Окупанти здійснили вогневу провокацію під Водяним та запустили безпілотник

02.11.2020, 07:27

Упродовж минулої доби, 1 листопада, збройні формування РФ два рази порушили домовленості досягнуті в рамках Тристоронньої контактної групи.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.

Так, факт порушення режиму припинення вогню зафіксовано у вечірній час у районі населеного пункту Водяне, де ворог застосував стрілецьку зброю.

«Постріли не становили загрози нашим військовослужбовцям, тому на провокативні дії противника українські захисники зброю у відповідь не застосовували», – йдеться у повідомленні.

Бойових втрат та поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було.

Окрім того, неподалік Водяного задокументовано проліт БПЛА противника типу «Квадрокоптер» із перетином лінії розмежування. Засобами радіоелектронної боротьби Об’єднаних сил ворожий безпілотник було подавлено, що унеможливило його подальше використання.

Від початку поточної доби, 2 листопада, у районах відповідальності українських підрозділів порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. По всій лінії розмежування спостерігається тиша.

«Перебуваючи у готовності до адекватного реагування на будь-які провокаційні дії противника, українські захисники дотримуються домовленостей, досягнутих у межах Тристоронньої контактної групи», – пише штаб.

 

За тиждень в районі ООС знешкодили 327 вибухонебезпечних предметів 

У районі проведення операції Об’єднаних сил підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій України протягом тижня обстежили майже 30 га території та вилучили й знешкодили 327 вибухонебезпечних предметів.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.

“Упродовж тижня, із 24 по 30 жовтня, сили та засоби підрозділів ДСНС України зі складу Об’єднаних сил залучались до виконання піротехнічних робіт, відновлення пошкоджених будинків, гасіння пожеж, а також забезпечення функціонування пунктів надання допомоги населенню, розміщених у межах КПВВ. За розпорядженням Командувача об’єднаних сил піротехнічні розрахунки ДСНС обстежили майже 30 га території та вилучили й знешкодили 327 вибухонебезпечних предметів”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, за зверненням місцевих органів влади та аби мінімізувати наслідки артилерійських обстрілів 2014-2017 років, співробітники ДСНС також відновили 15 житлових будинків.

Крім того, на території КПВВ рятувальники надали домедичну та психологічну допомогу 36 особам, повідомили в пресслужбі.

 

Сили ООС зафіксували проліт безпілотника окупантів біля Водяного 

01.11.2020 17:55

Станом на 17.00 1 листопада російські окупаційні війська не відкривали вогонь по позиціях Об’єднаних сил. Водночас у районі населеного пункту Водяне задокументовано проліт ворожого БПЛА із перетином лінії розмежування.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.

“Від початку поточної доби, 1 листопада, зафіксовано одне порушення домовленостей, досягнутих у рамках Тристоронньої контактної групи 22 липня 2020 року. Так, на Приазов’ї, у районі населеного пункту Водяне, задокументовано проліт ворожого БПЛА типу «Квадрокоптер» із перетином лінії розмежування”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, засоби радіоелектронної боротьби Об’єднаних сил подавили безпілотник противника, що унеможливило його подальше використання.

Упродовж поточної доби обстрілів з боку противника на ділянках відповідальності українських бригад зафіксовано не було. Уздовж лінії розмежування спостерігається тиша, повідомили в штабі.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні, 31 жовтня, на ділянках відповідальності українських підрозділів зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації. Так, неподалік населеного пункту Зайцеве противник здійснив поодинокий постріл з ручного протитанкового гранатомета. Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було.

 

Родичі політв’язня Шумкова заявляють про провокації – у РФ хочуть відкрити ще одну справу

01.11.2020 11:29

Українському політв’язню в Росії – херсонцю Олександру Шумкову завдав тілесних ушкоджень співробітник колонії.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила тітка ув’язненого Людмила Шумкова.

«Вночі отримали повідомлення про те, що вчора ввечері співробітник ФКУ ВК4 УФСВП РФ по Тверській області наніс тілесні ушкодження Олександру. За яких обставин це трапилося, наразі не відомо. Проте всі дії правоохоронців та спецслужб РФ, на мою думку, направлені на провокації з метою відкриття ще одної кримінальної справи проти Сашка», – написала Шумкова.

За її словами, неодноразово співробітники спецслужби РФ під час зустрічі із Шумковим у колонії казали йому, що живим з території РФ він може не виїхати і що їм невигідно його відпускати в Україну. Навіть намагалися тиснути на тих небайдужих громадян РФ, які підтримували Олександра листами. Враховуючи, що за весь час незаконного ув’язнення не було жодного спокійного дня, та те, що залишилося йому не так багато часу до звільнення, провокації, швидше за все, будуть посилюватися, зазначає Шумкова.

Вона просить Офіс Президента, Міністерство закордонних справ, Департамент консульської служби МЗС, Уповноважену Верховної Ради з прав людини Людмилу Денісову звернути увагу на ситуацію, що склалася, і зробити все можливе, щоб громадянин України вчасно повернувся додому, а не отримав ще один термін.

Як повідомлялося, колишній охоронець Дмитра Яроша херсонець Олександр Шумков 4 грудня 2018 року засуджений Севським судом Брянської області РФ до чотирьох років ув’язнення. У вироку йшлося про те, що Шумков з 17 листопада 2014 року до 23 серпня 2017 року брав участь у діяльності «Правого сектору», яка була «спрямована ​​проти інтересів Росії».

9 грудня Шумков повідомляв, що за відмову в співпраці в якості «засекреченого свідка» ФСБ погрожувала йому невключенням до списку на можливий обмін і навіть тим, що «взагалі живим з Росії не повернеться».

 

Міністр заявив про фальсифікації даних щодо народжень і смертей в ОРДЛО – УП

Міністр юстиції Денис Малюська заявляє про значні фальсифікації у питанні реєстрації народжень і смертей на окупованих територіях.

Джерело: Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода

Пряма мова: “Ми зараз виявили досить великий масштаб фальсифікацій реєстрації народжень і смертей. Безумовно, ми не можемо перевірити”.

“Наприклад, реєструють смерть, щоб переоформити нерухомість неправомірно, або народження з тим, щоб отримати допомогу. У нас немає можливості детально і з надійністю перевірити документи, які подаються на реєстрацію і відповідні процеси пройти. Відповідно, ми виявили досить велику кількість сфальсифікованих даних.

У нас зараз навіть є бюрократична проблема. Ми розуміємо, які дані є неправдивими. Але для того, щоб їх прибрати з реєстру, потрібне рішення суду. Для рішення суду потрібно подати позови. Для подання позовів потрібно сплатити мито. При чому мова йде про кілька мільйонів. А в нас таких грошей у бюджеті зараз поки що не заплановано”.

Деталі: Малюська висловив сподівання, що такий “бюрократичний аспект” із часом виправиться.

 

Хомчак відвідав з інспекцією зону ООС

УНН. Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак з робочим візитом відвідав райони проведення ООС, проінспектувавши, зокрема, хід будівництва КПВВ “Щастя” та “Золоте”, які невдовзі мають розпочати свою роботу. Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу Міноборони.

“Упродовж двох днів генерал-полковник Руслан Хомчак перевірив будівництво на важливих об’єктах інфраструктури Луганщини: КПВВ “Щастя” та КПВВ “Золоте”, що невдовзі відкриють”, – йдеться у повідомленні.

Т.в.о. командувача Об’єднаних сил генерал-майор Віктор Ганущак та керівник Української сторони СЦКК генерал-майор Сергій Салкуцан разом із керівниками структурних підрозділів ОС доповіли йому про поточну безпекову ситуацію уздовж лінії розмежування.

“Окрім того, очільник ЗСУ ознайомився зі станом виконання плану заходів на ділянках будівництва. Голова Луганської обласної ВЦА Сергій Гайдай поінформував генерал-полковника про детальні рішення розбудови об’єктів інфраструктури”, – вказали в оборонному відомстві.

У Міноборони зазначили, що у місті Щастя на КПВВ будуть облаштовані санітарні зони, медичні модулі, пункти надання адміністративних послуг, пункт обігріву та намети для відпочинку осіб, які перетинають контрольно-пропускний пункт в’їзду виїзду.

“Виконання заходів з обладнання КПВВ “Золоте” та КПВВ “Щастя” здійснюється у плановому порядку з дотриманням наданих гарантій безпеки та контролю режиму припинення вогню Українською стороною СЦКК спільно із патрулями СММ ОБСЄ”, – додали у Міноборони.

Рішення про створення нового КПВВ було ухвалено 22 липня під час зустрічі ТКГ.

Нагадаємо, учасники консультацій у ТКГ домовилися про дату відкриття двох КПВВ — “Золоте” та “Щастя” — 10 листопада.

 

“Мінером” мосту Патона виявився колишній військовий – у прокуратурі розповіли деталі

1 листопада 2020, УНН. Чоловіком, якого затримали за сьогоднішнє “замінування” мосту Патона у столиці, виявився колишній військовий. Наразі з ним працюють правоохоронці. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Київської міської прокуратури.

