Окупанти минулої доби два рази зривали “тишу” на Донбасі

Минулої доби, 13 вересня, два порушення режиму припинення вогню зафіксовано в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід».

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на зведення пресцентру штабу ООС.

Неприцільні постріли з підствольних гранатометів в бік позицій ОС зафіксували поблизу населених пунктів Піски та Авдіївка.

У відповідь на вогневі провокації українські військові зброю у відповідь не застосовували. Серед особового складу Об’єднаних сил, внаслідок пострілів, бойових втрат і поранень немає.

Від початку поточної доби, 14 вересня, на усіх ділянках фронту спостерігалася тиша, порушень режиму припинення вогню не зафіксовано.

 

Під Пісками окупанти відрили вогонь з гранатомета

Поблизу населеного пункту Піски збройні формування Російської Федерації здійснили неприцільний постріл в бік українських позицій з підствольного гранатомета.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у вечірньому зведенні штабу ООС.

“Від початку поточної доби, 13 вересня, на ділянках відповідальності наших підрозділів зафіксоване одне порушення домовленостей, які вступили в дію 27 липня 2020 року.Так, поблизу населеного пункту Піски збройні формування Російської Федерації здійснили неприцільний постріл в бік наших позицій з підствольного гранатомета. Українські воїни на ворожу вогневу провокацію зброю у відповідь не застосовували. Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат і поранень немає”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишається контрольованою. Українські військовослужбовці, дотримуючись режиму припинення вогню, продовжують сумлінно виконувати завдання за призначенням.

Також у районі проведення операції належно виконують завдання інші складові сил оборони. Так, рятувальники ДСНС разом із військовослужбовцями Збройних Сил ліквідували осередок загоряння сухої трави в районі населеного пункту Мар’їнка. Триває локалізація пожежі поблизу населеного пункту Миколаївка на Донеччині.

Окрім того, для мінімізації наслідків артилерійських обстрілів попередніх років рятувальники Об’єднаних сил проводять роботи з відновлення пошкоджених житлових будинків та об’єктів інфраструктури. Упродовж доби вони відремонтували 18 будинків, на 27 об’єктах роботи ще тривають. Також саперами ДСНС розміновано майже 5 гектарів території у прифронтовому районі та передано на знищення 70 знайдених вибухонебезпечних предметів.

Як повідомляв Укрінформ, з 27 липня на Донбасі встановлено режим повного і всеосяжного припинення вогню.

 

Окупанти укріплюють позиції на Донбасі – ОБСЄ

Спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ за допомогою безпілотника виявили, що на окупованій території Луганської області бойовики облаштовують позиції.

Про це повідомляє СЦКК на підставі даних звіту СММ ОБСЄ, опублікованого 12 вересня, передає Укрінформ.

“…В ході виконання спостережного польоту БПЛА СММ ОБСЄ на не підконтрольній урядові України території були зафіксовані порушення з боку російсько-окупаційних військ.

Так, 10 вересня в полі поблизу населеного пункту Калинове-Борщувате Луганської області зафіксовані два продовження наявних траншей (протяжністю 180 метрів і 200 метрів)”, – йдеться у повідомленні.

У цьому зв’язку українська сторона СЦКК наголошує, що такі факти вказують на порушення Мінських угод та досягнутих 22 липня 2020 року в межах Тристоронньої контактної групи домовленостей щодо заходів із посилення режиму припинення вогню.

“Збройні формування Російської Федерації й надалі використовують практику систематичного невиконання режиму припинення вогню та вкотре облаштовують фортифікаційні споруди, при цьому відкрито нехтуючи наданими гарантіями безпеки”, – заявили в СЦКК.

Як повідомляв Укрінформ, з 27 липня на Донбасі встановлено режим повного і всеосяжного припинення вогню.

 

В Офісі Президента розкрили деталі нового обміну полоненими

Повернення українців з полону Кремля – серед пріоритетів Президента Зеленського, наразі обговорюється формула “100 на 100”.

Як повідомляє Укрінформ, про це заявив глава Офісу Президента Андрій Єрмак в інтерв’ю виданню “Сегодня“.

Єрмак зазначив, що на непідконтрольну територію Донбасу спочатку відправиться місія “Червоного хреста”. На уточнення журналіста про те, чи є це першим етапом до обміну полоненими, Єрмак відповів ствердно.

“Безумовно, ми постійно працюємо, тому що у нас є чітке завдання від Президента, і повернення полонених — наш пріоритет. Ми очікуємо, що вже на найближчих засіданнях, які пройдуть в найближчий тиждень, буде обговорюватися питання і конкретні дати наступного обміну полоненими. На сьогодні в списках з кожного боку приблизно по 100 осіб”, – повідомив глава ОП.

Єрмак також додав, що переговори радників “нормандської четвірки”, які відбулися в Берліні 11 вересня, показали, що Україна має беззастережну підтримку своїх західних партнерів.

Як повідомлялося, 7 вересня 2019 року між Україною та Росією відбулося взаємне звільнення утримуваних осіб.

У межах обміну в Україну повернулися 11 політв’язнів Кремля, включно з Олегом Сенцовим, а також 22 українські моряки та 2 офіцери СБУ, які були незаконно захоплені разом із трьома кораблями ВМС у Керченській протоці в листопаді 2018 року.

 

Червоний Хрест до кінця місяця отримає безперешкодний доступ на окупований Донбас – Єрмак

Представники Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) до кінця місця отримають безперешкодний доступ на непідконтрольну уряду територію України.

Як передає Укрінформ, про це повідомив керівник Офісу Президента Андрій Єрмак під час брифінгу в рамках робочої поїздки глави держави до Одеської області.

“Було досягнуто домовленості (під час переговорів на рівні політичних радників лідерів країн нормандського формату 11 вересня в Берліні, – ред.), що до кінця цього місяця буде отримано безперешкодний доступ Червоного Хреста на непідконтрольну територію до наших громадян, які там знаходяться. І ми очікуємо, що це дуже прискорить процес обміну та повернення наших громадян, а ми маємо таке завдання від Президента, і це наш пріоритет”, – зазначив Єрмак.

Як повідомлялося, 11 вересня в Берліні пройшли переговори на рівні політичних радників лідерів країн нормандського формату. Вони тривали 7 годин. Основними темами обговорення були стан виконання рішень Паризького саміту лідерів нормандської четвірки, що відбувся 2019 року, і підготовка до чергової зустрічі на найвищому рівні; режим тиші на Донбасі, просування роботи в Тристоронній контактній групі, обмін утримуваними особами та інші.

Україну на зустрічі представляли віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. До складу делегації також входили представники РНБО, Верховної Ради, міністерств оборони та закордонних справ тощо.

 

Україна не обіцяла вносити зміни до постанови про місцеві вибори – Єрмак

Україна під час зустрічі радників в нормандському форматі не обіцяла вносити зміни до постанови про місцеві вибори для проведення їх на окупованих територіях.

Про це в ефірі телеканалу “Україна 24” заявив глава Офісу президента Андрій Єрмак – Укрінформ.

“Ніяких зобов’язань від української сторони щодо перегляду постанови Верховної Ради (про місцеві вибори – ред.) не було. І це неможливо, тому що ми не можемо втручатися в діяльність українського парламенту”, – сказав він.

За словами Єрмака, Україна лише “проінформувала” інших учасників зустрічі про наявність постанови, якою хочуть внести зміни в уже прийняту постанову щодо місцевих виборів.

“Ми тільки поінформували колег по нормандської зустрічі, що депутат від” Слуги народу “(Олександр Качура, – ред.) ще 28 липня зареєстрував постанову про зміни. І ця постанова є і найближчим часом вона буде винесена в зал Верховної Ради, де буде вирішуватися її доля”, – сказав Єрмак.

Нагадаємо: після переговорів радників “нормандської четвірки” представник Росії Дмитро Козак заявив, що сторони домовилися про внесення до Верховної Ради пропозиції щодо коригування постанови про місцеві вибори.

У РФ вважають, що постанова Ради суперечить мінським угодам, адже в них закладені інші умови проведення місцевих виборів в ОРДЛО.

 

Стало відомо, як Фокін опинився у ТКГ

Екс-прем’єр України Вітольд Фокін був включений до складу Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу завдяки зв’язкам його онуки з очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Про це повідомила онучка Фокіна Марія, пише UA.NEWS.

«Я сама особисто познайомила мого дідуся з Андрієм Єрмаком. Це мій друг. І це було наше особисте рішення, щоб дідусь почав займатися цим. Він не знав, що Андрій Єрмак – це мій хороший друг дитинства. І Андрюші теж була потрібна допомога – допомогти в ситуації. У дідуся завжди були амбіції. Він – сірий кардинал. Він завжди за камерою, він не любить інтерв’ю, не любить пресу. Але вони знайшли спільну мову з Андрієм – як вони можуть закінчити цю війну», – розповіла Марія Фокіна у програмі «Світське життя».

Нагадаємо, наприкінці липня Леонід Кучма вийшов зі складу переговорів Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську з врегулювання ситуації на Донбасі. Новим главою української делегації президент Володимир Зеленський призначив екс-президента України Леоніда Кравчука.

18 серпня Зеленський призначив заступником глави української делегації в ТКГ Вітольда Фокіна. Він має зайнятися налагодженням комунікації між мешканцями тимчасово окупованих територій і переселенцями.

Голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук розповів, що не причетний до призначення заступником Вітольда Фокіна. Він заявив, що їх двох запросили в Офіс президента, де й запропонували відповідні посади.

Раніше Фокін заявив, що вони з головою делегації Леонідом Кравчуком готові їхати в ОРДЛО на переговори, виступив за особливий статус для усієї території Донбасу та підтримав амністію бойовиків. Глава МВС Арсен Аваков назвав ці слова провокативними і такими, що не відповідають національним інтересам.

Очільник Офісу президента Андрій Єрмак наголосив, що коментарі Фокіна, не відображають офіційної позиції України.

 

“Департамент війни” веде майже 200 справ – заступник генпрокурора

Під процесуальним керівництвом Департаменту Офісу Генерального прокурора з нагляду за розслідуванням злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, перебуває майже 200 кримінальних проваджень.

Як передає Укрінформ, про це заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

“Департамент – це такий собі мозковий центр, що координує роботу слідчих органів, виробляє єдиний підхід в розслідуванні та кваліфікації. Під його процесуальним керівництвом наразі перебуває майже 200 кримінальних проваджень. Це такі глобальні, резонансні справи, на кшталт захоплення Криму та розв’язання війни на Донбасі; взяття у полон українських моряків у Керченській протоці в листопаді 2018 року; справа рейсу MH17; Іловайська і Дебальцівська трагедії 2014 та 2015 років відповідно”, – розповів Мамедов.

Він зазначив, що раніше злочинами, які були скоєні в умовах збройного конфлікту, у різний час займалися до 5 підрозділів, і говорити про єдиний, системний підхід у такому випадку було складно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

 

Україна передасть у Гаагу новий пакет доказів щодо Іловайської трагедії

Україна найближчим часом передасть до Міжнародного кримінального суду у Гаазі новий пакет доказів учинення російськими військовими воєнних злочинів під час боїв за Іловайськ.

Як передає Укрінформ, про це заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

“По Іловайську найближчим часом передамо до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду ще один пакет зібраних доказів про вчинення російськими військовими воєнних злочинів. Зокрема, нові факти порушень російським військовим керівництвом домовленостей стосовно «зеленого коридору» для відходу українських сил під Іловайськом”, – сказав Мамедов.

Він зазначив, що до МКС Україна доводить факти, що можуть свідчити про контроль країни-агресора над окупованою територією.

За його словами, останнє з інформаційних повідомлень по Донбасу стосувалося позасудових страт українських військовослужбовців під час боїв за Іловайськ та Дебальцеве. Також у ньому висвітлювалася практика ведення Росією бойових дій “чужими руками”, тобто залучення нею до конфлікту підконтрольних незаконних збройних формувань.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські “добровольці”.

 

Офіс генпрокурора оцінив збитки тимчасової окупації Криму

Унаслідок окупації Росією Криму Україна зазнала близько трильйона гривень збитків.

Як передає Укрінформ, про це заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

“За попередніми даними матеріалів кримінальних проваджень, лише по Криму збитки сягають одного трильйона гривень. Очевидно, це не зафіксована сума, адже агресія РФ триває, як тривають і порушення прав громадян на окупованих територіях півострова та Донбасу”, – сказав Мамедов.

Як повідомлялося, у 2019 році Прокуратура АРК оцінювала збитки, завдані внаслідок окупації Криму Росією, в 1 трильйон 80 млрд 352 млн грн.

Верховна Рада офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.

 

Росія не уникне відповідальності за злочини у Криму і на Донбасі – Мамедов

Заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов впевнений, що Росія не уникне відповідальності за злочини, вчинені в анексованому Криму та на окупованих частинах Донбасу.

Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода – Укрінформ.

За його словами, попри те, що Росія відкликала свій підпис під Римським статутом Міжнародного кримінального суду і тепер не зобов’язана виконувати його рішення, існують механізми, здатні чинити тиск, зокрема, санкції.

«Ніщо не триває вічно, в тому числі це стосується позиції держав щодо прийняття юрисдикції міжнародних трибуналів. Також не варто забувати про посилення міжнародних санкцій відносно держави, яке буде покривати міжнародних військових злочинців”, – зазначив Мамедов.

