На Донбасі від початку доби зберігається «тиша»

17.01.2021, 07:33

Від початку поточної доби, 17 січня, вздовж всієї лінії розмежування зберігається «тиша», однак учора було зафіксовано чотири порушення режиму припинення вогню.

Про це йдеться у ранковому зведенні штабу сил ООС, передає Укрінформ.

“Від початку поточної доби, 17 січня, вздовж всієї лінії розмежування порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. Обстановка в районі проведення операції Об’єднаних сил і надалі контрольована українськими воїнами”, – повідомили у штабі.

Там також нагадали, що учора в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано чотири порушення режиму припинення вогню.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» російсько-окупаційні війська вели вогонь зі стрілецької зброї поблизу Талаківки, а в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» – поруч із населеним пунктом Луганське відкривали вогонь з гранатометів різних систем та великокаліберного кулемета.

Також неподалік Південного противник застосовував підствольний гранатомет та великокаліберний кулемет, а в районі населеного пункту Зайцеве окупанти відкривали вогонь зі стрілецької зброї та великокаліберного кулемета.

“Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ. Бойових втрат серед наших захисників немає”, – доповіли військові.

Також минулої доби через контрольний пункт в’їзду-виїзду «Станиця Луганська» на тимчасово окуповану територію України прослідували 320 осіб, на підконтрольну Україні територію прибули 292.

 

Окупанти обстріляли з гранатометів позиції ЗСУ під Луганським

Станом на 17.00 16 січня російські окупаційні війська один раз порушили режим тиші – з гранатометів обстріляли українські позиції поблизу Луганського.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресцентр штабу Об’єднаних сил.

“Протягом поточної доби, 16 січня, на більшості ділянок відповідальності частин та підрозділів Об’єднаних сил спостерігалася тиша. Вздовж всієї лінії розмежування було зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню”, – зазначається у повідомленні.

Так, у районі оперативно-тактичного угруповання «Північ», поблизу населеного пункту Луганське збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь в бік українських позицій з автоматичних станкових та ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.

Про факт порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ. Бойових втрат серед особового складу Об’єднаних сил немає.

У районі проведення операції Об’єднаних сил виконують завдання й інші складові сил оборони. Сьогодні сапери ДСНС розмінували більше 5 гектарів території та передали на знищення 89 вибухонебезпечних предметів.

Обстановка в районі проведення операції Об’єднаних сил і надалі контрольована українськими воїнами.

 

Сьогодні – День пам’яті захисників Донецького аеропорту

У суботу, 16 січня, в Україні відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту.

Як передає Укрінформ, всеукраїнський день пам’яті захисників Донецького аеропорту було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт. За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників ДАПу назвали «кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу.

Оборона Донецького аеропорту тривала з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.

Бої за Донецький аеропорт почалися 26 травня 2014 року, коли проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські силовики, завдяки скоординованим діям українських Повітряних сил та високомобільних десантних військ, завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником. Бойовики, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх. У ці дні, в результаті підриву терміналу, загинули 58 захисників-«кіборгів». Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули близько 100 військових.

У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79-ї, 80-ї, 81-ї, 95-ї окремих аеромобільних та 93-ї окремої механізованої бригад, 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.

20 січня 2015 року проросійські бойовики, не припиняючи штурмів, підірвали новий термінал Донецького аеропорту, остаточно перетворивши колись один з найбільших аеропортів країни на руїни. Після того військовим керівництвом було прийнято рішення відвести українських бійців, і 22 січня останні вцілілі захисники залишили зруйнований термінал.

 

У Краматорську вшанували пам’ять захисників Донецького аеропорту

У Краматорську вшанували пам’ять загиблих захисників Донецького аеропорту.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Краматорська міська рада.

«Сьогодні на території 81-ї окремої аеромобільної бригади у Краматорську керівники ООС, Донецької ОДА, Краматорської міської ради разом с особовим складом підрозділу вшанували пам’ять загиблих героїв», – йдеться у повідомленні.

На знак шани загиблих, серед яких було багато військовослужбовців 81-ї окремої аеромобільної бригади, присутні поклали квіти до монумента.

Міський голова Краматорська Олександр Гончаренко підкреслив, що Донецький аеропорт став символом незламності та величі бойового духу українських солдатів та добровольців.

«Кіборги – саме так назвали їх вороги. Тоді не витримав бетон, а не вони. Захист аеропорту став легендарним, він увійшов у світову новітню історію як приклад згуртованості всієї нації та перемоги духу над підступністю», – заявив мер.

Як повідомлялося, 16 січня в Україні відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту, встановлений за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт. За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників ДАПу назвали «кіборгами».

Оборона Донецького аеропорту від російських окупантів тривала з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року.

На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня внаслідок масованих ворожих обстрілів завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролював ворог.

Окупанти, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх. У ці дні, в результаті підриву терміналу, загинули 58 захисників-«кіборгів». Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули близько 100 військових.

 

У Житомирі вшанували пам’ять захисників Донецького аеропорту

У Житомирі на Смолянському військовому кладовищі поклали квіти до могил загиблих на Донбасі захисників України.

Про це інформує Житомирська міська рада, повідомляє Укрінформ.

«На міському військовому Смолянському кладовищі відбулося вшанування пам’яті полеглих кіборгів покладанням квітів на могили Героїв», – йдеться у повідомленні.

Під час оборони Донецького аеропорту загинули 9 жителів Житомира.

Як повідомляв Укрінформ, 16 січня в Україні відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту.

Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. Весь цей час українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.

 

Зеленський вірить, що над ДАПом знову замайорить синьо-жовтий прапор

Президент Володимир Зеленський переконаний, що героїчна оборона Донецького аеропорту остаточно зламала плани Росії із захоплення України і над ДАПом знову замайорить український національний прапор.

Про це глава держави написав на своїй сторінці у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

“Героїчна оборона Донецького аеропорту остаточно зламала плани Росії із захоплення України. Це виглядало, як диво, коли наші люди витримували навіть після того, як почав «здаватися» бетон. Але жодного дива – це відображало закономірність. Бо українці довели, що рубіж свободи народів у Європі тепер – по східному кордону нашої держави, і на захід його вже ніхто й ніколи не відтисне”, – підкреслив Президент.

Він нагадав, що бої за Донецький аеропорт були одними з найзапекліших у війні на сході України, наші відважні військові, добровольці, волонтери тримали оборону ДАПу 242 дні.

Зеленський наголосив, що вони трималися, незважаючи на регулярні атаки супротивника та постійні фейки у ворожих ЗМІ про те, що аеропорт ось-ось захоплять.

Президент зауважив, що за цю стійкість, безстрашність і незламність захисників Донецького аеропорту навали кіборгами.

У той же час він зазначив, що вони були лише людьми, які показали всім нам, як це – тримати оборону навіть у меншості, вгризатися в бетон, але не відступати, не віддавати ворогу без бою жодного сантиметра своєї території не тому, за його словами, що вона має якесь стратегічне значення, а тому, що це – твоя земля, твій дім, який потрібно захищати.

“Пам’ятаємо наших героїв, живих та полеглих, і дякуємо за їхній подвиг – за символ того, що ми обов’язково вистоїмо і здобудемо перемогу. І над Донецьким аеропортом знову замайорить синьо-жовтий прапор України. Безмежна вдячність кожному нашому захиснику! Вічна пам’ять тим, хто віддав життя за свободу України!”, – запевнив Президент.

Як повідомляв Укрінформ, 16 січня в Україні відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту.

Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. Весь цей час українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.

 

Київський музей проведе відеоекскурсію пам’яті «кіборгів»

Національний музей історії України у Другій світовій війні 18 січня проведе відеоекскурсію “Вони вистояли. Не витримав бетон” до 6-ї  річниці оборони Донецького аеропорту.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці заходу у Фейсбуці.

“До 6-ї річниці героїчної оборони Донецького аеропорту поговоримо про українських воїнів, спецпризначенців, добровольців та волонтерів, які 242 дні (з 26 травня 2014 до 22 січня 2015) боронили старий та новий термінали Донецького аеропорту. За їхню мужність та відданість Батьківщині їх назвали “кіборгами”. Проте вони лишалися вразливими людьми: за час оборони ДАПу понад 100 українських військових загинули, близько 440 зазнали поранень”, – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, відеоекскурсія “Вони вистояли. Не витримав бетон” відбудеться 18 січня о 14:00. Її проведе у просторі музейного виставкового проєкту “Український Схід” старший науковий співробітник Богдан Гальчинський.

Як відомо, 16 січня в Україні відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту. Всеукраїнський день пам’яті було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт.

Оборона Донецького аеропорту тривала з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015-го. Упродовж цього часу українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та проросійських бойовиків.

26 травня 2014 року проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські силовики, завдяки скоординованим діям українських Повітряних сил та високомобільних десантних військ, завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і навіть під шквальним вогнем тримали оборону.

На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня внаслідок постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролював супротивник. Бойовики, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі й підірвали їх. У ці дні, в результаті підриву терміналу, загинуло 58 захисників-«кіборгів», які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт загинули близько 100 військових.

 

У 2020 році 16 політв’язнів із Криму були засуджені на терміни до 19 років

У 2020 році 16 кримських політв’язнів були засуджені до термінів до 19 років позбавлення волі, 424 особи позбавлені права на справедливий суд і 77 – незаконно етаповані за межі Криму.

Про це йдеться в звіті про порушення прав людини в Криму, розміщеному на сайті громадської організації Кримськотатарський ресурсний центр, передає Укрінформ.

«Політика системних продовжень строків утримання під вартою, нових арештів і призначення великих термінів ув’язнення політв’язням Криму залишається незмінною упродовж останніх років. За звітний період 16 осіб були засуджені до термінів від 3,8 до 19 років позбавлення волі, 47 – тримають під вартою (деякі згодом звільнені або поміщені під домашній арешт)», – йдеться в звіті Кримськотатарського ресурсного центру.

За словами менеджера КРЦ Тетяни Подворняк, у 2020 році зафіксовано 424 випадки порушень права на справедливий суд, 355 з яких – стосовно представників кримськотатарського народу. Упродовж 2019 року зафіксовано 692 подібні порушення, у 2018 році – 492, у 2017-му – 515.

«Дана статистика свідчить про цілеспрямоване утримання понад 100 політичних в’язнів під вартою, неправомірне використання російського законодавства в політичних цілях, зокрема, з метою придушення ненасильницької боротьби кримських татар і проукраїнських активістів і їхнього протесту проти окупації Криму», – наголосила Подворняк.

Крім того, зазначила вона, за 2020 рік зафіксовано 138 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я, 111 з яких – стосовно кримських татар. Такий показник вищий за дані на аналогічний період 2019 року, коли було зафіксовано 134 випадки, у 2018 році – 57, у 2017-му – 38.

Ще одне порушення – незаконні етапування кримських політв’язнів за межі Криму.

За словами Тетяни Подворняк, за 2020 рік зафіксовано 77 випадків етапування політв’язнів Криму, 70 з яких – стосовно представників кримських татар. У 2019 році за межі Криму етаповано 96 осіб.

