На Донбасі загинув український військовий

11.03.2021 01:44

Увечері 10 березня збройні формування РФ здійснили обстріл українських позицій зі стрілецької зброї неподалік населеного пункту Старогнатівка, внаслідок чого загинув український військовий.

Про це повідомило Оперативно-тактичне угруповання “Схід”, передає Укрінформ.

Військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил отримав важке поранення. Йому оперативно було надано медичну допомогу, але врятувати його життя не вдалося.

“Командування та особовий склад оперативно-тактичного угруповання “Схід” висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого захисника”, – йдеться в повідомленні.

Про дії збройних формувань РФ повідомлено представників ОБСЄ через українську сторону СЦКК.

Нагадаємо: 10 березня окупанти чотири рази порушували режим припинення вогню, обстрілявши позицій Збройних сил України.

 

Мер Тернополя нагадав послу Ізраїлю, що Шухевич врятував єврейську дівчинку – УП

Міський голова Тернополя Сергій Надал вважає, що посол Ізраїлю в Україні, який обурився присвоєнням імені Героя України, головнокомандувача УПА Романа Шухевича тернопільському стадіону, став заручником “радянської історіографії”. Скасовувати своє рішення місцева влада не буде.

Джерело: Надал у Facebook

Деталі: Мер наголошує, що  Українська Повстанська Армія та її головнокомандувач Роман Шухевич воювали не лише за свободу українського народу, а й за свободу інших поневолених та пригноблених народів нацистським та комуністичним режимами. І євреї тих часів це добре розуміли.

Надал також навів кілька фактів, які документально зафіксовані. Наприклад, що серед лідерів українських повстанців були євреї: Лейба-Іцик Добровський, працівник політичного відділу УПА,  Лазар та Мойсей Орєхови-Штейн, які  входили до почоту відомого курінного “Кори”.

Щодо самого Шухевича мер нагадує, що з вересня 1942 по лютий 1943 родина Романа Шухевича переховувала в своєму будинку від переслідування нацистами сусідську єврейську дівчинку Ірину Райхенберг.

Шухевич, використовуючи свої можливості, допоміг з виготовленням для дівчинки нових документів на ім’я українки Ірини Василівни Рижко. Після арешту дружини Романа Наталії Шухевич в 1943 році Гестапо Роману Шухевичу вдалося переправити дівчинку в сирітський притулок при жіночому греко-католицькому монастирі Василіанок в Пилипові, поблизу містечка Куликів, що за 30 кілометрів від Львова. Ірина перебувала там до кінця війни, переживши німецьку окупацію і Голокост.

Загалом за даними Гестапо, представники ОУН і УПА неодноразово допомагали переховуватися євреям і виготовляли для них документи. Тобто, була налагоджена працююча система українських повстанців з порятунку євреїв. Тому десятки українських націоналістів стали “Праведниками світу”. Це також підтверджують радянські документи і навіть документи держави Ізраїль.

Пряма мова: “Радянську пропаганду взяла на озброєння сучасна Росія. Відкриті архіви КДБ УРСР переконають пана посла в моїй правоті. Він, як і багато інших, відкриє для себе чимало нового про діяльність Романа Шухевича та Української Повстанської Армії – Армії Воюючої України.

Ми можемо дискутувати, але  рішення міської ради Тернополя про присвоєння міському стадіону імені Романа Шухевича не буде скасовано. Кожна країна шанує своїх героїв. Без цього нація не має майбутнього.

В історії кожної нації є особистості, без яких вони ніколи не постали б незалежними. Таким був Джордж Вашингтон для США. Таким був один з національних героїв євреїв, сьомий прем’єр-міністр Ізраїлю, лауреат Нобелівської премії миру,  Менахем Бегін. Що поєднує цих людей з Романом Шухевичем? Усі вони свого часу були ворогами для метрополій, коли боролися за право своїх народів за Незалежність. Без Бегіна не було б держави Ізраїль, а без Шухевича не було б незалежної України”.

Передісторія:

На сесії Тернопільської міської ради 5 березня ухвалили рішення про присвоєння назви міському стадіону “Тернопільський міський стадіон імені Романа Шухевича”.

Це рішення засудив посол Ізраїлю в Україні Джоель Ліон.

В МЗС України на це наголосили, що дипломати повинні працювати над зміцненням дружби та взаємної поваги між українським та ізраїльським народами, а не навпаки. Дискусію ж стосовно національної пам’яті варто залишити історикам.

 

В МЗС відреагували на висловлювання посла Ізраїлю щодо стадіону Шухевича – УП

В МЗС України наголошують, що дипломати повинні працювати над зміцненням дружби та взаємної поваги між українським та ізраїльським народами, а не навпаки.

Джерело: речник МЗС Олег Ніколенко у Twitter

Деталі: Так представник українського зовнішньополітичного відомства відреагував на слова посла Ізраїлю в Україні Джоеля Ліона, який засудив рішення Тернопільської міської ради присвоїти місцевому стадіону ім’я Героя України, головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича.

Пряма мова Ніколенка: “Збереження національної пам’яті українського народу залишається одним з пріоритетів державної політики України. Дискусії у цій сфері мають проходити на рівні істориків. Натомість дипломатам слід працювати над зміцненням відносин дружби і взаємної поваги між народами, а не навпаки”.

Передісторія:

На сесії Тернопільської міської ради 5 березня ухвалили рішення про присвоєння назви міському стадіону “Тернопільський міський стадіон імені Романа Шухевича”.

Це рішення засудив посол Ізраїлю в Україні Джоель Ліон.

 

Польське місто розриває проєкт з Тернополем через стадіон Шухевича

Польське місто Замостя припиняє реалізацію разом з Тернополем європейського гранту на майже 69 тис. євро через надання тернопільському міському стадіону імені головнокомандуючого УПА Романа Шухевича.

Про це передає Укрінформ із посиланням на повідомлення у Фейсбуці президента (мера ) міста Замостя Анжея Внука.

«З великим сумом констатуємо той факт, що 5 березня депутати ради Тернополя назвали міський стадіон іменем Романа Шухевича — керівника УПА, відповідального за звірячі вбивства польського населення в 1943-44 роках», – написав Внук.

Він також повідомив, що міська влада Замостя змушена призупинити співпрацю з Тернополем, зокрема, фінансування проєкту “Спільна історія Тернополя і Замостя”, на який Польща збиралася виділити майже 69 тис. євро.

У мерії Тернополя наразі появу такого повідомлення не прокоментували.

Як повідомляв Укрінформ, у 2021 році за кошти Євросоюзу у рамках Транскордонного співробітництва планувалося здійснити українсько-польський проєкт «Спільна історія двох міст – Тернопіль і Замостя», мета якого – промоція та збереження об’єктів історичної та культурної спадщини цих двох міст.

Раніше повідомлялося, що 5 березня 2021 року сесія Тернопільської міської ради прийняла рішення про присвоєння міському стадіону імені головного командувача Української повстанської армії Романа Шухевича.

Згодом Посол Ізраїлю в Україні засудив присвоєння стадіону у Тернополі імені Шухевича.

На заяву дипломата відреагували в українському МЗС.

«Збереження національної пам’яті українського народу залишається одним із пріоритетів державної політики України, і дискусії у цій сфері мають проходити на рівні істориків. Натомість дипломатам слід працювати над зміцненням відносин дружби і взаємної поваги між народами, а не навпаки», – такий коментар зробив у Tвітері речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко, реагуючи на заяву посла Ізраїлю Джоеля Ліона з вимогою скасувати рішення про перейменування тернопільського стадіону на честь Романа Шухевича.

 

ДБР оголосило підозру через загибель трьох військових на Донбасі

11.03.2021, 04:27

Слідчі ДБР повідомили про підозру ексначальнику інженерної служби військової частини у недбалому ставленні до військової служби у рамках розслідування загибелі 14 лютого трьох військовослужбовців на території проведення ООС.

Про це повідомляє пресслужба ДБР, передає Укрінформ.

За даними слідства, 27-річний керівник інженерної служби військової частини достовірно знав про наявність необлікованих вибухонебезпечних предметів на асфальтованій дорозі на території відповідальності військової частини поблизу населеного пункту Новолуганське Бахмутського району Донецької області.

Він не вжив належних заходів до позначення місцеперебування боєприпасів добре помітними знаками небезпеки, огородження та охорони небезпечної ділянки, а також її розмінування.

“Вранці 14 лютого 2021 року, під час переходу групи військових для несення служби до іншої позиції повз неогороджених та непозначених протитанкових мін, відбувся їх вибух. У результаті мінно-вибухової травми троє військовослужбовців-десантників загинули на місці. Таким чином, начальник інженерної служби військової частини, який після трагедії був звільнений, підозрюється у недбалому ставленні військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану”, – йдеться у повідомленні.

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. У разі доведення вини йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років.

Нагадаємо: у неділю, 14 лютого, троє українських військовослужбовців загинули внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої поблизу селища Новолуганське на Донбасі.

 

ОБСЄ за добу нарахувала понад 150 порушень «тиші» на Донбасі  

11.03.2021, 01:09

СММ ОБСЄ упродовж минулої доби зафіксувала 128 порушень режиму припинення вогню у Донецькій області та 26 таких порушень на Луганщині.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті № 56/2021, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) 10 березня 2021 року.

“У Донецькій області СММ зафіксувала 128 порушень режиму припинення вогню, зокрема 92 вибухи невизначеного походження”, – йдеться у повідомлень.

Більшість порушень сталися в районах на південь від Донецької фільтрувальної станції, на захід і північ від шахти “Октябрської” у н.п. Донецьк, а також на північ від н.п. Широкине. Зокрема, у районі Донецької фільтрувальної станції спостерігачі чули 77 порушень режиму припинення вогню, у тому числі 54 вибухи невизначеного походження, приблизно в той час, коли вахтовий автобус із працівниками ДФС рухався зі станції.

Як зазначає Місія, за попередній звітний період у цій області було зафіксовано 105 порушень режиму припинення вогню, більшість яких сталися в північному напрямку від Широкиного.

“У Луганській області Місія зафіксувала 26 порушень режиму припинення вогню, зокрема 10 вибухів невизначеного походження”, – повідомили в СММ.

Більшість порушень сталися в районах на південь від ділянки розведення в районі н. п. Золоте (підконтрольний урядові, 60 км на захід від Луганська) та на північний схід від н. п. Троїцьке (підконтрольний урядові, 69 км на захід від Луганська).

Нагадаємо: за попередній звітний період у цій області зафіксовано 20 порушень режиму припинення вогню (вибухи невизначеного походження), більшість яких сталися на північ і схід від ділянки розведення в районі Золотого.

 

Окупанти чотири рази обстріляли позиції ЗСУ на Донбасі

Російські окупаційні війська станом на 17.00 10 березня чотири рази порушили режим припинення вогню на Донбасі. Наразі втрат серед українських захисників немає.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.

«Ігноруючи домовленості, досягнуті 22 липня 2020 року у рамках Тристоронньої контактної групи, російсько-окупаційні війська і надалі здійснюють обстріли позицій Збройних Сил України. З початку доби було зафіксовано чотири порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації», – йдеться в повідомленні.

Зокрема, в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», у передмісті селищ Південне та Троїцьке окупанти відкривали провокаційний вогонь у бік українських захисників з ручного протитанкового гранатомета та великокаліберного кулемета.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угрупування «Схід», неподалік Авдіївки та Водяного, що на Приазов’ї, російсько-окупаційні війська обстрілювали українські позиції з автоматичних станкових гранатометів.

Про всі факти порушень з боку збройних формувань Російської Федерації Українська сторона СЦКК повідомила представників ОБСЄ.

За інформацією пресслужби, українські захисники на провокаційні дії з боку збройних формувань Російської Федерації не піддавалися, вогонь у відповідь не відкривали. Втрат серед українських воїнів немає.

Як повідомляв Укрінформ, протягом минулої доби, 9 березня, в районі проведення операції Об’єднаних сил збройні формування Російської Федерації 21 раз порушили режим припинення вогню. На обстріли противника наші воїни відкривали вогонь у відповідь. Бойових втрат серед наших військових не було.

 

Командувачі сухопутних військ ЗСУ і НАТО визначили пріоритети співпраці

Пріоритетними напрямами співпраці командування сухопутних військ ЗСУ і НАТО та Об’єднаного командування сухопутних військ НАТО є підвищення якості та інтенсивності підготовки українських військовослужбовців.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський на спільній з командувачем сухопутними військами НАТО генерал-лейтенантом Роджером Клутьє пресконференції у Києві.

Сирський зазначив, що за допомогою партнерів по Альянсу було створено систему підготовки військових частин і підрозділів ЗСУ, які повністю відповідають стандартам НАТО.

У цьому контексті він поінформував, що з 2015 по 2020 роки за допомогою офіцерів міжнародних тренувальних місій підготовлено понад 19 тис. військовослужбовців, з яких близько 16 тис. пройшли курс підготовки «бій у місті».

«Взагалі напрямки нашої співпраці – це подальший розвиток системи навчальних центрів ЗСУ, в першу чергу сухопутних військ. У нас на цей рік амбітні плани щодо розвитку 235-го міжвидового центру підготовки військових частин та підрозділів. Там за допомогою наших американських партнерів створюється центр імітаційного моделювання. Крім того, ми проводимо два міжнародних навчання. У нас заплановано ряд навчань щодо підготовки механізованих мотопіхотних бригад. А головна мета – це піднести ще вище якість та інтенсивність підготовки військовослужбовців», – сказав Сирський.

Він додав, що ці плани узгоджені між командуванням сухопутних військ ЗСУ та командуванням Об’єднаних сухопутних військ НАТО, зокрема, і під час сьогоднішніх перемовин.

Генерал-лейтенант Клотьє своєю чергою відзначив, що з моменту підписання у 2018 році договору про співпрацю партнерство сухопутних військ ЗСУ і НАТО значно розширилося. У цьому контексті він нагадав про підготовку мобільних груп, програми підготовки сухопутних військ ЗСУ до можливої взаємодії у складі сухопутних підрозділів НАТО тощо.

Командувач Об’єднаними сухопутними військами НАТО також поінформував, що після переговорів на цьому тижні влітку до Києва приїдуть представники штабу Об’єднаних сухопутних військ НАТО, щоб окреслити схему подальшої співпраці.

 

Верещук: в Україні розпочне роботу Центр протидії дезінформації

УНН. Член комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони, народний депутат від фракції “Слуга народу” Ірина Верещук заявила, що в Україні розпочне роботу Центр протидії дезінформації, який надалі стане міжнародним, передає УНН.

Цитата

“У нас немає такого центру і така форма співпраці з НАТО є дуже дієвою. Нас у цьому підтримує НАТО, це питання обговорюється вже декілька років поспіль, але лише зараз за політичної волі Президента Зеленського, воно знайшло свій якісний вимір. Зрозуміло, що спочатку потрібно було домовитися з країнами НАТО, де не всі були охочі долучатися. Якийсь подібний центр є в Естонії, щось подібне є у Фінляндії”, — прокоментувала вона в ефірі телеканала “Рада”.

Деталі

Україна є форпостом, який тримає країни НАТО між Російською Федерацією, тому апробація усіх дезінформаційних інструментів Російської Федерації відбувається найбільше в Україні, додає Верещук.

“І ми маємо практичний досвід, якого немає в країнах НАТО, вони це дуже цінують і дуже підтримують, вони розуміють, що практичний Центр відбиття гібридних загроз в частині інформаційної політики є абсолютно очевидним і виправданим. Ніхто крім нас не знає краще як може діяти або протидіяти Росія на території з якою вона воює. І очевидно, що НАТО в такому випадку дуже підтримують такий Центр, ми їм за це вдячні”, — зауважила нардеп.

Додамо

Вона також повідомила, що спочатку Центр протидії дезінформації буде внутрішнім, а надалі розшириться стратегічно до міжнародного рівня.

“У центрі будуть працювати міжнародні спеціалісти з країн НАТО. Як керівник групи з гібридних загроз у нас у Комітеті я вважаю, що це буде величезний крок і приклад реальної співпраці та взаємодії з країнами НАТО”, — резюмувала Верещук.

 

Союзники по НАТО збільшили оборонний бюджет на $119 мільярдів через агресію Росії

Після агресії Росії проти України у 2014 році та незаконної анексії Криму союзники по НАТО значно посилили власні спроможності у сфері політики стримування та оборони та додатково інвестували у цю сферу суму, що дорівнює 119 мільярдам доларів США.

Про це у вівторок увечері під час віртуального діалогу з колишнім заступником керівника Північноатлантичного Альянсу, а нині – почесним викладачем каліфорнійського університету Стенфорд Роуз Готтемюллер (Rose Gottemoeller) заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Після 2014 року ситуація дійсно змінилася. НАТО відповіло. Ми здійснили найбільше посилення нашої колективної оборони протягом цілого покоління, з часів завершення «холодної війни». У східній частині Альянсу ми розмістили бойові групи, яких ми ніколи не мали до цього, – готові до дії бойові групи в Польщі та у країнах Балтії. Ми збільшили втричі кількість сил реагування НАТО, сил високої готовності, та збільшили інвестиції в оборону – 119 додаткових мільярдів (доларів) від союзників у Європі та Канади з 2014 року», – сказав Столтенберг.

Він нагадав, що до цього НАТО намагалося розвивати з Росією стратегічне партнерство, що було відображено у Стратегічній концепції Альянсу від 2010 року, створило Раду НАТО-Росія, підтримувало контакти на всіх рівнях, президенти РФ Путін і Медведєв долучалися до самітів НАТО в Бухаресті та у Лісабоні. Ще за місяць до незаконної анексії Криму, за словами Столтенберга, НАТО і Росія планували спільну операцію зі знищення хімічної зброї в Сирії. В 2014 році ця ситуація змінилася, і Альянс розпочав адаптацію до нових викликів у сфері безпеки, що виходять від Росії.

Частиною такої відповіді, наголосив генеральний секретар НАТО, стало збільшення присутності сил Альянсу в регіоні Чорного моря, зокрема запровадження повітряної адаптації, розширення військово-морської присутності та збільшення кількості навчань із союзниками та партнерами в цьому регіоні, створення передової військової бази в Румунії, розвиток практичної співпраці з такими близькими партнерами НАТО як Україна і Грузія тощо.

«Ми забезпечуємо надійну політику стримування та оборони, ми бачимо, що Росія є відповідальною за агресивні дії проти України, збільшує військову присутність у Північній Африці та на Близькому Сході. Але ми продовжуємо проводити те, що називаємо «підходом двох шляхів» по відношенню до Росії. Стримування й оборона поєднуються із зусиллями встановити з нею змістовний діалог. Це непросто, але я думаю, надзвичайно важливо. Також тому, що ми підтримуємо зусилля, зокрема, у відносинах із Росією, для створення надійної та збалансованої системи контролю над озброєнням, яка має піддаватися перевіркам», – зауважив Столтенберг.

Як повідомляв Укрінформ, Основоположний акт про взаємні відносини, співпрацю і безпеку між Російською Федерацією і Організацією Північноатлантичного договору, який був прийнятий 27 травня 1997 року, визначає цілі і механізми консультацій і співпраці між НАТО і Російською Федерацією.

Після агресії Російської Федерації проти України у 2014 році НАТО повністю припинило співпрацю з Російською Федерацією у військовій сфері, проте підтримує канали зв’язку з цією країною для вирішення ймовірних конфліктних ситуацій та непорозумінь.

 

Мішенню спецслужб РФ є все населення світу за її межами – розвідка Естонії

Росія розглядає психологічну війну як частину інформаційного протистояння, і всі три російські спецслужби беруть участь в операціях таємного впливу.

Про це йдеться у щорічній доповіді «Міжнародна безпека та Естонія» Служби зовнішньої розвідки Естонії, окремі висновки якої публікує СЗР України, передає Укрінформ.

Як наголошують в естонській розвідці, одним з головних завдань російських спецслужб, крім збору розвідданих в інших країнах, є вплив на іноземне населення у стратегічних інтересах Кремля. Росія розглядає психологічну війну як частину всебічного інформаційного протистояння з ворогом (переважно західними країнами), яка триває як під час конфлікту, так і в мирний час.

“Згідно з російською доктриною, цілями психологічної війни є політичне керівництво, військові та їхні сім’ї, цивільне населення та певні конкретні цільові групи, такі, як етнічні та релігійні меншини, опозиційні групи та бізнесмени – в дружніх, нейтральних і ворожих зарубіжних країнах. Це означає, що потенційною мішенню є все населення світу за межами Росії”, – йдеться у доповіді.

При цьому зазначається, що згідно з доктриною збройних сил РФ, дві інші складові “інформаційного протистояння” – це інформаційно-технічний вплив на іноземні країни (наприклад, за допомогою кібератак) та захист РФ від іноземних інформаційних операцій. За даними естонських розвідників, усі три російські спецслужби – ФСБ, СВР та ГРУ – беруть участь в операціях таємного впливу, кожна з яких має різну спрямованість.

Зокрема, у 2020 році англомовні інтернет-портали, що контролюються ГРУ (такі, як inforos.ru, infobrics.org та oneworld.press), поширювали неправдиву інформацію про пандемію COVID-19, щоб підірвати зусилля західних країн встановити контроль над поширенням вірусу, йдеться у документі.

Наголошується, що Росія продовжує залишатися головною загрозою безпеці для західних демократій й у кіберпросторі. “На додачу до шпигунства російські спецслужби активно використовують кіберпростір у своїх діях впливу, щоб спричиняти розколи в західних суспільствах, міждержавних відносинах та НАТО”, – вважають у СЗР Естонії.

Там зазначають, що стратегічним пріоритетом Кремля є “сусідній регіон, де Україна й Білорусь мають пріоритетне значення для забезпечення сфери впливу Росії”.

“Реінтеграція окупованого Донбасу в Україну на умовах, продиктованих Кремлем, є неприйнятною для української влади. Менше з тим, російська сторона продовжує грати на затягування часу, очікуючи, що невирішений конфлікт рано чи пізно змусить керівництво України піти на поступки”, – заявили у СЗР Естонії.

При цьому, як наголошується, російська сторона дедалі більше звинувачує Україну у відході від Мінських домовленостей. Водночас окупаційні сили “мають танки, бронетехніку та ракетні комплекси у кількості, що можуть мати лише кілька європейських держав… Наявність такої загрози на окупованій території України як європейської держави є чітким сигналом щодо небажання Росії відмовитися від агресії”, заявили в естонській зовнішній розвідці.

Також у доповіді наголошується, що Росія “всебічно підтримує проросійські сили в українському політикумі, які прагнуть домогтися визнання російського суверенітету над Кримом та вирішення конфлікту на Сході України на продиктованих Росією умовах”.

Як повідомлялося, у “Національній оцінці загроз-2021”, підготовленій спільно Департаментом державної безпеки і воєнною розвідкою Литовської Республіки, йдеться про те, що з моменту розвалу Радянського Союзу Росія використовує «заморожені конфлікти» для втручання у внутрішні справи сусідніх країн.

 

У Bellingcat відповіли на спекуляції навколо фільму про “Вагнергейт”

УНН. Журналісти-розслідувачі з Bellingcat закликали своїх читачів вірити тільки офіційній інформації від авторів майбутнього розслідування “справи вагнерівців”, а не слухати спекуляції. Про це в Twitter написав засновник Bellingcat Еліот Хіггінс, передає УНН.

Цитата

“Ходить багато чуток про майбутній документальний фільм про “Вагнергейт” від Bellingcat, але ви повинні слухати тільки те, що говорять про це члени команди Bellingcat. Крім цього, все, що я зараз говорю, це “без коментарів”, — заяви Хіггінс.

Контекст

В останні декілька тижнів в українському інформпросторі з’явилося безліч новин щодо “Вагнергейту”, а також безпосередньо Bellingcat — більшість з посиланням на власні джерела, без будь-якого достовірного підтвердження.

Так, зокрема, кілька журналістів написали про те, що розслідування журналістів буде опубліковано незабаром, інші навпаки анонсували розкриття якоїсь інформації “15 березня” — дехто вважає, що малося на увазі саме кіно про “вагнерівців”, хоча підтверджень тому також немає.

