У Запоріжжі поховали бійця, який загинув від кулі снайпера на Донбасі

У Запоріжжі в четвер провели в останню путь бійця ЗСУ Олега Андрієнка, який 11 січня загинув під Пісками на Донеччині від кулі російського снайпера.

Траурна церемонія проходила на Майдані Героїв у центрі міста. Попрощатися з бійцем прийшли сотні людей, передає кореспондент Укрінформу.

“Із загиблим Олегом я знайомий особисто. Дуже хороший хлопець… був. Навіть не звик говорити це слово “був”. Як солдат, як військовослужбовець – професіонал і патріот. Втрата дуже важка. Я досі не можу прийняти цей факт, що загинув товариш. До смерті на цій війні неможливо звикнути”, – сказав заступник командира 56-ї бригади підполковник Дмитро Герасименко.

Андрієнко двічі був на фронті: перший – за мобілізацією, другий – за контрактом. Влітку 2020 року в Олега народився син Тимур.

“Його не могла вдома утримати родина. Був гарно підготовлений солдат і патріот нашої країни. За військовою спеціальністю він розвідник. Є відзнаки за зразкове проходження служби і виконання бойових задач”, – додав Герасименко.

Про події того понеділка він говорить сухо: “Це сталося у післяобідній час, більше не можу нічого сказати”.

“Марс” (позивний) – командир Олега ще досі не може повірити у смерть бійця. Як виявилось, це перша втрата молодого командира роти на війні.

“Він був дійсно воїном, розбирався у зброї. Був гідний син своїх батьків. За цей короткий час, який він перебував в моїй роті, він зарекомендував себе як гарний боєць. Це дуже велика втрата для нас і для мене безпосередньо. Я молодий командир роти, це перша моя втрата. Важко говорити”, – сказав військовий.

Представник командування сухопутних військ, т.в.о. начальника управління морально-психологічного забезпечення полковник Олег Лелеп зазначив, що церемонія вшанування пам’яті загиблого бійця проходила за новим ритуалом, започаткованим у 2020 році. Вона передбачає загортання труни у державний прапор, який на кладовищі знімається і передається рідним бійця.

Олега Андрієнка поховали у Запоріжжі на Осипенківському кладовищі. Йому було 37 років.

Як повідомляв Укрінформ, російські окупаційні війська станом на 17.00 11 січня шість разів порушили режим припинення вогню на Донбасі. Внаслідок обстрілу загинув український військовий.

 

Окупанти шість разів зривали «тишу» на Донбасі, один боєць ЗСУ поранений

15.01.2021, 07:52

Протягом минулої доби, 14 січня, в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано 6 порушень режиму припинення вогню.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Так, поруч із населеним пунктом Гнутове, збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь з автоматичного станкового гранатомета та великокаліберного кулемета. Внаслідок ворожих обстрілів один український захисник отримав легке осколкове поранення. Воїна оперативно доставлено до лікувального закладу, де йому надається необхідна медична допомога», – йдеться у повідомленні.

Також у передмісті Мар’їнки та поблизу Водяного, що на Приазов’ї, ворог вів вогонь у бік українських позицій з автоматичних станкових гранатометів, а біля Мар’їнки – ще й зі стрілецької зброї. В районі населеного пункту Талаківка противник застосував гранатомети різних систем та стрілецьку зброю.

На обстріли російсько-окупаційних військ наші воїни відкривали вогонь у відповідь.

Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» спостерігалася тиша.

“Від початку поточної доби, 15 січня, вздовж всієї лінії розмежування порушень режиму припинення вогню не зафіксовано”, – зазначають у штабі.

 

Окупанти поранили українського бійця на Донбасі

В Донецькій області внаслідок обстрілу російських окупантів зазнав поранень військовослужбовець Збройних сил України.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє українська делегація у Тристоронній контактній групі.

«Сьогодні, 14 січня, близько 18.00 внаслідок обстрілу противником наших позиції в районі Гнутово отримав поранення один військовослужбовець Збройних Сил України», – йдеться в повідомленні.

Бійцю надано медичну допомогу, стан стабільний, запевнили в делегації України.

Також зазначається, що українською стороною СЦКК з використанням координаційного механізму було введено «режим тиші» та направлено відповідну ноту до СММ ОБСЄ.

 

Врегулювання конфлікту в Україні має включати деокупацію Криму – голова ОБСЄ

Мирне врегулювання конфлікту в Україні має відбуватися з повною повагою до суверенітету та територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи АР Крим та місто Севастополь.

Про це заявила міністр закордонних справ Швеції, чинний голова ОБСЄ Анн Лінде під час представлення програми та пріоритетів шведського головування в Організації на засіданні Постійної ради ОБСЄ у четвер у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Шведське головування визначає надзвичайно важливе значення Спеціальної моніторингової місії в Україні та намагатиметься здійснити свій внесок у триваючі зусилля в нормандському форматі та Тристоронній контактній групі з пошуку стійкого політичного врегулювання конфлікту. Це має бути зроблено відповідно до принципів та зобов’язань ОБСЄ, з повною повагою до суверенітету, територіальної цілісності, єдності та незалежності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь», – заявила вона.

За словами Лінде, криза в Україні та навколо неї залишається “найбільш кричущим прикладом порушень наших загальних зобов’язань та міжнародного права”.

Вже наступного тижня чинний голова ОБСЄ здійснить візит до України з метою оцінки ситуації та підтримки зусиль, спрямованих на досягнення стійкого мирного врегулювання конфлікту.

Як повідомлялося, 1 січня Швеція перебрала на себе річне головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

 

Крим і ОРДЛО перетворилися на «територію беззаконня» – Україна в ОБСЄ

Україна закликає Шведське головування в ОБСЄ приділити особливу увагу порушенням прав людини у Криму та окупованих районах Донбасу, які перетворилися на “територію беззаконня”.

Про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Щотижня на засіданнях Постійної ради ми інформуємо держави-учасниці про постійні порушення прав людини та основних свобод державою-агресором у Криму та в окремих районах Донбасу. Ці місця перетворені на територію беззаконня, де панує примусове нав’язування російського громадянства, насильство, катування, переслідування, приниження людської гідності та незаконні затримання політичних в’язнів”, – зазначив Цимбалюк у заяві у відповідь на презентацію програми Шведського головування в ОБСЄ.

За його словами, Україна повністю підтримує пріоритети головування Швеції, у т.ч. концепцію всеосяжної безпеки ОБСЄ, яка передбачає, зокрема, чіткий зв’язок між безпекою та дотриманням прав людини і демократією, економічною та політичною безпекою.

Цимбалюк також звернув увагу на великі економічні, соціальні та екологічні труднощі, з якими стикаються громадяни України, вимушені жити під тимчасовою окупацією Росії.

“Кількість внутрішніх переміщених осіб в Україні, кількість тих, хто безпосередньо постраждав від спричинених російською агресією бойових дій, кількість російських громадян, які були незаконно переміщені на окуповані території України, сягає сотень тисяч осіб, перевищуючи населення багатьох європейських країн”, – заявив посол.

Він підкреслив, що масштаб цих безпекових викликів “вимагає повної участі ОБСЄ та її структур під керівництвом Шведського головування”.

“Захист європейського безпекового порядку, який є одним із трьох Ваших пріоритетів, безумовно, починається з України, територіальну цілісність та суверенітет якої було грубо порушено Російською Федерацією сім років тому. Тимчасова окупація та спроба анексії частин території України залишається найбільш серйозним викликом архітектурі безпеки у Європі”, – заявив Цимбалюк, звертаючись до нового діючого голови ОБСЄ, очільника МЗС Швеції Анн Лінде.

Як повідомляв Укрінформ, Швеція 1 січня перебрала на себе річне головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

У четвер Анн Лінде презентувала під час засідання Постійної ради ОБСЄ програму та пріоритети Шведського головування в Організації.

 

Мати політв’язня Абдуллаєва розповіла про нелюдські умови в ШІЗО 

15.01.2021, 04:56

Кримчанина Теймура Абдуллаєва, якому термін у ШІЗО російської колонії продовжили до 22 січня, утримують з порушенням міжнародно визнаних норм про захист прав людини.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла мати політв’язня Діляра Абдуллаєва.

«На початку тижня адвокат із Салавата Ішимгулов відвідав у колонії мого сина. А Теймур – як завжди, у ШІЗО. Ішимгулов каже, що вперше таке зустрічає: людина скоро рік – практично постійно в ШІЗО. Адвокат сказав, що Тимур тримається: розуміє що, так треба, або його розчавлять», – розповіла Абдуллаєва.

Вона повідомила подробиці побуту в штрафному ізоляторі. У камері – 4 людини. Нари о 5-й годині ранку пристібаються до стіни до 10-ї ночі. Відповідно весь цей час ув’язнені ходять від стіни до стіни, адже сидіти ніде. «А в центрі карцеру, куди їх помістили, стоїть унітаз. При цьому – цілодобове відеоспостереження і камера спрямована ​​прямо на туалет. Це непристойно. Крім того, є постанова ООН про захист прав людини із забороною такого принизливого цілодобового відеоспостереження», – пояснює мати політв’язня.

За її словами, це приміщення – не провітрюється. Прийом їжі відбувається там само. Тому в’язні домовилися справляти нужду послідовно, приблизно в один час, щоб запах устиг вивітритися.

«Але ж організму не накажеш, і це мука… Ув’язнені намагаються утримувати камеру в чистоті, хоча води в крані немає. Але це не помітно, бо багато років ремонт не робився. І все це спеціально, щоб ув’язнені в таких нелюдських умовах зламалися і перестали почуватися людьми», – говорить Діляра-ханум.

Теймур розповів, що у нього знову сильні головні болі, тиск 170 на 100. Однак медики без дозволу адміністрації не можуть видати ліки, які мати переслала синові. Адвокат сподівається, що наприкінці тижня йому вдасться вирішити це питання в медсанчастині.

На прохання Діляри Абдуллаєвої адвокат повідомив Теймуру, що омбудсмен Людмила Денисова планує відвідати українських політв’язнів, ймовірно, приїде і до Абдуллаєва.

«Шлю вам фотографію сина в карцері. Він блідий, змарнів, але тримається бадьоро, привітно. Тимур дуже хоче гарячого чаю і свіжого повітря (у нього з дитинства алергія, але комісія в Ростова «не знайшла» цього). Так мало моєму виснаженому, замученому синочкові треба…» – говорить Абдуллаєва.

Як повідомляв Укрінформ, засудженого за сфабрикованою «справою Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група) Теймура Абдуллаєва в колонії практично весь час тримають у штрафному ізоляторі. У серпні його ненадовго переводили в камеру із суворими умовами утримання, в листопаді-грудні – в карантин у зв’язку із захворюванням на коронавірус. Решта часу – в ШІЗО.

Діляра Абдуллаєва раніше повідомляла, що після того, як у Теймура температура знизилася, 17-18 грудня, його знову помістили в штрафний ізолятор, і через десять днів продовжили термін перебування до 22 січня.

Засуджений за сфабрикованою справою Теймур Абдуллаєв жістав 16 років і 6 місяців позбавлення волі, плюс 1 рік 4 місяці адміністративного нагляду, його брат Узеїр – 12 років і 6 місяців позбавлення волі.

ПЦ «Меморіал» визнав усіх засуджених у першій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» політв’язнями.

 

Україна, Грузія та Молдова говорять з ЄС в один голос – Кулеба

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявляє, що Україна, Грузія та Молдова є найбільш амбітними східними партнерами Європейського Союзу.

Про це він сказав під час відеозустрічі очільників МЗС України, Грузії та Молдови у форматі «Тріо асоційованих партнерів ЄС», передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу українського Міністерства закордонних справ.

Учасники зустрічі, зокрема відзначили єдність трьох асоційованих з ЄС держав у баченні стратегічного майбутнього Східного партнерства і наявність багатьох сфер спільного інтересу у контексті інтеграції України, Грузії й Молдови з ЄС.

«Важливо, що три наших держави говорять з Європейським Союзом одним голосом, який набагато сильніший, ніж голос кожного поодинці. Східне партнерство має бути інструментом, який сприяє реалізації європейських прагнень наших держав, асоційованого тріо найбільш амбітних східних партнерів ЄС», — підкреслив Кулеба.

Міністри підтвердили налаштованість спільно працювати над розвитком ініціативи поглиблених діалогів у форматі «ЄС + асоційовані партнери» на основі принципу диференціації, зокрема у сферах імплементації поглиблених і всеохоплюючих зон вільної торгівлі та секторального зближення з ЄС.

Керівники МЗС погодилися, що інтеграція до внутрішнього ринку ЄС та перспектива поширення «чотирьох європейських свобод» для зацікавлених і підготовлених держав-партнерів мали б стати амбітними стратегічними цілями у рамках Східного партнерства.

Міністри також спільно наголосили на важливості розвитку безпекового виміру співробітництва у рамках Східного партнерства, з огляду на наявні загрози й виклики для суверенітету і територіальної цілісності східних партнерів.

Як повідомлялося, Східне партнерство — ініціатива ЄС, яка продовжує східний напрям Європейської політики сусідства — була започаткована 2009 року. До неї увійшли Україна, Грузія, Молдова, Вірменія, Азербайджан і Білорусь.

Рішення про проведення у 2021 році Шостого саміту ініціативи ЄС «Східне партнерство» було ухвалене за результатами відеоконференції лідерів Східного партнерства у червні 2020 року. Очікується, що на саміті буде узгоджений новий пакет очікуваних досягнень у рамках Східного партнерства на наступні роки.

 

Культ війни та насильства: склали список причетних до мілітаризації освіти в Криму

У Києві презентували результати дослідження щодо осіб, які беруть участь у мілітаризації освітнього простору Криму та знищенні національної ідентичності українських дітей у Криму.

Дослідження презентували в Укрінформі Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр прав людини Zmina.

Складено перелік осіб, представників окупаційної влади та сектору освіти Кримського півострова, дії яких сприяють формуванню в свідомості кримських дітей культу війни, насильства, сприйняття України та західних країн як ворогів, толерування злочинів радянської влади, викривлення фактів про події в Україні тощо. У цей список увійшло 12 представників – від так званих кримських «міністрів освіти» до вчителів шкіл» – повідомила керівник служби з питань реінтеграції та деокупації АР Крим Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Олена Халімон.

«Росія не лише нарощує свою фізичну присутність на території півострова з 2014 року, а й здійснює мілітаризацію суспільного життя. У першу чергу, через освіту. Небезпека системи, яку будує РФ в Криму полягає в тому, що в процес мілітаризації втягнуті діти від дитячих садків, до шкіл та ВНЗ. Підкреслю також, що ми не вважаємо, що всі вчителі чи освітяни в окупації є зрадниками чи мають нести відповідальність. Однак, саме ті з них, які свідомо мілітаризують освітній простір та знищують свідомість дітей, повинні бути відомі та мають розуміти, що понесуть за це відповідальність», – наголосила Халімон.

РФ системно проводить агресивну мілітарі–пропаганду серед кримських дітей, витрачаючи на це сотні мільйонів рублів з державного бюджету. До цієї діяльності залучені не тільки російські військові, а й так звані міністерства освіти, спорту і культури окупаційної влади у Криму – зазначив заступник голови правління Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін

«Вся система шкільної освіти у тій чи іншій формі пропагує службу в російських військах та «ценности русского мира», що позбавляє дітей можливості виявляти українську ідентичність або вільно вибирати свою ідентичність. Така пропаганда, особливо коли вона спрямована на дітей до 15 років, у яких ще не сформоване критичне мислення, по суті є однією з форм примусу до подальшої служби у збройних силах РФ. Подібні дії окупанта слід розглядати як воєнний злочин з точки зору МГП та порушення норм Конвенції про права дитини», – наголосив Чекригін.

Ситуація в Криму повинна розглядатися з точки зору ч.1 ст. 29 Конвенції про права дитини, яку РФ ратифікувала 23 серпня 1993 року, і де зазначено, що готувати дитину до свідомого життя необхідно у вільному суспільстві в атмосфері розуміння, миру, терпимості, рівноправ’я чоловіків та жінок і дружби між усіма народами, етнічними, національними та релігійними групами, а також з особами із числа корінного населення – вважає керівник освітнього напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини Валентина Потапова. Вона також нагадала, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях детально пояснює дію права на освіту у випадках окупаційного і сепаратистського режиму.

«За поясненням Європейського суду з прав людини, батьки несуть головну відповідальність за освіту і навчання своїх дітей, і вони можуть вимагати від держави поважати їхні релігійні та філософські переконання. Метою даного положення в Конвенції прав людини є збереження в освіті плюралізму і, відповідно, демократичного суспільства. Держава зобов’язана забезпечити, щоб відомості, наведені в освітніх навчальних програмах, доводилися до дітей в об’єктивній, критичній і плюралістичній формі. Суд також вважає, що право на освіту і право батьків дати своїм дітям освіту відповідно до їх релігійних і філософських переконань, повинні розглядатися разом з іншими статтями Конвенції, в тому числі Право на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8); свобода думки, совісті і релігії (стаття 9) та Свобода вираження поглядів (стаття 10)», – розповіла Потапова.

Вона також вважає, що окупаційна влада Криму свідомо ігнорує вимоги резолюції Ради Безпеки ООН (Резолюція 2250 (2015), ухваленої РБ 9 грудня 2015) щодо важливості усунення умов і факторів, які призводять до переростання радикалізації в насильство і войовничий екстремізм серед молоді, що може служити живильним середовищем для тероризму.

Прокуратура автономії здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, в якому документуються факти здійснення пропаганди служби в армії країни окупанта серед дітей, залучення їх до військово-патріотичного виховання, документується ситуація про стан освіти на тимчасово окупованій території Кримського півострова – розповіла прокурор прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ольга Пірогова.

«Нами встановлено ряд установ та організацій на тимчасово окупованій території півострова Крим, які, отримуючи фінансування та оснащення від державних органів РФ, погоджуючи програми військово-патріотичного виховання дітей з Міноборони РФ, здійснюють пропаганду серед місцевого населення півострова Крим. Пропаганда спрямована на користь добровільного вступу до збройних сил та інших силових відомств країни-окупанта РФ. Дітей з дитячого садка готують основам військової служби в освітніх установах і навчальних закладах, військово-патріотичного виховання для служби в збройних силах РФ та інших силових відомствах цієї держави», – зазначила Пірогова.

Учасники заходу нагадали, що це не перше таке дослідження. Раніше Представництво Президента України в АР Крим вже оприлюднювало список фізичних та юридичних осіб, що стосувався персонального складу російських окупаційних органів влади «Республіки Крим» та м. Севастополя. Згодом склали перелік осіб, яким протягом 2014 – 2020 років Міністерством культури РФ незаконно видавалися дозволи (відкриті листи) на право проведення робіт у Криму. Пізніше збирали інформацію про «суддів» – громадян РФ. Усі зібрані матеріали надіслано на адресу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Прокуратури АРК та м. Севастополя для розгляду питання щодо застосування Радою національної безпеки та оборони України спеціальних обмежувальних заходів (санкцій) та надання правової оцінки викладеним фактам або залучення цих відомостей до вже наявних кримінальних проваджень.

 

Список справ «Україна проти Росії» у ЄСПЛ поповнився – МЗС про рішення щодо Криму

Уряд надасть Європейському суду з прав людини (ЄСПЛ) позицію щодо безпосередніх порушень Російською Федерацією прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь.

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у коментарі МЗС України щодо винесення ЄСПЛ рішення на користь України.

«ЄСПЛ тепер перейде до розгляду суті справи, уряд України надасть позицію щодо безпосередніх порушень РФ прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь», – зазначили у зовнішньо політичному відомстві.

Справа стосується порушень прав людини на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь з 27 лютого 2014 року, коли Російська Федерація встановила ефективний контроль над цією територією.