 

Кравчук прокоментував інформацію про повернення полонених українців з ОРДЛО

Перемовини та процедури щодо повернення утримуваних російською стороною українських громадян мають бути здійснені згідно з нормами міжнародного права та законодавства України.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в коментарі голови Української делегації для участі у Тристоронній контактній групі Леоніда Кравчука у Фейсбуці.

«Ми не можемо не вітати повернення наших громадян на територію, підконтрольну уряду України. Проте я, як глава делегації, хочу зазначити наступне: Приватні особи не мають повноважень втручатися в питання міждержавного та міжнародного врегулювання збройних конфліктів. Мені важко пригадати прецедент, коли невизнана юридична особа передає громадян держави певній фізичній особі», – зазначив Кравчук.

Він наголосив, що повернення громадян України буде здійснено згідно з нормами міжнародного права та українського законодавства.

«Усі перемовини та процедури щодо повернення утримуваних російською стороною конфлікту громадян України здійснюють уповноважені державні органи України в рамках політичних угод, прийнятих в нормандському форматі. Тому я розцінюю заяви керівництва маріонеткових квазідержавних утворень та синхронізовані із ними дії пана Медведчука як чергову спробу ухилитися від виконання міжнародних домовленостей на вищому державному рівні та зобов’язань, які взяла на себе РФ як сторона конфлікту», – наголосив Кравчук.

Голова делегації нагадав, врегулювання конфлікту можливе тільки за умови послідовної роботи в рамках нормандського формату, інші спроби не матимуть успіху та підтримки у глав держав-партнерів та керівництва міжнародних організацій.

Як повідомлялося, раніше в ЗМІ поширилася інформація про те, що бойовики ОРДЛО передадуть Україні групу полонених українських громадян. Про це домовився один з парламентаріїв, не попередивши перед тим офіційну українську сторону.

 

Арестович: Спецслужби перевірять осіб, яких бойовики планують «повернути» Україні

17.01.2021, 02:17

Спецслужби України здійснять перевірку осіб, яких «маріонеткові органи» так званих «ДНР» та «ЛНР» готують до передачі Україні за посередництва лідера “Опозиційної платформи – За життя” Віктора Медведчука.

Про це у своєму фейсбуці написав спікер української делегації в ТКГ Олексій Арестович, передає Укрінформ.

“Спецслужби України проведуть перевірку осіб, яких маріонеткові “органи” готують до “повернення”, а пропуск і зустріч цих осіб через лінію розмежування, якщо він відбудеться, буде організований уповноваженими державними органами України”, – йдеться у повідомленні.

Окрім того, в українській делегації в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу заявили, що в’язнів, яких збираються передати українській владі угруповання «ДНР» і «ЛНР», зустрінуть уповноважені державні органи.

За словами Арестовича, поверненням громадян України будь-звідки “займаються тільки уповноважені державні органи України, а взаємодія з Росією, яка є державою-окупантом, здійснюється відповідно до норм міжнародного права та українського законодавства, в рамках домовленостей, досягнених у «нормандському форматі»”.

При цьому він додав, що ще одним елементом цієї кампанії тиску є «інформаційне маніпулювання» темою російської вакцини проти COVID-19, яке здійснюється через того ж Медведчука.

«Нагадуємо, що ні родинні зв’язки, ні статус народного депутата не є підставою для маніпулювання статусом «громадянина України», а тим більше примусовим переміщенням наших громадян будь-куди, у фактичній взаємодії з державною владою країни-окупанта», – написав речник, додавши, що всі спроби тиску на Україну «марні».

При цьому він нагадав про висловлену раніше 16 січня заяву з цього приводу голови української делегації в ТКГ Леоніда Кравчука. Той засудив заяву угруповань «ДНР» і «ЛНР» щодо «посередництва» Медведчука в передачі українській владі групи в’язнів, яких утримують ці угруповання, назвавши такі заяви й дії порушенням міжнародних домовленостей щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу.

«Ми не можемо не вітати повернення наших громадян на територію, підконтрольну уряду України. Проте я, як глава делегації, хочу зазначити наступне: Приватні особи не мають повноважень втручатися в питання міждержавного та міжнародного врегулювання збройних конфліктів. Мені важко пригадати прецедент, коли невизнана юридична особа передає громадян держави певній фізичній особі», – зазначив Кравчук.

Як повідомлялося, раніше в ЗМІ поширилася інформація про те, що бойовики ОРДЛО передадуть Україні групу полонених українських громадян. Про це домовився один з парламентаріїв, не попередивши перед тим офіційну українську сторону.

 

СБУ повідомила про підозру командиру угруповання бойовиків

Служба безпеки України викрила одного з командирів незаконних збройних формувань, який брав участь у бойових діях проти сил антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні пресцентру СБУ.

За даними слідства, фігурант, уродженець Черкас, у 2014 році приєднався до терористичних угруповань. Ватажки терористів призначили його командиром так званого взводу 11 окремого мотострілкового підрозділу, який чинив збройний супротив українським військовим підрозділам.

Слідчі органів безпеки заочно повідомили зловмиснику про підозру за ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній групі чи терористичній організації) Кримінального кодексу України.

Триває слідство для документування інших фактів протиправної діяльності фігуранта і притягнення його до відповідальності.

Заходи з викриття командира бойовиків проводились Управлінням СБУ в Черкаській області під процесуальним керівництвом обласної прокуратури.

 

Контррозвідка за всіх керівників повідомляла про загрозу з боку Росії в Криму – Лапутіна

Українська контррозвідка повідомляла про загрози з боку Росії тривалий час до початку агресії.

Про це заявила міністр у справах ветеранів, генерал-майор Служби безпеки України Юлія Лапутіна в ефірі Радіо Свобода, передає Укрінформ.

Вона нагадала про спробу Росії встановити контроль над Кримом за часів ексочільника автономної республіки нині покійного Юрія Мєшкова.

«Була спроба відділення Криму, «мєшковщина» і так далі. Але потім, коли бліцкриг не вдався, Росія почала застосовувати різні, як зараз кажуть, гібридні методи. Це винищення фінансових ресурсів Криму, проводилися операції по виведенню, у тому числі через фальшиві авізо, всіх активів кримських підприємств до Росії. Окрім цього, відбувався загальний на пострадянському просторі процес криміналізації бізнесу, зв’язків криміналу з владою місцевою», – сказала Лапутіна.

Вона додала, що СБУ тоді створила оперативно-слідчу групу, яка «робила все, щоб припинити дії» проти суверенітету України. Сама Лапутіна тоді працювала в оперативно-бойовому підрозділі «Альфа».

«Ми затримували озброєних злочинців. Це були банди, можна сказати, зі зброєю, з грішми для того, щоб здійснювати операції проти України. І було очевидно, що навіть якщо тоді ми припинимо ось це все, що робилося проти України, на майбутнє нам потрібно зробити запобіжники, щоб не сталося у подальшому більш ефективних спроб Російської Федерації», – згадує вона.

За словами міністра, контррозвідники доповідали про спроби Росії посилити свій вплив і за часів президентства Віктора Ющенка та Віктора Януковича.

«Українська контррозвідка за часів усіх керівників писала аналітичні документи, які були засновані на певних оперативних даних та аналітичній інформації стосовно загроз. І одна з них, а це, приблизно, 2008-2009-і роки, стосовно того, що відбувається в Криму. І першим висновком нашої роботи оперативної і аналітичної було те, що існує реальна загроза відділення Криму. На жаль, відбулося так, що була зміна влади на проросійський курс, і ніхто не звернув на це увагу. І нами навіть були розроблені пропозиції, яким чином нейтралізувати ці дії російських спецслужб», – сказала вона.

Як додала очільниця Мінветеранів, її групу за підсумками цієї роботи «просто розігнали».

Лапутіна очолила Міністерство у справах ветеранів у грудні 2020 року.

 

Лапутіна назвала пріоритетне завдання Мінветеранів

Запуск в Україні Єдиного державного реєстру ветеранів війни є одним з пріоритетних завдань.

Про це сказала міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна в інтерв’ю Радіо Свобода, передає Укрінформ.

“Це дуже серйозний технічний проєкт. І ще дуже важливо забезпечити захист персональних даних, адже Реєстр ветеранів і захисників України, це реєстр відповідної категорії осіб, і міністерство над цим працює разом з відповідними органами. Я думаю, ми все ж таки дійдемо до успішного результати, я собі це поставила, як одне з пріоритетних завдань” – сказала Лапутіна.

Вона зазначила, що над Реєстром працюватимуть у комунікації з Міністерством цифрових трансформацій.

За її словами, якби був Реєстр то можна було б зробити системне бюджетування потреб, і взагалі розуміти, де і в якій області це найбільш потрібно.

“Наскільки я знаю, зараз вже відбувається процес, відповідно створено передумови, щоб було створено програмне забезпечення. Був проведений тендер на те, яка компанія цим займається, і зараз з цією компанією ведуться перемовини”, – додала Лапутіна.

Як повідомлялося, раніше ексміністр у справах ветеранів Сергій Бессараб заявляв, що в Україні з лютого 2021 року у тестовому режимі має запрацювати Єдиний державний реєстр ветеранів війни.

Верховна Рада 18 грудня призначила військовослужбовицю, генерал-майора СБУ Юлію Лапутіну на посаду міністра у справах ветеранів.

 

Україна піднялася у рейтингу найпотужніших армій світу

Міжнародна компанія Global Firepower, яка щорічно складає рейтинг кращих армій світу, цього року помістила Україну на 25-е місце (між В’єтнамом і Таїландом).

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті компанії.

Перше місце у рейтингу посідають Сполучені Штати Америки.

На другому йде Росія, а трійку замикає Китай.

Також до першої десятки входять Індія, Японія, Південна Корея, Франція, Велика Британія, Бразилія та Пакистан.

Зазначається, що всього у рейтингу оцінюються 138 країн.

Як повідомляв Укрінформ, минулого року відповідно рейтингу Global Firepower Index, Збройні сили України за боєздатністю посідали 27-ме місце.

 

Гусєв обговорив з главою Представництва НАТО розширення ринків збуту

Генеральний директор концерну Укроборонпром Юрій Гусєв провів дистанційні перемовини з главою представництва НАТО в Україні Олександром Вінніковим, під час яких було обговорено розвиток співпраці зі структурами НАТО.

Про це Гусєв повідомив на своїй сторінці в Фейсбуці – Укрінформ.

«Подальші кроки нашої взаємодії обговорили у дистанційному форматі із @Alexander Vinnikov – Головою Представництва НАТО в Україні. Рухаємось у напрямку поглиблення співпраці з країнами Альянсу, застосування найкращих практик та розширення ринків збуту”, – зазначив він.

Гусєв наголосив, що державний концерн Укроборонпром приділяє велику увагу розвитку співпраці зі структурами НАТО. Україна є одним з найактивніших учасників NIAG (Промислово-дорадча група НАТО, – ред.) серед всіх країн-партнерів НАТО.

Як повідомлялося, торік Укроборонпром вперше уклав пілотний контракт з Агенцією НАТО (NSPA) стосовно ремонту авіатехніки радянського виробництва.

 

Укроборонпром домовляється з Туреччиною про спільні проєкти

Генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв провів зустріч з послом Турецької Республіки в Україні Ягмуром Ахметом Гульдере, під час якої сторони обговорили низку важливих проєктів для оборонних комплексів двох країн.

