В Україні 30 років тому затвердили музичну редакцію Державного гімну

15.01.2022 13:47

Верховна Рада України 30 років тому ухвалила офіційну музичну редакцію українського Державного Гімну, автором мелодії якого є Михайло Вербицький.

Про це нагадує Міністерство закордонних справ у Фейсбуці, передає Укрінформ.

З цієї нагоди МЗС України розробило для своєї сторінки у Фейсбуці власний дудл.

Як повідомлялося, автор музики Державного Гімну України “Ще не вмерла Україна” Михайло Вербицький був українським композитором, хоровим диригентом, священником УГКЦ і громадським діячем.

 

У Дніпрі попрощалися із загиблим в зоні ООС земляком

15.01.2022 19:15

У Дніпрі відбулася церемонія прощання з 23-річним лейтенантом Іллею Супруном, який 10 січня загинув на Донбасі.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Суспільне.

Військовослужбовець 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, командир взводу, лейтенант Ілля Супрун загинув в районі селища Крута Балка Ясинуватського району Донецької області. Під час відновлення мінно-вибухових огорож він отримав смертельне поранення – підірвався на невстановленому вибуховому пристрої.

Ілля Супрун жив із мамою у Дніпрі. Закінчив Дніпровський ліцей інформаційних технологій та Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Одразу після закінчення навчання у 2020 році чоловік уклав контракт та відправився на фронт. У зоні бойових дій він пробув 5 місяців.

Попрощатися із загиблим воїном прийшли його побратими, рідні, друзі та жителі Дніпра.

Як повідомляв Укрінформ, 10 січня в зоні ООС загинули двоє українських військових – 23-річний лейтенант Ілля Супрун та 51-річний старший солдат Валерій Петренко.

 

Доба в зоні ООС минула без порушень «тиші»

16.01.2022 07:11

Упродовж минулої доби, 15 січня, на сході України порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресцентр штабу ООС.

Як зазначається, станом на 7 годину ранку поточної доби також не зафіксовано порушень перемир’я.

«Військовослужбовці Об’єднаних сил контролюють ситуацію та продовжують виконувати завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації», – наголошують у штабі ООС.

 

Місія ОБСЄ нарахувала за добу 154 порушення «тиші» на сході України

16.01.2022 03:52

Протягом п’ятниці, 14 січня, СММ ОБСЄ зафіксувала 154 порушення режиму припинення вогню: 49 – у Донецькій області та 105 – на Луганщині.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті №9/2022, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні 15 січня.

“У Донецькій області СММ зафіксувала 49 порушень режиму припинення вогню, зокрема 2 вибухи невизначеного походження”, – йдеться у звіті.

Більшість порушень сталися в районах на південний схід від н. п. Гнутове (підконтрольний урядові, 90 км південніше Донецька), а також на північ і північний схід від н. п. Широкине (підконтрольний урядові, 100 км південніше Донецька).

Зазначається, що за попередній звітний період на Донеччині було виявлено 175 порушень режиму припинення вогню.

“У Луганській області Місія зафіксувала 105 порушень режиму припинення вогню, зокрема 30 вибухів (1 розрив боєприпасу та 29 вибухів невизначеного походження)”, – вказують спостерігачі.

Вони уточнюють, що більшість порушень виявлено в районах північніше н. п. Кадіївка (кол. Стаханов; непідконтрольний урядові, 50 км на захід від Луганська).

У СММ нагадують, що за попередній звітний період на Луганщині зафіксували 151 порушення режиму припинення вогню.

 

Біля окупованої Василівки обстріляли безпілотник ОБСЄ

16.01.2022 02:13

Бойовики російських окупаційних військ обстріляли зі стрілецької зброї безпілотник СММ ОБСЄ біля Василівки в окупованій частині Донецької області.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті №9/2022, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні 15 січня.

“Перебуваючи на східній околиці н. п. Василівка (непідконтрольний урядові, 20 км на північ від Донецька) та керуючи безпілотним літальним апаратом малого радіуса дії, про політ якого повідомлялося завчасно, спостерігачі чули 14 пострілів зі стрілецької зброї орієнтовно за 100–200 м на південний захід. За оцінкою, вогонь вели в напрямку БПЛА”, – йдеться у звіті.

Зазначається, що команда Місії була змушена приземлити літальний апарат і залишити цей район.

“Під час цього польоту БПЛА також зазнавав впливу перешкод сигналу GPS (за оцінкою, унаслідок імовірного глушіння)”, – додали в СММ.

Як повідомляв Укрінформ, 14 січня російські найманці відкривали вогонь поблизу Водяного з мінометів калібру 82 мм та станкових протитанкових гранатометів. Неподалік Причепилівки противник учинив обстріл з автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї. Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил унаслідок дій ворога не було.

 

Спостерігачі виявили в ОРДЛО десятки танків поза місцями зберігання

16.01.2022 05:32

Місія ОБСЄ виявила в окупованих районах Донецької та Луганської областей десятки одиниць артилерійських установок та танків, розміщених з порушенням Мінських домовленостей.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті №9/2022, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ 15 січня.

“СММ зафіксувала озброєння, розміщене з порушенням ліній відведення: 26 гаубиць на полігоні поблизу н. п. Бугаївка (непідконтрольний урядові, 37 км на південний захід від Луганська), а також сім танків на полігоні біля н. п. Новоселівка (непідконтрольний урядові, 31 км на північний схід від Донецька)”, – йдеться звіті.

Крім того, за межами виділених місць зберігання озброєння в ОРДЛО Місія зафіксувала три зенітні ракетні комплекси, 50 танків, 15 самохідних артилерійських установок і 10 буксируваних артилерійських установок, розміщених на полігонах поблизу н. п. Бугаївка, Тернове, Шимшинівка та Міусинськ.

Ще шість буксируваних артилерійських установок було виявлено на території об’єкта неподалік н. п. Садовий (57 км на південний захід від Луганська).

Як повідомляв Укрінформ, бойовики російських окупаційних військ обстріляли зі стрілецької зброї безпілотник СММ ОБСЄ біля Василівки на окупованій частині Донецької області.

 

Через витік хімікатів у Горлівці Росія може розширити агресію проти України, – розвідка Міноборони 

У місто доставлено ємності з аміаком, з яких через порушення герметичності у повітря витікають отруйні речовини.

Наталка Лотоцька, редакторка новин 15 січня 2022, 14:59

В окуповане російськими військовими місто Горлівку Донецької області доставлено ємності з аміаком, з яких через порушення герметичності у повітря витікають отруйні речовини.

Про це йдеться на сторінці Головне управління розвідки Міноборони у соцмережі Facebook.

Аміак доставлено на ПАТ “Концерн Стирол”.

“Російська окупаційна адміністрація втратила контроль над хімічними препаратами, які завозяться на тимчасово окуповані території України. Хімічне забруднення може призвести до екологічної катастрофи на сході нашої держави”, – йдеться у повідомленні.

У військовій розвідці зазначено, що спричинена діями російських окупантів техногенна катастрофа може бути використано для звинувачення України у застосуванні отруйних хімічних речовин та як привід для розширення збройної агресії проти нашої держави.

Нагадаємо, на початку січня військова розвідка повідомила, що протягом новорічних свят російські окупаційні війська посилили свої позиції на Донбасі. Зокрема окупанти розгорнули додаткові елементи системи розвідки вздовж лінії зіткнення і збільшили кількість снайперських пар.

 

У Горлівці може статися техногенна катастрофа, в якій звинуватять Україну – розвідка

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 14:33. УП

Українська розвідка повідомляє, що в окупованій Горлівці з ємностей із аміаком витікають у повітря отруйні речовини, що може бути використано як привід для розширення збройної агресії проти України.

Джерело: Головне управління розвідки Міністерства оборони

Дослівно: “За інформацією воєнної розвідки України, 14 січня в окуповану російськими військами Горлівку на ПАТ “Концерн Стирол” доставлено ємності з аміаком, з яких через порушення герметичності здійснюється витік у повітря отруйних речовин.

Спричинена діями російських окупантів техногенна катастрофа може бути використана для звинувачення України у застосуванні отруйних хімічних речовин та як привід для розширення збройної агресії проти нашої держави”.

Деталі: У розвідці вважають, що російська окупаційна адміністрація втратила контроль над хімічними препаратами, які завозяться на тимчасово окуповані території України, і хімічне забруднення може призвести до екологічної катастрофи на сході нашої держави.

 

Путін може влаштувати провокацію, схожу на підриви будинків 1999 року – ексглава МЗС Польщі

16.01.2022 03:05

Ексглава МЗС Польщі Радослав Сікорський вважає, що  для виправдання агресії проти України Володимир Путін може влаштувати провокацію на кшталт підриву житлових будинків у 1999 році перед другою чеченською війною.

Як передає Укрінформ, про це Сікорський, нині депутат Європарламенту, написав у Tвіттері.

“Згадаймо, як Володимир Путін створив casus beli для другої чеченської війни, яка стрімко підняла його на посаду президента. Примусивши ФСБ підірвати багатоквартирні будинки з допомогою гексогену та убивши сотні росіян. Я очікую на схожий підхід і щодо України”, – повідомив Сікорський.

Таким чином польський євродепутат прокоментував допис кореспондентки CNN Наташі Бертран. Вона поширила у Твіттері заяву речника Пентагону Джона Кірбі про те, що оборонне відомство США має “цілком достовірну” інформація про підготовлену Росією групу диверсантів “для проведення того, що ми називаємо операцією під чужим прапором, – операцію, яка має виглядати як напад на них чи російськомовних громадян в Україні, щоби мати привід для вторгнення”.

Нагадаємо, у вересні 1999 року в Росії сталася серія вибухів житлових будинків, що призвело до сотень жертв. За однією з версій, вибухи були організовані владою, аби виправдати введення військ до Чечні та підняти рейтинг Путіна, забезпечивши його обрання президентом.

Як повідомляв Укрінформ, 15 січня Головне управління розвідки Міноборони поінформувало, що російська окупаційна адміністрація втратила контроль над хімікатами, які завозяться на тимчасово окуповані території України, і це може призвести до екологічної катастрофи.

У розвідці зазначили, що спричинена діями російських окупантів техногенна катастрофа може бути використана для звинувачення України у застосуванні отруйних хімічних речовин та як привід для розширення збройної агресії.

 

У Росії заявили, що готові збільшити постачання газу до Європи

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 12:14. УП

Віце-прем’єр РФ Олександр Новак заявив, що Росія готова збільшити постачання газу до Європи, але для цього потрібні довгострокові контракти з європейськими покупцями.

Про це передає Інтерфакс.

“Ми можемо постачати (більше газу до Європи – ЕП), у нас величезні ресурси, але будь-який видобуток – це інвестиційний проект, який вимагає часу, щоб проект окупився та залучити інвестиції”. Тому має бути зрозумілою політика збуту, – додав він.

Також він зазначив, що РФ завжди виступала за довгострокові контракти.

Нагадуємо:

Керівництво “Газпрому” очікує за 2021 рік максимальний за історію корпорації прибуток та дивіденди.

Ціни на газ у Європі почали різко зростати восени цього року. 21 грудня ціна січневого ф’ючерсу на хабі TTF у Нідерландах побила історичний рекорд і досягла 2194 дол. за 1 тис. куб. м.

Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина заявила, що Росія маніпулює цінами на газ, щоб змусити Європейський Союз піти на поступки у питаннях енергетичної безпеки.

