Вибухи у Балаклії: у лікарні помер ще один військовий

Військовослужбовець, який постраждав під час вибухів на арсеналі в Балаклії 15 листопада, помер у харківській лікарні невідкладної допомоги.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили в Інформаційному агентстві Міністерства оборони в Харкові.

«Із глибоким сумом повідомляємо, що сьогодні помер третій військовослужбовець, постраждалий 15 листопада внаслідок надзвичайної події на технічній території Центральної артилерійської бази забезпечення у м. Балаклія. 43-річний водій, старший солдат, отримав термічні опіки, політравму та чисельні осколкові ураження», – йдеться в повідомленні.

Цього військовослужбовця у тяжкому стані доставили до Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги ім. Мещанінова.

«Лікарі боролися за його життя до останнього, але врятувати військового не вдалося», – зазначили в Міноборони. Померлий був родом із Кіровоградщини.

Як повідомляв Укрінформ, 15 листопада о 14:30 на арсеналі в Балаклії на спеціально обладнаному майданчику для утилізації боєприпасів сталося близько 20 вибухів.

За інформацією Генштабу ЗСУ, внаслідок цієї надзвичайної події двоє військовослужбовців-саперів загинули, п’ятеро зазнали поранень.

Загиблі – старший солдат і прапорщик з м. Охтирка Сумської області, військовослужбовці 91-го окремого полку оперативного забезпечення.

Постраждалі – двоє уродженців Чугуєва Харківської області, один з Кіровоградської області, один з Києва, один з Охтирки.

ДБР розпочало досудове розслідування за ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України – недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило істотну шкоду, вчинене в умовах особливого періоду.

16 листопада Генштаб ЗСУ висловив припущення, що, ймовірно, у ході завантаження залишків боєприпасів та їхніх елементів, які готували для утилізації, зокрема твердопаливного двигуна до ракет 3М9 зенітно-ракетного комплексу «Куб», відбулось його загоряння з подальшим підривом накопичених для знищення вибухонебезпечних предметів.

 

У “Станиці Луганській” помер чоловік при переході на окуповану територію – РБК-Україна

Чоловік помер при переході КПВВ, причина проблеми з серцем

При переході контрольного пункти в’їзду-виїзду (КПВВ) Станиця Луганська у неділю, 17 листопада, помер чоловік похилого віку. Про це передає РБК-Україна з посиланням на представника омбудсмена України у Донецькій і Луганській областях Павла Лисянського.

За його словами, чоловікові було 77 років, він переходив КПВВ в бік тимчасово окупованої території Луганської області.

“За повідомленнями та інформацією від медичних працівників, причиною смерті стали проблеми з серцем. Більш точний діагноз буде тільки завтра”, – написав Лисянський в Facebook.

Він також додав, що зараз на КПВВ немає бригад державної медичної допомоги і їх присутність дозволила би забезпечити більш кваліфіковану та оперативну медичну допомогу людям.

Нагадаємо, раніше в райдержадміністрації повідомляли, що у зв’язку з постійним збільшенням кількості громадян у КПВВ “Станиця Луганська” тут відкриють додаткову смугу пропускання.

Додамо, що з української сторони завершилися підготовчі роботи з відновлення зруйнованого прольоту моста на ділянці розведення №1 в районі Станиці Луганської в Луганській області. На місці продовжують працювати піротехнічні підрозділи ДСНС. Обхідний перехід буде працювати, поки ремонтуватимуть зруйновану частину основного мосту.

 

Окупанти шість разів порушили “тишу” на Донбасі

Російські окупанти від початку доби 6 разів порушили режим припинення вогню.

Про це повідомляє пресцентр штабу операції Об’єднаних сил на своїй сторінці у Facebook – Укрынформ.

“Впродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації 6 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв позиції наших підрозділів з протитанкових ракетних комплексів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї”, – йдеться в повідомленні.

Зокрема, 3 обстріли позицій українських захисників російські окупаційні війська здійснили у районі відповідальності оперативно-тактичного угрупування “Північ”: неподалік Кримського; біля Луганського; неподалік Новолуганського.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угрупування “Схід” противник також здійснив 3 обстріли по позиціях Об’єднаних сил: біля Новомихайлівки; поблизу Красногорівки; неподалік Лебединського – зі станкових протитанкових гранатометів.

“Впродовж поточної доби втрат внаслідок обстрілів серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано”, – поінформували у штабі.

 

Окупанти тричі обстріляли українські позиції на Донбасі

Російсько-окупаційні війська від початку доби тричі обстріляли позиції підрозділів Об’єднаних сил на Донбасі.

Про це повідомив на брифінгу речник Міністерства оборони України Максим Праута – Укрінформ.

“Від початку поточної доби до 12.30 російсько-окупаційні війська тричі відкривали вогонь на Донецькому напрямку”, – сказав він.

Зокрема, за даними речника МОУ, о 7-й годині ранку поблизу Новомихайлівки розпочався ворожий обстріл зі станкових протитанкових і підствольних гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, що тривав 40 хвилин.

Також близько 11-ї години окупанти обстрілювати зі станкових протитанкових гранатометів впродовж 20 хвилин опорні пункти підрозділів Об’єднаних сил неподалік Лебединського.

В районі Красногорівки по українських позиціях окупанти після 11-ї години вели вогонь зі станкових і ручних протитанкових гранатометів, кулеметів великого калібру та стрілецької зброї.

“За наявною інформацією, упродовж поточної доби втрат в Об’єднаних силах немає”, – сказав Праута.

Як повідомлялося, російські окупанти впродовж минулої доби, 16 листопада, 15 разів порушили режим припинення вогню. Загинув один український боєць.

 

День гідності та свободи 2019: коли в Україні відзначають це свято – УНІАН

Свято встановлене з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, а також вшанування патріотизму й мужності громадян. День гідності та свободи – одне зі знакових державних свят у новітній історії України. Воно приурочене двом революціям в Україні – Помаранчевій революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Щороку День гідності та свободи українці відзначають 21 листопада – в річницю початку Євромайдану. Свято затверджене указом п’ятого президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року “Про День гідності і свободи”. Фактично воно є наступником свята Дня свободи, яке впродовж 2005-2011 років відзначалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції, однак було скасоване екс-президентом Віктором Януковичем. Метою запровадження пам’ятної дати, згідно із указом, стало утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття.

Цього дня вшановується патріотизм і мужність громадян, які восени 2004-го та в листопаді 2013 – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору. Передумови виникнення Дня гідності та свободи 21 листопада 2013 року на головну площу столиці – Майдан Незалежності – вийшли люди на знак протесту проти рішення уряду часів президентства Віктора Януковича зупинити курс України на євроінтеграцію.

У ніч з 29 на 30 листопада силовики жорстоко розігнали на Майдані Незалежності активістів, переважно студентів. Влада пояснювала це бажанням розчистити місце для новорічної ялинки. Застосування грубої сили з боку влади, своєю чергою, спричинило ще більшу хвилю протестів, які переросли в Революцію Гідності. День гідності та свободи – коли відзначають в Україні / фото УНІАН Відкрите тримісячне протистояння між владою та активістами призвело до чисельних людських жертв. Небесна Сотня – саме так згодом назвали протестувальників, які віддали свої життя заради кращого майбутнього для України.

В результаті трагічних подій у центрі Києва був повалений режим Януковича, після чого почалася військова агресія Росії, яка супроводжувалася анексією Криму та окупацією окремих територій Донецької та Луганської областей. Значення Дня гідності та свободи Читайте також Коли Великдень у 2020 році в Україні: дата свята

Цього року в четвер, 21 листопада, Україна вже шостий рік поспіль відзначатиме День гідності та свободи, що об’єднав дві події, які назавжди змінили історію українського сьогодення. Україна вже заплатила високу ціну за те, що обрала свободу. З вини російського агресора на сьогодні також втрачено тисячі українців, які загинули обороняючи мирне життя, незалежність і територіальну цілісність України. Традиційно 21 листопада люди поминають загиблих під час Революції Гідності, приносять квіти і лампадки до пам’ятних місць, організовують виставки та акції. Зокрема, цього дня відбувається поминальний молебень і покладання квітів на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві.

 

Справи Майдану: адвокати вимагають позачергово скликати Раду

Адвокатська дорадча група, яка об’єднує адвокатів родин Небесної сотні, вимагає скликати позачергову сесію Верховної Ради, щоб слідство у Справах Майдану не зупинилося.

Про це Адвокатська дорадча група заявила у Facebook – Укрінформ.

“Вимагаємо від Президента скликати позачергову сесію Верховної Ради і проголосувати норму, яка дозволить зберегти слідство у Справах Майдану.

Вимагаємо не передавати провадження у Справах Майдану до ДБР до прийняття поправки, створення управління по Майдану в ДБР і переведення туди слідчих з ГПУ”, – йдеться у повідомленні.

Як уточнює у Facebook адвокат Євгенія Закревська, слідство у справах Майдану зупиниться з 20 листопада на невизначений час, бо Верховна Рада “не встигла” проголосувати необхідні поправки до закону про ДБР.

За її словами, наступного разу провести голосування у Верховній Раді з цього питання можна буде 3 грудня.

Як повідомлялося, у четвер, 14 листопада, під стінами Офісу Президента пройшла акція  “Майдан. Забуттю не підлягає”. Активісти вимагали ефективного розслідування справ Майдану та не допустити замороження справ на невизначений термін.

20 листопада органи прокуратури остаточно втрачають слідчі функції, після чого справи Майдану мають перейти частково — до Держбюро розслідувань, частково — до НАБУ.

 

Маас планує подивитися, як пройшло розведення сил на Донбасі

Із понеділка в Україні з візитом перебуватиме міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас.

Про це в Twitter написав посол України в Німеччині Андрій Мельник – Укрінформ.