Про це повідомляється на сайті концерну “Укроборонпром”, повідомляє Укрінформ.

«Очільник Концерну та пан Гульдере обговорили низку важливих для наших країн проєктів і досягли домовленостей щодо подальших спільних кроків”, – зазначили в Укроборонпромі“.

Гусєв наголосив, що поглиблення співпраці між оборонними комплексами України та Туреччини є однією з пріоритетних задач.

«Поглиблення співпраці між оборонними комплексами України та Туреччини є однією з задач, яку поставив перед нашою командою Президент України Володимир Зеленський під час відвідування підприємства “Іскра” в Запоріжжі в грудні минулого року”, – наголосив Гусєв.

 

Літаки Ан-74 мають бути включені до оборонного держзамовлення – Уруський

Для покращення фінансового стану ДП “Харківське державне авіаційно-виробниче підприємство” та забезпечення інтересів ЗСУ літаки Ан-74 мають бути включені до державного оборонного замовлення.

Як передає Укрінформ, про це повідомив віцепрем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський у Фейсбуці.

Він зазначив, що про це йшлося під час наради за участю віцепрем’єр-міністра, представників центральних органів виконавчої влади, керівництва ДК “Укроборонпром” та окремих підприємств з його складу.

“За результатами наради було прийнято ряд рішень, які стосуються важливості включення до державного оборонного замовлення постачання літаків Ан-74 в інтересах Збройних Сил України, проведення законодавчих ініціатив щодо покращення фінансового стану ДП “ХДАВП”, внесення змін до законодавства України з питань ціноутворення продукції військового призначення та авансування державних контрактів за державним оборонним замовленням”, – написав Уруський.

Як повідомляв Укрінформ, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (або Харківський авіаційний завод, ХАЗ) – одне з підприємств авіаційної промисловості України, що спеціалізується на повному циклі робіт із серійного виробництва, доопрацювання та технічного обслуговування в процесі експлуатації вироблених літаків.

Протягом 2012-2019 років ХАЗ узагалі не мав державних замовлень. Останній літак підприємство випустило в 2014 році. Станом на 1 березня 2020 року сума заборгованості заводу перед працівниками становить понад 207 млн грн.

У серпні 2020 року на ХАЗі відбулася нарада під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Керівник уряду заявив, що робоча група під керівництвом Уруського напрацює план розвитку авіазаводу.

У вересні 2020 року президент Асоціації “Укравіапром”, голова правління АТ “ФЕД” (Харків) Віктор Попов в інтерв’ю Укрінформу заявив, що ХАЗ після підписання в 2017 році договору з американською компанією Oriole Capital Group не отримав ніяких фінансових інвестицій, натомість змушений був припинити переговори з іншими потенційними партнерами щодо модернізації літаків Ан-74.

 

Міноборони вперше розробило бронежилет за стандартами НАТО

У Міністерстві оборони розробили власну технічну специфікацію «Бронежилет модульний».

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні пресслужби Міноборони.

До цього Збройні Сили та військові формування в Україні закупівлю бронежилетів здійснювали за комерційними технічними умовами. Тепер такі вимоги вперше встановило оборонне відомство, заявив міністр оборони України Андрій Таран.

За його словами, у технічній специфікації застосовані вимоги державних та військових стандартів. Крім цього, для перевірки оцінки відповідності якості бронежилета використовується стандарт армії США. Крім того, Міністерство оборони передбачило всі необхідні випробування та жорсткі умови для постачальників.

“За цією документацією вже у 2021 році будуть проведені закупівлі бронежилетів для потреб ЗС України. Це — загальновійськовий бронежилет, призначений для виконання повсякденних бойових завдань. Його основний споживач — Сухопутні війська. Для виконання завдань спецпризначенцями або десантниками у 2021 році ми розробимо полегшену модель”, — прокоментував Таран.

Новий бронежилет можна закуповувати як з металевими, так і керамічними жорсткими бронеелементами. Бронежилет модульний виготовляють двох рівнів протикульної стійкості.

Військові (дослідні) випробування бронежилетів проведені у Центрі спеціального призначення Військової служби правопорядку у ЗСУ.

 

Мовний омбудсмен сказав, що робити, коли відмовляють обслуговувати українською

17.01.2021, 05:39

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь порадив, що робити в разі, якщо вас відмовляються обслуговувати українською.

Як передає Укрінформ, про це мовний омбудсмен написав у Фейсбуці.

«Якщо ваше право на отримання інформації чи послуг державною мовою порушене, потрібно насамперед спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою, звернутись до керівництва закладу або на “гарячу лінію” установи. У разі відмови або незабезпечення надання інформації (послуг) державною мовою, ви можете подати скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого», – зазначив Кремінь.

Водночас він порадив у разі виникнення запитань щодо механізмів захисту своїх прав на отримання інформації та послуг державною мовою звертатися за номером 044 293 11 79. Телефонна лінія для надання додаткової інформації та консультацій працюватиме у робочі дні з 9:00 до 17:00.

Мовний омбудсмен нагадав, що 16 січня 2021 року, набуває чинності стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відтак всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари та послуги українською мовою.

Вимога Закону щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у т.ч. гуртки та секції), медичне обслуговування, соціальні послуги тощо.

На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для обох сторін.

 

Зміни до «мовного» закону: Ткаченко роз’яснив, хто платитиме штрафи

Мета змін до закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які набули чинності з 16 січня 2021 року, – впровадити культуру спілкування в Україні державною мовою. Вони стосуються суб’єктів господарювання, про штрафи для громадян мова не йде.

Як передає Укрінформ, це наголосив у відеозверненні, розміщеному у Фейсбуці, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

“Ці зміни стосуються в першу чергу суб’єктів господарювання, а не всіх українців, тобто магазинів, кафе, ресторанів, аптек, заправок та інших підприємств, в тому числі інтернет-магазинів та каталогів. Також українською має надаватися інформація про товари та послуги закладу. Наприклад, у меню, на квитках, цінниках, інструкціях, маркуваннях”, – розповів Ткаченко.

Він наголосив, що персонал, наприклад, магазинів має звертатися до відвідувачів українською. Якщо відвідувач продовжить розмову російською, продавець може спілкуватися мовою, більш зручною для відвідувача та за його бажанням.

Ткаченко наголосив, що штрафи за порушення закону не стосуються громадян і не можуть застосовуватися до відвідувачів чи клієнтів.

“Якщо говорити про штрафи, то йдеться саме про суб’єкти господарювання і тільки у випадку, якщо їхні працівники відмовляться спілкуватися українською. Але важливо зрозуміти, що штрафи – не самоціль. Накладати їх просто так ніхто не в праві. Тільки за умови фіксації випадків порушень та винесення спершу попередження, яке має бути виправлено впродовж року. Але не факт, що порушення підтвердиться і штраф застосують, бо кожен випадок розглядатиметься окремо”, – наголосив міністр

За його словами, мета цих змін – впровадити культуру спілкування в Україні державною мовою. “Йдеться про повагу один до одного, а також до держави. Як громадяни у побуті ви маєте право продовжувати спілкуватися тією мовою, яка вам більш зручна. Тільки тепер, зайшовши до закладу – обов’язково чутимете саме «Вітаю»! Плекаймо мову та повагу один до одного”, – закликав Ткаченко.

Як повідомляв Укрінформ, з 16 січня 2021 року набувають чинності норми статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Відповідно до ст. 30 закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування.

Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

25 квітня 2019 року ВР ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності з 16 липня 2019 року.

Згідно з цим законом, з 16 січня 2021 року вся сфера обслуговування має перейти на українську мову при спілкуванні з клієнтами й відвідувачами, лише на прохання клієнта його можуть обслужити іншою мовою.

 

Всі послуги – українською: сфера обслуговування перейшла на нові правила

З 16 січня 2021 року набувають чинності норми статті 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Як повідомляє Укрінформ, відповідно ст. 30 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема: підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб’єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності з 16 липня 2019 року.

Згідно з цим законом, з 16 січня 2021 року вся сфера обслуговування має перейти на українську мову при спілкуванні з клієнтами й відвідувачами, лише на прохання клієнта його можуть обслужити іншою мовою.

 

Українська мова у сфері послуг ніяк не обмежує прав споживачів – ОП

Законодавче закріплення використання української мови у сфері послуг жодним чином не обмежує прав споживачів, адже клієнт також може самостійно обрати мову спілкування.

Усі спекуляції на цю тему йдуть лише від політично ангажованих команд, які намагаються мовним питанням розкрити суспільство, заявив радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк в коментарі Укрінформу.

“Саме сьогодні набула чинності норма закону, яка зобов’язує всіх суб’єктів, що надають послуги українському споживачу, спілкуватися та надавати інформацію державною мовою. Іншими словами, обслуговування за замовчуванням має бути українським”, – зазначив Подоляк.

Водночас радник очільника ОП нагадав, що це жодним чином не обмежує права споживача, оскільки на прохання клієнта обслуговування може відбуватись будь-якою мовою, у тому числі російською.

Подоляк підкреслив, що саме клієнт є головним модератором діалогу в сфері сервісу й визначає комфортні для себе умови спілкування.

“Тому усі традиційні спекуляції та інсинуації на цю тему виходять суто від політично ангажованих команд, які вкотре намагаються мовним питання розколоти українське суспільство і спровокувати чергову хвилю внутрішніх розбратів. Бо тільки на таких темах ці групи можуть збирати собі електоральні профіти”, – наголосив радник керівника Офісу Президента.

За його словами, такий підхід є нонсенсом і постійно повертає нас до саморуйнації.

“Думаю, що в наш час сучасні громадяни розуміють як українську, так і російську. А також абсолютно розуміють пропагандистську штучність цього питання”, – додав Подоляк.

Як повідомляв Укрінформ, 16 січня набули чинності норми статті 30 закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

 

Україна не розглядає варіант перейменування Грузії на Сакартвело – МЗС

Україна не розглядає варіант перейменування Грузії на Сакартвело за прикладом Литви, яка нещодавно затвердила нову назву для цієї країни.

Як передає Укрінформ з посиланням BBC News Україна, про це повідомили в МЗС України.

“Питання зміни назви Грузії наразі не стоїть на порядку денному відносин України та Грузії. Грузинська сторона не зверталася до МЗС України з проханням розпочати використання в офіційних документах назви Сакартвело”, – сказали у відомстві.

Як повідомляв Укрінформ, Литва узаконила назву “Сакартвело” для Грузії як єдину і внесе відповідні зміни в офіційні документи. 21 грудня 2020 року держкомісія з литовської мови ухвалила рішення виключити з документа, що встановлює офіційні назви держав, слово Gruzija і вписати Sakartvelas.

 

Нагірний Карабах: Азербайджан подав позов проти Вірменії в ЄСПЛ

Офіційний Азербайджан направив до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) заяву про порушення прав і свобод своїх громадян, які «постраждали внаслідок військової агресії Вірменії».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє азербайджанське державне агентство AzerTAg.

