Окупанти минулої доби дев’ять разів зривали «тишу» на сході України 

18.06.2021 08:14

Протягом минулої доби, 17 червня, в районі проведення операції Об’єднаних сил збройні формування Російської Федерації 9 разів порушили режим припинення вогню, поранено українського військового.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.

“Поблизу Пісків противник двічі вів вогонь з мінометів 120-го калібру та станкових протитанкових гранатометів.

Неподалік Луганського російські окупанти відкривали вогонь із гранатометів різних систем і великокаліберних кулеметів”, – йдеться у повідомленні.

Крім того, у районі Водяного, що на Приазов’ї, ворог тричі обстрілював позиції ЗСУ з артилерійських установок 122-го калібру, мінометів 120-го калібру, станкових протитанкових і автоматичних станкових гранатометів.

Неподалік Новотошківського противник здійснював обстріли зі стрілецької зброї.

Біля Золотого російські найманці двічі обстріляли українських захисників з автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

“У результаті ворожих обстрілів один військовий зі складу Об’єднаних сил отримав кульове поранення. Захиснику оперативно надали першу медичну допомогу та евакуювали до лікувального закладу. Стан здоров’я пораненого – середньої тяжкості”, – поінформували у штабі.

На обстріли російсько-окупаційних військ українські захисники відкривали вогонь у відповідь.

Станом на 7 годину ранку, 18 червня, зафіксоване одне порушення режиму припинення вогню, поблизу Золотого противник відкрив вогонь з ручних протитанкових гранатометів.

Від початку доби бойових втрат серед військовослужбовців Збройних Сил України немає.

Про всі факти порушень з боку окупантів Українська сторона СЦКК поінформувала СММ ОБСЄ через встановлений координаційний механізм.

Українські військові контролюють ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних сил і дотримуються режиму припинення вогню.

 

На Донбасі знову поранили українського бійця

17 червня 2021, 22:20  УП

17 червня близько 18.30 внаслідок прицільного обстрілу російсько-терористичними збройними формуваннями поблизу населеного пункту Новотошківське військовослужбовець ЗСУ отримав кульове поранення.

Джерело: Оперативно-тактичне командування “Північ”

Деталі: Після надання першої медичної допомоги воїна транспортували до лікувального закладу. Стан військовослужбовця – середньої тяжкості.

На місці події працюють посадові особи військової частини та група оперативного реагування Військової служби правопорядку ЗС України.

Нагадаємо: 16 червня близько 19.30 внаслідок обстрілу збройними формуваннями Російської Федерації військовослужбовець ЗСУ отримав осколкове поранення.

 

Окупанти тричі порушили «тишу» – стріляли з мінометів та СПГ

Сьогодні в зоні проведення операції Об’єднаних сил станом на 17:00 російсько-окупаційні війська тричі порушили режим тиші.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.

Поблизу Пісків противник вів вогонь з мінометів 120-го калібру.

Неподалік Луганського російські окупанти відкрили вогонь із гранатометів різних систем і великокаліберних кулеметів.

В районі Водяного на Приазов’ї ворог обстріляв українські позиції зі станкових протитанкових і автоматичних станкових гранатометів.

Бойових втрат серед військовослужбовців підрозділів Об’єднаних сил немає.

На ворожі обстріли бійці ООС відкривали вогонь у відповідь.

Про всі порушення з боку окупантів Українська сторона СЦКК поінформувала СММ ОБСЄ через встановлений координаційний механізм.

Як повідомляв Укрінформ, російськ-окупаційні війська 16 червня 9 разів відкривали вогонь у районі проведення ООС. Поранення отримав український військовослужбовець.

 

Україна в ОБСЄ: Росія відвела лише 12 зі 100 тисяч військових

Росія відвела від кордону з Україною та з території тимчасово окупованого Криму лише 12 тисяч із перекинутих раніше понад 100 тисяч військових.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ.

“Збереження пильної уваги міжнародної спільноти до ситуації вздовж українсько-російського державного кордону є критично важливим для запобігання подальшій ескалації ситуації з боку Росії. Незважаючи на зроблені російськими посадовцями заяви, було відведено лише незначну кількість російських військ, не більше 12 тис. з перекинутих понад 100 тис.”, – сказав Цимбалюк.

Він нагадав, що про цю загрозу йшлося й у спільному комюніке лідерів “Великої сімки”, які закликали Росію відвести свої війська та техніку від кордону з Україною та з тимчасово окупованого Криму.

Український посол також заявив, що РФ врешті слід визнати свою роль як сторони конфлікту та розпочати змістовні мирні переговори.

Як повідомлялося, наприкінці березня – на початку квітня РФ зосередила біля кордону з Україною та в окупованому Криму угруповання чисельністю понад 100 тис. військових, чим викликала занепокоєння Києва та західних партнерів.

Пізніше Росія оголосила про відведення військ під приводом “успішного завершення навчань”. Проте вона зберігає значну військову присутність на кордоні та на тимчасово окупованих територіях України.

 

Справа про вбивство Гандзюк: Венедіктова анонсувала стадію допитів

У справі вбивства Катерини Гандзюк, якій 17 червня мало б виповнитися 36 років, завершено дослідження письмових доказів у суді.

Про це написала на своїй сторінці у Фейсбуці генпрокурор Ірина Венедіктова.

«Наразі судом завершено дослідження письмових доказів – це понад 60 томів матеріалів кримінального провадження. Далі – стадія допитів. П’ятеро безпосередніх виконавців злочину відбувають покарання, також засуджено особу, яка його приховувала», – нагадала вона.

Венедіктова зазначила, що убивство Катерини Гандзюк є справою, в якій Офісу Генпрокурора «довелося пройти через різні оцінки громадськості, але наразі вона – одна із тих, якими можна пишатися».

Генпрокурор додала, що прокурорам вдалося домогтися зміни запобіжний захід ключовому обвинуваченому в організації злочину й уже майже рік колишній голова Херсонської обласної ради перебуває під вартою. А 15 червня суд не задовольнив клопотання сторони захисту і знову залишив йому безальтернативну варту. Понад рік у СІЗО також експомічник депутата облради, нагадала Венедіктова.

За її словами, правоохоронці не залишили поза увагою і правопорушення, які викривала активістка.

«Загалом, в ході розслідування нападу на Катерину Гандзюк та пов’язаних із ним злочинів повідомлено про підозру 18 особам, до суду скеровано 9 кримінальних проваджень, 5 із них судами розглянуто із винесенням обвинувальних вироків», – інформує посадовець.

Зокрема, до суду скеровано справи про масові заворушення поблизу приміщення Олешківської РДА Херсонської області в травні 2018 року з метою перешкоджання роботі депутатів місцевої ради та про захоплення за попередньою змовою групою осіб майна підприємства з іноземними інвестиціями в березні 2016 року.

​Венедіктова запевнила, що прокурори забезпечать невідворотність покарання для всіх причетних до цих злочинів та винних у смерті Катерини Гандзюк.

Як повідомляв Укрінформ, виконувачку обов’язків керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Вона перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ять людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю виходу під заставу у розмірі 2 млн 497 тис. 300 гривень, яку було внесено.

6 червня 2019 року п’ятьох безпосередніх виконавців нападу засуджено на строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі.

У січні 2020 року на території Болгарії затримали за організацію нападу на Гандзюк Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради. 16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну. На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, щодо місця проживання Гандзюк. У березні суд продовжив до 29 липня строк розслідування справи проти Левіна.

Торік 27 квітня Офіс генпрокурора і СБУ оголосили про завершення слідства у справі про організацію нападу на Гандзюк.

11 червня Мангеру вручили постанову про поновлення досудового розслідування, а також клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

16 червня працівники Служби безпеки доставили голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера до Печерського райсуду для обрання йому запобіжного заходу. Раніше в Офісі генпрокурора зазначали, що мають намір клопотати про обрання Мангеру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Рішення про звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу було прийнято прокурором через спроби незаконного впливу підозрюваного на свідків шляхом погроз їм та членам їхніх сімей.

28 липня 2020 року прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера і експомічника депутата Херсонської облради Олексія Левіна за організацію нападу на Гандзюк.

11 червня 2021 року Дніпровський райсуд Києва залишив Владислава Мангера та Олексія Левіна, підозрюваних у вбивстві активістки Катерини Гандзюк, під вартою.

 

Фаєри й поліція: під МВС – акція пам’яті Катерини Гандзюк

Під стінами будівлі Міністерства внутрішніх справ у Києві за адресою вулиці Академіка Богомольця, 10 проходить акція «День народження Каті Гандзюк». 17 червня Гандзюк мала б святкувати своє 36-річчя.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на акції присутні кількадесят осіб.

На місці також працюють правоохоронці, поліція діалогу.

При вході на територію, де проходить акція, поліція вибірково перевіряє речі учасників за допомогою металошукачів.

Біля будівлі МВС встановлені колонки, лунає музика.

На асфальті перед міністерством активісти написали великими літерами прізвища правоохоронців : «Аваков, Геращенко, Меріков, Курділов» та закреслили їх червоним кольором.

Як повідомлялося, в.о керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Вона перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ять людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю виходу під заставу у розмірі 2 млн 497 тис. 300 гривень, яку було внесено.

6 червня 2019 року п’ятьох безпосередніх виконавців нападу засуджено на строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі.

У січні 2020 року на території Болгарії затримали за організацію нападу на Гандзюк Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради. 16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну. На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, щодо місця проживання Гандзюк. У березні суд продовжив до 29 липня строк розслідування справи проти Левіна.

Торік 27 квітня Офіс генпрокурора і СБУ оголосили про завершення слідства у справі про організацію нападу на Гандзюк.

11 червня Мангеру вручили постанову про поновлення досудового розслідування, а також клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

16 червня працівники СБУ доставили голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера до Печерського райсуду для обрання йому запобіжного заходу. Раніше в Офісі генпрокурора зазначали, що мають намір клопотати про обрання Мангеру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Рішення про звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу було прийнято прокурором через спроби незаконного впливу підозрюваного на свідків шляхом погроз їм та членам їхніх сімей.

28 липня 2020 року прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера і експомічника депутата Херсонської облради Олексія Левіна за організацію нападу на Гандзюк.

11 червня 2021 року Дніпровський райсуд Києва залишив Владислава Мангера та Олексія Левіна, підозрюваних у вбивстві активістки Катерини Гандзюк, під вартою.

17 червня генпрокурор Ірина Венедіктова у Фейсбуці поінформувала, що у справі вбивства Катерини Гандзюк, якій 17 червня мало б виповнитися 36 років, завершено дослідження письмових доказів у суді.

 

Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо боротьби з тероризмом

Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо результатів проведення огляду загальнодержавної системи боротьби з тероризмом.

Як передає Укрінформ, відповідний указ №251/2021 від 17 червня опублікований на сайті глави держави.

“Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю: увести в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 4 червня 2021 року “Про звіт щодо результатів проведення огляду загальнодержавної системи боротьби з тероризмом“, – ідеться в документі.

Уряду та Службі безпеки України доручено забезпечити врахування результатів проведення огляду загальнодержавної системи боротьби з тероризмом під час реалізації Концепції боротьби з тероризмом в Україні, затвердженої Указом Президента України від 5 березня 2019 року № 53.

Зазначається, що контроль за виконанням рішення покладено на секретаря РНБО.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Як повідомляв Укрінформ, на засіданні 4 червня Рада національної безпеки та оборони ухвалила рішення щодо поглиблення інтеграції України до Організації Північноатлантичного договору та затвердила звіт щодо проведення огляду загальнодержавної системи боротьби з тероризмом.

 

У СБУ відповіли, що готові до суду з Моргенштерном

17 червня 2021, УП

Служба безпеки України відреагувала на позов російського виконавця Алішера Валєєва (Моргенштерна) і заявила, що готова захищати свою позицію у суді.

Джерело: речник СБУ Артем Дехтяренко в коментарі “Українській правді”

Пряма мова Дехтяренка: “Служба безпеки України діє виключно в рамках законодавства і у листі, надісланому на Міністерство культури та інформаційної політики України міститься аргументована позиція, чому СБУ рекомендує включити дану особу до переліку.

Ми стоїмо на сторожі національних інтересів України і готові захищати нашу позицію у суді”.

Передісторія:

17 червня стало відомо, що Моргенштерн позивається до СБУ через заборону в’їжджати в Україну. Наразі суд вирішує, чи відкривати провадження за цим адмінпозовом.

Навесні 2021 року російський репер заявляв, що збирається в Україну з концертами.

Інформація про гастролі Моргенштерна в Україні викликала критику в соцмережах.

Згодом він заявив, що не поїде в Україну, тому що йому страшно.

У 2019 році Моргенштерн висміяв траур, який оголосили після пожежі в одеському коледжі. Це сталося під час його виступу в Одесі, в день, коли було оголошено жалобу за загиблими.

 

У суді щодо MH17 завершили демонстрацію всіх доказів у справі

17 червня 2021, УП

У суді щодо обставин загибелі рейсу MH17 “Малайзійських авіаліній” влітку 2014 року над зоною бойових дій на сході України завершили демонстрацію всіх доказів у справі.

Як пише “Європейська правда“, про це повідомляє NOS.

Судді надають великої ваги записам телефонних розмов між бойовиками, а також даним стільникового зв’язку, оскільки це дозволяє встановити місцезнаходження осіб, залучених до транспортування “Бука” та його застосування.

17 червня під час процесу особливо детально обговорювали роль Ігоря Гіркіна, яку прокуратура вважає значною, з огляду на перехоплені розмови. Вважається, що він був активно був залучений до “замовлення” і транспортування “Бука”.

Підозрюваний Олег Пулатов наполягає, що бойовики знали про прослушку, тому нібито поширювали у розмовах неправдиву інформацію, а підозрюваний Сєргєй Дубінський заявляє, що записи розмов підроблені.

Сторона звинувачення, водночас, навела заперечення тверджень про те, що докази у справі містять дезінформацію.

Нагадаємо, Окружний суд Гааги розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу MH17 у березні 2020 року.

Підсудні – росіяни Сергєй Дубінський, Олег Пулатов та Ігор Гіркін та українець Леонід Харченко – досі не брали участі у слуханнях. Пулатов – єдиний, хто призначив захисну групу, решту судять заочно. Через свого адвоката Пулатов заперечував свою причетність.

 

Справа МН17: у суді розповіли про обстріли України з російської території

Сторона обвинувачення у справі МН17 розповіла про артилерійські обстріли з території Росії цілей на території України біля українсько-російського кордону, що мали місце влітку 2014 року.

Як передає кореспондент Укрінформу, це відбулося у четвер під час чергового засідання суду у Нідерландах у справі збиття літака рейсу МН17 на Донеччині у липні 2014 року.

У ході засідання було продемонстровано перехоплену розмову між двома обвинуваченими Сергієм Дубінським та Олегом Пулатовим від 17 липня 2014 року о 09.31. На записі полковник ГРУ Генштабу ЗС РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубінський повідомляє підполковнику ГРУ Олегу Пулатову про те, що зараз до нього “Крот” (інший обвинувачений у справі – Леонід Харченко) привезе “Бук-М” і цей зенітно-ракетний комплекс треба буде поставити у район Первомайського.

Поруч з цим під час розмови Пулатов просить Дубінського забезпечити артилерійський удар з території РФ по скупченню українських військових біля села Григорівка Донецької області у безпосередній близькості до українсько-російського кордону.

“Пулатов також запитує, чи “східний сусід” може влаштувати українській армії пекло біля Григорівки. А Григорівка – це село за Степанівкою, біля українсько-російського кордону. У низці інших перехоплених телефонних розмов також містяться запити “ДНР” про артилерійську підтримку з російської боку”, – заявив державний прокурор Вард Фердінандуссе.

Продемонструвавши візуальну презентацію щодо конфлікту станом на 16 липня, прокурор зазначив, що на той час українська сторона просувалася з боку Григорівки у напрямку Маринівки Донецької області у безпосередній близькості до кордону з РФ.

“Багато джерел у справі стверджують, що “ДНР” отримала бойову підтримку у формі артилерійського вогню з території РФ”, – зазначив Фердінандуссе, додавши, що Росія це заперечує.

Під час засідання також було продемонстровано повідомлення від СБУ та британського мовника BBC про те, що у той час по позиціях українських військових біля Маринівки наносився артилерійській вогонь з території РФ.

Крім того, сторона обвинувачення повідомила про розслідування групи Bellingcat щодо артилерійських ударів з території РФ по цілях на території України. Було зазначено, що розслідувачі встановили щонайменше 136 місць, по яких вівся такий вогонь, та 133 місця на російській території, звідки здійснювалися артилерійські обстріли. Також на засіданні суду було продемонстровано відповідну карту з інформацією з розслідування.

Поруч із цим, прокурор повідомив, що нідерландська військова розвідка (MIVD) та британський аналітичний центр RUSI також підтверджують факти артилерійських обстрілів цілей в Україні з території РФ.

“Служба військової розвідки та безпеки Нідерландів та британський Королівський об‘єднаний інститут оборонних досліджень також дійшли висновку, що цілі в Україні всередині липня зазнавали обстрілів з території Росії”, – заявив Фердінандуссе.

За його словами, інформація щодо артилерійського вогню з території РФ по українських цілях міститься у справі, і сторона обвинувачення вважає її важливою у плані оцінки перехоплених переговорів та комунікації, яка була на той час між “ДНР” та Москвою.

Як повідомляв Укрінформ, раніше протягом перших чотирьох днів слухань по суті у справі МН17 судді озвучили деякі матеріали розслідування. Також було представлено відео та фото з місця катастрофи і озвучено показання свідків. Досить детально було представлено зібрані слідством докази транспортування ЗРК «Бук».

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур, зазнав катастрофи на тимчасово окупованій частині Донецької області 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак був збитий з зенітно-ракетного комплексу “Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

19 червня 2019 року Міжнародна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування ЗРК “Бук”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ Генштабу Збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубінський, підполковник ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

Окружний суд Гааги у березні 2020 року розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу МН17.

 

Росія не має права вето на вступ України до НАТО – Кулеба

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна мала всі підстави бути запрошеною на саміт НАТО, який відбувся у Брюсселі 14 червня.