“18-19 листопада в Україні перебуватиме з візитом Глава МЗС Німеччини Гайко Маас: це вже друга поїздка до Києва за останні 5 місяців. Цінуємо підтримку наших німецьких партнерів “, – написав Мельник.

18-19 листопада в Україні перебуватиме з візитом Глава МЗС Німеччини Гайко Маас: це вже друга поїздка до Києва за останні 5 місяців. Цінуємо підтримку наших німецьких партнерів @HeikoMaas @AuswaertigesAmt

Як стало відомо Укрінформу, планується відвідання главою МЗС Німеччини Станиці Луганської, де відбулося розведення сил.

У Києві мають пройти зустрічі Мааса з Президентом Володимиром Зеленським, Прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком та міністром закордонних справ Вадимом Пристайком.

У центрі уваги перемовин – обговорення стану виконання Мінських угод і підготовка до запланованої на початок грудня зустрічі на вищому рівні у Нормандському форматі.

 

Радник Порошенка розповів, як в 2015 році домовлялися про “формулу Штайнмаєра”

Термін “формула Штайнмайєра” був вигаданий Москвою під час дискусій в рамках саміту лідерів “нормандської четвірки” ще 2015 року в Парижі.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це заявив колишній заступник Адміністрації президента Петра Порошенка із зовнішньополітичних питань Костянтин Єлісєєв в інтерв’ю “Сегодня”, пише ЄП.

“Тоді багато про що говорили і про безпеку, і про присутність і необхідність виведення російських військ. І тоді, нагадаю, президент Порошенко показав всім лідерам за круглим столом фотографії російської техніки, танків, зброї з російським маркуванням на Донбасі тощо. На що Меркель подивилася і каже: “Владімір, що ти на це скажеш?”. Він глянув і сказав досить цинічно, що це, можливо, і російські танки, але їм не належать”, , – розповів Єлісєєв.

Він також сказав, що серед інших питань обговорювали, коли може набути чинності особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі, тому що цього вимагала Росія.

“Ми сказали, що це має відбуватися відповідно до “Мінська” від лютого 2015 року, лише у разі проведення вільних, демократичних місцевих виборів, сертифікованих ОБСЄ. Навколо цього була дискусія, як це буде реалізовано на практиці, бо в Мінську це не було чітко прописано. І тому тодішній міністр закордонних справ Німеччини Штайнмайєр каже, давайте ми це зробимо покроково, як буде набувати чинності цей закон – спочатку на тимчасовій основі, а потім на постійній”, – сказав Єлісєєв.

Він також зауважив, що сьогоднішня інтерпретація “формули Штайнмайєра” відрізняється від тієї, що була запропонована три роки тому словом оverall – в цілому.

“Тобто у разі “проведення в цілому демократичних виборів, відповідно до стандартів ОБСЄ…”. Росія давно просувала саме це слово. Я навіть скажу більше, наші експерти спільно з німецькими і експертами з Франції їздили на консультації до Варшави, де знаходиться штаб-квартира БДІПЛ ОБСЄ. Там вони консультувалися с керівництвом БДІПЛ на предмет, чи є така практика визнавати вибори демократичними в цілому. Зрозуміло, нам підтвердили, що такого нема. Але вони натякнули, що якщо це стане результатом політичних домовленостей…”, – сказав дипломат.

 

Прямого взаємозв’язку між проведенням “нормандського саміту” і ухваленням Закону Про особливий статус Донбасу немає – Пєсков – Інтерфакс-Україна

Проведення зустрічі лідерів країн “нормандської четвірки” (Україна, РФ, Франція, Німеччина) безпосередньо не пов’язане з ухваленням закону про особливий статус Донбасу, але це питання є наріжним, заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

“Ні, прямого тут немає взаємозв’язку, але, безумовно, всі розраховують на те, що українська сторона розуміє, як вона далі поводитиметься, і те, що вона робитиме з цим законом. Тому що закон, звісно, такий наріжний. Ми не знаємо, яким може бути інший закон, а головне, його треба узгодити з ДНР і ЛНР”, – сказав Пєсков в ефірі телеканалу “Росія-1” (ВГТРК).

“А Київ і досі виключає (можливість) прямих контактів (з Донецьком і Луганськом – ІФ). Як вони погоджуватимуть, в якому форматі, тобто тоді з’явиться більше знаків питання”, – зазначив прес-секретар президента РФ.

Так Пєсков відповів на запитання, чи означає, що до того, як буде зрозуміло що й до чого стосовно закону “Про особливий статус Донбасу”, лідери “нормандської четвірки” не проводитимуть зустрічі.

 

Лідери країн “нормандської четвірки” можуть зустрітися до кінця року – помічник президента РФ Ушаков – Інтерфакс-Україна

Саміт “Нормандської четвірки” (Україна, РФ, Франція, Німеччина) буде проведено до кінця цього року, заявив помічник президента РФ Юрій Ушаков.

“Можливо, так. Я думаю, що цього року цілком буде шанс провести. Я не можу говорити про конкретні терміни, оскільки їх поки що обговорюють, але очевидно цього року”, – сказав Ушаков в ефірі телеканалу Росія-1 (ВДТРК).

Так він відповів на запитання, чи можливе тепер проведення зустрічі лідерів “нормандської четвірки” з урахуванням того, що розведення сил на Донбасі відбулося.

Відповідаючи на уточнююче запитання, чи йдеться про зустріч наприкінці листопада, Ушаков сказав: “Якщо мене питати, то до кінця року буде проведено, так”.

Прес-секретар президента Дмитро Пєсков в інтерв’ю програмі також сказав, що зустріч може відбутися до кінця року. “Ми сповнені оптимізму щодо того, що відбудеться до (кінця року – ІФ), тому що конкретних термінів наразі немає”, – сказав Пєсков.

 

Будь-які заклики заморозити ситуацію на Донбасі грають на руку росіянам – Інтерфакс-Україна

Колишній заступник Адміністрації президента України Петра Порошенка з зовнішньополітичних питань Костянтин Єлісєєв виступає проти ідеї заморожування ситуації на Донбасі та будівництва стіни навколо окупованих районів Донецької та Луганської областей.

“Зараз ще з’являються ідеї про заморожування… Я категорично проти цього. Доти, доки ми боремося за Донбас, про нього ніхто не забуває. Тому що тільки-но ми все заморозимо, повірте, це буде підтримано міжнародним співтовариством, особливо деякими партнерами, які хочуть відновити співпрацю з Росією… І тому будь-які заклики заморозити ситуацію, а тим паче побудувати якусь стіну, тільки грають на руку росіянам і тим, хто відстоює питання скасування санкцій”, – сказав він в інтерв’ю сайту “Сегодня”, другу частину якого було опубліковано в неділю.

За його словами, Росія хоче встановити квазі-кордони, бо наполягає на розведенні вздовж усієї лінії розмежування. “Буде нова “межа”, Росія все це заморозить і ми отримаємо у себе контрольовану Росією нестабільність і ескалацію. Коли треба, Росія відновлюватиме там бойові дії, коли не треба – там буде все заморожено. Але, найголовніше, це призведе до зняття санкцій і, на жаль, українське питання загубиться в міжнародному порядку денному”, – пояснив Єлісєєв.

Крім того, дипломат нагадав, що коли було укладено два мінських документи, українська сторона почала з ентузіазмом їх виконувати: було ухвалено на тимчасовій основі на три роки закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО, закон про амністію, і постанову Верховної Ради, яка визначила межі ОРДЛО, було призначено дату позачергових місцевих виборів для цих районів – 7 грудня 2014 року.

“Ми йшли чітко за планом, розраховуючи на взаємність у відповідь. На жаль, Росія вже тоді показала відсутність інтересу для досягнення миру, адже жодного кроку для того, щоб навіть припинити стріляти, не зробила”, – сказав Єлісєєв.

Водночас він вважає, що наразі йдеться виключно про односторонні кроки української сторони. “Я хотів би запитати, а що Росія зробила, що ми погодилися на сумнозвісну “формулу Штайнмаєра”? Або що Росія зробила з точки зору безпеки, що ми пішли на непопулярне, чутливе, так зване розведення. Чому я кажу так зване? Тому що слова “розведення” в Мінських домовленостях не існує. Ми підміняємо “Мінськ” “розведенням”, стверджуючи, що це відповідає Мінським домовленостям. У жодному з трьох документів про розведення не йдеться. Йдеться про виведення – виводьте війська”, – сказав Єлісєєв.

Він також наголосив, що спершу “імплементаційна формула”, або “формула Штайнмаєра” мала стати маленькою частиною комплексної дорожньої карти імплементації Мінських домовленостей. Але зараз, на його думку, з риторики української сторони слово “дорожня карта” взагалі зникло. “Зараз, коли ми погодилися на “формулу Штайнмаєра” (говорю тільки про форму, а не про зміст, який відтоді змінився), чому ми не згадали, що це має бути в контексті дорожньої карти? Адже ця карта для нас, мені здається, була дуже позитивним кроком, щоб вирулити з проблеми послідовності імплементації положень трьох мінських документів. … І, що дуже важливо, це було рішення берлінського саміту, що спершу необхідно виконати умови стосовно гарантування безпеки перед тим, як Україна продовжить виконання політичних”, – резюмував дипломат.

 

У Кремлі впевнені, що Київ “погодить” з ОРДЛО новий закон про статус Донбасу

У Кремлі не сумніваються, що Україна узгоджуватиме новий закон про особливий статус Донбасу з “урядами” ОРДЛО. Москві незрозумілий тільки механізм такого узгодження.

Таку заяву зробив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков в інтерв’ю телеканалу “Росія-1”, повідомляє ТАСС – Укрінформ.

“Це такий наріжний закон, а головне, його потрібно погодити з ДНР і ЛНР, а до цього часу Київ виключає прямі контакти. Як вони узгоджуватимуть, в якому форматі? Тобто тоді з’явиться більше запитань”, – сказав він.