Він упевнений, що вічно уникати відповідальності не вдасться.

“Я вірю в міжнародне право і в успіх спільних дій міжнародного співтовариства. Відповідати за злочини доведеться. Рано чи пізно. І окремим особам і державі-агресору. У тому числі за завдані збитки в період окупації», – додав заступник генпрокурора.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

 

Росія буде добиватись відновлення водопостачання у Крим через тиск на партнерів України

У представництві президента в Криму заявили, що забезпечення водою населення є виключно зобов’язанням держави-окупанта.   ЛБ 13 вересня 2020, 12:00

Росія буде добиватись відновлення водопостачання у Крим через тиск на міжнародних партнерів України. Про це заявили у представництві президента в АР Крим.

“Водопостачання тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є досить дорогим заходом для Російської Федерації як держави-окупанта. Саме тому вона намагається і намагатиметься й надалі за допомогою прямого тиску і тиску на міжнародних партнерів схилити Україну до відновлення водопостачання на тимчасово окуповану територію Кримського півострова”, – йдеться у повідомленні.

У представництві заявили, що Україна не повинна вирішувати проблеми, які постають перед державою-окупантом після шести років тимчасової окупації частини української території.

У представництві послались на статтю 55 Четвертої Женевської конвенції, яка передбачає, що держава-окупант зобов’язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами, зокрема, постачати необхідні продукти харчування, медичні матеріали та інші припаси, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо.

Ці положення, безумовно, стосуються і такого ресурсу як вода, зазначили у представництві.

Нагадаємо, з 7 вересня у Сімферополі, Бахчисарайському та Сімферопольському районах окупованого Криму розпочали третій, найжорсткіший етап обмежень подачі води. Воду подаватимуть по кілька годин на добу.

Підрозділ російських трубопровідних військ перекрив річку Біюк-Карасу земляною греблею, воду з водойми качають на потреби жителів Сімферополя.

За інформацією МОТ, Росія в окупованому Криму направляє дефіцитну прісну воду в першу чергу на військові об’єкти, обмежуючи її подачу населенню. Хоча до російської окупації води на півострові вистачало навіть в умовах посухи.

 

Україна не повинна вирішувати проблеми з водою в окупованому Криму – Представництво Президента

Росія намагається за допомогою прямого тиску і тиску на міжнародних партнерів схилити Україну до відновлення водопостачання на тимчасово окуповану територію Кримського півострова, але Україна не повинна вирішувати проблеми, які постають перед державою-окупантом після шести років тимчасової окупації Криму.

На цьому наголосило Представництво Президента України в Автономній республіці Крим на своїй сторінці у Фейсбуці у зв’язку з заявами державних органів та представників окупаційної адміністрації Російської Федерації щодо питання водопостачання в Крим.

“Водопостачання тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є досить дорогим заходом для Російської Федерації як держави-окупанта. Саме тому вона намагається і намагатиметься й надалі за допомогою прямого тиску і тиску на міжнародних партнерів схилити Україну до відновлення водопостачання на тимчасово окуповану територію Кримського півострова. Проте Україна не повинна вирішувати проблеми, які постають перед державою-окупантом після шести років тимчасової окупації нею частини суверенної території України”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що наведені російською стороною положення міжнародних договорів у галузі захисту прав людини не стосуються права на воду, зобов’язання з водопостачання чи постачання інших ресурсів, а стосуються гарантування і забезпечення інших прав людини. Окрім цього, абсолютно неприпустимою є ситуація, коли про можливе порушення права на життя та вчинення катувань говорить держава-окупант, за ефективного контролю якої сталися десятки вбивств, насильницьких зникнень, катувань українських та кримськотатарських активістів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Саме Російська Федерація як держава-окупант та посадові особи її окупаційної адміністрації несуть відповідальність за вбивства, насильницькі зникнення та катування, які сталися на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, починаючи з 20 лютого 2014 року.

У Представництві Президента наголосили, що відповідно до міжнародного гуманітарного права, держава-окупант відповідає за все, що відбувається на тимчасово окупованій території, яка знаходиться під її ефективним контролем. Частина перша статті 55 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (Четверта Женевська конвенція) передбачає, що держава-окупант зобов’язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами; зокрема, постачати необхідні продукти харчування, медичні матеріали та інші припаси, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо. Ці положення, безумовно, стосуються і такого ресурсу як вода. Тобто, прямим зобов’язанням держави-окупанта є забезпечення цивільного населення окупованої території всіма необхідними ресурсами.

“Більше цього, стаття 60 Четвертої Женевської конвенції передбачає, що навіть надання гуманітарної допомоги третіми сторонами не звільняє державу-окупанта від зобов’язань, що покладаються на неї зокрема статтею 55 Четвертої Женевської конвенції. Тому зобов’язання забезпечення цивільного населення окупованої території необхідними ресурсами, припасами та матеріалами є зобов’язанням саме держави-окупанта відповідно до змісту Четвертої Женевської конвенції”, – нагадали у Представництві Президента.

Як повідомляли російські ЗМІ, представник МЗС РФ Марія Захарова заявила, що припинення поставок Україною води на окупований півострів нібито є “водною блокадою” і порушенням українською стороною правозахисних зобов’язань, закріплених в міжнародних угодах.

 

МЗС України висловлює рішучий протест через “вибори” в окупованому Криму

Результати псевдовиборів на територіях АР Крим та м. Севастополь не матимуть жодних юридичних наслідків.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ України.

“МЗС України висловлює рішучий протест та засуджує протиправну організацію і проведення Російською Федерацією 13 вересня 2020 року так званих “виборів” до незаконних органів, утворених російською окупаційною адміністрацією на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та м.Севастополь. Вважаємо такі дії Кремля продовженням грубих порушень Російською Федерацією державного суверенітету і територіальної цілісності України… Проведення РФ псевдовиборів на територіях АР Крим та м. Севастополь є нелегітимним, а їх результати не матимуть жодних юридичних наслідків”, – йдеться у заяві.

Як зазначають у міністерстві, усі причетні до підготовки та проведення незаконного «голосування» в тимчасово окупованому Криму нестимуть відповідальність згідно із законодавством України.

МЗС закликало іноземні держави та міжнародні організації засудити незаконні дії РФ та чітко заявити про невизнання результатів так званих “виборів” на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також посилити політико-дипломатичний тиск на Російську Федерацію, у тому числі шляхом розширення санкцій.

Як повідомлялося, у п’ятницю, 11 вересня, в Севастополі почалися “вибори” підконтрольного РФ “губернатора”.

 

Сьогодні – день пам’яті примусового виселення українців у 1944-1951 роках

Сьогодні в Україні вшановують пам’ять депортованих українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках.

Ця пам’ятна дата встановлена відповідно до постанови Верховної Ради України від 18 грудня 2018 року, і відзначається кожної другої неділі вересня.

Наприкінці Другої світової війни новий польський прокомуністичний уряд, продовжуючи політику міжвоєнного уряду націонал-демократів,  поставив собі за мету мати моноетнічну державу, зачищену в різний спосіб від національних меншин, зокрема українців.

Депортація українців із територій Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини, на яких вони споконвіку проживали, сталася внаслідок укладеної між УРСР і Польським комітетом національного визволення Угоди про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян із території УРСР. Договір передбачав виїзд українців до УРСР і повернення до Польщі поляків і євреїв, які станом на 17 вересня 1939 року були громадянами Польської держави.

Територія, на якій відбувалась «евакуація», охоплювала землі Ряшівського, Люблінського і Краківського воєводств. Усю її поділили на 15 районів, у кожному з яких діяла окрема, так звана польсько-українська комісія. До повноважень цих комісій входило збирання заяв від місцевого населення, щодо виїзду, підготовка списків переселенців і евакуаційних карт, організація транспорту, тощо. Однак, акція, що мала бути добровільною, не знайшла особливого відгуку серед українців. Тоді польська влада вдалася до насильницьких дій – повна ліквідація українського шкільництва, будь-яких проявів організованого українського громадського життя, дискримінація українців під час проведення аграрної реформи, непосильні обов’язкові податки, знищення Української Греко-Католицької Церкви тощо.

На першому етапі, що тривав від 15 жовтня до 31 грудня 1944 року вивезли понад 20 тис. українців, переважно мешканців Холмщини, що найбільше постраждала від антиукраїнських дій Польщі. Після Холмщини депортація продовжилась на Лемківщині, у Надсянні та Західній Бойківщині. На цьому етапі – від січня до кінця серпня 1945 року – переселили 229 685 осіб. З вересня 1945 року «евакуацію» проводили три спеціально підготовлені дивізії Війська Польського. На збори давалося лише кілька годин, при цьому люди залишали на покинутих місцях практично усе своє надбане добро – житло, майно, землю, худобу.

Кілька разів термін виселення українців продовжували – і офіційно депортація закінчилася у червні 1946 року. Хоча зачистка тривала ще до кінця липня. Загалом у 1944-1946 рр., лише за офіційними даними, на територію УРСР було депортовано 482,8 тис. осіб. Очевидно, що реальна кількість вигнаних українців була більшою.

У 1947 році тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, польська влада в ході Акції «Вісла» депортувала на північ і захід Польщі. Тоді впродовж кількох місяців було депортовано майже 150 тисяч українців. Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948 та 1951 роках.

 

Долю Nord Stream 2 має вирішувати Німеччина, а не ЄС – Боррель

Рішення про подальшу долю проєкту Nord Stream 2 повинна приймати Німеччина, а не Європейський Союз.

Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю Financial Times заявив верховний представник ЄС Жозеп Боррель.

“Nord Stream 2 – не європейський проєкт. Я повинен сказати, що Комісія ніколи не проявляла великого ентузіазму з приводу Nord Stream 2“, – сказав глава європейської дипломатії, додавши, що долю проєкту “вирішувати німцям”.

Як повідомлялося, на сьогодні офіційний Берлін визначається щодо лінії поведінки щодо РФ у контексті отруєння Олексія Навального. У той же час канцлер Ангела Меркель вже не так категорична щодо можливого впливу ситуації з російським політиком на проєкт Nord Stream 2.

Будівництво газопроводу Nord Stream 2 для поставок газу в Європу в обхід України здійснює російський Газпром спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall.

Україна виступає проти будівництва цього газопроводу. Його противниками також є США, Польща і країни Балтії.

 

Німеччина має шість варіантів вийти з проєкту Nord Stream 2 – Politico

У Німеччини існує шість варіантів, за допомогою яких вона може відмовитися від проєкту Nord Stream 2.

Їх, як повідомляє Укрінформ, аналізує видання Politico.

Згідно з першим варіантом, уряд ФРН може скасувати діючі дозволи на трубопровод. Але змусити відкликати дозвіл землю Мекленбург-Передня Померанія, яка видала один з них, адже на її території газогін виходить з води, було б “важкою битвою”. Складно уряду було б тиснути і на формально незалежне Федеральне морське та гідрографічне агентство, яке видало ще один дозвіл. В обох випадках компанія Nord Stream 2 AG може подати позов проти Німеччини згідно з Договором про Енергетичну хартію, який покликаний захистити такі інвестиції. Збитки від відповідних судових процесів можуть сягати близько 9,5 млрд євро.

Як другий варіант, Берліну пропонується спостерігати, як розвиватиметься судовий процес з неурядовими організаціями, які виступають проти будівництва Nord Stream 2. Зокрема, позов про перегляд дозволу на експлуатацію, виданого гірничим управлінням Штральзунда, подала громадська організація Deutsche Umwelthilfe. Гірничодобувна адміністрація уже відмовилась розглядати його, але Вищий адміністративний суд Грайфсвальда, який веде справу, міг би вирішити інакше.

Третя можливість – ввести національне обмеження на імпорт російського газу. Закон Німеччини про зовнішню торгівлю та платежі передбачає такі обмеження, “щоб гарантувати основні інтереси безпеки Федеративної Республіки Німеччина або запобігти порушенню мирного співіснування націй”. Це законодавство також може бути використане у відповідь на ситуацію з Навальним, але тимчасово, строком на шість місяців. І, скоріше за все, обґрунтування не буде визнано достатнім.

Четвертим варіантом було б дати можливість санкціям США “задушити” проєкт. Заходи Сполучених Штатів уже призвели до того, що швейцарсько-голландська компанія Allseas відкликала своє судно-трубопрокладник. Американські сенатори також мають до кінця року проголосувати за санкції, ціллю яких можуть стати приблизно 120 компаній, які хочуть вести бізнес із Nord Stream 2. Німецькі політики підняли «медіа-бурю» через “посягання на суверенітет Німеччини та ЄС”, але може бути політично доцільним “дозволити дядькові Сему зробити важку роботу”, пише видання.

Як п’ятий варіант – вимагати санкцій на рівні ЄС. Це, за оцінкою автора статті, найбезпечніший активний варіант. Європейській Раді потрібно було б одноголосно проголосувати за введення санкцій. Раніше саме позиція ФРН на підтримку Nord Stream 2 була головним бар’єром для санкцій подібного роду. Однак тепер, якщо Берлін змінить позицію, його приклад можуть наслідувати й інші держави ЄС, компанії яких беруть участь у проєкті, зокрема німецько-фінська компанія Uniper, німецька Wintershall, австрійська OMV, французька Engie та британсько-голландська Shell, які інвестували в трубопроводи по 950 мільйонів євро. Але санкції на рівні ЄС також повинні бути достатньо обґрунтованими, підкріпленими доказами та вважатись пропорційною відповіддю на ситуацію з Навальним, щоб уникнути відмови в судах ЄС.

