Окупанти з початку доби двічі порушили “тишу” на Донбасі

07.08.2020 07:13

Від початку доби, 7 серпня, збройними формуваннями Російської Федерації 2 рази порушено режим припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

“Ворожі провокації зі стрілецької зброї відмічено у районі населеного пункту Новолуганське, а з підствольного гранатомета – біля Шумів”, – йдеться у повідомленні.

Українські військові вогонь у відповідь не відкривали.

6 серпня на усіх ділянках відповідальності українських підрозділів обстрілів з боку противника не зафіксовано. Військовослужбовці Об’єднаних сил дотримувалися умов припинення вогню.

Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає.

 

ОБСЄ зафіксувала 251 порушення нового перемир’я на Донбасі

Мова йде про 45 вибухів, два зафіксовані в повітрі снаряди, три спалахи та 201 постріл зі стрілецької зброї.   ЛБ  6 серпня 2020, 13:27

Станом на 4 серпня спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 251 порушення нового перемир’я на Донбасі.

Про це повідомляє “Радіо Свобода”.

Спостерігачі фіксували порушення режиму тиші в Донецькій і Луганській областях. Зокрема, мова йде про 45 вибухів, два зафіксовані в повітрі снаряди, три спалахи та 201 постріл зі стрілецької зброї.

Зазначається, що з початку режиму тиші  27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про “повне та всеосяжне припинення вогню”. З того часу українські військові не повідомляють про поранених і вбитих.

Нагадаємо, за тиждень перемир’я Росія перекинула на Донбас 30 вантажівок зі зброєю та 10 одиниць бронетехніки.

22 липня Тристороння контактна група домовилася про режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з 00:01 27 липня. Військові стверджують, що підготовка до цієї події була безпрецедентною. На кожній українській позиції розміщено додатковий контроль за припиненням вогню.

Режим припинення вогню полягає у, зокрема, забороні на наступальні та розвідувально-диверсійні дії, а також на використання будь-яких видів літальних апаратів; у забороні на ведення вогню, в тому числі снайперського.

Світ має натиснути на Путіна і змусити окупантів на Донбасі дотримуватися перемир’я – експерт

Міжнародне співтовариство має посилити тиск на президента РФ Володимира Путіна, щоб змусити підтримуваних ним окупантів на Донбасі скласти зброю і дотримуватися перемир’я.

При цьому санкції не особливо ефективні – тут необхідно вжити додаткових заходів.

Таку думку висловив колишній прессекретар Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків у програмі «Насправді: МИР» на телеканалі «ДОМ», повідомляє Укрінформ.

«Припинення вогню залежить від обох сторін процесу, в тому числі від України, але здебільшого це стосується бойовиків, яких підтримує Російська Федерація. Для того щоб зброя мовчала протягом тривалого періоду часу, Кремль має дати вказівку бойовикам, які за підтримки Росії окупували Луганськ і Донецьк. Інакше вони не припинять стріляти», – сказав він.

За словами Боцюрківа, останнім часом з’явилася інформація, що на Донбасі підтримувані Російською Федерацією бойовики отримують нові – посилені – поставки зброї і боєприпасів. Кількість особового складу також зростає.

«Ходять чутки, що Росія планує масований наступ у західному напрямі, аж до річки Дніпро. На мою думку, міжнародному співтовариству вже час вплинути на Володимира Путіна: натиснути на нього і змусити підтримуваних ним бойовиків скласти зброю і дотримуватися перемир’я. Якщо я не помиляюся, санкції не особливо ефективні – тут необхідно вжити ще якихось заходів. Я не можу запропонувати готове вирішення цієї проблеми, проте очевидно, що потрібно знайти спосіб мотивувати Путіна до підтримки перемир’я», – сказав експерт.

Він нагадав, що зараз Білий Дім відволікся на свої проблеми, тому президенту США Дональду Трампу «проблеми України просто нецікаві». «Чесно кажучи, він взагалі не любить Україну. І мені здається, у нього немає сили духу, щоб впливати на Путіна», – вважає Боцюрків.

«Якщо говорити про Європу, то, наприклад, французькі фермери з передмість Тьєррі мріють відновити торговельні зв’язки з російським споживачем, щоб знову продавати їм свої сири та іншу продукцію. Тож апетит до санкцій на даному етапі невеликий. Отже, нам залишається зачекати: подивимося, що вирішить Путін, але там завжди є своє «але»: швидше за все, як завжди, вони поведуть нечесну гру, маніпулюючи темою майбутніх жовтневих виборів», – уточнив колишній прессекретар СММ ОБСЄ.

На його думку, ці вибори мають відбутися. «Зокрема, вони стануть великим випробуванням для популярності Володимира Зеленського. Вибори дуже важливі також у розрізі децентралізації. Вони взагалі мають величезне значення і мають відбутися щоб там не було. Наступне, що потрібно буде зробити Зеленському, – досягти миру на Донбасі. Тривалого і міцного миру. Це великий іспит для нього, й одночасно головний аргумент у майбутній президентській кампанії. І дуже важливо, щоб він дійсно добився миру», – підсумував він.

Як повідомляв Укрінформ, з 27 липня на Донбасі встановлюється режим повного і всеосяжного припинення вогню, про що домовилася Тристороння контактна група 22 липня. Домовленостями передбачено заборону на наступальні і розвідувальні дії, застосування вогневих засобів, зокрема снайперського оснащення, а також передбачені дисциплінарні заходи за порушення режиму припинення вогню. Однак окупанти продовжують порушувати режим «тиші» з провокаційною метою.

 

У Денісової відреагували на виселення громади ПЦУ в окупованому Криму

Припис про виселення громади ПЦУ із собору в окупованому Сімферополі є черговим кроком для знищення української культурно-релігійної громади.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у зверненні офісу уповноваженого ВР України з прав людини.

“Окупаційна влада в Криму направила припис про звільнення приміщень та виселення громади Православної церкви України з Кафедрального собору святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги в Сімферополі, після того як Верховний суд Російської Федерації відмовився переглянути рішення, яке порушує права представників української православної церкви в Криму”, – йдеться у зверненні.

Підставою для виселення української громади з Кафедрального собору стало “завершення строку дії договору з єпархією УПЦ КП”, незважаючи на те, що він був укладений на 49 років після проголошення незалежності України.

“Уповноважений ВРУ з прав людини Людмила Денісова неодноразово звертала увагу, що на території українського Криму Російська Федерація знищує громаду Православної Церкви України, переслідує представників “Свідків Єгови”, залякує національні меншини та арештовує кримських татар”, – відмітили в Офісі омбудсмена.

На думку Денісової, уряди держав та міжнародні організації мають посилити дипломатичний і санкційний тиск на Російську Федерацію як державу окупанта Кримського півострова та засудити дії, які порушують права громади Православної церкви України в Криму.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство з питань реінтеграції і тимчасово окупованих територій розробило проєкт постанови, який спрямований на те, щоб захистити права вірян Кримської єпархії Української православної церкви (ПЦУ).

4 серпня 2020 року Верховний суд Російської Федерації відмовився переглядати рішення окупаційних судів на території Криму щодо виселення громади Православної церкви України з Кафедрального собору Святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги в Сімферополі.

 

Документ щодо деокупації Криму скоординували і передадуть РНБО – Кулеба

Органи виконавчої влади на нараді під головуванням віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова скоординували свої підходи до стратегії деокупації Криму.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це на онлайн-брифінгу в четвер розповів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

“Вчора під головуванням віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції Олексія Резнікова відбулася нарада, на якій органи виконавчої влади скоординували свої позиції, підходи до стратегії деокупації Криму. Робота над цим питанням не припиняється. Ми визначили подальший алгоритм дій для того, щоб синхронізувати, звести в один блок всі позиції та напрацьовані матеріали від органів виконавчої влади. Насамперед ідеться про Міністерство закордонних справ, Міністерство реінтеграції і про представництво Президента України в Криму”, – поінформував очільник МЗС.

За словами Кулеби, такий документ буде передано до РНБО.

“Ми такий зведений документ підготуємо і передамо його далі – до Ради національної безпеки і оборони для врахування уже в загальному документі стратегії, яка буде, зрештою, ухвалена”, – зауважив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, раніше на необхідності розробки стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій наголошував Постійний представник Президента України в Автономній республіці Крим Антон Кориневич. За його словами, така стратегія надзвичайно необхідна. Адже пішов уже сьомий рік окупації Криму, а в Україні досі не існувало єдиної стратегії з відновлення контролю над півостровом. При цьому, зазначив Кориневич, велика частина такої стратегії повинна бути закритою і таємною, особливо та, що стосується безпекових питань.

 

Джапарова обговорила з послом Британії створення “Кримської платформи”

Створення міжнародного майданчика для обговорення окупації Криму якісно посилить актуальність цього питання для світової спільноти.

Як передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу МЗС, про це заявила перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джапарова під час зустрічі з послом Великої Британії в Україні Меліндою Сіммонс.

«Ініціатива має посилити актуальність кримського питання для міжнародної спільноти», – наголосила Джапарова.

Як зазначили в МЗС, перший заступник міністра детально ознайомила співрозмовницю із системними порушеннями Росією міжнародного права на тимчасово окупованому півострові та наголосила на важливості створення спеціалізованого міжнародного формату, «Кримської платформи», покликаного систематизувати координацію міжнародних заходів на вищому та інших політичних рівнях.

Своєю чергу Мелінда Сіммонс запевнила у незмінності позиції Лондона, яка полягає в необхідності повернення Росією Криму, та висловила готовність і надалі спільно діяти разом з Україною у цьому напрямі.

Окрема увага під час зустрічі була приділена проєктам публічної дипломатії, розробленим МЗС із метою подолання гібридних загроз.

Сторони також обговорили широкий спектр двосторонніх питань, підтвердивши зацікавленість у найшвидшому підписанні Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Великою Британією, перспективи проведення політичних консультацій між зовнішньополітичними відомствами двох країн.

Як повідомляв Укрінформ, органи виконавчої влади скоординували свої підходи до стратегії деокупації Криму під час наради 5 серпня під головуванням віцепрем’єра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова. За словами очільника МЗС Дмитра Кулеби, такий документ буде передано до РНБО для врахування в загальному документі стратегії, яка буде ухвалена.

Раніше на необхідності розробки стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій наголошував Постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич. Адже в Україні досі не існувало єдиної стратегії з відновлення контролю над півостровом. При цьому, зазначив Кориневич, велика частина такої стратегії має бути закритою і таємною, особливо стосовно безпекових питань.

 

Ельміра Аблялімова: «У мене є враження, що темі Криму намагаються знизити градус і забути про те, що півострів окупований»

ЛБ, Дарія Бадьйор, Редакторка відділу “Культура”

Ми познайомилися з Ельмірою Аблялімовою, коли готували текст про становище культурної спадщини на території окупованого Криму. Свого часу Ельміра була депутаткою Бахчисарайської міської ради, згодом – заступницею голови райдержадміністрації. У 2014-му вона на короткий термін очолила Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник – той самий, на території якого розташований Ханський палац, який зараз під приводом «реконструкції» руйнує окупаційна влада.

Наразі українські пам’яткоохоронці працюють над створенням повного реєстру культурних цінностей і намагаються відстежити, які з них Україна вже втратила внаслідок окупації. Питання «скіфського золота», яке зависло в Нідерландах в очікуванні рішення апеляційного суду, санкції, накладені Україною на кримські та російські музеї, зрідка підіймають тему кримської спадщини в рейтингу інформаційних приводів. Фантомний біль за півостровом, можливо, посилився з настанням літа, але загалом враження таке, що про Крим як про окуповану Росією територію, в публічному дискурсі потроху забувають.

LB.ua поговорив з Ельмірою Аблялімовою про статус кримських татар до окупації півострова, цілеспрямовану культурну політику Росії у Криму, номінацію Бахчисарайського заповідника в ЮНЕСКО і меседжі, які мала б доносити Україна на міжнародних майданчиках.

Ми з вами вже почали розмову – з нових цінностей, які держава має втілювати. Про що конкретно вам йдеться? 

Про те, які імперативи має втілювати культурна політика. І про те, чи вона взагалі в нас є. Про те, наскільки культуру в державі пов’язують із політикою, як вона впливає на політику і навпаки.

Мені здається, ми маємо замислитися над тим, які ідеали ми можемо запропонувати людям. Тому що агресія Росії нас змінила, на сто відсотків. Але, здається, наша стара ідентичність ще досі з нами, хоч і відчуваємо ми себе інакше. Тому я вважаю, що наразі для України дуже важлива політика національної ідентичності, інакше нічого не буде – ні розвитку, ні держави.

Що, ви вважаєте, має бути в такій політиці?

Щось, що закріпить ідентичність, що не дозволить її розмити, асимілювати і стати незрозуміло ким. Тим, про кого говорить Путін, наприклад, коли каже про «народ Криму». Хто такий «народ Криму»?

Не знаю.

І я не знаю. Так ми скоро станемо «народом України». А хто це? «Не знаю». Такою буде відповідь. Тому дуже важливо зберегти національну ідентичність, займатися проєктами, пов’язаними з відкриттям навмисно забутих сторінок нашої історії, з відродженням культури. Це стосується і кримських татар також.

Наприклад, у Великій Британії дуже цікава система охорони культурної спадщини: є фонди, які дають гранти на мініпроєкти, спрямовані на реставрацію, реконструкцію і навіть спеціальні соціологічні дослідження. Так от, за результатом одного із таких досліджень з приводу того, як британці ставляться до своєї культурної спадщини, виявилося, що 90% респондентів асоціюють її особисто із собою, з історією своєї родини. Такий емоційний підхід.

Мені цікаво, що відповіли б українці, якби в них спитати про те, що для них культурна спадщина?

Я думаю, дехто відповість так само, як і британці. Але багато хто не зможе проасоціювати це з історією власних родин, тому що не всі її добре знають углиб – не зі своєї провини, а через радянську практику переселення, коли могло багато чого загубитися. Але я впевнена, що кримськотатарські родини все дуже добре знають і пам’ятають.

Абсолютно правильно.

Але ж це важливо – відчувати зв’язок з територією, на якій ти мешкаєш, тоді все, що є на цій території, є частиною тебе, твоєї родини, твоєї Батьківщини. І на цьому будувати політику.

Щодо кримських татар – тут цікава ситуація. Скажімо, якщо взяти людей, які в радянський час жили в Бахчисараї, то чим для них був Ханський палац?

Просто красива будівля.

Так, може, ще упереміш з історіями про «монголо-татарське іго», з історіями, як татари (так створюється асоціативний ряд з кримськими татарами) брали людей у рабство, і про все, що з цим пов’язано.

А для нас, кримських татар, Ханський палац має зовсім інше значення. Це символ нашого зародження, розвитку, державності на цієї території. І ще – символ відродження. Таке значення було завжди – і в період, коли ми були в депортації, і в період повернення на Батьківщину, і зараз.

Або інший приклад. Мешканці Херсона – не всі, звичайно, але дехто – історію міста відраховують від начебто його заснування Катериною II. А що було до? Важливо відповісти собі на це запитання. Хто ми, хто наші предки і ким ми себе бачимо в перспективі? Якщо ми зможемо відповісти на це, сподіваюся, криза ідентичності буде поступово відходити.

Не так давно прочитала, що третина населення України ностальгує за Радянським Союзом. Третина! У нас у Криму тих, хто ностальгував, було трохи більше – і от до чого це призвело.

Ви думаєте, що події березня 2014-го – це результат цієї ностальгії? 

Це була заздалегідь добре спланована російська експансія, яка реалізувалася за допомогою багатьох інструментів: починаючи з економічних, коли в Криму були села, в яких мешкали вже тільки громадяни РФ; інформаційних – через засоби масової інформації, які формували думку більшості; а найбільше – через культуру та маніпулювання історичними фактами, коли різноманітні культурні заходи, фестивалі, конференції, історичні реконструкції штучно створювали «тісний історичний, культурний зв’язок Криму з Росією».

Звичайно, дуже багато було чиновників, особливо працівників СБУ в Криму, які працювали на Росію, яка дуже багато вкладала в Крим, створюючи потрібний собі образ.

Особливо чітко це було видно, коли в Севастополі святкували День російського флоту – приходило людей значно більше, ніж на аналогічне українське державне свято.

У 2000-ні, коли всі ці проросійські сили активізувалися, Меджліс робив багато заяв про те, що відбувається повільний російський наступ. Але Київ тоді не був готовий слухати Меджліс. У тому числі й тому, що проросійські політики в Криму подавали до Києва інформацію про те, що кримські татари – це фактор нестабільності, «мусульмани» і «мають наміри приєднатися до Туреччини».

Я майже 13 років пропрацювала на державній службі в Бахчисараї. У нас були спеціальні навчання, як державні службовці мають реагувати на екстрені події. Лектори були з Києва. Були різні ситуації, на які ми мали навчитися реагувати, але один сценарій дуже мені запам’ятався. Сценарій такої надзвичайної ситуації: протурецьки налаштовані кримські татари, зорганізовані Меджлісом, починають агресивні протести з метою відокремлення Криму і його приєднання до Туреччини. Я була на тому семінарі чи не єдина кримська татарка і спитала, чи дійсно вони вбачають загрозу саме з цього боку, чи не ймовірніше, що така ситуація станеться з боку Росії? Мені тоді викладач з Києва сказав: «Ні». «Чому?» – питаю. «Тому що в нас підписаний договір про дружбу з Росією», – каже. І це при тому, що в усіх політичних рішеннях кримських татар, прийнятих Курултаєм і Меджлісом, територіальна приналежність Криму ніколи не заперечувалася.

Але повертаючись до російської культурної політики в Криму – вона була. А української не було взагалі.

Як це вплинуло на кримських татар?

Ми розвивалися, знаючи, що допомагати нам ніхто не буде, що ми лише одне одному можемо допомогти і розраховували лише на себе. І ми розвивалися – шляхом вимог добилися відкриття кримськотатарського театру, бібліотек, національних шкіл і так далі. Ми розуміли, що якщо в Бахчисараї відкрилася національна школа, то це наша особиста відповідальність, ми маємо соціально згуртуватися та допомагати нашій школі – наприклад, купити підручники, книги в бібліотеку, зробити ремонт, купити обладнання тощо. Або якщо виділили земельні ділянки для будівництва, ми збираємо гроші і проводимо тимчасову електрику або систему водопостачання, не чекаючи, поки десь «нагорі» приймуть відповідне рішення про виділення грошей.

У нашій (кримських татар) ментальності є дуже добре налагоджена система самоорганізації: ні на кого не сподіватися, лише на себе.

Чи може ця здатність кримських татар до самоорганізації вплинути на ситуацію зі збереженням культурної спадщини?

Ми зараз якраз цим і займаємося – силами ентузіастів і на кошти невеликих грантів.

Чи ви можете зараз отримати списки того, що було вивезене з Криму за період окупації?

Це дуже складна задача. Тому що Україна ніколи не мала списків музейних предметів, що зберігались у кримських музеях. Ми лише знаємо цифру – скільки предметів там зберігалось на момент початку окупації.

В рамках нашого проекту, який ми реалізували в минулому році, археолог, фахівець з памяткоохоронной діяльності Максим Левада зібрав інформацію про майже 5000 музейних предметів, які залишились в Криму. Це мало, тільки 5 тисяч з мільйону, але це початок. Якщо складання такого списку зробити цілеспрямованою роботою, то це реально.

Я не знаю, чи цим зможе зайнятись держава. Хоча я вважаю, що саме вона й має цим займатись, адже це задача держави – розуміти, що вона відстоює, які безцінні речі може втратити.

Коли ми говоримо про Крим, ми говоримо про порушення прав людини, що, без сумніву, дуже важливо. Але крім цього, у Криму фіксуються грубі порушення міжнародного права з питань культурної спадщини. І Міністерство культури має про це заявляти. А питання моніторингу за станом культурної спадщини на окупованих територіях мають бути пріоритетом для міністерства.

