У Коростені завтра попрощаються із загиблим на сході України десантником

05.01.2022 13:34

У Коростені на Житомирщині 6 січня попрощаються із 21-річним військовослужбовцем 95-ї бригади Ігорем Тичиною, який помер від важкого поранення, отриманого в зоні ООС.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Коростенська міська рада.

«Прощання із загиблим воїном Ігорем Олеговичем Тичиною відбудеться 6 січня об 11.00 на центральній площі міста», – йдеться у повідомленні.

Ігор Тичина 27 грудня отримав важке поранення від кулі снайпера. Військовий перебував на лікуванні у Харківському військовому госпіталі, де помер 1 січня.

Військовому був 21 рік. У зоні ООС він перебував у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Як повідомляв Укрінформ, упродовж 27 грудня з боку російсько-окупаційних військ було зафіксовано 10 порушень режиму припинення вогню, одне з яких із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння. Внаслідок дій ворога двоє військовослужбовців Об’єднаних сил дістали поранення.

 

Окупанти за добу чотири рази порушили «тишу» на сході України

06.01.2022 07:07

Упродовж минулої доби, 5 січня, з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано чотири порушення режиму припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба Операції об’єднаних сил.

В напрямку Авдіївки ворог відкрив вогонь з протитанкового ракетного комплексу. Поблизу Шумів противник обстрілював позиції українських військ з автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї.

У бік Катеринівки окупанти вели вогонь з протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів. Неподалік Майорська російські найманці здійснили обстріли зі станкових протитанкових гранатометів, підствольних гранатометів та стрілецької зброї.

Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил внаслідок дій ворога немає.

Українські захисники відкривали вогонь у відповідь, не застосовуючи заборонене Мінськими домовленостями озброєння, та змусили противника припинити обстріли.

Завдяки зусиллям наших воїнів рубежі українських підрозділів залишилися незмінними.

Станом на 7 годину ранку, 6 січня, порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.

Військовослужбовці Об’єднаних сил контролюють ситуацію та продовжують виконувати завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації.

 

ОБСЄ за добу виявила на сході України 57 порушень «тиші»

06.01.2022 04:17

Протягом вівторка, 4 січня, СММ ОБСЄ зафіксувала 54 порушення режиму припинення вогню у Донецькій області та три – на Луганщині.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті №2/2022, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні 5 січня.

“У Донецькій області СММ зафіксувала 54 порушення режиму припинення вогню”, – йдеться у звіті.

Усі порушення виявлено в районі на північ від н. п. Широкине (підконтрольний урядові, 100 км південніше Донецька) та на північний схід від н. п. Талаківка (підконтрольний урядові, 90 км південніше Донецька).

Спостерігачі нагадують, що за попередню добу на Донеччині було зафіксовано 36 порушень режиму припинення вогню.

“У Луганській області Місія зафіксувала три порушення режиму припинення вогню (вибухи невизначеного походження)”, – повідомили в СММ.

Уточнюється, що всі три випадки виявлені західніше ділянки розведення в районі н. п. Золоте (підконтрольний урядові, 60 км на захід від Луганська).

За попередню добу на Луганщині було зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню.

Як повідомляв Укрінформ, 22 грудня під час засідання Тристоронньої контактної групи було досягнуто спільного розуміння необхідності відновлення дії режиму припинення вогню в межах заходів, узгоджених 22 липня 2020 року.

 

Політв’язень Сервер Мустафаєв закликає ЗМІ розповідати про репресії в окупованому Криму

05.01.2022 14:46

Політв’язень Кремля, активіст і громадянський журналіст Сервер Мустафаєв висловлює вдячність журналістам за привернення уваги до долі політв’язнів та їхніх родин і закликає ЗМІ більше розповідати про тих, кому Росія «огульно навішує ярлики «терористів» і «екстремістів».

Про це громадянський журналіст написав у своєму листі до Національної спілки журналістів України, який особисто передала у Києві голові НСЖУ Сергію Томіленку Майє Мустафаєва, дружина Сервера, передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу НСЖУ.

«Кожен з нашої журналістської професії має робити щодня крок за кроком, писати сторінки за сторінками й не дати зійти з порядку денного всіх міжнародних, дієвих для вирішення питання Криму майданчиків», – переконаний Сервер Мустафаєв, який наразі перебуває у слідчому ізоляторі Новочеркаська Ростовської області.

Кримський громадянський журналіст наголошує, що «слова правди неможливо вбити», і попри мільярди, які Росія витрачає на «свою брехливу пропаганду», «наша єдність більша за штрафи, сильніша за автомати тиранічного режиму РФ».

У листі до НСЖУ Мустафаєв, який отримав від російського суду вирок у 14 років ув’язнення, закликає українських журналістів знайомитися ближче з сім’ями і дітьми в’язнів Кремля та розповідати про них всьому світу.

“Я завжди окремими сторінками минулого пам’ятаю мої зустрічі з журналістами України, Європи та зустріч в офісі НСЖУ. Вірю, що ми ще багато зробимо разом. Дикі строки нашого ув’язнення не гумові”, – пише Мустафаєв.

У Національній спілці журналістів України висловлюють щиру вдячність Майє Мустафаєвій за переданого листа від чоловіка і обіцяють посилювати солідарність із кримськими громадянськими журналістами.

“Із Сервером Мустафаєвим особисто зустрічався ще у 2018 році, радилися про убезпечення громадянських журналістів у Криму. Очевидно, що Росія репресіями хоче зупинити неконтрольоване нею інформування про реалії окупованого Криму. І єдиний наш інструмент допомоги ув’язненим колегам – національна і міжнародна журналістська солідарність. Розповідаючи про долі громадянських журналістів та їхні родини, ми посилюємо підґрунтя для урядів та міжнародних організацій у справедливих вимогах до Росії звільнити наших колег з-за ґрат”, – зазначив голова НСЖУ Томіленко.

Як повідомлялося, наприкінці грудня НСЖУ відкрила фотовиставку «Громадянські журналісти важливі» у солідарність із родинами ув’язнених громадянських журналістів Криму. На більшості фото – дружини та діти 10 журналістів, що перебувають за ґратами (Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Асан Ахтемов, Амет Сулейманов). За ініціативи НСЖУ Європейська федерація журналістів виступила зі спеціальною заявою з вимогою до Росії негайно звільнити ув’язнених кримських громадянських журналістів та фрілансера Радіо Свобода Владислава Єсипенка. Також ЄФЖ наприкінці року включила всіх згаданих журналістів до єдиного списку ув’язнених в Європі журналістів і закликала уряди до припинення переслідування працівників ЗМІ за виконання професійних обов’язків.

 

У Фороському парку в окупованому Криму знищують 350-річні дерева

05.01.2022 10:35

У тимчасово окупованому Криму у Фороському парку продовжується знищення реліктових дерев, вік яких оцінюється у 350 років.

Про це у Фейсбуці повідомляє сайт “Фороський парк”, передає Укрінформ.

«Сьогодні у Фороському парку-пам’ятнику садово-паркового мистецтва ось так: наприкінці грудня вкотре знищено реліктове червонокнижне дерево – тис ягідний. Товщина стовбура – 50 см, фахівці оцінили вік у 300–350 років», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у парку «стрічками відмічено ще кілька дерев, які, ймовірно, планується знищити найближчим часом».

За даними сайту «Фороський парк», у Криму з певного часу широко поширеної реліктової рослини тис ягідний залишилося не більше 3-4 тис. дерев.

Як повідомлялося, Фороський парк – це ландшафтний парк у селищі міського типу Форос. Заснований у 1834 році. Площа – 70 гектарів, з яких 30 засіяні культурними насадженнями, а 40 – лісопаркова зона. Вважається пам’ятником садово-паркової архітектури.

Російські окупанти почали там вирубування рідкісних дерев та забудову. Зокрема, у січні у Фороському парку розпочалося будівництво дитячого табору.

Загалом, за даними активістів, у заповідній зоні мають намір побудувати 90 об’єктів, включно з 2 готельними корпусами, 11 гостьовими віллами, яхт-клубом, дайвінг-центром, багаторівневим паркінгом, трьома гуртожитками, спорткомплексом із льодовою ковзанкою тощо.

Прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя відкрила кримінальне провадження через забудову окупаційною адміністрацією Фороського ландшафтного парку в Криму. Дії окупаційної адміністрації були кваліфіковані як порушення законів та звичаїв війни (стаття 438 Кримінального кодексу України).

 

Росія затримує експорт морем з України – кораблі стоять майже по дві доби

05.01.2022 13:46

У грудні середня тривалість штучного утримання з боку РФ суден, що йдуть до українських портів Азовського моря, склала понад 20 годин, а для суден, що йдуть із Маріуполя, Бердянська з експортними вантажами – 45,5 години.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакція BlackSeaNews.

“За грудень 2021 року середня тривалість штучного утримання з боку РФ суден, що йдуть до українських портів Азовського моря – Маріуполя, Бердянська, – склала 20,3 години (у листопаді – 14,1, в середньому за 2020 рік – 23,5; ). Всього у грудні 2021 транзитом через Керченську протоку з Чорного моря в напрямку українських портів Азовського моря – Маріуполя та Бердянська – пройшли 60 суден”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, зазначається, що середня тривалість штучного утримування з боку РФ перед Керченською протокою суден, що йдуть із Маріуполя, Бердянська з експортними вантажами у грудні 2021 року склала 45,5 години (в середньому за 2020 рік – 29,6; у листопаді – 35,5).

Загалом у грудні 2021 транзитом через Керченську протоку з українських портів Азовського моря – Маріуполя та Бердянська – в напрямку Чорного моря пройшли 55 суден.

Видання також зазначає, що від 22 жовтня 2018 і надалі по грудень 2021 затримань росіянами суден посеред Азовського моря під час руху до/з Бердянська та Маріуполя не було завдяки ескортуванню суден катерами ВМСУ.

Моніторингова група також відзначила, що з грудня 2018 по грудень 2020, внаслідок загрози введення «азовського пакета» міжнародних санкцій до російських портів Азовського моря, відбувалося деяке зменшення середньої тривалості утримання суден перед виходом з Азовського моря до Чорного: у 2018 – 79,5 години на одне судно; у 2019 – 37,4 години; у 2020 – 29,6. Але в 2021 році цей показник значно збільшився – 39,8 години на одне судно, він вже перевищив показники 2019 та 2020 років.

Як повідомлялося, тривалі перевірки в Керченській протоці торговельних суден, що йдуть до/з українських портів Азовського моря (Маріуполь, Бердянськ) були розпочаті Береговою охороною Прикордонної служби ФСБ РФ в травні-червні 2018 року – після запровадження в експлуатацію Керченського мосту. «Легенда» приводів для таких перевірок – можлива наявність на борту суден, що йдуть з українських портів, диверсійних груп та вибухівки з метою начебто знищення Керченського мосту. До де-факто блокади українських портів у травні 2018 року середній час очікування дозволу на прохід Керченською протокою складав 5-7 годин; в другій половині 2018 року цей показник сягав – 80-115 годин. Ситуацію вдалося послабити завдяки політико-дипломатичному тиску країн Заходу на РФ.

Зменшення часу штучного утримання суден в Керченській протоці з грудня 2018 відбулося внаслідок безпосередньої загрози введення «азовського пакета» міжнародних санкцій відносно російських портів Азовського та Чорного морів.

Так, в 2019 цей показник складав – 37,4 години; у 2020 році середня тривалість штучного утримування на одне судно склало – 29,6 години; у листопаді 2020 – квітні 2021 спостерігалося значне зростання – в середньому 53 години. Максимальна середня тривалість штучної затримки суден на виході з Азовського моря в 2021 році спостерігалася в квітні – 70 годин. Найбільші показники утримання окремих суден на виході з Азовського моря (у порівнянні з часом очікування на вході до Азовського моря) спостерігалися в першій половині квітня 2021 року, вони складали до 220 годин, тобто майже 10 діб.

Це збіглося в часі з перекиданням значної кількості військових контингентів та техніки РФ до окупованого Криму під час «весняного військового загострення», в тому числі групи з 15 військових кораблів Каспійської флотилії РФ через Азовське море до окупованого Криму.

Надалі в травні – червні 2021 року ці показники повернулися до середніх значень попереднього року: більше як 20 годин.

В середньому за місяць до/з українських портів Азовського моря проходить близько 60-70 суден. Близько 50% з них тим чи іншим чином пов’язані з ЄС (прапор, судновласник, порт призначення вантажу або поєднання таких ознак). Вони забезпечують 5-7% експорту України (переважно метал та зерно).

 

Держспецзвʼязку назвала найпоширеніші кіберінциденти

06.01.2022 06:09

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації за минулий рік зафіксувала 41 мільйон підозрілих подій та 147 кіберінцидентів.

Як передає Укрінформ, про це Держспецзвʼязку повідомляє в Телеграмі.

“За рік Оперативним центром реагування на кіберінциденти Державного центру кіберзахисту (ДЦКЗ) Держспецзв’язку зафіксовано 41 мільйон підозрілих подій інформаційної безпеки, опрацьовано 160 тисяч критичних подій, зареєстровано 147 кіберінцидентів”, – ідеться у першому щорічному звіті за результатами роботи системи виявлення вразливостей і реагування на кіберінциденти та кібератаки.

Відповідно до зібраних статистичних даних, найбільше кіберінцидентів стосувалися: шкідливого програмного коду – 28%, збору інформації зловмисниками – 18%, шахрайства – 6%.

Як повідомляв Укрінформ, у грудні в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації провели комплексне тренування на випадок посилення військової агресії проти України.

 

Представництво Президента в АРК підготувало добірку книжок про Крим

06.01.2022 05:26

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим підготувало для українців добірку цікавих книжок, які розповідають про півострів.

Як передає Укрінформ, про це представництво повідомляє у Фейсбуці.

«Різдвяно-новорічні канікули – якраз гарний час, аби не лише набратися сил, але й довідатися щось нове. Саме тому Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим підготувало для вас добірку цікавих книг про Крим», – ідеться в повідомленні.

Видання «Кримський інжир / Qirim inciri» (укладачі – Алім Алієв та Анастасія Левкова) – це серія книжок, де зібрані найкращі твори, подані на конкурс, організований Кримським домом: українською та кримськотатарською мовами, проза та поезія, оригінали й переклади.

Твори-оригінали дозволять доторкнутися до автентичної кримсько­татарської культури, відчути кримську природу, заглиби­тися в темні сторінки історії півострова, зрозуміти світовідчут­тя кримців і кримчан сьогодні.

Ще одне видання, яке варто прочитати, – «Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму» (авторства Наталі Гуменюк). Це збірка репортажів з тимчасово окупованого Криму, куди журналістка Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 років. У книжці – справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось – в іншій країні. Люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії.