За результатами обміну сторонами низкою аргументів та усного слухання, яке відбулося 11 вересня 2019 року, суд прийшов до висновку про прийнятність заяви України. Суд відхилив заперечення Російської Федерації та визнав свою юрисдикцію на розгляд справи України, оскільки описані у заяві події підпадають під юрисдикцію Уряду Російської Федерації, і мають бути у досліджені під час розгляду справи по суті.

«Цим суд підтвердив свою позицію про застосування принципу ефективного контролю, неодноразово визначений у справах як індивідуальних заявників (Ілашку та інші проти Молдови та Росії, Луїзіду проти Туреччини), так і у міждержавних справах (Кіпр проти Туреччини)», – зазначили у МЗС.

За інформацією відомства, суд також об’єднав кримську справу з іще однією заявою України, поданою у 2018 році. Вона стосується порушень прав 71 українського громадянина, які незаконно утримувались або продовжують утримуватися на тимчасово окупованій території АР Крим і території РФ (це переслідування кримських татар, членів мусульманської організації «Хізб ут-Тахрір, переслідування та ув’язнення активістів Євромайдану, засудження громадян України за публікації та коментарі у мережі Інтернет).

«Ця справа є однією з численних справ проти Російської Федерації, порушених Україною у ЄСПЛ у зв’язку з агресією Росії. Дві з них (щодо ситуації на сході України та щодо викрадених дітей-сиріт) у листопаді минулого року Європейський суд об’єднав зі справою Королівства Нідерланди проти Росії щодо збиття літака МН-17 у липні 2014 року», – нагадали в МЗС.

Міністерство закордонних справ України веде ще три справи проти Російської Федерації у міжнародних судових інстанціях: Міжнародний суд ООН розглядає питання про порушення Росією конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації в Криму. Міжнародні арбітражі розглядають питання порушення прав України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях і у Керченській протоці та протиправного затримання 3 українських військово-морських кораблів та 24 членів їхніх екіпажів.

«Усі ці справи є складовими єдиної стратегії міжнародно-правового захисту інтересів нашої держави. Ми переконані, що Росії не вдасться уникнути відповідальності за порушення прав людини та основоположних норм і принципів міжнародного права», – підкреслили у міністерстві.

Як повідомлялося, 14 січня Велика Палата Європейського суду з прав людини у Страсбурзі винесла рішення про прийнятність міждержавної справи за позовом України проти Російської Федерації № 20958/14 (щодо Криму).

 

Заяви Путіна сприяли ухваленню ЄСПЛ рішення щодо скарги України на окупацію Криму – УП

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні про визнання прийнятною для розгляду справи “Україна проти Росії” щодо Криму взяв до уваги висловлювання президента РФ Володимира Путіна, в яких той підтвердив факти захоплення півострова російськими військовими.

Джерело: “Укрінформ” із посиланням на рішення ЄСПЛ від 14 січня

Дослівно документ: “І наостанок. Суд взяв до особливої уваги беззаперечні заяви президента Путіна. Перша була зроблена на зустрічі з керівниками силових структур у ніч з 22 на 23 лютого 2014 року. Там було сказано, що він ухвалив рішення “розпочати роботу з повернення Криму до Російської Федерації”.

Друга була під час телевізійного інтерв’ю 17 квітня 2014 року, де він прямо визнав, що Росія “роззброїла військові підрозділи та правоохоронні органи”, і що “російські військовослужбовці підтримали кримські сили самооборони”.

Деталі: У квітні 2014 року  під час прямої лінії президент РФ Володимир Путін вперше публічно визнав, що “зелені чоловічки” в Криму – це російські військові. За його словами, російські військові “повинні були захистити” населення Криму.

Пряма мова: “Щоб не було танків, щоб не було бойових підрозділів націоналістів і людей з крайніми поглядами і добре озброєних автоматичною зброєю…

“Тому за спиною сил самооборони Криму звичайно стали наші військовослужбовці. Вони діяли дуже коректно, але рішуче і професійно”.

Нагадаємо: 14 січня ЄСПЛ виніс перше рішення у справі “Україна проти Росії” щодо Криму. Європейський суд з прав людини визнав прийнятними 14 пунктів із 17 скарги на порушення прав людини, поданої Україною проти Росії щодо Криму.

 

ЄСПЛ виніс перше рішення у справі “Україна проти Росії” щодо Криму – УП

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив перше рішення у справі “Україна проти Росії”, визнавши прийнятною скаргу Києва на порушення прав людини у окупованому Криму,

Про це оголосив суд у четвер на слуханнях у Страсбурзі, повідомляє кореспондент “Європейської правди“.

Про позитивне рішення суду повідомив також урядовий уповноважений у питаннях ЄСПЛ Іван Ліщина.

Документи суду, що є у розпорядженні “Європейської правди”, свідчать, що Суд визнав скаргу України “частково прийнятною”. Втім, переважна більшість статей, за якими Україна звинувачує РФ у здійсненні системних порушень прав людини у Криму, визнані прийнятними для розгляду по суті.

У тому числі будуть розглянуті звинувачення щодо неналежного нерозслідування Росією вбивств; щодо практики незаконного позбавлення волі та негідного поводження з людьми;  переслідування неросійськомовних ЗМІ та обмеження освіти іншими мовами, ніж російська; залякування та переслідування релігійних лідерів; автоматичного надання російського громадянства; обмеження вільного пересування кримчан на материкову Україну тощо.

Суд відхилив як неаргументовані лише звинувачення України щодо того, що Росія після окупації Криму встановила там  “адміністративну практику щодо вбивств/розстрілів”.

Окремо Суд відзначив, що Росія здійснювала “фактичний контроль” на території Криму з 27 лютого 2014 року, тобто ще до здійснення незаконної анексії окупованого нею півострова.

Таким чином Європейський суд з прав людини визнав прийнятними 14 пунктів із 17 скарги на порушення прав людини, поданої Україною проти Росії щодо Криму.

стверджуваного існування адміністративної практики насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2);

стверджуваного існування адміністративної практики жорстокого поводження (стаття 3);

стверджуваного існування адміністративної практики незаконних затримань (стаття 5);

стверджуваного існування адміністративної практики поширення законодавства РФ на територію Криму та встановив, що з 27 лютого 2014 року суди, які діють на території Криму, не можуть вважатись такими, що встановлені законом (стаття 6);

стверджуваного існування адміністративної практики щодо примусового насадження російського громадянства (стаття 8);

стверджуваного існування адміністративної практики щодо незаконних обшуків приватної власності (стаття 8);

стверджуваного існування адміністративної практики щодо утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до Російської православної церкви (стаття 9);

стверджуваного існування адміністративної практики щодо припинення діяльності українських медіа (стаття 10);

стверджуваного існування адміністративної практики заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11);

стверджуваного існування адміністративної практики щодо експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого протоколу);

стверджуваного існування адміністративної практики щодо заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого протоколу);

стверджуваного існування адміністративної практики щодо обмеження свободи пересування між Кримом та материковою частиною України в результаті фактичного перетворення РФ адміністративного розмежування на кордон (між Росією та Україною) (стаття 2 Протоколу № 4);

стверджуваного існування адміністративної практики щодо переслідування кримських татар відповідно до статті 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції.

На підставі прийнятого рішення ЄСПЛ має розглянути по суті всі пункти звинувачень України щодо РФ.

Детально про аргументи сторін у цьому судовому процесі читайте в статті “Європравди” ЄСПЛ зі смаком фашизму: все про засідання та можливе рішення у Страсбурзі щодо Криму.

 

Окупанти у Криму виставили на продаж винзавод “Коктебель” – УП

Окупаційна влада в анексованому Росією Криму виставила на аукціон завод марочних вин “Коктебель” зі стартовою ціною 100 млн рублів.

Про це повідомляється на російському сайті розміщення інформації про проведення торгів.

На сайті йдеться, що “Міністерство майнових і земельних відносин Криму”  продає нерухоме майно винзаводу – 73 об’єкти в Коктебелі, Щебетовці, Коктебелі, Курортному, Наниковому, вартість – 80,8 млн рублів.

Земельні ділянки заводу оцінили у понад 17,35 млн руб, рухоме майно – трохи менше 2 мільйонів рублів.

Об’єкти перебувають в оренді у ТОВ “Завод марочних вин “Коктебель”.

Заявки на участь в аукціоні приймають до 20 січня, торги заплановані на 26 січня.

Як зазначає видання “Крим.Реалії”, ТОВ “Завод марочних вин “Коктебель” заснували в жовтні 2014 року. Компанія на 99,8% належить ТОВ “Гатчинський спиртовий завод” з Ленінградської області РФ.

“Підприємство належить Михайлу Якубчику, якого російські ЗМІ називають родичем директора Служби зовнішньої розвідки РФ Сергія Наришкіна”, – пишуть “Крим.Реалії”.

Завод марочних вин “Коктебель” був заснований у 1879 році.

Завод має власні виноградники на площі близько 1070 га і ємнісний парк не менше 5 мільйонів літрів для виробництва тихих вин і не менше 6 млн літрів – для виробництва десертних вин і портвейнів.

Нагадаємо:

Мінреінтеграції ініціюватиме національні санкції та судове переслідування щодо осіб, причетних до “продажу” в окупованому Криму виноробного заводу “Масандра”.

Міністерство закордонних справ України наголошує, що Росія понесе відповідальність за так званий продаж “експропрійованого концерну “Масандра” в окупованому Криму.

Виноробний завод “Масандра” (100% акцій) в окупованому Росією Криму “купила” дочірня компанія банку “Росія” “Південний проєкт” – найбільшим акціонером банку є друг президента РФ Путіна Юрій Ковальчук.

У листопаді Окупаційна влада в анексованому Росією Криму виставила на аукціон 100% акцій акціонерного товариства “Виробничо-аграрне об’єднання “Масандра”.

У 2014 році Європейський союз ввів санкції проти 9 кримських компаній, 4 з яких є виробниками вин та алкогольних напоїв.

Під санкції потрапили “Азовський лікеро-горілчаний завод”, національне виробничо-аграрне об’єднання “Масандра”, “Агрофірма “Магарач” та “Завод шампанських вин “Новий світ”.

Того ж року Рада ЄС заборонила імпорт товарів з Криму.

 

CAS ознайомив з повним текстом рішення щодо усунення Росії від міжнародних змагань

Спортивний арбітражний суд (CAS) опублікував 186-сторінковий документ, який містить повний текст рішення щодо відсторонення Росії від участі в усіх міжнародний спортивних змаганнях терміном на два роки.

Вердикт стосується спору Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) та Російського антидопінгового агентства (РУСАДА), повідомляє офіційний сайт CAS.

У грудні 2020 року CAS підтримав рішення WADA відсторонити Росію від великих міжнародних змагань за зміни в базі даних Московської антидопінгової лабораторії. Спочатку WADA відсторонило Росію на 4 роки, але CAS скоротив покарання до двох років (до 16 грудня 2022 року).

Російські спортсмени у найближчі 2 роки виступатимуть на чемпіонатах світу і Олімпіадах під нейтральним прапором, а Росія не зможе приймати у себе міжнародні турніри.

РУСАДА знову позбавили статусу відповідності.

 

Twitter обмежив сторінку російської вакцини “Спутник V” – УП

Соцмережа Twitter обмежила роботу аккаунту російської вакцини “Спутник V” через “підозрілу активність”.

Джерело: Twitter

Дослівно: “Увага! Роботу цього профілю тимчасово обмежено

Ви бачите це попередження, тому що в цьому профілі виявлено підозрілу активність”.

Деталі: Таке попередження з’являється на екрані під час спроби зайти на сторінку. Але якщо натиснути “Так, переглянути профіль”, вона все ж відкривається.

Яка саме підозріла активність виявлена – наразі не повідомляється.

 

Нацрада закликає відмовитися від гаджетів із Росії

Нацрада з питань телебачення і радіомовлення вимагає від виробників і постачальників телеприймачів, медіаплеєрів, смартфонів та інших сучасних пристроїв якнайшвидше відмовитися від поставок цієї техніки з Росії.

Це ж саме стосується як і техніки, яка виробляється для реалізації та використання на території РФ. Як передає кореспондент Укрінформу, відповідну заяву оприлюднив на засіданні перший заступник голови Нацради Валентин Коваль.

«Як відомо, уряд країни-агресора затвердив 31 грудня 2020 року перелік програм для електронних обчислювальних машин, які мають бути попередньо встановлені на окремі види технічно складних товарів. Що це означає? На телеприймачі із функцією Смарт ТВ або які мають операційні системи, що дозволяють додавати і використовувати застосунки, будуть встановлені застосунки для перегляду ряду телеканалів та сервісів, які заборонені для розповсюдження на території України», – сказав Коваль.

Він уточнив, що це заборонено відповідно до указу Президента України від 14 травня 2020 року №174/2020 про введення рішення РНБО України від 14 травня 2020 року про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, санкцій.

Як сказав Коваль, Нацрада звертає увагу, що на смартфони та інші портативні пристрої, вироблені у РФ або вироблені для реалізації та використання на території Росії, будуть встановлені застосунки від компаній, які підпадають під санкції на території України відповідно до вищезгаданих указу Президента та рішення РНБО.

«Ми також звертаємося до мереж роздрібної торгівлі та приватних підприємців з проханням припинити практику встановлення програм, які дозволяють переглядати заборонені програми та інформацію або використовувати заборонені сервіси під час продажу електронних пристроїв кінцевому споживачеві», – сказав перший заступник голови Національної ради.

За словами Коваля, Нацрада звернулася до Кабінету Міністрів України та РНБО з проханням докласти швидких та ефективних зусиль, аби запобігти постачанню такої техніки до України, інакше це призведе до створення додаткових ризиків для громадського спокою, посилить інформаційний вплив держави-агресора, дасть новий поштовх у розвитку піратства в Україні.

Водночас він зауважив, що Нацрада готова до конструктивного діалогу з виробниками телевізійного обладнання і докладе всіх зусиль для попередження негативних наслідків рішень уряду країни-агресора.

Коваль зауважив, що відповідні звернення Нацрада направляє на адресу секретаря РНБО Олексія Данілова та голови Кабінету Міністрів Дениса Шмигаля.

 

Newsone перевірять через заяви Піховшека в ефірі –  УП

Нацрада з ТБ і радіо призначила позапланову перевірку телеканалу Newsone щодо можливого розпалювання ворожнечі гостем її ефіру В’ячеславом Піховшеком.

Джерело: сайт регулятора

Деталі: Відзначається, що 4 січня канал транслював передачу “Епіцентр української політики” за участі гостя – телеведучого Піховшека.

У Нацраді помітили, що висловлювання останнього про необхідність захисту російськомовного населення країни мають ознаки порушення каналом вимог двох законів – про телебачення і радіомовлення та про інформацію.

На переконання регулятора, зокрема, висловлювання Піховшека мають “ознаки безпосередніх та опосередкованих закликів до ненависті і нетерпимості, розпалення міжнаціональної ворожнечі, зокрема через заклики до створення у неправовий спосіб соціальних та громадських організацій за ознаками агресивного протиставлення (“убеждать наших идеологических врагов, это уже не противники, а враги”) “російськомовного суспільства” всім іншим соціальним і мовним групам, які проживають в Україні”.

Крім того, у Нацраді помітили, що ані ведуча передачі Діана Панченко, ані інші творчі або редакційні працівники телеканалу ніяк не відреагували на висловлювання гостя для припинення правопорушення у прямому ефірі. Не висловили вони також своєї оцінки або альтернативної позиції. А представники телеканалу не висловили занепокоєння і не вибачились за все це.

Тепер у період із 8 по 19 лютого Newsone перевірять на дотримання законодавчих норм, які забороняють поширення закликів до ворожнечі, ненависті, а також пропаганди зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження.

Також Національна рада звернеться до Комісії з журналістської етики та Уповноваженого із захисту державної мови з проханням надати висновки щодо дотримання у передачі “Епіцентр української політики” професійних етичних стандартів журналіста, а також вимог чинного законодавства України.

 

Нацрада оголосила телеканалу «Прямий» попередження через Пояркова

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення сьогодні на засіданні розглянула два питання щодо телеканалу “Прямий” і по одному з них оголосила санкцію “попередження”.

Як передає кореспондент Укрінформу, відповідальний секретар Національної ради Юрій Зіневич повідомив, що йшлося про результати двох позапланових виїзних перевірок телеканалу “Прямий” (ТОВ “Телеканал “ПРЯМИЙ”, м. Київ). Одна з них, 22 січня 2020 року, стосувалася скандалу із ведучим Сергієм Поярковим.

Зіневич нагадав, що до Нацради надійшло звернення громадянки Касьяненко від 3 січня 2020 року зі скаргами на Пояркова, який, на її думку, ображає честь і гідність Президента України та членів його родини і вживає нецензурну лайку.

“За результатами моніторингу мовлення телеканалу “Прямий” за 27.12.2019 року зафіксовано трансляцію передачі, яка містила висловлювання ведучого Сергія Пояркова, зміст яких має ознаки порушення ліцензіатом вимог законодавства. Зокрема Сергій Поярков в публічний спосіб у режимі прямої трансляції демонстрував використання непристойно образливої, грубої та вульгарної лексики… Якихось вибачень з приводу ситуації, що сталася в ефірі каналу, не зафіксовано”, – сказав Зіневич.

Генеральний директор телеканалу “Прямий” Володимир Сташевський, зокрема визнав, що “слова, які сказані були Сергієм Поярковим, неввічливі, неправильні. Критика повинна бути обоснована, але вона повинна бути без особистостей. В такому випадку ми розуміємо, що критика була нижче пояса”.

Зіневич зачитав проект рішення, в якому пропонувалося визнати порушення телеканалу “Прямий”, а саме – частини 5 статті 28 і частини 2 статті 62 Закону України “Про телебачення та радіомовлення”, оголосити телеканалу попередження, а також зобов’язати ліцензіата протягом місяця з дня прийняття рішення привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства. Члени Нацради одноголосно проголосували “за”.

Щодо результатів другої позапланової виїзної перевірки телеканалу “Прямий”, за 11 листопада 2020 року, Зіневич повідомив, що в ході перевірки на підставі моніторингу телеканалу “Прямий” за 1, 2 та 3 травня 2020 року у час, доступний для перегляду неповнолітньою аудиторією, зафіксовано трансляцію передачі “Ехо України”, ведучий – Матвій Ганапольський, гість – народний депутат України дев’ятого скликання Юрій Камельчук, з використанням висловлювань ненормативної, обсценної лексики.

Нацрада заслухала представників каналу.

“Це не політика каналу”, – сказав його гендиректор.

Своєю чергою голова Нацради Ольга Герасим’юк, звертаючись до керівника каналу, заявила: “Мені соромно за свого колегу, який дозволяє собі такі речі… Це є, безперечно, порушення професійної етики… Замість того, щоби заряджати ваші ефіри повідомленнями щодня про те, що Національна рада закриває прямий ефір, подбайте про те, щоб ваші журналісти поводилися відповідно”.

Зіневич запропонував проектом рішення не оголошувати телеканалу попередження, а взяти до відома, щоб канал вжив заходів, аби така лексика не потрапляла в ефір. За це рішення члени Нацради також проголосували одноголосно.

На засіданні підкреслювалося, що не йдеться про закриття каналу “Прямий”. “Ми не займаємося тим, щоб закривати канал, і не маємо цих повноважень. Ми вказуємо на неприпустимість порушення законодавства”, – сказав Зіневич.

Як повідомлялося, під час засідання під будівлею Нацради з питань телебачення і радіомовлення відбувалася акція на підтримку телеканалу “Прямий”.

 

Ukraine.ua: МЗС презентувало сайт для популяризації України у світі – УП

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба презентував сайт Ukraine.ua, який буде використовуватися як платформа популяризації України для іноземців.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Сайт розповідатиме світові про подорожі та історію, а також демонструватиме можливості для інвестицій та навчання. Управління цим сайтом здійснюватиме Український інститут МЗС.

“Нам вдалося отримати під контроль і управління держави інтернет-домен Ukraine.ua. Тепер за цією адресою будемо розказувати світові про Україну. В основі – візуальний бренд Ukraine Now”, – сказав Кулеба.