Так, йдеться про інцидент, який стався 1 листопада вранці. Анонім повідомив про можливий вибух на столичному мосту Патона. “Невідомий чоловік повідомив, що нібито залишив на мосту вибухівку та погрожував її підірвати”, — розповіли у прокуратурі.

Працівникам поліції вдалося встановити особу “мінера” та затримати його.

“Ним виявився уродженець міста Чернігова, 1993 р.н., колишній військовий. Наразі із затриманим працюють правоохоронці. Розпочато кримінальне провадження за статтею 259 КК України — завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху”, — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, 1 листопада, близько 10:30, стало відомо, що у Києві анонім повідомив про замінування мосту Патона.

 

Правозахисники повідомили про понад 300 затриманих на протестах у Білорусі

02.11.2020 05:20

У Білорусі на акціях протесту 1 листопада затримали близько 310 осіб.

Про це повідомляє правозахисна організація «Весна», передає Укрінформ.

Серед затриманих – член основного складу координаційної ради білоруської опозиції Денис Готто, повідомила прес-служба ради.

Найбільше затриманих – в Мінську.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимність.

13 жовтня лідер білоруської опозиції Світлана Тіхановском висунула ультиматум, заявивши: якщо влада до 25 жовтня не виконає ряд вимог, «на вулицю вийде вся Білорусь». З 26 жовтня в країні почалася нова хвиля масштабних протестів.

 

Правозахисники назвали імена понад 200 затриманих на недільних акціях у Білорусі 

Білоруські правозахисники на 20:00 встановили імена 214 затриманого силовиками на акціях протесту 1 листопада.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє правозахисний центр «Весна».

Більшість затриманих – у Мінську, де сьогодні відбувався марш «Проти терору». Також є затримані в Гродно, Жодішках (Гродненської області), Могильові, Осиповичах (Могильовської області).

Хода в Мінську проходила під гаслом «Дзяди (день поминання – ред.) проти терору». Учасники попрямували від метро «Парк Челюскінців» до урочища Куропати за МКАДом, де були розстріляні жертви сталінських репресій.

Попри жорстку протидію силовиків, розгони і затримання, попереджувальні постріли в повітря, світлошумові гранати, кілька колон демонстрантів змогли дійти до Куропат і провести там акцію пам’яті.

Акції протесту в різних форматах відбуваються у неділю в різних містах країни.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимність.

13 жовтня лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська висунула ультиматум і заявила: якщо влада до 25 жовтня не виконає ряд вимог, «на вулицю вийде вся Білорусь». З 26 жовтня в країні почалася нова хвиля масштабних протестів.

 

У Мінську силовики розігнали більшість людей біля місця пам’яті жертв репресій –  УП

У Мінську силовики затримували людей і застосовували світлошумові гранати біля урочища Куропати, куди люди прямували до місця пам’яті масових жертв репресій. Тільки невелика частина людей змогла туди потрапити.

Джерело: TUT.BY, білоруська служба Радіо Свобода

Деталі: Як пише TUT.BY, колона протестувальлників ішла в бік Куропат. Однак частина колони не могла пройти через велику кількість силовиків.

В районі біля Куропат, де зібралося багато демонстрантів, силовики використовували світлошумові гранати. Почалися затримання, в тому числі у дворах будинків. Зокрема, затримання проходили в районі вулиці Мірошниченка.

Як пише Радіо Свобода, прямо по полю біля Куропат їздили автобуси силовиків, наздоганяючи людей.

Поруч з ТЦ “Експобел”, що розташований поруч з урочищем, були чутні вибухи світлошумових гранат і постріли.

Частина колони прорвалася до поля і пішла до урочища Куропати, частина – повернулася до центру міста.

За різними оцінками, від 500 до кількох тисяч протестувальників змогли пройти до урочища. Вони поклали квіти до куропатських хрестів, запалили свічки.

Протестувальники, дійшовши до Куропат, піднялися до головного меморіалу по живому коридору, який люди утворили по обидва боки стежки, стоячи пліч-о-пліч і піднявши національні прапори. Нагорі, біля центрального меморіалу, співали пісні.

Пізніше люди почали розходитися.

 

Правляча партія Грузії перемогла на виборах в парламент 

Правляча партія «Грузинська мрія» отримала 48,15% голосів на парламентських виборах.

Про це повідомив ЦВК країни за підсумками обробки всіх бюлетенів, передає Укрінформ.

Опозиційне об’єднання «Сила в єдності» отримало 27,14% голосів.

Представники опозиційних партій раніше заявляли про незгоду з результатами виборів. Незадовго до закінчення підрахунку голосів опозиція зібралася на мітинг біля будівлі уряду, після чого учасники акції попрямували маршем до резиденції мільярдера і засновника «Грузинської мрії» Бідзіна Іванішвілі.

Парламентські вибори відбулися в Грузії вчора, 31 жовтня.

 

Парламентські вибори у Грузії: ЄС закликав до справедливого розгляду скарг

02.11.2020 03:23

Європейський Союз визнав, що парламентські вибори в Грузії, які відбулися вчора за міжнародного спостереження, в цілому, були проведені демократично, але закликав до ретельного та справедливого розгляду всіх скарг, що були подані в ході електорального процесу.

Про це, як повідомляє Укрінформ, йдеться у заяві речника ЄС, яка оприлюднена у неділю на сайті Європейської служби зовнішніх дій.

«Відповідно до спільної заяви щодо попередніх висновків міжнародних спостерігачів від БДІПЛ/ОБСЄ, Ради Європи та НАТО, вибори були конкурентними та, в цілому, фундаментальні свободи були дотримані… Забезпечення найвищих демократичних стандартів під час другого раунду виборів залишається ключовим фактором, як і справедливе, прозоре та ретельне поводження із всіма скаргами та поданнями», – йдеться у документі.

Речник ЄС відмітив, що парламентські вибори 31 жовтня відбулися відповідно до оновленого виборчого законодавства Грузії та за високої явки виборців, незважаючи на пандемію COVID-19. Разом з цим, як зауважили спостерігачі, хід виборів супроводжувався чисельними звинуваченнями у здійсненні тиску на виборців та у стиранні межі між правлячою партією та державою протягом усієї кампанії та в день виборів, що підірвало довіру до певних складових виборчого процесу.

«Важливо, щоб всі партії продовжували дотримуватися демократичних принципів та стандартів, а також поваги до прав людини. Надзвичайно важливо забезпечити вільне та плюралістичне середовище для діяльності медіа, що має дозволити виборцям робити свій добре поінформований вибір. Європейський Союз залишатиметься дуже уважним до подій під час решти виборчого періоду і особливо в день другого раунду», – йдеться у документі.

Речник наголосив, що Євросоюз продовжує підтримувати демократичну, стабільну, процвітаючу та інклюзивну Грузію, її політичну асоціацію і економічну інтеграцію з ЄС відповідно до двосторонньої Угоди про асоціацію.

Другий раунд парламентських виборів в Грузії запланований на 21 листопада 2020 року.

Як вже повідомляв Укрінформ, за даними грузинської ЦВК після підрахунку понад 80% голосів на парламентських виборах у Грузії перемагає правляча партія Грузинська мрія – Демократична Грузія, яка набирає 48,29% голосів. Друге та третє місце ділять Об’єднаний блок опозиції – “Сила в єдності” та партія «Європейська Грузія», які набрали 26,54% та 3,8% голосів, відповідно.

Між тим, за повідомленнями грузинських медіа, у середмісті грузинської столиці Тбілісі збираються прихильники опозиції, які не згодні з результатами голосування на парламентських виборах та стверджують, що вибори були сфальсифіковані та нелегітимні. Під час мітингу біля Парламенту країни вони мають намір оголосили подальший план щодо власних дій.

 

Посольство США визнало результати парламентських виборів у Грузії

2 листопада 2020, 03:43, УНН. Посольство США в Грузії привітало високу явку виборців під час парламентських виборів і “аплодує народу Грузії за його прихильність демократії” навіть в умовах пандемії коронавірусу. Про це йдеться у заяві американської дипустанови, передає УНН.

“Посольство США розділяє первісну оцінку ОБСЄ / БДІПЛ про те, що „парламентські вибори в Грузії були конкурентними і, в цілому, основні свободи були дотримані. Проте, повсюдні заяви про тиск на виборців і розмивання межі між правлячою партією і державою знизили довіру громадськості до деяких аспектів процесу“. Ми закликаємо всі партії усунути ці недоліки до проведення другого туру і в ході майбутніх виборів”, — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що зусилля, спрямовані на підрив виборчого процесу в Грузії, “є неприйнятними”.

“США будуть продовжувати уважно стежити за ходом виборів, в тому числі за процесом розгляду скарг та апеляцій і за ходом наступного раунду виборчої кампанії і голосування. Ми просимо громадян Грузії проявити терпіння і дозволити, щоб цей процес проходив спокійно, мирно і шанобливо відповідно до грузинського законодавства та міжнародних стандартів та практик. Всі сторони несуть відповідальність за забезпечення виконання та дотримання виборчого кодексу”, — підкреслили у Посольстві США у Грузії.

