Сьогодні – друга річниця катастрофи літака МАУ в Тегерані
08.01.2022 08:43
Два роки тому, в небі над Тегераном був збитий літак МАУ, який здійснював рейс до Києва.
Як повідомляє Укрінформ, 8 січня 2020 року, після зльоту з аеропорту Тегерана, двома ракетами класу «земля-повітря» був збитий пасажирський літак Boeing 737-800NG рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».
Загинули всі 176 людей – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (9 членів екіпажу і 2 пасажири).
Влада Ірану одразу назвала імовірною причиною катастрофи технічну несправність Boeing 737-800NG, що спричинила пожежу в моторному відсіку лайнера. Своєю чергою керівництво МАУ відкидали можливість помилки пілотів і називало мінімальною ймовірність технічної несправності літака. Лише 11 січня керівництво Ірану визнало, що літак рейсу PS752 був помилково збитий бійцями «Корпусу вартових Ісламської революції».
Згодом також стало відомо, що літак МАУ був збитий двома ракетами зенітно-ракетної системи «Тор-М1», яку Іран отримав з Росії. Ця обставина, а також те, що Тегеран відмовлявся передати Києву «чорні скриньки», викликала сумніви у деяких експертів щодо того, чи справді український літак збили випадково. Спочатку в Ірані заявляли, що розшифрувати інформацію з «чорних скриньок» збитого літака МАУ не можливо, але передавати їх іншим країнам не мають наміру. Проте 18 липня Іран таки відправив до Парижа «чорні скриньки». Пізніше в МЗС України повідомили, що «чорні скриньки» від PS752 були успішно прочитані та розшифровані, а стенограма підтвердила факт незаконного втручання у політ літака.
З кінця липня у Києві тривали переговори щодо компенсацій за збиття Іраном літака PS752. Зрештою 30 грудня уряд Ірану ухвалив рішення про виплату компенсації в розмірі $150 тис. кожній родині загиблих під час аварії.
Крім того, Іран передав Україні фінальний технічний звіт про катастрофу пасажирського літака МАУ під Тегераном.
Іран каже, що відкритий до перемовин щодо відшкодувань родичам жертв катастрофи PS752
08.01.2022 07:47
Іран готовий вести перемовини стосовно відшкодувань родичам жертв катастрофи PS752 у двосторонньому міждержавному форматі.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявили у МЗС Ірану.
“Стосовно дипломатичного аспекту трагедії, Іран вітає двосторонні перемовини із залученими країнами та висловлює свою добру волю. Іран також надав необхідні роз’яснення щодо різноманітних військових, кримінальних, технічних та юридичних аспектів інциденту під час трьох раундів перемовин з українським урядом в Києві та Тегерані”, – йдеться у поширеному повідомленні.
Зазначається, що “Іран підтверджує свою готовність проводити двосторонні перемовини із кожною залученою державою стосовно вчинених дій на основі доброї волі, поваги до суверенітету держав й внутрішнього законодавства, міжнародних зобов’язань та відповідно до погодженого обома сторонами порядку денного”.
Як повідомлялося, іранський орган цивільної авіації оприлюднив остаточний звіт щодо збиття українського пасажирського літака у січні 2020 року. У документі зазначається, що причиною фатального рішення збити літак була помилка оператора протиповітряної оборони, який визначив літак як “ворожий об’єкт”.
Іран заявляє, що почав виплачувати компенсації сім’ям загиблих у катастрофі літака МАУ
07.01.2022 19:18
Влада Ірану заявила, що країна почала виплачувати компенсації сім’ям загиблих в катастрофі літака МАУ під Тегераном два роки тому.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє France24.
«Міністерство транспорту (Ірану – ред.) зробило грошові перекази певній кількості сімей загиблих», – заявили в МЗС Ірану.
За словами віцепрезидента Управління цивільної авіації Ірану Араша Ходаї, сума у $150 тисяч перерахована деяким сім’ям загиблих, а для інших процес виплати компенсації вже розпочався.
Він додав, що при цьому цей платіж «не порушує їхнє (родичів загиблих – ред.) право на позов до суду».
Раніше Міжнародна група з координації та допомоги жертвам рейсу PS752 дійшла висновку про марність подальших спроб переконати Іран вступити в переговори про відшкодування збитків за збитий літак і вирішуватиме це питання відповідно до норм міжнародного права.
Як повідомляв Укрінформ, Верховний суд канадської провінції Онтаріо постановив виплатити родичам шести жертв катастрофи літака МАУ в Тегерані 107 млн канадських доларів (близько 90 млн дол. США) плюс відсотки.
Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули всі 176 людей, які були в літаку: 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажири).
Уранці 11 січня, після кількох днів заперечень, в Ірані офіційно визнали вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.
Доба в ООС: окупанти тричі порушили «тишу»
08.01.2022 07:18
Упродовж минулої доби, 7 січня, з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано 3 порушення режиму припинення вогню, 1 з яких із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.
Про це йдеться у ранковому зведенні сил штабу ООС, передає Укрінформ.
“Поблизу Катеринівки російські найманці обстрілювали позиції українських військ з гранатометів різних систем та стрілецької зброї. У бік Кам’янки окупанти вели вогонь з мінометів калібру 120 мм та 82 мм. Неподалік Новотошківського противник відкривав вогонь з автоматичних і станкових протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів”, – йдеться у зведенні.
Українські захисники відкривали вогонь у відповідь, не застосовуючи заборонене Мінськими домовленостями озброєння, та змусили противника припинити обстріли.
“Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил внаслідок дій ворога немає… Станом на 7 годину ранку, 8 січня, порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано”, – додали військові.
Військовослужбовці Об’єднаних сил контролюють ситуацію та продовжують виконувати завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації.
ООС: один обстріл із початку доби
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 17:29. УП
Від початку доби з боку збройних формувань Російської Федерації зафіксовано 1 порушення режиму припинення вогню, українські військові не постраждали.
Джерело: вечірнє зведення пресцентру ООС
Деталі: Поблизу Катеринівки російські найманці відкривали вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї.
“Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил внаслідок дій ворога немає”, – повідомили у штабі.
Зазначається, що українські військові відкривали вогонь у відповідь, не застосовуючи заборонене Мінськими домовленостями озброєння, та змусили противника припинити обстріли.
NYT показала диспозицію російських військ біля кордону з Україною
КИЇВ. 8 січня. УНН. Газета The New York Times склала і опублікувала карту, на якій показала, за її даними, розташування російських військ вздовж кордону з Україною. Ці війська, пише газета, загрожують ескалацією конфлікту з Україною та потенційно можуть відкрити новий фронт. За інформацією газети, вони оточують Україну з трьох сторін, передає УНН.
Деталі
На карті вказано рід військ, їх чисельність, види техніки. Газета пояснює, що склала карту на основі даних від українських та західних чиновників, а також незалежних військових аналітиків та супутникових знімків.
За даними західних та українських чиновників, біля кордону з Україною зараз перебувають 100 тис. військових. Проте, за оцінками спецслужб США, Кремль розробив військову операцію за участю 175 тисяч військових, пише NYT. Видання також зазначає, що, на думку аналітиків, поки що неясно, чи планує Москва вторгнутися на територію України. При цьому, зазначають вони, зараз Росія перебуває “на шляху” до отримання всього, що необхідно для початку вторгнення.
На карті The New York Times вказано десять основних скупчень російських військ у межах досяжності українського кордону. Майже всі вони, за даними видання, включають артилерію, важку техніку та танки.
Дві групи військ, за даними NYT, розташовані біля кордону з Білоруссю, поряд із містами Єльня (Смоленська область) та Клинці (Брянська область). Ще три групи розташувалися неподалік від російського Воронежа, зазначено на карті. Ці війська, зазначає NYT, можуть безпосередньо загрожувати Києву у разі проведення воєнної операції.
Ще одну групу дислоковано в районі Волгограда, дві — біля кордону з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, зазначає видання. Ще два розташування військових, за її даними, — у міста Коренівськ (Краснодарський край, тільки артилерія) та на території анексованого Криму.
Нагадаємо
Напередодні Держсекретар США Ентоні Блінкен звинуватив Росію у просуванні “хибного наративу” про те, що їй загрожують Україна та НАТО, щоб виправдати нарощування військ біля кордону з Україною.
Британський воєначальник представив Кабміну варіанти дій під час вторгнення РФ в Україну
8 січня. УНН. Начальник штабу оборони Великої Британії Тоні Радакін повідомив, що представив уряду країни можливі варіанти “військових дій” на випадок гіпотетичного вторгнення Росії в Україну, передає УНН із посиланням на інтерв’ю Радакіна для газети The Times.
Деталі
Так, в інтерв’ю, яке стало для Радакіна першим на новій посаді, він заявив, що “глибоко стурбований” ситуацією на російсько-українському кордоні. Раніше глава МЗС Великої Британії Ліз Трасс неодноразово наголошувала, що “будь-яке російське вторгнення в Україну стало б величезною стратегічною помилкою, за яку доведеться заплатити серйозну ціну”.
Контекст
7 січня в Брюсселі відбулася позачергова зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО для обговорення нарощування військової потужності Росії в Україні та навколо неї та інших питань. Після цього, в понеділок, 10 січня — дата, на яку заплановані переговори Росії і США в Женеві — в Брюсселі пройде засідання Комісії Україна-НАТО.
Варто також відзначити, що зустріч пройде перед засіданням Ради Росія-НАТО, запланованим на 12 січня.
До добровольчих формувань тергромад братимуть не лише тих, хто служив – розвідка
07.01.2022 10:16
До добровольчих формувань територіальних громад як складової територіальної оборони братимуть не тільки тих, хто проходив військову службу.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України.
“Основу добровольчих формувань територіальних громад становитимуть громадяни України, які пройшли військову службу у Збройних силах України, службу в інших військових формуваннях та правоохоронних органах. Утім, до добровольчих загонів братимуть не тільки тих, хто служив у війську. Про це йдеться у статті 9 Закону України “Про основи національного спротиву”, – зазначається у повідомленні.
Зокрема, громадян України, які не проходили службу у ЗСУ, військових формуваннях та правоохоронних органах, серед інших прийматимуть до добровольчих формувань територіальних громад.
Як пояснили у ГУР МОУ, вони зараховуватимуться до складу добровольчих формувань тергромад після складення Присяги добровольця територіальної оборони.
Для зарахування до таких формувань необхідно пройти медичний, професійний і психологічний відбір та підписати контракт добровольця територіальної оборони.
Як повідомляв Укрінформ, з 1 січня в Україні набув чинності закон «Про основи національного спротиву», який визначає правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони з питань національного спротиву.
Зокрема, з 1 січня зусилля військового керівництва країни та місцевої влади будуть спрямовані на формування в Україні національного спротиву та сприяння максимально широкому залученню населення до захисту країни.
Цим законом визначені завдання територіальної оборони, руху опору і підготовки громадян України до національного спротиву, а також встановлено порядок організації, підготовки та ведення територіальної оборони і руху опору.
У Міноборони розповіли, кого і як залучатимуть до загонів тероборони
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 09:48. УП
Головне управління розвідки Міністерства оборони України роз’яснило, що до територіальної оборони у першу чергу набиратимуть громадяни з досвідом військової служби, проте є виключення.
Джерело: ГУР МО у Facebook
Дослівно: “Основу добровольчих формувань територіальних громад становитимуть громадяни України, які пройшли військову службу у Збройних Силах України, службу в інших військових формуваннях та правоохоронних органах. Утім, до добровольчих загонів братимуть не тільки тих, хто служив у війську. Про це йдеться у статті 9 Закону України “Про основи національного спротиву”.
Деталі: У ГУР уточнили, що громадян України, які не проходили службу у ЗСУ, військових формуваннях та правоохоронних органах, серед інших прийматимуть до добровольчих формувань територіальних громад. Вони зараховуватимуть до складу після складення Присяги добровольця територіальної оборони.
Крім цього, для зарахування необхідно буде пройти медичний, професійний та психологічний відбір і підписати контракт добровольця територіальної оборони.
В особливий період укомплектування частин здійснюватиметься військовослужбовцями за контрактом, за призовом особами офіцерського складу та територіальним резервом. Вони обійматимуть офіцерські, старшинські, сержантські та солдатські посади.
Зазначається, що усі військовослужбовці “гарантовано отримуватимуть грошове забезпечення відповідно до штатного розпису, їм надаватиметься безоплатна кваліфікована медична допомога у військово-медичних закладах охорони здоров’я”. Також за всіма військовослужбовцями зберігатиметься місце роботи.
Водночас до складу добровольчих формувань територіальних громад не може бути зарахована особа, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, крім реабілітованої, або має дві і більше судимостей за вчинення умисних злочинів.
Посли G7 оголосили пріоритети реформ в Україні на 2022 рік
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 15:14. УП
Посли країн “Великої сімки” назвали реформи, прийняття яких є критично важливим для України.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це дипломати заявили на своїй сторінці у twitter.
“Якими будуть пріоритети роботи Групи Послів G7у 2022 році? Група продовжить підтримувати незалежні інституції, стрімке зниження рівня корупції та більш процвітаючу й стійку економіку. Це означає не тільки ухвалення ключових законодавчих актів, а й їхню успішну імплементацію і, таким чином, досягнення відчутних результатів для всіх українців”,- пишуть вони.
Нагадаємо, у грудні минулого року посли країн Групи семи обговорили з президентом Володимиром Зеленським прогрес реформ в Україні у 2021 році і висловили свої очікування на майбутнє.
Серед іншого, вони закликали українську владу завершити конкурс на обрання голови з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП, а парламент – ухвалити закон про Службу безпеки України без внесення подальших правок.
У Канаді відзначили трьох професорів українського походження
07.01.2022 20:12
Три канадські професори українського походження отримали Орден Канади – найвищу державну відзнаку Канади, якою нагороджують громадян країни за виняткові заслуги перед канадським суспільством і людством.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це оголосили в офісі генерал-губернатора Канади.
Так, першого ступеню відзнаки був удостоєний професор Роман Петришин “за лідерство у розвитку багатокультурності в Канаді” та професорка Гелен Полатайко “за значний прогрес у розумінні розвиткових координаційних розладів у дітей”.
Водночас професор Едвард Ратушний з Оттави отримав Орден Канади другого ступеня за “внесок у розвиток адміністративного права”.
Президент Конгресу українців Канади Олександра Хичій привітала трьох науковців, зазначивши, що їх “відданість державній службі та покращенню життів канадців є прикладом для наслідування”.
Всі члени НАТО єдині у підтримці України – глава МЗС Канади
08.01.2022 05:25
Усі союзники по НАТО одностайні у своїй рішучій підтримці України перед російською загрозою.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це на своїй сторінці у мережі Твіттер написала міністр закордонних справ Канади Мелані Джолі.
“Канада та наші союзники по НАТО єдині у підтримці України та її народу. Росія повинна зменшити напруження та долучитися до сутнісного діалогу”, – заявила Джолі.
Вона додала, що “будь-яке військове вторгнення до України матиме серйозні наслідки, в тому числі координовані санкції”.
Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю відбулася віртуальна зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, присвячена військовому нарощуванню Росії в Україні та навколо неї, а також іншим питанням європейської безпеки.
Влада ФРН заявила, що відчуває особливу відповідальність за нормандський формат
08.01.2022 04:33
Німеччина є не лише учасником нормандського формату, а також вважає себе особливо відповідальною за його роботу.
Про це, як повідомляє кореспондент Укрінформу, заявила речниця федерального уряду Крістіане Гоффманн на брифінгу в п’ятницю.
«Німеччина відчуває особливу відданість нормандському формату та особливу відповідальність за його роботу», – сказала Гоффманн.
Вона зазначила, що федеральний уряд стурбований ситуацією на російсько-українському кордоні, і ця оцінка ситуації не змінилась останніми тижнями. Отже, важливими є контакти між учасниками нормандського формату. Гоффманн нагадала, що 4 січня відбулася відеоконференція між політичними радниками Німеччини та Франції з українським візаві Андрієм Єрмаком, 6 січня – фізична зустріч у Москві представників Берліна та Парижа Єнса Плетнера та Емманюеля Бонна з російським перемовником Дмитром Козаком. В обох випадках було обговорено ситуацію на сході України та стан виконання Мінських угод.
Наразі відбуваються контакти на рівні політичних радників, дипломатів, що стосується переговорів на рівні керівників МЗС або голів держав і урядів, то в Берліні поки не можуть назвати можливих дат.
