В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1173-тя  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Метаморфози сучасної публічності містять у собі позацивілізаційне зло (терор, геноцид, варварство) – коли Україна готується до Дня памяті жертв геноциду кримськотатарського народу з боку умовного Кремля як в 1944 році, так і з 2014 року по цей день, кремлівський диктатор В. Путін відмовляється від припинення геноцидної агресії, пропонуючи замість зупинки вогню безкінечні паралельні псевдоперемовини. Центральна метаморфоза сучасної публічності полягає в її здатності вміщати, толерувати, а подекуди й нормалізувати позацивілізаційне зло, що втілюється у геноцидній агресії, замаскованій під “перемовини”, “нейтралітет”, “миротворчість” тощо.

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу — це не тільки акт історичної правди про 1944 рік, а політична подія сучасності, бо геноцид продовжується, і з 2014 року донині РФ цілеспрямовано знищує ідентичність, свободу та присутність кримських татар. Тому пам’ять фігурує як арена/поле екзистенційного протистояння з позацивілізаційними силами.

Псевдоперемовини в умовах продовження геноцидної агресії стають додатковим дипломатичним інструментом глокальної технології тотальної геноцидності. Будь-які перемовини з агресором в умовах геноцидної дії не є мирним процесом. У форматі “обидві сторони мають поступитись”, на чому наполягають США, — це дипломатичне та правниче виправдання агресора, яке розвиває сумнів щодо жертви й делегітимізує жертву; це активна форма легалізація тотального насильства як «аргументу» в міжнародній публічності.

Це і є метаморфоза публічності: замість того, щоб бути ареною істини й жорсткої відповідальності, вона стає екосистемою симуляції. Відтак глокальне зло терору та варварства не карається, а вписується у нормальність публічного, дипломатичного та міжнародного дискурсу-процесу, що претендує на паралельне існування, а не на негайну зупинку та притягнення до відповідальності без табу та імунітетів.

Колективний путінізм – як тіньова глобальна сила – інституалізується світом через толерування «перемовин» без припинення агресії. Фактично світ визнає за путінізмом право бути суб’єктом глобального впливу, домінування та перспективи. Це не дипломатія, а погодження на позацивілізаційну логіку; втрата морального, політичного й концептуального домінування з боку цивілізованого світу.

Інертність цивілізації, яка дозволяє агресору виглядати “легітимною стороною геноцидного процесу”, є найбільшою сучасною проблемою, яка може обернутися непередбачуваними наслідками для людства.

Цей стан публічності — не просто криза. Це перехід до пост–істинного глобального порядку, де більше немає чіткої лінії між добром і злом; сили за правдою та правом; гарантованих однозначних значень понять «війна», «мир», «агресія», «суверенітет».

Отже, світ втрачає темп і цивілізаційного домінування, бо не відкидає зло як несумісне з реальністю. Замість того — намагається його “інтегрувати”. Це — фатальна помилка сучасного моменту епохи.

Публічні маркери:

«У Києві відкриють виставку до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу»

«США оцінюватимуть Росію за діями, а не за словами – Держдеп»

«Путін запропонував прямі переговори у Туреччині з 15 травня»

Дев’ятого травня у Москві відбувся демарш колективного путінізму на чолі з Сі Цзіньпінем та В. Путіним. Марш Красною площею підрозділів 13 армій країн, які перебувають в орбіті впливу Москви й Пекіна, мав продемонструвати силу Кремля. Натомість це була пародія на колишню велич СРСР, яку з усіх сил намагається втримати нинішній очільник Кремля.

В ці ж дні коаліція рішучих, передусім лідери Польщі, Німечини, Франції, Великої Британії та України в Києві (віртуально долучилися керівники ЄС та НАТО), виступили із потужною заявою про перемир’я, яку підтримав президент США Д. Трамп. Вони запропонували розпочати перемир’я з 12 травня без попередніх умов на 30 днів.

Наступні дні дадуть відповідь на питання дилеми: чи ми є свідками моменту геополітичного прориву, чи лише чергової красивої дипломатичної обгортки для фактичної стратегічної бездії?

Ключові слабкі місця полягають у відсутності силового компоненту на кордонах — це робить ультиматум коаліції більше символічним, ніж зобов’язуючим. Москва розуміє, що ультиматум не підкріплений реальною воєнною готовністю.

Трамп виступає тут як “підпряжний” — це не новий лідер вільного світу, а гравець-егоїст, який діє з власного піарного або електорального інтересу. Така позиція США — симптом кризи західного лідерства, де головний гравець не веде, а спостерігає.

НАТО існує без адекватних геостратегічним масштабам дій — лише заклики без формування зон захисту чи реальних механізмів втручання, що перетворює Альянс на “комітет моральних занепокоєнь”.

І тут настає ключовий момент – залишиться Київ суто символічним місцем чи стане ареною об’єднання цивілізованих націй, епіцентром нової системи міжнародної безпеки?

Якщо з 12 травня 2025 року дипломатичний ультиматум не супроводжуватиметься реальним підсиленням ЗСУ, фінансовим шоком для Москви (санкції), чіткою лінією червоних зон для дронів, ракет і живої сили РФ, то цей акт справді може стати лише ще однією “дипломатичною екскурсією”.

На кону стоїть не лише доля України, а доля правди як публічної сили. Це боротьба за майбутнє дипломатії — чи вона буде функціональною зброєю цивілізації, чи назавжди перетвориться на інструмент симуляції.

Публічні маркери:

«Заява лідерів Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії та України»

«Зеленський та лідери Франції і Британії поклали квіти до Стіни пам’яті полеглих за Україну»

«Міжнародні санкції роблять неможливою перемогу Росії у війні з Україною – Туск»

«Вимога тридцятиденного перемир’я з понеділка погоджена з Трампом – Макрон»

«Макрон: Найпершою гарантією безпеки для України є сильні ЗСУ»

«Коаліція охочих» посилить санкції, якщо РФ не пристане на пропозицію припинення вогню – Туск»

«США підтримують «Коаліцію охочих», свої дії партнери не обговорюватимуть публічно – Мерц»

«Відновлення авіасполучення з Україною стане можливим після припинення вогню – Стармер»

«Прем’єр Японії закликав РФ до кроків для припинення вогню та досягнення миру»

«Зеленський розкритикував пропозицію про створення буферної зони»

«Канцлер Німеччини: Потрібно посилювати ЗСУ та тиск на Росію»

«Келлог: Всеосяжне припинення вогню на 30 днів стане початком завершення війни в Україні»

«Робота щодо зміцнення «Коаліції охочих» і формування військового контингенту йде щоденно – Макрон»

«Без припинення вогню закінчити війну неможливо – Зеленський»

«Європа готова багато пожертвувати для підтримки України – Туск»

«Стармер: 30-денне припинення вогню має бути безумовним»

«Коаліція охочих» підтримала повне припинення вогню на 30 днів із 12 травня – Зеленський»

«Генсек НАТО підтримав заклик «Коаліції рішучих» до безумовного припинення вогню»

«Конфігурація безпекового компоненту партнерів в Україні ще обговорюється – МЗС»

«У ЄС заявили, що 30-денне припинення вогню має бути без жодних передумов, інакше проти РФ посилять санкції»

«Лідери Франції, Німеччини, Польщі та Британії закликали Росію до безумовного 30-денного припинення вогню»

Аналітична група ГО «Центр ККБ»

Фото із офіційної сторінки 45-ої окремої артилерійської бригади імені генерала Мирона Тарнавського