В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1064 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

«Співпраця заради інтелектуальної епохи» — це головний рефрен 55-ї зустрічі Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) у Давосі. Від України, де триває щодобове виживання, головною темою заходу стало екзистенційне протистояння України, Європи та світу глокальній геноцидній агресії путінської РФ.

В фокусі форуму буде обговорення контроверсійної формули переходу до інтелектуальної епохи розуму через співпрацю. Ця ідея здається достатньо потрібною, але одночасно спірною в час, коли відновилося глобально застосовання кінетичної сили (військово-терористичної та гібридно-терористичної), формуються зони силового впливу, а США, які сприймаються як визнаний арбітр демократії та світової справедливості, намагаються пропонувати договірне примирення з глобальним агресором, що продукує терор та варварство в умовах сучасного світу.

Водночас форум підкреслив роль епохи розуму, яка, за трактуванням українського філософа-візіонера Володимира Вернадського, означає реалізацію принципу «ноосфери». Тут є дисонанс між теорією та сучасністю, потенційно світ займався розумом, але не помічав режимів, що узурповували державність, де нищили людський розум і запроторили людей в епоху варварства. Тепер потрібні титанічні зусилля для відновлення епохи людяності, яка допоможе людству знову осмислити планетну ойкуменічність.

Президентка Швейцарської Конфедерації Карін Келлер-Зуттер у своєму зверненні до делегатів форуму підтвердила відданість своєї країни справедливому миру та повоєнному відновленню України. 

«Швейцарія віддана ідеї справедливого та стійкого миру в Україні та її довгострокової відбудови», – наголосила президентка Швейцарської Конфедерації та очільниця міністерства фінансів Карін Келлер-Зуттер. Вона підкреслила, що сила Швейцарії полягає у здатності зберігати власну внутрішню міць і суверенітет, які дозволяють їй діяти на міжнародному рівні та виступати на захисті глобальних інтересів у дусі солідарності.

«Для того, щоб солідарність була дієвою, потрібні міжнародні домовленості, яких усі сторони будуть неухильно дотримуватися», – зауважила Келлер-Зуттер, наголошуючи на необхідності посилення глобального партнерства задля підтримки миру та стабільності.

Засновник і голова Опікунської ради Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб окреслив головні ризики, з якими стикається світ сьогодні: різке зростання кількості та інтенсивності збройних конфліктів, екстремальні природні явища, поширення дезінформації, посилення соціальних суперечностей, а також загроза кібершпигунства.

Попри це, Шваб зазначив, що світ стоїть на порозі нової епохи, де штучний інтелект та інші інноваційні технології змінять не лише економічні системи та бізнес-моделі, а й спосіб життя кожної людини. «Ці виклики, разом із ризиками, водночас відкривають можливості для виникнення “нового відродження“», – підкреслив він.

Шваб також наголосив, що масштаб і складність формування «епохи розуму» вимагають участі всіх зацікавлених сторін глобального суспільства. Необхідно відновлювати довіру як на національному, так і на міжнародному рівні, шукати нові баланси між глобальними та національними інтересами. Ці процеси, за його словами, дають підстави для «конструктивного оптимізму».

Президент і генеральний директор Всесвітнього економічного форуму Бьорге Бренде підкреслив, що нинішня зустріч проходить у «найбільш невизначений геополітичний і геоекономічний момент за останні покоління».

«Ми перебуваємо на переломному етапі історії. 2025 рік стане роком наслідків… У цей критичний момент ми повинні забезпечити, щоб “геополітичні джунглі” не виростали знову. Сила не може замінити дискурс, а відсутність співпраці не повинна стати новою нормою», – заявив Бренде. Він порівняв сучасний історичний момент із 1918, 1945 і 1989 роками, коли світ опинявся на роздоріжжі, що визначало подальший шлях розвитку.

Цьогорічна зустріч у Давосі, яка стала вже 55-ою за рахунком, об’єднала понад 3000 осіб, серед яких політики, бізнесмени, представники громадянського суспільства, науковці та медійники.

Публічні маркери:

«Мир в Україні і ризики для світу: про що говорять учасники зустрічі в Давосі»

ЄС продовжує активну боротьбу за утвердження принципів етики співпраці в реальному та цифровому світі, де виклики стають дедалі гострішими. Колективний “путінізм” демонструє руйнівну силу, атакуючи основи державності, міжнародного права та етичних норм. Такий підхід проявляється не лише у порушенні суверенітету, а й у маніпуляції виборчими процесами через цифрові платформи.