Шоста можливість – не дати трубопроводу остаточне “зелене світло”. Навіть якщо Німеччина та ЄС не запровадять жодних додаткових заходів, Nord Stream 2 все одно стикається з багатьма проблемами для отримання ліцензії на діяльність. Якщо вдасться завершити будівництво, то все одно треба знайти компанію, яка погодиться ігнорувати санкції США та провести остаточну перевірку. До того ж, “Газпром” повинен, відповідно до Європейської газової доктрини, провести анбандлінг, а оцінювати це буде німецький регулятор. Європейська комісія вже попередила “Газпром”, що будь-які кроки, які вважаються “технічними обхідними шляхами”, наприклад, передача права власності на трубопровід дочірньому підприємству “Газпрому”, не прийматимуться.

Як повідомляв Укрінформ, офіційний Берлін наразі визначається щодо лінії поведінки стосовно РФ у контексті отруєння Олексія Навального, водночас канцлер Ангела Меркель уже не така категорична стосовно ймовірного впливу ситуації з російським політиком на проєкт Nord Stream 2.

 

Джонсон звинувачує Євросоюз у погрозі продовольчою блокадою

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон звинуватив Євросоюз у погрозі «продовольчою блокадою».

Як передає Укрінформ про це повідомляє AFP.

«Нам кажуть, що ЄС не тільки встановить тарифи на товари, що переміщуються з Великобританії до Північної Ірландії, а й що можуть фактично зупинити транспортування продуктів харчування з Великої Британії до Північної Ірландії», – сказав глава британського уряду.

За його словами, блокада однієї з частин Сполученого Королівства загрожує «знищенням економічної і територіальної цілісності» країни.

У свою чергу, офіційний представник ЄС на переговорах по Brexit Мішель Барньє заявив у Твіттері, що угода «не є загрозою цілісності Великої Британії».

Він підкреслив, що ЄС не відмовляється внести Велику Британію до переліку третіх країн для імпорту продовольства: «Щоб потрапити до списку, ми повинні знати абсолютно все про правила в країні, зокрема для імпорту. Такий самий об’єктивний процес застосовується до всіх перерахованих країн», – написав Барньє.

Як повідомлялося, 12 вересня Джонсон закликав депутатів-консерваторів схвалити пов’язаний з Brexit законопроєкт про внутрішній ринок Великої Британії, що, як визнав його уряд, порушує міжнародне право.

Велика Британія вийшла з Євросоюзу в ніч на 1 лютого 2020 року. Перехідний період, протягом якого Велика Британія зобов’язалася дотримуватися законодавства ЄС, закінчується 1 січня 2021 року. До цього часу сторони мають намір укласти нову угоду про принципи майбутніх відносин і партнерства.

 

ЄС жорстко оцінив спроби уряду Британії “ревізувати” Brexit

10.09.2020

Єврокомісія виступила з жорсткою заявою за підсумками надзвичайної зустрічі спільного Комітету ЄС-Велика Британія щодо виконання Угоди про вихід цієї країни з ЄС та наголосила, що спроби Британії дати Угоді власну інтерпретацію підривають довіру між сторонами.

Про це Укрінформ повідомляє з посиланням на заяву, яка була оприлюднена на сайті Єврокомісії після завершення візиту до Лондона віцепрезидента цієї Євроінституції Мароша Шефчовича (Maroš ŠEFČOVIČ).

«Після оприлюднення урядом Великої Британії проєкту «Закону про внутрішній ринок Великої Британії» 9 вересня 2020 року, віцепрезидент Марош Шефчович закликав до проведення надзвичайної зустрічі Спільного Комітету ЄС-Велика Британія, з проханням до британського уряду пояснити власні наміри та відповісти на серйозні занепокоєння з боку ЄС. Зустріч відбулася сьогодні у Лондоні між віцепрезидентом Марошом Шефчовичем та Майклом Говом (The Rt Hon Michael Gove), Канцлером герцогства Ланкастер (The Duchy of Lancaster)», – йдеться у документі.

В ході переговорів віцепрезидент Єврокомісії зазначив, що вчасна та повна імплементація Угоди про вихід, включаючи Протокол по Ірландії/Північній Ірландії, з якою погодилися прем’єр-міністр Борис Джонсон та його уряд, і яка була ратифікована Палатами парламенту Великої Британії менш ніж рік тому, є правовим зобов’язанням сторін.

«Порушення умов Угоди про вихід могло б представляти собою порушення міжнародного законодавства, підірвати довіру та піддати ризику тривалі переговори щодо майбутніх двосторонніх відносин», – наголошує Єврокомісія.

Документ констатує, що Угода про вихід Великої Британії з ЄС вступила в силу 1 лютого 2020 року та має правовий ефект за міжнародним законодавством. З цього моменту, ані ЄС, ані Велика Британія не могли одноосібно змінювати, уточнювати, додавати, інтерпретувати, не погоджувати або не слідувати умовам цієї Угоди. Протокол по Ірландії/Північній Ірландії є важливою частиною Угоди про вихід. Він має на меті захистити мир та стабільність острова Ірландії та є результатом важких переговорів між ЄС і Великою Британією.

Шефчович заявив – якщо представлений урядом Великої Британії закон буде ухваленим, він може створити надзвичайно серйозне порушення Угоди про вихід та міжнародного законодавства.

Шефчович закликав уряд Великої Британії відкликати ці заходи з законопроєкту у можливо короткі терміни, але за будь-яких умов – до кінця поточного місяця. Він наголосив, що такий закон серйозно шкодить довірі між ЄС і Великобританією.

«Угода про вихід містить ряд механізмів та правових засобів для вирішення проблем із порушенням правових зобов’язань, що містяться в тексті (Угоди), і Європейський Союз не буде вагатися у їх застосуванні», – зауважив Шефчович.

Як вже повідомляв Укрінформ, прем’єр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що якщо Лондон і Брюссель не досягнуть угоди про майбутні відносини до середини жовтня, то його країна буде готова прийняти це та припинити перемовини. Минулого понеділка Джонсон заявив про намір представити на розгляд парламенту Великої Британії Закон щодо виконання Угоди про вихід з ЄС та уточнення його позицій. Цей документ в самій Великій Британії оцінили як такий, що порушує міжнародне законодавство.

Об’єднане Королівство вийшло з Євросоюзу у ніч на 1 лютого 2020 року. Перехідний період, протягом якого Велика Британія зобов’язалася дотримуватися законодавства ЄС, спливає 1 січня 2021 року. До цього часу сторони мають намір укласти нову угоду щодо принципів майбутніх стосунків і партнерства.

 

Єврокомісія закликає Британію терміново обговорити кризу навколо Brexit

09.09.2020

Віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефчович закликав британську сторону прояснити свою позицію у зв’язку із наміром прем’єра Бориса Джонсона представити на розгляд парламенту країни закон про виконання Угоди про вихід з ЄС.

Про це він заявив у середу під час віртуальної пресконференції у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Учора я мав розмову з канцлером Герцогства Ланкастер Майклом Говом, з яким я поділяю головування в Спільному комітеті ЄС-Велика Британія щодо Угоди про вихід. Я висловив наше глибоке занепокоєння (представленим законом – ред.) та прохання підтвердити, що Велика Британія буде повною мірою і вчасно виконувати Угоду про вихід, включаючи Протокол щодо Ірландії та Північної Ірландії», – сказав представник Єврокомісії.

Шефчович повідомив, що під час вчорашньої розмови з представником британського уряду наголошував: Угода про вихід не є відкритою до нових переговорів. Європейська сторона очікує, що буква і дух цього документу будуть повною мірою поважатися британською стороною.

«У цьому контексті я закликав до проведення надзвичайного засідання Спільного комітету щодо Угоди про вихід як найшвидше, щоб наші британські партнери виклали свою позицію та відповіли на наше глибоке занепокоєння щодо нового закону. Ми будемо уважно вивчати цей документ після його представлення, і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн буде готова відповідно реагувати на нього», – зауважив віцепрезидент Єврокомісії.

Він нагадав, що час спливає швидко, і дата 1 січня наступного року, коли завершиться перехідний період в рамках Brexit, наблизилася впритул. Виходячи з цього, він назвав ситуацію навколо узгодження дій між ЄС і Великою Британією, яким воно є зараз, «дуже серйозною, дуже важливою та дуже терміновою справою».

«Ми в Європі, в європейських столицях, в Брюсселі, – повністю свідомі, наскільки важливо розбудувати довіру. Вона залежить від імплементації Угоди про вихід, яка була підписана прем’єр-міністром Джонсоном та ратифікована щойно обраними депутатами. Довіра, якої ми прагнемо, є необхідною для розбудови потужного партнерства з Великою Британією, яке ми хотіли б мати. Обговорення, які відбулися на цей час в парламенті Великої Британії, свідчать про те, що вони (британці – ред.) також повною мірою усвідомлюють, що саме нестача поваги до підписаної та ратифікованої Угоди може означати для майбутнього», – наголосив Шефчович.

Він підкреслив, що дотримання умов Угоди про вихід Великої Британії з ЄС для європейської сторони є «справою принципу», та наголосив на необхідності проведення термінової «фізичної» зустрічі в рамках Спільного комітету ЄС-Велика Британія.

«Те, що було погоджено і підписано, має поважатися, і ми будемо на цьому наполягати. Тому що це має важливе значення як для поточних відносин між нами, так і для наших майбутніх стосунків. Це особливо важливі питання для людей в Ірландії та у Північній Ірландії», – сказав віцепрезидент Єврокомісії.

Як повідомляв Укрінформ, прем’єр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що якщо Лондон і Брюссель не досягнуть угоди про майбутні відносини до середини жовтня, то його країна буде готова прийняти це та припинити перемовини. Минулого понеділка Джонсон заявив про намір представити на розгляд парламенту закон щодо виконання Угоди про вихід з ЄС та уточнення його позицій. Цей документ, що має бути офіційно представлений вже сьогодні, деякі члени британського парламенту, включаючи колишнього прем’єра Терезу Мей, оцінили як такий, що руйнує правову основу Угоди про вихід в частині митного контролю у Північній Ірландії, підриває довіру до Великої Британії та порушує міжнародне законодавство.

Об’єднане Королівство вийшло з Євросоюзу у ніч на 1 лютого 2020 року. Перехідний період, протягом якого Велика Британія зобов’язалася дотримуватися законодавства ЄС, спливає 1 січня 2021 року. До цього часу сторони мали намір укласти нову угоду щодо принципів майбутніх стосунків і партнерства.

 

Турецьке судно сейсмічної розвідки залишило спірну зону у Середземному морі

Турецьке судно сейсмічної розвідки Oruc Reis залишило спірну зону у водах Східного Середземномор’я, право на які оскаржують Греція і Туреччина.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Aljazeera.

У Греції привітали цей крок як сигнал до деескалації у відносинах між країнами.

У Міноборони Туреччини заявили, що корабель повернувся «в рамках планової діяльності».

Як відомо, Туреччина і Греція мають розбіжності в питанні видобутку нафти і газу на морському шельфі неподалік від Кіпру. Греція і ЄС неодноразово заявляли, що Туреччина незаконно здійснює буріння в цій зоні. Туреччина наполягає, що ці води знаходяться в межах її виключної економічної зони.

10 серпня Анкара відновила роботи в Східному Середземномор’ї, попри угоду між Грецією і Єгиптом, яка стосувалася прав на буріння нафти і газу в цьому районі. Рішення Туреччини надіслати наукове судно в супроводі військово-морських кораблів в цей регіон спонукало Грецію до відправки в цей же район військових кораблів для спостереження. 12 серпня відбулася незначна сутичка між кораблями, яку Греція назвала аварією, а Анкара – провокацією. 27 серпня Греція, посилаючись на морське право, заявила про намір розширити власні територіальні води в Іонічному морі з 6 до 12 морських миль.

Північноатлантичний Альянс, членами якого є обидві країни, надасть платформу для переговорів і зниження напруги в Східному Середземномор’ї. Анкара і Афіни погодилися почати технічні переговори в НАТО для встановлення механізму зниження військової конфліктності і для зменшення ризиків аварій та нещасних випадків в Східному Середземномор’ї.

 

Штати відреагували на візит військових кораблів РФ в порти Кіпру

США висловили стурбованість заходами російських військових кораблів у кіпрські порти.

Про це Держсекретар США Майк Помпео сказав журналістам за підсумками зустрічі з президентом Кіпру Нікосом Анастасіадісом, передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу Держдепартаменту.

«Я висловив стурбованість Сполучених Штатів діяльністю Росії по відмиванню грошей та її регулярними заходами в порти. Ми знаємо, що всі російські військові кораблі, які зупиняються у кіпрських портах, не виконують гуманітарних місій у Сирії, і ми попросили Кіпр і президента взяти до уваги наші побоювання», – сказав Помпео.

