Окупанти за добу один раз порушили «тишу» біля Шумів

10.10.2020 07:20

Упродовж доби, 9 жовтня, зафіксовано 1 факт порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації.

Про це йдеться у ранковому зведенні штабу сил ООС, передає Укрінформ.

“У районі відповідальності Оперативно-тактичного угруповання «Північ» поблизу населеного пункту Шуми ворог здійснив кілька неприцільних черг зі стрілецької зброї. Ця вогнева провокація противника не несла загрози нашим оборонцям, тому українські підрозділи зброю у відповідь не застосовували. Бойових втрат внаслідок ворожих пострілів не було”, – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що від початку поточної доби, 10 жовтня, у районах відповідальності українських підрозділів порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. По всій лінії розмежування спостерігається тиша.

Військовослужбовці Збройних Сил спільно із вогнеборцями ДСНС продовжують гасити пожежі на території Донецької та Луганської областей.

“Вчора Об’єднані сили локалізували пожежі у районах населених пунктів Новоолександрівка та Катеринівка, неподалік Майорська, в нічний час, остаточно ліквідовано осередки загоряння, а поблизу Болотеного наші воїни продовжують боротьбу з вогнем й досі”, – додали у штабі ООС.

Там запевняють, що підрозділи, залучені до проведення операції Об’єднаних сил, продовжують неухильно дотримуватися умов режиму припинення вогню та готові миттєво реагувати на будь-які зміни оперативної обстановки.

 

Окупанти відкривали вогонь у районі Шумів, втрат немає

Від початку доби російські окупанти один раз порушили режим тиші.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресцентр штабу операції Об’єднаних сил.

“Від початку поточної доби, 9 жовтня, у смугах відповідальності наших бригад зафіксоване одне порушення досягнутих домовленостей з боку збройних формувань Російської Федерації. Так, у районі населеного пункту Шуми противник порушив режим припинення вогню, здійснивши кілька неприцільних черг зі стрілецької зброї”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що бойових втрат і поранень серед українських військовослужбовців немає, вогонь у відповідь ОС не відкривали.

 

На Луганщині пожежна машина підірвалась на вибухівці, троє постраждалих

Постраждалих доставлено до лікарні. Автомобіль ремонту не підлягає.

ЛБ   9 жовтня 2020

На Луганщині під час гасіння пожеж на вибуховому пристроої підірвалася пожежна машина, в результаті чого три людини отримали травми.

Про це повідомила пресслужба Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Нещасний випадок стався у районі села Болотенне

“О 9:50 годин при гасінні пожежі в районі с. Болотенне Станично-Луганського району на вибуховому пристрої стався підрив пожежного автомобіля ДП «Станично-Луганське ДЛМГ» «АМУР». В результаті вибуху травмовано водія пожежного автомобіля Дзюбенко В.С., 1985 року народження, майстра лісу Станично-Луганського лісництва Кравцова Р.І., 1978 року народження та співробітника ДСНС”, – йдеться у повідомленні.

Постраждалих доставлено до районної лікарні. Автомобіль ремонту не підлягає.

Нагадаємо, раніше у Луганській області мати із сином підірвалися на вибухівці. 29 вересня в лікарні непідконтрольного урядові України Первомайська медичний персонал повідомив спостерігачам, що 28 вересня до них доправили жінку (40-49 років) з пораненнями, що відповідали наслідкам спрацювання вибухового пристрою, та додав, що її прооперували.

Того самого дня медики лікарні в Луганську розповіли ОБСЄ, що 28 вересня було госпіталізовано 11-річного хлопчика з пораненнями, що відповідали наслідкам спрацювання вибухового пристрою, і що йому прооперували очі.

 

Україні слід стежити за перекиданням російських військ – експерт

Україна поки може зітхнути спокійно після завершення командно-штабних навчань російської армії “Кавказ-2020”, але слід проаналізувати, скільки та де Росія залишила свої війська.

Таку думку висловив генерал-лейтенант, заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України у 2006-2010 роках Ігор Романенко в програмі “Насправді: Крим” на телеканалі “ДОМ”.

Зокрема, експерт прокоментував завершення навчань “Кавказ-2020” і розповів, чи може Україна “спокійно зітхнути” після цих навчань.

“Принципово, з точки зору того, що ці російські навчання не переросли в щось більше поки (поки – досить важливе і суттєве слово), то так. Але тепер треба проаналізувати – скільки, де і як вони залишили війська, і які їхні подальші задуми на цей кшталт. І показовим у цьому сенсі є те, яким чином вони повернули війська на свою базу у Вірменії, в Гюмрі. Тобто дуже швидко забрали все, що було задіяно. І фактично представники цієї бази вже активно і опосередковано беруть участь з території Карабаху і Вірменії у війні, яка там активізувалася “, – зазначив він.

Романенко вважає, що в нинішньому конфлікті між Вірменією та Азербайджаном важливу роль відіграють військовослужбовці з російської військової бази в Гюмрі.

“І російські засоби радіоелектронної боротьби, які застосовувалися як в липні, так і зараз. Це вперше за весь час розробки зенітно-ракетного комплексу С-300. Зенітно-ракетний засіб було застосовано під Єреваном, тобто в бойових умовах, тобто ряд ознак показують, що так чи інакше бере участь в цьому не тільки зброя, а й, як завжди, “їх там немає”, “зелені чоловічки” від силових структур Російської Федерації”, – розповів генерал-лейтенант.

Романенко повідомив, що перекидання залучених до навчань “Кавказ-2020” російських частин і з’єднань у місця їхньої дислокації триває, але частина ще залишається.

“У більшості поки відводять (війська – ред.), але частина ще є. І це теж показово, тому що елементи логістики, наприклад, важливі. Вони найдовше, порівняно з іншими компонентами угруповання сил, розгортаються, і потім найповільніше згортаються . Так ось, вони згортаються і повертаються або вводяться в резерв і залишаються на якихось певних напрямах. Ця ситуація зараз уточнюється, розвідується “, – пояснив він.

Раніше представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скибицький заявив в інтерв’ю Укрінформу, що стратегічні командно-штабні навчання Збройних сил РФ “Кавказ-2020”, які РФ проводила з 21 по 26 вересня, підвищують загрозу відновлення Росією широкомасштабних бойових дій проти України в цей період.

Як повідомляло агентство, за даними ЗМІ, Росія перекидає військову техніку до Вірменії через Іран.

Вранці 27 вересня Вірменія та Азербайджан відновили бойові дії у Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах виник у 1988 році. У 1994-му році – після шести років війни – було підписано бішкекський протокол, за яким Азербайджан і Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагорний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, але Азербайджан не визнав це, заявивши, що території окупувала Вірменія.

Україна і більшість країн також вважають Нагорний Карабах окупованою частиною Азербайджану.

 

Україна може ввести санкції проти Нікарагуа за «консула» в окупованому Криму

Кабінет Міністрів пропонує запровадити секторальні санкції щодо Республіки Нікарагуа за неправомірне та не узгоджене з Україною призначення почесного консула на тимчасово окупованій територіі Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Відповідне розпорядження озвучив віцепрем’єр-міністр — міністр тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков на засіданні Кабміну, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Передбачається застосування жорстких секторальних санкцій до Республіки Нікарагуа у відповідь на відверто протиправні дії її уряду проти інтересів національної безпеки України, а саме неправомірне та неузгоджене з Україною призначення почесного консула на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополь… Відповідне рішення несе чіткий сигнал офіційного послання українського народу окремим урядам держав, зокрема Республіці Нікарагуа”, – заявив Резніков.

За його словами, реалізація цього рішення, його подальший розгляд в РНБО, введення такого рішення Президентом та затвердження парламентом, «забезпечить застосування всеохоплюючих санкцій проти окремої іноземної держави, чиї дії прямо суперечать національним інтересам та потурають збройній агресії РФ проти України».

Уряд підтримав це розпорядження, воно буде доопрацьоване у дводенний термін з Міністерством закордонних справ.

 

Україна закликає посилити санкції проти Росії

9 ЖОВТНЯ 2020, УП

Міністерство закордонних справ закликає міжнародну спільноту посилити санкційний тиск на Росію через окупацію та тортури в Криму.

Джерело: пресслужба МЗС

Дослівно: “Російська Федерація вкотре проігнорувала мандат ГА ООН та не надала доступ для Моніторингової Місії ООН з прав людини до тимчасово окупованого Кримського півострова.

Закликаємо міжнародне співтовариство відреагувати на триваючі порушення державою-окупантом норм міжнародного права на окупованих територіях України, зокрема шляхом посилення політико-дипломатичного і санкційного тиску”.

Деталі: Таким чином МЗС відреагувало на доповідь генсека ООН “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Україна”, яка оприлюднена 8 жовтня.

Відзначається, що ключовим елементом доповіді був заклик генсека ООН до Росії припинити порушення прав людини та дотримуватися зобов’язань міжнародного права та прав людини.

Мова йде про припинення тортур, незаконних арештів, свавільних затримань, насильницьких зникнень, забезпечення свободи висловлювання, мирних зібрань, скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу тощо.

Зокрема, Росія порушує міжнародне право, використовуючи під приводом “боротьби з екстремізмом та тероризмом” воєнні суди на території РФ для незаконного засудження громадян України.

Фіксуються випадки переміщення українців з окупованого Криму на територію Росії.

 

Цимбалюк – про звіт ОБСЄ: Заборона української становить загрозу реінтеграції ОРДЛО

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ підтвердила, що на окупованому Донбасі у школах фактично витіснено українську мову, а бізнес можна вести лише з використанням прапора окупаційної адміністрації. У майбутньому це може становити значну загрозу для реінтеграції ОРДЛО.

Про це заявив постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“У представленому на Постійній раді звіті СММ висвітлюються такі випадки (на території ОРДЛО – ред.), як страх говорити українською публічно, заборона ведення бізнесу без використання прапора, введеного російською окупаційною адміністрацією, а також де-факто вилучення української мови зі шкіл, де її дозволено вивчати лише одну годину на тиждень у неробочий час”, – заявив дипломат.

Він подякував СММ за реакцію на численні заклики української сторони активніше висвітлювати послідовну політику Росії, яка полягає у збільшенні розриву між контрольованими урядом України та окупованими Росією районами Донбасу.

“Тривала заміна української мови, офіційної символіки, засобів масової інформації, законодавства та валюти становить серйозну загрозу для майбутньої реінтеграції окремих районів Донецької та Луганської областей України”, – заявив Цимбалюк.

Він висловив переконання, що усі ці аспекти мають бути систематизовані та висвітлені в окремій тематичній доповіді СММ.

 

Україна закликає місію ОБСЄ поширити моніторинг на окупований Крим

Україна закликає СММ ОБСЄ здійснювати моніторинг ситуації і в Криму, на який також поширюється мандат Місії, а якщо Росія заборонятиме доступ патрулям на півострів, то це слід відобразити у звітах.

Про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми закликаємо СММ поширити свій комплексний моніторинг на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, які, як частина міжнародно визнаної території України, також належать до мандату Місії. Якщо Російська Федерація продовжуватиме забороняти доступ патрулям СММ на тимчасово окупований півострів Крим, то це повинно бути відображено у звітах СММ”, – заявив він.

Дипломат нагадав, що мандат Місії зобов’язує її звітувати про будь-які обмеження свободи пересування або інші перешкоди для виконання її мандату.

“Ми також повторюємо свою позицію щодо того, що не існує жодних перешкод для запуску дистанційного моніторингу ситуації в Криму з боку СММ на основі свідчень та спілкування з місцевими жителями та їхніми сім’ями, подібно до того, що Місія вже робить на Донбасі”, – заявив Цимбалюк.

Як повідомляв Укрінформ, 5–6 жовтня перша заступниця глави МЗС України Еміне Джапарова провела у Відні низку зустрічей з представниками керівництва ОБСЄ, у ході яких вона звернулася з проханням розглянути можливі варіанти активізації діяльності місії в контексті звітування про ситуацію в окупованих РФ Автономній Республіці Крим і місті Севастополь.

Під час зустрічей з постійними представниками при ОБСЄ також було представлено ініціативу “Кримська платформа” та висловлено заклик долучитися до її роботи.

 

За два місяці окупанти 130 разів порушили перемир’я – Україна в ОБСЄ

З початку дії оновленого перемир’я окупанти на Донбасі здійснили 130 порушень «тиші», 21 раз використовували заборонені безпілотники та у 20 випадках здійснювали інженерне зміцнення позицій.

Про це поінформував Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Протягом трохи більше двох місяців з початку дії пакету додаткових заходів щодо посилення режиму припинення вогню українська сторона зареєструвала понад 130 випадків порушення режиму припинення вогню російськими збройними формуваннями, 21 випадок використання БПЛА, один випадок зміни розташування військ та 20 випадків додаткового інженерного зміцнення позицій з боку незаконних збройних формувань”, – заявив він.

Очільник місії України при ОБСЄ наголосив, що це є кричущим порушенням Мінських домовленостей та погоджених Тристоронньою контактною групою додаткових заходів щодо посилення режиму припинення вогню.

За його словами, хоча СММ ОБСЄ і звітує про 97-ми відсоткове зниження кількості порушень режиму припинення вогню з 27 липня, що є великим досягненням, “ситуація з безпекою на Донбасі все ще залишається крихкою та непередбачуваною”.

На цьому тлі він вказав на те, що Місія ОБСЄ протягом 21 червня – 16 вересня 2020 року зафіксувала 485 одиниць озброєння, розміщеного з порушенням відповідних ліній відведення і 94% такого озброєння було виявлено на окупованих Росією районах Донецької та Луганської областей України.

Як повідомлялося, на Донбасі з 27 липня за домовленістю Тристоронньої контактної групи встановлено режим повного та всеосяжного припинення вогню.

Зокрема, домовленостями передбачена заборона на наступальні й розвідувальні дії, заборона на застосування вогню, включаючи снайперський, та застосування дисциплінарних заходів за порушення режиму припинення вогню.

 

На Херсонщині встановлять пости для моніторингу ситуації з кримським «Титаном»

На Херсонщині стаціонарні пости цілодобово в режимі онлайн здійснюватимуть моніторинг довкілля для того, щоб контролювати ситуацію з кримським «Титаном».

Як передає кореспондент Укрінформу, про це у п’ятницю, 9 жовтня, на брифінгу у Херсоні заявив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

«З приводу заводу «Титан» – ряд доручень, які ми сьогодні дали в рамка наради, включають у себе ті заходи, які дозволять у подальшому превентивно діяти у разі виявлення якихось індикаторів негативного впливу… У першу чергу, (необхідно – ред.) забезпечити нормальний, якісний моніторинг. Я попросив долучитися до нашої наради сьогодні представників Харківського інституту екологічних проблем, який у підпорядкуванні міністерства знаходиться. Представник повідомив про те, що…є певні рекомендації про те, як, де потрібно встановити стаціонарні пости», – сказав Стрілець.

Він також зазначив, що у ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області є пересувна лабораторія моніторингу навколишнього середовища та впливу хімічних факторів з сучасним обладнанням найкращих виробників, тому сумнівів у тих даних, що вона збирає, не має бути.

Проте, як зазначив заступник міністра, відповідаючи на запитання кореспондента агентства, необхідно забезпечити саме роботу стаціонарних постів, які будуть в онлайн-режимі 24 години на добу здійснювати спостереження за можливим негативним впливом.

«Чому так? Тому що те, що сьогодні ми маємо у ґрунті – перевищення певних допустимих концентрацій, це наслідок того, що воно прийшло або з повітря, або з води. І превентивно вжиті заходи дозволять нам забезпечити техногенну безпеку громадян», – сказав Стрілець.

Він також зазначив, відповідаючи на запитання кореспондента агентства, що міністерство не вивчало питання: чи не потрапляє на «Титан» українська сировина, оскільки це компетенція інших міністерств та СБУ, «які, напевне, цим питанням займаються».

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 24 серпня 2018 року в окупованому Росією Криму, в місті Армянськ, де розташований завод “Титан”, сталися викиди невідомої отруйної речовини. Також на Херсонщині було зафіксовано хімічне забруднення через викиди заводу “Титан”.

У вересні 2020 року Державна екологічна інспекція у Херсонській області повідомила, що Кримський «Титан», який з кінця серпня запрацював на повну потужність, продовжує труїти землю на Херсонщині. Результати аналізів ґрунту показали перевищення шкідливих речовин у майже 18 разів.

 

Єрмак: Наша стратегія не звинувачувати Росію в усіх наших бідах – УП

Стратегія команди президента Володимира Зеленського у досягненні миру на Донбасі полягає не у звинуваченні Росії у всіх бідах, а у використані всіх можливих майданчиків для переговорів і зниження напруги, щоб рятувати життя українців і просувати інтереси України.

Джерело: виступ голови Офісу президента Андрія Єрмака в Королівському інституті міжнародних справ Chatham House

Пряма мова: “Наша стратегія полягає не в прославленні військових зусиль, не в організації дорослих промов і організації військових парадів. Наша стратегія полягає не втому, щоб виходити в телеефір і звинувачувати росіян у всіх наших нещастях, оскільки це, чесно кажучи, не дуже допомагає рятувати життя українців на передовій”.

Деталі: Єрмак додав, що сьогодні в Україні йде війна, тому “нам дуже важливо бути і обережними, і врівноваженими, щоб дійсно в реальному житті просувати інтереси України, використовувати всі можливі майданчики для переговорів, знижувати напругу, бо врешті-решт все це робиться для того, щоб рятувати життя наших людей”.

За словами голови ОПУ, до приходу Зеленського до влади всі міжнародні партнери вважали, що для миру існують дві перешкоди – і Росія, і Україна.

А сьогодні, всі переконані, що перешкода одна – це Російська федерація.
За словами Єрмака, “саме від Росії сьогодні залежить, коли ця війна припиниться”.

Голова ОПУ наголосив, що зі свого боку Україна зробила все.

Він також додав, що Україна готова і надалі “працювати кожного дня, не зупинятися, бо мир для нас вкрай необхідний, бо це першочергове сьогодні є питання”.

 

В Україні успішно випробували ракети РС-80: готові передати Міноборони – УП

ДАХК “Артем” завершила випробування першої партії некерованих авіаційних ракет РС-80, виготовлених для потреб Міністерства оборони.

Джерело: ДК “Укроборонпром”

Дослівно: “Вогневі випробування пройшли успішно, підтвердивши відповідність продукції технічним вимогам та високим стандартам якості. Вироби готові до дострокової передачі замовнику”.

Деталі: Відзначається, що у компанії очікують збільшення державного замовлення на даний перспективний вид боєприпасів.

PC-80 – некерований реактивний снаряд повітряного базування з кумулятивно-осколковою бойовою частиною. Призначений для ураження броньованих цілей, танків, бронетранспортерів, самохідних артилерійських установок, а також неброньованих наземних цілей, ракет, пускових установок, радіолокаційних станцій, літаків на стоянках, живої сили противника, фортифікаційних споруд та інших цілей.

Ракети РС-80 можуть застосовуватися не тільки для комплектації авіації, а і для озброєння перспективних наземних платформ, і навіть на десантно-штурмових катерах.

 

Уряд погодив зміни до норм харчування військових ЗСУ

Кабінет Міністрів погодив проєкт постанови щодо внесення зміни до норм харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань.

Таке рішення Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні у п’ятницю, передає кореспондент Укрінформу.

Зокрема, проєктом акта пропонується викласти підпункт «в» пункту 1 примітки до Норми №1 у новій редакції.

Уточнюється, що наразі відповідно до підпункту «в» пункту 1 приміток до «Норми №1 – загальновійськова» норм харчування військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, затверджених постановою уряду від 29 березня 2002 року № 426, за Нормою №1 за рахунок держави харчуванням забезпечуються курсанти вищих військових та вищих навчальних закладів МВС, ДСНС, Держспецзв’язку і Державної кримінально-виконавчої служби, а також слухачі вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів МВС, ДСНС, Держспецзв’язку і Державної кримінально-виконавчої служби, які не мають офіцерських звань, військовослужбовці, поліцейські та особи рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які навчаються у школах і на курсах з підготовки прапорщиків, мічманів та в навчальних центрах підготовки поліцейських Національної поліції, центрах підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, за винятком тих, що забезпечуються харчуванням за іншими нормами.