Минулого року ми з вами говорили про це для великого тексту. Як, по-вашому, змінилась ситуація за цей період? Чи вона змінилась взагалі?

Ситуація не дуже оптимістична. Хоча хорошим меседжем була ратифікація другого протоколу Гаазької конвенції 1954 року. Тому в контексті розмови про Бахчисарайський палац з прийняттям цього документу, відкриваються нові можливості для захисту.

Але просто ратифікація документу нас не захистить, нам потрібні подальші дії. А цих дій наразі немає, і наскільки українська влада готова їх ініціювати, мені складно сказати.

Яка зараз ситуація з Бахчисараєм?

Ситуація не змінилася.

Вони продовжують його знищувати?

Так. Крім того, роботи почались і на інших об’єктах комплексу. Ми говорили про втрату автентичності Великої Ханської мечеті та можливу втрату Головного корпусу, зараз вони займаються Ханським кладовищем та іншими об’єктами всередині комплексу.

Відповідно до планів з так званої «реконструкції» планується встановлення скульптур тварин (!). Кримськотатарська культура, яка тісно пов’язана з ісламською культурою, забороняє зображення тварин, це не в наших традиціях.

Тому поки ми тупочемо на місці, вони монотонно рухаються далі.

За останній рік в нас вже третій міністр культури. Чи були якісь ініціативи зсередини міністерства, щоб виступити публічно щодо руйнування палацу та інших об’єктів культурної спадщини? Ви якось комунікуєте з міністерством з цього приводу?

Можу говорити лише про себе – в мене системної комунікації не було з міністерством. За міністра Бородянського ми контактували на рівні його «офісу гуманітарної політики». Але це була просто невелика зустріч.

Така ж зустріч була нещодавно з Олександром Ткаченком, на якій ми говорили про те, що дуже важливо визначитись зі статусом Бахчисарайського палацу. Якщо для України це дійсно важливий об’єкт і ми подаємо його до попереднього списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, то він не може мати лише республіканський статус, він має бути національним.

Друге питання – якщо ми не можемо перевірити стан Бахчисарайського палацу і експерти ЮНЕСКО не можуть заїхати на територію Криму, ми маємо говорити про те, щоб включити його до списку об’єктів під загрозою. Це надзвичайно важливо.

Тому що він уже, по суті, міг втратити свою цілісність.

Абсолютно, і ми маємо про це говорити. Цю інформацію треба артикулювати не лише всередині країни, ми маємо виносити це на міжнародні майданчики.

Крім того, дуже важливо використовувати механізм генерального комісара з культурних цінностей – ця посада передбачена регламентом Гаазької конвенції 1954 року. Це питання розглядалось на одному із засідань національної комісії ЮНЕСКО, коли її очолював Сергій Кислиця, і, наскільки я пам’ятаю, позитивно. МЗС на той час чекало ініціативи від Мінкульту – для проведення подальших дій.

Між Мінкультом на МЗС іноді складна дуже комунікація. 

Так, і це відображається на тому, що в них немає єдиної політики з цих питань. Додайте сюди ще МінТОТ, і коли вам потрібно щось дізнатись, кожен просто переадресовує це на колег, і так по колу.

Були думки, що навіщо піднімати питання призначення генерального комісара, якщо Росія все одно його не прийме. Так, Росія не підтримає це рішення – це їх рівень відповідальності. Але ми зробимо все, чого від нас вимагатиме міжнародне гуманітарне право, і будемо говорити про те, як Росія не виконує його норми.

Наразі головою національної комісії ЮНЕСКО і профільною заступницею міністра закордонних справ є Еміне Джеппар. Чи ви вже встигли обговорити з нею ці питання? І чи, на ваш погляд, її призначення зробить кримськотатарські і кримські проблеми більш видимими в політиці?

Знаючи Еміне, думаю, що вона зробить все, що від неї залежить, щоб ці питання були на порядку денному. Інше питання, чи дадуть їй це зробити. Тому що у мене настрої тривожні – я спостерігаю за тим, що відбувається, і, мені здається, нас потроху, дуже обережно, без яскравих акцентів розвертають зовсім в інший бік.

Не знаю, як тривають переговори щодо Донбасу, але в мене є враження, що темі Криму намагаються знизити градус і поступово забути про те, що півострів окупований.

Ми не так давно говорили з Еміне і обговорювали створення ради при МЗС, куди б увійшли люди, які займаються Кримом і які могли б консультувати МЗС щодо їхньої роботи з міжнародними організаціями.

Як ви вважаєте, мають подіяти українські санкції, які наклали спочатку на кримські музеї, а тепер і на російські?

Взагалі ці санкції треба було вводити дуже-дуже давно, тому що для культурних інституцій найголовнішим є їхня репутація. І якщо ці заклади порушують норми міжнародного права, приймаючи предмети з окупованої території, проводячи археологічні дослідження на цій території, вони, безумовно, мають бути внесені до санкційного списку.

Є такий шкідливий наратив про «культуру поза політикою». Культура не може бути поза політикою, вона є її інструментом. І цим інструментом дуже добре користується Російська Федерація і абсолютно не користується Україна.

Мені здається, що санкції спрацюють хіба що для західних музеїв, які тепер двічі перевірять, чи приймати від російських музеїв предмети. Музеям в Росії, здається, все одно, чи ми наклали на них санкції.

Згодна. Але тут та ж історія, як і з другим протоколом Гаазької конвенції. Недостатньо просто прийняти документ. Якщо ми будемо вести активну, а подекуди й агресивну культурну політику в країнах-партнерах, ці санкції матимуть наслідки. Ми маємо говорити, чому ми внесли ці музеї до санкційних списків, що вони порушили. А якщо просто прийняти документи і забути про них, це ні до чого не приведе.

Ви думаєте, що наратив «культура поза політикою» все ще актуальний у нас? Мені здається, за шість років ми вже сильно від нього відійшли, зрозумівши, що відсутність культурної політики дуже сильно по нас вдарила.

А я дуже часто чую це твердження «культура поза політикою» і «спорт поза політикою» від різних людей. І чую не серед тих, хто далеко від культури, а від тих, хто в цій сфері працює. Тому тут, скажемо чесно, є ще над чим працювати.

Ви говорили про те, що кримські татари в Криму жили консолідовано і не покладаючись на рішення влади, але я хочу уточнити. Наскільки ви були включені в прийняття рішень до окупації і після – на материковій частині України?

До окупації ми розвивались не завдяки, а всупереч. Навіть підготовка номінаційного досьє з включення об’єктів Бахчисарайського заповідника до списку ЮНЕСКО – це частина історії відносин між Меджлісом та Європейською комісією, яка надала для цього грант. На прохання Меджлісу в Крим приїхав експерт ЮНЕСКО професор Берндт фон Дросте, який консультував щодо підготовки номінаційного досьє. Справа в тому, що це не перша спроба підготовки номінаційного досьє, але вони готувались навмисне так, щоб їх не пропустили.

Хто їх готував?

Сам заповідник за сприянням міністерства культури АР Криму, якому взагалі не була цікава історія кримських татар в Криму. Це історія стосунків кримської влади і кримських татар до 2014 року.

Тому і був запрошений фахівець, який запропонував найбільш успішну з точки зору позитивного прийняття рішення форму номінації, об’єднавши природний ландшафт та декілька історичних пам’яток.

В той період готувались дві номінації – «Історичне середовище столиці Кримського ханства – м.Бахчисарай» і «Херсонес Таврійський та його хора». Вони потрапили до міністерства культури Криму, де вирішили, що першим подадуть Херсонес, а «татари почекають».

Я дуже рада тому, що Херсонес таки включили до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Але ми залишились в попередньому списку. Ця історія дуже яскраво демонструє ставлення до кримських татар до 2014 року.

Що зараз змінилось? Думаю, нас просто зрозуміли. Українці зрозуміли, що кримські татари – не вороги, а дуже надійні і хороші друзі. Але за цим розумінням не було ніяких дій, мені здається. Шкода, тому що кримські татари і українці на багатьох етапах історії дуже допомагали та доповнювали один одного.

Які зараз настрої в кримськотатарській спільноті у питанні деокупації Криму? Чи говориться про якісь строки, коли це може відбутись?

Ми з родиною вдома чітко розуміємо, що це відбудеться і ми повернемось додому.

Немає жодних планів вкорінюватись у Києві. Тому що все, з чим ти пов’язуєш себе, майбутнє своїх дітей – це Крим.

Про строки дуже важко говорити. Я не знаю. Ще кілька років тому я могла собі вималювати якусь перспективу, а зараз не знаю, мені важко. З Кримом стало важче спілкуватись. Вони ж там бачать, що тут відбувається, відчувають реваншистські настрої гостріше, ніж ми тут, тому що вони живуть в окупації і чекають, коли їх звільнять.

Пам’ятаю, в якийсь рік, коли був військовий парад на День Незалежності і До Києва приїхали багато іноземних військових. Я була ще в Криму, Ахтем (Чийгоз – чоловік Ельміри – прим.) сидів в в’язниці, я дивилась цей парад і плакала. Тому що, з одного боку, я хотіла стати частиною країни, яка стає на ноги і стає сильнішою. Це був сильний меседж. З іншого, мені було так гірко, що Крим відкочувався назад.

Зараз цих меседжей взагалі не відчуваєш. Їх просто немає. Всі сподіваються лише на якесь диво.

 

Окупанти вирішили скоротити витрати на Крим – УП

Міністерство фінансів Росії запропонувало скоротити витрати бюджету на розвиток окупованого Криму в 2021 і 2022 році на загальну суму в 17,6 мільярда рублів.

Джерело: “РИА Новости” з посиланням на документ “Методика розрахунку граничних бюджетних асигнувань федерального бюджету за державними програмами і непрограмними напрямками діяльності”; інші російські ЗМІ

Деталі: Йдеться про урізання фінансування держпрограми “Соціально-економічний розвиток Криму і Севастополя” в 2021-2022 рр.

У 2014 році, після окупації, уряд Росії ухвалив федеральну цільову програму з розвитку Криму і Севастополя терміном дії до 2020 року на суму понад 800 мільярдів рублів. У 2018 року він продовжило її до 2022-го, а в 2020-му – до 2024-го.

Тепер Мінфін РФ розрахував, що фінансування програми “Соціально-економічний розвиток Криму і Севастополя” слід скоротити: на 8,5 мільярда рублів до 76,1 мільярда рублів – у 2021 році, на 9,1 мільярда рублів до 82,3 мільярда рублів – у 2022-му.

Згідно з тією ж методикою розрахунку, у 2021-2023 роках витрати на розвиток Далекого Сходу може бути скорочено на 11,1 мільярда рублів, на розвиток Північного Кавказу – на 5,4 мільярда рублів, на розвиток Арктичної зони – на 10,9 мільйона рублів.

 

США звинуватили Росію у пропаганді та дезінформації – звіт Держдепу

Росія веде дезінформаційну і пропагандистську кампанії та використовує різноманітні підходи для просування своїх інтересів, зокрема на тлі пандемії коронавірусу у світі, заявляє Держдеп США у новому звіті.

Про це йдеться у дослідженні “Основи російської екосистеми дезінформації і пропаганди”, повідомляє Укрінформ з посиланням на CNN.

Опублікована доповідь має 77 сторінок і зосереджується, зокрема, на тому, що російський уряд використовує канали пропаганди для просування дезінформації щодо пандемії коронавірусу під час її поширення по всьому світу.

У доповіді зазначається, що “екосистема дезінформації та пропаганди РФ” складається з п’яти основних стовпів: офіційні урядові канали зв’язку, міжнародне мовлення, фінансоване державою, розробка проксі-джерел, використання соцмереж як зброї та дезінформація у кіберпросторі.

“Кремль несе пряму відповідальність за культивування цієї тактики та платформ як частини свого підходу до використання інформації як зброї”, – йдеться у звіті.

Як зазначається у звіті, Росія “втілила у життя концепцію постійної змагальної конкуренції в інформаційному середовищі, заохочуючи розвиток дезінформаційної та пропагандистської екосистеми, яка дозволяє застосовувати різноманітні та дублюючі підходи, що підсилюють одне одного, навіть коли окремі повідомлення всередині системи здаються суперечливими”.

У документі згадуються сім сайтів та організацій, які розповсюджують дезінформацію – The Strategic Culture Foundation Global Research, New Eastern Outlook, News Front, SouthFront, Katehon та Geopolitica.ru.

Наголошується, що у період між лютим та квітнем 2020 року вищезазначені сайти та організації розповсюджували критичну інформацію щодо Сполучених Штатів, зокрема про спалах COVID-19.

Як повідомляв Укрінформ, державний секретар США Майкл Помпео заявив, що країна готова виплатити 10 мільйонів доларів за інформацію про осіб, причетних до незаконного кібернетичного втручання в американські вибори.

 

Держдеп США назвав головні елементи російської дезінформації та пропаганди – ЛБ

Офіційні джерела, уповноважених і канали зв’язку та платформи “Росія використовує для створення та розповсюдження хибних наративів”.

Центр глобальної взаємодії (GEC – Global Engagement Center) Державного департаменту Сполучених Штатів Америки оприлюднив спеціальну доповідь, яка містить огляд російської дезінформаційної та пропагандистської екосистеми.

Про це інформує пресслужба посольства США в Україні.

У доповіді визначено п’ять основних елементів, на яких вибудовується російська дезінформаційна і пропагандистська екосистема, та описано, як ці елементи працюють спільно для створення примножувального ефекту в медіа.

Зокрема, у доповіді детально описано, як тактики одної підпори, проксі-джерел, взаємодіють між собою, щоб актуалізувати шкідливий контент і створити ілюзію його достовірності.

“Екосистема дезінформації та пропаганди в Росії – сукупність офіційних джерел, уповноважених та каналів зв’язку і платформ, які Росія використовує для створення та розповсюдження хибних наративів”, – йдеться у доповіді.

Серед офіційних каналів комунікації в документі названі Кремль та заяви уряду, дописи в соцмережах офіційних осіб, заяви та цитати офіційних посадових осіб.

Другим елементом названо фінансовані державою іномовники, внутрішні медіа, фінансовані державою російські медіа, розташовані в інших державах, міжнародні російські соціокультурні інституції. Йдеться, зокрема, про держагентство ТАСС, телеканали “Россия 24”, “Sputnik Чехия” тощо.

Третій елемент – проксі-ресурси, четвертий – соціальні медіа, п’ятий – кібердезінформація.

Як ми повідомляли, США звинуватили Росію в масштабній кампанії дезінформації про коронавірус.

 

Більшість дезінформації про COVID-19 поширюють Росія та Китай – експерти

Під час глобальної пандемії COVID-19 в інтернеті суттєво зросла кількість дезінформації, абсолютна більшість якої походить із Росії та Китаю.

Таку думку CBC News висловив керівник Оксфордського інституту інтернету Філіп Говард.

“Ми фіксуємо досить значне зростання кількості дезінформації, яку поширюють держави, зокрема Росія та Китай”, – сказав Говард.

Він додав, що “92% дезінформації від підтримуваних державами агентств по всьому світу походять із РФ та Китаю”.

Його думку підтримала професор комп’ютерних наук інституту Карнегі- Мелона у Пітсбургу Кеслін Карлі. За її словами, близько половини усіх повідомлень у мережі Тwitter стосовно скасування карантинних обмежень поширювалися ботами й дублювали російські та китайські меседжі.

“Вони поширювали меседжі підтримуваних державою медіа, особливо російських та китайських. Тож кожного разу, коли ці ЗМІ видавали інформацію, її поширювала маленька армія ботів”, – зазначила Карлі.

 

Кулеба обіцяє підтримати StopFake у протидії російським інформаційним атакам

Міністерство закордонних справ надаватиме підтримку всім українським громадським організаціям, зокрема і StopFake, у протидії системним зусиллям Росії підірвати довіру до них у світі.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив на онлайн-брифінгу.

“Завдання українського МЗС полягає в захисті не лише українських громадян і українського бізнесу, але й у захисті інтересів українських громадських організацій, будь-яких установ, які чесно виконують свою роботу і користуються повагою у світі. Саме тому ми чітко сьогодні заявляємо, що підтримуватимемо не лише StopFake, а будь-яку організацію, яка дотримується українського законодавства та користується повагою в світі і яку атакують за її професійну діяльність”, – сказав Кулеба.

За його словами, є всі підстави говорити про системні зусилля з підриву довіри до відомої української організації StopFake, у центрі яких “опинилася Російська Федерація”, а в дискусію навколо цієї громадської організації “свідомо або несвідомо залучені кола, які долучаються до цієї критики”.

“Сумна іронія, але Росія, яка є країною з найбільшою у світі машиною зі створення і поширення фейків та різного роду дезінформації, атакує українську організацію, яка бореться з фейками, з дезінформацією, і звинувачує її в тому, що Росія робить сама, тобто у поширенні фейків та дезінформації… Ми розуміємо, що StopFake є незручним для Російської Федерації… Атака на StopFake є очевидним доказом ефективності тієї роботи, яку провадять українські експерти”, – зазначив очільник МЗС.

Як повідомлялося, очолюване журналісткою Катериною Сергацковою видання “Заборона” на початку липня опублікувало матеріал про StopFake, у якому зробило припущення про зв’язки представників цієї фактчекінгової організації з ультраправими. StopFake відкинув такі припущення та заявив про посилення інформаційних атак проти його команди. У відповідь “Заборона” випустила ще один матеріал.

Після цього телеведучий і блогер Роман Скрипін опублікував у Фейсбук фото Катерини Сергацкової з п’ятирічним сином і звинуватив журналістку в тому, що вона є агентом Кремля.

Британське видання Independent повідомило, що Сергацкова разом з родиною увечері 13 липня залишила Київ, відчуваючи небезпеку для свого життя.

У підсумку протистояння між “Забороною” і StopFake опинилося в центрі уваги світових правозахисних організацій.

 

Ексспівробітник ОБСЄ пояснив, навіщо Росії применшувати роль НАТО

Росія завжди хотіла применшити роль НАТО, а також щоб всі західні європейські країни зробили свої ставки на ОБСЄ, а не на Північноатлантичний альянс.

Таку думку висловив співробітник пресцентру ОБСЄ в Україні у 2015 році Ніколаус фон Твікель у програмі «Насправді: СВІТ» на телеканалі «ДІМ», передає Укрінформ.

«Оскільки війна на Донбасі наразі не в «гарячій» фазі і конфлікт загалом набагато зменшився, хоча він так само далекий від вирішення, та однак, я вважаю, що таких кроків, як у 14-му році, ми більше не спостерігаємо. Хоча загалом ставлення Росії до ОБСЄ не змінилося: Росія вбачає в ОБСЄ дуже важливий майданчик (і з цим можна погодитися – це важливий майданчик, звісно). Але з точки зору Москви, ОБСЄ повинна змінювати роль у сфері безпеки в Європі, змінювати роль НАТО: Росія завжди хотіла применшити роль НАТО і хотіла б, щоб всі західні європейські країни зробили свої ставки на ОБСЄ, а не на НАТО. Це факт», – сказав фон Твікель, відповідаючи на запитання: «Яка позиція Росії всередині ОБСЄ зараз і в 2014 році?».

Він також наголосив, що функція Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі дуже важлива. «По-перше, тому що це єдина міжнародна місія, яка там присутня в такій кількості, і що у них є досить багато кадрів, які можна висилати в кризові ситуації, в точки в непідконтрольних районах Донбасу, куди інші, особливо українська влада, не мають доступу», – сказав фон Твікель.

Як повідомляв Укрінформ, 16 липня делегація РФ під час Форуму співробітництва у сфері безпеки і Постійної ради ОБСЄ зробила демарш і покинула засідання.

