В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

988 – ма  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Заклик України в рамках ООН щодо розмежування журналістики та пропагандистської діяльності є визначальним у контексті глобального виклику зміни темпів продукування та сприйняття контенту в умовах ситуаційно-версійної комунікаційності. Це формує нову середовищно-просторову реальність, орієнтовану на ситуаційну адекватність, що виходить за межі традиційної медійної статики, побудованої на фактах, аргументах та позиціях. Сьогодні ця статика поступається сприйняттям, яке формується через ситуативно-версійні адекватності, що визначають новітні тренди. Внаслідок цього журналістика відстає від пропагандистської діяльності, а також від контентно-комунікаційного терору, що стає все більшим викликом для мирного співіснування в сучасному глокальному світі.

Путінські когнітивні терористи виступають новим типом сил, які впроваджують інновації в процеси терору, від гібридно-месіанських агресій до глобального гібридного терору, який трансформується в стани глокального тероризування через страх, тривогу, розпач, відмову від майбутнього, розуміння і відчуття щастя, любові та добра.

Українська делегація закликала держави-члени ООН розрізняти журналістику та пропагандистську діяльність, якою займається Росія, ведучи війну проти України. Під час дебатів у Четвертому комітеті Генасамблеї ООН перший секретар постпредства України Дмитро Тимошенко заявив, що гібридна інформаційна війна та дезінформація, які використовує Росія, є основними інструментами її агресії проти України. Вони спеціально розроблені для виправдання злочинів російських військ та дегуманізації українців.

Україна підкреслила необхідність глобальної боротьби з фейковими новинами. За словами Тимошенка, Росія навмисно практикує незаконні затримання українських журналістів, піддаючи їх тортурам і навіть вбивствам. Він закликав міжнародне співтовариство засудити вбивство журналістки Вікторії Рощиної та інші злочини проти українських працівників ЗМІ.

«Дезінформацію та пропаганду війни, а також тих, хто займається цією діяльністю, необхідно чітко відрізняти від професійної журналістики», — наголосив Тимошенко. Він зазначив, що російські “журналісти” розпалюють ненависть до українців, підтримуючи війну і страждання в Україні, прославляючи воєнні злочини окупаційних сил та виправдовуючи порушення Росією Статуту ООН.

Публічні маркери:

«Україна в ООН закликала до глобальної боротьби з фейковими «новинами»

Ситуація після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США має значні наслідки як для внутрішньої політики Сполучених Штатів, так і для міжнародної арени. Поразка Камали Гарріс призвела до радикальної напруженості всередині Демократичної партії, оскільки деякі її представники покладають пряму відповідальність за результат на Джо Байдена. Його рішення щодо передвиборчої кампанії Гарріс, як вважають критики, вплинуло на її неспроможність мобілізувати достатню підтримку. Байден несе пряму відповідальність за перемогу Трампа, оскільки його рішення не переобиратися вдруге, а залишитися президентом, що зосередився на мирній передачі влади, позбавило Гарріс необхідної підтримки та важелів впливу на ситуацію. Байденові докоряють, що він не виконав обіцянку піти лише на один термін, створивши невизначеність навколо своєї ролі у виборчій кампанії.

Заява Байдена про Камалу Гарріс, у якій він підкреслює її історичну роль та наголошує, що вона залишиться «захисницею всіх американців», створює символічний образ, який підсилює її позитивну спадщину, але одночасно свідчить про певне дистанціювання від поточних справ в партії і може розцінюватися як те, що Байден влаштував політичну «панахиду» за Гарріс. Це може бути наслідком вибору Байдена залишатися на політичному олімпі до крайнього терміну каденції вже без Гарріс.  Байден, зважаючи на свій вплив на перебіг виборів, спробував уникнути домінування Гарріс у політичних дискурсах під час її кампанії та зараз в кінці власної каденції.

Щодо зовнішньої політики, адміністрація Байдена зараз намагається прискорити постачання оборонної допомоги Україні, побоюючись, що нова адміністрація Трампа може переглянути політику підтримки. План Байдена щодо надання залишкової допомоги Україні відображає спробу повернути себе на публічний олімп світу та гарантувати хоча б мінімальну підтримку українському опору на випадок припинення потоку зброї після інавгурації Трампа. Це підсилює стурбованість тим, що нова адміністрація може обмежити чи призупинити допомогу, особливо якщо Пентагон не матиме вільних запасів готового озброєння для швидкого відправлення.

Водночас Камала Гарріс, визнаючи поразку, закликала своїх прихильників дотримуватися принципів демократії та продовжувати боротьбу за захист прав та свобод. Її звернення до молоді стало закликом до продовження активної громадянської позиції, що може допомогти Демократичній партії зберегти мобілізацію в умовах зміни влади.

