Россия со своей территории атаковала украинские позиции – Бутусов – Ліга-нет

Журналист сообщает об одном раненом украинском бойце

Российские войска, вероятно, с территории РФ атаковали украинские позиции в Луганской области. Об этом сообщил журналист Юрий Бутусов на странице в Facebook.

Атака, по его словам, произошла у села Сизое, неподалеку от границы с РФ. Бутусов отметил, что населенный пункт расположен вблизи линии фронта у Станицы Луганской. “Позиции 46-й десантно-штурмовой бригады были атакованы беспилотником, который прицельно сбросил боевую гранату. Один наш воин тяжело ранен, множественные осколочные ранения спины. Военные медики подтверждают – это не случайный взрыв, ранение – боевое”, – написал Бутусов.

По его информации, район обстрела примыкает к участку разведения у Станицы. “В любом случае, российское командование не могло не контролировать запуск беспилотника в этом районе”, – добавил он.

В штабе ООС информацию об этом инциденте пока не комментировали. Согласно вечерней сводке, потерь у Объединенных сил на Донбассе в понедельник не зафиксировано.

 

Вибухи у Балаклії: 19 листопада в Охтирці оголосили день жалоби за загиблими саперами

Відповідно до розпорядження міського голови Охтирки Сумської області для вшанування пам’яті загиблих 15 листопада у Балаклеї військових дислокованої в місті військової частини А 0563 19 листопада 2019 року оголошено днем жалоби.

Про це повідомляє пресслужба Охтирської міськради – Укрінформ.

На знак скорботи за загиблими буде приспущено Державний Прапор України з чорною стрічкою на будівлях і спорудах органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій міста.

Розпорядженням передбачено обмеження та проведення розважально-концертних заходів на території міста та заборону звучання розважальної музики у закладах торгівлі, ресторанного господарства, в громадському транспорті

Внаслідок вибуху загинули військовослужбовці частини А0563 прапорщик Дмитро Мовчан та старший солдат Денис Ярмак. Крім того, солдат Денис Янчевський отримав серйозні поранення та перебуває в лікарні.

Церемонія прощання із загиблими відбудеться 19 листопада о 10.00 у приміщенні клубу військової частини.

Як повідомляв Укрінформ, 15 листопада о 14:30 на арсеналі в Балаклії на спеціально обладнаному майданчику для утилізації боєприпасів сталося близько 20 вибухів.

За уточненою інформацією Генштабу ЗСУ, внаслідок цієї надзвичайної події двоє військовослужбовців-саперів загинули, п’ятеро отримали поранення.

Внаслідок вибуху загинули військовослужбовці частини А0563 прапорщик Дмитро Мовчан та старший солдат Денис Ярмак. Крім того, солдат Денис Янчевський отримав серйозні поранення та перебуває в лікарні.

Також серед постраждалих двоє уродженців Чугуєва Харківської області, один з Кіровоградської області, один з Києва.

17 листопада в Харківській лікарні швидкої та невідкладної допомоги помер 43-річний водій, старший солдат, який отримав тяжкі травми в результаті вибухів. Померлий родом із Кіровоградщини.

Слідчі теруправління ДБР у Полтаві проводять досудове розслідування за ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України – недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило істотну шкоду, вчинене в умовах особливого періоду.

16 листопада Генштаб ЗСУ висловив припущення, що ймовірно у ході завантаження залишків боєприпасів та їхніх елементів, які готували для утилізації, зокрема твердопаливного двигуна до ракет 3М9 зенітно-ракетного комплексу «Куб», відбулось його загоряння з подальшим підривом накопичених для знищення вибухонебезпечних предметів.

 

У Франкфурті відбулася міжконфесійна молитва за жертвами Голодомору

Спільна міжконфесійна молитва за жертвами Голодомору в Україні 1932-1933 років відбулася у центральному соборі Франкфурта-на-Майні.

Про це повідомляє пресслужба Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні – Укрінформ.

«У головному соборі Франкфурта-на-Майні Kaiserdom St. Bartholomäus за участю священників п‘яти християнських конфесій відбулася спільна міжконфесійна молитва за жертвами Голодомору в Україні 1932-1933 років», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, музичний супровід надав Theodosiuschor (керівник Michael von Jasienicki).

Особливу подяку за організацію заходу висловлено Вікторії фон Розен (Viktoria Radzievska).

Як повідомляв Укрінформ, у Франкфурті торік уперше прозвучала міжконфесійна молитва за жертв Голодомору в Україні.

“Вперше в головному соборі Франкфурта-на-Майні Dompfarrei St. Bartholomäus Frankfurt am Main прозвучала українською та німецькою мовами спільна міжконфесійна молитва за жертвами Голодомору 1932-1933 років. Священники п’яти конфесій (католицька церква, євангельська церква, грецька православна церква, українська православна церква Київського патріархату та греко-католицька церква) провели спільну поминальну молитву”, – йшлося у повідомленні Генерального консульства України у Франкфурті у Facebook.

 

СКУ долучився до кампанії зі збірки коштів для спорудження другої черги Меморіалу жертв Голодомору

Світовий конґрес українців (СКУ) підтримав міжнародну кампанію зі збірки коштів з метою фінансової допомоги для постійної експозиції та Фонду донорів Національного музею “Меморіал жертв Голодомору” в Києві.

Кампанію розпочав Міжнародний благодійний фонд розвитку Меморіалу жертв Голодомору у партнерстві з Канадсько-українською фундацією (КУФ), йдеться на сайті СКУ – Укрінформ.

“Як партнер-засновник проєкту, Світовий конґрес українців з гордістю підтримує розвиток другої черги Меморіалу жертв Голодомору в Києві та ініціативу Канадсько-української фундації зі збірки коштів. Залучення українських та міжнародних експертів сприятиме створенню музею Голодомору світового рівня, який буде збагачувати знаннями та інформувати відвідувачів з усього світу про цей геноцид українського народу”, – заявив віцепрезидент СКУ та голова Міжнародного координаційного комітету СКУ з питань Голодомору Стефан Романів.

Спорудження в Києві на березі Дніпра другої черги діючого Національного музею “Меморіал жертв Голодомору” здійснюється на основі публічно-приватного партнерства. Уряд України несе відповідальність за зведення будівлі, а Міжнародний благодійний фонд розвитку Меморіалу жертв Голодомору – за інтер’єр музею, включно з основною експозицією, та за Фонд донорів. Постійну експозицію буде підготовлено всесвітньовідомими компаніями з музейного дизайну Haley Sharpe Design та Nizio Design International.

“Канадсько-українська фундація має приємність приєднатися до Міжнародного благодійного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору в рамках кампанії зі збірки коштів для цього важливого міжнародного проєкту. –КУФ має значний досвід фінансування та реалізації великих проєктів, які впливають на життя українського народу, а Меморіал жертв Голодомору – це ще один приклад ініціативи, яка стане спадщиною світової української спільноти для подальшого зміцнення української ідентичності”, – заявив колишній голова КУФ (2007-2013) Богдан Онищук.

Багатомільйонний проєкт буде вперше публічно представлено 19 листопада 2019 р. на спеціальному заході Національного музею “Меморіал жертв Голодомору” за запрошеннями, який організовує Наглядова рада Міжнародного благодійного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору під головуванням колишнього віцепрем’єр-міністра України (2007–2010) Івана Васюника. Захід об’єднає друзів цього проєкту, у тому числі й представників уряду та керівників великих українських та міжнародних компаній.

 

МКМС запустило комунікаційну кампанію до Дня Гідності та Свободи

Міністерство культури, молоді та спорту України запустило комунікаційну кампанію під гаслом “Вільні творити майбутнє” до Дня Гідності та Свободи.

Про це повідомляє пресслужба МКМС  – Укрінформ.

“Міністерство культури, молоді та спорту України запустило комунікаційну компанію під гаслом “Вільні творити майбутнє” до Дня Гідності та Свободи”, – йдеться у повідомленні.

Кампанія складається з трьох відеороликів, запущених в ротацію на національних та місцевих телеканалах, а також тематичної бордової кампанії по всій території України.

Відеоролики також можна переглянути на сторінці міністерства у Facebook і в Youtube.

Як повідомлялося, 19-22 листопада у Києві відбудуться пам’ятні заходи на державному та місцевому рівнях, зокрема презентація вуличного виставкового проєкту “100 років боротьби”, презентація графічного роману “Правдива історія. Майдан” тощо.

День Гідності і Свободи відзначається 21 листопада як день початку двох українських революцій: Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013 року.

 

Сенцов вважає, що ЄС міг би вжити жорсткіших заходів щодо Путіна

Європейські країни продовжують купувати російський газ та нафту, завдяки чому Володимир Путін досі перебуває при владі й робить те, що хоче.

Таку думку на пресконференції в Іспанії у понеділок висловив український режисер Олег Сенцов, нещодавно звільнений з російського ув’язнення, повідомляє кореспондент Укрінформу.

На думку Сенцова, Європейський Союз міг би зробити більше саме у протистоянні Путіну.

“Країни продовжують купувати російські газ та нафту, завдяки чому Путін досі при владі й робить те, що хоче”, – заявив він.

Сенцов перебуває в Барселоні в рамках заходів, організованих Офісом Європейського парламенту. Зокрема, спільно з генеральним консульством України в Барселоні на честь Сенцова організовано прийом для місцевих політичних кіл.

Крім серій інтерв’ю, український режисер представить документальний фільм “Процес” про своє ув’язнення в рамках Барселонського кінофестивалю з прав людини.

За словами Сенцова, він виконує громадську місію – їздити по світу й нагадувати, що війна триває, і залишається ще багато ув’язнених у Росії та полонених на Донбасі.

Як повідомляв Укрінформ, 26 листопада у Страсбурзі відбудеться офіційне вручення Сенцову премії Європейського парламенту за свободу думки імені Андрія Сахарова. Церемонія відбудеться у головній залі засідань законодавчого органу ЄС під час чергової пленарної сесії.

Сенцов став лауреатом премії Європарламенту ім. Сахарова за 2018 рік, у той час, коли відбував у Росії незаконне ув’язнення – його протиправно засудили до 20 років суворого режиму за нібито терористичну діяльність у Криму.

7 вересня 2019 року Сенцова та ще 34 українських політв’язнів та військовополонених звільнили у результаті обміну з російською стороною.

Премія за свободу думки імені радянського дисидента і правозахисника Андрія Сахарова була заснована Європейським парламентом у 1988 році. Її вручають людям, які відзначилися “винятковим внеском у боротьбу за права людини”. Матеріальний еквівалент премії становить 50 тисяч євро.

 

“Українських диверсантів” Дудку і Бессарабова привезли у СІЗО Сімферополя

Фігуранти так званої справи “українських диверсантів” Володимир Дудка та Олексій Бессарабов знаходяться в СІЗО Сімферополя.

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив журналіст Тарас Ібрагімов – Укрінформ.

“Володимир Дудка та Олексій Бессарабов, засуджені у справі диверсантів, знову в СІЗО Сімферополя. Днями їх привезли етапом з Москви, де апеляція засилила вирок (14 років кожному), назад до Криму“, – повідомив Ібрагімов.

За його даними, сьогодні Дудці і Бессарабову передали продукти і найближчим часом відбудуться побачення з рідними.

“Сьогодні-завтра будуть побачення з рідними. Касаційну скаргу адвокати готують. З СІЗО Сімферополя Володимира та Олексія через якийсь час розподілять у колонії для відбування покарання”, – написав журналіст.

Як повідомляв Укрінформ, засуджених російським судом у так званій справі “українських диверсантів” Володимира Дудку та Олексія Бессарабова етапували з московського СІЗО “Матросская тишина” у невідомому напрямку.

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру “Номос” Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій у Криму на замовлення української розвідки.

4 квітня 2019 року “Севастопольський міський суд” засудив Бессарабова і Дудку за звинуваченням у підготовці “диверсій” на території півострова і незаконному зберіганні вибухових речовин до 14 років позбавлення волі кожного.

Всього за інформацією “Кримської правозахисної групи”, ФСБ Росії звинуватила “в підготовці диверсій і шпигунстві” 13 осіб, в числі яких Євген Панов, Андрій Захтей, Володимир Прісич, Володимир Дудка, Дмитро Штибліков, Олексій Бессарабов, Гліб Шаблій, Олексій Стогній, Геннадій Лімешко, Анна Сухоносова, Дмитро Долгополов, Костянтин Давиденко, Юнус Машаріпов.

 

В окупованому Криму вже почав діяти закон “про ізоляцію Рунета”

В окупованому Криму вже спостерігаються проблеми із захистом особистих даних користувачів інтернету.

Про це заявила експерт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова – Укрінформ.

“Діють обмеження щодо блокування деяких сайтів, які Росія вважає «неправильними», екстремістськими, або ж просто небажаними … Ми знаємо, що російські соцмережі видають доступ до персональних даних людей, яких держава вважає екстремістами чи терористами, або ж не сподобався якийсь допис. Вони можуть відкрити кримінальну справу і запитати ці дані у власника сайту через спецслужби. Такі випадки теж були, ми це фіксуємо “, – сказала вона.

Як наголошується, в РФ з 1 листопада набув чинності закон «Про стійкий інтернет в Росії» (ЗМІ його називають «законом про надійний (безпечний) Рунет» або «про ізоляцію Рунета»). Його офіційна мета — забезпечити стійку роботу інтернету в Росії в разі “ворожих дій” інших країн.

Згідно з положеннями цього закону за наявності загрози безпеці Роскомнагляд може брати на себе централізоване керування мережею, тобто, керувати трафіком і блокувати доступ до того чи іншого сайту без попередження.

Анексований Крим, фактично, буде також охоплений дією цієї системи, наголошують правозахисники.

 

Окупація Криму: РФ з початку року 34 тисячі разів порушила повітряний простір України

Росія від початку поточного року порушила повітряний простір України в межах окупованого Криму понад 34 тисячі разів, а загалом за роки війни — близько 200 тисяч.

Про це повідомляє видання АрміяInform з посиланням на інформацію Командного центру Повітряних сил ЗСУ – Укрінформ.

“Від початку російсько-української війни агресор не припиняє порушувати повітряний простір України в межах Автономної Республіки Крим, тимчасово окупованої Російською Федерацією. Лише з початку цього року таких випадків було зафіксовано понад 34 тисячі! Загалом за роки війни кількість порушень цивільними повітряними суднами російських авіакомпаній сягнула 200 тисяч”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, на підставі норм міжнародного права, Україна повинна гарантувати безпеку польотів у своєму повітряному просторі, але в умовах війни з Росією це стало неможливо. Тож після анексії АР Крим, Україна заборонила зліт-посадку з аеропорту «Сімферополь» всім авіакомпаніям і закрила повітряний простір над усією територією півострова ще у березні 2014 року. Повністю закрити українське небо для Росії вдалося з 26 листопада 2015 року.

За інформацією Командного центру Повітряних сил ЗСУ, найчастіше росіяни літають в Бельбек, Джанкой, Гвардійське, Качу та Саки. З постійних російських авіакомпаній, які порушують український повітряний простір: Аерофлот, Nordwind, S7, «Нордавіа», Red Wings, «Уральські авіалінії», «Ютейр», «Сибір», «Газпром авіа», «Вім-Авіа», «Глобус», «Северсталь» та спеціальний льотний загін «Росія».

“Загалом ми щоденно супроводжуємо близько 1200 радіолокаційних цілей. З них 200 — порушення порядку використання простору повітряними суднами Росії в межах АР Крим. Так, російські авіакомпанії дуже часто літають з Росії на наш півострів. Восени вони здійснюють близько ста рейсів на добу. Проте в літній період ця цифра збільшується в рази”, – цитує видання начальника відділу контролю повітряної обстановки розвідувально-інформаційного центру Сергія Яковенка.

Як зазначається, низка літаків російських авіаліній-порушників здійснює регулярні пасажирські авіаперевезення до аеропортів багатьох країн світу, тому дані про них Україна регулярно передає до посольств цих країн та інших офіційних установ для подальшого формування так званого “чорного списку” повітряних суден. Крім того, за кожним виявленим фактом порушення правил та порядку використання повітряного простору України над тимчасово окупованою АР Крим Україна виписує російським авіакомпаніям штраф у розмірі 136 тисяч гривень. За інформацією Державіаслужби, станом на 15 листопада 2019 року винесено понад 98 тисяч постанов про накладення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації на загальну суму понад 13 мільярдів гривень. Однак, у зв’язку з тим, що російські авіакомпанії не зареєстровані на території України, наразі жодна з постанов про накладення штрафів залишається невиконаною.

Відомості про факти порушень передаються до міжнародних інстанцій, що мають можливості стягнути штрафи з російських авіакомпаній. Йдеться як про арешт зарубіжних активів російських авіаперевізників, так і про індивідуальні санкції щодо їхніх власників, повідомляє видання.

 

Світ має постійно порушувати питання звільнення Асєєва та Галазюка – ОБСЄ

Міжнародна спільнота має постійно порушувати питання щодо звільнення незаконно затриманих в окупованому Донецьку журналістів Станіслава Асєєва та Олега Галазюка.

Про це представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір заявив у коментарі власному кореспондентові Укрінформу на полях організованого його Офісом заходу у штаб-квартирі ОБСЄ у Відні, присвяченого протидії мові ненависті та дезінформації.

“Важливо, щоб всі у міжнародній спільноті порушували це питання, аби обидва вони (Асєєв та Галазюк – ред.) були звільнені якомога скоріше”, – наголосив Дезір.

Він нагадав, що Станіслав Асєєв як працівник “Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода” (RFERL) висвітлював ситуацію в Донецьку, однак “був абсолютно незаконно затриманий, а потім засуджений до 15 років ув’язнення”.

“Дуже важливо, щоб усі сторони, які мають вплив у цьому регіоні, здійснили все можливе для того, щоб Станіслав Асєєв був звільнений”, – заявив представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

Водночас він закликав до звільнення іншого автора колонок для “Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода” – Олега Галазюка, також незаконно затриманого підконтрольними Росії збройними формуваннями у Донецьку.

Як повідомляв Укрінформ, зв’язок із донецьким блогером і автором колонок для “Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода” Станіславом Асєєвим, який публікувався під псевдонімом Станіслав Васін, перервався 2 червня 2017 року. Майже через два місяці після зникнення представники російської окупаційної адміністрації у Донецьку повідомили про те, що журналіста заарештовано за підозрою у “шпигунстві”. Відтоді представники влади України не мають доступу до незаконно затриманого журналіста.

22 жовтня стало відомо, що російська окупаційна адміністрація в т.з. “ДНР” засудила Асєєва до 15 років ув’язнення з відбуванням покарання в колонії суворого режиму.

Також в у полоні російських бойовиків в окупованому Донецьку вже більше року перебуває ще один проукраїнський блогер та автор колонок для “Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода” Олег Галазюк.

 

 ПАРЄ обговорять протидію “політичним” запитам до Інтерполу

У Парламентській асамблеї Ради Європи обговорять протидію зловживанню державами запитами до Інтерполу з вимогою видачі осіб за політично умотивованими обвинуваченнями.

Про це йдеться у проекті резолюції ПАРЄ, яка буде розглянута на засіданні постійного комітету Асамблеї 29 листопада, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.

«Парламентська асамблея зацікавлена забезпечити унеможливлення зловживань у процесі запитів на екстрадицію в Європі. Як повідомляється, деякі країни-члени видають екстрадиційні ордери у відповідності до вироків за справами, які можуть бути політично умотивованими», – йдеться у проекті резолюції, доповідачем з якої є литовський парламентарій Емануеліс Зінгеріс.

Відзначається, що це є особливо важливим, коли йдеться про ситуації зловживання урядами деяких країн-членів у функціонуванні системи Європейського ордеру на арешт (діє лише поміж країн-членів ЄС – ред.), а також видачі «червоної картки» Інтерполу.

«З метою забезпечення дотримання цих принципів Асамблея повинна переглянути механізми і процедури співробітництва країн-членів з метою досягнення їхніх цілей», – зазначено у проекті документа.

Підписи під проектом резолюції поставили близько 30 парламентаріїв, включаючи ексголову Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Володимира Ар’єва.

Як повідомляв Укрінформ, Росія вже неодноразово зловживала процедурами Інтерполу та вимагала видачі українських громадян за політично умотивованими та брехливими обвинуваченнями.

 

У Путіна підтверджують, що “нормандська зустріч” відбудеться 9 грудня – росЗМІ

Речник президента РФ Дмитро Пєсков підтвердив, що саміт у «нормандському форматі» запланований на 9 грудня в Парижі.

