Окупанти за добу 16 разів порушили «тишу», поранений український боєць 

16.05.2021 08:09

Збройні формування Росії протягом минулої доби, 15 травня, 16 разів відкривали вогонь по позиціях Об’єднаних сил, поранення отримав український військовий.

Про це повідомляє пресслужба ОС у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Неподалік населеного пункту Водяне ворог тричі відкривав вогонь із заборонених Мінськими домовленостями мінометів 120-го калібру, великокаліберних кулеметів та гранатометів різних систем.

Поблизу Пісків окупанти три рази здійснили обстріли із мінометів 120-го калібру, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

У напрямку наших позицій, біля населеного пункту Новгородське ворог двічі використав міномети 120-го та 82-го калібрів.

Біля населених пунктів Широкине та Невельське противник відкривав вогонь з мінометів 82-го калібру.

У передмісті Старогнатівки збройні формування Російської Федерації двічі відкривали вогонь з озброєння бойових машин піхоти, стрілецької зброї, ручних протитанкових та підствольних гранатометів.

Поблизу населеного пункту Опитне ворог здійснив обстріл з великокаліберних кулеметів та ручних протитанкових гранатометів, а біля селища Гладосове – ще й зі станкових протитанкових гранатометів.

Неподалік Мар’їнки противник двічі відкривав вогонь із автоматичних станкових та станкових протитанкових гранатометів.

Вчора один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил отримав поранення. Воїну оперативно надали медичну допомогу та відправили до лікувального закладу. Стан здоров’я військовослужбовця – задовільний.

На обстріли російсько-окупаційних військ наші захисники відкривали вогонь у відповідь.

Про дії збройних формувань Російської Федерації Українська сторона СЦКК повідомила представників ОБСЄ.

Станом на 7 годину ранку, 16 травня зафіксовано 1 порушення режиму припинення вогню. Поблизу населеного пункту Новотошківське ворог відкривав вогонь зі стрілецької зброї, ручних протитанкових та підствольних гранатометів.

 

Окупанти шість разів зривали «тишу», біля Мар’їнки – з протитанкових гранатометів

Російські окупаційні війська від початку доби шість разів відкривали вогонь по позиціях Об’єднаних сил, втрат серед українських військовослужбовців немає.

Про це повідомляє пресслужба ОС у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Ігноруючи домовленості, досягнуті 22 липня 2020 року у межах Тристоронньої контактної групи, російсько-окупаційні війська і надалі здійснюють обстріли позицій Збройних сил України. Від початку цієї доби, 15 травня, було зафіксовано 6 порушень режиму припинення вогню”, – йдеться у вечірньому зведенні.

За інформацією пресслужби, окупанти двічі відкривали вогонь із мінометів 120-го калібру, ручних протитанкових та підствольних гранатометів поблизу Водяного, з мінометів 82-го калібру здійснили обстріл у напрямку Широкиного.

Крім того, біля Мар’їнки окупанти два рази відкривали вогонь з автоматичних станкових та станкових протитанкових гранатометів, а у районі Гладосового стріляли зі станкових протитанкових гранатометів.

“Бойових втрат серед особового складу Об’єднаних сил внаслідок ворожих обстрілів немає”, – поінформували у пресслужбі.

Українська сторона СЦКК оперативно реагувала на порушення через СММ ОБСЄ, використовуючи координаційний механізм, додали у штабі.

 

Рятувальники показали, як відновлюють зруйновані окупантами будинки

На Донеччині підрозділи ДСНС цьогоріч вже відновили у прифронтових населених пунктах 212 будинків, пошкоджених російськими окупантами.

Про це повідомили в ГУ ДСНС України у Донецькій області, передає Укрінформ.

«Надзвичайники здійснюють усі необхідні ремонтні роботи у будинках, що були пошкоджені в результаті обстрілів. Вже відновлено 212 будинків. Роботи тривають, в планах у рятувальників відновити якомога більше осель», – йдеться у повідомленні.

Зазначено, що в результаті бойових дій було пошкоджено чимало житлових будинків мирних жителів Донеччини. Самостійно відновити будинки для більшості людей – неможливо, адже переважна більшість громадян – це самотні літні люди, пенсіонери, багатодітні родини.

Як повідомлялося, на Донеччині з 1 квітня 2021 року рятувальники з різних регіонів країни відновлюють будинки, пошкоджені через бойові дії російськими окупантами. Всього залучено 150 рятувальників з різних регіонів.

Донецькою областю з матеріального обласного резерву закуплені і виділені необхідні будівельні матеріали, які передано ремонтним бригадам, сформованим з працівників ДСНС.

В минулому році на Донеччині спільними зусиллями працівників ДСНС відновили понад 1300 житлових будинків вздовж усієї лінії розмежування.

Із початку ведення бойових дій у регіоні на територіях, підконтрольних українській владі, було зруйновано та пошкоджено 13 255 житлових будинків усіх форм власності.

 

Бойовики “ДНР” збирають резервістів через можливі “загрози з боку України”

15 травня 2021, 21:29  УП

Гібридні війська Росії на Донбасі, які контролюють так звану “ДНР”, 14 травня оголосили про проведення “контрольного збору” жителів ОРДО, зарахованих до “мобілізаційного резерву”.

Джерело: Новини Донбасу з посиланням на розпорядження ватажка окупаційної адміністрації ОРДО Дениса Пушиліна

Деталі: Згідно “документу”, який підписаний Пушиліним, буде проведено “контрольне оповіщення з явкою громадян, які перебувають в запасі” і техніки на пункти попереднього збору з 17 по 18 травня”.

Як стверджується в “указі”, мета збору – “контроль наявності громадян, які перебувають в запасі і приписані до військових частин, комплектування підрозділів мобілізаційного резерву”.

Окремим пунктом так званому “міністерству внутрішніх справ ДНР” доручено сприяти “в розшуку і доставці до місця проведення контрольної явки громадян, які перебувають запасі, в разі їх неявки в терміни, зазначені в повістках відділів військового комісаріату, без поважних причин”.

Окупаційні війська в ОРДО з 17 по 22 травня проведуть “навчання”, в яких будуть задіяні незаконні збройні формування. Захід позиціонується як “перевірка ефективності спільних дій різних структур” в разі “можливих зовнішніх загроз з боку України”.

Про аналогічні “навчання” оголосило й угруповання “ЛНР”. Вони пройдуть спільно з “ДНР”.

З 17 по 21 травня бойовики “ЛНР” запланували проведення навчальних зборів, в яких можуть взяти участь близько 3 тисяч осіб.

 

Експертка розповіла, навіщо Держдумі РФ депутати з окупованого сходу України

Агітуючи українських громадян, які проживають в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), брати участь у виборах до Держдуми РФ, Кремль переслідує кілька цілей.

Як передає Укрінформ, про це в ефірі телеканалу “Дом” розповіла представниця ОРДЛО в українській делегації у Тристоронній контактній групі (ТКГ) Тетяна Іванова.

Росія має намір залучити до процесу голосування на виборах до Держдуми й жителів ОРДЛО, які отримали паспорти РФ, і Іванова підтвердила факт, що на окупованій території проводиться агітація за участь у голосуванні.

На її думку, у залученні українських громадян до російських виборів Кремль переслідує кілька цілей, одна з яких — активізація процесу отримання російських паспортів жителями ОРДЛО.

“Думаю, що Російська Федерація не очікувала, що громадяни України так мляво отримуватимуть російські паспорти. Я думаю, вони очікували, що цей процес буде швидкий і масовий. Цього не сталося — і тепер потрібно продемонструвати, що якщо ви маєте російський паспорт, то ви можете бути великою людиною, потрапити до Держдуми або до органів місцевого самоврядування Російської Федерації”, — сказала вона.

Представниця ТКГ не виключає, що для досягнення цієї мети на виборах до Держдуми РФ можуть з’явитися кандидати з ОРДЛО.

“Для цього зараз покажуть, напевно, кілька кандидатур, які братимуть участь у виборах. Напевно, це будуть ті, які саме з ОРДЛО. Для того, щоб якимось чином активізувати процес отримання російського громадянства”, — додала вона.

За словами Іванової, друга причина дій Кремля — Росія намагається демонструвати, що “вона загострює ситуацію з Україною, загострює не лише бойовими діями на лінії розмежування, а ще й ось таким політичним способом”.

“Думаю, що це ще й демонстрація того, що з ними треба рахуватися, навіть якщо їхні вимоги не відповідають ні підписаним Мінським угодам, ні якимось домовленостям. Росія намагається продавлювати свої інтереси”, — вказала представниця ТКГ на третю причину.

Голосування жителів ОРДЛО може проходити добровільно або примусово, залежно від справжніх цілей Росії. Але незважаючи на те, що вибори в ОРДЛО стануть явним порушенням міжнародних норм, Москва може визнати їх результати легітимними — як це трапилося під час “референдумів” у Криму та на Донбасі у 2014 році, додала Іванова.

“Тому що “референдум” у Криму нам показав, що нічого Росію не зупиняє, бо “референдум” також був організований у незаконний спосіб. “Референдум” проходив і в ОРДЛО. Тому, якщо Росія захоче їх визнати і сказати, що вони законні, Росія це зробить”, — резюмувала вона.

Як повідомляв Укрінформ, у Євросоюзі занепокоєні заявами про ймовірність виборів до Держдуми РФ на окупованих українських територіях та наголошують, що це було б порушенням Мінських угод.

Як повідомлялося, останнім часом в Росії активно ведуться дискусії про організацію на окупованих територіях Донецької та Луганської областей виборів до Держдуми РФ, намічених на 19 вересня 2021 року.

У березні в окупованому Донецьку було відкрито представництво партії “Справедлива Росія – За правду”. Українська влада засудила цей крок, назвавши його черговим прикладом нехтування Росією своїми зобов’язаннями у рамках Мінських домовленостей та небажанням просуватися до мирного врегулювання.

 

У прикордонних селах немає українського телебачення – глава Держспецзв’язку

15 травня 2021, УП

У селах, що розташовані в межах 50-70 кілометрів від держкордону, в принципі відсутнє українське телебачення.

Джерело: глава Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Юрій Щиголь на брифінгу в Києві в суботу, передає Інтерфакс-Україна

Пряма мова: “З початку цього року ми отримали звернення від усіх губернаторів прикордонних територій, а це Волинь, Рівне, Чернігів та Житомир, про те, що в селах, які розташовані в межах 50-70 кілометрів від кордону, в принципі відсутнє українське телебачення.

Вони живуть в реаліях Білорусі або Російської Федерації та дізнаються про будь-які новини в Україні через 2-3 тижні. І в основному через викривлене бачення, що демонструється російськими телеканалами”.

Деталі: За словами Щиголя, донесення україномовного мовлення громадських телеканалів є основним завданням держави в період військової агресії.

“Саме тому ми реалізуємо проєкт будівництва нового мультиплексу, адже він є одним з питань національної безпеки”, – підкреслив глава Держспецзв’язку.

Що передувало: Раніше Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про необхідність побудови загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі Multiplex MX-7.

 

Цифрова телемережа Multiplex: голова Держспецзв’язку розповів, коли і як запрацює

Уже до кінця 2021 року в Україні запрацює цифрова багатоканальна телемережа Multiplex MX-7, яка охопить 158 населених пунктів.

Про це на брифінгу розповів голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь, передає Укрінформ.

«Усі ми розуміємо, що Україна знаходиться в стані «гібридної» війни з Росією. І донесення сигналу у найвіддаленіші куточки нашої країни є надзвичайно важливим. І це вже стало питанням національної безпеки. А тому, у зв’язку з рішенням РНБО, буде розроблена програма захисту обороноздатності держави, в рамках якої буде побудована загальнонаціональна цифрова багатоканальна телемережа – Multiplex MX-7», – сказав він.

За його словами, телемережа необхідна для забезпечення інформаційної безпеки та поширенню об’єктивної інформації, яку українці часто не можуть отримати. До кінця 2021 року доступ до якісного цифрового мовлення MX-7 буде на 95% підконтрольної території України, навіть у прикордонних регіонах. Державна інфраструктура ефірного цифрового телебачення запрацює у 158 населених пунктах, у тому числі – на прикордонних територіях.

Мережа МХ-7 транслюватиме близько 12 каналів, які будуть незакодовані, тобто таким, що кожен українець, скориставшись звичайною антеною, які залишились у багатьох після вимкнення аналогового мовлення, зможуть отримати до них безкоштовний доступ.

Оператором мультиплексу визначений державний Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, що входить до сфери управління Державної служба спеціального зв’язку та захисту інформації.

«Україна має абсолютно повну інфраструктуру для реалізації цього проєкту. І держава не витрачатиме на це кошти. Було знайдено спільно з Кабміном рішення щодо виділення кредиту від державного банку в сумі 490 мільйонів гривень. Його повернення Концерном РРТ буде прописано на термін до 7 років, але в планах виплатити його значно швидше», – додав Щиголь.

Варто наголосити, що MX-7 будується за технологією європейського стандарту ефірного цифрового телебачення другого покоління (DVB-T2). Мовлення буде здійснюватись в смузі частот метрового діапазону 174-230 МГц. Хвилі у цьому діапазоні добре проникають в будівлі і покривають великі території.

Як повідомляв Укрінформ, в грудні 2019 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення щодо створення загальнонаціональної цифрової телевізійної мережі МХ-7.

 

Солістка гурту Go_A: Пісня «Шум» надихає вчити українську

Пісня “Шум” гурту Go_A, який представляє Україну на Євробаченні, викликає в іноземців бажання вчити українську мову.

Про це в ексклюзивному коментарі власному кореспонденту Укрінформу в Нідерландах сказала солістка гурту Катерини Павленко.

“Нам дуже приємно що у соцмережах, зокрема, з Британії, Ісландії, з багатьох країн нам пишуть українською мовою. Вітаються з нами українською мовою. Нам дуже приємно, що вони намагаються з нами спілкуватися нашою мовою. Людям цікаво, що відбувається. Вони починають шукати тексти, цікавитися, хто ми, що ми і чом ми в зеленій шубі. Мені дуже багато людей пишуть, що вони почали вивчати українську мову. Навіть сьогодні скріни скидали, що скачали програму спеціальну, як в нас є програми, де ми вчимо англійську мову, так само вони скачали програму де вчать українську мову”, – розповіла вона.

На думку одного із учасників гурту Тараса Шевченка, іноземці занурюються в українську мову і починають вивчати, бо гурт не викладає великих релізів про пісню.

“Насправді декілька днів тому ми натикнулися на ситуацію в соцмережах, коли люди зі Швеції пояснювали людям з Британії про що наша пісня англійською мовою. Через те, що ми не викладаємо великих пресрелізів про що наша пісня, вони самі починають це вивчати і самі занурюються в українську культуру. Нам здається, що це чудово. Зокрема, вчора нам писав хлопець, який сам з Мексики, але вивчає українську філологію в Польщі”, – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, у нідерландському місті Роттердам, щоб потрапити до комплексу Ahoy, де цього року проходить “Євробачення-2021”, кожні 48 годин треба робити тест на коронавірус.

Зокрема, акредитація в журналістів починає діяти лише за наявності негативного результату на коронавірус. Тест роблять безкоштовно у сусідній будівлі поруч із комплексом Ahoy. Це швидкі дихальні тести на коронавірус та експрес-тести, що за процедурою схожі з ПЛР-тестами.

Результат надходить на пошту вже через 15 хвилин після процедури, і лише у разі негативного результату можна отримати доступ та активацію акредитації для ЗМІ. За такою самою процедурою допускають персонал та організаторів конкурсу.

Перебувати в комплексі Ahoy можна лише у спеціальних масках, які видають на вході.

Наразі тривають останні приготування до “Євробачення-2021”. Учасники конкурсу проводять репетиції та дають пресконференції.

Цьогорічний міжнародний пісенний конкурс відбудеться з 18 по 22 травня в Роттердамі. Україну на конкурсі представить гурт Go_A із піснею “Шум”.

 

У МЗС відповіли Путіну на “антиросію”

15 травня 2021, УП

У Міністерстві закордонних справ заявляють, що розмова про перетворення України на “антипод” Росії демонструє нерозуміння внутрішніх процесів в Україні.

Джерело: речник МЗС Олег Ніколенко у коментарі Укрінформу

Дослівно: “Розмова про перетворення України на “антипод” Росії демонструє нерозуміння внутрішніх процесів у нашій державі. Українці як суверенна нація самостійно визначають вектор свого розвитку без прив‘язки до третіх сторін.

Ні російські танки, ні провісники токсичних ідей “руского міра” не змогли і не зможуть зупинити трансформацію України в сучасну європейську демократичну державу”.

Деталі: Він підкреслив, що Росія інвестувала значні ресурси, аби зробити цей шлях максимально складним, тому Україна змушена вживати рішучих заходів у відповідь. Зокрема, це стосується і боротьби проти дезінформації, і нейтралізації агентів зовнішнього впливу, і ліквідації осередків, які підривають структурні реформи в нашій державі.

“Географію змінити не можна. Після завершення російсько-українського збройного конфлікту та деокупації українських територій Україні та Росії доведеться співіснувати на основі взаємної поваги та невтручання у внутрішні справи. І чим швидше керівництво РФ усвідомить цей факт, тим раніше воно зможе сконцентруватися на вирішенні першочергових проблем російського населення. На нашу думку, якраз саме цього і чекають громадяни Росії від російської влади”, – наголосив Ніколенко.

Що передувало: 14 травня президент Росії Володимир Путін заявив, що Україну перетворюють на “антиросію”.

 

У Росії можуть обмежити доступ до WhatsApp

15 травня 2021, УП

Глава комітету Держдуми РФ з інформаційної політики, інформаційних технологій і зв’язку Олександр Хінштейн заявив, що роботу WhatsApp у Росії можна обмежити.

Джерело: РИА Новости

Деталі: Російський чиновник анонсував, що обговорить з Роскомнадзором “заходи реагування” на нову угоду з користувачем месенджера WhatsApp, яка, за його словами, нібито суперечить російському законодавству.

У Держдумі РФ посилаються на оновлені правила WhatsApp, які вступили в дію 15 травня – нова версія додатка почне ділитися інформацією з соцмережею Facebook, що володіє месенджером.

Пряма мова: “Вважаю, що зміни в політиці WhatsApp суперечать російському законодавству, оскільки персональні дані є невід’ємною власністю їх володаря, і можливість їх передачі третім і іншим особам без згоди самої особи неможлива”.

Нагадаємо: У Держдумі Росії пропонують обговорити ідею відмовитись від анонімності в інтернеті начебто для боротьби з пропагандою насилля та екстремізмом.

 

Російські хакери, які атакували нафтопровід США, заявили про свій розпуск

Група хакерів DarkSide, яка атакувала Colonial Pipeline, викликавши гостру нестачу палива на Східному узбережжі Америки, заявила про свій розпуск через тиск з боку уряду США.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Washington Post.

DarkSide визнали втрату доступу до певних серверів, які використовували для їхнього вебблога і для проведення платежів.