«Відповідно до розпорядження Президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва було підготовлено і 15 січня 2021 року представлено в Європейський суд з прав людини міждержавну заяву про порушення прав і свобод наших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії Вірменії проти Азербайджану. У заяві піднімаються питання порушення права на життя, поваги до приватного і сімейного життя та свободи віросповідання, не застосування тортур і жорстокого поводження, власності та вільного пересування внаслідок окупації, яка тривала близько 30 років, Вірменією Нагірно-Карабахського регіону та семи прилеглих до нього районів Азербайджану, а також висунуті докази того, що 3890 громадян Азербайджану зникли безвісти і Вірменія не вжила жодних заходів для розслідування долі цих осіб», – йдеться у повідомленні.

Крім того, в заяві також відображено «факти порушення прав громадян Азербайджану, які захищаються Європейською конвенцією з прав людини, внаслідок військової провокації збройних сил Республіки Вірменія у Товузському напрямку в липні 2020 року».

У документі, представленому в Європейський суд з прав людини, від Вірменії «вимагається вжити необхідних заходів для відновлення порушених прав наших громадян».

Зазначається, що до підготовки заяви були залучені відомі в світі міжнародного права експерти та провідні правознавці Азербайджанської Республіки.

Як повідомляв Укрінформ, Вірменія і Азербайджан 27 вересня 2020 року розпочали воєнні дії в Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Бойові дії призвели до військових втрат з обох сторін і численних жертв серед мирного населення.

9 листопада 2020 року президенти РФ, Азербайджану та прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення воєнних дій в Нагірному Карабаху. Азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на фактично контрольованих позиціях, у регіоні з’явилися російські військові в статусі миротворців.

Азербайджан повернув контроль над усіма районами по периметру Нагірного Карабаху, а також частиною власне Нагірного Карабаху разом з містом Шуша. При цьому Вірменії гарантується створення транспортного коридору в Карабах, а Азербайджану – в ексклав Нахічевань.

 

Skoda не спонсоруватиме чемпіонат світу з хокею, якщо він пройде у Білорусі

Чеський автомобільний концерн Skoda Auto відмовляється від ролі одного з основних спонсорів чемпіонату світу з хокею 2021 року, якщо цей турнір частково пройде в Білорусі, як планувалося досі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється в Твіттері «Шкоди».

“Протягом 28 років ми були горді партнерством з Міжнародною федерацією хокею (IIHF). Але ми також поважаємо права людини і хочемо сприяти їх ньому захисту. Тому “Шкода” відмовиться від спонсорства Чемпіонату світу-2021 IIHF, якщо буде підтверджено, що Білорусь буде співорганізатором цього заходу”, – йдеться в заяві компанії.

Чемпіонат, за початковими планами, мав пройти в Білорусі та Латвії з 21 травня по 6 червня цього року. Однак міжнародне спортивне співтовариство, правозахисні організації, білоруські активісти неодноразово вимагали від Міжнародної федерації хокею перенести білоруську частину турніру в іншу країну. Це пов’язано з великомасштабними репресіями проти учасників багатомісячних акцій протесту у Білорусі.

Співорганізатор першості Латвія, а також низка інших країн – учасників чемпіонату неодноразово висловлювалися проти проведення в Білорусі цього заходу.

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) у грудні прийняв рішення відсторонити членів виконкому Національного олімпійського комітету (НОК) Білорусі на чолі з Лукашенком від Олімпійських ігор та інших заходів організації. Санкції, серед інших, торкнулися і керівника Федерації хокею Білорусі Дмитра Баскова. Його вважають причетним до загибелі жителя Мінська Романа Бондаренка, убитого прихильниками Лукашенка у власному дворі в листопаді минулого року.

Президент IIHF Рене Фазель на початку січня побував у Мінську, де обговорив з Лукашенком можливість проведення чемпіонату у Білорусі. Пізніше Фазель, що піддався критиці через поїздку до Мінська, заявив, що IIHF веде переговори з Данією і Словаччиною про можливість проведення частини матчів чемпіонату світу в одній з цих країн. Також можливий варіант, що всі ігри пройдуть у Ризі, Латвія вже підтвердила можливість цього.

У Білорусі з серпня 2020 року тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають легітимності Лукашенка.

 

Швейцарська страхова фірма вийшла з Nord Stream 2

Швейцарська компанія Zurich Insurance Group AG припинить надання страхових послуг, пов’язаних із газопроводом «Північний потік-2», через загрозу можливих санкцій США.

Про це повідомило агентство Bloomberg із посиланням на джерела, обізнані з планами швейцарської компанії, передає Укрінформ.

«Страхові плани компанії Zurich покривали будівництво суперечливого газопроводу Росія – Німеччина. Компанія може потенційно стати об’єктом нового раунду санкцій, які каратимуть тих, хто забезпечує технічну сертифікацію та страхування проєкту», – зазначається в повідомленні.

Таким чином, Zurich Insurance Group AG стала третьою фірмою, яка впродовж минулого місяця вирішила вийти з «Північного потоку – 2». Раніше такий же крок зробили норвезька Det Norske Veritas Holding AS і данська інженерна компанія Ramboll.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці минулого року Конгрес США ухвалив законопроєкт NDAA-2021 про фінансування національної оборони Сполучених Штатів. Документ передбачав, зокрема, санкції проти «Північного потоку – 2», а також інші обмеження проти РФ. Дональд Трамп наклав вето на законопроєкт, однак пізніше Конгрес шляхом голосування подолав ці обмеження президента США.

 

Колишній канцлер ФРН Шредер назвав “межі, які перейшла Росія”

УНН. Колишній німецький канцлер Герхард Шредер в інтерв’ю німецькому тижневику Der Spiegel, опублікованому в суботу, назвав, на його думку, “межі, які перейшла Росія”, передає УНН.

Прикладом того, що Росія “перейшла недозволені межі”, крім дій Москви проти України, Шредер назвав хакерські атаки, в тому числі на сервери бундестагу. Офіційна Москва досі заперечує свою причетність до них.

При цьому Шредер зазначив, що ці комп’ютерні злами не дають відповіді на запитання про те, як потрібно савитися до Росії. “Ми ж не змінюємо ставлення до США, коли вони прослуховують мобільний телефон канцлера”, — підкреслив він.

Що стосується замахів на вбивства колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля та опозиційного політика Олексія Навального, то вони, з точки зору Шредера, “природно”, теж впливають на ставлення до Росії. “Однак реакція (на ці замахи — ред.) залежить від декількох питань, таких як однозначність доказів і безумовна ідентифікація підозрюваних”, — додав Шредер, уточнивши, що висловив Навальному своє співчуття.

Коментуючи той факт, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров нещодавно провів офіційний обід з главою правопопулістської партії “Альтернатива для Німеччини” (АДГ), Шредер сказав, що вважає це помилкою і не може пояснити цей крок.

Нагадаємо, ексканцлер Німеччини Шредер вперше розкритикував Кремль і визнав анексію Криму “порушенням права”.

 

Ексканцлер ФРН Шредер: жоден російський президент не поверне Україні Крим

УНН. Колишній канцлер ФРН Герхард Шредер, який в даний час займає пост голови ради директорів “НК “Роснефть” і голови ради директорів компанії Nord Stream 2, що належить “Газпрому”, заявив, що жоден російський президент нібито ніколи не поверне Україні анексований Москвою Крим, пише УНН з посиланням на його інтерв’ю німецькому тижневику Der Spiegel.

Ексканцлер ФРН заявив, що не вважає санкції правильною реакцією на порушення міжнародного права. “Їх я вважаю безглуздими, оскільки не бачу, чого можна домогтися з їхньою допомогою”, — підкреслив Шредер. На його думку, “жоден президент Росії вже не поверне Крим”.

Політик також все-таки визнав самі дії Москви порушенням міжнародного права. Шредер уточнив, що ця констатація не дає відповіді на питання, які причини стояли за діями Москви. “Припустимо, що Україна дійсно вступила б в НАТО, як того хотіли американці. Тоді б Севастополь, один з найважливіших військових портів Росії, виявився б на території західного альянсу”, — сказав він.

Зазначимо, що дане інтерв’ю стало першою великою публікацією з критикою дій Російської Федерації і Кремля зокрема.

 

Байден хоче призначити Нуланд заступницею держсекретаря США у політичних справах

Обраний президент США Джо Байден запропонував кандидатуру помічника держсекретаря у справах Європи і Євразії Вікторію Нуланд на посаду заступника держсекретаря у політичних справах.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє АР.

Варто зазначити, що Нуланд працювала представницею Державного департаменту США в 2011—2013 рр. Пізніше — помічницею державного секретаря США у справах Європи та Євразії. У 2013 році, під час подій Революції Гідності в Україні, в ранзі помічника держсекретаря США зустрічалась з Віктором Януковичем, а також відвідала Майдан Незалежності та поспілкувалася з учасниками протесту.

Байден також висунув кандидатом на посаду першого заступника держсекретаря США Венді Шерман. Вона працювала в адміністрації Барака Обами заступником глави американського зовнішньополітичного відомства у політичних справах та зокрема очолювала команду переговорників з Іраном щодо ядерної проблеми.

Також він запропонував кандидатуру Бонні Дженкінс на посаду заступника держсекретаря з питань контролю над озброєннями і міжнародної безпеки. Дженкінс очолює організацію «Кольорові жінки за просування миру, безпеки і трансформацію підходу до конфліктів».

Ще одним першим заступником держсекретаря висунуто Брайана Маккіона, давнього помічника Байдена з питань зовнішньої політики.

За словами Байдена, ця команда “втілює моє основне переконання, що Америка найсильніша, коли працює з нашими союзниками”. Він висловив впевненість, що “вони використають свій дипломатичний досвід і вміння, щоб відновити глобальне і моральне лідерство Америки”.

 

У США оприлюднили документи про розслідування зв’язків штабу Трампа і Росії

Голова юридичного комітету Сенату Ліндсі Грем оприлюднив низку додаткових документів та стенограм, пов’язаних з походженням розслідування справи про ймовірну змову між членами адміністрації Трампа і Росією, змову, яку ще називають Russiagate.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Fox News.

Перше розслідування ФБР, в рамках якого було розглянуто, чи була змова членів президентської кампанії Трампа у 2016 році з росіянами для впливу на вибори, отримало назву «Crossfire Hurricane».

Грем оприлюднив стенограми інтерв’ю з представниками ФБР та Міністерства юстиції, проведених сенатським комітетом в період з 3 березня по 29 жовтня 2020 року.

«Я вважаю розслідування “Crossfire Hurricane” наймасштабнішим системним провалом з боку вищого керівництва, але не відданих, працьовитих патріотів, які захищають нашу країну кожен день в Федеральному бюро розслідувань і Міністерстві юстиції», – наголосив Грем.

За його словами, судовий комітет опублікував «якомога більше матеріалів», за винятком засекречених, зміст яких не підлягає розголошенню.

Грем назвав це розслідування «одним з найбільш некомпетентних і корумпованих розслідувань у світі» в історії ФБР і Мін’юсту.

«Важко повірити, що в Америці могло трапитися щось подібне на “Crossfire Hurricane”. Суть в тому, що в майбутньому ми повинні мати більше стримувань і противаг, коли справа доходить до політичних розслідувань», – наголосив він.

