Окупанти відкривали вогонь біля Попасної та Катеринівки, травмований український боєць

10.01.2022 07:10

Упродовж минулої доби, 9 січня, з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано 2 порушення режиму припинення вогню із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.

Як передає Укрінформ, про це у ранковому зведенні повідомляє пресслужба операції Об’єднаних сил.

У бік Попасної збройні формування Російської федерації відкривали вогонь з мінометів калібру 120 мм, станкових протитанкових гранатометів, протитанкових ракетних комплексів та великокаліберних кулеметів.

Поблизу Катеринівки окупанти обстрілювати позиції українських захисників з мінометів калібру 120 мм, автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї.

Внаслідок дій ворога один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав бойове травмування. Воїн перебуває в лікувальному закладі. Стан його здоров’я – задовільний.

Українські захисники відкривали вогонь у відповідь, не застосовуючи заборонене Мінськими домовленостями озброєння, та змусили противника припинити обстріли.

Завдяки зусиллям наших воїнів рубежі українських підрозділів залишилися незмінними.

Станом на 7 годину ранку, 10 січня, порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.

Військовослужбовці Об’єднаних сил контролюють ситуацію та продовжують виконувати завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації.

 

ООС: травмовано українського військового

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 17:30. УП

У неділю внаслідок ворожих дій у районі ООС один український військовослужбовець отримав бойове травмування.

Джерело: вечірнє зведення пресцентру ООС

Дослівно: “Внаслідок дій ворога один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав бойове травмування. Воїн перебуває в лікувальному закладі. Стан його здоров’я – задовільний”.

Деталі: Від початку доби з боку збройних формувань Російської Федерації зафіксовано 2 порушення режиму припинення вогню із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.

У бік Попасної окупанти відкривали вогонь з мінометів калібру 120 мм, станкових протитанкових гранатометів, протитанкових ракетних комплексів та великокаліберних кулеметів.

Поблизу Катеринівки обстрілювати позиції українських захисників з мінометів калібру 120 мм, автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї.

Зазначається, що українські захисники відкривали вогонь у відповідь, не застосовуючи заборонене Мінськими домовленостями озброєння, та змусили противника припинити обстріли.

 

Поступок стосовно України на перемовинах з Росією не буде – Блінкен

10.01.2022 02:28

Сполучені Штати виключають можливість поступок у питанні територіальної цілісності України на переговорах із Росією.

Про це державний секретар Ентоні Блінкен сказав в ефірі відразу кількох недільних телепрограм, повідомляє Укрінформ із посиланням на The New York Times.

Очільник Держдепу наголосив, що переговори ведуться не для того, аби піти на поступки перед загрозою вторгнення Росії в Україну через вісім років після того, як вона окупувала Крим.

«Ідеться про те, щоб подивитися, чи є в рамках діалогу та дипломатії речі, які обидві сторони, усі сторони можуть зробити для зниження напруженості. Ми робили це в минулому», – зокрема сказав Блінкен, виступаючи на каналі CNN.

Він також прокоментував можливість відновлення Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Раніше США звинувачували РФ в його порушенні, й у 2019 році вийшли з договору.

«Можливо, є підстави для його поновлення», – сказав Блінкен в ефірі ABC.

Окрім того, держсекретар висловився стосовно ймовірного перегляду угоди про розміщення звичайних озброєнь у Європі щодо проведення військових навчань, які можуть розглядатися як відправна точка для вторгнення. «Це, безперечно, речі, які можна переглянути, якщо Росія серйозно налаштована на це», – резюмував очільник американської дипломатії.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці грудня Державний департамент США офіційно підтвердив проведення переговорів із РФ щодо ситуації навколо України. Зокрема, 10 січня заплановано двосторонній діалог щодо стратегічної стабільності. Крім того, на 12 січня заплановано засідання Ради НАТО – Росія, а 13 січня – обговорення в ОБСЄ.

 

Росія заявляє, що Штати не розуміють її цілей на переговорах – NYT

10.01.2022 01:34

Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков, який представлятиме російську сторону на переговорах зі США, заявив, що у Вашингтоні не розуміють, чого саме прагне Москва.

Про це йдеться в аналітичній публікації The New York Times, передає Укрінформ.

Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що має намір вести переговори «динамічно, без пауз», аби не дати Заходу «загальмувати та поховати все в нескінченних дискусіях».

Двогодинну зустріч із заступницею держсекретаря США Венді Шерман російський дипломат охарактеризував як «нелегкі, але в принципі ділові» перемовини. «Я не думаю, що завтра (10 січня – ред.) ми марнуватимемо час», – додав він.

Як пише NYT, Рябков зазначив, що цілі Росії на переговорах виходять далеко за рамки питань контролю над озброєннями, про що заявляли США. За його словами, сигнали, надіслані американськими офіційними особами напередодні переговорів, «показують нерозуміння того, що нам потрібно».

Російський дипломат указав, що Москва прагнутиме переглянути відносини із Заходом, які були встановлені 1997 року Основоположним актом між РФ і НАТО. Після цієї угоди значна кількість постсоціалістичних країн приєдналася до Альянсу.

«Нам необхідно забезпечити згортання руйнівної діяльності НАТО, яка ведеться протягом десятиліть, і повернути Альянс на позиції, по суті рівнозначні тим, що були у 1997 році, – сказав Рябков. – Але саме з цих питань ми найменше чуємо готовність американської сторони й НАТО домовлятися».

Венді Шерман поки що не давала публічних коментарів після цієї зустрічі. Але, за інформацією Держдепу, вона сказала Рябкову, що «обговорення деяких питань» має почекати до переговорів у Брюсселі та Відні, які відбудуться цього тижня за участю союзників США.

Як повідомлялося, Венді Шерман на зустрічі із Сергієм Рябковим підтвердила, що питання безпеки в Європі не можуть обговорюватися без європейських союзників та партнерів.

 

Держдеп: США не будуть обговорювати безпеку Європи без європейських партнерів

10.01.2022 01:06

Заступник держсекретаря США Венді Шерман на зустрічі із заступником глави МЗС РФ Сергієм Рябковим підтвердила, що питання безпеки в Європі не можуть обговорюватися без європейських союзників та партнерів.

Про це йдеться у повідомленні, оприлюдненому Держдепартаментом США за результатами зустрічі у Женеві, передає Укрінформ.

Шерман і Рябков торкнулися тем, які сторони обговорюватимуть під час позачергової зустрічі в рамках Діалогу про стратегічну стабільність 10 січня.

«Заступник держсекретаря підкреслила відданість Сполучених Штатів міжнародним принципам суверенітету, територіальної цілісності та свободи суверенних держав самим обирати союзи», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, Шерман підтвердила, що США вітатимуть справжній прогрес, досягнутий дипломатичним шляхом.

«Сполучені Штати обговорять певні двосторонні питання з Росією, але не обговорюватимуть європейську безпеку без наших європейських союзників та партнерів», – наголосили у Держдепі.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці грудня Державний департамент США офіційно підтвердив проведення переговорів із РФ щодо ситуації навколо України. Зокрема, 10 січня заплановано двосторонній діалог щодо стратегічної стабільності. Крім того, на 12 січня заплановано засідання Ради НАТО – Росія, а 13 січня – обговорення в ОБСЄ.

 

Кулеба: Вимоги Путіна щодо сфери впливу неправомірні

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 21:20. УП

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав вимоги Росії щодо “гарантій безпеки” неправомірними.

Джерело: Кулеба у Twitter

Дослівно: “Час називати речі своїми іменами. Путін вимагає від США, НАТО та ЄС визнати сферу впливу Росії, до якої належали би суверенні сусідні держави. Але Холодна війна давно завершилася, а разом із нею — сфери впливу.

Вимоги Путіна неправомірні та загрожують міжнародному миру і безпеці”.

Що передувало: Російська делегація вдень 9 січня прибула до Швейцарії для участі в переговорах зі США стосовно так званих “гарантій безпеки”, в яких міститься серед іншого вимога Кремля, аби Україна не вступала в НАТО.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, який прибув на російсько-американські переговори щодо “гарантій безпеки” в Женеву, заявив, що НАТО “треба збирати манатки” та повертатися до рубежів 1997 року.

Передісторія:

17 грудня МЗС РФ оприлюднило “проєкти договорів” про фактично розподіл сфер впливу у Європі, які Москва хоче підписати з Північноатлантичним альянсом та з США. В одному з пунктів Росія пропонує країнам НАТО взяти на себе зобов’язання, що “виключають подальше розширення НАТО, у тому числі приєднання України, а також інших держав”.

У НАТО заявили, що діалог з РФ має враховувати занепокоєння НАТО щодо дій Росії, базуватися на ключових принципах та документах щодо європейської безпеки та відбуватися в консультаціях з європейськими партнерами НАТО, такими як Україна.

Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель наполягає, що ЄС має відігравати активну роль у майбутніх переговорах між США та Росією з питань безпеки навколо України.

Переговори між США і Росією, яка висунула вимогу не приймати Україну в НАТО, плануються 10 січня.

Також очікується, що представники Москви і НАТО зустрінуться 12 січня, а Росія та Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), до якої входять Сполучені Штати, зустрінуться 13 січня.

 

Деякі пропозиції РФ по «гарантіям безпеки» суперечать Гельсінському Заключному акту – Боррель

09.01.2022 21:10

Деякі з положень так званих «проєктів угод» щодо гарантій безпеки для Росії, що були представлені Кремлем минулого грудня, суперечать базовим принципам Гельсінського Заключного акта 1975 року, тож готовність НАТО та західних країн обговорювати ці ідеї не означає готовності їх прийняти.

Як передає Укрінформ, про це сьогодні у власному блозі на сайті Європейської Служби зовнішніх дій написав високий представник ЄС Жозеп Боррель за підсумками нещодавнього візиту до України та поїздки на контактну лінію на сході.

«Декілька російських пропозицій несумісні з основоположними принципами європейської безпеки, зокрема, із Гельсінським Заключним актом від 1975 року. Діалог з Росією під час зустрічі Ради НАТО-Росія не означає погодження на російські пропозиції, але натомість пропонує платформу для дипломатичного обговорення у відповідності до наших безпекових інтересів та на підтвердження фундаментальних принципів європейської безпеки й стабільності. Наприклад, можуть бути корисними пропозиції про створення механізмів кризового менеджменту», – зауважив Боррель.

Він наголосив, що на додаток до дискусії між НАТО і Росією особливе місце в обговоренні питань щодо європейської безпеки має посісти ОБСЄ. Ця організація спеціально була створена для того, щоб вирішувати ситуації на зразок тієї, яка складається зараз, і має відповідні органи для початку змістовного діалогу.

«Дискусії щодо європейської безпеки мають відбуватися за передумови конструктивного залучення Росії до вирішення регіональних безпекових проблем у вже існуючих відповідних форматах», – підкреслив високий представник ЄС.