«Зважаючи на вищевикладене та через тиск із боку США партнерська програма закрита. Залишайтеся в безпеці й удачі», – йдеться в повідомленні хакерів, відправленому партнерам по здирницькому бізнесу.

ФБР відмовилося коментувати, чи зіграв уряд США роль у закритті вебсайту DarkSide. Блог DarkSide Leaks у тіньовому інтернеті не працює з полудня четверга.

Деякі експерти з безпеки попередили, що група, можливо, просто намагається забрати свої гроші і втекти, збираючи викуп і ховаючись з поля зору громадськості.

Попри те, що Colonial відновила роботу трубопроводів, заправні станції в Середній Атлантиці й на південному сході США все ще повідомляли про дефіцит бензину у п’ятницю.

Як повідомляв Укрінформ, 7 травня найбільший постачальник пального у східній частині США компанія Colonial Pipeline заявила про припинення роботи своїх трубопроводів внаслідок хакерської атаки. Це призвело до підвищення цін на паливо, а також до паніки серед населення. ФБР заявило про причетність до атаки хакерського угруповання DarkSide, пов’язаного з РФ.

У середу, 12 травня, компанія повідомила, що починає відновлення роботи власної системи.

 

Джапарова розповіла про підготовку саміту «Кримської платформи»

Інформація щодо лідерів країн, які візьмуть участь в першому саміті “Кримської платформи”, поки не буде розголошуватися.

Як передає Укрінформ, про це у ефірі телеканалу “Дом” повідомила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

“Ми вирішили, що ми не будемо цю інформацію робити публічною. Тому що ми вже бачимо цинічну заяву Російської Федерації про те, що “Кримська платформа” — це загроза їх територіальній цілісності. Спочатку відбувається окупація нашої території, а тепер нам розповідають, що це загроза їх територіальній цілісності”, — наголосила Джапарова.

За її словами, вже є низка підтверджень участі перших осіб держав у саміті.

“Для нас ключове, щоб це була присутність на найвищому рівні, тобто, це лідери, це перші особи держав. Є низка підтверджень. Наприклад, голова Європейської Ради Шарль Мішель сказав про свій візит, про те, що він приїде на саміт. Але всі інші підтвердження ми поки вважаємо за краще тримати у секреті. Звичайно, ця інформація буде оприлюднена трохи ближче до періоду саміту”, — розповіла заступниця міністра.

Вона додала, що країнами-учасницями саміту буде ухвалена декларація, зараз проєкт цього документа розробляється. Джапарова підкреслила, що “це дуже копітка робота”, бо під декларацією поставлять підписи лідери держав, тим самим країни візьмуть на себе зобов’язання виконувати викладені в ній положення.

“Під кожним словом, під кожною комою підписуються країни. Це стає не просто позицією України, це стає позицією цих країн. І звичайно, країни дуже уважні до цих слів (у тексті документа — ред.), бо вони несуть в собі природу їхньої політики, несуть в собі зобов’язання”, — пояснила вона.

Як повідомляв Укрінформ, Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

Передбачається, що Платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів; міністрів закордонних справ; у вимірі міжпарламентського співробітництва; у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи буде започаткована на інавгураційному саміті, проведення якого заплановане на серпень у Києві.

 

«Не можна танцювати танго з агресором»: Джапарова пояснила значимість «Кримської платформи»

Новим міжнародним майданчиком протистоянні поширенню агресії РФ може стати також “Кримська платформа”, перший саміт якої пройде 23 серпня в Києві.

Як передає Укрінформ, про це телеканалу “Дом” розповіла перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

Вона підкреслила, що “Кримська платформа” — це ініціатива, яка сьогодні в пріоритеті у Президента України.

“На кожній своїй зустрічі, при кожній своїй телефонній розмові Володимир Зеленський підіймає питання “Кримської платформи” і запрошує країни приєднатися до неї”, — сказала Джапарова.

Головне завдання платформи — повернути Крим до порядку денного світової уваги, тим самим надати нового імпульсу питанню повернення окупованого півострова до складу України.

“Але “Кримська платформа” — це не тільки саміт. “Кримська платформа” — це формат, і він поза одного заходу. “Кримська платформа” покриває різні рівні, й це повинна бути система заходів, система різних інструментів, які дозволять нам посилити звучання теми Криму”, — зазначила заступниця міністра.

Вона також закликала світові держави приєднатися до “Кримської платформи”.

“Але тут не може бути якоїсь облуди. Зрозуміло, що політика країн багато в чому прагматична. Тобто кожна країна, приймаючи рішення, яку політику проводити щодо Росії, керується своїми внутрішніми інтересами, й ці інтереси можуть бути різні. Тому наше завдання — максимально розповідати, показувати на своїх конкретних кейсах, що що являє собою Росія”, — сказала Джапарова.

Вона нагадала про пропагандистську діяльність Росії, зокрема керівництва держави.

“Ми розуміємо, які злочини вчиняє Російська Федерація, ми розуміємо відповідальність керівництва цієї країни. Але при цьому в їхніх промовах підноситься зовсім інша, викривлена реальність”, — підкреслила заступниця міністра.

За її словами, російське лобі в різних країнах ще сильне, плюс Росія вкладає величезні кошти у свою медіаприсутність у світі.

“І ось наше посилання світові: не можна танцювати танго з агресором. І коли ми показуємо цю агресивну політику на своєму власному досвіді, то це допомагає країнам, зокрема європейським країнам, розуміти, що собою являє Росія… Сьогодні західний світ теж все це розуміє. І навіть вкладаючи мільярди коштів в пропаганду, Російська Федерація не досягає бажаної нею мети”, — резюмувала Джапарова.

Як повідомляв Укрінформ, Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

Передбачається, що Платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів; міністрів закордонних справ; у вимірі міжпарламентського співробітництва; у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи буде започаткована на інавгураційному саміті, проведення якого заплановане на серпень у Києві.

 

У парламенті Латвії створили групу підтримки “Кримської платформи”

15 травня 2021, УП

У парламенті Латвії створили депутатську групу з підтримки “Кримської платформи”.

Про це повідомила заступниця глави МЗС України Еміне Джапарова, пише “Європейська правда”.

“Сеймом Латвії була створена депутатська група міжнародної “Кримської платформи” для підтримки України в її зусиллях з деокупації Криму та відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах”, – написала Джапарова у Facebook.

Вона подякувала латвійським партнерам за підтримку України, зокрема голові комітету у закордонних справах Ріхарду Колсу.

Українська влада ініціювала “Кримську платформу” як міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини у Криму та сприяння деокупації півострова.

Перший саміт Кримської платформи запланований на 23 серпня 2021 року.

Раніше в МЗС заявили,  що низка країн вже підтвердили участь у саміті “Кримської платформи” на рівні найвищих представників держав.

 

Джамала та Сеїтаблаєв вшанували пам’ять жертв геноциду кримських татар

Співачка Джамала та актор і режисер Ахтем Сеїтаблаєв поклали квіти до першого на материковій частині України пам’ятного знаку «Жертвам геноциду кримськотатарського народу 1944 року» та згадали історії власних родин.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Історія моєї родини, певне, не відрізняється від тисяч історій кримських татар 1944 року, коли мою прабабусю з дітьми депортували з Криму, у товарних вагонах їх повезли у Середню Азію. І по дорозі наймолодша дитина, яку звали Сусана, як і мене, померла. І коли моя прабабуся попросила її поховати, ніхто цього не робив – тоді просто викидали тіла по дорозі», – розповіла Джамала, спілкуючись із херсонськими журналістами після покладання квітів.

Співачка зазначила, що цю сумну історію у родині знають і згадують, вона її чула з дитинства. Джамала зазначила, що її пісня «1944» правдива, вона перемогла з нею на Євробаченні, бо на сцені не потрібно було «щось грати, входити в образ» – вона просто співала те, що всередині.

Джамала зазначила, що дуже шкодує, що немає можливості нині поїхати з дітьми у Крим, де живуть її батьки, щоб вшанувати пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. «Ми збиралися у Сімферополі на площі, це був просто вечір пам’яті, зустріч родин, зустріч людей, які обмінювалися історіями, що зникають. Дуже важливо, що коли ми розповідаємо цю історію, ми не забуваємо», – каже співачка.

Вона зазначила, відповідаючи на запитання кореспондента агентства, що дуже любить українську та кримськотатарську музику та поєднує їх у своїй авторській музиці, ці мелоси у ній.

Що стосується сьогоднішнього вечора-реквієму, що відбудеться увечері під відкритим небом у центрі Херсона, і який присвячений Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, то, на думку Джамали, це «дуже круто». «Такі гурти, як «ДахаБраха», які представляють країну у світі… я сьогодні приготувала спеціальну програму – це буде неймовірне дійство, вечір-реквієм. І до пандемії не відбувалося таких масштабних заходів… Те, що буде сьогодні у Херсоні – знімаю капелюха (перед організаторами – ред.)», – каже Джамала.

Вона зазначила, що намагається своїми піснями єднати серця, розповідати історію через музику, через вірші.

Ахтем Сеїтаблаєв також згадав історію власної родини, що була депортована в 1944 році.

«Мій батько не дуже добре пам’ятає цей день – йому було три роки, а от моя мама пам’ятає – їй було шість. І більше того, деякі епізоди з її спогадів стали потім епізодами фільму «Хайтарма». Народився я в Узбекистані, у Середній Азії», – розповів Сеїтаблаєв.

Він згадав розповідь матері про депортацію – коли вони потрапили у вагон, то місця було дуже мало, вона почала задихатися. Потім якийсь дідусь взяв її на руки, і вона побачила, що дорослі так само підняли на руки й інших дітей, бо знизу було нічим дихати, так щільно стояли люди і була спека. «Саме цей епізод і став епізодом стрічки «Хайтарма», – каже режисер та актор.

Як він підкреслив, пам’ятати про геноцид кримських татар для нього – це пам’ятати про геноцид будь-якої нації, будь-якого народу, будь-якої людини: «Пам’ятати про це, робити висновки з цього, пам’ятати про те, що Крим окупований, що Крим є невід’ємною частиною України – це просто залишатися людиною. Для мене це маркер того, що людина здатна відрізнити, що є справедливістю, а що – ні».

Сеїтаблаєв зазначив, що такі трагедії можуть статися з кожним з нас, оскільки життя дуже непередбачуване. За його словами, аби якомога швидше повернути Крим, треба, як мінімум – не мовчати, кожного дня робити добре свою справу: «Можете писати – пишіть, можете говорити – говоріть, можете знімати – знімайте і показуйте».

Один з організаторів вечора-реквієму – директор з розвитку благодійної організації «ККСЦ «Куреш» Ібрагім Сулейманов підкреслив, що для них було дуже важливо провести таке дійство саме на Херсонщині, що межує з ТОТ АР Крим, де проживає багато кримських татар, а не в столиці.

Як повідомляв Укрінформ,у Херсоні у центрі міста 15 травня о 20.30 розпочнеться вечір-реквієм, присвячений Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу за участю гурту «ДахаБраха», Джамали, Ахтема Сеїтаблаєва та кримськотатарських колективів. Вечір-реквієм «Пам’ятаємо!» проведуть благодійна організація «ККСЦ «Куреш» спільно з ГО «ГОГОЛЬFEST», Агенцією США з міжнародного розвитку USAID та за підтримки ГО «Нова генерація».

 

Євросоюз є найбільшим донором України – Маасікас

15.05.2021 17:53

Україна та Європейський Союз продовжують працювати задля політичного об’єднання та економічної інтеграції.

На цьому наголосив посол ЄС в Україні Матті Маасікас під час відкриття Дня Європи, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми продовжуємо працювати задля втілення прагнень щодо політичного об’єднання та економічної інтеграції, як це визначено Угодою про асоціацію. Угода – це наша спільна обіцянка рухатися вперед, пліч-о-пліч”, – сказав Маасікас.

Він зазначив, що Євросоюз є найбільшим донором України, а пандемія коронавірусу дала змогу усвідомити важливість солідарності та співпраці. Посол нагадав, що від початку 2020 року ЄС підтримував систему охорони здоров’я України. Також Євросоюз є донором у межах механізму COVAX.

“Пандемія не зруйнує нашу цінності і не зруйнує наш поступ”, – наголосив Маасікас.

Як повідомлялося, 15 квітня у Києві проходять заходи до Дня Європи.

 

Незалежна Україна робить неможливим статус супердержави для Росії – Чапутович

Україна має велике значення як країна з великим потенціалом, яка відіграє ключову роль для безпеки Європи через свій розмір, населення, геополітичний і економічний потенціал.

Як передає Укрінформ, про це заявив міністр закордонних справ Польщі у 2018-20 роках Яцек Чапутович під час онлайн дискусії Київського безпекового форуму, повідомляється на сайті КБФ.

«Україна має ключову роль у забезпеченні стабільності в Європі. Це певним чином буфер, який відділяє Захід від Росії», – сказав він.

Чапутович наголосив, що Україна стримує подальшу експансію Росії у західному напрямку.

«Наступною є Польща. Отже, для нас дуже важливо, щоб Україна залишалася міцною, сильною і суверенною. Суверенна Україна також унеможливлює повернення Росії до статусу супердержави, який вона мала під час «холодної війни» як Радянський Союз», – підкреслив він.

«Європа потребує сильної стабільної процвітаючої України як важливого елементу європейської безпекової архітектури», – резюмував ексміністр закордонних справ Польщі.

 

Чапутович назвав проєкти ЄС, до яких може долучитися Україна

Україна може долучитися до ініціатив східноєвропейських країн-членів Європейського Союзу, зокрема у сфері інфраструктури.

Як передає Укрінформ, про це заявив ексміністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович під час онлайн дискусії Київського безпекового форуму.

«Ми могли б розбудовувати інфраструктурні відносини з Україною. Я маю на увазі такі країни ЄС, як Польща, Словаччина, Угорщина. І Україна отримувала би від цього користь», – наголосив Чапутович.

Він додав, що Україна і країни ЄС можуть тісніше співпрацювати у питаннях енергетичної безпеки.

«Польща хоче бути незалежною від Росії в імпорті газу. Тому ми приєдналися до магістралі Північного моря, до Балтійського трубопроводу, маємо LNG-термінал і підписали угоду зі Сполученими Штатами про постачання скрапленого природного газу», – сказав ексміністр.

Ще один важливий для України формат, за його словами, – це так званий Люблінський трикутник, створений Польщею, Литвою і Україною.

«Це менший, але також дуже корисний формат для України, для консультацій з питань безпеки, економічної співпраці, вирішення певних історичних проблем», – зазначив Чапутович.

Він наголосив, що Україна не може брати повноцінну участь у деяких об’єднаннях, оскільки вони обмежуються країнами-членами ЄС, але могла б отримати статус спостерігача.

«Одним із спостерігачів є Сполучені Штати, іншим – Німеччина. Україна добре би вписалася в такий формат», – резюмував Чапутович.

Як повідомляв Укрінформ, заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква 28 квітня вручив від імені глави Української держави орден «За заслуги» ІІІ ступеня Яцеку Чапутовичу, міністру закордонних справ Республіки Польща у 2018-2020 роках.

 

Зеленський: Україна обов’язково буде в ЄС

15 травня 2021, УП

Президент України Володимир Зеленський з нагоди святкування Дня Європи заявив, що Україна обов’язково буде в Європейському Союзі.

Про це президент написав в суботу 15 травня у своєму Twitter, повідомляє “Європейська правда”.

“Україна – це Європа. І ми – європейці. Ми – центр і серце Європи. За географією, духом, цінностями й прагненнями. Ми довели це на Майдані й доводимо щодня, змінюючи нашу державу, будуючи незалежність і наше майбутнє, захищаючи східний кордон Європи. Україна обов’язково буде в Європейському Союзі”, – заявив Зеленський.

Днями Володимир Зеленський підтвердив, що стратегічним курсом України є набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та НАТО.

День Європи відзначається 5 травня Радою Європи та 9 травня Європейським Союзом, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 року.

 

Зеленський пояснив, що змінилося у святкуванні Дня Європи з 2003 року

Традиційно у третю суботу травня в Україні відзначається День Європи. І сьогодні ми робимо це зовсім інакше ніж, наприклад, у 2003 році, коли це свято було встановлене указом Президента України.

Про це зазначив Президент Володимир Зеленський у привітанні з нагоди свята у Телеграмі.

За його словами, з плином майже двох десятиліть “День Європи став для нас чимось значно більшим, ніж тематичні заходи на центральних площах українських міст. Чимось значно вагомішим, ніж просто ярмарок їжі, напоїв, музики та решти атрибутів Франції, Німеччини, Італії, Іспанії та інших європейських країн”.

“Сьогодні День Європи символізує для нас усвідомлення свого шляху та суспільний вибір на користь фундаментальних принципів і цінностей.

Це демократія, свобода, рівність і гідність.

Активне громадянське суспільство та прозора влада, підзвітна й підконтрольна йому.

Єдині правила гри та правоохоронці й суди, які невідворотно реагують на їхнє порушення.

Справедливі податки та відповідальні громадяни, які сплачують їх.

Комфортне життя і щасливе майбутнє, рух до якого відбувається хорошими дорогами та чистими безпечними вулицями”, – йдеться у публікації.

Президент зауважив, що з 2014 року, коли сотні наших громадян віддали за цей вибір власне життя, а тисячі продовжують захищати його й нашу землю з початком війни на сході, День Європи назавжди став для нас особливим і знаковим днем.

Важливим, наголосив він, є й те, що сьогодні і серед наших європейських партнерів зміцнюється розуміння того, що Україна має неодмінно бути у складі об’єднаної Європи.

“Ми цінуємо визнання Євросоюзом цих прагнень України. І я вдячний тим державам – членам ЄС, які вже підтримали мою ініціативу та підписали двосторонні декларації про перспективу майбутнього членства України у Євросоюзі. Переконаний, що це коло держав ставатиме дедалі ширшим”, – висловив сподівання Зеленський, перерахувавши здобутки України на шляху до Європи: зняття депутатської недоторканності, земельна реформа, протидія корупції та деолігархізація, реформа суду, прозорі цифрові процеси онлайн, децентралізація та посилення місцевого самоврядування.

Як зазначив глава держави, нещодавно Європейський Союз започаткував унікальний і важливий процес громадського обговорення.

“На моє переконання, одним з результатів Конференції про майбутнє Європи мало б стати відкриття перспективи приєднання до ЄС тих європейських держав, які поділяють його фундаментальні цінності, готові не на словах, а на ділі виборювати їх і захищати. Україна точно одна з таких країн. І ми щиро віримо, що незабаром зможемо відзначати в Україні не день, а рік Європи. Перший рік нашого повноцінного членства в ЄС. Перший серед майбутніх століть історії України у складі європейської родини”, – сказав Зеленський, наголосивши, що Україна неможлива без Європи, а Європа неможлива без України.

 

Кличко розповів, у яких європейських міст Київ переймає досвід управління

Київ налагоджує нові з’язки із містами Європи і переймає найкращий досвід муніципального управління.