Як повідомляв УНН, 31 жовтня в Грузії відбулися парламентські вибори. Вони проходили за змішаною системою: 120 депутатів обиралися за пропорційною системою, а 30 — за мажоритарною. У боротьбі за 150 мандатів брали участь 48 партій і два блоки. Право голосу на виборах було у більш ніж 3,5 мільйона громадян. За підсумками підрахунку 100% голосів здобула перемогу правляча партія “Грузинська мрія — Демократична Грузія”, проте опозиція не згодна з цим і готується до протестів.

 

Вибори у Грузії: опозиція поставила намети під парламентом

02.11.2020, 01:53

Прихильники кількох опозиційних партій, які відмовляються визнати підсумки парламентських виборів, встановили намети біля парламенту Грузії.

Про це повідомляють «Новини-Грузія», передает Укринформ.

Поліція намагалася завадити встановити наметове містечко. На місці сталося кілька сутичок. У підсумку, намети встановили.

Лідери опозиції заявили, що планують залишатися там всю ніч і закликали приєднатися прихильників.

Вибори в Грузії пройшли 31 жовтня. Частина опозиційних партій вважає їх нелегітимними.

 

Оточення Трампа таємно співпрацює зі штабом Байдена – СNN

1.11.2020, 21:40

Десятки співробітників Білого дому, близьких до президента Дональда Трампа, таємно опрацьовують схему передачі влади кандидату у президенти від Демократичної партії Джо Байдену в разі його перемоги на президентських виборах 3 листопада.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє СNN з посиланням на власні джерела.

Згідно з інформацією CNN, керівник апарату співробітників Білого дому Марк Медоуз та помічник президента Трампа, який відповідає за політичну координацію у резиденції, Крістофер Ліддел вже декілька місяців співпрацюють з виборчим штабом Джо Байдена. Мета співпраці – зробити процес передачі влади максимально безболісним для державного апарату.

Представники штабу Байдена готуються до найгіршого сценарію подій, з огляду на неодноразові заяви Дональда Трампа про готовність оскаржити результати голосування, якщо вони складуться не на користь чинного очільника Білого дому.

Згідно з даними джерел CNN, перехідна команда Байдена вже налічує щонайменше 150 осіб, а в разі перемоги демократа на виборах збільшиться до 300 до моменту інавгурації нового президента США.

Як відомо, на загальних виборах у США, що відбудуться 3 листопада, буде обрано президента та віцепрезидента країни, 35 сенаторів, 435 членів Палати представників, 13 губернаторів та місцеві органи влади. Конкурентами у боротьбі за посаду президента США є чинний президент, республіканець Дональд Трамп та демократ Джо Байден.

Раніше повідомлялося, що Байден здобув значну перевагу у соціологічних опитуваннях у кількох ключових штатах.

 

Байден заявив, що Трамп боїться Путіна через його зв’язок з талібами

УНН. Американський президент Дональд Трамп боїться свого російського колегу Володимира Путіна і не сміє йому заперечити через зв’язок останнього з талібами. Про це заявив кандидат в президенти США від демократів Джо Байден під час свого передвиборчого мітингу в Детройті, штат Мічиган, передає УНН.

“За голови американських солдатів в Афганістані призначають нагороду. Але Трамп занадто наляканий, щоб суперечити йому (Путіну). Він розмовляв з ним шість разів і жодного разу не згадав про це”, — заявив Байден виборцям.

Демократ додав, що Трамп винен в зниженні авторитету США на міжнародній арені, погіршенні відносин з партнерами по НАТО і Євросоюзу.

У червні газета The New York Times, а потім і The Washington Post, посилаючись на анонімні джерела, написала про угоду між Росією і талібами. Як стверджували видання, бойовикам пропонували гроші за вбивство солдатів армії США в Афганістані. Ця інформація стала відома після допиту афганських військовополонених американськими розвідниками, йдеться у матеріалах видань.

Після цього самі таліби спростували можливий зв’язок з Москвою. Дональд Трамп статтю NYT назвав замовною. Він зазначив, що ніхто не повідомляв про можливу змову Росії та “Талібану” ні йому, ні його адміністрації. У Кремлі від публікації газети теж відхрестились.

Глава Пентагону Марк Еспер говорив, що не бачив підтверджень вбивств талібами на замовлення Росії.

Попри це, американські демократи зажадали реакції Білого дому на можливий зв’язок між афганськими бойовиками і Москвою. Про необхідність негайних санкцій проти Росії говорила спікер палати представників конгресу Ненсі Пелосі.

Зокрема, у Сенаті США представили проєкт санкцій проти РФ через винагороди за голови американських військових.

 

Додон і Санду виходять до другого туру виборів президента Молдови

02.11.2020, 00:25, Укрінформ

Чинний президент Молдови Ігор Додон і експрем’єр Майя Санду лідирують на виборах глави держави за підсумками обробки 90% протоколів з виборчих дільниць.

Вони набрали 35,85% і 32,08% голосів відповідно, випливає з даних ЦВК країни, передає Укрінформ.

Кандидат від «Нашої партії» Ренато Усатий знаходиться на третьому місці з 16,93% голосів, а кандидат від партії «Шор» Віолета Іванова – на четвертому з 7,3%. Другий тур повинен бути призначений на 15 листопада.

ЦВКвизнала вибори такими, що відбулися.

Як повідомлялося, в неділю, 1 листопада, в Молдові – голосування на виборах президента.

 

У Молдові обробили 99% бюлетенів на виборах президента: Санду лідирує

2 листопада 2020, 06:00, УНН. У Молдові обробили понад 99% бюлетенів голосування на виборах президента, за результатами яких у виборчій гонці з відривом у 3% лідирує Майя Санду. Про це повідомляє УНН з посиланням на сайт ЦВК Молдови.

Зазначається, що за попередніми даними ЦВК, друге та третє місце поділяють діючий президент Ігор Додон та Ренато Усатий.

За підсумком обробки 99,30% бюлетенів, Майя Санду набрала 35,87%, Ігор Додон — 32,8% голосів. Ренато Усатий на третьому місці — 16,89%.

На даний момент ЦВК Молдови підрахувала 1 340 360 голосів, та відпрацювала 2128 протоколів.

Як повідомляв УНН, в Молдові 1 листопада відбулися вибори президента.

Нагадаємо, президента Молдови обирають на 4 роки. Ігор Додон займає цю посаду з кінця 2016 року. На пост глави держави претендували 8 кандидатів. Другий тур президентських виборів очікується 15 листопада.

 

За вересень в Україні зареєстрували 1 322 випадки туберкульозу – Ляшко

На сьогодні в Україні від туберкульозу лікується понад 14 тисяч людей, за вересень зареєстровано 1 322 випадки туберкульозу.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

“Крім ковіду, маємо й інші не менш важливі питання профілактики інфекційних хвороб національного рівня, які потрібно вирішувати. Мова про туберкульоз.

За вересень 2020 року в Україні зареєстровано 1 322 випадки туберкульозу. Всього наразі від туберкульозу лікується понад 14 тисяч людей”, – зазначив Ляшко в рамках першого в Україні Національного діалогу щодо якісних медичних і соціальних послуг з дотриманням прав пацієнтів в рамках переходу від донорського фінансування на державне..

За словами Ляшка, туберкульоз не зник і потребує уваги та системного підходу до протидії його поширення зі сторони державних інституцій та організацій громадянського суспільства.

Він зазначив, що на часі внесення змін у нормативно-правові акти для забезпечення сталого та ефективного впровадження послуг для осіб з туберкульозом. І це, перш за все, безперебійне забезпечення специфічним протитуберкульозним лікуванням, впровадження сучасних світових методів і підходів у лікуванні та, звичайно, соціальний супровід, орієнтований саме на потреби людей з туберкульозом.

Головний державний санітарний лікар наголосив, що готовий долучитись до ініціатив, які напрацьовані під час заходу, та закликав “не приймати антибіотики без призначення лікаря та не призначати антибіотики з профілактичною метою”.

Також Ляшко наголосив, що споживання антибіотиків під час боротьби з COVID-19 зросло в рази, і це дасть свій негативний внесок у зростання стійкості до протимікробних препаратів.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 1 листопада лабораторно підтвердили 395 440 випадків COVID-19, з них за добу – 7 959.

Упродовж доби зафіксовано 110 нових летальних випадків. Одужали – 2 513 осіб.

 

В Україні за добу зафіксували 7 959 випадків коронавірусу

01.11.2020, 08:47

В Україні станом на 1 листопада лабораторно підтвердили 395 440 випадків COVID-19, з них за добу – 7 959.

Як передає Укрінформ, такі дані містить система моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО.

Упродовж доби зафіксовано 110 нових летальних випадків. Одужали – 2 513 осіб.

Загалом в Україні зареєстровано 7 306 смертей від COVID-19. Одужав – 161 441 пацієнт. Хворіють нині 226 693 особи.

Найбільше нових випадків коронавірусу за добу виявили у Харківській області – 883, Києві – 689, в Житомирській – 708 та Донецькій – 545 областях.

