Окупанти зривали «тишу» біля чотирьох населених пунктів на Донбасі

05.01.2021, 07:50

Протягом минулої доби, 4 січня, в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано п’ять порушень «тиші».

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.

«В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», неподалік Водяного та Лебединського російсько-окупаційні війська вели вогонь в бік українських позицій з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. А поблизу населеного пункту Гнутове, противник двічі відкривав вогонь не тільки з гранатометів, а й зі стрілецької зброї», – йдеться у повідомленні.

Також в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» біля Луганського збройні формування Російської Федерації здійснили кілька неприцільних пострілів з автоматичних станкових та станкових протитанкових гранатометів.

Про всі факти порушень режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ. Серед українських воїнів бойових втрат та поранень немає.

Від початку поточної доби, 5 січня, порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. Вздовж всієї лінії розмежування спостерігається тиша.

 

Окупанти порушили «тишу» біля Водяного та Луганського

Російські окупаційні війська станом на 17.00 4 грудня двічі порушили режим припинення вогню на Донбасі. Наразі бойових втрат серед українських захисників немає.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.

«Протягом поточної доби, 4 січня, на переважній більшості ділянок відповідальності наших бригад в районі проведення операції Об’єднаних сил спостерігалася тиша. Тільки два порушення режиму припинення вогню російсько-окупаційних військ було зафіксовано нашими військовими», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» неподалік Водяного, що на Приазов’ї, збройні формування Російської Федерації здійснили неприцільні постріли в бік українських позицій зі станкового протитанкового гранатомета та великокаліберного кулемета.

Другий обстріл було зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» поблизу населеного пункту Луганське. Тут ворог відкривав вогонь зі станкових протитанкових та автоматичних станкових гранатометів.

Серед українських воїнів бойових втрат та поранень немає, повідомили в пресслужбі. Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.

Як повідомляв Укрінформ, за минулу добу в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксували сім порушень режиму припинення вогню. Про всі факти порушень режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ. Серед українських воїнів бойових втрат і поранень не було.

 

Прифронтовий Торецьк залишився без води через аварію

У Донецькій області прифронтовий Торецьк та прилеглі населені пункти залишилися без водопостачання через порив на водогоні «Горлівка-Торецьк» діаметром 900 мм.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні на сайті Донецької військово-цивільної обласної адміністрації.

Аварійно-відновлювальні бригади регіонального управління з експлуатації каналу обстежують водовід з боку тимчасово окупованої Горлівки. Пошук можливих пошкоджень можна буде розпочати після отримання погодження (частина водоводу «Горлівка-Торецьк» розташована у «сірій» зоні).

Припинено централізоване водопостачання населення Торецька (28 336 жителів), Залізного (2 899 жителів), смт Північне (5 768 жителів), смт Південне (750 жителів) і частково с. Щербинівка (170 жителів).

В ОДА нагадали, що Торецьк має 2 резервуари питної води по 5 тис. кубометрів кожен, з’єднані між собою. У резервуарах залишилось 2,1 тис. кубометрів питної води (залишковий об’єм, який неможливо подати по водомережі, становить 2 тис. кубометрів).

Теплопостачання населення не припинене.

В ОДА запевнили, що від Головного управління ДСНС у Донецькій області за необхідністю буде здійснюватися підвіз води до населення, котелень та об’єктів критичної інфраструктури. Здійснюється моніторинг ситуації.

Як повідомляв Укрінформ, у Донецькій області 3 січня було відновлене водопостачання прифронтової Авдіївки, припинене у новорічну ніч через знеструмлення Донецької фільтрувальної станції.

 

У Криму побили доньку та дружину політв’язня – Тягнибок

УП

В окупованому Криму невідомі побили доньку та дружину політв‘язня Кремля Олега Приходька.

Джерело: голова ВО “Свобода” Олег Тягнибок у Facebook

Дослівно: “В окупованому Криму здійснено напад на доньку та дружину в‘язня Кремля Олега Приходька.

Невідомі жорстоко побили жінок біля їхнього будинку за підтримку Олега”.

Деталі: Тягнибок також повідомив, що у Приходька, який перебуває в ув’язненні в РФ, значні проблеми зі здоров’ям.

Дослівно: “У квітні 2020 року Олега вивезли на територію РФ — до Ростовського СІЗО №1, де помістили в одиночну камеру “смертників”. Сьогодні у побратима значні проблеми зі здоров’ям. Майже зник слух, послабився зір, загострилися хронічні недуги. Тим часом путінські прокурори вимагають ув’язнити його на 11 років в колонії суворого режиму за “тероризм””.

Передісторія:

9 жовтня 2019 року в окупованому Росією Криму був затриманий проукраїнський активіст з Сак, який до окупації Криму очолював Сакську міську організацію ВО “Свобода”, Олег Приходько.

10 жовтня його “заарештували” на 2 місяці. Приходька звинуватили у підготовці підриву будівлі міської адміністрації Сак.

16 січня 2020 року стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в “незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв”.

Пізніше його звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

 

Вийшов на волю кримський татарин, якого у Росії незаконно засудили за екстремізм

З російської колонії, відбувши чотирирічний термін вироку, звільнився кримський татарин, незаконно засуджений за екстремізм.

Про це повідомляє у Фейсбуці Кримська солідарність, передає Укрінформ.

«Відбувши весь термін ув’язнення в російській колонії, на свободу вийшов 52-річний кримський татарин Ренат Сулейманов, засуджений за ч. 1 ст. 282.2 КК РФ (організація діяльності екстремістської організації)», – йдеться у повідомленні.

За даними Кримської солідарності, Сулейманов перебував під вартою з 2 жовтня 2017 року за причетність до ісламського руху «Таблігі Джамаат».

Провину в суді Сулейманов не визнав і заявив, що ні він, ні його однодумці не планували і не здійснювали ніяких дій, які могли б нести загрозу безпеці населення в Криму, а свої релігійні погляди не вважає кримінальними.

«В частині екстремізму – я не підтримував його ні до арешту, ні зараз. І в цій частині я не згоден з висновками лінгвістичної експертизи», – звертався він до судді Сергія Погребняка на заключному судовому засіданні.

Провину російське держзвинувачення доводило традиційними способами – показаннями прихованих свідків, лінгвістичною і релігієзнавчою експертизами, ісламською літературою і відеозаписом зборів, йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося, четверо кримських татар – Ренат Сулейманов, Талят Абдурахманов, Арсен Кубедінов, Сейран Мустафаєв – були арештовані в жовтні 2017 року. Сулейманова визнали винним за ч. 1 ст. 282.2 КК РФ і засудили до 4 років позбавлення волі. На думку російського слідства, він був організатором. Решту суд визнав винними за ч. 2 ст. 282.2 КК РФ і засудив до 2 років 6 місяців позбавлення волі умовно. Сулейманов – єдиний, хто оскаржив вирок, однак апеляційний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції.

У січні 2019 року так званий “Верховний суд Республіки Крим” засудив його до 4 років колонії загального режиму та одного року обмеження волі.

Термін ув’язнення Сулейманов відбував у виправній колонії №1 УФСВП Росії в Кабардино-Балкарській Республіці.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав Сулейманова політичним в’язнем і вимагав його звільнення.

 

У водозаборі під Севастополем виснажився запас води

5 січня. УНН. В Інкермані під Севастополем вимушено припинили водозабір з озера в колишньому вапняковому кар’єрі. Про це пише “Крим.Реаліі”, передає УНН.

“Водозабірні споруди на березі озера демонтували. Частина труб на спуску до озера демонтували і вивезли. Шматок змонтованих водовідних споруд на врізки в основний водовід залишили недоторканим. Місцеві жителі в свята приходили оглядати те, що стало з Інкерманським озером після відбору води”, — йдеться у повідомленні.

Як пише видання, воду з водойми в колишньому Інкерманському кар’єрі російська влада почала забирати в кінці листопада 2020 року. Водозабір пропрацював близько місяця, менше очікуваного терміну. На початку грудня російська влада Севастополя повідомили, що за тиждень з озера вдалося викачати близько 80 тисяч кубів води. Раніше повідомляли про намір забрати з озера мільйон кубів.

Жителі Інкерману виступали проти рішення російської влади Севастополя забрати воду з озера в колишньому кар’єрі.

Інкерманський вапняно-черепашковий кар’єр сталінської залізниці почали розробляти в травні 1944 року для видобутку будівельних матеріалів для відновлення народно-господарських об’єктів Криму, в першу чергу Севастополя.

Інкерманський камінь використовували для будівництва будівель в Олександрії і Марселі.

У 1978 році після проведення вибухових робіт кар’єр почав заповнюватися ґрунтовими водами, при цьому пересохло джерело Святого Климента, що знаходилось на території Інкерманського печерного Свято-Климентівського монастиря.

Глибина утвореної кар’єрної водойми сягає 60 метрів, площа водного дзеркала близько 23 тисяч квадратних метрів, рівень води завжди постійний. Місцеві жителі називають водойму озером святого Климента, на його берегах відпочивають, купаються, ловлять рибу і раків.

Нагадаємо, протягом 2020 року сумарний запас води у водосховищах Криму склав 31.308 млн куб.м, що на 61.672 млн куб.м менше, аніж станом на початок року. Це критичний запас води для окупованого півострову.

 

В окупованому Криму критичний запас води

УНН. Протягом 2020 року сумарний запас води у водосховищах Криму склав 31.308 млн куб.м, що на 61.672 млн куб.м менше, аніж станом на початок року. Про це повідомляє Кримське управління з гідрометеорології і моніторингу навколишнього середовища, інформує УНН.

“Приплив води в водосховища природного стоку був незначним і в млн куб.м склав: Бєлогорське – 0.475, Сімферопольське – 0.302, Щасливе – 0.108. У Партизанському і Чорноріченському водосховищах приплив води був відсутній. Продовжувалося використання запасів води, що залишилися у водосховищ природного стоку, загальний сумарний запас води в яких до кінця року склав 31.308 млн куб.м, що на 5.364 млн куб.м менше, ніж місяць тому і на 61.672 млн куб.м менше, ніж рік тому”, – заявили в відомстві.

Так, в управлінні з гідрометеорології і моніторингу навколишнього середовища повідомляють, що за багаторічними даними на території Криму грудень і січень — місяці з найбільшою кількістю опадів холодного періоду року, але в грудні поточного року, як і в попередні місяці, в басейнах річок спостерігалося значний їх недобір.

До того ж у басейнах річок Кучук-Карасу, Чорна, Салгир випало 6.0-9.9 мм опадів (12-15% норми); в басейнах річок ПБК – 40.4-50.6 мм опадів (42-51% норми), а в басейнах інших річок – 12.2-19.0 мм опадів (24-40% норми). Незначною була кількість опадів, що випали в Кримських горах. За відомостями гірських метеостанцій в районі Ай-Петрі спостерігалося 46.2 мм опадів (27% норми), а на Ангарському Перевалі – 44.9 мм опадів (40% норми).

У звіті зазначається, що в умовах дефіциту опадів і високих температур повітря, поліпшення гідрологічної обстановки в басейнах річок не відбулося. Осіння межень перейшла в зимову. Всупереч прогнозам, в верхів’ях річок Альма, Чорна, вище Партизанського і Чорноріченського водосховищ до теперішнього часу відсутній стік.

“За інформацію гідрометеорологів, останній раз відсутність стоку в кінці грудня в верхів’ї річки Альма спостерігалася в 1998 році, а у верхів’ї Чорної – в 1985 і 2010. У більшості селевих річок округів Алушти, Судака і Феодосії зберігається пересихання. До кінця грудня пересихання верхів’я річки Альма, вище Партизанського водосховища продовжується 150 днів, а верхів’я річки Чорна вище Чорноріченського водосховища – 141 день”, – заявили в управлінні.

За інформацією гідрометеорологів, водність річок дуже низька для цієї пори року. Середні за місяць витрати води на річках Бельбек, Салгір, Малий Салгір, Біюк-Карасу, Демерджі склали 0.10-0.22 куб.м /с, на малих річках 0.002-0.083 куб.м / с і були: на річках Демерджі і Малий Салгір в межах 41-52% норми, а на решті річок в межах 1-17% норми.

Нагадаємо, що навесні окупаційна влада обіцяє збільшити подачу води жителям Сімферополя з підземних джерел.

Але, водночас, УНН повідомляв, що в окупованому Криму пересох водоспад.

Також за словами заступника директора Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук Михайла Яцюка, навіть якщо зима та весна 2021 року будуть багатими на опади, наповнити водосховища в анексованому Криму це не дозволить.

 

Контрабандист вивозив в ОРЛО культурні цінності –  УП

Прикордонники спільно із представниками ДФС попередили спробу незаконного переміщення до окупованої частини Луганщини ікон та книг, що можуть становити культурну цінність.

Джерело: сайт Державної прикордонної служби

Деталі: Повідомляється, що 3 січня до контрольного пункту в’їзду-виїзду “Станиця Луганська” прибув 57-річний українець. Він прямував до окупованої Брянки. Під час перевірки в його сумці виявили предмети старовини, датовані початком XІX та XX століття.

Жодних дозвільних документів від Координаційного центру на переміщення такого роду цінностей в чоловіка не було.

Серед виявленого: ікона св. Феодори (1800 р.), книга “Лукрецій о природе вещей” (1913 р.), “Географічний атлас” (1890 р.), “Псалтирь” (1898 р.), ікона Ісуса Христа (рік невідомий), які, можливо, становлять історичну чи іншу культурну цінність та заборонені для переміщення через лінію розмежування.