Як передає Укрінформ, про це Кулеба сказав в ефірі ток-шоу “Право на владу” на телеканалі “1+1”.

“Україна мала бути запрошена на цей саміт. Мала всі підстави для цього”, – переконаний глава МЗС.

Він неодноразово протягом ефіру наголошував на євроатлантичних перспективах України.

“Ми розуміємо, що ми пройдемо цей шлях, і Україна буде членом Північноатлантичного Альянсу,” – зазначив глава української дипломатії.

Стосовно впливу Москви на цей процес він указав, що РФ є “певною реальністю, з якою потрібно рахуватися, але вона не має і не матиме права вето на вступ України до НАТО”.

Кулеба також назвав лукавством заяви Путіна стосовно вступу України до НАТО як “червоної лінії“ для Росії, оскільки Естонія є членом Альянсу і “недалеко розташована від Санкт-Петербурга”.

Як повідомляв Укрінформ, 14 червня в Брюсселі відбувся саміт НАТО, який розглянув шляхи подальшого зміцнення трансатлантичного партнерства.

В Альянсі підтвердили продовження політики відкритих дверей та євроатлантичні прагнення України і Грузії, а також закликали обидві країни продовжувати реформи для тіснішої інтеграції з НАТО.

Тим часом у Кремлі заявили, що членство України в НАТО буде “червоною лінією” для Москви.

 

Кулеба про зустріч Байден-Путін: Президент США був однозначно на боці України

Глава МЗС Дмитро Кулеба вважає, що Джо Байден під час зустрічі з Володимиром Путіним був однозначно на боці України.

Як передає Укрінформ, про це Кулеба сказав в ефірі ток-шоу “Право на владу” на телеканалі “1+1”.

“Я дозволю собі не погодитися з вашим заголовком “Між Байденом і Путіним”. Якщо там мається на увазі “Україна між Байденом і Путіним”, то не такою була атмосфера і зміст зустрічі між ними. Президент Байден був однозначно на боці України. Ми не були між ними”, – зауважив Кулеба.

Глава української дипломатії оцінив розмову президентів як предметну, де учасники дуже добре розуміли один одного.

“Президент Байден чітко заявив Путіну, що він твердо і непохитно стоятиме на захисті територіальної цілісності й суверенітету України”, – наголосив міністр.

Водночас, за словами Кулеби, зустріч Байдена і Путіна не змінила нічого у відносинах між країнами, так само як і в стратегічній позиції України.

Як повідомляв Укрінформ, 16 червня відбулася зустріч президентів США Джо Байдена та Росії Володимира Путіна. Вона пройшла в Женеві за ініціативи глави Білого дому.

Байден підтвердив, що на зустрічі було обговорене українське питання, і Сполучені Штати заявили про непохитну підтримку України на тлі агресії РФ.

 

Україна виконала всі домовленості Паризького саміту «Норманді» – Кулеба

Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що Україна виконала всю свою частину домовленостей саміту “Норманді”, який відбувся у Парижі 2019 року, а Росія не зробила нічого.

Як передає Укрінформ, про це Кулеба сказав в ефірі програми “Право на владу” на телеканалі “1+1”.

“Ви згадали Паризький саміт 2019 року. Чи домовились там про щось? Так, там домовились. Там були досягнуті дуже конкретні домовленості. Вони були покладені на папір, і президент Путін під ними підписався. Так от – із цих домовленостей Україна виконала всю свою частину, а Росія не виконала нічого”, – зазначив Кулеба.

На його думку, Україна має створювати такі дипломатичні комбінації, які штовхатимуть Росію до виконання її зобов’язань, адже вона є стороною конфлікту.

Глава української дипломатії також підкреслив, що Мінські домовленості – основа врегулювання конфлікту на сході України.

“Мінські домовленості – безумовно, основа врегулювання. Якщо ми мирно врегульовуємо, то на основі Мінських домовленостей – і це підтверджуємо і ми, і президент Байден це згадав”, – акцентував міністр.

Кулеба наголосив, що виконання Росією її зобов’язань розблокувало б урегулювання конфлікту.

“І ми б дуже хотіли, щоб Росія виконала свою частину домовленостей, досягнутих в Парижі. Це дозволило б усім рухатися вперед, а це саме те, чого ми хочемо – рухатися вперед, звільнити наші території, звільнити наших людей, повернути українську владу і розвиватися як європейська, євроатлантична держава”, – підсумував глава МЗС.

Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня 2019 року в Парижі відбулася зустріч глав держав “нормандської четвірки“ – України, Франції, Німеччини та Росії.

 

Кулеба назвав ключову тему зустрічі Зеленського з Байденом

Залучення США до мирного врегулювання на сході України буде ключовою темою зустрічі Володимира Зеленського та Джо Байдена.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у програмі “Право на владу” на телеканалі “1+1”.

“Ми зараз увійшли в стадію підготовки візиту Президента. Безумовно, тема подальшого залучення Сполучених Штатів у процес мирного врегулювання буде ключовою під час цього візиту. Буде і багато інших важливих тем, але це буде тема №1”, – сказав глава МЗС.

Він підкреслив, що має достатньо підстав стверджувати, що США хочуть і можуть бути залучені до процесу врегулювання. За його словами, про це свідчить дзвінок Байдена Путіну у квітні в розпал ескалації вздовж українського кордону.

“Саме в цей момент президент Байден подзвонив Путіну і сказав йому дуже чітко: те, що він робить на кордоні, неприйнятно; те, що він робить в Україні, неприйнятно. І що він готовий сісти і проговорити цю ситуацію ”, – зазначив глава української дипломатії.

На думку Кулеби, це був акт стримування, до якого вдалися Сполучені Штати на підтримку українських інтересів.

Як повідомляв Укрінформ, 7 червня Зеленський і Байден провели телефонні переговори, під час яких американський лідер запросив українського колегу відвідати Білий дім.

Невдовзі Кулеба поінформував, що зустріч президентів відбудеться наприкінці липня.

 

Данілов: Хіба в Мінських угодах написано, що Путін видав 650 тисяч паспортів?

Україна не може відмовитися від Мінських угод, але слід розуміти, з якими пунктами можна працювати, а які є неприйнятними для нашої країни.

Як передає Укрінформ, про це в ефірі програми «Право на владу» на каналі «1+1» сказав секретар РНБО Олексій Данілов.

«Ми їх не денонсуємо, з Мінськими угодами треба працювати, інших немає. Але треба розуміти, що виконати в тому вигляді, в якому вони є, ми не можемо. З наявністю російських танків, БТРів, російських генералів, російських офіцерів на нашій українській території проводити вибори – це нонсенс, це неможливо зробити, і про це треба публічно і відверто говорити. Ми за те, щоб припинилась ця війна, щоб не вбивали наших хлопців і дівчат, за те, щоб сідати і домовлятись», – наголосив Данілов.

За його словами, виконувати Мінські домовленості в тому вигляді, як вони були підписані, Україна зараз не може. Це пов’язано з низкою обставин та подій, які відбулися за роки війни.

«Хіба в Мінських угодах написано, що Путін видав 650 тисяч паспортів? Ні, не написано. Так хто там зараз вибори буде проводити? Громадяни, які мають російський паспорт, зараз будуть по українському закону голосувати? Ну, нісенітниця ж», – зазначив очільник РНБО.

Він також повідомив, що Україна активізувала дипломатичну роботу з міжнародними партнерами, аби обґрунтувати свою позицію щодо Мінських угод, але наразі не можна розголошувати деталі цієї роботи.

«Не всі речі, які робить влада, можна озвучувати. Із січня місяця йде максимальна активізація по всіх каналах, на яких ми можемо доносити свою позицію. Причому це позиція відверта, це позиція державницька», – зауважив Данілов.

Водночас він підкреслив, що Україна не повинна постійно бути в ролі прохача, а має самостійно повинна докладати зусиль, аби наводити лад в економіці та в боротьбі з корупцією.

Як повідомляв Укрінформ, 16 червня відбулася зустріч президентів США Джо Байдена та Росії Володимира Путіна. Вона пройшла в Женеві за ініціативи глави Білого дому.

Байден підтвердив, що на зустрічі було обговорене українське питання, і Сполучені Штати заявили про непохитну підтримку України на тлі агресії РФ.

 

У Білому домі назвали п’ять досягнень європейського турне Байдена

Джо Байден провів надзвичайно продуктивне європейське турне, за результатами міжнародних самітів повернувши США провідні позиції, втрачені попередньою адміністрацією.

Таку оцінку висловив під час телефонного брифінгу радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу Білого дому.

«Джо Байден впевнено й майстерно надягнув мантію вождя вільного світу під час цього турне. Попередній президент поступився цією мантією, і нинішній глава держави рішуче повернув її», – ідеться в повідомленні.

Радник президента підкреслив, що це слід вважати «фундаментальним результатом» зустрічей Джо Байдена. Однак разом усі досягнення виходять далеко за межі цього визначення, зауважив він.

«Це був надзвичайно продуктивний, змістовний набір зустрічей на найвищому рівні з реальними, відчутними результатами», – наголосив Салліван.

Серед основних досягнень він виділив п’ять найважливіших напрямів, на яких удалося суттєво просунутися вперед. Це ініціатива щодо подолання пандемії COVID-19 та забезпечення вакциною бідних країн; консолідація західних держав у питанні Китаю; домовленості про послаблення митних обмежень; відстоювання цінностей прав людини у Китаї, Росії та інших країнах; посилення прогресу у сфері кібербезпеки.

Як повідомляв Укрінформ, президент США Джо Байден з 10 до 16 червня здійснив перше міжнародне турне, під час якого взяв участь у самітах G7, НАТО і ЄС, а також зустрівся з президентом Росії.

 

Політичний психолог: “Путін перестав боятися Байдена”! Про що свідчить поведінка двох лідерів?

17 червня. УНН. Президент США Джо Байден завершив своє перше міжнародне турне. Фіналом візиту стала зустріч і переговори з президентом Росії Володимиром Путіним. Після зустрічі Путін і Байден не стали проводити спільну прес-конференцію і вийшли до журналістів по черзі. Обидва президенти заявили про конструктивність переговорів і відсутність ворожнечі. Однак, про що насправді говорять їхня поведінку, жести і міміка, розповів УНН політичний психолог Валентин Кім.

Давайте почнемо з початку зустрічі. Ми бачили, що Байден перший попрямував до Путіна і простягнув руку.

Так, це дуже важливо. Він перший до нього повернувся, зробив крок назустріч і простягнув руку. Він перший показав Путіну, що потрібно заходити, фактично Байдену належала невербальна ініціатива і спроба домінувати.

Багато хто розцінив це як слабкість і прогин.

Багато сигналів, які говорять про те, що Байден як раз демонстрував домінування, а Путін підпорядкування, тому що він виконав більшу кількість кроків, більшу відстань, щоб потиснути руку. І це ознака підпорядкованості, визнання чужого авторитету. Але дії Байдена незавершені. З одного боку він зробив крок назустріч Путіну, потім зупинився і ця зупинка була ознака не домінації, а невпевненості. Він подав першим руку і паралельно запустив ліву руку, щоб зробити якийсь жест, потім почав щось говорити, і ця рука від проникаючого жесту перейшла від витягуючого від себе. Тобто незакінчений жест. Потім він направив Путіна в сторону будівлі, але він не зайшов за спину. Тобто якби він домінував, він був би за Путіним, він би поплескав його по спині, підштовхнув до входу, так Трамп любив робити, а Байден пішов з ним практично пліч-о-пліч. Тобто демонстрація домінування була дуже слабкою. Ініціатива була, але слабка. Путін в цьому плані був слухняний, а Байден був дещо розгублений. Невербальні рухи говорили про те, що він не зібраний і злегка розгублений. Може вік і він просто втомився, можливо він не знав як себе вести, коли зіткнувся з Путіним віч-на-віч.

А якщо порівняти з фіналом їхньої зустрічі?

На вході ми побачили, що Байден трошки розгублений, а Путін демонструє підпорядкування. То на виході, фінальна прес-конференція, невербаліка Байдена стала ще більш розгублена, у нього було дуже багато знаків незнання, він розводив руками, знизував плечима, він міняв вектор погляду. І це не про те, що він розвертався в бік журналістів, які задавали питання, а в процесі міркування він намагався відійти від стійки мікрофона, щоб збільшити дистанцію з журналістами. Це ознаки розгубленості. І сам характер оповіді, мова сповільнилася, жести були дуже мляві і їх було мало. Не було експресії, сили, тонусу.

А що стосується Путіна?

Путін разюче відрізнявся. На фінальну прес-конференцію вийшов “живчиком”. Він був агресивний, ініціативним і зібраний. Він перехопив ініціативу у Пєскова, без довгого вступу, одразу почав говорити і відповідати на питання. Тобто до преси він вийшов мобілізованим і енергійним і агресивним.

Тобто можна говорити про те, що він отримав, що хотів?

Він не тільки отримав, те що хотів. Коли Путін отримує, що хоче він виглядає як задоволений кіт. Можна згадати лютий 2015 року завершення Мінська-2, 18-годинний переговорний марафон. Порошенко тоді демонстрував бадьорість, а Путін був спокійний, умиротворений, неквапливий, без різких висловлювань, ось це Путін, який отримав те, що хотів. В даному випадку, я не можу сказати, що він поводився як ніби отримав, що хотів. Це знаєте, як стикаються два хлопаки і після бійки один йде опустивши руки, а другий ще хоче побитися. Ось Путін якраз той, хто ще хоче побитися. У нього прилив енергії і на тлі Байдена він виглядав більш упевнено.

Тобто якщо на початку зустрічі Путін Байдена побоювався і навіть боявся, то в фіналі зустрічі кардинально інша поведінка. У нього на один страх стало менше, він перестав боятися Байдена.

Для Путіна дуже важливо особисте ставлення до іншого політика. Якщо по відношенню до Трампа він відчував якесь горе, він регулярно його демонстрував, незважаючи на те, що Трамп був дуже прихильний до нього. То щодо Байдена, Путін пішов на дуже неприємні для себе моменти — Байден назвав його вбивцею, Путін був змушений був давати інтерв’ю іноземним журналістам, які теж провокували його з приводу “вбивці” для нього це було вкрай неприємно — він досить різко відповідав і не дуже красиво себе поводив. Тобто він пройшов такий шлях приниження і ось в кінці кардинальна зміна поведінки. Змінилося його ставлення до Байдена.

Ще багато хто звернув увагу, що Путін активно покашлював під час прес-конференції.

Я б не став велику увагу цьому надавати. По-перше, покашлювання це більше про хвилювання. Коли ми переживаємо, пересихають голосові зв’язки і починається першіння в горлі. Тому покашлювання — це реакція на стрес, хвилювання. Тут інше важливо, Байден останнім часом демонструє спроби здаватися “міцним старим” а він вже не міцний. Він губиться, падає, тому всі його вербальні рухи говорять про те, що він намагається демонструвати свою силу. Відверто кажучи, це стомлений чоловік, для якого багатогодинні переговори вже проблема. Йому важко витримувати темп, з огляду на, що Путін на десять років молодше і хитрий маніпулятор. Ясна річ, Путіну набагато легше.

Один з найбільш очевидних знаків, що переговори провальні, що Байден на фінальній прес-конференції говорив, що він робив, що говорив Путіну, а не про те, що він зробив. А так відбувається, коли хвалитися нічим. Наприклад, вам дали завдання у містера Х взяти інтерв’ю, а вам він не дає інтерв’ю, ви приходите до начальника і говорите, що ви дзвонили, писали, підключили знайомих і т.д. Тобто ви перераховуєте свої дії, тому що немає результату. Тому перерахування дій — це виправдання. Байден виправдовувався, бо Путін не прийняв його точку зору або до нього не дійшло те, що хотів домогтися Байден. І це вже питання до стратегії Байдена, якщо він думає залякати Путіна, що той нечесний лідер, для Путіна це не має значення, чесність не те, де він хоче розвиватися. Ці переговори програш для американської сторони. Путін використав міжнародний майданчик, щоб знову донести свої месиджі і позицію, яка всі роки не змінюється. Що стосується України, на жаль, якщо і говорили, то дійсно “мазком”, в пріоритеті були інші теми.

 

Байден заявив, що Росія зараз у «дуже скрутному становищі»

Президент США Джо Байден перед відльотом з Женеви після переговорів з російським лідером Володимиром Путіним, заявив, що РФ зараз знаходиться «у дуже, дуже скрутному становищі».

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на The Guardian.

«Китай чинить на них тиск. Вони відчайдушно хочуть залишатися сильною державою», — сказав Байден, відповідаючи на питання журналістів перед посадкою на літак до Вашингтона.

Як повідомляв Укрінформ, у середу відбулася перша зустріч президентів США Джо Байдена й Росії Володимира Путіна, яка пройшла в Женеві за ініціативи глави Білого дому.

Байден підтвердив, що під час зустрічі з російським лідером Володимиром Путіним у Женеві було обговорене українське питання, і Сполучені Штати заявили про непохитну підтримку України на тлі агресії РФ.

Під час пресконференції Байден наголосив, що Штати мають «істотні» спроможності у кіберсфері і легко застосують їх у разі нових атак на інфраструктуру США.

Загалом американський лідер зазначив, що «зробив те, для чого прийшов»

 

Байден і Путін домовилися про переговори щодо контролю над озброєннями і кібербезпеки

17 червня 2021, УП

Президент США Джо Байден і президент Росії Владімір Путін домовилися про проведення переговорів з контролю над озброєннями і кібербезпеки.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на DW.

“Я радий, що ми домовилися сьогодні почати двосторонній діалог про стратегічну стабільність, дипломатичні переговори, щоб зібрати наших військових експертів і наших дипломатів разом для роботи над механізмом, який може привести до контролю над новою і небезпечною зброєю, яке зараз з’являється”, – сказав Байден.

Путін похвалив США за рішення про продовження нового Договору про скорочення ядерних озброєнь на п’ять років, тобто до 2024 року.

“Звичайно, виникає питання, що буде далі”, – додав він, зазначивши, що дискусії з контролю над озброєннями будуть проведені на міжвідомчому рівні.

У питанні про кібератаки Путін відкинув звинувачення про причетність Росії, заявивши, що більшість кібератак в Росії виходять з США.

Байден в свою чергу сказав, що він попередив Путіна, що критично важлива інфраструктура, така як вода або енергія, повинна бути “закрита” для зламів чи інших атак.

