У четвер на Донбасі від ворожої кулі загинув 22-річний боєць
7 травня 2021, 17:19 УП
6 травня на Донбасі від кулі снайпера загинув 22-річний військовий окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Сергій Коробцов.
Джерело: Коростенська міськрада, Armyinform
Дослівно: “6 травня у зоні проведення ООС трагічно загинув коростенець, випускник НВК №12 Коробцов Сергій.
Хлопцю влітку було б всього 23 роки, залишилася дружина та маленький син”.
Деталі: Боєць загинув в районі селища Піски, на Донеччині, від вогнепального кульового поранення, несумісного з життям.
Що було раніше: 6 травня в районі проведення операції Об’єднаних сил загинули 2 військовослужбовці, ще один український воїн отримав осколкове поранення.
Зокрема, внаслідок обстрілу населеного пункту Новотроїцьке загинув піхотинець 93-ї бригади “Холодний Яр” Дмитро Товчигречка.
У госпіталі помер поранений на початку квітня український воїн
07.05.2021 22:09
У львівському госпіталі сьогодні помер молодший сержант Юрій Опришко, поранений 9 квітня поблизу Старогнатівки.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
«Сьогодні перестало битися серце воїна з Полтавщини – молодшого сержанта Опришка Юрія Леонідовича. Юрій Леонідович отримав кульове поранення в голову 9 квітня поблизу Старогнатівки», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, Юрій Опришко оперативно був доставлений до шпиталю у Маріуполь, потім – до Львова. Лікарі майже місяць боролися за життя героя.
Прощання з українським захисником відбудеться у Кременчуці 10 травня об 11:00.
Окупанти 11 разів зривали «тишу», з початку доби – ще два порушення
08.05.2021 07:43
Протягом минулої доби, 7 травня, в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано 11 порушень режиму припинення вогню.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресцентр штабу ООС.
«Ворог тричі відкривав вогонь із мінометів 120-го та 82-го калібрів, ручних протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів поблизу Пісків. Біля населеного пункту Шуми противник вів вогонь з артилерійських установок 122-го калібру, мінометів 120-го калібру, автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї. Поблизу Новгородського окупанти здійснили обстріл з мінометів 120-го калібру. З великокаліберних кулеметів окупанти здійснили обстріл у напрямку населених пунктів Верхньоторецьке та Невельське, а біля Авдіївки – ще й з ручних протитанкових гранатометів. Неподалік населеного пункту Новотошківське російські загарбники вели вогонь з автоматичних станкових та ручних протитанкових гранатометів, а біля Водяного – ще й з підствольних гранатометів», – ідеться у повідомленні.
Окрім того, у районі населеного пункту Південне окупанти здійснили дистанційне мінування з ручних протитанкових гранатометів мінами ПОМ-2.
Як зазначається, бойових втрат серед особового складу Об’єднаних сил внаслідок ворожих обстрілів немає.
Про дії збройних формувань Російської Федерації Українська сторона СЦКК повідомила представників ОБСЄ.
Станом на 7-му годину ранку 8 травня, зафіксовано два порушення режиму припинення вогню. Поблизу населеного пункту Південне противник вів вогонь з артилерійських установок 122-го калібру та мінометів 120-го калібру. Неподалік Авдіївки окупанти відкривали вогонь зі стрілецької зброї.
Втрат серед військових Збройних Сил України немає.
«Українські військовослужбовці і надалі контролюють ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних сил», – наголошують у штабі ООС.
Крім того, впродовж доби підрозділами поліції зведених загонів перевірено 5044 транспортні засоби та 5243 особи. До територіальних підрозділів на причетність до збройних формувань Російської федерації та її найманців доставлялись 4 особи. Виявлено 86 адміністративних правопорушень, розкрито 26 злочинів.
Минулої доби через контрольний пункт в’їзду-виїзду «Станиця Луганська» на тимчасово окуповану територію України прослідували 726 осіб, на підконтрольну територію прибули 573 особи. Через контрольний пункт в’їзду-виїзду «Новотроїцьке» – 109 і 125 відповідно.
Окупанти сім разів порушили «тишу» – підступи до Пісків накрили мінометним вогнем
07.05.2021 17:52
З початку доби 7 травня станом на 17:00 збройні формування Російської Федерації 7 разів порушили режим припинення вогню в районі проведення операції Об’єднаних сил.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.
Зокрема ворог тричі відкривав вогонь із мінометів 120-го та 82-го калібрів, ручних протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів поблизу Пісків.
З великокаліберних кулеметів окупанти здійснили обстріл у напрямку населених пунктів Верхньоторецьке та Невельське, а поблизу Авдіївки – також з ручних протитанкових гранатометів.
У районі населеного пункту Південне окупанти здійснили дистанційне мінування з ручних протитанкових гранатометів мінами ПОМ-2.
Бойових втрат серед особового складу Об’єднаних сил внаслідок ворожих обстрілів немає.
Українська сторона СЦКК оперативно реагувала на порушення через СММ ОБСЄ, використовуючи координаційний механізм.
Росія обстрілами на фронті під час візиту Блінкена нав’язує Києву діалог з ОРДЛО – Гармаш
Москва продовжує нав’язувати Києву діалог з російськими маріонетками – «ДНР» і «ЛНР», але такий діалог з самого початку не здатний принести мир.
Як передає Укрінформ, про це 7 травня на своїй сторінці у Фейсбуці написав представник Окремих районів Донецької області України в ТКГ журналіст Сергій Гармаш.
«Демонстративні вбивства на фронті саме під час візиту держсекретаря США в Україну … Тепер вони чекають, що прийомчик спрацює і в нав’язуванні Києву (під тиском Вашингтона) діалогу з російськими маріонетками. Примус до діалогу силою. Але такий діалог під загрозою вбивства з самого початку не здатний принести мир. Він може бути лише легалізацією подальших вбивств «за згодою» жертви», – написав журналіст.
Він зазначив, що ці обстріли окупантів – «явне продовження спектаклю, який було влаштовано російською стороною на останній ТКГ, коли Москва, нібито, знаходила компроміс з Києвом, а ОРДЛО не погоджувалися з ними, і очікуваний прогрес зупинявся».
На думку Гармаша, все це робиться російською стороною для того, щоб показати, що Донецьк з Луганськом – самостійні суб’єкти і домовлятися щодо сходу України потрібно не з Москвою, а з ними: хочете миру – визнайте суб’єктність ОРДЛО.
«Зараз вони вбивають з тією ж метою – показати і Києву і США, що Вашингтон ні Москві, ні Донецьку з Луганськом – не указ, тому з ними «доведеться» розмовляти, «або, ми вбиватимемо». Ця тактика вже використовувалася Путіним, коли, після його кваліфікації Байденом як «вбивці», він зігнав війська до кордону з Україною. І Байден зателефонував…», – пояснив Гармаш.
Як повідомляв Укрінформ, Ентоні Блінкен 6 травня перебував з візитом у Києві в рамках європейського турне. Україна стала першою державою Східної Європи, яку відвідав високопоставлений представник такого рангу діючої адміністрації США.
Україна буде розвивати військову співпрацю зі США – Кравчук
УНН. Україна буде розвивати військову співпрацю зі США та іншими країнами НАТО. Минув час, коли Києву не продавали летальну зброю. Про це заявив голова української делегації у Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук в ефірі телеканалу “Україна 24”, коментуючи візит до України держсекретаря США Ентоні Блінкена, передає кореспондент УНН.
Цитата:
“Блінкен підтвердив, що і в бюджеті, і в інших органах влади такі кошти передбачені, і військово-технічна співпраця буде розгортатися, і не тільки з США. Візит Зеленського до Великої Британії завершився підписанням саме такого документа про військово-технічне співробітництво, так само завершився візит і до Туреччини… Я цим хочу сказати, що минув час, коли нам казали “не можна продавати летальну зброю, це може бути тільки зброя для захисту”… Тепер ми знаємо, що йдеться про будь-яку зброю, літальні апарати, протитанкову зброю, все це буде купуватися та продаватися”, – сказав Кравчук.
Доповнення
Foreign Policy посилаючись на офіційних осіб пише, що держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту до Києва виконував відразу кілька важливих завдань – включаючи демонстрацію підтримки як Україні перед обличчям російської агресії, так і власним “військам” в особі дипломатичного корпусу.
Напередодні в Україні з офіційним візитом перебував Держсекретар США Ентоні Блінкен. Він підкреслював, що його особистий візит до Києва є свідченням того, що США хочуть продовжувати співпрацю з Україною. Візит, зокрема, був на знак підтримки на тлі нарощування військ РФ біля кордонів України і в окупованому Криму протягом минулого місяця.
Росія відпустила українського політв’язня після 7 років колонії
7 травня 2021, УП
Після 7 років колонії через незаконний вирок суду за начебто підготовку терактів на території окупованого Росією Криму відпустили на волю українського політв’язня Олексія Чирнія.
Джерело: український омбудсмен Людмила Денісова в Telegram
Детали: За її даними, Олексія незаконно утримували в декількох колоніях суворого режиму на території Росії – в Магадані, Москві, Ростові-на-Дону.
У п’ятницю його звільнили з виправної колонії суворого режиму №15, що у місті Батайську Ростовської області.
Пряма мова: “Під наглядом озброєної охорони його етапували до російсько-українського кордону для примусової депортації з території Росії, не даючи Олексію поспілкуватися з його матір’ю і батьком, які приїхали його зустрічати з тимчасово окупованого Криму.
Наразі він перетнув українсько-російський кордон і прибув в український пункт пропуску “Мілове” Луганської області.
Окремо висловлюю подяку українським консулам за злагоджену роботу з супроводу нашого громадянина в Україну”.
Передісторія: У травні 2014 року російське ФСБ заявило, що затримало у Криму учасників “Правого сектору”, які нібито готували на території півострову теракти. Йшлось про Олега Сенцова, Олександра Кольченка та ще двох фігурантів справи: Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія. Останнього затримали нібито з вибухівкою.
Сенцову слідство відвело роль “організатора”. Чирній та Афанасьєв дали слідству свіцдчення, на яких Росія побудувала звинувачення проти режисера. Пізніше у суді вони відмовились від показів. Афанасьєв заявив, що слова з нього вибили тортурами.
Україна виплатила 800 тисяч гривень родинам політв’язнів Кремля
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій виплатило 800 тисяч гривень родинам політв’язнів, які утримуються Російською Федерацією.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Мінреінтеграції.
“Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України перерахувало кошти у розмірі 800 тис. грн родинам восьми незаконно ув’язнених Росією українських громадян, які наразі знаходяться за ґратами”, – йдеться у повідомленні.
Також зауважують, що політв’язні, які утримуються РФ, зазнають нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження та позбавлені права на справедливий судовий розгляд, їхні сім’ї отримали виплати на правову допомогу у розмірі 100 тисяч гривень. Ця грошова допомога дозволить оплатити послуги адвокатів, які захищають права незаконно позбавлених волі українців.
Відповідне рішення про виплату допомоги прийняла міжвідомча комісія з розгляду питань, пов’язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист на засіданні 27 квітня 2021 року.
У Мінреінтеграції також додають, що рішення про виділення коштів фактично є додатковим інструментом публічної фіксації відповідальності РФ як держави-агресора, за порушення прав українських громадян і подальшого відновлення їх на рівні інституцій Європейського суду з прав людини.
Як повідомлялося, у квітні 2021 року Мінреінтеграції перерахувало 1,5 млн гривень родинам незаконно позбавлених волі РФ українських громадян. Таким чином 15 родин отримали матеріальну допомогу по 100 тисяч гривень.У березні 2021 року аналогічні виплати на загальну суму 1,2 мільйона гривень отримали родини 12 полонених українських громадян
Політв’язню Абдуллаєву ще на місяць продовжили утримання в ШІЗО
08.05.2021 06:46
Українському політв’язню, кримчанину Теймуру Абдуллаєву подовжили термін перебування в штрафному ізоляторі колонії в РФ до 6 червня.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила мати політв’язня Діляра Абдуллаєва.
«Сьогодні поговорила по «зонателекому» з молодшим своїм сином Теймуром. Тепер йому подовжили термін перебування в ШІЗО на цілий місяць! Виходить, що зробили поспіль два покарання! 15 діб – до 22 травня, і ще 15 діб – по 6 червня. Що ж це за беззаконня ?!», – обурюється жінка.
За її словами, син скаржився на болі в нирках і шлунку. «Там були сильні дощі, а коли дощі, в сирому карцері з бетоном дуже холодно. Зараз він тримає піст (священний місяць Рамадан – ред.), змушений вночі молитися і тоді ж може щось перекусити. На бетоні іноді засинає. Там нічого свого постелити не можна. До речі, роба для ШІЗО часто видається брудна, після іншого ув’язненого», – пояснює Абдуллаєва.
За її словами, Теймура днями відвідував адвокат, сказав, що той «дуже схуд, запали очі та щоки».
Політв’язня Теймура Абдуллаєва від початку березня 2020 року практично весь час тримають у штрафному ізоляторі ВК-2 (місто Салават, Башкирія, РФ). У серпні 2020-го його ненадовго переводили в камеру із суворими умовами тримання, в листопаді – грудні – на карантин у зв’язку із захворюванням на COVID-19. Решту часу Абдуллаєв проводить у ШІЗО. У лютому – березні у нього почався гіпертонічний криз, у зв’язку з чим він якийсь час і в ШІЗО перебував на постільному режимі.
Як повідомлялося, кримчанина Теймура Абдуллаєва засудили на 16,5 років позбавлення волі і 1 рік 4 місяці адміністративного нагляду, його брата Узеїра Абдуллаєва – на 12,5 років позбавлення волі.
ПЦ «Меморіал» визнав політв’язнями усіх засуджених за першою сімферопольською «справою Хізб ут-Тахрір» .
Стали відомі деталі декларації, підписаної Зеленським і Дудою
Україна має право в майбутньому стати членом Євросоюзу, і Польща підтримуватиме її на цьому шляху.
Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у спільній декларації, підписаній 3 травня Володимиром Зеленським і Анджеєм Дудою, яку сьогодні оприлюднила канцелярія президента Польщі.
“Президент Польщі та Президент України відзначили намір України подати у майбутньому заявку на членство в ЄС після імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, за умови дотримання Копенгагенських критеріїв, та домовилися, що Польща підтримає Україну в цьому питанні”,- йдеться в декларації.
Глави обох держав привітали значний прогрес у реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вони також наголосили на волі керівництва України продовжувати реформи, акцентуючи на правосудді, правоохоронній системі, боротьбі з корупцією та верховенстві права.
Окрім цього, президенти підкреслили, що в контексті реалізації угоди про ЗВТ важливе значення має подальше покращення умов ведення бізнесу в Україні з метою залучення інвесторів і, відповідно, стимулювання економічного обміну між обома країнами.
Глави держав погодилися, що існує потреба стратегічного перегляду Європейської політики сусідства та проєкту “Східне партнерство” у напрямку реалізації європейських прагнень країнами, які відповідають установленим критеріям та умовам.
Зеленський і Дуда погодилися розвивати спільні зусилля задля інтеграції України з ЄС, зауваживши, що проєвропейські реформи України заслуговують на підтримку всієї міжнародної спільноти.
Як повідомлялося, декларацію про європейське майбутнє України було підписано 3 травня під час візиту Володимира Зеленського до Варшави з нагоди 230-річчя конституції Речі Посполитої
Зеленський розповів главам МЗС країн Бенілюксу про безпекову ситуацію на сході України
07.05.2021 14:40
Президент Володимир Зеленський обговори з очільниками зовнішньополітичних відомств Бельгії, Нідерландів та Люксембургу ситуацію на сході України та підтвердив запрошення керівництву трьох країн взяти участь у Кримській платформі.
Про це йшлося під час зустрічі глави держави з віце-прем’єр-міністром, міністром закордонних та європейських справ, зовнішньої торгівлі та федеральних культурних інституцій Королівства Бельгія Софі Вільмес, міністром закордонних справ Королівства Нідерланди Стефом Блоком і міністром закордонних та європейських справ Великого Герцогства Люксембург Жаном Ассельборном, повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Офісу Президента.
Зеленський, зокрема, подякував міністрам , що вони за власною ініціативою розпочали свій візит в Україну з поїздки на Схід.
«Я думаю, що важливо не на словах знати, що там відбувається, а побачити все на власні очі. Знаю, що ви були в місті Щастя Луганської області. Ви самі бачили, як ми ставимося до Донбасу. Ми вкладаємо гроші в інфраструктуру», – зазначив він.
Президент наголосив, що важливо не лише розв’язувати питання деокупації тимчасово окупованої території Донеччини й Луганщини, а й робити так, щоб ті, хто мешкають на цій території, перетинають контактну лінію, почувалися людьми.
Він детально поінформував міністрів про безпекову ситуацію на Сході, а також про кроки, які здійснює Україна для досягнення миру.
Зеленський окремо відзначив незмінну позицію країн Бенілюксу на підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також практичну допомогу у забезпеченні національної безпеки.
У свою чергу, за даними ОП, високопосадовці Бенілюксу позитивно оцінили послідовне дотримання Україною перемир’я на Донбасі.
Водночас в Офісі Президента підкреслили, що у зв’язку з нарощенням Російською Федерацією збройних сил на кордонах України співрозмовники висловили спільну думку щодо неприпустимості таких дій, адже вони становлять загрозу для загальноєвропейської безпеки та стабільності.
Зеленський закликав країни Бенілюксу підтримати євроінтеграційні прагнення нашої держави, зокрема шляхом підписання декларацій щодо європейської перспективи України.
Учасники зустрічі також обговорили питання Кримської платформи. Глава держави підтвердив запрошення керівництву Бельгії, Нідерландів та Люксембургу взяти участь в інавгураційному саміті Кримської платформи 23-24 серпня 2021 року у Києві.
Як повідомлялося, глави МЗС трьох країн 6-7 травня перебувають з візитом в Україні. В його рамках міністри країн Бенілюксу побували в районі проведення ООС на Луганщині, де відвідали КПВВ «Щастя».
Бенілюкс – це політичний, економічний і митний союз у Західній Європі, до складу якого входять три монархії: Бельгія, Нідерланди і Люксембург.
Кулеба розповів деталі переговорів з главами МЗС Бельгії, Нідерландів та Люксембургу
7 травня 2021, УП
Зусилля для стримування російської агресії, Кримська платформа та підтримка українських реформ були в центрі обговорення на зустрічі глави МЗС України та його колег з країн Бенілюксу в п’ятницю.
