Через політику Зеленського. Стало відомо ім’я військового, який вчинив самоспалення на Майдані

Про це повідомляє Главком.

У ніч із 10 на 11 жовтня 49-річний боєць-фронтовик ООС Микола Микитенко вчинив самоспалення на Майдані Незалежності – Через політику Зеленського. Стало відомо ім’я військового, який вчинив самоспалення на Майдані

У ніч із 10 на 11 жовтня 49-річний боєць-фронтовик ООС Микола Микитенко вчинив самоспалення на Майдані Незалежності

Ветеран російсько-української війни живий, але у вкрай важкому стані

Стало відомо ім’я чоловіка, який в ніч на 11 жовтня на столичному Майдані Незалежності вчинив самоспалення. Це батько військовослужбовиці Юлії Микитенко, фронтовик Микола Микитенко і він вчинив це через політику Зеленського. Про це повідомляє Громадська організація Відсіч.

«У ніч із 10 на 11 жовтня 49-річний боєць-фронтовик ООС Микола Микитенко вчинив самоспалення на Майдані Незалежності на знак протесту проти політики президента Володимира Зеленського. Про причини свого вчинку він розповів у дописах у Фейсбуку. Як зазначають Вартові Еспресо, невідомий учинив самопідпал о 3:30 ночі. Випадкові перехожі намагалися загасити полум’я. Обгорілого чоловіка шпиталізували до лікарні з майже 100 % опіків тіла.

За інформацією його доньки, також військовослужбовиці Юлії Микитенко, на цей час її батько живий, однак шанси вижити – мінімальні.

«Із останніх дописів Миколи Микитенка у Фейсбуку можна зрозуміти, що він незадоволений політикою Володимира Зеленського щодо бійців, які зараз захищають Україну від агресора. Рідні Миколи також це підтверджують», – йдеться в повідомленні.

Окрім того, в соцмережі він закликав усіх виходити на протест за Україну, як це зробила громадськість 24 серпня на День Незалежності.

«Тим часом окремі онлайн ресурси поширюють неправдиву інформацію, що нібито Микола Микитенко учинив спробу самогубства через невдале кохання. Медіаресурси посилаються на закритий Телеграм канал MDK Private. Зазначимо, що російські спільноти MDK (скорочено від «мудак») раніше неодноразово поширювали неправдиву та антиукраїнську інформацію», – повідомляється на сторінці Рух опору капітуляції.

У 2014 році Микола Микитенко брав участь у боях під Слов‘янськом у складі добровольчого батальйону Національної гвардії України ім. Сергія Кульчицького. Під час евакуації̈ збитого вертольоту на Карачуні він отримав поранення, має групу інвалідності. Після лікування служив у різних бойових підрозділах в зоні ООС.

«Микола Микитенко – герой України, який не зміг змиритись зі страшною несправедливістю і жахливою політикою влади Володимира Зеленського у сфері оборони України від ворога. Ми не маємо права мовчати про це і не маємо права дозволити російським ресурсам розмивати і нівелювати проблему, яка штовхнула військового на цей відчайдушний вчинок.

Ми намагаємося підтримати родину Миколи усіма способами, віримо, що йому вдасться виборсатися з того пекла, в якому він зараз перебуває. Ми ніколи не пробачимо винним», – йдеться в повідомленні.

Раніше повідомлялося, що 11 жовтня 49-річний чоловік підпалив себе на центральній вулиці Києва Хрещатику.

 

Окупанти за добу чотири рази зривали «тишу» на Донбасі

12.10.2020 07:07

Упродовж минулої доби, 11 жовтня, зафіксовано чотири порушення режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ на Донбасі.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на зведення пресцентру штабу ООС.

“…поблизу населеного пункту Мар’їнка противник вів вогонь з ручного протитанкового гранатомета, а неподалік Майорська та Зайцевого – зі стрілецької зброї. Окрім того, вогневу активність збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї та автоматичного станкового гранатомета зафіксовано у районі населеного пункту Ломакине”, – йдеться у повідомленні.

Від початку поточної доби, 12 жовтня, окупанти здійснили кілька неприцільних пострілів з ручного протитанкового гранатомета та підствольного гранатомета в районі Авдіївки.

Ворожі постріли не становили загрози життю та здоров’ю наших воїнів, тому вогонь у відповідь вони не відкривали.

Бойових втрат і поранень серед українських військовослужбовців немає.

 

Окупанти тричі порушили «тишу» на Донбасі

11.10.2020 18:18

Від початку доби у районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано три порушення російсько-окупаційними військами режиму повного припинення вогню.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Противник здійснив два постріли з ручного протитанкового гранатомета поблизу населеного пункту Мар’їнка, а в районах Майорська та Зайцевого провокував українських захисників неприцільними чергами зі стрілецької зброї”, – йдеться у вечірньому зведенні.

Як зазначили у штабі, бойових втрат і поранень серед військовослужбовців ЗСУ немає.

Вогонь у відповідь українські бійці не відкривали.

 

Кулеба назвав пріоритетний сценарій врегулювання ситуації на Донбасі

У ситуації з російською агресією для України абсолютним пріоритетом є дипломатичне вирішення, але при цьому потрібно готуватися до будь-якого сценарію розвитку подій.

Про це міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив в інтерв’ю турецькому телеканалу TRT Russian, передає кореспондент Укрінформу.

Відповідаючи на питання про готовність України до військового сценарію в разі провалу політичного процесу, міністр зазначив: «Коли у вас є такий сусід, як Росія, потрібно бути готовим до будь-якого сценарію. Ви знаєте, що це не ми напали на Росію. Це Росія напала на Україну. Але дипломатичне вирішення ситуації залишається абсолютним пріоритетом для України, і ми шукаємо способи переконатися, що знайдемо рішення в цих рамках».

Він також підкреслив, що в інтересах України і всієї Європи, щоб санкції проти РФ тривали до тих пір, поки Москва не виконає свої зобов’язання згідно з Мінським угодами.

При цьому глава МЗС України назвав Тристоронню контактну групу із врегулювання ситуації на Донбасі «важливим інструментом», здатним виконувати свої завдання, але зазначив, що «кожен результат і крок вперед вимагає великих зусиль».

«Тристороння контактна група – це тягар, який ми повинні нести, поки він не приведе нас до миру … Це важка робота … Працювати в Тристоронньої контактній групі завжди непросто», – сказав міністр.

За його словами, головне досягнення ТКГ за останній час – це прийняття умов для всеосяжного припинення вогню, «яке тривало шість тижнів поспіль, коли не було вбито або поранено в бою жодного солдата».

Як повідомляв Укрінформ, на Донбасі з 27 липня по домовленості Тристоронньої контактної групи встановлено режим повного і всеосяжного припинення вогню.

Зокрема, домовленостями передбачено заборону на наступальні і розвідувальні дії, заборону на застосування вогню, включаючи снайперського, і застосування дисциплінарних заходів за порушення режиму припинення вогню.

 

Суд відхилив скаргу на подовження арешту фігуранту «сімферопольської справи»

Третій апеляційний суд загальної юрисдикції міста Сочі відхилив апеляційну скаргу на подовження запобіжного заходу фігуранту сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Асану Янікову.

Про це повідомила його адвокат Сафіє Шабанова, яка брала участь у процесі за допомогою відеоконференцзв’язку, передає Укрінформ із посиланням на Радіо Свобода.

За словами адвоката, суд проходив у закритому режимі.

«Рішення суду першої інстанції залишено в силі. Хочу зазначити, що протягом усього судового часу права мого підзахисного постійно порушувалися, а саме – право говорити, давати пояснення рідною мовою. Попри те, що з самого початку судового засідання Яніков просив надати перекладача. Суд вирішив, що він зловживає правом і постійно відмовляв йому в цьому, посилаючись на те, що Яніков не хотів давати жодних пояснень, тому що вирішив спілкуватися «якоюсь іноземною мовою», – розповіла Шабанова.

Вона зазначила, що суд також відхилив клопотання про залучення до матеріалів справи скарги до прокуратури про те, що у Янікова загострилися болі у області кишкового тракту. Шабанова підкреслила, що її підзахисний схуд і потребує медичного обстеження, особливо з огляду на поширення коронавірусної інфекції у Криму.

Адвокат також підкреслила, що всіх політв’язнів на слідчі дії вивозять без масок, наражаючи на ризик не лише їх самих, а й адвокатів та інших осіб, з якими вони контактують.

Раніше Шабанова повідомляла, що Яніков протягом двох місяців перебуває на карантині у камері з антисанітарними умовами, у нього погіршився стан здоров’я, проте ніякої медичної допомоги йому не надають.

Коментарів представників ФСВП Росії з приводу утримання Янікова немає.

Як повідомлялося, Янікова заарештували 27 березня 2019 року, після обшуків у будинках кримських татар, мусульман.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав фігурантів другої сімферопольської групи «справи Хізб ут-Тахрір» політичними в’язнями.

 

На Донеччині відновлюють критичну інфраструктуру – СЦКК

Упродовж минулого тижня тривали заходи з відновлення пошкоджених об’єктів інфраструктури Донецької області, зокрема у Бахмутському районі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє штаб ООС у Фейсбуці з посиланням на Українську сторону Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.