У жовтні минулого року тодішній генеральний прокурор Вільям Барр призначив прокурора США по округу Коннектикут Джона Дарема спеціальним радником для оцінки обґрунтованості розслідування можливого російського втручання у вибори США у 2016 році.

Розслідування зосереджено на поведінці агентів ФБР, які розслідували зв’язки Трампа з Росією.

Дарем уперше почав розслідування невдовзі після того, як спеціальний радник Роберт Мюллер завершив своє розслідування того, чи вступала кампанія Трампа в змову з Росією з метою вплинути на президентські вибори 2016 року.

Як повідомлялося, торік комітет Сенату з питань розвідки опублікував звіт з п’яти частин, в якому детально описується втручання Росії в президентські вибори 2016 року.

В останньому томі, опублікованому в серпні минулого року, комітет заявив, що деякі контакти кампанії Трампа з російськими агентами перед президентськими виборами 2016 року є “серйозною загрозою контррозвідці”, але “не знайшли доказів” того, що Трамп або учасники його кампанії вступили в змову з Росією.

Комітет також виявив, що ФБР “невиправдано повірило” звинуваченням, що містяться в сумнозвісному досьє Стіла – неперевіреному звіті, складеному колишнім офіцером британської розвідки Крістофером Стілом, в якому детально описані відносини Трампа з Росією.

 

У Франції палії вежі 5G залишили без зв’язку 1,5 мільйона осіб

У Франції борці із новітньою технологію мобільного зв’язку і передачі даних 5G влаштовують пожежі на вежах, де встановлене телекомунікаційне обладнання.

Останній інцидент стався 11 січня поблизу міста Лімож на заході Франції, повідомляє Укрінформ із посиланням на Le Figaro.

У результаті навмисного підпалу 230-метрової вежі без телевізійного і радіосигналу упродовж кількох днів залишилося 1,5 млн населення департаменту. Також було пошкоджено обладнання оператора мобільного зв’язку.

Зазначається, що обладнання для технології 5G на цій вежі не розміщувалося.

Відповідальність за пожежу взяли на себе анонімні учасники організації «Комітет за заборону 5G», яка оголосила «війну» телекомунікаційній технології п’ятого покоління.

Кілька пожеж на телекомунікаційних вежах сталися у Франції навесні минулого року.

Як повідомляв Укрінформ, у Франції з 18 листопада 2020 року телекомунікаційні оператори розпочали надання послуг із застосуванням новітньої технології мобільного зв’язку і передавання даних п’ятого покоління 5G.

Ліцензії на застосування технології 5G у частотному діапазоні 3,4-3,8 ГГц отримали чотири провідні французькі компанії: SFR, Bouygues Telecom, Free М та Orange.

За ліцензійними угодами оператори зобов’язані сплатити до державного бюджету 2,789 млрд євро до 2034 року. Окрім цього, введена річна плата за доступ до частот, на яких працює 5G.

У Франції діє активний супротив, зокрема, на рівні керівництва багатьох муніципалітетів та політичних партій «лівих» і «зелених» щодо запровадження 5G. Серед головних аргументів противників нової комунікаційної технології – нібито недостатня вивченість щодо впливу на здоров’я людей та негативні наслідки для довкілля.

 

Фейсбук та Інстаграм раптово розблокували акаунти Трампа

Профілі чинного президента США Дональда Трампа в Фейсбуці й Інстаграмі знову стали доступними.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Сторінки Трампа в Фейсбуці й Інстаграмі відтепер знову активні для відвідування. Однак наразі невідомо, чи є у Трампа доступ до них.

Як повідомлялося, після заворушень, що трапилися біля Капітолія США в середу, 6 січня, Фейсбук на невизначений термін заборонив Дональду Трампу доступ до Інстаграму і Фейсбуку.

 

В Україні за добу виявили 7 729 випадків коронавірусу

16.01.2021, 08:20

В Україні за минулу добу, 15 січня, виявили 7 729 нових випадків COVID-19, померли 144 особи.

Про це повідомив у Фейсбуці міністр охорони здоров’я Максим Степанов, передає Укрінформ.

“7 729 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 16 січня 2021 року. Зокрема, захворіли 245 дітей та 369 медпрацівників”, – написав глава МОЗ.

За його словами, минулої доби зареєстровано 144 летальних випадків, водночас одужало 9 792 особи. Були госпіталізовані 2 083 особи з COVID-19.

Міністр повідомив, що найбільше підтверджених випадків коронавірусу за добу зареєстровано у м. Київ (821), Запорізькій (696), Дніпропетровській (586), Донецькій (540) та Львівській (485) областях.

Загалом за весь час пандемії в Україні на COVID-19 захворіло 1 154 692 особи, з них 857 183 особи одужали, померли 20 686 людей, поінформував Степанов.

Як повідомлялося, напередодні в Україні зареєстрували 8 199 нових випадків зараження коронавірусом.

 

В українській армії зафіксували 70 нових випадків коронавірусу

Станом на 16 січня у Збройних силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19 хворіє 788 осіб.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні Командування медсил ЗСУ.

За минулу добу зареєстровано 70 нових випадків захворювання на COVID-19. З них до закладів охорони здоров’я госпіталізовано 7 осіб.

Всього за час пандемії одужало – 14 098 осіб, летальних випадків – 38.

На ізоляції (в тому числі самоізоляція) перебуває 22 особи. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби – 4 особи.

Як повідомлялося, в Україні за добу зареєстрували 7 729 нових випадків зараження коронавірусом.

 

У Києві за добу виявили 821 випадок коронавірусу, померли 14 хворих

16.01.2021, 10:30

У столиці виявили за минулу добу ще 821 хворого на коронавірус.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Київський міський голова Віталій Кличко у Фейсбуці.

“У Києві за минулу добу – 821 хворий на коронавірус. Померли 14 людей. Усього за період пандемії в столиці 2175 летальних випадків від вірусу”, – сказав він.

Підтверджених випадків захворювання на сьогодні вже 121 903.

Зокрема, захворіли: 484 жінки віком від 18 до 99 років, 316 чоловіків віком від 18 до 85 рокiв, 10 дівчаток від 1 до 17 років та 11 хлопчиків від 5 місяців до 17 років.

Захворіли, зокрема, 29 медиків.

Кличко зазначив, що до лікарень столиці госпіталізували 68 пацієнтів. Інші – на самоізоляції, під контролем лікарів.

Одужали за добу 935 людей. Усього коронавірус подолали 47 284 жителів столиці.

“Найбільше випадків захворювання виявили в Дарницькому районі – 151, у Деснянському — 119 та в Дніпровському районі — 109 випадків”, – розповів він.

В Україні за минулу добу, 15 січня, виявили 7 729 нових випадків COVID-19, померли 144 особи.

 

Закупівля COVID-вакцини: Crown Agents розповіла про умови контракту з Україною

Міжнародна компанія Crown Agents, яку постановою Кабміну визначено закупівельником COVID-вакцини для України, отримає оплату за свої послуги після виконання всіх умов контракту і у розмірі, необхідному для покриття операційних витрат.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в пресрелізі компанії Crown Agents, який є в розпорядженні агентства.

“Кабінет Міністрів своєю постановою визначив, що міжнародна компанія Crown Agents буде закуповувати вакцини від COVID-19 на замовлення Міністерства охорони здоров’я. …Оплату за виконання своїх послуг міжнародна компанія отримає тільки після виконання усіх умов контракту та у розмірі, необхідному для покриття операційних витрат”, – наголосили в Crown Agents.

В компанії повідомили, що уряд Великої Британії обрав її для постачання вакцин на заморські території держави, таким чином компанія має досвід поставки вакцин від COVID-19, які потребуюсь спеціальних умов доставки та зберігання.

Також у Crown Agents заявили, що мають багаторічний міжнародний досвід проведення процедури екстрених закупівель за надзвичайних ситуацій. Приміром, під час епідемії Ебола Crown Agents проводили екстрену закупівлю вакцин і прямої гуманітарної допомоги постраждалому населенню з різних країн світу.

Наразі Crown Agents здійснюють закупівлі вакцин для МОЗ України за програмою Імунобіологічні препарати для проведення імунопрофілактики населення та вироби для забезпечення умов температурного контролю імунобіологічних препаратів та медичні вироби.

Crown Agents – некомерційне підприємство з 188-річною історією, працює в Україні понад 20 років у проєктах в галузі закупівель, управління фінансами, розвитку економіки.

Протягом 2013-2017 років Crown Agents були відповідальними за реалізацію Проєкту із гармонізації системи державних закупівель в Україні за стандартами ЄС, що був ініційований та підтриманий Європейським Союзом. Створена в рамках цього проєкту нормативно-правова база дозволила запровадити нові прозорі правила та почати формування належної культури державних закупівель.

Від 2015 року організація бере участь у закупівлях за державний кошт ліків та виробів медичного призначення для МОЗ України. Crown Agents виконують закупівлі з економією, яка на даний момент становить близько $9,6 млн (бюджети 2016-2018). Заощаджені кошти спрямовуються на додаткові закупівлі з метою максимального задоволення існуючих потреб українських пацієнтів.

 

Генсек ООН закликав заможні країни ділитися вакцинами

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що країни з високим доходом закуповують вакцини від коронавірусу понад своїх потреб, і закликав їх ділитися COVID-вакцинами з тими країнами, де вакцин немає.

Як передає Укрінформ, про це він заявив під час свого відеозвернення на сторінці в Tвітері.

«Вакцини швидко доходять до країн з високим рівнем доходів, тоді як у найбідніших країнах світу їх взагалі немає … Деякі країни укладають побічні контракти, навіть закуповуючи понад потреби», – сказав він, зазначивши, що «наука досягає успіху, проте солідарність зазнає провалу».

Генсек ООН підкреслив, що «вакціоналізм приречений на провал і затримає глобальне відновлення» від пандемії, тому закликав країни високого достатку ділитися COVID-вакцинами з іншими, щоб зробити вакцинацію можливою по всьому світу.

 

Хакери спотворили й злили в Інтернет дані про оцінку COVID-вакцин

Хакери, які здійснили кібернапад на Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) на початку грудня, поширили в Інтернеті електронні листи з інформацією, яка містила оцінку щодо вакцин проти коронавірусу.

Про це повідомляється на сайті ЕМА, передає Укрінформ.

«Поточне розслідування кібератаки на EMA показало, що деякі з незаконно доступних документів, пов’язані з ліками та вакцинами від COVID-19, потрапили в Інтернет. Сюди входило внутрішнє/конфіденційне листування електронною поштою від листопада щодо процесів оцінки вакцин COVID-19. Перед публікацією (в мережі – ред.) частина повідомлень була змінена зловмисниками таким чином, що це могло підірвати довіру громадськості до вакцин», – йдеться у повідомленні.

В агентстві зазначили, що правоохоронні органи продовжують розслідування.

Назва препаратів не уточнюється, але на початку грудня стало відомо, що хакери, які здійснили кібернапад на Європейське агентство з дослідження вакцин, отримали доступ до деяких документів щодо вакцини від коронавірусу компаній BioNTech і Pfizer та Moderna.

За даними сайту Worldometer, у світі станом на ранок 16 січня було зафіксовано понад 94,3 мільйона випадків зараження коронавірусом, одужали вже понад 67,3 млн осіб.