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу зареєстрували 8 752 нових випадки коронавірусної хвороби COVID-19.

 

У Києві за добу – 689 хворих на COVID-19

01.11.2020,11:59

У Києві за минулу добу, 31 жовтня, зафіксували 689 нових хворих на коронавірус, померли 12 осіб.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці написав Київський міський голова Віталій Кличко.

“В Києві минулої доби виявили ще 689 хворих на коронавірус. Померли 12 людей. Всього коронавірус забрав життя 778 киян. Підтверджених випадків захворювання на COVID-19 на сьогодні в столиці вже 38 238”, – зазначив він.

За інформацією Кличка, захворіли: 353 жінки віком від 18 до 84 років; 287 чоловіків віком від 18 до 85 років; 20 дівчаток від 1 місяця до 16 років та 29 хлопчиків від 3 місяців до 17 років.

Також захворіли 25 медиків.

До лікарень столиці госпіталізували 59 пацієнтів. Інші – на самоізоляції, під контролем лікарів.

Одужали за минулу добу 50 людей. Всього коронавірус подолали 12 912 жителів Києва.

Найбільше випадків захворювання минулої доби виявили в Дніпровському – 122, у Солом‘янському – 117 та Голосіївському – 88 випадків районах.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 1 листопада лабораторно підтвердили 395 440 випадків COVID-19, з них за добу – 7 959.

 

В українській армії зафіксували 112 випадків коронавірусу за добу

Станом на ранок 1 листопада в Збройних силах України зареєстрували 1701 хворого на COVID-19, за останню добу виявлено 112 нових випадків. Один працівник ЗСУ помер.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба командування Медсил.

“Станом на 10.00 1 листопада в Збройних силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 1701 особа. За минулу добу зареєстровано 112 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, у ЗСУ з початку пандемії зафіксований 17-ий летальний випадок.

За інформацією пресслужби командування Медичних сил ЗСУ, наразі у закладах охорони здоров’я перебуває 21 особа, вдома під наглядом медичної служби – 91 пацієнт.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 1 листопада лабораторно підтвердили 395 440 випадків COVID-19, з них за добу – 7 959. Упродовж доби зафіксовано 110 нових летальних випадків. Одужали – 2 513 осіб.

 

Україна готова протистояти COVID-19 – Разумков

01.11.2020, 16:55

Україна підготовлена до другої хвилі коронавірусу, головне – вберегти медиків і переконати людей бути обережними.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

«З медичної точки зору ми більш-менше готові, технічно також готові. Це не весна… Якщо говорити про ліжкомісця під осіб, які захворіли на COVID-19, або в яких є підозра на інфікування, їх поки що достатньо, вистачає в резерві, і держава буде їх ще збільшувати. Але важливо, щоб вистачало медиків і щоб вони змогли захистити своє здоров’я», – сказав Разумков.

За його словами, парламент зробив усе можливе для цієї боротьби: створив ковідний фонд, наповнив його коштами.

Стосовно можливості підвищення штрафів за порушення карантинних вимог, а такі законопроєкти, за інформацією Голови ВР, є на розгляді парламенту, то вони будуть передані в комітети. «Якщо ми побачимо погіршення ситуації, … то, можливо, вони розглядатимуться в сесійній залі», – припустив політик.

Разумков підкреслив, що не всі українці ставляться відповідально як до свого здоров’я, так і до здоров’я інших людей. Це стосується і парламенту, де рівень захворюваності досить високий: перехворіли або хворіють станом на сьогодні понад 60 депутатів і велика кількість людей в апараті.

«У питанні пандемії не повинно йтися про владу або опозицію, тут має бути об’єднання політичних сил навколо інтересів держави», – резюмував Голова ВР.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 1 листопада лабораторно підтвердили 395 440 випадків COVID-19, з них за добу – 7 959.

 

У Міненерго заявили, що вони категорично проти приватизації НАЕК “Енергоатом” –  УП

У Міністерстві енергетики заявили, що вони категорично проти приватизації, повного або часткового приватного володіння НАЕК “Енергоатом” та атомними електростанціями.

Про це повідомляється на сайті міністерства.

“Міністерство наполягає на проведенні корпоратизації “Енергоатома” в умовах збереження за державою 100% акцій компанії”, – йдеться у повідомленні.

У Міненерго відзначили, що корпоратизація “Енергоатома” має відбуватися виключно з дотриманням таких принципів:

– повна відповідність кращим міжнародним практикам;

– жорсткі обмеження щодо відчуження майна, яке відноситься до ядерних установок та ядерних матеріалів;

– чітка визначеність у поводженні з ядерними матеріалами;

– абсолютна прозорість на етапі здійснення корпоратизації та в подальшому під час функціонування новоствореного акціонерного товариства.

“Обранню оптимальної моделі корпоратизації “Енергоатома” передувало тривале дослідження консалтингової компанії Deloitte”, – йдеться у повідомленні.

Після спільних обговорень було обрано варіант, який в жодному разі не передбачає приватизацію компанії.

У випадку “Енергоатому” процес корпоратизації потребує внесення змін до законодавства і Міністерство розраховує, що всі необхідні зміни будуть підтримані Верховною Радою”, – відзначили у міністерстві.

 

Зеленський звернувся до міжнародних партнерів за підтримкою на тлі конституційної кризи 

Президент України Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів продовжити підтримку України на тлі розгортання конституційної кризи в країні.

Про це він написав у статті «Не можна дозволити українським судам ліквідувати антикорупційні здобутки» для Financial Times – Укрінформ.

Зеленський наголосив, що зараз на Україну нападають не лише на її кордонах, а й «у центрі демократичних інституцій», але Україна чинитиме опір.

«Я також закликаю наших міжнародних партнерів та союзників продовжувати підтримувати нас та доводити неправоту тих, хто намагається перешкодити нашій співпраці та зірвати її», – зазначив Президент.

Окрім того, Зеленський звернувся до реформаторських політичних сил України та громадянського суспільства із закликом об’єднатися.

“У ці складні часи я закликаю всі українські прореформістські політичні сили та громадянське суспільство об’єднатись та співпрацювати у цій боротьбі за душу та майбутнє нашої держави”, – сказав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Володимир Зеленський оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни.

 

“Лідери відомі: російські маріонетки та олігархи”: Зеленський для FT про рішення КС –  УП

Президент Володимир Зеленський у своїй статті для Financial Times назвав силами, що стоять за скандальним рішенням Конституційного Суду та іншими атаками на антикорупційну реформу, “російських маріонеток та олігархів”.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це йдеться у статті українського президента, що вийшла 1 листопада.

У вступі Зеленський порівнює атаку на Україну через її демократичні установи з тими збройними атаками, яких вона зазнає на лінії зіткнення. Він наголошує, що удар по антикорупційній інфраструктурі є спробою зруйнувати основну частину досягнень у цій сфері, що відбулися після Революції гідності завдяки українському громадянському суспільству та підтримці західних партнерів.

Зеленський нагадує, що до цього рішення Конституційного Суду було й інше – щодо Національного антикорупційного бюро та його керівництва.

“Ці рішення є частиною систематичних зусиль, спрямованих на те, щоб підірвати верховенство права, відкотити назад прогрес, досягнутий у боротьбі з корупцією, послабити наше суспільство та економіку, і, не менш важливо, зупинити євроатлантичну інтеграцію України”, – наголошує Зеленський.

Особливо турбує те, додає він, що розгляду КС чекає ще низка подань “від проросійських депутатів та інших, підтримуваних олігархами”, і вони також можуть скасувати досягнення у ключових реформах – щодо банківської системи та Вищого антикорупційного суду.

“Ми змогли втілити життєво важливі реформи для нашої країни, але тепер КС погрожує цинічно зруйнувати їх. Лідери цієї кампанії добре відомі: це коаліція російських маріонеток та деякі впливові українські олігархи, які відчувають загрозу від роботи наших антикорупційних установ. Вони – проти інтеграції до ЄС і НАТО, проти співпраці УКраїни з МВФ та правового суспільства, від чого виграють 99%, а не 1%”, – наголошує він.

Зеленський додає, що “ніколи не дозволить цим темним силам досягти успіху у своїй спробі контрреволюції”.

Далі він перераховує заходи, до яких вдалися РНБО та уряд після рішення Конституційного Суду, вказує на те, що голова КС тепер під підозрою через придбання майна в окупованому Криму, яке, крім того, не задекларував.

“Цих суддів потрібно замінити незалежними, шанованими юристами. Ми також починаємо розслідування щодо людей, які незаконно діяли в інтересах добре відомих впливових фінансових груп та зовнішніх сил, щоб зруйнувати наші антикорупційні органи”, – наголошує Зеленський.

Він пише також, що доручив уряду розробити нову програму судової реформи, яка допоможе реально очистити суди.

Наприкінці Зеленський закликає реформаторські сили в українському політикумі й суспільстві “об’єднатися у боротьбі за майбутнє країни”, а міжнародних партнерів – продовжити підтримку України.

