Окупанти минулої доби чотири рази зривали «тишу», поранений боєць ЗСУ
30.12.2021 07:25
Упродовж минулої доби, 29 грудня, з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано 4 порушення режиму припинення вогню.
Як передає Укрінформ, про це пресслужба ООС повідомляє у Фейсбуці.
Поблизу Новолуганського ворог вів вогонь з автоматичних станкових гранатометів.
У бік Трьохізбенки окупанти відкривали вогонь зі станкових протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Неподалік Новоселівки противник відкривав вогонь з автоматичних та станкових протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів, а також стрілецької зброї.
На околицях Золотого-4 збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь зі стрілецької зброї.
Внаслідок дій ворога один військовослужбовець Об’єднаних сил дістав поранення. Воїн перебуває в лікувальному закладі. Стан його здоров’я – середньої важкості.
Українські захисники відкривали вогонь у відповідь, не застосовуючи заборонене Мінськими домовленостями озброєння, та змусили противника припинити обстріли.
Станом на 7 годину ранку, 30 грудня, з боку російсько-окупаційних військ порушень режиму припинення вогню не зафіксовано.
Солдата-контрактника знайшли застреленим на Донеччині
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 13:55 УП
Прокуратура Об’єднаних сил розслідує факт загибелі військовослужбовця контрактної служби на Донеччині.
Джерело: Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Об’єднаних сил у Facebook
Деталі: 28 грудня прокуратура отримали інформацію, що без ознак життя знайшли 36-річного військовослужбовця-контрактника, уродженця Запоріжжя. Справою займаються правоохоронці Маріуполя та Волновахи.
На місце події виїхали прокурор, слідчі поліції, представники військової служби правопорядку, експерти.
Попередньо встановлено, що старший солдат, старший оператор протитанкового відділення роти вогневої підтримки однієї з військових частин, перебуваючи на бойовому чергуванні, покінчив життя самогубством пострілом у голову зі штатної зброї.
За фактом загибелі здійснюється розслідування за статтею “Самогубство”. Розглядаються також інші версії, у тому числі – умисне вбивство, доведення до самогубства та порушення правил поводження зі зброєю.
Президент вручив орден «Золота Зірка» родинам чотирьох загиблих Героїв України
29.12.2021 18:01
Президент Володимир Зеленський вручив орден «Золота Зірка» сім’ям чотирьох військовослужбовців, яким посмертно присвоєно звання Героя України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави.
Президент зауважив, що має честь передати найвищі нагороди родинам за подвиг їхніх рідних і близьких.
«Ваші рідні віддали своє життя за Україну. Хтось звільняв схід нашої держави від ворога, бився під Попасною, Лисичанськом, Сєвєродонецьком, але не вийшов з оточення під Іловайськом. Хтось на околиці Луганщини, в зоні АТО, віддав життя заради своїх побратимів. Хтось брав участь у миротворчих місіях України, миротворчих місіях ООН і зберіг багатьом життя. А хтось до останньої хвилини відбивав наш український Донецький аеропорт. На жаль, цих людей сьогодні немає. З великою повагою прийміть ці нагороди достойних героїв. Для нас нагорода, що ми живемо з такими людьми в одній країні, а для вас ця нагорода – велика подяка й уклін від усього українського народу», – зазначив Зеленський.
Своєю чергою головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний наголосив, що робота з нагородження українських героїв триватиме.
«Зроблено найголовніше – відновлено справедливість, і люди, яких з нами, на жаль, вже немає, отримують те, на що вони заслужили… Дякую вам за мирне небо й можливість для мене тут стояти та спілкуватися з вами», – сказав він.
За інформацією ОП, звання Героя України було присвоєно полковнику запасу Миколі Верхогляду, який був учасником Миротворчих сил ООН у колишній Югославії в 1995-1996 роках.
У найскладніший період війни, виконуючи обов’язки на посаді заступника командувача сектору «Сараєво» Контингенту Збройних Сил України у складі Миротворчих сил ООН з підтримки миру, Микола Верхогляд грамотними, впевненими, рішучими та сміливими діями, з ризиком для життя, не допустив знищення близько 8 тисяч осіб мирного мусульманського населення, забезпечив безпечне виведення людей у визначений район і запобіг захопленню заручників зі складу миротворчого контингенту ООН (без жодної втрати), при цьому сам дістав поранення.
Миколу Верхогляда удостоєно звання Героя України посмертно указом Президента № 535 від 14 жовтня 2021 року. Під час зустрічі в Офісі Глави держави Володимир Зеленський передав орден «Золота Зірка» його дружині Тетяні та сину В’ячеславу.
Також указом Президента № 630 від 10 грудня 2021 року удостоєний звання Героя України посмертно полковник Павло Півоваренко. Володимир Зеленський вручив високу державну нагороду його дружині Світлані та синам – Євгену й Максиму.
У 2014 році Павло Півоваренко на посаді командира бригади брав участь у звільнені населених пунктів Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Попасна та інших, воював за селище Мар’їнка, брав участь у боях у районі селищ Дзеркальне та Кутейникове. 22 серпня 2014 року, командуючи зведеним підрозділом, з боєм прорвався до оточеного підлеглого особового складу бригади та згодом, під час виходу з оточення під Іловайськом, перебуваючи на броні бойової машини піхоти та ведучи бій, Павло Півоваренко 29 серпня 2014 року загинув.
Президент також передав орден «Золота Зірка» батькам солдата Петра Полицяка – Вірі та Петру. Захисник нагороджений званням Героя України посмертно указом № 620 від 3 грудня 2021 року.
Петро Полицяк з листопада 2014 року брав участь в АТО, серед іншого виконував завдання з оборони Донецького аеропорту. Під шквальним вогнем Петро Полицяк допоміг евакуювати важкопораненого побратима, а в січні 2015 року, після ураження хімічними речовинами, які застосували бойовики, відмовився від евакуації та продовжував виконувати бойові завдання. 14 січня 2015 року під інтенсивними обстрілами противника захисник підняв Державний прапор України над новим терміналом Донецького міжнародного аеропорту. До останнього ведучи бій, Петро Полицяк загинув внаслідок підриву бойовиками нового терміналу летовища.
Глава держави також передав нагороду солдата Рустама Хамраєва його сину Алішару та батькам Антоніні й Шонійозу.
З початком збройної агресії на сході України Рустам Хамраєв добровільно вступив до лав батальйону територіальної оборони «Айдар», у складі якого брав участь в АТО. Під час звільнення з оточення десантників 80-ї бригади в районі населеного пункту Металіст (околиця міста Луганська) Рустам вирішив утримувати займану позицію та прикрити відхід своєї групи вогнем. Стримуючи натиск противника, дозволив побратимам перегрупуватися й вийти з оточення. Забезпечуючи відхід групи, Рустам Хамраєв героїчно загинув.
Президент присвоїв Рустаму Хамраєву звання Героя України посмертно указом № 536 від 14 жовтня 2021 року.
На українсько-російському кордоні затримали групу іноземців
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 10:47. УП
Українські прикордонники повідомили, що затримали на українсько-російському кордоні п’ятьох громадян Узбекистану.
Джерело: повідомлення Держприкордонслужби
Дослівно: “Учора вночі (28 грудня – ред.) військовослужбовці Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, за випереджувальною інформацією оперативних співробітників, затримали на українсько-російському кордоні п’ятьох осіб. Усі затримані виявилися громадянами Узбекистану.
Порушники мали на меті незаконно перетнути державний кордон поза встановленими пунктами пропуску, оскільки мали заборону в’їзду на територію Росії”.
Деталі: Стосовно затриманих склали протоколи про адмінпорушення за “Незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України”.
Громадян Узбекистану чекає адміністративна відповідальності та примусове повернення до країни походження.
Прикордонники цьогоріч затримали понад 12 тисяч нелегальних мігрантів
30.12.2021 01:16
Прикордонники у 2021 році не пропустили в Україну 8,8 тис. потенційних нелегальних мігрантів, що у 1,8 раза більше порівняно з минулим роком.
Про це повідомляє Державна прикордонна служба, передає Укрінформ.
За даними ДПСУ, цьогоріч затримано 12,3 тис. нелегальних мігрантів, з них понад 1,3 тис. за спробу незаконного перетинання кордону та 10,8 тис. осіб за порушення правил перебування в Україні. Ці показники порівняно з минулим роком зросли на 38%, зауважили у відомстві.
Повідомляється, що цього року на кордоні спостерігається збільшення пасажиропотоку. За 11 місяців через державний кордон – як на в’їзд так і на виїзд – прикордонники оформили 35,4 млн осіб, що на 14% більше ніж за аналогічний період 2020 року. На 12% збільшилася кількість оформлених транспортних засобів – майже 7,3 млн. Від початку року прикордонники у пунктах пропуску вручили понад 8,8 тис. правопорушникам копії постанов про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
У прикордонному відомстві поінформували, що у пропуску в Україну цьогоріч відмовлено більш як 42 тис. особам – цей показник зріс у 1,7 раза. Зокрема, за підробленими документами намагалися перетнути держрубіж 1,2 тис. порушників. У ДПСУ додали, що понад 15% (6,4 тис.) осіб, не пропущених в Україну, – це громадяни РФ.
Крім того, у січні-листопаді 2021 року прикордонники виявили та вилучили майже 600 од. зброї, 29 тис. боєприпасів та 36 кг вибухових речовин, 700 кг наркотичних засобів та товарів на суму близько 650 млн грн, серед них – 12,6 млн пачок сигарет та понад 130 тис. літрів горілчаних виробів.
З серпня співробітники Держприкордонслужби перевірили понад півтора мільйона цифрових COVID-сертифікатів та виявили майже 1,3 тис. підроблених, зазначають у ДПСУ.
У Криму громадянських журналістів звинуватили в «тероризмі» – свідки назвали це брехнею
29.12.2021 13:36
У російському військовому суді на засіданні стосовно громадянських журналістів Османа Аріфмеметова та Руслана Сулейманова свідки захисту розповіли про неправомірність обвинувачень їх у тероризмі.
Про це у Фейсбуці повідомляє “Кримська солідарність”, передає Укрінформ.
«У Південному окружному військовому суді виступили п’ятеро свідків сторони захисту – сусіди та близькі громадянських журналістів Османа Аріфмеметова та Руслана Сулейманова, які заявили, що вони не можуть бути причетними до терористичної діяльності», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, Ваїт Зейналієв, який є дядьком Сулейманова, розповів, що про плани щодо повалення конституційного ладу РФ він від Руслана ніколи не чув. Також він назвав «брехнею» та «неправдою» обвинувачення його родича в організації та участі у терористичній діяльності.
Крім того, свідок Валерій Григор, який тривалий час жив на одній вулиці з Аріфмеметовим і Сулеймановим, повідомив, що підсудні були організаторами дитячих свят у селищі Строганівка Сімферопольського району та свідок особисто допомагав їм у проведенні заходів, на яких були присутні діти не лише кримських татар, а всього селища, «тому ні про яку дискримінацію мови не могло бути».
Свідок Ірина Абібулаєва, характеризуючи Руслана Сулейманова, якого знала шість років, зауважила, що «потрібно побувати в домі Руслана, щоб розуміти, що запитання, які ставляться, — це нісенітниця». Вона висловила незгоду зі словами судді, який вимагав «не давати оцінок обвинуваченню, висунутому проти її знайомого».
Свідком виступив також батько Сулейманова. Він розповів про обшуки в їхньому будинку та про те, як силовики підкинули їм заборонену літературу.
Наступне засідання у другій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» стосовно громадянських журналістів Османа Аріфмеметова та Руслана Сулейманова відбудеться вже наступного року – 11 січня.
Як повідомлялося, кримськотатарські громадські активісти – Руслан Сулейманов, Алім Карімов, Рустем Шейхалієв, Меджит Абдурахманов, Яшар Муєдінов, Білял Аділов, Джеміль Гафаров, Різа Ізетов, Іззет Абдуллаєв, Асан Яніков, Шабан Умеров, Тофік Абдулгазієв, Сейтвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Акім Бекіров, Фарход Базаров, Сервет Газієв, Сейран Муртаза, Ерфан Османов, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Ескендер Сулейманов, Енвер Аметов, Владлен Абдулкадиров і Раїм Айвазов — обвинувачуються в причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”, яка в Росії визнана терористичною, але діє без обмеження на рівні національних законодавств багатьох країн світу.
Більшість заарештованих є учасниками правозахисного об’єднання «Кримська солідарність». Умеров, Бекіров, Ізетов та Айвазов обвинувачуються за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ («Організація діяльності терористичної організації», до довічного позбавлення волі). Решта – за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («Участь у діяльності терористичної організації», до 20 років позбавлення волі). Всім фігурантам справи було також висунуто обвинувачення за ч. 1 ст. 30 і ст. 278 КК РФ («Підготовка до насильницького захоплення влади», до 10 років позбавлення волі).
В утримуваного в окупованій Макіївці українця Черкаса серйозні проблеми із серцем – Денісова
30.12.2021 05:04
У громадянина України Володимира Черкаса, якого незаконно утримують у слідчому ізоляторі при західній виправній колонії № 97 в тимчасово окупованій Макіївці, серйозні проблеми з серцем.
Як передає Укрінформ, про це уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила у Телеграмі.
“Володимир Черкас був незаконно захоплений 6 вересня 2017 року в Донецьку невідомими озброєними людьми. На тимчасово окуповану територію він поїхав через смерть батька та намір вивезти хвору матір”, – ідеться у повідомленні.
Про точне місце перебування Черкаса стало відомо від звільнених з полону в грудні 2019 року громадян України.
“Понад два роки представники органів окупаційної адміністрації РФ тримали Володимира Черкаса у сумнозвісній тюрмі “Ізоляція” за звинуваченням у нібито “шпигунстві та диверсіях”, де над ним знущалися, били та змушували тяжко працювати. Після тортур у Володимира погіршилося самопочуття – виникли проблеми з серцем, гіпертонічні кризи набули хронічного характеру”, – заявила Денісова.
Черкас перебуває понад чотири роки у незаконному ув’язненні без слідства та суду. Йому не надається належна медична допомога, він позбавлений телефонного зв’язку, зустрічей та листування з рідними та близькими, що, за словами Денісової, є “порушенням права на життя, свободу та особисту недоторканість, на отримання медичної допомоги, що гарантоване ст. 2, 3, 5 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод”.
“У Володимира залишилося без батьківського піклування 5 дітей, троє з яких є неповнолітніми. Звертаюся до координатора від ОБСЄ в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Шарлотти Реландер та керівництва МКЧХ в Україні сприяти наданню медичної допомоги та звільненню Володимира Черкаса”, – наголосила Денісова.
Як повідомляв Укрінформ, 15 грудня Денісова заявила, що стан здоров’я громадянина України Валерія Матюшенка, якого незаконно утримують у Макіївській виправній колонії №32, є критичним.
Україна не визнає будь-яку COVID-вакцину російського виробництва – Верещук
29.12.2021 21:29
Україна не визнаватиме “Спутник” чи будь-яку іншу вакцину проти COVID-19 російського виробництва.
Про це під час пресконференції заявила віцепремʼєр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, передає кореспондент Укрінформу.
“Ми не визнаємо і не будемо визнавати російську вакцину… Питання про визнання “Спутник” чи “Спутник Лайт” взагалі не стоїть”, – наголосила Верещук.
Водночас вона запевнила, що Україна готова вакцинувати всіх своїх громадян безпосередньо на контрольних пунктах пропуску з тимчасово окупованими територіями.
“У нас є можливість забезпечити вакцинацію на пунктах КПВВ наших громадян, наприклад на Чонгарі чи на Каланчаку, на Станиці Луганській”, – пояснила віцепрем’єр.
Верещук додала, що Україна забезпечує щеплення своїх громадян вакцинами світового виробництва.
Як повідомлялося 26 грудня, умовою відкриття КПВВ на лінії розмежування російська сторона висунула визнання Україною вакцини “Спутник V” та довідок про щеплення нею жителів ОРДЛО.
Верещук зустрілася з родинами кримських політв’язнів
29.12.2021 17:08
Проблеми політв’язнів Кремля та їхніх родин є одним із найпріоритетніших питань у роботі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Як передає Укрінформ з посиланням на Мінреінтеграції, про це віцепремʼєр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук заявила під час зустрічі з родинами політв’язнів у Криму.
Під час зустрічі сім‘ї та родичі політв’язнів висловили своє бачення щодо нагальних питань та актуальних проблем, з якими стикаються незаконно позбавлені волі громадяни та їхні родини.
На зустрічі також обговорювалися ймовірні зміни до законодавства України, зокрема можливість ухвалення законопроєкту № 6104 про соціальний та правовий захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей.
Верещук наголосила, що влада та українці повинні пам‘ятати про полонених та їхні родини і всіляко допомагати.
«Коли я побачила очі рідних політв’язнів, то відчула в них велику стійкість та незламність. Ці люди просто хочуть, щоб влада та українці не забували про полонених та їхні родини. Цей зв’язок від серця до серця – головне, що підтримує наших людей на їхньому шляху додому», – наголосила Верещук.
Як повідомляв Укрінформ, 27 вересня Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №6104 “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей”.
16 грудня Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт у першому читанні.
Уряд скасував самоізоляцію для українців, які в’їжджають з Криму і ОРДЛО
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 18:08. УП
Кабінет міністрів на засіданні в середу скасував вимогу до мешканців окупованих територій при в’їзді у вільну Україну лишатися 14 днів на самоізоляції із застосунком “Дій вдома”.
Джерело: міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко і віцепрем’єр – міністр з реінтеграції ТОТ Ірина Верещук
Деталі: Як пояснила Верещук, йдеться про перетин контрольно-пропускних пунктів в’їзду-виїзду на адмінкордоні з тимчасово окупованими територіями Донбасу і Криму.
За її словами, починаючи з 30 грудня люди зможуть прямо на КПВВ зробити безкоштовний тест на ковід і, якщо все гаразд, в’їхати на підконтрольну уряду територію України без необхідності проходити двотижневий карантин “під наглядом” додатка “Дій вдома”.
Вона уточнила, що якщо тест виявиться позитивним, то людина зможе обирати – або йти на 10-денну обсервацію, або повернутися на окуповану територію.
Військовий облік жінок: на сайті Ради з’явився текст законопроєкту
29.12.2021 16:15
На сайті Верховної Ради оприлюднено текст законопроєкту №6482 “Про внесення змін до статті 1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на дані у картці документу.
Так, проєктом закону пропонується визначити, що жінки, на яких поширюється наказ Міністерства оборони України щодо постановки на військовий облік як військовозобов’язаних, можуть бути взяті на нього за власним бажанням.
