На Донбасі окупанти обстріляли з гранатометів позиції ЗСУ біля п’яти населених пунктів

04.01.2021, 07:44

За минулу добу в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксували сім порушень режиму припинення вогню.

Про це повідомляє у Фейсбуці пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

“Більшість із них ворог здійснив у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід». Так, поблизу населених пунктів Мар’їнка, Лебединське та Красногорівка противник відкривав вогонь зі станкових протитанкових гранатометів. Біля Лебединського, Пісків та Мар’їнки – з великокаліберних кулеметів, а неподалік Водяного, що на Приазов’ї – з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї” – йдеться у повідомленні.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» поблизу Південного російсько-окупаційні війська вели вогонь в бік українських позицій з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а біля Світлодарська – з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.

Про всі факти порушень режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.

Серед українських воїнів бойових втрат і поранень не було.

Від початку поточної доби, 4 січня, в районі проведення операції Об’єднаних сил порушень режиму припинення вогню не зафіксовано.

Ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил і надалі контрольована українськими воїнами.

 

Окупанти на Донбасі застосовують великокаліберні кулемети та СПГ 

Російські окупаційні війська на Донбасі від початку доби сім разів відкривали вогонь по позиціях Об’єднаних сил.

Про це повідомляє пресслужба ОС у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Протягом поточної доби, 3 січня, у районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано сім порушень режиму припинення вогню… Серед українських воїнів бойових втрат та поранень немає”, – зазначається у вечірньому зведенні.

За інформацією пресслужби, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» окупанти відкривали вогонь зі станкових протитанкових гранатометів неподалік Лебединського, Красногорівки та Мар’їнки. З великокаліберних кулеметів російсько-окупаційні війська стріляли у бік українських позицій поблизу Лебединського, Пісків та Мар’їнки, а біля Водяного, що на Приазов’ї, – з ручного протитанкового гранатомета та стрілецької зброї.

Крім того, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» неподалік Південного бойовики відкривали вогонь з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а поблизу Світлодарська – з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.

“Про всі факти порушень режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ“, – заявили у пресслужбі.

 

У зоні ООС за тиждень знешкодили понад 250 боєприпасів

04.01.2021, 03:59

Піротехніки ДСНС у зоні операції Об’єднаних сил за тиждень знешкодили понад 250 вибухонебезпечних предметів.

Про це повідомляє пресслужба ОС у Фейсбуку, передає Укрінформ.

“Із 26 грудня 2020 року по 1 січня 2021 року сили та засоби підрозділів ДСНС України зі складу Об’єднаних сил майже півсотні разів залучалися для очищення від вибухонебезпечних предметів місцевості, об’єктів життєзабезпечення та інфраструктури, у тому числі супроводжували аварійні бригади комунальних підприємств під час проведення ремонтних та профілактичних робіт на об’єктах електро- та водопостачання”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що піротехнічні розрахунки ДСНС обстежили майже 18 га території, вилучили та знешкодили 258 вибухонебезпечних предметів.

Окрім того, у пунктах надання допомоги населенню, розташованих на території КПВВ, рятувальники надали допомогу – зокрема, домедичну та психологічну – 30 особам.

Як повідомляв Укрінформ, з початку проведення ООС піротехнічні підрозділи ДСНС залучалися 10 104 рази. Вони обстежили 8928,62 га території та 23,1 га акваторії, вилучивши та знешкодивши 60 523 вибухонебезпечних предметів.

 

Розвідка повідомила про втрати окупантів на Донбасі за рік

У Збройних Силах України підрахували втрати російсько-окупаційних військ на Донбасі за 2020 рік:  загинули 389 осіб, поранені та травмовані – 611.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє із посиланням на дані розвідки пресофіцер ЗСУ Сергій Нещадим у Фейсбуці.

“За даними розвідки, втрати російсько-окупаційних військ протягом 2020 року склали: безповоротними – 389 осіб;

пораненими та травмованими – 611 осіб; озброєння та військової техніки – 60. Серед них, з настанням повного і всеосяжного режиму припинення вогню ворог поніс небойові втрати: безповоротними – 190 осіб;

пораненими та травмованими – 240 осіб”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що це сталося внаслідок необережного поводження зі зброєю та боєприпасами, підривів на власних мінних полях ( НВП), вживання алкоголю та наркотичних речовин, спроб самогубства, нестатутних відносин тощо.

Як повідомляв Укрінформ, окупанти на Донбасі застосовують заборонену зброю: артилерію, міномети та СПГ.

 

Вода у Криму вже закінчується, а окупанти лише “освоюють” гроші – вчені

УП

Жителі захопленого Росією Криму отримують воду за графіком через вичерпання її запасів на півострові, при цьому якщо найближчими місяцями не пройдуть рясні дощі, Крим може залишитися зовсім без води.

Джерело: член експертної ради з гідробіології та іхтіології РАН Микола Шадрін, глава Кримського РАН, доктор геолого-мінералогічних наук Віктор Тарасенко в коментарі виданню “Новая газета”

Деталі: Експерти відзначають, що влада на окупованому півострові не вирішуює водну проблему, а замість цього лише “освоює” виділені з російського бюджету гроші.

На думку фахівців, якщо в найближчі три місяці на півострові не підуть дощі, Крим залишиться без прісної води.

Шадрін зазначає, що для нормального забезпечення Криму водою потрібно, в першу чергу, економно її витрачати. Але на півострові ще з радянських часів близько 60% води “втрачається” у водопроводах.

При цьому опріснення морської води він назвав “далекою перспективою”, а викачка води з водосховищ ніяк не допоможе вирішити проблему в перспективі, а скоріше її ускладнить.

При цьому Глава Кримського РАН Віктор Тарасенко визнав, що прогнози метеорологів на поточну зиму “не викликають оптимізму”. Так, наприклад, передбачалося, що в грудні у Криму випаде 45 мм опадів, а за фактом випав лише 21 міліметр. На найближчі три місяці прогнозують 30-40 мм, в той час як для наповнення водосховищ потрібно не менше 100-150 мм на місяць.

Про буріння і активне викачування води зі свердловин професор говорить так: “Є ризик, що свердловини стануть непридатними. Справа в тому, що підземні води знаходяться в так званих “лінзах”, і якщо вибрати з “лінзи” занадто багато, то вода стане солоною і непридатною ні для пиття, ні для поливу”.

Ідею Володимира Путіна про забезпечення Криму водою за рахунок підземних джерел, що знаходяться під Азовським морем, вчені також розкритикували. За словами Тарасенка, поки немає 100% впевненості, що прісні води під Азовським морем є в достатній кількості. Шадрін додав, що реальних оцінок запасів прісної води під Азовським морем немає: “Це з тієї ж серії, що “подамо воду з річки Кубань”, а потім з’ясовується, що вона майже висохла”.

Нагадаємо:

За прогнозом експерта Національної академії аграрних наук Михайла Яцюка, у 2021 році водосховища захопленого Росією Криму не отримають додаткового живлення завдяки опадам, як на це сподіваються окупанти.

За даними екологів, на окупованому відострові майже вичерпались запаси питної води. При цьому дефіцит води виник через водні потреби російських військових баз та промислових об’єктів.

 

Командувач ВМС розповів про плани застосування безпілотників Bayraktar

ВМС України очікують у 2021 році закупівлю для власних потреб турецьких безпілотних авіаційних комплексів Bayraktar.

Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів командувач ВМС Олексій Неїжпапа.

«Для застосування у Чорноморській та Азовській операційній зоні Bayraktar матимуть покращені тактико-технічні характеристики, наприклад, збільшену дальність польоту. Задіємо їх для висвітлення надводної обстановки, забезпечення дій сил як на березі, так і на морі», – зазначив Неїжпапа.

За його словами, Україна також має використовувати всі наявні способи отримання потрібних кораблів, тому домовилася про виробництво турецьких корветів типу ADA.

«Українські суднобудівні заводи повинні мати технології, що відповідають стандартам НАТО. А завдяки корвету типу ADA ми матимемо доступ до таких технологій. Справа у тім, що будівництво корветів типу ADA розпочнеться на турецькій верфі, після чого його добудовуватимуть на нашій, в Україні», – розповів командувач ВМС.

Як повідомлялося, міністр оборони України Андрій Таран та президент Директорату оборонної промисловості Туреччини Ісмаїл Демір підписали меморандум, де, зокрема, було окреслено наміри започаткувати й імплементувати спільні проєкти з будівництва бойових кораблів, безпілотних літальних апаратів та всіх видів турбінних двигунів.

Тоді ж Андрій Таран та міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар підписали рамкову військову угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом Турецької Республіки.

Турецькі безпілотники продемонстрували свою ефективність під час бойових дій в Сирії, Лівії та Нагірному Карабаху.

 

Катери Island прибудуть в Україну протягом пів року – командувач ВМС

Американські патрульні катери класу Island прибудуть до України протягом першого півріччя цього року.

Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив командувач ВМС Олексій Неїжпапа.