Наразі предмети старовини відправлені на експертизу. Стосовно чоловіка складено адміністративні матеріали.

 

У Нацгвардії розпочинають розробку доктрини за принципами НАТО

Національна гвардія України розпочинає розробку інституціональної доктрини НГУ за підходами військових формувань країн-членів НАТО.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє МВС у Фейсбуці.

«Представники Групи радників з питань доктрини та освіти (DEAG) U.S. Embassy Kyiv Ukraine провели семінар з розробки інституціональної доктрини НГУ за підходами військових формувань країн-членів НАТО», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що спільно з Групою DEAG участь у семінарі взяли представники Збройних сил Канади.

«У Нацгвардії України є ряд документів, які визначають її діяльність, є концепція і є планування на різних рівнях, але немає такого документа, як доктрина, яка застосовується у військових структурах країн-членів НАТО та визначає роль і місце органів військового управління, командирів (начальників) усіх рівнів, порядок і принципи взаємодії всередині структури на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях щодо організації виконання повсякденних завдань і забезпечення підготовки до виконання завдань у майбутньому», – констатував майор Гарі Квош, представник групи радників з питань доктрини та освіти.

За його словами, важливо, щоб доктрина Національної гвардії Україна не суперечила національним нормативним документам як з питань оборони, так і з питань безпеки та була сумісною з доктринами країн-партнерів.

За даними МВС, початок роботи з розробки доктрини за участю американських та канадських колег заплановано вже на початку 2021 року.

 

Мінкульт припинив складати перелік заборонених сайтів –   УП

Міністерство культури та інформаційної політики припинило формувати перелік сайтів, до яких пропонує заборонити доступ в Україні.

Джерело: відповідь Мінкульту на запит агентства “Інтерфакс-Україна”

Дослівно: “Визначення і публікацію переліку сайтів, які містять інформацію, що має ознаки забороненої до поширення нормами українського законодавства, здійснювало Міністерство інформаційної політики України, яке на сьогодні перебуває в стані призупинення юридичної особи в результаті його ліквідації”.

Деталі: У зв’язку з цим у відомстві наголосили, що на сьогодні не здійснюють формування таких переліків.

19 червня 2017 року Мінінформполітики оприлюднило перелік із 20 сайтів, рекомендованих для заборони в Україні. Він, зокрема, містив сайти “Русская весна”, “Новороссия”, “Антифашист”, “Антимайдан”, “Политнавигатор” і низку інших ресурсів.

У квітні 2018 року міністерство направило СБУ новий (другий) перелік із 21 сайту, рекомендованих для заборони в Україні. До нього увійшли: dan-news.info, admin-gorlovka.ru, dnr24.su, gorlovka.today, golospravdy.com, s-narodom.ru, politnavigator.net, riafan.ru, dnr-hotline.ru, genocid.net, miaistok.su, dnr24.com, republic-tv.ru, ruskline.ru, dnipress.com, kianews24.ru, c-eho.info, crimea.ria.ru, c-inform.info, komtv.org и gazetacrimea.ru.

У вересні 2018 року в Мінінформполітики заявили, що готують новий (третій) перелік сайтів, до яких відомство пропонує заборонити доступ.

Міністерство інформаційної політики було створене у 2014 році й ліквідоване у 2019 році шляхом реорганізації з об’єднанням інших відомств у Міністерство культури, молоді та спорту України, у свою чергу реорганізованого у 2020 році в Міністерство культури та інформаційної політики України.

 

Мешканцю Берегово оголосили підозру за сепаратистські заклики в соцмережах – УП

Кіберфахівці Служби безпеки України блокували у Закарпатській області діяльність місцевого мешканця області, який закликав до відокремлення деяких територій нашої держави.

Джерело: СБУ й прокуратура Закарпатської області

Деталі: За попередніми даними слідства, мешканець міста Берегово створив низку акаунтів у соціальних мережах, через які поширював агітаційні заклики до порушення територіальної цілісності України. Зокрема, він закликав громадян підтримати відділення Закарпатської області від нашої держави.

Ініційована Службою безпеки України лінгвістична експертиза підтвердила, що у розповсюджуваних текстах містилися заклики до порушення територіальної цілісності України.

Наразі слідчі повідомили фігуранту провадження про підозру за ч. 1 ст. 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).

Викриття зловмисника проводилося під процесуальним керівництвом Закарпатської обласної прокуратури.

Прокуратура повідомляє, що вирішується питання про обрання підозрюваному міри запобіжного заходу. Досудове розслідування триває.

За вчинення вказаного злочину передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 5 років з конфіскацією майна або без такої.

Передісторія:

На початку грудня на Закарпатті виявили кілька провокацій з погрозами на адресу громадян України угорського походження. Зокрема в Інтернеті з’явилося відео, на якому невідомий у чорній масці на фоні начебто вказівника міста Берегове та прапора “Правого сектора”, погрожує угорцям, які мають подвійне громадянство.

За прояви ксенофобії у Закарпатській області поліція розпочала кілька кримінальних проваджень.

У середині грудня в селі Пийтерфолво на Виноградівщині на фасаді сільської ради невідомі зробили напис провокативного характеру: “Закарпаття – це Україна. Ми за вами прийдемо. Правий сектор”.

 

Депутат Миколаївської міськради від ОПЗЖ потрапив до бази «Миротворця»

Прізвище депутата Миколаївської міської ради від фракції партії “Опозиційна платформа – За життя” (ОПЗЖ) Максима Нєвєнчанного внесено до бази сайту “Миротворець”.

Про це передає Укрінформ з посиланням на сайт «Миротворець».

«Депутат Миколаївської обласної ради від партії ОПЗЖ Максим Нєвєнчанний потрапив в гучний скандал, коли 31 грудня «привітав» Україну з Новим роком фотографією президента РФ Володимира Путіна. Фото він опублікував на своїй особистій сторінці у Фейсбуці», – йдеться на сайті.

Зазначається також, що «Миротворець» просить правоохоронні органи розглядати дану публікацію на сайті як заяву «про вчинення цим громадянином усвідомлених діянь проти національної безпеки України, світу, безпеки людства та міжнародного правопорядку».

Варто зауважити, що Нєвєнчанний був депутатом Миколаївської обласної ради минулого скликання від ОПЗЖ. Наразі він обраний депутатом Миколаївської міської ради від тієї ж партії.

У Миколаєві він відомий своєю проросійською позицією, очолює обласний осередок проросійської громадської організації «Український вибір», яка має стосунок до народного депутата Віктора Медведчука.

 

Україна щомісяця видає близько тисячі дозволів на ввезення книг із РФ

Середньомісячна кількість виданих у ІV кварталі 2020 року дозволів на ввезення на територію України книжкової продукції з РФ залишається на рівні попередніх періодів – близько тисячі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державний комітет телебачення і радіомовлення (Держкомтелерадіо).

Як зазначається у повідомленні, видача дозволів на ввезення на територію України книг з РФ відбувається відповідно до закону, який був ухвалений ВР наприкінці 2016 року. Цим законом передбачено, що дозволи на ввезення не надаються виключно книжкам антиукраїнського змісту, а також таким, що містять пропаганду на користь держави-агресора. За весь час дії цього закону, а, відповідно, функціонування дозвільної системи, легальним шляхом в Україну не потрапила жодна книжка антиукраїнського змісту, не зважаючи на судові позови і погрози.

“З початку запровадження дозвільної системи у сфері ввезення в Україну книг походженням з держави-агресора у 2017-2019 роках та IV кварталі 2020 року Держкомтелерадіо видано дозволи на ввезення понад 31 тис. найменувань видавничої продукції, серед якої переважають класична та дитяча література, світові бестселери. Більшість книг, на ввезення яких надано дозволи, є російськими перекладами закордонних авторів. Частину дозволів видано на ввезення в Україну україномовних книг українських видавництв, надрукованих в РФ”, – зазначили у Держкомтелерадіо.

Там також нагадали, що з ініціативи Держкомтелерадіо рішенням РНБО було запроваджено санкції до 9 російських видавництв, які найбільше відзначилися випуском у світ літератури антиукраїнського змісту. Тим самим майже удвічі було зменшено обсяги надходження на український ринок видавничої продукції з території РФ.

З урахуванням зупинених на виконання рішення РНБО майже 12 тисяч раніше виданих дозволів та дозволів, термін дії яких завершився, загальна кількість чинних дозволів на сьогодні складає 18 104, повідомили у Держкомтелерадіо.

Зазначається, що середньомісячна кількість виданих у ІV кварталі 2020 року дозволів залишається на рівні попередніх періодів – близько 1 тисячі. Скажімо, у серпні 2017 року було видано майже 1900 дозволів.

“Відображені у Реєстрі показники кількості виданих дозволів та кількості примірників не є тотожними кількості реально ввезених в Україну. Значна частина отриманих дозволів залишаються нереалізованими, а заявлена кількість запланованих до ввезення примірників видань у більшості випадків перевищує кількість реально ввезених. Імпортери це роблять свідомо, так би мовити “про запас”, – уточнили у Держкомтелерадіо.

Там також повідомили, що дозволи, які передбачають ввезення на митну територію України видавничої продукції 59 російських, 5 українських, 1 молдовського та 1 білоруського видавництв, отримували 20 суб’єктів господарювання.

Прикметно, що з 1 жовтня 2020 року свою діяльність відновили лише 6 імпортерів.

“Суттєве зменшення кількості імпортерів не позначилося на кількості виданих дозволів через те, що під час паузи у функціонуванні дозвільної системи протягом І – ІІІ кварталів 2020 року у імпортерів накопичилась велика кількість нереалізованих проєктів. Цілковите припинення або обмеження ввезення на територію України російських книжок можливе лише шляхом ухвалення відповідного закону, який передбачав би ембарго на ввезення російських книжок з території РФ”, – підсумували у Держкомтелерадіо.

Раніше повідомлялося, що в 2020 році Держкомтелерадіо дозволив ввезення в Україну 2 962 найменування російської видавничої продукції, у 2019 році – 4,3 тис., у 2018 році – майже 14,5 тис.

 

Український інститут в Лондоні запрошує на зимові курси української мови

У Школі української мови (Ukrainian Language School in London) при Українському інституті в Лондоні 11 січня стартують курси української мови в рамках зимового семестру.

Про це повідомляється на сторінці інституту в Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Ми пропонуємо курси для початківців (Beginners), Upper Beginners, Intermediate, Upper-Intermediate, Advanced, курси української мови для тих, для кого вона є успадкованою (Heritage Speakers), та для тих, хто володіє іншими слов’янськими мовами», – йдеться в оголошенні.

Усі заняття протягом зимового семестру відбуватимуться онлайн.

Для отримання додаткової інформації рекомендується слідкувати за Фейсбук-сторінкою Школи української мови в Лондоні.

Крім того, 8 січня відбудеться безкоштовний вебінар для тих осіб, для кого українська є успадкованою мовою і які бажають покращити своє розуміння мови, розширити словниковий запас та розмовляти українською більш вільно.

Організаторами є Школа української мови в Лондоні та Український інститут в Лондоні.

Реєстрація за посиланням: https://bit.ly/2WPX8JY.

Як повідомлялося, курси української мови в Українському інституті в Лондоні існують більше 30 років. Упродовж року є три навчальні семестри, і вступ нових студентів можливий на початку кожного семестра. Викладачі з України мають багаторічний досвід викладання української мови як іноземної.

Як зазначається на сайті, Український інститут в Лондоні – благодійна організація. Заснований у 1979 році кардиналом Йосифом Сліпим, Патріархом Української Греко-Католицької Церкви. Метою Інституту є поширення у Великій Британії інформації про Україну та українців у сферах мистецтва, мови, літератури, історії, релігії, культури та спадщини, традицій та поточних справ. Діяльність Інституту підтримує зареєстрований у Великобританії благодійний фонд Українське релігійне товариство Святої Софії.

 

Зірки записали ролики, аби підтримати сервіс українською

В Україні створили інформаційні відеоролики з відомими українцями щодо переходу сфери обслуговування на державну мову з 16 січня 2021 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Фейсбуці.

“Щиро дякую громадським активістам, представникам спільноти Мова об’єднує та відомим українцям, які долучилися до підтримки 30 статті Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” і створили інформаційні відеоролики щодо переходу сфери обслуговування на українську мову з 16 січня 2021 року. Проєкт, зокрема, підтримали лідер гурту KOZAK SYSTEM Іван Леньо, актори Ірма Вітовська-Ванца та Юрій Дяк, актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв”, – написав Кремінь.

Він запросив долучитись до інформаційної кампанії центральні та місцеві телеканали, розмістивши відеоролики як соціальну рекламу. Також Кремінь закликав усіх небайдужих поширювати їх у соцмережах та інтернет-ресурсах.

“Сподіваюсь, що завдяки спільним зусиллям, якомога більша кількість українців, які працюють в сфері обслуговування, будуть обізнані зі своїми обов’язками – надавати споживачеві інформацію про товари та послуги українською мовою. А споживачі, у свою чергу, знатимуть, що у супермаркеті чи в інтернет-магазині, у кав’ярні чи ресторані, в банку чи в аптеці, на вокзалі чи АЗС, за замовчуванням обслуговування має відбуватися державною мовою”, – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” 25 квітня 2019 року. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності з 16 липня 2019 року.

