В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1063 – тя  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

20 січня 2025 року стало днем інавгурації Дональда Трампа на посаді президента США, який під час апофеозу своїх обіцянок позиціонував себе як архітектор “золотого віку США за Трампа”. Цей день увінчав риторику, що межувала з популізмом, демагогією та реваншизмом. Трамп не лише обіцяв своїм виборцям, а й вдавався до поблажливості до агресорів і підтримки режимів, що демонструють терористичність та варварство, особливо в умовах глобальної геноцидної агресії в Україні та світі.

Трамп демонструє нерозуміння суті путінізму як простору, який нехтує економічною логікою та здоровим глуздом. Путінізм базується на геноцидності деспотичної диктатури, що ігнорує інтереси навіть власної спільноти й існує виключно заради утримання влади через ресурси та страх. Його обіцянки щодо “зупинки вогню” в Україні свідчать про готовність до капітуляційних сценаріїв, піддаючи сумніву принципи суверенітету та міжнародного права.

Інавгураційний день став моментом кристалізації не лише “колективного путінізму”, але й “трампізму” – ідеології, що відкидає справедливість, демократію та верховенство права, натомість просуваючи диктатуру монопольної вигоди. Трамп бачить завершення війни як мету, що не враховує природу агресора, ігноруючи геноцидний характер екзистенційності протистояння та багатогранність його форм, окрім кінетичних ще й вербально-когнітивних та інших.

Під час своєї інавгурації Трамп заявив, що Президент України Володимир Зеленський нібито готовий до угоди, і висловив сподівання, що Путін також погодиться, оскільки війна руйнує РФ. У своєму виступі він наголошував на економічних проблемах РФ, таких як інфляція, і припускав, що Путін не може бути задоволеним нинішньою ситуацією, зважаючи на затягування нібито війни на три роки.

Трамп також заявив, що віддає перевагу митам над санкціями як засобу впливу, та пообіцяв провести зустріч із Путіним у найближчий час, хоча конкретних термінів не назвав. Він висловив намір “якомога швидше” досягти завершення війни, але повторив своє твердження, що ця війна “ніколи не мала початись”.

Адміністрація Трампа заявила про намір змусити Україну піти на компроміси. Сенатор Марко Рубіо, затверджений на посаді держсекретаря США, наголосив, що для досягнення миру необхідні поступки з обох сторін. Водночас він відмовився уточнити, на що саме Україна має погодитися, підкресливши, що вирішення конфлікту лежить у площині дипломатії.

Трамп продовжує наполягати, що союзники США по НАТО повинні збільшити свої витрати на оборону до 5% ВВП, критикуючи поточні зобов’язання. Його ізоляціоністська політика виключає гуманістичний підхід у міжнародних відносинах, зводячи їх до тотально-монопольної трампівської вигоди та ситуативної лояльності.

Таким чином, перший день другого президентського терміну Трампа став демонстрацією тоталітарної політики, що спрямована на задоволення власних амбіцій за рахунок глобальної стабільності, справедливості та прав людини. Україна, як і весь світ, стикається з викликами, які потребують консолідованої відповіді міжнародної спільноти.

Публічні маркери:

«Трамп розповів у Білому домі, як Путін руйнує Росію, не завершуючи війну»

«Трамп підтвердив, що прагне завершити війну в Україні якомога скоріше»

«Ердоган планує обговорити з Трампом припинення війни Росії в Україні»

«Трамп заявив, що потрібно зупинити війни, згадавши Україну та Близький Схід»

«Трамп на інавгурації натякнув, що розмовлятиме з Путіним з позиції сили – американський експерт»

«Трамп рішуче налаштований на завершення війни в Україні – Волкер»

«Експерт – про інавгурацію Трампа: Ми майже нічого не почули про міжнародну політику»

«Трамп на інавгурації підтвердив, що домагатиметься завершення всіх війн – Гербст»

«Держсекретар США: завершення війни між РФ та Україною потребує компромісів з обох сторін»

Перші практичні рішення Трампа на посаді президента США викликають резонанс, який вже сьогодні здається одіозним, а завтра може стати нормою, якщо міжнародна спільнота залишиться байдужою. Дії адміністрації Трампа характеризуються різкими та спірними рішеннями, що мають далекосяжні наслідки для міжнародної політики, системи безпеки та глобального управління.

