В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1053– тя  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

США, які витрачають на оборону близько 3,38% ВВП, виступають за значне збільшення оборонних витрат країн НАТО. Новообраний президент США Дональд Трамп закликав членів Альянсу збільшити цей показник до 5% ВВП – значно більше за нинішню мету в 2%. Проте така ініціатива викликала серйозні суперечки серед лідерів країн-членів НАТО.

За даними Reuters, представники Альянсу підтримують ідею підвищення витрат на оборону, але не до рівня 5%, який вважається політично та економічно нереальним для більшості країн. Нова ціль, яка може бути затверджена на саміті НАТО в Гаазі, ймовірно, коливатиметься близько 3% ВВП.

Польща витрачає найбільше – 4,12% ВВП, за нею йдуть Естонія (3,43%) і США (3,38%).

Латвія, одна з небагатьох країн, що вже перевищила 3%, планує продовжувати збільшення, пояснюючи це загрозами сучасного світу.

Натомість Італія, Німеччина та інші країни, які ще не досягли навіть 2% ВВП, висловлюють сумніви щодо можливості виконання нових вимог. Зокрема? Італія витрачає лише 1,5% ВВП, а міністр оборони Гвідо Кросетто назвав показник 5% “неможливим”. Німеччина, за словами міністра оборони Бориса Пісторіуса, зіткнеться з необхідністю виділення 40% федерального бюджету, якщо буде реалізовано ініціативу Трампа.

Збільшення витрат до 5% ВВП значно посилить військові бюджети країн із розвинутим ВПК, зокрема США, які й отримають найбільші вигоди. Зважаючи на те, що Сполучені Штати вже забезпечують понад 60% від загального обсягу витрат НАТО, подальше зростання витрат інших країн сприятиме економічним інтересам американського військово-промислового комплексу.

Сучасна структура витрат. США, за даними міністра оборони Естонії Ханно Певкура, витрачають близько 2,7-3% ВВП, що у грошовому вимірі становить приблизно 850 млрд доларів. Збільшення до 5% вимагатиме колосального зростання оборонного бюджету до 1,5 трлн доларів.

Нереальність для Європи. У країнах, які не мають потужного ВПК, такі витрати можуть дестабілізувати економіку, як зазначив Пісторіус.

Гра в цифри на оборону піднімає питання ширше, ніж просто економічні показники. Підвищення оборонних витрат у риториці Трампа тісно пов’язане з розширенням військових дій, що знову виглядає як ініціатива саме США. НАТО стоїть перед вибором: погодитися на поступове збільшення витрат чи ризикувати послабленням внутрішньої єдності Альянсу.

Публічні маркери:

«Лідери країн НАТО не погоджуються із закликами Трампа збільшити витрати на оборону до 5% ВВП – ЗМІ»

Сучасні технологічні корпорації, зокрема соціальні медіаплатформи, ухиляються від відповідальності за якість контенту, свідомо відмовляючись від фактчекінгу. При цьому важливо розуміти, що мова ненависті та перевірка фактів — це різні явища: реальність факту та його оцінка мають різні значення для комунікацій. Такий підхід трансформує ці платформи у майданчики для поширення тотальної дезінформації, що вигідно силам, які діють поза межами цивілізаційних цінностей. Ці сили вже не обмежуються атаками на окремі компанії, а переходять до загроз урядовим комунікаціям, як-от Швейцарії, що через нейтральну позицію заборонила постачання боєприпасів до українських зенітних установок «Гепард».

Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк у своїх заявах наголосив, що контроль контенту в соцмережах із метою перевірки фактів не є цензурою. У своїй публікації в соцмережі X він зазначив: «Дозвіл мови ненависті та шкідливого контенту в інтернеті має реальні наслідки». Регулювання контенту, за його словами, не обмежує свободи вираження поглядів, а навпаки, зменшує ризики розпалювання ненависті, яка може призводити до реальної шкоди. Він також підкреслив, що соціальні медіаплатформи володіють величезним потенціалом для позитивного впливу на суспільство, але можуть так само легко стати джерелом конфліктів, ненависті та загроз безпеці.