«Очікуємо, що «Айленди» дійдуть до нас протягом першого півріччя, а до кінця 2021 року набудуть всіх спроможностей – тоді матимемо дивізіон з п’яти катерів цього класу. Нині катери проходять у США відповідне технічне обслуговування й доозброєння, у січні наші українські екіпажі вирушають до Балтимора, де проводитимуть допідготовку на борту», – розповів Неїжпапа.

Він додав, що вже підписано контракт на будівництво американських катерів Mark VI для України.

«Сподіваємося, за два найближчі роки (тобто до кінця 2022-го) перша партія дійде до ВМС України. Ми вже повністю визначились із системами озброєння, що встановлюватимуться як на Mark VI, так і на «Айлендах», – зазначив командувач ВМС.

Як повідомляв Укрінформ, у червні 2020 року уряд США провів необхідні процедури для затвердження продажу Україні 16 патрульних катерів Mark VI, а також пов’язаного з ними оснащення орієнтовною вартістю 600 млн доларів.

1 жовтня 2020 року у морському порту «Південний» було відкрито ще один пункт базування дивізіону патрульних катерів типу Island.

 

Помпео: «Ми діяли на різних фронтах проти Росії»

Держсекретар США Майк Помпео нагадав про підтримку, яку адміністрація Трампа надавала Україні.

Як повідомляє Укрінформ, про це Помпео написав у серії повідомлень у Твіттері.

“США мають ставитись до Росії так само, як і до комуністичного Китаю: не довіряти й перевіряти”, – переконаний голова Держдепу.

Загалом, за словами Помпео, “з 2017 року адміністрація Трампа наклала санкції на більш як 365 російських обєктів у відповідь на дестабілізуючі та агресивні дії Росії в Україні та Європі”.

Держсекретар також згадав про поїздку до України, де він зустрівся із пораненими військовими: “Коли я відвідав Київський військовий госпіталь, щоб зустріти сміливих українських борців за свободу, один з них зірвав нашивку з форми і дав мені її”.

Окрім того, Помпео нагадав: “Ми діяли на різних фронтах проти Росії, в тому числі у сфері релігійних свобод. Я пояснив, що США підтримують міжнародне визнання Православної церкви України, допоміг митрополиту уникнути російського впливу”.

На доказ протистоянню Росії Помпео навів ще один факт: “Величезний крок уперед: я видав Кримську декларацію, яка скасувала заборону на надання летальної військової підтримки Україні. Обама не надіслав зброю борцям за свободу. Ми це зробили”.

Як повідомлялося, новообраний президент США Джо Байден оголосив про намір призначити держсекретарем Ентоні Блінкена.

У 2015-2017 роках він працював заступником Гілларі Клінтон, займаючись Близьким Сходом і боротьбою з «Ісламською державою».

Блінкен також є критиком агресивної поведінки РФ на міжнародній арені та прихильником активної зовнішньої політики США.

 

Папа Римський прийняв відставку глави Католицької церкви в Білорусі  

Папа Римський Франциск прийняв відставку глави Католицької церкви в Білорусі архиєпископа Тадеуша Кондрусєвича, митрополита Мінсько-Могилівського.

Про це стало відомо 3 січня, повідомляє Укрінформ з посиланням на Радіо Ватикану.

Зазначається, що понтифік призначив апостольським аміністратором вакантного осідку єпископа-помічника Пінської дієцезії Казимира Великосельця.

Повідомляється, що архиєпископ Тадеуш Кондрусевич очолював Мінсько-Могилівську архидієцезію від 2007 року, а перед тим упродовж п’яти років очолював Архидієцезію Матері Божої в Москві. Від червня 2015 року – голова Єпископської конференції Білорусі.

Сьогодні ієрархові виповнилося 75 років, а згідно з приписами канонічного права, єпископи у цьому віці складають прохання про відставку.

Як повідомлялося, наприкінці серпня 2020 року Кондрусевича не пустили до Білорусі, коли він повертався з Польщі. Лише 22 грудня Апостольська нунціатура в Республіці Білорусь повідомила, що з компетентних державних органів отримала інформацію про те, що архиєпископ Тадеуш Кондрусевич не має перешкод для повернення в Білорусь.

На початку грудня архиєпископ подав прохання про відставку.

 

Білоруси вийшли на протестні «прогулянки»

У першу неділю 2021 року в різних мікрорайонах столиці Білорусі проходить традиційна серія локальних акцій протесту – у вигляді прогулянок.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє портал Tut.by.

Перші акції почалися на світанку, коли активність силовиків менша. Протестуючі виходять “на прогулянки” з біло-червоно-білими прапорами. Хода проходить у районах Уруччя, Сухарєво, Лощиця, інших частинах Мінська і його передмістях.

Організація Press Club Belarus влаштувала пікет біля факультету журналістики Білоруського державного університету на підтримку затриманих і заарештованих журналістів.

Як уточнює Радыё Свабода, акції проходять і в інших містах Білорусі, наприклад у Гродно.

Про затриманих поки не повідомлялося.

Сьогодні ж глава Білоруської католицької церкви архієпископ Тадеуш Кондрусевич, якому влада дозволила повернутися в країну, проведе службу в Архікатедральному соборі. 3 січня Кондрусевичу виповнюється 75 років.

На початку грудня архієпископ писав прохання про відставку, посилаючись на свій ювілей.

Як повідомлялося, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керував країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після погроз Тихановська була змушена залишити країну.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримувати протестувальників.

 

У Мінську знову проходять дворові марші, кілька затриманих –  УП

У Мінську в неділю знову проходять дворові марші проти самопроголошеного президента Олександра Лукашенка і насильства силовиків.

Джерело: TUT.BY, білоруська служба Радіо Свобода

Деталі: Так, вранці невелика акція протесту пройшла на вулиці Матусевича.

Також люди з біло-червоно-білою символікою і протестними гаслами вийшли біля торгового центру “Рига”.

Дворовий марш пройшов також у Радянському районі Мінська.

Також протестували в Малинівці, Чижівці, на вулиці Золота гірка, в мікрорайоні Зелений луг, в Уруччі, Сухарево та інших.

На Кальварійській вулиці пройшов пікет на підтримку свободи ЗМІ.

Після Нового року перебувають під арештом журналісти “Белсату” Катерина Андрєєва і Дарина Чульцова, які були затримані 15 листопада, а журналіст TUT.BY Катерина Борисевич – із 19 листопада.

22 грудня проти Прес-клубу було порушено кримінальну справу. За гратами перебувають засновник Юлія Слуцька, фінансовий директор Сергій Альшевський, програмний директор Алла Шарко, оператор Петро Слуцький.

Телеграм-канал “Списки затриманих” повідомляє про 4 затриманих у Мінську 3 січня.

Що передувало: Минулої неділі, 27 грудня, в різних районах Мінська пройшли локальні акції, було затримано більше 20 осіб. Тоді вперше від початку протестів про недільну акцію не оголосили у телеграм-каналах.

Після президентських виборів 9 серпня протестувальники продовжують вимагати відставки Олександра Лукашенка і проведення нових справедливих виборів, звільнення політичних в’язнів і відповідальності за побиття і катування мирних демонстрантів. Уже два місяці недільні мітинги проходять у новому форматі – учасники збираються на місцеві марші у дворах і районах.

 

Правозахисники повідомляють про затриманих на акціях у Мінську

Білоруські правозахисники повідомляють про чотирьох затриманих у ході недільних акцій протесту у Мінську.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на Телеграм-каналі «Списки Затриманих».

На даний момент відомо, що трьох затриманих доставили у Фрунзенський РУВС, а одного – у Партизанський РУВС.

Як повідомлялося, у Білорусі сьогодні проходить перша в новому році акція протесту.

У країні тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керував країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після погроз Тихановська була змушена залишити країну.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримувати протестувальників.

 

Створили прилад, який діагностує коронавірус за 10 секунд

Турецькі вчені створили прилад, який на основі передових оптичних технологій діагностує інфікування коронавірусом за 10 секунд.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заяву на сайті Бількентського університету, на базі якого було створено прилад.

«Цим приладом можна виявити вірус, що спричиняє зараження COVID-19, протягом максимум 10 секунд, використовуючи зразок слизової оболонки ротової порожнини», – повідомили в університеті.

Принцип дії приладу, який отримав назву Diagnovir, заснований на оптичних властивостях, коли у присутності вірусу змінюється колір, а його виявлення відбувається з високою ймовірністю.

«У цій системі патогени виявляються протягом 10 секунд шляхом динамічного прийому флуоресцентного сигналу через мікросхему виявлення збудників, розроблену спеціально для пристрою біосенсора», – повідомили в Бількентському університеті.

Для приладу достатньо матеріалу з ротової порожнини, а не носоглотки, що також робить його зручнішим для використання.

На відміну від ПЛР-тестів, система базується не на реплікації зразків, а на виявленні присутності або відсутності вірусу за допомогою передових оптичних методів.

Прилад показав ефективність на рівні 99% у виявленні вірусів у доклінічних дослідженнях.

Планується, що Diagnovir буде запущено у масове виробництво. Вчені планують, що згодом він буде налаштований таким чином, що зможе виявляти інші віруси, не лише COVID-19.

Як повідомлялося, раніше в Туреччині було розроблено тест на антиген коронавірусу, альтернативний ПЛР-тесту, результат якого можна отримати за 5 хвилин.

