У Красногорівці відзначають сьому річницю звільнення від російської окупації

02.08.2021 18:48

У прифронтовому місті Красногорівка на Донеччині 2 серпня урочисто відзначають 7-му річницю звільнення від російської окупації.

Як передає Укрінформ, про це повідомили на сайті Донецької ОДА.

Заступник голови Донецької облдержадміністрації Вадим Філашкін привітав мешканців Красногорівки з річницею звільнення від російської окупації. Він вручив почесні грамоти від голови Донецької облдержадміністрацій військовослужбовцям ООС.

Мешканців міста вітали зі святом також представники міської та районної влади, громадськість та представники штабу ООС.

«За ці сім років безліч хоробрих воїнів загинули для того, щоб Красногорівка мала змогу жити і розвиватись на мирній українській землі. Ми також схиляємо голови перед десятками мирних місцевих мешканців, які стали жертвами підступної російської агресії. Зараз наша основна задача – відновити місто та зробити так, аби його мешканці більше не чули вибухів снарядів», – заявив Філашкін.

В ОДА нагадали, що у 2014 році, просуваючись у напрямі Донецька, сили АТО брали під контроль донецькі передмістя. Завдання визволити Красногорівку командування сектору «Б» поклало на Дніпропетровський 20-й батальйон територіальної оборони, посилений спецназівцями з 3-го полку, добровольцями «Донбасу» і «Правого сектору», а також кількома одиницями важкого озброєння та бронетехніки.

1 серпня 2014 року дві штурмові групи сил АТО обійшли Красногорівку з півночі та зайшли в місто з тилу. Атака українськими військами зі сходу стала абсолютною несподіванкою для бойовиків. Одна зі штурмових груп атакувала центральну частину міста з адмінбудівлями, в той час як інша перевіряла південну, промислову частину Красногорівки. Військовий спецназ діяв у північній частині міста. Малочисельна група 20-го БТрО вела сковуючі та відволікаючі дії на заході. Опорний пункт бойовиків в районі Собачої гірки був знищений мінометним вогнем. Оборона противника розвалилася майже відразу. Єдиним серйозним зіткненням став бій у районі міського військомату. Силам АТО знадобився день для визволення Красногорівки.

 

Окупанти минулої доби сім разів зривали «тишу» в зоні ООС, на Луганщині бачили безпілотник

03.08.2021 08:01

Протягом минулої доби, 2 серпня, в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано 7 порушення режиму припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр ООС у Фейсбуці.

Так, поблизу населеного пункту Опитне окупанти відкривали вогонь з мінометів 82-го калібру.

Неподалік Причепилівки противник вів вогонь зі станкових протитанкових і автоматичних станкових гранатометів, а також великокаліберних кулеметів.

Біля Південного та Новолуганського російські найманці обстрілювали українські позиції з автоматичних станкових гранатометів.

У районі Світлодарська ворог застосовував станкові протитанкові гранатомети та великокаліберні кулемети.

Поблизу Оріхового російські окупанти здійснювали обстріли з автоматичних станкових гранатометів і стрілецької зброї.

Крім того, на Луганщині був зафіксований проліт ворожого безпілотного літального апарату типу «Орлан-10» з перетином лінії розмежування.

На обстріли російсько-окупаційних військ українські захисники відкривали вогонь у відповідь.

Станом на 7 годину ранку, 3 серпня, зафіксовано 3 порушення режиму припинення вогню.

Біля населеного пункту Золоте-4 збройні формування Російської Федерації обстріляли українські позиції зі стрілецької зброї.

У напрямку населеного пункту Світлодарськ ворог вів вогонь з автоматичних станкових гранатометів і стрілецької зброї.

Поблизу Луганського противник відкривав вогонь зі станкових протитанкових і автоматичних станкових гранатометів, а також стрілецької зброї.

Бойових втрат серед військовослужбовців Збройних Сил України немає.

Про факти порушень з боку російсько-окупаційних військ Українська сторона СЦКК повідомила представників Місії ОБСЄ, застосувавши встановлений координаційний механізм.

 

ОБСЄ зафіксувала на вихідних понад 100 порушень «тиші»

03.08.2021 02:21

СММ ОБСЄ з вечора 30 липня до вечора 1 серпня зафіксувала 66 порушень режиму припинення вогню у Донецькій області та 39 таких порушень на Луганщині.

Як повідомляв Укрінформ, про це йдеться у щоденному звіті № 178/2021, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) 2 серпня 2021 року.

“З вечора 30 липня до вечора 1 серпня в Донецькій області СММ зафіксувала 66 порушень режиму припинення вогню, зокрема 5 вибухів невизначеного походження”, – йдеться у звіті.

Більшість порушень сталася в районах на північ і південний захід від н.п. Леб’яже (непідконтрольний урядові, 23 км на північний схід від Донецька) упродовж дня 31 липня, а також північніше н. п. Широкине (підконтрольний урядові, 100 км на південь від Донецька) у ніч із 30 на 31 липня.

За попередній звітний період у цій області було зафіксовано 408 порушень режиму припинення вогню.

“З вечора 30 липня до вечора 1 серпня в Луганській області Місія зафіксувала 39 порушень режиму припинення вогню”, – повідомили в СММ.

Усі порушення сталися на схід і південний захід від ділянки розведення в районі н.п. Золоте (підконтрольний урядові, 60 км на захід від Луганська) упродовж дня 31 липня.

За попередній звітний період на Луганщині було зафіксовано 17 порушень режиму припинення вогню.

 

Окупанти намагалися збити дрон ОБСЄ біля окупованого Леб’яжого

03.08.2021 00:13

Бойовики російських збройних формувань двічі обстріляли безпілотник СММ ОБСЄ під час двох окремих польотів 31 липня неподалік окупованого Леб’яжого Донецької області.

Як повідомляв Укрінформ, про це йдеться у щоденному звіті № 178/2021, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) 2 серпня 2021 року.

“31 липня, перебуваючи орієнтовно за 3 км на західно-північний захід від Леб’яжого та керуючи безпілотним літальним апаратом (БПЛА) СММ малого радіуса дії, про політ якого повідомлялося заздалегідь, спостерігачі чули 10 черг і пострілів зі стрілецької зброї приблизно за 1–1,5 км на північ. За оцінкою, вогонь вели в напрямку БПЛА, що пролітав орієнтовно за 1 км на північний захід від місцеположення патруля Місії”, – йдеться у звіті.

З огляду на це команда СММ була змушена приземлити БПЛА. Пізніше патруль ОБСЄ спробував запустити безпілотник ще раз, однак його знову було обстріляно.

“Під час здійснення другого польоту БПЛА малого радіуса дії з тієї ж ділянки спостерігачі чули 8 черг і пострілів зі стрілецької зброї приблизно за 0,5–1,5 км на північний захід. За оцінкою, вогонь вели в напрямку БПЛА, що пролітав орієнтовно за 1 км на північний захід від місцеположення патруля Місії (те саме місце)”, – зазначається у звіті.

У результаті команда СММ приземлила БПЛА та залишила цей район.

Крім того, 31 липня один з бойовиків збройних формувань РФ не дозволив патрулю Місії здійснити політ БПЛА СММ малого радіуса дії поблизу Старомихайлівки та “погрожував збити апарат, якщо спостерігачі спробують його запустити”.

 

Україна не виключає повернення до “очного” формату зустрічей ТКГ у Мінську

2 серпня. УНН. Українська делегація прагне зберегти поточний формат засідань Тристоронньої контактної групи, однак остаточне рішення ще не прийнято — питання розглядатимуть до наступного засідання у серпні. Про це УНН повідомив спікер української делегації ТКГ, радник керівника Офісу Президента Олексій Арестович.

Цитата

“Наша делегація має таку позицію, що карантинні обмеження, які існують, і небезпека поширення нового штаму вірусу не дозволяє нам поки перейти в режим очних засідань. Ми б воліли зберегти поки заочні засідання у режимі відеозв’язку”, — сказав Арестович.

“Тим не менш, позиція російської делегації нам відома, ці питання будуть своєчасно розглянуті, і буде прийняте своєчасне рішення — так чи ні. Є ще місяць на прийняття рішення”, — додав співрозмовник УНН.

Деталі

Зі слів спікера української делегації, заяви російської сторони про підтримку ОБСЄ пропозиції щодо повернення очного формату зустрічей є “перебільшенням”.

“ОБСЄ ніколи не виносить таких прямих суджень. Вони можуть сказати „ми не проти“, „ми готові розглянути“. Але вони дуже дипломатичні і чітких формулювань, поки нема згоди усіх трьох сторін, зазвичай не виносять”, — зазначив він.

Контекст

Раніше делегат України в Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш повідомив, що представник президента РФ в ТКГ Борис Гризлов на зустрічі ТКГ в липні запропонував провести наступне засідання в очному режимі в Мінську.

Сам Гризлов у понеділок підтвердив свою позицію російським ЗМІ.

“У кінці серпня заплановано чергове засідання контактної групи. На попередньому засіданні російська делегація виступила з ініціативою провести наступну зустріч у Мінську в очному форматі. Настав час повернутися в очний режим роботи. Всі можливості для цього є”, — сказав він.

Гризлов також заявив, що пропозиція Росії про повернення переговорів контактної групи по Донбасу в очний формат “отримала підтримку представників Донбасу і координатора контактної групи від ОБСЄ”.

Джерело: УНН

 

Ватажка «ДНР» Безлера судитимуть за катування та вбивства у Горлівці

02.08.2021 20:31

Ватажка «ДНР» судитимуть за катування та вбивство у 2014 році у тимчасово окупованій Горлівці підприємця і правоохоронця.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

Зокрема, зазначається, що за процесуального керівництва Офісу генпрокурора до суду скерований обвинувальний акт стосовно ватажка одного з незаконних збройних формувань терористичної організації “ДНР” за фактом організації та вчинення жорстокого поводження з цивільним населенням, поєднаного із умисним вбивством (ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 438, ч. 2 ст. 438, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).

“За даними слідства, у червні 2014 року у м. Горлівка Донецької області громадянин Російської Федерації, очолюючи незаконне збройне формування, діючи за попередньою змовою з іншими особами, організував та керував викраденням проукраїнські налаштованого місцевого підприємця, його утриманням у місці несвободи та катуванням, після чого вчинив умисне вбивство потерпілого”, – ідеться у повідомленні.

У липні 2014 року він організував та керував викраденням у Горлівці рядового батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Артемівськ”, якого у подальшому за наказом обвинуваченого підпорядковані бойовики жорстоко катували та вбили.

“Відповідно до Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 8 червня 1977 року, ці дії є серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права”, – заявили в ОГП.

За вчинення інкримінованих обвинуваченому особливо тяжких злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку передбачене максимальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

В СБУ уточнили, що йдеться про ватажка «ДНР» Ігоря Безлера.

Як повідомляв Укрінформ, у липні завершилось спеціальне розслідування стосовно 12 учасників злочинної організації, які у 2014 році вчиняли розбійні напади та викрадали місцевих жителів в окупованих містах Луганської області.

 

У РФ відбудуться чотири судових засідання у так званій «справі Хізб ут-Тахрір» – Денісова

03.08.2021 04:27

У Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону 3 серпня відбудуться чотири судових засідання у так званій «справі Хізб ут-Тахрір».

Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

Зокрема засідання відбудуться:

стосовно учасників «сімферопольської справи», до якої входять Енвер Аметов, Осман Арифмеметов, Яшар Муєдінов, Руслан Сулейманов та Рустем Шейхалієв;

стосовно Еміля Зіядінова, вчителя фізкультури, якого країна-окупант безпідставно ув’язнила за активну громадянську позицію щодо незаконного переслідування кримських татар;

стосовно Вадима Бектемирова, під час якого очікується допит свідків обвинувачення у справі. Вадим Бектемиров – магістр в сфері ісламських наук. Здобув освіту в ліванському університеті «Аль-Джінан». Від початку репресії в Криму активно підтримував і допомагав політв’язням та відвідував незаконні суди над співвітчизниками;

стосовно учасників «четвертої бахчисарайської групи», до якої входять Алім Суф’янов, Сейран Хайретдінов та Олександр Сизиков”.

“Кримських татар країна-окупант звинувачує в причетності до діяльності «Хізб ут-Тахрір» – міжнародної релігійно-політичної організації, визнаної в Росії терористичною, але діючої без обмежень на рівні національних законодавств багатьох країн світу, у тому числі й України”, – нагадала Денісова.

Уповноважений ВР з прав людини закликає генерального консула України в Ростові-на-Дону Тараса Малишевського, міжнародні правозахисні організації відвідати незаконні судилища задля недопущення порушення прав незаконно утримуваних громадян України, а також сприяння забезпеченню права на захист і справедливий суд.

Як повідомляв Укрінформ, у липні у Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону скасували засідання у справі фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» у зв’язку з хворобою кількох фігурантів.

 

Стан здоров’я політв’язня Газієва значно погіршився – генконсул України

02.08.2021 20:13

Український політв’язень Сервет Газієв, якого незаконно утримують у СІЗО в Ростовській області, після перенесеного їм мікроінсульту почувається і виглядає значно гірше, ніж два місяці тому.

Про це повідомив генеральний консул України в Ростові-на-Дону Тарас Малишевський після відвідування Газієва, передає Укрінформ із посиланням на онлайн-зустріч Кримської солідарності.

«У СІЗО-5 я зустрівся з Серветом Газієвим і Джемілєм Гафаровим … Важко було бачити Сервета Газієва – шанована людина, трохи старший за мене, він виглядає не так, як два-три місяці тому в тому ж СІЗО. Це наш спільний біль і біда, тому що мікроінсульт позначився на ньому, на його зовнішньому вигляді. Він дуже втратив у вазі … Йому дуже і дуже складно», – розповів генконсул.

За словами Малишевського, через перенесений інсульт у Газієва спостерігається перекіс лівої частини обличчя, уповільнена мова, порушення дикції, болі в потилиці.

У нього також підвищений тиск, практично повна відсутність зубів, серйозні проблеми зі шлунком через тривалий прийом антибіотиків і перенесений COVID-19, зазначив Малишевський.

Щодо Джеміля Гафарова, то під час його перебування у тюремній лікарні жодної медичної допомоги йому не надавали, більше того, він заразився там на коронавірус.

Як підкреслив Малишевський, перебуваючи протягом місяця в стаціонарі ФСВП, Джеміль Гафаров перебував у ще гірших умовах і не отримав жодних рекомендацій від лікарів.

«З таким же успіхом я міг всі свої пігулки приймати в камері, перебуваючи навіть у більш комфортних умовах, ніж у лікарні», – повідомив під час зустрічі з генконсулом Гафаров.

Крім того, повернувшись до камери, політв’язень виявив, що у нього викрали його особисті речі, в зв’язку з чим він направив клопотання до адміністрації СІЗО.

За словами генконконсула, всього він провів у Ростові-на-Дону в СІЗО-1 і в СІЗО-5 дев’ять зустрічей з політв’язнями і в понеділок, 2 серпня, повинен виїхати в Ставрополь для того, щоб провести в СІЗО зустрічі з фігурантами першої бахчисарайської « справи Хізб ут-Тахрір », з «українським «диверсантом» Володимиром Дудкою, а в Нальчику (Кабардино-Балкарія, РФ), у виправній колонії №1 – з кримчанином з Євпаторії Євгеном Каракашевим, засудженим на 6 років за допис у соцмережах.

Як повідомлялося, Сервета Газієва і Джеміля Гафарова затримали за необгрунтованими звинуваченнями в березні 2019 року, після того, як у будинках кримських татар відбулися масові обшуки.

 

Росія випробовує сумнівну вакцину Sputnik Light на жителях ОРДЛО — розвідка

02.08.2021 17:52

Росія проводить випробування сумнівної однокомпонентної вакцини Sputnik Light на жителях так званих “ЛНР” і “ДНР”.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

“Провівши на тимчасово окупованих територіях України агітаційну кампанію з вакцинації препаратом Sputnik V, Російська Федерація насправді використовує там не цю вакцину, а її однокомпонентного двійника Sputnik Light, тим самим вводячи людей в оману.

Sputnik Light, розроблена на основі вакцини Sputnik V, не отримала погодження для використання від Європейського агентства з лікарняних виробів (ЕМА) та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Схвалення ВООЗ має важливе значення для поширення вакцини в рамках ініціативи глобального доступу до вакцин від коронавірусу, яка надає препарат для вакцинування бідним країнам”, – наголошують у ГУР.

“Усе, що Росія може сьогодні надати своїм недореспублікам на Донбасі, – це вакцини, якими користуються лише найбідніші країни світу, у той час, як Україна вакцинує своїх громадянам найкращими та найвартіснішими вакцинами, які використовують усі цивілізовані країни. І навіть це Росія робить неофіційно, намагаючись приховати факти завезення вакцини в ОРДЛО.

Жителі так званої “Л/ДНР” можуть стати банально піддослідними кроликами для російських фармацевтів, які випробовують на них новий варіант своєї вакцини Sputnik Light, перш ніж запропонувати її росіянам”, – заявляють розвідники.

Якщо двокомпонентна російська вакцина Sputnik V має цілу низку побічних ефектів, “виникає питання, скільки таких ефектів має її однокомпонентний нащадок. Ймовірно, їхня кількість значно більша.

Провівши випробування своєї сумнівної вакцини на мешканцях так званих “ЛНР” та “ДНР”, РФ не нестиме за загибель чи хвороби людей жодної відповідальності, у той час, як результат її випробувань на громадянах Росії повністю ляже на плечі російських фармацевтів. Скільки людей вб’є ця вакцина насправді – не дізнається ніхто”, – підкреслюють у ГУР Міноборони.