Про це на брифінгу в Києві розповів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, повідомляє “Європейська правда”.
“Ми говорили про те, що ЄС та його окремі країни-члени можуть зробити додатково, щоб стримати Росію. Ми говорили про підтримку українських реформ. Ми говорили про Кримську платформу, і ми чекатимемо гостей з Бельгії, Нідерландів та Люксембургу та їхню участь у цій платформі”, – сказав Кулеба.
Він зазначив, що висловив вдячність за незмінну та тверду підтримку суверенітету та територіальної цілісності України з боку трьох держав Євросоюзу.
На зустрічі також обговорили сприяння європейській інтеграції України, протидію коронавірусу та приєднання України до Стамбульської конвенції, додав міністр.
Він нагадав, що останній подібний візит міністрів країн Бенілюксу відбувся в 2015 році.
Глава МЗС Бельгії Софі Вільмес назвала візит сильним сигналом трьох держав, щоб показати їхню підтримку Україні.
Як повідомлялось, напередодні міністри закордонних справ Нідерландів, Бельгії та Люксембургу в рамках візиту в Україну відвідали Донбас.
Кулеба сказав, як партнери України можуть змусити РФ до конструктиву в “Нормандії”
7 травня 2021, УП
Глава МЗС Дмитро Кулеба закликав міжнародних партнерів України посилити тиска на Росію, щоб вона конструктивно поводила себе в Нормандському форматі.
Про це міністр заявив на спільному з главами МЗС Бельгії, Нідерландів та Люксембургу брифінгу в п’ятницю, повідомляє кореспондент “Європейської правди”.
За словами Кулеби, Нормандський формат продовжує функціонувати, хоча Україні би хотілось, аби він був більш ефективним.
“Розширення Нормандського формату потребує згоди всіх чинних учасників, тобто насамперед Росії.
Якщо на цьому етапі зміна структури Нормандського формату є неможливою, то ми закликаємо наших друзів і партнерів допомагати нам, а також Франції і Німеччині, тиснути на Росію, щоб вона конструктивно поводила себе в Нормандському форматі”, – сказав міністр.
Він також додав, що сьогодні Європейський Союз зіткнувся з двома випробуваннями своєї солідарності. “Перше – Росія. Друге – це COVID-19. Метафорично кажучи, обох можна описати як пандемію – політичну і в охороні здоров’я”, – наголосив Кулеба.
Раніше глава МЗС розповів, що зусилля для стримування російської агресії, Кримська платформа та підтримка українських реформ були в центрі обговорення на зустрічі з міністрами країн Бенілюксу в п’ятницю.
Кулеба вважає поведінку Росії «пандемією у політиці»
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що наразі солідарність ЄС проходить перевірку двома серйозними викликами – COVID-19 і поведінкою Росії на міжнародній арені, яку можна охарактеризувати як політичну пандемію.
Про це Кулеба заявив на спільному брифінгу з главами МЗС країн Бенілюксу в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«На мою думку, існує два великих випробування на солідарність ЄС. Перше – це Росія, яка постійно кидає виклики солідарності ЄС, і другий – це COVID-19. Висловлюючись метафорично, обидва можна охарактеризувати як пандемію – в політиці та в охороні здоров’я», – сказав Кулеба.
Коментуючи допомогу ЄС в доступі України до вакцин, він зауважив, що труднощі з отриманням належної кількості вакцин за узгодженим графіком виникають навіть у деяких країн-членів ЄС.
«Ми цінуємо те, що вже зроблено ЄС для допомоги країнам – сусідам поза межами спільности. Я не можу рекомендувати, як їм діяти. Але ми справді розцінюємо ситуацію, пов’язану з пандемією коронавірусу, як тест для всіх нас і будемо продовжувати співпрацювати з COVAX і ЄС та окремими країнами-членами з цього питання», – зазначив очільник МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, міністра закордонних справ Дмитро Кулеба в ефірі програми «Право на владу» поінформував, що МЗС України співпрацює з адміністрацією США в питанні допомоги нашій державі вакцинами проти коронавірусу і вже має позитивні сигнали щодо цього.
До «Норманді» варто залучити Штати, Британію та сусідів України – євродепутат
Нормандський формат переговорів щодо врегулювання ситуації на сході України та Мінський процес можуть бути розширені за рахунок залучення інших гравців.
Як повідомляє власний кореспондент Укрінформу, таку думку в ході дискусії під егідою Українського вільного університету висловив голова делегації Європарламенту в Комітеті асоціації Україна – ЄС Вітольд Ващиковський (Польща).
«Ми можемо подумати про нові формати, які прийдуть на заміну «нормандській формулі» і Мінському процесу. Вже сім років минуло – скільки ще ми маємо чекати на результати, щоб вирішити цей конфлікт? Тож ми можемо відкрито запросити до цього формату Сполучені Штати, Велику Британію. Вони є сторонами Будапештського меморандуму від 1994 року (про без’ядерний статус України – ред.), тож мають почувати відповідальність за мирне рішення конфлікту. Я думаю, що цей новий формат міг би також передбачати запрошення деяких сусідів України, наприклад, країн Балтії, Польщі, Румунії та, можливо, Туреччини», – розповів європейський політик.
Він зауважив, що всі сусіди України так чи інакше уражені цим конфліктом. За словами Ващиковського, Польща перебуває в унікальній ситуації, тому що є сусідом одночасно для країни-агресора та для країни, яка стала жертвою агресії. Тож саме Польща може адекватно інформувати Захід про те, що відбувається у цій частині Європи.
«Тож нам не бракує інструментів, аби поводитися з Росією, немає дефіциту ідей, як вирішити конфлікт між Росією і Україною. Що є – це брак політичної волі й рішучості. Ми робимо заяви, ми маємо дуже багато політиків, які хотіли б лише зробити ґешефт з Росією та забути про те, що відбувається за межами Європейського Союзу», – зазначив Ващиковський.
Як повідомлялося, Росія зосередила біля кордонів України та в окупованому Криму понад 100 тис. військових, стягнула важке озброєння та розгорнула військові шпиталі. Такий розвиток подів викликав глибоке занепокоєння США, країн ЄС та міжнародного співтовариства.
Минулого тижня РФ оголосила про відведення сил від кордонів України під приводом «успішного завершення навчань», проте її військова присутність залишається значною.
У Білому домі сказали, чого очікують від зустрічі Байдена з Путіним
У Вашингтоні вважають, що ймовірна зустріч президентів США та Росії може стати вдалим кроком на шляху до покращення відносин між двома країнами.
Як передає Укрінформ, про це на брифінгу повідомила речниця Білого дому Джен Псакі.
«Ця зустріч стала б добрим кроком уперед у відносинах, щоб провести деескалацію і гарантувати, що у нас на перспективу будуть стабільніші відносини», – заявила вона.
При цьому речниця Білого дому уточнила, що офіційного підтвердження домовленості сторін про організацію саміту Байдена й Путіна ще немає.
Нагадаємо, напередодні Байден висловив упевненість, що його зустріч із Путіним відбудеться в червні 2021 року. Однак поки що точна дата і місце саміту не визначені.
Під час останньої розмови з Путіним президент США запропонував йому зустрітися в третій країні, щоб обговорити нагальні питання двосторонніх відносин.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що можлива зустріч президентів Джо Байдена і Володимира Путіна не суперечить інтересам Києва.
На його думку, можливий саміт дозволить Україні «виграти час» на тлі зростання напруженості на сході України, оскільки Москва не чинитиме жодних дій, поки планується зустріч.
Москва досі не підтвердила готовності Путіна зустрітися з Байденом – Білий дім
08.05.2021 00:41
Російська сторона досі не надіслала офіційного підтвердження готовності президента Володимира Путіна зустрітися з американським лідером Джо Байденом.
Про це заявила на брифінгу у Вашингтоні речниця Білого дому Джен Псакі, передає власний кореспондент Укрінформу.
«Станом на цей час зустріч (з російського боку – ред.) не підтверджена», – повідомила вона.
За словами Псакі, нині відбувається процес узгодження сторонами цього питання: «Обговорення все ще триває».
Речниця Білого дому наголосила, що Сполучені Штати прагнуть стабільних і передбачуваних відносин з Росією. «Але ми також зберігатимемо за собою можливість реагування, якщо їхні дії вимагатимуть цього», – вказала представниця адміністрації президента США.
Вона додала, що Вашингтон продовжить обстоювати свої інтереси та притягати до відповідальності російський уряд за дії, спрямовані проти Сполучених Штатів.
Як повідомляв Укрінформ, 13 квітня Джо Байден запропонував Володимиру Путіну провести зустріч влітку в Європі, щоб обговорити всі питання, які викликають занепокоєння у Сполучених Штатів.
Білий дім вніс корективи до стенограми щодо підтримки членства України в НАТО
Пресслужба Білого дому внесла корективи у відповідь заступниці речника адміністрації Карін Жан-П’єр на пряме запитання, чи підтримують США приєднання України до НАТО.
Зміни в стенограмі з’явилися через певний час після публікації першої версії розмови, передає Укрінформ.
Розмова представниці адміністрації відбулася 6 травня в президентському літаку, який прямував до Луїзіани. Коли один із журналістів спитав Жан П’єр про підтримку членства України в НАТО, вона відповіла ствердно. Дослівно це виглядало так: «Я сказала, Укр… – так. Так (ми підтримуємо – ред.)». Натомість ці слова потім були закреслені пресслужбою Білого дому в тексті.
Після оприлюднення першої версії стенограми Укрінформ повідомив про повну відповідь Карін Жан П’єр. Вона, зокрема, зауважила: «Адміністрація Байдена віддана тому принципу, щоб двері НАТО залишалися відкритими для охочих, якщо вони виконають зобов’язання для вступу і зроблять внесок у посилення євроатлантичної безпеки». Ця частина її відповіді не зазнала коригувань.
Американське видання New York Post поцікавилось у Білому домі про цей випадок й отримало відповідь, що речниця «обмовилася», а її слова були закреслені в тексті, оскільки не відображають офіційної політики США.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні державний секретар США відвідав з першим візитом Київ. За словами голови Офісу Президента України Андрія Єрмака, під час зустрічі Президента з главою Держдепартаменту США, Блінкен підтримав прагнення України отримати План дій щодо членства в НАТО.
США продовжать зміцнювати безпекове партнерство з Україною – Держдеп
07.05.2021 23:22
Сполучені Штати підтверджують підтримку України на тлі російської агресії та висловлюють готовність посилювати партнерство у сфері безпеки й оборони.
Про це заявила за результатами візиту держсекретаря Блінкена до Києва заступниця речника Держдепартаменту США Джалін Портер, передає власний кореспондент Укрінформу.
«У Києві держсекретар підтвердив нашу непохитну підтримку суверенітету України та її територіальній цілісності, особливо на тлі поточної російської агресії. Ми продовжимо зміцнювати наше партнерство – партнерство у сфері безпеки – з Україною, щоб вона могла захистити себе в умовах агресії», – повідомила представниця Держдепартаменту.
Крім того, Портер підкреслила, що Сполучені Штати продовжать працювати з Україною «для досягнення нею євроатлантичних прагнень, аби всі українці мали право на процвітаюче майбутнє».
Водночас вона нагадала про необхідність для України подальшого прогресу в проведенні реформ, а також у боротьбі з внутрішніми загрозами, які створює корупція.
Портер додала, що США разом з міжнародними партнерами закликають українську владу забезпечити належне корпоративне управління державними підприємствами.
Як повідомляв Укрінформ, державний секретар США Ентоні Блінкен 6 травня відвідав Україну з офіційним візитом. Він провів зустрічі з керівництвом держави, представниками політикуму та громадянського суспільства.
Вашингтон та Київ узгодили механізми, в рамках яких Україна може продовжувати своє наближення до стандартів НАТО – Єнін
УНН. У рамках сьогоднішнього візиту Державного секретаря США Ентоні Блінкена до Києва, сторони узгодили конкретні механізми, в рамках яких українська сторона може продовжувати своє наближення до стандартів НАТО. Про це УНН розповів заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін.
Цитата
“Для української сторони євроатлантична і європейська інтеграція є частиною зовнішньополітичного курсу, який прямо закріплено в Конституції. Безумовно, ми порушували ці питання перед американською стороною. Американська сторона вчергове підтвердила свою політику відкритих дверей стосовно інтеграції з НАТО. При цьому ми узгодили конкретні механізми, в рамках яких українська сторона може продовжувати своє наближення до стандартів НАТО, а також обговорили перелік пріоритетних напрямків реформ, які дозволять зробити цю співпрацю більш масштабною і такою, що можна дійсно відчути кожному пересічному громадянину”, — розповів Єнін, говорячи про сьогоднішній візит.
Деталі
За словами співрозмовника, загалом враження від візиту Блінкена до Києва залишились надзвичайно позитивними.
“По-перше, це перший повноцінний двосторонній візит до Європи Державного секретаря з моменту його призначення на цю посаду. По-друге, це чіткий сигнал усім нашим партнерам, і Російській Федерації з іншого боку про те, що попри величезну завантаженість чинної американської адміністрації питаннями внутрішнього порядку денного, питаннями відновлення глобального лідерства, американська адміністрація надзвичайно щільно відслідковує ситуацію, в тому числі у безпековій сфері, у цій частині Європи, і досить чітко артикулює свої наміри відстоювати територіальну цілісність і суверенітет нашої держави”, – заявив заступник міністра.
Також з його слів, Україна отримала чіткі запевнення у готовності американської сторони продовжувати підтримку нашої держави в її боротьбі з російською агресією. Було піднято питання енергетичної незалежності, питання протидії реалізації проекту “Північний Потік – 2”.
Сторони обговорили спільні напрямки взаємодії в рамках боротьби з кліматичними змінами, співробітництво у сфері економіки і торгівлі, а також детально зупинились на тих кроках, які вже були здійснені Україною з реформування всіх сфер життєдіяльності держави, починаючи з земельної реформи, просуванні вперед антикорупційного порядку денного і багатьох інших питань.
“Було порушено і питання подальших кроків української сторони в напрямку реалізації цих реформ. Американська сторона чітко відзначила ключові реформи, якими є реформа у сфері судочинства, посилення незалежності антикорупційної інфраструктури, питання реформи СБУ, а також реформа корпоративного управління, і ми отримали чіткі сигнали готовності американської сторони продовжувати підтримку України в рамках реалізації вказаного порядку денного реформ”, – додав дипломат.
Контекст
Держсекретар США прибув у Київ у середу, 5 травня, після 23:00. Разом з головою Держдепартаменту США Київ відвідала і його заступник з політичних питань Вікторія Нуланд, добре відома в Україні.
6 травня зранку Блінкен вже провів зустрічі з народними депутатами та міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Обговорювалися у тому числі і реформи та військове співробітництво. Також Блінкен зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським.
У соцмережах кажуть, що Україну не запросили на саміт НАТО: Київ стверджує, що діалог продовжується
УНН. Україна продовжує діалог з партнерами по НАТО щодо модальностей залучення України до саміту лідерів держав і урядів країн-членів Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Про це в коментарі УНН повідомив речник міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.
Цитата
“Саміт лідерів країн НАТО проходитиме більш ніж за місяць. Продовжуємо діалог із нашими партнерами в Альянсі щодо модальностей залучення України до цього заходу. Програма саміту остаточно не затверджена. Тому, говорити про схвалені рішення зарано”, — повідомив речник.
Контекст
Раніше у соціальних мережах з’явилася інформація, що посли НАТО на останній зустрічі затвердили програму саміту Організації Північноатлантичного договору, який має відбутись 14 червня, і Україну нібито не запросили для участі у цьому саміті.
Зауважимо, що станом на сьогодні, 7 травня, порядок денний саміту ще не було оприлюднено.
Довідково
Саміт глав держав і урядів 30 держав-членів НАТО відбудеться 14 червня в штаб-квартирі альянсу в Брюсселі.
Це буде перший саміт НАТО за участю нового президента США Джо Байдена. Остання зустріч лідерів НАТО відбулася в Лондоні в грудні 2019 року.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Україна на наступному саміті НАТО в червні очікує на готовність країн-членів підтримки в питанні надання Україні Плану дій щодо членства в Альянсі.
Раніше Глава держави заявляв, що Україна розуміє, що для вступу в НАТО потрібно відповідати стандартам Альянсу, але не можна зводити все лише до реформ, особливо зараз.
Зауважимо, президент Польщі Анджей Дуда цього тижня повідомив, що на саміті НАТО в червні цього року планується обговорити дорожню карту, яку Україна повинна виконати на шляху до членства в Альянсі.
Віцепрем’єрка Стефанішина їде до Брюсселя напередодні саміту НАТО
7 травня 2021, УП
Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина відвідає Брюссель менше ніж за місяць до саміту НАТО.
Як повідомляє “Європейська правда“, про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.
“Інтенсивність діалогу Україна-НАТО залишатиметься високою. Наразі працюємо над розширенням співпраці за конкретними напрямками у рамках Партнерства розширених можливостей. Під час свого візиту до Брюсселю 17-18 травня, буду обговорювати всі важливі питання взаємодії Україна-НАТО”, – написала Стефанішина.
Вона також прокоментувала інформацію щодо того, що Україну нібито не запросили до участі в саміті НАТО, яку у п’ятницю активно поширювали опозиційні політики та лідери думок.
“Порядок денний саміту НАТО іще не затверджений. Визначена тільки його дата 14 червня. Саміт проводиться за участі країн-членів Альянсу. Формат участі в ньому партнерів, зокрема України, визначається у двосторонньому діалозі. Ця робота іще триває і зарано остаточно говорити про її результати”, – заявила віцепрем’єрка.
НАТО проводить саміти лідерів на найвищому рівні один раз на два роки. Минулий саміт відбувся у липні 2018 року в Брюсселі, тож наступний, за планом, мав би пройти у 2020 році, але на зустрічі у Лондоні, яка була приурочена до 70-річчя заснування Альянсу, запланували його на 2021 рік.
Україну запрошували на саміти НАТО раніше, але це відбувалося не кожного разу. У 2018 році до Брюсселя їздив п’ятий президент Петро Порошенко.
Як відомо, генсек НАТО Єнс Столтенберг винесе на обговорення лідерів країн Альянсу свої пропозиції щодо так званого процесу НАТО-2030.