А цим проєктом постанови пропонується визначити, що за цією нормою за рахунок держави харчуванням забезпечуються курсанти вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання МВС, ДСНС, Держспецзв’язку і Державної кримінально-виконавчої служби, а також слухачі вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання МВС, ДСНС, Держспецзв’язку і Державної кримінально-виконавчої служби, які не мають офіцерських звань, спеціальних звань середнього або вищого складу поліції, військовослужбовці та особи рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які навчаються у школах і на курсах з підготовки прапорщиків, мічманів та центрах підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, слухачі державних установ Національної поліції, що здійснюють підготовку поліцейських, із числа молодшого складу поліції, за винятком тих, що забезпечуються харчуванням за іншими нормами.

 

Уряд затвердив план реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання до 2025 року

Кабінет Міністрів затвердив план реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки та схвалив концепцію Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на цей період.

Таке рішення було прийняте на засіданні уряду в п’ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Метою цих актів є розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання; налагодження міжрегіональної та міжвідомчої взаємодії у сфері національно-патріотичного виховання з метою утвердження єдиної національної системи цінностей», – прокоментував міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов це рішення у Телеграмі.

За його словами, унаслідок тривалого нехтування та неврегульованості питань щодо національно-патріотичного виховання в українському просторі спостерігається низка негативних явищ, які створюють реальні й потенційні загрози національній безпеці у воєнній, гуманітарній, соціальній, економічній, внутрішньополітичній та інших сферах. Наявні проблеми мають комплексний характер i не можуть бути розв’язані на рівні окремих державних органів або адміністративно-територіальних одиниць. Їх усунення потребує збалансованої політики та поєднання діяльності держави й громадянського суспільства.

Він переконаний, що подальше нехтування проблемами лише сприятиме засиллю антиукраїнської пропаганди, продукуванню cвітоглядно-цінносної дезорієнтації, диспропорціям мовної ситуації, поширенню місцевих ідентичностей, що в нинішніх умовах є суттєвим викликом та може призвести до непоправних наслідків.

По-перше, за словами Немчінова, загрозлива ситуація з рівнем локальної ідентифікації. Так, якщо на Заході «громадянами України» себе вважають 80,6 % респондентів, у Центрі — 79,7 %, на Півночі — 70,1 %, на Сході — 67,4 %, на Півдні — 66,0 %, то на Донбасі лише 42,7 %. Регіональний розподіл висвітлює дуже високі показники ідентифікації з Радянським Союзом на Донбасі – 20,7 % та Півдні – 11,8 %;

По-друге, критична ситуація з використанням української мови, яку використовує менше половини населення (44,5 %), при цьому кожен третій використовує російську мову. Колосальний розрив існує при регіональному розподілі — на Заході українською мовою у сім’ї спілкуються 95,2 % опитаних, на Донбасі — 2,7 %;

«По-третє, занепокоєння викликає готовність до захисту України зі зброєю в руках – 60,2 % респондентів не мають таких намірів. Найчастіше про готовність брати участь у захисті України говорять мешканці Заходу, найменше — Донбасу, лише 37,6 % респондентів готові захищати незалежність і територіальну цілісність України ненасильницькими методами, такими як волонтерство, благодійність», – додав урядовець.

Наголошується, що на вирішення цих проблем розроблені основні заходи, які спрямовані за такими напрямами: удосконалення нормативно-правової бази щодо національно-патріотичного виховання; упорядкування та вдосконалення системи військово-патріотичного виховання; організація та координація інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання; забезпечення належної організації науково-дослідної та методичної роботи у сфері національно-патріотичного виховання; забезпечення скоординованої діяльності у сфері національно-патріотичного виховання.

 

Мінцифри запустило освітній серіал про медіаграмотність

Міністерство цифрової трансформації запустило освітній серіал з медіаграмотності Very Verified, розроблений Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (International Research and Exchanges Board, IREX) у партнерстві зі студією онлайн-освіти EdEra.

Як передає кореспондент Укрінформу, презентація серіалу відбулась 9 жовтня.

“Цей проєкт розроблено як відповідь та вакцинацію проти вірусу дезінформації. Він надає практичні навички медійної та інформаційної грамотності, які можуть стати частиною нашого насиченого життя”, – розповіла заступник міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.

Серіал складається з 10 серій і вже доступний на платформі “Дія.Цифрова освіта”.

За словами директора IREX в Україні Мехрі Дракман, на платформі “Дія. Цифрова освіта” представлена частина курсу Very Verified. З повною його версією можна ознайомитися на платформі EdEra.

 

На центральній площі Бішкека почалися масові заворушення

У столиці Киргизстану Бішкеку, на площі Ала-Тоо, почалися масові заворушення.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє місцевий сайт 24.kg.

Зазначається, що прихильники Садира Жапарова, якого деякі політичні сили країни висувають на посаду прем’єр-міністра, прийшли на місце, де зібралися прихильники колишнього президента Алмазбека Атамбаєва й Омурбека Бабанова, якого ряд партій висунув на посаду прем’єр-міністра.

Почалася масова бійка, учасники якої закидають один одного камінням і пляшками.

Як повідомляв Укрінформ, 4 жовтня в Киргизстані пройшли парламентські вибори. За попередніми даними, виборчий поріг подолали чотири політичні сили.

При цьому 10 з 12 опозиційних партій, які програли, відмовилися визнавати попередні результати голосування. Лідер партії “Бір Бол” Алтинбек Сулайманов закликав провести нові вибори без участі партій, пов’язаних з владою.

5 жовтня в столиці Киргизстану та інших містах почалися акції протесту проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагали анулювання підсумків голосування і проведення перевиборів.

При цьому силовики гранатами і водометами розігнали незадоволених результатами парламентських виборів.

За даними Міністерства охорони здоров’я Киргизстану, в результаті заворушень на тлі протестів проти результатів парламентських виборів постраждали більш як тисяча людей, одна людина загинула.

ЦВК вирішила анулювати підсумки виборів у Киргизстані.

У п’ятницю президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков відправив у відставку уряд країни і прем’єр-міністра Кубатбека Боронова. Також глава країни запровадив на території Бішкека режим надзвичайного стану.

 

У Білорусі та інших країнах сьогодні відбудеться жіночий демарш проти репресій 

10.10.2020 06:27

У Білорусі 10 жовтня пройде жіночий демарш проти політичних репресій.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє телеграм-канал NEXTA Live.

«Жінки в різних куточках планети масово виходять на марш на підтримку відважних білорусок», – йдеться в повідомленні.

Згідно з анонсом, масовий жіночий демарш проти політичних репресій пройде в суботу, 10 жовтня, на проспекті Незалежності в Мінську з 15.00 до 17.00.

“Ми беремо квіти і гуляємо з ними по місту. Але робимо це не великою колоною, а роззосереджуємося в рамках зазначеного територіального відрізка. Намагаємося не скупчуватися великими групами”, – пояснили організатори відмінність демаршу від класичних акцій протесту.

NEXTA Live повідомляє, що такі акції пройдуть також у 19 країнах, серед яких Британія, США, Німеччина, Франція, Швеція та інші.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1% . Після чого Тихановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більш як 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

МЗС Польщі: З Білорусі виїхали понад 30 польських дипломатів

10.10.2020 01:37

З Білорусі до Польщі в п’ятницю виїхали понад 30 польських дипломатів.

Як передає Укрінформ, про це в коментарі РАР повідомив заступник глави МЗС Польщі Марцін Пшидач.

За його словами, дипломати мали виїхати з Гродно і ще в п’ятницю перетнути польсько-білоруський кордон.

Як інформувалося, минулої п’ятниці Польща і Литва прийняли рішення відкликати своїх послів на консультацію. Тоді МЗС Білорусі висунуло вимогу, аби Варшава і Вільнюс зменшили кількість своїх дипломатів в РБ.

Раніше в МЗС Польщі інформували, що вимога радикального зменшення кількості польського дипломатичного персоналу в Білорусі не залишиться без адекватної відповіді з польського боку.

“Польща знайде сфери та способи, аби відповісти на цей недружній жест у відповідний час і у відповідній формі”, – заявили у відомстві.

За словами Пшидача, це скорочення особливо стосуватиметься польських консулів. Відтак дії офіційного Мінська шкодять безпосередньо простим білорусам, оскільки різко обмежиться доступ громадян країни до отримання віз для в’їзду до ЄС. Донині саме польські консульські установи видавали білорусам найбільше віз серед усіх країн ЄС.

Як повідомлялося, білоруська влада 2 жовтня висунула вимогу Польщі та Литві зменшити до 9 жовтня кількість свого дипломатичного персоналу до рівня, який Мінськ має у цих країнах з огляду на їх “деструктивну діяльність”. Крім цього, Білорусь відкликала своїх послів у Варшаві та Вільнюсі для консультацій.

 

ЄС очікує від Лукашенка входження у національний діалог з врегулювання в Білорусі

10.10.2020 00:57

Євросоюз не визнає Олександра Лукашенка легітимним переможцем на президентських виборах в Білорусі, але все ще очікує, що він може долучитися до національного діалогу з врегулювання поточної політичної кризи в цій країні.

Про це у п’ятницю напередодні Ради міністрів ЄС із закордонних справ, яка 12 жовтня вперше з початку пандемії відбудеться в «фізичному» форматі у Люксембурзі, на правах анонімності заявив високопоставлений представник ЄС, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми розглядаємо ситуацію в Білорусі як процес, оцінюємо, як вона розвивається. Ми очікуємо від Олександра Лукашенка – входження у цей національний діалог, який є єдиною можливістю вийти з поточної кризи. Тож ми будемо оцінювати, чи вже заслуговує він (Лукашенко) бути включеним до списку санкцій. Це питання зараз знаходиться у постійному перегляді», – зауважив європейський дипломат.

Він повідомив, що навряд чи санкції проти Олександра Лукашенка можуть бути застосовані наступного понеділка, оскільки необхідні для цього правові процедури не можуть бути виконані протягом такого короткого часу.

Європейський представник назвав «дуже ймовірним» прийняття окремої резолюції Ради ЄС щодо ситуації в Білорусі, де Євросоюз ще раз наголосить на невизнанні легітимності Олександра Лукашенка.

«Ми не вважаємо його законим переможцем виборів. Документ, якщо буде прийнятий, закликатиме до захисту прав людини, припинення насильства, затримань та арештів людей за висловлювання політичної волі. Буде уточненим також список санкцій – ми розширимо перелік осіб і установ, на яких поширюватимуться обмежувальні заходи», – повідомив він.

Він окремо наголосив, що європейська сторона все ще розраховує на початок національного діалогу за посередництва ОБСЄ, який дозволить знайти вихід з поточної політичної кризи в Білорусі.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1% . Після чого Тихановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більш як 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі та вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Російські пранкери видали себе за Тихановську на онлайн-засіданні в Данії

Російські пранкери “Вован” та “Лексус” заявили, що це вони видавали себе за лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську на онлайн-переговорах у парламенті Данії.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Під час відеоконференції 6 жовтня данські парламентарії обговорювали політичну ситуацію в Білорусі та те, як Данія може підтримати білоруський народ.

На початку засідання так звані представники Тихановської повідомили парламентаріїв про проблеми з камерою на комп’ютері, тому депутати чули лише голос людини, яка видавала себе за Світлану Тихановську.

Пізніше, коли представники комітету зв’язалися з колегами Тихановської, вони сказали, що вона не брала участь у цій зустрічі.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1% . Після чого Тихановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС та Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів та затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, декілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі та вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства та фальсифікацій.

 

Конституційна реформа при владі Лукашенка неможлива – Тихановська

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що арешт Анатолія Лебедька, який координував роботу Громадської конституційної комісії, говорить про неможливість проведення конституційної реформи, поки при владі перебуває Олександр Лукашенко.

Як передає Укрінформ, коментар Тихановська оприлюднила її пресслужба.

«Режим вкотре показав, що його слова нічого не значать. Він заявляв про готовність провести конституційну реформу – але натомість сьогодні було затримано Анатолія Лебедька, який координував роботу Громадської конституційної комісії … Його затримання показало: ніяка конституційна реформа при владі Лукашенка неможлива», – сказала Тихановська.

Вона додала, що тільки кілька днів тому призначила Лебедька своїм представником по роботі над конституційною реформою.

«Він усвідомлював ризик, на який йде, залишаючись у Білорусі, але навіть не розглядав варіант виїзду з країни. Як і Марія Колеснікова, він прийняв рішення залишатися і працювати в Білорусі », – додала лідер білоруської опозиції.

Раніше президент Білорусі Олександр Лукашенко заявляв, що потрібно внести зміни до Конституції.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після чого Тихановська була змушена виїхати до Литви.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більше ніж 12 тис. осіб, кілька людей загинуло.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Лукашенко розповів, як “врятував від спалення” Тихановську і “дав їй грошей” на Литву – УП

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко розповів неймовірну історію про те, як Світлану Тихановську хотіли спалити, а він її врятував, за кордон на її прохання вивіз та ще й грошей на проживання дав.

Джерело: трансляція виступу Лукашенка на його телеграм-каналі “Пул первого”

Деталі: За його словами, вороги планували підпалити штаб опозиції разом Тихановською, а потім звинуватити у цьому владу Білорусі. Але Лукашенко надіслав туди перевдягнутих силовиків, щоб вони “взяли штаб під контроль” і не дали “статися біді”. “Задум був типу Одеси – підпалити штаб і звинуватити владу”, – заявив він.

Наступного дня, продовжує Лукашенко, Тихановська нібито звернулася до нього за допомогою – мовляв, її життя під загрозою і її потрібно вивезти в Литву.

Пряма мова: “І коли вона сказала, що у неї немає грошей для того, щоб там прожити, я розпорядився, і з держпідприємства взяли 15 тисяч доларів і їй віддали. “Велике спасибі вам!”, на шию, плакала. Вивезли. Більш того, я віддав розпорядження нашому посольству в Литві, щоб допомогли їй в усьому, в тому числі, якщо потрібно, нову квартиру там зняти і так далі і тому подібне. Але її швидко взяли під контроль спецслужби Литви. Все інше ви знаєте. Ось, щоб ви знали, що сталося в той час.

Цієї сакральної жертви не сталося. А уявіть, якщо б це сталося. Тому її ніхто не виштовхував за кордон. Питання стояло життя і смерті, і це було її бажання”.

Передісторія: у штабі Тихановської кажуть, що її вивезли з країни до Литви представники білоруської влади і що у Світлани не було вибору.

 

У Білорусі знову пройдуть масштабні навчання за участі РФ

На полігоні Лосвідо у Вітебській області відбудуться командно-штабні навчання з миротворчими силами країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) «Непорушне братерство – 2020», в тому числі за участі військових РФ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє сайт Міноборони Білорусі.

«Навчання пройдуть на території Білорусі з 12 до 16 жовтня. У них візьмуть участь контингенти держав – членів ОДКБ, оперативні групи Об’єднаного штабу і Секретаріату ОДКБ, поліцейські (міліцейські) сили і підрозділи міністерств з надзвичайних ситуацій», – повідомили в Міноборони.

У відомстві додали, що загалом візьмуть участь у навчаннях більш як 700 осіб і понад 100 одиниць військової і спеціальної техніки, в тому числі гелікоптери і БПЛА.

Повідомляється, що як спостерігачі будуть присутні представники Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Навчання «Непорушне братерство» проводяться щорічно, починаючи з 2012 року на території однієї з країн-учасниць ОДКБ (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан).

Раніше повідомлялося, що у вересні Білорусь і Росія двічі проводили спільні військові навчання.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1% . Після чого Тихановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більш як 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Глава МЗС Австрії на зустрічі з Тихановською: Лукашенко хоче побудувати «залізну завісу» 

Білоруська влада відхиляє всі пропозиції щодо посередництва для врегулювання політичної кризи у країні, що може свідчити про намір Олександра Лукашенка побудувати нову “залізну завісу”.

Таку думку висловив глава МЗС Австрії Александер Шаллеберг на зустрічі з лідером опозиції Білорусі Світланою Тихановською у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу з посиланням на сайт австрійського зовнішньополітичного відомства.

“Це показує, що Лукашенко все ще зацікавлений у негативній спіралі ескалації. Очевидно, він хоче побудувати нову залізну завісу”, – заявив Шалленберг.

Як зазначається, основною темою розмови на зустрічі стала підтримка Австрією та ЄС білоруського суспільства, необхідність всеохопного національного діалогу та проведення у Білорусі нових, вільних і чесних виборів. Співрозмовники також обговорили нещодавно прийняті санкції ЄС проти 40 осіб, які безпосередньо відповідають за фальсифікацію виборів та репресії проти громадянського суспільства.

За словами австрійського міністра, запровадження санкцій з боку ЄС було “важливим, хоча й запізнілим кроком”. “Білоруське громадянське суспільство справедливо очікує, що ЄС чітко продемонструє “червоні лінії”. Коли витирають ноги об демократичні засади та цінності, коли людей свавільно арештовують та катують – ЄС мусить відповісти”, – заявив Шалленберг.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після чого Тихановська була змушена виїхати до Литви.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. Від початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинуло.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Дипломатичний скандал: Румунія теж відкликає посла з Білорусі

Румунія вирішила підтримати Польщу та Литву, від яких Білорусь нещодавно зажадала скорочення дипломатичної присутності, та відкликати свого посла з Мінська.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Твіттері міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску.

«Ми вирішили відкликати нашого посла з Білорусі для консультацій на знак солідарності з Литвою і Польщею», – написав посол.

За його словами, Білорусь має зрозуміти, що використання дипломатичного тиску на держави-члени Євросоюзу не сприятиме діалогу та не принесе позитивних результатів.

Як повідомлялося, раніше своїх послів з Білорусі відкликали Німеччина, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Болгарія та Словаччина.

Раніше Укрінформ повідомляв, що МЗС Білорусі 2 жовтня зажадав від Польщі й Литви скоротити штат посольств: з 25 дипломатів у диппредставництві Литви мають залишитися 14, а в посольстві Польщі – 18.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більш як 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

 

Москва може спробувати затримати Тихановську по лінії Інтерполу — Лінкявічус

08.10.2020 21:02

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус вважає, що треба спостерігати, чи не спробує Москва затримати лідера опозиції Білорусі Світлану Тихановську міжнародними каналами.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє портал литовського телерадіомовлення LRT.

«Цим (оголошенням Тихановської в розшук – ред.) цілком чітко сказано, що вона буде затримана, якщо поїде не тільки в Білорусь, а і в Росію, а, можливо, Росія спробує зробити це, як вона любить, каналами Інтерполу», – сказав Лінкявічус.

Він додав, що такими діями Росія як і раніше намагається скомпрометувати білоруську координаційну раду.

Учора Лінкявічус вже висловлював здивування з приводу того, що Світлану Тихановську згідно з базою МВС Росії оголосили в міждержавний розшук.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після чого Тихановська була змушена виїхати до Литви.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більш як 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Баку і Єреван домовилися про припинення вогню у Нагірному Карабасі 

10.10.2020 03:27

Міністри закордонних справ Вірменії, Азербайджану та Росії Зограб Мнацаканян, Джейхун Байрамов і Сергій Лавров ухвалили спільний документ за підсумками переговорів у Москві щодо Нагірного Карабаху, які тривали понад десять годин.

Про це в суботу, 10 вересня, повідомило агентство ТАСС, передає Укрінформ.

За словами Лаврова, на переговорах щодо невизнаної “республіки” досягнуто домовленості про припинення вогню із 12:00 10 жовтня.

При цьому він додав, що формат режиму припинення вогню буде узгоджено додатково.

Також Азербайджан і Вірменія повернуться до переговорів у Мінському форматі для мирного врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі. Формат переговорів не зміниться.

Як повідомлялося, Вірменія й Азербайджан вранці 27 вересня відновили бойові дії у Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій та у провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан та мобілізацію. Бойові дії вже призвели до військових втрат з обох сторін та численних жертв серед мирного населення.

Україна закликала сторони конфлікту у Нагірному Карабасі врегулювати конфлікт з дотриманням принципу територіальної цілісності держав.

Конфлікт між Азербайджаном та Вірменією через Нагірний Карабах розпочався 1988 року. У 1994 році – після шести років війни – був підписаний Бішкекський протокол, згідно з яким Азербайджан та Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, але Азербайджан не визнав цього, заявивши, що територію окупувала Вірменія.