За словами Пєскова, “нормандська четвірка” розраховує на те, що українська сторона “розуміє, як вони далі поводитимуться і що робитимуть з цим законом”.

Як повідомлялося, термін дії закону України “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”, відомого як закон про особливий статус Донбасу, закінчується 31 грудня 2019 року.

Документ передбачає, що особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу набирає чинності тільки після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону (про особливий порядок місцевого самоврядування), в тому числі у частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки , а також бойовиків і найманців із території України.

Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО було ухвалено у вересні 2014 року, набрав чинності 18 жовтня 2014 року терміном на 3 роки.

3 жовтня Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що новий закон про особливий статус Донбасу буде розроблено у “співробітництві та публічному обговоренні з усім українським суспільством, не перетинаючи жодної “червоної лінії”. Так що жодної капітуляції. Ніякої здачі національних інтересів України. Ніяких договірних і глобальних кроків без згоди народу України”.

 

У “ДНР” не хочуть нового закону про особливий статус Донбасу – РБК-Україна

Новий закон про особливий статус Донбасу, вважають бойовики, не буде відповідати мінськими угодами

Бойовики так званої “Донецької Народної Республіки” хочуть, щоб Верховна рада України подовжила чинний закон про особливий статус Донбасу, термін якого завершується 31 грудня 2019 року. Про це в ефірі одного з каналів бойовиків заявила “міністр закордонних справ” Наталія Ніконорова, передають “Новини Донбасу“.

За її словами, новий закон про особливий статус Донбасу не буде відповідати мінськими угодами.

“Чинний документ враховує всі зауваження до комплексу заходів (мінськими угодами-2 – ред.). Необхідно деякі статті коригувати, але в цілому відповідність і кореляція з примітками. Тому новий закон буде або дублювати чинний, чи він не буде відповідати приміток комплексу заходів”, – сказала вона.

Також вона додала, що треба узгодити імплементацію “формули Штайнмайера” паралельно з дією закону про особливий статус.

Нагадаємо, раніше президент Росії Володимир Путін заявив, що не бачить сенсу в проведенні зустрічі в нормандському форматі, поки українська влада не подовжать дію закону про особливий статус Донбасу.

Крім того, голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія також повідомляв, що розробка законопроекту про особливий статус Донбасу почнеться тільки після зустрічі в нормандському форматі. Він підкреслював, що зараз не існує навіть проекту закону.

 

Опалення у Новому Роздолі на Львівщині досі немає, ситуація критична

Місто Новий Розділ, у якому було зірвано початок опалювального сезону, досі лишається без тепла. Ситуація у місті критична.

Про це у Facebook повідомляє НАК “Нафтоаз України” – Укрінформ.

“Ситуація на підприємстві і в місті критична. Люди досі без опалення, через надмірне навантаження на мережі електрики позбавлені цілі райони. Під загрозою постачання води в один з районів міста”, – йдеться у дописі.

У Нафтогазі додали, що минулої зими через недбалість попереднього управителя на Новороздільській ТЕЦ сталася серйозна аварія, а цього року регламентні роботи не фінансувалися і не проводилися належним чином.

У повідомленні підкреслюється, що перша задача – забезпечити наявність спеціалістів для підготовки обладнання та мереж до запуску. Тож працівників Новороздільської ТЕЦ, а також працівників, які звільнились через невиплату заробітної плати запрошують на зустріч 18 листопада в приміщенні ТЕЦ. У Нафтогазі підкреслюють, що всі, хто був вимушений звільнитися через зарплатні борги, отримають право повернутися.

“Поліція охорони, найнята нами, отримала інструкцію забезпечити доступ на цю зустріч працівників (і чинних, і тих, хто нещодавно звільнився через невиплату зарплати)”, – додали у НАК.

На зустрічі від Нафтогазу будуть радник першого заступника голови правління Нафтогазу Едуард Кругляк та керівник з технічного та технологічного забезпечення запуску ТЕЦ Володимир Пісний.

Як повідомляв Укрінформ, ситуацію із зривом опалювального сезону у Новояворівську та Новому Роздолі вивчав 13 листопада під час робочої поїздки на Львівщину Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

Львів обіцяв допомогти Новому Роздолу із запуском ТЕЦ та ліквідацією поривів на теплових мережах.

Майно Новояворівської і Новороздільської ТЕЦ рішенням уряду було передано ТОВ «Нафтогаз Тепло», що входить до групи Нафтогаз.

13 листопада Гончарук заявив, що у Новояворівську люди будуть з теплом в домівках за декілька днів. А ситуація в Новому Роздолі складніша, бо там тепломережа не готова до старту.

 

Мешканці російської Елісти вийшли на масові протести проти мера з “ДНР”

У столиці Калмикії, одного з регіонів РФ, пройшов уже п’ятий мітинг проти призначення мером Дмитра Трапезникова, який після вбивства Олександра Захарченка тимчасово очолював “ДНР”.

Про це повідомляє Deutsche Welle – Укрінформ.

“Близько двох тисяч осіб в Елісті взяли участь в неділю, 17 листопада, у п’ятому за рахунком мітингу з вимогою відставки виконувача обов’язків мера міста Дмитра Трапезникова. Трапезников, який обіймав низку ключових посад у самопроголошеній “ДНР” на українському Донбасі, в тому числі посаду тимчасового глави “ДНР”, був наприкінці вересня обраний Елістинськими міськими зборами головою міської адміністрації”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, до вересня 2019 року Трапезников усе життя провів на Донбасі й не мав ніякого відношення до Елісти.

За словами противників Трапезникова, активісти зазнають переслідувань – проти них порушили вже 15 адміністративних справ.

“Ми вимагаємо зняття Трапезникова з посади. Ми вимагаємо проведення референдуму і прямих демократичних виборів глави міста”, – заявив один з організаторів акції, підприємець Борис Болєєв.

Активіст Очир Катишев підкреслив: “Ми буддистський народ. І в нас так заведено: до влади приходили люди з чистими помислами. Трапезников приїхав із самопроголошеної “ДНР”, із зони бойових дій на території чужої держави. Він прийшов з брудними руками. Йому тут нічого робити”.

DW нагадує, що 13 жовтня на мітинг з вимогою відставки Трапезникова вийшло близько 4 тисяч осіб, що стало рекордом для стотисячної Елісти.

В Елісті, як і в багатьох інших містах Росії, мешканці не мають права обирати мера. Його затверджують депутати міської думи. 26 вересня міські збори затвердили призначення на посаду тимчасового виконувача обов’язків глави Елісти Дмитра Трапезникова, який у 2018 році після вбивства Олександра Захарченка якийсь час очолював “ДНР”.

Як повідомлялося, на посаду мера Елісти Трапезникова рекомендував глава Калмикії Бату Хасіков. Призначення привітав помічник президента Росії, куратор окупованих районів Донбасу Владислав Сурков.

 

Українці перемогли у Глобальному конкурсі інновацій в Сінгапурі

Четверо українців стали переможцями Глобального конкурсу інновацій AIGC-2019, що пройшов у Сінгапурі.

Про це повідомив заступник директора з міжнародних відносин Малої академії наук України Євген Кудрявець у Facebook – Укрінформ.

“Феєрична перемога на Глобальному конкурсі інновацій AIGC 2019 в Сінгапурі. 4 золотих медалі в учнів Малої академії наук України Ольги Харасахал, Софії Петришин, Назара Поночевного та Дмитра Лопушанського”, – написав він.

Крім того, за його словами, Харасахал отримала на AIGC-2019 абсолютну перемогу — нагороду “Кращий серед кращих (Best Award Trophy)”.

Як повідомляв Укрінформ, Харасахал досліджує проблеми раку та розробила метод виявлення метастаз на ранніх стадіях.

Конкурс інновацій проходив у Сінгапурі 15-17 листопада.

 

Молодь – наш найцінніший скарб: Зеленський привітав студентів

Президент Володимир Зеленський наголошує, що молодь – це найцінніший скарб і драйвер змін у незалежній Україні.

Про це йдеться у вітанні глави держави з нагоди Дня студента у Facebook – Укрінформ.

“Молодь – це наш найцінніший скарб. Саме студентство завжди було драйвером змін у незалежній Україні. Починаючи зі студентської Революції на граніті, яка стала фундаментом для здобуття незалежності, й закінчуючи Революцією гідності”, – написав Зеленський.

Президент підкреслив, що для держави життєво важливо, щоб молодь бачила своє майбутнє саме в Україні.

“У сучасному світі без кордонів та обмежень можна реалізувати себе у Нью-Йорку, Берліні, Токіо та, власне, у будь-якому куточку планети. Але, на мою думку, для молодого та неймовірно талановитого покоління українців це було б занадто просто. Справді амбітний челендж – це побудувати успішну та квітучу країну саме тут. Україні як повітря потрібні ваші таланти, креативність, сміливість, готовність змінювати правила та творити нову країну. Вірю, нам з вами це до снаги. З Днем студента”, – йдеться у вітанні.

Як повідомлялося, 17 листопада відзначається День студента. В Україні свято було встановлено згідно з указом Президента від 16 червня 1999 року.

 

ПЦУ привітала українську молодь з днем студента

Православна церква України привітала українську молодь з міжнародним днем студента, що відзначається 17 листопада.

Вітання розміщено на сторінці ПЦУ у Facebook – Укрінформ.

“Навчатися, щодня пізнавати цей світ, відкривати нові горизонти, можливості й таланти – цінний дар для нас від Господа. А найкращий та найбільш плідний час для цього – безперечно, період студентства. Сьогодні ми долучаємося з найщирішими побажаннями до привітань з вашим Міжнародним днем, дорогі наші студенти! Ви – наша надія, сучасність, майбутнє та опора”, – наголошується у вітанні.