 

Прем’єрка Литви стверджує, що потік мігрантів у Білорусь припинився

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 11:44. УП

Прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте заявила, що потік мігрантів, які вирушають до Білорусі, припинився.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.

“За нашими даними, (потік мігрантів до Білорусі – ред.) припинився. (…) Режиму не вдається його організувати”, – сказала прем’єрка.

За її словами, опівночі завершиться оголошений Литвою на кордоні надзвичайний стан, контроль на кордоні забезпечуватиметься так само, як і раніше.

“Поки контролюватимемо так, як це робили до оголошення надзвичайного стану. (…) Цей алгоритм відомий, оскільки за ним ми діяли не один місяць”, – сказала прем’єр-міністр.

При цьому вона не виключила можливості того, що НС може бути оголошено знову.

“Якщо ситуація буде змінюватися, якщо бачитимемо, що комусь здалося, що Литва знизила рівень власної пильності і менше націлена захищати кордони ЄС, то тоді звернемося до Сейму з питання запровадження нового надзвичайного стану, це можливо”, – сказала Шимоніте.

За словами прем’єрки, у Білорусі зараз перебувають 1,5–2 тис. мігрантів, які не повернулися до країн походження, і в майбутньому вони можуть спробувати перетнути кордон Білорусі з Литвою, Латвією чи Польщею.

У листопаді минулого року Сейм Литви оголосив режим НС на прикордонних з Білоруссю територіях, а також у місцях розселення нелегальних мігрантів.

У Литву минулого року проникли понад 4,2 тис. нелегальних мігрантів.

Литва та інші країни Заходу звинувачують мінський режим в організації міграційних потоків та називають це гібридною агресією.

 

З Білорусі до Польщі знову проривалися мігранти – у прикордонників кидали каміння та пляшки

15.01.2022 11:22

За минулу добу кордон між Польщею і Білоруссю за підтримки білоруських спецслужб намагалися нелегально перетнути 54 іноземці.

Про це повідомляє у Твіттері Прикордонна служба Польщі, передає Укрінформ.

“14 січня польсько-білоруський кордон намагалися нелегально перетнути 54 особи”, – йдеться у повідомленні.

Як інформується, представники прикордонного загону у Наревці затримали, зокрема, 31 громадянина Ірану.

Водночас на відрізку, що охороняється прикордонними загонами у Черемсі та Міхалово, білоруські спецслужби різали колючий дріт, а також кидали пляшки, каміння і колоди у бік польських патрулів.

Польські прикордонники інформують, що часом мігранти фальсифікують свої документи, видаючи себе за інших людей. Зокрема, після перевірки одного чоловіка, який представлявся громадянином Сирії, виявилося, що він є туркменом, який до нелегального перетину кордону жив і працював у Білорусі.

Як повідомлялося, криза на польсько-білоруському кордоні триває від серпня. Відтоді у Польщі зафіксовано майже 40 тис. спроб нелегально перетнути кордон.

Польща та країни Балтії звинувачують Білорусь та РФ у гібридній агресії із застосуванням штучно створеного міграційного потоку.

Варшава планує збудувати до середини 2022 року на відрізку кордону з РБ загородження протяжністю майже 200 км і заввишки понад 5 м. Будівництво “стіни” має розпочатися наприкінці січня.

 

Біля білоруського кордону у Польщі затримали українця, який перевозив мігрантів

14.01.2022 11:33

Минулої доби, 13 січня, польсько-білоруський кордон намагалися нелегально перетнути 16 іноземців.

Про це повідомляє у Твіттері Прикордонна служба Польщі, передає Укрінформ.

“13 січня польсько-білоруський кордон намагалися нелегально перетнути 16 осіб”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, на відрізку кордону, що охороняється прикордонними загонами у Наревці й Міхалово, група з 16-ти іноземців підходила під лінію кордону, проте вони не перетнули кордон. У кількох місцях зафіксовано пошкодження колючого дроту.

Поліція Підляського воєводства затримала після опівночі в районі населеного пункту Новий Двур громадянина України, який в автомобілі Toyota перевозив чотирьох громадян Іраку, котрі незаконно перетнули кордон. Водія затримала поліція, а іноземців передано Прикордонній службі РП.

Як відомо, криза на польсько-білоруському кордоні триває від серпня. Відтоді у Польщі зафіксовано приблизно 40 тис. спроб нелегально перетнути кордон.

Польща та країни Балтії звинувачують Білорусь та РФ у гібридній агресії із застосуванням штучно створеного міграційного потоку.

Варшава планує збудувати до середини 2022 року на відрізку кордону з РБ загородження протяжністю майже 200 км і заввишки понад 5 м. Будівництво “стіни” має розпочатися наприкінці січня.

 

Росія чекає письмових відповідей від США й НАТО за підсумками перемовин

16.01.2022 00:56

Росія очікує на письмові відповіді від США та НАТО за підсумками кількох раундів переговорів, які відбулися цього тижня.

Про це заявив  посол Росії у США Анатолій Антонов, передає Укрінформ із посиланням на Радіо Свобода.

«Очікуємо від Вашингтона та Брюсселя письмових відповідей на проєкти наших угод. На їх основі будемо ухвалювати рішення про доцільність подальшої спільної роботи. Готові до обговорення зустрічних пропозицій», – заявив Антонов.

Як зазначається, в інтерв‘ю Newsweek Антонов сказав, що питання України не стояло на порядку денному під час російсько-американських переговорів у Женеві. Ця тема, за словами посла, лише згадувалася під час консультацій з НАТО в Брюсселі.

Нагадаємо, цього тижня в Європі відбулася низка дипломатичних заходів, на яких обговорювалися питання європейської безпеки та зниження напруженості навколо України, що виникла внаслідок концентрації російських військ  вздовж кордонів нашої держави та на тимчасово окупованих територіях.

Зокрема, перший раунд переговорів між Росією і США відбувся 10 січня в Женеві. У Брюсселі цього ж дня провели засідання Комісії Україна – НАТО за участю віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної. 12 січня у штаб-квартирі Альянсу відбулося засідання Ради НАТО – Росія.

Крім того, 12-13 січня ситуацію з безпеки в Європі та навколо України в рамках неформальної зустрічі у французькому місті Брест обговорили міністри оборони, а також закордонних справ країн ЄС.

 

Блінкен і Боррель обговорили взаємодію на тлі агресії РФ проти України

16.01.2022 00:03

Держсекретар США Ентоні Блінкен у телефонній розмові з Верховним представником ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозепом Боррелем обговорили ситуацію, пов’язану з агресією РФ проти України.

Відповідне повідомлення оприлюднив Державний департамент США, передає Укрінформ.

Зазначається, що співрозмовники обговорили тісну координацію разом із союзниками по НАТО та європейськими партнерами з метою реагування на нарощування військових сил Росії в Україні та поблизу неї.

«Держсекретар Блінкен підтвердив, що подальша агресія Росії проти України матиме швидкі, жорсткі та скоординовані наслідки», – наголошують у зовнішньополітичному відомстві США.

Як повідомляв Укрінформ, 15 січня за підсумками розмови Ентоні Блінкена з Єнсом Столтенбергом Держдеп заявив, що Сполучені Штати та НАТО готові знову зустрітися з Росією, залишаючись відданими продовженню діалогу та дипломатичних зусиль.

При цьому було наголошено, що Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО «єдині на дипломатичному шляху та закликають Росію вжити негайних заходів задля деескалації довготривалої агресії проти України».

 

Кібератака на державні сайти: в РНБО не виключають білоруський слід

15.01.2022 22:44

До масштабної кібератаки на державні сайти України може бути причетне хакерське угруповання, пов’язане з білоруською розвідкою.

Про це в коментарі Reuters сказав заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Демедюк, передає Укрінформ.

“Попередньо ми вважаємо, що до цієї атаки може бути причетне угруповання UNC1151”, – цитує агентство заступника секретаря РНБО.

За його словами, це кібершпигунське угруповання пов’язане зі спецслужбами Республіки Білорусь. Воно має досвід атак не тільки проти України, а й проти Литви, Латвії, Польщі й раніше поширювало наративи, які засуджують присутність НАТО в Європі.

“Угруповання спеціалізується на кібершпигунстві, що пов’язано з російськими спецслужбами (Службою зовнішньої розвідки РФ), і вдається до вербування або таємної роботи своїх інсайдерів у потрібній компанії”, – зазначив Демедюк.

Коментуючи той факт, що хакери залишили послання польською мовою, заступник секретаря РНБО припустив, що вони використовували Google Translate для перекладу.

“Очевидно, що цим примітивним методом їм не вдалося нікого ввести в оману, але це свідчить про те, що нападники “грали” на польсько-українських відносинах (які з кожним днем тільки міцніють)”, – підсумував Демедюк.

Як повідомлялося, у ніч на 14 січня хакери масово атакували українські урядові сайти, зокрема вебресурси МОН, МЗС, Мінспортмолоді, Міненерго, Мінагрополітики, Мінветеранів, Мінекології, ДСНС та Держказначейства, а також портал “Дія”.

Держспецзв’язок спільно СБУ та кіберполіцією проводять розслідування.

 

Кулеба подякував ЄС за підтримку: Безпека України – це безпека всієї Європи

15.01.2022 21:19

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба висловив вдячність міністрам закордонних справ країн ЄС за рішучу підтримку України та одностайну позицію щодо безпеки в регіоні.

Про це він написав у Твіттері, передає Укрінформ.

«Вдячний за рішучу підтримку України на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС. Позиція Євросоюзу одностайна: безпека України — це безпека всієї Європи», – заявив Кулеба.

При цьому він наголосив, що «ми продовжуємо тісно працювати з партнерами, аби запобігти, стримати та знеохотити РФ від подальшої агресії».

Як повідомляв Укрінформ, цього тижня у Європі відбулися численні дипломатичні заходи для обговорення питань європейської безпеки та зниження напруги навколо України, що була спровокована російським військовим нарощуванням вздовж її кордонів. Серед цих заходів – дводенна неформальна зустріч міністрів оборони ЄС (12-13 січня), яка була продовжена у форматі неформальної зустрічі міністрів закордонних справ європейських країн 13-14 січня. Обидві зустрічі відбулися за ініціативи Французького головування ЄС у французькому місті Брест.

 

Загроза війни: США мають 18 сценаріїв, як завдати Росії “госторого болю”

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 16:38. УП

Заступниця державного секретаря США Вікторія Нуланд попередила, що Вашингтон розробив багато різних варіантів “болючого” впливу на Москву у випадку, якщо влада РФ наважиться на повномасштабне вторгнення в Україну.

Джерело: Нуланд у коментарі Financial Times

Деталі: Сполучені Штати вчергове наголосили, що Росія поплатиться у разі спроби напасти на Україну.

За словами заступниці держсекретаря США, Вашингтон досі хоче врегулювати проблему за допомогою дипломатичного діалогу, водночас вже розроблені плани дій на різні випадки, зокрема й на випадок російської агресії.

Вона додала, що продовження переговорів, або ж відмова від них, залежатиме від того, яким шляхом вирішить йти президент РФ Владімір Путін.

Пряма мова Нуланд: “Я не збираюся попередньо анонсувати 18 різних сценаріїв… Я б просто сказала, що діалог з нашими союзниками спрямований на те, аби завдати дуже гострого болю дуже швидко, якщо Росія зробить цей крок (розпочне війну- УП) у будь-якій формі”.

 

Глава МЗС Британії: РФ веде кампанію дезінформації, щоб виправдати вторгнення в Україну

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 16:07. УП

Глава МЗС Британії Ліз Трасс заявила, що РФ веде кампанію дезінформації, спрямовану на дестабілізацію і виправдання вторгнення в Україну.