 

Скандал у Польщі: знаменитості отримали щеплення поза чергою –  УП

Перші дні вакцинації проти коронавірусу в Польщі ознаменувалися скандалом через те, що кілька відомих людей отримали вакцину поза чергою.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на TVN24.

Кампанія вакцинації проти COVID-19 проводиться в Польщі з 27 грудня. Першими – на нульовому етапі – будуть вакциновані в першу чергу медики і медпрацівники. Однак в останні дні люди, що не входять в цю групу, були вакциновані.

Серед іншого, актори Крістіна Янда, Марія Северин і Віктор Зборовськи, а також колишній віцепрем’єр-міністр, а нині депутат Європарламенту Лешек Міллер визнали, що отримали перший укол вакцини.

Залишається неясним, чому це сталося і чи відповідали ці люди критеріям вакцинації.

Варшавський медичний університет (WUM) повідомив цього тижня, що, незалежно від вакцин, призначених виключно для медичних працівників, він отримав кілька сотень доз від державного управління матеріальних резервів, які повинні були бути використані до кінця року.

Деякими з них, як повідомляється, вакцинували сім’ї лікарняного персоналу, пацієнтів лікарень і 18 знаменитостей, які погодилися просувати кампанію вакцинації.

Однак глава державного управління матеріальних резервів Міхал Кучмеровськи сказав, що медичний університет не одержував ніяких додаткових вакцин і “вже точно не для знаменитостей”. Він додав, що вакцинація призначена виключно для медпрацівників.

“Інформація в ЗМІ про відомих людей, в тому числі про людей зі світу культури і політики, які були вакциновані позачергово, – це справжній скандал”, – сказав прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.

Міністр охорони здоров’я Адам Недзельський оголосив, що в понеділок WUM буде перевірений на предмет розподілу вакцин, і університет також заявляє, що хоче розслідувати це питання.

Актриса Марія Северин записала спеціальне відеозвернення, в якому вибачилася за отримання вакцини і пояснила ситуацію.

“Я вважаю, що кампанія вакцинації MUW, яка полягає в вакцинації відомих людей похилого віку, – чудова кампанія. У ситуації, коли так мало людей в Польщі хочуть пройти вакцинацію і так мало людей вірять в вакцину, я думаю, що потрібно зробити все, щоб переконати поляків зробити щеплення. Тому з великою радістю поїхала з батьком, везла його в лікарню WUM на вакцинацію. Я везла його, тому що у нього була важка операція, він не може ходити, він на милицях. Я поїхала туди не з наміром зробити щеплення і не поїхала туди як посол. Там я зробила помилку, тому що мені запропонували вакцинацію, і я погодилася на неї”, – сказала вона.

 

У Фінляндії зафіксували першу побічну реакцію на вакцину від коронавірусу –  УП

До Агентства з безпеки та розвитку в галузі фармацевтики Fimea (Фінляндія) надійшла перша заявка про побічну реакцію на вакцину від коронавірусу.

Джерело: Інтерфакс-Україна з посиланням на портал телерадіомовлення Фінляндії Yle

Деталі: Головний лікар Fimea Майя Кауконен повідомила в суботу, що заява отримана, але її зміст не розголошується з метою збереження конфіденційності.

Пряма мова: “Коли ми отримаємо щонайменше п’ять повідомлень, то розповімо, якого роду побічні ефекти вказувалися”.

Нагадаємо:

У Фінляндії вакцинація препаратом від Pfizer і Biontech стартувала 27 грудня 2020 року. Перші щеплення отримали медпрацівники.

2 січня стало відомо, що у Мексиці вивчають справу 32-річної лікарки, яку госпіталізували з підозрою на енцефаломієліт після отримання нею вакцини Pfizer-BioNTech проти коронавірусу.

 

Лікарка опинилася в реанімації після введення вакцини проти Covid – УП

Мексиканська влада заявила, що вивчає справу 32-річної лікарки, яку госпіталізували з підозрою на енцефаломієліт після отримання нею вакцини Pfizer-BioNTech проти коронавірусу.

Джерело: Reuters

Деталі: Медпрацівниця, ім’я якої не називають, потрапила до реанімаційного відділення державної лікарні після того, як у неї виникли судоми, ускладнення дихання та висипання.

Міністерство охорони здоров’я Мексики заявило, що попередній діагноз – енцефаломієліт (запалення головного та спинного мозку).

У відомстві додали, що у хвора виявилася схильною до алергічних реакцій, а під час клінічних випробувань не було жодних даних про те, що у когось з піддослідних розвивалося запалення мозку після застосування вакцини.

Reuters зазначає, що не вдалося зв’язатися з Pfizer та BioNTech для отримання коментаря з приводу цього інциденту.

Нагадаємо:

У Мексиці вакцинація проти Covid-19 стартувала 24 грудня, першими щеплення отримали медичні працівники.

Напередодні до Агентства з безпеки та розвитку в галузі фармацевтики Fimea (Фінляндія) надійшла перша заявка в країні про побічну реакцію на вакцину від коронавірусу. У Фінляндії вакцинація препаратом від Pfizer-BioNTech стартувала 27 грудня 2020 року.

 

У Британії дозволять змішувати вакцини проти COVID –  УП

Велика Британія дозволить людям в рідкісних випадках робити щеплення проти COVID-19 різними вакцинами, не дивлячись на відсутність даних про ступінь імунітету, що забезпечується змішуванням доз.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Reuters.

Британський уряд заявив, що людям можна зробити поєднання двох щеплень від COVID-19, наприклад, якщо такої ж дози вакцини немає в наявності, згідно з керівними принципами, опублікованими напередодні Нового року.

“Якщо та ж вакцина недоступна, або якщо перший отриманий препарат невідомий, розумно запропонувати одну дозу доступного препарату для завершення графіка вакцинації”, – йдеться в керівних принципах.

Мері Рамзі, глава відділу імунізації в Міністерстві охорони здоров’я Англії, сказала, що це буде відбуватися тільки в дуже рідкісних випадках, і що уряд не рекомендує змішувати вакцини, які вимагають введення як мінімум двох доз з інтервалом в декілька тижнів.

Британія була в авангарді затвердження нових вакцин проти коронавірусу, ставши першою країною, яка надала дозвіл вакцинам Pfizer/BioNTech і AstraZeneca в грудні.

Обидві вакцини призначені для введення в вигляді двох ін’єкцій з інтервалом в декілька тижнів, але вони не призначені для змішування разом.

У нових правилах уряду говориться, що “немає доказів взаємозамінності вакцин проти COVID-19, хоча дослідження ще тривають”.

Однак в рекомендаціях вказується, що, хоча слід докласти всіх зусиль для завершення режиму імунізації однією і тією ж вакциною, якщо пацієнт знаходиться в “безпосередній групі високого ризику” або вважається “малоймовірним, що він знову приїде”, йому можуть бути введені інші вакцини.

Нагадаємо, майже всі країни-члени ЄС почали масову вакцинацію від коронавірусу 27 грудня – за кілька днів після того, як перша вакцина, від розробників Pfizer-BioNTech, отримала дозвіл на використання у ЄС.

 

У Медзакупівлях пояснили, як формується вартість вакцини Sinovac  

Гендиректор ДП “Медичні закупівлі України” Арсен Жумаділов роз’яснив, яким чином відбувається формування ціни на вакцину від коронавірусу CoronaVac (Sinovac) у світі та для України.

Про це передає Укрінформ із посиланням на допис Жумаділова у Фейсбуці.

“У відкритих джерелах щодо ціни на вакцину CoronaVac (Sinovac) станом на сьогодні доступні дві цифри:

– 59,5 дол. США за дві дози. За такою ціною урядові служби міста Jiaxing (Китай) пропонували вакцину мешканцям міста. Таким чином, вартість однієї дози складала 29,75 дол. США за одиницю. З урахуванням ціни, що має Україна (17,85 дол. США), приводом для занепокоєння ця інформація бути не може”, – йдеться у повідомленні.

Водночас, за його словами, є інформація і про іншу вартість вакцини. Зокрема, в Індонезії вакцина CoronaVac (Sinovac) буде доступною за ціною 13,57 дол. США за одну дозу.

Посадовець пояснив це так. По-перше, Індонезія виступила не просто замовником товару, але заздалегідь запропонувала майданчик для клінічних випробувань вакцини-кандидата. По-друге, Індонезія замовляє не 1,9 млн. доз, як Україна, а 140 млн. доз вакцини.

По-третє, за словами Жумаділова, Індонезія купує речовину “in bulk”. Тобто – вторинне пакування, маркування, контроль серій виконують власне індонезійці. Така закупівельна стратегія приводить до здешевшання продукції.

При цьому Жумаділов уточнив, що дійсно є дешевші вакцини. Зокрема, ті, що виробляються за іншими технологіями – векторні, атенуйовані (ослаблений вірус), білкові вакцини. Однак вакцини різного типу не варто порівнювати.

“З огляду на різну собівартість виробництва вакцин різного типу, коректнішим буде порівнювати вартість CoronaVac із іншими вакцинами, в основі яких той самий класичний метод інактивації вірусу. Такий метод наразі вважається одним з найдорожчих. Його використовують кілька інших виробників, зокрема, ще один китайський виробник Sinopharm, який публічно декларував вартість двох доз своєї вакцини на рівні 150 дол. США (75 дол. США за одиницю)”, – зазначив глава Медзакупівель.