Як зазначили в ПЦУ, енергійність студентів, їхня талановитість, завзятість, відвертість, прагнення до вдосконалення та змін на краще потрібні сьогодні Україні як ніколи. “Незабаром, вже у недалекому майбутньому, ви станете тими, хто творитиме її образ та історію. А нині – той прекрасний час, коли ви можете щоденно відкривати для себе нове, наповнювати своє життя новими сенсами, розвивати власні таланти і вміння – словом, усіляко сприяти своєму вдосконаленню”, – відзначили в Церкві.

Як повідомлялося, міжнародний день студента був встановлений 17 листопада 1946 року на Всесвітньому конгресі студентів, що відбувся в Празі, в пам’ять чеських студентів-патріотів.

 

Український священник став наймолодшим у світі католицьким єпископом

Отець Степан Сус, священник Львівської архиєпархії УГКЦ, призначений єпископом Курії Верховного Архиєпископа УГКЦ.

Про це повідомляє Vatican News – Укрінформ.

“У п’ятницю, 15 листопада 2019 р., у Ватикані повідомлено про те, що Синод єпископів Української греко-католицької церкви, отримавши попередню згоду від Папи, здійснив канонічне обрання отця Степана Суса, священника Львівської архиєпархії УГКЦ, єпископом Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископа. Йому надано титулярний осідок Зіґріса”, – йдеться у повідомленні.

Священник, якому в жовтні виповнилося 38 років, стане наймолодшим католицьким єпископом у світі, зауважує сайт.

Степан Сус народився 7 жовтня 1981 року у Львові. Навчався у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа. Здійснював капеланське служіння при Львівській академії сухопутних військ. З 2008 до 2012 року був відповідальним за душпастирство військовослужбовців у Львівській архиєпархії УГКЦ. 2012 року призначений Синкелом Львівської архиєпархії в справах військовослужбовців, студентів і сиріт, а також парохом гарнізонного храму святих Петра і Павла у Львові.

 

У Нью-Йорку віддали шану Пантелеймону Кулішу – “першому модерному інтелектуалу”

В Українському інституті Америки в Нью-Йорку відбулася публічна наукова конференція «200-та річниця Пантелеймона Куліша (1819 – 2019)».

Захід організували Наукове товариство ім. Шевченка, Українська академія мистецтв і наук США та Український науковий інститут Гарвардського університету, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Нью-Йорку.

«Пантелеймон Куліш був першим українським модерним інтелектуалом, тому вивченню його спадщини приділяється така увага… Він порушував євроцентричні питання, думав про Європу, дав початок інтелектуальній модерній історії», – зазначив літературознавець професор Джордж Грабович.

Президент Наукового товариства ім. Шевченка Галина Гринь у коментарі Укрінформу охарактеризувала Куліша як «одного із засновників української ідентичності».

«Він сприяв Шевченкові, переклав Біблію на українську, створив українську абетку – так звану кулішівку. Для української нації він – ключова людина, хоча його досі недостатньо знають і вивчають», – констатувала Галина Гринь.

У зв’язку з цим вона нагадала, що за сприяння українських інститутів Америки в Україні виходить друком 30-томне зібрання творів Пантелеймона Куліша – станом на сьогодні вже надруковано 6 томів.

 

Передача захоплених РФ в Керченській протоці українських кораблів відбудеться 18 листопада – ЗМІ

Передача українських військових судів, захоплених в минулому році в Керченській протоці, відбудеться 18 листопада. Про це російському агентству ТАСС повідомили в прес-службі так званого “прикордонного управління ФСБ Росії по Республіці Крим”, пише УНН.

“Відповідно до досягнутих з українською стороною домовленостей, три українських судна — буксир „Яни Капу“ і малі броньовані артилерійські катери „Нікополь“ і „Бердянськ“ — буксируються з порту Керч до погодженого місця передачі українській стороні, яка відбудеться 18 листопада”, — сказали в прес-службі.

Як стало відомо раніше, захоплені українські військові катери “Бердянськ” і “Нікополь”, а також буксир “Яни Капу”, в супроводі російської берегової охорони 17 листопада вивели з акваторії “Генмола” в окупованій Керчі.

Як повідомляє кореспондент видання, катери в супроводі російських кораблів слідують Керченською протокою в сторону Чорного моря. Місцевість на підступах до території військової частини, де перебували українські катери, перекрита, чергують російські поліцейські і люди в цивільному.

 

У Росії заявили, що повернуть Україні захоплені кораблі 18 листопада

Захоплені Росією три українських кораблі передаються Києву згідно з досягнутими російсько-українськими домовленостями.

Про це з посиланням на прикордонне управління ФСБ в окупованому Криму повідомляє “Інтерфакс” – Укрінформ.

Як зазначили в управлінні, три українських судна — буксир “Яни Капу” і малі броньовані артилерійські катери “Нікополь” і “Бердянськ” – буксируються з порту Керч до погодженого місця передачі українській стороні, яка відбудеться 18 листопада.

У відомстві не уточнили подробиць, що стосуються процедури передачі.

Як повідомлялося, 25 листопада 2018 року російські силовики біля берегів окупованого Криму обстріляли і захопили три кораблі Військово-морських сил України: катери “Бердянськ” і “Нікополь” і буксир “Яни Капу”, які прямували з Одеси до Маріуполя. У полон потрапили 24 українці, троє з них отримали поранення.

Міжнародний трибунал з морського права 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити всіх моряків, а також повернути Україні кораблі.

7 вересня між Україною і Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35, в рамках якого, зокрема, були звільнені 24 полонених моряки.

4 листопада МЗС України направило Росії ноту з проханням повідомити, де і коли українські військові можуть забрати захоплені в Керченській протоці кораблі.

Напередодні, 16 листопада, помічник Президента України Андрій Єрмак заявив про завершальний етап повернення в Україну трьох кораблів.

17 листопада, за даними ЗМІ, захоплені українські військові кораблі в супроводі російської берегової охорони вивели з Керчі.

 

Захоплені РФ українські кораблі виводять із Керчі

Захоплені українські військові катери “Бердянськ” і “Нікополь”, а також буксир “Яни Капу” в супроводі російської берегової охорони 17 листопада вивели з акваторії “Генмола” в Керчі.

Про це повідомляє Крим.Реалії – Укрінформ.

Катери в супроводі російських кораблів йдуть Керченською протокою в сторону Чорного моря, пише видання.

Як повідомлялося, раніше помічник президента України Андрій Єрмак розповів про завершальний етап повернення в Україну трьох кораблів Військово-морських сил України, які захопила Росія із застосуванням зброї разом з екіпажами у листопаді 2018 року. Це повідомлення опублікувала в Фейсбуці спікер Зеленського Юлія Мендель.

Військовий експерт Юрій Бутусов повідомив, що повернення захоплених Росією в листопаді 2018-го двох українських катерів “Нікополь”, “Бердянськ” і буксира “Яни Капу” відбудеться не сьогодні.

Передача захоплених катерів планується у відкритому морі біля східного узбережжя Криму в найближчі дні. Поки невідомо, чи поверне противник американські радіостанції “Харріс”, якими були обладнані катери — це найсекретніша частина обладнання. Російська преса писала, що РФ не планує віддавати Україні боєприпаси, особисту зброю екіпажу, а також захоплену  документацію.

25 листопада 2018 року російські силовики біля берегів анексованого Криму обстріляли і захопили три кораблі Військово-морських сил України: катера “Бердянськ” і “Нікополь” і буксир “Яни Капу”, які прямували з Одеси до Маріуполя. У полон потрапили 24 українці, троє з них отримали поранення.

Міжнародний трибунал з морського права 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити всіх моряків і дати їм можливість повернутися в Україну, а також повернути кораблі.

7 вересня між Україною та Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35, у рамках якого, зокрема, було звільнено 24-х полонених моряків.

4 листопада МЗС України направило Росії ноту з проханням повідомити, де і коли українські військові можуть забрати захоплені у Керченській протоці кораблі.

 

У результаті авіаудару Росії по Ідлібу загинули дев’ять цивільних

У результаті авіаудару ВПС РФ по населених пунктах провінції Ідліб загинули 9 мирних жителів, 10 цивільних отримали поранення.

Про це повідомляє інформаційне агентство «Анадолу» з посиланням на місцеві джерела – Укрінформ.

«У результаті ударів, здійснених ВПС РФ сьогодні вранці по населеним пунктам Серакіб, де загинуло 4, та Мелладже, де загинуло 5, – загалом 9 цивільних, іще 10 отримали поранення», – йдеться у повідомленні.

Також були здійснені авіаудари по іншим населеним пунктам провінції Ідліб, зокрема Урейнібе, Фатіре, Бсакла.

Як повідомлялося, вчора у Сирії недалеко від кордону з Туреччиною було підірвано автомобіль, загинули щонайменше десять осіб. У міноборони Туреччини заявили про понад 15 поранених, та звинуватили в атаці бойовиків сирійських курдів.

 

Кандидатка на посаду голови Держкіно представила свою програму

Кіноспільнота України запросила кандидатку на посаду голови Держкіно презентувати свою програму.

Захід проходив в Українському національному інформаційному агентстві “Укрінформ”.

Достатню кількість балів у конкурсі набрала Юлія Сінькевич.

Виступала Юлія Сінькевич – генеральний продюсер Одеського міжнародного кінофестивалю, член наглядової ради та співзасновник Української кіноакадемії, член Європейської кіноакадемії, член Національної спілки кінематографістів України, член Українського оскарівського комітету.

 

Адвокат глави Укрексімбанку: Навіть у часи Єжова до “дітей ворогів народу” ставилися краще

Правоохоронці під час затримання голови правління “Укрексімбанку” Олександра Гриценка покинули його малолітню дитину напризволяще без нагляду.