Також, з’явилася інформація про те, нібито представники Офісу Президента України зв’язувалися з розслідувачами Bellingcat і просили останніх не публікувати розслідування. Крім того, якщо вірити журналістам, чиновники з ОП і ГУР МО провели зустріч із заступником директора британської розвідки МІ-6, і просили того чинити тиск на Bellingcat, щоб заблокувати вихід фільму. Розвідка йти назустріч ОП відмовилася.

Фільм Bellingcat

Розслідування про “вагнерівців” анонсував в минулому році болгарський журналіст, головний розслідувач Bellingcat Хрісто Грозєв. Він назвав ситуацію “прецедентом”, так як українські спецслужби фактично зробили “посміховисько” з російської розвідки, а тепер таку подію українська влада замовчує.

Також журналіст повідомив, що анонсований документальний фільм про ті події до кінця 2021 року має бути на екранах.

Що за “Вагнергейт”?

29 липня білоруськими правоохоронними органами було затримано 33 людини, деякі з них були представниками приватної військової компанії “Вагнера”. Більшість затриманих воювали на Донбасі на стороні ДНР і ЛНР, а половина — були колишніми громадянами України.

14 серпня стало відомо, що затримані на території Білорусі 32 бойовика ПВК “Вагнера” були повернуті Російській Федерації. Незважаючи на те, що Україна подавала запит на екрстрадіцію даних осіб.

Після в ряді ЗМІ з’явилася інформація про те, що СБУ і ГУР Міноборони нібито готували спецоперацію із затримання членів ПВК “Вагнера”, але “через доповідь президенту Зеленському та голові ОПУ Єрмаку” відбувся “витік інформації”, про яку “дізналися білоруські спецслужби”. Було опублікувало “записи розмов” передбачуваних “співробітників СБУ” з “членами ПВК” Вагнера“, які були згодом затримані в Білорусі.

У Службі безпеки України заявили, що дані про участь СБУ в так званій “вагнерівській спецоперації” є фейком. Також жоден співробітник не брав участі в розмовах бойовиків з вербувальником, стверджують у спецслужбі.

 

Галицька кулінарна блогерка Пані Стефа звинувачує російську письменницю у плагіаті

Львівська кулінарна блогерка Маріанна Душар, більше відома як Пані Стефа, звинуватила авторку російського видавництва «Эксмо» і дописувачку ресурсу «Яндекс Дзен» Інну Мєтєльску-Шеремєтьєву в тому, що та видає тексти та фото львів’янки за свої, приправляючи їх антиукраїнською пропагандою.

У коментарі кореспонденту Укрінформу Маріанна Душар повідомила про свої плани домогтися справедливості.

“Зараз консультуюся з юристами, що реально можна з цим зробити і як добитися справедливості», – розповіла блогерка.

За словами львівської дослідниці, про ймовірність того, що справа в суді буде виграшною, зараз важко говорити, оскільки, по-перше, – це Росія, а по-друге, справа захисту контенту в Інтернеті дуже складна. Напередодні жінка написала скаргу в службу підтримки Фейсбуку та Яндексу, наразі чекає відповіді.

Історію плагіату вона виклала на своїй сторінці у Фейсбуці.

«Ця тьотка обрала безпрограшний варіант, адже «Яндекс Дзен» в нас забанений, отже ніхто з нас не побачить плагіат і брехню. Це вона так думала. Бо якраз вчора одна добра людина мені показала цю помийну яму та звернула увагу на порушення моїх авторських прав”, – зауважила Душар.

Львівська гастроблогерка наголошує, що тексти і фотографії у неї крали неодноразово, але цей випадок вийшов за всі рамки, оскільки Мєтєльська не просто копіювала тексти, перекладаючи російською, а робила це, приправляючи антиукраїнською пропагандою. Мєтєльская переконує, що у Львові, попри все, люблять російських агресорів і підтримують такий цінний культурний зв’язок з «братами». Зокрема, рецепти їй начебто присилала львів’янка Оксана Кучеряк, а з Пані Стефою вони ледве не подруги.

“Оксанка прислала рецепт аж из самого Львова, где вопреки всему, правдами и неправдами люди читают русский Дзен, не забыли русский язык и щедро делятся с “братьями” из России секретами национальной кухни”, – цитує росіянку Душар.

9 березня Центр дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та правопорядку за антиукраїнську пропаганду та маніпуляцію інформацією громадського значення, вніс російську авторку Інну Мєтєльску-Шеремєтьєву до бази «Миротворець».

За словами Пані Стефи, росіянка використовувала не лише її авторські тексти, а й переписи, видані у Видавництві Старого Лева та фото, зроблені Укрінформом.

Про те, як понад десять років гастрономічна блогерка, дослідниця української кухні Маріанна Душар займається відновленням старих переписів, зокрема галицької кухні, яка є особливою складовою європейської спадщини, читайте в інтерв’ю на сайті Укрінформу.

 

Кремінь звернеться до Міносвіти через урочисте відкриття жіночої вбиральні у виші

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь підготував звернення до Міністерства освіти і науки України щодо службового розслідування факту відкриття жіночої вбиральні у вищому навчальному закладі напередодні 8 березня.

Як передає Укрінформ, про це Кремінь написав у Фейсбуці.

“Надзвичайно вражений такими “святковими” подіями в державному ВНЗ, в якому відкриттю жіночих вбиралень, що супроводжується адміністративним стрічково-перерізальним пафосом із лиричними викрутасами, в Україні повинен бути покладений край. Як Уповноважений підготував звернення на Міністерство освіти і науки України з метою проведення службового розслідування по факту зафіксованого “дійства”. Щось там не те…”, – написав Кремінь.

За повідомленнями ЗМІ, напередодні 8 березня у державному університеті телекомунікацій у Києві представники адміністрації урочисто, з перерізанням червоної стрічки і шампанським, відкрили відремонтовану жіночу вбиральню.

 

Не платив – отримуй: батько звинувачує дитсадок у принижені його доньки 8 березня

Дарія Поперечна, УП.Життя

У Чернівцях батько звинуватив дитячий садок у булінгу та приниженні доньки на 8 березня.

Ігор Лесько розповідає, що дитину покарали через його відмову здавати гроші на святкування батьківському комітету.

Інцидент трапився у дитячому садку №42 “Перлинка”, повідомляють у місцевому виданні АСС.

За словами тата, привітали всіх дівчаток, а його дитину спеціально принизили.

“Батьки збирали гроші на 8 березня. Привітали дівчаток. Мою дитину не привітали демонстративно.

Можна було вивести її з групи, подзвонити й сказати: “Заберіть дитину раніше”, або ще якось вирішити цю ситуацію педагогічно.

А вони привітали при всіх, а моя дитина сиділа й плакала”, – розповідає Ігор Лесько у публікації в соцмережі.

Згодом батько цю публікацію видалена, але дав коментарі ЗМІ. Чоловік називає такі дії у садочку булінгом.

Тато розповідає, що не здає гроші на святкування на вимогу батьківського комітету, оскільки не отримує звітів про витрати.

“Вони купили декілька динозавриків пластмасових і зібрали на це 300 грн. І жодних чеків, жодних звітів.

Так звані батьківські комітети збирають гроші на подарунки, на якісь незрозумілі заходи, проводять їх безпосередньо у державній установі.

Я гроші не здаю з однієї простої причини – жодних звітів мені не надають”, – розповідає Ігор Лесько.

За його словами, така ситуація трапилася не вперше, а члени батьківського комітету вже обіцяли влаштувати санкції.

Чоловік певен, що фото, де дівчина сидить окремо від інших дітей з подарунками, йому надіслали демонстративно.

“Минулими разами ми теж не здавали гроші, але питали скільки коштує подарунок, щоб не обділяти мою дитину.

Але батьківський комітет каже, що їм потрібна конкретна сума, щоб привітати й вихователів.

Я сказав, що не хочу їх вітати, хочу привітати лише мою дитину. Мені відповіли, що ні, а, отже, ваша дитина лишиться без подарунка”, – додає тато.

Дирекція дитячого садочку наразі вивчає ситуацію.

Завідувачка садочку Аліна Колибняк зазначила, що зі слів вихователів, спеціально фото ніхто не надсилав, а збір коштів – ініціатива виключно батьківського комітету.

“У садочку гроші ніхто не збирає. Все, що робить батьківський комітет, він робить на власний розсуд.

Вони мають власні групи у соцмережах і там спілкуються. Їх ніхто ні до чого не зобов’язує”, – розповіла завідувачка.

В управлінні освіти Чернівецької міської ради запевняють, що будуть розбиратися у цій ситуації і чекають пояснень від адміністрації закладу.

“Звичайно, що це неправильно, бо ніяких подарунків до 8 березня ніхто не має робити. Батьки мають робити їх вдома, а не в закладі.

Такий збір коштів недозволений. У нас є й відповідний наказ про заборону збору коштів на будь-які заходи. Чому не виконується?…

Запитаю про це директора, працівників садочка. Чекаю їхніх пояснень.

Отже, вони неправильно проводили інформування батьків, не зважають на вимоги чинного законодавства і винних будемо притягати до адміністративної відповідальності”, –  пояснює заступниця начальника управління освіти і науки Чернівецької міськради, начальниця відділу дошкільної освіти Ніна Вітковська.

 

Дівчинка, яку не привітали в садочку на 8 березня, отримала подарунок від Зеленського – УП

П’ятирічна Маргарита Лесько, яка не отримала подарунок у садочку на 8 березня, оскільки її тато відмовився здавати гроші, натомість отримала подарунок від президента Володимира Зеленського.

Джерело: Повідомлення у Facebook голови Чернівецької ОДА Сергія Осадчука

Пряма мова Осадчука: “Коли через черствість дорослих п’ятирічній Маргариті у садочку не дісталося на свято рівноправ’я жінок подарунка, це випадок для оцінки чернівецьких міських керівників.

А сьогодні Маргарита отримала презент від Президента України і розповіла по секрету про свої мрії”.

Деталі: Осадчук опублікував фото, де дівчинка отримує в подарунок ляльку в кабінеті глави ОДА.

Що цьому передувало: Після 8 березня у Чернівцях Ігор Лесько звинуватив дитячий садок у булінгу та приниженні своєї доньки.

За словами тата, привітали всіх дівчаток, а його дитину спеціально принизили, скільки він відмовився здавати гроші на 8 березня. За його словами, така ситуація трапилася не вперше, а члени батьківського комітету вже обіцяли влаштувати санкції. У дитсадку розповіли, що збір коштів – ініціатива виключно батьківського комітету.

В управлінні освіти Чернівецької міської ради розкритикували практику подарунків у закладах освіти.

 

Мінкульт підтримує відстрочення штрафів за порушення мовного закону– УП

Міністерство культури та інформаційної політики підтримує відстрочення на півтора року запровадження штрафів за порушення закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Джерело: міністр культури Олександр Ткаченко, відповідаючи на запитання журналістів на форумі “Україна 30. Культура. Медіа. Туризм”

Деталі: Коментуючи акції протесту проти змін мовного законодавства, Ткаченко зазначив, що від моменту ухвалення цього закону робилися спроби його змінити чи скасувати. Міністр пояснив, яку позицію підтримує його відомство: перш ніж штрафувати, потрібно забезпечити масовий доступ до безкоштовних курсів української мови усіх охочих.

Пряма мова: “Мова йде в одному випадку про поправки Бужанського, які відміняють штрафи в цілому і є поправки Кравчук, Потураєва та Корнієнка, які відтерміновують штрафи на півтора року до моменту введення всіх інших штрафів. Ми підтримуємо другу поправку…

Якщо ми говоримо про те, що ми спершу ставимо необхідність виписування штрафів якійсь літній жіночці з Одеси чи Харкова лише тому, що вона у своєму магазині не вміє розмовляти українською мовою, то я вважаю, що таким чином ми не переконаємо більшість населення, яка не володіє достатньою мірою українською мовою, в тому, що її потрібно вивчати. Лагідна українізація, промоція української мови, дозволить це зробити”.

Передісторія:

Верховна Рада у 2019 році ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який 16 липня того ж року набрав чинності. Він деталізував державний статус та вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу – і до освіти.

Від 16 січня 2021 року набула чинності норма про те, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Відтак інформація про товари та послуги на території України надається українською.

16 липня 2021 року набуває чинності норма про те, що кожен претендент на посаду в органах державної влади або місцевого самоврядування має складати іспит на рівень володіння українською мовою.

 

Ткаченко розповів про «м’яку силу», яка може розбити вал дезінформації з РФ

Україні необхідно працювати над власними позитивними наративами, щоб протидіяти тій дезінформації, яка йде з Росії.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сказав під час пресконференції на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Культура. Медіа. Туризм», повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми маємо працювати над власними позитивними наративами, які існують в нашій державі, щоб вона не асоціювалася зараз з війною та корупцією, а хоча б з писанками, борщем та сучасною українською модою. Тому це найголовніша м’яка сила, якою можна розбити той вал дезінформації, який йде переважно з Росії“, – сказав Ткаченко.

Він зазначив, що майбутні Центри протидії дезінформації будуть міжнародними, з координацією з партнерами з країн НАТО та іншими. За його словами, об’єднавши зусилля Україна зможе запропонувати реальні факти тим негативним наративам, над якими працюють російські ЗМІ.

“Там є цілий списочок з 12 або 15 наративів… Вони постійно повторюються в усіх меседжах, які йдуть з Росії на різних майданчиках”, – додав Ткаченко.

Як повідомлялося, в Україні з березня має розпочати працювати Центр протидії дезінформації. Планується, що Центр дасть змогу ефективно відпрацьовувати маніпуляції й фейки, які поширює країна-агресор.

 

На окупованих територіях РФ блокує інформпотік з України – МінТОТ

Російська Федерація на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу блокує теле- та радіосигнали українських мовників, обмежує інтернет та соцмережі, створюючи інформаційну блокаду.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив заступник віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко під час дискусії “Національна стійкість: як впливає окупація Криму на Україну?”

“Окупаційна влада робить все можливе, щоб відділити Крим від інформаційного потоку України. Вони намагаються припинити трансляцію телебачення та радіоканалів на Крим, намагаються обмежувати інтернет та контакти через соціальні мережі. Ми робимо все можливе, аби виправити ситуацію: ми намагаємось надати підтримку в трансляції ТБ та радіоканалів, нещодавно було прийнято рішення Кабінету Міністрів, що дозволяє нашому міністерству надавати фінансову підтримку теле- і радіомовникам», – сказав Яременко.

Він також зазначив, що Мінреінтеграції працює над питанням облаштування та уніфікації роботи всіх пунктів пропуску, які функціонують на адмінмежі з тимчасово окупованими територіями Криму та Донбасу.

На контролі, за словами урядовця, перебуває і питання прав людей.

«Ми моніторимо ситуацію з правами людей на півострові, ми ділимось інформацією з міжнародною спільнотою і, зокрема, з моніторинговою місією ОБСЄ, яка знаходиться в Україні з 2014 року. Ми також пропонуємо посилювати санкційний режим стосовно тих, хто порушує права жителів Криму», – наголосив Яременко.

Він також поінформував, що окупаційна влада Криму та Донбасу всіляко обмежують доступ громадян на підконтрольні урядові України території.

Як повідомляв Укрінформ, у лютому цього року адмінмежу з тимчасово окупованим Кримом в обох напрямках перетнули 27,3 тисячі осіб та понад 3,2 тисячі транспортних засобів. При цьому як на підконтрольну українській владі територію, так на окупований півострів прямувала приблизно однакова кількість людей. Разом з тим, за інформацією Дерприкордонслужби, протягом двох перших місяців цього року у порівнянні з аналогічним періодом минулого пасажиропотік осіб та транспортних засобів через адмінмежу з Кримом знизився на 84,4% осіб та 87,6% відповідно.

 

У МінТОТ назвали одне з найбільших завдань до «Кримської платформи»

Заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко вважає, що до початку роботи “Кримської платформи” Україна повинна прийняти ряд важливих законопроєктів.

Про це він заявив під час панельної дискусії “Національна стійкість: як окупація Криму впливає на Україну”, передає кореспондент Укрінформу.

“Ми намагаємося прийти не з порожніми руками до “Кримської платформи”, ми йдемо з цілим рядом завдань і одне з найбільших наших завдань – представити новий законопроєкт, націлений на те, щоб дати відповіді на питання тих, хто сьогодні проживає на тимчасово окупованих територіях”, – сказав Яременко.

За словами урядовця, йому приходить багато листів із запитаннями про те, що буде з людьми, які були змушені отримати російські паспорти, після деокупації захоплених територій.

“Люди задають прості питання – що станеться зі мною, якщо я взяв паспорт Російської Федерації, тому що мене змусили. Що зі мною буде, якщо я хочу жити в Україні, вважаю себе громадянином України і своє майбутнє пов’язую з Україною. Ми сподіваємося вже на початку літа представити у Верховній Раді України проєкт закону, який відповість на всі ці питання”, – зазначив Яременко.

Він уточнив, що законопроєкт вже опублікований на сайті міністерства і вже є реакція від міжнародних організацій, країн-партнерів, експертів.

“У даний час ми працюємо над поправками, вносимо зміни в законопроєкт, щоб в червні представити його у Верховній Раді”, – сказав заступник міністра.

Крім того, зазначив він, йде робота над законопроєктом про статус одного з корінних народів України – кримських татар.

“У наступному місяці буде підготовлений і представлений законопроєкт про корінні народи Криму. Ми вже представили Концепцію розвитку кримськотатарської мови, працюємо в цьому напрямку з Меджлісом кримськотатарського народу і отримали фінансову підтримку на цей рік для реалізації Концепції розвитку кримськотатарської мови”, – резюмував Яременко.

Як повідомляв Укрінформ, перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова презентувала Кримську платформу в ОБСЄ, закликавши держави-учасниці ОБСЄ взяти активну участь в її діяльності та інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року.

Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

 

Монопольні кола ведуть кампанію з дискредитації реформ в Україні – Квін

Вашингтон продовжить роботу з Києвом за всім спектром інтересів.

Про це заявила тимчасова повірена США в Україні Крістіна Квін під час Київського безпекового форуму, передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу фонду Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», який є організатором заходу.

«Як підтвердила адміністрація президента Байдена, Сполучені Штати залишаються вірними Україні як одному з наших найближчих партнерів та друзів, і ми продовжуємо співпрацювати за всіма напрямками наших широких взаємних відносин», – наголосила Квін у відеозверненні до учасників форуму.

На думку тимчасової повіреної у справах США, станом на сьогодні можна визнати, що Президент Володимир Зеленський зіткнувся з проблемами на шляху.

вирішення таких питань, як врегулювання конфлікту на сході України та боротьба з корупцією, яка є «значною перешкодою для всебічного економічного зростання і євроатлантичної інтеграції України».

Квін наголосила, що основні напрямки політики США щодо України мають широку двопартійну підтримку у Вашингтоні, і вони є послідовними за адміністрації президентів обох партій. «Ми й надалі співпрацюватимемо з Україною, щоб просувати вперед її євроатлантичні прагнення і будувати заможнє майбутнє для всіх українців. Наше партнерство включає конкретну підтримку в просуванні реформ верховенства права та економічне зростання в країні, а також її боротьбу проти російської агресії в усіх формах», – повідомила тимчасова повірена.

Вона нагадала, що протягом періоду з 2014 року Сполучені Штаті надали Україні допомоги на 4,5 млрд дол., і ця підтримка продовжуватиме відігравати ключову роль у просуванні реформ та зміцненні безпеки.

За словами дипломата, нове керівництво у Вашингтоні активно підтримує Україну: «І президент Байден, і державний секретар Блінкен нещодавно підтвердили нашу політику щодо Криму в сьомі роковини російської окупації півострова».

Коментуючи зусилля керівництва України щодо боротьби з корупцією, Квін зазначила: «Ми стали свідками наполегливої протидії з боку впливових монопольних кіл, які прагнуть підірвати незалежність та ефективність антикорупційної інфраструктури України, намагаючись уникнути відповідальності за свою корупційну поведінку».

«Ці впливові монопольні кола також проводять широку кампанію дезінформації, спрямовану на дискредитацію реформ в Україні та її курсу на захід», – наголосила дипломат.

Вона нагадала, що держсекретар США Блінкен також виступив проти корупції, оголосивши нещодавно про внесення Ігоря Коломойського до санкційного списку.

Водночас тимчасова повірена в справах США позитивно оцінила ухвалення Верховною Радою в першому читанні реформи Служби безпеки України, а також зобов’язання з боку Зеленського провести комплексну судову реформу – дуже необхідний крок для зменшення корупції в Україні.

Як повідомляося, Київський безпековий форум – це міжнародний форум України з проблем війни і миру, української та глобальної безпеки, заснований фондом «Відкрий Україну» у 2007 році.

 

Ревізіоністська політика Кремля стосується не лише України, а й США – дипломат

Москва намагається просувати свою ревізіоністську політику ще з 2004 року, і ця політика Кремля стосується не лише України, а й США.

Про це заявив посол США в Україні у 1998-2000 роках Стівен Пайфер під час Київського безпекового форуму, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу КБФ.

«І ми маємо об’єднати зусилля заради того, щоб ви могли захистити себе на Сході та повернути Крим та щоб ціна російської агресії була дуже високою», – заявив дипломат.

Він підкреслив, що США дуже серйозно підтримують Україну від самого початку російської агресії. «Скажу більше: з моменту проголошення незалежності України ми завжди.

підтримували незалежну, територіально захищену Україну», – заявив Пайфер.

Як повідомлялося, на Київському безпековому форумі 10 березня презентовано спільне звернення понад 70 українських та американських діячів «12 пунктів стратегічного партнерства між Сполученими Штатами та Україною», ініційоване КБФ.

 

США мають зробити все, щоб Nord Stream 2 не був завершений – Гербст

США мають зробити все, аби запобігти реалізації російського проєкту “Північний потік-2”, який принесе шкоду Східній Європі.

Про це заявив директор Центру Євразії Атлантичної ради, посол США в Україні у 2003-06 роках Джон Гербст під час презентації звернення українських і американських політиків, дипломатів та експертів “12 пунктів для зміцнення стратегічного партнерства Сполучених Штатів Америки та України”, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу Київського безпекового форуму.

“Ми не можемо дозволити Росії реалізувати свій геополітичний проєкт, який буде шкідливим не лише для України, а й для Європи в цілому… Східна Європа буде страждати, тому ми маємо зробити все, щоб цей проєкт не був завершений”, – зазначив Гербст.

За його словами, адміністрація Байдена має дуже хороше розуміння ситуації в Україні та планів Кремля щодо неї. “Але є проблема: певні люди в адміністрації Байдена вважають, що відносини з Німеччиною є дуже важливими, вони були дещо зіпсовані під час адміністрації Трампа, і тепер ці люди намагаються виправити ситуацію. Але дуже важливо, щоб це не відбулося за рахунок України”, – підкреслив дипломат.

На його думку, США необхідно або працювати з німецькою стороною для того, щоб зупинити “Північний потік-2”, або знайти таке рішення цієї проблеми, яке відповідало б інтересам і Європи, і України. “Тут немає простого шляху розв’язання”, – наголосив дипломат, зауваживши, що Росія використовує газ як геополітичну зброю.

Директор Центру Євразії Атлантичної ради вважає, що президентові США Джозефу Байдену доведеться запроваджувати щодо Росії санкції на кшталт поправок Джексона-Веніка і, можливо, одночасно працювати з Німеччиною, аби не знаходити вуглецевий еквівалент Будапештському меморандуму.

Як повідомляв Укрінформ, газопровід «Північний потік -2» з РФ до Німеччини, довжина якого перевищує 1 200 кілометрів, побудований на 94%. Рік тому завдяки американським санкціям будівництво «Північного потоку-2» було призупинене, однак російська сторона поновила роботи власними силами за згодою німецької сторони.

Україна виступає проти будівництва цього газопроводу. Його противниками також є США, Польща та країни Балтії

 

У Раді ініціюють меморандум стратегічного партнерства з Конгресом США

Заступниця Голови ВР Олена Кондратюк ініціює підготовку Меморандуму стратегічного партнерства між Верховною Радою і Конгресом США.