Водночас виняток становлять жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з медичною діяльністю. У тексті документу зазначається, що такі жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні більш як 50 народних депутатів із фракції “Слуга народу” та з інших політсил зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №6482 “Про внесення змін до статті 1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.
Раніше Міністерство оборони України розширило перелік спеціальностей та професій, який передбачає взяття жінок віком від 18 до 60 років на військовий облік як військовозобов’язаних. Про це йдеться в наказі міністерства №313, ухваленому 11 жовтня 2021 року. Документ набрав чинності 17 грудня.
У переліку наводиться 35 видів спеціальностей. Там є всі найпопулярніші сфери – від громадського харчування до банківської справи, а також: програмісти, юристи, журналісти, музиканти, соціальні працівники, бухгалтери, працівники готелів, діловоди, рекламники тощо.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр запевнила, що впродовж 2022 року Генеральний штаб ЗСУ розробить низку документів, які зроблять процес військового обліку для жінок зрозумілим, прозорим та максимально зручним.
Кабмін затвердив обмеження на вибір місця проживання в умовах воєнного стану
29.12.2021 15:41
Кабінет Міністрів затвердив Порядок встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан.
Таку постанову уряд прийняв на своєму засіданні в середу, передає кореспондент Укрінформу.
«Проєкт постанови розроблено з метою визначення механізму реалізації заходів щодо встановлення військовим командуванням разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) заборони або обмеження на вибір місця проживання (перебування) осіб на території, на якій діє воєнний стан», – йдеться у пояснювальній записці до документу.
У додатку до постанови уточнюється, що правовою основою запровадження та здійснення заборони або обмеження на вибір місця перебування або місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, є Конституція України, Закони «Про правовий режим воєнного стану», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», указ Президента про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, інші нормативно-правові акти.
У МВС пояснили, що запровадження такої заборони або обмеження на вибір місця проживання/перебування осіб здійснюється військовим командуванням на основі указу Президента про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і полягає у забороні декларування (реєстрації) місця перебування/проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування/проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан.
Це не поширюється на випадки зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування/проживання осіб у разі одночасного декларування (реєстрації) місця перебування/проживання осіб на території, на якій воєнний стан не введено.
Зі свого боку військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування приймає рішення про запровадження такої заборони або обмеження на вибір місця перебування/проживання осіб, яке має негайно доводитися до відома населення через ЗМІ.
У такому рішенні мають зазначатися обставини, що склалися в Україні або в окремих її місцевостях, і несприятливі фактори воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, та шляхи протидії таким факторам.
У рішенні також мають зазначатися обґрунтування необхідності та строки запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування/проживання осіб; перелік осіб, яким забороняється або обмежується вибір місця перебування/проживання; населені пункти, у яких запроваджується заборона або обмеження на вибір місця перебування/проживання осіб.
У такому рішенні вказуються й інші заходи, що полягають у забезпеченні виконання указу Президента про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Як повідомлялося, 9 червня уряд врегулював питання застосування зброї та бойової техніки Військово-морськими силами у мирний час.
Як визначати рівні надзвичайної ситуації – Кабмін ухвалив постанову
29.12.2021 15:19
Уряд ухвалив постанову, якою удосконалюється Порядок ведення обліку та класифікації надзвичайних ситуацій з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Як зазначається у пояснювальній записці, це дасть змогу поліпшити організацію заходів із реагування на НС через надання місцевим органам виконавчої влади повноважень щодо формування рішень щодо рівнів НС. Натомість Державній комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій були надані повноваження щодо формування рішення щодо державного рівня НС.
Згідно з постановою, НС державного рівня визнається та, яка поширилася чи може поширитися на територію інших держав або поширилася з території інших держав, яка пов’язана з установленням карантину на всій території України, тощо.
Відповідно, НС місцевого рівня визнається та, яка поширилася\може поширитися за межі об’єкта та створює на окремій території чи на інших об’єктах загрозу життю або здоров’ю населення, призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, та інші.
Рішення щодо визначення рівня НС прийматимуть місцеві комісії з питань ТЕБ і НС; регіональні комісії з питань ТЕБ і НС – у разі відсутності рішення місцевої комісії з питань ТЕБ і НС або необхідності його перегляду; ДСНС – у разі відсутності рішень місцевих і регіональних комісій з питань ТЕБ і НС.
ДСНС за дорученням уряду готуватиме експертний висновок про рівень НС.
Киянам порадили зібрати «тривожну валізу» на випадок наступу РФ – що в ній має бути
29.12.2021 12:08
Столична влада рекомендує киянам завжди мати при собі набір речей – так звану «тривожну валізу», яку можна швидко взяти із собою у разі збройного наступу Росії на Україну.
Про це сказав заступник голови КМДА Андрій Крищенко в інтерв’ю «Главкому».
“У нас вже восьмий рік йде війна і ескалація можлива в будь-який момент. Місцева влада може насамперед надати інформацію. Людина, яка нею озброєна, може робити ті чи інші висновки і, відповідно, не буде піддаватися паніці. Ми ж не панікуємо, коли сідаємо до літака і кожного разу нам показують, де знаходяться аварійні виходи, як користуватися кисневими масками і де знаходиться рятувальний жилет. Це ж не означає, що це все обов’язково знадобиться. Просто ця інформація для того, аби люди в критичній ситуації чітко розуміли свої дії. Це не тільки війни стосується – у нас світ взагалі дуже техногенний. Трапитися ж може все, що завгодно. Коли зимою їдеш в автомобілі в погану погоду, десь можуть бути замети. Тому в авто мають бути лопата, свічка для обігріву…”, – сказав Крищенко.
Тож, за його словами, бажано завжди мати набір речей – так звану «тривожну валізу», яку можна швидко взяти із собою. В першу чергу, це – документи, медикаменти на всіх членів сім’ї, зручний одяг по сезону, запас продуктів на добу-дві (консерви, сухпай армійський можна купити зараз в Інтернеті). Також він зазначив, що бажано людині отримати якісь навички першої медичної допомоги, і для цього не обов’язково проходити курси, достатньо буде подивитися ролики на цю тему в Інтернеті.
Як повідомлялося, 21 грудня у КМДА заявили, що заздалегідь поінформують киян про проведення перевірки системи оповіщення з увімкненням сирен.
“У столиці опрацьовується план проведення перевірок готовності територіальної системи оповіщення з увімкненням електричних сирен. Дата таких перевірок наразі визначається”, – зазначили в КМДА.
Відповідь на тотальне втручання РФ: Ткаченко прокоментував указ про Стратегію інформбезпеки
29.12.2021 12:07
Стратегія інформаційної безпеки України дозволить усім гілкам влади співпрацювати проти російської дезінформації, а також підвищуватиме рівень медіаграмотності в Україні.
Як передає Укрінформ, про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Телеграмі.
“Перше і головне – в указі Президента йдеться не про якусь загальну загрозу для України, а конкретно про Російську Федерацію, інформаційна політика якої є загрозою для всіх демократичних держав. Цей указ є відповіддю на тотальне втручання РФ у внутрішні справи України за допомоги інформаційних технологій”, – написав Ткаченко.
Він зазначив, що документ дозволить усім гілкам влади співпрацювати проти російської дезінформаційної машини, а крім того, має мету підвищувати в Україні рівень медіакультури та медіаграмотності.
“Ті, хто стежить за моєю стрічкою в Телеграмі, мабуть сотні разів бачили ці слова: стратегічні комунікації, культура діалогу, медіакультура, медіаграмотність, захист інформаційного простору. Все це – в Стратегії інформаційної безпеки, яка була розроблена Міністерством культури та інформаційної політики і презентована РНБО”, – додав міністр.
Як повідомлялося, Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію інформаційної безпеки».
США, Франція, Німеччина та Британія скоординували зусилля зі стримування Росії – Держдеп
30.12.2021 04:11
Держсекретар США Ентоні Блінкен у середу провів телефонні переговори з главами зовнішньополітичних відомств Франції, Німеччини й Великої Британії, під час яких обговорив спільне реагування на дії російської сторони.
Про це йдеться в офіційному повідомленні Державного департаменту США, оприлюдненому за результатами переговорів, передає Укрінформ.
«Сторони обговорили важливість продовження координації з метою стримування будь-якої подальшої російської агресії проти України та підтвердили консенсус між союзниками й партнерами щодо масштабних наслідків та серйозних витрат для Росії за такі дії»,- зауважили в американському відомстві.
Крім того, підкреслюється, що всі країни висловили «непохитну підтримку» незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України.
Сторони також обговорили іранську ядерну проблему, економічний і політичний тиск Китаю на Литву, виборчий процес у Лівії.
Як повідомляв Укрінформ, державний секретар США Ентоні Блінкен у середу провів переговори телефоном з Президентом України Володимиром Зеленським. Сторони, зокрема, домовилися продовжити консультації для узгодження позицій та координації дипломатичних зусиль заради досягнення миру.
Байден і Путін не зустрічатимуться в Женеві – Білий дім
30.12.2021 00:53
Двосторонні переговори між США й Росією, заплановані на 10 січня в Женеві, не передбачають особистої зустрічі глав держав.
Про це заявив під час телефонного брифінгу в середу високопоставлений представник адміністрації США, передає власний кореспондент Укрінформу.
«Не очікується, що президенти Байден і Путін візьмуть участь у переговорах у Женеві»,- зауважив чиновник у відповідь на запитання журналістів, чи допускають у Білому домі формат зустрічі найвищого рівня.
Він пояснив, що 10 січня заплановані двосторонні переговори США-Росія в межах діалогу зі стратегічної стабільності. Делегацію з американського боку формуватимуть представники Держдепартаменту США, Пентагону та інших відомств.
«Але просто хочу повторити: ми не очікуємо, що президент Байден і президент Путін візьмуть участь у цих обговореннях 10 січня»,- підкреслив чиновник.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні Державний департамент США офіційно підтвердив дати переговорів з росіянами щодо ситуації навколо України. Зокрема, 10 січня запланований двосторонній діалог зі стратегічної стабільності. Крім того, на 12 січня заплановане засідання Ради НАТО – Росія, а 13 січня – обговорення в ОБСЄ.
Байден і Зеленський проведуть телефонну розмову ближчим часом – Білий дім
29.12.2021 23:33
Президенти США і України проведуть телефонні переговори ближчим часом для того, щоби обговорити, зокрема, ситуацію, пов’язану із загрозами з боку РФ, а також діалогом з російською стороною у різних форматах.
Про це повідомив у середу під час телефонного брифінгу високопоставлений представник адміністрації США, передає власний кореспондент Укрінформу.
«Можна очікувати, що президент Байден і президент Зеленський підтримуватимуть тісний контакт. Ми поки не маємо конкретно запланованої в графіку розмови, але вони знову поговорять у скорому часі», – зауважив чиновник.
Він підтвердив, що президент Байден дотримується принципу не обговорювати питань, пов’язаних із союзниками та партнерами без їхньої участі.
У цьому зв’язку представник адміністрації підкреслив, що контакти з українською стороною на високому рівні відбуваються на щоденній основі. Чиновник також зазначив, що Білий дім обов’язково поділиться інформацією щодо наступних переговорів між президентами США й України.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією Білого дому, президенти США й Росії обговорять у четвер, 30 грудня, телефоном «низку тем, включно з очікуваними дипломатичними переговорами з Росією». Перед цим Державний секретар США провів переговори з Президентом України, щоби підтвердити на вищому рівні позицію Вашингтона щодо непохитної підтримки українського народу.
Гербст закликав США надати Україні летальну зброю
29.12.2021 20:26
Адміністрації США варто надати Україні нову летальну зброю, а також посилити союзників на східному фланзі НАТО прямо зараз, ще до запланованих у січні різноформатних переговорів із Росією.
Таке переконання висловив у середу в Вашингтоні експосол США в Україні, директор Євразійського центру «Атлантичної ради» Джон Гербст, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Це, по-перше, посилить стримувальний фактор (проти Росії – ред.), а, по-друге, надішле Москві меседж, що нас не залякати», – зауважив Гербст.
Крім того, за його словами, паралельно – до початку переговорів із росіянами – потрібно посилювати також військові можливості в країнах на східному фланзі НАТО.
«Це матиме такий же ефект, як і відправлення зброї в Україну прямо зараз», – зауважив він.
Гербст пояснив, що США таким чином змусили би Путіна «сплатити ціну» за його залякування, коли він вдавався до нарощування сил навколо України. А після цього вже можна говорити про те, які наслідки чекатимуть РФ, якщо вона вирішить піти масштабним наступом проти України.
Як повідомляв Укрінформ, у вівторок офіційний Вашингтон підтвердив, що впродовж 10-13 січня відбудеться серія переговорів із російською стороною щодо ситуації навколо України. Зокрема, заплановані обговорення як у двосторонньому форматі в межах діалогу США-Росія зі стратегічної стабільності, так і в багатосторонньому – в Раді НАТО-Росія, а також у ОБСЄ.
Деескалація навколо України: у Берліні сподіваються на дипломатів
29.12.2021 19:56
В уряді ФРН сподіваються, що ціла низка міжнародних зустрічей, які мають відбутися невдовзі, допоможе деескалації ситуації навколо України.
Про це заявив на брифінгу речник федерального уряду Вольфганг Бюхнер, передає Укрінформ.
За його словами, зараз очікується ціла серія контактів: 10 січня переговори в Женеві між США та Росією, ймовірне засідання Ради НАТО-Росія, двостороння німецько-російська зустріч між радником федерального канцлера з питань зовнішньої політики та безпеки Єнсом Плетнером та представником Росії по Україні Дмитром Козаком. До того ж, очільниця МЗС ФРН повідомила, що найближчим часом зустрінеться з російським колегою Сергієм Лавровим, а також запланована дискусія на платформі ОБСЄ.
«Якщо поєднати все це разом, я вважаю, що стане зрозумілим, що зараз існує ціла низка дипломатичних ініціатив, і федеральний уряд завжди висловлював бажання, щоб цей конфлікт (навколо України) був деескалований дипломатичними каналами», – заявив Бюхнер.
Він також додав, що Німеччина зацікавлена у відновленні роботи «нормандського формату».
Речниця німецького МЗС Андреа Зассе зі свого боку зауважила, що Берлін «дуже-дуже тісно координує позиції з партнерами по ЄС з питання Росії, а також відбувається тісний обмін думками між ЄС і США».
Нагадаємо, на перемовинах 10 січня представники США та Росії планують обговорити безпекову ситуацію довкола України та діяльність НАТО в Європі.
Байден і Путін поговорять телефоном у четвер
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 19:39. УП
Президент США Джо Байден проведе телефонну розмову з президентом Росії Владіміром Путіним у четвер вдень, щоб обговорити низку тем, включаючи майбутні дипломатичні переговори з Росією.
Про це CNN повідомила речниця Ради національної безпеки США Емілі Горн, пише “Європейська правда“.
За словами речниці, запит про телефонну розмову надійшов від Путіна і Байден погодився, оскільки “він вірить, що, коли мова йде про Росію, немає замінника для прямого діалогу між лідером і лідером”.
Горн додала, що адміністрація Байдена продовжує вести широкі дипломатичні перемовини з європейськими союзниками та партнерами, консультуючись та координуючи загальний підхід у відповідь на військове нарощування Росії на кордоні з Україною. Консультації з союзниками і партнерами США були “пріоритетом для адміністрації з самого початку”, сказала чиновниця, і Байден підкреслить це також Путіну.
Переговори між США і Росією, яка висунула вимогу не приймати Україну в НАТО, плануються 10 січня.
Також очікується, що представники Москви і НАТО зустрінуться 12 січня, а Росія та Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), до якої входять Сполучені Штати, зустрінуться 13 січня.
Держсекретар США Ентоні Блінкен провів розмову з президентом України Володимиром Зеленським у середу, вони обговорили поточну напруженість і майбутні переговори США-РФ.
Нагадаємо, Байден і Путін грудня провели віртуальні переговори, вони спілкувались понад дві години. Основною темою було нарощування російських військ на кордоні з Україною. Путін висунув вимогу так званих “гарантій безпеки” для Росії.
Держсекретар США обговорив із Зеленським майбутні переговори з Росією
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 19:26. УП
Державний секретар США Ентоні Блінкен у розмові з президентом Володимиром Зеленським у середу, 29 грудня, обговорив урегулювання на Донбасі та майбутні переговори з Росією.
“Держсекретар Ентоні Блінкен сьогодні поговорив із президентом України Володимиром Зеленським. Держсекретар Блінкен підтвердив непохитну підтримку Сполученими Штатами неза
Як повідомляє “Європейська правда“, про це йдеться у заяві речника Держдепартаменту США Неда Прайса, опублікованій на сайті відомства.
Прайс зазначив, що Блінкен та Зеленський обговорили зусилля щодо мирного врегулювання конфлікту на сході України та майбутні дипломатичні переговори з Росією.
“Держсекретар Ентоні Блінкен сьогодні поговорив із президентом України Володимиром Зеленським. Держсекретар Блінкен підтвердив непохитну підтримку Сполученими Штатами незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України перед обличчям військової могутності Росії на кордонах України”, – заявив Прайс.
Переговори між США і Росією, яка висунула вимогу не приймати Україну в НАТО, плануються 10 січня.
Також очікується, що представники Москви і НАТО зустрінуться 12 січня, а Росія та Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), до якої входять Сполучені Штати, зустрінуться 13 січня.
У Білому домі наголошують, що будуть дотримуватися принципу “нічого про наших союзників і партнерів без наших союзників і партнерів, включаючи Україну”.
лежності, суверенітету та територіальної цілісності України перед обличчям військової могутності Росії на кордонах України”, – заявив Прайс.
Переговори між США і Росією, яка висунула вимогу не приймати Україну в НАТО, плануються 10 січня.
Також очікується, що представники Москви і НАТО зустрінуться 12 січня, а Росія та Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), до якої входять Сполучені Штати, зустрінуться 13 січня.
У Білому домі наголошують, що будуть дотримуватися принципу “нічого про наших союзників і партнерів без наших союзників і партнерів, включаючи Україну”.
Данілов: Мета Путіна, щоб Україна розпалася на дві-три частини
29.12.2021 19:20
Мета президента РФ Путіна – щоб Україна розпалася на кілька частин.
Таку думку висловив секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов в інтерв’ю виданню “Настоящее время”, повідомляє Укрінформ.