Представниця федерального уряду на запитання про можливий візит канцлера ФРН Олафа Шольца до Росії зауважила, що програма глави уряду оголошується на наступний тиждень. Поки такого анонсу немає.
Франція і Німеччина ініціюють “нормандську” зустріч у найближчі тижні
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 16:09. УП
Франція й Німеччина ініціюють чергову зустріч в нормандському форматі вже протягом кількох наступних тижнів.
Джерело: президент Франції Емануель Макрон під час пресконференції за підсумками зустрічі з колегією Єврокомісії для представлення пріоритетів Французького головування ЄС на наступні пів року, передає Укрінформ
Пряма мова: “Ми запропонуємо наш спільний погляд щодо архітектури європейської безпеки, і ми вже це робимо в поточній ситуації, наприклад, у випадку з Україною. Це нормандський формат. З канцлером Шольцем (федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц – ред.) ми запропонували провести ще одну зустріч протягом наступних тижнів…
Геополітична ситуація в регіоні потребує, щоб Європа і ЄС пропонували своє бачення, діяли та сідали за стіл переговорів з усіма учасниками, щоб просувати вперед у цих ключових напрямках”.
Деталі: Він додав, що одним із пріоритетів французького головування в раді ЄС буде завершення роботи над стратегічним компасом ЄС, який має визначити пріоритети розвитку спільних спроможностей Європи у сфері безпеки й оборони.
Довідка: Востаннє лідери нормандської четвірки проводили зустріч у форматі відеоконференції у листопаді 2020 року. До цього вони зустрічалися в Парижі у грудні 2019 року після трирічної перерви.
У березні поточного року має відбутися зустріч лідерів ЄС у форматі Європейської Ради, яка розгляне найважливіші питання європейської автономії у сфері оборони й безпеки, та має прийняти запропонований Єврокомісією стратегічний компас ЄС.
Передісторія:
12 жовтня у Парижі заявили про проведення у найближчі тижні зустрічі міністрів закордонних справ країн “нормандської четвірки”.
Ця заява з’явилася після того, як президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Ангела Меркель провели телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським, а потім окремо іншу розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.
Водночас Лавров заявив, що зустрічі міністрів у Нормандському форматі найближчим часом не буде, і що Україна, за словами Лаврова, нібито “перекручує факти” і “не виконує минулі домовленості“.
4 листопада глава МЗС Дмитро Кулеба розповів, що Росія надіслала свої пропозиції до Німеччини, Франції та України щодо того, яким має бути заключний документ потенційної зустрічі міністрів закордонних справ. На думку Кулеби, ці пропозиції лише підтверджують, що Росія продовжує уникати зустрічі.
Глава МЗС Німеччини обговорила ситуацію навколо України з колегами по НАТО
08.01.2022 02:58
Міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок взяла участь у відеоконференції очільників МЗС країн НАТО, обговоривши ситуацію навколо України.
Про це, як повідомляє кореспондент Укрінформу, заявив речник МЗС Німеччині Крістофер Бургер на брифінгу.
За його словами, керівники дипломатичних відомств Альянсу обговорили, зокрема підготовку до засідання Ради НАТО-Росія, запланованого на 12 січня, «безпекову ситуацію у Європі з фокусом на актуальному розвитку в Україні та навколо неї».
Як сказав Бургер, за його словами, обмін думками є важливим, особливо з урахуванням чутливості до цього питання з боку східно- та центральноєвропейських членів НАТО.
Члени Альянсу згодні, що єдиним виходом із кризи є дипломатичний, зазначив представник німецького МЗС. Це було підкреслено також під час нещодавньої зустрічі Бербок з американським колегою Ентоні Блінкеном у Вашингтоні.
Як повідомляв Укрінформ, Бербок під час спільної з Блінкеном пресконференції у Вашингтоні 5 січня заявила, що як США, так і Німеччина стоять на боці України перед обличчям загрози для неї з боку Росії, але їх погляди на питання допомоги Києву зброєю розходяться.
Бербок підкреслила, що єдиною можливістю виходу зі спіралі ескалації є діалог, альтернативи якому немає.
Штати не збираються зменшувати військову присутність у Європі – Держдеп
08.01.2022 04:44
Адміністрація США не має наміру зменшувати свою військову присутність у Східній Європі на вимогу Росії.
Про це на своїй сторінці у мережі Твіттер написав речник Державного департаменту США Нед Прайс.
“Не є точною інформація, що адміністрація розробляє варіанти відведення військ США у Східній Європі в рамках підготовки до переговорів з Росією наступного тижня, про що ми сказали NBC, коли вони повідомляли про цю історію”, – заявив Прайс.
Він додав, що “ми чітко дали Росії зрозуміти як приватно, так і публічно, що у випадку подальшого вторгнення РФ до України, посилимо наших союзників по НАТО на східному флангу, перед якими маємо священні зобов’язання як союзники”.
Нагадаємо: раніше видання NBC News із посиланням на власні джерела в Білому домі та органах національної безпеки США повідомило, що адміністрація президента США Джо Байдена готова запропонувати Росії обговорення можливості скорочення чисельності американських і російських військ та військових навчань у Східній Європі.
Байден готовий запропонувати Путіну скорочення військ у Східній Європі – NBC
08.01.2022 00:34
Адміністрація президента США Джо Байдена готова запропонувати Росії обговорення можливості скорочення чисельності американських і російських військ та військових навчань у Східній Європі.
Про це повідомляє NBC News із посиланням на власні джерела в Білому домі та органах національної безпеки Сполучених Штатів.
Як передає Укрінформ, за даними видання, обговорення може стосуватися масштабних військових навчань, що проводяться обома державами, чисельності американських військ, розміщених у країнах Балтії та Польщі, завчасного повідомлення Росією про перекидання військ та ракетних установок «Іскандер» на територію Калінінградської області.
Адміністрація «складає список варіантів зміни позиції сил у Європі, щоб обговорити їх із Росією на переговорах», – сказав співбесідник видання. Якщо Росія виявить бажання обговорити скорочення своєї присутності в регіоні, США готові запропонувати конкретні кроки.
Для будь-якої зміни військової присутності США в Європі Росія повинна буде зробити еквівалентні кроки зі скорочення своїх сил, і самого відведення російських військ від України буде недостатньо.
З більш як 70 000 американських військовослужбовців, розміщених у Європі, близько 6000 дислокуються в Східній Європі, переважно на ротаційній основі, включаючи 4000 – у Польщі. Інші країни НАТО також утримують тисячі військовослужбовців у регіоні на ротаційній основі для зміцнення східного флангу Альянсу.
“Адміністрація Байдена також підготувала новий пакет військової допомоги США Україні на додаток до тієї, що вже надходить до Києва”, – повідомили джерела.
Крім попередження про санкції, адміністрація США готова застерегти Москву, що в разі захоплення Росією нових територій в Україні, Сполучені Штати підтримуватимуть українські сили опору й розширять військову присутність НАТО в Східній Європі.
Зокрема США працюють з іншими членами альянсу НАТО над організацією доставлення переносних зенітних ракет Stinger. Ці ракети раніше запросив український уряд.
Колишні співробітники служби національної безпеки і високопоставлені військові офіцери у своєму листі президенту Байдену закликали Білий дім до додаткових кроків, щоб запобігти новому вторгненню Росії, замість того, щоб чекати, поки воно почнеться.
Вони попросили надати більше зброї Україні вже зараз, направивши Києву ракети Stinger і почавши додаткові поставки протитанкових ракет Javelin з радарами для відстеження артилерійського вогню.
Залишається незрозумілим, чи відкрита Росія для діалогу й компромісу і чи дотримуватиметься заявлених позицій, які Вашингтон вважає неприйнятними та необґрунтованими, включаючи гарантії того, що Україні ніколи не дозволять вступити до НАТО.
Блінкен заявив про ймовірні російські провокації як привід для вторгнення в Україну
8 січня. УНН. Росія здатна влаштувати провокацію, щоб потім застосувати військову силу проти України. Про це під час брифінгу заявив держсекретар США Ентоні Блінкен, передає УНН.
Цитата
“Нікому не слід дивуватися, якщо Росія влаштує провокацію чи інцидент, а потім спробує використати це для того, щоб обґрунтувати військову інтервенцію (в Україну. — ред.), сподіваючись, що до того моменту, як у світі зрозуміють, що тут був підступ, буде вже пізно”, — сказав він.
Деталі
Зокрема, Блінкен заявив, що Росія просуває “хибні наративи” щодо України напередодні переговорів Росії та США.
Контекст
7 січня в Брюсселі відбулася позачергова зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО для обговорення нарощування військової потужності Росії в Україні та навколо неї та інших питань. Після цього, в понеділок, 10 січня — дата, на яку заплановані переговори Росії і США в Женеві — в Брюсселі пройде засідання Комісії Україна-НАТО.
Варто також відзначити, що зустріч пройде перед засіданням Ради Росія-НАТО, запланованим на 12 січня.
Блінкен: Коли росіяни опинилися у вашому домі, іноді дуже важко змусити їх піти
07.01.2022 23:54
Один з уроків новітньої історії полягає в тому, «що коли росіяни опинилися у вашому домі, то іноді дуже важко змусити їх піти», заявив у п’ятницю державний секретар США Ентоні Блінкен, відповідаючи на запитання журналістів щодо ситуації в Казахстані.
Про це передає кореспондент Укрінформу.
США дуже стурбовані надзвичайним станом у Казахстані, наголосив він.
«Ми закликали владу реагувати належним чином, пропорційно», – додав він, зазначивши, що розмовляв у четвер з казахським міністром закордонних справ країни й «підтвердив повну підтримку конституційних інституцій, а також абсолютну важливість поваги до прав людини, свободи ЗМІ, включно з відновленням Інтернету».
Блінкен підкреслив важливість захисту прав протестувальників, водночас, за його словами, США засуджують насильство, «скоєне будь-ким, у тому числі спрямоване проти державних інституцій та уряду».
Він також висловив сумнів у правомірності запрошення владою сил керованої Росією Організації договору про колективну безпеку.
«Мені здається, що казахська влада та уряд, безперечно, мають такі можливості… Тому незрозуміло, чому вони відчули потребу у будь-якій сторонній допомозі. Ми намагаємося дізнатися про це більше», – додав він.
За його словами, «уряд сам зможе швидко розв’язати проблеми, з якими стикається, – економічного та політичного характеру».
Як повідомляв Укрінформ, мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ почалися в Казахстані 2 січня у Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході країни). Вони переросли в масові протести, попри те, що уряд склав свої повноваження, а також було оголошено про зниження цін на газ.
Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФта його союзників до Казахстану.
У МЗС РФ назвали “хамськими” слова Блінкена про російські війська в Казахстані
8 січня. УНН. Представник МЗС Росії Марія Захарова вважає, що глава Держдепартаменту США Ентоні Блінкен “у типовій для себе хамській манері” пожартував про події в Казахстані. Так Захарова прокоментувала заяву Блінкена про введення військ ОДКБ у країну у своєму Telegram, передає УНН.
Контекст
“Коли у твоєму будинку опинилися росіяни, їх буває складно змусити піти”, — сказав Блінкен, відповідаючи на запитання про заклик президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва ввести в країну війська ОДКБ.
Цитата Захарової
“Якщо Ентоні Блінкен так любить уроки історії, то нехай має на увазі наступний: коли у твоєму будинку опинилися американці, буває складно залишитися живими, не бути пограбованим чи зґвалтованим”, — йдеться у повідомленні.
Додамо
7 січня в Брюсселі відбулася позачергова зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО для обговорення нарощування військової потужності Росії в Україні та навколо неї та інших питань. Після цього, в понеділок, 10 січня — дата, на яку заплановані переговори Росії і США в Женеві — в Брюсселі пройде засідання Комісії Україна-НАТО.
Варто також відзначити, що зустріч пройде перед засіданням Ради Росія-НАТО, запланованим на 12 січня.
Блінкен: Те, що відбувається в Україні, стосується не лише України
07.01.2022 23:13
Агресивні дії Росії проти України стосуються не лише України, вважає державний секретар США Ентоні Блінкен.
Про це він заявив журналістам у п’ятницю, передає кореспондент Укрінформу.
«Те, що відбувається в Україні, стосується не лише України. Це частина ширшої моделі дестабілізуючої, небезпечної та часто протиправної поведінки Москви, оскільки вона намагається поширити сферу впливу на країни, які колись перебували під радянським пануванням, і перешкодити їм реалізувати свої демократичні прагнення як суверенних, незалежних націй», – сказав він.
Блінкен нагадав, що за останні два десятиліття Росія вторглася у дві сусідні країни – Україну та Грузію, а також утримує війська в Молдові проти волі її уряду, втручається у вибори у багатьох країнах, зокрема й США, використовує хімічну зброю для вбивства опонентів російської влади, у тому числі за межами РФ, підтримує диктаторів, скоює злочини проти людяності в Сирії.
За словами Блінкена, дії Москви загрожують створити новий прецедент у Європі, коли предметом обговорення стають основні міжнародні принципи, «життєво важливі для миру та безпеки», щодо непорушності кордонів та територіальної цілісності держав.
“Порушення цих принципів виходить за межі України та за межі Європи… Росія прагне кинути виклик самій міжнародній системі та зруйнувати трансатлантичний Альянс, єдність, підірвати демократію”, – зазначив він.
Водночас Блінкен висловив сподівання, що Росія обере дипломатію як «єдиний відповідальний шлях розв’язання цієї кризи». Він зазначив, що США готові до змістовного діалогу з РФ.
«Ми б віддали перевагу дипломатичному шляху та дипломатичному розв’язанню кризи, яку породила Росія», – підкреслив він.
Якщо Росія має занепокоєння «Сполучені Штати, наші союзники з НАТО, наші партнери з ОБСЄ готові почути їх і спробувати відповісти на них, якщо Кремль готовий відповісти взаємністю і припинити власну небезпечну та дестабілізуючу поведінку», – додав він.
Держдеп: РФ нав’язує дискусію щодо НАТО, аби відвернути увагу від агресії проти України
07.01.2022 22:37
Росія нав’язує дискусію щодо розширення НАТО, аби відвернути увагу від агресії проти України.
Як передає кореспондент Укрінформу, про заявив журналістам у п’ятницю державний секретар США Ентоні Блінкен.
«Зараз Росія вимагає, щоб і США, і НАТО підписали договори про виведення сил НАТО, розташованих на території союзних держав Центрально-Східної Європи, і щоб заборонити Україні будь-коли вступати в НАТО, хоче втягнути нас у дискусію про НАТО, аби відвернути увагу від агресії проти України», – сказав Блінкен.
Він зауважив, що Москва поширює фальшивий наратив про те, що НАТО загрожує Росії та має намір розмістити в Україні військову інфраструктуру, аби розпалити конфлікт.
НАТО – це оборонний альянс, наголосив Блінкен, створений для захисту, а не для нападу.
Він нагадав, що після холодної війни НАТО значно скоротило свої звичайні та ядерні озброєння і не нарощувало оборонні позиції в Європі, поки Росія не вторглася в Україну у 2014 році. Крім того, наголосив він, НАТО ніколи не обіцяло не приймати нових членів. Політика відкритих дверей була основним положенням Північноатлантичного договору 1949 року.
Столтенберг підтвердив чинність рішень Бухарестського саміту НАТО щодо України й Грузії
07.01.2022 22:25
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підтвердив чинність рішень Бухарестського саміту щодо майбутнього членства України та Грузії в Альянсі, попри агресивну риторику та шантаж з боку Росії.
Про це керівник Альянсу заявив у п’ятницю у Брюсселі під час пресконференції за підсумками віртуальної зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу, єдиним питанням якої був розвиток ситуації з безпеки навколо України, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми дотримуємося нашого рішення. що було прийнято на Бухарестському саміті, що стосується України й Грузії, і ми підтримуємо їх на шляху до подальшої євроатлантичної інтеграції та реформ, надаємо практичну та політичну підтримку. Я твердо переконаний, що реформи є важливими для того, щоб відповідати стандартам НАТО, але також для того, щоб посилити стійкість суспільств в Україні та Грузії проти будь-яких зазіхань з боку Росії. Тож, ми будемо продовжувати підтримувати Грузію й Україну на їхньому шляху вперед», – сказав Столтенберг.