Про це повідомляє “Європейська правда“.

“Росія веде кампанію дезінформації, спрямовану на дестабілізацію та виправдання вторгнення на територію її  суверенного сусіда Україну.

Росія має зупинити свою агресію, здійснити деескалацію та вступити до змістовних переговорів” – написала Трасс у Twitter.

Як повідомлялося, у Білому домі заявили, що РФ може влаштувати провокацію, яку використає в якості приводу для вторгнення в Україну.

“Наша інформація також свідчить про те, що російські суб’єкти впливу вже починають фабрикувати українські провокації в державних і соціальних медіа, щоб виправдати російське втручання та посіяти розкол в Україні” – сказала речниця Білого дому Джен Псакі.

За її словами, російські медіа-наративи також звинувачують Захід у ескалації напруженості, висвітлюють гуманітарні проблеми в Україні, які могла б вирішити російська інтервенція, і пропагують російський патріотизм, щоб заохочувати національну підтримку військових дій.

“Протягом грудня російськомовний контент у соціальних мережах, який охоплює всі три наративи, збільшився в середньому до майже 3500 постів на день, що на 200 відсотків більше, ніж у середньому в листопаді” – сказала Псакі.

 

У керівній коаліції Німеччини зростає готовність надати Україні засоби захисту

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 15:24. УП

З огляду на напруженість між Україною та Росією у правлячій коаліції Німеччини зростає готовність підтримати Київ певними військовими товарами.

Про це, як пише “Європейська правда“, повідомляє DW.

“Ми домовилися в коаліційній угоді не постачати зброю до кризових регіонів. Цей принцип продовжує діяти”, – повідомив голова комітету із закордонних справ у Бундестазі, соціал-демократ Міхаель Рот. Однак він додав, що дискусія щодо постачання Києву “засобів захисту, таких як шоломи та захисні жилети”, є можливою.

Речник з питань оборонної політики парламентської фракції Вільної демократичної партії (ВДП) Маркус Фабер також заявив, що необхідно розглянути питання про постачання Україні шоломів, захисних жилетів і засобів захисту від безпілотників.

У листопаді минулого року урядова коаліція Німеччини, яка складається з Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), “Союзу-90/Зелені” та ВДП, підписала коаліційну угоду, в якій зафіксувала домовленості щодо внутрішньої і зовнішньої політики Німеччини. У ній три партії вимагають “негайного завершення спроб дестабілізувати Україну, насильства в Східній Україні та анексії Криму” та виступають за вирішення заморожених конфліктів у регіоні шляхом мирного врегулювання та повного виконання мінських домовленостей.

Політик від партії Зелених Юрґен Тріттін зазначив, що майбутня поїздка міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок до Росії “не має гарантії на успіх”. За його словами, цей візит покаже, чи дійсно міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров “зацікавлений в обміні думками, чи він тільки знову озвучить відомі позиції”. Але готовність говорити – єдиний спосіб подолати кризу, додав Тріттін. “Залежність Росії від експорту викопних джерел енергії позбавляє економіку майбутнього, і країні потрібні партнери, щоб трансформувати її”, – заявив він. Що стосується експорту зброї в Україну, то політик від Зелених підтвердив, що Бербок наголошуватиме на “неможливості вирішення цього конфлікту постачанням зброї в зону бойових дій”.

Глава МЗС Німеччини 17 січня має зустрітися в Києві з президентом України Володимиром Зеленським та главою українського МЗС Дмитром Кулебою. Наступного дня у неї заплановано зустріч у Москві з міністром закордонних справ РФ Сергеєм Лавровим для обговорення питань безпеки і деескалації українсько-російського конфлікту.

Пізніше Бербок та глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан мають здійснити спільну поїздку на Донбас до лінії розмежування.

 

Посол при НАТО: загроза нападу РФ не зменшилася попри її програш в Альянсі

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 13:56  УП

Глава місії України при НАТО Наталія Галібаренко стверджує, що загроза нападу Росії не зменшилась після того як в Альянсі відповіли відмовою на ультимативні вимоги Москви.

Про це, як повідомляє “Європейська правда“, вона сказала в інтерв’ю Голосу Америки.

“Діалог був важкий, але діалог був важливий, щоб зрозуміти позиції і вимоги РФ. Мене радує, що всі делегації висловилися на підтримку України і всі одноголосно відмовилися обговорювати ультимативні вимоги РФ, особливо що стосується перспективи розширення” – сказала Галібаренко.

Однак, за її словами, така позиція союзників не означає, що загроза нападу РФ зменшилася.

“Як розказали нам союзники, на жаль, на заклики до РФ здійснити деескалацію конфлікту навколо України російська делегація жодним чином не відреагувала. Тому я скажу чітко: хочеш миру готуйся до війни. Треба бути готовими продовжити і дипломатичні зусилля, але так само розуміти, що Росія може обрати шлях збройного конфлікту” – зазначила посол.

“Росіяни розуміють, що наше співробітництво з НАТО просувається і є практичним, і я думаю, що рано чи пізно ми прийдемо до кінцевої мети, тої, яка була закріплена на Бухарестському саміті і звичайно це лякає керівництво РФ” – додала Галібаренко.

Нагадаємо, держави НАТО на засіданні 12 січня в Брюсселі відмовили Росії у задоволенні її вимог, які стосуються нерозширення НАТО та присутності військ блоку на його східному флангу.

У РФ заявили, що не збираються йти на компроміси щодо своїх вимог, а також  – що не бачать підстав для проведення зі США нового раунду переговорів щодо гарантій безпеки найближчим часом.

 

У Сенаті США представили другий законопроєкт із санкціями проти Путіна

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 11:22. УП

Сенатор-республіканець Марко Рубіо представив законопроєкт, який пропонує запровадити персональні санкції проти президента РФ Владіміра Путіна у разі нового вторгнення в Україну.

Про це повідомляється на сайті сенатора, передає “Європейська правда“.

Як зазначається, документ вперше вводить санкції проти самого Путіна, а також для секторів російської економіки, від яких залежить його режим і особисте збагачення.

“Основна частина будь-якої стратегії змусити Владіміра Путіна відступити – це зробити наслідки вторгнення надзвичайно болючими для олігархів, які підтримують його контроль над Росією. Президент Байден, здається, не розуміє, що Америка повинна пропонувати силу та рішучість, а не слабкість. Я закликаю своїх колег по Сенату працювати зі мною, щоб прийняти цей законопроєкт, поки не пізно” – заявив Рубіо.

Згідно з проєктом, американська розвідка має кожні 20 днів надавати Конгресу звіт про те, чи не порушила Росія територіальну цілісність України. Якщо РФ вторгнеться в Україну, президент США буде зобов’язаний протягом 10 днів запровадити санкції проти російської влади. Зокрема, блокувати “активи та в’їзні візи” Путіну, а також прем’єр-міністру РФ, міністру оборони, російським олігархам та членам їхніх сімей.

Крім того, Рубіо запропонував запровадити санкції проти міжбанківської системи SWIFT, якщо та не припинить надавати послуги російським банкам та компаніям, які підпадають під санкції.

Раніше глава сенатського комітету з міжнародних відносин Роберт Менендес представив свій законопроєкт з санкціями проти Путіна.

 

США і НАТО готові до нової зустрічі з Росією

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 08:57. УП

США та НАТО заявили про готовність до нової зустрічі з Росією в рамках дипломатичного діалогу щодо деескалації навколо України.

Джерело: Держдеп США за підсумками телефонної розмови держсекретаря США Ентоні Блінкена та генсека НАТО Єнса Столтенберга

Дослівно: “Державний секретар Ентоні Блінкен сьогодні провів розмову з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, щоб обговорити подальші кроки після засідання Ради Росія-НАТО, що відбулося 12 січня.

Сполучені Штати й НАТО готові знову зустрітися з Росією та віддані продовженню дипломатичних зусиль та взаємного діалогу”.

Деталі: У повідомленні Держдепу підкреслюється, що Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО єдині у своєму дипломатичному шляху і закликають Росію вжити негайних заходів щодо деескалації агресії, що триває проти України.

Що передувало: Держави НАТО на засіданні 12 січня в Брюсселі відмовили Росії у задоволенні її вимог, які стосуються нерозширення НАТО та присутності військ блоку на його східному флангу.

У РФ заявили, що не збираються йти на компроміси щодо своїх вимог, а також  – що не бачать підстав для проведення зі США нового раунду переговорів щодо гарантій безпеки найближчим часом.

 

Через кібератаки РФ українці можуть лишитися без світла, тепла і грошей – Reuters

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 09:51. УП

Після кібератаки на сайти українських міністерств у п’ятницю американські експерти попереджають про можливі серйозніші атаки, які можуть порушити життя простих українців.

Джерело: Reuters із посиланням на експертів

Деталі: У статті під заголовком “Без світла, без тепла, без грошей – таке життя в Україні під час кібервійни” Reuters попереджає, що хакери можуть готувати серйозніші кібератаки на критично важливу інфраструктуру.

“У міру зростання напруженості ми можемо очікувати агресивнішої кіберактивності в Україні і, можливо, в інших місцях”, — вважає аналітик із розвідки американської компанії з кібербезпеки Mandiant Джон Халтквіст.

За його словами, ця кіберактивність може включати “руйнівні атаки, націлені на критично важливу інфраструктуру”.

“Організаціям необхідно розпочати підготовку”, – додав Халтквіст.

Агентство зазначає, що втручання хакерів у роботу лікарень, енергетичних компаній та фінансову систему донедавна були рідкістю. Але організовані кіберзлочинці, багато з яких живуть у Росії, в останні два роки агресивно переслідували установи за допомогою програм-вимагачів, заморожування даних та комп’ютерного обладнання, необхідного для догляду за пацієнтами лікарень.

Згідно з судовими розглядами, повідомленнями ЗМІ та медичних працівників, у деяких випадках ці втручання призводили до загибелі пацієнтів, пише Reuters.

Агентство підкреслює, що п’ятнична атака на українські веб-сайти включала попередження “боятися і чекати гіршого” в той час, коли Росія зосередила близько 100 000 військовослужбовців біля кордонів України.

“Росія неодноразово відкидала звинувачення у хакерських атаках, висунуті Україною та іншими країнами протягом багатьох років. Незважаючи на те, що Росія підозрюється у нових веб-атаках, Україна безпосередньо не звинувачує Росію”, – зазначає Reuters.

Колишній керівник відділу кібербезпеки CrowdStrike Дмитро Альперович вважає, що якщо Росія здійснить нову військову агресію проти України, це супроводжуватиметься кібератаками.

За його словами, ці кібератаки, найімовірніше, будуть руйнівними, але не фатальними. “Це буде другорядне шоу. Основне шоу буде на землі”, – сказав він.

Агентство нагадує, що Україна вже постраждала від деяких із найбільших на сьогодні кібератак на об’єкти інфраструктури.

“У грудні 2015 року перша у своєму роді кібератака позбавила світла 225 тисяч людей на заході України, при цьому хакери також атакували електророзподільне обладнання, що ускладнило спроби відновити електроенергію”, – йдеться у тексті.

Також, за словами українських офіційних осіб, за останні два місяці 2016 року хакери атакували українські державні установи близько 6500 разів. Тоді уряд заявив, що російські спецслужби ведуть кібервійну проти України.