“Я вказав йому, що у нас є значні можливості в кіберпросторі, і він це знає. Він точно не знає, які вони, але вони значні. Якщо вони дійсно порушать ці основні норми, ми відповімо. Але я думаю, що останнє, чого він хоче зараз, – це холодна війна”, – сказав президент США.

Як повідомлялося, Байден та Путін на зустрічі у Женеві домовилися домовилися про взаємне повернення послів до Москви та Вашингтона.

Про те, чого очікувати Україні від Заходу після саміту у Женеві, дивіться у відео на youtube-каналі “Європейської правди”.

Детальніше про саміт США-РФ читайте у статті – Не лише Україна: про що домовляться у Женеві Байден та Путін.

 

Навальний назвав Путіна “брехуном” через заяви після саміту з Байденом

17 червня. УНН. Ув’язнений російський опозиціонер Олексій Навальний назвав президента Росії Володимира Путіна “брехуном” у відповідь на його заяви після саміту з американським лідером Джо Байденом. Від імені Навального в Instagram з’явився пост в якому він заявляє, що Путін постійно бреше, передає УНН.

Цитата

“У вас випадково немає словника під рукою? Подивіться, будь ласка, як називається психічний розлад, коли від довгого сидіння при владі, нескінченної кількості грошей і зловживання аквадискотеками людина постійно бреше. Тобто прямо постійно. Просто не говорить ні слова правди.

Навіть коли знає, що буде моментально викритий, – бреше. Навіть коли недавно брехав протилежне. Він явно чисто фізично не може не брехати”, – написав Навальний.

Навальний у доказ своєї тези процитував дві фрази Путіна, які він вважає брехнею – про своє затримання і про заснований ним Фонд боротьби з корупцією, який визнаний в Росії “іноземним агентом“, а недавно і екстремістською організацією.

Доповнення

Президент Росії Володимир Путін під час підсумкової пресконференції прокоментував затримання російського опозиціонера Олексія Навального, заявивши, що останній “знав, що порушує чинний в Росії закон”.

Контекст

На початку лютого Навальному змінили умовний термін на реальний по справі “Ів Роше”, його затримали в аеропорту після повернення з Німеччини, де він лікувався від отруєння “Новічком” – сліди речовини в його організмі знайшли три європейські лабораторії.

31 березня Навальний, який відбуває термін в ІК-2 у Володимирській області, оголосив про початок голодування.

16 квітня стало відомо, що прокуратура Москви подала позов з вимогою визнати штаби Навального екстремістськими. Матеріали позову засекретили, пославшись на державну таємницю.

29 квітня проти російського політика Олексія Навального і його соратників Івана Жданова і Леоніда Волкова завели нову кримінальну справу.

 

Нуланд подзвонила Кулебі, щоб розповісти про переговори з Путіним

17 червня 2021, УП

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба мав телефонну розмову із заступницею державного секретаря США Вікторією Нуланд щодо деталей переговорів Джо Байдена та Владіміра Путіна у Женеві 16 червня.

Про це повідомили у пресслужбі МЗС України, пише “Європейська правда“.

“Американська дипломатка розповіла, що у ході переговорів президент США Джозеф Байден чітко і твердо заявив президенту Росії про міцну підтримку США суверенітету та територіальної цілісності України, яка і надалі залишатиметься непорушною. Вікторія Нуланд підкреслила непохитну відданість США принципу “Жодних домовленостей про Україну без України” на переговорах з Росією та будь-якими іншими країнами”, – йдеться у повідомленні.

Окрім того, Дмитро Кулеба і Вікторія Нуланд обговорили підготовку візиту президента України Володимира Зеленського до США, який може відбутися у липні.

Як повідомлялося, Байден на брифінгу після зустрічі з президентом РФ сказав, що заявив йому про продовження непохитної підтримки України з боку США. Він зазначив також, що лідери домовились “продовжувати дипломатичні зусилля у рамках Мінських домовленостей”.

Детальніше про саміт США-РФ читайте у статті – Не лише Україна: про що домовляться у Женеві Байден та Путін, а також Пастка для Путіна: які наслідки матиме зустріч президентів США та РФ.

 

Нуланд назвала три сфери, де можлива співпраця США та Росії

17 червня. УНН. Заступник держсекретаря США з політичних справ Вікторія Нуланд назвала конструктивним тон дискусій президентів США та Росії Джо Байдена і Володимира Путіна в Женеві. Але досягнуті на саміті двох лідерів домовленості ще належить втілити в життя, попередила Нуланд, вона також назвала три сфери, де можлива співпраця Москви і Вашингтона, пише УНН.

Деталі

“Ми позначили декілька сфер для взаємодії, і ми подивимося, як справи будуть йти надалі”, — сказала вона 17 червня на міжнародній конференції з безпеки Globsec Bratislava Forum 2 021 (трансляція велася в Twitter форуму).

Першою сферою для співпраці є стратегічна стабільність. Другою — кібербезпека, зокрема боротьба з шкідливими програмами-вимагачами. Третя сфера — гуманітарна співпраця в таких регіонах, як Сирія і Афганістан.

“Це (взаємодія в області кібербезпеки і стратегічної стабільності), а також наша здатність до співпраці в області гуманітарної підтримки Сирії, Афганістану і так далі стануть нашими першими кроками (на шляху виправлення відносин)”, — зазначила дипломат. Реалізація досягнутих в Женеві домовленостей “залежить від пана Путіна”, підкреслила Нуланд.

На зустрічі з Путіним Байден, зокрема, закликав розпочати кримінальне переслідування росіян, причетних до хакерських атак на американські організації, повідомила Нуланд. Вона назвала тему кібербезпеки важливою для Америки, нарікаючи, що з території Росії на США відбувається безліч атак. Путін в Женеві назвав США лідерами за хакерськими атаками.

Серед проблем, які Байден і Путін торкнулися в Женеві, була ситуація у Білорусі, констатувала Нуланд. “Президент (Байден) чітко позначив, що ми кардинально не згодні з Росією, і я не думаю, що будь-хто з президентів намагався оскаржити, що ми підходимо до цього питання з різних сторін”, — констатувала Нуланд. Вона зазначила, що Байден висловив Путіну обурення з приводу посадки рейсу Ryanair в Мінську і затримання опозиційного білоруського журналіста Романа Протасєвіча. “Як і Європа, ми вже ввели санкції (проти влади Білорусі). Слідкуйте за новинами на наступному тижні”, — додала дипломат.

 

Французький депутат після візиту на Донбас: треба пришвидшити інтеграцію України в НАТО

17 червня 2021, УП

Французький депутат від правлячої партії “Вперед, Республіко!” П’єр Персон після візиту на Донбас заявив про необхідність пришвидшити процес інтеграції України до НАТО та Європейського Союзу.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це Персон написав у Twitter.

“Я хотів ще раз підтвердити французьку підтримку українцям. Однак просто моральної підтримки не достатньо. Ми не можемо продовжувати закривати очі. Ми повинні пришвидшити процес інтеграції України до НАТО та Європейського Союзу”, – написав Персон.

Депутат підкреслив, що бої на Донбасі “аж ніяк не є громадянською війною”, як стверджує кремлівська пропаганда.

“Я побачив на місцях разючі розбіжності між намірами, закріпленими у Мінських домовленостях, що передбачали режим припинення вогню та примирення, та реальністю військових дій (бомбардувань та снайперських атак), яких щодня зазнає українська армія та мирні жителі на передовій”, – заявив він.

Персон є депутатом Національних зборів Франції, колишній заступник керівника партії, другий номер партії президента Еммануеля Макрона і входить до його найближчого кола.

Як повідомлялося, у комюніке за підсумками брюссельського саміту Альянсу щодо України вперше вжито ті самі формулювання, що звучать щодо Грузії з 2018 року – про те, що Україна стане членом Альянсу, і План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу.

 

Франція виступає за посилення ролі НАТО в питаннях стратегічної стабільності

Франція виступає за посилення ролі НАТО та Європи в підтриманні стратегічної стабільності та кібербезпеки після домовленостей між президентами США і Росії.

Про це йдеться в заяві міністерства Європи та закордонних справ Франції, передає кореспондент Укрінформу.

«Спільна декларація американського і російського президентів формує шлях до дискусій з питань стратегічної стабільності та контрою над озброєннями між двома країнами, які нині володіють 90% світових резервів ядерної зброї… Ми сподіваємося на покращення координації між союзниками у рамках НАТО з метою визначення порядку денного та параметрів діалогу з Росією з цієї проблематики», – зазначили у французькому МЗС.

Окрім цього, вказується у заяві, вимір стратегічної стабільності пов’язаний із кібербезпекою.

Франція висловила сподівання, що європейці також гратимуть активну роль у цих процесах, які важливі для безпеки та стабільності на континенті.

Загалом офіційний Париж позитивно оцінив відновлення діалогу високого рівня між США та Росією.

Як повідомляв Укрінформ, 16 червня відбулася зустріч президентів США Джо Байдена та Росії Володимира Путіна. Вона пройшла в Женеві за ініціативи глави Білого дому.

 

США мають стати лідером у питанні майбутнього членства України в НАТО – Волкер

США під керівництвом президента Джо Байдена мають перейняти лідерство в питанні майбутнього членства України та Грузії в НАТО, вважає американський дипломат, колишній спецпосланець США з питань України Курт Волкер.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це він заявив, виступаючи на IX Українсько-американському форумі в четвер.

«Ми повторюємо одне й те саме починаючи з Бухареста у 2008 році (тоді на саміті Україна–НАТО нашій країні було обіцяно ПДЧ – ред.). Ми кажемо, що Україна буде членом НАТО, ПДЧ необхідне, але не даємо його Україні… Я сподіваюся, що Сполучені Штати вирішать під керівництвом президента Байдена взяти на себе більш значну роль лідера у визначенні шляху, по якому Україна і Грузія рухатимуться, аби стати членами НАТО. І (США – ред.) керуватиме всім цим в Альянсі, працюватиме з нашими союзниками, щоб у нас знову з’явився імпульс, а не застій, який тривав протягом 13 років».

Водночас, за словами Волкера, він згоден із тим аргументом, що Україні ще потрібно багато чого зробити, аби бути готовою до членства в НАТО. Але, на його переконання, США і НАТО мають дати чітке бачення, як рухатися далі, а не казати весь час «ні, не зараз».

Дипломат відзначив, що українська армія істотно змінилася порівняно з 2014-2015 роками. «Це перевірені в боях людей… Це не ті українські військові, що були п’ять-шість років тому. Це значні сили». За його словами, тому Росії «буде дуже, дуже важко почати нове вторгнення в Україну за межі вже окупованих територій».

Проте у «військовому потенціалі» України є ще чимало прогалин, зазначив Волкер. Це, зокрема, стосується протиповітряної та берегової оборони, протидії ворожим безпілотникам. За його словами, США можуть допомогти розв’язати ці проблеми шляхом надання допомоги, а також продажу військової техніки та озброєння. Він нагадав, що Україна витрачає на оборону і безпеку 7 відсотків ВВП. «Тому в них є можливості для закупівель, і ми повинні бути дуже прихильні до цього, щоб допомогти їм створити необхідний потенціал», – сказав він.

Волкер також зазначив, що Україна має добрий потенціал національної оборонної промисловості, пріоритетом якої має бути забезпечення війська на фронті. Водночас реформа оборонної промисловості, на його думку, значно відстає. «Україна має кілька перлин в її оборонній галузі, але вони укладені в безліч інших речей, які такими не є», – додав він.

За його словами, США і НАТО могли б допомогти Україні розвивати оборонну промисловість, аби вона була «глобально конкурентоспроможною».

Також, на його переконання, Україна потребує посилення цивільного контролю над збройними силами та модернізації Міністерства оборони.

 

Кремль заявив, що членство України в НАТО буде “червоною лінією”

17 червня 2021, УП

Кремль заявив, що членство України в НАТО буде “червоною лінією” для Москви і що його хвилює розмова про те, що Києву може бути наданий План дій щодо членства.

Про це заявив речник Кремля Дмитрій Пєсков, повідомляє “Європейська правда” із посиланням на Reuters.

“Це те, за чим ми спостерігаємо дуже уважно, і це насправді є червоною лінією для нас – щодо перспективи вступу України в НАТО. Звичайно, це викликає наші занепокоєння”, – сказав Пєсков наступного дня після переговорів Джо Байдена і Владіміра Путіна у Женеві.

Президент України Володимир Зеленський заявив у понеділок, що хоче почути чітке “так” чи “ні” від Байдена щодо надання Україні плану вступу до НАТО. Байден заявив, що Україні спершу потрібно викорінити корупцію та виконати інші критерії.

Пєсков також розповів в ефірі “Ехо Москви”, що участь США у Нормандському форматі на саміті в Женеві не обговорювалася.

“Сам по собі Нормандський формат, хоча його ефективність залишає бажати кращого, але все-таки він самодостатній. Якихось нових учасників там навряд чи потрібно, але, звичайно ж, вести консультації з американцями – це те, що цілком можливо і те, про що вчора говорилося”, – пояснив він.

Як повідомлялося, у комюніке за підсумками брюссельського саміту Альянсу щодо України вперше вжито ті самі формулювання, що звучать щодо Грузії з 2018 року – про те, що Україна стане членом Альянсу, і План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу.

 

Канцлер Австрії: мир в Європі можливий тільки з Росією, а не проти неї

17 червня 2021, УП

Перед самітом ЄС наступного тижня канцлер Австрії Себастьян Курц підкреслив важливість діалогу з Росією.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на телерадіокомпанію ORF.

Курц висловив задоволення з приводу зустрічі президента США Джо Байдена та президента Росії Владіміра Путіна та повернення посла, який дозволить відкриття каналів для діалогу між двома наддержавами.

Курц виступає за діалог між ЄС та Росією, незважаючи на всі розбіжності. “Ми також повинні пройти цей шлях у ЄС. Важливо залишатися на діалозі та дотримуватися чіткої лінії у разі розбіжностей, наприклад, у питаннях прав людини”, – йдеться у заяві Курца.

“Для того, щоб захищати свої інтереси та запобігати черговим негативним виткам у відносинах, ми повинні тримати канали розмов відкритими” – сказав він.

Водночас є сфери, в яких, на думку канцлера, співпраця має сенс, наприклад у боротьбі зі зміною клімату та пандемією.

“Мир буде в Європі лише з Росією, а не проти неї”, – продовжив Курц.

Як повідомлялося, глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель у середу представив спільний документ зовнішньополітичної служби ЄС і Єврокомісії, у якому викладена стратегія відносин блоку з Росією, що базуватиметься на трьох принципах: протидії, стримуванні і взаємодії.

 

Євросоюз представив нову стратегію відносин з Росією

17 червня 2021, УП

Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель у середу представив спільний документ зовнішньополітичної служби ЄС і Єврокомісії, у якому викладена стратегія відносин блоку з Росією, що базуватиметься на трьох принципах: відштовхування, стримуванні і взаємодії.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на оприлюднений документ.

У ЄС наголошують, що Росія підриває міжнародне право та ключові принципи ОБСЄ і Ради Європи, які вона зобов’язалась виконувати. Вона намагається впливати, втручатися і дестабілізувати ЄС і його держави-члени, а також країни-партнери, використовує політичні репресії, в тому числі щодо прав людини і основних свобод, аби зберегти нинішній політичний і економічний порядок в країні.

У зв’язку з цим у підготовлений документ внесені п’ять принципів, схвалені ще в 2016 році, якими керується ЄС у відносинах з Росією:

повне виконання Мінських домовленостей як ключова умова будь-яких істотних змін у відносинах ЄС;

зміцнення відносин зі східними партнерами ЄС і іншими сусідами;

підвищення стійкості ЄС;

вибіркова взаємодія з Росією з питань, які перебувають в інтересах ЄС;

підтримка міжлюдських контактів і громадянського суспільства в Росії.

Для відповіді на стратегічний виклик з боку РФ відповідно до цих принципів Єврокомісія та високий представник ЄС пропонують, щоб Євросоюз одночасно відштовхував, стримував і взаємодіяв з Росією.

Відштовхування. ЄС продовжуватиме виступати проти порушень прав людини і буде виступати на захист демократичних цінностей, в тому числі на міжнародних форумах. ЄС продовжуватиме заявляти про систематичні порушення Росією міжнародного права в Україні, Грузії та інших країнах.

ЄС підтвердить свою підтримку України і її територіальної цілісності, суверенітету і незалежності. Це включає в себе заклик до Росії взяти на себе відповідальність як сторона конфлікту і повністю виконати Мінські угоди.

ЄС буде і надалі належним чином реагувати на зловмисні дії російського уряду, включаючи гібридні загрози, і буде прагнути обмежити ресурси, які російський уряд може використовувати для проведення своєї шкідливої зовнішньої політики.

Стримування. Стратегія пропонує протидіяти загрозам і зловмисним діям РФ більш систематично і узгоджено, забезпечуючи при цьому координацію з партнерами-однодумцями, такими як НАТО і G7.

ЄС повинен і далі розвивати свій потенціал кібербезпеки і захисту, а також свої стратегічні комунікаційні можливості. ЄС продовжить зміцнювати свої можливості протистояти гібридним загрозам і краще використовувати важелі впливу, які надає перехід на альтернативні джерела енергії.

ЄС посилить підтримку східних партнерів, працюючи над повною реалізацією потенціалу Східного партнерства.

Взаємодія. Для просування своїх власних інтересів ЄС хоче залучати Росію до вирішення кількох ключових завдань, таких як боротьба з пандемією коронавірусу та боротьба зі зміною клімату та іншими екологічними проблемами.

Стратегія також пропонує більш технічну взаємодію з урядом щодо економічних питань.

ЄС буде розширювати контакти між людьми, що може включати спрощення візового режиму для деяких громадян Росії, а також посилить підтримку російського громадянського суспільства та правозахисників.

Також ЄС вважає необхідною співпрацю з РФ в рамках “Північного виміру”, в Арктиці, із запобігання конфліктам і щодо регіональних і глобальних питань – від Ірану та Близького Сходу до Афганістану, від боротьби з тероризмом до нерозповсюдження ядерної зброї.

Представлений документ 24-25 червня на саміті в Брюсселі обговорять лідери ЄС. На його основі вони розроблятимуть шляхи подальшого розвитку політики ЄС щодо Росії.