Він зауважив, що процеси розширення НАТО і Європейського Союзу упродовж минулих десятиліть були дуже важливими для розвитку демократії, збереження стабільності, миру та свободи в Європі. При цьому у кожному випадку мова не йде про те, що НАТО затягує до себе нових членів – навпаки, суверенні держави вільно та демократично приймають рішення щодо приєднання до Альянсу, і далі, після дотримання всіх демократичних процесів, вже союзники вирішують, чи розширювати Альянс.
Прийняття до НАТО Чорногорії та Північної Македонії, за словами Генерального секретаря, стало підтвердженням чинності політики «відкритих дверей», якої дотримується Альянс.
Відповідаючи на запитання журналістів він підкреслив, що ця політика стосується також інших партнерів, зокрема, Швеції та Фінляндії. Ці країни також є близькими партнерами Альянсу, часто запрошуються до участі у засіданнях Північноатлантичної Ради міністерського рівня, та до спільних навчань та обговорень.
«Така тісна співпраця є доброю для Фінляндії та Швеції, але вона також є доброю для НАТО. Обидві країни дуже близькі до НАТО, мають спільний кордон з Норвегією і Данію, є близькими також для Балтійських країн. Стаття 10 (Вашингтонського договору – ред.) говорить про те. що європейські країни, що відповідають стандартам НАТО, можуть стати членами, що, безумовно, стосується Фінляндії та Швеції. Але ми поважаємо їхню волю, і це має бути рішення саме Фінляндії та Швеції», – сказав Генеральний секретар НАТО.
Він зауважив, що свобода кожної суверенної держави обирати свій шлях та союзи включаю також їх право не приєднуватися до Альянсу.
«Тож це питання до Швеції та Фінляндії, чи прийматимуть вони рішення приєднатися до НАТО, і коли вони це робитимуть», – додав Єнс Столтенберг.
Як вже повідомлялося, одним із головних пунктів ультиматуму, який наразі висуває Росія, є публічна відмова НАТО від рішень Бухарестського саміту щодо майбутнього членства України та Грузії, а також письмові гарантії щодо непоширення Альянсу далі на схід та на колишні країни СРСР. У разі відмови Заходу пристати на такі російські «пропозиції», кремлівська влада публічно погрожує застосувати заходи «військового та військово-технічного характеру», та продовжує концентрувати війська навколо кордонів України та на її тимчасово окупованих територіях.
Абсурдно вважати, що Україна загрожує Росії – Блінкен
07.01.2022 22:13
Росія поширює дезінформацію, стверджуючи, що Україна їй загрожує і що нарощування російських військ біля українського кордону нібито має оборонний характер, заявив державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи перед ЗМІ у п’ятницю.
Про це передає кореспондент Укрінформу.
«Росія стверджує, що Україна їй загрожує… Що нарощування російських військ, танків та важкої артилерії має суто оборонний характер. Це все одно що якби лисиця сказала, що мусить напасти на курник, бо його мешканці якимось чином становлять їй загрозу», – сказав Блінкен.
Він нагадав, що Росія й у 2014 році, напавши на Україну, стверджувала, що Україна була агресором.
За його словами, Москва спрямовує значні зусилля щодо пропаганди проти України, НАТО та Сполучених Штатів. Це включає зловмисні операції в соціальних мережах, використання відкритих і прихованих проксі-медіа, зазначив Блінкен.
Поширення дезінформації покликане вплинути на споживачів, щоб вони помилково вважали, що Україна, а не РФ винна в посиленні напруженості, пояснив він. На це також спрямовані зломи серверів ЗМІ та кібератаки, організовані Росією.
«Нікого не повинно дивувати, коли Росія підбурює до провокації чи інциденту, а потім намагається використати це для виправдання воєнного втручання… Думка про те, що Україна є агресором у цій ситуації, абсурдна. Саме Росія вторглася в Україну майже вісім років тому», – зазначив держсекретар, назвавши РФ окупантом і стороною конфлікту, яка не виконала жодного зобов’язання за Мінськими угодами.
“Саме Росія неодноразово націлювалася на українську демократію. Саме Росія порушила суверенітет сусідньої держави, кинувши виклик миру та стабільності в Європі”, – додав Блінкен.
Держсекретар нагадав, що у п’ятницю під час позачергового онлайн-засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО обговорювалося вироблення скоординованої відповіді на нарощування російських військ уздовж кордону з Україною та загрози з боку РФ та її риторику.
«Ми готові рішуче відповісти на подальшу російську агресію, але дипломатичне рішення все ще можливе і бажане», – зазначив Блінкен. Аби Росія обрала його, США разом із союзниками й партнерами продовжуватимуть діалог зі стратегічної стабільності між Сполученими Штатами і РФ, а також на засіданнях Ради Росія – НАТО та ОБСЄ.
“У 2014 році український народ обрав для себе демократичне та європейське майбутнє… Росія відповіла вторгненням на українську територію, убила майже 14 тисяч осіб і силою, воєнною агресією перекроїла кордони України, підриває демократичні інститути, втручається в українську політику та вибори, блокує енергопостачання, використовує пропаганду та дезінформацію. Починаючи з березня минулого року, Росія нарощує військові сили та техніку на кордоні України, накопичивши близько 100 тисяч військовослужбовців. При цьому плани мобілізації передбачають подвоєння чисельності військ за дуже короткий термін”, – нагадав Блінкен.
Україна має право на самозахист та не несе РФ жодної загрози – Столтенберг
07.01.2022 20:34
Україна, як суверенна держава, має право на захист від зовнішньої агресії, і не несе жодних загроз для Росії, єдиним викликом для якої залишається саме існування демократичної стабільної України.
Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції за підсумками віртуальної зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу, єдиним питанням якої була ситуація навколо України, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, відповідаючи на запитання Укрінформу.
«Україна є суверенною незалежною державою, і вона має право захищати себе. Це право передбачено Хартією ООН. Тож, коли Україна відчуває загрозу – всі розуміють, чому вона нарощує зусилля, щоб бути спроможною себе захистити. Союзники по НАТО надають підтримку Україні, щоб вона могла скористатися цим правом на самозахист», – наголосив Єнс Столтенберг.
Він підкреслив, що саме з цієї причини НАТО надає Україні не лише підтримку її суверенітету та територіальної цілісності, але також практичну допомогу з модернізації Збройних сил, у тренуванні військ, у розвитку спроможностей, у переданні певного оборонного обладнання від окремих країн-членів. За словами керівника НАТО, Україна не є членом Альянсу, але вона є його шанованим та близьким партнером, який відчуває загрозу від Росії, яка вже окупує частину її території та продовжує дестабілізувати регіон Донбасу на сході.
«Одне із послань під час зустрічі сьогодні було в тому, що необхідно надавати допомогу Україні, різними шляхами. Вся ідея того, що Україна представляє будь-яку загрозу для Росії, перевертає речі з ніг на голову. Україна не несе загрози для Росії. Єдиним викликом для Росії є демократична й стабільна Україна. НАТО буде продовжувати надавати підтримку цьому партнеру та незалежній державі, безумовно, усвідомлюючи, що Україна є партнером, а не союзником по Альянсу», – сказав Столтенберг.
Як вже повідомлялося, Росія продовжує накопичувати військові підрозділи на тимчасово окупованих територіях України та навколо її кордонів. Ці військові приготування Кремль намагається використати для прямого шантажу США і НАТО, яким висуває ультиматум із вимогою гарантувати непоширення НАТО на Схід та відмову країн Альянсу, включаючи США, від власної політики безпеки. У разі відмови Заходу пристати на такі російські «пропозиції», кремлівська влада публічно погрожує застосувати заходи «військового та військово-технічного характеру».
НАТО вважає реальним ризик нового наступу Росії на Україну
07.01.2022 19:51
НАТО надає першочергового значення пошуку дипломатичних шляхів для деескалації напруги навколо України у зв’язку із концентрацією російських військ на її кордонах, але вважає ймовірність нового конфлікту реальною та готує заходи на випадок, якщо дипломатія зазнає невдачі.
Про це сьогодні у Брюсселі, за підсумками віртуальної зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу, єдиним питанням якої була ситуація навколо України, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Союзники розглянули російське неспровоковане та невиправдане військове нарощування в Україні та навколо неї, та його вплив на європейську безпеку. Ми жалкуємо, що, попри заклики міжнародного співтовариства, вже протягом багатьох тижнів Росія не здійснює кроки до деескалації. Російське військове нарощування триває, із десятками тисяч бойових військ та важких спроможностей, у супроводі риторики загроз та на тлі минулих дій з використання сили проти сусідів. Ризик конфлікту є реальним. Агресивні дії Росії серйозно підривають безпековий порядок в Європі», – наголосив керівник Альянсу.
Він нагадав, що НАТО залишається вірним двоєдиному підходу до Росії, де потужна політика стримування та оборони йде поряд зі змістовним діалогом, який є особливо важливим, коли напруга зростає.
За його словами, є позитивні сигнали, що Росія візьме участь у Раді НАТО-Росія наступної середи, і ця зустріч буде повністю сфокусована на ситуації в Україні та навколо неї, а також на наслідках для європейської безпеки. Він привітав також дипломатичну активність щодо цього питання, зокрема, переговори між США і Росією, що відбудуться в понеділок у Женеві, а також переговори в рамках ОБСЄ, що заплановані на наступний четвер. Ці заходи нададуть Росії можливість продемонструвати, що вона серйозно ставиться до діалогу та до дипломатії.
Столтенберг наголосив, що такий діалог має ґрунтуватися на ключових принципах європейської безпеки, враховувати довгострокові занепокоєння союзників щодо дій Росії та відбуватися за консультацій з Україною. Водночас НАТО проводить тісні консультації з іншими ключовими партнерами, такими як Грузія, Молдова, Фінляндія та Швеція, а також з Європейським Союзом.
«НАТО вступає в діалог з Росією з позицій доброї волі. Але ми також маємо бути готовими до ймовірності, що дипломатія зазнає невдачі. Сьогодні міністри підкреслили, що будь-яка подальша агресія проти України матиме великі наслідки та потягне високу ціну для Росії. Союзники продовжують стояти поряд з Україною. Ми повною мірою підтримуємо її суверенітет та територіальну цілісність, і надаємо політичну і практичну допомогу», – наголосив генеральний секретар Альянсу.
Столтенберг нагадав, що в понеділок, 10 січня, під його головуванням відбудеться засідання Комісії НАТО-Україна за участі міністр закордонних справ України Дмитра Кулеби, з метою обміну інформацією щодо розвитку ситуації.
«Всі країни, незалежно від розміру, або від того, хто є їхнім сусідом, мають фундаментальне право приймати рішення щодо власного шляху або щодо союзів, до яких прагнуть. Це було фундаментальним принципом європейської безпеки протягом десятиліть, і Росія брала на себе зобов’язання їх дотримуватися», – підкреслив керівник НАТО.
Він зауважив, що сьогодні союзники по НАТО чітко заявили, що Альянс завжди буде готовим до захисту й оборони своїх країн-членів. НАТО залишається унікальною платформою для взаємодії між Європою та Північною Америкою у питаннях безпеки, захисту людей та базових цінностей.
Як вже повідомлялося, Росія продовжує накопичувати військові підрозділи на тимчасово окупованих територіях України та навколо її кордонів. Ці військові приготування Кремль намагається використати для прямого шантажу США і НАТО, яким висуває ультиматум із вимогою гарантувати непоширення НАТО на Схід та відмову країн Альянсу, включаючи США, від власної політики безпеки. У разі відмови Заходу пристати на такі російські «пропозиції», кремлівська влада публічно погрожує застосувати заходи «військового та військово-технічного характеру».
Україна візьме участь в засіданні військових керівників НАТО наступного тижня
07.01.2022 18:23
Начальники генеральних штабів збройних сил країн НАТО 12-13 січня проведуть онлайн-зустріч за участі представників України й Грузії.
Як передає Укрінформ, про це йдеться в інформації, що оприлюднена на сайті Північноатлантичного альянсу.
«Найвищий військовий орган НАТО, Військовий комітет, проведе онлайн засідання 12-13 січня 2022 року в Брюсселі, Бельгія. Головуватиме на сесіях керівник Військового комітету, адмірал Роб Бауер», – йдеться у пресрелізі.
Перший день буде, зокрема, присвячений військово-стратегічному мисленню з обговоренням Концепції ведення бойових дій НАТО, а також прогресу щодо Концепції стримування та оборони євроатлантичного простору.
13 січня начальники генеральних штабів збройних сил країн НАТО зустрінуться зі своїми грузинськими та українськими колегами для обговорення безпекової ситуації в їхніх країнах.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 10 січня візьме участь у засіданні Комісії Україна-НАТО в Брюсселі.
Блінкен підтвердив Кулебі непохитну підтримку України з боку США
07.01.2022 20:05
Держсекретар США Ентоні Блінкен 7 січня провів телефонну розмову з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.
Як передає Укрінформ, про це він повідомив у Твіттері.
«Сьогодні під час телефонної розмови з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою я підтвердив непохитну підтримку України з боку США», – написав Блінкен.
Він додав, що Сполучені Штати працюють пліч-о-пліч з Україною, союзниками з НАТО та партнерами для стримування подальшої російської агресії.
У свою чергу Кулеба написав у Твіттері, що Блінкен подзвонив йому за підсумками міністерської зустрічі НАТО і повідомив гарну новину, що в Альянсі панує солідарність з Україною.
«Ми детально узгодили позиції України і США напередодні переговорів з РФ у різних форматах, обговорили двосторонній порядок денний», – зазначив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 10 січня візьме участь у засіданні Комісії Україна-НАТО в Брюсселі.
Жодні рішення щодо безпеки України не прийматимуться без ЄС – фон дер Ляєн
07.01.2022 16:58
Жодні рішення, що стосуються європейської безпеки, включаючи реагування на факт російської агресії проти України, не будуть прийматися без прямої участі Європейського Союзу.
На цьому сьогодні в Парижі під час спільної пресконференції з президентом Франції Емануелем Макроном заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє кореспондент Укрінформу. Трансляція пресконференція велася на мультимедійному порталі ЄС.
Саме так президент Єврокомісії відповіла на запитання преси стосовно того, що Євросоюз, нібито, залишився за межами діалогу між США і Росією щодо європейської безпеки.
«Одна річ є дуже чіткою – жодні рішення не відбуватимуться без Європи. Наприклад, Євросоюз є дуже залученим, коли йдеться про підтримку України. Я відвідала Україну у жовтні, ми доставили фінансову допомогу у 6 мільярдів євро, і ми є незамінними (партнерами) в забезпеченні енергетичної безпеки України. ЄС застосував санкції проти Росії у відповідь на її агресію. Все це є фактами. До цього, ми маємо нормандський формат за участі Франції й Німеччини», – наголосила президент Єврокомісії.
Вона зауважила, що наразі Євросоюз стикається із великою напругою у сусідстві, що пов’язана із військовим тиском Росії на Україну та спробами РФ залякувати Молдову.
«Я дуже задоволена, що країна із великою політичною вагою та досвідом буде залучена до головування в ЄС в такі складні часи. Тому що голос Франції є голосним та чітким. Франція тримає Європу дуже близько до серця. Разом із французьким головуванням ми будемо зважати на майбутню архітектуру європейської безпеки. Ми представимо своє бачення та пропозиції, над якими вже працюємо. Але, знову, не буде жодних рішень у цьому сенсі без участі Європи», – наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Вона нагадала, що більшість європейських країн є також членами НАТО, що є важливою обставиною в контексті обговорення європейської безпеки, а також у діалозі між Росією і США.
У свою чергу Президент Франції Емануель Макрон привітав переговори США з Росією щодо врегулювання навколо України «у більш широкому контексті» та назвав «зразковою» координацію між США і Європейським Союзом у цьому контексті.
«Думаю, що це добре, коли Росія і США обговорюють напругу, що існує навколо України, у більш широкому контексті. Я це вітаю і вважаю таке обговорення важливим. Координація між європейцями та американцями є нині зразковою у цьому питанні. Разом з президентом Байденом ми мали декілька обговорень до і після його розмови з президентом Путіним стосовно України або інших двосторонніх питань. Це жодним чином не суперечить (розвитку) європейської архітектури з безпеки, яка є, перш за все, питанням європейців. Це наша справа, тому що ми є геополітичною силою», – зауважив президент Франції.
Він нагадав, що таким баченням майбутньої архітектури європейської безпеки ЄС поділився з союзниками по НАТО під час саміту у 2019 році, та представив його також своїм сусідам.