Видання «Люди «сірої зони»: Свідки російської анексії Криму 2014 року» (автори – Олена Халімон, Анна Андрієвська) – збірка свідчень про російську окупацію Криму, де йдеться про ту частину історії «кримської весни», яку замовчує або навмисно спотворює російська пропаганда. Понад пів сотні оповідей спростовують міфи про те, ніби анексія півострова була безкровна і «кримчани не намагалися чинити опір, а добровільно вибрали Росію».

Видання «Крим Керіма» допоможе дорослим знайти правильні слова для обговорення психологічних моментів з дітьми для глибшого розуміння трагічних сторінок історії Криму.

Ще одна книжка, яка заслуговує на увагу читачів, – «Мустафа Джемілєв. Незламний» (автори – Севгіль Мусаєва та Алім Алієв). Це розповідь про Крим та життя Джемілєва, які тісно пов’язані між собою. У виданні, що розповідає про боротьбу цілої нації за вільне життя, читач знайде 50 годин інтерв’ю, журналістські розслідування, історичні хроніки та архівні фотографії (деякі надруковані вперше).

Тим, хто цікавиться актуальними питаннями міжнародного права, варто прочитати монографію «Анексія Криму» – міжнародний злочин» (автор Олександр Задорожній). Це комплексне міжнародно-правове дослідження відносин, пов’язаних з міждержавною взаємодією Російської Федерації та України з «кримського питання» після відновлення їхнього державного суверенітету (1991–2014 рр.) і впродовж російської агресії у Криму.

Нагадаємо, 2 січня Укрінформ на основі експрес-дослідження книжкового ринку опублікував інфографіку «Які книги купували українці у 2021 році: сучасна українська проза».

 

Держкомтелерадіо заборонило ввезення з РФ 73 книжок у 2021 році

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 12:55. УП

Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення у 2021 році заборонив ввезення до України з Росії 73 книжок через пропаганду держави-агресора, а також не рекомендував до ввезення ще 56 книжок, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності нашої держави.

Джерело: “Інтерфакс-Україна” з посиланням на відповідь Держкомтелерадіо на запит

Деталі: Загалом сукупний наклад 73 заборонених книжок становить 367,5 тисячі примірників.
Серед книжок, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терактів, посягання на права і свободи людини, й не рекомендованих до ввезення в Україну:

“Загадки малорусской истории. От Богдана Хмельницкого до Петра Порошенко” (автор Олександр Каревін),

“Новороссия в моем сердце” (Олександр Барков),

“Унесённые Майданом. Украинский дневник” (Костантин Кеворкян),

“Почему русским нельзя мечтать?” (Платон Беседін),

“Белорусский национализм против русского мира” (Владислав Мальцев),

“Майданутые” (Володимир Жириновський),

“Я – израненная земля. Русская поэзия о весне крымской и войне донбасской” (Захар Прилєпін).

Загалом у списку творів, не рекомендованих до ввезення в Україну, ­– 288 найменувань книжок.
У Держкомтелерадіо зазначили, що факти розповсюдження цієї та подібної продукції можуть містити ознаки злочинів, передбачених статтями 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), 300 (ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію) і 436 (пропаганда війни) ККУ.

Передісторія:

У 2019 році Держкомтелерадіо понад 2 тисячі разів відмовило у ввезенні в Україну російської видавничої продукції, зокрема через антиукраїнський зміст 151 видання.

У 2020 році Держкомтелерадіо заборонило ввезення в країну з Росії шести книжок через пропаганду держави-агресора й комуністичного тоталітарного режиму та його символіки.
У 2020 році Держкомтелерадіо не рекомендувало до ввезення 18 російських книжок, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України.

 

Канада завжди підтримуватиме Україну – глава МЗС

06.01.2022 06:49

Україна може розраховувати на непохитну підтримку Канади, зокрема і в ситуації ймовірної російської агресії.

Як повідомляє Укрінформ, про це у Твіттері написала міністр закордонних справ Канади Мелані Джолі.

“Ми залишаємося глибоко занепокоєними ситуацією, що склалася між Росією та Україною. Канада завжди допомагатиме своїм союзникам та підтримуватиме Україну й українців”, – наголосила Джолі.

Очільниця МЗС Канади додала, що з нетерпінням чекає на віртуальну зустріч глав МЗС країн НАТО, заплановану на 7 січня.

Як повідомляв Укрінформ, під час цієї зустрічі міністри закордонних справ країн НАТО обговорюватимуть військову ескалацію Росії на кордоні України, а також питання європейської безпеки.

 

Штати і Європа визначили шляхи впливу на Путіна – Блінкен

05.01.2022 22:11

США спільно з ЄС намітили два шляхи впливу на Путіна в питанні України: дипломатія та стримування з масштабними наслідками і втратами для РФ, якщо вона вдасться до агресії.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, про це заявив державний секретар США Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з главою МЗС Німеччини Анналеною Бербок, яка перебуває з візитом у Вашингтоні.

«Дуже важко досягти реального прогресу щодо деескалації, коли зброю спрямовано на Україну», – сказав Блінкен.

За його словами, США уже кілька тижнів дуже інтенсивно працюють із союзниками та партнерами, у тому числі G7, НАТО, ЄС, над розробкою санкцій протидії РФ. «Я не збираюся оголошувати їх публічно. Але можу сказати вам з упевненістю, що вже виконана величезна робота. Існує дуже сильна координація та співпраця», – підкреслив держсекретар.

Він наголосив: якщо РФ знову вдасться до агресії проти України, США та Європа дадуть відповідь «дуже сильними економічними заходами, зокрема такими, що не використовувалися в минулому, які завдадуть значної шкоди російській економіці та фінансам».

«НАТО не вторгалося в Україну. НАТО не вторгалося в Грузію. НАТО не розміщувало війська в Молдові проти волі її народу. Це зробила саме Росія. За останні два десятиліття саме Росія вторгалася до сусідніх країн і втручалася у справи інших держав, використовувала хімічну зброю для замахів на противників уряду, причому на чужій території, порушувала принципи міжнародного контролю над озброєннями», – нагадав Блінкен.

Сполучені Штати, за його словами, підтримують Мінський процес та зусилля Франції й Німеччини у Нормандському форматі, при цьому Вашингтон докладе всіх зусиль, аби протягом найближчих тижнів і місяців долучити Росію до мирного процесу.

Дуже важко уявити, додав держсекретар, що газогін Nord Stream 2 почне функціонувати, якщо Росія відновить агресію проти України.

«Сильна трансатлантична солідарність є найефективнішою відповіддю та найефективнішим інструментом для протидії російській агресії», – підсумував державний секретар США.

 

Погляди США та Німеччини на постачання Україні зброї розходяться – Бербок

05.01.2022 21:46

Як США, так і Німеччина стоять на боці України перед обличчям загрози для неї з боку Росії, але їх погляди на питання допомоги Києву зброєю розходяться.

Про це заявила міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок під час спільної з главою Державного департаменту США Ентоні Блінкеном пресконференції у Вашингтоні 5 січня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«У нас інша позиція стосовно постачання зброї Україні», – сказала Бербок.

Водночас вона нагадала, що з 2014 року Німеччина допомогла побудувати в Україні військовий шпиталь і надавала медтехніку та матеріали, а чимало поранених українських військових лікуються в шпиталях Бундесверу.

Говорячи про можливі санкції, Бербок сказала, що з огляду на ситуацію на українсько-російському кордоні чітко було зазначено, що подальша військова ескалація і порушення суверенітету України потягне за собою «величезні економічні наслідки та торкнеться також фінансового сектору».

Політик запевнила, що трансатлантичні партнери тісно координують позиції з цього питання. Вона згадала в цьому контексті спільну німецько-американську декларацію (від липня 2021 року), в якій обидві держави зазначили, що повинні бути ефективні засоби відповіді, якщо Росія використає енергію в якості зброї. Новий федеральний уряд повністю погоджується з цим, і це записано в його коаліційній угоді, сказала міністр. Прямої відповіді на те, чи буде проєкт зупинено в разі агресії політик, яка до вступу на посаду відкрито критикувала «Північний потік 2», не дала.

Бербок зазначила, що «деструктивні дії Росії матимуть високу ціну, нова агресія проти України матиме суворі наслідки, російський уряд має бути свідомий цього».

Вона підкреслила, що єдина можливість виходу зі спіралі ескалації – діалог, альтернативи якому немає. У ФРН, заявила Бербок, роблять усе можливе для попередження нової агресії та нового порушення міжнародного права, і фактично встала на захист планів канцлера Олафа Шольца вступити в прямий діалог з президентом РФ Володимиром Путіним якнайскоріше. «У Берліні раді, що Росія погодилась почати діалог», – додала глава МЗС.

Обговорення ситуації відбуватиметься як під час прямих двосторонніх переговорів, так і в інших форматах, сказала Бербок. Німеччина, за її словами, намагається разом із Францією просувати переговори в Нормандському форматі, а також підтримує переговорні зусилля в рамках НАТО та ОБСЄ.

Бербок здійснює свій перший на посаді глави МЗС візит у США. У Вашингтоні вона проводить переговори з Блінкеном, а також зустрічається зі спікером Палати представників Ненсі Пелосі.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок поділяє думку, що нині стоїть завдання – не допустити подальшої ескалації ситуації навколо України. Але разом з тим вона уникає питань про можливість поставок Києву оборонних озброєнь.

 

Боррель: На власні очі побачив наслідки агресії проти України

06.01.2022 03:53

Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель на власні очі побачив наслідки російської агресії проти України.

Як передає Укрінформ, про це Боррель написав у Твіттері.

«Зміг на власні очі побачити наслідки агресії проти України під час відвідин Станиці Луганської та лінії розмежування з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою», – повідомив Верховний представник ЄС.

Боррель наголосив, що будь-яка подальша військова агресія матиме масштабні наслідки: «Росії необхідно знизити рівень ескалації та повністю виконати Мінські домовленості», – зазначив він.

Як повідомляв Укрінформ, 4-6 січня Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель втретє здійснює візит до України на запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.

Глави української та європейської дипломатії 5 січня відвідали лінію розмежування у Луганській області, де ознайомилися із ситуацією у зоні російсько-українського збройного конфлікту.

 

Конфлікт на кордоні України поглиблюється – Боррель

05.01.2022 19:42

Конфлікт, який вже майже вісім років поспіль несе страждання народу України та забирає людські життя, є частиною швидких змін, що відбуваються у глобальній геополітиці, тож його врегулювання потребує чіткої координації між ЄС, США та іншими країнами світу, що мають з ними близькі переконання.

Про це на пресконференції за підсумками поїздки на контактну лінію на сході України сказав високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Для візиту був обраний дуже вдалий момент. Тому що геополітична ситуація змінюється дуже швидко, і конфлікт на кордонах України має тенденцію до поглиблення. Упродовж наступних днів будуть Рада міністрів закордонних справ та міністрів оборони країн Європейського Союзу, початок обговорень між Росією, США і НАТО. Тож для мене це критично важливий момент, щоб відвідати цю частину України», – зазначив Боррель.

Він зауважив, що під час поїздки зміг побачити наслідки цього драматичного конфлікту, який триває вже майже вісім років, змінив життя, зруйнував долі та поставив людей по різні сторони контактної лінії, створив для них перешкоди у доступі до базових послуг, до можливостей нормального життя і праці. За словами високого представника ЄС, ця «війна низької інтенсивності» вже забрала життя багатьох людей, військових і цивільних.

«Я вражений роботою багатьох людей, міжнародних організацій, неурядових організацій і, безумовно, уряду України, що спрямована на полегшення руху для людей, на те, щоб надати їм доступ до базових послуг, можливість вирішувати адміністративні питання та відвідувати близьких з тієї чи іншої сторони», – сказав Боррель.

Він ще раз наголосив на тому, що Європейський Союз є надійним партнером України, який підтримує її суверенітет, незалежність та територіальну цілісність. ЄС надає Україні політичну, фінансову та економічну підтримку. Зокрема, з моменту захоплення Криму Росією у 2014 році Україна отримала від ЄС допомогу в обсязі більше 17 мільярдів євро, а двостороння Угода про асоціацію між ЄС і Україною є найбільш розвиненою з тих, що ЄС має з будь-якою іншою третьою країною світу.

«Конфлікт на кордоні (України) набуває поглиблення, і це призводить до зростання напруги навколо європейської безпеки в цілому. Росія нарощує війська у дуже незвичний спосіб та концентрує зброю навколо кордонів України, цей процес відбувся дуже швидко… Коли президенти Байден і Путін зустрілися у Женеві, здавалося, що ЄС і Росія розпочали процес налагодження каналів комунікації, і ми, європейці, головним чином, прислуховуємося до цих контактів між Росією і США. Але зараз все інше», – зауважив високий представник ЄС.

Відповідаючи на уточнююче запитання преси, він наголосив, що ніколи не висловлював заперечення щодо необхідності переговорів між Росією і США, але при цьому підкреслив: коли йдеться про європейську безпеку, учасниками цих переговорів мають бути європейці, а також українці, оскільки багато з питань порядку денного прямо стосуються України.

«Якщо Росія бажає говорити – має бути організований діалог… Це не було б хорошою ідеєю – відмовлятися від діалогу, про який просить Росія. Але, якщо Росія хоче говорити про безпеку в Європі, тоді і європейці мають бути частиною цієї розмови. Наступного тижня відбудеться зустріч міністрів закордонних справ й оборони країн Європи – ми обговоримо, яким має бути наше слово у цих переговорах. Через координацію з США, у розмові з росіянами, хочуть вони цього або ні, – вони мають розмовляти з нами», – підкреслив Боррель.

Як повідомляв Укрінформ, 4-6 січня високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель утретє здійснює візит до України на запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Глави української та європейської дипломатії 5 січня відвідали лінію розмежування в Луганській області, де ознайомилися з актуальною безпековою ситуацією в зоні російсько-українського збройного конфлікту.

 

Боррель: будь-які дискусії про європейську безпеку мають включати ЄС і Україну

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 18:15. уп

Високий представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що не може бути дискусій про європейську безпеку без участі Євросоюзу та України.

Про це він сказав під час спільного з главою МЗС України Дмитром Кулебою брифінгу у Станиці Луганській, повідомляє “Європейська правда“.

Боррель нагадав про пропозиції Росії з приводу безпеки в Європі і переговори з цього питання, які очікуються у різних форматах наступного тижня.

“Зараз вже не часи Ялти. Визначення сфер впливу між державами це не питання 2021-2022 років”, – наголосив він.

“Немає безпеки Європи без безпеки України. І це зрозуміло, що будь-які дискусії про європейську безпеку повинні включати Європейський союз і Україну. Будь-які дискусії, що стосуються України повинні включати Україну”, – заявив Боррель.