Сайт представлено англійською мовою, але найближчим часом буде додано французьку, німецьку, іспанську, арабську та китайську мовні версії.

“Сайт має стати магнітом для звичайного іноземного туриста, бізнесмена, іноземного студента. Усе це – щоб привертати до України додаткову увагу і популяризувати нашу країну у світі, зміцнювати її авторитет”, – сказав міністр.

На сайті також буде оновлюватися інформація про всі ключові події, які відбуватимуться в Україні.

 

Ткаченко вірить, що звичка українців читати врятує видавництва

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважає, що варто активніше формувати в українців звичку читати літературу, адже це збільшить попит на книгу і видавництва стануть конкурентоспроможними.

Про це глава МКІП написав у колонці для видання NV.UA про промоцію читання в Україні у 2021 році, повідомляє Укрінформ.

«Звичка читати в українців сформує попит на книгу, видавництва, у свою чергу, стануть конкурентоспроможними та пропонуватимуть тільки якісну літературу. Очевидно, питання допомоги книгарням та тим, хто продає українську книжку, — варто піднімати серйозно», – зазначив Ткаченко.

За його словами, щоб стимулювати попит до читання Український інститут книги лише минулого року запустив близько 20 ініціатив для розвитку і промоції читання. Серед них проєкт «365 книжок на ніч», акція «Почитай мені», проєкт читань «Дегустація книжок». Для популяризації українських книжок за кордоном реалізована програма перекладів Translate Ukraine.

Також МКІП націлене на переосмислення і модернізацію бібліотек та в окремих випадках їхню трансформацію у сучасні культурні точки атракції для жителів областей, поповнення фондів найкращими новинками книжкового ринку. «Бібліотека — це доступ до книжок та простір, який потрібно використовувати раціонально. Тож у планах — оновлення застарілих бібліотек і переоснащення їх у сучасні культурно-освітні центри (у межах Центрів культурних послуг), де можна було б прийти попрацювати з ноутбуком чи насолодитися книжками у комфортній атмосфері», – написав міністр.

На його переконання, не варто оминати увагою книжкові магазини, адже похід до книгарні – це можливість відкрити для себе новинки літератури, поспілкуватися з консультантами-книголюбами, погортати сторінки книг.

«Однією з найбільш болючих проблем креативних індустрій є відсутність чіткої екосистеми. Тут варто працювати комплексно: покращувати умови для книговидання, збільшувати різноманітності пропозицій на ринку, боротися з книжковим піратством», – підкреслив міністр.

Він додав, що варто переймати й світовий досвід для популяризації читання: естетичні книжкові магазини-музеї, автограф-сесії від авторів, платформи для книжкових відгуків та новин, на кшталт, Goodreads, підтримка буктюберів (книжкових ютуб-блогерів) та книжкових блогерів у соціальних мережах.

Книга в руках може стати новою модою. Чим більше знакових і відомих людей говоритимуть про це, тим більше шансів для ментального оздоровлення суспільства у нас з’явиться, переконаний глава МКІП.

 

МКІП та місцева влада рятують від закриття бібліотеку в Олександрії

Міністерство культури та інформаційної політики співпрацює з місцевою владою для збереження районної бібліотеки імені Дмитра Чижевського в Олександрії.

Про це очільник МКІП Олександр Ткаченко написав у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Днями побачив публікацію дівчинки з Кіровоградщини Аліни Шевченко про незаконне закриття центральної районної бібліотеки імені Дмитра Чижевського в Олександрії…МКІП з місцевою та обласною владою вже напрацьовують рішення, як зберегти приміщення, бібліотечний фонд і робочі місця для людей, які там працюють”, – написав Ткаченко.

Він додав, що на базі бібліотеки можна створити музей Дмитра Чижевського та читацьку залу.

Крім того, Ткаченко розповів, що поспілкувався з 15-річною Аліною, якій вдалося привернути увагу до проблеми закриття бібліотеки.

“Після розмови з дівчиною поспілкувався з місцевою владою. І обласна, і міська влада вже в курсі подій. Мер Олександрії Сергій Кузьменко тримає на контролі розвиток ситуації, хоча бібліотека і не знаходиться в міському підпорядкуванні. З листом щодо подальшої долі закладу районна влада до мерії звернулася тільки після розголосу ситуації у соцмережах. Непорозуміння спричинені діями районної влади, яка знаходиться в стадії розформування. Домовились у конструктивній співпраці знайти вихід із ситуації”, – додав Ткаченко.

Він розповів, що про закриття цієї бібліотеки МКІП не знало, тому очевидно, що процедура ліквідації порушена.

Як раніше повідомляв Ткаченко, заклади культури в регіонах, які працюють неефективно, необхідно трансформувати для надання якісних послуг, а не закривати. Ткаченко закликав українців інформувати МКІП про випадки незаконного закриття закладів культури, аби розібратися у ситуації.

МКІП дедалі частіше стикається з проявами неналежного дотримання законів через надмірну зацікавленість у майнових комплексах, що в разі ліквідації закладів культури становлять додатковий комерційний інтерес. Непоодинокими є випадки звернень районних державних адміністрацій (РДА) для погодження ліквідації районних клубних закладів чи бібліотек. Однак відповідно до законодавства (закони №1009-ІХ та № 1081-IX) РДА не мають права ліквідовувати районні заклади культури і зобов’язані передати їх на баланс територіальної громади, де вони знаходяться, а відповідні місцеві ради не можуть відмовитися прийняти у комунальну власність територіальних громад такі заклади. Тільки після передачі закладів, у разі прийняття рішення про необхідність ліквідації чи реорганізації зазначених закладів, до МКІП має звернутися територіальна громада, якій будуть передані ці заклади культури.

Як відомо, у 2020 році в процесі реформи децентралізації відбулися зміни адмінтерустрою, відповідно, змінилися система міжбюджетних відносин та фінансування соціальних об’єктів, що знаходяться у комунальній власності.

Нині в областях триває процес передачі майна з районного рівня у комунальну власність територіальних громад. Йдеться про заклади освіти, культури, охорони здоров’я та інші. Прийнявши на свій баланс ці об’єкти, територіальні громади отримують змогу ними управляти та утримувати їх з власного бюджету.

Торік Верховна Рада ухвалила рішення про ліквідацію 490 існуючих районів і створення замість них 136 нових.

 

Буковинську маланку планують внести до списку ЮНЕСКО

У Чернівецькій ОДА почали готувати документи, щоб внести традицію буковинського маланкування до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це у Фейсбуці повідомляє Чернівецька ОДА, передає Укрінформ.

“Новорічну традицію буковинського маланкування пропонують внести до переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Аби це стало можливим, розпочали підготовку відповідних документів”, – йдеться у повідомленні.

В обласній адміністрації зазначають, що наразі маланка входить до Регіонального переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Далі вона має потрапити до аналогічного національного реєстру. І лише потім документи подадуть до ЮНЕСКО.

“Під поняттям «Новорічна традиція буковинського маланкування» мають на увазі декілька типів цього звичаю, які побутують у Чернівецькій області. Їх об’єднує спільна ідея – прийти у новоліття, позбувшись усього злого. Однак у різних частинах області дійство має відмінне втілення. Це, зокрема, Вашківська переберія, Красноїльська маланка із ведмедями, театралізована Суховерхівська маланка, драматична Горбівська маланка, хореографічна маланка у Костичанах, Бесарабська маланка зі дзвонами у Кельменецькому районі”, – додали в Чернівецькій ОДА.

Загалом до списку об’єктів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні внесено традицію Петриківського розпису, козацькі пісні Дніпропетровщини та косівську мальовану кераміку.

 

«Українцем року в Росії» за версією незалежного ресурсу діаспори став Євген Савенко

Редакція незалежного сайту діаспори «Кобза – українці Росії» визначила переможця 2020 року в своїй щорічній номінації «Українець року в Росії»: ним став керівник Нижньокамської національно-культурної автономії «Українське товариство “Вербиченька”» (Республіка Татарстан) Євген Савенко.

Про це повідомляється на сторінці Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) в Фейсбуці, передає Укрінформ.

Як зазначили в державному архіві, Савенко – давній друг та фондоутворювач ЦДАЗУ, і колектив установи пишається співпрацею з переможцем та разом з ним радіє за те, що його громадська робота була високо оцінена колегами та однодумцями.

Серед найважливіших заслуг Савенка зазначається: багаторічне самовіддане служіння українській діаспорі в Росії; увічення пам’яті історичних діячів України шляхом відкриття меморіальних дошок; активна дослідницька та пошуково-архівна діяльність, передача документів до архівів України, зокрема, до ЦДАЗУ, тощо.

У  Центральному державному архіві зарубіжної україніки також показали архівні фото, зроблені у 2018 році під час візиту Савенка до ЦДАЗУ.

Як повідомлялося, «Кобза – українці Росії»  — незалежний правозахисний сайт, присвячений українцям в Росії», створений у червні 2001 року за ініціативи члена ОУР (Об’єднання українців Росії) Василя Коломацького (Канада), голови ОУН Руху м. Москви Віктора Гуменюка (Москва).

Зазначається, що редакція доносить до загалу маловідомі й малодосліджені проблеми української громади, надає максимальну інформацію про її життя на теренах Росії, публікує дослідження про діаспору тощо.

Повідомлялося, що у 2016 року Центральний державний електронний архів України почав співпрацю з незалежним сайтом діаспори «Кобза — українці Росії» щодо постійного зберігання повних копій веб-ресурсу.

 

Санкції проти Дубінського та інших не погіршили відносини США і України – глава МЗС

УП

Оголошення про американські санкції проти кількох українських громадян не призвело до напруження у двосторонніх відносинах між Сполученими Штатами та Україною.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба на брифінгу в Києві.

“Ні, ми його не відчуваємо. Тому що немає жодних підстав стверджувати, що Україна як держава втручалася у внутрішні справи США. Цього не було, немає і ніколи не буде. А дії окремих осіб мають розглядатися як дії окремих фізичних осіб”, – сказав Кулеба.

Міністр наголосив, що США в усіх комунікаціях з цього питання наголошують, що мають підстави підозрювати вказаних осіб у діях в інтересах Російської Федерації, а не України.

“Це дуже важливо відзначити, щоб в інформаційному просторі і в суспільній думці Сполучених Штатів не формувалася думка, що це українці від імені української держави щось робили”, – додав Кулеба.

“Я вже висловлювався, що будь-яка людина, яка хоче так чи інакше вплинути на внутрішньо політичні процеси в США, зрештою буде вимушена нести за це відповідальність. Тому що Сполучені Штати дуже жорстко ставляться до таких речей. Тому всі люди, які намагалися це робити, мали усвідомлювати наслідки подібних кроків”, – додав він.

Нагадаємо, 11 січня Міністерство фінансів Сполучених Штатів розширило перелік осіб та компаній, звинувачених у втручанні у вибори в США.

У списку опинилися народний депутат від фракції “Слуга народу” Олександр Дубінський, ексдепутат Олександр Онищенко, експрокурор Костянтин Кулик, а також Андрій Теліженко – колишній співробітник українського посольства у США, який допомагав особистому адвокату президента Трампа Рудольфу Джуліані збирати в Україні інформацію, яка могла б нашкодити колишньому віцепрезиденту Джо Байдену на виборах 2020 року.

Їх вважають членами “пов’язаної з Росією мережі дезінформації”, яка намагалася вплинути на вибори у США.

Також санкції запроваджені щодо українських медіа, що брати участь у поширені “плівок Деркача”.

Дубінський став першим представником чинної української влади, що підпав під санкції США.

 

Amnesty заявляє про використання зброї проти цивільних обома сторонами конфлікту у Карабасі

Amnesty International заявляє про незаконне використання зброї обома сторонами конфлікту в Нагірному Карабасі проти цивільного населення.

Про це йдеться у доповіді Amnesty International «На лінії вогню: Цивільні жертви незаконних атак у вірмено-азербайджанському конфлікті навколо Нагірного Карабаху», передає Укрінформ.

«Багаторазове використання неточної та невибіркової зброї в конфлікті, включаючи касетні бомби та вибухонебезпечну зброю з масштабними наслідками в житлових районах, є порушенням міжнародного права. Ця зброя вбила та поранила багато людей та зруйнувала будинки і важливу інфраструктуру в останніх сутичках», – стверджують автори доповіді.

Загалом щонайменше 146 цивільних, у тому числі кілька дітей та людей похилого віку, загинули у 44-денному конфлікті, що тривав з кінця вересня до початку листопада 2020 року.

«Застосовуючи цю неточну та смертоносну зброю поблизу цивільних районів, збройні сили Вірменії та Азербайджану продемонстрували зневагу до людського життя», – заявила експерт зі Східної Європи та Центральної Азії в Amnesty International Марі Струтерс.

За її словами, дослідження виявило характер «невибіркових та непропорційних» нападів з обох сторін, вбивства та поранення цивільних осіб та пошкодження цивільних об’єктів. Були здійснені неодноразові напади на житлові райони далеко від ліній фронту, поблизу яких часто не було військових цілей.

Доповідь базується на дослідженні на місцях, розслідуванні дій обох конфліктуючих сторін. У звіті описуються 17 нападів збройних сил Вірменії та Азербайджану. Amnesty International задокументувала 8 нападів вірменських військ на села та міста в Азербайджані, внаслідок яких були вбиті 72 мирних жителів, та 9 атак азербайджанських військ в Нагірному регіоні та один у Вірменії, внаслідок яких були вбиті 11 мирних жителів. За даними місцевої влади, загинули щонайменше 53 представників цивільного вірменського населення. Основною мішенню був Степанакерт, який подекуди обстрілювали по декілька разів на день.

«Вірменія та Азербайджан повинні негайно розпочати неупереджене розслідування використання важкої вибухової зброї їх збройними силами в житлових районах. Враховуючи поточну розробку угод про безпеку з боку вірменських та азербайджанських лідерів, важливо, щоб винні в цих атаках були швидко притягнуті до відповідальності, а жертви отримали компенсацію», – заявила Струтерс.

Вірменські сили використовували неточні балістичні ракети, некеровані реактивні системи залпового вогню та артилерію. Азербайджанські збройні сили також застосовували некеровану артилерійську зброю та реактивні системи залпового вогню. Обидві сторони офіційно заперечують невибіркові атаки на цивільні райони і використання касетних бомб, попри чіткі докази цього, йдеться у доповіді.

Amnesty International відвідала десятки місць терактів в Азербайджані та Вірменії наприкінці листопада та на початку грудня 2020 року, після укладання тристоронньої угоди від 10 листопада 2020 року, яка закінчила конфлікт. Кризова група Amnesty International проаналізувала залишки боєприпасів, що використовувались під час терактів, та вивчила відео, фотографії та супутникові знімки, зроблені під час конфлікту, поспілкувалась з численними очевидцями.

Як повідомляв Укрінформ, Вірменія та Азербайджан 27 вересня 2020 року розпочали бойові дії у Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій та провокуванні насильства. Бойові дії призвели до військових втрат з обох сторін та численних жертв серед мирного населення.

9 листопада 2020 року президенти РФ, Азербайджану та прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення воєнних дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська та вірменська сторони зупинилися на фактично контрольованих позиціях, у регіоні з’явилися російські військові у статусі миротворців.

Азербайджан повернув контроль над усіма районами по периметру Нагірного Карабаху, а також частиною власне Нагірного Карабаху разом з містом Шуша. При цьому Вірменії гарантується створення транспортного коридору до Карабаху, а Азербайджану – до ексклаву Нахічевань.

 

Столтенберг чекає на плідну співпрацю з Байденом та зміцнення НАТО

Новообраний Президент США Джо Байден відданий трансатлантичним відносинам, що зміцнить відносини між Північною Америкою і Європою.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

«Я довіряю демократичним інститутам Сполучених Штатів і очікую на мирний процес передачі влади. Я прагну плідної співпраці із Джо Байденом як наступним президентом США», – сказав генсекретар НАТО.

Столтенберг відзначив, що Байден є твердо відданим трансатлантичному співробітництву в Альянсі та сильним прихильником зміцнення співпраці між Північною Америкою і Європою.

Він вкотре назвав шокуючими і неприйнятними події у Вашингтоні 6 січня, коли натовп атакував і частково захопив із застосуванням насильства будівлю Конгресу.

Столтенберг підкреслив, що всі причетні до тієї «смертоносної атаки» повинні бути притягнуті до відповідальності.

Як повідомляв Укрінформ, 6 січня натовп прихильників президента Дональда Трампа увірвався до Конгресу, який мав затвердити результати виборів президента США.

Інавгурація обраного президента Байдена запланована на 20 січня у Вашингтоні.

 

Тelegram почав блокувати екстремістські канали у США

Адміністрація месенджера Telegram заблокувала щонайменше 15 екстремістських каналів у США.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє NBC.

Крім каналів, були заблоковані і пов’язані з ними чати.

Деякі інші матеріали зазнали інших форм цензури.

Telegram останнім часом зіткнувся з істотним припливом нових користувачів, серед яких, зокрема радикальні прихильники президента США Дональда Трампа.

Прихильники Трампа зробили це у спробі “врятуватися від чисток” на інших інтернет-ресурсах, але Telegram також почав видаляти матеріали екстремістського характеру.

Як повідомляв Укрінформ, у центрі Вашингтона закриють 13 станцій метро з метою підготовки та забезпечення порядку на церемонії інавгурації обраного президента США Джо Байдена 20 січня.

 

Від Трампа після голосування за імпічмент пішла асистентка

Асистентка президента США Дональда Трампа Гоуп Гікс звільнилася з посади після оголошення Палатою представників йому імпічменту.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє CNN.

Як зазначається, Гікс була однією з найвпливовіших довірених осіб Трампа.

Останній її візит до Білого дому відбувся у вівторок. Остаточне звільнення було заплановане ще до заворушень у Капітолії, 6 січня.

Зазначається, що Гікс почала мало з’являтися у Білому домі, бо відчула, що її вплив послабився, коли вона відкинула заяви Трампа про фальсифікації виборів.

Гікс підтримувала дружні стосунки не лише з президентом Трампом, який називав її “Гоупі”, а й з членами його родини, зокрема Іванкою Трамп.

Як повідомляв Укрінформ, 6 січня Конгрес США мав затвердити результати голосування виборців, які підтвердили перемогу Джо Байдена на президентських виборах. Однак засідання довелося перервати на кілька годин через протести прихильників Трампа.

Під час зіткнень у Конгресі загинули п’ять осіб. Поліція затримала 52 осіб.

Пізніше Конгрес США затвердив перемогу Байдена. Інавгурація відбудеться 20 січня.

 

Трамп ображений і наказав не платити Джуліані по 20 тисяч щодня – УП

У президента США Дональда Трампа зіпсувалися відносини з його відданим адвокатом Рудольфом Джуліані. Трамп наказав не платити адвокату і всі витрати узгоджувати з ним.

Джерело: Washington Post

Деталі: Відзначається, що після того, як Трамп став першим президентом США, якому двічі за один термін був пред’явлений імпічмент, він став більш ізольованим, похмурим і мстивим.

До інавгурації його наступника Джо Байдена залишилося менше 7 днів і найближче оточення Трампа скорочується.

Кабінети у Білому домі порожніють, а Трамп накидається на декого з тих, хто залишається.

Його радники і соратники кажуть, що він злий на те, що його союзники не зробили більш рішучих дій в його захист.

За словами знайомих з ситуацією людей, його відносини з адвокатом Рудольфом Джуліані, одним з його найстійкіших захисників, також руйнуються.

За словами двох офіційних осіб, Трамп дав вказівку своїм помічникам не платити Джуліані за послуги юриста і зажадав, щоб він особисто схвалював будь-які відшкодування витрат Джуліані під час поїздок від імені президента.

Вони сказали, що Трамп висловив заклопотаність деякими діями Джуліані і не оцінив вимогу адвоката про 20 тисяч доларів в день в якості гонорару за його роботу.