Зокрема, згідно з цим законом, вся реклама в Україні з 16 січня 2020 року повинна бути лише українською мовою. Також закон зобов’язує усіх представників влади говорити українською та збільшує кількість української мови у ЗМІ.

З 16 січня 2021 року вся сфера обслуговування має перейти на українську мову при спілкуванні з клієнтами й відвідувачами, лише на прохання клієнта його можуть обслужити іншою мовою.

 

Європейське видання склало рейтинг найганебніших провалів кремлівських пропагандистів

Європейське видання EUvsDisinfo, яке виходить під егідою Єврокомісії, оприлюднило дайджест найбільш ганебних провалів кремлівських пропагандистів у 2020 році.

Як повідомляє Укрінформ, відповідну публікацію розміщено у понеділок на сайті EUvsDisinfo.

«Дезінформація діє як отрута для будь-якої демократичної системи, оскільки брехня вприскується у демократичний діалог, залякуючи та дезорієнтуючи людей. Ми традиційно підбили підсумки року, зібравши разом найбільш незграбні помилки прокремлівських джерел дезінформації», – пише видання.

У своєрідному рейтингу першу позицію посідає ситуація з отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального з подальшим викриттям ФСБ Росії у скоєнні цього злочину. Це включає славнозвісний сеанс телефонного самовикриття одного із отруйників у розмові із самим Навальним, що стало важким ударом як по репутації ФСБ, так і по авторитету самого Кремля.

На другому місці – інформаційна атака російських пропагандистів проти вакцин від COVID-19. У інформаційній базі EUvsDisinfo за рік зібрано понад 700 випадків дезінформації, спрямованої як проти вакцин, так і проти самої вакцинації. Але пропагандисти повністю дискредитували власні конспірологічні теорії, коли почали проштовхувати аудиторії необхідність щеплення неперевіреною російською вакциною, і водночас перестали говорити про здатність західних вакцин перетворювати людей на мавп відразу після того, як отримали запрошення від британсько-шведської компанії AstraZeneca до ймовірного співробітництва.

Третю позицію ганьби автори віддали російському режисеру Микиті Міхалкову, який у власній програмі намагався видати підроблені спецслужбами знімки білоруських протестів за доказ маніпуляцій з боку самих демонстрантів, і був схоплений за руку російськими ж журналістами.

Четверта сходинка незграбної брехні дісталася білоруському диктатору Олександру Лукашенку, який намагався переконати білорусів та міжнародну спільноту у змові Заходу та у зовнішньому управлінні масовими протестами в країні за допомогою сфабрикованих плівок бесіди між нібито представниками західних спецслужб, внаслідок чого сам буквально перетворився на посміховисько.

П’яте непочесне місце дісталося пропагандисту Володимиру Соловйову, який з розумним виглядом намагався представити авдиторії бої у Нагірному Карабасі за допомогою чергової комп’ютерної гри із графікою невисокої якості. До цього ігрову комп’ютерну графіку намагалося використати російське Міністерство оборони для ілюстрації бойових дій в Сирії.

Шосту позицію автори віддали одному із вірменських видань, яке з використанням кремлівських кліше дезінформації та конспірології примудрилося знайти витівки «ілюмінатів» у провокуванні війни у Нагірному Карабасі, причому «докази» такого втручання були знайдені у відеокліпі Леді Гаги. Подібний підхід, зазначає EUvsDisinfo, використовується і центральними російськими виданнями, наприклад, газетою «Комсомольська правда», яка не втомлюється шукати містичні знаки у західних джерелах, на кшталт обкладинки журналу The Economist.

Сьома ганебна сходинка була віддана депутатам російської Держдуми, які у численних шоу і публічних виступах самі стали джерелом неймовірно безглуздих фейків, на зразок «Данських борделів для зоофілів» або тверджень, що «США атакують Росію за допомогою кліматичної зброї».

Наступна сходинка дісталася представникам міської влади Петербурга, які під приводом «санітарних порушень» намагалися закрити заклад під назвою «Zoom-кафе», і заслужили нечувану ганьбу, адже таким чином хотіли зупинити віртуальний ЛГБТ-фестиваль на Zoom-платформі, яка із закладом харчування не має нічого спільного, окрім елементу назви.

Усього у 2020 році інформаційна база EUvsDisinfo поповнилася 10 000 випадками подібної безглуздої дезінформації, яка ганьбить лише її авторів. При цьому навіть така примітивна дезінформація може бути небезпечною, адже здатна вбивати людей.

«Ми можемо сміятися над очевидною брехнею Лукашенка, поки не згадаємо, що він є кривавим диктатором, який застосовує насильство проти мирного протесту. Ми можемо іронізувати над російськими тезами про «західних ляльководів», поки не згадаємо, що за ними – антисемітизм та гомофобія. Ми можемо посміхнутися мемам про ФСБ, яке отруює спіднє Олексія Навального, поки не згадаємо, що це був цинічний та спланований замах на вбивство… Найбільш ганебною частиною всіх цих випадків є відсутність будь-якого каяття з боку їх авторів. Їх брехня і маніпуляції є частиною запеклої атаки на демократію», – роблять висновок автори EUvsDisinfo.

 

Британія очолила групу послів країн G7 з підтримки України –  УП

У 2021 році Велика Британія очолить групу послів країн Великої сімки з підтримки України.

Джерело: Twitter-сторінка G7

Пряма мова: “Велика Британія як головуюча у G7 пишається, що цьогоріч очолить групу послів країн Великої сімки з підтримки України.

Величезна подяка США за відмінне головування в цій групі у 2020 році”.

Деталі: Британія пообіцяла незабаром поділитися інформацією про роль G7 та її пріоритети на 2021 рік.

 

Китайський мільярдер Джек Ма «зник» після критики фінсистеми країни – ЗМІ

Китайський мільярдер і засновник Alibaba Джек Ма кілька тижнів не з’являвся на публіці після того, як розкритикував державну фінансову систему КНР і виступив за реформи.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє видання Independent.

Зазначається, що Ма нічого не писав у Твіттері з 10 жовтня.

Крім цього, він не зміг з’явитися у фінальному епізоді шоу талантів Фонду Джека Ма Africa’s Business Heroes, в якому 10 африканських початківців-підприємців отримують загальний грант у розмірі 1,5 млн доларів на реалізацію своїх ідей.

Як пише The Financial Times, китайського мільярдера замінили в журі у фінальному епізоді шоу співзасновником Alibaba Люсі Пен, а його фотографія видалена з вебсторінки суддівства.

У новинах також процитували представника Alibaba, який заявив, що Ма більше не може брати участь у фіналі шоу через свій розклад.

Як пише видання, 24 жовтня 2020 року під час виступу на саміті, 56-річний Ма розкритикував банківську систему КНР і закликав до реформ. Він навіть сказав, що китайські банки працюють з менталітетом “ломбарду”.

Промова прозвучала всього за кілька тижнів до запланованого первинного публічного розміщення акцій (IPO) Ant Group, дочірньої компанії Alibaba.

Лістинг на фондовому ринку був визнаний найбільшим у світі IPO вартістю близько 35 млрд доларів. Але всього за кілька днів до того, як це сталося, регулятори КНР призупинили його, пославшись на “серйозні проблеми”.

Згодом проти компаній мільярдера було здійснено низку дій, включаючи антимонопольне розслідування щодо корпорації Alibaba Group.

 

Герої добрих справ–2020: в «Голосі Америки» розповіли про благодійні ініціативи українців діаспори

Телерадіоорганізація «Голос Америки» зробила власну добірку історій про добрі справи українців, зокрема, діаспори в США, у 2020 році.

Про це повідомляється на сайті Голосу Америки, передає Укрінформ.

Як зазначається, у березні 2020 року в Голосі Америки створили рубрику «Герої добрих справ» і попросили усіх охочих надсилати історії про звичайних людей, які роблять видатні справи у важкий рік боротьби із пандемією коронавірусу.

«Про добрі вчинки українців в світі – від Ужгорода до американського Нью-Йорка, від небайдужих волонтерів до хоробрих медиків – ось наш топ-10 важливих історій 2020 року про добрі справи українців», – зазначається в публікації.

1. B Нью-Йорку для України збирають кошти на кисневі апарати.

У відео розповідається, як українські волонтери та з Нью-Йорка, зокрема Марія Генкін, організували збір коштів на купівлю 18 кисневих агрегатів для лікарень у Львові, Одесі та Харкові. За цей час сотні українців та американців зробили пожертви від 10 до 500 доларів, аби більше хворих на COVID в Україні могли нормально дихати.

2. Українська медсестра, яка бореться з коронавірусом в Нью-Йорку.

«Українка Ірина Кіт працювала медсестрою у Нью-Йорку, коли штат опинився в епіценрі пандемії коронавірусу влітку 2020. У цей період медики, які боролися за життя мешканців мегаполіса стали народними героями на героїнями. Наражаючи себе на небезпеку, Ірина навіть добровільно працювала на додаткових змінах, коли шпиталі переповнювалися хворими. Втім називати себе героїнею вона категорично не бажає», – йдеться у публікації.

3. На лінії фронту – лікарка з Нью-Йорка Валентина Голобородько.

Як зазначається, у той час, коли «невидимий ворог» примусив світ панікувати, українці прислуховувалися до Валентини Голобородько – лікарки, доцентки, яка працювала на передовій подолання пандемії у Нью-Йорку. Після виснажливих змін у лікарні, жінка знаходила час, щоб поінформувати громаду про поточну ситуацію, як на своїй сторінці у соцмережах так і у ефірах ЗМІ.

4. «Підбадьорюючі пакунки» для українців, що важко переживають коронавірус у Нью-Йорку.

«Улітку, на піку пандемії, організація Razom, куди входить активістка Марія Сорока, збирала заявки від ньюйорківців, кому через коронавірус була потрібна підтримка. Люди залишали повідомлення як про себе, так й про інші родини, які потребують уваги та піклування», – розповідає Голос Америки.

5. Українська дизайнерка з Нью-Йорка шиє маски.

«Спалах коронавірусу та дефіцит засобів індивідуального захисту у США змусив українську дизайнерку Ірину Лису пустити тканину для шиття модних суконь на створення масок для друзів та знайомих», – йдеться у публікації.

6. Як волонтерка Люба Шипович допомагає Україні боротися з коронавірусом.

Як зазначається, у часи пандемії в Україні активізувався волонтерський рух. Засновниця організації Razom Люба Шипович працювала свого часу радницею прем’єра і пандемія застала її в Україні. Вона не склала рук і використала свої професійні навички для боротьби з вірусом.

7. Емігрант з України допомагає безхатькам у Колорадо.

«У ці скрутні часи емігрант з України зігріває безхатьків Денвера, штату Колорадо. Ленонід Стародубцев свого часу пережив важкий період. Тоді він відчув підтримку друзів та громади. Після складної операції та реабілітації у нього з’явилося бажання віддячити», – розповідається в публікації.

Крім того, у рейтингу – історія про те, як маленький бізнес Veterano Brownies у Києві допомагав медикам, що борються із пандемією в Івано-Франківську.

Розповідається про безкоштовну послугу «Підвези медика» в Ужгороді.

До рейтингу також увійшла ініціатива місцевої молоді Ужгорода щодо безкоштовної роздачі антисептиків старшим людям.

 

Трамп не хоче виконувати роботу президента — Байден

05.01.2021, 06:27

Президент США Дональд Трамп не виконує належним чином свої професійні обов’язки, натомість витрачаючи надміру багато часу на те, аби скаржитися.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив обраний президент США Джо Байден під час виступу в Атланті.

“Ця Адміністрація загнала себе у жахливий стан. Президент приділяє більше часу ниттю й скарженню, ніж розв’язання проблем. Я не розумію, чому він прагне залишитися на посаді, якщо не хоче працювати”, – сказав Байден.

Він додав, що стикається зі значними перепонами у процесі переймання справ. “Наразі ми не отримуємо від адміністрації, яка йде, усієї потрібної інформації у ключових сферах національної безпеки. Це не можна назвати інакше, ніж безвідповідально”, – зазначив обраний президент.

У цьому аспекті він окремо відзначив міноборони США, яке особливе неохоче йде на контакт.

Як повідомлялося, чинний президент США Дональд Трамп продовжує заперечувати свою поразку і наполягає на “масових фальсифікаціях”, не надаючи при цьому доказів своїх заяв. Команда Трампа безуспішно намагалася оскаржити поразку у судах, відхилив її позови і Верховний суд.

6 січня Конгрес на спільному засіданні обох палат має затвердити результати голосування Колегії виборників та перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента США.

14 грудня 2020 року члени Колегії виборників США провели офіційне голосування, віддавши 306 голосів Байдену. Для перемоги на виборах президента США кандидату необхідно набрати 270 голосів виборників.

 

Прибічників Трампа закликали не брати зброю на протести у Вашингтоні

Учасників мітингу на підтримку Дональда Трампа, які цими днями збиратимуться у Вашингтоні, просять не брати до столиці особисту вогнепальну зброю.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це із посиланням на керівника поліції Вашингтону Роберта Конте пише Reuters.

“Ми отримали інформацію про деяких осіб, які мають намір привезти у наше місто вогнепальну зброю. Це не толеруватиметься”, – сказав Конте.

Він додав, що правоохоронці затримуватимуть усіх людей зі зброєю й тих, хто провокує насильство.

Окрім поліції, захід охоронятиме понад 400 членів Національної гвардії та інших силових відомств.