Як передає Укрінформ, про це вона заявила під час виступу на Київському безпековому форумі «12 пунктів стратегічного партнерства США та України», повідомляє пресслужба Верховної Ради.

Вона відзначила, що 2021 рік – рік 30-ї річниці Незалежності України, проголошеної у Верховній Раді, а також встановлення дипломатичних відносин між Україною та США.

«Тому було б глибоко символічним, щоб 2021-й став роком активної реалізації нашого стратегічного партнерства, зокрема, міжпарламентського. І сьогодні, з нагоди 30-річчя Незалежності України та українсько-американських відносин, я хочу ініціювати підготовку Меморандуму стратегічного партнерства між Верховною Радою і Конгресом США», – зазначила Кондратюк.

На її переконання, такий документ посилить підписаний 15 червня 2017 року у Вашингтоні Меморандум про співробітництво між найвищими законодавчими органами України та США, надасть нового подиху і окреслить реальні кроки міжпарламентської взаємодії.

На думку Кондратюк, Верховна Рада цього скликання здатна зробити дуже серйозні кроки у системній розбудові українсько-американської міжпарламентської взаємодії, яка може стати прикладом для всієї системи українсько-американських двосторонніх відносин.

«Верховна Рада і Конгрес США мають відігравати ключову роль у справі протидії російському агресору, реалізації ефективної і жорсткої санкційної політики аж до повного звільнення української землі від окупантів, включно з Кримом і частиною Донецької і Луганської областей. У наданні Україні вже найближчим часом реального Плану дій для членства в НАТО», – переконана вона.

За словами заступниці Голови ВР, дуже важливою є консолідація і синхронізація спільних зусиль з метою імплементації та розширення санкцій проти Російської Федерації та підтримки суверенітету і територіальної цілісності нашої держави.

«Це також забезпечення максимального врахування інтересів України в процесі узгодження обома палатами Конгресу кошторису та напрямів допомоги Україні. Спільна протидія спорудженню російського газопроводу “Північний потік – 2” та ухвалення законодавства про запровадження цільових санкцій проти компаній, що беруть участь у реалізації цього геополітичного, а не економічного проєкту», – уточнила вона.

Кондратюк також подякувала американським партнерам за послідовну підтримку на шляху утвердження незалежності України, розбудови демократії та антикорупційних органів, формування громадянського суспільства.

Вона висловила окрему вдячність від імені парламенту й керівництва Верховної Ради за спільну успішну реалізацію програм і проєктів USAID РАДА, спрямованих на втілення парламентської реформи.

Насамкінець Кондратюк закликала українську владу врахувати підготовлений Київським безпековим форумом програмний документ «12 пунктів стратегічного партнерства США та України».

Як повідомлося, спеціальне засідання Київського безпекового форуму проходить 10 березня у столиці України.

 

Штати та ЄС можуть разом допомагати Україні боротися з корупцією – експерт

США за нової адміністрації та ЄС можуть краще поєднати зусилля на українському напрямку, якщо не в посиленні тиску на Росію, то в підтримці внутрішніх реформ в Україні.

Про це заявила експерт берлінського Фонду «Наука і політика» Сюзан Стюарт під час дискусії на тему «Безпека людини під час криз», організованій Фондом Генріха Бьолля, передає кореспондент Укрінформу.

Наразі, за спостереженням Стюарт, з Вашингтона надходять два чіткі сигнали: те, що стосується готовності допомогти Україні в ефективнішому протистоянні російській агресії, і те, що стосується питань просування демократії та особливо боротьби з корупцією всередині країни.

Президент Джо Байден «однозначно знає набагато більше про Україну, аніж попередні президенти», він зацікавлений в ній, зазначила експерт. Але застерегла українську владу проти того, аби та «робила занадто велику ставку на це».

У поєднанні зусиль США і ЄС Стюарт бачить наразі два варіанти: «сторони могли б, умовно кажучи, сісти за стіл та вирішити, чи готові вони значно посилити тиск на Росію, ніж було до цього часу, з метою спробувати досягти більше прогресу стосовно поведінки РФ на Донбасі; або, якщо вони не хочуть цього робити, просто визнати, що наразі Росія не змінюватиме свою позицію, і відтак треба більше сфокусуватися на заохоченні української сторони зосередитися на досягненні якомога більшого числа покращень на підконтрольних територіях». Стюарт вважає це «фундаментальним вибором», який має бути зроблений.

Щодо боротьби з корупцією, вона бачить свого роду «злиття інтересів та занепокоєнь» США і ЄС з огляду на розвиток подій в Україні. Це можна було спостерігати під час кризи навколо Конституційного Суду та всього блоку, який стосується антикорупційних інституцій. Отже, Стюарт вважає «реалістичним», що з цього питання США і ЄС можуть дійти згоди та працювати разом.

Як повідомлялося, зі зміною адміністрації США відносини між цією країною та ЄС, зокрема, Німеччиною, значно покращилися. Водночас між сторонами залишаються розбіжності в поглядах на певні питання зовнішньої політики. Однією з таких тем у відносинах між Вашингтоном і Берліном залишається проєкт «Північний потік 2», який ФРН категорично не хоче використовувати як важіль тиску на Москву.

 

США і Британія мають долучитися до нормандського формату – Яценюк

США і Велика Британія мають долучитися до нормандського формату як підписанти Будапештського меморандуму.

Таке переконання висловив голова Київського безпекового форуму, прем’єр-міністр України у 2014-2016 роках Арсеній Яценюк під час презентації спільного звернення українських та американських діячів «12 пунктів стратегічного партнерства між Сполученими Штатами та Україною», повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу КБФ.

Яценюк підкреслив, що підписанти звертаються до США щодо необхідності більш активної участі в нормандському форматі. Він нагадав, що 2014-го існував Женевський формат, в якому США були присутні.

Голова КБФ також провів історичну паралель із висадкою союзних військ у Нормандії 1944 року. «Тоді розпочався шлях до визволення Європи. Сьогодні в новому нормандському форматі, де є Франція і Німеччина, має бути шлях до звільнення Європи від російської імперської агресії. І в цьому форматі, як і в далекому 1944 році, мають бути присутні Сполучені Штати Америки та Велика Британія як підписанти Будапештського меморандуму», – заявив політик.

Він висловив переконання, що наші союзники «мають стати пліч-о-пліч з Україною для того, щоби повернути мир на територію України на українських умовах».

Як повідомлялося, звернення «12 пунктів стратегічного партнерства між Сполученими Штатами та Україною» ініційоване КБФ, заснованим Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну». Заяву підписали понад 70 українських і американських діячів.

 

«Крим.Реалії» заявляє про тиск спецслужб РФ на майже 60 своїх журналістів

Майже 60 журналістів проєкту “Крим.Реаліі” зазнали тиску з боку російських спецслужб в окупованому Криму і були змушені або припинити співпрацю, або виїхати з території півострова.

Про це керівник проєкту Володимир Притула розповів під час панельної дискусії “Національна стійкість: як окупація Криму впливає на Україну”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Серед тих, проти кого були спрямовані репресивні удари, були і журналісти. Тільки в нашому проєкті “Крим.Реалії” близько 60 журналістів зазнали тиску з боку російських спецслужб. 27 з них були змушені призупинити співпрацю з “Крим.Реалії” через тиск на них… Ще 29 були змушені залишити Кримський півострів – хто ще у 2014 році, як я, наприклад, хтось пізніше, як наш автор Микола Семена, який рік тому зміг покинути Крим”, – заявив Притула.

За його словами, всі, хто сьогодні працює в Криму “в полі”, роблять це нелегально, ризикуючи не лише своєю свободою, а й життям. Зокрема, відомі випадки, коли журналістів викрадали, і їхнє життя опинялось у небезпеці.

Притула також зупинився на діяльності громадських журналістів у Криму. Він уточнив, що йдеться про людей, які раніше ніколи не писали, не фотографували і не заробляли цим гроші.

“Десятки таких журналістів у Криму, поширюючи інформацію про обшуки, зазнали удару з боку російських спецслужб. Багато з них заарештовані і засуджені за страшними статтями, отримали 10-15 років позбавлення волі – про це говорили і міжнародні, і українські журналістські організації. Це Наріман Мемедемінов, Сервер Мустафаєв, Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв і багато інших. Такі громадські журналісти заслуговують на нашу повагу”, – заявив Притула.

 

Роскомнадзор сповільнив роботу Twitter, а натомість “підвисли” сайти влади

УП

Роскомнадзор вирішив сповільнити швидкість роботи Twitter на території Росії з 10 березня через те, що соцмережа не видаляє протиправний контент.

Джерело: Медуза з посиланням на Роскомнадзор, РБК з посиланням на провайдерів РФ

Дослівно: «З метою захисту російських громадян і примусу інтернет-сервісу до виконання законодавства на території Російської Федерації щодо Twitter з 10 березня вжиті заходи централізованого реагування, а саме первинне сповільнення швидкості роботи сервісу згідно з регламентом».

Деталі: Відзначається, що сповільнення буде реалізоване на 100% мобільних пристроїв і на 50% стаціонарних пристроїв.

У Роскомнадзорі додали, що якщо Twitter продовжить ігнорувати вимоги російського закону, то «заходи впливу» будуть продовжувати аж до блокування.

Причиною такого рішення назвали те, що соцмережа з 2017 роки не видаляє на вимогу регулятора «контент, що схиляє неповнолітніх до скоєння самогубств, що містить дитячу порнографію, а також інформацію про використання наркотичних засобів».

Роскомнадзор заявив, що за цей час направив у Twitter понад 28 тисяч скарг, але 3168 матеріалів із забороненою інформацією досі не видалили.

Відзначається, що «останнім яскравим прикладом» стало те, що Twitter на відміну від інших соцмереж не вилучив заклики до неповнолітніх про вчинення масового суїциду 3 березня 2021 року.

Після того як Роскомнадзор оголосив про уповільнення роботи Twitter, сайт відомства перестав відкриватися. Також не працюють сайти Кремля, уряду Росії, Держдуми і прем’єр-міністра РФ.

Пізніше перестали завантажуватися також сайти Слідчого комітету, Мінфіну РФ, Мінціфри РФ і деяких інших відомств Росії.

Відзначається, що сайт самого Twitter працює як і раніше.

Заступник голови Роскомнадзора Вадим Суботін заявив, що уповільнення трафіку Twitter стосується тільки передачі фото і відео.

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що «ніякого бажання нічого ні у кого блокувати немає, але вживати заходів щоб змусити ці компанії виконувати закони – це цілком обґрунтовано».

Він додав, що у росіян повинна бути можливість мати доступ до всіх світових ресурсів, але «не може бути, щоб якісь компанії були поза правовим полем».

Пєсков також заявив, що у Кремлі проблеми з доступом до сайтів президента і уряду не помітили.

За даними російських провайдерів, Роскомнадзор може обмежувати швидкість роботи Twitter через обладнання, яке встановлене на мережах операторів зв’язку за законом «про суверенний рунет».

У цьому випадку від самих операторів нічого не залежить, оскільки Роскомнадзор вживатиме заходів самостійно.

Провайдери пояснили, що в першу чергу сповільнення швидкості роботи Twitter може відбитися на завантаженні зображень і відео.

Відзначається, що сервіс Downdetector вже фіксує зростання кількості скарг користувачів на роботу соцмережі.

Передісторія:

Так званий «Закон про суверенний рунет» вступив в дію 1 листопада 2019 року. Згідно з ним усі оператори Росії повинні встановити спеціальне обладнання, надане Роскомнадзором, через яке відомство зможе керувати маршрутизацією трафіку в разі виникнення загроз цілісності і безпеки роботи інтернету.

Це ж обладнання обмежує доступ до заборонених в Росії ресурсів.

 

У посольстві США назвали два головних виклики, які заважають Україні розвиватися

УП

На думку тимчасової повіреної у справах США в Україні Крістіни Квін, найбільше розвитку України заважають російська агресія на сході та корупція.

Як пише «Європейська правда» з посиланням на УНІАН, про це вона сказала під час презентації Київським безпековим форумом документа «12 пунктів стратегічного партнерства між США та Україною».

Дипломат зазначила, що за адміністрації Джо Байдена Україна залишатиметься для США одним з найближчих партнерів і друзів і може розраховувати на підтримку у таких пріоритетних питаннях, як врегулювання конфлікту на сході України та боротьба з корупцією, яка є значною перешкодою для всебічного економічного зростання і євроатлантичної інтеграції України.

На її думку, президент Володимир Зеленський, намагаючись знайти вирішення цих двох пріоритетних питань, зіткнувся з викликами.

«Я думаю, ми усі можемо визнати це: у процесі мирного врегулювання, спроби України пожвавити переговори були в основному заблоковані російською непоступливістю, а щодо боротьби з корупцією – ми стали свідками наполегливої протидії з боку впливових монопольних кіл, які прагнуть підірвати незалежність та ефективність антикорупційної інфраструктури України, намагаючись уникнути відповідальності за свою корупційну поведінку. Ці монопольні кола також проводять широку кампанію дезінформації в Україні, спрямовану на дискредитацію порядку реформ в Україні та її курсу на Захід», – наголосила Квін.

Водночас, зазначила вона, додає надії прогрес із деякими ключовими реформами, як очікуваний запуск ринку землі, ухвалення проєкту про реформу СБУ у першому читанні.

«Нещодавно президент зобов’язався проводити комплексну судову реформу, що є дуже необхідним кроком для зменшення корупції в Україні», – додала вона.

Крістіна Квін зазначила, що США продовжать допомагати Україні зміцнювати незалежні інституції, «починаючи від Нацбанку й антикорупційних органів і закінчуючи судовою системою», тому що їхня роль є ключовою у боротьбі із впливом зацікавлених осіб

 

ЄС схвально оцінює санкції США проти Коломойського –  УП

Євросоюз схвально оцінює санкції США, запроваджені проти українського олігарха Ігоря Коломойського.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це у відповідь на запит Deutsche Welle сказав речник Європейської служби зовнішніх справ Петер Стано.

“ЄС підтримує рішення Сполучених Штатів запровадити заборону на в’їзд для пана Коломойського за значні корупційні діяння під час його роботи як високопосадовця в українській владі”, – цитує його DW.

Він також наголосив на важливості розслідування шахрайства у Приватбанку в Україні.

Крім того, Петер Стано зауважив, що ЄС і США важливо координувати свою політику у питаннях, де вони мають спільні інтереси, і це питання вже обговорювалося під час останніх контактів на найвищому рівні.

Речник вказав на те, що у санкційних режимах Євросоюзу, які мають стосунок до України, немає “критерію, який би дозволяв накладати санкції на осіб, відповідальних за корупцію”.

Нагадаємо, 5 березня США запровадили санкції проти українського олігарха Ігоря Коломойського. У Держдепі пояснили, що як керівник Дніпропетровської області з 2014 по 2015 рік Коломойський був причетний до корупційних дій, що підривали верховенство права та віру української громадськості в демократичні інститути та громадські процеси, включаючи використання його політичного впливу та владних повноважень для особистої вигоди.

 

Нова посол розповіла, чого буде домагатися для України від США – УП

Нова посол України у США Оксана Маркарова напередодні початку своєї роботи у Вашингтоні розповіла, чого буде домагатися від Сполучених Штатів на своїй посаді.

Про це вона розказала в інтерв’ю “Суспільному“, повідомляє “Європейська правда“.

“Для нас ключове – це питання війни, у якій перебуваємо, анексованого Криму, звільнення незаконних територій Донецької і Луганської областей. Тож це питання захисту – все, що наш партнер може зробити для підтримки нашої позиції і стримання з одного боку агресора, але з іншого мотивування його через інші механізми піти з нашої території”, – сказала Маркарова.

Вона додала, що Україні потрібне постійне посилення санкцій, щоб ціна для агресора “ставала такою, щоб мотивувала його піти”.

“Санкції повинні збільшуватися, розширюватися, бути всеосяжними”, – наголосила вона.

“Друге – це розвиток нашої спроможності. Коли ми говоримо про військову допомогу зброєю – летальною, нелетальною, будь-якою іншою, – це не про передачу якихось катерів, а розбудову військової спроможності”, – відзначила Маркарова.

За її словами, важливим є також захист у Чорноморському басейні.

“Ми не говоримо тільки про кораблі, тільки про системи захисту – це питання напрацювання загальної системи, яка включає в себе і управління, і тренінги, і безпосередньо роботу з нашими військовими, і, звичайно, техніку та її обслуговування. Загалом це наближення нашої системи оборони до стандартів НАТО  – воно й передбачає дуже багато цих питань”, – підкреслила Маркарова.

25 лютого президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Оксани Маркарової надзвичайним і повноважним послом України у Сполучених Штатах Америки.

Оксана Маркарова була міністром фінансів України з 8 червня 2018 (до 22 листопада – в.о.) до 4 березня 2020 року, залишившись на посаді після виборів до Верховної ради та зміни уряду.

 

Авіація НАТО провела навчання поблизу Одеси– УП

Вранці 10 березня літаки чотирьох країн НАТО тренували взаємодію в бойових умовах над Чорним морем.

Джерело: “Думська” з посиланням на НАТО

Деталі: Повідомляється, що два французькі винищувачі Rafale піднялися з авіаносця “Шарль де Голль” в Середземному морі та імітували повітряну атаку на групу тральщиків Другої протимінної групи НАТО SNMCMG2, які слідували в Одесу.

По дорозі французькі літаки дозаправилися в повітрі від італійського літака-заправника KC-76. Від умовних противників кораблі обороняли в небі три румунські винищувачі F-16.

Ситуацію над морем моніторив літак дальнього радіолокаційного виявлення АВАКС НАТО, який вилетів з турецької Коньї

Передісторія: 10 березня біля причалу Одеського морського вокзалу пришвартувалися 4 кораблі 2-ї постійної протимінної групи НАТО.

 

Понад 10 колишніх “беркутівців” ідентифікували серед білоруських спецпризначенців –  УП

Деякі співробітники колишнього спецпідрозділу “Беркут” МВС України тепер служать у спецпідрозділах Білорусі, серед мінських спецпризначенців виявили понад 10 колишніх бійців “Беркуту”.

Джерело: білоруське видання “Новы час“, третя частина розслідування Дениса Івашина, а також коментар Івашина для телеканалу “Настоящее время”

Деталі: Після Революції гідності деякі з “беркутівців” виїхали в Росію чи в окупований Крим, а деякі – в Білорусь. Приїхавши в Білорусь навесні 2014 року, колишні “беркутівці” отримали білоруське громадянство і, ймовірно, тепер розганяють місцеві мітинги.

Завдяки витоку баз даних білоруського МВС у 2018 році про тих, хто стоїть у черзі на службове житло, журналісти змогли встановити імена кількох колишніх “беркутівців”, які вирішили служити в Мінську. Сприяли встановленню цих осіб і документи судових розглядів.

Серед тих, кого вдалося ідентифікувати як експрацівників “Беркуту”, такі працівники мінського загону міліції особливого призначення (ЗМОП, біл. АМАП – Атрад міліцыі асобага прызначэння): Євгенія Лисак, Микола Черепін, Ігор Запалух, Сергій Гавриляк, Дмитро Анцупов, Анатолій Примак, Сергій Кімінчижі, Сергій Панасенко. Микола Стогорняк.

За даними Івашина, ці люди не проходять у кримінальних справах в Україні, але він спрямував запит до силових відомств України.

Журналіст встановив, що Лисак, Панасенко, Стогорняк, Запалух, Гавриляк і Анцупов служили в миколаївському “Беркуті”, а Кімінчижі – з Одеси.

Запалух тепер служить старшим лейтенантом у мінському ЗМОПі, також у лавах білоруської міліції служать три капітани з України: Гавриляк, Кімінчижі і Анцупов.

Ігор Запалух є заступником командира оперативно-бойового взводу ЗМОП Мінського міськвиконкому, має звання старшого лейтенанта міліції. За словами персоналу, він поєднує посаду заступника командира частини з обов’язками снайпера.

За деякими даними, Запалух був поранений 18 лютого 2014 року біля Маріїнського парку  у Києві, на вулиці Грушевського.

За даними ініціативи колишніх білоруських силовиків BYPOL, 36-річна Євгенія Лисак є фельдшером і має звання старшого прапорщика міліції в Мінську.

32-річний Микола Черепін отримав громадянство Білорусі і служить командиром 9-го взводу 3-ї оперативної роти спецпризначенців Мінського міськвиконкому, має звання прапорщика міліції.

Пряма мова журналіста Івашина: “Уже на цей момент виявлено понад 10 колишніх бійців “Беркута”. Велика частина з них безпосередньо служить у білоруській міліції, а саме в лавах мінського столичного та обласного ОМОНу.

Ці люди обіймають різні посади. Є, наприклад, серед них і старшини, і прапорщики, старші прапорщики, а також офіцерський склад.

Наприклад, старшим лейтенантом у мінському ОМОНі служить Ігор Запалух – він є заступником командира ланки взводу оперативно-бойового призначення, це такий спецпідрозділ. Займається він в основному підтримкою силових операцій. Він окрім усього іншого також є снайпером. Був снайпером і в українському “Беркуті” миколаївського підрозділу.

Тут уже має бути й інтерес українських спецслужб, тому що потрібно визначити його можливу причетність до так званої “чорної роти” Дмитра Садовника.

Крім нього в лавах білоруської міліції служать аж три капітани – це Сергій Гавриляк, Сергій Кімінчижі і Дмитро Анцупов. Двоє з них – Гавриляк і Анцупов – це екс-бійці миколаївського “Беркута”, а Сергій Кімінчижі, як встановлено, служив у підрозділі одеського “Беркута”.

Всі ці люди на даний момент служать безпосередньо в лавах білоруської міліції. Крім усього іншого, деякі з них були також зафіксовані безпосередньо при затриманнях білоруських громадських активістів під час масових акцій протесту, які проходили в Білорусі зі серпня по листопад 2020 року”.

 

Кремль заявив, що Туреччина зрозуміє нібито “правильність позиції Росії” щодо Криму

УНН. Кремль впевнений, що Туреччина з часом зрозуміє нібито “правильність позиції Росії” щодо окупації українського Криму. Про це журналістам заявив у середу прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков, передає УНН з посиланням на федеральне агентство ТАСС.

Деталі

Анексію Криму Росією представник Кремля назвав “темою, яка відноситься до категорії розбіжностей (РФ і Туреччини)”. “Ми не приймаємо позицію Туреччини по Криму, разом з тим ми терпляче продовжуємо роз’яснювати нашу позицію”, — підкреслив Пєсков. “Ми впевнені, що рано чи пізно наші турецькі колеги і партнери зрозуміють правильність і обґрунтованість позиції Російської Федерації”, — заявив представник Кремля.

При цьому він вказав, що розбіжності Москви і Анкари щодо окупованого Криму не впливають на партнерські відносини двох країн. “Для нас такого питання, як кримське, просто не існує”, — сказав Пєсков.

“Безумовно, Туреччина — це дуже важливий партнер Російської Федерації, це стратегічний партнер”, — констатував прес-секретар глави Кремля. Для прикладу він навів “щільну взаємодія практично зі всіх регіональних питань”. “Триває тісна щільна взаємодія з турками в рамках центру в Азербайджані з моніторингу дотримання умов припинення вогню і виконання зобов’язань, які взяли на себе сторони з тристороннього документу (Азербайджан, Вірменія, РФ по врегулюванню в Нагірному Карабасі), ведеться дуже активна взаємодія з Сирії”, — перерахував Пєсков. За його словами, “не дивлячись на складні моменти, які траплялися у Сирії, двом президентам (РФ і Туреччини) завжди вдавалося знайти компроміс”. “Ми високо цінуємо політичну волю наших партнерів до пошуку компромісів навіть у складних ситуаціях”, — запевнив представник Кремля.

Він також звернув увагу на те, що РФ і Туреччина мають “великий комплекс торгово-економічних відносин”. Пєсков назвав таку кооперацію “головним фундаментом відносин”, нагадавши, що “мова йде про довгострокові проекти, про співпрацю в області енергетики” та інших сферах. “Мова йде про реальне партнерство, взаємовигідне партнерство”, — сказав представник Кремля.