 

Президент на Донбасі нагородив українських військових за мужність

Президент України Володимир Зеленський під час перебування у зоні проведення Операції об’єднаних сил поклав квіти до пам’ятника загиблим військовослужбовцям, добровольцям і волонтерам та вручив державні нагороди українським захисникам.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

«Для мене велика честь бути тут на відкритті такого пам’ятника. Тут написані важливі, відверті героїчні наші українські слова: «Ми б’ємося за те, чому немає ціни в усьому світі, – за Батьківщину». У нас єдина Батьківщина. Вона одна у нас – Україна. І ми не можемо її втратити. І ніколи не втратимо. Навпаки – повернемо все додому», – заявив Президент, звертаючись до українських військових.

Він висловив сподівання, що Україна стане такою ж великою, як і до початку війни на Донбасі, а також відзначив важливість дотримання режиму тиші.

«Упродовж останніх десяти днів у нас немає поранених, немає загиблих. І я вдячний перш за все вам, що ви бережете своїх побратимів. І це важливо. Важливо, що виконується режим тиші. Важливо, що завжди, якщо почуємо, що хтось хоче на нас колись де-небудь хоч трохи наступати, ви завжди дасте гідну відсіч», – наголосив Зеленський.

Президент також вручив державні нагороди українським захисникам, які несуть службу в зоні проведення ООС. За особисту мужність, виявлену під час бойових дій, та зразкове виконання військового обов’язку Володимир Зеленський нагородив військовослужбовців орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «За військову службу Україні».

 

Зеленський — про перемирʼя на Донбасі: Гарантувати нічого не можу, “тримаємо кулаки”

Президент Володимир Зеленський наголошує, що дотримання режиму повного і всеосяжного припинення вогню залежить не тільки від України, інакше можна було б переходити до наступного етапу завершення війни.

На цьому глава держави наголосив під час спілкування із журналістами у Часовому Яру на Донеччині, яке транслював Офіс Президента у Фейсбуці, передає кореспондент Укрінформу.

“У житті можливо все, ми боремося за те, щоб цей режим (тиші – ред) не порушувався. Але все може бути. Це життя, ви всі це розумієте. Якби це залежало тільки від нашої сторони, я впевнений, що це був би зараз принциповий режим тиші і ми б перейшли до наступних кроків та до наступних етапів закінчення війни”, – наголосив Зеленський.

За його словами, питання щодо порушення режиму тиші нині є складним, адже там є багато проблем.

“Ми хочемо витримати цей режим тиші, щоб кожного дня не втрачати наших військових. Для нас це дуже важливо”, – підкреслив глава держави.

Зеленський запевнив, що українська сторона робить усе можливе заради завершення війні, але гарантувати він нічого не може.

“На зустрічах у Мінському форматі, так і на зустрічі в режимі відеоконференцій засідання Тристоронньої контактної групи ми будемо тримати кулаки”, – сказав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, з 27 липня на Донбасі встановлюється режим повного і всеосяжного припинення вогню. Проте окупанти порушують його. Вже 28 липня вони здійснили постріл з підствольного гранатомета в районі населеного пункту Шуми, а 29 липня один постріл з підствольного гранатомета поблизу Новолуганського, 30 липня двічі порушили режим припинення вогню. Постріли вони здійснюють майже щодня. Так, 5 серпня збройні формування Російської Федерації один раз порушили режим припинення вогню.

 

Президент підтвердив, що у ТКГ працюватиме Вітольд Фокін

Володимир Зеленський підтвердив, що у ТКГ працюватиме перший прем’єр-міністр України (1990-1992 рр.) Вітольд Фокін.

Про це заявив Президент України у розмові з журналістами, перебуваючи з поїздкою на Донбасі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Він зазначив, що разом з Кравчуком у ТКГ працюватиме перший прем’єр-міністр України (1990-1992 рр.) Вітольд Фокін, а також віце-прем’єр Олексій Резніков та перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко. “Тобто у нас достатньо потужна група, і я бачу зараз тільки зростання кількості перемовин і кількості зустрічей”, – заявив Президент.

За словами Зеленського, першого Президента України Леоніда Кравчука призначено керівником української делегації в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, оскільки він має авторитет по всій Україні і на тимчасово окупованій території Донбасу.

“Чому Леонід Макарович Кравчук очолив групу? Я вам скажу, що у нас було декілька кандидатур. Я вважаю, що очолювати групу повинна потужна, мудра, освічена людина, яка має авторитет по всій Україні і в тимчасово окупованій частині. Це дуже важливо для головуючого української делегації у ТКГ”, – сказав Зеленський.

Водночас він висловив вдячність попередньому керівнику української делегації у ТКГ Леоніду Кучмі, зазначивши, що той “дійсно зробив велику роботу, яку вочевидь не бачить суспільство, бо ці засідання проходять закрито”. “Люди бачать тільки звіт після засідання підгруп. Але ці засідання проходять багато годин поспіль. І я вдячний йому (Кучмі – ред.) за цю роботу, він дійсно втомився. Тут немає інших причин (на те, що Кучма залишив ТКГ – ред.)”, – сказав Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, 30 липня своїм Указом Президент вивів зі складу делегації України для участі у Тристоронній контактній групі другого Президента України Леоніда Кучму і ввів першого Президента Леоніда Кравчука.

 

Лукашенко кличе генпрокурорів РФ і України – розібратися з бойовиками “Вагнера”

06.08.2020

Президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив запросити до Білорусі генеральних прокурорів Росії і України для розгляду ситуації із затриманими бойовиками російської ПВК «Вагнера».

Про це він заявив на нараді щодо забезпечення безпеки виборчої кампанії, повідомляє Укрінформ з посиланням на БЕЛТА.

“Покладіть втрьох (генеральні прокурори – ред.) перед собою міжнародні договори і угоди з Російською Федерацією і Україною і, які ми підписали в багатосторонньому плані (ми ж зобов’язання взяли на себе і в цій ситуації теж), наші закони. Голова Слідчого комітету вам доповість разом з Комітетом держбезпеки і оперативну інформацію, і інформацію слідчих: ось документи, інформація – на стіл. Утрьох вирішуйте”, – сказав Лукашенко, додавши при цьому: “Не приїдуть – питання вирішимо ми, без них”.

За його словами, генеральним прокурорам Білорусі, РФ і України потрібно зібратися і разом у всьому розібратися. “Сядьте втрьох. Робіть, як ви вважаєте за потрібне. На підставі наших законів, міжнародно-правових актів винесіть рішення щодо цих хлопців. Як ухватите втрьох, так і буде”, – сказав він.

Президент Білорусі також підкреслив, що в цьому питанні “жодної політизації бути не повинно”.

“Нам не потрібні спектаклі ні політичні, ні економічні. І лякати нас теж не потрібно наслідками. Ми знаємо про всі наслідки. Не потрібно нас лякати американцями, натовцями. Чи не американці і не натовці сюди прислали 33 людини, якщо вже на те пішло”, – заявив білоруський лідер.

Раніше під час розмови з Президентом України Володимиром Зеленським Лукашенко заявив, що готовий до співпраці з Україною з питань затриманих бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнера”.

Як повідомлялося, 29 липня у Білорусі були затримані 33 бойовика російської приватної військової компанії Вагнера. За інформацією державних ЗМІ Білорусі, вони прибули в країну в ніч на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів. Президент Лукашенко зібрав Раду безпеки країни і звинуватив Росію в «брудних намірах».

Секретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків. Росія такі версії білоруської сторони заперечує.

Всі затримані мають російські паспорти. Деякі з них – вихідці з України, з Донецької та Луганської областей.

Центр «Миротворець» раніше реєстрував більшість із затриманих у Білорусі як учасників незаконних збройних формувань, що діють на Донбасі.

Вибори президента Білорусі заплановані на 9 серпня.

 

У Венедіктової відреагували на запрошення Лукашенка до Білорусі

06.08.2020, УП

В Офісі генпрокурора України Ірини Венедіктової повідомили, що дадуть відповідь президенту Білорусі Олександру Лукашенку лише після офіційного запрошення про візит.

Джерело: пресслужба генпрокурора в коментарі “Українській правді”

Пряма мова: “Реакція буде тільки після офіційного запрошення, наразі Офіс Генпрокурора його ще не отримав”.

Що було раніше: Лукашенко доручив запросити в Білорусь генеральних прокурорів України та Росії, щоб розглянути ситуацію із затриманими бойовиками.

5 серпня президент України Володимир Зеленський обговорив із Лукашенком видачу Україні затриманих бойовиків, що воювали на Донбасі.

Лукашенко нібито обіцяв Україні віддати частину бойовиків.

Президент Білорусі розповів, що бойовики ПВК “Вагнера”, затримані в Білорусі, в усьому зізналися: їх направили саме в Білорусь і доручили чекати вказівок.

Передісторія:

29 липня в Білорусі затримали 33 іноземців, які виявилися бойовиками “Вагнера”. Вони прибули з Росії й оселилися в санаторії під Мінськом. У Білорусі вирішили, що метою бойовиків була “дестабілізація ситуації” перед виборами президента Білорусі та підготовка теракту.

У Білорусі заявили, що 14 із затриманих під Мінськом бойовиків ПВК “Вагнер” воювали на Донбасі. За даними російської “Новой газеты”, щонайменше 7 бойовиків воювали в Сирії, троє – на сході України.

Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що в Росії не чули офіційних звинувачень у тому, що затримані в Білорусі росіяни воювали на Донбасі. У Кремлі сподівалися на швидке звільнення бойовиків ПВК “Вагнера”.

Слідчий комітет Білорусі заявив, що затримані під Мінськом росіяни могли готувати масові заворушення і бути пов’язаними з опозиціонерами Сергієм Тихановським і Миколою Статкевичем.

 

Білорусь поки не дала офіційної згоди на екстрадицію “вагнерівців” – Кулеба

Київ наразі не отримував від Мінська офіційного підтвердження щодо готовності екстрадувати в Україну затриманих у Білорусі бойовиків російської ПВК Вагнера, які брали участь у воєнних діях на Донбасі.

Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив на онлайн-брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Розмова між двома президентами (України і Білорусі щодо екстрадиції затриманих у Білорусі бойовиків приватної військової компанії Вагнера – ред.) учора була дуже конструктивною. З обох сторін дані відповідні доручення правоохоронним органам. Але про те, що Білорусь уже офіційно погодилася передати цих осіб Україні, ми офіційної комунікації не отримували. Наразі вона існує виключно у вигляді джерела зі ЗМІ”, – сказав Кулеба.

Водночас він зазначив, що “станом на зараз ми здивовані рівнем взаємодії з білоруською стороною” з цього питання.

“Що буде далі, ми побачимо, я обіцяю вас інформувати щодо цього”, – сказав глава МЗС.

Раніше ЗМІ повідомляли, що президент Білорусі Олександр Лукашенко пообіцяв сприяти екстрадиції російських найманців на територію України.

Як повідомляв Укрінформ, 5 серпня Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Республіки Білорусь Олександром Лукашенком. Глави держав, зокрема, обговорили питання, пов’язані із затриманням на території Білорусі наприкінці липня групи осіб, яка належить до приватної військової компанії Вагнера. Відзначено важливість подальшої ефективної взаємодії компетентних органів двох держав, зокрема в контексті передачі Україні осіб, підозрюваних у терористичній діяльності на території нашої держави.

29 липня в Білорусі були затримані 33 бойовики російської приватної військової компанії Вагнера. За інформацією державних ЗМІ Білорусі, вони прибули в країну в ніч проти 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів. Президент Лукашенко зібрав Раду безпеки країни і звинуватив Росію у «брудних намірах».

Секретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків.

Росія такі версії білоруської сторони заперечує.

Всі затримані мають російські паспорти. Деякі з них є вихідцями з України, з Донецької та Луганської областей.

Центр «Миротворець» раніше реєстрував більшість із затриманих у Білорусі як учасників незаконних збройних формувань, що діють на Донбасі.

Вибори президента Білорусі заплановані на 9 серпня.

 

Анджей Дуда склав присягу президента Польщі

Президент Польщі Анджей Дуда склав присягу на другий, п’ятирічний термін повноважень глави держави.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Польське радіо – Укрінформ.

Урочистість відбулася у Варшаві в будинку Сейму на сесії Національних зборів. Через епідемію коронавірусу під час церемонії у Сеймі були введені спеціальні запобіжні заходи. У кожного із депутатів та запрошених гостей перевіряли температуру, кожен отримав маску.

“Я хочу бути президентом у важливих для всіх поляків питаннях”, – заявив Дуда під час своєї інавгураційної промови.

Президент Польщі запевнив, що він відкритий до співпраці, і що двері президентського палацу відкриті для представників усіх політичних партій.

Як повідомляв Укрінформ, чинний президент Польщі Анджей Дуда у другому турі президентських виборів 12 липня випередив свого опонента – мера Варшави Рафала Тшасковського – майже на 2,5%. Дуда набрав трохи більше 51% голосів.

 

Вибух у Бейруті: селітра з російського судна призначалася для заводу вибухівки в Мозамбіку

Аміачна селітра, яка була конфіскована з російського судна «Росус» і вибухнула в порту Бейрута, призначалася для заводу з виробництва промислової вибухівки в Мозамбіку.

Як повідомляє Укрінформ, це випливає з документів на вантаж, які надав «Медіазоні» колишній капітан судна Борис Прокошев.

«2750 тонн аміачної селітри, що вибухнули в порту ліванської столиці Бейрута, перевозилися з Грузії в Мозамбік для компанії з виробництва промислових вибухових речовин», – йдеться в повідомленні.

Прокошев надав виданню копію коносамента (документ, що видається перевізником вантажу власнику вантажу і засвідчує право власності), підписаного в Грузії 23 вересня 2013 року тодішнім капітаном «Росуса» В’ячеславом Абакумовим.

У документі постачальником вантажу названо акціонерне товариство «Руставі Азот», одержувачем – міжнародний банк Мозамбіку. При цьому в графі «Повідомити про прибуття» разом з адресою зазначено підприємство з Мозамбіку Fabrica de Explosivos. У цій графі зазвичай вказують сторону, яка займається митним оформленням і далі розпоряджається вантажем.

Fabrica de Explosivos – виробник вибухівки для комерційних цілей, зокрема, будівництва. Компанія випускає, в тому числі, вибухові речовини на основі аміачної селітри. Крім Мозамбіку, Fabrica de Explosivos працює в Замбії, Демократичній республіці Конго і Малаві.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 4 серпня в результаті потужних вибухів у порту Бейрута загинуло 135 осіб, ще близько 5 тис. отримали травми. Крім того, рятувальники розшукують ще більш як сто осіб, які зникли безвісти. За попередньою інформацією, вибухнули 2,7 тисячі тонн нітрату амонію (аміачної селітри), які шість років зберігали в порту без дотримання заходів безпеки.

У результаті руйнувань більш як 300 тисяч жителів Бейрута змушені залишити свої домівки.

Судно належало російському бізнесменові Ігорю Гречушкіну. Борис Прокошев був капітаном «Росуса» під час плавання з Грузії в Мозамбік у 2014-му. Після того, як суховантажне судно заарештували в Бейруті, Прокошев і ще кілька членів екіпажу майже рік не могли повернутися на батьківщину.

Губернатор Бейрута Марван Аббуд заявив, що шкода від вибуху в порту може зрости до 15 мільярдів доларів.

 

30 українців у Бейруті попросили грошову допомогу, у 3-х серйозно пошкоджене житло

06.08.2020, УП

30 українців у Бейруті звернулися до посольства України у Лівані по невелику фінансову підтримку.

Про це на брифінгу розповів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, пише “Європейська правда” з посиланням на УНІАН.

За його словами, станом на 9 годину ранку дипломати не отримували повідомлень про загиблих чи серйозно травмованих українців.

Три родини звернулися до посольства з повідомленням щодо значного пошкодження їхніх помешкань внаслідок вибуху.

“Одна громадянка України повідомила про руйнування її квартири та незначні тілесні ушкодження, яких вона зазнала. Ми надаватимемо їм необхідну підтримку. В тому числі, є запит від 30 осіб на отримання невеликої грошової допомоги. Зараз працюємо над вирішенням цього питання так само”, – розповів міністр закордонних справ.

Інформація про те, що на двох вантажних суднах, які прибули до порту Бейрута з України, були громадяни України. поки не підтверджується.

“За нашою інформацією – екіпаж цих кораблів складався виключно з іноземців”, – зазначив Дмитро Кулеба.

Також міністр зазначив, що українська громада в Лівані налічує 5 тисяч осіб.

Як відомо, у вівторок ввечері в порту ліванської столиці Бейрута стався великий вибух. Вибухова хвиля була настільки потужною, що вибила вікна у будинках по всьому місту та перекинула автомобілі.

Внаслідок вибуху за останніми даними загинули понад 100 осіб та близько 4 тисяч отримали поранення.

Пізніше стало відомо, що вибухнули 2750 тонн нітрату амонію, які зберігалися в порту 6 років. Небезпечний вантаж прибув у столицю Лівану на кораблі Rhosus, який належить російському підприємцю Ігорю Гречушкіну.

За останніми даними, вибух залишив 300 тисяч людей бездомними, завдані збитки оцінюють у понад $3 млрд.

ЄС і низка окремих держав оголосили, що нададуть Лівану допомогу для подолання наслідків вибуху.

 

Росія безпосередньо поставляє комплекси ППО “Панцир” до Лівії – експерт

Росія безсумнівно є залученою у конфлікт у Лівії, доказом чого є поставки російського озброєння до цієї країни і присутність бойовиків з ПВК Вагнера.

Таку думку висловив старший співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Микола Замикула у ефірі телеканалу «ДОМ», повідомляє Укрінформ.

“Так, поставки озброєння (російського до Лівії – ред.) є безсумнівними. Тому що, судячи з усього, вони туди йдуть безпосередньо. Хороший приклад – російські комплекси ППО” Панцир “. Вони поставляються, у тому числі, на експорт в ОАЕ, і певний час в інформаційній площині країни робили вигляд, що Росія безпосередньо комплекси до Лівії не постачає, а туди Емірати свої комплекси перекидають. Але цього року були фотоматеріали з Лівії, де показані модифікації даного комплексу, які на експорт не поставлялися. Але якось вони у Лівії все одно виявилися ?! ” – зазначив експерт.

Він підкреслив, що присутність у Лівії бойовиків з ПВК Вагнера також не викликає сумнівів. “Знову-таки, останні новини про те, що вони взяли під контроль основні нафтові родовища на півдні Лівії – теж доведений факт. Тобто вони там є. І в принципі вони становили більшу частину боєздатних сил Хафтара, коли він минулого року намагався захопити Тріполі , проводив операцію … Так що Росію туди, безсумнівно, залучено “, – переконаний Замикула.

Відповідаючи на питання про те, яку приблизно кількість людей відправила Росія до Лівії, він зазначив, що мова йде про тисячі найманців і прямих радників.

“Кілька тисяч там є. Повідомляється про те, що десь, як мінімум, близько двох тисяч або близько того “вагнеровців” там є, плюс радники. До п’яти тисяч там, напевно, все-таки присутні – на різних посадах, у різному статусі “, – сказав експерт.

Крім того, за даними, які він досліджував, Росія розглядає варіант розгортання своєї військової бази на лівійській території. “Повідомляється навіть про те, що там і радники, звичайно, діють, і розглядають вони варіант розгортання своєї військової бази на лівійській території”, – заявив Замикула.

Він припустив, що сукупність цих компонентів можна розглядати як елемент глобальної стратегії Росії щодо захоплення південного флангу євроатлантичної системи безпеки.