Як повідомлялося, у грудні Росія оприлюднила проєкти двох «договорів» щодо гарантій безпеки для Росії від США і НАТО з вимогою відмови від рішень Бухарестського саміту НАТО, непоширення НАТО на Схід та згортання активності Альянсу на територіях колишніх країн СРСР. При тому, що всі ці питання прямо стосуються європейської безпеки, Росія намагається демонстративно ігнорувати інтереси ЄС та виключає його участь в обговоренні висунутого де факто ультиматуму.

Тим часом Росія продовжує накопичувати військові підрозділи на тимчасово окупованих територіях України та навколо її кордонів, використовує ці військові приготування для прямого шантажу США і НАТО. У разі відмови Заходу пристати на такі російські «пропозиції» кремлівська влада публічно погрожує застосувати заходи «військового та військово-технічного характеру».

Наступного тижня відбудуться численні обговорення ситуації з безпеки, що була спровокована Росією. Зокрема, ця тема обговорюватиметься під час неформальної зустрічі міністрів оборони та закордонних справ Європейського Союзу, під час переговорів США-Росія у Женеві, в ході засідання Ради НАТО-Росія у Брюсселі та під час відповідної дискусії в рамках ОБСЄ.

Завтра, 10 січня, до Брюсселя прибуває міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він візьме участь у засіданні Комісії НАТО-Україна, під час якої сторони скоординують позиції напередодні обговорення проблем європейської безпеки та деескалації напруги навколо України у форматі Ради НАТО-Росія.

 

Діалог щодо України треба супроводжувати жорсткими заходами стримування РФ – Боррель

09.01.2022 20:02

Європейський Союз бачить головну мету всіх дипломатичних зусиль у зменшенні напруги навколо України та деескалації з боку Росії, але у цьому контексті діалог з Росією має супроводжуватися жорсткими заходами стримування та чіткою позицією щодо високої ціни її подальшої військової агресії.

Як передає Укрінформ, про це у власному блозі на сайті Європейської Служби зовнішніх дій написав високий представник ЄС Жозеп Боррель за підсумками нещодавнього візиту до України та поїздки на контактну лінію на сході.

«В цілому напруга зростає для всієї європейської безпеки… Наша головна мета – добитися від Росії деескалації напруги. Повна імплементація Росією Мінських угод є фундаментальною умовою. Ми будемо продовжувати підтримувати дипломатичні зусилля з вирішення конфлікту в рамках Тристоронньої контактної групи (Росія, Україна та ОБСЄ) та у нормандському форматі (Росія, Україна, Франція та Німеччина). Рівною мірою важливо, щоб Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ могла повністю виконувати свій мандат», – зауважив Боррель.

Він наголосив, що діалог є обов’язковим у пошуку шляхів до зниження напруги, але також обов’язковою є політика стримування, тверда підтримка суверенітету та територіальної цілісності України. Боррель ще раз підкреслив, що будь-яка подальша російська агресія проти України матиме значні наслідки та високу ціну для Росії. У цьому Європейський Союз підтримує тісний контакт із своїми трансатлантичними партнерами та іншими державами, близькими за переконаннями.

«Не може бути безпеки в Європі без безпеки України. Окрім України, під питанням вся архітектура європейської безпеки. Російське керівництво, навмисно виключивши будь-яке згадування про ЄС зі своїх «проєктів угод» від минулого грудня, схоже, намагається перевести годинники назад до старих часів та до логіки «холодної війни». Ці російські пропозиції відображують дійсну позицію російської влади, її спробу повернути у зворотному напрямку еволюцію, що мала місце з 1990 року», – написав високий представник ЄС.

Він підкреслив, що мета таких дій російського керівництва – підірвати європейську єдність, порушуючи незалежність і суверенітет колишніх радянських держав. За його словами, такий тип розмежування сфер впливу неможливий для 2022 року, в якому не може бути місця для «Ялти 2».

«Ті часи за визначенням відійшли у минуле. Ми маємо бути дуже чіткими в тому, що нічого не буде обговорюватися відносно безпеки Європи без європейців. Ми погодилися з США та іншими партнерами, що такі дискусії будуть продовжені у координації та за участі ЄС. На додаток, не має бути жодних обмежень для незалежності України або для її права визначати власну зовнішню політику. І, безумовно, будь-які дискусії щодо України мають обов’язково відбуватися за присутності України за столом переговорів», – наголосив високий представник ЄС.

Як повідомлялося, 4-6 січня високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель здійснив візит до України та разом із міністром закордонних справ Дмитром Кулебою відвідав лінію розмежування в Луганській області. Головний дипломат ЄС ознайомився з актуальною безпековою ситуацією в зоні російсько-українського збройного конфлікту.

 

Переговорник від РФ у Женеві заявив, що НАТО “треба збирати манатки”

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 19:05. УП

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, який прибув на російсько-американські переговори щодо “гарантій безпеки” в Женеву, заявив, що НАТО “треба збирати манатки” та повертатися до рубежів 1997 року.

Джерело: Рябков в інтерв’ю ТАСС у неділю в Женеві

Пряма мова: “Навіть нефахівцеві зрозуміло, що вимагати від Росії поступок у ситуації, коли саме НАТО протягом усіх останніх десятиліть прагне, як то кажуть, “відтіснити” нашу країну і перекласти її якщо не на роль підлеглого, то в будь-якому випадку на другі ролі у європейській та міжнародній політиці, причому зробити це з заподіянням прямої шкоди нашій безпеці, більше не вдасться”.

“Так що НАТО треба збирати манатки та вирушати на рубежі 1997 року”.

Деталі: За словами Рябкова, розраховувати на просування вперед з питань “гарантій безпеки” на майбутніх переговорах РФ із США та НАТО “наївно”, судячи з публічної позиції західних партнерів напередодні зустрічі.

“Я хотів би насамперед почути в ході майбутніх контактів щось виразніше щодо нерозширення НАТО, відкликання рішення бухарестського саміту 2008 року, щодо неприпустимості для США та натовських країн продовжувати геополітичне освоєння, по суті, всього простору, підконтрольного цій групі держав, на захід, північний захід, південний захід від наших кордонів. І це головне для нас, а зовсім не ті аспекти, на яких зараз фокусується американська сторона”, – додав Рябков.

За його словами, позитивним підсумком контактів РФ із США та НАТО щодо “гарантій безпеки” стане підтвердження готовності працювати за російськими пропозиціями.

Як сказав заступник міністра, Москва виходить із того, що Захід має на односторонній основі відмовитися від розширення НАТО та ліквідувати створену військову інфраструктуру.

“Тому обіцянки, політичні гарантії, якісь слова нічого не означають. Ось зараз сказано, що США не мають намірів розміщувати ударні озброєння в Україні. Сьогодні ні, а завтра чи післязавтра що буде? А чи готові США покласти це на папір і ратифікувати?” – зазначив Рябков.

Він підкреслив, що домовленості РФ із США та НАТО щодо гарантій безпеки повинні мати юридичний характер, а труднощі ратифікації угод всередині альянсу Росії не стосуються.

“Нехай вони вирішують свої проблеми з ратифікацією, з процедурами надання нам необхідних гарантій, як вони хочуть. Але без цього просто не обійдеться”, – додав заступник глави МЗС РФ.

Він також зазначив, що російська сторона на майбутніх переговорах зі США не планує торкатися ситуації в Казахстані і не вважає, що залучення сил ОДКБ потребує додаткових пояснень.

Що передувало: Російська делегація вдень 9 січня прибула до Швейцарії для участі в переговорах зі США стосовно так званих “гарантій безпеки”, в яких міститься серед іншого вимога Кремля, аби Україна не вступала в НАТО.

У складі делегації Росії представники МЗС та Міноборони країни, очолює її заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков.

Повідомлялося, що основний день переговорів призначено на понеділок, 10 січня, але очікується, що вже 9 січня ввечері сторони проведуть “попередню” частину зустрічі.

Напередодні переговорів з Росією посадовці в США висловили готовність внести зміни у майбутні рішення щодо стратегічних позицій США в Європі, але водночас вони пригрозили РФ наджорсткими санкціями у разі вторгнення в Україну.

Представник Пентагону Джон Кірбі заявив, що Вашингтон не розглядає можливості скорочення чисельності американських військ у Європі.

 

Блінкен не очікує прориву на переговорах з Росією про безпеку

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 17:25. УП

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив у неділю, що не очікує проривів у переговорах з безпеки між США і Росією цього тижня, але сподівається знайти спільну мову на тлі кризи в Україні.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це пише агентство Reuters.

“Я не думаю, що ми побачимо якісь прориви в найближчий тиждень”, – сказав Блінкен в ефірі телеканалу CNN.

За його словами, на переговорах США зможуть представити свою позицію.

“Росіяни зроблять те ж саме… і ми подивимося, чи є підстави рухатися вперед”, – сказав він.

Блінкен зазначив, що будь-який прогрес залежатиме від дій обох сторін на переговорах. Він висловив сподівання, що перемовини відвернуть перспективу нового вторгнення Росії в Україну.

Коментарі Блінкена щодо майбутніх переговорів перегукуються з жорсткою лінією Росії про те, що вона не піде на будь-які поступки під тиском США на переговорах щодо української кризи цього тижня.

Напередодні переговорів з Росією посадовці в США висловили можливість поступової зміни рішень щодо майбутніх стратегічних позицій США в Європі, але водночас вони пригрозили РФ наджорсткими санкціями у разі вторгнення в Україну.

 

В ЄС визнали, що Москва є стороною збройного конфлікту на сході України

09.01.2022 16:40

Росія є стороною збройного конфлікту на сході України, а будь-який діалог щодо України має відбуватися лише за участі її представників.

Як передає Укрінформ, про це заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.

“Немає сумніву, що Росія є стороною цього конфлікту, а не посередником, як вона часто стверджує”, – сказав Боррель.

За його словами, будь-які перемовини щодо України не повинні проходити без її представників. “Наша головна мета – змусити Росію піти на деескалацію напруги”, – зазначив Боррель.

Посадовець додав, що діалог необхідний, але при цьому потрібні стримування та рішучість у підтримці суверенітету та територіальної цілісності України. “Будь-яка подальша агресія проти України матиме величезні наслідки та великі втрати для Росії”, – додав Боррель.

Як повідомляв Укрінформ, 4-6 січня верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель втретє здійснив візит до України на запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.

 

Боррель: Україна повинна бути за столом будь-яких переговорів щодо неї 

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 16:03 УП

Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель вважає, що будь-які дискусії щодо безпеки довкола України повинні відбуватися за присутності України за столом переговорів.

Про це Боррель написав у своєму блозі, оприлюдненому 9 січня, повідомляє “Європейська правда”.