“Так, 6 жовтня були продовжені роботи з очищення захисної дамби мулонакопичувача центральної збагачувальної фабрики в населеному пункті Залізне. Перед проведенням робіт піротехнічний підрозділ ДСНС обстежив територію на предмет відсутності вибухонебезпечних предметів. Роботи з очищення проводилися для вирубки порослі працівниками підприємства. Українська сторона СЦКК із патрулем СММ ОБСЄ забезпечили контроль дотримання режиму припинення вогню та надали гарантії безпеки”, – йдеться у повідомленні.

Крім того, 8 жовтня в Травневому працівники компанії “ДТЕК Донецькобленерго” за координації групи СЦКК спільно з патрулем СММ ОБСЄ та піротехнічними підрозділами ДСНС провели заходи контрольної перевірки та відновлення працездатності обладнання ліній електропередач ПЛ-0,4 кВ. Під час роботи були перевірені з’єднувальні ізолятори, замінений електролічильник одного з домогосподарств, а також від’єднані несанкціоновані підключення до електромережі.

У районі Новгородського 9 жовтня з метою контролю екологічної безпеки довкілля було забезпечено проведення планових робіт щодо здійснення забору проб ґрунтових вод у свердловинах навколо шламонакопичувача Фенольного заводу. За результатами хімічного аналізу, станом на сьогодні перевищень гранично допустимих норм не виявлено.

Також група СЦКК разом із групою розмінування ДСНС провели обстеження ділянки автомобільного шляху Харків – Дебальцеве в районі населеного пункту Воздвиженка. На цій ділянці тривають підготовчі роботи до капітального будівництва мосту через залізничні колії. Наразі на автошляху працівники знімають асфальтове покриття та демонтують залишки мосту, зруйнованого унаслідок бойових дій. Робота з відновлення мосту розрахована до кінця поточного року.

 

В ОРДЛО ситуація з коронавірусом критична – представник омбудсмена

Ситуація з COVID-19 на окупованих територіях Донецької та Луганської областей є критичною.

Про це на своїй сторінці в Фейсбуці повідомив співробітник Офісу омбудсмена України Павло Лисянський.

За його словами, в ОРДЛО лікарні переповнені, засобів індивідуального захисту в аптеках бракує, обмежувальні заходи, такі як соціальна дистанція, масковий режим та інші, не діють.

“Зараз в ОРДЛО встановлюють три діагнози – ГРВІ, пневмонія, коронавірус. Людей з першими двома діагнозами відправляють по домівках. Інформацію про справжню кількість хворих на коронавірус окупанти замовчують”, – наголосив Лисянський.

Він зауважив, що окупаційні адміністрації РФ в ОРДЛО не припиняли процес паспортизації РФ для мешканців ОРДЛО та системно вивозили їх до Ростовської області для оформлення паспортів РФ. Крім того, окупанти не припиняли проводити масові заходи.

Як повідомлялося, в Україні протягом останньої доби виявили 4 768 нових випадків COVID-19. Всього з початку пандемії в країні захворіли 261 034 людини.

 

В ОРЛО з серпня померли від пневмонії 19 ув’язнених – правозахисниця

У місцях позбавлення волі на окупованій території Луганської області з серпня померло 19 осіб, яким було поставлено діагноз “пневмонія”.

Про це повідомила в Фейсбуці юрист і правозахисниця, виконавчий директор “Східної правозахисної групи” Віра Ястребова, повідомляє Укрінформ.

“Із серпня по жовтень 2020 року у місцях позбавлення волі на окупованій території Луганської області від пневмонії померло 19 осіб”, – написала вона.

Ястребова уточнила, що в СІЗО м. Луганськ померло 9 осіб; у 38 ВТК м. Свердловськ – 2 особи; у 19 ​​ВТК селища Вахрушеве і у 68 ВТК м. Слов’яносербськ – по 4 людини.

За словами правозахисниці, ув’язнені в ОРДЛО не забезпечені засобами індивідуального захисту. Зокрема, зараз вони самі шиють собі маски з наволочок, які були на складах в ВТК.

Водночас, додала Ястребова, за інформацією від джерел в медичних закладах ОРДЛО, адміністрації колоній не вказують випадки захворювання і смерті від коронавірусу і ставлять ув’язненим діагнози ГРВІ та “пневмонія”.

“Усі тіла в’язнів звозять в морги ОРДЛО, а звідти їх уже забирають родичі”, – зазначила правозахисниця.

Раніше співробітник Офісу омбудсмена України Павло Лисянський заявив, що ситуація з COVID-19 на окупованих територіях Донецької та Луганської областей є критичною.

Як повідомлялося, за станом на 11 жовтня в Україні лабораторно підтверджено 261 034 випадки COVID-19, з них 4 972 летальні, 113 507 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 4 768 нових випадків.

 

Важливо, щоб окупований Донбас не перетворився на «епідеміологічну бомбу» – посол

29.04.2020

Україна підготувала конкретні пропозиції до відеоконференції голів МЗС нормандського формату, запланованої на 30 квітня, та сподівається на конструктивний підхід російської сторони.

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу повідомив політдиректор МЗС України, який представляє державу на переговорах у нормандському форматі на рівні вищих посадових осіб МЗС, Петро Бешта.

«Україна має низку ініціатив і очікує на конструктивність з боку Росії. Україна, як і раніше, добросовісно виконує свої зобов’язання і очікує цього від іншої сторони конфлікту – Російської Федерації», – сказав Бешта.

Київ очікує, що розмова міністрів дозволить «зняти блоки і запустити практичні кроки» у напрямі деескалації у зоні конфлікту, зокрема в рамках ТКГ. Йдеться про припинення вогню, погодження додаткових ділянок розведення та відкриття нових КПВВ, протимінну діяльність і забезпечення безперешкодної діяльності СММ ОБСЄ на окупованих територіях.

«Ми намагатимемось перевести у практичну площину питання відновлення контролю на кордоні, як це зафіксовано у Мінських домовленостях. Також продовжимо зусилля щодо звільнення утримуваних осіб», – сказав дипломат.

Отже, передбачається обговорення усіх блоків питань, що є в Узгоджених висновках Паризького саміту. Порядок денний зустрічі відображатиме як зміст Мінських домовленостей та висновків Паризького саміту, так і логічну послідовність кроків із врегулювання, виписану у цих документах.

Окрім того, за словами Бешти, глави МЗС обговорять ситуацію навколо пандемії COVID-19, яка є новим фактором, що гостро впливає на безпекову та гуманітарну ситуацію у зоні конфлікту. Українській стороні абсолютно зрозуміло, що реальна ситуація із захворюваністю на коронавірус на окупованих територіях є значно гіршою, ніж це змальовує окупаційна адміністрація, а можливостей у місцевих жителів отримати якісну медичну допомогу значно менше.

«Питання лише в тому, наскільки все погано і які кроки потрібно зробити, щоб окуповані території не перетворилися на своєрідну «епідеміологічну бомбу», яка може мати ширші регіональні наслідки», – зауважив Бешта.

Він також звернув увагу на те, що під приводом протидії розповсюдженню COVID-19 на окуповані території блокується доступ СММ ОБСЄ та інших міжнародних місій, що є прямим порушенням Мінських домовленостей і перешкоджає реалізації мандату СММ.

Проведення зустрічі міністрів, хоча й віртуальної, викликано нагальною проблемою з незадовільним виконанням домовленостей лідерів, досягнутих на Паризькому 2019 року саміті, сказав Бешта. Він наголосив на необхідності нового імпульсу в їх виконанні. Аналогічне бачення у німецьких та французьких партнерів.

«Виходимо з того, що і Росія, якщо вона налаштована на прогрес у мирному врегулюванні, має також поділяти таке бачення», – додав посол.

Проведення зустрічі у нормандському форматі на вищому рівні цього року (планувалася у квітні), Бешта вважає можливим за умови деескалації у зоні конфлікту та виконання Паризьких домовленостей. Він сподівається, що розмова міністрів 30 квітня буде сприятливим фактором для такого прогресу.

Консультації на рівні вищих посадових осіб МЗС Четвірки, у яких взяв участь Бешта, відбулися 27 квітня.

 

У Польщі на зруйнованій могилі вояків УПА встановили плиту з новими написами

У Польщі на могилі вояків УПА, що на горі Монастир неподалік Перемишля, замість повністю знищеної в січні 2020 року меморіальної плити встановлено нову, з іншими написами.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, ймовірно, її встановлено за останніх кілька днів.

На гранітній плиті тепер викарбовано напис польською та українською мовами: “Братська могила українців, які загинули в битві з радянським НКВС у монастирських лісах в ніч з 2 на 3 березня 1945 року”.

На попередній меморіальній плиті, яка було дещо більшою за розмірами, був напис “Вони полягли за вільну Україну” і вказано імена, прізвища та рік народження усіх 62-ох загиблих.

Як повідомляв Укрінформ, на горі Монастир поблизу села Верхрата Підкарпатського воєводства Польщі, неподалік кордону з Україною, розташована могила 62 вояків УПА, два кам’яні хрести 1940-х років з вирізьбленими зображеннями тризуба, а також пам’ятник. Вандали розбили меморіальну плиту на могилі у 2015 році, а повністю знищили її в січні цього року.

Загалом упродовж 2014-2020 рр. на території Республіки Польща було скоєно щонайменше 19 актів вандалізму щодо 9 українських пам’ятників та місць поховань.

Відео та фото руйнувань цих пам’ятників часто першими публікували російські сайти та ресурси бойовиків на окупованих територіях України.

Відновлення знищеної меморіальної плити на горі Монастир було передумовою для згоди української сторони щодо проведення пошуково-ексгумаційних робіт у польських місцях пам’яті в Україні.