Макрон зауважив, що Франція буде продовжувати контакти з Росією. На його переконання, ЄС також має підтримувати такий діалог, що не означає погодження з позицією Росії, але надає можливість підбити підсумок щодо виконання домовленостей.
«Ми намагаємося будувати майбутнє. Ми маємо санкції у відповідь на українську кризу та на вторгнення (Росії – ред.) у 2014 році, – вони продовжуються. Але нам потрібен діалог з Росією. В силу її географії й історії вона є ключовим гравцем в цій архітектурі європейської безпеки, яку ми маємо будувати. Ми маємо шукати такого діалогу – відвертого, уточнюючого та скоординованого. Тому що різні країни-члени не мають спільної історії, географії або спільних занепокоєнь стосовно Росії. Європейська архітектура з безпеки має враховувати всі ці історії та ці вимоги», – додав президент Франції.
Як вже повідомлялося, сьогодні колегія Європейської комісії майже у повному складі здійснює візит до Парижа, де відбувається презентація пріоритетів французького головування в Раді ЄС на наступні пів року. Серед цих пріоритетів – продовження зусиль із подолання пандемії коронавірусу, зелена та цифрова трансформація, інноваційний розвиток європейської економіки та зміцнення стратегічної автономії ЄС у питаннях безпеки й оборони.
Генсек НАТО обговорив з керівництвом Фінляндії та Швеції російське питання
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 14:54. УП
Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг у п’ятницю обговорив із президентом Фінляндії Саулі Нііністьо та прем’єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон нарощування російських сил на окупованих територіях України та поблизу українських кордонів.
Джерело: повідомлення Столтенберга у Twitter
Пряма мова: “Обговорив із президентом Нііністьо безпекову ситуацію в Європі та нарощування російських сил в Україні та навколо неї. Ми закликаємо Росію до деескалації”.
Деталі: Те саме питання він підняв під час розмови з очільницею шведського уряду. За його словами, йшлося про “нарощування російських військових сил в Україні та навколо неї та європейську безпеку”.
Столтенберг додав, що сторони говорили про право кожної країни вільно обирати свої власні заходи безпеки та про повагу до права кожної країни обирати свій шлях.
Нагадаємо:
Президент Фінляндії Саулі Нііністьо 2 січня заявив, що вимога Росії про нерозширення НАТО суперечить європейському порядку безпеки.
Головний військовий командувач Швеції Мікаель Байден попередив, що згода НАТО на виконання вимог РФ, в тому числі по обмеженню своєї діяльності у Європі, повністю підірве безпекову стратегію Швеції.
Виконання вимог РФ до НАТО знищить безпекову стратегію Швеції – чиновник
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 13:49. УП
Згода НАТО на виконання вимог РФ, в тому числі по обмеженню своєї діяльності у Європі, повністю підірве безпекову стратегію Швеції.
Як повідомляє “Європейська правда” із посиланням на Reuters, про це заявив головний військовий командувач Швеції Мікаель Байден.
“Пропозиції щодо нового порядку безпеки зруйнують основи нашої структури політики безпеки”, – сказав він.
“Ми прагнемо стати сильнішою оборонною силою в усіх категоріях та розвивати спільну оборону. Але це залежить від розвиненого міжнародного співробітництва”,- додає генерал.
Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде заявила, що Стокгольм рішуче відкидає вимогу Росії про те, щоб НАТО не приймала нових членів.
“Ми зі шведського боку категорично відкидаємо всі переговори щодо суті європейського безпекового порядку. У нас має бути світовий порядок, заснований на правилах, де у нас є міжнародне право, і кожна країна має право робити свій власний вибір щодо безпекової політики”, – сказала Лінде.
США та Японія розширять оборонну співпрацю для протистояння РФ та Китаю
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 08:42. УП
Сполучені Штати та Японія підпишуть нову угоду про співпрацю у сфері оборони.
Джерело: держсекретар США Ентоні Блінкен на відкритті віртуальної зустрічі глав зовнішньополітичних та оборонних відомств двох країн, пише Інтерфакс-Україна
Пряма мова: “Сполучені Штати і Японія підпишуть нову угоду про співпрацю в галузі оборони для протидії військовим загрозам, що виникають.
Ми запускаємо нову угоду про дослідження та розробки, яка полегшить нашим вченим, нашим інженерам і керівникам програм співпрацю з проблем, пов’язаних з обороною, від протидії гіперзвуковим загрозам до розширення можливостей космічного базування”.
Деталі: За словами Блінкена, американо-японський альянс “має не лише зміцнювати наявні інструменти, а й розробляти нові”.
Як загрози він назвав Росію та Китай, які “на суші, на морі, у космосі, у кіберпросторі порушують міжнародні норми”, згадавши нарощування військ Росії проти України, “провокаційні” дії Пекіна щодо Тайваню, а також останній пуск ракети Північною Кореєю.
Він також повідомив, що сторони підпишуть п’ятирічну угоду про базування американських військ у Японії.
При цьому Блінкен уточнив, що Москва та Пекін “поглиблюють двосторонню військову співпрацю”.
Угорська поліція обстріляла вантажівку із 30 мігрантами
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 11:47. УП
Угорська поліція заявила про прорив кордону машиною з нелегальними мігрантами, внаслідок чого довелося використати зброю.
Про це повідомляє “Європейська правда” із посиланням на Fourals.
Зазначається, поліція округу Діор-Моушн-Шопрон повідомила, що патрульні в прикордонному селі Харка помітили вантажівку, яка рухалася на великій швидкості до прикордонного переходу з Австрією.
Як зазначається, офіцер поліції наказав їй зупинитися для огляду, але вона лише збільшила швидкість. Це змусило поліцію відкрити вогонь.
Попри це, вантажівка перетнула кордон, однак після цього через пошкодження була вимушена зупинитися. Австрійська поліція затримала її водія – єгиптянина, а також близько 30 пасажирів, які перебували в багажнику вантажівки Їх.національність наразі невідома.
Згідно з даними поліції, в останні тижні 2021 року влада Угорщини щотижня затримувала 2000-2500 мігрантів на південні кордони країни з Сербією та Румунією. У 2015 році Угорщина побудувала паркан уздовж кордону з Сербією, щоб запобігти в’їзду мігрантів.
Лукашенко хоче “повернути Україну в лоно нашої справжньої віри”
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 17:43. УП
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко пообіцяв взяти “жорсткіший курс на збереження незалежності країни”.
Як повідомляє “Європейська правда” із посиланням на БЕЛТА, про це Лукашенко заявив під час різдвяного відвідання храму в Мінську.
“Повинен вам сказати, що цей рік буде непростим. Світ зміниться серйозним чином. Світ зміниться у плані об’єднання народів і держав у союзи. Таким державам, як ми, наодинці не просто буде важко вижити, – буде неможливо. Тому я і взяв більше “жорстокий курс на те, щоб зберегти наш суверенітет і незалежність, щоб ми були державою. Але були у тісному зв’язку з нашими найближчими друзями та братами, – сказав глава держави. – Хто це? Це Росія. Це Казахстан. Це Україна. Неважливо, що там відбувається сьогодні. Там народ знедолений до крайності. Так довго продовжуватися не може”,- заявив він.
Також Лукашенко накинувся на Київ через надання автокефалії українській церкві.
“Нам треба зробити все, щоб повернути Україну в лоно нашої справжньої віри. А там стався навіть за релігійними напрямками такий розкол, який подолати буде дуже складно. Це те, що і нам хотіли у 2020 році піднести – автокефалію, розкол нашої церкви, і так далі тощо. Ви це все знаєте. Ми цього уникли. І я не хочу, щоб це повторилося у наших сусідів”, – заявив самопроголошений президент.
Нагадаємо, у лютому Лукашенко планує провести у Білорусі конституційний референдум, який має створити альтернативний парламент – Всебілоруські народні збори, головою яких Лукашенко планує стати сам. Також нова конституція прибирає норму про без’ядерний та позаблоковий статус Білорусі.
Правозахисники вимагають скасувати наказ про стрілянину без попередження у Казахстані
08.01.2022 04:15
Правозахисна організація Human Rights Watch назвала нелегітимним наказ вести вогонь на ураження без попередження, яку віддав військовим президент Казахстану.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу HRW.
Влада має негайно скасувати цей наказ, оскільки він порушує міжнародно-правові зобов’язання Казахстану, а саме – вимогу поважати та захищати право на життя, випливає із заяви організації.
“Поліція та збройні сили повинні зробити все можливе для захисту людських життів та застосовувати силу, яка може призвести до смерті, лише у крайньому разі”, – заявляють правозахисники.
За їхніми словами, відповідні органи мають забезпечити оперативне, незалежне та ретельне розслідування будь-яких повідомлень про насильство та вбивства.
“Казахстан переживає найжорстокішу кризу з моменту здобуття незалежності, і світ стежить за тим, чи уряд продемонструє готовність дотримуватися основних прав людини”, – заявила Летта Тайлер, заступник директора з криз і конфліктів Human Rights Watch.
Як повідомляв Укрінформ, МВС Казахстану заявило, що під час зіткнень з протестувальниками загинуло 18 силовиків та ще 748 отримали поранення.
У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, у ніч на 6 січня розпочалася «антитерористична операція».
Представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”.
За даними опозиційного політика Жасарала Куанішаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 осіб.
Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініат повідомила, що більш як 1000 людей постраждали в результаті масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.
Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, попри те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.
Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та його союзників у Казахстан.
У Казахстані затримали ексголову комітету нацбезпеки
08.01.2022 08:29
У Казахстані затримали колишнього голову комітету нацбезпеки, якого підозрюють у держзраді.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Комітет національної безпеки (КНБ) Казахстану.
“6 січня поточного року Комітет національної безпеки розпочав досудове розслідування за фактом державної зради, за статтею 175 частини 1 Кримінального кодексу Республіки Казахстан.
Цього ж дня за підозрою у скоєнні цього злочину затримано і поміщено в ізолятор тимчасового тримання колишнього Голову КНБ Масімова К.К. та інших осіб”.
Зазначається також, що інша інформація “розголошенню не підлягає”.
Як повідомляв Укрінформ, мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися у Казахстані 2 січня у Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході країни). Вони переросли в масові протести, попри те, що уряд склав свої повноваження, а також було оголошено про зниження цін на газ.
Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.
У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, загинули щонайменше 30 людей.
Заступниця міністра охорони здоров’я Ажар Ґініят повідомила, що понад 1 000 людей постраждали внаслідок масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.
На всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив 7 січня, що в Алмати ситуація стабілізувалася, проте “терористи продовжують завдавати збитків державі та приватному майну”, тому він наказав відкривати вогонь на ураження без попередження.
Штати дозволили співробітникам генконсульства з Алмати покинути Казахстан
08.01.2022 05:56
Державний департамент США дозволив співробітникам Генконсульства США в Алмати негайно покинути країну через безпекову ситуацію в Казахстані.
Як повідомляє Укрінформ, про це заявили у Держдепі США.
“Держдеп дозволив не критичним співробітникам Генконсульства США в Алмати, а також членам родин усіх співробітників за бажання покинути країну”, – йдеться у поширеному повідомленні.
У відомстві попередили про можливі “демонстрації, протести та напади” у місті.
“Громадянам США у Казахстані слід розуміти, що протести можуть серйозно вплинути на спроможність посольства США надавати консульські послуги, в тому числі допомагаючи американським громадянам покидати Казахстан”, – наголосили у Держдепі.
Як повідомляв Укрінформ, мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися у Казахстані 2 січня у Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході країни). Вони переросли в масові протести, попри те, що уряд склав свої повноваження, а також було оголошено про зниження цін на газ.
Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.
У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, загинули щонайменше 30 людей.
Заступниця міністра охорони здоров’я Ажар Ґініят повідомила, що понад 1 000 людей постраждали внаслідок масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.
На всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив 7 січня, що в Алмати ситуація стабілізувалася, проте терористи продовжують завдавати збитків державі та приватному майну, тому він наказав відкривати вогонь на ураження без попередження.
Протести у Казахстані: НАТО закликає всі сторони утриматися від насилля
07.01.2022 15:47
Північноатлантичний альянс закликає всі сторони конфлікту у Казахстані утриматися від насилля й вирішувати питання шляхом діалогу.
Як передає Укрінформ, про це у Твіттері написав спеціальний представник генерального секретаря НАТО по країнах Південного Кавказу і Центральної Азії Хав’єр Коломіна.
«НАТО розділяє серйозне занепокоєння ситуацією в Казахстані, включаючи повідомлення про жертви. Ми закликаємо всі сторони проявляти стриманість, утримуватися від насильства та продовжувати діалог», – зазначив він.
За слова Коломіни, органи влади Казахстану повинні поважати міжнародні зобов’язання щодо прав людини, включаючи право на мирний протест.
Як повідомляв Укрінформ, мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися у Казахстані 2 січня у Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході країни). Вони переросли в масові протести попри те, що уряд склав свої повноваження, а також було оголошено про зниження цін на газ.
Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що у місті Алмати ситуація стабілізувалася, проте терористи як і раніше завдають збитків державі та приватному майну, тому він наказав відкривати вогонь на ураження без попередження.
Всього в країні вже затримано 3 811 осіб у зв’язку із заворушеннями. Крім того, 26 учасників заворушень вбиті і ще стільки ж поранені.
Вартість Bitcoin впала до найнижчого за останні місяці рівня: причини
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 16:35. УП
Біткоїн у п’ятницю, 7 січня, продовжив падіння, опустившись нижче 42 тис доларів до рівня, якого не було з вересня 2021 року.
Про це повідомляє Bloomberg.
Найпопуляріша криптовалюта втратила у вартості 4,9%, опустившись до 41 008 доларів (востаннє біткоїн був на такому рівні у кінці вересня 2021 року).
Водночас Ethereum впав на 9% – до 3 127 дол (до найнижчого рівня з 30 вересня 2021 року).
“Падіння відбулось після того, як протоколи грудневого засідання ФРС США вказали на ймовірність більш раннього та швидкого підвищеня процентної ставки, ніж очікувалось”, – пише агентство.
За словами співзасновника постачальника продуктів і послуг цифрового фінансування JST Capital Тодда Моракіса, вартість біткоїна може падати і на тлі ситуації у Казахстані – країна є одним з лідерів у світі за майнінгом біткоїнів.
За даними CoinDesk, станом на 16:19 7 січня (за Києвом) біткоїн торгувався по 41 800 доларів, Etherum – 3 209 дол.
Депутат Держдуми РФ побажав казахським бізнесменам та їхнім дружинам, які виступили проти режиму, бути зґвалтованими
7 січня. УНН. Депутат Держдуми Російської Федерації від правлячої “Єдиної Росії” Олег Матвейчев вибухнув крайньою жорстокістю на адресу представникам місцевого малого та середнього бізнесу, які солідарні з протестувальниками щодо політичних вимог, пише УНН.
У себе в Facebook Матвейчев написав, що “власники салонів стільникового зв’язку в Алма-Ати”, які висловлювали бажання якнайшвидшого відходу від влади екс-президента країни Нурсултана Назарбаєва “повинні страждати”.
“Їх повинні розграбувати. Жінок зґвалтувати, машину спалити, а в з*** засунути палицю для селфі”, – написав депутат.
Пост був опублікований напередодні, проте на даний момент такого запису немає на сторінці у чиновника – очевидно, він був видалений.
Однак користувачі соцмережі, які встигли зробити скрін, нагадують Матвейчеву про його слова.
Деякі цікавляться, чи немає в словах депутата складу злочинів, передбачених ч.2ст.282 (Розпалювання ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності), ч. 2ст. 280 (Публічні заклики до екстремізму) КК РФ.
Протести в Казахстані
Протести в Казахстані спалахнули після того, як 1 січня вдвічі зросли ціни на автомобільний газ: з 60 тенге до 120 за літр.
У ніч на 5 січня через масовий характер мітингів президент Казахстану ввів в Алма-Ати, Алматинській і Мангістауській областях надзвичайний стан.
Вранці 5 січня президент Токаєв відправив уряд Казахстану у відставку. Він також доручив ввести тимчасове державне регулювання цін на скраплений газ, а також бензин і дизель. Крім того, повідомляли, що Нурсултан Назарбаєв на тлі протестів йде у відставку.
Проте протести не вщухли. У п’ятницю, 7 січня Токаєв заявив, що дав силовикам наказ відкривати вогонь на ураження по учасниках протестів без попередження.