 

Кулеба закликав Захід визначити чітку дорожню карту вступу України до НАТО та ЄС

2 серпня 2021, 15:55  УП

Глава МЗС України Дмитро Кулеба закликав західних партнерів України визначити чітку дорожню карту вступу України до НАТО та ЄС.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це йдеться у статті міністра для видання Foreign Affairs, переклад якої опублікований на сайті МЗС України в понеділок.

Кулеба підкреслив, що геополітична конструкція “пострадянський простір”, яку використовують західні країни для позначення регіону від Центральної Європи до Центральної Азії,  застаріла, і прийшов час замінити таке бачення. У статті міністр наголосив, що Україна є частиною Заходу, і НАТО та ЄС мають сприймати її саме так.

“У випадку України йдеться, насамперед, про інституціалізацію місця нашої держави у західному світі. Час США та європейським союзникам врешті визначити чітку дорожню карту вступу України до НАТО та ЄС”, – пише Дмитро Кулеба.

Міністр підкреслив, що США та їхні західні партнери мають можливість розробити амбітну стратегію щодо регіону, яка передбачатиме особливу політику з урахуванням обставин окремих країн і блоків.

“У випадку України та Грузії, головним пріоритетом має бути просування на шляху вступу наших країн до НАТО”, – зауважив Кулеба, додавши, що обидві країни вже беруть участь у діях НАТО як партнери з розширеними можливостями, а разом із Болгарією, Румунією та Туреччиною Україна та Грузія роблять критично важливий внесок у безпеку Чорноморського регіону.

Крім безпекової взаємодії, Україна та Грузія також віддані подальшій економічній та політичній інтеграції з Європою. Свідченням цьому є  утворення “Асоційованого тріо” разом з Молдовою, яке декларує мету набуття членства трьох країн в Європейському Союзі.

“Поглиблення взаємодії з цією групою країн надає Європі можливість зміцнити свій глобальний вплив, розширити простір своїх демократичних цінностей та накачати додаткові економічні м’язи. Це також сприяє адміністрації Джозефа Байдена у втіленні його мети підтримати трансатлантичну єдність та зміцнити східний кордон демократичної Європи”, – наголошує глава МЗС України.

Міністр підкреслив, що Україна повністю віддана пришвидшенню внутрішніх трансформацій, що відповідає очікуванням її європейських і трансатлантичних партнерів, однак, за його словами, “зусиль України не буде достатньо для успіху без сильної підтримки з боку ЄС, НАТО і їхніх держав-членів”.

“Наші кроки мають бути взаємними, а робота на досягнення мети вступу України в обидві організації має бути спільною. США та Європа мають визнати, що Україна є невід’ємною частиною Заходу. Лише тоді наші нинішні зусилля не будуть даремними”, – резюмував міністр

 

Кримська платформа: Кулеба назвав чотири тематичні панелі саміту

02.08.2021 13:25

Саміт Кримської платформи 23 серпня, крім основного засідання, передбачатиме проведення 4 тематичних панелей про подальші кроки: про невизнання спроби анексії Криму, про мілітаризацію Азово-Чорноморського регіону, про шляхи реінтеграції Криму через права людини та сталий розвиток і про відновлення прав кримськотатарського народу.

Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив на всеукраїнському форумі «Україна 30. Імідж України», презентуючи заходи до Дня Незалежності, передає кореспондент Укрінформу.

“На саміті, окрім основного засідання, за участі глав делегацій відбудуться 4 тематичні панелі для предметної розмови про подальші кроки: про невизнання спроби анексії Криму, про мілітаризацію Азово-Чорноморського регіону, про шляхи реінтеграції Криму через права людини та сталий розвиток і про відновлення прав кримськотатарського народу”, – поінформував міністр.

Кулеба висловив сподівання, що до саміту будуть і надалі приєднуватися партнери, а декларація, яку ухвалять на саміті, буде відкритою для приєднання.

“Тобто саміт пройде, але ті держави, які з тієї чи іншої причини не змогли взяти в ньому участь, вони будуть приєднуватися до декларації, до тих принципів і кроків, які вона передбачає”, – зазначив посадовець.

Як повідомлялося, у понеділок Президент Володимир Зеленський заявив, що вже 29 держав підтвердили свою участь у саміті Кримської платформи 23 серпня в Києві.

Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на тимчасову окупацію Криму, відповіді безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

 

Міністр транспорту США приїде на саміт “Кримської платформи” у статусі представника Байдена – Джапарова

2 серпня. УНН. Міністр транспорту США Пітер Буттіджедж приїде на саміт “Кримської платформи” у статусі представника президента Джо Байдена. Про це в коментарі УНН повідомила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

Цитата

“Ми розуміємо, що є велика черга на зустрічі”, — сказала Джапарова, відповідаючи на питання про те, чи розчарована вона через відсутність на заході Байдена та віце-президента США Камали Харріс.

“Тут є один важливий момент —це те, що американці, США, делегували уповноважену особу. Та людина, яка приїде, міністр транспорту, він не приїде як міністр транспорту — він приїде у іншому статусі, в статусі представника президента США. Це важливо. І для нас важлива участь США як країни, тому тут треба розуміти цей акцент”, — підкреслила вона.

Що було раніше

Минулого тижня тимчасовий повірений у справах США, заступник помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії Джордж Кент повідомив, що президент США Джо Байден і віце-президент Камала Харріс не приїдуть на саміт “Кримської платформи” в Києві, який відбудеться 23 серпня.

Контекст

Кримська платформа — дипломатична ініціатива України, у перспективі — міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова.

26 лютого 2021 року Володимир Зеленський підписав Указ “Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя”, яким постановив утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення в Україні установчого Саміту Кримської платформи. Згідно з документом, МЗС забезпечує координацію участі України в діяльності Кримської платформи.

Головою Організаційного комітету з підготовки установчого Саміту Кримської платформи є міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Очікується, що Кримська платформа буде представлена у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Датою проведення установчого Саміту визначено 23 серпня 2021 року, за його підсумками може бути прийнята декларація.

 

В Румунії стартували міжнародні навчання «Дайв-2021»

02.08.2021 23:09

В Румунії стартували багатонаціональні протимінні навчання “Дайв-2021”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Фейсбуці пресслужба Військово-морських сил Збройних сил України.

“2 серпня, у місті Констанца, Румунія, за участі представників 6-х країн, відбулася урочиста церемонія відкриття багатонаціонального протимінного навчання «Дайв–2021». Українську сторону представляє зведений водолазний підрозділ та пошуково-рятувальне судно Військово-Морських Сил ЗС України “Олександр Охрименко”. Мета навчання – підвищення рівня взаємосумісності між підрозділами держав-учасниць та партнерів Північноатлантичного альянсу у питаннях водолазних та протимінних підводних дій, з використанням тактичних процедур НАТО”, – ідеться у повідомленні.

Упродовж тижня учасники будуть діяти в складі спільної багатонаціональної тактичної групи, до якої увійдуть підрозділи розмінування, підводно-технічних водолазних робіт та всебічного забезпечення.

Основне завдання, яке стоїть перед військовими – обмін досвідом з пошуку, виявлення і знешкодження вибухово-небезпечних предметів, проведення підводно-технічних, суднопідйомних та пошуково-рятувальних робіт у визначених районах Чорного моря.

Зазначається, що особливістю навчань є те, що зведений багатонаціональний штаб буде розміщено на борту українського судна, де і буде здійснюватися безпосереднє керівництво усіма елементами навчання.

“Від Військово-Морських Сил Збройних Сил України було одночасно задіяно представників усіх підрозділів, які пов’язані з водолазною справою – це дозволить фундаментально підвищити взаємосумісність з державами-членами та партнерами НАТО у питаннях підтримання протимінної безпеки в Чорноморському регіоні, – розповів начальник пошуково-рятувальної служби ВМС ЗСУ – керівник української складової навчання капітан 1 рангу Олексій Нестеров.

Він додав, що участь у подібних заходах є важливим показником, що іноземні держави зацікавлені у зміцненні колективної безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та бачать нашу країну своїм партнером.

 

Міноборони планує залучити до «Rapid Trident–2021» 6 тисяч військових з 15 країн

03.08.2021 03:13

У Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного розпочалася завершальна конференція з планування українсько-американських командно-штабних навчань із залученням військ «Rapid Trident — 2021».

Як передає Укрінформ, передбачається, що участь у них візьмуть 15 держав, а загальна чисельність особового складу становитиме майже 6 тисяч, повідомляє пресслужба Міноборони.

«Ці навчання відбуватимуться у межах міжнародного військового співробітництва та підготовки Збройних сил України. Можливість участі в них розглядають 15 держав, а загальна чисельність особового складу наближається до 6 тисяч», — повідомив загальний керівник міжнародних навчань, заступник командувача військ ОК «Схід» бригадний генерал В’ячеслав Клочков.

Як розповів начальник відділу багатонаціональних навчань командування Сухопутних військ і на цей момент керівник групи планування «Rapid Trident — 2021» полковник Віталій Негоденко, особливістю проведення цьогорічних маневрів є те, що вони будуть поєднані із загальним сценарієм стратегічного КШН із позначенням військ «Об’єднані зусилля — 2021». Крім того, під час проведення створюватимуть багатонаціональні підрозділи.

Негоденко також повідомив, що уперше в історії «Rapid Trident» проводитимуть батальйонні тактичні навчання багатонаціонального батальйону з бойовою стрільбою. Під час них заплановано спільні стрибки українських і американських десантників з літака військово-транспортної авіації США С-130.

Під час українсько-американських навчань у межах програми перевірки та зворотного зв’язку концепції оперативних можливостей планується провести оцінку кількох підрозділів ЗСУ. Також, що дуже важливо для України, це Курс оцінювачів НАТО, які проводитимуть інструктори Північноатлантичного альянсу.

Особлива увага в перший день роботи конференції була прикута до заходів із протидії розповсюдження COVID-19.

Як повідомлялось раніше, українсько-американські командно-штабні навчання із залученням військ «Rapid Trident — 2021» розпочнуться 20 вересня і триватимуть до 1 жовтня.

 

СБУ викрила проросійський осередок “тітушок” Киви

ПОНЕДІЛОК, 2 СЕРПНЯ 2021, 17:05  УП

Служба безпеки України запобігла спробам розхитування суспільно-політичної ситуації у східних регіонах України.

Джерело: СБУ, співрозмовник УП в правоохоронних органах

Деталі: Під час спецоперації у Харкові, Сєверодонецьку та Лисичанську блоковано діяльність угруповання, причетного до вчинення тяжких злочинів на ідеологічному підґрунті.

Зловмисники діяли під прикриттям громадського об’єднання, яке підконтрольне одному з народних депутатів України.

Спецслужбовці традиційно не дають назв, але за даними джерела УП йдеться про маріонеток нардепа Іллі Киви “”Патріоти за життя”.

За даними досудового розслідування, угруповання спеціалізувалося на вчиненні злочинів і провокативних дій, спрямованих на розхитування ситуації в країні.

Встановлено, що у березні цього року лідер групи спільно з її активними учасниками завдав ножем тяжкі тілесні ушкодження ідеологічному опоненту. За задумом “кураторів”, дії зловмисників мали призвести до застосування відповідних заходів та спровокувати загострення політичної обстановки і масові порушення громадського порядку.

У ході процесуальних дій за місцями проживання зловмисників та офісному приміщенні громадського об’єднання правоохоронці виявили:

холодну зброю, яку могли використовувати для вчинення тяжких злочинів;

інструкцію з підготовки учасників угруповання до радикальних дій стосовно ідеологічних опонентів;

велику партію канабісу та обладнання для його вирощування.

Наразі слідчі органів безпеки повідомили лідеру угруповання про підозру у вчиненні злочину. Вирішується питання щодо обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тривають слідчі дії.

 

Офіс генпрокурора намагається знайти порозуміння між НАБУ та СБУ

ПОНЕДІЛОК, 2 СЕРПНЯ 2021, 17:43  УП

В Офісі генпрокурора заявили, що працюють над “забезпеченням ефективної комунікації” Національного антикорупційного бюро та Службою безпеки під час розслідувань щодо екссудді Миколи Чауса.

Джерело: коментар ОГП “Українській правді”

Деталі: У відомстві нагадали, що Чаус проходить по двох справах – підозрюваний у справі про хабар, яке розслідує НАБУ, та потерпілий у справі викрадення, яким займається СБУ.

Також в Офісі повідомили, що до них не зверталися щодо зміни підслідності в будь-якому провадженні.

Дослівно: “Різні процесуальні статуси цієї особи в кримінальних провадженнях не є взаємовиключними та не можуть впливати на хід розслідування цих проваджень. Офіс генпрокурора вживає заходів задля забезпечення ефективної комунікації органів досудового розслідування для реалізації неухильного виконання всіх рішень слідчих та судів, спрямованих на всебічне повне та неупереджене дослідження обставин обох кримінальних проваджень”.

Передісторія:

30 липня стало відомо, що екссуддю Чауса, якого у квітні 2021 року викрали невідомі,виявили у селі Мазурівка на Вінниччині.

Чауса затримали співробітники Служби безпеки. У НАБУ закликали передати підозрюваного детективам, оскільки саме вони розслідують справу щодо екссуді і розшукують його.

Пізніше з’явилися фото та відео співробітників НАБУбіля будівлі СБУ. Антикорупційне бюро також оприлюднило відео, на якому вони намагаються зупинити автомобіль СБУ з Чаусом.

Що було раніше: 9 серпня 2016 року Чауса викрили на отриманні неправомірної вигоди в розмірі 150 тисяч доларів. Кошти виявили у двох скляних банках, одну з яких суддя закопував у дворі власного дому. 2 серпня ВАКС почав розгляд про обрання Чаусу запобіжного заходу.

 

ВАКС узявся за запобіжний захід для Чауса

ПОНЕДІЛОК, 2 СЕРПНЯ 2021, 15:36  УП

Вищий антикорупційний суд почав розгляд клопотання Національного антикорупційного бюро про обрання запобіжного заходу колишньому судді Дніпровського райсуду Києва Миколі Чаусу запобіжного заходу.

Джерело: ВАКС у Facebook

Деталі: Повідомляється, що 1 серпня до суду від НАБУ надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу Чаусу. Суд ім’я не повідомляє, але з посади чиновника й підслідності випливає, що йдеться саме про Чауса.

Розгляд зазначеного клопотання було розпочато у той же день, 1 серпня, але у зв’язку із відсутністю підозрюваного судове засідання було відкладено на 4 серпня. Початок о 14:00.

Нагадаємо: НАБУ з 2016 року розслідує кримінальне провадження за фактом вимагання та одержання великого хабаря суддею Дніпровського суду Києва Чаусом. Щодо нього у 2017 році суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Передісторія:

30 липня стало відомо, що екссуддю Чауса, якого в квітні 2021 року викрали невідомі, виявили у селі Мазурівка на Вінниччині.

Чауса затримали співробітники Служби безпеки. У НАБУ закликали передати підозрюваного детективам, оскільки саме вони розслідують справу щодо екссуді і розшукують його.

Пізніше з’явилися фото та відео співробітників НАБУ біля будівлі СБУ. Антикорупційне бюро також оприлюднило відео, на якому вони намагаються зупинити автомобіль СБУ з Чаусом.

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що з огляду на резонансність справи Чауса, забезпечити його безпеку повинні працівники СБУ.

 

Зеленський не зустрічався з Чаусом – прессекретар Президента

02.08.2021 21:22

Президент України Володимир Зеленський не зустрічався з екссуддею Дніпровського районного суду Києва Миколою Чаусом.

Про це повідомив прессекретар глави держави Сергій Никифоров у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Президент України не зустрічався з суддею Чаусом”, – написав Никифоров.

Раніше народний депутат Гео Лерос, посилаючись на «надійне перевірене джерело», заявив у Фейсбуці, що Зеленський нібито таємно зустрічався з Чаусом ще до того, як було офіційно оголошено про виявлення екссудді.

Як повідомлялося, 30 липня низка українських ЗМІ поінформували про виявлення у селі на Вінниччині екссудді Миколи Чауса – нібито житель села Мазурівка сказав поліції, що Чаус перебуває в цьому населеному пункті. Після цього поліція затримала екссуддю, але його пізніше нібито “перехопили” співробітники СБУ і вивезли в невідомому напрямку.

Згодом в СБУ заявили, що «не викрадали» Чауса, а діяли в межах закону та своїх повноважень, оскільки розслідують викрадення екссудді Чауса та незаконне переправлення його через державний кордон.

Своєю чергою НАБУ наполягає на передачі їм Чауса, обвинувачуваного у корупції.

1 серпня адвокат екссудді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса Ростислав Кравець повідомив, що знайшов свого підзахисного і що наразі той знаходиться під захистом СБУ та отримує медичну допомогу.

Детективи НАБУ у серпні 2016 року викрили суддю Чауса в отриманні хабаря в розмірі 150 тис. дол. У вересні того ж року Верховна Рада підтримала подання Генеральної прокуратури про надання згоди на затримання та арешт судді. Однак Чаус втік з України і переховувався у Молдові.

3 березня колегія цивільних, комерційних і адміністративних спорів Верховного суду Молдови відмовила в наданні політичного притулку екссудді Чаусу.

3 квітня цього року адвокат Чауса Юліан Балан заявив, що група невідомих озброєних чоловіків викрала Чауса в центрі Кишинева.

 

“Заради тисяч темношкірих українців”: американське видання висвітлило скандал із Ашіон і міністром Ткаченком

2 СЕРПНЯ 2021, 10:38  УП

Американське видання The Daily Beast узяло ексклюзивне інтерв’ю в телеведучої Кароліни Ашіон, поговоривши з нею про скандал із міністром Олександром Ткаченком, якого зірка звинуватила в расизмі.