Контекст

Раніше в грудні 2020 року Кремль заявив, що Росія продовжить “терпляче і послідовно доводити” до Туреччини свою позицію про нібито приналежність анексованого українського Криму, це питання залишається серйозною розбіжністю між двома країнами.

2 грудня міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу за підсумками переговорів в Анкарі з українським колегою Дмитром Кулебою заявив, що Туреччина вітає ініціативу України зі створення “Кримської платформи” — переговорного майданчику з питань анексованого Криму. Раніше про створення такого формату для координації міжнародних зусиль, спрямованих на повернення Криму до складу України і захист прав жителів півострова повідомили в Україні.

У жовтні президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган також в черговий раз заявив, що Туреччина не визнає анексію Криму Росією.

 

В Україні за добу – 6 377 випадків коронавірусу

10.03.2021, 08:12

В Україні за минулу добу, 9 березня, зафіксували 6 377 випадків COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

“6 377 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 10 березня 2021 року. Зокрема, захворіли 309 дітей та 263 медпрацівники”, – зазначив Степанов.

За його словами, за минулу добу госпіталізовано 1 904 особи, летальних випадків – 219, одужало 5 687 осіб. Крім того, за добу здійснено 64 126 тестувань (зокрема методом ПЛР – 33 904, методом ІФА – 15 116, досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 15 106).

“За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (644), Одеській (586), Вінницькій (575), Чернівецькій (533) та Львівській (523) областях”, – додав Степанов.

За весь час пандемії в Україні захворіло 1 416 438 осіб, одужало 1 204 916 осіб, летальних випадків – 27 423, проведено ПЛР-тестувань – 7 188 346.

Як повідомлялося, в Україні станом на 8 березня зареєстрували 3 261 новий випадок COVID-19, померли 76 осіб.

В Україні зробили майже 23,5 тисячі щеплень від «корони»: в яких регіонах найбільше10.03.2021 10:26

За минулу добу, 9 березня, від COVID-19 було щеплено 4 362 осіб, загалом першу дозу вакцини в Україні отримали 23 480 осіб.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті МОЗ “Вакцинація від COVID-19”

“За минулу добу в Україні проти COVID-19 було щеплено 4 362 особи. З них вакциновано 1 дозою – 4 362 людини, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) – 0 осіб. Усього з початку кампанії з вакцинації щеплено 23 480 осіб, всі вони отримали 1 дозу вакцини”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що вакцинацію здійснювала 81 мобільна бригада з імунізації.

Найбільшу кількість щеплень за 9 березня 2021 року було проведено у Донецькій області – 660 щеплень, а за весь період вакцинальної кампанії – також у Донецькій області – 3 134 щеплення.

Як повідомляв Укрінформ, за минулу добу зареєстровано 6 377 випадків зараження коронавірусом, одужали 5 687 людей. З початку пандемії на коронавірусну хворобу захворіли 1 416 438 осіб.

 

Лещенко показав температуру після щеплення Covishield

УНН. Колишній нардеп та член Наглядової Ради “Укрзалізниці” Сергій Лещенко повідомив, як почувається після щеплення від COVID-19 вакциною Covishield, повідомляє УНН.

Деталі

“Після вакцинації Covishield — температура 36,6. Є легке відчуття, подібне до крепатури. Нічого не болить, місце уколу лише на дотик таке, наче там легкий синець”, — написав він у Facebook.

Також Лещенко розповів, як отримав вакцину.

“Вакцинувався від коронавірусу тією самою індійською вакциною Covishield. Проти препарату зараз ведеться цілеспрямована інформаційна війна — як політиками старої формації всередині України, так і російською пропагандою ззовні. В результаті, є багато відмов у першій хвилі вакцинації.

Міністерство охорони здоров’я видало зміни до наказу. Це дозволяє, замість утилізації невикористаних доз, вакцинуватися ними публічним особам та громадським діячам. Адже у флаконі 10 доз, а після його відкриття вакцину можна використовувати протягом 6 годин, після чого решта має знищуватися. Тому краще направляти їх на популяризацію за допомогою медійних осіб”, — зазначив він.

Вакцинація в Україні

Вакцинація від COVID-19 в Україні стартувала 24 лютого, першим щеплення отримав лікар із Черкас — вакциною Oxford/AstraZeneca (COVISHIELD). З публічних осіб першим вакцинувалася міністр охорони здоров’я Максим Степанов. За ним були Президент Володимир Зеленський і головний санлікар Віктор Ляшко. До того ж вакциною Covishield/AstraZeneca щепився духовний лідер послідовників буддизму Далай-лама та його оточення.

Станом на 10 березня в Україні вакцинувалось вже більше 23 тисяч людей і скарг на серйозну “побочку” на зафіксовано.

 

Не гівно: нардеп від “ЄС” Гончаренко розповів, як почуває себе після вакцинації Covishield

УНН. Попри критику партійного лідера “ЄС” Петра Порошенко, нардеп Олексій Гончаренко прищепився від COVID-19 вакциною Covishield. Про самопочуття він розповів в коментарі УНН.

Цитата

“Пройшло все добре, вчора почував себе відмінно. Сьогодні маю невелику температуру, таке собі почуття, але така реакція буває і це нормально. Я вважаю, що потрібно пропагувати вакцинацію, і тому я пішов і зробив”, — зазначив він.

Порівнюючи вакцини, Гончаренко назвав Сovishield “Жигулі”.

“Звичайно, я особисто бажав зробити і використати щеплення Pfizer, і щоб в Україні її всі використовували. Але наведу таку аналогію: Pfizer це Mercedes, AstraZeneca це Fiat, а CoviShield це як колись будували завод по технології Fiat, але випускали Жигулі. CoviShield це Жугулі.

Але Жигулі це теж машина, на ній теж їздять люди. І тут так само. Я би бажав, щоб в Україні була краща вакцина, але яка є така є, вона безпечна, нею можна і потрібно користуватися. Вона так само врятує чиєсь життя 100%”, — наголосив Гончаренко.

Раніше

Петро Порошенко розкритикував ввезену в Україну вакцину AstraZeneca/Covishield, назвавши її “гівном”. Та разом з тим, станом на 10 березня в Україні вакцинувалось вже більше 23 тисяч людей і скарг на серйозну “побочку” не зафіксовано.

Вакцинація від COVID-19 в Україні стартувала 24 лютого, першим щеплення отримав лікар із Черкас — вакциною Oxford/AstraZeneca (COVISHIELD). З публічних осіб першим вакцинувалася міністр охорони здоров’я Максим Степанов. За ним були Президент Володимир Зеленський і головний санлікар Віктор Ляшко. До того ж вакциною Covishield/AstraZeneca щепився духовний лідер послідовників буддизму Далай-лама та його оточення.

 

Ведуча Алла Мазур щепилась вакциною Covishield: 2 млн померло від COVID-19, і жодної людини – від вакцини

УНН. Відома телеведуча Алла Мазур зробила щеплення від COVID-19 вакциною Covishield. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook, повідомляє УНН.

Цитата:

“Як і обіцяла, зробила перше щеплення вакциною Covishield (індійський аналог AstraZeneca). Бо є проблема: дика антивакцинаторська хвиля в Україні. Зокрема, проти цієї індійської вакцини. Я переконана: щепитися нею незрівнянно безпечніше, ніж лишитися зараз нещепленим. Статистику ми вже наводили в ТСН Тиждень: два з половиною мільйони мертвих на планеті від Covid-19. І жодного — від вакцини“,- написала ведуча.

Деталі

Мазур розповіла, що після щеплення почувається нормально та вже внесена до електронної бази провакцинованих. Також за нею автоматично закріпилась друга доза вакцини Covishield.

“Від 28-ми днів до 3 місяців з нами зв’яжуться, і ми зможемо отримати другу дозу. Після цього сімейний лікар видасть довідку про вакцинацію, або паспорт щеплення”, — розповіла Алла Мазур.

Ведуча відзначила, що сама процедура щеплення пройшла дуже організовано та швидко, а лікарка уважно поставилась до її попередньої історії хвороби.

“Кололи в лікарні швидкої допомоги: швидко і організовано. Лікарка уважно розпитувала, коли у мене закінчилась хімія, на якій стадії “піймали“ рак, чи були проблеми зі згортанням крові і чим лікуюсь зараз. Але я заздалегідь порадилась зі своїми лікарями. Мені сказали: вакцинуватись від Ковіду в моєму випадку не просто можна, а — треба! Навіть якщо у вас знижений імунітет — вакцина його активує”, — розповіла Мазур.

Ведуча також нагадала, що щепилась від Covid-19 в межах акції підтримки акції з вакцинування Covishield.

“Тим, хто питає, як сталося — нагадую. Влада вирішила закликати публічних людей допомогти їм побороти хвилю недовіри до Covishield. Коли ампула розрахована на 10-тьох, а після перевірки стану здоров’я прийшли уколотися лише 7 медиків — про залишок вакцини повідомили журналістам. Я погодилась зразу”, — резюмувала ведуча.

Вакцинація в Україні COVISHIELD

Вакцинація від COVID-19 в Україні стартувала 24 лютого, першим щеплення отримав лікар із Черкас — вакциною Oxford/AstraZeneca (COVISHIELD). З публічних осіб першим вакцинувалася міністр охорони здоров’я Максим Степанов. За ним були Президент Володимир Зеленський і головний санлікар Віктор Ляшко. До того ж вакциною Covishield/AstraZeneca щепився духовний лідер послідовників буддизму Далай-лама та його оточення.

Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс запевнила, що вакцини від COVID-19 Covishield і Oxford-AstraZeneca AZD1222 ідентичні, оскільки перша є тільки ліцензійною назвою при виробництві в Індії.

Аналогічні дані містяться в офіційному реєстрі Канади: “Вакцини AstraZeneca COVID-19 (виробляється AstraZeneca) і COVISHIELD (виробляються Інститутом сироваток Індії) є рекомбінантними вакцинами ChAdOx1-S, розробленими Оксфордським університетом і AstraZeneca. Інформація про якість, представлена як SIIPL, так і AstraZeneca, підтвердила висновок Міністерства охорони здоров’я Канади про те, що вакцини COVISHIELD і AstraZeneca COVID-19 дуже схожі за виробничим процесом, контролем в процесі та критичними характеристиками якості”.

 

Степанов пояснив, кого можуть вакцинувати надлишками

Залишковими дозами вакцини від COVID-19 вакцинуватимуть громадських діячів виключно за умови публічності.

Як передає Укрінформ, про це в розмові з журналістами сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

“У нас чітко прописано, хто входить до цього переліку (кого вакцинують залишковими дозами — ред.), що це виключно за умови публічної вакцинації… Є відповідна кількість публічних осіб, які на рівні областей виявили бажання, за умови, наголошую, публічної вакцинації, популяризації. Наприклад, мер міста, який має високу довіру, або народний депутат. З ним зв’язуються, і говорять, що є така можливість”, – сказав Степанов.

Він пояснив, що наприклад, в лікарні, де працює ковід-відділення, після вакцинації медичних працівників, можуть вакцинувати медпрацівників з інших відділень, і у випадку, якщо залишилися дози, вакцинують вже публічних осіб.

Також міністр охорони здоров’я додав, що дав доручення головному державному санітарному лікарю Віктору Ляшко уточнити критерії, за якими відбиратимуть публічних осіб.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство охорони здоров’я дозволило проводити щеплення від COVID-19 невикористаними дозами вакцини, які залишаються після щеплення медичних працівників на першому етапі вакцинальної кампанії. Зокрема, дозволяється з початку кампанії використовувати можливі залишки вакцин для щеплення громадських діячів, діячів культури та спорту, лідерів релігійних спільнот з метою популяризації імунізації від коронавірусної хвороби.

Вакцину Covishield/AstraZeneca поставляють в Україну в багатодозних флаконах. Кожен флакон вакцини Covishield/AstraZeneca містить 10 доз препарату. Після відкриття флакона вакцина має бути використана протягом 6 годин, скільки й триває одна сесія мобільної виїзної бригади. Повторне заморожування вже відкритого флакона або використання його після 6 годин з моменту відкриття заборонене. У таких випадках невикористані дози вакцини мають бути утилізовані.

1 березня від COVID-19 вакуцинувався міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

2 березня під час робочої поїздки в зону проведення Операції Об’єднаних сил вакциною Covishield, розробки Oxford/AstraZene, вакцинувався Президент Володимир Зеленський.

Також щеплення від COVID-19 зробили очільник НСЗУ Андрій Віленський, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, співачка Руслана, шоумен та телеведучий Олександр Педан, дворазовий чемпіон світу зі стронгмену Сергій Конюшок.

 

МОЗ придбало понад 6,5 мільйона тестів на антиген коронавірусу – Ляшко

Міністерство охорони здоров’я придбало понад 6,5 млн експрес-тестів на антиген коронавірусу ARS-CoV-2.

Про це Укрінформу повідомив заступник міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко.

“Понад 6,5 млн експрес-тестів для визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2 придбано за бюджетні кошти Міністерством охорони здоров’я”, – сказав Ляшко.

За його словами, 4 312 775 експрес-тестів вже поставлено у регіони до комунальних закладів охорони здоров’я, які проводять попередню діагностику COVID-19. Крім того, очікується поставка в регіони 1 873 675 експрес-тестів для закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності та для фізичних осіб-підприємців, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, мають контракти з Національною службою здоров’я за програмою медичних гарантій та проводять діагностику коронавірусної хвороби.

Ляшко зазначив, що найближчим часом очікується поставка закуплених 358 625 експрес-тестів для пунктів тестування у контрольних пунктах в’їзду та виїзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим. Заступник міністра додав, що частину цих тестів буде розподілено між закладами охорони здоров’я, незалежно від форми власності, на території регіонів, де встановлено червоний рівень епідемічної небезпеки, та закладами охорони здоров’я, підпорядкованими МОЗ.

Як повідомлялося, в Україні станом на 10 березня зареєстровано 1 416 438 випадків коронавірусу, зокрема за добу 6 377. За добу також здійснено 64 126 тестувань (зокрема методом ПЛР – 33 904, методом ІФА – 15 116, досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 15 106).

 

В Івано-Франківську, де критична ситуація, терміново облаштовують новий госпіталь

УП

В Івано-Франківську, який входить до “червоної зони” за рівнем поширення корона вірусу, облаштують додатковий госпіталь на базі поліклініки.

Джерело: повідомлення мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа у Facebook

Пряма мова Марцінківа: “Завтра (11 березня – ред.) зранку скликаємо комісію з надзвичайних ситуацій. І на базі Міської поліклініки №2, яка на вул. Довга, 42, будемо робити додатковий госпіталь. Потрібно до двох діб, щоб приготувати приміщення і почати приймати там пацієнтів”.

Деталі: Марцинків заявив, що наразі виписується кожен день по 25-30 людей, а звертається з запитом на госпіталізацію 60-70 пацієнтів.

Також Марцінків повідомив у середу, що з 11 березня у місті зупиняється тролейбусний рух. Будуть працювати автобуси в режимі спецперевезень.

Передісторія:

У вівторок 9 березня марцинків повідомив, що в Івано-Франківську ситуація з темпами поширення хвороби COVID-19 критична, захворюваність і смертність сягнули максимуму з початку пандемії, а місць у лікарнях уже немає.

У листопаді 2020 року міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків спершу противився карантину вихідного дня, але потім таки запровадив його.

У січні 2021 року на Прикарпатті, попри загальне посилення карантину в Україні, працювали гірськолижні курорти. В Офісі президента згодом заявили, що це сприяло спалаху COVID в Івано-Франківській області.

Із 22 до 28 лютого Івано-Франківська обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій запроваджувала на території регіону карантин “червоного” рівня через стрімке поширення коронавірусу.

2 березня повідомлялося, що в Івано-Франківській області переповнені лікарні, які приймають хворих на коронавірус, пацієнти лежать у коридорах.

 

КМДА пропонує публічним діячам заповнить онлайн-анкету, щоб швидше отримати вакцину –  УП

Департамент охорони здоров’я Київської міської адміністрації пропонує публічним і громадським діячам заповнити онлайн-анкету і претендувати на щеплення залишками доз вакцин від коронавірусу.

Джерело: повідомлення КМДА, повідомлення представника уряду у Верховній Раді Василя Мокана

Дослівно: “Публічні та громадські діячі, які готові власним прикладом популяризувати вакцинацію проти коронавірусної хвороби, можуть заповнити спеціальну анкету онлайн та претендувати на щеплення залишками доз вакцин…

зареєстровані таким чином публічні та громадські діячі наразі мають право не на пріоритетну вакцинацію, а на щеплення залишками доз”.

Деталі: У запропонованій анкеті треба вказати свої данні і розповісти, в чому заключається ваша діяльність як публічного або громадського діяча.

Що цьому передувало: Згідно із наказом МОЗ від 1 березня, з метою зниження ризиків невикористання доз вакцин, її залишками з одного багатодозного флакону рекомендується вакцинуватися публічним та громадським діячам. В такий спосіб Кабмін хоче популяризувати вакцинацію.

Також у середу Кабмін підтримав законопроєкт про посилення інформаційної кампанії для протидії поширенню хвороби COVID-19 – йдеться про збільшення кількості соціальної реклами в ЗМІ.

За добу 9 березня в Україні проти COVID-19 щеплено 4 362 особи, від початку кампанії, з 24 лютого, щеплено 23 480 громадян, усі вони отримали поки що одну дозу вакцини з двох необхідних.

 

В одній із COVID-лікарень Чернівців жоден медик не хоче вакцинуватися – ОДА

У Чернівецькій міській лікарні №3 жоден медик не виявив бажання вакцинуватися від коронавірусу, а в міській лікарні №4 на вакцинацію записалися лише троє працівників.

Про це під час брифінгу повідомила заступниця голови Чернівецької ОДА Наталія Гусак, передає Укрінформ.

“Вакцинація на Буковині набирає обертів. Зокрема, уже від завтра у нас буде 9 мобільних бригад повністю готових працювати. Одночасно з цим, у нас є декілька закладів, у яких в принципі комунікація не проводиться. Досить складно навіть почути аргументи медичних працівників, чому вони проти вакцинації. До прикладу, у нас є міська лікарня №3, де поки жоден лікар не виявив бажання вакцинуватися. І в нас є міська лікарня №4, де тільки троє працівників вакцинувалися”, – повідомила обласна чиновниця.

Водночас, вона відзначила, що у тих лікарнях, де медики одними з перших почали вакцинуватися, зростає кількість працівників, які записалися на щеплення. Найближчим часом в області почнуть вакцинувати медиків призовних комісій та працівників медичних навчальних закладів.

“Окрім госпітальних баз, ми плануємо вакцинувати й інші медзаклади, працівників, які не займаються ковідом, але записалися у чергу. Водночас, сьогодні штабним рішенням ми б хотіли розпочати вакцинацію призовних комісій, які незабаром почнуть працювати. Важливо, щоб вони безпечно працювали. Вже від завтра починаємо вакцинувати Кіцманську призовну комісію. Також звертаємося і до медичного університету, і до приватних медичних закладів, що на першому етапі ми готові вакцинувати і їх”, – додала Наталія Гусак.

Вона висловила сподівання, що подальший процес вакцинації в регіоні спонукає медичних працівників, які відмовляються від щеплення, змінити свою думку.

Станом на 10 березня у Чернівецькій області зафіксували 59 667 випадків інфікування COVID-19. Із них 46 421 пацієнт одужав, 1116 людей померли.

В Україні за минулу добу зареєстровано 6 377 випадків зараження коронавірусом, одужали 5 687 людей. За весь час пандемії в Україні захворіло 1 416 438 осіб.

 

Земан хоче відставки міністрів через їх опір російській вакцині

Президент Чеської Республіки Мілош Земан пропонує відправити у відставку міністра охорони здоров’я Яна Блатни та керівницю Державного інституту контролю за лікарськими засобами Ірену Сторову через їх критичне ставлення до російської вакцини Sputnik V.

Про це глава держави заявив у інтерв’ю виданню Parlamentní listy (інтернет-новини, які не є офіційним виданням парламенту ЧР), передає Укрінформ.

Земан закинув Блатни та Сторовій те, що «ті двоє … несуть повну відповідальність за смерті (від коронавірусу), … винні в тому, що люди будуть і надалі марно вмирати». Він назвав їх «двома найбільшими перешкодами» на шляху російської вакцини до чеських громадян.

Земан також вважає за доцільне відставку міністра закордонних справ Томаша Петршичека, за його «нездатність вести переговори».

Сам Петршичек уже відповів, заявивши виданню Seznam, що «розуміє, що є тріскою в оці президента», і що він вправно виконує свою роботу Глава чеської дипломатії є активним критиком Росії, російської вакцини та російської участі в проєкті АЕС «Дуковани», він вважає, що саме останній факт викликав незадоволення президента.

За обох міністрів вступилася опозиція, назвавши дії президента Мілоша Земана з лобіювання російських пропозицій неприйнятними та навіть небезпечними.

Відставку чиновників Земан хоче обговорити з прем’єром Андрієм Бабішем, якого у своєму інтерв’ю також розкритикував за недбалий вибір кадрів.

Земан відомий своєю проросійською позицією. Він особисто просив президента РФ Володимира Путіна допомогти Чехії вакциною Sputnik V і начебто отримав запевнення в готовності постачати цю вакцину в республіку. Натомість глава МОЗ і очільниця Державного інституту контролю за лікарськими засобами заявили, що країна буде отримувати виключно вакцини, схвалені ЕМА.

Як повідомляв Укрінформ, у 116 країнах світу зроблено понад 312 млн щеплень проти коронавірусу.

За даними Worldometer, у світі виявлено 118,622,580 випадків зараження коронавірусом, зокрема 2,631,295 летальних, 94,233,282 осіб одужали.

 

МКІП готує програму розвитку малих кінотеатрів

Міністерство культури та інформаційної політики працює над програмою розвитку малих кінотеатрів, вже визначено п’ять пілотних областей.

Про це повідомив перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв під час Всеукраїнського форуму “Україна 30. “Культура. Медіа. Туризм”, передає кореспондент Укрінформу.

“Зараз поставлено Президентом України завдання, і ми працюємо над розробкою концепції нової для нас державної програми – програми розвитку малих кінотеатрів в малих містах. Ми хочемо, щоб було, як колись, коли кінобізнес в Радянському Союзі був однією з найприбутковіших статей бюджету. Ми хочемо спочатку дати можливість українському кіно вийти на самоокупність, щоб державна інвестиція була додатковою, бонусною, преміальною і не давала можливість виживати кінокомпанії, а давала можливість зростати якісно”, – сказав Карандєєв.

За його словами, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко провів кілька організаційних, установчих нарад, під час яких визначено 5 пілотних областей.

“Це області, які висловили бажання і мають відповідні потужності: Закарпатська, Рівненська, Дніпропетровська, Одеська і Харківська. Кожна з цих областей визначила для пілотного проєкту по три локації. Це або колишні кінотеатри, які в занепаді, або кіноцентри, або просто культурні центри, де можна зробити сучасні кінозали”, – зазначив перший заступник міністра.

За його словами, вже пораховано обсяг фінансування з боку держави. “Ми хочемо взяти на себе видатки технологічного характеру: кінопроєкційне обладнання, відповідний звук, а також навчання персоналу – це близько 300-400 тисяч гривень на одну кіноточку. В такий спосіб ми розраховуємо з часом відродити кінопрокатний бізнес, який має стати поширений по всій України”, – заявив заступник міністра.

Карандєєв наголосив, що метою програми є зробити фільм доступним за територіальною ознакою.

«Мають бути в різних містах – і великих, і маленьких – кінотеатри, кінозали, де ми зможемо національний фільм, знятий за державні гроші, донести до глядача. Держава готова взяти участь в тому, щоб запустити через часткове фінансування такі кіноточки в малих містах. Стаття 7 закону про підтримку кінематографії визначає це як одну із форм, а саме спільне, на умовах 50% на 50%, фінансування створення таких сучасних цифрових комплексів у містах чисельністю до 250 тисяч глядачів», – уточнив Карандєєв.

Він додав, що вітчизняний кінофільм нині не може дійти до аудиторії, оскільки кінотеатри в Україні в дуже обмеженій кількості. Телебачення, прокатні платформи в інтернеті допомагають розширити аудиторію, але цього недостатньо, вважає перший заступник міністра.