“Після того, як Путін захопив Крим, йому треба цю ситуацію зафіксувати. Для того, щоб цю ситуацію зафіксувати, він хоче, щоб наша країна припинила існування в тих межах, у яких вона існує сьогодні. Це завдання для нього номер один. За допомогою внутрішньої дестабілізації домогтися, щоб країна розвалилася на дві-три частини. Це те, чого прагне Путін”, – переконаний Данілов.
На його думку, якщо Путін не доб’ється цього за допомогою внутрішньої дестабілізації, “тоді, як варіант, може використовуватися зброя, але ми до цього готові”.
Секретар РНБО зазначив, що у лавах Збройних сил України зараз 261 тисяча військових, а загальна чисельність сектору безпеки та оборони сягає близько мільйона людей. Крім того, є громадянське суспільство, яке так само стане на захист країни, і це – мільйони.
“Чи потрібна нам зараз допомога? Так, потрібна. І ми звертаємося до наших країн-партнерів за цією допомогою. Чи отримуємо ми цю допомогу? Так, отримуємо. Чи достатньо її? Ми б хотіли, щоб її було набагато більше. Але якщо не буде такої допомоги, у нас вистачить розуміння, яким способом давати агресору відсіч”, – наголосив Данілов.
Він зазначив, що Україна періодично отримує допомогу від США, інших держав, але у разі загострення її потрібно буде набагато більше, і всі партнери пообіцяли, що вони відразу це зроблять.
“Ми б хотіли, щоб допомогу надали вже зараз. Але є ситуація: “Давайте не провокуватимемо Путіна”. Але його не треба провокувати. Він сам собі може вигадати що завгодно”, – наголосив Данілов.
За його словами, внутрішня ситуація в Росії украй складна, і щоб утримувати її, потрібен зовнішній ворог. “У Радянському Союзі це були Сполучені Штати, так званий Захід, вони постійно ним лякали. Після 1991 року спочатку це було Придністров’я.., потім була Грузія в 2008 році, зараз це ми. Лякають зовнішнім агресором, тим, чого немає. Наша країна ніколи не нападала на Росію. Ось росіяни постійно перебувають у стані війни, тому що, якщо вони не будуть у ній перебувати, саме існування Російської Федерації може бути дуже, дуже складним”, – переконаний він.
Данілов наголосив, що зараз ситуація пов’язана з тим, що мусульманський світ тисне на РФ. “Там можуть відбуватися різні процеси. Я більш ніж упевнений, що ми найближчим часом побачимо вільну Ічкерію”, – заявив секретар РНБО.
Данілов запевняє, що кількість військ РФ біля кордону недостатня для вторгнення
29.12.2021 18:32
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявляє, що російських військ біля кордону з Україною недостатньо для того, щоб розпочати повномасштабне вторгнення.
Про це він сказав в інтерв’ю виданню “Настоящее время”, повідомляє Укрінформ.
“Великого скупчення російських військ ми не спостерігаємо. Є певні переміщення військ, але для нас це не критично. Для повномасштабного вторгнення потрібно, щоб їх було як мінімум у три, чотири, п’ять разів – набагато більше, ніж є на сьогодні”, – зазначив Данілов.
За його словами, Україна живе у стані загрози вже 7 років.
“Інша справа, що зараз питання піднялося на дуже високий рівень. Дуже багато країн взяли на себе зобов’язання у випадку, якщо Російська Федерація здійснить вторгнення, дати адекватну відповідь. Ми б дуже хотіли, щоб відповідь була заздалегідь, щоб не була вже за фактом, як це було у питанні Криму”, – заявив секретар РНБО.
Водночас він зазначив, що у ЗСУ достатньо зброї, щоб зустріти ворога. “Інша справа, що якщо буде широкомасштабне вторгнення, якщо буде задіяно авіацію, якщо буде задіяно інші інструменти впливу, це для нас буде певним викликом. Але я впевнений, що ми захищатимемо свою країну, це наша земля, і ми звідси нікуди забиратися не плануємо. І заяви, що нас не існує, що ми якась недодержава та інші, які останнім часом чомусь все частіше робить Путін, – це питання не до нас, це питання до нього”, – заявив Данілов.
За його словами, згідно з останніми опитуваннями, понад 50% громадян України готові захищати країну. З них 35% готові одразу взяти до рук зброю. І завдання держави – забезпечити, щоб ця зброя у них була.
“Я хочу, щоб ми розуміли: коли в нашій країні виникають загрози, всі об’єднуються, незважаючи на те, що ми різні щодо політичних мотивів, щодо інших мотивів. Але коли йтиметься про нашу державу, всі об’єднаються”, – наголосив секретар РНБО.
Як повідомлялося, останнім часом Росія сконцентрувала близько 100 тис. військових на кордоні з Україною. Ці маневри викликають велике занепокоєння у західних країнах через побоювання нападу Москви. НАТО попередило Росію, що подібний крок матиме далекосяжні “стратегічні та економічні” наслідки.
Тристороння контактна група збереться 26 січня
29.12.2021 18:26
Наступне чергове засідання Тристоронньої контактної групи відбудеться 26 січня 2022 року.
Як передає Укрінформ, про це українська делегація для участі у ТКГ повідомляє у Фейсбуці.
За словами виконувача обов’язків першого заступника голови делегації України в ТКГ Андрія Костіна, в українській делегації, як і раніше, віддані необхідності дотримання заходів з посилення режиму припинення вогню, узгоджених у ТКГ у липні 2020 року, і докладатимуть усіх необхідних зусиль до деескалації ситуації на лінії розмежування.
Учасники ТКГ на засіданні 22 грудня підтримали необхідність дотримання заходів щодо посилення режиму припинення вогню на Донбасі, досягнутих у липні 2020 року.
Ввечері 23 грудня у штабі операції Об’єднаних сил України повідомили, що російські найманці тричі порушили режим припинення вогню на сході України, зокрема двічі із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.
28 грудня стало відомо, що українська делегація у ТКГ ініціює проведення 29 грудня позачергового засідання через порушення режиму припинення вогню. За словами Костіна, ця пропозиція була відкинута.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією української делегації у ТКГ, на черговому засіданні 22 грудня сторони досягнули спільного розуміння необхідності відновлення режиму припинення вогню.
Представник ОРДО в українській делегації у ТКГ журналіст Сергій Гармаш повідомив, що російська сторона назвала “недоцільним” проведення позачергового засіданняТристоронньої контактної групи, запропонованого Україною.
Тримали оборону і не здавали позицій: українська делегація у ТКГ підбила підсумки роботи за 2021 рік
29 грудня. УНН. Українська делегація Тристоронньої контактної групи (ТКГ) не велася на умови Москви і бойовиків окупованих територій Донбасу, зберігаючи, таким чином, дипломатичний майданчик переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Завдяки цьому наступного року зберігається можливість вирішити військово-політичну ситуацію з Росією дипломатичним шляхом за умови, якщо країна-агресор визнає себе стороною конфлікту. Про успіхи та поразки української делегації ТКГ за 2021 рік журналісту УНН розповів представник ОРДЛО в українській делегації в ТКГ з врегулювання конфлікту на Донбасі Сергій Гармаш.
Завдяки роботі ТКГ вирішувалися тактичні питання на Донбасі
Представник ОРДЛО в українській делегації в ТКГ Сергій Гармаш розповів, що Мінській групі вдалося стати тактичним майданчиком, на якому вирішувалися важливі оперативні питання для жителів Донбасу.
“Ми (українська делегація ТКГ – ред.) тримали оборону, завдяки цьому збережено дипломатичний майданчик ТКГ. Завдяки цьому, збережені санкції проти Росії, які накладаються на неї кожні пів року за невиконання Мінських угод, хоч вона і не визнає своїх зобов’язань. Завдяки цьому вирішуються тактичні питання, наприклад: подача води і оплата за неї, передача тіл тих, хто раніше загинув, або ж інспекція МАГАТЕ на окупованих територіях”, – розповів Гармаш.
У той же час спікер додав, що на даному етапі ТКГ не працює в якості майданчика з політичного врегулювання конфлікту, оскільки немає другої сторони конфлікту в процесі, а Росія не визнає себе такою.
“У даних умовах головним досягненням є те, що ми не здаємо позицій. Тобто, ми не йдемо на прямий діалог з Донецьком і Луганськом, як цього хоче Москва. Хоча в 2020 році тактична ініціатива належала Україні, і Москва реагувала на наші дії. Цього року, на жаль, в основному, ми реагували на дії Москви. Мені важко сказати, чому”, – додав Гармаш.
У Москви є монополія на представників ОРДЛО
Представник ТКГ зазначає, що Москві вдалося усунути основну загрозу для себе – переселенців в українській делегації ТКГ, завдяки чому Кремль має монополію на представників ОРДЛО в переговорному процесі.
“Змушений констатувати, що все-таки, цього року Москві вдалося витіснити нас з публічного переговорного процесу, я маю на увазі – переселенців. Тобто, ми присутні на переговорах, але не присутні в моніторі, в кадрі, ми не виступаємо. Нас відводили туди, як альтернативу, якраз, представникам ОРДЛО від Москви. Ось це я вважаю серйозною поразкою. Але це тактична поразка, тому що ми перебуваємо в переговорному процесі, і ми все одно можемо на нього впливати. А стратегічна, скажімо, наша перемога в тому, що ми не здали наших позицій”, – додав він.
Змусити Росію визнати себе стороною конфлікту зможе Захід
Для врегулювання конфлікту основним завданням є визнання Росії себе стороною конфлікту. Без цього вирішення питання на політичному рівні неможливе. Гармаш зазначає, що країна-агресор зможе назвати себе стороною конфлікту лише тоді, коли її змусять. Це може статися за двох обставин: внутрішніх і геополітичних.
“Змусити її (Росію – ред.) зможуть геополітичні та внутрішні обставини. Тобто, це станеться, якщо Росія ослабне зсередини в силу якихось економічних і геополітичних процесів, і якщо на неї буде тиснути захід у вигляді економічних санкцій. Я вважаю, що така перспектива реальна, але, на жаль, це не питання найближчих років”, – додав він.
Незважаючи на те, що “один з ключів” до вирішення конфлікту знаходиться у західних партнерів, Гармаш констатує той факт, що у Заходу немає системної політики щодо ослаблення агресивного сусіда.
“Я сподіваюся, що та гра, яку почав Путін із Заходом, все таки змусить Захід реально дивитися на Росію, не як на торгового партнера, а як на “мавпу з гранатою”, з якою треба щось робити”, – вважає спікер.
Відкриття КПВВ не буде: політика Росії спрямована на ізоляцію окупованих територій
Нагадаємо, що на початку грудня під час засідання Тристоронньої контактної групи українській стороні не вдалося домовитися з Росією про відкриття КПВВ на новорічні свята.
Однак там заявляли, що переговорний процес ще йде, а робити висновки ще рано.
Як заявив Сергій Гармаш у коментарі УНН, ймовірність того, що Росія взагалі коли-небудь відкриє пункти в’їзду-виїзду – невелика.
“Я скажу відверто: я не вірю в те, що Росія взагалі колись відкриє КПВВ, поки ми не приймемо її умови. Тому що вона в цьому не зацікавлена, а вся її політика спрямована на ізоляцію окупованої території від України. А КПВВ – це лише один з елементів цієї політики”, – заявив Гармаш.
Зокрема, основною умовою для відкриття пунктів в’їзду-виїзду представники ОРДЛО висунули визнання Україною російської вакцини “Супутник V”. Як додав спікер, це “одна з хитрощів” російської сторони, оскільки вони ставлять нездійсненні умови, знаючи, що Україна ніколи на них не погодиться. Таким чином, це відповідає політиці ізоляції окупованих територій.
“Вони пропонують відкрити КПВВ тільки на 10 днів в обмін на визнання Російської вакцини “Супутник”. Але ми ж вакцину визнаємо назавжди. А по-друге, вони хочуть визнань їхніх документів “ЛДНР”, і це означає, що ми визнаємо їх суб’єкт, як конфліктний, і це теж неможливо. Це хитрість з їхнього боку. Ми то говоримо, що відкриваємо КПВВ без жодних умов”, – зазначив Гармаш.
Додамо
Як стало відомо УНН, перше чергове засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у 2022 році має відбутися 26 січня (у середу). Порядок буде залежати від подій, які відбудуться до цієї дати.
При цьому, Сергій Гармаш також додав, що після 10 січня на Донбасі варто очікувати “серйозної конфронтації”, в якості провокації Росія може задіяти вкидання на зразок історії з хімічною зброєю.
За його словами, це може статися вже після переговорів, запланованих на 10 січня між США і РФ.
Гармаш назвав позитиви опублікованих російськими ЗМІ «10 кроків по Донбасу»
29.12.2021 13:00
Публікація російськими ЗМІ документа про нібито запропоновані Україною “10 кроків по Донбасу” свідчить про те, що Росія не зацікавлена в деескалації і діалозі президентів Володимира Зеленського та Володимира Путіна.
Таку думку висловив представник окремих районів Донецької області у складі української делегації у Тристоронній контактній групі журналіст Сергій Гармаш в ефірі телеканалу «Україна 24» в середу, 29 грудня, передає Укрінформ.
“Я знав, що такий документ (“10 кроків по Донбасу” – ред.) готувався, але змісту не бачив до публікації в російських ЗМІ. Чесно кажучи, я був упевнений, що росіяни його “зіллють” – вони “зливали” всі наші пропозиції, які їх не влаштовують… Чому Росія його відкинула, зрозуміло: тому що вона не зацікавлена сьогодні ні у відновленні режиму тиші – на тлі загальної ескалації навіщо їм деескалувати ситуацію на Донбасі? Вона не зацікавлена в обміні полонених, тому що це її інструмент фактично шантажу України і наших західних партнерів. Вона не зацікавлена в зустрічі або телефонному спілкуванні президентів (В. Зеленського і В. Путіна. – ред.), якщо на цій зустрічі порушуються питання у даному випадку Донбасу”, – сказав Гармаш.
Журналіст додав, що, на його думку, опублікований росЗМІ документ – справжній, оскільки він відповідає заявленим Україною принципам політики з врегулювання збройного конфлікту на сході України. Водночас він назвав його не дуже реалістичним з точки зору ставлення Росії до подібних пропозицій.
“Для мене було позитивним знаком, що в пропозиції провести телефонні переговори між двома президентами піднімаються теми режиму припинення вогню та обміну полоненими. Відповідно ми ще раз підкреслили Росії, що вважаємо її стороною конфлікту, якщо пропонуємо їй обговорювати ці теми”, – зазначив член української делегації в ТКГ.
Гармаш також звернув увагу на те, що Україна зробила цей крок на тлі конфронтації та ескалації на сході та скупчення російських військ по всьому периметру нашого кордону.
“Я вважаю, що це було правильно”, – сказав він.
Як повідомлялося, російські ЗМІ опублікували план з 10 кроків, які влада України нібито запропонувала для припинення війни на сході. За даними видання “КоммерсантЪ”, свої пропозиції українська сторона поширила перед засіданням Тристоронньої контактної групи, яке відбулося 8 грудня.
Посол Британії: поганих новин довкола обрання глави САП можна уникнути
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 18:18. УП
Посол Британії в Україні Мелінда Сіммонс закликала членів комісії з відбору глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури нарешті підтвердити переможця конкурсу.
Про це Сіммонс написала у середу в Twitter, пише “Європейська правда”.
“Триваюча затримка із призначенням спеціалізованого антикорупційного прокурора – погані новини для України, яких можна уникнути. Члени відбіркової комісії мають нарешті підтвердити переможця та допомогти зміцнити цю життєво важливу незалежну антикорупційну установу”, – написала британська дипломатка.
Раніше члени конкурсної комісії для обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулися до генерального прокурора України Ірини Венедіктової, закликаючи її втрутитися у ситуацію, що склалася з затвердженням результатів конкурсу.
21 грудня завершились співбесіди заключного етапу конкурсу та були підраховані бали усіх кандидатів. Безсумнівним переможцем на керівника САП визначили Олександра Клименка, а Сергія Савицького – на посаду начальника п’ятого відділу САП. Проте комісія відмовилася затвердити результати. Проти голосували майже усі члени, обрані Верховною Радою.
24 грудня комісія знову не зібрала достатньої кількості голосів для обрання очільника відомства. Глава комісії не повідомила дату, коли проведуть наступне засідання.
На початку грудня посли країн G7 закликали комісію, що обирає нового Спеціалізованого антикорупційного прокурора, у повній прозорості і без подальших зволікань завершити процес обрання.
Колишній очільник САП Назар Холодницький звільнився з посади у серпні 2020 року. Спеціальна антикорупційна прокуратура досі не має керівника.
Прозоре та відповідне до критеріїв обрання нового очільника САП є одним з критеріїв за так званим механізмом призупинення безвізу з боку Євросоюзу.
США вимагають від комісії з обрання голови САП подолати корупцію і завершити справу
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 16:03. УП
Сполучені Штати через своє посольство в Україні закликають членів комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повернутися до роботи і зробити вибір.
Джерело: посольство США у Twitter
Дослівно: “США закликають членів комісії з обрання керівництва САП повернутися до роботи, поважати власні процедури та прийняти правильне рішення для народу України, затвердивши свій власний вибір САП. Не дозволяйте корумпованим зовнішнім силам блокувати роботу, яку вам довірили”.
🇺🇸 закликає членів комісії з обрання керівництва САП повернутися до роботи, поважати власні процедури та прийняти правильне рішення для 🇺🇦 народу, затвердивши свій власний вибір САП. Не дозволяйте корумпованим зовнішнім силам блокувати роботу, яку вам довірили.
— U.S. Embassy Kyiv (@USEmbassyKyiv) December 29, 2021
Передісторія:
21 грудня члени комісії з обрання керівництва САП не змогли набрати достатньої кількості голосів для обрання очільника відомства. Проти цього голосували майже усі члени, обрані Верховною Радою.
24 грудня комісія знову не зібрала достатньої кількості голосів для обрання очільника відомства. Глава комісії не повідомила дату, коли проведуть наступне засідання.
На початку грудня посли країн G7 закликали комісію, що обирає нового Спеціалізованого антикорупційного прокурора, у повній прозорості і без подальших зволікань завершити процес обрання.
Колишній очільник САП Назар Холодницький звільнився з посади у серпні 2020 року. Спеціальна антикорупційна прокуратура досі не має керівника.
Посольства ЄС і США в Україні прямо заявляли, що від прозорості обрання нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури залежатиме подальша підтримка України.
Члени комісії з обрання глави САП просять Венедіктову допомогти з розблокуванням конкурсу
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 14:35. УП
Члени конкурсної комісії для обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулися до генерального прокурора України Ірини Венедіктової, закликаючи її втрутитися у ситуацію, що склалася з затвердженням результатів конкурсу.