 

Відносини між ЄС та Росією можуть ще більше погіршитися – Боррель

17 червня 2021, УП

Відносини між ЄС і Росією замкнуті в “негативну спіраль” і ймовірне подальше погіршення ситуації.

Про це заявив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на DPA.

За словами Борреля, блок повинен прагнути “передбачуваних і стабільних” відносин в надії на поліпшення відносин у майбутньому, додавши, що більш тісні зв’язки – це лише “віддалена перспектива”.

Боррель підкреслив, що ЄС повинен “давати відсіч” порушенням прав людини в Росії, “стримувати” Москву, нарощуючи оборонний потенціал і тісно співпрацюючи з Групою семи (G7) і НАТО, а також “залучати” Росію в питання, що викликають взаємний інтерес.

Можливі області співпраці включають боротьбу зі зміною клімату, усунення “економічних подразників”, налагодження контактів між людьми – наприклад, за допомогою спрощення візового режиму та обмінів – і, нарешті, співпрацю з деяких питань регіональної та глобальної безпеки.

Нагадаємо, Європейський Союз підготував нову стратегію щодо своїх відносин з Росією, яка буде базуватися на одночасних відштовхуванні, стримуванні і взаємодії з Москвою.

Лідери ЄС обговорять підготовлену стратегію на саміті наступного тижня.

 

Росія повинна піти зі сходу України – кандидат у канцлери ФРН

Російська Федерація повинна вивести свої війська з окупованих районів на сході України, при цьому робота в рамках Мінського процесу має тривати.

Про це заявив лідер Християнсько-демократичного союзу, кандидат у канцлери ФРН від консервативного блоку Армін Лашет під час інтерв’ю, організованого Берлінським Фондом Маршалла, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Росія має залишити окуповану східну частину України”, – заявив Лашет. За його словами, Мінський процес, хоч і не є наразі дуже ефективним, “принаймні мав ефект заморожування конфлікту, який міг перерости у велику війну на континенті… та трансформував його в політичний процес”.

Конфлікт не розв’язано, констатував політик, але процес треба продовжувати, в тому числі в “нормандському форматі”. Адже, вказав Лашет, якщо сторони не говорять одна з одною, починає діяти правило сильного – а це хибний шлях.

Стосовно політики щодо Росії та інших країн, з якими в Заходу може бути багато розбіжностей, Лашет зауважив, що з ними треба вести діалог.

Як повідомляв Укрінформ, російська делегація в Тристоронній контактній групі продовжує шантажувати Україну та намагається змусити піти на свої умови, гальмуючи практичну роботу безліччю процедурних питань. Українська сторона неодноразово виступала із закликом до РФ розблокувати конструктивну роботу ТКГ та її робочих груп. Також Київ уже понад рік пропонує провести черговий саміт “нормандської четвірки” – ці ініціативу підтримують Німеччина та Франція, однак постійно блокує Кремль.

Нагадаємо, вибори в Бундестаг мають відбутися 26 вересня. Владний блок ХДС/ХСС, який Лашет веде на вибори, є найвпливовішою силою. Згідно з останнім опитуванням, він має 28% підтримки, особистий рейтинг Лашета становить 23% – найбільше, ніж в основних конкурентів.

 

В МЗС Росії висказались щодо українського закону про олігархів

17 червня 2021, УП

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що український законопроєкт про олігархів “нагадує інструмент розправи із неугодними політиками і бізнесменами”.

Джерело: речниця російського МЗС Марія Захарова, цитує “ТАСС”

Пряма мова: “Під приводом боротьби з олігархами недавно Володимиром Зеленським внесений законопроект “Про запобігання загроз національній безпеці, пов’язаних з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”.

У разі його схвалення президент отримає вельми широкі можливості для вибіркового або, краще сказати, волюнтаристського застосування нових “правових норм”. Істотно розширяться і повноваження РНБО. Все це більше схоже на інструмент для розправи з неугодними київській владі політиками і бізнесменами”.

Передісторія:

На сайті Ради з’явився текст проєкту закону Зеленського про олігархів. Зокрема, такий статус набуватимуть особи, які відповідатимуть чотирьом критеріям: участь у політичному житті, вплив на ЗМІ, є кінцевим бенефіціарним власником монополії, підтверджена вартість активів особи перевищує один мільйон прожиткових мінімумів (це 2 млрд 270 млн).

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що для проведення деолігархізації, окрім основного закону, необхідно буде ухвалити 11 нормативно-правових актів, включно з іншими законами. Для їх розробки президент дав два тижні.

Закон про олігархів хочуть запровадити на тимчасовий період, а далі ухвалити “цивілізовані механізми“, які дозволять запобігати впливу олігархів на суспільне життя. Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська.

 

У президента Німеччини відкинули критику з боку посла України щодо виставки в Берліні

17 червня 2021, УП

У канцелярії президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра відкинули критику посла України Андрія Мельника щодо пам’ятного заходу з нагоди 80-річчя нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз у Другій світовій війні.

Про це повідомляє “Європейська правда” із посиланням на DW.

Президентська канцелярія заявила, що рішення українського посла не брати участь у заході разом зі Штайнмаєром викликає жаль та суперечить переконанню президента, “що пам’ять про цю війну повинна мати об’єднуючий ефект, понад усіма розбіжностями і конфліктами”.

Штайнмаєр 18 червня відкриє в німецько-російському музеї “Берлін-Карлсгорст” виставку “Виміри злочину. Радянські військовополонені у Другій світовій війні”, а також виступить з промовою.

Мельник заявив, що бойкотує пам’ятний захід, оскільки він відбувається у музеї, у назві якого міститься згадка лише про Росію. “Це образливо з точки зору українців, дуже плачевно і водночас дивно”, – написав посол у листі до директора музею.

Посол критикує той факт, що постійна виставка в музеї присвячена війні між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом, однак музей досі згадує у своїй назві лише Росію, а не всі інші радянські республіки, такі як Україна та Білорусь, які зазнали мільйонів жертв у Другій світовій війні.

“Таким чином, СРСР де-факто прирівнюється до Росії, що є викривленням історії, яке слід жорстко відкинути”, – пише Мельник.

Канцелярія президента відкинула це твердження як хибне.  “Цим загальним звинуваченням він (Мельник) робить погану послугу виправданим інтересам своєї країни, а також німецько-українським відносинам”, – зазначили в адміністрації німецького президента.

Раніше Мельник висловив обурення через заклик фракції Лівої партії в Бундестазі Німеччини укласти новий договір про дружбу з Росією напередодні 80-річчя нападу гітлерівської Німеччини на СРСР.

 

Посол Мельник відповів скептикам, які не вірять у возз’єднання Криму з Україною

Для повернення Криму до складу України недостатньо таких проявів солідарності Заходу з Україною як невизнання незаконної анексії півострова Росією та санкцій проти неї.

Таке переконання, як повідомляє кореспондент Укрінформу, висловив посол України в ФРН Андрій Мельник під час експертної дискусії, присвяченій започаткуванню «Кримської платформи».

Мельник нагадав, що наразі Берлін має 2 «політичні стовпи» щодо політики відносно Криму: невизнання його анексії Росією і санкції, запроваджені ЄС і США.

«Ми цінуємо це і вдячні нашим партнерам за цю сильну солідарність, за ці кроки. Але ми не вважаємо водночас, що можна досягти деокупації за допомогою цих двох важливих інструментів, нам украй потрібний третій «стовп» – міжнародний переговорний процес», – заявив Мельник. Він висловив сподівання, що канцлер ФРН Ангела Меркель, яку запрошено на саміт «Кримської платформи» 23 серпня, зможе взяти в ньому участь.

Тема анексії Криму та ситуації на півострові залишається на порядку денному в Берліні, зазначив посол і висловив подяку за чітку позицію щодо цього уряду і Бундестагу ФРН. Водночас він зауважив, що багато німців, причому не тільки пересічних громадян, не вірять у возз’єднання Криму з Україною, адже «Кремль не дозволить цього», вони пропонують українцям «бути реалістами та просто забути про цю болючу ситуацію».

У відповідь всім таким скептикам Мельник навів висловлювання екс-міністра закордонних справ ФРН Йошки Фішера, сказане ним у липні 1989 року: «Я вважаю вимогу воз’єднання Німеччини дуже небезпечною ілюзією, ми повинні видалити ідею возз’єднання з преамбули нашого Основного закону»…. Ці слова були виголошені за 2,5 місяця до падіння Берлінської Стіни…

«Ми готові боротися за Крим, за його жителів», – заявив посол України і висловив надію, що німецькі партнери підтримуватимуть нас.

Дискусія була організована «Київським діалогом» і Посольством України в ФРН. Участь у ній взяли заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, експерти з української та німецької сторін.

 

Під законопроєкт про національний спротив треба змінити понад 10 законів – Веніславський

Ухвалення в першому читанні законопроєкту «Про основи національного спротиву» потребуватиме внесення змін до близько 12 законів та інших нормативних актів.

Ця робота має завершитися до осені, аби на початку осінньої сесії ВР законопроєкт був прийнятий у другому читанні й у цілому. Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив народний депутат, член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова робочої групи з підготовки законопроєкту про територіальну оборону Федір Веніславський.

«Цей законопроєкт дійсно потребує внесення доповнень у перехідні положення щодо внесення змін до цілої низки законів, які безпосередньо згадуються у тексті законопроєкту і потребують приведення у відповідність з ним. Закон про Регламент Верховної Ради дозволяє нам внести ці зміни між першим і другим читаннями. Тому комітетом Верховної Ради і робочою групою, яку я очолюю, після 1-го читання цей законопроєкт буде доопрацьовано, його буде доповнено положеннями щодо зміни усіх необхідних законів України для того, щоб цього року законопроєкт було ухвалено як закон і він набув чинності, почавши реально діяти», – повідомив Веніславський.

Він висловив сподівання, що найближчого пленарного тижня цей законопроєкт буде прийнято за основу в першому читанні, після чого почнеться його доопрацювання та підготовка до наступного читання.

«Почнеться дуже копітка робота в комітеті для того, щоб усі обґрунтовані зауваження, застереження, які є (деякі з них – у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради, деякі – в членів нашої робочої групи), були враховані під час доопрацювання, щоб після другого читання ми вже отримали повноцінний документ, який внесе зміни до усіх необхідних законів і почне діяти фактично», – повідомив Веніславський.

Він додав, що норми законопроєкту про територіальну оборону депутата Андрія Шараськіна, відхилений комітетом, стали складовою законопроєкту «Про основи національного спротиву».

«У законі «Про національний спротив» ідеться про основи національного спротиву, він визначає засади правового регулювання і руху опору, і територіальної оборони, при цьому, фактично, більшу частину присвячено саме територіальній обороні», – наголосив Веніславський.

Він звернув увагу, що документ врегульовує проблему руху опору, адже на тимчасово окупованих територіях розгорнути територіальну оборону неможливо.

«Там (на тимчасово окупованих територіях – ред.) має функціонувати не територіальна оборона, а саме рух опору, оскільки фактично мова йде про виконання спеціальних, дуже специфічних, особливих завдань диверсійно-розвідувального характеру, які за своїм визначенням не підпадають під завдання територіальної оборони. І саме тому Президент у цьому законопроєкті пропонує закласти правове підґрунтя для організації та функціонування і руху опору, і сил територіальної оборони. Територіальна оборона діє на територіях, які контролюються Україною, рух опору – на тимчасово окупованих територіях», – пояснив керівник робочої групи.

Народний депутат відзначив, що цілком реалістично, що на початку наступної чергової сесії законопроєкт буде ухвалений у другому читанні й у цілому.

Як повідомляв Укрінформ, 25 травня Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді проєкт закону №5557 «Про основи національного спротиву». Глава держави також вніс до ВР законопроєкт №5558 «Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про чисельність Збройних сил України» щодо збільшення чисельності Збройних сил України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про основи національного спротиву».

 

Одеський історик знайшов нові документи про масові розстріли НКВС

Одеський історик-дослідник Олександр Бабич знайшов в архіві СБУ новий документ, що підтверджує масові розстріли й таємні поховання громадян “трійками” НКВС у районі аеропорту протягом 1937-40 років.

Про виявлену “справу Фрідловського” Бабич повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Бінго! Еврика! Перелопатив десятки папок румунських фондів, але все-таки знайшов матеріали щодо місць розстрілів у районі “6 км” (Овідіопольського шосе – ред.). У матеріалах архівної кримінальної справи завідувача судмедекспертизою Одеси Івана Фрідловського (його за участь у цій роботі співробітники НКДБ посадили в січні 1945 року на 6 років)”, – зазначив Бабич.

Історик-дослідник подякував працівникам архіву, які допомогли знайти “кримінальну справу Фрідловського”, з матеріалів якої випливає, що на місці пошукових робіт у районі 6-го кілометра Овідіопольської дороги Одеси (поруч з аеропортом) проводилися розкопки та ексгумації сотень виявлених трупів у квітні-травні 1942 року.

Згідно зі свідченнями судмедексперта Фрідловського, якого допитували в 1945 році, слідчий Одеського НКДБ, судмедексперти виявили на місці таємних поховань близько 270 трупів з вогнепальними пораненнями.

“На початку травня 1942 року мене викликали в медико-санітарну дирекцію до лікаря Шапочкіна… Разом із ним ми поїхали до місця, де були виявлені могили, розташовані біля дороги в село Татарку – за аеродромом. Ми побачили могили зі скелетованими трупами. Трупів в одній могилі налічувалося приблизно 15-20. У цей момент ми з трупами не робили нічого… А приблизно за два дні нами був проведений вторинний огляд трупів”, – вказав на допиті колишній завідувач міським моргом Фрідловський.

За його свідченнями, медекспертам Жемайловичу, Астаховій і йому потрібно було “встановити причини смерті, які поранення були на трупах і чим було завдано, з якої відстані були нанесені поранення і давність смерті”. “Ми встановили, що поранення були нанесені вогнепальною зброєю на близькій відстані, про давність смерті дати висновок ми не змогли”, – сказав судмедексперт.

Фрідловського, як випливає зі складеного протоколу, допитували як “члена комісії з розслідування звірств НКВС”. І не дивно, що за підписані спільно з іншими лікарями висновки про причини смерті розстріляних “трійками” НКВС Фрідловський був засуджений у 1945 році до 6-річного терміну позбавлення волі.

За словами історика Бабича, Фрідловському все-таки вдалося вижити: “Він спочатку у в’язниці був лікарем, а потім в Узбекистані на поселенні”.

Як повідомляв Укрінформ, після виявлення Бабичем та іншими істориками-дослідниками поруч з аеропортом місця масових розстрілів і таємних поховань громадян “трійками” НКВС, де можуть знаходитися тисячі останків жертв, в Одеській міськраді створили міжвідомчу робочу групу з питань увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, похованих у районі 6-го кілометра Овідіопольської дороги.

Створено робочу групу, яку очолив віце-мер Олег Бриндак, а також дві підгрупи дослідників і архівістів. Одна буде вести історико-архівну роботу, а друга – пошуково-дослідницьку. Також вирішено направити запити до центральних архівів в Україні, Німеччині та Румунії, що стосуються відомостей про жертв політрепресій 1935-1941 років.

Історики вирішили створити мапу “Місця скорботи Одеси”, позначивши на ній усі місця масових страт, а також військові та цивільні групові могили в межах міста. Також затверджено план робіт з пошуку могил жертв масових політичних репресій, проведення дослідницьких робіт та увічнення пам’яті репресованих. Направлено відповідні документи до Міністерства культури України та інформаційної політики на отримання дозволу на проведення пошукових робіт у районі 6-го кілометра Овідіопольської дороги Одеси.

Згідно з архівними даними, протягом 1935-1941 років “трійками” НКВС були винесені вироки про розстріли 8 тисяч 633 осіб.

 

ВР врегулювала порядок призначення членів Нацради

Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення” (№4107).

Як передає кореспондент Укрінформу, законодавчий акт підтримали 302 народні депутати.

Згідно із законом, парламент призначає членів Національної ради (регулятора) на вакантні посади на альтернативній основі. Так, вакантними вважаються всі посади членів Нацради, повноваження яких припинені постановою ВР або достроково припинені з підстав, передбачених цим законом. Водночас не вважається вакантною посада члена регулятора, якщо його повноваження припинені в останній день строку подання пропозицій щодо кандидатур або після закінчення такого строку.

Зазначається, що Верховна Рада призначає нових членів Нацради впродовж шести місяців з дня закінчення строку повноважень попередніх. При цьому член регулятора продовжує виконувати свої обов’язки до дня призначення нового члена Верховною Радою, крім випадків дострокового припинення повноважень.

Так, призначеною на посаду члена Національної ради вважається особа, за яку подано більшість голосів депутатів від конституційного складу ВР. Голосування припиняється у разі заповнення всіх вакантних посад членів Національної ради за квотою Ради. Решта кандидатур вважаються такими, що відхилені.

Як зазначається у тексті закону, якщо під час попереднього рейтингового голосування кілька кандидатур набрали однакову кількість голосів, черговість голосування щодо їх призначення визначається з урахуванням гендерного складу регулятора станом на день голосування та з наданням переваги представнику статі, кількість представників якої є меншою. Водночас, якщо такі кандидатури є представниками однієї статі, черговість голосування щодо їх призначення визначається додатковим рейтинговим голосуванням. Воно проводиться безпосередньо перед голосуванням щодо призначення членів Національної ради.

Закон також передбачає призначення членів регулятора Президентом України. Так, процедура призначення нових членів регулятора главою держави триває протягом одного місяця з дня припинення повноважень попередніх членів. Також для проведення відбору кандидатів на посаду члена (членів) Національної ради Президент може створити конкурсну комісію.

Крім цього, законом визначаються вимоги до члена Нацради, його права та обов’язки. Зокрема, він має бути громадянином України та проживати в державі не менше п’яти років; здобути вищу освіту та бути кваліфікованим фахівцем у галузі журналістики, права, телерадіомовлення або електронних комунікацій (стаж постійної роботи у зазначених сферах не менше п’яти років); володіти державною мовою відповідно до рівня, визначеного національною комісією зі стандартів державної мови.

