Окупанти з початку доби п’ять разів порушили «тишу» на Донбасі

15.10.2020 08:06

Станом на 7.30 15 жовтня 2020 року ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишається контрольованою, попри тричі порушений режим тиші з боку окупантів минулої доби та п’ять провокацій уже сьогодні.

Про це повідомляє пресцентр ООС у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Як зазначається, упродовж минулої доби, 14 жовтня, збройні формування Російської Федерації три рази порушили домовленості, що вступили в дію 27 липня 2020 року. Так, на ділянках поблизу населених пунктів Водяне та Новомихайлівка противник вів вогонь зі стрілецької зброї. А поблизу Авдіївки зафіксовано поодинокі постріли з ручного протитанкового гранатомета і автоматичного станкового гранатомета.

Від початку поточної доби російсько-окупаційні війська 5 разів порушували режим тиші. Так, ворог провокував українських захисників, використовуючи автоматичні станкові гранатомети, ручні протитанкові гранатомети та стрілецьку зброю в районі Авдіївки, а поблизу Причепилівки та Новотошківського – з автоматичних станкових гранатометів і стрілецької зброї.

Українські захисники зброю у відповідь не застосовували.

Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил немає, зазначили у штабі.

 

Місія ОБСЄ виявила танки біля житлового району на окупованій Луганщині

15.10.2020 00:19

СММ ОБСЄ зафіксувала 12 жовтня 7 танків на території об’єкту поблизу житлового району та три бронетранспортери у житлових районах на окупованій території Луганської області.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні № 245/2020 від 14 жовтня 2020 року.

Згідно зі звітом, виявлені біля житлового масиву танки були розміщені за межами виділених місць зберігання озброєння.

Також повідомляється, що два бронетранспортери (МТ-ЛБ) зафіксовано на території об’єкту в житловому районі н. п. Калинове (60 км на захід від Луганська) та 1 БТР-80 – на території об’єкту в житловому районі н. п. Катеринівка (кол. Ювілейне, 8 км на захід від Луганська).

Всього Місія ОБСЄ зафіксувала 12 жовтня 51 одиницю озброєння на 4 полігонах російських окупаційних військ – усе це озброєння було розміщено за межами виділених місць зберігання озброєння.

 

У Сєвєродонецьку відкрили меморіальний знак медикам, які загинули на Донбасі

У Сєвєродонецьку на території військової частини А0206 відкрили меморіальний знак медикам, які загинули, виконуючи військовий обов’язок в зоні проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил з 2014 по 2020 роки.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Вони були янголами-охоронцями для наших військових, рятували їх життя, та так сталося, що під час виконання завдань, віддали свої. Хочу подякувати батькам цих хлопців та дівчат, медичних працівників, – вони народили і виховали Героїв України. Упевнений, що багато українських воїнів завжди будуть вдячні цим лікарям. Слава Україні!», – наголосив керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай під час відкриття меморіального знаку.

До заходу також долучилися заступник командувача Медичних Сил ЗСУ полковник медичної служби Сергій Халік, керівник військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Олександр Стрюк та начальник госпіталю полковник Андрій Телефанко.

Зранку голова облдержадміністрації Сергій Гайдай узяв участь у церемонії покладання квітів до пам’ятника генерал-майору Національної Гвардії України Олександру Радієвському в Сєвєродонецьку.

Пам’ять загиблих захисників України присутні вшанували хвилиною мовчання.

Військова частина А0206 є єдиним лікувальним закладом Збройних Сил України на території Луганської області.

В Україні сьогодні, 14 жовтня, відзначається День захисника. Свято встановлено указом Президента від 14 жовтня 2014 року «з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України». При цьому було скасовано святкування Дня захисника вітчизни 23 лютого.

 

Помер ветеран АТО, який вчинив акт самоспалення на Майдані

Помер ветеран АТО Микола Микитенко, який вчинив акт самоспалення в центрі Києва.

Як передає Укрінформ, про це повідомила його дочка Юлія Микитенко у Фейсбуці.

«Сподіваюсь, ти нарешті знайдеш там спокій. Люблю тебе, па. З миром», – написала вона.

Як повідомлялося, ветеран АТО Микитенко в ніч на 11 жовтня підпалив себе на Майдані Незалежності. Його госпіталізували у важкому стані – із 97% опіків тіла.

За словами дочки ветерана АТО, мотиви вчинку батька – суто політичні. «Незгода з діями чинної влади, а саме: розведення військ на лінії розмежування і повзуча окупація Росії. Він був абсолютно при тверезій пам’яті і чітко усвідомлював, що робить», – зазначала Юлія Микитенко.

За даними громадської організації «Відсіч», у 2014 році Микола Микитенко брав участь у боях під Слов‘янськом. Під час евакуації збитого вертольота на Карачуні він отримав поранення. Після лікування служив у різних бойових підрозділах в зоні ООС.

 

Помер український філолог Олександр Пономарів

Вранці 14 жовтня помер доктор філологічних наук, професор Олександр Пономарів.

Як передає Укрінформ, про це BBC News Україна повідомила дружина науковця.

“Вранці 14 жовтня помер доктор філологічних наук, професор Олександр Пономарів, який усе своє життя присвятив розвиткові та захисту української мови. Останнім часом професор серйозно хворів – він мав перелом хребця”, – йдеться у повідомленні.

Олександр Пономарів народився 17 жовтня 1935 року. Український мовознавець, перекладач, публіцист, громадський діяч. Доктор філологічних наук (1991), професор кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, викладав у КНУ ім. Шевченка понад 40 років.

Автор понад 250 наукових, науково-популярних і науково-публіцистичних праць з історії, стилістики та культури української мови, її відродження та утвердження як державної, укладач і редактор навчальних посібників та словників різних типів.

 

Соцмережі згадують Пономаріва: «Дякуємо, Учителю!»

“Ми тут тримаємо оборону, не бійтеся!”, “Ми продовжимо Вашу справу, учителю” – так прощаються соцмережі із Олександром Пономарівом, який помер сьогодні вранці.

Мовознавець Олександр Пономарів усе своє життя присвятив розвиткові та захисту української мови. Тому українські соцмережі із сумом відреагували на новину про його смерть.

 

Україна пояснила ОАД, чому «консульство» Нікарагуа в Криму є нелегітимним

Посол України у США Володимир Єльченко провів зустріч з генсеком Організації американських держав (ОАД) Луїсом Альмагро, під час якої пояснив, чому не можна вважати легітимним рішення Нікарагуа відкрити «почесне консульство» в Криму.

Про це повідомило в середу на офіційній фейсбук-сторінці Посольство України в Сполучених Штатах, передає Укрінформ.

“Під час зустрічі сторони обговорили незаконне рішення уряду Нікарагуа відкрити так зване “почесне консульство” цієї країни в тимчасово окупованому Криму. Генерального секретаря ОАД було поінформовано про заходи, які вживаються українською стороною у відповідь на цей крок нікарагуанської сторони”,- зауважили в українському дипломатичному представництві.

Луїс Альмагро, зі свого боку висловив підтримку України та “пообіцяв сприяти донесенню нашої позиції до інших держав-членів організації”.

Як зауважили в Посольстві, Володимир Єльченко та Луїс Альмагро також обговорили питання участі спостерігачів у роботі 50-ої сесії Генеральної асамблеї ОАД, яка проходитиме 19-21 жовтня.

Організація американських держав – це міжнародна організація, створена у 1948 році. Вона об’єднує 35 держав Західної півкулі.

Інститут постійних спостерігачів при ОАД було запроваджено у 1971 році. Спостерігачами при Організації є 72 держави Європи, Америки та Азії, у тому числі, з 1994 року – Україна.

 

Україна передала до ТКГ списки полонених, бойовики поки мовчать

Українська сторона передала до Тристоронньої контактної групи (ТКГ) список з чотирьох категорій заручників.

Про це заявив координатор ОБСЄ в гуманітарній групі ТКГ Тоні Фріш, якого цитує пресслужба Офісу президента, передає Укрінформ.

Чергове засідання Тристоронньої контактної групи відбулося 14 жовтня в режимі відеоконференції за участю делегацій України, Росії та за модераторства ОБСЄ.

“Координатор ОБСЄ у гуманітарній групі Тоні Фріш під час обговорення питання взаємного звільнення утримуваних осіб повідомив, що українська сторона передала список з чотирма категоріями таких осіб. З тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей України інформації не надано”, – йдеться у повідомленні.

Фріш констатував, що сторони готові одночасно відкрити два нові контрольні пункти в’їзду-виїзду в Луганській області в першій декаді листопада. Цим виконають домовленості паризького саміту «нормандської четвірки».

Як цитує пресслужба ОП, голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Яшар Халіт Чевік назвав досягненням запровадження режиму «тиші» на Донбасі, водночас наголосив, що необхідне «забезпечення його сталого характеру».

Окрім того, представник ОБСЄ зауважив, що «політичні питання, через які засідання групи є не такими результативними, як хотілося б, не повинні стояти на чільному місці в роботі безпекової групи». Зокрема, визначили потребою розібратися з оновленим планом розмінування — його назвали «особливо актуальним через наближення зими».

Українська делегація також підняла питання того, чи можливо сформувати групу експертів під егідою МАГАТЕ, яка б контролювала зберігання радіоактивних матеріалів на тимчасово окупованих територіях Донбасу.

«Попри складний процес, можна відзначити позитивні зрушення в частині розблокування консультацій у межах ТКГ, а також продовження розмінування на трьох ділянках у Донецькій і Луганській областях України», — підсумували у Президента.

 

Полонені, режим тиші та відкриття КПВВ на Донбасі: відбулося чергове засідання ТКГ

УНН. У середу відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) в режимі відеоконференції за участю делегацій України та РФ та за модераторства ОБСЄ. Про це повідомляє пресслужба Офісу Президента України, передає УНН.

“Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Яшар Халіт Чевік у межах обговорення роботи безпекової групи ТКГ відзначив досягнення у запровадженні режиму тиші, який дотримується вже майже три місяці, та наголосив на необхідності забезпечення його сталого характеру. Представник ОБСЄ зауважив, що політичні питання, через які засідання групи є не такими результативними, як хотілося б, не повинні стояти на чільному місці в роботі безпекової групи. Зокрема, було відзначено необхідність вирішення питання оновленого плану розмінування, що є особливо актуальним через наближення зими”, — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що під час обговорення політичних питань ішлося про недопущення блокування роботи ТКГ, також обговорювалися пропозиції до плану дій з реалізації Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей. Українська делегація у соціально-економічній групі знову порушила питання можливості формування групи експертів під егідою МАГАТЕ для моніторингу зберігання радіоактивних матеріалів на окупованому Донбасі.

“Координатор ОБСЄ у гуманітарній групі Тоні Фріш під час обговорення питання взаємного звільнення утримуваних осіб повідомив, що українська сторона передала список з чотирма категоріями таких осіб. З тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей України інформації не надано. Тоні Фріш констатував готовність сторін одночасно відкрити два нових КПВВ у Луганській області в першій декаді листопада на виконання домовленостей саміту „Нормандської четвірки“ в Парижі у грудні 2019 року. Незважаючи на складний процес, можна відзначити позитивні зрушення в частині розблокування консультацій у межах ТКГ, а також продовження розмінування на трьох ділянках у Донецькій і Луганській областях України”, — повідомили в Офісі Президента України.

Нагадаємо, 14 жовтня Президент Володимир Зеленський перебував з робочою поїздкою в Донецькій області.

 

Країна з такими захисниками завжди матиме свій історичний шанс — Президент 

14.10.2020 22:37

Президент Володимир Зеленський у День захисника України відвідав військових у зоні ООС.

Допис про це розміщений на офіційній сторінці Глави держави у Facebook, передає Укрінформ.

“У День захисника України, говорячи про нашу державність, маємо говорити перш за все про Донбас. Саме тут відчуваєш, якої сили історичний виклик постав перед країною з початком війни. І що ми цей виклик не просто прийняли. Саме тут важливо бути у такий день. Хоча в будь-який день для мене велика честь – бути серед цих хлопців і дівчат. Наші захисники й захисниці вже сьомий рік бездоганно виконують свій обов’язок. Завдяки їхній відданості, сміливості та розумінню, що саме ми – на стороні добра, у нашої держави є особливе місце в історії. А нинішня багатоденна тиша – це прямий наслідок саме сили та волі наших військових”, – переконаний Президент.