Боррель нагадав позицію ЄС, що “нічого не може обговорюватись про безпеку в Європі без європейців”.

“Крім того, не може бути жодних обмежень незалежності України чи її права визначати свій зовнішньополітичний вибір. І, звичайно, будь-які дискусії про Україну вимагають присутності України за столом переговорів”, – зазначив глава дипломатії Євросоюзу.

“У Європі не може бути безпеки без безпеки в Україні”, – додав він.

Боррель наголосив, що Росія є стороною конфлікту в Україні, а не посередником, як вона часто стверджує.

“Наш головний інтерес, стурбованість і мета – змусити Росію до деескалацію напруги”, – зазначив він.

 

У Києві пройшла акція “Скажи Путіну – ні”

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 15:13. УП

На Михайлівській площі у столиці відбулася акція “Скажи Путіну – ні”, її організували напередодні перемовин Заходу з Росією щодо ситуації навколо України.

Джерело: Укрінформ

Деталі: Участь в акції взяли кількасот людей.

Серед учасників були голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Іскандер Барієв, громадський діяч Йосип Зісельс, активіст Володимир Балух, представники руху “Вільний Ідель-Урал”, ветерани АТО, українські, казахстанські, азербайджанські активісти.

Як підкреслили організатори акції, її мета – привернути увагу до дій Росії в Україні, Казахстані та закликати світову спільноту зберегти світовий порядок.

Дослівно: “Мета Путіна – відновити Радянський Союз, мета Путіна — знищити світові альянси, мета Путіна — занурити світ у хаос. Наше завдання — зупинити це, не допустити цього, наше завдання – сказати Путіну “ні”. Путін проводить геноцид кримських татар, Путін розпочав війни по всьому периметру колишнього Радянського союзу. Сьогодні ми бачимо вторгнення російських військ у Казахстан, ми бачили війни проти Грузії, триває війна в Україні, яку розпочав Путін”.

Пряма мова Чубарова: “В умовах високого рівня загрози, що нависає над Україною, в умовах окупації Росією Казахстану, що відбувається на наших очах, ми, Меджліс кримськотатарського народу, серед іншого виділяємо три важливіших напрямки: забезпечення абсолютної суб’єктності Української держави у всіх процесах, що відбуваються по відношенню до України.

Жодні перемовини, жодні рішення без рівноцінної участі України не мають і не можуть бути. Друге – абсолютні чіткі, зрозумілі для всього міжнародного співтовариства мета і завдання цих переговорів. Ми, українці, маємо чітко визначити єдину мету і єдине завдання – це відновлення територіальної цілісності Української держави включно з Кримом та акваторіями Чорного та Азовського морів. І третє – максимальна мобілізація українського суспільства, української влади спільно з міжнародними партнерами”.

Деталі: Учасники акції закликали лідерів демократичних держав сказати Путіну “ні” і не піддаватися на ультиматуми Кремля.

За словами організаторів, акції мають відбутися у 20 містах України, а також за кордоном, зокрема в Сполучених Штатах Америки.

Нагадаємо:

Російська делегація вдень 9 січня вже прибула до Швейцарії для участі в переговорах зі США стосовно так званих “гарантій безпеки”, в яких міститься серед іншого вимога Кремля, аби Україна не вступала в НАТО.

 

Делегація РФ прибула до Женеви, планує одразу розпочати переговори зі США

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 14:19. УП

Російська делегація вдень 9 січня прибула до Швейцарії для участі в переговорах зі США стосовно так званих “гарантій безпеки”, в яких міститься серед іншого вимога Кремля, аби Україна не вступала в НАТО.

Джерело: ТАСС, РИА Новости

Деталі: У складі делегації Росії представники МЗС та Міноборони країни, очолює її заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков.

ТАСС повідомляє, що основний день переговорів призначено на понеділок, 10 січня, але очікується, що вже 9 січня ввечері сторони проведуть “попередню” частину зустрічі.

Рябков у свою чергу заявив, що Москва на майбутніх консультаціях “не піде на поступки”.

Пряма мова Рябкова: “Ми не з протягнутою рукою туди їдемо, ми їдемо із чітко сформульованим завданням, яке необхідно вирішити на тих умовах, які ми сформулювали. От і все”.

Нагадаємо:

Напередодні переговорів з Росією посадовці в США висловили готовність внести зміни у майбутні рішення щодо стратегічних позицій США в Європі, але водночас вони пригрозили РФ наджорсткими санкціями у разі вторгнення в Україну.

Представник Пентагону Джон Кірбі заявив, що Вашингтон не розглядаєможливості скорочення чисельності американських військ у Європі.

 

США оприлюднили деталі своєї позиції напередодні переговорів з РФ про Україну – АР

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 11:22. УП

Напередодні переговорів з Росією посадовці в США висловили готовність внести зміни у майбутні рішення щодо стратегічних позицій США в Європі, але водночас вони пригрозили РФ наджорсткими санкціями у разі вторгнення в Україну.

Джерело: американські посадовці в ході телефонної конференції, організованої Білим домом, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на агентство АР

Деталі: Співрозмовники заявили, що адміністрація Байдена буде відкрита у переговорах з Росією щодо скорочення можливого майбутнього розгортання наступальних ракет в Україні та накладення обмежень на військові навчання США та НАТО у Східній Європі.

Посадовці заявили, що США готові обговорити на переговорах з Росією певні обмежені аспекти своєї політики безпеки в Європі. Але вони наголосили, що будь-які домовленості залежатимуть від того, чи Росія зніме загрози для України, і що жодні рішення не прийматимуть без згоди України чи НАТО.

Вони також заявили, що США у жодному разі не будуть скорочувати свою військову присутність або військовий арсенал у Східній Європі, як того вимагає Росія (на цьому ж наголосили і в Пентагоні).

Водночас, у разі російського вторгнення в Україну США у координації з союзниками та партнерами негайно накладуть “серйозні та непосильні” санкції на російську економіку, включаючи її фінансову систему та сектори, які вважаються критично важливими для Кремля, заявив журналістам один зі співрозмовників.

Крім санкцій щодо енергоносіїв та споживчих товарів, США та їх союзники розглядають можливість запровадження заборони на експорт до Росії передових електронних компонентів, програмного забезпечення та супутніх технологій, що використовують американське обладнання.

За словами офіційних осіб, Росія може бути додана до групи країн з найсуворішими обмеженнями задля експортного контролю разом із Кубою, Іраном, Північною Кореєю та Сирією.

Це означає, що можливості РФ щодо отримання інтегральних схем та продукції, що містить інтегральні схеми, будуть серйозно обмежені через глобальне домінування американського програмного забезпечення, технологій та обладнання у цьому секторі. Вплив може поширитися на авіоніки, верстати, смартфони, ігрові приставки, планшети та телевізори.

Такі санкції також можуть бути націлені на критично важливу російську промисловість, у тому числі на її оборонний сектор і сектор цивільної авіації, що завдасть удару високотехнологічним амбіціям Росії.

Офіційні особи США категорично відкинули вимоги Росії про те, що НАТО більше не розширюватиметься на Cхід, і що США виведуть війська та зброю зі Східної Європи.

10 січня у Женеві представники США і Росії проведуть переговори щодо безпеки і стягнення російських військ навколо України. США представлятиме заступниця держсекретаря Венді Шерман, Росію – заступник міністра закордонних справ Сергєй Рябков.

12 січня аналогічні перемовини відбудуться між Росією та НАТО.

 

США не зменшуватимуть чисельність військ у Європі – Пентагон

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 09:31  УП

Представник Пентагону Джон Кірбі заявив, що Вашингтон не розглядає можливості скорочення чисельності американських військ у Європі.

Джерело: Кірбі у Twitter

Деталі: NBC News із посиланням на представника нинішньої адміністрації США та двох колишніх чиновників США у сфері нацбезпеки повідомив, що Вашингтон нібито готовий обговорювати з Москвою скорочення військ та навчань у Східній Європі, якщо вона також погодиться скоротити свої сили.

Водночас Представник Пентагону це заперечив.

Пряма мова Кірбі: “Були повідомлення NBC News про варіанти, які США розглядають перед переговорами з Росією. Можемо однозначно заявити, що ми не розглядаємо скорочення контингенту у Європі чи зміни позиції там. Також не розглядається зміна чисельності військ у країнах Балтії та у Польщі”.

Нагадаємо:

У понеділок у Женеві мають відбутися російсько-американські переговори про стратегічну стабільність, а у середу у Брюсселі пройде засідання Росія-НАТО. За даними The New York Times, багато членів НАТО скептично ставляться до майбутніх переговорів із Росією щодо деескалації, вважаючи, що РФ просто хоче виграти час.

Росія вимагає від Заходу гарантій нерозширення НАТО, зокрема, недопуск України до Альянсу.

 

Посол України закликав ФРН остаточно відмовитися від “Північного потоку-2”

10 січня. УНН. ФРН має остаточно відмовитися від запуску газопроводу “Північний потік – 2”. З такою заявою виступив посол України у Німеччині Андрій Мельник, передає УНН.

Деталі

За його словами, США і Європі необхідно вжити жорстких превентивних заходів проти Росії, замість того, щоб чекати, поки піде ескалація в їхніх відносинах. “Остаточна відмова від газопроводу „Північний потік — 2“ має бути частиною цього каталогу”, — вважає він.

Крім того, Мельник закликав німецький уряд сприяти вступу України до НАТО та Європейського союзу.

Нагадаємо

Напередодні глава МЗС ФРН заявив, що “Північний потік — 2” поки що не відповідає вимогам ЄС.

 

Глава МЗС ФРН стверджує, що “Північний потік – 2” поки що не відповідає вимогам ЄС

10 січня. УНН. Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок стверджує, що проект будівництва газопроводу “Північний потік – 2” поки що не відповідає вимогам Євросоюзу, і це, за її словами, є причиною зупинення процесу його сертифікації, передає УНН із посиланням на інтерв’ю Бербок для італійської газети La Stampa.

Цитата

“Наш федеральний уряд чітко вказав в угоді про коаліцію, що енергетичні проекти в Німеччині повинні відповідати європейським вимогам, що поширюється і на „Північний потік — 2“. Але наразі цього немає, тому процес сертифікації припинено”, — заявила глава МЗС ФРН. Цього ж дня міністр уперше після свого призначення прибуває з візитом до Риму.

Деталі

За версією Бербок, питання про запуск “Північного потоку — 2” має геополітичний характер. Міністр підтвердила, що нинішній уряд Німеччини поділяє підхід, закріплений у спільній декларації зі США, згідно з яким “щодо Росії будуть вжиті ефективні жорсткі заходи разом із європейськими партнерами у разі використання Москвою енергетики як зброя або будь-які агресивні дії в Україні”.