Про це повідомляє Комерсант – Укрінформ.

За інформацією видання, Пєсков уточнив, що підготовка до зустрічі вступила в завершальну стадію.

Речник Путіна зазначив, що це буде довгоочікуваний і «дуже серйозний» саміт, але якихось прогнозів щодо підсумків зустрічі давати не став.

Він також повідомив, що сьогодні Путін проведе міжнародну телефонну розмову, яка «буде багато в чому пов’язана з підготовкою до “нормандського формату”.

З ким вестиметься розмова, не уточнюється.

Як повідомляв Укрінформ, в Адміністрації президента Франції 15 листопада анонсували зустріч лідерів Франції, України, Німеччини і Росії на 9 грудня в Парижі.

Нормандський саміт планувався на кінець серпня, потім називалися дати у вересні, жовтні і листопаді. Однак ця зустріч високого рівня не відбулася через небажання президента Росії Володимира Путіна взяти в ній участь і висунення Кремлем ряду вимог до України.

Зокрема, 23 жовтня Президент Володимир Зеленський заявив, що умовами зустрічі лідерів країн “нормандського формату” є узгодження “формули Штайнмаєра” і розведення військових сил і засобів у Золотому і Петровському. Україна ці умови виконала.

Тим часом президент Росії Володимир Путін 14 листопада озвучив нові вимоги щодо Донбасу, заявивши про необхідність розведення військ уздовж всієї лінії розмежування і продовження Україною терміну закону про особливий статус Донбасу.

 

Російські тюремники не дозволили передати килимок для моління кримському татарину

Дружині політв’язня Ремзі Меметова при відвіданні чоловіка в колонії у Ставропольському краї РФ не дозволили передати йому килимок для моління.

Про це в Facebook повідомляє “Кримська солідарність” – Укрінформ.

“Намагалася передати килимок для намазу. На жаль, не взяли. Сказали, що категорично забороняється”, – сказала Ельміра Меметова.

За її словами, 16 листопада вона отримала перше після винесення вироку побачення з чоловіком, засудженим на 9 років. Подружжя в останній раз бачилося у червні цього року, на заключному етапі судового розгляду.

З Ремзі Меметовим тривалий час не було зв’язку, оскільки він сидів у ШІЗО, де застудився і у нього загострився артроз. Наразі його самопочуття покращилося, оскільки нарешті вдалося передати необхідні ліки.

Фігурант «справи Хізб ут-Тахрір» (перша бахчисарайська група) Ремзі Меметов останні 10 років до арешту працював кухарем в одній з кав’ярень Бахчисараю.

Його затримали 12 травня 2016 року в Бахчисараї за обвинуваченням в «участі в терористичній організації» разом з Енвером Мамутовим, Рустемом Абільтаровим і Зеврі Абсеїтовим. 24 грудня 2018 року рішенням Північно-Кавказького окружного військового суду він був засуджений до 9 років позбавлення волі.

 

Вибори у 86 ОТГ: відсьогодні почали висувати кандидатів

Сьогодні розпочинається процес висування кандидатів на місцевих виборах 22 грудня – Укрінформ

Як повідомляється на сайті ЦВК, у понеділок, 18 листопада, розпочинається процес висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови на відповідних перших місцевих виборах, відповідно до Календарного плану основних організаційних заходів з підготовки та проведення перших виборів депутатів сільських, селищних, міської рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міського голів 22 грудня 2019 року.

“Подання до ТВК документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови триватиме до 27 листопада включно. А до 28 листопада включно територіальні виборчі комісії прийматимуть рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови або про відмову в реєстрації”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що близько 30 політичних партій подали до ЦВК копії рішення вищого керівного органу партії про участь їх місцевих організацій у перших місцевих виборах разом з копією статуту партії.

Перші вибори депутатів сільських, селищних, міської рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міського голів, призначені на 22 грудня 2019 року, відбудуться у 86 об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) (69 сільських, 16 селищних, 1 міської ОТГ) у 21 області України.

Як повідомляв Укрінформ, виборчий процес перших місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах, які призначені на 29 грудня 2019 року, розпочався 9 листопада.

У ЦВК розповіли, що загалом, за попередніми підрахунками, у цих виборах зможуть взяти участь близько 55,5 тисяч виборців.

Загальна сума, передбачена затвердженим ЦВК Розподілом субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на підготовку і проведення перших виборів в ОТГ 29 грудня, становить 1 млн 988,5 тис. грн.

Як відомо, протягом майже чотирьох попередніх років, з 25 жовтня 2015 року до 30 червня 2019 року, Центральною виборчою комісією було призначено перші місцеві вибори у 896 об’єднаних територіальних громадах.

Відтак, після проведення виборів 22 грудня та 29 грудня 2019 року загальна чисельність усіх разом взятих призначених перших виборів в ОТГ становитиме 988.

 

Комітет Ради рекомендує врахувати всі пропозиції Зеленського до Виборчого кодексу

Комітет ВР з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує парламенту врахувати всі пропозиції Президента до Виборчого кодексу (№0978) та ухвалити документ в редакції комітету в цілому як закон.

Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради – Укрінформ.

“Комітет прийняв рішення: “Рекомендувати Верховній Раді прийняти всі пропозиції Президента України до Виборчого кодексу України шляхом голосування по кожній із сімнадцяти пропозицій та прийняти Виборчий кодекс України в редакції Комітету в цілому як Закон. Доручити Комітету при підготовці тексту Кодексу на підпис Голові Верховної Ради здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання””, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко під час засідання повідомила, що підкомітетом опрацьовано 17 пропозицій до Кодексу, внесених Президентом Володимиром Зеленським, і констатовано, що вони стосуються практично всіх аспектів сфери регулювання проєкту Виборчого кодексу, його змістовних положень та структурних одиниць, які відображені у різних частинах документа.

За словами Загоруйко, предметом розгляду та опрацювання у підкомітеті став увесь масив нормативного матеріалу проєкту Кодексу, чинне виборче законодавство, закони «Про Центральну виборчу комісію», «Про державний реєстр виборців» та інші закони, необхідність узгодження або врахування положень яких вказав Президент.

Загоруйко також поінформувала, що, згідно з висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради, значна частина зауважень Президента до тексту Кодексу є обґрунтованими і їх варто врахувати.

“Підкомітет підготував до розгляду Комітету порівняльну таблицю, яка містить текст Виборчого кодексу, пропозиції Президента, висновки Комітету та текст пропонованої остаточної редакції Виборчого кодексу”, – зазначають в Інформуправлінні Апарату Ради.

Як повідомляв Укрінформ, 11 липня цього року Верховна Рада VIII скликання ухвалила новий Виборчий кодекс, який передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах народних депутатів, а також зміну виборчої системи на місцевих виборах.

27 серпня Голова Верховної Ради VIII скликання Андрій Парубій підписав новий Виборчий кодекс.

Однак Президент Зеленський 13 вересня ветував Виборчий кодекс. За його словами, Кодекс містить положення, які не відповідають Конституції України, не враховують останні зміни до виборчого законодавства, не узгоджується із законодавчими актами, які є базовими у відповідній сфері, не забезпечує належної регламентації й організації виборчого процесу, ефективного контролю за здійсненням виборчих процедур.

Глава держави направив до Верховної Ради свої пропозиції для врахування у Виборчий кодекс.

 

Дипломат США допустив, що мобільний зв’язок в Україні прослуховується з РФ

Телефонна розмова президента США Дональда Трампа з послом США при ЄС Гордоном Сондландом, в якій американський лідер нібито цікавився готовністю влади України розпочати розслідування проти сина колишнього віце-президента США Джозефа Байдена, могли прослуховувати росіяни. З таким твердженням виступив на закритих слуханнях у Палаті представників Конгресу США співробітник американського посольства в Києві Девід Холмс. Відповідна стенограма була оприлюднена в понеділок, передає УНН.

Саме засідання відбулося на початку листопада. Дипломат давав свідчення членам трьох комітетів нижньої палати американського законодавчого органу: комітету у закордонних справах, спецкомітету з розвідки і комітету з нагляду та урядової реформи. Слухання проходили в рамках процедури імпічменту президента США.

За словами Холмса, Сондланд розмовляв з президентом США по мобільному телефону, перебуваючи в ресторані в Києві, і це здалося Холмсу незвичайним з точки зору забезпечення безпеки зв’язку.

“Для мене це було дивно. З мого досвіду, телефонні розмови з президентом містять дуже чутливу з точки зору безпеки інформацію, і їх здійснюють відповідним чином”, — сказав він. Дипломату було поставлено питання, “чи існує ризик того, що дзвінок з мобільного телефону з території України прослуховували росіяни”.

“Я вважаю, що щонайменше дві з трьох, а то й усі три мережі стільникового зв’язку належать російським компаніям, або ж у них є значні частки. Ми зазвичай виходимо з того, що мобільний зв’язок на території України прослуховується”, — заявив у відповідь співробітник посольства.

Крім того, за словами Холмса, на самому початку розмови голос Трампа був занадто гучним, і Сондланд відсунув трубку від вуха, так що розмову стало чутни оточуючим людям в ресторані.

Україно-американські відносини виявилися в центрі уваги ЗМІ після того, як в Вашингтоні розпочався великий скандал через твердження неназваного співробітника американської розвідки про надання Трампом під час телефонної розмови тиску на президента України Володимира Зеленського з метою спонукати Київ допомогти главі вашингтонської адміністрації переобратися на другий термін в 2020 році.

 

У Держбюро розслідувань створили підрозділ у справах Майдану

У Державному бюро розслідувань створили підрозділ, який займатиметься розслідуванням “справ Майдану”.

Про це написав у своєму Telegram-каналі директор відомства Роман Труба – Укрінформ.

“У ДБР створено підрозділ з розслідування злочинів, вчинених під час масових протестів у 2013-2014 роках – ми відібрали кращих, професійних слідчих, які ефективно працюватимуть над “справами Майдану” далі”, – зазначив він.

Високопосадовець додав, що слідчі розпочнуть розслідувати “справи Майдану” після того, як вони надійдуть до бюро від Генпрокуратури.

Як повідомлялося, 20 листопада у Генпрокуратури завершуються повноваження слідства. Усі кримінальні справи мають бути передані за підслідністю до Нацполіції, Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки і Державного бюро розслідувань.

 

Разумков сказав, коли Рада може розглянути законопроєкт про ДБР

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вважає малоймовірною можливість скликати позачергове засідання парламенту з метою ухвалення закону про удосконалення роботи Державного бюро розслідувань.

Про це спікер сказав під час брифінгу 18 листопада, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я вважаю, що це мало реалістично. Краще його (закон про ДБР – ред.) було прийняти в п’ятницю (15 листопада – ред.), а не брати “Різне”, оголошувати перерву, тобто робити все для того, щоб затягнути цей процес. Сьогодні зібрати позачергове засідання буде достатньо важко, народні депутати зараз працюють на округах, наступний тиждень – це робота в комітетах, що теж є важливою складовою діяльності народних депутатів, щоб підготувати законопроєкти до розгляду на пленарному тижні. Але я дуже сподіваюсь, що у вівторок, у перший робочий день Верховної Ради у форматі пленарного засідання (3 грудня – ред.), ми дорозглянемо цей законопроєкт, і він нарешті стане законом”, – зазначив Разумков.

При цьому спікер висловив сподівання, що ніхто з депутатів не буде брати перерву.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності у середу, 13 листопада, підтримав поправку до законопроєкту 2116 “Про внесення змін до Закону України “Про Державне бюро розслідувань” щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань”, яка передбачає перезапуск ДБР.

 

Особливий статус Донбасу: Разумков сказав, коли почнеться робота над законопроєктом

Законопроєкт про особливий статус Донбасу буде розроблятися після зустрічі в “нормандському форматі”.

Про це заявив на брифінгу Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, коментуючи слова міністра закордонних справ Вадим Пристайка про те, що у ВР ще не створена група з напрацювання такого законопроєкту, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я сподіваюся, що “нормандська” зустріч зможе дати відповіді на багато запитань, які сьогодні існують в суспільстві. І створюватися такий законопроєкт буде, як і казав Президент, спільно: Верховна Рада України, Офіс Президента і суспільство. Тому сьогодні закидати народним депутатам, що щось не зроблено, я думаю, м’яко кажучи, не відповідає тим реаліям, в яких сьогодні перебуває держава. Працювати треба так, щоб отримувати результат, а не працювати заради праці”, – зауважив Разумков.

Він додав, що поки не читав це інтерв’ю Пристайка, в якому глава МЗС говорив про те, що група з напрацювання цього законопроєкту ще не створена в парламенті.

“Я, на жаль, не бачив, пряму мову пана міністра, але я не зовсім розумію таке формулювання. Тому що і Президент таке казав, і я сподіваюся, що Міністерство закордонних справ поділяє позицію Президента, так само, як і Верховна Рада, що написання цього законопроєкту буде відбуватися після “нормандської зустрічі”, – сказав Разумков.

Раніше міністр закордонних справ Вадим Пристайко в інтерв’ю виданню “РБК-Україна” зазначив, що не бачить, щоб у Верховній Раді була створена група, яка взяла б на себе ініціативу з напрацювання нового законопроєкту про особливий статус ОРДЛО.

Як повідомляв Укрінформ, в Адміністрації президента Франції анонсували зустріч лідерів Франції, України, Німеччини та Росії на 9 грудня у Парижі.

3 жовтня Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що новий закон про особливий статус Донбасу буде розроблено у “співробітництві та публічному обговоренні з усім українським суспільством”.

Президент Росії Володимир Путін 14 листопада озвучив нові вимоги щодо Донбасу, заявивши про необхідність розведення військ уздовж всієї лінії розмежування та продовження Україною терміну дії закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”, відомого як закон про особливий статус Донбасу, який спливає 31 грудня 2019 року.

Документ передбачає, що особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу набирає чинності тільки після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону (про особливий порядок місцевого самоврядування), в тому числі у частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків і найманців із території України.

Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО було ухвалено у вересні 2014 року, набрав чинності 18 жовтня 2014 року терміном на 3 роки.

 

Держбюджет-2020 піддаватиметься деяким змінам — Разумков

Закон про Державний бюджет на 2020-й рік зазнаватиме певних змін у процесі політичних дискусій.

Про це заявив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков в ефірі програми “Свобода слова” на телеканалі ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Буде ще багато дискусій навколо бюджету. Я впевнений, що буде він піддаватися й деяким змінам. Але треба було прийняти цей закон для того, щоб ми входили в новий, 2020-й, рік із бюджетом, із кошторисом Верховної Ради України, аби держава могла працювати… Ми, як представники більшості (фракція “Слуга народу, – ред.), так само говорили, що бюджет не ідеальний, — це теж правда. Але я не впевнений, що якби ми затягнули цей процес, то це суттєво поліпшило би бюджет на 2020-й рік для нашої держави”, – зазначив Разумков.

Оцінюючи показники Держбюджету-2020, він зауважив, що “не так усе райдужно, як би хотілося, але ми виходили з тих можливостей, які на сьогодні є та були запропоновані урядом”. Кардинально змінити ці позиції упродовж досить короткого проміжку, за словами Разумкова, не було змоги ані у членів Кабміну, ані в парламентарів.

Водночас відповідаючи на запитання, чому Рада відмовилась від третього читання проєкту головного фінансового документа країни, спікер мотивував це тим, що “частіше за все бюджет і приймався у другому читанні та в цілому, дуже рідко йшли на третє читання, а ще рідше — коли розглядали повністю, постатейно”.

Так, відповідно до статті 155 закону “Про Регламент Верховної Ради”, проєкт закону про Державний бюджет України на наступний рік розглядається за процедурою трьох читань з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 14 листопада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2020 рік”. Відповідний законопроєкт №2000 підтримали в другому читанні та в цілому 279 і 280 народних депутатів відповідно.

 

В Україні можуть переглянути ліміт на володіння землею

Верховна Рада має намір переглянути обмеження щодо володіння землею при підготовці до другого читання законопроєкту про ринок землі.

Про це розповів Голова ВР Дмитро Разумков під час брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Максимальний ліміт на землю, скажімо так, в одні руки, він теж, скоріше за все, переглядатиметься під час підготовки законопроєкту між першим і другим читанням”, – сказав Разумков.

Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про ринок землі (№2178-10). Його підтримали 240 народних депутатів.

Проєкт закону, зокрема, передбачає з 1 жовтня 2020 року скасування заборони на продаж землі.

Очікується, що особами, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року.

У серпні 2019 року набуло чинності рішення ЄСПЛ, згідно з яким мораторій на обіг земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує права українських громадян у частині вимог Європейської конвенції з прав людини.

 

Погрози Портнова журналістам “Схем”: на Банковій обіцяють розглянути ситуацію

Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові об’єктивно розгляне ситуацію щодо конфлікту ексзаступника глави АП часів Януковича Андрія Портнова та журналістів “Радіо Свобода” з урахуванням усіх обставин.

Про це йдеться у заяві, опублікованій на сайті Офісу Президента – Укрінформ.

“В Офісі Президента взяли до відома аргументи Андрія Портнова та запевнили, що Рада з питань свободи слова та захисту журналістів об’єктивно розгляне цю ситуацію з урахуванням усіх обставин, викладених обома сторонами конфлікту”, – ідеться в повідомленні щодо конфлікту між Портновим та журналістами програми “Схеми”.

Як повідомляв Укрінформ, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові на першому засіданні 14 листопада заслухала інформацію правоохоронних органів про розслідування у зв’язку з погрозами журналістам “Радіо Свобода”.

Заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Олександр Ковтун поінформував, що 6 листопада було відкрито кримінальне провадження на підставі інформації про те, що колишній перший заступник глави Адміністрації Президента Андрій Портнов вчинив дії, спрямовані на перешкоджання законній журналістській діяльності. За даними слідства, Портнов опублікував на своїй сторінці у месенджері Telegram персональні дані водія знімальної групи “Радіо Свобода”, яка розслідує його діяльність. Склад правопорушення кваліфіковано за частиною 2 статті 171 та частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу.

Паралельно до поліції надійшла заява представника Портнова про перешкоджання його професійній діяльності як журналіста та збирання конфіденційної інформації про нього. У цьому зв’язку відкрито кримінальне провадження за статтями 171 та 182 Кримінального кодексу.

Директор департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко наголосив, що розслідування цього провадження веде Головне слідче управління Нацполіції – центральний апарат цієї структури.

Як повідомлялося, поліція у листопаді порушила кримінальну справу за фактом погроз ексзаступника глави Адміністрації президента Андрія Портнова журналістам “Радіо Свобода”.

Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водія знімальної групи «Схем» через те, що редакція готує розслідування щодо впливу та зв’язків колишнього посадовця з новою українською владою. Він також пригрозив усій редакції «Схем» публікацією “їхньої особистої та персональної інформації” та “аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби”.

Раду з питань свободи слова та захисту журналістів утворено як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

 

Зеленський оголосив конкурс на посаду заступника керівника ДУСі

Президент Володимир Зеленський оголосив конкурс на зайняття посади заступника керівника Державного управління справами.

Відповідне розпорядження №404/2019-рп опубліковане на сайті глави держави – Укрінформ.

“Оголосити конкурс на зайняття посади заступника керівника Державного управління справами”, – ідеться в документі.

Також Президент затвердив Умови проведення конкурсу на зайняття посади заступника керівника ДУС, згідно з якими охочі взяти участь у конкурсі мають подати інформацію про себе до 18.00 години 5 грудня.

Крім того, в умовах конкурсу прописані посадові обов’язки заступника та умови оплати праці, за яких посадовий оклад становить 29 029 гривень.

 

Україна вийшла ще з однієї угоди в рамках СНД

Президент Володимир Зеленський видав Указ про вихід України з Угоди про покращення розрахунків між господарськими організаціями в рамках Співдружності Незалежних Держав.

Відповідний документ №851/2019 оприлюднено на сайті глави держави – Укрінформ.

“Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Конституції України постановляю: вийти з Угоди про заходи щодо забезпечення покращання розрахунків між господарськими організаціями держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав, учиненої в м.Ташкент 15 травня 1992 року”, – зазначається в Указі.

Як повідомляв Укрінформ, у лютому 2019 року Україна завершила процес виходу з координаційних органів СНД і працює над припиненням своєї участі в договорах, укладених раніше в рамках Співдружності.

17 квітня Кабінет міністрів України припинив для України дію угоди, спрямованої на зміцнення і розвиток співпраці між державами СНД у галузі стандартизації озброєння і військової техніки.