У неділю президент Польщі Анджей Дуда розпочинає триденний офіційний візит в Україну. Серед тем, які обговорюватимуться, будуть і складні історичні питання. Під час візиту планується, зокрема, проведення переговорів між очільниками Інститутів національної пам’яті України і Польщі Антоном Дробовичем і Ярославом Шареком.

 

Дуда прибув в Україну і назвав візит особливо важливим

Президент Польщі Анджей Дуда прибув з триденним візитом в Україну.

У Твіттері він написав, що відносини з Києвом є дуже важливими для Варшави, і потрібно працювати разом для їх посилення, передає Укрінформ.

“Сьогоднішній візит до нашого сусіда, в Україну, особливо важливий. В період пандемії багато господарських секторів залежать від налагодження ще кращої міжнародної співпраці і прийняття конкретних рішень. Зв’язки між Польщею та Україною дуже міцні, і разом працюємо заради ще більшого їх посилення”,- йдеться в україномовному дописі.

Як повідомлялося, візит президента РП розпочнеться у неділю ввечері з відвідання польської частини Національного історико-меморіального заповідника “Биківнянські могили” у 80-ту річницю Катинського злочину. Дуда встановить символічний кошик з колосками пшениці біля пам’ятника жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років, а також запалить свічку біля хреста Героям Небесної сотні.

У понеділок відбудеться політична частина візиту. Дуда зустрінеться з Президентом України Володимиром Зеленським, Головою Верховної Ради Дмитром Разумковим і Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Переговори стосуватимуться двосторонніх відносин, євроатлантичних прагнень України, а також безпекових питань в регіоні, зокрема ситуації на Сході України та Білорусі. Темою переговорів будуть також історичні питання. Зокрема, у Києві проведуть переговори очільники інститутів національної пам’яті двох країн Антон Дробович і Ярослав Шарек.

У столиці України Дуда візьме участь у відкритті на території посольства РП пам’ятника легенді “Солідарності”, етнічній українці Анні Валентинович.

Третій день візиту Дуди буде присвячений економічним питанням. У присутності президентів буде підписано дві угоди. Перша стосуватиметься доступу польської державної нафтогазової компанії PGNiG до приватизації в енергетичному та газовому секторах України. Водночас в Одесі буде підписано угоду про співпрацю між портами в Одесі та Гданську.

У цьому місті Дуда також покладе квіти до меморіальної дошки експрезидентові Польщі Лєху Качинському.

 

Дуда вшанував у Биківні пам’ять жертв Катині та нагадав про російську агресію

Анджей Дуда у 80-ту річницю Катинського злочину вшанував пам’ять польських офіцерів на території Національного історико-меморіального заповідника “Биківнянські могили”.

Про це Дуда написав у Твіттері.

“Правда і пам’ять мусять тривати. Сьогодні на Польському воєнному цвинтарі в Биківні вшановую пам’ять замордованих 80 років тому НКВС 3435 польських в’язнів з українського Катинського списку, які загинули за вільну та суверенну Польщу”, – йдеться у дописі, який польський лідер зробив українською мовою.

Як зазначає РАР, під час виступу у Биківні Дуда наголосив, що цей рік є знаковим з огляду на кілька річниць, які є важливими для поляків, а також для польсько-українських відносин.

“Нинішній рік через це 80-річчя є винятковим, але він є винятковим також завдяки 100-річчю великої перемоги у Варшавській битві в 1920 році спільно з нашими українськими братами, союзниками проти більшовиків”, – заявив Дуда.

Він підкреслив, що 100 років тому польські й українські солдати (військо УНР) пліч-о-пліч боролися, аби відбити радянську навалу – і їм це вдалося.

За словами Дуди, польські історики переконані у тому, що Катинський злочин – розстріл кількох десятків тисяч польських офіцерів – був помстою Йосипа Сталіна за поразку більшовиків під Варшавою в 1920 році.

Польський лідер звернув увагу, що у Биківні також поховані тисячі українців, яких убив радянський режим, аби “знищити український народ, а тих, хто залишиться, підкорити до статусу рабів”.

Дуда також указав, що Росія відібрала в України Крим та окупувала частини Луганської і Донецької областей. Він зазначив, що спільним обов’язком є “повернення в Україні та Європі тих кордонів, які повинні тут бути”, що відповідає міжнародному праву та справедливості.

Як повідомлялося, президент Польщі в неділю прибув з триденним візитом в Україну.

У понеділок відбудеться політична частина візиту. Анджей Дуда зустрінеться з Володимиром Зеленським, Денисом Шмигалем і Дмитром Разумковим. Переговори стосуватимуться двосторонніх відносин, євроатлантичних прагнень України, а також безпекових питань в регіоні, у тому числі на Донбасі. Темою переговорів будуть також історичні питання.

Третій день візиту Дуди буде присвячений економічним питанням. У присутності президентів буде підписано дві угоди. Перша угода стосуватиметься доступу польської державної нафтогазової компанії PGNiG до приватизації в енергетичному та газовому секторах України. Водночас в Одесі буде підписано угоду про співпрацю між портами Одеси та Гданська.

 

У Хабаровську люди знову вийшли на площі – після силового розгону напередодні

У Хабаровську 93-й день акцій на підтримку арештованого Сергія Фургала: люди вийшли до будівлі регіонального уряду після силового розгону ОМОНу напередодні.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє DVHUB.RU.

На площі близько 500 осіб.

Люди прийшли з прапорами Хабаровського краю. У деяких в руках плакати і фотографії з Сергієм Фургалом.

Переважна більшість тих, хто прийшов сьогодні на мітинг – це жінки похилого віку.

Люди по черзі беруть мікрофон і висловлюються. Багато хто незадоволений тим, що уряд Росії допомагає не жителям своєї країни.

Люди пропонують поліцейським взяти мікрофон і пояснити, чому вони стоять по той бік, а не з народом. Один з хабаровчан згадав, що у них скасували далекосхідні надбавки, зробивши їх преміями, через які вони тепер і стоять на мітингах.

Російський ЗМОП розігнав акцію в 92-й день протестів у Хабаровську на підтримку Сергія Фургала. Повідомляється про десятки затриманих, побиття і катування.

Поліція затримала близько 40 осіб, у тому числі координатора хабаровського штабу Олексія Ворсіна.

Нагадаємо,

9 липня в Хабаровську затримали губернатора краю Сергія Фургала, який очолював регіон з осені 2018 року. Його звинуватили в організації вбивств і замахів на підприємців у 2004-2005 роках, після чого відправили до Москви й заарештували. Очільник краю ці звинувачення заперечує.

Місцеві жителі впевнені в політичному підгрунті кримінального переслідування Фургала.

З 11 липня у Хабаровську та інших містах краю, всього Далекого Сходу тривають мітинги на підтримку Фургала.

 

Нагірний Карабах: ЄС вітає угоду про гуманітарне припинення вогню

Євросоюз закликає Азербайджан і Вірменію негайно повернутися до переговорів щодо врегулювання у Нагірному Карабаху під егідою співголів Мінської групи ОБСЄ.

Така інформація, як повідомляє Укрінформ, міститься у заяві Високого представника ЄС Жозепа Борреля, оприлюдненій на сайті Європейської ради.

«Євросоюз вітає угоду, що була досягнута 10 жовтня про гуманітарне припинення вогню між Вірменією та Азербайджаном. ЄС закликає сторони неухильно дотримуватися цієї угоди та закликає всіх акторів, включаючи зовнішніх, утримуватися від будь-яких дій, що можуть призвести до подальших жертв. У цьому зв’язку ми з глибоким занепокоєнням сприймаємо повідомлення про продовження військових дій, у тому числі спрямованих проти цивільних об’єктів, а також повідомлення про жертви серед цивільних осіб. Ми закликаємо сторони забезпечити повну повагу до досягнутої угоди на місцях», – йдеться у документі.

Високий представник повторив заклик ЄС до сторін конфлікту долучитися до змістовних переговорів під егідою співголів Мінської групи ОБСЄ без зволікання та без попередніх умов, на основі погоджених принципів.

«ЄС продовжує підтримувати роботу співголів Мінської групи ОБСЄ у пошуку політичного рішення шляхом переговорів для цього конфлікту, і надалі докладатиме зусилля для досягнення тривалого миру в цьому регіоні», – наголошується в заяві.

Як повідомляв Укрінформ, 10 жовтня міністри закордонних справ Вірменії, Азербайджану та Росії за підсумками переговорів у Москві ухвалили спільний документ, який передбачав припинення вогню з 12.00 10 жовтня. У заяві міністрів ішлося про те, що параметри такого припинення вогню мають бути погоджені додатково.

Та вже 11 жовтня Азербайджан і Вірменія обмінялися звинуваченнями в порушенні режиму припинення вогню.

Вірменія й Азербайджан почали бойові дії у Нагірному Карабаху вранці 27 вересня, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій та у провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан та мобілізацію. Бойові дії призвели до військових втрат з обох сторін та жертв серед мирного населення.

Євросоюз неодноразово заявляв, що подальша військова ескалація конфлікту навколо Нагорного Карабаху несе великі ризики для безпеки усього регіону, адже загрожує втягуванням в конфлікт зовнішніх акторів.

Переговори щодо врегулювання конфлікту в Нагорному Карабаху під егідою Мінської групи ОБСЄ, до якої входять співголови від США, Франції та Росії, тривають з 1992 року, але 28 років дипломатичних зусиль не привели до стійкого вирішення цього конфлікту.