Він також відзначив, що для України особливе значення має той аргумент, що вакцини, що містять інактивований вірус, мають і високий рівень безпеки, і простіші умови траспортування та зберігання.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство охорони здоров’я 30 грудня уклало контракт про постачання в Україну в максимально короткі терміни вакцини виробництва компанії Sinovac Biotech від COVID-19 обсягом 1,9 млн доз за ціною 504 грн за дозу.

Очікується, що перша партія вакцини Sinovac Biotech для України – 700 тис. доз – буде поставлена протягом 30 днів після її офіційної реєстрації в Китаї або одним із компетентних органів США, Великої Британії, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади, Ізраїлю, Індії, Мексики, Бразилії, або за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу.

Sinovac Biotech є інактивованою вакциною, яка випускається у шприці та зберігається при температурі від +2 до +8°C. Проведені клінічні випробування у різних країнах, за результатами проміжних даних, показали ефективність препарату до 97%. Вакцини Pfizer i Moderna – це матричні РНК-вакцини, Astra Zeneca – це векторна вакцина. Вони нові й до цього часу широко не використовувались.

 

Купувати російську вакцину немає раціональних підстав – Медзакупівлі

УП

Гендиректор ДП “Медичні закупівлі України” Арсен Жумаділов вважає, що для закупівлі російської вакцини від коронавірусу “Спутник V” немає жодних раціональних підстав.

Джерело: Жумаділов у Facebook

Дослівно: “Не буду зупинятись детально на сумнівності процесу розробки та випробувань цієї вакцини-кандидата, зокрема, на тому, що московський Інститут Гамалеї розпочав розробку одним з останніх, але оголосив про успішне завершення другої фази випробувань першим влітку минулого року. При цьому з третьої фази він досі не вийшов з оприлюдненими результатами.

Не буду зупинятись на тому, що покладатись на державну російську організацію в умовах російської збройної агресії проти України в питанні забезпечення епідемічного благополуччя всієї країни – це невігластво, як мінімум.

Зупинюсь лише на тому, що в сегменті векторних вакцин, якою і є російська вакцина-кандидат, є значна конкуренція. 18 виробників по всьому світу знаходяться на тому чи іншому етапі розробки. Серед них є такі авторитетні гравці міжнародного фармацевтичного ринку, як AstraZeneca, Johnson & Johnson та інші. При цьому AstraZeneca вже має дозвіл на використання в низці країн включно із Великобританією.

Тобто наразі для замовлення російського продукту, в сегменті якої є дешевші, ефективніші, надійніші вакцини, немає жодних раціональних підстав”.

Передісторія:

2 січня нардеп, кум президента РФ Віктор Медведчук заявив про те, що до Міністерства охорони здоров’я України вже надійшла заява про держреєстрацію “Спутник V” для використання його на українцях в якості вакцини від коронавірусу.

У свою чергу головний санітарний лікар України Віктор Ляшко заявив, що всі чутки та політичні заяви про ймовірну реєстрацію в Україні російського препарату “Спутник-V” не відповідають дійсності. Він запевнив, що Україна використовуватиме лише ті вакцини проти COVID-19, які успішно пройшли третю, завершальну, фазу клінічних досліджень.

 

РФ оголосила про готовність випробувати на українцях препарат “Спутник-V” –  УП

Росія хоче на українцях випробовувати можливості свого препарату “Спутник-V”, а саме – ефект комбінації з експериментальною вакциною розробки британсько-шведської компанії AstraZeneca.

Джерело: Радіо Свобода з посиланням на заяву голови “Російського фонду прямих інвестицій” Кирила Дмитрієва

Деталі: Дмитрієв зазначив, що фонд готовий передати Україні технології для виробництва і застосування неперевіреної російської вакцини.

Вказаний російській фонд фінансував розробку “Спутник-V”, що досі не пройшов необхідних клінічних випробувань, але препаратом вже прищеплюють білорусів та росіян.

Така заява від російського чиновника пролунала на тлі повідомлення голови політради партії “Опозиційна платформа – За життя”, нардепа Віктора Медведчука про те, що до Міністерства охорони здоров’я України вже надійшла заява про держреєстрацію “Спутник V” для використання його на українцях.

Пряма мова Дмитрієва: “Ми всіляко готові співпрацювати з Україною, тому що ми вважаємо, що вакцини – поза політикою”.

Довідково: AstraZeneca, яка розробляє вакцину проти Covid спільно з Оксфордським університетом, має ближчим часом завершити третю фазу клінічних випробувань препарату. Задля цього компанія заявила 11 грудня про бажання випробувати комбінацію своєї вакцини з російською вакциною-кандидатом, які створені на подібних принципах, але відрізняються одна від одної. Тоді йшлося про те, що такі випробування можуть бути здійснені на росіянах.

Нагадаємо:

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко запевнив, що всі чутки та політичні заяви про ймовірну реєстрацію в Україні російського препарату “Спутник-V” не відповідають дійсності. При цьому він наголосив, що Україна використовуватиме лише ті вакцини проти COVID-19, які успішно пройшли третю, завершальну, фазу клінічних досліджень.

Крім того, п’ятий президент України Петро Порошенко попередив, що застосування російського препарату “Спутник-V” в Україні  неприпустимо, оскільки може створити значні ризики для українців.

 

Індія схвалила вакцину AstraZeneca, яку, скоріш за все, отримає Україна – УП

Індійський регулятор лікарських засобів рекомендував для використання вакцину від коронавірусу виробництва компанії AstraZeneca спільно із Оксфордським університетом.

Джерело: Reuters

Деталі: Окрім вакцини AstraZeneca експерти схвалили ще один препарат виробництва державного інституту, відомий як COVAXIN. Про результати клінічних випробувань якого мало що відомо.

Як стверджують в індійському уряді, відповідне рішення відкриває шлях до масштабної кампанії з імунізації країни.

Водночас, фінальне рішення щодо цих двох вакцин має прийняти глава Центральної організації з контролю за стандартами ліків. Проте очікується, що цей процес буде суто формальним, оскільки вакцина потрібна терміново.

Нагадаємо:

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов обговорив із компанією AstraZeneca терміни та логістику постачання вакцини проти коронавірусу. Водночас відомо, що цей препарат Європейське агентство з лікарських засобів у січні навряд чи рекомендує до використання.

Україна подала заявку на вакцину від коронавірусу COVAX: у пріоритеті – пів країни.

У Центрі громадського здоров’я заявили, що Україна найімовірніше отримає вакцину AstraZeneсa.

 

Порошенко застеріг владу від використання російського препарату “Спутник-V” –  УП

П’ятий президент України, очільник партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко заявив, що застосування російського препарату “Спутник-V” в Україні  неприпустимо, оскільки може створити значні ризики для українців.

Джерело: Порошенко, якого цитує Інтерфакс-Україна

Пряма мова: “У кожного представника влади не повинно бути ні днів, ні ночей, ні перерви. Він повинен їздити по всьому світу, до всіх якісних виробників вакцини – крім російських. Оскільки застосування російської вакцини навпаки буде тягнути за собою ризики”.

Деталі: За словами колишнього очільника держави, протягом 2021 року має бути щеплено від коронавірусу все населення України: “До квітня ми зобов’язані забезпечити мінімум 22 мільйони доз вакцини. Протягом усього року до 1 січня (2022 року – УП) ми повинні провакцинувати всіх.

Довідково: Препарат “Спутник-V”, розробку якого фінансував “Російський фонд прямих інвестицій”, поки не пройшов необхідного етапу клінічних досліджень, його ефективність у боротьбі з Covid-19 та безпечність для здоров’я людини – не доведені.

Передісторія:

2 січня стало відомо, що Росія хоче випробовувати на українцях можливості свого препарату “Спутник-V”.

Перед цим нардеп Віктор Медведчук заявив про те, що до Міністерства охорони здоров’я України вже надійшла заява про держреєстрацію “Спутник V” для використання його на українцях в якості вакцини від коронавірусу.

У свою чергу головний санітарний лікар України Віктор Ляшко заявив, що всі чутки та політичні заяви про ймовірну реєстрацію в Україні російського препарату “Спутник-V” не відповідають дійсності. Він запевнив, що Україна використовуватиме лише ті вакцини проти COVID-19, які успішно пройшли третю, завершальну, фазу клінічних досліджень.

 

В українській армії – 10 нових випадків коронавірусу

03.01.2021, 11:10

Станом на 10 ранку 3 січня в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіють 1756 осіб. За минулу добу зареєстровано 10 нових випадків захворювання.

Про це, передає Укрінформ, повідомляє Командування Медичних сил ЗСУ в Фейсбуці.

“Всього за час пандемії одужало – 12 422 особи, летальних випадків – 38. На ізоляції (в тому числі самоізоляція) перебуває 312 осіб. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби ,– 25 осіб”, – йдеться у повідомленні.