Також законом визначаються посадові оклади членів регулятора. Згідно з цією нормою, посадовий оклад голови Нацради становить 12 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (27 240 грн), першого заступника голови – 11,5 (26 105 грн), заступника голови та відповідального секретаря – 11 (24 970 грн), члена – 10 (22 700 грн).

До складу Національної ради входять вісім осіб. Чотирьох членів Нацради призначає парламент, ще чотирьох — Президент. Строк повноважень членів Національної ради — 5 років від дня призначення. Переобратися на повторний строк одна і та ж особа може лише один раз.

Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт у першому читанні 15 грудня 2020 року.

 

Книжковий Арсенал цьогоріч пройде у гібридному форматі, анонсовані майже 300 подій

У Х Міжнародному фестивалі Книжковий Арсенал, який пройде з 23 по 27 червня в Мистецькому арсеналі у Києві, візьмуть участь 145 видавництв, 21 ілюстратор та відбудуться 294 події. Фестиваль пройде у гібридному форматі.

Про це Укрінформу повідомили організатори фестивалю.

Фокус-тема Фестивалю – «Оптимісти Скептики», куратор фокус-теми – Ростислав Семків. Запрошений куратор-письменник – Сергій Жадан.

У день відкриття, 23 червня, відбудеться кілька подій: о 15:30 – розмова про ветеранську літературу з міністром у справах ветеранів, генерал-майором СБУ Юлією Лапутіною.

О 17:30 – Церемонія відкриття Х Книжкового Арсеналу та оголошення переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн». Фестиваль транслюватиме подію наживо і всі охочі, навіть ті, хто не потрапить у цей день на відкриття, дізнаються про найкрасивішу книжку, яка представлятиме Україну на світовому конкурсі у Франкфурті.

О 19:00 Презентація книжки «Велика президентка маленької країни. Історія Далі Грибаускайте» за участі авторки Дайви Ульбінайте, а також самої героїні – президентки Литви Далі Грибаускайте та міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

О 20:00 Подія Письменницької програми Сергія Жадана – концерт українсько-німецької дружби «Співочі кажани» за участі, власне, куратора програми, а також його німецьких друзів Владіміра Камінера і Юрія Гуржи.

Організатори наголошують, що через карантинні обмеження Х Книжковий Арсенал відбувається в гібридному форматі – більшість подій фестивалю будуть транслюватись наживо на партнерській онлайн-платформі. Фестиваль вперше працюватиме з 9 ранку (з 9:00 до 10:00 – година вільного входу для пенсіонерів).

Купити квитки можна буде лише онлайн і лише на певні слоти – часові проміжки, у які відвідувачі зможуть зайти на Фестиваль. Дитячу зону фестивалю для безпеки відвідувачів розбудовано на відкритому повітрі – у дворі Арсеналу.

 

Президент Зеленський призначив послів у 5 державах

18 червня. УНН. Президент України Володимир Зеленський призначив послів України в Республіці Ботсвана, Республіці Мозамбік, Ісламській Республіці Мавританія, Республіці Тринідад і Тобаго та Співдружності Багамських Островів. Про це йдеться у відповідних указах глави держави від 17 червня, пише УНН.

Деталі

Отже, президент постаноив призначити Максима Субха послом в Алжирській Народній Демократичній Республіці та в Ісламській Республіці Мавританія за сумісництвом.

Любов Абравітову призначено послом в Південно-Африканській Республіці та в Республіці Ботсвана за сумісництвом.

Згідно з указом посаду посла в Республіці Тринідад і Тобаго та в Співдружності Багамських Островів за сумісництвом займе постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.

Додатково

Папа Римський Франциск призначив нового апостольського нунція (посла) в Україні. Ним став литовець Вісвалдас Кулбокас.

Президент Вірменії Армен Саркісян відкликав Тиграна Сейраняна з посади посла в Україні і призначив нового.

 

В Україні – 1188 нових випадків COVID-19

17.06.2021 08:18

В Україні минулої доби виявлено 1188 випадків зараження коронавірусом.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“17 червня 2021 року в Україні зафіксовано 1188 нових випадків захворювання на COVID-19. Серед них – 62 дитини та 6 медпрацівників”, – йдеться у повідомленні.

Також за минулу добу госпіталізували 601 особу, одужали 4 682 людини.

За добу протестовано методом ПЛР 27 036 осіб, методом ІФА – 10 538,

експрес-тестами – 17 722.

За весь час пандемії в Україні захворіли 2 227 225 осіб, одужали – 2 145 660, летальних випадків – 51 902.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Києві (251), Харківській (96), Дніпропетровській (78), Київській (60) та Запорізькій (58) областях.

За минулу добу проти коронавірусу отримали щеплення понад 76 тисяч осіб.

“За минулу добу в Україні проти COVID-19 було щеплено 76 538 осіб. З них вакциновано першою дозою – 50 818 людей, завершили вакцинацію (отримали дві дози) – 25 720 осіб”, – йдеться у повідомленні МОЗ “Вакцинація від COVID-19”.

Зазначається, що всього з початку кампанії з вакцинації проведено 1 907 685 щеплень. З них отримали першу дозу – 1 594 081 людина, завершили вакцинацію (отримали дві дози) – 313 604 особи (із них 2 людини отримали першу дозу за кордоном).

16 червня було зроблено на 13 947 щеплень більше, ніж за попередню добу. Вакцинацію здійснювали силами 679 мобільних бригад з імунізації та 933 пунктів щеплення.

Найбільшу кількість щеплень за минулу добу було проведено у Києві – 10 973, а за весь період вакцинальної кампанії – також у Києві – 233 941.

 

Канадські медики радять відмовитися від другого уколу AstraZeneca 

18.06.2021 05:27

Мешканцям Канади, які отримали перше COVID-щеплення вакциною AstraZeneca, слід робити другий укол препаратами Pfizer або Moderna.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це йдеться у рекомендаціях Національного дорадчого комітету Канади з питань імунізації (NACI), який консультує уряд стосовно вакцинації проти COVID-19.

“Вакцина mRNA тепер вважається пріоритетною для введення другої дози особам, які отримали перше щеплення вакциною AstraZeneca/Covishield”, – указують у відомстві.

Зазначається, що це рішення ухвалено на основі “нових доказів наявності потенційно кращої імунореакції від такого змішаного використання”.

У NACI також визнали обидві mRNA-вакцини (Pfizer, Moderna) взаємозамінними. “Особам, які отримали перше щеплення mRNA-вакциною, слід запропонувати той само продукт для повторного щеплення. Якщо він недоступний або невідомий, для завершення курсу має бути використана друга mRNA-вакцина”, – зазначається у документі.

Через загрозу побічних ефектів усі канадські провінції з початку травня припинили використовувати AstraZeneca для першого щеплення, однак подекуди продовжували вводити її другу дозу.

За останніми даними, майже 70% канадців вже отримали бодай одну дозу COVID-вакцини та близько 15% пройшли повний курс.

 

Словаччина більше не купуватиме Sputnik V – немає охочих щепитися

МОЗ Словаччини заявило, що країна більше не купуватиме російську вакцину проти коронавірусу Sputnik V, оскільки немає охочих отримати щеплення цим препаратом.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Dennik Standard.

Зазначається, що мешканці Словаччини не проявили інтересу до вакцини Sputnik V. Видання зауважує, що громадяни в цілому втрачають інтерес до щеплення, незалежно від пропонованих препаратів.

Наразі першу дозу російської вакцини чекають близько 6 тисяч осіб, найбільший інтерес до вакцинації проявляють люди віком від 40 до 44 років.

Також зазначається, що влада Словаччини думає продати чи подарувати частину запасів російської вакцини балканським країнам.

Як повідомлялося, уряд Словаччини схвалив використання вакцини Sputnik V для щеплення проти COVID-19 26 травня.

Російська вакцина прибула до Словаччини 1 березня. Це викликало урядову кризу та призвело до відставки прем’єр-міністра Ігора Матовича. Однак пізніше МОЗ все ж таки видав дозвіл на застосування російського препарату.

 

В Індонезії – новий сплеск коронавірусу, ВООЗ закликає посилити карантин

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) закликала Індонезію посилити карантинні обмеження на тлі нової хвилі коронавірусних інфекцій, викликаної поширенням нових варіантів коронавірусу.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на АР.

У своєму звіті про ситуацію в країні ВООЗ зазначила, що різке збільшення рівня хворих в лікарнях в Індонезії є головною проблемою та необхідністю застосування жорсткіших заходів у галузі охорони здоров’я та соціальних питань, включаючи широкомасштабні соціальні обмеження.

“У зв’язку зі збільшенням передачі вірусу через різні варіанти, що викликають занепокоєння, необхідні термінові заходи для стримування ситуації в багатьох провінціях”, – йдеться у повідомленні.

Представники органів охорони здоров’я Індонезії заявляють, що виявили варіант Delta у Джакарті, Центральній Яві та Східній Яві. Окрім того, вони зафіксували три із чотирьох «варіантів, що викликають занепокоєння», визначених ВООЗ.

Зазначається, що цього тижня спостерігається сплеск заражень в провінціях Джакарти, Бантена, Східної, Західної та Центральної Яви, Джок’якарти. Всі вони розташовані на острові Ява, найбільш густонаселеному з понад 17 тис. островів Індонезії.

З початку пандемії Індонезія повідомила про понад 1,9 мільйона випадків коронавірусу та 53 700 смертей, що є найбільшим числом жертв у Південно-Східній Азії. Вважається, що ці цифри недооцінені через відсутність широкого тестування населення.

За минулу добу в країні зафіксували понад 12 600 нових випадків зараження.

За даними уряду, в столиці країни Джакарті кількість зайнятих лікарняних ліжок на цьому тижні зросла до 75% з 45% минулого тижня.

У цьому зв’язку президент Індонезії наказав владі прискорити кампанію вакцинації в країні.

 

Рекорд вакцинації: 76,5 тисяч щеплень за добу зробили в Україні

17 червня 2021, 08:55  УП

16 червня в Україні проти COVID-19 щепили 76 538 людей: першу дозу вакцини отримали 50 818 людей, другу дозу – 25 720 людей.

Джерело: МОЗ

Деталі: Попередній максимум щеплень за день був 29 квітня, коли в Україні зробили 73 376 щеплень проти коронавірусу, майже всі першою дозою.

Протягом останньої доби працювали 679 мобільних бригад та 933 пункти вакцинації.

Від початку вакцинальної кампанії щеплено 1 594 083 осіб, із них 1 594 081 людина отримали першу дозу, 313 604 особи повністю імунізовані (із них двоє осіб отримали одну дозу за кордоном).

Загалом із 24 лютого проведено 1 907 685 щеплень.

Станом на 15 червня до листа очікування вакцинації від COVID-19 записались 702 205 людей.

Нагадаємо: На початку квітня голова МОЗ заявив про наміри пришвидшити темпи вакцинації проти коронавірусу й коронавірусної хвороби і забезпечити можливість щеплення 60-70% дорослого населення України до кінця 2021 року.

 

Вчені знайшли нові ліки від COVID-19, які допомагають при важкому перебігу хвороби

Дарія Поперечна, УП.Життя  17 червня 2021

Суміш двох типів антитіл, яку потрібно вводити внутрішньовенно, допомагає організму нейтралізувати вірус.

Такими є результати дослідження вчених Оксфордського університету, повідомляє ВВС.

За даними науковців, такий засіб може допомогти кожному третьому пацієнту, який перебуває у лікарні  з тяжким перебігом COVID-19.

Експерти підрахували, що препарат може врятувати 6 життів із 100 хворих пацієнтів.

“Введення їм цієї комбінації двох антитіл шляхом внутрішньовенної інфузії фактично знижує шанси померти на одну п’яту”, – пояснює один з керівників дослідження, професор медицини та епідеміології в Оксфордському університеті Мартін Лендрі.

За його словами, таке противірусне лікування скорочує ризик для пацієнтів, у яких без втручання шанси померти були 1:3Антитіла зв’язуються з вірусом, щоб зупинити зараження клітин і його реплікацію.

Загалом у дослідженні, яке проводилось у Великій Британії, взяло участь 10 тисяч пацієнтів, хворих на коронавірусну хворобу.

Під час дослідження науковці виявили, що після введення препарату знижується:

ризик смерті;

тривалість перебування в лікарні, в середньому на 4 дні;

ймовірність того, що буде потрібна штучна вентиляція легень.

Але лікувати таким препаратом можна тільки тих, чий організм сам не виробив антитіла, які борються з коронавірусом.

“Це чудово – дізнатися, що навіть при запущеній хворобі COVID-19 націлювання на вірус може знизити смертність у пацієнтів, у яких не виробилася власна імунна відповідь”, – додає ще один керівник випробувань Пітер Хорнб.

Наразі вартість таких ліків коливається від 1,4 до 2,8 тисячі доларів.

Важливо додати, що лікування пацієнтів такими ліками проводилося паралельно із використанням стероїдного препарату “Дексаметазон“.

Він також знижує ризик смерті для пацієнтів з важким перебігом СOVID-19.

 

Українцям, що їдуть із Криму й ОРДЛО, вже не потрібні COVID-тест і самоізоляція

17 червня 2021, 13:46   УП

Для громадян України, які прибувають на підконтрольну уряду територію з тимчасово окупованих територій України, з 17 червня скасовано обов‘язкову самоізоляцію та обсервацію,

Джерело: постанова Кабміну від 16 червня 2021 року (№ 611),  Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій

Деталі: Із 17 червня на території України встановлюється “зелена” зона рівня епідемічної небезпеки і скасовується низка епідемічних вимог, зокрема при перетині кордону чи КПВВ не потрібно встановлювати додаток для проходження самоізоляції “Вдома”.

Передбачається звільнення від обов’язкової самоізоляції та обсервації громадян України, які прибувають як з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, так і з тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь на контрольовані урядом України території, коли в Україні встановлено “зелений” рівень епідемічної небезпеки.

На період “зеленого” рівня не потрібні також ПЛР-тестування.

Громадяни України, які вимушено проживають на ТОТ, на період встановлення “зеленої” зони на території України можуть безперешкодно перетинати КПВВ.

 

Уряд скасував заборону на в’їзд з Індії, де вирував небезпечний штам вірусу

17 червня 2021, 13:46   УП

Кабінет міністрів скасував обмеження на в’їзд на територію України для тих, хто прибуває з Індії.

Джерело: постанова №611 від 16 червня, оприлюднена на “Урядовому порталі”, коментар Держприкордонслужби УП

Деталі: Своїм рішенням уряд виключив зі своєї постанови від 9 грудня 2020 року №1236 пункт, яким заборонявся перетин кордону України іноземцями або особами без громадянства, які прибули з Індії або перебували на її території не менше 7 днів протягом останніх 14 днів.

У ДПСУ “Українській правді” підтвердили цю інформацію.

Тепер на іноземців, які прибувають з Індії (за винятком певних категорій: дипломати, біженці, іноземці, які постійно проживають на території України… ред.) поширюються стандартні вимоги для в’їзду: наявність полісу страхування, негативний ПЛР-тест, або негативний експрес-тест, які проведено не більш, як за 72 години до перетинання державного кордону чи документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання у надзвичайних ситуаціях.

Самоізоляція для українців, які прибули з Індії, скасовується.

Що було раніше: Україна з 2 травня заборонила в’їзд із Індії через рекордне поширення коронавірусу в цій країні.

Передісторія:

31 травня Всесвітня організація охорони здоров’я вирішили маркувати штами COVID-19 літерами грецького алфавіту, щоб не дискримінувати країни, де ці різновиди виявили вперше. Виявлений у Великій Британії варіант – “Альфа”, виявлений у ПАРі – “Бета”, у Бразилії – “Гамма”, два різновиди “індійського” штаму – “Дельта” і “Капа”.

За даними ЗМІ, станом на 14 червня варіант коронавірусу “Дельта” виявили в 74 країнах. Спалахи варіанту “Дельта” були підтверджені в Африці, Скандинавії та країнах Тихоокеанського регіону, в Китаї та США.

Академія наук України прогнозувала, що нова хвиля COVID-19 може прийти в Україну з Росії через східні території, початися раніше осені та через штам коронавірусу “Дельта” бути потужнішою за попередню хвилю, пік якої припав на початок квітня 2021 року.

 

Ярмоленка обрали зіркою матчу України проти македонців

17 червня 2021, УП

Українця Андрія Ярмоленка вибрали кращим гравцем матчу Україна – Північна Македонія, він став автором гола і гольової передачі.

Джерело: сайт UEFA

Деталі: В рамках другого туру Євро-2020 збірна України в Бухаресті обіграла збірну Північної Македонії з рахунком 2:1.

Після гри визначили кращого гравця матчу – ним став вінгер збірної Андрій Ярмоленко. Він забив гол на 29 хвилині, а вже через 5 хвилин став автором асисту – у сітку воріт влучив Роман Яремчук.

Тренер збірної Андрій Шевченко високо оцінив гру команди в атаці, а також зазначив бажання гравців перемагати.

Пряма мова Ярмоленка: “Я дуже радий отримати цю нагороду, але більш того, я задоволений заробленими нами трьома очками. Я б не став зосереджуватися тільки на тих, хто забиває або робить гольові передачі.

Подивіться на наш захист, наскільки чудово був їх виступ сьогодні. Я хочу поділитися цією нагородою з усією командою “.

Пряма мова Шевченка: “Ми могли б забити більше. Я вважаю, що Україна сьогодні дуже добре грала в атаці. Мені було приємно бачити такий виступ. Але найголовніше, що ми відреагували [на пропущений м’яч] з бажанням, щоб набрати більше очок і заробити цю перемогу”.

 

Провели два хороших матчі: Шевченко прокоментував першу перемогу України на Євро-2020

УНН. Головний тренер збірної України Андрій Шевченко провів прес-конференцію після матчу з командою Північної Македонії на Євро-2020 (2:1), повідомляє УНН з посиланням на УАФ.

Цитата

Шевченко відзначив характер та віддав належне супернику.

“Ми добре провели перший тайм, добре розпочали другий, а потім наша помилка призвела до пенальті. Після пропущеного м’яча з’явилася нервозність, потім знову в нас були шанси, ми могли забивати. Момент мав Циганков, не реалізували пенальті. Треба віддати належне супернику. Північна Македонія — команда з характером. Вона скористалася нашою помилкою та повернулася до гри”, — розпочав Шевченко.