24 квітня Кабінет міністрів ухвалив рішення щодо припинення дії Угоди про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів у галузі правової охорони винаходів та Угоди про методологічне співставлення і створення загальної статистичної бази Економічного союзу в рамках СНД.

 

МВФ вивів Україну з групи СНД — Маркарова

16.10.2019

Міжнародний валютний фонд запровадив нову економічну класифікацію країн, відповідно до якої Україна входить до групи Emerging and Developing Europe (Європа, що розвивається), а групу СНД, в якій вона перебувала раніше, ліквідовано.

Про це повідомляє міністр фінансів Оксана Маркарова у Facebook – Укрінформ.

“Важливенна для нас зміна в розподілі на групи в новому Звіті МВФ: група CIS /СНД нарешті припинена, Україна — в групі Emerging and Developing Europe”, – зазначила Маркарова.

Як повідомляв Укрінформ, Україна ніколи не була членом СНД, оскільки не підписала статут цієї Співдружності. Про це на початку серпня 2019 року в коментарі агентству заявив заступник міністра закордонних справ Василь Боднар.

Окрім того, з 2014 року Україна припинила сплату внесків до бюджету Співдружності й відтоді не підписувала щорічних рішень про єдиний бюджет органів СНД.

МЗС відкликало трьох представників України, які працювали на посадах у структурах Співдружності за квотою нашої держави, а в серпні 2018 року було ліквідовано Постпредство України при Координаційних інститутах СНД, нагадав Боднар.

Нині триває масштабна інвентаризація договорів, укладених Україною в рамках СНД, а це близько 240 документів. Вже припинено дію 15 угод, які не відповідають національним інтересам України, триває робота щодо припинення дії ще понад 70 угод.

 

Тисяча акаунтів замість “логістики папірців”: Кабмін переводять на Google Docs

У Кабінеті міністрів стартував пілотний проєкт упровадження інструментів Google у роботі урядових працівників.

Про це міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет написав у Facebook – Укрінформ.

“Ми офіційно стартували пілот по впровадженню інструментів Google у Кабміні. Ми домовилися з Google, що нам надають 1000 безкоштовних акаунтів… Все це дуже базові речі, до яких бізнес давно звик, але у державних органах часто-густо доводиться починати саме з таких базових речей”, – написав Дубілет.

Він додав, що передусім розраховує на використання Google Docs (мережевий офісний пакет, що включає текстовий, табличний редактор і службу для створення презентацій) Google Docs та Spreadsheet (сервіс для створення е-таблиць).

“Ви навіть не уявляєте, скільки часу витрачають державні службовці через те, що не можуть просто “зашерити” документи та працювати над ними разом. Замість цього купа часу йде на логістику папірців та креслення по ним олівцями. (Важливо не плутати спільну роботу над документами (Google Docs) із системами документообігу)”, – зауважив Дубілет.

Він додав, що також розраховує на використання сервісу створення форм для опитування Google Forms: “Зараз, якщо треба зібрати інформацію від інших держорганів або співробітників, на це витрачається купа часу, бо інформація збирається через документи та потім систематизується вручну”.

Міністр уточнив, що є випадки, коли інструменти Google використовувати не можна (наприклад, інформація з обмеженим доступом), але таких випадків небагато.

Крім того, Дубілет повідомив, що цього тижня офіційно почалися курси навчання перших груп співробітників Кабміну.

 

В Україні 5G з’явиться не раніше, ніж через три роки

В Україні вже проявилися потреби в 5G, але запуск п’ятого покоління мобільного зв’язку реальний не раніше, ніж через три роки.

Про це в інтерв’ю ubr.ua повідомив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Шелест – Укрінформ.

“Виробники телеком-обладнання тільки розробляють такі рішення. Але в Україні вже проявилися потреби в 5G. Наприклад, у сільському господарстві компанії вже зацікавлені у використанні безпілотних тракторів. Але я думаю, що реальне використання 5G у нас з’явиться через три роки. Такі ж припущення висловлювали й українські мобільні оператори“, – зазначив Шелест.

Він зазначив, що голова Національної комісії регулювання зв’язку та інформатизації Олександр Животовський заявляв, що тендери можуть пройти і раніше.

“Але в 2020 році працюючих 5G-мереж в Україні точно не буде”, – підсумував Шелест.

При цьому, за словами заступника міністра, четверте покоління мобільного зв’язку з такими завданнями впоратися не зможе.

“Головна різниця між 4G і 5G – це затримка. У п’ятому поколінні (мобільного зв’язку – ред.) її практично немає. Тому в 4G використання безпілотного транспорту практично неможливе”, – сказав він.

За словами Шелеста, основне завдання для розвитку 5G в Україні – звільнення частот. Як вважають у Мінцифри, найперспективніший діалог у цьому ключі можна очікувати з “великою трійкою” мобільних операторів.

“Враховуючи, що з мобільними операторами справи йдуть трохи швидше, то я сподіваюся, що ми зможемо ефективніше з Нацрадою. І в наступному, 2020 році вирішити питання з вивільненням першого (790-862 МГц) і другого (694-790 МГц) цифрових дивідендів”, – наголосив заступник міністра.

При цьому, з боку держави можливий компромісний підхід у цьому питанні, в результаті чого будуть переглянуті, зокрема, ставки за використання радіочастотного ресурсу.

“Сподіваюся, нам вдасться переконати народних депутатів внести зміни в Податковий кодекс і переглянути ставки за використання РЧР. Потрібно зрівняти плату у всіх діапазонах, в яких уже працюють і можуть працювати мобільні мережі. І підняти до того рівня, як оплачують« Київстар », Vodafone Україна і lifecell – це буде справедливо. Це європейська практика”, – сказав Шелест.

Як повідомлялося, українці вперше випробували швидкісний інтернет 5G під час фестивалю гейм-культури WeGame 5.0, який відбувся 20-21 квітня 2019 року в Києві.

Наприкінці жовтня 2019 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації дозволила тестування 5G в шести українських містах. З 1 грудня 2019 року по 31 травня 2020 року тестуватиме 5G-зв’язок оператор lifecell і дочірнє підприємство компанії Ericsson у містах Київ, Дніпро, Харків, Львів, Одеса, Черкаси.

Нині на розгляді у Верховній Раді знаходиться ряд законопроектів у сфері електронних комунікацій.

 

Зеленська розповіла, як пише сценарії для “Кварталу” і “працює” першою леді

Дружина Президента Олена Зеленська і далі пише сценарії для “Кварталу“ та вже визначилася з напрямками діяльності як першої леді.

Про це вона розповіла в інтерв’ю журналу Vogue – Укрінформ.

“Я пишу сценарії, як і раніше. Правда, тепер треба розподіляти свій день між Офісом Президента й “Кварталом” і дотримуватися таймінгу”, – зазначила перша леді.

Зеленська зізналася, що не є публічною особою.

“Я непублічна особа. Але нові реалії диктують свої умови, і я намагаюся відповідати очікуванням. Не скажу, що публічність чи спілкування з пресою для мене стрес. Проте я краще почуваюся за лаштунками. Мій чоловік завжди на авансцені, мені ж комфортніше у тіні”, – сказала перша леді.

Водночас, за словами дружини Президента, вона знайшла для себе аргументи на користь публічності. За її словами, один з них — можливість привернути увагу людей до важливих соціальних питань.

“Я могла б жити звичним життям і надалі, відгородивши себе від проблем та інформаційних нападів, проте схотіла підтримати чоловіка: йому непросто на емоційному рівні і потрібна людина, яка буде поруч. Зокрема й фізично: наприклад, стояти пліч-о-пліч під час офіційних візитів, позуючи фотографам з усього світу, — й не зіпсувати кадр”, – зазначила Зеленська.

Перша леді також зауважила, що аби визначитися з першочерговими задачами у новому статусі, у неї та команди пішло пів року. Програму ж багато в чому формувала суб’єктивно.

“Я виросла у Кривому Розі, живу в цій країні все життя і добре розумію, як багато у нас проблем. Але якщо буду братися за все, не вийде нічого, тому наша команда вирішила зосередитися на конкретних завданнях: здоров’я дітей, рівні можливості для всіх українців і культурна дипломатія”, – заявила дружина Президента.

За словами першої леді, свої публічні виходи вона розцінює як можливість розповісти про країну та про українських дизайнерів.

“Приємно, коли у Нью-Йорку чи Парижі у мене запитують, хто дизайнер мого костюма. А мене запитують. І не так цікаво було б назвати західний бренд, який там і так відомий,  — як приємно відкривати світові українських дизайнерів”, – відзначила перша леді.

 

Газпром направив Нафтогазу офіційну пропозицію щодо транзиту

Російський монополіст Газпром направив на адресу НАК “Нафтогаз України” офіційну пропозицію про продовження діючого контракту або укладення нового договору про транзит газу через територію України строком на 1 рік з урахуванням прогнозного попиту європейських покупців на газ на 2020 рік.

Про це повідомляє Інтерфакс з посиланням на пресслужбу російської компанії – Укрінформ.

“У пропозиції “Газпрому” зазначено, що необхідними умовами продовження діючого контракту або укладення нового договору є відмова обох сторін від усіх взаємних претензій в міжнародному арбітражі та припинення всіх судових розглядів”, – йдеться в повідомленні управління інформації компанії-монополіста.

Крім того, в офіційній пропозиції за підписом голови правління Газпрому Олексія Міллера серед умов перераховані: скасування рішення Антимонопольного комітету України про накладення на “Газпром” штрафу за “порушення економічної конкуренції”; відкликання клопотання Нафтогазу про ініціювання Європейською комісією розслідування проти російської компанії. Також Газпром чекає на позицію української сторони щодо її готовності безпосередньо закуповувати російський газ до 2020 року.

“Копії офіційної пропозиції направлені міністру енергетики та захисту навколишнього середовища України Олексію Оржелю та заступнику голови Європейської комісії Марошу Шефчовичу”, – уточнюють в Газпромі.

Як відомо, 31 грудня 2019 року закінчується контракт на транзит російського газу в Європу через територію України. У вересні сторони провели зустріч, на якій Україна представила Росії та Єврокомісії “дорожню карту” щодо імплементації європейського законодавства у свою систему. Росія погодилася підписати контракт за новими правилами, якщо Україна встигне завершити всі необхідні процедури, зокрема, сертифікувати українського газотранспортного оператора за європейським законодавством.

Якщо Україна не встигне, Росія пропонує продовжити діючий контракт на транзит газу на який завгодно строк. Але першочерговим питанням Росія вважає підписання контракту на купівлю газу Україною безпосередньо у Росії, який зараз Україна отримує реверсом з Європи. Україна не купує російський газ з 2015 року.

Виконавчий директор “Нафтогазу України” Юрій Вітренко заявив 15 листопада, що ціна газу для України повинна бути на 20-25% нижче, ніж ціна на газ з Європи, оскільки Газпром при прямих поставках не платить за його транспортування в Європу. Він також зазначив, що контракт з Газпромом має сенс лише тоді, коли Газпром виконує свої контрактні зобов’язання, тоді як предметом спорів, що продовжуються у Стокгольмському арбітражі, є якраз невиконання Газпромом своїх контрактних зобов’язань.

Росія у вересні на тристоронніх переговорах також заявила про необхідність до підписання нового контракту з Україною укласти мирову угоду за рішенням Стокгольмського арбітражу, згідно з яким Газпром повинен виплатити Нафтогазу $2,6 млрд.

Верховна Рада 31 жовтня ухвалила законопроєкт, необхідний для відокремлення від Нафтогазу газотранспортної діяльності, сертифікації незалежного оператора газотранспортної системи (ГТС) та створення умов для укладення транзитного контракту з Газпромом за європейськими правилами. 15 листопада Рада усунула неузгодженості з ЄС в законі про анбандлінг Нафтогазу, тоді ж Президент Володимир Зеленський підписав закон про відокремлення діяльності з транспортування природного газу.

 

Нафтогаз отримав офіційну пропозицію Газпрому щодо транзиту газу

НАК “Нафтогаз України” отримав від російського ПАТ “Газпром” офіційну пропозицію щодо транзиту газу територією України у 2020 році.

Про це виконавчий директор НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко написав у Facebook – Укрінформ.

“Нарешті отримали факсом пропозицію від Газпрому, про яку пишуть всі ЗМІ (включно зі змістом цієі пропозиції). Уважно її вивчимо і надамо конструктивну відповідь найближчим часом”, – написав Вітренко.

Він також запевнив, що Україна буде надійним партнером для Європи щодо транзиту газу у повній відповідності до європейських правил.

Як повідомляв Укрінформ, російський монополіст Газпром направив на адресу НАК “Нафтогаз України” пропозицію про продовження діючого контракту або укладення нового договору про транзит газу через територію України строком на 1 рік з урахуванням прогнозного попиту європейських покупців на газ на 2020 рік.

У пропозиції Газпрому зазначено, що необхідними умовами продовження діючого контракту або укладення нового договору є відмова обох сторін від усіх взаємних претензій в міжнародному арбітражі та припинення всіх судових розглядів.

Крім того, в офіційній пропозиції за підписом голови правління Газпрому Олексія Міллера серед умов перераховані: скасування рішення Антимонопольного комітету України про накладення на “Газпром” штрафу за “порушення економічної конкуренції”; відкликання клопотання Нафтогазу про ініціювання Європейською комісією розслідування проти російської компанії. Також Газпром чекає на позицію української сторони щодо її готовності безпосередньо закуповувати російський газ до 2020 року.

 

Пропозиція Газпрому щодо транзиту газу неприйнятна для України – Оржель

Пропозиція російського Газпрому на адресу Нафтогазу України про продовження терміну дії існуючого контракту на транзит газу або укладанні нового терміном на 1 рік з відмовою обох сторін від всіх взаємних претензій в міжнародному арбітражі є неприйнятною.

Про це заявив міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України Олексій Оржель в ефірі Свободи слова на ICTV – Укрінформ.

“Давайте відверто. Ця пропозиція, яка була визначена, вона є неприйнятною для України, з урахуванням того, що треба відмовитися від арбітражів і підписати договір усього на один рік про користування українською газотранспортною системою”, — сказав Оржель.

Міністр висловив надію, що сторони ще зможуть повернутися до конструктивного діалогу.

Як повідомляв Укрінформ, російський монополіст Газпром направив на адресу НАК “Нафтогаз України” пропозицію про продовження чинного контракту або укладення нового договору про транзит газу через територію України строком на 1 рік з урахуванням прогнозного попиту європейських покупців на газ на 2020 рік.

У пропозиції Газпрому зазначено, що необхідними умовами продовження чинного контракту або укладення нового договору є відмова обох сторін від усіх взаємних претензій в міжнародному арбітражі та припинення всіх судових розглядів.

Крім того, в офіційній пропозиції за підписом голови правління Газпрому Олексія Міллера серед умов перераховані: скасування рішення Антимонопольного комітету України про накладення на “Газпром” штрафу за “порушення економічної конкуренції”; відкликання клопотання Нафтогазу про ініціювання Європейською комісією розслідування проти російської компанії. Також Газпром чекає на позицію української сторони щодо її готовності безпосередньо закуповувати російський газ до 2020 року.

 

Литва і Україна мають спільну позицію щодо небезпеки Nord stream-2 – спікер Сеймасу

Литовська Республіка підтримує Україну у протидії російській агресивній політиці і поділяє позицію щодо небезпеки будівництва трубопроводу «Північний потік 2» для європейської безпеки.

Про це повідомляє пресслужба МЗС за результатами переговорів міністра закордонних справ України Вадима Пристайка з головою Сеймасу Литовської Республіки Вікторасом Пранцкєтісом, які відбулися 18 листопада – Укрінформ

“Вікторас Пранцкєтіс запевнив у твердій підтримці України з боку Литви, у тому числі в рамках міжнародних організацій з метою протидії російській агресивній політиці… Сторони обмінялися думками щодо координації дій в рамках ПАРЄ і, зокрема, групи «Балтік+»… У ході зустрічі також констатовано спільність позиції щодо небезпеки будівництва трубопроводу «Північний потік 2» для європейської безпеки”, – йдеться у повідомленні.

Як поінформували у пресслужбі, спікер Литви наголосив, що депутати Сеймасу постійно порушують у переговорах з міжнародними партнерами необхідність політичної підтримки України у її боротьбі за відновлення територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах.

Міністр Пристайко подякував за всебічну підтримку з боку Литви, у тому числі у процесі реформ. У цьому контексті відзначено важливість проведення Конференції з питань реформ в Україні у Вільнюсі у 2020 р.

 

Загороднюк прокоментував повернення захоплених Росією українських кораблів

Міністр оборони Андрій Загороднюк наголосив, що повернення Росією захоплених нею українських кораблів варто розцінювати виключно як виконання агресором рішення Міжнародного морського трибуналу.

Про це він написав у Telegram-каналі – Укрінформ.

“Отже, до нас повернулись малі броньовані артилерійські катери “Бердянськ” і “Нікополь”, а також незламний буксир “Яни Капу”. Росія захопила три наших судна ще 25 листопада 2018 року, це був перший у новітній історії України відкритий, з піднятим триколором, напад на наші ВМС. Повернення катерів і буксиру — це не акт доброї волі. Я розглядаю ці події як не що інше, як виконання державою-агресором травневого рішення Міжнародного морського трибуналу”, – зазначив Загороднюк.

Міністр додав, що після отримання суден спеціалісти їх оглянуть та нададуть рекомендації, яким чином якнайшвидше їх повернути до служби.

“Ми й далі будемо будувати спроможний військово-морський флот, який захищатиме Україну. Це запорука стабільності в регіоні”, – резюмував глава оборонного відомства.

Як повідомляв Укрінформ, 18 листопада Росія в акваторії Чорного моря передала Україні катери “Нікополь” і “Бердянськ” та буксир “Яни Капу”.

25 листопада 2018 року російські силовики біля берегів анексованого Криму обстріляли й захопили три кораблі Військово-морських сил України: катери “Бердянськ” і “Нікополь” і буксир “Яни Капу”, які прямували з Одеси до Маріуполя. У полон потрапили 24 українці, троє з них дістали поранення.

Міжнародний трибунал з морського права 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити всіх моряків і дати їм можливість повернутися в Україну, а також повернути кораблі.

7 вересня між Україною і Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35, в рамках якого, зокрема, були звільнені 24 полонені моряки.

 

Україна проведе експертизу, щоб з’ясувати стан повернутих Росією катерів

Стан та наявність обладнання й документації на українських кораблях «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу», які Росія повернула Україні після незаконного захоплення минулого року, стануть зрозумілими після ретельної перевірки та експертизи.

Про це йдеться у коментарі МЗС України щодо повернення Росією трьох українських військово-морських суден – Укрінформ.

“Згідно з Наказом Міжнародного трибуналу з морського права від 25 травня 2019 р., Росія мала невідкладно передати під контроль України згадані судна. Росіянам знадобилось майже півроку для такого повернення. Після ретельної перевірки і експертизи стане зрозумілим, в якому стані повернуто українські кораблі, чи було з них вилучено обладнання та документацію”, – ідеться в повідомленні.

У МЗС нагадали, що нині минуло 358 днів з моменту незаконного захоплення і затримання Росією трьох українських військових кораблів в акваторії Чорного моря.

Водночас у міністерстві наголосили, що незважаючи на повернення моряків та суден, спір триває, сформовано арбітражний трибунал і вже 21-22 листопада в Гаазі відбудуться перші процесуальні слухання, на яких будуть визначені подальші процедурні питання розгляду справи.

“Українська сторона докладає зусиль з метою встановлення арбітражним трибуналом порушення Росією Конвенції ООН з морського права під час затримання і утримання «Нікополя», «Бердянська» і «Яни Капу» та 24 членів їхніх екіпажів”, – запевнили в МЗС.

Наголошується, що імунітети військових суден є основоположним принципом міжнародного звичаєвого та морського права, жоден не має права їх порушувати, а у разі порушення винні мають понести повну відповідальність.

Як повідомляв Укрінформ, 18 листопада в акваторії Чорного моря розпочато процес щодо повернення українських катерів «Нікополь», «Бердянськ» та буксира «Яни Капу».

Раніше МЗС РФ заявило про передачу українській стороні трьох кораблів Військово-морських сил України, захоплених у районі Керченської протоки в листопаді 2018 року.

25 листопада 2018 року російські силовики біля берегів анексованого Криму обстріляли й захопили три кораблі Військово-морських сил України: катери “Бердянськ” і “Нікополь” і буксир “Яни Капу”, які прямували з Одеси до Маріуполя. У полон потрапили 24 українці, троє з них дістали поранення.