 

ЄС закликає Вірменію та Азербайджан припинити вогонь і повернутися до перемовин

Домовленість між Вірменією та Азербайджаном щодо гуманітарного припинення вогню у Нагірному Карабасі є важливим кроком до деескалації конфлікту.

Як передає Укрінформ, таку заяву зробив президент Європейської Ради Шарль Мішель у мережі Твітер.

“Гуманітарне припинення вогню між Вірменією та Азербайджаном є важливим кроком до деескалації. Я закликаю сторони дотримуватися режиму припинення вогню та уникати подальшого насильства та не піддавати ризику цивільних осіб”, – написав Мішель.

Він наголосив, що переговори між Баку та Єреваном повинні відновитися без зволікань та попередніх умов.

Як повідомлялося, міністри закордонних справ Вірменії, Азербайджану та РФ Зограб Мнацаканян, Джейхун Байрамов та Сергій Лавров у ніч проти 10 жовтня ухвалили спільний документ щодо Нагірного Карабаху за підсумками переговорів у Москві, які тривали понад десять годин.

За словами Лаврова, досягнуто домовленості про припинення вогню з 12:00 10 жовтня.

Вірменія й Азербайджан вранці 27 вересня розпочали бойові дії у Нагірному Карабаху, звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій та провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан та мобілізацію. Бойові дії призвели до військових втрат з обох сторін та численних жертв серед мирного населення.

Україна закликала сторони врегулювати конфлікт з дотриманням принципу територіальної цілісності держав.

Конфлікт між Азербайджаном та Вірменією через Нагірний Карабах спалахнув 1988 року. У 1994-му був підписаний Бішкекський протокол, згідно з яким Азербайджан та Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, але Азербайджан не визнав цього, заявивши, що територію окупувала Вірменія.

 

Карабаський конфлікт: Баку заявляє, що Єреван мусить змиритися з втратою територій

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що задля збереження перемир’я у Нагірному Карабаху Вірменія мусить змиритися з втратою території.

Про це він сказав в інтерв’ю РБК, стверджуючи, що Вірменія вночі нібито робила спроби масштабного контрнаступу, передає Укрінформ.

“Головний чинник міцності режиму перемир’я полягатиме в тому, що Вірменія мусить змиритися з тим, що ці території у нас, що вона їх більше ніколи не побачить й не робитиме ніяких спроб відвоювати”, – заявив Алієв.

Тим часом очільник невизнаної Нагірно-Карабаської республіки Араїк Арутюнян звинуватив Баку у недотриманні досягнутої угоди щодо припинення вогню і заявив про готовність оголосити війну Азербайджану.

«Я оголошу вітчизняну війну, закличу всіх вірмен взяти не лише матеріальну, а й фізичну участь у ній. Вони хочуть тривалої війни? Ми не відмовимося», – цитує його слова Armen Press.

Як повідомлялося, міністри закордонних справ Вірменії, Азербайджану та РФ Зограб Мнацаканян, Джейхун Байрамов та Сергій Лавров у ніч проти 10 жовтня ухвалили спільний документ щодо Нагірного Карабаху за підсумками переговорів у Москві, які тривали понад десять годин.

За словами Лаврова, досягнуто домовленості про припинення вогню з 12:00 10 жовтня.

Вірменія й Азербайджан вранці 27 вересня розпочали бойові дії у Нагірному Карабаху, звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій та у провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан та мобілізацію. Бойові дії призвели до військових втрат з обох сторін та численних жертв серед мирного населення.

Україна закликала сторони врегулювати конфлікт з дотриманням принципу територіальної цілісності держав.

Конфлікт між Азербайджаном та Вірменією через Нагірний Карабах спалахнув 1988 року. У 1994-му був підписаний Бішкекський протокол, згідно з яким Азербайджан та Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, але Азербайджан не визнав цього, заявивши, що територію окупувала Вірменія.

 

Азербайджан заявляє про 9 загиблих і 34 поранених у Гянджі, Вірменія заперечує обстріл

МЗС Азербайджану заявило, що внаслідок ракетного обстрілу міста Гянджа у ніч проти неділі загинуло дев’ятеро людей і 34 особи були поранені.

Як передає Укрінформ, заяву оприлюднено на сайті МЗС Азербайджану.

“У ніч проти 11 жовтня друге за величиною місто Азербайджану Гянджа, розташоване далеко від лінії фронту, зазнало ракетного обстрілу з боку збройних сил Вірменії. Унаслідок атаки загинуло 9 цивільних, 34 людини, включаючи дітей, зазнали поранень”, – йдеться у заяві.

За інформацією агенції APA, серед 34 поранених – 6 неповнолітніх та 16 жінок. Унаслідок ракетного удару зазнали пошкоджено понад 10 житлових будинків та більш як 100 різних об’єктів.

Водночас прессекретар Міноборони Вірменії Шушан Степанян відкидає обвинувачення азербайджанської сторони в обстрілі Гянджі.

 

ОБСЄ закликає Вірменію й Азербайджан обмінятися полоненими і загиблими

Чинний голова ОБСЄ, прем’єр-міністр і міністр європейських і закордонних справ Албанії Еді Рама привітав домовленість між Азербайджаном та Вірменією про припинення вогню у Нагірному Карабаху.

Як передає Укрінформ, відповідну заяву оприлюднено на сайті ОБСЄ.

«Нам потрібна стабільність, як на місці, так і в процесі, курованому співголовами Мінської групи. Угода, якої вночі (проти 10 жовтня – ред.) досягли у Москві Вірменія та Азербайджан, відкриває нам шлях до поновлення змістовних переговорів у погодженому форматі», – наголосив Рама.

Водночас він висловив занепокоєння щодо зростання кількості жертв унаслідок бойових дій, і закликав до гуманітарної паузи «для обміну військовополоненими та іншими затриманими, а також останками вбитих під час бойових дій».

Як повідомлялося, міністри закордонних справ Вірменії, Азербайджану та РФ Зограб Мнацаканян, Джейхун Байрамов та Сергій Лавров ухвалили спільний документ щодо Нагірного Карабаху за підсумками переговорів у Москві, які тривали понад десять годин.

За словами Лаврова, було досягнуто домовленості про припинення вогню з 12:00 10 жовтня.

Вірменія та Азербайджан вранці 27 вересня розпочали бойові дії у Нагірному Карабаху, звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій та у провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан та мобілізацію. Бойові дії призвели до військових втрат з обох сторін та численних жертв серед мирного населення.

Україна закликала сторони врегулювати конфлікт з дотриманням принципу територіальної цілісності держав.

Конфлікт між Азербайджаном та Вірменією через Нагірний Карабах спалахнув 1988 року. У 1994-му був підписаний Бішкекський протокол, згідно з яким Азербайджан та Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, але Азербайджан не визнав цього, заявивши, що територію окупувала Вірменія.

 

Тихановська: У Білорусі – новий етап насильства над народом

12.10.2020 05:26

Лідер опозиції Білорусі Світлана Тихановська назвала останні події у країні новим етапом насильства над білоруським народом.

Як повідомляє Укрінформ, про це Тіхановском написала в Телеграмі.

«Я не сплю, як і всі білоруси зараз. Сотні затриманих, масові побиття, кров – це єдина відповідь, на яку вони здатні», – констатувала Тихановська.

За її словами, за два місяці білоруси заплатили за свою свободу дуже страшну ціну.

«Але нас – більше, і ми доб’ємося свого. Ви самі знаєте, що робити», – зазначила лідерка опозиції.

Як повідомлялося, в ході акцій протесту 11 жовтня в Білорусі затримано майже 600 осіб, серед них – десятки журналістів.

До Мінська стягнута військова і спеціальна техніка. В тому числі помічені бронемашини з кулеметами. Були закриті 4 станції метро в центрі міста, після початку маршу – ще дві. Виникли проблеми з інтернетом.

У Білорусі не вщухають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку акцій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька учасників протестів загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів в Білорусі та запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Майже 600 осіб затримали під час протестів у Мінську

12.10.2020 04:33

Білоруські правозахисники станом на 04:30 заявляють про 586 затриманих на недільних акціях протесту.

Як передає Укрінформ, список оприлюднено на сайті правозахисного центру “Вясна”.

Згідно з опублікованими даними, серед затриманих – десятки журналістів.

Список постійно оновлюється за посиланням.

Раніше повідомлялося, що біля стели «Мінськ – місто-герой» відбулося жорстке протистояння протестуючих з ОМОНом, силовики використовували світлошумові гранати і газ з балончиків, було багато затриманих. Також присутніх демонстрантів били «невідомі у балаклавах, спортивних костюмах (з кийками)». Для розгону протестуючих у Мінську використовуються водомети з фарбувальною водою.

До столиці Білорусі Мінська стягнуто військову і спецтехніку. У тому числі, були помічені бронемашини з кулеметом. Були закриті 4 станції метро в центрі Мінська, після початку маршу – ще дві. Почалися проблеми з інтернетом. Відбуваються затримання журналістів.

Акції протесту і затримання проходять також в інших містах Білорусі.

В країні тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тіхановська – 10,1%. Тіхановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більше 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

У Мінську ввечері почалася акція протесту «Удар у відповідь»

12.10.2020 00:12

Після завершення маршу протесту 11 жовтня мешканці столиці Білорусі о 21:00 вийшли на нову акцію громадянської непокори.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Телеграм-канал NEXTA.