На думку держсекретаря, співпраця у сфері безпеки має тим більше значення, «коли ми бачимо, що країни, які не поділяють наших цінностей, намагаються знайти нові точки опори в регіоні».

У ході короткого візиту Помпео на Кіпр сторони підписали меморандум про створення Центру безпеки на землі, у відкритому морі та портах CYCLOPS. Він буде профінансований США і побудований на Кіпрі, і надасть «решті регіону експертні знання з питань безпеки кордонів і нерозповсюдження».

 

Напруженість у Середземному морі вигідна противникам НАТО – Помпео

Напруженість у відносинах між Грецією і Туреччиною з питань видобутку вуглеводнів у Середземному морі вигідна противникам НАТО.

Як передає Укрінформ, про це держсекретар США Майк Помпео сказав журналістам за підсумками зустрічі з президентом Кіпру Нікосом Анастасіадісом.

“Країни регіону повинні вирішувати розбіжності – у тому числі з питань безпеки та енергетики, ресурсів та моря – дипломатичним і мирним шляхом. Зростаюча військова напруженість не допомагає нікому, крім противників, які хотіли б бачити поділ у трансатлантичній єдності”, – підкреслив він.

Помпео також зазначив, що США все ще глибоко стурбовані поточними операціями Туреччини з пошуку енергоресурсів у спірних водах в районах Східного Середземномор’я.

Як повідомлялося, Греція та ЄС неодноразово заявляли, що Туреччина незаконно здійснює буріння у цій зоні. Туреччина наполягає, що ці води знаходяться у межах виключної економічної зони цієї країни. 10 серпня Анкара відновила роботи у Східному Середземномор’ї, незважаючи на угоду між Грецією та Єгиптом, яка стосувалася прав на буріння нафти і газу у цьому районі. Рішення Туреччини надіслати наукове судно у супроводі військово-морських кораблів в цей регіон спонукало Грецію до відправки в цей же район військових кораблів для спостереження. 12 серпня відбулася незначна сутичка між кораблями, яку Греція назвала аварією, Анкара – провокацією. 27 серпня Греція, посилаючись на морське право, заявила про намір розширити власні територіальні води в Іонічному морі з 6 до 12 морських миль.

Північноатлантичний Альянс, членами якого є обидві країни, надасть платформу для переговорів і зниження напруги у Східному Середземномор’ї. Анкара і Афіни погодилися почати технічні переговори в НАТО для встановлення механізму зниження військової конфліктності і для зменшення ризиків аварій та нещасних випадків у Східному Середземномор’ї.

 

Петиція за створення ТСК щодо справи “вагнерівців” зібрала голоси

Петиція з вимогою створити Тимчасову слідчу комісію щодо розслідування можливої державної зради у справі “вагнерівців” зібрала 25 тисяч голосів.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті електронних петицій.

Відповідну петицію 7 вересня зареєстрували члени родин українців, які загинули внаслідок терористичних актів, скоєних на Донбасі російськими найманцями.

“Ми, родичі і близькі українських воїнів, які загинули захищаючи Україну у найбільш важкий період російські агресії, з гірким подивом читаємо в різноманітних ЗМІ шокуючу інформацію про те, що операція з вивезення в Україну російських найманців, і бійців ПВК “Вагнер” була зірвана”, – йдеться у петиції.

Автори петиції зазначають, що їм “потрібна правда, і чітке розуміння того, що держава виконує свої функції щодо захисту закону, своїх громадян, своїх воїнів, і служить торжеству справедливості – а не навпаки”.

На їх думку, ТСК наразі є єдиним інструментом, за допомогою якого можна знайти відповіді на питання.

Відповідно до Закону “Про звернення громадян”, розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.

Як повідомлялося, 18 серпня журналіст Юрій Бутусов написав, посилаючись на свої джерела в правоохоронних органах, що затримання в Білорусі найманців ПВК “Вагнера” нібито було спецоперацією українських спецслужб, яка провалилася через витік інформації з Офісу Президента.

Керівник ОП Андрій Єрмак заявив, що вважає інформацію про нібито підготовку українськими спецслужбами операції із затримання бойовиків ПВК “Вагнера”, яка була зірвана через ймовірний витік інформації після наради у глави держави, спланованою дезінформаційною кампанією.

18 серпня Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки Міноборони заявив в коментарі Укрінформу, що російська сторона завчасно готувала фейкову версію про нібито причетність СБУ до затримання 33 “вагнерівців”.

4 вересня в коментарі Укрінформу віцепрем’єр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що створення Тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді щодо справи “вагнерівців” дасть змогу довести, що звинувачення на адресу найвищих посадовців України у зриві спецоперації із затримання бойовиків не знайшли свого підтвердження.

 

У центрі Мінська відключили мобільний інтернет – ЗМІ

13.09.2020 15:34

У центрі білоруської столиці Мінську, де проходить акція протесту «Марш героїв», не працює мобільний інтернет.

Як передає Укрінформ, про це повідомляють кореспонденти TUT.BY.

У Мінську проходить масштабна акція протесту «Марш героїв», з проспекту Незалежності багато демонстрантів направляються в бік мікрорайону Дрозди, де проживає білоруська політична, спортивна і творча еліта. Згідно з виданням Nexta, район почали обгороджувати колючим дротом.

Десятки людей почали затримувати ще до початку протестної акції у різних частинах міста. Сім станцій метро було закрито на вхід і вихід.

Зазначається, що на проїжджій частині проспекту Переможців зібралося вже близько 10 тисяч осіб.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1% . Після цього Тихановська була змушена переїхати до Вільнюса.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тисяч осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

У Мінську закрили сім станцій метро через протести

13.09.2020 15:23

У Мінську, де почалася акція «Марш героїв», на вхід і вихід закрито сім станції метро.

Як передає Укрінформ про це повідомляється на Телеграм-каналі мінського метрополітену.

Зокрема, закриті станції “Площа Леніна”, “Жовтнева”, “Купаловська”, “Площа Перемоги”, “Площа Якуба Коласа”, “Неміга”, “Фрунзенська”.

Потяги тут слідують без зупинки.

Як повідомлялося, в Мінську о 14:00 стартувала акція протесту «Марш героїв».

Ще до початку акції до столиці почали стягувати автозаки і військову техніку, затримання почалися за годину до старту акції.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тисяч осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

Протести у Білорусі: проти дій влади виступили футболісти

13.09.2020 14:40

Близько сотні білоруських футболістів Вищої та Першої ліг, зарубіжних чемпіонатів, молодіжної та національної збірних виступили із засудженням насильства щодо учасників протесту.

Як передає Укрінформ з посиланням на Радыё Свабода, спортсмени опублікували на YouTube відеозвернення до білоруської влади.

“Ми записали це відео, тому що не можемо мовчати. Мовчати, коли б’ють наших людей, друзів, колег. Ми – футболісти з різних команд, але з однієї країни, керуємося тільки совістю і нетерпимістю до всього, що відбувається навколо”, – йдеться у зверненні.

Як зазначає видання, до цього часу білоруські футболісти і представники інших ігрових видів спорту не висловлювалися щодо ситуації в Білорусі. Їхніх прізвищ немає під відкритим листом пів тисячі спортсменів з політичними вимогами до влади. Винятком є ​​мінські “Крумкачи”, чиїх гравців затримали, побили і хотіли судити за участь у “нападі” на службовий автомобіль міліції, на якому були відсутні розпізнавальні знаки.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановьска – 10,1% . Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тисяч осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

Перед “Маршем героїв” у Мінськ стягують автозаки і військову техніку

13.09.2020 13:11

У Мінськ перед початком масштабної акції протесту під назвою “Марш героїв” почали стягувати автозаки і військову техніку.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на Телеграм-каналі TUT.BY.

На опублікованому відео відображено рух колони військової техніки, автозаків та машин з колючим дротом по проспекту Незалежності в Мінську.

Як повідомляє Nexta Live, в Мінську основна колона протестувальників збереться на “Марш героїв” о 14:00 у районі проспекту Незалежності, звідки піде в бік мікрорайону Дрозди, де проживає білоруська політична, спортивна і творча еліта.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1% . Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

З тих пір кожні вихідні у столиці країни проходять масові акції протесту. Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тисяч осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

Затримали представника страйкому “Білоруськалія”

13.09.2020 12:47

Страйковий комітет “Білоруськалія” повідомив про затримання свого представника Романа Леончика.

Як передає Укрінформ, ця інформація розміщена на Телеграм-каналі страйкому підприємства.

«Затримано представника Страйкому ВАТ “Білоруськалія” Романа Леончика. Знаходиться в Солігорському РВВС», – йдеться в повідомленні.

За даними Радіо Свобода, в міліції відмовилися давати коментарі ЗМІ з цього приводу, пославшись на те, що надають таку інформацію тільки родичам затриманих.

«Білоруськалій» – важливе для економіки країни підприємство, значна частина продукції якого відправляється за кордон.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка, який керує країною вже 26 років. Опозиційний кандидат Світлана Тихановська після погроз була змушена виїхати з країни.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту.

З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тисяч осіб, кілька людей загинули.

У неділю, 13 вересня, о 14:00 очікується початок чергової акції – «Маршу героїв».

 

Міноборони РФ повідомило про проведення у Білорусі військових навчань

13 ВЕРЕСНЯ 2020, 12:46, УП

Спільні тактичні навчання російських та білоруських військових “Слов’янське братство” пройдуть з 14 по 25 вересня на полігоні “Брестський” у Білорусі.

Джерело: Інтерфакс з посиланням на Міноборони РФ

Деталі: навчання пройдуть на тлі політичної кризи у Білорусі. Міноборони РФ назвало навчання контртерористичними.

У російському військовому відомстві заявили, що рішення про проведення зазначених навчань було прийнято ще у жовтні 2019 року “відповідно до плану міжнародної діяльності на 2020 рік”.

Міноборони РФ зазначає, що в навчаннях будуть задіяні близько 300 російських військовослужбовців і близько 70 одиниць бойової та спеціальної техніки. При цьому в ході маневрів десантники двох країн відпрацюють взаємодію і злагодженість при виконанні тактичних завдань.

Російські військові будуть доставлені на місце проведення маневрів залізничним транспортом.

Довідка: “Слов’янське братство” – спільні навчання ВДВ Росії, Сил спеціальних операцій Білорусі та Сил спеціального призначення Сербії. У 2019 році маневри проходили у Сербії.

Нагадаємо: На початку вересня Сербія відмовилася від спільних з Росією військових навчань у 2020 році.

Уряд Сербії 9 вересня оголосив про замороження на півроку всіх військових навчань з іншими країнами. Белград пояснив це рішення тиском Євросоюзу як у зв’язку з наміром провести спільні маневри з Росією і Білоруссю, так і загрозою Брюсселя загальмувати євроінтеграцію через триваючі контакти й співпрацю Сербії з сербськими громадами Боснії і Косова.

 

Протести в Білорусі: МВС повідомляє про 114 затриманих за день

13.09.2020 12:42

У МВС Білорусі підрахували, що в акціях “на підтримку миру, безпеки і спокою” 12 вересня взяло участь 50 тисяч осіб, а на протести вийшло близько 1700 осіб.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на каналі прессекретаря відомства Ольги Чемоданової у Телеграмі.

“На підтримку миру, безпеки і спокою відбулося 7 масових заходів у 3 регіонах країни, в яких взяло участь більше 50 тисяч чоловік. Загальна чисельність учасників 12 протестних акцій, які пройшли у 5 регіонах республіки, не перевищила 1700 осіб”, – заявила Чемоданова.

За її словами, в цей день було затримано 114 осіб, з них 99 – у Мінську.

“До розгляду у суді справ про адміністративні правопорушення в місця тримання затриманих відправлено 87 осіб”, – уточнила прессекретар МВС.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тіхановська – 10,1% . Після цього Тіхановска була змушена виїхати до Вільнюса.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Меркель підтримала протестувальників у Білорусі

13.09.2020 12:18

Канцлер ФРН Ангела Меркель висловила захоплення прагненням білорусів захистити свої демократичні права та підтримує їх у цьому.

Про це вона заявила у подкасті, приуроченому до майбутнього Міжнародного дня демократії, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми з великим занепокоєнням спостерігаємо за подіями в Білорусі. Там прихильність до демократії буквально розтоптана. Наше серце б’ється разом з серцями мирних демонстрантів. Сміливість і рішучість, з якими вони виходять на вулиці за свободу та верховенство закону, викликають захоплення», – сказала Меркель.

Вона зазначила, що нині можна спостерігати, як навіть авторитарні системи можуть бути економічно успішними і кидати виклик сталим демократіям у багатьох сферах, але – за рахунок утисків базових прав. «Це не наш європейський шлях», – наголосила канцлер.

У цьому зв’язку вона закликала пам’ятати, яким великим досягненням є демократія, і зазначила, що захищати демократичні цінності потрібно всіма силами.

«Ми в Німеччині можемо вважати себе щасливчиками, що демократія та свобода, верховенство закону та політична відповідальність міцно закріплені в нас», – сказала глава уряду, зауваживши, що так було від часу відновлення німецької єдності 30 років тому.

Однак, зауважила канцлер, досвід інших країн засвідчує, що це не можна сприймати як належне.

Міжнародний день демократії відзначатиметься у вівторок, 15 вересня.