При цьому глава зовнішньополітичного відомства ФРН вважає, що “політична відповідальність полягає у тому, щоб забезпечити всім у Європі — незалежно від рівня доходів — електрику та опалення”. “Тому необхідно зміцнити європейську енергетичну незалежність”, — вважає вона.

Сертифікація “Північного потоку — 2”

Раніше, у середині грудня 2021 року, голова Федерального агентства з мереж (BNetzA) у Бонні Йохен Хоман попередив, що у перші шість місяців 2022 року остаточного рішення щодо сертифікації “ПП-2” прийнято не буде.

Агентство призупинило процес сертифікації нового газопроводу в листопаді, відзначивши, що вона стане можливою лише після того, як оператор Цуг, що базується в швейцарському місті Цуг, надасть необхідні документи про створення в Німеччині окремої компанії для управління газопроводом.

Процес сертифікації “ПП-2”, розрахований на чотири місяці, мав завершитись у січні 2021 року. Однак, оскільки час призупинення в строк не зараховується, ті, що залишилися менш ніж два місяці, почнуть відраховувати лише після відновлення цього процесу.

Рішення, ухвалене BNetzA, буде передано до Єврокомісії, яка зможе вивчати його ще чотири місяці. Коли європейський регулятор нарешті надасть свій висновок, у німецького регулятора з’явиться ще два місяці для ухвалення рішення щодо сертифікації “ПП-2”.

 

Генсек правлячої партії Німеччини закликав не змішувати “Північний потік-2” з політикою

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 12:56. УП

Генеральний секретар Соціал-демократичної партії (СДПН), яка очолює коаліційний уряд Німеччини, заявив, що питання трубопроводу “Північний потік-2” не слід змішувати з політичними та правозахисними суперечками з Москвою.

Джерело: Кевін Кюнерт в інтерв’ю Reuters, пише “Європейська правда”

Пряма мова: “Північний потік – 2″, так би мовити, майже підключений до мережі, і лише відсутність юридичних дозволів перешкоджає остаточному запуску. На якомусь етапі в такому обговоренні має бути політичний та юридичний мир”.

Деталі: Кюнерт сказав, що проєкт, який очолює російський “Газпром”, не слід змішувати з реакцією на розбіжності між Росією та Україною і питаннями прав людини, у яких Берлін має чіткі позиції та дипломатичні стратегії.

Підтримка газопроводу СДПН контрастує з позицією молодшого партнера по коаліції, партії Зелених.

Нагадаємо:

Трубопровід був завершений у вересні, але очікує схвалення регулюючих органів Німеччини та Європейського союзу, а деякі політики в Німеччині та за кордоном заявили, що його слід заблокувати через низку розбіжностей з Росією.

Колишня канцлерка Ангела Меркель оголосила трубопровід комерційним проєктом, її лінію підтримує чинний канцлер від СДПН Олаф Шольц.

 

Влада Казахстану має скасувати наказ стріляти на ураження – Блінкен

10.01.2022 04:24

Сполучені Штати хочуть почути від влади Казахстану роз’яснення з приводу запрошення до країни військ ОДКБ.

Про це повідомляє Радіо Свобода, передає Укрінформ.

Таку позицію озвучив держсекретар Ентоні Блінкен. Він заявив, що США жадають роз’яснень від влади Казахстану, чому для придушення заворушень внутрішнього характеру знадобилося залучати ОДКБ, у якій чільну роль грає Росія.

Крім того, як зазначається, в інтерв’ю телеканалу АВС Блінкен засудив наказ влади Казахстану стріляти на ураження по протестувальниках.

«Наказ стріляти на ураження, так, як він діє, є неправильним і має бути скасований», – наголосив Блінкен.

Як повідомлялося, 7 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наказав відкривати вогонь на ураження без попередження.

 

До «Борисполя» з Казахстану прибув літак з українцями

09.01.2022 22:20

До міжнародного аеропорту “Бориспіль” з Нур-Султана прибув рейсовий літак, на борту якого – українці, а також громадяни Казахстану.

Про це повідомляє Суспільне, передає Укрінформ.

Як розповів один з пасажирів на ім’я Тамірлан, він мав вилетіти ще 6 січня, але рейс перенесли. За його словами, у Нур-Султані в останні дні все було спокійно, “а ситуацію роздули”.

“Не треба було обрубати інтернет, скасовувати рейси тощо. Це все призвело до того, що почалась зайва паніка… У нас завжди багато поліції у місті, охорони. Не було у місті ніякого мародерства. Усі живуть тихим звичним життя”, – зазначив Тамірлан.

При цьому він підтвердив, що в Алмати справді велися бої, і люди не можуть звідти вилетіти.

Нагадаємо, як повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, на борту літака, який сьогодні ввечері вирушив зі столиці Казахстану, перебувають 33 українці.

 

Саміт ОДКБ щодо Казахстану пройде в понеділок

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 19:37. УП

Позачерговий саміт ОДКБ в режимі онлайн відбудеться у понеділок, 10 січня, президент РФ Володимир Путін підтвердив у ньому участь.

Джерело: сайт Кремля

Дослівно: “10 січня 2022 року президент Росії візьме участь у позачерговій сесії Ради колективної безпеки Організації Договору про колективну безпеку, яка відбудеться у режимі відеоконференції під головуванням Республіки Вірменія.

На сесії буде обговорено питання “Про ситуацію в Республіці Казахстан та заходи щодо її нормалізації””.

Деталі: Як повідомив ТАСС прес-секретар ОДКБ Володимир Зайнетдінов, у засіданні в понеділок “братимуть участь глави держав – учасниць ОДКБ, від Киргизії у ньому візьме участь прем’єр-міністр країни, засідання відбудеться під головуванням прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна”.

Що передувало: 8 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв ініціював проведення найближчими днями саміту ОДКБ в онлайн-форматі.

Довідка: Організація договору про колективну безпеку – військово-політична міжнародна організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Росія позиціонує її як альтернативу НАТО.

Передісторія:

Протести в Казахстані почалися 2 січня. 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”. Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані. Також військових російськими літаками відправила Білорусь. Пізніше такі ж рішення прийняли Киргизстан і Таджикистан.

Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальникам.

Наразі МВС Казахстану повідомляє про 5 135 затриманих людей в результаті масових протестів. Точне число загиблих невідоме.

 

У Харкові провели акцію на підтримку казахів та проти російської агресії

09.01.2022 18:47

У центрі Харкова, на площі Свободи біля намету «Все для перемоги», відбувся мітинг проти агресії Росії та на підтримку народу Казахстану.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

У мітингу взяли участь близько 30 громадян, вони тримали плакати «Алга Казахстан» («Вперед Казахстан») і Say no to Putin («Скажи Путіну Ні»). Харків’яни скандували «Алга Казахстан», «Слава Україні», а також «НАТО – в хату».

Учасники мітингу вважають, що Україна і Казахстан борються за свободу та мають спільного ворога – президента РФ Володимира Путіна.

«Ми потроху витягували нашу Україну з цього жаху, який зараз у Казахстані. Зараз народ Казахстану зрозумів, що буде, якщо він не буде народом, нацією», – зазначила учасниця акції Марина Ворона.

Ще одна учасниця мітингу Аліна Котлярова принесла з собою фігурку казахської юрти. «Очільник Казахстану Токаєв відкрив двері юрти Путіну. І коли Путін зайде – а він вже зайшов – він не піде», — вважає Котлярова, закликаючи бути солідарними з народом Казахстану.

Наприкінці мітингу учасники заспівали гімн України.

Як повідомляв Укрінформ, в Казахстані 2 січня розпочалися мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ. Вони переросли у масові протести попри те, що уряд склав свої повноваження, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.

За участь у заворушеннях затримали вже майже 6 тисяч людей.

У неділю, 9 січня, влада Казахстану заявила, що в усіх регіонах країни ситуація стабілізувалася, уряд встановив контроль над оперативною обстановкою.

 

У Казахстані заявили про загибель 164 людей, але передумали

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 16:10. УП

За даними МОЗ Казахстану, внаслідок протистояння у країні загинуло 164 особи. Пізніше в МОЗ спростували цю інформацію.

Джерело: МОЗ Казахстану, яке цитує Радіо Азаттик, Tengrinews.kz, 

Деталі: У повідомленні МОЗ вказано три регіони та найбільше місто країни. В Алмати, за даними міністерства, загинули 103 особи (зокрема двоє дітей), у Кизилордінській області – 21 особа, у Жамбилській – 10, в Алматинській – вісім. На які міста та регіони припадають решта 22 загиблих – невідомо.

Влада Казахстану опублікувала кількісні відомості про загиблих вперше з 5 січня. Раніше повідомлялося про вбивство 26 і поранення 26 протестувальників.

Оновлено: Пізніше в МОЗ Казахстану заявили, що не публікували статистику щодо загиблих.

Видання Orda.kz звернулася за підтвердженням до МОЗ, де відповіли, що міністерство не давало таких цифр.

Telegram-канал @coronavirus2020_kz, в якому було опубліковано статистику, перебуває в компетенції міністерства інформації та суспільного розвитку. У цьому міністерстві Orda.kz заявили, що публікація статистики є технічною помилкою.

Більше деталей: Водночас, глава МВС Казахстану заявив, що “злочинці” перевдягалися у форму поліцейських та військовослужбовців, щоб підірвати авторитет влади.

За новими даними МВС Казахстану, “при охороні громадського порядку та захисті конституційного ладу країни” загинули від рук “злочинців” 16 та отримали поранення понад 1300 співробітників поліції, військовослужбовців Національної гвардії та Міністерства оборони, а також спеціальних органів.

Що передувало: Мейрхан Абдуманапов, один з лідерів придушеної 6 січня протестної акції в Алмати в Казахстані, розповів журналістам, що силовики стріляли в мітингувальників на ураження, і тепер влада приховує інформацію про реальну кількість жертв.

Передісторія:

Протести в Казахстані почалися 2 січня. 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”. Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані. Також військових російськими літаками відправила Білорусь. Пізніше такі ж рішення прийняли Киргизстан і Таджикистан.

Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальникам.

Наразі МВС Казахстану повідомляє про 5 135 затриманих людей в результаті масових протестів.

 

У МЗС розповіли про застряглих у Казахстані українців

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 14:41. УП

У МЗС України надали оновлену інформації стосовно ситуації з українцями, які через скасовані авіарейси не можуть залишити Казахстан.

Про це йдеться у коментарі речника МЗС Олега Ніколенка “Європейській правді”.

Зараз найбільша кількість таких українців в Алмати – 116. Міжнародний аеропорт Алмати призупинив обслуговування цивільних літаків, оскільки використовується для військово-транспортної авіації держав-членів ОДКБ.

“Усі застряглі громадяни забезпечені тимчасовим житлом та продуктами харчування. Загроз їхньому життю чи безпеці немає. Посольство підтримує із усіма пасажирами постійний зв‘язок та інформуватиме їх про подальші кроки”, – розповів Ніколенко.

