В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1104 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Макрон ініціює кроки радикального посилення безпеки України та Європи. Макрон намагається діяти стратегічно, але все ще сприймає США як надійного партнера, що вже не відповідає реальності. Франція виходить на передову у питаннях європейської безпеки – Ідея “мирної проби” на місяць – дипломатичний маневр для доведення очевидного факту, що Путін не припинить агресію.

Франція демонструє готовність радикально посилювати безпеку України та Європи, що є якісно новим етапом у європейській безпековій політиці. Залишковим є помилкове сприйняття США як беззаперечного партнера. США під адміністрацією Трампа вже відходять від гарантій безпеки для України,  ЄС та Європи. Трамп не бачить у Європі стратегічного союзника, а радше конкурента. Навіть, якщо США не покинуть НАТО, вони можуть свідомо саботувати його функціональність, що відкриває двері для російської експансії ще більше. Європа та ЄС мають взяти безпекову ініціативу у власні руки – Німеччина, Франція, Великобританія, Польща –  повинні формувати незалежну від Вашингтона систему гарантій безпеки.

НАТО без США може самоліквідуватися, тому є потреба створення нового військового союзу в Європі, який не залежатиме від політичних змін у США. Макрон мислить правильно у частині безпеки, але його ключова вада – віра у стратегічну стабільність США як партнера. Тоді як Трампова політика сигналізує, що Європа має готуватися до самостійного протистояння глобальному путінізму без надії на Вашингтон.

Публічні маркери:

«Макрон вважає, що Європі час збільшити витрати на оборону до 3-3,5% ВВП»

«Макрон розповів про деталі франко-британського плану для України»

«Макрон готовий відкрити дискусію про європейську «ядерну парасольку»

«Макрон працює над відновленням діалогу між Україною та США»

Саміт у Лондоні став демонстрацією готовності Європи діяти без Вашингтона, але не всі це ще усвідомили до кінця. Британія та “коаліція спроможних” роблять реальні кроки. Так, Велика Британія заявила про додаткове фінансування та постачання зброї, що підкреслює лідерську роль Лондона у підтримці України.

Саміт ухвалив рішення щодо посилених гарантій безпеки для України, що наближає нас до європейської безпекової архітектури без домінуючої ролі США. Туск демонструє суперечність між реальністю та ілюзіями. З одного боку, Туск підтримує гарантії безпеки для України. З другого, все ще орієнтується на США, які відходять від своїх обов’язків. Це свідчить про стратегічний розрив між прагненнями ЄС та його здатністю діяти самостійно. 

Геостратегічна реальність демонструє безсумнівний вихід США з Європи, тому ЄС та Європа має брати ініціативу. Лондонський саміт показав, що колективний Захід більше не може чекати на Вашингтон. Велика Британія, Франція, Польща, Німеччина та країни Балтії мають будувати власну безпекову архітектуру, яка не буде залежати від коливань американської політики після прецедентного цинізму до геостратегічної стабільності у світі, коли Трам вербально почав цинічно погрожувати суверенним країнам Європи та світу.  

Україна стає центром нового безпекового блоку в Європі, що має включати країни, здатні протистояти глобальній геноцидній агресії путінізму. Отже, Лондонський саміт – це перехідний момент від залежності ЄС та Європи від США, до формування нової європейської стратегії безпеки. Туск та інші європейські політики ще не до кінця усвідомили масштаби змін, але Лондон, Париж і Оттава вже діють.

Публічні маркери:

«Макрон і Стармер пропонують перемир’я в Україні на місяць “у повітрі, на морі і в енергетиці”

«Саміт у Лондоні визначив підтримку ЗСУ “першим рівнем” гарантій безпеки України – джерело»

«Основою потенційного перемирʼя мають бути сильні гарантії безпеки – підсумки саміту в Лондоні»

«Туск: Збереження якомога ближчих відносин зі США в інтересах Європи й України»

«Рютте заявив про позитивну налаштованість перед зустріччю у Лондоні»

Адміністрація Трампа публічно маніпулює терміном «мир», який в словах Рубіо та Волца є терміном «швидка капітуаляції України». Трампізація американської політики веде до глобальної маніпуляції терміном “мир”.