За минулу добу зареєстровано 10 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19. З них до закладів охорони здоров’я госпіталізовано 6 осіб. Стан здоров’я пацієнтів задовільний, отримують необхідне лікування, – уточнили в Командуванні Медсил.

На лікуванні вдома під наглядом медичної служби перебуває 4 особи, стан їх здоров’я задовільний, спостерігається легкий перебіг захворювання.

“Аналіз захворювань серед військовослужбовців та цивільного населення свідчить про те, що найчастіше інфекція поширюється під час епізодичних зустрічей з найближчими людьми (друзями та рідними), що не входять до кола осіб, з якими ви спілкуєтеся щодня або мешкаєте разом”, – зауважували в Командуванні Медсил.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 3 січня лабораторно підтверджені 1 074 093 випадки COVID-19, із них за добу – 4 576.

 

В Україні – 4 576 нових випадків коронавірусу

03.01.2021, 08:12

В Україні станом на 3 січня лабораторно підтверджені 1 074 093 випадки COVID-19, із них за добу – 4 576.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці.

“4 576 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 03 січня 2021 року. Зокрема, захворіли 158 дітей та 172 медпрацівники”, – написав Степанов.

За минулу добу померло 123 пацієнти, одужало – 6 250 осіб.

Крім того, за добу госпіталізовано – 1 306 осіб. Здійснено тестувань за добу – 14 576 (зокрема методом ПЛР – 12 362, методом ІФА – 2 214).

За весь час пандемії в Україні на COVID-19 захворіли 1 074 093, з них вже одужали 728 865 осіб. Водночас зафіксовано – 18 854 летальних випадків.

Проведено 5 610 003 ПЛР-тестувань.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Миколаївській (454), Львівській (433), Одеській (426), Дніпропетровській (404) областях та м. Київ (370).

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу зареєстрували 5 038 випадків коронавірусу.

 

США поставили скраплений газ в Хорватію: оператор ГТС хоче транспортувати його до України –  УП

1 січня танкер з США поставив першу партію скрапленого газу на хорватський СПГ, оператор ГТС працює над транспортуванням газу з цього терміналу до України.

Про це повідомляє голова оператору ГТС Сергій Макогон.

За його словами, постачання до Хорватії означає початок комерційного використання об’єкту. “Це плавучий LNG-термінал має потужність 2,6 мільярда кубічних метрів газу щорічно, що дозволить Хорватії диверсифікувати постачання газу – до цього часу країна покладалася на російський газ та газ власного видобутку”.

Наразі Оператор ГТС України разом з угорським оператором ГТС працює над створенням гарантованих потужностей для транспортування газу з цього терміналу до України.

“Це створить додатковий маршрут постачання газу у країну з альтернативних джерел, що зміцнить нашу енергетичну безпеку”, – резюмував він.

 

Україна скасувала мито на ввезення вин з ЄС –  УП

Україна з 1 січня, згідно з зобов’язанням по економічній частині асоціації з Євросоюзом, скасувала мито на ввезення вин.

Про це повідомляє AgroPolit.com.

Видання відзначає, що в Україні ввезли винної продукції на 146,7 млн, в той же час Україна експортувала своєї продукції на 11,9 млн доларів.

Нагадуємо:

Раніше мито на ввезення вина з ЄС складав 0,3-0,4 EUR/літр.

У 2019 для виноматеріалів було перероблено 124 тис. т сировини, що вдвічі менше за показники попередніх років.

 

У 2020 році транзит газу до Європи зменшився на 38% –  УП

У 2020 році транзит газу до Європи через газотранспортну систему склав 55,8 млрд куб. м, що на 38% менше, у порівнянні з 2019 роком.

Про це повідомляє оператор ГТС.

У 2020 році Оператор ГТС протранзитував до Європи 55,8 млрд куб. м газу (-38% у порівнянні з 2019 роком). Обсяги транспортування газу з Європи до України за аналогічний період склали 15,9 млрд куб. м (+12% у порівнянні з 2019 роком).

Серед ключових чинників зниження у операторі називають запуск нових газопроводів в обхід України, а також зменшення попиту на блакитне паливо в ЄС та значні запаси газу в європейських ПСГ.

При цьому Газпром вже повністю розрахувався за весь обсяг замовлених потужностей згідно з контрактом, в якому передбачена умова “качай або плати, – додають в повідомленні.

Також зазначається, що у західному напрямку було протранзитовано 51,9 млрд куб. м газу (-32%). Зокрема, у Польщу – 3,8 млрд, Словаччину – 38,5 млрд, Угорщину – 9,6 млрд. У південному напрямку транзит склав 3,9 млрд куб. м (-70%). Із них 0,9 млрд – у Румунію та 3,0 млрд – у Молдову.

Директор ГТС Сергій Макогон наголосив, що у 2020 році Оператор ГТС України на 100% виконав свої ключові завдання – забезпечив надійне транспортування газу для українських споживачів та у повному обсязі виконав зобов’язання щодо транзиту газу в ЄС та Молдову.

Нагадуємо:

Транзитна угода з Газпромом передбачає бронювання потужностей в обсязі 65 млрд куб. м (178 млн куб. м / добу) у 2020 році та по 40 млрд кубометрів (110 млн куб. м/добу) у 2021-2024 роках. Минулого року транзит склав на 14% менше (або на 9,2 млрд куб. м), ніж передбачено угодою.

 

У РФ скоротився видобуток нафти майже на 9% –  УП

Обсяг видобутку нафти і газового конденсату в Росії скоротився на 8,6% у порівнянні з 2019 роком і склав 512,68 мільйонів тонн.

Про це повідомляється в оперативному зведенні Центрального диспетчерського управління паливно-енергетичного комплексу, передає Інтерфакс.

Цей показник став мінімальним за останні дев’ять років і наблизився до десятирічного мінімуму: у 2010 році він склав 512,3 мільйона тонн.

Видобуток минулого року скоротили всі великі учасники нафтового ринку.  Середньодобовий показник зафіксований на рівні 10,27 мільйона барелів з урахуванням поправки на високосний рік.

Нагадуємо:

За підсумками 2020 роки контракт на Brent подешевшав майже на 22%, а на WTI впав майже на 21%.

За прогнозами Світового банку у 2020 році ціна за барель встановиться на рівні $41, у 2021 може піднятися до $44.

Нафта марки WTI з поставкою в травні впала до “нуля” доларів, а потім обвалилась до “мінус” 37 доларів за барель.

Світові ціни на нафту почали знижуватися на початку 2020 року, тоді вартість еталонної марки Brent становила трохи менше 70 доларів за барель.

У 2019 Росія встановила рекорд за обсягами видобутку нафти за весь пострадянський період – 568 млн тон нафти і конденсату. Середньодобовий видобуток тоді склав 11,25 мільйона барелів на добу.

 

Кожен козак мав свою шаблю: Матіос пояснив, чому підтримує легалізацію зброї

УНН. Кожен українець має право на носіння, зберігання і придбання короткоствольної зброї, якщо він не є наркоманом або психічно хворою людиною. Таку думку висловив колишній Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос в інтерв’ю Анастасії Дайнод на телеканалі ZIK, передає УНН.

“Я сповідую принцип, що кожен українець має право на носіння, зберігання і придбання (зброї – ред.). Я за легалізацію короткоствольної зброї. Кожен українець повинен мати, як і в Америці. Тому що українська історія говорить про те, що кожен козак мав свою шаблюку, мав свій пістоль, мав коня, а якщо він не мав коня то мав списа. Тому, українець повинен мати короткоствольну зброю, якщо він притомний, якщо він не є наркоманом або психічно хворою людиною”, – сказав Матіос.

Він розповів також, що нагороджувати зброєю в Україні має право голова Служби Безпеки, Президент, міністр внутрішніх справ, міністр оборони, голова Служби Зовнішньої розвідки тощо.

Як повідомляв УНН, раніше голова Нацполіції Ігор Клименко заявив, що перш ніж легалізувати зброю в Україні, необхідно закінчити бойові дії та вилучити всю незаконну зброю.

 

Матіос: право на війні повинно повинно бути у погонах і в формі, а не в “туфельках”

УНН. Розслідувати військові злочини, зокрема на Сході України, повинні люди у формі, а не у “туфельках…”. Таку думку висловив колишній головний військовий прокурор України Анатолій Матіос в інтерв’ю Анастасії Дайнод на телеканалі ZIK, передає УНН.

“Пан Рябошапка, який зараз сидить в Брюселі біля спідниці власної дружини, і пан Богдан, який мене любив-не любив, а не любив державу, бо я не є уособленням держави — я той, хто служить для держави, вони прийняли рішення і ліквідували Військову прокуратуру. Хоча, у нас війна не закінчилась, військових як було майже 500 тисяч — вони так і залишились, військові злочини як вчинялись так вчиняються, документування наслідків війни і всього, що відбувається на сході, повинні робити люди в погонах, тому що право на війні повинно бути у погонах і в формі. А цивільний у туфельках з папочкою в окоп не піде”, — сказав Матіос.

Він уточнив, що під останніми мав на увазі звичайних прокурорів та співробітників ДБР, які є “цивільними людьми”.