 

Азербайджан заявив, що зайняв у Карабасі ще 9 населених пунктів, Вірменія спростовує 

Влада Азербайджану заявила про встановлення контролю ще над дев’ятьма населеними пунктами у Нагірному Карабасі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє APA.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв у зверненні до нації оголосив, що поселення Гадрут, а також села Чайлі, Юхарі Гузлак, Горазілі, Гішлаг, Гараджалі, Афанділар, Сур та Сулейманлі “визволені від окупації”.

Як повідомляє News.am, представник Міністерства оборони Вірменії Артсрун Ованесян розмістив на своїй сторінці у Facebook наступний допис:

“Я зараз перебуваю в Гадруті, і я чомусь бачу лише вірмен”.

Раніше прессекретар президента Арцаху (Нагірного Карабаху – ред.) Вахрам Погосян написав на своїй сторінці у Facebook наступне: «Наступна фантасмагорія Ільхама Алієва (президента Азербайджану – ред.), згідно з якою Гадрут нібито захоплений, є такою ж далекою від реальності, як і перелякані азербайджанські військові від Гадрута, тобто це десятки кілометрів».

Як повідомлялося, Вірменія й Азербайджан вранці 27 вересня відновили бойові дії у Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій та у провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан та мобілізацію. Бойові дії вже призвели до військових втрат з обох сторін та численних жертв серед мирного населення.

Україна закликала сторони конфлікту у Нагірному Карабасі врегулювати конфлікт з дотриманням принципу територіальної цілісності держав.

Конфлікт між Азербайджаном та Вірменією через Нагірний Карабах розпочався 1988 року. У 1994 році – після шести років війни – був підписаний Бішкекський протокол, згідно з яким Азербайджан та Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, але Азербайджан не визнав цього, заявивши, що територію окупувала Вірменія.

 

Нагірний Карабах: президент Азербайджану дав Вірменії “останній шанс” –  УП

Президент Азербайджану Ільхам Алієв під час звернення до нації сказав, що дає “останній шанс” Єревану повернутися до формату переговорів і вивести війська з Нагірного Карабаху.

Джерело: Алієв під час звернення до нації, якого цитує азербайджанське видання “Дзеркало”

Деталі: За його словами, Азербайджан будь-якими способами поверне “свої землі”, але хоче зробити це мирним шляхом і дає Вірменії “останній шанс”.

Алієв заявив, що про переговори Азербайджану і Вірменії “не може йти мови”, якщо представник Єревану в ході зустрічі в Москві назве Нагорний Карабах територією Вірменії.

При цьому він очікує, що зустріч глав зовнішньополітичних відомств Вірменії, Азербайджану та Росії внесе ясність у багато питань.

Нагадаємо: В даний час в Москві проходять переговори міністрів закордонних справ Вірменії, Азербайджану та Росії. Сторони обговорюють ситуацію в Нагірному Карабасі.

Раніше повідомлялося про те, що сторони готові відправити своїх представників на консультації до Москви.

 

Конфлікт у Карабасі: в ООН заявляють про загибель 53 цивільних

Понад 50 цивільних осіб загинули з початку ескалації конфлікту 27 вересня в Нагірному Карабасі та на прилеглих територіях.

Як передає Укрінформ, про це заявила Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет.

За її словами, серед загиблих є діти. Унаслідок бойових дій зруйновано значну кількість будівель, включаючи житлові будинки, школи та інші цивільні об’єкти, переважна більшість яких була розташована в Нагірному Карабасі.

Бачелет висловила занепокоєння через страждання цивільного населення в регіоні, оскільки військові дії продовжують розширюватися вздовж лінії зіткнення в зоні конфлікту в Нагірному Карабасі та впливають на інші населені пункти за межами безпосередньої зони бойових дій.

«Викликає глибоке занепокоєння те, що в останні дні ми бачили, за отриманими повідомленнями, що населені райони піддавалися обстрілам з важкої зброї в зоні конфлікту і навколо неї», – зазначила Бачелет.

Вона нагадала сторонам конфлікту про необхідність дотримуватися взятих на себе зобов’язань відповідно до міжнародного гуманітарного права про захист цивільних осіб і цивільної інфраструктури.

Бачелет також повідомила, що в районі бойових дій були задіяні касетні бомби.

«Застосування таких боєприпасів повинно бути негайно припинено», – заявила вона, закликавши Вірменію та Азербайджан приєднатися до більш ніж 100 держав, що ратифікували Конвенцію по касетним боєприпасам.

Тривогу, за її словами, викликає також той факт, що бойові дії ведуться під час пандемії коронавірусу. В умовах триваючого насильства дотримання заходів соціального дистанціювання і доступ жителів до медичної допомоги можуть бути ускладнені, попередила вона. “Слід забезпечити доступ до охорони здоров’я, включаючи психологічну підтримку жертв конфлікту”, – резюмувала верховний комісар ООН.

Як повідомлялося, 27 вересня Вірменія та Азербайджан почали бойові дії у Нагірному Карабасі та звинуватили одне одного в ескалації насильства.

У міністерстві оборони Азербайджану поінформували, що військові країни розпочали контрнаступальну операцію по всій лінії фронту у Нагірному Карабасі у відповідь на провокації Вірменії.

За міжнародним правом, територія Нагірного Карабаху належить Азербайджану. Україна підтримує територіальну цілісність Азербайджану у контексті карабаського конфлікту.

 

Азербайджан і Вірменія сядуть за стіл переговорів у Москві –  УП

Представник МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Вірменія і Азербайджан підтвердили готовність відправити своїх представників на консультації до Москви.

Джерело: пресслужба Кремля, російський “Інтерфакс”

Пряма мова: “Баку і Єреван підтвердили участь в консультаціях в Москві. Йде активна підготовка”.

Деталі: 8 жовтня о Кремлі повідомили, що президент РФ Володимир Путін запросив глав МЗС Азербайджану і Вірменії в Москву на консультації.

Текст заяви Путіна: “Після серії телефонних переговорів з президентом Азербайджанської республіки Ільхамом Алієвим і прем’єр-міністром республіки Вірменія Ніколом Пашіняном президент Росії звертається з закликом припинити бойові дії, що ведуться в зоні нагірно-карабахського конфлікту, з гуманітарних міркувань з метою обміну тілами загиблих і полоненими.

Для проведення консультацій з цих питань за посередництва міністра закордонних справ Росії в Москву 9 жовтня запрошуються міністри закордонних справ Азербайджану і Вірменії”.

Передісторія:

Вірменія і Азербайджан 27 вересня вранці почали бойові дії і звинуватили одне одного в ескалації насильства в Нагірному Карабаху.

За кілька годин Вірменія оголосила мобілізацію і воєнний стан.

Слід зазначити, що попередні бойові дії проходили на міжнародно визнаній ділянці азербайджано-вірменського кордону. Натомість нинішнє загострення відбувається всередині Азербайджану – на межі між Нагірним Карабахом (який Україна та більша частина світу, вважають окупованою частиною Азербайджану) та підконтрольною урядові територією.

Європейський суд з прав людини закликав Туреччину утриматися від військових дій у конфлікті в Нагірному Карабаху.

 

Наступним головою Військового комітету НАТО стане адмірал із Нідерландів

Начальники штабів збройних сил країн-членів Північноатлантичного альянсу обрали наступного голову Військового комітету НАТО – представника Британії на цій посаді заступить адмірал із Нідерландів.

Про це, як передає Укрінформ, повідомляється на сайті Альянсу.

«Начальники штабів країн-союзниць сьогодні, 9 жовтня 2020 року, обрали адмірала Роба Бауера, начальника штабу збройних сил Нідерландів, наступним головою Військового комітету НАТО, старшим військовим радником генерального секретаря. Адмірал Бауер прийме цю посаду після того, як маршал авіації сер Стюарт Піч завершить повноваження у червні 2021 року», – йдеться у повідомленні.

Коментуючи своє обрання, адмірал Бауер наголосив, що для нього це велика честь і виклик. «У цей час дедалі більш складних загроз та викликів у сфері безпеки ми маємо зберегти згоду в межах Альянсу, забезпечити відповідальність, готовність та посилення НАТО… Я докладу зусиль, щоб утримати разом Північ та Південь, Схід і Захід, великі й малі (держави), дотримуючись принципу 360 градусів у стримуванні всіх потенційних загроз та у захисті союзників проти будь-якого противника», – сказав він.

Голова Військового комітету НАТО традиційно обирається з числа начальників штабів країн-союзниць. Як правило, термін його повноважень становить три роки. Починаючи з 1963 року на цю посаду були призначені 19 представників таких країн: Німеччина (5 разів), Велика Британія (чотири рази), Канада, Італія, Норвегія (двічі), Бельгія, Чеська Республіка, Данія і Нідерланди.

 

Визначили лауреата Нобелівської премії миру-2020. Хто і за що її отримав

Дарія Поперечна, УП.Життя

Нобелівський комітет вручив премію миру-2020 Світовій продовольчій програмі (WFP).

WFP була нагороджена премією за зусилля по боротьбі з голодом, за внесок у покращення умов для миру в районах, що постраждали від конфліктів, а також за діяльність щодо запобігання використання голоду як зброї під час війни і конфліктів.

Переможця оголосили під час онлайн-конференції 9 жовтня.

Світова продовольча програма – найбільша в світі гуманітарна організація, яка бореться з голодом і сприяє продовольчій безпеці, зазначають на офіційному сайті премії.

У 2019 вона допомогла майже 100 млн людей у 88 країнах, які стали жертвами гострої відсутності продовольчої безпеки і голоду.

У 2015 році викорінення голоду було визнано однією з цілей ООН в сфері сталого розвитку, а WFP є основним інструментом ООН для досягнення цієї мети.

Протягом 2019 року 135 млн осіб страждали від голоду – це найвищий показник за багато років. Велика частина зростання була викликана війною і збройнимими конфліктами.

Світова продовольча програма зробила вагомий внесок у мобілізацію держав-членів ООН для боротьби з використанням голоду як зброї  під час війни.

Крім того, пандемія коронавірусу сприяла різкому збільшенню кількості людей, які страждають від голоду, в світі.

При цьому зазначається, що Світова продовольча програма продемонструвала вражаючу здатність активізувати свої зусилля в умовах пандемії.

Світова продовольча програма також взяла на себе провідну роль в поєднанні гуманітарної роботи з миротворчими зусиллями, за допомогою новаторських проектів в Південній Америці, Африці та Азії.

Нагадаємо, що у 2019 році премію миру отримав прем’єр-міністр Ефіопії Аби Ахмед Алі.

Нагороду дали за його намагання досягти миру та міжнародного співробітництва, а особливо за його рішучу ініціативу впоратись з конфліктом на кордоні з сусідньою державою Еритрея.

Цьогоріч нобелівський комітет також вручив премії з медицини, фізики, хімії та літератури.

 

Трамп розповів про свою боротьбу з Росією та підтримку України

Дональд Трамп продовжує передвиборчу агітацію, в процесі якої не забуває говорити й про Україну та Росію.

Як передає Укрінформ, 9 жовтня у прямому ефірі на радіо у The Rush Limbaugh Show він заявив, що ставився до Росії дуже жорстко – як ніхто раніше, а до України – дуже добре.

Шоу Раша Лімбо, відомого оглядача та політичного журналіста, дуже популярне серед людей так званої “консервативної Америки” – республіканців або просто антилібералів.

Президент скористався нагодою підігріти віддану собі аудиторію, вкотре розкритикувавши політику свого попередника демократа Обами.

За його словами, “ніхто не проводив до Росії жорсткішу політику, ніж я”.

“Я дав протитанкові комплекси Україні, тоді як адміністрація Обами постачала туди подушки. Я дав Україні гроші. Ніхто, ніхто не був жорсткішим до Росії!”, – заявив Трамп.

Нагадаємо: минулого тижня під час дебатів між кандидатами у президенти США Джо Байден назвав Дональда Трампа маріонеткою Путіна. При цьому Байден аргументував, що Трамп досі “відмовляється навіть сказати що-небудь Путіну за винагороду (яку Росія пропонувала в Афганістані – ред.) за голови американських солдатів”.

 

Лікувальний «коктейль» Трампа з антитілами містив донорську кров трьох пацієнтів

Президента США Дональда Трампа лікували від COVID-19 за допомогою медичного засобу, що був розроблений на основі зразків крові трьох мешканців Сінгапуру, які раніше перехворіли на коронавірусну хворобу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Straits Times.

Зразки крові трьох пацієнтів були використані для розробки експериментального коктейлю з антитілами, який використовувався для лікування президента США Дональда Трампа після того, як у нього виявили хворобу COVID-19.

Національний центр з інфекційних хвороб Сінгапуру (NCID) відповів на запит про співпрацю американської біотехнологічної компанії Regeneron, яка розробила лікувальний коктейль з антитілами від нового коронавірусу.

Після отримання схвалення та інформованої згоди пацієнтів, NCID знайшов п’ять пацієнтів, щоб зібрати достатню кількість зразків для розробки коктейлю з антитілами.

У NCID заявили, що спочатку Regeneron попросила відібрати до 20 одужалих пацієнтів з коронавірусом. У результаті було відібрано п’ять осіб. Потім у Regeneron повідомили, що зразків досить для розробки засобу з антитілами.

Видання повідомляє, що Regeneron у результаті використовувала лише три з п’яти зразків сінгапурців в якості відправної точки дослідження, спрямованого на розробку антитіл.

Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп отримує експериментальний коктейль ліків проти коронавірусу, виготовлений компанією Regeneron.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня, в ніч проти п’ятниці 2 жовтня президент США Дональд Трамп підтвердив, що в результаті тестів у нього та його дружини виявили коронавірус.

 

Від коронавірусної інфекції у світі одужало понад 25,5 млн осіб

10 жовтня. УНН. Станом на ранок суботи у світі від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, одужало понад 25,5 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 36 796 047 осіб, з них одужало 25 577 703. Кількість померлих зросла до 1 067 060 людей.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (7 662 798), Індія (6 906 151), Бразилія (5 055 888), Росія (1 265 572), Колумбія, Аргентина, Іспанія, Перу а також Мексика, Франція, Південно-Африканська Республіка та Велика Британія.

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (213 739), Бразилії (149 639), Індії (106 490), Мексиці (83 497), Великій Британії (42 769), Італії, Перу, Франції, Іспанії та Ірані.

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 250 538 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 4 779 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу виявили 5 804 нові випадки коронавірусу  

09.10.2020 08:55

В Україні протягом минулої доби виявлено 5804 випадки зараження коронавірусом, загальна їх кількість становить 250 538.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на дані системи моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО.

Згідно з ними, за добу померло 89 інфікованих, від початку епідемії – 4 779.

Натомість 2417 українців одужали, загальна ж кількість тих, хто здолав спричинену коронавірусом недугу, сягнула 110 650.

Найбільше нових випадків інфікування виявлено у Харківській області (630), Києві (567), Одеській області (403), Хмельницькій (330), Дніпропетровській (307), Тернопільській (305).

Як повідомлялося, за даними Worldometer, у світі налічується 36 753 910 випадків COVID-19, зокрема 1 066 856 летальних, одужали 27 667 554 особи.

 

Антирекорд коронавірусу в Києві: додалося більше 500 хворих за добу –  УП

За минулу добу у столиці на коронавірус захворіли 567 людей, десятеро хворих померли.

Джерело: мер Києва Віталій Кличко під час онлайн пресконференції

Пряма мова: “Ситуація з розповсюдженням вірусу – тривожна. Без перебільшення. В столиці вперше така кількість хворих – 567 за минулу добу. Десять випадків – летальних. Одужали за минулу добу 295 людей”.

Деталі: Серед тих, хто захворіли: 330 жінок віком від 18 до 95 років і 11 дівчаток від шести до 17 років. А також 202 чоловіка віком від 19 до 83 рокiв і 24 хлопчика від одного року до 17. Захворіли також 29 медиків.

До лікарень столиці госпіталізували 78 пацієнтів. Інші – на самоізоляції, під контролем лікарів.

Найбільше випадків захворювання минулої доби виявили в Деснянському районі– 115, в Оболонському – 83, Дніпровському районі – 69 випадків.

Підтверджених випадків захворювання на COVID-19 в столиці вже 26 463, подолали коронавірус 9 411 мешканців Києва, померли 463 людини.

 

В Україні пропонують ввести карантин вихідного дня – УП

Голова медичного комітету Верховної Ради Михайло Радуцький пропонує запровадити в Україні карантин вихідного дня і відправити на дистанційне навчання ВНЗ і школи.

Джерело: Радуцький в ефірі програми “Право на владу”

Пряма мова: “Жорсткий карантин ми не можемо ввести сьогодні. Ми це розуміємо. Але ми можемо ввести карантин вихідного дня. Це коли родина у вихідний день лишається у себе в родині. Нікуди не їздить: ні в ресторани, ні на концерти в Харків. Це можна витримати, це не закриття підприємств, це не зупинка”.

Деталі: Радуцький також відзначив, що 641-шу постанову Кабміну треба змінювати, бо ВООЗ  змінила критерії введення карантину і зонування.

За його словами, 10 жовтня з цього приводу буде нарада у президента, де буде обговорюватися питання, що треба переходити на сучасні карантинні зонування.

Він також додав, що пропонує і сподівається, що це підтримають і РНБО, і президент, перевести школи і ВНЗ на дистанційне навчання, щоб зупинити ріст захворюваності на коронавірус.

 

У комунальних лікарнях Києва закінчуються місця, Кличко звернувся до уряду –  УП

Мер Києва Віталій Кличко звернувся до прем’єр-міністра і міністра охорони здоров’я із закликом надати ліжковий фонд і медиків для лікування хворих на коронавірус у державних медустановах, розташованих у столиці.

Джерело: Кличко під час онлайн пресконференції

Деталі: За словами мера, місто зробило все можливе, аби медичну допомогу могли отримати всі хворі на коронавірус, влада діє на випередження, поступово збільшуючи кількість ліжок для прийому хворих, яким потрібна госпіталізація. Наразі це понад 2,5 тисячі ліжок у 20 медзакладах столиці. Водночас заповненість цих ліжок – вже понад 70%”.

Наразі збільшується кількість хворих, які потребують госпіталізації. Так, на сьогодні в стаціонарах столичних медзакладів лікуються 1675 хворих на коронавірус, з них 36 дітей. 338 пацієнтів – у важкому стані, 527 отримують кисневу підтримку, 46 – під апаратами ШВЛ.

Іще 140 пацієнтів перебувають в лікарнях із підозрою на коронавірус. Пневмонію в столичних медзакладах лікують 574 хворих.

Кличко підкреслив, що з такою динамікою захворюваності місць в комунальних медзакладах вже дуже скоро не вистачатиме.

Пряма мова: “Я звертаюся до прем’єр-міністра і до міністра охорони здоров’я виконати задекларовані обіцянки. І надати ліжковий фонд і фахівців для лікування хворих на коронавірус у державних медустановах, розташованих у Києві.

Йдеться про заклади Національної академії медичних наук, МОЗу та відомчі медзаклади. Ці заклади, підкреслю, знаходяться в столиці. І не можуть залишатися осторонь та не надавати киянам необхідну допомогу”.

Нагадаємо: За минулу добу у столиці на коронавірус захворіли 567 людей (найбільше з часів пандемії), десятеро хворих померли.

 

НСЗУ каже, що на пацієнтів з COVID-19 стали виділяти в половину менше, ніж раніше озвучив Степанов

Дарія Поперечна, УП.Життя

У Національній службі здоров’я України розповіли, скільки коштів держава виділяє на лікування в стаціонарі пацієнтів з коронавірусною хворобою .

Зараз на одного пацієнта з COVID-19 витрачається в середньому 20 тисяч гривень.

Таку суму назвав виконуючий обов’язки голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Андрій Віленський в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”.

“…В наших закладах охорони здоров’я у середньому на одного пацієнта з COVID було виділено від 40 тис. грн у перший місяць, коли ми зрозуміли, що треба законтрактувати заклади.

Зараз на одного пацієнта витрачається в середньому 20 тис. грн, не враховуючи коштів, які заклади отримали від місцевої влади”, – розповів Андрій Віленський.

Очільник НСЗУ зазначив, що це кошти, які держава  витрачає на лікування одного пацієнта у стаціонарі.

“Тарифом передбачено, що середні витрати на добу на забезпечення медикаментами та розхідними матеріалами можуть складати 5000 гривень на одного пацієнта, який перебуває у відділенні інтенсивної терапії в умовах стаціонару, і 900 грн – на пацієнта, який перебуває в палаті неінтесивного відділення”, – уточнив глава НСЗУ.