США прагнуть захистити і відновити міжнародний порядок – Блінкен
Мета Сполучених Штатів Америки – захистити, підтримати і відновити міжнародний порядок, який ґрунтується на правилах.
Про це заявив державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у п’ятницю на онлайн-брифінгу Ради Безпеки ООН, присвяченому розвиткові багатосторонності в рамках ООН, передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку.
«Наша мета – захистити, підтримати й відновити міжнародний порядок, який ґрунтується на правилах», – наголосив Блінкен.
За його словами, в останні роки були спроби підірвати міжнародне право, але жодна держава не може порушувати міжнародне право, намагатися змінити кордони чи вирішувати територіальні спори насильницьким способом.
«Ці ворожі дії підривають міжнародний мир і безпеку, а держави-члени ООН, особливо постійні члени Радбезу, за статутом ООН повинні захищати правила, притягнути до відповідальності тих, хто порушує міжнародне право, боротися з безкарністю», – сказав державний секретар.
Серед таких дій він також назвав корупцію, дезінформацію та переслідування журналістів.
Блінкен наголосив, що США за президенства Джо Байдена беруть активну участь у діяльності міжнародних інститутів, повернулися у ВООЗ, до Паризької угоди щодо змін клімату, в Раду ООН з прав людини, у дипломатичну сферу, працюють над нерозповсюдженням ядерної зброї, виділили багато коштів для механізму COVAX, надали десятки мільйонів доз вакцини проти ковіду для інших країн «без будь-яких політичних аспектів».
Як повідомляв Укрінформ, 6 травня державний секретар США Ентоні Блінкен відвідав Україну з офіційним візитом. Він провів зустрічі з представниками української влади, зокрема, Президентом Володимиром Зеленським, народними депутатами, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Також Блінкен зустрівся з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, іншими офіційними особами і представниками українського громадянського суспільства.
Блінкен назвав два важливі питання стосовно агресії Росії проти України
Сполучені Штати Америки у міжнародній політиці не оперують поняттями «червоних ліній», але водночас не приймають підходу, згідно з яким країни мають якісь сфери впливу або можуть силою змінити кордон свого сусіда.
Як передає Укрінформ, про це заявив державний секретар США Ентоні Блінкен в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Ми не говоримо поняттями «червоних ліній». Але зрозуміло ось що, і це пов’язано з подіями 2014 року, – два важливі питання, коли йдеться про агресію Росії проти України. Перше і найголовніше – права українського народу, його суверенітет, цілісність території, демократія в Україні. Друге важливе питання – це глобальні принципи, які діють далеко за межами України. Йдеться, зокрема, про те, що підхід, згідно з яким країни мають якісь сфери впливу, мав відійти в минуле після Другої світової війни. Ми не приймаємо такий підхід», – сказав Блінкен.
Він додав, що йдеться також про принцип, за яким країна не може просто так взяти і силою змінити кордон свого сусіда.
«Жодна країна не має права казати іншій країні, яку політику їй провадити, з ким співпрацювати», – наголосив держсекретар США.
За його словами, ці принципи стосуються ситуації в Україні та російської агресії, а також інших частин світу.
«Якщо ми допустимо безкарне порушення цих принципів, це стане сигналом не лише для Росії, але й для інших країн, – що правила не мають значення, що країни можуть поводитися як завгодно. Це – шлях до міжнародної системи, яка розвалиться, це рецепт не для співпраці, а для конфлікту. Це – поганий рецепт, проти якого ми виступаємо», – акцентував Блінкен.
Як повідомлялося, президент Росії Володимир Путін під час свого звернення до Федеральних зборів (російського парламенту) 21 квітня застеріг інші країни від переходу «червоної лінії» з Росією, яку, за його словами, РФ визначатиме сама.
Блінкен про кадрові зміни в “Нафтогазі”: Це потенційна шкода міжнародному іміджу України
7 травня 2021, УП
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що остання зміна керівництва “Нафтогазу” – поганий сигнал і потенційна міжнародна шкода іміджу України.
Про це він сказав в інтерв’ю “Факти ICTV”.
“Насправді це поганий сигнал і потенційна шкода, міжнародна шкода іміджу України.
Мені здається, уряд це розуміє і рухатиметься вперед до корпоративного управління “Нафтогазом”. Воно повинно бути прозорим, незалежним і обов’язково служити інтересам українців”, – заявив держсекретар у відповідь на питання, як кадрові зміни в “Нафтогазі” можуть вплинути на інвестиційний клімат, співпрацю з МВФ і загалом економічну стабільність в Україні.
Нагадуємо:
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що рівень і якість підтримки України залежить від рівня проведення реформ у галузі управління та антикорупції, і маркером рівня проведення реформ є МВФ.
Президент України Володимир Зеленський не відповів на питання журналістів, як ситуація в “Нафтогазі” позначиться на ситуації в країні.
Кабмін підготував тези про те, як коментувати і як відповідати на незручні питання по ситуації з кадровими змінами в “Нафтогазі”.
“Центр протидії корупції” надіслав до НАЗК звернення щодо обставин, які можуть свідчити про порушення головою правління “Нафтогазу” Юрієм Вітренком вимог і обмежень, встановлених ЗУ “Про запобігання корупції”.
Раніше про конфлікт інтересів у Вітренка заявили в наглядовій раді “Нафтогазу”.
Члени правління НАК “Нафтогаз України” закликали Кабмін врегулювати ситуацію щодо наглядової ради компанії до 14 травня, інакше члени правління не матимуть змоги виконувати свої обов’язки.
Усі члени наглядової ради “Нафтогазу” подали письмові повідомлення про дострокове припинення своїх повноважень – воно набуде чинності 14 травня 2021 року.
Кабмін призначив з 29 квітня в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка головою правління “Нафтогазу”.
Кабінет міністрів звільнив Андрія Коболєва з посади голови правління НАК “Нафтогаз України”. Крім того, уряд припинив повноваження незалежних членів Наглядової ради НАК “Нафтогаз України”, представників держави у наглядовій раді НАК “Нафтогаз України”.
Водночас, нинішніх незалежних членів Наглядової ради НАК та представників держави у Наглядовій раді було переобрано в такому самому складі до проведення конкурсу на 4 незалежних членів ради.
Група Нафтогаз за 2020 рік отримала збиток у 19 мільярдів гривень внаслідок низького попиту та цін на газ, у 2019 році компанія отримала 2,6 млрд грн прибутку.
Захист від РФ: США активно розглядають надання Україні систем ППО
7 травня 2021, УП
Сполучені Штати думають над тим, яке додаткове озброєння надати Україні для захисту від російської агресії.
Джерело: держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв’ю “Радіо Свобода”
Деталі: Журналістка нагадала Блінкену про дві нещодавні заяви від представників керівництва України. Одна стосувалася прохання до США надати Україні системи протиповітряної оборони та антиснайперські технології, друга – ідеї, що США мали б розмістити в Україні зенітні ракетні комплекси Patriot.
З огляду на вище сказане вона запитала держсекретаря, чи розглядають США можливість надання Україні чогось із вище переліченого.
Пряма мова Блінкена: “Звичайно, ми розглянемо будь-який запит. Тут ключовим партнером України є Пентагон. Зараз ми думаємо над тим, яка додаткова допомога – крім тієї дуже значної допомоги, яку ми вже надали, зокрема оснащення, – була б корисною для України саме зараз. Це питання на стадії активного розгляду”.
Передісторія: У четвер відбувся візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до України.
Зеленський обговорив з ним питання Донбасу, “Північного потоку-2” та реформ в Україні. Водночас Ентоні Блінкен наголосив на важливості боротьби з корупцією для подальшого просування реформ в Україні.
Окрім того, відбулася зустріч держсекретаря США, голови Верховної Ради Дмитра Разумкова та голів депутатських фракцій.
Зустріч Блінкена з Епіфанієм: митрополит ПЦУ розкрив деталі розмови
7 травня 2021, УП
Митрополит Православної церкви України Епіфаній розповів, про що розмовляв з державним секретарем США Ентоні Блінкеном під час їхньої зустрічі в Києві.
Джерело: Епіфаній у Facebook, пресслужба ПЦУ
Пряма мова: “Вдячний Держсекретареві за вдумливу розмову. Принцип свободи віросповідання був покладений в основу розбудови США, і його захист залишається одним з пріоритетів. На окупованих Росією територіях свобода віросповідання постійно брутально порушується, тому важливою є міжнародна увага до цієї проблеми. В розмові з Держсекретарем також обговорили питання становлення й розвитку Православної церкви України”.
Деталі: Зустріч відбулася 6 травня. На її початку Епіфаній і Блінкен взяли участь у церемонії вшанування загиблих українських героїв, поклавши квіти до Стіни пам’яті. Далі глава американської дипломатії відвідав кафедральний Свято-Михайлівський собор.
Особливу увагу під час зустрічі також було приділено “важливості усунення штучних перешкод при вільному, на основі принципів свободи совісті, визначенні громадами своєї приналежності”.
Також було обговорено плани наступних двосторонніх контактів.
Епіфаній висловив особливу вдячність Сполученим Штатам “за тверду підтримку України в протидії зовнішнім викликам та консолідацію міжнародної спільноти в боротьбі за відновлення територіальної цілісності нашої держави”.
Передісторія: У четвер відбувся візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до України.
Зеленський обговорив з ним питання Донбасу, “Північного потоку-2” та реформ в Україні. Водночас Ентоні Блінкен наголосив на важливості боротьби з корупцією для подальшого просування реформ в Україні.
Окрім того, відбулася зустріч держсекретаря США, голови Верховної Ради Дмитра Разумкова та голів депутатських фракцій.
Нетаньяху в розмові з Путіним згадав про Київ. В ОП припускають, що могло йтися про Донбас
7 травня 2021, УП
В Кремлі повідомили, що прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху спілкуючись із президентом РФ Володимиром Путіним згадав про свої контакти з представниками Києва. В Офісі президента України припустили, що Нетаньяху міг згадати про посередництво у вирішенні конфлікту на Донбасі.
Джерело: повідомлення на сайті Кремля, коментар заступника глави Офіса президента Михайла Подоляка, наданий в ОП
Деталі: В повідомленні на сайті Кремля вказується, що під час телефонної Путіна і Нетаньяху, останній “поінформував про контакти ізраїльської сторони з представниками Києва”.
Про що саме йшлося в тексті не повідомляється. Водночас в Офісі президента України припустили, що могла підніматися тема вирішення конфлікту на Донбасі.
Пряма мова Подоляка: “Наші відносини з Ізраїлем ніколи не зводилися і не зводяться до якогось одного питання. Це партнерство, яке відображається відповідними результатами в різних сферах. Наприклад, в економічному співробітництві і в торгівлі, у протидії пандемії коронавируса, в культурних і освітніх контактах між нашими громадянами. Це і багато іншого дозволяє Україні та Ізраїлю співпрацювати і політично.
Тому абсолютно логічно, що прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху міг би виступити в ролі посередника в контактах з Росією для недопущення ескалації військового протистояння і повернення до змістовного переговорів з Росією, в тому числі на найвищому рівні.
Зараз бачимо відображення активності української та ізраїльської сторони”.
Передісторія:
23 квітня посол України в Ізраїлі Євгеній Корнійчук повідомив, що прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху погодився стати посередником у перемовинах між Україною та Росією з приводу деескалації конфлікту на Донбасі.
На зустрічі глав МЗС країн ЄС 10 травня не буде нових санкцій проти Росії
7 травня 2021, УП
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу на зустрічі 10 травня не ухвалюватимуть жодних рішень щодо нового пакету санкцій проти Росії.
Як повідомляє “Європейська правда“, про це написав у Twitter кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Джозвяк.
“Жодних нових санкцій проти Росії на засіданні Ради ЄС із закордонних справ у понеділок”, – написав Джозвяк.
Відповідно до офіційного порядку денного, міністри зустрінуться у Брюсселі, щоб обговорити трансатлантичні відносини та Західні Балкани. У переліку питань також є “відносини із Росією”.
Нагадаємо, 30 квітня РФ оголосила персонами нон грата низку європейських посадовців, серед яких – віцепрезидентка Європейської комісії Вера Юрова та глава Європарламенту Давід Сассолі.
Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель назвав це рішення доказом того, що РФ продовжує дотримуватися шляху конфронтації.
Як відомо, 2 березня ЄС вирішив запровадити санкції проти чотирьох високопоставлених російських державних чиновників за ув’язнення кремлівського критика Алексєя Навального.
22 березня ЄС ввів санкції проти двох громадян Росії за “чистки геїв” у Чечні.
Саміт ЄС обговорить призупинення дії патентів на вакцини від COVID-19
7 травня 2021, УП
Лідери ЄС на саміті в Порту 7-8 травня обговорять пропозицію США скасувати патентний захист вакцин проти COVID-19, щоб допомогти прискорити закінчення пандемії.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на FRANCE 24.
Це перший “фізичний” саміт лідерів ЄС за п’ять місяців після зустрічі в Брюсселі в грудні минулого року, де обговорювались витрати на відновлення економіки.
Ще один “фізични” саміт в Брюсселі заплановано на кінець цього місяця.
Нагадаємо, раніше США підтримали ініціативу понад 100 країн-членів Світової організації торгівлі (СОТ) тимчасово призупинити дію патентів на вакцини від коронавірусу.
Європейський Союз заявив, що готовий обговорити пропозицію США.
Водночас уряд Німеччини виступає за збереження дії патентів на вакцини від коронавірусу.
Зняття патентного захисту з вакцин може дозволити біднішим країнам масово виробляти препарати-синоніми запатентованих вакцин.
ЄС хоче створити «Сили першого входу» для швидкого реагування на кризи
Міністри ЄС із закордонних справ, які розглянули питання оборони, головну увагу приділили розвитку Стратегічного компасу ЄС, зокрема, в частині кризового менеджменту, а також ідею щодо створення резервних сил оперативного реагування на кризи – так звані Сили першого входу чисельністю до 5000 осіб.
Про це у четвер в Брюсселі під час прес-конференції за підсумками засідання Ради ЄС із закордонних справ розповів Високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Аналіз загроз, який ми зробили минулого року, свідчить, що нам потрібно бути готовими до майбутніх криз та реагувати на них швидко… Якщо підсумувати – ЄС має бути більш ефективним та приймати рішення швидше. По друге, нам потрібно більше гнучкості в організації місій. Третє – ми повинні бути краще підготовленими, мати повністю обладнаний та підготовлений персонал, який буде готовим реагувати швидко. Ми обговорили ідею створення Сил першої відповіді, які можуть бути негайно застосовані в умовах швидкоплинної кризи» , – сказав Жозеп Боррель.
Він зауважив, що ця ініціатива була висунута кількома країнами-членами, і поки що перебуває на етапі обговорення, тож жодне рішення з цього приводу не приймалося. Мова йде про створення оперативного резерву, так званих «Сил першого входу» (Initial Entry Force) у кількості близько 5 тисяч службовців. При цьому Жозеп Боррель зауважив, що це орієнтовна цифра, оскільки дискусії тривають.
«Я думаю, що це добра ідея. Коли ви постаєте перед невідкладною ситуацією, і повинні починати дискусії, ходити з одного комітету до іншого, готувати папери, і ще більше паперів, – наприкінці справа уже не є терміновою, або ви запізнилися. Було б добрим мати спроможність, щоб втрутитися негайно. Якщо ми дійсно хочемо бути геополітичною силою, ми маємо бути готовими діяти так швидко, як це необхідно», – наголосив Високий представник ЄС.
Він зауважив, що для забезпечення цього контингенту потрібно буде також створити штабну структуру, яка могла б займатися тренуванням і забезпеченням персоналу, а також плануванням його застосування.
За словами Жозепа Борреля, це лише один напрямок, який мають опрацювати країни-члени в рамках формування положень Стратегічного компасу ЄС, поряд з іншими складовими, таким як підвищення стійкості, розвиток спроможностей, реагування на новітні та руйнівні технології, розвиток партнерства з третіми країнами тощо. Високий представник ЄС висловив сподівання, що ця робота буде завершена до березня наступного року.
Як вже повідомлялося, лідери країн-членів ЄС під час саміту у лютому поточного року погодилися з необхідністю розробки нового доктринального документу в сфері Спільної політики ЄС з безпеки й оборони – Стратегічного компасу. Цей основоположний документ має бути розроблений на підставі аналізу сучасних загроз та підвищити ефективність цивільних й військових місій ЄС в рамках СПБО. Під час згаданого засідання Європейської Ради, яке відбулося в віртуальному форматі у зв’язку із сплеском коронавірусу, Високому представнику ЄС було доручено опрацювати Стратегічний компас до березня 2022 року.
Наклад єдиної кримськотатарської газети з початку окупації Криму впав у кілька разів
У тимчасово окупованому Криму тираж єдиної газети кримськотатарською мовою “Къырым” скоротився в кілька разів.
Як передає Укрінформ, про це в ефірі телеканалу “Дом” розповів головний редактор газети “Къырым” (“Крим”) Бекір Мамутов.
За його словами, “Къырым” – це перше видання кримськотатарською мовою в Криму, яке виходить з 7 липня 1989 року. У найкращі часи тираж становив майже 20 тис. примірників, а у 2017 році – вже 6 тис., а зараз знизився до 3,5 тис. примірників.
“Наш народ перебуває в умовах, в яких домінує пропагандистський підхід, який притаманний російським телеканалам, а наш національний фактор практично відсутній. Тема Криму підноситься незрозуміло під яким соусом, усі зазіхають на наше минуле, на нашу історію, не помічаючи корінний народ цієї землі. І на всьому цьому тлі божевільного пропагандистського шквалу наша газета, як і раніше, підтримувала в людях прагнення до знання свого минулого, почуття гідності, що у тебе є такі славні предки”, – розповів Мамутов.
Зазначається, що багато нинішніх кримські ЗМІ фінансуються з російського бюджету. “Къырым” працює на самофінансуванні, розповсюджується за передплатою і не отримує російських держдотацій.
“Для нас фінанси, фінансова служба редакції – це дуже серйозно. Бо якщо буде якесь невдоволення публікаціями, то можуть прийти й перевірити”, – пояснив головний редактор.
Він додав, що будівля, в якій редакція працює вже понад 20 років, потребує капітального ремонту, але виділити на це гроші з власного бюджету складно. Адже обійдеться це в 10-15 тис. дол., а нинішнього тиражу газети ледь вистачає на зарплату співробітникам.