Як повідомляв УНН, Верховна Рада на своєму засіданні в четвер, 19 вересня 2019 року, ухвалила закон авторства президента Володимира Зеленського про реформу прокуратури. Закон передбачав ліквідацію військових прокуратур і, відповідно, посади головного військового прокурора.

Своєю чергою тодішній Генпрокурор Руслан Рябошапка заявив, що після ухвалення закону про реформу прокуратури відбудеться перехід військової прокуратури у систему Генеральної прокуратури, і буде створена спеціалізована прокуратура, яка функціонує на сьогоднішній день.

 

Матіос розповів, як 40 хвилин стояв під прицілом снайпера “торнадівців”

УНН. Колишній Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос повідомив, що 40 хвилин стояв під прицілом снайпера під час переговорів з лідером колишніх бійців спецпідрозділу “Торнадо” на Луганщині. Подробиці він повідомив в інтерв’ю Анастасії Дайнод на телеканалі ZIK, передає УНН.

“Я вам скажу, що я бачив кіно про Азію, про Африку, коли з триногами, з кулеметами, десь там по пустелі носяться, тому що це основний засіб пересування. Коли це відбувалось у Луганській області, кавалькада джипів L-200 різного забарвлення і різні джипи з кузовом, у яких стоять озброєні люди чим не Чечня… Це була страшна і важка робота, я стояв 40 хвилин під прицілом снайпера… Я схуд”, – сказав Матіос.

Він розповів, що по приїзду в Сєвєродонецьк поїхав з правоохоронцями дивитись, де знаходиться основна база “торнадівців” – селище, де вони “фактично захопили школу і зробили з неї неприступний табір, який замінували – там стояли кулемети”.

“Фактично, вони сказали: хто наблизиться – ми будемо відстрілюватись і відбиватись. Потрібно було вивести їх на перемовини, щоб ті люди, яких ми мали затримати, пішли без супротиву на законні вимоги правоохоронних органів, а їншим вже робили б ревізію, чи вони причетні чи непричетні”, – розповів колишній військовий прокурор.

Він зазначив, що врешті була досягнена домовленість про те, що з боку “торнадівців” приїде керівник. Той поставив умову, що зустріч біля пам’ятника Леніну.

“Ленін в Сєвєродонецьку тільки на площі. Це така стометрова площа. Він стояв, я приїхав. Дала мені поліція у вухо спеціальний пристрій щоб я чув, що відбувається. Ми проговорили, що я можу йому обіцяти як старший групи документування і фактично затримання. Ми спілкувались. І коли мені у вухо сказали: “не робіть різких рухів, не провокуйте агресію” того, хто з вами є – прізвище назвали – тому що, ми не розуміємо звідки, ми зараз знайдемо, але у вас ззаду (показав на потилицю – ред.) мушка. Я знаю що таке потіти. Але коли потіє голова, і по ній тече краплина, і ти не розумієш скільки ще так стояти – було некомфортно. Але і це ми пережили”, – додав Матіос.

Нагадаємо, 17 червня 2015 року тодішній головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявив, що в роті “Торнадо” виникла злочинна група, яка в Лисичанську на Луганщині незаконно утримувала в підвалі місцевих жителів, вчиняючи проти них насильницькі дії: побої, катування, спричинення тілесних ушкоджень і особливо жорстоке сексуальне насильство.

18 червня 2015 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков підписав наказ про розформування роти патрульної служби особливого призначення МВС України “Торнадо”.

Загалом обвинувачення “торнадівців” включали, зокрема створення злочинної організації, перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, незаконне позбавлення волі або викраденні людини, катування, доведення особи до замаху на самогубство, насильницьке задоволенні статевої пристрасті неприродним способом тощо.

За вироком суду найбільші терміни отримали командир роти Руслан Онищенко і громадянин Білорусі Данило Ляшук — 11 і 10 років позбавлення волі відповідно. Заступнику командира Миколі Цукурову призначили покарання у вигляді 9 років в’язниці, Іллі Холоду — 9,5 років. Троє інших фігурантів справи — Борис Гульчук, Максим Глєбов, Микита Кущ отримали по 9 років, а Анатолій Пламадяла — 8 років за гратами. Ще чотирьох засудили до 5 років “умовно” (з випробувальним терміном). Це Юрій Шевченко, Роман Іваш, Андрій Демчук, і Микита Свиридовський.

Перебуваючи у СІЗО, після винесення вироку, “торнадівці” влаштували бунт, після чого були “розселені” у різні установи відбування покарання.

 

Чиновникам доведеться складати іспит з української мови, але не всім –  УП

Відповідно до мовного закону, складати іспит з української мають насамперед державні службовці та особи, які набувають громадянства. Проте є винятки.

Джерело: уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в ефірі каналу “Україна 24”, якого цитує Укрінформ

Деталі: За словами мовного омбудсмена, насамперед іспит на знання державної мови стосуватиметься тих, хто претендує на державну службу. Йдеться про міністрів, керівників обласних державних, районних адміністрацій, очільників держпідприємств тощо.

Пряма мова: “Тобто ті, хто займатиметься безпосередньо діяльністю, пов’язаною з державною владою. Стосовно іншої категорії — це і ті громадяни, які набувають громадянства. Це громадяни інших країн, які склавши державний іспит, мають право отримати громадянство нашої держави.

Звичайно, будуть і ті категорії, які не складатимуть (мовний іспит – УП), принаймні у 2021 році. Можливо, будуть якісь зміни до закону. Це стосується насамперед депутатів, така вже норма закону, нічого не поробиш, і правоохоронні структури”.

Читайте також: Mova is… Закон про мову у цифрах

Закон про мову. Спростовуємо страшилки й перебріхування

Передісторія: 16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Документ Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року, ще до інавгурації Володимира Зеленського.

Нагадаємо:

Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови може в разі систематичних порушень мовного законодавства з 16 січня застосовувати штрафи.

16 січня набуде чинності 30 ст. мовного закону, яка зобов’язує усіх постачальників послуг в Україні комунікувати з клієнтами державною мовою.

 

Перемог більше: що змінилося та чого чекати у 2021 році у зовнішній політиці України

30 грудня 2020, Сергій Сидоренко, Юрій Панченко, Європейська правда

2020 рік, поза сумнівом, залишиться в історії та у пам’яті як перший рік пандемії коронавірусу. Ця тема привертала увагу і урядів, і дипломатів по всьому світу, змінюючи життя мільйонів людей… але у світі відбувалися також інші події.

Деякі з них стали без перебільшення історичними, знаковими. У тому числі для України. До того ж (хоч це може когось здивувати) 2020 рік у міжнародній сфері приніс Україні набагато більше перемог, аніж поразок, і навіть у тих питаннях, де ми стояли на межі “зради”, ситуацію вдалося змінити. Часом навіть на протилежну.

Отже, свідомо відклавши вбік пандемію та пов’язані з нею події, “Європейська правда” підбиває підсумки зовнішньополітичного року для нашої держави.

5 головних перемог 2020 року

НАТО та статус EOP

12 червня Північноатлантична рада надала нашій державі статус партнера з розширеними можливостями НАТО (Enhanced opportunity partner, EOP), який відкриває для України можливості тіснішої військової співпраці з Альянсом. І хоча він не є аналогом членства, тобто не поширює на Україну “натівську парасольку безпеки”, але наближає нас до рівня готовності до вступу в Альянс.

Та особливу вагу має те, як та коли Альянс дав цьому зелене світло.

В експертних колах було відомо, що переговори щодо EOP поволі йдуть до успіху. Київ переконував європейських скептиків, як-от Німеччину, у своїй готовності використовувати новий статус. Були сподівання, що ми отримаємо його наприкінці року, якщо тільки це рішення не заблокує непередбачувана Угорщина.

Тим часом навесні наш конфлікт з Будапештом пішов на спад, глави МЗС Дмитро Кулеба та Петер Сійярто провели кілька переговорів і готували зустріч лідерів.

Словом, відкрилося вікно можливостей – і ми вдало ним скористалися.

Альянс погодився прискорити надання статусу EOP, і Угорщина не стала його ветувати.

Зайве й говорити, що зараз це вікно знову зачинене. “Угорське протистояння” знову гаряче – але рішення вже ухвалене, його не скасувати.

І не виключено, що рішення про наш вступ до НАТО колись буде схвалене завдяки появі подібного “вікна”, як це відбувалося з іншими державами Східної Європи. Але для цього недостатньо просто чекати.

І тому дуже важливо, що Україна, отримавши EOP, не зупинилася. Ми вже подали до Брюсселя пропозиції щодо використання нового статусу. Важливість цих кроків визнає навіть опозиція.

Британський успіх

Безумовно успішним для України у 2020 році став британський напрямок.

Сполучене Королівство здавна є партнером та другом нашої держави. Лондон був однією з небагатьох столиць, що послідовно виступали за вступ нашої держави до ЄС. Крім того, британська влада і суспільство після кількох політичних вбивств, скоєних російськими агентами на їхній території, а тим більше після застосування нервово-паралітичної зброї у Солсбері, дуже реалістично ставляться до путінського режиму.

А цього року Україна стала офіційно проголошеним стратегічним партнером Британії. Це зафіксовано у великій торговельній та політичній угоді, яку наші держави уклали в жовтні.

