В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

994-та доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Україна має вагомий ресурс – нобелівську лауреатку Олександру Матвійчук, яка публічно озвучує ключові напрями дискурсу, що розкривають сутність глокальної геноцидної агресії з боку РФ. Крім того, Матвійчук є частиною міжнародної інституції, що займається розслідуванням злочинів путінізму, яка очікує створення Спеціального міжнародного трибуналу з приводу злочину агресії, точніше — глокальної геноцидної агресії проти України, Європи та світового правопорядку. Потенціал Матвійчук та її колег має стати мейнстрімом не лише у світі, але й в Україні, адже вона чітко діагностує особливості цього екзистенційного протистояння України з позацивілізаційним світом терористичних і варварських утворень.

Основним викликом для популяризації є ціннісний розрив, який пропагує путінізм: це повне заперечення людських та демократичних цінностей, замість яких існує лише терористично-варварська парадигма сили. Путінські методи не обмежуються військовими діями, вони присутні в дипломатії, мистецтві, економіці, комунікаційних просторах глокального масштабу — скрізь, де проявляється імперська пиха і реваншистська енергія.

Матвійчук на Паризькому форумі миру закликала європейських лідерів пояснювати громадянам справжні причини війни, наголошуючи, що «Україна для Росії — це не мета, а засіб для руйнування світового порядку». За її словами, Європейський Союз у безпеці тільки завдяки опору українців російській агресії.

Правозахисниця також підкреслила, що у час кризи європейські країни повинні брати на себе лідерство, пояснюючи своїм громадянам, що війна має не лише військовий, а й інформаційний, економічний, політичний та ціннісний вимір. Вона наголосила, що європейські лідери можуть зробити більше для України, ухвалюючи політичні рішення, які пришвидшать перемогу і відновлення справедливості. Наприклад, важливим є завершення створення спеціального трибуналу щодо агресії РФ та юридичне оформлення передачі Україні заморожених російських активів.

Матвійчук також пояснила, що інтернаціоналізований статус трибуналу матиме меншу ефективність у подоланні імунітету путінського режиму, тому важливо, щоб трибунал мав міжнародний статус. За її словами, нещодавно створений міжнародний центр розслідування вже залучає прокурорів із кількох країн, включно з США, що дозволяє розпочати судовий процес без затримок.

Ще одним важливим кроком має бути конфіскація 300 мільярдів заморожених російських активів, значна частина яких зберігається в Європі. Лауреатка підкреслила, що для цього необхідне політичне рішення, яке б проклало шлях для реалізації відповідної процедури, та закликала європейських лідерів зробити конкретні кроки на підтримку України.

Публічні маркери:

«Нобелівська лауреатка Матвійчук: ЄС у безпеці тільки тому, що українці опираються російській агресії»

«Європейські лідери можуть зробити більше для України – Матвійчук на форумі миру в Парижі»

Макрон, Рютте та Сікорський озвучили публічно якісні орієнтири та способи їхнього забезпечення в процесах екзистенційного протистояння України проти колективного путінізму.

У відповідь на нові загрози колективної безпеки Європи та на тлі тривалого протистояння України з РФ, лідери європейських країн та НАТО знову визначили Україну, Європу та Альянс як ключові елементи стратегії безпеки регіону. Президент Франції Еммануель Макрон, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на останніх зустрічах підкреслили важливість підтримки України як пріоритету.

Сильна Україна та європейська стратегічна автономія. Макрон заявив, що Європа повинна будувати автономію не лише в рамках ЄС, а за участі всіх союзників, зокрема у НАТО та не членів ЄС. На його думку, така автономія посилює здатність Європи як континенту реагувати на зовнішні загрози та розширює можливості для співпраці.

Підтримка НАТО для України. Макрон та Рютте зазначили, що НАТО та його союзники повинні забезпечити довготривалу підтримку українській армії, зокрема в зимовий період, який обіцяє бути одним із найскладніших з 2022 року. Рютте підкреслив, що Альянс повинен не лише підтримувати Україну, а й створювати перешкоди для глокальної геноцидної агресії Путіна та його союзників.

Військове партнерство РФ з авторитарними режимами. Рютте згадав про зближення РФ з Північною Кореєю, Іраном і Китаєм, зокрема зазначивши, що Північна Корея постачає РФ боєприпаси та війська в обмін на військову підтримку. Це викликає занепокоєння через потенційні загрози для США, Європи, Індо-Тихоокеанського регіону.

Відновлення міжнародних принципів. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголосив на необхідності зберегти принципи міжнародного права і табу на зміну кордонів силою. Він зазначив, що дії Європейського Союзу будуть вирішальними у підтримці України та майбутньому стратегічного позиціонування ЄС.