Про це Київський міський голова Віталій Кличко сказав під час відкриття Дня Європи, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми підтримуємо контакти з містами-побратимами, налагоджуємо нові економічні та культурні зв’язки з містами Європи та світу. Переймаємо найкращий досвід з муніципального управління, з розвитку місцевого самоврядування та реалізації перспективних міських проєктів”, – зазначив столичний очільник.

Серед міст-партнерів він назвав Будапешт, Відень, Мюнхен, Братиславу, Белград. Кличко наголосив, що ці міста неможливо уявити без Дунаю, який їх з’єднує. “З’єднують їх і спільні цінності – справедливості, закону, гідності і демократії. Та мета, заради якої українці високою ціною вибороли свій європейський вибір”, – додав мер Києва.

Також Кличко наголосив, що міська влада щодня працює, щоб Київ розвивався як сучасна європейська столиця, ставав зручнішим та комфортнішим для його мешканців та гостей.

15 травня в Києві проходять заходи до Дня Європи.

 

Стефанішина – про членство в ЄС: Очікуємо на конректні політичні рішення до 2027 року

Україна очікує, що Європейський Союз у 2022 році розпочне перегляд політики сусідства і виробить новий формат співпраці з Україною, Молдовою та Грузією, який у 2027 році відкриє перспективу членства в ЄС.

Про це заявила віцепрем’єр-міністр України з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму, присвяченого Дню Європи в Україні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Віцепрем’єрка нагадала, що до того, як було започатковано Східне партнерство, Європейська Рада у 2008 році ухвалила стратегію для України. За її словами, на даному етапі ми досягли чимало у використанні потенціалу існуючих форматів наших відносин з ЄС, але настав час вироблення нової стратегії ЄС щодо України.

«Ми очікуємо, що у 2022 році Європейський Союз започаткує перегляд політики сусідства, який стосуватиметься всіх країн Східної Європи, що буде вироблено конкретний новий формат співпраці для Грузії, України, Молдови – країн, які прагнуть членства. І ми очікуємо, що до 2027 року, коли Литва перебере головування у Раді ЄС, можна буде вийти на конкретні політичні рішення», – сказала Стефанішина.

Вона відзначила, що Україна позитивно оцінює поточний стан відносин з ЄС, водночас політика сусідства наразі потребує перегляду.

«Я знаю, що багато хто у європейських столицях готовий долучитися до цієї роботи, і Україна зможе отримати перспективу членства», – спрогнозувала віцепрем’єрка.

Як повідомляв Укрінформ, Президенти України і Польщі 4 травня підписали спільну двосторонню Декларацію про європейську перспективу України. Це другий подібний документ, укладений Україною з державою Євросоюзу. У березні цього року була підписана декларація з Литвою.

 

Україна очікує, що ЄС перегляне політику сусідства – Стефанішина

15 травня 2021, УП

Україна очікує, що Європейський Союз невдовзі перегляне політику сусідства, і цей перегляд стосуватиметься усіх країн Східної Європи.

Джерело: віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час онлайн дискусії Київського Безпекового Форуму, повідомляє пресслужба форуму

Пряма мова: “Ми очікуємо, що в 2022 році Європейський Союз започаткує перегляд політики сусідства, і цей перегляд стосуватиметься усіх країн Східної Європи; що буде вироблено конкретний новий формат співпраці для Грузії, України і Молдови, країн, які прагнуть членства. І ми очікуємо, що до 2027 року, коли Литва перебере головування в Раді ЄС, можна буде вийти на конкретні політичні рішення”

Деталі: Стефанішина зазначила, що Україна є першою країною Східної Європи, що розпочала діалог про прямий доступ до внутрішнього ринку Європейського Союзу.

“Йдеться про те, що країна з понад 40 мільйонами споживачів прагне приєднатися до ринку, де є 500 мільйонів споживачів. Це один з найбільших інтеграційних дискурсів, який було розпочато в останні роки з такими країнами Східної Європи, як Україна”, – сказала віцепрем’єр.

За її словами, Україна має покроковий підхід щодо інтеграції з ЄС.

“Ми добре рухаємося вперед у виконанні Угоди про асоціацію стосовно зближення законодавства, стосовно економічної інтеграції, використання економічного потенціалу двосторонніх відносин. Маємо добрий поступ щодо синхронізації політики та конвергенції сектора безпеки і оборони. Але спільно з Європейським Союзом ми серйозно відстаємо в питаннях вироблення нової стратегії ЄС щодо України”, – сказала Стефанішина.

Вона також заявила, що Україна наполягає на виконанні обіцянки, даної у 2008 році під час Бухарестського саміту НАТО, щодо членства нашої країни в Альянсі.

“Наша позиція полягає в тому, що дана обіцянка закріплена, і на наступному саміті вона буде підтверджена, і заява цього саміту прокладе дорогу до ПДЧ”, – додала віцепрем’єр.

Стефанішина підкреслила, що НАТО має продемонструвати, що Росія не має права вето в Альянсі.

 

Стефанішина озвучила позицію України щодо ПДЧ на саміті НАТО

15 травня 2021, УП

Україна наполягає на виконанні обіцянки, яку їй було дано у 2008 році під час Бухарестського саміту НАТО щодо членства в Альянсі, і очікує, що саміт у червні у своїй заяві прокладе шлях до отримання ПДЧ.

Про це зазначила віцепрем’єр-міністр України з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час онлайн дискусії Київського безпекового форуму, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на пресслужбу форуму.

“Минуло вже 13 років з часу Бухарестського саміту, на якому було вирішено, що Україні і Грузії в майбутньому буде надано членство. І зараз ми в такій ситуації, що наполягаємо на виконанні цієї обіцянки”, – сказала вона.

“Наша позиція полягає в тому, що дана обіцянка закріплена, і на наступному саміті вона буде підтверджена, і заява цього саміту прокладе дорогу до ПДЧ”, – додала віцепрем’єрка.

Стефанішина підкреслила, що НАТО має продемонструвати, що Росія не має права вето в Альянсі.

“Рішення про ПДЧ і членство в Альянсі є дуже важливими для України. Але я гадаю, що надання Україні ПДЧ на даному етапі є навіть важливішим для самого Альянсу, аби продемонструвати трансатлантичну єдність і показати, що є “план Маршалла” для демократичного розвитку. І до того ж, щоб на наступному етапі показати, що Росія не має права голосу в Альянсі”, – сказала вона.

Колишній заступник генсекретаря НАТО Александр Вершбоу вважає, що члени НАТО не поспішають надавати Україні членство в Альянсі, бо бояться спровокувати нову агресію з боку Росії.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба не очікує, що на саміті НАТО 14 червня буде ухвалене рішення щодо надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ), оскільки деякі союзники не хочуть провокувати РФ.

Днями президент Володимир Зеленський підтвердив, що стратегічним курсом України є набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та НАТО.

 

НАТО зволікає з членством України через страх перед агресією РФ – Вершбоу

15 травня 2021, УП

Члени НАТО не поспішають надавати Україні членство в Альянсі, побоюючись спровокувати нову агресію з боку Росії.

Про це заявив почесний член Атлантичної Ради, заступник Генерального секретаря НАТО в 2012-16 роках Александр Вершбоу під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на пресслужбу форуму.

“Члени НАТО постійно повторюють обіцянку, яку дали в 2008-му стосовно того, що Україна і Грузія стануть членами НАТО в майбутньому, але вони не мають особливого бажання рухатися вперед, побоюючись спровокувати нову агресію з боку Росії”, – сказав він.

На думку Вершбоу, саме вагання НАТО і брак єдності додало Росії сміливості в її діях.

“Але є й ті, хто вважає, що невдало сформульоване рішення саміту, а саме однозначна обіцянка членства, спровокувало Росію, і ми повинні бути обережнішими сьогодні. Я ж гадаю, що більшою помилкою була нездатність зробити так, щоб Росія заплатила високу ціну за свою агресію проти Грузії у 2008 році, і це могло безпосередньо сприяти тому, що сталося і в 2014-му”, – наголосив він.

Вершбоу додав, що невпевненість членів Альянсу дає Росії помилкове відчуття того, що вона має право вето на євроатлантичне майбутнє України і Грузії шляхом окупації частини їхньої території.

Водночас Александр Вершбоу підтримав дії України, яка хоче від НАТО виконання даних обіцянок.

“Україна повинна спонукати адміністрацію Байдена, аби вплинути на решту країн Альянсу, щоб політика відкритих дверей залишалася частиною оновленої політики Альянсу”, – сказав він.

Як повідомлялося, глава МЗС України Дмитро Кулеба не очікує, що на саміті НАТО наступного місяця буде ухвалене рішення щодо надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ), оскільки деякі союзники не хочуть провокувати РФ.

Днями президент Володимир Зеленський підтвердив, що стратегічним курсом України є набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та НАТО.

 

Байден дав зрозуміти Путіну, що «тепер у місті новий шериф» – Вершбоу

Почесний член Атлантичної Ради, ексзаступник генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу вважає, що президент США Джозеф Байден з перших тижнів свого терміну намагається проводити ефективнішу і динамічнішу політику по відношенню до Росії.

Про це він заявив під час онлайн дискусії Київського безпекового форуму, передає Укрінформ.

Вершбоу зазначив, що це відбувається «після хаосу років Трампа і періоду, коли США воліли радше не помічати численних провокацій з боку Росії».

«Відновлення ефективної стратегії щодо Росії слід вважати завданням і для всієї євроатлантичної спільноти. Це має стати частиною оновленої стратегії НАТО, частиною стратегічного дороговказу Європейського Союзу і складовою діалогу між ЄС та США. Оскільки ми бачимо, що останніми роками Росія почувається впевнено, що їй все сходитиме з рук», – сказав він.

На його думку, політичні війни, втручання у вибори, пряма агресія проти сусідів – все, що вони роблять для перерозподілу Європи.

Почесний член Атлантичної Ради наголосив, що у своїй першій телефонній розмові з Путіним в лютому Байден чітко дав зрозуміти, що трампівські часи толерування російської агресії та політичних воєн вже минули.

«Тепер у місті новий шериф, і звати його Джо Байден», – сказав він.

«Байден чітко показав Путіну, що ми даватимемо сильнішу відсіч російській агресії і змусимо її заплатити значно більшу ціну, якщо вона продовжуватиме агресію та підривну діяльність проти Заходу. Але водночас Байден залишає двері для діалогу відкритими», – резюмував Вершбоу.

 

Україна отримала від США «меседж жорсткої любові» – Вершбоу

Візит державного секретаря США Ентоні Блінкена до України є підтвердженням подальшої підтримки України з боку Сполучених Штатів.

Як передає Укрінформ, про це заявив почесний член Атлантичної Ради, заступник генерального секретаря НАТО в 2012-16 роках Александр Вершбоу під час онлайн дискусії Київського безпекового форуму, присвяченого Дню Європи в Україні.

«Досить чітко пролунав сигнал про твердий намір Сполучених Штатів допомагати Україні в захисті від російської агресії, від диверсій та інших гібридних проявів, до яких вдається Росія заради дестабілізації України. Після такого сигналу не залишається жодних сумнівів, що свобода, безпека України і її остаточна євроатлантична інтеграція є вагомим пріоритетом для адміністрації Байдена», – наголосив Вершбоу.

Водночас, за його словами, гострий аспект цього сигналу стосувався того, що Америка очікує від України активізації реформ та боротьби з корупцією.

«Суть послання полягає в тому, що Україна має зміцнювати свою демократію та верховенство права, щоб ефективніше протистояти домінуванню Росії, оскільки оборонних засобів для цього буде замало… Це так званий меседж жорсткої любові», – сказав Вершбоу.

Він зазначив, що у США занепокоєні певним відкатом у питаннях реформ та боротьби з корупцією в Україні.

«Особливо якщо згадати березень 2020 року, коли кількох ключових реформаторів було звільнено з уряду. Ми бачили, як занепадала робота деяких антикорупційних органів, правової системи, бачили повернення осіб, пов’язаних з Януковичем, на ключові позиції», – сказав член Атлантичної Ради.

Він відзначив, що навіть якщо США надаватимуть масштабну оборонну допомогу, “цього може бути недостатньо, щоб компенсувати нездатність України боротися з внутрішнім ворогом так само ефективно, як вона бореться з ворогом, що перейшов кордон на Донбасі».

Як повідомляв Укрінформ, держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту до Києва минулого тижня наголошував на необхідності для України поновити прогрес у реформах, а також у боротьбі з корупцією.

 

Україна хоче бути членом ЄС та НАТО в короткостроковій перспективі — Яценюк

Голова Київського безпекового форуму, прем’єр-міністр України у 2014-2016 роках Арсеній Яценюк заявив, що Україна має стати членом ЄС та НАТО не в довгостроковій, а в короткостроковій перспективі, і Президент та уряд мають багато зробити для цього.

Як передає Укрінформ, про це він заявив під час онлайн-дискусії КБФ 15 травня, повідомляє сайт форуму.

«Вибір простий: або Україна доєднається до НАТО і Європейського Союзу – і це єдиний найкращий шлях для України, – або ж Росія захопить Україну і відновить сфери впливу, про які неодноразово говорив Путін», – підкреслив Яценюк.

Він закликав у День Європи згадати «обличчя, душі і долі тих, хто у 2013-2014 роках постав проти проросійського президента, проти проросійського курсу і вирішив боротися за справжню Європу, за європейські цінності».

«Ми зробили це під прапорами Європейського Союзу. Це історія. Ми шануємо цю історію і водночас вшановуємо пам’ять тих, хто загинув у боротьбі за європейські цінності та за наше майбутнє в єдиній об’єднаній Європі. Вшануємо пам’ять тих, хто віддав життя, захищаючи Україну від російської агресії і захищаючи Європейський Союз від російської агресії та загрози Росії. Ми, український народ, багато чим пожертвували», – підкреслив політик.

Вибір українського народу, підкреслив голова КБФ, – стати повноправним членом Європейського Союзу і НАТО: «І це також найкращий шлях для Європи та наших партнерів із Альянсу. Це в інтересах наших країн. Тож ми очікуємо, що досягнемо спільного знаменника з європейцями в сенсі отримання не просто сигналів, а практичних результатів».

«Без сумніву, український Президент та уряд мають багато зробити, аби Україна стала повноправним членом НАТО та Європейського Союзу. Це – обов’язок Президента – продемонструвати політичну волю, досягти реальних результатів. Адже просто сидіти і думати, що Європа чи США зроблять за нас нашу роботу – це нонсенс», – сказав він.

Яценюк підкреслив, що основний меседж полягає в тому, що ми хочемо бути членом ЄС та Альянсу не в довгостроковій, а в короткостроковій перспективі.

«І це залежить від нас: від України, від Європи та США – зробити це реальністю», – наголосив він.

Як повідомлялося, Київський безпековий форум – головний міжнародний форум України з проблем війни і миру, української та глобальної безпеки, заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» у 2007 році.

 

Генсек НАТО наголосив на важливості військового стримування 

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у розмові з експертками з дослідження проблем миру підкреслив важливість військового стримування.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW.

Чим переконливіший фактор військового стримування, тим легше вести переговори про контроль над озброєннями, запевнив Столтенберг під час дискусії щодо міжнародних зусиль з підтримання миру на третьому Екуменічному церковному з’їзді у Франкфурті-на-Майні в суботу, 15 травня.

За словами генсека НАТО, поки існує військова загроза, “ми повинні мати для початку переконливий стримуючий фактор”.

Як приклад балансу між тиском та діалогом Столтенберг навів відносини НАТО з Росією. “Ми пропонуємо діалог, але Росія продовжує поводитися агресивно як вдома, так і на міжнародному рівні”, – сказав він, маючи на увазі агресію РФ в Україні, Грузії та дії щодо опозиціонера Олексія Навального. “Ми повинні продовжувати економічний тиск і санкції, і водночас робити пропозицію щодо діалогу”, – зазначив Столтенберг.

 

Генсек НАТО підтвердив, що Росія і далі продовжує вести себе агресивно

16 травня. УНН. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг в бесіді з експертами з проблем миру підкреслив важливу роль військового стримування. Про це пише УНН з посиланням на DW.

Цитата

“Чим переконливіше військове залякування, тим простіше вести переговори і про контроль над озброєннями. Поки існує військова загроза, ми повинні забезпечувати військове стримування”, — сказав він в ході дискусії з питання про збереження міжнародного миру на полях 3-го Екуменічного церковного з’їзду у Франкфурті-на-Майні в суботу, 15 травня.

Деталі

Як приклад поєднання тиску і діалогу генсек НАТО назвав відносини з Росією. “Ми пропонуємо діалог, проте Росія продовжує вести себе агресивно і вдома, і на світовій арені. Ми повинні зберігати економічний тиск і санкції, демонструючи в той же час готовність до переговорів”, — сказав він, нагадавши в цьому зв’язку про Україну, Грузію і опозиціонера Олексія Навального.

Нагадаємо

Генеральний секретар НАТО заявив, що Росія вивела частину військ з кордону України, але в регіоні залишаються десятки тисяч.

 

ЄС звинуватив РФ у підриві відносин через список недружніх країн

15 травня 2021, УП

ЄС вважає черговим кроком до ескалації, який підриває дипломатичні відносини, рішення Росії скласти список недружніх іноземних держав.

Про це заявив голова Європейської ради Шарль Мішель у п’ятницю, повідомляє “Європейська правда“.

“Рішення російського уряду про “держави, що здійснюють недружні дії” – це ще один крок до ескалації, який підриває дипломатичні відносини. Спроби розділити ЄС марні. Повна солідарність з Чехією”, – написав Мішель у своєму Twitter.

Він заявив, що ЄС закликає Росію повністю виконувати Віденську конвенцію.

Нагадаємо, 14 травня уряд Росії вніс Сполучені Штати та Чехію до списку недружніх іноземних держав і обмежив можливість наймати на роботу у диппредставництва російських громадян.

Чехія назвала кроком до ескалації внесення до списку недружніх Росії країн.

Відносини між Росіє та Чехією різко погіршились через справу вибухів на складах озброєння у Врбетице в 2014 році. Чехія звинуватила російських агентів в організації вибухів.

Прага вислала 18 російських дипломатів, а Росія у відповідь оголосила персонами нон грата 20 співробітників посольства Чехії в Москві. Після цього Чехія заявила, що висилає ще близько 70 співробітників російського посольства.

 

Зусилля РФ марні: президент Євроради відреагував на список «недружніх країн»

Президент Європейської Ради Шарль Мішель назвав кроком до ескалації відносин з ЄС та до підриву дипломатичних відносин рішення РФ зі створення переліку країн, «недружніх» до Російської Федерації.

Таку думку Шарль Мішель висловив на власній сторінці у Твітері, передає Укрінформ.