 

Протести у Білорусі: футболісти засудили насильницькі дії влади

13 ВЕРЕСНЯ 2020, 12:17,  УП

Близько сотні білоруських футболістів вищої та першої ліг, зарубіжних чемпіонатів, молодіжної та національної збірних виступили із засудженням насильства в країні, яке чинять силовики.

Джерело: звернення футболістів у YouTube, Радыё Свабода

Деталі: 12 вересня в YouTube спортсмени опублікували звернення, в якому закликали білоруську владу припинити знущання над власним народом.

Пряма мова: “Ми записали це відео, тому що не можемо мовчати. Мовчати, коли б’ють наших людей, друзів, колег. Ми, футболісти з різних команд, але однієї країни, керуємося тільки совістю і нетерпимістю до всього, що відбувається навколо.

Висловлюємо співчуття рідним убитих і слова підтримки всім постраждалим, усім, хто був принижений, покалічений. І закликаємо: припиніть насильство! Ми, як і весь наш народ, маємо права і свободи, закріплені в Конституції.

Ніхто не повинен піддаватися тортурам, жорстокому, нелюдському, або образливому поводженню. Немає іншої привілеї, крім однієї – права людини! Ми за правду, справедливість і свободу!”.

Важливо: до 12 вересня футболісти, білоруські хокеїсти та представники деяких інших ігрових видів спорту не висловлювалися щодо ситуації в країні. Їхніх прізвищ немає під відкритим листом півтисячі спортсменів з політичними вимогами до влади. Винятком є мінські “Крумкачи”, чиїх гравців затримали, побили і хотіли судити за участь у “нападі” на службовий автомобіль міліції, на якому були відсутні розпізнавальні знаки.

Передісторія:

З 9 серпня у Білорусі тривають протести. Причиною їх стала “перемога” Олександра Лукашенка у виборах президента. Щоб проявити свою незгоду із результати голосування люди також почали страйки на робочих місцях.

Водночас, силовики відрізняються особливою жорстокістю щодо протестувальників: використовують гумові кулі, водомети, сльозогінний газ, затримують журналістів, б’ють та знущаються як над учасниками акцій, так і над тими, хто ніяк до них не причетний.

Європейський Союз та інші держави вже оголосили, що не визнають результати виборів президента, згідно з якими Лукашенко набрав 80%, а його опонентка Світлана Тихановська – 10%.

Опозиція сформувала Координаційну раду і вимагає перевиборів. Майже всіх членів ради затримали, видворили із країни або ж змусили виїхати із Білорусі.

 

У МВС Білорусі визнали, що стріляли на недільному мітингу в Мінську

14.09.2020 01:40

У МВС Білорусі підтвердили, що під час протестів у Мінську міліція здійснила попереджувальний постріл у повітря з помпової рушниці “для припинення незаконних дій”.

Як передає Укрінформ, про це повідомила прессекретар МВС Білорусі Ольга Чемоданова в Telegram.

“Співробітники міліції затримували кілька активних учасників на проспекті Переможців. У цей час інші люди протестної акції, не менше ста осіб, намагалися їх відбити. Для припинення незаконних дій був проведений попереджувальний постріл у повітря з помпової рушниці”, — йдеться у повідомленні.

У неділю, 13 вересня, в Мінську та інших містах Білорусі пройшов Марш героїв — масштабна акція опозиції проти диктатора Олександра Лукашенка. Про те, що силовики застосували проти учасників протесту світлошумові гранати, повідомляло Єврорадіо. Також в мережі з’явилися відео, на яких можна почути та частково побачити щонайменше два вибухи, схожі на світлошумові гранати.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після погроз Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

З того часу кожні вихідні в столиці країни проходять масові акції. Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тисяч осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі та вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

Тихановська закликає силовиків не підтримувати Лукашенка

13.09.2020 21:47

Лідер опозиції Білорусі Світлана Тихановська закликала співробітників силових структур відмовитися від підтримки Олександра Лукашенка, президентський термін якого незабаром закінчується, після чого він втратить легітимність.

Як передає Укрінформ, про це Тихановська сказала в стрімінгу на Ютьюб-каналі.

«Ми розуміємо, що там (у силових органах – ред.) люди коливаються дуже сильно. Багато хто йде. Мені здається, зараз саме час прийняти для себе рішення. Незабаром після спроби незаконної інавгурації Лукашенка його легітимність закінчиться абсолютно», – сказала Тихановська.

Вона пропонує силовикам, які вирішать, що вони «з законом, з народом», повідомити про це одним з двох способів: «Заявити привселюдно, що вони не підтримують режим, звільнитися. Або вони можуть зв’язатися з нашим штабом або Координаційною радою і розповісти, що вони не підтримують режим, але не можуть звільнитися. І ми їм допоможемо, розповімо, як діяти далі».

Тихановська додала: «За вами вибір, панове».

Як повідомлялося, у Мінську 13 вересня під час ходи «Маршу героїв», що зібрала, за даними спостерігачів, 100-150 тисяч учасників, було затримано понад 400 учасників протесту.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після погроз Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

З того часу кожні вихідні в столиці країни проходять масові акції. Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів в Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

Протестувальники кричали “Вийди порахуй” під будинком голови ЦВК Білорусі

Група учасників акції «Марш героїв» біля будинку голови ЦВК Білорусі Лідії Єрмошиної, розташованому в елітному селищі Дрозди у Мінську, скандувала «Вийди порахуй».

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на Телеграм-каналі NEXTA Live.

На каналі опубліковано відео, яке супроводжується підписом: «Ось така обстановка сьогодні була біля будинку Лідії Єрмошиної, глави ЦВК. Через кілька хвилин на місці опинилися силовики, які почали розганяти людей і кинули їм слідом 3 світло-шумові гранати ».

Раніше МВС Білорусі категорично спростувало використання світло-шумових гранат 13 вересня.

За даними МВС, в Мінську сьогодні було затримано понад 400 учасників акції протесту.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після погроз Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

З того часу кожні вихідні в столиці країни проходять масові акції. Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів в Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

На “Марші героїв” у Мінську затримали вже близько 400 протестувальників

13.09.2020 20:03

МВС Білорусі заявляє, що акція «Марш героїв» завершилася на всій території країни за винятком Мінська, де затримано понад 400 учасників протесту.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на Телеграм-каналі «Прессекретар МВС Білорусі».

«Станом на 19:00 протестні акції в країні завершилися практично скрізь, за винятком Мінська. Затримано кілька сотень людей. У різних районах столиці затримано понад 400 осіб », – йдеться в повідомленні.

При цьому в МВС підтверджують, що сьогодні ввечері на проспекті Переможців пролунав попереджувальний постріл в повітря. Однак стверджується, що стріляли з помпової рушниці. Водночас МВС Білорусі категорично спростовує використання світло-шумових гранат, про що інформували ЗМІ.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тіхановська – 10,1%. Після погроз Тіхановська була змушена виїхати до Вільнюса.

З тих пір кожні вихідні в столиці країни проходять масові акції. Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів в Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

Правозахисники оновлюють список затриманих у Мінську

13.09.2020 20:02

Перед початком “Маршу героїв” у Мінську були зафіксовані жорсткі затримання людей, що йдуть на акцію. Правозахисний центр “Весна” станом на 20.00 оприлюднив 201 прізвище затриманих.

Як передає Укрінформ, їх список центр опублікував на своєму сайті, і він постійно оновлюється і поповнюється.

Оприлюднені також 12 прізвищ затриманих у регіонах.

За даними правозахисників, наймасовіші затримання у Мінську відбулися на проспекті Дзержинського, біля готелю “Ренесанс”, і на вулиці Маяковського, три людини були затримані у кав’ярні Seadog.

Затримання здійснюють поліцейські у штатському і спецодязі. Людей заводять до маршруткок без реєстраційних номерів.

Раніше повідомлялося, що перед початком акції протесту “Марш героїв” до Мінська почали стягувати автозаки і військову техніку.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тіхановська – 10,1%. Після цього Тіхановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Відтоді кожні вихідні у столиці країни проходять масові акції. Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

У Мінську проти протестувальників використовували світлошумові гранати – ЗМІ

13.09.2020 19:06

У Мінську під час розгону “Маршу героїв” у елітному селищі Дрозди силовики використовували світлошумові гранати – вперше після 11 серпня.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє білоруське Єврорадіо, кореспондент якого став свідком інциденту.

«Люди намагалися обійти кордон силовиків на проспекті Переможців через Дрозди. Але в якийсь момент там з’явилося дуже багато автозаків і силовиків і почався жорсткий хапун. Потім я почув вибухи (світлошумових гранат – ред.). Їх чули багато, хто був поруч», – розповів журналіст.

У той же час, як наголошується, МВС Білорусі спростовує, що проти учасників протесту були застосовані світлошумові гранати.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після погроз Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

З тих пір кожні вихідні в столиці країни проходять масові акції. Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тисяс осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

У Бресті проти мітингувальників застосували водомет

13.09.2020 18:47

У білоруському обласному центрі Бресті силовики вивели на вулиці водомет, яким розганяли учасників акції протесту.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Телеграм-канал NEXTA.

«У Бресті проти протестувальників почали застосовувати водомет!», – йдеться в повідомленні, доповненому відео.

Після застосування водомета протестувальників почали жорстко затримувати силовики в чорній формі без розпізнавальних знаків і зі зброєю в руках.

При цьому Телеграм-канал NEXTA Live стверджує, що «у Гродно помічені бійці внутрішніх військ з георгіївськими стрічками», ілюструючи це повідомлення фотографією одного з таких бійців.

Традиційний щотижневий марш протесту проходить не тільки в Мінську, але і в обласних центрах та інших містах країни.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

З того часу кожні вихідні у столиці країни проходять масові акції. Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тисяч осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

Протестувальники у центрі Мінська почали зводити барикади – ЗМІ

13.09.2020 18:36

У центрі Мінська учасники акції «Марш героїв» почали зводити барикади.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радыё Свабода.

Зазначається, що учасники акції приносять на вулицю Тімірязєва водоналивні блоки та інші підручні матеріали і споруджують барикади на проїжджій частині.

Раніше у Слідкомі Білорусі заявляли, що “створення перешкод, встановлення барикад, постів або використання інших інструментів для блокування нормальної і безпечної роботи комунікацій всіх видів транспорту заборонено і може спричинити не тільки адміністративну, але і кримінальну відповідальність, яка настає з 16-річного віку “.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тіхановська – 10,1%. Після цього Тіхановська була змушена виїхати до Вільнюса.

З тих пір кожні вихідні в столиці країни проходять масові акції. Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів в Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

У Мінську силовики відкрили попереджувальний вогонь біля елітного селища Дрозди

13.09.2020 17:46

Попереджувальний вогонь у повітря відкрили силовики в очепленні поруч з елітним селищем Дрозди в Мінську, де стали збиратися учасники сьогоднішнього “Маршу героїв”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє “Інтерфакс“.

За словами очевидців, коли одна з багатотисячних колон зібралася біля очеплення і кількість протестувальників стала швидко зростати, з боку кордону співробітників правоохоронних органів пролунали постріли в повітря. Інформації про характер зброї і постраждалих немає.

В елітному котеджному селищі Дрозди проживає керівництво Білорусі.

Раніше колоні протестувальників на проспекті Переможців перегородили дорогу співробітники ОМОН. Вони оточили перші групи протестувальників і стали затримувати людей.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Кожні вихідні у столиці країни проходять масові акції. Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тисяч осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

Акції протесту сьогодні проходять у багатьох містах Білорусі

13.09.2020 17:30

Марш протесту в неділю проходить не тільки в столиці Білорусі Мінську, але і в обласних центрах та інших містах країни.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Телеграм-канал NEXTA.

Так, протести проходять у Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродно, Могильові. Як повідомляється, у Гродно на чолі колони встали робітники в спецівках. А в Могильові проводилися жорсткі затримання на початку акції, що, втім, не відлякало інших учасників.

Акції протесту проходять також у Полоцьку, Волковиську, Пінську, Ліді, Мозирі. У Кобрині колона демонстрантів скандувала: «Лукашенка в автозак!».

Раніше МВС Білорусі повідомляло, що за станом на 15 годину в республіці «зафіксовано 17 осередків протестної спрямованості».

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

З тих пір кожні вихідні у столиці країни проходять масові акції.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тисяч осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

На “Марш героїв” у Мінську вийшли 100-150 тисяч людей

13.09.2020 17:13

В Мінську на традиційну недільну акцію протесту, яку опозиція заявила під назвою “Марш героїв”, вийшли, за різними оцінками, від ста до ста п’ятдесяти тисяч осіб.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радіо Свобода.

Вулиці міста перекриті в багатьох місцях, тому учасники маршу сформували відразу кілька багатотисячних колон. Одна з них рухається по проспекту Незалежності у бік резиденції чинного президента Білорусії Олександра Лукашенка, інша прямує у бік елітного котеджного селища “Дрозди”, де проживає багато чиновників з його оточення.

Очевидці подій повідомляли про затримання, під час яких невідомі у балаклавах, зі зброєю і палицями силою затягували людей в автозаки і мікроавтобуси ще до початку акції. Так, зокрема, сталося на вулиці Маяковського і на проспекті Дзержинського. Всього, за повідомленнями МВС Білорусі, було затримано більше 250 осіб.

