Повне руйнування Суджі Курської області росіянами, враховуючи, що там знаходиться вузлова станція перекачки газу в Європу, є особливо показовим. Путінці мають настільки масштабну комунікаційно-контентну потужність у світі, що власні артилерійські удари по Суджі та станції перекачування публічно представляють як українські удари, і цим публічно намагаються довести, що Україну слід добивати і не рахуватися з нашими інтересами. Це класичний приклад глокальної геноцидної агресії, де путінізм веде кінетичну війну та одночасно – тотальну війну в комунікаційно-контентному просторі.

Фізичний терор РФ методично знищує інфраструктуру України. Водночас путінці завдають навмисних ударів по власній території, намагаючись таким чином представити українців такими ж агресорами і цим добитися виправдання власної агресії. Так Кремль задіює нову форму агресії – дезінформаційний терор, видаючи власні обстріли Суджі за українські й створюючи нову хвилю маніпуляцій про «український тероризм».

Геополітичним тиском через контрольованих дипломатів та медіа Кремль намагається нав’язати Заходу хибний наратив про необхідність «мирних переговорів», тоді як РФ не припиняє обстрілів.

Ця модель комунікаційно-контентної війни є ключовою зброєю путінізму, бо вона дозволяє змінювати інформаційну реальність для західних еліт – під тиском інформаційних операцій частина політичних лідерів і суспільства починає вірити в необхідність «перемир’я»; формувати хибне сприйняття України – агресор намагається представити жертву як загрозу; делегітимізувати міжнародну підтримку Києва – якщо Україна буде виглядати агресором у медіапросторі, це може вплинути на рішення щодо військової допомоги.

Відтак виникає потреба в системній контрстратегії в комунікаційному просторі, де Україна та її союзники повинні працювати в єдиному інформаційному протистоянні, спростовуючи брехню РФ. Доцільно розробляти та посилювати роль парадигми комунікаційно-контентної безпеки у безпековій парадигмі Заходу. США та ЄС все ще недооцінюють силу контентно-когнітивного протистояння/ війни та необхідність негайного випереджального реагування.

Потрібна потужна креативно-індустрійна демонстрація справжньої екзистенційної загрози путінізму для світу через активну дипломатію, що відкрито називає речі своїми іменами: РФ веде війну не лише проти України, а й проти всієї світової стабільності.

Отже, все більше путінізм не просто маніпулює, а створює власну паралельну реальність, де жертва стає агресором, а терорист – «миротворцем». Це ще одна глокально-когнітивна  реальність, що активно нав’язується московитами і яка має бути нейтралізована спільними зусиллями.

Віктор Вельбик, Валерій Скрипнюк, ГО «Центр ККБ»

Ілюстрація: політична карикатура Олексія Кустовського.