Він ще раз наголосив на повній підтримці Європейським союзом територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. За словами Борреля, зараз головною метою є зниження напруги на кордонах України.

“Це має відбуватися як через перемовини, які відбудуться найближчим часом, так і шляхом твердих заяв про нашу незмінну підтримку України”, – сказав глава європейської дипломатії.

“Будь-яка військова агресія проти України буде мати масштабні наслідки і величезну ціну”, – додав він.

Як повідомлялося, у Північноатлантичному альянсі скликали засідання Комісії Україна-НАТО за два дні до того, як НАТО проведе переговори з Росією щодо України та безпеки в Європі.

 

Верховний представник ЄС вперше від початку російської агресії вирушив на Донбас

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 13:05. уп

Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель став перший очільником європейської дипломатії, який вирушив на Донбас після розв’язання війни Росією.

Про це розповів глава МЗС Дмитро Кулеба, пише “Європейська правда”.

У середу вранці Боррель вирушив з харківського аеропорту до Станиці Луганської.

“В гелікоптері з Жозепом Боррелем, вилітаємо на Луганщину. Перший візит високого представника ЄС на Донбас з часу, коли Росія розв’язала цю війну. Цей візит є знаком єдності України та ЄС на тлі погроз Росії та сили нашої дипломатії задля миру, безпеки та справедливості в Європі”, – написав Кулеба у своєму Twitter.

Жозеп Боррель прибув до України ввечері 4 січня. Він заявив, що його візит відбувається зв’язку з посиленням військового нарощування Росії, щоб продемонструвати підтримку ЄС суверенітету та територіальної цілісності України.

Після візиту до Станиці Луганської Боррель вирушить до Києва, де зустрінеться з представниками української влади.

 

Український конгресовий комітет закликав Байдена збільшити військову допомогу Україні

05.01.2022 14:40

Український конгресовий комітет Америки (УККА) – найбільша представницька організація американців українського походження – закликав Білий дім збільшити військову допомогу Україні та вжити додаткові заходи щодо нейтралізації агресивної дезінформаційної кампанії Росії.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на заяву УККА.

«Українсько-американська спільнота сподівається на те, що ваша адміністрація продовжить публічно підтримувати зусилля України щодо євроатлантичної інтеграції, що особливо важливо, її членство в альянсі НАТО, водночас забезпечуючи Україну засобами, необхідними для захисту її територіальної цілісності та суверенітету. Збільшення військової допомоги Україні має вирішальне значення для нашого стратегічного партнера України для стримування будь-яких форм агресивних дій Москви», – йдеться у листі організації до американського президента.

В УККА зазначили, що «постійні загрози українському суверенітету з боку Росії та ескалація збройних сил на кордоні України мають бути стримані стійкими засобами».

Водночас, українці подякували американській адміністрації за підтримку України, а також за нещодавній телефонний дзвінок між президентами США та України, та “за взаємодію Вашої Адміністрації з вищими українськими чиновниками”.

В комітеті закликали адміністрацію Байдена оцінити поточні потреби України та «негайно прискорити військове озброєння», а «додаткові заходи щодо нейтралізації агресивної дезінформаційної кампанії Росії» (в тому числі санкції), також мають бути розглянуті за допомогою потужних медіа-орієнтованих програм, вказує комітет.

 

ЄС через розбіжності не може домовитись про спільну декларацію з НАТО – FT

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 10:23 уп

Через внутрішні розбіжності щодо власної безпекової політики ЄС вже тривалий час не може узгодити давно заплановану заяву про співробітництво з НАТО.

Про це йдеться у публікації видання Financial Times, пише “Європейська правда”.

Документ став заручником дискусій усередині ЄС щодо більшої “стратегічної автономії” у сфері оборони та безпеки – ініціативи, висунутої групою країн на чолі з Францією, які вважають, що блок має менше покладатися на НАТО та розвивати деякі зі своїх власних незалежних оборонних можливостей, наголошує видання.

Значною мірою церемоніальний, документ був задуманий як засіб узгодження спільних цілей до того, як ЄС та НАТО  цього літа опублікують свої власні індивідуальні оборонні політики.

Спільну декларацію ЄС і НАТО готують генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Шарль Мішель. Вона має стати оновленням попередніх документів про співпрацю, підписаних у 2016 та 2018 роках.

У той час як більшість країн-членів просили узгодити та підписати декларацію про співпрацю з НАТО минулого року, остаточний проєкт заяви має бути поширений лише цього місяця.

Один із членів уряду ЄС заявив виданню, що затримка з домовленістю стає справжньою загрозою на тлі нинішніх відносин ЄС з Росією.

“Наразі – це не теоретичне завдання, але реальна загроза. У нинішній ситуації зволікання демонструє розбіжності в Союзі і скорочує його можливості як єдине ціле реагувати на дії Росії”, – заявило джерело видання.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала, що спільна декларація буде представлена до кінця минулого року.

 

Українські експерти просять новий уряд Німеччини не повторювати помилки Меркель

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 13:53. уп

Українські експерти надіслали лист на адресу глави МЗС Німеччини Анналени Бербок, у якому закликали не повторювати помилок попереднього уряду, надати негайну військово-технічну допомогу Україні та зупинити “Північний потік-2”.

Лист є у розпорядженні “Європейської правди“.

Підписантами стали керівники та співзасновники 10 українських експертних центрів, серед яких Ukraine Crisis Media Centre, Центр протидії корупції, центр “Нова Європа”, ​​центр глобалістики “Стратегія ХХІ”, громадянська мережа ОПОРА та інші.

У зверненні відзначається, що багато років у відповідь на кожен новий удар Кремля Німеччина “наче підставляла чужу другу щоку”.

“Складається враження, що в обмін на доступ до енергетичної сировини та російського ринку, ФРН готова діяти в розріз з заявами про прагнення миру в Україні”, – сказано у листі.

Експерти нагадали про одне з останніх рішень уряду Ангели Меркель, яке полягало у вето на постачання вже оплачених Україною через агентство НАТО оборонних озброєнь.

Вони зауважили, що в останні роки, незважаючи на формально підтримані ФРН міжнародні санкції, високотехнологічне обладнання німецьких компаній поставляється навіть до окупованого Криму, де Росія здійснює репресії.

Крім того, не зважаючи на агресивні дії Росії проти України і Грузії, підривну діяльність Кремля в Європі, німецькі компанії за підтримки колишнього уряду ФРН долучились до антиєвропейського проекту “Північний потік-2”.

Експерти наголосили, що сьогодні, коли на східних кордонах України Росія накопичила сотні тисяч російських військових і десятки тисяч одиниць бойової техніки, час перейти від резолюцій та декларацій “занепокоєння” до справ.

“Гідна відповідь на ультиматум Кремля – негайна військово-технічна допомога з боку Німеччини Україні та припинення “Північного потоку-2″ і не у випадку, якщо Росія вдасться до нової хвилі агресії проти України, а як проєкту, що суперечить енергетичній безпеці ЄС та досягненню амбітних кліматичних цілей”, – йдеться у листі.

Також увагу глави МЗС Німеччини звертають на те, що будь-яким переговорам з Кремлем має передувати вимога повного і безумовного звільнення українських політичних в’язнів.

 

Без допомоги Заходу українська армія не зможе зупинити Росію – Bloomberg

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 14:17. УП

Американське видання “Bloomberg” пише, що армія України недостатньо фінансована та озброєна, вона не готова зупинити Росію у разі повномасштабного вторгнення, хоч і стала сильнішою, ніж була у 2014 році.

Джерело: аналітична стаття “Bloomberg”

Дослівно: “Збройні сили України набагато сильніші та краще підготовлені, ніж у 2014 році, коли вони не змогли протистояти анексії Криму Росією. Але нестача зброї від Заходу та нестача коштів удома залишили війська без значних запасів базових речей, які їм знадобляться в умовах інтенсивного конфлікту”.

Деталі: “Bloomberg” вказує на нераціональний розподіл ресурсів, зокрема податків, у контексті потреб оборони.

Видання наводить слова опозиційного нардепа Сергія Рахманіна про те, що до бюджету закладалася покупка лише половини необхідних бронежилетів, у списку не вистачало гвинтівок та шоломів, натомість був запит на дорогі вафельні рушники та радянське обладнання для виявлення радіації.

“У мене виникло питання: добре, припустимо, завтра починається війна, – вам справді потрібні ці речі?”, – сказав Рахманін.

Рушники та детектори були викреслені зі списку.

У Міноборони заяви Рахманіна не прокоментували.

Видання зазначає, що бюджет України на оборонні закупівлі на 2021 рік становив 23 мільярди гривень (838 мільйонів доларів), на 2022 рік – 28 мільярдів гривень.

При цьому Росія витрачає на закупівлі близько 40% свого оборонного бюджету, що перевищує 60 мільярдів доларів, що вдвічі більше в абсолютному вираженні, ніж Франція, Німеччина чи Великобританія, не кажучи вже про Україну.

Аналітик із питань оборони Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков зазначив, що якщо в 2014 році Україна могла ввести в бойові дії лише невелику частину номінальної сили в 120 000 військовослужбовців і дуже мізерний запас техніки, то зараз вона здатна розвернути більшу частину своїх 205 000 військовослужбовців і робоче обладнання, хоч і часто застаріле,

Американське видання вважає, що у разі війни лише масивний приплив сучасної зброї від західних покровителів може забезпечити Україні захист.

Досі запити Києва на такі дорогі товари, як системи протиповітряної та протиракетної оборони залишилися без відповіді.

Видання пише, що США склали новий пакет допомоги, що включає протитанкові ракети Javelin, стрілецьку зброю, медичні комплекти та бронежилети, а також захисне озброєння та підтримку кібер-можливостей України. За даними джерел, президент Джо Байден підписав такий план.

Крім того, Естонія планує надати гаубиці та ракети Javelin, насамперед для протитанкового захисту, повідомила минулого тижня служба новин ERR. Для цього знадобиться дозвіл від США, Німеччини та Фінляндії, де було виготовлено обладнання.

За словами однієї людини, ознайомленої з позицією Білого дому, адміністрація Байдена, в принципі, підтримує цю ідею.

Німеччина та Нідерланди вважають, що поки існує загроза конфлікту з Росією, НАТО не повинно надавати Україні летальну зброю, заявила віце-прем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Цьому передувало: Наприкінці 2021 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна оборонятиметься від Росії, навіть якщо західні країни оберуть політику умиротворення агресора.

30 грудня Conflict Intelligence Team повідомила, що перекидання російських військ до кордонів з Україною триває, до зафіксованих таборів і складів техніки додалися зенітні ракетні комплекси (ЗРК).

17 грудня МЗС РФ оприлюднило “проєкти договорів” про фактично розподіл сфер впливу у Європі, які Москва хоче підписати з Північноатлантичним альянсом та з США.

В одному з пунктів Росія пропонує країнам НАТО взяти на себе зобов’язання, що виключають подальше розширення НАТО, у тому числі приєднання України.

 

Глава МЗС Франції: РФ заплатить високу ціну за подальшу агресію проти України

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 17:11. УП

Глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан виступив за активну участь європейців у переговорах з Росією щодо європейської безпеки і попередив Москву про серйозні наслідки у разі вторгнення в Україну.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це йдеться у заяві міністра.

Ле Дріан наголосив на важливості тісної координації між європейцями напередодні дискусій з РФ у різних форматах, запланованих на наступний тиждень, а також з огляду на неформальну зустріч міністрів закордонних справ Європейського союзу в Бресті 13 та 14 січня.

“У цьому відношенні я наголосив на відповідальності європейців за внесок і активну участь у підготовці та проведенні цих переговорів з Росією, адже на кону стоять їхні власні інтереси безпеки. Вимогливий діалог з Росією, заснований на параметрах, які, на нашу думку, відповідають нашим інтересам колективної безпеки, корисний і необхідний для підвищення стратегічної стабільності в Європі”, – зазначив міністр.

Він також нагадав про заяву останнього саміту ЄС, в якій стверджується, що будь-яка подальша військова агресія проти України матиме значні наслідки і за неї доведеться заплатити високу ціну, зокрема, можуть бути запроваджені нові обмежувальні заходи.

Міністр також заявив про те, що Франція продовжуватиме зусилля в рамках Нормандського формату для досягнення деескалації напруженості в Україні та просування вперед до виконання Мінських угод, які залишаються єдиною узгодженою основою для довготривалого вирішення кризи.

“Наші зусилля разом з Німеччиною для досягнення цього є тотальними і триватимуть у найближчі дні та тижні”, – заявив Ле Дріан.

Нагадаємо, 3 січня в уряді Німеччини анонсували переговори радників лідерів України, Франції, Німеччини та Росії у різних форматах.

 

НАТО проведе зустріч з Україною напередодні переговорів з РФ

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 12:03. УП

У Північноатлантичному альянсі скликали засідання Комісії Україна-НАТО за два дні до того, як НАТО проведе переговори з Росією щодо України та безпеки в Європі.

Про це повідомляє “Європейська правда“.

Про скликання засідання повідомили глава МЗС України Дмитро Кулеба та пресслужба Альянсу.

“Жодних рішень про Україну без України. 10 січня буду в Брюсселі на засіданні Комісії Україна-НАТО. Це частина масштабних дипломатичних зусиль зі стримування російської агресії”, – розповів Кулеба у Twitter.

У НАТО повідомили, що у понеділок, 10 січня, генеральний секретар Єнс Столтенберг прийме міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, який також візьме участь у засіданні Комісії НАТО-Україна на рівні послів під головуванням Столтенберга.

Через два дні, 12 січня, заплановане проведення Ради Росія-НАТО, яку Столтенберг скликав після висунення Кремлем так званих “гарантій безпеки” і вимоги нерозширення НАТО.

Крім того, через нарощування військової потужності Росії в Україні та на її кордонах 7 січня Північноатлантична рада збереться на позачергове засідання на рівні глав МЗС.

10 січня очікуються переговори США з Росією на платформі Стратегічного діалогу з безпеки.

 

Держприкордонслужба виготовила 2000 бухт колючого дроту для кордону з Білоруссю 

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 14:22. УП

Державна прикордонна служба виготовила на власних потужностях майже 2000 бухт колючого дроту, які направлять для встановлення на кордоні з Білоруссю.

Джерело: сайт ДПСУ

Пряма мова голови Держприкордслужби Сергія Дейнеко: “На сьогодні в розгорнутому виробництві встановлено три лінії, які дають змогу виробляти дротяні загородження типу “Єгоза” та сітку рабицю. Також створено необхідний штат групи забезпечення, який працює позмінно”.

Деталі: За словами Дейнеко, прикордонники потребують належного облаштування кордону, враховуючи сучасні виклики та загрози, а також особливості ділянок.