Також повідомлялося, що до центру Мінська стягнуто бронетехніку і військові вантажівки, закрито вісім центральних станцій метрополітену, а влада традиційно відключили у декількох районах мобільний інтернет.

Недільні ходи у Мінську збирають від ста тисяч осіб і більше. Традиційний щотижневий марш протесту проходить не тільки в столиці, але і в обласних центрах та інших містах країни.

За офіційними даними президентських виборів 9 серпня, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тіхановська – 10,1%. Після цього Тіхановська була змушена виїхати до Вільнюса.

З тих пір кожні вихідні в столиці країни проходять масові акції. Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 10 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів в Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

Дрони, катери та кінологи: Україна посилено охороняє кордон із Білоруссю

13.09.2020 10:49

ДПСУ продовжує проводити посилені заходи безпеки на кордоні з Білоруссю з допомогою кінологів та дронів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба ДПСУ.

Зазначається, що Держприкордонслужба продовжує проводити посилені заходи безпеки на кордоні з Білоруссю. Зокрема, посилення охорони даного напрямку державного рубежу проводиться із залученням додаткових резервів, в тому числі підрозділів “ДОЗОРу” та Кінологічного навчально центру. Повітряний моніторинг постійно забезпечується силами прикордонної авіації та за допомогою безпілотних літальних апаратів, а на водних ділянках кордону додатково застосовуються катери “Safe Boat 27”.

“Наразі збирається та враховується вся наявна інформація, що може впливати на стан охорони державного кордону. В оперативно-службовій діяльності активно використовується оперативно-розшуковий блок, дільничні інспектори прикордонної служби, збільшено кількість прикордонних нарядів”, – повідомляє пресслужба.

Крім того, проводиться безперервне патрулювання прикордонними нарядами зі службовими собаками, ведеться спостереження з технічних постів, застосовуються засоби спостереження, автомобільний та авіаційний транспорт.

У ДПСУ наголосили, що заходи тривають, перш за все, аби упередити правопорушення та не допустити будь-яких провокацій, нестандартних ситуацій, в тому числі незаконного перетинання кордону групами осіб.

Протяжність ділянки українсько-білоруського кордону складає понад 1 тис. км, він проходить в межах 5 областей.

 

Пандемія: у світі від COVID-19 померли понад 922,5 тисячі людей

14 вересня. УНН. Станом на ранок понеділка загальна кількість померлих від інфекції, викликаної коронавірусом у світі, складає 922 525, одужали 19 539 358 людей. Про це свідчать дані американського Університету Джонса Хопкінса, передає УНН.

Всього у світі 28 892 810 осіб інфіковано.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (6 519 249), Індія (4 754 356), Бразилія (4 330 455), Росія (1 059 024), Перу (722 832), Колумбія (708 964), Мексика (668 381), а також Південно-Африканська Республіка (649 793).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (194 069), Бразилії (131 625), Індії (78 586) та Мексиці (70 821).

Як повідомляв УНН, в Україні 13 вересня зафіксовано понад 154 тис. лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 3178 летальних, 68893 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 2476 нові випадки, одужали за добу 547 пацієнтів, померли — 30

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 185 країнах світу, включаючи Україну. З 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

Коронавірус: в Україні 2476 нових заражень та 30 смертей

13 ВЕРЕСНЯ 2020, 09:04, УП

У суботу, 12 вересня, в Україні виявили ще 2476 випадки Covid-19, також хвороба забрала життя 30 людей.

Джерело: дані РНБО, МОЗ

Деталі: Серед усіх регіонів лідером з поширення хвороби залишається Київ. Минулої доби в столиці коронавірус діагностували у 310 осіб (днем раніше цей показник складав 428). 12 вересня від Covid-19 померли троє киян.

У Тернопільській області в суботу виявили 225 випадків коронавірусу, двоє людей померли. Повідомляється, що у Харківській області діагноз Covid-19 поставили 180 людям, за добу померли троє хворих.

Дослівно МОЗ: “13 вересня (станом на 9:00) в Україні 154 335 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 3 178 летальних, 68 893 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 2 476 нових випадків. Загалом проведено 1 856 467 тестувань методом ПЛР. Усього за добу одужав 547 пацієнтів”.

 

Київ і 19 областей не готові до пом’якшення карантину

13.09.2020 12:01

Станом на 13 вересня Київ та 19 областей залишаються не готовими до пом’якшення карантиних заходів.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані Міністерства охорони здоров’я.

Згідно з даними МОЗ, окрім Києва, не готові до пом’якшення карантину Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Чернігівська області.

У всіх цих регіонах перевищено показник захворюваності за 14 днів на 100 тисяч населення.

Регіоном зі значним поширенням COVID-19 вважається регіон, в якому наявна хоча б одна з таких ознак: завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить більш як 50 відсотків протягом п’яти днів підряд; середня кількість тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу становить менш як 24 тестування на 100 тис. населення протягом останніх семи днів; показник захворюваності на COVID-19 за 14 днів на 100 тис. населення перевищує базовий рівень захворюваності.

Як повідомлялося, в Україні за минулу добу, 12 вересня, виявили 2 476 нових випадки зараження коронавірусом, від початку епідемії загалом їх зафіксовано 154 335.

 

В українській армії – 650 хворих на COVID-19

У Збройних силах України протягом минулої доби виявлено ще 31 випадок зараження коронавірусом.

Про це повідомляє командування Медичних сил ЗСУ у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“За минулу добу зареєстровано 31 новий випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19“, – йдеться у зведенні.

Зазначається, що семеро нових хворих перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я: у Національному військово-медичному клінічному центрі “ГВКГ”, Військово-медичному клінічному центрі Східного регіону та Білоцерківському військовому госпіталі – по одному військовослужбовцю, у Військово-медичних клінічних центрах Південного і Західного регіонів – по 2 військовослужбовці. Стан здоров’я пацієнтів задовільний, зауважили у Медсилах.

Водночас на лікуванні вдома під наглядом медичної служби перебуває 24 особи: у Київській області – 10 військовослужбовців та 4 працівники ЗСУ, у Львівській – 6 військовослужбовців та 1 працівник ЗСУ, в Одеській, Вінницькій та Дніпропетровській областях – по 1 військовослужбовцю. Стан здоров’я пацієнтів задовільний, у них спостерігається легкий перебіг захворювання.

За даними Медсил, станом на 13 вересня в ЗСУ на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 650 осіб. За час пандемії одужало 1535 осіб, летальних випадків зареєстровано 6.

На ізоляції (в тому числі самоізоляції) перебуває 687 осіб, у 158 військовослужбовців закінчується ізоляція у найближчі три доби.

Як повідомлялося, в Україні за минулу добу виявлено 2476 нових випадків зараження коронавірусом, від початку епідемії їх зафіксовано 154 335.

 

В Україні госпіталізовані майже 8000 хворих із коронавірусом

В Україні у лікарнях перебуває 7 900 хворих на COVID-19 знаходяться у лікарнях.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив на брифінгу 13 вересня.

“У нас на сьогоднішній день в лікарнях з майже 36 тисяч ліжок, які ми підготували під COVID-19, вже 7 900 людей, які безпосередньо знаходяться з коронавірусом“, – сказав Степанов.

За його словами, ще госпіталізовні майже 4 тисячі людей, у яких не підтверджений коронавірус.

Міністр застеріг, що потужності медичної системи мають межу, що стосується і кількості лікарів, які надають допомогу хворим з COVID-19.

Як повідомлялося, в Україні за минулу добу, 12 вересня, виявили 2 476 нових випадки зараження коронавірусом, від початку епідемії загалом їх зафіксовано 154 335.

 

Новий “медпротокол” УЄФА забороняє переносити матчі через коронавірус

Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) вкотре зайняв жорстку позицію щодо поведінки країн в умовах оголошеної пандемії коронавірусу, і направив в національні асоціації футболу новий так званий “медпротокол”.

Як повідомляє Dynamo.kiev.ua, УЄФА знову зайняв жорстку позицію щодо поведінки країн в умовах оголошеної пандемії коронавірусу, і направив в національні асоціації футболу новий так званий “медпротокол”, який вже отримала Українська асоціація футболу (УАФ), передає Укрінформ.

Рекомендації УЄФА, викладені в цьому документі, фактично припиняють порочну і абсолютно незрозумілу з точки зору здорового глузду практику перенесення матчів лише в зв’язку з тим, що шляхом примусового тестування у тих чи інших футболістів знаходять в крові респіраторний вірус.

Тепер, згідно з новим “медпротоколом”, наявність інфікованих в клубі не буде приводити до перенесення матчів. Всі ті футболісти, у кого вдасться відшукати коронавірус, відправляться на самоізоляцію, а їх команда, продовжить проводити матчі відповідно до розкладу.

Єдина вимога по даній ситуації полягає в тому, що в заявці команди на поєдинок має бути, як мінімум, 14 футболістів.

 

S&P підтвердило рейтинги України на рівні “B/B” зі “стабільним” прогнозом

Міжнародна рейтингова агенція S&P Global Ratings підтвердила довгострокові суверенні рейтинги України в іноземній і національній валюті на рівні “B”, прогноз за рейтингами стабільний.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє “Прайм” з посиланням повідомлення агентства.

Фахівці очікують, що ВВП України знизиться на 6% в 2020 році і виросте на 4% – в 2021 році. Крім того, S & P прогнозує зростання економіки України в 2022-2023 роках на 3% щорічно.

“Кредитні рейтинги України відображають низький дохід на душу населення, а також складну інституційне середовище та політичну ситуацію, — йдеться в пресрелізі S&P. ​​- Підвищення якості макроекономічної політики з 2015 року, а також збільшення валютних резервів є позитивними рейтинговими факторами. Позитивний вплив на суверенні рейтинги також надає триваюче здійснення програми реформ, яке забезпечує уряду країни доступ до запозичень на ринках капіталу, а також до фінансування на пільгових умовах, що надається міжнародними фінансовими інститутами”.

S&P очікує, що у 2020 році економіка України скоротиться на 6%, перш ніж у 2021 році почнеться відновлення внаслідок внутрішнього попиту.

Агентство пише, що може розглянути можливість підвищення рейтингів України в наступному році, якщо вважатиме, що консолідація державних фінансів буде відбуватися швидше, ніж зараз прогнозується.

“Ми можемо знизити рейтинги країни, якщо перебої з фінансуванням за допомогою пільгових програм або ринків капіталу упродовж наступного року поставлять під сумнів здатність уряду виконувати зобов’язання щодо обслуговування боргу”, – додає S&P.

Як раніше повідомляв Укрінформ, міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту України в іноземній валюті на рівні “B” зі стабільним прогнозом.

 

У Кривому Розі 11 добу протестують шахтарі: під землею – 229 гірників

У Кривому Розі одинадцяту добу триває підземний протест шахтарів Криворізького залізорудного комбінату.

Під землею залишаються 229 гірників, 12 піднялися на поверхню за останню добу через погіршення стану здоров’я.

Як передає Укрінформ, про це голова Конфедерації вільних профспілок України та Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець повідомив у Фейсбуці.

“Одинадцята доба підземного протесту. 229 гірників залишаються під землею і планують продовжувати протест доти, доки їх вимоги не будуть виконані”, – написав Волинець.

Він додав, що наземний мітинг на підтримку акції гірників КЗРК, запланований на 15 годину, відбудеться попри всі намагання завадити його проведенню.

“Дружини, сестри шахтарів повідомляють про різні хитрощі та виверти, якими адміністрації підприємств Кривого Рогу, не тільки КЗРК, намагаються вибити людей з протестів. Починаючи з інформаційних вкидань, закінчуючи прив’язками до шахти з відміткою в контрольному табелі”, – заявив Волинець.

За його словами, дружини шахтарів не виключають, що надалі будуть перекривати рух транспорту.

Як повідомлялося, протести шахтарів у Кривому Розі розпочалися 3 вересня. Станом на ранок 8 вересня у підземному протесті брали участь 393 працівники шахт Криворізького залізорудного комбінату. 9 вересня під землею лишалося 292 шахтарі. Ввечері одному з гірників стало зле, його підняли на поверхню та передали медикам.

10 вересня на поверхню через погане самопочуття підняли чотирьох шахтарів.

Опівночі 10 вересня стало відомо, що другий етап перемовин страйкарів та адміністрації КЗРК не дав результатів, і гірники повернулися в шахту.

Учасники наземного протесту встановили намети, мітинг буде цілодобовим.

11 вересня під землею продовжував протест 251 гірник чотирьох шахт КЗРК, 12 вересня під землею залишався 241 гірник.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив голові Дніпропетровської ОДА ініціювати діалог між працівниками та керівництвом Криворізького залізорудного комбінату. Також Державна служба України з питань праці за дорученням уряду перевірить публічне акціонерне товариство “Криворізький залізорудний комбінат”.

ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат” – найбільше приватне підприємство України з видобутку залізної руди підземним способом. Шахти “Батьківщина”, “Жовтнева”, “Гвардійська”, “Тернівська” — основні структурні підрозділи, що входять до складу комбінату.

 

Штучний інтелект допоможе уникнути повторних злочинів: Мін’юст запускає “Касандру”

Міністерство юстиції починає використовувати програмне забезпечення з елементами штучного інтелекту “Касандра”, яке аналізуватиме можливість повторного порушення закону злочинцем.