Міжнародний трибунал з морського права 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити всіх моряків і дати їм можливість повернутися в Україну, а також повернути кораблі.

7 вересня між Україною і Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35, в рамках якого, зокрема, були звільнені 24 полонені моряки.

4 листопада МЗС України направило Росії ноту з проханням повідомити, де і коли українські військові можуть забрати захоплені в Керченській протоці кораблі.

 

ВМС підтверджує передачу Росією захоплених українських кораблів

Українські катери “Нікополь” і “Бердянськ” та буксир “Яни Капу”, передані Росією Україні, розпочали рух у напрямку материкової України.

Про це повідомляється на сторінці ВМС України у Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні, 18 листопада в акваторії Чорного Моря розпочато процес, щодо повернення українських катерів «Нікополь», «Бердянськ» та буксира «Яни Капу». Наразі українські буксири «Тітан», «Гайдамаки» та пошуково-рятувальне судно «Сапфір» разом з катерами та буксиром розпочали рух в напрямку материкової України”, – йдеться у пості.

Раніше МЗС РФ заявило про передачу українській стороні трьох кораблів Військово-морських сил України, захоплених у районі Керченської протоки в листопаді 2018 року.

Як повідомлялося, 25 листопада 2018 року російські силовики біля берегів анексованого Криму обстріляли й захопили три кораблі Військово-морських сил України: катери “Бердянськ” і “Нікополь” і буксир “Яни Капу”, які прямували з Одеси до Маріуполя. У полон потрапили 24 українці, троє з них дістали поранення.

Міжнародний трибунал з морського права 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити всіх моряків і дати їм можливість повернутися в Україну, а також повернути кораблі.

7 вересня між Україною і Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35, в рамках якого, зокрема, були звільнені 24 полонені моряки.

4 листопада МЗС України направило Росії ноту з проханням повідомити, де і коли українські військові можуть забрати захоплені в Керченській протоці кораблі.

 

Макрон відреагував на повернення Росією захоплених українських кораблів

Президент Франції Емманюель Макрон привітав повернення Україні російською стороною захоплених рік тому у районі Керченської протоки двох українських військових катерів та буксира.

Як зазначають у Єлисейському палаці, телефонна розмова французького лідера із президентом Росії Володимиром Путіним відбулась у понеділок, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Франції.

«Президент Республіки привітав повернення Україні трьох військових кораблів, захоплених 25 листопада 2018 року поблизу Керченської протоки. Цей жест був очікуваним та допоможе посилити рівень довіри у діалозі між Росією і Україною», – заявили в адміністрації Макрона.

Зазначається, що головною метою телефонної розмови було обговорення підготовки до саміту у “нормандському форматі”, запланованого на 9 грудня.

У Єлисейському палаці нагадали, що президент Франції раніше вже провів телефонні розмови із зазначеної проблематики з президентом України Володимиром Зеленським та федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Тим часом, у пресслужбі Кремля заявили, що обидві сторони наголошували: проведення такої зустрічі має “реально сприяти якнайшвидшій та повної реалізації Мінських угод”.

“У цьому контексті наголошено на необхідності виконання Києвом зобов’язань з політичних аспектів… урегулювання. Передусім ідеться про набуття чинності законом про особливий статус Донбасу”, – заявили у Кремлі.

Як повідомляв Укрінформ, 18 листопада Росія в акваторії Чорного моря передала Україні катери “Нікополь” і “Бердянськ” та буксир “Яни Капу”.

25 листопада 2018 року російські силовики біля берегів анексованого Криму обстріляли й захопили три кораблі Військово-морських сил України: катери “Бердянськ” і “Нікополь” і буксир “Яни Капу”, які прямували з Одеси до Маріуполя. У полон потрапили 24 українці, троє з них дістали поранення.

Міжнародний трибунал з морського права 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити всіх моряків і дати їм можливість повернутися в Україну, а також повернути кораблі.

7 вересня між Україною і Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35, в рамках якого, зокрема, були звільнені 24 полонені моряки.

 

Тимошенко пішла до КСУ із законопроєктом про ринок землі

Лідер партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” Юлія Тимошенко звернулася до Конституційного Суду з проханням невідкладно розглянути подання щодо законопроєкту про ринок землі.

Про це Тимошенко заявила на пресконференції у понеділок, 18 листопада, повідомляє пресслужба партії.

“Наша перша лінія захисту – Конституційний Суд. Сподіваємося на рішення, що без референдуму та без урахування думки народу у Верховній Раді не може розглядатися жоден законопроєкт про розпродаж сільськогосподарської землі”, – наголосила Тимошенко.

За її словами, ухвалені Верховною Радою закони, що відкривають ринок землі для іноземців, суперечать десяти нормам Конституції України.

Застосування Конституційним Судом режиму невідкладності дозволить зупинити, за словами Тимошенко, “розпродаж землі іноземцям”.

“Якщо до другого читання Конституційний Суд винесе законне рішення та скаже, що не можна ухвалювати закони без всеукраїнського референдуму – Україна буде врятована. Врятовані будуть і фермери, і виробники, і села”, – пояснила політик.

Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про ринок землі (№2178-10). Його підтримали 240 народних депутатів.

Проєкт закону, зокрема, передбачає з 1 жовтня 2020 року скасування заборони на продаж землі.

Очікується, що особами, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року.

У серпні 2019 року набуло чинності рішення ЄСПЛ, згідно з яким мораторій на обіг земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує права українських громадян у частині вимог Європейської конвенції з прав людини.

 

Ляшко просить суд скасувати рішення НАЗК про його декларацію

Лідер “Радикальної партії” Олег Ляшко подав позов до Окружного адмінсуду Києва, яким просить визнати протиправним та скасувати рішення НАЗК.

Про це інформує пресслужба суду – Укрінформ.

“До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов від Олега Ляшка до Національного агентства з питань запобігання корупції, де позивач просить ОАСК визнати протиправним та скасувати відповідні рішення Агентства”, – ідеться в повідомленні.

Зокрема зазначається, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення НАЗК, відповідно до якого, за результатами проведення повної перевірки декларації поданої народним депутатом Олегом Ляшком за 2017 рік (виправленої), агентство вирішило, що він зазначив недостовірні відомості у декларації.

Також позивач просить ОАСК визнати протиправним та скасувати рішення НАЗК, де зазначено про висновок щодо виявлення в діях суб’єкта декларування ознак правопорушення пов’язаного з корупцією.

Наразі судом вирішується питання щодо відкриття провадження за даним адміністративним позовом.

 

ДБР направило до Генпрокуратури проєкт підозри Порошенку

Державне бюро розслідувань направило до Генпрокуратури проєкт повідомлення про підозру п’ятому президенту Петру Порошенку.

Про це повідомляє пресслужба ДБР – Укрінформ.

“Слідчі центрального апарату Державного бюро розслідувань скерували до Генеральної прокуратури України проєкт повідомлення про підозру п’ятому президенту України”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що проєкт підозри підготовлено та направлено до прокуратури в рамках досудового розслідування кримінального провадження щодо можливого неправомірного впливу на проведення конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя у березні-травні 2019 року.

Як уточнюється, у документі ідеться про підозру п’ятого президента України у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) та ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) ККУ.

Крім цього, слідчі ДБР направили до прокуратури проєкт подання до Верховної Ради України про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності п’ятого президента України, який є чинним народним депутатом України.

Як повідомлялося, раніше ДБР порушило справу за заявою колишнього глави Адміністрації президента Януковича Андрія Портнова щодо вчинення злочину п’ятим президентом України. Йдеться про кримінальне провадження №62019000000000753, зареєстроване за фактом можливого захоплення державної влади та невиконання рішення суду під час проведення конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя і призначення членів ВРП.

Портнов стверджував у своїй заяві, що Порошенко незаконно призначив двох членів ВРП за президентською квотою.

 

ГПУ опрацьовує проєкт підозри Порошенку і подання до Ради – Рябошапка

Проєкт підозри експрезиденту Петру Порошенку і подання у Верховну Раду на зняття з нього депутатської недоторканності наразі опрацьовуються у підрозділах ГПУ.

Відповідний відеокоментар генерального прокурора Руслана Рябошапки розміщено на Youtube-каналі ГПУ – Укрінформ.

“У зв’язку з резонансною інформацією Держбюро розслідувань про те, що вони передали до ГПУ проєкт підозри та проєкт подання щодо зняття депутатської недоторканності щодо одного з колишніх президентів України, ми маємо повідомити, що дійсно у нас в Генпрокуратурі ці матеріали є. Вони зараз опрацьовуються відповідними структурними підрозділами, і найближчим часом, як тільки вони завершать свою роботу, зроблять мені доповідь — відповідне процесуальне рішення буде прийнято”, – сказав Рябошапка.

Генпрокурор запевнив, що суспільство буде поінформовано щодо проєктів цих двох процесуальних документів. “Працює щонайменше два підрозділи, – один той, який супроводжує, скажімо так, ДБР, інший — це юридичний підрозділ, оскільки ми перевіряємо, наскільки цей проєкт подання відповідає вимогам регламенту ВР”, – пояснив він.

“Я думаю, що впродовж кількох тижнів у нас будуть відповідні довідки і буде відповідний проект рішення. Не виключаю, що нам доведеться, можливо, з колегами із ДБР дещо поправити для того, щоб це подання було дійсно обґрунтованим і щоб до нього не було жодних зауважень у парламенті”, – уточнив Рябошапка.

На запитання, в чому суть цієї підозри, генпрокурор відповів, що він наразі не хотів би заглиблюватися у зміст цього процесуального документа, “оскільки ця підозра може дещо змінюватися, можливо, змінюватиметься кваліфікація, можливо, ще деякі моменти доопрацьовуватимуться, – тому поки що зарано про це говорити”.

Як повідомлялося, ДБР направило до Генпрокуратури проєкт повідомлення про підозру п’ятому президенту Петру Порошенку.

Окрім цього, слідчі ДБР направили до прокуратури проєкт подання до Верховної Ради України про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності п’ятого президента України, який є чинним народним депутатом України.

Проєкт повідомлення про підозру Петру Порошенку, яку Державне бюро розслідувань направило до ГПУ, в пресслужбі п’ятого Президента України вважають російським замовленням на заподіяння шкоди його репутації.

Сам Порошенко повідомив, що перервав візит до Туреччини і негайно повернувся в Україну, аби продемонструвати, що не визнає і не боїться висунутих проти нього ДБР звинувачень.

 

У Порошенка відреагували на підозру від ДБР: Труба викинув останній козир

Проєкт повідомлення про підозру Петру Порошенку, яку Державне бюро розслідувань направило до ГПУ, в пресслужбі п’ятого Президента України вважають російським замовленням на заподіяння шкоди його репутації.

Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі Петра Порошенка.

“Так звана підозра, виставлена в Телеграмі заступником глави адміністрації Януковича Портновим, а згодом скопійована пресслужбою ДБР, є нічим іншим як російським замовленням на заподіяння шкоди репутації п’ятого президента, а також спробою перешкодити Петру Порошенку провести низку зустрічей з іноземними лідерами на саміті Європейської народної партії у Хорватії та на безпековому форумі в Галіфаксі (Канада)”, — йдеться у повідомленні.

Водночас у пресслужбі наголошують, що директор ДБР Роман Труба, “з останніх сил чіпляючись за крісло, що швидко вислизає, викинув останній козир — проект повідомлення про підозру п’ятому президенту України”.

“Поспіх Труби і його наставника Портнова обумовлений не тільки близьким звільненням керівника ДБР. Адже 15 листопада Шевченківський суд зобов’язав ДБР розглянути клопотання про закриття саме цього провадження. І конвульсії Труби — всього лише спроба ухилитися від виконання судового рішення”, — зазначають у пресслужбі Порошенка.

Як повідомляв Укрінформ, Державне бюро розслідувань направило до Генпрокуратури проєкт повідомлення про підозру п’ятому президенту Петру Порошенку.

 

“Керченське” розслідування ДБР підриває захист України у Міжнародному трибуналі – адвокат

Розслідування ДБР щодо можливого перевищення повноважень Верховним Головнокомандувачем у зв’язку з наказом катерам “Бердянськ” і “Нікополь” увійти в Азовське море через Керченську протоку підриває позицію України у спорі з РФ у Міжнародному трибуналі з морського права.

Про це заявив в інтерв’ю DW російський адвокат Ілля Новиков, який приєднався до групи захисників експрезидента України Петра Порошенка – Укрінформ.

“…Розслідування ДБР підриває позицію України в спорі з РФ у Міжнародному трибуналі з морського права. Основні заперечення РФ – що це була провокація з української сторони. І ДБР проводить саме цю лінію, що у мене особисто викликає питання”, – сказав адвокат.

Ще один аспект, на який звертає увагу Новиков, – це те, що ДБР порушила справу за заявою колишнього заступника глави Адміністрації президента Януковича – Андрія Портнова, у якій “пропонується розслідувати військову провокацію, організовану групою за участю Порошенка та інших осіб”.

Адвокат розповів, що, за заявою Портнова, Порошенко, нібито, хотів скасувати президентські вибори, запровадивши воєнний стан, а для цього потрібна військова провокація.

“Так ось, одна зі статей – 426-1 “Перевищення повноважень військовою службовою особою”. Порошенко такою особою не був – він на той момент був Верховним Головнокомандуючим, але не потрапляв під поняття службової військової особи. Відповідно, питання поставлене так, що винними за цим обвинуваченням можуть стати військові, люди з погонами. І ми бачимо, що експертиза, призначена суддею за клопотанням слідчого, містить питання про те, чи були неправильними дії моряків на кораблях. Тобто справа розвивається так, що при позитивній відповіді експерта потенційно командний склад українських військових катерів, повернувшись з російської в’язниці може опинитися під підозрою в українському кримінальному провадженні”, – наголосив юрист.

Він уточнив, що у такому разі “логічною дією слідства буде оголошення підозри комусь із командирів (суден – ред.)”.

Водночас, Новиков відзначив, що всі 13 справ, які ДБР відкрило щодо Порошенка, об’єднує “те, що заявник за ними – Андрій Портнов і те, що ДБР поводиться в них нетипово”.

“…В нормальному випадку заявник, який подав хоча б одну заяву, може місяцями чекати від ДБР відповіді, судитися з ними, зобов’язуючи відкрити провадження… Але отримувати інформацію від них день у день і навіть заздалегідь – такого не буває. З незрозумілої причини ДБР ставиться до Портнова зовсім інакше. Він має повний сервіс, наскільки ми можемо судити. Він має відомості, яких в звичайному випадку заявник не має”, – заявив адвокат.

Як приклад він навів той факт, що наприкінці жовтня Портнов опублікував розклад викликів на допит Порошенка на листопад. При цьому, захист експрезидента жодної повістки досі не отримав. Проте слідчі у ці дні телефонують адвокату Порошенка Ігорю Голованю і запитують, чи прийде фігурант. За словами Новикова, це засвідчує, що інформацію про заплановані дати слідчих дій Портнов не вигадав.

“Така координація говорить про те, що у ДБР є якась особлива зацікавленість у взаємодії з Портновим. Але навіть в цьому випадку вони не зобов’язані інформувати заявника про свої плани”, – наголосив адвокат, додавши, що “ситуація дивна, і претензій до ДБР особисто у нього навіть більше, ніж до самого Портнова”.

При цьому він висловив переконання, що слідчий показав своє ставлення до ситуації і дав зрозуміти, що “об’єктивності не буде”.

На думку адвоката, своїми діями слідчі наражають Порошенка на небезпеку.

“Ми пам’ятаємо, чим закінчилася перша спроба допиту Порошенка в будівлі ДБР – перекрили в’їзд у двір, обставили ситуацію так, що йому довелося йти крізь агресивний натовп. Його свідомо наражають на небезпеку – в нього кинули яйцем, а там, де кинули – там можуть і вистрілити”, – заявив Новиков.

За його словами, Порошенко заропонував ДБР вибрати один день, у який міг би відповісти на всі запитання відразу в усіх справах. Проте керівник відомства заявив, що це неможливо, оскільки справи ведуть різні слідчі, і їхні графіки узгодити не можна. Натомість, за оцінкою адвоката, з’являється “шоу”.

“У Порошенка є право, як у свідка, дати власноручні свідчення, і на кожен запит, що надійшов від слідства, ми з колегами з’ясовуємо: чи хочуть вони отримати інформацію або хочуть отримати шоу? Інформацію ми надаємо. Але брати участь в шоу на їхніх умовах ніхто не буде”, – підкреслив Новиков.

Як повідомлялося, директор Держбюро розслідувань Роман Труба заявляв, що ДБР розслідує 13 кримінальних справ, у яких фігурує Порошенко. У більшості з них заявником виступає ексзаступник глави Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов.

 

Україна vs Росія: Морський трибунал ООН 21 листопада проведе перші слухання

Перші слухання арбітражного трибуналу у справі щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів (Україна проти РФ) за Конвенцією ООН з морського права відбудуться 21 листопада в Гаазі.

Про це повідомила у Facebook заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль – Укрінформ.

“Поки “Нікополь”, “Бердянськ” і “Яни Капу” прямують додому в Одесу, команда Міністерства закордонних справ прямує в Гаагу, де вже в четвер відбудуться перші слухання арбітражного трибуналу у справі щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів (Україна проти Російської Федерації) за Конвенцією ООН з морського права”, – написала Зеркаль.

Вона нагадала, що Україна розпочала боротьбу за захоплених моряків і кораблі з моменту їх незаконного затримання, а 1 квітня 2018 року повідомила РФ про спір за Конвенцією ООН з морського права, оскільки захоплення і утримання українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів є грубим порушенням імунітетів військових кораблів, гарантованих нормами міжнародного звичаєвого і морського права.

Зеркаль зауважила, що Міжнародний трибунал з морського права 25 травня 2019 року на запит України зобов‘язав Росію негайно повернути під контроль України “Нікополь”, “Бердянськ” і “Яни Капу” на 24 членів їхніх екіпажів.

“Проте Наказ Міжнародного трибуналу не був і не є самоціллю. Наша мета – встановлення порушення права, відновлення його і отримання належної компенсації. Саме це і закладено в позові МЗС від 1 квітня 2019 року… Ми збираємося пройти цей шлях і довести всьому світу і арбітражному трибуналу, що прохід 25 листопада 2018 року був мирним і законним, а дії Російської Федерації, в тому числі щодо кримінального переслідування наших моряків, є порушенням норм міжнародного права”, – резюмувала заступник міністра.

Напередодні стало відомо, що захоплені українські військові катери “Бердянськ” і “Нікополь”, а також буксир “Яни Капу” в супроводі російської берегової охорони 17 листопада вивели з акваторії “Генмолу” в Керчі.

Прикордонне управління ФСБ РФ в анексованому Криму заявило, що передача кораблів українській стороні має відбутися 18 листопада.

Як повідомлялося, раніше помічник Президента України Андрій Єрмак розповів про завершальний етап повернення в Україну трьох кораблів Військово-морських сил України, які захопила Росія в листопаді 2018 року.

25 листопада 2018 року російські силовики біля берегів анексованого Криму обстріляли і захопили три кораблі Військово-морських сил України: катери “Бердянськ” і “Нікополь” і буксир “Яни Капу”, що прямували з Одеси до Маріуполя. У полон потрапили 24 українці, троє з них дістали поранення.

Міжнародний трибунал з морського права 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити всіх моряків і дати їм можливість повернутися в Україну, а також повернути кораблі.

7 вересня між Україною і Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35, в рамках якого, зокрема, були звільнені 24 полонені моряки.

4 листопада МЗС України направило Росії ноту з проханням повідомити, де і коли українські військові можуть забрати захоплені кораблі.

 

Народне вето і референдуми: Рада найближчим часом візьметься за законопроєкти

Перші законопроєкти з пакету ініціатив про народовладдя, зокрема й референдуми, можуть бути внесені до Верховної Ради та розглядатися в парламенті найближчим часом.

Таку думку Голова Верховної Ради Дмитро Разумков висловив під час брифінгу 18 листопада, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Щодо питання про народовладдя я нагадаю, що там не йдеться лише про один якийсь варіант референдуму, а про пакет законів, а саме: загальнонаціональний референдум, місцеві референдуми, закон про народне вето, можливо, додадуться й деякі інші законопроєкти, які, я сподіваюся, найближчим часом зможуть стати законами… Достатньо велика група працює над цими завданнями, і я сподіваюся, що найближчим часом ми зможемо отримати вже перші законопроєкти, які будуть розглядатись у Верховній Раді України”, – зазначив Разумков.