Як наголосила Кароліна, вона вирішила підняти цю тему публічно заради всіх темношкірих українців, які теж стикаються з приниженнями та дискримінацією.

Сам Ткаченко спілкуватися з The Daily Beast не захотів. Натомість його представники надали виданню посилання на його коментар “Гордону”, де міністр натякає на необ’єктивне ставлення до себе телеканалу, що належить експрезидентові Петру Порошенку, і де зараз працює Ашіон.

“Міністр публічно бреше, це ганьба. Ткаченко тепер закидає мені якісь політичні мотиви, але перекручувати факти – це неправильно. Я була обережна з тим, щоби не змішувати питання расизму з політикою. Я вирішила заговорити про це виключно заради тисяч темношкірих українців, яких ранять так само, як мене, які страждають від расистських коментарів”, – сказала телеведуча.

Окрім історії Ашіон, увагу видання також привернув нещодавній інцидент із коміком Віктором Вемуною, який звинуватив у расизмі гумористичну програму “Дизель шоу”. Як розказав артист у Instagram, його та його сестру запросили взяти участь у скетчі з назвою “Тарас-папуас”, де жарти крутилися навколо кольору шкіри. Вемуна від участі в номері відмовився, але його зняли із іншими акторами.

“Допоки з головних гумористичних сцен країни буде нестися блювотина про те, що наш колір шкіри – згорілий білий, до тих пір таке буде нестися і на вулицях. 50-70% українців дивиться ваше шоу. І завтра, коли у них запитає дитина, чому цей дядько такий чорний, вони дадуть відповідь, що він підгорів. І коли ці діти підуть до школи, вони будуть називати всіх чорних навколо копченими”, – заявив Вемуна, коментуючи номер “Дизель шоу”.

Як зазначає видання, в останні роки Київ, Одеса та Львів приваблюють туристів із усього світу. Але таке явище як буденний расизм досі існує в пострадянських країнах, зокрема й в Україні.

“Чим швидше ми почнемо це озвучувати, підкреслювати проблему буденного расизму, тим краще. Я дуже радий, що Кароліні вистачило сміливості заговорити про це”, – сказав музикант Мирослав Кувалдін.

“Ткаченко просто не розуміє, що Кароліна намагається йому сказати. Він повністю сліпий по відношенню до цієї проблеми”, – додав він.

“Проблема буденного расизму існує, але дискусія не почнеться, доки народ не вирішить, “Україна для українців”, як вимагають деякі націоналісти, або це “плавильний казан”. Суспільство поки не визначилося”, – зауважив у коментарі сайтові журналіст Євген Кисельов.

Нагадаємо, Олександр Ткаченко у відповідь на звинувачення Ашіон запевнив, що для нього головне – це професіоналізм, а не гендер, орієнтація чи колір шкіри.

 

В українських школах змінять підхід до вивчення історії Голокосту та війни

Яна Осадча, журналіст  2 серпня 2021 УП

Робоча група при Міністерстві освіти та науки України схвалила нову методику вивчення історії  Голокосту та Другої світової війни у школах.

Школярі візьмуть участь у інтерактивних дослідженнях, шукатимуть документальні свідчення в домашніх архівах і місцевих музеях та записуватимуть спогади очевидців.

Оцифровані знахідки учні самостійно додаватимуть на онлайн-платформу “Червона точка пам’яті”, створену Меморіальним центром Голокосту “Бабин Яр”.

“Платформа “Червона точка пам’яті” дасть учням можливість працювати з реальними історичними джерелами, які вони будуть знаходити самостійно або з допомогою родичів.

Це навчить школярів працювати з артефактами та поглиблювати знання”, – підкреслила головна спеціалістка головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН Раїса Євтушенко.

На платформі будуть зберігатися матеріали для  вивчення історії Другої світової війни та Голокосту. У вересні її презентують для широкого загалу.

На основі цієї платформи робоча група при МОН також працюватиме над створенням матеріалів для Національного уроку пам’яті. Він запланований до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру.

Координаторка освітніх проєктів Меморіального центру Анна Мазарчук вважає, що завдяки онлайн-платформі школярі отримають доступ до першоджерел та зможуть думати та діяти як історики.

“Ми хочемо, щоб усі школярі вивчали історію не тільки за параграфами підручників, а й у спільній дослідницькій діяльності”, – зазначила вона.

За її словами,  залучення вчителів-методистів та педагогів-практиків із різних регіонів сприятиме впровадженню проєктів у реальних шкільних умовах.

Нагадаємо, Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” розробив художню концепцію майбутнього музейного комплексу.

Попередньо у мережі з’явилася презентація музейного комплексу, яка викликала негативну реакцію у деяких діячів культури.

Але члени авторської групи запевнили, що опубліковані матеріали не були повноцінною концепцією – а лише робочими напрацюваннями.

Нагадаємо, що згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 44% опитаних українців не знають, де знаходиться урочище Бабин Яр, в якому нацистські війська у 1941–1943 роках проводили масові розстріли євреїв та представників інших національностей.

 

У Києві зник директор Білоруського дому в Україні Віталий Шишов

Сьогодні вранці Шишов вийшов на пробіжку в один з лісових масивів і не повернувся. ЛБ. 02.08.21.

Уранці 2 серпня в Києві зник один із засновників громадської організації “Білоруський дім в Україні”, її директор, громадянин Білорусі, виходець з Гомеля Віталій Шишов.

Повідомлення про це з’явилося в офіційному Telegram-каналі БДУ.

За даними організації, чоловік вийшов на пробіжку в один з лісових масивів вранці 2 серпня і не повернувся. Він також перестав відповідати на телефонні дзвінки.

“З його номера було зроблено кілька “глухарів”, але зараз зв’язатися з ним не вдається”, – йдеться в повідомленні.

Члени організації намагалися знайти лідера самостійно, однак його пошуки не увінчалися успіхом. Зараз до пошуків підключилися кінологи.

Припущень, що стало причиною зникнення Шишова, його соратники наразі не висували.

27 липня представник ініціативи колишніх білоруських силовиків BYPOL Ігор Макар повідомляв, що Комітет державної безпеки Білорусі приступив до масштабної операції із затримання найвпливовіших прихильників опозиції за кордоном. Вона отримала назву “Трест”. За даними активіста, в ній також беруть участь співробітники білоруських посольств і консульств.

Раніше білоруські силовики вивезли з Росії багаторазового чемпіона світу з кікбоксингу і тайського боксу Олексія Кудіна. Його було заарештовано у зв’язку з участю в протестах за запитом Мінська близько пів року тому, а 22 липня Кудін раптово зник з ізолятора в Зеленограді. Пізніше його знайшли в мінському СІЗО.

 

Amnesty розповіла про переслідування спортсменів у Білорусі

02.08.2021 21:40

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оприлюднила 2 серпня звіт про переслідування білоруським режимом спортсменів.

Звіт «Білорусь: розправа зі спортсменами» є останнім у рамках кампанії АІ #StandWithBelarus campaign, передає Укрінформ.

У документі підкреслюється роль білоруських атлетів у приверненні уваги світу до порушення прав людини з боку влади республіки.

Спорт знаходиться під безпосереднім контролем уряду в Білорусі, і спортивні успіхи за кордоном вважаються «легітимізацією» для нього. Президент Лукашенко до грудня 2020 року особисто очолював Білоруський національний олімпійський комітет. Коли спортсмени почали говорити про жорстокі розправи з мирними протестувальниками, вони самі зазнали репресій. У серпні 2020 року понад 1000 спортсменів і тренерів підписали відкритий лист із закликом до нових виборів та припинення катувань, жорстокого поводження та арештів мирних демонстрантів. За даними Білоруського фонду спортивної солідарності (BSSF), неурядової організації, яка підтримує спортсменів, 60 з тих, хто підписав лист, були вилучені зі збірної, втратили фінансування, змушені відмовитися від роботи або навіть зазнали фізичного насильства. За участь у мирних акціях протесту було затримано 95 спортсменів, сімом з них пред’явлено обвинувачення у політичних злочинах, 124 зазнали інших форм репресій.

У звіті розповідається про таких спортсменів-олімпійців, як легкоатлетка Христина Тимановська, плавчиня Олександра Герасименя, баскетболістки Олена Левченко та Катерина Снитіна, легкоатлет Андрій Кравченко. Ці спортсмени не побоялися виступити проти режиму, за що були покарані.

«У Білорусі адміністрація спорту знаходиться під безпосереднім контролем уряду. Спортсмени обласкані державою та користуються любов’ю суспільства, тому не дивно, що спортсмени, які висловлюються критично, стають об’єктом репресій», – сказала журналістам експерт Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії Хізер Макгілл. Білоруські спортсмени, за її словами, заплатили високу ціну за те, що мужньо висловили свою думку.

Amnesty International закликає всіх проявити солідарність, взявши участь в онлайн-марафоні, організованому BSSF на підтримку білоруських спортсменів, який починається 9 серпня.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі з серпня 2020 року тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Влада жорстоко придушує виступи, проти опозиції застосовуються репресії.

Більшість демократичних країн світу, зокрема Україна, не визнають легітимність режиму Лукашенка.

 

Євросоюз розкритикував режим Лукашенка за дії щодо спортсменки Тимановської

03.08.2021 03:33

Європейський союз піддав різкій критиці дії влади Білорусі за спробу насильно відправити з Токіо до Мінська бігунку Христину Тимановську та привітали рішення Польщі надати 24-річній спортсменці гуманітарну візу.

Про це передає Укрінформ із посиланням на “Радіо Свобода“.

“Спроба примусово репатріювати Тимановську проти її волі – це ще один приклад жорстокості репресивних заходів режиму Лукашенка”, – йдеться в заяві ЄС, яку оголосив представник пресслужба голови зовнішньополітичного відомства ЄС Жозепа Борреля.

У Мінську вважають за можливе поширювати ці репресії на атлетів і тим самим порушувати давнє правило: припиняти ворожі дії в період Олімпійських ігор.

Раніше стало відомо, що Христину Тимановську, яка 2 серпня мала взяти участь у кваліфікаційному забігу на 200 метрів у Токіо, намагалися відвезти в Білорусь проти її волі.

Напередодні спортсменка різко розкритикувала білоруське спортивне начальство, яке поставило її для участі в естафеті 4 по 400 метрів без її відома. Легкоатлетку терміново відвезли з речами в аеропорт, проте там Тимановська заявила, що боїться повертатися додому, тому що її можуть ув’язнити.

Міжнародний олімпійський комітет звернувся до Національного олімпійського комітету Білорусі з вимогою дати вичерпні пояснення щодо ситуації з білоруською легкоатлеткою

Пізніше стало відомо, що Тимановська подала документи на надання політичного притулку в Польщі.

 

Чоловік Тимановської втік з Білорусі в Україну

2 СЕРПНЯ 2021, 17:39  УП

Чоловік білоруської олімпійки Христини Тимановської – Арсеній Зданевич поїхав з Білорусі до України після того, як його дружину намагалися силоміць вивезти з Олімпіади в Токіо на батьківщину.

Джерело: BBC News Україна із посиланням на коментар самого Зданевича

Деталі: 25-річний Арсеній Зданевич теж спортсмен: майстер спорту, працював тренером з фітнесу.

Своє точне місце перебування він не називає з міркувань безпеки, але запевняє, що в Україні почувається безпечно. Каже, що був тут кілька разів проїздом.

Зданевич каже, що вирушив до України, бо тут у нього є знайомі. Якими будуть дії подружжя далі, він наразі не знає.

У самої Крістіни, за його словами, в Білорусі залишилася мама.

Пряма мова: “Рішення про виїзд ухвалив протягом пів години. Не відчував, що за мною стежать, спокійно пройшов кордон, зараз у безпеці”.

Більше деталей: Зданевич повідомив, що Тимановська вже отримала запрошення виступати за Польщу, а сама вона перебуває у нормальному психологічному стані.

На питання, чи підтримували вони з дружиною протести в Білорусі, Арсеній коротко відповів: “Політикою не цікавилися і в протестах не брали участі”.

Арсен Зданевич припускає, що вони з дружиною готові повернутись у Білорусь, але “якщо нас не посадять і не буде кримінальних справ”.

Передісторія: Легкоатлетку з Білорусі Христину Тимановську, яка перебуває на Олімпіаді в Токіо, силою відвезли в аеропорт, щоб доставити назад в Білорусь після того, як вона поскаржилася на національних тренерів у соцмережі. Однак в аеропорту вона зайшла у відділок поліції і попросила міжнародного захисту.

Після цього спортсменка прибула в посольство Польщі в Токіо, де їй видали гуманітарну візу.

 

Польща видала гуманітарну візу білоруській спортсменці Тимановській

ПОНЕДІЛОК, 2 СЕРПНЯ 2021, 14:00 УП

Білоруська спортсменка Христина Тимановська, яку намагалися насильно вивезти з Олімпіади після критики керівництва збірної, отримала гуманітарну візу Польщі.

Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Пшидач, пише “Європейська правда”.

“Білоруська спортсменка Христина Тимановська вже перебуває у прямому контакті з польськими дипломатами в Токіо. Вона отримала гуманітарну візу. Польща зробить усе можливе, щоб допомогти їй продовжити спортивну кар’єру”, – написав Пшидач у Twitter.

Нагадаємо, легкоатлетка з Білорусі Христина Тимановська, яка перебуває на Олімпіаді в Токіо, заявила, що її силою відвезли в аеропорт після того, як вона поскаржилася на національних тренерів, і попросила міжнародного захисту.

Після цього спортсменка   прибула в посольство Польщі в Токіо. Повідомлялось, що вона подала документи на надання політичного притулку в Польщі.

 

У Штатах кажуть, що заяви посла РФ щодо видворення дипломатів є неточними

03.08.2021 06:20

Держдепартамент США заперечив слова посла Росії у Вашингтоні Анатолія Антонова, який заявив, що Сполучені Штати просять 24 російських дипломатів залишити країну до 3 вересня після закінчення терміну дії їхніх віз.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Reuters.

Представник американського зовнішньополітичного відомства Нед Прайс сказав, що російські дипломати «можуть подати заяву про продовження» їхніх віз.

«Такі заяви розглядаються в кожному конкретному випадку», – додав речник.

Раніше в інтерв’ю виданню Reuters посол Росії у Вашингтоні Анатолій Антонов розповів, що влада США передала Росії список із 24 співробітників посольства, які мають залишити країну до 3 вересня.

Нагадаємо: у квітні 2021 року на тлі нових санкцій Росія і США вислали по 10 дипломатів. З 1 серпня через брак співробітників Сполучені Штати перестали надавати консульські послуги в Росії.

 

Блінкен обіцяє «колективну відповідь» Ірану за напад на танкер Mercer Street

02.08.2021 23:50

Держсекретар США Ентоні Блінкен пообіцяв «колективну відповідь» Ірану за напад на танкер Mercer Street, що пов’язаний з Ізраїлем.

Про це Блінкен сказав журналістам у понеділок, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми перебуваємо в дуже тісному контакті, у координації з Великобританією, Ізраїлем, Румунією та іншими країнами. І це буде колективна відповідь», – заявив держсекретар.

Він повторив упевненість Сполучених Штатів у тому, що за атакою на судно, яким управляє відомий ізраїльський мільярдер Еяль Офер, стоїть Іран.

Як повідомляв Укрінформ, у ніч з 29 на 30 липня в Аравійському морі поблизу берегів Оману танкер-хімовоз Mercer Street зазнав нападу з безпілотника, внаслідок чого загинули британський охоронець та член екіпажу з Румунії.

Великобританія, Ізраїль та США висловили впевненість, що відповідальність за напад несе Іран.

 

“Кримська платформа”, парад і дрон-шоу – в ОП розповіли, як святкуватимуть День незалежності

2 СЕРПНЯ 2021, 14:06  УП

У межах святкування 30-річчя незалежності України відбудеться понад 150 заходів по всій країні, в країні збереться близько 30 делегацій із інших країн та міжнародних організацій.

Джерело: Офіс президента

Дослівно: “Для участі у святкуванні Дня Незалежності до України прибудуть сотні іноземних гостей, зокрема лідери держав, представники іноземних урядів і парламентів.

Усього очікується близько 30 делегацій країн та міжнародних організацій.

Святкові заходи триватимуть з 22 до 24 серпня”.

Деталі: Відзначається, що за 30 років незалежності Україна подолала надзвичайно багато викликів, тому цьогоріч має гучно заявити про себе всьому світові.

З 22 по 24 серпня по всій країні відбудеться понад 150 події, які будуть об’єднані слоганом “Ти у мене єдина”, який символізує бачення незалежності України як мрії.

Зокрема, 22 серпня за участю Зеленського відбудеться вручення відзнаки “Національна легенда України”.

23 серпня, у День держпрапора у Черкаській області за участю Зеленського відбудеться урочисте підняття синьо-жовтого стяга.

Урочистості також пройдуть у всіх областях країни. Зокрема фасади будівель Верховної Ради, Національної опери, палацу “Україна”, ЦУМу, ТРЦ “Гулівер” у Києві набудуть кольорів держпрапора.

Також у цей день у Києві відбудеться саміт “Кримська платформа”, яка об’єднає всі наявні національні та міжнародні зусилля з деокупації українського півострова.

На ньому, крім Зеленського, виступлять голова Верховної Ради, прем’єр-міністр, лідери кримськотатарського народу, глави іноземних делегацій, представники новоствореної експертної мережі Кримської платформи.

Захід складатиметься з чотирьох панелей на теми: політика невизнання та санкцій; безпекові виклики; захист прав людини в тимчасово окупованому Криму; відновлення прав кримськотатарського народу.

Цього ж дня відбудеться саміт перших леді та джентльменів “М’яка сила у новій реальності”, який ініціює дружина президента Олена Зеленська. Подія пройде в Національному заповіднику “Софія Київська”.