 

Зеленський про КС: Чорти відкривають справжні обличчя

Президент Володимир Зеленський вважає рішення Конституційного Суду щодо антикорупційного законодавства публічним проявом змови частини старих еліт і олігархів проти президента і проти країни.

Джерело: Зеленський у Facebook

Дослівно: “Я точно знаю, що сьогоднішній демарш Конституційного Суду – це публічний прояв змови частини старих еліт і олігархів проти президента і проти країни. Ніяк інакше. Конкретно проти. Бо тільки слабкий президент і слабка держава – запорука збереження їхнього корупційного способу життя. Інакше вони не вміють.

Як там кажуть – на Хелловін всі чорти з політичного пекла відкривають свої справжні обличчя. Так співпало. Прізвища чортів ви прекрасно знаєте”.

Деталі: Зеленський зазначив, що рішення КС – це “зовсім не про Конституцію, верховенство права, законність”, а швидше “про традиційну нашу брудну політику, коли своїм усе, а суспільству – злидні”, “це про те, як не можна робити в сучасному світі”.

За його словами, “сьогодні на одній шальці терезів – знищення всього того, заради чого боролися на всіх наших Майданах”.

Дослівно: “Хіба ми не хочемо, щоб чиновники звітували перед суспільством? Чи щоб вони не нахабнішали все більше від безкарності? Чи щоб державний ресурс розподілявся справедливо, а не тільки для обраних олігархів? Ми, суспільство, вже неодноразово казали – так, хочемо нових відносин.

А от Конституційний Суд, судді якого були призначені старою системою та моїми попередниками, тими самими, які завжди “руку на серце” й сорочку готові рвати за країну, вважають інакше. Всім їм конче потрібне збереження “касти недоторканних””.

“На іншій шальці терезів – повноцінна свобода. Повноцінні права людей і гарантії справедливості. Повноцінна сучасна держава, де будь-який чиновник може й повинен декларувати свій дохід та відправлятися у в’язницю, якщо його витрати сильно перевищують доходи”.

Передісторія:

27 жовтня за поданням 48 народних депутатів Конституційний суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства, хоча конституційність ще низки положень вивчатиметься далі. Рішення КС означає скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування.

29 жовтня після засідання РНБО, яке скликав президент Володимир Зеленський, доступ до реєстру електронних декларацій був відновлений.

В ніч з 29 на 30 жовтня Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким запропонував припинити повноваження суддів КС, визнати його рішення про декларування “нікчемним” і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до ЗУ “Про запобігання корупції”.

У відповідь на рішення КС, зранку 30 жовтня під будівлею суду відбулась акція протесту: учасники кидали шини та палили фаєри.

Невдовзі до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли кримінальне провадження щодо “захоплення державної влади суддями Конституційного суду”.

 

Порошенко та його цинічні… судді –  УП

ДАВИД АРАХАМІЯ,  голова фракції “Слуга народу”, 31.10.2020

Це дуже схоже на дивнуватий жарт, але це справді відбулось: Порошенко звинуватив Банкову у тиску на суд! У ситуації, коли суд хоче скасувати всі революційні надбання останніх років. А чинний президент хоче через прозорі інструменти, через рішення РНБО і Верховної Ради зупинити відвертий реванш.

І це навіть можна зрозуміти — Порошенку складно повірити, що чинний президент не користується тими корупційними можливостями президентської влади, якими залюбки користувався сам Порошенко.

Але є одне маленьке але. Сьогодні судді КС — то є судді самого Порошенка. Саме так. Він кожного окремо відбирав та рекомендував на посади. Це перше.

Друге. А чи всі вже забули, як сам Порошенко користувався судами і суддями? Як за бажанням тодішньої Банкової викидали з території держави Михайла Саакашвілі, як намагалися позбавити роботи Савіка Шустера, як тиснули на мера Львова Андрія Садового, організувавши штучну “сміттєву кризу”? Для цього Порошенко дуже активно маніпулював судами.

А є ще й третє. Навіть створивши формально всі антикорупційні інститути, саме команда Порошенка не давала їм працювати. Ні НАБУ, ні САП, ні, тим більше, НАЗК не мали доведеної до фіналу організаційної і регламентної конструкції.

Бо Порошенко завжди вмів замилювати очі і пафосно брехати. У даному випадку все це він робив, аби обдурити наших європейських партнерів. Тому всі ці органи запрацювали на повну силу тільки в останні місяці. Уже за президента Зеленського. Для якого антикорупція — аксіома.

Але погляньмо глибше. Наприкінці каденції Порошенка була… прямо скасована кримінальна відповідальність за незаконне збагачення. Повторю ще раз: коли вже Порошенко збирав свої речі, він примудрився скасувати кримінальну відповідальність для чиновників-крадіїв.

Це зробив той самий Конституційний суд майже в тому ж складі, який зараз узагалі демонтує нам антикорупційну інфраструктуру. Якщо Порошенко звинувачує Банкову у тиску тепер, то чи могло вийти рішення щодо незаконного збагачення без відома тодішньої Банкової?

Тож, вітаємо Порошенка із самовикриттям. Його особистий суд учора “вбив” кримінальну відповідальність. Сьогодні цей самий суд, уже заради інтересів не тілько експрезидента-олігарха, але й декількох інших олігархів і кумів, “вбиває” все інше антикорупційне.

Як треба було це зупинити? Або через чергову вуличну революцію против бариг. Або через інструменти парламентські.

Тож Володимир Зеленський запропонував справді історичне рішення: оновити склад Конституційного суду, набравши людей професійних і здатних захищати Конституцію від незаконних посягань. Ця інституція пережила в Україні всі влади — корумповані та брехливі.

Просто не могли б там зібратися справді доброчесні судді, якщо всі, хто їх призначав, включаючи того самого Порошенка, ніколи не відрізнялися доброчесністю.

Якби чинний президент був корумпований, як попередні, то й пропозиції такої від нього не було би. Він просто користувався би тією мафіозною системою, яка створена за 28 років замість судочинства та конституційної юрисдикції.

До речі, рішення про оновлення КС вже підтримав Європарламент. А на зустрічі з послами G7 було узгоджено, що новий склад буде формуватися максимально прозоро, а також за участі громадськості та міжнародних партнерів. Жодної альтернативи запропонованому оновленню Конституційного суду немає.

Якщо залишити суддів, здатних приймати настільки відверто антиконституційні рішення, отримаємо демонтаж уже не тільки антикорупційної інфраструктури. На черзі у цих суддів — рішення щодо Антикорупційного суду та банківської системи.

А це буде демонтажем усього, що зроблене у відносинах із Євросоюзом майже за 7 років. Багато політиків зараз сповідують принцип “чим гірше, тим краще”. Найяскравіше це можна побачити у діях та висловлюваннях саме Порошенка.

Він сподівається, що чим глибше впаде Україна — тим вищими будуть його шанси знову отримати владу. Але це хибне сподівання. Обманювати націю в нього більше ніколи не вийде.
Давид Арахамія, для УП

 

Суд і закон: як Зеленський повторює шлях Єльцина

Віталій Портников, журналіст, Букви

30.10.2020

Сьогодні президент використовує скандал навколо антикорупційних рішень Конституційного суду для того, щоб розв’язати проблему непідконтрольності собі суддів, а зовсім не для того, щоб розв’язувати проблеми боротьби з корупцією. І це рівно те ж саме, чим займався 1993 року Борис Єльцин. Це і був російський шлях авторитаризму. Тепер ми спостерігаємо український шлях.

Я добре пам’ятаю похмуру московську осінь 1993 року, кульмінацію конфлікту між президентом Росії Борисом Єльциним і депутатським з’їздом. Єльцин прагнув   прийняття нової, пострадянської конституції, яка б покінчила зі спадщиною авторитарного режиму, але одночасно і посилила б президентські повноваження. У керівників Верховної Ради Росії були свої амбіції. Нещодавній соратник Єльцина, голова парламенту Руслан Хасбулатов не хотів перетворення законодавчої влади на  придаток виконавчої та прагнув посилити повноваження депутатського корпусу.

Ця боротьба амбіцій перетворилася на боротьбу ідеологій. Хасбулатов і віцепрезидент Росії Олександр Руцькой, ображений на єльцинське оточення, яке позбавило його навіть видимості влади, могли спиратися тільки на комуністичну і реваншистську частину з’їзду. А на боці Єльцина була підтримка демократів, які вірили у його готовність проводити реформи. При цьому кровопролиття не хотів ніхто. Великі надії були на посередників — Конституційний суд і патріарха.

З головою Конституційного суду Валерієм Зорькіним я познайомився наприкінці вісімдесятих. Знайомі, які знали про мою роботу на з’їздах народних депутатів СРСР, попросили мене проконсультувати популярного перспективного юриста, який збирався балотуватися у народні депутати Росії. Зорькін справив на мене незабутнє враження. Витончений, інтелігентний, з точним розумінням необхідності змін — саме такі парламентарії й потрібні були новому часу. Зорькін тоді вибори програв, однак незабаром був обраний у  члени Конституційного суду Росії й став його першим головою.