“Вашингтон має одні із найбільш суворих законів стосовно володіння зброєю у країні. В окрузі заборонене відкрите носіння зброї й володіння короткоствольною зброю без спеціального на це дозволу”, – пояснює Reuters.

Агентство нагадує, що в минулому прибічники Трампа, в тому числі й праворадикальні націоналістичні групи, відкрито носили зброю на протестах деінде. Очікується, що вони почнуть збиратися у столиці США у вівторка, аби 6 січня протестувати проти затвердження Конгресом перемоги Джо Байдена.

 

Трамп вимагав від влади штату Джорджія «знайти» йому голоси – ЗМІ

Президент США Дональд Трамп вимагав від секретаря штату Джорджія республіканця Бреда Раффенспергера «знайти» достатню кількість голосів для скасування перемоги Джо Байдена.

Про це Трамп заявив під час телефонної розмови з чиновниками штату, передає Укрінформ з посиланням на NBC News.

«Тож дивись… Все, що я хочу зробити, це ось що. Я просто хочу знайти 11 780 голосів, що на один більше, ніж ми маємо. Тому що ми виграли цей штат… Я нізащо не втрачу Джорджію. Неможливо. Ми виграли штат з перевагою у сотні тисяч голосів», – заявив Трамп у розмові з Раффенспергером 2 січня.

Уривки розмови вперше були опубліковані у The Washington Post. У розмові взяли участь керівник апарату Білого дому Марк Медоуз та юридичні радники президента.

Трамп припустив, що Раффенспергер може зазнати кримінального переслідування, якщо відмовиться виконувати побажання президента.

У свою чергу, Раффенспергер та його генеральний радник Райан Джермані виступили проти і заявили про перемогу обраного президента Джо Байдена, який набрав понад 12 700 голосів.

За кілька годин після виходу статті Трамп прокоментував розмову із держсекретарем Джорджії у своєму Твіттері. «Вчора я говорив із держсекретарем Бредом Раффенспергером про округ Фултон та фальсифікацію виборців у Джорджії. Він не хотів або не міг відповісти на такі запитання як афера щодо “бюлетенів під столом”, знищення бюлетенів, “виборців” не з штату, мертвих виборців тощо. Він взагалі нічого не знає», – наголосив Трамп.

Як повідомляв Укрінформ, президентські вибори в США відбулись 3 листопада 2020 року.

На початку грудня влада Джорджії повторно сертифікувала результати президентських виборів, вкотре підтвердивши перемогу Байдена за підсумками уже третього перерахунку бюлетенів.

Трамп неодноразово виступав із критикою влади Джорджії, у тому числі республіканця Раффенспергера, і заявляв, що демократи «вкрали» у нього вибори. Трамп через юристів вимагав спочатку перерахунку голосів, а потім верифікації підписів на бюлетенях.

 

В Україні почала роботу єдина інформаційна система трансплантації органів

В Україні з 1 січня запрацювала Єдина державна інформаційна система трансплантації органів та тканин.

Про це на брифінгу повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, передає кореспондент Укрінформу.

“З 1 січня в Україні працює Єдина державна інформаційна система з питань трансплантації органів та тканин. Це був такий важкий виклик в минулому році, коли нам треба було запустити її з 1 січня. Це дуже важлива система, я вже не говорю щодо захищеності цієї системи. Вона важлива з точки зору надання медичної допомоги, з точки зори надання трансплантації людям, які цього потребують”, – сказав Степанов.

Він зазначив, що це система, яка поєднує донора і реципієнта. За його словами, без неї системний розвиток трансплантації в Україні був би неможливий.

Степанов додав, що у цьому році вперше в Україні планується зробити трансплантацію легень. Також в планах зробити трансплантацію рук і ніг. Очільник МОЗ зазначив, що це є особливо актуально для українських військовослужбовців, які втратили кінцівки у зв’язку з російською агресією на Сході країни.

“Для того, щоб робити такі речі, рятувати життя, нам треба і далі розвивати це питання. Ми чітко знаємо, що, окрім трансплантації, нам треба запровадити пакет медичних послуг з посттрансплантаційного супроводу, тому що люди, яким робиться трансплантація, потребують потім супроводження медичного нагляду”, – сказав Степанов.

За його словами, також планується розробити механізм залучення до транспортування анатомічних матеріалів та реципієнтів всі види транспорту. В тому числі цивільну авіацію, авіаційний транспорт ДСНС, Нацполіції та Держприкордонслужби.

Як повідомлялося, МОЗ розраховує в 2021 році на проведення не менше 250 операцій з трансплантації органів.

 

У Болгарії повідомили про побічні ефекти COVID-вакцини Pfizer

У Болгарії зафіксували чотири випадки побічних ефектів після початку вакцинації від коронавірусу препаратом компаній Pfizer/BioNTech.

Як передає Укрінформ з посиланням на Радіо Болгарія, про це повідомив керівник Виконавчого агентства з лікарських засобів Болгарії Богдан Кирилов.

За його словами, при проведенні майже 5000 щеплень було зафіксовано 4 сигнали про побічні реакції.

«Вони проявляються у вигляді болю, запаморочення протягом приблизно 15 хвилин, хворобливості в місці уколу і підвищення температури протягом кількох годин, які згодом минули», – зазначив Кирилов.

Масова вакцинація від коронавірусу стартувала в Болгарії 27 грудня.

Раніше повідомлялося, що в США зафіксували сім випадків алергії на COVID-вакцину Pfizer/BioNTech.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 4 січня у світі зареєстрували 85 505 963 випадки захворювання на COVID-19. При цьому 60 455 529 хворих одужали, а 1 850 711 померли.

За даними сайту Worldometer, в Болгарії зафіксували 203 051 випадок COVID-19, з них – 7 678 летальних, одужали 122,4 тис. осіб.

 

В Україні – 4 158 нових випадків коронавірусу

04.01.2021, 08:16

В Україні станом на 4 січня лабораторно підтверджений 1 078 251 випадок COVID-19, із них за добу – 4 158.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці.

“4 158 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 4 січня 2021 року. Зокрема, захворіли 170 дітей та 163 медпрацівники”, – написав Степанов.

За інформацією міністра, за минулу добу госпіталізовано – 1 526 осіб; летальних випадків – 73; одужало – 4 693 особи; здійснено тестувань за добу – 13 128 (зокрема методом ПЛР – 11 021, методом ІФА – 2 107).

За весь час пандемії в Україні захворіло – 1 078 251 особа; одужало – 733 558 осіб; летальних випадків – 18 927; проведено ПЛР-тестувань – 5 621 024.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Запорізькій (528), м. Київ (504), Львівській (352), Миколаївській (314) та Київській (301) областях.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 3 січня в Україні реєстрували 4 576 нових випадків COVID-19.

 

Зеленський доручив проаналізувати динаміку COVID-19 після свят

Президент Володимир Зеленський доручив проаналізувати динаміку захворюваності на коронавірус після Нового року та пришвидшити створення реєстру вакцинованих осіб.

Про це йшлося на селекторній нараді за участю урядовців, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу глави держави.

“Володимир Зеленський дав доручення всебічно проаналізувати динаміку захворюваності на COVID-19 після святкування Нового року”, – розповіли в ОП.

Також на нараді зазначалося, що в останні тижні в Україні зменшується кількість хворих на коронавірусну інфекцію COVID-19 і зростає кількість тих, хто одужав.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зауважив, що на сьогодні на госпіталізації перебувають 22 802 особи, а п’ять тижнів тому таких було в середньому 28-29 тис.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов поінформував, що в країні також спостерігається зменшення захворюваності на пневмонію. За його словами, за останній тиждень було зафіксовано 19,5 тис. випадків, тоді як, наприклад, з 9 по 15 листопада – майже 39 тис.

Водночас очільник МОЗ вважає, що існує ймовірність зростання кількості хворих на коронавірус після новорічних свят, до того ж очікується зростання сезонної захворюваності на грип.

Урядовці доповіли, що наразі в Україні облаштовано 50 409 ліжко-місць у лікарнях з підключенням кисню. Наразі вільні майже 35 тис. ліжок з киснем.

Загалом, як повідомили в ОП, у країні на сьогодні є майже 66 тис. ліжко-місць для хворих з коронавірусом.

Крім того, Зеленському доповіли, що найближчим часом Кабінет Міністрів планує ухвалити постанову, яка пришвидшить виплати родинам медичних працівників, померлих під час протидії COVID-19.

Глава держави також поставив завдання прискорити створення реєстру вакцинованих осіб.

В ОП додали, що держава продовжує перемовини щодо постачання в Україну вакцин від COVID-19 з кількома іноземними компаніями.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 4 січня в Україні лабораторно підтвердили 1 078 251 випадок COVID-19, із них за добу – 4 158.

 

Мінфін похвалився перевиконанням плану доходів до Держбюджету

Міністерство фінансів України підбило підсумки 2020 року й похвалилося перевиконанням державного бюджету: до кошторису надійшло на 19 мільярдів гривень більше, ніж очікували.

Про це у своєму звіті повідомляє Міністерство фінансів України, передає Укрінформ.

За оперативними даними Державної казначейської служби, у 2020 році до загального фонду державного бюджету надійшло 877,6 млрд грн, або 102,2% від плану. Видатки за загальним фондом державного бюджету склали 1098,3 млрд грн, або 96,7% річного розпису.

При цьому соціальні видатки, видатки на оборону, на обслуговування боргу, субвенції та дотації місцевим бюджетам повністю профінансовані згідно з розписом на підставі платіжних доручень.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету 2020 року становили 621,5 млрд грн, або 93,8% від запланованих на цей період. З них державні внутрішні запозичення 2020 року склали 389,2 млрд грн (94,6% від плану).

Із зовнішніх джерел за цей період залучено 232,3 млрд грн (92,4% від плану).

При цьому, платежі з погашення державного боргу 2020 року склали 385,5 млрд грн (99,7% плану), платежі з його обслуговування – 119,6 млрд грн (88,0% плану).

У відомстві особливо відзначили роботу Державної податкової служби, яка перевиконала свій річний план на 10,7%. Таким чином з податків у держбюджет надійшло “зайвих” 49,2 мільярда гривень.

Загалом з платежів, які контролює Державна податкова служба, держава у 2020 році отримала 507,5 мільярда гривень. При цьому розраховували на менш як 460 мільярдів.

При цьому Державна митна служба у 2020 році  свій план не виконала: за минулий рік митниця принесла державному бюджету 297 мільярдів гривень, що на 8,8% менше, ніж було заплановано. Проте вже у грудні митниця свій план перевиконала аж 23,5% або 6,2 мільярда гривень.

Нагадаємо: 30 грудня в офіційному парламентському виданні “Голос України” було опубліковано держбюджет України на 2021 рік.

Згідно з документом, доходи державного бюджету на наступний рік становлять 1,084 трлн грн. Видатки держбюджету на 2021 рік передбачені в сумі 1,32 трлн грн. Граничний обсяг дефіциту держбюджету визначено у сумі 246,635 млрд грн.

Зазначається також, що у держбюджеті-2021 на охорону здоров’я передбачено майже 160 млрд грн, на розвиток освіти і науки буде спрямовано майже 170 млрд грн. Видатки на національну безпеку та оборону передбачені в обсязі 267 млрд грн, або 5,93% ВВП.

 

Падіння ВВП становитиме близько 5% за підсумками минулого року – Данилишин

За результатами минулого року падіння економіки в цілому становитиме близько 5%.

Як передає Укрінформ, про це у своєму блозі для “Економічної правди” написав голова Ради Національного банку Богдан Данилишин.

«Зниження ВВП України за 9 місяців 2020 року становило 5,4%, а за результатами року в цілому становитиме близько 5%», – написав Данилишин.

За його словами, основним драйвером відновлення економічної активності продовжують виступати галузі зі швидким оборотом коштів, зокрема, роздрібна торгівля, фізичні обсяги якої за 11 місяців 2020 року зросли на 7,8% до відповідного періоду минулого року.

Водночас, інвестиційна активність підприємств є критично низькою – обсяг капітальних інвестицій підприємств за 9 місяців 2020 року був на 35,4% нижчим від показників минулого року, а виробництво промислових товарів інвестиційного призначення у жовтні 2020 року – на 19,3% нижчим від жовтня 2019 року.

«Нестача капітальних інвестицій консервує стан вітчизняного виробництва товарів із високою доданою вартістю та обмежує економічний потенціал вітчизняної економіки», – зауважив Данилишин.

Як повідомляв Укрінформ, в уряді прогнозують, що за підсумками 2021 року зростання економіки становитиме близько 4,6%.

 

На Полтавщині перекрили міжнародну трасу – вимагають знизити тарифи на газ

На Полтавщині біля села Засулля Лубенського району близько 300 людей перекрили трасу міжнародного значення Київ – Харків, протестуючи проти високих тарифів на розподіл природного газу.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Фейсбук поліції Полтавської області.

Як зазначили правоохоронці, акція розпочалася о 10.15. У ній беруть участь жителі Засулля, а також сусідніх сіл Оржицького та Пирятинського районів. Люди рухаються пішохідним переходом. Правопорядок на місці забезпечують працівники Лубенського відділу поліції.

Як повідомляв Укрінформ, з 1 січня 2021 року в Україні підвищено тарифи на розподіл газу.

 

Тариф на доставку газу зросте в середньому на 44%

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оприлюднила тарифи (без ПДВ) на послуги розподілу природного газу, які діятимуть з 1 січня 2021 року.

Тарифи для 43-х компаній оприлюднені на сайті НКРЕКП, передає Укрінформ.