Її підписання стало безсумнівною перемогою Києва. До того ж угода дозволила нам зберегти вільну торгівлю з королівством після його виходу з ЄС.

Та не менш важливою стала домовленість із Британією про оновлення українського флоту. ЄвроПравда детально розповідала про будівництво британських ракетних катерів та загалом про “москітний” флот. Ця домовленість стала важливою перемогою 2020 року.

Марків вільний!

Бувають новини настільки позитивні й настільки переможні, що про них знають без перебільшення усі.

Саме таке повідомлення надійшло з Італії 3 листопада: апеляційний суд Мілана зняв усі звинувачення з Віталія Марківа і звільнив його у залі суду.

Справа Марківа, фальсифікована від початку, стала ганебною сторінкою італійського правосуддя, адже суд першої інстанції під тиском суспільства, “розігрітого” російською пропагандою, ухвалив обвинувальний вирок, попри відсутність жодних реальних доказів. Нацгвардієць провів за ґратами понад три роки. Та дякуючи зусиллям нашої громади в Італії, дипломатів, держави загалом – правда перемогла.

Гаага

Протидія України державі-агресору, яка свідомо та послідовно руйнує світову правову систему та сіє ворожнечу у різних частинах планети, буде неповною, якщо не покарати персонально тих, хто ухвалював ключові рішення. Тих, через кого загинули десятки тисяч українців, а 1,5 мільйона (за офіційними даними) були змушені залишити домівки.

Включно з Владіміром Путіним.

Навіть якщо вирок буде посмертним, як це сталося із Гітлером – таке засудження є дуже важливим.

11 грудня світ зробив крок до цього рішення: офіс прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) повідомив про закінчення попереднього розслідування у справі “Ситуація в Україні”. Вже зараз Гаага може почати процес щодо подій, пов’язаних з російською агресією. “Європейська правда” детально розповіла, що це означає.

Донбас, Нормандія та Мінськ

Цей пункт – найскладніший. Він – єдиний з п’ятірки, де немає чіткої перемоги, але його все одно варто зарахувати до переліку досягнень.

Причому протягом року з боку України (передусім офісу президента) була низка помилок. Ми ледь не проковтнули наживку росіян, які просували рішення, що дало би суб’єктність російським маріонеткам на Донбасі. Але тоді – у тому числі завдяки тиску громадськості – процес вдалося зупинити. І, треба визнати, відтоді Банкова навчилася на власних помилках та почала діяти обережніше.

Рік тому доводилося чути численні апокаліптичні прогнози щодо розвитку подій на Донбасі, але вони, на щастя, не справдилися. Принцип “безпека передусім” лишився базовим на переговорах; Україна не піддалася тиску Кремля щодо змін до Конституції; Німеччина лишається на нашому боці тощо.

Та перемога не лише у тому, що ми не здали свої позиції.

Цього року Україна перебрала лідерство у Тристоронній контактній групі (ТКГ), тобто у Мінському форматі.

Уперше за тривалий час саме Київ формує порядок денний на переговорах, змушуючи росіян нервувати. Так, наприклад, сталося через рішення України змінити свою делегацію у ТКГ та через включення до неї представників Донбасу, що стали противагою маріонеткам РФ з окупаційних адміністрацій. До слова, “зміну лідера” у ТКГ вже публічно визнають західні дипломати.

А те, що Росія, не маючи стратегії перемоги за нових умов, скочується в істерики та ультиматуми, які лишаються невиконаними, додає оптимізму. Тому цей трек (навіть якщо не брати до уваги зниження інтенсивності обстрілів на Донбасі) можна сміливо зараховувати до міжнародних перемог, яких досягла Україна 2020 року.

5 світових зрушень, що вплинули на Україну

У попередньому блоці йдеться про перемоги, яких досягла Україна – сама або разом із партнерами. Та 2020 рік виявився багатим також на події, що сталися без нашої прямої участі, але які, втім, дають нові перспективи нашій державі. Або ж ті світові зсуви, які лише побіжно стосуються нашої держави – але під час яких Київ вчинив правильно.

Протести у Білорусі

Масові ненасильницькі протести, що розпочалися у сусідній країні після фальсифікованих президентських виборів, викликали симпатії всього світу, але так і не призвели до повалення самопроголошеного президента Александра Лукашенка, якого називають також останнім диктатором у Європі (Росію, нагадаємо, ми не вважаємо європейською державою).

Втім, говорити про остаточну перемогу Лукашенка зарано. Навпаки, є підстави вважати, що його повалення є питанням недалекого майбутнього.

І не лише через обіцяну конституційну реформу. Набагато важливішим є становлення білоруської політичної нації. Масштабні та тривалі протести на вулицях білоруських міст, які не вдалося загасити жорсткими репресіями, явно суперечать інтересам як самого Лукашенка, так і його союзників у Кремлі.

Та ми хочемо окремо відзначити дії України.

Західні держави не вперше жорстко реагують на дії білоруської диктатури; США та окремі країни ЄС ще у 2010 році оголошували про невизнання перемоги Лукашенка на так званих “виборах”. Натомість Київ щоразу намагався дистанціюватися від західної критики, віддаючи перевагу збереженню контактів з “батькою”.

Цього разу наша держава вчинила інакше.

Так, була нетривала пауза з оцінкою подій у Мінську (яка викликала критику на адресу МЗС та ОПУ, у тому числі з боку “Європейської правди”). Але невдовзі Київ оголосив про нелегітимність влади Лукашенка та приєднався до більшості запроваджених Євросоюзом санкцій та до усіх відкритих заяв стосовно Білорусі. У цьому питанні ми нарешті з цивілізованим світом – і це заслуговує на підтримку.

Але водночас Україна не доєдналася до тих, хто підносить вагу Світлани Тихановської. Приміром, Зеленський, на відміну від решти європейських лідерів, з нею не зустрічався. І це – правильно, зважаючи на неоднозначні заяви номінальної лідерки білоруської опозиції щодо Криму, спростування яких має бути передумовою добрих відносин будь-якого політика з Україною.

Нова війна у Карабаху

Не менший вплив на нас має нова війна між Азербайджаном та Вірменією, яка призвела до поразки Єревана та відновлення контролю Баку над більшістю території країни. Втім, конфлікт ще далекий від завершення. Не визначений навіть статус самого Нагірного Карабаху, куди тепер увійшли російські “миротворці”.

Україна в цьому конфлікті діяла саме так, як радили експерти, включно з ЄвроПравдою. Київ не ставив під сумнів територіальну цілісність Азербайджану, проте лишився осторонь самого збройного конфлікту і не вдався до некоректних порівнянь ситуацій у Карабаху та ОРДЛО на офіційному рівні.

Увесь світ проти Росії

І хоча у карабаському конфлікті Росія виявилася серед переможців, загалом 2020 став для неї роком поразок.

Це доводить, зокрема, ситуація з антиросійськими санкціями у ЄС. Нині не чути навіть натяків на їхнє скасування, які постійно лунали, приміром, у 2019 році. Навіть президент Франції Еммануель Макрон, який півтора року тому оголосив про нову російську політику та про курс до більшої взаємодії з Москвою, змушений утриматися від втілення намірів.

Цього року Путін зацементував свій імідж нерукоподаваного політика.

І не лише через дії в Україні.

Величезний вплив на Захід мало отруєння Навального, внаслідок якого у Німеччині навіть заговорили про можливість зупинки “Північного потоку-2”. І навіть нові американські санкції проти ПП2 вже не викликали такого опору, як досі (детальніше про них – у статті “Дві пастки для Nord Stream 2“).

Наслідки Brexit

Підбиваючи підсумки року, не можна не згадати про успішне завершення переговорів між Великою Британією та ЄС. Угода про розлучення затверджена. Хаотичного Brexit вдалося уникнути, і це добра новина для усього континенту.

А для України це також означає, що ми дуже скоро підпишемо з ЄС угоду про “відкрите небо”, яка роками була заблокована через суперечку між Британією та Іспанією. На її підписання ми чекаємо вже у лютому.

Вибори у США

І, звісно ж, надважливим є обрання нового президента США. Ми багато про це писали (аналітику можна почитати у тематичному розділі ЄвроПравди, наприклад про те, чого чекати Україні від відносин із США у новому році). Та маємо окремо підкреслити: після провальних дій ОПУ в 2019 році Київ змінив тактику, зокрема не піддався тиску Джуліані й не став втручатися у вибори.

Хоча історія з плівками Деркача навесні змусила понервувати. І запитання про роль команди Зеленського у ній досі лишаються без відповіді.

Але кричущих проблем нам вдалося уникнути.

Цей блок, на щастя, значно менший за попередні. І саме це є підставою для оптимізму принаймні щодо зовнішньої політики та для сподівань на краще у 2021 році (спойлер: перелік цих сподівань наведений нижче). Але вирішити ці проблеми, яких ми нарахували чотири, украй важливо. Причому якнайшвидше.

Арбітраж щодо лісу-кругляка

Цей пункт – єдиний з переліку, де можна говорити про безумовну поразку на міжнародному фронті. Втім, ця поразка була очікуваною, адже історія тягнеться з 2015 року. У грудні арбітраж встановив, що рішення України про заборону експорту необробленої деревини у тому вигляді, як його ухвалила наше держава, порушує Угоду про асоціацію та має бути скасоване.