Зеленський зауважив, що багато народів у світі лише мріють про свій власний шлях. На завершення він подякував кожному захиснику і кожній захисниці нашої держави.

“Країна саме з такими захисниками завжди матиме свій історичний шанс. Повірте, ми його точно використаємо. Попри спротив “старого світу””, – підсумував Глава держави.

Як повідомлялося, Зеленський 14 жовтня перебуває з робочою поїздкою на Донбасі.

В Україні сьогодні, 14 жовтня, відзначається День захисника. Свято встановлено указом Президента від 14 жовтня 2014 року «з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України». При цьому було скасовано святкування Дня захисника вітчизни 23 лютого.

 

Зеленський має надію, що “тиша” на Донбасі буде постійною

14 жовтня 2020, УП

Президент Володимир Зеленський сподівається, що режим тиші на сході України стане стабільним та постійним, незважаючи на спроби його зірвати.

Джерело: промова Зеленського під час церемонії складання урочистої клятви ліцеїстами Київського військового ліцею імені Івана Богуна, яку транслював Офіс президента

Пряма мова: “Сьогодні 80-й день, як оголошено припинення вогню. І незважаючи на спроби його зірвати, ми маємо надію, що тиша на сході України буде стабільною та постійною”.

Деталі: Зеленський підкреслив, що настання в Україні миру не означає, що держава перестане дбати про військо. Навпаки, за його словами, сьогодні влада зосереджена на максимальному розвитку української армії.

Президент також підкреслив, що День захисника України, який відзначається 14 жовтня – це не тільки чоловіче свято.

Пряма мова: “Серед наших воїнів багато відважних і сильних жінок і дівчат, які нарівні з чоловіками можуть мужньо виконувати свій непростий обов’язок, і вони це роблять”.

Деталі: Зеленський також повідомив, що у середу поїде на схід України, де зустрінеться з українськими бійцями.

Що передувало: З 27 липня на Донбасі діє режим припинення вогню. Однак бойовики регулярно його порушують.

Так, штаб ООС повідомляє, що 13 жовтня збройні формування РФ 6 разів порушили режим припинення вогню, 12 жовтня – 7 разів.

 

Президент поспілкувався з військовими у зоні ООС

Президент Володимир Зеленський у День захисника України відвідав Центр морських операцій у зоні проведення Операції об’єднаних сил.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави.

Зазначається, що Президент ознайомився з діяльністю Центру та привітав зі святом військових, які несуть службу в зоні проведення ООС.

«Хочу вам подякувати від усіх українців за наші життя, за наш спокій, за те, що захищаєте Україну, нашу незалежність, наш суверенітет», – сказав Зеленський.

Глава держави вручив військовослужбовцям цінні подарунки, а також поцікавився їхніми умовами проживання.

«У будь-який день ми готові підтримати хлопців. Якщо чогось не вистачає, якщо щось не так – кажіть. Правда – завжди найцінніше», – зазначив Президент.

Як повідомлялося, Зеленський 14 жовтня перебуває з робочою поїздкою на Донбасі.

В Україні сьогодні, 14 жовтня, відзначається День захисника. Свято встановлено указом Президента від 14 жовтня 2014 року «з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України». При цьому було скасовано святкування Дня захисника вітчизни 23 лютого.

 

«Таємна вечеря» Зеленського та Єрмака на Донбасі збурила соцмережі (ФОТО)

Володимир Зеленський, президент України, відвідав Донецьку область у День захисника України, 14 жовтня. Під час цієї робочої поїздки Зеленський зустрівся з військовослужбовцями операції Об’єднаних сил (ООС), пише Ракурс.

Один з оприлюднених прес-службою президента фотознімків цієї поїздки викликав бурхливу реакцію соцмереж.

На ньому Зеленський разом із очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком коштують солдатську їжу в компанії військовослужбовців.

Андрій Єрмак та Володимир Зеленський на Донбасі, фото: Офіс президента

Однак при уважному перегляді цього знімку користувачі соцмереж помітили, що посуд серед усіх присутніх є лише у Зеленського з Єрмаком — військові просто сидять за столом.

Хоч би для плізіру тарілки хлопцям поставили, — обурюються у соцмережах.

Нагадаємо, під час візиту на Донбас у вересні Зеленський здійснив дегустацію солдатського борщу.

 

Зеленський: Ми – зріла нація, яка має пантеон великих захисників

Збройна агресія проти України назавжди закрила для нас можливість легковажно ставитися до питань захисту державності.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у привітанні Президента Володимира Зеленського з Днем захисника України.

“Ми – сильні, сучасні, перспективні. Ми вміємо брати на себе відповідальність. Ми готові платити найвищу ціну за свою свободу. Ми добре знаємо своїх ворогів і точно вже розуміємо будь-яку політичну підступність. Ми не сумніваємось у своїх друзях. Тому що ми – зріла нація, яка має пантеон великих захисників і чітко розуміє свої цивілізаційні цілі… Наявна сьогодні збройна агресія проти України назавжди закрила для нас можливість легковажно ставитися до питань захисту державності”, – зазначив він.

У цьому контексті глава держави нагадав, що коли війна тільки починалася, все вмить стало справжнім, ожививши багато епізодів зі сторінок нашої буремної національної історії, яка до того могла здаватися чимось далеким і фантастичним.

“У 2014 році все стало інакшим. Герої стали героями, а вороги – ворогами. І ми нарешті зрозуміли, що таке бути справжнім захисником країни, коли щодня доводиться міняти своє особисте життя на можливість щасливого життя всієї України. Скільки разів ми, українці, втрачали наші історичні можливості. Та скільки разів знаходили нові, щоб урешті здобути свою незалежну державу. Яку наш народ багато років самовіддано захищає від поневолення. Це справді всенародна справа”, – наголосив Президент.

Він висловив подяку кожному, хто захищає нашу державу у Збройних силах, працює заради безпеки України у спеціальних службах, а також кожному, хто пам’ятає, що легальна праця й сумлінна сплата податків є чесним внеском також і в нашу національну оборону, що допомагає їй бути системною та сучасною.

“Народ неможливо здолати. Ніколи. Українці так довго і з таким болем ішли до своєї державності, що тепер точно не відступатимуть. Скільки б хтось не розривав наше суспільство спекуляціями, як би не грався з людськими емоціями й чим би не погрожував державі за столом переговорів. Україна була, є й буде. Це – справжнє. І це вже історично доведений факт”, – резюмував Зеленський.

Як повідомлялося, щороку 14 жовтня відзначається День захисника України. Його святкують у день Покрови Пресвятої Богородиці та одночасно з Днем українського козацтва і Днем УПА.

 

Армія від початку реформи «попрощалася» з кількома десятками генералів – Хомчак

Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак заявляє, що від початку реформи в армії «попрощалися» із кількома десятками генералів.

Про це він сказав в ефірі до Дня захисника України на телеканалі «Україна», повідомляє Укрінформ.

«Реформа, яку ми впроваджуємо, не йде гладко, є випадки, коли система опирається. Не всі хочуть виходити з «теплої ванни» і змінювати свій спосіб життя. За цей час ми попрощалися з кількома десятками генералів», – зазначив Хомчак.

Водночас він заперечує, що в українській армії генералів більше, ніж в арміях інших країн світу.

«Історія про те, що в українській армії найбільше генералів, ніж в інших країнах світу, – це казка. В українському війську ніколи не було генералів більше, ніж в іноземних арміях. Сьогодні у Збройних силах України генералів найменше порівняно з іншими країнами світу», – заявив він.

При цьому він відзначив професіоналізм генералів. «Чомусь у нас так прийнято, що генерал – це швидше гірше, ніж добре. Але війна показала, що там, де був генерал, де він працював, де він стояв, там воювали. Якщо там не було генерала, то були різні випадки», – додав Хомчак.

Як повідомлялося, реформування ЗСУ розпочалося у 2015 році, метою якого є досягти стандартів НАТО.

 

Коли Україна скасує призов: Хомчак назвав умову

У перспективі в Україні має бути вибудована така система, щоб кожен міг у разі потреби захистити свій дім і свою Батьківщину, а також надати першу медичну допомогу. Після цього можна буде взагалі відмовитися від призову.

Про це головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак сказав в ефірі до Дня захисника України на телеканалі «Україна», повідомляє Укрінформ.

«У перспективі в нас є бачення відмовитися від призову, але це може бути тільки тоді, коли в нас буде налагоджена система підготовки резерву. Ми маємо створити таку систему роботи, щоб кожен біля свого дому міг мінімально вміти захистити його. Чому громадянин України не повинен бути навченим всім елементам тактичної медицини? Ці навички та знання можуть йому знадобитися де завгодно, у будь-якій ситуації поза військовою службою, де він повинен вміти надати собі медичну допомогу, тому, хто поряд, тим самим врятувати життя собі чи комусь, – сказав Хомчак.

За словами головнокомандувача, створення такої системи займе не пів року, і не рік, але є розуміння, якою вона має бути. «Такі системи потребують фінансування, підготовки кадрів, починаючи від звичайних цивільних громадян і до голів громад та вищого керівництва держави. Коли така система запрацює, тоді ми зможемо говорити про скасування строкової служби, адже в ній більше не буде необхідності, тому що всі ті ази пройшли. Коли громадянин вміє стріляти, знає медицину, інженерні питання, які йому потрібні, і якщо завтра йому скажуть «треба стати на захист Батьківщини», то він знає, що він може це», – додав Хомчак.

Також він нагадав, що цього року було зменшено призов на строкову службу.

«У нас сьогодні, по-перше, йдуть контрактники. Зараз армія укомплектована згідно з чисельністю, яка визначена законом, на 100%. Ми вже ставимо питання не укомплектувати просто контрактниками, а ми сьогодні вже переходимо на якість. Ми розуміємо, що коли буде якість, тоді буде зовсім інший підхід до виконання бойових завдань і до повсякденної діяльності, і взагалі до статусу військового», – сказав Хомчак.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 1 жовтня розпочався осінній призов. Цьогоріч у жовтні-грудні на строкову службу призовуть 13 570 юнаків. Із них до Збройних сил – 7500 осіб, до Державної спеціальної служби транспорту – 600 осіб, Національної гвардії – 4970 осіб, Держприкордонслужби – 500 осіб.

За даними Міноборони, найбільше призовників буде у Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Львівській областях та Києві.

Раніше на строкову службу до ЗСУ та інших військових формувань у 2020 році планувалося призвати 16 460 осіб.

 

Хомчак про реформу ЗСУ: Ми повинні наше військо і всі процеси в ньому привести до принципів НАТО

У Збройних силах України продовжуються практичні заходи в рамках реформування війська за стандартами НАТО.

Про це головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак сказав в ефірі до Дня захисника України на телеканалі «Україна», повідомляє Укрінформ.

«Ми знаходимося зараз на дієвому етапі, адже реформування розпочалося у 2015 року, але практичні заходи – у 2019 році. Ми повинні наше військо і всі процеси, що відбуваються у Збройних силах, привести до принципів НАТО, тому що принципи – це та основа, яку ми маємо прийняти та виконувати», – сказав Хомчак.

При цьому він зазначив, що найголовніший принцип – «попереду усього стоїть людина, і саме навколо людини далі формується все: і питання підготовки, і питання застосування».

Як заявив Хомчак, необхідно розуміти, що військові – це люди, які постійно наражаються на небезпеку, “і виходячи з цих принципів, у першу чергу потрібно не зберегти зразок озброєння ціною людського життя, а навпаки – зберегти життя людини ціною вміння, навченості та кращого озброєння”.

Крім того, головнокомандувач ЗСУ високо оцінив проведені в Україні міжнародні навчання «Об’єднані зусилля – 2020», хоча за «класичною схемою» їх потрібно було організовувати вже після завершення реформи в армії.

«Коли ми планували ці навчання, розуміли, що за класичною схемою ми спочатку повинні були закінчити всі реформи, набути спроможностей, а тоді проводити навчання. Але оскільки у країні йде війна і ворог не чекає, коли ми закінчимо реформу, ми прийняли рішення, що навчання проводимо», – зазначив Хомчак.

За його словами, ці навчання та участь міжнародних партнерів у них відіграли дуже серйозну роль у спільній підготовці.