Відповідний лист, підписаний п’ятьма членами комісії, є у розпорядженні “Європейської правди“.
Звернення підписали Роман Куйбіда, Вячеслав Навроцький, Драго Кос, Томас Фаєрстон та Нона Цоцорія.
“Звертаємося, щоб висловити занепокоєння щодо відсутності прогресу в конкурсі щодо відбору нового керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) та інших посадових осіб САП, а також просити Вашої допомоги у розблокуванні процесу, щоб Конкурсна комісія (Комісія) змогла успішно завершити свою роботу в найкоротший строк”, – зазначають вони.
Члени комісії нагадують, що 21 грудня завершились співбесіди заключного етапу конкурсу та були підраховані бали усіх кандидатів. Безсумнівним переможцем на керівника САП визначили Олександра Клименка, а Сергія Савицького – на посаду начальника п’ятого відділу САП.
“Проте Комісія відмовилася (а) затвердити результати, (б) подати Вам кандидатуру О. Клименка або (в) навіть затвердити рішення, яке підтверджує простий математичний підрахунок балів кандидатів. Під час засідання 21 грудня голова комісії пані Коваль висловила різні причини, чому Комісія не може негайно затвердити результати, включно з тим, що їй необхідно спочатку проконсультуватися з Офісом Генерального прокурора щодо відповідності кандидатів вимогам закону”, – зазначають вони.
22 грудня Коваль повідомила Комісію, що звернулась до Венедіктової з проханням надати Комісії підтвердження того, що Клименко та Синюк відповідають вимогам законів “Про очищення влади”, “Про запобігання корупції” та “Про державну таємницю”. Підписанти звернення кажуть, що цей лист було надіслано з власної ініціативи пані Коваль без погодження з Комісією, і згідно з листом, який вони отримали від одного з кандидатів (Клименка) деякі посадовці Офісу Генерального прокурора, очевидно, помилково сприйняли цей лист пані Коваль як нібито інформацію про рішення Комісії провести нову спеціальну перевірку кандидатів.
“Це не так – Комісія вже має результати необхідних спеціальних перевірок усіх кандидатів-переможців і має їх вже протягом кількох місяців. Хоча Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) дало чітку відповідь про відсутність правових підстав для проведення додаткових повторних перевірок, листа НАЗК, очевидно, виявилося недостатньою для деяких членів, і 24 грудня Комісія знову не завершила свою роботу”, – зазначають вони.
Автори звернення зазначають, що така ситуація не є наслідком суперечок між іноземними та українськими членами Комісії, або ж між членами комісії, визначеними Верховною Радою, і тими, які визначені Радою прокурорів.
“Навпаки, члени обох груп підтримали пропозиції, які дозволили б засвідчити результати. Наприклад, 24 грудня член комісії, визначений парламентом, пан Б. Романюк вніс компромісний проєкт рішення, яке дозволило б негайно затвердити результати. Хоча цю пропозицію підтримали всі члени комісії, визначені Радою прокуратури, і чотири члени комісії, визначені парламентом, вона все одно не пройшла…Як зазначалося, глухий кут, схоже, є результатом помилкового переконання деяких членів Комісії, що тепер потрібні додаткові перевірки кандидатів-переможців”, – зазначають вони.
“Ми віримо, що чітка заява від Вас про те, що всі кандидати-переможці пройшли перевірку та відповідають всім застосовним вимогам законодавства, а також що українське законодавство не вимагає додаткових спеціальних перевірок, буде достатньо, щоб переконати всіх членів Комісії затвердити результати та схвалити подання до Вас. Ми вважаємо, що така заява нарешті дозволить Комісії успішно завершити свою роботу, але без такої заяви процес може затягнутися”, – підсумовують члени комісії.
Як повідомляла “Українська правда“, 21 грудня члени комісії з обрання керівництва САП не змогли набрати достатньої кількості голосів для обрання очільника відомства. Проти цього голосували майже усі члени, обрані Верховною Радою.
24 грудня комісія знову не зібрала достатньої кількості голосів для обрання очільника відомства. Глава комісії не повідомила дату, коли проведуть наступне засідання.
На початку грудня посли країн G7 закликали комісію, що обирає нового Спеціалізованого антикорупційного прокурора, у повній прозорості і без подальших зволікань завершити процес обрання.
Колишній очільник САП Назар Холодницький звільнився з посади у серпні 2020 року. Спеціальна антикорупційна прокуратура досі не має керівника.
Генпрокурор Ірина Венедіктова пояснила 1 грудня, що конкурс з обрання керівника САП затягується через те, що комісія не може зібратися. Вона сказала, що у зволіканні є “суб’єктивні чинники окремих людей”.
Прозоре та відповідне до критеріїв обрання нового очільника САП є одним з критеріїв за так званим механізмом призупинення безвізу з боку Євросоюзу.
Посольства ЄС і США в Україні прямо заявляли, що від прозорості обрання нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури залежатиме подальша підтримка України.
Стало відомо, що планують розглянути на передноворічній РНБО
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 14:50. УП
Серед питань, запланованих до розгляду Радою національної безпеки та оборони на засіданні 30 грудня, – стан Збройних сил України, ситуація з коронавірусом, енергетика та реалізація президентської програми “Зелена країна”.
Джерело: співрозмовник УП, обізнаний відносно питання підготовки засідання
Пряма мова: “Стан ЗСУ, епідеміологічна ситуація, стан енергетичної галузі, виконання указу президента щодо збереження та відтворення лісів“.
Деталі: На уточнююче запитання, чи є в порядку денному передноворічнного засідання запровадження санкцій, джерело УП зазначило дослівно: “питання санкційної політики – на стадії вирішення щодо винесення на розгляд засідання”.
За попередньою інформацією, засідання РНБО, яке перенесли з 29 на 30 грудня, планується на 15 годину.
ЄСПЛ вимагає від РФ призупинити ліквідацію “Меморіалу”
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 17:25
Європейський суд з прав людини вимагає від Росії призупинити виконання рішень судів щодо ліквідації “Міжнародного Меморіалу” та правозахисного центру “Меморіал”.
Про це виданню “Медіазона” повідомили представники центру “Меморіал”, пише “Європейська правда”.
Серед причин для ліквідації цих організацій прокуратура РФ називала порушення під час маркування своїх матеріалів згідно із законом про “іноземних агентів”.
У ЄСПЛ зазначили, що припинення роботи організацій може відбуватися лише після винесення рішення щодо скарги на законодавство про “іноземних агентів”, яку організація “Міжнародний меморіал”, правозахисний центр “Меморіал” та інші російські некомерційні організації подавали до ЄСПЛ у 2013 році.
Прокуратура подала позови щодо ліквідації організацій у середині листопада.
Верховний суд Росії 28 грудня 2021 ліквідував “Міжнародний Меморіал”, який займається дослідженням репресій в СРСР, за позовом Генпрокуратури. Причиною стали неодноразові порушення закону про “іноземних агентів”. Наступного дня аналогічне рішення ухвалив Московський міський суд щодо правозахисного центру “Меморіал”.
Країни Заходу одностайно засудили обидва рішення російських судів.
Боррель: ЄС має бути залучений до переговорів США та Росії про безпеку
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 15:08. УП
Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель наполягає, що ЄС має відігравати активну роль у майбутніх переговорах між США та Росією з питань безпеки навколо України.
Про це він розповів у телефонному інтерв’ю німецькому виданню Die Welt, повідомляє “Європейська правда”.
“Якщо Москва, як було оголошено, хоче поговорити про архітектуру безпеки в Європі та гарантії безпеки з січня, то це стосується не лише Америки та Росії. ЄС має бути залучений до цих переговорів”, – сказав Жозеп Боррель.
Він зазначив, що переговори щодо ситуації мають сенс лише за активної участі ЄС, оскільки переговори торкаються майбутнього всього європейського континенту.
“Європейська безпека – це наша безпека. Це про нас. Це не просто справа двох держав, тобто Америки та Росії чи НАТО та Росії, навіть якщо Москва це так уявляє”, – сказав він.
Він також розкритикував недвозначні вимоги Росії.
“Це вперше, коли росіяни виклали свій порядок денний у письмовій формі, у формі реального договору. Раніше такого не було. Так чинять лише переможці: так би мовити, це мої умови”, – зазначив він, додавши, що вимоги “цілком неприйнятні”.
Натомість Боррель сказав, що переговори мають бути зосереджені на порушеннях з боку Росії після прийняття Гельсінських угод 1975 року.
“Територіальна цілісність країни та право суверенної держави вирішувати власну співпрацю з іншими країнами чи альянсами — ці принципи не підлягають обговоренню”, – сказав Боррель.
Раніше речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Росія не бачить готовності Брюсселя взаємодіяти з Москвою “на умовах рівноправності” у переговорах про безпеку.
Європейський Союз наполягає, що його інтереси повинні бути представлені на імовірних переговорах із Росією щодо питань безпеки в Європі.
Нові переговори між США і Росією, на яких обговорять Україну, плануються 10 січня.
У Білому домі наголошують, що будуть дотримуватися принципу “нічого про наших союзників і партнерів без наших союзників і партнерів, включаючи Україну”.
Росія каже, що “Північний потік-2” повністю готовий до роботи
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 18:20. УП
Глава “Газпрому” Олексій Міллер доповів президенту Росії Владіміру Путіну, що обидві нитки газопроводу “Північний потік-2” готові до експлуатації.
Про це йшлося на нараді у президента Росії, присвяченій проходженню осінньо-зимового опалювального сезону, повідомляє “Європейська правда”з посиланням на російське агентство “РИА Новости“.
Заповнення газом другої нитки було завершено 29 грудня, зазначив Міллер.
“Шановний Володимире Володимировичу, газопровід “Північний потік-2″ до роботи готовий”, – заявив глава “Газпрому”.
Путін привітав “Газпром” та його партнерів із газопроводу із завершенням роботи над проєктом. Він сказав, що надходження газу після сертифікації газопроводу відразу вплине на ціну газу на спотовому європейському ринку та в Україні. Варто наголосити, що деякі країни Заходу вважають ситуацію з цінами на газ у Європі результатом шантажу Путіна з метою змусити запустити “Північний потік-2”.
Своєю чергою, віцепрем’єр Росії Олександр Новак 29 грудня наголосив, що Москва впевнена в тому, що зірвати реалізацію “Північного потоку-2” неможливо і газ ним поставлятиметься до Європи.
Нагадаємо, німецький енергетичний регулятор заявив, що рішення про повну сертифікацію газопроводу “Північний потік-2” не варто очікувати у першій половині 2022 року.
У листопаді Федеральне мережеве агентство Німеччини тимчасово зупинило процес сертифікації компанії Nord Stream 2 AG як оператора російського газопроводу “Північний потік-2”.
Лідерка німецьких “Зелених”, міністерка закордонних справ у новому уряді Анналена Бербок заявила, що зараз не бачить підстав для запуску добудованого російського газопроводу “Північний потік-2”.
Лукашенко й Путін домовилися про спільні військові навчання в Білорусі після Нового року
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 17:33. УП
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко домовився з президентом РФ Володимиром Путіним про спільні військові навчання в Білорусі на початку 2022 року.
Джерело: білоруська провладна новинна агенція “Белта”
Пряма мова Лукашенка: “Я от звернувся до вас, щоби ми не припиняли наші спільні навчання. Щоби ми продовжили створення центрів з навчання наших хлопців, насамперед новим зразкам військової техніки, яку ми закупаємо в Росії.
Знаю, ви і ваші військові розглядаєте мої пропозиції щодо навчань на території Білорусі. Хотілось би, щоби ці рішення були вами ухвалені. Це на користь російсько-білоруським відносинам буде”.
Пряма мова Путіна: “Як ви й пропонували, ми проведемо на початку року. Там військові погодять. У березні-лютому. Не знаю, коли вони вирішать”.
Деталі: Лукашенко зустрічається із Путіним у Санкт-Петербурзі в ході неофіційного саміту голів країн-членів Співдружності Незалежних держав.
Передісторія:
Про заплановану зустріч повідомили 24 грудня. Путін і Лукашенко в листопаді підписали чергову угоду, яка посилює інтеграцію Білорусі й Росії в єдину “союзну державу”. Попередня зустріч відбулася у вересні.
На початку грудня Лукашенко погрожував, що проведе військові навчання спільно з російською армією поблизу північних кордонів України.
Польща вперше за довгий час не зафіксувала спроб прориву кордону “мігрантами Лукашенка”
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 12:38. УП
28 грудня стало першим днем за багато тижнів, коли польські прикордонники не зафіксували спроб силового нелегального перетину кордону з Білорусі.
Як повідомляє PAP, про це повідомила речниця прикордонників Анна Міхальська. Також Прикордонна служба оголосила про це у своєму Twitter.
“Вчора, 28 грудня, не було жодної спроби нелегального проникнення на територію Польщі”, – йдеться у повідомленні.
Втім, як випливає з деталей, і цього дня до кордону підходили кілька десятків мігрантів. У продовженні твіта прикордонники зазначають, що близько 30 людей в районі села Черемха підійшли до лінії кордону, але далі не спробували прориватись через загорожу.
Речниця прикордонників Анна Міхальська розповіла, що ця група близько години пересувалася вздовж кордону, але врешті люди розвернулись і пішли вглиб території Білорусі.
Біля Наревки групи мігрантів підходила до бар’єру, там пошкодили колючий дріт.
Також, розповіла Міхальська, стався інцидент поблизу Біловежі – неподалік від лінії кордону зупинився автомобіль білоруських прикордонників, люди з нього здійснили два постріли в повітря.
Нагадаємо, після найбільшого загострення міграційної кризи на кордоні Польщі й Білорусі на початку листопада, коли біля пункту пропуску Брузги-Кузьниця зібрались кілька тисяч мігрантів, ситуація заспокоїлася. Мігрантів поселили в опалюваному логістичному центрі у Брузгах, неподалік від кордону.
Проте і після того польські прикордонники щодня фіксували нові спроби нелегально потрапити в країну. Також в країні донедавна регулярно затримували водіїв, що допомагали мігрантам, які все ж перейшли кордон непоміченими, продовжити мандрівку в ЄС.
Перед Різдвом неофіційно повідомлялося, що у святкові дні нібито можливе серйозне загострення ситуації, але ці побоювання не справдилися.
В Україні – 5 454 нові випадки коронавірусу
29.12.2021 08:13
Минулої доби в Україні виявили 5 454 нові випадки коронавірусу.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я.
«За добу 28 грудня 2021 року в Україні зафіксовано 5 454 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 353, медпрацівників – 98)», – йдеться у повідомленні.
Також за минулу добу госпіталізовано 1 153 особи, летальних випадків – 307, одужало – 12 352 особи.
За весь час пандемії в Україні захворіло 3 654 690 осіб, одужало – 3 449 880 осіб, летальних випадків – 95 412 та проведено 16 724 734 ПЛР-тестувань.
Як повідомляв Укрінформ, 27 грудня в країні виявили 2 248 нових випадків коронавірусу.
Зеленський відповів на петицію про «примусове щеплення» і «прострочені вакцини»
29.12.2021 17:47
Відносини щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя, правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів влади й підприємств регулюються законодавством України, винні у порушенні законодавчих норм про захист населення від інфекційних хвороб несуть відповідальність.
Це зазначив Президент Володимир Зеленський у відповіді на електронну петицію № 22/123600-еп «Відміна примусової вакцинації населення», повідомляє Укрніформ.
Петиція була опублікована на сайті Президента 23 вересня громадянином Олександром Зінькевичем і набрала необхідні для розгляду 25 тисяч підписів. Автор документа вказував, що “не повинно бути такого, що люди вакцинуються простроченими вакцинами під страхом звільнення з роботи чи неотримання заробітної плати”.
Зеленський проінформував, що згідно з Конституцією України людина, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожен має право на охорону здоров’я, держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.
Крім того, він підкреслив, що законодавством про охорону здоров’я встановлено обов’язок громадян України не лише піклуватися про своє здоров’я та здоров’я дітей, а й не шкодити здоров’ю інших громадян, а також у передбачених законами випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.
“За цих обставин передбачено, що стосовно окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися обов’язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України”, – пояснив Президент.
Водночас він підкреслив, що особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України (стаття 41 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”).
“Таким чином, суспільні відносини щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій врегульовано законодавством України”, – зазначив глава держави.
Водночас Зеленський наголосив, що наразі тенденції до посилення негативного впливу біологічних чинників на населення та навколишнє природне середовище вимагають нових системних дій і рішень. Тому указом від 17 грудня 2021 року № 668 уведено в дію рішення РНБО “Про Стратегію біобезпеки і біологічного захисту”.
За його словами, метою Стратегії є поетапне створення єдиної системи біобезпеки та біологічного захисту, яка включатиме відродження вітчизняного потенціалу біотехнологічного виробництва; розробка сучасного та дієвого законодавства в галузі біобезпеки та біологічного захисту; посилення системи епідеміологічного захисту тощо.
Водночас Президент нагадав, що до основних повноважень Кабінету Міністрів у сфері охорони здоров’я належить серед іншого забезпечення проведення державної політики у сферах охорони здоров’я, санітарно-епідемічного благополуччя, охорони материнства та дитинства, доступності для громадян послуг медичних, освітніх та фізкультурно-оздоровчих закладів; забезпечення розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку охорони здоров’я.
“Ураховуючи зазначене, я звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням з’ясувати, чи були випадки використання прострочених вакцин, і в разі необхідності вжити відповідних заходів реагування”, – додав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, завдяки запуску доступної для кожного громадянина вакцинації проти COVID-19 Кабінет Міністрів більше не планує вводити “тотальні” локдауни в Україні.
ВООЗ хочуть щепити проти COVID-19 70% населення планети до липня 2022 року
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 19:52. УП
Всесвітня організація охорони здоров’я планує вакцинувати проти коронавірусу 70% населення Землі до середини 2022 року.
Джерело: брифінг генерального директора ВООЗ Тедроса Аданома Гебреєсуса
Деталі: Гебреєсус додав, що попри складний 2021 рік у боротьбі з пандемією, людству вдалося вакцинувати 40% населення.
На його думку, мета в 70% щепленого населення планети до липня 2022 року є більш, ніж реалістичною.
Очільник ВООЗ відзначив, що в 2021 року від коронавірусу померло майже вдвічі більше людей, ніж 2020 року.
Що було раніше: 13 грудня у ВООЗ заявляли, що новий штам “Омікрон”, який поширився в більшості країн світу, більш заразний, ніж “Дельта”, але викликає легші симптоми.