Крім того, 23 серпня запланований святковий концерт для лідерів держав у Національній опері за участю легенд опери та балету.

У День Незалежності, 24 серпня, на центральній вулиці столиці відбудеться святковий парад ЗСУ.

Цього ж дня відбудеться концерт італійського співака Андреа Бочеллі.

Увечері 24 серпня на НСК “Олімпійський” розпочнеться святкове шоу “Незалежність у нашій ДНК. День незалежності країни”, у якому візьмуть участь естрадні зірки, артисти опери та балету, а також симфонічний оркестр.

Відзначається, що виконавці “без пауз і зупинок” передаватимуть “естафету” одне одному та створять єдину композицію. Також обіцяють масштабне світлове та дрон-шоу, а завершиться концерт феєрверками.

 

Верховна Рада запланувала урочисте засідання на 24 серпня

ПОНЕДІЛОК, 2 СЕРПНЯ 2021, 19:04  УП

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав розпорядження про проведення урочистого засідання парламенту 24 серпня.

Джерело: прессекретар голови ВРУ Ольга Туній у Facebook

Пряма мова Туній: «Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав розпорядження про проведення урочистого засідання парламенту з нагоди 30-ї річниці прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня о 13:00».

Деталі: Разумков доручив апарату Ради підготувати урочисте засідання.

Нагадаємо: Рада на своєму урочистому засіданні вручить відзнаки та нагрудні знаки Верховної Ради “30 років Акту проголошення незалежності України”.

У межах святкування 30-річчя незалежності України відбудеться понад 150 заходів по всій країні, в країні збереться близько 30 делегацій із інших країн та міжнародних організацій.

 

Фонд «Відродження» підтримав Міжнародну премію Івана Франка

02.08.2021 17:03

Третій рік поспіль Міжнародний фонд «Відродження» фінансово підтримує проведення засідання журі Міжнародної премії імені Івана Франка.

Про це повідомляється на сайті Міжнародного фонду Івана Франка, передає Укрінформ.

«Цього року в межах грантової програми EU4USociety фондом «Відродження» виділено 100000 гривень», – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, умовою надання гранту був збір коштів на краудфандинговій платформі. Фонд Франка зміг заручитися підтримкою 95 доброчинців на «Спільнокошті» і зібрати 100900 гривень.

«Міжнародну премію імені Івана Франка підтримують українці, і я їм за це щиро дякую. Це важливо, коли громадяни фінансово підтримують пам’ять про людей, які на зламі розвитку нації стали своєрідними дороговказами», – наголосив директор Фонду Ігор Курус.

У Фонді зазначили, що 25-26 серпня відбудеться засідання Міжнародного журі, в ході якого буде обрано восьмого лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка. До його складу увійдуть 12 докторів наук у різних наукових дисциплінах. Ім’я лауреата стане відомо 27 серпня – у 165-ту річницю від дня народження Івана Франка.

Як повідомляв Укрінформ, у 2021 році на золоту медаль і грошовий приз претендують троє домінантів: колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса та Ігоря Скочиляса – «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі»; Оксана Кісь з монографією «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти»; Леонід Тимошенко з монографією «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».

VІ урочиста церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка відбудеться 27 серпня у місті Дрогобичі. Захід проводить Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компонента проєкту EU4USociety, в партнерстві з Дрогобицькою міською радою, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка та Державним історико-культурним заповідником «Нагуєвичі».

 

СКУ готовий інвестувати в держпроєкт Бабиного Яру понад 20 млн доларів – Ткаченко

02.08.2021 16:46

Міністр культури України Олександр Ткаченко заявив, що Світовий конґрес українців (СКУ) готовий інвестувати понад $20 млн в державний проєкт Бабиного Яру.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в інтерв’ю НВ з міністром Ткаченком.

«Світовий Конгрес Українців готовий інвестувати понад $20 млн в державний проєкт Бабиного Яру», – розповів міністр.

Зараз є дві різні концепції меморіалу: державна і приватна. Останній проєкт критикують через залучення до нього грошей російських бізнесменів.

Ткаченко розповів, що наразі немає «конкретних проєктів будівництва ні того, ні іншого».

«Ми активно співпрацюємо як з авторами державної концепції, так і приватної. І я радий, що останнім часом спостерігається порозуміння в цьому питанні», – зауважив міністр.

Водночас він заявив, що у приватному проєкті залучені гроші не російських бізнесменів, а «міжнародних».

«Сам по собі склад наглядової ради меморіалу є міжнародним. Тобто там є люди, які працювали в Росії, але які зараз себе позиціонують, як міжнародні інвестори. І в даному випадку питання полягає в тому, що вони роблять. Моє завдання зробити так, щоби кошти, які б ми могли залучати, надходили з різних джерел. І в тому числі від інших держав. Саме тому робоча група, яка, я сподіваюсь, почне працювати найближчим часом, дозволить такі можливості відкрити та зняти з порядку денного питання, на якому акцентовано роблять наголос деякі колеги стосовно походження цих коштів», – сказав він.

Станом на сьогодні 49% коштів у приватному проєкті належать двом російським бізнесменам Михайлу Фрідману та Герману Хану. Вони походять з України, однак мають подвійне громадянство Росії та Ізраїлю.

Нагадаємо, директор місії Світового конґресу українців в Україні Сергій Касянчук від імені світової української діаспори сказав, що закордонні українці готові підтримати «ключові культурні проєкти та місця пам’яті світового та національного значення» за умови, що українська держава та її інститути візьмуть на себе керівну роль у впровадженні цих проєктів.

 

Участь у саміті Кримської платформи вже підтвердили 29 країн – Президент

02.08.2021 11:59

Уже 29 держав підтвердили свою участь у саміті Кримської платформи 23 серпня в Києві.

Про це сказав Президент Володимир Зеленський на всеукраїнському форумі «Україна 30. Імідж України», презентуючи заходи до Дня Незалежності України, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«23 серпня відбудеться перший саміт Кримської платформи. Це ініціатива України, яку підтримали десятки наших міжнародних партнерів. Ми повертаємо Крим у світовий порядок денний, щоб повернути додому в Україну. Свою участь у саміті вже на сьогодні підтвердили Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Польща, Туреччина, країни Балтії, Франція, Німеччина, багато країн Європейського Союзу, Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея і загалом на сьогодні 29 країн. Це великий, але далеко не останній і не остаточний список всіх країн, які 23 серпня підпишуть спільну декларацію про спільні домовленості і спільні наміри», – повідомив Зеленський.

Він наголосив, що «треба назавжди забути, що Україна забуде про Крим».

«Україна не підійматиме питання Криму тільки в одному випадку – коли буде підіймати в Криму український прапор», – сказав Президент.

Як повідомлялося, Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на тимчасову окупацію Криму, відповіді безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

 

В Україні виявили 265 нових випадків коронавірусу

02.08.2021 08:20

В Україні за добу 1 серпня зафіксовано 265 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 11, медпрацівників – 1).

Про це повідомляє Укрінформ з посланням на МОЗ.

За минулу добу госпіталізовано 385 осіб, зафіксовано 4 летальних випадків, одужало – 176 осіб. Також за добу протестовано методом ПЛР 8 854 особи, методом ІФА – 1 776, експрес-тестами – 6 417.

За весь час пандемії в Україні захворіло 2 253 534 особи, одужало – 2 187 170, летальних випадків – 52 955; проведено ПЛР-тестувань – 11 404 184.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Києві (62), Одеській (30), Тернопільській (30), Вінницькій (21) та Харківській (17) областях.

 

Філатов пообіцяв вакцинованим дніпрянам безкоштовні проїзд і кіно

ПОНЕДІЛОК, 2 СЕРПНЯ 2021, 18:28 УП

Мер Дніпра Борис Філатов зобов’язав своїх підлеглих вакцинуватися або щотижня своїм коштом робити ПЛР-тести на коронавірус, а жителям міста буде надано безкоштовний проїзд в міському електротранспорті та метро, а також безкоштовне кіно.

Джерело: Філатов у Facebook

Пряма мова Філатова: “Тепер всі мої підлеглі зобов’язані бути вакцинованими, а якщо не хочуть, то нехай за свої гроші щотижня надають довідку про негативний ПЛР (як в мерії Нью-Йорка). Або звільняються.

Всім знову провакцинованим землякам буде надано безкоштовний проїзд в міському електротранспорті і метро.

Ну і як плюшки –  будемо ходити в кіно безкоштовно. Батогом і пряником. Бережіть себе. “Дельта” на порозі “.

Дослівно: “Усім працівникам виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів міської ради, які не вакцинуються до 15.10.21, надавати керівникам довідку про відсутність COVID-19 щотижня.

Департаменту з питань місцевого самоврядування надати пропозиції з організації 2 заходів (перший – для молоді, другий – для людей похилого віку) у жовтні-листопаді з безкоштовним входом при пред’явленні документа, який підтверджує вакцинацію.

Управлінню культури надати пропозиції щодо взаємодії з кінотеатрами стосовно видачі флаєрів зі знижкою для вакцинованих 2-ю дозою та/або перегляду кінофільмів вакцинованими у залах з можливістю знаходитися без засобів індивідуального зв’язку.

Департаменту транспорту підготувати проєкт про заохочення мешканців міста до вакцинації, передбачивши видачу вакцинованим місячних проїзних квитків.

Департаменту здоров’я забезпечити видачу проїзних квитків після 2-ї дози.

Нагадаємо: Схожу модель запровадив у США президент Джо Байден. Вакциновані жителі країни отримають по $100, а держслужбовці повинні вакцинуватися.

Або вони будуть змушені постійно носити на роботі маску, щотижня тестуватися, дотримуватися соціальну дистанцію і ще кілька нових правил.

 

З Росії завозили фальшиві ліки на мільйони гривень

ПОНЕДІЛОК, 2 СЕРПНЯ 2021, 16:02  УП

Прикордонники викрили багатомільйонну схему контрабанди та фальсифікації лікарських засобів.

Джерело: Державна прикордонна служба

Деталі: Виявили масштабний транснаціональний канал контрабанди через державний кордон України лікарських препаратів з ознаками фальсифікату в рамках кримінального провадження.

На кордоні з РФ у пункті пропуску “Бачівськ” було затримано автомобіль “MAN”. В ньому виявили лікарські засоби з ознаками фальсифікату, коробки для ліків та інструкції із застосування до них.

Одночасно в Києві провели обшуки у осіб, роль яких полягала в отриманні контрабандних поставок та подальшому розподіленні отриманої продукції до мережі аптек з метою реалізації. Також відбулися обшуки в аптеках, що залучалися до роздрібної торгівлі лікарськими засобами з ознаками фальсифікату.

Загалом вилучено більше 10 тис. одиниць медичних препаратів понад 1000 найменувань, вартість яких може оцінюватися у мільйони гривень. Усе направлено на проведення відповідних експертних досліджень.

Відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 305 (Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів), ч. 2 ст. 321-1 (Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів), ч. 3 ст. 229 (Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару) Кримінального кодексу України.

Подальші слідчі дії тривають.

 

Ляшко: Медична система готова реагувати на виклик нової хвилі Delta-штаму

03.08.2021 01:53

Українська система охорони здоров’я готова реагувати на виклик нової хвилі COVID-19, викликаної штамом Дельта.

Про це заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, передає Укрінформ.

Міністр наголосив, що наразі в Україні немає ознак спалаху хвороби, проте не варто забувати, що найкращий захист від коронавірусу – вакцинація. Він також додав, що в Україну надійшло майже 12 мільйонів доз вакцин. Крім того, ще 5 мільйонів доз прийде у серпні.

Також, за його словами, у липні в Україні зробили майже 3 мільйони щеплень. Темпи вакцинації збільшуються. Також Ляшко подякував медикам.

“Завдяки їхній праці 5,6 мільйона доз вакцини вже сьогодні захищають українців, близько 6 мільйонів доз вже в очікуванні”, – зауважив глава МОЗ.

Як повідомляв Укрінформ, від початку вакцинальної кампанії щеплено 3 599 169 людей, з них отримали одну дозу – 3 599 167 людей, повністю імунізовані та отримали дві дози – 2 033 616 осіб (із них двоє осіб отримали одну дозу за кордоном). Загалом проведено 5 632 783 щеплення. 1 серпня в Україні проти COVID-19 вакцинували 38 080 людей. Одну дозу отримали 27 722 людини, повністю імунізовані 10 672 особи.

 

У Польщі «жовті жилети» підпалили пункт вакцинації

02.08.2021 15:38

У польському Замості на Підкарпатті невідомий підпалив епідеміологічну станцію і пункт вакцинації.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Польське радіо.

На пресконференції у понеділок прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький повідомив, що в ніч з неділі на понеділок у Замості трапився «бандитський акт».

«Зловмисник підпалив державну санітарно-епідеміологічну станцію та пункт щеплення», – сказав він.

Як зазначається, в одному з центрів вакцинації в Ґродзиску-Мазовєцькому сталася сварка між групою людей, які хотіли потрапити до закладу, та його працівниками. Поліція втрутилася, і двох людей затримали. Записи, опубліковані у Twitter, показують, що люди з логотипом організації «Польські жовті жилети», яка представляє себе як група людей, що борються за свободу і чинять опір «беззаконню уряду та поліції», хотіли ввійти на територію пункту. У профілях у соцмережах вона публікує, серед інших, інформацію, що знеохочує до вакцинації проти COVID-19.

«Дуже важливо зупинити четверту хвилю (COVID-19 – ред.), тому …ми будемо вкрай суворі щодо подібних дій, які мали місце в Ґродзиску-Мазовєцькому – там заарештували винуватців», – сказав прем’єр-міністр.

Очільник Головного комісаріату поліції Ярослав Шимчик повідомив про створення спеціальної групи, яка займається підпалом епідеміологічної станції у Замості.

Як повідомляв Укрінформ, у світі станом на ранок 2 серпня зафіксовано понад 199 млн випадків зараження коронавірусом, з них – понад 4,2 млн летальних, одужали понад 179 млн осіб.

 

Премії правлінню “Нафтогазу” могли призначити на основі їхніх же звітів – КШЕ

ПОНЕДІЛОК, 2 СЕРПНЯ 2021, 16:39 УП

Наглядова рада “Нафтогазу” могла оцінити виконання результатів членів правління на основі інформації, що була підготовлена цими же членами правління без незалежної перевірки – за результатами цієї оцінки їм визначили річні премії.

Про це аналітики з питань корпоративного управління Київської школи економіки повідомили у коментарі для ЕП.

За словами експертів це випливає з того, що досі не опубліковані фінансові результати “Нафтогазу” за першу половину 2021 року – компанія досі не оприлюднювала фінансову звітність за цей період, яку би перевірив незалежний аудитор.

У КШЕ кажуть, що нормальною є практика, за якої спершу керівництву встановлюються цілі, які вони мають виконати за певний період часу (для вищого керівництва це переважно фінансовий рік).

“Виконання цих цілей може бути оцінено наглядовою радою лише після закінчення цього терміну. У даному випадку жодна з цих умов не виконується”, – зазначили аналітики.

Згідно опублікованої інформації, продовжили у КШЕ, наглядова рада “Нафтогазу” в рамках одного засідання одним рішенням могла встановити цілі для членів правління, а наступним – визнати їх досягнутими на 90%.

“Також незрозуміло, чому державна компанія повинна вдаватися до послуг третіх сторін (у даному випадку – банку) і нести додаткові витрати, щоби гарантувати майбутні виплати своїм працівникам, які й без того є гарантованими їхніми контрактами та трудовим законодавством”, – резюмували у Школі.

Нагадуємо:

Напередодні ЕП повідомила, що наглядова рада НАК “Нафтогаз” позитивно оцінила досягнення членів правління за першу половину 2021 року, визначила їхній розмір премій за рік у розмірі 126 млн грн та просить компанію затвердити умови банківської гарантії для забезпечення виплат цих премій.

Члени правління НАК “Нафтогаз” у збитковому для компанії 2020 році сумарно отримали 610,1 млн грн винагороди.

 

Ціни на автогаз на АЗС встановили нові рекорди

ПОНЕДІЛОК, 2 СЕРПНЯ 2021, 12:54  УП

Середня ціна зрідженого газу в мережах АЗС 2 серпня зросла до 16,88 грн/л, водночас максимальна ціна сягає 17,78 грн/л

Про це повідомляє enkorr з посиланням на дані Консалтингової групи “А-95”.

В мережі SOCAR продукт подорожчав на 30 коп/л, до 17,78 грн/л. На АЗС KLO і “Рур груп” вартість ресурсу виросла в середньому на 20 коп/л, до 17,19 грн/л і 17,09 грн/л відповідно.

“Фактор”, Marshal, “Авантаж 7” і “Катрал” підняли ціни на 10 коп/л.

Такі мережі як “БРСМ-Нафта”, SUNOIL, Motto, “Овіс”, Luxwen і Mango підвищили ціни в межах 5-20 коп/л.

Усього з початку липня роздрібні ціни на автогаз виросли на 1,52 грн/л, або 10%.

Нагадуємо:

Мережі АЗС з економ і середнього сегмента з 23 по 30 липня підвищили вартість бензинів і ДТ в межах 10-90 коп./л.

За тиждень 23-30 липня середня ціна автогазу у мережах АЗС підвищилась на 20 коп/л – до рекордних за всю історію спостереження 16,86 грн/л.

 

Зеленський підписав закон про банки, що посилює захист вкладників

02.08.2021 19:56

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави.

Очікується, що цей документ «допоможе підвищити якість роботи банків в Україні, сприятиме стабільності банківського сектору й посилить захист прав вкладників та інших кредиторів».

Крім того, закон має на меті адаптацію банківського законодавства України до правових норм Європейського Союзу.