На думку спостерігачів, марш 11 жовтня масштабами жорстокого застосування сили і спецзасобів подібний до перших мітингів одразу після президентських виборів 9 серпня. У Мінську та інших містах силовики не дозволяли учасникам протесту збиратися в колони та переслідували їх по закінченні маршу. Силовики били людей, використовували світлошумові гранати, сльозогінний газ, розганяли протестувальників підфарбованою водою з водометів. Повідомляється про велику кількість поранених.

О 20:48 NEXTA оприлюднила заклик «Удар у відповідь. Загальний збір – протестне місце вашого району. 21:00». Після цього люди знову вийшли на акції.

Повідомляється, що в різних районах Мінська і передмістях активісти ходять колонами. У деяких місцях (Кам’яна гірка, Серебрянка, Малинівка, Ангарська вул., Орловська вул.) протестувальники намагаються перекривати вулиці.

Також є інформація, що на акції протесту вийшли мешканці міст Ліда і Брест.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку акцій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька учасників протестів загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів в Білорусі та запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Із СІЗО випустили двох учасників зустрічі з Лукашенком

11.10.2020 23:16

Із СІЗО КДБ Білорусі звільнені бізнесмен Юрій Воскресенський і директор мінського офісу великої IT-компанії PandaDoc Дмитро Рабцевич.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радыё Свабода з посиланням на білоруське державне ТБ.

Дружина Юрія Воскресенського, члена ініціативної групи екскандидата в президенти Віктора Бабарика, підтвердила виданню, що утримання її чоловіка під вартою було замінено домашнім арештом.

Нагадаємо, у другій половині дня 10 жовтня стало відомо про зустріч Олександра Лукашенка з групою політв’язнів у СІЗО КДБ. Повідомлялося, що вона тривала понад 4 години, але зміст розмови залишається невідомим. Державні ЗМІ лише натякають, що йдеться про майбутні зміни Конституції.

За опублікованими фото і відео можна ідентифікувати 11 із 12 учасників зустрічі. Це колишній кандидат у президенти Віктор Бабарико та його син Едуард; Дмитро Рабцевич, директор мінського офісу PandaDoc; Лілія Власова, член президії Координаційної ради; колишній топменеджер Белгазпромбанку Сергій Добролет; власник галереї «В» Олександр Василевич; Кирило Бадзій який очолив Белгазпромбанк після відходу Бабарика; політтехнолог Віталій Шкляров; член президії Координаційної ради юрист Максим Знак; юрист Ілля Салей; бізнесмен Юрій Воскресенський. Крім них, у бесіді з Лукашенком за овальним столом був присутній невідомий чоловік у кашкеті.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку акцій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька учасників протестів загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів в Білорусі та запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Прокурор Мінська назвав кількість кримінальних справ на учасників протесту

У Мінську за весь період післявиборчих акцій протесту до адміністративної відповідальності притягнуто близько 3 тисяч осіб, а також розслідується близько 250 кримінальних справ.

Про це заявив прокурор міста Мінська Олег Лаврухин у телеефірі, повідомляє Укрінформ з посиланням на БЕЛТА.

“… Були масові затримання в період пікових подій – ніч 9-10 серпня, 11, 12 серпня і наступні дні … І на сьогодні тільки по Мінську до адміністративної відповідальності за весь цей період притягнуто близько 3 тис. осіб”, – заявив прокурор міста.

Крім того, він заявив, що на сьогодні в провадженні органів попереднього слідства перебуває близько 250 кримінальних справ, пов’язаних як з “участю в масових заворушеннях” (ст. 293 КК), так і супутніх (пов’язані з непокорою, чиненням опору працівникам міліції, погрозою застосування насильства щодо працівника міліції; пов’язані із зупинкою руху громадського транспорту). “Встановлено 275 осіб, які причетні до скоєння цих злочинів”, – додав Лаврухин.

Тим часом правозахисники повідомляють про 367 затриманих учасників “Маршу гордості” 11 жовтня в Білорусі.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Тихановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують протестувальників. Від початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і запровадив персональні цільові санкції проти білоруських посадовців, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Понад 300 осіб затримали під час протестів у Мінську

Білоруські правозахисники станом на 20:00 заявляють про 304 затриманих на недільних акціях протесту.

Як передає Укрінформ, список оприлюднено на сайті правозахисного центру “Вясна”.

Згідно з опублікованими даними, серед затриманих – десятки журналістів.

Список постійно оновлюється за посиланням.

Раніше повідомлялося, що біля стели «Мінськ – місто-герой» відбулося жорстке протистояння протестуючих з ОМОНом, силовики використовували світлошумові гранати і газ з балончиків, було багато затриманих. Також присутніх демонстрантів били «невідомі у балаклавах, спортивних костюмах (з кийками)». Для розгону протестуючих у Мінську використовуються водомети з фарбувальною водою.

До столиці Білорусі Мінська стягнуто військову і спецтехніку. У тому числі, були помічені бронемашини з кулеметом. Були закриті 4 станції метро в центрі Мінська, після початку маршу – ще дві. Почалися проблеми з інтернетом. Відбуваються затримання журналістів.

Акції протесту і затримання проходять також в інших містах Білорусі.

В країні тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тіхановська – 10,1%. Тіхановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більше 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Марш гордості у Мінську розганяють водометами з фарбою

У центрі Мінська силовики розганяють протестувальників водометами з фарбованою водою.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радыё Собода.

«На перетині проспекту Переможців і вулиці Немига працює водомет. Людей поливають жовтої водою … Людей відтісняють на (проспект) Машерова, в бік “Каскаду” (житлового комплексу – ред.)», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що водночас силовики намагаються блокувати рух колон протестувальників у різних частинах центру міста.

Раніше повідомлялося, що біля стели «Мінськ – місто-герой» відбулося жорстке протистояння протестувальників з ОМОНом, силовики використовували світлошумові гранати і газ з балончиків, після чого було багато затриманих.

Також присутніх демонстрантів били «невідомі в балаклавах, спортивних костюмах (з кийками)».

До Мінська сьогодні стягнуто військову і спецтехніку. В тому числі, були помічені бронемашини з кулеметом. Було закрито 4 станції метро в центрі Мінська, після початку маршу – ще дві. Почалися проблеми з інтернетом. Відбуваються затримання журналістів.

Акції протесту і затримання проходять і в інших містах Білорусі.

У країні тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Тихановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більше 12 тис. осіб, кілька людей загинуло.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

У столиці Білорусі затримали вже десятьох журналістів

У центрі Мінська до початку акції протесту “Марш гордості” затримано як мінімум десять журналістів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє портал Tut.by.

“У Мінську затримано журналістів, які працюють на марші. Їх везуть до Октябрського РУВС для перевірки документів “, – йдеться у повідомленні.

Уточнюється, що серед затриманих шестеро журналістів білоруських ЗМІ: Олена Толкачова (TUT.BY і БелаПАН), Тетяна Коровенкова і Сергій Сацюк (БелаПАН), Дмитро Дмитрієв «Новы Час», Оксана Манчук і фотокореспондент Андрій Покумейко (державне інформагентство БелТА). Також затримано 4 співробітників російського інформагентства ТАРС: Юрій Шамшур, Гавриїл Григоров та Валерій Степченко, фотограф Наталія Федосенко.

Як повідомляв Укрінформ, до столиці Білорусі Мінськ у неділю стягнуто військову і спецтехніку. У тому числі, було помічено бронемашини з кулеметом. У центрі Мінська закрили 4 станції метро, ​​почалися проблеми з інтернетом.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Тихановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більше 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

У Мінську – зіткнення протестувальників із силовиками

Біля стели «Мінськ – місто-герой», де традиційно збираються учасники маршів протесту в столиці Білорусі, відбулося жорстке протистояння протестувальників з ОМОНом, багато людей затримано.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє портал Tut.by.

«Очевидці повідомляють про вибух біля стели однієї світлошумової гранати. Кілька співробітників застосували газ з балончиків. Біля стели велика бійка між протестувальниками і ОМОНом, багато людей жорстко затримали», – йдеться в повідомленні.

Уточнюється, що демонстрантів били «невідомі в балаклавах, спортивних костюмах (з кийками) і ОМОН».

Як стверджує видання, таких жорстких зіткнень не було практично два місяці.

Раніше повідомлялося, що до столиці Білорусі Мінську стягнуто військову і спецтехніку. В тому числі, були помічені бронемашини з кулеметом. Було закрито 4 станції метро в центрі Мінська, після початку маршу – ще дві. У центрі міста почалися проблеми з інтернетом.

До початку маршу в столиці були затримання журналістів, щонайменше десяти. Потім пройшли затримання на проспекті Переможців і біля Палацу спорту. Є затримання в інших містах Білорусі.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Тихановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більше 12 тис. осіб, кілька людей загинуло.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів в Білорусі і запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

У Мінську знову «висне» мобільний інтернет, закрили чотири станції метро 

У Мінську перед акцією протесту почалися труднощі з доступом в інтернет через мобільний зв’язок.

Про це повідомив в Твіттері один з найбільших операторів А1, передає Укрінформ.

«Відповідно до розпорядження уповноважених державних органів 11 жовтня в Мінську знижена пропускна спроможність мобільного інтернету. Виконання цієї вимоги веде до погіршення якості сервісу передачі даних або тимчасової недоступності послуги», – говориться в повідомленні.