Фінансові проблеми посилюють періодичні штрафи від Роскомнагляду. Так, у жовтні 2020 року у випуску “Къырым” на трьох смугах була опублікована доповідь генерального секретаря ООН про становище в галузі прав людини в Криму. В тексті згадувався Меджліс кримськотатарського народу. Роскомнагляд угледів порушення російського законодавства – в публікації не було згадки про те, що Меджліс у РФ вважається екстремістською організацією.
“Було порушено адміністративну справу стосовно мене як посадової особи”, – сказав Мамутов. Він додав, що генсек ООН у цій доповіді двічі говорить, що Меджліс перебуває під забороною – тобто фактично є вказівка, якої вимагає влада.
20 квітня суд ухвалив оштрафувати Бекіра Мамутова на 4 тис. руб. (приблизно 1,5 тис. грн). Сума начебто й незначна, але Роскомнагляд періодично знаходить різні причини для штрафів.
Наприклад, Мамутова раніше оштрафували за те, що в газеті, яка виходить повністю кримськотатарською мовою, ім’я та прізвище головного редактора були написані російською. Тож надалі довелося в дужках вказувати також російський варіант.
Як повідомляв Укрінформ, кількість засобів масової інформації у Криму за сім років окупації скоротилася майже на 80%. Правозахисники зафіксували на території півострова понад 500 порушень прав журналістів. Основний їх масив припадає на 2014-2015 роки та й зараз такі факти непоодинокі.
Адміністрація Байдена приєднується до глобальної кампанії проти інтернет-екстремізму
УНН. Сполучені Штати приєднаються до глобальної кампанії під проводом Нової Зеландії для боротьби з насильницьким екстремізмом в Інтернеті, заявив Білий дім, внісши зміни в політику колишнього президента Дональда Трампа. Про це пише УНН з посиланням на Reuters.
Деталі
Прессекретар адміністрації Байдена Джен Псакі заявила, що США приєднаються до “Крайстчерчського заклику до дії з ліквідації терористичного та насильницького екстремістського вмісту в Інтернеті”.
Цитата
“Протидіяти використанню Інтернету терористами та жорстокими екстремістами для радикалізації та вербування є важливим пріоритетом для Сполучених Штатів. Приєднання до коаліції урядів та компаній, які підтримали Крайстчерчський заклик, посилює необхідність колективних дій”, — йдеться у заяві Псакі.
США цитували засоби захисту свободи слова, коли вони відмовилися приєднатися до кампанії в 2019 році, і “не будуть вживати заходів, які порушуватимуть свободу слова та об’єднань, захищені Першою поправкою до Конституції США, а також порушуватимуть розумні очікування щодо конфіденційності”.
Псакі заявила, що США візьмуть участь у віртуальному саміті 14 травня.
Контекст
Ініціатива була започаткована прем’єр-міністром Нової Зеландії Жасіндою Ардерн та президентом Франції Еммануелем Макроном у 2019 році після того, як бойовик вбив 51 людину у двох мечетях у новозеландському місті Крайстчерч під час прямої трансляції свого скандалу у Facebook.
Ардерн заявила, що США були “конструктивним, заангажованим партнером з багатьох питань, пов’язаних із викликами, з моменту його запуску”, а оголошення було “формалізацією цих відносин і зобов’язанням для нас працювати ще тісніше”.
Нагадаємо
У тимчасово окупованому Криму заблоковано понад 1,6 тис. інтернет-ресурсів, “що містять інформацію екстремістського характеру”.
Чисельність працівників, завдання та повноваження: Зеленський затвердив Положення про Центр протидії дезінформації
УНН. Президент України Володимир Зеленський затвердив Положення про Центр протидії дезінформації, підписавши підписав Указ № 187/2021 “Питання Центру протидії дезінформації”. Про це пише УНН.
Деталі
Згідно з документом, гранична чисельність працівників Центру становить 52 особи. Кабінет Міністрів повинен у двотижневий строк визначити умови оплати праці співробітників Центру. Відповідно до Положення, Центр підпорядкований Раді національної безпеки і оборони України. Загальне спрямування та координацію його діяльності здійснює секретар РНБО.
Центр протидії дезінформації очолює керівник, якого призначає та звільняє з посади Президент України за поданням секретаря РНБО.
Завдання ЦПД
ЦПД забезпечує протидію як наявним, так і прогнозованим загрозам нацбезпеці та національним інтересам в інформаційній сфері, виявляє та протидіє дезінформації, пропаганді, деструктивним інформаційним впливам і кампаніям, а також має запобігати спробам маніпулювання громадською думкою.
Центр повинен проводити аналіз та моніторинг подій і явищ у інформаційному просторі, стану інформаційної безпеки та присутності України у світовому інформаційному просторі.
Також ЦПД виявлятиме та вивчатиме поточні й прогнозовані загрози інформаційній безпеці України, чинники, що впливають на їхнє формування, а також прогнозуватиме наслідки для національних інтересів.
Центр забезпечуватиме РНБО інформаційно-аналітичними матеріалами щодо інформаційної безпеки України.
Крім того, Центр братиме участь у розробці та реалізації Стратегії інформаційної безпеки, здійсненні аналізу стану її реалізації, зокрема з питань протидії дезінформації.
Повноваження ЦПД
ЦПД може одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, правоохоронних і розвідувальних органів, прокуратури, органів місцевого самоврядування, підприємств і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, статистичні дані, інформацію, довідкові матеріали тощо.
Нагадаємо
У Києві, в будівлі Офісі Президента України, вже запрацював створений на базі РНБО Центр протидії дезінформації. УНН розповідав, хто увійшов до центру та що робить ця установа.
Зеленський затвердив Положення про Центр протидії дезінформації
07.05.2021 22:56
Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким затвердив Положення про Центр протидії дезінформації.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Офіс Президента.
“Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 187/2021 “Питання Центру протидії дезінформації”, яким затвердив Положення про ЦПД”, – повідомляє ОП.
Відповідно до Положення, Центр протидії дезінформації підпорядкований Раді національної безпеки й оборони України. Загальне спрямування та координацію його діяльності здійснює секретар РНБО.
Гранична чисельність працівників Центру становить 52 особи. Кабінет Міністрів повинен у двотижневий строк визначити умови оплати їхньої праці.
Центр протидії дезінформації очолює керівник, якого призначає та звільняє з посади Президент України за поданням секретаря РНБО.
“ЦПД забезпечує протидію як наявним, так і прогнозованим загрозам нацбезпеці та національним інтересам в інформаційній сфері, виявляє та протидіє дезінформації, пропаганді, деструктивним інформаційним впливам і кампаніям, а також має запобігати спробам маніпулювання громадською думкою. Центр повинен проводити аналіз та моніторинг подій і явищ у інформаційному просторі, стану інформаційної безпеки та присутності України у світовому інформаційному просторі”, – інформують в ОП.
Окрім цього, ЦПД виявлятиме та вивчатиме поточні й прогнозовані загрози інформаційній безпеці України, чинники, що впливають на їхнє формування, а також прогнозуватиме наслідки для національних інтересів.
Центр забезпечуватиме РНБО інформаційно-аналітичними матеріалами щодо інформаційної безпеки України.
Також зазначається, що Центр братиме участь у розробці та реалізації Стратегії інформаційної безпеки, здійсненні аналізу стану її реалізації, зокрема з питань протидії дезінформації.
“ЦПД може одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, правоохоронних і розвідувальних органів, прокуратури, органів місцевого самоврядування, підприємств і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, статистичні дані, інформацію, довідкові матеріали тощо”, – додають в Офісі глави держави.
Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський 2 квітня призначив Поліну Лисенко керівником Центру протидії дезінформації.
Центр протидії дезінформації створено рішенням РНБО від 11 березня, яке було введене в дію указом Президента від 19 березня.
Структури з протидії дезінформації створять у різних органах влади — Ольшанський
06.04.2021 18:17
У державних органах будуть організовані структури з протидії дезінформації, а створений рішенням Ради національної безпеки і оборони Україн Центр протидії дезінформації розглядатиме лише питання у розрізі національної безпеки.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це заступник голови виконавчого комітету Національної ради реформ Олександр Ольшанський сказав на представленні керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком очільниці Центру протидії дезінформації Поліни Лисенко.
«В різних органах влади, які дотичні до інформаційної безпеки, будуть створені структури, які працюватимуть з цим питанням. Одна з цих структур – Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ) при Міністерстві культури та інформаційної політики. Тобто, ще буде кілька органів створено, які будуть на місці в тій чи іншій державній установі, міністерстві, використовуючи ресурси цієї державної установи, бо РНБО не має таких ресурсів, які має МКІП, наприклад. РНБО не має таких ресурсів, які має, наприклад, СБУ», – сказав Ольшанський.
За його словами, при цьому Центр протидії дезінформації опікуватиметься питаннями, пов’язаними із національною безпекою, а не тим, що стосується ситуацій, коли «хтось комусь щось неприємне сказав чи про когось щось написав, якщо це не створює загрозу на рівні нацбезпеки».
Заступник голови виконавчого комітету Національної ради реформ також додав, що чимала кількість держустанов використовує технічні дані для моніторингу, обробки інформації.
«Тому ми зберемо те, що є. Немає сенсу купувати щось нове, якщо воно вже куплене та використовується», – додав він.
Ольшанський, відповідаючи на запитання про те, з якою базою працюватиме Центр, зазначив, що нині є 8-13 моніторингових системи, придбаних за державні кошти. Вони працюють та надають інформацію, тепер лише треба, щоб ця інформація акумулювалася у Центрі. Поки закуповувати щось дороге та нове не планується.
Він також додав, що з часом планується набирати у штат аналітиків, бо це складна та відповідальна робота.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 2 квітня призначив Поліну Лисенко керівником Центру протидії дезінформації.
Центр протидії дезінформації створений рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня, яке було введене в дію указом Президента від 19 березня.
В Україні запрацював Центр протидії дезінформації: де знаходиться та що робитиме
6 квітня 2021, 16:29 •
6 квітня. УНН. У Києві, в будівлі Офісі Президента України, вже запрацював створений на базі РНБО Центр протидії дезінформації. Про головні цілі роботи новоствореного органу розповіла під час презентації у вівторок керівниця Центру Поліна Лисенко, передає кореспондент УНН.
Цитата
“Наш офіс знаходиться в Офісі Президента, в ситуаційному центрі… Центр є робочим органом при Апараті РНБО, тому за допомогою РНБО вже створено Єдину інформаційну моніторингову базу, куди ми отримуємо постійний моніторинг інформації від державних органів, а також куди ми отримуємо певні алерти (сповіщення – ред.) на випадки, які виникають і які можуть завдати шкоди національній безпеці. Ми вже працюємо”, — сказала вона.
Деталі
Зі слів Лисенко, основними завданнями Центру є:
— Створення цілісної політики держави з протидії інформаційним загрозам;
— Побудова системи стратегічних комунікацій;
— Протидія спеціальним інформаційним операціям держави-агресора та контрольованих нею структур;
— Створення інтегрованої системи оцінки інформаційних загроз та оперативного реагування на них;
— Боротьба з деструктивною пропагандою та дезінформацією;
— Розвиток взаємодії держави та інституцій громадянського суспільства щодо протидії інформаційним загрозам нацбезпеці;
— Формування позитивного іміджу України у світі;
— Підвищення медіаграмотності суспільства.
Основними етапами роботи Центру є збір інформації (відкрита інформація, а також інформація з обмеженим доступом), її аналіз, а також реагування на неї, зазначила керівниця.
Вона підкреслила, що “принцип на вільний обіг інформації, на свободу слова буде іти разом з принципом захисту національної безпеки, і Центр буде керуватись цими двома принципами одночасно”.
“Дуже скоро ми виступимо з ініціативою про способи форми співпраці з громадянським суспільством, журналістами та експертною спільнотою”, — додала Лисенко.
Довідково
Центр протидії дезінформації створений рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року, яке було введене в дію указом Глави держави від 19 березня 2021 року № 106/2021.
Орган створено з метою протидії загрозам національній безпеці та національним інтересам України в інформаційній сфері, боротьби з пропагандою, деструктивними дезінформаційними впливами та кампаніями, недопущення маніпулювання громадською думкою.
2 квітня Президент України Володимир Зеленський призначив керівником ЦПД Поліну Лисенко.
Добудова Nord Stream 2 відкриє шлях для подальшої агресії РФ – експерт
Росія утримується від подальшої збройної агресії проти України, оскільки хоче зберегти імідж надійного постачальника газу на Захід, а добудова Nord Stream 2 розв’яже їй руки.
Таку думку висловив речник міністра-координатора польських спецслужб Станіслав Жарин у статті, опублікованій на Stopfake.org, передає Укрінформ.
“Росію стримує від агресивних кроків щодо свого сусіда (України – ред.) необхідність вдавати із себе надійного постачальника природного газу до Європи. Від цієї надійності значною мірою залежить фінансове становище російської енергетики, оскільки Україна є основним транзитером російського газу”, – зазначив Жарин.
Завершення будівництва Nord Stream 2, на його переконання, відкриє Росії шлях до подальшої дестабілізації України: “У такому випадку, згідно з хворою логікою Кремля, дії, що порушують безпеку України, вже не впливатимуть на надійність і гарантії постачання російського газу в західному напрямку”.
Тобто, додав Жарин, якщо газопровід буде добудовано, це “дасть Росії додаткові можливості діяти проти України”
Такими чином, підсумував експерт, гальмування реалізації проєкту Nord Stream 2 є ключовим чинником для безпеки Центрально-Східної Європи.
Як повідомлялося, завдяки американським санкціям будівництво газопроводу Nord Stream 2 було призупинено, однак Росія поновила роботи власними силами за згодою німецької сторони. За даними компанії Nord Stream 2 AG, будівництво завершено на 95%.
Україна вважає цей проєкт суто геополітичним, який несе загрозу для європейської безпеки, тож рішуче виступає проти добудови газопроводу. Проти проєкту також активно налаштовані США, Польща і країни Балтії.
Росія призупиняє рейси до Болгарії на початку туристичного сезону
7 травня 2021, УП
Росія призупиняє виконання авіарейсів для своїх туристів до Болгарії щонайменше до кінця травня.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це повідомила член правління Бургаської обласної туристичної палати Евеліна Пулева в коментарі профільному болгарському сайту TravelNews.
Останній рейс російської авіакомпанії S7 до Бургаса відбудеться 9 травня, сказала вона. До цього часу з кінця березня виконувався один рейс на тиждень.
Рейс, як вважають в Болгарії, було призупинено за закликом російського політика Владіміра Жириновського, який попросив російську владу офіційно заборонити придбання нерухомості в Болгарії, а також поїздки до країни для туризму.
Пізніше Пулева та аеропорти у Варні та Бургасі уточнили, що наразі рейси призупинені лише на травень. Але незрозуміло, чи будуть виконуватися заплановані на червень рейси. Остаточне рішення щодо польотів до Болгарії буде прийнято 11 травня, повідомило представництво російської авіакомпанії S7 в Болгарії.
Туроператори також розповіли, що мають інформацію від громадян Росії про те, що посольство Болгарії в Москві наразі не видає віз.
Рішення російської влади може бути пов’язане із тим, що Міністерство закордонних справ Болгарії оголосило російського дипломата персоною нон грата і звернулося до правоохоронних органів Росії з проханням надати всебічну допомогу владі Болгарії в розслідуванні вибухів на болгарських збройних складах.
Як повідомлялося, Росія з 15 квітня до 1 червня призупиняє регулярні та чартерні авіарейси до Туреччини. Рішення пояснили ситуацією з коронавірусом.
Водночас перед цим президент України Володимир Зеленський мав зустріч з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
Після зустрічі Ердоган заявив, що виступає проти наростання напруги у Чорноморському регіоні, та підтвердив підтримку Туреччиною територіальної цілісності й суверенітету України і ініціативи “Кримської платформи”.
Він сказав, що Туреччина готова надати будь-яку підтримку для того, щоб знизити напругу, що почала наростати останнім часом.
Лукашенко порівняв Білорусь із США і назвав “умову” перевиборів
7 травня 2021, УП
Самопроголошений “президент” Білорусі Олександр Лукашенко стверджує, що погодиться на повторні вибори президента країни, але тільки якщо разом з Білоруссю це зроблять Сполучені Штати.
Джерело: заява Лукашенка журналістам у п’ятницю, яку передає БЕЛТА
Пряма мова: “Я за. Публічно про це говорю. Я за вибори, яких вони вимагають. Я переживу все, переступлю через те, що ми незалежні, суверенні. Я готовий. Паралельно з американцями. Американці нехай призначають дострокові вибори, і ми того ж дня призначимо в Білорусі вибори”.
Деталі: Лукашенко вважає, що на останніх виборах президента США у Дональда Трампа вкрали перемогу.
“І вони нам пропонують дострокові вибори. Повторюю: я – за. Разом з американцями: вони “накосячили” більше”, – зауважив він.
Псевдопрезиденту ввижається, що Захід намагається пригнічувати Білорусь.
“Це війна – на удушення, на те, щоб задушити, вбити і щоб ми ніколи не підняли голову. Тому що ми їм не підкорилися, не скорилися. Не тому що ми такі герої, а тому що це суперечить нашим інтересам: ми не хочемо більше ходити під чиїмось батогом. Я і здійснюю цю політику. Я це обіцяв і буду робити”, – заявив Лукашенко.
Передісторія: Напередодні в Лондоні відбулося засідання міністрів закордонних справ “Великої сімки”, де ухвалили комюніке, в якому в тому числі закликали Лукашенка провести нові вільні і справедливі вибори під міжнародним наглядом.
Нагадаємо:
Лукашенко перебуває при владі майже 30 років.
З серпня 2020 року в Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. Протестувальники вимагають проведення нових справедливих виборів, звільнення політичних в’язнів і відповідальності за побиття і катування мирних демонстрантів.
У лютому 2021 року Лукашенко заявив, що першою і головною умовою його відходу від влади є мир у країні, а другою – гарантія безпеки його прихильникам.
Міжнародна коаліція виступила із заявою через виведення військ з Афганістану
Згортання міжнародної операції «Рішуча підтримка» в Афганістані та виведення з цієї країни військ США та інших союзників по НАТО не має зупинити інклюзивний мирний процес в Афганістані.
Про це йдеться в оприлюдненому сьогодні комюніке Спеціальних посланників та Спеціальних представників Європейського Союзу, Франції, Німеччини, Італії, НАТО, Норвегії, Великої Британії та Сполучених Штатів з приводу мирного процесу в Афганістані, повідомляє Укрінформ.