Для прикладу, тариф для АТ “Київгаз” зріс на 11% – з 28 до 31 коп. за 1 кубометр за місяць.

А для АТ “Київоблгаз” – на 79%, з 81 коп. до 1,45 грн за 1 кубометр за місяць.

З тарифами для інших компаній можна ознайомитися на сайті НКРЕКП.

Фактичний тариф на замовлену потужність розраховується з урахуванням факту споживання минулого газового року та фактично замовленої потужності на 2021 рік.

Зміни тарифів відбувалися під час засідань НКРЕКП від 16 грудня та від 30 грудня.

 

У 2020 році ринок праці “просів” на третину –  УП

Минулоріч внаслідок коронакризи на ринку праці попит на фахівців впав на третину – у першу хвилю локдауну відкритими були до 42% вакансій за категоріями у порівнянні з 2019 роком.

Про це йдеться у матеріалі ЕП.

Як свідчать дані сайту пошуку роботи work.ua, у середньому кожен місяць в Україні всього відкритими були майже 45,7 тис вакансій. У 2019 році цей показник становив майже 62,8 тис пропозицій.

У період найбільш жорсткого локдауну, квітні та травні, попит на ринку праці за категоріями впав понад як уполовину. У квітні він становив 47% проти квітня-2019, у травні – лише 42%.

З поступовим зняттям карантинних обмежень ринок повертався на докризовий рівень і майже його досяг. У грудні 2020 року на сайті work.ua було всього 53,6 тис вакансій – лише на 2,5% менше, ніж у грудні 2019 року.

Дії уряду стосовно зміни карантинних обмежень та настроїв роботодавців повністю корелюються.

Наприклад, на відкриття в червні кафе (дозволили працювати літнім терасам) та відновлення роботи транспорту ринок відреагував збільшенням вакансій майже на 50% (порівняно з травнем). А ось “карантин вихідного дня”, запроваджений у листопаді, призвів до падіння пропозицій на 8% порівняно з жовтнем.

 

З 8 січня у супермаркетах заборонять продаж низки повсякденних товарів – УП

На період січневого локдауну супермаркетам заборонили продавати побутову хімію, одяг, пресу та інші товари повсякденного вжитку – в Американській торговельній палаті це назвали обмеженням прав споживачів.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Американської торговельної палати в Україні.

Так, уряд запровадить посилений карантин з 8 по 24 січня 2021 року. На цей період забороняється торгівля будь-якими товарами, окрім продуктів харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення, засобів гігієни та зв’язку, а також кормів, ветеринарних препаратів, насіння, засобів захисту рослин.

Інші товари можна буде замовити лише з адресною доставкою.

У Палаті пояснюють, що, таким чином, “навіть в супермаркетах буде заборонено продавати значну частину товарів повсякденного вжитку: побутову хімію та інструменти, одяг, пресу, лампочки, батарейки, дитячі товари для навчання”.

Для виконання постанови Кабміну супермаркети будуть змушені або закривати відповідні відділи на території, або забороняти продаж під час розрахунку на касі.

“На думку компаній-членів Палати, таке рішення не лише є прямим обмеженням прав споживачів у придбанні необхідної продукції, але й потенційно призводитиме до виникнення конфліктних ситуацій в магазинах”, – коментують вимоги в АТП.

Через те, що споживач має рівний доступ до всіх товарів у торговельному заклад, обмеження продажу у Палаті називають нелогічним та вказують на можливі додаткові збитки від такої норми та невдоволення споживачів.

Нагадаємо:

У НБУ попередньо оцінюють втрати ВВП України від посиленого карантину у січні-2021 року у 0,2%.

 

“Доступні кредити 5-7-9%”: обсяги позик сягнули 17,4 мільярдів – УП

Із початку програми “Доступні кредити 5-7-9%” уповноважені банки видали 7575 позик на загальну суму в 17,4 млрд грн, за останній тиждень – 417 кредитів на 908,8 млн грн.

Про це повідомляє прес-служба Мінфіну.

Зазначається, що із загальної суми в 17,4 млрд грн 10,823 мільярда гривень були видані в якості рефінансування попередньо отриманих позик. 3,367 мільярда підприємці отримали на капітальні інвестиції та 3,259 мільярда гривень в якості антикризових кредитів під 3%.

“190,5 мільйонів гривень від загальної суми укладених за останній тиждень угод складають угоди з рефінансування попередньо виданих кредитів. 217,6 мільйонів гривень – це видані уповноваженими банками інвестиційні кредити. І антикризові кредити під 3% складають 500,6 мільйонів гривень”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо:

Раніше обсяги позик у рамках програми “Доступні кредити 5-7-9%” сягнули 16,5 мільярдів гривень.

 

Будівництво літаків для ЗСУ: “Укрексімбанк” надав “Антонову” 3 мільярди кредиту

УП

“Укрексімбанк” надав ДП “Антонов” майже 3 млрд грн кредиту на будівництво трьох нових літаків Ан-178 для Збройних сил України.

Про це повідомляє прес-служба банку у Facebook.

“Державний Укрексімбанк  підписав кредитну угоду з гордістю українського літакобудування – Antonov Company – майже на 3 млрд грн, що підуть на побудову трьох новітніх літаків Ан-178 для української армії.

Тож у новий рік ми увійшли справді вдало – і для безпеки держави, і для розвитку її високотехнологічної сфери”, – написав голова правління банку Євген Мецгер.

Нагадаємо:

Раніше ДП “Антонов” та Міноборони підписали Меморандум про співпрацю, в рамках якої йдеться про перші за 30 років поставки трьох військово-транспортних літаків Ан-178 для потреб Збройних сил України.

 

8 тисяч ФОПам і найманим працівникам: Держава виплатила 3,6 мільярда – Шмигаль

УП

У рамках виплати одноразової допомоги у 8 тис грн для підприємців і найманих працівників держава уже виплатила 3,6 млрд грн.

Про це повідомив у Facebook прем’єр Денис Шмигаль.

“31 грудня завершилося приймання заявок на отримання 8 тис грн одноразової допомоги для тих людей, чия господарська діяльність страждає внаслідок карантинних обмежень. Загалом для отримання такої допомоги звернулося понад 480 тисяч осіб.

Станом на сьогодні Пенсійним фондом вже профінансовано майже 456 тисяч заявок. Наразі кошти не перераховано переважно тим, хто зареєструвався в останні дні минулого року. Можу запевнити, що ці громадяни отримають належну їм допомогу протягом першої половини січня”, – написав голова уряду.

Шмигаль нагадав, що ФОПи першої групи звільнені від обчислення і сплати ЄСВ за себе на період із 1 грудня 2020 року до 31 травня 2021 року.

“Підтримка мікропідприємництва та збереження робочих місць – пріоритетна політика уряду, і програми підтримки МСБ це яскраво демонструють”, – додав Шмигаль.

Нагадаємо:

У першу чергу виплат через “Дію” ФОПам та найманим працівникам перерахували 2,2 мільярда гривень – це майже 280 тисяч українців.

За тиждень в “Дії” 283 595 українців оформили заявки на одноразові виплати для ФОПів та найманих працівників.

Фізособи-підприємці та наймані працівники з 14 до 31 грудня могли подавати заявки на отримання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тисяч гривень.

14 грудня у Мінцифри повідомляли, що сервіс “Дія” може працювати зі збоями через надмірну кількість заявок на отримання фінансової допомоги, у Мінцифри просять зачекати.

Верховна Рада ухвалила президентський законопроєкт № 4431, який передбачає виділення коштів із фонду протидії коронавірусу на підтримку бізнесу і українців у разі посилення карантинних обмежень.

Верховна Рада прийняла законопроєкт президента Зеленського №4429 про одноразову фінансову допомогу для українців, що втратили частину доходів, та бізнесів, які змушені скорочувати видатки на працівників.

 

Мінцифри готується розвивати ринок “віртуальних активів” – УП

Міністерство цифрової трансформації України та Stellar Development Foundation підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю, в рамках якого працюватимуть над розробкою стратегії розвитку ринку віртуальних активів в Україні.

Джерело: Мінцифри і Stellar

Деталі: В рамках Меморандуму сторони працюватимуть над розвитком сучасної інфраструктури для ринку віртуальних активів та зміцнюватимуть статус України як інноваційної цифрової країни на фінансовому полі Східної Європи.

Меморандумом передбачається співпраця за такими напрямами:

розвиток ринку віртуальних активів в Україні;

надання підтримки проєктам, які спеціалізуються на віртуальних активах;

імплементація та врегулювання обігу стейблкоїнів в Україні;

сприяння розвитку цифрової валюти Національного банку в Україні.

Stellar Development Foundation офіційно почне працювати в Україні в серпні 2021 року.

Пряма мова заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова: “Продовжуємо працювати над створенням правового середовища для розвитку віртуальних активів в Україні.

Зокрема, співпраця зі Stellar Development Foundation сприятиме розвитку індустрії віртуальних активів в Україні та її інтеграції у світову фінансову екосистему. Ще одним важливим аспектом цієї співпраці є внесок у розвиток інфраструктури для української національної цифрової валюти.

Більшість провідних країн світу розробляють власні національні цифрові валюти. Національний банк України займається розробкою і вивченням випуску національної цифрової валюти з 2017 року.

Це свідчить про те, Україна рухається у напрямку однієї з найважливіших фінансових тенденцій. У міністерстві ми прагнемо забезпечити адаптивність нашої країни до технологічних змін та конкурентоспроможність на фінансовому ринку Східної Європи”.

Пряма мова керівника Stellar Development Foundation Денелля Діксона: “Вважаємо, що віртуальні активи та національні цифрові валюти є однією з найважливіших інновацій у нашому житті, і ми раді долучитися до розбудови інфраструктури ринку віртуальних активів в Україні.

Мінцифра продемонструвала свою позицію щодо створення середовища інновацій для цифрової економіки. Ми з нетерпінням очікуємо співпраці з міністерством та іншими зацікавленими сторонами, залучених до розвитку віртуальних активів та нових фінансових інструментів, що базуються на платформі Stellar, для населення і бізнесу, та надання нових можливостей партнерства в Україні для підприємницької діяльності в екосистемі Stellar”.

 

Очільник САП розповів про спілкування із Ситником та Венедіктовою

В.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук заявив про взаємини із директором НАБУ Артемом Ситником і генпрокурором Іриною Венедіктовою.

Про це Грищук сказав в інтерв’ю «Бабелю», передає Укрінформ.

«Нормально спілкуємося. Взаєморозуміння є», – сказав він.

На запитання, з ким він спілкується в Офісі генпрокурора, сказав, що із керівником ОГП.

«Намагаюся вибудувати конструктивний діалог, бо нам потрібен результат. Зараз генпрокурор у відпустці, в. о. генпрокурора — Говда, з ним спілкуюся», – уточнив Грищук.

Говорячи про заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова, Грищук зауважив, що про Татарова як співробітника ОП йому стало відомо в жовтні чи листопаді 2020 року, і необхідності з ним комунікувати не було.

«І що таке «курирує»? Ми з ним не спілкувалися. Президента бачив наживо кілька разів на загальних виступах. Восени його указом мене включили в Раду антикорупційної політики. Там Ситник, (Олександр) Новіков, Баканов, Аваков. З ними всіма у мене робоче листування. До речі, Татаров теж там, але листування з ним у нас немає», – повідомив в.о. керівника САП.

Грищук поінформував, що він як в.о. керівника САП не може призначати чи змінювати групу прокурорів, підписувати певні процесуальні документи — це робить генпрокурор.

«Уся відповідальність за роботу колективу (САП – ред.), питання, що пов’язані з комунікацією з НАБУ, Генеральною прокуратурою, — моя відповідальність. Додалися адміністративні функції (після того, як Грищук став в.о. керівника САП – ред.), наприклад, розписувати пошту, накладати резолюції, відповідати керівникам установ. Я не можу призначати чи змінювати групу прокурорів, підписувати певні процесуальні документи — це робить генеральний прокурор, хоча раніше це робив заступник генпрокурора — керівник САП. Ми просили внести зміни до законодавства, щоб заступники керівника САП могли призначати групу прокурорів», – уточнив він.

За його словами, у САП у серпні-вересні 2020 року написали відповідний законопроєкт, скерували його в Офіс генпрокурора і народним депутатам, але досі жодної відповіді не отримали.

«Зараз закон прописаний так, що всі процесуальні повноваження, які робили САП незалежною, завʼязані на одній посаді — заступника генпрокурора — керівника САП. За його відсутності генпрокурор має його повноваження, тобто має доступ до наших справ», – повідомив в.о. керівника САП.

Грищук уточнив, що після того, як генпрокурор Ірина Венедіктова своїм наказом змінила його посаду, і він перестав бути в. о. заступника генпрокурора і залишився в. о. керівника САП, то це ні на що не вплинуло.

«Я звернувся за роз’ясненням, чому змінили мою посаду, але відповіді досі не отримав. Можливо, це зробили навмисно — їм було принципово змінити щось у назві», – заявив він.

Також він уточнив, що після того, як отримав посаду, «тиск продовжився, бо він був усі п’ять років роботи САП».

«Про олігархів — може, на початку «пробували на зуб», але я сказав, що мене це не цікавить, спроби припинилися», – поінформував Грищук.

За його словами, Венедіктова включає себе в окремі групи по окремих справах, вивчає матеріали по цих провадженнях.