“Зараз в окупованому Криму істотно вони (РФ – ред.) нарощували військовий потенціал останні роки. Є база у Сирії. Якщо говорити про воєнну ситуацію, то вони, навіть розмістивши на території Лівії певний ракетний комплекс ППО, можуть перекрити центральну частину Середземного моря і створити проблеми для тих же сил НАТО у регіоні “, – вважає аналітик.

Як повідомлялося, у травні 2020 року до звіту ООН було включено інформацію про те, що сотні найманців з російської приватної військової компанії, відомої як “Група Вагнера”, воюють у Лівії на стороні бунтівного генерала Халіфи Хафтара, який протистоїть міжнародно визнаній владі країни. РФ офіційно не визнає присутності цих найманців у Лівії.

 

Від 10 до 30 мільярдів: Microsoft веде переговори про покупку TikTok – ЗМІ

Американська компанія Microsoft планує завершити переговори про придбання китайської соціальної мережі TikTok протягом найближчих трьох тижнів, при цьому сума угоди може становити від 10 млрд до 30 мільярдів доларів.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на CNBC.

За даними телеканалу, переговори щодо ціни ще тривають. Microsoft планує завершити їх у найближчі три тижні, щоб встигнути до 15 вересня.

У разі, якщо угода відбудеться, компанія ByteDance, якій належить TikTok, має передати Microsoft коди програмування протягом року.

Як повідомляв Укрінформ, раніше компанія Microsoft підтвердила плани щодо купівлі соцмережі TikTok.

Президент США Дональд Трамп планував заборонити роботу цієї соціальної платформи на території країни, якщо до 15 вересня TikTok не буде проданий американській компанії. У Білому Домі вважають, що TikTok може збирати дані про американських користувачів та передавати їх китайській владі. За даними ЗМІ, через заяву Трампа американська компанія Microsoft призупиняла перемовини щодо купівлі TikTok.

 

Чорногорія дозволила українцям в’їзд без обмежень

У посолльстві назвали це “дипломатичною перемогою”. – ЛБ

Чорногорія включила Україну в зелену зону і дозволила громадянам України в’їзд без обмежень.

Про це інформує посольство України в Чорногорії.

У відомстві назвали це “дипломатичною перемогою”.

На сайті уряду Чорногорії повідомляється, що Національна координаційна рада з інфекційних захворювань оновила “зелений” список країн, жителі яких можуть безперешкодно в’їжджати в Чорногорію від завтра, 7 серпня, без додаткових обмежень.

У список, крім України, додано Азербайджан, Білорусь, Канаду, Росію і Зімбабве.

Раніше українцям було дозволено в’їзд у Чорногорію без тесту на коронавірус тільки в разі організованого прибуття повітряним транспортом на умовах, передбачених Міністерством сталого розвитку та туризму.

 

Повернення вболівальників на стадіони може стати катастрофою – ВООЗ

Повернення вболівальників на трибуни стадіонів може призвести до нового спалаху коронавірусу.

Про це заявив директор ВООЗ з надзвичайних ситуацій Майкл Раян, повідомляє Укрінформ з посиланням на Sport Вusiness – Укрінформ.

За його словами, вболівальники будуть не тільки відвідувати стадіони, а й будуть користуватися громадським транспортом, відвідувати бари і клуби. Це, у свою чергу, матиме катастрофічні наслідки. Тому на спортивних заходах до кінця цього року не слід очікувати велику кількість вболівальників, підкреслив Раян.

Він наголосив, що для початку на спортивні заходи будуть допускати 1000-2000 осіб.

«Ми всі хочемо, щоб наш спорт повернувся. Нам просто потрібно бути обережними ще трохи», – зазначив він.

Як повідомляв Укрінформ, у світі станом на ранок 6 серпня зафіксовано понад 18,9 мільйонів випадків коронавірусу.

 

У Польщі найбільше зростання випадків коронавірусу з початку епідемії – 726 за добу

УП

У Польщі протягом минулої доби виявили 726 нових заражень коронавірусом – це найбільше число нових випадків від самого початку епідемії в країні.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на RMF24.

В останні дні в Польщі фіксується зростання щоденної захворюваності COVID-19. У вівторок був зафіксований попередній рекорд – 680 нових заражень.

Загальна кількість виявлених випадків коронавірусу в Польщі з початку епідемії становить  49 515.

За даними МОЗ Польщі, всього з початку епідемії від коронавірусної хвороби померли 1774 особи. За останню добу зафіксували 18 летальних випадків.

Видужали з початку епідемії 35 642 пацієнти.

Слід зазначити, що МОЗ Польщі заявив про повернення обмежень в 19 повітах, найбільш уражених захворюванням.

Заходи передбачають обов’язкове носіння масок і використання тільки половини місць у громадському транспорті, заявив заступник міністра охорони здоров’я Януш Цешинський.

“Ми також обмежимо кількість людей, які зможуть бути присутніми на весіллях, похоронах та інших урочистостях”, – сказав він.

 

У Німеччині вперше за три місяці понад 1000 випадків коронавірусу за добу

УП

Вперше за три місяці в Німеччині зареєстровано понад 1000 випадків зараження коронавірусом за 24 години.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на The Local.

Інститут Роберта Коха повідомив, що за останню добу в Німеччині було зареєстровано в цілому 1045 підтверджених випадків Covid-19.

Востаннє число нових випадків зараження перевищило 1000 осіб 7 травня. Після цього цифри неухильно падали. Однак минулого тижня кількість заражень знову почала зростати.

Пік нових інфекцій припадав на початок квітня, коли в Німеччині за день було зареєстровано понад 6000 нових випадків.

На відміну від середини червня, коли зростання можна було простежити до окремих кластерів, таких як великий спалах коронавірус на бійні в Північному Рейні-Вестфалії, нинішній сплеск в основному викликаний не окремими кластерами.

Експерти побоюються такого розвитку подій, тому що його неможливо стримати регіональними заходами.

Цього тижня німецька медична асоціація Marburger Bund заявила, що Німеччина вже потерпає від другої хвилі епідемії коронавірусу.

 

Одещина. COVID-19 виявили на фрегаті “Гетьман Сагайдачний”

УП

На кораблі F130 “Гетьман Сагайдачний” виявили інфікованого коронавірусом.

Джерело: “Думская“.

Деталі: За даними журналістів, COVID-19 діагностували одному з моряків у понеділок. Командування військово-морської бази “Південь” відреагувало швидко, тож моряків відправили на карантин.

Повідомляється про близько трьох десятків моряків, які наразі перебувають на вертолітному ангарі фрегата.

Також журналісти повідомляють, що підозра на коронавірус є і в моряка рятувального корабля “Олександр Охріменко”.

Передісторія: Станом на ранок 6 серпня на Одещині зафіксовано 3748 випадків коронавірусу. 2296 осіб зараз продовжують лікування.

 

В армії знову понад 30 хворих на COVID-19 – УП

За минулу добу у Збройних силах України зафіксували 34 нових випадки захворювання на коронавірус.

Джерело: Командування Медичних сил ЗСУ у Facebook

Дослівно: “За минулу добу зареєстровано 34 нових випадки захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19”.

Деталі: 9 хворих госпіталізовані, їхній стан задовільний, 25 лікуються вдома під наглядом медиків.

Загалом станом на 6 серпня в Збройних Силах України на COVID-19 хворіє 265 осіб. Всього за час пандемії 5 людей померли, 661 – одужала. На ізоляції (в тому числі самоізоляція) перебуває 588 осіб.

Що було раніше: За добу 4 серпня у ЗСУ коронавірус підтвердили у 31 людини.

 

Кількість хворих на COVID-19 в українській армії зросла до 265, за добу – 34 випадки

Станом на ранок в Збройних Силах зареєстровано 265 осіб, хворих на COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба командування Медичних сил ЗСУ у Фейсбуці – Укрінформ.

“Станом на 10.00 06 серпня в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 265 осіб.

Всього за час пандемії одужало – 661 особа, летальних випадків – 5. На ізоляції (в тому числі самоізоляція) перебуває 588 осіб. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби – 162 особи. За минулу добу зареєстровано 34 нових випадки захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19″, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, наразі в закладах охорони здоров’я перебуває 9 осіб (Національний військово-медичний клінічний центр “ГВКГ”– 5 військовослужбовців, Військово-медичний клінічний центр Південного регіону – 1 військовослужбовець, Військово-медичний клінічний центр Північного регіону – 1 військовослужбовець, Житомирський військовий госпіталь – 1 військовослужбовець, Одеська міська інфекційна лікарня – 1 працівник ЗСУ).

На лікуванні в домашніх умовах під наглядом медичної служби знаходиться 25 осіб: Київська область – 3 військовослужбовці та 2 працівника ЗСУ, Львівська область – 14 військовослужбовців та 5 працівників ЗСУ, Миколаївська область – 1 військовослужбовець.

За інформацією пресслужби, стан здоров’я пацієнтів задовільний, у них спостерігається легкій перебіг захворювання.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 6 серпня лабораторно підтверджено 76 808 випадків COVID-19, з них за добу – 1318.Протягом доби зафіксовано 31 новий летальний випадок. Одужали 997 пацієнтів.

 

У світі – понад 19 мільйонів випадків коронавірусу

07.08.2020 07:24

Станом на ранок 7 серпня у світі зафіксовано понад 19,2 мільйона випадків коронавірусу COVID-19.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на сайт Worldometer.

Як зазначається, загалом з 19 257 692 випадків COVID-19 717 687 – летальні, 12 357 654 осіб одужали. 1% або 65 252 хворих у світі знаходяться у серйозному або критичному стані.

Коронавірус зафіксували у 213 країнах та територіях.

Протягом минулої доби у світі від COVID-19 померло 6 464 людини.

Лідерами за кількістю хворих на COVID-19 у світовій статистиці є США (5 032 179), Бразилія (2 917 562) та Індія (2 025 409).

За ніч було зареєстровано 10 928 нових випадків, з них 6 590 в Мексиці й більше тисячі в Болівії.

Також з початку нової доби у світі внаслідок пандемії коронавірусу померли 936 осіб, найбільша їх кількість припадає на Мексику — 819.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 6 серпня в Україні лабораторно підтверджено 76 808 випадків COVID-19, за добу – 1318 нових. Протягом доби досліджено 17 976 зразків методом ПЛР. Усього проведено 1 116 641 ПЛР-дослідження.

 

В Україні за добу – 1318 випадків коронавірусу

В Україні станом на 6 серпня лабораторно підтверджено 76 808 випадків COVID-19, з них за добу – 1318.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на спеціальному ресурсі РНБО з моніторингу поширення епідемії коронавірусу.

Протягом доби зафіксовано 31 новий летальний випадок. Одужали 997 пацієнтів.

Загалом в Україні зареєстровано 1819 смертей від COVID-19. Одужали – 42 524. Зараз хворіють – 32 465.

За добу найбільшу кількість інфікованих виявили у Львівській області – 197, Києві – 180, Харківській області – 142, Івано-Франківській – 127 та Одеській – 110.

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу виявили 1271 випадок коронавірусу.

 

У Києві за добу – 180 хворих на COVID-19

У Києві за минулу добу виявили 180 нових випадків захворювання на COVID-19, і загальна їх кількість сягнула 8992-ох.

Про це повідомив Київський міський голова Віталій Кличко у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Кількість хворих на коронавірус у столиці збільшується. За минулу добу вірус виявили ще в 180 мешканців. Троє людей померли. За весь період коронавірус забрав життя 142 киян”, – поінформував Кличко.

За його даними, серед нових хворих – 102 жінки віком від 18 до 82 років, 4 дівчинки віком від 3 до 16 років, 67 чоловіків віком від 21 до 81 рокiв і семеро хлопчиків віком від 3 до 17 років. Захворіли, зокрема, і 8 медиків.

Госпіталізували 22 пацієнти, решта – на самоізоляції, додав Кличко.

Він зауважив, що за минулу добу одужали 49 киян, а загалом коронавірус подолали 3137 мешканців столиці.

Міський голова уточнив, що найбільше випадків захворювання виявили в Дарницькому районі (44), у Солом’янському (26), у Деснянському (22).

На сьогодні в столиці вже 8992 підтверджені випадки захворювання на COVID-19, поінформував він.

Кличко також наголосив, що у разі різкого сплеску захворюваності столиця повертатиметься до суворих обмежень.

“Я закликаю всіх серйозно ставитися до загрози. Не розслаблятися і не вдавати, що ми живемо звичній ситуації! Якщо буде різкий сплеск захворювання, доведеться знову повертатися до суворих обмежень. І сьогодні від кожного з нас залежить, станеться це чи ні”, – наголосив Кличко.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 6 серпня лабораторно підтверджено 76 808 випадків COVID-19, з них за добу 1318.

 

На Вінниччині від COVID-19 помер лікар відділення гематології

На Вінниччині від COVID-19 помер лікар клінічного високоспеціалізованого гематологічного відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім.М.Пирогова.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА – Укрінформ.

«Помер чоловік, 51 рік, житель м. Вінниця. Працював лікарем клінічного високоспеціалізованого гематологічного відділення Вінницької обласної клінічної лікарні імені Миколи Пирогова. Поступив 3 серпня в МКЛ № 1 у вкрай важкому стані, відразу в реанімаційне відділення з приводу COVID-19, негоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія 4 кл. гр, дихальна недостатність 4,80 % враження легень по СКТ, постійно залежний від кисню», – йдеться у повідомленні.

Згідно з повідомленням, лікар мав також гіпертонічну хворобу 2 ступеню, ожиріння 2-3 ст. Враховуючи стрімке наростання гіпоксії, вранці 5 серпня його перевели на ШВЛ. Через швидке наростання респіраторного дистрес-синдрому та набряку легень 5 серпня констатовано смерть чоловіка.

Обставини інфікування лікаря наразі не повідомляються.

Керівництво ОДА доручило Управлінню Державної служби України з питань праці у Вінницькій області утворити комісію з розслідування випадку смерті лікаря.

Станом на 11.00 четверга, 6 серпня, на Вінниччині зафіксовано 58 летальних випадків, спричинених коронавірусом та викликаними ним ускладеннями.

Як повідомлялось, в Україні станом на 6 серпня лабораторно підтверджено 76 808 випадків COVID-19, з них за добу – 1318.

У Вінницькій області за минулу добу виявили 18 нових випадків COVID-19, станом на 6 серпня загальна кількість інфікованих сягнула 2898.

В Україні до 31 серпня діє адаптивний карантин. На Вінниччині до «жовтого» рівня віднесено міста Вінниця та Могилів-Подільський, а також Вінницький, Калинівський, Крижопільський, Немирівський та Тульчинський райони. Решта області – «зелена» зона.

 

Степанов розповів, чи планує МОЗ закривати храми на карантин

Дарія Поперечна, УП.Життя

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що МОЗ не планує забороняти відвідування церков під час адаптивного карантину.

Проте під час богослужінь потрібно краще стежити за виконанням епідеміологічних правил.

Так очільник МОН відповів на запитання про закриття храмів під час під час брифінгу у Львові.

“Я навіть не знаю, як це коментувати. Яке закриття церков? Це вже хтось щось самостійно придумав…

Звинувачень на адресу церков я ніколи не робив.

У висновках епідеміологічних розслідувань зазначено, що посилення розповсюдження коронавірусу відбувається за рахунок транспорту.

В деяких районах ми фіксуємо, що це відбувається під час богослужінь.

Я сам зокрема є людиною, яка ходить в церкву, і теж інколи спостерігаю недотримання тих правил, які у нас встановленні.

Якщо є така проблематика в тому чи іншому храмі, її просто потрібно виправити”, –  зазначив Степанов.

Раніше під час під час традиційної селекторної наради під головуванням президента України очільник МОЗ повідомив, що головною причиною зростання кількості хворих на Заході, особливо в селах, є богослужіння.

При цьому Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій публічно відреагувала на звинувачення міністра охорони здоров’я.

“Від початку карантину в Україні Церкви і релігійні організації в цілому вживають необхідних заходів щодо безпечного проведення богослужінь, інших релігійних заходів та своєї соціальної діяльності.

Багато релігійних громад організували онлайн-трансляції своїх богослужінь, а допуск віруючих у храми і молитовні будинки відбувається за умови наявності захисної маски, з дотриманням рекомендованої урядом дистанції та використанням антисептичних засобів”, – зазначили у повідомленні.

У ВРЦіРО кажуть, що готові до діалогу з МОЗ заради того, щоби ризики поширення інфекції усувалися шляхом ефективної практичної взаємодії.

 

Із 136 випадків COVID-19 в Луганській області 43 – завезені з Росії і ОРДЛО

Обласною комісією з надзвичайних ситуацій визначено, що на Луганщині близько третини всіх випадків зараження коронавірусом пов’язані з людьми, які прибули в область з РФ або з окупованих територій ОРДЛО.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Луганської обласної державної адміністрації.

«Помічено, що погіршення епідеміологічної ситуації не спостерігається, підстав щодо посилення в області карантинних протиепідемічних заходів немає. За останній тиждень виявлено 10 хворих: 3 – контактні по родині, 7 – з інших міст і ОРДЛО. З 136 підтверджених випадків: 43 – прибули з РФ або ОРДЛО, 10 – з інших регіонів України, 85 – місцева передача коронавирусной інфекції. 68 з них – сімейні контакти», – йдеться в повідомленні.

Підкреслено, що за весь час епідемії на Луганщині зареєстрована 791 підозра на захворювання коронавирусною інфекцією, з яких 136 підтверджені. Інтенсивний показник становить 20,48 на 100 тисяч населення.

Серед осіб, які лікуються, хворих у важкому стані і тих, яким необхідно підключення до апарату ШВЛ, немає. Середній термін лікування становить 24 діб.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 6 серпня лабораторно підтверджено 76 808 випадків COVID-19, з них за добу – 1318. Загалом в Україні зареєстровано 1819 смертей від COVID-19. Одужали – 42 524людей. Зараз хворіють – 32 465.

 

Штучний інтелект даватиме поради про здоровий спосіб життя через смартфон

Учені зі Стенфордського інституту у Гарварді та Мічиганського університету розробили систему штучного інтелекту, яка може давати поради щодо здоров’я.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє VentureBeat – Укрінформ.

Мобільні медичні програми даватимуть поради щодо здорового способу життя та спрямовані покращити стан користувача. Наприклад, такий додаток може надсилати пропозиції залежно від погоди, фізичної активності та місця розташування людини.

Зазначається, що ефективність будь-якого додатку для здорового способу життя залежить від того, наскільки своєчасно він надсилатиме повідомлення з порадами.

Система штучного інтелекту, яку розробили вчені, отримала назву IntelligentPooling. Вона досліджує оптимальний час для “втручання” у життя користувачів. Програма фіксує періоди, коли можна дати пораду, на основі даних з пристроїв користувача та надає персоналізовані рекомендації протягом дня.

Вчені провели дослідження, у якому взяли участь 10 осіб із “розумними” годинниками. Вони встановили ліміт для програми, яка могла надсилати 5 повідомлень на добу для кожного учасника протягом 90 днів з урахуванням таких даних, як погодні умови, час доби та день тижня.

Дослідники зазначають, що для ефективної роботи додатку необхідна ширша аудиторія, з пристроїв якої він збиратиме дані.

“Питання про те, як оцінювати користь та ризики для кожного користувача – це напрямок для подальшої роботи,” – зазначили дослідники.

 

В Україні щодня не дочекавшись трансплантації помирає 9 осіб – МОЗ

В Україні близько 5 тисяч хворих очікують трансплантації органів, і щодня 9 людей, які не дочекалися таких операцій, помирає.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на цьому наголосив міністр охорони здоров’я України Максим Степанов на брифінгу у Львові.

Міністр охорони здоров’я України свою робочу поїздку на Львівщину розпочав з Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де з квітня розпочало працювати відділення трансплантології.

“Ми хочемо, щоб наші громадяни не їздили за кордон на лікування, адже ми можемо робити такі операції в країні. Потрібно лише створити відповідну систему та умови. І саме цим ми активно займаємося”, – сказав Степанов.