 

У Китаї коронавірус виявили в морозиві, сироватку до якого постачали з України

У трьох зразках китайського морозива, виробленого з української сироватки та новозеландського порошку виявили позитивні тести на COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Сіньхуа.

Інцидент мав місце в муніципалітеті Тяньцзінь у середу.

Виробник морозива – китайська місцева компанія Tianjin Daqiaodao Food Company.

Наразі всі запаси цього морозива опечатано. А всі 1662 працівники компанії перебувають на примусовому карантині. Із них у 700 тести на коронавірус виявилися негативними, результати решти тестів ще не надійшли.

Зі свого боку, Посольство України в КНР «вживає усіх необхідних термінових заходів з метою перевірки цієї інформації. Дипмісія України підтримує оперативний зв’язок з компетентними органами КНР та урядом міста Тяньцзінь з цього питання.

Як відомо, минулого тижня добовий приріст нових випадків коронавірусу в Китаї підскочив до більш ніж 10-місячного максимуму. 15 січня на материковому Китаї зареєстрували 130 нових випадків зараження, зокрема 90 в провінції Хебей, інші в провінції Хейлунцзян і Пекіні.

Загальна ж кількість підтверджених випадків COVID-19 в материковому Китаї перевищила 88 тисяч, а кількість померлих від ускладнень коронавірусу залишається незмінною — 4635.

 

Розвиток біоенергетики потребує створення законодавчої бази – Держенергоефективності

Т. в. о. голови Держенергоефективності Костянтин Гура, заступник голови Юрій Шафаренко та голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха актуалізували напрацьовані ініціативи для розвитку біоенергетики.

Про це повідомляє Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження, передає Укрінформ.

«Біоенергетика є одним зі стратегічних напрямів для заміщення природного газу, зниження імпортозалежності та зміцнення економіки нашої держави. Зважаючи на значний потенціал та наявні ресурси, ми спільно з Міненерго та БАУ розробили цілий пакет законопроєктів для активізації української біоенергетики. Важливо консолідувати зусилля разом із усіма зацікавленими сторонами для їхнього швидшого прийняття”, – наголосив Гура.

Держенергоефективності підкреслює, що для розвитку біоенергетики в Україні має бути прийнято п’ять ключових законопроєктів.

1. Законопроєкт щодо впровадження системи електронної торгівлі твердим біопаливом дасть змогу знизити та вирівняти ціни на біопаливо, підвищити його якість та забезпечити стабільне постачання сировини для твердопаливних котелень та біоТЕЦ.
2. Законопроєкт щодо стимулювання вирощування енергокультур має на меті покращити умови та усунути існуючі бар’єри для вирощування енергорослин.
3. Законопроєкт щодо звільнення біопалива від податку на викиди вуглецю знизить податкове навантаження для об’єктів біоенергетики з метою покращення їхньої інвестиційної привабливості.
4. Законопроєкт щодо розвитку ринку рідких біопалив (реєстр. № 3356-д від 5 листопада 2020 року) передбачає введення обов’язкової частки рідких біопалив на транспорті та критеріїв сталості для біопалива.
5. Законопроєкт щодо запровадження механізму торгівлі біометаном та введення гарантій походження біометану, у разі усхвалення, дасть змогу замістити близько 8 млрд кубометрів на рік. Крім того, після прийняття законопроєкту Україна зможе експортувати біометан в ЄС.

«Прийняття озвучених законодавчих ініціатив дозволить Україні замістити дорогий газ, імпорт якого у 2019 році склав 14 млрд кубометрів власним біопаливом, загальний потенціал якого складає понад 37 млрд кубометрів газу в рік”, – зазначили в агентстві.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Міненерго, біоенергетика станом на початок червня 2020 року працювала сумарною потужністю 182 МВт, тоді як Національним планом дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року передбачалося ввести в експлуатацію на 80% більше – 950 МВт.

 

Газзбути не зобов’язані продавати газ за регульованою ціною – Вітренко

Газзбути, якщо не хочуть, не зобов’язані продавати газ населенню за ціною 6,99 грн за кубометр. У такому випадку населення переходить до постачальника «останньої надії».

Як передає Укрінформ, про це сказав т. в. о. міністра енергетики Юрій Вітренко в інтерв’ю медіакомпанії DW.

«Уряд прийняв рішення обмежити граничну ціну для постачання газу населенню. Це можна вважати ринковим заходом, тому що уряд нікого не зобов’язує за такою ціною постачати газ населенню. Усі ринкові гравці, якщо не хочуть, не будуть за такою ціною постачати. У такій ситуації споживачі переходять до постачальника “останньої надії”, це – Нафтогаз», – сказав Вітренко.

За його словами, Нафтогаз погодився продавати газ за такою ціною.

Як повідомляв Укрінформ, уряд встановив верхню межу ціни на газ для населення на рівні 6,99 грн за кубометр. Це обмеження почне діяти з 1 лютого 2021 року.

 

Україна й Туреччина повністю погодили угоду про соцзабезпечення

Після триденних переговорів, українська та турецька делегації, повністю погодили текст проєкту Угоди про соціальне забезпечення між Україною та Турецькою Республікою.

Про це в коментарі Укрінформу сказав голова української делегації заступник міністра соціальної політики України Віталій Музиченко.

«Другий раунд українсько-турецьких переговорів щодо Угоди про соціальне забезпечення між нашими державами був плідним та конструктивним. Результатом триденної роботи стало узгодження тексту проєкту Угоди про соціальне забезпечення, що, у свою чергу, дає нам у подальшому можливість підписання цього важливого для обох держав документа», – повідомив Музиченко.

За його словами, текст проєкту Угоди вдалось узгодити завдяки професійному підходу.

«Ми виходили з того, що головними завданнями, які постають перед нами, були і залишаються добробут громадян, створення додаткових гарантій їхніх основних прав, зокрема права на пенсійне та соціальне забезпечення», – уточнив заступник міністра соціальної політики України.

Наступним кроком стане підготовка двосторонньої Адміністративної угоди, яка має забезпечити практичний механізм ефективної реалізації та застосування положень майбутньої Угоди про соціальне забезпечення між нашими державами. Найближчим часом українська сторона підготує проєкт такої угоди та розпочне спільне з турецькою стороною її опрацювання.

Як повідомляв Укрінформ, 12-14 січня 2021 року в Анкарі відбувся другий раунд переговорів щодо укладення Угоди про соціальне забезпечення між Україною та Турецькою Республікою. Попередній раунд переговорів проходив в Анкарі в травні 2019 року, другий мав відбутися в Києві, але через пандемію коронавірусу пройшов в онлайн-режимі.

Станом на 16 липня минулого року в Туреччині дозвіл на проживання отримали майже 16,5 тисяч українців, і більшість із них проживають у Стамбулі, Анталії та Анкарі.

 

За 2020 рік надходження до бюджету від Київської митниці зросли майже на 3%

Київська митниця у 2020 році забезпечила понад 115,2 млрд грн надходжень до бюджету.

Про це Укрінформ повідомила пресслужба Київської митниці.

У 2020 році підприємці при імпортно-експортних операціях у зоні діяльності Київської митниці Держмитслужби сплатили до Державного бюджету України 115,2 млрд грн. Попри загальний спад зовнішньоекономічної діяльності через локдаун та карантин, це на 2,9% перевищило надходження митних платежів за 2019 рік. В розрізі окремих фондів Державного бюджету, адміністровані Київською митницею митні платежі були перераховані таким чином: до загального фонду держбюджету – 110,3 млрд грн, до спеціального фонду – 4,9 млрд грн. Встановлений на 2020 рік індикативний показник надходжень митних платежів виконано на рівні 89,4%.

Після весняно-літнього спаду з осені почалося пожвавлення зовнішньоекономічної діяльності. А вже грудень, зазначають у Київській митниці, відзначився стрімким зростанням митних платежів. Так, у минулому місяці Київською митницею було адміністровано 12,7 млрд грн, сплачених суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в зоні діяльності Київської митниці (м. Київ, Київська, Житомирська та Черкаська області). Це перевищило доведений індикативний показник надходжень митних платежів на 17,9%.

 

У Загребі відкрили інформаційно-аналітичний центр Торгової палати України

Інформаційно-аналітичний центр Українського національного комітету Міжнародної торгової палати відкрили 15 січня у Загребі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Посольство України в Республіці Хорватія.

«Інформаційно-аналітичний центр фокусуватиметься на наданні всебічної підтримки розширенню торговельної та інвестиційної співпраці ділових кіл обох країн”, – йдеться у повідомленні.

Важливість інформаційно-аналітичної підтримки бізнесу для розвитку економічного співробітництва між Україною та Хорватією відзначили у своїх виступах посол України Василь Кирилич, генеральний секретар ICC Ukraine Дарія Заболотня (онлайн із Києва) та генеральний секретар Хорватської економічної палати та ICC Croatia Маріна Рожич.

 

Перебоїв з електрикою під час морозів не буде – РНБО

15.01.2021

Підприємства енергетики здатні забезпечити стабільне енерго- та теплозабезпечення вітчизняних споживачів, насамперед населення.

Про це, передає Укрінформ, йшлося на міжвідомчій нараді з питань стабільного забезпечення вітчизняних споживачів енергоносіями, яку провів Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов, повідомляє пресслужба Радбезу.

«Апарат РНБО України проводить планову і системну роботу щодо моніторингу стану забезпечення безперебійної роботи підприємств теплової генерації у зв’язку із очікуваним погіршенням погодних умов, і відповідні листи були направлені на ім’я Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля та головам ОДА 11 січня 2021 року», – цитує пресслужба секретаря РНБО.

Данілов звернув увагу на неприпустимість зниження рівня виконавської дисципліни, відзначивши незадовільне виконання Указу Президента України Володимира Зеленського від 02 грудня 2019 року № 874, яким було введене в дію рішення РНБО від 2 грудня 2019 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення енергетичної безпеки».

Секретар РНБО також звернув увагу на необхідність посилення контролю за роботою об’єктів критичної інфраструктури у зимовий період.

Представники міністерств і відомств поінформували про поточний стан справ у енергетичній сфері та запевнили, що підприємства енергетики здатні забезпечити стабільне енерго- та теплозабезпечення вітчизняних споживачів, насамперед населення.

Як зазначає пресслужба, відбувся обмін думками щодо шляхів розв’язання наявних у галузі проблем, зокрема, в частині постачання вугілля на ТЕС у кількості, необхідній для забезпечення резерву належного рівня, зважаючи на очікуване пікове навантаження через різке пониження температури.

Також Данілов звернувся до учасників наради щодо питання розробки Стратегії енергетичної безпеки, створення якої передбачено Стратегією національної безпеки України. За його словами, в цій стратегії необхідно обов’язково враховувати існуючі виклики. «Необхідно розбудувати сталу систему енергозабезпечення країни. Це вкрай важливе завдання», – сказав О. Данілов.

Як повідомляв Укрінформ, 14 вересня 2020 року Президент Володимир Зеленський підписав указ № 392/2020 щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки й оборони та затвердження Стратегії національної безпеки України.