Спостерігаючи, як швидко набирає обертів процес імпічменту, Трамп в цілому був засмучений тим, що його практично ніхто не захищає.

“Президент досить напружений”, – сказав високопоставлений чиновник адміністрації на умовах анонімності.

Нагадаємо:

6 січня під час розгляду питання про результати виборів прихильників Дональда Трампа увірвалися до Капітолія. В результаті штурму загинули четверо протестувальників і поліцейський.

13 січня Нижня палата Конгресу США (Палата представників) оголосила імпічмент чинному президенту США Дональду Трампу, звинувативши його у підбурюванні своїх прихильників до штурму Капітолію.

Руді Джуліані хочуть позбавити формального статусу адвоката.

 

Леді Гага заспіває гімн на інавгурації Байдена, також там виступить Джей Ло – УП

На церемонії інавгурації переможця останніх президентських виборів у США Джозефа Байдена виступатимуть світові зірки шоубізнесу Леді Гага і Дженніфер Лопез.

Джерело: Reuters

Деталі: Як повідомили в команді 46-го президента США Байдена, церемонія відбудеться 20 січня у Вашингтоні.

Гага виконає національний гімн Америки, а Лопез просто заспіває щось зі свого репертуару.

У команді Байдена пояснили вибір цих двох співачок тим, що Леді Гага зробила вклад у захист прав ЛГБТ-спільноти та вирішення проблем охорони здоров’я, а Лопес відзначилась тим, що звертає увагу людей на підвищений вплив коронавірусу на латиноамериканців.

На інавгурації також виступлять з промовами темношкірий пожежник зі штату Джорджія, колишній переможець конкурсу Кращий молодий поет, католицький священик та пастор з рідного міста Байдена.

 

Генетичне дослідження: вчені розповіли про пошуки «ключа» для лікування українців

Вивчаючи зразки ДНК українців, вчені виявили понад 13 мільйонів генетичних мутацій. Ці мутації впливають на хід захворювань, і лікарі можуть персонально адаптовувати терапії до генетичного профілю конкретних пацієнтів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляють на офіційному сайті Ужгородського національного університету.

“Вивчаючи зразки ДНК українців, ми знайшли понад 13 мільйонів генетичних варіантів, майже 500 000 з яких раніше були не задокументовані. Ці генетичні варіанти, широко відомі як мутації, є результатом еволюційних і демографічних процесів, які формували генофонд українців протягом всієї історії. Зокрема, дослідження визначило медично значущі мутації, поширеність яких в геномі українців суттєво відрізняється порівняно з іншими європейськими популяціями. Наприклад, деякі з виявлених мутацій були пов’язані з такими станами, як рак грудей, аутизм і вроджений амавроз Лебера (LCA), рідкісне успадковане захворювання очей”, – повідомив керівник проєкту з дослідження геному українців від Ужгородського національного університету професор Тарас Олексик.

Він зазначив, що виходячи з результатів проєкту, на Україну припадає приблизно чверть генетичної варіації, задокументованої в Європі. Це частина світу, яку не можна ігнорувати в майбутніх генетичних і біомедичних дослідженнях, наголосив Олексик.

«Зважаючи на глибше розуміння того, як мутації впливають на хід захворювань, лікарі можуть персонально адаптовувати терапії до генетичного профілю конкретних пацієнтів. Ось чому важливо мати детальні описи геномів народів світу. Ці знання можуть позитивно вплинути на здоров’я людини і навіть врятувати життя», – наголосив він.

Разом із тим, провідна дослідниця проєкту та випускниця аспірантури УжНУ Христина Щубелка зазначила, що в рамках проєкту науковці справді знайшли багато випадків статистично достовірної різниці у частоті певних мутацій в українців порівняно з європейцями чи росіянами.

“До прикладу, певні частинки геному, які були доведено асоційовані з дефіцитом вітаміну D, в українців зустрічаються порівняно частіше. Проте, це ще не означає, що в українців буде більш поширена недостатність цього вітаміну. Цю можливість потрібно вивчити та довести. Наразі настає той етап, коли ми повинні проводити подальші дослідження на основі знахідок нашого першого проєкту і порівнювати фенотип (ознаки, які в людей проявляються) з генотипом (те, що закодовано в ДНК)”, – пояснила Щубелка.

Дослідження геномної різноманітності України продемонструвало, що науковці в майбутньому повинні приділяти більше уваги популяціям, які колись вважалася такими, що не мають генетичної актуальності.

Головне, на чому наголосили науковці Ужгородського нацуніверситету, публічно доступними даними їхнього дослідження можуть користуватися українські та світові вчені та продовжувати дослідження.

Як повідомляється, над статтею працювали 28 співавторів, у тому числі сім з Ужгородського університету. До збору біологічних зразків долучилися багато лікарів-ендокринологів з різних куточків України. Поряд із Тарасом Олексиком співавторами від УжНУ є Валтер Волфсбергер, Христина Щубелка, Ольга Олексик, Патриція Болдіжар, Ярослава Гасинець та Володимир Смоланка.

Зі статтею «Різноманітність геному в Україні» можна ознайомитися в журналі GigaScience.

 

МОЗ ще вивчає питання доцільності «паспортів вакцинації»

Україна ще вивчає питання доцільності запровадження «паспортів вакцинації» після щеплення від коронавірусу, оскільки це обмежить кількість охочих відвідати країну.

Як передає Укрінформ, про це сказав заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.

“Україна розглядає і це питання, оскільки з трьох вакцин, що зареєстровані в світі, підтвердження зменшення і запобігання поширенню інфекції в колективі має поки лише “Модерна”. Але вона не зареєстрована ВООЗ. Для нас це важливо, бо коли ми говоримо, що буде видаватися міжнародний сертифікат про вакцинацію, то він видається виключно згідно із міжнародними медико-санітарними правилами. А там прописано, що для отримання цього сертифіката має бути виключно вакцина, визнана ВООЗ, яка дотепер визнала лише для екстреного використання Pfizer. Якщо ми будемо вводити цей паспорт, то обмежимо кількість людей, які хочуть потрапити в Україну”, – заявив Ляшко.

За його словами, поки що мова може йти про міжнародне свідоцтво про вакцинацію або про наявність негативного ПЛР-тесту для перетину кордону.

“Оскільки кількість людей, що вакцинувалися, досить мала, ми розуміємо, що норма про паспорт вакцинації поки що працювати не буде”, – наголосив Ляшко.

Наразі, за словами Ляшка, розглядається можливість видачі міжнародного свідоцтва про вакцинацію проти COVID-19 сімейними лікарями, розробляється система внесення інформації про вакцинацію від COVID-19 в електронну медичну карту пацієнта в Електронній системі охорони здоров’я, яку модерує НСЗУ.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 14 січня в Україні лабораторно підтверджено 1 138 764 випадків COVID-19, з них за добу – 7 925.

 

Ляшко назвав фейком повідомлення про підпільну COVID-вакцинацію в Україні

Заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко вважає фейковою інформацію про підпільну вакцинацію від COVID-19 українським чиновникам та бізнесменам.

Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”, передає Укрінформ.

“Для мене це фейк, доки не буде фактів, підтверджених комісіями чи відповідними правоохоронними органами. Є доручення прем’єра, щоби наша ліцензійна комісія, котра видавала ліцензію на медичну практику, перевірила цей суб’єкт господарювання на правдивість цих даних. Я не можу це коментувати наразі, оскільки це публікація без достовірних джерел. Зараз ідуть перевірки, за результатами яких проведемо окремий брифінг”, – сказав Ляшко.

Він зазначив, що офіційно в Україну жоден імунобіологічний препарат проти COVID-19 не потрапляв. “Я не вірю, що хтось щось завіз. Якщо і завозили, то це вакцина Pfizer, а вона потребує температури транспортування -70 градусів”, – додав Ляшко.

Як повідомлялося, 6 січня деякі ЗМІ оприлюднили публікації про те, що в Україну нібито підпільно завезли вакцини Pfizer-BioNTech з Ізраїлю. Згідно з їхньою інформацією, цією вакциною нібито вже вакцинуються українські чиновники та бізнесмени, а вакцинація триває на базі однієї з приватних київських клінік.

Президент Володимир Зеленський 6 січня доручив Службі безпеки України та правоохоронцям перевірити інформацію про нібито ввезення в Україну контрабандою вакцини від COVID-19.

Своєю чергою Міністерство охорони здоров’я Ізраїлю заперечило, що передавало вакцину для щеплення від COVID-19 українським чиновникам та бізнесменам. Речник ізраїльського МОЗ нагадав, що умови транспортування та зберігання вакцини Pfizer є настільки специфічними, що провезти її контрабандою фактично не можливо.

 

Ердоган щепився китайською вакциною, яку закуповує Україна –  УП

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у четвер отримав першу дозу китайської вакцини CoronaVac.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Haberturk.

Ердогану зробили щеплення у міській лікарні Анкари. Другу дозу Ердоган отримає за 28 днів.

Агентство щодо ліків і медичного обладнання при Міністерстві охорони здоров’я Туреччини схвалило екстрене використання китайської вакцини CoronaVac від компанії Sinovac Biotech 13 січня. Того ж дня першим щеплення отримав  міністр охорони здоров’я Фахреттін Коджа.

У четвер 14 січня офіційно розпочато процес вакцинації серед медичних працівників.

За даними міністерства охорони здоров’я Туреччини, щеплення від коронавірусу від початку вакцинації вже отримали 252 438 осіб.

У зв’язку з епідемією коронавірусу в Туреччині померли  понад 23 000 людей.

30 грудня Україна уклала договір на поставку 1 млн 913 доз цієї вакцини проти COVID-19.

Водночас, 13 січня міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявив, що згідно з укладеним договором про закупівлю цієї вакцини, її ефективність повинна бути не менше 70%. В іншому випадку Україні повинні повернути кошти.

За даними висновки спеціалістів бразильського Інституту Бутантата, загальний рівень ефективності вакцини Sinovac Biotech нижче 60%, але вище 50%.

 

Стало відомо, закупівлю якої вакцини від COVID-19 провалило МОЗ

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

Міністерство охорони здоров’я зірвало закупівлю вакцини NVX-CoV2373 американської розробки, яку виготовляє індійська компанія Serum.

Ціна цієї вакцини – 3 долари за дозу (≈ 84 гривні).

Натомість китайська вакцина Sinovac, яку має отримати Україна, коштуватиме приблизно 18 доларів (≈ 504) гривні за дозу.

Про невдалі перемовини з Serum народній депутатці від партії “Голос” Олександрі Устіновій повідомили у держідприємстві “Медичні закупівлі” у відповідь на депутатський запит.

“Держпідприємство було готове укласти угоду з найбільшим світовим виробником вакцин, індійським інститутом Serum, який забезпечив вакцинами понад 160 держав”, – пише народна депутатка.

Проте МОЗ зволікало з документами, хоча перемовини між цим виробником та Україною дійшли фінальної стадії.

“МОЗ отримало всі необхідні документи для погодження даної закупівлі.

Відтоді жодного повідомлення чи зворотнього зв`язку від міністерства ані компанія-виробник, ані державна закупівельна агенція “Медзакупівлі України” не отримали”, – заявив керівник держпідприємства ДП “Медичні закупівлі” Арсен Жумаділов.

4 січня компанія у письмовому вигляді повідомила, що може відмовитись від замовлення України в разі подальшого зволікання.

Що наразі відомо про цю вакцину?

У листі вказана назва вакцини NVX-CoV2373. Її розробила компанія Novavax з США.

Але виробляє вакцину компанія Serum Institute of India Private Limited (SIIPL).

Це ацелюлярна (безклітинна) вакцина.

Такі вакцини не містять живих компонентів вірусу, а зроблені з частин вірусу, які викликають імунну відповідь.

Ранні клінічні випробування показують, що завдяки вакцині вироблявся високий рівень антитіл проти COVID-19.

У вересні вакцина увійшла в третю фазу клінічних досліджень у Великій Британії, а в кінці грудня – в США.

Проте жодних результатів ефективності цієї вакцини на третьому етапі досліджень ще немає.

Висновки із досліджень у Великій Британії планують отримати на початку 2021 року.

Якщо результати будуть успішними, Novavax розраховує доставити 100 мільйонів доз для використання в США ще в цьому році.

Як працює вакцина NVX-CoV2373

Подібний метод вже використовують для виготовлення вакцин від хвороб, зокрема від грипу та вірусу папіломи людини.

Вірус SARS-CoV-2 має шипоподібні білки, які він використовує для проникнення в клітини людини.

Вакцина NVX-CoV2373 працює, навчаючи імунну систему виробляти антитіла до цього білка.

Щоб створити цю вакцину, дослідники модифікували гени цього білка.

Вони вставили ген в інший вірус із сімейства бакуловірусів, і дозволили йому інфікувати клітини молі.

Заражені клітини виробляли ці шипоподібні білки вірусу.

Дослідники зібрали їх з клітин молі і склали їх в наночастинки (частинка речовини довільної форми з розмірами від 1 до 100 нм).

Ці наночастинки імітують молекулярну структуру коронавірусу, але вони не можуть розмножуватися і спричиняти COVID-19.

В кожній ін’єкції вакцини є багато наночастинок із шипоподібних білків вірусу, а також сполука, яку отримали з мильного дерева. Вона притягує імунні клітини до місця ін’єкції і змушує їх сильніше реагувати на наночастинки.

Якщо вакциновані люди пізніше піддаються впливу SARS-CoV-2, антитіла закріпляються на шипоподібних білках вірусу. Тоді коронавірус не може проникнути в клітини, і інфекція блокується.

Вакцина Novavax також може запускати інший вид захисту, знищуючи інфіковані клітини.

Коли коронавірус вторгається в організм, на поверхні інфікованих клітин з’являються фрагменти шипоподібного білка вірусу.

Тоді активуються імунні клітини Т-кілери.

Вони можуть розпізнавати клітини, інфіковані коронавірусом, і знищувати їх до того, як вони встигнуть розмножити вірус.

Вакцину Novavax легше поширювати і зберігати, ніж вакцини від Pfizer-BioNTech і Moderna.

NVX-CoV2373 може залишатися стабільною до трьох місяців в холодильнику.

Але вчені ще не знають, як довго вона може забезпечувати захист.

Якщо ця вакцина працюватиме так само, як вакцини такого типу від інших хвороб, вона може створити групу В-клітин і Т-клітинами пам’яті.

Ці клітини будуть зберігати інформацію про коронавіруси протягом багатьох років або навіть десятиліть, що дозволяє швидко відповідати на нову інфекцію.

Нагадаємо, що група фармацевтичних компаній “Лекхім” уклала угоду щодо постачання у І півріччі 2021 року 5 млн доз вакцини проти COVID-19 з китайським виробником Sinovac Biotech.

Крім того, “Лекхім” планує розпочати виробництво вакцини китайської компанії Sinovac Biotech від COVID-19.

Компанії уклали угоду терміном на 5 років та планують організувати в Україні виробництво основного переліку вакцин.

 

Ляшко: МОЗ не вимагатиме продовжувати локдаун після 25 січня – УП

Міністерство охорони здоров’я не наполягатиме на продовженні суворого карантину після 25 січня.

Джерело: заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар Віктор Ляшко в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “МОЗ поки що не наполягатиме на продовженні суворого карантину після 25 січня”.

Деталі: За словами Ляшка, МОЗ розраховує вийти з карантину з 25 січня і надалі перейти на адаптивний карантин, який застосовуватимуть там, де будуть локальні спалахи СOVID-19.

Водночас він наголосив, що “є певні змінні, які не можна передбачити” і врахувати у прогнозах.

 

В Україні за добу – 7 925 випадків COVID-19

14.01.2021, 08:10

В Україні за минулу добу, 13 січня, виявили 7 925 нових випадків COVID-19, померли 162 людини.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

“7 925 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 14 січня 2021 року. Зокрема, захворіли 233 дитини та 345 медпрацівників”, – зазначив він.

За інформацією міністра, за минулу добу госпіталізовано – 2 229 осіб; летальних випадків – 162; одужало – 10 192 особи;

здійснено тестувань за добу – 54 265 (зокрема методом ПЛР – 33 349, методом ІФА – 20 916).

За весь час пандемії в Україні захворіло – 1 138 764 особи; одужало – 837 063 особи; летальних випадків – 20 376; проведено ПЛР-тестувань – 5 874 851.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (794), Донецькій (588), Запорізькій (554), Львівській (482) та Миколаївській (460) областях.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні в Україні було зафіксовано 6 409 нових випадків COVID-19.

 

Експерти рекомендують: якщо на вашому смартфоні є ці програми – видаліть їх негайно

УНН. Нове шкідливе ПО для Android було розроблено для крадіжки особистих даних користувача. Про це пише видання Forbes, повідомляє УНН.

Експерти з кібербезпеки заявляють, що цілий ряд ПО може містити в собі новий вид шкідливого трояна Rogue.

У список ПО, названих небезпечними потрапили: Shortcut name, AppleProtect, Axgle, Buzz, Google Play Service, Idea Security, SecurIt, Service, wallpaper girls, Wifi Pasword Cracker.

Повідомляється, що за допомогою прихованого в цих ПО трояна Rogue зловмисники отримують контроль над смартфоном і крадуть особисті дані, включаючи фото, листування, а також можуть дзвонити і писати смс з “заражених” телефонів, видаляти і встановлювати додатки, отримувати доступ до камери і мікрофона пристрою.

Експерти радять при виявленні одного з небезпечних додатків видалити його і встановити на смартфон антивірус. Відзначається, що Rogue маскується і складно відстежити які саме дані були передані зловмисникам.

Експерти повідомляють, що шкідливе ПО, ймовірно, було створено після об’єднання двох розробників такого роду програм, що активно працюють в даркнеты під ніками Triangulum та HeXaGoN Dev. Раніше обидва були помічені в розробці і продажі зловмисникам різних видів шкідливого ПО для віддаленого доступу.

 

Українців закордону запрошують на навчання у вишах України в 2021 році за кошти держбюджету

Міністерство освіти і науки України оголосило про прийом документів закордонних українців для навчання в закладах вищої освіти України, що належать до сфери управління міністерства, за кошти державного бюджету в 2021 році.

Про це повідомляється на сайті МОН, передає Укрінформ.

Як зазначається, бюджетні місця на навчання надаються:

– закордонним українцям, які проживають за межами України і статус яких підтверджено відповідним посвідченням;

– за ступенями бакалавр, магістр, якщо певний ступінь вищої освіти в Україні закордонний українець здобуває вперше;

– на акредитовані освітні програми (денна форма навчання).

«Кандидати мають володіти українською мовою, навичками та знаннями відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня, що дає право на продовження навчання за освітньою програмою відповідного ступеня вищої освіти, та посвідченням закордонного українця», – йдеться у повідомленні МОН.

Срок подачі документів – до 1 березня 2021 року.

Докладніше про умови та перелік документів – за посиланням.

За детальнішою інформацією можна звертатися за тел. +38(044) 481-32-79 (Світлана Погукаєва, головний спеціаліст Головного управління міжнародного співробітництва МОН).

 

Цьогоріч у «Велике будівництво» включать близько 300 об’єктів – Чернишов

В рамках програми “Велике будівництво” у 2021 році планується спорудження близько 300 об’єктів.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов у Фейсбуці.

“У «Велике будівництво – 2021» увійдуть близько 300 об’єктів. З них до 70% – це об’єкти соціальної інфраструктури: школи, дитячі садочки, спортивні об’єкти та ЦНАПи. І від 30% – об’єкти економічного розвитку: індустріальні парки, економічні агломерації, туристична інфраструктура, а також музеї науки”, – написав Чернишов.

Він додав, що кожен об’єкт без винятку буде відповідати сучасним вимогам доступності та принципам інклюзії. За словами міністра, остаточний перелік об’єктів, що увійдуть в програму на цей рік, буде затверджено спільно з регіонами до кінця січня.