За попередньою інформацією, 9 січня планується відновлення регулярних авіарейсів за маршрутом Нур-Сулатан – Київ.

За словами Ніколенка, МЗС України взаємодіє із урядами іноземних держав, громадяни яких також не можуть залишити територію Казахстану.

“Враховуючи триваючу силову операцію та складну безпекову ситуацію, зокрема в Алмати та Алматинській області, нині найбезпечнішим варіантом для українців є залишатися в місцях їхнього тимчасового проживання”, – наголосив речник.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив дипломатам пропрацювати альтернативні шляхи виїзду українських громадян із Казахстану у разі істотних затримок відновлення регулярного авіасполучення. До цієї роботи долучилися усі українські посольства в регіоні.

Головною передумовою будь-яких подальших заходів є стабілізація безпекової ситуації.

За інформацією МЗС України, загиблих, постраждалих або затриманих українців під час масових заходів в Казахстані немає.

Нагадаємо, перші підрозділи іноземних військ в рамках ОДКБ, серед яких найбільше російських військових, прибули до Казахстану 6 січня. Вони були відправлені на прохання президента Казахстану після спалаху масштабних протестів.

 

РФ продовжує вводити війська у Казахстан, ті вже взяли під контроль стратегічні об’єкти

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 12:37. УП

У Казахстан продовжують прибувати російські військові, при цьому влада повідомляє, що військовим ОДКБ передано “під охорону” низку стратегічних об’єктів країни.

Джерело: Інтерфакс-Україна з посиланням на пресслужбу президента Казахстану, РИА Новости у Telegram

Деталі: У неділю, 9 січня, під головуванням президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва відбулося засідання оперативного штабу, під час якого з доповідями виступили генпрокурор, голова Комітету нацбезпеки, а також в.о. міністра внутрішніх справ країни.

Під час засідання силовики заявили, що продовжують “зачистку” населених пунктів та затримують учасників протетсних акцій, яких називають “терористами”.

Передачу під контроль путінських “миротворців” важливих стратегічних об’єктів, список яких не повідомляється, влада називає відновленням порядку та законності в країні.

На території Казахстану продовжує діяти режим надзвичайного стану.

Дослівно: “Виставлено блокпости, об’єднаному миротворчому контингенту держав-учасниць ОДКБ під охорону передано низку стратегічних об’єктів”.

Нагадаємо:

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані.

Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальникам.

Один з лідерів придушеної 6 січня протестної акції в Алмати в Казахстані розповів журналістам, що силовики стріляли в мітингувальників на ураження, і тепер влада приховує інформацію про реальну кількість жертв.

 

Лідер опозиції закликав Захід вивести Казахстан з орбіти Москви

09.01.2022 12:20

Колишній міністр уряду Казахстану Мухтар Аблязов назвав себе лідером опозиції та протестів у країні і заявив, що західним демократіям потрібно «вступити у боротьбу» за Казахстан, інакше Москва втягне цю країну до «відновленого Радянського союзу».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція Reuters.

Мухтар Аблязов, колишній банкір та міністр, який зараз є лідером опозиційного руху під назвою «Демократичний вибір Казахстану», сказав, що Заходу необхідно вступити у боротьбу.

“Захід повинен вивести Казахстан з орбіти Москви, інакше президент РФ Володимир Путін втягне цю центральноазійську державу до структури, подібної до Радянського союзу”, – заявив він.

“Якщо ні, тоді Казахстан перетвориться на Білорусь і (Путін – ред.) буде методично нав’язувати свою програму – відтворення такої структури, як Радянський союз”, – сказав Аблязов.

“Росія вже увійшла, ввела війська. ОДКБ – це Росія. Це окупація країни з боку Росії”, – додав він.

Опозиціонер не сказав, як саме Захід має вивести Казахстан з орбіти Москви, й чи варто йому застосувати силу.

Заочно засуджений у Казахстані за шахрайство, розтрату та організацію вбивства 58-річний Аблязов зараз мешкає у Франції, де йому надано статус біженця. Він розцінює звинувачення на його адресу з боку з РФ та Казахстану як політично вмотивовані.

Як повідомляв Укрінформ, мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися у Казахстані 2 січня у Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході країни). Вони переросли у масові протести попри те, що уряд склав свої повноваження, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, загинули щонайменше 30 осіб.

У неділю, 9 січня, влада Казахстану заявила, що в усіх регіонах країни ситуація стабілізувалася, уряд встановив контроль над оперативною обстановкою.

 

Євросоюз: зовнішня військова підтримка має поважати суверенітет Казахстану

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 10:22. УП

Глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Борель заявив про готовність ЄС допомогти у врегулюванні кризи в Казахстані і наголосив, що зовнішня військова підтримка має поважати суверенітет та незалежність країни.

Про це йдеться в опублікованій на сайті Ради ЄС 8 січня заяві Борреля, повідомляє “Європейська правда”.

“Ми готові допомогти у мирному врегулюванні кризи. Зовнішня військова підтримка має поважати суверенітет та незалежність Казахстану, а також основні права всіх громадян”, – сказано у заяві верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки.

Боррель зазначив, що ЄС стурбований насильством, яке спалахнуло після мирних протестів у Казахстані.

“Ми глибоко шкодуємо через загибель людей і рішуче засуджуємо широкомасштабні акти насильства. Важливо запобігти подальшій ескалації, уникати будь-якого підбурювання до насильства, завжди виявляти стриманість та уникати використання заворушень в інших цілях”, – заявив він.

Глава дипломатії ЄС закликав владу Казахстану виконати свої зобов’язання, включаючи повагу прав людини та основних свобод громадян.

З 5 на 6 січня Організація договору колективної безпеки (ОДКБ), яку неофіційно називають “російським НАТО”, ухвалила рішення про військову інтервенцію в Казахстан на запит чинної казахстанської влади.

Вранці 6 січня в ОДКБ повідомили, що перші російські підрозділи вже прибули до країни та розпочали виконання завдань.

 

Ліван повністю залишився без електрики

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 13:30. УП

Держкомпанія Electricite du Liban призупинила подачу електрики після спроб протестувальників проникнути на одну із розподільних станцій – люди були незадоволені перебоями в електропостачанні.

Джерело: DW з посиланням на AFP

Деталі: Постачальник електроенергії – держкомпанія EDL – повідомила, що їй довелося повністю припинити подачу після того, як на розподільну станцію в Арамуні на північ від Бейрута спробували проникнути протестувальники, щоб пошкодити техніку, яка там була.

Акція була спрямована проти регулярних перебоїв у електропостачанні. Перебої ж, у свою чергу, пов’язані з фінансовою кризою в Лівані та зі складнощами з імпортом нафти, необхідної для вироблення електрики.

Це не перший блекаут у країні, у жовтні 2021 року на добу було зупинено роботу двох найбільших ліванських електростанцій, тоді це призвело до повного відключення у більшості регіонів.

Передісторія: На початку 2020 року впливова на Близькому Сході та в Лівані організація Хезболла оголосила, що країна “не ухвалить імперіалістські методи МВФ в управлінні економікою країни”.

Мінфін Лівану 9 березня 2020 року не виплатив євробондами в 1,2 млрд доларів, таким чином допустивши перший суверенний дефолт в історії країни. З цього моменту в Лівані почалася глибока економічна та політична криза.

Нині понад 60% ліванців живуть за межею бідності, у країні рекордний рівень безробіття.

 

Мігранти з Білорусі проривалися до Польщі: постраждала прикордонниця

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 18:30. УП

У ніч на 9 січня польські прикордонники на кордоні з Білоруссю затримали 33 особи, які намагалися прорватися до Польщі, при цьому представниця польської Прикордонної служби отримала травми.

Джерело: Прикордонна служба Польщі

Дослівно: “Сьогодні до 7 години ранку затримано 33 іноземці, які силою проривалися на ділянках у Черемсі та Шудзяловому. Госпіталізовано співробітницю прикордонної служби”.

Деталі: У повідомленні йдеться, що під час спроб прориву іноземці кидали у польських прикордонників каміння та шумові петарди.

“Представниця Прикордонної служби отримала травми голови та перебуває у лікарні”, – зазначили прикордонники.

Що передувало: За 2021 рік польські прикордонники зафіксували майже 40 тисяч спроб нелегального перетину польсько-білоруського кордону. Майже всі вони сталися у другій половині року.

Найбільший наплив мігрантів спостерігався у жовтні – понад 17 500, та листопаді – близько 9000. Грудень, вочевидь через настання холодів та всі заходи Польщі і Євросоюзу, став місяцем з найменшою кількістю таких спроб – близько 1700.

Перед Різдвом неофіційно повідомлялося, що у святкові дні нібито можливе серйозне загострення ситуації, але ці побоювання не справдилися.

За інформацією журналістів RMF24, у логістичному центрі в Брузгах, куди переселили мігрантів з настанням холодів, зараз проживає близько пів тисячі людей.

 

У Нігерії бойовики за тиждень вбили понад дві сотні людей

09.01.2022 11:13

Понад 200 людей були вбиті на північному заході нігерійського штату Замфара під час нападів озброєних бойовиків упродовж тижня.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція Reuters.

Місцева влада заявила, що жертвами нападів стали 58 людей. Водночас за даними місцевих жителів, кількість загиблих становить щонайменше 200 осіб.

Зокрема, у вівторок щонайменше 30 людей загинули в районі Анка у штаті Замфара, коли понад 300 озброєних бойовиків на мотоциклах увірвалися у вісім сіл та влаштували стрілянину.

Як повідомлялося, у грудні президент Нігерії Мухаммаду Бухарі заявив, що щонайменше 45 фермерів були вбиті у жорстоких сутичках між племенами у центральному регіоні країни.

 

В Афганістані заарештували професора, який відкрито критикував Талібан

09.01.2022 21:40

Таліби заарештували популярного університетського професора, який відверто критикував їх владу в Афганістані.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє AP.

Речник Талібану Забігулла Муджахед заявив, що заарештований професор – Файзуалла Джалал.

Таліби звинувачують професора у “безглуздих висловлюваннях у соціальних мережах, що провокували людей проти уряду.

Афганістан зіткнувся з гуманітарною кризою “епічних масштабів”, ООН попереджає, що наразі 90% з 38 мільйонів населення країни страждають внаслідок цієї кризи.

Як повідомлялося, США та інші донори припинили фінансову допомогу Афганістану у серпні минулого року, після того, як таліби захопили країну, поваливши підтримуваний Заходом уряд.

 

“Золотий глобус” оголосив переможців у кожній з номінацій: повний список

10 січня. УНН. Американський актор Вілл Сміт отримав “Золотий глобус” у номінації “Найкраща чоловіча роль у драматичному фільмі”. Про цю та інші номінації у неділю повідомили у Twitter організатори премії, передає УНН.