 

У Інституті книги підрахували, як мало українці читають щодня

Дарія Поперечна, УП.Життя

Кількість українців, які читають книги, постійно знижується.

Наразі щодня читають лише 8% українців.

Про таку тенденцію розповіла директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, повідомляють в “Укрінформі”.

За її словами, третина людей в Україні читають більше ніж раз на тиждень.

“Можна побачити, як разюче відрізняється ситуація з читанням в Україні і в кількох європейських країнах. Скільки людей читає регулярно, тобто більше ніж раз на тиждень, чи мінімум раз на тиждень.

І якщо в Італії цей показник 56%, в сусідній з нами Польщі 36%, то в Україні таких читачів, які читають книжку більш ніж раз на тиждень, лише 27% “, – розповіла Коваль під час Всеукраїнського форуму “Україна 30. “Культура. Медіа. Туризм”.

Крім того, продажі паперових книжок за період локдауну за 2020 рік знизилися на 50%.

“Трохи зросли продажі електронних книжок, чи через інтернет-книгарні, а не через стаціонарні книгарні.

Але це лише трошечки, і зовсім не відповідає тим трендам і тенденціям, які ми можемо спостерігати в інших країнах світу, де справді є реальне зростання на 7-9% продажів за результатами року.

В Україні ми навпаки маємо падіння на 50%. І це дуже сумно, бо означає, що книжка явно не належить до пріоритетних покупок і до пріоритетів проведення вільного часу”, – зазначили в Інституті книги.

 

У Зеленського обіцяють відновити парк і музеї на Хортиці – УП

Нова програма “Велика реставрація” передбачає відновлення на острові Хортиця парку і відновлення музеїв і спортивних майданчиків.

Джерело: Укрінформ, який цитує заступника керівника Офісу Президента Кирила Тимошенка

Пряма мова Тимошенка: “Щодо острова Хортиця – багато потрібно робити, це фактично “магніт” України, у нас там великі плани, і цього року багато чого буде зроблено – відновлено парк, зроблена логістика по парку, спортивні об’єкти, музеї”.

Деталі: Він також розповів, що біля Хортиці на дні річки лежать дві або три “чайки”, яким уже по кількасот років і які планують підняти на поверхню і помістити у спеціальний музей.

Передісторія:

Заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко заявив про відкриття нової програми у рамках “Великого будівництва” – “Великої реставрації”, на яку держава виділила 2 млрд грн.

 

Проєкт «Велика реставрація» охопить 150 об’єктів – Ткаченко

Реконструкція об’єктів культурної спадщини у рамках проєкту “Велика реставрація” розрахована на 3 роки, вона охопить 150 об’єктів.

Про це, передає Укрінформ, розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Культура. Медіа. Туризм», повідомляє пресслужба партії “Слуга народу”.

«Наша родзинка – це «Велика реставрація», про яку вже багато говорили. Ми розпочинаємо роботу вже цього року. Складаємо разом із місцевими адміністраціями списки, які мають затвердити експерти. Це 150 об’єктів. Бюджет на цей рік – 2 млрд грн. Тривалість програми – 3 роки», – заявив Ткаченко.

За його словами, хоча проєкт обмежений у часі, але досвід східноєвропейських країн свідчить про те, що така робота триватиме й надалі.

«Це нові сенси в регіонах, це туристичні магніти, це й нові дороги, які ведуть до об’єктів «Великої реставрації». Об’єкти розташовані по всій території країни», – зазначив Ткаченко.

Як повідомляв Укрінформ, на “Велику реставрацію” цього року закладено 2 млрд грн, які поділяються на 1,7 млрд грн (закладені в спецфонд від гральної сфери) і 300 млн грн загального фонду.

 

Цифрова освіта та “Дія”: Кабмін схвалив запуск вебпорталу –  УП

Уряд схвалив запуск порталу “Дія. Цифрова освіта”, де користувачі отримають доступ до навчальних курсів з цифрової грамотності – запуск відбудеться протягом половини року.

Про це йдеться у документах до засідання Кабміну 10 березня.

Мінцифри має створити та ввести у використання цей портал протягом шести місяців з дня набрання постановою чинності. Також, Міносвіти розроблятиме наповнення для порталу у частині “Всеукраїнської школи онлайн” – вебплатформи дистанційного навчання

Користувачі зможуть комунікувати в межах порталу, отримувати доступ до навчальних матеріалів та перевіряти свої знання після навчання. А за результатами проходження модулів користувачі мають можливість отримати електронний сертифікат.

Матеріали публікуватимуть державною мовою, а також іншими згідно законодавства – зокрема, жестовою. У постанові також вказано, що інтерфейс платформи буде адаптований до потреб осіб з порушеннями зору, слуху, мовлення тощо.

Користуватися “Дія. Цифрова освіта” можна буде як з комп’ютера, так і з інших девайсів.

Зазначається, що реалізація буде здійснена коштом передбаченої для Мінцифри бюджетної програми “Електронне урядування” та не потребує додаткового фінансування.

Нагадаємо:

На засіданні 3 березня уряд схвалив Концепцію розвитку цифрових компетентностей, мета якої – підвищити рівень цифрової грамотності та цифрових навичок.

З цією метою Мінцифри розробить портал “Дія. Цифрова освіта”, а також працюватиме з соціальними ініціативами та впроваджуватиме цільові програми, аби підвищити обізнаність населення щодо небезпек в Інтернеті.

 

Уряд схвалив Стратегію економічної безпеки до 2025 року –  УП

Кабмін на засіданні 10 березня схвалив проєкт Стратегії економічної безпеки України до 2025 року – зокрема, ним визначили критичні межі безпекових критеріїв, а також збереження незалежності Нацбанку та Антимонопольного комітету.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки, документи до засідання.

У відомстві зауважили, що це “фундаментальний документ, що є основою для формування державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки”. Так, ним визначаються поняття “економічної безпеки”, “національних економічних інтересів”, “економічної стійкості” та “економічного суверенітету”.

Зокрема окреслені виклики й загрози для економічної безпеки України та шляхи їхнього подолання за основними складовими: фінансовою, виробничою, інвестиційно-інноваційною, зовнішньоекономічною, макроекономічною.

“Важливе місце в безпековому напрямі займають виклики, пов’язані зі збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією частини території України”, – підкреслили у Мінекономіки.

“Для досягнення основних національних економічних інтересів та економічного суверенітету Україна має реалізувати проактивну політику, спрямовану як на стале нарощення конкурентоспроможності економіки, так і на поступове зміцнення показників економічної стійкості та  невразливості національної економіки до потенційних загроз”,- зазначив міністр економіки Ігор Петрашко.

Одним із положень є збереження інституційної незалежності Нацбанку та Антимонопольного комітету, та їхня самостійність у визначенні шляхів реалізації завдань у межах повноважень.

Серед іншого, стратегією затверджуються індикатори економічної безпеки з критичними межами та цільовими орієнтирами. Це дозволить запровадити прозору систему постійного моніторингу економічної стійкості та щорічну оцінку стану економічної безпеки, кажуть у відомстві.

Проєкт Стратегії економічної безпеки розроблений на виконання пункту 66 Стратегії національної безпеки України “Безпека людини – безпека країни”, затвердженої указом президента України від 14 вересня 2020 року № 392.

 

Мінекономіки оцінило падіння ВВП України у січні –  УП

За розрахунками Міністерства економіки, у січні ВВП України скоротився на 2,6 – 2,8%, зокрема через січневий локдаун.

Про це йдеться в Огляді економічної активності, опублікованому 10 березня.

Так, локдаун з 8 по 24 січня спричинив певне скорочення виробничої активності більшості суб’єктів економічної діяльності та, згідно дослідження НБУ, посилив песимістичні настрої бізнесу. Внаслідок цього зведений індекс виробництва товарів та послуг зменшився на 4% у січні проти падіння на 2,5% у січні-2020.

Найбільше скоротилася діяльність у секторах промислового виробництва (-4%), будівництва (-12,9%) та сільського господарства (-5,7%). Серед секторів сфери послуг постраждали найбільше пасажирський транспорт. Проте, як додають у відомстві, “роздрібний сегмент ринку залишався єдиним видом, який демонстрував зростання”.

Скорочення ВВП за підсумками січня Мінекономіки оцінило у 2,6 – 2,8%.

Зазначається, що позитивні результати діяльності продемонструвала внутрішня торгівля в умовах стимулювання споживчого попиту на тлі подальшої зміни пріоритетів в споживанні у бік харчових продуктів та товарів першої необхідності.

Загалом на перший квартал року міністерство прогнозує збереження негативної динаміки ВВП внаслідок січневого локдауну та адаптивного карантину з 24 лютого. Водночас, відомство очікує “значно кращих результатів за підсумком І кв. порівняно з суттєвим падінням у ІІ кв. 2020р”. Це пов’язано як з підтримкою бізнесу та населення з боку держави, так і пристосованістю суб’єктів економічної діяльності до роботи в умовах пандемії.

Нагадаємо:

У Мінекономіки прогнозують, що за підсумком 1 кварталу 2021 року падіння ВВП може досягти 3%.

Індекс настроїв малого бізнесу впав до 2,38 балів із 5 можливих, порівняно із 3,07 балами минулого року, та повернувся у негативну площину.

 

Нацбанк визначив перелік системно важливих платіжних систем в Україні

Національний банк визначив перелік системно важливих, соціально важливих та важливих платіжних систем в Україні.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба НБУ.

“Так, результати моніторингу діяльності платіжних систем у 2020 році свідчать про таке. На сьогоднішній день єдиною системно важливою платіжною системою в Україні, як і в попередні роки, залишається система електронних платежів (СЕП) Національного банку України. Перелік платіжних систем, що увійшли до категорії соціально важливих платіжних систем в Україні, не зазнав змін порівняно з 2019 та 2018 роками”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що статус соціально важливих платіжних систем підтвердили п’ять платіжних систем: “MasterCard”, “Visa”, “NovaPay”, “Western Union”, “Поштовий переказ”, АТ “Укрпошта”.

У категорії важливих платіжних систем порівняно з 2019 роком одна платіжна система “FLASHPAY” (ПрАТ “Банк Фамільний”) втратила такий статус. Водночас цьогоріч до цієї категорії увійшли дві нові платіжні системи – “PrivatMoney” (АТ КБ “ПриватБанк”) та “LEO” (ТОВ “ФК ЛЕОГЕЙМІНГ ПЕЙ”).

Тож до важливих платіжних систем належать: “Фінансовий світ”, “MoneyGram”, “City 24″, “LEO”, “RIA”, “PrivatMoney”, “INTELEXPRESS”.

До платіжних організацій платіжних систем, що увійшли до категорій важливості, Національний банк установлює посилені вимоги, зокрема в частині управління та організації діяльності, доступу та участі в платіжній системі, системи управління ризиками, забезпечення кіберстійкості та управління безперервністю діяльності тощо.

Крім того, з 2020 року Національний банк визнає операторів послуг платіжної інфраструктури значущими відповідно до встановлених критеріїв .

Якщо порівняти з попереднім роком, перелік значущих операторів послуг платіжної інфраструктури розширився на одного оператора – ТОВ “Ейсі Дісі Процессінг”. Тож за результатами моніторингу за 2020 рік значущими операторами послуг платіжної інфраструктури стали: ПрАТ “Український процесінговий центр”, ТОВ “Ейсі Дісі Процессінг” та ТОВ “ТАС Лінк”.

До таких значущих операторів послуг платіжної інфраструктури Національний банк установлює посилені вимоги щодо забезпечення безперервності діяльності, які ґрунтуються на міжнародних стандартах оверсайта.

Зауважується, що розподіл платіжних систем за категоріями важливості здійснюється регулятором для приведення діяльності значущих платіжних систем, які мають значну частку на ринку, у відповідність до міжнародних стандартів оверсайта.

Як відомо, Національний банк визначає важливість платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури щорічно за підсумками їх діяльності протягом попереднього року. Критеріями визначення важливості платіжних систем є обсяги операцій і види послуг, які надаються платіжними системами. Критеріями визначення важливості операторів послуг платіжної інфраструктури є обсяги операцій, які обробляються ними в платіжних системах.

 

В Офісі Президента запевняють, що незалежність НБУ є аксіомою для влади

Незалежність Національного банку є абсолютною аксіомою для української влади, а зміни в розподілі повноважень між керівниками будь-якої державної інституції необхідні для забезпечення адаптивності системи і не несуть ризиків.

Про це розповів радник Президента з питань економіки Олег Устенко в коментарі, наданому Укрінформу.

“Питання незалежності Національного банку України – абсолютна аксіома для влади. Президент Зеленський неодноразово заявляв про це, починаючи з моменту представлення нового керівника НБУ Кирила Шевченка влітку 2020 року”, – запевнив він.

Крім того, радник президента нагадав, що ті законодавчі ініціативи, які були внесені до Верховної Ради, спрямовані саме на інституційне посилення НБУ. За його словами, це не просто частина домовленостей з міжнародними партнерами, а об’єктивна необхідність, яка має додатково закріпити незалежність регулятора.

“Зміни в розподілі повноважень між керівниками будь-якої державної інституції трапляються, але це зовсім не означає, що через це виникають додаткові ризики. Будь-яка система повинна залишатися адаптивної, що є найважливішою умовою для її успішності”, – підкреслив Устенко.

Водночас він зазначив, що мандат НБУ на таргетування інфляції дозволяє бути впевненими в тому, що цінова стабільність забезпечується виходячи із загальноприйнятих світових практик. Тому, на його думку, збільшення облікової ставки НБУ з 6% до 6.5% у березні 2021 року було очікуваним і логічним.

“Значні резерви НБУ, які на сьогодні перебувають на рівні 28.5 млрд доларів, забезпечують стійкість до можливих зовнішніх ризиків, що, як ми розуміємо в Офісі президента, є особливою зоною уваги монетарної влади України”, – додав радник глави держави.

Як повідомлялося, раніше перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова в інтерв’ю “НВ” заявила, що зі зміною керівництва банківський регулятор почав міняти систему прийняття рішень і відходити від принципу колегіальності. Також вона повідомила, що бачиться з головою НБУ Кирилом Шевченком тільки на спільних нарадах у Zoom, однак це не означає, що вони комунікують.

У жовтні 2020 року в Національному банку відбулася часткова зміна вертикалей підпорядкування і розподілу окремих структурних підрозділів між ними. Відповідно, змінилися і куратори цих вертикалей з числа членів правління НБУ. Правління НБУ забрало з підпорядкування Рожкової 6 ключових для нагляду за банківським ринком департаментів і передало їй три підрозділи, які не мають істотного значення в регулюванні банків.

На початку жовтня Рада Національного банку оголосила догану і недовіру першому заступнику голови НБУ Катерині Рожковій і заступнику голови НБУ Дмитру Сологубу.

Восени 2020 року Рожкова в одному з інтерв’ю сказала, що вже місяць не спілкується з головою НБУ Кирилом Шевченком.

 

Рожкова заявила про цензуру в НБУ: заборонили публікувати її інтерв’ю в оригінальному вигляді – УП

Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила про цензуру у Нацбанку – за її словами, керівництво департаменту комунікацій регулятора заборонило публікувати її інтерв’ю для видання НВ в оригінальному вигляді.

Про це вона написала у Facebook.

“Українська журналістика бачила чимало спроб цензури. Зокрема й у жанрі інтерв’ю. Здебільшого – це випадки, коли інтерв’ю намагалися суттєво редагувати або забороняли публікувати самі спікери.

Моє інтерв’ю для видання Новое время НВ в оригінальному вигляді заборонило публікувати керівництво департаменту комунікацій Національного банку. Це черговий приклад цензури в Національному банку України, яка з’явилася з серпня 2020 року після зміни керівництва НБУ та низки кадрових змін в ключових департаментах”, – підкреслила Рожкова.

“Коли незалежна думка з важливих для країни питань не просто нікого не цікавить, а й забороняється до висловлювання. Коли попри існуючі процедури, співробітники НБУ отримують вказівки не запрошувати мене на засідання комітету з питань нагляду.

Коли за надання коментарів виданню Kyiv Post члени правління отримують догани у найкращих радянських традиціях. Коли кожен запит на коментар чи інтерв’ю Рожкової стає справжнім випробуванням і докладається максимум зусиль не допустити цього.

Коли через декілька годин після проведення інтерв’ю для НВ, за дивного збігу обставин з’являється наказ голови НБУ про те, що мені заборонено коментувати теми внутрішньої ситуації у НБУ, кадрової політики, співпраці з МВФ і тд. Ситуацію намагаються довести до абсурду: виявляється, що мені як безпосередньому учаснику подій, пов’язаних з націоналізацією ПриватБанку у 2016 році, цю тему також коментувати не можна”, – додала перша заступниця голови НБУ.

“Чи не легше було б прямо сказати, що керівнику департаменту комунікацій дали вказівку не випускати у інформаційне поле окремих членів Правління НБУ?! Питання риторичне.

Що дійсно турбує: від цензури слова до цензури думок дуже короткий шлях. І тоді не те, що про транспарентність Національного банку, а і про фаховість можна буде забути”, – написала також Рожкова.

Вона також подякувала виданню НВ за те, що опублікували повну не відредаговану версію інтерв’ю.

“Тому що Національний банк – це не приватний бізнес, який можна спробувати будувати за власними авторитарними вподобаннями. Якість його роботи і прозорість його комунікацій – це довіра суспільства і інвесторів. А отже, та сама омріяна фінансова стабільність та економічне зростання”, – заявила Рожкова.

“Департамент комунікації НБУ не погодив більшу частину відповідей Катерини Рожкової на запитання, поставлені журналістом НВ Бізнес. Пропозиція видалити відповіді, за словами Рожкової, пояснювалася тим, що частина тем інтерв’ю не належать до сфери відповідальності першого заступника голови правління НБУ.

Редакція НВ, з огляду на суспільну важливість видаленої інформації, вирішила опублікувати повну версію розмови з мінімальними стилістичними правками”, – пише НВ.

UPD: у Департаменті комунікацій НБУ відкинули звинувачення у цензурі та заявили, що не надавали виданню “Новое время” жодної альтернативної версії інтерв’ю.

Нагадаємо:

Рада Національного банку 5 жовтня оголосила догану та недовіру першим заступникам голови НБУ Катерині Рожковій та Дмитру Сологубу, які раніше працювали у команді ексголови регулятора – Якова Смолія, звільненого у серпні.

Рожковій та Сологубові висловили недовіру через їх публічні виступи, заявив член Ради Національного банку Василь Горбаль.

Заступники голови Національного банку Катерина Рожкова та Дмитро Сологуб порушили політику “єдиного голосу”, що могло зашкодити порозумінню регулятора із міжнародними партнерами України, заявив голова НБУ Кирило Шевченко.

У Міжнародному валютному фонді заявили, що забезпечення відповідальності правління НБУ має відбуватись згідно із засадами управління Нацбанком.

Посольство США в Україні поділяє стурбованість МВФ з приводу голосування Ради НБУ за догану заступникам голови НБУ Рожковій та Сологубу.

Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова і заступник голови НБУ Дмитро Сологуб оскаржують в Окружному адмінсуді Києва рішення Ради НБУ про порушення ними трудової дисципліни.

 

У Департаменті комунікацій НБУ відкинули звинувачення Рожкової у цензурі – УП

У Департаменті комунікацій Нацбанку відкинули звинувачення першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової у цензурі та заявили, що не надавали виданню “Новое время” жодної альтернативної версії інтерв’ю.

Про це у Facebook заявила директор Департаменту комунікацій НБУ Галина Калачова.

“Є речі, яких ти не дуже можеш уявити і от вони з тобою трапляються. Як-от ситуація, коли спікер судиться з інституцією, публічно озвучує негативні меседжі в адресу керівника та команди, а потім просить Департамент комунікації це погодити.

А якщо ДК, згідно закріпленних за ним функцій виявляє репутаційні ризики для інституції та просить спікера самостійно відредагувати текст, то спікер зводить на департамент відвертий наклеп. От для корпоративного сектору це взагалі норм практика?”, – написала Калачова.

За її словами, кожен працівник Нацбанку і особливо його топ-менеджери повинні опікуватися репутацією Нацбанку і не шкодити їй.

“One-voice policy – це важливо і це не ноу-хау НБУ. Ще одна річ, якої я не уявляю – як спікер будь-якого іноземного центробанку виходить і говорить щось проти своєї інституції та команди”, – додала вона.

“Щодо звинувачень ДК у цензурі. ДК не надавав “Новому времени” жодної альтернативної версії інтерв’ю (порізаного чи непорізаного). Взагалі скороченої Департаментом комунікацій версії цього інтерв’ю не існує.

Мені прикро, що члени правління НБУ вдаються до перекручування фактів, наклепів, та провокують ЗМІ на публікацію недостовірної інформації”, – підкреслила Калачова.

Нагадаємо:

Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила про цензуру у Нацбанку – за її словами, керівництво департаменту комунікацій регулятора заборонило публікувати її інтерв’ю для видання НВ в оригінальному вигляді.

 

Рожкова: Система прийняття рішень в Нацбанку дрейфує до централізації –  УП

Перший заступник голови правління Нацбанку Катерина Рожкова заявляє, що зі зміною керівництва НБУ почав  міняти систему прийняття рішень та відходити від принципу коллегіальності.

Про це вона сказала в інтерв’ю НВ.

“З моєї точки зору, система прийняття рішень в Національному банку дрейфує до централізації.

Законом про Національний банк передбачалася незалежність кожного окремого члена правління, але незалежний – це не коли від тебе нічого не залежить, а незалежний – це коли ти можеш професійно сформулювати позицію з того питання, яким ти займаєшься, незалежно від якихось впливів”, – заявила Рожкова.

За її словами, уперше за останні 5 років  у МВФ знову виникло питання до НБУ.

“За підсумками місії МВФ в Україні є офіційна заява. Знову-таки, вперше в новій історії місія сконцентрована на питаннях управління Національним банком, тобто governance of the National bank of Ukraine, це там прямо сказано, причому в першому рядку.

Я, напевно, повторюся, але це дуже важливо, що, починаючи з кінця 2014 року, з другої половини 2014 року Нацбанк як структура, що регулятор не був у фокусі. Плюс знову-таки останній звіт Єврокомісії, там теж чітко про це написано, про те, що Єврокомісія стурбована тією ситуацією, яка була і тим, що супроводжувало відставку Смолія. Тому відповіді, власне кажучи, на поверхні”, – додала вона.

Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила про цензуру у Нацбанку – за її словами, керівництво департаменту комунікацій регулятора заборонило публікувати її інтерв’ю для видання НВ в оригінальному вигляді.

Місія МВФ завершила роботу в Україні, зауваживши, що для завершення першого перегляду програми потрібен більший прогрес.

В ЄС заявили, що зберігають побоювання з приводу незалежності НБУ попри спадкоємність політики регулятора.

 

Регулятор звернеться до Ради нацбезпеки щодо порушень енергокомпаній ДТЕК – УП

Нацкомісія з тарифів НКРЕКП наклала на три компанії ДТЕК Ріната Ахметова максимальні можливі штрафи та передасть матеріали перевірок до Ради нацбезпеки, Антимонопольного комітету, Міненергетики та Держенергонагляду.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна, запис засідання НКРЕКП 10 березня.

Нацкомісія оштрафувала три компанії ДТЕК: АТ “ДТЕК Західенерго”, АТ “ДТЕК Дніпроенерго” і ТОВ “ДТЕК Східенерго”. Сума штрафу становить 1,7 млн грн для кожної, або максимально можливий штраф згідно законодавства.

Причина полягає у незабезпеченні у зимовий період гарантованих запасів вугілля на теплоелектростанціях, а також несвоєчасному інформуванні Міністерства енергетики, НКРЕКП та Укренерго щодо критичної ситуації з паливом.

Водночас за результатами перевірки компаній регулятор звернув увагу на нетипове збільшення аварійних відключень енергоблоків ТЕС у критичний зимовий період, а також низькі обсяги постачання вугілля на ТЕС з боку афілійованих структур .