“Атака на Державне казначейство зупинила його системи на кілька днів, а це означає, що державні службовці та пенсіонери не могли вчасно отримувати зарплату або виплати”, – зазначає Reuters.

Передісторія:

Вночі 14 січня хакери зламали кілька урядових сайтів, зокрема Міністерства освіти, Міністерства закордонних справ, порталу “Дія” тощо, та оприлюднили своє повідомлення трьома мовами – українською, російською та польською. У тексті погрожують, що українцям варто боятися та чекати на помсту за “Волинь, Полісся, УПА та історичні території”. Крім того, у повідомленні зазначили, що хакери вкрали особисті дані українських громадян.

У Службі безпеки та Міністерстві цифрової трансформації відразу сказали, що витоку даних не відбулося. Українські кіберфахівці наразі досліджують технічну сторону кібератаки та відновлюють стан сайті.

Урядові експерти доводять, що хакерська атака на українські урядові сайти вночі 14 січня здійснювалась з Росії. Вони пояснили, що використання чутливих тем з історії польсько-українських стосунків повинно було замаскувати слід російських хакерів.

Польські журналісти також зауважили на стилістичні неточності та дивний вибір лексем у польському тексті, оприлюдненому хакерами.

У СБУ заявили, що “є окремі ознаки причетності до інциденту хакерських груп, пов’язаних зі спецслужбами РФ”.

 

Російська ФСБ заарештувала хакерів REvil за запитом США

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 04:48. УП

Сполучені Штати заявили, що “вітають” новини з Росії про те, що тамтешні сили безпеки заарештували хакерів угрупування REvil, яке є відповідальним за кілька масштабних атак на американські компанії минулого року.

Джерело: Reuters, DW

Деталі: Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ) повідомила про арешт хакерів.

Крім причетності до злому трубопроводу, REvil, як стверджується, стоїть за кібератакою на Kaseya під час святкових вихідних 4 липня минулого року, яка зупинила роботу понад 1 000 компаній по всьому світу, включаючи шведську мережу супермаркетів.

ФСБ провела обшуки за 25 адресами і заарештувала 14 хакерів, причетних до REvil.

При цьому ФСБ вилучила готівку, криптовалюту, комп’ютери та автомобілі на суму понад 426 млн рублів (5,6 млн доларів або 4,9 млн євро).

Хакерів REvil, заарештованих ФСБ, звинувачують у “незаконному обігу платіжних засобів”, і їм загрожує до семи років позбавлення волі.

Хоча ФСБ не назвала імен заарештованих, московський суд назвав двох з обвинувачених Романа Муромського та Андрія Бессонова. Обом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці.

У ФСБ заявили, що операція була проведена за запитом американської влади. Це перша подібна акція після зустрічі лідера Росії Владіміра Путіна і президента США Джо Байдена минулого літа в Женеві.

“Ми розуміємо, що один із заарештованих сьогодні був відповідальним за атаку на колоніальний трубопровід минулої весни”, — сказав високопоставлений чиновник адміністрації Байдена про інцидент, який спричинив нестачу газу на східному узбережжі США.

Передісторія:

Раніше повідомлялося, що DarkSide проникло в мережу Colonial і отримало майже 100 ГБ даних. Захопивши дані, хакери заблокували дані на деяких комп’ютерах і серверах, зажадавши викупу. У разі невиплати хакери пригрозили витоком даних.

Державний департамент США оголосив мільйонні винагороди за інформацію про осіб, причетних до хакерського угруповання DarkSide, яке пов’язують з Росією.

Російська кіберзлочинна група Revil (Sodinokobi) стояла за атакою на м’ясопереробну компанію JBS – так заявило ФБР.

Нагадаємо: СБУ разом з Держспецзв’язку та Кіберполіцією продовжує розслідувати кібератаку на сайти органів державної влади, що сталася в ніч з 13 на 14 січня 2022 року.

 

Протести в Казахстані: генпрокуратура повідомляє про 225 загиблих

15.01.2022 19:24

У Казахстані під час масових протестів, що сколихнули країну на початку січня 2022 року, загинули щонайменше 225 людей.

Про це повідомили в суботу у Генпрокуратурі Казахстану, передає Укрінформ з посиланням на Reuters.

“Тіла 225 людей, загиблих під час протестів у Казахстані минулого тижня, зокрема 19 співробітників силових органів, були доставлені до моргів по всій країні”, – заявили у відомстві.

Начальник служби кримінального переслідування Генпрокуратури Казахстану Серік Шалабаєв сказав на брифінгу, що участь у протестах в країні взяли 50 тисяч людей.

Як повідомляв Укрінформ, у Казахстані 2 січня розпочалися мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ, які згодом переросли у масові протести попри те, що уряд склав свої повноваження, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану. Вже 10 січня президент Казахстану заявив про повне придушення протестів в країні.

Міністерство внутрішніх справ Казахстану заявило про затримання 9900 осіб станом на 11 січня.

12 січня президент Токаєв достроково скасував надзвичайний стан у деяких регіонах.

 

Президент Казахстану скасував надзвичайний стан у ще одному регіоні

15.01.2022 16:11

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв скасував надзвичайний стан у ще одному регіоні країни – Актюбинській області.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті президента Казахстану.

“Скасувати з 07:00 16 січня 2022 року надзвичайний стан в межах Актюбинської області, запроваджений указом президента Республіки Казахстан від 5 січня 2022 року”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, у Казахстані 2 січня розпочалися мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ, які згодом переросли у масові протести попри те, що уряд склав свої повноваження, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану. Вже 10 січня президент Казахстану заявив про повне придушення протестів в країні.

Міністерство внутрішніх справ Казахстану заявило про затримання 9900 осіб станом на 11 січня.

12 січня президент Токаєв достроково скасував надзвичайний стан у деяких регіонах.

 

Перші літаки з російськими «миротворцями» повернулися з Казахстану

15.01.2022 14:39

Перші шість літаків з російськими «миротворцями» зі складу сил ОДКБ прибули назад до Росії, на аеродром міста Іваново, із Казахстану.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Интерфакс.

У міноборони РФ також заявили, що два літаки військово-транспортної авіації ВКС Росії Ан-124 «Руслан» з «миротворцями» на борту сьогодні прибули на Підмосковний аеродром «Чкаловський» з Казахстану.

Як повідомляв Укрінформ, у Казахстані 13 січня розпочалося виведення сил ОДКБ.

У Казахстані 2 січня розпочалися мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ, які згодом переросли у масові протести попри те, що уряд склав свої повноваження, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану. Вже 10 січня президент Казахстану заявив про повне придушення протестів в країні.

 

У Казахстані затримали колишнього заступника міністра енергетики

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 13:09. УП

У Казахстані, де в січні протести почалися після підвищення цін на автогаз, затримано вже колишнього заступника міністра енергетики Жумабая Карагаєва.

Джерело: Tengrinews.kz, Радио Азаттык

Деталі: Повідомляється, що слідчо-оперативною групою територіального департаменту Агентства з фінансового моніторингу по Мангістауській області затримано Жумабая Карагаєва, керівників електронних торгових майданчиків та осіб, причетних до необґрунтованого підвищення цін на скраплений нафтовий газ у Мангістауській області.

Карагаєва помістили під варту терміном на два місяці. При цьому наголошується, що інша інформація в інтересах слідства розголошенню не підлягає.

Крім того, з 14 січня достроково припинено повноваження Кайрата Шаріпбаєва як голови правління нацкомпанії QazaqGaz.

Також достроково було припинено повноваження Дімаша Досанова, який був головою правління “КазТрансОйл”. Як зазначається на сайті “Самрук-Казина”, зроблено це було “згідно з поданою заявою”.

Як пише “Радио Азаттык”, Кайрата Шаріпбаєва називають “нинішнім чоловіком” депутата мажилісу Даріги Назарбаєвої, старшої дочки колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. Дімаш Досанов – чоловік Алії Назарбаєва, молодшої дочки Назарбаєва.

Разом з тим, після наради з президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим МВС країни опублікувало номери call-центрів для скарг громадян на дії працівників поліції.

Міністр внутрішніх справ Єрлан Тургумбаєв доручив ретельно перевіряти скарги громадян на дії співробітників поліції.

Що передувало: 15 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв доручив правоохоронним органам встановити точну кількість загиблих мирних жителів внаслідок протестів у країні.

Сайт президента Казахстану зазначає також, що Токаєв наголосив на важливості запобігання порушенням громадянських прав при проведенні “антитерористичних операцій” та розслідувань.

Передісторія:

Протести в Казахстані почалися 2 січня. 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”. Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані. Також військових російськими літаками відправила Білорусь. Пізніше такі ж рішення прийняли Киргизстан і Таджикистан.

Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальниках.

МВС Казахстану повідомляло про 10-к тисяч затриманих людей у результаті масових протестів.

10 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на сесії Ради колективної безпеки ОДКБ заявив про повне відновлення порядку в його країні після “спроби держперевороту”. Він анонсував, що виведення військ почнеться 13 січня і триватиме “трохи більше 10 днів”.

 

Україну на січневій сесії ПАРЄ у Страсбурзі представлятимуть лише п’ятеро делегатів

15.01.2022 15:50

Україну на січневій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи безпосередньо у Страсбурзі представлятимуть лише п’ятеро делегатів.

Про це повідомив у Телеграмі народний депутат від «Європейської солідарності» і член української делегації в ПАРЄ Олексій Гончаренко, передає Укрінформ.

«Офлайн у Страсбурзі на засіданнях зможуть бути присутні: Марія Мезенцева, Євгенія Кравчук, Сергій Соболєв, я, Олексій Гончаренко, як доповідач, та ще один член секретаріату», – написав депутат.

Такі обмеження кількості учасників, за словами Гончаренка, пов’язані з карантинними нормами проведення заходів.

Решта делегатів братимуть участь у засіданнях ПАРЄ у форматі онлайн.

Як повідомлялося, зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи відбудеться у Страсбурзі 24-28 січня.

Членами української делегації в ПАРЄ є 27 народних депутатів з різних фракцій.

 

Шевченка звільнили з італійського “Дженоа”

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 14:12 УП

Українського футболіста Андрія Шевченка офіційно звільнено з посади головного тренера італійського “Дженоа”.

Джерело: Sport.ua з посиланням на прес-службу клубу

Деталі: Шевченко очолив “Дженоа” 7 листопада.

Під його керівництвом команда виграла лише один кубковий матч. 7 матчів закінчилися поразками, тричі підопічні Шевченка зіграли внічию.

В останньому матчі Шевченка на посаді наставника “Дженоа” програла “Мілану” (1:3) у Кубку Італії.

Шевченко раніше був головним тренером збірної України, але 31 липня повідомив, що прощається з національною командою.

 

Шевченко може очолити збірну Польщі – ЗМІ 

15.01.2022 21:52

У поляків досі немає головного тренера національної збірної.

За інформацією італійських ЗМІ, Польська футбольна спілка розпочала переговори з Андрієм Шевченком про можливу роботу з польською національною збірною, передає Укрінформ.

Польський футбольний союз шукає нового головного тренера після відставки Паулу Соузи. Про інтерес до кандидатури Шевченка повідомлялося ще під час його роботи у «Дженоа».

Сьогодні українського фахівця було звільнено з посади головного тренера «Дженоа». Шевченко працював у «Дженоа» з листопада минулого року. У 11 матчах під керівництвом українця команда з Генуї здобули одну перемогу у всіх турнірах.

У кваліфікації на ЧС-2022 Польща посіла друге місце у відбірковій групі та 24 березня зіграє з Росією у півфіналі плей-офф.

