Атрибути сучасних технологій – високий рівень автоматизації систем пошуку, зберігання, видачі та поширення інформації ; якісна зміна ролі автоматизованих мереж, які перетворюються з пасивних передавачів повідомлень в організаторів пошуку і доставки інформації; перехід від лінійного поширення інформації центр-периферія до горизонтальних індивідуалізованих прямих зв’язків; посилення ролі мобільних процесів пошуку замовленої інформації та управління  нею задля досягнення більшої оперативності, швидкості, гнучкості та результативності; створення умов для безмежного поширення інформаційних потоків, що створює відчуття безпосередньої співпричетності до віртуального простору цих потоків та свободи інтерактивного включення у процеси створення, інтерпретації, переосмислення та реконструкції інформаційних текстів; гнучкість дисплейних зображень, які володіють майже необмеженими можливостями варіативності для конструювання різноманітних гіпертекстів тощо модернізують комунікаційно-контентний сервіс та вимагають нових підходів до моделювання контентного середовища з метою нейтралізації інформаційно-комунікативних негативів чи посилення публічних впливів.

Як зарубіжні, так і вітчизняні дослідники наголошують на трансформації систем стабілізації і дестабілізації політичної влади, систем національної та міжнародної безпеки під впливом інтернету, оскільки головною функцією держави є управління, тому поява нового інструменту регулювання суспільних відносин викликає занепокоєння.

Анексія Криму та події на сході України, інформаційна агресія Росії в Європі наочно продемонстрували,  що під впливом інформаційно-комунікаційних технологій змінюється і співвідношення компонентів традиційної могутності держав, яка визначається володінням ІКТ і позицією у сучасному інформаційному просторі. Така ситуація призводить до виникнення нового міжнародного протистояння, коли прагнення однієї держави домінувати у глобальному інформаційному просторі породжує опір і протидію інших. Таким чином, розвиток інноваційних технологій призвів до міждержавних протистоянь на рівні глобального інформаційного простору задля захисту національного суверенітету та змін співвідношення державного впливу у віртуальному середовищі.

Деякі науковці наголошують на міжнародно-політичній ролі великих інтернет-компаній, таких як Google і Facebook, бо вони формують напрями подальшої еволюції глобальної інформаційної сфери, опосередковано впливаючи на політичні процеси. Так, на початку травня портал Gizmodo повідомив, що підрозділ Trending Topics, що відповідає за тренди у Facebook, регулярно приховував новини, в яких були представлені консервативні погляди. За даними порталу, новинні історії про збори консервативних активістів в США, а також про діяльність відомих членів Республіканської партії США Мітта Ромні і Ренда Пола не з’являлися в розділі трендінга, хоча мали великий попит у користувачів Інтернету.

Згідно з дослідженням Pew Research Center, 83% американців використовують Google,  що забезпечує  необхідною інформацією майже миттєво і видає її в «результатах пошуку». Але як відбувається ранжування та представлення результатів – невідомо. Провідний психолог Американського інституту поведінкових досліджень і технологій (Каліфорнія) Роберт Епштейн, спостерігаючи за президентськими виборами в США, висловив припущення щодо підтримки Google Хілларі Клінтон. А створення The Groundwork спонукало засновника Wikileaks Джуліана Ассанжа назвати Google “таємною зброєю” Клінтон  у боротьбі за пост президента.

Управління мережею стало ключовою проблемою сучасних міжнародних відносин, враховуючи військово-стратегічну складову контролю за розвитком інтернет-технологій. Електронні засоби комунікації виявилися найшвидшою глобальною зброєю, що вражає противника протягом декількох секунд. Інженер з кібербезпеки в ISC Project Длшат Отман стверджує, що шкідливе ПЗ, фішинг-кампанії, DDoS атаки – найпоширеніший інструментарій ISIS, а  месенджери, DarkNet, Dark social – засоби обміну інформацією при організації терактів.

31 травня 2016 року найбільші веб-компанії світу- Google, Facebook, Twitter і Microsoft – зобов’язалися  реагувати протягом 24  годин на прояви ненависті в Інтернеті відповідно до нових правил Євросоюзу. Крім того,  інтернет-компанії  будуть займатися створенням «контр-наративу»,  який допоміг би впоратися з цією проблемою.

Кількість екстремістських публікацій в мережі різко збільшилася в останні роки, і оскільки ця сфера законодавчо не регулювалася, то бізнес став розробляти власні рішення. Нові правила є спробою кодифікувати ці напрацювання в рамках ЄС.

Зокрема, за даними Європолу, Twitter менш ніж за рік заблокував 125  тисяч облікових записів за підозрою в пропаганді терроризму.

Інноваційні технології, що були представлені на конференції Facebook для розробників F8  – запуск бета-версії Messenger Platform, на базі якої компанії мають можливість створювати чат-ботів;  Instant Articles, API Live Stream, Bot Engine, відеокамера для зйомки панорамних відео, можливості віртуальної і доповненої реальності – та на конференції  Google I/O 2016 – Google Assistant; Google Home; месенджер Allo, сервіс швидкого відеозв’язку  Duo, VR-платформа Daydream, система безпеки SafetyNet тощо – зародження програмованої епохи ( The Programmable Age) з відкритою динамічною екосистемою, оновленням ПЗ та управлінням даними в режимі реального часу, що потребує глибокого наукового осмислення та додаткового вивчення для вироблення нових підходів у реалізації завдань комунікаційно-контентної безпеки.

Ліна Вежель,

доцент кафедри реклами та зв’язків із громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету  імені Тараса Шевченка