Проблема цифрових маніпуляцій стає серйозною загрозою для демократичних процесів. Вплив зовнішніх сил через дезінформацію, популізм та когнітивну дезорієнтацію руйнує основи демократії, свободи та справедливості. Такі механізми призводять до деградації виборчого права, яке більше не є інструментом волевиявлення громадян, а перетворюється на поле для маніпуляцій.

Єврокомісія посилює заходи для захисту цифрових платформ від “мови ворожнечі”. Віцепрезидентка з питань технологічного суверенітету Хенна Віркунен підкреслила важливість інтеграції нових інструментів регулювання через “Кодекс поведінки щодо протидії мові ненависті”, який стане частиною закону про цифрові послуги, передбачає оперативну оцінку та видалення ворожого контенту протягом 24 годин. До Кодексу долучилися ключові платформи, такі як Facebook, TikTok, YouTube, Instagram та інші.

У лютому 2025 року заплановані стратегічні обговорення щодо захисту виборчих процесів від цифрових втручань, моніторингу платформ та забезпечення рівних умов для політичних партій. Прецеденти цифрового втручання, такі як анулювання результатів виборів у Румунії, спонукають до посилення протидії цій загрозі. У Румунії ультраправі проросійські політики, такі як Келін Джорджеску, використовують цифрові платформи для пропаганди, що впливає на демократичні процеси.

Іспанська віцепрем’єрка Йоланда Діас стала прикладом особистого протесту, покинувши соціальну мережу Х через її толерування ксенофобії та антидемократичних алгоритмів.

Однак цифрові виклики не обмежуються технологічним виміром, вони також впливають на суспільну думку. Наприклад, у Чехії лише 43% громадян цікавляться війною в Україні, а більшість не схвалює підтримки України урядом. Це свідчить про необхідність ефективнішої інформаційної політики на базі сучасних парадигм для протидії дезінформації та популізму.

ЄС активно працює над захистом демократії в умовах цифрових загроз. Однак для досягнення стійкого результату необхідні комплексні підходи щодо зміцнення регуляторної бази, розвиток міжнародного співробітництва, а також посилення сучасних освітніх та інформаційних ініціатив, які здатні протистояти дезінформації та зміцнити демократичні цінності.

Публічні маркери:

«У Європі посилять боротьбу з усіма видами мови ворожнечі в Інтернеті»

«Суд узяв під варту ексведучого Макса Назарова, застава – ₴12 мільйонів»

«Віцепрем’єрка Іспанії залишає соцмережу Х після жесту Маска на інавгурації Трампа»

«У Румунії напередодні виборів в опитуваннях лідирує проросійський кандидат Джорджеску»

«У Чехії падає інтерес до подій в Україні та схвалення дій уряду на підтримку Києва»

В останні години  доби з’явилися сигнали, які свідчать про можливий перегляд адміністрацією США підходів до протидії глобальному виклику колективного путінізму. Водночас це може означати, що вирішення цього виклику здійснюватиметься за рахунок глобального агресора — РФ, а не України та її партнерів. Хоча такі оцінки наразі є ситуативними і носять характер прогнозів, вони вселяють певну надію.

Президент США Дональд Трамп заявив, що запровадження додаткових санкцій проти РФ є «ймовірним», якщо Кремль відмовиться від переговорів щодо миру в Україні. Під час пресконференції в Білому домі він підкреслив, що такі дії можуть стати відповіддю на небажання Путіна шукати дипломатичні шляхи вирішення конфлікту.

На запитання про можливість замороження війни Трамп заявив: «Війна не мала починатися, і якби у вас був грамотний президент — якого не було — то й війни не було б».

Попри критику попередньої адміністрації, Трамп наголосив на необхідності активнішої ролі Євросоюзу у підтримці України. Він також підкреслив важливість зустрічі з Зеленським і Путіним для визначення подальшої стратегії постачання зброї.

Еліз Стефанік, номінована Трампом на посаду постійної представниці США при ООН, заявила, що мир через силу є найефективнішим інструментом стримування РФ. Під час слухань у Комітеті з питань міжнародних відносин вона зазначила: «Мир через силу є нашим найпотужнішим засобом стримування».

Ця позиція відповідає прагненню Трампа залишити по собі спадок миротворця, що підтвердив і американський політолог Грехам Аллісон на щорічному Міжнародному економічному форумі в Давосі.

Аллісон, провідний аналітик у сфері національної безпеки, звернув увагу на те, що Трамп має унікальне ставлення до війни, проти якої він виступає категорично. Він припустив, що за умови уважного аналізу заяв і дій Трампа можна побачити певні підказки щодо його майбутніх кроків: «Я б передбачив, що через шість місяців війна в Україні може бути завершена».