«Мені сьогодні приємно констатувати і поділитися цим з народом України, що наші партнери, незалежно від того, які бюджети були сплановані, взяли участь у цьому навчанні. Воно відіграло дуже серйозну роль як у нашій спільній підготовці, при чому і з одного, і з іншого боку, так, напевно, воно вплинуло і на наших сусідів, які теж, мабуть, здивовані від того, що відбулося», – сказав Хомчак.

Як повідомлялося, навчання «Об’єднані зусилля – 2020» проходили у вересні. За даними Міноборони, «Об’єднані зусилля – 2020» за своїм форматом стали унікальними. Адже навчання такого формату проводилися вперше. Їх метою було практичне виконання завдань у багатонаціональному середовищі за стандартами та процедурами НАТО, підвищення рівня взаємосумісності підрозділів Збройних сил та наших держав–партнерів.

Окрім українських підрозділів, у навчаннях взяли участь підрозділи збройних сил країн-членів НАТО, зокрема, США і Великої Британії.

 

Учасники маршу УПА вимагають ухвалення закону про колаборантів

Учасники маршу УПА вимагають ухвалити Закон «Про захист укрaїнської дeржавності від кoлаборціонізму».

Як передає кореспондент Укрінформу, таку вимогу вони озвучили на акції під Офісом Президента в Києві.

Так, учасники маршу висунули вимогу ухвалити закон, згідно з яким в українське прaвове поле буде введено поняття «кoлаборант»; а також створено спеціальну комісію, яка розглядатиме злочини кoлаборантів.

Окрім цього, серед вимог учасників маршу: забезпечити дієву реакцію СБУ і Національної поліції на проросійську діяльність громадян України, які, починаючи з 2014 року, були помічені в колабораціонізмі; ініціювати позбавлення ліцензії на мовлення проросійських каналів “112”, NewsOne, ZIK, “Наш”, “Інтер”, “Київ Live”; припинити обмеження українських військовослужбовців із ведення вогню у відповідь на обстріли російських військ і найманців на Донбасі.

Також учасники маршу влаштували на Банковій перформанс – встановили двері, пофарбовані в чорний колір, та кілька склянок з червоною рідиною, всередині банок активісти розмітили фотографії політичних діячів та керівників держави.

На місці акції чергувала Національна поліція, поліція діалогу, ніяких сутичок чи провокацій під час події не відбулося.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві в середу, 14 жовтня, пройшов традиційний марш прaвих cил “Мaрш УПA – 2020” з нагоди Дня зaхисника Укрaїни, 78-ї річниці створення УПA та Дня кoзацтва. Марш стартував від пам’ятника Тарасу Шевченку, участь в ньому взяли близько 3000 осіб.

 

Патріотами України вважають себе 85% громадян

85% українців вважають себе патріотами України, 59% готові у випадку виникнення відповідної загрози відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю в руках.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, проведеного до Дня захисника України соціологічною групою “Рейтинг”.

“Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 85% опитаних вважають себе патріотами своєї країни, 12% – протилежної думки. Патріотично настроєних громадян приблизно однаково у всіх регіонах країни, та відносно більше серед старших респондентів”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, 69% позитивно ставляться до встановлення 14 жовтня державного свята Дня захисника України, 23% – нейтрально і лише 5% – негативно.

Найкраще цей свято сприймається мешканцями Заходу та Центру. Близько 60% респондентів Сходу та Півдня позитивно ставляться до свята, третина – нейтрально і лише 6-7% негативно.

59% опитаних висловили готовність у випадку виникнення відповідної загрози відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю в руках (у 2019 таких респондентів було 56%, 2017% – 54%, 2012 – 33%). Відносно більше таких серед чоловіків, респондентів середнього віку та серед людей з відносно вищими доходами.

Опитування було проведено протягом 10-12 жовтня, було опитано 2000 респондентів віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Метод опитування: CATI (computer-assistedtelephoneinterviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.

 

В українських архівах планують створити фонди періоду російської окупації

В українських архівах створюватимуться фонди періоду тимчасової окупації Російською Федерацією за аналогією фондів часів німецької окупації.

Про це повідомив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов в інтерв’ю Укрінформу.

«Для нас зараз болюча тема – втрата фондів у Донецьку, Луганську та в Криму, тому що фактично держава у 2014 році не забезпечила евакуацію цих державних архівів. Тож як тільки встановиться контроль української влади над цими територіями, ми будемо оцінювати стан справ у архівах, вивчатимемо, що залишилося, а що вивезено. Мене колись запитували – що ми будемо робити з документами, які зараз зберігаються в архівах так званих «ДНР» і «ЛНР», Криму? Думаю, що за аналогією, будемо створювати архівні фонди. У нас зараз є фонди періоду німецької окупації, де містяться документи, створені місцевим окупаційним режимом, так само будуть фонди тимчасової російської окупації», – сказав Хромов.

За його словами, з фондами у Донецьку та Луганську ситуація важка, «бо там терористичні організації фактично руйнують архіви, управляють ними на найнижчому рівні».

«А в – Криму свої амбіції. Там показують, як «розвивають» архівну справу. Але ми на міжнародному рівні боремося і відстоюємо в профільному середовищі те, що це наші архіви. Зокрема, є інтерактивна карта Міжнародної ради архівів, до якої ми внесли інформацію про Державний архів Автономної Республіки Крим і про Державний архів міста Севастополь та позначили, що це українські архіви, які знаходяться на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, і управляються колаборантами, які пішли на службу окупаційному режиму», – повідомив голова Державної архівної служби.

Він поінформував про співпрацю архівної служби з Мін’юстом та МЗС через різні правові механізми, щоб досягти хоч якогось результату в перспективі повернення цих архівів.

«Архіви – це культурна спадщина і окупант несе всі зобов’язання щодо її збереження», – наголосив Хромов.

Також він зауважив, що загалом найбільше втрат архівні фонди України зазнали внаслідок кампаній Радянського Союзу зі знищення документів, а також – під час евакуації документів у період Другої світової війни.

 

У Батурині презентували «Літопис» Самійла Величка

У Національному історико-культурному заповіднику “Гетьманська столиця” в Батурині відбулася презентація козацької пам’ятки “Літопис” Самійла Величка.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Символічно, що саме цього дня у відновленій «Гетьманській Столиці» Батурині відбулася презентація унікальної козацької пам’ятки – «Літопису» Самійла Величка… Масштабна праця Величка дозволяє кожному з нас зануритися у події козацького періоду історії України, переосмислити безліч історіографічних міфів та дізнатися про те, чим ще ми можемо пишатися», – написав Ткаченко.

Він відзначив, що це видання – важлива наукова робота.

«Його дослідження та вивчення велось впродовж 3-х століть. Тепер ми маємо перше видання повного оригінального тексту з багатьма через цензуру раніше невивченими фактами. Сама пам’ятка зберігається у Санкт-Петербурзі», – зазначив Ткаченко.

За його словами, при роботі над виданням науковці дізналися багато нового як про історію козачих часів, так і про саму постать канцеляриста Івана Мазепи.

Міністр висловив вдячність групі професора Тетяни Таїрової-Яковлевої, керівниці Центру вивчення історії України, а також історикам Національної академії наук, видавцям та українським меценатам, коштом яких було видано літопис.

В Україні сьогодні, 14 жовтня, відзначається День захисника. Свято встановлено указом Президента від 14 жовтня 2014 року «з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України». При цьому було скасовано святкування Дня захисника вітчизни 23 лютого.

 

Азербайджан заявив про знищення ракетних комплексів Вірменії в районі Карабаху.

15 жовтня 2020, 06:58

УНН. Азербайджанська армія знищила ракетні комплекси Вірменії в районі Нагірного Карабаху. Про це у телефонній розмові з главою МЗС РФ Сергієм Лавромив заявив міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов, передає УНН з посиланням на сайт МЗС Азербайджану.

“Міністр Джейхун Байрамов поінформував російського колегу про останню напруженості в регіоні. Він довів до уваги міністра Сергія Лаврова, що 14 жовтня о першій годині ночі і потім о 8 годині ранку озброєні сили Вірменії привели в бойову готовність свої ракетні комплекси в районі, що межує з окупованих Кельбаджарський районом Азербайджану, для здійснення обстрілу території Азербайджану і ці ракетні комплекси були знищені на стартових позиціях Збройними силами Азербайджану як легітимні військові цілі”, — йдеться в повідомленні.

Зазначається, “що Збройні сили Азербайджану діяли в рамках права на самооборону і з метою захисту свого цивільного населення”.

Як повідомляв УНН, в ніч на 10 жовтня Вірменія і Азербайджан домовилися про тимчасове припинення вогню в зоні конфлікту в самопроголошеній республіці Нагірний Карабах. Згодом країни звинуватили один одного в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває, незважаючи на бойові дії. В ОБСЄ закликали Вірменію і Азербайджан обмінятися полоненими і загиблими, МКЧХ запропонував допомогу.

 

Ердоган обговорив з Путіним ситуацію в Нагірному Карабасі

15 жовтня 2020, 03:49 • УНН. У середу, 14 жовтня, з ініціативи турецької сторони відбулася телефонна розмова президента РФ Володимира Путіна з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом. Про це повідомляє пресслужба Кремля, передає УНН.

“Детально обговорено ситуацію в зоні нагірно-карабахського конфлікту. По обидва боки підтверджена важливість дотримання гуманітарного перемир’я, домовленість про яке була досягнута 10 жовтня в Москві. Володимир Путін і Реджеп Тайіп Ердоган виступили за активізацію політичного процесу, зокрема, на основі напрацювань Мінської групи ОБСЄ”, — йдеться в повідомленні.

Відзначається, що президент Росії “висловив серйозну стурбованість у зв’язку з участю у військових діях бойовиків з близькосхідного регіону”.

“Підкреслена нагальна необхідність солідарних зусиль з метою якнайшвидшого припинення кровопролиття і переходу до мирного врегулювання нагірно-карабаської проблеми. Висловлена надія, що Туреччина, як член Мінської групи ОБСЄ, внесе конструктивний внесок в деескалацію конфлікту”, — заявили в Кремлі.

Як повідомляв УНН, в Росії вважають за можливе політичне врегулювання в Нагірному Карабасі.

 

В Азербайджані затримали громадянина Франції Жильбера Мінасяна за теракти у Карабасі

УНН. В Азербайджані порушили кримінальну справу проти громадянина Франції Жильбера Мінасяна, члена терористичної організації ASALA, та групи з 15 осіб, яку він очолював. Про це повідомляє пресслужба Генеральної прокуратури Азербайджану, передає УНН.

“Затримано Жильбера Мінасяна, члена терористичної організації ASALA, громадянина Французької Республіки, який неодноразово був засуджений за терористичну діяльність, та групу з 15 досвідчених військових, очолюваних ним. Слідство проводилось на підставі численних повідомлень у ЗМІ. Громадянин Франції Жильбер Мінасян, член терористичної організації, та інші члени очолюваної ним 15-членної військової банди вступили в кримінальні відносини з особами Вірменії та окупованих територій Азербайджанської Республіки та приєдналися до злочинної групи”, — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що слідство встановило затримані особи “брали участь у терористичній діяльності проти громадян Азербайджанської Республіки, використовуючи незаконно отриману вогнепальну зброю та боєприпаси”.

“Крім того, зі свідченнями, зібраними прокуратурою на звільнених територіях під час відступу ворога, було підтверджено, що іноземні найманці застосовували незаконно ввезену зброю проти азербайджанської армії”, — заявили в прокуратурі.

Додається, що кримінальна справа порушена за кількома статтями Кримінального кодексу Азербайджану, зокрема за агресивну війну, умисне вбивство злочинною організацією, навмисне вбивство з особливою жорстокістю або загальною небезпекою, умисне вбивство з метою розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі, тероризм, створення незаконних збройних формувань та іншими. Генеральна прокуратура Азербайджану направила запити про правову допомогу до компетентних органів Франції.

Як повідомляв УНН, президент Азербайджану Ільхам Алієв зажадав від Франції вибачень за слова глави держави Еммануеля Макрона про те, що Баку використовує сирійських бойовиків в конфлікті навколо Нагірного Карабаху.

 

Війна у Карабасі: Азербайджан узяв під контроль ще вісім сіл

УНН. Армія Азербайджану взяла під контроль ще вісім сіл в зоні конфлікту у Нагірному Карабасі. Про це в своєму Twitter повідомив президент Азербайджану Ільхам Алієв, передає УНН.