«Наприклад, включила себе до групи по «Привату», і тепер вони хочуть вивчити матеріали. Також сама включила себе в групу по Татарову. Але є ситуації, коли ми самі просимо, щоб вона включала себе в групу — не для контролю, а для вирішення процесуальних питань. Це стосується справ, де фігурують депутати чи судді, які мають спеціальний статус. Наприклад, стосовно народних депутатів інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань може вносити тільки генпрокурор», – пояснив він.

Коментуючи інформацію про те, що НАБУ передало проєкти підозр у справі Приватбанку на погодження особисто генеральному прокурору, а вона не поспішає їх підписувати, Грищук уточнив, що про це дізнався зі ЗМІ, і сказав, що не розуміє, чому НАБУ передало ці документи в ОГП, а не в САП, бо у САП здійснюють процесуальне керівництво.

«Можливо, там є спецсуб’єкт, підозру якому може підписати тільки генпрокурор. Але зазвичай практика така, що детективи НАБУ показують нам проєкт підозри, ми її вичитуємо, кажемо, що нормально, а що треба доробити. Якщо підозру має підписати генпрокурор, ми йдемо з матеріалами і аргументуємо, чому вона має це зробити», – сказав Грищук, уточнивши, що ще спитає у Ситника, що це за підозри у справі Приватбанку.

Як повідомлялося, 14 грудня 2020 року Венедіктова заявила, що увійшла у групи прокурорів в основних провадженнях щодо Приватбанку.

29 грудня Венедіктова запевнила, що справа Приватбанку рухається у потрібному руслі.

 

Голова ВРП сподівається на ухвалення в січні закону, який відновлює роботу ВККС

Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко сподівається, що вже у січні Верховна Рада ухвалить закон, що відновлює роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Як передає Укрінформ, про це він сказав в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”, відповідаючи на запитання, які законодавчі зміни вкрай необхідні для роботи судової системи з урахуванням “маркерів” для європейських партнерів.

“Найбільша потреба, яка є на сьогодні, – це відновлення роботи ВККС. Принцип формування Комісії, закладений у законі №193-IX (Про внесення змін до закону “Про судоустрій і статус суддів”), визнаний частково неконституційним. Законодавча прогалина має бути негайно ліквідована”, – зазначив Овсієнко.

За його словами, судовій системі необхідний закон, який дасть можливість створити ВККС на базі конституційних норм і найкращих світових практик, закон, якому довірятиме судова система.

Овсієнко нагадав, що внесений Президентом законопроєкт на сьогодні доопрацьовується в комітеті Верховної Ради з питань правової політики. “З урахуванням того, як відбувається розгляд у комітеті, можна сказати, що процес виходить на фінішну пряму. Сподіваюся, незабаром ми побачимо фінальну версію законопроєкту, який буде внесений до сесійної зали парламенту”, – наголосив голова ВРП.

Уточнюючи, чи може це статися вже у січні, Овсієнко сказав: “Так, сподіваюся на це”.

Як повідомляв Укрінформ, 7 листопада 2019 року набув чинності закон “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”. Закон запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, за яким призначення на посади членів ВККС здійснюватиметься Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу.

Вища рада правосуддя утворюватиме конкурсну комісію, до складу якої входитимуть: три особи, обрані Радою суддів України з-поміж її членів; три особи з-поміж міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями. При цьому склад ВККСУ скоротиться з 16 до 12 членів.

Також закон передбачає створення Вищою радою правосуддя комісії з питань доброчесності та етики, яка забезпечить дотримання членами ВРП та ВККС високих критеріїв доброчесності та професійної етики.

7 листопада 2019 року у ВККСУ заявили, що у зв’язку з ухваленням Верховною Радою закону від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування” повноваження нинішнього складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припиняються.

У ВРП поінформували, що міжнародні експерти відмовилися від делегування своїх представників до складу конкурсної комісії з формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України через нечітке врегулювання процедур, визначених законом № 193-IX “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”.

17 березня 2020 року Вища рада правосуддя вирішила визнати неможливим утворення конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а сам конкурс, оголошений відповідно до рішення ВРП від 12 грудня 2019 року, визнати таким, що не відбувся.

Наразі на розгляді у Вищій раді правосуддя перебувають 98 рекомендацій щодо призначення 467 кандидатів на посади суддів місцевих загальних судів та 76 кандидатів на посади суддів місцевих адміністративних і господарських судів, наданих за результатами конкурсів, оголошених рішеннями ВККСУ від 2 липня та від 9 серпня 2019 року.

У Вищій раді правосуддя стверджують, що призначення суддів заблоковано через відсутність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а не через неможливість проводити перевірки.

 

Відновлення репутації КС потребуватиме багато часу – голова ВРП

УП

На відновлення репутації Конституційного суду України після політичних заяв щодо діяльності суду та голови КС знадобиться багато часу та зусиль.

Джерело: голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”

Деталі: На запитання про те, якими можуть бути наслідки ситуації навколо КС і кримінального переслідування голови суду Олександра Тупицького для судової системи та держави загалом, голова ВРП відповів, що поділяє цю ситуацію на дві складові: правову та суспільно-політичну.

За його словами, у правовому аспекті “рано чи пізно буде знайдено вихід”.

Пряма мова Овсієнка: “Інша справа, що політичні коментарі та заяви, які звучать щодо цього, формують у суспільстві зневажливе ставлення до судової інституції та підривають довіру. Це дуже шкідливо для державної влади та держави загалом.

Навіть після того, як проблема буде вирішена в правовій площині, знадобиться багато часу та зусиль для відновлення репутації органу, втраченої внаслідок певних політичних заяв”.

Передісторія:

29 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Тупицького від посади судді Конституційного Суду строком на два місяці.

30 грудня у КС заявили, що вважають указ Зеленського про відсторонення Тупицького “юридично нікчемним“, і закликали його скасувати.

5 січня судді Конституційного суду планують розглянути питання указу президента про тимчасове відсторонення від посади глави суду Олександра Тупицького.

Раніше голові КС Тупицькому оголосили підозру в здійсненні впливу на свідка шляхом підкупу, а також в наданні завідомо неправдивих показань свідка. Справа стосується приватизації Зуївського енергомеханічного заводу в Донецькій області.

Очільник КС не з’явився 28 грудня в Офіс генпрокурора для вручення повідомлення про підозру. ОГП підготував клопотання до Офісу президента, у якому йдеться про дозвіл на відсторонення від посади голови КС Тупицького.

 

Членів комісії, яка заперечила плагіат у Шкарлета, упіймали на плагіаті

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя, УП

У членів Комісії з академічної доброчесності НУ “Чернігівська політехніка”, яка заперечила наявність плагіату у роботах ексректора вишу, а тепер міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, також є проблеми з плагіатом.

У докторській дисертації голови комісії Вікторії Маргасової “Стратегія забезпечення стійкості економіки України до загроз економічній безпеці” знайшли численні текстові запозичення без належних посилань, синоніми та перефразування – загалом 70 сторінок.

Про це йдеться у дослідженні, яке опублікували  на сайті “Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях”.

“Особливо нам подобається заміна Росії на Україну та російської економіки на вітчизняну…

Маргасова замінила 2010-2014 рр. словами “на найближчі роки”. Правильно! Хіба ж можна в дисертації 2014-го року писати про плани уряду на 2010 рік?”, – зазначають автори аналізу дисертації.

У дисертації членкині комісії Аліни Пінчук, яка також є доценткою і директоркою навчально-наукового інституту економіки університету, знайшли підозрілі та свідомо фальшиві публікації, а також численний перехресний академічний плагіат.

Докторську дисертацію”Стратегія забезпечення сталого розвитку сільського господарства в умовах діджиталізації економіки України” Пінчук захистила у 2020 році.

Вчені вважають, що Аліна Пінчук присвоїла текст, зокрема, з дисертації викладачки цього ж університету Тетяни Шестаковської.

“Але, виявляється, їх об’єднує дещо ще. І це “дещо” – це перехресний академічний плагіат. В докторській дисертації Шестаковської ми знаходимо шматки раніше написаної статті Аліни Пінчук, і навпаки – в докторській Пінчук є тексти від Шестаковської”, – пишуть автори дослідження.

Головою комісії із захисту була Вікторія Маргасова.

Нагадаємо, 17 грудня парламент проголосував за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки.

До цього він майже півроку був тимчасово виконуючим обов’язки міністра.

Саме призначення Шкарлета, і те, як відбулося голосування отримало шквал критики.

Проти висловились освітяни, громадські організації, батьківські об’єднання, науковці, студенти та опозиційні партії.

Претендента двічі не підтримав профільний комітет Верховної ради.

Водночас Шкарлет отримав не лише критику, а підтримку – ректорів низки державних університетів (наприклад, ректорів КНУ та КПІ), профспілки та власне уряду і Офісу президента.

Головним аргументом проти призначення Шкарлета на посаду міністра є звинувачення у плагіаті.

Наявність плагіату у роботах Шкарлета підтвердили і у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).

Етичний комітет агентства встановив текстові запозичення без посилань у 4 наукових публікаціях Шкарлета.

Висновок НАЗЯВО про плагіат підтвердили іноземні експерти (1, 2).

Шкарлет не лише не погодився зі звинувачення у плагіаті, але й подав до суду на НАЗЯВО.

 

Справа Шеремета: Інформатор, який передав аудіозаписи, готовий свідчити у прокуратурі

Ексспівробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який передав українській поліції аудіозаписи, де начебто посадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема, журналіста Павла Шеремета, готовий прилетіти в Київ та свідчити в Офісі генпрокурора.

Про таке він сам повідомив «Суспільному», яке за допомогою білоруських колег змогло з ним зв’язатися, передає Укрінформ.

Чоловік розповів, що нині перебуває в одній з країн Євросоюзу, а у грудні передав аудіозаписи українським силовим відомствам. У Нацполіції 4 січня підтвердили, що отримали нову інформацію у справі про вбивство Шеремета.

Макар розповів «Суспільному», що офіційного допиту українськими правоохоронцями не було, але 4 січня з ним зв’язувалися спецслужби.

«Я розмовляв і дав свою згоду на співпрацю. Я буду готовий дати свідчення в Офісі генпрокурора України. Також я сказав, що свідчення буде готовий надати колишній співробітник, який зараз виїхав у країну Євросоюзу», — розповів чоловік.

Каже, що планує прилетіти у Київ, але поки не знає коли, бо це залежатиме від спецслужб України.

«Зараз дуже погана ситуація з ковідом, тому все залежить від них і, мабуть, від слідства. Коли буде така необхідність, чи будуть якісь факти, я звісно буду сповіщати, а коли українська сторона буде готова, щоб я прилетів і дав свідчення — я готовий», — розповідає Макар.

Як повідомлялося, Павла Шеремета вбили 20 липня 2016 року — автомобіль, за кермом якого він їхав на роботу, вибухнув у центрі Києва. Пізніше поліція підтвердила, що вибухівку підклали навмисно.

Через три роки після вбивства представники МВС та Генпрокуратури у присутності Президента Володимира Зеленського представили публічно версію слідства, за якою вбивство здійснили Кузьменко, Антоненко та Дугарь. Тоді ж всіх трьох підозрюваних затримали.

Антоненко вже понад рік перебуває під арештом, Кузьменко провела під вартою сім місяців, а потім її відпустили під домашній арешт, Дугарь відпустили під заставу.

За останньою версією слідства, вони виконували замовлення “невстановлених осіб” з ціллю – “створення у суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Усі троє заперечують свою причетність до вбивства.

 

МВС: Білоруські записи щодо Шеремета не суперечать версії слідства – УП

У Міністерстві внутрішніх справ вважають, що записи 2012 року, на яких начебто білоруські спецслужби обговорюють намір убити журналіста Павла Шеремета вибухівкою, відповідають версії українського слідства і на справі ветеранів АТО й волонтерів не позначаться.

Джерело: речник МВС Артем Шевченко у коментарі “BBC News Україна”

Деталі: У виконанні вбивства білоруського журналіста Павла Шеремета, який жив і працював у Росії та в Україні, українські слідчі звинувачують рок-музиканта та військового Андрія Антоненка (Riffmaster), дитячого хірурга та волонтера Юлію Кузьменко (псевдонім “Лиса”) та військову медсестру Яну Дугарь. Нібито Дугарь допомагала готувати злочин, а Антоненко та Кузьменко закладали вибухівку під авто, а потім здійснили вибух.

На оприлюднених 4 січня записах фігурує нібито ексочільник білоруського КДБ Вадим Зайцев, який каже, що необхідно зробити “якусь закладку” і таким чином вбити Шеремета. Записи, що тепер потрапили у ЗМІ й трохи раніше до поліції, датовані 2012-м роком.

У соцмережах після публікації окремі користувачі вже почали вимагати зняти звинувачення з Антоненка, Кузьменко та Дугарь під гештегом #freeRiff.

Речник МВС підстав для цього не бачить, але сподівається, що нова інформація може допомогти у пошуку досі невстановлених замовників та організаторів вбивства.

Пряма мова Шевченка: “В обвинувальному акті чітко вказано, що їхні дії були спричинені іншими невстановленими особами. Безпосередньо на розгляд у суді (справи Антоненка, Кузьменко та Дугарь – ред.) це навряд чи вплине, тому що обвинуваченим інкримінується саме участь у виконанні цього злочину.

Ця інформація підтверджує основну версію слідства, що наші обвинувачені діяли несамостійно, а виконували певний злочинний задум певних невстановлених осіб”.