Зокрема, він зміцнює корпоративне управління в банках шляхом підвищення відповідальності ради та правління фінустанови за ухвалені рішення. Також розширюється перелік питань, що належать до виключної компетенції ради банку. Водночас встановлюються вимоги до членів ради та правління банку стосовно їхньої колективної придатності.

Крім того, документ впроваджує трирівневу систему внутрішнього контролю банку, що має бути інтегрована в систему корпоративного управління. Це сприятиме покращенню якості управління банками, включно з управлінням ризиками.

Закон також прописує нову структуру капіталу банку, серед іншого – вимоги до формування буферів капіталу. Встановлюються вимоги щодо достатності внутрішнього капіталу та ліквідності банку з урахуванням можливих ризиків.

Розширюються повноваження Національного банку у сфері нагляду.

Крім того, вдосконалюються положення щодо здійснення консолідованого нагляду за банківськими групами, погодження набуття або збільшення істотної участі в банках, посилюються вимоги щодо ліцензування банків та акціонерів.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 30 червня ухвалила закон, спрямований на посилення вимог до корпоративного управління в банках (№4367).

 

Зеленський підписав закон про штрафи для порушників габаритно-вагового контролю

02.08.2021 20:43

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави.

Зазначається, що документ має на меті недопущення руйнування автомобільних доріг, покращення стану безпеки дорожнього руху, зменшення кількості ДТП і збереження життя та здоров’я людей.

Закон запроваджує адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- й кінозйомки, відеозапису, серед іншого, в автоматичному режимі.

Також документ запроваджує штрафи для водіїв транспортних засобів за невиконання вимог про зупинку від представників Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), внесення недостовірних відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної чи іншого документа тощо.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 29 червня ухвалила закон щодо вдосконалення здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів (№3743).

Закон, зокрема, передбачає штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис. грн) за відмову від габаритно-вагового контролю, а також за порушення, допущені при заповненні вантажовідправником товаро-транспортної накладної або інших передбачених законодавством документів на вантаж.

 

Велика приватизація стартує цього місяця – Шмигаль

02.08.2021 16:28

У серпні стартує велика приватизація, від якої планують залучити до державного бюджету до 12 мільярдів гривень.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграмі.

“Вже цього місяця стартує велика приватизація. Підготовку до аукціонів обговорили на нараді з головою Фонду державного майна Дмитром Сенниченком та Міністром Кабінету Міністрів Олегом Немчіновим.”, – написав він.

Шмигаль зауважив, що у Фонді держмайна доповіли, що за підсумками 2020 року доходи від приватизації склали 2,25 млрд грн. Цьогоріч від аукціонів планують залучити до державного бюджету до 12 млрд грн, що сумарно більше, ніж за останні 5 років.

Також Шмигаль дав завдання Мінекономіки спільно з Фондом держмайна протягом місяця підготувати перелік об’єктів для приватизації на 2022-2023 роки.

Як повідомляв Укрінформ, у березні 2021 року Верховна Рада ухвалила закон №4543 “Про внесення зміни до розділу V “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” щодо приватизації об’єктів великої приватизації”, який скасовує заборону на проведення аукціонів з великої приватизації, встановлену в 2020 році у зв’язку з пандемією коронавірусу.

 

Обвинуваченого у розстрілах на Майдані ексберкутівця поновили на службі у поліції

02.08.2021 13:07

Окружний адмінсуд Києва поновив ексберкутівця Олександра Маринченка, обвинуваченого у справі щодо розстрілів на Інститутській, на службі у поліції Києва.

Як передає Укрінформ, відповідне рішення суд ухвалив 22 липня.

В ухвалі зазначається, що позивачу 7 листопада 2015 року було присвоєно спецзвання “молодший лейтенант поліції” і що його призначено на посаду інспектора полку поліції особливого призначення № 1 ГУНП у м. Києві.

“Протягом 2013-2014 років позивач брав участь у заходах з охорони громадського порядку в центральній частині міста Києва під час масових заворушень”, – йдеться у рішенні суду.

У 2015 році під час досудових розслідувань Маринченку та іншим працівникам міліції, які у період з листопада 2013 року до лютого 2014 року забезпечували громадський порядок у центральній частині столиці під час проведення акцій протесту, було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Зокрема, з 23 лютого 2015 року, згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва, Маринченку було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, згодом запобіжний захід було змінено.

Зазначається, що наказом ГУНП у м. Києві від 17 травня 2016 року відповідно до п.3 (застосування до поліцейського запобіжного заходу тримання під вартою) ч. 1 ст.67 закону «Про Національну поліцію» на підставі ухвали Святошинського райсуду міста Києва, наказу Нацполіції від 24 лютого 2016 року та наказу ГУНП у м. Києві від 17 березня 2016 року Маринченка звільнили з посади та зарахували у розпорядження Головного управління.

Згодом наказом № 707 від 22 квітня минулого року ГУНП у м. Києві керівництвом ГУНП у м. Києві було ініційовано проведення службової перевірки на підставі ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Нацполіції.

Дисциплінарна комісія у ході службового розслідування встановила, що Маринченко з 29 грудня 2019 року не виходив на службу без поважних причин.

Уточнюється, що на підставі службового розслідування наказом від 3 червня минулого року 2020 за вчинення дисциплінарного проступку до Маринченка застосували дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.

Зазначається, що на підставі цього наказу ухвалено наказ від 5 червня минулого року, яким Маринченка звільнено із служби у поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

У документі зазначено, що 14 лютого минулого року він з`явився на своє останнє місце служби у полк поліції особливого призначення № 1 ГУПН у м. Києві і звернувся до командира з усною заявою про бажання приступити до служби. Маринченку повідомили про необхідність звернутися щодо цього до ГУНП в м. Києві, оскільки він знаходиться у розпорядженні в Головному управлінні.

Як йдеться у тексті документа, 17 лютого минулого року позивач звернувся із письмовою заявою до ГУНП у м. Києві, у якій повідомив про бажання приступити до несення служби в поліції і що він у приміщенні ГУНП у м. Києві пройшов співбесіду з інспектором відділу кадрів.

Зазначається, що Маринченко ще кілька разів звертався до ГУНП із доповненнями до цієї заяви і щодо призначення на посаду для подальшого проходження служби у Головному управлінні.

Зі свого боку ОАСК наголосив, що відповідач – ГУНП у м. Києві – не довів, що Маринченко з 29 грудня 2019 року не виходив на службу без поважних причин.

“Слід наголосити, що з 29.12.2019 по 08.02.2020 ОСОБА_1 (Маринченко – ред.) перебував на тимчасово неконтрольованій території України за обставин, які не залежали від його бажання та волі”, – зазначається у тексті документа.

ОАСК також взяв до уваги пояснення Маринченка, що після повернення до столиці та нетривалої хвороби він поїхав до адмінбудівлі ППОП №1 ГУНП у м. Києві, де спілкувався з командиром підрозділу підполковником поліції щодо подальшого проходження служби і згодом прибув до адмінбудівлі Головного управління, де спілкувався з приводу подальшого проходження служби із майором поліції, старшим інспектором відділення кадрового забезпечення ППОП №1 ГУНП у м. Києві.

“Протягом лютого – квітня 2020 року позивач вчиняв всіх можливих дій для повідомлення про намір та бажання продовжувати службу в Головному управлінні НП у м. Києві, що відповідачем також не заперечується”, – йдеться у повідомленні.

Тож суд вирішив задовольнити позов Маринченка, визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у м. Києві від 3 червня минулого року у частині притягнення Маринченка до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції.

Також ОАСК визнав протиправним та скасував наказ ГУНП у м. Києві від 5 червня минулого року у частині звільнення Маринченка за порушення дисципліни.

“Поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції в ГУНП у м. Києві на рівнозначній станом на час переведення в розпорядження Головного управління посаді з 06.06.2020. Рішення у частині поновлення на службі лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції в ГУНП у м. Києві на рівнозначній станом на час переведення в розпорядження Головного управління посаді з 06.06.2020 допустити до негайного виконання”, – йдеться у повідомленні.

ОАСК також вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП у м. Києві на користь Маринченка судовий збір у сумі 840,80 грн і судові витрати на правову допомогу в сумі 19 250 грн.

Як повідомлялося, Маринченко є одним з 5 обвинувачених ексберкутівців у справі щодо розстрілів учасників акцій протестів на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року. Також у справі іншими обвинуваченими ексберкутівцями є Сергій Тамтура, Олег Янішевський, Сергій Зінченко і Павло Аброськін.

29 грудня 2019 року відбувся обмін полоненими. В Україну повернули 76 осіб, яких тримали в полоні на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей. Україна видала 127 утримуваних осіб, зокрема цих п’ятьох ексберкутівців.

При цьому Київський апеляційний суд перед обміном звільнив з-під варти 3 ексберкутівців – Янішевського, Зінченка та Аброськіна.

Суд також скасував домашній арешт Тамтурі й Маринченку. Їх усіх звільнили під особисте зобов’язання.

Згодом адвокат Олександр Горошинський поінформував, що до Києва повернулися Маринченко і Тамтура, які заявили, що будуть і надалі брати участь у судових засіданнях у справі щодо розстрілів на Майдані.

 

Ексдетективу НАБУ, спійманному на шахрайській змові, присудили два місяці домашнього арешту

02.08.2021 17:03

Печерський райсуд Києва сьогодні, 2 серпня, частково задовольнив клопотання прокурора Офісу генерального прокурора і обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на 60 діб ексдетективу НАБУ Роману Ковтуну, якого підозрюють у шахрайській змові з начальником Південного управління капітального будівництва Міноборони Василем Ракулом і вимаганні хабаря від забудовника в розмірі 1 млн дол. «за перемогу» в конкурсі з будівництва житла в Одесі.

Про це повідомили кореспонденту Укрінформу в апараті райсуду.

«Слідча суддя Христина Константинова розглянула і частково задовольнила клопотання Офісу генерального прокурора стосовно обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту на 60 діб ексдетективу НАБУ, якого підозрюють у шахрайській змові з посадовцем Міноборони і вчиненні злочину за ознаками ч. 1 ст. 14 та ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України», – зазначили в суді.

Водночас, суд відхилив клопотання прокурора про взяття під варту підсудного з альтернативою застави в 27 млн грн.

Варто зазначити, що 30 липня райсуд виніс ухвалу про арешт на 50 діб з альтернативою внесення 10 млн грн застави начальника Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони Василя Ракула, якого слідство підозрює у вимаганні хабаря від забудовника в розмірі 1 млн дол. «за перемогу» в конкурсі з будівництва житла для військовослужбовців в Одесі.

За даними досудового слідства, протиправні діяння Ракула і його спільника Ковтуна викрили оперативники Управління стратегічних розслідувань в Одеській області та слідчі Головного слідчого управління НПУ. Під час проведення обшуків слідчі та прокурори вилучили ряд доказів, у тому числі документи, в яких заздалегідь визначено переможця тендеру на будівництво житла в Одесі для військовослужбовців та членів їхніх родин.

 

 У  Харкові викрили розкрадання з бюджету міста близько ₴590 мільйонів

02.08.2021 18:15

У Харкові викрили схему розкрадання з бюджету міста близько 590 млн грн, передбачених на ремонт доріг, постачання паливно-мастильних матеріалів, запчастин, ремонт техніки комунальників і надання послуг комунальним підприємствам.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Національна поліція України.

Слідчі Нацполіції встановили, що посадові особи одного з комунальних підприємств Харкова у змові з посадовими особами декількох недержавних суб’єктів господарювання у період 2020 – 2021 років розкрадали бюджетні кошти шляхом умисного необґрунтованого завищення цін на товари та надані послуги, а також оплати робіт, які фактично не виконувалися, або ж були виконані не в тому обсязі.

Загальна сума коштів, перерахована у 2020 році посадовими особами комунального підприємства Харкова на рахунки інших суб’єктів господарювання, становить близько 590 млн грн. Лише по одному договору сума збитків орієнтовно становить 400 тис. грн. Щодо інших договорів загальна сума збитків встановлюється.

Поліція встановила, що паливно-мастильні матеріали, запчастини для техніки та її ремонт постачалися і виконувалися не в повному обсязі, їхня ринкова ціна була завищеною. Частина паливно-мастильних матеріалів взагалі списувалася виключно на папері.

На комунальному підприємстві та в його філіях у Харкові проведені обшуки, у ході яких вилучені документи та електронні носії інформації, які мають доказове значення для досудового розслідування.

Фігурантам загрожує покарання, передбачене ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), – позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Як повідомляв Укрінформ, 21 липня Державна фіскальна служба України за результатами обшуків в КП «Інженерний центр» встановила схему розкрадання коштів на ремонтах київських лікарень, зокрема факт заниження ПДВ на суму понад 12 млн грн.

 

Суд зменшив заставу голові правління «Кузні на Рибальському» майже у дев’ять разів

02.08.2021 18:19

Київський апеляційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі понад 50 млн грн до голови правління ПрАТ «Кузня на Рибальському» Валерія Шандри.

Про це оголосив головуючий суддя, передає кореспондент Укрінформу.

«Суд ухвалив клопотання захисту задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного Шандри Валерія Олександровича запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 2 вересня. Визначити підозрюваному заставу у розмірі 22 027 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 001 290 грн», – сказав головуючий суддя.

Суд також відмовився передавати Шандру на поруки трудового колективу ПрАТ «Кузня на Рибальському» та відмовив у задоволенні заяви народних депутатів від «Європейської солідарності» Ніни Южаніної, Володимира Ар’єва і Михайла Забродського про взяття підозрюваного на поруки.

За даними ЗМІ, Валерій Шандра – голова правління ПрАТ «Кузня на Рибальському».

Як повідомляв Укрінформ, 7 липня Печерський районний суд міста Києва у справі щодо постачання Збройним силам України неякісної техніки обрав голові правління ПрАТ «Кузня на Рибальському» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі понад 443 млн грн.

2 липня слідчі Держбюро розслідувань оголосили підозру трьом колишнім посадовим особам Міністерства оборони та голові правління ПрАТ «Кузня на Рибальському» у межах розслідування справи щодо закупівлі військової техніки низької якості.

За інформацією слідства, державі було завдано збитків на більш як 475 млн грн.

Дії експосадовців Міноборони були кваліфіковані як умисне вчинення військовою службовою особою в умовах особливого періоду дій, які явно виходять за межі наданих прав та повноважень, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Дії голови правління ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» кваліфікували як підбурювання до злочину.

 

Офіс генпрокурора розслідує підробки у дисертаціях Киви і Чорного

ПОНЕДІЛОК, 2 СЕРПНЯ 2021, 17:05  УП

Після заяви журналістів Офіс генпрокурора почав розслідувати ймовірні підробки в дисертації нардепа від ОПЗЖ Віктора Чорного.

Джерело: Bihus.info, Офіс генпрокурора з посиланням на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань

Деталі: Раніше журналіст Bihus.Info з’ясував, що близький соратник Віктора Медведчука, нардеп від ОПЗЖ Віктор Чорний, захистив кандидатську дисертацію з державного управління з фальсифікаціями і “особливостями”.

Зокрема у своїй роботі на тему “Формування та реалізація механізмів попередження та протидії корупції в органах державної влади (на прикладі країн ЄС та України)” Чорний додав довідку про практичне впровадження від ГО “Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління” з очевидно підробленим підписом Ольги Руденко.

Подібну довідку додав до своєї дисертації також однопартієць Чорного – Ілля Кива.

Також Кива та Чорний посилаються у своїй роботі на сфальсифікований збірник матеріалів науково-практичної конференції, яка відбулася в МАУП у 2018 році.

Чорний вказує себе учасником цієї конференції і посилається на те, що його матеріал начебто опублікований в офіційному збірнику на сторінках 149-151, але офіційний друкований збірник, який є у журналістів, містить лише 144 сторінки.

Крім того, повідомляється, що хоч дисертація Чорного опублікована на сайті МАУП, а дисертація Киви – на сайті Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості, в метаданих обох файлів вказаний один і той же автор – “DOVGAL”.

Справу відкрито за ст. 358 (ч.4) ​​– використання завідомо підробленого документа. Відповідальність за цією статтею – штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Фальсифікації в дисертації Чорного і Киви перевіряє Державне бюро розслідувань.

 

Чому нас може навчити кейс Північного Потоку-2?

ПОНЕДІЛОК, 02 СЕРПНЯ 2021, 17:45  УП

АНДРІЙ КОБОЛЄВ, екс-голова правління НАК “Нафтогаз України”

На початку зроблю важливий вступ. Метою цієї колонки не є аналіз помилок минулого або персоніфікація дій української сторони.

Мета в пошуку певних кроків які допоможуть чинній української владі змінити стан відносин між Україною та США в питанні протидії запуску та вже його наслідків, на жаль, дуже вірогідного Північного потоку 2.

Саме тому я буду використовувати термін “українська сторона” як визначення тих представників українського суспільства, які мали відношення до певних подій в минулому.

Почну з досі не всім очевидного факту – США нам нічого не винні. Крапка.

Чому ж тоді США так активно допомагали нам після Революції гідності?

Гадаю, що не помилюсь, якщо скажу, що ми встояли під тиском російської агресії, не в останню чергу, завдяки американській підтримці.

Я не применшую роль самих українців – військових, волонтерів, добробатів, влади, громадянського суспільства. Вони стали стіною об яку розбилися путінські плани та дії. Але без підтримки США нам би це навряд чи вдалося.

Так чому США це робили? Тому що ми були Biden’s darling. Я не зможу вдало перекласти цей термін, адже вислів to be someone’s darling має багато відтінків. Гадаю, що читач цією колонки зможе зробити це й сам.