Так, зокрема, компанії ТОВ “ДТЕК Трейдинг” і D.Trading International SA поставили електростанціям “Західенерго” у грудні-2020 та січні-2021 року 939,8 тис. тонн вугілля, що на 27,2% менше законтрактованих 1291,4 тис. тонн. Схожа ситуація із затримками поставок палива спостерігалася в “ДТЕК Дніпроенерго” і “ДТЕК Східенерго”.

З огляду на зазначені результати перевірки, НКРЕКП вирішила передати матеріали до відповідних органів:

“Матеріали перевірки ми спрямовуємо до Антимонопольного комітету для проведення власного розслідування того, як компанія, яка має всі ознаки монопольного становища на ринках вугілля і теплової генерації, поводиться на цих ринках. Також спрямовуємо матеріали в Міненерго і Держенергонагляд. І я також вважаю, що те, що сталося, або могло статися – це питання національної безпеки. Тому направляємо питання в РНБО”, – повідомив під час засідання голова комісії Валерій Тарасюк.

У компанії з висновками регулятора не погоджуються та звинувачують НКРЕКП у кризовому стані на ринку:

“Це наслідок некомпетентності регулятора, маніпуляцій на ринку, вибірковому використанні європейських норм та прямого адміністративного втручання у роботу ринку”, – заявили у ДТЕК.

У компанії також стверджують, що були готові до зимового сезону в рамках затвердженого Міненергетики прогнозованого балансу. Проте, зниження виробництва електроенергії на АЕС внаслідок затягування ремонтної кампанії, а також різке зростання навантаження на ТЕС понад балансового прогнозу позбавили компанію можливості наростити вугільні запаси.

НКРЕКП аргументи уваги не взяла: “Факти, на нашу думку, свідчать про непрофесіоналізм і безвідповідальність керівництва компанії ДТЕК”.

Компанія заявила, що “звернеться в АМКУ із заявою про необхідність усунути спотворення ринкових механізмів, створених регулятором, і в РНБО – з вимогою оцінити загрозу національній енергетичній безпеці країни через некомпетентних дій НКРЕКП”.

Нагадаємо:

Станом на 1 березня запаси вугілля на складах ТЕС зросли на 41,4% в порівнянні з 22 лютого – до 425,6 тисячі тонн.

Енергоблоки на Запорізькій та Курахівській ТЕС увійшли в аварійний ремонт, наразі в Україні 11 з 12 енергоблоків у ремонті належать “ДТЕК Енерджі”.

Нацкомісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та компослуг планує завершити перевірки на теплоелектростанціях до 12 лютого та допускає зниження запасів в усіх компаніях.

 

Колишнього “регіонала” призначили очільником Національного інституту раку –  УП

Колишнього депутата від “Партії регіонів” та “Відродження” Андрія Шипка призначили на посаду виконувача обов’язків директора Національного інституту раку.

Джерело: Національний інститут раку

Пряма мова Шипка: “Я працюю в інституті з липня 2020 року першим заступником, сьогодні переведений на посаду виконувача обов’язків директора. Будемо продовжувати плідно працювати на благо інституту та наших пацієнтів”.

Деталі: Шипка призначили на посаду згідно з наказом МОЗ No. 11-О від 05.03.2021.

Два скликання поспіль Шипко був народним депутатом, і пройшов до Верховної Ради за списками “Партії регіонів”.

Шипко був заступником Юрія Вілкула (батька екс віце-прем’єр міністра України уряду Азарова – Олександра Вілкула) в Дніпропетровській обласній раді.

Він голосував за диктаторські закони 16 січня.

Молодші брати Андрія Шипка теж були депутатами облради від “Партії регіонів”.

Весь його бізнес оформлений на дружину.

У декларації Шипка, який останні 15 років працює виключно на державних посадах, є розкішні будинки, квартири, багато нерухомого майна та елітних авто. Це не завадило депутату отримувати відшкодування від держави на оренду житла в Києві та заощадити більше мільйона доларів в готівці.

Колишній нардеп Шипко є фігурантом корупційних розслідувань, а також ярим прихильником православної церкви Московського патріархату, якому за його головування в Дніпропетровській обласній раді віддали приміщення Будинку органної музики, незважаючи на протести жителів міста.

Журналісти сфотографували смс-переписку Шипка в приміщенні Верховної Ради, де він, не маючи жодних на це повноважень, писав, що він “куратор медицини”.

 

Кабмін передав на приватизацію ще 8 держпідприємств –  УП

Кабмін передав до сфери управління Фонду державної майна для підготовки до приватизації ще 8 підприємств.

Відповідну постанову ухвалили на засіданні 10 березня.

Зокрема, в управління Фонду держмайна передаються наступні підприємства:

Державне підприємство “Екотрансенерго”

Державне підприємство “Харківське промислово-торговельне підприємство”

Державне науково-технологічне виробниче підприємство “Верес”

Державне підприємство “Розрахунково-кліринговий центр”

Державне підприємство “Полупановський кар’єр”

Державне підприємство “Держінформаналітіка”

Державна установа “Партнерський фонд”

Державне підприємство “Промислово-металургійний консалтинг”.

Нагадаємо:

Рада на засіданні 4 лютого підтримала за основу законопроєкт щодо розблокування аукціонів великої приватизації, які зупинили через пандемію коронавірусу.

У березні 2020 року повідомлялось, що Україна тимчасово відмовиться від виставлення на конкурси об’єктів великої приватизації до стабілізації ситуації на світових ринках.

Проте у грудні Кабмін підтримав проєкт закону про повернення аукціонів на продаж об’єктів великої приватизації, що були призупинені через пандемію.

Календар приватизації Фонду держмайна на 2021 рік зазначає понад 500 об’єктів, з яких 53 – перспективні об’єкти великої та середньої приватизації.

Дохід від приватизації у 2020 році становив 2,5 мільярда гривень при запланованих 400 мільйонів гривень.

 

Шмигаль: Політика підвищення пенсій буде продовжуватись –  УП

Прем’єр Денис Шмигаль заявив, що зараз проходить індексація пенсій для 8 мільйонів українців, а політика підвищення пенсій буде продовжуватись.

Про це він сказав під час засідання уряду.

“Саме зараз у нас проходить індексація пенсій для 8 мільйонів українців. Ми бачимо, що в середньому підвищення пенсійної виплати складає більше 300 грн.

Політика підвищення пенсій буде продовжуватись – тільки в цьому році у нас передбачено ще 3 етапи підвищення для різних категорій пенсіонерів”, – сказав Шмигаль.

“Для того, аби виплати зросли у 2-3 рази, нам потрібен кардинально інший підхід, і ми в першу чергу говоримо про накопичувальну пенсійну систему.

Частина податків, які людина сплачує, має йти на особистий пенсійний рахунок, далі ці кошти будуть інвестуватись у надійні фінансові інструменти і коли людина виходить на пенсію, то в неї буде і загальна солідарна пенсійна виплата, така як сьогодні, і виплата з її особистого пенсійного накопичувального рахунку.

Ми зробимо таку систему, і українські пенсіонери нарешті зможуть отримувати дійсно гідні виплати”, – додав він.

Нагадаємо:

Видатки Пенсійного фонду перевищили надходження на 0,7 мільярда гривень у лютому 2021 року, від початку року дефіцит становить 4,5 мільярда гривень.

У питанні накопичувальної пенсійної системи залишилось фіналізувати деякі питання на рівні профільного комітету Ради, найближчим часом очікують на ухвалення компромісного закону.

Пенсії, обчислені залежно від зарплати та стажу, з 1 березня для 8 мільйонів українців зростуть на 11%, у середньому зростання становитиме 300 грн.

 

В уряді очікують стабілізації цін на продукти наприкінці березня – УП

Прискорення інфляції пояснюється об’єктивними чинниками, але також є спроби монопольної змови та маніпуляцій на ринку, в уряді очікують на стабілізацію цін наприкінці березня.

Про це під час засідання уряду заявив прем’єр Денис Шмигаль.

“Цього тижня були опубліковані дані Держстату, у яких ми бачим певне прискорення інфляційних процесів. Уряд у щоденному режимі оцінює дані про ціни на соціальні товари та ціни на продукти, які зростають найбільше.

Вже зараз можу сказати: зростання відбувається і через об’єктивні фактори, але також ми фіксуємо спроби монопольних змов та маніпуляцій. Наразі ми в діалозі з ключовими групами виробників та торгівельних мереж, говоримо про збільшення пропозиції, що має збалансувати ціни”, – сказав Шмигаль.

За його словами, те саме стосується і цін на бензин.

“Звичайно, є об’єктивний фактор, адже ціни на нафту зараз практично на дворічному максимумі. Водночас ми так само говоримо з представниками АЗС, а також проводимо роботу щодо ліквідації нелегальних заправок. За моїм дорученням вже працюють відповідні регіональні комісії. І я впевнений, що найближчим часом ми побачимо результат їх роботи”, – додав голова уряду.

За його словами, споживачі повинні мати доступ до якісного і доступного пального.

“За нашими очікуваннями, стабілізація цін відбудеться вже наприкінці березня”, – підкреслив він.

Нагадаємо:

Уряд не планує втручатися в ринок, встановлювати обмеження на ціну на продукти харчування або на націнку, лише буде непрямим способами їх збалансовувати.

У лютому 2021 року споживчі ціни порівняно з січнем зросли на 1%, з початку року – на 2,3%, а порівняно з лютим 2020 року – на 7,5%.

Прем’єр Денис Шмигаль заявив, що споживачі повинні мати доступ до якісного і доступного пального та доручив активізувати діяльність робочих груп та проведення спільних заходів для боротьби з нелегальним обігом пального.

Прем’єр Денис Шмигаль сподівається, що найближчим часом ситуація з підвищення цін у мережах АЗС на бензин і дизпаливо буде врегульована.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив створити робочі групи для боротьби з нелегальним ринком палива на рівні кожної області, зокрема перевірятимуть автозаправні станції.

Роздрібні мережі АЗС в період з 19 по 26 лютого підняли ціни на бензини і дизельне паливо на 0,3-2 грн/л, що в середньому дало плюс 1,25 грн/л.

Мережі АЗС за місяць (1 лютого – 1 березня) підвищили вартість автогазу у середньому на 2,2 грн/л (на 17%) – до 15,39 грн за літр.

 

У Херсоні котів визнали частиною екосистеми

Депутати Херсонської міської ради на позачерговій сесії підтримали петицію про визнання котів частиною екосистеми міста.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«За – 30, рішення прийнято», – оголосив після голосування міський голова Ігор Колихаєв.

У петиції пропонувалося визнати котів частиною екосистеми міста та надати їм відповідний захист, щоб тварини могли взимку грітися у підвалах без ризику бути замурованими.

У документі, зокрема, рекомендується обслуговуючим комунальним установам, ОСББ не створювати навмисних перешкод для виконання котами їх природних функцій по знищенню гризунів, запобігати ненавмисній та навмисній ізоляції котів у підвальних приміщеннях, що позбавляє їх опіки волонтерів.

Передбачається також забезпечення регулювання чисельності безпритульних котів шляхом їх стерилізації з обов’язковою вакцинацією.

 

ХVІІІ з’їзд суддів України не зміг обрати суддю Конституційного Cуду.

Про це повідомив головуючий на з’їзді суддів Богдан Моніч, повідомоляє кореспондент Укрінформу.

«На жаль, не змогли ми обрати суддю Конституційного суду. Тому, очевидно, буде оголошуватися новий конкурс і відповідно будемо починати процедуру спочатку», – сказав Моніч після оголошення результатів повторного таємного голосування за суддю КСУ.

Так, у бюлетень для повторного голосування за суддю Конституційного Cуду було внесено двох кандидатів – голову Херсонського апеляційного суду Олександра Коровайка та суддю Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Олександра Прокопенка.

За результатами голосування Олександр Коровайко отримав 134 голоси, а кандидатуру Олександра Прокопенка підтримали 109 делегатів.

Як повідомлялося, під час голосування за суддю Конституційного суду України жоден із 7 претендентів на посаду судді КСУ не набрав необхідної кількості голосів, тому вирішили проводити другий тур серед двох суддів, котрі отримали найбільшу кількість голосів підтримки.

ХVІІІ з’їзд суддів України проходить у Києві у «Президент Готелі» і триватиме до 11 березня.

На обговорення з’їзду винесені питання про обрання членів Вищої ради правосуддя, про обрання Ради суддів України (РСУ), про призначення судді Конституційного Суду.

Окрім того, планується заслухати звіт РСУ про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів та інформацію голови Державної судової адміністрації про її діяльність, зокрема, щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів судової влади.

 

З’їзд суддів обрав четвертого члена ВРП за своєю квотою –  УП

Делегати XVIII чергового з’їзду суддів обрали суддю Луцького міськрайонного суду Волинської області Інну Плахтій членом Вищої ради правосуддя, це четвертий член ВРП, обраний за квотою з’їзду суддів.

Джерело: “Інтерфакс-Україна”

Деталі: Плахтій обрано членом ВРП терміном на чотири роки, як і раніше було обрано з’їздом троє членів ВРП. Вона склала присягу перед делегатами з’їзду.

Знати більше: Хто рветься до Вищої ради правосуддя

Передісторія:

9 березня декілька сотень людей зібрались біля “Президент готелю” у центрі Києва, протестуючи проти з’їзду суддів. Акцію назвали “Ні з’їзду суддівської нечесті“, серед організаторів були “Автомайдан” і “Центр протидії корупції”. У ЦПК виступили проти обрання членів ВРП і за її реформування.

Рада суддів переносила місце проведення XVIII з’їду суддів України з приміщення Міжнародного центру культури та мистецтв до “Президент Готелю” у Києві.

Посли країн “Групи семи” закликали відкласти призначення до Вищої ради правосуддя та Конституційного суду до встановлення прозорих процесів відбору.

 

Зеленський зібрав нараду щодо законопроєктів з його програми – УП

Президент Володимир Зеленський провів нараду з керівництвом Верховної Ради, нардепами та представниками уряду щодо законопроєктів з його програми, серед яких – про електронний паспорт, реформування СБУ та накопичувальну пенсійну систему.

Джерело: Офіс президента

Дослівно: На нараді обговорили необхідність напрацювання пакету законопроєктів щодо впровадження накопичувальної пенсійної системи та запуску Міністерства аграрної політики.

Зазначалося, що на пленарному тижні депутати розглянуть законопроєкти щодо захисту боржників від колекторів, щодо реформування СБУ та євроінтеграційні ініціативи, а також останній законопроєкти, який узаконить електронний паспорт у додатку “Дія”.

Пряма мова Зеленського: “У нас буде найповніший перелік життєвих ситуацій, коли українці зможуть застосувати цифровий паспорт без паперового чи пластикового аналога. Ми прагнемо до того, щоб відбулася повна діджиталізація документів і послуг, ми маємо зробити державу у смартфоні”.

Довідково: Україна – одна з перших у світі країн, що реалізувала цифровий паспорт у смартфоні.

Нагадаємо: 10 березня уряд схвалив запуск порталу “Дія. Цифрова освіта”, де користувачі отримають доступ до навчальних курсів з цифрової грамотності – запуск відбудеться протягом половини року.

 

“Слуга народу” вирішила змінити організаційну структуру партії – УП

Партія “Слуга народу” на з’їзді 13 березня планує ввести нову організаційну структуру політсили і зафіксувати її в новій редакції статуту.

Джерело: голова партії Олександр Корнієнко в коментарі “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “На з’їзді ми плануємо вирішити два ключові завдання. По-перше, ввести нову організаційну структуру партії та зафіксувати її в новій редакції статуту”.

Деталі: Також з’їзд має намір розглянути “партійну доктрину, яка підтвердить основні принципи партії, розширить і деталізує її цілі і завдання”.

Політик підкреслив, що цей документ не змінить партійну програму або ідеологію. За словами Корнієнка, доктрина забезпечить “єдине розуміння цілей і завдань всередині великої команди: президента, парламентської монобільшості, уряду, місцевих депутатів і голів рад від “Слуги народу””.

Крім того, на з’їзді партії планують вирішити низку організаційних питань.

Корнієнко пояснив, що етап виборів завершився і настав “час переорієнтуватися зі штабної електоральної роботи на системний вплив на державну і місцеву політику всіх рівнів”.

Глава “Слуги народу” зазначив, що після місцевих виборів чисельність партії зросла до 7 000 представників у кожному регіоні країни.

Що було раніше: На початку березня Корнієнко заявив, що “Слуга народу” має намір утворити молодіжне крило партії. Згодом він повідомив, що у партії “Слуга народу” запускають рух “Зе!Жінки” для впровадження політики рівності на національному та місцевому рівнях.

 

Головний лобіст західного бізнесу в Україні Андрій Гундер: Без інвестицій Україна на завжди залишиться іграшкою в руках олігархів – УП

Ейфорія, яку у 2019 році відчувала Україна, отримала присмак розчарування.

Розчарувалися не лише громадяни, але й найбільш холодні голови світу. Оптимістично налаштовані інвестори, які десятиліттями просили верховенства права і рівних умов для ведення бізнесу, за нової влади на власному досвіді зрозуміли, як держава може змінювати правила під час гри.

Навряд чи міжнародні інвестори через це залишать Україну. Однак ряди тих, хто ще здатен повірити в українську “інвестиційну гавань”, уже спорожніли. Чи не єдиними оптимістами залишаються лобісти іноземного бізнесу.

Cлово “сподівання” присутнє чи не у кожній відповіді президента Американської торговельної палати в Україні Андрія Гундера на запитання про стосунки влади та інвесторів. У розмові з ЕП британець і колишній комунікаційник Гундер у притаманному західним дипломатам стилі згладжує гострі кути й уникає різких відповідей. Проте це вдається не завжди.

В інтерв’ю ЕП президент українського представництва найбільшої у світі торговельної палати коментує рішення нової влади та можливі їх наслідки, розповідає про корупцію та роль Джо Байдена в її подоланні.

Про МВФ і “плоди” Зеленського

— У лютому припинила роботу місія МВФ. Її представники заявили, що для завершення перегляду програми потрібен “більший прогрес”. Як бізнес реагує на стан відносин України з МВФ?

— Для бізнесу продовження співпраці з МВФ – це один з ключових маркерів. Компанії дивляться на МВФ як на знак схвалення того, що відбувається в країні. Ми очікували почути про продовження співпраці з МВФ. На жаль, цього не сталося. Це показує, скільки ще влада повинна зробити задля реформ.

Ми були здивовані недипломатичними коментарями радника Єрмака (голова Офісу президента Андрій Єрмак. – ЕП) Тимофія Милованова. Це було непрофесійно. Водночас цього тижня разом з Радою директорів палати ми зустрілися з Юлією Свириденко (заступниця голови Офісу президента. – ЕП).

Захист інвесторів і співпраця з МВФ були ключовими питаннями. Діалог є. Ми зрозуміли, що можемо розраховувати на підтримку з боку команди президента.

У третьому кварталі Україні потрібно здійснити великі виплати за держборгом (за прогнозом Мінфіну – 167 млрд грн. – ЕП). Сподіваюся, влада пришвидшить реформи та ухвалить правильні рішення для продовження співпраці з МВФ.

— Тобто в третьому кварталі буде прогрес у цьому напрямку?

— Сподіваємося, влада зрозуміє, що треба зробити, і зробить це.

— Теоретичне питання. Якщо Україна припинить співпрацю з МВФ, як на це відреагує бізнес?

— На жаль, є сили, які хотіли б побачити такий сценарій. Проте інвестори, власники великого українського та міжнародного бізнесу, внутрішні експерти орієнтуються на позицію МВФ і голосують своїми грошима.

У 2020 році після відставки Якова Смолія через політичний тиск Україна скасувала розміщення 12-річних єврооблігацій на 1,75 мільярда доларів. Це безпрецедентна подія. Інвестори вимагали скасувати угоду, і Мінфіну довелося піти на цей крок. Для інвесторів важлива незалежність державного регулятора.

Нинішня програма stand-by спрямована на збереження фінансової стабільності, формування адекватної монетарної та фіскальної політики, допомогу у фінансуванні видатків на медицину та вихід економіки з кризи.

Відповідно, якщо співпраця зупиниться, це стане маркером недовіри до темпів та якості проголошеного курсу реформ і може призвести до виходу інвесторів з державних облігацій, відпливу капіталу та девальвації гривні.

МВФ – це не тільки про фінансування, а й про наявність довіри внутрішніх та міжнародних інвесторів до стану економіки. Якщо Україна хоче мати доступ до ринків зовнішніх запозичень, важливо виконувати програму фонду.

— Одне із проблемних питань, які озвучив МВФ, – ціни на газ. Влада на два місяці скасуваларинок, встановивши регулювання цін.

Подібне сталося з відновлюваною електроенергією. Спочатку влада сказала, що купуватиме “зелену” електроенергію за вищими цінами, інвестори вклали кошти, а потім влада відмовилася від домовленостей.

До чого може призвести невиконання державою своїх обіцянок?

— Два роки тому в Давосі влада казала: інвестуйте в Україну, у відновлювальну енергетику. Ми підписуємо контракт, ми обіцяємо, приходьте.

Компанії інвестували 3 мільярди євро, і раптом правила гри змінилися. Влада сказала: вибачте, ми не можемо виконати обіцяне. Якщо питання не буде вирішене, то доведеться сказати “до побачення” багатьом новим інвестиціям.

Щодо газу. Шість років тому в Україні були присутні Shell, Exon Mobile, Chevron, італійська Eni. Вони пішли. Залишилися лише заправні станції Shell. Чому? На газовому ринку також не працюють чіткі правила гри. Аналізуючи ринки, іноземні компанії оцінюють ризики. Там, де є олігархи, там ці ризики вищі.

Владі потрібно піклуватися про компанії, які інвестують в Україну, бо саме через них потенційні інвестори дізнаються про умови ведення бізнесу в Україні.

У 2020 році в Україні був відплив прямих іноземних інвестицій. Частково це пов’язано з кризовою ситуацією через коронавірус, але велику роль тут відіграв і конфлікт між державою та інвесторами у відновлювану енергетику.

Невиконання взятих на себе зобов’язань, нехтування нормами законодавства дають сигнал потенційним інвесторам у будь-яких галузях, які регулюються державою, що правила гри можуть змінюватися в будь-який момент.

Це впливає та буде впливати не лише на реалізацію проєктів у сфері відновлюваних джерел електроенергії. Поточна криза унеможливить залучення інвестицій і в будівництво гнучких генеруючих потужностей, і в розвиток систем накопичення енергії, і в проекти, пов’язані з реалізацією European Green Deal.

Неможливо залучати інвестиції на фоні невиконання обіцянок перед інвесторами, які вже працюють у країні.

— Такі рішення влади зменшують приплив інвестицій?

— Не лише це. Деякі компанії перед інвестуванням підписують контракти про страхування від політичних ризиків, від того, що революція або інші політичні умови призведуть до збитків. Наприклад, мова йде про ризик невиконання або відмови від виконання урядом взятих на себе зобов’язань.

Найбільш очевидним способом хеджування прямих інвестицій від політичного ризику може стати обмеження інвестування в майбутньому. Тому ми сподіваємося, що у цьому питанні консенсус буде знайдено.

— У травні виповниться два роки президентства Зеленського. Що за цей час поліпшилося і що погіршилося порівняно з періодом Порошенка?

— Дерево оцінюють за плодами. Важливо, що буде зроблено. Зараз я скажу так: усе стабільно. Найвищим пріоритетом для бізнесу є верховенство права. Ми активно виступали і виступаємо за належне правосуддя – як під час каденції Петра Порошенка, так і за адміністрації Володимира Зеленського.

На жаль, масштабних зрушень не відбувається. Неможливо уявити кращий стимул для інвесторів вкладати гроші, ніж упевненість у їх захищеності.

За даними Торговельної палати США, існує чіткий зв’язок між верховенством права та процвітанням. Країни, які дотримуються принципів належного управління, приваблюють довгострокові інвестиції висококласних світових компаній. Вони створюють якісні робочі місця та активно розвивають громади.

Це саме те, чого потребує Україна. 2020 рік став роком кризових дій. 2021 рік повинен стати роком осмислених реформ. Надіємося, що президент продовжить втілювати реформи, потрібні для бізнесу.