При цьому на уточнювальне запитання, що саме може порушуватися на референдумі, спікер зауважив, що це залежатиме від його типу.

“Якщо це загальнонаціональний, то там буде один перелік питань, якщо це місцеві референдуми, то там буде інших перелік питань, тому це досить глибока дискусія”, – додав він

 

Главу Укрексімбанку звільнили з-під варти, застава – майже 3 мільйони

Печерський районний суд Києва звільнив з-під варти голову правління АТ “Укрексімбанк” Олександра Гриценка і обрав для нього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 млн 998 тис. 681 грн.

Таке рішення ухвалено в понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Гриценка було звільнено з-під варти в залі суду.

Він зобов’язаний внести заставу упродовж 5 днів, прибувати до слідчих на їхню вимогу, не відлучатись із Києва без дозволу слідчого, повідомляти слідчого і суд про зміну місця свого проживання та місця роботи, здати паспорти та інші документи, які дають дозвіл для виїзду за кордон, та утриматися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, що має процесуальний статус у цьому кримінальному провадженні.

Як повідомлялося, співробітники СБУ 16 листопада затримали голову правління Укрексімбанку Олександра Гриценка за дорученням Генеральної прокуратури. Затримання відбувалось у межах кримінального провадження за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 255 (Створення злочинної організації), ч.5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч.3 ст. 209 (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу.

Після затримання Гриценка одразу ж помістили в СІЗО. Справу веде Генеральна прокуратура.

В СБУ заявили, що Гриценка підозрюють у “відмиванні” доходів посадовцями часів президента-втікача Віктора Януковича, виведенні з-під арешту майна одного з медіахолдингів.

Адвокат Гриценка Денис Галанський, у свою чергу, заявив, що затримання його підзахисного було проведено з грубими порушеннями закону та за відсутності законних підстав.

Гриценка призначили на посаду голови правління Укрексімбанку в серпні 2014 року.

 

Прокуратура обвинувачує главу Укрексімбанку в злочинних діях на користь Курченка, Арбузова для забезпечення інтересів Ложкіна, Порошенка, Філатова – Інтерфакс-Україна

Голова правління Укрексімбанку Олександр Гриценко проходить у справі №12013220540000400 від 31.01.2013 за фактом створення в лютому 2010-го року колишнім президентом Віктором Януковичем і його оточенням злочинної організації і звинувачується в сприянні зняття арештів з депозитів і застав за виданим банком кредитом на $ 160 млн для покупки “Українського медіа холдингу” (УМХ), заявляє Генпрокуратура.

“Намагаючись забезпечити інтереси (екс-глави адміністрації президента і екс-власника УМХ) (Бориса) Ложкіна, (президента України в 2014-2019 роках) (Петра) Порошенка, (екс-заступника голови АП) (Олексія) Філатова і (екс-1 -го віце-президента УМХ) (Григорія) Шверка Гриценко у вересні 2014 року вирішив використовувати свої службові повноваження всупереч інтересам державного банку щодо звернення в його користь активів групи компаній УМХ і заставного майна на суму $ 506 млн, тим самим приєднався до злочинної організації” , – заявила прокурор у суді з обрання Гриценку запобіжного заходу.

За її словами, мова йде про один з епізодів справи з нібито легалізації $ 406 млн екс-першим віце-прем’єром Сергієм Арбузовим, екс-главою Міндоходів Олександром Клименком і бізнесменом Сергієм Курченком шляхом покупки холдингу УМХ. “Реалізуючи злочинні наміри, в другій половині 2012 року Арбузов і Курченко, діючи за попередньою змовою з Януковичем, Клименком та іншими учасниками злочинної організації, запропонували Ложкіну і іншим бенефіціарним власникам групи компаній УМХ сприяти злочинній організації Януковича і взяти участь у легалізації належних їй коштів більше $ 406 млн шляхом складання низки угод з купівлі групи компаній УМХ”, – стверджує прокурор.

За її словами, Ложкін та інші бенефіціари УМХ достовірно знали з різних джерел про участь Арбузова, Клименка, Курченка й інших осіб у складі злочинної організації та здійсненні ними злочинів проти держвласності.

За даними слідства, в рамках угоди ТОВ “ВЕТЕК Медіа Інвест” отримало в державному Укрексімбанку за договором від жовтня 2013 року кредит $ 160 млн, як забезпечення за яким були низка депозитів на $ 50 млн і казначейські зобов’язання на $ 50 млн, нерухомість і обладнання, а без твердого забезпечення залишалася сума $ 45,27 млн.

Сторона обвинувачення вказала, що в 2014 році суд з ініціативи Генпрокуратури заарештував зазначені депозити і казначейські зобов’язання, а в середині серпня того року Гриценко став головою правління.

“Намагаючись продовжити реалізацію плану щодо легалізації коштів злочинної організації, а також для недопущення обігу належних їй активів сумою $ 506 млн на користь Укрексімбанку, в серпні 2014 року Курченко запропонував … Шверку продовжити реалізацію попередньо узгодженого злочинного плану спільно з Ложкіним, Філатовим з відома і за погодженням з президентом України Порошенком”, – стверджує прокурор. За версією слідства, за це Курченко запропонував передати право власності на “Наше Радіо”.

За словами прокурора, вищевказані учасники вирішили схилити до участі в злочині Гриценка і працівників генпрокуратури. “Намагаючись забезпечити інтереси Ложкіна, Порошенка, Філатова і Шверка Гриценко у вересні 2014 року вирішив використовувати свої службові повноваження всупереч інтересам державного банку щодо обігу на його користь активів групи компаній УМХ і заставного майна на суму $ 506 млн, тим самим той приєднався до злочинної організації”, – стверджує прокурор. Вона вважає, що тим самим він діяв на користь Курченка, Арбузова та інших учасників злочинної організації.

Як повідомлялося, Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Гриценку у вигляді застави в 3 млн грн без арешту, хоча прокуратура просила 100 млн грн і взяти його під варту. Підозрюваний також зобов’язаний не відлучатися з Києва, не спілкуватися зі свідками, здати паспорти і документи для виїзду за кордон і носити електронний засіб контролю.

Як заявив адвокат Гриценка, затримання його клієнта було здійснено без постанови суду з грубими порушеннями закону і при відсутності законних підстав.

 

На ТЕЦ Львівщини, які досі не розпочали сезон опалення, масово повертаються фахівці

На Новороздільську та Новояворівську ТЕЦ на Львівщині, де досі не розпочався опалювальний сезон через брак працівників, масово повертаються фахівці. Заяви на роботу в Новому Роздолі написали вже 136 людей, у Новояворівську — 164.

Про це повідомила пресслужба облдержадміністрації – Укрінформ.

“У Новому Роздолі відбулась оперативна нарада представників нового управителя з працівниками, які звільнились через невиплату заробітної плати попереднім управителем. Основне завдання – забезпечити ТЕЦ спеціалістами для підготовки обладнання та мереж до запуску. Станом на сьогодні по Новому Роздолу 136 людей вже написали заяви про прийом на роботу, по Новояворівську – 164», – зазначив директор департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської ОДА Назар Романчук.

Завтра зранку, за його словами, працівники вже отримають обіцяні керівником НАК «Нафтогазу» кошти.

Визначено також першочергові технічні роботи для заповнення мереж водою. Обласна адміністрація координує ремонтні роботи та залучає додаткові сили та техніку для пришвидшення запуску тепла. Сьогодні ж розпочнеться запуск води в систему, що дасть можливість оперативно виявити та ліквідувати існуючі пориви.

Як повідомляв Укрінформ, у двох містах на Львівщині — Новому Роздолі та Новояворівську стався зрив опалювального сезону. Тут у 2018 році на теплоцентралях, які належать народним депутатам VIII скликання братам Богдану та Ярославу Дубневичам, виявили розкрадання газу на суму в 1,4 мільярда гривень. Після цього суд арештував ТЕЦ, майнові комплекси передали Агентству з розшуку та менеджменту активів АРМА, яке передало теплоцентралі в управління приватній столичній фірмі “Гарант Енерго М”. Проте новий управитель не зміг налагодити теплопостачання, виникла заборгованість по зарплаті працівникам ТЕЦ, через що з підприємств масово звільнилися люди. Крім того, “Гарант Енерго М” заборгувало 380 мільйонів гривень за спожитий на ТЕЦ газ.

Ситуація з опаленням у багатотисячних містах зайшла в глухий кут. На засіданні обласної комісії з НЗ та ТЕБ її визнано надзвичайною, а обласне керівництво звернулось за допомогою до уряду країни. Минулого тижня у Новому Роздолі та Новояворівську побував Прем`єр-міністр України Олексій Гончарук. Тоді ж було вирішено передати обидві ТЕЦ в управління дочірній компанії “Нафтогаз України” – “Нафтогаз Тепло”. Новий управитель почав із зустрічей з трудовими колективами ТЕЦ з тим, щоб забезпечити теплогенеруючі підприємства фахівцями.

 

Чесний ФОП від нових законів тільки виграє – Маркарова

Нові норми законодства щодо фізичних осіб – підприємців ухвалені не для наповнення доходної частини бюджету. Від введення їх у дію виграє чесний малий бізнес.

Таку думку в інтерв’ю НВ Бізнес висловила міністр фінансів України Оксана Маркарова – Укрінформ.

“Чесний ФОП від цього тільки виграє. Програють ті, у кого прибуток більший, ніж ліміти в його групі, а також ті підприємці, які насправді водії, офіціанти, касири на підприємстві, власник якого ухиляється від легального працевлаштування співробітників”, – сказала міністр.

На запитання, скільки додаткових податків планується отримати, розкривши такі схеми, Маркарова сказала: “Ніскільки”.

“Верховна Рада ухвалювала ці закони не для отримання додаткових податків. Ми віримо, що люди нам не брешуть. Ми даємо їм можливість дешево, просто і безкоштовно зробити звітність, яка захищає їхні ж права споживача. Ми розуміємо, що до повноцінного введення нова податкова повинна довести малому бізнесу, що їх права не будуть порушуватися і що їх не будуть тиранити. Також не забуваймо, що продаж з чеками — це передусім захист прав споживача”, – наголосила міністр.

Вона нагадала, що для фізосіб-підприємців ставки єдиного податку залишилися незмінними, ліміти доходів не зменшилися, а навпаки, у другій групі ФОП навіть зросли до 2,5 млн грн. Єдина новація – через рік для готівкових розрахунків підприємцям потрібно буде використовувати реєстратори розрахункових операцій, і то будуть не касові апарати, а інноваційні програми в смартфоні. Підприємцю залишиться тільки завантажити безкоштовний застосунок для взаємодії з податковою службою на свій телефон.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 20 вересня ухвалила закон про детінізацію розрахунків у сфері торгівлі та послуг і про реєстратори розрахункових операцій у смартфоні, а також схвалила відповідні зміни до Податкового кодексу України.

30 вересня у Києві, під Офісом Президента, зібрались понад 500 підприємців з усіх регіонів України з вимогою ветувати закони №1053-1 та №1073, які вони розцінюють як тиск на бізнес.

Президент Володимир Зеленський 17 жовтня підписав закони про детінізацію розрахунків у сфері торгівлі та послуг і про внесення відповідних змін до Податкового кодексу.

 

Денісова просить КСУ розібратися із внесками ФОПів на соцстрахування

Уповноважений ВР України з прав людини Людмила Денісова звернулась до Конституційного суду щодо визнання неконституційними окремих положень закону про “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Про це омбудсмен повідомила у Facebook – Укрінформ.

“За період 2016-2017 років владою було суттєво змінено принципи збору єдиного внеску та розширено коло осіб, що підпадають під вимоги його обов’язкового нарахування та сплати. Більшість новацій стосувались економічних та соціальних інтересів представників малого бізнесу, а саме ФОПів, в тому числі тих, що обрали спрощену систему оподаткування“, – повідомила вона.

Денісова відмітила, що прийняття двох законів України (№ 1774 від 06.12.2016 та № 2148 від 03.10.2017) призвело до скасування права добровільної сплати єдиного внеску у разі відсутності доходу та запровадження примусу щодо нарахування та сплати ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску незалежно від того, здійснювалась підприємницька діяльність або ні.

Уповноважений відмітила, що нарахування єдиного внеску для ФОПів (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) у звітному періоді, в якому вони не отримали дохід, звужує зміст та обсяг прав фізичних осіб. Це, як зауважила Денісова, є порушенням вимог статей 8, 22, 41 та 42 Конституції України, а також не відповідає принципу соціальної справедливості, який закріплено у Податковому кодексі України.

“Тому під час робочої зустрічі з представниками бізнесу, наукових установ та правозахисниками прийнято рішення щодо направлення відповідного конституційного подання до КСУ, в якому прошу визнати неконституційними окремі положення закону”, – повідомила омбудсмен.

Денісова наголосила, що такий крок “дасть змогу відновити соціальну справедливість, зменшити податкове навантаження на найбільш незахищений прошарок економічно активних громадян — представників малого бізнесу, що сприятиме налагодженню партнерських відносин малого бізнесу та держави”.

 

Для метро на Виноградар збудували перший тунель

На одній із ділянок будівництва метро на Виноградар у Києві з’явився перший тунель

Про це повідомляє Київський метрополітен у Facebook – Укрінформ.

“Перший “тунель” у метро на Виноградар. Це вентиляційний ходок між станціями “Мостицька” та “Проспект Правди”. Поряд готується котлован для монтажно-щитової камери, з якої тунелепрохідницький щит рухатиметься від “Мостицької” до “Сирця”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що роботи по будівництву виконуються паралельно на кількох будівельних майданчиках.

Як повідомлялось, будівництво метро на Виноградар планують завершити до 2021 року.

Це передбачено договором, який уклали Київський метрополітен та переможець тендеру на Prozorro ПАТ “Київметробуд” щодо продовження Сирецько-Печерської гілки.

Відповідно до документа, роботи триватимуть до 2021 року, а їх бюджет становить 5 млрд 993 млн грн.

У рамках першої черги робіт на ділянці у майже 4 кілометри передбачається спорудження двох станцій – “Мостицька” та “Проспект Правди” – і відгалуження у бік станції “Виноградар” для подальшого продовження лінії.

 

У Раді зареєстрували законопроєкт щодо оподаткування операцій з криптоактивами

У Верховній Раді зареєстрований проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами».

Про це повідомляється на сайті парламенту – Укрінформ.

Як зазначається, авторами відповідного законопроєкту №2461 є група нардепів з фракцій “Слуга народу”, “Голос”, “Батьківщина”. Текст проєкту поки що не опублікований.

У пресслужбі Міністерства цифрової трансформації зауважують, що законопроєкт розроблений блокчейн-спільнотою, Міжфракційним депутатським об’єднанням Верховної Ради України Blockchain4Ukraine, Офісом ефективного регулювання BRDO та командою Міністерства цифрової трансформації.

“Ми впевнені, що ухвалення цього закону створить умови для початку функціонування ринку віртуальних активів у відповідності до законодавства України з врахуванням балансу інтересів суб‘єктів, що здійснюють операції з віртуальними активами, та держави, яка отримає додаткові надходження податків від операцій з віртуальними активами”, – зауважують у міністерстві.

Також повідомляється, що у проєкті визначені терміни – «віртуальний актив», «криптоактив», «операція з криптоактивами», «розподілений реєстр», «токен» та «токен-актив»

Крім того, визначено особливості оподаткування: 5 відсотків – ставка податку на доходи фізичних осіб для інвестиційного прибутку від продажу криптоактивів строком на 5 років. Інвестиційний прибуток від операцій з криптоактивами пропонують розраховувати як позитивну різницю між доходом, отриманим платником податку від продажу криптоактиву, та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого криптоактиву та/або на створення такого криптоактиву.

 

У Мінцифри заявляють, що позбавляться від “мутних” ІТ-тендерів

Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров планує позбавитись від сумнівних тендерів щодо реалізації ІТ-проєктів в органах влади.

Про це він написав у Facebook – Укрінформ.

“Наше завдання — оптимізувати витрати платників податків, позбавитись від мутних тендерів і створити прозору IT-екосистему на рівні держави”, – наголосив Федоров.

Він пояснив, що Мінцифри отримало у спадок від агентства електронного управління функцію узгодження ІТ-закупівель органами влади, а сюди входить узгодження від закупівель створення складних ІТ-систем, реєстрів і серверів до закупівель техніки і навіть її ремонту.

Урядовець додав, що у бюджеті на 2019 рік закладено близько 5,4 млрд грн для таких ІТ-закупівель, кошти витрачаються вкрай неефективно, і “ще багато грошей сховано під не цифровими кодами закупівель, що теж вкрай погано”.

За його словами, замовниками є органи, починаючи від міністерств і закінчуючи комунальними підприємствами.

“Воркфлоу такий: орган вирішує, що йому, наприклад, потрібен новий сервер — пише лист на адресу вже нашого міністерства (раніше агентства), експерти тут оцінюють техніко-економічне обґрунтування, погоджують або відмовляють. В ідеалі ніхто не повинен отримати ні копійки на тендер в IT без узгодження, але в житті буває інакше. Це окрема історія. Зараз проводимо “розслідування”, – пояснив Федоров.

Віцепрем’єр-міністр скаржиться, що у результаті такої системи практично щодня отримує повідомлення, його “тегають” під постами, “де на різних майданчиках проходять тендери на десятки, а то й сотні мільйонів гривень, причому предмет покупки і тендерні умови написані нашвидкуруч, часто під конкретного замовника”.

Федоров наводить приклад – тендер «Обладнання для реалізації Єдиного Державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі».

“Вартість реалізації реєстру — 22 192 000,00 грн (!!!!). Всього в Україні фіксується до 10 000 ситуацій домашнього насильства в рік. Щоб зберігати дані про випадки, потрібно «заліза» на 22 млн. Мені здається, що щось тут не те”, – зауважив Федоров.

Віцепрем’єр-міністр наголошує, що Мінцифри не буде контролювати закупівлі техніки, її ремонт органами влади, бо це відповідальність кожного міністра, керівника держоргану.

“Тисячі завдань за погодженням покупки принтера або ноутбука забирають багато ресурсів”, – пояснює Федоров.

Крім того, він зауважив, що в уряді запровадять онлайн-систему прийому запитів на узгодження, управління проєктами, тому що сьогодні неможливо в два кліки знайти проєкт, на який минулого року були виділені гроші, щоб дізнатися статус його реалізації..

“Ми сформуємо команду експертів, прозорі правила їхньої роботи для якісної оцінки тендерів і запропонуємо варіанти оптимізації. Можливо, спочатку буде необхідна волонтерська допомога від досвідчених IT-фахівців. Прозорість і підсвічування дивних тендерів — найкращий контролер”, – додав Федоров.

Віцепрем’єр-міністр також планує із своєю командою розробити єдину «технічну рамку» вимог і процедур для ІТ-проєктів в органах влади.

 

Міністр каже, що в Україні більше вчителів, ніж потрібно

Міністр освіти і науки Ганна Новосад заявила, що в Україні більше вчителів, ніж потрібно.

Про це вона розповіла в ефірі “1+1” – Укрінформ.

“В нас дійсно є проблема, що кількість вчителів є більшою, ніж потрібно для того контингенту учнів, який є зараз. Безперечно, це річ дуже непопулярна, проте тим учителям, які працюють у школах у селі і учнів яких возитимуть до опорних шкіл, їм потрібно буде підвищувати кваліфікацію і перекваліфіковуватись”, – сказала Новосад.

Вона також нагадала, що цього року відбудеться пілотний проєкт сертифікації педагогічних працівників. Реєстрація на сертифікацію є добровільною і її зможуть пройти 1000 вчителів початкових класів.

Новосад зауважила, що у бюджеті-2020 закладено підвищення на 20% зарплати для вчителів, які успішно пройдуть таку сертифікацію.

 

У Єврокомісії підтверджують суперечку щодо бюджету на 2020 рік

Європейська Комісія підтвердила наявність різних поглядів щодо бюджету ЄС на наступний рік між Європейським парламентом та Європейською радою, і висловила готовність представити новий проєкт бюджету, якщо компроміс не буде знайдено до опівночі понеділка – Укрінформ.

Про це сьогодні під час брифінгу проінформувала речниця Єврокомісії Міна Андреєва, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Переговори щодо (формування) бюджету ЄС 2020 будуть продовжуватися сьогодні до опівночі, коли добігає кінця так званий консультаційний період. Сьогодні пообідді Єврокомісія продовжить працювати з Європейським парламентом та Європейською радою, щоб досягти згоди. Якщо такої згоди досягти не вдасться, Єврокомісія представить нові пропозиції протягом наступних днів, залишаючи достатньо часу, щоб досягти угоди до кінця року», – зазначила Андреєва.