“Відважна азербайджанська армія звільнила від окупації села Гарадагли, Хатунбулаг, Гараколлу Фізулінського району, села Булутан, Мелікджанли, Кемертюк, Теке, Тагасер Ходжавендского району. Хай живе азербайджанська армія! Карабах — це Азербайджан!”, — написав Алієв.

За його словами, азербайджанську армію ніхто не зупинить.

“Наша держава володіє твердою волею і у неї потужна армія. Нас ніхто не зможе зупинити. Наша справа — права, ми будемо йти цим шляхом до кінця!”, — заявив президент Азербайджану.

Він додав, що після закінчення війни в Нагірному Карабасі “зміниться не тільки регіон, а й світ”.

“Усі побачили нашу силу. Ми повинні створити в цьому регіоні нову стратегічну панораму, стратегічне бачення. Після війни почнеться нова ера Азербайджану, регіону”, — заявив Алієв.

Як повідомляв УНН, в ніч на 10 жовтня Вірменія і Азербайджан домовилися про тимчасове припинення вогню в зоні конфлікту в самопроголошеній республіці Нагірний Карабах. Згодом країни звинуватили один одного в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває. В ОБСЄ закликали Вірменію і Азербайджан обмінятися полоненими і загиблими, МКЧХ запропонував допомогу.

 

Штати наполягають на мирному розв’язанні конфлікту в Нагірному Карабасі

14.10.2020 22:13

Державний секретар США Майк Помпео наголосив, що Сполучені Штати як країна-учасник Мінської групи ОБСЄ закликає припинити бойові дії в Нагірному Карабасі та розв’язувати всі питання в межах дипломатичних переговорів.

З такою відкритою заявою глава Держдепартаменту США виступив у середу в Вашингтоні, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Команда тут, у Державному департаменті, наполегливо працює над розв’язанням конфліктів у Європі. Як співголова Мінської групи ОБСЄ, Сполучені Штати залишаються відданими в тому, щоби допомогти Азербайджану та Вірменії досягти мирного та стійкого врегулювання”, – наголосив Помпео.

Він закликав обидві ворогуючі країни “виконати узгоджені зобов’язання щодо припинення вогню та покласти край обстрілам цивільних районів.

Нагадаємо: наприкінці вересня Вірменія й Азербайджан розпочали бойові дії в Нагірному Карабасі. Сторони звинуватили одна одну в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Після зустрічі на рівні глав МЗС ворогуючих країн в Росії було домовлено про введення режиму припинення вогню з 10 жовтня. З усім тим, повідомлення про порушення перемир’я в зоні нагірнокарабаського конфлікту продовжують надходити. У цьому зв’язку міжнародна спільнота висловлює негативну реакцію та закликає до припинення застосування зброї в регіоні.

 

Вірменія заявляє про своє право бомбити військові об’єкти в Азербайджані

14.10.2020 15:52

Міноборони Вірменії заявило, що вірменські військові зі своєї території досі не випустили «жодної ракети або кулі в бік Азербайджану», але після удару по своїй військовій техніці вважають, тепер має право задавати ударів по будь-яких військових об’єктах на азербайджанській території.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Інтерфакс із посиланням на Міністерство оборони Вірменії.

«14 жовтня Збройні Сили Азербайджану завдали удару по військовій техніці, що здійснює бойове чергування на території Республіки Вірменії, прикордонній із карабаським Карвачаром. Удар завдано виключно на припущенні, що ця техніка готова завдати удару по мирних населених пунктах Азербайджану. Водночас заявляємо, що відтепер Збройні Сили Республіки Вірменія залишають за собою право у рамках даної логіки задавати ударів по будь-яких військових об’єктах або військовим пересуванням на території Азербайджану», – йдеться у пресрелізі.

У Міноборони Вірменії «повністю» поклали на Баку відповідальність за зміну логіки військових дій.

Як повідомлялося, Міністерство оборони Азербайджану 14 жовтня заявило, що ЗС країни точковим ударом по території Вірменії вивели з ладу оперативно-ракетний комплекс, нібито, готовий для завдання ударів по населенню і цивільній інфраструктурі в Азербайджані.

10 жовтня сторони домовилися про призупинення вогню. Однак перемир’я, яке мало розпочатися о 12:00 10 жовтня, було зірвано. У цьому Вірменія та Азербайджан звинуватили одне одного.

Згідно з даними ООН, з початку відновлення активних бойових дій 27 вересня в Нагірному Карабасі та на прилеглих територіях загинуло понад 50 цивільних осіб.

Вірмено-азербайджанський спір щодо Нагірного Карабаху розпочався в 1988 році і призвів до військового конфлікту в 1992 році.

 

Байден дорікнув Трампу, що він поступився Москві в питанні Нагірного Карабаху

14.10.2020 05:27

Кандидат на посаду глави Білого дому від Демократичної партії, ексвіцепрезидент США Джо Байден розкритикував чинного президента Дональда Трампа за його “відсторонену” реакцію на загострення конфлікту в Нагірному Карабасі.

У заяві, поширеній у вівторок, Байден дорікнув Трампу, що той делегував Москві вести всю дипломатію в регіоні, повідомляє Укрінформ.

“Я глибоко стурбований провалом домовленості про режим припинення вогню від 10 жовтня, а також відновленням боїв у Нагірному Карабасі та навколо нього. Безпілотники, міномети й артилерія великої дальності забрали сотні життів по обидві сторони лінії зіткнення та змусили тисячі мирних жителів стати біженцями”, – йдеться в заяві Байдена, поширеній у Твітері його колишнім високопоставленим радником Майклом Карпентером.

При цьому Байден назвав незрозумілою, “пасивну та відсторонену” реакцію кабінету Трампа впродовж періоду ескалації конфлікту.

“З поновленням військових дій 27 вересня, ні президент Трамп, ні державний секретар Помпео не зробили жодного телефонного дзвінка лідерам Вірменії й Азербайджану, навіть коли регіон спалахнув”, – підкреслив Байден.

Він звинуватив нинішню адміністрацію США в тому, що вона фактично “делегувала всю дипломатію Москві” замість того, щоби працювати з європейськими партнерами на найвищому рівні для деескалації бойових дій та повернення сторін до переговорів.

“Адміністрація Трампа має сказати Азербайджану, що не буде терпіти його спроб нав’язати військове рішення цього конфлікту. Вона також має чітко заявити Вірменії, що регіони, які оточують Нагірний Карабах, не можуть бути окуповані нескінченно, і що переговори про тривале врегулювання конфлікту повинні розпочатися негайно після укладення режиму припинення вогню”, – висловив свою позицію ексвіцепрезидент США.

Крім того, за його словами, офіційний Вашингтон “повинен припинити розпещувати Анкару” і чітко заявити як Туреччині, так й Ірану триматися подалі від цього конфлікту.

“Досягти дипломатичного рішення буде непросто, але адміністрація Трампа зобов’язана спробувати. Це слід зробити негайно, перш ніж буде втрачено більше життів”, – підкреслив Байден.

Як повідомляв Укрінформ, 27 вересня Вірменія й Азербайджан розпочали бойові дії в Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши одна одну в обстрілі прикордонних територій і в провокуванні насильства. Після обстрілів та наземних боїв сторони за посередництва РФ досягли дипломатичної домовленості про припинення вогню з 10 жовтня. З усім тим, повідомлення про порушення перемир’я в зоні нагірнокарабаського конфлікту продовжують надходити, що викликає негативну реакцію з боку міжнародного суспільства.

 

Президент Киргизстану відмовився погодити новий склад уряду

14.10.2020 05:11

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков 13 жовтня повернув до Жогорку кенеша (Верховної ради, однопалатного парламенту країни) постанову про затвердження програми, визначення структури та складу нового уряду на чолі з Садиром Жапаровим.

На його думку, 10 жовтня на позачерговому засіданні Жогорку Кенеша не було кворуму депутатів, передає Укрінформ із посиланням на Радіо Азаттик.

«Кворум засідань Жогорку Кенеша, комітетів, комісій означає присутність більшості від загального числа депутатів Жогорку Кенеша, членів комітетів, комісій. Згідно зі статтею 1 Закону Киргизької Республіки «Про Регламент Жогорку Кенеша», число присутніх на засіданні депутатів – кількість депутатів Жогорку Кенеша, що перебувають у залі засідань і зареєструвалися перед проведенням голосування. З цього випливає, що наявність кворуму означає фізичну присутність 61 депутата. Наявність довіреностей дає право на голосування, але не на формування кворуму», – мовиться в повідомленні президента на його офіційному сайті.

У ньому наголошується, що, за наявною інформацією, на позачерговому засіданні парламенту 10 жовтня офіційно було озвучено про присутність 51 депутата і додатково про наявність 10 довіреностей від інших депутатів. Тим самим кворум не забезпечено, рішення, ухвалені без кворуму, вважаються незаконними та не мають юридичної сили.

Відтак апарат президента повернув надані документи в парламент.

Як повідомлялося, 10 жовтня парламент Киргизстану на позачерговому засіданні одностайно обрав на посаду прем’єр-міністра Садира Жапарова. На початку засідання парламенту було заявлено, що в залі присутній 51 депутат, ще десять передали відповідні доручення.

У Киргизстані після парламентських виборів, що пройшли 4 жовтня, виникла політична криза. Акції протесту з вимогою анулювати результати виборів переросли у заворушення. У ніч проти 6 жовтня демонстранти зайняли «Білий дім», де засідає парламент і працює апарат президента.

6 жовтня у столичному готелі «Достук» відбулися збори групи депутатів Жогорку Кенеша, яке депутати назвали позачерговим засіданням парламенту. Вони провели голосування і заявили, що обрали нового спікера – ним став Миктибек Абдилдаєв. Відразу після цього під його головуванням учасники зборів схвалили кандидатуру Жапарова на посаду прем’єр-міністра.

 

Парламент Киргизстану затвердив новий склад уряду

14.10.2020 13:47

Депутати парламенту Киргизстану затвердили новий склад уряду та його програму.

Єдиним кандидатом на пост прем’єр-міністра був випущений прихильниками з ув’язнення Садир Жапаров, повідомляє Укрінформ із посиланням на місцеве видання Kloop.

Видання зазначає, що частина депутатів вже голосували за Жапарова на двох засіданнях, але тоді засідання проводилися з порушеннями. Як раніше повідомлялося, депутати також самі неодноразово заявляли про погрози на адресу парламентарів від прихильників Жапарова.

Разом з цим, у середу, 14 жовтня, в Бішкеку проходить мітинг на підтримку Жапарова, хоча в місті запроваджено режим НС і масові зібрання заборонено. Прихильники Жапарова вимагають відставки президента Сооронбая Жеенбекова.

Раніше у вівторок президент Киргизької Республіки Сооронбай Жеенбеков визнав незаконним рішення парламенту про призначення нового складу кабміну на чолі з Садиром Жапаровим.

Як повідомляв Укрінформ, 4 жовтня в Киргизстані пройшли парламентські вибори. За попередніми даними, виборчий поріг подолали чотири політичні сили.

При цьому 10 з 12 опозиційних партій , що програли, відмовилися визнавати попередні результати голосування. Лідер партії «Бір Бол» Алтинбек Сулайманов закликав провести нові вибори без участі партій, пов’язаних з владою.

Міжнародні спостерігачі заявили, що на виборах мали місце серйозні порушення, в тому числі підкуп і залякування виборців.

Центральна виборча комісія Киргизстану прийняла рішення визнати підсумки виборів депутатів Жогорку Кенеша (парламенту), що пройшли 4 жовтня, недійсними.

У п’ятницю президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков відправив у відставку уряд країни і прем’єр-міністра Кубатбека Боронова. Цього ж дня він підписав указ, згідно з яким на території Бішкека запроваджено режим надзвичайного стану.

 

Президент Киргизстану заявив про нову умову для своєї відставки

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков піде в відставку тільки після того, як у країні відбудуться нові парламентські вибори.

Про пише Радіо Свобода із посиланням на речницю глави держави, передає Укрінформ.