Міністр зазначив, що сьогодні в Україні близько 5 тисяч громадян очікують на такі операції і щодня 9 людей помирає через те, що вони не дочекалися трансплантації.

Степанов наголосив, що розвиток трансплантації – один з пріоритетних напрямків Міністерства охорони здоров’я.

Він додав, що трансплантація серця за кордоном коштує близько 3 мільйонів гривень, а в Україні – 609 тисяч гривень. “За кошти, які сплачуємо за громадян за кордон, ми можемо у п’ять разів більше вилікувати людей в Україні”, – заявив Степанов.

У Львівській клінічній лікарні швидкої допомоги вже зроблено 5 операцій — 4 трансплантації нирок і трансплантація серця також тут планують робити операції з трансплантації печінки і легень.

 

МОН перенесло дату додаткової сесії для вступу на магістратуру

Міністерство освіти та науки перенесло додаткову сесію вступних випробувань в магістратуру на 19 вересня.

Як повідомляє пресслужба Міністерства освіти та науки, відповідний наказ оприлюднений 6 серпня, передає Укрінформ.

“Для вступників у магістратуру, які не змогли з тих чи інших причин скласти чи бажають перескласти єдиний вступний іспит (ЄВІ) з іноземної мови, третю сесію перенесуть на 19 вересня”, – повідомляє МОН.

Таке рішення було прийнято для того, щоб дати шанс вступникам на магістратуру, які не мали можливості взяти участь в основній та додатковій сесіях або не склали їх, вступити до ЗВО до початку осіннього призову.

Окремо у міністерстві наголосили, що результати третьої сесії ЄВІ можна буде використати для вступу лише на контракт.

Третя сесія – платна, вартість окремо визначатиме Український центр оцінювання якості освіти.

Реєстрація на третю сесію триватиме з 17 до 25 серпня, а сам іспит відбудеться 19 вересня. Пункти проведення ЄВІ створять у 9 містах – Вінниці, Дніпрі, Івано-Франківську, Києві, Львові, Слов’янську, Одесі, Херсоні, Харкові.

Як повідомляв Укрінформ, єдиний вступний іспит до магістратури.з іноземної мови (ЄВІ) відбувся 1 липня.

 

КП “Вода Донбасу” планують модернізувати за три роки – Зеленський

Комунальне підприємство “Вода Донбасу”, яке забезпечує подачу води в Донецькій області, буде модернізоване протягом трьох років.

Про це Президент Володимир Зеленський сказав під час спілкування із журналістами у Часовому Яру на Донеччині, яке транслював Офіс глави держави у Фейсбуці, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Упродовж трьох років, я впевнений, під керівництвом голови обласної державної адміністрації з нашими партнерами, швейцарськими компаніями, ми все зробимо. Це точно. Головне модернізувати все те, що під землею, бо підприємство дуже велике”, – сказав Зеленський.

Він додав: “Головне, щоб ми ні від кого не залежали і щоб була чиста питна вода щодня для наших людей”.

Голова Донецької облдержадміністрації, керівник обласної військово-цивільної адміністрації Павло Кириленко підтвердив, що модернізація “Води Донбасу” розрахована на три роки, вартість проєкту становить понад 5 млрд грн.

Як повідомлялося, комунальне підприємство “Вода Донбасу” забезпечує питною водою близько чотирьох мільйонів мешканців Донецької області, зокрема й на тимчасово окупованій території. З 2014 року об’єкти КП неодноразово зазнавали обстрілів з боку незаконних збройних формувань, через що періодично припинялася подача води.

КП «Компанія «Вода Донбасу» з 2015 року отримує гуманітарну допомогу від уряду Швейцарії щодо забезпечення якості питної води для населення Донецької області. За 2016-2019 роки компанія одержала допомогу на суму 49,8 млн грн.

Згідно з новою швейцарською Програмою співробітництва з Україною на наступні три роки, на потреби «Води Донбасу» у 2020 році виділено 1,4 млн швейцарських франків.

 

В Україні за п’ять років обіцяють майже 3000 кілометрів цементобетонних доріг

В Україні планують збудувати 2,9 тисячі кілометрів цементобетонних доріг до 2025 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомив голова Держагентства автомобільних доріг України Олександр Кубраков у Фейсбуці.

“Зараз цементобетонні дороги становлять лише 1% від загальної протяжності мережі автомобільних доріг в Україні, якщо втілимо розроблену програму – матимемо щонайменше 3%, це близько 2 900 км за 5 років”, – написав він.

Кубраков додав, що у рамках президентської програми «Велике будівництво» є 3 ключових цементобетонних об’єкти: 80 км нової траси від Дніпра до Києва в межах Полтавської області, Н-31; 75 км дороги Кропивницький – Миколаїв, Н-14; 22 км обходу Житомира, М-06.

Згідно з опублікованою Кубраковим презентацією, планується у перспективі також будівництво таких цементобетонних доріг: Харків – Перещепино (М-29, 180 км), Одеса – Новий Буг (Р-55, 135 км), Бориспіль-Маріуполь (Н-08, 95 км – в межах Дніпропетровської області).

“У світі будівництво бетонних доріг значно дорожче, ніж асфальтобетонних. За даними ДП “ДержДорНДІ” – в Україні цементобетонні дороги навпаки мають бути дешевші – тому що бітум на 60% ми імпортуємо, а цемент – вітчизняний. Усі тендери, на «бетонки», які ми зараз будуємо, проводилися ще до мене, тому не можу їх судити”, – зауважив Кубраков.

Керівник Укравтодору зауважив, що цементобетонні дороги краще витримують навантаження та високі температури, вони оптимальні для нового будівництва та реконструкції на півдні країни.

Як повідомляв Укрінформ, 5 серпня міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив, що програма “Велике будівництво” на українських дорогах триває, проте вимагає нових підходів з використанням цементобетону. Програму розвитку цементобетонних доріг в Україні 5 серпня презентували Укравтодор, ДП “ДержДорНДІ” та Асоціація виробників

Програма «Велике будівництво», що передбачає масштабну розбудову інфраструктури України, стартувала з 1 березня і включає майже 380 об’єктів. Очікується, що в її межах буде відремонтовано 4 тисячі кілометрів доріг державного значення, на що передбачено понад 85 млрд грн. Також цього року в Україні мають побудувати чи реконструювати 100 шкіл, 100 садочків, 100 стадіонів і придбати 100 шкільних автобусів.

 

У вишах з’явиться курс інноваційного підприємництва

З вересня стартує пілотний проєкт “Підприємницький університет”, у межах якого в українських вишах викладатимуть курс “Інноваційне підприємництво та управління стартап проєктами”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство освіти та науки – Укрінформ.

“Сьогодні українські винахідники, інноватори, засновники стартапів справді мають обмежений доступ до знань про те, як перетворити свої розробки чи креативні ідеї на інноваційні продукти та послуги. Тож ми сподіваємося, що цей проєкт розширить можливості такого доступу. З одного боку, курс дасть нові знання та практики студентам і викладачам, а з іншого – у перспективі дозволить університетам залучити додаткові кошти від впровадження своїх розробок. Також важливо, щоб у курсі був акцент на розгляд кейсів з науковою складовою”, – зазначила генеральна директорка директорату науки та інновацій МОН Юлія Безвершенко.

Мета проєкту – розвиток підприємницької освіти та стартап руху в універистетах. Запроваджує його Стартап-інкубатор YEP спільно з Міністерством освіти і науки, Міністерством цифрової трансформації, Дія.Бізнес та Українським фондом стартапів.

На першому етапі курс “Інноваційне підприємництво та управління стартап проєктами” буде впроваджено в пілотних університетах. Його інтегрують у межах наявних дисциплін або включать як предмет на вибір.

Університети, що візьмуть участь в пілотному проєкті, зможуть долучитися до наступних етапів проєкту “Підприємницький університет”.

 

Зеленський зареєстрував у Раді законопроєкт про підвищення “мінімалки”

Президент Володимир Зеленський зареєстрував у ВР законопроєкт, яким пропонується підвищити розмір мінімальної заробітної плати.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані на сайті Верховної Ради – Укрінформ.

На сторінці законопроєкту №3963 “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” зазначається, що його одержано Верховною Радою та передано на розгляд керівництву 6 серпня.

Текст документу наразі не оприлюднений.

Як повідомляв Укрінформ, заступник глави Офісу Президента Юлія Ковалів на брифінгу у четвер, 6 серпня, повідомила, що Президент внесе до Верховної Ради законопроєкт, яким передбачено уже з 1 вересня підвищення мінімальної заробітної плати до 5 тисяч гривень.

Наразі мінімальна зарплата у держбюджеті-2020 закладена на рівні 4723 гривні.

 

У Світовому банку кажуть, що варто зупинити стрімке зростання “мінімалки” в Україні

15.07.2019

У Світовому банку вважають, що в Україні до завершення основних структурних реформ в економіці важливо зупинити стрімке зростання мінімальної заробітної плати (МЗП).

Про це в інтерв’ю DT.UA сказала економіст Представництва Світового банку в Україні Анастасія Головач – Укрінформ.

“Наразі дуже важливо зупинити стрімке зростання МЗП до того моменту, поки не буде завершено основні структурні реформи в економіці. Крім того, будь-які підвищення заробітних плат і надбавок у державному секторі наразі теж небажані, оскільки зрештою вони матимуть негативні наслідки для економічного зростання. Тобто чистий економічний ефект від них буде негативним, — обмежена кількість населення виграє від збільшення своїх доходів, тоді як решта економічних агентів постраждають”, – сказала Головач.

Вона нагадала, що у 2017 році МЗП фактично подвоїли, а у 2018 році – збільшили ще на 30%. Крім того, і вчителі, і лікарі отримали додаткові секторальні надбавки.

“В результаті заробітна плата в держсекторі як відсоток від ВВП зросла із 9,6 у 2016 році до 11% — у 2018-му (це з урахуванням зарплат у секторі вищої освіти)”, – стверджує Головач.

За її словами, таке зростання мінімальної зарплати можна розглядати як один із чинників зростання інфляційого тиску.

“Якщо порівнювати із зіставними європейськими країнами, то і 9,6% — це багато, а 11 — це дуже багато. З одного боку, на ці видатки йдуть кошти, які могли б інвестуватися в інфраструктуру, а з іншого — вони формують попит у тих секторах, які не можуть забезпечити нам сталого економічного зростання і частково є чинниками тиску на інфляцію”, – наголосила Головач.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні з 1 січня 2017 року мінімальна зарплата зросла до 3200 грн.

З 1 січня 2018 року мінімальну заробітну плату в Україні підвищено до 3723 грн, з 1 січня 2019 року – до 4173 грн.

 

Зеленський доручив Шмигалю оцінити можливі наслідки зміни власників “Мотор Січі” – ЛБ

Компанія Ярославського до розвитку “Мотор Січі” має намір залучити китайських інвесторів.

Президент Володимир Зеленський доручив прем’єр-міністру Денисові Шмигалю оцінити вплив на економічну безпеку України приватизації або продажу акцій стратегічних підприємств, зокрема “Мотор Січі”.

Про це інформує пресслужба глави держави.

“Так, необхідно забезпечити проведення всеосяжної оцінки стану діяльності об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, зокрема виявлення та усунення факторів, що блокують їхню роботу”, – йдеться в повідомленні.

Глава держави також наполягає на вжитті комплексних заходів з метою унеможливлення економічно необґрунтованого відчуження майна підприємств, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави, та суб’єктів господарювання з корпоративними правами держави.

“Крім того, слід здійснити системну оцінку впливу на стан економічної безпеки держави приватизації або продажу корпоративних прав у статутному капіталі підприємств, що мають монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів, науково-дослідних (науково-технічних) установ, а також підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, зокрема публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»”, – уточнюють в Офісі президента.

Про відповідні результати прем’єр-міністр має поінформувати президента особисто.

Як повідомляли, 4 серпня представники групи DCH Олександра Ярославського досягли домовленості з китайськими інвесторами, що представляють Skyrizon Aircraft Holdings Limited, про купівлю акцій “Мотор Січі”.

DCH Group – одна з важливих промислових фінансових груп України, що об’єднує металургійну, гірничодобувну, машинобудівну, інфраструктурну, фінансову та інші галузі.

Інтерфакс-Україна з посиланням на джерело в уряді пише, що нині близько 75% акцій “Мотор Січі” уже належить групі китайських власників, а в АМКУ вирішувалося питання про узгодження операції щодо купівлі у них цього пакету компаніями Skyrizon та Xinwei Technology з подальшою безоплатною передачею “Укроборонпрому” 25,00002% акцій. Водночас спірний пакет акцій “Мотор Січі” є заставою за фінансуванням, наданим, зокрема, China Development Bank.

 

Мінекономіки оцінило падіння ВВП України в другому кварталі в 11%

Очікувалося, що цей показник складе 14%  – ЛБ

За оцінкою Міністерства економіки, валовий внутрішній продукт (ВВП) України в першому півріччі 2020-го скоротився на 6,5% щодо аналогічного періоду минулого року.

У другому кварталі падіння склало 11%. Очікувалося, що падіння складе 14%, пише “Інтерфакс-Україна” з посиланням на міністерство.

“Помісячна динаміка видів економічної діяльності свідчить про те, що економіка пройшла пік та подолала рубіж максимально негативного ефекту від жорстких протиепідемічних заходів усередині країни та за її межами”, – йдеться у звіті.

У Міністерстві економіки зазначили, що на фоні пом’якшення карантину економіка починає відновлюватися.

Нагадаємо, наприкінці липня повідомлялося, шо Україна рухається за консенсусним макрофінансовим прогнозом, який раніше розробило Міністерство економіки. Згідно з цим прогнозом, у 2020 ВВП України зменшиться на 4,8%. З 2021-го уряд закладає зростання ВВП на 4,6% у наступні роки.

Раніше у МВФ погіршили прогноз зниження ВВП України через кризу, викликану пандемією коронавірусу. Спочатку очікувалося, що цей показник складе 7,7%, потім спрогнозували падіння на 8,2%.

У першому кварталі ВВП України знизився на 1,5%. Державний бюджет був розроблений на основі макроекономічного прогнозу, який передбачав зростання реального ВВП на 3,7%.

 

Мовний омбудсмен тепер має адресу, готуйте скарги

Дарія Поперечна, УП.Життя

Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови зареєстрували як юридичну особу.

Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на своїй сторінці у соцмережі.

Омбудсмен зазначив, що це дозволить секретаріату перейти до нової фази діяльності, зокрема,  розпочати набір працівників.

“Менше ніж за місяць ми зареєстрували юридичну особу “Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови”.

Наша адреса – Музейний провулок, 12.

Далі переходимо в до наступної фази: відкриваємо рахунки, виготовляємо печатку, оголошуємо добори до Установи”, – зазначив Тарас Кремінь.  Уповноважений із захисту мови нагадав, що в секретаріаті працюватиме близько 50 співробітників, а він виконуватиме функції керівника державної служби.

Оскільки у відомства нова адреса, омбудсмен побіцяв додатково повідомити про початок прийому запитів, звернень та скарг.

Раніше в інтерв’ю “Українській правді. Життя” Тарас Кремінь анаонсував створення Офісу уповноваженого, який раніше існував лише у віртуальному форматі, а також проведення відповідних конкурсів на заміщення вакантних посад.

Нагадаємо, що 8 липня Кабінет міністрів призначив нового мовного омбудсмена – Тараса Креміня.

Новопризначений омбудсмен був депутатом Миколаївської облради, працював у профільній комісії з питань освіти і науки.

В 2014 році очолив Миколаївську облраду.

З 2014 по 2019 – народний депутат України, очолював підкомітет з питань середньої і загальної освіти.

Серед пропозицій Уповноваженого із захисту державної мови:

Державна програма сприяння опануванню державної мови.

Підотовка пропозицій щодо забезпечення ефективної реалізації держполітики у сфері мови.

Розгляд скарг щодо дотримання вимог законодавства про державну мову.

 

Півмільярда на борги та розвиток: Мінкульт відкрив держпрограму підтримки

Дарія Поперечна, УП.Життя

Міністерство культури та інформаційної політики та Український культурний фонд запрошують представників сфери культури та креативних індустрій активніше долучатись до державних грантових програм.

Зокрема, 30 липня стартував прийом заявок на конкурсну програму УКФ “Культура в часи кризи: інституційна підтримка”.

Про це повідомили у прес-службі відомства.

Бюджет програми складає 545,8 млн гривень. “Основна мета програми – допомога галузі на покриття боргових зобов’язань, що виникли в умовах коронокризи, а також на покриття операційних витрат до кінця року”, – сказано в повідомленні.

Зазначається, що програма також сприятиме збільшенню робочих місць в креативних індустріях та убезпеченню скорочення працівників.

Кошти будуть розподілені між 9 секторами культурних та креативних індустрій.

Аудіовізуальне мистецтво: кіновиробництво, розповсюдження та демонстрування фільмів;

Візуальне мистецтво;

Аудіальне мистецтво;

Дизайн та мода;

Перформативне та сценічне мистецтво;

Культурна спадщина;

Література (окрім видавничої справи);

Культурні та креативних індустрій (кроссекторальна діяльність);

Культурно-пізнавальний (внутрішній) туризм.

Проектну заявку на конкурс можна подати до 14 серпня 2020 року.

 

Кулеба анонсував першу онлайн-зустріч українського і малазійського бізнесу

Перша онлайн-зустріч українського та малазійського бізнесу, присвячена харчовій промисловості та аграрним технологіям, відбудеться 15 вересня.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це на онлайн-брифінгу розповів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

“Хочу поінформувати вас про нашу роботу у сфері просування українського експорту та залучення іноземних інвестицій в Україну. Це є один із ключових пріоритетів, який я, як міністр, поставив у центр роботи Міністерства закордонних справ. І 15 вересня ми організували першу взагалі в історії онлайн-зустріч українського та малазійського бізнесу. Участь у цій зустрічі візьмуть 300 компаній, тобто це надзвичайно великий форум. Ця зустріч є також частиною активізації наших зусиль на азійському напрямі, і Малайзія є надзвичайно перспективним ринком для українських експортерів, тому ми і докладаємо таких зусиль для просування українського експорту у світі”, – наголосив Кулеба.

Міністр зауважив, що це робиться не стільки заради самих експортерів, скільки заради української економіки та українських громадян, які працюють на підприємствах українських експортерів.

“Тому що чим більший експорт, тим більше повертається грошей в українську економіку, тим більше податків сплачується, тим більше робочих місць створюється. Ми робимо це для добробуту кожного українця, залученого в цей сектор економіки”, – сказав він.

Кулеба додав, що перша онлайн-зустріч українського та малазійського бізнесу організована Радою експортерів та інвесторів при МЗС і малазійською організацією MATRADE, яка об’єднує малазійський бізнес.

“Перша зустріч буде присвячена харчовій промисловості та аграрним технологіям”, – зазначив очільник МЗС.

 

На балансі Фонду держмайна 21 об’єкт великої приватизації і 300 – малої

Принципова відмінність приватизації, яку зараз проводять у державі, – це прозорість і доступність для всіх.

Як передає Укрінформ, про це в ефірі телеканалу «ДОМ» заявив заступник голови Фонду державного майна України Костянтин Кошеленко.

“Вперше, порівняно з 1990-ми – “нульовими”, ми проводимо їх через аукціони Prozorro.Продажі. На цих аукціонах всі учасники анонімні. Зростання ціни здійснюється у три раунди. Доступ до цих аукціонів мають абсолютно всі – і українські, і зарубіжні інвестори. Процедура реєстрації досить проста, необхідно мати мінімум документів, дійсно все ясно і зрозуміло”, – розповів Кошеленко.