Однак мої й загальні надії на Зорькіна як на посередника виявилися марними. Голова Конституційного суду явно замислювався про політичну кар’єру, про вплив, а не про запобігання катастрофі. Зорькін помічав будь-який відступ від закону з боку президента, але ігнорував той факт, що депутати теж нерідко діють поза правовим полем. В результаті позиція Конституційного суду тільки сприяла ескалації конфлікту. І Єльцин, коли зважився на силове його рішення, вчинив у притаманній йому манері гонорових рішень. Він просто припинив роботу Конституційного суду, хоча не мав на це жодних повноважень. Зрозуміло, що соратниками й прихильниками Єльцина це рішення було сприйняте з розумінням — а як же інакше? Адже Борис Миколайович рятує російські реформи, демократію. А тут якийсь Зорькін, якісь судді, які явно на боці реваншистів. Не можна ж дозволити знищити російську демократію, правда? І Конституційний суд відновив свою роботу тільки після того, як відбувся референдум про нову російську конституцію. Таким чином, його завданням було вже захищати цю конституцію, котра перетворила Бориса Єльцина на президента з величезними повноваженнями.

І ось саме з цього моменту можна відраховувати час деградації російської демократії й деградації самого Конституційного суду. Можна сказати, що Володимир Путін, який отримав з рук Бориса Єльцина і родичів першого президента владу наприкінці 1999 року, вже міг не побоюватися опору законодавчої та судової системи. Причому, як це не парадоксально прозвучить, але саме Валерій Зорькін, який повернувся у крісло голови Конституційного суду, Зорькін, який не боявся кинути виклик президенту Єльцину, виявився головним союзником Путіна у перетворенні суду на інституцію, головним завданням якої стало виправдовувати й посилювати авторитаризм російської влади. І, мабуть, найбільш класичне для нас рішення Конституційного суду Росії — це його згода з анексією Криму. Анексією, яка порушувала цілий ряд статей конституції Росії й міжнародні зобов’язання країни. Але нічого, суд проголосував одноголосно, ніхто з його членів навіть не висловив своєї незгоди, яка неодноразово звучала щодо куди менш принципових питань. А Зорькін потім ще й хвалився цим своїм досягненням.

І, з усім тим, навіть такий Конституційний суд лякає Путіна. Саме тому останні зміни до конституції Росії були використані для кого, щоб позбавити цей Конституційний суд навіть залишків його незалежності. Тепер суддям заборонено оприлюднювати цю свою знамениту окрему думку. Тепер голову суду та його заступників будуть обирати не судді, як це було досі, а пропонувати президент Росії, причому не з самих суддів, а з того, з кого він захоче. І так далі. І виникає питання: а навіщо це Путіну, якщо він і так господар ситуації, а Зорькін і решта суддів — лише слухняні чиновники?

І відповідь на це питання є простою. Путін хоче зберегти російський авторитаризм і без Путіна. Він прекрасно розуміє силу інституцій. Знає, що зараз безпорадність Конституційного суду пов’язана  найперше  з його особистими можливостями, силою вертикалі, яка заточена на президента, що є арбітром інтересів у жорстокій клановій боротьбі. Але варто піти Путіну, варто з’явитися новому президенту — і Конституційний суд з його незалежними від влади членами може стати греблею на шляху зміцнення авторитарної влади. І перешкодити Росії залишатися потворним чудовиськом. Так ось цього не буде. Не Конституційний суд, а некоронований монах, який називає себе президентом Росії, буде вирішувати, чи залишатися країні чудовиськом чи ж ставати красунею. Прерогатива такого рішення повинна залишатися у мешканця кабінету глави держави, а не у якихось там суддів, депутатів або, не приведи Господь, холопів, які з нічого дива називаються громадянами Російської Федерації. І ось заради порятунку авторитаризму і його пролонгації Путін і каструє Конституційний суд.

Цю історію деградації російського конституційного правосуддя я, зрозуміло, розповів вам не випадково. А тому, що вона впритул пов’язана з тим, що відбувається сьогодні навколо Конституційного суду України.

Цілком очевидно, що рівень незалежності та компетентності цієї інституції далекий від очікувань будь-якої людини, яка хотіла б бачити Україну цивілізованою демократичною державою. Втім, такі ж претензії можна пред’явити й до інституції президента, і до парламенту, і до уряду, і до силових структур, і до судової системи в цілому — ми живемо в системі потворних інституцій, причому нерідко їхній рівень деградації підтримується голосуванням самих громадян. Однак це зовсім не означає, що помилкове або навіть небезпечне рішення, ухвалене в рамках тієї чи іншої інституції, має бути використане іншою інституцією заради зміцнення авторитарних тенденцій.

Сьогодні президент використовує скандал навколо антикорупційних рішень Конституційного суду для того, щоб розв’язати проблему непідконтрольності собі суддів, а зовсім не для того, щоб розв’язувати проблеми боротьби з корупцією. І це рівно те ж саме, чим займався 1993 року Борис Єльцин. Це і був російський шлях авторитаризму. Тепер ми спостерігаємо український шлях.

При цьому як Єльцин 1993 року, так і Зеленський 2020 року використовують заради досягнення мети правовий нігілізм більшості своїх співгромадян. Як росіяни, так і українці — в цьому обидва суспільства схожі як близнюки — не вірять в силу закону, але переконані в приматі справедливості. Справедливість, не підкріплена законом і розділенням гілок влади, і є головна ознака авторитаризму. І як правило, люди, які впевнені, що підтримують справедливість, уже через недовгий час переконуються, що критерії цієї справедливості визначають не вони, а вождь і його найближче оточення. Володимир Ленін. Адольф Гітлер. Йосип Сталін. Беніто Муссоліні. Фідель Кастро. Саддам Хусейн. Олександр Лукашенко. Уго Чавес. Володимир Путін. Цікаво, чи хоче Володимир Зеленський бути у цьому ряду?

Втім, це риторичне питання. Навіть якщо захоче — не зможе. Я зараз перерахував людей, які при встановленні своєї влади й посиленні  авторитарних тенденцій користувалися беззастережною народною підтримкою. Уявлення людей про справедливість, якими б потворними вони не були, збігалися з уявленнями Гітлера, Сталіна, Путіна. Розширення простору для німецького народу — навіть якщо воно суперечить законам самої Німеччини й міжнародного права — це відновлення справедливості, знищеної Версальським договором. І так вважав не один Гітлер, так думала більшість німців. Анексія Криму, навіть якщо вона суперечить російській конституції й та міжнародному праву — це відновлення справедливості, зганьбленої Хрущовим. І так думав не один Путін, так думає більшість росіян. І який Конституційний суд може цьому опиратися?

А де така підтримка у Зеленського сьогодні? Якщо колишній телевізійний комік і справді хотів ставати диктатором, тоді йому це потрібно було робити відразу після президентських і парламентських виборів 2019 року – у турборежимі. Посилювати свої повноваження, розпускати Конституційний суд та інші потенційно незалежні суди, заарештовувати опозиційних політиків і активістів, позбавляти майна олігархів, повністю переформатувати систему влади під себе – саме саму систему, а не чиновників у системі. Але нічого цього не було зроблено і не могло бути зроблено, тому що на це не вистачило б ніяких коштів і призвело б до розриву із Заходом. А встановлювати авторитарний режим зараз, коли більшість населення країни налаштована  проти Зеленського і його оточення – це марна справа. Навіть якщо припустити, що у президента все вийде, Конституційний суд розженуть, а на місце нинішніх суддів оберуть інших, більш залежних від пов’язаних із Зеленським олігархічних угруповань, ці судді стануть незалежними від президента й олігархічних угруповань вже за кілька місяців, коли режим затріщить по швах.

А потім саме вони схвалять імпічмент Зеленського, і навіть затримання гаранта — тому що будуть куди більш безпринципними та наляканими, ніж нинішні судді. Тому я навіть не хочу розбиратися, що там у  планах у тих, хто вирішив скористатися нинішньою реакційністю і заангажованістю більшості Конституційного суду, щоб влаштувати свої справи. Тому що я абсолютно переконаний у неможливості побудови авторитарної будівлі на хитких пісках українського хаосу.

 

У Львові відзначили річницю створення ЗУНР

У Львові відзначили 102-у річницю проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) та вшанували пам’ять січових стрільців, вояків Української галицької армії.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

«Сьогодні спільною молитвою та покладанням квітів представники влади, духовенства й громадськості вшанували пам’ять борців за незалежність України на Личаківському цвинтарі», – зазначається у повідомленні.

Зокрема, квіти поклали до Меморіалу воїнам Української галицької армії, до могил Дмитра Вітовського — держсекретаря військових справ ЗУНР, Олександра Тисовського — засновника «Пласту», Михайла Галущинського — команданта легіону Українських січових стрільців, Северина Левицького — видатного пластового діяча та воїна УГА, Євгена Петрушевича — президента національної ради ЗУНР, а також до могил новітніх Героїв на полі почесних поховань № 76. На могилах також запалили лампадки.