Заява пролунала після того, як із президентом зустрівся новопризначений прем’єр-міністр Киргизстану Садир Жапаров, щоб нагадати йому про раніше висловлену обіцянку піти в відставку. При цьому, за повідомленнями засобів інформації, прем’єр заявляв президентові про обіцянку відставки «впродовж трьох днів», які, за словами прем’єра, спливали ввечері 14 жовтня.

Як наголосила речниця президента Толгонай Стамалієва, президент дійсно обіцяв піти в відставку, але ні про які три дні ніколи не говорив, як і взагалі не згадував терміну своєї відставки. За її словами, на зустрічі Жеенбекова з Жапаровим прем’єр вимагав від президента піти в відставку до вечора, на що той відповів, що за такої ситуації не готовий відійти.

Раніше, в ніч на 9 жовтня, Жеенбеков виступив зі зверненням,у якому заявляв, що готовий піти в відставку з посади президента «після того, як будуть затверджені легітимні керівники органів виконавчої влади і країна встане на шлях законності». 14 жовтня Жапаров заявив, що після затвердження на посадах його і його нового уряду всі ці умови вже виконані.

Перед зустріччю з Жапаровим 14 жовтня Жеенбеков підписав указ про його призначення на посаду прем’єра після того, як парламент країни затвердив склад нового уряду на чолі з Жапаровим. 13 жовтня, президент відмовився підписувати такий указ і повернув до парламенту документи про призначення прем’єра, заявивши, що на засіданні парламенту 10 жовтня, де група парламентарів схвалила призначення Жапарова, не було належного кворуму. Таким чином, Жапаров був затверджений із третьої спроби – ще одна, так само без належного кворуму, відбулася в парламенті 6 жовтня. Президент Киргизстану закликав парламент проголосувати за Жапарова «для стабілізації ситуації в країні».

Садир Жапаров у ніч на 6 жовтня вийшов з в’язниці, де перебував близько трьох років у справі про організацію мітингу і захоплення заручника у 2013 році. При цьому Верховний суд Киргизстану заявив, що не виносив політикові виправдувального вироку, а лише відправив справу на новий розгляд. Згідно з місцевим законодавством, уряд не може очолювати людина з незнятою або непогашеною судимістю.

До 6 листопада Центральна виборча комісія Киргизстану має призначити дату перевиборів до однопалатного парламенту країни, Жогорку кенеша (Верховної ради).

Як повідомляв Укрінформ, 4 жовтня в Киргизстані відбулися парламентські вибори. За попередніми даними, виборчий поріг подолали чотири політичні сили.

При цьому 10 з 12 опозиційних партій, які програли, відмовилися визнавати попередні результати голосування. Лідер партії “Бір Бол” Алтинбек Сулайманов закликав провести нові вибори без участі партій, пов’язаних з владою.

5 жовтня в столиці Киргизстану та інших містах почалися акції протесту проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагали анулювання підсумків голосування і проведення перевиборів.

За даними Міністерства охорони здоров’я Киргизстану, в результаті заворушень на тлі протестів проти результатів парламентських виборів постраждали більше тисячі людей, одна людина загинула.

У п’ятницю президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков відправив у відставку уряд країни і прем’єр-міністра Кубатбека Боронова. Також глава країни запровадив на території Бішкека режим надзвичайного стану.

 

Українського посла в Білорусі викликали до МЗС у Мінську через указ Зеленського

15.10.2020 01:32

Посла України в Білорусі Ігоря Кизима викликали 14 серпня в Міністерство закордонних справ у Мінську через указ Президента Володимира Зеленського щодо залучення до України білоруських IT-фахівців.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Радіо Сворбода.

Як заявили в міністерстві, українському дипломатові вручили ноту, в якій білоруська сторона висловила стурбованість тим указом. На думку офіційного Мінська, цей указ «на порушення загальноприйнятих правових норм поширює свою дію винятково на громадян сусідньої держави».

«Згаданий правовий акт не можна трактувати по-іншому, як явно недружній і дискримінаційний крок української сторони, що межує з втручанням у внутрішні справи Республіки Білорусь. Ухвалення зазначеного указу підриває довіру в двосторонніх відносинах і суперечить положенням Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною та Республікою Білорусь, а також міжурядових угод про торговельно-економічне співробітництво, про безвізові поїздки громадян і про трудову діяльність і соціальний захист громадян Республіки Білорусь і України, які працюють за межами своїх держав. У зв’язку з цим українській стороні наполегливо рекомендовано вжити заходів щодо дотримання взятих на себе договірних зобов’язань у відносинах з Білоруссю», – заявили в Мінську.

При цьому, мовиться в повідомленні, білоруська сторона «не має наміру переходити «червоні риси» в стосунках з Україною, але залишає за собою право на застосування, в разі виправданої необхідності, відповідних заходів щодо захисту національних інтересів відповідно до міжнародних норм».

Сам посол Ігор Кизим теж прокоментував цей виклик у фейсбуці, зазначивши, що перелічені в ноті посилання про нібито порушення Україною окремих базових двосторонніх міждержавних і міжурядових угод важко піддаються логіці.

«Адже указ був ухвалений у зв’язку зі зверненнями тих самих білоруських фахівців, які висловили бажання працювати в Україні, і їхніми проханнями створити для цього більш прийнятні умови їхнього перебування. При цьому очевидно, що якщо таке прохання було висловлене, значить, їх щось не влаштовує у себе вдома, в Білорусі. Вони захотіли поїхати в іншу країну, і очевидно, що, в силу багатьох обставин, Україна для них дуже привабливий вибір… І Україна готова таких людей прийняти. Так у чому ж тут «не дружність»? Як мені здається, це радше акт допомоги тим людям, яким зараз нелегко в Білорусі (хоча б тимчасово)», – наголосив посол.

При цьому Кизим нагадав про указ президента Білорусі 2014 року, який, за збігом обставин, мав той самий номер 420, що й згаданий нині указ Зеленського – той указ «стосувався надання допомоги українцям, які були змушені через розв’язану Росією війну на українському Донбасі втікати, в тому числі, і в Білорусь».

«І мова зараз не про чисельність українців, яких прийняв братній білоруський народ (дякую йому за кожного українця), а про готовність у важкий період надати допомогу тим, хто її потребує. А бізнес, якої б сфери він не стосувався, буде залишатися і працювати там, де створені умови для його розвитку, чесної конкуренції і отримання прибутку. І винятків, як мені здається, тут немає», – написав посол України в Мінську.

Нагадаємо: про згаданий указ Володимира Зеленського стало відомо ще 4 жовтня. В ньому йдеться про низку заходів для залучення ІТ-фахівців із Білорусі. Для них і членів їхніх родин, зокрема, має бути продовжений термін тимчасового перебування в Україні до 180 днів на рік, їм мають спростити отримання посвідки на проживання і дозволу на працевлаштування в Україні, також український уряд має забезпечити роботу єдиного інформаційного порталу і телефонів гарячої лінії для надання консультацій громадянам Білорусі, які іммігрують в Україну, і має бути вдосконалена процедура реєстрації білоруських IT-фахівців як фізосіб-підприємців.

 

Помпео заявив про рішучу підтримку білоруського народу

15.10.2020 01:10

Сполучені Штати налаштовані рішуче підтримувати білоруський народ, який прагне позбавитися від режиму Олександра Лукашенка та відновити демократію в країні.

З відповідною заявою виступив у середу в Вашингтона глава Державного департаменту США Майк Помпео, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Ми рішуче підтримуємо білоруський народ, який продовжує вимагати відповідальності для білоруських лідерів через придушення демократії”, – заявив глава американської дипломатії.

Він нагадав, що Сполучені Штати разом із союзниками з Європейського Союзу і Канадою застосовували санкції проти осіб, відповідальних за фальсифікацію виборів та розгін мирних демонстрацій.

“Ми також повторюємо нашу вимогу негайно звільнити громадянина США Віталія Шклярова”, – наголосив Помпео.

Нагадаємо, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації президентських виборів 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Протестувальники заявляють про масштабне підтасовування результатів.

Громадянин США Віталій Шкляров є відомим політтехнологом, який працював, зокрема, у виборчих кампаніях кандидатів у президенти США Барака Обами і Берні Сандерса. Він є уродженцем Гомеля (Білорусь), який отримав вищу освіту в Європі, переїхав до США і там отримав американський паспорт. Шкляров був заарештований у Білорусі напередодні президентських виборів, зараз він продовжує бути під вартою в цій країні.

 

Україна входить в найважчий період пандемії COVID-19 — Голубовська

УНН. Україна входить в найважчий період пандемії COVID-19, і в цей період необхідно відкласти розважальні заходи. Про це в ефірі одного з телеканалів повідомила інфекціоніст, заслужений лікар України Ольга Голубовська, передає УНН.

“Нам усім треба дожити до квітня місяця. Що нас чекає попереду — ми входимо в найважчий сезон, — одному Богу відомо. Зараз зростає кількість важких форм, з тих 5 тисяч осіб частка важких хворих набагато більше, ніж це було влітку… Багато лікувальних закладів у нас в колапсі давно, як і доктора, а у нас все ще попереду. Які розважальні заходи? Ну, можна вже якось відкласти”, — зазначила вона.

Раніше Ольга Голубовська заявляла, що в Україні як і в багатьох країнах, починають збільшуватися темпи смертності через COVID-19. Також вона акцентувала увагу на тому, що в умовах пандемії кожна людина повинна себе вести як потенційно інфікована.

Як повідомляв УНН, за минулу добу в Україні на коронавірус захворіло 5590 осіб, було госпіталізовано 799 осіб. За останню добу в Україні зафіксовано 107 летальних випадків. Одужали при цьому 2137 пацієнтів. За весь час пандемії в Україні захворіло 276 177 осіб. Загалом одужали 118 699 пацієнтів, а летальних випадків в країні — 5 229.

 

Пандемія: у світі від COVID-19 одужали понад 26,5 млн людей

УНН. Станом на ранок сьогодні у світі від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, одужало понад 26,5 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 38 426 373 особи, з них одужало 26 594 628. Кількість померлих зросла до 1 091 245 людей.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (7 909 035), Індія (7 239 389), Бразилія (5 140 863), Росія (1 332 824), а також Аргентина, Колумбія та Іспанія.

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (216 639), Бразилії (151 747) та Індії (110 586).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ, в Україні зафіксовано понад 276 тисяч випадків коронавірусної хвороби COVID-19, приріст нових випадків за добу — 5590. Внаслідок хвороби загалом в країні померли 5 229 людей, з них за добу — 107. Одужали — 118 699 людей, за добу — 2 137.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу – 5 590 нових випадків коронавірусу

14.10.2020 08:43

В Україні станом на 14 жовтня лабораторно підтверджено 276 177 випадки COVID-19, з них за добу – 5 590.

Як передає Укрінформ, такі дані містить система моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО.

Протягом доби зафіксовано 107 нових летальних випадків. Одужали – 2 137 осіб.

Загалом в Україні зареєстровано 5 229 смертей від COVID-19. Одужали – 118 699 пацієнтів. Хворіють нині 152 249 осіб.

Найбільше нових випадків коронавірусу за добу виявили у Харківській області – 637, у Києві – 422, у Львівській області – 345, Дніпропетровській – 342, Одеській – 302.

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу зареєстрували 5 133 випадків коронавірусу.

 

В українській армії за добу – 71 випадок коронавірусу

Станом на 14 жовтня у Збройних силах України на COVID-19 хворіють 914 осіб, за минулу добу зареєстрували 71 новий випадок інфікування.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє командування Медичних сил ЗСУ.

«За минулу добу зареєстровано 71 новий випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19. З них у закладах охорони здоров’я перебуває 28 осіб. Стан здоров’я пацієнтів задовільний, отримують необхідне лікування», – йдеться в повідомленні.

На ізоляції перебувають 576 осіб. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби – 65 осіб.

Загалом за час пандемії одужала в армії 3001 особа. Зафіксовано 11 летальних випадків.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 14 жовтня лабораторно підтверджено 276 177 випадків COVID-19, з них за добу – 5 590.

 

У Києві за добу – 422 випадки коронавірусу

У Києві за минулу добу коронавірус виявили у 422 осіб, помер 21 пацієнт.

Як передає Укрінформ, про це повідомив мери Києва Віталій Кличко у Телеграмі.

«За весь період пандемії в столиці найбільша кількість летальних випадків за добу – померла 21 людина. Загалом коронавірус забрав життя 518 киян», – поінформував Кличко.