Нещодавно міністр охорони здоров’я Максим Степанов також озвучив суму, яку МОЗ перенаправляє у медичні заклади на лікування хворих з COVID-19.

За його словами, лікування одного пацієнта з важким перебігом хвороби коштує від 45 тисяч гривень.

 

Степанов заперечує “накрутки”: Багато тих, хто захворів COVID, не вірили в коронавірус –  УП

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов запевняє, що статистика МОЗ щодо поширення COVID-19 в Україні правдива, – і вкотре закликає українців дотримуватися протиепідемічних правил.

Джерело: голова МОЗ на щоденному ранковому брифінгу

Пряма мова: “В Україні сьогодні черговий антирекорд. Кількість захворівших за минулу добу складає 5 804 особи. Із них 320 дітей та 284 медичних працівники. За минулу добу госпіталізували 852 людини з підтвердженим діагнозом COVID-19. За останню добу зафіксовано 89 летальних випадків. При цьому одужало 2417 пацієнтів….

Якщо вас не шокує кількість нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу і ви продовжуєте нехтувати правилами протиепідемічної безпеки, то я можу вас запевнити, що велика кількість тих людей, які сьогодні з’явилися в нашій статистиці, теж ще вчора говорили, що коронавірусу не існує.

Я звертаюся до вас, шановні українці. Коронавірус набирає обертів — і дуже важливо, щоб ви дотримувалися правил нової реальності, які встановлені у нашій країні. Щоб ви користувалися масками, дотримувалися дистанції, користувалися антисептиками. Це дуже важливо для вашого здоров’я, вашого життя і життя ваших близьких”.

Деталі: Міністр закликав політиків: “Перестаньте розповсюджувати фейки”.

Степанов також обурився, що нікого з МОЗ не запросили на вечірній ефір програми “Право на владу” на “1+1”, який 8 жовтня було присвячено епідемії.

Зокрема, він відреагував запереченням на думки “експертів” про те, що МОЗ маніпулює цифрами щодо захворюваності на коронавірусну хворобу.

Пряма мова: “Прозвучало, що нібито Міністерство охорони здоров’я приховує якусь статистику. Це не правда, це брехня. Ще вчора вони говорили, що ми навпаки спеціально накручуємо цю статистику, щоб когось залякати. На відміну від цих фантазій, Міністерство охорони здоров’я об’єктивно кожного ранку розповідає, що саме і як відбувається.

В тому числі, щодо кількості летальних випадків. Я вам скажу, в який спосіб вони рахуються. Всі без виключення пацієнти, які померли і в яких було підтверджено ПЛР-тестуванням COVID-19, вони всі попадають у цю статистику. Це перше. По-друге, ті люди, у яких прижиттєво не було встановлено COVID-19, але які мали пневмонію і які померли, – під час розтину обов’язково робиться тестування, і якщо є вірус, COVID – вони теж попадають у цю статистику. Ми робимо це максимально відкрито.

Так само відбувається з кількістю ліжок… Ми починали у квітні з 12 тисяч ліжок — зараз у нас 37 тисяч ліжок, які готові для надання медичної допомоги хворим на COVID-19, з підготовленим медичним персоналом…

Вчора пролунало, що держава не сплачує 300% заробітної плати всім, хто працює з хворими на COVID-19. Це неправда. В повному обсязі ми виплачуємо ці кошти кожного місяця. У нас була затримка під час укладання договорів у кінці квітня — на початку травня… Ми уклали ці договори — і Національна служба здоров’я України виплатила всі кошти”.

 

Шмигаль мобілізує регіони через COVID-19 – нарада в уряді

УП

9 жовтня прем’єр-міністр Денис Шмигаль скликав нараду з головами державних обласних адміністрацій та за участі секретаря РНБО щодо ситуації з COVID-19.

Джерело: сайт уряду

Дослівно: “9 жовтня прем’єр-міністр Денис Шмигаль скликав нараду з головами державних обласних адміністрацій, за участі секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Данілова, щодо ситуації з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.

Деталі: Шмигаль повідомив, що за попередню добу в Україні зафіксували новий рекорд кількості захворілих – 5804 особи.

За словами прем’єра, подібні нараді проходитимуть на регулярній основі тричі на тиждень.

Під час наради Шмигаль заслухав очільників ОДА щодо епідемічної ситуації в областях. А також доручив головному санітарному лікарю Олегу Ляшку та головам облдержадміністрацій поставити на особистий контроль роботу гарячих ліній.

Він уточнив, що на їх основі розвиватимуть контактні центри, зокрема, з метою швидкого розгортання системи виявлення контактних осіб.

За підсумками наради Шмигаль доручив МОЗ опрацювати питання щодо можливого залучення відомчих лікарень та установ Нацакадемії наук задля збільшення кількості ліжкомісць.

Голови обласних та Київської міської держадміністрації повинні мобілізувати всі служби та налагодити ефективну комунікацію й координацію роботи з МВС і Держпродспоживслужбою, зокрема щодо проведення масових заходів.

Департаментам охорони здоров’я в обласних та КМДА доручили відпрацювати маршрутизацію для впорядкування перевезення хворих на COVID-19.

 

Українці зможуть безкоштовно здавати СOVID-тести у приватних лабораторіях – рішення уряду

Кабінет Міністрів виділив 260 млн 889 тисяч гривень лабораторним центрам для протидії СOVID-19.

Як передає Укрінформ, про це на засіданні КМУ сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

“Загальна сума коштів, яку пропонується спрямувати лабораторним центрам, становить 260 млн 889 тисяч гривень. Зазначені бюджетні кошти пропонується виділити шляхом перерозподілу виділених коштів на закупівлю засобів індивідуального захисту для покриття потреби закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з коронавірусом, у результаті економії, яка утворилась унаслідок процесу закупівлі”, – сказав Степанов.

Він зазначив, що запропоновано внести зміни до постанови Кабміну, додатково виділивши лабораторним центрам, що належать до сфери управління МОЗ, бюджетні кошти на суму 100 млн гривень на закупівлю послуг з проведення лабораторних досліджень та тестування методом ПЛР на коронавірус у закладах охорони здоров’я, незалежно від форм власності. За його словами, відтак приватні лабораторії включають до процесу тестування саме для того, щоб це було безкоштовно для громадян України.

Міністр розповів, що вносяться зміни до постанови Кабміну, якими додатково виділяються лабораторним центрам бюджетні кошти у сумі 160 млн 898 тисяч на закупівлю додаткового лабораторного обладнання та витратних матеріалів для проведення лабораторних досліджень методом ПЛР.

Він додав, що все це дозволяє збільшувати кількість тестувань методом ПЛР.

Як повідомлялося, за останню добу в Україні зафіксували нові 5 804 випадки інфікування коронавірусом.

 

В Україні оновили карантинні зони: у «червоній» два міста, Київ – «помаранчевий»

Державна комісія з ТЕБ та НС оновила епідемічне зонування: в червоній зоні – Канів та Суми, Київ віднесено до помаранчевої зони.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі написав міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов.

“Сьогодні відбулося позачергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. З 00 годин 00 хвилин 12 жовтня (понеділок) почне діяти нове епідемічне зонування. Місто Київ перейшло до помаранчевої зони! До червоної зони буде віднесено: місто Канів Черкаської області, місто Суми Сумської області”, – написав Немчінов.

Згідно з опублікованими ним даними до помаранчевої зони увійшли

– місто Вінниця, Вінницький та Немирівський райони Вінницької області;

– міста Луцьк, Володимир-Волинський, Ковель та Нововолинськ, Володимир-Волинський, Ківерцівський, Луцький, Рожищевський та Турійський райони Волинської області;

– місто Дніпро та Дніпропетровський район Дніпропетровської області;

– міста Бахмут, Вугледар, Краматорськ, Мирноград, Покровськ та Слов’янськ, Слов’янський район Донецької області;

– міста Житомир, Бердичів, Коростень та Новоград-Волинський, Бердичівський, Житомирський, Коростенський, Коростишівський, Лугинський, Любарський, Народицький, Овруцький, Олевський, Пулинський, Черняхівський та Чуднівський райони Житомирської області;

– місто Ужгород, Великоберезнянський, Перечинський та Ужгородський райони Закарпатської області;

– міста Мелітополь та Токмак, Новомиколаївський, Оріхівський та Пологівський райони Запорізької області;

– міста Івано-Франківськ та Бурштин, Косівський та Тисменицький райони Івано-Франківської області;

– міста Васильків, Ірпінь, Обухів та Фастів, Бориспільський та Києво-Святошинський райони Київської області;

– міста Лисичанськ, Рубіжне та Сєверодонецьк, Біловодський, Білокуракинський, Кремінський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Новопсковський, Попаснянський, Сватівський, Станочно-Луганський, Старобільський та Троїцький райони Луганської області;

– місто Львів, Пустомитівський та Яворівський райони Львівської області;

– місто Миколаїв та Миколаївський район Миколаївської області;

– міста Одеса, Біляївка, Ізмаїл, Чорноморськ та Теплодар, Березівський, Овідіопольський, Подільський та Татарбунарський райони Одеської області;

– міста Полтава та Миргород Полтавської області;

– міста Рівне, Дубно, Вараш та Острог, Здолбунівський, Костопільський, Млинівський, Острозький, Рівненський та Сарненський райони Рівненської області;

– міста Лебедин та Ромни, Сумський райони Сумської області;

– міста Тернопіль, Бережани, Кременець та Чортків, Бережанський, Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Козівський, Кременецький, Лановецький, Монастириський, Підволочиський, Підгаєцький, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський та Шумський райони Тернопільської області;

– міста Харків, Люботин та Чугуїв, Балаклійський, Близнюківський, Богодухівський, Зміївський, Первомайський, Харківський та Чугуївський райони Харківської області;

– міста Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Нетішин та Славута, Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Красилівський, Летичівський, Новоушицький, Старосинявський, Теофіпольський та Ярмолинецький райони Хмельницької області;

– міста Черкаси, Ватутіне, Золотоноша, Сміла та Умань, Городищинський, Драбівський, Жашківський, Звенигородський, Золотоніський, Кам’янський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Лисянський, Манківський, Монастирищенський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський та Шполянський райони Черкаської області;

– міста Чернівці та Новодністровськ, Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кельменецький, Кіцманський, Новоселицький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький та Хотинський райони Чернівецької області;

– міста Чернігів та Ніжин, Бахмацький, Варвинський та Носівський Чернігівської області;

– місто Київ.

До жовтої зони віднесено:

– міста Жмеринка, Козятин, Ладижин, Могилів-Подільський та Хмільник, Барський, Бершадський, Гайсинський, Калинівський, Козятинський, Літинський, Погребищенський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський та Чечельницький райони Вінницької області;

– Горохівський, Іваничівський, Камінь-Каширський, Ковельський, Локачинський, Любешівський, Любомльський, Маневицький, Ратнівський та Шацький райони Волинської області;

– міста Кривий Ріг, Новомосковськ, Павлоград, Синельникове та Тернівка, Петриківський, П’ятихатський та Солонянський райони Дніпропетровської області;

– міста Добропілля, Дружківка, Костянтинівка, Лиман, Маріуполь, Новогродівка, Селидове, Соледар та Торецьк, Бахмутський, Великоновосілківський, Добропільський, Мар’їнський, Нікольський, Олександрівський та Покровський райони Донецької області;

– місто Малин, Андрушівський, Баранівський, Брусилівський, Ємільчинський, Новоград-Волинський, Попільнянський, Радомишльський, Романівський та Хорошівський райони Житомирської області;

– міста Берегове, Мукачево, Хуст та Чоп, Воловецький, Іршавський, Мукачівський, Свалявський та Тячівський райони Закарпатської області;

– міста Запоріжжя, Бердянськ та Енергодар, Веселівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Мелітопольський, Приазовський, Токмацький та Якимівський райони Запорізької області;

– міста Калуш та Коломия, Богородчанський, Верховинський, Галицький, Городенківський, Долинський, Коломийський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський та Тлумацький райони Івано-Франківської області;

– міста Біла Церква, Березань, Бориспіль, Бровари, Буча, Переяслав, Ржищів та Славутич, Баришівський, Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Іванківський, Кагарлицький, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Рокитнянський, Сквирський, Ставищанський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський та Яготинський райони Київської області;

– міста Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий, Трускавець та Червоноград, Бродівський, Буський, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Золочівський, Кам’янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський, Перемишлянський, Радехівський та Сокальський райони Львівської області;

– міста Вознесенськ, Очаків та Первомайськ, Березанський, Веселинівський, Вітовський, Врадіївський, Єланецький, Кривоозерський та Новоодеський райони Миколаївської області;

– міста Балта, Білгород-Дністровський, Подільськ та Южне, Арцизький, Балтський, Білгород-Дністровський, Біляївський, Болградський, Великомихайлівський, Захарівський, Іванівський, Ізмаїльський, Кодимський, Лиманський, Любашівський, Миколаївський, Окнянський, Роздільнянський, Савранський, Саратський, Тарутинський та Ширяївський райони Одеської області;

– міста Гадяч, Горішні Плавні, Кременчук та Лубни, Великобагачинський, Диканський, Зіньківський, Карлівський, Кобеляцький, Козельщинський, Котелевський, Кременчуцький, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Новосанжарський, Полтавський, Семенівський, Хорольський та Шишацький райони Полтавської області;

– Березнівський, Володимирецький, Гощанський, Демидівський, Дубенський, Дубровицький, Зарічненський, Корецький, Радивилівський та Рокитнівський райони Рівненської області;

– міста Конотоп, Охтирка та Шостка, Білопільський, Буринський, Краснопільський, Лебединський, Недригайлівський, Охтирський, Роменський, Середино-Будський, Тростянецький та Шосткинський райони Сумської області;

– міста Ізюм, Куп’янськ та Лозова, Барвінківський, Валківський, Великобурлуцький, Вовчанський, Дергачівський, Золочівський, Ізюмський, Кегичівський, Коломацький, Красноградський, Краснокутський, Куп’янський, Лозівський, Нововодолазький, Печенізький та Шевченківський райони Харківської області;

– міста Херсон та Нова Каховка, Білозерський, Високопільський, Іванівський, Нововоронцовський, Новотроїцький та Олешківський райони Херсонської області;

– міста Старокостянтинів та Шепетівка, Білогірський, Віньковецький, Деражнянський, Кам’янець-Подільський, Полонський, Славутський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Чемеровецький та Шепетівський райони Хмельницької області;

– місто Прилуки, Бобровицький, Борзнянський, Козелецький, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Ніжинський, Ріпкинський, Сосницький, Срібнянський та Чернігівський райони Чернігівської області.

Такі епідемічні рівні встановлюються на 14 днів.

В Україні протягом минулої доби виявлено 5804 випадки зараження коронавірусом, загальна їх кількість становить 250 538.

 

Кабмін виділив 570 мільйонів на медичний кисень для лікарень

Кабінет Міністрів виділив субвенцію у розмірі понад 570 млн грн на забезпечення лікарень киснем.

Як передає Укрінформ, про це на брифінгу за результатами засідання уряду сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов

“Була прийнята важлива постанова щодо виділення коштів регіонам на забезпечення киснем ліжкомісць в лікарнях, які надають допомогу хворим на COVID-19. Було виділено 572 млн 224 тис. грн. Вони будуть направлені або на централізоване забезпечення киснем, або на закупівлю кисневих концентраторів”, – сказав Степанов.

Раніше, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд планує виділити субвенцію на забезпечення лікарень, що приймають пацієнтів з COVID-19, медичним киснем.

“Будемо приймати проєкт про виділення субвенції на відповідні цілі. Наша мета, щоб більша кількість лікарень була забезпечена стаціонарним киснем або спеціалізованими апаратами. МОЗ поставило регіонам завдання, що 80% ліжок, які будуть приймати хворих на COVID-19, мають бути з підведеним киснем або обладнані автономними системами постачання кисню. Гроші на це виділяємо, ми повинні бути готовими на збільшення навантаження на медичні заклади”, – сказав Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, міністр охорони здоров’я Максим Степанов зазначив, що в Україні 16 виробників мають ліцензію на виробництво медичного кисню.

Раніше голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький повідомляв, що кисневий завод в Одесі, який міг би постачати кисень в медичні заклади регіону для лікування хворих на COVID-19, не може отримати в МОЗ сертифікат на медичний кисень.

Киснева терапія використовується в лікуванні хворих на COVID-19.

 

МОЗ просять дозволити Одеському припортовому постачати кисень до лікарень

Медзаклади Одещини, які лікують хворих на COVID-19, забезпечені медикаментами та витратними матеріалами, в тому числі киснем, який постачає Київський кисневий завод.

Однак керівництво ОДА вважає, що забезпечувати лікарні області медичним киснем може Одеський припортовий завод, який три місяці тому подав заявку на відповідну сертифікацію до МОЗ України.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявила на брифінгу директор обласного Департаменту охорони здоров’я Наталія Одарій-Захар’єва.

“Одеський обласний медичний центр та інші медзаклади повністю забезпечені киснем до кінця жовтня, жодному з пацієнтів досі не відмовлено у виконанні призначеної процедури з використанням кисню… Водночас, керівництво ОДА вирішує питання з центральними органами влади про сертифікацію виробництва медичного кисню Одеським припортовим заводом, який давно випускає технічний кисень”, – зазначила Одарій-Захар’єва.

За її словами, гендиректор ОПЗ запевнив, що підприємство спроможне повністю забезпечити медзаклади необхідними обсягами кисню. Однак поки що не вирішено проблему відповідної сертифікації.

Одарій-Захар’єва додала, що з урахуванням різкого збільшення кількості випадків інфікування населення коронавірусом протягом тижня розширено ліжковий фонд – відкрито для лікування хворих на COVID-19 додаткові палати на 125 ліжок з відповідним обладнанням в обласному центрі соціально значущих хвороб та Одеській лікарні №10. Також розглядається питання про можливе пристосування приміщень будівлі спортивного комплексу “Олімпієць” для розміщення в них додаткових ліжок та медобладнання на випадок заповнення пацієнтами палат діючих медзакладів.

Водночас міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявляє, що в Україні 16 підприємств є виробниками медичного кисню, і МОЗ максимально зацікавлене в тому, щоб кількість виробників медичного кисню збільшувалась.

Також підкреслює, що використання технічного кисню у лікуванні неможливе, оскільки технічний кисень є небезпечним для життя людини.

За даними обласного лабораторного центру МОЗ, за минулу добу на Одещині зареєстровано ще 403 випадки інфікувань коронавірусом, 2 летальні випадки, а одужали 247 пацієнтів медустанов.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 9 жовтня в Україні зафіксовано 250 538 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, із них 4 779 летальних, 110 650 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 5 804 нових випадки. Загалом проведено 2 522 360 тестувань методом ПЛР. За добу одужали 2 417 пацієнтів.

 

Степанов пояснив, чому технічний кисень не можна використовувати для лікування

В Україні 16 підприємств є виробниками медичного кисню, і Міністерство охорони здоров’я зацікавлене у збільшенні кількості таких постачальників.

Про це міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив під час брифінгу 9 жовтня, передає кореспондент Укрінформу.

“У нас 16 виробників, які мають відповідну ліцензію на постачання медичного кисню. Більш того, МОЗ максимально зацікавлене в тому, щоб кількість виробників медичного кисню збільшувалась. І ми відразу дуже швидко реагуємо (на відповідні звернення – ред.)”, – сказав Степанов.

Як приклад він навів, що компанія “Карпатнафтохім” подала документи на отримання ліцензії на право ведення господарської діяльності з виробництва лікарських засобів 30 квітня, а вже 7 травня отримала її від Держлікслужби.

Водночас, коментуючи заяви деяких експертів, що потрібно дозволити використання технічного кисню у лікуванні, міністр наголосив, що це неможливо, оскільки технічний кисень є небезпечним для життя людини.

“Цього ніколи не буде зроблено, тому що медичний і технічний кисень відрізняються. Медичний кисень – це лікарський засіб, який використовується для лікування людини. Він має відповідати певним стандартам. І це є не тільки українською практикою, це світова практика, тому що мова про життя і здоров’я громадян”, – сказав Степанов.

Він наголосив, що технічний кисень вибухонебезпечний, і нагадав про випадок, що стався 10 років тому у Луганську. “…У 2010 році саме через застосування технічного кисню всупереч встановленим правилам в місті Луганськ, у сьомій міській лікарні стався вибух, при якому загинули люди в реанімаційному відділенні”, – сказав Степанов.