Киргизстан і Таджикистан відправлять своїх військових до Казахстану
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 18:23. УП
Парламенти Киргизстану і Таджикистану вирішили відправити своїх військових до Казахстану в рамках ОДКБ.
Джерело: 24.kg, Ховар, таджицька служба Радіо Свобода
Деталі: Як повідомляє 24.kg, парламент Киргизстану підтримав рішення президента направити військовослужбовців до “миротворчої місії” ОДКБ до Казахстану.
Засідання парламенту пройшло за зачиненими дверима.
За даними нардепів, “за” проголосували 69 осіб, “проти” – 7.
Разом з тим, як повідомляє офіційне державне інформаційне агентство Таджикистану “Ховар”, парламент цієї країн також схвалив відправку військових до Казахстану.
“На спільному засіданні було розглянуто лише одне питання, і надано згоду на використання Збройних сил Республіки Таджикистан за межами країни для виконання міжнародних зобов’язань Республіки Таджикистан”, – йдеться в повідомленні.
Джерело в силових структурах повідомило таджицькій службі Радіо Свобода, що в ніч на 7 січня Таджикистан відправив до Казахстану у складі миротворчих сил ОДКБ близько 200 військовослужбовців. За словами джерела, таджицькі військовослужбовці візьмуть участь в охороні шкіл, лікарень та соціальних об’єктів і не братимуть участі у придушенні протестів.
Довідка: Організація договору про колективну безпеку – військово-політична міжнародна організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Росія позиціонує її як альтернативу НАТО.
Передісторія:
З 2 січня в Казахстані тривають протести. Майже у всіх великих містах Казахстану, включаючи столицю, місто Нур-Султан, сталися сутички між протестувальниками з одного боку та поліцією, спецназом та військовими – з іншого.
5 січня уряд Казахстану відправили у відставку. 5 січня у Казахстані тривали зіткнення, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”. Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”.
Прем’єр Вірменії Нікол Пашинян заявив про ухвалене рішення направити Колективні миротворчі сили ОДКБ до Казахстану з метою стабілізації та нормалізації обстановки. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані. Також про такий намір заявила Білорусь.
Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальникам.
МВС Казахстану заявило про затримання майже 4 тисяч людей
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 16:41. УП
У ході протестів у Казахстані було затримано понад 3800 людей, 26 протестувальників убито та 26 – поранено.
Джерело: Tengrinews.kz з посиланням на МВС Казахстану, президент країни Касим-Жомарт Токаєв у зверненні
Деталі: За новими даними МВС Казахстану, по всій країні було затримано 3811 людей. При цьому 26 протестувальників було вбито та 26 – поранено.
Водночас, Токаєв у зверненні заявив, що “тільки на Алмати напало 20 тисяч бандитів”, маючи на увазі протестувальників.
За його словами, в країні очікується “розбір польотів”. “Критично важливо зрозуміти, чому держава “проспала” підпільну підготовку терактів сплячих осередків бойовиків”, – сказав він.
Президент заявив, що “бойовики” поки що не склали зброї, продовжують “вчиняти злочини” або готуватися до них.
“Боротьбу з ними треба довести до кінця. Хто не здасться, буде знищений”, – сказав він.
Видання Tengrinews.kz опублікувало фото з Алмати після протистоянняпротестувальників та силовиків.
Передісторія:
З 2 січня в Казахстані тривають протести. Майже у всіх великих містах Казахстану, включаючи столицю, місто Нур-Султан, сталися сутички між протестувальниками з одного боку та поліцією, спецназом та військовими – з іншого.
5 січня уряд Казахстану відправили у відставку. 5 січня у Казахстані тривали зіткнення, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”.
Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані.
Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальникам.
Генерал, який керував захопленням Криму, очолив операцію РФ у Казахстані
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 13:58. УП
Місію військ ОДКБ у Казахстані очолив генерал-полковник Андрій Сердюков, який організовував військову операцію з окупації Криму.
Джерело: Інтерфакс із посиланням на представника російського Міністерства оборони Ігоря Конашенкова
Деталі: Сердюков керував операцією із захоплення Криму Росією навесні 2014 року, а у 2019-му він очолив російське військове угруповання в Сирії.
Повідомляється, що саме Сердюков очолюватиме “миротворців” у Казахстані. Він є командувачем Повітряно-десантних військ ЗС Росії, має звання генерал-полковника.
За словами Конашенкова, термін дії “місії” у Казахстані обмежений, але конкретних дат наразі не повідомляють.
На даний момент відомо, що у перекиданні російських військових до Казахстану задіяні 75 російських військово-транспортних літаків – Іл-76 та Ан-124, а перекидання триває цілодобово.
У Казахстан направлені підрозділи 45-ї бригади спецназу ВДВ РФ, 98-ї повітряно-десантної дивізії ВДВ РФ та 31-ї окремої бригади ВДВ РФ. За словами Конашенкова, всі вони “пройшли спеціальну підготовку та мають реальний бойовий досвід”.
Пряма мова: “Російські військовослужбовці, що прибули в Республіку Казахстан, відразу приступили до виконання поставлених завдань. На цей час спільно з правоохоронними органами Республіки Казахстан взято під повний контроль аеропорт Алмати. Забезпечується безпека розташованого в місті Генерального консульства Російської Федерації та інших важливих об’єктів”.
Нагадаємо:
У Казахстані армії дали вказівку стріляти на ураження по мітингувальникам, яких президент Касим-Жомарт Токаєв назвав “бандитами та терористами”.
Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що майже придушила протести і відновила “порядок”.
Міноборони РФ показало перекидання військ та озброєнь до Казахстану
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 13:21. УП
Російські літаки доставили до Казахстану, де влада намагається придушити протести, техніку повітрянодесантних військ та “миротворців”.
Джерело: РИА Новости та ТАСС з посиланням на військове відомство
Деталі: Повідомляється, що Москва перекинула військовослужбовців та техніку ВДВ зі складу миротворців ОДКБ на 9 російських військово-транспортних літаках.
Російські ЗМІ опублікували відео посадки Іл-76 Міноборони РФ на аеродромі Алмати у Казахстані.
Нагадаємо:
Влада Казахстану заявляє, що їм майже вдалося придушити протести в країні – зокрема силовики взяли під контроль вулиці Алмати. Водночас, вранці 7 січня біля центральної площі міста Алмати ще можна було почути постріли.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв подякував російському президенту Володимиру Путіну за сприяння у придушенні мітингів по всій країні.
Вірменія направила до Казахстану сотню військових
07.01.2022 13:50
Збройні сили Вірменії направили до Казахстану 100 військовослужбовців у складі миротворчих сил Організації Договору колективної безпеки.
Як передає Укрінформ із посиланням на Новини Вірменії, про це повідомили у пресслужбі Міноборони країни.
Миротворчий підрозділ ЗС Вірменії виконуватиме функцію з охорони об’єктів та інфраструктури стратегічного значення.
Як повідомляв Укрінформ, мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня у Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести попри те, що уряд склав свої повноваження, а також було оголошено про зниження цін на газ.
Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.
У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, загинули щонайменше 30 людей.
Заступниця міністра охорони здоров’я Ажар Ґініят повідомила, що понад 1 000 людей постраждали внаслідок масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що в місті Алмати ситуація стабілізувалася, проте терористи, як і раніше, завдають збитків державі та приватному майну, тому він наказав відкривати вогонь на ураження без попередження.
У Киргизстані сьогодні, 7 січня, вирішили відправити до Казахстану 150 своїх військовослужбовців у складі ОДКБ.
Придушення протестів у Казахстані: Токаєв подякував Путіну
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 12:07. УП
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв подякував російському президентові за сприяння у придушенні мітингів по всій країні.
Джерело: звернення Токаєва
Пряма мова: “Особливі слова подяки адресую президенту Росії Володимиру Путіну. Він дуже оперативно і, головне, по-товариському тепло відреагував на моє звернення”.
Деталі: Літаки військово-транспортної авіації Росії перекинули основні сили свого контингенту ОДКБ на територію Казахстану з аеродромів у Московській, Іванівській та Ульянівській областях.
Військові ОДКБ прибули до Казахстану на запит влади Республіки після того, як по всій країні прокотилася хвиля протестних акцій. За словами Токаєва, “миротворці” будуть у Казахстані тимчасово. За даними ЗМІ, до країни переправили близько 2,5 тисячі військових ОДКБ.
Передісторія: Після прибуття в Казахстан російських військ на запит Токаєва, в країні майже припинилися акції протесту. Окрім іншого, Токаєв наказав силовикам стріляти у мітингувальників на ураження та без попередження.
У Казахстані силовикам дозволили стріляти на ураження по людях
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 11:11. УП
У п’ятницю в Казахстані армії дали вказівку стріляти на ураження по мітингувальникам, яких президент Касим-Жомарт Токаєв назвав “бандитами та терористами”.
Джерело: Tengrinews.kz
Пряма мова Токаєва: “Я дав наказ відкривати вогонь на ураження без попередження.
Нам довелося мати справу із озброєними та підготовленими бандитами, як місцевими, так і іноземними. Саме з бандитами та терористами. Тож їх треба знищити. І це буде зроблено найближчим часом”.
Деталі: Токаєв виступив 7 січня із третім зверненням після початку протестів у країні.
Під час звернення він пригрозив, що армія та силовики отримали від нього наказ відкривати вогонь на ураження.
На даний момент відомо про щонайменше 26 убитих, 18 поранених і понад 3 тисячі затриманих.
Нагадаємо:
З 2 січня в Казахстані тривають протести. Майже у всіх великих містах Казахстану, включаючи столицю, місто Нур-Султан, сталися сутички між протестувальниками з одного боку та поліцією, спецназом та військовими – з іншого.
5 січня уряд Казахстану відправили у відставку. 5 січня у Казахстані тривали зіткнення, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”.
Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.
Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”.
У Казахстані запровадили «критично червоний» рівень терористичної небезпеки
07.01.2022 10:31
На всій території Казахстану запроваджено «критично червоний» рівень терористичної небезпеки.
Як передає Укрінформ, про це з посиланням на МВС повідомляє новинний портал Vласть.
В усіх регіонах країни встановлено режим антитерористичної операції.
Рішення було ухвалено головою відомства Єрмаком Сагімбаєвим та узгоджено з президентом Касим-Жомартом Токаєвим.
За інформацією МВС, перші керівники державних органів реалізують заходи для стабілізації ситуації в країні та усунення терористичної загрози особистості та державі.
Перший заступник керівника адміністрації президента Даурен Абаєв також повідомив, що миротворці ОДКБ відповідають за прикриття та охорону державних об’єктів. Вони не беруть участі у бойових діях і не займаються ліквідацією бойовиків.
Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, попри те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.
Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.
У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, загинули щонайменше 30 осіб.
Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініят повідомила, що понад 1000 осіб постраждали внаслідок масових протестів у Казахстані, близько 400 були госпіталізовані.
Десятки мігрантів з камінням та гілками продовжують форсувати польсько-білоруський кордон
07.01.2022 12:54
Напередодні, 6 січня, 18 іноземців намагалися нелегально перетнути кордон Білорусі з Польщею, а цієї ночі 35 осіб форсували кордон.
Про це повідомляє у Твіттері Прикордонна служба Польщі, передає Укрінформ.
Як зазначається, громадянин Киргизстану вчора переплив Буг в районі прикордонної застави Янув Підляський.
Підкреслюється, що цієї ночі група з 35 осіб намагалася силою форсувати кордон на відрізку, що охороняється прикордонною заставою в Черемсі. У бік польських патрулів мігранти кидали каміння і гілки дерев.
Як повідомлялося, Польща та країни Балтії звинувачують Білорусь та РФ у гібридній агресії із застосуванням штучно створеного міграційного потоку на кордоні. Від початку кризи у серпні польсько-білоруський кордон намагалися нелегально перетнути близько 40 тис. іноземців з Близького Сходу та країн Африки. До червня уряд Польщі планує збудувати на відрізку майже 200 км польсько-білоруського кордону загородження висотою понад 5 метрів.
Дональд Трамп запускає власну соціальну мережу
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 11:36. УП
Колишній президент США Дональд Трамп у лютому запустить власну соціальну мережу.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на в Reuters.
Нова соціальна мережа матиме назву TRUTH Social. Вона має запрацювати 21 лютого, коли у США святкуватимуть День президентів.
“Ми живемо у світі, де Талібан має величезну присутність у Twitter, але вашому улюбленому американському президенту слова не дають. Це неприйнятно”, – стверджує Дональд Трамп у письмовій заяві, включеній у реліз.
“Я з радістю публікую свою першу правду на TRUTH Social незабаром. TMTG (Trump Media & Technology Group) була заснована з метою дати право голосу всім. Я дуже радий незабаром почати ділитися своїми думками про TRUTH Social і боротися з Big Tech”, -додає експрезидент США.
Додаток вже можна попередньо замовити в App Store. Згідно з супровідними рекламними фотографіями, він дещо схожий на мережу Twitter, зокрема, він дозволяє стежити за публікаціями та посиланнями інших користувачів на актуальні теми.
TRUMP Social буде запущено через 13 місяців після того, як Facebook і Twitter заблокували акаунти Дональда Трампа у зв’язку з вторгненням його прихильників до штаб-квартири Конгресу США.
У сирійських районах, підконтрольних Туреччині, люди вийшли на масові протести
07.01.2022 21:03
У районах проведення операцій ЗС Туреччини «Щит Євфрату» та «Джерело миру» люди вийшли на вулиці з вимогою покращення умов життя та припинення підвищення цін на електроенергію.
Про це повідомляє Сирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини (SOHR), передає Укрінформ.
«У п’ятницю в районах операцій «Джерело миру» і «Щит Євфрату», підконтрольних турецьким підрозділам і формуванням (Сирійської – ред.) національної армії, натовпи вийшли на вулиці, вимагаючи покращення умов життя та обслуговування, припинення підвищення цін на електроенергію турецькими компаніями та притягнення до відповідальності «корумпованих голів місцевих рад», – йдеться у повідомленні.
За даними джерел SOHR, протести відбулися в Марі, Азазі, Саврані і Аль-Бабі у сільській місцевості Алеппо. Протести також спалахнули в місті Таль-Абіад на півночі Аль-Ракки після того, як вчора активісти закликали людей вийти на вулиці з вимогами підвищення заробітної плати та покращення умов життя та обслуговування, припинення зростання цін на електроенергію, а також реформування місцевих рад.
Раніше джерела SOHR повідомляли, що в регіоні Силук на півночі Аль-Ракки в районах, що перебувають під контролем «зони деескалації», погіршуються умови освіти та недоступні предмети першої необхідності.
Сутички між палестинцями й ізраїльтянами: десятки поранених
08.01.2022 07:27
Унаслідок зіткнень між палестинцями та ізраїльськими військовими на Західному Березі, постраждали десятки протестувальників.
Як повідомляє Укрінформ, про це пише Сіньхуа.
“Сутички розпочалися поблизу міста Рамала. Місцевий журналіст отримав вогнепальне поранення від ізраїльського військового й десятки протестувальників втратили свідомість, вдихнувши сльозогінний газ”, – йдеться у матеріалі.
Зазначається, що затяті сутички трапилися також поблизу селищ Бейта та Бейт Дажан. У Комітеті Червоного півмісяця Палестини розповіли про 27 поранених тут з вогнепальної зброї палестинців.
Нагадаємо: у цих двох селищах регулярно відбуваються конфлікти між палестинцями та ізраїльтянами, які намагаються розширити свої поселення.
Триває прийяом заявок на участь у третьому «Сценарному пітчингу»
07.01.2022 20:04
Триває прийом заявок на участь у третьому конкурсі “Сценарний пітчинг”, що проходитиме 3-4 лютого у форматі Zoom-конференції.
Як передає Укрінформ, про це нагадує Українська кіноакадемія у Фейсбуці.
“Заявки від сценаристів приймаються до 11 січня. До участі запрошуються як професійні сценаристи, так і початківці, які мають оригінальні ідеї сценарію”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що ідеї сценаріїв розглядатимуться у таких категоріях: повнометражні ігрові фільми для широкої глядацької аудиторії; повнометражні ігрові фільми фестивального спрямування; короткометражні ігрові фільми; серіали для VOD або мультиплатформні серіали; анімаційні серіали як для телевізійного формату, так і мультиплатформні.
Щоб подати заявку, треба зареєструватися за посиланням, обравши статус “професіонал”, після чого обов’язково вказати у полі “професія” – сценарист. Після реєстрації зможете подати сценарій – інструкція за посиланням. До розгляду у пітчингу обов’язково мають бути подані логлайни та синопсиси існуючих сценаріїв або ідей для сценаріїв.