Стратегія національної безпеки визначає основні напрями державної політики у сфері нацбезпеки, зокрема: пріоритети національних інтересів України та забезпечення національної безпеки, цілі та основні напрями державної політики у сфері національної безпеки; поточні та прогнозовані загрози національній безпеці та національним інтересам України з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов; основні напрями зовнішньополітичної діяльності держави для забезпечення її національних інтересів і безпеки; напрями та завдання реформування й розвитку сектору безпеки і оборони; ресурси, необхідні для її реалізації.

 

У 2020 році споживання електроенергії скоротилося на 2% – Укренерго

За оперативними даними ПрАТ «НЕК «Укренерго», споживання електроенергії в об’єднаній енергосистемі України за 2020 рік становило 117,7 млрд кВт-год., що на 2,1% менше, ніж за 2019 рік.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті компанії.

Основними чинниками зниження споживання електроенергії, за висновками фахівців Укренерго, стали введенні карантинні заходи для протидії поширення COVID-19.

«Це також позначилося на незначному перерозподілі структури споживання між групами споживачів, зокрема в сторону зростання у населення, та у сторону зниження – відчутно у транспорті, промисловості, а також у комунальних та непромислових споживачів”, – пояснили в компанії.

Споживання електроенергії у промисловості за 2020 рік в порівнянні з 2019 роком знизилося на 3,8%. Зокрема, машинобудівна галузь скоротила використання електроенергії на 14,7%, транспорт – на 13,4%, комунальні підприємства – на 5,9%, металургія – на 5,5%.

А найбільше зростання електроспоживання у порівнянні з минулим роком продемонстрували хімічна та нафтохімічна промисловість (+10,6%), виробництво будівельних матеріалів (+3%) та сільське господарство (+2,8%). Населення за минулий рік збільшило споживання на 3,4%.

Як повідомляв Укрінформ, згідно із даними Держстату, за 2019 рік в Україні було вироблено 151,3 млрд кВт-год. електроенергії, на 4,9% менше, ніж за 2018 рік.

 

Субсидії на електрику: в уряді дали доручення ОДА

Мінсоцполітики доручило ОДА забезпечити оперативний розгляд органами соціального захисту населення звернень та призначення житлової субсидії громадянам, які використовують електроенергію для індивідуального опалення.

Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба Міністерства соціальної політики.

«Мінсоцполітики доручено обласним державним адміністраціям забезпечити належну взаємодію між органами соціального захисту населення та постачальників електроенергії в частині проведення широкої інформаційно-роз’яснювальної роботи серед споживачів про діючі механізми соціальної підтримки при оплаті комунальних послуг. ОДА, в свою чергу, доручено забезпечити оперативний розгляд органами соціального захисту населення звернень та призначення житлової субсидії громадянам, які використовують електроенергію для індивідуального опалення і потребують державної підтримки в умовах встановлення єдиних фіксованих цін на електроенергію для побутових споживачів», – ідеться в повідомленні.

У відомстві заявляють, що на виконання доручення Кабінету Міністрів України щодо вжиття заходів для забезпечення належного рівня соціального захисту для домогосподарств, які використовують електроенергію для індивідуального опалення і потребують державної підтримки в умовах встановлення єдиних фіксованих цін на електроенергію для побутових споживачів, Мінсоцполітики звернулося до Міненерго та НКРЕКП з проханням організувати роботу щодо інформування постачальниками таких споживачів про можливість оформлення житлової субсидії.

Як повідомляв Укрінформ, із 1 січня 2021 року в Україні зросли тарифи на газ та його транспортування, а також було скасовано пільгову вартість перших 100 кВт-год електроенергії на місяць для приватних споживачів.

13 січня 2021 року Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що домогосподарства, котрі використовують електроопалення, мають право отримати додаткові субсидії на електроенергію у зв’язку зі зростанням тарифів з 1 січня.

 

Україна отримала $49 мільярдів іноземних інвестицій – UkraineInvest

Загальний обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій в Україну становить 49 млрд дол.

Як передає Укрінформ, про це заявив виконавчий директор Офісу залучення інвестицій (UkraineInvest) Сергій Цівкач в ефірі Апостроф TV.

«Станом на сьогодні загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну – 49 млрд дол.”,- сказав Цівкач.

З його слів, в Україні відбувається багато позитивних змін у регуляторній політиці. Найбільшими досягненнями останніх років, на думку Цівкача, стали: реформа системи обігу сільськогосподарських земель, проведення прозорих аукціонів із приватизації державного майна, лібералізація спиртової галузі, успішний продаж дозволів на користування надрами, перші концесійні угоди, початок масштабної діджиталізації державних послуг, ухвалення законів про внутрішній водний транспорт і державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями.

Втім, він зауважив, що в UkraineInvest бачать проблеми, які ще потрібно вирішити, і спільно з українською владою працюють над цим.

«У нас є ТОП-3 проблеми, які завжди піднімаються у розмові з інвесторами ‒ суди, корупція і монополії”,- зазначив Цівкач.

Він наголосив, що держава робить реальні кроки для їх вирішення, у тому числі на законодавчому рівні.

 

«Зоря»-«Машпроєкт» співпрацюватиме з казахстанськими компаніями

Миколаївське ДП «Зоря»-«Машпроєкт», Західно-Казахстанська Машинобудівна Компанія та інвестиційна компанія «Гідромаш-Оріон» домовились про співпрацю у роботі над модернізацією «Уральської газотурбінної електростанції».

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила керівник пресслужби ДП «Зоря»-«Машпроєкт» Єлизавета Бєльчик.

«З візитом на держпідприємстві «Зоря»-«Машпроєкт» перебувала делегація Республіки Казахстан за участю генерального директора Західно-Казахстанської Машинобудівної Компанії Азамата Бітуріна та гендиректора інвестиційної компанії «Гідромаш-Оріон» Даурена Сисенова. В ході зустрічі сторони домовились про співпрацю над проєктом модернізації «Уральської газотурбінної електростанції. Зокрема, планується збільшити потужність діючої ГТЕС майже вдвічі», – йдеться у повідомленні.

Крім того, учасники зустрічі зійшлися на тому, що створюватимуть на території Казахстану спільний мультивендорний сервісний центр.

Також казахські партнери оглянули виробничі площі ДП «Зоря»-«Машпроект», побували у випробувальному цеху, поспілкувалися з провідними фахівцями.

Як повідомлялося, протягом 2021 року «Зоря»-«Машпроєкт» запровадить у серійне виробництво газотурбінних двигунів нові марки жароміцних сплавів. Завдяки цьому, ресурс двигунів буде подовжено у 1,5 рази.

ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроєкт» – відомий в світі розробник і виробник газових турбін та газотурбінних установок морського і загальнопромислового застосування. Частка експорту у загальному обсязі поставок складає 90%.

 

Україна за рік експортувала понад 27 мільйонів тонн зерна

З початку 2020/2021 маркетингового року (з 1 липня 2020 року) і по 15 січня 2021 року Україна експортувала 27,2 млн тонн зернових та зернобобових культур.

Як передає Укрінформ, про це на підставі даних Держмитслужби повідомила пресслужба Мінекономіки.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено 12,6 млн тонн пшениці; 3,9 млн тонн ячменю; 1,7 тис. тонн жита; 10,3 млн тонн кукурудзи. Також за вказаний період експортовано 81,5 тис. тонн борошна у перерахунку на зерно.

«Міністерство здійснює регулярний моніторинг ринку зерна та на постійній основі інформує про поточний експорт операторів ринку. У поточному 2020/2021 маркетинговому році вже експортовано 12,6 млн тонн пшениці. Це повністю відповідає запланованій динаміці, яку ми з профільними асоціаціями узгодили, підписавши відповідний додаток до Меморандуму про взаєморозуміння на ринку зерна», – зазначив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні у 2020 році було зібрано 65,4 млн тонн зернових та зернобобових із площі 15,3 млн га. За даними Держстату, у 2019 році врожай зернових та зернобобових в Україні становив 75,1 млн тонн, у 2018 році – 70,1 млн тонн.

 

Суддя ВАКС оскаржить рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Суддя Вищого антикорупційного суду Тимур Хамзін незгодний з прийнятим щодо себе рішенням дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та заявив про намір оскаржити його.

Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба суду.

Зазначається, що 13 січня 2021 року Третя дисциплінарна палата ВРП постановила ухвалу про притягнення судді ВАКС Тимура Хамзіна до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження. Підставою для відкриття дисциплінарного провадження стала скарга захисника в інтересах судді Окружного адміністративного суду Києва.

У ВАКС нагадали, що 30 червня минулого року слідчий суддя Хамзін надав дозвіл на проведення обшуку квартири, яка перебуває у фактичному володінні судді ОАСК. На думку скаржника, під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук мала місце неналежна поведінка судді.

Хамзін висловив незгоду з позицією заявника скарги та надав дисциплінарній палаті свої пояснення. Проте її члени дійшли до висновку про наявність у діях слідчого судді складу дисциплінарного проступку.

У зв’язку з цим найближчим часом Хамзін оскаржить це рішення у порядку, передбаченому законодавством, вказують у ВАКС.

 

У ЦВК заявили, що провести місцеві вибори на Донбасі 28 березня неможливо

Провести 28 березня місцеві вибори в окремих громадах на Донбасі неможливо через загрозу безпеці громадян у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації.

До такого висновку дійшла Центральна виборча комісія на підставі листів із роз’ясненнями від Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій, повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу ЦВК.

Зокрема, як нагадали в Центрвиборчкомі, 5 січня 2021 року вони звернулись до Донецької та Луганської ОДА – обласних військово-цивільних адміністрацій щодо можливості організації підготовки та проведення перших місцевих виборів 28 березня 2021 року на окремих територіях указаних областей.

«У відповідь від Луганської та Донецької обласних державних адміністрацій – обласних військово-цивільних адміністрацій 15 січня 2021 року до ЦВК надійшли листи, у яких ідеться, зокрема, про те, що за інформацією уповноважених органів, незважаючи на досягнення домовленостей щодо безумовного дотримання режиму всеосяжного та повного припинення вогню, на цей час фіксуються обстріли підконтрольної українській владі території з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців, які проживають у населених пунктах на лінії її розмежування. Крім того, у зв‘язку зі здійсненням РФ збройної агресії проти України на окремих територіях області існує більша ймовірність терористичної загрози, ніж на іншій території держави, що може вплинути на можливість виборців узяти участь у голосуванні», – поінформували в ЦВК.

Таким чином, як заявили в Комісії, «враховуючи висновки Командування ООС, Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях, за результатами робочої наради з питання проведення місцевих виборів на територіях Донецької та Луганської областей, у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України на окремих територіях Донецької та Луганської областей неможливо забезпечити належну безпеку громадян та уникнути терористичної загрози під час організації та проведення перших місцевих виборів 28 березня 2021 року».

До переліку таких громад належать 10 сільських, селищних, міських територіальних громад Бахмутського, Волноваського, Маріупольського і Покровського районів Донецької області та 8 – Сєвєродонецького і Щастинського районів Луганської області, зазначили в ЦВК.

Водночас Комісія наголосила, що питання проведення місцевих виборів на вказаних територіях перебуває на її контролі та в разі отримання позитивних висновків компетентних органів, зокрема, щодо безпекової ситуації «невідкладно буде вживати всіх необхідних заходів у межах компетенції для призначення та подальшої організації підготовки і проведення відповідних виборів».