Як вже повідомляв Укрінформ, під час виступу у Європарламенті 22 жовтня чинний президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав неприйнятною пропозицію Європейської Ради та Фінського головування ЄС, яка передбачає зменшення бюджету ЄС до 1 відсотка від загальноєвропейського ВНП. Європарламент ухвалив поправки до бюджету ЄС на 2020 рік, які, в свою чергу, не були підтримані Європейською Радою, оскільки вони перевищили показники Багаторічної фінансової перспективи ЄС на 2014-2020 роки. Така незгода започаткувала тритижневий процес консультацій, який розпочався 29 жовтня, і має завершитися опівночі 18 листопада.

У проєкті бюджету-2020 Єврокомісія запропонувала загальний рівень фінансових зобов’язань на рівні 168,3 млрд євро та загальний рівень витрат на рівні у 153,6 млрд євро. Позиція Європейської ради, яку було ухвалено 3 вересня, визначає загальні фінансові зобов’язання в обсязі 166,8 млрд євро та загальну витратну частину у 153,1 млрд євро, що, відповідно, на 1,5 млрд та 0,5 млрд євро менше за пропозицію Єврокомісії. При цьому позиція Європейської ради представляє збільшення фінансових зобов’язань на 0,6 відсотка та зростання обсягу витратної частини на 3,3 відсотка у порівнянні з бюджетом 2019 року.

Водночас Європарламент наполягає на збільшенні частини загальних зобов’язань у Бюджеті ЄС наступного року до 171,0 млрд євро та загальних витрат до 159,1 млрд євро. Ця позиція виходить за максимальні показники, встановлені в Багаторічній фінансовій перспективі ЄС на 2014-2020 роки.

Якщо консультаційний комітет не досягне компромісу у понеділок, Єврокомісія буде зобов’язана надати на розгляд новий проєкт бюджету ЄС на наступний рік.

 

На опорні школи у селах виділять 3,5 мільярда – Новосад

Міністр освіти України Ганна Новосад повідомила, що на опорні та великі школи у сільські місцевості направлять 3,5 мільярда гривень.

Про це вона розповіла в ефірі “1+1” – Укрінформ.

“Ми закладаємо першу нову субвенцію, яка називається “Спроможна школа для кращих результатів” – це 3,5 млрд гривень, які ми плануємо спільно з областями витратити на підтримку опорних та великих шкіл. Це на 2020 рік”, – розповіла Новосад.

Вона додала, що таким чином міністерство хоче вирішити таку проблему з невисокою якістю освіти у сільській місцевості.

“В Україні є дуже багато маленьких шкіл, особливо в сільській місцевості, які, як правило, надають не високу якість освіти, і якщо ми будемо зберігати таку ситуацію, то ми і далі будемо обмежувати наших дітей в їхньому праві на якісну освіту. Власне, ми хочемо допомогти регіонам через інструмент створення опорних шкіл – це школи, які є якісними, до яких є підвезення, – дати їм можливість цю якість освіти у сільській місцевості підвищити”, – пояснила вона.

Новосад додала, що кошти спрямують на облаштування опорних шкіл, подекуди це буде будівництво або з нуля, або завершення тих об’єктів, які вже є на стадії будівництва.

“Також паралельно будемо підтримувати не лише опорні, а також великі школи. Наприклад, під Києвом є дуже багато містечок, які перенаселені, в яких багато дітей шкільного віку і не вистачає місць у школах. Тому за наступний місяць-два ми маємо спільно з регіонами визначити ті школи, які потребуватимуть підтримки”, – додала вона.

 

У Рівному обговорили, як будуть формуватися бюджети тергромад

Методику формування місцевих бюджетів ОТГ на 2020 рік та прогнозованих показників на 2021 – 2022 роки обговорили у Рівному економісти та бухгалтери об′єднаних територіальних громад.

Захід організував Рівненський Центр розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою» за підтримки департаменту фінансів обласної державної адміністрації, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«При формуванні місцевих бюджетів на 2020 рік слід врахувати реалії, у яких опиняться ОТГ, адже деякі асигнування з державного бюджету не відповідатимуть очікуванням громад», – сказала директор департаменту фінансів Рівненської облдержадміністрації Лідія Біляк.

За її словами, це стосується фінансування освіти, працівникам якої анонсовано підвищення заробітної плати, однак відповідні на це суми не передбачені, оскільки є намір «перекласти» їх на бюджети ОТГ.

«При цьому почалася тенденція зменшення додаткової дотації на утримання закладів освіти та охорони здоров′я: у нинішньому році загалом в Україні – на 47 відсотків (у Рівненській області – на 43 відсотки), у 2020-му вона знизиться до 50, у 2021-му – до 75 відсотків, а у 2022 зникне зовсім. Тому ОТГ повинні виходити зі своїх можливостей при створенні бюджетного плану», – зазначила Біляк.

Радниця з питань місцевих фінансів Рівненського Центру розвитку місцевого самоврядування Ірина Кондратюк звернула увагу на новацію: у Державному бюджеті визначено суму у 3,75 мільярда на соціальний захист молодих вчителів загальноосвітніх середніх шкіл – їм видаватимуть одноразову допомогу в розмірі 21020 гривень. А це, на її думку, сприятиме закріпленню в ОТГ педагогічних кадрів.

Також Кондратюк зауважила, що розміри державної субвенції для створення інфраструктури ОТГ теж, очевидно, зменшаться, адже її сума залишається на цьогорічному рівні – 2,1 мільярда гривень, у той час, як об′єднаних територіальних громад стало набагато більше, і число їх зростає.

«До цього слід додати, що і власні доходи багатьох громад суттєво знизяться, адже акцизний податок з пального у наступному році спрямовуватимуть у Дорожній державний фонд, тому автозаправки на території ОТГ вже не приноситимуть в казну громад жодної копійки. А механізму компенсації немає! Відтак, на Рівненщині у непевному становищі опиняться, наприклад, Привільненська та Бугаївська об′єднані територіальні громади, де відрахування з цього виду податку складають відповідно 60 і 50 відсотків власних надходжень», – прокоментувала Кондратюк.

Вона вважає, що у зв′язку із такими тенденціями громади мають впроваджувати нові ідеї поповнення своїх бюджетів.

«Для ретельнішої підготовки розрахунків у тих ОТГ, які з початку нинішнього року перебувають у прямих міжбюджетних відносинах, слід скористатися моделлю рейтингу ОТГ, створеною у Рівненському Центрі розвитку місцевого самоврядування, – радить Кондратюк. – Ця розробка показує спроможність громад і те, над чим слід працювати, щоб збільшити доходи, або з ким об′єднатися з тією ж метою, чи залучити інвесторів, як це зробили у Підлозцівській громаді, де за рахунок співпраці з великим агрохолдингом власні доходи зросли у півтора раза. Або Локницька ОТГ: на її території облаштовано Нобельський ландшафтний парк (отже, збільшилася площа земель громади), будуть створені нові робочі місця. А Демидівська ОТГ виграла грант Українського культурного фонду на проведення археологічних розкопок давніх слов′янських поселень Х століття біля Хрінницького водосховища тощо».

Радниця з питань місцевих фінансів ЦРМС також наголосила на потребі прозорості бюджетних відносин в ОТГ. «Цьому аспекту на Рівненщині почали приділяти особливу увагу після того, як фахівці Рівненського ЦРМС допомогли громадам зробити публічним фінансовий менеджмент. Відтак на своїх сайтах ОТГ розширили, удосконалили інформацію про бюджет, почали оприлюднювати рішення, звіти про виконання бюджетних показників», – підкреслила Кондратюк.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації в Україні та її секторальні напрямки.

 

В інтернатах проживає 95% дітей, які мають батьків – Кулеба

В інтернатах проживає більшість дітей, які не є сиротами, 95% із них мають біологічних батьків.

Про це розповів Уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба під час презентації документального фільму “Що таке любов?!” у кінотеатрі “Оскар” у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“1,5 відсотка дитячого населення перебуває в інтернатах. Це 100 тисяч дітей. Це різні типи інтернатів. Їх десятки сьогодні. 95% дітей з цих 100 тисяч мають батьків. Вони не сироти. Це основний міф, або помилка, яка є сьогодні, коли кажеш про реформу інтернатів. Але ця реформа не про те, щоб сиріт влаштовувати в сім’ї. Ця реформа про те, щоб батьківських дітей залишати у власних сім’ях. І бачити біду на її початках”, – сказав він.

Кулеба зазначив, що потрібно з самого початку звертати увагу на те, як ця сім’я опинилась у такому стані, що вона вже готова віддати свою дитину до інтернату. За його словами, до такого стану здебільшого призводить бідність або інше неблагополуччя.

“Це може бути одинока мати, яка залишилася з трьома або чотирма дітьми, і їх немає чим годувати. Це може бути особлива потреба, або інвалідність дитини. Хоча тільки 18% дітей в інтернатах – це діти, які мають інвалідність. Всі інші не мають інвалідності…”, – зазначив він.

Кулеба додав, що наразі інтернат вважається місцем несвободи, яке ніколи не буде щасливим для дитини.

Документальний фільм “Що таке любов?!” розповідає про життя сиріт та інтернатне виховання дітей в Україні.

 

Президент підписав указ щодо підтримки сімей, які виховують сиріт

30.09.2019

Президент України підписав Указ «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей».

Про це Зеленський повідомив на зустрічі з батьками-усиновителями, опікунами та прийомними батьками, яка відбулася в Офісі Президента, інформує сайт глави держави – Укрінформ.

Під час спілкування з батьками Президент наголосив, що влада налаштована на підтримку родин, які взяли на себе сміливість виховувати сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

«Ми справді хочемо допомогти вашим дітям і вам особисто як сім’ям, як батькам», – сказав Зеленський.

Відповідно до Указу № 721/2019, Кабінет Міністрів має вжити заходів для збільшення з 2020 року розміру державної соціальної допомоги батькам-вихователям і прийомним батькам.

Також уряд до 1 грудня поточного року має забезпечити подання на розгляд Президентові пропозицій щодо приєднання України до Конвенції про захист дітей і співробітництво з питань міждержавного усиновлення та підготувати відповідні зміни до законодавчих актів.

З урахуванням положень Європейської конвенції про здійснення прав дітей Кабмін у шестимісячний термін має розробити законопроєкт, спрямований на забезпечення скорочення процесуальних строків судового розгляду справ, що стосуються всиновлення, встановлення опіки, піклування, позбавлення батьківських прав, відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, та внести цей документ на розгляд Верховної Ради.

У тримісячний термін уряд також має вдосконалити порядок провадження діяльності з усиновлення, зокрема щодо забезпечення реалізації особами, в сім’ї яких виховується дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, переважного права на всиновлення такої дитини.

Крім того, в указі зазначається необхідність запровадження ефективних механізмів одержання достовірної та актуальної інформації про дотримання прав усиновлених дітей, зокрема дітей, які проживають за межами України, та механізмів дієвого реагування на виявлені факти порушення їхніх прав.

 

Суспільне почало знімати телесеріал “На Східному фронті”

Суспільний мовник розпочав зйомки документального телесеріалу про війну в жанрі роуд-муві.

Про це повідомляється на сайті телеканалу UA: Перший – Укрінформ.

“Ведучі проєкту Юрій Макаров та Євген Степаненко проїдуть уздовж всієї лінії розмежування від Широкиного до Станиці Луганської, аби побачити на власні очі й розповісти глядачам, що нині відбувається на Донбасі. Проєкт із робочою назвою “На Східному фронті” складатиметься з 10 документальних фільмів”, – ідеться в повідомленні.

За словами виконавчої продюсерки Євгенії Подобної, ідея проєкту — показати, що відбувається вздовж лінії розмежування.

“Двоє ведучих побувають у ключових точках війни. Вони стануть провідниками для глядача у світ війни: розповідатимуть, аналізуватимуть, ділитимуться рефлексіями від побаченого… Унікальність проєкту в тому, що це буде максимально широкий погляд на те, що відбувається на сході України. Ми розповімо про життя в прифронтових містах та селах, про підрозділи, які їх обороняють, та головне — про людей, чиє життя так чи інакше пов’язане з війною. Сподіваюся, ми зламаємо багато стереотипів”, – розповіла виконавча продюсерка проєкту, а водночас додала, що Степаненко був на війні у 2014-2015 роках.

Автор та ведучий проєкту Юрій Макаров зазначив, що у знімальній групі із шести осіб мінімум четверо або брали участь у бойових діях, або були на фронті довгий час як волонтери, отож це тільки для нього було умовно “бойове хрещення”.

“Ми вже проїхалися від Маріуполя до Красногорівки, а наступна експедиція замикатиме цю дугу аж до Станиці Луганської. Ми зустріли величезну кількість неймовірних людей — і це основний емоційний результат від цього відрядження. Тобто ми можемо констатувати, що на фронті сьогодні перебуває найкраща частина українців”, — підкреслив Макаров.

Як зазначається, на глядачів чекає багато ексклюзивних зйомок. Наприклад, патрулювання на борту корабля з морськими прикордонниками. У кожній серії телесеріалу ведучі знайомитимуть глядачів із людьми війни: військовими, місцевими мешканцями й волонтерами.

Головним героєм першої серії стане колишній десантник, а нині командир 503 батальйону морської піхоти Вадим Сухаревський, нагороджений орденами Богдана Хмельницького II і IIІ ступеня. Він першим прийняв бій з окупантом і зробив перший постріл у відповідь.

Суспільний мовник планує показати документальний телесеріал на початку 2020 року.

 

“Російське” розслідування Мюллера: у Конгресі з’ясовують, чи не збрехав Трамп

Палата представників почала розслідування, чи не збрехав президент США Дональд Трамп спеціальному прокурору Роберту Мюллеру в письмових відповідях, які він надав у контексті російського розслідування.

Висловлювання головного юриста Палати представників Дугласа Леттера Апеляційному суду в Вашингтоні наводить у понеділок американський телеканал CNN – Укрінформ.

“Чи збрехав президент? Чи був Президент правдивим у своїх відповідях розслідуванню Мюллера?”, – пояснив Леттер Апеляційному суду, чому законодавці потребують доступу до матеріалів присяжного журі з розслідування Мюллера.

Нагадаємо, в листопаді минулого року офіс спецпрокурора США Роберта Мюллера отримав від президента Трампа письмові відповіді на запитання слідства щодо втручання Росії у президентські вибори в США.

Сам же глава Білого дому заявив тоді, що відповіді далися йому “дуже легко”, хоча, за його словами, він виявив обережність у формулюваннях.

 

Прибічники Трампа вважають великою помилкою затримку з наданням допомоги Україні

Республіканці у США визнають, що затримка з наданням американської військової допомоги Україні була «великою помилкою Трампа».

Про це заявив у інтерв’ю Укрінформу колишній шеф бюро Української редакції «Радіо Свобода» в Нью-Йорку член Республіканської партії Юрій Дулерайн.

«Ми, його (Трампа – ред.) прибічники, це визнаємо», – сказав він.

Водночас республіканець негативно оцінює розслідування щодо імпічменту президента, яке проводить Палата представників. «Там усе висмоктано з пальця! Він бізнесмен – і вони цього не сприймають», – переконаний він.

На думку Дулерайна, Росія, переслідуючи свої цілі, намагалася підтримати кожного з реальних кандидатів у президенти. «Трамп переміг, але росіяни залишилися ні з чим. Щоправда, вони в будь-якому разі нічого не виграли б, бо американське суспільство не підтримує загравання з Росією», – зазначив він.

Відзначаючи негативні риси Трампа, Дулерайн зауважив: «Він не терпить, коли йому йдуть поперек. Іноді не дуже схильний до компромісів, а в політиці це великий мінус. Кажуть, любить лестощі… Щоправда, а хто їх не любить?»

Водночас, за словами Дулерайна, за період президентства Трампа рівень безробіття знизився до 3%, а це найнижча позначка за всі роки існування Сполучених Штатів. Крім того, фінансовий стан Сполучених Штатів значно поліпшився, долар зміцнів.

«Як бізнесмен він дав країні імпульс для розвитку», – переконаний Дулейран.

 

Пхеньян заявляє, що більше не зацікавлений у переговорах з Вашингтоном

Північна Корея більше не зацікавлена у проведенні зустрічей зі США, якщо тільки Вашингтон не запропонує нові поступки в ядерних переговорах.

Про це повідомляє AFP з посиланням на північнокорейське агентство ЦТАК – Укрінформ.

“Ми більше не зацікавлені в таких переговорах, які нічого нам не приносять”, – заявив радник МЗС КНДР Кім Ге Гван.

За словами радника, США застопорилися, “роблячи вигляд, що досягли прогресу”. Він інтерпретував нещодавній твіт президента США Дональда Трампа як заклик до нового саміту, але наголосив: “Ми більше не будемо дарувати президенту США того, чим він може похвалитися”.

Кім додав, що Північній Кореї мають компенсувати “успіхи”, які президент Трамп назвав своїми досягненнями.

Мається на увазі, що у Пхеньяні таким чином відреагували на нещодавній твіт президента США, адресований главі КНДР Кім Чен Ину: “Вам треба діяти швидко, виконуйте угоду. До скорої зустрічі!”

Як відомо, в квітні 2018 року керівництво КНДР оголосило про припинення випробувань ядерної зброї і міжконтинентальних ракет. На першій зустрічі президента США і північнокорейського лідера 12 червня 2018 року в Сінгапурі був підписаний спільний документ, який зобов’язує КНДР до повної денуклеаризації, але не містить конкретних кроків з досягнення цієї мети. Відтоді ядерні переговори між країнами зайшли у безвихідь.

У жовтні Пхеньян призначив Вашингтону крайній термін до кінця року, щоб вийти з новою пропозицією у рамках переговорів про денуклеаризацію.

 

Джонсон не публікує доповідь про Росію, щоб не псувати відносини з Трампом – ЗМІ

Уряд Британії не публікує доповідь парламентського комітету про втручання Росії у внутрішні справи Британії через те, що прем’єр Борис Джонсон ймовірно не хоче погіршувати відносини з президентом США Дональдом Трампом.

Про це повідомляє The Guardian із посиланням на високопоставленого співрозмовника в британському уряді – Укрінформ.

“Одна з причин, чому доповідь (про російське втручання в Британії — ред.) не була опублікована, може стосуватися відносин Джонсона та Дональда Трампа і те, що в цій доповіді саме написано про президента США та його відносини з Росією”, – йдеться у повідомленні.

За словами співрозмовника, офіційне пояснення уряду чому не публікують цю доповідь “не відображає реальну ситуацію”.

Він також припустив, що ймовірно у самому тексті є щось таке, що може спричинити занепокоєння у громадськості.

Зазначається, 50-сторінкова доповідь мала бути схваленою для публікації прем’єром Борисом Джонсом ще до 5 листопада, перед розпуском парламенту перед достроковими виборами.

Як повідомлялося, депутат від Консервативної партії Домінік Грів звинуватив голову уряду Великої Британії Бориса Джонсона у блокуванні публікації звіту з оцінками загроз для безпеки країни з боку Кремля. Згодом тіньовий міністр закордонних справ Емілі Торнберрі звернулася до уряду із запитом щодо зв’язків з РФ старшого радника прем’єр-міністра Бориса Джонсона.

17 листопада стало відомо, що уряд Великої Британії опублікує доповідь парламентського комітету про втручання Росії у внутрішні справи Британії та її вплив на результат референдуму щодо Brexit після позачергових виборів до законодавчого органу 12 грудня.

 

Джонсон незабаром після отруєння Скрипалів зустрічався з ексагентом КДБ — The Guardian

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон в 2018 році, незабаром після отруєння сім’ї Скрипалів, зустрічався на вечірці з колишнім агентом КДБ, нині бізнесменом Олександром Лебедєвим.

Про це повідомляє The Guardian – Укрінформ.

«Борис Джонсон зустрічався з колишнім агентом КДБ під час вельми сумнівної поїздки на вечірку через два дні після відвідування саміту НАТО на високому рівні, порядок денний якого бул зосереджений на Росії», – йдеться в повідомленні.

Під колишнім агентом КДБ газета має на увазі російського мільярдера Олександра Лебедєва, нинішнього власника британських газет Independent та Evening Standard.