Він додав, що загальна потреба Держприкордонслужби в колючому дроті досить велика, тому прикордонники почали виробляти його самостійно.

Для безперебійного виробництва “Єгози” за рахунок резервного фонду держбюджету закупили майже 300 тонн сировини, ще понад 200 тонн сировини прикордонники отримали від низки організацій.

У ДПСУ наголосили, що через можливі міграційні потоки з Білорусі, Україна суттєво активізувала облаштування північної ділянки кордону. З листопада облаштували десятки кілометрів загороджень. Постійно працюють 30 створених  інженерних груп прикордонників.

Також повідомляється, що від місцевих органів самоврядування, представників громадськості та благодійних організацій прикордонники отримали майже 1500 бухт колючого дроту “Єгоза”.

 

Зеленський підписав закон щодо військової освіти

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 16:13. УП

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає підвищення якості підготовки військових фахівців.

Джерело: Офіс президента

Деталі: Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки” (№1986-ІХ) Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2021 року.

Документ удосконалює освітній процес та наукову й науково-технічну діяльність у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання), військових навчальних підрозділах “вишів”, військових наукових установах.

Підвищення ефективності підготовки кадрів для потреб сил оборони передбачається, зокрема, завдяки комплектуванню посад керівного складу та науково-педагогічних працівників вишів військовослужбовцями з досвідом військової служби та бойових дій.

Зміни до закону “Про освіту” передбачають внесення такої спеціалізованої освіти як професійна військова освіта.

Її здобуватимуть у “неформальній освіті” за освітніми програмами для вдосконалення професійного рівня військового фахівця.

Передбачається тактичний, оперативний та стратегічний рівні військової освіти з метою реалізації вимог положень ст. 15 закону “Про національну безпеку України” щодо визначення засад військової кадрової політики та підготовки кадрів для виконання заходів оборонного планування в силах оборони, спільних дій у міжвідомчих органах військового управління за процедурами планування і ухвалення військових рішень стандартів НATO.

Зміни до заону”Про наукову і науково-технічну діяльність” розширюють повноваження державних органів, до сфери управління яких належать військові наукові установи, що дозволить підвищити ефективність наукової та науково-технічної діяльності у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

 

Кремінь нагадав, що друковані ЗМІ з 16 січня мають виходити державною мовою

06.01.2022 01:42

16 січня набуває чинності норма Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, відповідно до якої друковані ЗМІ мають видаватися державною мовою.

Як передає Укрінформ, про це нагадав у Фейсбуці Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

“Менше ніж за два тижні, з 16 січня 2022 року, розпочинається новий етап втілення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Зокрема, набуває чинності стаття 25 Закону, яка регламентує використання державної мови у сфері друкованих засобів масової інформації”, – написав Кремінь.

Він пояснив, що відповідно до закону, друковані ЗМІ можуть виходити іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем іноземною мовою видається тираж цього видання українською. Усі мовні версії повинні видаватися в один день під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски – мати однакову нумерацію.

Розповсюдження за передплатою друкованих засобів масової інформації, виданих іншими мовами, допускається за умови забезпечення їх засновниками (співзасновниками) можливості передплати в Україні такого самого видання українською.

“Торік ми розпочали інформаційно-роз’яснювальну кампанію та звернулися з листами до засновників усіх медіа, що за даними Книжкової палати виходили лише російською мовою, та окремо до керівників найбільших видань щодо необхідності неухильного дотримання вимог закону”, – повідомив Кремінь.

За словами мовного омбудсмена, з нового року чимало провідних загальнополітичних, спеціалізованих та розважальних видань уже заявили про перехід на українську мову. Він висловив переконання, що української мови ставатиме дедалі більше.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Більшість норм набула чинності 16 липня 2019 року.

14 липня 2021 року Велика палата Конституційного Суду визнала цей закон конституційним. З 16 липня набули чинності частини 2-6, 8 ст. 23, якою унормовано застосування державної мови у сфері культури.

 

Швеція створила агентство для боротьби з фейковими новинами перед виборами

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 14:37. УП

Швеція, де у вересні відбудуться загальні вибори, приєдналася до Франції у створенні агентства для боротьби з дезінформацією.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє AP.

Місія Шведського агентства психологічного захисту – “захищати наше відкрите та демократичне суспільство та вільні думки шляхом виявлення, аналізу та відповіді на невідповідні впливи та іншу інформацію, що вводить в оману, спрямовану проти Швеції чи її інтересів”.

Агентство, яке запрацювало 1 січня, має відділи, які відповідно “виявляють, аналізують та реагують на вплив неправомірного інформаційного контенту та іншої оманливої ​​інформації”, а також “розробляють і зміцнюють загальну спроможність суспільства до психологічного захисту”.

Урядовий орган, який не назвав жодної країни, яку підозрює в участі в кампаніях дезінформації, заявив, що “надаватиме підтримку населенню, агенціям, муніципалітетам, ЗМІ, добровільним оборонним організаціям та громадянському суспільству загалом, а також працюватиме для посилення координації між цими акторами”.

У 2018 році розвідувальна служба Швеції заявила, що іноземні держави не проводили жодної комплексної кампанії, щоб вплинути на шведські парламентські вибори. Однак служба додала, що “іноземна сила чинить вплив на Швецію в довгостроковій перспективі”.

Наступні загальні вибори у Швеції заплановані на 11 вересня.

У Франції, в якій у квітні відбудуться президентські вибори, минулого року було створено агентство для боротьби з іноземною дезінформацією та фейковими новинами.

 

Протести у Казахстані: на головну площу Алмати увійшли БТРи, було чути постріли

06.01.2022 08:32

Декілька бронетранспортерів та десятки піших солдатів увійшли в четвер вранці на головну площу Алмати, де сотні людей третій день протестують проти уряду, під час наближення військ до натовпу було чути постріли.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Державне телебачення також повідомило, що Національний банк Казахстану ухвалив рішення призупинити діяльність усіх фінансових інституцій.

Інтернет у країні в основному не працює.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися 2 січня у місті Жанаозені на заході Казахстану. За кілька днів вони переросли у масові протести.

Президент Казахстану в середу ввів режим надзвичайного стану на усій території країни. Раніше в Алмати протестувальники штурмували будівлю акомату і прорвалися всередину, почалася пожежа.

5 січня президент Токаєв відправив у відставку уряд країни.

У ході протестів загинуло вісім поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії, ще 317 силовиків поранено.

Токаєв заявив, що країну атакували “терористи”. За його словами, йдеться, по суті, про «міжнародні терористичні банди», дії яких «треба розглядати як акт агресії». У зв’язку з цим Токаєв звернувся до глав держав ОДКБ із закликом «надати допомогу Казахстану у подоланні терористичної загрози».

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який очолює Раду колективної безпеки ОДКБ, заявив, що в Казахстан буде направлено «колективні миротворчі сили».

 

Голова ОБСЄ – про події в Казахстані: Права і свободи мають бути захищені

06.01.2022 02:07

Чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау закликав до припинення насильства у Казахстані, мирного відновлення правопорядку та забезпечення громадянських свобод.

Як передає Укрінформ, відповідну заяву Рау оприлюднено на сайті ОБСЄ.

“Уважно стежу за останніми подіями в Казахстані. Я твердо переконаний, що насильство ніколи не є належною відповіддю для послаблення такої напруженості. Саме тому я закликаю до мирного повернення до порядку та поваги до демократичних процесів. Права та свободи, включаючи свободу зібрань та вираження поглядів, мають бути захищені”, – заявив чинний голова ОБСЄ.

Він зазначив, що деескалація ситуації та залучення всіх сторін до діалогу “є найважливішими інструментами забезпечення стабільності в країні”.

За словами Рау, ОБСЄ готова допомогти Казахстану та підтримувати його на шляху політичних реформ із повним дотриманням міжнародних зобов’язань.

Як повідомляв Укрінформ, мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ, які почалися 2 січня на заході Казахстану, переросли в масові протести по всі країні.

5 січня президент Касим-Жомарт Токаєв відправив у відставку уряд та запровадив режим надзвичайного стану на всій території Казахстану.

На терміновому засіданні Ради безпеки він заявив, що країну атакували “терористи”. За його словами, йдеться, по суті, про “міжнародні терористичні банди”, дії яких “треба розглядати як акт агресії”.

У зв’язку з цим Токаєв звернувся до глав держав ОДКБ із закликом “надати допомогу Казахстану у подоланні терористичної загрози”.

 

ОДКБ направить війська до Казахстану – Пашинян

06.01.2022 00:27

До Казахстану, де тривають масові протести, буде направлено «колективні миротворчі сили» Організації Договору про колективну безпеку.

Про це заявив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який очолює Раду колективної безпеки ОДКБ, передає Укрінформ із посиланням на Интерфакс.

«У зв’язку зі зверненням президента Республіки Казахстан Касим-Жомарта Токаєва та через загрозу національній безпеці та суверенітету Республіки Казахстан, спричинену в тому числі втручанням ззовні, Рада колективної безпеки ОДКБ відповідно до статті 4 Договору про колективну безпеку ухвалила направити Колективні миротворчі сили ОДКБ до Республіки Казахстан», – повідомив Пашинян.

За його словами, сили ОДКБ будуть введені до Казахстану на обмежений за часом період з метою «стабілізації та нормалізації обстановки в цій країні».

Нагадаємо, до Організації Договору про колективну безпеку входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан, Таджикистан та Казахстан.

Як повідомляв Укрінформ, президент Казахстану в середу запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни.

Раніше на терміновому засіданні Ради безпеки Касим-Жомарт Токаєв заявив, що країну атакували «терористи». За його словами, йдеться, по суті, про «міжнародні терористичні банди», дії яких «треба розглядати як акт агресії».

У зв’язку з цим Токаєв звернувся до глав держав ОДКБ із закликом «надати допомогу Казахстану у подоланні терористичної загрози».

 

В Алмати оголосили антитерористичну операцію

05.01.2022 22:23

У найбільшому місті Казахстану, де тривають масові акції протесту, влада розпочала антитерористичну операцію.

Про це йдеться у заяві комендатури Алмати, яку наводить Телеграм-канал ORDA.

«У місті розпочато антитерористичну спецоперацію з метою встановлення порядку. Разом ми зможемо припинити акти тероризму і бандитизму, які ставлять під загрозу наш благополуччя і майбутнє», – йдеться в заяві.

У звязку з цим комендатура Алмати закликає містян зберігати спокій та сприяти правоохоронним органам у «наведенні конституційного порядку та встановленні громадської безпеки».

Інформацію про початок антитерористичної операції підтвердив заступник акіма Алмати Єржан Бабакумаров. За його словами, силовики вже звільнили захоплений мітингувальниками міський аеропорт, він переводиться в штатний режим роботи.

Раніше на терміновому засіданні Ради безпеки Казахстану президент Касим-Жомарт Токаєв заявив, що країну атакували «терористи». За його словами, йдеться, по суті, про «міжнародні терористичні банди», дії яких «треба розглядати як акт агресії».

У зв’язку з цим Токаєв звернувся до глав держав ОДКБ із закликом «надати допомогу Казахстану у подоланні терористичної загрози».

Як повідомляв Укрінформ, президент Казахстану у середу запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни. Раніше в Алмати протестувальники штурмували будівлю акімату і прорвалися всередину, почалася пожежа.

5 січня Токаєв відправив у відставку уряд країни.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися 2 січня в місті Жанаозені на заході Казахстану. За кілька днів вони переросли в масові протести.

 

Президент Казахстану кличе на допомогу силовиків з Росії та Білорусі 

05.01.2022 21:50

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу для «подолання терористичної загрози» у країні.

Як передає Укрінформ, про це Токаєв заявив в ефірі телеканалу Хабар24.

За його словами, звернення до голів держав ОДКБ є доречним та своєчасним. Також Токаєв планує домовитися, аби до Казахстану прибули силовики з Білорусі та РФ.

Нагадаємо, до ОДКБ входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан, Таджикистан та Казахстан.

Як повідомляв Укрінформ, на тлі масових протестів у Казахстані почалися відключення інтернету, користувачам з-за кордону недоступна ціла низка місцевих ЗМІ.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися 2 січня в місті Жанаозені на заході Казахстану. За кілька днів вони переросли в масові протести.

 

У Казахстані заявляють, що під час протестів загинули вісім силовиків

05.01.2022 21:31

У Казахстані під час протестів загинули вісім поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії, ще 317 силовиків поранені.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція Reuters із посиланням на МВС країни.

Раніше президент Казахстану Касим Токаєв заявив, що сам обійняв посаду голови Ради безпеки країни та пообіцяв діяти з «максимальною жорсткістю» на тлі найбільших заворушень в історії центральноазіатської республіки.

Як повідомляв Укрінформ, на тлі масових протестів у Казахстані почалися відключення інтернету, користувачам з-за кордону недоступні багато казахстанських ЗМІ.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході країни). Потім вони переросли в масові протести.

 

 У Казахстані запровадили надзвичайний стан у всій країні

05.01.2022 20:01

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запровадив режим надзвичайного стану вже по всій території країни.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Телеграмі Informburo.kz

Вчора Токаєв на тлі агресивних масових протестів запровадив надзвичайний стан в Алмати, Нур-Султані, а також Мангістауській та Алматинській областях.

Як повідомляв Укрінформ, в Алмати протестувальники штурмували будівлю акімату й прорвалися всередину, почалася пожежа.

На тлі масових протестів у Казахстані почалися відключення інтернету, користувачам з-за кордону недоступні багато казахстанських ЗМІ.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Потім вони переросли в масові протести.

5 січня Президент Казахстану відправив у відставку уряд країни.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв усунув експрезидента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Радбезу.

 

Протестувальники знесли пам’ятник Назарбаєву

05.01.2022 19:30

Протестувальники в казахстанському місті Талдикорган зірвали з постаменту пам’ятник колишньому президенту країни Нурсултану Назарбаєву, встановлений у 2016 році.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Новая Газета.

На відео видно, як протестувальники накинули на пам’ятник білі мотузки і почали тягнути за них, намагаючись скинули монумент. Після кількох спроб їм це вдалося.

Як повідомляв Укрінформ, мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Потім вони переросли в масові протести.

Нині на тлі протестів у Казахстані почалися відключення інтернету, користувачам з-за кордону недоступні багато казахстанських ЗМІ.

 

ЄС висловився щодо подій у Казахстані: закликають утриматися від ескалації

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 18:27. УП

Євросоюз закликав сторони конфлікту у Казахстані утримуватися від ескалації насильства.

Джерело: Європейська служба зовнішніх зв’язків

Дослівно: “У світлі протестів у Казахстані, пов’язаних, перш за все, з нещодавнім подвоєнням цін на скраплений газ, Європейський Союз уважно стежить за розвитком подій.