«Сподіваємося, що у недалекому майбутньому перші вибори у цих 18 територіальних громадах Донецької та Луганської областей відбудуться в безпечних умовах із повним дотриманням міжнародних стандартів та українського законодавства», – підсумували в ЦВК.

Як повідомлялося, 8 серпня 2020 року ЦВК на підставі відповідних висновків Донецької та Луганської ОДА – ОВЦА встановила неможливість проведення перших виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів, визначивши їх переліки.

Таким чином перші місцеві вибори 25 жовтня 2020 року у вказаних територіальних громадах не було проведено.

 

Зеленський привітав Лашета з обранням главою ХДС Німеччини

Президент України Володимир Зеленський привітав Арміна Лашета з обранням на посаду голови партії «Християнсько-демократичноий союз» Німеччини і висловився за подальше поглиблення українсько-німецького партнерства.

Про це він написав у Твіттер, повідомляє Укрінформ.

«Щиро вітаю Арміна Лашета з упевненою перемогою на виборах голови партії ХДМ! Зичу успіхів у вашій праці заради процвітання Німеччини. Сподіваюся на подальше зміцнення та поглиблення українсько-німецького партнерства на благо наших народів», – заявив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, з’їзд Християнсько-демократичного союзу Німеччини 16 січня обрав Лашета новим головою партії.

У квітні ХДС разом із «сестринською» партією – ХСС – визначиться щодо спільного кандидата на посаду канцлера Німеччини на майбутніх парламентських виборах, які мають пройти у вересні.

 

Армін Лашет. Консервативний вибір німецьких консерваторів   Укрінформ

Що відомо про нового голову ХДС та ймовірного кандидата у канцлери ФРН

У Німеччині відбувся довгоочікуваний з’їзд Християнсько-демократичного союзу. 1001 делегат від 407 тисяч членів партії обирав нового голову. Від цього голосування залежить дуже багато, адже ця людина поведе провідну політсилу країни на парламентські вибори 26 вересня. До цього часу авторитет ХДС залежав і асоціювався з його багаторічною головою Ангелою Меркель. Чи підуть люди за новим лідером? Важко сказати.

Хоча обличчя нового голови не нове: це багаторічний близький союзник Меркель, прем’єр-міністр федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Армін Лашет. Саме з ним пов’язують «послідовність та передбачуваність» політики, яку 16 років проводила Меркель. Два конкуренти на виборах – Фрідріх Мерц і Норберт Реттген – закликали до змін у лавах партії, пошуку нових рішень і облич. Але консерватори, здається, не готові до навіть не дуже різких рухів.

Голосування проходило в два тури, і цікаво, що в першому Лашет отримав менше голосів за Мерца, отже в якийсь момент здавалось, що саме успішний бізнесмен очолить партію. Але в другому турі за Лашет було віддано 521 голос, тоді як за Мерца – 466.

ПРОФІЛЬ ЛІДЕРА

Армін Лашет відсвяткує 18 лютого своє 60-річчя. Одружений, має трьох дітей.

Здобув юридичну освіту, працював журналістом до і під час своєї ранньої політичної кар’єри. У 1994 році він був обраний до німецького Бундестагу, в 1999 році став депутатом Європейського парламенту. З 2005 року працював в уряді Північного Рейну-Вестфалії, а в 2017-му став прем’єр-міністром цієї найбільш населеної землі (17 млн жителів). Відомий своїми ліберальними поглядами та добрими стосунками з емігрантською громадою, за що навіть отримав прізвисько «турецький Армін».

Чого чекати Україні від цього політика? Сказати однозначно поки важко. Голосних заяв від нього не лунало. Але можна стверджувати, що з усіх трьох кандидатів він найбільш прихильно налаштований до розвитку співпраці з Росією.

У березні 2014 року після незаконної анексії українського Криму Армін Лашет застерігав від «антипутінського популізму» в Німеччині, пізніше – від «демонізації Росії». Після отруєння Скрипалів у 2018 році був фактично єдиним із провідних членів ХДС, хто піддав критиці не Москву, а Лондон – за те, що британці, мовляв, згуртували союзників у колі НАТО проти такої поведінки Кремля (він назвав це «забезпеченням солідарності»).

Лашет неодноразово критикував Захід за недостатні зусилля щодо залучення Росії до вирішення кризи в Сирії.

Влітку 2019 року Лашет узяв участь у форумі Петербурзького діалогу, де висловився на підтримку будівництва газопроводу «Північний потік-2».

Водночас Лашет не виступав відверто за скасування санкцій і в цілому підтримує політику партії, яка засуджує дії Кремля, що суперечать міжнародному праву.

Яку саме позицію стосовно міжнародної політики займе новий очільник ХДС, зараз складно спрогнозувати. Але однозначно своїм першочерговим завданням він бачитиме вирішення внутрішньополітичних і економічних проблем Німеччини.

ХДС НА РОЗДОРІЖЖІ

Не менш важливою буде також ще більш тісна співпраця з Європейським Союзом, у тому числі для протистояння викликам з боку авторитарних країн і популістів усіх мастей. Ця тема лунала в багатьох виступах – як віртуальних гостей з’їзду, так і кандидатів.

Вже колишня голова ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер, наприклад, відкриваючи з’їзд, закликала до посилення ролі ФРН (під головуванням ХДС) і ЄС у вирішенні безпекових питань на своєму просторі та в сусідніх регіонах – за допомогою дипломатії і, якщо буде така потреба, військових засобів. Її риторика було досить войовничою (невипадково Крамп-Карренбауер очолює Міноборони). Якби вона поводилась так раніше, то, можливо, їй не треба було б добровільно йти з посади голови ХДС (про що вона оголосила в лютому 2020 року).

Коли Крамп-Карренбауер обрали головою партії у грудні 2018 року замість Меркель, канцлер активно підтримала цю кандидатуру, яку сама й запропонувала. Але вибір виявився хибним, а розчарування канцлера – великим. У своєму відеовітанні з’їзду Меркель, яка очолювала ХДС 18 років, на відміну від інших, навіть не подякувала свою колишню протеже за проведену роботу. І загалом виглядала якось… загадково. Зазначила, що нинішній з’їзд є для неї 14-м за рахунком і «швидше за все» останнім як для канцлера. Що означала ця «обмовка»? Можливо, Меркель, яка після попередніх виборів заявила, що по завершенні цієї 4-ї каденції піде з великої політики, може передумати? Чи просто тримає інтригу?

Давно вже «залізній канцлерці» дорікають тим, що вона власними руками прибрала в лавах своєї партії всіх сильних конкурентів.

І дійсно, зараз немає у ХДС такого яскравого лідера, якого б підтримала більшість населення, на відміну від «сестринської партії» – Християнсько-соціального союзу. Вітання до з’їзду його голови, прем’єр-міністра Баварії Маркуса Зедера виглядало, насправді, як промова лідера – впевненого в собі, свідомого завдань, які стоять перед його землею, партією та країною.

Слід зазначити, що новообраний голова ХДС Лашет з великою долею ймовірності буде обраний кандидатом на пост канцлера на майбутніх парламентських виборах, але це не стовідсотково. Рішення щодо «К-кандидата» обидві партії прийматимуть у квітні. І хоча Зедер до цього часу стверджував, що не має наміру очолювати блок ХДС/ХСС у передвиборчих перегонах, він, згідно з соціологічними опитуваннями, останніми місяцями є найбільш популярним німецьким політиком,. Отже, якщо партія скаже «треба», її вірному солдатові не залишиться вибору…

*   *   *

33-й з’їзд Християнсько-демократичного союзу Німеччини увійде в підручники вже тому, що вперше взагалі в історії ФРН партійні збори проходили у віртуальному режимі.

Цей з’їзд став і, напевно, одним із найкоротших: кілька вітань увечері п’ятниці, виступи кандидатів у суботу, швидке голосування онлайн – все завершилося ще до полудня. Щоправда, офіційно дані голосування будуть підтверджені 22 січня, коли надійдуть листи від делегатів. Фізично присутніми у велетенський залі були лише 5 членів президії, кандидати, кілька інших політиків по черзі та кілька модераторів і телеоператорів. Всі, звісно, дотримувались відстані, мали при собі негативні результати ПЛР-тестів. За лаштунками про всяк випадок чергували лікарі.

Нові часи – нові форми, тотальний домашній офіс у дії. Втім усе відбулося на диво злагоджено, бракувало лише традиційних тривалих оплесків, обіймів і квітів.

 

Викривлюють час і простір: штучний інтелект виявив 1210 гравітаційних лінз

В університеті Сан-Франциско провели дослідження з використанням алгоритму машинного навчання і успішно виявили 1210 нових гравітаційних лінз — масивних тіл (планет, зірок, галактик), що викривлюють напрямок випромінювання.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на IFL Science.

Видання зазначає, що масивні космічні об’єкти здатні викривлювати простір і час та деформувати його до такої міри, що світло віддалених фонових галактик перетворюється на великі збільшені дуги та кільця.

Виявлення гравітаційних лінз — складний процес, тому дослідники використали алгоритм машинного навчання, який дослідив карту галактичного неба DESI. Кількість гравітаційних лінз, що їх виявив штучний інтелект, поповнила перелік тих, що відкрили раніше (їх було 300 об’єктів) у чотири рази.

Кожна масивна галактика може стати сильною гравітаційною лінзою. Ці своєрідні об’єкти дають уявлення про деякі найбільші таємниці Всесвіту, такі як темна матерія та темна енергія. Подвоєння кількості досліджуваних об’єктів підвищує рівень точності вивчення гравітаційних лінз.

Це дослідження гравітаційних лінз — одне із перших, що опублікували на основі даних проєкту DESI.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна дослідницька група випустила гігантську двомірну карту Всесвіту. Як заявила Національна астрономічна обсерваторія Китаю, близько 200 дослідників з проєктів Beijing-Arizona Sky Survey (НАОК) і Dark Energy Spectroscopic Instrument (DESI) протягом 6 останніх років спільно спостерігали галактики та аналізували отримані дані. Вони з’єднали зображення, за якими спостерігали, і сформували гігантську двомірну карту Всесвіту.

Карта покриває близько половини неба, включає в себе в цифровому вигляді понад 10 трлн пікселів і містить близько 2 млрд небесних тіл.

 

Alyona Alyona стала лауреаткою премії Music Muves Europe Talent Awards 2021

Українська співачка alyona alyona на фестивалі Eurosonic Noorderslag (ESNS) стала лауреаткою премії Music Muves Europe Talent Awards 2021 – щорічної нагороди ЄС у сфері популярної сучасної музики.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МКІП на сторінці у Фейсбуці.

«Вона отримала грошовий приз у розмірі 10 000 євро і пакет підтримки для розвитку кар’єри від партнерів премії. Також alyona alyona здобула найбільше голосів у додатковій номінації Public Choice Award і отримає додатково 5 000 євро і запрошення зняти лайв-сесію у студії Deezer у Парижі», – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, премія ММЕТА співфінансується програмою Creative Europe і відзначає нових артистів, які презентують сьогоднішнє і майбутнє звучання Європи.

Імена переможців премії назвали під час онлайн-церемонії 15 січня.