“У цьому році, базуючись на торішньому досвіді, ми будемо вимірювати ефективність виконання програми у кожній області не тільки за кількістю нових місць у школах чи садочках. Тепер ми будемо оцінювати кількість реально створених робочих місць, а не потенційних, і показник суми майбутніх інвестицій, залучених у конкретну область завдяки проєктам «Великого будівництва – 2021”, – зазначив очільник Мінрегіону.

Як повідомляв Укрінформ, національний проєкт «Велике будівництво» був ініційований Президентом Володимиром Зеленським і стартував у березні 2020 року. Мета проєкту – побудувати необхідні об’єкти інфраструктури по всій Україні. У 2020 році в рамках програми в країні було збудовано 114 шкіл, 100 дитсадків та 101 спортивний об’єкт та оновлено 3900 км доріг державного значення.

 

Бізнесмен українського походження став мільярдером у США

Американський бізнесмен українського походження, співзановник PayPal Макс Левчин став мільярдером після того, як його компанія Affirm вийшла на біржу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Forbes.

Завдяки стартапу Affirm, який був заснований у 2012 році, можна купувати товари (одяг, взуття та інше ) у роздрібних продавців в розстрочку.

Компанія вийшла на біржу 13 січня. В ході розміщення акції Affirm подорожчали із 12 до 23,6 мільярдів доларів США, або на 98%.

Більш того, за останні чотири місяці капіталізація компанії зросла на 18 мільярдів доларів.

Відтак, як зазначається, вартість 11% акцій компанії, які належать Левчину, нині коштують 2,7 мільярдів доларів, що робить його новим фінтех-мільярдером.

Як повідомлялося, Макс Левчин американський підприємець українського походження, співзасновник та головний інженер PayPal, віцепрезидент з розробки в компанії Google.

Він народився в Києві у 1974 році. Батько – Левчин Рафаель Залманович, поет і художник; мати – Ельвіна Зельцман, фізик, програміст, мультимедійна художниця. Батьки разом займалися видавничою діяльністю, перекладами художньої літератури, мультимедійними перформансами.

Макс теж малював з дитинства. Разом з батьком входив до складу Київського клубу любителів фантастики «Зоряний шлях», у співавторстві з батьком написав фантастичну прозу в книзі “Остаточний текст та інші ідилії”.

Ім’я Максиміліан дано на честь українського художника і поета Максиміліана Волошина-Кірієнка.

У 1991-му, коли юнакові виповнилося 16 років, його сім’я отримала політичний притулок у США.

 

МВФ не називає терміни наступного траншу для України

Міжнародний валютний фонд продовжує дискусії з українською владою в межах віртуального перегляду програми Stand-By, однак уникає називати терміни, коли Україна може отримати другий транш за поточною домовленістю.

З відповідною заявою виступив у четвер директор пресофісу МВФ Джеррі Райс, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Віртуальна місія МВФ розпочала свою роботу з українською владою в грудні. Ми мали коротку перерву упродовж святкового періоду, і ми продовжили ці дискусії, ці віртуальні зустрічі з українською владою цього тижня, 11 січня», – зауважив Райс у відповідь на запитання, як довго триватиме нинішній перегляд програми МВФ по Україні.

Він додав, що, за програмою передбачено чотири перегляди.

«Отже, перший перегляд за (поточною – ред.) домовленістю Stand-By триває», – зазначив представник Фонду.

Він нагадав, що нинішня програма для України передбачає фінансування на загальну суму 5 млрд дол. Як підкреслив Райс, вона має на меті «підтримати відповідь влади на виклики COVID-19, а також допомогти зберегти важливі економічні досягнення та просунути критично важливі реформи, які потрібні, щоби поставити Україну на шлях відновлення й економічного зростання».

Як повідомлялося, Виконавча рада МВФ 9 червня минулого року затвердила нову програму фінансування Stand-By на 18 місяців. Перший транш був виділений одразу в розмірі 2,1 млрд дол. Решту Україна має отримати чотирма наступними траншами, якщо виконає умови домовленості.

У листопаді директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва і Президент України Володимир Зеленський обговорили по телефону поточний рівень взаємодії та порядок виконання програми МВФ. У грудні місія Фонду розпочала віртуальний перегляд програми.

 

У Мінфіні допускають перегляд бюджету-2021 у разі відсутності співпраці з МВФ –  УП

Міністр фінансів Сергій Марченко допускає перегляд держбюджету-2021 за умови відсутності співпраці з МВФ, при цьому збереження такої співпраці залишається ключовим сценарієм для Мінфіну.

Про це він сказав в ефірі Радіо НВ, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Коли ми готували проєкт держбюджету, у нас передбачалося співробітництво з МВФ. Без такої співпраці стане питання перегляду бюджету”, – підкреслив він.

“Я не виключаю різних сценаріїв. Ми будемо пропонувати, звісно, ключовий сценарій – співпраця з МВФ. Але ми готові до будь-яких ситуацій”, – додав міністр.

Марченко додав, що у 2021 році сума погашення держборгу складе 468 млрд грн, близько 370 млрд грн з яких – внутрішні боргові зобов’язання, сума обслуговування складе близько 159 млрд грн.

“На сьогодні у нас досить на ЄКР, щоб розплатитися з боргами. Але нам для цього потрібна співпраця з МВФ”, – пояснив він.

Нагадаємо:

У Міжнародному валютному фонді занепокоєні можливим державним регулюванням цін на газ в Україні, адже це може призвести до порушення взятих в рамках Меморандуму зобов’язань.

Місія Міжнародного валютного фонду щодо першого перегляду програми Stand-by відновила свою роботу в Україні.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що ще 2 транші по 700 млн доларів від МВФ перенесені на 2021 рік.

Прем’єр Денис Шмигаль заявив, що наступний транш МВФ “буде однозначно у наступному році”, за прогнозами, у лютому-березні 2021 року.

Міжнародний валютний фонд оприлюднив графік погашення боргів Україною до 2036 року, цьогоріч необхідно сплатити 1,67 мільярда доларів.

 

Індекс БігМака від The Economist: гривня недооцінена на 61% – УП

За даними щорічного індексу БігМака від видання The Economist українська гривня на 61% недооцінена проти долара.

Про це йдеться у даних The Economist.

Ціна БігМаку в Україні становить 62 гривні, у США – 5,66 долара. Курс “БігМаку”, таким чином, становить 10,95. Якщо фактичний обмінний курс вважати за 28,14 гривні, різниця передбачатиме, що українська гривня недооцінена на 61,1%.

Минулого року цей показник становив 58%.

Цьогоріч для оцінки гривні вперше зробили можливість коригування на ВВП країн, що порівнюються (у даному випадку США та України). У такому разі гривня вважається недооціненою на 29%.

Без коригування три валюти виявилися переоціненими: швейцарський франк, шведська крона та норвезька крона.

Найбільш недооціненими валютами зазначаються ліванський фунт, російський рубль та турецька ліра.

Журнал The Economist публікує Індекс бігмака щорічно з 1986 року. Індекс заснований на теорії паритету купівельної спроможності. В основі дослідження лежить вартість бургера Біг Мак в McDonalds в різних країнах світу з вартістю цього ж бургера в США. У виданні стверджують, що Індекс бігмака показує віддалену перспективу зміни вартості валют в середньому в наступні десять років.

Нагадаємо:

Офіційний курс гривні до долара за 2020 календарний рік знизився на 19,3% з 23,69 гривні 1 січня 2020 року до 28,27 гривні 31 грудня 2020 року.

 

Уряд провів зустріч з МВФ щодо цін на газ – Шмигаль

УП

Уряд провів зустріч з Міжнародним валютним фондом, прем’єр заявив про необхідність пошуку компромісу щодо тарифів на газ.

Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив у своєму Telegram.

“Позиція нашого Уряду: ринок газу в Україні має працювати. На жаль, деякі гравці ринку продовжують зловживати становищем, від чого страждають українці”, – зазначає він.

Тому, за словами Шмигаля, необхідно “знайти компроміс, що вже сьогодні захистить людей і допоможе ринку газу розвиватися у майбутньому”.

Нагадаємо:

Міністр фінансів Сергій Марченкорозповів, що у Міжнародному валютному фонді занепокоєні можливим державним регулюванням цін на газ в Україні, адже це може призвести до порушення взятих в рамках Меморандуму зобов’язань.

Кабмін запровадить державне регулювання ціни на газ на період карантинних обмежень або до кінця опалювального сезону, пропонована ціна – на рівні 6,99 грн за куб.м. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, це означає зниження в платіжках людей на понад 30%.

Із 1 січня в Україні зросли тарифи на тепло та електроенергію. Також у 2021 році українці платитимуть більше не тільки за газ як товар, але і за його постачання.

10 січня у низці регіонів України пройшли акції протесту проти підвищення комунальних тарифів, вони продовжилися й 11 січня. Протестують, зокрема, у Харківській, Полтавській, Миколаївській і Чернівецькій областях.

 

У МВФ занепокоєні можливим “ручним керуванням” цін на газ – Марченко

У Міжнародному валютному фонді занепокоєні можливим державним регулюванням цін на газ в Україні, адже це може призвести до порушення взятих в рамках Меморандуму зобов’язань.

Про це міністр фінансів Сергій Марченко розповів в інтерв’ю Радіо НВ.

Він зазначив, що Україна в меморандумі з МВФ взяла на себе чіткі зобов’язання щодо ринкового тарифоутворення на ринку природного газу.

“Про те, що таке рішення є можливим, наші партнери знають. В них є відповідна реакція. Вони занепокоєні, що ми в якійсь частині переглядаємо раніше взяті зобов’язання. Зараз питання полягає в тому, що це може бути частиною механізму або тимчасовим рішенням. Цим займається активно в.о. міністра енергетики. Вчора в нього, до речі, був дзвінок з МВФ. Я думаю, що сьогодні також будуть проведені відповідні консультації. Тобто це перманентний процес. Він відбувається постійно. Категорично сказати, що ми вже зробили щось дуже погане поки що немає [підстав]”, – заявив міністр.

За його словами, уряд намагається пояснити представникам МВФ, що неприйняття рішення про зниження цін може мати досить негативні наслідки для економіки країни в цілому. “Тобто тут питання, наскільки ми аргументовано цю позицію будемо доводити”, – сказав Марченко.

Уряд пояснює представникам Фонду, що “ми зараз в пожарному порядку вирішуємо проблему, яка виникла”, – додав міністр.

Він підкреслив, що остаточного рішення щодо зниження цін наразі немає, проте це може бути зроблено найближчим часом. Також, постійно проводяться консультації, зокрема і з МВФ. Питання тарифів на газ обговорюється з початку тижня.

Нагадаємо:

Кабмін запровадить державне регулювання ціни на газ на період карантинних обмежень або до кінця опалювального сезону, пропонована ціна – на рівні 6,99 грн за куб.м. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, це означає зниження в платіжках людей на понад 30%.

Із 1 січня в Україні зросли тарифи на тепло та електроенергію. Також у 2021 році українці платитимуть більше не тільки за газ як товар, але і за його постачання.

10 січня у низці регіонів України пройшли акції протесту проти підвищення комунальних тарифів, вони продовжилися й 11 січня. Протестують, зокрема, у Харківській, Полтавській, Миколаївській і Чернівецькій областях.

 

Тимчасове регулювання тарифів не повинно викликати нерозуміння МВФ – радник Зеленського

Необхідність державного регулювання цін на газ для населення в Україні обумовлена зростанням вартості газу на світовому ринку і неспроможністю людей в умовах COVID-19 платити за тарифами.

Такий захід тимчасовий і українське керівництво залишається прихильником ринкових відносин, розповів радник Президента Олег Устенко в коментарі Укрінформу.

«Різке збільшення попиту на газ, яке відбулося протягом останніх кількох тижнів, зметнуло ціни на газ на всіх світових ринках. Цей ціновий шок українські газорозподільні компанії цілком і повністю перенесли на кінцевого споживача. Абсолютно очевидно, що населення країни, яка знаходиться практично в стані військових дій з COVID-19, не в змозі платити ці тарифи. Ось чому втручання держави є необхідним», – сказав він.

За його словами, саме тому президент Володимир Зеленський сформував робочу групу з подолання цієї кризи.

Радник глави держави нагадав, що приблизно буде встановлено «цінову стелю» для тарифу на рівні, що не перевищує 7 тис. грн.

«Як і будь-яке цінове регулювання – це регулювання буде тимчасовим і навряд чи вийде за тимчасову рамку поточного опалювального сезону. Подібний тимчасовий захід не повинен викликати нерозуміння з боку МВФ», – підкреслив Устенко.

У той же час він заявив, що паралельно має бути вирішено і цілу низку інших завдань, серед яких – забезпечення відкритої і прозорої конкуренції на ринку газу, а також недопущення монопольних змов з боку постачальників газу.

При цьому радник Президента запевнив, що українське керівництво продовжує бути прихильником ринку і ринкових відносин, в тому числі і в питаннях, пов’язаних з газом.

Як повідомлялося, з 1 січня в Україні помітно зросли ціни на газ. Ціни постачальників коливаються в діапазоні 6,99-10,8 грн за кубометр. Через це в ряді міст пройшли акції протесту.

У середу, 13 січня, відбулося засідання за участю Президента Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, представників НКРЕКП, голови НАК Нафтогаз Андрія Коболєва. Під час зустрічі було вирішено знизити ціну на газ більш ніж на 30% – до 6,99 грн за кубометр. Державне регулювання цін на газ запровадять на час карантину або до кінця опалювального сезону.

Міністр фінансів Сергій Марченко в четвер повідомив, що Міжнародний валютний фонд стурбований наміром українського уряду найближчим часом прийняти рішення про зниження цін на газ для побутових споживачів.

Шокуючі платіжки: нові тарифи затвердять 19 січня

УНН. Постанова Кабінету міністрів України по тарифах буде прийнята 15 або 18 січня, а нові тарифи буде затверджено 19 січня. Про це повідомила народний депутат Юлія Гришина у своєму Telegram-каналі, передає УНН.

Гришина повідомила, що сьогодні відбулась онлайн зустріч фракції з Прем’єр-міністром, т.в.о міністра енергетики Вітренком, Головою Антимонопольного Піщанською, головою НКРЕКП Тарасюком щодо тарифів.

“Отже, газ – максимальна ціна по Україні – 6,99. Тариф на розподіл – максимум 1,79 грн. Ціна буде майже однаковою по країні, без значних відмінностей, як зараз”, – написала Гришина.

За словами нардепа, загальна сума платіжок з 1 лютого зменшиться на 500-800 грн.

“Постанова КМУ по тарифах буде прийнята 15 або 18 січня! Рішення НКРЕКП – проект вже на сайті. Нові тарифи буде затверджено 19 січня”, – резюмувала Гришина.

Як раніше повідомляв УНН, Міжнародний валютний фонд занепокоєний наміром українського уряду найближчим часом прийняти рішення про зниження цін на газ для побутових споживачів.

Нагадаємо, у “Нафтогазі” готові відпускати українцям газ за “акційною ціною” від уряду.

Для статистики варто відзначити, що ціна на газ для населення у листопаді-грудні 2020 року була на рівні 6,33 грн за метр кубічний. З 1 січня, ціна на газ для населення підвищилася, що, звичайно, обурило громадян, які масово почали влаштовувати акції протесту.

Варто зазначити, що ще у грудні 2019 року Президент України Володимир Зеленський анонсував зниження тарифів на майже 50%.

На тлі протестів влада взялася “терміново” вирішувати “тарифну” проблему. Спочатку, в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко (колишній керівник “Нафтогазу”, який збільшив вартість газу для населення з 1,4 грн до 6,9 грн за куб.м.) представив “попередній план із суттєвого зниження тарифів на газ та встановлення ціни, яка була б справедливою з точки зору споживача”.

Вже під час зустрічі 12 січня народних депутатів від фракції “Слуга народу” із прем’єром Денисом Шмигалем, в.о. міністра енергетики Юрієм Вітренком та головою НАК “Нафтогаз” Андрієм Коболєвим було представлено два плани виходу з “тарифної кризи”. Перший — “Нафтогаз” стає єдиним постачальником газу для населення, другий — встановлення максимальної маржинальності.

А 13 січня, на засіданні Кабінету міністрів прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що через пандемію та карантинні обмеження ціна на газ для населення “зменшиться на 30%” і становитиме 6,99 грн за метр кубічний.

Правда, ціна на газ від ГК “Нафтогаз України” становить 7,22 грн/куб. Тобто, анонсоване “30-відсоткове” зниження від Шмигаля лише на майже 3,2% або 23 копійки відрізняється від “нафтогазівської” пропозиції.

Втім, вже згодом пройшла анонсована нарада у голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова разом із представниками фракцій, прем‘єр-міністром України Денисом Шмигалем, в.о. міністра енергетики Юрієм Вітренком та головою НАК “Нафтогаз” Андрієм Коболєвим на якому глава уряду підтвердив зниження ціни на газ для населення до рівня 6,99 грн за метр кубічний, але лише в “лютому-березні”. Відтак, “тарифна казка” від влади для українців закінчиться з настанням весни.

 

Марченко пояснив часту зміну керівників Митниці –  УП

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що дуже складно знайти менеджерів, які відповідають вимогам, висунутим до керівництва Митниці.

Про це він сказав в інтерв’ю на Радіо НВ.

За словами міністра, від новопризначеного керівника митниці вимагається виконання двох досить контроверсійних завдань: наповнення бюджету і трансформація відомства.

“Ніхто не буде толерувати корупцію на митниці, контрабанду і все інше. І чекати поки там пояснення, що “от ми ж реформами займаємося”. Ні, ніхто таких шансів не дає, особливо зараз”, – сказав Марченко.

“Якщо ми говоримо про чинних митників – до них є багато запитань. До їх попередньої роботи, з ким вони працювали… Шлейф за кожним стоїть досить таки специфічний”, – додав він.

Марченко також зазначив, що без “порядку” та чіткого виконання завдань система “сама себе починає садити в теплу ванну”.

“Всім все добре, єдине що страждає – державний бюджет”, – сказав міністр.

Марченко додав, що 2020 року план для митниці знизили через змінення макропоказників.

“Бюджет початковий базувався на одних макропоказниках, але в зв’язку з пандемією ці показники були переглянуті в сторону зменшення”, – пояснив він.

Нагадаємо:

18 листопада Кабмін призначив гендиректора аеропорту “Бориспіль” Павла Рябікіна головою Державної митної служби.

У жовтні Кабмін погодив пропозицію Мінфіну про визнання гендиректора аеропорту “Бориспіль” Павла Рябікіна переможцем конкурсу на вакантну посаду голови Держмитслужби.

Кабінет міністрів на позачерговому засіданні звільнив Андрія Павловського з посади в.о. голови Державної митної служби.

Водночас, тимчасове виконання обов’язків голови ДМС покладено на заступника голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Євгенія Єнтіса.

23 жовтня голова Мінфіну Сергій Марченко заявив, що нового повноцінного керівника Держмитслужби оголосять у найближчі дні за підсумками конкурсу.

 

Справа “Роттердам+”: Апеляційний суд підтвердив правомірність дій НАБУ – УП

12 січня Шостий апеляційний адмінсуд м. Києва скасував рішення Окружного адмінсуду (ОАСК) щодо протиправності дій детектива НАБУ в оцінці збитків від формули “Роттердам+” у 18 мільярдів гривень.

Про це повідомляє пресслужба Національного антикорупційного бюро.

“НАБУ переконане, що ОАСК не може надавати оцінку доказам в кримінальному судочинстві, адже це поза його компетенцією. Апеляційний суд також дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і закрив провадження”, – зазначають у Бюро.

Зазначається, що “сторона захисту, в свою чергу, намагалася оскаржити дії детектива-аналітика НАБУ щодо розрахунку негативних наслідків від застосування формули, проте апеляційний суд не підтримав її позицію та визнав правомірними дії детективів”.

Аналітики НАБУ оцінили збитки від першого періоду дії формули “Роттердам+” у 2016-2017 роках у 18 млрд грн.