Подібні проблеми з мобільним інтернетом у Мінську традиційні для масових протестних акцій щонеділі. Сайти відкриваються довго або зовсім не завантажуються. Повідомлення в месенджерах можуть не приходити і не відправлятися, медіа-файли в них не відображатися.

Крім того, Мінський метрополітен повідомляє про закриття чотирьох центральних станцій метро “з метою гарантування безпеки пасажирів”. Так, на вхід і вихід закрито станції метро “Жовтнева”, “Купалівська”, “Немига” і “Площа Перемоги”.

Крім того, на вхід і вихід закрито вестибюль другий станції “Площа Леніна” (вхід з боку площі Незалежності).

Як повідомляв Укрінформ, до столицю Білорусі Мінська у неділю стягнуто військову і спецтехніку. У тому числі, були помічені бронемашини з кулеметом.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційна кандидатка Світлана Тихановська – 10,1%. Тихановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більше ніж 12 тис. осіб, кілька людей загинуло.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Влада Білорусі «готується» до Маршу гордості: до Мінська їде спецтехніка з кулеметами

До столиці Білорусі Мінську, де за кілька годин відбудеться акція протесту, стягнута військова і спецтехніка.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє на Телеграм-каналі БелТА.

Зокрема, читачі надіслали виданню відео зі спецтехнікою на в’їзді в місто і вже в ньому. В одному з районів були помічені бронемашини з кулеметом.

Видання Tut.by публікує відео з колоною військової техніки, що йде в центр міста.

У неділю, 11 жовтня, по всій Білорусі пройде акція протесту. Цього разу вона називається Марш гордості – в нагадування про те, що білоруський протест триває вже більше двох місяців.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Тихановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більше ніж 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Гейтс назвав єдиний спосіб повернення людей до нормального життя

УНН. Людство зможе повернутися до нормального перебігу життя тільки при наявності доступної і суперефективної вакцини від коронавірусу. Про це заявив мільярдер і засновник Microsoft Білл Гейтс з ефірі телеканалу NBC, передає УНН.

Гейтсу задали питання, що потрібно людству для повного подолання наслідків пандемії COVID-19. “Єдиним шляхом для повернення людей до нормального життя є отримання суперефективної і доступною вакцини”, — відповів Гейтс.

За його словами, масова вакцинація громадян дозволить припинити поширення коронавірусу і в кінцевому рахунку покінчити з ним.

Білл Гейтс разом зі своєю дружиною Меліндою очолює благодійний фонд, який спонсує Всесвітню організацію охорони здоров’я і виділяв сотні мільйонів доларів на боротьбу з COVID-19 і розробку вакцини.

У квітні Гейтс заявляв, що на повернення світу до нормального життя піде один-два роки. У липні він висловив упевненість, що людство зможе перемогти коронавірус, але зазначив, що це вийде зробити тільки якщо ліки від хвороби стане загальнодоступним.

У вересні засновник Microsoft повідомив, що пандемія при оптимістичному варіанті розвитку закінчиться в 2022 році. Він зазначив, що США зможуть повернутися до звичного життя раніше — влітку 2021 року — за рахунок прогресу в розробки вакцини від COVID-19. При цьому він висловив жаль, що країна не докладає зусиль для поширення препарату в менш багатих державах.

У серпні Гейтс застерігав провідні розробку препаратів від коронавируса країни від “гонки за вакциною”. На думку мільярдера, суперництво між державами може призвести до виходу на ринок небезпечних вакцин, які не пройшли всі необхідні тести.

 

Президент доручив збільшити кількість ПЛР-тестів і вирішити проблему з киснем у лікарнях

Президент Володимир Зеленський під час наради щодо ситуації з коронавірусом в Україні доручив збільшити кількість ПЛР-тестів до 50 тисяч на добу.

Як повідомляє Укрінформ, про це голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Михайло Радуцький повідомив у Фейсбуці.

“За наказом Президента МОЗ має збільшити кількість ПЛР-тестів з 30-35 тис до 50 тис на добу. Уряд надав 260 млн грн на збільшення кількості тестувань на коронавірус, з яких 100 млн на контрактування приватних лабораторій, 160 млн грн на додаткову закупку реагентів та лабораторного обладнання”, – зазначив Радуцький.

За його словами, Президент також доручив вирішити проблему із забезпеченням киснем. До кінця місяця місцева влада має обладнати 80% ліжкомісць з хворими на коронавірус подачею кисню. Для цього уряд виділив регіонам 572 млн грн.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 11 жовтня в Україні лабораторно підтверджено 261 034 випадки COVID-19, із них 4 972 летальні, 113 507 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 4 768 нових випадків.

 

У столичному Палаці спорту можуть розгорнути COVID-госпіталь

У Києві, Одесі та Маріуполі готуються розгорнути великі госпіталі для пацієнтів з COVID-19 на випадок перевантаження лікарень першої та другої хвилі.

Як повідомляє Укрінформ, про це голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький повідомив у Фейсбуці.

“За наказом Президента в Києві, Одесі, Маріуполі починається підготовка до розгортання великих інфекційних госпіталів на випадок перевантаження медичних закладів першої та другої хвилі. Закуповується все необхідне обладнання для того, щоб нові госпіталі змогли почати роботу за лічені дні”, – написав він.

За словами Радуцького, госпіталі планують розміщувати у наявних великих приміщеннях, зокрема у Києві це може бути Палац спорту.

“Поки що такої необхідності немає, але ми повинні бути повністю готові”, – зауважив він.

Голова комітету додав, що відомчі лікарні та заклади, підпорядковані Академії медичних наук, також готуються до прийняття хворих на СOVID-19. При цьому МОЗу доручено збільшити запаси засобів індивідуального захисту та медичних препаратів, які застосовуються при лікуванні ускладнень коронавірусної хвороби.

Крім того, інтернів та студентів старших курсів медичних вишів будуть залучати до роботи в інфекційних відділеннях – відповідні законодавчі зміни набули чинності ще влітку. “Є чіткі протоколи лікування пацієнтів з СOVID-19, і я впевнений, що під наглядом досвідчених лікарів наші молоді фахівці зможуть надавати кваліфіковану допомогу”, – наголосив Радуцький.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 11 жовтня в Україні лабораторно підтверджено 261 034 випадки COVID-19, із них 4 972 летальні, 113 507 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 4 768 нових випадків.

 

Виші переведуть на «дистанційку», канікули у школах почнуться раніше – Радуцький

В Україні з метою запобігання поширенню коронавірусу готуються ввести дистанційне навчання у вищих навчальних закладах, осінні канікули у школах розпочнуться раніше.

Як повідомляє Укрінформ, про це голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Михайло Радуцький повідомив у Фейсбуці, із посиланням на рішення, прийняті на нараді у президента Володимира Зеленського.

«Тимчасово переводимо ВНЗ на дистанційне навчання. Це рішення повністю підтримує керівництво навчальних закладів. На жаль, вже маємо кілька спалахів зараження співробітників та студентів, і навіть смертельні випадки. Минулого тижня загинув декан географічного факультету КНУ ім. Шевченка», – зауважив Радуцький.

Окрім того, за його словами, осінні канікули у школах мають розпочатись раніше, оптимально – до 15 жовтня. Утім, дату початку канікул визначає місцева влада.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 11 жовтня в Україні лабораторно підтверджено 261 034 випадки COVID-19, із них 4 972 летальні, 113 507 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 4 768 нових випадків.

 

ВООЗ зафіксувала новий добовий антирекорд COVID-19

Всесвітня організація охорони здоров’я зафіксувала новий антирекорд щоденного приросту числа випадків коронавірусної хвороби.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті ВООЗ.

Протягом останньої доби у світі було виявлено 383 359 нових пацієнтів з хворобою COVID-19.

Найбільше нових випадків було виявлено в Індії (73 272), у США (54 232) та Бразилії (27 750).

Загалом у світі коронавірусом вже заразилися 36 754 395 людей, померли – 1 064 838 осіб.

Минулої доби коронавірусну хворобу зафіксували у 355 244 осіб.

 

Коронавірус в ЗСУ: хворіють 915 осіб, за добу виявили 63 випадки

У Збройних силах за минулу добу підтверджено коронавірус у 63 осіб.

Про це повідомляє у Фейсбуці командування Медичних сил ЗСУ, передає Укрінформ.

“За минулу добу зареєстровано 63 нові випадки захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19. З них у закладах охорони здоров’я перебуває 14 осіб”, – зазначається у зведенні.

У Медсилах додали, що 49 пацієнтів перебувають на лікуванні вдома під наглядом медичної служби, у них спостерігається легкий перебіг захворювання.

За даними командування Медсил, станом на 11 жовтня в ЗСУ на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 915 осіб. Всього за час пандемії одужало 2806 осіб, летальних випадків зареєстровано 11.

На ізоляції (в тому числі самоізоляції) перебуває 492 особи, у 48 військовослужбовців закінчується ізоляція у найближчі три доби.

Як повідомлялося, в Україні станом на 11 жовтня зареєстровано 261 034 випадки коронавірусу, з них за добу 4 768.

 

Пандемія: від COVID-19 у світі одужало майже 26 млн осіб

12 жовтня. УНН. Станом на ранок понеділка у світі від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, одужало майже 26 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 37 396 254 осіб, з них одужало 25 996 264. Кількість померлих зросла до 1 075 779 людей.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (7 761 673), Індія (7 053 806), Бразилія (5 094 979), Росія (1 291 687), Колумбія, Аргентина, Іспанія, Перу а також Мексика, Франція, Південно-Африканська Республіка та Велика Британія.

