В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1285-та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Форум «Інформаційна війна: від спротиву до стійкості» вже самим формулюванням створює проблемну рамку сприйняття. Коли ми кажемо «інформаційна війна», то мимоволі звужуємо поле реальності до боротьби з фейками, пропагандою, інформаційними атаками. Але насправді йдеться про значно більше — про глокальну антропологічно-когнітивно-ментальну агресію, що торкається не лише України. Вона пронизує Європу, США, світ, формуючи своєрідну окупацію свідомостей, культури, ідентичності. Це вже не просто війна за факти, це екзистенційне протистояння за сам спосіб мислення.

Так само й поняття «спротив» та «стійкість». Вони корисні тоді, коли йдеться про окремі реакції: вистояти під тиском, відповісти на фейк, тримати позицію. Але цього замало в умовах геноцидної агресії. Адже завдання стоїть не «втриматися», а звільнити простір свідомостей – ментальний, культурний, політичний – від агресора.

Генерал Буданов слушно говорить про створення мережі платформ для поширення власної позиції. Та тут є сліпа зона, коли мова йде не тільки про те, щоб «зібрати» інформацію, а й донести та утримати її у свідомості суспільств, вмонтувати у їхню картину світу. І робити це не туманом воєнних чуток, а правдою, яка пояснює суть агресії та справжністю реального екзистенційного протистояння.

Приклад із «розп’ятим хлопчиком», який свого часу застосували путінці, це підтверджує. Це не просто вигаданий сюжет, не просто фейк. Це антропологічно-когнітивна диверсія абсурду, когнітивний удар, спрямований на колективне травмування та руйнування довіри та людськості. Якщо ми повторюємо цю історію термінами агресора («вдала операція»), то мимоволі легітимізуємо її. Насправді це не «операція», а геноцидна диверсія у просторі свідомості.

Коли Буданов говорить про покрокову інтеграцію деокупованих територій, він має рацію у важливості плану. Але сама логіка «інтеграції» спирається на припущення, що окупація у нас в Україні лише локальна. А насправді антропологічно-когнітивно-ментальну агресія /окупація охоплює всіх, у різному масштабі. Це не проблема Донбасу чи Криму частин Сумської, Харківської, Запорізької чи Херсонської областей, це глобальна агресія проти людської здатності мислити і співіснувати. Тому потрібна не «поступова адаптація», а стратегія звільнення свідомостей.

Так само і з «навчаннями» у Білорусі. Якщо називати їх «навчаннями», ми підхоплюємо риторику Москви. Насправді це розвідка боєм у когнітивному просторі. Це випробування реакцій суспільства й політичних еліт. Тому тут не вистачає коментарів чи аналітики, потрібні жорсткі ультиматуми від Європи.

І навіть слушна порада Корнієнка про перенесення боротьби на територію агресора виглядає недостатньою. Мова має йти не про тактичну відповідь, а про деконструкцію самого російського імперського симулякру. Йдеться про викриття федеративних і етнічних слабкостей та провалів в РФ, про створення дискурсів, які системно підривають її міфологію. Бо демонтаж РФ як імперської реваншистської конструкції, це водночас демонтаж путінізму як світової загрози.

Отже, головна проблема полягає у тому, що ми продовжуємо дискутувати мовою, нав’язаною агресором. Коли ми кажемо «інформаційна війна», «навчання», «вдалі операції», ми вже граємо за чужими правилами. Це небезпечно. Бо замість того, щоб відкривати суть агресії, ми підтримуємо симулякр війни як гри у «терміни».

Адекватна картина виглядає інакше:

• не «інформаційна війна», а глокальна когнітивно-антропологічна агресія;
• не «стійкість», а звільнення;
• не «навчання», а розвідка боєм і підготовка вторгнення;
• не «вдала операція РФ», а диверсія абсурду з геноцидним підтекстом.

Тільки змінивши методологічну та доктринальну рамку, ми повертаємо собі стратегічну ініціативу.