Деталі

Нагороду Сміт отримав за роль у кінострічці “Король Річард” (King Richard, 2021). Одним із основних суперників актора був британець Бенедикт Камбербетч, який зіграв у фільмі “Влада пса” (The Power of the Dog, 2021).

Переможці у інших категоріях фільмів:

Найкращий фільм — драма: “Влада собаки”

Найкращий фільм — мюзикл/комедія: “Вестсайдська історія”

Найкращий режисер: Джейн Кемпіон (“Влада собаки”)

Найкраща акторка — драма: Ніколь Кідман (“Бути Рікардо”)

Найкраща акторка — мюзикл/комедія: Рейчел Зеглер (“Вестсайдська історія”)

Найкращий актор — мюзикл/комедія: Ендрю Гарфілд (“Тік, тік… БУМ!”)

Найкраща актриса другого плану: Аріана ДеБоуз (“Вестсайдська історія”)

Найкращий актор другого плану: Коді Сміт-МакФі (“Влада собаки”)

Найкращий сценарій: Кеннет Брана (“Белфаст”)

Найкращий фільм іноземною мовою: “Веди мою машину” (Японія)

Найкращий анімаційний фільм: “Encanto”

Найкраща оригінальна партитура: Ханс Циммер

Найкраща оригінальна пісня: “No Time To Die” від Біллі Айліш та Фіннеас О’Коннелл.

Переможці у телевізійних категоріях:

Найкращий телесеріал — драма: “Спадщина”

Найкращий серіал — мюзикл/комедія: “Хакс”

Найкращий мінісеріал або телефільм: “Підземна залізниця”

Найкраща акторка — драма: Мікаела Джей (“Mj”) Родрігес (“Поза”)

Найкращий актор — драма: Джеремі Стронг (“Спадщина”)

Найкраща акторка — мюзикл/комедія: Джин Смарт (“Хакс”)

Найкращий актор — мюзикл/комедія: Джейсон Судейкіс (“Тед Лассо”)

Найкраща акторка другого плану: Сара Снук (“Спадщина”)

Найкращий актор другого плану: Про Ен Су (“Гра кальмарів”)

Найкраща акторка у мінісеріал або телефільмі: Кейт Уінслет (“Привид з Заходу міста”)

Найкращий актор у мінісеріал чи телефільмі: Майкл Кітон (“Допесік”)

Додамо

Цього року організатори відмовилися від традиційної трансляції нагородження. У лютому 2021 року газета Los Angeles Times повідомила про повну відсутність у журі премії темношкірих представників, за що Асоціація іноземних журналістів, акредитованих при Голлівуді (HFPA), зазнала різкої критики з боку експертної спільноти та представників кіноіндустрії. Телекомпанія NBC, яка вела трансляцію, заявила, що не організовуватиме її в 2022 році через те, що журі, що складається з 87 журналістів, не відображає достатньою мірою різноманітність американського суспільства.

Довідково

Премія “Золотий глобус”, яка щороку присуджується Асоціацією іноземних журналістів, акредитованих при Голлівуді, за престижністю поступається в США лише “Оскару”. Нагорода вручається за підсумками минулого року більш ніж у двох десятках категорій, що охоплюють кінематограф та телебачення.

 

В Україні за добу – 2 810 випадків коронавірусу

09.01.2022 08:11

В Україні за минулу добу виявили 2 810 нових випадків коронавірусної хвороби.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

“Зафіксовано 2 810 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 163, медпрацівників – 33)”, – йдеться у повідомленні.

За минулу добу померли 75 осіб, одужали – 2 818. Госпіталізовано – 840 осіб.

За весь час пандемії в Україні підтверджено 3 702 473 випадки COVID-19, одужали 3 511 269 осіб. Водночас зафіксовано 97 239 летальних випадків.

 

Понад 100 тисяч людей у Франції виступили проти вакцинної перепустки

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 12:47. УП

Понад 100 тисяч людей протестували в суботу по всій Франції через плани уряду ще більше посилити обмеження щодо невакцинованих від коронавірусу.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це йдеться в публікації France 24.

За оцінкою уряду, на протести вийшли в чотири рази більше людей, ніж 18 грудня, коли по всій країні зібралися 25 500 людей.

Представники міністерства внутрішніх справ заявили, що в суботніх протестах по всій Франції взяли участь 105 200 осіб, 18 тисяч з них – у Парижі, де поліція повідомила про 10 заарештованих і трьох легко поранених офіцерів.

Протестувальники виступають проти запланованого закону, який вимагатиме від людей довести, що вони повністю вакциновані від коронавірусу, перш ніж вони зможуть харчуватися в ресторанах, подорожувати міжміськими потягами або відвідувати культурні заходи.

У четвер нижня палата парламенту Франції ухвалила суперечливий законопроєкт у першому читанні.

Уряд очікує, що нові вимоги будуть затверджені до 15 січня, хоча законодавці в Сенаті тепер можуть відкласти процес.

Цього тижня президент Франції Еммануель Макрон заявив, що хоче “розлютити” нещеплених людей, зробивши їхнє життя настільки складним, що вони в кінцевому підсумку зроблять щеплення. Він сказав, що невакциновані люди є безвідповідальними і не гідні вважатися громадянами.

У суботу у Франції на тлі зростання тиску на лікарні було зафіксовано 303 669 нових випадків Covid-19 .За даними МОЗ, у відділеннях інтенсивної терапії перебуває понад 3821 особа.

Люди у Франції вже зараз мають пред’явити докази вакцинації або негативний тест, щоб увійти в ресторани та бари та скористатися міжрегіональними потягами. Але через зростання кількості інфекцій уряд хоче відмовитися від допуску за допомогою тесту.

 

В Британії число померлих від ковіду перевищило 150 тисяч 

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 15:37. УП

З початку пандемії у Великій Британії зафіксовано понад 150 тисяч смертей від COVID-19.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це пише Sky News.

За останню добу в країні зареєстрували ще 313 смертей у зв’язку з коронавірусом. Таким чином загальна кількість смертей від початку пандемії досягала 150 057.

За останніми даними уряду, також зареєстровано ще 146 390 випадків COVID-19, в результаті чого загальна кількість інфекцій з початку пандемії становить понад 14 млн 300 тисяч.

Коментуючи число смертей від COVID-19, що перевищило 150 тисяч, прем’єр-міністр Борис Джонсон сказав, що вірус “завдав жахливих втрат нашій країні”.

Він закликав людей пройти вакцинацію.

“Наш вихід із цієї пандемії полягає в тому, щоб кожен отримав ревакцинацію або першу чи другу дозу, якщо вони цього ще не зробили”, – заявив глава британського уряду.

4 січня Британія вперше зареєструвала понад 200 тисяч заражень коронавірусом.

 

Асоціація: у 2021 зібрали майже на 30% більше цукрових буряків

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 17:02. УП

У 2021 році в Україні аграрії зібрали 10,6 мільйонів тон цукрових буряків, що на 2,3 мільйони (28,7%) більше, ніж у 2020 році (8,2 млн т).

Про це повідомляє асоціація Укрцукор.

Середня по Україні врожайність цукрових буряків склала 46,9 т/га, що на 6 т/га більше, ніж у 2020 році (40,9 т/га).

Найвищий показник врожайності на Львівщині — 55,6 т/га. Там додали, що за валовим виробництвом лідирують такі регіони: Вінниччина — 2,4 млн т, Хмельниччина — 1,5 млн т та Полтавщина — 1,07 млн т.

Нагадуємо:

Цукор-пісок входить до переліку продуктів, подорожчання яких мають заздалегідь декларувати суб’єкти господарювання

Раніше у асоціації заявляли, що виробництво цукру повністю покриє потреби внутрішнього ринку

 

Притула розповів, коли реєструватиме свою партію

НЕДІЛЯ, 9 СІЧНЯ 2022, 20:33. УП

Колишній кандидат у народні депутати від партії “Голос”, телеведучий Сергій Притула планує 2022 року зареєструвати очолювану ним нову політичну партію.

Джерело: Притула в інтерв’ю Радіо Свобода

Пряма мова: “Сама партія зараз дещо у віртуальному стані. Ми будемо виходити у 2022 році в режим суб’єктності, реєстрації партії, звичайно”.

Деталі: При цьому, за словами Притули, назва цієї політсили не буде іменною, на кшталт “Розумна політика” або, наприклад, “При Притулі”.

“Я є великим противником поєднання свого прізвища з назвою партії. І мені ніколи не подобалися іменні блоки. Виключно з огляду на можливість якихось маніпуляцій потім на виборах у бюлетенях і так далі, можливо, прізвище десь збоку стоятиме, щоб краще ідентифікувати партію. Але в самій назві ні слова “Притула”, ні “біля Притули” там не буде”, – пообіцяв він.

Притула також розповів, що наразі відбувається розбудова його партійної структури.

Що передувало: 28 вересня Притула повідомив, що працює над створенням власної політичної партії.

Передісторія:

У 2020 році Притула балотувався у мери столиці від “Голосу”. На виборах він набрав менше ніж 8%.

Притула заявив, що після програшу на місцевих виборах готуватиметься до виборів до Верховної Ради.

У лютому Притула за рішенням партії перестав бути членом політради “Голосу”, але залишився у партії.

У квітні Притула заявив, що хоче стати новим керівником партії. Голова партії “Голос” Кіра Рудик відповіла Притулі, що – це важка та системна робота, а не виступи у клубах чи стадіонах.

 

Ще не окупація, але інтервенція: які наслідки матиме введення військ РФ у Казахстан

СУБОТА, 8 СІЧНЯ 2022, 17:40 — МИХАЙЛО САМУСЬ, СЕРГІЙ СИДОРЕНКО. УП

В ніч на Різдво у Казахстан увійшли перші військові частини Росії та її союзників. Офіційно – за запитом тамтешньої влади для боротьби з неназваними “терористами”, хоча у цю версію, напевно, ніхто не вірить.

Ці події майже напевно зроблять владу Казахстану більш проросійською чи навіть контрольованою Москвою. А ще Кремль використає їх у переговорах з США та НАТО про розподіл сфер впливу у Європі.

Про це – детально у відеорозмові редактора ЄП Сергія Сидоренка та директора New Geopolitics Research Network Михайла Самуся.

А для тих, хто віддає перевагу читанню, ми підготували також статтю у текстовому форматі.

Війська РФ у Казахстані не були повною несподіванкою

Можливість того, що Росія знайде або створить привід завести своїх війська на території Казахстану, давно обговорювалися, особливо після 2014 року. Казахські колеги самі питали, чи може повторитися сценарій Донбасу чи Криму. У Казахстані є північні території з високою часткою російськомовного населення, тому видавалося реальним, що там можуть з’явитися “зелені чоловічки”, які в певний момент просто заявлять, що вони контролюють регіон.