«Рішення російської влади з приводу «країн, що вчиняють недружні дії», є ще одним кроком до ескалації та до підриву дипломатичних відносин. Зусилля, спрямовані на розділ ЄС, є марними. Повна солідарність із Чеською Республікою і Андрієм Бабішем (Прем’єр-міністр Чеської Республіки – ред.). Ми закликаємо Росію повною мірою поважати Віденську конвенцію», – наголосив Мішель.

Як повідомляв Укрінформ, кілька тижнів тому між Чехією та Росією стався дипломатичний скандал, коли чеські спецслужби встановили причетність агентів російської військової розвідки ГРУ до вибухів на складах боєприпасів у Врбетице у жовтні та грудні 2014 року. Чеська Республіка вислала 18 співробітників російського посольства в Празі. Росія у відповідь вислала 20 співробітників посольства ЧР в Москві, чим фактично паралізувала роботу чеського дипломатичного представництва.

Європейський Союз висловив повну солідарність із Чеською Республікою, низка країн Співтовариства також вислали певну кількість російських дипломатів за діяльність, що є несумісною із їх дипломатичним статусом.

Наприкінці квітня президент РФ Путін підписав указ, що обмежує можливість (аж до повної заборони) винайму росіян на роботу до дипломатичних представництв держав, які здійснюють «недружні дії» щодо Росії.

У п’ятницю стало відомим, що влада РФ внесла США і Чехію до переліку «недружніх країн».

 

Мер Будапешта почав кампанію, щоб виграти в Орбана вибори в 2022 році

15 травня 2021, УП

Мер Будапешта Гергей Корачонь оголосив про своє прагнення стати кандидатом на пост прем’єр-міністра від шести опозиційних партій Угорщини на національних виборах в наступному році.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на агентство Reuters.

Раніше цього тижня угорська опозиція заявила, що в цьому році вона проведе перші в історії країни праймеріз, щоб вибрати спільних кандидатів для участі у виборах 2022 року, які можуть поставити під загрозу більш ніж десятирічне правління прем’єр-міністра Віктора Орбана.

Орбан та його партія “Фідес” з 2010 року тричі поспіль перемагали на виборах в основному завдяки виборчій системі, яка сприяла великим партіям, у той час як опозиція була роздроблена і не могла співпрацювати.

“Повний віри і надії, приймаючи підтримку партій, що підтримують мене… Я можу заявити, що буду змагатися за кандидатство в прем’єр-міністри на праймеріз від опозиції”, – сказав Корачонь у відео на Facebook.

“Я прийняв це рішення, оскільки відчуваю, що моя країна перебуває в серйозній небезпеці”, – заявив він, додавши, що буде прагнути до возз’єднання країни.

Корачонь у 2019 році на місцевих виборах як кандидат від невеликої зеленої ліберальної партії змістив чинного мера, підтримуваного Орбаном.

Корачонь сказав, що співпраця опозиції на цих виборах може послужити основою для повалення Орбана.

Опитування, проведене агентством Median, опубліковане раніше на цьому тижні, показало, що правлячу партію Орбана “Фідес” підтримують 40% виборців, в той час як список об’єднаної опозиції – 36%.

 

МЗС шукає спосіб повернути додому українців, що перебувають у Секторі Газа

15 травня 2021, УП

У Міністерстві закордонних справ шукають способи повернути на батьківщину українців, які зараз знаходяться у секторі Газа, що охоплений бойовими діями.

Джерело: речник МЗС Олег Ніколенко у коментарі УП

Пряма мова: “Міністерство закордонних справ підтримує зв’язок із українцями, які виявили бажання залишити Сектор Газа. Зараз їх 120 осіб”.

Деталі: Посольства України в Ізраїлі та Єгипті, а також представництво при Палестинській національній адміністрації нині відпрацьовують можливі маршрути репатріації.

У МЗС додали, що тримають цю ситуацію на особливому контролі.

Передісторія:

Між Ізраїлем та Сектором Газа тривають бойові дії.

Минулої ночі ізраїльська армія за участю авіації, танків, артилерійських і піхотних підрозділів уздовж кордону провела масштабну операцію проти радикального угруповання “ХАМАС” у Секторі Газа. Ізраїль вразив 150 цілей і зруйнував мережу “метро”  “ХАМАС”.

Ізраїльські військові у суботу здійснили удар по вежі в Секторі Газа, що використовувалася крилом військової розвідки ХАМАС.

 

Китай підтримує Палестину у конфлікті з Ізраїлем

16 травня. УНН. Китай висловив підтримку палестинському народі у відновленні його законних прав. Про це пише УНН з посиланням на МЗС Китаю.

Деталі

Державний радник та міністр закордонних справ Ван І пояснив позицію Китаю щодо поточного палестино-ізраїльського конфлікту під час телефонної розмови з міністром закордонних справ Пакистану Куреші.

Ван І заявив, що останнім часом конфлікт між Палестиною та Ізраїлем загострюється, спричиняючи велику кількість жертв, що викликає тривогу.

Цитата

“Ми закликаємо всіх членів Ради Безпеки взяти на себе належні обов’язки та докласти всіх зусиль для підтримки регіонального миру та безпеки. Фундаментальне рішення палестинського питання полягає у здійсненні “рішення двох держав”. У Раді Безпеки відбудуться відкриті дебати щодо палестино-ізраїльського конфлікту в Китаї, і ми сподіваємось, що всі сторони зможуть висловити свою злагоджену думку щодо цього. Китай вважає, що Рада Безпеки повинна підтвердити “план двох держав” і закликати як Палестину, так і Ізраїль якнайшвидше відновити мирні переговори на основі “плану двох держав”, — сказав Ван І.

За його словами, Китай продовжуватиме твердо підтримувати справедливу справу палестинського народу для відновлення його законних прав, твердо підтримувати справедливе вирішення поточних проблем шляхом політичного діалогу та твердо підтримуватиме ООН, Лігу арабських держав та Організацію ісламського співробітництва у відіграванні конструктивної ролі у цьому плані.

Додатково

Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання, на якому обговорить ескалацію напруженості в зоні палестино-ізраїльського конфлікту.

Контекст

Конфлікт різко загострився після того, як Ізраїль ухвалив рішення виселити кілька палестинських сімей зі Східного Єрусалиму. Це викликало масові акції протесту і безлади в Єрусалимі, у результаті яких постраждали сотні людей.

Ракетні удари між Ізраїлем і сектором Газа тривають з 10 травня, загострення почалося через зіткнення між палестинцями та ізраїльською поліцією в Східному Єрусалимі.

Міністерство охорони здоров’я в секторі Газа повідомляє про 126 вбитих з початку нещодавніх бойових дій та близько 950 поранених. З ізраїльського боку повідомлялося вже про 8 загиблих.

 

У Європі мітингують на підтримку палестинців у протистоянні ісламістів із Ізраїлем 

16.05.2021 05:08

У кількох містах країн Європи, в яких є значна частка мусульманського населення, відбулися демонстрації на підтримку палестинців і проти воєнної акції Ізраїлю, здійснюваної проти бойовиків-ісламістів у Секторі Гази.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Радіо Свобода».

Зокрема, в Лондоні тисячі демонстрантів пройшли центром міста, вимагаючи від влади Великої Британії «негайних дій», щоб зупинити вже шестиденні бойові дії в регіоні. Вони дійшли до посольства Ізраїлю під вигуки «волю Палестині».

У Парижі, де такий марш був заборонений через побоювання насильства, демонстранти пересувалися з одного північного передмістя до іншого, щоб уникнути силовиків, які заблокували їм оголошене місце початку демонстрації і потім ганялися за ними. В перебігу сутичок, у яких демонстранти кидали в поліцію камінням, а та відповідала подразливим газом і водометами, були затримані 44 особи. Нинішню акцію заборонили, пригадуючи події 2014 року, коли схожа акція за палестинців і проти Ізраїлю вилилася в насильство.

Дозволені й мирні демонстрації пройшли в кількох інших містах Франції, таких, як Страсбурзі чи Марселі.

По кількасот людей зібралися на такі акції в столиці Італії Римі чи в Гаазі в Нідерландах. А в нідерландському Утрехті поліція ненадовго затримала близько ста учасників демонстрації, які не дотримувалися належної дистанції у зв’язку з карантинними обмеженнями.

Також у Берліні поліція розігнала демонстрацію приблизно з 3,5 тисяч людей через порушення карантинних вимог щодо дистанціювання. Демонстранти відповіли закиданням поліції камінням, пляшками й феєрверками.

Ще в кількох містах Німеччини такі демонстрації відбулися без інцидентів, як і в низці інших європейських міст.

На Близькому Сході з 10 травня різко загострилося протистояння між ісламістськими угрупованнями, які контролюють Сектор Гази, й Ізраїлем, яке сягає масштабу збройного конфлікту.

 

Президент США підтримав право Ізраїлю на самозахист

16.05.2021 04:15

Президент США Джо Байден у телефонній розмові з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу підтвердив рішучу підтримку права Ізраїлю на самозахист від ракетних ударів «Хамасу» й інших «терористичних», як мовиться в повідомленні Білого дому про цю розмову, угруповань.

Як передає Укрінформ, про це «Радіо Свобода».

Він також засудив ці нерозбірливі атаки на міста й поселення по всьому Ізраїлеві, мовиться в повідомленні.

Водночас він також висловив занепокоєння щодо безпеки журналістів і наголосив на необхідності їхнього захисту, додали в Вашингтоні.

В офісі Нетаньягу про цю розмову поінформували, що ізраїльський прем’єр подякував президентові США за «недвозначну підтримку права Ізраїлю на самозахист».

При цьому, мовиться в цьому повідомленні, прем’єр Нетаньягу наголосив, що Ізраїль робить усе можливе, щоб уникнути заподіяння шкоди непричетним до насильства особам. Зокрема, заявили в Ізраїлі, доказом цього є те, що з будівель, у яких містяться «терористичні цілі» і по яких завдає ударів Армія оборони Ізраїлю, евакуйовують непричетних перед ударами.

Як повідомлялося, 7 травня після закінчення молитви на Храмовій горі в Єрусалимі віруючі палестинці закидали камінням ізраїльських силовиків. Ті застосували гумові кулі, світлошумові гранати і сльозогінний газ.

Бойовики організації ХАМАС, що контролює Сектор Гази, здійснили масований ракетний обстріл Ізраїлю. У відповідь ізраїльські військово-повітряні сили завдали авіаудари по цілях в Секторі Гази.

 

Сектор Газа: ізраїльська армія розбомбила будинок одного з лідерів ХАМАС

15 травня 2021, УП

Ізраїльські військові повідомили, що завдали удару з повітря по дому Халіля аль-Хайі – одного з лідерів руху ХАМАС у Секторі Газа.

Джерело: Інтерфакс-Україна з посиланням на агентство Associated Press

Деталі: Бомбардування зазнав будинок одного з керівників політбюро ХАМАС – Халіля аль-Хайі.

Перед цим ЦАХАЛ знищив будівлю Аль-Джалаа, в якій функціонував розвідувальний штаб руху ХАМАС, при цьому в ньому ж перебували офіси видання Associated Press і телеканалу “Аль-Джазіра”. Ізраїль звинуватив Палестину в тому, що цивільні міжнародні медіа використовувалися бойовиками в якості “живого щита”.

Приблизно за годину до удару військові попередили власника будівлі Аль-Джалаа про необхідність евакуювати журналістів і мешканців. У підсумку будівля після бомбардування обвалилася, а жертв вдалося уникнути.

Нагадаємо:

Між Ізраїлем та Сектором Газа тривають бойові дії.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу поговорив з президентом США Джо Байденом про ескалацію конфлікту з Сектором Газа.

У Міністерстві закордонних справ України шукають спосіб повернути на батьківщину українців, які зараз знаходяться у Секторі Газа, що охоплений бойовими діями.

 

Сектор Газа: Нетаньяху обговорив з Байденом подальші дії

15 травня 2021, УП

Вдруге на цьому тижні прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу поговорив з президентом США Джо Байденом про ескалацію конфлікту з Сектором Газа.

Джерело:  The Times of Israel

Деталі: Під час дзвінка у суботу Нетаньягу надав Байдену інформацію про операції Ізраїлю в Секторі Газа та розповів про подальші дії ізраїльських військових у цьому напрямку.

Прем’єр-міністр подякував Байдену за “непохитну підтримку” з боку Сполучених Штатів у праві Ізраїлю захищатися.

Нетаньягу під час розмови запевнив президента США, що робиться все можливе, аби уникнути жертв серед цивільних людей, тому ЦАХАЛ перед бомбардуванням об’єктів терористів завчасно попереджає населення Гази, і люди мають час для евакуації.

Нагадаємо:

Між Ізраїлем та Сектором Газа тривають бойові дії.

Ізраїльська армія після попередження знищила вежу Аль-Джалаа у Секторі Газа, в якій розміщувались “військові активи” ХАМАС. При цьому терористична група використовувала працівників міжнародних видань, які мали офіси у цій будівлі, як “живий щит”.

У Міністерстві закордонних справ України шукають спосіб повернути на батьківщину українців, які зараз знаходяться у Секторі Газа, що охоплений бойовими діями.

 

З Сектора Гази по Ізраїлю випустили вже 2 300 ракет, кількість жертв зросла 

15.05.2021 18:01

З початку бойових дій у Східному Єрусалимі з Сектора Гази в бік Ізраїлю випустили вже 2300 ракет, загинули 139 палестинців і 9 ізраїльтян.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Близько 1000 ракет були перехоплені засобами протиракетної оборони Ізраїлю і 380 впали в Секторі Гази.

Як зазначає The Times of Israel, ізраїльські військові стверджують, що більшість жертв в Газі – члени терористичних груп або жертви обстрілу ХАМАС, чиї ракети приземлилися на території сектора.

Як повідомлялося, 7 травня після закінчення молитви на Храмовій горі в Єрусалимі віруючі палестинці закидали камінням ізраїльських силовиків. Ті застосували гумові кулі, світлошумові гранати і сльозогінний газ.

Бойовики організації ХАМАС, що контролює Сектор Гази, здійснили масований ракетний обстріл Ізраїлю. У відповідь ізраїльські військово-повітряні сили завдали авіаудари по цілях в Секторі Гази.

 

У Секторі Газа знищено вежу ХАМАС, де як живий щит працювали ЗМІ – Ізраїль

15 травня 2021, УП

У вежі Сектора Газа, що була знищена ізраїльською армією, розміщувались “військові активи” ХАМАС, а терористична група використовувала працівників міжнародних видань як “живий щит”.

Джерело: повідомлення ЦАХАЛ (Армії оборони Ізраілю) у Twitter

Деталі: Ізраїльські військові заявляють, що у багатоповерхівці в Секторі Газа, по якій було здійснено удар, розташовувалися офіси кількох провідних міжнародних ЗМІ, проте вся будівля насправді використовувалася крилом військової розвідки ХАМАС.

Ізраїль звинувати палестинську сторону у тому, що вона свідомо використовує працівників медіа у вежі Аль-Джалаа і в якості “живого щита”.

Водночас ізраїльські видання повідомляють, що приблизно за годину до нищівного до удару по вежі, людей попередили, тому вони евакуювалися.

У вежі були розташовані, зокрема, офіси Associated Press та телеканала “Аль-Джазіра”.

Дослівно ЦАХАЛ: “У будівлі були розміщені офіси цивільних ЗМІ, за якими терористична організація ХАМАС ховається і використовує їх як живий щит. ХАМАС навмисно розміщує свої військові активи посеред цивільного населення в Секторі Газа”.

Доповнено: Ізраїльські військові також завдали удару з повітря по дому Халіля аль-Хайі – одного з лідерів руху ХАМАС у Секторі Газа.

Передісторія:

Між Ізраїлем та Сектором Газа тривають бойові дії.

Минулої ночі ізраїльська армія за участю авіації, танків, артилерійських і піхотних підрозділів уздовж кордону провела масштабну операцію проти радикального угруповання “ХАМАС” у Секторі Газа. Ізраїль вразив 150 цілей і зруйнував мережу “метро”  “ХАМАС”.

Зіткнення між ізраїльськими військами і палестинцями поширилися більшою частиною окупованого Західного берега: на околицях Рамалли, Наблуса та інших міст сотні палестинців протестували проти кампанії в Секторі Газа і дій Ізраїлю в Єрусалимі.

 

Глава МЗС Ірану скасував візит до Відня через прапори Ізраїлю

15 травня 2021, УП

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммед Джавад Заріф скасував запланований на суботу візит до Відня для зустрічі з міністром закордонних справ Александром Шалленбергом.

Про це повідомляють численні австрійські ЗМІ, серед яких Der Standard, пише “Європейська правда“.

У п’ятницю федеральна канцелярія і міністерство закордонних справ підняли ізраїльський прапор на тлі недавнього конфлікту на Близькому Сході між Ізраїлем і угрупованням ХАМАС.

У МЗС Австрії висловили жаль з приводу рішення іранського міністра скасувати візит, однак підкреслили, що переговори з питання повного відновлення ядерної угоди з Іраном, які відбуваються з квітня у Відні, від цього не постраждають.

Нагадаємо, у Німеччині на тлі нинішнього загострення палестино-ізраїльського протистояння прокотилась хвиля акцій антиізраїльського та антиєврейського характеру. 

Палестинсько-ізраїльський конфлікт  загострився після того, як стало відомо про намір влади Ізраїлю примусово виселити кілька  арабських сімей зі Східного Єрусалима.

 

США після авіаудару Ізраїлю вимагає забезпечити безпеку ЗМІ

Сполучені Штати Америки вимагають від Ізраїлю забезпечити безпеку журналістів після того, як ізраїльські військові зруйнували в Газі багатоповерховий будинок, де розміщувалися офіси ЗМІ.

Про це у Твіттері написала прессекретар Білого дому Джен Псакі, повідомляє Укрінформ.

«Ми безпосередньо повідомили ізраїльтянам, що забезпечення безпеки і захисту журналістів і незалежних ЗМІ є першочерговим завданням», – заявила Псакі.

Раніше сьогодні ВПС Ізраїлю завдали ракетного удару по вежі Аль-Джалал, де знаходилися офіси місцевих і міжнародних ЗМІ в Секторі Газа, в тому числі Associated Press і Al Jazeera. Журналісти та інші люди, які перебували в будівлі, були попереджені і залишили її до початку атаки.

Як повідомлялося, 7 травня після закінчення молитви на Храмовій горі в Єрусалимі віруючі палестинці закидали камінням ізраїльських силовиків. Ті застосували гумові кулі, світлошумові гранати і сльозогінний газ. В ході зіткнень постраждали щонайменше шість силовиків і близько 200 палестинців.

Після цього бойовики організації ХАМАС, що контролює сектор Газа, здійснили ракетний обстріл Ізраїлю. У відповідь ізраїльські військово-повітряні сили завдали ударів по цілях в секторі Газа.

Щонайменше 133 людини були вбиті в Газі і вісім людей загинули в Ізраїлі з початку бойових дій. За даними Дитячого фонду ООН, серед загиблих 42 дитини.