Він додав, що на сьогодні в столиці – вже 28 512 підтверджених випадків захворювання на COVID-19.

З них минулої доби захворіли: 236 жінок віком від 18 до 89 років; 153 чоловіка віком від 18 до 92 рокiв; 14 дівчаток від 16 днів до 17 років та 19 хлопчиків від 8 місяців до 17 років.

Захворіли, зокрема, 16 медиків.

Не зменшується і кількість госпіталізованих хворих. До лікарень столиці потрапили 78 пацієнтів. Інші – на самоізоляції, під контролем лікарів, зазначив Кличко.

Одужали за минулу добу в столиці 268 людей. Усього коронавірус подолали 10 299 жителів Києва.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 14 жовтня лабораторно підтверджено 276 177 випадки COVID-19, з них за добу – 5 590.

 

У Києві антирекорд смертей від коронавірусу: 21 людина за добу

14 жовтня 2020, УП

За минулу добу, 13 жовтня, у Києві померла найбільша кількість хворих на COVID-19 за весь час пандемії – 21 людина, всього за добу захворювання виявили у 422 людей.

Джерело: мер Києва Віталій Кличко в Telegram

Деталі: Серед нових хворих – 236 жінок віком від 18 до 89 років, 153 чоловіка віком від 18 до 92 рокiв, 14 дівчаток від 16 днів до 17 років та 19 хлопчиків від 8 місяців до 17 років.

Захворіли, зокрема, 16 медиків.

До лікарень столиці потрапили 78 пацієнтів. Одужали за минулу добу 268 людей.

Найбільше випадків захворювання виявили в Деснянському районі — 91, в Оболонському — 61 та в Дарницькому районі – 59 випадків.

Загалом станом на 14 жовтня у столиці вже 28 512 підтверджених випадків захворювання на COVID-19, 518 людей померли і 10 299 одужали.

Що передувало: За минулу добу, 13 жовтня, в Україні зафіксовано 5 590 випадків коронавірусу, 107 хворих померли і 2 137 осіб одужало.

 

Кабмін оприлюднив постанову про продовження карантину

Кабінет Міністрів оприлюднив постанову № 956 про продовження адаптивного карантину до кінця року та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням COVID-19.

Як передає Укрінформ, відповідний документ на сайті Урядового порталу .

Зокрема, подовжується адаптивний карантин до 31 грудня, змінено правила щодо дозволеної кількості людей у масових зібраннях: у зеленій зоні пропонується дозволити масові заходи загалом не більше 50 людей за умови дотримання соціальної дистанції у 1,5 метра та маскового режиму, у «жовтій» – не більше 30 людей, у «помаранчевій» – не більше 20. Проведення спортивних змагань дозволяється без глядачів, окрім міжнародних змагань за окремим погодженням МОЗ.

Також забороняється робота після 22-ї та до 7-ї години суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування без організації дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.

Окрім цього, уряд за рішенням Державної комісії ТЕБ та НС рекомендує закладам середньої освіти встановити канікули з 15 до 30 жовтня.

Закладам профтехосвіти, передвищої та вищої освіти рекомендовано перейти на дистанційне навчання з 15 жовтня до 15 листопада.

Національній поліції, Міністерству охорони здоров’я разом з державними установами Міністерства охорони здоров’я епідеміологічного профілю та за участю органів місцевого самоврядування доручається забезпечити контроль за дотриманням умов самоізоляції особами з підтвердженим випадком COVID-19 та контактними особами, які перебувають на самоізоляції.

Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – посилити державний нагляд (контроль) за дотриманням санітарного законодавства і здійсненням протиепідемічних заходів закладами дошкільної освіти, закладами громадського харчування, фізичної культури та спорту, ринками, закладами, що надають послуги з розміщення, об’єктами торгівлі продовольчими та непродовольчими групами товарів тощо.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 14 жовтня лабораторно підтверджено 276 177 випадків COVID-19, з них за добу – 5 590.

 

З коаліцією все «більш-менш», про нові формати не йдеться – Голова ВР

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков заявив, що з діючою коаліцією у Верховній Раді все “більш-менш гаразд”, а про офіційні перемовини щодо якихось інших її форматів йому невідомо.

Про це спікер парламенту сказав на брифінгу в середу, 14 жовтня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Щодо позиції пана Качури… Я не є членом фракції, тому не можу брати участь у будь-яких перемовинах щодо формування нової коаліції, але станом на сьогодні, мені здається, поки що все більш-менш гаразд із діючою коаліцією, вона значно перевищує 226 народних депутатів. Про якісь офіційні перемовини на рівні Верховної Ради щодо створення якихось інших форматів я поки що не чув, до мене голови депутатських фракцій та груп не зверталися, тому коментувати чутки, я думаю, мені буде не зовсім коректно”, – сказав Разумков.

Він зауважив, що народний депутат Качура може сам розповісти про свою позицію і “ту інсайдерську інформацію, яка, можливо, в нього є”.

Як повідомлялося, народний депутат від фракції “Слуга народу” Олександр Качура заявив 11 жовтня у програмі “Єдність”, що партії “Слуга народу” після місцевих виборів доведеться співпрацювати з партією “Опозиційна платформа – За життя” у південно-східних регіонах.

 

Разумков розповів, на якому «етапі» законопроєкт про референдум

Законопроєкт про референдум готується до другого читання і може бути розглянутий парламентом в листопаді.

Як передає Укрінформ, про це на брифінгу 14 жовтня сказав голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

“Щодо закону про референдум… зараз він готується до другого читання. Я думаю, що найближчим часом навіть в листопаді. Він один з пріоритетних, це президентський законопроект визначений як невідкладний. Як тільки він буде готовий, будемо розглядати”, – сказав Разумков.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 18 червня ухвалила у першому читанні президентський законопроєкт №3612 «Про народовладдя через всеукраїнський референдум», яким передбачаються чотири види всеукраїнського референдуму, зокрема за предметом: 1) затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України; 2) вирішення питання загальнодержавного значення; 3) зміна території України; 4) втрата чинності законом України або окремими його положеннями.

Водночас згідно з текстом законопроєкту, не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання, що суперечать положенням Конституції, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацію прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї; спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення її державного суверенітету і територіальної цілісності, створення загрози національній безпеці, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі; щодо законопроєктів з питань податків, бюджету, амністії; віднесені Конституцією України і законами до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

На всеукраїнський референдум може виноситися одне питання.

Проєктом закону розширено коло суб’єктів процесу референдуму, які реєструються у Центральній виборчій комісії як прихильники чи опоненти питання всеукраїнського референдуму. Ними можуть бути як політичні партії, так і громадські організації, відповідно зареєстровані у ЦВК. Очікується, що це сприятиме посиленню легітимації рішень, ухвалених на всеукраїнському референдумі, зміцненню зв’язків інститутів громадянського суспільства з органами державної влади.

 

Україна досі на самому початку боротьби з корупційними кланами – ОП

14.10.2020 16:17

Попри те, що законодавство у сфері боротьби з корупцією було ухвалене шість року тому, Україна досі перебуває на початку боротьби з корупцією.

Про це йдеться на сайті Офісу Президента

“У цей день шість років тому був ухвалений Закон “Про Національне антикорупційне бюро України”. Цим рішенням тодішній парламент відкрив другий фронт захисту нашої держави – від корупції… Доводиться констатувати, що ми все ще перебуваємо на самому початку важкої боротьби з корупційними кланами”, – йдеться у повідомленні.

В ОП зазначили, що розбудова антикорупційної інфраструктури роками затягувалася.

“Злочинці отримували політичне прикриття. А можливості корупціонерів ставити під сумнів діяльність антикорупційних органів прописувалися просто в законах. Саме це в підсумку й дозволило свого часу через Конституційний Суд скасувати статтю Кримінального кодексу, якою встановлювалася відповідальність за незаконне збагачення, визнавши формулювання цієї статті таким, що порушувало презумпцію невинуватості особи. Що стало фактично амністією для тисяч корумпованих посадовців і депутатів”, – йдеться у повідомленні.

В ОП нагадали, що в 2019 році Президент Володимир Зеленський доручив Міністерству закордонних справ забезпечити Національному антикорупційному бюро можливість самостійно співпрацювати з міжнародними партнерами у розслідуванні корупційних злочинів. Парламент надав НАБУ так зване право на прослуховування, запрацював Вищий антикорупційний суд.

Однак, констатували в ОП, суспільство не побачило системних ефективних змін.

В ОП впевнені, що змінити нинішній стан справ може лише воля народу, і опитування, яке пропонується провести 25 жовтня – “основа нового формату нової країни”.

Як повідомлялося, Президент Зеленський у вівторок, 13 жовтня, опублікував відеозвернення, у якому закликав українців прийти на виборчі дільниці в неділю, 25 жовтня та відповісти на п’ять важливих для кожного питань.

14 жовтня він оприлюднив перше питання: чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах.

 

Зеленський озвучив одне з п’яти питань, які поставлять українцям 25 жовтня

14.10.2020 14:30

Одне з п’яти питань, які планують поставити українцям в день проведення місцевих виборів 25 жовтня, стосується довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах.

Про це повідомляється у відеозверненні Володимира Зеленського, оприлюдненому в Телеграм-каналі Офісу Президента.

“25 жовтня на виборчій дільниці ти зможеш дати відповідь на 5 важливих питань. Питання №1: чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах”, – сказав Зеленський.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський 13 жовтня опублікував відеозвернення, у якому закликав українців прийти на виборчі дільниці в неділю, 25 жовтня та відповісти на п’ять важливих для кожного питань.

Громадянська мережа ОПОРА заявила, що якщо опитування громадян у день місцевих виборців, яке анонсував Зеленський, буде проведене на виборчій дільниці, воно не матиме законних підстав, а якщо проводитиметься на вулиці, то не отримає юридичних наслідків.

Своєю чергою Голова ВР Дмитро Разумков зауважив, що ані в бюджеті, ані в змінах до бюджету не передбачено коштів на проведення такого опитування. Також за його словами, згідно з законодавством подібні опитування, як і екзитполи, можуть відбуватися лише за межами виборчих дільниць.

 

Перший пункт всенародного опитування озвучив Зеленський (ВІДЕО)

Президент України Володимир Зеленський озвучив перший пункт анонсованого на 25 жовтня всенародного опитування, пише Ракурс.

У день проведення місцевих виборів громадян України запитають, чи потрібно ввести довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах. Про це 14 жовтня Зеленський повідомив у відеозверненні, яке опубліковане на сторінці Офісу президента в YouTube.

Ми обіцяли всі важливі питання вирішувати разом з тобою, і ми робимо перші кроки на цьому шляху, — пояснив Зеленський.

Нагадаємо, Володимир Зеленський 13 жовтня повідомив, що українцям, які прийдуть на виборчі дільниці, запропонують відповісти на «п’ять важливих питань». В Офісі президента пояснили, що це опитування не матиме юридичних наслідків, на відміну від референдуму. Завдяки опитуванню на Банковій хочуть дізнатися «що насправді думає народ».

Натомість експерти громадянської мережі «Опора» заявили, що законних підстав для проведення таких опитувань в приміщенні для голосування немає. А в Комітеті виборців України наголосили, що процедура проведення всенародного опитування в день голосування не передбачена Виборчим кодексом.

Анонсоване Зеленським всенародне опитування ошелешило українців у соціальних мережах. Найбільш креативні користувачі запропонували кумедні варіанти цього опитування.

 

Разумков — про опитування в день виборів: Це не репетиція референдуму

14.10.2020 14:17

Держбюджетом або змінами до нього коштів на опитування на виборчих дільницях не передбачено, а закони не дозволяють ЦВК проводити опитування одночасно з голосуванням на виборах.

Як передає Укрінформ, про це на брифінгу 14 жовтня сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, коментуючи питання можливості проведення опитування громадської думки у день виборів.

“Ми як Верховна Рада до цього процесу, в цілому по Конституції не долучені. Якщо ми говоримо про кошти, то державним бюджетом, або змінами до бюджету такі питання не вносилися. Станом на сьогодні ініціатив, які були б зареєстровані в якості змін до бюджету, головного фінансового документу держави, також немає. Тому я думаю, що це будуть якісь інші шляхи вирішення питання щодо фінансування його”, – сказав Разумков.