Також наставник залишився задоволеним діями в атаці своїх підопічних.

“Ми могли забити й більше. Треба дивитися, скільки шансів у нас було у грі, як команда грає в атаці, як створює моменти, наскільки різноманітно маневрує. Думаю, сьогодні збірна України досить добре зіграла в атаці, було приємно дивитися. І найголовніше, що ми знову забили й цього разу домоглися перемоги”, — продовжив коуч.

Наставник порівняв перших двох суперників на Євро-2020: “Вийшли дві абсолютно різні ігри. Збірна Нідерландів — команда іншого класу, але і у Північній Македонії є досить кваліфіковані гравці. Це команда з характером, яка при найменшому шансі відразу ж повертається в гру і створює проблеми. В цілому ми провели два хороших матчі”.

Нагадаємо

Попри незабитий пенальті від Руслана Маліновського, збірна України вийшла переможцем з гри проти Північної Македонії.

 

За 2 роки кількість українських фрілансерів, які працюють з іноземними клієнтами, зросла на 31% – дослідження

17 червня 2021, УП

У період з 1 кварталу 2019 року по 1 квартал 2021 року кількість українських фрілансерів, які працюють з іноземними клієнтами, збільшилась на 31%, середній дохід фріланс – фахівця за 2 роки підвищився на 18%.

Про це свідчать дані міжнародної платіжної платформи Payoneer.

“У період з 1 кварталу 2019 року по 1 квартал 2021 року кількість українських фрілансерів, які працюють з іноземними клієнтами, збільшилась на 31%. Середній дохід фріланс спеціаліста за 2 роки підвищився на 18%, а загальні зарахування українцям за цей період зросли на 55%”, – йдеться у повідомленні.

При цьому, 54% зарахувань фрілансерам концентрується у 5 найбільших містах України.

Майже чверть виплат (23%) припадає на столицю, 13% 0 на Харків, по 7% – на Львів і Дніпро, 5% – на Одесу.

“Якщо говорити про середній дохід українських фрілансерів, які працюють з іноземними клієнтами, то у 1 кварталі 2021 найбільше заробляли спеціалісти з таких міст:

Дніпро

Харків

Львів

Київ

Одеса.

Найвищий середній дохід у фрілансерів з Дніпра – він виявився на 7% більшим, аніж у спеціалістів з Харкова. Натомість розрив між харків’янами та львів’янами незначний – перші заробляють лише на 3% більше. Якщо ж порівнювати Львів із Києвом, який на четвертій сходинці, то середній дохід столичних фрілансерів за січень-березень 2021 був на 15% нижчим”, – додали в Payoneer.

При цьому, найбільше за 2 роки зріс середній дохід львівського фрілансера: за січень-березень 2021 він заробив на 33% більше, аніж за аналогічний період 2019 року. Середній дохід дніпровського фрілансера за той самий період підвищився майже на чверть (+24%), одеського – на 20%, харківського та київського – на 6% і 5% відповідно.

Водночас додалось і самих фрілансерів, які працюють з іноземними клієнтами. Найбільше зросла їхня кількість у Харкові та Дніпрі – у 1,5 разів, якщо порівнювати 1 квартали 2019 та 2021 років. На третину, або на 35% більше зараз фрілансерів в Одесі, на 23% – у Києві, і на 12% – у Львові.

 

У ЄС назвали дату початку наступного етапу підготовки “промислового безвізу”

17 червня 2021, УП

Наступний етап підготовки угоди про “промисловий безвіз” між Україною та ЄС розпочнеться у вересні.

Як повідомляє “Європейська правда” з посиланням на “Інтерфакс-Україна“, про це повідомив посол ЄС в Україні Матті Маасікас під час дискусії “Економічна інтеграція з ЄС: що вже має й що може отримати Україна”.

“Наразі ми готуємося перейти до другої фази попередньої оцінки. Це означає, що експерти ЄС розпочнуть функціональну перевірку національної якісної інфраструктури України. І ця робота розпочнеться у вересні цього року”, – зазначив Матті Маасікас.

Робота попередньої оціночної місії – це проміжний етап перед початком безпосередніх перемовин про укладання угоди.

“Незалежні експерти завершили звіт щодо першої фази попередньої оцінки, і висновки свідчать про обнадійливий прогрес у відповідності українського законодавства про національну якісну інфраструктуру та законодавство про промислові товари із законами та положеннями ЄС”, – додав Матті Маасікас.

Угода АСАА (Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції), яку спрощено називають “промисловим безвізом” – це визнання еквівалентності системи технічного регулювання та оцінки відповідності європейським нормам, що дозволило б виробникам промислової продукції отримувати необхідні сертифікати в Україні, а не їхати в ЄС у пошуках офіційного представника (резидента ЄС), який може отримати цей сертифікат.

Нагадаємо, на початку червня ЄС презентував попередній звіт і рекомендації для України щодо “промислового безвізу”, вказавши на досягнутий прогрес і недоліки, які ще потрібно виправити.

Другий етап попередньої оцінки буде зосереджений на імплементації проаналізованого українського законодавства. Після цього відбудеться офіційна оцінка та переговори про укладання Угоди АСАА.

 

“Нафтогаз” підвищив місячний тариф, умови річного не змінились

17 червня 2021, УП

Газопостачальна компанія “Нафтогаз” за планом “Місячний” встановила тариф для населення у червні на рівні 11,94 гривні за кубометр, проте за замовчуванням усі клієнти залишаються на “Річному” з тарифом 7,96 грн.

Про це повідомляє пресслужба ГК “Нафтогаз”.

“Наголошуємо, підключення до тарифного плану “Місячний” відбувається лише за бажанням клієнта. За замовчуванням усі клієнти ГК “Нафтогаз України” обслуговуються за річним тарифним планом “Фіксований”, – підкреслили у “Нафтогазі”.

Метою річного продукту було захистити клієнтів від цінових коливань на ринку, відтак вони продовжать сплачувати за газ 7,96 грн/кубометр.

Як додали у компанії, “у клієнтів Газопостачальної компанії, які підключили тарифний план “Річний” у минулому році, умови не змінюються, як і ціна на газ, яка зафіксована умовами укладеного договору і терміном до його завершення”.

Місячний тариф зумовлений ситуацією на європейському ринку, де ціни на газ є одними з найвищих за останні 4-5 років, і станом на початок червня продовжували зростати. Україна інтегрована в європейський газовий ринок з 2015 року та імпортує 30% від загальних обсягів споживання. Відтак, ціни на газ формуються, виходячи з динаміки цін на європейських торгових майданчиках.

У середньому на початок червня ціни на газ у Європі сягали 25,9 євро/МВт-год, що дещо вище за 270 доларів за тисячу кубометрів. Це зумовлено коливаннями цін на енергоринках, через те, що Російська Федерація штучно обмежує поставки газу з метою створення тиску для завершення будівництва газогону “Північний потік-2”.

Також на зростання цін впливає кон’юнктура глобальних ринків, зокрема, високі ціни на скраплений природний газ в азіатському регіоні.

Нагадуємо:

Більшість постачальників газу не стали знижувати річну ціну ресурсу для населення, встановлену з 1 травня 2021 року до 30 квітня 2022 року, деякі – підвищили місячний тариф.

“Нафтогаз” після запровадження річного тарифу на газ для наслення працює над трирічним продуктом, який може мати ще кращі умови.

Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” озвучила фіксований річний тариф на газ.Він становитиме 7,96 грн/куб.м з ПДВ, без вартості розподілу (доставки).

 

Азербайджан хоче купити розробку української “Дії”

17 червня 2021, УП

Азербайджан зацікавлений замовити в України розробку мобільного застосунку “Дія” для взаємодії з держпослугами, який у 2019 році презентувала Мінцифра.

Про це Офіс президента повідомив у відповідь на запит Радіо Свобода.

Зазначається, що наразі невідомо, скільки Україна може заробити на продажу.

“Враховуючи те, що тривають перемовини і остаточних домовленостей щодо продажу мобільного застосунку чи технології його розробки наразі немає – інформація щодо можливої вартості від продажу концепту відсутня”, – повідомили у відомстві.

Президент Володимир Зеленський раніше заявив, що декілька країн уже замовляють в України концепт застосунку “Дія”.

Нагадуємо:

НБУ унормував низку питань, пов’язаних з відкриттям банківських рахунків, зокрема, надав громадянам право під час відкриття рахунків пред’являти працівнику банку е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон та свідоцтво про народження у додатку “Дія”.

 

“Укроборонпром” очікує, що РНБО цього тижня схвалить стратегію розвитку ОПК

17 червня 2021, УП

Держконцерн “Укроборонпром” очікує, що цього тижня РНБО схвалить Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК) України.

Про це заявив гендиректор “Укроборонпрому” Юрій Гусєв під час Форуму інноваційних виробництв в Білій Церкві, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Чому це важливо для нас? Тому, що ОПК може і повинен стати драйвером розвитку всієї промисловості, інноваційного розвитку … Особливо актуальним це стає під час війни за незалежність, яку ми ведемо більше семи років на сході України проти РФ, і нам необхідно інвестувати в сучасні оборонні технології “, – сказав Гусєв.

Нагадаємо:

На засіданні Кабміну 14 квітня була схвалена стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу – вона визначає реформи та пріоритети держполітики в оборонній промисловості.

 

Українські зброярі представили кулемет власної розробки

На Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека-2021», що триває в Києві, українська компанія ТОВ «ХАДО-Холдинг» представила великокаліберний кулемет власної розробки та виробництва Snipex Laska K-2.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє агентство АрміяInform.

За словами начальника науково-дослідного відділу розвитку озброєння та військової техніки сил спеціальних операцій Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України (ЦНДІ ОВТ ЗС України) полковника Бориса Мельника, «нині є потреба у забезпеченні українського війська новітніми зразками стрілецької зброї».

За його словами, станом на сьогодні ніша великокаліберних 12,7-мм кулеметів представлена, зокрема, радянським НСВ або танковим варіантом його виконання — НСВТ. Ці зразки виготовлені ще в минулому столітті, вони є морально та фізично застарілими. Складною є ситуація із виготовленням стволів до них.

Він зазначив, що тому Міноборони України поставило завдання виготовити вітчизняний кулемет. Згідно з тактико-технічним завданням, розробленим науковцями ЦНДІ ОВТ ЗС України, харківські зброярі створили кулемет власної конструкції калібру 12,7 мм Snipex Laska K-2″.

Кулемет призначений для ураження рухомих і нерухомих, наземних, надводних та повітряних, зокрема легкоброньованих, цілей. Може використовуватися як піхотний варіант або встановлюватися на броньовану чи авіаційну техніку.

“Довжина кулемета становить 1840 мм, маса без станка — 29 кг, скорострільність (залежно від типу боєприпасу) — 500–600 пострілів за хвилину, прицільна дальність по наземних цілях — 2000 м, по повітряних — 1500 м”, – ідеться у повідомленні.

Як зазначив начальник відділу технічного контролю компанії Євгеній Бондар, “наші фахівці ретельно проаналізували всі відомі на сьогодні схеми компонування великокаліберних кулеметів, зокрема й іноземного виробництва” та у підсумку обрали оптимальне технічне рішення, яке ґрунтується на іншому принципі роботи автоматики.

“Ми використовуємо не газовідвід, як у зразках, якими озброєні наші підрозділи, а короткий хід ствола з важільними прискорювачами. Водночас ствол на новому кулеметі швидкознімний, виготовлений із високоякісної легованої сталі, кількість нарізів — 8 із кроком 381 мм. Його маса — 11 кг, а довжина — 1111 мм. До речі, наш ствол довший на 11 мм, ніж у НСВ. У поєднанні з коротким ходом це надає кулі змогу розігнатися до 890–910 м/с, тоді як у старих зразків озброєння цей показник становить 820–840 м/с”, – додав фахівець.

Подавання патронів здійснюється за допомогою пластикової стрічки, яка може подаватися як з правого, так і з лівого боку кулемета (залежить від комплектації). Загальна місткість стрічки у коробці становить 80 набоїв. Для стрільби з кулемета можна застосовувати всі наявні типи патронів 12,7х108.

Зброяр зазначив, що конструкція нового кулемета дозволяє швидко переобладнати його під патрони стандарту НАТО. Потрібно замінити кілька деталей — і кулемет готовий для використання кулеметної стрічки 50BMG. За необхідності на кулемет можна встановити широкий спектр прицільного обладнання завдяки наявності рейки Пікатінні.

“Нині Snipex Laska K-2 пройшов попередні (заводські) випробування, на черзі — державні. За їхніми результатами остаточно визначатимуться з прийняттям кулемета на озброєння українського війська”, – поінформували у компанії.

Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони України Андрій Таран під час 17-ї Міжнародної виставки “Зброя та безпека-2021” заявив, що оскільки Україна прагне вступити до НАТО, всі пропозиції виробників приміряються до стандартів Альянсу.

 

Шмигаль подав до суду на НАЗК через припис щодо Вітренка

17 червня 2021, УП

Прем’єр Денис Шмигаль хоче оскаржити припис НАЗК по голові правління “Нафтогазу” Юрію Вітренку – відповідний позов надійшов до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Про це повідомляє прес-служба суду.

Зазначається, що суд наразі вирішує питання щодо відкриття провадження за позовною заявою.

“Зокрема, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис НАЗК, датований 14 червня нинішнього року.

Також у позовних вимогах ОАСК просять залучити до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Кабінет Міністрів України та голову правління АТ “НАК “Нафтогаз України” Юрія Вітренка”, – йдеться у повідомленні.

Нагадуємо:

Уряд зобов’язався до 15 червня 2021 року надати остаточне рішення щодо припинення повноважень голови НАК “Нафтогаз” Юрія Вітренка у зв’язку з приписом Національного агентства запобігання корупції, наглядова рада ініціює відсторонення.

Юридичний департамент НАК “Нафтогаз України” заявляє, що припис НАЗК щодо голови правління компанії Юрія Вітренка є необґрунтованим та не відповідає вимогам законодавчих актів.

Міністр юстиції Денис Малюська заявив, що Кабмін найближчим часом оскаржить в суді припис НАЗК про скасування рішення призначити головою НАК “Нафтогаз України” Юрія Вітренка.

Голова НАЗК Олександр Новіков вніс Кабміну припис про усунення порушень ст. 26 ЗУ “Про запобігання корупції”, відповідно до припису розпорядження уряду про призначення голови правління “Нафтогазу” Юрія Вітренка і контракт з ним мають бути скасовані як незаконні. Вітренко заявляє, що припис незаконний.

Кабмін призначив з 29 квітня в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка головою правління “Нафтогазу”.

 

Рада збільшила на 600 мільйонів видатки на зарплати суддів: гроші забрали у паралімпійців

17 червня 2021, УП

Верховна Рада прийняла законопроєкт №5304 про внесення змін до держбюджету-2021, яким збільшує на 600 млн грн видатки на оплату праці працівників апарату місцевих та апеляційних судів.

Про це повідомляє прес-служба Ради.

“Законом збільшено по загальному фонду держбюджету видатки Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою “Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя” на 600 млн грн за рахунок зменшення на таку ж суму обсягу фінансування Міністерства молоді та спорту за бюджетною програмою “Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх”, – йдеться у повідомленні.

При цьому, до другого читання врахували поправки, за якими фінансування цієї бюджетної програми збільшено ще на 142,1 млн грн, за рахунок зменшення фінансування Вищого антикорупційного суду на 135 млн грн.

“Стаття 43 Конституції України встановлює, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, а право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Вочевидь, що таке право порушується і таке порушення набуло системного характеру стосовно виплат заробітної плати працівникам апаратів судів. Місцеві та апеляційні суди України з року в рік стикаються з проблемою недостатнього фінансового та матеріально-технічного забезпечення. Так, на 2021 рік заявлене фінансове забезпечення системи правосуддя складає лише 38,4% від потреби.

Визначених бюджетом коштів не вистачає на виплату заробітної плати працівникам апаратів місцевих та апеляційних судів, навіть в межах законодавчо встановлених обов’язкових мінімальних виплат, а також не вистачає коштів на поточні видатки (поштові відправлення, комунальні платежі, оренду тощо)”, – йдеться у пояснювальній записці до законопроєту.

 

Біля узбережжя Одеси «зацвіло» море

Біля узбережжя Одеси морська вода забарвилася в оливковий колір, що могло спричинити активне розмноження бактерій після зливи і “залпові” скиди неочищених вод, як це сталося в червні 2019 року.

Про це повідомила співробітниця Українського наукового центру екології моря Галина Теренько в Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Наше море “зацвіло”: “оливковий” приплив – це результат рясних опадів і, як наслідок, терригенного стоку і високої температури води (+19,0). Цього разу – солоноватоводна ціанобактерія Aphanizomenon flos-aquae. Мікроводорость потенційно токсична, носій нейротоксинів”, – зазначила Теренько.

За її словами, раніше “цвітіння” A. flos-aquae спостерігали в травні 2015 року. Тоді вид розвивався в масі разом з іншою ціанобактерією Nodularia spumigena.

Теренько нагадала, що “з моменту” зеленого “припливу 2019 року минуло 2 роки, і наші прохання про купівлю устаткування для виявлення токсинів у пробах морської води так і не були почуті і підтримані жодним керівником жодного підрозділу, а даремно”.

Як повідомляв Укрінформ, “цвітіння” моря біля Одеси біологи спостерігали і в червні 2019 року.

За словами директора департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міськради Валентини Дацюк, тодішній “зелений” колір морської води був пов’язаний “з накопиченням водоростей у воді”, але не загрожував здоров’ю відпочивальників.

Разом із тим, водорості, зокрема нодулярії Nodularia spumigena, токсичні і при високій концентрації можуть викликати опіки.

 

Портова галузь щорічно потребує 5 мільярдів на модернізацію – Мінінфраструктури

Річна потреба ДП “Адміністрація морських портів України” (АМПУ) у капітальних вкладеннях становить не менше 5 млрд грн.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков на форумі «Інфраструктура півдня України».

За словами Васькова, якщо врахувати 90-відсоткове зношення основних фондів портової галузі, то річна потреба АМПУ у капіталовкладеннях для модернізації об’єктів становить не менше 5 млрд грн. А якщо будувати нові об’єкти, – то близько 9 млрд грн. Але по факту, відзначив заступник міністра, керівництво АМПУ зараз має у розпорядженні не більше 1 млрд грн на рік.