 

У Газі від авіаудару загинули діти, в передмісті Тель-Авіва теж є жертва

15 травня 2021, УП

За словами палестинської влади, десять людей із двох сімей, в тому числі 8 дітей, були вбиті внаслідок авіаудару Ізраїлю по табору біженців у секторі Газа.

Джерело: ВВС

Деталі: П’ятимісячний малюк був єдиним, хто вижив – його знайшли поруч із мертвою матір’ю.

Збройне крило угруповання ХАМАС заявило, що у відповідь випустило ракети по південній частині Ізраїлю.

За повідомленнями ізраїльських ЗМІ, сирени звучать у містах по всьому центральному Ізраїлю на тлі нового ракетного обстрілу з Гази.

За словами ізраїльських медиків, чоловік у віці 50 років був убитий внаслідок попадання ракети в будівлю в Рамат-Гані, передмісті Тель-Авіва.

Поліція повідомляє, що в цей район потрапили дві ракети і що ще кілька людей були поранені.

Повідомлялося також про вибухи в Рішон ле-Ціоні і арабському місті Тайбе, недалеко від Тель-Авіва, але поки не зрозуміло, чи є жертви.

Ізраїльські офіційні особи повідомляють, що за ніч було здійснено близько 200 запусків ракет.

В ізраїльському місті Беер-Шева 19 осіб були доставлені до лікарні після ракетного обстрілу бойовиками з сектора Газа. За повідомленнями ізраїльських ЗМІ, люди отримали легкі поранення, коли бігли до притулку, а троє постраждали від шоку.

Посланник США Хаді Арм прибув до Тель-Авіва для переговорів щодо деескалації між двома сторонами. Він візьме участь у посередництві з офіційними особами Ізраїлю, Палестини і ООН.

Передісторія:

Зараз між Ізраїлем та Сектором Газа тривають бойові дії. Вони були спричинені зіткненнями біля мечеті Аль-Акса, що в Єрусалимі, між палестинцями та ізраїльською поліцією.

Минулої ночі ізраїльська армія за участю авіації, танків, артилерійських і піхотних підрозділів уздовж кордону провела масштабну операцію проти радикального угруповання “ХАМАС” у Секторі Газа. Ізраїль вразив 150 цілей і зруйнував мережу “метро”  “ХАМАС”.

Зіткнення між ізраїльськими військами і палестинцями поширилися більшою частиною окупованого Західного берега: на околицях Рамалли, Наблуса та інших міст сотні палестинців протестували проти кампанії в Секторі Газа і дій Ізраїлю в Єрусалимі.

 

Білорусь з 1 червня вводить плату за виїзд в Україну, Польщу та Литву

У Білорусі обласна рада депутатів Гомельської області, що межує з Україною, з 1 червня вводить місцевий збір за перетин кордону на виїзд транспортом. Аналогічне рішення ухвалили і в Гродненській області, що на кордоні з Литвою і Польщею.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Держприкордонкомітету Білорусі.

“Місцевий збір за перетин транспортними засобами державного кордону Республіки Білорусь при виїзді з країни спрямований на боротьбу з коронавірусною інфекцією. З 1 червня його введуть у Гомельській і Гродненській областях”, – йдеться у повідомленні.

За інформацією прикордонного відомства, збір стягуватимуть з транспортних засобів, технічно допустима максимальна маса яких не перевищує 5 тонн, за винятком колісних тракторів і самохідних машин. Кількість пасажирів не впливає на суму збору. Платіж для транспортних засобів до п’яти тонн встановлений у розмірі однієї базової величини – 29 білоруських рублів (близько 320 гривень).

Його сплата повинна здійснюватися водієм транспортного засобу до перетину або при перетині кордону в пунктах пропуску. При цьому від сплати податку за наявності документів звільняються водії, які їдуть на похорон членів сім’ї та близьких родичів, а також супроводжуючі померлих для поховання; учасники та інваліди війни; інваліди I та II груп та їх супроводжуючі; учасники ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС; громадяни Білорусі, які виїжджають на лікування у санаторно-курортні установи.

 

У Білорусі журналіста, який співпрацює з DW, арештували на 20 діб

У Білорусі журналіста Олександра Буракова, який співпрацює з Deutsche Welle, заарештували на 20 діб за «повторну протягом року участь у несанкціонованому заході».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє правозахисний телеграм-канал Mayday.

Журналіста звинуватили в участі в масовому заході біля стін суду в Могильовській області 12 травня. Свідком у цій справі став співробітник Ленінського РВВС Василь Корнієнко.

Захист наполягає, що ніякого масового заходу під стінами суду або поруч не було в момент, коли, на думку звинувачення, Бураков нібито брав участь у несанкціонованому заході.

Під час суду журналіст розповів про тортури і нелюдське ставлення з боку співробітників ізолятора, в якому він знаходиться. «Йому не дають нормально спати вже кілька ночей, регулярно влаштовують перевірки з роздяганням догола в коридорі, а також не передали передачу, яку родичі Буракова занесли в ІТТ ще в четвер», – зазначають правозахисники.

Журналіст підтвердив, що почав голодування.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі з серпня 2020 року тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Режим застосовує проти демонстрантів жорстокі репресії, вдаючись до масових арештів. У місцях несвободи знаходяться 360 політв’язнів.

Легітимність режиму Лукашенко не була визнана ЄС, США, Україною та більшістю демократичних країн світу.

 

В Україні – 6 796 нових випадків коронавірусу

В Україні за минулу добу зареєстрували 6 796 випадків зараження коронавірусом.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«6 796 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 15 травня 2021 року. Зокрема, захворіли 347 дітей та 233 медпрацівники», – йдеться в повідомленні.

За минулу добу госпіталізовано 2197 осіб,

летальних випадків – 322, одужало 17 202 особи,

здійснено 76 496 тестувань (зокрема методом ПЛР – 34 108, методом ІФА – 14 028, досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 28 360).

Усього за весь час пандемії в Україні захворіли 2 150 244 особи, з них 1 849 803 людини одужала, летальних випадків – 47 942.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м.Київ (544), Харківській (630), Дніпропетровській (518), Донецькій (480) та Львівській (432) областях.

Крім того, Степанов поінформував, що 14 травня в Україні щеплено проти коронавірусу 23 638 людей. Загалом від початку вакцинальної кампанії в країні щеплено 936 499 людей, з них завершили вакцинацію (отримали 2 дози) – 13 661 особа.

 

У МОЗ розповіли українцям, чи потрібно приймати препарати, що розріджують кров, перед чи після вакцинації

УНН. Федір Лапій, імунолог, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики розповів, чи треба приймати препарати, що розріджують кров, перед чи після вакцинації проти COVID-19. Про це інформують у МОЗ, пише УНН.

Цитата

“Приймати такі препарати немає сенсу. По-перше, питання безпеки: ці препарати мають побічні ефекти. По-друге, якщо ви їх не приймали, не приймайте їх до чи після вакцинації. По-третє: якщо ви їх приймали з приводу вашої супутньої патології, продовжуйте приймати. І навпаки — „профілактичний“ прийом таких препаратів до чи після вакцинації може зашкодити”, — сказав Федір Лапій.

Нагадаємо

В Інституті епідеміології рекомендують перевірити антитіла до коронавірусу перед та після щеплення від COVID-19.

 

Лікарні «першої хвилі» будуть фінансуватись за готовність реагувати на епідемії

Лікарні, які будуть зарезервонані для “першої хвилі” реагування на спалахи інфекційних хвороб отримуватимуть щомісяця 764,2 тис. гривень.

Про це на зустрічі з журналістами повідомив заступник міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, передає кореспондент Укрінформу.

“Це буде так звана “перша хвиля”, і в подальшому вона буде фінансуватися за готовність до реагування. Вони в місяць, навіть якщо немає епідемій і спалахів, будуть отримувати суму 764 232 гривні на заклад”, – сказав Ляшко.

За його словами, кошти виділятимуться для забезпечення 3-місячного запасу засобів індивідуального захисту, запасів ліків, антибіотиків, антидотів.

Заклади будуть відбиратися з розрахунку один заклад на 300 тис. населення, і відбиратиме їх Національна служба здоров’я. Згідно з Програмою медичних гарантій на 2021 рік, фінансування лікарень за готовність до реагування на спалахи інфекційних хвороб має розпочатися після зняття карантину.

Як повідомлялося, в Україні за минулу добу зареєстрували 6 796 випадків зараження коронавірусом, летальних випадків – 322, одужало 17 202 особи.

Усього за весь час пандемії в Україні захворіли 2 150 244 особи, з них 1 849 803 людини одужала, летальних випадків – 47 942.

 

Ляшко: На підході нова партія вакцини Pfizer, основна частина – для освітян 

15.05.2021 16:02

Наступного тижня очікується прибуття до Україні 473,85 тис. доз вакцини Comirnaty від компанії Pfizer-BioNTech, основна частина яких зарезервована для вакцинації освітян.

Наступного тижня очікується прибуття до України 473,85 тис. доз вакцини Comirnaty від компанії Pfizer-BioNTech, основна частина яких зарезервована для вакцинації освітян.

Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, передає кореспондент Укрінформу.

“Приходить Pfizer у рамках глобальної ініціативи COVAX. Це 473 850 доз. Він розпочинає приходити наступного тижня, але не однією поставкою, а впродовж 3-4 днів”, – сказав Ляшко.

За його словами, ці вакцини будуть спочатку прийматися на національний склад, а розподіл по областях відбуватиметься після прибуття останньої партії: саме з нею повинен прибути розчинник, необхідний для приготування дози для щеплення. “Сьогодні ми очікуємо, що перша поставка прийде у вівторок”, – уточнив він.

Заступник міністра зауважив, що більша частина з майбутньої поставки – 378 тис. доз – зарезервована за освітянами. Нею планується щепити 189 тис. працівників закладів освіти різних рівнів, зарезервувавши за ними відразу другу дозу. Решта доз буде призначена для вакцинації осіб з пріоритетних груп з 1 та 2 етапів вакцинальної кампанії, які з різних причин не отримали щеплення раніше.

Він додав, що наразі щеплення отримали 60 163 працівника закладів освіти, в тому числі майже 22 тисячі осіб, залучених до проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

Як повідомлялося, наступна поставка вакцини AstraZeneca очікується 24-25 травня.

За минулу добу перше щеплення від COVID-19 зробили 18 335 особам, 5 303 людини завершили вакцинацію. Загалом з початку вакцинальної кампанії першу дозу отримали 936 497 осіб.

Вакцинація проти COVID-19 в Україні розпочалася 24 лютого 2021 року. Вона відбуватиметься в п’ять етапів. Наразі вакцинують медиків, працівників закладів охорони здоров’я, учасників Операції об’єднаних сил на сході України, соціальних працівників, а також людей 80+ років. Крім того, триває імунізація маломобільних груп та освітян, які залучені у підготовку до ЗНО. Усі щеплення є добровільними й безоплатними.

 

Вакцинація освітян в Україні: хто складатиме списки

Працівники закладів освіти, які хочуть вакцинуватися проти коронавірусу, мають повідомити про це своїх керівників для внесення у відповідний список.

Про це на зустрічі з журналістами повідомив заступник міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, передає кореспондент Укрінформу.

“Працівник закладу освіти незалежно від посади приходить до керівника свого закладу і каже, що хоче вакцинуватися. Керівник закладу або сам збирає список тих, хто хоче вакцинуватись, або призначає уповноважену людину”, – сказав Ляшко.

За його словами, складений список охочих вакцинуватися залежно від рівня закладу передається у відділ освіти при облдержадміністрації або у відділ освіти при органах місцевого самоврядування, які, своєю чергою, надають списки координаторам областей.

Для вакцинації працівників закладів освіти будуть виїжджати мобільні бригади, заклади про це попереджатимуть завчасно. Організацію безпосередньо вакцинації при приїзді бригади забезпечує керівник освітнього закладу, зазначив Ляшко.

Він додав, що за потреби списки бажаючих вакцинуватися можуть уточнюватися. Зокрема, якщо мобільна бригада ще не приїжджала до закладу, зміни у списку можна узгодити з координатором вакцинації. Якщо ж візит бригади вже відбувся, а ще понад 50 працівників закладу висловили бажання щепитися, то формується новий список і планується новий виїзд.

У разі, якщо додатково бажання вакцинуватися висловила невелика кількість працівників, то координатор має вирішити питання, де вони будуть щепитися, додав заступник міністра.

Ляшко також наголосив, що записатися на вакцинацію проти коронавірусу можуть працівники як державних і комунальних, так і приватних закладів освіти.

Як повідомлялося, наступного тижня очікується прибуття до України 473,85 тис. доз вакцини Comirnaty від компанії Pfizer-BioNTech, основна частина яких зарезервована для вакцинації освітян.

За минулу добу перше щеплення від COVID-19 зробили 18 335 особам, 5 303 людини завершили вакцинацію. Загалом від початку вакцинальної кампанії першу дозу вакцини отримали 936 497 осіб.

Вакцинація проти COVID-19 в Україні розпочалася 24 лютого 2021 року. Вона відбуватиметься в п’ять етапів. Наразі вакцинують медиків, працівників закладів охорони здоров’я, учасників операції Об’єднаних сил, соціальних працівників, а також людей віком понад 80 років. Крім того, триває імунізація маломобільних груп та освітян, які залучені до підготовки до ЗНО. Усі щеплення є добровільними й безоплатними.

 

За добу другу дозу вакцини від COVID отримали 5,3 тисячі осіб

15 травня 2021, УП

За добу 14 травня в Україні проти COVID-19 було щеплено 23 638 осіб.

Джерело: дані МОЗ

Деталі: З них 18 335 людей було вакциновано першою дозою, другу дозу отримали 5 303 осіб.

За 14 травня було зроблено на 2051 щеплення більше, ніж за попередню добу. Вакцинацію здійснювали силами 271 мобільних бригад з імунізації та 910 пунктів щеплень.

Найбільшу кількість щеплень за добу було проведено у Львівській області – 2026, а за весь період вакцинальної кампанії – у м. Києві (99 824 щеплення).

Усього з початку кампанії з вакцинації проведено 950 158 щеплень. Вакциновано 936 499 осіб, з них 936 497 людей отримали першу дозу, завершили вакцинацію (отримали дві дози) – 13 661 особа (із них 2 людини отримали першу дозу за кордоном).

 

Після Covid-вакцинації різко впала кількість госпіталізацій та смертей – дослідники

15 травня 2021, УП

Згідно з італійським дослідженням, опублікованим в суботу, число випадків зараження COVID-19 серед дорослих різного віку знизилося на 80% через п’ять тижнів після першої дози вакцини Pfizer, Moderna або AstraZeneca.

Про це пише агентство Reuters, повідомляє “Європейська правда”.

Перше таке дослідження, проведене країною Європейського союзу за реальними наслідками кампанії імунізації, було здійснене Національним інститутом охорони здоров’я Італії (ISS) і Міністерством охорони здоров’я серед 13,7 мільйона чоловік, вакцинованих по всій країні.

Вчені почали вивчати дані з дня початку кампанії вакцинації в Італії, 27 грудня 2020 року, до 3 травня 2021 року.

Аналіз показав, що ризик зараження SARS-CoV-2, госпіталізації і смерті поступово знижувався.

“Через 35 днів після прийому першої дози число інфекцій знизилося на 80%, кількість госпіталізацій на 90% і смертність знизилися на 95%”, – йдеться в повідомленні ISS.

“Ці дані підтверджують ефективність кампанії вакцинації і необхідність швидкого охоплення населення, щоб покласти край надзвичайній ситуації”, – заявив президент ISS Сільвіо Брусаферро.

Серед майже 14 мільйонів осіб, включених в італійське дослідження, 95% тих, хто був вакцинований Pfizer і Moderna, завершили цикл вакцинації, в той час як жоден з тих, хто отримав AstraZeneca, не отримав другу дозу.

До тепер Італія слідувала рекомендаціям виробників, вводячи другу дозу Pfizer через три тижні після першої, другу дозу Moderna після чотиритижневого перерви і другу дозу AstraZeneca після 12-тижневої перерви.

Станом на ранок суботи близько 8,3 мільйона італійців, або 14% населення, були повністю вакциновані, а близько 10 мільйонів осіб отримали перше щеплення.

 

В Україні планують змінити критерії «зеленої зони» за правилами ЄС

Міністерство охорони здоров’я планує переглянути критерії для зеленої зони епіднебезпеки.

Про це на зустрічі з журналістами повідомив заступник міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, передає кореспондент Укрінформу.

“Ми змінюємо зараз алгоритм визначення… Було засідання Державної комісії з техніко-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, де запропонували переглянути індикатори по зеленій зоні”, – сказав Ляшко.

За його словами, один із діючих індикаторів – епідпоріг для грипу та респіраторних захворювань – рахується тільки на епідемічний сезон, до кінця квітня. Цей індикатор планується змінити з урахуванням вимог Європейського Союзу.

Як повідомлялося, Міністерство охорони здоров’я визначило помаранчевий рівень епіднебезпеки в Черкаській області, решта регіонів не перевищують критерії жовтої зони.

Кабінет Міністрів схвалив постанову про встановлення в Україні адаптивного карантину до 30 червня, встановлено 4 рівні епіднебезпеки та показники їх визначення.

Зелений рівень дозволяє переглянути підходи до протиепідемічних обмежень у бік пом’якшення. Він встановлюється одночасно на всій території України, якщо: 1) захворюваність на грип та ГРВІ на території не менш як 13 регіонів менше 50% епідемічного порогу; 2) коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 (методом ПЛР та з визначення антигену SARS-CoV-2) – менше 5%.

Жовтий рівень діє як базовий на рівні всієї країни. Встановлюється на рівні регіонів.

Помаранчевий – попереджувальний рівень, який свідчить про ускладнення епідемічної ситуації в регіоні, що може призвести до запровадження посилених обмежувальних протиепідемічних заходів. Встановлюється на рівні регіонів, якщо перевищено хоча б один показник: захворюваність на грип та ГРВІ перевищує епідемічний поріг; завантаженість ліжок, забезпечених постачанням медичного кисню у визначених закладах охорони здоров’я – більше 65%; кількість тестувань методом ПЛР та з визначення антигену SARS-CoV-2 протягом останніх 7 днів на 100 тис. населення – менше 300; кількість госпіталізацій протягом останніх 7 днів на 100 тис. населення – більше 60; коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 (методом ПЛР та з визначення антигену SARS-CoV-2) – більше 20%; зростання госпіталізацій протягом останніх 7 днів порівняно з попереднім аналогічним періодом – більше 50%.

Червоний рівень встановлюється на рівні регіонів, якщо протягом трьох днів перевищено 2 або більше показників.

 

Стала відома головна претензія прем’єра до Степанова: надто затято “вибивав” гроші на зарплати медиків і вакцини

УНН. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов занадто затято “вибивав” кошти на підвищення зарплат медиків і закупівлю вакцин від COVID-19. Це стало основною причиною невдоволення Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля кандидатурою голови МОЗ, через що він і направив подання про відставку Степанова до Верховної Ради. Про це УНН стало відомо з власних незалежних один від одного джерел в Кабінеті міністрів.