Таким чином, демократична передача влади демонструє культуру політичної стабільності, але водночас викликає питання щодо розподілу відповідальності та управлінських рішень Байдена, які вплинули на результати виборів та майбутнє американської політики в умовах глобальної нестабільності.

Публічні маркери:

«Байден назвав Гарріс лідеркою, на яку рівнятимуться прийдешні покоління»

«Байден обговорив з Трампом питання передачі влади»

«Гарріс публічно визнала перемогу Трампа та пообіцяла мирну передачу влади»

«Гарріс привітала Трампа з перемогою на виборах – ЗМІ»

«Частина демократів звинувачують Байдена у програші Гарріс – CNN»

«У Байдена хочуть прискорити військову допомогу Україні до інавгурації Трампа – ЗМІ»

Ситуація, в якій Північна Корея направляє свої військові підрозділи для підтримки Росії у війні проти України, підкреслює серйозні порушення міжнародного права та підриває засади міжнародної безпеки. Залучення солдатів КНДР, які вже перебувають у зоні бойових дій поблизу кордону, підтверджує, що Росія готова будь-якими методами компенсувати свої військові втрати та досягати поставлених цілей, ігноруючи правові норми, встановлені світовою спільнотою.

У спільній заяві глави зовнішньополітичних відомств країн Вільного світу та Європейського Союзу рішуче засудили це співробітництво між РФ та КНДР, вказавши на порушення кількох резолюцій Ради Безпеки ООН, що забороняють експорт балістичних ракет та іншу військову взаємодію з Північною Кореєю. Додаткове занепокоєння викликає можливість передачі ядерних чи ракетних технологій, що може мати довготривалі наслідки для глобальної стабільності, особливо в Європейському та Індо-Тихоокеанському регіонах.

Це небезпечне розширення конфлікту підкреслює важливість жорсткої реакції міжнародного співтовариства, аби не допустити повторення ситуацій, подібних до Мюнхенської змови, коли агресор отримував «умиротворення» за рахунок жертви. Прагнення деяких сил, зокрема серед «трампістів» у США, знайти баланс інтересів з агресором також викликає занепокоєння, оскільки це може відкрити двері для перегляду стандартів відповідальності за воєнні злочини, надаючи тоталітарним режимам своєрідний «імунітет».

Україна разом з союзниками продовжує боротися за збереження своєї територіальної цілісності та міжнародного правопорядку. Представники України закликають міжнародне співтовариство до більш рішучих дій, включаючи посилення військової підтримки та санкційного тиску на Росію і КНДР, оскільки лише сила, а не декларації, здатна зупинити агресора.

Публічні маркери:

«Штати та союзники засудили розгортання військ КНДР біля кордонів України»

«Україна в ОБСЄ: Росія хоче сформувати п’ять полків з військових Північної Кореї»

Ситуація в Німеччині, викликана відставкою міністра фінансів Крістіана Лінднера, стала проявом глибокої політичної кризи в коаліційному уряді, яку посилило питання підтримки України. Канцлер Олаф Шольц, коментуючи звільнення Лінднера, підтвердив, що продовжуватиме підтримувати Україну, попри внутрішньополітичні розбіжності, відкидаючи будь-які компроміси, які можуть поставити під загрозу як українське питання, так і внутрішню та зовнішню безпеку Німеччини.

Рішення про звільнення Лінднера через відмову від компромісу в бюджетному питанні підкреслює неготовність Вільної демократичної партії поступитися принципами задля збереження коаліційної єдності. Шольц заявив, що країна не може дозволити собі «або-або» між підтримкою України, економічними реформами та національною безпекою, бо це створює загрозу для національної єдності та демократії.

Водночас складна внутрішня ситуація і можливі дострокові вибори, рішення щодо яких має ухвалити Бундестаг, можуть ослабити Німеччину як ключового партнера в європейській безпековій системі. На тлі невизначеності щодо політики США після виборів, Німеччина змушена зміцнювати свою обороноздатність і розширювати підтримку Україні. Шольц акцентує, що підтримка України є не лише проявом солідарності, але й інвестицією в стратегічні інтереси Німеччини.

Окрім того, Шольц планує активізувати співпрацю з лідером опозиції, щоб знайти конструктивні рішення на національному рівні. Це відображає готовність уряду до діалогу, необхідного для стабілізації ситуації, але також вказує на політичну вразливість.

Публічні маркери:

«Урядова криза у ФРН: Шольц заявив, що не готовий жертвувати підтримкою України»

«Шольц – про дострокові вибори у ФРН: Питання вирішуватиме Бундестаг»

«Урядова криза в Німеччині: Шольц звільнив міністра фінансів»