За його словами, віртуальна кімната даних – це, по суті, такий інструмент для майбутнього інвестора для того, щоб отримати в ній всю інформацію і документацію – юридичну, фінансову.

“Тобто, щоб комплексно вивчити і бути готовим на аукціоні купувати актив, який ти знаєш, розумієш і відчуваєш. А не кота в мішку”, – підкреслив заступник голови Фонду.

Він зазначив, що більшість майна, яке перебуває в державному управлінні, не тільки збиткове, воно ще й “занедбане”. Багато науково-дослідних інститутів, які знаходяться в центрі міст, і які зараз йдуть на приватизацію, насправді вже не включають в себе ні інститутів, ні досліджень. Ці будівлі перетворилися на офісні, які здаються в оренду різним фірмочкам, найчастіше за якоюсь невисокою орендною ставкою, з якимись неофіційними відносинами.

«Кому йдуть доходи – вони точно йдуть не всі державі, а іногді кудись ще. Тому логічніше звичайно ж вивести такий об’єкт на прозорий аукціон», – сказав заступник голови.

Також Кошеленко розповів, скільки зараз на балансі Фонду держмайна об’єктів для приватизації.

«Ми говоримо, що у нас є об’єкти на будь-який смак і гаманець. Наприклад, 21 об’єкт – це велика приватизація, 300 об’єктів – це мала приватизація держпідприємств. І майже тисяча – це окреме майно, як правило, це об’єкти нерухомості в різному стані, в різних містах і з різним призначенням», – повідомив він.

 

Фонд держмайна: Збитки держпідприємств за минулий рік – 170 мільярдів

В Україні кожне п’яте державне підприємство є збитковим.

Про це заявив в ефірі телеканалу «ДОМ» заступник глави Фонду державного майна України Костянтин Кошеленко заявив,  передає Укрінформ

За його словами, кожне п’яте державне підприємство – збиткове, а загальна сума збитку державних підприємств за 2019 рік – 170 млрд грн. Загальна сума заборгованості із зарплати на цих держпідприємствах складає 2,9 млрд грн.

Заступник голови Фонду держмайна вважає, що ці цифри говорять про те, що раніше управління об’єктами державного майна проводилося неефективно і завдавало шкоду державі.

«І коли кажуть, що так давайте зробимо його ефективним, це насправді таке лукавство. Тому що ефективні менеджери, у тому числі призначені раніше тими політиками минулих років в чиїхось інтересах, вони і працювали в чиїхось інтересах. Коли державне – воно нічиє. І коли нічиє, то не потрібно його купувати або брати в оренду, щоб заробляти. Досить просто управляти – посадити свого директора, а він забезпечить в кого потрібно закупівлі, кому потрібно – продаж, щось ще підкрутить всередині. І таким чином підприємство, яке може приносити сотні мільйонів, в кращому випадку приносить десятки тисяч. Наприклад, готель “Дніпро” до продажу приніс трохи більше 200 тис. грн прибутку за весь 2019 рік. Інші подібні готелі заробляють десятки мільйонів гривень. Ми розуміємо, що тут було або бездарне управління, або це свідомо гроші виводилися не туди», – заявив Кошеленко.

 

За 7 місяців 2020 року транзит газу через ГТС України упав на 44% – УП

Оператор ГТС України за 7 місяців 2020 року протранзитував 29,8 млрд кубометрів газу відповідно до нової транзитної угоди – це на 44% менше, ніж за аналогічний період минулого року (53,2 млрд куб. м).

Про це повідомляє прес-служба ОГТСУ.

“З початку року Газпром повністю розраховується за весь обсяг заброньованих потужностей, з яких використовує лише 79%. Зі свого боку ОГТСУ виконує всі добові заявки й надалі забезпечуватиме безперебійність транспортування газу до європейських країн”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у західному напрямку було протранзитовано 27,7 млрд куб. м газу (-39%). Зокрема, у Польщу – 2,2 млрд куб. м, Словаччину – 20,4 млрд куб. м, Угорщину – 5,1 млрд куб. м.

В Операторі ГТС додали, що у липні 2020 року під час щорічної двотижневої зупинки на планові ремонтні роботи газогону “Північний потік”, яким по дну Балтійського моря транспортується газ з РФ до ЄС, Газпром не збільшував обсяги транзиту українською ГТС, як це було в попередні роки у цей період.

У трансбалканському напрямку транзит склав 2,1 млрд куб. м (-73%), із них 0,4 млрд куб. м – у Румунію та 1,7 млрд куб. м – у Молдову.

“Падіння транзиту по південному маршруту ГТС України пов’язане з запуском у січні 2020 року “Турецького потоку”, яким доправляється газ з Росії у Туреччину, а звідти в країни Балканського півострову”, – пояснили в компанії.

Нагадаємо:

У червні повідомлялось, що з початку дії нового контракту на транзит газу “Нафтогазу” з “Газпромом” ТОВ “Оператор ГТС України” отримав 25 млрд грн.

До Конституційного суду України надійшло подання від 47 нардепів щодо неконституційності закону про анбандлінг “Нафтогазу” – відокремлення ГТС в окрему компанію.

17 листопада 2019 року набрав чинності Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу”.

Як відомо, анбандлінг – це відокремлення діяльності з транспортування природного газу (діяльності оператора ГТС) від видобутку і постачання природного газу та електричної енергії.

1 січня 2020 року незалежний оператор газотранспортної системи повністю відокремився від Групи “Нафтогаз” та розпочав автономну роботу – транспортування природного газу для споживачів України та ЄС.

Оператор ГТС України повідомив, що обсяг протранспортованого газу ГТС, відповідно до нової транзитної угоди з “Газпромом”, досягнув 20 мільярдів кубометрів, що на 46% менше ніж за аналогічний період минулого року.

НАК “Нафтогаз” та “Газпром” підписали новий контракт на транзит газу на п’ять років. Пізніше Коболєв розповів, чому Газпром підписав договір з Нафтогазом, а не з Оператором ГТС.

 

Дві третини українців не були у відпустці та не планують її

Не були у відпустці та не планують цього робити 66% українців, а серед тих, хто вже був у відпустці або тільки планує її, лише 9% виїжджали або планують поїхати за кордон.

Про це свідчать результати опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 5 серпня 2020 року, передає Укрінформ.

Згідно з опитуванням, 16% українців уже були у відпустці влітку цього року, ще 18% – планують її на це літо. Водночас 66% не планують та не були у відпустці.

Серед тих, хто вже був у відпустці або тільки планує її, 43% проводитимуть її у своєму населеному пункті, і стільки ж – в іншому регіоні України, лише 9% виїжджали або планують поїхати за кордон.

Тих, хто планує відпустку, відносно більше серед молодших і більш заможних.

Опитування проводилося серед населення України віком від 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.

 

“Я вірю у зірки”: Ткаченко про участь у Венеційському фестивалі фільму про Донбас

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко побажав успіху творцям фільму “Погані дороги”, відібраного до конкурсної програми “Тиждень критики” 77-го Венеційського міжнародного кінофестивалю.

Про це він сказав на пресконференції на тему: “Українське кіно в Венеції 2020”, організованій Kristi Films спільно з Українським культурним фондом в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

“Венеційський фестиваль, який один із небагатьох відкритий цього року, бере цей фільм (“Погані дороги” – ред.) у конкурсну програму. Я вірю у зірки. В цьому випадку точно! Бажаю вам успіху”, – сказав Ткаченко.

Він нагадав, що у 2019 році фільм режисера Валентина Васяновича “Атлантида” про Донбас здобув перемогу в офіційній конкурсній програмі “Горизонти” Венеційського кінофестивалю. “Практично та сама тема, пов’язана з Донбасом. Це виносить рівень сприйняття того, що відбувається в Україні, на вищий щабель. Я радий, що УКФ (Український культурний фонд – ред.) долучився до цього проєкту, і сподіваюся, що у вас все буде добре”, – сказав міністр.

“Погані дороги” – це екранізація однойменної п’єси Наталії Ворожбит. Фільм складатиметься з п’яти реальних історій мешканців Донбасу та українських військових, чиє життя проходить по обидва боки лінії розмежування. Усі п’ять новел об’єднані темою доріг.

Зйомки картини розпочалися у вересні 2019 року. Фільм вироблено за підтримки Українського культурного фонду, який виділив 11 млн грн.

Венеційський кінофестиваль має відбутися з 2 по 12 вересня 2020 року. Конкурсна програма “Тиждень критики” — це незалежна паралельна програма фестивалю, яка проводиться Національною спілкою італійських кінокритиків (SNCCI) у Венеції вже 35-ий раз.

 

“Театр абсурду”: заступник глави МЗС Боднар зреагував на порушення справи проти нього

Заступник міністра закордонних справ Василь Боднар вважає абсурдною спробу притягнути його до відповідальності за висловлення зовнішньополітичної позиції України.

Про це заступник міністра закордонних справ Василь Боднар написав у Фейсбуку – Укрінформ.

«Театр абсурду, п’єса в 3-х діях. Народний депутат України намагається притягнути до відповідальності заступника глави МЗС України (себто мою скромну особу) за зовнішньополітичну позицію України! Але хайпу не буде! Не коментував попередні акти поганої режисури, не принижуватимусь і цього разу», – зазначив дипломат.

Дипломат указав, що діяв у межах повноважень і компетенції на підставі чинного законодавства України, і в підписаному ним листі відображена офіційна позиція держави.

«Оцінку професійності та ефективності моїх дій дає мій безпосередній керівник – міністр закордонних справ, а також, за необхідності, керівництво держави та уряду; готовий до захисту своєї честі, гідності та доброго імені всіма правовими засобами», – наголосив Боднар.

Читайте також: Російська воєнна загроза реальна, їй треба протидіяти спільно – Боднар

Раніше народний депутат від «Слуги народу» Дарина Володіна повідомила у Телеграмі, що за її повідомленням ДБР порушило кримінальне провадження стосовно можливих неправомірних дій службових осіб МЗС.

Причиною став лист МЗС, який за підписом Боднара ще наприкінці березня був надісланий до органів державної влади.

У листі йшлося про те, що Україна офіційно не визнає події 1915 року в Османській імперії геноцидом вірменського народу. У ньому містилася рекомендація посадовцям утриматися від участі в пам’ятних заходах з цієї нагоди на офіційному рівні, а також від використання терміну «геноцид вірменського народу».

Окрім того, у листі зазначено, що в конвенції ООН термін «геноцид» має інше визначення, а також, указується, що Вірменія не визнала геноцидом Голодомор в Україні 1932-1933 років.

 

Корбан заявляє про обшуки СБУ в його бізнес-партнерів та родичів

У бізнес-партнерів і родичів українського бізнесмена, голови Громадської ради при Дніпровській міськраді Геннадія Корбана співробітники Служби безпеки України провели обшуки.

Як передає Укрінформ, про це Геннадій Корбан повідомив у Фейсбуку – Укрінформ.

“Сьогодні працівники СБУ разом із працівниками податкової поліції прийшли додому з обшуками до моїх бізнес-партнерів, друзів і навіть родичів. І це 125-й обшук за останні два місяці”, – написав Корбан.

Він вважає, що причиною обшуків стали його симпатії політичній партії “Пропозиція”, до створення якої причетний міський голова Дніпра Борис Філатов.

Як повідомлялося, 31 жовтня 2015 року Геннадія Корбана було затримано за підозрою у скоєнні низки злочинів, зокрема створенні та участі у злочинній організації, перешкоджанні діяльності виборчих комісій, привласненні коштів в особливо великих розмірах.

Йому було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак 28 грудня Дніпровський районний суд Києва ухвалив замінити його на утримання під вартою строком на 60 днів.

У квітні 2016 року Корбана засуджено на півтора року умовно, своєю чергою він звернувся до Європейського суду з прав людини. У серпні Печерський райсуд Києва дав йому дозвіл виїхати на лікування до Ізраїлю. У грудні 2017-го Корбан повернувся в Україну.

4 липня 2019 року Корбан повідомив, що ЄСПЛ визнав незаконним його затримання 2015 року і встановив, що стосовного нього було порушено презумпцію невинуватості.

 

Пранкери намагалися зірвати суд у справі про атаки на Твіттер-акаунти знаменитостей

В американському штаті Флорида пранкери намагалися зірвати онлайн-засідання суду у справі щодо 17-річного Грема Кларка, якого підозрюють у зламі понад сотні Твіттер-акаунтів знаменитостей.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на BBC.

Як зазначається, під час відеоконференції у Зумі, для якої не встановили пароль, пранкери приєдналися до засідання, представившись журналістами, і стали вмикати музику та порнографічні відеозаписи. Через це довелося зробити перерву у засіданні. Але й після його поновлення пранкери продовжили заважати слуханням.

Попри все суддя завершив засідання. Він вирішив не зменшувати розмір застави для Кларка, яка становить 750 тисяч доларів.

Суддя також заявив, що наступного разу слід створити пароль для відеоконференції.

Як повідомлялося, в останній день липня правоохоронці штату Флорида затримали трьох молодиків віком 17, 19 і 22 роки, яких підозрюють в одному з найрезонансніших зламів соцмереж. Зокрема, 15 липня з понад сотні Твіттер-акаунтів відомих осіб, як-от Барака Обами, Ілона Маска і Каньє Веста, було розіслано прохання про переведення біткоїнів – у такий спосіб хакери встигли викрасти понад 100 тисяч доларів.

17-річного Грема Кларка називають лідером злочинного угруповання, яке зламало акаунти. Його судитимуть за 30 обвинуваченнями як дорослого – це дозволяють закони штату Флорида.

 

Мін’юст США обвинувачує Коломойського у відмиванні коштів з ПриватБанку

Міністерство юстиції США вимагає конфіскації двох об’єктів комерційної нерухомості, придбаних на кошти, незаконно привласнені у ПриватБанку в Україні.

Як передає Укрінформ, відповідну інформацію оприлюднив мін’юст США.

Зазначається, що Сполучені Штати подали два цивільні позови про конфіскацію майна в окружний суд Південного округу Флориди, стверджуючи, що комерційна нерухомість у Луїсвіллі (Кентуккі) і Далласі (Техас), придбана з використанням коштів, незаконно привласнених із ПриватБанку в Україні, підлягає конфіскації на підставі федерального законодавства про відмивання грошей.

«У позовах стверджується, що Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, які володіли ПриватБанком, одним з найбільших банків України, обманним шляхом привласнили кошти банку на мільярди доларів. Обидва отримали шахрайські позики і кредитні лінії приблизно з 2008 по 2016 рік, коли схема була розкрита, а банк був націоналізований Національним банком України», – йдеться в повідомленні.

Крім того, вказує мін’юст США, у скаргах стверджується, що вони відмивали частину злочинних доходів за допомогою безлічі банківських рахунків підставних компаній, перш за все в кіпрському відділенні ПриватБанку, до того, як перевели кошти у Сполучені Штати.

Разом з тим мін’юст США підкреслює, що всі відповідачі вважаються невинуватими, доки їх провина не буде доведена в суді.

Як повідомлялося, 4 серпня ФБР у Клівленді прийшла з обшуками в офіси фірми, яка належить українському олігарху Ігорю Коломойському.

 

Верховний суд відійшов від позиції ВСУ у питанні кредитних спорів – суддя

Верховний суд відійшов від практики Верховного суду України у питанні кредитних спорів.

Про це зазначила суддя, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду ВС Ганна Вронська під час виступу VIIІ Міжнародному судово-правовому форумі, інформує пресслужба суду.

Суддя повідомила, що ВС відійшов від позиції ВСУ, постановивши, що анкета-заява про приєднання до правил спільного кредитування не може вважатися кредитним договором, якщо в ній прямо й однозначно не прописані питання виплати відсотків за користування кредитом та відповідальність за порушення зобов’язань. Згідно з іншою позицією ВС, закон не вимагає нотаріального посвідчення застави майнових прав.

Зазначається, що дискусію викликала позиція ВС щодо питання нарахування відсотків за користуванням кредитом після закінчення строку кредитування.

За словами судді КГС ВС, позиція Верховного суду полягає в тому, що у разі пред’явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку. Водночас права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання.

Суддя погодилася з тим, що практика ВС може змінитися, проте для цього потрібні вагомі докази та аргументи, які можуть наводити адвокати, представляючи інтереси тієї чи іншої сторони.

Водночас Вронська зазначила, що проблема єдності судової практики у цій категорії спорів викликана тим, що вони розглядаються і загальними судами в цивільному процесі, і господарськими судами.

Крім того, вона навела останні статистичні дані. Так, у першому півріччі 2020 року на розгляді у КГС ВС перебувало 6284 касаційні скарги. З них 671 спір, пов’язаний із застосуванням банківського законодавства, з яких 494 пов’язані із кредитуванням, а з них 192 спори – із забезпеченням виконання зобов’язань.

 

Підпал будинку: Шабунін отримав статус потерпілого

Активіст Віталій Шабунін повідомив, що отримав статус потерпілого у кримінальному провадженні щодо пожежі його будинку.

Про це він написав у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Лише позавчора отримав статус потерпілого в провадженні про підпал мого будинку», – йдеться у дописі.

Шабунін уточнив, що розслідуванням цієї справи займається Бориспільське районне управління Національної поліції.

Активіст також виклав фото щодо залишків його будинку.

Як повідомляв Укрінформ, керівник громадської організації “Центр протидії корупції”, активіст Віталій Шабунін заявив, що невідомі в ніч проти 23 липня підпалили його будинок. Поліція відкрила за цим фактом кримінальне провадження.

Президент Володимир Зеленський вважає цей підпал ознакою того, що суспільство не прийшло до тями після численних трагедій і соціальних потрясінь. Глава держави наголосив, що винних потрібно знайти і покарати, а суспільство повинне навчитися толерантно ставитися до тих, хто має свою позицію щодо спірних питань.

 

Стерненко заявляє про втручання у систему розподілу при визначенні судді

Шевченківський райсуд Києва не відвів суддю Марину Антонюк у межах розгляду клопотання щодо продовження домашнього арешту активістові Сергію Стерненку.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Стерненко на початку засідання сказав: «Нашою стороною було виявлено втручання в систему розподілу при визначенні судді, який має розглядати це клопотання. Фактично, розподіл цього клопотання здійснювався лише серед двох суддів, однак відповідно до відомостей, які розміщені на порталі Шевченківського райсуду міста Києва, у цьому суді є 14 суддів, у яких є спеціалізація на розгляд справ такої категорії. Відповідно було порушено правила пункт 2.3.4 Положення про АСД (автоматизовану систему документообігу – ред.) в редакції від 15 вересня 2016 року».

Активіст заявив, що за цих обставин є підстави з їхнього боку заявити судді Антонюк відвід. «Однак ми не будемо цього робити з метою дотримання економії часу на розгляд цього клопотання, однак вважаємо за необхідне повідомити вам, що за таких обставин ви мали б узяти самовідвід», – уточнив він.

Зі свого боку суддя Антонюк поінформувала, що оскільки сторона захисту на засіданні повідомила про обставини, які, на їхню думку, виключають участь слідчого судді у цьому засіданні, суд сприймає це як заяву про відвід слідчому судді у провадженні, яка, відповідно, передається для розгляду іншим суддею.

У свою чергу суддя Лідія Щебуняєва зазначила, що суд вирішив не відводити суддю Антонюк.

Як повідомляв Укрінформ, 15 червня Шевченківський районний суд обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Апеляційний суд залишив його в силі.

Стерненку 11 червня оголосили про підозру у вчиненні злочинів за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч. 2 (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу) ККУ.

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись, активіст смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка та в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала, проте відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше — державну охорону.

25 червня Стерненко повідомив, що Служба безпеки завершила слідство в його справі.

30 липня Стерненко поінформував, що суд обмежив йому строки для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 11 серпня.