Ніяк не просувається: науковець розповів, чому загальмувалася розробка української вакцини проти COVID-19
Яна Осадча 29 грудня 2021
Розробка української вакцини проти COVID-19, яку винайшли львівські науковці, призупинилася.
За словами розробників, процес загальмувався через нестачу коштів та відсутність зацікавлення з боку влади.
Керівник Інституту біології клітин Національної академії наук, академік Андрій Сибірний в коментарі “Суспільному” розповів, що раніше вакцину тестували на мишах, але щоб проводити подальші дослідження на великих тваринах вченим необхідно 300-500 млн. євро.
За словами академіка, вакцина пройшла успішне випробування на першому етапі: у ппіддослідних мишей з’явилися антитіла до вірусу. Але далі треба було перевіряти чи захищає вакцина від смерті через COVID-19 на трансгенних мишах в Польщі, тому що в Україні немає відповідних лабораторій.
“Не вдалось, бо Національний фонд досліджень України морочив нам голову півроку, але так і не дозволив перевести гроші до Польщі, хоча жодної заборони на це немає”, – стверджує Сибірний.
Наступний етап мав би полягати в дослідженні вакцини на більших тваринах – ховрахах та приматах. Але для цього треба багато дорогих препаратів загальною вартістю в 300-500 млн. євро.
“Ніхто не готовий це робити. Я розмовляв з МОЗ, вони кажуть: “Ми не будемо це фінансувати. Хай Фонд цим займається”. Це зависло.
Був інтерес президента і прем’єра, коли на ринку вакцин було мало. Тепер вакцин повно. Інтересу до них нема”, – говорить Андрій Сибірний.
Перспективи успішної розробки вітчизняної COVID-вакцини науковець оцінює скептично.
“Думаю, далі воно ніяк не просуватиметься”, – каже він.
Нагадаємо, вакцину розробили вчені Інституту біології клітин Національної академії наук у Львові.
У вересні 2020 року вони на це отримали грант близько 10 млн грн.
Вчені планували провести експерименти на генномодифікованих мишах в Кракові.
В Україні виявили 5 нових хворих із “Омікроном”
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 11:50. УП
Станом на 28 грудня в Україні виявили 5 нових випадків захворювання на коронавірус штаму “Омікрон”.
Джерело: повідомлення МОЗ
Деталі: Перший випадок зараження “Омікроном” підтвердили ще 18 грудня. П’ять нових підтвердили в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського.
Дослівно: “Таким чином, загалом було виявлено шість випадків захворювання на штам “Омікрон”.
Два випадки виявили у мешканців Києва та два – у мешканців Київської області, по одному – у Львові та Дніпрі.
Серед хворих двоє жінок та четверо чоловіків. Троє осіб повернулись з-за кордону (перебували у Німеччині, Польщі та Об’єднаних Арабських Еміратах). Перший пацієнт переніс хворобу легко та вже отримав негативний результат тестування”.
Передісторія:
28 грудня перший заступник голови КМДА Микола Поворозник повідомив, що у столиці зафіксували перші випадки захворювання на новий штам коронавірусу “Омікрон”.
З 3 грудня Україна запровадила обов’язкову самоізоляцію для осіб, які повернулись із країн, де стрімко поширюється новий штам коронавірусу “Омікрон”. Йдеться про Південно-Африканську Республіку, Республіку Ботсвана, Зімбабве, Намібії, Королівство Лесото, Королівство Есватіні, Республіку Мозамбік, Республіку Малаві.
Лідер “антивакцинаторів” вийшов із психлікарні: експертиза завершилася
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 18:40. УП
Так званий лідер “антивакцинаторів” Остап Стахів залишив Львівську обласну психіатричну лікарню, де він проходив експертизу.
Джерело: пресцентр СБУ у коментарі УП
Деталі: 29 грудня сплив 30-ти денний термін психіатричної експертизи Остапа Стахіва, призначеної судом. Як зазначили спецслужбовці, Стахів й надалі перебуває в статусі підозрюваного.
Дослівно: “Триває досудове розслідування. Чекаємо висновки психічної експертизи”.
Передісторія:
Лідеру руху “антивакцинаторів” Остапу Стахіву повідомили про підозру в поваленні державного ладу 16 листопада.
18 листопада суд обрав Стахіву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави на суму майже 1 мільйон гривень.
Прихильники Стахіва зібрали та внесли визначену судом заставу розміром 998 800 тисяч гривень, і 1 грудня він вийшов із СІЗО, звідки вирушив до психіатричного закладу.
До Києва доправили одну із постраждалих у пожежі в реанімації на Івано-Франківщині
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 19:00. УП
До Києва на літаку доправили одну із постраждалих у пожежі в реанімації Косівській лікарні.
Джерело: telegram-канал Державної служби з надзвичайних ситуацій
Деталі: О 17:37 санітарний літак ДСНС приземлився в київському аеропорту.
Постраждалу з опіками доправили для лікування до Києва.
Рятувальники змогли врятувати трьох пацієнтів із сусідньої палати. Ступінь опіків тіла постраждалих сягають від 20 до 80%.
Передісторія:
Пізно ввечері 28 грудня рятувальникам повідомили про вибух у реанімаційному відділенні Косівської центральної районної лікарні на Івано-Франківщині. Спершу повідомляли про двоє загиблих від пожежі.
Згодом повідомили, що внаслідок пожежі загинуло троє людей, ще одна людина з палати померла внаслідок ускладнень коронавірусної хвороби.
Також у ДСНС з’ясували причину загоряння – одна з працівниць лікарні запалила свічку на спомин про загиблого пацієнта від коронавіруса. Однак повітря в палаті було пересичене киснем від роботи кисневих концентраторів, тож усе відразу спалахнуло.
Кабмін схвалив концепцію держпрограми розвитку атомно-промислового комплексу
29.12.2021 15:24
Кабінет Міністрів схвалив концепцію Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу на період до 2026 року.
Відповідне рішення було прийняте на засіданні уряду 29 грудня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Концепцією передбачений розвиток вітчизняного виробництва урану та цирконію, в тому числі залучення до виробничого процесу Апрельського родовища уранових руд. Планується підвищувати ефективність переробки уранових руд та виробництва урану, забезпечення функціонування цирконієвого виробництва.
У 2023-2025 роках мають бути побудовані нові уранові об’єкти на Новокостянтинівському та Апрельському родовищах; введення в експлуатацію цих об’єктів заплановане на 2026 рік. Крім того, планується переоснастити та створити потужності для виробництва 320 тонн діоксиду цирконію на рік.
Зазначається, що для здійснення заходів, передбачених програмою на 5 років, необхідно 9,092 млрд грн у цінах 2021 року, в тому числі 8,042 млрд грн – за рахунок державного бюджету.
Як повідомлялося, державне підприємство “НАЕК “Енергоатом” планує збільшити потужності українських атомних електростанцій (АЕС) до 24 ГВт до 2040 року. Наразі в Україні є 15 енергоблоків на 4 атомних електростанціях загальною встановленою потужністю 13,835 ГВт.
Україна щорічно скорочуватиме викиди вуглецю на 56,6 мільйона тонн – Галущенко
29.12.2021 17:46
Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року передбачає щорічне скорочення викидів вуглецю в Україні на 56,6 млн тонн.
Про це під час засідання уряду заявив міністр енергетики Герман Галущенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Важливим елементом плану є скорочення викидів вуглецю на 56,6 млн тонн щорічно”, – сказав Галущенко.
Він зауважив, що до 2030 року передбачається скорочення споживання енергії відносно базового сценарію на 22,3% для первинного споживання та 17,1% для вторинного споживання.
За словами урядовця, план дій передбачає впровадження енергоефективних заходів у різних секторах економіки: житловий і бюджетний сектори, транспорт, промисловість, енергетика.
“Виконання окремих заходів нацплану сприятиме виконанню анонсованої Президентом України масштабної програми термомодернізації житлових і комунальних будівель, яку планується розпочати з 2022 року”, – зазначив Галущенко.
Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський 11 листопада підписав закон «Про енергетичну ефективність», який 21 жовтня цього року ухвалив парламент. Основна ціль закону – створення нових рамкових умов для стимулювання енергоефективності в усіх секторах економіки.
На рахунки державних шахт надійшли 300 мільйонів на зарплати гірникам
29.12.2021 19:56
Для виплати заробітної плати шахтарям 300 мільйонів гривень 29 грудня надійшли на рахунки державних вуглевидобувних підприємств.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Сьогодні 300 млн грн для виплати заробітної плати шахтарям надійшли на рахунки державних вуглевидобувних підприємств”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що це додаткові кошти, які було виділено з резервного фонду Держбюджету за розпорядженням Кабінету Міністрів.
У Міненерго нагадали, що 24 грудня гірники державних шахт отримали 92 млн гривень на виплату заробітної плати. Ці додаткові кошти вдалося акумулювати за рахунок економії бюджету самого Міністерства енергетики та відповідного перерозподілу видатків з інших бюджетних програм.
Як повідомлялося, 28 грудня Кабінет Міністрів виділив із резервного фонду державного бюджету 300 млн грн на виплати зарплат працівникам вуглевидобувних підприємств.
Верховна Рада 16 грудня ухвалила за основу законопроєкт про зміни до державного бюджету на 2021 рік щодо погашення заборгованості із заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств, який передбачає спрямування на виплату заборгованості додатково 2,4 млрд грн.
“Яготинське” може зупинити виробництво через ціни на газ – співвласник
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 10:20. УП
Компанія “Молочний альянс” вважає недоцільною виробничу діяльність молочної галузі через зростання цін на енергоносії.
Про це написав співзасновник “Молочного альянсу” Олександр Деркач на своїй сторінці у Facebook.
Холдингу належать торгові марки “Яготинське”, “Яготинське для дітей”, “Пирятин”, “Славія”, “Златокрай”.
“15 років займаємось молочним бізнесом. Ніколи, навіть у найважчі 2013-2014 роки, ми не потрапляли в ситуацію, яка від нас не залежить, і яка ставить взагалі питання про доцільність подальшої виробничої діяльності. Причому всієї галузі, а не тільки окремих виробників”, – написав Деркач.
За словами голови наглядової ради “Молочного альянсу” Сергія Вовченка, заводи групи попередили своїх партнерів про неможливість далі працювати зі збитками.
“Ситуація парадоксальна: чим більше ти переробляєш молока і випускаєш продукції, тим більше ти отримуєш збитків. Ціна на газ за рік для нас виросла майже в 10 раз (з 5,5 грн/м.куб до 50 грн/м куб). Електроенергія — в 2,5 рази. Ціни на таропакувальні матеріали — на 42%, ціни на молоко-сировину — на 25%”, – написав Вовченко.
Керівництво групи звернулося до господарств з пропозицією на період до стабілізації ситуації з цінами на газ знизити ціни на молоко-сировину на кілька процентів.
“І звернулись до торгівельних мереж: прийміть наші економічно обгрунтовані ціни і скоротіть дебіторську заборгованість до рівня договірних умов. Ми не ставимо ультиматумів, а лише пропонуємо спільно побороти цю кризу. Від того усі виграють на перспективу”, – додав Вовченко.
Нагадуємо:
За тиждень ціна газу на українській біржі знизилася майже на 11% – з 54,3 тис грн до 48 тис грн.
Запаси газу в підземних сховищах майже вдвічі менші, ніж роком раніше
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 14:04. УП
Станом на 27 грудня 2021 року запаси газу в підземних сховищах знизилися на 41,4%, або на 9,97 мільярда кубічних метрів, до 14,079 мільярда порівняно з даними на аналогічну дату минулого року (24,047 мільярда).
Про це свідчать оперативні дані державної компанії “Оператор газотранспортної системи України”.
За добу з ПСГ було відібрано 95 млн. куб. м газу. З 20 по 27 грудня запаси природного газу в підземних сховищах знизилися на 4,8%, або на 709,3 млн. куб. м.
З 5 жовтня запаси газу в ПСГ скоротилися на 25,4%, або на 4,78 млрд. куб. м.
Кабмін призначив 2 нових членів енергорегулятора
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 17:20. УП
Кабмін призначив на посади членів Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Олександра Формагея та Костянтина Ущаповського.
Таке рішення ухвалили на засіданні 29 грудня.
На двох конкурсних відборах на вакантні посади членів НКРЕКП отримали найвищий рейтинг і пройшли необхідні перевірки 4 кандидати: Костянтин Ущаповський і Руслан Машляківський на першому конкурсі; Олександр Формагей і Олександр Косянчук – на другому.
Члени уряду під час голосування на засіданні Кабміну підтримали кандидатури Формагея і Ущаповського.
Формагей у 2018-2019 роках був членом НКРЕКП, до останнього часу працював в “Укргідроенерго”.
Костянтин Ущаповський – колишній керівник НЕК “Укренерго” у 2014-2015 роках.
Конкурси проводили після ротації у 2020 році членів НКРЕКП Олени Антонової і у 2021 році Оксани Кривенко.
Наступний плановий конкурс буде в 2023 році.
Нагадаємо:
У червні 2020 року Кабмін визначив склад конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
У грудні 2019 року народні депутати прийняли закон, яким привели діяльність тарифного регулятора у відповідність до Конституції – НКРЕКП отримала спеціальний статус при Кабміні та додаткові контрольні функції.
За новим законом, Нацкомісія втратила статус незалежного державного колегіального органу. Тепер НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом при Кабміні.
Право призначати членів комісії передано від президента до Кабінету міністрів. Уряд має створити конкурсну комісію з п’яти осіб, троє з яких від профільного комітету Ради, та по одному – від Мінекоенерго та Мінрегіону.
У разі неправомочності регулятора (відсутності кворуму), Кабмін отримав право призначати членів комісії на термін до трьох місяців.
Регулятор також зробили підзвітним парламенту. Щороку до 1 червня комісія має звітувати перед Радою про свою діяльність за попередній рік.
Водійські права, техпаспорти і студентські в “Дії” прирівняли до паперових
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 18:55. УП
Кабінет міністрів на засіданні в середу ухвалив постанови, які прирівняли до паперових та пластикових документів цифрові водійські посвідчення, техпаспорти та студентські квитки.
Джерело: Міністерство цифрової трансформації в Telegram
Деталі: Постанови набувають чинності з моменту публікації.
З 2019 року електронне посвідчення водія, техпаспорт та студентський квиток діяли в межах експериментальних проєктів. Тепер вони прирівнюються до паперового та пластикового аналогів. Ними можна користуватися будь-де, і ніхто не матиме права вимагати у власника цифрового посвідчення паперовий документ.
Українці вже сформували в “Дії” 751 тисячу студентських, 4,4 млн посвідчень водія та 4,2 млн свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.
Лещенко повертається у наглядову раду УЗ
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 16:30. УП
Кабмін затвердив переможців конкурсу на посади членів наглядової ради Укрзалізниці.
Таке рішення ухвалили на засіданні 29 грудня, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Ukraine Rail Monitoring.
Так, Анатолій Амелін, Александр Долл, Якуб Карновські та Гепард Хафер стануть незалежними членами наглядової ради.
Як представники держави – Сергій Лещенко, С.В. Москаленко та Давід Ломджарія.
Нагадуємо:
У вересні уряд не продовжив контракти з головою наглядової ради “Укрзалізниці” Шевкі Аджунером та членами Сергієм Лещенком, Андреасом Матьє та Олегом Журавльовим. Лещенко був членом наглядової ради з грудня 2019 року.
Тоді у Мінінфраструктури заявили, що вже подали кандидатів на посади державних членів, їх призначення очікується найближчим часом.
Згодом стало відомо, що міністр інфраструктури Олександр Кубраков пропонує повернути Сергія Лещенка до наглядової ради Укрзалізниці – його кандидатуру подали на розгляд номінаційному комітету.
Прем’єр Денис Шмигаль підтвердив, що міністр інфраструктури Олександр Кубраков погодив кандидатуру Сергія Лещенка на посаду члена наглядової ради Укрзалізниці, його кандидатуру розгляне Кабмін.
Кабінет Міністрів 8 вересня на засіданні схвалив створення Антикризового штабу з відновлення сталого функціонування “Укрзалізниці”, до нього увійшли представники низки міністерств та бізнес-асоціацій.
20 жовтня Кабінет міністрів затвердив дострокове припинення повноважень члена наглядової ради АТ “Укрзалізниця” Аудіцкаса Адомаса як представника держави.
29 вересня оголосили відбір чотирьох незалежних членів наглядової ради Укрзалізниці.
Уряд продовжив на рік спецмита на імпорт низки енергоресурсів із Росії
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 16:05. УП
Кабінет міністрів продовжив на рік – до 31 грудня 2022 року – дію спецмит на імпорт з Росії деяких видів енергоресурсів.
Таке рішення ухвалили на засіданні 29 грудня.
Зокрема, продовжили спецмито в 4% на трубопровідне дизпаливо, 3% – на скраплений газ, 65% – на всі типи вугілля, крім антрацитового, коксівного та бітуміозного.
Нагадаємо:
Раніше Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг запропонувавзапровадити єдине спеціальне мито 4-5% на імпорт всіх енергетичних ресурсів з Росії.
31 грудня закінчувалась дія спецмита у розмірі 4% на трубопровідне дизпальне, 3% для скрапленого газу; 65% на вугілля марки Г походженням з РФ.
Кабінет міністрів запровадив спецмито з 1 серпня 2019 року.
Економічна правда
У Хмельницькому на благодійному ярмарку зібрали кошти на їжу для безпритульних тварин
29.12.2021 14:01
У Хмельницькому під час благодійного ярмарку волонтери зібрали кошти на їжу та ліки для безпритульних котів та собак.
Про це повідомляє Суспільне, передає Укрінформ.
«9 тисяч гривень зібрали волонтери Хмельницької громадської організації «Врятуй життя» за 5 днів благодійного ярмарку. Гроші потрібні на їжу, лікування й медикаменти безпритульним собакам та котам. Крім грошей зібрали крупи та сухі корми, яких вистачить на місяць», – йдеться у повідомленні.
За словами волонтерки Дар’ї Попович, частину зібраних коштів спрямують на погашення боргу в лікарнях, де надавали допомогу хворим тваринам.
Громадська організація «Врятуй життя» допомагає тваринам, яких викинули на вулицю й тим, що там вже народилися. Під її опікою перебувають до 100 собак в притулку. До того ж багато котів, цуценят і хворих тварин зараз на перетримці і надалі їм також будуть шукати дім.