Про це заявив захисник Гриценка Денис Галанський, повідомляє “Прямий” – Укрінформ.

Адвокат зазначив, що прокурор четвертого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням ГПУ Олександр Говорущак за дорученням старшого групи – відомого прокурора Костянтина Кулика – спільно з оперативниками СБУ захопив Олександра Гриценка 16 листопада біля будинку, де той проживає з сім’єю.

“На момент нападу Олександр Гриценко вів сина (11 років) на заняття у музичний гурток. На очах сина батька скрутили, надягли кайданки і кинули в мікроавтобус. Дитину, що була нажахана звірячим поводженням з батьком, кинули у під’їзді біля жінки-консьєржа”, – наголосив Галанський.

За словами захисника, на момент затримання у квартирі, де проживає Гриценко, дорослих членів сім’ї не було, перебував лише старший син 14 років з учителем музики. Мати дітей перебуває за кордоном з 13 листопада. Консьєрж привела дитину додому, зазначив він.

Як підкреслив адвокат, Гриценко тривалий час не знав нічого про долю і стан дитини.

У подальшому, зазначив захисник, “намагаючись приховати свої протиправні дії, Говорущак О.М. склав дивний документ про те, що він начебто передав дітей Гриценка під подальший нагляд та опіку інспектору сектору ювенальної юстиції Новохатньому А.В.”.

“При цьому з самого документа випливає, що діти знаходяться у зачиненій квартирі з “дорослою людиною, який представився вчителем музики” та відмовився відкрити двері. Отже, абсолютно очевидно, що дитину було покинуто напризволяще, а інспектор ювенальної юстиції, якщо і був на місці події, прибув значно пізніше, аби “прикрити” бандитів і “прийняти дітей під нагляд і опіку,” не бачивши їх у вічі”, – додав Галанський.

“Навіть у часи Єжова та Вишинського до “дітей ворогів народу” ставилися більш цивілізовано”, – підсумував адвокат.

Як повідомлялося, очільника АТ “Укрексімбанк” Олександра Гриценка 16 листопада забрали силовики в автобус на очах у його дитини.

Народний депутат з фракції “Європейська солідарність” Ростислав Павленко заявив, що акт проти Гриценка повертає до пам’яті якісь часи НКВС чи ті країни, в яких право людини і належність процедур – це лише загальні фрази.

Політолог Андрій Смолій заявив, що затримання голови АТ “Укрексімбанк” Гриценка – це замах олігарха Ігоря Коломойського на ту банківську реформу, яка відбулася в країні у 2014-2016 роках.

Своєю чергою в СБУ заявили, що затримали банкіра Гриценка за дорученням Генеральної прокуратури у межах кримінального провадження за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч.5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч.3 ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом).

Зараз Олександр Гриценко перебуває в СІЗО.

Гриценка призначили на посаду голови правління Укрексімбанку в серпні 2014 року.

 

В Укрексімбанку запевнили, що на його роботу не вплине затримання Гриценка

Затримання голови правління Укрексімбанку Олександра Гриценка не позначиться на роботі цієї фінансової установи.

Про це йдеться в повідомленні наглядової ради та правління АТ “Укрексімбанк” – Укрінформ.

“Наглядова рада та правління банку продовжують забезпечувати ефективну роботу банку та гарантують клієнтам та партнерам, що діяльність банку буде відбуватися в безперебійному штатному режимі. АТ “Укрексімбанк” у своїй діяльності дотримується всіх норм чинного законодавства та внутрішніх процедур”, – зазначили у банку.

Окрім того, в Укрексімбанку наголосили, що він сприятиме правоохоронним органам та надасть всю необхідну інформацію “для проведення об’єктивного з’ясування обставин справи”.

“Банк високо цінує власну репутацію надійного і прозорого банку та діятиме відповідно до кращих практик корпоративного управління. Наглядова рада спільно з правлінням банку забезпечить продовження безперебійної роботи банку”, – підкреслив в.о. голови наглядової ради банку Стівен Фішер.

Як повідомлялося, співробітники СБУ 16 листопада затримали голову правління Укрексімбанку Олександра Гриценка за дорученням Генеральної прокуратури. Затримання відбувалось у межах кримінального провадження за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 255 (Створення злочинної організації), ч.5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч.3 ст. 209 (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу.

Зараз Олександр Гриценко перебуває в СІЗО. Справу веде Генеральна прокуратура.

Гриценка призначили на посаду голови правління Укрексімбанку в серпні 2014 року.

 

Лукашенко заявив, що висуне свою кандидатуру на пост президента

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що буде брати участь у виборах президента, але не образиться, якщо люди його не підтримають. Про це передає УНН із посиланням на БелТА.

“Я свою кандидатуру запропоную на цих виборах. Але якщо буду відчувати, що ви категорично проти, звичайно, буду переживати, але тим не менше ви повинні мою кандидатуру відкинути на виборах. І я пообіцяв, що синіми пальцями за крісло триматися не буду. Повірте, це не зовсім м’яке крісло”, — зазначив Лукашенко.

За його словами, вибори президента в Білорусі мають відбутися не пізніше серпня 2020 року.

“Якщо люди мене не підтримають на якихось виборах, я на них не ображуся. Я вже попрацював пристойну кількість років”, — сказав Лукашенко.

Нагадаємо, на сьогодні, 17 листопада, призначено основний день виборів в Палату представників — нижню палату Національних зборів Республіки Білорусь. Виборчі дільниці відкриті з 8 години ранку і до 20 вечора.

Раніше УНН повідомляв, вибори в палату представників Білорусі проводять достроково, щоб розвести в часі з президентськими. Голова ЦВК вже назвала кампанію однією з найбільш конфліктних через поведінку спостерігачів.

 

Лукашенко про можливу інтеграцію Білорусі та Росії: “на хр * на потрібний такий союз?” – УНІАН

За словами президента Білорусі, його країна щорічно втрачає в торгівлі з РФ 9 млрд доларів. Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що його країна зазнає величезних збитків через нерівні торгові відносини з Росією.

За його словами, жоден документ про інтеграцію Білорусі з РФ не буде затверджений без вирішення принципових для Мінська питань Як повідомляє «Комсомольская правда», таку заяву він зробив журналістам, відповідаючи на питання про перспективи інтеграції. «Жоден документ мною не буде затверджений, якщо буде суперечити головним принципам нашого суспільства: це суверенітет і незалежність нашої держави.

Якщо не будуть вирішені принципові питання, жодні дорожні карти не будуть підписані », – сказав Лукашенко. За словами президента Білорусі, його країна щорічно втрачає 9 млрд доларів. «Тобто ми продаємо в Росії менше, ніж вони у нас. Ці гроші треба заробити на російському ринку. Але нас туди не пускають. Звичайно, ми з Росією воювати не будемо. Але щороку ми щось втрачаємо. Вибачте, на хріна потрібен такий союз. Про це знає російський президент, ми з ним дружимо, я йому можу й не таке сказати. Ми ці гроші покриваємо на інших ринках. Ми хочемо рівних умов – ось це буде союз. Може, до об’єднання держав дійдемо.

Але поки не беріть в голову, я такий же патріот, як і ви », – висловився білоруський лідер. Президент Білорусі часто робить суперечливі заяви про відносини Мінська і Москви. Раніше Лукашенко заявив, що російську ідеологію з нього “не вибити”. За словами білоруського президента, Росії та Білорусі «не можна втрачати один одного ні в якому разі».

 

Вибори у Білорусі: спостерігачі фіксують сотні порушень на тлі високої явки

У Білорусі у неділю, 17 листопада, пройшли вибори до Палати представників Національних зборів — нижньої палати парламенту країни. Протягом дня спостерігачі від опозиції зафіксували майже 700 порушень. Про це повідомляє УНН із посиланням на DW.

Спостерігачі від опозиції протягом дня змогли зафіксувати 668 порушень, повідомляє сайт кампанії моніторингу за перебігом голосування “Право вибору”. Понад 40 відсотків порушень становить невідповідність кількості тих, хто проголосував, у протоколі комісії та за даними спостерігача. У 30 відсотках випадків головою дільничної комісії не було забезпечено належного зберігання скриньки дострокового голосування.

Слід зазначити, що наразі, за даними Центральної виборчої комісії, голосування відбулося у всіх 110 округах. Явка виборців, за останніми даними, становила 77,22%.

Найвищою була активність виборців у Могильовській області — 82,3 відсотка, найнижчою — в Мінську (63,3). Під час дострокового голосування, з 12-го по 16 листопада, проголосувало 35,77 відсотка виборців.

На виборах громадяни країни мали обрати за мажоритарною системою 110 депутатів нижньої палати парламенту з 513 кандидатів від 12 партій і декількох громадських рухів. Очікується, що попередні результати виборів будуть оголошені сьогодні вночі.

Чимало кандидатів балотувалися від Ліберально-демократичної партії, яку вважають провладною, — 98. Ще 47 йшли від опозиційної Об’єднаної громадянської партії і 40 — від провладної Республіканської партії праці і справедливості (РПТС). Утім, раніше у складі парламенту зі 110 депутатів тільки 16 представляли партії, а інші 94 були безпартійними.

Під час передвиборчої кампанії багатьом незалежним і відомим кандидатам було відмовлено в реєстрації. Ще частина опозиційних кандидатів втратили реєстрацію за порушення під час агітаційної кампанії.

 

Выборы в Беларуси. Оппозиция не вошла в парламент – ЦИК – Ліга-нет

Явка составила 77,22% избирателей

По предварительным результатам ЦИК, обнародованным в ночь на 18 ноября, среди прошедших в Палату представителей седьмого созыва оппозиционеров не оказалось на парламентских выборах в Беларуси. Об этом сообщает Tyt.by

“В парламенте седьмого созыва будет работать экс-министр информации Лилия Ананич, дипломаты Андрей Савиных, Валерий Воронецкий, мисс Беларусь Мария Василевич, глава Белой Руси Геннадий Давыдько, председатель Либерально-демократической партии Олег Гайдукевич”, – отметила глава ЦИК Лидия Ермошина.