За п’ять років історія з кругляком суттєво вплинула на довіру ЄС до Києва, так і не зупинивши вирубку Карпат (бо її Київ врегулювати так і не зважився). І засмучує те, що нова влада просуває подібні ініціативи, на кшталт нових правил держзакупівель.

Втім, це рішення арбітражу ще зможе стати перемогою України, якщо його наслідком буде створення прозорого ринку деревини.

Але є інший сценарій. Спроби Києва маніпулювати рішенням, затягуючи його виконання чи шукаючи можливості його ігнорувати (наприклад, штучно віднісши сосну до деревини цінних порід, щодо якої арбітраж підтвердив право обмежувати експорт), можуть мати катастрофічні наслідки для відносин із Євросоюзом.

Відносини з ЄС

Українська влада заявляє, що європейський напрям – це той, де можна говорити про безумовну перемогу Києва, але це варто поставити під сумнів. Принаймні, після подій кінця року, коли Конституційний суд спробував зруйнувати антикорупційну інфраструктуру.

Зеленський переконав Брюссель у тому, що не він стоїть за цим рішенням, тож криза дещо вщухла, але реальних дій влади (яка нібито має монобільшість) для її подолання відверто бракує. А останні події року, коли Банкова б’є рекорди із втручання в роботу правоохоронних органів, намагаючись зупинити розслідування справи Татарова, для багатьох у Брюсселі можуть стати визначальними.

Підкреслимо: про поразку України тут не йдеться. На європейському фронті ми досягли багато чого, є обережні сподівання на перемоги наступного року. Однак загалом у ставленні європейців до Зеленського 2020-й став роком втрати довіри чи то “завершення романтичних стосунків”. Хоча цей процес ще не є незворотним.

НАТО: уповільнення реформ

Ця сфера також точно не є “зрадою”. Рада ухвалила низку реформаторських законів, що потрібні для зближення з Альянсом – про оборонні закупівлі, про розвідку тощо.

Однак епопея із Законом про СБУ, проти ухвалення якого (знову, як і до 2019 року!) працює сама Служба безпеки України, засмучує. Три спроби ухвалити цей закон хоча б у першому читанні завершилися нічим. Його перенесли на січень. Та для реального успіху за лінією НАТО потрібна вища підтримка реформ. У тому числі – з боку проєвропейської опозиції.

Інакше ми й надалі будемо шкодувати про те, що Грузія робить кроки до вступу в Альянс, а ми стоїмо на місці.

Угорщина: без зрад і без перемог

На жаль, у відносинах з Угорщиною ми знову у проваллі. Конфлікт поновився, а заяви соратників Орбана заганяють його в глухий кут. Втім, є і добра новина. Жодною червоною лінією новий уряд не поступився. Та рано чи пізно цей конфлікт необхідно владнати.

П’ять мрій на 2021 рік

І, нарешті, про очікування від нового року. Звісно, на першому місці – ті, що пов’язані з пандемією, як-от успішна вакцинація, відновлення повноцінної дії безвізу тощо. Але ми домовилися про це не писати :)

До того ж від нового року не бракує очікувань та мрій, не пов’язаних із коронавірусом.

На першому місці – НАТО. Якщо Україна доведе свою відданість проведенню реформ (і ухвалення закону про СБУ тут не на останньому місці!), ми маємо всі підстави сподіватися на позитивний сигнал на наступному саміті Альянсу, який відбудеться, імовірно, восени. Не виключене навіть відновлення нашої “спайки” з Грузією, якщо для двох держав визначать спільні терміни отримання ПДЧ. Хоча у разі, якщо грузини отримають цей статус першими, це нам лише допоможе. ЄвроПравда вже поясняла, чому.

На другому місці – досягнення перемир’я з Орбаном, не поступаючись при цьому цілісністю України. Ми маємо захищати угорську меншину, але не втрачати її, а Угорщина має припинити розігрівати паніку та сіяти ворожнечу на Закарпатті. Домовитися про це буде непросто, але це необхідно зробити. Це потрібно також для подальшого реального прогресу у відносинах із НАТО.

Третя мета – у 2021 році ми маємо наблизитися впритул до перегляду Угоди про асоціацію з ЄС, зробивши її відповідною часу. У тому числі – використати Green Deal, тобто зелений курс Євросоюзу. Це завдання – цілком досяжне.

Четверте – це так званий “промисловий безвіз” з ЄС (відомий також за офіційною назвою “Угода ACAA”), який посилить наших експортерів, знявши потребу додаткової сертифікації товарів. Таких угод буде кілька для різних товарних груп. У 2021 році треба прагнути підписати перші з них.

І, нарешті, п’яте – створення “Кримської платформи” як механізму, який дозволить тримати питання Криму у світовому порядку денному. Її перший саміт відбудеться у травні. А от чи можна буде говорити про реальний успіх цієї ініціативи? Чи стане вона кроком до повернення Криму? Відповідь на ці питання спробуємо дати за рік. І вона значною мірою визначить, чи стане 2021 роком перемог української дипломатії.

 

ЦВК визнала обраними селищного та сільського голів на Київщині та Полтавщині

Центральна виборча комісія визнала Юрія Прилипка обраним Гостомельським селищним головою, а Валентину Городянко – обраною Пришибським сільським головою.

ПРО ЦЕ ПЕРЕДАЄ УКРІНФОРМ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЇ СЕКРЕТАРІАТУ ЦВК.

Зазначається, що під час засідання ЦВК визнала протиправною бездіяльність Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області щодо неприйняття нею рішення про визнання особи обраною селищним головою та неоприлюднення результатів перших виборів Гостомельського селищного голови шляхом опублікування відповідного повідомлення в місцевому друкованому ЗМІ. А також – щодо невиконання рішення виборчої комісії вищого рівня.

Як повідомлялося, 29 грудня 2020 року Комісія врахувала протиправну бездіяльність Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області щодо прийняття рішення про визнання Прилипка Ю.І. обраним Гостомельським селищним головою на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. А також – вважала за необхідне на підставі протоколу про результати голосування з перших виборів Гостомельського селищного голови самостійно прийняти відповідне рішення.

На підставі відповідного протоколу про результати голосування ЦВК визнала Юрія Прилипка обраним Гостомельським селищним головою. Результати вказаних перших виборів мають бути офіційно оприлюднені в місцевому друкованому ЗМІ.

30 грудня 2020 року Комісія на своєму засіданні провела повторний підрахунок голосів виборців з виборів Пришибського сільського голови Кременчуцького району Полтавської області 25 жовтня 2020 року на виборчих дільницях № 530302, 530303, 530304, 530408, 530409, а також № 530394 (з урахуванням висновків судових рішень), і за його результатами склала відповідні протоколи. А також – встановила результати голосування з виборів Пришибського сільського голови та склала відповідний протокол про результати голосування в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

“Таким чином на підставі вказаного протоколу ЦВК визнала Городянко Валентину Іванівну обраною Пришибським сільським головою. Результати вказаних виборів мають бути офіційно оприлюднені в місцевому друкованому засобі масової інформації”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 25 жовтня 2020 року відбулися місцеві вибори.

 

Центрвиборчком зобов’язав ТВК на Одещині належно провести повторні вибори

ЦВК зобов’язала Кароліно-Бугазьку сільську ТВК на Одещині забезпечити прийом документів для реєстрації кандидатів у депутати та на посаду сільського голови на повторних виборах.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Управління комунікації Секретаріату ЦВК.

Під час засідання Комісія розглянула дві скарги, у яких субʼєкти звернення просили, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Кароліно-Бугазької сільської ТВК Білгород-Дністровського району Одеської області щодо належного проведення процесу повторних виборів депутатів сільської ради в багатомандатних округах №1-5, 7 та сільського голови, призначених нею на 7 лютого 2021 року. А також – скасувати постанови цієї комісії від 27 жовтня 2020 року щодо визнання обраними депутатів Кароліно-Бугазької сільської ради та сільського голови.

Комісія задовольнила скаргу частково, визнавши протиправною бездіяльність вказаної сільської ТВК щодо невідкриття спеціального рахунку для внесення грошової застави кандидатами в депутати сільради й на посаду сільського голови та нерозміщення реквізитів у визначений законодавством спосіб. А також – щодо неорганізації ТВК прийому документів для реєстрації кандидатів.

Кароліно-Бугазьку сільську ТВК зобовʼязано невідкладно відкрити відповідний спеціальний рахунок, розмістити його реквізити у визначений законодавством спосіб та передати їх до Комісії для розміщення на її офіційному сайті. А також організувати та забезпечити прийом документів для реєстрації кандидатів у депутати та на посаду сільського голови.

Окрім того, Комісія звернулася до Національної поліції щодо перевірки викладених у скарзі й постанові ЦВК фактів та в разі виявлення підстав – вжиття заходів реагування згідно із законодавством.

Як повідомлялося, в Україні 25 жовтня 2020 року відбулися місцеві вибори. У селі Кароліно-Бугазі було призначено повторні вибори – до сільради та сільського голови – на 7 лютого 2021 року.