Як передає Укрінформ, про це у відеозверненні розповів міністр Денис Малюська.

“Покарання за злочин встановлює суд, але для того, щоб йому допомогти в цьому, існує документ під назвою “Досудова доповідь”, який готують співробітники пробації. Це частина Міністерства юстиції. У цьому документі описується особистість обвинувачуваного, а також оцінка ймовірності вчинення ним нових злочинів. Відповідно “Касандра” цей процес автоматизує”, – розповів Малюська.

Він зазначив, що співробітник пробації, проставивши відповіді на запитання у межах програмного забезпечення, отримує оцінку ймовірності скоєння нового злочину від 0 до 97. Така оцінка здійснюється алгоритмом, який за те чи інше питання дає бали, а потім їх підсумовує.

“Досить скоро «Касандра» навчиться самостійно визначати, скільки балів потрібно дати за відповідь на те чи інше питання. А через кілька років у нас буде великий масив даних, за результатами машинного навчання за яким «Касандра» навчиться аналізувати відповіді не тільки на перелік простих запитань, а й аналізувати всі інші дані, які є про злочинця”, – зазначив Малюська.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство юстиції України на початку серпня анонсувало продаж в’язниць. Наразі відомо про підготовку до продажу трьох «лотів» – Ірпінського виправного центру № 132, Південної виправної колонії № 51 та Львівської виправної колонії № 48, проте жоден із них на торги ще не виставлений.

Раніше міністр юстиції Денис Малюська висловив думку, що в Україні потрібно залишити всього дві в’язниці, не рахуючи СІЗО.

 

Україна вже експортувала понад 9 мільйонів тонн зерна нового врожаю

Станом на 11 вересня з початку 2020/21 маркетингового року українські аграрії експортували 9,2 млн тонн зерна, що на 1,1 млн тонн менше, ніж за аналогічний період минулого сезону.

Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК України.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:

пшениці — 6,1 млн тонн;

ячменю — 2,3 млн тонн;

жита — 1,5 тис. тонн;

кукурудзи — 608 тис. тонн.

Україна також експортувала борошна пшеничного та інших культур — 40,2 тис. тонн.

 

Євросоюз хоче використовувати криптоактиви для відновлення економіки

НЕДІЛЯ, 13 ВЕРЕСНЯ 2020, 11:13  УП

Євросоюз має намір використовувати криптоактиви для реалізації плану відновлення економіки після коронакризи .

Про це передає Інтерфакс.

“Ми хочемо, щоб фінансовий сектор ЄС максимально використовував можливості, що надаються цифровизацией, а інноваційні європейські гравці ринку займали глобальні лідируючі позиції.

Європейські споживачі і підприємства також повинні отримувати вигоду від цифрових фінансів, забезпечуючи при цьому належне пом’якшення ризиків”, – заявив виконавчий заступник голови Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Він оголосив, що пізніше в вересні він представить оновлену Стратегію цифрових фінансів ЄС.

“Ми хочемо привести правила ЄС у відповідність з епохою цифрових технологій, щоб просувати інновації, стримуючи ризики. Ось чому ми висунемо законодавчу пропозицію по ринках криптоактивів”, – сказав заступник голови ЄК, який займається питаннями фінансів.

 

Дія.City: які пільги Мінцифри готує для IT-компаній

У Міністерстві цифрової трансформації готуються до впровадження низки пільгових умов для IT-компаній – резидентів віртуальної бізнес-країни Дія.City.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Фейсбуці.

За його словами, наразі в Мінцифри готують законопроєкт про віртуальну економічну зону, який визначитиме її органи управління, правовий режим її існування та статус резидентів. Крім цього, планується внесення змін до трудового законодавства та Податкового кодексу для компаній – резидентів Дія.City, відповідно до яких визначитимуться ПДФО на рівні 5% та мінімальний ЄСВ.

“Залишимо податкові умови для IT-спеціалістів, які вони мають при оформленні як ФОП”, – пояснив Федоров.

Разом з цим у відомстві ініціюють введення податку на виведений капітал для компаній — ставка 10% при виведенні дивідендів або 15% прирівняних до них платежів. Також плануються зміни до Кримінально-процесуального кодексу, завдяки яким буде мінімізований тиску з боку держави на резидентів Дія.City.

“Українські IT-спеціалісти працюють у топ-світових компаніях за кордоном. Хочемо створювати інноваційні стартапи вдома. З найкомфортнішими умовами для роботи”, – зазначив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, на початку червня Міністерство цифрової трансформації анонсувало старт проєкту Дія.City – першої в світі віртуальної бізнес-країни.

Мета проєкту – створити сприятливі умови для розвитку інноваційного і технологічного бізнесу.

Передбачається, що до 2025 року завдяки проєкту в країні буде створено додатково понад 450 тис. робочих місць. Проєкт залучить в IT-галузь понад $11,8 млрд. Планується, що проєкт зацікавить українські та міжнародні IT-компанії, інвестиційні фонди, стартапи, освітні організації.

Проєкт охопить такі технологічні сфери, як AgroTech, Fintech та Blockchain, АІ та технології хмарних обчислень, медичні нейромережі та біотехнології, IoT, Publishing та торговельні майданчики, авіаційні та космічні технології, безпілотники, рекламу, маркетинг і просування, анімацію, графіку та аудіо, кіберспорт та аутсорсинг бізнес-процесів.

Президент Володимир Зеленський у вересні 2020 року підписав Указ “Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку IT-індустрії в Україні”. За дорученням Президента, Кабінет Міністрів впродовж трьох місяців повинен розробити та внести на розгляд Верховної Ради ряд законопроєктів щодо спрощення оподаткування, лібералізації трудових відносин та посилення захисту від неправомірного втручання у роботу компаній зі сфери інформаційних технологій.

 

КС або ВР мають прописати механізм щодо Ситника – генпрокурор

12 ВЕРЕСНЯ 2020, УП

Генпрокурор Ірина Венедіктова вважає, що Конституційний Суд або Верховна Рада мають прописати механізм реалізації рішення КС щодо неконституційності призначення на посаду директора НАБУ Артема Ситника.

Джерело: Венедіктова в інтерв’ю Савіку Шустеру

Пряма мова: “Я вважаю, що, оскільки таке рішення Конституційного Суду є, воно остаточне, воно має силу закону… Але судді Конституційного Суду, прийнявши рішення, дійсно не прописали механізм його реалізації.

Тому зараз цей недолік треба виправити. Або це має зробити Конституційний Суд, або це має зробити Верховна Рада. Тому що проблема є”.

Деталі: На питання, чи не може це зробити президент своїм указом, генпрокурор нагадала, що КС визнав неконституційними саме повноваження президента про призначення директора НАБУ.

Вона також наголосила, що для міжнародних партнерів України немає підстав хвилюватися щодо незалежності роботи НАБУ через ситуацію, що склалася.

Пряма мова: “Давайте відокремлювати людей від інституцій. Ні в кого з нас немає приватної власності на ту посаду, яку ти займаєш. Питання ж не в прізвищі, а в інституціях”.

“Інституції мають працювати абсолютно незалежно і так, як прописано в законі. Тому підстав для міжнародних партнерів переживати, що щось відбувається з інституціями, абсолютно жодних немає”.

Довідка: До повноважень Конституційного суду не входить “прописувати механізми” реалізації законодавчих норм. Судді КСУ можуть лише тлумачити Конституцію та давати висновки щодо відповідності окремих нормативно-правових актів основному закону.

Що передувало: Конституційний суд визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

Конституційний суд дійшов висновку, що п’ятий президент України Петро Порошенко перевищив свої повноваження, призначаючи Артема Ситника на посаду директора Національного антикорупційного бюро, яке належить до органів виконавчої влади.

Офіс президента заявив, що очікує від “виконувача обов’язків директора НАБУ” ефективної реалізації антикорупційної політики в період до обрання на конкурсі нового керівника Бюро.

Сам Ситник заявив, що таке рішення КС не тягне за собою юридичних наслідків, а тому не означає припинення його повноважень.

 

Еміне Джеппар: «Публічна дипломатія завжди вимагає ресурсу. Ніяка сила, навіть м’яка, не буває дешевою»  – ЛБ,  11 вересня 2020

18 травня 2020 року, в день пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що його першою заступницею призначено Еміне Джеппар. Колишня журналістка, радниця та заступниця міністра інформаційної політики Юрія Стеця, займається в МЗС темою деокупації Криму та публічною дипломатією, до сфери якої входить також і дипломатія культурна. Вона також очолила Національну комісію України у справах ЮНЕСКО, яку обіцяє реформувати задля її більшої оперативності.

Про те, як комунікувати тему окупації півострова назовні, про справу «скіфського золота» та ефективність міжнародних організацій – в інтерв’ю LB.ua.Дарія Бадьйор, Редакторка відділу “Культура”

Давайте почнемо з вашого приходу в МЗС. Хто вас запросив на посаду першої заступниці міністра, якими були ваші пріоритети, коли ви йшли сюди, і чим реальність роботи тут відрізняється від очікувань?

Приблизно пів року після відставки з попередньої посади я була у певному тайм-ауті. Пообіцяла собі, що маю перезавантажитись і придивитись до всього, що відбувалось у країні з точки зору політичних процесів, які почали активно змінюватись. Мені надходили різні пропозиції роботи в урядовій команді, але я їх відхиляла.

Працювати в МЗС мене запросив міністр Кулеба – ми зустрілись і він сказав, що бачить мене частиною своєї команди, спитав, як я до цього ставлюсь. Першим моїм запитанням було, чи зможу я завершити те, що не встигла на попередній посаді – стратегію інформаційної реінтеграції Криму. В уряді, де я працювала, ми хотіли працювати з різними аудиторіями, створити певний формалізований майданчик, який буде системно підіймати тему Криму. Він сказав: «Ти не лише можеш, ти мусиш це зробити», і це був один із аргументів, через який міністр покликав мене в команду. Для нього питання Криму – один із пріоритетів.

Щодо того, чи зможу реалізувати поставлені задачі, ще зарано судити. Ми лише почали працювати в цьому напрямі.

Тобто раніше ви цю комунікацію щодо Криму спрямовували всередину, тому що працювали в МІП, а тепер розвернете назовні?

Так, тому що зовнішня комунікація була в компетенції міністерства інформаційної політики лише щодо реалізації комунікаційних та інформаційних кампаній, а не розробки та реалізації політик. Ми консультувались з колегами з МЗС і розробили певні пропозиції, які не були тоді реалізовані.

Моє призначення затвердив президент 18 травня, і поки я проходила спецперевірку перед фактичним призначенням, ми допрацьовували стратегію деокупації Криму. Наразі це внутрішній документ МЗС, який не є публічним і не охоплює всі напрямки державної політики. 

Про що там йдеться?

Я не можу окреслити все, найголовніше – це документ, який фактично систематизує все те, що ми зробили за 6 років і що можемо і маємо зробити. Зокрема, там йдеться про створення платформи, про яку я говорила. Вона задасть багаторівневу рамку, яка триматиме тему Криму на різних рівнях. Найвищий політичний рівень на себе візьме саміт, організацію якого ініціюватиме Україна. Він проходитиме щорічно, ми пропонуємо його проведення у символічний для України день – 26 лютого – день опору Криму російській окупації.

Другий рівень – міністри закордонних справ і міністри оборони. Чому оборони, тому що ми будемо наголошувати на тому, говорячи про окупацію Криму, нам йдеться не лише про систематичне порушення прав людини, про яке ми не будемо забувати, але й про мілітаризацію півострова і загроза безпеці не лише України, а й усього регіону. Ми бачимо апетити Російської федерації – це і Ближній Схід, і Північна Африка. Для них Крим – це плацдарм для військових. Тому ми плануємо організувати безпекову конференцію, яка попередньо планується на листопад, але карантин і пандемія можуть внести свої корективи.

Наступний рівень – міжпарламентські зв’язки, робота з головами парламентських асамблей Ради Європи, ОБСЄ, НАТО, робота з депутатами.

Що означає «робота з депутатами»? Що ви їм кажете, що вони вам відповідають?

Наші зустрічі мають на меті координацію дій, тому що ми маємо рухатись в одному напрямку. Ми ділимось своїми задачами – стратегічними і тактичними – і запрошуємо приєднуватись до їх реалізації. Микита Потураєв, Ліза Ясько, Єгор Чернєв та інші колеги дуже позитивно про це відгукувались і допомагали нам.

Ви говорите зараз про українських депутатів. А я б хотіла з’ясувати про іноземних політиків. Ми зараз говоримо про стратегії і концепції – це одна справа. Але велика ваша робота також – у розмовах з реальними політиками з Європи, наприклад, яким ви намагаєтесь донести важливість теми Криму. Що ви їм говорите і як вони на це реагують?

Так, я на всіх своїх міжнародних зустрічах проговорюю тему Криму. Я побачила, що ми не маємо мати ілюзій про те, що увага всього світу гортається навколо нас. В різних регіонах світу є свої виклики та конфлікти. Пандемія Covid-19 багато в чому змінила процеси, і країни почали тяжіти до занурення у свої внутрішні загрози – в тому числі безпекові, – радше ніж до політики «відкритих дверей». Звісно, це накладаме і нас необхідність шукати нові формати, аргументувати їх та намагатись їх реалізувати коли мова йде про окупований Крим.