Також він зауважив, що на даний момент законів, які дозволяли б ЦВК проводити подібні опитування на виборчих дільницях, немає.

“Це може відбуватися за межами виборчих дільниць, як будь яка інші ініціатива, яку ми спостерігаємо, коли проводяться вибори, йде екзитпол”, – сказав Разумков.

На його думку не йдеться про так звані “репетиції” референдуму.

“Це не може бути репетицією, тому що референдум це чітко визначений законом захід. Станом на сьогодні у нас є закон про народовладдя, який в подальшому і буде визначати, згідно яких норм законодавства будуть відбуватися референдуми”, – сказав Разумков.

Голова ВР зазначив, що порівнювати запропоноване опитування з референдумом некоректно, оскільки тоді “будь який екзитпол можна порівнювати з референдумом, будь яке опитування, яке відбувається також можна порівнювати з референдумом, і я не зовсім розумію, на якій території це буде відбуватися, якими силами, скільки буде задіяно учасників процесу, скільки буде опитано”, – сказав Разумков.

Також він додав, що навіть у випадку, якщо Рада розгляне можливість надати ЦВК повноваження проводити опитування громадської думки, до 25 жовтня введення в дію таких змін неможливе.

“Якщо ми говоримо про зміни до закону про ЦВК, давайте будемо йти за регламентом. Якщо навіть це питання якимось чином буде розглядатися, то до виборів 25 жовтня, щоб цей закон вступив в силу, я думаю це неможливо”, – сказав Разумков.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 13 жовтня опублікував відеозвернення, у якому закликав українців прийти на виборчі дільниці в неділю, 25 жовтня та відповісти на п’ять важливих для кожного питань.

Громадянська мережа ОПОРА заявила, що якщо опитування громадян у день місцевих виборців, яке анонсував Зеленський, буде проведене на виборчій дільниці, воно не матиме законних підстав, а якщо проводитиметься на вулиці, то не отримає юридичних наслідків.

Раніше Верховна Рада планувала розглянути питання про включення до порядку денного сесії законопроєкту №4043 щодо надання повноважень Центральній виборчій комісії проводити опитування громадської думки у день виборів. Однак не зробила цього через те, що питання було не підготовлене. Перед цим профільний Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування не зміг ухвалити рішення щодо даного законопроєкту через відсутність кворуму.

 

 (В)опрос дня

Во вторник Владимир Зеленский внезапно озвучил инициативу проведения «всеукраинского опроса» в день местных выборов, 25-го октября.

ЛБ,  13 жовтня 2020

Соответствующее видеообращение было обнародовано на его фейсбук-странице.

Стилистика: лучшие традиции президентской кампании 2019-го года – персональное обращение к избирателю на «ты», прямой диалог, отсылки к тому, как «мы вместе писали мою программу».

Концепция: опрос граждан на выходе с избирательных участков посредством анкетирования.

Нет, это не будет иметь прямых юридических последствий (нет механизмов), но самые масштабные политические – да.

LB.ua проанализировал возможные. Исходя из того – данная ремарка важна – что известно на текущий момент. В вопросах и ответах.

Соня Кошкина, Шеф-редактор LB.ua

О чем речь вообще? Что за «опрос»?

Идея «всенародных опросов» не нова. Еще в начале сентября «Слуги» пытались законодательно обязать Центризбирком проводить разнообразные опросы в день выборов (по предложению органов госвласти). Но профильный комитет идею не поддержал – не хватило одного голоса, провести ее через «зал» нахрапом тоже не получилось. Таким образом, от правок в ст.17 закона о ЦИК нехотя пришлось отказаться. Почему нехотя?

Потому что если бы она прошла, проведение разнообразных опросов целиком и полностью легло бы на плечи ЦИК. То есть наши с вами – налогоплательщиков.

Так и что это будет 25-го, референдум?

Нет, не референдум. Полноценного закона о референдуме в Украине нет уже долгое время. В июне президентская его версия прошла первое чтение и «зависла».

А в чем разница?

Референдум имеет четкие юридические последствия. По идее, Верховная Рада обязана имплементировать (принять к исполнению) его результаты. Но лишь по идее, а на практике – говорит нам пример референдума 2000-го года – может этого и не делать, если не хочет. Кстати, к истории из 2000-го мы еще вернемся, она важна.

Ладно, а что обсуждать-то предлагается?

Президент сказал: будет пять вопросов, каждый из которых он озвучит по отдельности.

Логично, все сразу подумали про статус Донбасса и не на шутку всполошились.

«Зрада отменяется, – говорит источник LB.ua на Банковой – это будут вопросы социально-экономического характера. Например, легализация медицинского каннабиса. Или возвращение к десятилетнему школьному образованию (не шутка, нет, – С.К.)».

Пикантность ситуации в том, что окончательно список вопросов… еще не утвержден. Во всяком случае, не был, по состоянию на два часа дня вторника. «У нас есть своеобразный шорт-лист, из которого нужно выбрать. Выбирать будет лично Зеленский. Новый вопрос – новое видеообращение. В четверг по этому поводу запланировано большое совещание», – уточняет собеседник.

По словам его, а также ряда других источников, главе государства идея очень нравится и он ее активно продвигает. Значительные усилия к реализации прилагает его верный консильери Кирилл Тимошенко. С некоторыми депутатами фракции «СН» тоже советовались, но еще в самом начале и не очень подробно.

Зачем это нужно Зеленскому?

Ответов несколько, и они взаимодополняющие.

Для начала важно понимать: сценарий решено было реализовывать после ознакомления с результатами социологии, не обещающей партии «Слуга народа» на местных ничего хорошего. Так, за 12 дней до выборов на карте страны нет ни одного (!) областного центра, возглавить который мог бы «зеленый» кандидат. И даже по крупным городам («стотысячникам») – большие вопросы.

Партия «Слуга народа» – плоть от плоти политического ресурса Владимира Зеленского. Ее фиаско не может не отобразиться на его реноме.

И ситуация сегодня такова, что спасать нужно не «Слугу», но рейтинги лично Зеленского. Действовать желательно на опережение.

Отсюда и формула: Украина – парламентско-президентская республика, 25-го октября – исторические, с точки зрения децентрализации – местные выборы, и именно в этот день Президент ненавязчиво напоминает, кто здесь все-таки главный. Это он, глава государства, инициирует ключевые реформы, с ним связаны все успехи, он близок к людям, общается с ними без посредников, на «ты», взаимодействует ради будущего страны.

«Личность Зеленского должна ассоциироваться с позитивом. И мы этого добьемся. Точка», – прямо признает один из ближайших его соратников.

Кроме того, на Банковой надеются: люди откликнутся на призыв к диалогу, что позволит повысить явку. Особенно молодежи. Для «СН» по всей стране это критично важно.

Ок, понятно. А как все будет происходить?

Путем анкетирования возле избирательных участков. Подходите, берете анкету, ставите галочки, отдаете волонтерам. Все просто.

Более конкретные детали организационного процесса выяснить не удалось. Впрочем, если на момент анонса проекта, список вопросов не до конца утвержден, чего удивляться?

Депутаты «СН» аккуратно предполагают: возможно, к действу приобщат партийных активистов. Они же – потенциальные агитаторы. Не учитывая, впрочем, что оные куда нужнее в качестве наблюдателей, членов комиссий и т.д. Кадровый голод сказывается в СН не только когда речь о поиске кандидатов.

Запасной вариант – некая «частная структура». Источник финансирования непонятен. Не «ковидный» фонд – уже хорошо (шутка, если что).

И как дальше?

Анкеты соберут, посчитают (кто и как – тоже непонятно. Слишком много неизвестных покамест), Президент объявит результаты, а потом – пользуясь правом своей законодательной инициативы – подаст в Раду законопроекты, направленные на их реализацию (по тому же каннабису, школьной десятилетке и т.д. Если, конечно, эти вопросы окончательно выберут).

«Люди должны понять: их не только слушают, но и слышат. Выполняют их требования. Президент занимается этим лично», – комментирует один из уже цитировавшихся собеседников.

Но после вот тут-то может начаться самое интересное. Ведь для превращения законопроекта главы государства в закон необходимы депутатские голоса. В идеале – собственное большинство, которого у СН давно уже нет. А после 25-го октября ряды еще поредеют.

Непросто, знаете ли, ассоциироваться с партией-лузером. Куда перспективнее попытать счастья в новых политических проектах, группы имени которых наверняка образуются вскоре «под куполом». Особенно актуально это для мажоритарщиков, которых на следующих парламентских просто не останется. И если в списке «СН» эти люди повторно себя не видят (или просто не поместятся в его проходную часть), им важно вовремя сориентироваться. Тут уж точно не до поддержки президентских инициатив.

Впрочем, даже если с законами ничего не получится, пиар-эффект все равно будет достигнут – Зеленский продемонстрирует намерение. И действие. Народ «втянется в обсуждение» (есть такой технологический термин, очень здесь уместен), невольно «переключаясь» с негатива войны, эпидемии и т.д.

Крайними за неуспех назначат несговорчивых депутатов – плохих бояр при хорошем царе.

Которых за строптивость, в принципе, и разогнать можно. Была бы возможность вновь собрать дружественное большинство (крайне маловероятно) или такую же коалицию. Но это уже совсем другая история.

А в окончание этой вернусь, как и обещала, к истории с референдумом 2000 года.

Безусловно, ситуацию нельзя назвать зеркальной, но – по ряду признаков – она весьма похожа.

Отработав меньше трети первой каденции, Владимир Зеленский столкнулся с рядом тех же проблем, что и Леонид Кучма в начале второго: падение рейтинга, ослабление личного авторитета и вертикали власти в целом. Решая их, Кучма инициировал референдум, результаты которого ВР так и не имплементировала (вопреки тому, что на все четыре вопроса – о сокращении численности депутатов; ограничении их неприкосновенности; возможности для Президента их распускать; создании двухпалатного парламента – украинцы ответили утвердительно, причем с рекордными цифрами). В дальнейшем отношения с парламентом он наладить так и не сумел. Что эффективности президентства, разумеется, не слишком способствовало.Владимир Зеленский пока решил начать с опроса.

Соня Кошкина, Шеф-редактор LB.ua

 

«Почую кожного». Зеленський хоче дізнатися про суперечки на кухнях на всенародному опитуванні.

УП 13.10.20

13 жовтня президент Володимир Зеленський анонсував проведення “всенародного опитування”, на якому українцям запропонують дати відповідь на 5 питань.

Зеленський хоче, щоб опитування пройшло 25 жовтня, в день місцевих виборів.

Які саме питання плануються та яким чином воно проходитиме, наразі публічно не розповідають. За твердженням Зеленського, питання будуть з розряду тих, які обговорюють “на вулиці, на кухні, в інтернеті, з друзями, батьками або таксистами”.

Наразі головна інтрига – суть питань і юридична чистота анонсованого президентом опитування.

На Банковій обіцяють, що Зеленський озвучуватиме питання поступово – по одному за день. За два тижні до виборів така подача зробить саме його ключовим ньюсмейкером і постачальником тем для обговорень на тих же кухнях, вулицях та соцмережах і, звісно ж, у таксі.

Чи законне таке опитування, які теми можуть стати предметом обговорення, як воно допоможе партії “Слуга народу” на виборах та чи матиме хоча б якісь наслідки, розбиралася “Українська правда”.

Яким буде опитування Зеленського

Як розповідають у партії “Слуга народу” та співрозмовники УП на Банковій, мова не йде про опитування на дільницях.

Президентська ініціатива за процедурою, ймовірно, буде схожа на процес голосування.

Станом на зараз план такий: на вулиці, біля виборчих дільниць, планують встановити окремі скриньки. Волонтери будуть роздавати надруковані бюлетені з 5 питаннями, які передбачатимуть дві відповіді: так або ні. Наразі джерела на Банковій говорять про 5 мільйонів бюлетенів.

“Поки люди чекають в антиковідній черзі – голосують. Далі підрахунок. Запитання не стосуються виборів чи партій і не є політичними. На жаль, кожне питання зараз у секреті”, – розповідає співрозмовник УП у “Слузі народу”.

“Слуги” між собою домовились не розкривати “секретні” питання – їх має озвучити особисто Зеленський. За даними УП, їх ще доформульовують.