 

Суд розглядає справу про стягнення з Приватбанку коштів Суркісів

Печерський районний суд м. Києва в терміновому порядку розпочав розгляд справи про виплату АТ “КБ “ПриватБанк” 250 млн дол. офшорним компаніям, пов’язаним із родиною Суркісів.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Офшорні компанії звернулись до Печерського районного суду із заявою про “встановлення порядку виконання ухвали про забезпечення позову”, яка була винесена ще 2017 році.

“Позиція ПриватБанку дуже проста. У 2016 році при проведенні націоналізації депозити пов’язаних осіб були обміняні на акції додаткової емісії, а отже, такі депозитні договори станом на сьогодні є вже виконані. Сьогодні в обід банком була отримана повістка про виклик на судове засідання до Печерського районного суду на 16-ту годину, де позивачі просять змінити спосіб виконання ухвали. Вони просять, щоб суд точно визначив суму, яку має сплатити ПриватБанк, банк вважає, що умови договорів виконано і сума, яка підлягає виплаті дорівнює нулю”, – сказав представник ПриватБанку Андрій Пожидаєв.

Він додав, що позивачі просять визначити суму, а також у випадку невиконання банком обов’язку щодо виплати таких сум просять надати можливість Державній виконавчий службі примусово стягнути з рахунків ПриватБанку зазначену суму.

За словами Пожидаєва, цей судовий розгляд стосується нематеріальних умов, а саме: зобов’язати банк виконувати договори. Жодної вимоги щодо стягнення грошової суми, яка розглядається судом, не заявлено.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів 18 грудня 2016 року ухвалив рішення про входження держави в капітал ПриватБанку. У межах націоналізації банку його зобов’язання перед пов’язаними особами підлягали процедурі bail-in і були обміняні на акції додаткової емісії банку.

17 травня 2017 року Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним і скасував рішення комісії НБУ про визнання пов’язаними з ПриватБанком особами родини Суркісів, а також скасував накази тимчасового адміністратора ПриватБанку, які стосувалися рахунків фізосіб.

Родина Суркісів, а також пов’язані з ними особи подали 42 позови проти Національного банку України.

Після націоналізації держава докапіталізувала ПриватБанк на 155 млрд грн. Портфель непрацюючих кредитів ПриватБанку, який класифікується як пов’язаний із попередніми власниками, на 31 грудня 2018 року оцінювали у 212,795 млрд грн.

 

Керівництво Офісу генпрокурора хотіло зірвати операцію НАБУ проти суддів ОАСК

УП

Керівництво Офісу генпрокурора здійснювало тиск на підлеглих, щоб зірвати слідчі дії працівниками Національного антикорупційного бюро щодо суддів Окружного адміністративного суду, включно з головою суду Павла Вовка.

Джерело: Аудіозапис, який оприлюднив Цензор.нет,  двоє співрозмовників “Української правди” в правоохоронних органах

Деталі: Як сказано у матеріалі запис зроблено 16 липня в ресторані “Веранда” у Києві. На ньому, за інформацією “Української правди” керівник департаменту з нагляду за діяльністю Державного бюро розслідувань Олександр Панов погрожує “наслідками” прокурорам, які готуються проводити слідчі дії щодо ОАСК.

Дозвіл на їх проведення підписані начебто заступником генпрокурора Андрієм Любовичем.

Самі прокурори є процесуально незалежними і Панов не має права давати їм вказівки.

Пряма мова Панова: “Я вже знаю більше, ніж ви. Повірте мені. Розкривати-не розкривати (деталі справи – ред.). Ви хочете, щоб я поговорив по-нормальному? Я можу поговорити по-нормальному. Можу поговорити в іншому руслі. Ми повинні просто знати. Я не знаю. Ірина Валентинівна (Венедиктова –ред.) не знає, що курирує заступник Симоненко не знає. Далі перераховувати? Я думаю, не треба.

Якщо ви думаєте, що ми десь не володіємо певною ситуацією, то мені досить було витратити півгодини і я тобі можу сказати що, де і як сталося…. Це, в принципі, трохи ненормальна ситуація. Але як ти вважаєш я повинен знати? Скажи, будь ласка, набуїни (працівники НАБУ – ред.) там є?”

“Є певні моменти, про які я навіть не хочу говорити. Можемо постраждати всі разом. А хтось випливе і буде себе нормально почувати… Тому завтра ніхто нікуди не виїжджає, поки я не зрозумію, що за ситуація”.

 

Суд визнав незаконним арешт картин Порошенка  – ЛБ

Апеляційний суд, зокрема, наголосив на відсутності ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.

Київський апеляційний суд задовольнив скаргу адвоката п’ятого президента України Петра Порошенка Ігоря Голованя і скасував арешт картин з родинної колекції, які експонуються в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», пишуть “Українські новини”.

У своєму рішенні Апеляційний суд, зокрема, наголосив на відсутності ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку. Суд звернув увагу на те, що в матеріалах справи не містяться дані про звернення сторони обвинувачення про легалізацію проведення такого обшуку безпосередньо після його проведення.

Колегія суддів вважає, що законність арешту майна не була доведена, однак слідчий суддя Печерського суду на це уваги не звернув та ухвалив рішення про арешт майна. Таким чином, вказане рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні клопотання прокурора.

Також колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що звертаючись з клопотанням до слідчого судді, прокурор зазначив у тексті клопотання, що був проведений саме невідкладний обшук і просив накласти арешт на майно, вилучене під час невідкладного обшуку. І тільки під час судового засідання в апеляційному суді представник прокуратури послався на те, що мав місце не обшук, а огляд, зазначивши, що після відмови у задоволенні клопотання про легалізацію обшуку був складений протокол огляду, з легалізацією якого надалі звернувся прокурор.

На думку колегії суддів, такі дії органу досудового розслідування суперечать принципам правової визначеності, є неприпустимими і не можуть бути підставою для арешту майна.

Як відомо, 26 травня Петро та Марина Порошенки відкрили виставку картин з родинної колекції в Музеї Гончара. Того ж дня спецпризначенці ДБР увірвались у приміщення Музею Івана Гончара, зламавши двері. Співробітники ДБР пред’явили недійсні посвідчення, крім того, перешкоджали діяльності народних депутатів України та журналістів.

Силовики, не маючи на те законних підстав, вилучили з виставки документи, які доводять законні підстави ввезення колекції на територію України та сплату всіх необхідних платежів. На самі картини був накладений арешт.

Адвокат Ігор Головань після цих подій подав відповідні заяви про злочин стосовно перевищення прав і повноважень працівника правоохоронного органу, стосовно посадового підроблення, стосовно фальсифікації так званого протоколу обшуку, стосовно перешкоджання законній діяльності журналістів, стосовно перешкоджання діяльності народних депутатів, стосовно перешкоджання діяльності адвоката і ще щодо порушення цілої низки статей ККУ.

 

У Львові активістка облилася бензином та намагалася себе підпалити

У Львові очільниця всеукраїнської громадської організації «Об’єднання добровольців» Олена Живко облила себе бензином і намагалася підпалити, аби привернути увагу до “беззаконня і тиску” на її рідних з боку поліції.

Біля будівлі поліції, де Живко збиралася здійснити самоспалення, про яке оголосила напередодні в Фейсбуці, зібралося близько 200 людей – Укрінформ.

Коли Живко облила себе бензином, поліція зреагувала швидко, поліцейські скрутили їй руки, вибили з рук запальничку, і не дали можливості себе підпалити.

На місці чергували поліцейські, служба ДСНС, карета швидкої медичної допомоги.

Напередодні Живко написала на своїй сторінці у Фейсбуці: «О 8 ранку по вулиці Городоцькій, 124 планую облити себе бензином, може тоді Арсен Аваков (міністр внутрішніх справ – ред.) побачить той беспредєл, який твориться у місті очільником обласного управління поліції Василем Віконським».

Вона розповіла, що її брат відвозив важкохворого батька до Києва на термінову операцію на серці, проте дорогою машину зупинили і брата затримали. Жінка хоче дізнатися, де зараз перебуває її брат і чому його затримали.

Живко також стверджує, що це вже не вперше здійснюється тиск та залякування з боку поліції щодо неї самої та її родини. У батьків, каже вона, постійно проводять обшуки з незрозумілих причин, нічого не знаходять, але для людей в віці – це стрес.

Також активістка згадала про випадок, коли разом зі співробітником правоохоронних органів випила каву, а потім потрапила до лікарні з анафілактичним шоком та отруєнням. Проте, заявила вона, жодного слідства щодо ймовірного отруєння не велося, хоча вона заяву до поліції написала.

Люди, що прийшли до будівлі поліції, дізнавшись, що справа щодо затримання брата рухається дуже швидко, і вже сьогодні йому мають обрати запобіжний захід в Галицькому суді міста Львова, колоною рушили до суду.

Живко погрожує оголосити безстрокову акцію голодування під стінами Головного управління поліції у Львівській області у разі, якщо її брата не відпустять, а й надалі будуть чинити тиск на активістів та ветеранів російсько-української війни.

 

До Конституційного Суду надійшли три подання від народних депутатів

До Конституційного Суду 5 серпня надійшли три конституційні подання 47 народних депутатів.

Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба суду – укрінформ.

Зазначається, що подання стосуються: конституційності положень статей 96-1, 96-2 Кримінального кодексу, відповідності Конституції окремих положень Кримінального процесуального кодексу України і конституційності окремих положень Закону „Про запобігання корупції“, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та інших пов’язаних з ними законів України, що зачіпають права та свободи громадян.

Автори клопотань просять Конституційний Суд визнати оспорювані положення нормативно-правових актів такими, що не відповідають Основному закону України.

 

У КСУ знову оскаржили кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

До Конституційного Суду надійшло подання 47 народних депутатів щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Текст подання, яке направили народні депутати Григорій Мамка і Олег Волошин (“Опозиційна платформа – За життя”), оприлюднено на сайті Суду, повідомляє Укрінформ.

Народні депутати, зокрема, зазначають, що ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, не відповідає статтям 1, частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8 Конституції.

Зокрема, ініціатори подання апелюють до рішення КС від 26 лютого 2019 року, яким було визнано неконституційною ст. 368-2 ККУ, що також передбачала кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

На думку авторів подання, до кримінальної відповідальності може притягатися посадова особа, “яка хоч і набула у власність активи, вартість яких більш ніж на шість з половиною тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, однак набуття таких активів відбулося виключно за рахунок законних доходів членів її сім’ї”.

Парламентарії вказують, що “використання у диспозиції частини першої статті 368-5 ККУ такої юридичної конструкції, як «перевищує її законні доходи», породжує правову невизначеність, оскільки неможливо однозначно визначити, за який саме період необхідно буде рахувати доходи відповідної особи для встановлення у її діяннях складу злочину у вигляді незаконного збагачення.

Автори подання вважають, що покладення на посадову особу обов’ язку доведення непричетності до активів іншої особи суперечить конституційним приписам частин першої, другої статті 62 Конституції, згідно з якими особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Нардепи вказують, що “ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину”.

У поданні йдеться, що стаття 368-5 ККУ дозволяє поширити свою дію на діяння, що були вчинені до набрання нею чинності, а тому не відповідає статті 58 Конституції.

Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого 2019 року КСУ визнав неконституційною ст. 368-2 ККУ, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

Стаття 368-2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років за набуття чиновником активів, непідтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем – позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Після цього рішення КС були закриті 65 кримінальних справ НАБУ щодо високопосадовців, які були порушені за фактом їх незаконного збагачення.

У 2019 році Верховна Рада затвердила нову статтю 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

 

Нацгвардія спростовує “проникнення блогерів” на територію ядерного реактора

Інформація про нібито проникнення блогерів на територію ядерного реактора Інституту ядерних досліджень Національної академії наук не відповідає дійсності.

Про це заявляють у пресслужбі Нацгвардії, передає Укрінформ.

«03.08.2020 на інтернет-ресурсах було розміщено відео, в якому висвітлено нібито несанкціоноване проникнення на ядерний реактор Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України. Окремі видання помилково зазначили неправдиву інформацію про те, що об’єкт, зображений на відео, є ядерним реактором та перебуває під охороною спеціальної комендатури з охорони Інституту ядерних досліджень НАН України 22 окремої бригади НГУ. Ця інформація не відповідає дійсності», – йдеться у повідомленні.

Як наголосили в НГУ, об’єкт, зображений на відео, є технічною будівлею магнітного залу ізотопного циклотрона У-240, що не є ядерним реактором та не містить ядерного палива.

«Ізотопний циклотрон У-240 з його елементами останнім часом, до введення карантинних заходів, використовувався фахівцями Інституту ядерних досліджень для проведення занять із студентами та учнями старших класів», – підкреслили у пресслужбі НГУ.

У пресслужбі додали, що на території Інституту ядерних досліджень є ядерний реактор, проте він розташований в іншій частині установи, і його охорону забезпечує спецкомендатура з охорони Інституту ядерних досліджень НАН України 22 окремої бригади НГУ.

“Цей об’єкт обладнаний сучасними інженерно-технічними засобами системи фізичного захисту, що робить практично неможливим несанкціоноване проникнення”, – заявили в НГУ.

Відео з нібито засекреченим ядерним реакторомй на околиці Києва було опубліковано на Ютьюб-каналі «Супер Сус» 2 серпня.

 

“Слуга народу” розпочала передвиборчу кампанію і озвучила гасло – УП

Партія “Слуга народу” розпочинає передвиборчу кампанію під гаслом “Україна – це ти!”.

Джерело: заступник голови фракції “СН” у Верховній Раді Євгенія Кравчук у Facebook

Пряма мова: “Ну що, починаємо! Партія “Слуга народу” запускає кампанію під слоганом “Україна – це ти!”.

І вперше за 29 років незалежності це не просто красиві слова. “Слуга Народу” завершила процес децентралізації і відтепер питання розвитку громад, міських чи сільських – вирішуватимуться не в Києві, а на місці. Тобто українці зможуть обрати на місцевих виборах реальну владу, яка матиме гроші і повноваження зробити життя в містах та селах кращим”.

Деталі: Кравчук додала, що українці також можуть стати владою, долучившись до вирішення важливих питань життя громади.

За її словами, зазвичай закликають голосувати за певну партію, а “Слуга народу” агітуватиме “голосувати за себе”, бо “влада в тисячі громад має належати мільйонам їхніх мешканців”.

Що було раніше: У липні голова партії “Слуга народу” нардеп Олександр Корнієнко в інтерв’ю “Українській правді” заявив, що “СН” на місцевих виборах вирішила змінити гасло “Зробимо їх разом”, під з яким у 2019 році Володимир Зеленський не тільки сам став президентом, але й провів свою монобільшість у Верховну раду, на інше.

 

Кіра Рудик: Порошенко для нас є більшим політичним ворогом за Зеленського. Тому що президент не намагається нас так сильно «обійняти»

РОМАН КРАВЕЦЬ, УП

Після відходу з активної політики Святослава Вакарчука, колишня айтішниця Кіра Рудик стала наймедійнішою людиною у фракції “Голос”.

Ще в березні Вакарчук передав Рудик головування його партією.

Зараз же перед лідеркою “Голосу” стоїть непросте завдання – майже з нуля побудувати партію з міцними регіональними структурами.

Причому будувати партію їй доводиться без особливої електоральної підтримки. За рік рейтинг “Голосу” впав майже вдвічі та коливається в межах 2-3%.

Цьому сприяло одразу кілька факторів: незрозуміле позиціонування фракції в парламенті, бажання конкурентів “міцніше обійняти Вакарчука”, і врешті – нерішучість того ж таки Вакарчука, який досить раптово і без зрозумілої комунікації з виборцями пішов з парламенту.

“Українська правда” прийшла до Кіри Рудик записувати коментар для підготовки іншого тексту про місцеві вибори. Однак, наша бесіда переросла у повноцінне інтерв’ю.

Впродовж години ми поговорили про стан справ у партії після складання мандату лідера “Океану Ельзи”, про їхній передвиборчий штаб до місцевих виборів, про можливого кандидата в мери Києва Сергія Притулу та про хитрих ворогів партії “Голос”.

Колишня айтішниця Кіра Рудик стала наймедійнішою людиною у фракції “Голос”

“З нами працюють різні політтехнологи. Вони радять різні, подекуди суперечливі речі, і ми потім приймаємо рішення”

– Розкажи, будь ласка, як партія “Голос” готується до місцевих виборів?

– Підготовка зараз – це “інвентаризація людей”, які працювали з нами в невиборчий час, та розуміння, де ми готові йти, а де ми краще не підемо, аніж приведемо до влади людей, в яких на 100% не впевнені. Саме тому десь ми не відкриваємо осередки, або не будемо нікого висувати.

– Наприклад, де ви не будете висувати людей?

– Наприклад, Суми. Скоріше всього, Полтава. Там у нас нас немає людей, які б працювали з нами довгий час. Краще менше, але краще.

І тому, якщо в мене є якісь застереження, червоні прапори, або щось інше – це стосується і членів ТВК (територіальні виборчі комісії – УП), і людей, які можуть від нас висуватися, краще цього не робити, аніж ризикнути.

Тому зараз у нас відбувається інвентаризація, плюс розбудова штабів і їх координація. Це суперцікава задача з точки зору менеджменту – як зробити матричну структуру, яка буде працювати між собою, де люди репортять (звітують – УП), де “польовики” працюють як одна команда, комунікаційники, діджитал і так далі.

Ще робити це в супероптимізованому бюджеті – задача із зірочкою.

– Ти кілька разів сказала про бюджет. Який ваш бюджет? Скільки ви збираєтеся витратити?

– Його дуже мало. Те, що лишилося з минулих парламентських. Ще точно не знаю, скільки витратимо. Буду намагатися, щоб було менше, менше й менше. Тобто ми будемо вкладати гроші в зовнішню рекламну кампанію…

– Борди і реклама на телебаченні?

– Думаю, борди по Києву, реклама в інтернеті і, можливо, щось на телебаченні. Це так, по принципу тотальності. А на місцях там вже кожен буде брати цей макет для себе і там уже хто на що спроможний.

Тобто ми гроші в регіони не можемо давати, бо в нас їх немає. Але я їжджу всюди, де є люди, які кажуть: “Давайте виходити”.

У нас цікава була історія з Одесою, ми там вагалися, чи йти на вибори. Потім, коли прийшла перша соціологія, виявилося, що там великі шанси мають ОПЗЖ, Шарій і вони можуть сформувати більшість.

Тому місцеві підприємці в Одесі прийшли до нас з фразою: “А чого це ви, “Голос”, не йдете?”. Далі вони кажуть: “Давайте, у нас є люди, ми вас підсапортимо, щоб було за кого голосувати”.

Це не окрема історія, таких зараз все більше і більше, де люди кажуть: “Нам нема за кого голосувати”. Я кажу – почекайте, чия це проблема? Вони кажуть: “А давайте ми вас підтримаємо, давайте ми щось зробимо”.

– А можеш назвати цих людей, чи це секрет?

– Не скажу.

– Хто у вас голова виборчого штабу?

– Світлана Бондаренко.

– Це хто?

– Вона працювала в київському штабі цей рік. Вона – операційник, який не спеціалізується на виборах, але спеціалізується на процесах. Це дуже важливо.

Мені важливо, щоб вибори пройшли прозоро, щоб мені було не соромно, щоб я могла відчитатися за кожну копійку, і щоб у всіх було розуміння, що робити і до кого звертатися.

– Світлана раніше з вами працювала?

– Ні.

– Вона взагалі має досвід виборчих кампаній?

– По Києву, займалася “Самопоміччю”.

Кіра Рудик: Рік моєї роботи в політиці дав мені зрозуміти, що рішення все одно треба приймати централізовано

– Ми раніше збирали текст про інші партії, то деякі політсили залучили народних депутатів до виборчої кампанії. Умовно кажучи, кожен народний депутат закріплений за конкретною областю і там або агітує, або працює в місцевому штабі. У вас таке є?