Джонсон, який у 2018-му був міністром закордонних справ, зустрівся з Лебедєвим після саміту глав МЗС у Брюсселі, організованого після отруєння колишнього російського агента Сергія Скрипаля. Згідно з інформацією видання, після саміту Джонсон без особистої охорони відправився в Італію на вечірку Євгенія Лебедєва – сина Олександра Лебедєва.

Про зустрічі стало відомо ще в липні 2019 року, однак Лебедєв-старший досі це заперечував. Тепер же представник бізнесмена визнав, що зустріч відбулася на вечірці: «Він (Олександр Лебедєв – ред.) часто їздить в Італію з сином. Він часто буває в Європі і за ці роки познайомився там практично з усіма друзями Євгенія. Так що в цій зустрічі немає нічого незвичайного».

Як зазначає видання, невідомо, про що йшла мова і як довго тривала зустріч Лебедєва з Джонсоном. Коли журналісти попросили прояснити ситуацію, на Даунінг-стріт відмовилися від коментарів.

Колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля та його доньку Юлію 5 березня 2018 року виявили в несвідомому стані в британському Солсбері і госпіталізували з отруєнням невідомою речовиною, яке згодом ідентифікували як нервово-паралітичний реагент «Новачок» російського походження.

5 вересня прокуратура Британії назвала імена двох росіян, підозрюваних у спробі замаху на Скрипалів. Британська розвідка встановила, що підозрювані – «Олександр Петров» (справжнє ім’я Олександр Мишкін) і «Руслан Боширов» (справжнє ім’я Анатолій Чепіга) – є офіцерами ГРУ.

 

Міжнародні спостерігачі розкритикували вибори у Білорусі — заява ПАРЄ

Міжнародні спостерігачі, включаючи представників Парламентської асамблеї Ради Європи, розкритикували дотримання основоположних свобод під час проведення дострокових парламентських виборів у Білорусі.

Про це йдеться в оприлюдненій у понеділок заяві ПАРЄ, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.

“Фундаментальні свободи були проігноровані, й чесність виборчого процесу не була належно захищена на дострокових парламентських виборах у Білорусі, навіть за умови збільшення кількості зареєстрованих кандидатів”, – заявили міжнародні спостерігачі.

Також наголошується, що “правові рамки, в яких відбулося голосування, забезпечили неефективні гарантії для проведення виборів у відповідності з міжнародними стандартами”.

Серед головних недоліків відзначаються перепони у реєстрації політичних партій, обмежені можливості для проведення публічних зібрань, кримінальне покарання за наклеп.

“Ми розчаровані, що Білорусь не імплементувала рекомендації, зроблені у 2016 році, таким чином позбавивши своїх громадян, як виборців, так і кандидатів, бути повністю залученими до демократичного процесу”, – заявив голова спостережної місії ПАРЄ лорд Девід Бленкатра (Велика Британія).

Окрім цього, міжнародні спостерігачі вказали на те, що значна кількість білоруських ЗМІ, фінансованих державою, обмежили простір для діяльності незалежних медіа, а також плюралізм думок.

Як повідомляв Укрінформ, 17 листопада в Білорусі пройшли вибори до Палати представників Національних зборів Республіки Білорусь.

Чергові парламентські вибори в Білорусі мали відбутися не раніше 10 вересня 2020 року. Але вибори президента заплановано на 30 серпня 2020 року. З метою поділу часового періоду проведення цих виборів президент Олександр Лукашенко підписав указ про призначення дострокового парламентського волевиявлення на листопад 2019 року.

 

“Втрачена можливість”: Євросоюз оцінив вибори у Білорусі

Євросоюз назвав парламентські вибори в Білорусі, що відбулися в неділю, 17 листопада, “втраченою можливістю” для того, щоб провести голосування за міжнародними стандартами.

Про це йдеться у заяві речника ЄС, яка оприлюднена на сайті Європейської Служби зовнішніх дій – Укрінформ.

“Парламентські вибори, які відбулися вчора у Білорусі, пройшли в цілому в спокійній атмосфері, але стали втраченою можливістю провести вибори повністю за міжнародними стандартами. Попередній висновок міжнародної спостережної місії ОБСЄ/БДІПЛ (Бюро з питань демократичних інститутів та прав людини) зазначає, що під час виборів було допущене загальне порушення фундаментальних свобод на зібрання, асоціації та висловлювання. На додаток, ОБСЄ/БДІПЛ відмітило обмеження під час проведення виборчої кампанії, що не створило змістовних та конкурентних умов для політичного змагання”, – йдеться у заяві речника ЄС.

Євросоюз також заявив про те, що ключові рекомендації ОБСЄ/БДІПЛ та Венеціанської комісії Ради Європи залишаються нереалізованими. У цих умовах, з огляду на майбутні президентські вибори 2020 року, для влади Білорусі є критично важливим без зволікань поновити роботу з широкої виборчої реформи. Така реформа, йдеться у документі, також буде ключовим фактором для реалізації повного потенціалу відносин між ЄС і Білоруссю, які останні три роки будувалася на позитивній співпраці.

“Європейський Союз залишається відданими підтримці стабільного, демократичного, суверенного та заможного майбутнього для країни, в інтересах народу Білорусі, і має твердий намір продовжувати працювати для досягнення цієї мети”, – йдеться у заяві речника ЄС.

Як повідомляв Укрінформ, 17 листопада в Білорусі пройшли вибори до Палати представників Національних зборів Республіки Білорусь.

Чергові парламентські вибори в Білорусі мали відбутися не раніше 10 вересня 2020 року. Але вибори президента заплановано на 30 серпня 2020 року. З метою поділу часового періоду проведення цих виборів президент Олександр Лукашенко підписав указ про призначення дострокового парламентського волевиявлення на листопад 2019 року.

 

Гончарук обговорив з головою Сеймасу співпрацю Україна–Литва

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук обговорив під час зустріч з Головою Сеймасу Литовської Республіки Вікторасом а можливості до посилення взаємодії між країнами.

Про це повідомляє Урядовий портал – Укрінформ.

«Ми дуже цінуємо підтримку Литви. Для України дуже важливо мати сильних партнерів та відчувати їхню підтримку всередині ЄС. Зокрема, ми вдячні литовським колегам за підтримку України в рамках ПАРЄ, зокрема, під час голосування делегатів Литви «проти» повернення Росії повноважень у Парламентській Асамблеї», – наголосив Прем’єр-міністр.

Він окремо підкреслив важливість спільної позиції України, Литви та інших країн ЄС щодо неприпустимості реалізації проєкту «Північний потік-2», що монополізує енергетичний ринок та неминуче призведе серед іншого до погіршення якості послуг для усіх споживачів.

«Енергетична безпека – пріоритет не лише для України, але для усієї Європи. Це питання повинні обговорюватися на найвищому рівні в ЄС, тому я дякую Литві за підтримку в цьому питанні. Я радий, що ми маємо спільну позицію щодо неприпустимості реалізації проекту «Північний потік-2». Це політичний, а не бізнес-проект, і дуже важливо зупинити його руйнівний вплив, адже йдеться про безпеку усієї Європи», – підкреслив Гончарук.

Він також висловив переконання в успішності підготовки і проведення Конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться у Вільнюсі у липні 2020 року.

«Ми очікуємо, що наступна Конференція у Литві стане важливою платформою для розбудови чіткої дорожньої карти імплементації важливих реформ в Україні. Слід змінити підхід щодо підтримки України з ситуаційного на системний. Певен, що взаємні візити високого рівня та спільна участь представників України і Литви у зустрічах Європейської Ради сприятимуть досягненню цієї мети», – підкреслив Прем’єр.

 

Столтенберг заявляє, що НАТО спроможне захистити країни Балтії

Якщо того потребуватимуть обставини, НАТО спроможне швидко наростити та посилити бойові підрозділи країн Альянсу, які зараз знаходяться у Балтійських країнах та у Польщі, щоб надійно захистити країни регіону.

Про це у понеділок у Брюсселі під час пресконференції за підсумками зустрічі з президентом Естонії Керсті Кальюлайд (Kersti Kaljulaid) заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми втричі збільшили потужність Сил реагування НАТО та підвищили готовність наших сил. Це означає, що там, де це може бути потрібно, союзники по НАТО будуть здатними швидко наростити та посилити, застосувати більше сил, зокрема, у країнах Балтії, включаючи Естонію», – зауважив керівник НАТО, відповідаючи на питання від естонської преси.

Він зауважив, що одним із пріоритетів НАТО залишається створення надійної системи протиповітряної оборони. Для досягнення цієї мети НАТО вже збільшив власну присутність у повітрі, зокрема, в рамках проведення повітряного патрулювання в небі над Балтикою.

Крім того, за словами Єнса Столтенберга, союзники по НАТО збільшили свою військово-морську присутність та проводять більше військово-морських навчань у цьому регіоні.

Як повідомляв Укрінформ, за рішенням Варшавського саміту НАТО 2016 року союзники по Альянсу у відповідь на агресивну поведінку Росії вперше з часів завершення «холодної війни» розгорнули бойові багатонаціональні бойові підрозділи в країнах на Сході Альянсу – у державах Балтії та у Польщі.

 

Провокаційна реклама туристичного Вільнюса стала найкращою у світі

Туристичне промо «Вільнюс – точка G Європи» завоювало головний приз International Travel & Tourism Awards у номінації Best Destination Campaign – City.

Маркетинговій кампанії столиці Литви вдалося обійти креативні ідеї про Даллас, Лас-Вегас і Ліверпуль, пише 34travel – Укрінформ.

Реклама зі слоганом «Ніхто не знає, де це, але варто знайти – і це чудово» з’явилася 2018 року. Її розмістили на вуличних щитах в Берліні й Лондоні, а також в соціальних мережах.

Повідомлялося, що меседж подіяв: кількість запитів про Вільнюс у Google збільшилася в кілька разів.

Розробили кампанію дизайнери Юргіс Раманаускас, Скайсте Каурінайте й Угніус Мікште з рекламної школи Atomic Garden. Як пояснив Раманаускас, ключова ідея їхнього візуалу полягає в тому, що більшість людей навіть не уявляють, де розташовано Вільнюс, але коли потрапляють до литовської столиці, то вона їх неймовірно вражає.

The International Travel & Tourism Awards – престижна нагорода в сфері подорожей. Вона вручається в 15 номінаціях.

 

У Тбілісі почався розгін протесту біля парламенту

У Тбілісі почався розгін мітингувальників біля парламенту, які виступають за прийняття конституційної реформи в Грузії.

Про це повідомляє Грузія Online – Укрінформ.

“Для розгону учасників акції правоохоронці випустили по них струмінь води”, – йдеться в повідомленні.

Після застосування водомета частина учасників акції залишила вулицю Зубалашвілі, а частина знову намагається чинити опір спецназу піднятими руками, не даючи їм зайняти місце проведення акції.

До цього поліція дала учасникам протесту півгодини, щоб розійтися, однак активісти відмовилися залишати площу біля парламенту.

Як повідомлялося, 14 листопада парламент Грузії ухвалив закон про внесення змін до Конституції, що передбачають зміну виборчої системи.

Грузинська влада ще в червні на тлі багатотисячних протестних акцій пообіцяли внести зміни до Конституції, щоб уже в 2020 році провести вибори в парламент виключно за пропорційною системою. Для прийняття конституційних поправок необхідні були голоси 113 депутатів. Але парламент 101 голосом проти трьох провалив законопроект. Опозиція та громадські активісти оголосили про початок протестів і встановили в центрі Тбілісі наметове містечко.

 

У суді вимагають переглянути екологічний висновок щодо будівництва ВЕС на Закарпатті

В Ужгороді розпочалося судове засідання у справі будівництва ВЕС на полонині Боржава. Науковці та громадські активісти вимагають скасувати та визнати протиправним висновок щодо оцінки впливу на довкілля (ОВД) проєкту.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила Юлія Бурлаченко, кандидат фізико-математичних наук, активістка руху #save borzhava.

“Сьогодні, 18 листопада, у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду розпочалося судове засідання по справі 260/771/19 про визнання протиправним і скасування висновку з оцінки впливу на довкілля проєкту ВЕС на Боржаві. На суді присутні експерти, які проводили дослідження на Боржаві, науковці, які писали зауваження до ОВД проєкту ВЕС на Боржаві. Сьогодні на суді заслухають їх як свідків”, – повідомила вона.

Зі слів Бурлаченко, суть позову у тому, що висновок з ОВД проєкту вітрової електростанції був виданий з рядом порушень. Зокрема, документ містить неповну, а місцями недостовірну інформацію. Також активісти апелюють до того, що громадське обговорення проєкту проводилось з порушенням законодавства.

Як повідомляв Укрінформ, на найбільшому в Закарпатті Боржавському полонинському масиві у межах Воловецького та Свалявського районів заплановане будівництво ВЕС із 34 вітряків, які передбачено розташувати безпосередньо на Боржавському хребті. Реалізувати проєкт має турецький інспектор. Цей проєкт викликав протести в області. Наразі з цього приводу створена комісія при ВР, яка вивчає питання щодо будівництва ВЕС на Боржаві.

 

В Україні вперше відзначають День сержанта ЗСУ

Президент Володимир Зеленський переконаний, що сержанти і старшини Збройних Сил України є беззаперечними лідерами для солдат, зразком для підлеглих та опорою для командирів.

Про це йдеться у вітанні глави держави сержантському складу ЗСУ з нагоди Дня сержанта Збройних Сил України – Укрінформ.

“Сьогодні ви є беззаперечними лідерами для солдат, зразком для підлеглих, опорою для командирів. Ви безпосередньо управляєте підрозділами первинної ланки і підпорядкованим особовим складом, навчаєте солдат і відповідаєте за їх життя, морально-психологічний стан та готовність до виконання завдань за призначенням”, – зазначив Президент.

Він також підкреслив, що, добре показавши себе у боях із російським агресором, сержантський та старшинський корпус довів свою особливу роль у житті військових колективів та став основою сучасного українського війська.

Водночас Зеленський нагадав, що цього дня у скорботі також схиляємо голови, згадуючи воїнів, які віддали своє життя за мирне майбутнє України.

“Вітаю сержантів та старшин, що перебувають у бойовому строю, служать Батьківщині, боронять нашу землю від агресора, виконують почесну місію у миротворчих операціях”, – привітав глава держави.

Крім того, він подякував тисячам сержантів та старшин, які перебувають у запасі і проходять службу у військовому резерві в готовності у разі загрози поповнити бойові підрозділи.

Як відомо, 18 листопада в Україні вперше відзначають День сержанта Збройних Сил України. Це свято встановлено Указом Президента України №153/2019 від 19 квітня 2019 року.

 

Комітет Ради рекомендує ухвалити проєкт щодо ввезення пестицидів в Україну

Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики рекомендує парламенту ухвалити за основу та в цілому законопроєкт №2289 “Про внесення змін до статті 4 Закону України “Про пестициди та агрохімікати” щодо ввезення пестицидів на митну територію України”.

Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради – Укрінформ.

“Комітет з питань аграрної та земельної політики рекомендує Верховній Раді ухвалити за основу та в цілому законопроєкт щодо ввезення пестицидів на митну територію”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, метою проєкту є удосконалення окремих положень щодо регулювання завезення та застосування в Україні незареєстрованих пестицидів, використання залишків пестицидів і агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, надання можливості застосування, зберігання, торгівлі, рекламування та перевезення залишків препаратів протягом двох років після завершення терміну їх реєстрації.

“Законопроєктом пропонується вилучити норму, відповідно до якої, обов’язковою умовою завезення та застосування в Україні дослідних партій пестицидів, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень, є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються, а також дозволити не лише використання залишків пестицидів і агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, але й їх застосування, зберігання, торгівлю, рекламування та перевезення”, – повідомляється в Інформуправлінні Апарату ВР.

Наголошується, що ухвалення законопроєкту дозволить забезпечити українським аграріям можливість використовувати передові технології захисту рослин, збільшити врожайність сільськогосподарських культур та унеможливить зловживанням з боку контролюючих органів під час проведення планових перевірок щодо дотримання законодавства у сфері захисту рослин.

 

Милованов назвав програми підтримки аграрної галузі у 2020 році

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов поінформував про заплановані на 2020 рік програми підтримки аграрної галузі.

Про це Милованов написав у Facebook – Укрінформ.

“Наступного року ми плануємо наступні програми підтримки агро галузі: “Здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі земель сільськогосподарського призначення”; “Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств”; “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними”; “Державна підтримка тваринництва, аквакультури (рибництва)”; “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників”; “Формування статутного капіталу Фонду/Агенції часткового гарантування кредитів”, – написав міністр.

Як повідомлялось, більшість програм підтримки АПК, які діють у 2019 році, збережено на 2020 рік.

За даними заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики Тараса Висоцького, на 30 жовтня 2019 року із запланованих 5,9 млрд грн на підтримку АПК виплачено 1,5 млрд грн (36,6%).

 

Радник прем’єра Голик написав книгу про роботу Дніпропетровської ОДА часів Резніченка

Книга видана видавництвом «Фоліо» і доступна в продажу по всій Україні.

Радник прем’єр-міністра України Юрій Голик написав книгу про роботу Дніпропетровської ОДА під керівництвом Валентина Резніченка в період з 2015-го по 2019 рік під назвою «Нескінченність не для слабаків. Книга про менеджерів, які хакнули систему держуправління», інформує ЛБ.

«Ця книга написана потом, кров’ю, нервами, здоров’ям і досвідом сотень людей. Ця книга написана не мною. І не про мене. Ця книга написана нами. Всіма тими, хто єдиною командою зробив фізично те, що ніхто ніколи в жодній ОДА не робив. І про нас. Людей, які дали фізично відчутний результат, незважаючи ні на що», – написав Голик у своєму Facebook.

За 4 роки роботи ОДА в області було реалізовано сотні інфраструктурних проєктів: від ремонту доріг, лікарень, шкіл і дитячих садків до будівництва нових спортивних об’єктів і систем альтернативного опалення. Голик у цей час був радником Резніченка та одним з ініціаторів та ідеологів розвитку інфраструктури регіону.

«Ця книга про менеджмент. Нудний, банальний, щоденний менеджмент. Але насправді вона про людей. Про людей, їхні долі й устремління. Про простих людей, які волею випадку потрапили в барвистий світ держуправління і хакнули його, змусивши давати фізично відчутний результат», – зазначив Голик.

У цей час він як радник голови Кабміну залучений до реалізації нового проєкту, ініційованого президентом Володимиром Зеленським: будівництво по всій країні по 100 шкіл, дитячих садків, стадіонів і доріг.

Книга Юрія Голика видана видавництвом «Фоліо» і доступна в продажу по всій Україні.

 

Окупанти намагаються знести храм ПЦУ у Євпаторії – Епіфаній

Про це повідомив предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент разом з громадою бореться за право молитися в кафедральному соборі святих Володимира і Ольги в м. Сімферополі, з якого їх насильно викидає російська держава. До цієї «гарячої точки» додалася інша – храм Української Церкви в Євпаторії, який окупаційна влада намагається просто знести”, – йдеться у повідомленні.

Митрополит закликав український Уряд нарешті ухвалити рішення щодо розв‘язання питання власності на приміщення собору і єпархіального управління в м. Сімферополі.

“Цей крок продемонструє юридичну і моральну підтримку українській громаді Криму з боку нашої держави і дасть можливість більш ефективно захистити її права на міжнародному рівні”, – переконаний Епіфаній.

Він також закликав російських окупантів схаменутися та “припинити злочин  проти законів людських та Закону Господнього”

“Згадайте прикру долю радянських атеїстів та не повторюйте їхнього шляху, зазіхаючи на храми Божі”, – наголосив митрополит.

 

Військову поліцію можливо виведуть з-під Генштабу – Чумак

Військову поліцію можливо повністю виведуть з-під Генерального штабу, але залишать в підпорядкуванні міністра оборони. Про це в інтерв’ю інформаційному агентству Міноборони АрміяInform розповів заступник Генерального прокурора – Головний військовий прокурор Віктор Чумак, передає УНН.

Відповідаючи на питання, чи не стане залишення військової поліції в підпорядкуванні оборонного відомства порушенням принципу незалежності органів, що проводять досудове розслідування, Чумак відповів: “Залежно від визначеної підслідності, можливо, доведеться її повністю виводити з-під Генерального штабу, але залишати у підпорядкуванні міністра оборони. Тут ситуація непроста, адже слід знайти баланс, з огляду на те, хто буде основними “клієнтами” військової поліції. Зрозуміло, що це не Міноборони, а передусім військові частини і з’єднання, підпорядковані ГШ”.