АМКУ дозволив Хмельницькому і партнерам придбати “Більшовик”
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 18:55. УП
АМКУ дозволив ТОВ “Дженерал Комерс”, пов’язаній із групою UFuture Василя Хмельницького, придбати АТ “Перший Київський Машинобудівний Завод” (“Більшовик”). При цьому регулятор перевіряє факти щодо можливих неконкурентних дій учасників аукціону.
Про це повідомляє прес-служба Антимонопольного комітету.
“Розглянувши повторну заяву про концентрацію подану ТОВ “Дженерал Комерс” – переможцем аукціону з продажу АТ “Перший Київський Машинобудівний Завод” (“Більшовик”), що проводився в рамках великої приватизації, Комітет надав відповідний дозвіл.
Перша заява ТОВ “Дженерал Комерс” була залишена без розгляду, оскільки в її матеріалах бракувало всієї необхідної інформації, зокрема щодо фінансового забезпечення угоди. Товариство, усунувши недоліки зазначені Комітетом, подало повторну заяву наприкінці листопада цього року”, – пояснили в АМКУ.
“Враховуючи, що заявлена концентрація не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України та не заборонена відповідно до ЗУ “Про санкції”, Комітет надав дозвіл ТОВ “Дженерал Комерс” на придбання АТ “Перший Київський Машинобудівний Завод”, – додали в Комітеті.
При цьому в АМКУ нагадали, що продовжують дослідження обставин та дій учасників аукціону з продажу “Більшовика”. Комітет перевіряє факти щодо можливих неконкурентних дій учасників аукціону.
Читайте більше про приватизацію ПКМЗ у статті Олександра Колесніченка та Дани Гордійчук: Приватизація за сім хвилин. Як Хмельницький та Черновецький “розіграли” “Більшовик”
Нагадаємо:
27 жовтня АТ “Перший київський машинобудівний завод” продали на аукціоні за 1,429 млрд грн – його власником стане пов’язана із групою UFuture Василя Хмельницького компанія.
Як розповідала ЕП, власником ПКМЗ став консорціум інвесторів, серед яких – власник компанії “А-девелопмент” Олексій Баранов та компанія UDP під управлінням Андрія Іванова. Акціонером UDP також є Василь Хмельницький.
На торгах жодної ставки не зробила компанія “ДК Інвест” Степана Черновецького. Причиною такої поведінки джерела ЕП називали можливі “закулісні домовленості” з Черновецьким, аби за “вигідну ціну” отримати частину нерухомості.
Повідомлялось, що Антимонопольний комітет за власною ініціативою перевірить дотримання конкуренції під час аукціону з продажу київського “Більшовика”.
Згодом повідомлялось, що Антимонопольний комітет залишив без розгляду заяву на купівлю “Більшовика” пов’язаної із групою UFuture Василя Хмельницького ТОВ “Дженерал Комерс”.
Кошти за результатами аукціону з приватизації заводу “Більшовик” (1,429 млрд грн) 7 грудня надійшли до бюджету.
На початку грудня стало відомо, що Антимонопольний комітет ще не виносив рішення щодо поданої повторно заяви про надання дозволу на купівлю “Більшовика” ТОВ “Дженерал Комерс”, пов’язаної із групою UFuture Василя Хмельницького.
На Рівненщині видали фотоальбом про заповідні куточки краю
29.12.2021 19:42
Фотоальбом «Краса і велич Мізоцького краю» видали на Рівненщині.
Про це передає Укрінформ із посиланням на повідомлення пресслужби Рівненської обласної ради.
«Світлини, представлені у фотоальбомі, не лише демонструють красу та колорит мізоцької землі, а й розкривають її туристичний потенціал. Тож видання буде цікавим не тільки жителям Рівненщини, а й тим, хто прагне пізнати нове, дізнатися про пам’ятки історії та культури нашого краю», – йдеться у повідомленні.
На видання історико-краєзнавчого фотоальбому в обласному бюджеті передбачили 100 тис. грн.
Зазначається, що в новому фотоальбомі поміщено світлини із мальовничої місцевості, де поєдналися ландшафти Полісся та лісостепу. Там, між живописними пагорбами Мізоцького кряжу й Кременецьких гір, зосереджені десятки історичних і культурних об’єктів. Обширна територія Мізоцького краю – ідеальне місце для зеленого туризму, піших і велосипедних походів, сімейного відпочинку на природі.
Серед цікавих локацій – Державний історико-культурний заповідник міста Острог, руїни Новомалинського замку, Дубненський замок, археологічні пам’ятки трипільської культури. У селах Новомалин та Буща проходять етнофестивалі «Новомалинська Любава» і «Буща Папороть».
Як повідомляв Укрінформ, це вже не перше видання, яке цього року влада Рівненщини підтримала фінансово. У переліку – книги, що популяризують історичну, культурну спадщину Волині. Це, зокрема, «Наш край: історія Волині від найдавніших часів до другої половини ХХ століття», «Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині».
Такі та інші книги й путівники містять об’ємну інформацію для туристів, краєзнавців, дослідників історії, культури, природи.
Унікальна знахідка для всього світу: на Рівненщині знайшли 5-кілограмовий шматок бурштину
29.12.2021 17:39
Унікальний камінь бурштину вагою понад 5300 г було видобуто на родовищі Володимирець-Східний компанією ТОВ «Центр «Сонячне ремесло» (AmbertradeTM).
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті компанії.
«Це унікальна знахідка не тільки для всієї України, але й для усього світу. Адже такі екземпляри – дуже рідкісні, в історії незалежної України це перша знахідка бурштину такої ваги. Зразок бурштину досліджено експертами Державного гемологічного центру України, які підтвердили його унікальність. За результатами досліджень встановлено, що цей зразок є бурштином – сукцинітом», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що сукциніт – природна викопна смола, яка утворилася 42–38 мільйонів років тому. Регіон поширення – Балтійсько-Дніпровська бурштиноносна субпровінція, яка охоплює територію практично всієї Польщі, Калінінградської області РФ, Литву, Латвію, південь та південний захід Білорусі і більшу частину Правобережної України.
За даними Державного гемологічного центру України, зразки бурштину масою понад 1 кг – рідкісні природні утворення. Найбільший бурштин вагою 9 750 г зберігається в Музеї природознавства в Берліні («Museum of Naturkunde»). Зразки масою більше 5 кг – надзвичайно рідкісні, за офіційними даними, лише кілька каменів такої ваги знаходяться в музеях та приватних колекціях.
До сьогодні в Україні найбільшими вважалися зразки бурштину, які зберігаються в музеї ДП «Бурштин України» – 1 930 г., та у Музеї коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України зразок масою 1 040 г.
Як повідомляло агентство, у Рівненській області під час чергового аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами «бурштинову» ділянку продали за 356 тис. грн. За останній рік бюджет Рівненської області від продажу 4-х ділянок для видобутку граніту та бурштину поповнився майже на 30 млн грн. Добувати «сонячний камінь» легально дозволяє Закон про бурштин, ініційований Президентом Володимиром Зеленським.
Два роки тому Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо врегулювання питання видобутку бурштину. Ним ухвалено зниження розміру рентної плати за користування надрами для видобутку бурштину з 25% до 10%.
Уряд збільшив граничні обсяги фінпідтримки театрам, художнім колективам і циркам
29.12.2021 19:04
Уряд збільшив граничні обсяги фінансової підтримки національним театрам, художнім колективам, концертним організаціям, національним і державним цирковим підприємствам, що належать до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МКІП.
«Ті, хто лобіюють інтереси найціннішої сфери народу – культури, повинні мати стимул продовжувати це робити. Тому підтримка театрів, художніх колективів та цирків є чудовою новиною. Сподіваюся, згодом це стане регулярним явищем», – сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Зазначається, що це рішення Кабміну дасть змогу у 2021 році покрити поточні витрати державним закладам, які не забезпечені власними доходами. Завдяки цьому вдасться зберегти діяльність державних театрів, художніх колективів, концертних організацій та цирків, які втратили значну частину власних доходів через карантинні обмеження.
У МКІП нагадали, що на період карантину заклади культури скасували та перенесли на пізніші терміни концерти й вистави, а також внесли зміни в умови роботи персоналу. Практично 9 місяців діяло обмеження щодо кількості відвідувачів у закладах культури. А зараз відвідувати театри, концерти та цирки можна лише за умови вакцинації або наявності негативного ПЛР-тесту, що негативно впливає на відвідуваність закладів культури, фактично призупиняє їх діяльність.
“Така ситуація призвела до втрати доходів та загрози утворення заборгованості із заробітної плати, комунальних послуг та енергоносіїв, виконання зобов’язань за укладеними договорами”, – наголосили у міністерстві.
Виписував премії та призначав на посади спонсорів: НАЗК склало 10 протоколів на мера Миколаєва
29.12.2021 14:23
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало та направило до суду 10 адмінпротоколів стосовно міського голови Миколаєва Олександра Сєнкевича за преміювання себе та лобіювання інтересів наближених осіб.
Про це йдеться на сайті НАЗК, передає Укрінформ.
Зазначається, що проколи стосовно Миколаївського міського голови складено направлено до суду “за ознаками порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів”.
У повідомленні НАЗК йдеться, що очільник міста “преміював сам себе та вніс пропозиції щодо призначення на різні посади чотирьох осіб, які брали участь у фінансуванні його виборчої кампанії (10 протоколів)”.
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня, 20-24 грудня, Національне агентство з питань запобігання корупції склало і направило до суду 29 адміністративних протоколів, в тому числі стосовно голови Національної ради з питань телебачення й радіомовлення, голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та одного міського голови.
КМДА повторно розгляне можливість будівництва скандальної багатоповерхівки на місці скверу
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 11:50. УП
Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації повинен повторно розглянути заяву про надання містобудівних умов та обмежень для проектування житлового комплексу на проспекті Перемоги, 50-А.
Про це свідчить рішення Окружний адміністративного суду м. Києва, передає видання “Наші гроші”.
Своїм рішенням ОАСК визнав протиправним та скасував наказ Департаменту містобудування, яким Обслуговуючому кооперативу “Ексон Прем’єр Шулявська” відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування багатофункціонального комплексу на ділянці площею 0,31 га на проспекті Перемоги, 50-А.
Підставою відмови була невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації. Відповідно до чинного Генплану Києва, і відповідно до детального плану території, ділянка на просп. Перемоги, 50-А знаходиться в межах скверу “Слава танкістам”.
Жодних даних про будь-які нові споруди на просп. Перемоги, 50-А у ДПТ немає.
“Ексон Прем’єр Шулявська” планує збудувати на вказаній ділянці багатофункціональний комплекс на 39 поверхів: стилобатна частина в 4 поверхи та висотна частина в 35 поверхів.
“Озеленення скверу” передбачено за рахунок покрівлі стилобатної будівлі.
Приймаючи рішення, ОАСК погодився із доводами “Ексон Прем’єр Шулявська” про те, що відмова у видачі МУО нібито не містить чітких підстав невідповідності намірів містобудівній документації.
Нагадуємо:
На просп. Перемоги, 50-А забудовник зводить житловий комплекс, який рекламується під назвою “50 Авеню”.
Це проєкт групи Exon Capital Group, який вона називає одним зі своїх наймасштабніших не тільки в Києві, а й в Україні.
Департамент містобудування КМДА відмовляв забудовнику у видачі МУО на просп. Перемоги, 50-А один раз у 2018 році, 11 разів у 2019-му і щонайменше один раз у 2020 році.
Попри відсутність вихідних даних на будівництво і дозволу на роботи відповідного класу наслідків забудовник все одно почав будівельні роботи.
12 листопада цього року Державна інспекція архітектури та містобудування України повідомила, що за результатами перевірки було складено протоколи про правопорушення у сфері містобудування, у т.ч. виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх проведення.
Зокрема, 9 листопада інспектор будівельного нагляду видав припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
У травні цього року Київрада прийняла рішення викупити ділянку у ТОВ “Шулявка” для створення міських парків та скверів. Фірма оскаржує це рішення міськради.
Національна поліція розслідує кримінальне провадження за фактами самовільного зайняття земельної ділянки та самоправства на даній ділянці.
Власниками ОК “Ексон Прем’єр Шулявська” є Йозеф Москович з Ізраїлю, Іван Влад із Закарпаття і компанія “Ексон Груп” (Exon Group LLC, США), 16% у якій контролює Йозеф Москович.
“Ексон Груп” включає в себе ряд інших кооперативів, які здійснюють скандально відомі забудови у Києві.
Наприклад, 11-поверхівка на Подолі на садибній ділянці екс-нардепа Оксани Білозір, 11-поверхівка на Батиєвій горі на садибній ділянці екс-нардепа від БПП Віктора Короля, 24-поверхівка над входом ст. м. “Виставковий центр”.
У членів “Євросолідарності” провели обшуки у справі проти Порошенка
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 17:03. УП
Керівник центрального штабу “Європейської солідарності” Олександр Турчинов заявляє, що у середу вранці правоохоронці провели низку обшуків у кількох членів партії в межах справи про закупівлю вугілля в ОРДЛО.
Джерело: брифінг Турчинова, відео якого він опублікував у Facebook, співрозмовники Української правди
Пряма мова Турчинова: “Сьогодні о сьомій годині ранку відбулися обшуки у представників нашої партії. Зокрема обшукували оселю помічника президента (п’ятого президента Петра Порошенка – УП), надзвичайного і повноважного посла Юрія Онищенка, який, до речі, 25 років має дипломатичного стажу, який віддано працював на свою країну. Також ексдепутата Сергія Березенка обшукували сьогодні і інших наших колег”.
Деталі: За його словами, слідчі дії проводилися у справі про закупівлю вугілля на окупованому Донбасі. Турчинов уточнив, що правоохоронці шукали документи щодо поставок вугілля в 2014 році. Він зазначив, що під час обшуків нічого не знайшли.
У ДБР “Українській правді” повідомили, що обшуки проводили його слідчі у справі щодо злочинної схеми постачання вугілля з ОРДЛО.
Дослівно ДБР: “З метою уникнення маніпуляцій та подальших інформаційних спекуляцій довкола даного кримінального провадження повідомляємо, що 29 грудня 2021 слідчими ДБР, на підставі відповідних ухвал слідчого судді, проведено ряд обшуків за місцями можливого зберігання речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження.
Вкотре наголошуємо, що ДБР діє виключно у межах та у спосіб, визначений законодавством, і проведення обшуків здійснюється виключно з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень та відшукання знарядь вчинення кримінальних правопорушень”.
Передісторія:
Порошенку підписали підозру в держзраді та сприянні тероризму. Справа стосується незаконного постачання вугілля з окупованого Донбасу.
Його викликали на допит на 23 грудня.
Порошенко на це заявив, що повернеться в Україну лише у першій половині січня.
НАБУ завершило розслідування заволодіння Януковичем резиденції “Межигір’я”
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 18:06. УП
Національне антикорупційне бюро завершило розслідування про незаконне заволодіння державною резиденцією “Межигір’я” колишнім президентом Віктором Януковичем та його сином Олександром.
Джерело: пресслужба НАБУ
Деталі: 29 грудня детективи НАБУ відкрили стороні захисту відкрили для ознайомлення матеріали кримінального провадження, щоби скерувати обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду.
За даними слідства, протягом 2002-2013 років експрезидент спільно зі своїм сином заволодів земельною ділянкою у 104,61 га, будівлями, спорудами та іншим майном комплексу відпочинку “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я”, а також будинком №123-а по вулиці Межигірській у селі Нові Петрівці.
Дії Януковича детективи кваліфікують за кримінальними статтями про незаконне заволодіння майном через зловживання службовим становищем, незаконне збагачення та легалізацію майна, набутим злочинним шляхом.
У випадку визнання вини, їм загрожує позбавлення волі на строк від 7 до 15 років з конфіскацією майна.
Довідково: Після втечі Януковича до росії в лютому 2014 року, розслідування вела Генеральна прокуратура, однак у грудні 2019 року справу передали НАБУ.
Передісторія:
25 серпня ВАКС дозволив детективам НАБУ заочно розслідувати справу про можливе незаконне заволодіння Януковичем резиденцію “Межигір’я”. 7 жовтня суд заочно заарештував Януковича, а 13 жовтня – його сина Олександра.
У серпні 2019 року в ГПУ повідомили про підозру 8 особам у справі про заволодіння “Межигір’ям”, зокрема експрезиденту Вікторові Ющенку.
Президентський рейтинг: Зеленський у першому турі набирає найбільше
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 12:56 УП
Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, то у першому турі найбільше голосів отримав би нинішній президент України Володимир Зеленський.
Джерело: результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені І. Кучеріва з 17 по 22 грудня 2021 року
Дослівно: “Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів у першому турі отримав би В. Зеленський (17,5% усіх опитаних або 24% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме).
Мають намір проголосувати за П. Порошенка відповідно 11% і 16% опитаних, за Ю. Тимошенко ˗ відповідно 8% і 10%, за Ю. Бойка − відповідно 7,5% і 9%, за Д. Разумкова ˗ відповідно 7% і 9%, за І. Смешка ˗ відповідно 5% і 6%, за Є. Мураєва ˗ відповідно 5% і 6%, за В. Гройсмана ˗ відповідно 3,5% і 5%, за С. Притулу ˗ відповідно 2% і 3%, за О. Ляшка ˗ відповідно 2% і 2%, %, за Р. Кошулинського ˗ відповідно 1,5% і 2%, за А. Гриценка ˗ відповідно 1% і 2%, за В. Кличка ˗ відповідно 1% і 1%”.
Деталі: Соціологи відзначили, що порівняно з листопадом 2021 року на статистично значущому рівні зросла електоральна підтримка Разумкова (з 5,5% до 7% серед усіх опитаних) та Мураєва (з 4% до 5%), рівень електоральної підтримки інших кандидатів у першому турі на статистично значущому рівні не змінився.
Опитування проводилося через інтерв’ю “обличчям до обличчя” за місцем проживання респондентів. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
Разумков переміг би Зеленського у другому турі – опитування
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 13:16. УП
У разі виходу у другий тур на виборах президента ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков отримав би 56% голосів, чинний президент Володимир Зеленський – лише 44%. Йдеться про голоси тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме.
Джерело: результати опитування Центру Разумкова та Фонду “Демократичні ініціативи” імені Кучеріва
Деталі: При цьому, згідно з опитуванням, перший тур Разумков не пройшов би.
Якби суперником Зеленського в другому турі був його попередник Петро Порошенко, вони обидва набрали б по 50% голосів.
У разі виходу до другого туру Зеленського і Юлії Тимошенко за президента проголосували б 53,5% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме, за Тимошенко ˗ 46,5%.
Якби до другого туру вийшли Зеленський та співголова ОПЗЖ Юрій Бойко, за Зеленського проголосували би 63%, за Бойка ˗ 37%.