Публічні маркери:

«Війна Росії проти України змусила спецслужби змінити підходи до інформаційної безпеки – Буданов»

«Для інтеграції наших громадян з деокупованих територій потрібен покроковий підхід – Буданов»

«Навчання у Білорусі розігруватимуть елементи майбутньої війни і є знаком для країн Балтії – Буданов»

«Корнієнко наголосив, що інформаційну боротьбу важливо переносити на територію ворога»

Неформальна зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені вказала на масштаб дій та ситуативні позицій партнерів. Вона стала важливим етапом координації європейських дій у відповідь на глокальну агресію РФ. Основна мета – узгодити стратегічні кроки щодо нових санкцій, дипломатичного тиску на Москву та підтримки України в умовах триваючої війни.

В 19-му пакеті санкцій проти РФ міністри розглянули комплекс нових обмежень, які мають значно посилити тиск на РФ:

• вторинні санкції проти тих, хто підтримує війну РФ;
• заборона імпорту та тарифні обмеження на російську продукцію, що створює прямий економічний тиск;
• обмеження для «тіньового флоту» РФ, що використовується для обходу санкцій;
• санкції проти «Росатома» та ключових нафтогазових компаній («Лукойл», «Роснефть», «Газпром», «Новатек»), що знижують стратегічну залежність ЄС від російських ресурсів.

Щодо дипломатичного тиску, то наші союзники намагаються примусово посадити РФ за стіл переговорів. Важливою темою дискусії стало те, що РФ не демонструє готовності до реального миру. Міністри обговорили заходи для активізації дипломатичного тиску та примусу Москви до переговорів, підкреслюючи, що Путін не робить жодних кроків до припинення війни.

Литва та верховна представниця ЄС Кая Каллас запропонували розгляд конфіскації заморожених російських активів для відбудови та оборони України. Був заявлений важливий принцип – активи не можуть бути повернені РФ до повної виплати репарацій Україні.

Литва підкреслила, що вступ України в ЄС є не лише політичним, а й безпековим питанням. Пропонується встановити кінцевий термін на 1 січня 2030 року та прискорити відкриття переговорних кластерів, навіть без згоди Угорщини. Це демонструє стратегічну вагу підтримки України у Європейському Союзі.

Нідерланди відкрито критикують Угорщину за блокування коштів Європейського фонду миру та ініціативи PURL, що гальмує постачання озброєння Україні.

Данія пропонує змінити механізм ухвалення рішень з питань зовнішньої політики, щоб уникати блокування однією країною та забезпечити оперативність колективних дій.

Міністр закордонних справ Фінляндії наголосила, що РФ є довгостроковою стратегічною загрозою – «раком Європи». Європа має консолідувати сили для тиску на Москву та гарантувати безпеку України, щоб запобігти повторенню подібних агресій у майбутньому.

Чехія запропонувала обмежити пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні та посилити санкційні й оборонні кроки проти РФ.

Загальна логіка зустрічі полягає в тому, що ЄС демонструє комплексний підхід – від об’єднання дипломатичних, економічних та санкційних заходів для максимального тиску на РФ до захисту України та прискорення її інтеграції в ЄС. При цьому враховується внутрішньополітична динаміка, різниця позицій окремих держав та необхідність ухвалювати рішучі кроки навіть у разі блокування окремих членів.

Публічні маркери:

«Глави МЗС Євросоюзу обговорили наповнення 19-го пакету санкцій проти Росії»

«Глава МЗС Чехії: У Копенгагені обговорювали, як посадити Росію за стіл переговорів»

«Сибіга на зустрічі з міністрами держав-членів ЄС закликав до реалістичних стратегій із примусу РФ до миру»

«Литва закликає ЄС до рішучих дій – конфіскації активів РФ і санкцій для «Росатома»

«Україна має стати членом ЄС до 1 січня 2030 року – МЗС Литви»

«Треба лікувати рак: МЗС Фінляндії каже, що Росія становить довготривалу загрозу для всього ЄС»

«Угорщина блокуючи кошти ЄС для України перешкоджає мирним зусиллям США – міністр оборони Нідерландів»

«Позиції більшості в ЄС має бути достатньо для прийняття рішень – міністр закордонних справ Данії»

«Росія не повинна отримати заморожені активи назад без виплат репарацій Україні – Каллас»

Аналітична група ГО «Центр ККБ»

Фото із офіційної сторінки 45-ої окремої артилерійської бригади імені генерала Мирона Тарнавського