До пітчингу будуть допущені ті ідеї сценаріїв, що відповідають таким критеріям: технічні (подана вся необхідна інформація), відповідність категоріям, ідея зацікавила хоча б трьох продюсерів.
Повідомляється, що пітчинг відбуватиметься у декілька етапів: до 11 січня — приймання заявок від сценаристів; 12-13 січня — перевірка відповідності заявок технічним критеріям відбору; з 14 до 30 січня — голосування продюсерів; 3-4 лютого — презентація відібраних проєктів перед продюсерами в форматі Zoom-конференції.
“Сценарний пітчинг” — проєкт для продюсерів, що перебувають у пошуках нових ідей, а також для сценаристів, які прагнуть презентувати свої ідеї та сценарії продюсерам. Організатори проєкту — Українська кіноакадемія та онлайн-база українського аудіовізуального сектору DzygaMDB.
Перший “Сценарний пітчинг” відбувся онлайн у червні 2020 року. Ініціатором його проведення став сценарист Сергій Касторних. Другий “Сценарний пітчинг” відбувся у лютому 2021 року.
В Україні за добу – 7 177 випадків коронавірусу
07.01.2022 08:13
В Україні за минулу добу виявили 7 177 нових випадків коронавірусної хвороби.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство охорони здоров’я.
“Зафіксовано 7 177 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 364, медпрацівників – 203)”, – йдеться у повідомленні.
Також за минулу добу госпіталізували 1 866 осіб, летальних випадків – 192, одужали – 5 595 осіб.
За весь час пандемії в Україні захворіли 3 696 468 осіб, одужали – 3 506 509 осіб, летальних випадків – 97 088; проведено ПЛР-тестувань – 16 933 070.
Як повідомляв Укрінформ, за добу 5 січня в Україні було зафіксовано 6 632 випадки COVID-19.
У ВООЗ заявляють, що штам Омікрон не є легкою формою коронавірусу
07.01.2022 14:10
У Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) заявили, що новий штам коронавірусу Омікрон не належить до категорії «м’яких».
Як повідомляє Укрінформ, про це повідомляється на сайті ВООЗ.
За словами експертів, попри те, що Омікрон здається менш важким у порівнянні зі штамом Дельта, особливо у вакцинованих, це не означає, що його можна вважати легкою формою коронавірусу.
«Як і попередні варіанти, Омікрон госпіталізує та вбиває людей», – наголосили у ВООЗ.
«Цунамі» коронавірусної інфекції настільки велике та швидке, що вражає системи охорони здоров’я по всьому світу.
Як повідомлялося, у світі станом на ранок 7 січня зафіксували 300 871 578 випадків зараження коронавірусом. Зокрема, 5 490 282 летальні випадки, одужали 257 605 111 осіб.
Кількість щеплених проти Covid українців наближається до 50%
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 09:19. УП
Станом на 7 січня 47,6% дорослого населення України отримали принаймні одне щеплення проти коронавірусу.
Джерело: МОЗ
Деталі: За добу 6 січня в Україні 71 841 людину було вакциновано проти коронавірусу. Першу дозу отримали 21 997 людей, другу дозу – 44 836 людей. Додаткову – 388 людей, а бустерну – 4 620.
Від початку вакцинальної кампанії щеплено вже 14 800 318 людей, з них отримали одну дозу – 14 800 316 людей, обидві дози – 13 950 698 людей, додаткову – 5 787 та бустерну дозу – 16 216 людей. Загалом проведено 28 773 017 щеплень.
Відомство підрахувало, що 44,9% дорослого населення країни вже отримали дві дози вакцини проти коронавірусної хвороби.
Нагадаємо:
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підписав наказ про введення бустерної дози вакцини проти COVID-19 для всіх вакцинованих віком від 18 років, незалежно від того, якою вакциною вони щепилися.
Вже з 8 січня бустерну дозу вакцини проти ковід будуть вводити усім охочим.
Ковід: в Україні понад 7 тисяч нових заражень, найбільше – у Києві
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 08:21. УП
У четвер, 6 січня, виявили 7 177 нових випадків коронавірусної хвороби, майже дві сотні заражених померли.
Джерело: дані МОЗ
Деталі: Серед 7 177 хворих 364 дітей. Захворіли й 203 медики.
Також за минулу добу було госпіталізовано 1 866 людей, летальних випадків – 192. Водночас одужало 5 595 осіб.
Серед усіх регіонів країни найбільше заражень у Києві – 904, Івано-Франківській (505) та Львівській (494) областях.
Загалом від початку пандемії від ковіду померли 97 088 українців.
Нагадаємо:
5 січня в країні було зафіксовано 6 632 випадків коронавірусу, 187 хворих померли.
Україна має всі шанси отримати останній транш МВФ своєчасно – Гетманцев
08.01.2022 05:12
Україна має всі шанси виконати усі структурні маяки та отримати останній транш Міжнародного валютного фонду за чинною програмою у червні та щонайменше до кінця 2022 року обійтися без грошей фонду.
Про це Еспресо.TV заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, передає Укрінформ.
“Я не бачу структурних маяків, які б ми не могли виконати, щоб отримати наступний транш. Я передбачаю, що наступний червневий транш ми отримаємо, можливо, своєчасно”, – сказав він.
При цьому народний депутат додав, що Україна пройшла роки пікових виплат за держборгом і може замислитися про перехід на фінансування державного бюджету без підтримки Міжнародного валютного фонду.
“Ми пройшли пікові 2020-й і 2021-й роки… Хотілося б все ж розглянути можливість і провести дискусію про нову програму, а не стрибати в неї з головою. Можливо, і буде можливість до кінця року пройти без МВФ, наступний рік пройти без Фонду, а далі вже дивитися на ситуацію з публічними фінансами”, – прокоментував Гетманцев.
Нагадаємо: МВФ у червні 2020 року затвердив для Києва програму stand-by загальним обсягом близько $5 млрд, відразу виділивши перший транш фінансування обсягом $2,1 млрд. Однак обумовлений графік переглядів було порушено, а фінансування відновилося лише 22 листопада минулого року, коли Рада директорів Фонду виділила другий транш у розмірі $700 млн.
У 2021 році автовиробництво в Україні зросло на 65% – асоціація
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 12:00. УП
У 2021 році в Україні зібрали 8 153 одиниці автотранспортних засобів – це на 65% більше, ніж у 2020 році.
Про це повідомляє асоціація автовиробників України “Укравтопром”.
Зокрема, легкових автомобілів зібрали 7 342 шт. (+75%), комерційних – 43 шт. (-16%), автобусів (+10%).
За даними асоціації, у грудні 2021-го в Україні виготовили 620 од. автотранспортних засобів.
“Такий результат майже на 17% є кращим за листопадовий, а відносно грудня 2020 року виробництво збільшилось на 19 відсотків.
Позитивна динаміка була сформована виключно випуском легкових автомобілів. Якщо відносно попереднього місяця складання легкових авто збільшилось на 21%, то у порівнянні із показником грудня 2020 року на 23% та становило 550 од.”, – йдеться у повідомленні.
При цьому, виробництво комерційних автомобілів (без урахування АвтоКрАЗу, який перестав розкривати інформацію про своє виробництво з серпня 2016 року) залишилось на рівні грудня 2020 року (6 штук), що на 40% менше, ніж у листопаді 2021 року.
“Виробники автобусів за місяць виготовили 64 машини, це на 3% менше, ніж у листопаді, і майже на 9% менше грудневого результату 2020 року”, – додали в “Укравтопромі”.
Нагадаємо:
У жовтні на українських заводах зібрали 292 одиниці одиниці автотранспортних засобів – це на 58% менше порівняно з жовтнем минулого року і на 68% – порівняно з вереснем 2021 року.
У вересні 2021 року на українських заводах зібрали 909 одиниць автотранспортних засобів – це на 6% більше порівняно з показником річної давнини.
2 державні обленерго планують продати “Енергоатому” свої енергозбути
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 13:10 УП
Державні оператори систем розподілу (ОСР) “Миколаївобленерго” і “Хмельницькобленерго” планують продати державному НАЕК “Енергоатом” 100% акцій у своїх електропостачальних компаніях – ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” і ТОВ “Хмельницькенергозбут”.
Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна” з посиланням на дані системи розкриття інформації SMIDA.
Такі рішення ухвалили на позачергових зборах акціонерів АТ 29 грудня 2021 року.
Зазначається, що вартість активів – 105,166 та 69,787 млн грн відповідно.
Так, за продаж “Миколаївської електропостачальної компанії” проголосували 71,7% власників акцій, за продаж “Хмельницькенергозбут” – 72,2%.
При цьому, недержавні міноритарні акціонери “Миколаївобленерго” та “Хмельницькобленерго” проголосували проти продажу електропостачальних компаній “Енергоатому”.
Американські стартапи у 2021 році залучили рекордні 330 мільярдів доларів інвестицій
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 15:40. УП
Приватні американські стартапи залучили рекордні 329,8 млрд доларів інвестицій, майже подвоївши результат 2020 року.
Про це пише Financial Times з посиланням на дані PitchBook.
За даними PitchBook, минулого року приватні стартапи в США залучили 329,8 млрд доларів, водночас у 2020 році венчурні капіталісти інвестували у стартапи 166,6 млрд доларів – ця сума також була рекордною.
Як зазначає FT, у 2021-му інвестори вклали у стартапи приблизно учетверо більше коштів, ніж 5 років тому.
При цьому, більше половини від загальної суми минулого року отримали в результаті раундів фінансування на суму понад 100 млн дол.
“Це свідчить про те, що інвестори виявили готовність вкладати великі суми у відносно молоді компанії”, – пише FT.
Видання додає, що венчурні інвестори, зокрема, платили великі гроші за частки у перспективних стартапах, які займаються розробкою програмного забезпечення (ПЗ), хоча іноді вони мали невеликі доходи.
“Це викликано високим попитом на програмне забезпечення для бізнесу, постачальників у сфері електронної комерції та інших компаній, які виграли від пандемії.
Так, у листопаді інвестори оцінили в 1 млрд дол дворічний стартап Stytch, який розробляє софт для автентифікації, попри те, що його річний дохід був меншим за 1 млн дол.
FT додає, що криптовалютні стартапи також мали надзвичайний попит у інвесторів.
Зокрема, торговий майданчик для взаємозамінних токенів OpenSea залучив фінансування у розмірі 300 млн дол, а оцінка компанії зросла з 1,5 млрд до 13,3 млрд доларів.
За даними PitchBook, у 2021 році приватні стартапи в усьому світі залучили загалом 671 млрд дол, що більш ніж на 90% більше, ніж у 2020 році.
При цьому, співзасновник Union Grove Venture Partners Грег Болен, яка переважно інвестує у венчурні фонди, сказав, що компанія “взяла паузу” щодо деяких фондів, які останнім часом прагнули швидко залучити новий капітал.
“Те, що ми бачимо, нераціонально”, – вважає він.
Арешт активів “Прямого” й “5 каналу”: адвокат Порошенка звинуватив ДБР у брехні
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 16:02. УП
Адвокат п’ятого президента України й лідера партії “Європейська солідарність” Петра Порошенка заявив, що суд своєю ухвалою все ж арештував активи компаній, що мають прямий стосунок до трансляції програм телеканалів “Прямий” та “5 Канал”.
Джерело: адвокат Ігор Головань у скоїй колонці на УП та у Фейсбук
Деталі: У четвер у “Європейській солідарності” поскаржилися на арешт, серед іншого, медіа активів “Прямий” та “5-ий”, які раніше належали Порошенку. У свою чергу ДБР це заперечило, звинувативши опозиційну політсилу у “розповсюдженні неправдивої інформації”.
Після заяви ДБР адвокат Порошенка опублікував фото тої частини рішення суду, якою на активи було накладено арешт, зокрема в документі йдеться про арешт активів ДП “ТРК” НБМ – Запоріжжя” та ТОВ “Телекомпанія “АВТОР ТВ”. За словами Голованя, саме ці компанії мають прямий стосунок до трансляції програм опозиційних телеканалів.
Окрім того, він звернув увагу на те, що замість коду телекомпанії “Автор ТВ” і прокурори і суддя зазначили код іншого актива ТОВ “Вільні медіа” – ТОВ “ТРК “Експрес-інформ”.
Пряма мова: “Не арештовували, брешуть, активів “Прямого” і “5 каналу”. Але ось же скріншот Ухвали про арешт, а нижче скріншот прокурорського клопотання, яке Її честь Бортницька у свою ухвалу разом з помилками і “очєпятками” переписала…
Порошенко давно і публічно передав ці активи ТОВ “Вільні медіа”, засновниками якого є десяток відомих журналістів і народних депутатів. Тобто, прокурори і суддя умисно наклали арешт на медіа активи, що вже не належать Петру Порошенку”.
Нагадаємо:
Печерський районний суд Києва 6 січня арештував майно Петра Порошенка у справі про державну зраду.
У справі Порошенка не арештовували активи “Прямого” та “5 каналу” – ДБР
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 12:43. УП
У справі про державну зраду арештували майно п’ятого президента, лідера “Європейської солідарності”, Петра Порошенка. У ДБР заявили, що у рамках цієї справи на активи телеканалів “Прямий” та “5-ий” арешт не накладався.
Джерело: повідомлення Державного бюро розслідувань
Деталі: Печерський районний суд Києва арештував майно п’ятого президента та лідера “Європейської солідарності” Петра Порошенка у справі про державну зраду. ОГП уточнив, що арештували майно Порошенка, яке йому належить відповідно до даних у держреєстрах.
Після цього пресслужба “Європейської солідарності” розповсюдила заяву про арешт активів телеканалів “Прямий” та “5-ий”, які раніше належали Порошенку. У свою чергу ДБР це заперечило.
Дослівно ДБР: “Очікуваною реакцією стало розповсюдження неправдивої інформації про нібито накладення арешту на активи телеканалів “Прямий” та “5 канал”, власником яких є медіахолдінг “Вільні медіа”, що не відповідає дійсності, оскільки арешт на корпоративні права на вказані канали та їх активи не накладався.
Наголошуємо, що у зв’язку з прийняттям згаданого судового рішення будь-яких обмежень діяльності засобів масової інформації не відбулося.
З метою уникнення маніпуляцій та подальших інформаційних спекуляцій довкола даного кримінального провадження повідомляємо, що арешт накладено виключно на майно, корпоративні права, власником яких згідно відповідних державних реєстрів є п’ятий Президент України, повноваження якого припинено”.
Передісторія:
П’ятому президенту України лідеру партії “Європейська солідарність” Петру Порошенку підписали підозру в держзраді та сприянні тероризму в рамках розслідування справи про незаконні постачання вугілля з окупованих територій.
Його викликали на допит на 23 грудня. Порошенко, який перебуває за кордоном, заявив, що повернеться в Україну лише у першій половині січня.
Офіс генпрокурора погодив клопотання про обрання запобіжного заходу експрезиденту Петру Порошенку у вигляді арешту з можливістю внесення застави у розмірі 1 млрд грн.
Державне бюро розслідувань натякнуло, що Петро Порошенко вирішиввилетіти за кордон тоді, коли з’явилася інформація про підготовку йому підозри в держзраді.
Допомога силою: які наслідки матиме введення військ РФ до Казахстану
П’ЯТНИЦЯ, 7 СІЧНЯ 2022, 09:50 — ЮРІЙ ПОЙТА, ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПРАВДИ
Лише декілька днів повністю змінили політичну ситуацію у традиційно стабільному Казахстані. Введення у країну “миротворців” РФ та її союзників повністю змінює ситуацію як у самому Казахстані, так і в регіоні.
Влада Казахстану виявилася не готовою до такого швидкого розширення протестів – за пару днів вони миттєво охопили практично всю країну. Не меншою проблемою стало те, що вимоги протестувальників з економічних швидко трансформувалися в антиурядові: вони вимагали відставки уряду та відходу від справ першого президента Нурсултана Назарбаєва.
Влада фактично втратила контроль над країною, силові структури та збройні сили виявились неспроможними до наведення порядку і забезпечення безпеки. Як наслідок, президент країни Касим-Жомарт Токаєв звернувся до ОДКБ (проросійського аналогу НАТО) із проханням допомогти подолати “терористичну загрозу”.
Швидка інтервенція російських військ під егідою “миротворчих сил” ОДКБ викликає низку запитань.