 

Зеленський – Шевченку: Повертайся працювати додому

15.01.2022 21:57

Президент Володимир Зеленський запропонував Андрієві Шевченку, звільненому з посади головного тренера італійського клубу «Дженоа», повернутися працювати в Україну.

Як передає Укрінформ, про це Зеленський написав у Фейсбуку.

«Андрій Миколайович, Шева. Не лише вся наша країна, а й уся Європа знає, на яку гру здатна команда під твоїм керівництвом. Тому нехай це буде лише «перший клубний млинець нанівець» на початку великої кар’єри великого тренера», – так глава держави прокоментував повідомлення про те, що Андрія Шевченка звільнили з посади головного тренера клубу «Дженоа».

«Віримо – не зламаєшся, знаємо, що станеш іще кращим! І головне. Найсильніше тебе люблять в Україні. Тому повертайся працювати додому…» – закликав Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Шевченко очолив «Дженоа» на початку листопада. Під його керівництвом команда не виграла в жодному з дев’яти матчів чемпіонату, зазнавши шести поразок. Єдину перемогу українець здобув у Кубку Італії, обігравши «Салернітану» (1:0).

«Дженоа» посідає передостаннє місце у Серії A з однією перемогою у 21 матчі. Від рятівного місця вже колишня команда Шевченка відстає на п’ять очок.

 

В Україні за добу – 10 569 випадків коронавірусу

15.01.2022 08:11

В Україні минулої доби виявлено 10 569 випадків зараження коронавірусом.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я у Фейсбуці.

«За добу 14 січня в Україні зафіксовано 10 569 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 727, медпрацівників – 229)», – йдеться в повідомленні.

Також за минулу добу госпіталізовано – 1 682 особи, летальних випадків – 127, одужало – 6 172 особи.

За весь час пандемії в Україні  захворіло 3 748 079 осіб, одужало – 3 551 283 особи,  летальних випадків – 98 195, проведено ПЛР-тестувань – 17 147 892.

Як повідомляв Укрінформ, 13 січня в Україні було виявлено 10 476 випадків зараження коронавірусом.

 

Американські експерти пояснили, які маски найкраще захищають від COVID-19

16.01.2022 04:41

Центри США з контролю над захворюваннями (CDC) видали нові рекомендації щодо того, які маски – і як саме – слід носити, аби забезпечити оптимальний захист від COVID-19.

Про це повідомляє Голос Америки, передає Укрінформ.

Як зазначається, найменший захист надають маски з вільноплетеної тканини. Далі за надійністю – маски зі щільної тканини, складеної в декілька шарів, хірургічні маски, а також KN95. Найвищий рівень захисту забезпечують маски-респіратори на кшталт N95.

“Респіратор… якщо його носити правильно впродовж усього часу користування, може надати вищий рівень захисту, ніж маска з тканини, або процедурна маска. Маска або респіратор будуть менш ефективними, якщо вони погано прилягають, або якщо їх неправильно носити чи часто знімати”, – вказується в рекомендаціях.

Експерти зазначають – незалежно від того, який саме захисний засіб проти COVID-19 ви обрали, він має бути достатньо зручним і добре прилягати до обличчя, закриваючи ніс та рот.

“Ми продовжуємо наголошувати – будь-яка маска краще, ніж без маски”, – заявила речниця CDC Крістен Нордлунд.

А найкращий захист проти Омікрону – це маски плюс вакцини плюс бустерне щеплення, підсумували в CDC.

 

Фонд держмайна знову виставив на продаж Борщагівський спиртзавод

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 10:00. УП

Фонд державного майна знову виставив на продаж Борщагівський спиртзавод. Аукціон має відбутись 27 січня.

Про це повідомляє прес-служба відомства.

Стартова ціна об’єкта – 28 млн гривень. Актив включає 32 об’єкти нерухомого майна

Нагадуємо:

У жовтні 2021 Фонд держмайна вже виставляв Борщівський спиртзавод на торги.

За 2021 рік Фонд держмайна України продав спиртзаводів на понад 1,7 млрд грн. З цієї суми 1,05 млрд грн інвестори сплатили до держбюджету за придбані активи, ще 37 млн ​​грн надійшло у вигляді штрафів та гарантійних платежів за відмову від результатів аукціону.

 

НБУ запроваджує тарифи для учасників BankID

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 11:08. УП

У Системі BankID НБУ з 01 лютого 2022 року запроваджуються тарифи на послуги, що надаються абонентам системи, зокрема за підключення та користування нею.

Про це повідомляє прес-служба відомства.

“Попит на підключення до Системи BankID НБУ нових організацій, які надають громадянам України свої послуги віддалено, постійно зростає.

Зважаючи на це, упровадження тарифів на послуги для абонентів системи, дасть змогу Національному банку продовжувати розвивати функціонал системи і водночас покривати витрати на її супроводження”, – пояснили у регуляторі.

Так будуть запроваджені тарифи на послуги Національного банку:

підключення до системи абонента – 2 500 грн;

підключення до системи додаткового абонентського вузла – 2 000 грн;

супроводження підключеного до системи абонента – 600 грн щомісяця;

оброблення системою кожного успішного підтвердження електронної дистанційної ідентифікації між абонентом-ідентифікатором та абонентом – надавачем послуг (платником за цією послугою є абонент – надавач послуг) – 0,10 грн.

Ці тарифи встановлюються Національним банком лише для учасників Системи BankID НБУ – банків та інших компаній, що надають комерційні послуги.

Водночас Національний банк залишає безоплатними послуги для абонентів, які приєднались у статусі абонента – надавача послуг виключно для надання некомерційних послуг.

 

В наглядову раду Укрпошти шукають незалежних членів

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 16:21. УП

Оголошено конкурсний відбір на п’ять посад незалежних членів наглядової ради акціонерного товариства “Укрпошта”.

Про це повідомляється на сайті Мінекономіки.

Член наглядової ради повинен володіти професійною компетенцією (експертизою) принаймні в одній з таких сфер діяльності:

Стратегічний Менеджмент

Інвестиційний Менеджмент та IPO

Оцінка та Управління Ризиками

Цифрові Технології

Управління Фінансами (Грошовими Потоками)

Корпоративне Управління

Управління Бізнес-Процесами

Право (Правове Забезпечення)

Стратегічне Управління Людськими Ресурсами

Аудит (Внутрішній Аудит)

Документи подаються до 09:00 (за київським часом) 14.02.2022 року.

Нагадуємо:

Попередню наглядову раду Кабінет Міністрів погодив 10 жовтня 2018 року.

 

Кабмін провів зміни держпредставника в наглядовій раді “Укренерго”. Попередник міг займати посаду незаконно

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 13:59. УП

29 грудня Кабінет міністрів замінив Михайла Ільницького на Олександра Баранюка на посаді представника держави в наглядовій раді “Укренерго”.

Про це йдеться у публікації Soe Weekly для ЕП.

Згідно з повідомленням Кабміну, рішення про призначення Ільницького скасоване як таке, що не реалізоване.

Як зазначається у публікації згідно з даними Єдиного державного реєстру та сайту “Чернігівобленерго”, Ільницький продовжував обіймати посаду голови правління цієї компанії після його призначення членом наглядової ради “Укренерго” як представника держави.

“Таким чином, згідно із Законом “Про управління об’єктами державної власності” він, ймовірно, не міг бути членом наглядової ради “Укренерго”, оскільки “Чернігівобленерго” здійснює свою діяльність на суміжному ринку”, – заявляють аналітики.

Вони додали, що також, ймовірно, що Ільницький не може входити до наглядової ради “Укренерго”, оскільки відповідно до Закону “Про ринок електроенергії”, і будь-яка фізична особа не має права одночасно бути посадовою особою оператора системи передачі і принаймні одного суб’єкта господарювання, який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії.

 

Справу щодо катастрофи АН-26 передали до суду

СУБОТА, 15 СІЧНЯ 2022, 10:58. УП

Обвинувальний акт стосовно шістьох колишніх військових посадовців у справі катастрофи військового літака АН-26 біля Чугуєва, внаслідок якої загинули 26 осіб, передано до суду.

Джерело: ДБР, Офіс генпрокурора

Дослівно Офіс генпрокурора: “Прокурорами Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об’єднаних сил до Чугуївського міського суду Харківської області скеровано обвинувальний акт стосовно шістьох колишніх військових посадовців за фактами порушення правил підготовки та проведення польотів і недбалого ставлення до військової служби (ст. 416, ч. 3 ст. 425 КК України)”.

Деталі: Розслідуванням встановлено, що колишні командувач Повітряних Сил ЗСУ, командир військової частини А4104 і два його заступники, керівник польотами на аеродромі “Чугуїв” та, на той час, виконувач обов’язків начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба не забезпечили безпеку польотів на ввірених їм напрямах та порушили правила підготовки та проведення польотів.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося слідчими Державного бюро розслідувань.

Як зазначили в ДБР, слідчі встановили, що під час проведення навчальних польотів на авіаційному аеродромі військової частини А4104 кількість курсантів на літаку АН-26Ш перевищувала установлену норму. Після виконання не передбачених для літака вказаного типу льотних вправ, на підльоті до посадкової смуги повітряне судно втратило висоту, зіткнулося з землею та спалахнуло.

Кримінальні правопорушення, вчинені Командувачем ПС ЗСУ та начальником ХУПС, кваліфіковані за ч. 3 ст. 425 КК України (недбале ставлення до військової служби), колишнім командиром військової частини та його двома заступниками – ч. 3 ст. 425 та ст. 416 КК України (порушення правил польотів або підготовки для них), колишньому керівнику польотів – за ст. 416 КК України.

У ДБР підкреслили, що досудове розслідування у цьому провадженні завершено у рекордні для кримінальних проваджень такої категорії строки (7 місяців 10 днів), після чого підозрюваних та їх захисників, а також потерпілих та їх представників у межах восьмимісячного строку вдалося ознайомити з усіма матеріалами кримінального провадження.

Якщо провину вищевказаних осіб буде доведено у суді, їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Що передувало: У вересні генпрокурор Ірина Венедіктова заявляла, що захист колишнього командувача Повітряних сил ЗСУ Сергія Дроздова затягує передачу до суду справи про катастрофу літака АН-26 під Харковом.

Передісторія:

25 вересня 2020 року Ан-26, який здійснював плановий навчальний політ з 27 особами на борту, розбився під час заходу на посадку поблизу Чугуєва. 25 людей загинули на місці, двох курсантів госпіталізували. 26 вересня один із госпіталізованих помер у лікарні.

За фактом авіакатастрофи відкрили кримінальне провадження за ст.416 (порушення правил польотів і підготовки до них, що спричинило катастрофу й тяжкі наслідки) ККУ.

За інформацією СБУ, командир екіпажу літака Ан-26 перед катастрофою доповів про відмову лівого двигуна і запросив захід на посадку.

 

Завершился ли транзит власти в Казахстане на фоне массовых беспорядков? 

14 января 2022, 11:20  ЛБ

Несомненно, начало 2022 года займет отдельное место в учебниках по новейшей истории Казахстана, благодаря многочисленным жертвам, хаосу, разрушениям и всеобщей панике, сопровождавшей минувшие январские дни. Новость о казахских беспорядках облетела все мировые СМИ – многие наблюдали за тем, как огромная среднеазиатская страна, всегда считавшаяся островом стабильности в регионе, погрузилась в пучину неопределенности.