Явка составила 77,22% избирателей, выборы признаны состоявшимися во всех округах.

 

У Польщі нарахували 900 тисяч заробітчан з України – УНІАН

Українці становлять 90% трудових мігрантів у Польщі. На сьогоднішній день в Польщі працюють майже 900 тисяч українських заробітчан. Про це повідомляє телеканал “112 Україна” з посиланням на заступника директора Департаменту економічного аналізу Нацбанку Польщі Яцека Котловського. “Напруженість на ринку праці значною мірою скорочується шляхом надходження іммігрантів… На сьогодні лише з України прибуло майже 900 тисяч іммігрантів, плюс з інших держав, включно з Білоруссю.

Нам здається, що в польській економіці вже понад 1 мільйон ефективно зайнятих іммігрантів”, – зазначив він. Ілюстрація REUTERS Як повідомляв УНІАН, у серпні Чехія подвоїла квоту для приймання працівників з України – з 19,6 тисячі до 40 тисяч осіб. Наголошується, що раніше в Чехії для українців діяли програми з приймання на роботу фахівців середньої ланки, а також працівників для сільського господарства без досвіду. Зараз же українців готові запрошувати на ключові посади та як науковий персонал.

 

Трамп не хоче оприлюднювати податкову декларацію  – УНІАН

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп звернувся до Верховного суду із вимогою заблокувати рішення про оприлюднення його податкової декларації. Про це повідомляє «Голос Америки». Читайте також У США почали ще одне розслідування діяльності адвоката Трампа в Україні – ЗМІ

Зазначається, що Трамп прагне заблокувати рішення суду нижчої інстанції, який зобов’язав бухгалтерську компанію Mazars передати податкові декларації Трампа демократам у Конгресі. Один позов до Верховного суду просить заблокувати відповідне рішення Апеляційного суду Федерального округу Колумбія, ухвалене у середу.

Інший позов просить заблокувати аналогічні вердикти нью-йоркських судів, які зобов’язали Mazars передати особисті та корпоративні декларації Трампа за 2011-2018 роки. Адвокати Трампа назвали ці рішення незаконними, нагадавши, що вперше Конгрес намагається отримати таку інформацію щодо чинного президента США. На думку адвокатів, якщо Конгрес отримає ці декларації, він придбає широкі можливості збору бруду на політичних супротивників. Раніше УНІАН повідомляв, що колишньому раднику Трампа загрожує 50 років в’язниці.

 

Опозиція в Грузії розпочала пікетування парламенту – РБК-Україна

Опозиція і громадські активісти приступають до пікетування всіх входів в парламент

У Грузії члени опозиційних партій, а також громадські активісти приступають до пікетування всіх входів в парламент, щоб не дати можливість працювати депутатам. Про це повідомляє з посиланням на “Новости-Грузия”.

“Не розходимося і починаємо повне пікетування парламенту, тому що цей орган втратив свою функцію. Ця ніч покаже, на що ми здатні”, – лідер колишньої правлячої партії “Єдиний національний рух”, екс-кандидат у президенти Грузії Грігол Вашадзе.

Він закликав учасників мітингу використовувати “всі радикальні інструменти, передбачені конституцією і законодавством, щоб повернути Грузію громадянам”.

Нагадаємо, із-за провалу конституційної реформи виборчого законодавства 14 листопада опозиція і громадські активісти оголосили про початок безстрокових протестів і розбили на проспекті Руставелі наметовий табір.

РБК-Україна писало, що в Грузії сьогодні, 17 листопада, відновилася антиурядова акція протесту, учасники яких висловлюють обурення з-за відхилення парламентом виборчої реформи. Тисячі протестувальників вийшли на вулиці Тбілісі. Учасники акції збираються під будівлею грузинського парламенту. Акцію протесту зібрали понад 20 політичних партій, включаючи найбільші опозиційні сили “Єдиний національний рух” і “Європейська Грузія”.

Демонстранти вимагають прийняти виборчу реформу, яка передбачає проведення позачергових парламентських виборів за пропорційною системою у 2020 році. Також протестуючі вимагають відставки прем’єр-міністра Георгія Гахарія, якого вважають відповідальним за силовий розгін попередніх акцій протесту.

 

У Британії опублікують звіт про втручання Росії у політику після виборів – РБК-Україна

Звіт не може бути опублікований під час передвиборчого періоду

Уряд Великобританії опублікує парламентський звіт про російському втручання у політику країни після виборів, які відбудуться 12 грудня. Про це заявив міністр безпеки Брендон Льюїс, передає Reuters.

За його словами, звіт не може бути опублікований під час так званого періоду “purdah” (передвиборний період), який встановлює правила урядових оголошень під час виборчої кампанії.

“Ми хочемо переконатися, особливо там, де мова йде про національну безпеку, що ми проходимо цей процес належним чином і ретельно. Ми не можемо публікувати такі речі під час загальних виборів … але після загальних виборів цей звіт буде опубліковано”, – заявив він.

Нагадаємо, раніше Борис Джонсон заявив, що його конкурент на виборах лідер Лейбористської партії Джеремі Корбін є прихильником президента Російської Федерації Володимира Путіна.

Крім того, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн відправила лист прем’єр-міністру Великобританії Борису Джонсону з проханням призначити свого члена в Єврокомісію, після того, як вихід Британії з Європейського союзу (Brexit) був відкладений.

 

Уряд Британії опублікує звіт про російське втручання після виборів — міністр

Уряд Великої Британії опублікує доповідь парламентського комітету про втручання Росії у внутрішні справи Британії та її вплив на результат референдуму щодо Brexit після позачергових виборів до законодавчого органу 12 грудня.

Про це з посиланням на міністра безпеки Британії Брендона Льюїса повідомляє Malay Mail – Укрынформ.

“Британський уряд опублікує доповідь парламентського комітету щодо можливого російського втручання у британську політику після виборів 12 грудня”, – заявив Льюїс.

Опоненти звинувачують уряд Бориса Джонсона у тому, що він приховує звіт Комітету з питань розвідки та безпеки парламенту (ISC), який вже перевірили спецслужби, оскільки він може містити компромат про прем’єр-міністра та його партію.

“Ми хочемо переконатися, особливо там, де йдеться про національну безпеку, що ми все робимо належним чином та ретельно. “Ми не можемо публікувати певні речі під час загальних виборів… але після них цей звіт буде опублікований”, – сказав міністр.

Минулого тижня уряд заявив, що звіт не був опублікований через необхідну перевірку, що здійснюватиметься протягом кількох тижнів.

Комітет з питань розвідки та безпеки у британському парламенті досліджував діяльність росіян, спрямовану проти Великої Британії, в тому числі втручання у референдум 2016 року щодо членства країни в ЄС. Саме Джонсон був тоді провідним натхненником кампанії за Brexit.

Видання The Sunday Times зазначає, що у звіті було зроблено висновок, що російське втручання могло вплинути на результати референдуму щодо Brexit, але цей вплив неможливо виміряти.

 

Напередодні виборів у Британії Джонсон має найбільшу підтримку

Напередодні парламентських виборів у Великій Британії в грудні партія глави уряду Бориса Джонсона утримує лідерство у рейтингу

Про це повідомляє Euronews – Укрінформ.

“За менш як чотири тижні до загальних виборів у Великій Британії Консервативна партія Бориса Джонсона продовжує лідирувати в опитуваннях симпатій виборців” – йдеться у повідомленні.

Джонсон оголосив, що всі кандидати у депутати, які виступають від імені консерваторів, пообіцяли підтримати його угоду щодо виходу Великої Британії з Європейського Союзу.

Опозиційна Лейбористська партія Джеремі Корбіна сподівається вийти у лідери перегонів, її рейтинг трохи збільшився після першого тижня виборчої агітаційної кампанії.

Зростає і підтримка голови уряду Шотландії Ніколи Стерджен на тлі заклику Шотландської націоналістичної партії до нового референдуму про незалежність від Британії наступного року.

Тим часом позиція Ліберал-демократичної партії Джо Свінсон проти Brexit поки що не призвела до зростання рейтингу.

Як повідомлялося, позачергові парламентські вибори пройдуть у Великій Британії 12 грудня, а вихід країни з ЄС було відтерміновано до 31 січня 2020 року.

 

Джонсон після отруєння Скрипалів зустрічався з екс-агентом КДБ, – Guardian- РБК-Україна

Зустріч відбувалася в Італії, куди Джонсон прибув без охорони

Нинішній прем’єр-міністр Великоъ Британії Борис Джонсон зустрічався з екс-службовцем Комітету держбезпеки (КДБ) Росії Олександром Лебедєвим незабаром після отруєння сім’ї Скрипалів. Про це передає РБК-Україна з посиланням на The Guardian.

Британська газета називає Лебедєва колишнім агентом КДБ, оскільки він там раніше служив. Зараз Лебедєв займається бізнесом: у його володінні британські газети The Independent та Evening Standart.

Як пише Guardian, тоді ще на посаді міністра закордонних справ Британії Джоносн у квітні 2018 року без особистої охорони відправився в Італію на вечірку Євгенія Лебедєва – сина бізнесмена. Про поїздку Джонсона стало відомо ще в липні 2019 року, однак Лебедєв-старший спочатку заперечував цю зустріч.

Тепер представник підприємця визнав, що на заході їх зустріч відбулася.
“Він часто їздить в Італію зі своїм сином. Він часто в Європі і за ці роки познайомився там практично з усіма друзями Євгенія. Так що в цій зустрічі немає нічого особливо незвичайного”, – сказав представник Лебедєва.