Опитування проводили з 17 по 22 грудня методом інтерв’ю “обличчям до обличчя” за місцем проживання респондентів. Було опитано 2018 респондентів у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Військовий облік жінок: чи варто пакувати валізи на службу?
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 09:00. УП АЛЛА ВАСИЛЕНКО, юрист практики супроводу бізнесу Juscutum
17 грудня набув чинності наказ Міністерства оборони України № 313, яким було розширено перелік спеціальностей та професій, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
Раніше до нього входили працівники медичної сфери. Тепер же перелік професій поповнили юристки, програмістки, фотографині, кухарки, фінансистки та навіть бібліотекарки і ще близько 100 різних професій.
Відмітимо, що неважливо чи працює жінка за освітою. Сам факт отримання відповідної спеціальності вже відносить її до військовозобов’язаних громадян.
Крім того, можливий варіант, коли жінка взагалі немає спеціальності, але працевлаштована за певною професією яка входить до переліку. У такому випадку вона теж є військовозобовʼязаною.
Виключення становлять жінки непридатні до проходження військової служби за станом здоров’я або старші 60 років. Наявність дітей не впливає на ситуацію.
А як бути, якщо жінка ФОП?
В законодавстві не врегульовано питання визнання військовозобов’язаними жінок, що є фізичними особами підприємцями.Тому щодо них складається доволі цікава ситуація.
Уявимо, що жінка має свій ФОП, що надає послуги з комп’ютерного програмування, але самого диплому програмістки в неї немає. Тож виходить, що ні спеціальності, ні професії, яка належить до вищезазначеного переліку в такої жінки немає.
Виходить, такі жінки не є військовозобов’язаними за українським законодавством. Водночас якщо жінка є ФОП і має спеціальність із переліку Міноборони, вона визнається військовозобовʼязаною на рівні з іншими.
Чи означає це, що жінки мають проходити військову службу в армії?
Ні. Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу” встановлює, що жінки можуть бути призвані на військову службу лише у воєнний час. У мирний час вони можуть піти на військову службу лише добровільно.
Тобто жінки на військову службу призиватися не будуть. У випадку війни вони будуть проходити військову службу разом з чоловіками.
Стосуватиметься їх і заборона виїзду з країни у воєнний час.
Чи означає це, що жінкам треба вже від сьогодні йти до центрів комплектування і ставати на облік?
Ні. Законодавство не встановлює ніяких строків для постановки жінок на військовий облік.
23 грудня відбувся брифінг представників Міністерства оборони України, під час якого було оголошено строк постановки жінок на військовий облік – до кінця 2022 року. Проте, в нормативних документах цей строк ніде не закріплений. Тож, чекаємо.
Ймовірно, процедура постановки на облік частково спроститься за допомогою використання системи Дія, а можливо треба буде йти до центру комплектування особисто. Поки що алгоритм невідомий.
Міністерство оборони України обіцяє розробити його найближчим часом. В самому ж Наказі №313 встановлений строк – 6 місяців. Ймовірно, що жінкам доведеться проходити медичну комісію і за її результатами буде прийматися рішення чи буде жінка постановлена на військовий облік.
Чи будуть у жінок, які не дотримаються вимог закону і не стануть на військовий облік, проблеми?
Ймовірно, що будуть. Перш за все можливі проблеми з працевлаштуванням. Відтепер, роботодавець зобов’язаний контролювати наявність в жінок документів, що підтверджують взяття їх на військовий облік.
Крім того, за ухиляння від постановки на військовий облік на жінку може бути накладене адміністративне стягнення, а саме штраф у розмірі від 510 грн. до 850 грн. за перше порушення або у розмірі від 850 грн. до 1700 грн. за повторне порушення протягом року або порушення в особливий період.
Поряд з цим, може бути застосована і кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 5100 грн. до 8500 грн або виправних робіт на строк до одного року, у випадку, якщо жінка буде ухилятися від постановки на військовий облік навіть після отримання нею попередження від державних органів України.
Що ж робити роботодавцям?
Роботодавці мають проконтролювати, щоб жінки, які працюють на підприємстві і мають спеціальність/професію визначену в наказі Міністерства оборони України № 313, стали на військовий облік та отримали документи.
Якщо жінка лише працевлаштовується, роботодавець має перевірити у неї наявність таких документів.
Чи будуть проблеми у роботодавців, які не дотримаються вимог закону?
Ймовірно, що так. Для них передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 3400 грн до 5100 грн за перше порушення та від 5100 грн до 8500 грн за повторне порушення.
Також для роботодавців передбачені додаткові санкції в Кодексі законів про працю, а саме штрафи у розмірі мінімальної заробітної плати (станом на сьогодні 6500 грн) за кожне порушення.
Водночас представники Міністерства оборони України, на брифінгу, що відбувся 23 грудня зазначили, що до кінця 2022 року ніхто з військовозобов’язаних жінок чи роботодавців притягуватися до відповідальності за порушення не будуть. Поряд з цим в законодавстві таке “звільнення від відповідальності на рік” ніде не закріплено.
А переваги військовозобов’язаним жінкам будуть?
Намамперед нагадаємо, що проходити військову службу в мирний час в обов’язковому порядку жінки не будуть. Крім того, Міністерство оборони обіцяє, що у випадку воєнних дій, жінок в основному залучатимуть лише в медичні сфери, сфери зв’язку та логістики.
Але офіційно ніяких окремих переваг для жінок-військовослужбовців немає. У випадку проходження ними військової служби вони отримають всі переваги, встановлені для військовослужбовців: додаткові дні відпустки, грошові виплати, можливість стати на облік для отримання житла тощо.
А що в інших?
Постановка жінок на військовий облік – це не дивина для світу.
Найвідоміший приклад – Ізраїль, там жінки проходять військову службу і беруть участь у бойових діях на рівні з чоловіками. В Північній Кореї жінки служать в армії протягом 7 років. Військовозобов’язаними є і європейські жінки, зокрема в Норвегії і Швеції.
Як висновок, зазначимо, що органи державної влади України мають шість місяців на приведення нормативно-правових актів у зв’язку з новими положеннями про військовий облік. Тому варто чекати додаткових роз’яснень і можливих змін.
Накладали санкції РНБО та спростували брехню Офісу президента. Підсумки року розслідувань УП
МИХАЙЛО ТКАЧ — СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 05:30. УП
За перші чотири місяці новостворений відділ розслідувань “Української правди” опублікував 10 матеріалів: про президента Володимира Зеленського, топ-посадовців, олігархів, народних депутатів, суддів, прокурорів, кураторів, порушників та, авжеж, про санкції РНБО.
Ми розповіли про законспіроване святкування ювілею керівника офісу президента Андрія Єрмака з використанням державної резиденції та державних гелікоптерів, про таємні перемовини у Вільнюсі найбагатшої людини країни Ріната Ахметова, знайшли підсанкційні приватні літаки і показали як їх впливові власники обійшли рішення РНБО, продемонстрували вплив заступника керівника ОП Олега Татарова на правоохоронну систему, показали як бізнесмену Павлу Фуксу живеться із заблокованими рахунками, оприлюднили інформацію про таємні перельоти керівника президентської фракції Давида Арахамії до Відня літаком олігарха Дмитра Фірташа, показали “друзів” найскандальнішого суду країни ОАСК, довели що “слуги народу” їздять без правил дорожнього руху.
Окрім основних розслідувань ми працюємо над оперативним інформуванням суспільства про актуальні та резонансні події.
Серед іншого ми дістали відео ДТП народного депутата Трухіна, яке намагались приховати, розповіли про перехід поліції на посилений режим після замаху на помічника президента Сергія Шефіра, оприлюднили другий епізод неетичного спілкування з поліцією скандального заступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі, показали як народний депутат від фракції президента Микола Галушко намагався врятувати свого водія від копів, запитали президента про таємні візити бізнесмена Іллі Павлюка і ще дістали для наших читачів та глядачів багато іншої суспільно важливої інформації.
Ми вже працюємо над низкою нових матеріалів, які опублікуємо вже на початку нового року. Але наразі хочемо розповісти про вплив розслідувань “Української правди” та про перші результати нашої роботи. Дякуємо за вашу увагу у 2021 році.
Топ-5 провалів і досягнень України у 2021 році. І як вони вплинуть на нас у новому році
ОЛЕКСІЙ ПІВТОРАК, ОЛЕГ САВИЧУК — СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 11:45 УП
Кінець року — час для підсумків і висновків. Вже скоро ми будемо слухати новорічні привітання від президента. А президенти традиційно під новий рік розповідають тільки про світлу сторону реальності. Ба більше, з року в рік у новорічних привітаннях гаранти Конституції примудряються подавати проблеми оптимістично.
Та є теми, про які в підсумках року ми навряд чи почуємо чи прочитаємо. Адже вічні проблеми чи стратегічні перемоги, як правило, виносяться за дужки.
Про них складно говорити простими словами. Щоб не випускати з уваги картину реального стану справ, ми у Центрі спільних дій зібрали для вас найважливіші події, які стались цього року у житті держави.
Але цей текст — не звичайний хіт-парад досягнень і провалів країни. Окрім розповіді історій, ми зосередилися на впливі на майбутнє дій чи бездіяльності державної машини, місцевого самоврядування та політичних діячів.
Найбільші провали
№1. Партія шукає союзників
Партія “Слуга народу” виникла напередодні парламентських виборів у 2019 році і одразу виграла джекпот. Вперше в історії України одна політсила змогла сформувати коаліцію, обрати уряд і ще й мати на чолі держави свого президента.
Після парламентських виборів до Верховної Ради пройшли чимало позасистемних та малознайомих, що між собою, що із політикою людей. Це дозволило запустити “турборежим” — швидке ухвалення рішень без тривалих дискусій і роздумів. Протривав такий темп ледь не весь перший рік роботи депутатів.
Згодом налагоджена система стала буксувати. Найпоказовіша, хоч і не перша, ластівка, — призначення уряду Дениса Шмигаля у березні 2020 року. Тоді народні депутати не змогли визначитися із кандидатурами чотирьох міністрів і майже рік не могли повністю сформувати уряд. А на призначення Юрія Вітренка міністром енергетики, яке відбувалося дев’ять місяців по тому, монобільшість двічі не змогла знайти голосів.
Сьогодні ситуація значно складніша. Урядові законопроєкти чи проєкти депутатів “Слуги народу” дедалі рідше збирають необхідні 226 голосів монобільшості. Навіть за найважливіший в державі фінансовий документ — держбюджет на 2022 рік — проголосували лише 210 “слуг”. А за “антиахметівський” податковий проєкт — ті ж 210 представників пропрезидентської фракції.
Тепер президент і його команда змушені домовлятись і враховувати інтереси інших політсил та окремих нардепів, адже без голосів мажоритарників із груп “За майбутнє” і “Довіра”, яких пов’язують із олігархами, уже рідко вдається ухвалювати рішення.
Пасивна незгода окремих нардепів монобільшості з політикою глави держави команду Зеленського хвилює не сильно. Але публічну критику та інакодумство не терплять.
Свіжий приклад — відставка першого номера виборчого списку партії “Слуга народу” і спікера парламенту Дмитра Разумкова. Його публічність і менша залежність від Банкової стали точкою неповернення у стосунках із президентом.
Спочатку Дмитра Разумкова зняли з посади голови парламенту, а потім йому та депутатам, які до приєдналися до його об’єднання, стали погрожувати позбавленням мандатів.
Разумкова замінив Руслан Стефанчук, який до того поєднував посади заступника керівника парламенту і представника президента у Верховній Раді. Новий спікер навіть не намагається знайти балансу між інтересами Банкової і модерацією роботи усього парламенту, чим би він мав займатись відповідно до своїх посадових обов’язків. І для президента це зручно, адже йому потрібна слухняна Рада і публічним дискусіям в ній не місце.
За рік з фракції влади з різних причин виключили чимало депутатів. За голосування червоною кнопкою за антиолігархічний закон виключили Людмилу Буймістер. Артема Дмитрука — за розчарування у політиці партії, Євгенія Шевченка — за публічну підтримку режиму Лукашенка. Також із фракції виключили Олександра Дубінського, який потрапив під санкції США.
З 2019 року із фракції уже виключили дев’ятьох депутатів і не повернули назад Дмитра Разумкова. У підсумку усі, кого виключили з фракції “Слуга народу” внаслідок чисток інакодумців, стають критиками партії і президента. З таким репертуаром їх радо приймають усюди, де треба покритикувати владу.
№2. Реформа силовиків затягується
Ще у березні 2020 року президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт щодо реформи Служби безпеки. Виправляти дійсно є що. Наразі СБУ поєднує повноваження боротьби із корупцією, захисту економіку та ведення слідства. На це поєднання функцій скаржаться підприємці. До того ж, чинний закон, усупереч Конституції, дозволяє президенту призначати начальників підрозділів центрального управління Служби та начальників регіональних органів.
Нардепи проєкт глави держави доопрацювали і у січні 2021 року підтримали у першому читанні.
Зеленський назвав це рішення важливим кроком до полегшення ведення бізнесу в Україні. Але попри все законопроєкт досі не ухвалили остаточно і вже точно не встигнуть це зробити цього року.
Проблеми є й у інших інституціях.
З грудня 2019 року у Державному бюро розслідувань немає постійного керівника. Тоді президент з нардепами перезапустили ДБР, усупереч Конституції підпорядкувавши його главі держави, і звільнили Романа Трубу.
За цей час змінилось троє виконувачів обов’язків директора ДБР. Понад півтора роки пішло у Зеленського на те, щоб у жовтні 2021 року оголосити конкурс на очільника цієї інституції. Конкурс може закінчитись у наступному році, адже комісія вже визначила трьох кандидатів для співбесіди.
Подібна ситуація й у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Попередній керівник САП, Назар Холодницький, звільнився за власним бажанням в серпні 2020 року. Вже у вересні того року парламент делегував своїх членів до конкурсної комісії, але конкурс досі не завершили.
Представники міжнародних організацій скаржаться на штучні затримки, незрозумілі позиції деяких членів конкурсної комісії та чутки про спроби декого в уряді вплинути на процес, щоб віддати перевагу певним кандидатам.
Сумнозвісний Окружний адмінсуд міста Києва скасував порядок роботи комісії, що теж може ускладнити конкурс, а члени конкурсної комісії від парламенту двічі відмовились голосувати за переможця. Тому цього року САП свого керівника вже не отримає.
Особливі проблеми з керівником Національного антикорупційного бюро. У серпні 2020 року Конституційний Суд визнав неконституційною процедуру призначення керівника НАБУ і скасував указ про призначення директора НАБУ Артема Ситника.
Логічно б було, щоб після цього відбувся новий конкурс на цю посаду. Проте наразі немає жодних згадок про конкурс на посаду керівника НАБУ. Це аж ніяк не гарантує того, що у будь-який момент уряд не запустить цей процес. Хоча малоймовірно, адже у квітні 2022 року сплине сім визначених законом років перебування Ситника на посаді. До того часу над НАБУ продовжить нависати невизначеність з приводу того, чи має Ситник право виконувати свої повноваження.
№3. РНБО заміняє правосуддя
Партію більшості, членів уряду і президента, схоже, не надто турбує, що частина ключових правоохоронних відомств залишаються без легітимно призначених керівників. Одне з пояснень цього — посилення ролі Ради національної безпеки і оборони, яку очолює президент.
Цього року там відкинули ідею втілити головне агітаційне гасло Зеленського “весна прийде — саджати будемо” через часозатратні процедури слідства і доведення вини у суді. Тому з квітня 2021 на Банковій застосовують простіший інструмент “простих та швидких рішень” — санкції проти громадян України, які накладає РНБО і вводить в дію президент своїм указом.
Санкції почали накладати на тих, кого вважають контрабандистами і тих, хто сприяє окупанту. Так під санкціями опинилися два українські народні депутати із “Опозиційної платформи — За життя”: Віктор Медведчук і його бізнес-партнер Тарас Козак.
До санкцій ці двоє володіли частиною нафтопроводу, яким в Україну текли російські нафтопродукти, і телеканалами “112 Україна”, “NewsOne” і “ZIK”, якими в український медіа-простір текла російська пропаганда.
У підсумку, люди, які потрапили під неконституційні санкції, втратили контроль над частиною активів і отримали кримінальні справи.
Але цього виявилось замало. Президентський закон “про деолігархізацію”, який ухвалили у листопаді цього року, надав РНБО повноваження визнавати олігархами бізнесменів, які впливають на ті чи інші сфери промисловості і засоби масової інформації.
Але цей законопроект навряд чи ускладнить життя олігархам або позбавить їх монопольного впливу на сфери економіки. Зате “деолігархізація” встановлює контроль над чиновниками і депутатами. Адже з 7 травня 2022 року, коли цей закон запрацює, вони будуть змушені звітувати про усі непублічні контакти з олігархами чи їхніми представниками.
Сумнівна ефективність деолігархізації і в боротьбі з впливом великих бізнесменів на засоби масової інформації. Адже ніщо не заважає змінити структуру власності медіа і там “заховатися” поміж іншими співвласниками. Так зробив п’ятий президент, а нині народний депутат, Петро Порошенко.
А от до такої “великої риби”, як олігархи і медіавласники Ринат Ахметов, Ігор Коломойський і Віктор Пінчук, деолігархічний закон має мало шансів добратися, адже частина з них не підпадає під критерії олігархів, а інша – дружня до президента. Хоча, у Рината Ахметова, здається, почали діяти на випередження. На його телеканалах, ще до того, як закон підтримали народні депутати, деолігархізацію почали критикувати за те, що вона, начебто, псує життя великим, але чесним підприємцям.
№4. Президент не полишає ідею контролювати Конституційний Суд
Боротьба Зеленського десь із незалежністю, а десь — із некотрольованістю Конституційного Суду має усі шанси стати хрестоматійним прикладом, як не треба керувати країною.
Наприкінці жовтня 2020 року Конституційний Суд скасував обов’язкове декларування статків депутатами, чиновниками і суддями. Частина з суддів КСУ на той момент самі мали проблеми з деклараціями, тому були підстави вважати, що рішення вони приймали упереджено. З гарячої руки, Зеленський загорівся ідеєю розпустити Конституційний Суд і набрати нових суддів.
Президентський законопроєкт багато хто критикував, і нардепи не ризикнули його розглядати. А через деякий час президент цей законопроєкт відкликав.
Проте Зеленський не полишив надій розібратися хоча б із найпомітнішими суддями КСУ, які, на думку Офісу президента, “знищують реформи“. Після нового 2021 року Зеленський скасував укази про призначення голови КСУ Олександра Тупицького і судді Олександра Касмініна, чим начебто звільнив їх з посад.