Чому протести відбулися саме зараз, хто ними керував та якою є роль РФ у нинішньому конфлікті? А одночасно – які наслідки матимуть події у Казахстані, в тому числі й для України?
Роль ОДКБ та Росії
На даний час важко підтвердити, що Росія була причетною до провокування протестів, принаймні наразі відсутні докази та ознаки цього.
Однак можна сказати напевно, що Росія намагається максимально використати вразливе становище Казахстану задля досягнення своєї вигоди, реалізуючи “гібридний сценарій” встановлення контролю над країною.
По-перше, запропонувавши введення контингенту ОДКБ задля “наведення конституційного порядку”,
Росія демонструє слабкість та неповноцінність Казахстану як держави, а також свій беззаперечний та монопольний авторитет на пострадянському просторі.
Головний меседж Москви для світу полягає в тому, що тільки РФ спроможна забезпечити порядок на цій території, тому слід надати їй можливість для панування у своїй зоні впливу.
По-друге, надання допомоги з боку ОДКБ однозначно принесе суттєві загрози суверенітету Казахстану: ймовірно, Москва висуне низку вимог за свої послуги.
Основними з них можуть бути: відмова Казахстану від багатовекторної політики на користь Москви; максимальне скорочення зв’язків із США та НАТО; відмова від переходу казахської мови на латинську графіку; суттєве збільшення статусу російської мови, аж до надання їй статусу другої державної; створення на базі ЄАЕС наднаціональних органів політичного управління; передача російському бізнесу стратегічних підприємств; поглиблення енергетичної залежності шляхом побудови російської АЕС на території Казахстану; більш проросійська позиція щодо Криму; участь казахстанських збройних сил у військових операціях РФ за кордоном.
І нарешті, варто розуміти, що введення військового контингенту РФ у Казахстан не вирішить проблему безпеки у країні, проте міцно “прив’яже” казахстанську владу до Росії.
Малоймовірно, що російські військові будуть виведені за місяць, як про це зараз говорять. Дуже реально, що будуть знайдені причини для залишення російського військового контингенту в Казахстані на постійній основі: під приводом ризиків повторення внутрішньої нестабільності, нібито керованої з-за кордону; розповсюдження радикальних елементів з Афганістану; загрози кольорових революцій з Заходу тощо.
Росія модернізує та трансформує свої підходи до поступового формування нової системи міжнародних відносин “СРСР 2.0”, використовує відповідні вразливості кожного об’єкту впливу та наразі, під виглядом “миротворчої операції”, взялася за створення нової “Союзницької держави” з Казахстаном.
Чому Казахстан спалахнув?
Разом із тим для розуміння подій у Казахстані варто краще зрозуміти причину протестів.
Казахстан – країна з досить високими економічними показниками, є одним із регіональних лідерів, володіє значними запасами енергоресурсів, має досить розвинену соціальну політику, чим забезпечує лояльність суспільства, проте характеризується авторитарним політичним режимом.
Внаслідок цього казахстанське суспільство є фактично відірваним від політичного життя, мало цікавиться політикою, характеризується невисоким рівнем політичної культури, оскільки вважає, що не має жодних інструментів впливу на владу.
Протягом багатьох років це забезпечувало монопольне перебування при владі чинної політичної еліти, але одночасно – поступово призвело до посилення недовіри та негативного ставлення до влади з боку суспільства.
Сформувався розрив між владою та суспільством, що в умовах неочікуваного підвищення цін на газ, “половинчастості” та незавершеності оголошених чинним президентом Касим-Жомартом Токаєвим реформ, корумпованості старої політичної еліти, монопольного впливу олігархів, відсутності виборності регіональних еліт призвело до серйозного конфлікту між владою та суспільством.
Внаслідок цього ми спостерігали швидку політизацію та радикалізацію соціально-економічного протесту, образи в бік першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва та навіть повалення його пам’ятника.
Однією з особливостей цих акцій є масовий характер, що стало справжнім випробуванням для влади країни.
При цьому масовість спостерігалася не тільки з точки зору великої кількості демонстрантів на площах та вулицях, але і щодо широкого географічного охоплення практично в усіх регіонах країни, що говорить не про етнічне забарвлення, а про політичні позиції протестувальників.
Другою особливістю стало надзвичайно швидке перетворення протесту з соціально-економічного (газового) в політичний, при цьому не тільки із закликами до відставки уряду та відсторонення Назарбаєва від державних справ.
Протестувальники вдалися до радикальних та насильницьких дій – сутичок із правоохоронцями та захоплення органів державної влади, корпунктів ЗМІ, аеропортів, відділків правоохоронних органів.
Зазначене говорить про високу мотивацію протестувальників стосовно бажання кардинального перезавантаження влади, навіть усвідомлюючи можливі наслідки у випадку невдачі революції.
Це, ймовірно, демонструє новий рівень ціннісних орієнтацій частини суспільства Казахстану, діалог з якою політичній еліті так чи інакше доведеться вибудовувати.
Водночас протестувальники не мали лідерів та, крім закликів до відставки чинної влади, не висували конкретних вимог щодо подальшого розвитку країни: яку майбутню політичну систему вони пропонують побудувати на заміну старої; яку внутрішню та зовнішню політику вони формуватимуть; які реформи проводитимуть.
Крім цього, протест за досить короткий час маргіналізувався.
Масові акції перетворилися на погроми крамниць та торговельних центрів, мародерство, крадіжки і підпал автомобілів.
Цей факт також говорить про низьку самоорганізацію протестувальників, які не змогли сформувати відповідні загони самооборони та допустили перетворення політичного протесту на акції вандалізму.
Така трансформація допомогла чинній владі та правоохоронним органам поступово відновити контроль за ситуацією: проти “мародерів та терористів” була застосована стрілецька зброя, що, ймовірно, не викликало осуду в наляканого мародерами суспільства.
Наслідки для України
Очевидно, що розвиток ситуації в Казахстані матиме безпосередні наслідки і для нашої держави. Щоправда, все буде залежати від конкретного сценарію розвитку подій.
Серед основних загроз, які вже є актуальними, слід зазначити намагання російської сторони знайти “український слід” у роздмухуванні та координації протестів.
Для цього використовується казахстанський опозиційний політик Мухтар Аблязов, який, проживаючи на території Франції, поширює українські телефонні номери нібито для зв’язку із штабом координації протестів та навіть роздає інтерв’ю українським телеканалам.
Його заклики до повалення “режиму Назарбаєва” вже активно використовуються російськими медіа, надаючи таким чином “докази” українського втручання у внутрішні справи Казахстану.
По-друге, значно посиливши залежність Казахстану від своєї військової підтримки, Росія, ймовірно, буде намагатися:
– послабити українсько-казахстанські економічні відносини шляхом накладання обмежень на імпорт української продукції до Казахстану;
– змінити позицію керівництва Казахстану щодо питання Криму в бік проросійського бачення, а також активніше просувати антиукраїнські наративи в медіасередовищі Казахстану;
– примусити союзників по ОДКБ до активніших дій щодо військового співробітництва на Західному оперативному напрямку, наприклад щодо участі Збройних сил Казахстану в навчаннях поблизу кордонів України.
В той самий час можливий і відносно позитивний сценарій розвитку ситуації, який реалізовуватиметься за умови чіткого розуміння казахстанською владою та суспільством загроз, які несе в собі військова інтервенція РФ під виглядом “миротворчості” та захисту від мародерів.
Сподіваємося, що Казахстан зробить правильні висновки та не повторюватиме помилок інших держав.
Автор: Юрій Пойта,
керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network
Державі може стати страшно, коли люди почнуть себе поважати. Інтерв’ю отця Зелінського
УП. 06.01.22
В отця Української греко-католицької церкви Андрія Зелінського так багато соціальних ролей, що на початку інтерв’ю він уточнює, з ким саме УП буде говорити – капеланом, співзасновником Української академії лідерства (УАЛ), викладачем Українського католицького університету чи автором книжок?
У київських колах його зазвичай описують простіше – “той, хто надихає”. І з цим складно не погодитись.
Отець Зелінський – легендарний капелан українського війська.
У 2006 році він почав служіння в Академії сухопутних військ у Львові, у 2014 став першим офіційним капеланом при штабі АТО, у 2017 – штатним капеланом 36 бригади морпіхів. Остання історія служіння вилилась у щоденник спогадів “Моя мандрівка у країну морпіхів”.
Нині він працює в департаменті військового капеланства УГКЦ, є радником з комунікацій Блаженнішого Святослава, а також читає лекції в УКУ та УАЛі. Освіту отець здобував у коледжі Святого Василія в американському Стемфорді, Папському Григоріанському університеті в Римі та Києво-Могилянській академії.
Його графік розписаний ледь не по хвилинах. За день до розмови з УП він був у Маріуполі, в одному з філіалів УАЛу, а наступного дня вирушає у Львів – презентувати свою книгу “Бог приходить увечері”.
Ми зустрічаємось у Veterano Brauni – невеликій кав’ярні на столичному Подолі, яку відкрив ветеран війни. І говоримо про явище зраненої людяності та способи її подолання, рецепт пошуку відповіді на одвічне питання “хто я” та причини зменшення мотивації українських військових на восьмому році війни.
А також випитуємо в отця Зелінського суть закону про службу військового капеланства, над яким він працював майже 10 років. І в ухвалення якого сам досі не може повірити.
“Українцям потрібно навчитися поважати себе”
– Наприкінці 2021 року ми публікували річний перелік перемог українців, до якого увійшли як доволі формальні речі, на кшталт медалей на Олімпіаді, так і певні тенденції, як от наступ айтішників на олігархів.
Отче, ви не лише спостерігаєте за суспільством з іншого ракурсу, а і є частиною кількох систем, зокрема УГКЦ, УАЛу, ЗСУ. Що б ви назвали перемогами України, українського суспільства у 2021 році?
– Серед цілої низки перемог, які ви назвали, для мене важливішими залишаються ті, де перемагає, власне, людина.
Ми все ще перебуваємо в пострадянському суспільстві, де серйозною залишається спокуса мислити категоріями “людина для держави”, а не навпаки. І це також відображається на способі нашої взаємодії, діяльності.
Спершу ми інсталюємо в нашій свідомості державу як істоту “над”, майже як метафізичну субстанцію, забуваючи про те, що Україна – це ми. Забуваючи про те, що державу ми творимо для того, аби захистити найфундаментальніші засади нашої людяності – те, що ми називаємо правами та свободами людини.
Отже, для мене була важлива кожна подія, де з’являлась людина як цілісна істота, яка здатна мріяти про кращий світ. Яка знайшла в собі сили і здатність повірити, що це можливо. Наші паралімпійці завжди у цьому випадку залишаються одним з найяскравіших проявів тріумфу національного духу.
– 98 медалей у 2021 році.
– Так, на тлі усіх скандалів, пов’язаних із нашою олімпійською командою, паралімпійці взагалі здивували. І айтішники, яких ви згадали… Це самі ті моменти, де людина, в умовах сьогодення, ніби може проявити глибину своєї людяності.
Ми останніми роками трішки зблідли, маю на увазі людство назагал. Ніби влаштували комфортний світ і відмовилися від чогось великого, фрагментувалися, розпорошилися. А в Україні нам ще є про що мріяти.
Україна перебуває на такому, трішки шпагаті: з одного боку, ми ніби йдемо в ногу з сучасністю, з іншого – не до кінця розпрощалися з 20 століттям. Це стосується також і таких принципів, засад державотворення України, як відповідей на питання “хто ми”, “навіщо ми”. Питання, які в європейському дискурсі з’являлися на рівні художньої літератури, філософської думки – мусимо визнати, – у нас дуже і дуже спрощені.
І це, з одного боку, тиск сучасності, яка розпорошує і не дозволяє заглянути до глибин. З іншого – на жаль, щорічна втрата нашого інтелектуального ресурсу. Багато українців, які здатні творити країну кращої якості, залишають її.
– І помирають за неї.
– І, зрештою, так. Плюс, ми живемо в контексті таких глобальних викликів як ковід, а паралельно в нас відбувається зміна поколінь і загострення на сході.
– Ви згадали, що в Україні ще є про що мріяти – що найперше мали на увазі?
– Світ, у якому людина захищена в її цілісному вигляді, у якому вона може реалізовувати свій потенціал. У мене часто запитують, що означає бути людиною? У наш час це стало таким собі хайповим виразом “бути собою”. Я люблю повторювати, що для каменя бути собою просто, він просто є і він є каменем.
Для людини бути людиною означає ставати собою – відкривати власні можливості, потенціал. Кожна людська істота – це постійна динаміка, невпинний рух до чогось глибшого, кращого. Не збитися з дороги, не втратити контакт з прагненням глибини й автентичності – одне з надважливих завдань у світі, де потрібно постійно виживати.
Відкрити і розвинути оте людське – це надзвичайно важливо для нас і потребує відважних людей.
У 2021 в мене вийшло дві книжки, одна з яких “Бог приходить увечері” – це короткі медитації про духовність. Для мене це не паралельний світ, а вміння зауважити глибину в тому, що нас оточує – у людях, суспільстві, державних інституціях. І ця книга присвячена героям сучасності – людям надії, тобто тим, хто її сьогодні не втрачають.
Нам дуже важливо думати про світ, у якому ми хотіли б жити, уявляти його. Ми якось себе не ідентифікуємо з глобальним простором. Звичайно, з’явився прошарок населення, який в міру своїх бізнес-інтересів, політичної свідомості розглядає Україну в контексті глобальної спільноти.
Але для більшості українців світ – це десь, а ми тут. Нам треба відчути виклики, які стоять сьогодні перед людством – питання екології, розвиток інформаційних технологій тощо. Багато в чому ми вже, так би мовити, глибше інтегровані – принаймні де-факто. Питання лише, наскільки ми це усвідомлюємо, наскільки можемо впливати на світовий порядок. Цього, мені здається, нам ще дуже бракує.
І цей шлях починається не з якихось красивих політичних теорій, а з самоповаги. Це одна із фундаментальних речей, якій українцям потрібно ще навчитися – поважати себе. Бо коли бракує поваги, включається процес автокомпенсації.
– Як українцям виховати в собі цю самоповагу?
– Мені здається, що сьогодні перед нашою з вами державою існує два стратегічних вектори. Перший – це зцілення ран війни. Це і не до кінця зрозуміла ситуація з ескалацією конфлікту, і весь геополітичний гамір…
Але найважливіше в цьому контексті пам’ятати, що в нас залишається величезна кількість громадян, зранених війною. Особливо там, де війна торкнулася дуже глибоко – я про родини полеглих синів, батьків, друзів, з якими мені доводиться працювати.
У нашому національному дискурсі якось мало йдеться про зранену людяність. Багато йдеться чи то про втрати – а це соціологічний, не людський термін – чи про гвоздички і панахиди, з церковного боку. Але “людяність” це щось більше і глибше.
Зранена людяність – це коли ти приречений з цим жити до кінця життя. Найближчі люди зникли, їх немає ніде. Тут ми говоримо і про військових, і про цивільних – у кожного своя історія. Але це рани. Біль не дозволяє мислити раціонально, він змушує мислити про місце болю – і тоді з поля зору зникає якась ширша перспектива.
– Який місточок, зв’язок між загоєнням ран війни і вихованням самоповаги?
– Ви починаєте відчувати себе людиною тоді, коли відчуваєте як власну рану, так і турботу про вашу зраненість. Знайшовши шлях зцілення, ви можете розділити його з іншими.
Я знаю багатьох матерів, які втративши власних синів-військових, докладають максимум зусиль, аби підтримати інших матерів. Це суть суспільного зцілення: ми турбуємось про рани одне одного, не чекаючи приходу міфічної держави, яка накладе на них пластир. Так не буває.
Держава має виконувати свої функції на належному рівні, але якщо людина не почне допомагати людині, якщо ми не почнемо перев’язувати рани одне одному… А ми це вже вміємо, тепер важливо, щоб цей процес не завершився. Бо ран ще багато. ПРИЄДНАТИСЬ
“Людям, які можуть відповісти на питання “хто я”, легше відповісти на питання “що таке Україна”
– Яким є другий стратегічний вектор?
– Виховання нового покоління, плекання нової свідомості на основі нових цінностей.
Останніми роками на нашій політичній сцені, у публічному просторі з’являється велика кількість яскравих людей з прекрасними ідеями, з солідною освітою. Але їм теж бракує поваги до себе, вони намагаються компенсувати це самозакоханістю.
