В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1178-ма доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Продовження ілюстрації прецедентності практик глобальних гібридних агресій тепер через стан антропологічно-когнітивної окупації путінізмом українців – до злочину у Лондоні (підпал будинку прем’єр-міністра) спецслужби РФ залучили українця.

Гостра форма глокальної антропологічно-когнітивної агресії путінізму, спрямованої на тотальну руйнацію та дискредитацію самої ідеї українства через резонансні злочини окремих українців – це сутність колективного путінізму.

Геноцидною мішенню тотального руйнування виступає не лише держава, а людина – українець в середовищах іноземних країн. Путінізм не обмежується терористично-геноцидною агресією проти держави. Його мета — унеможливити існування української нації як суб’єкта майбутнього, носія пам’яті, голосу, волі.

Формується ілюзія в середовищі іншої країни нібито внутрішнього спротиву чи внутрішньої правоти, але за змістом — виконуються завдання зовнішнього геноцидного агресора – путінської РФ. У таких випадках українців використовують як «медіаторів дискредитації України», особливо в лідерських країнах антипутінських настроїв та дій.

Приклад: публічні кампанії в Британії, де українці (або особи, які ними себе видають) використовуються для дискредитації українських ініціатив, збурення до «внутрішніх розколів», або створення фальшивої критики на користь РФ. Аналогічні механізми помічено у Швейцарії, Німеччині, Польщі — всюди, де йде боротьба за смисли та довіру до української позиції в протистояні путінізму.

Путінізм частіше не атакує прямо — він латентно заражає середовище, особливо через суб’єкти, які мімікрують під свою спільноту, але транслюють меседжі Москви. Форма українська, а зміст – антиукраїнський. Так путінці добиваються спотворення самоідентифікації: люди починають сумніватися в своїй позиції, в основах наративів України. Відбувається руйнування довіри до українців у глобальному антипутінському таборі — через фальшиві «українські голоси» або прояви штучної злочинності з українськими коренями. Така робота путінських спецслужб спрямована на підрив інституційної репутації українства у світі — особливо в країнах, що формують антипутінську “коаліцію волі”, як Велика Британія, Німеччина, Польща.

Путінізм намагається вирвати українця з міжнародного поля довіри, використовуючи інсценовані прояви «української агресії», «української нестабільності» чи навіть «українського терору», які він створює руками окремих недолугих українців.

Публічні маркери:

«Британська поліція обвинуватила українця в підпалі будинку прем’єра Стармера»

«Поліція Лондона затримала підозрюваного у підпалі помешкання Стармера»

Події цієї доби в Туреччині в частині так званих перемовин про зупинку вогню з боку РФ та України, ініціювані Трампом, демонструють ситуативне фіаско, бо Путін двічі не приїхав на перемовини, та ще й відправив до Стамбула персонажів з 2022 року. СамеТрамп настояв на цих псевдоперемовинах, тож Європа з Україною змушені були погодитись, щоб підтримати президента США. За результатами можемо говорити, що Трамп створив умови для ейфорії Путіна.

Трампова ініціатива продовження перемовин була не стратегією миру, а спробою реанімації фікції 2022 року, для чого він застосовував риторику на кшталт “обидві сторони мають поступитися”.

Путін двічі проігнорував перемовини, тим самим відкинув сам формат Туреччини як посередника; демонстративно показав, що не визнає суб’єктності США в перемовинах без капітуляції України; відправив не переговірників, а носіїв репліки 2022 року, тобто проодемонстрував спробу символічного знищення української суб’єктності.

США в особі Трампа та Рубіо по суті опинилися в стані публічної гібридної капітуляції. Трамп заявляє, що припинити війну можна лише його прямою зустріччю з Путіним – це пряма втрата довіри до Європи, України та міжнародного права. Рубіо (використовуючи дипломатичну мову) підтверджує базову ідею Москви, мовляв, вирішення конфлікту можливе лише шляхом дипломатичних компромісів з агресором. Перехід США з позиції лідера коаліції проти геноциду до симулятивної нейтральності фактично виглядає як стратегічне зрадництво Європи та України.

Брюссель і окремі столиці Європи (Лондон) підтримали Трампа, показуючи свою нездатність до суб’єктного мислення в умовах глокального терору. Вони не визнають головного: Путін не відмовляється від переговорів – він запрошує в пастку, в якій практики глокального геноциду стають “позицією”; жертва має довести, що “достатньо постраждала”, щоб отримати милість тирана-варвара.

Українська позиція – не лише дипломатична, а й цивілізаційна. Саме український народ (а не тільки держава) чітко фіксує, що розмова з Путіним — це не дипломатія, а запрошення геноциду та терору в дім Європи та світу, зокрема і США.

Це означає, що партнерство з Україною має будуватись не як з ” жертвою”, а як з ціннісним лідером, здатним бачити суть гібридних операцій РФ раніше й чіткіше за будь-яку країну.

РФ вже давно не геостратегічний гравець. Це вірус геноциду, бо будь-яка країна, яка сідає за стіл з Путіним, не фіксуючи геноциду як базового діагнозу, — стає наступною жертвою; мовчання партнерів є запрошенням путінської агресії на своє поле; розмова “на рівних” з Путіним є знеціненням жертв геноциду, тому це формальна співучасть в агресії, яку демонструють США.

Отже, США (частково) відмовились від партнерства з Європою та Україною, бажаючи “поладнати” з агресором на рівних та демонструючи симуляцію нейтралітету; Європа втрачає суб’єктність, підкорившись симуляції “реального миру”, погоджучись на роль «пасивного свідка»; розмова з Путіним це відкриття каналу для геноцидної агресії в усі простори, що визнають його суб’єктом, а не злочинцем, вона є дозволом на наступний цикл геноциду.

Публічні маркери:

«Пристайко про заяву Трампа щодо зустрічі з Путіним: Спершу треба зрозуміти, на що готові українці»

«Рубіо заявив, що США не мають великих очікувань від переговорів у Стамбулі»

«Представник російської делегації у Стамбулі заявив, що РФ хоче продовжити переговори 2022 року»

«Стармер звинуватив Путіна у затягуванні часу після відмови від мирних переговорів»

«Євросоюз може ухвалити новий пакет санкцій проти РФ 20 травня – Мерц»

«Росія із суттєвим відривом лідирує за кількістю санкцій, але цього недостатньо – уповноважений Президента»

«ЄС повторив заклик до Росії припинити вогонь щонайменше на 30 днів»

«Трамп про мирні переговори: Нічого не зрушиться без моєї зустрічі з Путіним»

«МЗС України про образи на адресу Зеленського: роль російських дипломатів – «гавкати з Москви»

«Росія затягує час та знову повернулася до вимог про «першопричини конфлікту» – Британія в ОБСЄ»

«Путін не реагує на ультиматуми, на нього треба продовжувати тиск – глава МЗС Фінляндії»

«Глава МЗС Естонії: Делегація Кремля на переговори в Туреччині – це ляпас Україні та всій Європі»

«Війну в Україні можна завершити лише дипломатичним шляхом – Рубіо в Анталії»

Аналітична група ГО «Центр ККБ»

Фото: 57-ма окрема мотопіхотна бригада імені кошового отамана Костя Гордієнка