— Тобто плодів Зеленського поки що немає?

— Ще є час, щоби ці плоди дозріли.

Про ведення бізнесу в Україні, хабарі забудовників і проблеми на митниці

— На зустрічі з інвесторами та бізнесом у червні 2019 року Зеленський пообіцяв, що через п’ять років країна опиниться в першій десятці за індексом легкості ведення бізнесу. Зараз ми 64-ті. Залишилося три роки. Можна сказати, що цю обіцянку вже неможливо виконати?

— Коронакриза сильно сповільнила темп реформ – глобально та локально. Аби Україні опинитися в першій десятці рейтингу, трьох років буде замало.

Варто працювати над тим, щоб після відновлення розрахунку рейтингу Doing Business Україна мала вагомі здобутки. Треба покращити показники з реєстрації бізнесу, виконання контрактів, питань неплатоспроможності.

З першим показником може допомогти портал “Дія.Бізнес”, завдяки якому створення і розширення бізнесу відбуватиметься без бюрократії. Судова реформа відіграє важливу роль у покращенні виконання контрактів.

Щоб оцінити ефективність процедур вирішення неплатоспроможності, варто розглянути кілька показників за методологією Світового банку. В Україні низький коефіцієнт повернення кредитів: 9 центів з долара. У країнах ЄС і Центральної Азії – 39 центів, у країнах ОЕСР з високим рівнем доходу – понад 70 центів.

У жовтні 2019 року був введений в дію Кодекс з процедур банкрутства, покликаний спростити повернення кредиторами своїх коштів, прискорити процедурні питання та забезпечити прозорість продажу майна в банкрутстві. Завдяки його введенню Україна може покращити свою позицію в рейтингу.

— В історії були країни, які щось подібне робили за три роки?

— Михайло Саакашвілі часто розказує, як вони піднялися. Я не пам’ятаю, скільки там було років, але це можливо. Це не якась складна фізика.

— У 2020 році Україна піднялася в рейтингу сприйняття корупції на кілька сходинок, посівши 117 місце серед 180 країн. Корупції стало менше?

— Питання в секторах. Учора спілкувалися із забудовниками. Там стало менше корупції? Ні. Є така ДАБІ. Я досі не розумію, чи вона працює. Забудовники називають конкретні суми, які з них вимагають за оформлення документів. Кажуть, раніше гроші вимагала одна державна структура, зараз – три.

Або є історії, коли забудовники роками чекають на дозвіл. Тому в Україні дуже мало іноземних забудовників. Вони не підуть на такі умови ведення бізнесу.

— Скільки вимагають із забудовників?

— Ми чуємо про десятки тисяч доларів. Чим більший об’єкт, тим більша сума.

— Ви спілкуєтеся з компаніями з різних секторів. Чи були представники якогось сектору, які сказали, що за останній рік корупція зменшилася?

— У банківському секторі.

Останніми роками Нацбанк відіграє надважливу роль у стабілізації фінансової системи, зменшенні корупції в секторі та обмеженні контролю з боку олігархів.

Між корупцією та відмиванням злочинних доходів існує тісний зв’язок. Маю на увазі закон “Про запобігання та протидію легалізації та відмиванню доходів”, завдяки якому Україна покращиламіжнародні позиції у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, як зазначено у звіті Moneyval.

У питанні відшкодування ПДВ.

Порівняно з тим, що було шість років тому, автоматичне відшкодування – це просто ковток свіжого повітря, який допоміг налагодити систематичність процесу відшкодування. Завдяки автоматичній реєстрації заяв у реєстрі та публічності реєстру зменшилися ризики здійснення тиску на бізнес.

Час від часу компанії ще зіштовхуються з окремими питаннями, але вони мають досить індивідуальний характер і не є масовими.

— Чи є проблеми на митниці?

— Є. Навіть не знаю, з чого почати.

— Можна з того, що проходить контроль: експортні та імпортні товари.

— Поширення схем нелегального ввезення товарів – одна з головних загроз, з якими стикаються компанії. Масштаби нелегального імпорту роблять легально завезені товари неконкурентними у порівнянні з товарами, що безконтрольно ввозяться і продаються в Україні без сплати податків.

Важливі системні кроки держави. Вона має викорінювати передумови для існування тіньових схем. У першу чергу, потрібно вивести з-під загрози товари, які потребують відповідних умов транспортування та зберігання. Особлива увага має бути до продуктів харчування, ліків і медичних та гігієнічних виробів.

Візьмімо, до прикладу, медикаменти. Ми бачимо, що Україна зробила певні кроки для протидії фальсифікації медичної продукції, наприклад, ратифікувала Конвенцію медікрайм (у 2012 році. – ЕП), але досі повною мірою не впровадила її положення. Необхідні більш комплексні кроки на загальнодержавному рівні.

Для ілюстрації наслідків – кримінальна справа щодо підробки лікарських засобів, яку з 2019 року ведуть Нацполіція та Офіс генпрокурора. Вона продемонструвала колосальний масштаб проблеми.

За даними правоохоронців, в Україні протягом 2016-2019 років лише одна група осіб замовляла упаковки, продавала онлайн продукцію, яка мала ознаки фальсифікату: ліки від раку, рідкісних та вірусних захворювань. Вони продавалися паралельно із справжніми ліками, завезеними “сірим” способом.

Розслідування показало: в Україні така діяльність не контролюється. Ретельно ж контролюються справжні ліцензовані імпортери, дистриб’ютори та аптеки. Звісно, порушень там виявляють небагато. Оскільки фальсифікат та “сірий” імпорт поза увагою, реальний їх обсяг невідомий.

Від початку нашої співпраці з Генпрокурором у травні 2020 року палата передала понад 20 справ від компаній-членів, які прагнули справедливості, прозорості та конкретних дій, ужитих для захисту прав інвесторів.

Справедливе правосуддя та захист прав інвесторів встановлені в чотирьох питаннях, був досягнутий прогрес у низці інших справ, що тривають.

Візьмімо харчову промисловість, наприклад, каву. Стільки підробок! Усе, що можна підробити, в Україні підробляють. Каву завозять великою партією, на складах сортують у підроблені пакети відомих брендів і випускають на ринок.

— Підробка кави – не проблема митниці.

— А хто її ввозить в Україну? Кава в Україні не виросла.

— Завезли вагон кави, потім її розсортували, наклеїли етикетки, не сплативши жодних податків та зборів. Це питання до податкової міліції.

— Отож. Питання про відповідальність. Складно знайти, хто за це відповідає. Ви кажете, податкова міліція, а нам кажуть, що податкова міліція “б’є дембельські акорди” перед її закриттям. Питання лишається.

— До митниці?

— Так, але питання, звичайно, потребує комплексного підходу.

— За останній рік змінилися три керівника митниці, а результат…

— Більше, ніж три. Це якраз питання щодо частої зміни керівників. Приходить новий голова і шукає, щоб якийсь результат показати, а стратегічні питання потребують тривалого часу на опрацювання та вирішення.

У 2018 році ми проводили опитування серед компаній-членів та випустили видання з рекомендаціями бізнесу щодо стратегічних напрямів роботи митниці.

Тоді бізнес-спільнота відзначала, що митна реформа має бути серед пріоритетів уряду, а 60% компаній сказали, що основною складовою успішної реформи є чітке бачення майбутнього митної служби. З того часу визначеності, на жаль, не додалося, а більшість питань залишаються актуальними.

Як президент США допоможе Україні позбутись олігархів

— Недавно відбулася інавгурація 46-го президента США. Що зміниться для України з приходом Джо Байдена?

— Жоден інший президент в історії США не знав Україну краще за Байдена. Це не тільки тому, що він шість разів тут бував. Навіть у його книзі (“Обіцяй мені, тату”. – ЕП) чотири сторінки присвячено Україні. Він дійсно опікується Україною і, гадаю, продовжить опікуватися. І не лише Байден.

Його команда знає всі хронічні проблеми України. Хто ця команда? Починаючи з державного секретаря Ентоні Блінкена, якого пов’язує з Україною походження його діда, і закінчуючи Вікторією Нуланд, яка знає Україну.

Бізнес покладає великі надії на Байдена. Бізнес вважає, що Україні потрібна підтримка стратегічних міжнародних партнерів. Бізнес хоче підтримки реформ для входження України в десятку країн за індексом легкості ведення бізнесу.

Пріоритетом адміністрації Байдена у веденні політики щодо України має бути згортання російської агресії, зменшення корупції та відсторонення олігархів. Усі мають бути рівними перед законом. У Сполучених Штатах потужне верховенство права. Це те, чого прагне і більшість українців.

— Що може змінитися для України за президента Байдена?

— Під час інвестиційного форуму в Маріуполі у 2019 році ми презентували результати опитування, у якому було два ключові меседжі. Попри зміну влади, 82% компаній планували розширювати бізнес в Україні у найближчі п’ять років. 74% відзначили, що суди створюють найбільші перешкоди для бізнесу.

За півтора року ситуація значно ускладнилася. Компанії зазнали збитків через COVID-19, а судова реформа все ще не проведена. Тут хід за владою. Я хочу сказати, що ніхто не викорінить корупцію, не проведе судову реформу і не здійснить потужну програму реформ за Україну, окрім неї самої.

Зараз час для перезавантаження реформ. Процвітання України залежить від української влади. Адміністрація Байдена та стратегічні партнери можуть надати допомогу та підтримку на всіх рівнях. Конкретні дії – за владою України.

— Після інавгурації Байдена ви написали колонку. За вашими словами, Байден може зіграти історичну роль, допомагаючи Україні викорінити корупцію та раз і назавжди звільнитися від контролю олігархів. Як американський президент може допомогти викорінити корупцію в Україні?

— Важливо продовжити те, що Байден почав. У липні 2015 року ми були в Торговельній палаті США у Вашингтоні. Тоді віце-президент Байден у промові про Україну 13 разів сказав слово “корупція”. Щодо боротьби з корупцією є три питання. Англійською це звучить так: prevent, publicize, punish.

Перше – це превентивність. У рамках впровадження електронних послуг корупційні ризики зменшується. Конверт з готівкою в комп’ютер не запхаєш.

Друге – це публічність. Це робота незалежних медіа та громадянського суспільства. Дуже важливо порушувати проблемні питання та розповідати про корупцію. На жаль, зараз більшість медіа в Україні належать олігархам.

Третє – це покарання. Тут важлива підтримка антикорупційних органів.

— Тобто Байден допоможе нам у боротьбі з корупцією, підтримуючи диджиталізацію, незалежну пресу та антикорупційні органи?

— Викликів перед Україною багато. Російська агресія, корупція та олігархи – це ті питання, які потребують сміливих дій та політичної волі всередині країни, а також активної зовнішньої політики. Саме тому команда Джо Байдена може надихнути українську владу та допомогти в цій боротьбі.

— Що означає “раз і назавжди звільнитися від контролю олігархів”?

— Завдяки вам і вашим колегам усі бачать, як олігархи впливають на рішення Верховної Ради. Вони лобіюють для власного бізнесу преференції, не допускаючи на ринок інших гравців. Коли правила гри будуть однакові для всіх, в Україну хлинуть інвестиції. Тоді олігархам доведеться працювати в конкурентному середовищі. Це ринкова економіка без преференцій.

Час – це гроші. Будь-які інвестиції – це довга гра. Саме тому між тимчасовими привілеями та рівними правилами гри кожен порядний інвестор обере чесність та прозору конкуренцію. Чим більше великих міжнародних інвесторів прийде в Україну, тим складніше буде олігархам просувати свої інтереси.

Без інвестицій Україна назавжди залишиться іграшкою в руках олігархів.

Країна з ризиками, але з великим потенціалом

— З якими фінансовими результатами завершили 2020 рік члени палати?

— Дослідження скоро буде. Багато компаній не досягли планових фінансових результатів. Це стало зрозуміло на початку другого кварталу 2020 року.

За даними дослідження, яке ми з компанією “Делойт” провели в Україні у вересні 2020 року, 50% членів палати вказали на зменшення доходу у зв’язку з пандемією, 51% респондентів зазначили, що їх компанії не скорочували інвестиції в Україну, а 35% відзначили скорочення інвестицій.

Найбільше постраждали авіаперевезення та готельний бізнес. Цікаво, що в період карантину зросли продажі посудомийних машин. Люди сидять вдома, більше готують і, відповідно, з’являється потреба частіше мити посуд.

Компанія “МакДональдз” за 2020 рік інвестувала 26 мільйонів доларів, відкрила п’ять нових ресторанів та оновила 26. Компанія lifecell за результатами 2020 року вийшла в прибуток уперше за п’ятнадцять років.

— Невисокий урожай зерна спровокував подорожчання продуктів. Як має вчинити влада: обмежити експорт зерна чи ввести регулювання цін?

— Експортні обмеження впливають не тільки на ціноутворення, а й можуть порушити економічну стабільність ринкових відносин та негативно вплинути на експортний імідж України на міжнародній арені. Такі інструменти державі слід застосовувати тільки за умови гострої загрози продовольчій безпеці країни.

Хоча минулорічний урожай справді нижчий, ніж у попередні роки, однак жодної загрози продовольчій безпеці України наразі немає і не повинно виникнути.

Учасники зернового ринку щороку спільно з профільним міністерством підписують “зерновий меморандум”, яким фіксують домовленості щодо прогнозованих обсягів експорту зерна. Тобто ринок уже має напрацьовані механізми регулювання балансу інтересів усіх учасників.

Регулювання цін на продукцію може загострити проблему. Вартість аграрної продукції, як правило, є віддзеркаленням вартості сировини. Відповідно, при збереженні високої вартості сировини встановлення регульованих цін змусить виробників або зупиняти виробництво, або значно його скорочувати.

Однак це не означає, що держава повинна залишити аграрний ринок наодинці з проблемами. Влада повинна втручатися, але не шляхом застосування експортних обмежень чи введення додаткового регулювання цін, а інструментами державної підтримки виробника, тобто фермера.

Це можуть бути програми державної підтримки, страхування врожаю, запровадження системи зрошування земель. Аграрний ринок потребує участі держави, але тільки у вигляді допомоги, а не додаткових обмежень.

— Ви пропонували уряду переглянути умови січневого карантину стосовно обмеження придбання товарів у супермаркетах, але вас не почули. У результаті в перші дні в супермаркетах неможливо було нічого купити, крім продуктів. Чому уряд вас не почув?

— Має бути якийсь здоровий глузд. Якщо супермаркет працює, то чому в одному ряду можна купляти, а в другому не можна? Це було те, що ми попросили. Цей меседж ми донесли і через пряме спілкування, і через ЗМІ. Проблема в тому, що вони нас почули, але не послухали.

— Недавно палата закликала уряд виконати свої зобов’язання перед виробниками енергії з відновлюваних джерел. Скільки влада заборгувала за “зелену” електроенергію, зокрема членам вашої організації?

— Накопичений у 2020 році борг Гарантованого покупця перед операторами відновлюваних джерел електроенергії становив 22,4 мільярда гривень. Приблизно 3,1 мільярда гривень виплачені у лютому 2021 року.

Залишаються 19,3 мільярда гривень, хоча, згідно з підписаним у червні 2020 року меморандумом (між урядом, НКРЕКП та двома галузевими асоціаціями. – ЕП), до кінця 2020 року ГП повинен був сплатити 9 мільярдів гривень, а 13,4 мільярда гривень – чотирма рівними частинами щоквартально у 2021 році.

Приблизно 20% боргу припадають на компанії, що є членами палати.

— В уряді обговорюють різні варіанти вирішення цієї проблеми, у тому числі шляхом випуску державних облігацій. Який варіант оптимальний?

— У липні 2020 року парламент затвердив закон, який передбачав випуск державних облігацій для погашення боргу 2020 року, а також 20-відсоткове щорічне спільне фінансування платежів ГП. На жаль, ці положення не були виконані і не знайшли відображення в державному бюджеті на 2021 рік.

Уряд пропонує інше джерело погашення старого боргу: випуск “зелених” облігацій оператора системи передачі НЕК “Укренерго” під державні гарантії.

У той же час відсутнє джерело покриття 20% платежів “зеленій” генерації: уряд не запропонував альтернативи бюджетному спільному фінансуванню, а НКРЕКП відмовляється передбачити в тарифі “Укренерго” більш ніж 80% коштів, необхідних для сплати “зеленого” тарифу. Це призведе до накопичення нових боргів у 2021 році в розмірі не менше 12 мільярдів гривень.

— У червні 2020 року компанія lifecell засудив вашу пропозицію відкласти рішення НКРЗІ про зменшення ставки інтерконекту з 1 січня 2021 року. Чому ви просили Мін’юст відкласти зменшення ставки?

— Усі мають грати за правилами, а створення прозорих та рівних умов для бізнесу – це пріоритет для всіх компаній-членів палати, зокрема у сфері телекомунікацій. Ми діємо за принципом консенсусу, виступаючи за ініціативи, важливі для окремих галузей економіки. Ми за рівні правила гри для всіх.

Позиційним листом ми закликали Мін’юст обговорювати будь-які норми та рішення, що суттєво впливають на телеком-індустрію, із залученням усіх учасників ринку, зокрема всіх трьох членів палати – lifecell, Kyivstar та Vodafone.

— Останні рік видався знаковим для виробників сигарет. Були штрафи від АМКУ, їх сплата й оскарження в судах. Чим закінчиться ця історія?

— Сподіваюся, переможуть здоровий глузд та верховенство права. Чотири міжнародні компанії оштрафували на 110 мільйонів доларів. Чому? Тому що АМКУ у 2010-2011 роках надав низку дозволів на структурні зміни ринку дистрибуції тютюнової продукції без проведення консультацій з виробниками.

Упродовж майже десятиріччя після цієї консолідації бізнес-спільнота спостерігала, як АМКУ висував переважно суперечливі та непереконливі пояснення причин консолідації і намагався перекласти відповідальність на гравців ринку. У результаті на виробників був накладений штраф у розмірі 3,1 мільярда гривень за звинуваченням в “антиконкурентних узгоджених діях”.

Ми бачимо, хто перебуває в списку найбільших платників податків і сплачує найбільше до державного бюджету. Ми говоримо про 2 мільярди доларів.

Швидке та справедливе вирішення проблеми допоможе зберегти конструктивні відносини між стратегічними інвесторами та державою, не зашкодити репутації та інвестиційному клімату, уникнути втрат державного бюджету.

— Недавно ви презентували документ “Десять кроків для економічного відновлення та зростання України”. Про що там йдеться?

— Про пріоритети Американської торговельної палати в Україні на 2021 рік. Це дорожня карта того, що слід зробити для економічного відновлення країни.

Реалізація кожного з цих стратегічних кроків може стати відчутним поштовхом для відновлення економіки після пандемії, для покращення умов ведення бізнесу в Україні. Це також слугуватиме потужним інструментом, аби зробити Україну місцем, куди інвестори прагнуть заходити та вести бізнес.

— Як реалізувати пункт “дорожньої карти” “забезпечення передбачуваності нормативно-правового середовища для інвесторів”?

— Дотримуватися обіцянок. Це якраз стосується відновлювальної енергетики.

— Є пункт про розвиток інфраструктури фондового ринку. Палата підписала меморандум про створення фондового ринку, але він в Україні існує з 1995 року. Принаймні тоді був створений його регулятор. Що мається на увазі під створенням фондового ринку?

— Це спільний проєкт з USAID і Європейським банком реконструкції та розвитку щодо ринку капіталів в Україні. Робоча назва – NEXT-UA. Він включає створення фондової і товарної бірж. Реалізація NEXT-UA приведе до стійкого, конкурентоспроможного ринку капіталу та організованих товарних ринків.

— У нас є 700 товарних бірж і п’ять фондових. Чим вони не влаштовують?

— Головне не кількість, а якість. Потрібно, щоб до біржі була довіра.

— Останнім часом порушується питання проведення пенсійної реформи. Чи цікавилися іноземні компанії виходом на український ринок для обслуговування другого рівня пенсійної системи?

— Так. Представники кількох компаній із страхового та інвестиційного бізнесів цікавляться тим, як може відбуватися реформа, що зміниться і що це означатиме для потенційних інвесторів.

— Це компанії, які в Україні не представлені?

— Так, але це не означає, що вони завтра вийдуть на український ринок. Це довга історія.

— Якими секторами цікавляться іноземні інвестори в Україні?

— Ми бачимо зацікавленість IT-ринком і ринком надання медичних послуг – приватні лікарні та лабораторії. Приваблює інвестиції харчова промисловість. Наприклад, компанія PepsiCo відкрила завод з виробництва картопляних чипсів Lay’s.

Попри проблемні питання, бачимо інтерес до аграрного сектору.

Цікавляться інвестори і креативною індустрією. Наприклад, компанія Netflix, яка стала членом палати у 2020 році, запустила українське озвучування фільмів.

Україна – це країна з ризиками, але з великим потенціалом.

 

12 завдань для України та США: що варто зробити командам Байдена та Зеленського

УП

Пауза, яку тримає нова американська адміністрація в контактах з нинішньою Банковою, – красномовна і багатозначна. Її природу складно пояснити технічними чи протокольними обставинами. Втім, не менш виразною є позиція президента Байдена, який з перших днів свого перебування у Білому домі, з перших міжнародних контактів і з перших доручень держсекретареві і міністрові оборони Сполучених Штатів дав вичерпно зрозуміти, що неухильно підтримуватиме Україну і дбатиме про відновлення нашої безпеки та територіальної цілісності.

Ці вагомі сигнали відмежували системні міждержавні відносини від політичних обставин. Це означає, що наші відносини треба наповнювати конкретними ідеями та завданнями вже зараз, незважаючи на обставини і не гаючи часу.

Київський безпековий форум ініціював підготовку спільного українсько-американського звернення до урядів обох держав з рекомендаціями, як зміцнити наше стратегічне партнерство. Співавторами документа стали колишні посли, авторитетні інституції, як-от Атлантична рада, Львівський безпековий форум та Український кризовий медіа центр. Документ підписали члени Конгресу США – представники демократів і республіканців, а також українські парламентарі, чиї фракції разом становлять конституційну більшість у Верховній Раді. І не лише вони.

Важливо, що українські та американські політики, дипломати та експерти узгодили спільну відозву, а не окремі національні позиції.

Важливим є кожний елемент звернення – від теми цінностей до обмеження впливу олігархії.

Та як на мене, головними тезами документа є три завдання: міжнародний захист України від російської агресії, яка буде тривати, боротьба і тиск на агресора задля відновлення нашої територіальної цілісності та набуття Україною членства в НАТО. “Членство України в НАТО зміцнить Північноатлантичний альянс, сприятиме історичному об’єднанню Європи і створить передумови для трансформації відносин з Росією” – на мій погляд, ці слова відображають головне послання цього документа. Йдеться про історичну можливість, яку необхідно використати під час президентства Джозефа Байдена.

І насамкінець. Домагаючись членства в НАТО і прагнучи вступу в ЄС, Україна не може дбати лише про себе. Ми повинні обстоювати таку ж перспективу для Молдови, Грузії і в майбутньому – для Білорусі. Саме так ми зуміємо змінити минулу приреченість нашої спільної історії.

Київський безпековий форум висловлює вдячність усім українським та американським підписантам нашого звернення, а також кожній організації, яка підтримала цю ініціативу і доповнила її важливими міркуваннями.

Данило Лубківський, директор Київського безпекового форуму

Дванадцять пунктів стратегічного партнерства США та України
Текст спільного звернення

(вступна частина скорочена, повніша версія – на сайті KSF)

[…] Ми, американські та українські політики і дипломати, колишні урядовці, експерти та громадські діячі, наполегливо закликаємо уряди США та України розробити амбітний і всеосяжний порядок денний, який поглибить наші стратегічні відносини.

Цей порядок денний повинен просувати взаємні інтереси, сприяти зміцненню безпеки та стабільності в Центральній та Східній Європі, сприяти подальшій інтеграції України до ЄС і вступу до НАТО, а також окреслювати та визначати пріоритети трансформаційних демократичних реформ, необхідних для повноцінного розвитку економіки України та прогресу її трансатлантичного руху.