Сейчас, когда все общественные митинги и беспорядки сошли на нет, жители Казахстана, как и многие неравнодушные к судьбе казахского народа за рубежом, задаются закономерным вопросом, что дальше. Ответ зависит от анализа произошедших событий.

Нурсеит Ниязбеков

Пока в Казахстане глушился интернет, мировая общественность получала информацию о событиях в стране, базируясь на мнении иностранных обозревателей. В самом же Казахстане существуют две версии относительно природы прошедших беспорядков. Одни полагают, что они являют собой выражение недовольства общества низким уровнем жизни, повсеместной коррупцией, экономическим неравенством и т.д. Согласно этой версии, проявление жестокости и насилия не входило в планы мирных демонстрантов, изначально вышедших на улицу выразить свое негодование перед поднятием стоимости сжиженного газа. Участники мирной демонстрации 3-4 января в Алматы утверждают, что радикально настроенные группы лиц воспользовались их мирным митингом для продвижения своих целей, которые до сих пор остаются неясными.

Казахстан: новий Жанаозен

Сторонники второй, и, пожалуй, официальной версии событий считают, что кровавые беспорядки в крупных городах республики были заранее подготовлены сторонниками и родственниками бывшего президента Казахстана Нурсултана Назарбаева для насильственного захвата власти и вытеснения Токаева. Тому свидетельством служит возбуждение уголовного дела 5 января по статье «Государственная Измена» против бывшего руководителя комитета национальной безопасности (КНБ) Карима Масимова. Следом за увольнением Масимова последовали аресты других силовиков и роспуск кабинета министров Президентом Касым-Жомартом Токаевым. Именно бездействие КНБ и других силовых ведомств, подчиняющихся Назарбаеву, признаются властями как саботаж и пособничество террористам, которые в течение 5-6 января убивали полицейских, громили и грабили государственные и коммерческие объекты по всему Казахстану.

В своем обращении к народу Казахстана 5 января Токаев объявил чрезвычайное положение в республике и заявил, что он вынужден обратиться за помощью в Организацию Договора Коллективной Безопасности (ОДКБ) для подавления государственного переворота и защиты населения от рук террористов.

Сегодня можно часто услышать мнение в Казахстане, что террористов можно было остановить своими силами без привлечения войск ОДКБ. Однако, Токаев решил не доверять «назарбаевским» силовикам. Таким образом миротворческий военный контингент в размере 5000 солдат был в срочном порядке переброшен в столицу республики, Нур-Султан, и в город Алматы для охраны стратегических государственных объектов.

11 января Токаев представил парламенту кандидатуру нового премьер-министра и обратился с очередным посланием к народу, где среди прочего рапортовал о завершении контртеррористической операции и скорейшем выводе войск ОДКБ. Следует отметить необычайную поддержку, которую оказывает население Казахстана Токаеву, несмотря на негативное отношение части населения к решению президента привлечь российские войска, пусть и под флагом ОДКБ, для борьбы с терроризмом.

Арест главы КНБ, роспуск кабинета министров, занятие Токаевым поста председателя Совета Безопасности (ранее занятым Назарбаевым) и публичная атака в недавнем обращении Токаева на активы семьи Назарбаевых в Казахстане многие эксперты связывают с концом двоевластия в республике, и тем самым финальным аккордом в транзите власти от Назарбаева к Токаеву, начавшемся в марте 2019 года, когда Назарбаев добровольно ушел в отставку после тридцатилетнего правления страной.

Безусловно, представить себе гонения на сторонников и членов семьи Назарбаева до январских событий 2022 года было бы крайне сложно в виду того, что клан Назарбаева до сих пор контролирует буквально все основные отрасли экономики и бизнеса, руководил силовыми ведомствами и стоял за ключевыми решениями в стране. В то же время говорить о наступлении пост-Назарбаевской эпохи еще рано.

На сегодняшний день единовластие в Казахстане возможно в случае:

Смерти Назарбаева;

судебного преследования Назарбаева и членов его семьи;

официального объявления Назарбаева недееспособным по состоянию здоровья;

добровольного сложения полномочий и прав Назарбаевым, которыми он наделен Законом о Первом Президенте.

Существует и другой вариант транзита, который может объяснить нынешнее исчезновение Назарбаева из публичного поля. Два политических клана – окружение президента Токаева и «семья» Назарбаева – ведут переговоры по новым правилам игры. Первые пытаются консолидировать свою власть, а вторые «спасти лицо» и заручиться гарантиями экономической и политической безопасности. Назарбаев же возможно старается найти самый приемлемый для себя «выход» из политики.

Нурсултан не залишить Казахстан

В заключении, отвечая на вопрос «а что дальше?», хотелось бы сказать, что ближайшее будущее Казахстана зависит от результатов вышеупомянутых переговоров между кланами. Ни недавнее обращение к народу, ни состав нового правительства, ни озвученные реформы Токаева не говорят еще о том, что страну ждут какие-либо фундаментальные реформы, которых так сильно ждут от Токаева граждане Казахстана.

Для сравнения, смерть Ислама Каримова в соседнем Узбекистане была воспринята многими обозревателями и гражданами страны как возможное начало демократических преобразований. Однако гражданские права и свободы, а также политические институты Узбекистана не претерпели существенных изменений. Так и в Казахстане, безусловная власть Токаева и уход клана Назарбаева может быть очередным déjà vu.

 

Юлія Хомчин, Діана Попова: «Стратегія – це не справа одного, це набагато ширше коло» 

15 січня 2022, 08:00. ЛБ

Ми продовжуємо серію матеріалів, присвячену поточному стану в різних секторах української культури. Третій текст циклу торкається проблематик і больових точок сектору розвитку міст через культуру. Lb.ua поговорив з директоркою Інституту стратегії культури Юлією Хомчин (Львів) та ексочільницею Департаменту культури КМДА Діаною Поповою (Київ) про їхній досвід розбудови стратегії культури Львова та Києва, про поточну кризу в культурній царині, а також про шляхи подолання кризи взаємної недовіри та про роботу в культурі як практику служіння.

Серія створена за підтримки Коаліції дієвців культури. Редакторка серії – Анастасія Платонова.

Анастасія Платонова, Журналістка, незалежна культурна критикиня, редакторка

Дівчата, я почала б з reality check: з вашого бачення проблемних точок у сфері культурного розвитку міст. На вашу думку, чи він отримує достатньо уваги? Чи є частиною національної стратегії культури?

Діана Попова: Я хотіла б спершу закцентувати, що з цією темою я не працюю зараз. Але працювала кілька останніх років, тож маю що сказати. Пішовши з органів влади, ти вже маєш інший погляд: це відстань, з якої можна спостерігати, як змінюється контекст.

Друге, на що я звернула б увагу: зараз національна стратегія культури тільки починає напрацьовуватися. Я тут є подвійним інсайдером: і як працівник культури, і як слухач KMBS (саме тому знаю, що бізнес-школа допомагає Мінкульту написати врешті стратегію).

Тоді на KMBS уся надія.

Д.П.: У мене тут немає особливого оптимізму. Ми ж усі усвідомлюємо, хто буде втілювати написане.

Зараз гірше: підзвітні інституції змушені реалізовувати політики, яких немає.

Д.П.: Абсолютно. І випрацювання цих політик, на жаль, відбувається у спосіб, що не сприймається ключовими стейкхолдерами. До того ж є катастрофічна криза кадрів. Понад 40% людей у держсекторі за останні пів року звільнені або звільнилися. Це до межі загострює питання інституційної спроможності. Гадаю, це головні фактори, що визначають стан справ у секторі. Саме тому ми змушені говорити про те, чого не існує.

Юлія Хомчин: Ви обидві згадали про національну стратегію культури. Вочевидь, її відсутність і є «стратегією» Мінкульту. Бо я справді не розумію, чому ми її досі не маємо. Адже є всі передумови для її появи. З’явилися люди, що мають компетенції, спроможні інституції та громадські організації. Чому ж ми виявилися неспроможні донести до всіх урядів, що середовище цього вимагає? Де настає момент «облому», згасання, заговорювання важливих тем? І чому за відсутності будь-якої тяглості кожна нова мітла починає мести по-своєму?

Так і є. Ми з колегами нещодавно порахували, що середній «строк придатності» міністра культури зараз – 11 місяців. Кожен починає писати нову стратегію. Хоч би один дописав.

Ю.Х.: Тому, що ми за ці роки не зрушили вперед, маючи все для формування стратегії культури, нема раціонального пояснення. Був час, коли мені видавалося: ось-ось щось визріє. З’явилися УКФ, УІ, УІК. Народжувалися низові ініціативи – верх можна було підсилити низовою спроможністю. І все могло б статися. На жаль, зараз це нереально. Зараз ми можемо працювати хіба для шухляди, для якогось документа, який можна створити, але не імплементувати. Велика проблема – легітимація. Щоб будь-яка програма мала шанс на втілення, вона має бути сприйнята середовищем.

Д.П.: Я згодна, але, на мій погляд, рамка тут ширша за галузь культури. Із суспільством узагалі важливо говорити тією мовою, яку воно здатне сприймати. І я бачу, як дієвці культури нині ізолюють себе від суспільства. Вони мають на це право, але так їм не вийде донести свою логіку і мотивації до аудиторії. Ця бульбашка замикається сама в собі. Ми це бачимо на прикладі тих нечисленних дискусій, що відбуваються в середовищі.

Якби поставити цю дискусію на ширші рейки, ми могли б кудись зрушити. Але це досить складно, коли суспільство не до кінця свідоме, навіщо йому потрібна культура.

Ю.Х.: Проблема герметизації спільнот характерна не лише для культури і не лише для України. Оце відчуття закапсульованості має давати спільноті сигнал, що поза нею – дискомфорт і несприйняття. Потреба працювати з герметичністю – це потреба роботи зі спільнотою поза бульбашкою. Ключ до розгерметизації – у плеканні ширшого запиту на культуру. Це довгий еволюційний шлях.

Ви обидві доклалися до стратегій розвитку власних міст: Юля п’ять років пропрацювала у ЛМР, Діана сім років керувала Департаментом культури КМДА. Як ви розвивали бренди своїх міст через культуру? З якими ключовими викликами мали справу?

Д.П.: Оскільки Київ – це столиця, тут є багато додаткових чинників, на які треба зважати, приймаючи рішення. Відтак у мене було набагато більше викликів, аніж у керівника департаменту культури в іншому місті. Окрім того, ми заходили у владу відразу після Майдану – в понівечене, пограбоване місто. Кредиторська заборгованість у Департаменті культури сягала 6,5 млн грн. Це був не нуль, це був великий мінус.

Були дуже складні часи. Саме почалися бойові дії на Донбасі, вийшла сумнозвісна постанова Кабміну №65.

Яка, нагадаю для читачів, забороняла витрачати кошти на культуру під час війни.

Д.П.: Культура – це чомусь завжди перше, на чому держава хоче заощадити.

Діано, як в умовах першого року війни ти вибудовувала культурну стратегію Києва?

Д.П.: Було кілька важливих речей, які я відчувала інтуїтивно. Ми розуміли, в якому місті жити не хочемо. Тож почали думати про бренд міста, про те, з чим нам хотілося б асоціюватися. Я розуміла, що культура – найлогічніший шлях. Через неї це можна було зробити найефективніше.

Перше, що я зробила – повернула класичну музику на вулиці. Ми почали робити свята в іншій концепції. І люди почали їх сприймати. Потім було і мистецтво в публічному просторі, і ще багато чого.

Юлю, а як ви розвивали культурний бренд Львова? Адже Львів часто сприймається як місто, чий імідж побудовано навколо туризму, їжі, але також і культурної спадщини.