Були також звичні для Росії приводи для вторгнення. У Казахстані зростала національна самосвідомість, значення казахської мови, яка до того ж перейшла на латиницю.

Але те, як це сталося – коли військових запросила сама влада через механізм досі недієвої організації ОДКБ – виявилося геть непередбачуваним і неочікуваним.

Ця військова операція несе для Росії також виклики: якщо війська лишаться у Казахстані надовго, то з часом тамтешня еліта, інтелігенція, громадянське суспільство зрозуміють, що втрачають державу через свого північного сусіда. Однак переваги для Путіна вищі. У тому числі – саме через активацію механізму ОДКБ, який тепер стає козирем Кремля на переговорвх з США та НАТО. Далі пояснимо, як саме.

ОДКБ: що це і навіщо?

Організація договору колективної безпеки – це оборонний союз, який був створений майже відразу після розпаду Радянського Союзу, навесні 1992 року. Але протягом майже 30 років “колективна безпека” ОДКБ існувала лише на папері. Про це детальніше – трохи згодом, а спершу розберемося з цією організацією, балансом влади у ній та із введенням її так званих “миротворців” до Казахстану.

Формально усі держави-члени ОДКБ є рівноправними, а фактично одна з них, а саме Росія – є “більш рівноправною”. Де-юре рішення в ОДКБ ухвалюються консенсусом, а фактично провідна роль належить Кремлю, а усі інші члени є тією чи іншою мірою залежними від РФ.

Керівництво Росії сприймає ОДКБ, як атрибут держави з глобальним впливом.

Мовляв, “у США є НАТО, у нас теж є своє НАТО, тому ми теж велика глобальна держава”.

Саме таку думку РФ просуває на регіональних та світових майданчиках, як-то ОБСЄ чи ООН. Там Москва здавна стверджує, що її ОДКБ може виконувати миротворчі функції в будь-якому куточку світу. Поки що це не мало успіху – організацію у світі не сприймали всерйоз, як цього хотів Кремль. В тому числі через те, що усі спроби членів організації використати її безпекові механізми були невдалими. В цьому сенсі історія з Казахстаном здатна дещо змінити.

Ще трохи про ОДКБ.

Під час створення до Організації увійшло 6 членів – Росія, Вірменія та 4 середньоазійські держави (Казахстан, Узбекистан, Киргизстан і Таджикистан). Відтоді склад організації кілька разів змінювався. До неї увійшла і досі лишається Білорусь. Азербайджан та Грузія увійшли, а потім вийшли з неї. Узбекистан, де в 1992 році було створено ОДКБ, вийшов з його складу.

А от Україна (на щастя!) від початку відмовилася від участі у цій організації та й згодом не розглядала такої можливості.

Що не так з “миротворцями” у Казахстані

Статут ОДКБ та його правила прописані дуже схоже на НАТО.

Принцип “колективної безпеки” – це взагалі калька з натівських документів. Стаття 4 договорю ОДКБ про колективну безпеку повторює статтю 5 Вашингтонського договору НАТО і говорить, що у разі нападу на одну з країн блоку усі інші країни будуть зобов’язані розглянути можливість надання допомоги у протидії зовнішній агресії, не чекаючи на дозвіл Радбезу ООН.

Саме цю статтю задіяли для введення військ Росії та інших держав блоку до Казахстану. Оголосив про це рішення вірменський прем’єр Нікол Пашинян, але це було простою формальністю, бо саме він на ротаційній основі є чинним головою Ради ОДКБ. В реальності ключову роль у ОДКБ грає Росія, її голос (в умовах реальної політики, а не за документами!) є вирішальним, а її військові складають левову частку контингенту, який був спрямований до Казахстану.

Але є “нюанс”.

“Зовнішньої агресії”, яка давала би Казахстану право запитувати про введення російських та інших військ, на той час у Казахстані не існувало. Йшлося про повстання, протести, безлад, хаос, революцію – щодо термінології можна сперечатися, але не зовнішня агресія.

Втім, якщо оцінювати ситуацію з точки зору міжнародного права, то формальності дотримані. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запит надіслав; відповідність вимогам він обгрунтував тим, що у Казахстані діють “міжнародні терористи”; інші члени ОДКБ проти такого трактування не заперечили. Хоча й вони, поза сумнівом, розуміють, що причина запрошення військ РФ і Ко – надумана.

“Інтервенція за запрошенням”

У соцмережах часом порівнюють події у Казахстані із військовим вторгненням РФ в Україну після Революції Гідності нібито “на прохання легітимного Януковича”. Це порівняння – глибоко помилкове.

По-перше, Україна не є членом ОДКБ. А Казахстан – є, договір про колективну безпеку ратифікований казахським парламентом і лишається чинним.

По-друге, конституція Казахстану, на відміну від української, не вимагає згоди парламенту на введення іноземних військ. Тобто і тут формальні процедури дотримані – президент Казахстану справді міг просити іноземні держави про військову допомогу. Президент України, нввіть чинний та легітимний, не може самостійно просити будь-яку державу ввести війська.

Крім того, Янукович у 2014 році дуже швидко втратив легітимність як юридичну, бо ВР відсторонила його від влади (у Казахстані навпаки, Токає лише отримав нову владі під ас протестів усунувши Назарбаєва) так і суспільну, бо протести Революції Гідності були спрямовані особисто проти нього (натомість у Казахстані мітингарі критикували передусім уряд та “єлбаси” Назарбаєва, а не президента Токаєва).

Через усе це жодна західна держава не виступила проти введення російських військ в Казахстан. Навіть ті, хто не приховували, що не раді цьому розвитку подій – констатували, що не можуть заперечити право влади діяти таким чином.

Тож давайте розберемося, як характеризувати те, що відбувається у Казахстані з іноземними військами.

Звісно, це не є “миротворчістю”, як це намагається подати Росія та казахська влада.

Коли немає зовнішнього ворога, немає міжсуспільного конфлікту тощо, то про миротворчість не може йтися за визначенням.

Приїзд військових РФ та інших держав ОДКБ не є також окупацією.

Міжнародне право дає чітке визначення: окупація починається, коли владу на окупованій території перебирає держава-окупант або армія держави-окупанта. У Казахстані цього (принаймні, наразі) не сталося.

Натомість це точно можна назвати військовою інтервенцією.

І те, що армія РФ та партнерів увійшла до Казахстану за запрошенням – нічого по суті не змінює. Існує навіть поняття – “інтервенція за запрошенням” (intervention by invitation), коли вище керівництво держави у певних умовах може запросити іншу державу ввести війська – наприклад, щоби відновити конституційний лад, навести порядок, стабілізувати ситуацію тощо.

Причому існує можливість, що з часом інтервенція перетвориться на окупацію. Ця зміна не гарантована, але й не виключена. Все залежатиме від розвитку події у Казахстані, від того, чи лишаться російські військові там надовго та які права вони отримають.

Та відкладемо міжнародне право.

Російські “хвости” казахського президента

Попри те, що юридично введення російських військ (хай як сумно це визнавати) є суверенним правом влади Казахстану. Режиму Токаєва є чим дорікнути. Це і масові порушення прав людини, і надмірне застосування сили, і дозвіл на вбивство протестувальників.

Але ще більше непокоїть те, чи не планує вій йти далі у питанні російської присутності. І немає ясності, чи не були події у Казахстані сплановані, підготовлені і організовані самою Москвою.

Адже хай що справді відбувалося у Казахстані, виграла від цього наразі саме РФ.

Ці події дозволили усунути від процесів у державі її першого президента, “батька нації” Нурсултана Назарбаєва, якому десятиріччями вдавалося балансувати між Росією та Китаєм, підтримуючи зв’язки з США, з ЄС, з Туреччиною.

Для Росії Казахстан завжди лишався державою, де вона не мала достатнього впливу. Ба більше, Казахстан Назарбаєва рік за роком дедалі більше віддалявся від РФ.

Токаєв – зовсім інший.

Він є кадровим радянським дипломатом, який з 1970-х років до розвалу Радянського Союзу працював виключно на дипломатичних посадах, у 1991 році пішов на “підвищення кваліфікації” до Дипломатичної академії СРСР, а у 1992 – кинув все нажите у Москві та з’явився в Казахстані та поклявся у вірності Назарбаєву.

Це була тактика тоді і КДБ і ГРУ, що вони намагалися таких провідних фахівців запускати на керівні органи влади в колишніх республіках, щоби потім мати лояльних собі людей на верхівці влади. Токаєв справді відразу пішов наверх. Спершу став заступником глави МЗС, згодом – міністром закордонних справ, прем’єр-міністром, головою сенату. А у 2019-му, коли Назарбаєв вирішив піти з посади президента і лишитися тіньовим керівником, став президентом.

Чи зберіг він зв’язки з Росією та її спецслужбами? Достеменно це невідомо. Але відомо, що в грудні 2021 року розслідувачі з команди Навального знайшли елітні об’єкти нерухомості Токаєва у Москві. І певними дослідженнями виявили, що ця нерухомість може бути пов’язана з ФСБ.

Миттєве військове втручання

Ще дивнішим є те, що рішення запросити російських/ОДКБ військових буквально за 1-2 доби з початку серйозних протестів. Токаєв не спробував загасити ситуацію силами казахських силовиків.

Ні, він відразу подзвонив до Москви!

Але ще більше вражає швидкість реакції РФ.

Попри очевидну штучність запиту Казахстану, Росія миттєво дала згоду і буквально за ніч перекинула на територію Казахстану до 3 тисяч російських десантників. Попри те, що формально йдеться про контингент ОДКБ, всі інші держави дали символічну кількість своїх військових, та й то не відразу, а основу інтервенції склали російські військові частини, які вже були готові до відправки.

Тож будемо відверті: йдеться про інтервенцію Росії “під парасолькою” ОДКБ.

Фактично, саме Росія зараз буде забезпечувати стабільність режиму Токаєва, який, схоже проводитиме зовнішню політику, відмінну від Назарбаєва.

Він не буде балансувати: його політика буде вигідна або навіть визначена Москвою. І не обов’язково для цього потрібна реальна окупація чи жорсткий контроль! Просто зайде російський бізнес і перебере повний контроль над нафтогазовим сектором, над усіма цікавими економічними проєктами, які реалізують в Казахстані.

Причому люди на початку навіть сприймуть більшу участь Росії позитивно. Вона ж припинила погроми у той час, як свої силовики не змогли цього зробити!

Хоча є велике питання, а чи не було спланованим те, що казахстанська поліція та КНБ (Комітет національної безпеки, нащадок радянської КДБ) “не змогли” зупинити погроми?

Не забуваймо, Казахстан – це авторитарний режим, де силовий блок дуже потужний, де об’єкти критичної інфраструктури добре охороняють. І де ця охорона була у ніч погромів? Як сталося, що відносно нечисленні групи мародерів змогли з легкістю захопити Алматинський аеропорт? Чому його навіть не намагалися обороняти?