Нагадаємо:

Антимонопольний комітет закрив справу за ознаками порушення НКРЕКП законодавства про захист економічної конкуренції щодо розрахунку у 2016-2017 роках ринкової ціни електроенергії (справа “Роттердам+” – ред.) через недоведеність порушення.

У справі про штучне завищення ціни на вугілля і електроенергію за формулою “Роттердам+” з’явилися результати нової експертизи, яка встановила наявність збитків від формули у розмірі 40 млрд грн.

У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою “вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну”.

Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне “Центренерго”, стали продавати електроенергію дорожче.

Формула втратила чинність з 1 липня 2019 року у зв’язку з переходом України на новий ринок електроенергії.

8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі “Роттердам+” повідомили про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському.

 

Ексголова делегації в ПАРЄ Ясько заявляє про “попередження” від колег  – УП

Колишня очільниця делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи, народна депутатка від “Слуги народу” Єлизавета Ясько отримувала “попередження” через свої голосування від колег по фракції, керівництва Офісу президента та Верховної Ради.

Джерело: Єлизавета Ясько у коментарі “Радіо Свобода” і реакція на її слова заступниці голови фракції “Слуга народу” Євгенії Кравчук

Деталі: Ясько заявила про співпрацю “Слуги народу” із фракцією “Опозиційна платформа – За життя” під час голосувань і про вплив проросійських поглядів на роботу делегації в ПАРЄ.

Депутатка заявила, що тиск на неї почався після того, як вона не голосувала за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки, а також за представників Верховної Ради у конкурсній комісії з обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Пряма мова Ясько: “По САП там же ж були кандидати, яких конкретно пропихували “ОПЗЖ” з моїми колегами зі “Слуг народу”, вони всі були зацікавлені самі, щоб захищати цю корупцію, а не, навпаки, боротися за те, щоб не було корупції.

Ось після всього цього в мене були такі різні попередження, дружні поради від різних сторін. Це й колеги по фракції, і конкретно керівництво Офісу президента, високопосадове, назвемо це так, керівництво, там є різні люди. І також керівництво Верховної Ради”.

Пряма мова: “Якщо подивитися, які конкретні, наприклад, голосування: як за журі по САП, як, наприклад, постанова по Криму, по Другій світовій війні, всі ідеологічні питання – там дуже сильно прослідковується, які фракції не йшли, які фракції були враховані, і, як правило, виходить у результаті, після співпраці з представниками “ОПЗЖ”, дуже нейтральна, “ніяка” постанова, яка насправді йде разом із російським наративом. Це, якщо один приклад наводити.

Якщо говорити про конкретно діяльність нашу в міжнародних майданчиках, то там, на жаль, у нас комітет, ми, якщо нам треба говорити про Росію-агресора, це дуже часто відбувається через тиск, різні політичні союзи, ну викреслюємо просто питання, пов’язані з Росією, тому що це комусь невигідно.

У фракції досить багато людей, яких зараз або перекупили, або вони віддали свої цінності за якісь там швидкі “дивіденди”.

Тут можна говорити у тому числі про деяких членів делегації ПАРЄ, які зараз раптом почали казати, що ми не можемо виходити з порядком денним антиросійським, треба шукати компроміси, треба розуміти, як спілкуватися з агресором. Такого раніше не було”.

Інші подробиці: Єлизавета Ясько вважає, що нова голова делегації ПАРЄ Марія Мезенцева “стала інструментом чиїхось брудних ігор театральних”.

У свою чергу, заступниця голови фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук, розповіла, що призначення Мезенцевої було ініціативою винятково “Слуги народу”.: 8 “слуг народу” підтримали Мезенцеву і 3 – Ясько.

Кравчук не захотіла коментувати заяви Ясько: “Я переживаю за обличчя нашої делегації загалом, за те, щоб у нас була нормальна робота. Тому я не буду до такого конфлікту опускатися, бо це не робить обличчя нашій делегації загалом. Коли немає вже можливості підігрівати конфлікт на рівні делегації, то, очевидно, шукають якісь політичні заяви. Я не бачу сенсу коментувати їх по суті, бо це є неправда, те, що говорить пані Ліза”.

Цьому передувало: 11 січня новою головою української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи стала народна депутатка зі “Слуги народу” Марія Мезенцева. Її колега по фракції Єлизавета Ясько обіймала цю посаду з 20 вересня 2019 року.

Євгенія Кравчук пояснила це зміною стратегії для подолання нових викликів: “Нам потрібно буде не лише акцентувати на тому, хто ворог, але і дбати про те, що хоче друг”.

 

Дугарь уже рік отримує зарплату у 1045 гривень – адвокат

Обвинувачена у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета медсестра парашутно-десантного батальйону Яна Дугарь вже рік отримує зарплату у 1045 гривень.

Про це під час презентації громадської правозахисної ініціативи «Правотворець» сказав адвокат Дугарь Віталій Коломієць, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Яна Дугарь цього не каже, але в неї вже рік зарплата – 1045 гривень. І тільки просто їздити у Київ (на судові засідання – ред.) – це великі витрати…», – уточнив Коломієць.

Як повідомлялося, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля. 12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи.

Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

 

Голова Антикорсуду була на вечірці Ківалова з Вовком і Тупицьким – ЗМІ

УП

Голова Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич приїжджала до Київського інституту інтелектуальної власності та права НУ “Одеська юридична академія” того вечора, коли там розважалися одіозні судді, зокрема голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк, справу якого розглядає ВАКС.

Джерело: “Слідство.Інфо” в матеріалі “Таємниці Слідства”

Деталі: За даними кількох джерел редакції у правоохоронних органах, 23 грудня голова ВАКС Олена Танасевич приїхала на передноворічну вечірку, організовану президентом НУ “Одеська юридична академія”, колишнім депутатом-“регіоналом” Сергієм Ківаловом у київському представництві вишу.

Як повідомляють джерела, Танасевич була в одній компанії з підозрюваним Павлом Вовком та іншими впливовими суддями. При цьому саме Антикорупційний суд розглядає справу підозрюваного судді Вовка.

Окрім Вовка, за інформацією журналістів-розслідувачів, на святкуванні був ще один топ-підозрюваний  у мантії – голова Конституційного суду України Олександр Тупицький.

На цю ж вечірку завітали детективи Національного антикорупційного бюро, які спробували вручити Вовку повістку на судове засідання. Суддя терміново покинув будівлю – навіть без верхнього одягу і ігноруючи детективів.

Журналісти зв’язалися із головою ВАКС Оленою Танасевич, але та порадила звернутися до пресслужби і кинула слухавку.

На запит Антикорупційний суд повідомив, що ввечері 23-го грудня Танасевич відвідала Київський інститут інтелектуальної власності та права НУ “Одеська юридична академія”. Однак у ВАКС заявили, що вона приїхала до навчального закладу на 18-ту годину “для обговорення організації онлайн-лекцій для студентів”.

Директор інституту Василь Фелик сказав журналістам “Слідства.Інфо”, що не знає про проведення суддівської вечірки на території інституту. Також він плутався у деталях, коли саме приїхала голова ВАКС до навчального закладу. Директор не зміг надати фото чи відео з зустрічі Олени Танасевич із викладачами, студентами та керівництвом інституту.

На запитання, що увечері 23-го грудня на території навчального закладу робив підозрюваний суддя Павло Вовк, директор Фелик сказав, що “будь-хто може ходити територією інституту, вона відкрита для відвідувачів”.

Цікаво, що 12 січня – наступного дня після надсилання інформаційного запиту до Вищого антикорупційного суду – на сторінках ВАКС та Київського інституту інтелектуальної власності та права НУ “Одеська юридична академія” майже синхронно з’явилися анонси онлайн-лекцій, у яких візьме участь Олена Танасевич.

Нагадаємо: 6 січня Вищий антикорупційний суд відмовився продовжувати розслідування кримінального провадження щодо створення злочинної організації і захоплення влади, у якому фігурує голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк. Напередодні суд відмовився примусово доставити на засідання суддю Вовка.

На відео НАБУ було зафіксовано, як детективи оголошують судді Вовку повістку про виклик, а той викидає її з автомобіля.

Національне антикорупційне бюро України не раз оприлюднювало аудіозаписи, де голоси, схожі на голоси суддів Павла Вовка, Євгенія Аблова, Ігоря Погрібніченка та інших, вирішують, як вплинути на кадровий склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, як приймати рішення в інтересах потрібних людей в обмін на “спонсорство” і які справи порушувати самотужки, щоб здійснювати вплив на державу.

Довідка: Окружний адмінсуд Києва вирішує суперечки, що стосуються центральних органів влади. До ОАСК звертаються і топ-посадовці, і впливові бізнесмени.

Петиція із закликом розпустити ОАСК набрала на сайті президента необхідні для розгляду ним 25 тисяч голосів, Володимир Зеленський у відповідь “доручив розпочати відповідні консультації з Вищою радою правосуддя”.

 

Верховний суд скасував президентський указ про звільнення Семочка – –  УП

Касаційний адміністративний суд Верховного суду визнав протиправним і скасував указ президента про звільнення Сергія Семочка з посади першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки.

Джерело: коментар пресслужби Верховного суду “Українській правді”

Деталі: Позов Семочка до президента про скасування указу щодо його звільнення задовольнили частково.

Зокрема, Касаційний адмінсуд ВС визнав протиправним та скасував указ президента від 2019 року №143/2019 року “Про звільнення Семочка з посади першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України”.

У пресслужбі додали, що в задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовили.

Очолювала колегію суддів Касаційного адмінсуду суддя Ірина Васильєва.

Рішення набере сили після закінчення строку на подання апеляції, тобто через 30 днів.

Влітку суд залишав без розгляду позов Семочка, але той оскаржив рішення і суд зобов’язали розглянути справу.

Нагадаємо:

23 травня 2019 року Семочко подав позов до суду про незаконність указу президента Петра Порошенка, який звільнив Семочка 12 квітня. Наразі відповідачем у справі був новий президент Володимир Зеленський.

У 2019 році Верховний суд завернув позов Семочка про незаконне звільнення президентом, бо той не вклався у визначений законом термін.

У червні 2020 року Верховний Суд залишив без розгляду позов Семочка до президента щодо звільнення з посади першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки.

Журналісти оприлюднили інформацію, що сім’я Семочка нібито володіє трьома будинками загальною вартістю близько $8 млн, а родичі мають російські паспорти.

НАБУ відкрило справу Семочка за статтею “незаконне збагачення”. Згодом в СБУ розпочали кримінальне провадження за статтею “державна зрада”.

 

Верховний суд відмовився поновити Семочка на посаді – розвідка

УП

Хоча Верховний суд і скасував указ Петра Порошенка про звільнення першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка, але поновлювати його на цій посаді не став.

Джерело: Служба зовнішньої розвідки у Facebook

Дослівно: “Верховним Судом відмовлено С. Семочку у задоволенні його позовних вимог про поновлення на посаді”.

Деталі: При цьому, за даними Служби, ВС задовольнив позовну заяву Семочка і скасував указ президента Порошенка від 12 квітня 2019 року про звільнення Семочка з посади першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України. Причина – порушення процедури підготовки указу.

Розвідники додали, що у зазначеному судовому процесі СЗР виступала третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Передісторія: Раніше у пресслужбі Верховного суду “Українській правді” повідомили, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду визнав протиправним і скасував указ президента про звільнення Сергія Семочка з посади першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки.

У пресслужбі окремо зазначили, що у Семочка були й інші позовні вимоги, але в їх задоволенні йому відмовили.

 

Імпічмент 2.0: чи вдасться покарати Дональда Трампа і які наслідки це матиме

Володимир Дубовик, для Європейської правди

“Ми вважаємо, що президент Сполучених Штатів являє собою чітку і безпосередню загрозу республіці”, – з цими словами конгресмена-демократа Джеймса Раскіна Палата представників Конгресу США проголосувала за другий імпічмент для Дональда Трампа.

232 конгресмени (включаючи 10 республіканців) визнали дії президента Сполучених Штатів “умисним підбурюванням до заколоту”.

Які наслідки матиме це голосування? Чи вдасться достроково відсторонити Трампа від влади? І якими будуть політичні наслідки покарання 45-го президента Сполучених Штатів після закінчення його повноважень?

Спробуємо розібратися.

Встигнути до…

Два імпічменти для одного президента – таке в американській історії відбулося вперше.

Попри це, рішення Палати представників не означає, що Трамп відсторонений від влади.

Є різниця між імпічментом лише однією палатою Конгресу, що не призводить до відсторонення від влади, та імпічментом від обох палат, який автоматично означає відсторонення президента.

Тому цей другий імпічмент Трампа – певною мірою “половинчастий”, оскільки він залишається президентом. Хоча й досиджуватиме на посаді останній тиждень.

Більш швидким відсторонення президента від влади могло б бути за умови використання 25-ї поправки до Конституції. Проте для цього чинний віцепрезидент Майк Пенс мав би ініціювати процес відсторонення, за яке б проголосували члени адміністрації.

Цей варіант не спрацював – Пенс, незважаючи на помітне погіршення відносин з Трампом останніми тижнями, вирішив не йти таким шляхом. “25-та поправка до нашої Конституції не призначена для покарання або узурпації влади. Використання її в цій якості створить жахливий прецедент”, – заявив віцепрезидент.

Отримавши відмову від Пенса, лідери демократів у Палаті представників, власне, і дали старт імпічменту.

Що далі?

Для того щоб президент США достроково покинув свою посаду, своє слово має сказати Сенат, який має повернутися до Вашингтона лише 19 січня, за день до інаугурації Байдена, власне кажучи – сенатори й мали приїхати для того, щоби взяти участь в інаугурації.

Тож навіть якщо Сенат відразу візьметься за розгляд справи про імпічмент, то зрозуміло, що цей процес продовжиться уже після відходу Трампа від влади.

Проте не факт, що й надалі справа Трампа буде рухатися такими темпами. Зокрема, серед демократичної більшості у Палаті представників немає єдності у питанні, чи потрібно негайно передавати справу про імпічмент до Сенату.

Хоча більшість демократів не хоче зволікати, є й ті, що вважають, що є більш нагальні справи.

Їхній настрій передав один із керівників фракції, впливовий (і що дуже важливо – близький до Джо Байдена) конгресмен Джим Клайберн.

За його словами, розгляд справи про імпічмент у Сенаті зараз завадить реалізації перших кроків нової адміністрації Байдена. За такого сценарію Сенат розподілиться на ворожі, політизовані фракції замість того, щоби спільно працювати над терміновими проблемами, що стоять перед країною.

Виглядає так, що в оточенні Байдена також схиляються до такого підходу.

Тому можна прогнозувати ще один можливий сценарій – відкладеного чи замороженого імпічменту в Сенаті.

Шанси покарати Трампа

Чи розуміють демократи, що напевно вони не встигнуть відсторонити Трампа від влади до 20 січня, коли він цю владу і так втратить? Так, абсолютно.

Для чого тоді вони почали справу з новим імпічментом? Навіщо робити це, коли Трамп має піти за кілька днів?

Насамперед вони намагаються, як кажуть американці, “to do the right thing”. “Робити правильні речі” в даному випадку означає визнання того, що якщо Трамп винний у подіях 6 січня, то він має понести відповідальність. Незважаючи на те, чи призведе це до його негайного відсторонення від влади.

А одночасно відкладений імпічмент стає свого роду “дамокловим мечем” не тільки над Трампом, але й над Республіканською партією.

Він примушує республіканців захищатися, виправдовуватися, робить розмову про Трампа незручною для них.

Інше питання – чи можливий імпічмент у Сенаті? Адже за відсторонення президента мають проголосувати дві третини – щонайменше 67 сенаторів.

Навіть з урахуванням перемоги на нещодавніх виборах у Джорджії демократи мають у Сенаті лише 50 голосів, а відповідно – їм потрібно додати 17 голосів від республіканців.

Це непросте завдання, але воно не є цілком нереалістичним.

Рік тому за дострокове відсторонення Трампа голосував лише один республіканець – Мітт Ромні. Проте цього разу ситуація може бути іншою.

Події 6 січня сильно обурили сенаторів, у тому числі і від партії Трампа. Ще до тих подій значна частина з них негативно ставилась до спроб Трампа поставити під сумнів результати виборів, його розмови про начебто фальсифікації, тиск на чиновників на місцях, постійне підбурювання своїх прихильників. Багато хто казав про це публічно, а дехто висловлювався лише приватно.

Треба розуміти й те, що на відміну від Палати представників, у Сенаті набагато більше тих, хто доволі давно в політиці. Серед них – ветерани “старої”, дотрампівської Республіканської партії. Багато хто з них не сприйняв радикалізацію партії та відхід від традиційного консерватизму та норм поведінки в американській політиці.

Свого часу важковаговики партії, її керівництво, істеблішмент намагалися заблокувати номінацію Трампа на посаду президента. Але нічого з того не вийшло – Трампу вдалося згенерувати шалену хвилю популізму і на цій хвилі потрапити у Білий дім.

Тепер у “старих” республіканців з’явилася можливість помститися Трампу.

Тим більше, що йдеться не тільки про блокування політичних перспектив чинного президента, але й про послаблення руху трампізму.

Тож кількість республіканських голосів за відсторонення Трампа буде точно більше одного. Проте чи буде їх 17 або більше? На це запитання дати чітку відповідь наразі неможливо.

Зрештою, багато чого залежить від результатів розслідування подій 6 січня, зокрема, оцінки дій Трампа у той день.

Мова не тільки про його провину у підбурюванні натовпу, але й про те, як він, як кажуть, радів кадрам погрому у Капітолії, а головне – блокував заходи для наведення ладу. Не виключено, що будуть знайдені факти контактів Трампа чи його оточення з ініціаторами насильства.

Втім, навіть якщо Сенат не підтримає імпічмент “заднім числом”, це не закриває інших можливостей покарати Трампа.

Одна з таких можливостей – голосування за “censure”, тобто за осуд Трампа. Керівництво республіканців у Палаті представників неформально давало знати демократам, що вони не будуть проти такого голосування, можуть його підтримати.

Інша можливість – голосування за позбавлення Трампа перспективи займати провідні пости, зокрема президентський.

Для цього навіть буде достатньо простої більшості, яку демократи вже незабаром отримають у Сенаті.

Боротьба за GOP

За імпічмент Трампа у Палаті представників віддали голоси 10 республіканців.

Це показує, перед якими викликами зараз стає “Велика Стара Партія” і якою гострою буде боротьба за її майбутнє.

Попри невдачі останніх тижнів, Дональд Трамп зберігає харизму, вплив, він показав шлях мобілізації електорату, частина якого віддана персонально йому.

Кинути виклик Трампу зараз означає наразити себе на гнів цього ядерного трампівського електорату.

Але трансформація партії можлива. Цікаві позиції тут зайняли деякі провідні фігури.

Наприклад, віцепрезидент Пенс, який хоча й відмовився запустити процес згідно з 25-ю поправкою, та зараз дуже обурений на Трампа.

Достатньо згадати, що 6 січня Пенс був у Капітолії з дружиною та двома дітьми. Вони могли чути крики радикалів про те, що його треба повісити, а щоб не бути голослівними – навіть зробили імпровізовану шибеницю.

Помітно дистанціювався від Трампа і лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл.

Ще до початку заворушень 6 січня він зробив проникливу промову, в якій акцентував на повазі до результатів президентських виборів, норм та інститутів.

Напад на Конгрес він переніс тяжко. Через небезпеку охорона на руках винесла його, хворого на поліомієліт. З того дня він висловлювався з осудом Трампа, погоджувався, що той заслуговує на відсторонення від влади.

Нарешті, Макконнелл заявив, що поки не вирішив, як буде ставитись до імпічменту в Сенаті.

Керівник республіканців у Палаті представників Кевін Маккарті, зазвичай ще більший лояліст Трампа, вчора заявив на дебатах про імпічмент, що вважає Трампа особисто відповідальним за події 6 січня. Він також відмовився від того, щоб формально закликати свою фракцію голосувати проти імпічменту.