Ю.Х.: Я трохи розкажу, як ми з колегами створили і прийняли стратегію культури Львова. Написавши попередній драфт документа, ми почали його апробувати. Працювали з фокус-групами з театралів, музейників, бібліотекарів, менеджерів культури, представників бізнесу. Потім презентували стратегію на Конгресі Східного партнерства. Отримавши фідбек, допрацювали її і почали адвокатувати серед спільноти та ширшого кола.

Тоді була «Дзиґа», був живий Марек Іващишин – це була платформа, де ми показали нашу стратегію. До стратегії взагалі не варто ставитися, як до Біблії. Це має бути гнучкий документ, з яким можна працювати.

У 2016 році Інститут міста фіналізував нашу стратегію,а наступного року за неї проголосувала Львівська міська рада. План імплементації передбачав створення інституції, що координувала б процес упровадження – так три роки тому ми створили Інститут стратегії культури (ІСК). У цьому процесі задіяно багато дієвців: управління культури міста, інституції, ГО, бізнес і громада. Адже стратегія – це не справа одного, це набагато ширше коло.

Які наші успіхи за ці роки? Перше – ми комунікуємо потребу для сфери культури мати стратегію. Друге – ми ввели розуміння, що культура має працювати з даними, що без аналітики та досліджень ми не можемо приймати рішення. За ці роки ми провели три масштабних дослідження.

Стратегія – це завжди інвентаризація. Працюючи над стратегією, ти робиш ревізію. Створивши ІСК, ми почали з виявлення всіх, хто працює у сфері культури, зробивши дослідження «Інституційний ландшафт Львова». Спершу це була серія інтерв’ю з дієвцями культури, далі – створення мапи дієвців. Ми нанесли на цифрову мапу Львова чи не всі інституції культури. Провівши всі ці інтерв’ю, ми виявили інституції, про які ніколи не чули. Виявили, що майже не взаємодіємо міжінституційно на рівні місто-область-держава.

Ми також виявили площину для можливого вдосконалення управління та фінансування сфери культури. У Львові є ресурс на культуру, але він розподіляється не так ефективно, як мав би. Саме тому у 2015 році ми зафіксували потребу мати муніципальний фонд культури. А в липні минулого року Львівська міська рада прийняла рішення про його створення. Це дуже важливий елемент реалізації стратегії.

Так, справді, сильна сторона вашого кейсу – це витворення стратегії знизу вверх.

Ю.Х.: Ми на цьому завжди акцентуємо. Крім успіхів, є й проблеми. Ми щоденно мусимо відстоювати право просто бути у Львові. Маємо аргументувати і доводити доцільність функціонування такої інституції, як ІСК, пояснювати, що таке стратегії,  і що можуть дати місту.

Ми не ідеалізуємо стану речей. Ми виявляємо проблеми і комунікуємо. Не приховуємо, не загортаємо в папірчики, а виходимо з розуміння, що про ІСК досі не знають всі і кожен у Львові. Наше завдання, щоб у перспективі так було.

Ну і ніхто не відміняв таких факторів, як важкий економічний рік, криза кадрів і мотивацій тощо. Мотивувати людей працювати в культурі – дуже складне завдання.

Д.П.: Я слухаю Юлю і розумію, що в нас були ті самі виклики.

Коли ти приходиш розвивати місто через культуру і хочеш змінити статус-кво, тобі часто просто нема на що спертися. Наприклад, головні свята у столиці до 2014 року виглядали так, як вони виглядали, через те, що все підпорядковувалося одноосібним рішенням. Я зрозуміла, що це проблема. Але як її вирішити, не маючи нормативної бази для легітимації іншого порядку прийняття рішень?

Я розуміла, що маю зламати патерн одноосібного прийняття рішень. Для цього потрібно було домогтися розпорядження київського міського голови щодо Положення про мистецький конкурс, а потім його юстувати. З юстованим документом ми вже могли пояснити перевіряючим органам, чому ухвалюємо ті чи інші рішення.

Але зробивши це, ми наразилися на перевірки: за п’ять років у мене було чотири комплексні перевірки.

Те, що Юля розповідає про створення стратегії «знизу вверх», і те, що ти, Діано – про роботу в часи турбулентності, – дуже суголосно. І те, і інше відбувається через адвокацію культури і прагнення до змін.

Д.П.: Абсолютно. У мене було те саме, про що розповідає Юля, ще й в умовах постійних викликів: мілітарних, економічних, електоральних. Ти маєш враховувати дуже багато чинників, і часто фізично не можеш врахувати всього. Саме тому Юля дуже права – треба збирати аналітику і big data.

Спробуймо поговорити про поточний стан справ у культурному полі. Що з нами відбувається, де ми є? Мені це видається на системну кризу, але, може, у вас геть інші відчуття?

Д.П.: Я цілком згодна, це системна криза. Навіть багатошарова. Вона зачіпає дуже багато рівнів. Я добре розумію, чому нині з культури йдуть справді видатні менеджери. Я знаю цих людей і розумію їхню мотивацію. Але якщо ти в мене спитаєш, що з цим робити, то тут я не відповім.

Ти говориш про багатошарову кризу. Ок, спробуймо розкласти на шари. Які рівні ви тут бачите?

Д.П.: Найголовніше – це криза довіри. Одне до одного в тому числі. Нам нині так бракує єдності. «Свій до свого по своє» – це було завжди в нашій спільноті.

Ти, Настю, добре знаєш історію, яку я зараз розкажу – вона відбувалася на твоїх очах. Розповім для Юлі і читачів. Пару років тому ми намагалися відвоювати право приймати в себе авторитетну мандрівну мистецьку бієнале, Маніфесту. Я розуміла, що мені не подужати це одній – потрібна була єдність ключових інституцій. І я зіткнулася з тим, що навіть дуже круті і потужні люди не хочуть єднатися. Бо не довіряють одне одному. Навіть не хочуть сідати за спільний стіл переговорів.

Я тоді зібрала тих, хто дійсно докладає неймовірних зусиль для розбудови культури в місті. І мене вразило, що буквально кожен з ключових людей культури, яких я зібрала для розмови, транслював думку: ок, бієнале – це дуже добре, зробимо, але не з оцим і не з оцим. А так і на таких умовах. Це було дуже важко. І коли якимось дивом усі зуміли принаймні сісти поговорити, я не могла повірити, що мені вдалося. На жаль, Маніфесту тоді ми так і не зуміли прийняти, але з політичних міркувань.

Усе у світі, Діано, відбувається з політичних міркувань. Я пам’ятаю, як у 2014 році, коли Росія анексувала український Крим і розпочала війну на Донбасі, Маніфесту провели в Пітері. Це був промовистий жест.

Д.П.: Ти права. Знаєш, я переконана, що в культурі ми не просто працюємо. У культурі служать. І всі, хто служить, мають створювати можливості, аби митці мали ресурси створювати нові смисли. Вони направду передвісники майбутнього. І якщо ти їм не даси можливості відтворити своє бачення майбутнього, то й не побачиш його. І це можна робити абсолютно через все те, про що ми говорили: через бібліотеки, театри, галереї, музеї. Але створіть їм можливості.

Юлю, наскільки тобі суголосно те, про що говорить Діана? Що ти про це думаєш? Поділися своїм баченням, будь ласка.

Ю.Х.: Оптика в мене суголосна. Криза – це завжди переламний момент: після неї йде або одужання, або кінець. Наша нинішня криза системна абсолютно – тут навіть нема чого додати. Мене дуже гнітить повалення інституцій, що лише почали спинатися на ноги. І відчуття кризи є стократ сильнішим через те, що спершу ми мали відчуття шансу, що з’явився після Майдану.

Ба більше: ми були певні, що створили якісь правила гри.

Ю.Х.: Саме так. І нові культурні інституції виконали функції, які Мінкульт чи МЗС за 30 років виконати не спромігся. До прикладу, з появою УКФ в Україні в органічний спосіб з’явилася мережа дієвців культури, що об’єдналася, кожен зі своєю ідеєю, навколо чи не єдиного джерела державного ресурсу на культуру. Мінкульт теж свого часу розподіляв гроші, але невідомо, на що і як.

Ну чого, направду, відомо як.

Ю.Х.: Ну, так. Але УКФ виявив реальну кількість і спроможність українських культурних інституцій. Зробив те, чого доти не було. І нинішня різка зміна менеджменту фонду в той спосіб, в який це відбулося, дуже пригнічує. Але я думаю, що ця криза завжди дає нам можливість. Можливість проявити себе, те, хто ми є. І якщо ми спільнота, здатна дати опір цій системній кризі, то зараз саме час.

А ти як відчуваєш? Чи ми така спільнота?

Ю.Х.: Не завжди. Не всюди. Але нам уже час визначитися. Бо нині ми розпорошуємося. В умовному УКФ – одна криза, в Довженко-Центрі – інша. Там – фінансування культури, тут – зменшення видатків на культуру. У регіонах – свої проблеми. Питання, чи ми консолідуємося? Чи є ця єдність? Чи ми ігноруємо одне одного, заговорюємо і працюємо далі? Чи ми все-таки спроможні опиратися і яким чином? Чи це просто комунікація, чи якісь дії конкретні?

Ти правильно кажеш, що актори культури швидко прийшли на водопій, коли з’явився УКФ. Але коли УКФ валили, за нього вийшли далеко не всі, хто мав би. І це відповідь на питання, наскільки ми спільнота.

Ю.Х.: Так, усе рівно так. Конформізм, гнучкість. Упав УКФ? Ок, зараз ми «перепрофілюємось», перепідлаштуємось. Але я розумію, чому так. Люди бояться, що варто їм проявити позицію, в них не буде шансу вижити без цього ресурсу.

Так, це зрозуміло. Але це дуже гостро ставить питання, наскільки ми спільнота? І що вкладаємо в це поняття?

Д.П.: І заради чого об’єднуємось. Бо ми наразі вміємо об’єднуватися лише «проти». Але це стосується всього суспільства. Лише розуміючи, що в тебе більше немає вибору, ти починаєш опиратися.

Ок, то де ми зараз? Це ситуація, коли ще стерпно? Чи вже дуже погано і треба єднатися? Чи погано, але єднатися ніхто не хоче?

Ю.Х.: Це нагода в якийсь зі способів узгодити цінності.

Д.П.: Це дуже глибоке питання, Настю. Я не бралася б відповісти так одразу. Знайти в собі цю відповідь – це велика кропітка внутрішня робота. Ніхто направду не знає власних цінностей, доки не починає справді глибоко копати, шукати і рефлексувати.

І коли ти починаєш це з себе витягати – це може бути дуже травматичний досвід. Діставати з себе всіх своїх тарганів і черепочки, які в тебе по шухлядках лежать, говорити із собою чесно – це не дуже комфортна дискусія, не всі до цього готові.

А навіть якщо ти готовий, ти мусиш розумієш, що розмова про спільні цінності – це окремий виклик. Не факт, що тобі скажуть правду. Швидше скажуть те, що ти хочеш почути.

Ю.Х.: До питання спільноти і до процесів спільнототворчості зараз апелюють дуже багато. Спільнота передбачає узгодження і спільну систему цінностей, парасольку, під якою кожен має своє місце. Тут питання, чи під цією парасолькою ми всі маємо спільну ціль?

А знаєш, чому це питання? Бо ми пропустили цей етап: не домовилися.