– Так-так. Дивися, у нас також відповідає кожен депутат за регіон, тому що має бути з кого спитати, і плюс це така децентралізація. В кожній області своя історія, якщо ми в центрі почнемо влазити у кожну тут, ми загнемося.

Тому Рущишин відповідає за Львів, Цабаль відповідає за Тернопіль, Рахманін відповідає за Закарпаття, Железняк відповідає за Київську область, я відповідаю за Київ, Устінова – це Вінниця, Бобровська – Рівне, Юрчишин – Франик, Стефанишина – Черкаси.

– Хто у вас політтехнологи?

– У нас є багато людей, які нам хочуть радити і радять. Але рік моєї роботи в політиці дав мені зрозуміти, що рішення все одно треба приймати централізовано.

Тобто у нас є декілька пропозицій, які ми розглядаємо, у нас є політрада і я, які приймають рішення, яким чином далі рухатися.

– Давай подивимося на інші політсили. У Юлії Тимошенко політтехнолог – Абдулін. У Порошенка – Гринів. І вони, як політтехнологи, продумували стратегії і відповідали за їх реалізацію. У вас є якийсь конкретний політтехнолог, який є головним по стратегії?

– Ні.

– Тобто у вас є якась група технологів?

– Так, вони радять різні, подекуди суперечливі речі, і ми потім приймаємо рішення. Давайте подивимось правді в очі: в політиці взагалі не знають, як правильно. Ну знають приблизно, як можна…

– Зачекайте, є соціологія.

– Є соціологія і що?

– Є фокус-групи, є заміри потреб аудиторії і так далі.

– Так, якби так можливо було робити, то Ляшко, напевно, пройшов би в парламент, ну на парламентських, наприклад.

– Він зараз і пройде.

– Ну минулі парламентські. “Аграрна партія” би пройшла. Там стільки бабла було влито!

– Так не проблема в баблі!

– Проблема в тому, що ніхто не знає, як правильно, а потім всі бігають і шукають винуватого – я так не хочу.

Я так в бізнесі не робила. У мене було багато радників, але рішення я завжди приймала сама.

– Тобто ваша технологічна група працює у вас як радники?

– Так.

– Зачекай, це вибори, тут потрібна зрозуміла генеральна лінія – нею хтось займається у вас?

– Так, голова Head of strategic communication, її звати Ксенія Єфремова, вона не з політики.

– Не з політики?

– Взагалі не з політики. Ксенія бере все, що нам нарадили, ми приймаємо рішення, що, а потім вона це пакує, комунікація і так далі.

– Ти можеш назвати політтехнологів, які з вами працюють?

– Ні. У нас з усіма підписані документи про нерозголошення.

“У нас є троє претендентів на мери Києва”

– Хочу закінчити блок про місцеві вибори. У політичних колах вже тиждень говорять, що Притула таки йде на вибори у Києві.

– У нас 11 серпня буде з’їзд, на ньому ви побачите всіх кандидатів.

– Також говорять, що ваше публічне селфі з Притулою – це як його підтвердження всій команді, що Сергій сказав “Так”. Це я зараз вам передаю те, що кажуть у кулуарах.

– О, чутки-чутки (сміється). Дивися, тут така ситуація. Притула працює в політраді. Я думаю, що треба було робити селфі, напевно, кожного разу, коли ми збираємося в політраді, щоб ще “будоражить уми”.

– 11 серпня він буде на з’їзді?

– Звичайно, він член політради.

– Він же не буде ведучим, правильно?

– Ні, я буду ведуча, я ж голова партії.

– Скільки у вас взагалі претендентів на мери Києва?

– Троє.

– А давай їх назвеш!

– Ні. Не назву, бо це ж внутрішня історія, вона ж іще кипить.

– Як ви вибираєте з цих трьох?

– Ми говоримо багато про те, що буде краще. Є соціологія, є фактор впізнаваності. Є ще імідж партії і є ще гроші, які треба витратити на кампанію. Від цього буде залежати.

– Якщо у мери йде дуже медійна людина, то грошей потрібно менше. Хіба ні?

– Дивись, ну ми ж прекрасно розуміємо, що так, на медійну людину потрібно менше фінансів. Але ж має бути якийсь концепт того, хто іде, яким чином буде все працювати і так далі.

Зараз, коли людина, яка йде в мери, може бути першою в списку в Київраду, виникають іще багато запитань. А що робити потім медійній людині в Київраді?

– Тут ми приходимо до того самого, що сталося з Вакарчуком.

– Я б не хотіла тут порівнянь робити, тому що все-таки для мене це дуже різні історії. Але найбільше питання місцевих виборів, я розумію, що самі вибори – це не самоціль.

Для мене виклик як для менеджера зробити так, щоб це все було максимально ефективним, щоб були мінімально витрачені кошти за один голос. Щоб у нас потім залишилися гарні відносини… Але питання – потім що?

Добре, у нас вибралося стільки людей, стільки-то в облради, в міськради. І далі що? Щоб що?

Що вони будуть там робити, як вони будуть працювати, які будуть з ними ризики? Як вони будуть вибудовувати свою стратегію на місцях, які у них будуть результати? Вони туди прийдуть, щоб що, що робити?

– Тобто ви в кожній команді ставите якийсь конкретний KPI, чи як?

– Ні, я питаю в кожної команди – ви для чого йдете? І основні питання – де ми вибираємо не йти, де люди не розуміють, для чого вони балотуються? Вони кажуть: ну, я йду в політику. Щоб що? Якщо нема відповіді “щоб що”, то навіщо йти?!

– В кожному регіоні окрема історія, я абсолютно розумію. А по яких містах у вас вже є кандидати у мери?

– Київ, Львів, ми думаємо зараз про Франик, інші міста.

– Яке буде основне гасло виборчої кампанії партії “Голос”?

– “Твій голос здатен”. “Твій голос здатен – те чи те”. Тобто месидж з підтвердженням – про попередні речі, які ми зробили, і з тим, що ми будемо робити далі.

“Ми не вибрали правильний час прокомунікувати, що йдемо в опозицію”

– Давай поговоримо про фракцію у парламенті. Чому ви пішли в опозицію аж тепер, після року перебування в Раді?

– Це був останній тиждень в Раді, я підбивала підсумки року – що ми могли зробити і чи зробили все, що планували, і чому там щось вдалося чи не вдалося.

Ми ж всі тут відмінники, “фракція відмінників”. Тих, хто планує, потім робить статистику. І ми довго спілкувалися про те, що ми могли зробити по-іншому цей рік, що його потрібно було витратити більш ефективно.

Саме в цей момент з’явилося розуміння, що нам потрібно чітко заявити про те, хто ми є.

З самого початку, коли Славік був лідером, ми починали з концепту “надпозиції”. Це дуже важко комунікувати, це як продавати новий продукт на ринку.

Насправді є влада, яка несе відповідальність за все, що відбувається, і є опозиція. Ми не влада, ми є опозицією і про це варто чітко говорити. Тому що якими б ми конструктивним, крутими, правильними не були, ми не можемо впливати на призначення Венедіктової.

Ми все одно за нього не голосуємо, ми можемо на собі рвати тєльняшку, але казати, що ми в “надпозиції”, коли призначають Венедіктову, коли призначають уряд…

– А чому так довго ви визначалися з опозицією?

– Ми просто не вибрали правильний час прокомунікувати це.

– У вас в команді були суперечки з цього приводу?

– З самого початку у нас було питання — як ми можемо бути максимально ефективними? Ми думали, що якщо ми будемо кожного разу вирішувати, що буде найкраще для країни, то у нас вийде зробити максимальну кількість змін.

Зараз ми розуміємо, що варто казати правду про те, хто ми є. Ми є опозиція до існуючої влади, ми опозиція до Авакова, ми опозиція до корупціонерів, в принципі, до всього і всієї “дічі”, яка відбувається.

– Ви не плануєте після місцевих виборів змінити назву партії? Тому що “Голос” асоціюється з конкретною людиною, яка склала мандат. Відповідно назва “Голос” несе додаткові репутаційні втрати.

– Ми зараз зробили невеличкий ребрендинг, ну я б навіть не сказала ребрендинг…

– Я бачив в Instagram, тому що я на вас підписаний. Але ребрендинг не зовсім зрозумів.

– У Facebook побачиш. Там більш такий рожевий градієнт, більш “модний-молодьожний”.

– Більш модний, так. Але що він додає, не зовсім зрозумів?

– Він виключно показує, що зміни відбулися, і мені приємніша кольорова гама. Щодо твого запитання — ми думали про те, щоб змінити назву на якусь іншу, а потім вирішили, що не будем цього робити.

Інвестиції у впізнаваність нового бренду – це те, що ми собі не можемо дозволити зараз.

“Я знала, що вихід Слави з парламенту буде ударом”

– Як вихід з парламенту Вакарчука відобразився на рейтингах партії?

– Погано. Це правда.

– Просто до того у вас простежувалася тенденція падіння.

– Ні! Дивись, значить, у нас було падіння до січня-лютого. Це було пов’язано з тим, що ми не позиціонуємося і погано комунікуємо.

Потім березень – мене вибирають головою партії. Потім починаємо говорити: “Шмигаль, Аваков”, ми ростемо, ростемо, ростемо. Потім Славік – і пішло вниз.

Зараз у мене план – тільки рости. Славік пішов коли, в кінці червня? Ну от зараз потихеньку відбудовуємо бренд.

Ти ж розумієш, зараз ми починаємо на місцевих бути активними, розмовляти з людьми. Розказувати: дивіться, ми такі круті, ми молодці, от що ми там за рік. Нам кажуть: “да, да”. І ми по-тихеньку ростемо. Ну побачимо, це вже дуже суб’єктивно.

– Через що Вакарчук пішов насправді?

– Думаю, що він побачив, що ми вже, знаєш, ідемо далі.

– Деякі ЗМІ повідомляли, що Слава вас не підтримував у акціях проти Авакова.

– Такі речі коректно в нього питати, але Слава завжди казав: “А ви впевнені, що те, що ви робите там, це найкраще для країни”? У нього завжди є застереження, тому що він дивиться набагато кроків вперед.

– Він не розчарував вас своїм вчинком?

– Я знала, що так буде… Як голова партії я знала, що це буде удар. Але я також знала, що ми вишкребемося – точно вишкребемося. Я знаю, що це звучить наче слоган, але Слава з самого початку казав правду, що він привів нас не як “людей Вакарчука”…

– Зачекай, коли Святослава Івановича запитували: “А зараз не буде така історія, як раніше сталася”? Він казав: “Я тут всерйоз і надовго“.

– Мені він казав, що він веде нас і щоб ми думали, як маємо будувати партію. Він мені це казав в березні, коли пропонував мене на голову партії, і я знала, що не можна буде завжди за його спиною ховатися, що треба бути самостійними.

Я знаю прекрасно, що можна було робити якось краще, напевно, форматувати, щоб ми не втратили стільки рейтингу і так далі. Але ми теж не такі прості.

Кіра Рудик: Звичайно, є якісь моменти, в яких опозиційні сили повинні працювати разом

– Останнє питання про Вакарчука. Чому він не досидів до місцевих виборів, а потім не пішов? Тому що технологічно, ти сама розумієш…

– Я знаю…

…у вас би не було падіння такого різкого.

– Згідна.

– То чому він не почекав?

–  Ну, це було би так – люди пішли в місцеві ради, в обласні ради, і вони б розраховували, що Славік буде якось їх підтримувати. А тут би він сказав: “Ну, все”.

– А ви підтримували таку ідею, щоб Славік ішов до місцевих виборів із парламенту?

– Я розуміла, які ризики. Але також я розуміла, що зараз брати людей, які б казали: “Ну, ми йдемо, тому що ми віримо в Славіка, а не тому що ми віримо в партію “Голос”, це була б неправильна ідея.

“Є речі, в яких ми можемо працювати разом з “ЄС”. Але постає питання Авакова і ми відразу оп і розходимося, питання корупції – оп і розходимося

– Не можу не запитати про “ЄС”. Чому ви…

– Не об’єднаємося? (сміється)

– Чому ви атакуєте Зеленського, але не помічаєте “Європейську Солідарність”, коли у вас з ними найбільші перетоки симпатиків?

– Ми помічаємо. Чого? Я не знаю, чому в тебе таке враження. Ми помічаємо і тих, і тих.

– Але “ЄС” поїдає вас на Заході.

– Можу з тобою довго спорити. Подивися в списки, кого “ЄС” веде на Заході: це якісь бандити і кар’єристи. І саме у нашого електорату є очі, щоб побачити і вуха, щоб почути.

– Петро Олексійович пропонував вам бути разом у Верховній Раді – як така опозиційна коаліція?

– Нам всі пропонували так чи інакше: давайте ми якось разом.

– Порошенко пропонував?

– Ми розмовляли про те, що, звичайно, є якісь моменти, в яких опозиційні сили повинні працювати разом.

– Наприклад?

– Є речі, в яких ми можемо працювати разом – питання Росії, питання війни, питання наїздів на українську мову. Абсолютно точно у нас тут позиція дуже схожа.

Питання корупції – тут ми зразу оп і розходимося, питання Авакова – ми зразу оп і розходимося.

– А нащо ви заходите з ними, наприклад, у питання мови?

– А ми не заходим публічно.

– Ви були на мітингу.

– Я приходила без прапорів, так, як ми домовилися. Це ж питання про те, як домовлятися з людьми, які не тримають слово.

– І потім, коли ви з’являєтеся на цьому мітингу, вас сприймають, що ви прийшли з “ЄС”.

– Стоп, стоп, стоп. Тут вже ти відповідаєш сам на своє питання про те, чому не об’єднуватися. Якщо ми, наприклад, про щось домовляємося, що всі виходять за мову без прапорів партійних, ти приходиш – там є чиїсь партійні прапори.

Це красиво? Ні. Я б виходила з прапором України і писала у Facebook, хто за що виходить.

– А нащо ви заходили тоді, якщо ви бачили?

– Ну, я йшла на роботу в Верховну Раду.

– І могла пройти повз.

– Ні, я вийшла, сказала, хто за що виходить. У нас прийшли люди з київського осередку, які казали: “Хочу підтримати мову”. Прийшли прапори конкретної партії, ми такі пожали плечами і подумали: “Ну, добре, рєбята, з вами домовлятися, как всєгда”.

– Ще одна тема, коли ваші депутати приходять на суди Порошенка.

– Два депутати прийшли. Наші депутати можуть приходити туди, куди вони вважають правильним.

– Але технічно хіба це правильно?

– Може і неправильно.

– Ви взагалі обговорювали цю ситуацію з цими депутатами? Це ж зрозуміло, що їхню присутність потім використають проти вас.

– Дивись, використати можуть де завгодно, кого завгодно. У нас є ще речі, які для мене персонально важливі – це щоб у нас кожна людина в рамках нашої ідеології могла робити так, як вона вважає правильним.

Смисл будувати партію, в якій я буду казати кожному: “Ти не йди на Порошенка“. Наступного разу я скажу: “Ти не йди на Стерненка“. Чому? Потому що я так вирішила?

Нє, в нас є партійна лінія, у нас є ризики, про які ми проговорюємо, і у нас є якесь внутрішнє переконання, що правильно, а що ні.

– І збоку виглядає, що у вашій партії є симпатики до Порошенка.

– Так у нас є багато симпатій до різних людей. У демократії є плюси і є мінус.

– Хто для вас більший політичний ворог: Зеленський чи Порошенко?

– Порошенко.

– Чому?

– Тому що Зеленський не намагається нас так сильно “обійняти”, як “Європейська Солідарність”. Ну, тобто показати – так це ж просто наша частина.

– Останнє питання: під час парламентських виборів ви пояснювали, що ви нові і що у вас професіональна команда. Як ви зараз будете комунікувати на місцевих виборах?

– Скажу тобі по методичці, яку я недавно затвердила. У нас є чотири цінності, по яких ми вибираємо людей і про які ми комунікуємо.

Перше – ми патріотичні, тобто кожний член партії “Голос” і всі, хто нас підтримують, однаково відповідають на питання: “Чий Крим”?

Друге – функції. Ми точно знаємо, що люди, які йдуть до влади для того, щоб красти, або щоб купляти там собі нову машину або ще щось – не з нами.

Це друге питання і воно в нас є суперважливим, критичним, і я всіх попереджаю, що буде з тими, хто буде замішаний –  буде біда. І цим ми відрізняємося від всіх попередніх політичних сил, які були при владі, всіх, хто став олігархом, всіх інших.

Третій пункт про професійність. Ми не беремо просто хороших людей, а ми беремо людей, які ідуть і знають, для чого вони йдуть в місцеву й обласну раду.

Четверте – рішучість. Ми зрозуміли, що недостатньо бути просто пристойними людьми, треба деколи “залазити на бобік”.

Тому що якщо ти мовчиш – це не працює. У нашій країні треба боротися за справедливість, треба боротися за правду.

Коли ти бачиш якусь фігню, і тобі може бути суперстрашно, але ти маєш виходити і казати: “Я сюди прийшов, щоб боротися саме з несправедливістю”.

 

Гриценко: “Бажання йти на вибори у мене немає” – УП

Лідер партії “Громадянська позиція” Анатолій Гриценко заявив що не має наміру виставляти свою кандидатуру на майбутніх президентських і парламентських виборах.

Джерело: Гриценко в ефірі телеканалу “Украіна24”, передає “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “Я скажу відверто: бажання більше йти на вибори у мене немає… Партія “Громадянська позиція” піде і на місцеві, і на парламентські вибори і ймовірно на президентські вибори, і я їх буду підтримувати, але я особисто висувати свою кандидатуру планів не маю”.

Нагадаємо:

15 липня Верховна Рада підтримала постанову про призначення місцевих виборів в Україні на 25 жовтня 2020 року.

Згідно з постановою місцеві вибори 25 жовтня відбудуться в Україні всюди, окрім окупованого Росією Криму та непідконтрольних українському уряду районів Донецької і Луганської областей.

17 липня Верховна Рада підтримала проєкт постанови № 3650 про ліквідацію 490 існуючих районів і створення замість них 136 нових.

Цьогорічні чергові місцеві вибори пройдуть на новій територіальній основі, вперше буде використана система пропорційного представництва за відкритими виборчими списками, а також застосовані гендерні квоти.

 

“Рейтинг”: 20% українців вважають, що справи в Україні ідуть у правильному напрямку

“Слугу народу” підтримує трохи більше чверті опитаних.

Лише 20% українців вважають, що загалом справи в Україні ідуть у правильному напрямку, 68% – протилежної думки – ЛБ

Якби парламентські вибори проводилися наступної неділі, у рейтингу партій лідирувала б партія “Слуга народу”, яку готову підтримати майже 26% серед тих, хто готовий голосувати і визначився з вибором.

Такі результати опитування соціологічної групи “Рейтинг”, проведеного 5 серпня

За партію “Опозиційна платформа – За життя” – 17,6%, партію “Європейська солідарність” – 15,7%, “Батьківщина” – 10,4%.

4,8% підтримали б Радикальну партію, 4,6% – партію “Сила і честь”, 3,2% – Українську стратегію Гройсмана.

Однакова кількість опитаних підтримала б партію Шарія та ВО “Свобода” – по 3%.

Рейтинг інших політичних сил становить менше 3%.

Водночас половина опитаних, які обирали партії зазначили, що цілком упевнені у своєму виборі, 38% – скоріше впевнені, 15% – не впевнені.

Відносно більше впевнені у своєму виборці прихильники партій “Європейська солідарність”, партії Шарія та “Опозиційна платформа – За життя”.

Нагадаємо, на початку липня рівень електоральної підтримки президентської партії становив 29,3%.

Наприкінці липня електоральна підтримка президента Зеленського становила 30%.