Раніше голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький заявив, що кисневий завод в Одесі, який міг би постачати кисень в медичні заклади регіону для лікування хворих на COVID-19, не може отримати в МОЗ сертифікат на медичний кисень.

Киснева терапія використовується в лікуванні хворих на COVID-19.

В Україні протягом минулої доби виявлено 5804 випадки зараження коронавірусом, загальна їх кількість становить 250 538.

 

В Україні закупатимуть тести на антиген коронавірусу за спрощеною процедурою

Кабінет Міністрів вніс тести на антиген коронавірусу в перелік товарів, які закуповують за спрощеною процедурою.

З цього питання на засіданні уряду доповідав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, передає кореспондент Укрінформу.

“Пропонується доповнити перелік товарів, робіт та послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання … виникненню пандемії COVID-19, затверджений постановою Кабінету міністрів від 20 березня № 225, новими позиціями товарів, а саме тест-системами для обладнання та проведення лабораторної діагностики, а також послугами та роботами з поточних ремонтів, реконструкції приміщення та споруд закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу хворим на COVID-19. Зміни дозволять швидко здійснювати закупівлю тест-систем та обладнання для проведення лабораторної діагностики“, – сказав Степанов.

Він уточнив, що йдеться про тест-системи на антиген, які “тільки з’явилися на ринку”.

Рішення ухвалено з умовою доопрацювання в одноденний термін.

 

Інфекціоністка розповіла, чому при COVID-19 антибіотики непотрібні

Інфекціоніст, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Ольга Голубовська застерігає від приймання антибіотиків при лікуванні COVID-19 на амбулаторному рівні.

Як передає Укрінформ, про це вона сказала в ефірі ток-шоу “Свобода слова Савіка Шустера”.

“Це не вірусне ураження печінки, не бактеріальне, це вірусіндуковане імунне ураження легень. Тому антибіотики ми з профілактичною метою можемо призначати групам ризику. Лікарі добре знають ці групи ризику. Рутинне призначення з амбулаторного етапу всім антибіотиків — цього робити непотрібно”, – сказала Голубовська.

Вона нагадала, що протокол лікування COVID-19 був оновлений і в ньому застосування антибактеріальних лікарських засобів обмежене.

Також Голубовська прокоментувала так зване повторне зараження на COVID-19.

“Це цікаве питання. Тому що і у світі реєструється, і ми вже бачимо явно повторні випадки захворювання. Проблема в тому, що і чітко підтвердити складно. Ті пацієнти, які були в березні, квітні з позитивним ПЛР, відповідною клінікою, у нас не було можливості тоді визначати антитіла… Те що повторні випадки є, і що з цим робити, поки що світ не знає. Не знає, чому виникає у певної кількості людей (захворювання — ред). Єдине, що я хочу сказати, це те, що їх (повторно захворілих на COVID-19 — ред) поки не так багато”, – сказала Голубовська.

За ії словами, оскільки вірус новий. Він зараз адаптується до людської популяції, а люди відповідно до нього.

“Я думаю, раніше ніж через два роки ми нічого з вами спрогнозувати не можемо. Крім того, що найближчі півроку у нас будуть дуже важкі”, – сказала Голубовська.

Як раніше повідомляло агентство, в Україні упродовж позаминулої доби виявили 5804 випадки зараження коронавірусом, загальна їх кількість наразі становить 250 538.

 

Кабмін схвалив постанови, які посилюють кібербезпеку України

Кабінет Міністрів на засіданні 9 жовтня схвалив постанови, якими визначаються порядки формування переліку об’єктів критичної інформаційної інфраструктури та внесення таких об’єктів до держреєстру.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.

Зазначається, що своїм рішенням уряд визначив об’єкти критичної інфраструктури — стратегічно важливі для держави підприємства, установи, організації незалежно від форми власності. Прийняті постанови дозволять провести аудит інформаційної безпеки об’єктів та оцінити рівень потенційної небезпеки для кожного з об’єктів. Відтак кіберзахист буде забезпечений відповідно до потенційних загроз.

“Кібератака на такі об’єкти вплине на їх функціонування, а потенційні ризики – небезпечні для держави. Це підприємства та установи у сферах енергетики, хімічної промисловості, транспорту, технологій та електронних комунікацій, банківський та фінансовий сектор. Порушення їх систем спричинить надзвичайні ситуації та матиме негативний вплив на стан екологічної, енергетичної, економічної безпеки та обороноздатність. Тому такі об’єкти потребують особливої уваги з кіберзахисту”, – сказав віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Прийнятими постановами також визначено механізми й критерії віднесення об’єктів до об’єктів критичної інфраструктури та категорії критичності. Відтак головним критерієм визначено те, чи буде порушення стабільної роботи цих об’єктів призводити до надзвичайних ситуацій або небезпеки для держави.

Окрім цього, планується створення Держреєстру об’єктів критичної інформаційної інфраструктури та забезпечення його функціонування Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України. Також буде визначено єдину систему обліку та зберігання даних про об’єкти критичної інфраструктури.

 

Кабмін звільнив голову Держслужби морського та річкового транспорту

Кабінет Міністрів на сьогоднішньому засіданні ухвалив низку кадрових рішень, зокрема щодо призначення ряду заступників міністрів.

Про це поінформував у Фейсбуці представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан, повідомляє Укрінформ.

Зокрема, Івана Лукерю призначено заступником міністра розвитку громад та територій, Артура Селецького – заступником міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Володимира Бондаренка – державним секретарем Міністерства енергетики.

Крім того, Анатолія Куцевола призначено заступником державного секретаря Кабінету Міністрів України, Тетяну Базанову – заступницею голови Державного агентства водних ресурсів (шляхом укладення з ними контрактів про проходження державної служби на період дії карантину).

На засіданні також прийнято рішення звільнити Сергія Звягінцева з посади голови Державної служби морського та річкового транспорту (за угодою сторін). Виконання його обов’язків тимчасово покладено на Андрія Глазкова (перший заступник голови Морської адміністрації, у разі звільнення Звягінцева).

Кабмін погодив проєкт протокольного рішення про призначення Ігоря Чуліпи заступником голови Волинської обласної державної адміністрації, а також призначення Миколи Таранова виконуючим обов’язки директора державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт”.

 

Венеціанська комісія дала оцінку законопроєкту про судову реформу в Україні

У Комісії Ради Європи за демократію через право (Венеційська комісія) загалом позитивно оцінили законопроєкт про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування.

Таку думку комісія затвердила і оприлюднила 9 жовтня, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Законопроект № 3711, який передбачає «покращення процедур з формування та функціонування органів судового врядування», є лише частиною кроків у правильному напрямку», – заявила Венеційська комісія.

Міжнародні експерти наголосили на нагальній необхідності заповнити близько 2 тис. вакансій суддів в Україні, що може бути здійснено через перепризначення складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

«Серйозною проблемою, з якою нині стикнулося українське судочинство, є величезна кількість незаповнених вакансій судових посад. Це пов’язано з бездіяльністю Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Також невирішеним залишається питання щодо балансу кадрового складу Верховного Суду», – вважають у Венеціанській комісії.

Експерти також рекомендують якнайскоріше врегулювати питання щодо доброчесності й етики у діяльності членів Вищої кваліфікаційної комісії, що не враховується у проєкті закону № 3711.

У комісії наголошують, що нова Вища кваліфікаційна комісія суддів має набути повної автономії у своїй діяльності.

Як повідомлялося, у серпні 2020 року Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков направив до Венеціанської комісії запит щодо отримання думки про відповідність європейським стандартам і цінностям проєкту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» (№ 3711).

Конституційний Суд України рішенням від 11 березня 2020 року визнав ряд положень Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» такими, що не відповідають Конституції, та рекомендував Верховній Раді України невідкладно привести закон у відповідність до цього рішення.

19 червня 2020 року Президент подав до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт № 3711.

Вища рада правосуддя, Рада суддів України, Верховний Суд України, комітет з питань правової політики Верховної Ради загалом підтримали законопроєкт № 3711.

 

Венеційська комісія звернула увагу на три питання у реформі судочинства – експерт

Венеційська комісія рекомендувала українській стороні негайно вирішити три питання у реформі судочинства.

Про такі висновки з рішення Комісії Ради Європи за демократію через право сказав власному кореспонденту Укрінформу експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.

«Венеційська комісія порушує декілька блоків питань. Перше – вона звертає увагу, що українське законодавство повинно бути націлене на оперативне вирішення проблем, які є у системі судоустрою. Насамперед йдеться про заповнення вакантних посад, тобто призначення нових суддів. Для цього треба сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів. А далі Україна повинна зосередитися на організації судоустрою», – пояснив експерт.

Другий блок питань, відзначив Бондаренко, пов’язаний із перезавантаженням Вищої ради правосуддя (ВРП).

«У питанні щодо ВРП комісія рекомендує урахувати досвід міжнародних експертів у формуванні Вищого антикорупційного суду», – зауважив він.

По-третє, за словами правника, Венеційська комісія рекомендувала Україні продовжувати реформу судової системи за тими принципами і стандартами, які просувають профільні міжнародні організації, українські й міжнародні експерти, включаючи положення меморандуму, укладеного з МВФ.

Як повідомляв Укрінформ, у Комісії Ради Європи за демократію через право (Венеційнська комісія) загалом позитивно оцінили законопроєкт № 3711 «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного суду та органів суддівського врядування».

Міжнародні експерти наголосили на нагальній необхідності заповнити близько 2 тис. вакансій суддів, що може бути здійснено через перепризначення (перезавантаження) складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

 

АМКУ дозволив кіпрській компанії Тігіпка купити Промінвестбанк у людей Коломойського –  УП

Антимонопольний комітет дозволив кіпрській компанії Luregio Limited, кінцевим бенефіціаром якої є Сергій Тігіпко, придбати Промінвестбанк через покупку ТОВ “Фінансова компанія “Фортіфай”.

Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна” з посиланням на АМКУ.

Зазначається, що за відповідне рішення комітет проголосував на засіданні 8 жовтня.

В обох випадках йдеться про придбання, які забезпечать понад 50% голосів у вищому органі управління.

Нагадаємо:

Кіпрська компанія Luregio Limited подала в Антимонопольний комітет заявку на придбання 50% акцій компанії “Фортіфай”, яка в березні купила 99,77% акцій Промінвестбанку і новими власниками якої стали люди з оточення олігарха Ігоря Коломойського.

Новими власниками компанії “Фортіфай”, яка в березні купила 99,77% акцій Промінвестбанку, стали люди з оточення олігарха Ігоря Коломойського.

4 березня 99,77% акцій Промінвестбанку були продані в рамках виконавчого провадження на торгах фондової біржі ПФТС за 269 млн грн без зазначення ім’я покупця.

 

Стефанчук пропонує відмовитися від переходу на літній і зимовий час –  УП

Перший заступник спікера Верховної Ради Руслан Стефанчук пропонує відмовитися від переходу на літній і зимовий час і закріпити на території України єдиний київський час.

Джерело: пост Стефанчука у Facebook, проєкт закону №4201, зареєстрований у ВР

Пряма мова: “Сьогодні (9 жовтня – ред.) зареєстрував законопроєкт “Про обчислення часу в Україні” (реєстр. номер 4201), яким передбачається встановлення й закріплення на території України єдиного київського часу та відмову від подальшого сезонного переведення стрілок годинників”.

Деталі: Стефанчук відзначив, що щорічний перехід на літній час і повернення на поясний негативно впливає на здоров’я людей: погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб.

Тому прийняття цього закону забезпечуватиме “стабільний природній цикл життєдіяльності людини, сприятиме покращенню стану здоров’я і підвищенню працездатності населення”.

Крім того, за словами Стефанчука, проєкт закону “спрямований на протидію агресії з боку Російської Федерації”, мовляв, на тимчасово окупованих територіях України протиправно встановлений час Російської Федерації, а тому закріплення на всій території України єдиного київського часу дасть змогу “зміцнити безпекові позиції та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій”.

Віцеспікер також переконаний, що законопроєкт сприятиме євроінтеграційним прагненням України, оскільки 84% жителів країн ЄС віддали голоси за скасування переходу на літній та зимовий час, що було підтримано Європейським Парламентом.

Стефанчук також поцікавився, що з цього приводу думають користувачі соцмережі.

Передісторія:

Згідно з постановою Кабміну №509 від 13 травня 1996 року, щорічно в Україні в останню неділю жовтня о 4:00 стрілки годинників переводяться на одну годину назад (зимовий час), а в останню неділю березня о 3:00 стрілки годинників переводяться на літній час – на одну годину вперед.

 

Посольство США відреагувало на ситуацію з Сологубом і Рожковою в НБУ

Посольство США в Україні поділяє стурбованість МВФ з приводу нещодавнього голосування Ради НБУ за догану заступникам голови НБУ Рожковій та Сологубу.

Про це дипломатична місія заявила у своєму Twitter у п’ятницю, повідомляє “Європейська правда”.

“Міцний та незалежний Національний Банк має критично важливе значення для подальшого економічного розвитку України”, – заявили американські дипломати.

Рада Національного банку 5 жовтня оголосила догану та недовіру першим заступникам голови НБУ Катерині Рожковій та Дмитру Сологубу, які раніше працювали у команді ексголови регулятора – Якова Смолія, звільненого у серпні.

Рожковій та Сологубові висловили недовіру через їх публічні виступи, заявив член Ради Національного банку Василь Горбаль.

У Міжнародному валютному фонді заявили, що забезпечення відповідальності правління НБУ має відбуватись згідно із засадами управління Нацбанком.

 

“Треба рятувати”: Гетманцев назвав проєкт бюджету “жахливої якості” – УП

Міністерство фінансів подало до Верховної Ради проєкт державного бюджету “жахливої якості” і його “треба рятувати”.

Про це заявив голова комітету з фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю Економічній правді.

За його словами, до бюджету є “маса” претензій.

“Перше і головне питання полягає в тому, що ми не бачимо джерела покриття дефіциту. Основне джерело покриття – ОВДП. Ми не бачимо таких грошей на ринку [і за такими ставками].

Тобто, або ми платимо шалені ставки і повертаємо нерезидентам все, причому беремо короткі гроші, як це було в першій половині 2019 року. Або ми емісію робимо з Нацбанком. Інших варіантів немає”, – заявив Гетманцев.

Нардеп додав, що його “бентежить” розмір дефіциту держбюджету і він подасть правки для його зниження.

“За моїми підрахунками Мінфін свідомо або помилково зменшив доходи бюджету на 79,31 мільярда. Також я бачу необгрунтовані витрати в загальній сумі 9,63 мільярда”, – сказав він.

Голова комітету пропонує зменшити дефіцит держбюджету до 4,9% і закликає Мінфін “відповідально ставитися” до бюджету.

“Те, що відбувалося в цьому році, можна пояснити кризою і коронавірусом, але це не допустимо в наступному році. Ми не дозволимо керувати публічними фінансами в ручному режимі”, – додав Гетманцев.

 

Коболєв про аудит “Нафтогазу”: Збитки виникли через борги посередників  – УП

Зобов’язання використовувати міжнародні стандарти бухгалтерської звітності, а також спецзобов’язання з продажу газу населенню стали причиною скандалу з аудитом НАК “Нафтогаз України”.

Про це в ефірі телеканалу “Прямий” заявив голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв.

На думку голови НАК, в питанні аудиту є два аспекти.

“Перший аспект – формальний. Те, про що говориться в тих документах, які я бачив, а я не впевнений, які саме документи потрапили в розпорядження журналістів інтернет-видань, – про те, що “Нафтогаз” не мав права нараховувати резерв сумнівних боргів. Це дуже стара історія, вона тягнеться, здається, з 2016 року – це суперечка з багатьма урядами на тему того, чи маємо, чи ми не маємо право”, – сказав він.

“Але є закон України, який чітко говорить, що такі компанії, як “Нафтогаз”, які являють собою суспільний інтерес, а “Нафтогаз” точно потрапляє в цю категорію, зобов’язані користуватися міжнародними стандартами бухгалтерської звітності або фінансової звітності. І ці стандарти говорять, що такі резерви ми повинні нараховувати. Коли компанія такий резерв нараховує, на суму цього резерву компанія зменшує свій чистий прибуток. І, відповідно, це впливає на дивіденди”, – заявив Коболєв.

Другий аспект голова “Нафтогазу” назвав “неформальним, але важливим по суті”.

“Перед нами існує велика кількість боргів, які були накопичені різноманітними приватними посередниками, яким “Нафтогаз” був зобов’язаний постачати чи продавати газ згідно з рішенням уряду. Так звана постанова про покладання суспільних обов’язків, так зване ПСО. За цим ПСО нам боргують десятки мільярдів гривень. І ми як сумлінна компанія, яка виконує закон України, нараховувала цей резерв сумнівних боргів. Зараз ми впритул підійшли до того, щоб ці борги врешті-решт почати розв’язувати, тобто гасити, отримавши часткову компенсацію від державного бюджету”, – сказав він.

“І я думаю, що справжня причина всього цього галасу – це якраз наша відкрита позиція, що, дивіться, колеги, були рішення, за якими ми віддавали газ, але за газ не розрахувалися, і за нього тепер вимушений буде розраховуватися бюджет. Тому що це буде рішення уряду від імені держави Україна. І це є головною та єдиною причиною всього цього скандалу…”, -додав Коболєв.

Нагадуємо:

6 жовтня ЕП опублікувала матеріал “Мінус” 75 мільярдів: що показав аудит “Нафтогазу” і хто понесе покарання“, в якому йдеться про фінансові порушення та недоліки у роботі НАК “Нафтогаз України”, виявлені Державною аудиторською службою під час проведення ревізії за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року.

Того ж дня на Facebook-сторінці Державної аудиторської служби України було опубліковано спростування наведеної у публікації інформації.

Пізніше фінансовий директор “Нафтогазу” Петер ван Дріл написав в колонці на Liga.net, що “останній шторм у ЗМІ про “втрати бюджету”, нібито спричинені НАК Нафтогаз, виявився абсолютно штучним”.

Петер ван Дріл також прокоментував наведену в статті ЕП інформацію і зазначив, що державні аудитори при перевірці деяких фактів “не розуміли стандартів звітності”.

Згодом ЕП отримала лист, в якому голова Державної аудиторської служби Геннадій Пліс направив до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля результати ревізії діяльності НАК “Нафтогаз України” за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року.

В ньому голова Держаудитслужби повідомляє прем’єр-міністру, що через фінансові порушення в НАК втрати державного бюджету становили 75,5 млрд гривень.

 

У Європарламенті вимагають заборонити фермерам тримати тварин у клітках   –  УП

Група з 86 депутатів Європарламенту звернулася з листом до Європейської комісії, закликаючи заборонити використання кліток для сільськогосподарських тварин.

Про це йдеться на сайті ініціативи Compassion in World Farming, яка займається захистом тварин, повідомляє “Європейська правда”.

Депутати Європарламенту закликають заборонити використання всіх кліток для тварин на фермах: курок-несучок, кролів, дорослих самок свиней, телят, перепілок, качок, гусей, молодих курей і курей, яких вирощують на м’ясо.

У листі депутати Європарламенту висловлюють жаль з приводу того, що понад 300 мільйонів сільськогосподарських тварин в Європі проводять всю або значну частину свого життя в неволі у клітках.

Кури-несучки і кролики, вирощувані на м’ясо, розміщуються в просторі розміром приблизно з аркуш паперу формату А4, наголошують депутати. Майже всі дорослі самки свиней проводять половину року в клітках, в яких вони навіть не можуть повернутися.

Депутати Європарламенту підкреслюють, що утримання тварин у клітках завдає їм величезних страждань, оскільки вони не можуть реалізувати велику частину своєї природної поведінки.

Депутати відзначають, що багато країн ЄС вже прийняли національні закони, що виходять за рамки мінімальних стандартів ЄС. Вони закликають Єврокомісію створити рівні умови для фермерів

 

Нацкомісія з тарифів звернулась до ДБР щодо тиску 3 нардепів з “Батьківщини”  –  УП

Члени Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у повному складі звернулися із заявою до ДБР щодо тиску нардепів Олексія Кучеренка, Валентина Наливайченка і Михайла Волинця (усі – “Батьківщина”).

Про це йдеться у заяві НКРЕКП до Держбюро розслідувань від 9 жовтня 2020 року, яке є у розпорядженні ЕП.