«Після оголошення 14 квітня з боку США і НАТО, що США та сили, що беруть участь в Місії «Рішуча підтримка» (Resolute Support Mission) здійснять впорядкований, скоординований та зважений вихід з Афганістану до 11 вересня 2021 року, учасники наголошують, що під час такого відведення має бути забезпечена безпека міжнародних військ, і що будь-які атаки з боку Талібану на наші війська зустрічатимуть потужну відповідь. Процес виведення військ не може слугувати виправданням для Талібану для зупинки мирного процесу, і політичні переговори в дусі доброї волі мають бути продовжені щонайшвидше», – йдеться у комюніке.
Сторони, що підписали цей документ, наголосили на тому, що народ Афганістану вимагає завершення війни та справедливого й тривалого миру, який можуть досягнути лише самі афганці шляхом інклюзивного політичного врегулювання.
Учасники комюніке підтвердили підтримку резолюції Ради Безпеки ООН 2512 (2020) та наголосили, що виступають проти заснування в Афганістані будь-якої влади силовим шляхом, що могло б спричинити загрозу стабільності усього регіону. Для досягнення миру мають відбутися міжафганські переговори за участю уряду Ісламської Республіки Афганістан, Талібану, інших політичних сил та громадських лідерів для досягнення широкої та всеохоплюючої мирної угоди та політичного компромісу, які сприятимуть завершенню війни.
«… Рішуче засудили триваюче насильство в Афганістані, за яке найбільшу відповідальність несе Талібан, і звернулися з вимогою до всіх сторін здійснити негайні та необхідні кроки для зменшення насильства, особливо для запобігання втратам серед мирного населення з метою створення обстановки, сприятливої для досягнення політичного врегулювання. Учасники (комюніке) закликали всі сторони за будь-яких обставин поважати власні зобов’язання відповідно до міжнародного гуманітарного права та здійснити кроки до імплементації постійного та широкого припинення вогню», – наголошується в документі.
Як зазначається, учасники комюніке закликали Талібан зупинити неоголошений «весняний наступ», утримуватися від атак проти цивільного населення, негайно зупинити (атаки) на лікарні, школи, університети, мечеті та на інші цивільні об’єкти, зупинити кампанію цілеспрямованих вбивств лідерів громадянського суспільства, духовенства, журналістів, правозахисників, медиків, працівників судів та інших цивільних осіб.
Сторони підтвердили намір надати суттєву міжнародну допомогу для розвитку Афганістану, яка буде необхідною під час мирних переговорів, а також виявили готовність мобілізувати міжнародну підтримку для процесу відновлення країни після досягнення мирної угоди, на основі умов, що були визначені у 2020 році під час Женевської конференції по Афганістану.
Підкреслюється, що Талібан і уряд Ісламської Республіки Афганістан мають виконати власні антитерористичні зобов’язання, включаючи уникнення ситуації використання Афганістану аль-Каїдою, ІДІЛ та іншими терористичними групами для загроз або порушення безпеки будь-якої іншої країни, не приймати у себе членів таких угруповань, не давати їм змогу проводити рекрутинг, тренування та збір коштів для терористичної діяльності.
Сторони-підписанти підтвердили необхідність продовження міжнародної підтримки для Афганських сил національної оборони і безпеки, що має забезпечити здатність Афганістану захистити себе від внутрішніх та зовнішніх загроз.
Як повідомлялося, Президент США Джо Байден оголосив про рішення вивести війська з Афганістану до 11 вересня 2021 року. Північноатлантичний Альянс підтримав таке рішення та оголосив про намір повернути додому близько 10 тис. військовослужбовців НАТО, які брали участь у місії в Афганістані протягом майже 20 років.
Мін’юст Трампа стежив за журналістами, які писали про втручання Росії у вибори – WP
Міністерство юстиції США за президентства Дональда Трампа намагалося відстежити контакти щонайменше трьох журналістів, які писали про втручання Росії у вибори 2016 року.
Про це повідомляє The Washington Post, передає Укрінформ.
«Міністерство юстиції Трампа приховано отримало телефонні записи журналістів The Washington Post і намагалося дістатися до їхніх електронних скриньок – через публікації про роль Росії у виборах 2016 року, які вони розмістили в перші місяці роботи адміністрації Трампа», – інформує видання.
Ідеться про чинних репортерів WP Елен Накашима і Грега Міллера, а також про колишнього журналіста газети Адама Ентоуса. Вони отримали офіційні листи від мін’юсту про те, що у 2020 році відомство вилучило дані білінгу їхніх телефонів. При цьому уточнюється, що ці дані охоплювали інформацію протягом квітня – липня 2017 року.
У цьому зв’язку в.о. головного випускового редактора WP Кемерон Барр оприлюднила заяву з вимогою до мін’юсту роз’яснити ситуацію.
«Ми глибоко стурбовані таким використанням державної влади для отримання доступу до комунікацій журналістів. Міністерству юстиції слід негайно пояснити причини цього втручання в діяльність репортерів, які виконують свою роботу, і діяльність яких захищена Першою поправкою», – наголосила Барр.
Як повідомляється, у листах до журналістів не вказано причини, чому мін’юст прагнув отримати доступ до їхніх комунікацій. Водночас зазначається, що в липні 2017 року журналісти випустили розгорнуту публікацію про розмову чиновників з оточення Трампа з російським послом Сергієм Кисляком. Крім того, журналісти писали про зусилля адміністрації Обами завадити втручанню Росії у президентські вибори в США.
Міноборони домовилося про співпрацю зі Збройними силами Італії
Міністерство оборони України та Збройні сили Італійської Республіки підписали план співробітництва на 2021 рік.
Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу Міноборони, це стало підсумком двосторонніх консультацій, що відбулися у Римі 5-7 травня.
Українська делегація на чолі з генеральним директором Директорату політики у сфері оборони МО Юрієм Пундою провела переговори з начальником департаменту міжнародного співробітництва, військової політики та планування генерального штабу ЗС Італійської Республіки бригадним генералом Давідом Морпурго та експертами у сфері безпеки й оборони.
У ході консультацій було обговорено актуальні безпекові питання, стан та перспективи співпраці між оборонними відомствами двох країн.
«Під час переговорів було визначено подальші шляхи двостороннього воєнно-політичного та військового співробітництва на 2021-2022 роки. Сторони представили оцінки розвитку воєнно-політичної ситуації у європейському регіоні, а також окреслили напрями реформи національних збройних сил», – ідеться в повідомленні.
Українська делегація поінформувала італійських колег про поточну ситуацію в районі проведення ООС та акцентувала увагу на заходах реформування, які проводяться в ЗСУ, зокрема, з питань трансформації та розвитку системи військового управління і переведення її на функціонування за стандартами держав-членів НАТО.
«Було відзначено необхідність консолідації підтримки нашої держави зі сторони членів Альянсу, у тому числі наданні Плану дій членства в НАТО, що сприятиме стримуванню збройної агресії Російської Федерації проти України. Також було підкреслено, що інтеграція України до євроатлантичного безпекового простору та набуття повноправного членства в НАТО сьогодні є конституційною нормою», – сказано в повідомленні.
Крім того, італійські військові відзначили важливість розвитку відносин з Україною в оборонній сфері та засвідчили підтримку незалежності нашої держави та її територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах.
За результатами переговорів сторони підписали План двостороннього співробітництва між Міністерством оборони України, ЗСУ та Збройними Силами Італійської Республіки на 2021 рік.
Як повідомляв Укрінформ, 20 квітня міністр оборони Андрій Таран і тимчасово повірена у справах США в Україні Крістіна Квін обговорили підтримку Сполученими Штатами посилення спроможностей ЗСУ.
В Україні за добу – 8 404 випадки коронавірусу
В Україні за минулу добу зареєстрували 8 404 випадки зараження коронавірусом, 379 людей померли від ускладнень.
Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«8 404 нових випадки коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 7 травня 2021 року. Зокрема, захворіли 353 дитини та 185 медпрацівників», – йдеться в повідомленні.
Також, за наведеними міністром даними, за минулу добу госпіталізовано 3 080 осіб; летальних випадків – 379; одужало – 19 453 особи; здійснено тестувань за добу – 94 479 (зокрема методом ПЛР – 39 748, методом ІФА – 14 177, досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 40 554).
За весь час пандемії в Україні захворіло 2 105 428 осіб; одужало – 1 731 162 особи; летальних випадків – 45 830; проведено ПЛР-тестувань – 9 594 857.
За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Харківській (991), Дніпропетровській (622) областях, м. Києві (611), Донецькій (571) та Запорізькій (494) областях.
37 967 людей щеплено проти COVID-19 за добу 6 травня 2021 року в Україні.
821 770 людей щеплено від початку вакцинальної кампанії, з них отримали 1 дозу – 821 768 осіб, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) – 428 осіб (із них 2 особи отримали 1 дозу за кордоном).
Щеплення проводилось 257 мобільними бригадами з імунізації та 1 576 пунктами щеплення.
Станом на 6 травня 2021 року до листа очікування вакцинації від COVID-19 записались 522 273 людини.
В Україні розраховують закінчити розробку COVID-вакцини до кінця року
Інситут біології клітини Національної академії наук України розраховує закінчити розробку вакцини проти коронавірусу до кінця цього року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє НАН України.
“Розробити вакцину від коронавірусу планують до кінця цього року, але після цього її потрібно буде ще випробувати. Вірусні білки мають перевірити на лабораторних тваринах – трансгенних мишах, яких заражатимуть вірусом і вводитимуть їм вакцину“, – йдеться у повідомленні.
Повідомляється, що для створення білкової вакцини співробітники інституту використовують дріжджі. Етап випробовування вакцини вчені попередньо домовилися проводити у Польщі. “Я би хотів, щоб це була повністю українська вакцина, але так виглядає, що це буде міжнародна співпраця”, — прокоментував директор Інституту біології клітини Андрій Сибірний.
Під час розробки цієї потенційної вакцини у львівських науковців виникла ідея створити ще одну вакцину від коронавірусу у формі таблетки. Зазначається, що остання стане ідеєю для нового проєкту.
Наразі Інститут біології клітини НАН України працює над трьома проєктами: розробкою вакцини від COVID-19, створенням нового антибіотика широкого спектра дії і розробкою біосенсорів. Торік установа виграла ґрант від Національного фонду наукових досліджень. На розробку вакцини від коронавірусу інститут уже отримав майже 10 млн гривень.
Як повідомлялося, раніше міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявляв, що Україна має два препарати, на базі яких потенційно може бути розроблена власна вакцина проти коронавірусу.
20 жовтня 2020 року Степанов разом із науковцями презентував Президентові результати доклінічної фази дослідження оригінального українського кандидата у вакцини від коронавірусу. Доклінічні випробування тривали майже пів року.
Чи можна влаштовувати весілля та відвідувати спортзали після виходу з червоної зони – розповів Ляшко
Дарія Поперечна, УП.Життя 7 травня 2021
Вихід області з червоного рівня епідеміологічної небезпеки не означає повного скасування карантину – лише певних правил.
При цьому на території жовтого або помаранчевого рівня також діють обмеження, яких необхідно дотримуватися.
Зокрема не можна організовувати весілля та масові святкування, а відвідувати спортзали – лише за певних умов.
Про це розповів головний санітарний лікар України Віктор Ляшко під час брифінгу 7 травня.
За його словами, якщо область перебуває в жовтому чи помаранчевому рівні епідеміологічної небезпеки, то в закладах харчування не можна проводити весілля чи інші бенкети.
Крім того, заборонені дискотеки та робота нічних клубів.
Загалом проведення масових заходів дозволяється лише з розміщенням 1 людина на 4 м².
При цьому в спортзалах та фітнес-центрах повинні дотримуватися жорсткіших умов – 1 людина на 10 м².
“Це пов’язано з тим що у спортзалах та фітнес-центрах зазвичай форсоване дихання, тому людина при фізичних навантаженнях видихає капельки слизу, які можуть бути зі збудником інфекції і розповсюджуватися на більшу відстань ніж 1,5-2 метри.
Тому відстані між тренажерними спорудами повинні бути набагато більшими”, – пояснив санітарний лікар.
Лукашенко заявив, що Білорусь зробила свою вакцину від COVID-19
7 травня 2021, УП
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь отримала власну вакцину від COVID-19.
Джерело: державне агентство “Белта”
Пряма мова Лукашенка: “У пробірці ми вчора отримали свою вакцину – білоруську. Іншу, відмінну від того, що ми сьогодні купуємо. Як лікарі називають, живу вакцину”.
“У нас сьогодні є вакцини, які працюють. За російськими технологіями, китайські купили. А завтра ми свою вакцину, яка вже в пробірці, пристосуємо до того штаму, який ми будемо мати. Хто його знає, як життя складеться”.
Передісторія:
У четвер в Росії зареєстрували четверту вакцину від коронавирусу – “Спутник Лайт”.
У березні в Єврокомісії заявили, що ЄС абсолютно не потрібна російська вакцина “Спутник V”.
У січні міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що російську вакцину від COVID-19 “Спутник V” не будуть реєструвати в Україні.
Україна вийшла з третьої хвилі пандемії – Степанов
7 травня 2021, УП
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що Україна вийшла з третьої хвилі пандемії коронавірусу.
Джерело: Степанов у Facebook
Пряма мова: “Нарешті можу констатувати, що ми вийшли з третьої хвилі пандемії. З завтрашнього дня в Україні не залишиться жодного регіону з червоним рівнем епіднебезпеки. Сьогодні відбудеться засідання комісії ТЕБ та НС і вже завтра виведемо Сумську область”.
Деталі: За його словами, це були надзвичайно складні 2 місяці. “Тільки нам і Богу відомо, як ми зуміли втримати ситуацію під контролем”, – каже міністр.
Степанов повідомив, що третя хвиля забрала найбільше життів проти перших двох. Перші тижні вірус розвивався “шаленими темпами”, кінець березня й початок квітня були найпіковішими.
“Усвідомлювали, що нам може не вистачити кисню, щоб забезпечити всю країну. Потужності на Львівському хімічному заводі не витримували та в якийсь момент частина виробничих потужностей зупинилась. Проте за ніч вдалося їх відновити. Ми весь тиждень у цілодобовому режимі розподіляли кисень по медзакладах і не залишили без кисню жодного”, – розповідає глава МОЗ.
Степанов наголосив, що попри покращення ситуації зараз “надзвичайно важливо” не розслаблятися, а продовжувати дотримуватися протиепідемічних правил на вихідних.
Нагадаємо: 6 травня Державна комісія техногенно-епідемічної безпеки і надзвичайних ситуацій вивела з червоної зони епідемічної небезпеки дві області – Запорізьку і Полтавську. Зараз МОЗ готує подання про виведення з червоної зони останньої області, що там лишилася – Сумської.
У Києві посилили контроль за вакцинацією і показали мапу пунктів щеплення
7 травня 2021, УП
У Києві створили електронну мапу пунктів вакцинації від COVID-19.
Джерело: КМДА
Пряма мова директорки Департаменту охорони здоров’я Валентини Гінзбург: “На мапу нанесені пункти щеплень, в яких вакцинують від COVID-19. Це місця, де можна щепитися. Та при цьому необхідно пам’ятати, хто саме наразі має право вакцинуватися”.
Деталі: Скористатися мапою можна за цим посиланням.
Гінзбург порадила всім, хто входить до цільових груп звернутися щодо питань вакцинації до лікаря, з яким підписано декларацію. Ця порада стосується і тих киян, батьки яких старші за 65 років.
Також повідомляється, що у столиці посилили контроль за використанням вакцини від COVID-19 виключно для цільових груп, визначених дорожньою картою МОЗ України.
Гінзбург підписала лист із відповідним закликом до голів райдержадміністрацій, у підпорядкуванні яких знаходяться центри первинної медико-санітарної допомоги та консультативно-діагностичні центри, на базі яких розташовані вакцинальні пункти.
У листі міститься нагадування про те, що на сьогодні проводиться вакцинація осіб вікової групи 65 років і старше, та громадян із цільових груп попередніх етапів вакцинації. А також повідомляється, що зустрічаються (зокрема, за повідомленнями громадян, які є дописувачами соціальних мереж) випадки вакцинації осіб, які не входять до пріоритетних груп, визначених дорожньою картою, що, за словами влади, є неприпустимим.
Довідково: За вимогами дорожньої карти МОЗ України починаючи з 28 квітня 2021 року розпочато масову вакцинацію осіб 65+. Також триває вакцинація тих, хто увійшов до І та ІІ етапів щеплення. Це медичні працівники (лікарі, середній та молодший медичний персонал), які працюють в закладах охорони здоров’я де надають стаціонарну допомогу хворим на коронавірусну хворобу COVID-19; працівники мобільних бригад з вакцинації; всі працівники лабораторій, які проводять лабораторні дослідження на коронавірусну хворобу COVID-19; працівники екстреної медичної допомоги, включаючи водіїв; медичні працівники первинного рівня надання допомоги; працівники інших закладів охорони здоров’я, які не надають стаціонарну допомогу хворим на коронавірусну хворобу COVID-19, незалежно від підпорядкування; соціальні працівники та інші працівники соціальної сфери; працівники системи громадського здоров’я; люди віком 80+; утриманці та співробітники геріатричних пансіонатів.
Словаччина: тести “Спутник V” в Угорщині не підтвердили, що це “не та” вакцина
7 травня 2021, УП
Словаччина отримала результати проведених в Угорщині тестів вакцини “Спутник V” і вони підтвердили відповідність препарату, що отримав схвальні висновки в публікації авторитетного журналу The Lancet.
Про це заявив міністр охорони здоров’я Владімір Ленгварський, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Tasr.
Угорщина, яка є єдиною країною ЄС, яка схвалила “Спутник V”, проводить випробування і від імені Словаччини.
Тепер МОЗ Словаччини має намір провести переговори з експертами і росіянами про те, як і слід використовувати вакцину у країні.
За словами міністра, є тільки два варіанти: або вакцина отримає дозвіл на використання, або – ні. Ленгварський заявив, що перше буде можливо тільки в тому випадку, якщо на це дадуть згоду росіяни.
Росія, яка нещодавно забрала 600 з 200 000 доз вакцини, доставлених до Словаччини в березні, для проведення власних перевірок, зобов’язана проінформувати Словаччину про результати до кінця травня.