Цитата:

“Степанов надто затято “вибивав” гроші на зарплати медиків і закупівлю вакцин. Це дуже не подобалося Шмигалю та окремим членам Кабінету міністрів. Степанова про це попереджали не один раз, але він продовжував наполягати на збільшенні фінансування охорони здоров’я. Тому, коли з’явилась нагода, прем’єр-міністр скористався цим, щоб позбавитись від “надокучливого” міністра”, – розповіло УНН у Кабміні одне з джерел.

Деталі

Міністр Степанов ніколи не приховував своє невдоволення та відкрито критикував бюджет 2021 року, виділений на Міністерство охорони здоров’я. Напередодні голосування за нього на ранковому брифінгу 15 грудня 2020 року він закликав народних депутатів не підтримувати бюджет.

“Звертаюся до народних депутатів: позбудьтесь нарешті своєї інфантильності. Досить вже думати “А може, обійдеться?”. Цього разу не обійдеться. Необхідно зрозуміти реальність і можливі наслідки при прийнятті таких цифр фінансування медицини. Медична система України – і це не якісь страшилки від мене – під загрозою існування. Зараз середня заробітна плата лікаря складає 9 тисяч гривень. У людини, від якої залежить життя іншої людини, яка цілодобово думає про свого пацієнта, яка його лікує і рятує, дає йому шанс жити. Подивіться, яка у вас заробітна плата, – і порівняйте. І подумайте: як ця людина може жити на ці кошти. Зарплата середнього медичного персоналу складає 7 тисяч гривень: медичної сестри, яка теж цілодобово інколи стоїть біля ліжка хворого. Зарплата молодшого медичного персоналу – 5 тисяч гривень. Це реальність, із якою країна живе 29 років і з якою ми зустріли пандемію”, – заявив тоді Степанов.

За його словами, видатки на медицину мають “задовольняти хоча б необхідний мінімум”, і передусім ідеться про зарплати для медиків. На думку Степанова, справедлива зарплата мала б становити 23 тис. грн для лікарів, 17 тис. грн – середньому медперсоналу, 12 тис. грн – молодшому медперсоналу.

Однак цим планам не судилося збутися через те, що до голови МОЗ ніхто не дослухався, а бюджет, який не міг розв’язати проблеми з низькими зарплатами медиків та необхідністю масової закупівлі вакцин від COVID-19 у 2021 році, було все-таки проголосовано.

Саме така позиція стала, зокрема, й причиною критики з боку голови Мінфіну Сергія Марченка: через те, що Степанов вимагав збільшити видатки з держбюджету на закупівлю вакцин від COVID-19 і зарплати для медиків, міністр фінансів назвав його персонажем з “12 стільців”.

А вже цього тижня, у Всесвітній день медсестри, міністр Степанов вкотре заявив, що буде продовжувати боротися за підвищення їхніх зарплат.

“Я не буду припиняти боротьбу за підвищення заробітної плати. Так, мабуть, рік тому я вважав, що мені вдасться це зробити легше: я вважав, що до мене всі дослухаються. Той бюджет, який ми пропонували для того, щоб підняти заробітну плату, передбачав зарплату медичної сестри від 17 тисяч грн, якщо беремо сьогодення. Потім вона повинна індексуватися”, – наголосив він.

За інформацією УНН від джерел у Кабміні, ці заяви Степанова не пройшли повз увагу Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та окремих відповідальних членів Кабміну та викликали невдоволення, зробивши відставку голови МОЗ лише питанням найближчого часу.

Таким чином у п’ятницю, 14 травня, прессекретар голови Верховної Ради Дмитра Разумкова Ольга Туній повідомила, що до парламенту надійшло подання Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля про відставку міністра охорони здоров’я Максима Степанова.

 

Україна показала свій найкращий результат на ЧЄ у синхронному плаванні

Збірна України із синхронного (артистичного) плавання здобула 8 медалей (4 “золота” та 4 “срібла”) на чемпіонаті Європі з водних видів спорту-2021 у Будапешті.

Це найкращий результат для нашої країни на Євро. Раніше найвищим досягненням синхронниць було 7 медалей у 2016 році (1 “золото” і 6 срібних нагород) та в 2018-го (1 “золото”, 5 срібних медалей і 1 “бронза”), повідомляє Suspilne.media.

У командному заліку Україна опинилася на першому місці за кількістю медалей і на другому за кількістю золотих нагород.

Золоті медалі у складі української збірної вигравали березня Федіна (соло, технічна програма), команда (комбінація), команда (вільна програма), команда (хайлайт).

 

За програмою «5-7-9» залучили понад 40 мільярдів на розвиток бізнесу — Шмигаль

За програмою пільгових кредитів «5-7-9» вже залучено понад 40 млрд грн на розвиток малого та середнього бізнесу (МСБ).

Як передає Укрінформ, про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Фейсбуці, підбиваючи підсумки тижня.

“Вже понад 15 тисяч бізнесів скористалися програмою пільгових кредитів «5-7-9», а загальний об’єм виданих позик становить більш як 40 млрд грн. Вперше МСБ отримав доступ до такого дешевого ресурсу для підтримки та розвитку власної справи. Понад 1 млрд грн вже виплатила держава людям та бізнесу, який перебував у «червоних карантинних зонах», – написав Шмигаль.

Крім того, цього тижня уряд затвердив розширення держпідтримки для тваринництва та переробки сільгосппродукції. Шмигаль нагадав, що у 2021 році на програму передбачено 1,15 млрд грн. Зокрема, передбачена дотація за наявні бджолосім’ї; відшкодування вартості племінних тварин, бджолиних пакетів; відшкодування вартості будівництва тваринницьких ферм, спеціальна бюджетна дотація за утримання поголів’я корів, кіз, овець.

“Уряд пропонує нові справедливі зміни до Податкового кодексу. Новації стосуватимуться великого та експортно орієнтованого бізнесу. Це дозволить додатково залучити в бюджет щорічно приблизно 60 млрд грн. Ми також закриваємо прогалини, які існували в податковому кодексі та дозволяли не платити податки в Україні тим компаніям, які тут працюють”, – зазначив Прем’єр-міністр.

Цього тижня уряд створив Бюро економічної безпеки – новий аналітичний орган, який замінить податкову міліцію. Очікується, що бюро покладе кінець силовому тиску на бізнес та запровадить новий аналітичний підхід до розслідування фінансово-економічних злочинів.

Україна та Франція підписали 4 угоди на 1,3 млрд євро. Серед проєктів: постачання електровозів, автодрабин для роботи на висотних будівлях, покращення водопостачання та якості питної води в Луганській області та Києві. При цьому всі проєкти передбачають локалізацію на українських підприємствах від 30% та вище.

Також Шмигаль відмітив початок будівництва заводу з виробництва лиж у Вінниці. Заплановані інвестиції перевищують 2,5 млрд грн.

Серед новин держкомпаній Прем’єр-міністр відзначив оголошення Ощадбанком виплати 833 млн грн дивідендів до держбюджету за 2020 рік – це найбільша сума дивідендів, яку Ощадбанк сплатить державі з моменту свого заснування.

Очільник уряду зазначив, що Укрзалізниця у квітні отримала 35 млн грн прибутку, що є першим позитивним фінансовим результатом компанії за останній рік. “Це демонструє позитивні тенденції як в управлінні компанією, так і у відновленні економічної активності”, – прокоментував Шмигаль.

За словами Прем’єра, Укрпошта оголосила тендер на будівництво автоматизованого сортувального центру в Київській області, очікувана вартість проєкту — 50 млн доларів. За кілька років компанія планує мати 6-7 таких центрів.

Як повідомлялося, бізнес-клієнти АТ “Ощадбанк” із початку 2021 року отримали за партнерськими програмами понад 200 кредитів на загальну суму 250 млн грн, і порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяг кредитів збільшився майже вдвічі.

 

Велика приватизація: майже дві тисячі аукціонів і ₴3 мільярди у бюджеті

Україна завдяки приватизації у минулому році залучила до держбюджету 3 млрд грн.

Як передає Укрінформ, про це заявив заступник голови Фонду державного майна Костянтин Кошеленко у ефірі телеканалу “Дом”.

“Ми провели майже 2 тис. аукціонів, і збільшення кількості учасників дозволило збільшити і зростання ціни. Якщо раніше воно було 37%, то за підсумками минулого року зростання склало майже 200%. Завдяки цьому, провівши майже 2 тис. аукціонів, ми змогли в минулому році залучити в бюджет 3 млрд грн”, — повідомив Кошеленко.

Він зазначив, що в порівнянні з 2019 роком, це в шість разів більше. У 2019 р., за словами заступника голови Фонду держмайна, до держбюджету було залучено 500 млн грн.

Кошеленко уточнив, що за останній час збільшилася середня кількість учасників аукціонів.

“Якщо в 2019 році в середньому на один аукціон приходило два учасники, то в 2020-у, в коронавірусний рік, прийшло три. Це кількість претендентів на один об’єкт”, — додав він.

Як повідомляв Укрінформ, 4 лютого 2021 року парламент у першому читанні підтримав законопроєкт №4543 “Про внесення зміни до розділу V “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” щодо приватизації об’єктів великої приватизації”, який скасовує заборону на проведення аукціонів з великої приватизації, встановлену в 2020 році у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Верховна Рада ухвалила 30 березня законопроєкт №4543 у другому читанні. За це проголосували 257 народних депутатів.

У 2021 році Фонд державного майна планує отримати від приватизації 12 млрд грн.

 

Велика приватизація: цьогоріч планується продати близько 900 об’єктів

У межах великої приватизації в Україні цього року планується продати близько 900 об’єктів.

Про це повідомив заступник голови Фонду державного майна Костянтин Кошеленко в ефірі телеканалу “Дом”, передає Укрінформ.

“У списку на приватизацію вже перебуває понад 900 об’єктів. Перший квартал пройшов досить успішно. За підсумками проведених аукціонів 1 млрд грн має зайти в бюджет. Ми чекаємо на ці гроші… Приватизаційний механізм працює, ми бачимо, що довіра інвестора повернулася”, — зазначив Кошеленко.

За його словами, серед об’єктів, які готують до приватизації — Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) і АТ “Перший київський машинобудівний завод” (“Більшовик”).

“ОГХК — це два гірничо-збагачувальні комбінати, розташовані в Дніпропетровській і Житомирській області”, — уточнив заступник голови ФДМУ.

Він також зауважив, що підприємства, які потрапляють у перелік на приватизацію, як правило, мають фінансові проблеми.

“Вони не є стратегічними. Вони потребують інвестицій, оскільки обладнання зношене”, — зазначив Кошеленко.

Як повідомляв Укрінформ, 4 лютого 2021 року парламент у першому читанні підтримав законопроєкт №4543 “Про внесення зміни до розділу V “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” щодо приватизації об’єктів великої приватизації”, який скасовує заборону на проведення аукціонів з великої приватизації, встановлену в 2020 році у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Верховна Рада ухвалила 30 березня законопроєкт №4543 у другому читанні.

У 2021 році Фонд державного майна планує отримати від приватизації 12 млрд грн.

 

Закони про “євробляхи” та сертифікацію оператора передачі електроенергії вступили в силу

15 травня 2021, УП

Закони № 1402 та № 1403 про “євробляхи”, які тимчасово спрощують механізм розмитнення імпортованих з Європи автомобілів, а також сприяють  захисту довкілля від шкідливих викидів та закон про здійснення сертифікації оператора системи передачі електричної енергії набули чинності.

Про це свідчить публікація законів у газеті “Голос України”.

Закони про “євробляхи”

За даними законами вживані автомобілі з європейською реєстрацією, старші п’яти років, які були ввезені на територію Україні до кінця 2020 року, тепер оподатковуються за пільговою ставкою податку на додану вартість та акцизного податку.

Акциз залежить від віку автівки, об’єму та типу двигуна й не залежатиме від її вартості.

В більшості випадків вартість розмитнення не буде перевищувати однієї тисячі євро.

Такі автомобілі тимчасово звільняються від оподаткування ввізним митом.

Водночас, за пільговим механізмом може бути розмитнений один автомобіль однієї категорії одного власника.

Пільгово оформити автівку можна протягом 180 днів з моменту набрання чинності законів. Учасники АТО/ООС зможуть використати таку можливість протягом 270 днів.

Разом з тим, під дію цих законів не потрапляють транспортні засоби, які не відповідають екологічним нормам “Євро-2” й вище, походять з держави-окупанта (держави-агресора) або ввезені з тимчасово окупованої території України.

Законом пропонується звільнити від штрафних санкцій власників авто на єврономерах, які були ввезені до кінця 2020 року за умови одноразової сплати п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон про сертифікацію оператора системи передачі електричної енергії

Закон передбачає здійснення сертифікації оператора системи передачі електричної енергії у відповідності з вимогами Третього енергопакету Європейського Союзу.

Документом врегульовуються питання сертифікації оператора системи передачі електричної енергії за моделлю відокремлення ISO, яка передбачає, що оператор системи передачі користується майном, яке забезпечує цілісність об’єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі, при цьому зазначене майно залишається у власності держави.

Нагадаємо:

Президент Володимир Зеленський підписав закони, які покликані зробити більш доступним розмитнення так званих “євроблях”, який Верховна Рада ухвалила 15 квітня 2021 року.

 

На “карантинні” 8 тисяч уже витратили 1 мільярд

15 травня 2021, УП

Станом на 15 травня на виплати для підприємців і найманих працівників, діяльність яких була припинена через посилення карантинних обмежень пішов 1 мільярд гривень.

Про це повідомив прем’єр міністр України Денис Шмигаль на Фейсбуці.

“Понад 1 млрд грн вже виплатила держава людям і бізнесу, який знаходився в червоних карантинних зонах” , – наголошується в повідомленні.

Нагадуємо:

ФОПи в регіонах “червоної” зони з 19 квітня можуть подавати заявки на фінансову компенсацію від держави в розмірі 8 тис грн – зробити це можна через онлайн-сервіс “Дія”. Заявки приймаються до 18 травня включно.

 

ПриватБанк перерахував до держбюджету перший транш дивідендів за 2020 рік

15 травня 2021, УП

ПриватБанк перерахував до державного бюджету перший транш дивідендів у розмірі 10 мільярдів.

Про це повідомляється на сайті держбанку.

Повідомляється, що чистий прибуток банку за підсумками 2020 року склав 24,3 мільярда.

Нагадуємо:

30 квітня Кабмін встановив норматив відрахування 80% чистого прибутку Приватбанку, це 19,4 млрд грн.

Мінекономіки запропонував нормативи дивідендів для держпідприємств. Для більшості держпідприємств пропонувалося встановити норматив на рівні 50%. Для чотирьох підприємств банків проект постанови встановлює індивідуальні нормативи дивідендів. У тому числі для ПриватБанку – 80%. ПриватБанк мав виплатити 20,24 млрд дивідендів, що становить приблизно 91% від усіх дивідендів, які держава планує отримати відповідно до проекту Постанови (22,3 млрд грн).

 

Газ в Європі досяг максимальної ціни з вересня 2018 року

15 травня 2021, УП

Ціна газу з поставкою в Нідерландах зросла до 342 доларів за тисячу кубометрів, це максимальне значенням з 26 вересня 2018 року.

Про це повідомляє Інтерфакс з посиланням на газовий хаб Нідерландів TTF.

У повідомленні вказується, що спотова ціна газу в Європі перевалила через максимальне значення 2021 року і вийшла на максимум за останні більш ніж два з половиною роки.

Нагадуємо:

З початку року середня ціна контракту “на день вперед” на TTF склала 246 доларів за тисячу кубометрів.

 

Комбінати Ахметова, “донька” американської агрокомпанії та ДП отримали найбільше відшкодування ПДВ

15 травня 2021, УП

У квітні платникам ПДВ  було відшкодовано 12,4 мільярдів ПДВ з державного бюджет. ТОП-5 компаній за обсягами бюджетного відшкодування у квітні.

Про це повідомляє Центр аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки у своєму telegram.

ТОП-5 компаній по бюджетному відшкодуванню ПДВ за квітень:

ДП “САНТРЕЙД” – 950 млн. грн,

ДП “ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ” – 788 млн. грн,

ПАТ “ЗАПОРІЖСТАЛЬ” – 700 млн. грн,

ПАТ “АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ” – 556 млн. грн,

ПРАТ “ММК ІМ. ІЛЛІЧА” – 500 млн. грн.

“Перше місце займає представник аграрної сфери – ДП “САНТРЕЙД” – дочірнє підприємство американської агропромислової компанії Bunge, здійснює закупівлю сировини для цієї компанії, і є великим експортером зернових та олійних культур” – зазначається у повідомленні.

Друге місце серед найбільших отримувачів відшкодування в квітні став представник галузі електропостачання – державне підприємство “Гарантований покупець”.

“Скоріше за все, це пояснюється тим, що в I кварталі 2021 року це держпідприємство заплатило за придбану електроенергію рекордну суму – близько 22 млрд грн” – уточнюється у повідомленні.

В тому числі:

виробникам за “зеленим” тарифом, що входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця – понад 18 млрд грн.

ДП НАЕК “Енергоатом” та “Укргідроенерго” близько 3,5 млрд грн., в тому числі за “зеленим” тарифом.

Повідомляється, що загально проведено 3531 успішну операцію з відшкодування ПДВ

Середній час між поданням заяви та виплатою бюджетного відшкодування – 35 діб, це так само як і в березні.

Середня сума по операції – 3,5 млн грн, так само як в березні.

Нагадуємо:

Трейдер Веревського, комбінати Ахметова та “донька” американської агрокомпанії отримали найбільше відшкодування ПДВ за березень.

 

Зубко відповів на закид Зеленського про Конча-Заспу: не символічні суми

15 травня 2021, УП

Колишній віцепрем’єр Геннадій Зубко заявив, що офіційно орендує будинок у Кончі-Заспі не за “символічну плату”.

Джерело: Зубко у Facebook у відповідь на заяву президента Володимира Зеленського про проживання у Конча-Заспі “за дуже символічну плату низки незрозумілих осіб”

Дослівно: “Житло завжди орендував, а з 2016 року офіційно орендую, проживаю, декларую і оплачую будинок в 265 кв метрів (132,5 кв. метрів житлових, 132,5 кв. метрів підвальних) в базі (або зоні) відпочинку Конча-Заспа”.

“Може, для когось це “символічні суми” за оплату житла, для мене – ні. Ні 58 тисяч гривень в 2017 році, ні 69 тисяч гривень в 2020 році, ні 104 тисячі гривень в 2021 році за місяць”.

Деталі: Зубко опублікував фото будинку і платіжних доручень за житло за липень 2017 року, вересень 2020 року і березень 2021 року.

Він наголосив, що під час своєї роботи і народним депутатом, і першим заступником Адміністрації президента, і в двох урядах ніколи не користувався ні пільгами, ні безоплатним службовим житлом.