Ю.Х.: У новітній історії було дуже багато моментів, коли спільнота проходила випробування на стійкість. Зараз знов один із них. І те, як ми переживемо цю кризу, як чуємо і підтримуємо одне одного – оце питання. Спільнота – це щось більше за просто приналежність, ти маєш відповідальність за неї, маєш у неї інвестувати. Тому що спільність – це те, що ти додаєш до спільного кошика, а не береш з нього.

Так і є, спільнота – це те і лише те, що створено спільно. 

 

Рік у сутінках. Підсумки 2021-го в українських культурних політиках 

23 грудня 2021, 14:05 ЛБ, Анастасія Платонова, журналістка, незалежна культурна критикиня, редакторка

За рік, що минає, криза в культурній сфері встигла стрімко набрати обрисів і обертів. Розпочавшись ще взимку 2020-го (умовною точкою відліку можна вважати конкурс у Держкіно), за 2021-й вона пройшла кілька важливих фаз. Відкриті намагання влади підважити та хакнути зроблене за постмайданні роки, розгубленість і спроба спротиву з боку спільноти. Перші справжні втрати. Сьогодні ми врешті точно розуміємо, що заходимо в темні часи, додатково обтяжені складними викликами для країни. Підсумуємо, чим ми проводжаємо 2021 рік, що він приніс і забрав, а також на що і на кого ми можемо обережно сподіватися у 2022-му (спойлер: лише на себе самих).

Конкурси: крихкість, поразки і невивчені уроки

Рік конкурсів у ключових культурних інституціях не лише нашорошив середовище, але й приніс розуміння: ми маємо вдосталь невивчених уроків. Те, що мало б бути можливістю підбити підсумки за останні роки, вже на початку року виглядало як потужний виклик захистити зроблене. Той факт, наскільки це виявилося складніше за власне розбудову інституцій, став для багатьох відкриттям. Ще болючішим стало усвідомлення, що чинити опір, аби зберегти так важко збудоване, готові не всі.

Уже навесні стало зрозуміло, що у випадках одних інституцій йтиметься про політичні перемовини, інших – про відкриту війну. Скандалом року і найпоказовішим кейсом «хакінгу» культури з боку держави став конкурс в УКФ: йому передувало призначення нової наглядової ради фонду, тиск на очільницю інституції та рішення переглянути результати експертного відбору за конкурсом «Знакові події». Через неймовірний тиск Юлія Федів була змушена забрати документи з конкурсу. Продовжуючи фарс із призначенням новим виконавчим директором УКФ екскерівника національного кінофотоархіву Берковського, наглядова рада УКФ ініціювала перевірку роботи Федів. І попри те, що більша частина культурного середовища одностайно висловилася на її підтримку, і #КейсЮліїФедів, і історія повалення найбільшої культурної інституції постмайдану оприявнила дірку на місці української культурної спільноти.

Спробами завести своїх кандидатів, а згодом і недолугим намаганням Мінкульту «відіграти назад» відзначився і конкурс у Довженко-Центрі. Було б смішно, якби не було несмішно: голові конкурсної комісії Ірині Подоляк довелося пояснювати міністру Ткаченку, що фарш не провертається назад, та підтверджувати беззаперечну легітимність результатів. Попри це, Олена Гончарук уже восьмий місяць керує інституцією у статусі в.о. Якщо зауважити, що весь цей час Гончарук змушена опиратися планам Мінкульту переглянути структуру і логіку архітектури Центру, то все це виглядає на старий добрий «ручник». Який усе ж дуже погано працює. Часи змінилися.

У низці інших культурних інституцій конкурси пройшли без великих потрясінь, усе ж добре настрашивши середовище, а подекуди й оприявнивши системні конфлікти всередині сектору державного управління культурою та культурною дипломатією.

Нову очільницю департаменту культури отримала цьогоріч і столиця – колишня виконавча директорка МЦ «Бабин Яр», що опікувалася сектором культурної спадщини в Мінкульті, за кілька місяців полишила його заради посади в КМДА, яку вважає «цікавішою». На жаль, «реформаторка та кризова менеджерка», як називає сама себе Барінова, вже встигла відзначитися «підвішуванням» конкурсів у ключових культурних закладах столиці.

Чого нас навчила конкурсна епопея-2021? Що як не можеш щось знищити – просто хакни? Що будь-яку процедуру можна обійти, маючи досить влади? Що, підважуючи чужі здобутки, можна підважити набагато більше: віру в те, що правила гри працюють і захищають всіх? Old news. Але цього року ми пішли на геть нову глибину байдужості, зневіри, роз’єднаності, слабкості, загроженості. І відчули, що не захищаючись по-справжньому, стаємо ще крихкіші і беззахисніші.

Взаємодія з державою: втома, зневіра і ходіння по колу

Держава цього року так часто виявляла зневагу до гравців культурного поля, заговорюючи важливі проблеми, застосовуючи «ручник», відверто брешучи, що, врешті, її вже годі вважати стейкхолдером культурної сфери. Держава в особі поточної влади – ненадійний партнер і недалекоглядний менеджер, що змінює правила протягом гри і ніколи не несе відповідальності.

Так і не вироблені культурні політики та стратегії, маріонеткове профільне міністерство (яке вже загалом байдуже, хто очолює), сумнівні люди в комісіях і наглядових радах, ладні, як у старі добрі 1990-ті, за нагоди встромити ногу в роботу інституцій. На щастя, у тих-таки комісіях і радах майже завжди є притомні люди, здатні ту ногу як не зламати, то боляче відштовхнути. Але, на жаль, риба гниє з голови: ОП має амбіції керувати культурою і приватні інтереси, але не має експертизи, і йому треба щось протиставляти. Нам здавалось, що ми за роки постмайдану напрацювали і процедури, і сильний голос спільноти, що має навички громадянського тиску. Це виявилося ілюзією.

Окрім іншого, конкурси 2021-го ще раз нагадали, що керівник культурної інституції – посада політична, тож із цим часом краще дають собі раду люди, що вміють мислити і діяти саме як чиновники і радше домовлятися, аніж опиратися. І доки одні чиновники декларують плани зміцнювати культурну суб’єктність України у світі, інші чесно визнають,що бачать дедалі менше шансів докорінного реформування системи. Але геть усім цей буремний рік укотре нагадує, що вступивши у смертельний двобій з драконом, є ризик самому перетворитися на нього.

Фахові пасіонарії, що прийшли до держсектору після Майдану, сьогодні все частіше його полишають. На щастя, за ці роки в інституціях (і культурних, і громадських, і третього сектору) виросли і зміцніли блискучі менеджери, що або вже очолили інституції, або невдовзі це зроблять: Олена Гончарук, Ірина Чужинова, Юлія Ваганова, Ольга Бірзул, Любов Цибульська, Соломія Боршош тощо.

Хороші часи минають швидко. Погані тягнуться довго. Неминучі відкати дають шанс нарешті зробити невиконану досі домашню роботу. Зараз важить глибоко дихати і пам’ятати: нові вікна можливостей ще будуть, і треба бути до них готовими.

Культурні політики постмайдану: хиткий поступ, що врізався в «турборежим»

Протягом цього року, підходячи до чергового конкурсного «бар’єра», ми часто повторювали собі: «Їм не вдасться». Вірячи, що за ці роки побудували систему, що встоїть, навіть якщо обрушити кілька її підвалин. Але 2021-й не лишив сумнівів: відкотити можна майже все.

Час показав, які далекоглядні ми були, поспішаючи з важливими змінами, аби досягти омріяної незворотності. Здавалося, перші швидкі успіхи забезпечать нам наступні. Але це працює, як у спорті: перші результати завжди найлегші, найважче починається згодом.

На жаль, частина змін, які нам вдалися і які ми помилково складали в кошик «незворотності і сталості», направду були несистемні та спорадичні. Вони теж потрібні і важливі, але на цьому нам нині не втриматися. За всі постмайданні роки в нас так ніколи і не з’явилося того, що називається суспільним договором. Ми навіть не спромоглися до ладу проговорити, що як суспільство вважаємо ключовими public goods і яке місце в цьому має посідати культура. Можливо, зараз, коли «вікно можливостей» з гуркотом зачинилося, нам нарешті вдасться це зробити.

Направду єдина незворотність, яку ми встигли побудувати – це ми самі, професіонали культурної сфери. Звиклі опиратися, працювати «всупереч», перечікувати важкі часи, реалізовувати свої ідеї майже без ресурсів, навчені, за Жаданом, «використати найменшу можливість».

Але цей рік показав: ми смертельно втомилися. Ми справді зробили за останні 5-7 років, як за 20. І, виклавшись на повну, не були морально готові, що наші досягнення змиє припливом. Нам треба навчитися перечікувати важкі часи: вчасно відновлювати сили, триматися своїх, розділяти відповідальність, підтримувати.

Середовище: відсутність спільноти, роз’єднаність і пошук простих рішень

Одне з питань, яке цей рік у культурі поставив руба – наявність культурної спільноти (не як символічного словосполучення, що описує дотичних до сфери, а як дієвих однодумців).

Уперше це питання постало з новою гостротою після конкурсу в Українському культурному фонді. Адже у вітчизняному реальному секторі культури тільки лінивий за останні три роки нічого не зробив «за підтримки УКФ». Коли ж інституцію брутально валили, охочих стояти за неї горою виявилося куди менше, ніж могло і мало б бути. Шалена втома кількох останніх років, зневіра і розгубленість перед новими викликами могли б згуртувати гравців культурного поля. Але сталося навпаки.

Відкочування виявилося гіршим за будь-які побоювання. Перемоги нині нечисленні і ситуативні, поразки – важкі і фруструють. Ми відчайдушно потребуємо дружнього плеча однодумців. Але тенденції до консолідації, на жаль, не видно.

Інститут «священних корів» замість інституту репутації, незвичка домовлятися, брак довіри і нездорова конкуренція – ось далеко неповний перелік слабких місць, що роблять українську культурну спільноту герметичною і водночас розрізненою.

Як це змінити? Як знайти спільне бачення на основі цінностей і почати виробляти практики співдіяння задля розвитку культурної сфери? Нині це запитання без відповідей, «до роздуму».

Наявні наразі спроби дати швидкі відповіді на кшталт нещодавно створеної Коаліції дієвців культури поки що не виглядають як щось системне. Гучний маніфестспівзасновників, який обіцяє «згуртувати і порятувати», контрастує з нульовою (поки що) capacity. Месіанський пафос не замінить дорожньої карти, а її, вочевидь, ще належить витворити «усім світом». Та й навряд чи щось можна системно змінити, вчергове переписавши культурну стратегію. Пошук простих рішень – прикмета часу, коли проблема вже назріла, а реальних рецептів ще немає.

Виглядає на те, що рятувати культуру доведеться професіоналам культурного поля (ніколи такого не було, і от знову). Що ж нам може зараз допомогти? Готовність покладатися на себе і водночас шукати справжніх однодумців у полі, ширшому за культурне. Якщо принцип об’єднання за фахом у культурі не спрацював, можливо, варто шукати «спільників» серед тих, кому культура і Україна важать за цінностями і переконаннями. Бо без них жоден заклик «бути дієвцем» не має сенсу.

2021 рік у культурних політиках став тим, чого ми так відчайдушно прагнули не допустити. Роком відчаю, поразок, важких усвідомлень. Роком випробування на міцність: для людей і інституцій, правил гри і переконань. Щось, що видавалося базисом і основою, перетворилося на марево. Ну що ж, у складні часи краще заходити з розплющеними очима і без ілюзій. Бо є відчуття, що справжня темрява ще попереду. Але вже сутеніє.