Раніше словацький регулятор стверджував, що отримана ним вакцина не відповідає тій, дані про випробування якої були опубліковані в журналі Lancet.
Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ) після заяви міністра зажадав у словацького регулятора вибачень за поширення недостовірних відомостей про “Спутник V”.
“Ми просимо словацький регулятор SUKL принести публічні вибачення за поширення невірної інформації про “Спутник V”, – йдеться в заяві в Twitter.
Як відомо, Словаччина зіткнулася з політичною кризою після того, як дві невеликі партії заявили про можливий вихід з правлячої коаліції через закупівлю урядом 2 мільйонів доз російської вакцини від коронавірусу “Спутник V”.
Прем’єр Ігор Матович пішов у відставку, його місце зайняв Едуард Гегер.
Експерти вважають, що виявили новий симптом постковіду – коронавірусні нігті
Дарія Поперечна, УП.Життя 7 травня 2021
Експерти виявили, що після перебігу коронавірусної хвороби у деяких пацієнтів спостерігаються зміни нігтьової пластини.
Цей симптом отримав назву “ковідні нігті”, пишуть у медичному виданні Health.
Проте саме явище не є новим – такі зміни нігтя мають назву “лінії Бо”.
Вони проявляються у формі заглиблень, які проходять горизонтально по нігтьовій пластині.
Нещодавно про їхній зв’язок з коронавірусною хворобою написав британський епідеміолог Тім Спектр на своїй сторінці у Twitter.
“Ковідні нігті” розпізнаються по чіткій лінії, яка залишається, коли відновлюється ріст нігтів після зараження.
Це може протікати без жодного висипу і виглядати цілком безпечно”, – розповідає експерт.
Такий симптом спостерігається не безпосередньо під час перебігу COVID-19, частіше – за 2-3 місяці після хвороби.
“Коли ви відчуваєте серйозний фізіологічний стрес, наприклад, хворобу, відбувається зрушення в нігтьовому циклі.
Зазвичай це помітно на всіх нігтях (не лише на одному) і, можливо, навіть на нігтях ніг”, – розповідає дерматолог Доріс Дей.
За словами лікаря, ці лінії можуть виглядати, як поглиблення, вм’ятини або гребені.
При цьому такий симптом не обов’язково з’являється у всіх людей, які перехворіли COVID-19.
Крім того, інші інфекційні хвороби також можуть спровокувати це явище.
“Будь-які системні захворювання можуть порушити ріст нігтів, що може відбитися на відхиленнях у їхньому зовнішньому вигляді.
Це можна побачити при будь-якій важкій хворобі”, – розповідає науковий співробітник Центру Джона Хопкінса Амеш Адаля.
Наприклад, порушення нігтів може проявитися під час хвороб, які викликають високу температуру або хімієтерапії.
Медики заспокоюють, що такі прояви не є небезпечними та лише вказують на те, що тіло перебороло якесь захворювання.
А лінії зникнуть самостійно без медичного втручання.
Раніше незвичним симптомом коронавірусної хвороби вважалася втрата нюху і смаку.
Деякі пацієнти також виявляли в себе ще кілька дивних ознак цієї хвороби, наприклад, “коронавірусні ноги“, випадіння волосся або проблеми зі слухом.
Німеччина дозволила доступ до вакцини АstraZeneca для всіх дорослих
7 травня 2021, УП
Влада Німеччини дозволила використання вакцини проти коронавірусу Oxford/АstraZeneca для всіх осіб старше 18 років, щоб прискорити імунізацію.
Про це заявив міністр охорони здоров’я Єнс Шпан, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Politico.
Шпан сказав, що вакцина повинна стати доступною для всіх, незалежно від їх історії хвороби.
“Сьогодні ми домовилися повністю скасувати пріоритет щодо вакцини AstraZeneca – це означає, що, коли вакцинація проводиться в кабінетах лікарів, лікарі на свій розсуд вирішують, кого і коли вакцинувати”, – сказав він, додавши, що “вакцина може бути введена тільки після того, як пацієнт був поінформований (про потенційні ризики) лікарем і було прийнято індивідуальне рішення”.
Цей крок був зроблений після того, як вакцина AstraZeneca на початку цього року втратила популярність в Німеччині після повідомлень про поодинокі випадки тромбів у деяких пацієнтів і подальшої рекомендації національних органів охорони здоров’я вводити укол тільки особам старше 60 років.
Лікарі в Німеччині тепер також зможуть прийняти рішення про тривалість часу, протягом якого пацієнту слід почекати до прийому другої дози, інтервал, який рекомендують медичні експерти, може становити від 4 до 12 тижнів у випадку AstraZeneca.
Нагадаємо, німецький Бундестаг 6 травня схвалив розпорядження уряду країни про права для тих, хто отримав повне щеплення від COVID-19 або переніс це захворювання.
Планується, зокрема, скасувати для цих категорій осіб дію комендантської години та обмежень на соціальні контакти.
У МОЗ назвали дати повторних щеплень проти COVID-19 різними вакцинами
Дарія Поперечна, УП.Життя 7 травня 2021
Протягом травня українці будуть отримувати щеплення другими дозами вакцин проти COVID-19.
Про графік проведення щеплень різними препаратами розповів головний санітарний лікар Віктор Ляшко під час брифінгу 7 травня.
Оскільки вакцини мають різні інтервали між першим і повторним щепленням, терміни вакцинування визначаються їхніми особливостями.
Наразі повторні щеплення будуть проводити другими дозами таких вакцин: AstraZeneca/Covishield, Pfizer/Comirnaty, Sinovac/CoronaVac.
Covishield:
🔴 Розпочали вакцинувати 24 лютого.
🔴 Інтервал між 1-2 щепленням – 12 тижнів.
🔴 Друге щеплення має початись 19 травня.
CoronaVac:
🔴 Розпочали – 13 квітня.
🔴 Інтервал – 28 днів.
🔴 Друге щеплення має початись 11 травня.
Comirnaty:
🔴 Розпочали – 18 квітня.
🔴 Інтервал – 3 тижні.
🔴 Друге щеплення має початись 9 травня.
У МОЗ розповіли, що станом на 7 травня, від початку вакцинальної кампанії проведено 822 196 щеплень.
Серед них :
480 564 осіб провакциновані препаратом AstraZeneca/Covishield;
225 289 – AstraZeneca/Skbio;
67 143 – Sinovac/CoronaVac;
48 774 – Pfizer/Comirnaty.
Раніше у МОЗ розповідали, що 10 тисяч доз вакцини AstraZeneca/Skbio виділять для повторних щеплень, які потрібно здійснити у травні.
Протягом місяця Україна також має отримати понад 1 млн доз вакцини AstraZeneca, що допоможе здійснити всі заплановані повторні щеплення препаратом.
Вражає молодих: українців попередили про новий вид коронавірусу
Індійський штам коронавірусу COVID-19 скоро прийде в Україну.
Як передає Укрінформ, про це розповів міністр охорони здоров’я Максим Степанов в ефірі телеканалу “Україна 24”.
“Ми можемо говорити, що він точно буде. І це реальність, і говорити треба правду. Зараз він вже зафіксований, зокрема, в країнах-сусідах, це і Чехія, Польща, Румунія. І тому зрозуміло, що в кінцевому підсумку він з’явиться і в Україні – як це було з британським штамом або з південноафриканським. Індійський штам досить важкий, він досить агресивний, більш контагіозний, досить складна клінічна картина з ураженням різних органів, зокрема, і шлунка, нирок. Сильна інтоксикація, і цей штам вражає молоде населення, що дуже неприємно”, – заявив міністр.
Степанов додав, що COVID-19 відрізняється дуже великою кількістю мутацій.
“Але є мутації (коронавірусу – ред.), такі як британський, південноафриканський, індійський, бразильський, які сильно відрізняються, змінюючи клінічну картину, стають більш агресивними. Виходячи з такої кількості мутацій, яка є, і частоти, з якою вони з’являються, ВООЗ і робить прогнози. Які ще можуть відбутися мутації, ми, на жаль, не знаємо, але ми повинні готуватися до найгірших варіантів, щоб мати можливість захищатися”, – сказав міністр.
Як повідомляв Укрінформ, 7 травня Максим Степанов заявив, що Україна вийшла з третьої хвилі пандемії коронавірусної хвороби.
За його словами, третя хвиля пандемії забрала найбільше життів у порівнянні з двома першими. Піковий період припав на кінець березня – початок квітня. У цей час в лікарнях були 44 тисячі пацієнтів, які потребували кисневої терапії.
В Україні за минулу добу зареєстрували 8 404 випадки зараження коронавірусом, 379 людей померли від ускладнень, 19 453 людини одужало. За весь час пандемії в Україні захворіло 2 105 428 осіб; одужало – 1 731 162; летальних випадків – 45 830.
Зеленський пообіцяв Індії гуманітарний вантаж
7 травня 2021, УП
Україна найближчим часом направить до Індії гуманітарний вантаж для боротьби із пандемією коронавірусу.
Джерело: повідомлення Офісу президента про зустріч президента із засновником та власником компанії Serum Institute of India Сайрусом Пунавалою
Пряма мова Зеленського: “Знаю, що уряд розглядає можливість надати гуманітарну допомогу Індії. Підтверджую, що найближчим часом підпишу відповідний указ, і ми будемо робити все, щоб дійсно допомогти людям Індії.
Думаю, найближчими днями Індія обов’язково отримає гуманітарний вантаж від України”.
Деталі: Пунавала зі свого боку зазначив, що Індія вже поставила Україні півмільйона доз вакцини CoviShield від коронавірусу. Ця вакцина була першою, яку отримала Україна для проведення щеплень.
Передісторія:
У четвер 6 квітня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що українська влада готова допомогти киснем Індії у подоланні масштабного спалаху коронавірусу.
Зеленський підписав указ про гуманітарну допомогу Індії
07.05.2021 20:35
Президент України Володимир Зеленський підписав указ “Про надання гуманітарної допомоги Республіці Індія” через складну епідситуацію з COVID-19 у цій країні.
Як передає Укрінформ, відповідний указ №186/2021 від 7 травня опублікований на сайті глави держави.
“З метою сприяння подоланню наслідків надзвичайної ситуації з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у Республіці Індія, відповідно до статті 10 Закону України “Про гуманітарну допомогу” постановляю надати гуманітарну допомогу Республіці Індія. Кабінету Міністрів України забезпечити надання гуманітарної допомоги Республіці Індія”, – йдеться в документі.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України під час зустрічі із засновником та власником компанії Serum Institute of India Сайрусом Пунавалою подякував за вакцини, які отримала Україна, та наголосив, що підтримає надання Індії гуманітарної допомоги через складну епідситуацію з COVID-19 у цій країні.
Індія залишається в числі лідерів за кількістю випадків COVID-19 (21 874 777), поступившись лише США (33 376 109).
У світі станом на 7 травня зафіксували 157 017 723 випадки зараження коронавірусом. Зокрема, зафіксовано 3 274 247 смертей, одужали 134 356 978 осіб.
ВООЗ офіційно схвалила першу китайську COVID-вакцину
07.05.2021 20:49
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендувала вакцину китайської компанії Sinopharm для екстреного застосування проти коронавірусу.
Як передає Укрінформ, про це на п’ятничному брифінгу заявив очільник ВООЗ Тедрос Аданом Гебрейесус.
«Сьогодні ВООЗ включила в список препаратів, рекомендованих для екстреного застосування проти COVID-19 пекінську вакцину Sinopharm, яка стала шостою вакциною, яка отримала сертифікацію з боку ВООЗ щодо безпеки, ефективності та якості», – наголосив глава організації.
Таким чином, цей китайський препарат став уже шостою вакциною від COVID-19, яка отримала від ВООЗ оцінку безпеки, ефективності та якості.
Як пояснив Гебрейесус, даний крок розширив список препаратів для імунізації від ковіду, які можуть бути придбані через міжнародний механізм COVAX.
Окрім цього, може бути прискорена процедура схвалення регулюючими органами держав вакцини Sinopharm, і це дозволить їм купувати її і застосовувати.
У свою чергу помічник генерального директора організації Маріанджела Сімао пояснила, що включення вакцини Sinopharm в список рекомендованих ВООЗ для екстреного застосування препаратів від коронавірусу створює можливості для «прискорення доступу до вакцин для країн, які хочуть захистити працівників охорони здоров’я і населення в групі ризику».
До сьогодні в списку препаратів, рекомендованих ВООЗ для екстреного використання проти коронавірусу, перебувало 5 вакцин: препарат Comirnaty, розроблений спільно компаніями Pfizer з США і BioNTech з Німеччини, засіб компанії Janssen, яка є підрозділом американської Johnson & Johnson, вакцина американської компанії Moderna, а також 2 варіанти вакцини британсько-шведської фірми AstraZeneca і Оксфордського університету.
COVAX є міжнародним механізмом, запущеним ВООЗ спільно з Глобальним альянсом з вакцин та імунізації і Коаліцією за інновації в галузі забезпечення готовності до епідемій. Він підтримує створення виробничих потужностей і проводить закупівлі. Відповідно до умов програми країни з високим рівнем доходів оплачують придбання вакцин для бідніших держав. Згідно з планами, в рамках механізму до кінця 2021 року мають бути проведені і рівномірно розподілені по всьому світу 2 мільярди доз вакцин.
Депутати пропонують виділити ₴800 мільйонів на кисневе обладнання для «ковідних» лікарень
Народні депутати від різних фракцій та депутатських груп Верховної Ради зареєстрували у парламенті законопроєкт № 5460 “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” щодо збільшення видатків на закупівлі, проєктування та встановлення кисневих станцій”.
Як передає Укрінформ, про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький у Фейсбуці.
“Ми пропонуємо вже зараз, не вагаючись, розпочати проєктування, закупівлю обладнання та встановлення кисневих станцій. Кошти на цей проєкт – 800 мільйонів гривень (650 мільйонів гривень – обладнання, 150 мільйонів гривень проєктування і монтаж) – пропонуємо перерозподілити з надходжень від імпортного ПДВ”, – зазначив Радуцький.
За його словами, всі “ковідні” лікарні мають отримати повноцінні кисневі станції, адже “пандемія ще вирує”.
“Восени нас чекають нові виклики. Нам потрібно максимально ретельно підготувати лікарні до четвертої хвилі”, – зауважив нардеп.
Згідно з даними на сайті ВР, законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” щодо збільшення видатків на закупівлі, проєктування та встановлення кисневих станцій” зареєстрований в парламенті 5 квітня 2021 року. Наразі його направлено на розгляд Комітету Верховної Ради з питань бюджету.
Дистанційна освіта негативно вплинула на результати навчання – експертка
Дистанційний освітній процес має негативні наслідки на результати навчальних здобутків дітей.
Про це сказала заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко під час пресконференції «Рік навчання в умовах пандемії. Результати, очікування, досвід», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ті спеціальні моніторингові дослідження, які вже проводилися, підтверджують, що дистанційна освіта має негативні наслідки на результати навчальних здобутків. Ми маємо декілька країн, які однозначно стверджують, що втрати є великими, і не є рівномірними. Втрати стосуються не всіх учнів, не всієї популяції, а деяких категорій учнів. Наприклад, дуже великі втрати за віковими категоріями. В учнів початкової школи більші проблеми, аніж у старшої школи», – сказала Вакуленко.
Вона зазначила, що учням початкової школи перш за все необхідно здобути вміння вчитися, і це дуже складно зробити дистанційно.
За її словами, також величезні втрати в навчальних здобутках у дітей з малозабезпечених сімей, бо дистанційна освіта відбувається передусім завдяки усіляким гаджетам.
Вакуленко додала, що великі втрати і серед дітей, у яких батьки не мають вищої освіти .
«Є так званий показник культурно-економічного середовища, тобто це показник, який визначає, наскільки освіченими є батьки, і чим менше освіченими є батьки, навіть формально, тим менше уваги вони приділяли навчанню свої дітей, їх освіті, створенню певного навчального середовища», – сказала вона.
Як повідомлялося, уряд розподілив майже мільярд гривень між місцевими бюджетами для боротьби з наслідками COVID-19 у школах, зокрема на закупівлю ноутбуків для вчителів, щоб вони могли викладати дистанційно і поліпшували навички.
Денісова закликала погасити зарплатні борги гірникам на Луганщині
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до Міністерства енергетики України та Державної служби України з питань праці з проханням вжити дієвих заходів щодо погашення заборгованості по зарплатах гірникам у Луганській області.
Про це вона поінформувала у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Критична ситуація щодо заборгованості із виплати заробітної плати змусила гірників виробничого підрозділу шахти «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» вдатися до акції протесту. Гірники, залишаючись під землею, вимагають виплати зарплатних боргів та покращення умов праці. Задля поновлення порушених конституційних прав шахтарів звернулася до Міністерства енергетики та Державної служби України з питань праці з проханням вжити дієвих заходів щодо погашення заборгованості, своєчасного одержання винагороди за працю, а також на належні, безпечні та здорові умови праці», – зазначила Денісова.
За її інформацією, заборгованість із заробітної плати на ДП «Первомайськвугілля», за даними Державної служби з питань праці України, станом на 26 квітня 2021 року становила 45 млн грн (порівняно з тією сумою, що була станом на 1 березня 2021 року, заборгованість зросла на 22 млн грн).
Український омбудсман поінформувала, що це питання перебуває на її постійному контролі.
Як повідомляв Укрінформ, 5 травня до поліції міста Попасна надійшло повідомлення про те, що на ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» проводиться страйк, під час якого 14 шахтарів не підіймаються на поверхню, вимагаючи виплату заборгованості по заробітній платні.
За цим фактом слідчі відкрили кримінальне провадження, яке ведеться за ознаками ч.1 ст. 175 Кримінального кодексу України “Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат”.
Переселенці зможуть отримати пільговий іпотечний кредит
В Україні завдяки грантовим коштам у сумі 24,5 млн євро, які надає уряд Німеччини, запрацює нова програма з надання пільгових іпотечних кредитів для внутрішньо переміщених осіб.
Про це розповів представник Всеукраїнської асоціації переселенців Руслан Калінін в ефірі телеканалу “Дом”, повідомляє Укрінформ.
“Програма передбачає револьверний фонд. Тобто гроші працюватимуть ще 20 років, і люди отримуватимуть нові кредити. Переселенці платитимуть кредит щомісяця, і ці гроші будуть підсумовуватися, а на них видаватимуться нові кредити. Але найголовніше — те, що грант безповоротний. Україні не потрібно буде віддавати гроші”, — зазначив Калінін.