“Модернізація обʼєктів портової галузі реалізується дуже повільно через різкий дефіцит коштів АМПУ. Портові збори балансоутримувач здійснює, але їх цільове використання для модернізації інфраструктури, згідно з вимогами нормативних актів, унеможливлено”, – наголосив Васьков.

Він повідомив, що новий глава Мініфраструктури поставив завдання відстоювати на рівні Мінфіну та Кабміну позицію щодо зменшення до 30% платежів АМПУ до держбюджету, щоб у поточному році частково вирішити проблему накопичення грошей на рахунку держпідприємства і мати певні кошти для розвитку інфраструктури.

«Завдання максимум – вивести цільові портові збори з графи “валові доходи”. А наступним кроком може бути спрямування коштів АМПУ на підтримку місцевої інфраструктури портів, передусім на ремонт і будівництво під’їзних шляхів», – підкреслив урядовець.

Не менш важливим аспектом проблеми, на його думку, є децентралізація управління галуззю: скорочення штату АМПУ і передача низки повноважень філіям держпідприємства. У підсумку, зазначив заступник міністра, «Адміністрація морських портів України» буде мати прозору структуру, матиме більше коштів і здійснюватиме розбудову інфраструктури портів. Васьков додав, що паралельно буде здійснено корпоратизацію АМПУ.

 

Одночасний перехід прав на землю та розташоване на ній нерухоме майно – законопроєкт

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт 5248 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв`язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розташовано)”.

Його підтримали 293 депутати, передає кореспондент Укрінформу.

“Проєкт закону розроблено з метою усунення прогалин у правовому регулюванні питань, пов’язаних з оформленням та переходом прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухоме майно (житловий будинок, будівлю або споруду), що розміщені на ній”, – йдеться у пояснювальній записці.

Як зазначається, усунення цих проблем є можливим шляхом встановлення обов’язковості одночасного оформлення прав на земельну ділянку у зв`язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду), який на ній розташовано, а також зворотний порядок одночасного переходу прав на нерухоме майно у випадку переходу прав на земельну ділянку на якій розташовано вказане нерухоме майно (житловий будинок, будівля або споруда).

Пропонується уніфікувати вказані правила для переходу прав власності та всіх видів користування земельною ділянкою у випадку переходу права власності або права користування земельною ділянкою (сервітут, суперфіцій, емфітевзис (сільськогосподарські будівлі), постійне користування тощо) у разі набуття права власності на розташовані на такій земельній ділянці об`єкти нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду) шляхом внесення змін до статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного ​кодексу України.

Одночасно законом пропонується доповнити ст. 120 Земельного кодексу України новою частиною 14, відповідно до якої визначити, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду або окрему частку у праві спільної власності на такий об’єкт, об’єкт незавершеного будівництва), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) об’єкта нерухомого майна, повинна бути також така земельна ділянка (або окрема частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою такого правочину є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об’єкту нерухомого майна (окремої частки у праві власності на неї).

Відповідні зміни також вносяться до статті 377 Цивільного кодексу, статті 7 Закону «Про оренду землі». Такий підхід спрямований на конкретизацію норм та безспірність правового регулювання. ​

Таким чином, законопроєкт сприяє усуненню правових колізій та уніфікації процедур, пов’язаних з вдосконаленням порядку одночасного переходу прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду та чіткого визначення процедури оформлення вказаних прав та здійснення їх державної реєстрації.

 

В Україні визначили порогові бали для шести предметів ЗНО

Експертна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти визначила порогові бали для шести навчальних предметів зовнішнього незалежного оцінювання за 2021 рік.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український центр оцінювання якості освіти.

Зокрема, під час засідання визначено порогові бали «склав/не склав» для тестів з англійської, іспанської, німецької, французької мов, математики, фізики.

“Члени експертної комісії після обговорення ухвалили рішення встановити пороговий бал з іноземних мов, що відповідає 18 тестовим балам, з математики – 10, з фізики – 12”, – йдеться в повідомленні.

В УЦОЯО зазначили, що завтра на інформаційних сторінках учасників буде розміщено результати зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов та фізики за шкалами 100–200 балів і 12-бальною (із предметів, результати тестувань з яких зараховують як оцінку за державну підсумкову атестацію), з математики результати ЗНО та ДПА буде розміщено 19 червня.

Від кількості осіб, які брали участь у тестуванні з кожного з названих предметів та обрали визначення результатів за шкалою 100-200 балів, поріг «склав/не склав» не пройшли:

з англійської мови – 10,68%,

з іспанської мови – 15,79%,

з німецької мови – 11,49%,

з французької мови – 8,94%,

з математики – 31,11%,

з фізики – 8,33%.

В УЦОЯО звертають увагу, що учасники тестування зможуть ознайомитися зі скан-копіями своїх бланків відповідей. Бланки відповідей з англійської, іспанської, німецької, французької мов, буде розміщено на інформаційних сторінках учасників 18, а з математики – 19 червня.

Засідання експертної комісії зі встановлення порога «склав/не склав» з української мови, української мови та літератури, історії України, біології відбудеться 24 червня.

Результат ЗНО з математики за шкалою 100–200 балів отримають ті учасники, які виконували завдання сертифікаційної роботи з математики.

Як повідомляв Укрінформ, 15 червня відбулось тестування з географії, яким закінчилася основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання.

 

РНБО має розглянути загрозу дефіциту продовольства – Ігор Палиця

17 червня. УНН. Через різке зростання світових цін та бездіяльність уряду восени в Україні може виникнути дефіцит продовольства. На переконання лідера партії “ЗА МАЙБУТНЄ” Ігоря Палиці, цю загрозу має розглянути Рада національної безпеки та оборони, передає УНН.

Деталі

Відсутність адекватної реакції уряду на різке зростання світових цін призвела до того, що вже восени в Україні може виникнути дефіцит продовольства. Це загроза національній безпеці, яку необхідно терміново винести на розгляд РНБО, написав лідер партії “ЗА МАЙБУТНЄ”, народний депутат Ігор Палиця у своєму блозі.

“Бездіяльність уряду призвела до того, що вже восени в Україні може виникнути дефіцит продовольства, і ми будемо вимушені закуповувати агросировину в Європі за набагато вищими цінами. Це реальна загроза національній безпеці, яку не можна допустити! Закликаю президента терміново скликати Раду національної безпеки та оборони і розглянути питання гарантування продовольчої безпеки України”, — заявив Ігор Палиця.

За його словами, необхідно обмежити експорт сировини та продовольства для запобігання значному росту цін на внутрішньому ринку, а також запровадити додаткові стимули для ввезення в Україну сировини й товарів критичного імпорту.

Додамо

Крім того, Ігор Палиця закликає переглянути соціальні стандарти відповідно до зростання цін на продукти харчування та комунальні послуги, зокрема, розміри мінімальної пенсії, зарплати та матеріальної допомоги для малозабезпечених і багатодітних родин.

Також, за словами народного депутата, Верховна Рада має звернутися до Національного банку України щодо перегляду монетарної політики з урахування інфляційного сплеску, який очікується восени.

 

Справа Тупицького: Верховний Суд оголосив перерву до 14 липня

Верховний Суд оголосив перерву до 14 липня у справі за позовом Олександра Тупицького щодо скасування указу Президента України про призначення його суддею КСУ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Верховного Суду.

“17 червня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду продовжив розгляд справи №9901/96/21 за позовом Тупицького, у якому він оскаржує указ Президента України №124/2021 в частині скасування указу Президента України від 14 травня 2013 року №256 про його (позивача) призначення суддею Конституційного Суду України”, – ідеться у повідомленні.

Під час судового засідання було розглянуто низку клопотань.

Зокрема представник відповідача оголосив клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з конституційним поданням 49 народних депутатів від 8 квітня 2021 року №3/133(21) щодо відповідності Конституції указів Президента про відсторонення від посади судді Конституційного Суду та скасування указів Президента про призначення суддів КСУ (питання про відкриття провадження КСУ не вирішено).

Як зазначається, Верховний Суд відмовив у задоволенні цього клопотання. Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Своєю чергою представник позивача звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову.

Заслухавши думку сторін, Верховний Суд виніс ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання позивача. Ця ухвала може бути оскаржена у Великій палаті Верховного Суду.

Верховний Суд також відмовив у задоволенні клопотання представника Президента про залучення до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача Служби безпеки України.

Ще одне клопотання представника відповідача – про зупинення провадження у справі до вирішення КСУ справи за конституційним поданням 49 народних депутатів від 8 квітня 2021 року №3/133(21) – Верховний Суд залишив без розгляду через безпідставність і необґрунтованість.

Під час засідання були заслухані пояснення представника відповідача і третьої особи – представника Конституційного Суду України – щодо предмета спору.

У судовому засіданні оголошено перерву. Розгляд справи буде продовжено 14 липня.

Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський 29 грудня 2020 року підписав указ про відсторонення Олександра Тупицького від посади судді КСУ строком на два місяці. 26 лютого своїм указом Президент продовжив відсторонення ще на один місяць.

Тупицький оскаржив укази про своє відсторонення у Верховному Суді.

27 березня Володимир Зеленський скасував укази експрезидента Віктора Януковича від 2013 року про призначення Олександра Тупицького та Олександра Касмініна суддями КСУ. Зеленський зазначив, що це зроблено за результатами «аудиту указів експрезидента, проведеного на виконання рішення РНБО».

Обоє звільнених суддів оскаржили указ Президента у Верховному Суді.

 

Вбивство Гонгадзе: у Верховному Суді завершили розгляд касації Пукача

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду завершив розгляд скарги захисту ексначальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача, якому Печерський райсуд призначив покарання у вигляді довічного ув’язнення за вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе.

Про це повідомили Укрінформу в суді.

“Колегія суддів завершила розгляд справи і пішла до нарадчої кімнати. Очікується, що рішення буде оголошено 2 липня”, – сказали в суді.

Як повідомляв Укрінформ, Георгій Гонгадзе – український журналіст, засновник інтернет-видання “Українська правда”. Він зник 16 вересня 2000 року.

У листопаді того ж року в лісі Київської області знайшли труп без голови, який, за висновками експертів, міг належати журналісту. У 2009 році в Київській області виявили останки черепа, який нібито належить Гонгадзе.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними у вбивстві Гонгадзе трьох колишніх службовців Департаменту зовнішнього спостереження МВС – Валерія Костенка, Миколу Протасова та Олександра Поповича. Вони отримали від 12 до 13 років ув’язнення.

29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив ексначальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Пукач оскаржив це рішення суду.

 

“Голос” вирішив “поставити крапку” у внутріпартійній кризі

17 червня 2021, УП

“Голос” планує поставити крапку в кризі, що склалася всередині партії, на з’їзді, який проведуть у липні.

Джерело: заява на сайті політсили

Деталі: В “Голосі” зазначили, що партія “переживає непростий час”.

Пояснюючи ситуацію, що склалася, вказується, що початок історії “Голосу” пов’язаний з парламентськими виборами 2019 року та лідерством Святослава Вакарчука. Мовляв, у той період “романтичні сподівання, що 20 людей спроможні звернути гори, надихали на плідну роботу”, але реалії політичного життя “вимагають не тільки гасел, а й кропіткої організаційної роботи, щоб досягати результату, як на державному, так і на місцевих рівнях”.

Реформи та трансформація партії викликали критику у окремих її членів. З часом ця критика переросла в системну кампанію в медіа щодо дискредитації керівництва партії. Останнім часом ця кампанія досягла апогею та вийшла за рамки формату внутрішньопартійних дискусій. Репутації партії нанесено великої шкоди, заявляють у “Голосі”.

Ситуацію, що склалася, може вирішити тільки з’їзд партії, йдеться в заяві.

Дослівно: “Ми прийняли рішення про проведення з’їзду в липні цього року, остаточну дату з’їзду у найближчий час призначить Політрада партії.

На цьому з’їзді ми поставимо крапку у цій внутрішній кризі та будемо рухатися далі. Задля побудови сучасної, вільної, європейської України”.

Що було раніше: В кінці травня лідер політсили, народний депутат Кіра Рудик казала, що “Голос” планує в липні поточного року провести з’їзд.

Передісторія:

Половина членів депутатської фракції “Голос” (десять народних депутатів) висловила недовіру її керівнику Ярославу Железняку та заявила про намір створити окреме об’єднання в парламенті під назвою “Справедливість”.

Крім того, незгодні з керівництвом фракції народні депутати “Голосу” мають намір ініціювати виключення з її складу голови партії Кіри Рудик.

У “Голосі” у відповідь на розкол всередині партії заявили, що створення “депутатської групи” у межах фракції суперечить закону про регламент Верховної Ради

 

Потураєв перепросив за свої слова про «розстріл» ОПЗЖ

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв попросив вибачення за свій вислів на адресу фракції “Опозиційна платформа – За життя”.

Про це він сказав після перерви в засіданні, яка була оголошена через бійку депутатів від ОПЗЖ і “Слуги народу”, передає кореспондент Укрінформу.

“На превеликий жаль, мої слова були сприйняті, як образа, і навіть заклик до насильницьких дій. Я приношу великі вибачення. Переконаний, що в цьому залі жодна людина не заслуговує на будь-які репресії та насильство. Сподіваюся, що всі фракції будуть працювати на благо України і тільки зміцнювати довіру до парламенту. Ще раз вибачаюся. Емоції іноді зашкалюють. Я не мав нічого такого на увазі”, – сказав Потураєв.

Після цього Голова Верховної Ради Дмитро Разумков закликав народних депутатів думати над тим, “що і коли ми говоримо”.

“На нас дивляться люди, які нас обирали. Щоб ми не червоніли після цього, коли додому повертаємося, або коли каденція завершиться”, – зауважив спікер.

Водночас, народний депутат від ОПЗЖ Юрій Павленко сказав, що фракція вимагає скликати засідання Комітету ВР з питань регламенту, депутатської етики та організаційної роботи парламенту для того, щоб його члени “дали оцінку словам Потураєва”. Крім цього, він звернувся до Разумкова з проханням відсторонити Потураєва від головування гуманітарним комітетом “на час розслідування”.

Також депутати від ОПЗЖ заявили, що не будуть відвідувати засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, поки “його головою буде Потураєв”. Вони також планують звернутися до генерального прокурора.

Раніше під час обговорення поправок до законопроєкту 4107 щодо незалежності Нацради Потураєв сказав, звертаючись до ОПЗЖ: “епоха брехні закінчиться тоді, коли повсталий народ витягне цю фракцію (ОПЗЖ – ред.), сукупні статки яких становлять річний бюджет України, та розстріляє”.

 

“Розстріляти ОПЗЖ”: у Раді після слів “слуги” сталася бійка, зчепились Кива і Тищенко

17 червня 2021, УП

Голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв з трибуни Верховної Ради заявив, звертаючись до ОПЗЖ, що “епоха бідності закінчиться, коли народ витягне цю фракцію і розстріляє”.

Джерело: засідання Верховної Ради, Telegram-канал нардепа Олексія Гончаренка

Пряма мова: “Епоха бідності і брехні закінчиться тоді, коли повсталий народ витягне цю фракцію, сукупні статки якої співставні з річним бюджетом України, і розстріляє”.

Деталі: Після цього члени фракції “ОПЗЖ” вийшли до трибуни і почалася тиснява і штовханина.

Зокрема, народний депутат від ОПЗЖ Ілля Кива побився з Миколою Тищенком від “СН”.

Після перерви у Раді Потураєв вибачився: “Мої слова були сприйняті як образа і навіть заклик до насильницьких дій. Я за це приношу глибоке вибачення. Я переконаний, що у цьому залі жодна людина не заслуговує на будь-які репресії”.

Потураєв запевнив, що був “на емоціях”.

Глава Верховної Ради Дмитро Разумков закликав парламентарів думати, що вони кажуть: “На нас дивляться люди, які нас сюди обирали, щоб нам не червоніти, коли каденція завершиться”.

Представники фракції “ОПЗЖ” закликали скликати регламентний комітет і дати оцінку словам Потураєва і відсторонити його від головування у комітеті.

 

Велика палата Верховного Суду призначила розгляд справи Суркісів на кінець червня

17 червня 2021, УП

Велика палата Верховного Суду призначила на 29 червня розгляд справи, в межах якої брати Суркіси хочуть стягнути понад 350 млн доларів (10 млрд грн) з державного Приватбанку.

Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна” з посиланням на відповідь суду на запит.

“Засідання у справі 757/7499/17 (щодо оскарження рішення суду від 2017 року стосовно зобов’язання банку обслуговувати розміщені до націоналізації на рахунках його кіпрської філії депозити компаній братів Суркісів – ред.) призначене на 29 червня в порядку письмового провадження”, – повідомили у суді.

Нагадуємо:

Справу, в межах якої брати Суркіси хочуть стягнути понад 350 млн доларів (10 млрд грн) з державного ПриватБанку передали до Великої Палати Верховного Суду, у відводі судді банку відмовили.

Приватбанк вимагав відводу судді Верховного Суду Сергія Погрібного у справі про оскарження ухвали про забезпечення позову компаній-нерезидентів, пов’язаних із братами Суркісами.

Верховний Суд 8 вересня 2020 року відкрив касаційне провадження за скаргою Кабміну та задовольнив клопотання Приватбанку, зупинивши виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 9 лютого 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.

Таким чином ВС зупинив стягнення 350 млн доларів з Приватбанку на користь Суркісів (близько 10 млрд грн).

Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 20 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” залишив без задоволення, ухвалу районного суду – без змін.

Брати Суркіси позиваються до ПриватБанку через низку офшорних компаній: Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlinі Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP.

 

ДБР прийшло з обшуками в Антирейдерську комісію Мін’юсту

17 червня 2021, УП

Державне бюро розслідувань проводить обшуки в Міністерстві юстиції.

Джерело: міністр юстиції Денис Малюська у коментарі УП

Деталі: Обшуки проводять в одному з приміщень міністерства, розташованому на Лівому березі Києва. Там розміщена Антирейдерська комісія.

Наразі затриманих або підозрюваних серед співробітників Мін’юсту немає.

За словами міністра, йому невідомі причини обшуків та суть розслідування ДБР.