І нарешті – Ліз Чейні, донька колишнього віцепрезидента Діка Чейні та третя за статусом у керівництві республіканської фракції в Палаті представників. Ще донедавна вона була доволі близька до Трампа і розглядалась як зірка, що сходить у лавах партії.

Тож невипадково її голосування за імпічмент стало ледь не головною сенсацією 13 січня.

* * * * *

До інавгурації Джо Байдена залишилося менше тижня. І Вашингтон, і вся країна готуються до неї в умовах тривоги і неспокою.

З’являються повідомлення про те, що праві радикали готуються до нових актів насильства в цей день.

Можливі заворушення не тільки у столиці, де розгорнуті безпрецедентні заходи безпеки, а й в інших містах.

Стурбованість викликає інформація про інфільтрацію радикалами органів охорони порядку. Відбувається навіть додатковий скринінг лав секретної служби на предмет лояльності до Конституції.

Америка переживає важкі часи, але є сподівання, що вона успішно пройде цей важливий тест.

І тоді Америка зможе і далі жити за законами та нормами, які зробили цю країну зразком для багатьох інших країн світу.

Автор: Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова

 

Стадіон, так стадіон! Три питання президенту від Зеленського – УП

ва роки тому у такі ж холодні січневі дні журналісти “Української правди” вперше прийшли в штаб Зе!команди, де планувався запис інтерв’ю з Володимиром Зеленським.

Поки технічна команда виставляла камери та звук, у простору кімнату для нарад періодично заходили різні члени команди на чолі з Андрієм Богданом та братами Шефірами. Згодом зі зйомок останнього сезону “Слуги народу” приїхав і сам Зеленський.

Він не справляв враження кандидата в президенти.

Навпаки – всіляко намагався скидатися на звичайного “свого хлопця”, просив звертатись до нього на “ти і Вова”, розсипав компліменти.

Можливо, УП того дня потрапила в число перших, на кому Володимир Зеленський “обкатував” політичний образ, який за кілька місяців зробить його президентом України.

Квінтесенцією, найбільшим тріумфом цього образу “нового політика, який хоче змінити країну і при цьому залишитись людиною”, стали легендарні дебати кандидатів на НСК “Олімпійський”.

Усміхнений Володимир Зеленський легко і на драйві завалював відчутно втомленого Петра Порошенка цілими серіями болючих “запитаннь від народу”. І, здавалося, мав на це якесь моральне право.

Адже 5 років президентства Петра Олексійовича запам’ятались не тільки “Армією! Мовою! Вірою!”, але в першу чергу корупцією, договорняками, насіровими, свинарчуками тощо, тощо… І саме тому багато хто справді бачив у Зеленському “не опонента, а вирок” олігархічній системі влади в Україні.

Тільки і Зеленський, і армія його прихильників помилялись – “стара система” уособлювалась Порошенком, але не вичерпувалась ним.

Це стало очевидним одразу, як тільки улігся дим від тріумфальних залпів на честь перемог Зеленського.

Поступово у Зеленського з’явилися всі “атрибути влади”, якими були наділені президенти до нього: кортежі з мигалками, життя на держдачі, люди олігархів у списках “Слуги народу”, проблеми із фракцією, тіньове утримання депутатів і міністрів… І, як наслідок всього згаданого, стрімкий ріст впливу таких людей як Ігор Коломойський чи Рінат Ахметов.

На початку нового політичного сезону УП вирішила нагадати президенту Зеленському кілька головних запитань кандидата Зеленського з його промови на стадіоні.

“Чому всі ваші люди мають обидві руки?”

У 2017 році тодішній президент Порошенко грізно чеканив на камеру слова, які наздогнали його під час виборчої кампанії 2019 року: “Хто буде красти в армії – руки повідрубаю”.

За місяць до першого туру президентських виборів журналісти “Bihus.info” оприлюднили розслідування про те, що син бізнес партнера Порошенка Олега Гладковського – Ігор Гладковський був причетний до розкрадання в оборонній сфері.

Тож претензія Володимира Зеленського до Порошенка на дебатах була цілком доречною та справедливою. П’ятий президент, який любив слова Лі Куан Ю про “посадити трьох друзів” – своїх реальних друзів та партнерів карати не поспішав.

Однак погані президентські звички, схоже, передаються разом з посадою. Аналогічне питання, яке кандидат Зеленський ставив Порошенку, тепер він міг би поставити і президенту Зеленському.

Часом здається, що чинний гарант останнім дізнається і “забуває” відреагувати на звинувачення в бік його оточення. А коли все ж вирішує когось покарати, то не тих, кого звинуватили, а викривачів, для захисту яких колись сам вносив закон на розгляд парламенту. Саме так, наприклад, депутат Гео Лерос став для Зеленського “зрадником країни” та “аферистом“.

Наприкінці березня Лерос виклав у мережу “плівки Єрмака” за участі брата глави ОПУ, де той проводить “співбесіди” з працевлаштування на державні посади. Лише в травні на прес-конференції Зеленський був змушений вперше публічно прокоментувати цю справу. Він назвав її “порожньою”.

Провадження щодо заступника Єрмака Олега Татарова, який засвітився у махінаціях на користь скандального забудовника Микитася, Зеленський не коментує уже другий місяць. Той самий Зеленський, який регулярно згадував Порошенку Свинарчуків.

НАБУ підозрює Татарова у причетності до фальсифікації експертиз на користь екснардепа. У цій справі Микитась дав прямі покази на свого колишнього адвоката – сьогоднішнього заступника Єрмака.

До речі, це перший випадок в сучасній Україні, коли слідчі НАБУ прийшли в Офіс президента вручати підозру заступнику глави ОПУ. Детективів, звісно ж, до Татарова не впустили.

30 грудня 2020-го один із колишніх близьких соратників Порошенка іронічно написав журналісту УП: “Для кожного президента знайдеться свій “Свинарчук”.

Це повідомлення прийшло одразу після новин про те, як підлеглі генпрокурорки Ірини Венедіктової відкликали із суду клопотання про обрання Татарову запобіжного заходу.

Це було б дивним, якби не той той факт, що заступника Єрмака навіть не відсторонили з посади на час розслідування!

Неофіційно позиція керівництва ОПУ по цій справі зводиться до того, що, мовляв, “звинувачення не стосуються періоду його роботи на Банковій”.

Але чому тоді президент добився виключення із фракції “Слуги народу” депутата Романа Іванісова, який колись відсидів за групове згвалтування? Це також не стосувалось періоду його роботи в Зе!команді. Однак Зеленський відчув потребу і сформулювати свою публічну позицію, і відмежуватись від токсичного соратника.

Адже насправді мова не про період роботи того чи іншого чиновника або депутата, мова – про цінності, про готовність за них боротись і рішучість позбавлятися тих, хто ці принципи переступає.

В цьому плані, ще одна показова ситуація – американські санкції для чорного технолога з обойми медіакілерів Ігоря Коломойського Олександра Дубінського.

Президент Зеленський досі не знаходить в собі сили публічно відмежуватись від людини, яку відкрито оголосили учасником “пов’язаної з Росією мережі дезінформації”.

Йому тільки пригрозив глава ОПУ Єрмак, який сам вписаний в американську політику поруч із прізвищем Джуліані. Трохи згодом ОПУ пообіцяв якісь кроки, щоб “відповідальні за втручання у вибори в Сполучених Штатах Америки були притягнуті до відповідальності”.

На момент написання цього тексту, через три дні після рішення американського Мінюсту,  Дубінський і далі залишається членом президентської фракції у парламенті та очолює осередок в ключовій Київській області.

Можливо, Зеленський дослухається до відомої у вузьких колах “формули Подоляка” – якщо подію не коментувати 24 години, то вона зникне сама собою.

Такий підхід міг якось працювати з колишніми клієнтами Подоляка Юрою Єнакієвським чи Віктором Януковичем, та й то в умовах тотального контролю медійного поля.

В нинішніх умовах відсутність зрозумілої і швидкої реакції президента призводить до того, що інформаційну порожнечу “за нього” заповнюють спікери медійних імперій Порошенка та Медведчука. І навіть складно визначити, який з двох ворогів для Зеленського гірший.

Наслідки такої комунікаційної стратегії очевидні, їх видно по рейтингу довіри: за останній рік Зеленський перетворив 62% підтримки українців у кінці 2019 року у 65% недовіри в грудні 2020-го.

“Чому війна досі не закінчилася? Ось такий ви головнокомандувач!”

Ще до свого обрання президентом Порошенко обіцяв закінчити війну на Донбасі за лічені дні.

“Антитерористична операція не може і не буде тривати два-три місяці. Вона повинна і буде тривати години”, –  самовпевнено заявляв Петро Олексійович навесні 2014 року.

Однак ні закінчити війну, ні повернути захоплені росіянами Донбас і Крим йому не вдалося.

На дебатах такі обіцянки Порошенка для Зеленського були зручними мішенями.

Попри те, що чинний глава держави позиціонує себе як “президент миру”, війна нікуди не зникла. Досі.

Ні закінчити війну, ні повернути захоплені росіянами Донбас і Крим Зеленському не вдалося

Найбільшим, і треба визнати, відчутним, досягненням Зеленського залишається звільнення в’язнів Кремля і режим тиші, який з боями триває з 27 липня. Хоч це “всеосяжне перемир’я” регулярно порушується обстрілами.

Але ці тактичні перемоги не можуть прикрити стратегічну порожнечу в роботі Зеленського і його команди на російському напрямку.

Вперше і востаннє лідери “Нормандської четвірки” зустрічалися у грудні 2019 року.

Після того ажіотажного саміту у Парижі комунікація зводиться до консультацій  радників. Наскільки вони наповнені змістом і конкретними рішеннями, можна судити зі звітів Офісу президента. Жодних деталей і конкретики, жодних навіть натяків на анонсовані колись “плани А, В і С“.

Тож або ці зустрічі справді мають нуль ефекту, або те, про що на них домовляється Єрмак, відоме лише Зеленському.

“Казали, що в платіжках за комуналку буде мінус, а тихенько робили “Роттердам+”.

Під час згаданих дебатів Зеленський закидав Порошенку особисте збагачення на країні, домовленості з олігархами та зубожіння простих людей.

Найповніше усі три аспекти сходились у питанні цін на комуналку. Такою була та “голка Чахлика”, якою Зеленський водив перед очима 73% виборців і обіцяв дати потримати в руках.

Питання тарифів було в пріоритеті Зе!команди з самого першого дня при владі. Але наслідки ця боротьба отримала досить несподівані.

Вже у перші дні нового 2021 року замість народної любові президент Зеленський отримав протести через підвищення тарифів у різних регіонах країни.

Питання тарифів було в пріоритеті Зе!команди з самого першого дня при владі. Але наслідки ця боротьба отримала досить несподівані

Українська версія вільного енергетичного “ринку” довела до того, що Зеленському не лишилось нічого іншого, як вимагати від свого прем’єра і в.о. міністра енергетики повернути видиму державну руку на ринок газу. Але ці швидкі спроби знизити тарифи, ставлять під загрозу співпрацю з міжнародними кредиторами.

В меморандумі з МВФ чорним по білому записане зобов’язання переходу до вільного ринку газу.

Ну а згадані закиди від кандидата Зеленського щодо “Роттердам+” та зв’язків Порошенка з олігархами типу Ахметова, мусять дуже іронічно звучати для Зеленського-президента – при ньому СБУ розвалила розслідування цієї скандальної формули у НАБУ. А перший помічник і права рука президента Сергій Шефір регулярно зустрічається з олігархом, та навіть буває у нього вдома.

Шефір – не лише помічник і бізнес-партнер Зеленського. Це людина, яка впливає на керівництво державного гіганта Енергоатом через віце-президента з розвитку компанії Германа Галущенка.

Вочевидь, деталі відвідин Ахметова Шефіром так і залишаться для суспільства таємницею, тим що не прийнято виносити “з хати”. І таких секретів в ОПУ з кожним місяцем стає все більше і більше.

***

Під час дебатів на стадіоні Володимир Зеленський був на коні. Він був напористим і ставив Порошенку саме ті запитання, від яких натовп заходився оплесками. Всі ці запитання були на вустах його 73% виборців.

“Ви знаєте, я стою зараз на цій сцені. Чи міг я колись уявити, що я, простий хлопець з Кривого Рогу, буду боротися за крісло президента проти людини, яку ми впевнено і беззаперечно обрали президентом України в 2014 році?”, – з перших слів грав “свого” кандидат Зеленський, шукаючи підтримки.

Як зізнавались члени його команди, ще до початку дебатів ні в кого із них не було сумніву, хто виграє вибори. Залишалось вийти на сцену і переконливо відіграти “вирок Порошенку”.

І Зеленський вийшов і зіграв президента. Вперше. Впевнено і переконливо.

Але те, що дало йому змогу виграти вибори Зеленському-кандидату, мабуть, зараз найбільше заважає Зеленському-лідеру держави.

Він добре грає роль президента, але набагато складніше йому дається цим президентом бути.

Зійшовши зі сцени НСК, за майже два роки Зеленський так і не спромігся дати країні притомні рецепти для вирішення її хронічних проблем. Строго кажучи, навряд чи президент Зеленський зумів би відповісти на свої ж питання, виголошені зі сцени на стадіоні.

Однак навіть тепер він має одну суттєву перевагу над переможеним тоді президентом Порошенком.

У нього ще є час. … (Роман Романюк, Роман Кравець, УП)

 

Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати

Андрій Загороднюк, ексміністр оборони України (2019-2020), 13 СІЧНЯ 2021, УП

Якщо українська держава потребує сигналу до дії, то ось він. Справа генерала Назарова стала не просто публічним явищем, це тест для зрілості державної політики.

Наскільки країна здатна запровадити цивілізовані правові норми та чітко зайняти виважену позицію щодо вирішення складних як з юридичної, так і з етичної точки зору справ.

Відома трагедія ІЛ-76 14 червня 2014 року була результатом терористичного акту російських найманців. У цей час уже декілька років триває суд над генералом Назаровим, якого звинувачують у недбалому ставленні до військової служби, що, за версією слідства та рішеннями двох судових інстанцій, призвела до цієї трагедії.

У грудні було залишено без змін рішення апеляційної інстанції. З того часу виникла нова хвиля уваги до цього питання, цього разу безпрецедентна за масштабом.

Із грудня до сьогоднішнього дня звернення до керівництва країни щодо зняття обвинувачень із Назарова підписали близько тисячі офіцерів, зокрема колишні керівники Збройних сил України та багато діючих військовослужбовців.

Окремо, в інтерв’ю 30 грудня 2020 року свою думку, що в цілому збігається із сутністю звернення, виклав чинний Головнокомандувач Збройних сил України.

Одинадцятого січня на сайті аналітичного центру Atlantic Council опублікували свою позицію провідні американські аналітики, серед яких два колишні посли США в Україні, колишній заступник Генсека НАТО, два колишні верховні головнокомандувачі сил НАТО та багато інших поважних експертів.

Вони закликають звернути увагу на цю справу та на якість норм військової юстиції в Україні.

Велика увага до цієї справи викликана тим, що вона є майбутнім прецедентом для всього військового судочинства України, а також наслідком того, що в українському правовому полі практично неврегульовані деякі ключові питання військової юстиції.

Тому це питання не лише особистої справи, а й визначення загальної державної політики щодо критичних правових питань. І воно потребує невідкладних дій на вищих рівнях державної влади.

Незважаючи на безпрецедентне залучення діючих та колишніх військовослужбовців до справи, вони не є розробниками державної політики в питаннях військової юстиції. Як і Міністерство оборони України.

Проте, оскільки справа має великі стратегічні наслідки, зокрема для обороноздатності країни, це є питанням всіх дієвих осіб у галузі оборони, в тому числі законодавчої, виконавчої, судової влади та незалежного експертного середовища.

Перша і головна проблема — законодавство практично не регулює питання відповідальності військового керівництва за втрати особового складу підрозділів при виконанні бойових завдань.

Зокрема, воно не обумовлює відповідальності за прийняття рішень у випадках, коли командир знав чи мав знати, що внаслідок виконання рішення матимуть місце (чи можуть мати місце з високою вірогідністю) бойові втрати.

Військовим операціям під час бойових дій притаманна виключна ризикованість. Жодний командир не може гарантувати безпеку особовому складу при виконанні бойових завдань. Бойові рішення можуть прийматися швидко та без достатніх даних про обстановку.

При цьому у деяких випадках командир має обов’язок, виходячи з аналізу, прийняти рішення, що з високим ступенем вірогідності призведе до втрат особового складу. Неприйняття такого рішення, особливо якщо воно призводить до більших втрат, може вважатися кримінальним правопорушенням.

Тому командири, віддаючи накази в бойовій обстановці, знаходяться в надзвичайно складній ситуації. При цьому, на додачу до психологічного та фізичного навантаження, в Україні вони перебувають у правовому вакуумі.

Складно усвідомити, але за майже сім років війни українське законодавство не окреслило правові рамки таких рішень.

Дійсно, обвинувальний вирок генералу Назарову було винесено за однією статтею  Кримінального кодексу України — ст. 425 “Недбале ставлення до військової служби”, яка не дає жодних деталей. За відсутності інших правових норм можна вважати, що вказане питання — не врегульоване взагалі.

Оскільки наша країна має на меті членство в НАТО, що закріплено зокрема в Конституції України, то за відсутності власних методик ми маємо використовувати досвід країн-членів. У країнах, особливо тих, що ведуть бойові дії, ці питання регулюються.

Є принцип combat immunity, який обмежує відповідальність військового керівництва за наслідки наказів у бойовій обстановці, зокрема тих, що призвели до втрат серед особового складу чи пошкодження майна.

Звичайно, цей принцип не безмежний. Пам’ятаємо радянські часи, коли часто втрати не обмежували. Такий підхід непритаманний ані країнам НАТО, ані цінностям українського суспільства.

Ми цінуємо людське життя більше за все, і кожна втрата — це трагедія. Проте неврегулювання цього питання може призводити до судових рішень, які взагалі не враховують характеру воєнних дій.

Друге неврегульоване питання — це справедливість притягнення до відповідальності вищого стратегічного керівництва. Частіше за все вищі керівники не беруть участь в детальному плануванні та реалізації заходів.

Вони одночасно планують ряд операцій та дій. Командир вищого рівня часто не знає всіх нюансів та не може їх персонально планувати та контролювати.

І нарешті, третім питанням є те, що винесення рішення в таких справах — дуже складне. Воно непросте з юридичної точки зору та вимагає розуміння питань військової організації, військової справи та воєнних дій.

Питання судочинства, де підозрюваними є військові керівники, мають розглядатися суддями, що розуміють характер їх роботи та обставини прийняття рішень на їхньому рівні. Адже чітких математичних критеріїв, де є військова необхідність, а де є недбалість — немає.

Суд має приймати рішення, виходячи з пропорційності та адекватності рішень, а також бойової обстановки на час винесення рішення, наявної інформації та військової необхідності. Це рішення не може якісно прийняти суддя, не знайомий глибоко з військовою справою, не маючи спеціальних знань та досвіду.

Запровадженням тільки військових судів такі питання не вирішити, адже суди мають працювати у належно врегульованому правовому полі. Тому важливе одночасне врегулювання всіх трьох вищезгаданих  питань.

Негативні наслідки неврахування цих факторів важко передбачити. Це і можливі тисячі нових справ, і повна демотивація командирів і їх відмова від прийняття рішень у майбутньому. Це негативний вплив на боєздатність військ та обороноздатність нашої країни.

Якщо цивілізованого вирішення справ немає — держава приречена на їх вирішення через медіаскандали, спекуляції та маніпуляції.

Відволікається увага від питань відповідальності ворога за свої злочинні дії. Це точно не забезпечує справедливого судочинства, не впливає позитивно на правопорядок та відновлення справедливості.