Відповідно до документа, серед заявників – члени НКРЕКП Ольга Бабій, Руслан Кайдаш, Дмитро Коваленко, Оксана Кривенко, Олексій Магда і Валерій Тарасюк.

Особи, які, на думку членів Комісії, вчинили злочин, – нардепи Олексій Кучеренко, Валентин Наливайченко і Михайло Волинець.

У НКРЕКП зазначають, що, відповідно до ст. 344 ККУ, незаконний вплив у будь-якій формі у тому числі на члена Накцкомісії з тарифів, з метою перешкодити виконання службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень, карається штрафом від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів або арештом від 3 до 6 місяців, або обмеженням волі до 2 років або позбавленням волі на той самий строк.

“…На регулятора чинився тиск щодо збільшення норми доходності на “стару” регуляторну базу активів, що додатково збільшить тарифний дохід операторів систем розподілу щонайменше на 10 млрд грн, які перекладатимуться додатковим фінансовим тягарем на споживачів електроенергії.

Вся публічна риторика нардепів, зокрема і на каналі ТРК “Україна”, має на меті, на нашу думку, зокрема, зміну підходу до стимулюючого регулювання”, – йдеться у заяві.

Також Комісія пов’язує тиск нардепів, зокрема, із тим, що вона відтермінувала видачу ліцензій ТОВ “ДТЕК Курахівська ТЕС” та ТОВ “ДТЕК Луганська ТЕС” на виробництво електричної і теплоенергії і в підсумку скасувала рішення про видачу цим компаніям ліцензій.

“Підставами для прийняття таких рішень є намір “ТОВ ДТЕК “Східенерго” передати ТОВ “ДТЕК Курахівська ТЕС”/ ТОВ “ДТЕК Луганська ТЕС” свої цілісні майнові комплекси на підставі договорів”, – додали в НКРЕКП.

Зазначається, що відповідно до інформації від СБУ та “Нафтогазу”, заборгованість ТОВ “ДТЕК Східенерго” перед “Нафтогоазом” за спожитий газ сягає понад 724 млн грн.

Як стверджують у Комісії, вказані компанії не звертались до “Нафтогазу” щодо умов правонаступництва за борговими зобов’язаннями ТОВ “ДТЕК Східенерго” та умов їх погашення, хоча кінцевим бенефіціаром компаній є одна і та ж особа.

“Таким чином, у діях ТОВ “ДТЕК Східенерго” вбачається намір уникнути оплати мільйонного боргу перед акціонерним товариством, 100% акцій якого належать державі”, – наголосили в НКРЕКП.

У комісії додають, що незаконний тиск нардепів зокрема здійснюється шляхом неправомірного використання депутатських повноважень, а також – через соціальні мережі “з намаганням сформувати негативну думку про регулятора та його персональний склад”.

У своїй заяві НКРЕКП просить ДБР прийняти заяву про кримінальне правопорушення, розпочати розслідування і притягти вказаних нардепів до відповідальності.

Нагадаємо:

Члени Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у повному складі звернулися із заявою до ДБР про незаконний вплив групи народних депутатів на діяльність регулятора “з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків та добитися прийняття незаконних рішень”.

“Такі дії групи народних депутатів члени НКРЕКП пов’язують з лобіюванням інтересів енергетичного холдингу “ДТЕК”, – заявили у комісії.

 

Реформа вугільної галузі охопить чотири області – Міненерго

Проєкт Концепції реформування вугільної галузі охоплює чотири області України: Донецьку, Луганську, Волинську і Львівську; реформа має вирішити проблему хронічної збитковості шахт та допомогти гірникам адаптуватися до нових умов.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.

Потреба реформи обумовлена поточним станом справ, який щороку погіршується і зумовлений чотирма головними факторами.

По-перше, щороку зменшується видобуток та реалізація вугілля шахтами державного значення. З 2015 року по 2020 рік цей показник скоротився майже вдвічі: з 1600 тис. тонн до 800 тис. тонн.

По-друге, щороку скорочується кількість працівників державного вугледобувного сектору. З 2015 року по 2020 рік їх кількість зменшилася з близько 55 тис. осіб до 35 тис. осіб.

По-третє, щороку зростає собівартість видобутку вугілля, тому держава змушена дотувати збиткову діяльність галузі.

І, нарешті, четвертий фактор – хронічні борги вугледобувних підприємств.

“Завдяки реформуванню вугільної галузі має бути вирішено такі проблеми: збитковість державних вугледобувних підприємств, відсутність постійного та планового збуту держшахт, відсутність сталого забезпечення потреб “Центренерго” вугіллям українського походження”, – зазначили у Міненерго.

Реформа є одним із аспектів більш широкого процесу трансформації вугільних регіонів, найголовнішим завданням якого, крім покращення економічних показників, є соціальна адаптація гірників до нових умов.

“Головне завдання – запустити реконверсію регіонів та забезпечити справедливу трансформацію, аби кожен співробітник вугільної галузі міг адаптуватися та, у раз необхідності, перекваліфікуватися. Також разом із профільними органами влади розглядатимемо можливість посиленого соціального захисту для гірників”, – зазначила в.о. міністра енергетики Ольга Буславець.

Крім того, одна із цілей реформи вугільної галузі – це поступове зниження використання викопного палива. Це є ключовою умовою для впровадження Європейського зеленого курсу, до якого планує доєднатися Україна.

Як повідомлялось, 8 жовтня Буславець презентувала проєкт Концепції реформування вугільної галузі на засіданні Координаційного центру з питань трансформації вугільних регіонів України.

З-поміж кількох варіантів реформування Міністерство визначило пріоритетним спосіб поєднання процесу приватизації та процесу інтеграції державних шахт із ПАТ “Центренерго”.

Такий шлях передбачає розподіл шахт на три групи. Перша група – шахти, що підлягають інтеграції з ПАТ “Центренерго” і є його ресурсною базою. Друга – шахти подвійного призначення, збут яких не обмежується виключно тепловими генераціями. Третя група шахт – такі, що будуть пропонуватися до приватизації не лише як вугледобувні підприємства, а й як цілісні майнові комплекси, які можна використовувати для іншої господарської діяльності.

 

Підземну акцію протесту у Кривому Розі продовжує 21 шахтар

На шахті «Жовтнева» Криворізького залізорудного комбінату акцію протесту під землею продовжує 21 працівник.

Як передає Укрінформ, про це голова Конфедерації вільних профспілок України та Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець повідомив у Фейсбуці.

“37-му добу триває підземний протест на Криворізькому залізорудному комбінаті. 21 працівник шахти «Жовтнева» (19 гірників та 2 сигналістки) залишаються у підземних умовах”, – написав він.

Волинець додав, що на 16 жовтня анонсований суд, де КЗРК виступає позивачем, а протестувальники — відповідачами. Водночас якими є позовні вимоги, він не уточнив.

Як повідомляв Укрінформ, протести шахтарів у Кривому Розі розпочалися 3 вересня. Станом на ранок 8 вересня у підземному протесті брали участь 393 працівники шахт Криворізького залізорудного комбінату.

Державна служба з питань праці під час планової перевірки на виконання доручення Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля виявила на залізорудному комбінаті 190 порушень.

Правління КЗРК заявило, що подає заяву до поліції щодо блокування виробничого процесу і майна підприємства страйкарями та розпочинає заходи з підготовки підприємства до тривалого простою.

Адміністрація КЗРК наполягає, що вимоги в частині підвищення зарплат на 10 та 25 відсотків наберуть чинності з моменту, коли на поверхню піднімуться всі страйкарі.

Увечері 25 вересня протестувальники шахт “Тернівська” та “Гвардійська” у повному складі піднялися на поверхню. 29 вересня на поверхню піднялися протестувальники шахти “Батьківщина”.

 

Дві дружини покійного нападника на Стерненка вимагають від нього понад 4 мільйони компенсації

Адвокати дружин одного з учасників третього замаху на екслідера одеського “Правого сектору” Сергія Стерненка подали 9 жовтня цивільні позови до підсудного на загальну суму близько 4,5 млн грн.

Дві дружини безробітного Івана Кузнєцова, що зазнав смертельного поранення від Стерненка під час сутички, вимагають від нього компенсації для п’яти членів родин.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомляє Стерненко на своїй сторінці в Фейсбуці.

“Прочитав цивільні позови від двох дружин мого нападника, які написали адвокати… Послухав ще післясудову промову тієї сторони. Якщо стисло, то Іван Кузнєцов на мене не нападав, а це я просто так, ідучи зі своєю дівчиною за руку, напав на нього, коли він мирно гуляв 5 годин під моїм під’їздом ще з одним тітуханом без телефонів”, – зазначив Стерненко.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, констатував Стерненко, “Кузнєцов ніде не працював і не мав доходу, але при цьому утримував обох дружин і трьох дітей від них. Бо коли йшов мене вбивати, це була неофіційна робота…”.

Стерненко зауважив, що адвокат дружин також розповідав про дітей, які лишились без батька. “Але на моє запитання чи думав батько про дітей, коли вночі чекав на мене під будинком, він чомусь не відповів… За його логікою, не можна відбиватись від нападників і не можна стріляти в окупантів. Напали? Стій і терпи. Загальна сума позовів до мене – близько 4,5 млн грн”, – додав він.

Варто зазначити, що під час сьогоднішнього засідання суд визначив порядок дослідження доказів прокуратури, що інкримінує Стерненку вчинення злочину за ознаками ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) та ч. 2 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю) Кримінального кодексу України. Вирішено спершу допитати у справі обвинуваченого Стерненка, потім розглянути докази сторони обвинувачення та допитати свідків і потерпілих.

Також суд погодив з представниками сторін у кримінальній справі дати чотирьох наступних засідань – 23 і 29 жовтня, 6 і 12 листопада.

Як повідомлялося, під час попереднього засідання у вересні суд відхилив клопотання прокуратури щодо обрання Стерненку запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком на 60 діб. Оскільки стороною обвинувачення не було надано належного обґрунтування, Стерненко зараз перебуває під нічним домашнім арештом.

Предметом слухання Приморського райсуду є з’ясування обставин третього замовного нападу на Стерненка, що стався 24 травня 2018 року, коли двоє зловмисників напали на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись, активіст смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були й у самого Стерненка та у другого нападника, якого поліція невдовзі затримала, але відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше – державну охорону.

 

150-річчя від дня народження Стефаника: Ткаченка призначили головою оргкомітету

Кабінет Міністрів призначив міністра культури та інформполітики Олександра Ткаченка головою новоутвореного оргкомітету з підготовки та проведення заходів щодо відзначення 150-річчя з дня народження Василя Стефаника.

Таке рішення було прийняте на засіданні уряду в п’ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Реалізація розпорядження сприятиме відзначенню 150-річчя від дня народження Василя Стефаника на високому організаційному рівні, надасть можливість скоординувати роботу заінтересованих центральних органів виконавчої влади та інших відомств», – йдеться у пояснювальній записці до документа.

До складу оргкомітету увійдуть представники Міністерства юстиції, Міністерства фінансів, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства інфраструктури, а також Держкомтелерадіо, керівництво Івано-Франківської обласної державної адміністрації, представники Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка Національної академії наук та Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника.

В Україні 150-річчя від дня народження Василя Стефаника відзначатимуть у 2021 році.

Український письменник, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик Василь Семенович Стефаник народився 14 (26) травня 1871 р. у с.Русові на Станіславщині (тепер – Снятинський район Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина Семена Стефаника (1846-1920).

 

Президент СКУ розповів, про що говоритимуть на Першому онлайн-форумі «Єднаємось Україною»

Президент Світового конґресу українців (СКУ) Павло Ґрод назвав головні теми, які планується обговорити на Першому віртуальному форумі «Єднаємось Україною» 17 жовтня.

Про це він розповів у Суспільній Студії на UA:Перший, передає Укрінформ.

«Форум збере керівників українських громад з усього світу. Ми опрацюємо питання культурної дипломатії і те, як просувати імідж України шляхом культурної дипломатії; питання відстоювання національних інтересів України; визнання Голодомору; як ми можемо гуртувати наші громади; як конкретно ми можемо допомогти Україні в гуманітарній, економічній і політичній сферах. Плануємо обговорити, як єднати молодіжні організації, як збагачувати шкільництво, як посилити голос України в світі», – розповів Ґрод.

Він нагадав нагадав Гасло Світового конгресу українців на цю каденцію: «Пишаймося, що ми українці, де б ми не жили» і зауважив: прагнення діаспори – щоб Україна стала «могутньою державою, євроатлантичною, демократичною і заможною».

Тому в СКУ, за словами президента Світового конґресу українців, «співпрацюють з владними структурами, з громадським суспільством, з Президентом, з міністрами» і «дивляться на відносини з Україною як на дорогу з двостороннім рухом».

Водночас, за словами Ґрода, в СКУ «розповідають світові, що Україна є однією з найважливіших країн у світі для миру та спокою передусім в Європі», «стараються, аби світ зрозумів, що Україна протистоїть російській агресії, і, незважаючи на сильний тиск Росії, намагається проводити реформи в економіці, правовій сфері».

Президент Світового конґресу українців також розповів, що одним з пріорітетів СКУ є розвиток українського світу. «Ми на сьогодні єднаємо українців у 65 країнах світу і вважаємо, що ми є 65-мільйонний український народ: 20 млн в діаспорі і 45 млн – в Україні. Важливо створити умови, щоб українці діаспори відчували себе частиною українського народу. Тому один з трьох пріоритетів СКУ – розвиток українського світу. Щоб дитина, яка народилася в діаспорі, мала повне українське життя, і ми будуємо ці інституції – садочки, школи, церкви, молодіжні організації, культурні центри, професійні організації, аж до домів опіки і навіть українських цвинтарів – тобто «від колиски до могили»», – зазначив Ґрод.

Він зауважив, що українці за кордоном єднаються навколо церкви, громад, шкіл, і «є дуже багато зацікавлених провідників з усіх куточків світу – чи це Японія, чи це Сингапур, чи це Індія, чи це Бразилія».

Як наголосив президент СКУ, «дуже важливо, щоб ми могли втримати потужну свідому українську діаспору, могли виконувати наші два інших пріоритети: захист України та українців від російської агресії і розбудову могутньої Української держави».

Ґрод також визначив обов’язком СКУ «виховувати молоді громади потужними, свідомими і такими, що можуть впливати на зовнішню політику своїх країн». «Як ми бачимо, у США, Австралії, Канаді, Великій Британії українські громади сильно впливають на зовнішню політику цих держав, підсилюють і підтримують Україну. І тому ми через наші річні збори і річні акції стараємося виховувати ці громади, щоб вони стали потужною силою в своїх країнах», – розповів президент СКУ.

Як повідомляв Укрінформ, Перший віртуальний форум Світового конґресу українців «Єднаємось Україною» відбудеться 17 жовтня в прямому ефірі телеканалів UA:Культура та UA:Перший, а також онлайн.

 

Верховний суд не покарав Зеленського, але попередив – говори українською – УП

Верховний Суд визнав, що президент України зобов’язаний спілкуватися державною мовою під час виконання службових обов’язків, але вирішив не карати Володимира Зеленського за використання російської ще на початку каденції.

Джерело: ВС у Facebook

Деталі: Згідно з повідомленням, особа звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним спілкування президента Володимира Зеленського 23 травня 2019 року на форумі iForum-2019 недержавною мовою та зобов’язати його утриматися від спілкування недержавною мовою на всій території України при здійсненні повноважень.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив у задоволенні заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу позивача, Велика палата ВС вказала на те, що під час виконання службових обов’язків президент України зобов’язаний спілкуватися державною мовою. Водночас за дії, вчинені в межах політичної діяльності, а не під час виконання передбачених Конституцією повноважень, президент несе політичну, а не юридичну відповідальність.

Враховуючи викладене, Велика палата ВС 7 жовтня закрила провадження у справі, оскільки заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

 

Незаконне угруповання намагалося захопити владу в Прилуках – СБУ

УП

Служба безпеки України викрила організоване угруповання, яке намагалося сформувати у Прилуках на Чернігівщині псевдодержавне утворення для розхитування суспільно-політичної ситуації в регіоні.

Джерело: СБУ

Деталі: За попередніми даними слідства, учасники групи, до якої входило 9 місцевих жителів, намагалися створити у місті так званий “альтернативний” орган місцевого самоврядування. Для “легалізації” незаконної структури фігуранти розробили підроблені документи, у тому числі статут “міськради”.

Організатори групи створили власну сторінку в одній із соціальних мереж, де розміщували інформацію із закликами громадян приєднуватися до псевдодержавного утворення. Також агітатори планували “розформувати” місцеві органи державної влади і місцевого самоврядування на території міста. Для цього вони поширили інформацію про створення так званої “ліквідаційної комісії”.

Під час обшуків у помешканнях та підсобних приміщеннях фігурантів правоохоронці виявили оргтехніку, підроблені статутні документи, бланки, посвідчення, печатки, штампи та інші предмети, які підтверджують протиправну діяльність.

У межах розпочатого слідчими СБУ кримінального провадження за ч. 1 ст. 109 (дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) Кримінального кодексу України триває досудове розслідування для встановлення інших осіб, причетних до діяльності угруповання.

Наразі вирішується питання щодо повідомлення фігурантам про підозру та обрання міри запобіжного заходу.

 

Рада всупереч закону призначила обирати главу САП підлеглого Авакову – УП

Обраний Верховною Радою член конкурсної комісії з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олексій Дрозд є поліцейським, а закон забороняє працівникам поліції брати участь у цій комісії.

Джерело: Центр протидії корупції

Деталі: 17 вересня Рада голосами “Слуг народу”, ОПЗЖ, “Довіри” та “За майбутнє” проголосувала за своїх представників в конкурсну комісію з обрання керівника САП. Серед них виявився делегований від СН Олексій Дрозд — начальник відділу докторантури та ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ.

Однак на запит Центру протидії корупції із академії відповіли, що Дрозд також є поліцейським.

Проте, зауважують в ЦПК, у статті 8-1 Закону України “Про прокуратуру” зазначено, що Національна поліція є правоохоронним органом, а отже працівникам поліції прямо заборонено бути членами конкурсної комісії.

Окрім того, за положеннями Закону України “Про Національну поліцію” (статті 71 та 17), відрядження поліцейського до іншого органу не означає втрату статусу поліцейського, хоча і означає звільнення з займаної посади.

Відповідно до електронної декларації, Дрозд отримує компенсаційні витрати та грошове забезпечення, визначене для поліцейських.

У ЦПК додали, що у Дрозда, крім іншого, відсутній антикорупційний досвід, є питання до його доброчесності та, відповідно, високих моральних якостей та суспільного авторитету.

Пряма мова члена правління Центру протидії корупції Олени Щербан: “Ця особа має бути негайно звільнена з комісії, оскільки подальша участь, попри пряму заборону, ставитиме під сумнів увесь конкурс і всі ухвалені за його участі рішення. Законодавець встановив таку пряму заборону, щоб унеможливити потрапляння до комісії осіб, підпорядкованих керівництву будь-якого правоохоронного органу. По-перше, бо такі правоохоронні органи підслідні НАБУ і САП. По-друге, аби ніхто із керівництва правоохоронних органів не міг давати будь яких вказівок членам комісії. Але в результаті ми маємо в комісії діючого поліцейського з системи МВС Авакова, який сам неодноразово потрапляв під слідство НАБУ”.

Передісторія: Верховна Рада на засіданні 17 вересня підтримала проєкт постанови №4104 про визначення представників до складу комісії, яка обиратиме керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Загалом до складу комісії увійшли 7 людей, серед яких є вищезгаданий Дрозд.

Нардеп “Голосу” Олександра Устінова заявила тоді у Раді, що в комісію обрали людей, які захищають корупціонерів і самі не можуть пояснити походження свого майна.

Нагадаємо:

Ключові європейські держави та Світовий банк письмово звернулися до Верховної ради та попередили про проблеми у проєкті рішення щодо процедури заміни керівника САП Назара Холодницького.

Прозоре та відповідне до критеріїв обрання нового очільника САП є одним з критеріїв надання 600 млн євро макрофінансової допомоги ЄС. Також це є одним з критеріїв за так званим механізмом призупинення безвізу з боку Євросоюзу.

Раніше у Центрі протидії корупції повідомляли, що 4 з 7 кандидатів у члени комісії щодо керівника САП – не відповідають нормі закону, що членами комісії можуть бути особи з бездоганною діловою репутацією, професійним та моральними якостями, які мають суспільний авторитет. Йдеться про Журавльова, Куця, Романюка і Удалову.