Ми закликаємо всіх, кого це стосується, діяти відповідально та стримано та утримуватися від дій, які можуть призвести до подальшої ескалації насильства.

Визнаючи право на мирні демонстрації, Європейський Союз очікує, що вони залишаться ненасильницькими та залишаться без будь-якого підбурювання до насильства. Європейський Союз також закликає владу поважати фундаментальне право на мирний протест та співмірність у застосуванні сили при захисті своїх законних інтересів безпеки, а також дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань”.

Передісторія:

З 2 січня на заході Казахстану відбуваються “газові” протести. Масові акції розпочалися у місті Жанаозені після стрибка цін на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні. Після того, як протести почали охоплювати інші міста, поліція посилила заходи безпеки, почастішали затримання активістів та представників ЗМІ.

Уранці 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку.

Сутички тривають, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію).

5 січня Токаєв оголосив режим надзвичайного стану у столиці Нур-Султані.

У Кремлі кажуть, що Казахстан не звертався до Росії за допомогою через заворушення у низці великих міст, і заявили, що проти втручання будь-кого ззовні.

 

ЗМІ повідомили про захоплення аеропорту Алмати

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 18:11. УП

Казахстанське видання Orda.kz повідомило, що співробітники аеропорту Алмати покинули його.

Джерело: ВВС, російський “Інтерфакс”, Tengrinews.kz

Деталі: За попередніми даними Orda.kz, в аеропорт зайшли близько 45 “загарбників”, а співробітники покинули аеропорт. Пасажирів у терміналі не було: їх евакуювали.

На онлайн-табло прильоту аеропорту проте значиться кілька рейсів, що прибувають.

Російський “Інтерфакс” повідомив про перебої в авіасполученні між Москвою та Алмати на тлі протестів у Казахстані.

Білоруська авіакомпанія “Белавіа” та “Азербайджанські авіалінії” оголосили про скасування вечірніх рейсів з Мінська та Баку до Алмати. Також рейси до міста призупинила кувейтська авіакомпанія Jazeera Airways.

В управлінні охорони здоров’я Алмати, яке цитує Tengrinews, заявили, що демонстранти перешкоджають роботі швидкої допомоги, завдають шкоди медпрацівникам та громять соціальні об’єкти.

Нагадаємо: У Казахстані тривають масові протести.

 

У Путіна кажуть, що Казахстан не просив у Росії допомоги

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 17:24. УП

У Кремлі кажуть, що Казахстан не звертався до Росії за допомогою через заворушення у низці великих міст, і заявили, що проти втручання будь-кого ззовні.

Джерело: прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі РИА “Новости”, МЗС РФ

Деталі: Він негативно відповів на запитання, чи запитував Казахстан допомогу в Росії.

Пряма мова: “Ні. Ми переконані, що наші казахстанські друзі можуть самостійно вирішити свої внутрішні проблеми… Важливо, щоби ніхто не втручався ззовні”.

Деталі: Про ситуацію в Казахстані висловилися і в російському МЗС, підтримавши президента: “Уважно стежимо за подіями у братській сусідній країні. Виступаємо за мирне вирішення всіх проблем у рамках конституційно-правового поля та діалог, а не через вуличні заворушення та порушення законів. Саме на це спрямовані кроки президента Республіки Казахстан К.-Ж.К.Токаєва щодо стабілізації ситуації, оперативного вирішення існуючих проблем, у тому числі тих, що містяться в законних вимогах протестувальників”.

Передісторія:

З 2 січня на заході Казахстану відбуваються “газові” протести. Масові акції розпочалися у місті Жанаозені після стрибка цін на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні.

Після того, як протести почали охоплювати інші міста, поліція посилила заходи безпеки, почастішали затримання активістів та представників ЗМІ.

Уранці 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку.

Сутички тривають, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію).

5 січня Токаєв оголосив режим надзвичайного стану у столиці Нур-Султані.

 

Протестувальники в Казахстані озвучили вимоги: хочуть повного перевантаження влади

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 16:45. УП

Учасники мітингів у Казахстані висунули свої вимоги до влади – вони хочуть відставки президента, голови Ради безпеки, уряду та парламенту.

Джерело: НЕХТА в Telegram, Ехо Кавказу

Деталі: Вимоги протестувальників:

Негайне звільнення всіх політв’язнів,

Повна відставка та складання повноважень президента, голови Ради безпеки, уряду та парламенту.

Політичні реформи: створення тимчасового уряду з авторитетних та публічних громадян – учасників опору в Казахстані, проведення силами тимчасового уряду вільних виборів.

Головною умовою політичних реформ є – неухильна підтримка цінностей демократії та дотримання прав людини, визнання років правління СРСР злочином проти народів пострадянської імперії, засудження військової агресії проти України та анексії Криму, вихід зі складу СНД, ЄАЕС та інших союзів з Російською Федерацією.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у своєму зверненні заявив, що усунув Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Радбез очолить він сам.

Оператор “Казахтелеком” відключив інтернет по всій країні. З перебоями працює мобільний зв’язок.

Низка казахстанських сайтів, у тому числі популярних в республіці ЗМІ, наразі недоступні.

За словами представника оператора Kcell, зараз “компетентні органи” Казахстану вживають заходів “з призупинення роботи мереж та надання послуг зв’язку в інтересах забезпечення громадської безпеки”.

Передісторія:

З 2 січня на заході Казахстану відбуваються “газові” протести. Масові акції розпочалися у місті Жанаозені після стрибка цін на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні.

Після того, як протести почали охоплювати інші міста, поліція посилила заходи безпеки, почастішали затримання активістів та представників ЗМІ.

У містах Жанаозен та Актау на заході Казахстану сотні учасників акцій протесту проти різкого зростання вартості пального провели ніч на вівторок на центральних майданах. 

4 січня в Алмати поліція затримала близько півтори сотні людей на двох акціях протесту проти підвищення цін на автогаз.

Уранці 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку.

Сутички тривають, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію).

5 січня Токаєв оголосив режим надзвичайного стану у столиці Нур-Султані.

 

Президент Казахстану усунув Назарбаєва з посади голови Радбезу

05.01.2022 16:34

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв записав екстрене звернення на казахському телебаченні та заявив, що очолить Раду безпеки замість експрезидента Нурсултана Назарбаєва.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у відеозверненні Токаєва.

«Як голова держави та від сьогодні керівник Ради безпеки я маю намір діяти максимально жорстко», – заявив Токаєв. Також він додав, що серед правоохоронців є вбиті та поранені.

За словами Токаєва, протести є результатом «продуманого плану заколотників», які нібито вдаються до насилля та мародерства. Також він заявив, що в будь-якому випадку залишатиметься у столиці. Окрім цього, Токаєв пообіцяв невдовзі виступити з «новими пропозиціями щодо політичної трансформації Казахстану».

ЗМІ відзначають, що Токаєв не сказав, чи залишиться за Назарбаєвим членство у Конституційній раді Казахстану – ще одна важлива посада, яку обіймає нині колишній диктатор. Також ЗМІ повідомляють, що після звернення Токаєва у Талдикоргані спробували знести пам’ятник Назарбаєву.

Як повідомляв Укрінформ, з 2 січня на заході Казахстану відбуваються “газові” протести. Масові акції розпочалися у Жанаозені Мангістауської області. Приводом стало подвійне підвищення з нового року цін на скраплений газ, яким у регіоні заправляють більшість автомобілів.

У зв’язку із масовими протестами Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав укази про запровадження надзвичайного стану з 5 січня в Мангістауській області та місті Алмати.

5 січня Президент Казахстану відправив у відставку уряд країни.

До лікувальних закладів Алмати із травмами внаслідок заворушень звернулися 190 людей.

В Алмати протестувальники штурмували будівлю акімату й прорвалися всередину, почалася пожежа.

 

У столиці Казахстану – надзвичайний стан, в Алмати – стріляли

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 15:38. УП

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв оголосив режим надзвичайного стану у столиці Нур-Султані.

Джерело: місцева служба Радіо Свобода Радіо Азаттик, відеозвернення Токаєва, НЕХТА

Деталі: Режим НС починається з 16 години 5 січня і триватиме до 19 січня. На цей період у столиці запроваджується комендатура на чолі з начальником департаменту поліції столиці Єржаном Саденовим.

Режим НС обмежує у правах громадян та дає широкі повноваження коменданту. У місті можуть встановлювати обмеження на свободу пересування, влаштовувати перевірки документів та особистий огляд, обмежувати в’їзд у місто та виїзд із нього.

Також режим НС передбачає заборону на мирні збори, страйки та інше.

Раніше надзвичайний стан до 19 січня запровадили у місті Алмати, Мангістауській та Алматинській областях.

5 січня в окремих регіонах Казахстану продовжуються антиурядові демонстрації. Серйозна ситуація в Алмати, де тисячі протестувальників зайняли акимат (адміністрацію – ред.). Будівля горить, у ній вибиті вікна та двері.

У місті також горять будівлі алматинського управління комітету з правової статистики та спеціальних обліків генеральної прокуратури та офісу партії “Нур Отан”.

Повідомляється, що невідомі захопили кинуту військовими вогнепальну зброю та відкрили стрілянину біля адміністрації Алмати.

Вогонь відкрили й силовики, які перебувають у будівлі колишньої президентської резиденції.

Репортери повідомляють про поранених.

За словами Токаєва, під час зіткнень із протестувальниками загинули співробітники правоохоронних органів.

Президент Казахстану заявив, що тепер проти демонстрантів діятимуть “максимально жорстко”.

За даними НЕХТА, “Казахтелеком” відключив інтернет по всій країні. У багатьох містах із перебоями також працює мобільний зв’язок.

Декілька загальнонаціональних телеканалів припинили мовлення.

Передісторія:

З 2 січня на заході Казахстану відбуваються “газові” протести. Масові акції розпочалися у місті Жанаозені після стрибка цін на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні.

Після того, як протести почали охоплювати інші міста, поліція посилила заходи безпеки, почастішали затримання активістів та представників ЗМІ.

У містах Жанаозен та Актау на заході Казахстану сотні учасників акцій протесту проти різкого зростання вартості пального провели ніч на вівторок на центральних майданах. 

4 січня в Алмати поліція затримала близько півтори сотні людей на двох акціях протесту проти підвищення цін на автогаз.

Уранці 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку.

Сутички тривають, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію).

 

У Казахстані протестувальники змусили військових розвернути бронетехніку

05.01.2022 13:31

На вулицях найбільшого казахстанського міста Алмати з’явилася військова бронетехніка.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мілітарний з посиланням на оприлюднені відео у соціальних мережах.

Повідомляється, що на вулицях Алмати помітили бойові машини БТР-80, а також бронеавтомобілі «Выстрел» російського виробництва. Зокрема їх помітили поблизу адміністрації Алмати.

ЗМІ відзначає, що бронетехніка не зупинила протестувальників: під натиском натовпу силовики були змушені розвернути бронетранспортери та військові вантажівки. На відео у соцмережах видно, як натовп протестувальників біжить за БТР-80, жбурляючи у техніку різні предмети. Також декілька протестувальників залізли на один із бронетранспортерів.

Як повідомляв Укрінформ, з 2 січня на заході Казахстану відбуваються “газові” протести. Масові акції розпочалися у Жанаозені Мангістауської області. Приводом стало подвійне підвищення з нового року цін на скраплений газ, яким у регіоні заправляють більшість автомобілів.

У зв’язку із масовими протестами Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав укази про запровадження надзвичайного стану з 5 січня в Мангістауській області та місті Алмати.

5 січня Президент Казахстану відправив у відставку уряд країни.

До лікувальних закладів Алмати із травмами внаслідок заворушень звернулися 190 людей.

В Алмати протестувальники штурмували будівлю акімату й прорвалися всередину, почалася пожежа.

 

В Алмати протестувальники увірвалися до мерії, будівля горить

05.01.2022 12:16

В Алмати протестувальники штурмували будівлю акімату й прорвалися всередину, почалася пожежа.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радио Азаттык.

Тисячі протестувальників вдень 5 січня прорвали оточення поліції на площі Республіки в Алмати. Демонстранти озброїлися гумовими кийками, палицями, щитами та розпочали штурм будівлі акімату (мерії) міста. Чи є всередині співробітники – неясно.

Вибито вікна та двері. Будівля горить.

Частина протестувальників спробувала прорватися до сусідньої будівлі, де до перенесення столиці з Алмати була резиденція президента. З будівлі також валують клуби диму.

Як повідомлялося, з 2 січня на заході Казахстану відбуваються «газові» протести. Масові акції невдоволення розпочалися у Жанаозені Мангістауської області. Приводом стало подвійне підвищення з нового року цін на скраплений газ, яким у регіоні заправляють більшість автомобілів.

В Алмати у зв’язку із загостренням ситуації до 19 січня запроваджено надзвичайний стан. Крім того, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив у відставку уряд країни.

Внаслідок заворушень до лікувальних закладів Алмати з різними травмами звернулися 190 осіб.

 

У Казахстані тривають зіткнення, в Алмати люди захопили адміністрацію

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 11:00. УП

У Казахстані в місті Алмати тривають сутички, люди штурмували й захопили будівлю адміністрації, а в місті Актобе силовики відтіснили людей від будівлі акимату.

Джерело: “Інтерфакс-Україна“, “Радіо Азаттик“, пости у Twitter litator

Деталі: У центральній частині Алмати в середу сталися сутички мітингувальників із поліцією.

За даними кореспондента “Інтерфаксу”, протестувальники намагалися пройти дворами на вулицю Байтурсинова. Поліція почала застосовувати проти них спецзасоби.

Вибухали світлошумові гранати, було поранено співробітника поліції.

 

Косово зупинило майнінг криптовалюти на тлі енергокризи

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 13:52 УП

Уряд Косова у вівторок ввів заборону на майнінг криптовалюти, намагаючись обмежити споживання електроенергії.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це пише агентство Reuters.

Косово зіткнулося з найсильнішою енергетичною кризою за десятиліття через перебої у виробництві на тлі зростання цін на газ у Європі на 30 відсотків.

В останні роки низькі ціни на електроенергію дозволили багатьом жителям Косова проводити майнінг криптовалюти. Зіткнувшись із відключеннями вугільних електростанцій та високими цінами на імпорт, влада була змушена минулого місяця ввести відключення електроенергії.

“Всі правоохоронні органи припинять здійснення цієї діяльності у співпраці з іншими відповідними установами, які визначатимуть місця, де відбувається виробництво криптовалюти”, – йдеться у заяві міністра економіки та енергетики Артане Різваноллі.