За його словами, саме у них відбувається левова частка діянь. З іншого боку міністерство теж має частини прямого підпорядкування, оборонні заводи, економічні зв’язки з іншими відомствами тощо.

“Тобто, питання підпорядкування військової поліції залишається певною мірою делікатним”, – зазначив Чумак.

Нагадаємо, у навчальному центрі Військової поліції вже підготовлено майже 1000 фахівців. Згодом на базі навчального центру відбудеться поетапне розгортання школи Військового поліцейського.

 

Военных прокуроров уже выводят из подчинения Минобороны – Чумак – Ліга-нет

Военные прокуроры находились на обеспечении Минобороны и одновременно контролировали его, что порождало конфликт интересов, отметил зам генпрокурора

Военные прокуроры будут гражданскими и полностью перейдут в подчинение генеральному прокурору. Об этом заявил заместитель генпрокурора, главный военный прокурор Виктор Чумак в интервью АрміяInform.

“Военных прокуроров уже выводят из-под подчинения Минобороны. И совершенно точно уже не будет действовать прокурорский “призыв” через военное ведомство. Эти люди будут гражданскими и полностью перейдут в подчинение генеральному прокурору. Военная прокуратура будет входить в состав Генпрокуратуры, а не Минобороны”, – отметил Чумак.

По его словам, все виды обеспечения прокуроры тоже будут получать по месту работы.

“А не так, как раньше: Минобороны их обеспечивало, а прокуроры его контролировали, что порождало прямой конфликт интересов. В то же время будут расследовать те же дела по военным преступлениям, преступлениям в сфере национальной безопасности и обороны, в ОПК, на госпредприятиях и в военных формированиях”, – сказал Чумак.

Отвечая на вопрос, как долго продлится эта демилитаризация, Чумак сказал: “Этот процесс достаточно длительный. Дедлайном станут соответствующие приказы генпрокурора о ликвидации сначала Главной военной прокуратуры и создании Главной специализированной прокуратуры, а затем – о ликвидации прокуратур регионов и создание на их уровне спецпрокуратур. Завершится процесс формированием специализированных прокуратур гарнизонов. Причем мы проанализируем, где в них есть необходимость, а где – нет”.

 

Росія закликала Україну утриматися від заяв про депортації жителів Донбасу – РБК-Україна

За словами Гризлова, з’явилася інформація про те, що влада України розробляє сценарій розвитку ситуації на Донбасі

Російська Федерація закликає Україну утриматися від провокаційних заяв про майбутнє Донбасу, в тому числі про можливу депортацію його жителів. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на російські ЗМІ.

За словами голови російської делегації в Тристоронньої контактної групи Бориса Гризлова, нещодавно з’явилася інформація про те, що представники України розробляють сценарій розвитку ситуації на Донбасі.

“В публічному полі нещодавно з’явилася інформація про можливі плани представників Києва щодо сценаріїв розвитку подій на Донбасі аж до депортації його жителів. Якщо з’ясується, що ці відомості відповідають дійсності, слід зазначити, що подібна позиція не відповідає змісту мінських домовленостей і вкрай негативно сприймається жителями Донбасу”, – заявив він.

За словами Гризлова, подібні заяви і дії можуть поставити під питання відповідальності українських політиків.

“Хотів би закликати київську сторону утриматися від можливих заяв і дій, що мають провокаційний характер. Подібні заяви і дії можуть поставити під питання відповідальність і дієздатність київських політиків. Нагадаю, що мінські домовленості закріплені резолюцією Ради безпеки ООН. Не потрібно розраховувати на їх перегляд в інших форматах, і тим більше намагатися зробити це в односторонньому порядку”, – заявив він.

Нагадаємо, Російська Федерація закликала Київ продовжити закон про особливий статус Донбасу і почати діалог з представниками самопроголошених “ДНР” і “ЛНР”. За словами Гризлова, для повноцінного введення в дію особливого статусу потрібно його закріплення в Конституції.

 

Півроку дипломатії Зеленського: ключові висновки

Конституція України наділяє президента потужними повноваженнями у керівництві та реалізації зовнішньої політики держави, роблячи його двигуном зовнішньої політики. А в умовах триваючої зовнішньої агресії роль головного дипломата країни є такою ж визначальною, як і роль Верховного головнокомандувача.

Перші півроку роботи шостого президента України вже дають змогу зробити висновки щодо «особливого стилю» нової дипломатії Зеленського, який, безперечно, матиме свій «особливий вплив» на майбутнє України.

Очевидно, що президент Зеленський не може скаржитися на слабкі стартові позиції для власної дипломатичної діяльності. Він отримав свій уряд, свій парламент, безпрецедентну підтримку суспільства у поєднанні з дієвою дипломатичною службою, потужною трансатлантичною коаліцією та масштабним зовнішньополітичним доробком президента Порошенка, особливо на євроінтеграційному та євроатлантичному напрямах. Складалося враження, що з такими козирями, помноженими на власний шарм і комунікативний талант, досягти карколомних зовнішньополітичних успіхів не потребуватиме надзусиль.

Проте, на жаль, вже за перші півроку українська дипломатія під керівництвом Зеленського виявилася розбалансованою, дезорієнтованою та послабленою як змістовно, так й інституційно. Їй бракує солідності та ґрунтовності. Дипломатія стає все більш реактивною і залежною від впливу зовнішніх обставин та інших акторів. Президент Зеленський намагається проводити значну кількість міжнародних зустрічей і візитів, результатом яких в абсолютній більшості залишається лише добре знайомство. Аматорські, лінійні та романтично-наївні підходи нової команди знецінюють міжнародну суб’єктність України, підривають міжнародну підтримку і довіру, суттєво ускладнюють реалізацію стратегічних цілей.

У полоні ілюзій щодо «швидкого миру»

На фоні відсутності конкретики та прагнення знайти найкоротший шлях до серця українського виборця кандидат Зеленський чи не найбільше запам’ятався наївними твердженнями, що для швидкого миру на Донбасі достатньо «перестати стріляти» і усунути тих, хто «заробляє на війні».

За півроку після перемоги на виборах президент Зеленський мав би вже прийняти реальність та усвідомити хибність і авантюрність подібних тез. На жаль, стріляти не перестали, українські герої продовжують гинути, відступ українських військ спровокував громадський спротив, а формула Штайнмаєра засвідчила, що ми почали грати за російським сценарієм виконання Мінських домовленостей, практично відмовившись від попередньої логіки «спочатку безпека».

Еволюція президента Зеленського, а відтак і його дипломатії, від наївного романтизму у бік суворого державницького прагматизму відбувається радше під тиском українського суспільства, але не на основі тверезої оцінки мотивів і замислів російського президента.

Можливість досягнути «швидкого миру» на Донбасі завжди була. Небезпечність такого варіанту полягає у тому, що він можливий лише на основі вимог Кремля. Ціна такого «миру» – не справжній мир, а капітуляція.

Демонструючи брак стратегічного бачення як виходити з донбаського клінчу, нинішня команда не змогла нічого запропонувати, окрім філософських роздумів на тему «бути чи не бути» Мінським домовленостям. І навіть пішли далі, ставлячи Україну перед вибором – між свободою та холодильником – маніпулятивно залякуючи українців, передусім пенсіонерів, схудненням гаманця у разі провалу «плану Зеленського». Натякають, що свою армію годувати дорого. Тому і поспішають, через що, завдяки медійним «фішечкам», для багатьох Мінські домовленості – це формула Штайнмаєра і розведення військ. Хоча ні перше, ні друге в їх текстах не згадуються.

Крім публічних декларацій про принциповість для нової влади відновлення суверенітету України над Кримом та призначення нового представника президента з питань АРК, президент Зеленський і його команда поки не представили жодних змістовних ідей щодо стратегії повернення Криму в Україну, зосередившись виключно на інформаційних кампаніях та законотворчих вправах.

Зазирнути в очі Путіну

Піврічна дипломатія нового президента запам’яталася й хаотичною епопеєю з проведенням нормандського саміту. Домінує одержима ілюзія, що особиста зустріч з президентом Путіним (будь-де, хоч в Казахстані, хоч в Парижі, хоч в Берліні) та можливість «поговорить» змусить Росію відмовитися від свого агресивного порядку денного щодо України. Так само невиправданим стало штучне самообмеження піврічними часовими рамками строків відновлення миру на Донбасі. Але саме цей заявлений турборежим фактично виштовхав Україну на шлях непопулярних кроків, провокуючи все більше питань українського суспільства.

Підхопивши Київ на гачок завищених зобов’язань, Москва у притаманному їй стилі висмикує окремі елементи врегулювання як пріоритетні, нав’язуючи свій порядок денний та сценарій.

І навіть попередня домовленість про проведення саміту 9 грудня в Парижі ще не гарантує, що він відбудеться. В Бразилії на полях саміту БРІКС Володимир Путін був достатньо відвертий – і розведення не зовсім таке, і заяви глави МЗС про вихід з Мінських домовленостей турбують, і закон про особливий порядок має бути узгоджений з російськими маріонетками. Тобто поле для маневру та провокацій є доволі широким і все залежатиме від того, чи вважатиме російський президент, що його передумови виконані. Крім цього, дата 9 грудня не є випадковою, адже вже 12 грудня лідери ЄС мають вирішувати долю продовження економічних санкцій проти Росії. Відтак, Кремль максимально використає цю зустріч, щоб забезпечити послаблення санкцій ЄС за мінімальну ціну. Тому відповідальність української дипломатії за результати та наслідки саміту для санкційного режиму буде величезною.

Умиротворити агресора

Сумлінне виконання російських забаганок лише заради нормандської зустрічі відсунуло на другий план питання консолідації міжнародної проукраїнської коаліції та пошук нових важелів впливу на агресора.

Якщо всі минулі роки Київ задавав тон в посиленні міжнародного тиску на Москву, то уже зараз Банкова мало не грає першу скрипку політики примирення. Особливо промовистим стало відмовчування Банкової з приводу важливої, хоча й проміжної, перемоги України у Міжнародному суді ООН у питанні порушення Росією конвенцій про фінансування тероризму і ліквідацію всіх форм дискримінації, а також схвалення проекту нової Резолюції ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і Севастополі, Україна».

Крім цього, бракувало активних наступальних дій української дипломатії для відновлення вільного судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці, повернення захоплених Росією трьох українських військових суден. Так і не було ухвалено національних санкцій проти фізичних та юридичних осіб РФ за так звану паспортизацію на Донбасі.

Загалом, такий підхід диктується прагненням «не нервувати, не ображати» Путіна, щоб вийти на конструктивну атмосферу під час особистої зустрічі з ним.

На фоні такої готовності Києва до політики умиротворення змінюють риторику і міжнародні партнери. Прикладом стали все частіші візити до Москви європейських лідерів, ініціатива Президента Франції щодо більшого залучення Росії до європейських процесів, розгорнуті обійми Трампа для зустрічі «друга Володимира» у США на наступній зустрічі Сімки. Та й готовність партнерів підтримувати наші ініціативи щодо впливу на Росію треба буде ділити на ступінь миролюбивих очікувань від Москви.

Важливо розуміти, що, якщо Україна сама не відстоює власні інтереси і йде на сумнівні компроміси, ніхто не буде її замість неї захищати. Останні події в Молдові свідчать про неспроможність Заходу прораховувати і, тим паче, нейтралізувати підступні кроки Кремля на пострадянському просторі.

Інерційність європейського та євроатлантичного курсу

За президента Зеленського інерційною залишається політика України щодо Європейського Союзу та НАТО. Президент Зеленський отримав у спадок дуже потужний і масштабний доробок на євроінтеграційному та євроатлантичному напрямах, починаючи від закріплення курсу на членство в ЄС і НАТО в Конституції України до укладення і запуску основоположних механізмів у цих сферах на кшталт Угоди про асоціацію з ЄС, включаючи поглиблену та всеохоплюючу ЗВТ, програм макрофінансової допомоги ЄС, річних національних програм співробітництва з НАТО, запровадження безвізового режиму з ЄС, отримання статусу аспіранта щодо членства в НАТО.

Крім цього, п’ятий президент передав наступнику високий рівень особистих довірливих контактів з керівництвом інституцій ЄС та НАТО, консолідовану санкційну підтримку у питанні протидії російській агресії та кілька перспективних «живих досьє», включаючи поглиблення секторальної інтеграції в енергетичній та цифровій сферах, питаннях митної співпраці, юстиції та внутрішніх справ, «промислового безвізу», приєднання України до Програми розширених можливостей НАТО і отримання Плану дій щодо членства в Альянсі.

У перші місяці Зеленський виконав задачу-мінімум, аби формально підтвердити незмінність євроінтеграційного та євроатлантичного курсу, здійснити необхідні візити до Брюсселя, провести Саміт Україна-ЄС та прийняти в Києві Президента Євроради Дональда Туска і делегацію Північноатлантичної ради. Водночас, з його пріоритетів та публічної риторики поступово зникають ЄС і НАТО, що не залишається непоміченим ані міжнародними партнерами, ані українським суспільством. Президент Зеленський поки не став двигуном та промоутером подальшого зближення з ЄС та НАТО, а відтак і не є надихаючим прикладом для парламенту і уряду.

Не прослідковується й особливого бажання керівництва держави налагоджувати мости з новим керівництвом європейських інституцій.

Токсичність України у США

Авантюрність у зовнішній політиці і надмірне покладання на тіньові канали комунікації значно звузили вікно можливостей для України на американському треку. Динамічне загострення ситуації навколо телефонної розмови Зеленський-Трамп, прагнення будь-якою ціною догодити главі Білого дому і ліквідація посади спецпредставника США з питань України є сигналом, наскільки українське досьє стає токсичним для американського політикуму, ставлячи під загрозу двопартійну підтримку і двосторонні відносини в цілому аж до часу президентських виборів в США у листопаді 2020 року.

Американський напрям чи не найвиразніше показав неефективність дипломатії гучних анонсів замість системної роботи. Ледь не з часу інавгурації було анонсовано про організацію «успішного візиту» президента Зеленського до Білого дому, який мав відбутися з дня на день. Вже колишній Секретар РНБО Олександр Данилюк 2 серпня запевняв, що ось вже за підсумками його липневого візиту в США та на виконання вказівок президента «розроблено абсолютно новий, відмінний від порошенківського, порядок денний безпекових відносин між США і Україною, де Україна стає реальним суб’єктом відносин».

Натомість, на сьогодні маємо вельми депресивну картину: відсутність послів відповідно у Вашингтоні та Києві, відставку друга України Курта Волкера, і, як наслідок, зниження рівня уваги та залученості американської сторони до мирного процесу на Донбасі, фактичне замороження механізмів двостороннього стратегічного партнерства, відставку прихильного до України радника з питань національної безпеки Джона Болтона.

Обмеженість горизонтів дипломатичної діяльності

За 6 місяців пасивною була політика з просування національних інтересів у відносинах з Китаєм, країнами Південної та Південної-Східної Азії, Африки, Латинської Америки (формальна зустріч-знайомство з Президентом Бразилії не зараховується).

Чи не єдиною вдалою спробою президента Зеленського за півроку вийти на глобальний рівень стала участь у Генеральній асамблеї ООН у вересні.

Міжнародні фінансові організації в режимі очікування

Протягом першого півріччя відносини з міжнародними фінансовими організаціями поки не позначилися вагомими практичними здобутками.

За підсумками зустрічей Президента України з очільниками всіх головних кредиторів України (Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, Європейським інвестиційним банком та Європейським банком реконструкції та розвитку) міжнародні фінансові організації задекларували готовність і надалі підтримувати Україну, сприяти у проведенні реформ, надавати фінансові кошти на пільгових умовах для розбудови української інфраструктури. Помітною подією стала міжнародна інвестиційна конференція у Маріуполі щодо відновлення Донбасу та продовження політики сприяння розвитку українського Приазов’я.

Водночас представники МФО наголошують на необхідності проведення кардинальних реформ і відзначають, що найяскравішим маркером проголошеної готовності нових українських еліт до реальних змін є вирішення питання націоналізації Приватбанку і взаємовідносин влади з його колишнім власником. Саме ці питання є лакмусовим папірцем для структурних інвесторів. І в цьому контексті час грає не на користь України. Чим довше тягнеться час із невизначеністю, тим гірше це відбивається на сприйнятті України іноземними інвесторами.

Слід пам’ятати, що готовність МВФ працювати з Україною – це зелене світло для всіх наших іноземних партнерів та інвесторів.

Які шляхи покращення ситуації?

1. Необхідно невідкладно виробити цілісну зовнішньополітичну стратегію України, що покладе край дилетантизму, обмежить можливості для ситуативних рішень і поверне зовнішню політику на рейки командної гри.
2. Доброю нагодою для «роботи над помилками» була б нарада послів України. Сподіваюся, що до кінця року зазначений захід відбудеться. Він потрібний як для дипслужби, так і для президента України. Треба відновити престиж та авторитет української дипломатичної служби і головне – довіру до неї з боку глави держави на фоні недавніх скандалів. Не слід недооцінювати потенціал вітчизняної дипломатії та відводити їй роль другорядних гравців.
3. Було б своєчасним призначити наших послів, передусім на найбільш відповідальних напрямах як США, НАТО, Рада Європи, Китай.
4. Доцільно повернутися до змістовної роботи над «дорожньою картою» виконання Мінських домовленостей, включаючи розгортання миротворчої місії ООН на окупованому Донбасі. Можливим часовим орієнтиром для досягнення зрушень та наступного саміту Нормандської четвірки могла б стати п’ята річниця Мінських домовленостей 12 лютого 2020 року. Не можна дозволити Росії заморозити ситуацію на Донбасі. Необхідно забезпечити дієвість та посилення міжнародного режиму санкцій. Варто також відновити практику зустрічей/телефонних контактів у форматі лідерів Україна-ФРН-Франція.
5. Настав час оприлюднити всеохоплюючу стратегію деокупації Криму, яка б об’єднала в одному пакеті інструменти міжнародного права, виконання санкцій і ретельне відслідковування випадків їх порушення, позови до міжнародних судів і арбітражів, моніторинг порушення прав людини з боку Росії як окупаційної влади. Крим має і надалі перетворюватися на непідйомний тягар для Кремля, що у підсумку наближатиме його неминуче звільнення з-під окупації політико-дипломатичним шляхом.
6. Важливою є мобілізація міжнародної підтримки задля відновлення і гарантування свободи судноплавства в Азовському і Чорному морях, враховуючи його значення для соціально-економічної стабільності південних регіонів.
7. Слід розробити комплексний план мінімізації негативних наслідків справи про імпічмент президента Трампа для двосторонніх відносин з акцентом на збереженні двопартійної підтримки США.
8. У координації з американською стороною слід зупинити реалізацію проекту Північний потік – 2.
9. Доцільно встановити особисті контакти з новим керівництвом інституцій Європейського Союзу та новим складом Європейської Комісії. Серед нестандартних кроків рекомендую провести спільне засідання колегії Єврокомісії з Урядом України.
10. Слід розпочати процес перегляду Угоди про асоціацію із застосуванням інструменту «скринінгу» відповідності українського законодавства законодавству ЄС. Ініціювати започаткування Євросоюзом нової багаторічної програми макрофінансової допомоги Україні.
11. Варто наполягати на отриманні Україною Плану дій щодо членства в НАТО та збільшенні допомоги Альянсу на досягнення критеріїв членства.
12. До моменту набуття членства в Альянсі треба розпочати діалог щодо укладення двосторонніх безпекових угод зі стратегічними партнерами України.
13. Необхідно зберегти серед ключових зовнішньополітичних пріоритетів залучення двосторонньої та багатосторонньої допомоги для розвитку оборонного потенціалу України, включаючи військово-морський компонент.
14. Варто розширити географію безвізових подорожей для наших громадян. У фокусі уваги мають бути передусім такі знакові країни, як Канада і Японія.
15. Доцільною є розробка комплексної стратегії співробітництва з Китаєм, а також стратегії просування зовнішньоекономічних інтересів України в регіонах Азії, Африки і Латинської Америки.
16. Корисним було б відновлення діяльності Національної інвестиційної ради для залучення додаткових ресурсів з метою підтримки сталого економічного розвитку.
17. У наступні півроку надзвичайно важливе значення матиме участь президента України у Давоському форумі (січень) та Мюнхенській безпековій конференції (лютий).

Незалежно від політичних уподобань і кольорів всередині України єдність та солідарність на зовнішній арені – це запорука нашої перемоги!

( Костянтин Єлісєєв , Щоденник Костянтина Єлісєєва)