Протягом 20 років США діяли в Афганістані, але за рішенням Дональда Трампа про виведення військ країна була залишена на поталу талібам. Це рішення викликало глибоку кризу, залишивши під загрозою не лише афганців, а й американців, які залишалися в регіоні. Нещодавно було скасовано рейси для евакуації близько 1 660 афганців, включаючи членів родин американських військовослужбовців, що отримали дозвіл на переселення в США. Це стало наслідком указу Трампа про припинення програм для біженців, що викликало критику з боку громадськості та міжнародних організацій.

У Пентагоні було знято портрет генерала Марка Міллі, ексголови Об’єднаного комітету начальників штабів, відомого своєю рішучою підтримкою України. Офіційний портрет, що висів поруч із зображеннями інших воєначальників, був знятий після того, як Трамп пригрозив покарати Міллі за його висловлювання щодо подій 6 січня 2021 року, які генерал назвав спробою перевороту. Цей крок є символічним і вказує на стиль управління Трампа, де рішення часто приймаються на основі особистих мотивів, а не стратегічних міркувань.

Одним із перших указів Трампа на посаді стало скасування рішення Джо Байдена від 2023 року, спрямованого на зменшення ризиків, пов’язаних зі штучним інтелектом. Цей крок ставить під загрозу розвиток відповідального регулювання технологій, які стають все більш важливими у сучасному світі.

Крім того, Трамп підписав указ про вихід США з Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Це рішення може негативно вплинути на глобальну систему охорони здоров’я та ускладнити боротьбу з майбутніми пандеміями. У той час, коли світ потребує консолідації зусиль для протистояння глобальним викликам, дії Трампа сприяють дестабілізації міжнародних структур.

Дії Дональда Трампа свідчать про зміну підходу до управління країною, що може мати глобальні наслідки. Чи залишаться Сполучені Штати взірцем демократії, чи перетворяться на “імперію Трампа” — залежить від активності міжнародної спільноти та самої американської громадськості. У світі, де демократія стоїть перед численними викликами, саме глокальність горизонту громадянської позиції та солідарність народів можуть стати запорукою збереження універсальних цінностей і миру.

Публічні маркери:

«Адміністрація Трампа скасувала рейси для 1 600 біженців з Афганістану – ЗМІ»

«Трамп скасував указ Байдена щодо ризиків штучного інтелекту»

«Трамп оголосив про вихід США зі складу Всесвітньої організації охорони здоров’я»

«Трамп оголосив свій склад Адміністрації президента США»

«У Пентагоні відразу після інавгурації Трампа зняли портрет генерала Міллі»

«Президент Панами заявив, що канал «є і залишиться» панамським»

Ілон Маск, американський мільярдер і новий співголова “Департаменту державної ефективності” (DOGE), під час святкування інавгурації Дональда Трампа у Вашингтоні виступив із заявами, що підкреслюють його візію цивілізаційних змін.

Маск назвав перемогу Трампа “розвилкою на шляху людської цивілізації” та подякував прихильникам за “забезпечення майбутнього цивілізації”. Його промова супроводжувалася жестом, який, на думку багатьох, нагадував нацистське вітання “Sieg Heil”. Цей жест, підхоплений ЗМІ, як-от CNN, викликав хвилю обурення й додав аргументів до сумнівів щодо його ролі в управлінській системі Трампа.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан активно просуває ідею “окупації Брюсселя”. Він заявив, що президентство Дональда Трампа стане каталізатором правих політичних змін в Європі: “Мій план не в тому, щоб Угорщина покинула Брюссель, а щоб його окупувала”. Його програма, заснована на ідеології “Патріотів за Європу”, передбачає просування ультраправих цінностей у Європейському Союзі. Це викликало обурення європейських партнерів, які вбачають у таких заявах загрозу для єдності ЄС.

Маск і Орбан формують своєрідний, дуже умовний, а точніше псевдо “правий альянс”, на який орієнтується Трамп. Однак їхні дії і заяви можуть призвести до загострення розколів у Європі та США.

Символічна інавгурація Трампа стала яскравим прикладом ризиків, які несуть глобальній стабільності фігури на кшталт Маска і Орбана. Їхній вплив, хоч і виглядає на перший погляд ефектно, може стати серйозною загрозою для міжнародного порядку, якщо він ґрунтуватиметься на риториці “незамінності” та силовому домінуванні.