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (214 764), Бразилії (150 488), Індії (108 334), Мексиці (83 781), Великій Британії (42 915), Італії, Перу, Франції, Іспанії та Ірані.

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 261 034 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 4 972  — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу – 4 768 нових випадків коронавірусу

В Україні протягом минулої доби, 10 жовтня, виявили 4 768 випадків зараження коронавірусом, загальна їх кількість становить 261 034.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на дані системи моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО.

Згідно з даними РНБО, за добу померли 85 інфікованих, від початку епідемії – 4 972.

Водночас 937 українців одужали, загальна ж кількість тих, хто здолав спричинену коронавірусом недугу, становить 113 507.

Найбільше нових випадків інфікування виявлено у Харківській області (593), Києві (502), Хмельницькій (328) та Житомирській (302) областях.

Як повідомлялося, в Україні протягом 9 жовтня виявили 5728 випадків зараження коронавірусом, загальна їх кількість становить 256 266. За добу померли 108 інфікованих

 

Найбільша заповненість лікарень хворими на COVID-19 у чотирьох областях та Києві — МОЗ 

Найбільш напружена ситуація із заповненням лікарень хворими на COVID-19 у Донецькій, Одеській, Харківській, Сумській областях та у місті Києві.

Про це міністр охорони здоров’я України Максим Степанов сказав у неділю на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Найбільш напружена ситуація з точки зору ліжкового фонду, наповненості наших лікарень – у Донецькій, Одеській областях, у місті Київ, у Харківській області. Тобто, ті регіони, де у нас зараз велика кількість нових випадків реєструється. Також Сумська область», – сказав Степанов.

За його словами, найбільше нових хворих виявлено у Харківській області – 593, зокрема у Харкові 411, у Києві – 502, у Хмельницькій області – 328, у Житомирській – 302, у Рівненській – 234.

Міністр додав, що загалом у лікарнях із підтвердженим діагнозом COVID-19 або з підозрою на коронавірусну хворобу перебуває 19 404 пацієнти.

Він поінформував, що за попередню добу в Україні проведено понад 33 тисячі тестувань на коронавірус.

Як повідомлялося, в Україні протягом минулої доби, 10 жовтня, виявили 4 768 випадків зараження коронавірусом, загальна їх кількість становить 261 034.

 

Коронавірус у Києві: ще пів тисячі нових заражень, 12 людей померли

За минулу добу у Києві виявлено ще 502 хворих з коронавірусом, 12 людей померли.

Як передає Укрінформ, про це мер Києва Віталій Кличко поінформував у своєму Telegram-каналі.

«Захворювання на коронавірус за минулу добу в Києві виявили в 502 людей. 12 хворих померли. Загалом коронавірус забрав життя 481 киянина. На сьогодні в столиці вже 27 497 підтверджених випадків захворювання на COVID-19», – написав Кличко.

За його словами, захворіли 290 жінок віком від 19 до 85 років, 188 чоловіків віком від 18 до 87 рокiв, 10 дівчаток від одного місяця до 17 років та 14 хлопчиків від 1 до 17 років. Захворіли, зокрема, 17 медиків.

До лікарень столиці потрапили 60 пацієнтів. Інші – на самоізоляції, під контролем лікарів.

Одужало за минулу добу 75 людей. Усього коронавірус подолали 9 702 мешканця Києва.

«Найбільше випадків захворювання виявили в Деснянському районі – 126, в Оболонському – 82. Та в Дніпровському районі – 65 випадків», – додав мер.

Як повідомлялося, в Україні станом на 11 жовтня зареєстровано 261 034 випадки коронавірусу, з них за добу 4 768.

 

Коронавірус здатний проникати у мозок

Більш ніж у половини пацієнтів, які померли від COVID-19, вірус виявляють у тканинах мозку: це свідчить про його високу здатність проникати у центральну нервову систему.

Як передає Укрінформ, про це розповідається у новій статті, яку команда професора Університетської клініки Гамбург-Еппендорф Маркуса Глатцель (Markus Glatzel) опублікувала в журналі Lancet Neurology.

В ході розтину пацієнтів, що померли від COVID-19, у половини вірус був виявлений у центральній нервовій системі.

Розтин показав, що більш ніж у половини пацієнтів, що померли від COVID-19, вірус виявляється в тканинах мозку: це свідчить про його високу здатність проникати у центральну нервову систему. Разом з тим патологічні зміни тут не надто великі.

Автори провели аутопсію 43 пацієнтам гамбурзьких клінік, які померли від COVID-19 у березні-квітні 2020 року, при середньому віці 76 років. Відзначається, що практично у всіх (93 відсотки) інфекція розвинулася на тлі існуючих хронічних хвороб – як правило, серцево-судинної та респіраторної систем. 74 відсотки померли в лікарнях, причиною смерті лікарі назвали вірусну пневмонію, викликану COVID-19.

В ході розтину та аналізу тканин центральної нервової системи вірусна РНК або вірусні білки виділялися у 53 відсотків загиблих, а у восьми вдалося ідентифікувати і білки, і РНК. Сліди SARS-CoV-2 виявилися в клітинах стовбура мозку і нейронах, які відходять від нього. Мабуть, вірус може проникати у ЦНС через блукаючий нерв, який пов’язує мозок з цілою низкою органів, включаючи легені, кишечник і носоглотку.

 

У Нідерландах запустили додаток, що попереджає про ризик зараження коронавірусом

У Нідерландах запустили мобільний додаток, який відстежує контакти людей і попереджає про ризик зараження коронавірусом.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі з посиланням на NOS.

“У Нідерландах запрацював додаток CoronaMelder, щоб дозволить захиститися від коронавірусу. Якщо ви пройдете тест і він буде позитивним, через додаток можна повідомити кожного, з ким були в контакті навіть 15 хвилин. Цим людям рекомендовано карантин та зробити тест”, – йдеться у повідомленні.

Роботу над додатком було завершено в середині серпня, але Нідерланди мали прийняти закон, що регулюватиме його використання. Також перед запуском додаток було протестовано.

Зазначається, що багато уваги було приділено питанню конфіденційності. Тож, якщо користувач додатку отримує позитивний тест, фахівець медичної служби спочатку має дати дозвіл на інформування всіх, хто опинився у групі ризику через контакт з хворим.

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте у своєму зверненні щодо ситуації навколо коронавірусу наголосив, що якщо кількість хворих не буде зменшуватися, будуть потрібні додаткові заходи.

Він зазначив, що кілька днів поспіль фіксують майже 6000 нових випадків хворих. Тож, не виключено, що вже наступного тижня з’являться нові правила і буде запроваджено жорсткіші заходи боротьби з коронавірусом. У понеділок група експертів має представити нові рекомендації уряду.

Як повідомляв Укрінформ, у Нідерландах на три тижні посилили обмежувальні заходи через сплеск захворювання на COVID-19. Ресторани мають зачинятися о 22:00, останні відвідувачі можуть зайти до закладу о 21:00. Проводити великі спортивні заходи, змагання заборонено, не можна збиратися групами більше 4 осіб, приймати дома більше 3 гостей. Також попередня реєстрація обов’язкова не тільки в ресторанах, а й під час відвідування салонів краси, перукарень (йдеться про контактні професії). У супермаркетах робити покупки треба з візком. У магазинах, музеях, вокзалах, театрах, громадських місцях треба носити маски. Дистанція 1,5 метра обов’язкова.

 

В Україні почнуть виробляти санітайзер, що вбиває 99% бактерій і вірусів

02.10.2020

Розроблений харківськими вченими з Інституту мікробіології й імунології імені Мечникова пристрій, що перетворює звичайну воду на санітайзер з ефективністю дії 99%, почнуть виробляти серійно.

Про це розповів кореспонденту Укрінформу один з розробників і CEO у проєкті IOON Андрій Мануйлов.

«Вдалося домовитися з вітчизняними виробниками, і проєкт буде суто українським. Пластикову частину робитиме одеський завод, а електроніка та кінцеве складання – за Черніговом. Виробництво невеликими партіями почнеться у листопаді. Перша партія буде від 100 до 500 штук – у залежності від того, скільки отримаємо попередніх замовлень, які вже можна робити», – розповів Мануйлов.

Агентство розповідало про портативний пристрій, який розробники згодом назвали IOON, в грудні 2019-го. Технологія заснована на цільовому синтезі тривалентного срібла AgO+, воно легко реагує з іншими зарядженими частинками. Тривалентний оксид срібла руйнує бактеріальну або вірусну оболонку, порушує обмін речовин і процеси поділу (розмноження) мікробів, нагадує Мануйлов.

Беручись за розробку, вчені прагнули створити такий антисептик, який діяв би дуже швидко і потім просто зникав після розпилення, перетворюючись на воду, не був токсичним, убивав більшість бактерій і до якого бактерії не змогли б адаптуватися.

Запуску в серію передувала неабияка робота протягом останнього року. Команда стартапу виграла грант $25000 від Ukrainian Startup Found та отримала менторську підтримку від Polish-Ukrainian Startup Bridge та EO Business Incubator.