Утім, в ЗМІ вже почали з’являтися можливі питання для народу. Начебто спочатку у “всенародному опитуванні” Зеленський хотів поцікавитися про окуповані Крим і Донбас, але зараз українців планують спитати про те, що цікавить молодь. Наприклад, про легалізацію канабісу.

Джерела УП кажуть, що питання до Донбасу все ж буде, але одне і “дуже нейтральне”. “Дражливих” тем, наприклад, мови чи амністії, у команді президента обіцяють не торкатись.

Про деталі самого процесу теж має розповісти ОП, каже заступниця голови президентської фракції Євгенія Кравчук. Вона запевняє, що сама президентська партія не буде причетна до опитування, адже бере участь у виборах:

“Звичайно, там не може бути якоїсь агітації за конкретну партію, зокрема за “Слугу народу”.

Кравчук порівнює ідею Зеленського з екзит-полами, які постійно проводять під час виборів. Однак каже, що “президентське” опитування має суттєву відмінність:

“Людина буде розуміти, що цей голос чогось вартує, і цей голос буде врахований при прийнятті тих чи інших рішень”.

Перший віце-спікер Ради Руслан Стефанчук назвав опитування “пробником референдуму”, який має допомогти владі визначити, “які питання для громадян України є важливі і яка позиція з цих питань”:

“Я не виключаю, що, можливо, деякі з цих питань, які будуть обговорені, надалі можуть бути ініційовані у порядку референдуму… Це питання, які справді турбують кожного українця… Це те, з чим живуть українці. І для президента дуже важлива позиція українців з тих чи інших питань”.

Що кажуть в Офісі президента

В Офісі президента визнають: “голосування” за 5 питань не матиме прямих юридичних наслідків і підкреслюють, що воно відрізняється від референдуму в його прямому конституційному визначенні.

“Потреба у цій формі безпосередньої демократії зумовлена тим, що зміст політики у державі має визначати народ, а не виключно ті, хто має достатньо медійного впливу та грошей, щоб маніпулювати у своїх особистих інтересах враженням про суспільну думку”, – зазначили на Банковій.

В ОПУ стверджують, що 25 жовтня будуть поставлені ті запитання, “які ніхто й ніколи не хотів ставити напряму своїм співгромадянам”.

Таким чином, йдеться у повідомленні ОПУ,  держава хоче “почути своїх громадян і зрозуміти первинні потреби суспільства”.

“Саме так працює істинна демократія”, – вважають у президентській канцелярії.

Що каже закон

У законодавстві подібного роду опитування за участі представників влади не передбачені. Більше того, стаття 19 Конституції України прямо забороняє змушувати державні органи влади та місцевого самоврядування брати участь у заходах, які не прописані в законах.

За словами голови правління Громадянської мережі “Опора” Ольги Айвазовської, у приміщеннях виборчих дільниць організовувати будь-які опитування та залучати до них представників комісій прямо заборонено.

Такої ж думки дотримуються  співрозмовники УП у Центральній виборчій комісії, хоча офіційно президентську ініціативу не коментують через брак інформації. У Комісії розповідають, що про опитування дізнались зі ЗМІ.

“В рамках виборчого процесу це (підготувати опитування – УП) неможливо зробити до 25 жовтня. Немає відповідного законодавства, Рада на карантині, крім того, надрукувати бюлетені неможливо впродовж такого короткого часу”, – пояснив УП співрозмовник у ЦВК.

Євген Радченко, заступник голови ЦВК у 2018-2019 роках, перелічив УП умови, за яких опитування відповідатиме закону. Окрім вже згаданого – що воно має проходити поза приміщенням для голосування – йдеться також про таке:

опитування проводить не орган влади чи місцевого самоврядування, не виборчі комісії і не політична партія;

інтерв’юери не мають при собі матеріалів передвиборної агітації;

у питаннях не повинні згадуватись учасники виборів та положення їх програм.

Як таке опитування оцінюють соціологи

З проханням прокоментувати ідею президента УП звернулась до політичного аналітика Фонду демократичних ініціатив ім. Кучеріва Андрія Сухарини та заступника директора Центру Разумкова Михайла Міщенка.

Обидва сходяться на думці, що рішення Офісу є радше іміджевим і політичним, ніж має на меті справді вивчити ставлення українців до певних подій чи явищ.

Для такої мети достатньо було опитати 2 тисячі українців (найбільш поширена вибірка у всеукраїнських опитуваннях), зазначає Міщенко. І витратити на це значно менше коштів.

“Не йдеться ні про які дослідницькі цілі, ні про яке розуміння того, що хоче суспільство. Це спосіб маніпуляції громадською думкою та залучення свого електорату на вибори, саме “Слуги народу”, – вважає Сухарина.

Професійне соціологічне опитування на рівні країни має пропорційно презентувати всі категорії населення – дорослих людей різних регіонів, статей, віку тощо, розповідає Сухарина. Формуючи вибірку, соціологи спираються на дані Державної служби статистики.

“Якщо в нас у західному регіоні проживає, умовно, 20% у масштабах усієї України, то і в опитуванні їх має бути 20%. Якщо в нас людей старшого віку, умовно, 35%, то і в опитуванні їх має бути 35%. Це зворотнє масштабування”, – наводить приклад Сухарина.

Президентське опитування у заявленому форматі покаже думку лише тих людей, які безпосередньо в день голосування прийдуть на вибори – тобто найбільш активних.

“Рівень участі в місцевих виборах є найнижчим серед усіх. Як правило, в Україні найвища явка на президентські вибори, дещо нижча на парламентські, а найнижча – на місцеві. Тому отриманий результат не можна буде назвати відображенням точки зору всього населення”, – пояснює Міщенко.

Якщо “вписувати” президентське опитування у якийсь формат, це може бути екзит-пол – опитування кожної 12 чи 15 людини на вибраних зараніше дільницях, або ж суцільне – опитування кожної людини на дільниці, припускають соціологи.

Хто може проводити президентське опитування

В теорії таке опитування можуть провести приватні соціологічні служби. Дві авторитетні соціологічні структури, Фонд демократичних ініціатив ім.Кучеріва та Центр Разумкова, розповіли УП, що до них така пропозиція з Офісу президента не надходила. З групою “Рейтинг” сконтактувати наразі не вдалось.

Другий варіант – провести опитування через “свої” громадські організації. Такий підхід зараз розглядають у команді президента, розповідає УП джерело зсередини.

Третій – “окрема організаційна структура”, про яку заявила депутатка від “Слуги народу” Євгенія Кравчук.

В пошуках державного органу або структури, яка може бути відповідальною за проведення опитування, УП звернулась до Державної служби статистики та Кабміну. У Держстаті від такої ідеї відхрестились. У Кабміні, побачивши запит, порадили звернутись до ОП.

Хто заплатить за опитування і скільки воно може коштувати

Якщо на опитування підуть державні гроші, це має відбутися за законом про публічні закупівлі. Постає питання, чи встигнуть в такому випадку дотриматись усіх процедур, адже до дня виборів залишається півтора тижні.

Юрист “Центру протидії корупції” Денис Свириденко пояснює, що за умови витрат у понад 200 тисяч проводять відкритий тендер.

“Відкриті торги не встигнуть провести. Плюс треба мати на увазі, що закупівля повинна бути внесена у план закупівель замовника”, – додає Свириденко.

Однак заступниця голови фракції “Слуги народу” Євгенія Кравчук запевняє, що державні кошти на опитування виділяти не будуть.

При цьому вона не уточнює, хто саме профінансує ідею президента.

Із таким запитанням УП звернулась до Офісу президента. Заступник його керівника Кирило Тимошенко та прессекретарка Зеленського Юлія Мендель на повідомлення не відповіли.

Політичний аналітик Фонду Демініціатив Сухарина для порівняння наводить вартість  екзит-полу. Один день опитування на 400 дільницях коштує приблизно 100 тисяч доларів. За такого розкладу соціологи запитують на виході кожного 12 або 15 громадянина, тобто не всіх.

Якщо масштабувати це число на приблизно 30 тисяч виборчих дільниць, які є в Україні, отримаємо 7,5 мільйонів доларів. За які, знову ж, не можна опитати всіх.

Орієнтуватись на ринок публічних закупівель, тобто опитувань за державний кошт, в оцінці складно. Точно таких досліджень, як придумали у Зеленського, відомства не замовляють. Говорити можна хіба що про орієнтовні ціни, хоча й вони різняться.

Нещодавно Нацполіція оголосила тендер: хоче заміряти довіру до себе в усіх регіонах, крім окупованих територій. На тендер заклали 2,5 мільйона гривень. Це максимальна сума, остаточна залежить від учасників торгів. Наприклад, минулого року дослідження зрештою обійшлось поліції майже в мільйон.

У свою чергу Нацбанк за дослідження громадської думки на 2 тисячі респондентів заплатив трохи менше 300 тисяч гривень.

Навіщо це “Слузі народу”?

З огляду на те, що “Слуга народу” втрачає підтримку у старшого покоління, але все ще популярна серед молоді, залучення саме цієї категорії громадян до опитування біля виборчих дільниць видається на продуману політтехнологію.

Не секрет, що молодь не дуже любить ходити на вибори. Жовтневе дослідження “Рейтингу” свідчить: кількість тих, хто обіцяє прийти на дільниці, росте разом із віком опитуваних. Серед 18-29-річних їх не більше 43%, тоді як серед 60-річних і старших – близько 70%.

Тому “стимулювання” молоді може додати партії влади голосів на виборах. І паралельно збільшити відсоток тих, хто голосуватиме.

Кілька співрозмовників УП у команді президента підтвердили цю версію, називаючи опитування “чистою мобілізацією молоді”.

“Якщо буде низька явка, то “Слузі народу” буде ще гірше. Тож в найближчі тижні таким чином хочуть привертати увагу до виборів”, – підсумовують у команді Зеленського.

 

Не вважаю себе героєм, сьогодні героєм стала вся команда – Циганков

Автор переможного м’яча вважає, що збірна дуже хотіла реабілітуватися за попередні поразки.

Півзахисник збірної України Віктор Циганков прокоментував свій гол і перемогу в матчі Ліги націй проти Іспанії (1:0), повідомляє Укрінформ.

«Не вважаю себе героєм, сьогодні героєм стала вся команда. Ми вийшли на цей матч єдині і намагалися командно обіграти Іспанію. Ми намагалися не дати їм простору, знали, що іспанці карають за найменші помилки. Колективний дух сьогодні приніс нам удачу. Попередні три гри ми зіграли не найкращим чином, хотіли реабілітуватися перед уболівальниками, тим більше вони стільки часу не ходили на стадіон.

Всі знають, що таке збірна Іспанії. Їх гравці виступають в топових чемпіонатах, у них є клас, не можна було їм давати простору. Ми знали ще до гри, що будемо більше грати позаду. Також сьогодні свою кращу гру відіграв Жора Бущан. Кожен футболіст вірив, що ми зможемо перемогти», – розповів Циганков.

Як повідомляв Укрінформ, збірна України обіграла в Лізі націй Іспанію 1:0. Наша команда набрала 6 очок і посідає в групі 3-є місце.

 

Говорять російською, працюють за копійки: в Естонії ополчилися на українських заробітчан

Естонія не може дозволити собі масовий приплив мігрантів, підкреслив Март Хельме, пише Главред.

Зростання числа українських заробітчан є для Естонії небажаним, заявив естонський міністр внутрішніх справ, глава консервативної Народної партії Март Хельме.

Як підкреслив він в інтерв’ю Німецькій хвилі, українці не говорять по-естонськи і готові працювати за мінімальну плату.

“Ми не хочемо, щоб їх (українських заробітчан, – ред.) стало тут занадто багато. Українці не розмовлятимуть тут естонською, вони розмовлятимуть російською – це все зрозуміло. Я розумію їх дуже добре, це, звичайно, для них легше, і вони будуть поповнювати російськомовне населення в Естонії. Тому ми проти цього”, – сказав Хельме.

Міністр підкреслив, що Естонія як невелика країна не може дозволити собі масовий приплив мігрантів.

“Якщо ми відкриємо всі двері і ворота для українців, то через деякий час … Ми ж бачимо статистику – десятки тисяч українців перебралися до Естонії. Це немало для Естонії. … Якби нас було 100 млн, нехай би приїжджали 100 тис. українців”, – додав він.

Хельме також побоюється, що українські трудові мігранти можуть відібрати роботу у місцевого населення.