На підтвердження цієї тези я можу навести достатньо прикладів того, як саме цей статус України в очах віцепрезидента США дозволяв нам отримувати безпрецедентну допомогу та перемагати в битвах, де сили були вочевидь не на нашому боці. Ось два приклади.

Фінансування дефіциту бюджету України та Нафтогазу, як основного фактору цього самого дефіциту в 2014-му році.

Вони – і казна, і сама компанія – були повністю розграбовані владою Януковича.

Нам дали “зелену вулицю” в декількох міжнародних фінансових інститутах. В першу чергу, в МВФ. В другу – з кредитами ЄБРР та Світового Банку, які, серед іншого, дозволили закрити дефіцит газового балансу.

Ті перемовники з української сторони, котрі мають досвід спілкування з міжнародними фінансовими інституціями, можуть розповісти про відмінність в підходах тоді і зараз.

Чому так було? Байден або персонально дзвонив та розмовляв з першими особами цих інституцій, або доручав це робити своїм підлеглим, наприклад, Вікторії Нуланд.

Відкриття “Великого (словацького) реверсу” дозволило довести до виграшу Стокгольмський арбітраж та прибрало багатомільярдну корупційну схему по імпорту газу з РФ та країн Середньої Азії.

Як це вдалось? Амос Хохштейн в статусі Спеціального посланника та координатора міжнародних енергетичних питань літав на зустріч до пана Фіцо, тогочасного словацького прем’єр-міністра та просив його допомогти. Тож останній дослухався, бо розумів, що пан Хохштейн мав мандат на таке прохання від віце-президента США.

Так що ж сталося зараз? Чому змінилось ставлення до України того, хто переконав наших європейських партнерів прибрати з їхніх наративів термін Ukrainian fatigue, який в 2015 році просувала російська пропаганда?

Відповідь очевидна – ми втратили свій особливий статус darling в Білому домі. І не тільки в самого чинного Президента США, а також серед найближчого оточення.

Щоб відповісти на питання яким чином це сталося, треба спочатку зрозуміти, чому цей особливий статус в нас був.

Тому що ми, українці, пройшли Майдан 2013-2014 років і кров‘ю своїх співгромадян підписалися під вибором на користь західного світу, а не руського міра.

Тому що наші добровольці та волонтери поїхали захищати Донбас від російської військової агресії, навіть коли їх туди ніхто не посилав.

Тому що ми не просто запустили, а досягли великих успіхів відразу в декількох дуже болючих, але критично важливих реформах. Реформа газового ринку була однією з них.

Ми не тільки talked the talk, but walked the walk. Все це й надало нам особливий статус.

Ми були історією перемоги against the odds.

Всі політики, незалежно від часів та географій, хочуть асоціюватися саме з перемогами, а не поразками. Американські політики не є виключенням.

Але з 2016-го року вектор нашого руху змінився. Залишилось багато talk, але з все менше walk. Далі й зовсім почався walk у зворотній бік.

А потім українська сторона припустилася зовсім шаленої помилки – вона вирішила зробити ставку на одну з сторін в американських президентських виборах. Ця ставка нам дуже дорого коштувала і ще буде коштувати незалежно від того, хто буде господарем у Білому домі.

Ми отримали найгірший з можливих результатів – отруйні стосунки як з червоними (які вважають, що ми їх підставили), так і з синіми (які вважають, що ми спробували підіграти червоним).

Так, я знаю, що зараз представники українською сторони, які мали стосунок до цих рішень, почнуть пояснювати, що “насправді все зовсім не так”. Але це вже ні до чого.

Важливо, що саме так вважають в США. І це з радістю активно використали лобісти з боку наших опонентів.

Тому не витрачайте зусилля на чергові пояснення тут, краще спробуйте там.

Також додам, що я особисто вважаю цю помилку однією з найбільших перемог у діяльності агентів російського впливу в Україні. Довести критичний вплив Росії саме в цьому процесі є надважливим завдання для українських правоохоронців.

Тепер до найважливішого.

Що ж треба зробити щоб (1) отримати хоч якийсь реальний шанс зупинити ПП2, (2) мінімізувати негативний вплив на нашу безпеку та економіку у випадку його запуску?

Відчуваю себе трохи капітаном очевидність, але мушу вже ж сказати: це можливо тільки через відновлення особливого статусу України в Білому домі. Саме це є головним завданням Президента Зеленського.

Тепер пан Байден вже не віце-президент, а президент. Коло проблем, якими він переймається, стало набагато більшим. Але без особливого статусу нам нашу  подвійну війну не виграти.

Тут варто зробити паузу та дати читачу трохи перетравити написане вище. З‘явилось відчуття, що автор якийсь закінчений американофіл, який чи то перегрів, чи то застудив голову, роздивляючись дику природу американської Аляски. Розумію.

Тому варто повернутись з високих матерій на грішну землю та відповісти на дуже важливе питання – а що з того пересічному українцю? Яким боком цей американський darling до нього чи неї?

Ми, українці, вже дуже давно воюємо на два фронти: економічному – проти бідності та військовому – за незалежність. Чи успішні ми в цих війнах? Ні.

Будь-яке порівняння з більшістю країн Європи буде не нашу користь. Тож кожному українцю хочеться не просто “змінити тенденцію на поступове збільшення рівня доходів населення”, а чогось більш осяжного. Наприклад, наздогнати за рівнем доходів Польщу.

Те саме стосується й військового аспекту який напряму впливає на економічний. Війна з Росією триває. І, як доводить вся історія нашої країни, Росія навряд чи має бажання її закінчувати без своєї повної перемоги.

А ось ми, українці, прагнемо стати заможніми та зберегти суверенітет.

Я впевнений, що для кожної мислячої людині очевидно, що це можливо тільки якщо ми зможемо повноцінно доєднатися до західної цивілізації.

Деяким з наших співгромадян звичайно дохідніше розповідати байки про велич та принади Руського міра, але Лєонбласть вже й так перевантажена – на всіх нас точно не вистачить.

Звісно, що наразі у західному світі нас не чекають із розкритими обіймами. Тому що ми є проблемою і загрозою потенційної поразки. Своїх проблем там і без нас вистачає. Але потрібні нові, яскраві та швидкі перемоги.

Разом з цим, в сучасній історії траплялися випадки, коли країни з проблемами приймали, інтегрували та підтримували.

“Особливі” випадки для країн з “особливим” статусом. І головним провідником у більшості таких історій були саме США. Тому що тільки США в змозі швидко надати потужну допомогу на двох головних фронтах – військовому та економічному.

Тут варто чесно відповісти собі на важливе питання: чи гарантовано ми переможемо з американською допомогою? Чесна відповідь – звісно, таких гарантій немає. Але ми гарантовано програємо без такої допомоги.

Адже факти – річ вперта. Ще ніхто не виграв війну за допомогою Росії, але багато хто втратив власну економіку та суверенітет. Ну, хіба що за виключенням Лєнінградской області.

Як на мене, вибір на користь партнерства з США очевидний. Але він так само має свою ціну. Це – дотримання правил західного світу в усіх ключових суспільних сферах.

Окрім цього, ще потрібні результати по суті – яскраві перемоги, до яких виникає раціональне, політичне бажання долучатись.

Така ціна чудово співпадає з нашими можливостями, оскільки єдине, що ми можемо запропонувати в обмін на допомогу нам – це наш успіх.

Тут дозволю собі дати пораду українській стороні: в жодному разі не шукати варіантів, що ж запропонувати в форматі “ми – вам, ви – нам” замість реформ. Так, як це вже спробувала робити українська сторона з адміністрацією президента Трампа.

Чому? Бо ми завжди програємо в цій грі іншим сильнішим та більшим гравцям. Оскільки в нас немає нічого, що за своїм розміром або вагою вони не зможуть перебити своєю власною ставкою.

Програш у боротьбі за санкції проти Nord Stream AG є черговим красномовним прикладом нашої слабкості в транзакціній боротьбі.

Тому залишаються тільки реформи. Вони нададуть нам можливість знову стати партнером з особливим статусом для США.

Чому я наполягаю саме на слові “особливий”? Бо це як турборежим. Наздогнати Польщу ми зможемо тільки в турборежимі. У звичайному – ніколи.

Наведу приклад, як це може працювати на практиці.

Пошук та видобуток газу та нафти на українському шельфі Чорного Моря, який був і, дуже сподіваюсь, залишається пріоритетом для України. Основні перепони проєкта: фінансові – це ДУЖЕ дорого, безпекові – буде заважати Росія.

Такі умови не є унікальними, існує достатньо прикладів, коли великі міжнародні нафтогазові компанії допомагали вирішити такі проблеми.

Хтось запитає, а до чого тут реформи? А до того, що без реформ, які будуть гарантувати прозорі правила гри і відсутність корупційних ризиків, ніхто з реальних великих гравців (більшість з яких є американськими компаніями) не вступить з нами в партнерство для розробки чорноморського шельфу.

Вихід Exxon з проекту по розробці румунського шельфу є красномовним прикладом, коли економічна привабливість не змогла перемогти непрозорість та корумпованість.

Турборежим змін завжди працює. Декілька тижнів до мого звільнення я провів перемовини в США щодо потенційного партнерства з розробки чорноморського шельфу з однією з найбільших світових нафтогазових компаній.

Одразу після цих перемовин великий міжнародний провайдер послуг з сейсмічного вивчення шельфу швидко погодився надати нам потрібні кораблі, які декілька місяців до цього нам не вдавалось отримати.

На завершення мого лонгріду спробую застерегти гарячі голови від спроби “примусити Білий дім” зробити щось через друзів України в Конгресі США.

Це як мінімум не спрацює, а як максимум, сильно зашкодить стосункам.

Не варто намагатися використати як приклад ситуацію 2019 року, коли Конгрес зобов’язал адміністрацію Трампа застосувати санкції проти ПП2. Тоді нам вдалося додати відповідний текст до закону про NDAA  через процедуру airdrop.

Не можу розкривати всі деталі цього успіху, але скажу головне – без хоча б мовчазної згоди Білого дому це б не спрацювало.

Андрій Коболєв

 

Викрадення судді Чауса. Між Порошенком і Зеленським

УП 02.08.21.

5 років тому Микола Чаус назавжди увійшов в історію як суддя, який ховав гроші в банках. Не фінустановах, а звичайних скляних банках.

За півтора десятиріччя роботи він розсуджував різні справи, здебільшого – досить рядові. Але кілька доленосних історій кардинально змінили життя столичного судді.

За ці 5 років його двічі перевозили через кордон України – таємно або й взагалі силоміць. Його місяцями ховали від родини й адвокатів, ймовірно, за допомоги спецслужб. І кілька правоохоронних органів змагались між собою за право вершити долю того, хто колись вершив правосуддя.

30 липня чоловік знайшовся після 5 місяців з моменту його викрадення. Після років перебування в розшуку і спроб отримати політичний притулок за кордоном, Чаус в одних шортах прийшов у сільську раду на Вінниччині.

І одразу фактично “зник” знову.

Розповідаємо, як суддя Чаус, який ховав гроші в банках перетворився на героя, вартого головної ролі в шпигунському романі. І як історія цього – далеко не найвідомішого – судді переплела долі топ-гравців політичного поля з різних таборів.

“Скромний, увічливий, працьовитий”

Микола Чаус родом із села на Чернігівщині, йому 54 роки. У Дніпровському райсуді Києва працював з 2002 року. Значився на посаді до кінця 2017 року: був звільнений восени, вже після викриття в корупції і втечі.

Хоча резонанс і скандали не обійшли суддю стороною, назвати його одним із найбільш одіозних складно. Допоки Чаус не став фігурантом корупційної справи в 2016 році, його ім’я було знайоме широкому загалу буквально за кількома історіями. Це позбавлення прав активістів “Автомайдану” в часи Революції гідності, а також через справу Корбана у 2015 році.

Не такі публічні, але найдавніші звістки про підозри в бік Чауса, згадки про які залишились у публічному доступі, датовані ще 2010 роком. Тоді його запропонував звільнити один із членів Вищої ради юстиції – нині це Вища рада правосуддя, орган суддівського самоврядування.

У роботі Чауса з 8 кримінальними справами побачили порушення норм закону. ВРЮ два роки перевіряла ці претензії і зрештою вирішила, що підстав позбавляти Чауса посади немає.

Наступного разу загроза звільнення, принаймні, формальна, нависла над суддею після Євромайдану. За даними активістів Prosud, Чаус розглядав дві справи, які стосувались поїздки “автомайданівців” до резиденції Януковича в Межигір’ї у грудні 2013 року. В обох випадках у водіїв забрали права.

Один з цих протестувальників – Костянтин Вельтищев – і поскаржився на суддю. Він нібито не зупинився на вимогу даішника, але запевняв, що його автомобіль того дня взагалі не виїжджав із гаража.

Розгляд скарги тягнувся більше року. Спершу Тимчасова спецкомісія з перевірки суддів вирішила, що Чаус допустив порушення, і звернулась до Вищої ради юстиції. Там на першому етапі рекомендували позбавити Чауса посади. Однак остаточне рішення ВРЮ було на стороні судді. Чаус знову залишився з мантією.

Його тоді підтримував і голова Дніпровського райсуду. Як і 2012 року, він дав колезі позитивну характеристику “кваліфікованого, досвідченого, працьовитого судді, який добре знає та вміло застосовує законодавство”:

“Процесуальні документи складає грамотно, обґрунтовано. За рівнем підготовки може розглядати різні категорії справ, у цілому забезпечуючи їх правильний розгляд… Постійно підвищує свій професійний рівень… Скромний, увічливий. У колективі суду користується авторитетом та повагою, до колег по роботі ставиться доброзичливо, до громадян – з повагою”.

Тодішня працьовитість Чауса в умовах “підвішеного стану” сумнівів не викликає. У 2015 він був лідером серед колег за кількістю кримінальних справ: розглянув за рік 122 провадження.

І схоже, “забезпечувати правильний розгляд”, як сказав керівник, він теж вмів. Серед сотен різних історій, під якими Чаус поставив підпис, була одна, мабуть, найбільш значуща для нього і для тодішнього керівництва держави.

Йдеться про справу Геннадія Корбана. Один із соратників Ігоря Коломойського і ворогів тодішнього президента Петра Порошенка був фігурантом справи про викрадення людей і розкрадання майна.

Засідання під керівництвом Чауса тривало 28 годин під супровід конфліктів і потасовок за участі тітушок. Корбан втрачав свідомість, а в суддю летіли пляшки. Зрештою, Чаус арештував “укропівця”.

“Суд, над яким сміється і жахається вся Європа і весь світ”, – описував засідання захисник Корбана, чиє ім’я за три роки стане одним із найвпливовіших у державі.

Адвокат називав суддю “нелегітимним”, очікуючи його звільнення. Адже тоді ж вирішувалась і доля Чауса: суд над Корбаном відбувався в останні місяці до рішення Вищої ради юстиції.

“Юридично у нього є право підписувати якісь рішення, а хто повісить на себе політичну справу замість Чауса? Напевно ніхто”, – говорив захисник.

Цей адвокат боровся з Чаусом і у Вищій раді юстиції – від імені “Автомайдану”.

Одна деталь. Цим адвокатом був Андрій Богдан. Він 3 роки потому очолив Офіс президента Зеленського.

Разом із ним над захистом Корбана працював ще один юрист, який сьогодні змінив опозицію на владу. Це Андрій Смирнов – нинішній заступник голови ОП.

Хабар у банках. Скляних

На початку 2016 року Чаус, здавалось, позбувся свого підвішеного стану. Але проблеми зникли ненадовго.

Уже за місяць ним почало займатись Національне антикорупційне бюро. За твердженням слідства, Чаус просив хабар за м’який вирок. У справі не було гучних імен чи впливових зв’язків. Це була рядова робота “скромного” Чауса: про незаконний перепродаж наркотиків.

Обвинувачена – несудима 74-річна пенсіонерка Світлана з Київщини. У 2013-2014 роках вона кілька разів купувала і продавала сильнодіючі лікарські засоби та наркотичні речовини. “Попалась” на оперативній закупці.

Дочка Світлани написала на Чауса заяву: суддя вимагає гроші. Спершу – 100 тисяч доларів. Згодом сума зросла до 150 тисяч, тобто приблизно 3,7 мільйона гривень. Правоохоронці казали, що Чаус, ймовірно, дізнався, що потрапив в їхнє поле зору, і тому вирішив взяти за свою “працьовитість” дорожче.

Його “вели” півроку. Судний день настав 9 серпня 2016 року. За твердженням НАБУ, ближче до вечора Чаус зустрівся з жінкою навпроти суду і взяв пакет з грошима. Він поїхав на територію садового товариства і на березі озера розділив хабар на дві частини. Гроші розклав у скляні банки. Першу – дволітрову з 80 тисячами доларів – приховав між забором і дорогою, а другу залиш у автівці.

Вже за півтори години після передачі грошей Чаус вернувся в суд і проголосив вирок. Він визнав жінку винною, але 5 років ув’язнення замінив на 1,5 роки умовно.

Того ж вечора правоохоронці дістали схованки судді, і показали його банки з грошима на всю країну.

Чаус не був публічним. Але його дружина потім в інтерв’ю називала справу НАБУ провокацією, в якій звинувачувала оточення президента Порошенка та Артема Ситника. Мовляв, жінка-продавчиня була їхньою давньою знайомою, а гроші раптово приніс інший давній знайомий, нібито пов’язаний із керівництвом Бюро.

Цікаво, що розгляд тієї дрібної, але доленосної “наркотичної” справи не завершився досі. Покарання їй спершу замінили до 3 років років умовно, але потім вироки скасовували. Востаннє справу відправили на новий розгляд у липні цього року.

Як би там не було, 5 років тому в житті служителя Феміди почався новий етап – втеча від Феміди.