Довідка: Геннадій Зубко з грудня 2014 року був віцепрем’єром — міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства в другому уряді Арсенія Яценюка, а пізніше в уряді Володимира Гройсмана.

Що передувало: 14 травня президент Володимир Зеленський доручив провести повний аудит земель і державних резиденцій в Конча-Заспі і Пущі-Водиці і встановити повний перелік осіб, які там проживають.

Він заявив, що за часів Петра Порошенка було скасовано перелік категорій осіб, які мають право на пільгове проживання, що легалізувало перебування на цих землях і резиденціях “за дуже символічну плату низки незрозумілих осіб”.

Серед них президент назвав, зокрема, ексгенпрокурора Святослава Піскуна, міністрів часів Януковича – Дмитра Табачника та Раїсу Богатирьову, а також віцепрем’єра часів Порошенка Геннадія Зубка.

 

Ляшко відреагував на своє можливе призначення міністром

15 травня 2021, УП

Головний санітарний лікар Віктор Ляшко відмовився коментувати інформацію про своє можливе призначення на посаду міністра охорони здоров‘я.

Джерело: головний санлікар на зустрічі з журналістами

Пряма мова Ляшка на питання, чи пропонували йому крісло міністра: “Дивіться, я на посаді заступника вже при третьому міністрі. І кожен раз при зміні хтось комусь щось пропонує і обговорює, тому питання…

Некоректно зараз з мого боку коментувати якісь певні речі”.

Деталі: Ляшко максимально уникав уточнювальних запитань щодо свого призначення.

Він працював заступником міністрів Зоряни Скалецької, Іллі Ємця та Максима Степанова.

Що передувало: 14 травня прем’єр Денис Шмигаль вніс до Верховної Ради подання про відставку міністра охорони здоров’я Максима Степанова.

За даними УП, Степанов 14 травня був в Офісі президента. Там Зеленський запропонував йому написати заяву про відставку за власним бажанням. Степанов взяв час на подумати, проте поки він думав, прем’єр підписав подання на його звільнення.

Пізніше глава парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що Віктор Ляшко погодився очолити МОЗ.

 

Невтішний діагноз корпоративному управлінню в Україні від самого ОЕСР, уряд закрив очі на мільярдні збитки УЗ: підсумки тижня для держпідприємств

15 травня 2021, Андрій Бойцун, Дмитро Яблоновський, Марія Крамар І Олександр Лисенко, Soe Weekly, для ЕП

Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств. Що важливого сталося 8-14 травня?

Приватизація

Ще один об’єкт Укрспирту виставили на аукціон. Фонд державного майна України (ФДМУ) виставив на приватизаційний аукціон окреме майно Караванського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП “Укрспирт”.

Стартова ціна лоту складає 23,1 млн грн. Проведення онлайн-аукціону заплановано на 7 червня 2021 року.

До об’єкту приватизації входять будівлі та споруди загальною площею 11980,5 м², серед яких: адміністративний корпус, виробничі корпуси, склади, майстерні, вуглекислотний цех, спиртосховища та зерносховища тощо.

Зазначається, що підприємство було засноване в 1837 році і пройшло модернізацію в 2019 році. Активи зосереджені у двох селах Харківської області: Караван та Барчани.

Корпоративне управління

ОЕСР опублікувала огляд корпоративного управління в державних підприємствах України. Цього тижня Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) опублікувала результати свого всебічного огляду корпоративного управління державних підприємств України.

Члени команди SOE Weekly – Андрій Бойцун, Дмитро Яблоновський та Олександр Лисенко пишаються тим, що взяли участь в огляді корпоративного управління як консультанти ОЕСР.

Робоча група та Комітет з корпоративного управління є органами ОЕСР, які розробили  Керівні принципи ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами. Саме цей документ є найбільш визнаним стандартом корпоративного управління в усьому світі.

ОЕСР у своєму огляді зазначив, що реформи у сфері корпоративного управління перебувають “на початковій стадії” та у “крихкій” формі. Крім того, ОЕСР зазначила, що незважаючи на досягнутий прогрес, відбулася зміна пріоритетів, яка призвела до “стагнації реформи та невдач”. Огляд ОЕСР також містить рекомендації щодо найближчих та довгострокових пріоритетів, необхідних для впровадження реформи корпоративного управління.

Короткострокові пріоритети:

Усунення невідповідностей та протиріч у законодавчій та нормативній базі.

Продовження реформи корпоративного управління в топ-15 держкомпаній.

Застосування найкращих практик щодо прозорості та розкриття інформації в економічно важливих держкомпаніях, зокрема вдосконалення фінансової та нефінансової звітності.

Розроблення комплексної політики власності з чітким обґрунтуваннями державної власності.

Забезпечення прозорості та підзвітності при реалізації корпоративного управління держкомпаній.

Повернення практики складання річної агрегованої звітності держкомпаній, а також продовження наповнення інформації на платформі ProZvit.

Професіоналізація функцій управління державною власністю як засобу боротьби з корупцією, а також уникнення надмірного політичного втручання та втручання в операційну діяльність держкомпаній, з метою підвищення її ефективності та прибутковості.

Довгострокові пріоритети:

Створення централізованого органу для реалізації або координації функції власності (орган, який буде відповідати за володіння всіма держкомпаніями або частиною держкомпаній).

Забезпечення рівних умов конкуренції для держкомпаній та приватних компаній.

Подальше зміцнення антикорупційного регулювання, що застосовується до держкомпаній.

Проведення реформи для решти держкомпаній.

Ознайомитися з Оглядом ОЕСР з корпоративного управління в державних підприємствах України можна за цим посиланням.

Докладний огляд останніх подій навколо Нафтогазу читайте у випусках SOE Weekly № 25 та № 26.

Вітренко розповів, які завдання президент і прем’єр-міністр доручили йому на посаді голови правління “Нафтогазу”. Юрій Вітренко розповів, що президент та прем’єр-міністр дали йому завдання організувати роботу “Укргазвидобування” таким чином, щоб забезпечити задоволення потреб населення України у газі за рахунок власного видобутку.

За словами Вітренка, ще до збільшення видобутку газу і реалізації ресурсного потенціалу України він отримав завдання забезпечити прибутковість і стабільність роботи “Нафтогазу”. Голова правління “Нафтогазу” додав, що компанія має брати активну участь у вирішенні проблем, які виникають по всьому ланцюгу газових поставок.

Вітренко також прокоментував значні борги регіональних розподільчих компаній, більшість з яких контролює олігарх Дмитро Фірташ. Він заявив, що з такими компаніями, в тому числі із тими, що належать Фірташу, питання слід вирішувати в судовому порядку. У свою чергу, якщо вони не можуть оплатити борги, тоді ці компанії повинні перейти у власність держави у порядку, передбаченому законодавством.

Вітренко висловив занепокоєння тим, що міжнародні партнери можуть знов запропонувати піти на політичний компроміс у питанні призначення нової наглядової ради “Нафтогазу”, як це було у випадку попередньої наглядової ради. У результаті, замість професійного конкурсного відбору відповідно до стандартів ОЕСР, вони просто запропонують до наглядової ради “Нафтогазу” своїх представників.

Вітренко також повідомив, що на порядку денному лежить питання конкурсного відбору нового голови правління “Укрнафти”, мажоритарним власником якої є “Нафтогаз”. Цей конкурс потрібен, щоби менеджмент компанії не залежав від міноритарних акціонерів [групи “Приват”, пов’язаної з Ігорем Коломойським]. Також розглядається питання розподілу активів “Укрнафти” між “Нафтогазом” та цими міноритарними акціонерами.

Наглядовій раді “Нафтогазу” запропонували тимчасово залишатися на посаді. Голова Офісу Президента Андрій Єрмак запропонував наглядовій раді “Нафтогазу” залишатися працювати до завершення нового прозорого конкурсу.

Єрмак також повідомив, що 13 травня було підписано однорічний контракт з новим головою правління “Нафтогазу” Юрієм Вітренком, а наступного керівника обиратимуть на прозорому конкурсі, який розпочнеться через півроку.

Єрмак зазначив, що наразі триває підготовка проекту закону про вдосконалення корпоративного управління юридичними особами, акціонером яких є держава.

[Звертаємо увагу, що 19 квітня Мінекономіки опублікувало на своєму сайті довгоочікуваний проект змін до законодавства про корпоративне управління держкомпаній. Цим законопроектом пропонується залишити за Кабміном всі існуючі повноваження щодо призначення та звільнення керівників держкомпаній. – SOE Weekly.]

Заступниця керівника Офісу президента Юлія Свириденко зазначила, що є мета більш чітко розмежувати функції держави як акціонера та передбачити прозорі критерії оцінки наглядових рад.

Пізніше ЗМІ повідомляли, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розслідує питання дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів при призначенні Юрія Вітренка головою правління “Нафтогазу”.

Як ми повідомляли раніше, 30 квітня кілька членів наглядової ради “Нафтогазу” повідомили про дострокове припинення своїх повноважень. Як стало відомо пізніше з опублікованої пізніше на сайті “Нафтогазу” інформації, заяви про дострокове припинення своїх повноважень подали всі члени наглядової ради компанії, крім Роберта Бенша.

[Конкурсного відбору цього складу “Нафтогазу” не проводилося, його було обрано в результаті прямого діалогу між урядом Гройсмана із представниками міжнародної спільноти. – SOE Weekly.]

Прем’єр міністр прокоментува кадрові зміни в “Нафтогазі”. Цього тижня прем’єр-міністр Денис Шмигаль дав інтерв’ю РБК. Ключові тези інтерв’ю:

Щодо реформи корпоративного управління:

“Ми не мали і не маємо наміру зупиняти чи ламати корпоративну реформу [реформу корпоративного управління – SOE Weekly]. Уряд представляє державу Україна, яка є акціонером “Нафтогазу”. Відповідно, як представник акціонера – народу України, уряд вживає заходів, щоб підприємство було ефективним. І це все в межах діючого законодавства. Я впевнений в тому, що це були коректні рішення.”

“З цього приводу ми говорили з нашими партнерами, які допомагали нам реалізовувати корпоративну та інші реформи, які інвестували в це свої капітали, щоб Україна рухалася вперед. Наприклад, під час зустрічі з очільником Держдепу США, на зустрічах з окремими послами держав G7 ми обговорювали продовження реформи. Ключові меседжі – прізвища керівників не грають ролі, роль грає дотримання законодавства, процедур і продовження корпоративної реформи. Ці вектори взагалі збігаються у нас на 100%.”

Чи зміг уряд переконати міжнародних партнерів, що звільнили Коболєва в рамках законодавства і корпоративної реформи?

“Ми не зобов’язані переконувати наших партнерів в законності наших рішень. Якщо в когось є сумніви в законності, для цього є суд. Звичайно, ми розуміємо, що діємо в рамках законів.”

Чи має це рішення наслідки для перемовин с кредиторами?

“Не має. Вплив на кредиторів і наших партнерів можуть мати рішення, які будуть ламати принципи корпоративної реформи, як і інших реформ, які реалізовуються в Україні. Жоден принцип корпоративної реформи ми ламати не збиралися і не збираємося.”

“Стосовно реалізації реформ, наших партнерів більше хвилює продовження і завершення реформи правосуддя, антикорупційної системи – НАБУ, НАЗК та інше антикорупційне законодавство. Я думаю, що десь третій-четвертий пріоритет – це розвиток реформи корпоративного управління, але в комплексі з великою приватизацією та іншими реформами. І Коболєв, і Вітренко сприймаються західними партнерами як топ-менеджери-реформатори. Дослівна фраза наших партнерів: прізвище не грає ролі.”

Пізніше цього тижня, посли G7 знову висловили свою стурбованість тим, що уряд України як акціонер “Нафтогазу” і наглядова рада компанії ще не досягли узгодженого рішення, яке дозволить поточній раді продовжувати виконувати свої обов’язки незалежно. Вони закликали уряд швидко вирішити це питання таким чином, щоб продемонструвати свою прихильність міжнародним стандартам корпоративного управління.

[Конкурсного відбору цього складу “Нафтогазу” не проводилося, його було обрано в результаті прямого діалогу між урядом Гройсмана із представниками міжнародної спільноти. – SOE Weekly.]

Бориспіль шукає нового генерального директора. Наглядова рада Міжнародного аеропорту “Бориспіль” оголосила конкурсний відбір на посаду генерального директора компанії. Посада стала вакантною після того, як попереднього гендиректора Павла Рябікіна було призначено головою Держмитслужби.

Заявки на конкурсний відбір приймаються з 12 по 25 травня 2021 року. Результати конкурсу мають бути оголошені до 7 липня 2021 року.

До призначення нового керівника обов’язки очільника аеропорту виконує Олег Струк.

Уряд закрив очі на мільярдні збитки “Укрзалізниці” у 2020 році. Як ми повідомляли в SOE Weekly раніше, на річних загальних зборах акціонерів “Укрзалізниці” від 21 квітня 2021 року Кабінет Міністрів України як акціонер “Укрзалізниці” затвердив результати діяльності компанії у 2019 році. Зокрема, на цих загальних зборах Кабмін затверджено річний звіт “Укрзалізниці”, включаючи фінансову звітність, а також звіти наглядової ради та правління за 2019 рік.

[Як ми зазначали у SOE Weekly раніше, тут не було друкарської помилки. Вищезазначенні рішення Кабміну було затверджено за підсумками 2019 року, а не 2020 року. – SOE Weekly.]

При цьому, наразі відсутня інформація, яка б свідчила, що Кабмін розглянув річний звіт, фінансову звітність, звіти наглядової ради та правління, а також прийняв рішення про розподіл прибутків “Укрзалізниці” за підсумками 2020 року.

[Відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства” затвердження річної звітності та прийняття рішення про розподіл прибутку належить до питань, які обов’язково повинні розглядатися на річних загальних зборах акціонерів. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли у SOE Weekly, за результатами 2020 року “Укрзалізниця” отримала чистий збиток у розмірі 11,9 млрд грн. До сьогодні Уряд не робив жодних заяв щодо таких результатів діяльності компанії.

Також раніше ми повідомляли, що Кабмін оцінив діяльність наглядової ради та правління “Нафтогазу” як незадовільну через збитки компанії за підсумками 2020 року, які склали 19 млрд грн. Внаслідок цього уряд прийняв рішення припинити наглядової ради та правління. У той же час Кабмін також визнав незадовільною діяльність наглядової ради та правління “Укргідроенерго”, незважаючи на отримання компанією чистого прибутку у розмірі 4,1 млрд грн (дивись наступну новину), але у цьому випадку не звільнив ані наглядову раду, ані гендиректора.

Уряд визнав роботу наглядової ради та гендиректора “Укргідроенерго” у 2020 році незадовільною, наглядова рада не згодна. 28 квітня Кабінет Міністрів України, розглянувши звіти наглядової ради та виконавчого органу “Укргідроенерго” за підсумками 2020 року, визнав їх незадовільною. Наглядова рада не погодилась з такою оцінкою Кабміну.

Наглядова рада закликала уряд до конструктивного і відкритого діалогу в інтересах “Укргідроенерго”, який би базувався на Керівних принципах ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств, яким слідує Україна.

Наглядова рада підкреслила, що у 2020 році компанія отримала чистий прибуток, який був у 4,7 рази вище запланованого, повністю реалізувала інвестиційну програму та спрямувала на 52% більше коштів до державного бюджету, ніж передбачалось – загалом 3,5 млрд грн. Наглядова рада також заявила, що активи компанії зросли на 18,2% у 2020 році, тоді як очікувалося, що вони зростуть лише на 3%.

У наглядовій раді також повідомили, що її представників ніколи не запрошували для обговорення результатів діяльності компанії з урядом як акціонером “Укргідроенерго”.

Енергетичний сектор

За перший квартал 2021 року “Центренерго” отримало 800 мільйонів збитку. За даними ЗМІ “Центренерго” втратило 794,7 млн грн у першому кварталі 2021 року. Для порівняння, у першому кварталі 2020 року компанія повідомила про збитки у розмірі 163 млн грн.

За даними ЗМІ, у першому кварталі 2021 року чистий дохід “Центренерго” від реалізації продукції склав 2,98 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він становив 4,27 млрд грн. Собівартість реалізованої продукції склала 3,64 млрд грн (проти 4,32 млрд грн за той самий період минулого року).

[78,3% акцій “Центренерго” належать Фонду державного майна України (ФДМУ). Наразі немає офіційних повідомлень від ФДМУ або “Центренерго”, зокрема коментарів про те, що саме спричинило ці збитки.

У першому кварталі 2021 року ФДМУ повідомив про дохід від малої приватизації (здебільшого, продажу таких активів, як спиртзаводи та нерухомість) у розмірі майже 1 млрд грн. Звертаємо увагу, що втрати одного “Центренерго” за перший квартал майже знівелювали цей дохід.

Крім того, ФДМУ протягом багатьох років утримує у своєму портфоліо багато інших великих державних підприємств. На невідомі фінансові результати за сукупним портфелем підприємств, яким володіє ФДМУ. Усі підприємства, які передаються Фонду держмайна, передаються йому з метою приватизації. – SOE Weekly.]

Як повідомлялося в SOE Weekly раніше, ТОВ “Укрвуглезбагачення”, яке нібито має відношення до Ігоря Коломойського, заробило 120 мільйонів гривень шляхом перепродажу державного вугілля “Центренерго”, а 250 мільйонів гривень заборгувало шахтам. За даними журналістів, у січні-лютому 2021 року “Укрвуглезбагачення” продало “Центренерго” близько 400 000 тонн вугілля.

Посередник купував це вугілля у вугільних шахт в середньому за 1200 грн / т і перепродавав його “Центренерго” за середньою ціною 1640 грн / т. З урахуванням вартості збагачення купленого вугілля, орієнтовний прибуток “Укрвуглезбагачення” лише за два місяці склав 120 млн грн. Водночас, за даними джерел журналістів-розслідувачів у Міненерго, “Укрвуглезбагачення” все ще заборгувало шахтам близько 250 млн грн за поставлене вугілля. Якщо врахувати цю непогашену заборгованість, загалом “Укрвуглезбагачення” “заробило” 370 млн грн.

Інфраструктура

“Автомобільні дороги України” отримали 130 млн збитків. Згідно з результатами 2020 року, опублікованими ЗМІ, державна компанія “Автомобільні дороги України” повідомила про чисті збитки у розмірі 130 млн грн.

За підсумками 2019 року, “Автомобільні дороги” повідомили про збитки на суму 443,2 млн грн. У 2018 році фінансовий звіт виявив збиток у розмірі 314,7 млн ​​грн. Збиток за 2017 рік склав 82 млн грн.

[Засновником та власником 100% акцій “Aвтомобільних доріг України” є держава в особі “Укравтодору” (Державної служби автомобільних доріг України).

Наразі немає обґрунтування того, чому держава володіє таким держпідприємством як “Автомобільні дороги України”. Це також суперечить заявленим урядом Основним засадам політики державної власності. Оскільки послуги, які надає компанія, є легко доступними від приватних постачальників на конкурентному ринку, “Автомобільні дороги України” слід приватизувати або ліквідувати.