«Експерти дуже високо оцінюють наш проєкт, бо потенціал саме у технології пристрою значний. Перший наш пристрій лабораторний був надрукований на 3D-принтері, і електроніку під нього ми робили самі. Тобто пристрій не мав потрібної стабільності, бо був зібраний вручну. Наприклад, після падіння міг більше не ввімкнутися. Виграний грант ми вклали в удосконалення нашого пристрою під серійне виробництво. Маємо і новий корпус, і електроніку, яку розробили інженери з українського представництва німецької компанії», – пояснює Мануйлов.

У Фейсбуці на сторінці проєкту утворилася вже своєрідна фокус-группа. Розробники цікавилися у потенційних покупців думкою і щодо зовнішнього вигляду, і щодо особливостей користування.

«Наприклад, люди цікавилися, як дізнатися, коли в картриджі закінчився ліміт і його треба замінити. Бо ж запаху в рідини ніякого немає – то це ще санітайзер чи вже просто вода? Саме тому створили мобільний додаток із прив’язкою до пристрою», – зазначає Мануйлов.

На платформу Kickstarter (сайт фінансування творчих проєктів за схемою краудфандингу – ред.) розробники виходять із ціною 79 доларів за один санітайзер. Для українського покупця ціну обіцяють нижчу, поки вона формується.

 

Треба виграти конкуренцію за капітал на світовому ринку – Шмигаль про економічну стратегію до 2030 року

Україна має сформувати конкурентоспроможні умови для бізнесу та інвестицій та відновити довіру до держави.

На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на другому засіданні робочої групи щодо розробки Національної економічної стратегії до 2030 року, повідомляє Укрінформ із посиланням на Урядовий портал.

«Україна повинна стати найпривабливішою країною економічних можливостей для інвестицій, інновацій, ведення бізнесу, найкращим місцем для реалізації творчого потенціалу, втілення ідей і власного розвитку. Необхідно сформувати конкурентоспроможні умови для бізнесу та інвестицій та відновити довіру до держави. Також ми повинні виграти конкуренцію за капітал на світовому ринку та стимулювати розвиток інновацій і модернізацію секторів економіки для забезпечення їх конкурентоспроможності на міжнародному ринку. І врешті-решт сприяти розвитку людського потенціалу і виграти конкуренцію за таланти», — сказав Шмигаль.

Учасники заходу розглянули візію стратегії та технічне завдання для опрацювання конкретних напрямків стратегії експертними групами, що працюють на платформі Центру економічного відновлення.

Координатор робочої групи, виконавчий директор Центру економічного відновлення Кирило Криволап презентував матеріали, над якими працює група.

«Сьогодні над створенням документу працюють 20 експертних груп за різними напрямками. Ми провели аналіз тенденцій розвитку економіки в Україні та у світі, проаналізували вже затверджені на державному рівні стратегії, доктрини та Указ Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року». Безумовно, ми також враховуємо зміни умов розвитку нашої держави, які склалися внаслідок російської збройної агресії проти України, а також тенденції в освіті та медицині через світову пандемію. Наше завдання, щоб документ, який буде розроблено, максимально відповідав викликам сьогодення і враховував майбутні зміни, які ми зараз можемо прогнозувати», — зазначив Криволап.

До процесу розроблення Національної економічної стратегії залучені урядовці, провідні спеціалісти з різних галузей, науковці, міжнародні аналітики, представники бізнесу.

Як повідомлялося, процес створення Національної економічної стратегії ініціював Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з представниками українського бізнесу. На зустрічі були визначені сім векторів розвитку України, які стануть основою розробки стратегії. Серед них — стимули для промисловості, агросектору, видобування, транспортні коридори, стимули для IT та R&D, інфраструктури та внутрішніх перевезень, енергетичного сектору.

Ініціативи, закладені у стратегії, будуть виділені у державні цільові програми.

 

Уряд переходить від концепції «донорства» до «партнерства з розвитку» – Шмигаль 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив про перехід у питаннях міжнародної допомоги від концепції «донорства» до «партнерства з розвитку» та окреслив топ-5 пріоритетів українського уряду.

На цьому він наголосив під час відеоконференції з керівниками місій в Україні та головами зі співробітництва у рамках Форуму координації міжнародної технічної допомоги «Партнерство заради розвитку», повідомляє Укрінформ з посиланням на Урядовий портал.

Так, Шмигаль наголосив, що уряд переходить від концепції «донорства» до «партнерства з розвитку», і цей форум, за його словами, засвідчує початок спільного формування порядку денного й пріоритетів для розвитку.

Прем’єр-міністр підкреслив, що уряд продовжує послідовне втілення реформ, спрямованих на відновлення економічного зростання та наближення України до ЄС.

«Пріоритетами уряду є виконання міжнародних зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС та Меморандумом з МВФ, а також досягнення Цілей сталого розвитку як індикаторів нашої роботи. Сфери нашої діяльності тотожні пріоритетам партнерів з розвитку, зокрема це економічна свобода, національна безпека, верховенство права, людський розвиток та ефективне урядування», – сказав він.

Шмигаль виокремив топ-5 пріоритетів, які уряд має намір реалізовувати в Україні.

«По-перше, це державне приватне партнерство у сфері інфраструктури, зокрема концесія портів, аеропортів, створення концесійних автодоріг. Україні прийшов час створити мережу концесійних автобанів, які візьмуть на себе основне транзитне транспортне навантаження, та дасть змогу нам зберегти міжобласні й міжрайонні дороги», – зазначив Прем’єр-міністр.

Другим пріоритетом він назвав реалізацію Зеленого курсу ЄС в Україні, зокрема через відповідні ініціативи у сфері водневої енергетики, справедливої трансформації вугільних регіонів, управління відходами.

«Захист довкілля й створення в Україні стратегії сміттєпереробки й утилізації сміття – це також пріоритет. Це одна з тих реформ, що дасть колосальний поштовх для захисту довкілля в Україні», – сказав Шмигаль.

Також Прем’єр-міністр відніс до власних пріоритетів створення фондового ринку для залучення інвестиційних та фінансових ресурсів у країну та пенсійну реформу, зокрема впровадження накопичувальної системи, розвиток наступних рівнів пенсійного забезпечення.

«Над ще одним пріоритетом уряд вже почав роботу – це створення Національної економічної стратегії до 2030 року. Закликаю наших партнерів долучатися й допомагати в розробленні цього документа», – зауважив Шмигаль.

За підсумками форуму Прем’єр-міністр і Партнери з розвитку ухвалили спільну заяву, в якій визначили основні напрямки для співпраці.

За даними урядової пресслужби, сторони підтвердили подальше зміцнення партнерства в наступному році і зобов’язалися продовжувати діалог на всіх трьох рівнях координації міжнародної технічної допомоги.

 

На Банковій закликають не спекулювати на темі макрофінансової допомоги ЄС

Першого траншу макрофінансової допомоги Євросоюзу ще не було надано жодній з країн-партнерів Східного партнерства, яким її було виділено, тому спекуляції навколо цього питання є недоречними.

Про це заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква сказав в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.

“Наскільки мені відомо, жодній з країн-партнерів Східного партнерства, яким було виділено макрофінансову допомогу, першого траншу ще не було надано. Тому не варто займатися спекуляціями і штучними прив’язками до будь-яких інших питань. Наскільки я знаю, діалог з МВФ є плідним і він триває. Думаю, що в короткі терміни ми будемо розраховувати на виділення першого траншу макрофінансової допомоги. На мою думку, ми можемо точно говорити про жовтень “, – сказав Жовква.

Він зазначив, що на Саміті Україна-ЄС 6 жовтня у Брюсселі окремих власних зауважень або побажань від керівництва ЄС в контексті макрофінансової допомоги не було.

“У Брюсселі ми говорили про макрофінансову допомогу, про безумовне виділення першого траншу у розмірі 600 млн євро. Нагадаю, що це дійсно повинно бути безумовним. Це вже другий транш залежатиме від певних зобов’язань, які на себе взяла Україна. Дійсно, є прив’язка до нашої активності у відносинах з МВФ. Ми говорили про те, що перебуваємо на постійному робочому зв’язку з європейським департаментом МВФ і місією МВФ “, – розповів Жовква.

Він додав, що коли останні технічні питання будуть зняті, то ЄС чітко запевнив, що перший транш буде наданий.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський взяв участь у Саміті Україна-ЄС 6 жовтня у Брюсселі.

 

ОПОРА назвала партії, які найбільше агітували у вересні

Партії «Слуга народу», «За майбутнє», «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина» і «Наш край» у вересні проводили найактивніш повноцінні і загальнонаціональні кампанії в усіх областях України.

Про це повідомляє Громадянська мережа ОПОРА у Фейсбуці за результатами спостереження за виборчим процесом, передає Укрінформ.

«П’ять політичних партій є лідерами за масштабом агітаційної активності в регіонах. А саме «Слуга народу», «За майбутнє», «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина» і «Наш край» у вересні проводили повноцінні загальнонаціональні кампанії в усіх областях України», – зазначили в ОПОРІ.

В організації додали, що партії «Опозиційна платформа – За життя», «Пропозиція» і «Перемога Пальчевського» представлені агітаційними заходами в більшості областей України.

Інші політичні сили, за оцінками спостерігачів, проводять активну передвиборчу роботу в багатьох регіонах України, однак не в загальнонаціональному вимірі.

За інформацією ОПОРИ, загалом у перший місяць виборчого процесу спостерігалася наростаюча агітаційна активність партій і кандидатів, попри те що офіційна їх реєстрація розпочалась тільки 12 вересня.

Як повідомлялося, чергові місцеві вибори пройдуть в Україні 25 жовтня.