Спіймати Чауса. І Порошенка

Тікав Чаус, ймовірно, не власними силами.

“У нього є індульгенція… від влади. Якщо людина веде себе таким чином, значить, йому обіцяли, що ти можеш робити те, що ти вважає за потрібне, і ми тебе прикриємо” – казав у 2016 році адвокат Андрій Богдан.

Його підзахисний Корбан теж не приховував ставлення до Чауса, але показово не бажав йому своєї долі. І сподівався, що той дасть свідчення на топ-посадовців, які, мовляв, давали вказівки “знищити” соратника Коломойського.

Сам Чаус мав зовсім інші плани. Затримати його було неможливо – суддівський статус охороняв. Схвалити це мала Верховна Рада, але депутати були на канікулах. Вони дали свою згоду 6 вересня, коли затримувати вже не було кого.

Наступного ж дня після викриття на хабарі – 10 серпня – суддя оформив відпустку на три тижні. Але так з неї і не повернувся. Як згодом з’ясувалось – виїхав за кордон. Відсутність на роботі пізніше стала підставою для його звільнення.

Дружина Чауса так описувала події тих днів:

“9 серпня чоловік прийшов додому, потім відвіз мене з дітьми до батьків за місто. А 10-го вранці я дзвоню чоловікові – ніхто не відповідає. Я приїхала до Києва і побачила, що ніхто вдома не ночував. Тобто ввечері 9-го серпня чоловік зник”.

Вона говорила, що суддю вивозили нібито не з його волі і руками людей, які представлялись “від Порошенка”.

Після зміни влади втечу Чауса почали розслідувати офіційно. І в матеріалах слідства теж з’явився зв’язок з 5-тим президентом.

Наразі справу веде Антикорупційне бюро. Воно публічно не розголошує всіх, кого вважає причетним до вивезення судді. Однак з публічних судових рішень відомо, по-перше, що слідство не вважає цю історію самодіяльністю Чауса. По-друге, за твердженням НАБУ, відповідальним за це був начальник служби безпеки президента Порошенка – його звали Юрій Федоров.

У матеріалах справи йдеться, що працівники держохорони зустрілись в аеропорту в Києві з двома громадян Молдови. Один із них віддав свій паспорт – він був схожий на Чауса, і за документами цього чоловіка суддя і перетнув кордон.

Дещо більше імен називали журналісти зі “Слідство.Інфо”. Вони цитували документи зі справи, в яких як можливі причетні до операції фігурували нардеп Олександр Грановський, якого називали “смотрящим” за судами часів Порошенка, а також два адвокати, які допомагали Чаусу.

Один із цих адвокатів – уже згаданий вище Андрій Смирнов, який наразі працює в команді Зеленського. Він свою причетність заперечує.

Версія про причетність Грановського та Смирнова співпадає і зі словами дружини Чауса. Саме згадані два адвокати, за твердженням жінки, нібито представлялись “від Порошенка”.

П’ятий президент на питання про операцію відповідав ніби як теж із запереченням, але уникаючи прямих фраз:

“Я ніколи в житті не бачив, не чув, не дзвонив, не спілкувався з паном Чаусом. Не знаю його, на щастя. Думаю, що й не буду знати… І не знав його імені до тих пір, поки воно не з’явилося в газетах. Крапка”.

При цьому співрозмовник “Української правди” у колишній команді Порошенка переконує, що тодішній Адміністрації президента не потрібно було вивозити Чауса, бо, мовляв, він не становив загрози і в нього “нічого на команду немає”.

Співрозмовник погоджується, що могли бути “гарячі голови”, які хотіли вислужитись перед главою держави, але запевняє, що це було помилкою.

У той же час, джерело УП у правоохоронних органах називає причетним до вивезення колишнього очільника Головного управління розвідки Василя Бурбу.

“Зниклим” Чаус був не дуже довго. За 5 місяців його затримали в Молдові. НАБУ попросила видати українця на батьківщину. Він, у свою чергу, попросив у молдавської влади притулку. Це поставило екстрадицію на паузу.

Зрештою Чаус отримав від Кишинева відмову. Остаточну – у березні 2021 року. Це мало би наблизити повернення судді в руки Антикорупційних органів України.

Але в шпигунському романі вкотре почалась нова глава.

Як Чауса викрали

На початку квітня 2021 року адвокат Чауса заявив, що екссудю викрали в Кишиневі. “Озброєна група невідомих людей вивезла у невідомому напрямку” – все як і належить шпигунським романам.

Чауса вдруге перевезли, як потім з’ясується, через кордон.

Викрадення офіційно підтвердила Молдова. Вже за два дні вони сказали, що встановили частину організаторів і затримали одного підозрюваного.

За офіційною інформацією молдавського слідства, викрадачами були “іноземні громадяни”, які вели листування українською. З Кишинева вони виїхали в Україну.

Українські та молдовські журналісти встановили, що викрадачами цього разу, ймовірно, були люди, пов’язані з українською розвідкою або правоохоронними службами. Згодом молдавське слідство теж публічно заявило, що до злочину мають стосунок “люди зі спецструктур України”.

Офіційний Київ свою причетність заперечував.

Джерело “Української правди” у правоохоронних органах перекрнує, що в Україні Чауса тримали на військових базах у Києві.

Про це також заявляв адвокат екссуді, вказуючи на об’єкт Держприкордонслужби. На базу навіть намагались зайти журналісти телеканалу “Прямий”, що належить Петру Порошенку.

Прикордонники заперечували, що тримають Чауса в себе. Але співрозмовник УП каже, що такий факт дійсно був. Він вказує на іншу базу, але теж ДПСУ – розташовану в Оболонському районі Києва, недалеко від Пущі-Водиці.

Це змогли встановити, зокрема, завдяки відеозаписами із Чаусом, які почали з’являтись у травні в анонімному телеграм-каналі.

“Я живий і здоровий і все у мене в порядку. Наразі я перебуваю у повній безпеці і добре себе почуваю”, – говорив екссуддя, поки його адвокати і родина били на сполох і називали його звернення недобровільними і зробленими під тиском.

Що з ним сталось, Чаус не розповідав, як і про місце свого перебування. Однак погрожував викриттям “дуже впливових людей”:

“Щодо викрадення хочу повідомити, що воно дійсно було, але було не зараз, а у 2016 році… Люди, причетні до цього, бояться, що я повернусь і почну говорити”.

Ця теза співпадає з позицією Офісу Зеленського, яка відома УП з власних джерел. Там вважають, що за попередників у спецслужбах існувала група, яка займалась викраденням і прослуховуванням людей. І що нібито саме вона вивозила Чауса з України в 2016 році.

Керівником цієї групи в ОП вважають колишнього головного розвідника Василя Бурбу. Його Банкова майже проголосила своїм публічним ворогом у 2020 році після так званого “вагнергейту”. Злита спецоперація із затримання російських найманців обернулась скандалом для Офісу Зеленського. І винуватцем у цьому призначили саме Бурбу. Його звільнили з посади.

Чотири співрозмовника УП у правоохоронних органах та серед оточення Зеленського кажуть, що Чауса вивезли з Молдови для того, щоб зібрати компромат на Бурбу і Порошенка.

Співрозмовник УП у владних колах ще у травні цього року говорив, що оточення Зеленського не розуміє серйозність історії з викраденням Чауса. І що її будуть розкручувати, використовуючи проти президента.

Село і Чаус, або Знайшовся!

Минуло майже 5 місяців з моменту викрадення колишнього судді, його доля залишалась невідомою, а позиція влади – вперто мовчазною. І раптом у липневу п’ятницю Чаус знайшовся.

Про його появу почали писати в ЗМІ і соцмережах. Спершу підтвердити інформацію офіційно не вдавалось: правоохоронці відмовчувалась або казали, що “перевіряють” відомості, адвокат говорив, що сам прочитав про це у мережі.

З того, що відомо наразі, події розвивались наступним чином. Опівдні 30 липня Чаус прийшов до селищної ради в селі Мазурівка на Вінниччині, розташованому менше ніж за 50 кілометрів від кордону з Молдовою.

“Він прийшов в шортах, весь брудний був, і з голим торсом. Він голодний був, ми йому їсти дали”, – розповів журналістам тамтешній сільський голова.

Із села подзвонили у поліцію. На місце виїхали очільники районної поліції та окружної прокуратури, слідчо-оперативна група.

Згідно з офіційним зведенням правоохоронців, що є в розпорядженні УП, екссуддя назвався, але документів при собі не мав. У сільраді він сказав, що був викрадений “невідомими особами”. Однак під час спілкування з правоохоронцями від написання будь-яких заяв відмовляється. “Видимих тілесних ушкоджень” на ньому не зафіксували.

Він нібито сказав поліції, що хоче поїхати в столичну Службу безпеки України разом з працівниками спецслужби.

“Після чого за власним бажанням прослідував та сів у автомобіль співробітників Могилів-Подільського міжрайонного відділу УСБ України у Вінницькій області… На зазначеному автомобілі громадянин, який представився Чаусом М.О., у супроводі співробітників СБУ… виїхав з місця події”, – йдеться у зведенні.

За даними УП, їхав екссуддя не лише автівкою. Служба безпеки, ймовірно, була готова до “знайдення”, і на Чауса чекав спеціальний транспорт. Під Київ його доставляли, зокрема, гелікоптером.

Усю цю операцію провернули влітку, перед вихідними, коли Верховна Рада пішла на канікули, а політичний сезон закінчився.

Чаус між НАБУ та СБУ

За офіційними даними, поліція повідомила про знайдення Чауса в Національне антикорупційне бюро, яке його розшукувало. Однак коли вся країна вже обговорювала появу втікача, співрозмовник “Української правди” в НАБУ говорив: так, знаємо, але з нами ніхто не контактував.

Пізніше Бюро навіть вийшло з офіційною заявою: закликало “правоохоронців дотримуватися закону і передати підозрюваного” детективам. Адже суддю розшукувало саме НАБУ, і саме воно отримало в суді ухвалу про арешт Чауса.

Однак Чаус швидко опинився під уважним контролем президентської вертикалі. І віддавати “велику рибу” Служба безпеки не поспішала.

Чаус не перший, кого “відбивають” антикорупційних детективів через спецслужбу. Найвідоміший приклад – справа заступника голови ОП Олега Татарова. Її “поховали”, передавши у відомство з президентської вертикалі.

Перший дзвіночок про те, що Чауса, можливо, хочуть відмежувати від НАБУ, з’явився ще до його “знайдення”. В одному з відео з неволі, опублікованих в анонімному телеграм-каналі, екссуддя говорив, що нібито мав конфлікт з директором Бюро. Після цього Артема Ситника нібито вивезли в ліс і побили. Цю історію Чаус пов’язав зі справою проти себе.

“Я особисто не знайомий з Миколою Чаусом, оприлюднена ним інформація щодо мене є повністю неправдивою”, – заперечував Ситник. Уже тоді він припустив, що такі розповіді можуть стати формальним приводом для того, щоб забрати справу в НАБУ через конфлікт.

Знайденого Чауса до “главку” СБУ везли у супроводі кількох бусів. Детективи Бюро дорогою влаштували погоню, у гучномовець вимагаючи від колег зупинитись. Але у відповідь їх підрізали і перекривали дорогу.

Співробітники НАБУ “вели” сбушників аж до будівлі їхнього відомства. Але так і не добились свого. Одні правоохоронців сховали Чауса від інших просто в центрі Києва.

Спершу до нього не допускали навіть адвокатів. Ба більше – не підтверджували захисникам, що їхній клієнт і справді знаходиться під контролем спецслужби.

“Адвокатів, яких залучила дружина, до Миколи Олексійовича Чауса не допустили, – говорив УП ввечері того ж дня один із адвокатів Олександр Вишневий. – Я не виключаю що найближчим часом відбудеться заміна захисників, на потрібних слідству – шляхом впливу на волевиявлення самого пана Чауса”.

Лише наступного дня СБУ нарешті публічно визнала, що суддя-мандрівник у них. І взялась виправдовувати свої дії тим, що розслідує справу про викрадення Чауса:

“У своїх діях Служба безпеки України виходить з того, що згідно з Конституцією України життя людини є найвищою цінністю. І співробітники СБУ виконували свої посадові обов’язки в рамках розслідування… Будь-які спроби представити суспільству інформацію в іншому ключі є звичайними маніпуляціями”.

Офіційно Чаус – не затриманий. За твердженням СБУ, вона навпаки опікується безпекою і здоров’ям екссуді.

Конфлікт із НАБУ при цьому спецслужба не прокоментувала.

Риторику змінили й адвокати – на значно лояльнішу. Після того, як один із захисників таки поспілкувався з Чаусом, вони стали говорити про добровільну співпрацю зі СБУ.

“Справа складна і специфічна, його переслідування політично вмотивоване, – сказав УП адвокат Вишневий. – Як мені відомо, наразі Чаус співпрацює з СБУ у межах розслідування справи про його викрадення… Йому може бути визначено процесуальний статус потерпілого. Відповідно, якщо його співпраця є добровільною та викликана власною ініціативою, то підстав стверджувати про неправомірність дій СБУ наразі немає”.

***

Суддя Чаус до 2016 року – класична “маленька людина”. Непримітний служитель Феміді і владній волі. Таких як він – сотні, якщо не тисячі.

Йому ж не повезло потрапили на перетин чужих інтересів і стати розмінною монетою у великій політиці.

Причому вже двох президентів, яких зрівняла історія “маленького” Чауса.

Соня Лукашова

 

Про історичну єдність в тюрмі народів

АНТОН ДРОБОВИЧ, голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат філософських наук

ПОНЕДІЛОК, 02 СЕРПНЯ 2021, 12:00  УП

Володимир Путін давно і старанно працює над власним образом. Йому здається, що замало бути президентом найбільшої за площею держави. Він хоче виглядати лідером всього пострадянського простору, а також  збирачем земель “найбільшого розділеного народу”, тобто росіян.

Путін любить розмірковувати про державну неспроможність сусідніх країн, рахувати чужі гроші та ВВП, переймається проблемами національної ідентичності народів за межами Росії. Іноземний президент роздає непрохані поради як нам треба жити.

12 липня на офіційному сайті президента РФ була опублікована стаття за підписом В. Путіна “Про історичну єдність росіян та українців”. Не вдаючись у подробиці, цей текст можна охарактеризувати як набір банальностей, перемішаний зі старими тезами антиукраїнської пропаганди. Щоправда, досі ретрансляцію цих тез здійснювали особи з нижчим рівнем соціальної та політичної відповідальності.

Незрозуміло, з якою метою статтю В. Путіна опублікували також українською мовою. Якщо з російського оригіналу стало зрозуміло, що путінські радники погано знають факти з історії України, то український варіант продемонстрував також відсутність там грамотних перекладачів.

Перший і єдиний текст українською на офіційному сайті президента РФ засвідчив тільки одне – українофобія об’єктивно заважає бути хорошим фахівцем з україністики.

Оскільки російський президент так цікавиться національним питанням, я вирішив підтримати тему і висловити свої міркування про становище автохтонних народів у самій Російській Федерації. Тим більше, що від спікерів з сусідньої держави нам часто доводиться чути порівняння “благополучного” Татарстану у складі РФ зі “знедоленою” самостійною Україною.

Я щиро поважаю татарський народ і бажаю йому кращої долі. Не стану наслідувати Путіна, стверджуючи “історичну єдність українців і татар”. Втім, між Україною і Татарстаном справді є чимало спільного.

Татари, як і українці, мають давню і славну історію, в якій ми бачимо видатних правителів, воїнів та митців. Тривалий час українці і татари  жили разом в одній імперії, що придушувала їх прагнення до незалежності.

Як і кожна імперія, Росія вдавалася до методу батога і пряника. Одних українців і татар знищували, ув’язнювали, виганяли на чужину. Інших – спокушали високими чинами, славою та багатством. Звісно, імперські блага надавалися в обмін на лояльність та відмову від власного національного “Я”.

На початку ХХ століття українці і татари практично одночасно створили свої республіки. Це була не випадковість, не чиясь примха, а реалізація народного прагнення жити вільно у власній державі. Україні тоді пощастило більше, ніж Татарстану. Наші історичні шляхи розділила географія.

Як і Україна, Татарстан мав всі підстави бути союзною, а не автономною республікою: за площею території, кількістю населення та рівнем його соціального і політичного розвитку.

Однак сталінська національна політика ставила ще одну принципову вимогу до союзної республіки – мати спільний кордон із зовнішнім світом. Україна мала такий кордон, Татарстан – ні. Відтак Київ після розпаду СРСР зміг стати столицею незалежної держави, а Казань (попри велике бажання!) не змогла.

У своїй статті Путін згадав про стіну, що в останні роки з’явилася між Україною та Росією. Стіну ту він збудував власними руками, коли розв’язав збройну агресію проти моєї країни.

На жаль, стіна Путіна розділила також Україну з татарами та іншими автохтонними народами Російської Федерації. У 2014 році на українську землю ступили різні громадяни Росії, серед яких і татари, буряти, чеченці, осетини. Вони прийшли до нас не як гості, а як загарбники.

Ми пам’ятаємо, коли все тільки починалося, “місії” до Криму президента Татарстану пана Мінніханова. Так само пам’ятаємо і нещодавні вояжі до окупованих територій на сході України пана Хабірова, глави Башкортостану.

Ми бачили мотострілків з Ханкали під нашим Джанкоєм, а танкістів з Улан-Уде під нашим Дебальцевим. Ми уважно стежимо за процесами, що відбуваються в окупованому Криму, тому знаємо, що саме татарстанці незаконно заволоділи суднобудівним заводом у Керчі. Це завод, на якому у 1992 році збудовано флагман українського флоту – фрегат “Гетьман Сагайдачний”.