Ми як країна не можемо собі цього дозволити. Офіцери, сержанти, старшини, солдати та матроси мають працювати в досконалому правовому полі, знаючи, що держава розуміє їх роботу.

Тому питання щодо встановлення меж правової відповідальності командирів за наслідки бойових операцій, меж відповідальності вищого керівництва за дії підлеглих та рівень підготовки тих, хто виносить по них рішення в судах, мають бути вирішені системним шляхом відповідно до стандартів військової юстиції країн НАТО.

Лише тоді індивідуальні справи можуть мати шанс на справедливе вирішення.Андрій Загороднюк, для УП

 

Десять правил успішних націй: з яких країн виростають економічні “зірки” – УП

Кілька місяців тому я прочитав книгу “10 правил успішних націй” Ручіра Шарми.

Книга є коротшою версією його бестселера “Злет і занепад країн”, що ґрунтується на глибокому аналізі реформ у різних країнах за останні 50 років, і продовженням книги “Проривні економіки”.

Обидві книги видавалися українською мовою видавництвом “Наш формат”.

Звісно, щоб зрозуміти більшу частину спектру політик успішних країн, варто також прочитати хоча б книгу Дарона Аджемоглу та Джеймса Робінсона “Чому одні країни багаті, а інші бідні” та дослідження McKinsey про країни, що досягли успіху.

Однак зараз йдеться про вищезгадані книги Шарми. Для тих, хто не читав, пропоную короткий виклад змісту, доповнений моїми коментарями.

Ручір Шарма – індійський інвестор, автор низки публікацій про світову економіку та політику, глобальний стратег інвестиційного підрозділу банківського холдингу Morgan Stanley, колумніст у Wall Street Journal, Financial Times і в Times of India.

1. Успішні нації вміють добре використовувати своє географічне розташування

Незважаючи на розвиток нових технологій і домінування тренду Connectivity, коли ми всі відчуваємо себе “людьми світу”, особливо зараз, під час зум-конференцій, географія країн все ще дуже важлива для економічного зростання.

Щасливі ті країни, які розташовані на перетині торгових шляхів, які розуміють, що для використання цього виробничого фактору важливо будувати інфраструктуру (дороги, порти, склади) і розвивати державні послуги (митниця, податкова), які не будуть бар’єром для потоків товарів. Найкращий приклад – Гонконг.

Такі “логістичні ворота” часто є важливим фактором для розміщення виробництв міжнародних компаній на території країн, через які проходять їх логістичні маршрути, що приносить інвестиції в країни. В’єтнам (майданчик з випуску кросівок), Польща, Чехія (виробництво багатьох товарів, що експортуються в Західну Європу, у тому числі автомобілів) – приклади таких держав.

Такі країни вміють ефективно використовувати дані їм природою географічні умови і здійснювати міжнародну торгівлю. Вони беруть участь в глобальних ланцюжках вартості міжнародних корпорацій, використовують потоки капіталу й інвестиції з країн-сусідів і розподіляють виробництва в різних регіонах країни.

Один з важливих факторів, за яким варто спостерігати, – це частка торгівлі та експорту у ВВП. Також важливо моніторити, наскільки така торгівля розвивається поруч із сусідами. Чим вона більша, тим успішніші країни.

Що ще дуже важливо: щоб продовжувати бути конкурентними у світовій торгівлі, країнам треба постійно інвестувати в порти і дороги, причому не тільки в ключових містах – важливо не концентрувати технології у двох-трьох населених пунктах.

Розвиток second cities (другорозрядних за розміром міст) сприяє розподілу багатства всередині країни і стимулює продуктивну міграцію.

2. Успішні країни борються з демографічними викликами

Вплив демографії на успіх країни величезний. Чим більше в країні працездатних, чим більш продуктивне населення, тим багатша країна. Дані свідчать, що бажаний щорічний приріст робочої сили (labor force) не повинен бути меншим за 2%.

Коли населення скорочується, неможливо стимулювати довгострокове зростання. Статистика каже, що половина людей у світі живе в країнах, де рівень народжуваності нижчий за коефіцієнт відтворення, але в 70% країн, що розвиваються, уряди впровадили заходи з підвищення народжуваності.

Зростання населення – функція від трьох змінних: народжуваність, тривалість життя і міграція, тому успішні уряди повинні заздалегідь піклуватися про ці аспекти, інвестуючи в освіту, охорону здоров’я, пенсійні системи і мультикультуралізм. Альтернатива – розвиток робототехніки.

Важливо розуміти, що міграція може бути і позитивним, і негативним фактором для економіки. Річ у тім, що за кваліфіковану робочу силу конкурує весь світ, так що успішні уряди повинні не просто розробляти ефективні політики – ці політики повинні бути кращими, ніж в інших країнах.

Якщо громадяни виїжджають з країни, то це негативний сигнал для урядів. Якщо ж у країну йде приплив трудових мігрантів, уряди також повинні робити все можливе, щоб максимально їх використовувати та асимілювати.

Однак зростання населення – необхідний, але недостатній фактор росту економіки. Уряд ще повинен створювати умови для залучення інвестицій і генерування робочих місць.

3. Успішні країни багато (і розумно) інвестують

Люди, які закінчили університет, вчили на курсі макроекономіки формулу формування ВВП за видатками: ВВП = C (кінцеве споживання) + G (державні видатки) + X (чистий експорт = експорт мінус імпорт) + I (інвестиції або накопичення капіталу).

Хоча споживання є більшою частиною ВВП, Шарма вважає, що саме інвестиції рухають країну, що розвивається, уперед. Інвестиції можуть бути як приватними (придбання обладнання, нових технологій, інвестиції в бізнес всередині країни), так і державними (будівництво доріг, будинків, шкіл, лікарень).

Саме інвестиції (I) формують довгострокові можливості для країни, створюють робочі місця, продукуючи податки для держави та зарплати для працівників, які потім йдуть на споживання (C) і державні видатки (G). Також інвестиції створюють продукцію, яку можна ще й експортувати (X).

Якогось формульного орієнтира, яким повинен бути рівень інвестицій в економіці, немає. Однак міжнародна статистика говорить, що в успішних країнах відношення інвестицій до ВВП становить 25-35% і зростає мінімум десятиліття.

При цьому надто великі обсяги інвестицій (понад 40% ВВП) теж не дуже корисні, оскільки створюються надлишкові потужності, які можуть не використовуватися. У той же час країни, що інвестують менше 20% ВВП і показують зниження інвестицій, найчастіше не можуть домогтися сталого зростання економіки.

У таких країнах зазвичай розбиті дороги, обшарпані лікарні та школи, зруйновані порти й аеропорти. Для довідки: в Україні у 2019 році цей показник становив менше 13% і знижувався чотири роки поспіль.

Важливий не тільки розмір інвестицій, але і їх якість. Найбільш розумний підхід – вкладати кошти в інфраструктурні проєкти й технології, що підвищують конкурентоспроможність локальної економіки і продуктивність праці.

Іншими словами, інвестиції в R&D (2-4% ВВП), швидкісні залізниці й магістралі, швидкий широкосмуговий інтернет 4G і 5G, що покриває всю країну, робототехніку, ШІ або енергозберігаючі технології приносять набагато більше ефекту, ніж будівництво (особливо в кредит) або інвестування у видобувну галузь.

Якість державних інвестицій також залежить від розміру корупційної ренти, яка часто годує нечистоплотних чиновників. На думку автора, краще, щоби держави було менше, у тому числі заради зниження корупції.

4. В успішних країнах добре збалансовані розміри уряду і держсектору

Концепція “менше впливу держави на економіку – краще для зростання” нікуди не поділася.

Тут важливі три параметри: частка витрат уряду у ВВП країни, продуктивність таких витрат і наскільки уряди обмежують приватний бізнес через надмірні регуляції, зловживаючи ресурсами державних компаній і банків для досягнення особистих політичних цілей. Знайоме?

Немає єдиного правила, скільки відсотків мають становити державні витрати в економіці, але важливий тренд: вони повинні знижуватися. Крім того, бажано, щоби витрати були менш соціально-орієнтованими (зарплати, пенсії, допомоги), а йшли на інвестиції (будівництво інфраструктури).

Ще одне важливе питання – наскільки широка податкова база і наскільки багато в ній податкових винятків. У загальних рисах: платників податків повинно бути багато, винятків треба уникати, тоді граничні ставки податків будуть знижуватися, що стимулюватиме економічне зростання.

Податкові стимули з винятками для галузей ніколи не були чинником стійкого економічного зростання.

І останнє: збільшення в багатьох країнах частки державних банків (у тому числі у зв’язку з націоналізацію під час кризи) – зло, якого треба позбуватися якомога швидше. І держбанки, і державні підприємства повинні йти на приватизацію.

5. Успішні країни вміють контролювати інфляцію

Більшість країн впоралися з високою інфляцією, яка крокувала світом у 1970-х роках. Сталося це в основному завдяки тому, що центральні банки перестали бути грошовими мішками для урядів і почали проводити власну монетарну політику.

Чому висока інфляція – це погано? Є кілька причин. По-перше, зростання цін призводить до зростання ставок за кредитами.

По-друге, висока інфляція часто волатильна і створює перешкоди при плануванні інвестицій.

У довгостроковій перспективі інфляція “з’їдає” вартість заощаджень, не мотивуючи людей зберігати, а заощадження є основою для інвестицій, що стимулюють ріст.

Однак дуже низька інфляція – теж не благо для економіки, оскільки може призвести до дефляції, яка часто спричиняє зростання безробіття. Коли ціни знижуються, підприємствам немає сенсу виробляти більше продукції.

Утім, висока інфляція – однозначно набагато гірше. Ситуація в латиноамериканських країнах показує, що висока інфляція часто призводить до соціальних бунтів.

Загалом участь у міжнародній торгівлі дає країнам можливість купувати дешевші товари та послуги, так що зростання імпорту не призводить до зростання цін.

Що ще дозволяє успішним країнам не допускати як дуже високої, так і дуже низької інфляції? Є принаймні два важливі чинники.

По-перше, історія вже довела, що незалежність центральних банків має значення. З кінця 1980-х років саме політика інфляційного таргетування центральних банків дозволяє утримувати інфляцію на низькому рівні.

Політики іноді забувають про це, думаючи, що можуть обдурити економічні закони. Не можуть, і історія багатьох країн, що розвиваються, у тому числі України з 10 тисячами відсотків інфляції в 1990-ті роки, це чітко показує.

По-друге, вгамувати інфляцію може тріумвірат обдуманих фіскальної, бюджетної і боргової політик.

Якщо бюджет зводити з низьким дефіцитом, не доведеться ні піднімати податки, щоб покрити витрати, ні збільшувати борги, витрати за якими лягають тягарем для бюджету, ні змушувати центральні банки фінансувати шалені апетити уряду.

6. Успішні країни ефективно управляють курсом національної валюти

Для громадянина будь-якої країни своя національна валюта – символ ідентичності і незалежності країни, засіб платежу, заощаджень та інвестицій.

Коли є довіра до національної валюти всередині країни, це хороший знак. Однак для успішності економіки в глобальному світі не все так однозначно. Беручи участь у міжнародній торгівлі, локальні компанії конкурують з компаніями з інших країн, і в цій боротьбі курс валюти відіграє важливе значення.

Для курсу національної валюти важливі три складові: скільки товарів та послуг іноземець може купити в країні, обмінявши валюту своєї країни на локальну, скільки локальної валюти можуть отримати підприємства вашої країни від експорту своїх товарів за кордон, як іноземні інвестори оцінюють валюту вашої країни.

У всіх трьох випадках краще, щоб валюта була дещо недооціненою (дешевшою відносно основних валют), ніж переоціненою. Іншими словами, краще, щоб у країні бігмак коштував менше в доларах.

Це говорю не я, а Ручір Шарма у своїй книзі.

Щоб перевірити, наскільки ефективно центральний банк і локальний ринок керують курсом локальної валюти, треба подивитися на динаміку платіжного балансу, точніше, його частини – поточного рахунку. Платіжний баланс показує, скільки з того, що країна виробляє, вона сама споживає. Ця величина також впливає на показник чистого експорту (Х) у формулі, наведеній вище.

Якщо ми виробляємо більше, ніж споживаємо і експортуємо, то в країну приходить велика валютна виручка (створюється профіцит поточного рахунку), яка збільшує валютні резерви країни. Якщо ж ми споживаємо більше, ніж виробляємо, то росте імпорт, за який треба платити (зростає дефіцит поточного рахунку). Резерви країни падають і їй доводиться позичати іноземну валюту для оплати імпорту.

Країна може дозволити собі великий дефіцит поточного рахунку тільки в разі або високої величини резервів, які швидко тануть, або завдяки масштабним запозиченням, за які все одно доведеться платити. Часто це призводить до кризи, але валютний курс може і повинен бути своєрідним абсорбером – регулятором таких потоків коштів і, відповідно, імпорту та експорту.

Країни, які роблять це краще за своїх торгових партнерів, процвітають. Влада, яка не вміє керувати валютним курсом, найчастіше приводить свої країни до постійних валютних криз, значної девальвації національної валюти, високої інфляції та економічних шоків. Згадайте ситуації 1998 року, 2008 року і політику НБУ 2010-2012 років, яка привела до девальвації і кризи 2014 року в Україні.

7. Успішні країни уникають “боргоманії” та “боргофобії”

Позичати кошти для розвитку – абсолютно нормально для домогосподарства, бізнесу і держави. Однак ефективне управління боргом – те, що відрізняє успішні країни від невдах. Рушір Шарма та багато інших авторів говорять, що в борговій політиці важливо уникати як “боргоманії” (прагнення до постійного запозичення), так і “боргофобії” (боязні позичати, обмежуючи можливості зростання).

Зростаючий борг країни може бути свідченням здорової зростаючої економіки. Однак це відбувається доти, доки швидкість збільшення боргу не почне постійно перевищувати темпи зростання економіки.

Як кажуть експерти, розмір боргу має значення, але саме швидкість його росту – тригер для криз. У першу чергу, мова йде про зростання приватного (корпоративного) боргу, особливо в іноземній валюті, але не обов’язково.

Дослідження показують: якщо зростання приватного боргу протягом більш ніж п’яти років перевищує зростання економіки, чекай на кризу. Криза призводить до уповільнення економіки, зниження доходів, а потім до того, що корпорації і домогосподарства починають зазнавати труднощів з погашенням боргів.

Проблемна заборгованість банків починає зростати, банкам потрібен новий капітал. Не всі його можуть надати, і банки починають банкрутувати. Так боргова криза переростає в банківську, що ми і бачили в Україні у 2014-2016 роках. У той час я був одним з тих в НБУ, хто розгрібав завали тієї кризи.

Однак на банківській кризі найчастіше історія на зупиняється – у гру вступають уряд та центральний банк, які починають “рятувати економіку”, надаючи кредити бізнесу і банкам для поповнення ліквідності. Це створює замкнуте коло, у якому ще й уряди починають позичати кошти на зовнішніх ринках і в міжнародних партнерів – МВФ чи Світового банку. Так борги знову починають зростати.

За даними МВФ, борг у світі перебуває на історично високому рівні. Для багатьох країн розмір боргу стає непідйомним, і дії недбайливих урядів закінчуються дефолтом, що часто призводить і до девальвації, і до подальшого падіння економіки. Найкращий недавній приклад – Ліван.

В успішних країнах регулятори постійно публікують звіти про фінансову стабільність, у яких моніторять показники боргового навантаження домогосподарств, корпорацій, урядів і в разі потреби починають застосовувати монетарні або регуляторні заходи для того, щоб не допускати перегріву економіки і тимчасово знижувати зростання кредитної заборгованості.

Вдумлива бюджетна політика повинна приводити до того, що уряди теж повинні позичати менше. На жаль, в Україні у 2006-2008 роках НБУ не побачив ризиків від збільшення іпотечного і корпоративного кредитування, що призвело до кризи.

Однак шкідливе не тільки нестримне зростання боргу. Боятися кредитів теж не варто. Часто страх взяти позику настає саме після криз. Банки, втративши гроші, починають вести екстремально сувору кредитну політику, крізь сито якої не проходить більшість кредитних заявок. Це призводить до зниження кредитування, і економіка починає страждати від відсутності нових грошей.

В успішних країнах ефективні регулятори знають, як запустити кредитування. Важливо, аби боржники пройшли нормальну процедуру банкрутства, щоб права кредиторів були захищені, а активи компаній-банкрутів змінили господарів.

Тоді банки починають розуміти, що економіка перегортає сторінку кризи і можна повертатися до кредитування. Цьому сприяє більш м’яка монетарна політика (більш низькі ставки, більш слабкі вимоги до капіталу).

Це повертає зростання кредитів на новий цикл з надією, що в майбутньому центральні банки не допустять кризи. Так успішні країни і живуть.

8. Успішні нації продукують “хороших” мільярдерів

Нерівність у світі зростає. При цьому бідні не стають біднішими, багаті стають багатшими, а надзвичайно багаті – ще багатшими, і розрив між бідними та багатими збільшується. Це створює ґрунт для зростання ролі популістів з лівими ідеями, які пропонують “відібрати і поділити”.

На думку автора, не всі багаті погані. Його методика розділяє багатих у різних країнах (від Швеції до Росії) за галузями. Він аналізує, нове це багатство чи успадковане (успадковане краще), у яких галузях заробляються основні гроші.

Шарма виділяє найбільш корумповані галузі (видобуток корисних копалин, енергетика, металургія, ігровий бізнес, будівництво, нерухомість) і каже, що там часто заробляються гроші, які витягують гроші з країни.

У той же час IT й автомобілебудування підвищують продуктивність праці і ведуть до зростання експортних надходжень в країну, нічого з неї “не виймаючи”. Автор рекомендує розвивати саме ці галузі.

9. Успішними націями керують лідери-реформатори

Лідерам успішних країн не обов’язково бути автократами. Історія показує, що демократичні країни розвиваються далеко не гірше, ніж недемократичні. Однак технократичні реформатори часто не справляються з реформами, тому що не вміють завойовувати любов народу і, як результат, провалюються.

Ідеальною комбінацією успішних країн є варіант, коли популярний у народу лідер наймає технократичну команду для реалізації реформ, підтримуючи реформи своїм високим рейтингом.

При цьому в лідера має бути розуміння економічних реформ і бажання делегувати розробку політик експертам. Автократичні і демократичні лідери часто саме так і роблять, і їх країни процвітають.

Якщо ж до влади приходять популярні демагоги (особливо ті, які об’єднують економічний популізм і національний патріотизм), країну може очікувати крах економіки, хоча політичні лідери можуть залишатися популярними. Венесуела – прекрасний приклад такої необдуманої політики.

10. Успішні країни вміють підніматися після падіння

Економічні “зірки” часто виростають з країн, від яких ніхто цього не чекав. Такі країни дивують багатьох саме після глибоких криз.

Азіатські “тигри” та країни Східної Європи – прекрасний приклад.

Мислення інвесторів та медіа часто лінійні. Одні країни люблять більше, до них більше уваги. У ці країни приходить більше інвестицій, тому вони ростуть швидше. Інші країни – ізгої. Вони не користуються симпатією інвесторів, фінансові ріки течуть туди неохоче, а в кризові часи інвестори тікають звідти першими.

Однак у багатьох країн з другої групи завжди є шанс приєднатися до першої. Досить лише прочитати правила, про які я писав вище. Звичайно, для реалізації всього цього потрібні професіонали, готові прийти на роботу в державні органи і здатні витримати всі випробування цієї служби, але це того варте.

Якщо вони досягають успіху у своїй “домашній роботі”, то, коли світова економіка вступає на етап відновлення і зростання, довгострокові темпи економічного зростання таких успішних країн значно перевищують зростання країн-конкурентів або країн-сусідів. Це стає видно не відразу, через кілька років.

Тоді інвестори звертають увагу на нових “тигрів”, а самі країни пожинають плоди ефективної політики, приєднуючись до групи успішних держав, про які пишуть книжки. Про Україну теж одного разу напишуть – я в цьому не сумніваюся.

Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора МВФ