В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

956 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Публічний курс України на перемогу в боротьбі проти путінської геноцидної агресії поступово набирає геостратегічного значення. Однією з ключових тез є те, що розпад умовної путінської РФ стає реальною політичною можливістю, що має на меті встановлення справедливості не тільки для України, а й для світу загалом. Путінський режим, що діє геноцидними методами як на тимчасово окупованих територіях України, так і проти власного населення, дегуманізує передусім російське населення. Громадяни перетворюються на «кривавий ресурс» для підтримки терору та варварства, замість того щоб бути рівноправними партнерами влади, як це притаманно демократичним державам.

Знищення путінського режиму та демонтаж РФ у її нинішньому вигляді є не просто питанням відновлення справедливого миру, а й ключовим кроком у відновленні верховенства міжнародного права, яке стоїть на шляху протистояння тоталітарним режимам. Путінська авторитарна РФ фактично підтримує геноцидну політику, загрожуючи глобальній безпеці.

Важливим результатом міжнародної дипломатії та українських зусиль у цій боротьбі став поступовий злам у свідомості російської опозиції, про що свідчать дискусії на 13-му Форумі вільної Росії, який відбувся у Вільнюсі. За словами українського депутата Олега Дунди, російська опозиція почала відкрито обговорювати концепцію розпаду Росії, що ще два роки тому було важко уявити. Якщо раніше вони готові були розглядати повернення Криму та Севастополя Україні, то нині вони все більше сприймають ідею розпаду РФ як нормальний і навіть неминучий процес.

Це усвідомлення неминучості серед російської опозиції свідчить про те, що розпад Росії, можливо, відбудеться внаслідок української перемоги, і тепер основними питаннями стають межі цього процесу та шляхи, як зробити його максимально безболісним. Готовність російської опозиції працювати з концепцією розпаду Росії є важливим кроком у напрямку міжнародної підтримки справедливого миру та відновлення стабільності на планеті.

Публічні маркери:

«Депутат Олег Дунда: Форум вільної Росії позитивно сприймає концепцію розпаду РФ»

Ідея створення спеціального трибуналу проти керівництва путінської Росії за злочини агресії набирає обертів, і ключовим кроком на цьому шляху є пропозиція двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи. Цей формат, як зазначив посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич, є найбільш перспективним для реалізації справедливого правосуддя щодо злочину агресії Росії проти України. На вересневій зустрічі Core Group у Відні учасники висловили загальну позитивну оцінку цього підходу, і робота над створенням установчих документів трибуналу триває.

Ще одним важливим питанням у цьому контексті є проблема Керченського мосту, який, на думку України, не лише порушує міжнародні норми, а й завдає значної шкоди довкіллю, спричиняючи екоцид у Чорному та Азовському морях. Українська делегація під час слухань у Гаазі акцентувала на тому, що цей міст блокує свободу судноплавства в акваторії, і його демонтаж є єдиним шляхом відновлення вільного руху кораблів через ці води. Крім того, міст порушує Конвенцію ООН з морського права та чинить негативний вплив на підводну культурну спадщину, а також на навколишнє середовище. Кориневич наголосив, що відновлення свободи судноплавства та захист екологічних прав у цих водах можливі лише після знищення цього об’єкта.

Окрім цього, питання Керченського мосту тісно пов’язане з ширшим феноменом російського екоциду на тимчасово окупованій території Криму. Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв також підкреслив важливість демонтажу мосту як одного з ключових елементів у відновленні екологічного балансу в регіоні.

Україна продовжує активно просувати цю позицію на міжнародних юридичних майданчиках, сподіваючись, що трибунал в Гаазі винесе рішення на користь її позову проти Росії. Це рішення стане важливим прецедентом у відновленні верховенства міжнародного права, а також у боротьбі за справедливість і безпеку в глобальному вимірі.