Попри все це, українці не тримають зла на народи Росії. Ми усвідомлюємо, що татари та інші є заручниками і знаряддям імперської політики Москви. Так само, як колись українці були заручниками і знаряддям під час інтервенцій СРСР до Угорщини (1956), Чехословаччини (1968), Афганістану (1979-1989).

Зрештою, агресія Путіна проти України повертається народам РФ бумерангом. Утримання окупованих територій лягло важким тягарем на республіканські бюджети.

Минулого року главою адміністрації Елісти, столиці Калмикії, призначили одного з ватажків терористичного угруповання “ДНР”. Він не має жодного уявлення про цю республіку, про калмицький народ та його проблеми. Призначення викликало чималий резонанс.

Всі ми пам’ятаємо слова калмицького активіста Санала Молоткова під час акції протесту, виголошені ним українською мовою: “Ви зневажали українську мову, ви знищували українську мову на Донбасі. Ви приїхали в Елісту на Калмикію, щоб знищувати калмицьку мову? Ви поважаєте калмицьку мову?”.

Згадаємо про проблеми Республіки Калмикія. У 2021 році її громадяни провели національний з’їзд в Елісті, на якому звинуватили Кремль у прихованому етноциді. Серед іншого вони поскаржилися, що Калмикія залишається регіоном з найнижчою забезпеченістю населення водою в усій Росії.

Звісно, Путін зробив вигляд, що не почув калмиків, адже він сам використовує тему дефіциту питної води в окупованому Криму для міжнародного тиску на Україну. Згадки про водний колапс в Калмикії для окупанта вкрай незручні, а тому неприпустимі.

Українці більше не є знаряддям чужої імперії, тепер вони самі відповідають за свої вчинки і визначають власну долю.

На щастя, для України вже позаду злочини тоталітарного режиму, які Путін намагається виправдати, називаючи “спільними для нас трагедіями”. А от сьогодення народів Російської Федерації – трагічне, як і півстоліття до того.

Президент РФ стверджує: нібито через штучний розрив росіян та українців, російський народ сукупно може зменшитися на сотні тисяч, а то й на мільйони. Але що відбувається в самій країні Путіна? Російські переписи демонструють невпинне зменшення частки українців у населенні федерації. Ще жорсткіше деукраїнізація проводиться в окупованому Криму.

Якось під час прямої лінії російський президент провів аналогію між українцями і росіянами з одного боку та ерзею і мокшею, корінними народами РФ, з іншого. Він зазначив, що хоч ерзянська мова відрізняється від мокшанської більше, ніж українська від російської, однак ерзя і мокша “дорожать своєю єдністю” і вважають себе єдиним народом – мордвою.

На жаль, Путін забув додати, що за офіційною російською статистикою чисельність ерзі та мокші за останні 30 років скоротилася з мільйона до півмільйона осіб. Становище мокшанської та ерзянської мов, які є державними в Республіці Мордовія, просто катастрофічне, навіть у порівнянні з радянськими часами.

Ситуація із татарською мовою в Росії також викликає занепокоєння. Лише за період між переписами 2002 та 2010 років кількість татаромовних скоротилася на мільйон осіб.

Занепад мов народів РФ не є ані природним процесом, ані “спільною для нас трагедією”. Це результат русифікації – цілеспрямованої політики Москви, яка має на меті знищення етнічного різноманіття і демонтаж федералізму в Росії.

У 2018 році Державна дума внесла зміни до федерального закону “Про освіту”, згідно з якими державні мови національних республік РФ перестали бути обов’язковими для вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах.

Для того, аби вивчати в школі ерзянську мову, про яку згадував Путін, батьки учня мусять писати заяву на ім’я директора. Однак замість задоволення свого права на освіту рідною мовою учні та батьки часто наражаються на адміністративний тиск, публічне приниження та насильство. Громадяни роками безуспішно домагаються від влади відкриття ерзянської гімназії в столиці Мордовії Саранську.

Кількамільйонний татарський народ не має жодного татарського університету. У своєму зверненні до парламенту Татарстану в 2018 році президент Рустам Мінніханов запевняв, що татари нарешті одержать власний вищий навчальний заклад. Але Москва непохитна у своєму прагненні стримати становлення татар як нації.

Казані не лише не дозволили за свої ж гроші збудувати татарський університет. Використання татарської у шкільній освіті штучно обмежується.

Реалії змушують вчителів татарської звільнятися з роботи, або почати викладати інші дисципліни. За власним зізнанням у березні 2019 року міністра освіти Татарстану Рафіса Бурганова, 1200 вчителів татарської мови вже проходять професійну перепідготовку за іншими дисциплінами.

Федеральна влада втручається навіть у глибоко особисті справи культур автохтонних народів. Всупереч позиції мовознавців Татарстану і Карелії, латиниця була прямо заборонена Москвою як графічна основа державних мов республік РФ.

Не лише Володимир Путін, але й представники автохтонних народів РФ чудово розуміють, що зникнення мови – це прямий шлях до зникнення народу.

Саме тому витіснення національних мов зі шкільної освіти та інших публічних сфер зустрічає відчайдушний спротив у республіках.

Незважаючи на поліційний терор, люди виходять на масові мітинги, влаштовують ходи, одиночні пікети, кампанії зі збору підписів. 10 вересня 2019 року заслужений удмуртський вчений Альберт Разін вчинив акт самоспалення перед парламентом Удмуртської Республіки. Перед тим, як підпалити себе, він тримав плакат з цитатою аварського поета Расула Гамзатова: “І якщо завтра моя мова зникне, то я готовий сьогодні померти”.

Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон “Про корінні народи України”. У той час як окупаційна влада Криму забороняє діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, Україна закріплює за корінними народами право на формування власних представницьких органів.

Київ не призначає кримським татарам їх представників, не каже кого їм слід обирати, яких релігійних переконань дотримуватися чи якою абеткою користуватися. Я пишаюсь цим законом і сумую водночас. Пишаюсь, що ми це зробили. Сумую – бо зробили лише тепер.

Російський президент неодноразово коментував наш закон, повчав нас, обурювався. Його не влаштовує, що росіян не визнали корінним народом України. Не віриться, що такі претензії походять від невігластва. Адже у законі чітко прописано, які саме народи можуть вважатися корінними – бездержавні. Так вирішив законодавець.

Ні росіяни, ні українці не є корінними народами за прописаними нормами, адже вони реалізували право на самовизначення, створивши власні держави.

До речі, за російським законодавством, росіяни також не є корінним народом. Більше того, ним не є навіть татари. У законодавстві РФ існує лише поняття “корінних малочисельних народів”, закріплене за етнічними спільнотами, що зберігають традиційний спосіб життя, ведення господарства та промислів. Тому коментарі Путіна – лицемірство, а не щире обурення.

На відміну, від Росії, Україна – унітарна держава. Але це не значить, що її громадяни різного етнічного походження безправні.

Наприклад, в Україні живе близько 150 тис. громадян угорського походження. Якими правами вони користуються? Угорці мають власні політичні партії та своїх представників в органах місцевого самоврядування, угорська мова викладається у навчальних закладах, існують незалежні засоби масової інформації угорською мовою, легально функціонують національні товариства та релігійні організації. У місцях компактного проживання угорців можна побачити пам’ятники не лише угорським письменникам і композиторам, але й правителям Угорщини.

Чи мають щось подібне фінно-угорські народи Російської Федерації? Чи дозволені політичні партії татар, яких в Росії проживає в десятки разів більше ніж угорців в Україні? Якщо десь і відбувається за висловом Путіна “примусова зміна ідентичності”, то саме в Росії, не в Україні.

На папері російське законодавство прогресивне і демократичне. Росія – федерація. Більшість національних республік РФ мають статус держав із власними конституціями, урядами, парламентами та широкими повноваженнями.

На практиці – це безправні губернії. Так було не завжди. Після розпаду Радянського Союзу народи Росії переживали справжній ренесанс: вони відкрито заявляли про власні політичні і культурні права. Своєю боротьбою вони заклали підвалини того прогресивного конституційного ладу, який нині вихолощується і демонтується путінським режимом.

У той час татарському народу майже вдалося втілити у життя заповітну мрію. 30 серпня 1990 року Татарстан ухвалив декларацію про державний суверенітет республіки, а вже 24 жовтня 1991-го з’явилася постанова “Про Акт державної незалежності Республіки Татарстан”, положення якої були підтверджені референдумом.

Татарстан відмовився від федеративного договору із Росією. На той час у Татарстану вже була власна Конституція, ухвалена на основі Декларації про державний суверенітет РТ. Декларація і Конституція РТ одержали підтримку більшості населення (61,4%) на всенародному референдумі 21 березня 1992 року. Однак відсутність зовнішніх кордонів та економічний тиск Москви все ж змусили Казань піти на поступки і укласти вже двосторонній договір на особливих умовах.

Татарстан став “державою, об’єднаною з Росією”. Перший президент Татарстану Мінтімер Шаймієв дуже пишався цим договором, що дозволив “зберегти і державу, і добрі стосунки з Москвою”. Однак з кожним роком суверенітет Татарстану обмежувався, а вимоги Москви до татарстанців зростали.

Справи в інших національних суб’єктах федерації ще гірше, ніж у Татарстані.

Усі глави республік були позбавлені статусу президента, яким вони користувалися у 1990-х. Кремль планомірно реалізує політику адміністративного укрупнення шляхом об’єднання суб’єктів федерації. Як наслідок, за п’ять років у Росії зникло шість національних автономних округів. Схоже, що на цьому зупинятися не збираються.

Прикладом безправ’я республік у складі Росії було перекроювання адміністративного кордону Інгушетії з Чечнею наприкінці 2018 року, незважаючи на численні протести інгушів.

Внутрішні та зовнішні кордони Російської Федерації Путін вважає шкідливим спадком більшовиків. Тому він розв’язує загарбницькі війни проти сусідів та руйнує російський федералізм. Однак кордони національних утворень в СРСР не були примхою.

Надати народам бодай видимість суверенітету було необхідно, аби вберегти Росію від розвалу. Схоже, що більшовики були більш далекоглядними російськими державниками, ніж Путін. Воюючи з федералізмом, той веде свою державу до нового 1991 року.

Яскравим прикладом ставлення до народів Росії стала законодавча заборона діяльності національних партій у 2001 році. Це було зроблено для недопущення розвитку політичних інститутів в Татарстані, Башкортостані, Чувашії, Бурятії, Якутії та інших республіках.

Тоді в примусовому порядку були ліквідовані партії, що представляли інтереси громадян Татарстану, наприклад  “Иттифак” (“Злагода”), “Өмет” (“Надія”), “Ватан” (“Батьківщина”). Пізніше Кремль пішов ще далі – заборонив громадські об’єднання. Жертвою цього рішення стали практично всі впливові громадські організації, які Москва не змогла поставити під свій контроль.

Навіть ті організації, які ніколи не проголошували ідей відокремлення республік від РФ, також ліквідовуються за рішеннями російських судів.

Існує практика, коли окремих правозахисників, журналістів чи громадських активістів засуджують “за злочини екстремістської спрямованості”, а згодом це стає підставою для закриття організацій, у діяльності яких брали участь засуджені.

“Злочини екстремістської спрямованості” – це не захоплення адміністративних будівель, не створення незаконних збройних формувань і не проголошення так званих “народних республік” – це про захист рідної мови, про базові права людини.

Наприклад, минулого року в Башкортостані суд визнав екстремістською найбільшу національну громадську організацію – “Башкорт”. Серед основних звинувачень – проведення мітингу на захист башкирської мови у вересні 2017 року.

Прокуратура охарактеризувала захід як “провокаційний” і заявила, що у виступах його учасників “містяться висловлювання, що мають лінгвістичні і психологічні ознаки розпалювання ненависті і ворожнечі”. Також у провину “Башкорту” поставили “негативну оцінку представників законодавчої та виконавчої влади”.

Громадські активісти, які борються за збереження мови та культури рідного народу, перебувають під постійним тиском правоохоронних органів. Вік, стать, політичні переконання не мають значення.

До суду притягалася як татарська молодь з громадської організації “Азатлык”, так і пенсіонери з Татарського громадського центру.

Всі, хто наважуються говорити не лише про збереження міжнаціонального розмаїття, але й про необхідність зміни влади в РФ, зазнають більш брутального тиску.

Наприклад, якутський шаман Олександр Габишев та башкирська діячка Раміля Саїтова стали жертвами примусового психіатричного обстеження та “лікування”.

Російська влада, яка так переймається дотриманням релігійних прав в Україні, розгорнула справжній терор проти “неправильних” ісламу і християнства в самій РФ та на окупованих нею територіях. Релігійних мусульман переслідують як екстремістів.

Достатнім приводом для тривалого ув’язнення є знайдення при обшуку – ні, не зброї – літератури.

Російська адміністрація відмовляє у праві на задоволення своїх релігійних потреб деяким протестантам, а також вірним Православної Церкви України. Жертвами нетерпимості влади стають послідовники марійської традиційної релігії. Знищення чиновниками і православним духовенством марійських святинь і місць поклонінь, накладання різного рівня заборон і обмежень на проведення марійських релігійних обрядів – частина повсякдення народу марі.

За рівнем расизму, ксенофобії та антисемітизму Росія суттєво випереджає Україну, хоча ці суспільні хвороби у тій чи іншій мірі притаманні багатьом країнам світу. В РФ ці проблеми намагаються приховати особливою риторикою: своє називають “патріотизмом”, чуже – “націоналізмом”, “фашизмом” та “нацизмом”.

Окремо наголошую, що не голосування за російський текст резолюції Генасамблеї ООН засвідчує: хто нацист, а хто ні. Більш показовими є мова ворожнечі російських ефірів та етнічне насильство російської вулиці.

Справжнє ставлення російської влади до федералізму демонструє також економічна модель відносин між центром та регіонами. Стратегія Кремля – поступове збільшення відрахувань до федерального бюджету та посилення фінансового навантаження на місцеві уряди реалізацією соціально-економічних програм. Поступово навіть самодостатні республіки перетворюються таким чином на дотаційні провінції.

Посилення економічної залежності регіонів переслідує цілком зрозумілі політичні цілі. Дискредитується сама ідея національних республік через демонстрацію “неефективності та безгосподарності” місцевих еліт.

Яскравим прикладом колоніального становища в Росії є Татарстан – один з найзаможніших та найрозвинутіших суб’єктів федерації. Багата нафтою республіка слугує дійною коровою федерального бюджету, але не має права самостійно визначати, в якому обсязі татарські школярі повинні вивчати рідну мову.

Економічний визиск розвинених республік – одна з тем, яку регулярно порушують навіть лояльні Москві політики і громадськість.

Викачуючи з регіонів гроші та природні ресурси, Москва залишає натомість соціальну руїну, спустошення та зону екологічного лиха.

У 2019 році екологічні проблеми Поволжя потрапили в заголовки європейських ЗМІ. Одразу декілька європейських країн заявили про призупинення транзиту російської нафти. Причина – забруднення сировини хлорорганічними сполуками, які там опинилися через хижацьку експлуатацію родовищ, до того ж застарілими і небезпечними технологіями. За оцінками експертів, це може призвести до передчасного занепаду всієї нафтовидобувної галузі у Татарстані та Башкортостані.

Трагічним прикладом застарілих методів видобутку копалин, що використовує російська влада, є місто Сібай в Башкортостані.

Починаючи з листопада 2018 року тут склалася кризова ситуація у зв’язку з постійними викидами продуктів горіння рудних порід з покинутих кар’єрів гірничо-збагачувального комбінату. Кар’єр в Сібаї тліє до сьогодні – третій рік поспіль, перетворивши Сібай в одне з найнебезпечніших місць в усій Євразії.

Складна екологічна ситуація і в Удмуртії, де у прикордонному з Башкортостаном містечку Камбарка розташований полігон знищення хімічної зброї. На базі цього об’єкта за рішенням федерального уряду повинен з’явитися комплекс з обробки, утилізації і знешкодження відходів 1 і 2 класів небезпеки потужністю до 50 тис. тон на рік. Державним замовником призначена корпорація “Росатом”.

Рішення влади зустріло спротив громадськості, яка намагається провести місцевий референдум, щоб заблокувати федеральну ініціативу. Проти будівництва заводу виступили одночасно екологічні активісти, представники удмуртського, башкирського і татарського національних рухів. Однак російська влада знає лише одне вирішення проблеми – замовчувати її та переслідувати всіх незгодних.

Тим часом у Приволзькому федеральному окрузі РФ за даними Національного медичного дослідницького центру радіології, показники онкологічних захворювань протягом останніх 10 років зросли на 30%. Недбале поводження з радіоактивними матеріалами в Росії несе загрозу і сусіднім країнам.

Навіть в окупованому Криму, з якого путінська влада прагне зробити вітрину успіхів, після приходу російської адміністрації не забарилася екологічна катастрофа – токсичні викиди на заводі “Кримський Титан” у серпні 2018 року.

Реалії Татарстану та інших республік наочно демонструють Україні, що будь-які тісні відносини з Росією в перспективі ведуть до втрати незалежності, русифікації, позбавлення прав громадян, економічного визискування, соціальних та екологічних катастроф.

І для нас не стане втіхою, якщо це знову оголосять “спільними для нас всіх проблемами”. Від влади, яка постійно генерує ці проблеми, треба просто триматися подалі.

Мені дуже прикро, що наразі Татарстан для України є прикладом того, чого варто всіма силами уникати. Але колись настане той день, коли і громадяни Татарстану самі вирішуватимуть свою долю.

Антон ДРОБОВИЧ, Голова Українського інституту національної пам’яті

P.S. Висловлюю подяку Центру дослідження безпекового середовища “Прометей” за цінні консультації під час підготовки матеріалу.