Точні умови участі в кредитуванні будуть оголошені після 11 травня. Проте уже відомо, що термін подання заявок буде довшим, ніж у минулих програмах.
“Час є, і не треба вже сьогодні або завтра бігти в “Держмолодьжитло”, ночувати там, як це було в минулих програмах. Переселенці пам’ятають цей жах. Такого більше не буде. Термін буде більшим, ніж був у минулих програмах. Раніше було всього три дні, тому доводилося мало не ночувати під стінами “Держмолодьжитла”, — наголосив представник Всеукраїнської асоціації переселенців.
Отримати таку іпотеку зможуть лише переселенці. Нововведенням програми буде те, що учасників обиратимуть шляхом лотереї, а не за порядком черги.
“Це обов’язкова умова Німеччини. Тобто неважливо, яким ти будеш в черзі — переможців визначатимуть шляхом лотерей. Для цього був обраний міжнародний консультант, він прописував усі умови, як саме відбуватиметься лотерея. Найімовірніше, в онлайнформаті. Ніхто не зможе вплинути на процес. Програму реалізовуватиме “Держмолодьжитло”, як і попередні. Всі умови будуть також на сайті цього відомства”, — додав Калінін.
Також передбачається, що за умовами програми можна буде придбати житло як на первинному, так і на вторинному ринку.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час пресконференції за підсумками року роботи очолюваного ним уряду повідомив, що уряд працює над запровадженням роботи державної іпотечної установи і передачі житла в іпотеку громадянам, які цього потребують, зокрема, на довгі терміни.
В Україні хочуть збирати швейцарські поїзди – Зеленський зустрівся з інвесторами Stadler
Співпраця зі швейцарською компанією Stadler сприятиме створенню в Україні сучасного виробництва потягів і трамваїв, зокрема, реалізації проєкту приміського залізничного сполучення City Express.
Як передає Укрінформ, про це сказав Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з головою правління – генеральним директором одного зі світових лідерів з виробництва рухомого складу для колійних доріг – швейцарської компанії Stadler CIS AG Петером Хрістофом Шпулером та генеральним директором Stadler CIS AG Александром Люфтом, повідомляє пресслужба Глави держави.
Глава держави привітав підписання Меморандуму про взаєморозуміння і співробітництво між АТ «Укрзалізниця» та компанією Stadler, яке відбулося 7 травня за результатами перемовин за участю представників Офісу Президента України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості та Міністерства інфраструктури України.
Як зазначається, наразі Stadler шукатиме майданчик для будівництва заводу з виробництва рухомого складу приміських потягів і міських трамваїв. Наступними кроками буде трансфер технологій і навчання працівників для забезпечення якості продукції, яка б відповідала стандартам компанії. Цей завод орієнтуватиметься як на внутрішнього українського споживача та участь у тендерах, так і на експорт продукції до інших країн.
«Ми всіляко підтримуємо такі інвестиції в нашу країну. Україна зацікавлена у подібній співпраці, і ми обговорювали такі можливості під час офіційного візиту до України Президента Швейцарської Конфедерації», – зазначив Зеленський.
Співпраця зі Stadler також сприятиме реалізації проєкту якісного приміського залізничного сполучення City Express, перший етап якого має бути втілений у Києві, Дніпрі та Харкові.
Як повідомляв Укрінформ, АТ “Укрзалізниця” та Stadler CIS AG домовилися разом розвивати пасажирські залізничні перевезення в Україні в рамках проєкту City Express та працювати над залученням фінансування і підписали відповідний меморандум. Розглядається й можливість локалізації виробництва в Україні.
Світовий банк схвалив 200 мільйонів доларів кредиту Україні на модернізацію вишів
7 травня 2021, УП
Рада виконавчих директорів МБРР (входить до групи Світового банку) 5 травня схвалила проєкт “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів” для надання Україні кредиту на 200 млн дол на заходи щодо підвищення ефективності, якості та прозорості системи вищої освіти.
Про це повідомляє прес-служба Мінфіну.
Зазначені кошти спрямують на закупівлю сучасного обладнання, створення лабораторій для студентів та науковців, проведення ремонтних робіт для підвищення ефективності освітнього простору в університеті.
“Зокрема, на закупівлю сучасної комп’ютерної техніки та програмного забезпечення для підвищення інформатизації в університетах, а також забезпечення високого рівня навчання, в тому числі і дистанційно”, – додали у Мінфіні.
“Основними цілями проєкту є підвищення конкурентоспроможності здобувачів вищої освіти на ринку праці шляхом оновлення підходів до навчання, викладання та наукової діяльності відповідно до викликів сучасності.
Крім того, не менш важливим є повернення вищим навчальним закладам України авторитетності серед студентів, у тому числі на міжнародному рівні”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що Міносвіти буде здійснювати реалізацію проєкту протягом 5 років.
“Найближчим часом відбудуться заходи щодо підписання відповідної Угоди між Україною та МБРР та формування критеріїв для відбору вищих навчальних закладів, що братимуть участь у проєкті”, – уточнили в Мінфіні.
Нагадаємо:
Відбулись переговори щодо проєкту “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів”, який передбачає підписання кредитної угоди між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку на 200 млн доларів – кошти планують спрямувати у розвиток сфери вищої освіти в Україні.
Оператор завершив сезон відбору газу зі сховищ з рекордними за 7 років обсягами
7 травня 2021, УП
Оператор газосховищ Укртрансгаз завершив сезон відбору газу 2020/21 року з рекордним за 7 років показником – 13,2 млрд кубометрів.
Про це повідомляє Укртрансгаз.
У компанії зазначили, що цей сезон став першим для оператора після проведення анбандлінгу.
У квітні 2021 року з українських ПСГ відібрано 0,7 млрд куб. м газу, що у понад 35 разів більше ніж за аналогічний період 2020 року. Загалом за сезон із підземних газосховищ відібрали 13,2 млрд кубометрів газу – удвічі більше за минулий сезон.
Станом на 1 травня іноземні трейдери зберігають у режимі “Митний склад” 4,6 млрд кубометрів газу – майже вчетверо більше за аналогічний період минулоріч. З них у режимі “short haul” накопичено 3,4 млрд кубометрів.
Обсяг зберігання компаній-резидентів становить 0,54 млрд кубометрів, що в 2,2 рази менше ніж в аналогічний період 2020 року. З них у “short haul” – 0,46 млрд кубометрів.
В УТГ пояснюють, що високий попит на зберігання газу в режимі “Митний склад” та транспортування за спецтарифом “short haul”, був пов’язаний, зокрема, із укладенням нового контракту на транзит російського газу. Це дало можливість Оператору газотранспортних систем “як продовжити транспортування газу за межі України, так і наростити обсяги постачання газу до вітчизняних ПСГ”.
Запас природного газу у ПСГ на 1 травня становив 15,1 млрд кубометрів газу, що на 8,3% менше аналогічного періоду минулого року.
Т.в.о гендиректора Укртрансгазу Сергій Перелома пояснює, що на результати сезону вплинула сприятлива цінова кон’юнктура. “Зокрема, різниця у цінових котируваннях на газ влітку та взимку, а також вигідні тарифи на зберігання газу в українських ПСГ”, – додав він.
Крім того, українські газосховища “вперше працювали для забезпечення опалювального сезону не тільки в Україні, а й у країнах ЄС, адже газ у наших підземках зберігали, і продовжують зберігати, десятки компаній-нерезидентів”.
УКРТРАНСГАЗ
Twitter тестує функцію донатів для заохочення творців контенту
Компанія Twitter тестує нову функцію Tip Jar, за допомогою якої можна підтримати фінансово творців контенту.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на твіт компанії.
Tip Jar дозволить користувачам напряму надсилати кошти улюбленим авторам у мобільному застосунку соцмережі на iOS та Android.
Для цього необхідно натиснути на іконку у вигляді доларової банкноти поряд з ім’ям користувача.
Користувачі, які не бажають отримувати пожертвування, зможуть відключити Tip Jar для свого облікового запису.
Функція підтримує низку варіантів оплати, серед яких PayPal, Venmo, Patreon, Cash App та Bandcamp, пише The Verge.
Поки пожертвування можуть отримати лише деякі групи осіб — блогери, журналісти, автори, експерти та некомерційні організації.
Як повідомляв Укрінформ, соцмережа Twitter запустила нову функцію, яка попереджатиме користувачів, якщо вони захочуть відправити повідомлення з образливим змістом.
Половина українців підтримують вшанування Дня пам’яті та примирення 8 травня – Дробович
07.05.2021 14:46
Те, що 50% українських громадян, відповідно до результатів дослідження, підтримують ідею відзначати День пам’яті та примирення 8 травня, є здоровою тенденцією відповідального суспільства.
Про це сказав голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час презентації в Укрінформі дослідження «День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: який сенс громадяни вкладають у цю дату?».
«Ця модель пам’ятання, що передбачає і День пам’яті та примирення, і День перемоги над нацизмом, – це транзитна модель, в якій Україна зараз перебуває. Чи потім ми прийдемо до європейської моделі? Чи ми виробляємо якусь свою модель пам’ятання, яка, з одного боку, підкреслює важливість перемоги над нацизмом, бо наш внесок як народу був дуже великий – 8 мільйонів жертв? Але такі дослідження допомагають нам відстежувати ці зміни і настрої. Мені приємно, що загалом кількість людей, які обидві дати – і 8 травня, і 9 травня – вважають вартими і необхідними до відзначення, – це більшість населення. Тішить, що якщо разом взяти тих, хто за обидва дня відзначення, і тих, хто лише за День пам’яті і примирення, то їх 50% населення, що я вважаю здоровою тенденцією відповідального суспільства», – зазначив Дробович.
Водночас він додав, що «ми чутливі до історичної правди, до пам’яті й пошанування європейського типу, де цінності миру не затуляються бряцанням зброї і культом перемоги і «побєдобєсія», що робить зараз Росія».
Принагідно голова УІНП нагадав, що 5 травня російські депутати Олена Ямпольська, перший віцеспікер Держдуми Олександр Жуков і сенатор Олексій Пушков внесли до Держдуми законопроєкт про заборону публічного заперечення вирішальної ролі СРСР у розгромі нацистської Німеччини та гуманітарної місії при звільненні країн Європи.
«Мабуть, говорити про те, що «Советский Союз» не тільки «освободил», але й залишився на півстоліття і окупував Європу, теж заборонено буде цим законом. Звісно, ця ініціатива вже отримала негативні відгуки російських науковців. Взагалі ця ситуація є дуже показова – в той час, як Україна намагається розбиратися, зокрема, проводячи опитування і змінюючи запитання для того, щоб більш точно зрозуміти настрої, думки людей, то наші сусіди в традиційній манері навіть хочуть криміналізувати міркування», – зауважив Дробович.
Як повідомляв Укрінформ, менше половини (41%) опитаних громадян вважає, що Україна має відзначати і День пам’яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня. Ще 31% вважає, що Україна має відзначати лише День перемоги над нацизмом 9 травня. Близько 9%, навпаки, підтримують ідею відзначати лише День пам’яті та примирення 8 травня, ще 10% респондентів байдуже. Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, що були презентовані в Укрінформі.
День перемоги над нацизмом забрати у людей не можна – Потураєв
07.05.2021 18:47
Українці мають відзначати і День пам’яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня.
Таке переконання висловив голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час презентації в Укрінформі дослідження «День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: який сенс громадяни вкладають у цю дату?».
«Я один із тих, хто з самого початку підтримував концепцію День пам’яті і День перемоги. День перемоги над нацизмом – не радянської, а всесвітньої – забрати у людей не можна. Можливо, в майбутньому вони якось об’єднаються. Але я знаю точно, що ми повинні мати день для вшанування пам’яті всіх загиблих у Другій світовій війні, і в першу чергу, звичайно, для нас як для громадян України – вшанування 7 або 8 мільйонів українців, які загинули в цій війні», – підкреслив Потураєв.
Відповідаючи на запитання, він зазначив, що українці також мають належним чином вшановувати пам’ять Симона Петлюри, Євгена Коновальця та Павла Скоропадського.
«Ми маємо вшановувати Петлюру, якого ми не вшановуємо – так як слід, Коновальця – так як слід, Скоропадського – так як слід. При всій суперечливості цих постатей, бо це дійсно будівничі української держави, української армії, українського опору», – зауважив голова Гуманітарного комітету.
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні встановлений відповідно Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років». Відзначення Дня перемоги над нацизмом включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого.
Україна з усіх країн світу зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.
Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вже кілька років поспіль є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам’ятних днів.
До Дня пам’яті та примирення 8 травня та до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня, Український інститут національної пам’яті продовжує всеукраїнську безстрокову акцію «Родинні історії війни», започатковану у 2020 році. Минулого року на неї відгукнулися десятки людей і близько 100 родинних історій було викладено у соцмережі.
Українці визначилися, чи святкувати 8 і 9 травня
7 травня 2021, УП
Більше 40% українців вважають, що Україна має відзначати і День пам’яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня.
Джерело: результати опитування фонду “Демініціативи” спільно з центром Разумкова
Дослівно: “41% громадян України вважає, що Україна має відзначати обидві дати – і День пам’яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня.
Ще 31% вважає, що Україна має відзначати лише День перемоги над нацизмом 9 травня. Близько 9%, навпаки, підтримують ідею відзначати лише День пам’яті та примирення 8 травня, ще 10% респондентів байдуже”.
Деталі: При цьому 25% українців вважають, що День перемоги – це передусім відзначення перемоги Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, 37% називають цей день відзначенням перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, 25% не поділяють жодне з наведених формулювань.
Відзначається, що ідея відзначати обидві дати переважає серед усіх вікових груп, окрім групи старше 60 років, а також серед електоратів усіх партій, окрім ОПЗЖ.
Ідея відзначення обох дат також є більш популярною серед прихильників вступу України до ЄС, натомість серед противників європейської інтеграції – більшість вважає доречним відзначати лише 9 травня.
Загальноукраїнське опитування провів фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 22 по 29 квітня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Опитаний 2021 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.
Більшість українців підтримують заборону георгіївської стрічки
Більшість опитаних українців підтримують рішення про заборону публічного використання та носіння георгіївської стрічки.
Про це свідчать результати загальноукраїнського опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, що були презентовані в Укрінформі.
“43% українців підтримують рішення про заборону публічного використання та носіння георгіївської стрічки, проти цього – 29% громадян, 16% відповіли, що їм байдуже, ще 13% не визначилися зі своїм ставленням”, – свідчать результати опитування.
У західному та центральному регіонах більшість підтримує це рішення (64% та 47% відповідно). На півдні та сході підтримують це рішення по 27%, не підтримують – 33% на півдні та 43% у східному регіоні. Підтримують це рішення електорати усіх партій, окрім ОПЗЖ.
Згідно з даними дослідження, про акцію “Безсмертний полк” не чули 40% українців. Чули про неї та позитивно ставляться 27% громадян, обізнані та негативно ставляться – 11%.
У західному та центральному регіонах найбільше громадян, які взагалі не чули про цю акцію (54% та 45% відповідно). Найбільше тих, хто обізнаний та позитивно ставиться – на півдні та сході України (46% та 35% відповідно).
Загальноукраїнське опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 22 по 29 квітня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитаний 2021 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.
Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.
Українці краще ставляться до УПА, ніж до Бандери – опитування
7 травня 2021, УП
46% українців позитивно ставляться до рішення української влади про визнання воїнів Української повстанської армії борцями за незалежність України. Водночас діяльність Степана Бандери як історичної постаті позитивною для України вважають лише 32% громадян.
Джерело: результати опитування Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою “Центру Разумкова”
Деталі: Проти визнання воїнів УПА борцями за незалежність виступили 29% опитаних, 9% респондентів відповіли, що їм байдуже, і ще 16% не визначилися.
Більшість підтримує це рішення у Західному та Центральному регіонах (80% та 47% відповідно). У Південному та Східному регіонах підтримують це рішення 20 і 24%. Також у Центральному, Південному та Східному регіонах є близько по 20% тих, хто поки не визначилися зі своїм ставленням, але ці люди не висловлюють негативного ставлення до визнання воїнів УПА борцями за незалежність України.
Молодь більше схиляється до підтримки цього рішення (50% “за” і 19% “проти” серед групи 18–29 років, а серед людей, яким за 60 років – 42% “за” і 39% “проти”). Є вікові відмінності і всередині регіонів. Зокрема, серед молоді Півдня та Сходу України близько по 30% тих, хто підтримує та хто не підтримує це рішення, решта ставиться байдуже або не визначилася.
Діяльність Степана Бандери як історичної постаті позитивною для України вважають 32% громадян, стільки ж вважають його діяльність негативною. Ще 21% – наскільки позитивною, настільки й негативною.
Позитивне ставлення переважає у Західному регіоні (70%). У Центральному регіоні по 27% вважають його діяльність позитивною чи негативною, і також ще 27% – наскільки позитивною, настільки й негативною. Негативне ставлення переважає у Південному та Східному регіонах, тут діяльність Степана Бандери вважають негативною для України 54% та 48% відповідно, а позитивною – по 11% в обох регіонах. Істотна частка мешканців Півдня та Сходу вважають діяльність Бандери наскільки позитивною, настільки й негативною (15% та 25% відповідно).
Молодь більш схильна вважати Степана Бандеру історичною постаттю, чия діяльність була скоріша позитивною для України.
36% прихильників “Слуги народу” вважають Степана Бандеру позитивною історичною постаттю, 27% – негативною. Серед прихильників ОПЗЖ позитивно оцінюють внесок Степана Бандери в історію України лише 4%, а 63% – негативно. Натомість прихильники партії “ЄС”, навпаки, переважно оцінюють постать Степана Бандери позитивно (57%), негативно – лише 12% прихильників цієї партії.
Опитування проведене з 22 по 29 квітня в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитаний 2021 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%. Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА посольства Королівства Нідерландів.
День Перемоги: як відзначатимуть 8-9 травня у різних країнах світу
УНН. 8 травня у світі відзначають відразу дві пам’ятні дати: День Перемоги в Європі і День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни. А 9 травня цьогоріч відзначать 76-річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Тож як відзначатимуть пам’ятні дні у різних країнах світу, читайте у матеріалі УНН.
Франція
Франція є однією з небагатьох європейських країн, яка зробила 8 травня державним вихідним днем. У звичайні часи, без Covid-19, 8 травня велично відзначається великою церемонією в Парижі та меншими урочистостями в містечках по всій країні.