Чи зможе світ подолати ці виклики, залежить від солідарності країн і їхнього чіткого розуміння того, які небезпеки несуть політики, що пропагують національний тоталітарний егоїзм під виглядом глобальних змін.

Публічні маркери:

«Маск на святкуванні інавгурації Трампа зробив жест, схожий на нацистський “Sieg Heil”

«Орбан сподівається, що президентство Трампа дозволить йому “окупувати Брюссель”

20 січня 2025 року, коли Дональд Трамп офіційно став 47-м президентом США, відмінну позицію щодо нової фази трампізму публічно озвучив лише президент Франції Емманюель Макрон. Він чітко зазначив, що Європа стикається з подвійною загрозою — з боку путінізму та політики нового Трампа. Його застереження підкреслюють необхідність негайних і рішучих дій ЄС для забезпечення автономії та захисту власної безпеки.

У промові в муніципалітеті Сессон-Севіньє перед вступом Трампа на посаду, Макрон наголосив, що війна в Україні не закінчиться швидко. Французький президент зазначив, що обіцянки Трампа завершити війну в короткі строки є ілюзорними. За словами Макрона, ключовим завданням є надання Україні засобів для стійкості та можливості вести переговори з позиції сили.

Макрон акцентував на необхідності створення довготривалих гарантій безпеки для України та самого ЄС, щоб запобігти поверненню до війни.

Президент Франції висловив критику залежності ЄС від американської зброї. “Коли ми говоримо ‘давайте витрачати більше на наші армії’, це занадто часто означає ‘купувати більше американської зброї’”, — заявив він. Макрон закликав до розвитку європейської оборонної промисловості та спільних розробок озброєнь, навіть без домінування французьких компаній.

Франція, яка вже досягла цільового показника НАТО в 2% ВВП на військовий бюджет, повинна залишатися лідером у забезпеченні безпеки Європи, враховуючи можливе скорочення присутності США на континенті.

Окрім внутрішніх викликів, Європа стикається з геноцидно-агресивними діями РФ, які ставлять під сумнів її безпеку. Аналітики німецького центру CeMAS виявили російську кампанію з підтримки ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD) напередодні парламентських виборів у лютому 2025 року. Це є яскравим прикладом гібридної війни, а точніше – геноцидної агресії.

Водночас група компаній президента Федерації австрійської промисловості Георга Кнілла допомогла побудувати перший у РФ завод із виробництва оптичного волокна, яке використовується у бойових дронах. Цей скандал доводить, що навіть формально нейтральні країни можуть бути залучені до зміцнення путінського військового потенціалу.

Тому доречними є ініціативи, що ЄС повинен розвивати спільну оборону політику, зокрема шляхом створення Європейського оборонного фонду. Пропозиція прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса про виділення щонайменше 100 млрд євро на ці цілі є важливим кроком у цьому напрямку.

Отже, Європа має активно боротися з дезінформацією та економічними впливами РФ, посилюючи контроль за технологічним експортом і викриваючи спроби втручання у внутрішню політику. А з огляду на непередбачуваність політики адміністрації Трампа, Європа має зменшити залежність від американської зброї та зміцнити співпрацю всередині ЄС.

Таким чином, Європа стоїть перед викликами, що вимагають невідкладних рішень. Подвійна загроза з боку путінізму та нової адміністрації Трампа підштовхує до необхідності зміцнення європейської єдності, інвестицій у власну оборонну промисловість і більш активної протидії гібридним загрозам. Лише через спільні зусилля та стратегічну автономію ЄС зможе захистити свою безпеку і стабільність у довгостроковій перспективі якщо буде справедливою перемога в Україні, а значить  – в Грузії, Молдові тощо.

Публічні маркери:

«Війна в Україні не закінчиться ні завтра, ні післязавтра – Макрон»

«Макрон: Європа не може залежати лише від американської зброї»

«Вибори у Німеччині: аналітики виявили російську пропаганду на підтримку ультраправої партії»

«Австрійський бізнес надав Росії оптоволоконні технології – ЗМІ»

Фото із офіційної сторінки у Facebook 56-ої окремої мотопіхотної Маріупольської бригади