Що стосується минулого Лебедєва – його служби в КДБ, то в інтерв’ю Forbes раніше той зізнався, що дійсно там служив. Проте причетність до спецслужби і роботу в якості агента заперечував.

“Немає у мене ніяких спецслужбовских зв’язків, перестаньте. Це було в 1992 році. Я звільнився, і немає жодного КДБ давним-давно”, – заявив Лебедєв.

Газета The Times раніше опублікувала інформацію про те, що ім’я Олександра Лебедєва включили в доповідь про незаконне російське втручання в політику Великоъ Британії. Доповідь був підготовлена місцевим міжпартійним комітетом з розвідки і безпеки. У документі також згадувалося, що Євген Лебедєв неодноразово запрошував Бориса Джонсона на вечірки.

Нагадаємо, в міністерстві безпеки Великобританії повідомили, що уряд країни опублікує парламентський звіт про російське втручання у політику Британії. Документ буде оприлюднено після виборів, які відбудуться 12 грудня.

Сергій Скрипаль, колишній офіцер ГРУ, якого Росія засудила за шпигунство на користь Великої Британії. Його на території британського містечка Солсбері разом з донькою Юлією отруїли нервово-паралітичною речовиною “Новачок” у березні 2018 року. Велика британія звинуватила в цьому Росію.

 

Створення музею сучасного мистецтва у Херсоні: Ройтбурд готовий стати консультантом

Директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд готовий сприяти створенню на Херсонщині музею сучасного мистецтва та надавати поради місцевій владі щодо цього.

Про це Олександр Ройтбурд заявив під час паблік-ток на тему «Чому художник не ризикує мовчати в бурхливому світі?» у Херсоні, відповідаючи на запитання, чи пристане він на пропозицію голови Херсонської ОДА Юрія Гусєва стати його радником, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«По-перше, мене не звільнили (з посади директора Одеського художнього музею – ред.). По-друге, я вже тут. І ми спілкувалися – і в Одесу приїздив Юрій Гусєв, тут ми спілкувалися. Звичайно, я радо буду сприяти тому, щоб у Херсоні з’явився музей сучасного мистецтва… Якщо моя порада буде потрібна, я завжди готовий підтримати. Тим більше, що у місті є прекрасні художники, мої старі друзі», – зазначив Ройтбурд.

Як раніше повідомляв Укрінформ, одразу після того, як за звільнення Ройтбурда з посади директора Одеського художнього музею у вересні проголосувала Одеська облрада, голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв заявляв, що має намір запросити Ройтбурда радником з питань культури.

У Херсоні триває ініційований Одеським художнім музеєм мистецький проєкт, що реалізується в трьох містах – Одесі, Херсоні і Бердянську. Осінній лекційний курс «Мистецтво в авангарді суспільних змін» від відомих в Україні експертів та ідеатон організував Одеський художній музей в партнерстві з Херсонським художнім музеєм за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Доступ до лекцій – безкоштовний.

Як було анонсовано, директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд мав провести не лекцію, а паблік-ток, відкриту розмову.

 

Бабіш прийшов на річницю Оксамитової революції у краватці з “російським триколором”

Чеські ЗМІ звернули увагу на те, що прем’єр-міністр республіки на заходах, присвячених річниці Оксамитової революції, з’явився у краватці в кольорах російського прапора.

Про це повідомляє, зокрема, Lidovky – Укрынформ.

“Прем’єр-міністр Андрій Бабіш під час недільних святкувань річниці протестів проти комуністичного тоталітаризму, надягнув краватку з російським триколором, але пізніше змінив її на чеську”, – пише видання.

У краватці з російським триколором глава уряду з’явився під час покладання квітів на Народному проспекті в Празі. Однак пізніше, виступаючи в Національному музеї, він уже був у краватці з “правильним” чеським триколором.

Російський та чеський триколори складаються з однакових кольорів, але відрізняються порядком їх розміщення. У чеському триколорі це біла, червона та синя горизонтальні смуги, а в російському — біла, синя та червона.

Бабіш — не єдиний чеський державний діяч, який переплутав чеський триколор на краватці з російським. Таку ж помилку зробив президент республіки Мілош Земан у 2013 році, коли складав присягу.

Як повідомлялося, Чехія відзначає 17 листопада 30-річчя Оксамитової революції. Участь й святкових заходах взяли глави урядів Словаччини, Польщі, Угорщини, а також президент німецького Бундестагу Вольфганг Шойбле.

 

Милованов назвав п’ять напрямків роботи на посаді міністра

Милованов за чотири роки каденції на посаді міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства планує реформувати ринок праці, боротися з монополіями, розвивати міжнародну торгівлю, сприяти інвестиціям, розвивати село і ринок АПК.

Про це він сказав в інтерв’ю “Прямому” – Укрінформ.

“Перший напрямок для мене найважливіший — це реформа ринку праці. Менше структурного безробіття, більш швидко люди знаходять роботу, підвищення кваліфікації, професіоналізація тощо. Другий — це антимонопольна політика: щоб у нас було менше монополій, а більше конкуренції на ринку. Третій — це експорт і імпорт, міжнародна торгівля: щоб ми були більш успішні за рахунок експорту. Четвертий — це все, що пов’язано з державною власністю, з управлянням, а також з інвестиціями і бізнес-кліматом, тобто з приватним ринком”, – розповів Милованов.

П’ятий напрямок – ринок землі, “продовольча безпека”, “безпека харчування”, а також “розвиток села”.

“Я хочу, щоб ми продумали стратегічно, як ми будемо розвивати агро”, – сказав Милованов.

Як повідомлялося, Тимофій Милованов 29 серпня 2019 року був призначений міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

 

Милованов назвав об’єкти, які не можна приватизовувати

Перелік майна до приватизації буде складатися за чіткими критеріями, певна частина підприємств залишиться у держвласності.

Про це в інтерв’ю “Прямому” сказав міністр економіки Тимофій Милованов – Укрінформ.

“Давайте приватизацію розділимо на три частини. Перше — не все ми приватизуємо. Тобто є критерії, за якими ми визначаємося, що має бути приватизовано, а що не має. Ці критерії є стратегічність підприємства, сервісність підприємства і прибутковість”. – сказав Милованов.

Він зазначив, що певні підприємства завжди будуть залишатися у власності держави, те саме стосується не тільки підприємств юридичних осіб, а й активів.

“Наприклад, аеропорти. Можливо, неважливі аеропорти можна зробити приватними. Але порти, вокзали, критичну інфраструктуру ми не можемо продавати. Акваторії портів… Тобто сам порт, можливо, і може бути приватним, а от купити акваторію і потім нікого туди не пускати — ми цього не допустимо. Тому певні аспекти інфраструктурні мають залишитися. У нас є університети, школи, лікарні тощо. Ми про це якось забуваємо, коли говоримо про приватизацію. У нас шалені обсяги ресурсів і активів, які важливі і стратегічні. І вони завжди будуть залишатися в державній власності”, – сказав Милованов.

Також, за його словами, не можуть бути приватними підприємства, які виконують важливі сервісні функції, такі наприклад, як ДП “ProZorro”.

Він також відзначив, що приватизація таких компаній, як “Укрзалізниця” потребує часу і може бути частковою.

“Тобто всі ці компанії будуть залишатися. Ми зараз створюємо Фонд національного багатства, і цей фонд буде ними керувати”, – сказав Милованов.

Як повідомляв Укрінформ, 15 листопада міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства заявило, що спільно з міністерствами та центральними органами управління було проаналізовано 1399 держпідприємств, які попередньо мають потенціал для роздержавлення, і 737 із них погоджені на приватизацію. Загальна вартість активів цих 737 підприємств складає понад 12 млрд гривень.

В Україні зараз 3643 об’єкти, в яких держава має більшу частку власності: 588 – це підприємства в зоні ООС або окупованому Криму, 115 – це підприємства сфери науки (Національна академія аграрних наук Національна Академія наук України) – самоврядні організації, які засновані на держвласності, але управляються загальними зборами своїх членів,. 766 – це стратегічні підприємства, які залишаються у державі – їх чекає реструктуризація з метою побудови ефективної системи корпоративного управління та робота на Фонд Національного багатства, 1261 – фактично банкрути, не ведуть ніякої діяльності – вони мають бути ліквідовані, щоб не бути тягарем для бюджету, 1006 – працюють, але не розвиваються – їх необхідно приватизувати.

Загальна вартість усіх активів 3643 підприємств – 3,733 млрд грн, дохід з усіх цих підприємств – 744 млрд грн.

 

Милованов анонсировал изменения в законе о рынке земли

Министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Тимофей Милованов заявил, что в закон о рынке земли могут быть внесены изменения, которые повлияют на концентрацию гектаров в одних руках.

Об этом он рассказал в эфире “ТСН.Тиждень”.

Он отметил, что именно вопрос концентрации земли в одних руках является главной проблемой, которую решат между чтениями в Парламенте. Милованов признал роль агрохолдингов, которые уже обрабатывают 15% земли.

“В Украине действуют семь компаний, которые фактически обрабатывают более 210 тысяч гектаров. Или пять таких компаний. Эти компании важны для нас. Они вообще обрабатывают 15% земли. Но агрохолдинги приносят эксперт и валютную выручку. Они платят налоги, гарантируют стабильность курса гривны. За счет таких компаний, а также средних и малых фермеров мы можем не брать налоги с ІТ и предоставлять другим отраслям развиваться. Вопрос концентрации является болезненным для всех участников. Я думаю, что он будет решен и снят с повестки дня между первым и вторым чтениями. Я уверен, что будет пересмотрено. Возможно, цифра будет уменьшена”, – объяснил он.

По его словам, речь может идти об изменении в подходе. В частности, прописать в законе вместо нормы “не более земли в одни руки” пункт – “в громаде земли не меньше”. Речь идет о предложении, когда 10% или 25% людей, которые живут в общине, будут иметь возможность владеть таким объемом земли.