У грудні Косово оголосило надзвичайний стан на 60 днів, що дозволило уряду виділяти більше грошей на імпорт енергоносіїв, запровадити більше відключень електроенергії та ввести більш жорсткі заходи.

На тлі кризи оператор енергетичних мереж Косова KOSSTT оголосив, що більше не буде забезпечувати безкоштовною електроенергією споживачів у чотирьох муніципалітетах на півночі країни з переважно сербським населенням.

 

З Білорусі в Польщу знову проривалися мігранти – форсували дві річки

05.01.2022 15:13

За минулу добу 32 мігранти намагалися нелегально перетнути кордон між Польщею та Білоруссю. Усе частіше вони обирають шлях форсування кордону через ріки Свіслоч і Буг.

Про спроби нелегального перетину кордону повідомила у Твіттері Прикордонна служба РП, передає Укрінформ.

“4 січня польсько-білоруський кордон намагалися нелегально перетнути 32 особи”, – йдеться у повідомленні.

На відрізку відповідальності прикордонної застави у Міхалово затримали чотирьох громадян Індії, які потрапили до Польщі, подолавши пішки ріку Свіслоч. Водночас у зоні відповідальності прикордонної застави у Бобровниках четверо громадян Іраку переплили ріку Свіслоч на понтоні.

Тим часом у смузі відповідальності прикордонної застави у Черемсі наземну ділянку кордону намагалися силою форсувати 11 іноземців.

Як повідомила Прикордонна служба Польщі, з метою патрулювання водної ділянки кордону з Білоруссю (171 км) та Україною (228 км) закуплено три моторні човни на загальну суму 300 тис. злотих (майже 2 млн грн). Їх використовуватимуть прикордонники Набужанського відділу ПС Польщі.

У Прикордонслужбі напередодні повідомили про підписання трьох великих угод щодо будівництва стаціонарного загородження на кордоні з РБ. Будівництво “стіни” завдовжки майже 200 км та заввишки понад 5 метрів одночасно і цілодобово вестиметься на чотирьох ділянках кордону. Загородження вартістю понад 1,6 млрд злотих (понад 10,5 млрд грн) планують збудувати до червня цього року.

Як повідомлялося, Польща та країни Балтії звинувачують Білорусь та РФ у гібридній агресії із застосуванням штучно створеного міграційного потоку на кордоні. Від початку кризи у серпні польсько-білоруський кордон намагалися нелегально перетнути близько 40 тис. іноземців з Близького Сходу та країн Африки.

Польща частково закрила пункти пропуску на кордоні з Білоруссю, побудувала тимчасові загородження з колючого дроту.

 

В Україні за добу – 4 571 новий випадок коронавірусу

05.01.2022 08:13

В Україні за минулу добу виявили 4 571 випадок коронавірусу.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

«Зафіксовано 4 571 новий підтверджений випадок коронавірусної хвороби COVID-19 (із них дітей – 210, медпрацівників – 112)», – йдеться у повідомленні.

Також за минулу добу госпіталізували 1 366 осіб, летальних випадків – 273, одужали – 8 439 осіб.

За весь час пандемії в Україні захворіли 3 682 659 осіб, одужали – 3 491 793 особи, летальних випадків – 96 709; проведено ПЛР-тестувань – 16 865 938.

 

Проявляють егоїзм: Папа Франциск розкритикував людей, які заводять тварин замість дітей

Яна Осадча  5 січня 2022

Папа Римський розкритикував тих, хто відмовляється від батьківства, але заводить домашніх тварин.

Він вважає, що люди, які замість дітей заводять котів та собак, демонструють “певний егоїзм”.

Про це голова римо-католицької церкви Папа Франциск заявив під час загальної аудієнції у Ватикані, повідомляє AFP.

“Сьогодні ми бачимо форму егоїзму. Ми бачимо, що деякі люди не хочуть мати дитину. Іноді вони мають одну дитину і все, але у них є собаки та кішки, які замінюють дітей”, – сказав Папа.

За словами голови церкви, така практика є “запереченням батьківства і материнства і забирає нашу людяність”.

У 2014 році Франциск заявив, що мати домашніх тварин замість дітей – це “ще одне явище культурної деградації”, і що емоційні стосунки з домашніми тваринами є “легшими”, ніж “складні” стосунки між батьками та дітьми.

Виступаючи перед парами, які не можуть мати дітей з біологічних причин та ухвалюють рішення про усиновлення, Папа закликав їх “не боятися” приступати до батьківства.

“Мати дитину – це завжди ризик, але більше ризику в відсутності дитини, у запереченні батьківства”, – сказав він.

Понтифік у минулому засуджував “демографічну зиму” або падіння народжуваності в розвинених країнах світу. На початку цього року він розкритикував сучасне суспільство, в якому кар’єра і заробіток для багатьох переважають над сім’єю та назвав такий менталітет “гангреною суспільства”.

 

У Києві після довгих вихідних різко зросло число хворих на Covid

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 12:25  УП

У Києві 4 січня виявили 1 344 хворих на коронавірус, тоді як днем раніше було зареєстровано лише 364 випадки.

Джерело: міський голова столиці Віталій Кличко 

Деталі: За минулу добу померли 17 хворих, а днем раніше було 16 летальних випадків.

До лікарень столиці госпіталізували 86 хворих на коронавірус та 86 осіб з підозрою на Covid-19 та пневмоніями.

Одужали минулої доби 1 034 людини.

Найбільше випадків захворювання виявили в Деснянському (345), в Оболонському (241) та в Дарницькому (139) районах.

Захворіли минулої доби: 771 жінка віком та 520 чоловіків, 26 дівчаток і 27 хлопчиків.

Серед померлих 7 жінок (віком від 55 до 87 років) і 10 чоловіків (51-84 років).

Всього за період пандемії в Києві зафіксували 335 429 випадки інфікування коронавірусом, 8 250 летальних випадків Covid-19, 316 024 одужання від коронавірусної хвороби.

Нагадаємо: Загалом в Україні 4 січня зафіксували 4 571 випадок інфікуваннякоронавірусом і 273 смерті від Covid-19.

 

Зеленський підписав закон про оплату трансплантацій і згоду на донорство

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 15:16. УП

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає оплату державою операцій із трансплантації органів, а також прижиттєву згоду чи незгоду на донорство за допомогою електронних ресурсів.

Джерело: Офіс президента 

Деталі: Президент підписав закон “Про внесення змін до деяких законів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині” (№1967-ІХ), який Верховна Рада ухвалила 16 грудня 2021 року.

Документ покликаний розв’язати питання оплати трансплантацій. Зокрема, законом встановлюється, що держава оплачує всі трансплантації – і для пацієнта вони безкоштовні. Тарифи повністю покривають витрати лікарень на проведення таких операцій.

Крім того, документом передбачається, що підбір пари донор-реципієнт здійснюватиме Єдина державна система трансплантації, яка є цілковито незалежною від людського впливу й самостійно проводить такий підбір за визначеними критеріями.

Також розв’язується питання можливості надання прижиттєвої згоди або незгоди на донорство через електронні ресурси.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців 11 і 12 підпункту 7 пункту 4 розділу І, які набирають чинності з 1 грудня 2022 року.

Нагадаємо: У вересні 2021 року у Львові виконали першу в Україні операцію з пересадки легенів, а також провели трансплантацію серця 13-річній дитині.

 

Зеленський підписав закон про трансплантацію

05.01.2022 14:51

Президент Володимир Зеленський підписав закон про врегулювання питань трансплантації анатомічних матеріалів людині, зокрема щодо оплати та надання прижиттєвої згоди або незгоди на донорство.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави.

“Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині» № 1967-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 16 грудня 2021 року”, – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що закон покликаний розв’язати питання оплати трансплантацій. Зокрема, документом встановлюється, що держава оплачує всі трансплантації, і для пацієнта вони безкоштовні. Також передбачається, що тарифи повністю покривають витрати лікарень на проведення таких операцій.

Крім того, закон визначає, що підбір пари донор-реципієнт здійснюватиме Єдина державна система трансплантації, яка є цілковито незалежною від людського впливу й самостійно проводить такий підбір за визначеними критеріями.

Також документом врегульовано питання можливості надання прижиттєвої згоди або незгоди на донорство через електронні ресурси.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців одинадцятого і дванадцятого підпункту 7 пункту 4 розділу І, які набирають чинності з 1 грудня 2022 року.

Як повідомляв Укрінформ, раніше міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що понад 300 трансплантацій уже проведено в Україні протягом 2021 року.

 

Омікрон, імовірно, спричиняє легші симптоми, ніж інші COVID-штами – ВООЗ

Олена Барсукова    5 січня 2022. УП

Науковці знаходять все більше доказів того, що штам COVID-19 Омікрон має більш легкі симптоми і нижчу смертність, ніж попередні варіанти вірусу.

Про це 4 січня заявили у Всесвітній організації охорони здоров’я, повідомляє Reuters.

“Ми бачимо все більше досліджень, які вказують на те, що Омікрон уражає верхню частину тіла, на відміну від інших варіантів, які вражають легені та можуть спричинити важку пневмонію”, – сказав журналістам представник ВООЗ Абді Махамуд.

Хоч кількість випадків Омікрону зростає, показники госпіталізації та смертності нижчі, ніж на попередніх етапах пандемії.

“Те, що ми бачимо зараз, це розрив між кількість випадків та смертей”, – додали у ВООЗ.

Раніше науковці встановили, що Омікрон викликає лише чверть смертей пацієнтів, порівняно з попередніми хвилями вірусу.

Також у Південній Африці, звідки прийшов новий штам, Омікрон протікає на 70% легше і спричиняє на 80% менше госпіталізацій, порівняно з варіантом Дельта.

Водночас цей варіант вірусу передається від людини до людини у 4,2 рази швидше, ніж Дельта.

Нагадаємо, вперше мутований штам Омікрон виявили 25 листопада 2020 року у ПАР.

Наразі він поширений у понад 128 країнах, а в Україні його зафіксували 18 грудня минулого року.

 

Росія блокує постачання вугілля з Казахстану – Галущенко

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 17:25. УП

Російська Федерація блокує постачання законтрактованого “Центренерго” енергетичного вугілля через свою територію.

Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко на прес-конференції.

“Вугілля з Казахстану не йде. Є укладений контракт на 660 тис тонн вугілля для опалювального сезону, але через дії з боку Російської Федерації відбувається блокування транзиту. Ні ми, ні “Центренерго” не бачимо можливості фізично це вугілля отримати”, – сказав Галущенко.

При цьому, за його словами, морським шляхом вугілля йде в Україну стабільно та з дотриманням графіку.

Міністр заявив про суттєве зниження вартості імпортованого ресурсу: “Якщо у період високих цін його вартість доходила до 300 доларів за тонну, то зараз йдеться про 140 доларів”.

 

Президент Польщі затвердив спрощення працевлаштування українців

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 14:29. УП

Президент Польщі Анджей Дуда підписав низку змін до законів, які спрощують працевлаштування іноземних громадян, зокрема, українців.

Про це 4 січня проінформувала канцелярія польського президента, повідомляє “Європейська правда“.

Згідно зі змінами, громадяни України та ще п’яти країн зможуть працювати у Польщі не 6 місяців, як це було раніше, а 2 роки без дозволу на роботу, а на підставі декларації про доручення роботи.

Дотепер декларація про доручення роботи іноземцю дозволяла працевлаштування в Польщі протягом шести місяців на рік, отримання наступної декларації вимагало піврічної перерви.

Нові норми також передбачають спрощення процедури отримання дозволу на тимчасове чи постійне проживання та оцифрування цього процесу.

Від іноземця при поданні заяви на “карту перебування” більше не вимагатимуть наявність задокументованого місця проживання в Польщі та постійного джерела доходу. Замість цього вистачить інформації про те, що заробіток закордонного працівника не менший від мінімальної заробітної плати у Польщі.

Підтвердити своє соціальне забезпечення громадянин України зможе, надавши лише договір працевлаштування з вказаною заробітною платою.

Крім того, до переліку обставин, які не вимагають від іноземця видачі нового дозволу на проживання та роботу, внесено зміну посади при збільшенні зарплати.

Нові правила почнуть діяти за 14 днів після їхньої публікації в урядовому віснику, орієнтовно у другій половині січня.

 

Зйомки кіно в Україні: Зеленський підписав закон про держсубсидії іноземцям

05.01.2022 15:37

Президент Володимир Зеленський підписав закон про розблокування права на державну субсидію для іноземців при виробництві фільмів на території України.

Про це повідомляє пресслужба глави держави, передає Укрінформ.

“Глава держави підписав закон «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» щодо усунення технічних та логічних неузгодженостей» № 1985-ІХ, який парламент підтримав 17 грудня минулого року”, – розповіли в ОП.

Зазначається, що цей документ дасть змогу розблокувати реалізацію низки прав іноземних суб’єктів кінематографії, зокрема права на отримання державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених при виробництві (створенні) фільму на території України.

“Це сприятиме залученню іноземних інвестицій в Україну, створенню нових робочих місць, підвищенню професійного рівня українських фахівців у цій галузі, міжнародній співпраці кінематографістів, розвитку інфраструктури й туризму”, – поінформували в Офісі Президента.

Як повідомлялося, Верховна Рада 17 грудня ухвалила законопроєкт №6265 про внесення змін до статті 11 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» щодо усунення технічних та логічних неузгодженостей. За відповідне рішення проголосували 298 народних депутатів.

 

Сім’я бізнесмена “з 90-их” вирубала дерева на схилі біля “Олімпійського” для будівництва 30-поверхівки

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 14:00. УП

Компанія “Лота-МНВ” почала роботи з будівництва 29-поверхового житлового комплексу у Києві на вулиці Госпітальній, 4.

Дозвіл на будівництво житлового будинку з підземним паркінгом та об’єктами соціально-побутового призначення компанія отримала ще 2019 року в ліквідованій згодом Державній архітектурно-будівельній інспекції.

Згідно з даними з відкритих реєстрів, площа земельної ділянки становить 1,15 га, а її нормативна грошова оцінка – 83 млн грн.

За словами очевидців, роботу будівельної техніки зі знищення дерев на схилі Черепанової гори “охороняли” так звані “тітушки”.

Згідно з рендерами, опублікованими на сайті бюро A24D, на місці схилу між Палацом Спорту, НСК “Олімпійський” та готелем “Русь” буде побудовано комплекс на стилобаті.

“Лота-МНВ” належить Наталії Мироненко, дружині Григорія (Гаррі) Ісаєвича Габовича. Він помер 2018 року.

Габович був компаньйоном Семена Юфи, власника споживчого товариства Меркурій, українського аналога фінансової піраміди МММ.

Габович був і серед засновників столичного речового ринку Патент, який у 1990-х був головним базаром країни і розташовувався на Республіканському стадіоні.