Цьому передувало: Білоруська опозиція передала “Українській правді” аудіозаписи, які можуть свідчити, що ще в 2012 році секретні служби Білорусі за наказом Олександра Лукашенка обговорювали ідею підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета, якого вбили в Україні влітку 2016 року. Таку ж інформацію оприлюднили “Білоруський народний трибунал” та EUobserver

Передісторія:

Журналіст “Української правди” та “Радіо Вєсті” Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали 3 підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.

Слідство вважає, що Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто разом із Антоненком.

25 серпня 2020 року суд взявся за справу Шеремета і призначив розгляд із присяжними.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Вони мають підтримку прихильників.

 

Поліція ще в грудні отримала інформацію про можливих замовників убивства Шеремета –  УП

Нацполіція у грудні 2020 року отримала в розпорядження інформацію щодо можливих замовників вбивства журналіста Павла Шеремета з території однієї з країн Європи і буде проводити там слідчі дії.

Джерело: пресслужба Нацполіції

Деталі: Повідомляється, що у грудні 2020 року слідство Нацполіції отримало за допомогою розвідки “інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні підриву Шеремета в 2016 році”.

Зокрема, документи та аудіозаписи, крайні з яких датовані 2012 роком, надійшли в розпорядження слідства і “становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину”.

На фрагментах, які має у розпорядженні поліції, і які потрапили в Інтернет “невстановлені особи обговорюють питання вбивства Шеремета”. Зокрема, вони розмовляють про отруєння або ж підрив.

Наразі повідомляється, що Нацполіція отримала дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн: “крім того, особу-розпорядника переданої інформації запросили для проведення необхідних слідчих дій”.

Справу щодо виконавців підриву журналіста передали до суду, щодо замовників виділене окреме кримінальне провадження.

Що було раніше: 4 січня білоруська опозиція передала “Українській правді” записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.

На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ “Альфа” в офісі Зайцева в Мінську.

Зокрема, обговорюється спосіб вбивства Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. І зробити це так, щоб вбивство стало публічним сигналом.

Передісторія:

Журналіст “Української правди” та “Радіо Вєсті” Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали 3 підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.

Слідство вважає, що Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто разом із Антоненком.

25 серпня суд взявся за справу Шеремета і призначив розгляд із присяжними.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Вони мають підтримку прихильників.

 

Спецслужби Білорусі готували вбивство Шеремета – аудіозапис із КДБ

УП

Ще в 2012 році секретні служби Білорусі за наказом Лукашенка обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета, що було здійснено 4 роки потому.

Джерело: записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева, передані “Українській правді” білоруською опозицією, “Білоруський народний трибунал”, бельгійське видання EUobserver

Деталі: На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ “Альфа” в офісі Зайцева в Мінську.

У тому числі на записі обговорюється спосіб вбивства Павла Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. І зробити це так, щоб вбивство це стало публічним сигналом.

Пряма мова Зайцева: “Ось по Шеремету потрібно спрацювати, який за*бал бл*дь. Зробимо закладку якусь і так далі, щоб цього щура бл*дь зовсім бл*дь ані рук, ані ніг не зберуть. Все щоб було як натуральним чином, але це не так впливає на свідомість людей…

Президент (Лукашенко – ред.) чекає цих операцій”.

Додатково: Також в руки розлідувачів потрапили документи стеження за Павлом Шереметом.

 

Крім того, на записі звучать докази, що в 2012 році КДБ Білорусі готувало операції по усуненню й інших своїх політичних опонентів на території інших держав. Як зазначає на записі Зайцев, завдання організацій політичних вбивств поставив перед КДБ сам президент Олександр Лукашенко і виділив на ці потреби 1,5 мільйона доларів.

На нараді обговорюється використання отрут, вибухових речовин, поломок автомобілів для досягнення поставлених цілей.

У тому числі обговорюються вбивства в Німеччині Олега Алкаєва (колишній директор в’язниці в Білорусі), Володимира Бороданя (експолковник) і В’ячеслава Дудкіна (був головним у країні по боротьбі з корупцією).

За інформацією джерел опозиційної організації “Білоруський народний трибунал”, на записі озвучені не все цілі, що планувалися. Наприклад, у Росії під удар потрапляв також російський експерт Андрій Суздальцев.

Експерт Національного Центру Медіа Криміналістики США (Університет Колорадо) Каталін Григорас, який вивчав запис у 2020 році за запитом видання EUObserver, зазначив, що з запису видалений цифровий підпис, який міг б сприяти ідентифікації джерела в КДБ, але при цьому на записі не виявлено жодних помітних слідів аудіо-маніпуляцій.

Передісторія:

Журналіст “Української правди” та “Радіо Вєсті” Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали 3 підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.

Слідство вважає, що Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто разом із Антоненком.

25 серпня суд взявся за справу Шеремета і призначив розгляд із присяжними.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Вони мають підтримку прихильників.

 

Рік тріумфу місцевої еліти. Що далі?

03 сiчня, 2021, Юрій Ганущак, Дзеркало тижня

Інтереси бізнесової та адміністративної еліти збіглися з державницькими інтересами, і децентралізація у 2020 році отримала досить несподіване прискорення

2020 рік був роком тріумфу місцевої еліти. Природний розвиток суспільства потребував диверсифікації ризиків паралельно зі зростанням викликів. Що полягало у зміні природи управління — передачі права приймати рішення від держави до нижчих за ієрархією рівнів управління. Цей процес трохи спрощено називається децентралізацією влади, а точніше — реформою територіальної організації публічної влади. Однак він наклався на фіналізацію більш раннього — первинного накопичення капіталу. Інтереси бізнесової та адміністративної еліти збіглися з державницькими інтересами, і реформа місцевого самоврядування отримала у 2020 році досить несподіване прискорення.

Несподіване, оскільки ряд закордонних експертів зазначали, що реформа адміністративного устрою як складова децентралізації відбувається без належного кадрового та інституційного супроводу. Інакше кажучи, фронт рухався так швидко, що обози не встигали. Мовляв, в інших країнах етап добровільного об’єднання тривав щонайменше 10 років, а Україна хоче завершити це за п’ять. Не вписується в імідж країни, котру можна постійно повчати і котра не здатна здивувати. Мабуть, позаздрили.

Але у 2020 році зірки були прихильні й до реформи адмінтерустрою. Насамперед, нова влада побачила в ній незаперечний успіх, адже основні комунікаційні та політичні ризики взяла на себе попередня, впроваджуючи добровільний етап методом помилок, що таки траплялися, попри досить ретельно опрацьований план впровадження реформи.

Молоде покоління політиків, яке прийняло естафету від зубрів, викоханих в епоху Кучми, у перші місяці діяльності парламенту ще не мало вдосталь страху перед новими викликами, але мало вдосталь розуму, аби не гальмувати почате урядами Яценюка—Гройсмана. Знову ж таки, наближення чергових місцевих виборів вимагало прийняти рішення — продовжувати звичний і, як свідчить українська практика, вічний, процес добровільного об’єднання територіальних громад чи піти на адміністративне формування нової мапи.

Аналіз груп опору реформі свідчив, що вони політично маргінальні й дезорієнтовані. Що й прогнозувалось. Адже під час запуску процесу в 2015 році рішення про добровільне об’єднання приймали сміливі, які взяли на себе як труднощі регуляторної невизначеності, так і фінансові й політичні дивіденди. Вже у 2016-му до реформи долучилися розумні, які побачили, що держава не обдурила першопрохідців, щедро обдарувавши їх грішми інфраструктурної субвенції. 2017-го до реформи приєдналися мудрі, які зметикували, що бездіяльне споглядання позбавить їх можливості вписатись у русло фінансової, медійної та політичної підтримки держави.

А ось починаючи з 2018 року, коли успіх реформування адмінтерустрою вже не викликав сумнівів, подальший процес об’єднання громад очолили хитрі політики та місцеві бізнесмени. Тому на початок 2020-го у країні було створено більше тисячі територіальних громад, у які об’єдналися загалом близько трьох з половиною тисяч із початкових понад 11 тисяч громад. Тобто всього лише третина. Керівники яких, однак, виявилися досить лінивими для того, аби протестувати проти адміністративного об’єднання урядом.

Сам процес узгодження конфігурацій громад показав, що в Україні остаточно сформувався неофеодалізм. Чиновники з ОДА пропонували рішення, які недвозначно свідчили про інтереси місцевих груп впливу, не переймаючись тим, що такі пропозиції прямо суперечили і нормативним документам, і інтересам держави, і, подекуди, здоровому глузду. Очевидно, засвоїли правило конвертації влади в гроші і навпаки. Практично, в кожній області знайшли своє відображення інтереси як князів області — у громадах, величезних за площею, так і баронів — у надміру подроблених громадах.

Формування нових районів відбувалося не менш бурхливо. З тією різницею, що стосовно громад уряд затвердив принаймні методологію їх формування, а ось стосовно субрегіонального рівня єдиного бачення не виробив. Тому уряд і профільний комітет парламенту інколи приймали рішення, виходячи з політичної доцільності чи навіть із геополітичних міркувань, як, наприклад, у випадку зі створенням Берегівського та Болградського районів. Інколи нові райони нарізалися про запас, оскільки більшість депутатів не уявляли їхньої місії.

Тим часом остаточна мапа нового адміністративно-територіального устрою виглядає непогано, з огляду на часові обмеження для її формування. Майже півтори тисячі громад, лише на сотню більше від промодельованих ще у 2009 році. З районами трохи гірше — замість сотні теоретично обґрунтованих їх затверджено 136. Однак такий результат не слід вважати провальним — подальше впровадження реформи територіальної організації виконавчої влади виявить штучність трьох десятків із них. Потрібно лише законодавчо закріпити порядок внесення змін до сформованого адміністративно-територіального устрою, виходячи із критеріїв як спроможності органів місцевого самоврядування, створених на базовому рівні, так і ефективності діяльності територіальних органів виконавчої влади на субрегіональному рівні.

Прикметно, що рівень району оцінюватиметься лише з позиції потреб державного управління, а не місцевого самоврядування. Його банально злили. Чим дуже образили депутатів районних рад та їхніх спонсорів, які побачили нульові повноваження та такі ж фінансові ресурси, коли зайшли до новосформованих рад. І не можна сказати, що це було несподіванкою: зміни до Бюджетного кодексу, які позбавляють районні бюджети більшості доходів, були проголосовані ще в липні, тобто до початку передвиборної кампанії. Але факт залишається фактом — районна еліта в уже нових районах вимагає від парламенту грошей та повноважень. Мовляв, створили — дайте правити. Навіщо тоді було оголошувати вибори до апріорі недієздатних рад?

Відверто кажучи, влада до останку вагалася між логічним і політичним рішеннями. Перемогло друге. Відносини з Конституційним судом уже тоді були напружені, і його рішення щодо неформування районних рад могло бути неоднозначним, навіть попри очевидну непотрібність таких органів без владних повноважень. Місія райрад наразі полягає в передачі громадам майна відповідно до закону. І … саморозпуску. Від безгрошів’я та безнадії. Але про це офіційно ніхто не скаже, — інтрига зберігатиметься до середини 2021 року, коли стане очевидно: громади грошей не віддадуть, а державний бюджет на той час перебуватиме в такому плачевному стані, що просити грошей на утримання районних рад буде вже непристойно.

До речі, про бюджет. До останнього моменту було невідомо, чи віддасть держава бюджетам громад акциз на паливно-мастильні матеріали. Ресурс досить сумнівний, оскільки під нього не визначено видаткових повноважень, адже міжсільські дороги ще не передані до громад. Та й обсяг не такий уже й великий — близько 8 млрд грн. Але ця війна була показовою: хто має розпоряджатися цим ресурсом — місцеві бізнес-кола чи олігархи, які осідлали кошти державного бюджету на будівництво доріг. Оскільки вимоги до балансу місцевих бюджетів серйозно стримують апетити місцевих депутатів, передати їм додаткові кошти виглядає привабливіше, ніж спалити їх у державному, оскільки державні фінанси через нечуваний дефіцит врятувати від банкрутства у 2021 році може тільки чудо чи МВФ.

Підтвердженням зміцнення неофеодалізму стали й результати місцевих виборів. Місцеві політичні проєкти начисто розгромили загальнонаціональні, попри намагання останніх встановити вертикаль управління. Передбачуваним був і результат виборів до територіальних громад великих міст. Із фінансовим ресурсом, який дозволяє близько 30% коштів спрямовувати до бюджету розвитку, навіть попри клептократичні схильності деяких очільників громад, їм важко було не перемогти. Адже формула вирівнювання фіскальної спроможності місцевих бюджетів заохочує саме багаті громади, розрив між якими та бідними сільськими громадами — більш ніж учетверо. Видимі покращення інфраструктури міст уособлювалися в їх керівниках, подекуди в гіперболізованому вигляді, близькому до формування культу особистості, який несподівано проявився навіть у багатому на інтелект Харкові.

Зрештою, голови громад поспішають закріпити автократичну модель управління в громадах. Принаймні не допустити її послаблення в Конституції, де визнаний єдиний спосіб формування виконавчих органів рад. Через прямі вибори керівника виконавчих органів, який головує на засіданні органу, членом якого він не є — ради громади. І закріпити якомога довший термін його управління, достатній для знищення потенційних конкурентів.