Вшанування пам’яті 2021 року буде менш значним, ніж попередніх років чере чинні карантинні обмеження.
Як і минулого року, президент країни Емануель Макрон покладе вінок до могили Невідомого солдата в Тріумфальній арці, що стоїть на вершині Єлисейських полів, у присутності “обмеженої кількості державних чиновників та військових”.
Церемонія буде закритою для громадськості, хоча її можна буде спостерігати в прямому ефірі по телебаченню.
Регіональна влада – префекти – мають дозвіл організовувати церемонії у своїх районах, хоча “в обмеженому форматі та суворо дотримуючись заходів соціальної дистанції”. Ці церемонії також будуть закритими для громадськості.
Мери також можуть покласти вінок до меморіалів війни в своїх комунах, на церемоніях, які, знову ж таки, повинні відповідати правилам охорони здоров’я та бути закритими для громадськості.
Білорусь
В 2021-му році 9 травня в Бресті відзначатимуть не лише День Перемоги. На цю ж дату випадає і День прапора і герба, який в Білорусі відзначається у другу неділю травня.
Отже, 8 травня біля Брестська фортеця-герой, пл. Церемоніалів об 11:00 відбудеться автопробіг Брест – Іркутськ – Брест “Співдружність: від Бугу до Байкалу”. О 18:00 цього дня для білорусів відбудеться концерт “Про Перемогу з любов’ю” на вул. Радянській, 54.
9 травня на площі Леніна об 11:00 відбудеться церемонія покладання квітів, а також мітинг, присвячений 76-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, а о 12:00 розпочнеться концерт “Пам’ять серця”. О 23:00 запустять салют.
Ізраїль
У столиці Ізраїлю Єрусалимі зараз проживають 47 ветеранів Другої світової війни. В їх честь 9, 11 і 12 травня відбудуться урочисті заходи, підготовлені мерією Єрусалима і міністерством. Вхід на заходи до Дня Перемоги – відповідно до розпоряджень МОЗ і при наявності зеленого паспорта.
9 травня об 08:30 на монументі “Свічка пам’яті” в парку Сакер відбудеться урочиста церемонія покладання вінків. Проводиться Євро-Азіатським Єврейським Конгресом за участю лідерів ЄАЄК, послів країн СНД, ветеранів Другої світової війни і які пережили блокаду Ленінграда. О 10:00 на комплексі “Ха-Тахана” відбудеться захід, організований міністерством алії і інтеграції за участю ветеранів і представників молодіжних рухів, які пройдуть коротким символічним парадом у супроводі ветеранів.
11 травня о 10:00 відбудеться урочиста зустріч ветеранів на вулиці ха-Яалом 221, Гіло. О 12:00 пройде урочистий захід на вул. Дов Гронер, 17. А о 17:00 відбудеться церемонія на честь Дня Перемоги за участю мера Єрусалиму Моше Леона, керівника єрусалимського округу в міністерстві алії Каті Тов і ветеранів міста на вул. Іцхак Тонік, 1, Пісгат Зєев.
12-13 травня також відбудуться урочисті заходи протягом дня.
Естонія
Церемонія до Дня Перемоги має відбутися 9 травня на центральному цвинтарі в Таллінні. Послаблення обмежень щодо коронавірусу за кілька днів до цього означає, що можуть проводитися публічні зібрання на відкритому повітрі з обмеженням кількості.
Цього разу як і минулого року як АПА, так і міський голова Таллінна Міхгайл Кільварт звернулись до громадськості з проханням не відвідувати захід, який відбувається поблизу пам’ятної пам’ятки Другої світової війни, відомої як Бронзовий солдат.
Польща
З 8 по 18 травня в Гданську будуть відзначати п’ять важливих для Польщі днів та річниць: 76-ту річницю закінчення Другої світової війни, День Європи, День пам’яті поляків, вбитих у 1941-1944 рр у Понарах, 86-ту річницю смерть маршала Юзефа Пілсудського та бойове озброєння польських збройних сил на Заході 1939-1945. Через пандемію урочистості будуть більш скромними.
У суботу, 8 травня, о 12:00 розпочнеться відзначення 76-ї річниці закінчення Другої світової війни. Церемонія традиційно планується біля пам’ятника “Тим, що за польськість Гданська”, за адресою вул. Podwale Staromiejskie у Гданську.
9 травня об 11:00 відбудеться підняття європейського прапора на Гору Градову, о 13:00 – концерт з вежі Головної ратуші, приблизно 40 хв. (онлайн-трансляція на www.gdansk.pl).
У понеділок, 10 травня, об 11:00 розпочнеться відзначення Дня пам’яті поляків, вбитих у 1941-1944 роках у Понарах. Вшанування загиблих відбудеться у пам’ятника Понарському на цвинтарі Лостовіце (приблизно в 100 метрах за монументом на Голгофі Сходу). У церемонії візьмуть участь президент Гданська та представники Асоціації родин Понарських.
У Авакова прокоментували інцидент з учасником АТО: Людина має право на самозахист
Кожний громадянин має право на самозахист, і якщо до його будинку хтось вривається та намагається його вбити, то така людина має право захищатися.
Про це у ефірі телеканалу «Україна 24» заявив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, коментуючи справу щодо ветерана АТО на Тернопільщині, який раніше, захищаючи себе та матір, смертельно травмував одного із кількох нападників, передає кореспондент Укрінформу.
«Згідно Конституції і Кримінально-процесуального кодексу, кожна людина має право на самозахист. Якщо хтось вривається до вашого житла і намагається вас побити або вбити, то ви маєте право на самозахист. На Тернопільщині дійсно декілька днів тому сталася страшна трагедія: 24-річний хлопець, який раніше приймав участь в АТО і є ветераном десантно-штурмових військ, на дискотеці зробив зауваження групі молодиків. Ті образилися на нього, прийшли до нього додому. Вони увірвалися до його будинку , почали його бити. І цей хлопець захистив себе – взяв ніж і вдарив одного з нападників. На жаль, той помер», – сказав Геращенко.
Він нагадав, що за даними правоохоронців, нападників було не 6, а 5.
«Ця справа буде об’єктивно розслідувана і буде встановлено, чи це було перевищення меж необхідної самооборони, чи це були законні дії по самозахисту від нападників, які прийшли до дому цього хлопця», – поінформував заступник міністра.
Як повідомлялося, у Тернопільській області учасник АТО, захищаючи себе та матір, смертельно травмував одного з кількох нападників. Наразі він перебуває під цілодобовим домашнім арештом.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що слідчі поліції звернуться до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу для учасника АТО, який раніше на Тернопільщині, захищаючи себе та матір, смертельно травмував одного із кількох нападників.
Ця справа, за словами міністра, буде передана в Головне слідче Управління Національної поліції.
НАБУ “загубило” лист Омеляна про схеми корупції в “Укрзалізниці”
УНН. В 2017 році тодішній міністр інфраструктури Володимир Омелян звернувся до Національного антикорупційного бюро із листом, де виклав системні схеми корупції в “Укрзалізниці”. Але детективи двічі проігнорували документ. Про це ексміністр розповів у коментарі УНН.
Він уточнив, що спочатку направив листа про корупцію в “Укрзалізниці” тодішньому Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману.
“Я передав його Гройсману під час засідання КМУ. Документ містив численні порушення, детальний опис схем, багато прізвищ, в тому числі — високопосадовців. Реакції не було жодної, тож я звернувся із листом до низки правоохоронних органів, у тому числі — до НАБУ.
На жаль, окрім ГПУ на мій лист ніхто не відреагував. А НАБУ навіть не викликало мене на допит. А повинне було б, бо цілком логічно, що якщо топ-посадовець заявляє про факти системної корупції і дає письмові свідчення щодо цього, то детективи мали б спитати, на чому він грунтується? Що стало основою його аналізу? Цього зроблено не було”, — згадує Омелян.
Через два роки Омеляна таки допитали з питань корупції в “Укрзалізниці”.
“Тоді я дізнався у детективів, що вони мого попереднього листа просто не отримали. Тож я знову передав детективам копію листа з усіма додатками — біля 100 аркушів. Бо я так розумію, що хтось або просто заховав мого листа, або скерував його у інший підрозділ, а не той, який опікується залізницею”, — уточнив колишній міністр інфраструктури.
Омелян переконаний, що корупцію в “Укрзалізниці” ліквідувати просто, але правохоронні органи вирішили замовчати проблему топ-корупції, займаючись “стрілочниками”.
“Ключові схеми в „Укрзалізниці“ — вони ж насправді дуже прості. Не треба досліджувати якісь офшори, робити запити у міжнародні структури, там все примітивно: сидить бек-офіс, в який скеровують усіх закупівельників „Укрзалізниці“ і каже: хлопці, ви даєте відкат у розмірі 200-300% і лише тоді отримуєте контракт. А не даєте — до побачення. При бажанні зафіксувати це все можна елементарно просто. Всі схеми примітивні, вигадувати велосипед не потрібно, але ніхто цього чомусь не робить”, — констатує Омелян.
Доповнення
Системне потурання корупції в “Укрзалізниці” з боку НАБУ і САП вивчає нині парламентська Тимчасова слідча комісія, представники якої нещодавно зустрічались з детективами бюро. Після зустрічі у ТСК заявили, що НАБУ ігнорує обов’язок розслідувати корупцію на залізниці,і пояснює це надмірним навантаженням.
При тому, що в НАБУ створено спеціальний відділ детективів, який має займатися “Укрзалізницею”, вони витрачають свій час на другорядні заняття. Наприклад, головний “залізничний” детектив Денис Гюльмагомедов проводить тренінги на замовлення фонду “Відродження” Джорджа Сороса та читає лекції в соцмережах Clubhouse.
В минулому році НАБУ і САП направили до суду одну справу по “Укрзалізниці” п’ятирічної давнини.
Інформація про товар має надаватися державною мовою – споживслужба
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зауважує, що відповідно до статті 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» інформація про товари та послуги на території України має надаватися державною мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Держпродспоживслужби.
«З 16 січня цього року в Україні набула чинності стаття 30 закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», в якій зазначено, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Відтак, інформація про товари та послуги на території України має надаватися українською», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, усі виробники, а також виконавці та продавці, зобов’язані надавати споживачам інформацію про свої товари, роботи чи послуги державною мовою. Українською має подаватися інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. Однак, не всі підприємці дотримуються мовного закону під час роботи.
Наголошується, що у разі порушення прав на отримання інформації українською мовою можна звернутися до управління захисту споживачів. Зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження свідків тощо), обов’язково мати інформацію про дані суб’єкта господарювання (назву, адресу), дату порушення, ім’я працівника. Заповнити форму скарги та надіслати її на зазначену електронну адресу.
У ході планових перевірок суб’єктів господарювання та у разі скарги споживача перевіряється застосування статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: надання споживачеві інформації згідно із законодавством про мови. Посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області мають право контролювати надання споживачеві інформації до продукції у супровідній документації, на етикетці, у маркуванні чи іншим доступним способом у наочній формі, згідно законодавством про мови, у сфері захисту споживачів.
Контроль мовленнєвого спілкування, мовних особливостей чи відмінностей працівників суб’єктів господарювання не передбачений Законом України «Про захист прав споживачів» та є поза повноваженнями Держпродспоживслужби, звертає увагу пресслужба відомства.
РНБО може запровадити санкції проти облгазів Фірташа – ЗМІ
7 травня 2021, УП
РНБО може запровадити санкції проти облгазів через борг на майже 10 млрд грн перед Оператором ГТС за відібраний і не оплачений газ з ГТС в якості виробничо-технологічних витрат.
Про це повідомляє liga.net з посиланням на 2 джерела, знайомих з планами РНБО.
У розпорядження видання є внутрішній підрахунок ОГТСУ боргів облгазів за відібраний газ з ГТС протягом 2020-го і першого кварталу 2021 року.
“У документі йдеться, що за звітний період облгази викачали газу з ГТС, не розплатившись, на 9,88 млрд грн.
Найбільші боржники – облгази, що працюють під брендом Регіональної газової компанії (РГК), пов’язаної з Дмитром Фірташем – 7,97 млрд грн. Більша частина боргу сформувалася за перший квартал поточного року, коли в Україні діяли обмежені ціни на газ для населення – 6,99 грн за кубометр”, – пише liga.net.
Зазначається, що справжність оприлюдненого виданням документу підтверджує прес-реліз Оператора ГТС від 6 травня, де також вказана сума боргу в 9,8 млрд грн.
“Такі величезні борги облгазів створюють реальну загрозу фінансовій стабільності Оператора ГТС, відповідно, загрозу енергетичній безпеці України. Тому РНБО включилося в процес.
До того ж, фінансова нестабільність оператора ГТС грає на руку Газпрому, який всіма силами лобіює Північний потік-2”, – заявило виданню на умовах анонімності джерело з нафтогазової галузі.
За словами співрозмовника видання, відповідне рішення РНБО може прийняти вже 7 травня, проте, які санкції можуть загрожувати облгазам від РНБО, йому невідомо.
“Про майбутні плани РНБО liga.net також повідомив співрозмовник, близький до президента Зеленського.
За його інформацією, РНБО розглядає кілька варіантів можливого рішення – від попередження до заморозки активів і націоналізації з подальшою реприватизацією”, – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо:
Загальна заборгованість облгазів перед “Оператором ГТС України” та нарахування до сплати за послуги балансування становлять 9,8 млрд грн – за минулий тиждень погасили менше 1% від боргу (9,7 млн грн).
Рада нацбезпеки та оборони України розгляне питання “ускладнення економічної ситуації через підвищення тарифів на комунальні послуги”, для цього просить у прем’єр-міністра Дениса Шмигаля дані про власників газових та енергокомпаній.
СБУ затримала банду з членів добровольчих батальйонів, яка викрадала і катувала людей
7 травня 2021, УП
Служба безпеки повідомила про затримання 8 осіб, серед яких 4 члени добровольчого батальйону, які вимагали гроші у людей, погрожуючи насильством та фізичною розправою.
Джерело: пресслужба СБУ, прокуратура Київської області
Дослівно: “В декількох областях України було затримано семеро чоловіків. Четверо із них – члени одного із добровольчих батальйонів”.
Деталі: Відзначається, що затримані мали зв’язки у правоохоронних органах, що давало їм доступ до матеріалів кримінальних справ та конфіденційної інформації щодо фігурантів цих проваджень, які потім ставали “жертвами” злочинців.
Учасники угруповання займались рейдерством, вимагали гроші та майно у громадян за неіснуючі борги.
Також вони примушували громадян насильницьким шляхом до виконання незаконних вимог або вигаданих зобов’язань в інтересах “замовників”.
Прокуратура повідомляє, що “злочинна група характеризувалася безумовним визнанням її лідера іншими членами, дисциплінованістю учасників, конкретним розподілом ролей та функцій кожного виконавця”.
Крім того, при підборі учасників враховувалися їх особисті якості, фізичні дані, навички, вміння діяти в групі, кримінальне минуле, навички поводження з вогнепальною зброєю”.
Зокрема, з кінця минулого року вони переслідували двох мешканців Бориспільського району, вимагаючи 35 тисяч доларів США за начебто підпал автомобілів “Mazda CX7” та “Subaru Outback”.
На початку квітня 2021 року вони викрали одного з потерпілих. Тримаючи його у лісосмузі поблизу 48 км траси “Київ- Харків”, потерпілого жорстоко катували: били молотком по голові, доки той не був змушений визнати нібито свою провину у підпалі і не погодився відшкодувати так звані збитки.
Зловмисників затримали у Київській та Чернігівській областях. Це відбулося після одержання частини коштів від потерпілого у розмірі 8 тисяч доларів.
У ході проведення понад 10 обшуків у зловмисників виявили:
вогнепальну та холодну зброю,
боєприпаси,
засоби спеціального зв’язку,
грошові кошти в іноземній валюті та інші докази протиправної діяльності.
Усім затриманим оголошено про підозру у межах кримінального провадження, розпочатого за ч 3 ст. 28; ч 2 ст. 127; ч 3 ст. 146 та ч 4 ст. 189 ККУ. Вирішується питання щодо обрання міри запобіжного заходу.
Банда діяла з грудня 2020 року. До її складу входили здебільшого вихідці з Чернігівщини.
Наразі затриманим повідомлено про підозру, вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів у виді тримання під вартою.
Позбавлений громадянства “контрабандист” подав до суду на Зеленського, СБУ та РНБО
7 травня 2021, УП
Підприємець Олександр Єрімічук просить суд скасувати санкції, під які він потрапив через можливу причетність до контрабанди.
Джерело: розклад судових засідань
Деталі: Єрімічук звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, який має повноваження переглядати укази президента.
Відповідачем вказаний Володимир Зеленський. Третіми особами – Рада нацбезпеки і оборони та Служба безпеки України.
Єрімічук просить визнати протиправним та скасувати указа президента №140/2021, виданий 03 квітня 2021 року.
Цим указом Зеленський ввів у дію рішення РНБО про санкції щодо осіб, яких назвали “топ-десяткою української контрабанди”.
ВС призначив склад суду, який буде слухати справу, наразі в ній ще немає рішень.
Олександр Єрімічук значиться керівником кількох підприємств у Чернівцях, що займаються або займались раніше будівництвом і торгівлею.
Що було раніше: Інший бізнесмен, Вадим Альперін, який теж потрапив під санкції, звернувся до суду через відібране громадянство. Він судиться з Державною міграційною службою, яка готувала документи для позбавлення паспорту.
Читайте також: Хабар на мільйон. Чому заарештували одеського “короля контрабанди” Альперина
Передісторія:
2 квітня на засіданні Ради національної безпеки та оборони ввели санкції “проти топ-десятки української контрабанди”. 21 квітня ОП оприлюднив указ про застосування санкції щодо ще 13 осіб.
Після цього від роботи відсторонили понад 100 працівників Держмитслужби, серед яких – 17 керівники митниць і митних постів.
Трьох осіб зі списку “контрабандистів”, зокрема, Альперіна, президент Володимир Зеленський позбавив українського громадянства.
Кабінет міністрів готує процедуру депортації цих трьох осіб.
Українські КАБи матимуть серійне виробництво
Канада може виробляти Gripen для України?
Ударна зброя дальністю понад 2000 км: спільний проєкт
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 04.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 18.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 17.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 12.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.12.2025
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 09.12.2025