В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

Фундаментальна Європа нарешті демонструє консолідацію, але її позиція все ще не до кінця адекватна викликам. Перехід Європи від позиції спостерігача до реальної ролі вселяє надію. Раніше ЄС намагався балансувати між “гуманітарною допомогою” і спробами “уникнути ескалації”. Зараз Європа говорить про справедливий мир, що означає підтримку України до перемоги.

Європа все ще боїться слова “перемога”, але вже каже, що ЄС є “стороною миру”, хоча насправді мали б заявити – “ЄС – сторона перемоги України”. Це важливо, адже “мир” без знищення путінізму – це нова війна в майбутньому. Все ж, Україна має партнерів навіть в умовах трампізму.

Проте ЄС вже не є геополітичним “пасажиром” США – він розуміє, що безпека України дорівнює безпеці Європи й Україна залишається ключовим фактором у світовій безпеці.

Отже, тренд позитивний, але ще недостатній. Європа має говорити не про мир, а про перемогу. Інакше цей “мир” може коштувати їй власної безпеки.

Публічні маркери:

«Ми готові посилити підтримку України – спільна заява «Веймар+» у Парижі»

«США та Європа мають відіграти свої окремі ролі у мирному врегулюванні – Барро»

«Сибіга про засідання «Веймар+»: Зосередимось на безпеці та підвищенні ціни війни для РФ»

«У Парижі проходить зустріч у форматі «Веймар+» з Україною»

Трамп діє синхронно з Путіним, поступово легалізуючи його як “рівноправного партнера”, а не глобального ізгоя та військового злочинця. Це небезпечний тренд, який має кілька ключових аспектів. Риторика Трампа про переговори з Путіним повністю ігнорує воєнні злочини, депортації дітей, геноцидні дії РФ. Це не просто розрив ізоляції Путіна – це вихід на формат, де РФ знову стає гравцем, а не злочинцем. Фактично, це анулює саму концепцію справедливості, якщо з агресором ведуть переговори як із рівним – покарання вже не відбудеться. В той же час Китай із самого початку нав’язував концепт “миру”, що означає не перемогу України, а її капітуляцію через замороження війни.

Тепер Трамп просуває ту саму модель, коли спочатку узаконюється Путін, а потім Україна повинна “домовлятися”. Якщо додати до цього посилення російсько-китайської взаємодії, стає очевидно, що Україну хочуть зробити розмінною монетою між Вашингтоном, Москвою і Пекіном. Трамп публічно грає на ультраправій ізоляціоністській риториці, що перегукується із путінськими та китайськими антиглобалістськими наративами. Він критикує допомогу Україні та підживлює настрої “Америка понад усе”, що прямо вигідно Кремлю.

Паралельно знецінює НАТО, що є головним стримуючим фактором для РФ.

Це все може допустити ревізії концепції покарання за агресію – а отже, посилити міжнародну дискусію про трибунал для Путіна.

Трамп сьогодні (ситуативно) не просто підтримує Путіна – він структурно інтегрується в систему путінізму, просуваючи ті самі підходи. Якщо цей тренд не зламати, світ отримає анулювання покарання за агресію, що стане новою глобальною катастрофою.

Публічні маркери:

«Китай пропонував організувати зустріч Трампа і Путіна без Зеленського – ЗМІ»

«Держдеп анонсував візит спецпредставника Трампа до України»

«Трамп каже, що зустрінеться з Путіним у Саудівській Аравії»

«Трамп: Малоймовірно, що Україна повернеться до кордонів 2014 року»

«Трамп назвав «дуже позитивними» розмови з Путіним і Зеленським»

«Зеленський із Трампом обговорили можливості досягнення миру»

«Зеленський провів розмову із Трампом»

«У Кремлі розповіли свою версію розмови Трампа з Путіним»

«Трамп провів розмову з Путіним: Вирішили почати переговори про завершення війни – Зеленському подзвонять»

Фото із сторінки у Facebook 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» НГУ