Політична та фінансова підтримка України. Високий представник ЄС Жозеп Боррель підкреслив, що підтримка України потребує ресурсів і політичної волі. Він наголосив, що Європа не може залишатись у ролі пасивного спостерігача, а повинна діяти разом зі Сполученими Штатами, підтверджуючи свою рішучість у допомозі Україні.

Ці заяви є потужним сигналом про необхідність посилення колективної оборони Європи в умовах сучасних глобальних викликів та зміцнення трансатлантичного співробітництва для забезпечення стабільності та безпеки на глобальному рівні.

Публічні маркери:

«Макрон озвучив порядок денний для Європи на найближчі роки: Україна – один з трьох пунктів»

«НАТО має надати Україні більше підтримки, щоб змінити траєкторію конфлікту – Рютте»

«Підтримка України: Сікорський анонсував «дуже серйозну дискусію» на засіданні Ради міністрів ЄС»

Виступаючи перед комітетами Європарламенту як кандидатка на посаду високого представника ЄС із зовнішньої та безпекової політики, колишня прем’єрка Естонії Кая Каллас окреслила свої пріоритети у майбутній роботі, підкресливши важливість перемоги України у війні з РФ та врегулювання ситуації на Близькому Сході. Каллас висловила рішучу підтримку збільшенню військової та фінансової допомоги Україні та закликала до чіткого визначення шляху України до членства в ЄС. Вона наголосила, що підтримка України – це також захист європейської безпеки та цінностей, які лежать в основі Хартії ООН.

Серед інших пріоритетів Каллас зазначила використання заморожених активів РФ для відновлення України, що має полегшити фінансове навантаження на платників податків у країнах ЄС. Вона зазначила, що, попри юридичні складнощі, Україна має законні претензії на ці кошти як компенсацію за руйнування, завдані РФ.

Каллас також виступила за збереження санкцій проти РФ без обов’язкового поновлення кожні шість місяців, пропонуючи зробити їх безстроковими до моменту досягнення згоди 27 держав-членів на їхнє скасування. Вона додала, що процес розширення ЄС є геостратегічною інвестицією у найближчі п’ять років, що до того ж є стратегічно важливим для зміцнення стабільності в Європі, що принесе користь як нинішнім, так і майбутнім членам ЄС.

Публічні маркери:

«Каллас підтримує направлення $300 мільярдів заморожених активів РФ для відновлення України»

«Очільниця дипломатії ЄС заявила, що її пріоритетом на посаді буде закінчення війни РФ проти України»

Політика розширення ЄС має принести результати протягом наступних п’яти років – Каллас

«Перемога України залишається пріоритетом для ЄС – Кая Каллас»

Формування адміністрації Дональда Трампа, зокрема з такими гучними призначеннями Ілона Маска і Вівека Рамасвамі в новий Департамент урядової ефективності, свідчить про намагання створити глибоко лояльний урядовий апарат. Завдання скорочення бюрократії через впровадження “підприємницького підходу” під керівництвом Маска та Рамасвамі може бути прикриттям для внутрішньої “чистки” опонентів та вибудовування тотально контрольованої Трампом вертикалі влади. Такі дії викликають сумніви щодо перспектив демократичного балансу між виконавчою, законодавчою та судовою гілками влади, оскільки орієнтація на жорстке управління створює ризики посилення авторитаризму.

Призначення відомих союзників Трампа, таких як Джон Реткліфф у ЦРУ, Піт Гегсет у Міністерство оборони та Крісті Ноем у Міністерство внутрішньої безпеки, вказують на стратегію зміцнення впливу силових структур з метою “захисту національної безпеки”. Однак за умов надмірної лояльності державних структур до президента може виникнути загроза верховенству права і в самій конституційності американської демократії. Такий радикальний курс управління, де політичні противники стають “бюрократичними перешкодами”, фактично випробовує систему на стійкість.

Більш того, трампівська ідеологія “меншого уряду” та зменшення регулювання під гаслами оптимізації витрат може призвести до ще більшої концентрації влади. Це створює можливість не лише послабити геополітичну роль США через внутрішні конфлікти, а й ризикує віддалити державу від принципів, що є основою класичного демократичного суспільства США.

Публічні маркери:

«Маск в адміністрації Трампа відповідатиме за боротьбу з бюрократією»

«Трамп призначив директора ЦРУ та міністрів оборони і внутрішньої безпеки»

«Трамп призначив телеведучого з Fox News послом в Ізраїлі»

«Трамп обрав конгресмена Волтца своїм радником з нацбезпеки»