“На самом деле мы боремся за то, чтобы у украинца, который живет в селе или хочет там жить, была земля, чтобы на ней работать. Мы можем это записать. Это может и громада решать или на национальном уровне. Соответствующее в законе написать”, – добавил Милованов.

Ранее Верховная Рада поддержала в первом чтении законопроект о запуске рынка земли в Украине. Среди 11 рассматриваемых документов  был поддержан проект закона № 2178-10. #Буквы разбирались в том, какие нововведения прописаны в законопроекте.

Европейский Союз поддерживает запуск рынка земли в Украине, поскольку это может дать серьезный толчок развитию экономики нашей страны.

 

Ситуація із “Укрспиртом” не менш складна, ніж з ринком землі – Милованов

Ситуація із демонополізацією спиртової галузі не менш складна, ніж з ринком землі, але вона буде вирішена.

Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов в інтерв’ю “Прямому” – Укрінформ.

“Це дуже складна ситуація. Це так само трохи, як з землею. Проблема “Укрспирту” чи спиртової галузі взагалі багато років чи десятиріч не була вирішена. І зробити цю галузь прозорою, демонополізованою, запустити туди конкуренцію – це складно. І це буде так само складно, як і з ринком землі. Будуть атаки… Я думаю, що питання “Укрспирту” буде вирішено”, – сказав Милованов.

За його словами, у цій ситуації “потрібно думати не про те, що хтось правий чи не правий, а про те, як ми всі разом можемо створити більше робочих місць”.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський заявляв, що понад половина виробництва державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” перебуває в “тіні”.

В Мінекономрозвитку повідомили про намір провести аудит спиртових заводів в Україні до 1 грудня 2019 року. Також Милованов наголошував, що ДП “Укрспирт” буде передане на приватизацію.

Тим часом Верховна Рада 15 листопада підтримала у першому читанні законопроєкт про демонополізацію спиртової галузі (№2300).

Законопроєктом пропонується внести зміни до закону “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”, які передбачають, зокрема: скасування державної монополії на виробництво спирту починаючи з 1 січня 2020 року; надання можливості суб’єктам господарювання будь-якої форми здійснювати провадження діяльності з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії; повну лібералізацію експорту спирту з України.

 

Демонополізація спиртової галузі суперечить позиції КСУ – нардеп

Питання державної монополії у спиртовій галузі вже було предметом вивчення Конституційного суду України. І тоді суд однозначно підтримав контроль держави за цієї сферою з огляду на низку безпекових питань. Про це заявив народний депутат Василь Німченко, передає УНН.

За його словами, ті, хто нині пропонують прибрати державну монополію “Укрспирту” лобіюють по суті скасування відповідальності держави за здоров’я нації.

“Я хочу почати із дати прийняття рішення КСУ, яке мало місце 31 березня 2004 року. Тоді якраз Президент України звернувся, прийнявши указ про введення монополії на виробництво та розповсюдження, в тому числі, горілчаних виробів. І коли це було оскаржено до суду, то КСУ однозначно указав, що наявність якраз державної монополії, державного контролю за виробництвом спирту, спиртних напоїв та їх реалізацією має елементи безпекового характеру. І тому ті, хто сьогодні пропонує звільнитися від державної монополії, звільнитись від державного контролю — це все дорога до безолаберності та безгосподарності. А найгірше, відсутності контролю за таким виробничим циклом, пов’язаним зі здоров’ям нації. Не можна забувати й про питання економічної безпеки.

КСУ, коли погоджувався із тим, що якраз у сфері горілчаних виробів та виробництва спирту (має бути держмонополія — ред.), то вказав, що це є елементи економічної безпеки й економічного наповнення бюджетів, всіх асигнувань, які поступають на адресу державної казни”, — сказав Німченко.

Політик додав, що держава колись відмовилася від контролю у тютюновій сфері, що не призвело до позитивних наслідків. А сьогодні цей контроль вже повернути собі не може, констатуючи лише відтік статків у невідомому напрямку.

Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський зареєстрував законопроект у ВР, яким пропонує скасувати державну монополію на виробництво спирту. Документ викликав неоднозначну реакцію з боку експертів. Вони кажуть, що демонополізація спиртової галузі перед приватизацією “Укрспирту” вигідна лише великим виробникам горілчаної продукції і не вигідна державі, яка за такого сценарію не зможе виручити кошти з продажу державних активів.

Між тим, відповідний законопроект ВР прийняла за основу під гарантію того, що “слуги народу” разом з іншими нардепами суттєво доопрацюють документ і забезпечать зустріч членів профільного Комітету ВР з Президентом.

У Комітеті пропонують відтермінувати демонополізацію спирту до завершення приватизації “Укрспирту”, оскільки уряд досі не має бачення як це буде відбуватися.

У Профспілці ДП “Укрспирт”, у свою чергу, вимагають залучити їх представників до роботи над законопроектом, побоюючись що такі непродумані реформи “виженуть” на вулицю близько 5000 співробітників спиртової галузі.

 

Рябошапка: Я маю право притягнути до відповідальності будь-кого, навіть Коломойського

Генеральна прокуратура України буде розслідувати провадження проти будь-кого, хто порушив закон, включаючи Коломойського та Ахметова.

Про це заявив генеральний прокурор Руслан Рябошапка в інтерв’ю Kyiv Post – Укрінформ.

“У цій країні немає жодної недоторканної особи. Ми маємо дуже сильну підтримку з боку президента та парламенту. Я маю право притягнути до відповідальності будь-кого, хто порушив закон, навіть Коломойського, навіть Ахметова та будь-якого іншого олігарха. Будь-хто може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, якщо він вчинив злочин, і є докази цього”, – сказав Рябошапка.

За словами генпрокурора, існує політична воля для розкриття найбільших злочинів, але “не варто очікувати дива”. Генпрокуратура не винесе підозри олігархам вже зараз.

“У нас є вся потрібна нам політична воля, але для того, щоб розслідувати справи дуже впливових людей, потрібен ще один компонент — професійні потужності прокуратури. Іноді в держави не вистачає потужностей, щоб переслідувати надвпливових людей. Вони контролюють медіа та цілі галузі економіки. Вони можуть досить ефективно протистояти державі. Ми розбудовуємо наші потужності, але розуміємо, що рівень довіри до прокуратури зараз дуже низький”, — заявив Рябошапка.

“Це процес еволюції. Я не можу діяти революційно, борючись проти наймогутнішої людини в країні”, – сказав Рябошапка відповідаючи на питання журналіста – чи може громадськість очікувати, що Коломойського чи когось з йому подібних олігархів буде притягнуто до кримінальної відповідальності за банківське шахрайство, що коштувало клієнтам ПриватБанку 5,5 мільярда доларів.

Як повідомляв Укрінформ, 15 жовтня 2019 року Апеляційний суд Лондона постановив, що АТ “КБ “ПриватБанк” може продовжити розгляд позову у Високому суді Лондона щодо шахрайства проти Коломойського та Боголюбова, трьох англійських компаній та трьох компаній, зареєстрованих на Британських Віргінських Островах.

Основна сума позову ПриватБанку в момент ініціювання становила 1,9 млрд дол. США, надалі зросла до 2,6 млрд дол. США та нині становить близько 3 млрд дол. США з урахуванням відсотків.

14 листопада ПриватБанк підтвердив, що Коломойський та Боголюбов сплатили фінустанові понад 10 млн фунтів стерлінгів витрат на слухання у судових інстанціях Лондона справи про шахрайство, здійснене за попередньою змовою осіб.

 

У Франції затримали понад 250 “жовтих жилетів”

У річницю початку акцій “жовтих жилетів” французька поліція затримала понад дві з половиною сотні протестувальників по всій країні.

Про це повідомляє Anadolu – Укрінформ.

Таку цифру оприлюднив міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер, уточнивши, що 173 особи було затримано в Парижі.

Міністр звинуватив активістів у тому, що вони нападають на поліцейських та перешкоджають пожежникам виконувати свою роботу.

При цьому Кастанер наголосив, що поліція не застосувала силу до протестувальників.

Як повідомлялося, перша акція “жовтих жилетів” відбулася 17 листопада минулого року на знак протесту проти зростання цін на пальне. Згодом демонстрації стали проходити щотижня. Ці акції спонукали президента Макрона провести низку реформ, включно зі зниженням податків.

 

Трамп дорікнув ЄС за недостатню фінансову підтримку України – РБК-Україна

Трамп нагадав, що україна отримує фінансову підтримку від США

Президент США Дональд Трамп в черговий раз дорікнув країни Європейського союзу за недостатню фінансову підтримку України. Про це він написав у Twitter.

Трамп зазначив, що президент України Володимир Зеленський і глава МЗС України Вадим Пристайко заперечували тиск з його боку.

“Республіканці й інші мають пам’ятати, що український президент і міністр закордонних справ сказали, що на них не чинився тиск. Крім того, вони навіть не знали, що гроші не були виплачені, і отримали гроші без будь-яких умов. Але чому Німеччина, Франція (Європа) не платять?”, – написав Трамп.

Нагадаємо, раніше Дональд Трамп у розмові з українським колегою Володимиром Зеленським заявив про м’якій позиції Європи щодо посилення тиску на РФ. Трамп заявив, що США більше підтримують Україну, ніж Європейський союз.

У свою чергу, прес-секретар верховного представника Євросоюзу із закордонних справ Майя Коціянчич заявила, що підтримка європейських країн для України є “безпрецедентною”. Вона наголосила, що за 5 років ЄС зібрав для України найбільший в історії блоку пакет підтримки.

Крім того, спецпредставник президента Єврокомісії з питань України Ельмар Брок заявив, що в Європейській комісії вважають, що звинувачення Трампа в недостатній підтримці України Євросоюзом є обурливими.