Сім’ї Габовичів належить понад 14 тис. кв. м торгової нерухомості на Хрещатику, 14 та інтернет-провайдер Lucky.Net.

За даними ЕП, бізнесом сім’ї керують сини Гаррі – Юліан та Артур. Зокрема, брати будують котеджне містечко “Рославичі” під Києвом.

Підрядником будівництва на Госпітальній є фірма “Девіжн констракшн”. Її бенефіціаром є російський бізнесмен Дмитро Буряк.

 

У Венедиктової пояснили, чому арештували окремі рахунки «АрселорМіттал»

05.01.2022 21:25

За клопотанням прокурора ОГП накладено арешт на безготівкові кошти на окремих рахунках «АрселорМіттал Кривий Ріг», визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, в межах суми встановлених заподіяних збитків.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Телеграм пресслужба Офісу генерального прокурора.

“Згідно із матеріалами кримінального провадження, встановлено, що з цих рахунків не проводилися відрахування зі сплати податків, зборів та інших загальнообов’язкових платежів, а також для виплати заробітної плати”, – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, в межах цього кримінального провадження фінансовому директору – головному бухгалтеру підприємства в листопаді 2021 року було повідомлено про підозру у вчиненні службового підроблення та умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. За даними слідства, підозрюваний вніс завідомо неправдиві відомості до декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин родовищ залізних руд, тим самим ухилившись від сплати до бюджету рентної плати на суму понад 2,24 млрд грн. Злочинні дії та відповідна сума збитків державі підтверджені висновками комплексної судової експертизи.

Акцентується, що клопотання про арешт рахунків товариства було подано прокурором з метою відшкодування шкоди, завданої бюджету України, та забезпечення спеціальної конфіскації, що всі процесуальні дії відбуваються виключно в рамках чинного законодавства і в межах кримінального провадження,що Офіс генерального прокурора завжди послідовно відстоює інтереси інвесторів, однак передусім захищає закон.

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2021 року СБУ та Офіс генерального прокурора повідомили про підозру у навмисному ухиленні від сплати близько 2,2 млрд грн податківфінансовому директору «АрселорМіттал Кривий Ріг».

 

Офіс генпрокурора заблокував рахунки “АрселорМіттал”

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 16:50. уп

Офіс Генерального прокурора України спільно із Шевченківським судом м. Київ заблокували кошти на рахунках “АрселорМіттал Кривий Ріг”.

Про це йдеться у повідомленні пресслужби “АрселорМіттал Кривий Ріг”.

Представники Офісу генпрокурора звернулися до українських банків з вимогою виконати ухвалені 30 листопада 2021 року судом рішення щодо накладення арештів на рахунки підприємства.

Спір стосується підходу до розрахунку ренти.

“4 листопада 2021 року окружний адміністративний суд підтримав позицію “АрселорМіттал Кривий Ріг” і відхилив цивільний позов проти компанії, порушений Державною податковою службою. До податкових органів подано апеляцію, і компанія готується відстоювати свою позицію в апеляційному адміністративному суді”, – йдеться у повідомленні.

Наразі цивільний процес проти “АрселорМіттал Кривий Ріг” не ведеться, отже, немає юридичних підстав для блокування рахунків компанії, додали в компанії.

 

Укравтодор за рік віддав на обслуговування боргів рекордні 15 мільярдів

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 12:50

Державне агентство автомобільних доріг України у 2021 році зробило різні виплати на суму 42,47 мільярда гривень. Виплати по кредитам сягнули 14,91 мільярда.

Про це свідчать дані державного порталу “Spending.gov.ua” про казначейські проплати, повідомляє видання “Наші гроші”.

Укравтодор перерахував з держбюджету субвенції місцевим бюджетам на 27,18 млрд грн. Ці кошти призначені для фінансування ремонтів, тендери на які проводять місцеві держадміністрації.

Виплати по кредитам ЄБРР, МБРР, ЄІБ та борговим зобов’язанням по ОВДП становили 14,91 млрд грн. Це найбільша сума за останні роки.

Щорічно на ці цілі витрачали близько 5-6 млрд грн. У 2018 році – 5,34 млрд грн, у 2019 – 6,77 млрд грн, у 2020 році – 5,35 млрд грн.

 

Україна змогла взяти в борг менше, ніж планувала – Мінфін

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 15:20. УП

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-грудень 2021 року становили 602,8 мільярда гривень або 86,2% від запланованих на цей період.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 388,3 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 108,9 млрд грн (3,1 млрд доларів та 778,1 млн євро).

Крім цього, було здійснено випуск ОВДП в обсязі 1,8 млрд грн з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” та в обсязі 20 млрд грн – ПАТ “Українська фінансова житлова компанія”.

Із зовнішніх джерел залучено 192,8 млрд грн, зокрема:

48,2 млрд грн (1,75 млрд доларів) шляхом розміщення 8-річних євробондів під 6,876% річних та їх дорозміщення з дохідністю 6,3%;

73,4 млрд грн (1,9 млрд СПЗ) отримання коштів загального розподілу спеціальних прав запозичення Міжнародного валютного фонду;

18,8 млрд грн (0,5 млрд СПЗ) отримання другого траншу кредиту МВФ у рамках програми Stand-by-2020;

18 млрд грн (588,7 млн євро) надходження коштів у рамках макрофінансової допомоги ЄС;

7,5 млрд грн (250 млн євро) отримання кредитів від Cargill Financial Services International, Inc.

0,8 млрд грн (30 млн доларів) отримання коштів позики МБРР у рамках проекту “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”;

1,5 млрд грн (55 млн доларів) отримання коштів позики МБРР у рамках проекту “Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії СOVID-19”;

0,4 млрд грн (15 млн доларів) отримання коштів позики МБРР у рамках проекту “Додаткове фінансування для проекту “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”;

0,3 млрд грн (12,4 млн доларів) отримання коштів від МБРР у рамках програми “Додаткове фінансування Проекту “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей”;

9,6 млрд грн (350 млн доларів) надходження коштів позики МБРР для системного проекту “Перша позика на політику розвитку у сфері економічного відновлення”;

1 млрд грн (37,6 млн доларів) отримання коштів позики МБРР у рамках проекту “Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні”;

0,4 млрд грн (14,5 млн доларів) отримання коштів позики МБРР у рамках проекту “Прискорення інвестицій у сільське господарство України”;

2,9 млрд грн (105 млн доларів) отримання коштів позики МБРР у рамках Додаткового фінансування проекту “Екстренне реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні”;

9,2 млрд грн (300 млн євро) надходження коштів позики МБРР для системного проекту “Друга позика на політику розвитку у сфері економічного відновлення”;

0,27 млрд грн (10 млн доларів) отримання коштів позики МБРР у рамках проекту “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів”.

При цьому, платежі з погашення державного боргу за січень-грудень 2021 року становили 441,1 млрд грн (94,2% плану), платежі з обслуговування – 150 млрд грн (98,6% плану).

Економічна правда

 

Дефіцит загального фонду держбюджету за 2021 рік виявився меншим, ніж планувалось – Мінфін

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 11:55. УП

За січень-грудень 2021 року загальний фонд державного бюджету виконано з дефіцитом у розмірі 166,8 мільярда гривень при розписі на звітний період у сумі 220,9 мільярда гривень.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

За 2021 рік до загального фонду державного бюджету надійшло 1,084 трлн грн, розпис виконано на 102,8%, або +30 млрд гривень.

За платежами, сплату яких контролює Державна податкова служба, надходження становили 614,4 млрд грн, розпис виконано на 103,1% (+18,4 млрд грн).

Надходження платежів, сплату яких до бюджету контролює Державна митна служба, становили 409,3 млрд грн, виконання – 103,2% (+12,6 млрд грн). Із загальної суми надходжень 380,3 млрд грн надійшло у вигляді податку на додану вартість, 26,6 млрд грн – ввізного мита.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування становили 349 млрд грн, що на 10,7 млрд грн перевищило планові показники.

Видатки за загальним фондом державного бюджету становили 1,258 трлн грн або 98,4% від розпису на звітний період.

Нагадуємо:

За даними Держстату, за 11 місяців 2021 року інфляція в Україні становила 9,4%, базова – 7,4%.

Національний банк прогнозує інфляцію за підсумками 2021 року на рівні близько 10% і очікує на її повернення до 5% під кінець 2022 року.

 

Міжнародна компанія вийшла з газового бізнесу Пінчука

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 11:20. УП

Газовидобувна компанія Geo Alliance Group Limited, бенефіціаром якої є олігарх Віктор Пінчук, завершила угоду з купівлі 50% акцій компанії, яка об’єднує українські нафтогазові активи Geo-Alliance Oil-Gas Public Limited у компанії Arawak Energy Ukraine B.V.

Про це повідомляє пресслужба Geo Alliance.

Arawak Energy Ukraine входить до групи компаній Vitol, найбільшого у світі незалежного трейдера енергоносіїв.

“У результаті угоди компанія Geo Alliance Group Limited та її акціонери стали власниками 100% акцій Geo-Alliance Oil-Gas Public Limited”, – йдеться в повідомленні.

Інші деталі угоди обмежені договором конфіденційності.

Антимонопольний комітет України дав дозвіл на цю угоду 23 грудня 2021 року.

“Гео Альянс” входить до міжнародної інвестиційно-консалтингової групи EastOne, яка об’єднує активи Пінчука. Geo-Alliance Oil-Gas Public Limited – холдингова компанія групи компаній, що працюють у нафтогазовому секторі України з 2004 року. Geo Alliance Group є однією з провідних приватних компаній із видобутку газу та газового конденсату, а також найбільшим приватним виробником зрідженого вуглеводневого газу в Україні.

У 2012 році EastOne оголосила про стратегічне партнерство між “Гео Альянсом” та компанією Arawak Energy Ukraine. Тоді нідерландці придбали 25% акцій компанії, збільшивши пакет до 50% у 2017 році.

У 2020 році група “Гео Альянс” скоротила рівень видобутку природного газу до 203 млн кубометрів із 210 млн кубометрів роком раніше, нафти та газового конденсату – до 32 тис. тонн із 39 тис. тонн.

Виробництво зрідженого газу знизилося до 19 тис. тонн із 19,6 тис. у 2019 році.

Нагадуємо:

У 2020 році ЕП повідомляла, що Пінчук та мільярдер Іен Тейлор готуються продатигазовидобувну компанію Geo Alliance.

 

Українська пісня “Шум” потрапила у трійку найпопулярніших на “Євробаченні”

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 09:31. УП

Пісня “Шум” українського гурту Go_A, із якою вони брали участь у “Євробаченні” 2021 року, потрапила у трійку найкращих за всю історію пісенного конкурсу.

Джерело: Eurovision Song Contest Radio

Деталі: Список включає 250 найкращих композицій в історії “Євробачення”, їх щороку обирають слухачі радіо.

Перше місце посіла пісня “Euphoria”, з якою шведська співачка Loreen перемогла на конкурсі 2012 року у Баку.

Друге місце посіли переможці конкурсу 2021 року: італійський гурт “Måneskin” із піснею “Zitti E Buoni”.

На третьому місці – українці Go_A із “Шумом”.

Ще одна пісня цього гурту “Соловей”, із якою Go_A мали їхати на “Євробачення” у 2020 році, посіла 128 місце.

Пісня Джамали “1944” посіла 14 місце. Із нею Україна перемогла на 61-му конкурсі “Євробачення” у 2016 році.

Вєрка Сердючка із “Dancing Lasha Tumbai” (2007 рік) – на 72 місці, Руслана з піснею “Дикі танці” (2004 рік) – на 78 місці.

Ані Лорак, яка представляла Україну на конкурсі 2008 року з піснею “Shady Lady”, посіла 108 сходинку рейтингу.

Пісня “Gravity” Злати Огнєвіч (2013) – 179-та, пісня “Under The Ladder” конкурсанта Mélovin (2018) – 183-тя.

Ще одна українка Світлана Лобода посіла 242 сходинку рейтингу з піснею “Be My Valentine”, із якою представляла Україну на “Євробаченні-2009”.

Цьому передувало: 30 грудня 2021 року гурт “Go_A” повідомив, що виграв конкурс “Eurovision Awards” у номінації “Найбільш інноваційна сценічна постановка”.

 

Держзрада Поклонської та Аксьонова: справу розглядатиме київський райсуд

05.01.2022 17:10

Київський апеляційний суд визначив підсудність кримінального провадження щодо низки високопосадовців окупаційної влади Російської Федерації в Криму за Деснянським райсудом столиці.

Як передає Укрінформ, відповідна інформація оприлюднена на сайті суду.

“5 січня 2022 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду клопотання прокурора Офісу генерального прокурора про визначення підсудності обвинувального акту одному з районних судів міста Києва, на підставі ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо громадян А., К, громадянки П, громадян Д., А., М., Т., та З. задоволено, обвинувальний акт направлено до Деснянського районного суду міста Києва”, – йдеться у повідомленні суду.

Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2020 року СБУ заявила про завершення розслідування щодо очільників окупаційної адміністрації Росії в Криму. Слідчі направили обвинувальний акт стосовно 8 людей до суду.

У справі фігурують колишня так звана “прокурор” окупованого Росією Криму Наталія Поклонська, самопроголошений прем’єр-міністр тимчасової російської окупаційної влади в АР Крим Сергій Аксьонов, голова окупаційної Державної ради Криму Володимир Константинов, ексочільник ГУ СБУ вАР Крим Петро Зима, колишній перший заступник начальника – начальник штабу Азово-Чорноморського регіонального управління ДПС України Віктор Мельниченко, ексдепутат і голова Севастопольської міськради Юрій Дойников і ексначальник відділу карного розшуку Сімферопольського міського управління ГУ МВС України в АР Крим Сергій Абісов.

Їм інкримінують державну зраду, повалення конституційного ладу і захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, створення злочинної організації, а також участь у ній.

 

Справу про держзраду і скаргу Януковича на вирок повернули в суд першої інстанції

05.01.2022 18:25

Київський апеляційний суд повернув кримінальне провадження разом з апеляційною скаргою експризедента Віктора Януковича на вирок у справі про держзраду до Оболонського районного суду міста Києва.

Про це інформує пресслужба Київського апеляційного суду, передає Укрінформ.

«Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 5 січня 2022 року кримінальне провадження разом з апеляційною скаргою Януковича на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 24 січня 2019 року повернуто до Оболонського районного суду міста Києва для виконання вимог ч. 3 ст. 400 Кримінального процесуального кодексу України», – йдеться у повідомленні.

Частина 3 ст. 400 КПК (наслідки подання апеляційної скарги) передбачає, що якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк на апеляційне оскарження за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.

Як повідомлялося, 24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва заочно засудив експрезидента Віктора Януковича до 13 років ув’язнення за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни.