Вони глибоко переконані, що знають усе — тільки це не зовсім так. Вони багато інвестують, без сумніву, намагаються налагодити процеси, але згодом вони самі виснажуються, і повертаються – або в себе, або закордон.
Натомість існує ціле покоління, де виживання командою формувалося впродовж десятиліть. Вони одразу ж підтягують своїх знайомих на відповідні посади, навіть якщо вони всі в запасі, у глибокому далекому резерві, на пенсії. І кожен раз ти просто посміхаєшся, коли дивишся на ці призначення! Ну як, уже все?
Ні, так є і буде, поки ми не навчимось, по-перше, себе поважати. А самоповага починається із усвідомлення, що моє життя і моя країна – в моїх руках, а вже потім – з дуже практичних речей. Не можна все звести до якоїсь геть абстрактної справи, практичні речі – це базові алгоритми. Ти ставиш ціль, докладаєш зусиль і відчуваєш смак перемоги, коли досягаєш результату.
Ми вчимо студентів УАЛу відчувати смак конкретної перемоги. Це те, що створює фундамент для самоповаги. Самоповага – це дуже смиренне мистецтво. Тут не йдеться про те, що треба вилазити на сцену. Йдеться про те, що ти розумієш, хто ти і вчишся бути собою. Людям, які вималювали контури власного буття, які мають варіанти відповідей на питання “хто я?”, буде легше відповісти колись на питання “що таке Україна?”.
– Маю уточнення: яке запитання має собі поставити людина, щоб відповісти на головне питання “хто я?”
– “Навіщо я?” Це звичайно, питання-провокація, питання сенсу, тут можна і Ніцше, і Франкла згадати… Я люблю ділити людей на дві категорії – заручники обставин і командири власного життя.
Основне питання заручників обставин “чому так трапилося?” – за ним стоїть прагнення встановити причинно-наслідковий зв’язок. Для командирів власного життя перманентним питанням завжди залишається “навіщо? навіщо так сталось?”. Це питання уже розкриває перспективи осмисленого виходу із ситуації.
Ви можете не знайти на нього відповідь сьогодні, завтра чи післязавтра, але це, як запалювання в машині – ви починаєте процес руху. Можливо, сьогоднішня відповідь буде обмеженішою за ту, яка з’явиться завтра – коли ви здобудете освіту, досвід. Повага людини до себе базується на досвіді. Результат, смак перемоги, створює досвід.
Втім є одна річ, яку я не розумію в Україні – чомусь усі зі школи намагаються бігти в політику. З усією повагою, але навіщо? Без життєвого досвіду? Я часом люблю пояснювати своїм студентам, що політика починається з мамонта, точніше, аби вижити, потрібен досвід: слід об’єднати команду, аби мамонта вполювати, а потім подбати про принципи його справедливого розподілу. Інакше можна себе знищити в процесі конфлікту інтересів над тушкою мамонта.
Людині хочеться жити в справедливому суспільстві. Зрештою, якщо пригадати – а я дуже добре пам’ятаю 21 листопада 2013 на Майдані і 20 лютого 2014, – перші гасла були саме про справедливість. Вони звучали найголосніше, при чому різними мовами.
– Просте й водночас складне запитання – чи втамований цей запит на справедливість сьогодні, на початку 2022 року?
– Ні, вважаю, що ні. Хоча, це не для того, аби якось …
– Применшити?
– Так, це ніби несправедливо. Справедливо сказати, що зроблено чимало. Але ми зараз з вами говоримо про інституційне оформлення – суспільство змінюють не індивіди, а інституції. Але самі інституції творять люди, і отут перед нами виклик.
Появи корисних інституцій і законів замало – важливо, аби люди розуміли і бажали за ними жити.
Часто люблю повторювати, що перед українською державністю існує дві екзистенційні загрози, і нам потрібно негайно шукати на них відповіді: як консолідувати українців і як легітимізувати державу в Україні. І якщо перше про цінності, то друге про довіру – до органів влади і влади взагалі як соціального феномену.
Наша історія не дозволяє нам легко знайти відповіді на ці питання, але майбутнє державотворення в Україні знаходиться на їхньому перехресті. На цьому ж перехресті знаходиться відповідь на запитання “хто ми?”. Бо ідентичність – це не даність, це те, що ми генеруємо у процесі подолання загроз нашому розвитку. Ідентичність ми творимо, формуємо.
Так само людина – це постійний розвиток, рух до своєї мрії, до якогось бачення. Тому обов’язково має бути цей напрямок виховання, формування нового покоління – людини цілісної, здатної вірити та не втратити надії. Яка в процесі подолання життєвих перешкод може знайти відповідь на запитання “хто я”.
“Тепер капелани стають військовослужбовцями, як в більшості НАТівських армій”
– Ми вже кілька разів побіжно згадували про українських військових, у цьому контексті не можу не запитати про нещодавно ухвалений закон щодо служби військового капеланства.
Ви назвали його “проривом крізь ментальність пострадянського суспільства” – за що така висока оцінка?
– Знайдіть мені інший документ, закон в Україні, який пріоритезує, у контексті самого документу, фундаментальні права і свободи людини?
Робота над цим законом розгорталась на тлі певних сумнівів чи непорозумінь з боку старшого покоління, сформованого в радянському чи пострадянському ментальному просторі. Перша претензія – у нас же церква відокремлена від держави!
Вона так само відокремлена у США, Німеччині, чи Франції. Але це не заважає розвиненим ліберальним демократіям пріоритезувати права і свободи громадянина, не перешкоджаючи секулярності самої держави.
Про що йдеться? Закон має допомогти військовослужбовцям реалізувати право на задоволення духовно-релігійних потреб. Одне з наших природних прав – на свободу сумління та віровизнання. І військова служба накладає обмеження на його реалізацію. Більшість українців довіряють церкві, хоча, правда, різні існують люди… У мене от часто запитують, чи зустрічав я атеїстів на війні.
– Зустрічали?
– Так. Це ж Ремарк, що на війні атеїстів не існує, а я кажу – існують, я їх бачив, можу показати, в якому окопі. Ми живемо в сучасному світі, де люди мають власні погляди або цілу систему поглядів. Проте погоджуюсь, що війна таки змінює систему людських пріоритетів.
– А кого більше – атеїстів чи вірян?
– Статистика говорить, що майже 70% українців довіряють церкві. І взагалі, так, більшість все-таки вірян – у нас також є офіційна статистика по Збройних силах.
– Повертаючись до закону про військове капеланство – можете практично пояснити, що саме вам дає цей документ?
– Я хочу ще раз підкреслити, що цей закон дає державі. Держава не оплачуватиме діяльність священника у війську, вона оплачуватиме діяльність фахової компетентної особи, яка виконує обов’язки військового капелана.
А це чотири напрямки – душпастирська діяльність, у її міжконфесійному вимірі, релігійно-просвітницька, благодійна та консультування командування з питань релігійної обстановки в підрозділі та в районі виконання завдань. Усі ці речі вимагають фахової підготовки.
Церква не втручається у державні справи, у військову службу. Задоволення духовно-релігійних потреб відбувається на добровільних засадах.
– Релігійні потреби, як і люди бувають різними. Що цей закон говорить про капеланство УПЦ МП?
– Нічого.
– Він не дублює заборону 2018 року?
– Ви про закон “Про свободу совісті та релігійні організації”? Він у нас функціонує, все. Там є поправка, яка забороняє релігійним організаціям, керівний центр яких знаходиться на території держави-агресора, бути присутнім на територіях військових частин.
– Як ви особисто ставитеся до цієї заборони?
– Дивіться, питання національної безпеки мають регулюватися органами, які відповідають за національну безпеку. І наголошую, мають відслідковуватись і регулюватися – це дуже важливо.
Ми знаємо конкретні приклади 2014 року – де зберігалась зброя, де священнослужителі, які підтримували дух спротиву українській державі, її переховували. Це навіть не питання закону, це питання національної безпеки.
– А як відсторонення священників МП від капеланства відбувалось у 2018 році? Порошенко підписав закон, і на наступний день керівники всіх частин просто попросили священників МП піти?
– Це питання не до мене. Я в той час був на фронті й, щиро кажучи, нікого з Московського патріархату там не зустрічав.
“Державі може стати страшно, коли люди почнуть себе поважати”
– У 2014 ви стали першим капеланом при штабі АТО. З того часу змінилось багато речей – обстановка в армії, інтенсивність боїв, політична ситуація в країні. А як змінились українські військові? Як змінились потреби, з якими вони до вас як військового капелана приходять?
– Не забуваймо, що 8 років – це вже питання соціології, тобто прийшли люди з іншим мисленням, наступило нове покоління. Але навіть впродовж цього періоду агресії можна виокремити різні етапи.
Для першого етапу характерний високий рівень хаосу – людям важко було зрозуміти, що відбувається. Не існувало лінії фронту. Як розгорнувся перший намет у штабі АТО, до мене найчастіше звертались із запитанням “що відбувається?”.
Цьому періоду також притаманна велика кількість вмотивованих людей, зокрема, якщо говорити про добробати. Тоді ж були серйозні й ідеологічні виклики, й технічні. Це був період великих викликів, до яких ми не були готові як держава.
Згодом настав інший – коли конфлікт почав затягуватися, одна за одною почали приходити хвилі мобілізації… Тоді вже до війська потрапляли люди, які відображали певний соціальний зріз, усі проблеми, які існують у суспільстві.
Уже на третій-четвертий рік війни ми виходимо на професійне забезпечення, на контрактну армію. Говоримо, що туди йдуть люди, які бажають служити, які розуміють, за що вони служать.
Втім, коли конфлікт затягується і зникає перспектива швидкої перемоги, зменшується рівень мотивації. Солдата, у першу чергу, годує ідея – от зараз ми кудись просунемся, от зараз переможемо. Військо не може сидіти і нікуди не рухатися, його основна функція – виконувати завдання за призначенням.
Широкий загал асоціює війну з пострілами куль, розривами артснарядів. Але не тільки це ранить свідомість військових – просидіти місяць в окопі, де, крім болота, нічого немає…
– З чим ви асоціюєте війну?
– Саме з болотом – кілометри болота від позиції до позиції. І в цьому болоті доводиться і жити, і спати – воно скрізь. Попри всі інші “спецефекти”, війна – це стоптана десятками кілометрів земля.
І це саме та ситуація, де дуже важливо працювати з духом людини, з її психікою.
Я був штатним капеланом у бригаді морської піхоти. Коли я регулярно обходив позиції вздовж передової, усі незадіяні до бойового чергування воїни збирались, і я розказував їм історії про звитягу, давніх греків і всілякий інший воїнський епос.
Місія військового капелана – бути поруч, аби прихилити небо. Це віддзеркалюється як – повернути людині правду про її людяність. Ти тут, і це не тому, що тобі хтось поставив печатку у військовому квитку, а тому що ти людина.
Не мають значення політично ухвалені рішення, має значення, що ти несеш відповідальність за своє життя перед власним сумлінням. Рано чи пізно доведеться подивитись в дзеркало – дуже важливо помітити там когось, хто заслуговує на твою повагу.
– Військові на передовій переймаються тим, що вони вбивають, фізично знищують людей?
– Дивіться, ми говоримо про військові тактики 21 століття. Сьогодні дуже рідко є таке, що людина бачить того, кого їй доводиться вбивати – сьогодні кущі стріляють у кущі.
Найскладніше, напевно, снайперам – це найвразливіша категорія військовослужбовців, з погляду психічного та духовного здоров’я. Але на загальному тлі це винятки. У принципі все залежить від особистості. Доктрина військового лідерства, ухвалена в грудні 2020, передбачає певний етос воїна. Цінності, які стають істинним орієнтиром.
Коли людині є діло до власних цінностей, вона може дати собі відповідь на питання “навіщо це сталося”. Не чому, а навіщо. Це забезпечує безпеку її психічного стану, запобігає розвитку посттравматичного стресового розладу. Якщо людина внутрішньо не захищена, вона сама створює для себе відповіді – комусь це вдається, а комусь ні.
У збройних силах Канади, США, наприклад, є посібники з військової етики. Дивишся на них і думаєш, як ми 8 років даємо собі раду? Основним завданням військового вишу в Україні сьогодні має стати підготовка військового лідера! І українське військо має повернути собі статус “школи життя”.
– Наскільки в цьому контексті Україна сьогодні далека від тієї самої Канади чи США?
– Людина існує на рівні онтології та ідеології. 30 років ми розбудовуємо ідеологію й дуже рідко дозволяємо собі змінити щось на рівні онтології. Онтологія – це про те, хто ми є. Ідеологія – про те, як ми до себе ставимось.
Ми постійно розповідаємо, які ми молодці – уже всі горобці в Україні знають, що ми найкращі у світі. Але онтологія залишилась, і це помітно. І якщо говорити про лідерство, зокрема військове, то ми взагалі ще дуже й дуже далеко, попри те, що воєнні роки таки створили цілу плеяду молодих військових лідерів.
Ми сьогодні і ми в 2014 – це велика різниця, але це ще навіть не екватор наших можливостей. Я повторюсь, що мають значення всі реформи, які відбулись в Україні з 2014. Але всі наші спроможності, забезпечені ціною важкої праці багатьох людей, не матимуть ніякого значення, якщо ми не зреформуємо власну свідомість. Це найважливіша реформа.
Зокрема для українського війська. І це забезпечується шляхом імплементації принципів військового лідерства, за яким упродовж десятиліть функціонують досвідчені армії світу.
– Коли ви говорите про повагу і лідерство серед українських військових, я згадую свого друга, який два роки тому служив у Транспортних військах у Чернігові. Його командиру, вочевидь, буде страшно, якщо підлеглі раптом усвідомлять, що вони є цінними, що на них не можна кричати і тим більше бити.
– Так, державі може стати страшно, коли громадяни почнуть себе поважати. І для цього нам потрібні нові якості держави, яку творять громадяни, що вміють себе поважати. Ще раз: не людина для держави, а держава для підтвердження того, що ти таки людина.
– Грудневе опитування “Рейтингу” показало, що кожен третій українець, у випадку повномасштабного вторгнення Росії, готовий взяти зброю в руки і піти захищати свою країну. Про що, на вашу думку, це свідчить?
– Про те, що ми виросли, стали більш зрілими, зрозуміли, що держава – це не просто ситуація, в якій ми опинилися. Наша держава – це моє життя, іншого в мене немає. Події, які відбуваються в Росії чи Білорусі, чи ті ж громадяни Білорусі, які приїжджають в Україну шукати притулку, показують, що нам є що захищати.
Воно, можливо, ще кволе, не дозріле, ми ще не стоїмо як тридцятилітня особистість з упевненим баченням свого майбутнього. Але ми є. І 30 років – це час творити і змінювати світ навколо себе.
І відчуття того, що людям є що захищати, це теж ознака зрілості.
Люди, які бояться щось захищати, бути собою, поважати себе, чекають, коли держава виділить їм права, все ще є. Як я кажу, вони часто ходять коридорами владних інституцій. Але зміни неминучі, питання лише – у якому напрямку. Тому ми маємо взяти ініціативу у свої руки і ще раз – виховати нове покоління. Воно не народиться, його слід виплекати, розумієте?
– Коли лідер, виплеканий, вихований громадянським суспільством, а не олігархічним класом з 90-х, зможе зайняти якесь вагоме місце в українській політиці?
– Є процеси, які вимагають часу. Дати, року точно не назву, але, знаєте, коли я зустрічаю випускників УАЛу десь на вулицях Києва, Львова чи, наприклад, у потязі, вони одразу починають розповідати, чим займаються і в яких проектах беруть участь.
І коли я цей перелік проектів слухаю, я розумію, що їх ще не критична маса людей, але вже немало. І УАЛ – не єдина така ініціатива в країні. От коли в результаті цих ініціатив будуть сформовані молоді люди, які відчують відповідальність за своє життя і за життя своєї країни…
Мені здається, що це років 10, якщо ми не будемо зупинятись.
Також замало виховати лише індивідів, яскравих індивідів ми маємо вже сьогодні. Біда з командною взаємодією. Вона потребує спільного бачення, візії, а згодом і розділеної емоції. Тоді вже можна очікувати результатів.
Ольга Кириленко, УП
Українські КАБи матимуть серійне виробництво
Канада може виробляти Gripen для України?
Ударна зброя дальністю понад 2000 км: спільний проєкт
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 04.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 18.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 17.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 12.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.12.2025
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 09.12.2025