Подібне уже робив третій президент Віктор Ющенко, і нічого доброго із цього не вийшло. Коли Ющенко звільнив трьох суддів КСУ: Сюзанну Станік, Володимира Іващенка та Валерія Пшеничного, то за кілька років вони поновилися на посадах через суди щей отримали від держави компенсації.
Та повернімося до 2021 року. На неіснуючі “вакантні” посади суддів КСУ президент оголосив конкурс, а переможців відправив приймати присягу. Але у лютому за квотою парламенту суддею КСУ став Віктор Кичун — товариш представника Зеленського у КСУ Федіра Веніславського, прихильник стримування Конституційного Суду як “надмірної судової надінституції”. КС зазначив, що квота глави держави наразі повністю заповнена. А, відповідно, присягу новопризначених суддів приймуть лише тоді, коли з’являться вакантні місця.
Наразі, у Конституційному Суді працюють 16 із 18 суддів. Олександр Тупицький стверджує, що участь у засіданнях КСУ бере дистанційно. А вакантними залишаються посади двох суддів. Одного з них має призначити парламент, іншого — З’їзд суддів.
№5. Офіс Президента очолює місцеве самоврядування
У жовтні 2020 року відбулися місцеві вибори, у результаті яких партія “Слуга народу” хоч і отримала найбільшу кількість депутатів місцевих рад, але не змогла здобути владу у жодному великому місті.
Навіть більше, у облцентрах мерами переважно залишились обрані раніше місцеві політики. Тому працювати чинній владі прийшлось з тими, кого обрав народ.
Одразу не склалася співпраця Банкової з мером Києва Віталієм Кличком. На критику столичного очільника щодо карантинних обмежень, прем’єр Шмигаль пригрозив йому звільненням з посади керівника Київської міської державної адміністрації.
Опісля почались безкінечні обшуки у владних кабінетах та комунальних підприємствах Києва: Спецжитлофонді та Житлоінвестбуді, Київтеплоенерго та Київводоканалі, Департаменті транспортної інфраструктури та Департаменті молоді та спорту.
У серпні прокуратура відзвітувала про майже сотню таких обшуків за тиждень, а новини про все нові й нові обшуки надходять ледь не щодня.
Чинна влада вирішила також зменшити роль органу самоорганізації місцевого самоврядування — Асоціації міст України. До цієї організації входять представники більшості об’єднаних під час децентралізації громад. АМУ досить часто критикувала ініціативи влади, зокрема зміни до Конституції щодо децентралізації.
Але у березні 2021 року президент створив власний консультативно-дорадчий орган — Конгрес місцевих і регіональних громад, який поєднав представників влади і місцевого самоврядування.
Президію Конгресу очолив керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Керівником однієї із палат обрали мера Львова Андрія Садового, а його заступниками призначили мера Дніпра Бориса Філатова та мера Житомира Сергія Сухомлина.
Конгрес став у пригоді Банковій уже на початку осені, коли Росія почала обмежувати постачання вуглеводнів до Європи. Зросли ціни на газ, що могло б призвести до того, що громадяни могли отримати шалені рахунки за комуналку. Особливо за це переживали мери.
Саме на засіданні Конгресу під головуванням президента Зеленського підписали меморандум про непідвищення цін, яким встановили граничну ціну на газ на опалювальний період. Різницю вартості має покрити місцеве самоврядування, а держава можливо надасть на це субвенцію. Мер Києва та голова АМУ Віталій Кличко сподівається, що держава виконає взяті на себе обов’язки і компенсує частину коштів.
Таким чином, держава передала на місця свою роботу. І під кінець року на місцеве самоврядування, ні з того, ні з сього ліг обовʼязок пом’якшення тягаря росту енергоносіїв.
Найбільші перемоги
№1. Повернення Криму у міжнародний порядок денний
Під час обговорення військової агресії Росії проти України на перший план майже завжди виходять маріонеткові терористичні угруповання “ЛНР”, “ДНР”, героїчні захист Донецького аеропорту та визволення Маріуполя. Про Крим, як правило, не згадують, а його окупація зовсім випала з суспільної уваги. Тому найбільш успішною політичною подією року є проведення за ініціативи президента Володимира Зеленського самміту “Кримська платформа”.
Участь в установчому саміті взяли 46 країн та міжнародних організацій, від яких було: 9 президентів, 5 прем’єрів, 2 голів парламенту, десятки міністрів закордонних справ, послів та інших представників іноземних урядів.
За результатами зустрічі делегати ухвалили підсумкову декларацію, у якій підтримали тиск на Росію щодо окупації Криму, вчергове не визнали зміну статусу півострова і привітали спільні дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення територіальної цілісності України.
Дивовижно, який шлях пройшов Зеленський. Від тез “надо просто прекратить стрелять” на початку свого президентства до розуміння, що без тиску міжнародної спільноти окупанта не побороти.
№2. Україна укладає військові угоди із Туреччиною та Великою Британією
Офіційні повідомлення про нарощування військ Росії на нашому кордоні, погрози від білоруського диктатора Александра Лукашенка та ухилення Владіміра Путіна від відповіді про можливий напад на Україну не лишають жодного сумніву — окупант нікуди не зникне і не припинить своїх загроз.
Він буде нагнітати ситуацію та підвищувати ставки навіть ціною добробуту власних громадян. Стримати агресора можуть лише спільні злагоджені дії цивілізованого світу.
У нагоді стають угоди про військове співробітництво. Кілька таких Україна уклала у 2021 році.
Найважливіша — з Великобританією. Вона передбачає спільне проєктування і будівництво військових кораблів та будівництво двох баз Військово-Морських сил України.
Інша — з Туреччиною, де домовились про військові підготовку та освіту, взаємну участь у навчаннях, оборонну промисловість, обмін військовою секретною інформацією, логістичне співробітництво тощо.
Ще затвердили угоду про військово-технічну співпрацю з Румунією.
Подібні угоди мають натякати агресору, що Україна — не сама. Нас підтримують країни-сусіди та світові лідери, які розуміють, що неадекватність влади Росії є джерелом світової дестабілізації.
№3. В Україні триває вакцинація від COVID-19
З 12 березня 2020 року, коли Кабмін ввів перший ковід-карантин, кожен день багатьох українців перетворився на “день Бабака” із віддаленою роботою, соціальною дистанцією та масками. Звичними стали і новини про рекорди хворих, госпіталізації, піки смертності та черговий штам вірусу.
Ближче до кінця 2020 року почали з’являтися новини, що деякі країни уже почали вакцинувати своїх громадян від COVID-19, тоді як в Україні уряд прогнозував початок вакцинації не раніше лютого 2021.
Лише 23 лютого 2021 в Україну доставили першу партію із 500 тис доз, і вже наступного дня відбулась перша вакцинація. Спочатку вакцинували медичних працівників, військовослужбовців, які беруть участь в ООС, працівників освіти, осіб, які перебувають в інтернатах чи будинках для осіб похилого віку, хворих віком понад 60 років тощо. Для загалу вакцина стала доступною аж 20 липня. На той момент двома дозами вакцинували лише 3 млн людей.
Здавалось, що Україна вічно буде пасти задніх. Але станом на 27 грудняпринаймні однією дозою вакцинували понад 14,6 млн або 33% громадян. У листопаді 2021 року, коли був останній пік захворюваності на COVID-19, медична система щоденно задовольняла потребу вакцинуватися від 200 до 300 тисяч осіб. Зараз темпи вакцинації знизились до 70 – 120 тисяч осіб на добу. І хоча у багатьох країнах-членах ЄС вакциновано понад 2/3 населення, з теперішніми темпами України рано чи пізно їх може наздогнати.
Правда, і тут є зворотна сторона, яка псує враження від роботи державної машини та розбалансовує її. РНБО під головуванням президента увесь час нарізає завдання для уряду, у тому числі щодо активізації темпів вакцинації. Тож міністри розуміють, що у разі провалу відповідати вони будуть не перед парламентом, як цього вимагає Конституція, а особисто перед главою держави.
№4. Запрацював закон про всеукраїнський референдум
Кандидат у президенти Зеленський у своїй програмі обіцяв подати законопроєкт про народовладдя, у якому тільки Народ України буде формувати основні завдання для влади через референдум та інші форми прямої демократії. Понад рік пішов у вже президента Зеленського для реєстрації проєкту про всеукраїнський референдум, і ще 8 місяців знадобилось нардепам для остаточного ухвалення закону.
Закон врегулював порядок проведення всеукраїнського референдуму, визначив, які питання можна виносити на нього, а які — ні. Попри побоювання, що референдум можуть використати для дестабілізації ситуації в Україні на тлі війни з Росією, наразі цього не сталось.
Більше того, нещодавно Центральна виборча комісія припинила реєстрацію проведення п’яти референдумів, оскільки за встановлений строк ініціативна група не змогла зібрати необхідну кількість підписів. Але інціативні групи із організації чотирьох референдумів вирішили ще раз спробувати отримати підтримку громадян.
Закон про всеукраїнський референдум — одне з небагатьох рішень цього року, яке монобільшість змогла проголосувати без допомоги випадкових союзників. За проголосували 226 нардепів з фракції “Слуга народу”.
№5. “Велике будівництво” зливається із іменем президента
Візитною карткою президента Володимира Зеленського є велике будівництво. За 2020 рік команда президента відзвітувала про будівництво та реконструкцію понад 6500 км доріг, 258 мостів та шляхопроводів, 114 шкіл, 101 спортивного об’єкту та 71 приймального відділення.
У 2021 році програма лише розширилась. Окрім великого будівництва триває й велика реставрація, чим дуже пишається міністр культури Олександр Ткаченко. За рік планували відремонтувати та оновити ще 6500 км доріг, 1200 спортивних майданчиків, 340 амбулаторій у сільській місцевості, 260 мостів та шляхопроводів тощо. За цей час видатки на будівництво доріг підвищували кілька разів і сумарно витратили майже 100 млрд гривень.
На жаль, проміжних квартальних чи піврічних звітів щодо результатів Великого будівництва немає, тому точну кількість проробленої роботи в 2021 році громадяни не знають.
Попри весь піар президента на “Великому будівництві”, варто підкреслити, що фінансується воно за рахунок коштів платників податків. Але на банерах з надписами “Велике будівництво. Програма президента України” цього не знайти. Також додає суму те, як Офісу президента увесь час нагадують, що велике будівництво — “програма Президента України”. Хоча, як відомо, за Конституцією повноваження президента вичерпуються координацією сфер безпеки і оборони. А будівництво доріг, як і багато іншого, — повноваження уряду.
З таким зосередженням уваги на президенті на нього стала лягати відповідальність за намагання зробити собі добре ім’я на витрачанні податків громадян України. А крім того, журналісти-розслідувачі уже давно повідомляють, що більшість підрядів на будівництво доріг отримують кілька підприємств. За цей рік журналісти порталу “Наші гроші” оприлюднили, щонайменше 90 історій про ті тендери “великого будівництва”, де є ознаки корупції.
Все частіше журналісти і профільні експерти звинувачують у сприянні корупції оточення президента. І такі підтверджені даними закиди аж ніяк не сприяють добрій славі президента і людей, які завдяки ньому опинились на перших ролях у державі.
Півторак Олексій, журналіст Центру спільних дій
Савичук Олег, аналітик Центру спільних дій
Свобода слова довела до розколу: чому президент Польщі пішов на конфлікт з партією влади
СЕРЕДА, 29 ГРУДНЯ 2021, 09:00 — ЮРІЙ ПАНЧЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА.
У період різдвяних свят – традиційно порожній та “безновинний” – у Польщі сталася справжня політична сенсація.
Президент Анджей Дуда наклав вето на зміни до Закону про мовлення, ухвалення яких могло би створити справжню кризу у відносинах Варшави та Вашингтона.
Цей крок президента виявився справжньою несподіванкою для правлячої партії “Право і справедливість” (ПіС).
І це дає підстави говорити про розкол між правлячою більшістю та президентом.
За крок до набрання чинності
“Я розглядав питання закону з точки зору наших інтересів, наших справ, нашої Конституції. Якщо ми прагнемо, щоб інші дотримувалися домовленостей з нами, ми також мусимо їх дотримуватися”, – цими словами президент Дуда пояснив своє рішення про ветування, мабуть, найскандальнішого законопроєкту, прийнятого в 2021 році польським Сеймом.
Нагадаємо, цей проєкт, що з’явився влітку цього року, передбачає надання ліцензій на мовлення лише тим телеканалам, чиї власники походять з країн Європейської економічної зони (окрім членів ЄС, туди входять Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн).
Польська влада пояснює цю ініціативу небезпекою купівлі медіа інвесторами з недемократичних країн, на кшталт РФ чи Китаю, або держав арабського світу. Однак насправді цей закон мав завдати удар по групі каналів TVN, чиїм власником є американський концерн Discovery (через це ініціатива отримала неофіційну назву “Lex TVN”).
TVN – найбільший незалежний телемовник у Польщі. Тож атака на нього сприймалася в першу чергу як напад на свободу слова.
Перше схвалення законопроєкту в Сеймі супроводжувалося гучними протестами та критикою з боку Сполучених Штатів.
Тож не дивно, що після того як Сенат – верхня палата польського парламенту – відхилив ініціативу, у правлячій партії забули про нього на декілька місяців.
17 грудня про проєкт несподівано згадали. З порушенням процедури його за один день схвалили і в профільному комітеті, і в цілому на засіданні Сейму.
Повторне прийняття Lex TVN Сеймом скасовувало вето Сенату, тож єдиною перешкодою на шляху до набрання ним чинності залишався підпис президента Анджея Дуди.
У правлячій партії не приховували впевненості, що закон не буде ветовано. Зрештою, за шість років свого президентства Дуда лише один раз використав право вето – у 2017 році відхилив два законопроєкти, що мали дати старт судовій реформі у вигідному для “ПіС” напрямку.
Втім, очікування не справдилися.
Аргументи проти
“Враховуючи мої попередні виступи та маючи серйозні застереження щодо положень цієї поправки до Закону про телерадіомовлення, я розглядав два сценарії. Відмову від підписання акта я розглядав у кожному конкретному випадку, не приховую цього; але я думав над можливістю передати цей законопроєкт до Конституційного трибуналу чи повернути його на повторний розгляд Сейму”, – стверджує польський президент.
Він додає, що варіант зі зверненням до Конституційного суду не підходить до даної ситуації, адже КС аналізує положення лише з точки зору відповідності основоположному акту, а не міжнародним договорам, зокрема, угоді із США про захист інвестицій.
“Я не можу бути впевнений, що Конституційний трибунал посилатиметься на цей польсько-американський договір. І цей момент надзвичайно важливий з моєї точки зору”, – резюмує Дуда.
Ще однією причиною для накладання вето він назвав “стурбованість” цим законопроєктом у польському суспільстві.
Показово, що представники ПіС намагаються мінімально коментувати рішення президента. “Ми поважаємо права президента Анджея Дуди та його рішення щодо внесення змін до закону про ЗМІ, хоча ми цим розчаровані”, – заявляє речниця ПіС Аніта Червінська.
Додаткові коментарі з цього приводу дозволили собі лише окремі депутати від правлячої партії. Зокрема, за словами Пьотра Калети, це рішення стало “маленькою капітуляцією” Анджея Дуди під тиском Вашингтона.
Натомість реакція опозиції була дійсно тріумфальною.
“Вулиця та закордон (довели), що тиск має сенс. Нехай більше ніхто не каже, що це не варто, що це неможливо, що ми нічого не можемо зробити. Ми можемо і повинні (діяти)”, – пише на своїй сторінці у twitter голова опозиційної “Громадянської платформи” Дональд Туск.
Із цим погоджується і маршалок Сенату Томаш Гродський. “Тиск має сенс. Ми захистили вільні ЗМІ. Дякую всім, хто вийшов на вулиці захищати свободу слова. Демократична більшість у Сенаті і ми, вільні громадяни, ніколи не дозволимо нікому її у нас відібрати!” – пише він.
Так само переможцями почуваються і Сполучені Штати.
Вдячність Анджею Дуді за ветування суперечливого закону передав радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
Дійсно, після президентського вето шанси на ухвалення Lex TVN є вкрай низькими. Для подолання вето за законопроєкт мають проголосувати 3/5 депутатів Сейму, чого ПіС забезпечити не може.
Демарш президента
Пояснюючи рішення Анджея Дуди, польські політики та політологи зазвичай дають дві відповіді.
Перша – швидше психологічна. Згідно з нею, рішення про вето стало реакцією президента на відверто зневажливе ставлення до нього у правлячій коаліції.
Останньою краплею стало інтерв’ю президента ПіС Ярослава Качинського порталу Inveria. Зокрема, Качинський заявив, що вже давно не спілкувався з президентом, а на уточнювальне запитання відповів: “Немає значення, це кілька тижнів чи кілька років”. Адже, додає Качинський, такі зустрічі “мало впливають на політику”.
Такі заяви стали відвертим ляпасом для польського президента.
Ярослав Качинський також заявив, що так і не вибачив Дуді ветування у 2017 році законів про судову реформу. А всі заяви про те, що ця сторінка перегорнута, були лише стратегією, необхідною для перемоги Дуди на президентських виборах 2020 року.
“Жабу проковтнули, президент переміг, проблем немає”, – резюмує Качинський.
Інше пояснення: на другому президентському терміні Анджей Дуда вже не залежить від правлячої партії у питанні свого переобрання. Натомість мусить замислитися, чим він займатиметься після завершення каденції.
Після всіх конфліктів у ЄС можливість працювати в євроінституціях для нього закрита. Залишаються міжнародні організації, проте для цього треба мати добрі відносини із США, які мають там вирішальний голос.
Хай там як, демарш Дуди майже напевно означає остаточну кризу у відносинах ПіС та президента. І це може мати далекосяжні наслідки для польської політики.
Звичайно, це не означає, що президент Дуда стане підтримувати опозицію. Він є класичним правоконсервативним політиком, для якого ліва та ліберальна ідеологія нинішньої польської опозиції є неприйнятною.
Проте одночасно можна очікувати, що президент буде вести більш незалежну політику, ветуючи найбільш одіозні ініціативи ПіС.
І це – однозначно добра новина як для самої Польщі, так і для її сусідів, включно з Україною.
Українські КАБи матимуть серійне виробництво
Канада може виробляти Gripen для України?
Ударна зброя дальністю понад 2000 км: спільний проєкт
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 04.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 18.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 17.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 12.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.12.2025
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 09.12.2025