Попри це, компанія Meta, за словами її керівника Марка Цукерберга, припинила програму фактчекінгу в США, посилаючись на ризики «надмірної цензури». Однак Міжнародна мережа перевірки фактів (IFCN) категорично відкинула цей аргумент, назвавши його хибним і шкідливим.

Тим часом ризики кібератак продовжують зростати, стаючи ефективним інструментом для сил, що діють поза цивілізаційними рамками. Наприклад, урядові комунікації Швейцарії постраждали від DDoS-атаки, яка тимчасово паралізувала ІТ-системи Федерального управління інформаційних технологій, мереж та телекомунікацій (FOІTТ). Завдяки контрзаходам ситуацію вдалося швидко стабілізувати, але ця подія стала черговим сигналом про вразливість урядових структур до кіберзагроз.

За даними Федерального відомства з кібербезпеки (FOCBS), подібні атаки, зокрема, під час Глобального саміту миру 2024 року, були здійснені проросійськими хакерами. Аналогічні дії були зафіксовані у Франції, де атакували муніципальні сайти кількох міст. Зловмисники пояснили ці атаки «помстою за підтримку Францією України».

Технологічні корпорації не лише володіють величезним впливом на глокальну комунікацію, а й несуть відповідальність за її наслідки. Їхня відмова від фактчекінгу відкриває можливості для зловмисників, ставлячи під загрозу не лише інформаційний простір, а й національну безпеку багатьох країн.

У таких умовах уряди та міжнародні організації повинні активізувати співпрацю з корпораціями для впровадження ефективних механізмів регулювання контенту. В іншому випадку суспільства ризикують стати заручниками цифрового хаосу, що підриває основи демократії, безпеки та міжнародного правопорядку.

Публічні маркери:

«Верховний комісар ООН зреагував на заяви Цукерберга про «відмову від цензури»

«Хакери атакували урядові сайти Швейцарії»

Адміністрація Байдена сподівається на продовження підтримки України, тоді як Франція та Велика Британія шукають шляхи її забезпечення. Польща ж відкрито закликає до відповідальності РФ за злочини.

Президент США Джо Байден під час виступу у Вашингтоні заявив, що в Конгресі є значна кількість демократів і республіканців, які виступають за подальшу підтримку України. Байден наголосив, що очікує від них рішучого спротиву можливим спробам Дональда Трампа припинити фінансування української допомоги.

Пряма мова Байдена: “На (Капітолійському – ред.) пагорбі є значна кількість демократів і республіканців, які вважають, що ми повинні продовжувати підтримувати Україну. Я сподіваюсь і очікую, що вони не погодяться з президентом (Дональдом Трампом – ред.), якщо той вирішить припинити фінансування України”.

Байден підкреслив, що Володимир Путін зараз зазнає значного економічного та політичного тиску через виснажливу війну. За словами президента, не можна дозволити Путіну перепочити та продовжувати агресію.

Байден вживатиме всі доступні заходи, щоб забезпечити перевагу України у боротьбі за незалежність.

Під час зустрічі президента Франції Еммануеля Макрона та прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера у резиденції британського прем’єра Чекерсі обговорювалися питання продовження підтримки України. Лідери підтвердили намір підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

Обговорювалася важливість продовження постачання обладнання та фінансової допомоги після 2025 року. Розглядалася ідея розміщення військ на території України як запобіжний захід проти нової агресії РФ у разі припинення бойових дій.

За даними видання Le Monde, Париж і Лондон обговорюють формування коаліції для розміщення солдатів на українській території, поки Київ не стане членом НАТО.

Міністр юстиції Польщі Адам Боднар заявив про намір посилити увагу ЄС до питань відповідальності за злочини РФ проти України. Зокрема, це буде обговорюватися на неформальній зустрічі міністрів юстиції ЄС у Варшаві 31 січня.

Пряма мова Боднара: “Для мене найважливішим є підняття на рівень ЄС питання відповідальності за найтяжчі злочини, передбачені міжнародним правом, скоєні під час агресії РФ проти України”.

Польща працює над створенням спеціального трибуналу з питань злочину агресії.

Обговорюється посилення інституцій, що займаються розслідуваннями, зокрема Євроюсту та спільної слідчої групи.

Важливими є ініціативи зі створення Реєстру збитків (Register of Damage for Ukraine) та Комісії з розслідування злочинів (Crimes Commission).

