В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

912-та доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Міжнародне право відстає від реалій, що створює глобально путінський режим, тому модернізації потребують як Женевська конвенція про поводження з військовополоненими та статут МКС, так і більшість інших актів міжнародного права. ЄС дипломатично засуджує переслідування журналістів путінським режимом, але вже потрібно робити процедурні висновки щодо висвітлення подій на території умовної РФ із урахуванням того, що це терористичний режим, який веде проти України та світового порядку глокальну геноцидну агресію, використовуючи практики терору та варварства. Прямі погрози вбивць мають забезпечувати негайний захист журналістам. Далі робота має проводитися без розкриття персональних даних журналістів. Правда необхідна, але потрібно захищати журналістів від свавілля та безкарності путінського режиму. Це ще один прецедент, який підкреслює необхідність визнання цього режиму терористично-варварським та таким, що узурпував владу в умовній РФ і веде геноцидне правління всередині народів та республік, що лише формально носять назву федерації.

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зазначив, що модернізація Женевських конвенцій не здійснювалася системно вже тривалий час. Він наголосив, що міжнародне право в сфері захисту прав військовополонених значно відстає від розвитку міжнародного права у сфері захисту прав людини. Ситуація з відсутністю прямих механізмів виконання зобов’язань та недопуском Червоного Хреста до українських полонених в РФ є надзвичайно загрозливою.

У ЄС засудили відкрите ФСБ провадження проти італійських журналістів, які висвітлювали події в Курській області, вважаючи це черговим прикладом російських погроз на адресу журналістів. Європейська федерація журналістів очікує швидкого розслідування та захисту журналістів у разі необхідності. Журналістам погрожували проросійські блогери, включно з погрозами вбивства, що додатково підтверджує агресивний характер режиму. Журналістика не є злочином, і такі дії підривають можливість інформування про ситуацію на окупованих територіях.

Публічні маркери:

«В ЄС засудили переслідування Росією журналістів, які висвітлюють операцію у Курській області»

«Женевські конвенції потребують модернізації для кращого захисту прав військовополонених – Юрчишин»

Керівництво Фінляндії демонструє не лише дипломатичну рішучість в оцінці терористичних дій путінського режиму, а й випереджальні дії щодо захисту своєї території від путінізму, вказуючи керівництву НАТО та ЄС як діяти сьогодні з Москвою. Фінляндія закрила кордон для путінців, погодила розміщення сил НАТО чисельністю щонайменше 5000 військових із відповідною технікою, а також дозволила місіям США діяти в рамках своїх військових баз у країні. Крім того, уряд посилив контроль за путінськими агентами, стежачи за їхніми переміщеннями всередині країни та маніпуляціями з майном у прикордонних зонах.

Згідно з повідомленням фінського видання Iltalehti, на території Фінляндії, поблизу кордону з Росією, буде розміщено бронетанкову бригаду НАТО чисельністю 4000-5000 осіб для стримування зовнішніх загроз. Нова бригада вже формується і буде дислокована в місті Міккелі. Для керівництва цією військовою частиною створюється штаб НАТО, який підпорядковуватиметься штаб-квартирі альянсу в Норфолку, США. Підготовка до створення штабу тривала ще з весни минулого року, і вже ухвалено рішення про участь шведських та норвезьких військовослужбовців у складі цієї бригади.

Фінляндія також ухвалила рішення не брати участі на рівні міністрів або політичних держсекретарів у неформальних зустрічах Євросоюзу, які організовує Угорщина під час свого головування в Раді ЄС. Це стало відповіддю на поведінку Будапешта, діяльність якого викликає занепокоєння через його вагання у підтримці України під час її оборони від російської агресії. Інші країни Північної Європи та Балтії планують вжити аналогічних заходів.

Публічні маркери:

«Фінляндія розмістить близько 5 тисяч військових НАТО біля кордону з Росією – ЗМІ»

«Фінські міністри не братимуть участі у зустрічах ЄС в Угорщині»«Фінські прикордонники отримали право відстежувати мобільні телефони поблизу кордону з РФ»

«Румунія визначилася з кандидатурою на посаду єврокомісара»

Наростання впливу позацивілізаційних сил на дипломатичному фронті стає тривожним сигналом для світової спільноти. Таліби, терористичне угруповання, що захопило владу в Афганістані, починають отримувати міжнародне визнання, що підриває глобальні зусилля щодо підтримки миру та стабільності. Китай розпочав процес прийняття послів Талібану, а Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) вже інституціоналізували цей крок, офіційно прийнявши вірчі грамоти від представника талібів.

Цей розвиток подій сигналізує про можливість подальшого посилення впливу терористичних груп на міжнародній арені. Якщо світова спільнота зволікатиме з реакцією на такі виклики, це може призвести до ще більших глобальних загроз. Призначення Мавлаві Бадреддіна Хаккані як першого акредитованого посла Афганістану в ОАЕ свідчить про спроби Талібану закріпити свої позиції на дипломатичному рівні, що викликає занепокоєння щодо легітимізації їхнього режиму.