Чому у багатьох містах протестувальникам вдалося майже без опору захопити приміщення КНБ і забрати звідти зброю?

Україна лишається у програші, але наскільки?

Зараз в ОДКБ кажуть, що “миротворці” залишать Казахстан за кілька днів або тижнів, та віри у це немає. Є враження, що військові Росії у Казахстані надовго. Що з “миротворців” їх перейменують на “стабілізаційні сили”, які готуватимуть нові вибори, перезавантаження влади під Токаєва.

А одночасно – Росія використає цю операцію на міжнародній арені.

Не забуваємо, що з наступного тижня починаються переговори Росія-НАТО, Росія-США тощо. Там точно почують від РФ щось на кшталт: “Дивіться, ми такі як НАТО, у нас є ОДКБ. Вам, європейцям та американцям, потрібна стабільність? То подивіться як ми за добу ефективно стабілізувало ситуацію у Казахстані, у нашій зоні впливу, і ми готові робити це будь-де на пострадянському просторі – в Україні тощо”.

А те, що Україна не в ОДКБ – то це, мовляв, не проблема. Бо якщо Київ скаже, що “Ми хочемо стати членом ОДКБ”, то вже наступного дня нас туди візьмуть! Без жодних проблем, критеріїв, планів дії та вимог щодо демократії, як у НАТО.

Для Путіна це все звучить логічно.

Звісно, це не означає, що й у НАТО погодяться з такими міркуваннями – тампублічно виключають поступки Росії з цього питання.

Однак за будь-яких розкладів те, що відбувається у Казахстані – посилює Росію.

Наостанок варто зауважити: у соціальних мережах можна зустріти міркування, що, мовляв, вся ця ситуація може відволікти Росію від України. Це абсолютно не так. 3 чи 6 тисяч десантників, спрямованих у Казахстан, з військової точки зору нічого не значать. Тиск на Україну це не послабляє.

Натомість Росія посилюється у переговорах про вибудовування нових відносин з США і НАТО тощо. І для України це лише створює додаткові виклики. Хоча наразі рано говорити про те, наскільки серйозними вони будуть у підсумку.

 

Мамо, мені нудно: чому сучасних дітей не можна навчати старими методами

Ігор Ситник  9 січня 2022

Зараз мій син навчається в 10 класі. Сам я закінчував школу 30 років тому. Але часто, обговорюючи з сином ті чи інші уроки або домашні завдання, періодично виникає відчуття дежавю: це вже було.

Покарання за неправильну поведінку, зубріння історичних дат, віршів чи формул з хімії без розуміння, як це застосувати у своєму майбутньому. Заборони, шаблони, відповіді по одному формату біля дошки або по списку в журналі. Хтось скаже, що це – напрацьована роками схема. І це буде правда. Але вона не працює нині.

Сучасні діти – інші, відтак і підходи до роботи з ними мають бути іншими. Інакше ми не зможемо підготувати їх до майбутнього, використовуючи концепти та підходи минулого.

Не можна збудувати ракету з дерева й смоли. Хоча колись дерево й смола були популярними й навіть досить надійними матеріалами. Десь для 12 століття. Те саме зі школою. Інакше ризикуємо відбити мотивацію дітей до навчання.

І зараз не лише про українських школярів. Проблема нелюбові до уроків, школи або окремих предметів насправді світового масштабу.

Майже 75% американських старшокласників під час проведення одного з наукових досліджень Єльського університету заявили, що почувають себе у школі пригніченими, стомленими – та їм банально нудно.

Причин цього багато, починаючи від булінгу однокласників і конфліктів з деякими вчителями до особистих психологічних особливостей. Не всі діти можуть витримати 45 хвилин за партою і це – не їхня примха, а особливість темпераменту.

Тож які підходи застаріли, а які варто “реанімувати”, далі в матеріалі.

Сідай, двійка

2000 року система оцінювання в Україні зазнала трансформацій від 5-бального оцінювання до 12-бального. З одного боку, низька оцінка показує, на які предмети учень має звернути увагу, а висока, щось на кшталт “компліменту” його знанням.

Когось такий підхід мотивує “полювати за високими балами”, а для когось стає справжнім приниженням, мовляв “я, мабуть, дурний, тож не варто і починати”.

Особливо складно сприймати оцінювання дітям молодших класів. Вони часто не вміють відділяти оцінку за певне завдання від оцінки себе як людини.

Це стало однією з причин, чому в українських школах відмовились від традиційних оцінок для школярів 1-4 класів. Замість цифри у щоденнику вчитель має пояснити: у чому проблема? На що варто звернути увагу. Такий коментар має бути з акцентом на позитивні здібності школяра.

Підтримка від вчителя важлива для дитини. І її в освіті не вистачає, 25% українських школярів розповіли, що вчителі ніколи або майже ніколи не говорять про їхні сильні сторони. Лише про помилки. А це демотивує.

До речі, від оцінювання в молодших класах відмовилася ціла низка країн. До шостого класу учням у шведських школах взагалі не ставлять оцінок, щоб не заважати індивідуальному розвитку та не викликати почуття конкуренції й стресу.

У фінських школах учням не ставлять оцінок до 12 років. Вчителі стежать, щоб кожен школяр прогресував у своєму особистому темпі. Відсутні оцінки до восьмого класу й у норвезьких школах.

Тут важливо розуміти, що головна мета відмови від оцінювання у молодших класах – навчити дитину не боятися робити помилки. Навпаки, знайти власний, комфортний темп навчання, не порівнювати себе з іншими, та врешті решт – не боятися покарання й школи. Але ж не складно знайти правильне розв’язання задачі, просто всім необхідний різний час на це.

Спочатку – домашнє завдання, а потім – все інше

2016 року вчителька молодших класів Бренді Янг з Техасу надіслала лист батькам своїх учнів, у якому повідомила про… відмову від домашніх завдань.

На її думку, краще проводити вільний від навчання час з родиною та друзями. Батьки однієї з учениць опублікували лист вчительки у Facebook. Згодом він привернув увагу видань TIME та USA Today. Тож історія набула значного резонансу.

Але чи мала рацію викладачка? І чи дійсно від домашніх завдань можна відмовитися? За результатами наукових досліджень, користь від домашньої роботи все ж є. Однак не варто перетворювати її у багатогодинний марафон.

Достатньо 4 годин на тиждень. І це максимум для старших класів.

Якщо говорити про Україну, згідно з санітарним регламентом, обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб час на їхнє виконання не перевищував у 2 класі 45 хвилин, у 5-6 класах – 2,5 години, у 7-9 класах – 3 години, у 10-12 класах – 4 години.

Але на практиці зазвичай стається по-іншому. Шкільні програми перевантажені, вчителі фізично не встигають викласти увесь матеріал, тож левова частка навчання переходить на домашню підготовку.

І тут ми маємо додаткову проблему – занадто напружений режим дитини. Навчання в школі, репетитори, додаткові гуртки та ще й домашнє завдання.

Яке зазвичай роблять пізно ввечері. А постійна втома та критика не мотивують до навчання, а, швидше, навпаки.

Тож варто звернути увагу не лише на сам факт наявності домашніх завдань, а й їхнє сприйняття учнем, вчителем та батьками.

Домашня робота – не про насилля над дитиною. І батькам не варто втручатися в процес. Насамперед, це можливість для вчителя побачити, що засвоїв учень, а де потребує допомоги.

І що мені з цим робити? Або чому теорія – нудна

Сучасний світ швидко змінюється. За його темпом і ритмом встигають хіба сучасні діти. Вони швидко адаптуються до нових умов, чудово знають, де знайти необхідну інформацію, та не бояться експериментувати з технікою як колись ми чи наші батьки.

Мережі наповнені цікавими онлайн-курсами, а у відео на YouTube за декілька хвилин можна роздивитися всі потрібні лайфхаки.

Тож хоча класичні підручники потроху замінюють планшетами, суть не міняється. Діти відверто не розуміють, навіщо їм більша частина інформації, яку розповідає вчитель.

Навіщо 45 хвилин по черзі розповідати один вірш, якщо цей час можна використати продуктивніше? Також дослідження показують, що 70% необхідних навичок і знань люди отримають з власного практичного досвіду. Тож теорія без практики – не працює.

Тому все частіше школи намагаються робити уроки більш динамічними. Учням  дають групові завдання чи проєкти, максимально наближені до реальних кейсів.

Наприклад: запрограмувати дрон на уроках STEAM-інформатики, які тестують наразі 7 київських шкіл, зробити свій сайт-візитівку або підготувати рецензію на книжку для соціальних мереж. Такий підхід дозволяє краще засвоювати інформацію та зберігати мотивацію до навчання.

Перевантаження навчальних програм

У традиційній системі освіти учні вивчають світ через призму одного профільного предмета. Але вивчаючи явище з одного ракурсу, ми не бачимо повну картину.

Тож насамперед для учнів такий підхід – просто завчена інформація, яка, окрім того, швидко втрачає актуальність. Зазвичай більшість параграфів та формул діти забувають після екзамену або контрольної робити, заради яких, власне, їх і вивчали.

До того ж часто на предмети виділяють недостатньо часу. Тобто паралельно з великою навчальною навантаженістю стоїть проблема низької якості засвоєння матеріалу.

Таке собі замкнене коло, коли школяр і вчиться, і намагається усе встигнути, але “робота” не закінчується. Тож в певний момент, дитина втрачає мотивацію взагалі щось робити. Один з варіантів виправити ситуацію –  структурувати навчальний матеріал.

Як альтернативу в українських школах починають практикувати міждисциплінарний підхід до навчання. Коли учні досліджують певну тему одночасно з погляду кількох навчальних предметів.

Як приклад STEAM-підхід в освіті. У перекладі абревіатура STEAM означає: природничі науки, технологія, інженерне мистецтво, творчість та математика.

Замість того, щоб вивчати окремо кожну з п’яти дисциплін, STEAM інтегрує їх в єдину схему навчання. Це дозволяє скоротити кількість навчальних годин, навантаження на учня та розширити погляд на предмет.

Змінюється світ, покоління, технології. Тож настав час переглянути деякі підходи та стандарти і в освіті.

На сьогодні понад 67% українців підтримують ідею продовжити реформування системи освіти. Звісно, є безліч факторів, які уповільнюють цей процес.

Пандемія, економічна криза, та навіть відсутність якісного інтернету у віддалених населених пунктах України.

Ми можемо знайти безліч “але”, проте розпочати варто зі зміни власної свідомості та поваги до своїх дітей. Бо майбутнє потребує гнучкості, критичного мислення, відстоювання власних кордонів, творчих підходів. А з “лінійним” зубрінням цього складно досягти.

Ігор Ситник, директор “ЛИТЕР-ІКТ”, спеціально для УП. Життя