Заходи відбулися під музичний супровід оркестру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а також за участю почесної варти академії.

У південно-східній частині Личаківського цвинтаря (поле 76) розташований Меморіальний комплекс воїнів УГА. Вершину колони звеличено бронзовою скульптурою Архистратига Михаїла з дубовою гілкою в лівій руці і мечем у правій, які, відповідно, символізують славу і мужність.

Зліва від пам’ятника дугою розміщена монументальна гранітна стіна, біля підніжжя якої запроєктовано п’ять крипт для найпочесніших поховань. До першої крипти урочисто перепоховали у 2002 році з Відня прах засновника «Пласту» Олександра Тисовського (1886−1968) — громадського і політичного діяча, професора Львівського університету. У сусідній крипті – перший командант Українських січових стрільців Михайло Галущинський (1878−1931) — видатний громадський та військовий діяч, педагог, директор Рогатинської гімназії, учасник Листопадового зриву 1918 року, голова товариства «Просвіта» (1923−1931), один із співзасновників й провідний член УНДО. До третьої крипти перевезено у 2002 році з Берліна урну з прахом державного секретаря (міністра) військових справ ЗУНР, полковника УГА Дмитра Вітовського (1887−1919), який під час Першої світової війни командував сотнею, а потім куренем УСС, відзначився у кривавих боях проти російських військ у Карпатах, на горі Маківці. У 1918 р. очолив Листопадове повстання, після чого усю повноту влади передав Українській Національній Раді. У четвертій крипті похований Северин Левицький (1890−1962) — педагог, учитель середніх шкіл та визначний пластовий діяч.

Важливим елементом пантеону є «Престіл Пам’яті» у формі півкола. На гранітних плитах викарбувано 239 прізвищ старшин, підстаршин та стрільців УГА, полеглих у боях за Львів (1918−1919). Престіл також доповнений двома обелісками, між якими по колу розміщено сім картушів із зображеннями бойових відзнак УСС та УГА, відлитих у бронзі.

Тут також розташована крипта, у якій спочиває президент ЗУНР Євген Петрушевич (1863−1941) — громадський і політичний діяч, посол до австрійського парламенту (1907−1918), голова Української парламентської репрезентації, член директорії УНР (1919).

 

Вибори мера Львова: другий тур відбудеться 22 листопада –  УП

Міська територіально-виборча комісія призначила другий тур виборів мера Львова на 22 листопада.

Джерело: керівник ТВК Ігор Сліпецький у коментарі ZAXID.NET

Деталі: У другому турі візьмуть участь чинний мер Львова Андрій Садовий та екс-голова ЛОДА Олег Синютка.

Згідно з остаточними результатами першого туру, Садовий набрав 40,09% голосів виборців (91 131 голос), а Синютка – 31,1% (70 682).

Явка виборців у першому турі склала 39,47%.

Що передувало: Раніше громадянська мережа “ОПОРА” повідомила, що повторне голосування за лідерів перегонів на місцевих виборах у великих містах може відбутися в різні дати, але в межах трьох тижнів від моменту встановлення результату голосування 25 жовтня.

У ЦВК заявили, що другий тур виборів мерів у окремих містах може пройти не в листопаді, як очікується, а в грудні у зв’язку з можливими судовими розглядами.

 

Дмитро Разумков, Голова Верховної Ради. Вертикаль боротьби з корупцією сформована, треба  щоб вона ефективно виконували свої функції

Візит делегації Верховної Ради України на чолі з її Головою Дмитром Разумковим до Берліна відбувся у ситуації, коли в самій Німеччині не вщухали внутрішньополітичні баталії навколо проблеми локдауну, в який ФРН входить на весь листопад. Не виключено, що саме український візит закрив сезон політичних візитів високого рівня на цей рік (до речі, саме українці відкрили його навесні після першої хвилі коронавірусу). Утім, це не завадило провести змістовні розмови з німецькими політиками – президентом Бундестагу Вольфгангом Шойбле, депутатами від різних фракцій, міністрами закордонних справ і оборони.

Про те, які питання стояли на порядку денному першого за 5 років візиту голови Верховної Ради Дмитро Разумков розповів в інтерв’ю Укрінформу.

УКРАЇНА ДОНОСИТЬ СВОЮ ПОЗИЦІЮ ЩОДО «ПІВНІЧНОГО ПОТОКУ-2»

– Пандемія COVID-19 не лише вносить своєрідне «забарвлення» у перебіг візитів і зустрічей, але й, зрозуміло, стає однією з тем перемовин. Чи говорили ви з німецькими партнерами про співробітництво в галузі подолання пандемії, про можливу допомогу з боку ФРН, зокрема, щодо постачання вакцини?

– Так, ми говорили про доступ до вакцин, коли вони з’являться. Про те, щоб ми потрапили в першочерговий перелік держав, які їх отримають. Це питання порушувалося на кількох зустрічах.

– Коментуючи результати візиту, ви акцентували увагу на незмінності підтримки Німеччиною України в питанні відновлення її територіальної цілісності. Позиція Берліна є дуже важливою для нас. Утім, є ряд питань, з яких Київ хотів би розраховувати на, так скажімо, більше розуміння з боку Німеччини, зокрема щодо «Північного потоку-2». Ця тема порушувалася під час ваших зустрічей?

– Ми говорили по «Північному потоку-2». Україна доносить свою позицію до німецьких партнерів: ми добре розуміємо, що це не лише питання економічного характеру і передусім не економічного, а можливість вплинути на геополітичні процеси і створити додатковий механізм тиску та впливу Росії на ЄС.

Ми як держава, яка є надійним транзитером газу і паралельно неодноразово стикалися з тим, як РФ може використовувати це питання виключно в політичному плані – для тиску на іншу незалежну державу, не можемо не вказувати на це нашим друзям. І я впевнений, наші партнери нас чують.

Я розумію, що рішення прийматиме Німеччина, але їм варто зважати на ті події, які відбуваються сьогодні: це й отруєння Навального, і кібератаки, і багато інших речей, що демонструють позицію РФ по відношенню до своїх партнерів, міжнародного права, недоторканності кордонів. Події, які навряд чи можна сприймати як дружні кроки. Упевнений, цивілізований світ сприймає це належно.

– Ви зустрілися з представниками майже всіх політичних сил, представлених у німецькому Бундестазі. Серед них – голова Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауер. Але вона також є очільницею Бундесверу. В якій якості вона виступала більше?

– У першу чергу, це міністр оборони, ми зустрічалися в міністерстві. Це на 100 відсотків була зустріч із міністром оборони. Але вона є також головою партії. Тому, думаю, це поєднання двох зустрічей одночасно.

Ми почули її особисту позицію щодо підтримки України і позицію як представника уряду ФРН. На щастя, вони абсолютно збігаються.

Ми говорили про підтримку, яку відчуваємо в плані лікування наших військовослужбовців: 152 особи пройшли і проходять лікування і реабілітацію, у тому числі станом на сьогодні 13 наших хлопців перебувають у німецьких військових клініках. Це достатньо серйозна підтримка.

У нас є програми співпраці в рамках НАТО. Якщо ми говоримо про статус партнера з розширеними можливостями, то допомога, яку Україна отримала з боку Німеччини та безпосередньо Міноборони, є дуже важливою.

Впевнений, що сьогодні, в непростих умовах, у які поставив світ коронавірус, ми зможемо ефективно співпрацювати в подальшому з Німеччиною безпосередньо як із державою і як із членом НАТО.

Є спільні проблеми, які треба буде вирішувати. Це, зокрема, питання кібербезпеки. Ця проблема, на жаль, стала серйозною загрозою як для України, так і для Німеччини, інших країн.

ВЕРТИКАЛЬ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ СФОРМОВАНА

– Так сталося, що ваш візит припав на час бурхливих процесів у нас у країні. Питання боротьби з корупцією та реформи судової системи дуже турбують наших західних партнерів. Чи вплинула ситуація з КСУ на ваші перемовини в Берліні? В якому ключі взагалі обговорювалися питання антикорупційної боротьби?

– Якщо ми говоримо про боротьбу з корупцією, то і наша Верховна Рада 9 скликання зробила вже багато речей, забезпечивши антикорупційні органи можливостями працювати. Саме ми повернули статтю за незаконне збагачення. Саме ми запустили Вищий антикорупційний суд. Якщо ми говоримо про електронне декларування, Верховна Рада забезпечила додаткові механізми, зробивши більш прозорим цей процес.

На сьогодні вся вертикаль боротьби з корупцією сформована. Тепер залишається, щоб вона ефективно виконувала свої функції.

МІСЦЕВИМ РАДАМ ПОТРІБНІ ПАТРІОТИЧНІ, ПРОФЕСІЙНІ ТА ЧЕСНІ ДЕПУТАТИ

– Німеччина – один із найбільш активних партнерів у підтримці реформ у нашій державі. Взяти хоча б реформу децентралізації, якою опікується ФРН. Її завжди згадують як гарний приклад реформування. Ви обговорювали це в Берліні?