[…] Цей план має ґрунтуватися на таких ключових елементах:

1. В основі американсько-українських відносин незмінно має залишатися взаємна відданість зміцненню демократичних цінностей. Це передбачає посилення демократії та верховенства права, свободи особистості, свободи слова, повної незалежності судової системи та антикорупційних органів, більшої прозорості і підзвітності дій влади та відкритого урядування, незалежності медіа та активного громадянського суспільства. Солідарність і конкретні дії з просування цих цінностей потрібні для зміцнення взаємної довіри, втілення демократичних прагнень українців та забезпечення єдиного підґрунтя для співпраці обох країн.
2. Сполучені Штати та Україна повинні діяти разом задля відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, а також стримування подальшої агресії Росії. Це передбачає розширення нашого стратегічного партнерства та оборонного співробітництва і пошук Сполученими Штатами нових можливостей задля збільшення оборонної допомоги з метою посилення здатності України стримувати наступ Росії. Це означає продовження надання летальної оборонної допомоги та посилення українських Військово-морських сил. Інші сфери можливої військової співпраці включають розвиток сил спеціальних операцій, протиповітряної та прибережної оборони.
3. Сполучені Штати Америки та Україна мають підтримувати тісний діалог, щоб збільшити для Кремля ціну триваючої агресії проти України. Сполучені Штати також мають вести з цього питання тісні консультації з Європою, зокрема щодо посилення санкцій. Такі переговори, як і переговори з Росією стосовно України, повинні ґрунтуватися на принципі “нічого про Україну без України”.
4. Ведучи консультації з Україною та її європейськими партнерами, адміністрації Джозефа Байдена варто вивчити можливості більш активного залучення на вищому рівні з боку США до переговорного процесу, який зараз проводять федеральний канцлер Німеччини та президент Франції, щоб вивести ситуацію з глухого кута і сприяти справжньому завершенню конфлікту на Донбасі, виведенню всіх російських та керованих Росією сил і відновленню повного суверенітету України над Донбасом.
5. Сполучені Штати та Україна також мають вести консультації щодо політичних, дипломатичних та економічних кроків, необхідних для повернення Криму до України. Вони повинні працювати разом над міжнародним дотриманням принципу “Крим – це Україна” і збереженням санкцій, вжитих проти Росії за незаконне захоплення півострова. Ми вітаємо зусилля Уряду України зі створення “Кримської платформи” як ініціативи, яка зберігатиме тему окупованого Криму на міжнародному порядку денному і нагадуватиме людям, включно з Росією, що в очах міжнародного співтовариства Крим залишається українським.
6. Сполучені Штати та Україна мають вести консультації щодо кроків для зміцнення безпеки та стабільності в Чорноморському регіоні, зокрема за підтримки НАТО та європейських партнерів. Сполучені Штати разом із союзниками з НАТО мають продовжувати регулярне розміщення повітряних, сухопутних та морських сил у регіоні, де сходяться Росія, Європа, Близький Схід, Балкани та Кавказ. Регіон перебуває в центрі чотирьох великих сил: демократія – на його західному краї, військова агресія Росії – на півночі, фінансовий вплив Китаю – на сході і нестабільність на Близькому Сході – з південного боку. Україні та США слід співпрацювати з іншими союзниками в цьому регіоні, щоб захищати спільні інтереси та знижувати напруженість.
7. За останні роки Сполучені Штати та Україна стали об’єктами російського політичного втручання, дезінформаційних кампаній та кібератак. Вони мають обмінюватися набутим досвідом та ділитися передовими практиками боротьби з цими та іншими формами російської гібридної війни.
8. Трубопровід “Північний потік-2”, у разі завершення, поставить під загрозу Євроатлантичну єдність і позбавить Україну значних доходів з транзиту. Сполучені Штати та Україна мають консультуватися, яким чином формувати та підтримувати єдність трансатлантичної позиції проти завершення трубопроводу, а також стосовно дій, яких може вжити Росія щодо України, аби скасувати санкції проти “Північного потоку-2”. Водночас Україна повинна провести серйозні реформи, щоби підвищити енергоефективність та викорінити корупцію в цьому та інших секторах.
9. Сполучені Штати та Україна мають співпрацювати для просування інтеграції України до НАТО і досягнення кінцевої мети Києва – членства в НАТО. США повинні твердо дотримуватися політики “відкритих дверей” НАТО і надавати Києву поради, яким чином найкраще підготуватися до членства, запевненого лідерами НАТО на саміті в Бухаресті в 2008 році. Україна повинна взяти на себе зобов’язання провести необхідні реформи та здійснити практичні кроки, які приведуть її військові та інші структури безпеки та оборони у відповідність до стандартів і норм НАТО. Членство України в НАТО зміцнить Північноатлантичний альянс, сприятиме історичному об’єднанню Європи і створить передумови для трансформації відносин з Росією.
10. Оновлене американсько-українське партнерство пов’язане з готовністю української влади швидко здійснювати трансформаційні демократичні реформи та активно діяти для захисту та зміцнення незалежності таких ключових інституцій, як Національне антикорупційне бюро та інші. Для потужної антикорупційної роботи необхідні ефективні реформи прокуратури та судової системи. Україна також повинна зробити незворотними вже досягнуті значні реформи, зокрема у сферах ринку землі, приватизації державних підприємств, незалежності Національного банку, децентралізації, прозорості фіскальної і бюджетної політик на додаток до реформ у газовому секторі, реформи системи державних закупівель та у справі прозорості активів і доходів державних службовців і парламентаріїв.
11. Також важливими є кроки задля усунення надмірного впливу олігархів, встановлення верховенства права зі справедливими економічними нормами та практиками для великого, середнього, малого та іноземного бізнесу, а також для посилення інституційної спроможності Української держави – все це має вирішальне значення для поліпшення життя українських громадян. Україна має гарантувати захист права власності для всіх українських та іноземних інвесторів.
12. У той час як українській владі слід невідкладно зосередитися на втіленні реформ, розглядаючи їх як завдання найнагальнішого порядку, Сполучені Штати в координації з міжнародними фінансовими установами, Європейським Союзом та партнерами з Групи семи мають продовжити супровід та підтримку, щоб допомогти Україні побудувати сучасну демократичну економіку, повністю сумісну зі стандартами та нормами Європейського Союзу. У цьому сенсі чітку дорожню карту становлять Копенгагенські критерії ЄС. Така допомога має прямо залежати від проведення ефективних реформ.

Ми рекомендуємо ці дванадцять положень як дороговказ для посилення стратегічного партнерства між Сполученими Штатами та Україною і для досягнення цілей, які кожна з наших держав прагне втілити завдяки цьому ключовому для нас партнерству.

Документ підписали:

З американської сторони

Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Атлантичної ради.

Брендан Бойл, член Палати представників США.

Ян Бжезинський, заступник помічника міністра оборони США у справах Європи і політики НАТО у 2001-05 роках.

Деймон Вілсон, спеціальний радник президента США і старший директор з європейських питань Ради національної безпеки у 2004-06 і 2007-09 роках.

Александр Вершбоу, почесний науковий співробітник Центру Скаукрофта зі стратегії та безпеки Атлантичної ради, посол США в Російській Федерації у 2001-05 роках, заступник генерального секретаря НАТО у 2012-16 роках.

Курт Волкер, почесний науковий співробітник Центру з аналізу європейської політики (CEPA), посол США при НАТО у 2008-09 роках, спеціальний представник уряду США з питань України у 2017-19 роках.

Кеннет Воллак, голова Національного фонду на підтримку демократії та колишній президент Національного демократичного інституту США.

Мелінда Гарінг, заступник директора Євразійського центру Атлантичної ради.

Енді Гарріс, член Палати представників США, співголова групи підтримки України в Конгресі США.

Джон Гербст, директор Євразійського центру Атлантичної ради та посол США в Україні у 2003-06 роках.

Бенджамін Годжес, генерал-лейтенант (у відставці), голова кафедри стратегічних досліджень Центру аналізу європейської політики (CEPA), командувач армії США в Європі у 2014-18 роках.

Джеффрі Гедмін, засновник і головний редактор “American Purpose”, президент “Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода” у 2007-11 роках.

Пола Добрянська, старший науковий співробітник Центру Роберта і Рене Белферів Гарвардського університету з науки і міжнародних відносин, заступник державного секретаря США з глобальних відносин у 2001-09 роках.

Ерік Едельман, радник Центру стратегічного та бюджетного оцінювання.

Марі Йованович, старший науковий співробітник Джорджтаунського університету і Фонду Карнегі з міжнародного миру, посол США в Україні у 2016-19 роках.

Джонатан Кац, старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла, заступник керівника Бюро у справах Європи та Євразії Агентства Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID).

Девід Крамер, старший науковий співробітник Міжнародного університету Флориди, заступник помічника державного секретаря США з європейських та євразійських справ у 2005-08 роках, помічник державного секретаря США у 2008-09 роках.

Майкл МакФол, директор Інституту Фрімена-Сполі з міжнародних досліджень Стенфордського університету, посол США в Російській Федерації у 2011-14 роках.

Том Маліновський, член Палати представників США.

Томас Меліа, заступник помічника державного секретаря США у 2010-15 роках і заступник адміністратора Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у 2015-17 роках.

Стівен Пайфер, науковий співробітник Фонду Роберта Боша, посол США в Україні у 1998-2000 роках.

Герман Піршнер, президент Ради американської зовнішньої політики.

Роман Попадюк, президент Дипломатичної фундації, посол США в Україні у 1992-93 роках.

Майкл Савків, директор Української інформаційної служби у Сполучених Штатах.

Вільям Тейлор, віцепрезидент Інституту миру США, посол США в Україні у 2006-09 та 2019 роках.

Френсіс Фукуяма, директор Центру демократії, розвитку і верховенства права (CDDRL), професор Інститут Фрімена-Сполі з міжнародних досліджень Стенфордського університету.

Андрій Футей, президент Українського конгресового комітету Америки.

Наталя Яресько, старший науковий співробітник-нерезидент Атлантичної ради.

З української сторони

Михайло Басараб, старший науковий співробітник Київського безпекового форуму, член неурядової Комісії з питань розслідування та попередження порушень прав людини.

Роман Безсмертний, посол України у Республіці Білорусь у 2010-11 роках, колишній представник України у Тристоронній контактній групі.

Володимир Василенко, посол України у Великій Британії у 1998-2002 роках і представник України при ЄС і НАТО у 1992 році, суддя Міжнародного кримінального трибуналу для колишньої Югославії у 2001-05 роках, представник України в Раді ООН з прав людини у 2006-10 роках.

Світлана Войцеховська, член наглядової ради фонду “Відкрий Україну”, засновниця Українського жіночого конгресу.

Артур Герасимов, співголова парламентської фракції партії “Європейська солідарність”.

Ірина Геращенко, співголова парламентської фракції партії “Європейська солідарність”, член комітету Верховної Ради України у закордонних справах, перша заступниця голови Верховної Ради України у 2016-19 роках.

Ганна Гопко, голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах у 2014-19 роках, голова правління “Мережі захисту національних інтересів АНТС”.

Володимир Горбулін, секретар Ради національної безпеки і оборони України у 1994-99 та 2006 роках.

Лілія Гриневич, міністр освіти України у 2016-19 роках, проректор Київського університету імені Бориса Грінченка.

Віктор Єленський, професор Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса.

Костянтин Єлісєєв, дипломатичний радник президента України у 2015-19 роках, посол України при ЄС у 2010-15 роках, голова Центру нових рішень.

Володимир Єрмоленко, філософ, головний редактор UkraineWorld.org.

Ярослав Железняк, голова парламентської фракції та заступник голови партії “Голос”, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Йосиф Зісельс, правозахисник, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин України.

Марія Іонова, член комітету Верховної Ради України у закордонних справах, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення реалізації курсу держави на членство в ЄС та НАТО, член парламентської фракції партії “Європейська солідарність”.

Юрій Камельчук, член комітету Верховної Ради України з питань енергетики, член парламентської фракції партії “Слуга народу”.

Сергій Квіт, міністр освіти України у 2014-16 роках, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-19 роках, член парламентської фракції партії “Європейська солідарність”.

Олена Кондратюк, заступниця голови Верховної Ради України.

Геннадій Курочка, співзасновник і член правління Українського кризового медіа центру.

Данило Лубківський, заступник міністра закордонних справ України у 2014 році і дипломатичний радник прем’єр-міністра України у 2015-16 роках, директор Київського безпекового форуму.

Маркіян Лубківський, дипломатичний радник заступниці голови Верховної Ради України, посол України у Республіці Хорватія та Боснії і Герцеговині у 2006-09 роках.

Мирослав Маринович, правозахисник, член-засновник Української Гельсінської групи, проректор Українського католицького університету.

Олександр Моцик, посол України у США у 2010-15 роках, колишній представник України у Тристоронній контактній групі.

Григорій Немиря, перший заступник голови комітету Верховної Ради України у закордонних справах, член парламентської фракції партії Всеукраїнський союз “Батьківщина”.

Володимир Огризко, міністр закордонних справ України у 2007-09 роках.

Андрій Осадчук, заступник голови партії “Голос”, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Андрій Парубій, голова Верховної Ради України у 2016-19 роках, секретар Ради національної безпеки і оборони України у 2014 році.

Наталія Попович, співзасновниця і член правління Українського кризового медіа центру, засновниця “One Philosophy”.

Микита Потураєв, голова комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, член парламентської фракції партії “Слуга народу”.

Кіра Рудик, голова партії “Голос”, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

Остап Семерак, міністр Кабінету міністрів України у 2014 році, міністр екології України у 2016-19 роках.

Оксана Сироїд, заступниця голови Верховної Ради України у 2014-19 роках, співголова Львівського безпекового форуму.

Інна Совсун, заступник голови партії “Голос”, член комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”.

Олександр Турчинов, в.о. президента України у 2014 році, секретар Ради національної безпеки і оборони України у 2014-19 роках.

Ірина Фріз, член комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, міністр у справах ветеранів України у 2018-19 роках, член парламентської фракції партії “Європейська солідарність”.

Володимир Хандогій, посол України у Великій Британії у 2010-14 роках, глава місії України при НАТО у 2000-05 роках, президент Української асоціації зовнішньої політики.

Валерій Чалий, дипломатичний радник президента України у 2014-15 роках, посол України у США у 2015-19 роках, голова правління Українського кризового медіа центру.

Олег Шамшур, посол України в США у 2005-10 роках, старший науковий співробітник Атлантичної ради.

Юрій Щербак, посол України в США у 1994-98 роках.

Єлизавета Ясько, член комітету Верховної Ради України у закордонних справах, голова підкомітету з питань міжпарламентського співробітництва, член парламентської фракції партії “Слуга народу”.

Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України у 2014-16 роках, голова Верховної Ради України у 2007-08 роках, голова Київського безпекового форуму.

 

Новий арабський курс Байдена: як змінюється політика США на Близькому Сході

Світлана Ковальчук, для Європейської правди

Близькосхідний напрям був одним із пріоритетів зовнішньої політики США за часів Дональда Трампа.

Тож невипадково, що для адміністрації Байдена, для якої пріоритетними є відновлення відносин з Європою та посилення євроатлантичного співробітництва, цей регіон вже не мав бути настільки важливим.

Втім, близькосхідний напрям виявився доволі активним протягом перших тижнів перебування Джо Байдена на посаді президента.

Перші кроки нової адміністрації показали, що Байден вибудовує свою зовнішню політику в регіоні Близького Сходу, яка відрізняється від лінії попередників.

Метою нової близькосхідної політики США є деескалація регіональної напруженості та створення на Близькому Сході простору, де люди матимуть змогу реалізовувати свої прагнення.

Іран: хто перший піде на поступки?

Одним із ключових завдань адміністрації Байдена є повернення Ірану до ядерної угоди, підписаної за часів адміністрації Обами у 2015 році.

Втім, не все так просто. Іран готовий повернутися до домовленостей разом зі США, які вийшли з угоди в односторонньому порядку у 2018 році, проте лише за умови зняття санкцій. Натомість США вимагають повернення Ірану до ядерних угод, а зняття санкцій буде уже другим кроком.

Крім того, деякі експерти зазначають, що США зі свого боку прагнуть розширення існуючих угод, що не влаштовує офіційний Тегеран.

На практиці сторони продовжують випробовувати терпіння одна одної.

Переговорний процес супроводжувався і певним загостренням, зокрема обстрілом проіранськими угрупованнями військових об’єктів в Ербілі на території Іракського Курдистану 15 лютого. У відповідь на ці дії Вашингтон ініціював атаку на іранські сили в Сирії, які розміщені вздовж кордону з Іраком.

Не дивлячись на таке загострення, США демонструють готовність до перемовин та дипломатичні поступки на користь Ірану, зокрема у відносинах із Саудівською Аравією.

Саудівська Аравія: бойкот для принца

Відносини із Саудівською Аравією також зазнали змін.

25 лютого відбулася перша телефонна розмова між Джо Байденом та королем Салманом бен Абдул-Азізом аль-Саудом. Байден підтвердив підтримку Саудівської Аравії, але також наголосив на необхідності покращення прав людини в цій країні та вирішення гуманітарної катастрофи в Ємені.

Пізніше оприлюднюють доповідь американської розвідки, відповідно до якої наслідний принц Мухаммед бін Салман, який фактично виступає правителем Саудівської Аравії, особисто санкціонував вбивство журналіста Джамаля Хашоггі. 

Це викликає глибоке обурення світової громадськості та гостру дискусію в США.

Ще раніше США заморозили продаж зброї Саудівській Аравії та ОАЕ відповідно до багатомільярдної угоди, укладеної за часів Дональда Трампа.

Проте США не вводять санкцій проти Мухаммеда бін Салмана. Дипломатичною мовою, адміністрація Байдена фактично показала невизнання принца лідером Саудівської Аравії, проте не пориває з ним контактів остаточно.

Чи можливе таке “ігнорування” у довгостроковій перспективі? Особливо після того, як Мухаммед бін Салман таки зійде на престол після смерті батька.

Вашингтон має безліч причин підтримувати робочі стосунки з людиною, яка, ймовірно, десятиліттями керуватиме країною, яка має вирішальне значення для встановлення світових цін на нафту, стримування Ірану, боротьби з тероризмом і, якщо можна так казати, сприяє дотриманню миру на Близькому Сході.

З іншого боку, за словами держсекретаря Ентоні Блінкена, хоча Сполучені Штати продовжують свої відносини з Саудівською Аравією, “президент Байден чітко заявив, що партнерство повинно відображати цінності США”. “З цією метою ми абсолютно чітко заявили, що екстериторіальні загрози та напади Саудівської Аравії на активістів, дисидентів та журналістів повинні припинитися, – додав держсекретар. – Сполучені Штати Америки цього не толеруватимуть. Більш того, США продовжать вимагати вдосконалення прав людини в межах королівства”.

Не слід виключати і важливість залучення Саудівської Аравії у вирішення палестино-ізраїльського конфлікту. Так, ОАЕ вже погодилися на нормалізацію відносин з Ізраїлем в обмін на обіцянку останнього не анексувати окуповані палестинські території щонайменше протягом трьох років.

Саме Мухаммед бін Салман заявляв про готовність нормалізовувати відносини з Ізраїлем, в той час як його батько відмовляється це робити, побоюючись протистояння місцевого населення.

Ємен: курс на мир

У лютому адміністрація Джо Байдена офіційно заявила про припинення підтримки США “наступальних операцій” в Ємені, наголошуючи, що військові дії призвели до гуманітарної катастрофи.

Внутрішнє протистояння в Ємені переросло у регіональний конфлікт, в якому Саудівська Аравія підтримує одну сторону конфлікту, а Іран – іншу.

Громадянська війна в Ємені триває з 2014 року. Сторонами конфлікту є хусити, воєнізоване угрупування шиїтів-зейдитів, які зберігають вірність колишньому президенту Алі Абдуллі Салеху, та сили, які зберігають лояльність до уряду Абд Раббо Мансуру Гаді.

Шиїтських повстанців-хуситів підтримує Іран, а адміністрацію президента Гаді – Саудівська Аравія, ОАЕ, Сенегал, Судан, Катар, США та Франція.

За оцінками ООН, кількість загиблих внаслідок лише бойових дій на кінець 2019 року перевищила 100 тисяч, ще 130 тисяч людей померли внаслідок голоду та захворювань, спричинених війною.

Крім того, з 16 лютого було скасовано позначення повстанського руху хуситів в Ємені як іноземної терористичної організації та глобальної терористичної групи. Відповідне рішення покликане пом’якшити масштабну гуманітарну кризу в Ємені та посилити дипломатичні кроки для припинення громадянської війни.

“Це рішення є визнанням важкої гуманітарної ситуації в Ємені”, – наголосив державний секретар США Ентоні Блінкен.

У своїх заявах президент Байден повторює, що в основі зовнішньої політики США в Ємені буде повага до прав людини і дипломатії, але погіршення ситуації на місцях, коли іранці збільшують свої інвестиції в хуситів, робить мирне вирішення цього конфлікту найближчим часом малоймовірним.

Варто зазначити, що США продовжують надавати підтримку Ер-Ріяду в протидії атакам хуситів на саудівські території.

Ізраїль: що робити зі “спадком” Трампа?

Минулого місяця відбулася перша телефонна розмова між Джо Байденом та прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.

Хоча під час телефонної розмови сторони підтвердили незмінність стратегічного союзу США та Ізраїлю, низка експертів зазначили, що враховуючи стратегічну важливість Ізраїлю для Штатів, така розмова мала відбутися ще раніше. І це, на їхню думку, стало підтвердженням другорядності Близькосхідного регіону для зовнішньої політики адміністрації Байдена.

Втім, позитивним є той факт, що Джо Байден планує залишити своє посольство в Єрусалимі, куди воно переїхало за президентства Дональда Трампа.

Натомість Ізраїль стурбований бажанням США відновити ядерну угоду з Іраном. Президент Байден підняв також питання миру з палестинцями.

Туреччина: покарання для Ердогана

Важливе значення для досягнення миру та стабільності у Близькосхідному регіоні мають і двосторонні відносини між Туреччиною та США, які зараз переживають далеко не найкращі часи.

Державний секретар Ентоні Блінкен нещодавно заявив, що не може йтися про особисті зустрічі між офіційною Анкарою та офіційним Вашингтоном у найближчі роки, але підкреслив важливість тривалих двосторонніх відносин між США та Туреччиною, спільні інтереси у протидії тероризму, важливість демократичних інституцій та поваги до прав людини.

Обидві сторони пообіцяли посилити співпрацю та підтримку політичного вирішення конфлікту в Сирії. Блінкен висловив співчуття після смерті турецьких заручників на півночі Іраку і підтвердив, що США вважають, що терористи понесуть відповідальність.

Проте ставлення Вашингтона до Анкари є досить прохолодним.

США погрожують Туреччині економічними санкціями, які пов’язані з купівлею російських зенітно-ракетних систем великого і середнього радіуса дії С-400. Анкара натомість пропонує певні компроміси на кшталт не ставити С-400 на бойове чергування тощо.

Але Вашингтон на це чітко відповів, що в жодних компромісних рішеннях щодо С-400 американці не зацікавлені.

Разом з тим президент Ердоган нещодавно заявив, що спільні інтереси Туреччини та США перемагають розбіжності.

* * * * *

Джо Байден вірить в особисті стосунки як основу зовнішньої політики. Маючи багаторічний досвід зовнішньої політики – набагато більший, ніж у будь-кого з його попередників, – він підходить до усіх питань з глибоким розумінням справи.

З моменту вступу Байдена на посаду до команди Ради національної безпеки приєдналися сім нових фахівців, які займатимуться близькосхідними питаннями та звітуватимуть Бретту Макгурку, “гуру” Байдена з цього регіону.

Однак Близький Схід – це регіон взаємопов’язаних конфліктів, де події в одному місці вимагають реакції в іншому, і все це потребує швидких рішень. А тому рано чи пізно Джо Байден опиниться у ситуації, коли можливостей для обережного поєднання реалізму та цінностей вже не буде. Тоді ми побачимо, чи здатний досвід та реалізм Байдена протистояти реаліям Близького Сходу. (Автор: Світлана Ковальчук,  кандидат політичних наук, виконавчий директор YES)