Регіональна ж еліта бажає законсервувати феодалізм через збереження переліку областей в Основному законі. У проєкті від Порошенка такий перелік вилучався з Конституції як пересторога від легітимації «народних республік». У проєкті від Зеленського цей перелік залишається, як гарантія непохитності удільних князівств. Районний рівень самоврядування навіть гіпотетично не сприймається: додаткові конкуренти не потрібні ні регіональній еліті, ні хазяям громад. І якомога менше контролю за законністю діяльності органів місцевого самоврядування з боку держави. Хоч обговорення Конституції загалом виглядало як інклюзивний процес, однак із нього були виключені представники органів територіальних громад — секретарі, депутати громад. Очевидно, що домінувало бачення саме авторитарної моделі організації місцевого самоврядування.

Зрештою, якщо подивитися на розвиток українського суспільства відсторонено, то в умовах, коли капіталізм уособлений тільки в першому поколінні, авторитаризм — усе-таки краще за тоталітаризм часів Сталіна—Брежнєва—Януковича. Авторитаризм же на місцевому рівні —краще за федералізм на регіональному. І, взагалі, півтори тисячі вождів громад — таки краще, ніж один на центральному рівні чи 25 — на регіональному. І це, однозначно, краще, ніж охлократія, яку пропонують через інструменти референдумів як зовнішні так і внутрішні «доброзичливці». Можна очікувати, що через самоврядування, навіть за формою авторитарне, швидше вкореняться демократичні принципи врядування. Можливо, паростки цього побачимо вже у 2021-му.

Однак тільки за умови активної політики центральної влади, покликаної на рівні законів вибудовувати систему балансів в державному управлінні. Тому мова про цілу низку майбутніх реформаторських заходів, які, з одного боку, дали б поштовх місцевій демократії, а з іншого — створили єдиний і сильний державний каркас, здатний утримувати країну. Як у єдиних сенсах, так і в непорушних кордонах.

 

Феномен згуртованості в українських реаліях

Дзеркало тижня, Євген Лапін, аналітик, психолог, Інститут громадянського суспільства.

Що з нами не так, і як потрібно вчитися бути єдиним цілим.

У цього явища багато різних назв. Залежно від контексту, це явище називають єдністю, солідарністю, спільністю, згуртованістю, зв’язністю, груповою цілісністю etc. Ми говоритимемо про згуртованість (cohesion — англ.). Однак, хоч би як ми називали цей феномен, суть його зводиться до одного: спільнота людей поводиться як єдине ціле.

Характерний приклад — командні види спорту. Футболіст віддає пас туди, де з його команди нікого немає, але, коли м’яч долітає у призначену точку поля, його приймає партнер із команди, який опинився там, де треба. Як спортсменам вдається досягти цього, не домовляючись? Просто вони навчилися почуватися у грі єдиним цілим.

Що з нами не так?

Цілком очевидно, що, практично, в усіх сферах життя бути згуртованою спільнотою ефективніше, ніж вирішувати проблеми й завдання поодинці.

Інколи феномен, який цікавить нас, описують і пояснюють через категорію ідентичності. Коли велика кількість людей, усвідомлено чи неусвідомлено, пов’язує «образ себе» з певною ідеєю, цінністю або моделлю поведінки, і, ніби переживаючи взаємну причетність, вони починають не домовляючись поводитися відповідно до цієї ідеї, цієї цінності тощо. Це переживання і називають ідентичністю.

Спільнота людей із явно вираженою ідентичністю поводиться як цілісний суб’єкт. Навіть незнайомі одне з одним люди у певних контекстах діють скоординовано. Така пов’язана ідентичністю спільнота виявляється більш згуртованою, тобто більше спроможною на вирішення складних соціальних завдань, із якими не під силу впоратися спільноті без вираженої ідентичності.

Чинниками, що створюють таку ідентичність на рівні всього суспільства, можуть виступати спільна історична пам’ять, досвід спільного подолання тяжких випробувань, спільне культурне коріння, спільна релігія, єдина мова й т.п.

На жаль, в українському суспільстві перелічені вище чинники не працюють. У нас в одному регіоні одна історична пам’ять, в іншому — інша. Відтак, одна частина суспільства, згуртована однією історичною пам’яттю, опиняється в жорсткій конфронтації з іншою частиною суспільства, згуртованою іншою історичною пам’яттю.

Замість згуртованого суспільства ми прийшли до протилежного результату — розколу, що й призвело до втрати низки територій та війни в одному з регіонів.

Досвід спільного подолання тяжких випробувань у контексті наявності дуже розбіжних історичних пам’ятей сприймається не як об’єднавчий, а, навпаки, — як роз’єднавчий чинник. І це даність, якої не можна не враховувати. (Майдан — виняток, але про це нижче.)

Спроби політиків стрімко українізувати суспільство з допомогою єдиної мови, використавши її як об’єднавчий чинник, — також поки що призводять до протилежного результату. Змусити всіх публічно розмовляти однією мовою можна, але це не приведе до того, що українська мова стане внутрішнім об’єднавчим чинником усього суспільства.

Безумовно, крок у напрямі об’єднання зроблено в конфесійному плані — з одержанням Україною Томосу. Однак його реальні наслідки ми зможемо оцінити лише через кілька поколінь.

Культура могла б об’єднати українське суспільство, проте на тлі конфлікту двох історичних пам’ятей її об’єднавча роль поки що так само нівелюється. Та й на культуру влада апріорі не робить ставки, про що свідчить цифра у відповідній статті Державного бюджету України.

Мабуть, за певних умов ідентичність і пов’язану з нею згуртованість можна було б формувати й підтримувати через культивування образу спільного ворога. Що певною мірою і відбулося. Через російську агресію на Сході нашої країни дедалі більше й більше жителів України починають сприймати РФ як ворога.

Однак через недостатню адекватність і недостатню ефективність внутрішньої державної політики України це не приводить до підвищення згуртованості вкотре зневіреного суспільства. Тому робити ставку на образ ворога як на чинник, який підвищує згуртованість українського суспільства, — шлях у нікуди.

Але чи є оптимістична перспектива?

Показово, що багато експертів, журналісти і представники громадянського суспільства давно сходяться на думці, що головним, коли не єдиним чинником, який об’єднає українське суспільство, має стати спільний образ майбутнього. Однак ініціативу в цьому процесі перехопили політики, обіцяючи виборцю на виборах — парламентських і президентських — нову ідеальну країну. Проте вона потім завжди розбивалася об недоговороспроможність і корупційність як старих, так і нових псевдоеліт, що змінюють одна одну при владі.

І це саме ще одна — ключова — проблема для України. Мало того що політичні партії часто навмисне розколювали суспільство і, пробиваючись у владу, маніпулювали мовою, історичною пам’яттю та культурою. Але навіть якщо цього не відбувалося і в політичній програмі тієї або іншої партії чи політика мова заходила про модель якоїсь успішної й сильної України, вона нівелювалася відсутністю реальних реформ після приходу цієї політичної сили до влади.

Тут саме доречно повернутися до досвіду Євромайдану. Коли люди, об’єднані загальним баченням європейського майбутнього України, змогли згуртуватися і перемогти в зіткненні сильнішого противника. Очевидно, що досвід спільного подолання відбувався не в минулому, не апелював до тієї або іншої історичної пам’яті. Все відбувалося в сьогоденні, і склеєна в ньому нова ідентичність дозволила примирити дві історичні пам’яті, згадані вище. Або, точніше, дозволила співвіднести їх так, щоб їхнє протистояння не було істотним у спільній діяльності.

У певний момент здалося навіть, що в країні виник суспільний договір між суспільством (волонтери й активісти перейшли в третій сектор) та політикумом (низка майданних партій стали правлячими) і можна продовжити спільну діяльність у напрямі наміченого й майбутнього.

Але з тих самих причин і через, по суті, розірваний постмайданною владою договір ми не змогли використати потенціал навіть такої глибини, сили й ціни. Чим не тільки розчарували прибічників Майдану, а й ще більше відштовхнули тих, хто його не зрозумів або не відчув. Хоча й живе з образом майбутньої успішної України, за який і стояли люди на Майдані. Плата за зраду — висока. Ми не тільки втратили території, а й продовжуємо втрачати людей усередині країни.

Росія як серйозний глобальний гравець, як і раніше, працює на розкол. Агресивна політика медіаресурсів, афілійованих із проросійськими партіями, які продовжують маніпулювати і минулим, і сьогоденням, збирає у свої електоральні «бульбашки» розгублених і розчарованих виборців. Провал Зеленського лише погіршує ситуацію, а останні дані соціологів КМІС і Фонду демократичних ініціатив — шокують: ОПЗЖ — перша, а Юрій Бойко, який тисне руку російському прем’єрові під час війни, — другий після Зеленського. Ми втратили черговий шанс і наближаємося до ще однієї межі, за якою — вже реальне громадянське протистояння, обумовлене поставленим під сумнів європейським вектором. Тобто ми можемо повернутися в ту саму точку, знецінивши тисячі життів наших співвітчизників, котрі загинули як на Майдані, так і на фронті.

Однак повторюся, що зовнішні чинники лише посилюють вплив внутрішніх. І якщо політики не впорюються із завданнями, то чому не формується пул експертів, здатних правильно сформулювати завдання та знайти інструменти для їх вирішення? По суті, створити базу для ключової реформи країни: зробити її згуртованою, отже — ефективною.

Які завдання у експертів?

На жаль, експертне середовище теж затиснуте в рамки старих руйнівних наративів, а часто несамостійне через роботу з різними внутрішніми й зовнішніми донорами.

Робоча — опора на ті самі образи минулого, причому в прочитанні тільки однієї версії історичної пам’яті; ідеї моноетнічної держави; постійні пошуки винних, що формує осуд одних і відчуття вини в інших, а відповідно — ще більше поглиблює розкол.

Істотний, хоча, по суті, смішний чинник «Три українці — два гетьмани», властивий більшості українських експертів, які не готові дослухатися до інших думок. Тоді як усі серйозні завдання соціогуманітарного конструювання, до яких, на мій погляд, належить і посилення згуртованості українського суспільства через роботу з його ідентичностями, нині можуть бути вирішені тільки колегіально.

Понад те, повноцінна картина майбутнього та дорожня карта, яка має до нього привести, такі складні, що їх неможливо утримати в одній голові. Тому, в поєднанні з попереднім, цей чинник призводить до постійного пробуксовування процесу.

Відтак, не складається команда експертів, голови яких спільно змогли б утримати таку картину майбутнього разом із дорожньою картою. Так, щоб можна було «розшити» її в наративи, ідеологеми та меседжі для наступного транслювання в суспільну свідомість.

До того ж більшість експертів усе ще мислять лінійною логікою. І, на жаль, не готові розглядати нелінійні динамічні явища, якими, на мій погляд, є феномен ідентичності та пов’язана з нею згуртованість.

Наприклад, багато хто не готовий сприйняти думку, що для того, аби встигати за дедалі динамічнішим світом, потрібно вповільнюватися. Або що інколи ефективніше діяти не домовляючись. Або що інколи консенсус важливіший за ефективність. Або що грою можна подолати війну.

Ми всі завжди поспішаємо отримати готову відповідь, причому бажано, щоб вона була простою. Мабуть, цей чинник стосується процесу вирішення взагалі будь-якого глобального завдання. Нам же принаймні незатишно, а то й болісно утримувати в зоні уваги невирішене завдання. Це викликає сильний дискомфорт — питання є, а відповіді на нього немає.

Треба щось робити, а що — незрозуміло. Робимо або те, що написано в підручнику, або те, що роблять інші у схожій ситуації, або перше, що спаде на думку. — Пандемія? Карантином її! Друга хвиля? Карантином вихідного дня її!

Певна річ, в усіх цих причин є свої підстави й передумови. Але суть того, як їм давати раду, мені здається, зводиться до трьох речей — готовності експертів працювати в команді, невикористання чинників, які роз’єднують людей, і намірів справді вирішити поставлені завдання.

Відмичка до включення такого наміру проста у звучанні, але складна у виконанні — «Дозволити собі утримувати завдання в зоні уваги невирішеного та підвищувати рівень власної компетентності, доки він не сягне рівня складності завдання».

Тобто тримати завдання в увазі, залучати різних експертів, розглядати його пошарово, пофрагментно, з різним рівнем деталізації, доки не прийде однозначне, просте, зрозуміле для всіх учасників процесу рішення. І не поспішати при цьому. Бо відповідальність за свою позицію та щирість стосовно країни і її майбутнього — одна з ключових умов цієї роботи.

Проте варто підкреслити, що ця відмичка, ця рекомендація — не так для державних керівників: вони вважають, що не мають права не вирішувати завдання, для них простіше вирішити його хоч якось, головне — щоб до них не було юридично обґрунтованих претензій. Це побажання, швидше, для експертів-аналітиків, на думку яких зрештою і спираються політики.

Повторюся, на мій погляд, урахування всіх цих чинників здатне для початку допомогти стати більш згуртованою хоча б нашій експертній спільноті. «Інститут громадянського суспільства» організував серію експертних дискусій про різні аспекти згуртованості. Наша майданчик працює вже кілька місяців.

Хочу підкреслити, що головна мета ініціативи — не тільки й не так розробка єдиного бачення майбутнього та пов’язаної з ним програми посилення згуртованості українського суспільства, як формування експертної спільноти, здатної систематично вирішувати соціальні завдання такого масштабу. Тобто на практиці зразу ж апробувати концепцію згуртованості на команді експертів.

Кожна історія і кожна реформа починаються з першого кроку. Думаю, що це — точно гідний план на новий, 2021 рік!