Комісія з відбору кадрів у САП складається з 11 осіб: 4 представників ради прокурорів, яких раніше визначили, та 7 делегованих Верховною Радою.

 

Правоохоронців США зацікавили компанії, пов’язані з Порошенком – розслідування – УП

Щонайменше чотири міжнародні банки повідомили Мережу по боротьбі з фінансовими злочинами Казначейства США про підозрілі транзакції пов’язаних із Петром Порошенком офшорних компаній.

Про це свідчать файли FinCEN, йдеться у розслідуванні Слідства.Інфо.

Загальна сума цих переказів сягає 65 мільйонів доларів.

У звітах банки зазначають: Порошенко, перебуваючи на посаді президента України, міг брати участь у незаконних діях зі створення офшорних компаній — і не повідомляв про це в деклараціях про доходи.

“Згадані у FinCEN компанії роками були в полі зору українських правоохоронців. Слідчі підозрювали їх у відмиванні коштів та ухиленні від сплати податків — і намагались отримати доступ до банківських рахунків цих фірм”, – йдеться у матеріалі.

Це зафіксовано в ухвалах українських судів, які зникли з відкритого реєстру судових рішень — однак журналісти мають ці документи в розпорядженні.

За словами мешканця закарпатського села Нове Давидково Тараса Тарасовича, він дозволив невідомим особам використовувати його паспортні дані за винагороду у 5 тисяч гривень щомісяця.

Так він став засновником чотирьох британських компаній. Однією з них була Genesis Local Ventures. Згодом міжнародний Deutsche Bank подав до FinCEN звіт про підозрілу діяльність британської офшорної компанії GLV.

Шотландська компанія GLV зареєстрована двома белізькими юрособами, Poramto Group та Admiral Group. Відповідно до звіту банку для FinCEN, обидві “пов’язані з президентом Порошенком”.

Poramto Group та Admiral Group, за даними британського бізнес-реєстру Companies House, сумарно заснували майже 400 компаній, а юридичну адресу GLV використовують десятки інших фірм. Це типові ознаки компанії-прокладки, основна мета якої — приховати кінцевого власника бізнесу.

За дев’ять  місяців протягом 2016-17 років, відповідно до повідомлення банку, через рахунки GLV пройшло близько 60 мільйонів доларів. Зрештою, банк закрив рахунки компанії через “відсутність прозорості”.

14 травня 2019 року, за тиждень до завершення президентської каденції Петра Порошенка, компанію GLV розпущено.

На адресовані експрезиденту запитання прес-служба партії “Європейська солідарність” відповіла: “Особисто Порошенко не володіє жодними офшорними компаніями, а особливо тими, які ви “нічтоже сумняшеся” йому приписали”.

Відповідно до звітів FinCEN про підозрілу фінансову активність, у період президентства Порошенка на рахунки компанії Roshen у Міжнародному інвестиційному банку надійшли 1,8 мільйона доларів від компанії Goldwest Investment.

Зареєстрована в Британії за три місяці до початку президентської каденції Порошенка компанія, за документами, торгує солодощами й надає транспортні послуги. У перші два роки існування Goldwest Investment декларувала нульові доходи — а за підсумками 2016-го сповістила британський уряд про транзакції на 8,6 мільйона доларів та 250 тисяч доларів чистого прибутку.

Грошові перекази Goldwest Investment у звіті FinCEN позначено як підозрілі.

“Порошенко, ймовірно, брав участь у незаконних діях, відкриваючи нову компанію в ході свого президентства й не звітуючи про це у своїй декларації”, — йдеться у звіті.

Інший звіт, у якому згадується Петро Порошенко, подав Bank of New York Mellon — після перевірки кореспондентських рахунків естонського Versobank.

У документі йдеться про те, що 2016 року на рахунок Roshen в естонському банку надійшли два перекази на загальну суму 145 тисяч доларів від Furoleks Services LP. Протягом лише двох місяців 2016-го фірма провела транзакцій на понад 23 мільйони доларів.

Іще кілька згадок Петра Порошенка у FinCEN Files стосуються компаній, раніше згаданих у Panama Papers.

За інформацією міжнародного банку Standard Chartered, президент Петро Порошенко опосередковано володіє Intraco Management та має ділові зв’язки з Linquist Services Limited.

Так, у квітні 2013 року Standard Chartered подав звіт до FinCEN щодо банківських переказів компанії Linquist Services Limited, на загальну суму в 30 тисяч доларів. Банк зауважив, що Порошенко використовував цю компанію, зокрема, для отримання банківських позик.

Сліди цих операцій є в Panama Papers. Зокрема, у грудні 2010 року банк Raiffeisen надіслав Roshen щонайменше 115 мільйонів доларів США під виглядом позики. Забезпечувала її нібито офшорна компанія Linquist Services Limited.

“Президент Порошенко використовував “забезпечені активи” Linquist Services Limited та його владу над Raiffeisen для отримання кредитів для своєї кондитерської компанії Roshen”, — йдеться у звіті FinCEN.

Як повідомляють медіа, після згадки сумнівних кредитів Roshen у Panama Papers австрійські органи влади розпочали розслідування щодо діяльності банку Raiffeisen.

Інша компанія, Intraco Management, відповідно до звітів Standard Chartered, із 2 січня 2013 року по 26 вересня 2014 року провела операцій на 5,4 мільйона доларів.

Вже через рік Агентство фінансових розслідувань Британських Віргінських островів почало розслідування щодо Intraco за підозрою у відмиванні коштів. Агенти намагалися з’ясувати, кому належить офшорна компанія.

У відповідь на запит Roshen повідомила журналістів “Слідства.Інфо”, що  кондитерська корпорація не має стосунку до вищезгаданих офшорних компаній.

Більше того: “Roshen не володіє інформацією, щодо того, хто є власником перелічених компаній”. При цьому корпорація визнає, що з деякими із них вела бізнес — зокрема, “компанії Goldwest Investment та Furoleks Services LP, проводили розрахунок за кондитерські вироби, такі як шоколадні та желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво і т.д., що експортувались у Туркменістан та Алжир”, — ідеться в повідомленні прес-служби Roshen.

 

У Порошенка заявили, що він особисто не володіє жодними офшорними компаніями  – УП

У “Європейській солідарності” заявили, що особисто Петро Порошенко не володіє жодними офшорними компаніями, також там підкреслили, що володіння бізнес-активами не тотожне управлінню бізнес-процесами.

Про це йдеться у заяві прес-служби партії.

“Вже перше ваше питання, яке містить голослівне твердження, ніби Петро Порошенко “продовжував займатися бізнесом на посту президента України”, створює враження, що розслідування упереджене та політично вмотивоване, особливо з огляду на передвиборчу кампанію.

Ви не можете не розуміти, що володіння бізнес-активами не тотожне управлінню бізнес-процесами. Ви не можете не знати, що ще 2016 року Петро Порошенко передав корпорацію “Рошен” в довірчу власність компанії “Ротшильд”. Такий крок позбавив його права і можливості управляти цим бізнесом, гарантом чому – кількасотрічна репутація “Ротшильд”. Інші бізнеси так само передані в управління авторитетних незалежних компаній”, – звернулись до “Слідства.інфо” у прес-службі “Європейської солідарності”.

“Особисто Порошенко не володіє жодними офшорними компаніями, а особливо тими, які ви “нічтоже сумняшеся” йому приписали.

Щодо офшору, згаданого у Panama Papers, ще раз наголошуємо, що він був заснований винятково для юридичного забезпечення передачі “Рошен” у довірчу власність. Жодні кошти на нього не виводилися, і навіть не відкривали рахунки”, – підкреслили у партії.

“Щодо “Рошену”, то це – компанія міжнародного рівня, з власними підприємствами в Україні та Євросоюзі і ринком збуту в десятках країн світу. Його діяльність, природно, не можлива без транскордонних розрахунків. Вони здійснюються у повній відповідності із законодавством.

“Рошен” – один із найбільших платників податків в Україні. А видатки “Рошен” на соціальні проекти та благодійність у сумі з аналогічними витратами Фонду Порошенка за останні роки склали близько двох мільярдів гривень”, – додали у прес-службі.

Нагадаємо:

У розслідуванні Слідства.Інфо з посиланням на файли FinCEN йдеться, що щонайменше чотири міжнародні банки повідомили Мережу по боротьбі з фінансовими злочинами Казначейства США про підозрілі транзакції пов’язаних із Петром Порошенком офшорних компаній.

Загальна сума цих переказів сягає 65 мільйонів доларів.

У звітах банки зазначають: Порошенко, перебуваючи на посаді президента України, міг брати участь у незаконних діях зі створення офшорних компаній — і не повідомляв про це в деклараціях про доходи.

 

Флот, торгівля та крок до безвізу: про що домовилися під час візиту Зеленського до Британії

Сергій Сидоренко, Юрій Панченко, Європейська правда

Експорт з України до Великої Британії  не постраждає через її вихід зі складу ЄС. Ба більше, ми отримали навіть кращі умови торгівлі, ніж ті, що були до 2020 року. Це гарантує угода, яку підписали у Лондоні український президент Володимир Зеленський та британський прем’єр Борис Джонсон.

Але політичні положення цієї угоди навіть важливіші за економічні.

Британія, яка зараз шукає своє місце у світовій архітектурі, документально оголосила Україну своїм стратегічним партнером. Джонсон не лише дав на це згоду, а й взявся втілювати це рішення у життя. Йдеться, зокрема, про військову співпрацю (ближчим часом Україна отримає ракетні катери, здатні змінити баланс сил у Чорному морі).

Ба більше, є гарні новини у найбільш болючій сфері наших відносин – візовій.

А якщо вдасться “закохати” в Україну” не лише чинного прем’єра Британії, а й родину принца Вільяма, якого Зеленський запросив до нашої держави (це запрошення, попри повідомлення ЗМІ, не відкликане, ми перевірили!) – то добрих нових у наших відносинах знову побільшає.

ЄвроПравда уважно стежила за цим візитом, який не дарма називають історичним, і знайшла для вас низку цікавих, досі не опублікованих деталей.

Стосунки взаємні, як у грузинів

У четвер пообіді Борис Джонсон та Володимир Зеленський підписали товстенний документ із довгою назвою “Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство”. Про те, навіщо нам цей договір, “Європейська правда” вже коротко писала – його було критично укласти до кінця 2020 року, поки Велика Британія не завершила процес виходу з Євросоюзу, щоби продовжити режим вільної торгівлі, який зараз дає обом країнам Угода про асоціацію.

Brexit має завершитися 1 січня 2021 року, тож проводити ратифікацію договору доведеться в турборежимі – менше ніж за три місяці. Втім, ці терміни реальні. Детальніше до нових правил торгівлі ми ще повернемося.

Та спершу – політика.

Те, що Україна багато років поспіль вважає Британію своїм стратегічним партнером – не дивно.

Британія велика держава (і за розміром, і за впливом), член Радбезу ООН та член НАТО, який підтримує нас у опорі російській агресії. Тому в останній Стратегії нацбезпеки Лондон увійшов до переліку п’яти наших найважливіших партнерів.

А із підписанням договору “почуття стали взаємними”. Лондон також офіційно проголосив, що вважає нас стратегічно важливим союзником.

Але що нам дає такий статус? І чи дійсно таке визнання є унікальним для Британії?

Почнемо з ложки дьогтю.

Визнання важливості нашої держави для інтересів Сполученого Королівства – це чудово, але не варто перебільшувати важливість цього кроку. І він точно не є ексклюзивним. Навіть серед наших сусідів по регіону.

Так, у 2010 році британський уряд оголосив, що вважає своїм стратегічним партнером Туреччину. Хоча великого двостороннього договору вони досі не підписали і час від часу лунають заяви про те, чи не варто Лондону переглянути цей статус, з огляду на зміни у Туреччині – але зараз він є. Крім того, є визнане стратегічне партнерство Британії з Румунією та з Польщею. І те, що воно ґрунтується на заявах, а не на договорах, його жодним чином не підважує.

Ба більше, статус стратегічного партнера Сполученого Королівства віднедавна має навіть маленька Грузія. У жовтні 2019-го грузинський уряд підписав з Британією угоду, назва якої ідентична українській, і так само схожим є її зміст та структура. Причина проста – і українська, і грузинська угоди являють собою… відредаговану версію Угоди про асоціацію з ЄС! Низка пунктів навіть лишилися незмінними, до коми повторюючи пункти з європейської угоди. Це був найпростіший шлях досягти швидкої торговельної домовленості з Лондоном.

Втім, у політичній частині відмінності є.

І чи не найважливіша з них стосується майбутніх подорожей українців до Великої Британії.

Перший крок до безвізу

Справжньою перемогою української переговірної команди стали статті угоди, присвячені міграції та подорожам.

По-перше, Британія гарантувала рівні трудові права та відсутність дискримінації у зарплатні для українців, які легально працюють у Британії (ст. 16 Угоди). По-друге, ми домовилися про “регулярний перегляд” правил трудової міграції для “надання більш сприятливих умов для пересування працівників” – у разі, якщо британський ринок праці це дозволятиме (ст. 17).

А для пересічних українців, які були б не проти зганяти до Британії як туристи і подивитися на лондонські пам’ятки, головною є стаття 18. Вона звучить так:

Сторони започаткують співробітництво з метою полегшення руху осіб і, у разі забезпечення умов для добре керованої та безпечної мобільності, вживатимуть поступових кроків, щоб спростити громадянам здійснення подорожей та поїздок до країн одна одної.

Скептики можуть відповісти, що ця відповідь не дає жодних гарантій успіху. Мовляв, просто пообіцяли поговорити, що ж тут важливого?

Та ЄвроПравда має підстави стверджувати та має докази того, що це – проривна домовленість.

Наше видання з перших місяців роботи критикує візову практику Великої Британії та має всі підстави називати її неадекватною.

Ми також знаємо від українських дипломатів, що всі ці роки Британія відмовлялася навіть говорити про візове спрощення. У принципі. На всі запити Києва відповіддю було тверде “ні”.

Єдиний щасливчик отримає 317 000 грн

Альтернатива традиційним біноклям

А два роки тому до нашого видання потрапила низка документів з міжвідомчого листування британського МЗС та МВС (Foreign Office та Home Office), які підтвердили, що це – принципова позиція Лондона. При цьому ставлення до заявників-українців було гіршим, ніж до сусідів.

На щастя, на Банковій почули цю критику, і тому, підтримавши заклики експертів, цього року Україна запровадила обмеження безвізового режиму для громадян Великої Британії.

А тепер повернемося до угоди, підписаної у Лондоні.

У ній британський уряд уперше дав згоду почати діалог про взаємне візове спрощення.

І тепер справа – за владою України, яка має довести, що безвізові українці не становлять небезпеки для Британії, що Україна гарантує безпеку документів тощо (саме тому у складі делегації був Аваков, який знайомився із британським колегою та домовлявся про подальші переговори підлеглих відомств).

Наголосимо: попереду довгий шлях.

Скасування віз може бути лише поетапним. Так само, як з ЄС, спершу буде спрощення для окремих категорій (приміром, безвіз для дипломатів) та зміна візової практики. І багато залежатиме від українських подорожуючих, які не мають зловживати правилами після перших полегшень.

Але перший ключовий крок, який Британія роками блокувала, ми зробили, за що варто подякувати як українській переговірній команді, так і особисто Борису Джонсону, без втручання якого, імовірно, не обійшлося.

Численні співрозмовники ЄвроПравди і у Києві, і в Лондоні підтверджують: прем’єр Британії має до України теплі почуття. Тому, за нашими даними, президент Зеленський планував підняти тему безвізу також на двосторонніх переговорах з британським колегою, щоби переконати його у потребі цього кроку також на особистому, емоційному рівні.

Принц і Зеленський

Важлива деталь: український президент став першим іноземним лідером, який відвідав Лондон з офіційним візитом після початку пандемії. Британія, яка увійшла до числа найбільш постраждалих від Covid держав Європи, за час локдауна скучила за такими новинами.

У той час як в Україні увагу ЗМІ привернула угода про стратегічне партнерство, домовленість про виробництво в Україні британських ракетних катерів тощо, в Британії безумовним лідером уваги стала зустріч Володимира та Олени Зеленських із принцом Вільямом і Кейт Міддлтон.

Фото зустрічі членів королівської родини з українським президентом і його дружиною обійшли, без перебільшення, всі загальнонаціональні газети та новинні сайти. Причому – як це часто буває у світській хроніці – це було винятково позитивне висвітлення. Та й фото давали для цього підстави (за що варто окремо подякувати офіційним фотографам).

Між тим цей епізод візиту – справді важливий .

Адже він, без жартів, може мати наслідки для відносин України та Британії.

Включно із впливом на полегшення візового режиму.

Це – особливість Британії та її суспільства, де життя королівської родини – це не просто світська хроніка (хоча навіть вона має вагу для формування іміджу нашої країни). За діями принца, який з дуже високою імовірністю одного дня стане королем Великої Британії, стежать дуже уважно.

І тому було таким важливим те, що український президент під час розмови передав принцу Вільяму та його дружині запрошення відвідати Україну. Британська сторона про це запрошення, як і годиться, знала наперед.

Відповідь на запитання, чи приїдуть вони до України, залежить, серед іншого, і від того, якою була атмосфера на зустрічі із Зеленським, і від політичної ситуації, і від порад уряду… Але все реально.

Так, у 2017 році принц Вільям і Кейт Міддлтон їздили до Польщі на запрошення президента Дуди. І якщо для одного з наступних візитів вони оберуть Україну і отримають тут гідний прийом і цікаву програму візиту, то це буде здатне викликати неймовірну увагу до нашої держави та до подорожей до неї у Британії.

Що автоматично стане аргументом на користь взаємної візової лібералізації.

І тому є підстави вважати, що конкретно під час цього візиту співрозмовники для родини Зеленських обрані якнайкраще, бо зустріч із батьком Вільяма, 71-річним принцом Чарльзом чи навіть із самою Її Величністю королевою не мала шансів на продовження у вигляді візиту до України.

Важлива деталь. Попри повідомлення ЗМІ, українське запрошення для родини принца не було скасоване, хоча інформація про нього і зникла із сайту президента. Цю фразу дійсно довелося видалити через порушення певних протокольних правил. Воно лишається в силі і розглядається, переконали джерела ЄвроПравди у Лондоні.

ЗВТ, але ще не те

Чи стало перемогою України та особисто Зеленського підписання Угоди про вільну торгівлю?

Напевно, так – як вже йшлося на початку статті, це дозволить нашим експортерам уникнути мит у торгівлі з Британією від завершення Brexit, яке заплановане на 1 січня.

Щоправда, яскравим здобутком цю ЗВТ назвати складно. Радше, це – тимчасове рішення, яке формує базу для подальших переговорів.

Торговельний розділ британської угоди сформований як “зменшена копія” нашої угоди з ЄС.

А це означає, що до британської ЗВТ потрапили і її переваги, і недоліки.

Так, 98% товарної номенклатури при експорті до Британії буде обкладатися нульовим митом (так само, як і у нашій торгівлі з Євросоюзом). Але так само збереглися усі без винятку квоти на безмитний експорт, які є в Угоді про асоціацію. А це – близько 40 позицій сільгосппродукції, частина з яких є досить важливими для нашого експорту.

Британська квота на ці товари становитиме від 13,62% до 20% від обсягу квоти ЄС. Зазначимо, що ЄСівська квота залишатиметься незмінною, тобто українські виробники все ж лишаються у виграші. Але це – явно не те, чого чекали українські харчовики-експортери.

Підстави очікувати від Лондона ліберальнішого режиму дійсно були, адже, на відміну від більшості країн ЄС, у Британії є значний дефіцит продуктів харчування. А відповідно, досі тарифні квоти не захищали британських виробників, а швидше створювали перевагу для продуктів з інших країн ЄС порівняно з українськими.

Часом ці обмеження виглядають взагалі алогічно.

Наприклад, Україна отримала чималу квоту на експорт томатної пасти – 20 тис. тонн (20% від квоти ЄС). Проте у Британії взагалі немає свого виробництва томатної пасти, її імпортували з Італії та Іспанії. Тож навіщо Лондону було зберігати квоту?

Аналогічна ситуація з медом, де Україна отримала річну квоту на рівні 1 тис. тонн, або м’ясом птиці – 12 тис. тонн.