Дональд Трамп раніше критикував масштаби підтримки України, але запевняв, що в разі перемоги “не покине Україну”. Водночас його представники визнають, що швидке завершення війни неможливе.

Публічні маркери:

«Байден сподівається, що Конгрес не допустить спроб зупинити допомогу Україні»

«Макрон і Стармер обговорили гарантії безпеки для України»

«Польське головування в ЄС приділить значну увагу відповідальності Росії за злочини в Україні»

Глобальний комунікаційно-контентний простір нині перетворився на арену глокальних геноцидних агресій колективного путінізму. Ці агресії, що проявляються у Хорватії, Придністров’ї, Румунії, Німеччині, Італії та інших регіонах, демонструють систематичне втручання Кремля через дезінформаційні кампанії, політичні маніпуляції, підтримку антизахідних сил і розпалювання суспільних конфліктів.

Російські боти організували масштабну дезінформаційну кампанію напередодні президентських виборів у Хорватії. За даними звіту британського Центру інформаційної стійкості (CIR), прокремлівські мережі активно підтримували чинного президента Зорана Мілановича, відомого своїми антизахідними та проросійськими висловлюваннями.

У першому турі виборів Міланович отримав трохи менше 50% голосів, але боти активно поширювали дезінформацію, використовуючи генеративний штучний інтелект для створення візуального контенту.

Їхні повідомлення з’являлися різними мовами, серед яких англійська, французька, італійська та хорватська. Наприклад, один фейковий акаунт у Facebook генерував понад 100 постів на день, поширюючи критику опонента Мілановича та просуваючи антизахідну риторику.

Кремлівські медіа також підтримували цю кампанію. RT Balkans опублікував 14 статей про Мілановича, більшість з яких мали прихильну тональність. Антиєвропейські й антиукраїнські наративи активно поширювалися через маргінальні хорватські медіа.

У невизнаному Придністров’ї продовжили дію надзвичайного економічного стану через припинення постачання російського газу. Влада регіону використовує це як інструмент тиску на сусідні країни та загострення ситуації. Риторика Кремля спрямована на підтримку місцевих прокремлівських лідерів і підрив стабільності в регіоні.

У Румунії тисячі прихильників проросійського політика Келіна Джорджеску організували масові протести в Бухаресті. Протестувальники вимагали скасування рішення Конституційного суду про анулювання результатів першого туру президентських виборів, заявляючи про “незаконність” дій суду.

Російська пропаганда активно підтримує подібні акції, використовуючи релігійні символи та заклики до “божественного порядку”. Це є частиною гібридної війни, спрямованої на підрив демократичних інститутів у країнах ЄС.

У Німеччині та Австрії понад 60 наукових установ оголосили про припинення діяльності на платформі X (Twitter), протестуючи проти посилення проросійського впливу. Алгоритми платформи, за їхніми словами, сприяють поширенню поляризуючого та правопопулістського контенту.

Раніше Ілон Маск провів розмову з Алісою Вайдель, лідеркою ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини”, де критика “лівацтва” в освіті й бюрократії супроводжувалася антиєвропейськими заявами.

Уряд Німеччини визнав необхідність переосмислення стратегії взаємодії із соцмережами, але поки залишився на платформі через її широку аудиторію.

Колективний путінізм веде глокальну геноцидну агресію, використовуючи маніпуляції, дезінформацію та гібридні методи, спрямовані на дестабілізацію країн ЄС і світу. Від хорватських виборів до протестів у Румунії та пропаганди в Німеччині – ці дії демонструють масштабну систему підриву глобального демократичного порядку. Протидія цим викликам вимагає консолідованої міжнародної відповіді, яка охоплює як політичні, так і інформаційні аспекти.

Публічні маркери:

«У Хорватії боти просувають у соцмережах проросійського кандидата на виборах президента»

«У Придністров’ї ще на місяць продовжили надзвичайний економічний стан»

«Повторні вибори президента: у Румунії прихильники проросійського кандидата вийшли на протести»

«Німецькі університети йдуть з X після розмови Маска з лідеркою “АдН”

«Під Куп’янськом десантники взяли у полон італійця, який воював за РФ»

Фото: офіційна сторінка 22-ої окремої механізованої бригади Збройних Сил України