От мені про це і йдеться, власне.

Будь-яка платформа або стратегія не деокупують Крим самі по собі. Але надважливим є мати певне бачення та реалізовувати відповідну політику. І це щоденна та кропітка робота.

Які найголовніші виклики ви бачите в адвокації Криму? Місяць тому ми говорили з Ельмірою Аблялімовою, яка поділилась своїм страхом, що тема Криму зливається на загальнополітичному рівні.

Ці побоювання лунають вже не перший рік і вони завжди, мені здається, пов’язані з внутрішньополітичними процесами в країні. Ми маємо чітко розуміти, що у нас є певне домашнє завдання, що світ не обертається навколо України. Тож важливо, аби ми напрацьовували візію і займали проактивну позицію, а не чекали, допоки світ за нас вирішить, що робити з Кримом.

Ельміра Аблялімова: «У мене є враження, що темі Криму намагаються знизити градус і забути про те, що півострів окупований»

Україна хоче займати більш активну позицію чи навіть трохи агресивну?

І це теж. Я часто проговорюю на різних рівнях, що з агресорами не завжди можна обійтись політичними реверансами. Агресор розуміє політику сили. Тож мені здається, що наша платформа – це те, що має систематизувати вже започатковані формати захисту наших інтересів по криму, та запропонувати нові. Політика невизнання [анексії Криму], міжнародно-політичний тиск, санкційна політика – всі ці позиції ми продовжуємо відстоювати. Ближчим часом будуть винесені оновлені резолюції по правах людини та мілітарізаціі в окупованому Криму. Наголошу, кожна резолюція, декларація або будь-який документ, що фіксує невизнання дійсності окупації – кропітка щоденна робота дипломатів.

Ми будемо доносити, наприклад, що Росія зараз створює таке собі «коло друзів Криму» методами публічної дипломатії. Що це означає? Що в десятках країн створюються громадські організації, які, я переконана, фінансуються Росією, і які створюють ілюзію репрезентації своїх країн, коли їх члени їздять в Крим на різні «міжнародні конференції». Це формування впевненості у тому що є статус кво, і ці люди його легітимізують.

Друга історія стосується переслідувань українських громадян у Криму, мілітаризації освіти, пропаганди, яка інтегрується в систему освіти – від садочків до вищих навчальних закладів. Це вичавлення української ідентичності, переслідування української православної церкви, відсутність українських шкіл. Це ж стосується і кримськотатарської мови і культури. Відбувається заміщення населення – створюються умови, коли репресіями змушують людей з певною громадянською позицією їхати з Криму, а замість них приїздять інші люди, з Росії, яких «заохотили» переїхати до Криму. Це воєнний злочин згідно з міжнародним гуманітарним правом.

Так відбувається вже понад 200 років там.

Так, це для Росії традиційна історія. І я бачу необхідність пояснювати цей контекст нашим міжнародним партнерам, тому що він дуже важливий для розуміння того, що відбувається в Криму. Бо якщо хтось з іноземних політиків захоче поїхати до Криму, що він побачить? Що будуються дороги, тюрми, аеропорт, який вони назвали «міжнародним», хоч туди нічого не літає, окрім рейсів з Росії, що приїздять туристи за дешевими профспілковими путівками. Місцева «влада» просто возить з майданчика на майданчик політичних гастролерів та розповідає, як у Криму прекрасно жити. Єдиним міжнародним спостерігачем, який заїхав в Крим, був Жерар Штудман, швейцарський дипломат, спецпредставник ОБСЄ (приїхав на півострів в 2016 році – прим.), і його усюди супроводжувало ФСБ. Що можна побачити у присутності ФСБ і перекладача від ФСБ?

Наші посли в десятках країн мають інструкції щодо проговорювання усіх цих речей не своїх зустрічах. Це непроста робота, але це теж частина виконання наших задач – не дозволити Росії легітимізувати свої злочини.

«Крим має бути українським, але без кровопролиття». Як Україна зберегла півострів 25 років тому

Коли ми говоримо про те, що окупація Криму несе в собі загрозу для безпеки – це досить простий і зрозумілий меседж. Про безпеку дбають всі. Де в цих завданнях місце культурній дипломатії, яка тримається не на таких прямолінійних повідомленнях? Вона також знаходиться у вашому віданні, розкажіть про це, будь ласка.

Ми будемо трансформувати департамент публічної дипломатії, який також займається і культурною дипломатією. Зокрема, до МЗС афілійована нова інституція – Український інститут, який вже багато чого у цій царині зробив і продовжує виконувати задачі, які поклало на нього міністерство.

Подія «Українська ніч» у Відні в рамках року України в Австрії, організована Українським Інститутом в 2019 році

Цей рік приніс відчутні складнощі в роботі, адже через коронавірус довелось скасувати десятки заходів, які планувались. Публічна дипломатія завжди вимагає ресурсу. Ніяка сила, навіть м’яка, не буває дешевою. Тому що ми говоримо про те, щоб транслювати назовні контент, який ми тут робимо, а це вимагає грошей.

Ви сказали, що Український інститут виконує завдання, покладені на нього МЗС. Які це завдання?

Створення позитивного іміджу України. В стратегії, яку створила команда Українського інституту, їх місія прописується як зміцнення зовнішньої та внутрішньої суб’єктності країни.

Тому що формування іміджу – це ж не лише про політику, це і про інвестиції, про впізнаваність країни, про якість життя українців, зрештою.

Який наразі стан справи «скіфського золота»?

Наразі ми чекаємо рішення щодо відводу судді в Апеляційному суді. Україна подала клопотання щодо його відводу через конфлікт інтересів. Апеляційний суд Амстердама наше клопотання не задовольнив, але ми подались в Апеляційний суд в Гаазі, і там його задовольнили.

Тож ми продовжуємо боротись – наразі відбувається обмін письмовими поясненнями сторін, після чого відбудеться засідання. Ми виходимо з того, що наша позиція є дуже сильною з точки зору як національного, так і міжнародного законодавства. Предмети, які були на виставці, є власністю України. Частина, яка була в Національному музеї історії України, вже повернулась, але ще 600 об’єктів лишаються в Амстердамі.

І ми платимо досі за їх зберігання?

Рішенням першої інстанції зафіксували суму, яку ми платимо за це – близько 100 тис євро і ця сума поки не переглядалась.

В мене є непідтверджена інформація про те, що міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко теж захопився культурною дипломатією і навіть нібито висловив ідею в кулуарах про перепідпорядкування Українського інституту Мінкульту. Чи ви про це чули щось?

Я б не хотіла коментувати плітки. Таких розмов насправді не було. І не думаю, що така ідея може мати під собою ґрунт. Тому що Український інститут має на меті роботу здебільшого із зовнішньою аудиторією, а міністерство культури – це про внутрішню політику.

Зараз перед міністерством культури – після об’єднань і роз’єднань – дуже багато викликів стоїть. Тому я вважаю це перебільшеними плітками.

Але на рівні міжвідомчій ми працюємо – міністерство є активним учасником національної комісії у справах ЮНЕСКО. Ця комісія була створена ще в 90-х і наразі потребує реформування, тому що має бути оперативним органом, який реагує на виклики, але наразі в нього немає можливостей це робити.

Наскільки, на ваш погляд, ЮНЕСКО наразі є ефективною організацією з впливом особливо у сфері захисту культурної спадщини? 

Сьогодні ви не знайдете жодної організації, яка була б на 100% ефективна. ОБСЄ приймає рішення консенсусно, а рішення Ради безпеки ООН можуть ветуватись одним членом – Росією, наприклад, якщо вони їй невигідні.

І жодного покарання за невиконання певних рішень може ніхто не понести.

Я думаю, ми підійшли до історичної межі, коли усвідомлюємо, що багато організацій не мають ідеальних формул та рішень і можуть бути легко паралізовані. Потім, починаючи аналізувати, чому так, розумієш, що швидкі рішення і відповіді можливі лише в авторитарних системах. В демократичних все по-іншому.

Часто, аналізуючи те, що ми зробили за шість років тут, в Україні, розумію, що тут відбулась глобальна реконструкція країни і свідомості. Це процес, який тягнеться у часі, і вимагає участі багатьох в державі, в тому числі державних установ, міністерств, залізниці і так далі.

Ви думаєте, ця система справді така гнучка, що за шість років може перезавантажитись? Є враження, що це дуже бюрократична історія і її дуже важко зрушити з місця.

В тому-то в справа. Коли знаходишся всередині бульбашки, яка рухається, не відчуваєш швидкості. Якщо подивитись на те, що відбувалось протягом всього періоду нашої незалежності, то останні шість років – найдинамічніший її період. І найскладніший. Але ми рухаємось супершвидкими темпами і, мені здається, у правильному напрямку – від вектору на ЄС і НАТО до відновлення територіальної цілісності, формулювання ідентичності та захисту національних інтересів.

Кримськотатарська культура – частина української, чи ні? Мене дуже тішить, що ми подали кримськотатарський орнамент до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО від України. Це те, чого країна не зробила до 2014 року.

“Ми його втрачаємо”. Що відбувається з культурною спадщиною в Криму

Як кримська татарка я відчуваю свою приналежність до України. Але до початку окупації Криму часто було таке, коли кримських татар в офіційному Києві розглядали як «п’яту колону Турецької республіки» і чекали від нас сепаратизму. Натомість в Криму процвітали десятки російських організацій, кожен другий долар бізнесу належав росіянам, не говорячи вже про військову базу РФ.

Я розумію, що якби не події 2014 року, ми як суспільство не змогли б розірвати оцей зв’язок з Росією. Але ми це зробили і, сподіваюсь, не відкотимося назад. Кожен на своєму рівні має відповісти для себе, хто я такий, чому я живу тут, що я роблю? Я свій вибір зробила, в 2014 році виїхавши з Криму і працюючи зараз, аби повернути український півострів.

Дарія Бадьйор, Редакторка відділу “Культура”

 

“Украинский Медиа Холдинг” заявил о планируемом силовом захвате компании

Надежда Комендантова, Українські новини

После того, как компания Коломойского победила в конкурсе АРМА и получит медиа Курченко, медиахолдинг UMH Group считает незаконным результат конкурса Национального агентства по вопросам выявления, розыска и управления активами, полученными от коррупционных и других преступлений (АРМА) по отбору управляющего активами медиахолдинга, в котором победителем стало ООО “1+1 Интернет”, входящее в медийную группу 1 + 1 media.

Об этом говорится в заявлении UMH Group, которое опубликовано на сайте входящего в медиахолдинг издания “КП в Украине”, передают Українськi Новини.

“Тендерный комитет АРМА большинством голосов принял решение об избрании победителем конкурса ООО “1+1 Интернет”. Считаем, что данное решение было принято с нарушением норм действующего законодательства Украины, и при сговоре руководства АРМА и владельцев победителя”, – говорится в заявлении.

В заявлении отмечается, что Закон Украины О публичных закупках предусматривает проведение закупок исключительно через электронную систему “Прозорро”, в которой в открытом доступе должна размещаться тендерная документация заказчика (АРМА) и тендерные предложения участников конкурса, при этом указанное требование соблюдено АРМА не было.

Еще одним нарушением, согласно заявлению, является ограничение на участие в конкурсе ООО “Издательство Украинский Медиа Дом”.

В заявлении говорится, что при таких существенных нарушениях в ближайшие дни участниками конкурса по управлению активами UMH, будет подано исковое заявление об обжаловании результатов конкурса.

“По имеющейся информации, еще даже до подписания Договора с “незаконным победителем”, бывшими владельцами “группы Приват” планируется силовой захват холдинга UMH, с целью уже на ближайших местных выборах использовать медийный ресурс холдинга для манипуляций информацией и продвижения конкретных политических сил. Учитывая вышеизложенное, обращаемся к президенту, Кабинету Министров и правоохранительным органам (и просим считать это заявлением о совершении преступления и для выяснения обстоятельств сговора между руководством АРМА и собственниками (финальными бенефициарами) ООО “1+1 Интернет”) с просьбой не допустить совершения преступления и защитить свободу слова от одной из политических сил накануне местных выборов”, – говорится в заявлении.

Как сообщали Українськi Новини, 21 июля АРМА объявило новый конкурс по поиску управителя имуществом, корпоративными правами и акциями медиахолдинга UMH Group, добавив при этом ряд условий.

Первый конкурс объявили 12 июня. Заявки подали семь компаний: ООО “1+1 Интернет”, ООО “Объединенная медиа-группа”, ООО “Эра-Медиа”, Медиахолдинг Business Radio Group, Бизнес/медиа бюро Ekonomika+, ООО “Зручно”, ООО “УМД”.

Медиа Группа Украина, которая хоть и не участвовала в конкурсе, выступила с обращением против его проведения, считая, что он не соответствует нормам закона “О телевидении и радиовещании”. Радиокомитет потребовал от Агентства ответов на все замечания к проведению конкурса или отменить его и объявить повторно после устранения нарушений.

В сентябре Печерский районный суд Киева передал имущество медиа-холдинга UMH Group Национальному агентству по выявлению, розыску и управлению активами, полученными от коррупционных и других преступлений.