– Так. Про децентралізацію ми говорили на кількох зустрічах. Особисто я вважаю цю реформу достатньо ефективною. Так, є проблеми, є питання, які ще треба вирішувати, але в цілому реформа просувається. Особливо важливим її етапом була минула неділя, місцеві вибори. Це є однією з ключових, віхових, реперних точок, через які проходитиме реформа децентралізації. Тому що саме цій новообраній місцевій владі передаватимуться великий обсяг повноважень, великий обсяг відповідальності, але паралельно зі цим додаткові фінансові ресурси, які можна буде використати на користь громад.

Ключовим питанням залишається фаховий і принциповий підхід тих чи інших органів місцевого самоврядування. Якщо ми отримаємо патріотично налаштовані – я маю на увазі до своїх територій, – чесні і професійні ради, керівництво рад, ми отримаємо там гарні приклади досягнень, які ми вже бачимо. Можливості збільшилися в рази.

Ми пройшли один етап, зараз буде другий: у багатьох великих містах попереду другий тур виборів, підрахунок голосів триває. Сподіваюся, що все пройде нормально.

Це важливо для нас, для держави. Звісно, залишаються питання, пов’язані з районними радами, багато аспектів, з якими ще треба працювати, доробляти. Але я впевнений, що ми рухаємося в правильному напрямі.

– Як ви оцінюєте результати місцевих виборів? Чи добре зарекомендувала себе система виборів за відкритими списками, яку дехто вважав надто складною?

– Давайте почекаємо та подивимося на результати.

Є питання насправді. Схожа система була в 2015 році, й, на жаль, є приклади, коли люди отримали гарні результати в своїх округах, але не стали депутатами місцевих рад. Є прогалини, якщо об’єктивно. Ця система – голосування за трафаретом і за номером – показала себе в нас інакше, ніж у Польщі.

Але проблема, яка дійсно виникла під час цих виборів, – це явка, найнижча, якщо не помиляюсь, взагалі в історії, 37%. Це суттєво менше ніж на минулих виборах. Розумію, що насамперед це пов’язано з коронавірусом, він дуже сильно вплинув на цей процес. З іншого боку, явка на місцевих виборах завжди є меншою, ніж на президентських і парламентських.

ВР ПРАЦЮВАТИМЕ НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ І З 450, І З 300 ПАРЛАМЕНТАРІЯМИ

– Чергові вибори до Верховної Ради України ще нескоро. Втім, народний депутат від фракції «Слуга народу» Микита Потураєв в інтерв’ю виданню ЛБ нещодавно припустив, що на наступні парламентські вибори «Слуга народу» піде двома чи трьома політсилами. Чи допускаєте ви ймовірність того, що одну з таких груп очолити ви?

– Сьогодні в нас не ведеться виборча кампанія. Якогось переформатування в партії поки що я не спостерігаю. Коментувати Микиту Руслановича… Думаю, він самостійно може відкоментувати сам себе. В тому інтерв’ю було багато «новин», які непогано розібрали ЗМІ.

– Паралельно з виборами минулої неділі проводилося опитування – 5 питань від Президента Володимира Зеленського, одне з яких стосувалося скорочення в півтора раза чисельності Верховної Ради. На вашу особисту думку, це сприятиме покращенню ефективності роботи парламенту?

– Моя позиція безпосередньо до цього питання була визначена навіть не зараз, а півтора року тому, коли я говорив, що зменшення кількості народних депутатів глобально негативно на діяльність Верховної Ради не вплине.

Я знаю, що є різні позиції в парламенті: хтось підтримує, хтось проти. Особисто я вважаю: навіть якщо буде зменшено до 300, це дасть все одно змогу нормально працювати. 450 депутатів було в 1991 році, сьогодні населення України зменшилося. Тому якщо зробити перепис і залишити таку ж кількість виборців на одного народного депутата, то вийдемо плюс-мінус на показник 300 депутатів.

У будь-якому випадку, скільки б депутатів не було, Верховна Рада виконуватиме свої функції та працюватиме на користь держави.

ВР НАВРЯД ЧИ ЗАБОРОНИТЬ ПОЛІТИКАМ ВІДВІДУВАТИ РОСІЮ

– У Верховній Раді зареєстровано кілька законопроєктів (зокрема, №4136, №2612), які передбачають заборону українським посадовцям мати офіційні контакти або проводити сепаратні переговори з представниками країни-агресора. Чи планує парламент розглядати ці проєкти, зокрема з огляду на те, що такі поїздки, зокрема нардепів від ОПЗЖ, стали регулярними? Чи є змога накладати санкції у таких випадках на відповідних народних депутатів?

– Законопроєкти прописані не під депутатів, там прописано взагалі.

Цей процес виглядає гарно в медійному плані, але в безпосередній імплементації це буде важко зробити. Тому що і на рівні ТКГ, і Нормандського формату, інших перемовин, це гальмуватиме процеси. Наскільки я знаю, станом на сьогодні ці питання не розглядалися комітетами, тому вони не готові до розгляду в сесійній залі. І я не думаю, що вони з’являться найближчим часом.

Наразі на порядку денному стоїть багато питань, які мають першочерговий характер. Перше з них – бюджет. Він розглядатиметься на наступному тижні.

– Сподіваєтесь, що він буде ухвалений до кінця року?

– Я і не обіцяю, і не сподіваюся. Я маю лише один голос. Але я вважаю, що відповідальна Верховна Рада повинна ухвалити бюджет своєчасно.

Ми насправді могли б його розглянути і 20 жовтня, якби не пандемія, яка не дала змогу провести засідання комітету. Я розумію, що в нас є можливість проводити засідання і онлайн, однак давайте будемо реалістами: розглядати бюджет в онлайн режимі трохи дивно.

Я думаю, що найближчим часом комітет проведе своє засідання, схвалить ту таблицю, яка розглядатиметься на наступному тижні. А далі йдуть інші кроки бюджетного процесу. Те, що залежатиме від мене, я робитиму, максимально докладаючи зусиль, щоб бюджет був прийнятий вчасно. Сподіваюся, що й інші колеги займатимуть таку ж позицію.

ВЛАДА ТА ОПОЗИЦІЯ МАЮТЬ ОБ’ЄДНАТИСЯ У БОРОТЬБІ З КОРОНАВІРУСОМ

– Ваш візит до Берліна припав на той момент, коли в Німеччині схвалювали новий локдаун, буквально за лічені години до його початку. У пропорційному, до кількості населення, плані ситуацію у ФРН останніми днями цілком можна порівняти з нашою. Чи виступаєте ви особисто на нинішньому етапі за введення жорстких заходів боротьби з поширенням коронавірусу?

– У нас не всі, скажімо так, ставляться відповідально як до свого здоров’я, так і до здоров’я оточуючих. Я, на жаль, спостерігаю це навіть у Верховній Раді: є народні депутати, які дуже поверхнево ставляться до запроваджених заходів і карантинних норм, не дивлячись на те, що рівень захворюваності у Верховній Раді є досить високим: перехворіло або хворіє станом на сьогодні понад 60 депутатів і велика кількість людей в апараті. Загальні показники по країні є високими щодня.

Головне – це вберегти медиків. Тому що, якщо говорити про ліжкомісця під осіб, які захворіли на COVID-19, або в яких є підозра на інфікування, їх поки що достатньо, вистачає в резерві, і держава буде їх ще збільшувати. Але важливо, щоб вистачало медиків, і щоб вони змогли захистити своє здоров’я.

Ми маємо ставитися відповідально до всіх, і до держави в тому числі, тому що сьогодні коронавірус став і питанням національної безпеки.

– Якщо свідомість сама по собі не завжди спрацьовує, мабуть підвищити її допоможуть штрафи?

– Такі законопроєкти є на розгляді парламенту, вони будуть передані в комітети. Якщо ми будемо бачити погіршення ситуації, а об’єктивно ми це бачимо, то, можливо, вони розглядатимуться в сесійній залі.

З медичної точки зору, ми більш-менше готові, технічно також готові. Це не весна. Верховна Рада зробила все можливе: ми створили ковідний фонд, коли переглядали бюджети, наповнили його коштами. В цьому плані парламент виконав покладену на нього функцію. Було кілька ініціатив ВР, підтриманих депутатами, щодо підтримки малого бізнесу і, насамперед, медиків. Ми будемо наполягати, щоб Кабінет Міністрів України виконав усі ті доручення, які дала йому Верховна Рада.

– А чи вистачить нам грошей? Німецький уряд перед локдауном пообіцяв компаніям чергові мільярди підтримки, «небачену до цього допомогу»…

– На жаль, є така проблема. Ми всі це знаємо. Але ми виходили з об’єктивних показників, які можливо реалізувати. Ми не говорили про мільярди, яких фізично немає.

У питанні пандемії не повинно йтися про владу або опозицію, тут має бути об’єднання політичних сил навколо інтересів держави. Насправді таке об’єднання вже неодноразово спостерігалося у Верховній Раді цього скликання, особливо коли розглядалися питання пов’язані з коронавірусом. Треба бути відповідальними у прийнятті рішень.Ольга Танасійчук, Берлін.