Необхідність реагувати на подібні дії з боку талібів та інших терористичних угруповань, таких як Хезболла та ХАМАС, стає дедалі більш нагальною. Вичікування та недієвість у протидії цим силам можуть призвести до катастрофічних наслідків для всього світу. Світові лідери повинні об’єднати зусилля, щоб запобігти посиленню впливу позацивілізаційних сил і захистити права людини, міжнародне право та глобальну безпеку.

Публічні маркери:

«ОАЕ стали другою країною, яка прийняла посла від талібів»

Розслідування Міністерства юстиції США щодо співпраці американців з російськими державними медіа напередодні президентських виборів є важливим кроком у протидії впливу путінської пропаганди в Сполучених Штатах. Проте, навіть якщо розслідування досягне результатів, залишається питання, чи матиме це суттєвий вплив на політичний ландшафт до виборів 5 листопада. Російські комунікаційно-контентні технології продовжують активно діяти, використовуючи латентні методи, що може мати серйозні наслідки для виборчого процесу.

Ситуація в Казахстані демонструє, як путінізм використовує ці технології не тільки для дискредитації опонентів, а й для впливу на країни, які формально є союзниками Москви. Казахстан, незважаючи на свою “збалансовану” зовнішню політику, продовжує грати подвійні ігри з Москвою, зокрема в питаннях уникнення санкцій. Це підриває міжнародні зусилля щодо ізоляції Росії і показує, як далеко сягає вплив путінського режиму.

Критика з боку Лукашенка на адресу Казахстану лише підкреслює напруженість у відносинах між країнами, які раніше вважалися союзниками в рамках пострадянського простору. Казахстан, намагаючись зберегти нейтралітет, все ж знаходиться під тиском Москви, яка використовує свої інструменти впливу, включаючи медіа та пропаганду, для маніпулювання внутрішньою і зовнішньою політикою країн регіону.

Таким чином, події в США та Казахстані є лише частиною ширшої стратегії путінізму щодо дестабілізації і підриву міжнародних процесів, використовуючи різноманітні комунікаційні та контентні методи. Важливо, щоб міжнародна спільнота вчасно і рішуче реагувала на ці виклики, щоб уникнути ще більшого хаосу та непередбачуваних наслідків.

Публічні маркери:

«У США почали розслідування щодо американців, які співпрацюють з роспропагандистами – ЗМІ»

«МЗС Казахстану викликало білоруського посла після заяв Лукашенка»

«Кіберфахівці ГУР атакували сервери російських телеканалів і показали правду про війну в Україні – джерело»

Глобалізація викликів з боку путінізму, що використовує так звані методи «рефлекторного управління», стає все більш очевидною. Ця стратегія передбачає залякування та дестабілізацію з метою підриву безпеки країн НАТО та ЄС. Напади на енергетичні об’єкти, зокрема атомні електростанції, є частиною цієї стратегії. Інциденти з безпілотниками над критично важливими об’єктами в Німеччині, показують, як Кремль розширює свої інструменти глокальної геноцидної агресії.

Зокрема, ці атаки викликають серйозне занепокоєння, оскільки свідчать про здатність РФ здійснювати диверсійні операції навіть у серці Європи. Це означає, що навіть найвищий рівень безпеки не може бути гарантією захисту від потенційної загрози. Крім того, можливість використання дронів для атак на інфраструктурні об’єкти, такі як атомні станції або газові термінали, підвищує ризик великих техногенних катастроф.

Загроза ядерного тероризму, пов’язана з окупацією Запорізької АЕС та потенційними атаками на інші атомні об’єкти України та й самої умовної РФ, є частиною цього глобального виклику. Путінський режим продовжує використовувати ядерні об’єкти як важіль для тиску на міжнародне співтовариство, ставлячи під загрозу не лише регіональну, а й глобальну безпеку.

З огляду на це, міжнародна спільнота має вжити рішучих заходів для протидії цим викликам. Ліквідація таких загроз потребує не тільки дипломатичних зусиль, але й активних дій, спрямованих на знищення інфраструктури, яка підтримує путінську стратегію дестабілізації та тероризму. Ігнорування або пом’якшення загрози може призвести до ще масштабніших катастроф.

Країни НАТО та ЄС повинні переглянути свої підходи до безпеки, включаючи підвищення готовності до відбиття не лише традиційних військових загроз, а й нових форматів глокальної геноцидної агресії, таких як використання дронів і кібернетичних атак.

Публічні маркери:

«У Німеччині помітили дрони над індустріальним парком – підозрюють Росію»

«У Німеччині розслідують можливу причетність Росії до прольоту дронів над місцевою АЕС – Bild»