Публічні маркери:

«Кориневич: Формат створення спецтрибуналу на базі угоди між Україною і Радою Європи є найперспективнішим»

«Керченський міст має припинити своє існування – Кориневич в Гаазі»

«Зведення Керченського моста є елементом екоциду з боку РФ – експерт»

Сучасні виклики, пов’язані з геноцидною агресією РФ та її глобальними наслідками, вимагають більш рішучої та скоординованої відповіді від міжнародної спільноти. Війна в Україні є центром цього протистояння, де ключові гравці на світовій арені надають нам підтримку, але темпи й масштаби цієї підтримки залишають бажати кращого. Прикладом є плани НАТО збільшити свої збройні сили та систему ППО, але ці заходи виглядають недостатніми та несвоєчасними в умовах нагальної потреби забезпечити стійкість України та НАТО перед путінською геноцидною агресією вже зараз.

Виявлення уламків російських безпілотників на території Румунії демонструє, що  шантаж терором РФ не обмежується лише Україною, Москва використовує агресивні методи і щодо інших країн регіону та загалом НАТО. Це вказує на глокальність гібридного характеру геноцидної агресії, де цілі досягаються не лише військовими ударами, а й психологічним тиском на сусідні держави.

Що стосується Франції, то позиція президента Макрона щодо припинення постачання зброї Ізраїлю та його акцент на мирному вирішенні ситуації в секторі Гази викликає критику. Це свідчить про намагання зберегти дипломатичний баланс, але одночасно – ігнорування того факту, що терористичні угруповання продовжують отримувати підтримку від таких країн, як Іран, РФ, КНДР та КНР, ставить під загрозу саму можливість досягнення сталого миру. Глобальний гібридний тероризм та варварство, з яким стикається Ізраїль, і геноцидна агресія проти України мають спільні джерела та постачальників, що вимагає синхронізованої боротьби проти них на глобальному рівні.

У цьому контексті необхідно переходити від півзаходів і дипломатичних ігор окремих лідерів ЄС та НАТО до рішучих дій, спрямованих на знищення джерел фінансування та підтримки тероризму та геноцидної агресії.

Публічні маркери:

«У Румунії знову виявили уламки російського дрона»

«НАТО збільшить кількість боєздатних формувань – ЗМІ»

«Макрон висловився за призупинення постачання зброї Ізраїлю для операції в Газі»

Поява в глокальному медіапросторі провокаційних заяв щодо так званого “компромісу” з путінською умовною РФ є черговою спробою дезінформації та тиску на Україну та її союзників, щоб нав’язати ідею капітуляції під виглядом дипломатичного врегулювання. Насправді, будь-який “компроміс”, що передбачає мовчазне визнання російського контролю над окупованими територіями, є не тільки неприйнятним для України, а й становить загрозу для всього світу. Це загроза легітимізації тероризму, варварства та страху, який продукує путінський режим у глобальному контексті.

Україна та її союзники мають розглядати варіанти, які забезпечують тривалу безпеку та відновлення суверенітету, але пропозиції на кшталт західнонімецької моделі, що передбачають членство в НАТО із затримкою повернення окупованих територій, є дуже чутливим питанням. Такі рішення створюють ризик ще більшої ескалації та непередбачуваних наслідків, оскільки РФ та її партнери сприймають будь-яку поступку країн демократії як сигнал до подальших агресивних дій у світі.

Ситуація з умовними гарантіями безпеки для України і її вступом до НАТО нагадує історичні приклади Німеччини та Японії в іншу геостратегічну епоху, яку злочинно порівнювати із сьогоднішнім днем, бо у випадку з путінською умовною РФ, яка не визнає жодних міжнародних норм, така геостратегія стане фіаско для світу демократії. Як практично зауважує американська історик Мері Саротт, Україна повинна прагнути до жорстко окреслених, захищених кордонів, але не відмовлятися від мети повної деокупації.

Таким чином, “компроміс” з путінським режимом є фактичною капітуляцією перед терором і руйнуванням основ міжнародного права світового масштабу. Стратегічно важливо не лише відмовлятися від будь-яких поступок агресору, але й посилювати міжнародний тиск для демонтажу самого режиму путінізму та умовної РФ, які є екзистенційною загрозою для сучасного світу.

Публічні маркери:

«FT: Українські та західні чиновники розглядають модель “земля в обмін на НАТО” для завершення війни»

«У німецькій опозиції пропонують створити чотиристоронню контактну групу по Україні – ЗМІ»