Згідно з вироком суду, строк відбування покарання Януковичу буде відраховуватися з часу його затримання.

Захист Януковича подав апеляції на вирок у справі щодо держзради.

2 жовтня минулого року Апеляційний суд залишив без змін вирок Януковичу у справі про держзраду.

8 вересня 2021 року адвокат Януковича Віталій Сердюк повідомив Укрінформу, що Янукович сам подав апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції у справі про держзраду, а саме – Оболонського райсуду Києва.

Водночас на початку грудня 2021 року Верховний Суд у рамках розгляду касаційних скарг захисту експрезидента Віктора Януковича на рішення судів двох інстанцій у справі про держзраду залишив рішення цих двох судів без змін.

 

Посол у Німеччині: Нам потрібно домовитися про “Берлінський план” для членства України в ЄС

СЕРЕДА, 5 СІЧНЯ 2022, 13:15 — СЕРГІЙ СИДОРЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА

Німеччина, ключова держава та економіка ЄС, завершила 2021 рік з новою владою. Ангела Меркель, яку вважали найавторитетнішим лідером на континенті, пішла на політичну пенсію після 16 років та чотирьох термінів на посаді федерального канцлера, а її однопартійці з ХДС/ХСС програли вибори.

Нині уся Європа намагається зрозуміти, як працюватиме Берлін за нового керівництва. Та й сама німецька влада, яку сформували три партії – лівоцентристи з Соціал-демократичної партії, націлені на довкілля “Зелені” та ліберали з Вільної демократичної партії, – нині, по суті, шукає себе.

Ця епоха змін створює для України як виклики, так і можливості. Ми поговорили про них із багаторічним послом України у Німеччині Андрієм Мельником, який працює на цій посаді вже майже сім років.

Дивіться інтерв’ю у відеоформаті на каналі “Європейської правди”.

А для тих, хто віддає перевагу читанню, ми підготували також його текстовий виклад.

“Росія – це тест для нової Німеччини”

– Завершилася епоха Меркель, запрацював уряд Олафа Шольца. Чи є місце для України у новому порядку денному Німеччини?

– Однозначно є. Зрештою, нова коаліція, так звана “світлофорна”, у своїй коаліційній угоді згадала про Україну.

– Давайте по черзі. Чи буде новий уряд підтримувати Нормандський формат так, як це було за Меркель?

– От якраз Нормандський формат у коаліційній угоді не згаданий.

Що це, недогляд чи свідоме рішення? Зараз ми намагаємося це зрозуміти. Але вже відомо, що Нормандський формат якнайменше не буде відкинутий: і новий канцлер, і нова очільниця МЗС, Анналена Бербок, намагатимуться його відродити.

Зараз нормандські переговори у коматозному стані.

Їх потрібно реанімувати. “Нормандії” потрібні нові імпульси. Путіна треба затягти назад за стіл переговорів. Усе це – виклик для нової влади Німеччини.

– А в Берліні не кажуть щось на кшталт: “Це Меркель домовилася про “Нормандію” та непрацюючі Мінські угоди, а ми можемо щось інше придумати”?

– Ми намагалися зрозуміти це у неформальних бесідах з новою коаліцією, але за два тижні від її офіційного створення я не відчув, що існують будь-які інші опції. Тому як мінімум на рівні заяв нормандський трек буде продовжений.

Але цього замало. Нам замало процесу заради процесу, як це було досі – коли все крутилося, переговори йшли, було листування, але без результату.

– Ким є Росія для нової влади Німеччини?

– Росія – це тест на те, чи буде зовнішньополітичний курс нової Німеччини заснований на цінностях та принципах міжнародного права.

– А як ви відчуваєте за їхніми заявами – чи буде він таким? Чи є зміни порівняно з політикою Меркель для Росії?

– Ангела Меркель виросла в Східній Німеччині, тому для неї Росія була частиною її власної історії, і цей відбиток залишався до останніх днів її каденції. Вона також блискуче говорила російською, я (на закритих зустрічах. – ЄП) не раз був свідком того, що вона не просто володіє російською мовою, а й відчуває цю мову. Все це впливало на політику Меркель увесь період її правління. “На жаль” чи “на щастя” – поки що складно сказати.

У нової влади цього немає, але є інше.

Одним з учасників коаліції є соціал-демократи, а у них завжди був “особливий погляд” на Росію та східну політику Німеччини.

– З соціал-демократів в Україні передусім згадують Герхарда Шрьодера (який після відставки з посади канцлера почав працювати на “Газпром”).

– Соціал-демократи та Росія – це історичний трек, пов’язаний з деякими постатями, насамперед із Віллі Брандтом, одним з успішних канцлерів повоєнної Німеччини (керував Західною Німеччиною на початку 70-х, відомий через своє прагнення зменшити напругу між Заходом та прорадянським Варшавським блоком. – ЄП).

Але соціал-демократи – це так само Шрьодер. І він досі зберігає вплив, це потрібно визнати.

– Тобто готові йти на поступки Росії заради грошей?

– Є чимало представників цієї партії – у тому числі, на жаль, серед її керівництва, – які продовжують дивитися не тільки на Росію, а взагалі на східну політику, у тому числі й на Україну, крізь призму економічного партнерства, яке почалося, коли нашу ГТС будували з труб, виготовлених у Німеччині.

У партії ще тоді було намагання налагодити контакт з Радянським Союзом і мати особливі відносини з Росією. І, на жаль для нас, цей трек залишається.

Ми свідомі, що це буде для нас викликом.

Політиків з цією ідеологією небагато – але вони є, і вони досі зберігають вплив, дехто зараз навіть посилився. Вони досі бачать Росію крізь збочені, хибні окуляри.

Але соціал-демократія – це не тільки Шрьодер. Це так само чимало молодих депутатів. 50 з понад 200 членів фракції соціал-демократів у Бундестазі – це молоде крило, віком до 35 років. Ми маємо спробувати перетягнути цих політиків на наш бік.

– Чи реально переконати “есдеків” дивитися на Україну не через російські окуляри?

– Шанс є, і немалий. Зрештою, Росія також змінилася. Та Росія, що була 20 років тому, коли Німеччина будувала з нею партнерство заради економічних реформ, і та, що є сьогодні, після анексії Криму – це дві різні Росії, і усвідомлення цього у Берліні є.

Воно є також особисто у канцлера, ми це вже відчули під час першої зустрічі президента Зеленського з Олафом Шольцом, що відбулася на шостий день після створення нового уряду. Наскільки я чув від колег, ця зустріч була дуже непростою, та вона дала змогу відчути ключові для Німеччини лінії.

Один із сигналів від нового канцлера – те, що Німеччина намагатиметься реанімувати переговори в Нормандському форматі.

Стосовно інших ключових тем, включаючи “Північний потік”, позиція нового канцлера часто збігається, а в деяких питаннях навіть відходить трошки назад від позиції, яка була за часів пані Меркель. І це для нас – серйозний виклик.

“Меркель можна оцінювати по-різному, але дороги Шрьодера не буде”

– Поговоримо про “Північний потік-2”. Чи є шанс, що він запрацює цієї зими?

– Навряд чи. Має завершитися процес сертифікації, який зараз призупинений. Не думаю, що він закінчиться до середини наступного року.

– Росія обрізає постачання газу. Це не буде приводом для ЄС відійти від процедур?

– Ні, абсолютно. У мене є відчуття, що Європа не погодиться.

Та у нас залишається інший виклик – повернення теми “Північного потоку-2” у політичну площину.

І як ви знаєте, “Потік” не згадали в коаліційній угоді, на 172 сторінках тексту для нього не знайшлося місця, і це зробили свідомо, бо Партія зелених і значною мірою партія лібералів мають з приводу “Потоку” кардинально протилежну позицію, аніж партія соціал-демократів.

Але після створення коаліції суперечності в позиціях цих партій знову проявляються.

Партія зелених з перших днів виступала проти “Північного потоку-2”, вважаючи його геополітичним проєктом, непотрібним з точки зору економіки і шкідливим з точки зору екології.

Натомість соціал-демократи кажуть: мовляв, труба вже побудована, ми не можемо її поховати на дні Балтійського моря.

Зараз ця суперечка виходить на поверхню – і це дає нам шанс.

– До речі, в Україні є ті, хто вважає, що Меркель, яка на посаді захищала “Північний потік”, піде дорогою Шрьодера і очолить “Північний потік-2”, “Роснєфть” чи щось таке.

– Це виключено!

Ангелу Меркель можна оцінювати по-різному, але це – ні.

Протягом останніх семи років я був учасником десятків зустрічей українських політиків із Меркель, і маю сказати, що вона – людина, яка має моральний хребет і внутрішні ціннісні орієнтири.

Я виключаю можливість її повернення в економічну сферу, а тим більше у сферу впливу російського бізнесу. Ймовірність цього сценарію близька до нуля. І я схильний довіряти людям з її оточення, які кажуть, що у політику ексканцлерка також навряд повернеться.

– У політичному спадку Меркель є не лише позитиви. Кажуть, вона особисто блокувала надання зброї Україні. Це правда?

– Це підтверджують німецькі ЗМІ. І цей факт просто став холодним душем для багатьох.

Такі дії вписуються в лінію минулого уряду: той дотримувався обмежувальної політики щодо експорту німецького озброєння і виключав направлення зброї в регіони, де тривають збройні конфлікти. Однак тут йдеться про інший вимір: блокування Німеччиною постачання зброї Україні від інших партнерів. Саме це збурило громадську думку.

А що стосується постачань з Німеччини, то від нового уряду нам не варто очікувати чогось нового. Та ж Партія зелених, що входить до коаліції і в багатьох питаннях є нашим союзником, щодо цього дотримується ще більш консервативного підходу. І я боюся, щоб ті підходи, які є в Берліні зараз, не стали ще жорсткішими для нас.

“Наші шанси у ЄС набагато більші, ніж у НАТО”

– Чи є шанс, що Німеччина колись підтримає зближення України та НАТО?

– Я нагадаю, що саме Німеччина несе політичну відповідальність за рішення Бухарестського саміту 2008 року. У нас часто згадують, що тоді Україні та Грузії відмовили у наданні Плану дій щодо членства в НАТО.

Але ж була і друга частина того рішення: про те, що одного дня Україна та Грузія все ж стануть членами НАТО.

Тож коли я йду чи до депутатів, чи до МЗС, чи у відомство канцлера, то починаю з цього: “Ви ж це рішення ухвалили, пані Меркель його особисто підтримала, і ніхто не відкликав рішення про те, що Україна буде членом Альянсу”.

Інша справа, що дії Путіна не сприяють нормальній дискусії у Німеччині про членство України в НАТО. Фактично Путін шантажує зброєю і Європу, і Німеччину, погрожуючи їм розпочати війну, якщо Захід не відступить від позиції щодо членства України.

З іншого боку, я вважаю, що останні дії РФ також додають нам певні шанси. Через ці події прагнення України до НАТО знову стало темою дискусій у Берліні та виходить на перші шпальти. Хоча ще рік-два тому в Німеччині ця тема була суто теоретичною. Ми використовуємо цю увагу і доводимо, що безпека Європи виграє, а не програє від членства України в НАТО.

– Німці вірять, що Росія нападе на Україну?

– Переважна більшість депутатів Бундестагу вважають, що це звичайний шантаж.

Але я вважаю цей сценарій реалістичним. Бо, по-перше, Путін може це зробити, а по-друге – він хоче це зробити, бо його мета – знищення української державності.

Я нагадую нашим німецьким друзям, що на початку 2014 року вони так само не вірили у можливість анексії Криму. Нагадую, як вони мене тоді переконували, що це неможливо, що Путін “раціонально мисляча людина” і не буде порушувати міжнародне право. Але це сталося.

Це було таке щеплення, “вакцинація Кримом”.

Принаймні у мене вона досі зберігається, і я вважаю, що Німеччина має всерйоз сприймати російські погрози, а не чекати: “ну, ще трошки побряцає і закінчить”. Це легковажно.

– Що реальніше – отримати підтримку Німеччини щодо членства України в НАТО чи щодо членства України в ЄС?

– Ми ці два треки намагаємося не розрізняти.

Але я вважаю, що шанси стосовно ЄС набагато більші. Це моє особисте відчуття.

Ця тема навіть, як ви знаєте, більш рельєфно була прописана в новій коаліційній угоді. Вперше німецький політикум констатує, визнає прагнення України домогтися членства.

– І навіть, по суті, підтримує цей шлях.

– Це така негласна підтримка. Вони цього не відкидають апріорі, і це вже важливо.

І ми зараз намагаємося побудувати дорожню карту, як наповнити практичним змістом цей абзац з коаліційної угоди.

Такі держави, як Україна, Молдова і Грузія, котрі прагнуть членства в ЄС, повинні отримати змогу наближатися (до цього) шляхом послідовних реформ у сфері верховенства права та ринкової економіки.

Для цього ми маємо прописати, що ми повинні зробити в цьому році, що в наступному, щоб зобов’язання стосовно реформ було виконане. Я не виключаю, що нам вдасться переконати коаліцію, що дати Україні перспективу членства не коштує жодного євроцента для платників податків; але це рішення створює для Берліна важелі впливу на плинність реформ в Україні.

А от із НАТО ситуація складніша, адже Путін надто високо підняв ставки.

– По суті, Путін блокує наше членство в НАТО.

– Я боюся, що страх перед війною затьмарює тверезий німецький погляд.

Був би радий помилитися, але схоже, що Путіну вдасться якщо не заблокувати, то принаймні загальмувати наш поступ до НАТО. Хоча нам не можна говорити: “Давайте зараз в ЄС, а НАТО тоді десь пізніше”.

– Що має зробити Україна, щоб переконати Німеччину стосовно вступу і до ЄС, і до НАТО?

– Прогрес у реформах. Це нам комунікують постійно.

Хоча для нас очевидно, що ці реформи ми робимо не для Олафа Шольца і не для Анналени Бербок. Ми їх робимо для того, щоб наші громадяни не хотіли виїхати з країни, а навпаки – хотіли до неї повернутися.

З іншого боку, сигнал “вам потрібні реформи” є неконкретним. Нам важливо зафіксувати конкретику, принаймні у відносинах із Німеччиною: що саме має статися у реформуванні судової системи чи в інших базових сферах для наших партнерів.

Потрібен порядок денний. Я його називаю “Берлінська адженда досягнення членства України в ЄС”.

Ми розуміємо, що без Берліна членство України в ЄС неможливе. Тому нам потрібно переконати саме Берлін, щоб далі той допомагав нам переконувати інші скептично налаштовані держави-члени. Разом з Німеччиною можливо буде запевнити їх у тому, що розширення ЄС буде повним лише тоді, коли членом Євросоюзу стане й Україна.