Для Рубіо, Волца та інших трампістів “мир” – це капітуляція України, що насправді означає перемогу Путіна та знищення міжнародного права, а значить кримінальної відповідальності за злочини агресії та геноцидності Москви. США, які довгий час були лідером вільного світу, можуть перетворитися на фактор хаосу та нестабільності, якщо адміністрація Трампа реалізує свою публічну лінію.

Ілон Маск як технологічний агент хаосу впливає на безпекові процеси через Starlink, штучний інтелект і військово-космічні технології США. Він публічно заявляє про необхідність виходу США з НАТО та ООН, що фактично руйнує систему глобальної безпеки. Його бізнес зв’язки з Китаєм і приховане підігрування РФ створюють нові ризики для вільного світу.

Україна в цьому екзистенційному протистоянні є останнім каталізатором пробудження цього вільного світу. Якщо США продовжать дрейф у бік ізоляціонізму, Україна і її союзники в Європі та світі мають взяти на себе роль лідерів цивілізаційного спротиву.

Фізична боротьба України з путінізмом – це не лише за територію, а й за принципи вільного світу. Ціннісний цивілізаційний фронт – це боротьба за правду, демократію та міжнародне право, які трампізм, путінізм і диктатури намагаються знищити не лише на національному, а й в глокальному масштабі.

Україна вже рятує світ фізично, борючись із геноцидним путінізмом. Але тепер вона має ще й цивілізаційну місію – зберегти порядок, заснований на міжнародному праві, демократії та свободі. У цьому вона стає тим, чим колись були США – захисником глобальної стабільності та безпеки.

Публічні маркери:

«США готові відновити взаємодію, коли Україна буде готова до миру – Рубіо»

«Маск вважає, що Штати мають вийти з НАТО й ООН»

«Швидке збільшення допомоги Україні тепер стало європейським консенсусом – французький експерт»

Нова влада США демонструє утопізм у справах геноцидної агресії РФ в Україні, Європі та світі. Тобто, саме оточення Трампа систематично принижує свого лідера, а не Україна.

Теза про «образу Трампа Зеленським» – це вигадка його радників, які насправді маніпулюють його емоціями та використовують його его для власних інтересів. Вони навмисно просувають наратив, що «Україна має вибачитися», бо це дає їм важелі впливу на самого Трампа. Оточення постійно наголошує, що Трамп нібито «ображений» Україною, змушуючи його виглядати дріб’язковим і вразливим, замість сильного лідера. Замість чіткої геополітичної стратегії йому пропонують дитячі реваншистські аргументи, які у світовому масштабі виглядають безглуздо.

Утверджуючи публічно Трампа як «фаната миру» за будь-яку ціну, вони фактично змушують його грати за правилами Путіна, що робить його слабшим у геополітичній грі перед КНР. Антиукраїнська та антиєвропейська риторика підлеглих Трампа штовхає європейські країни до самостійної оборонної стратегії, що у перспективі послаблює США у всіх відношеннях та статусах.

Україна не принижувала Трампа. Це робить його власне оточення, яке хоче використати його для ідеологічного розвороту США у бік цифрового ізоляціонізму, що сповідує цинізм технологій. Якщо Трамп продовжить цю лінію, він ризикує увійти в історію не як «сильний лідер вільного світу», а як політик, якого використали та змусили діяти в інтересах інших.

Публічні маркери:

«Волц: Росіяни мають піти на поступки щодо гарантій безпеки для України»

«Радник президента США: Нам потрібен лідер України, який зможе взаємодіяти з нами і росіянами»

«Спікер Джонсон заявив, що Зеленський має “повернутися з вдячністю” або піти з посади»

«Половина американців підтримують Україну у війні, але лише 11% бачать таку підтримку від Трампа»

Фото із офіційної сторінки 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс»