Збиття Іл-76: в МВС розповіли, як ліквідували ватажка “народної міліції ЛНР”

Ліквідація начальника управління так званої «народної міліції ЛНР» Олега Анащенка у 2017 році була результатом операції українських спецслужб.

Про це у Facebook повідомив директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко – Укрінформ.

«Вважаю, що знати про це не менш важливо, ніж згадувати загиблих 49 наших хлопців. Так ось, за їхню смерть держава помстилася… 4 лютого 2017 року у Луганську внаслідок операціі українських спецслужб із залученням армійських спецпризначенців було знищено керованим вибухом полковника терористичних НЗФ Олега Анащенка, начальника управління так званої «народної міліції ЛНР». Це саме цей зрадник у червні 2014 командував всією ППО у луганських терористів і був безпосереднім організатором, на жаль, вдалого полювання за нашим транспортником», – написав Шевченко.

Як повідомлялося, 14 червня 2014 року український військовий літак Іл-76, який перевозив українських десантників до Луганська, був збитий бойовиками. На борту літака перебувало 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади та 9 членів екіпажу. Усі вони загинули.

 

Четверо бійців ЗСУ постраждали унаслідок обстрілів на Донбасі

За добу 15 червня збройні формування Російської Федерації 7 разів порушили режим припинення вогню на Донбасі. Троє українських військових дістали поранення, ще один — бойове травмування.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС – Укрінофрм.

“Загарбники обстріляли наші позиції із мінометів калібру 82 мм, ПТРК, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Українські підрозділи діяли адекватно обстановці і вживали необхідних заходів щодо придушення вогневих засобів противника”, – йдеться у повідомленні.

За даними розвідки, минулої доби було поранено трьох окупантів

Від початку поточної доби російські збройні формування в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” поблизу Оріхового відкривали вогонь з автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. У відповідь бійці ЗСУ застосували вогневі засоби та припинили ворожі провокації.

За поточну добу втрат серед українських захисників немає.

 

Окупанти знову заблокували КПВВ “Станиця Луганська” та “Мар’їнка”

На Донбасі окупанти знову заблокували функціонування гуманітарних дорожніх коридорів через КПВВ «Станиця Луганська» та КПВВ «Мар’їнка».

Про це повідомляє Держприкордонслужба – Укрінформ.

«Сьогодні, з 11:00 у зазначених контрольних пунктах розпочато пропускні операції, що триватимуть до 14:00. Через КПВВ «Станиця Луганська» на тимчасово окуповану територію України пропущено 5 громадян. Станом на 12:15 прикордонники забезпечили повернення цих громадян на контрольовану територію, оскільки окупанти знову заблокували рух на цьому напрямку», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що біля КПВВ «Мар’їнка» бажаючих перетнути лінію розмежування наразі немає. “КПВВ «Мар’їнка» досі не функціонує з вини окупантів, які блокують усі спроби громадян перетнути лінію розмежування”, – пояснили прикордонники.

“Кричущим прикладом цинічного поводження загарбників є те, що російські найманці вже чотири доби утримують перед своїм блокпостом двох людей, вперто не дозволяючи їм проїхати додому. За необхідності прикордонники зі складу Об’єднаних сил готові забезпечити їх повернення на контрольовану територію”, – зазначає Держприкордонслужба.

Як нагадали у відомстві, цими вихідними частково було відновлено пропуск через лінію розмежування в контрольному пункті в’їзду-виїзду «Станиця Луганська». Так, на контрольовану територію прослідувало 165 громадян, серед яких 36 абітурієнтів, а 136 громадян вирушили в зворотному напрямку, при цьому 4 з них були непропущені окупантами без пояснення причин.

Крім того, в неділю мала місце нестандартна ситуація, коли через необачні дії громадян, з міркувань безпеки, вимушено припинялась робота КПВВ «Станиця Луганська». Зокрема чоловік, що слідував у бік тимчасово окупованого Луганська вирішив у незвичний спосіб передати речі своїй матері. Громадянин перебуваючи у «сірій зоні» залишив на зупинці сумку та прикрив її інформаційним плакатом «Обережно міни». Незвичну річ помітили працівники МКЧХ та повідомили прикордонників, які організували відповідні заходи реагування.

Як повідомлялося, з 10 червня наказом Командувача ООС відновлено пропуск через лінію розмежування в КПВВ «Станиця Луганська» та «Мар’їнка».

 

КПВВ на межі з Кримом поновили роботу

Роботу КПВВ на адмінмежі з тимчасово окупованим Росією Кримом поновлено в повному обсязі, з окупованого півострова на материкову територію України пропущено 108 осіб.

Про це повідомляє Держприкордонслужба – Укрінформ.

«З 14 червня на виконання вимог Постанови Кабінету міністрів відновлено пропуск у всіх контрольних пунктах в’їзду/виїзду на межі з ТОТУ АР Крим. У перший день відновлення роботи КПВВ на окуповану територію України пропущено 54 особи, 12 особам окупанти відмовили в пропуску, мотивуючи відсутністю достатніх підстав. З окупованого Криму пропущено 108 осіб. Усі вони будуть проходити самоізоляцію», – йдеться у повідомленні.

Як наголошують у ДПСУ, постановою уряду № 480 внесено зміни в документи, що регламентують порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Згідно з цими змінами, під час карантину прикордонники відмовляють у виїзді з тимчасово окупованої території України особам, які не надали згоду на самоізоляцію з використанням електронного сервісу «Дій вдома».

Як повідомлялося, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19.

Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Було зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське і міжобласне автомобільне, залізничне і авіасполучення.

Нині в Україні до 22 червня діє адаптивний карантин.

 

Україна в ТКГ наполягає на відновленні дії українського законодавства в ОРДЛО

Україна в Тристоронній контактній групі наголосила на необхідності повного відновлення дії українського законодавства на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Про це йшлося на засіданні Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ), яке продовжилось у понеділок, повідомляє пресслужба Офісу Президента – Укрынформ.

“Українська делегація підкреслила необхідність повного відновлення дії українського законодавства на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей України, відновлення систем оподаткування та розрахунків у межах українського правового поля”, – ідеться в повідомленні.

Крім того, українська сторона наголосила на необхідності проведення інвентаризації державного та приватного майна на території ОРДЛО.

“Йдеться про стан підприємств усіх форм власності, зокрема відділень банківських установ”, – уточниили в ОП.

Представники України також наполягали на забезпеченні українськими операторами функціонування мобільного зв’язку на цих територіях, наголосивши, що йдеться насамперед про задоволення гуманітарних потреб.

Крім того, зазначається, що вкрай важливим Україна вважає водопостачання споживачів Луганської області.

“Українська делегація наголосила, що для України питання екології є важливим, та підтвердила готовність обговорювати цю проблематику під час наступних консультацій соціально-економічної групи”, – зазначають в ОП.

Як повідомлялося, 10 червня відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ), яке проходило у форматі відеоконференції за участю представників окремих районів Донецької та Луганської областей України у складі української делегації. Тоді на пропозицію спеціального представника чинного голови ОБСЄ Гайді Грау було оголошено перерву з технічних причин до понеділка, 15 червня.

 

Україна нагадала, що учасниками ТКГ крім неї є Росія та ОБСЄ

Учасниками Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі є Україна, Росія та ОБСЄ.

На цьому наголосила українська делегація під час засідання ТКГ у понеділок, повідомляє пресслужба Офісу Президента – Укрінформ.

“Також у межах засідання ТКГ українська делегація вкотре наголосила, що учасниками ТКГ визначено три сторони – це Україна, Росія та ОБСЄ”, – ідеться в повідомленні.

Крім того, зазначається, що наприкінці роботи гуманітарної групи українська сторона знову ініціювала проведення позачергового засідання цієї групи. Представник ОБСЄ підтримав пропозицію України.

Як повідомлялося, 10 червня відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ), яке проходило у форматі відеоконференції за участю представників окремих районів Донецької та Луганської областей України у складі української делегації. Тоді на пропозицію спеціального представника чинного голови ОБСЄ Гайді Грау було оголошено перерву з технічних причин до понеділка, 15 червня.

 

Пішов з життя організатор української громади в Росії Валентин Іващенко

Українська громада Росії та світу вшановує відхід у вічність видатного організатора українського життя в Росії Валентина Іващенка.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами дітей Іващенка – Валентини, Оксани і Сергія – їх батько пішов з життя ввечері 12 червня.

Валентин Володимирович Іващенко був одним із засновників Української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга.

Народився 15 березня 1951 року в Богуславі на Київщині.

Вчився в Інституті фізичної культури, служив в армії. Мешкаючи в Башкортостані, активно включився в громадську роботу з організації українського руху в Росії. При цьому, за його словами, «в Уфі став українським патріотом». Він був одним із засновників республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану «Кобзар».

Валентин Іващенко мав неабиякі музичні і пісенні таланти. У великій мірі завдяки і його роботі Народний хор «Кобзар» став успішним відомим колективом.

Переїхавши до Санкт-Петербурга, Валентин Іващенко продовжив активну роботу з популяризації української культури. Сам писав вірші до пісень своїх колективів (найвідоміша – «Ми – частка України», музика В.Стратуци). Усі поетичні твори автора були видані в книзі «Краплиночка душі».

Іващенко був одним із засновників Української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга, її музичним, пісенним обличчям, незмінним заступником президента автономії з культурно-просвітньої роботи.

Так, Іващенко був солістом ансамблів козацької пісні «Руси», «Отрада» (1996-2012), організатором і солістом українських ансамблів «Мрія», «Співаночки», «Козаки Полуботка», «Рось» (останній ансамбль взяв участь у 2-му міжнародному Шевченківському конкурсі-2020, де здобув диплом лауреата ІІ ступеня).

Він був членом оргкомітету та ведучим фестивалю «Українська весна в Санкт-Петербурзі», автором ідеї, організатором, головним режисером та ведучим конкурсу сучасної української пісні «Українська ліра Санкт-Петербургу» ім. Георгія Кузовкова (2011-2013 р.р.).

Валентин Іващенко також організовував і координував заходи по освяченню пам’ятного хреста «Українцям, жертвам більшовицького тоталітарного режиму, розстріляним в 1937-38 роках» (Левашовське меморіальне кладовище).

У ці дні українські активісти та організації Росії світу із світлим сумом згадують про Валентина Іващенка. За їх словами, найкращою пам’яттю його світлого імені буде продовження його української справи.

 

Таран представив нового командувача ВМС

Міністр оборони Андрій Таран представив колективу новопризначеного командувача Військово-морських сил ЗСУ контр-адмірала Олексія Неїжпапу.

Церемонія відбулась в Одесі, повідомляє пресслужба МОУ – Укрінформ.

“Вважаю, що таке високе призначення є оцінкою Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних сил України попередньої служби Олексія Леонідовича і покладає на нього велику відповідальність. Як це, так інші рішення Президента у військовій сфері, ми приймаємо як прояв довіри до справжніх професіоналів своєї справи. Це ставка на людей, чия ефективність доведена успішним досвідом роботи”, – зазначив міністр.

Він подякував попередньому командувачу ВМС адміралу Ігорю Воронченку за сумлінну службу, зауваживши, що під його керівництвом у ВМС відбулися значні зміни.

Таран привітав Воронченка з новим призначенням – на посаду головного інспектора Міністерства оборони і вручив йому холодну зброю — офіцерський морський кортик.

Також Таран зазначив, що ВМС ЗСУ нарощуватимуть бойові спроможності відповідно до стандартів НАТО за трьома напрямками.

«Хочу наголосити на необхідності зосередження особливої уваги на нарощуванні бойових спроможностей наших військово-морських сил у повній відповідності до стандартів НАТО й відповідно до схвалених Президентом напрямків. Зокрема, це три складові», – повідомив міністр.

За словами Тарана, перша складова — це забезпечення ВМС сучасним корабельним складом з ракетним озброєнням, авіацією, береговими ракетними комплексами, засобами бойового забезпечення та радіоелектронної боротьби. Друга складова передбачає створення інтегрованої системи висвітлення обстановки та розвідки у ближній морській зоні, систем управління та систем висвітлення підводної обстановки. Третя — це розбудова сучасної системи базування як на Чорному, так і на Азовському морях.

Як повідомлялося, 11 червня Президент Володимир Зеленський призначив контр-адмірала Олексія Неїжпапу командувачем Військово-морських сил ЗСУ.

 

Путін про причини проблем США із COVID-19: губернатори посилають президента

НЕДІЛЯ, 14 ЧЕРВНЯ 2020, 21:44  УП

Президент РФ Володимир Путін вважає, що США складно виходять із ситуації з COVID-19 тому, що там над інтересами народу домінують групові, партійні інтереси.

Джерело: Путін в інтерв’ю програмі “Москва. Кремль. Путін”, повідомляє “Інтерфакс”

Пряма мова: “Ми говоримо про те, що при певних проблемах, при втратах, але все-таки досить ритмічно, скажімо так, працюємо і виходимо з цієї ситуації з коронавірусом упевнено, з мінімальними втратами, дай Бог, щоб так і далі було. А у Штатах так не відбувається”.

Деталі: Президент Росії вважає, що це “пов’язано з системою управління”.

“Я сумніваюся, щоб хтось у нас десь або в уряді, або в регіонах сказав: не робитимемо там, що уряд говорить або президент говорить”, – зауважив Путін.

У США ж, за його словами, все інакше: “Ось, президент говорить: треба зробити так-то, так-то, а на місцях губернатори кажуть: та пішов ти подалі”.

Пряма мова: “І мені здається, проблема полягає в тому, що групові партійні інтереси в даному випадку ставляться вище інтересів усього суспільства й інтересів народу”.

Довідка: У США зареєстровано більше 2 мільйонів випадків коронавірусу. 115 436 людей померло, 556,6 тисяч вилікувалося.

У Росії 528 964 підтверджених випадків. Померло майже 7 тисяч людей, вилікувалося – більше 280 тисяч.

Населення США складає 328,2 мільйона людей, Росії – 144,5 мільйона.

 

Росія оголосила двох чеських дипломатів персонами нон грата

ПОНЕДІЛОК, 15 ЧЕРВНЯ 2020, 14:25 УП

Російська Федерація оголосила двох чеських дипломатів персонами нон грата у відповідь на рішення Чехії вислати двох дипломатів Росії після скандалу щодо нібито наміру отруїти кількох чеських політиків.

Як повідомляє “Європейська правда” з посиланням на УНІАН, про це повідомили у МЗС РФ послу Чехії у Росії Вітезславу Півоньку, якого викликали до зовнішньополітичного відомства сьогодні вранці.

“Керуючись принципом взаємності, а також статтею 9 Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року, персонами нон грата оголошено двох співробітників Посольства Чехії в Москві. Їм наказано разом з членами родин залишити територію Російської Федерації до кінця доби 17 червня”, – йдеться в повідомленні.

В МЗС РФ заявили, що захід є дзеркальним у відповідь на “провокаційну акцію офіційної Праги, яка була зроблена без будь-яких на те підстав, що визнає сама чеська влада”.

“Оголошення ж ними рішення на рівні прем’єр-міністра країни Андрея Бабіша і міністра закордонних справ Томаша Петршичека лише підтверджує, що лінія на загострення відносин з Росією зведена тепер у ранг державної політики. Такий розвиток подій ми будемо враховувати в загальному контексті наших відносин з Чехією”, – додають у заяві.

У Міністерстві закордонних справ Чехії заявили, що це очікувана та симетрична відповідь, повідомляє чеське видання Novinky.

“Російська сторона поінформувала посла Чехії у Росії про крок у відповідь – оголошення двох осіб [із посольства Чехії] небажаними особами. Їм надано час для того, щоб виїхати з території Росії. Це очікувана та симетрична відповідь на наш крок 5 червня. Зараз ми вважаємо цю проблему, що виникла не з чеського боку, вирішеною”, – зазначила Зузана Штіхова, речниця МЗС Чехії.

Нагадаємо, після демонтажу пам’ятника маршала Конєва у Празі з’явилася інформація про те, що на причетних до цього політиків готується замах: російський агент нібито приїхав до Праги з валізою, в якій був потужний токсин рицин. Росія назвала цю інформацію неправдивим і необґрунтованим звинуваченням.

Через це меру Праги та його двом колегам надали охорону, а згодом російське посольство звернулося до Чехії з проханням надати охорону дипломату, чиє ім’я фігурує у скандалі.

5 червня Чехія оголосила про рішення вислати двох російських дипломатів, які фігурують у скандалі. Міністр закордонних справ Томаш Петршичек зазначив, що його відомство намагалося вирішити цю ситуацію “негласно та дипломатично”, але це виявилося неможливим.

У п’ятницю контррозвідка Чехії закрила справу, яка стосувалася загроз для чеських місцевих політиків з боку Росії.

 

Кулеба анонсує ротацію близько 30 послів

Міністерство закордонних справ наразі здійснює процедуру ротації близько 30 очільників українських дипломатичних представництв за кордоном.

Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час онлайн-презентації “100 днів змін в МЗС”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У нас загалом є 82 посади послів і сім керівників представництв при міжнародних організаціях. Зараз у нас в роботі, тобто на відкликання і на призначення, майже 30 людей. Це означає, що когось ми відкликаємо, когось “заслали” на призначення”, – сказав Кулеба.

Він додав, що призначення посла є дуже тривалим процесом, тому кандидати на посади перебувають на різних його стадіях.

“Але мені теж не подобається ситуація, коли дуже багато вакантних посад послів, тому я намагаюся цю ситуацію виправити”, – акцентував міністр.

Він також повідомив, що запровадив практику планування ротації на два роки вперед, а не на рік, як було раніше, щоб і міністерство, і люди могли краще до неї підготуватися.

 

Кулеба запроваджує у МЗС кругову оцінку персоналу

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запроваджує в зовнішньополітичному відомстві бізнесову модель кругової оцінки персоналу, коли не тільки керівники, а й підлеглі оцінюють роботу одне одного.

Про це він заявив під час онлайн-презентації “100 днів змін в МЗС”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Зараз у Міністерстві закордонних справ керівники оцінюють підлеглих – це єдина вертикаль, яка існує. Ми вже запровадили і готуємося до тестування практики “оцінки 360″ (оцінка персоналу за методом 360 градусів – ред.), яка відома у корпоративному секторі, щоб здійснювати повноцінну оцінку, коли і підлеглі можуть оцінювати керівників”, – сказав Кулеба.

Він зазначив, що наразі в МЗС практикують ще один елемент оцінки, коли центр, тобто Київ, оцінює закордонні дипломатичні установи.

“Це ми теж змінимо, щоб усі отримували якісний відгук про свою роботу. Я переконаний, що це створить більш реалістичну оцінку власних можливостей, дозволить усувати проблеми і робити систему більш здоровою”, – наголосив міністр.

 

“Історичний ревізіонізм”: у МЗС відреагували на статтю Путіна про Другу світову

Російська версія подій Другої світової війни дуже далека від реальності і є повним історичним ревізіонізмом.

Про це написав у Facebook заступник міністра закордонних справ Василь Боднар, коментуючи повідомлення прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова про те, що Володимир Путін написав статтю про події, пов’язані з Другою світовою війною – Укрінформ.

“Тема Другої світової війни ніяк не дає спокою керівництву РФ. Культ “Побєди” створили, справжню Перемогу узурпували, себе вигородили тільки виключно як “освободітєлєй”, причини війни “залили” тоннами пропагандистського бетону і навіть дату кінця війни змінили… Все рівно мало! Треба ще “июньские тезисы” видати, мабуть, щоб діти в школі вчили”, – зазначив дипломат.

При цьому, як наголосив Боднар, Кремль “сором’язливо'” замовчує роль СРСР у початку Другої світової, окупацію територій суверенних держав, масові репресії і депортації, колабораціонізм росіян з гітлерівцями (“бо для росіян тільки українські націоналісти можуть бути зрадниками”), роль інших народів у перемозі над нацизмом, радянізацію Східної Європи.

“Повний історичний ревізіонізм! Можливо, він подобається тим лідерам, хто дуже хоче на парад приїхати?” – зауважив заступник міністра.

 

У Європі активісти вимагають посилення антиросійських санкцій

У країнах Європи активісти вимагають посилення міжнародного тиску на Росію та продовження Євросоюзом антиросійських обмежувальних заходів.

Як повідомили власному кореспонденту Укрінформу у Всесвітньому русі патріотів України, напередодні українці та друзі України провели акції у Лондоні та Ризі.

«Ми вимагаємо продовження та посилення санкцій проти Російської Федерації. Росія повинна припинити окупацію Криму та територій України на Донбасі. Незважаючи на тиск міжнародної спільноти, РФ послідовно порушує засади європейської і світової безпеки, посягає на суверенітет України. Це є надзвичайно небезпечно», – заявила представниця Всесвітнього руху патріотів у Великій Британії, голова «ЄвроМайдан Лондон» Наталія Равлюк.

Минулого тижня Всесвітній рух патріотів України у своєму зверненні нагадав демократичним суспільствам про міжнародні злочини Кремля та закликав лідерів Європейського Союзу продовжити економічні обмежувальні заходи відносно Росії, уведені у 2014 році у відповідь на російську агресію проти України.

19 червня глави держав та урядів ЄС у форматі відеоконференції повинні ухвалити політичне рішення про продовження економічних санкцій проти РФ.

 

Штати вимагають від РФ звільнити обвинуваченого в шпигунстві американця

Сполучені Штати висловили обурення у зв’язку з таємним рішенням російського суду, який визнав громадянина США Пола Вілана винним у шпигунстві, та виступили з вимогою негайного звільнення чоловіка.

Про це йдеться в заяві Державного департаменту США, оприлюдненій у понеділок – Укрінформ.

“Сполучені Штати обурені сьогоднішнім рішенням російського суду визнати громадянина США Пола Вілана винним після таємного судового розгляду з використанням секретних доказів і без створення належних умов для свідків захисту”, – наголосили в американському відомстві.

У цьому зв’язку в Держдепі висловили “серйозну стурбованість тим, що пан Вілан був позбавлений гарантій справедливого судового розгляду, які Росія зобов’язана надати йому відповідно до своїх міжнародних зобов’язань у сфері прав людини”.

Як підкреслили в Вашингтоні, Пол Вілан піддається “жахливому поводженню” з боку російської влади.

“Росія не забезпечила пану Вілану справедливого судового розгляду в незалежному та неупередженому суді. Під час його утримання під вартою влада РФ піддавала його життя ризику, ігноруючи захворювання, яким він давно страждає, й безсовісно утримувала його в ізоляції від рідних і близьких. Ми вимагаємо негайного звільнення Пола Вілана”, – заявили в Державному департаменті США.

Як повідомляв Укрінформ, Пол Вілан, який має громадянство чотирьох країн, у тому числі США, Канади, Великої Британії й Ірландії, був затриманий під час перебування в Москві 28 грудня 2018 року. Російська влада звинуватила його в “проведенні шпигунської акції“.

Сам Вілан під час так званих судових процесів не визнав своєї вини та заявляв про погрози з боку слідчих. Крім того, він неодноразово скаржився, що не мав доступу до душу протягом кількох тижнів, не мав доступу до лікарів.

Офіційний Вашингтон послідовно вимагає від Москви звільнення громадянина США.

 

У китайському місті-мільйоннику ввели воєнний стан

У місті Баодін, що у китайській провінції Хубей, запровадили воєнний стан через повторний спалах коронавірусу (COVID-19).

Про це повідомляє ANI з посиланням на заяву місцевої влади.

«Епідеміологічний центр вирішив запровадити воєнний стан для припинення поширення епідемії (коронавірусу – ред.) у Баодіні», – йдеться у заяві.

Чиновники також закликали громадян підвищити рівень пильності до «високого», адже Баодін розташований за 145 км від Пекіна.

Зазначається, що у Баодіні проживає понад 11 мільйонів людей.

Раніше Державний комітет у справах охорони здоров’я КНР у неділю повідомив про 49 нових підтверджених активних випадків коронавірусної хвороби.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 15 червня, у світі зафіксовано 7 995 877 випадків коронавірусу, зокрема 435 598 загиблих і 4 128 318 тих, хто видужав.

 

Вчені показали зв’язок між поширенням COVID-19 і погодою

У новому дослідженні вчені зі США визначили «коридор», в якому розташовані міста, що найбільше постраждали від коронавірусу станом на березень 2020 року: саме в цих мегаполісах на початку пандемії фіксували досить низькі температури.

Про це йдеться у дослідженні науковців з Університету Меріленда, повідомляє Naked Science – Укрінформ.

Вони розглянули зв’язок між поширенням коронавирусной інфекції і погодою в тій чи іншій країні на карті. Їхня робота опублікована у виданні Jama Network Open.

У дослідженні розглядалися кліматичні дані по 50 містах світу – як особливо постраждалих від епідемії коронавірусу. Так, Ухань (Китай), Токіо (Японія), Тегу (Південна Корея), Кум (Іран), Мілан (Італія), Париж (Франція), Сіетл (США) і Мадрид (Іспанія) порівнювали з 42 містами, у яких взагалі не були уражені пандемією або в яких не спостерігалося значної кількості випадків зараження і смертей станом на 10 березня. Кліматичні дані, такі як температура біля поверхні Землі і вологість, отримували з Європейського центру середньострокових прогнозів погоди ERA-5. Їх збирали з січня по початок березня 2020 року.

Згідно з висновками, SARS-CoV-2 має сезонний характер і поширюється при певних кліматичних умовах (взимку і ранньою весною), оскільки всі регіони, особливо постраждалі на початку пандемії, розташовувалися в одному «коридорі»: від 30° до 50° північної широти. Саме для вищевказаних восьми міст були характерні досить низькі температури і відносно низька вологість в період з січня по березень.

Результати показали, що в січні і лютому 2020 го в китайському місті Ухань – епіцентрі епідемії – та інших семи містах середня температура коливалася між 4° C і 9° C (за даними метеостанцій, розташованих у аеропортах). Середні температури за 20-30 днів до першої смерті від Covid-19 в кожному з цих міст були приблизно однаковими – від 3° C до 9° C (для центру міста – від 5° C до 11° C). Індекс поширення коронавірусу в Європі при середній температурі 11,2 градуса дорівнював 2,67, а в Африці, на південь від Сахари, опускався до 0,03 при середній температурі там в 34,8 градуса. Крім того, в цих населених пунктах спостерігався знижений рівень питомої вологості повітря.

Низькі температури ставлять Центральну Азію, Кавказ, Східну і Центральну Європу, Великобританію, північно-східну і середньо-західну частину США, а також канадську провінцію Британська Колумбія, що знаходяться в цьому «зеленому коридорі», перед найбільшим ризиком поширення інфекції взимку і на початку весни, вважають автори роботи.

На їхню думку, представлені карти допоможуть фахівцям і урядам передбачити, де і коли виникнуть такі спалахи, і зупинити смертельне захворювання. Крім продовження «життя» вірусу, холодні температури і низька вологість можуть впливати на швидкість його розмноження у порожнині носа і послаблювати імунітет, дозволяючи інфекції поширюватися по всьому організму.

 

У Токіо зафіксували найбільшу з початку травня кількість випадків COVID-19

У японській столиці Токіо за минулу добу зареєстрували 48 випадків захворювання на COVID-19, що є найвищим показником з 5 травня.

Про це повідомляє Kyodo News – Укрінформ.

«Влада Токіо підтвердила ще 48 випадків зараження коронавірусом у понеділок, що є найбільшим щоденним показником із початку травня», – йдеться у повідомлені.

Зазначається, що 20 із 48 позитивних тестів на коронавірус здали люди, які працювали у нічних розважальних закладах.

Всього в японській столиці підтверджено 5 592 випадки захворювання на COVID-19, що є найгіршим показником серед усіх провінцій в країні.

Зазначається, що наприкінці травня щоденна кількість хворих на COVID-19 продовжувала падати, однак, після того як 25 травня в країні скасували надзвичайний стан, цифри знов почали зростати.

За даними Worldometer, у світі зафіксовано 8 018 838 випадків зараження коронавірусом, з них 436 138 летальних, одужало 4 141 103 особи.

 

На COVID-19 у світі захворіло вже 8 млн людей, Іран обійшов ФРН за кількістю хворих

16 червня. УНН. Станом на ранок вівторка загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 436 322 особи. У свою чергу, одужали 3 843 751 людина. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі 8 015 053 особи інфіковано.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (2 113 372), Бразилія (888 271), Росія (536 484), Індія (332 424), Велика Британія (298 315), Іспанія (244 109), Італія (237 290), Перу (232 992), Франція (194 305), Іран (189 876), Німеччина (187 682), Туреччина (179 831) і Чилі (179 436).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США — 116 135 особи, Бразилії — 43 959, Великій Британії — 41 821, Італії — 34 371, Франції — 29 439 та Іспанії — 27 136. У Китаї загалом — 4638, уже більше місяця не зафіксовано жодного летального випадку.

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 31 810 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 901 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 185 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні підтвердили 31 810 випадків COVID-19, за добу – 656 15.06.2020 08:55

Станом на 15 червня в Україні лабораторно підтверджені 31 810 випадків COVID-19, за добу – 656 нових.

Про це повідомляється на спеціальному ресурсі РНБО з моніторингу поширення епідемії коронавірусу – Укрінформ.

Згідно з цими даними, протягом доби зафіксовано 12 нових летальних випадків. Одужала 171 особа.

Загалом в Україні від початку епідемії одужало 14 253 особи, летальних випадків унаслідок COVID-19 зафіксовано 901.

 

На Львівщині – антирекорд за кількістю хворих на COVID-19 за добу

У Львові та області за минулу добу зафіксовано новий антирекорд за кількістю позитивних ПЛР-тестів на COVID-19 — 136, з них 86 – в обласному центрі, проте міський голова Львова каже, що слід шукати розумний баланс між безпекою та економікою.

Про це інформує пресслужба Львівської міськради – Укрінформ.

“В області зафіксовано новий антирекорд за кількістю позитивних ПЛР-тестів за добу — 136 із загалом проведених 668. Тим не менш, адекватних економічних механізмів для посилення карантину в країні наразі не вироблено, відтак місто вимушене шукати розумний баланс між безпекою в час пандемії та роботою підприємств. Про це в ранковому ефірі радіо «Люкс FM» розповів міський голова Львова Андрій Садовий”, – повідомляє пресслужба.

За словами мера Львова, у світі, коли була перша хвиля, всі свідомо погодились на карантин. Зараз ті країни, які хочуть посилювати карантин, знаходять різні компенсаторні механізми для бізнесу, для людей, а в Україні, на жаль, таких можливостей немає.

“Тому ми шукаємо мудрий баланс — щоб, з одного боку, могли працювати підприємства, і люди могли мати заробітну платню, а з іншого — щоб вони розуміли свою персональну відповідальність за безпеку», — зазначив Садовий.

Він зазначив, що у Львові громадський транспорт все ще працює в режимі спецперевезень, а низка закладів досі не працює. Тож посилення умов карантину наразі невиправдане.

«Зробити жорсткішим транспорт? То він і так у Львові працює в режимі спецперевезень. А от те, що в області немає перевезень, створює навантаження на нашу транспортну систему, адже дуже багато машин приїжджає з навколишніх територій, виникають затори. Чи, наприклад, школи: вони і так не працюють, а садочки ми ще не відкривали. Магазини? Якщо продуктовий працює, то важко пояснювати, чому не може працювати інший магазин. Ми тримаємо цей баланс, і я можу лише просити людей із розумінням ставитись до ситуації, тому що COVID-19 нікуди не втік, він є, і ми з ним будемо жити ще як мінімум до кінця цього року», — зауважив міський голова.

Мер також пояснив, як карають порушників карантину у місті.

«Накладені штрафи — не означає сплачені штрафи. Усе одно в кінцевому підсумку рішення — чи платити — приймає суд. Ми ж мали політику не стільки карати грошима, як проводити роз’яснювальну роботу й давати людям попередження. І коли бачили, що є жорстке порушення, то просто приймали рішення — закрити певний заклад, і це давало набагато більший ефект. Перший раз треба пояснити, розтлумачити. А коли люди жорстко ігнорують, тоді вже потрібно карати», — пояснив мер.

Станом на ранок 15 червня у Львові та на Львівщині підтверджено 2933 випадки інфікування коронавірусом, з них 96 — летальні. 632 пацієнти одужали.

Як повідомлялося, станом на 15 червня в Україні лабораторно підтверджені 31 810 випадків COVID-19, за добу – 656 нових.

 

У Києві заборонили купатися на всіх пляжах

У Києві пляжі відкриті тільки як прибережні зони відпочинку.

Про це на брифінгу заявив Київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Купатися на міських пляжах сьогодні заборонено – поки не буде на це дозволу Держпродспоживслужби міста”, – сказав Кличко.

Він зазначив, що на пляжах теж необхідно дотримуватися правил безпеки. За його словами, людям із груп ризику не рекомендовано відвідувати пляжі. Інші ж мають дотримуватися дистанції, регулярно обробляти руки дезінфікуючими засобами.

Кличко додав, що місто організовує дезінфекцію муніципальних пляжів двічі на день.

Як повідомлялося, на сьогодні в Києві 3957 підтверджених випадків захворювання на COVID-19, зокрема за добу виявлено 53 нові випадки.

 

ПЛР-тести виявляють коронавірус у 5% киян – Кличко

З тих мешканців Києва, яким роблять ПЛР-тести, коронавірус виявляють у 5 відсотків людей.

Про це на брифінгу заявив Київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“З усіх зроблених тестів на виявлення коронавірусу трохи більше 5 відсотків виявляються позитивними. Загалом же, тим, хто захворів, роблять два тести. Перший – для виявлення хвороби, і другий – коли людина клінічно одужала”, – сказав Кличко.

Він зазначив, що у Києві сьогодні найвищий показник ПЛР-тестування в країні. Понад 85 тестів на 100 тисяч мешканців міста.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів із 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19.

Нині в Україні до 22 червня діє адаптивний карантин.

Станом на 15 червня в Україні лабораторно підтверджено 31 810 випадків COVID-19, з них 656 за добу.

 

МОЗ визначилося, як перегляне тарифи на медпослуги

Міністерство охорони здоров’я розробило нормативну базу щодо перегляду тарифів на медичні послуги, підтримки і недопущення закриття медичних закладів та звільнення медиків.

Про це поінформував міністр охорони здоров’я України Максим Степанов, повідомляє пресслужба МОЗ – Укрінформ.

“Те, що стосується перегляду тарифів, підтримки і недопущення закриття медичних закладів та звільнення медиків, то уже зараз на погодженні знаходяться відповідні нормативні документи. Щоб, як я і казав, в нас не було фінансування менше, ніж у попередньому році. Ці зміни повинні вступити в дію з 1 липня”, – сказав Степанов.

Він зазначив, що такі заходи МОЗ буде здійснювати до кінця цього року, і вже зараз у розробці у відомстві знаходяться документи щодо комплексного реформування системи охорони здоров’я України, які діятимуть з 2021 року.

“Це дуже комплексний процес. Нам необхідно не просто зберегти нашу медицину. Нам потрібно зробити її якісною, доступною, і щоб більше не було ось таких запитань: коли лікар отримує зарплату, на яку не просто прожити неможливо, а навіть неможливо знаходитися на мінімальному рівні існування (на рівні 3 тис. грн у місяць – ред.)”, – сказав Степанов.

Як повідомлялося, в Україні 1 квітня розпочався другий етап медичної реформи. Ним передбачено, що заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану (міські, районні лікарні) і високоспеціалізовану (обласні лікарні й центри) медичну допомогу, отримуватимуть кошти за договором із НСЗУ.

Президент Володимир Зеленський на пресконференції 20 травня заявив, що в умовах пандемії коронавірусу Україна опинилася “медично голою”, тому медичну реформу треба переглядати.

 

Як і коли посилювати карантин: МОЗ внесе зміни до своєї постанови

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов анонсував внесення змін до постанови щодо дотримання карантину на предмет визначення обставин переходу областей на жорсткіші заходи у разі погіршення ситуації із захворюваністю на COVID-19.

Про це йшлося на селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусу під головуванням Президента Володимира Зеленського, повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

“Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що вноситимуться зміни до постанови, яка регламентує дотримання карантинних заходів. Вони визначатимуть, за яких обставин та чи інша область може зробити певні обмеження жорсткішими. Це буде потрібно на випадок погіршення епідемічної ситуації”, – ідеться в повідомленні.

За даними МОЗ, станом на 15 червня 10 регіонів України та місто Київ не відповідають усім необхідним критеріям для послаблення протиепідемічних заходів.

В Україні наразі лабораторно підтверджено 31 810 випадків COVID-19, з них 901 летальний, 14 253 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 656 нових випадків.

 

Зеленський доручив Криклію закупити електропотяги з хорошою вентиляцією

Президент Володимир Зеленський дав завдання міністру інфраструктури Владиславу Криклію закупити електропоїзди з хорошою системою кондиціювання та вентиляції.

Про це він заявив під час традиційної селекторної наради щодо запобігання поширенню коронавірусу, повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

“Також Президент поставив завдання міністру інфраструктури Владиславу Криклію закупити електропоїзди, які матимуть хорошу систему кондиціювання та вентиляції, щоб зменшити ризики інфікування”, – ідеться в повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, з 1 червня Укрзалізниця почала відновлювати після карантину, спричиненого захворюваннями на коронавірус, рух пасажирських поїздів далекого сполучення та приміських поїздів.

 

Страховка постраждалим від COVID-19 медикам: Зеленський дав завдання уряду

Президент Володимир Зеленський доручив уряду якнайшвидше здійснити страхові виплати родинам загиблих медиків і тих, хто отримав інвалідність внаслідок боротьби з коронавірусною інфекцією COVID-19.

Про це він заявив під час традиційної селекторної наради щодо запобігання поширенню коронавірусу, повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

«Наші медики – герої. Це безсумнівно. Держава має дякувати їм не просто на словах. Я вже порушував питання страхових виплат медикам, постраждалим у боротьбі з коронавірусом. Був час на бюрократію, тепер час виплачувати допомогу. Кабмін має зробити це якнайшвидше», – сказав Зеленський.

Президент нагадав, що Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким у разі смерті працівника державного або комунального закладу охорони здоров’я або державної наукової установи внаслідок інфікування коронавірусом такий працівник прирівнюється за статусом до військовослужбовця.

У свою чергу, урядовці поінформували, що документи, необхідні для страхових виплат, були підготовлені.

«Медики не мають боятися ходити на роботу, вони повинні відчувати не лише нашу моральну підтримку, а й знати, що держава дбає про них і здатна подбати про їхніх близьких і дітей. Також ми повинні розуміти, що сьогодні не лише від медиків, а й від кожного з нас залежить, наскільки швидко Україна впорається з наслідками епідемії та зможе повернутися до звичного життя. Тому треба дотримуватися вказаних карантинних норм навіть після пом’якшення», – підкреслив Президент.

Як повідомлялося, Верховна Рада 7 травня ухвалила закон «Про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (щодо додаткових гарантій прав медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їхніх сімей)».

Згідно з документом, медики, які заразилися коронавірусом під час виконання професійних обов’язків і через це протягом року їм було встановлено групу інвалідності, залежно від ступеня втрати працездатності будуть застраховані на суму не менше 300 прожиткових мінімумів. Нині це 608 тисяч 100 гривень.

У разі смерті медичного працівника від коронавірусу його сім’я отримає допомогу в розмірі 750 прожиткових мінімумів, що сьогодні становить 1 млн 520 тис. 250 грн.

 

Серед пріоритетів уряду – впровадження ринку земель сільгосппризначення

Кабінет міністрів України одним із своїх завдань називає поетапне впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення із конкурентними правилами гри на умовах, що сприятимуть розвитку аграрного виробництва та сільських територій.

Про це йдеться у Програмі діяльності уряду, оприлюдненій на Урядовому порталі у розділі “Земельна реформа” – Укрінформ.

«Поетапне запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення із конкурентними правилами гри на умовах, що сприятимуть розвитку аграрного виробництва та сільських територій, а саме: рівні права та обов’язки для всіх учасників ринку, електронні торги для реалізації прав на землі державної та комунальної власності (за винятком продажу земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності), захист прав землекористувачів», – йдеться у Програмі.

Також у цій сфері заплановано запровадження системи моніторингу земельних відносин з публічним висвітленням інформації щодо власників та землекористувачів земельних ділянок, цін на сільськогосподарські угіддя в розрізі адміністративних одиниць; завершення інвентаризації земель державної власності; здійснення перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні, зареєстровані до 1 січня 2013 року у Державному реєстрі земель.

Передбачена передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність територіальних громад.

Запровадження нової уніфікованої методики нормативної грошової оцінки земель в межах територій територіальних громад.

Дерегуляція процедури погодження документації із землеустрою та оцінки земель, запровадження механізму консолідації земель сільськогосподарського призначення.

Створення електронного реєстру інженерів-землевпорядників та надання їм повноважень із здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Забезпечення функціонування національного геопорталу геопросторових даних шляхом розроблення і затвердження Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних.

Запровадження прозорого механізму реалізації прав на землі державної та комунальної власності на електронних торгах.

Визначення механізмів повернення самозаліснених сільськогосподарських угідь до стану, придатного для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відновлення меліоративних систем.

Створення законодавчих умов для передачі меліоративних систем у користування сільськогосподарських товаровиробників та створення об’єднань водокористувачів.

Унеможливлення тіньової оренди землі через запровадження прозорого, єдиного для всіх оподаткування на гектар.

Делегування окремих функцій держави у сфері землекористування, контролю за використанням та охороною земель органам місцевого самоврядування.

Забезпечення ефективного механізму використання земель як кредитного ресурсу для суб’єктів господарювання аграрного сектору.

Припинення корупційних механізмів тіньової оренди земель державних та комунальних підприємств.

Як наголошується, очікують такі результати та показники: забезпечення рівних прав та обов’язків для всіх учасників ринку земель сільськогосподарського призначення; реалізація прав на землі державної та комунальної власності через електронні торги; збільшення ресурсу, яким будуть розпоряджатися органи місцевого самоврядування, а саме земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. А також створення та забезпечення функціонування національного порталу геопросторових даних, який об’єднає усі існуючі кадастри та реєстри.

Як повідомляв Укрінформ, уряд 12 червня на своєму засіданні погодив доопрацьовану Програму діяльності Кабінету міністрів.

Голова ВР Дмитро Разумков зазначив, що парламент, скоріш за все, розглядатиме її наступного четверга, 18 червня.

 

Прожитковий мінімум планують визначати по-новому – програма дій уряду

Кабінет міністрів планує з 2021 року змінити підхід до визначення та застосування прожиткового мінімуму.

Про це йдеться в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, оприлюдненій на Урядовому порталі – Укрінформ.

“Запровадження нових підходів до визначення та застосування прожиткового мінімуму, підвищення його розміру до реальної величини, починаючи із встановлення з 1 січня 2021 року у розмірі не менше 40 відсотків медіанної заробітної плати в Україні за попередній рік”,- йдеться у Програмі.

Як повідомлялося, міністр соціальної політики України Марина Лазебна заявила, що на сьогодні реальний розмір прожиткового мінімуму в країні становить 4,2-4,3 тис. грн. Згідно з державним бюджетом на 2020 рік прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць із 1 січня 2020 року становить 2 027 грн, з 1 липня – 2 118 грн, з 1 грудня – 2 189 грн.

Міністерство соціальної політики та профільний комітет Верховної Ради працюють над зміною методології визначення прожиткового мінімуму.

Про це сказала міністр соціальної політики Марина Лазебна в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.

“У державі склалася патова ситуація, коли через штучно створений занизький прожитковий мінімум влада не може ефективно управляти соціальними стандартами. Тому спільно з профільним комітетом Верховної Ради працюємо над тим, щоб змінити методологію. Ми дискутуємо, наприклад, щодо формули визначення: чи він (прожитковий мінімум – ред.) становитиме 40% від середньої заробітної плати по країні, чи буде визначатися нормативно-структурним методом, суть якого полягає у визначенні вартості продовольчої складової прожиткового мінімуму та його питомої ваги”, – сказала Лазебна.

За її словами, за основу беруться показники МОЗ, скільки потрібно людині споживати різних продуктів харчування.

“Наприклад, вартість харчування становитиме 54 %, решту становитимуть вартість непродовольчих товарів і послуг. Ми є прихильниками другого варіанту, але депутати кажуть, що простіше з першим методом. Дискутуємо, але всі однозначно за те, щоб показати реальний прожитковий мінімум, а також передбачити, які соціальні стандарти будуть від нього напряму залежати”, – розповіла міністр.

Вона наголосила, що перегляд підходів до визначення реального прожиткового мінімуму – це вимога часу.

“Ми повинні нарешті сказати людям, яким є реальний прожитковий мінімум. Бо сьогодні це фактично рівень виживання, а не проживання. Іноді дивуєшся, коли дивишся, який набір продуктів і товарів туди входить, і як це можна прив’язати до виміру гідного життя людини. Тому насамперед потрібно змінити підходи і сферу його застосування. Ми провели аудит – у 40 законах виплати, штрафи, надбавки тощо прив’язані до прожиткового мінімуму. І відповідно, якщо говорити про його підвищення, наприклад, з 2 тис. грн до 4 тис. грн, то і всі надбавки і доплати потрібно збільшувати”, – зазначила Лазебна.

Водночас, на її думку, такий показник прожиткового мінімуму має бути в бюджеті на наступний рік, “але ми маємо визначитися, як будемо досягати цього стандарту”.

 

Зеленський квапить Раду із законопроєктом про підтримку культури

Президент Володимир Зеленський закликав Верховну Раду невідкладно розглянути в другому читанні законопроєкт щодо підтримки культури та креативних індустрій.

Про це йдеться у листі глави держави, адресованому спікеру Дмитру Разумкову, повідомляє пресслужба Президента – Укрінформ.

“Президент України Володимир Зеленський звернувся до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням сприяти якнайшвидшому розгляду народними депутатами у другому читанні проєкту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 3377”, – ідеться в повідомленні.

В ОП нагадали, що відповідний проєкт закону парламент ухвалив за основу 13 травня, комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики було доручено доопрацювати та внести документ на розгляд до сесійної зали у другому читанні.

У листі Зеленський наголошує, що надання соціальних та економічних гарантій для підтримки громадян і бізнесу в умовах карантинних обмежень через поширення коронавірусу потребує швидких і ефективних рішень.

«З огляду на зазначене і важливість підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сферах культури та мистецтв, креативних індустрій, культурно-пізнавального туризму і щодо роботи яких встановлено суттєві обмеження, прошу сприяти якнайшвидшому розгляду та прийняттю Верховною Радою України рішення щодо згаданого проєкту закону України», – йдеться в листі Президента.

Як повідомлялося, Верховна Рада 13 квітня ухвалила у першому читанні законопроєкт № 3377 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”. Відповідне рішення підтримали 260 народних депутатів.

 

Ткаченко закликає депутатів завтра підтримати законопроєкт про культуру

Ухвалення закону № 3377 про держпідтримку сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу стане першим кроком, який допоможе вийти з кризи цій сфері.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Закон, по суті, надає дієвий інструмент для державної підтримки сфери культури, креативних індустрій та туризму. А прийняття закону стане першим кроком з низки заходів, які повинні допомогти галузям вийти з кризи”, – зазначив Ткаченко.

За його словами, культурне середовище вдячне за підтримку Президенту Володимиру Зеленському, який закликав Верховну Раду підтримати цей законопроєкт у другому читанні.

“Прошу депутатів проголосувати за нього завтра”, – звернувся міністр до народних обранців.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 13 квітня ухвалила у першому читанні законопроєкт № 3377 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”. Відповідне рішення підтримали 260 народних депутатів.

Президент Володимир Зеленський у понеділок надіслав лист Голові Верховної Ради Дмитру Разумкову, у якому закликав парламент невідкладно розглянути в другому читанні законопроєкт щодо підтримки культури та креативних індустрій.

 

Уряд планує розробити Антикорупційну стратегію

Уряд планує розробити і подати на розгляд Верховної Ради Антикорупційну стратегію.

Про це йдеться у Програмі діяльності Кабінету міністрів, повідомляє Укрінформ.

Зазначається, що до планів уряду в антикорупційній політиці відноситься створення передумов для унеможливлення корупції завдяки переходу на новітні технології взаємодії громадян, бізнесу та влади, запровадження арешту корупціонерів без права на внесення застави, конфіскація їх майна і довічна заборона обіймати державні посади.

Також уряд збирається запровадити жорсткіше покарання за корупцію та розкрадання у сфері безпеки і оборони.

У підсумку урядовці очікують, що в державі вдвічі зменшаться збитки від корупції, і Україна отримає щонайменше 60 балів за показником “Індекс сприйняття корупції”, який торік становив лише 30 балів.

Велосипедисти влаштували під КМДА “лежачий” протест

Під будівлею Київської міської державної адміністрації проходить акція “Досить смертей на дорогах!”, учасники якої вимагають розвивати у столиці безпечну велосипедну інфраструктуру.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, активісти сидять і лежать на сходах адмінбудівлі. Дехто з них тримає плакати: “Маю право на дорогу”, “Місто для людей, а не для авто”, “Я хочу тут жити, а не вмирати”, “Київ небезпечне місто” тощо – Укрінформ.

Учасники акції вимагають покращення велосипедної інфраструктури та безпеки для власників двоколісного транспорту. Організатори наголошують, що за останній час кількість ДТП за участю велосипедистів зросла, від початку року загинуло вже 5 людей. Зокрема, 11 червня внаслідок ДТП велосипедист зазнав травм, несумісних із життям.

Організатори підготували низку вимог до Київської міської державної адміністрації та Міністерства внутрішніх справ.

 

На Банковій – акція інвесторів Укрбуду

Під будівлею Офісу Президента інвестори будівельної корпорації “Укрбуд” вимагають поновити будівництво житлових комплексів.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, під ОП зібралось близько тисячі людей.

За словами організаторів акції, вони хочуть нагадати Президентові Володимиру Зеленському про його обіцянку добудувати житлові комплекси Укрбуду.

Протестувальники принесли під ОП п’ятиметрову пігулку “для покращення пам’яті Президента”.

Інвестори Укрбуду вимагають від керівництва держави створити робочу групу за участю представників інвесторів, керівника Офісу Президента Андрія Єрмака або Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, міністрів оборони та фінансів, Київського міського голови Віталія Кличка, голови Державної інспекції містобудування та керівництва “Київміськбуду”.

Протестувальники наголошують, що ця група має щоденно працювати над вирішенням питання добудови об’єктів Укрубуду.

Представників ініціативної групи інвесторів Укрбуду запросили на перемовини до першого заступника керівника Офісу Президента Сергія Трофімова.

Як повідомляв Укрінформ, на початку грудня 2019 року ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, яке входить до складу Української державної будівельної корпорації “Укрбуд”, заморозило будівництво на всіх своїх 26 об’єктах. За підрахунками генерального директора компанії “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороди, в недобудованих будинках придбали житло близько 13 тис. осіб.

12 грудня 2019 року Президент України Володимир Зеленський в ефірі програми “Право на владу” заявив, що недобудовану нерухомість компанії Укрбуд завершить Київміськбуд. Наразі Київміськбуд прийняв на баланс п’ять недобудованих житлових комплексів будівельної корпорації Укрбуд та поновив будівельні роботи на них. В Київміськбуді заявляють, що компанія не може взяти на баланс та розпочати роботи на інших об’єктах Укрбуду у зв’язку з тим, що не може отримати необхідні дозволи та документи від органів державної влади.

Президент України Володимир Зеленській під час пресконференції 20 травня заявив, що міський голова Києва Віталій Кличко повинен підключитися до вирішення питання добудови об’єктів компанії “Укрбуд”.

Пізніше Кличко заявив, що стосовно недобудов Укрбуду є три питання, і вони не входять у компетенцію міської влади Києва.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на пресконференції 11 червня наголосив, що уряд контролює ситуацію з Укрбудом.

 

Переговори щодо концесії Херсонського порту завершені – Криклій

Робоча група з питань узгодження положень концесійного договору щодо проєкту в Херсонському морському торговельному порту схвалила текст концесійного договору.

Про це розповів міністр інфраструктури України Владислав Криклій, повідомляє пресслужба відомства.

“Херсонський порт є ключовим морським портом на Дніпрі, який має під’їзні автодороги та залізничне сполучення. Ми успішно завершили переговори щодо проєкту договору концесії цього порту і готуємося до підписання договору найближчим часом. Нагадаю, що переможець концесійного конкурсу – компанія “Рисоіл-Херсон” інвестує у розвиток порту близько 300 млн грн. Крім цього, понад 18 млн буде вкладено у місцеву інфраструктуру”, – сказав Криклій.

Також сьогодні, 15 червня, відбудеться чергове засідання Робочої групи з питань узгодження положень концесійного договору щодо проєкту в порту “Ольвія”.

Як повідомляв Укрінформ, 12 вересня 2019 року Міністерство інфраструктури оголосило про початок конкурсів з концесії морських портів “Ольвія” та Херсонського і закликало усіх приватних інвесторів взяти участь у цих конкурсах.

Зазначені проєкти були підготовлені спільними зусиллями команди Мінінфраструктури, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації (IFC), проєктного офісу SPILNO та консорціуму міжнародних консультантів відповідно до кращих міжнародних практик.

24 січня переможцем концесійного конкурсу в порту “Ольвія” стала компанія QTerminals з Катару, 21 січня компанія «Рисоіл-Херсон” перемогла в концесійному конкурсі Херсонського порту.

ТОВ “Рисоіл-Херсон” – це консорціум у складі ТОВ “Петро Ойл Енд Кемікалс”, що входить до групи компаній Georgian industrial Group, та українського портового оператора АТ RISOIL S.A. (Швейцарія).

Група агропромислових компаній RISOIL заснована в Женеві, Швейцарія. RISOIL S.A. представлена в Україні компаніями: Risoil Terminal – найбільший універсальний експортно-імпортний термінал із перевалки українських харчових рослинних олій і зернових у Чорноморському регіоні; “Рисоіл-Південь” – термінал з перевалки олії у Південному; “Роздільнянський елеватор” (Одеська область); “Морський технічний центр” – спеціалізується на наданні комплексних послуг з перевалки контейнерів і навалювальних вантажів.

 

АРМА шукає управителя для УМХ Курченка

ПОНЕДІЛОК, 15 ЧЕРВНЯ 2020, 09:31 УП

Агентство з розшуку та менеджменту активів шукає управителя для одного зі своїх найбільших активів – Українського Медіа Холдингу, який належав бізнесмену-втікачу Сергію Курченку.

Джерело: сайт АРМА

Дослівно: “Пошук управителя: корпоративні права, цінні папери, майнові права інтелектуальної власності, нерухоме та рухоме майно Українського Медіа Холдингу”.

Деталі: До вказаного активу входять корпоративні права 72 юридичних осіб, акції 7 юридичних осіб, майнові права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг, засвідчені 283 свідоцтвами на знаки для товарів і послуг, нерухоме майно ( 5 нежилих приміщень та 1 нежитловий будинок, 1 земельна ділянка, 2 гаражних бокси), а також поліграфічне обладнання у кількості 20 одиниць.

Повідомляється, що УМХ переданий в АРМА на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду Києва від 9 вересня 2019 року.

Документи від потенційних управителів приймають до 3 липня включно.

Передісторія:

Активи групи “Український медіа холдинг” передали в управління АРМА у вересні 2019 року.

За даними “Наших грошей”, в АРМА зокрема потрапили ТОВ “Видавничий Дім Український Медіа Холдінг”, корпоративні права ТОВ “Ізвєстія-Україна”, ТОВ “Кореспондент”, ТОВ  “Редакція газети “Команда”, ТОВ  “За  кермом – Україна”, ТОВ  “Твоя преса”, ТОВ “ТРК “Киевские ведомости” – телерадіоефір”, ТОВ  “Бігмір Онлайн” та ТОВ  “Бігмір Інтернет”, ДП  “Лаунж-ФМ”, акції, емітовані ПАТ “КП медіа” та акції, емітовані ПРАТ “КП в Україні”.

Усе це арештували в рамках провадження №12013220540000400 щодо створення екс-президентом Віктором Януковичем злочинної організації та вчинення групою осіб у її складі особливо тяжких злочинів проти держави.

Одним із підозрюваних є власник групи СЄПЕК Сергій Курченко, по якому ГПУ у березні завершила досудове розслідування.

UMH Group група Сергія Курченка придбала у 2013 році.

Олігарха Курченко називали “гаманцем Януковича”. Він з’явився в інформаційному просторі наприкінці 2012 року, коли купив ФК “Металіст” у Олександра Ярославського, а пізніше створив групу енергетичних компаній “СЄПЕК”.

Курченко фігурує у численних розслідуваннях правоохоронців і журналістів, зокрема, про розкрадання майна держпідприємства “Укргазвидобування“, організації схеми незаконного ввезення на територію України і реалізації нафтопродуктів.

Курченко підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, його оголошено в розшук.

Журналісти знайшли документи, що викривають схеми Курченка для ухилення від оподаткування. Внаслідок цих схем Україна, за їхніми даними, втратила $1 млрд доходу.

 

“Укрпошта” отримала грант на 80 тисяч доларів для закупівлі платіжних терміналів у села

ПОНЕДІЛОК, 15 ЧЕРВНЯ 2020, 13:17 УП

“Укрпошта” отримала грант уряду Японії на 80 тисяч доларів для закупівлю і встановлення POS-терміналів у відділеннях в сільській місцевості з населенням менше 3000 жителів.

Про це повідомила пресслужба компанії.

У компанії вважають, що це дозволить здійснювати безготівкові розрахунки за спожиті товари та послуги населенню віддалених населених пунктів, в яких вже відсутні банківські установи: приймати платіжні картки для оплати комунальних послуг, поштових переказів, операцій зняття готівки  і т.д..

Тендер на придбання POS-терміналів заплановано провести до кінця цього року через Prozorro.

Протягом двох років “Укрпошта” бере на себе зобов’язання забезпечити витрати на обслуговування та експлуатацію POS-терміналів, не витрачаючи кошти державного або місцевих бюджетів.

“Уявляєте – вже навіть в Японії зрозуміли, що Поштовий банк потрібен, що не дивно, так як Японський Поштовий Банк, з капіталізацією в 31 мільярд доларів є одним з найбільших в світі.

Шановні депутати, як бачите ми не сидимо склавши руки, чекаючи прийняття закону 2788-д, а вже готуємо під нього інфраструктуру, навіть без копійки державних коштів”, – коментує голова компанії Ігор Смілянськийю

Повідомляється, що зараз у найбільших 3100 поштових відділеннях “Укрпошти” встановлені та працюють понад 5000 POS-терміналів, а додатково придбані завдяки гранту пристрої забезпечать можливість розраховуватись безготівково ще майже 1 млн громадянам.

Нагадуємо:

19 травня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт, який передбачає розширення фінансових послуг “Укрпошти”. Нацбанк виступив проти ухвалення цього законопроєкту. Гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський назвав недостовірними аргументи НБУ проти законопроєкту.

 

Аграрний фонд готовий гарантувати продовольчу безпеку України

Аграрний фонд готовий виступити гарантом продовольчої безпеки України.

Про це заявив в.о. голови правління компанії Богдан Банчук в інтерв’ю виданню НВ, повідомляє пресслужба Аграрного фонду – Укрінформ.

«Якщо в уряду є бачення, що Аграрному фонду потрібно забезпечити продовольчу безпеку в довготривалій перспективі, то ми готові виступити гарантом такої безпеки» – сказав Банчук.

Також він розповів, що пріоритетними завданнями на 2020 рік є виведення компанії з фінансової кризи та повернення довіри сільгоспвиробників.

«Головне завдання на 2020-й – максимально наблизити товариство до фінансових показників зі знаком «плюс», а також повернути довіру малого та середнього сільгоспвиробника до Аграрного фонду, стати надійним партнером аграріїв і своєчасно надавати їм фінансову підтримку від імені держави», – додав в.о. голови правління товариства.

За його словами, ПАТ «Аграрний фонд» реалізує мінеральні добрива, закуплені в 2019 році, а надалі планує сконцентруватися на розвитку своєї форвардної програми.

«Зараз на балансі Аграрного фонду близько 110 тис. тонн добрив, які ми хочемо продати, коли будуть сприятливі ринкові умови. А надалі в планах товариства все ж таки сконцентруватися на фінансовій підтримці наших агровиробників… Ми плануємо розвивати нашу форвардну програму і повернутися на попередні обсяги закупівель зернових. Весняний її етап буде продовжуватися до останньої заявки, але все ж таки дуже великі сподівання покладаємо на осінь» – наголосив Банчук.

Як повідомляв Укрінформ, за підсумками першого кварталу 2020 року, ПАТ «Аграрний фонд» зазнало збитків на суму 207 млн грн. Загалом, станом на кінець травня в активах компанії налічувалося 22 тис. тонн зерна, 109,5 тис. тонн мінеральних добрив і 105 млн грн на банківських рахунках.

Уряд 13 травня 2020 року звільнив Івана Баришева з посади в.о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» і призначив на цю посаду Богдана Банчука.

 

Федоров закликав киян повідомляти про місця, де “не ловить” інтернет

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров закликав киян розповідати про місця у столиці, де погано працює мобільний інтернет.

Про це міністр написав у Telegram – Укрінформ.

“Пост для киян! Щодня спільно з операторами ми працюємо над тим, щоб якісний мобільний Інтернет був доступний по всій території України. Лише у травні 4G з’явився у 1 188 населених пунктах. Це потужні інвестиції та складна організаційно-технічна робота. Але при цьому кожного дня, як і усі кияни, їдучи на роботу чи гуляючи містом, я стикаюсь з тим, що навіть у столиці є місця, де мобільний інтернет завжди працює нестабільно або не працює зовсім”, – написав він.

Федоров зазначив, що хоче виправити ситуацію і розпочнеться робота над цим з Києва.

“Звертаюсь до усіх киян і прошу під цим постом залишити інформацію про місця, де на власному досвіді ви постійно стикаєтеся з відсутністю мобільного інтернету. Прошу обов’язково вказувати свого оператора та максимально детально описувати проблемне місце, наприклад, вулицю та номер дому чи відстань до певного об’єкта тощо”, – відмітив міністр.

Він зазначив, що ця інформація буде опрацьована, і разом з мобільними операторами будуть вирішуватись виявлені проблеми.

 

Міносвіти готове до ЗНО, його скасування неприпустиме

Міністерство освіти та науки готове до проведення ЗНО у безпечних умовах та відповідно до епідеміологічної ситуації і рекомендацій головного державного санітарного лікаря України. Скасування ж ЗНО є неприпустимим.

Про це сьогодні, 15 червня, заявила т.в.о. міністра освіти і науки Любомира Мандзій, повідомляє пресслужба Міністерства освіти та науки – Укрінформ.

“Міністерство, Український і регіональні центри оцінювання якості освіти готові проводити ЗНО в безпечних умовах згідно з рекомендаціями Головного державного санітарного лікаря та гнучко реагують на дані від МОЗ щодо епідеміологічної ситуації. Пункти проведення тестування забезпечені медичними масками, термометрами, антисептиками та захистом для медиків. До пунктів тестування засоби захисту доставляють ОДА, які отримали їх від партнерів. Готовність пунктів тестування контролює Держпродспоживслужба згідно зі спеціальним чеклістом”, – зазначила Мандзій.

Як зазначили в МОН, зокрема, під час зовнішнього незалежного оцінювання відбуватиметься контроль за дотриманням рекомендацій щодо допуску на ЗНО (температура тіла не вище 37,2 С, відсутність ознак респіраторних захворювань, наявність маски або респіратора).

Також Держпродспоживслужба контролюватиме вимоги до пунктів тестування (відстань між учасниками не менше 1,2 м, масковий режим, наявність антисептиків, дезінфекція приміщень, організована утилізація використаних масок тощо). Діятимуть заходи для уникнення скупчень людей (більше часу для входу, проміжки часу для входу різних учасників, правильна організація черг із дистанцією).

У МОН зазначають, що також відбуватиметься супровід медиків та Національної поліції, будуть залучені інструктори не з груп ризику.

Наразі МОН готується до проведення основної сесії ЗНО 25 червня – 17 липня.

Водночас МОЗ готує параметри, яким має відповідати епідеміологічна ситуація для безпечного проведення ЗНО. Показники мають затвердити на Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 16 червня 2020 року.

У Міністерстві зазначили, що згідно з даними світової статистики, вікова група учасників ЗНО є стійкою до зараження – лише 1,2% серед усіх хворих на COVID-19 складають підлітки, тобто ризики зараження мізерні.

Водночас без ЗНО вступ до вишів може стати більш небезпечним з епідеміологічної точки зору, оскільки передбачає великі скупчення людей і складність у дотриманні соціальної дистанції у чергах, під час іспитів. Це створює додатковий ризик для найбільших міст України під час пандемії.

“Скасування ЗНО є неприпустимим. ЗНО – це запорука справедливого і об’єктивного оцінювання, а також чесного і прозорого вступу. Багато зусиль під час підготовки до ЗНО доклали не лише учні, а й їхні батьки та вчителі. Інші способи оцінювання – як-от середній бал свідоцтва про повну загальну середню освіту – не можна вважати об’єктивним, оскільки кожна школа має власну шкалу оцінювання. Крім того, наразі виші готові приймати заяви вступників саме на основі ЗНО. Альтернативний механізм для проведення вступної кампанії створити неможливо. Тому скасування ЗНО ставить під загрозу майбутнє вступу-2020”, – зазначила Мандзій.

Як повідомляв Укрінформ, 13 червня міністр охорони здоров’я Максим Степанов, заявив, що через погіршення епідеміологічної ситуації пробне ЗНО, яке мало відбутися 15 та 17 червня, скасовується. Учасники пробного ЗНО мали пройти тестування вдома.

Також учасникам пробного тестування повернуть кошти через неможливість провести його в закладах освіти – наразі МОН і Міністерство фінансів готують відповідний порядок.

Як повідомлялося, станом на 15 червня в Україні лабораторно підтверджені 31 810 випадків COVID-19, за добу – 656 нових.

 

Реформу децентралізації планують завершити наступного року

Реформа децентралізації в Україні завершиться у 2021 році.

Про це сказав міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов під час пресконференції 15 червня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Завершення реформи децентралізації відбудеться у наступному році і залежатиме від прийняття парламентом відповідних змін до Конституції”, – розповів Чернишов.

Він додав, що, окрім змін до Конституції України, Верховна Рада України повинна буде прийняти низку законопроєктів, зокрема про префектів.

“Майбутня роль префектів – це нагляд за рішеннями обласної ради. Планується, що префект матиме повноваження призупиняти окремі рішення обласної ради у разі певних суперечок з діючим законодавством”, – зазначив Чернишов.

Як повідомлялося, на засіданні уряду 27 травня міністри затвердили перспективні плани формування територій громад Запорізької, Львівської та Одеської областей. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що цими рішеннями Кабінет міністрів завершив один із етапів реформи децентралізації, затвердивши перспективні плани формування територій громад в усіх областях України.

Законопроєкт, відповідно до якого в Україні буде запроваджено інститут префектів – №2598 “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”, було зареєстровано у ВР 13 грудня 2019 року Президентом України Володимиром Зеленським.

 

Верховний суд ухвалив рішення у справі за позовом Суркісів до ПриватБанку

Велика палата Верховного суду скасувала рішення судів першої і апеляційної інстанції у справі щодо позову Суркісів до ПриватБанку.

Відповідне рішення було ухвалене на засіданні 15 червня, повідомили Укрінформу у пресслужбі суду.

“Велика палата Верховного суду скасувала рішення першої та апеляційної інстанцій і констатувала, що розгляд частини вимог належить до компетенції цивільної юрисдикції”, – повідомила працівниця суду.

Вона додала, що позивачі, якщо мають бажання розглянути далі цей спір у рамках цивільної юрисдикції, мають право звернутися протягом тридцяти днів до Великої палати Верховного суду, яка керує матеріали справи до суду першої інстанції.

“ВС закрив провадження у цій справі. Сьогодні оголосили резолютивну частину. Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів”, – сказала працівниця суду.

Як повідомлялося, 27 квітня Велика палата Верховного Суду зняла з розгляду цю справу. Судді звернулися до Офісу генерального прокурора та Вищої ради правосуддя із заявою про тиск на суд. У Нацбанку неодноразово зауважували, що члени сім’ї Суркісів намагаються у суді довести, що не є пов’язаними особами з ексвласниками ПриватБанку. Також вони хочуть скасувати процедуру bail-in, у рамках якої гроші на їхніх рахунках були обміняні на акції додаткової емісії ПриватБанку.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення перенести розгляд справи щодо оскарження рішення Окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року про скасування націоналізації ПриватБанку. Рішення відклали до остаточного рішення Верховного суду у справі щодо визнання родини Суркісів пов’язаними з ПриватБанком особами та обміну їхніх вкладів у ПриватБанку на акції.

Кабінет міністрів 18 грудня 2016 року ухвалив рішення про входження держави в капітал ПриватБанку. У межах націоналізації банку його зобов’язання перед пов’язаними особами підлягали процедурі bail-in і були обміняні на акції додаткової емісії банку. 17 травня 2017 року Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним і скасував рішення комісії НБУ про визнання пов’язаними з ПриватБанком особами родини Суркісів, а також скасував накази тимчасового адміністратора ПриватБанку, які стосувалися рахунків фізосіб.

Родина Суркісів, а також пов’язані з ними особи подали 42 позови проти Національного банку України.

ПриватБанк був націоналізований в грудні 2016 року. Держава докапіталізувала його на 155 млрд грн. Портфель непрацюючих кредитів ПриватБанку, який класифікується як пов’язаний із попередніми власниками, на 31 грудня 2018 року оцінювали у 212,795 млрд грн.

За підсумками рішення Київського апеляційного суду від 15 квітня 2020 року у справі про фактично стягнення з ПриватБанку більше 250 млн дол. США на користь офшорних компаній, пов’язаних з сім’єю Суркісів, державний виконавець відкрила проти банку 6 нових проваджень. При цьому подані в рамках виконавчого провадження скарги ПриватБанку на незаконність таких дій фактично були проігноровані Печерським районним судом м.Києва, а відповідне звернення до Міністерства юстиції залишилося без відповіді.

Також ПриватБанк звернувся із заявою до державної виконавчої служби про повернення виконавчих документів за заявами шести компаній, пов’язаних з братами Суркісами, через наявні обставини підробки документів, за якими були відкриті такі виробництва.

 

В СБУ заявляють, що відкриті до дискусії про реформу

Служба безпеки України демонструє високий рівень відкритості, готовність до публічної дискусії у питаннях реформи і налаштована врахувати фахові зауваження, які позитивно вплинуть на діяльність спецслужби.

Про це заявив заступник керівника з питань реформування СБУ Сергій Пунь під час онлайн-дискусії про реформування сектору безпеки, організованої Центром громадянських свобод, інформує пресслужба відомства – Укрінформ.

«Як людина, яка щодня працює з партнерами з інших спеціальних служб ЄС та НАТО, скажу, що жодна з них не є настільки відкритою, коли обговорюється питання їхньої реформи. Я вважаю, це велика перевага українського суспільства, яка свідчить про відкритість до таких дискусій», – зазначив Пунь.

Він підкреслив, що доопрацюванням законопроєкту про СБУ зараз займається профільний комітет Верховної Ради, де створена робоча група широкого формату. До участі в ній депутати долучили і представників СБУ.

За словами Пуня, закон про СБУ – це правова рамка, що визначає основи: статус, завдання, функції та інструменти, якими надалі користуватиметься Служба. Водночас реформа, на його думку, має поєднувати ефективні інструменти для протидії загрозам і демократичний контроль за діяльністю Служби.

В СБУ нагадали, що проєкт закону «Про Службу безпеки України» подано Президентом до парламенту 10 березня. Він містить системні нововведення, які дозволять українській спецслужбі перейти на якісно інший рівень у своїй діяльності.

У травні Верховна Рада розглянула законопроєкт і направила його на повторне перше читання. Наразі робота над текстом проєкту триває на базі профільного комітету ВР із залученням експертних представників міжнародних партнерів і громадського сектору.

 

Яценюк: Задіяні всі інструменти, щоб скасувати вирок Януковичу

Лідер партії «Народний фронт», прем’єр-міністр 2014-2016 років Арсеній Яценюк не виключає, що задіяні всі внутрішньо- і зовнішньополітичні інструменти, аби скасувати вирок експрезиденту Віктору Януковичу.

Про це він сказав біля Апеляційного суду Києва, де розглядається апеляційна скарга захисту Януковича, повідомляє пресслужба політсили – Укрінформ.

Яценюк нагадав, що 2017 року він та інші українські посадовці давали свідчення в суді першої інстанції у справі про державну зраду Януковича. Саме ці свідчення, наголосив Яценюк, лягли в основу того, що Янукович був засуджений за державну зраду і пособництво у веденні агресивної війни з терміном позбавлення волі на 13 років.

«Зараз так звані адвокати Януковича подали апеляційну скаргу. Думаю, що апеляційний суд може прийняти тільки одне рішення – збільшити термін позбавлення волі з 13 до 15 років – саме це максимальний термін ув’язнення за державну зраду, яку вчинив Віктор Янукович», – підкреслив лідер «Народного фронту».

«Сьогодні ми прийшли захищати Україну, захищати правду про російську військову агресію. Янукович разом з Путіним – це два основних посадовці, які вчинили акт військової агресії проти України. Янукович повинен сидіти. І дивно, чому до сьогоднішнього дня немає справи проти Володимира Путіна і проти всього вищого російського керівництва, яке публічно визнало, що саме вони за допомогою Януковича планували захоплення української суверенної території», – наголосив Яценюк.

Він висловив сподівання, що відсутність повістки про виклик в суд в якості свідка на нинішнє засідання – це «збіг обставин, а не попередньо спланована акція, аби ми не прийшли. Я прийшов».

Лідер «Народного фронту», відповідаючи на запитання, чи цією апеляцією захист Януковича сподівається скасувати вирок, наголосив: «Думаю, тут взагалі іде багатоходова гра. Виправдання Януковича, на яке сподівається і він, і РФ, – це виправдання Росії. От де йде гра. Вони думають: влада змінилася, повістку не прислали, в суд не прийдуть. Не виключаю, що задіяні всі внутрішньо- і зовнішньополітичні інструменти для того, щоб скасувати вирок Януковичу».

Як повідомляв Укрінформ, 15 червня Київський апеляційний суд розглядає апеляції адвокатів експрезидента Віктора Януковича на вирок йому у справі про державну зраду, зокрема в суді допитують п’ятого президента Петра Порошенка.

24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва заочно засудив експрезидента Віктора Януковича до 13 років ув’язнення за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни. Водночас Януковича визнали невинуватим за обвинуваченням у порушенні територіальної цілісності України.

Суд також постановив стягнути з Януковича на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у сумі 98 561, 20 грн та залишити без зміни накладений у межах провадження арешт на майно.

Згідно з вироком суду, строк відбування покарання Януковичу буде відраховуватися з часу його затримання.

Захист Януковича подав апеляції на вирок у справі щодо держзради.

 

Суд допитує Порошенка у справі про держзраду Януковича

Київський апеляційний суд, що розглядає апеляції адвокатів експрезидента Віктора Януковича на вирок йому у справі про державну зраду, допитує п’ятого президента Петра Порошенка.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ваша честь, відповідаючи на запитання сторони захисту, я наголошую, що за втрату частини території, яку весь світ і міжнародне право кваліфікуть як російську агресію, незаконну анексію Криму, яка підпадає під всі визначення міжнародного права – і я просив би суд використовувати саме цю термінологію, а не міфічну “втрату території” – відповідає за це колишній президент Янукович”, – зазначив Порошенко під час судового засідання.

Наразі Порошенко відповідає на запитання сторони захисту Януковича та уточнюючі запитання від суддів.

Як повідомлялось раніше, Київський апеляційний суд також задовольнив клопотання захисту щодо допиту колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва заочно засудив експрезидента Віктора Януковича до 13 років ув’язнення за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни.

Водночас Януковича визнали невинним за обвинуваченням у порушенні територіальної цілісності України.

Суд також постановив стягнути з Януковича на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у сумі 98 561, 20 грн та залишити без зміни накладений у межах провадження арешт на майно.

Згідно з вироком суду, строк відбування покарання Януковичу буде відраховуватися з часу його затримання.

Захист Януковича подав апеляції на вирок у справі щодо держзради.

 

Рада цього тижня візьметься за законопроєкт про референдум – Разумков

Верховна Рада на поточному пленарному тижні затвердить план законопроєктних робіт, а також планує розпочати розгляд законопроєкту 3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”.

Про це повідомив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час засідання Погоджувальної ради в понеділок, 15 червня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Одним із важливих питань буде план законодавчих ініціатив. Ми його мали прийняти ще на початку нашої роботи, однак COVID вніс свої достатньо серйозні, і не лише в нашу роботу, зміни”, – сказав спікер.

Разумков нагадав, що, відповідно до статті 19 Регламенту Верховної Ради, парламент щорічно затверджує план законопроєктної роботи, узгоджений Погоджувальною радою з урахуванням узагальнень Апаратом ВР пропозицій комітетів щодо питань, які потребують законодавчого врегулювання.

Голова ВР прогнозує, що народні депутати затвердять цей план у вівторок.

“Одразу хочу поінформувати, що те, що ми не зможемо або не встигнемо пройти за цей рік, автоматично перейде на наступний рік. Оскільки, дійсно, проблеми, які були викликані COVID, і багато змін, які також були враховані під час обробки цього плану, вони достатньо суттєві”, – зазначив спікер.

Разумков також нагадав, що на минулому тижні у ВР був зареєстрований президентський законопроєкт 3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум“.

“Він був ініційованій Президентом України, був визначений невідкладним, і я думаю, що у вівторок ми розглянемо скорочення строків, а пізніше, у четвер, можливо, якщо все буде добре, ми зможемо його вже розглядати в першому читанні по суті”, – сказав він

За словами спікера, також цього тижня до розгляду заплановано законопроєкт про допомогу креативним індустріям (№3377). Він анонсував і розгляд кадрових питань.

“Паралельно з цим звернулися майже всі депутатські фракції та групи з пропозицією, щоб і на цьому тижні ми використовували той самий графік роботи, що і на минулому пленарному тижні. Тобто, ми працюємо до 12-ї, із 12:30 перерва, і до 15 години ми працюємо в пленарному режимі – це у вівторок та четвер. Середа – до 14 години. П’ятниця: замість “Різного” – запити. Тобто, з 10-ї в нас година запитань до уряду, з 11-ї до 12-ї ми працюємо в пленарному режимі, з 12-ї до 12:30 – перерва, і до 13 години ми працюємо як зазвичай”, – уточнив Разумков.

Спікер додав, що ВР ухвалить рішення щодо графіку роботи у вівторок на початку засідання.

 

У Раді назвали чотири головні обмеження для запитань референдуму

Робоча група Верховної Ради з питань розробки законопроєктів у сфері народовладдя передбачила чотири головні обмеження щодо запитань всеукраїнського референдуму.

Про це заявив перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук під час брифінгу 15 червня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“…У 73-ій статті Конституції передбачено лише три обмеження, за якими не може проводитися всеукраїнський референдум: це питання податків, амністії та питання, пов’язані з бюджетом. Але ми не можемо брати до уваги лише одну статтю Конституції… Тому ми передбачили чотири основні обмеження, за якими не може проводитися всеукраїнський референдум”, — зазначив Стефанчук.

За його словами, перше – це якщо питання суперечить Конституції чи стандартам міжнародного права. “Зрозуміло, що питання, які обмежують фундаментальні права людини, не можуть виноситися на референдум в Україні”, – зауважив перший віцеспікер.

Друге обмеження, за його словами, пов’язане із питаннями, які суперечать національній безпеці, територіальній цілісності або пропагують міжетнічну і міжнаціональну ворожнечу.

“Третій запобіжник — це неможливість винесення питань, які стосуються амністії, податків і питань, пов’язаних із бюджетом. Це конституційна норма. І … ряд інших. Тобто, у нас тільки чотири варіанти, які, на нашу думку, є запобіжниками,” — сказав перший віцеспікер.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді 9 червня зареєстровано президентський законопроєкт №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”. Президент визначив законопроєкт до розгляду як невідкладний.

Раніше повідомлялося, що партія “Слуга народу” готує п’ять законопроєктів, які передбачають запровадження в Україні народовладдя. Це законопроєкти про всеукраїнський та місцевий референдуми, про запровадження законодавчих ініціатив народу, про народне вето.

28 лютого робоча група Верховної Ради з питань розробки законопроєктів у сфері народовладдя схвалила остаточний варіант законопроєкту “Про всеукраїнський референдум”. Текст цього документа було оприлюднено на сайті парламенту 4 березня та розпочалося його громадське обговорення.

 

Київського податківця арештували у “справі Злочевського”, застава – 84 мільйони

Вищий антикорупційний суд обрав першому заступнику начальника Головного управління Державної податкової служби в місті Києві Миколі Ільяшенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 84 млн грн.

Про це повідомляє пресслужба суду – Укрінформ.

“Слідча суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнила клопотання детектива НАБУ та обрала запобіжний захід першому заступнику Головного управління Державної податкової служби в місті Києві у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 84 080 000 гривень. Строк дії запобіжного заходу – до 10 серпня 2020 року включно”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з інформацією на сайті територіальних органів ДПС у Києві, першим заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві є Микола Ільяшенко.

Як повідомлялося, детективи НАБУ 12 червня задокументували факт надання колишнім високопосадовцем попередньої влади хабаря у розмірі 6 млн доларів керівнику САП Назару Холодницькому та керівництву НАБУ за закриття справи проти нього.

13 червня очільники НАБУ та САП поінформували, що хабар їм пропонували за закриття справи, пов’язаної з колишнім міністром екології Миколою Злочевським. Вона стосується причетності до заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Національного банку, виданий на підконтрольний Курченку “Реал-Банк”.

Повідомлялося, що у справі щодо давання хабаря затримано трьох осіб, серед яких перший заступник начальника Головного управління Державної податкової служби у Києві та двоє довірених осіб Злочевського.

Микола Злочевський виїхав з України наприкінці 2014 року після того, як набув статусу підозрюваного у незаконному збагаченні. У січні 2015 року ГПУ оголосила його у розшук. Восени 2016 року з сайту МВС була знята інформаційно-статистична картка про розшук ексміністра. Інформація про припинення розшуку була внесена на підставі надісланої з Генпрокуратури постанови про скасування державного розшуку Злочевського.

 

Хабар по справі Злочевського: за одного із підозрюваних внесли 40 мільйонів застави

ПОНЕДІЛОК, 15 ЧЕРВНЯ 2020, 17:26 – УП

За колишнього директора з правових питань компанії Burisma Андрія Кічу, підозрюваного у справі про хабар у 6 мільйонів доларів керівництву НАБУ і САП, внесли заставу у розмірі 40,3 мільйони гривень.

Джерело: пресслужба ВАКС, коментар керівника відділу комунікацій ВАКС Олесі Чемерис

У пресслужбі ВАКС УП уточнили, що підозрюваного вже звільнили з-під варти.

Пряма мова Чемерис: “Юридична компанія внесла заставу. Підозрюваного звільнили з-під варти. Але він має дотримуватися покладених на нього обов’язків”.

Що було раніше: Наразі суд обрав запобіжні заходи для усіх трьох підозрюваних у справі щодо хабара керівництву САП і НАБУ. Всіх арештували з можливістю внесення застави:

Колишню керівницю одного з департаментів Державної фіскальної служби Олену Мазурову арештували з альтернативою застави у 120,024 млн гривень.

Відстороненого з посади першого заступника начальника головного управління Державної податкової служби в Києві Миколи Ільяшенка арештували на 2 місяці із альтернативою застави у 84 мільйони 80 тисяч гривень.

Колишнього директора з правових питань компанії Burisma Андрію Кічу арештували з можливістю внесення застави у 40,3 мільйона гривень.

У кеші Google можна знайти інформацію про Кічу з сайту Burisma. Там ішлося, що він розпочав професійну діяльність в групі Burisma з посади юриста в 2003 році і був призначений директором з правових питань 2007 року.

До його основних обов’язків входив юридичний супровід усіх угод M&A та діяльності Burisma Group, проведення юридичного аудиту потенційних інвестицій.

Має ступінь магістра за спеціальністю “міжнародне інвестиційне право”, захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук в Національному університеті “Одеська юридична академія”, має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Передісторія:

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання колишнім високопосадовцем попередньої влади неправомірної вигоди керівництву НАБУ та керівнику САП Назару Холодницькому в розмірі $6 млн.

Хабар давали за закриття справи щодо власника “Бурісми” (Burisma Holdings), екс-міністра екології Миколи Злочевського. У цій справі затримали першого заступника голови ДПС у Києві Миколу Ільяшенка.

У суботу керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГПУ відповіли, що проводять службове розслідування по факту втручання до Єдиного реєстру досудових розслідувань для перевірки закриття справи ексміністра екології Миколи Злочевського.

За словами директора НАБУ Артема Ситника, вимогою зловмисників було закриття провадження щодо Злочевського до 14 червня, тобто дня його народження.

Енергетична компанія Burisma Group, президентом якої є Злочевський, заявила, що ні компанія, ні її власник не причетні до спроби підкупити керівництво антикорупційних органів України.

 

Суд відправив Стерненка під домашній арешт

15.06.2020 21:47

Шевченківський районний суд Києва обрав Сергієві Стерненку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Про це оголосив слідчий суддя Володимир Бугіль, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У задоволенні клопотання щодо взяття Стерненка на поруки відмовити. Клопотання щодо обрання запобіжного заходу Стерненку у вигляді домашнього арешту – задовольнити”, – сказав Бугіль.

Після рішення суду Стерненко почав вигукувати, що суддя не уточнив, де йому перебувати під домашнім арештом. Коли присутні у залі сказали, що за місцем прописки, він відповів, що не може відбувати домашній арешт у військовій частині у Одесі, «куди його навіть не пускають».

Прокурор у коментарі журналістам заявив, що готовий до апеляції сторони захисту.

Стерненко ж заявив, що апеляція «безперечно, буде».

Його адвокат зазначив, що прокурор в клопотанні вказував іншу адресу для відбування Стерненком домашнього арешту, тому потрібно, щоб суд пояснив, де його підзахисний має перебувати.

Після оголошення рішення суду активісти під установою почали скандувати «Ганьба», вони запалюють червоні фаєри.

Як повідомлялося, Шевченківський суд 12 червня розпочав, а 15 червня продовжив розгляд клопотання щодо обрання запобіжного заходу Стерненку.

Йому 11 червня було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч. 2 (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу) Кримінального кодексу.

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись, активіст смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка та в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала, але відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше – державну охорону.

 

Стерненко: Голова Шевченківського суду пообіцяв перегляд судового рішення16.06.2020 00:55

Активіст Сергій Стерненко заявив, що глава Шевченківського суду особисто пообіцяв, що відбудеться перегляд судового рішення у його справі.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зокрема, у вівторок, попередньо має стати відомо час нового засідання щодо Стерненка.

Він уточнив, що всі деталі будуть пізніше.

На своїй сторінці у Facebook активіст написав, що “голова Шевченківського суду пообіцяв перегляд судового рішення, оскільки сьогоднішню ухвалу неможливо виконати”.

“Він особисто прибув в суд та пообіцяв це під відеозапис. Завтра дам знати на коли саме призначать засідання”, – уточнив Стерненко.

Активісти почали розходитися з-під будинку Президента Володимира Зеленського, все пройшло спокійно та без сутичок.

Як повідомляв Укрінформ, 15 червня Шевченківський районний суд міста Києва обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому, за словами активіста, місцем перебування на домашньому арешті в ухвалі суду вказано «військову частину в Одесі», за місцем прописки, але його «туди не пускають, бо це режимний об’єкт».

“Цю ухвалу неможливо виконати”, – наголосив активіст і зазначив, що через її невиконання прокурори потім можуть “просити утримання під вартою”.

Стерненку 11 червня оголосили підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч. 2 (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу) Кримінального кодексу.

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись, активіст смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка та в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала, але відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше — державну охорону.

 

Справа Стерненка: у суді виступили Супрун, Жемчугов і Балух

Колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун, колишній політв’язень Володимир Балух, Герой України Володимир Жемчугов та ряд народних депутатів висловили бажання узяти активіста Сергія Стерненка на поруки.

Про це вони заявили у Шевченківському районному суді, де Стерненку обирають запобіжний захід, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зокрема, Супрун на засіданні суду сказала: «Я знаю Сергія як розумну і чесну людину, яка бореться за справедливість, яку багато років переслідують за його активізм. Я знаю, що Сергій завжди ходить на всі свої суди, він не нехтує своїми зобов’язаннями, і думаю, що так само від буде ходити на всі свої засідання і далі. Я готова взяти його на поруки».

Аналогічне бажання висловили також народні депутати Михайло Бондар, Ярослав Юрчишин, Ольга Стефанишина, Роман Костенко, Кіра Рудик, Марія Іонова, Роман Лозинський.

Раніше, у п’ятницю, таке бажання висловила і народний депутат Яна Зінкевич.

Про готовність узяти Стерненка на поруки заявили колишній полонений Герой України Володимир Жемчугов, колишній бранець Кремля Володимир Балух та інші особи.

Загалом суд допустив до поручительства щодо Стерненка 14 осіб.

Депутат Юрчишин раніше повідомляв, що Стерненка хочуть узяти на поруки до 200 осіб.

До цього суд на засіданні розглядав відеоматеріали, про які заявляв захист.

Як повідомляв Укрінформ, 15 червня Шевченківський суд продовжив розгляд клопотання щодо обрання запобіжного заходу Стерненку. Кількасот активістів прийшли до суду підтримати Стерненка.

11 червня в Головному слідчому управлінні СБУ Стерненку було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч. 2 (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу) Кримінального кодексу.

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись, активіст смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка та в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала, але відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше – державну охорону.

 

Справа Стерненка: поліція вивела з двору суду працівників “Шарій.нет”

З-під будівлі Шевченківського районного суду, де продовжують обирати запобіжний захід активісту Сергію Стерненку, правоохоронці вивели працівників «Шарій.нет».

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зокрема, між активістами, які прийшли підтримати Стерненка, і працівниками “Шарій.нет” виникла словесна перепалка, в ході якої ті, хто прийшов підтримати активіста, почали вимагати, щоб працівники «Шарій.нет» пішли з-під будівлі суду.

Згодом працівники «Шарій.нет» у супроводі кількох десятків правоохоронців пішли з-під будівлі суду.

Як повідомляв Укрінформ, 15 червня Шевченківський суд продовжив розгляд клопотання щодо обрання запобіжного заходу Стерненку. Під судом – кілька сотень активістів, які прийшли на підтримку Стерненка.

Раніше, 11 червня в Головному слідчому управлінні СБУ Стерненку було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч. 2 (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу) Кримінального кодексу.

Пізніше його захист повідомив, що клопотання з обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту розглядатиме Шевченківський районний суд Києва.

Стерненко – активіст з Одеси, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського «Правого сектора».

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись, активіст смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка та в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала, але відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше – державну охорону.

Загалом у 2018 році на Стерненка в Одесі було скоєно три замахи.

Справи про напади передали до Головного слідчого управління СБУ у Києві – як пояснили у прокуратурі, через «необхідність перевірки інформації щодо можливої причетності до нападів представників місцевої влади та поліції».

За два роки слідство офіційно не встановило організаторів нападів на Стерненка. Жодних вироків у цих справах немає.

 

Прокурор, який не підписав підозру Стерненку, заявив про втручання у його діяльність

Прокурор Андрій Радіонов, який, за даними ЗМІ, відмовився підписувати підозру активісту Сергію Стерненку, заявив, що у його діяльність відбувалося втручання по цій справі.

Про це він повідомив у Шевченківському районному суді під час обрання запобіжного заходу Стерненку, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наприклад, скерування повідомлення про підозру. Раніше була проведена реорганізація (з ГПУ в Офіс генпрокурора – ред.) і була змінена назва посад. І я був поза штатом, але обіймав за колишньою назвою посаду, а деякі працівники, зокрема Бозовуляк, уже обіймали посаду з іншою назвою. І повідомлення про підозру скеровувалося без зазначення прізвища прокурора, який повинен був погодити повідомлення про підозру, однак зазначалася вже нова посада. Про що це свідчило? Що зразу і попередньо, наскільки я знав, вже була згода Бозовуляка погодити повідомлення про підозру. Відповідно, заздалегідь знаючи, що я старший групи прокурорів, що я маю протилежну думку з цього приводу, тим не менше, адресують (повідомлення про підозру – ред.) людині, яка ще не старша в групі прокурорів у процесі. Про що це свідчить? Що є фактично втручання в мою діяльність, всупереч тій позиції, яку я зайняв у провадженні», – наголосив Радіонов.

Він також прокоментував слова генпрокурора Ірини Венедіктової щодо того, що Стерненку в будь-якому випадку буде повідомлено про підозру.

“… Публічні заяви вищої посадової особи Генпрокуратури, яка не була ще на той момент у процесі, не була обізнана з матеріалами провадження, якій не доповідалося навіть старшими групи прокурорів, – тим не менше, були зроблені однозначні висновки, що буде повідомлено про підозру. І в принципі вона – вища посадова особа, від якої залежать всі посади і призначення, які призначаються виключно генеральним прокурором… По суті я людина, яка залежна в якійсь мірі від її рішень, і це (все було – ред.) публічно. Як це оцінювати, як не тиск? Власне, з такими повідомленнями я і звернувся (до Ради прокурорів – ред.), і там теж детально описано чому я вважаю, що це зазіхає на мою незалежність як прокурора в процесі», – уточнив Радіонов, зазначивши, що повідомлення про загрозу незалежності прокурора було надіслано в Раду прокурорів офіційно.

Також суд допитав як свідка нардепа Вікторію Сюмар, яка є членом ТСК ВР з розслідування нападів на активістів.

Як повідомлялося, за даними ЗМІ, Андрій Радіонов, бувши старшим групи прокурорів у справі активіста Сергія Стерненка, відмовився підписувати підозру через відсутність доказів, після чого взагалі вийшов зі справи, а також поскаржився на Венедіктову – звернувся до Ради прокурорів через публічну обіцянку генерального прокурора «повідомити Стерненку про підозру у будь-якому разі».

Він вбачив у її словах «упередженість, необ’єктивність, порушення презумпції невинуватості та ознаки впливу й втручання в діяльність слідчого і прокурора».

15 червня Шевченківський суд продовжив розгляд клопотання щодо обрання запобіжного заходу Стерненку. Під судом – кілька сотень активістів, які прийшли на підтримку Стерненка.

Раніше, 11 червня в Головному слідчому управлінні СБУ Стерненку було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч. 2 (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу) Кримінального кодексу.

Пізніше його захист повідомив, що клопотання з обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту розглядатиме Шевченківський районний суд Києва.

Стерненко – активіст з Одеси, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського «Правого сектора».

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись, активіст смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка та в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала, але відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше – державну охорону.

 

Поліція призначила службове розслідування після затримань під судом у справі Стерненка

За фактом застосування сили працівниками поліції під час затримання правопорушників біля Шевченківського районного суду в Києві, де обирають запобіжний захід активісту Сергію Стерненку, призначено службове розслідування.

Про це інформує відділ комунікації поліції Києва – Укрінформ.

У відомстві нагадали, що поліцейські затримали п’ятьох осіб біля Шевченківського райсуду: спочатку, за інформацією поліції, один з чоловіків спровокував конфлікт із журналістами, а інші перешкоджали поліцейським під час затримання правопорушника і нецензурно висловлювалися.

«Їх доставляють до управління поліції для встановлення анкетних даних і надання пояснень. Після першочергової перевірки буде надана правова кваліфікація їхнім діям. Окрім того, за фактом застосування сили поліцейськими під час затримання призначено службове розслідування», – йдеться у повідомленні.

Усі матеріали будуть передані до Державного бюро розслідувань.

Як повідомлялося, 15 червня Шевченківський суд продовжив розгляд клопотання щодо обрання запобіжного заходу Стерненку. Під судом – кілька сотень активістів, які прийшли на підтримку Стерненка.

Раніше, 11 червня, в Головному слідчому управлінні СБУ Стерненку було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч. 2 (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу) Кримінального кодексу.

Пізніше його захист повідомив, що клопотання з обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту розглядатиме Шевченківський районний суд Києва.

Стерненко – активіст з Одеси, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського «Правого сектора».

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись, активіст смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка та в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала, але відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше – державну охорону.

Загалом у 2018 році на Стерненка в Одесі було скоєно три замахи.

Справи про напади передали до Головного слідчого управління СБУ у Києві – як пояснили у прокуратурі, через «необхідність перевірки інформації щодо можливої причетності до нападів представників місцевої влади та поліції».

За два роки слідство офіційно не встановило організаторів нападів на Стерненка. Жодних вироків у цих справах немає.

 

Тимошенко підтримає Ляшка на виборах до Ради

ПОНЕДІЛОК, 15 ЧЕРВНЯ 2020, 13:14  УП

Лідерка ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко заявила, що її партія підтримує радикала Олега Ляшка на виборах до Верховної Ради восени на 208 окрузі на Чернігівщині.

Джерело: брифінг Тимошенко 15 червня

Пряма мова: “На 208 окрузі всі українські сили мусять об’єднатися і висунути єдиного кандидата. Людину, яку на цьому окрузі уже підтримує більше 30% людей, це Олег Ляшко. Він в Чернігівській області особливо працював, це його батьківщина і він там має велику підтримку людей.

Наша команда на спільному засіданні підтримала Олега Ляшка, як єдиного кандидата від українських сил на 208 окрузі. Ми не будемо висувати свого кандидата”.

Деталі: Ляшко уже подякував “Юлі” у Twitter.

10 червня у соцмережі Facebook опублікували знімки Тимошенко і Ляшка, які чаювали на терасі одного із столичних кафе. Про що говорили політики не відомо, але через 4 дні лідерка ВО офіційно підтвердила, що підтримає радикала на виборах до парламенту.

Що було раніше: 5 червня лідер радикальної партії, яка торік не потрапила до парламенту, Олег Ляшко заявив, що вирішив взяти участь у виборах у 208-му окрузі Чернігівської області, де балотувався покійний нардеп Валерій Давиденко.

Центральна виборча комісія призначила вибори народного депутата у 208-му окрузі Чернігівської області на неділю, 25 жовтня.

Передісторія:

Тимошенко і Ляшко були нардепами попереднього скликання. Ляшко критикував діяльність Тимошенко на посту прем’єра (2005, 2007-2010 рр), вимагав забрати у неї громадянство та називав “московською зозулею”.

Натомість Тимошенко називала Ляшка “бобіком, чихуахуа Порошенка”.

Конфлікт між Тимошенко і Ляшком тривав роки.

 

Суд поновив на посаді звільненого президента ДП “Антонов”

ПОНЕДІЛОК, 15 ЧЕРВНЯ 2020, 17:25 УП

Окружний адмінсуд Києва зупинив дію рішення гендиректора “Укроборонпрому” Айвараса Абромавичуса від 9 червня 2020 року про звільнення президента ДП “Антонов” Олександра Донця.

Про це повідомляє прес-служба юридичної фірми “Ілляшев та партнери”, яка представляє інтереси ДП.

“Тим самим суд задовольнив клопотання О. Донця за його позовом щодо незаконності наказу Айвараса Абромавичуса. Також суд заборонив здійснювати будь-які дії щодо зміни даних про президента ДП “Антонов” у Державному реєстрі, у тому числі виключати з держреєстру відомості про те, що Олександр Донець є керівником держпідприємства”, – йдеться у повідомленні.

“Згідно з Кодексом адміністративного судочинства ухвала суду набрала законної сили негайно з моменту її винесення, тобто пан Донець наразі є єдиним законним керівником ДП “Антонов”.

Будь-які особи, які перешкоджатимуть діяльності президента ДП “Антонов”, підлягатимуть кримінальній відповідальності за ст. 3″, – пояснив старший партнер ЮФ “Ілляшев та Партнери” Роман Марченко.

Нагадаємо:

“Укроборонпром” вирішив припинити повноваження президента ДП “Антонов” Олександра Донця, за результатами перевірки держпідприємства матеріали передали до СБУ та НАЗК.

“За результатами перевірки виявили численні факти, які можуть свідчити про неефективне управління державним підприємством; нецільове використання об’єктів державної власності; зловживання та порушення з боку керівництва, що могли призвести до значних збитків державі та нанести істотну шкоду репутації ДП”, – заявили в “Укроборонпромі”.

Раніше на нараді РНБО зробили висновок, що “Укроборонпром” неефективний в управлінні авіаційними держкомпаніями.

Держпідприємство “Антонов” звинувачує “Укроборонпром” в агресивній політиці щодо авіагалузі та держкомпанії зокрема.

В ДП “Антонов” заявили про неправомірні дії ДК “Укроборонпром”, спрямовані на припинення діяльності підприємства, та звернулись до керівництва держави із вимогою залишити президентом компанії Олександра Донця і вивести компанію з-під управління “Укроборонпрому”.

 

Кабінетна війна за «Укроборонпром», або Як нишком перерозподіляють мільярдні потоки УП 15.06.20

 

“Все нове – це добре забуте старе”

Жак Пеше, історик часів Великої французької революції

На початку березня 2019 року тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський зустрівся з незалежними експертами на тему, що робити з “Укроборонпромом”. Захід був ініційований після “свинарчукгейту”.

На зустрічі був присутній і автор цієї статті від експертної організації StateWatch.

Зеленський як топовий кандидат хотів особисто розібратися, що робити з “Укроборонпром”, за яким ще від 2011 року тягнеться корупційний шлейф. Тоді команда Януковича придумала геніальну для шахрайських схем форму “державний концерн”.

З одного боку – це не орган виконавчої влади, що повністю вимикає запобіжники цивільного та навіть урядового контролю. З іншого боку – концерн отримав необмежені можливості перерозподілу фінансових потоків підконтрольних держпідприємств на афілійовані з владою приватні фірми.

Контролюється “Укроборонпром” в системі органів влади до сих пір безпосередньо з кабінетів на Банковій.

Неповне відео зустрічі із кандидатом в президенти В. Зеленським

На зустрічі із Зеленським майбутньому президенту було запропоновано створити замість концерну профільне міністерство оборонно-промислового комплексу – ОПК. На що кандидат посміхнувся та віджартувався, що створювати додаткові органи влади – це вже занадто для бідної країни.

Минув час. Зеленський став президентом, а відтак і відповідальним за концерн. Замість створення міністерства Офіс президента обрав іншу модель реформи. Відповідальним за регулювання ОПК в уряді залишилося Міністерство економіки, яке традиційно приділяє увагу даній функції в останню чергу, оскільки займається землею, приватизацією, закупівлями та багатьма іншими питаннями.

Завдання трансформації оборонного гіганта президент поклав на Айвараса Абромавичуса, з яким пройшов передвиборчі перегони.

Призначення директором “Укроборонпрому” Абромавичуса вітали експерти, які пам’ятають, як він гучно звільнився з Мінекономіки в 2015 році через небажання призначати заступників за принципом “я від Кононенка”.

Позитивно були налаштовані і представники країн НАТО. Вони виступають за реформування українського ОПК на засадах Організації економічного співробітництва та розвитку – ОЕСР, які сповідує команда нового директора.

Міжнародні партнери зацікавлені в змінах підходів до розвитку вітчизняного ОПК з декількох причин.

По-перше, Київ має встояти під атакою Москви, а для цього потрібні західні інвестиції в старі оборонні заводи.

По-друге, деякі унікальні збройні технології не повинні потрапити до країн з агресивними політичними режимами, зокрема і до Росії.

Однак минуло менше року і вже нові соратники Зеленського пропонують утворити так зване міністерство з питань ОПК, незважаючи на процеси трансформації “Укроборонпрому”, які були розпочаті командою Абромавичуса.

Нові обличчя “Укроборонпрому”

Слово “Укроборонпром” для пересічного українця звучить потужно та заворожуюче. Уявляються великі заводи, які виробляють непереможні танки, швидкі кораблі та сучасні літаки, котрим заздрить весь світ.

На жаль, реалії 2020 року для українського “Укроборонпрому” дещо інші. Із 1,5 мільйонів населення колись залучених на території УРСР в сфері ОПК по факту на підприємствах концерну залишилося 68 тисяч осіб.

Останній танк “Оплот” був зібраний на харківському бронетанковому кластері п’ять років тому. Тоді ж був зібраний останній літак на “Антонові”.

Найбільший в світі транспортний літак “Мрія”, який регулярно в аеропорту зустрічає весь політичний бомонд, літає в одному екземплярі з 1988 року. Тобто виготовлений ще до незалежності України.

Цього року в концерні завершилася процедура тріаж – комплексний аналіз всіх підприємств концерну, який організувала нова команда. Такий аналіз допоможе розуміти реальний стан справ на початку реформи. Результати аналізу розвінчують пилину минулих перемог вітчизняного ОПК.

Із 116 підприємств, які розташовані на підконтрольній території України, “в плюс” працюють тільки 44, з яких 27 формує близько 90% доходів концерну.

Більшість доходів концерн отримує від експорту озброєнь, військових товарів та супутніх послуг. Лише третину доходів складають кошти державного оборонного замовлення Міноборони та інших силовиків.

Після проведеного тріажу топ-менеджмент “Укроборонпрому” запропонував власну концепцію трансформації концерну, яка зводиться до його ліквідації.

Якщо коротко, то ДК “Укроборонпром” буде дійсно ліквідований, а його підприємства розподілені на три групи.

До першої групи з умовною назвою “розвиток” увійдуть 38 підприємств, які не є банкрутами та виробляють конкурентну продукцію військового призначення. Сукупний чистий дохід таких підприємств за минулий рік склав 35 млрд грн або 88% всіх доходів концерну.

Останній танк “Оплот” був зібраний на харківському бронетанковому кластері п’ять років тому

Ці підприємства будуть поділені на 6 холдингів за видом діяльності: ракетобудівний, бронетанковий, будівництво цивільної авіації, ремонт військової авіації, морські та радарні системи.

Протягом проміжного періоду холдинги будуть координуватися корпоративним центром, назва якого поки що тримається у таємниці.

До другої групи “реструктуризації та оздоровлення” увійдуть 50 підприємств, сукупний річний чистий дохід яких склав 4,9 млрд грн або 12% доходів ДК.

У цьому списку є підприємства, які вже не виготовляють нічого для оборони, але можуть доповнити профільні компанії ОПК. Більшість ресурсів цих підприємств буде підготовлена для приєднання до підприємств з першої групи. Щоб таким чином підсилити заводи-лідери.

До третьої групи “передачі” увійдуть 28 підприємств з сукупним чистим річним доходом 29 млн грн, на яких залишилося працювати близько 200 робітників.

Вони давно є класичними банкрутами без виробничої бази, тому будуть передані Фонду держмайна на приватизацію чи у підпорядкування інших органів влади, якщо знайдуться охочі.

Наприклад, Київський завод “Буревісник”. Колись давно він був задіяний в кораблебудуванні, а також виробляв апарати штучної вентиляції легень. Завод входить до переліку стратегічних державних підприємств.

Але коли виник ажіотаж навколо апаратів ШВЛ під час пандемії коронавірусу, вся країна на екранах ТБ побачила, що ніякого заводу не існує. Від нього залишилися голі стіни і судові справи по боргах.

Питання, хто довів стратегічні заводи да банкрутства і чому не поніс за це відповідальність, залишаються перед СБУ та ГПУ відкритими.

Та повернемося до “Укроборонпрому”. На сьогодні загальна площа концерну складає 5,5 тис га землі та 11,5 млн квадратних метрів нерухомості. Для прикладу площа улюбленого мільйонерами Князівства Монако складає 202 гектари.

Такі гігантські масштаби оборонних підприємств, що будувалися в радянські часи для війни проти країн НАТО, за незалежності зіграли з ними злий жарт. Україна не могла забезпечити обсяг замовлень, який дорівнював би потребам СРСР. А за робочу силу, опалення, воду треба платити.

Питання, хто довів стратегічні заводи да банкрутства і чому не поніс за це відповідальність, залишаються перед СБУ та ГПУ відкритими

Реальний стан деяких оборонних підприємств Володимир Зеленський влучно охарактеризував, коли перебував з робочим візитом в Харкові:

“Мені сказали, що взимку люди працювали в приміщенні, де була температура 0 градусів. Ми як до скота до людей ставимося, а потім хочемо, щоб вони поважали владу, поважали Україну?”.

Деякі підприємства з другої та всі підприємства з третьої групи будуть виставлені на приватизацію з метою наповнити державний бюджет. Утім, існує й альтернативний шлях використання виручених коштів.

Щоб вони банально не були проїдені через соціальні програми чи закопані в дороги, є сенс згенерувати отримані суми на окремому спеціальному рахунку. І направити ці кошти на закупівлю сучасного обладнання та розвиток нових технологій для першої групи оборонних підприємств.

На сьогодні загальна площа концерну складає 5,5 тис га землі та 11,5 млн квадратних метрів нерухомості

Це буде цілком справедливо: витрачати кошти з продажу занепалих оборонних заводів на розвиток працюючих.

Підприємства з першої групи планується зробити публічними акціонерними товариствами, з незалежними наглядовими радами, комплаєнсом та антикорупційною політикою, які зможуть залучати іноземні інвестиції та розпочинати діяльність з іноземними компаніями з країн НАТО. Все відповідно до вимог ОЕСР.

За орієнтовним планом робочої групи, вже в травні-червні цього року мали бути підготовлені та проголосовані законопроекти, які б втілили процес трансформації “Укроборонпрому” в життя. Та все загальмувалося.

Робоча поїздка Зеленського до Харківської області

Старі обличчя “Укроборонпрому”

У кінці травня медіа були приголомшені новиною від секретаря РНБО Олексія Данілова. У прес-релізі координаційного органу йшлося про те, що в Україні буде створено нове “міністерство з питань військово-промислової політики”.

Здавалося б, типова заява для України останнього року. Чи не щоквартала якісь міністерства поглинають інші. А згодом із таких міністерств вичленяють нові.

Проте у даному випадку йдеться про абсолютно нове міністерство, яке має поглинути ДК “Укроборонпром” та підприємства Державного космічного агентства.

Тобто секретар РНБО фактично запропонував власну концепцію концерну, яка прямо суперечить проробленій роботі команди Абромавичуса. А відтак і баченню самого Зеленського річної давнини, який зробив ставку на екс-міністра економіки.

Експертам StateWatch вдалося отримати документ під назвою “Військово-промислова політика. Оптимізація управлінських функцій” з позначкою “конфіденційно”, який дозволяє описати задуми РНБО щодо “Укроборонпрому”. Назвемо його “концепція Данілова”.

Невеликий відступ. Олексій Данілов є повним антиподом Айварасу Абромавичусу. Він не був поруч із Зеленським під час президентської кампанії. Принаймі публічно.

В принципі взагалі не відомо, чим займався Олексій Данілов з 2007 року. Так само не зрозуміла його публічна позиція щодо ОПК чи питань безпеки і оборони в Україні до призначення на топ-посаду.

Професійний досвід Олексія Данілова має мало суміжного з організацією роботи органу влади, який забезпечує безпеку країни під час російської агресії.

Тому призначення Данілова стало повною несподіванкою після гучної відставки першого секретаря РНБО Олександра Данилюка. А ще більше питань викликали подальші кадрові рішення нового секретаря.

І йдеться не про Сергія Сівоха. Штатним радником секретаря РНБО з питань координації діяльності ДК “Укроборонпром” став Сергій Омельченко – колишній перший заступник директора “Укроборонпрому” Павла Букіна, що пішов з концерну через нову команду.

Під час керівництва останнього “хлопчики” зі “свинарчукгейту” розвернулися на державних підприємствах в повну силу. Сам Омельченко відповідав в концерні за юридичний блок, тож не міг не бачити хоча б краєм ока підозрілі оборудки на численних заводах. Нещодавно Офіс Президента вніс прізвище Омельченка у фінальний список кандидатів на Міністра ОПК.

Щодо власне концепції Данілова. Документ передбачає вибудовування чіткої піраміди ОПК, на чолі якої стоїть віце-прем’єр-міністр – міністр розвитку стратегічних технологій та інновацій.

До сфери управління нового міністерства передаються Державне космічне агентство та його 21 підприємства, Державна служба експортного контролю, Павлоградський хімічний завод, Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки, а також державний концерн “Укроборонпром” з усіма його підприємствами.

Концепція Данілова

У кінцевому результаті Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки буде переназваний в Нацагенцію оборонного технологічного розвитку накшталт американської DARPA.

Створити нове міністерство чисельністю в 150 осіб планують вже в червні цього року. Перехідний період розтягнеться на 12 місяців. Тобто до липня 2021 року.

І лише після становлення міністерства концепція Данілова передбачає проведення трансформації “Укроборонпрому”. Власне, детальний опис самої трансформації в концепції відсутній. Лише кілька її загальних пунктів, а саме:

Підпорядкування концерну новому міністерству.

Призначення нового директора концерну та членів наглядової ради.

Зміна організаційно-правової форми підприємств ОПК.

Щодо очікуваних позитивних результатів концепції Данілова, то її автори наголошують на:

Створенні єдиного центру прийняття управлінських рішень в ОПК.

Координації між державними та приватними суб’єктами ОПК.

Формуванні суб’єктності ОПК на рівні уряду.

Позитивній реакції експертних кіл.

Прискоренні трансформації та розвитку ОПК.

Поле битви за концерн

Зараз на очах публіки розгортається кабінетна війна за ресурси “Укроборонпрому”. За останньою інформацією, сумарні доходи концерну сягнули близько 40 млрд грн, тож не дивно, що охочих отримати контроль над концерном за рік президентства в оточенні Зеленського побільшало.

У команди Абромавичуса з’явився сильний суперник у кулуарних іграх, який публічно заявив, що буде боротися за концерн. На травневу зустріч в апараті РНБО, на якій вперше розглядалася концепція Данілова, представників “Укроборонпрому” не запросили. Хоча останні вже півроку просувають власну реформу, яку на старті підтримав Зеленський.

Концепція Абромавичуса

Варто пам’ятати, чому взагалі перед новим президентом постало питання реформування концерну.

По-перше, це корупція, яка вимиває ресурси з оборонних заводів.

По-друге, виробнича застарілість та технологічна відсталість заводів, яка щороку зриває державне оборонне замовлення Збройних сил.

У конфлікті навколо “Укроборонпрому” є достатньо об’єктивних обставин, які можуть приректи запуск нового міністерства на провал.

Галузь ОПК є під прискіпливою увагою міжнародних союзників України в обороні проти агресії Кремля. Представники країн НАТО взяли участь у підготовці “Укроборонпрому” до трансформації. Вони допомагали в тому числі й фінансово для втілення реформи.

Трансформація сьогодні перейшла до стадії подачі законопроектів до парламенту. Тож буде дивно, якщо на Банковій раптом пригальмують. І почнуть реалізовувати іншу концепцію.

При цьому досі немає відповіді на питання: чому автори концепції Данілова впевнені, що міністерство буде ефективно управляти державними підприємствами? Взагалі, яке міністерство в Україні ефективно управляє підприємствами? Це рудимент, який дістався у спадок з часів планової економіки.

Варто пам’ятати, чому взагалі перед новим президентом постало питання реформування концерну – це корупція та виробнича застарілість

Мало хто знає, що те ж Міноборони управляє сотнею державних підприємств, половина з яких збанкрутувала саме під час управління міністерством.

У концепції Данілова також немає відповіді на питання, де брати гроші на створення нового міністерства в умовах економічної кризи. Немає жодних розрахунків, скільки таке міністерство буде коштувати платникам податків.

Власне, все впирається у фінанси. Згаданий в концепції Інститут інформатизації та моделювання економіки, вже цього року не отримав коштів на діяльність.

StateWatch має у розпорядженні унікального листа, в якому міністр економіки Ігор Петрашко просить КМУ виділити 18 млн грн на функціонування інституту з Фонду протидії коронавірусу (!).

Міністр зазначає, що у квітні цього року при перегляді бюджету парламент позбавив фінансування саме цей інститут, який тепер не має коштів на закупівлю комп’ютерної техніки, необхідної для проведення загального огляду ОПК. Огляд, між іншим, стартував при Зеленському, і покликаний виявити сильні та слабкі сторони галузі.

Тобто, про які нові міністерства та аналоги агенцій США йдеться, коли в бюджеті немає коштів навіть на функціонування Інституту, необхідного для розвитку ОПК?

Фото з листа Петрашка від 08 травня 2020 року

Ті ж самі фінанси доводять до банкрутства Павлоградський хімічний завод. У травні Кабмін був вимушений виділити з резервного фонду 133 млн грн на утилізацію ракетного палива на хімзаводі. Причина банальна. Коштів в бюджеті немає. Але є обов’язки перед міжнародними партнерами, які пильно слідкують, чи дотримується Україна стандартів утилізації. А також обов’язки перед ЗСУ щодо постачання нових ракет.

Ще торік Павлоградський завод попереджав Данілова про те, що не має ресурсів на створення виробничих потужностей для отримання сировини, що не виробляється в Україні, але потрібна для складових ракет та боєприпасів.

Фото з листа Павлоградського хімзаводу на Олексія Данілова від 25 листопада 2019 року

Фінальний акорд

Ідея створення надпотужного міністерства не нова. Вона періодично то виникає, то зникає ще з середини 2000-их років. Щоправда, треба розуміти, що фінансові можливості України тих років та нинішнього року дещо різняться не на користь останнього.

Оборонно-промисловий комплекс є застарілою галуззю в Україні. Будь-які непередбачувані рухи можуть зруйнувати колос на глиняних ногах. А це в свою чергу загрожує національній безпеці України.

Із концепції Айвараса Абромавичуса реформи ДК “Укроборонпром”

***

За повноваженнями сьогодні саме Володимир Зеленський відповідальний за ОПК та ДК “Укроборонпром”. Минулої осені розпочалася реформа концерну, яка може вивести весь вітчизняний ОПК на інший рівень. Очистити систему від боргів, корупції та впустити ще в радянську структуру іноземні інвестиції та культуру країн Північноатлантичного альянсу.

При правильному економічному підході новий холдинг, який буде створений після “Укроборонпрому” у співпраці з приватним ОПК та космічним кластером, може стати локомотивом економіки України.

На жаль, війни на планеті не припиняться ніколи. І не відомо, чи відступить Кремль з українських територій найближчими роками. Тому армії світу та України зокрема потребуватимуть зброї та боєприпасів, які може дати оновлений “Укроборонпром”. Треба тільки не загальмувати на півдорозі.

Гліб Канєвський, StateWatch, проєкт “Марлін”, для УП

15 июня 2020, 09:57

 

Чи потрібно Міністерство ВПК або для чого потрібні реформи ВПК ЛБ 15.06.20

Два тижні на спільній нараді за участю представників РНБО, Офісу Президента, КМУ та Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки було ухвалено попереднє рішення щодо доцільності створення Міністерства розвитку стратегічних технологій та інновацій до повноважень якого буде віднесено питання вироблення та реалізації державної політики в сфері ВПК та авіаційно-космічної галузі.

 Анатолій Пінчук , президент ВГО «Українська стратегія»

Згодом це рішення анонсував й Президент Володимир Зеленський під час робочої поїздки на Хмельниччину..gov.ua

Це Міністерство відразу назвали Міністерством ВПК (хоча дехто з видання «Українська правда» чомусь назвав його Міністерством космосу).

Незважаючи на те що, самого офіційного рішення ще не має, як не вирішене й відповідне кадрове питання (зараз створена конкурсна комісія, яка має запропонувати Прем’єр-міністру та Президенту оптимального кандидата), вже розпочалась кампанія критики. Й не було б нічого дивного, коли цю кампанію вели якісь ультра ліберали, для яких створення будь якого нового органу влади – вже трагедія. Але ж серед тих, хто виступив з критикою був й заступник Міністра закордонних справ Єгор Божок (який до речі до цього обіймав посаду голови СЗР. А першим заступником якого був славнозвісний Сергій Семочко).

Які ж аргументи він наводить:

«1. Новий віце-прем‘єр з питань ОПК буде лише «весільним генералом», оскільки в умовах відсутності підпорядкованого апарату фахівців фізично не зможе підготувати жодного проекту зі сфери своєї компетенції, а відтак – отримуватиме немалу зарплату лише за те, що підійматиме руку на урядових голосуваннях за рішення по лінії інших членів уряду. 1. Новий віце-прем‘єр з питань ОПК буде лише «весільним генералом», оскільки в умовах відсутності підпорядкованого апарату фахівців фізично не зможе підготувати жодного проекту зі сфери своєї компетенції, а відтак – отримуватиме немалу зарплату лише за те, що підійматиме руку на урядових голосуваннях за рішення по лінії інших членів уряду.» – Як би йшла мова про Віце-прем‘єра «без портфеля» такий ризик мав би місце, але йдеться про Віце-прем‘єра – міністра з відповідним Міністерством.

«2. Нове-старе міністерство промислової політики або з питань ОПК коштуватиме і без того пустому державному бюджету ще орієнтовно 1 млрд грн. Створення такого міністерства та запуск його повноцінної роботи (підготовка нормативної бази, коригування держбюджету, утворення апарату, конкурсний добір персоналу, влаштування адмінбудівлі, отримання ліцензій на держтаємницю тощо) займе тривалий час, а може й не дійти логічного кінця. Приклади є: утворення ДБР, яке почало хоча б якось працювати лише через 2 роки; реорганізація Мінпаливенерго та Мінприроди в одне міністерство, яка так і не завершилась.» – Концепція створення нового Міністерства передбачає, що воно створюється на базі відповідного департаменту МЕРТСу, НКАУ та деяких підрозділів УОП й не передбачає збільшення витрат на утримання. Більше того можлива вартість утримання за рахунок об’єдання деяких функцій може бути навіть меншою за теперішні витрати. Щодо витрат на держпрограми – це питання національних пріоритетів. За умов злагодженої роботи вся процедура його утворення й запуску займе не більше 3-5 місяців. Коригування ж нормативної бази взагалі не потрібно – в законодавстві фігурує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Просто зараз тим органом є МЕРТС.

«3. Нове міністерство дублюватиме Державний концерн «Укроборонпром», який якраз і було створено для управління та координації суб’єктів державного сектору, що провадять діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння й військової техніки. А утримання апарату ДК «Укроборонпром» теж коштує чималих коштів.» – Автор цього твердження взагалі не розуміє що таке державна політика. Державний концерн «Укроборонпром» – це антиприродне антиконституційне монопольне утворення, яке було свого часу створено агентом ФСБ та ГРУ Соломатіним задля отримання контролю над українським ВПК. Навіть не зовсім досконалою Концепцією реформування УОПу, представленою його теперішнім керівництвом передбачається трансформація його в класичний холдинг з управління державними активами з подальшим розділенням. А функції Міністерства – це не управління держпідприємствами, а вироблення й реалізація державної політики. В кооперації з іншими органами й спецслужбами. Це й розробка стратегічно важливих для ЗСУ озброєнь (включно з дослідженнями, які для цього можуть бути потрібні), які потребують фундаментальних вкладень, це й стратегія виходу й завойовування нових ринків, причому не лише державними, а й приватними українським підприємствами, це й питання залучення іноземних інвестицій, й навіть координація науково-промислового шпіонажу, як би це комусь не подобалось. Тим більше дивно чути це від колишнього голови СЗР – не дивно, що за неофіційною інформацією СЗР за керівництва Божка почала втрачати позиції, які були відновлені до цього Віктором Гвоздем.

«4. Повернення в Уряд функції безпосереднього управління ОПК вочевидь означатиме залишення цього сектору в повному державному управлінні, а тим самим – подальше перерахування всіх прибутків підприємств до державного бюджету та наступну повну залежність від асигнувань з нього. Залежність від державного бюджету вже призвела до стагнації переважної більшості підприємств вітчизняного ОПК, в т.ч. таких його флагманів як ДП «Антонов», ДП «Південмаш», КБ «Південне». Нерайдужні прогнози державного бюджету України на середньострокову перспективу гарантують українському ОПК подальше недофінансування, що, по суті, означатиме його остаточне знищення» – навпаки, як вже говорилось в спростуванні попереднього твердження – Міністерство має формувати й реалізовувати політику для всього сектору й для державного, й для приватного й ні про яке «повне державне управління» не йдеться.

«5. Такий крок «поставить хрест» на більш ніж річній роботі з підготовки корпоративної реформи українського ОПК та ДК «Укроборонпром» відповідно до стандартів НАТО, в яку Україною та нашими партнерами з Альянсу інвестовано значний інтелектуальний та фінансовий ресурс» – взагалі повний брєд. Навпаки Міністерство має навести лад в питаннях реформування й розвитку ВПК, а й реформування й трансформація УОПу має бути пришвидшена. Й ні про який відхід від співпраці з НАТО й впровадження стандартів НАТО не йдеться. Йдеться про цілісну державну політику розвитку військово-промислового потенціалу України.

Відтак створення Міністерства розвитку стратегічних технологій та інновацій – необхідний крок щодо створення ефективної системи управлінні в сфері ВПК, авіа та космобудування, інших стратегічних галузей та розвитку інновацій з ними пов’язаних. Інша річ – що неможна допустити як раз того, щоб нове міністерство стало таким собі «мегаукроборонпромом» зі збільшеними корупційними ризиками. Воно має стати саме центром розробки, формування та реалізації державної політики.

Єдиний варіант за якого не потрібно було б створювати Міністерство ВПК – це якщо головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику як з питань національної безпеки у воєнній сфері та оборони, так й державну військово-промислову політику буде визначено Міністерство Оборони, як наприклад в США. Але це вже зовсім інша модель державного управління.

А тепер про головне – для чого нам взагалі потрібні й реформи, й стандарти НАТО й інше? Для того щоб мати боєздатну армію, з ефективним сучасним озброєнням, спроможну дати відсіч можливій повномасштабній агресії з боку РФ та при необхідності звільнити українські території від окупантів, для більш ефективної взаємодії з західними партнерами у протидії тієї ж РФ, тобто для того щоб виграти війну проти агресора. Для того щоб в Україні вироблялись найсучасніші озброєння, доходи від продажу яких поповнювали б державний бюджет, а сам продаж був інструментом посилення геополітичного впливу і елементом зовнішньоекономічного нищення ворога. Для того щоб Україна набувала військових спроможностей та політичної й економічної суб’єктності.

 Анатолій Пінчук , президент ВГО «Українська стратегія»

 

“Укроборонпром” атакує РНБО

https://defence-ua.com/

Кардинальну реформу “оборонки” хочуть загальмувати

Сергій Згурець

szgurets@gmail.com

15 червня 2020, 11:00

Керівництво концерну “Укроборонпром” перейшло в атаку на Раду національної безпеки та оборони і, власне, на рішення, яке вже виголосив президент України Володимир Зеленський. Йдеться про утворення Міністерства розвитку стратегічних технологій та інновацій, яким має керувати новий віце-прем’єр.

Саме так можна оцінити ті заяви, які виголошує гендиректор концерну Айварас Абромавичус у ході активного турне по різним мас-медіа, що пройшло минулого тижня. Зокрема, Абромавичус почав говорити, що, у РНБО та концерну різне бачення реформи оборонної промисловості.

З огляду на ієрархію, повноваження та зони відповідальності – ситуація і дивна, і цікава одночасно. Особливо на тлі того, що саме цього тижня має початись конкурс кандидатур на посаду профільного віце-прем’єра, який має забезпечити ті зміни, які, здається, вкрай непокоять «Укроборонпром».

У свою чергу, представники громадських організацій, які наближені до “Укроборонпрому” і все одно хочуть, щоб їх звали експертними, почали стверджувати, що план РНБО щодо створення міністерства заблокує так гарно прописану реформу концерну. І що не буде у армії ні нових танків, ні довгоочікуваних боєприпасів.

Отже, хвіст вирішив, що зможе покерувати…

Про що йдеться?

Зміна організації роботи оборонно-промислового комплексу (ОПК) здійснюється згідно з рішенням РНБО України від 18.02.2020 “Про основні показники державного оборонного замовлення на 2020 рік та 2021, 2022 роки”. Це рішення уведено в дію Указом Президента України від 27 лютого 2020 року № 59.

Серед іншого, там йдеться про створення Центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та забезпечення реалізації державної військово-промислової політики та запровадження посади профільного віце-прем’єр-міністра.

Йдеться про створення центрального органу виконавчої влади.

Указ став спробою визначити шлях задля подолання системних проблем вітчизняної оборонної промисловості. Це зрив державних цільових програми у сфері оборонно-промислового комплексу та суміжних до нього галузей, невідповідна реаліям нормативно-правова база у сфері розробки та виробництва озброєнь, неефективні механізми формування та реалізації державного оборонного замовлення, внаслідок чого воно так і не стало основним фактором розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу.

Формування та реалізація державного оборонного замовлення не стала основним фактором розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу.

Обсяги виробництва озброєнь не забезпечують повною мірою потреб Збройних Сил. На вкрай низькому рівні здійснюється інвестиційна та інноваційна діяльність на підприємствах оборонно-промислового комплексу.

Ці проблеми – не нові. Але вони почали поглиблюватись через відсутність централізованої системи формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері оборонно-промислового комплексу, авіабудування та космічної діяльності.

Підхід РНБО

Йдеться не про реформу “Укроборонпрому”, а про вирішення значно ширшого кола завдань. Концерн – лише частина оборонної промислової країни, яка хіба що найбільш яскраво демонструє вади цього сектору.

Кардинальна зміна підходів до управління ОПК має розв’язати насамперед проблему недостатнього рівня координації суб’єктів військово-промислової політики, зокрема, відсутності профільного координуючого органу, та запровадити системний підхід до розвитку цієї сфери. Це позиція РНБО, яка власне, і підтримана Президентом…

Перший етап реформування передбачає створення профільного міністерства, яке відповідатиме за формування і забезпечення реалізації державної військово-промислової політики, та запровадження посади віце-прем’єр-міністра – міністра розвитку стратегічних технологій та інновацій, до повноважень якого буде віднесено питання реформування ОПК та розвитку космічної галузі.

Кардинальна зміна підходів до управління ОПК має розв’язати насамперед проблему недостатнього рівня координації суб’єктів військово-промислової політики

Другий етап реформи стосується розв’язання питання щодо організаційно-правової форми роботи підприємств, що входять до складу ДК “Укроборонпром”.

РНБО вважає, що ці завдання не можуть бути вирішені тими підходами та повноваженнями, що на сьогодні є у розпорядженні того ж Мінекономрозвитку чи Міноборони як одного з найбільших замовників по ДОЗ, а тим більше – у концерну “Укроборонпром”.

За твердженням Секретаря РНБО Олексія Данілова, підприємства ОПК мають насамперед сконцентруватися на забезпечені армії сучасним високотехнологічним озброєнням та технікою, що дозволить ефективно реагувати на сучасні виклики.

Важливим є також науково-технічний розвиток галузі, збереження існуючого кадрового потенціалу та підготовка нових фахівців, збереження та розвитк критичних технологій та створенням замкнених циклів виробництва там, де це доцільно.

Це потребує значно більших компетенцій і більш масштабного бачення, аніж демонструє нинішня управлінська команда “Укроборонпрому”.

Адже оборонна промисловість – це не лише доля та перспективи лише державних підприємств. Йдеться про максимальне використання потенціалу і приватних компаній, які нині виконують більше половини контрактів в інтересах Збройних сил в рамках державного оборонного замовлення.

А відтак, створення найбільш оптимальних з огляду на потреби та можливості держави правил гри для усіх вітчизняних учасників оборонно-промислового сектору.

Генеральний директор концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавичус у інтерв’ю 24 каналу: “У нас достаточно разное видение реформы сектора ОПК”.

“У нас достаточно разное видение…”

У концерну “Укроборонпром”, втім, є власний план реформ. Це той план, який обговорювався на зустрічі з керівництвом РНБО у середині травня. За підсумками цієї зустрічі було повідомлено, що “Плани щодо реформування ДК “Укроборонпром” мають бути суттєво доопрацьовані з урахуванням потреб Збройних Сил України у контексті функціонування оборонно-промислового комплексу, сучасних світових тенденцій розвитку озброєння та техніки і міжнародної кооперації”.

Разом з тим, пару днів тому генеральний директор концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавичус у інтерв’ю 24 каналу заявив, що “У нас достаточно разное видение реформы сектора ОПК”.

Фактично йдеться про ігнорування позиції РНБО.

Суть змін від “УОП”, якщо казати коротко, передбачає розподіл усіх підприємств концерну на три групи, кожна з яких матиме різне майбутнє з огляду на стабільність та прибуткові вість; формування кластерів з перспективних підприємств за профілями діяльності; запровадження корпоративної моделі управління.

“Сейчас в оборонно-промышленном комплексе большинство предприятий находятся в юридической форме, которая не присуща частному сектору, мировой практике. Это казенные, государственные и унитарные предприятия. Такая форма собственности не позволяет компаниям развиваться, правильно распоряжаться своим имуществом, привлекать финансовые ресурсы путем размещения, например, еврооблигаций на мировых рынках, а также делать совместные предприятия с мировыми гигантами. То есть все это нужно менять, корпоратизировать”.

До таких висновків в “УОП” прийшли після тривалої аналітичної роботи.

“Целая команда детально занимается этим 9 месяцев. Проводят очень детальные исследования, используя лучшие мировые практики. Подключили консультантов, детально изучили каждую компанию, проблемы, перспективы и тому подобное”, – стверджував Айварс Абромавичус у тому ж нещодавньому інтерв’ю 24 каналу.

Капітан “Очевидность”

Концепція реформування Державного концерну “Укроборонпром” аналізувалася не лише в РНБО. А також у відомствах, потенціал яких напряму залежить від спроможності вітчизняних підприємств виробляти та постачати озброєння та військову техніку: вчасно і в обумовлених обсягах. Ось декілька цитат з цих документів, аби не вдаватися в надмірні подробиці.

“Концепція реформування ДК “УОП” являє собою викладення класичної теорії корпоративного управління і не є якоюсь новою сторінкою в менеджменті”

“Проведений ДК УОП аналіз нинішнього стану підпорядкованих йому підприємств навіть з урахуванням великих обсягів наданої статистичної інформації не відрізняється видатною глибиною, особливо – його технічна частина”.

“Економічна аналітика будується на основі відомих традиційних показників (дохід, прибуток, продуктивність праці тощо) і не дає уявлення про фінансову стійкість суб’єктів господарювання, їх спроможність організовувати свою життєдіяльність у ринкових умовах

Запропонована концепція реформування ДК “УОП” являє собою викладення класичної теорії корпоративного управління і не є якоюсь новою сторінкою в менеджменті”

Простежується переважання суб’єктивного підходу над об’єктивною оцінкою реальних явищ і подій…

“Структура виробничих потужностей розкрита поверхнево, кількість надлишкового технологічного обладнання і зайвих виробничих площ обґрунтована явно недостатньо. ….Базові та критичні технології, якими володіють підприємства, не відокремлені, ситуація щодо можливості їх подальшого використання залишається незрозумілою.

Відомості про брак у виробництві новітніх сучасних технологій, абиякий дефіцит потрібного устаткування та специфічних виробничих площ у аналізі, що розглядається, взагалі не згадуються…

Відомості про брак у виробництві новітніх сучасних технологій, абиякий дефіцит потрібного устаткування та специфічних виробничих площ у аналізі, що розглядається, взагалі не згадуються.

Це не дозволяє неупереджено і об’єктивно оцінити сучасний технологічний стан вітчизняної оборонної промисловості.

Підсумкові висновки аналізу, у яких явно простежується переважання формального суб’єктивного підходу над об’єктивною оцінкою реальних явищ і подій, що відбуваються в оборонній промисловості, мають скоріше очевидний, а не аналітичний характер. Бо вони спираються на загальнотеоретичні закономірності організації промислового виробництва, а не є результатом серйозних багатофакторних економічних і технологічних прорахунків».

Реформа під себе

“Переважання формального суб’єктивного підходу над об’єктивною оцінкою реальних явищ і подій” – гарна фраза для серйозного документа, висновки якого, здається, були взяти до уваги в усіх органах, які мають відношення до військово-промислової політки.

У стратегії концерну немає місця для розвитку виробництва…

Простими словами все виглядає більш зрозуміліше.

Одна з фахових осіб у галузі ОПК у розмові з кореспондентом агенції Defense Express підсумувала дії теоретиків від “УОПу” так:

“У цій стратегії концерну немає місця розвитку виробництва, немає продуктової лінійки. Вони накинули на діяльність “оборонки” корпоративну сітку і тягнуть цей невід, як у приватному бізнесі. Але ця сітка занадто слабка, щоб витягнути важливі і важкі завдання. Як то – запуск у серію нових розробок на кшталт «Нептуна» чи вирішення питання про створення вітчизняного комплексу ППО.

Реформа Абромавичуса – це заклик “віддайте нам, ми тут самі розберемося і щось вам потім запропонуємо. І все буде гаразд”.

Створення нового Міністерства, до речі, не скасовує і не відкладає корпоратизацію. Вона потрібна. Але в першу чергу – стратегічні завдання оборони. Державу в сьогоднішній ситуації не хвилює, як ви будете керувати. Цікавить, що ви будете робити для армії, в яких кількостях і за якою ціною? Де відповіді на ці питання? Після того, як країна побачить цей результат – пересаджуйтесь як хочете, і будуйте внутрішні корпоративні практики. Але коли музики немає – то й у музикантах таких немає сенсу”…

Замасковані міни

Не менш важливі і інші деталі, які доводять неспроможність концерну “Укроборонпром” вирішити питання корпоратизації, створення спільних підприємств, забезпечення рівноправної господарської діяльності оборонних підприємств різних форм власності у відповідності із закономірностями ринкової економіки.

Корпоратизація. У якості основоположного принципу Концепції реформування Концерн усвідомлено обрав форму побудови оборонної промисловості, засновану на методології корпоративного управління. Дійсно, право власності, що реалізоване у вигляді корпоративних (акціонерних) залежностей, при ринковому веденні господарства є важливим і новим системоутворюючим чинником для нашої “оборонки”.

Право власності, що реалізоване у вигляді корпоративних (акціонерних) залежностей, при ринковому веденні господарства є важливим і новим системоутворюючим чинником для нашої “оборонки”.

Але є питання, які виходять за межі повноважень концерну. Ця міна уповільненої дії закладена нормами Цивільного кодексу, Закону України “Про господарські товариства”, а також окремих статей Господарського кодексу стосовно прав власності на майно і акції, що увійшли в їхні статутні капітали.

У відповідності з нормами діючого законодавства, виступаючи у якості акціонера, держава не віддає в повному розумінні цього слова своє майно у статутний капітал акціонерного товариства.

Тобто акціонерне товариство не є повноправним власником тієї частки свого статутного капіталу, яка являє собою внесок держави, хоч і віддало замість неї справжні корпоративні права. Щось подібне відбувається і з холдинговими компаніями, які є однією з форм акціонерного товариства.

Розв’язання правих зашморгів потребує компетенцій за межами “Укробонпрому”.

Дана обставина накладає суттєві обмеження на обіг акцій і у подальшому при переході до змішаної форми власності стає гальмом, здатним зруйнувати будь-які райдужні перспективи подальшого розвитку.

Розв’язання цього правого зашморгу потребує компетенцій і дій за межами “Укробонпрому”.

Спільні підприємства.У Концепції реформування ДК “Укроборонпром” передбачається залучення інвестицій в розвиток оборонної промисловості, зокрема, шляхом створення спільних підприємств. Все круто. Але що на практиці?

Шлях навпомацки. У Концепції реформування ДК “Укроборонпром” передбачається залучення інвестицій в розвиток оборонної промисловості, зокрема, шляхом створення спільних підприємств. Але що на практиці?

Згідно Закону України “Про управління об’єктами державної власності” засновником господарських організацій, до статутних капіталів яких передається державне майно, у тому числі холдингових компаній та підприємств, які підлягають корпоратизації відповідно до законодавства, є … Фонд державного майна України.

Тобто, у разі створення державними підприємствами-учасниками ДК “Укроборонпром” спільних підприємств, концерн втратить будь-який вплив на такі СП. Про яку координацію завдань на перспективу під такі СП можна буде говорити?

А якщо ініціатива створення спільного підприємства належить підприємству-учаснику ДК “Укроборонпром”, яке Кабінетом Міністрів України визначено стратегічним для економіки і безпеки держави, то процедури попереднього погодження такої ініціативи тільки з ДК “Укроборонпром” буде недостатньо. Знову йдеться про рішення, які за межами можливостей концерну.

Керівництво концерну демонструє намагання максимально усунути конкуренцію з боку приватних компаній

Ігнорування приватників. У Концепції реформування оборонної промисловості у версії концерну відсутня жодна згадка про можливі форми взаємодії з приватним капіталом в межах системи корпоративного управління. Це означає самоусунення ДК “УОП” від вирішення проблеми забезпечення рівноправності усіх форм власності.

Хоча, з іншого боку, керівництво концерну демонструє намагання максимально усунути конкуренцію з боку приватних компаній. Як приклад – прагнення зобов’язати приватні підприємства, які мають повноваження на експорт товарів військового призначення власного виробництва, здійснювати маркетинг ринку збуту і встановлювати зовнішні ціни за погодженням з ДК “Укроборонпром”.

Такий підхід прямо порушує права “приватників” на здійснення зовнішньоекономічної діяльності. І свідчить про зацікавленість окремих осіб концерну у ручному регулюванні цими процесами.

Виконання чи не кожного важливого збройового контракту – проблемне і непередбачуване.

Повернутись до здорового глузду

Кількість прорахунків, помилок, невиконаних обіцянок з боку керівництва концерну зростає у геометричній прогресії.

Борги по зарплаті на підприємствах, – а це Абромавичус публічно обіцяв Зеленському, досі не погашені; колективи оборонних підприємств виходять на мітинги, виконання чи не кожного важливого збройового контракту – Перу, Туреччина, Пакистан, Індія – проблемне і непередбачуване.

Порозуміння з Міноборони та концерну у контексті виконання низки ключових проектів немає.

Порозуміння з Міноборони у контексті виконання низки ключових проектів також немає.

Кількість прорахунків, помилок, невиконаних обіцянок з боку “УОПу” зростає у геометричній прогресії

Все це до того, що реформування оборонно-промислової сфери – це набагато більше, аніж реформа “Укроборонпрому”, яка має бути лише одним з ланцюжків скоординованих дій зі зрозумілою метою. А не автономним рухом окремого шматка.

Думаю, Раді національної безпеки та оборони України, Офісу Президента треба більш жорстко взяти під контроль увесь цей процес.

Аби потім не виникало німих запитань як зараз, коли ми дивимось на керівництво “Укроборонпрому”. Що це за люди, що вони тут роблять? І хоч якось намагаємось прорахувати логіку та наслідки їхніх дій…

 

Перспектива членства в ЄС? Підемо “норвезьким треком”: перше інтерв’ю віцепрем’єрки Стефанішиної

ПОНЕДІЛОК, 15 ЧЕРВНЯ 2020, 12:50 — СЕРГІЙ СИДОРЕНКО, ЮРІЙ ПАНЧЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА

4 червня Верховна рада змінила віцепрем’єра, який опікується питаннями зближення з ЄС та НАТО: замість Вадима Пристайка цю посаду обійняла Ольга Стефанішина.

За іронією долі, після довгих пошуків влада зупинила вибір на кандидатці, яка обіймала майже таку посаду “за попередників”. Як відомо, Стефанішина з 2017 до 2019 року очолювала Урядовий офіс з координації європейської та євроатлантичної інтеграції, а восени пішла з уряду.

Це дає достатню впевненість у фаховості нової віцепрем’єрки (в українському експертному середовищі щодо цього взагалі немає сумнівів). А зважаючи на те, що вона змогла довести депутатам свою позапартійність та готовність працювати за нової влади, є шанс, що цього разу керівниця європейського напрямку затримається на посаді надовго – і тому “Європейська правда” вирішила розпитати її про плани та пріоритети.

Але під час інтерв’ю сталося несподіване.

Саме у той момент, коли ми говорили про співпрацю України з НАТО, з Брюсселя надійшла новина про запрошення України до формату EOP (“партнерства з розширеними можливостями”), що став наступною сходинкою у співпраці України з Альянсом.

Відповіді про це, про подальші відносини з ЄС та НАТО, про плани уряду змінити Угоду про асоціацію, а також про роль Стефанішиної у “справі Лукаш” читайте у першому великому інтерв’ю віцепрем’єрки після її призначення.

“Я розпочну оновлення Угоди про асоціацію”

– Дев’ять місяців тому ви залишили Урядовий офіс і пішли в юридичний бізнес, пояснивши, що хочете відпочити від держслужби. Вже відпочили?

– Відпочила, але недостатньо. Я планувала тривалішу перерву і взагалі думала закінчити кар’єру держслужбовця. Але так сталося, що мені запропонували посаду віцепрем’єра. Я достатньо довго думала, зважувала “за” і “проти”, але врешті-решт погодилася, бо розумію, що можу щось зробити в цьому напрямку.

– Тобто це дійсно давно запропонували, може й пару місяців тому? Хто був ініціатором – президент чи прем’єр?

– Так. Це не було рішення щодо призначення конкретно мене – просто постало питання, що пан Пристайко невдовзі буде відряджений за кордон як посол, і тривали дискусії, хто ж може бути призначений на заміну. Моя кандидатура обговорювалася в різних колах, але остаточну пропозицію я отримала від прем’єр-міністра.

Спортивним дівчатам!

Спека вбиває?

Ми з ним зустрілися, проговорили. Я озвучила пріоритети – ті самі, які згодом назвала на трибуні парламенту. І вже після цієї розмови почалися формальні процедури, презентація на фракції (“Слуги народу”. – ЄП) тощо. На кожному етапі я переконувала, що це саме ті пріоритети, які потрібні, і що саме моя кандидатура потрібна країні в цей час.

– А президент?

– З президентом я мала розмову вже після призначення. Проговорили пріоритети, я презентувала ту саму програму дій, і ми сформували коротке бачення стосовно можливих заходів по саміту Україна-ЄС (має відбутися в жовтні. – ЄП).

– Які завдання вам поставили? Як буде оцінюватися ефективність роботи на посаді?

– Я є таким самим членом уряду, як і всі. І завдання окреслені в програмі діяльності уряду, яку сьогодні уряд схвалив і направив на розгляд парламенту. До її складання долучилися і Вадим Пристайко, і я.

А що стосується більш політичних і амбітних завдань, то я буду розпочинати оновлення Угоди про асоціацію (скорочено УА. – ЄП), буду запускати проєкти транскордонного співробітництва. Надважливим пріоритетом є налагодження урядово-парламентської взаємодії в контексті наближення українського законодавства до права ЄС і виконання Угоди.

“Безвіз був, є і продовжує бути”

– Одним із завдань віцепрем’єра Пристайка стало погодження виїзду українських заробітчан за кордон. Ви теж цим опікуєтеся?

– Це також перейшло у спадок. Але з 20 травня рішення про направлення таких рейсів ухвалює профільне міністерство. Я продовжую видавати доручення щодо відправлення таких рейсів, але вони мають абсолютно декларативний характер. Я не ставлю підпис, погоджуючи це рішення одноосібно.

І ми розраховуємо, що найближчим часом буде прийнято загальне рішення про лібералізацію міжнародних авіаційних перевезень, послаблення карантинних заходів, і це питання відпаде природним чином.

– А що у нас із безвізом для звичайних подорожуючих?

– Він є, був і продовжує бути. Так, є певні обмеження, але вони пов’язані із заходами запобігання пандемії, а не з наявністю або відсутністю безвізу. Це тимчасові обмеження, які діють не лише стосовно України, а стосовно тих країн, з якими у ЄС є як безвізовий, так і візовий режим. Вони не впливають на оцінку виконання Україною критеріїв безвізу.

– Чи можна бути переконаними, що згодом не будуть запроваджені якісь обмеження на безвізові подорожі? Що кажуть європейці з цього приводу?

– Якраз сигналом, що це – розведені поняття, є те, що це питання не обговорювалося – в принципі, жодного разу. Не було жодних заяв. В ЄС навіть різні структури займаються цими процесами.

11 червня Єврокомісія ухвалила рекомендації щодо послаблення обмежень на подорожі на території ЄС. Там також немає жодних положень, які б суміщали обмеження, пов’язані з пандемією, і політичний дискурс щодо безвізу. Тому це не є предметом діалогу.

Коли ЄС відкриє для нас кордони? Це буде плавний процес.

І по мірі того, як Україна демонструватиме ефективність карантинних заходів, ми зможемо бути наполегливішими щодо відкриття сполучення або повернення до оригінальних умов безвізу.

Тобто це залежить і від України, і від ЄС. Але можна бути впевненими, що обмеження, пов’язані з коронакризою, поступово будуть скасовувати.

– Є певна недовіра до української медичної статистики щодо епідемії. Чи можливо її подолати?

– По-перше, ані офіційно, ані в неофіційних розмовах з дипломатами та посадовцями ЄС я таких оцінок не чула. Не було навіть ситуацій, у яких я була б змушена реагувати на це.

Натомість офіційні рекомендації Єврокомісії є для України сигналом для початку прямого діалогу з ЄС (про відкриття кордонів.– ЄП). Це завдання Міністерства закордонних справ, тому що йдеться про діалог не лише з Брюсселем, а й із сусідніми державами, які, скажімо так, популярні для закордонних відряджень. І міністр закордонних справ приділяє цьому особливу увагу.

– Запитання лунають не тільки до України. У багатьох країнах ЄС смертність зросла набагато більше, ніж на офіційно зафіксовану кількість померлих із COVID-19, через що вважають, що статистика враховує не всіх (ЄП про це писала, і не раз). Що у нас із загальним рівнем смертності?

– У мене зараз є під рукою дані до квітня включно, і вони дуже наочно свідчать, що в Україні подібного зростання немає.

Загальна смертність в Україні, сумарно з усіх причин. Дані Держстату, надані ЄвроПравді віцепрем’єркою
	2019 рік	2020 рік	% від 2019
лютий	47891	47128	98%
березень	49177	48326	98%
квітень	47879	46313	97%

Навіть більше скажу, у нас щомісяця було менше померлих, ніж торік.

Можу надати вам ці цифри.

От дивіться: у лютому 2020 року в Україні на 2% менше людей, ніж у лютому-2019. У березні-2020 – також 98% від минулого року. У квітні-2020 – 97% від минулого року. Тому немає підстав навіть припускати, що померлих від епідемії “записують на інші причини”.

Так само у нас немає перевантаженості лікарень – навіть у тих областях, де епідемічна статистика – найгірша.

Тому ми маємо всі підстави говорити, що карантин, запроваджений в Україні навесні, дозволив ефективно запобігти поширенню епідемії.

“ЄС і НАТО мають бути 50 на 50”

– Чи правда, що в Урядовому офісі є кадрові проблеми? Наскільки вони глибокі?

– Тут у мене є позитивна новина. Вони не настільки глибокі, як видається ззовні і як мені самій здавалося на момент, коли я заходила в уряд. Більшість команди офісу збережена. Але дійсно, Урядовий офіс залишили ключові люди, які відповідали за питання наближення законодавства, за політичні речі. У попередні роки офіс був “двигуном” ідей, пропозицій стосовно поглиблення інтеграції України з ЄС. Зараз офіс у цьому сенсі послаблений.

Друга проблема – те, що не відбувся конкурс на директора офісу. А зважаючи на те, яка багаторівнева робота лежить на офісі, лідерство тут є ключовим.

– Як будете шукати нового керівника?

– Я стою на тому, що це має бути прозорий, відкритий конкурс. Є дуже багато людей, які висловлюють бажання долучитися до команди, і тому я відчуваю, що я не можу піддатися спокусі та задіяти спрощену процедуру, призначивши директора офісу.

Для мене важливо, щоб конкурс відбувся повноцінно, відповідно до процедури.

Разом з тим я розумію, що треба вже зараз підсилювати офіс, і тому ініціювала зміни до його структури. Ми хочемо запровадити посаду ще одного заступника за лінією ЄС, на додаток до існуючого заступника за лінією НАТО. Відтак на момент, коли будуть оголошені конкурси, вже буде нова структура. Також є певна кількість людей, готових посилити урядовий офіс “за переведенням”, без конкурсу. Словом, ми в умовах карантину робимо все, що можемо, для формування команди.

– Повноцінні конкурси не проводять під час карантину – то все може відкластися аж до осені?

– Є два шляхи.

Або повноцінні конкурси відновляться після карантину, або в рамках одного з перегляду умов карантину будуть послаблені або переглянуті обмеження щодо проведення конкурсів на певні посади.

– Зараз у кожному міністерстві є заступник з євроінтеграції – незалежно від того, чи він там потрібен. Будете змінювати це?

– Тут є величезне поле для дискусії. Але важливо, що на момент мого призначення в кожному міністерстві вже був такий заступник, тобто… (віцепрем’єрка розводить руками) Вони вже є.

Враховуючи, що я долучилася до урядової команди на цьому етапі, за цей тиждень ми провели зустрічі із цими заступниками, обговорили завдання, домовилися про пріоритети.

– Але ж ми розуміємо, що в низці міністерств “заступники з євроінтеграції” – це фікція. Приклад – Міністерство у справах ветеранів. Чи є сенс у збереженні таких посад?

– На даному етапі – є сенс.

У нас був масштабний етап законодавчої роботи, коли ми ухвалювали законодавство. Зараз багато чого треба зробити на рівні уряду. І в кожному міністерстві має бути контактна особа на політичному рівні, яка відповідатиме за впровадження цих змін. А віцепрем’єр може давати доручення різним міністерствам, щоби політика у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції була реалізована.

Важливо, щоб заступники міністрів мали чіткий порядок денний, чіткі KPI, тобто показники ефективності, які збігаються із завданнями у програмі діяльності уряду та із зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію та РНП (річна національна програма співпраці з НАТО. – ЄП).

– А Міноборони займається інтеграцією до ЄС чи до НАТО? Бо там є заступник міністра з євроінтеграції, а з євроатлантичної немає.

– Звісно, в силу природних причин він приділяє більше уваги євроатлантичному напрямку, хоча не забуває і про співробітництво з ЄС, наприклад, із європейським оборонним агентством.

Можливо, буде сенс змінити і назву посади. Сподіваюся, у мене буде час зайнятися цим стратегічно. Але зараз я бачу свою роль, як людини, яка може координувати, об’єднувати і синхронізувати порядок денний європейської і євроатлантичної інтеграції.

– Чого у ваших завданнях більше – європейської інтеграції чи євроатлантичної?

– Має бути пропорційно. 50 на 50.

“Є п’ять законів, ухвалення яких чекає Альянс”

– Тоді давайте поговоримо про НАТО. Чи можна сподіватися на отримання Україною статусу “партнера з розширеними можливостями” (EOP, Enhanced opportunity partner)?

– Ми розраховуємо на це. Точно можу сказати, що Україна зробила все від себе залежне, щоб чітко задекларувати не лише готовність приєднання до програми посилених можливостей, але і готовність використання додаткових інструментів.

– Коли це може статися?

– Скажу лише, що ми дійсно розраховуємо.

– А Угорщина не буде проти?

– Всі рішення приймаються консенсусом. Але ми чекаємо на це рішення.

(У цей час надходить повідомлення, що на сайті НАТО з’явилася новина про те, що Північноатлантична рада схвалила надання Україні статусу учасника EOP. Ольга Стефанішина із полегшенням зітхає і додає, що не мала права відкривати цю таємницю, доки про рішення не повідомить Альянс. Згодом до віцепрем’єрки почнуть надходити повідомлення із привітаннями від колег і партнерів.)

Знаєте, як кажуть: щастя любить тишу. У нас із Альянсом була домовленість, що ми не називаємо часових рамок до ухвалення рішення.

– Вам справді вдалося утримати плани в секреті. Але як досягли цього вже зараз? Рішення чекали радше восени!

– Я хочу підкреслити, що діалог України про EOP тривав не один рік.

Це – перемога, до якої доклалося дуже багато людей. Треба особливо подякувати Вадиму Пристайку, який багато зробив і коли очолював місію України при НАТО, і коли був вже тут. Це – результат роботи великої кількості фахівців з українського боку та з боку НАТО, а також політичних лідерів цього процесу протягом останніх років.

– А що переконало європейців, якщо вони досі вагалися? І як вдалося переконати Угорщину?

– Насправді Україна вже давно була готова до участі в програмі EOP. Не секрет, що ми активно беремо участь у операціях НАТО, долучаємося технікою.

Але вагання – це природний процес. Рішення НАТО приймаються консенсусом, тому кожна країна мала дійти до цього висновку. Українська місія України при НАТО, дипломати, команда урядового офісу – всі переконували союзників.

Що ж до Угорщини – як ви знаєте, зараз із нею налагоджується активний діалог. І оскільки ця програма не є політичним рішенням щодо членства, то рішення було підтримане.

– Що дасть Україні EOP?

– По-перше, це дуже потужний політичний сигнал щодо пріоритетів Альянсу.

По-друге, в статусі EOP Україна долучиться до нового формату обміну оперативною інформацією між країнами-учасницями програми і країнами НАТО.

Також це дозволить ефективніше впроваджувати заходи, закладені в річній національній програмі. Це дає додаткові інструменти участі України у військових навчаннях. А ще це означає глибше партнерство Україна-НАТО на операційному рівні.

– Чи не станеться такого, що EOP встановить “стелю” у співпраці з НАТО, замінивши прагнення до членства? Адже у форматі є зовсім не європейські країни – Австралія, Йорданія…

– Це абсолютно не є проблемою. Ні Україна, ні НАТО не розглядають EOP як відвернення уваги України від руху в напрямку ПДЧ і членства в Альянсі.

– Україна буде членом НАТО?

– Обов’язково.

“Більшість документів, які стосуються державної таємниці, успадковані з радянських часів. І я, як віцепрем’єр і до цього державний службовець, із великим захватом спостерігаю за виконанням інструкцій кінця радянської епохи”

ФОТО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПРАВДИ

– Коли ми зможемо реформувати ЗСУ та змінити законодавство до того рівня, щоби сказати: “ми готові до вступу, залишається тільки політичне рішення”? Які терміни є реалістичними?

– Я хочу, щоби за цей рік ми зробили аудит ефективності виконання Річної національної програми, в рамках Комісії Україна-НАТО, вималювали “камені спотикання” на цьому напрямку і вже з наступного року планували наш рух.

– Бракує конкретики. Колись говорили, що для реформ знадобиться п’ять років. Скільки лишилося? Коли ми реформуємо ЗСУ до рівня, якого вимагає НАТО?

– Річ у тім, що ми тільки рік, як виконуємо Річну національну програму, яка оцінюється спільно з НАТО. Тобто досі ми самі оцінювали свої РНП і могли сказати, що ми на 80% готові, хоч завтра йдемо до НАТО – навіть коли це було не так.

Саме тому я не хочу поспішати з відповіддю.

Я думаю, ще один цикл оцінки разом із Альянсом дозволить нам зрозуміти часові рамки. Але це реалістична мета. У нас є воля, розуміння і наполягання на тому, щоб цей курс продовжувався.

– Між тим за підсумками попередньої оцінки РНП доводилося чути від НАТО критичні оцінки щодо нашої швидкості. В чому проблема?

– В Україні завжди проблема з виконанням великих програм і масштабних документів.

Реалізація РНП, так само, як і Угоди про асоціацію, потребує залучення величезної кількості інституцій, у тому числі поза межами виконавчої влади. У тому числі парламенту. А це – апріорі не короткостроковий процес.

РНП передбачає структурні зміни держави, що прагне до НАТО. У тому числі – стосовно демократії та верховенства права. Вони передбачають зміну парадигми діяльності правоохоронної системи, розвідувальних органів. Тут не вийде знайти консенсус за пару місяців, тому певні заходи з року в рік переносяться з однієї РНП у наступну. Але це не означає, що робота не ведеться. Сама наявність програми і координаційного механізму підводить нас до спільного розуміння того, що з часом ці реформи мають бути впроваджені.

– Ухвалення яких законів Альянс чекає найбільше?

– Є п’ять основоположних законів.

Це закон про парламентський контроль щодо безпеки і оборони, проєкт якого зареєстрований у парламенті під №1204, зміни до законодавства про СБУ (№3196), закон про розвідку (№2412-д), про оборонні закупівлі (№2398-д) і закон про державну таємницю, який ще в роботі. Закон про держтаємницю займає особливе місце навіть серед цих важливих законопроєктів, бо він стосується трансформації навіть не інституцій, а мислення.

Річ у тім, що більшість документів, які стосуються державної таємниці, успадковані з радянських часів. І я, як віцепрем’єр і до цього державний службовець, із великим захватом спостерігаю за виконанням інструкцій кінця радянської епохи.

Без євроатлантичної мобілізації ці зміни могли би ще довго дискутуватися. Натомість зараз йдеться про законопроєкти, які вже в парламенті!

“Ми хочемо уточнити політичні амбіції України в Угоді з ЄС”

– Якими є очікування у відносинах з ЄС? Чого ми можемо досягти до кінця року?

– У нас є кілька етапів підведення підсумків – це саміт Україна-ЄС, який відбудеться в жовтні, і Рада асоціації в кінці грудня.

Я вважаю, що цьогорічний саміт має бути дуже предметним. На ньому має йтися про оновлення УА. Ми маємо рухатися в напрямку повної лібералізації по всіх чотирьох свободах. Саме у цьому контексті і відбувається підготовка України до саміту та до Ради асоціації, яка закріпить домовленості саміту.

Також у нас є абсолютно всі підстави говорити про відновлення діалогу щодо підписання угоди про спільний авіаційний простір.

Також завершується підготовка місії, яка розпочне оцінку України в рамках підготовки до переговорів по ACAA. Можна розраховувати на цю місію вже найближчим часом.

А ще буде йтися про цифрову інтеграцію – стосовно електронної комерції, довірчих послуг тощо. Ми тут маємо підтримку ЄС, і я розраховую як мінімум на оновлення ключових додатків, а як максимум – на політичні рішення щодо схвалення дорожньої карти інтеграції України у цифровий ринок ЄС.

Ще один пріоритет – виконання УА в сфері санітарних і фітосанітарних заходів. Україна тут вже провела велику роботу, у багатьох сферах вже діють європейські стандарти, і я хотіла би рухатися в напрямку автоматизації, визнання еквівалентності нашого і європейського санітарного контролю.

– Це реально? Адже є недовіра до українських висновків і українських контролюючих органів.

– Будь-який діалог реальний, якщо його починати.

Так, є недовіра. Але вона буде завжди, поки ми не почнемо щось з цим робити.

– Урядова система “Пульс угоди” каже, що ми відстаємо із виконанням Угоди про асоціацію. Чи можливо це надолужити?

– Так, є суттєве відставання, і динаміка виконання Угоди не дуже позитивна.

Але я дуже щаслива тим, що ми з вами сьогодні можемо обговорювати ці дані, адже донедавна показників “Пульсу” не було у відкритому доступі. Восени уряд зробив “Пульс угоди” відкритим, і це було дуже круте рішення.

А відставання можна надолужити, я сподіваюся. Я ще на початку інтерв’ю говорила, що для мене дуже важливою є урядово-парламентська взаємодія. На осінню сесію парламенту планую вийти з пропозиціями щодо євроінтеграційних законопроєктів, які треба ухвалити. А спершу планую зробити внутрішній аудит нормотворчої діяльності за останні місяці, щоби розуміти, скільки потрібно часу, щоб надолужити динаміку.

– Як буде відбуватися перегляд Угоди про асоціацію? Якими є ключові напрямки?

– Мені більше подобається термін “оновлення”. Це важливо, бо ми не говоримо про щось негативне, що Угода була погана – але ми хочемо зробити її кращою.

Я нагадаю, що УА – це найбільша угода, яку ЄС коли-небудь підписував з третьою країною. Такі масштабні домовленості не бувають ідеальними. Тим більше зважаючи на те, що переговори щодо більшої частини статей УА були закриті ще у 2009-2010 роках.

Свої основні цілі, передусім щодо наближення законодавства, Угода успішно виконувала. Але ми зробили достатньо домашньої роботи, щоб говорити про повну лібералізацію в напрямку чотирьох свобод (вільне переміщення товарів, послуг, робочої сили і капіталу. – ЄП).

– Що саме передбачатиме повна лібералізація? Обнулення мит?

– Наше бачення – буде потрібно оновлення всіх додатків та торгової частини. Ставки також будуть предметом переговорів, але, звичайно, не йдеться про обнулення всіх ставок – ми ще не є країною Євросоюзу..

Так само є і політичні амбіції.

Не йдеться про закріплення в Угоді перспективи або не перспективи членства, про цю амбіцію України всі знають. Натомість може йтися про “норвезький трек”. Тобто в УА може бути закріплено, що її метою є повна лібералізація всіх “чотирьох свобод”, навіть якщо після оновлення в Угоді ще не буде достатньо механізмів для цього. Але ж Угода може оновлюватись і потім – скільки буде необхідно.

– Тобто у політичну частину Угоди також необхідно вносити зміни?

– Про оновлення політичної частини будемо говорити, але в найостаннішу чергу. Спершу змінимо більш технічні речі.

Тут питання у процедурі. 80% Угоди ми можемо оновлювати рішенням двосторонніх органів Україна-ЄС. Але політичний зміст – це вже предмет діалогу не лише з Євросоюзом, а й з усіма державами-членами. Такі зміни потребують перератифікації УА. “Відкриття чотирьох свобод”, про яке я кажу, має бути записане саме у цьому розділі. Так, це не буде просто – але ми для себе ставимо таку амбіцію і будемо на цьому наполягати.

Втім, на даному етапі ми хочемо організувати внутрішню дискую в Україні щодо пріоритетів оновлення Угоди, у тому числі торговельних положень. І бізнес, який зараз шукає різні ринки збуту по всіх куточках планети, має бути залучений до збору пропозицій, так само, як і громадянське суспільство.

Хочу підкреслити: питання, чи ми інтегруємося до ЄС політично та економічно, навіть не стоїть.

Звичайно, що інтегруємося. Це абсолютно природний, нормальний процес.

Навіть якщо говорити суто економічно, ЄС – це найбільший ринок на нашому континенті.

– Щоби виторгувати кращі умови торгівлі, Україні доведеться йти на зустрічні поступки. Ми до цього готові?

– Звичайно. Переговори – це діалог, це пошук поступок, противаг і балансів. Але поступки можливі тільки з урахуванням необхідності підтримки національної економіки, економічної безпеки, національних виробників.

– А зараз, після майже шести років виконання Угоди, чи бачите ви в ній якісь пункти, щодо яких виникає думка: “Не треба було на це погоджуватися!”.

– Я думала про це. Ставила собі таке питання, і неодноразово.

Іноді, по деяких секторах, у мене була така думка. Але зараз я розумію, що навіть ті положення, які викликають питання, які дивом потрапили в УА і які взагалі не властиві угодам ЄС з третіми країнами (наприклад, положення про режим внутрішнього ринку) – вони також мають сенс. Зрештою, вони стали потужним важелем для глибшої інтеграції України та ЄС.

Та й зрештою, краса цієї угоди в тому, що вона динамічна. Якщо будь-яку із сторін не влаштовують певні положення – їх можливо змінити. Так, як ми змінили положення щодо експорту курятини. Так, як ми оновили “енергетичний” додаток, юридично закріпивши свою стратегічну мету – об’єднання енергетичних ринків України та ЄС.

– На яких структурних реформах, крім Угоди про асоціацію, наполягає Євросоюз?

– Я би виокремила два блоки: верховенство права і державне управління. Це – основа будь-якої демократичної держави, і має високу вагу в діалозі з ЄС і НАТО.

Не секрет, що лунають застереження щодо збереження доробків реформи держуправління, що отримало достатньо серйозну фінансову підтримку з боку ЄС.

Але я думаю, партнери розуміють, що особливі конкурсні процедури, обумовлені заходами з протидії коронавірусу – це не вся реформа. Для наших партнерів найважливішим є збереження сталості держслужби, збереження інституту державних секретарів, стратегічного планування, бюджетного планування. Збереження цих речей необхідно, щоби Україну сприймали як передбачуваного, послідовного партнера.

“Так, я маю статус підозрюваної”

– Вже після вашого призначення з’явилася інформація про кримінальне провадження і підозру щодо вас у “справі Лукаш”. Чи це правда? Про що йдеться?

– Це так. Дійсно, є кримінальне провадження, але це не є якийсь новий процес. Він тягнеться ще з 2014 року, коли була ініційована низка кримінальних процесів стосовно високопосадовців часів Януковича. У одному з кримінальних проваджень фігурую я. Звісно, не тільки я, але також велика кількість людей.

Суть у тому, що в період Революції гідності Мін’юст, в якому я працювала, проводив дослідження на тему європейської інтеграції (хоч це і викликає дисонанс із подіями, які відбувались у той час). Подібні дослідження проводилися щороку за різною тематикою.

– А що саме вам інкримінують?

– Те, що я, як керівник підрозділу, який відповідав за європейську інтеграцію, ініціювала проведення цих досліджень. І вони були проведені, опубліковані та проаналізовані міністерствами.

Але оскільки на той час, мабуть, була необхідність мати певні кримінальні провадження, щоби підтримувати санкційний режим – тому, я думаю, правоохоронці у 2014 році побачили щось більше, ніж є насправді.

– Ви є в статусі підозрюваної?

– Так. І я, і багато-багато інших осіб з Міністерства юстиції.

Причому ця справа уже давно перебуває без руху. Але є певні процесуальні строки, які вимагали від слідства вручити підозри тим людям, які в цій справі фігурують, бо якщо цього не зробити – то справу потрібно було б закривати, тому що фактично не було б підстав її продовжувати.

І тому ця справа, насичена купою різноманітної інформації, вилилась у такий великий реферат під назвою “підозра”, який підтверджує, що я тоді виконувала свої службові обов’язки в рамках законодавства. Тому, власне, ця справа і перебуває без руху всі ці роки – бо жоден притомний слідчий або прокурор не наважився давати їй хід.

Зі свого боку я максимально сприяла слідству, надавала всі документи і всі факти, і сподіваюся, що у всіх буде сформоване розуміння того, що ця справа має номінальний фактор, а не є бурхливим кримінальним провадженням.

За весь період своєї професійної діяльності жодних епізодів, які дозволяли б говорити про те, що я можу бути замішана у чомусь такому, не було і немає. І я впевнена, що і не буде.

– Протягом останнього року в Україні було чотири віцепрем’єра з євроінтеграції – Климпуш-Цинцадзе, Кулеба, Пристайко і от тепер ви. Немає побоювань, що це теж ненадовго?

– Коли працюєш в уряді – завжди є така ймовірність, і це не завжди залежить від тебе. Але моя налаштованість – стратегічна. Я на посаді трохи більше тижня, але вже поетапно спланувала свою діяльність до кінця цього року. І маю намір так само планувати її на подальший період – до кінця роботи на посаді.

– За яких умов ви будете готові піти з посади з власної ініціативи? Чи є те, що буде несумісним з внутрішніми задачами?

– Я відчуваю, що будь-якої ситуації, яка була би для мене “червоною лінією”, статися не може.

Навпаки, я бачу шалений попит на те, щоб відновити енергію і активність у напрямку європейської, євроатлантичної інтеграції. Я відчуваю можливість для пошуку діалогу з будь-яких питань. Тому я не мислю в такій негативній конотації.

Для мене принциповою є не посада, а ті можливості, які вона дає для того, щоби поставити на системні рейки питання європейської, євроатлантичної інтеграції. Тому для мене очевидно, що “червоні лінії” можуть бути лише у разі, якщо моя робота виявиться непотрібною.Інтерв’ю взяли:

Сергій Сидоренко, Юрій Панченко,
редактори “Європейської правди”