Попри заяви Трампа про готовність до жорстких дій щодо РФ, його намір стати «миротворцем» залишається складним для прогнозування в контексті глобальних викликів. США все ще перебувають у пошуку ефективного балансу між дипломатією, санкціями та військовою допомогою, що може стати вирішальним у боротьбі з колективним путінізмом.

Наступні кроки Вашингтона, зокрема у сфері санкційної політики, активізації ЄС та підтримки України, покажуть, наскільки реальними є ці очікування.

Публічні маркери:

«Трамп не виключає нових санкцій проти Росії, якщо Путін не піде на переговори»

«Кандидатка в постпреди США при ООН: Росію найкраще стримуватиме мир через силу»

«Американський політолог прогнозує, що війна в Україні закінчиться через пів року»

Всесвітній економічний форум у Давосі став відповіддю на політичні виклики адміністрації Дональда Трампа та геноцидного режиму Путіна, особливо в контексті України. Європейський Союз через своїх лідерів публічно підтвердив рішучу підтримку України, яка бореться не лише за власну незалежність, а й за безпеку всієї Європи. Допомога Україні триватиме незалежно від зовнішніх політичних змін, що було чітко заявлено на форумі.

ЄС продемонстрував нову парадигму міжнародних відносин, засновану на горизонтальності та інклюзивності, на противагу ізоляціонізму та окремішності. У взаємодії зі США Європа показала взаємозалежність економік, що відкриває можливості для глибшого співробітництва.

Президент Фінляндії Александр Стубб наголосив, що досягнення миру в Україні можливе лише за безпосередньої участі самої України та Європи. Він підкреслив, що незалежність, суверенітет і територіальна цілісність України є фундаментальними принципами будь-якого врегулювання.

Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі зазначив, що російські амбіції не обмежуються Україною. Вони становлять реальну загрозу для союзників по НАТО, що змушує Альянс зміцнювати оборонний потенціал і адаптуватися ментально до нових викликів.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запевнила, що підтримка України залишатиметься пріоритетом ЄС, незалежно від можливої зміни позиції США. За її словами, Європа вже надала Україні допомогу на суму майже €140 мільярдів і готова продовжувати цю підтримку, доки Україна не досягне перемоги.

«Ми стоятимемо поряд з Україною так довго, як це буде потрібно. Для нас принципово, щоб Україна зберегла незалежність і самостійно приймала рішення щодо своїх територій», – наголосила фон дер Ляєн.

Фон дер Ляєн також зазначила, що ЄС прагне тіснішої співпраці зі США, які залишаються найбільшим економічним партнером Європи. Обсяг взаємної торгівлі між ними сягає €1,5 трильйона, забезпечуючи мільйони робочих місць по обидва боки Атлантики.

«Ми будемо прагматичними, але завжди захищатимемо власні принципи для забезпечення європейських інтересів і цінностей. У цьому полягає наш європейський шлях», – зазначила вона.

В умовах зростаючого геополітичного суперництва економічні інструменти, такі як санкції, експортний контроль і тарифи, дедалі частіше використовуватимуться для захисту національної безпеки. Однак, за словами фон дер Ляєн, важливо уникнути глобальної гонитви «до самого кінця».

«Ми повинні модернізувати правила, щоб зберегти можливість створювати взаємні переваги для наших громадян», – підсумувала президентка Єврокомісії.

Публічні маркери:

«Президент Фінляндії назвав три ключові принципи мирного врегулювання в Україні»

«Глава МЗС Фінляндії: Впевнена, що мирна угода буде укладена цього року»

«Агресивні наміри Росії не обмежуються Україною – генерал Каволі»

«Глава Міноборони Італії: Необхідно продовжувати підтримку України»

«ЄС і надалі підтримуватиме Україну, що б не трапилося – фон дер Ляєн»

«ЄС позбавляється залежності від російського викопного палива – фон дер Ляєн»

«Євросоюз готовий поглиблювати співпрацю зі США, але відстоюватиме власні принципи – фон дер Ляєн»

«Мерц: Війна має закінчитися без будь-якої надії для Путіна перемогти»

«Трамп буде тримати світ «на гачках», але співпраця зі США необхідна – Шольц»

«Путін не повинен досягти успіху в Україні – Шольц»

«Дуда в Давосі: Війна не може закінчитися перемогою агресора»

Фото із офіційної сторінки у Facebook 143-го об’єднаного навчально-тренувального центру “Поділля”