Торговий представник України Тарас Качка пояснює, що причина цього – в раніше ухваленому принциповому рішенні робити нову угоду методом copy-paste з європейської, для економії часу на переговори. Втім, за його словами, усі ці проблеми Україна зможе вирішити за кілька років.

Британська угода передбачає безпрецедентно швидкий перегляд – вже за два роки можна буде домовлятися про нові умови, виходячи з реальних обсягів торгівлі. Для порівняння, в угоді з ЄС цей термін – п’ять років. А по одній з товарних позицій – м’ясу птиці – можна буде почати перегляд, навіть не чекаючи двох років. А зважаючи на те, що по низці товарних ліній такий перегляд буде потрібен самим британцям – є підстави сподіватися, що оновлені умови торгівлі будуть кращими.

“Головне – почати діалог. Це означає, що ми отримаємо все, що нам потрібно. Нехай не відразу, а за два-три роки”, – запевняє Тарас Качка.

Від алкоголю до флоту

І насамкінець, треба зняти питання про те, навіщо Британії така увага до України.

Адже, окрім зустрічі з принцом, окрім угоди, яку підписував особисто Джонсон (для порівняння, з грузинами документ підписував очільник МЗС), було ще рішення Лондона надати Україні кредитні гарантії на суму 2,5 млрд фунтів ($3,2 млрд).

Була дуже потужна військова програма – Зеленський відвідав базу Королівських ВМС у Портсмуті, куди спеціально під його приїзд повернули авіаносець “Принц Уельський”. І головне – там, на борту авіаносця, він взяв участь у підписанні меморандуму про спільне з Україною будівництво восьми ракетних катерів, що на найближчі роки мають стати найпотужнішою частиною нашого “москітного флоту” (детальніше про цю домовленість читайте у статті “Морський захист від РФ: чому угода про британські ракетні катери така важлива для України“). До речі, імовірний виробник катерів визначений. Ним, швидше за все, стане Суднобудівний завод “Нібулон”. Принаймні, у британців щодо цього варіанта заперечень немає.

Але навіщо британцям це все?

“Європейська правда” вже наводила слова українського дипломата, який залучений до діалогу з Британією і відчуває прагнення Лондона. Вони дають дуже добру відповідь на запитання про мотиви Лондона, тож варто процитувати їх знову.

“Зараз Британія активно шукає своє місце у світі поза межами ЄС. Їй необхідно зацементувати свій вплив, свою вагу як міжнародного гравця. У тому числі на безпековому полі. Україна є державою, з якою британські інтереси повністю збігаються, адже Лондон зацікавлений у стримуванні Росії. Словом, тут зірки зійшлися”.

І дійсно, Лондон зараз позиціонує себе як велику регіональну силу, яка має геополітичну вагу та впливає на процеси і у Європі, і за океаном.

Саме тому навіть в Угоді про стратегічне партнерство з Британією знайшлося місце для геополітики. Цей документ, зокрема, закріплює зобов’язання Британії підтримувати Київ у боротьбі проти російської агресії. А ще – фіксує, що Британія після Brexit продовжує підтримувати вступ України до НАТО і… до Євросоюзу.

А ще Джонсон використав угоду, підписану з Україною, для вирішення внутрішньополітичних проблем.

Як відомо, через Brexit у Британії посилилися відцентрові тенденції – знову чути голоси про відокремлення Шотландії та Північної Ірландії. Тому для британського прем’єра зараз дуже важливо показати, що він піклується саме про ці регіони.

Зустріч із Зеленським дала таку можливість.

На ній – для внутрішнього британського споживача новин – представили нашу угоду передусім як домовленість, яка дозволить зберегти та примножити ринки збуту… шотландського віскі! Ні, це не жарт, британський уряд окремо це підкреслив у офіційному повідомленні про підписання угоди. І це – попри те, що угода жодним чином не змінює мита на віскі у порівнянні з тими, що були до того, у межах ЄС.

Що ж, так працює міжнародна політика. А для України важливо використовувати шанси, які вона дає.

З Британією, схоже, це вдалося зробити.Автори:Сергій Сидоренко, Юрій Панченко,редактори “Європейської правди”

 

Російськомовні видання захоплюють ринок. Як українській книзі виграти боротьбу? УП

08.10.20

Нещодавня заява мережі книжкових магазинів “Книгарня Є” про перегляд політики підтримки україномовних видань активізувала болючу для українського книжкового ринку тему.

Побоювання учасників дискусії зрозумілі: з огляду на економічні передумови, російській книзі легше конкурувати за українського читача.

Заходів, які запровадили у 2015-2017 роках, уже недостатньо, а принцип “какая разніца” поступово проникає і у сферу культури. Це загрожує втратою популярності українських книг та відновленням статусу Росії як головного гравця на українському культурному ринку.

Чому Росія має перевагу на українському ринку та як Україна може захистити вітчизняні видавництва?

Щоб отримати відповіді на ці та інші запитання, ЕП поспілкувалася з учасниками ринку та проаналізувала міжнародний досвід.

Конкуренція з росіянами та інші проблеми української книги

Українські видавництва за 29 років незалежності пройшли важкий шлях для того, щоб масово випускати конкурентоспроможні україномовні книги.

Попит на україномовну книгу за останні роки збільшився, констатувала у коментарі ЕП керівниця відділу комунікацій мережі супермаркетів “Ашан” Дар’я Кір’ятська. Якщо у 2015 році частка російськомовних книг в асортименті їхніх магазинів становила 50%, то зараз – не більше 10%.

Підтвердили цю тенденцію і в книжковому магазині Yakaboo: з року в рік частка україномовних книжок в магазині тільки зростає.

“У 2020 році частка україномовної літератури в магазині становить 63%. Для порівняння: у 2018 році було 42%, у 2019 році – 50%. Оскільки деякі українські видавництва випускають книги російською мовою, частка продажів українських видавництв перевищує 80%”, – сказала директорка з комунікацій компанії Yakaboo Ольга Атаманова.

Українці витрачають на книги небагато коштів. За даними Українського інституту книги, середньостатистичний українець виділяє на це не більше 60 грн на рік, тобто 2 євро. Витрати середньостатистичного мешканця Землі – 13,6 євро на рік.

Головною загрозою для розвитку самобутньої книжкової індустрії є російські видавництва, які мають значно ліпші умови для конкуренції навіть на українському ринку.

Чи є майбутнє у друкованої книги

За підрахунками російського видавництва “Ексмо”, обсяг ринку книгодрукування в Росії становить 1,2 млрд дол. Український книжковий ринок майже в десять разів менший – 110-150 млн дол (без урахування навчальної літератури), підрахували в Yakaboo.

Оскільки російські видавництва мають ширший ринок збуту, вони можуть випускати книги з меншою собівартістю та конкурувати з видавництвами в Україні, Білорусі, Казахстані та інших країнах колишнього Радянського союзу. Від того російські видавництва розростаються та монополізують ринок.

Ще одним небезпечним фактором для індустрії є дочірні компанії російських видавництв, які офіційно зареєстровані в Україні. Мова йде, наприклад, про компанії “Альпіна паблішер” та “Махаон”.

Додрукарська підготовка в таких видавництвах може відбуватися в Росії, а випускають їх в Україні спеціально зареєстровані представництва. Таким чином, росіяни активно виходять на український ринок, мінімізуючи витрати на логістику та податки. Російські дочірні видавництва іноді друкують книги й українською мовою, збільшуючи свою частку на ринку.

Українським видавництвам важко конкурувати з російськими не лише через різницю в розмірі ринків. Даються взнаки слабкі заходи з боку держави для підтримки українського виробника та хаос на вітчизняному ринку.

Видавці скаржаться, що український книжковий ринок має великі проблеми із статистикою: навіть інформація про ємність ринку лише приблизна, за оцінками окремих компаній, не кажучи про сегментування даних за жанрами та призначенням.

Через це видавцям важко оцінити попит та ефективно виводити на ринок нові товари. Зокрема, бракує україномовної технічної та вузькоспеціалізованої літератури.

Видавцям важко розрахувати потенційний прибуток, не маючи інформації про ринок. Як наслідок – нішу поступово займає російськомовна та англомовна професійна література.

Проблему визнають і в Українському інституті книги – державній установі, яка формує державну політику в книжковій царині.

Зі слів директорки інституту Олександри Коваль, обсяги книговидання публікуються разом з “іншою поліграфічною продукцією”. Тобто Держстат знає обсяги задрукованих аркушів паперу, але не знає, чи стали потім ці аркуші книгами, блокнотами, шкільними зошитами, плакатами чи агітаційними брошурами.

Не менш шкідливим фактором для індустрії є нелегали. Майже будь-яку нову книгу можна безкоштовно скачати з піратських сайтів.

Що робить держава для підтримки книги

З огляду на конкурентні переваги російськомовної книги, усі опитані експерти та учасники ринку згодні з тим, що україномовну книгу потрібно захищати. Це питання не лише бізнесу, а й національної безпеки.

Наприкінці 2016 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про заборону ввезення на територію України книг з Росії. Документ передбачав створення комісії, яка повинна ліцензувати книги, що завозяться.

Це рішення суттєво вплинуло на ринок. Колишній віцепрем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко зазначав, що за підсумками 2017 року кількість книг, ввезених з Росії, скоротилася більш ніж у шість разів до 8 тис з 50 тис у 2016 році.

У грошовому вимірі зміна також була суттєвою. Якщо до початку російської агресії вартість всієї друкованої продукції в Україні, яку легально ввозили з РФ, перевищувала 30 млн дол на рік, то у 2017 році ця сума не перевищувала 1,5 млн дол.

Однак російські видавці пристосувалися до нових умов. За даними Державного комітету телебачення і радіомовлення в Україні, до вересня 2020 року заборону на ввезення в Україну отримали лише 222 книги. Ще рік тому таких було 2 322.

Яскравим прикладом пристосування російських видавництв до нових умов є відкриття ними в Україні дочірніх компаній.

Інший інструмент, який використовує українська держава, – пільгове оподаткування.

У 2015 році Верховна Рада ухвалила закон, який звільняє підприємців, що виготовляють і розповсюджують вітчизняні книжки та електронний контент, від сплати податку на додану вартість.

Ефективність цього інструменту викликає нарікання в учасників ринку. По-перше, він діє і для російських “дочок” в Україні. По-друге, цей інструмент не діє повною мірою.

“Нульова ставка ПДВ – це трохи ілюзія. Ми все одно платимо ПДВ за матеріали іноземного виробника, оскільки якісної української альтернативи немає. Якщо ми з 2021 року будемо платити 7% ПДВ, про що всі говорять, то ми фактично будемо платити майже повну ставку ПДВ”, – розповіла ЕП головна редакторка “Видавництва старого лева” Мар’яна Савка.

У 2016 році в Україні створили Інститут книги. Відповідно до статуту, заклад покликаний підтримувати книговидавничу справу, популяризувати читання, стимулювати перекладацьку діяльність та популяризувати українську літературу у світі.

Мета доволі амбіційна, тому потребує відповідного фінансування. З цим є проблеми.

Основна частка витрат інституту йде на закупівлю книжок для публічних бібліотек. У 2020 році на це з державного бюджету надійшло близько 48 млн грн. Це на 60% менше, ніж було виділено у 2018 році. У 2019 році на всі програми популяризації читання української літератури в Україні і за кордоном витратили лише 13,6 млн грн.

“Ми працюємо над створенням Української цифрової бібліотеки. Уже є бета-версія, але, на жаль, секвестрування бюджету змусило нас відкласти цей проєкт, хоча саме в час ізоляції онлайн-книжки дуже придалися б”, – додала Коваль.

Очевидно, що масштабна мета з розвитку культури читання та просування україномовної книги потребує не менш масштабної підтримки з боку держави.

Чого очікують учасники ринку

Спілкування авторів з керівниками видавництв, книгарень та експертами ринку дозволило визначити кілька ключових напрямків для розвитку книги в Україні.

Розвиток бібліотечних просторів

В Україні існує понад 15 тис бібліотек. Більшість з них складно назвати просторами, які допомагають виховувати любов до читання.

Маркетингова директорка видавництва Vivat Катерина Аврамчук зазначає: “Потрібно модернізувати старі радянські бібліотеки, де пахне старими книжками, на робочі простори, де люди не тільки читають, а й проводять час”.

Реформа галузі повинна включати не лише модернізацію будівель, а й активне наповнення бібліотек новими книгами згідно з міжнародними нормами, створення електронних бібліотек та гейміфікацію бібліотечних просторів.

Популяризація української літератури

Ще однією важливою сферою є популяризація читання та української літератури в межах країни і за кордоном. Держава може популяризувати українську літературу за кордоном шляхом перекладання локальних авторів іншими мовами.

В Україні є чеський інститут, який надає гранти на переклади чеських книг українською мовою та популяризацію цієї літератури. Так само працюють польський та французький інститути.

Боротьба з піратством

Видавці зазначають, що в Україні процвітає електронне піратство, яке знижує обсяг легального ринку вдвічі.

Перевірити цю інформацію складно, однак проблема існує. В інтернеті можна легко відшукати безкоштовну версію книги вже через місяць після виходу друкованої версії.

Учасники ринку сподіваються, що з розвитком Кіберполіції піратського контенту ставатиме менше.

Генеральний директор і власник видавництва “Фоліо” Олександр Красовицкий додає, що Україні необхідно схвалити антипіратське законодавство, яке діє в Євросоюзі або Росії.

Економічна підтримка видавців

Учасники ринку вважають доречними такі заходи.

Квотування російських книжок – лише певний відсоток книг може бути ввезений в Україну.

Компенсація витрат видавництв на купівлю авторських прав.

Адресна підтримка місцевою владою книгарень шляхом надання умови оренди приміщень для тих книгарень, які продають книги українською мовою та мовами країн ЄС.

Підтримка письменників-початківців.

Створення програм пільгового кредитування для видавничого та поліграфічного бізнесу.

Очевидно, що не усі заходи однаково ефективні, а на реалізацію деяких з них можуть знадобитися занадто великі суми. Тим не менш, державі потрібно збільшувати свою участь на ринку для розвитку ринку книги в Україні.

Міжнародний досвід підтримки книги

Влада європейських країн активно підтримує свої видавництва. Деякі інституції для просування та популяризації літератури були створені ще в минулому сторіччі. У країнах діють численні ефективні програми.

Одним з інструментів розвитку книжкового ринку є популяризація вітчизняних видавництв та авторів за кордоном шляхом створення в інших країнах профільних інститутів.

У Фінляндії для таких цілей існує Центр фінської літератури, який заснували у 1978 році. Щорічно організація надає гранти на переклад та публікацію шведською, фінською та саамською мовами понад 300 проєктам, бюджет – близько 600 тис євро.

У Франції за підтримки Міністерства Європи та закордонних справ існує програма France Edition, спрямована на популяризацію французької літератури за кордоном. Також у країні діє Міжнародне бюро французького книговидання (BIEF), яке допомагає вітчизняним видавцям виходити на міжнародний ринок.

Вони представляють французький продукт на міжнародних виставках, аналізують іноземні ринки та готують презентації для видавців, налагоджують професійний обмін між видавцями різних країн, влаштовують семінари для обміну досвідом.

У світі активно модернізують бібліотеки. Тепер це не просто приміщення з полицями та ароматом старих книжок. Це ще й сучасні та комфортні місця для навчання, ділових зустрічей, презентацій.

У Польщі провели масштабну комп’ютеризацію читальних закладів у рамках “Програми розвитку бібліотек”. Бібліотеки покращили комп’ютерне оснащення та підвищили рівень компетентності кадрів у технологічній царині. Польський уряд також запровадив цільові дотації бібліотекам, що перебувають під контролем місцевого самоврядування.

Не менш важлива фізична можливість мешканців віддалених районів отримати доступ до бібліотек.

У Швеції була проблема, коли найближча бібліотека до певного населеного пункту перебувала за 180 км. Уряд запровадив норму, щоб шлях до бібліотеки не перевищував 30 хв.

За останні десять років витрати уряду Німеччини на бібліотеки зросли до 1,5 млрд євро. Заклади фінансують федеральний та місцеві бюджети. У 2015 році бібліотеки отримали по 18,36 євро на кожного жителя.

Субсидування видавництв чи допомога окремим виданням – поширена практика.

У Швеції Національна рада з питань культури керує системою субсидування, яка дозволяє видавництвам експериментувати. Держава щорічно підтримує 700-750 видань, які, можливо, збиткові, але задовольняють потреби вузького кола читачів.

У Норвегії держава купує першу тисячу примірників нової книги (1,5 тис, якщо це дитяча книжка) та передає їх до публічних бібліотек.

Однак успішний бізнес починається не з бюджетних дотацій, а з попиту, який також підігрівають державні програми.

У Польщі популяризація книги починається змалку в рамках програми “Маленька книга – велика людина”. Батьки після народження дитини отримують читацький набір, до якого входять ілюстрована книга дитячої поезії та брошура для батьків про важливість книги в житті дитини. Щомісяця за цією програмою держава видає 30 тис наборів у 360 пологових будинках.

Литва є справжнім феноменом на книжковому ринку. Щороку на одного литовця видають дві книжки (в Україні цей показник становить 0,89 книги на людину). Усе завдяки тому, що держава активно популяризує читання та вітчизняну книгу.

Одна з найбільш потужних акцій – “Книжкове Різдво”. Програму популяризують ЗМІ, книгарні, бібліотеки, культурні центри та державні інституції. У містах та селах їздять книжкові автобуси, які досягають найвіддаленіших куточків країни. Програму підтримують учасники ринку та посольства іноземних країн.

Також у Литві існує програма Lithuania Reads!, яка має на меті популяризацію читання литовською мовою. У заходах беруть участь 45 міст на муніципальному рівні. Усе це популяризують ЗМІ.

Хоча Український інститут книги володіє значно меншими сумами, ніж аналогічні організації в сусідніх країнах, принципова різниця полягає у самій системі.

На Заході чітко розуміють, що держава повинна обслуговувати книжкову індустрію та створювати видавництвам умови для самостійного зростання. Держави ЄС усвідомлюють, що інформація – один з головних інструментів ведення бізнесу, а тому надають її учасникам ринку.

Порівняно молодому Українському інституту книги ще доведеться засвоїти багато досвіду сусідніх країн та адаптувати його до реалій вітчизняного ринку. В умовах обмеженого фінансування робити це особливо складно, тому не варто недооцінювати важливість підтримки установи.

Водночас не варто забувати, що допомога розвитку індустрії з боку держави відбувається не лише шляхом надання розумних дотацій, а й шляхом створення сприятливого бізнес-клімату для українських гравців.

 

Дружина Олега Ляшка йде у політику

Лідер “Радикальної партії”, екснардеп Олег Ляшко повідомив, що його дружина Росіта йде в політику і очолила список Радикальної партії до Київської обласної ради.

Як передає Укрінформ, про це він написав у Фейсбуці.

“Моя Росіта іде в політику і очолила список Радикальної партії до Київської обласної ради. Відколи ми разом – 23 роки навесні буде – вона дорікала мені, що краще б я займався чимось іншим. Щоб більше часу бути з нею, більше відпочивати, менше нервувати. Колись запропонував їй самій долучитись до нашої політичної команди. Матір Божа, що я вислухав… А тепер сама захотіла. Згадує нашого улюбленого Черчилля, який казав про те, що якщо ти не займаєшся політикою – вона займається тобою”, – розповів Ляшко.

Політик запевняє, що дружина це робить не заради нього: “Можливо, ви подумаєте, що вона це робить заради мене. Це просто ви її не знаєте. Це її вибір. І вона буде боротись, як левиця. Вдома я і сам її інколи трішки побоюсь”.

Як повідомляв Укрінформ, 10 вересня Центральна виборча комісія зареєструвала Івана Донця, Олега Ляшка та Віталія Чорного кандидатами у народні депутати на проміжних виборах в окрузі №208 у Чернігівській області. Проміжні вибори до Верховної Ради у 208-му окрузі призначені у зв’язку із загибеллю народного депутата Валерія Давиденка (група “Довіра”). Вибори призначено на 25 жовтня.

В Україні 5 вересня офіційно стартував виборчий процес з проведення місцевих виборів, що заплановані на 25 жовтня. Цьогорічні вибори голів і депутатів сільських, селищних та міських рад відбуватимуться за новим Виборчим кодексом, що враховує нову територіальну основу України і кількість виборців у громаді.

15 липня Верховна Рада ухвалила постанову про призначення чергових місцевих виборів на 25 жовтня 2020 року.