Також присутній конфлікт інтересів у тому, що “Укравтодор” одночасно є власником “Автомобільних доріг України”, регулятором галузі та головним замовником будівництва та ремонту доріг в Україні. – SOE Weekly.]

“Укрпошта” оголосила тендер на 50 мільйонів доларів. “Укрпошта” оголосила тендер на будівництво автоматизованого сортувального центру в Київській області. Очікувана вартість проекту складає 50 мільйонів доларів.

За словами генерального директора компанії Ігоря Смілянського, за кілька років “Укрпошта” планує мати шість-сім таких центрів та приблизно 60 і більше нових депо.

Він додав, що існує два варіанти контракту: інвестиційний договір або довгострокова оренда з можливістю викупу “Укрпоштою”.

Кінцевий термін подання пропозицій – 6 червня 2021 року.

Події

Круглий стіл про корпоративне управління Укроборонпрому. 13 травня відбувся круглий стіл “Державна оборонна промисловість: на шляху до перезавантаження”.

Під час круглого столу обговорювався стан реформи корпоративного управління в “Укроборонпромі”, включаючи законопроект про його трансформацію (законопроект № 3822). У заході взяв участь Андрій Бойцун, член команди SOE Weekly.

Серед інших учасників: Юрій Гусєв (гендиректор “Укроборонпрому”); Олександр Завітневич (голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки); Роман Бондар (перший заступник гендиректора “Укроборонпрому”); Юрій Пащенко (директор КП “Іскра”, підприємства “Укроборонпрому”); Олена Трегуб (генеральний секретар НАКО); Гліб Канєвський (голова StateWatch).

Бойцун заявив, що поточна редакція законопроекту № 3822 не відповідає Керівним принципам ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами. Зокрема, нинішня редакція законопроекту:

закріплює конфліктуючі ролі держави як власника, нормотворця та регулятора, оскільки відкриває можливості для втручання політиків, у тому числі з боку профільного міністерства;

залишає можливості для політичного втручання та корупції, оскільки не гарантує незалежність наглядової ради від власника та нормотворця.

Бойцун також сказав, що парламенту варто скоригувати законопроект з метою усунення цих недоліків. Він додав, що нещодавні події у корпоративному управлінні українських держпідприємств яскраво продемонстрували, що прийняття компромісної версії або половинчасті рішення можуть скомпрометувати реформу корпоративного управління в “Укроборопромі”.

[14 травня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки одноголосно підтримав проект № 3822 та рекомендував парламенту прийняти документ у другому читанні. – SOE Weekly.]

 

Перший кіберцентр в Україні. Як він захищатиме державу і кожного з нас?

Навіщо в Україні створили кіберцентр, чим він буде займатися і чому кібербезпека стане трендом кількох наступних років.

14 травня 2021, 13:18 УП, Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації України

Раніше працювати дистанційно могли переважно фрілансери, однак пандемія COVID-19 і карантинні обмеження змінили звичну для нас реальність.

Тепер більшість людей працюють або навчаються з дому. Людству довелося пристосовуватися до нових умов, які показали, що кібербезпека — сфера, якій часто приділяють недостатньо уваги.

А це може мати катастрофічні наслідки як для бізнесу, урядів різних країн, так і кожного з нас безпосередньо.

Минулого року кількість кібератак зросла через пандемію. Цифри говорять самі за себе: 97% компаній у 2020 році у світі були атаковані хакерами.

Ось кілька прикладів. 607 японських організацій — від готелів і держустанов до криптокомпаній — були атаковані хакерами. Щомісяця британські спеціалісти відбивали 3 мільйони атак на електронні адреси чиновників.

А ізраїльські фахівці досі розбираються з атакою на 85 тисяч серверів, звідки викрали 250 тисяч баз різних даних.

Наприкінці 2020 року нищівній атаці піддалася компанія Solar Winds, яка створює ПЗ для держструктур і приватного сектора. Їх розробка Orion (33 тисячі користувачів) була зламана, а дані вкрадені. Загалом, у 2020 році збитки від кіберзагроз склали 1 трильйон доларів.

Кібератаки малого та середнього бізнесу: як вижити

За даними HP Inc, тенденції на цей рік невтішні. IT-інфраструра багатьох компаній ослаблена. Перехід на дистанційну роботу стався без захищеного дистанційного доступу.

Згідно з дослідженням Accenture, лише 17% компаній в світі мають необхідний рівень захисту, щоб протистояти можливим кібератакам. Фахівців, які швидко реагували б на атаки зовні, не вистачає.

Від кібербезпеки залежать усі: і уряди країн, і чиновники, і великі бізнесмени, і ви, які читаєте цю колонку зараз.

Зменшити кіберзагрози до мінімуму

Кібербезпеку й цифровізацію неможливо розділяти. Робота приватного сектору, безпека громадян — усе це тепер є частиною національної безпеки, й цим має опікуватись держава.

Створювати продукти, які роблять життя людини комфортним — важливо. Утім, ще важливіше створювати для цих продуктів надійний захист, щоб у користувача не виникало запитань: “Чи можуть вкрасти мої дані?” або “Чи може хтось скористатись моїм паспортом у Дії, якщо я загублю телефон?”

Наприклад, Дія не могла б існувати без надійного захисту. Кількість кіберзагроз щодня зростає. Неможливо один раз створити систему захисту і потім ніколи до неї не повертатися.

Тому 80% роботи у Мінцифрі ми приділяємо питанню кіберзахисту. Застосунок Дія 2.0 отримав експертний висновок КСЗІ. А також ми регулярно організовуємо програми Bug Bounty і проводимо пен-тести наших продуктів.

Довгий час питання кібербезпеки в Україні або ігнорувалося, або недостатньо фінансувалося. Однак, у 2021 році Мінцифра отримала 4 мільярди гривень на функціонування і розвиток Держспецзв’язку — структури, яка відповідає за моніторинг і забезпечення безпеки України в цифровому полі.

На його базі ми створили Кіберцентр UA30 — сучасну платформу з професійною командою, яка буде обслуговувати як державу і бізнес, так і кожного громадянина України зокрема.

Навіщо Україні кіберцентр?

Кіберцентри — світова та ефективна практика цифровізації. Вони допомагають працювати над посиленням кіберзахисту всієї країни та попереджати можливі атаки. Україна увійшла до списку країн, у яких з’явилася подібна структура — Кіберцентр UA30.

Офіційне відкриття відбулось 13 травня за участі Президента України Володимира Зеленського. Світ змінюється, технології змінюються. Тому сьогодні кібербезпека стає одним із пріоритетів держави.

Основне завдання UA30 — забезпечувати кіберзахист державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, а також українського кіберпростору загалом.

Для цього UA30 спирається на такі інструменти, як законодавчі і нормативні зміни в сфері кібербезпеки, фахове професійне навчання та тренінги для фахівців з кібербезпеки, реагування на кіберінциденти, створення навчального контенту з кібербезпеки для широкого загалу користувачів, міжнародне партнерство та співпраця тощо.

Кіберцентр, як і будь-який наш продукт — це сервіс. Сервіс, який покликаний змінювати життя українців, забезпечувати комфорт і безпеку. Головні завдання центру — захищати від кібератак, запобігати їм та розповідати людям, що потрібно робити, щоб не стати жертвою хакерів.

За реагування на цифрові надзвичайні події буде відповідати команда CERT-UA. Це єдина державна команда, яка була акредитована в FIRST — Форумі команд реагування на інциденти безпеки.

Вони допомагатимуть державним органам, організаціям та громадянам розібратися в питаннях кібербезпеки.

Також у Кіберцентрі UA30 працюватиме Тренінговий кіберцентр — унікальна платформа, завдяки якій буде можливість відпрацьовувати реальні сценарії кібератак. Це перший центр такого зразка в Україні. У світі їх близько 20.

Постійні тренування та відпрацювання можливих сценаріїв — важлива частина захисту будь-якої структури. Існує міжнародний конкурс Cyber 2.0, де головне завдання — зламати мережу неіснуючої компанії.

Хакери не тільки показують свої навички у відключенні систем безпеки, а ще й змагаються за приз у 100 тисяч доларів.

В Сінгапурі минулого року відбулися перші змагання з кібербезпеки за принципом “захвату прапору”. “Прапор” в контексті кібербезпеки перетворився на уражену частину коду, яку треба було знайти та виправити. Всього у змаганнях було 11 різних сценаріїв — від криптографії до IoT.

Кіберцентр UA30 матиме чотири пріоритети

Перший — захист державних реєстрів, зокрема тих, з яких ми підтягуємо дані в мобільний застосунок та на портал Дія.

Ми працюємо над тим, щоб 80% держреєстрів були під захистом Кіберцентру UA30 до 2024 року. Щоб запобігти хакерським атакам, ми встановили спеціальні сенсори телеметрії.

Вони відстежуватимуть і усуватимуть будь-які загрози, пов’язані з втручанням у бази даних. Наша мета, щоб 100% інфраструктури мали сенсори, які попереджують хакерські атаки, вже за 3 роки.

Крім того, вже почали створення уніфікованої Платформи для розгортання та супроводження держреєстрів. Наразі більшість реєстрів неякісні, дані в них дублюються чи взагалі відсутні.

А це дозволить створювати та вести різнорівневі реєстри за єдиними принципами та стандартами, які відповідатимуть чинному законодавству.

Другий — захист громадян, приватної інформації та бізнесу. Громадяни України матимуть доступні інструменти та відповідні знання для власного захисту.

Бізнес зможе захищати свою інформацію та процеси завдяки покращенню національних стандартів та практик. Приватна інформація громадян буде надійно захищеною, адже кіберцентр забезпечує відповідні сервіси реагування на кіберзагрози.

Третій — розвиток культури кібергігієни. Центр виступатиме освітнім хабом, де кожен отримуватиме знання для захисту себе в інтернеті.

Кібергігієна — одна з основ цифрової грамотності. Наразі 53% населення країни мають низький рівень цифрових навичок.

Цей показник терміново необхідно змінювати. Один з наших KPI — щоб 95% українців, які користуються інтернетом, опанували базові знання з кібергігієни за 3 роки.

Четвертий — формування кадрового резерву кібербезпеки. На сьогодні у всьому світі бачимо дефіцит спеціалістів з кібербезпеки. Важливо це змінювати. Тому ми також створимо мережу центрів професійної підготовки фахівців з кібербезпеки.

Кіберзахист — тренд наступних років

Важливість цифрової захищеності розуміє весь світ, зокрема й Україна. Адже це не лише безпека ваших особистих даних, а й стабільна робота транспорту, лікарень, фінансової системи та багатьох інших деталей, з яких складається держава.

Наймати етичних хакерів — людей, які шукають вразливості в системах — стандартна світова практика. Провідна платформа HackerOne, учасники якої займаються пошуком “уразливостей” у продуктах, за 2020 рік заробила 44 мільйони доларів. Це на 87% відсотків більше, ніж у 2019-му.

Організаційний комітет Олімпійських Ігор, які пройдуть в Токіо в липні цього року, підготував цілий відділ “білих капелюхів” — саме так називають етичних хакерів в інтернеті.

220 спеціалістів із провідних японських компаній пройшли масштабний тренінг і будуть стояти на заваді кібератак під час змагань.

Потреба в таких фахівцях росте, як і світові витрати на кібербезпеку. За прогнозами Canalys, у цьому році всі країни витратять на захист від майбутніх атак хакерів від 57 до 60 мільярдів доларів.

Водночас, британська компанія Glasswall вклала 18 мільйонів фунтів стерлінгів (694 млн грн) у програму з усунення кіберзагроз від шкідливих файлів.

У Швеції нещодавно створили національний центр кібербезпеки. За словами чиновників, атаки хакерів на державні об’єкти відбуваються постійно.

До 2025 року планується витратити на розвиток центру 440 мільйонів шведських крон (1,4 мільярда гривень). Міністерство Оборони Люксембургу підписало контракт з естонською компанією CybExer.

За три роки естонці побудують кіберполігон для Люксембургу, на якому будуть створені можливості для підвищення кіберзахисту країни.

Необхідність захиститися від втручання хакерів усвідомлюють і в Євросоюзі. У грудні минулого року Єврокомісія ухвалила нову стратегію кібербезпеки.

Головні цілі — підвищення захисту важливих інфраструктур від втручання ззовні і створення оперативного відділу, який допоможе запобігати атакам на всьому континенті.

Цифровізація та кібербезпека завжди йдуть одним шляхом. Тому сфера кіберзахисту повинна не просто бути на одному рівні з цифровізацією країни, а на крок попереду.

Люди мають довіряти електронним сервісам, а не боятися нових технологій. А для цього усі процеси, сервіси та послуги мають бути безпечними та надійно захищеними. Як бачимо, сьогодні багато країн починають активно турбуватися та будувати стратегії кіберзахисту на державному рівні. Ми в Україні також маємо максимально прискорити розвиток цієї галузі.

 

Не перемога, а участь. Чим важлива війна з Медведчуком

УП. 15.05.21

Никто не знает, чем закончатся дела против Виктора Медведчука.

У главы украинской “партии Кремля” слишком много бронежилетов. Деньги, влияние, политика – у него есть немало способов отбиться от правоохранительной системы. Мы не знаем, чья квалификация окажется лучше – прокуроров или адвокатов.

Равно как и не знаем, насколько беспристрастным окажется суд. В отечественных условиях делать ставки на исход подобного дела – занятие проигрышное.

Впрочем, дела против Медведчука и его окружения ценны не своим финалом. Они важны самим фактом появления.

Партия Кремля была частью украинского политического пейзажа с момента обретения независимости. Причем, это была самая настоящая идеологическая партия – в отличие от множества вождистских.

До ОПЗЖ эту нишу занимали Оппобок, Партия регионов, КПУ и многие другие.

Избиратели не оглядывались на ситуативную фамилию лидера, а голосовали за предлагаемый курс. Вероятно, по той причине, что в роли политика они воспринимали главу Кремля, а его украинского ставленника считали кем-то наподобие швейцара, который в нужное время просто должен открыть Москве двери.

Все изменилось после вторжения. В тот момент, когда пророссийские силы перестали восприниматься как органичная часть украинского политического пейзажа. Общение с ними стало токсичным, публичная поддержка – тоже. Воюющая страна начала отползать от бывшей метрополии, подвергая ревизии совместно нажитое имущество.

Запрет российских каналов и соцсетей. Политика национальной памяти. Декоммунизация и новый символический частокол.

После 2014-го года Украина начала меняться, но никто не мог сказать, насколько эти процессы необратимы. Все происходило в каденцию Петра Порошенко – и оттого многие связывали изменения с его фамилией.

Именно это объединяло сторонников и противников пятого президента. Его сторонники опасались, что смена главы государства приведет к обнулению достигнутого. Часть его противников могла подобного обнуления желать.

Победа Владимира Зеленского стала моментом истины для нового этического контура Украины. Она должна была дать ответ на вопрос: что именно происходило в стране последние пять лет. Новая норма или случайный эксцесс.

В отличие от позднего Порошенко ранний Зеленский не был похож на ястреба.

Мечтал о мире, обещал договориться посередине и дистанцировался от наследия.

Его кадровая политика вызывала вопросы.

В его партии были адепты Антимайдана.

Он был точкой бифуркации для нового курса Украины – и никто не знал наверняка, в какой бок его качнет.

Многие полагали, что отныне шестой президент станет соперничать с “партией Кремля” за звание “главного голубя”. Но к концу его второго президентского года все больше кажется, что Зеленский намерен соперничать с партией экс-президента за звание “главного ястреба”. Ему не выпало возглавлять страну в момент активной фазы войны – но теперь он решил пойти в наступление на “внутреннем” фронте.

Санкции против медиахолдинга Медведчука. Арест его активов. Теперь – обвинения в государственной измене.

У сторонников Порошенко все меньше причин объявлять Зеленского марионеткой Кремля. Шестой президент страны выглядит куда менее “всеядным”, чем весной 2019-го года.

Список претензий к нему никуда не делся, но из этого перечня, судя по всему, придется вычеркнуть обвинения в “капитулянтстве”.

Украина слишком зациклена на фамилиях. Мы продолжаем жить в отголосках избирательной кампании. Каждый борется не за правду, а за право считать себя правым.

Шаги Зеленского не ослабляют критику со стороны сторонников Порошенко. Но если отступить на шаг из эмоционального отечественного фейсбука, то появится шанс заметить другое.

Оказалось, что “повестка суверенитета” – это не эксцесс.

Что ее существование не зависит от конкретной фамилии президента страны.

Что любой, кто намерен быть главой украинского государства, вынужден ее придерживаться – вне зависимости от того, какими были его первоначальные мысли на этот счет.

Оказалось, что перемены послемайданных пяти лет не были девиацией. Что они были новой нормой. В рамках которой Киев может договориться с Москвой лишь об условиях собственной капитуляции. А если первое лицо на эту капитуляцию не согласно – ему приходится и дальше с Кремлем воевать. Равно как и с его украинскими адвокатами.

Оказалось, что в 2014-м году у Украины появилась колея. Траектория которой вполне однозначна. Россия остается врагом вне зависимости от фамилии украинского гаранта. Ее агенты остаются токсичными вне зависимости от биографии первого лица.

Политическая реальность сумела переварить иллюзии даже такого аполитичного обывателя, которым до недавнего времени был Владимир Зеленский. И этот факт не может не звучать обнадеживающе.

Это вовсе не отменяет других претензий к украинской власти. Не отменяет договорняков, кумовства, промедления с реформами и попыток сноса институтов.

Но до тех пор пока украинское государство пытается сбежать от Москвы, единственное доступное ему направление движения – это запад. Со всем райдером западных условий и требований.

Война Зеленского с Медведчуком важна не своим исходом. Она важна самим фактом своего существования. Потому что это история про саму логику существования украинского государства.

И если семь лет назад у страны появилась норма, которая не зависит от фамилий – тем лучше.

Павел Казарин, для УП

 

Труханов назвав «провокацією» зауваження мовного омбудсмена про російськомовний гімн Одеси

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь сказав, що новий гімн Одеси суперечить закону України, однак мер міста Геннадій Труханов сказав, що це провокація, пише Діло.

Про це він повідомив під час виступу на другому засіданні ради «Одеського об’єднання національностей».

«Будь-які спроби розгойдати суспільство ззовні – не увінчаються успіхом. Недавній інцидент за участю мовного омбудсмена щодо зміни гімну Одеси – яскравий приклад того, що жителі нашого міста не сприймають подібні провокації», – заявив Труханов.

Додамо, чиновник говорив свою промову на заході українською.

Зазначимо, мовиться про пісню «Песня об Одессе» з оперети «Белая акация». Її затвердили, як гімн міста ще у 2011 році.

Тарас Кремінь згадав про неї у своєму річному звіті, який опублікував 29 квітня. Омбудсмен вважає, що цей гімн суперечить закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».