“Українська правда” звернулась по коментар до ДБР. У пресслужбі відомства поки не змогли повідомити деталі.

 

Адвокати Порошенка подали позов проти Гордона

17 червня 2021, УП

Адвокати п’ятого президента Петра Порошенка подали до Шевченківського районного суду Києва позовну заяву проти журналіста Дмитра Гордона, вимагаючи визнати поширену інформацію недостовірною.

Джерело: пресслужба “Європейської солідарності” з посиланням на адвоката Іллю Новікова

Пряма мова Новікова: “Гордону пред’явлені вимоги про визнання поширеної ним інформації недостовірною. Звичайних в таких випадках додаткових вимог, щоб суд зобов’язав відповідача особисто спростувати наклепницькі твердження в ефірі того ж ЗМІ, в якому вони були зроблені, не заявлено.

Це пов’язано з тим, що вибачення Гордона не представляють інтересу для позивача і вже не можуть нічого змінити. Вимоги грошової компенсації моральної шкоди теж не заявлялися. Сам факт публічного спотворення обставин захоплення і звільнення Маріуполя в 2014 році має принципове значення для суспільства. Ми готові дати відповідачеві можливість зосередитися на поясненнях за основним питанням, не відволікаючись на обговорення суми відшкодування”.

Передісторія:

Порошенко вирішив судитися із Гордоном через звинувачення у тому, що він у 2014 році в результаті змови із президентом РФ Володимиром Путіним дав військовим наказ залишити Маріуполь.

Гордон відповів, що “із задоволенням” буде судитися.

 

“Забезпечення квитками і рейдерство”: Чаус заявив, що соратники Порошенка за допомогою ГПУ просували замовні справи

17 червня. УНН. Колишній український суддя Микола Чаус заявив, що соратники народного депутата України Петра Порошенка з допомогою ГПУ просували замовні справи. Про це передає УНН з посиланням на Telegram-канал “ChausUA Микола Чаус”.

Цитата

“Так склалося, що в один” прекрасний” момент я потрапив під опіку “смотрящого” за судебниками і правоохоронцями від Порошенка-Грановського і їхніх спільників: банди “ЛИСИХ ПТАХІВ“ з Дніпровської прокуратури — Лисенко, Дрозда, Солов’я, а також супроводжуючих їх бурхливу діяльність юристів-схемщиків „дорожніх карт“ Борсука, Краглевіча, Малиневський … ”, – написав Чаус.

“Всім вам, мої опікуни, я заявляю, що на цьому телеграм-каналі кожен з вас зможе прочитати про себе та інших подібних представників виду „Корупціонер звичайний“ масу цікавого. Обіцяю супроводити все документами, листуванням та іншими ілюстраціями”, — зазначив він.

Чаус додав, що не розраховує на ефективність правоохоронців щодо їх, так як за його словами, вони частина системи.

Також він звернувся до ЗМІ з проханням зайнятися розслідуванням тих фактів, які він опублікує.

“Почну з створення в структурі ГПУ, так званого, департаменту Кононенка-Грановського, який спеціалізувався на замовних справах, „забезпечення квитками“ і рейдерстві”, — написав Чаус.

За його словами, “вільну” на створення подібного “інструменту” отримав сам Грановський від Порошенка.

“Він же погоджував його структуру і тд. Власне це підтверджують прикладені нижче файли — скріншот поштової скриньки і сама схема нового підрозділу. Звертаю увагу на їх метадані. Я і сам не так давно познайомився з цим визначенням, але все ж сподіваюся, що правоохоронні органи зможуть їх знайти в файлах”, — розповів екс-суддя.

Також він запропонував провести аудит кримінальних проваджень, які розслідувалися згаданим департаментом.

Крім того, він опублікував файли з метаданими.

Додамо

Раніше в Telegram-каналі з’явилося відеозвернення колишнього українського судді Миколи Чауса про можливе викрадення якого повідомлялося з початку квітня.Він заявив, що планує повернутися в Україну і заперечив, що його викрали в 2021 році.

Пізніше стало відомо, що прокуратура Молдови по боротьбі з організованою злочинністю і особливих справ вивчає відеозапис, на якій український екс-суддя Микола Чаус, викрадений з території Молдови 3 квітня, каже, що з ним все в порядку, він знаходиться в безпеці, і його ніхто не викрадав.

3 квітня стало відомо, що в Молдові в Кишиневі викрали Миколи Чауcа.

Президент Молдови Майя Санду вже доручила провести розслідування цієї справи. Глава МВС Молдови Павло Войко заявив, що Чауса викрали іноземці, які вже перетнули кордон з Україною.

Після викрадення в Кишиневі українського судді Миколи Чауса президент Молдови двічі намагалася провести телефонну розмову з Президентом України Володимиром Зеленським, але безуспішно.

8 травня стало відомо, що Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактами викрадення єкс-судді Миколи Чауса і незаконного переправлення його через державний кордон.

 

Ідеальна відставка: звільнити Шмигаля, щоб позбутись Авакова

17.06.21  УП

В українській політиці уже склалася добра традиція: кожного політичного сезону “відправляти у відставку” уряд і “звільняти” Арсена Авакова.

При чому перше уже сім років як не є причиною для другого.

Двічі цю традицію підтвердив і президент Володимир Зеленський, коли його монобільшість призначала нові уряди якраз на початку осені і весни. І обидва рази з Аваковим.

Літо в нашій політиці зазвичай є одночасно і найбільш спокійним, і найбільш гарячим сезоном. Якихось значних подій особливо не видно, але всередині влади кипить, кажучи по-футбольному, трансферна робота. Державні керманичі шукають, хто і яку позицію у владі може посилити, а кому пора попрощатись із посадою.

Тож не дивно, що з початком літа кулуарами починають курсувати різні проекти переформатування влади: від оголошення дострокових виборів президента на День Незалежності до більш реалістичних сценаріїв зняття окремого міністра МВС чи й всього уряду.

Чи можлива зараз відставка Арсена Авакова, чи готовий президент Зеленський перезапустити восени весь уряд і що це може йому дати, розбиралась “Українська правда”.

Прем’єр на час карантину: відставка чи оновлення уряду

За великим рахунком, прем’єр Денис Шмигаль і його уряд є ідеальним для Володимира Зеленського. Точніше – для тієї системи влади, яку він вибудував.

За умови, що саме президент де-факто є керівником виконавчої гілки влади, у кріслі прем’єра має бути людина, яка, по-перше, розіб’ється, але знайде спосіб виконати прохання Лідера, і по-друге, зуміє так організувати роботу уряду, щоб всі інші теж працювали не на свої амбіції, а на програму президента.

Така ситуація дає Зеленському досить високу керованість уряду, бо по суті ніхто в Кабміні не ладен сперечатись із президентом. І це не дивно у ситуації, коли найважливішим принципом кадрової політики є те, зумів ти сподобатись президенту чи ні.

У такої гіперлояльності є і зворотна сторона. Уряд Шмигаля, попри досить пристойний рівень багатьох із його членів, має всі шанси увійти в історію як один із найбільш “сірих”, безамбітних, безініціативних і в медійному плані абсолютно відсутніх.

Коли будь-яка активність в медіа чи спроба робити якісь речі без погодження з Офісом президента сприймається на Банковій в штики, як спроба вести власну гру, то міністри від гріха подалі воліють просто робити те, що просять, і особливо не висуватись.

На фоні пандемії і карантину таку практику пояснювали тим, що у міністрів багато внутрішньої роботи, вони рятують країну і піднімають свої галузі. Але коли вся країна перейшла в “зелену зону”, більшість складу уряду лишилась у “сірій”.

Ідеальний приклад – міністр економіки Петрашко, чиє прізвище українці чули двічі: під час призначення, і в момент відставки.

На початку літа, так-сяк пройшовши перший шторм пандемії, уряд Шмигаля вийшов на етап, коли треба показувати програму економічного росту, шукати точки зростання, закривати корупційні ями.

Власне і сам Зеленський вимагає від міністрів перемог та швидких, осяжних результатів. Про це він відкрито говорив під час своєї пресконференції, коли відставку кількох міністрів так і пояснював – вони не витримували темп, надто повільно просувались.

Але президент не сказав, що намагання його Офісу керувати усіма процесами власне і породжує безініціативність та млявість уряду.

І саме тому, поки міністри чекають на відмашку з Банкової, ціни на їжу, на основні продукти, на газ і бензин ростуть, а рейтинги від перемог уряду – ні. Бо де вони, ці перемоги?

В цьому пошуку не лише лояльних, але й здатних показати результат людей команда Зеленського і зайшла у політичне літо.

Саме таким пошуком пояснюються кадрові зміни, які Кабмін Шмигаля пережив наприкінці травня.

Тоді міністрів інфраструктури Владислава Криклія, економіки Ігоря Петрашка і охорони здоров’я Максима Степанова Зеленський викликав в ОПУ і попросив написати заяви на звільнення.

Двоє перших тихо пішли і в нагороду зберегли “місце в команді”. Степанов, який зібрав більше публічного негативу за провал вакцинації ніж міг переварити, спробував пручатися. Але негатив від нього уже почав переходити на Зеленського, тому зберегти посаду він просто не мав шансів. Після публічних випадів у бік президента, він втратив навіть примарні шанси десь прилаштуватись. Зеленський такого не прощає.

Цікавим є навіть не те, кого звільнили, як те, кого призначили на їхнє місце.

Якщо міністром економіки традиційно став фаворит Андрія Єрмака Олексій Любченко, якого дуже з натяжкою можна вважати “новим обличчям”, то два інших призначення дуже показові.

По-перше, і Віктора Ляшка на главу МОЗ, і Олександра Кубракова в Мінінфраструктури усіма силами лобіював заступник глави ОПУ Кирило Тимошенко, у якого дуже тісні стосунки з обома міністрами.

По-друге, обидва призначення – це люди, вирощені до рівня топ-чиновників уже за часів Зеленського. Це свої професіонали, яких за деякими винятками не було в попередніх урядах.

“Не дивіться на ці призначення, як на якусь “групу Тимошенка” в уряді чи щось таке. Тут 99% міністрів дивляться тільки на одну людину – Зеленського. І слухають тільки його, незалежно від того, хто їх йому рекомендував”, – переконує один із впливових членів уряду Шмигаля.

“Були певні запити в суспільстві, були точки напруги, і Зеленський їх зняв. До Степанова був гострий негатив через вакцинацію. Кубракова президент любить, бо той вміє швидко давати результат, а для Зе інфраструктура – дуже важлива тема. Про Любченка кажуть, що його готують на заміну Шмигалю, але всередині уряду цього взагалі не відчувається”, – додає співрозмовник.

Спокійне в політичному плані літо має стати для нових міністрів часом для адаптації та медійної розкачки. Остання почалась буквально одразу.

Акурат з призначенням Ляшка збіглось відкриття центрів масової вакцинації по країні. І не важливо, що вакцина була закуплена ще за часів попередника, важливо, що люди бачать за нового міністра старт масової вакцинації.

Кубраков теж швидко освоївся і, скажімо, уже встиг разом з Аваковим засвітитись у темі про спільний з італійцями запуск швидкісних поїздів з Києва до Харкова, Львова і Одеси.

Така активізація зрозуміла – новим міністрам слід в прискореному темпі набути політичної ваги. Бо травневе точкове оновлення уряду не зняло найбільшу проблему: на четвертому поверсі ОПУ втомились від цього Кабміну.

“Я бачу якусь емоційну втому “першого” від всього Кабміну. На Банковій висить в повітрі, що восени треба уряд перезавантажити, тому що майже до всіх є питання. І до Лазебної, і до Тарана, і до Абрамовського і до решти”, – пояснює один з топів Зе!команди.

“Наші нинішні заміни ніяк не означають, що восени не можуть спровокувати маленьку урядову кризу і зняти Кабмін. Це дуже навіть може бути”, – додає один із членів КМУ.

Окрім розсинхрону Зеленського і Кабміну загалом, є ще одна річ, яка може підштовхнути президента до перезапуску уряду: відставка всього Кабміну є, може, найбільш реальним сценарієм для остаточного вирішення питання Арсена Авакова.

Восьмирічка Авакова: внутрішні справи Зе

“Арсена давно хочуть посунути, і поки що нічим воно не закінчилося. Розумієте, це неможливо зробити якось за спиною, він все знає. А якщо ти підеш у лобову проти Авакова – то він отримає право відповісти. А йому так само є чим відбиватися. Єдиний і чесний вихід: сісти і домовитись”, – пояснює УП один з високопоставлених співрозмовників в оточенні президента.

Як показує практика двох останніх президентів і п’яти урядів, на відміну від інших міністрів і навіть прем’єрів, зняти главу МВС справді не так вже й просто.

По-перше, впродовж семи років він курує потужне силове відомство, завдяки чому у його розпорядженні знайдеться компромат на всі політичні сили країни.

По-друге, завдяки своєму досвіду Аваков вибудував серйозне лобі у парламенті. І мова йде не лише про частину групи “За майбутнє” чи деяких депутатів з “Довіри”. У Авакова є симпатики в “Слузі народу”, зберігаються старі приятельські відносини з “Батьківщиною”.

По-третє, Авакова, часом з безвиході, підтримує стара еліта, в тому числі і представники великого бізнесу.

Для них міністр внутрішніх справ залишився чи не єдиним “своїм”, себто зрозумілим у нинішній владі. Навіть колишні вороги, на кшталт Петра Порошенка чи Юрія Бойка, публічно можуть критикувати Авакова, але бачать у ньому останній запобіжник, що їх не будуть “кончать по беспределу”.

Ну і не варто забувати про “приватну армію” Авакова, як в деяких колах прийнято називати “Нацкорпус” Андрія Білецького. Можливо, Арсен Борисович і хотів би, щоб інші думали ніби він повністю контролює “Нацкорпус”, але насправді це перебільшене твердження. Вплив міністра зводиться до хороших стосунків з Білецьким з часів створення полку “Азов”.

Тож не дивно, що міністр внутрішніх справ дозволяє собі, скажімо, при всіх критикувати чергові санкції чи закон про олігархів на засіданнях РНБО.

Така поведінка відверто дратує нову команду. Крім того, медіний і електоральний негатив від Авакова поступово починає йти в мінус самому Зеленському.

Особливо це стосується справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Акції прихильників обвинувачених на Банковій, постійні запитання Зеленському про достатність доказів, про його особисту відповідальність стають усе важчим тягарем.

І президент знову готовий до “красивих жестів”, ладен уже ледь не сам вирішувати, хто винен, аби лише не втратити загальну симпатію.

Крім того, є й інший мотив усунути главу МВС. По суті, зараз його відомство є останнім центром влади, який напряму не контролюється президентом.

“У Зе є контроль над СБУ – це добре, але для роботи всередині країни Служба це не те. Поліцією ти можеш набагато більше. МВС – це такий зонд для колоноскопії, який можна застосувати до кого завгодно. Якщо ти контролюєш МВС, то можеш створювати і вирішувати проблеми для будь-кого. Тому це так важливо”, – пояснює один із колишніх топів Зе!команди.

Тож не дивно, що в оточенні Зеленського є люди, готові активно працювати для отримання контролю над МВС. В першу чергу йдеться про голову ОПУ Андрія Єрмака.

“Пару місяців тому Єрмак доволі серйозно намагався придумати, як відправити Авакова у відставку. Кажуть, він навіть давав вказівки Татарову шукати кандидатів. А Тимошенко із Шефіром навпаки захищають Авакова”, – розповідає УП один із дуже наближених до Зеленського чиновників.

“Насправді відсутність реальної кандидатури – головна причина, чому Зе зараз не робить різких рухів. Якби у нього був сильний кандидат – він би його уже розіграв”, – вважає у свою чергу джерело, близьке до міністра внутрішніх справ.

***

Варіантів вирішення питання глави МВС лишається два: або мирно розійтись, або зняти весь чинний уряд, і загубити Авакова дорогою в новий.

“Якщо ситуація піде таким шляхом, то не думаю, що Аваков буде тягнути до того, щоб відставляли весь уряд. Поки він може впливати на ситуацію, сперечатися і переконувати Зеленського – то він буде працювати. А інакше сенсу немає” – переконує співрозмовник УП, наближений до Авакова.

В розмові з УП співрозмовники в керівництві ОП, уряду і “слуги народу” переконують, що поки ніхто не планує жодних рухів стосовно Авакова.

Але певний рух самого Зеленського став досить показовим.

На останній річній пресконференції президент несподівано зробив публічним факт свого листування з Яною Дугарь, яку слідчі Авакова обвинувачують у причетності до вбивства Павла Шеремета.

Інакше як привіт Арсену Борисовичу цю історію годі і розуміти. Питання лише в тому, чи це спроба Зеленського самоусунутись від негативу у цій резонансній справі, чи це і справді початок кінця його стосунків із Аваковим.

Роман Романюк, Роман Кравець, УП

 

Укроборонпром: реформа або смерть

17 червня 2021, УП, Сергій Сорока, експерт Ради експертів з державного урядування

“Краще нічого не робити ніж робити “нічого”

Лев Толстой

Україна наразі підійшла до того моменту, коли далі імітувати ключові реформи подібно до смерті.

Ми або продовжуємо в нашій політичній та бюрократичній традиції імітувати бурхливу діяльність (робити “нічого”), або нарешті почнемо здійснювати реальні кроки і досягати реальних результатів в здійсненні життєво необхідних для майбутнього країни реформ. Серед таких реформ, очевидно, є і реформа сектору безпеки і оборони, і, зокрема, реформа сфери виробництва озброєння.

Трохи історії. За радянських часів сектор оборонної промисловості був завжди пріоритетним в країні, тому що країна перебувала в стані постійних перманентних воєн, гарячих та холодних. І саме армія та оборонна промисловість забезпечували виживання радянської системи в “ворожому” для неї середовищі.

Крім того, головна комуністична держава світу успадкувала від царської Росії імперські амбіції та прагнула поширити свою “месіанську” комуністичну експансію якщо не на весь світ, то принаймні на значну його частину.

До слова, сучасна Росія теж успадкувала імперські амбіції та “месіанські” прагнення “рятувати” світ невідомо від чого і для чого. Але про це пізніше.

Таким чином, підприємства оборонної промисловості СРСР, значна частина яких була розміщена на території України, мали виробляти озброєння не тільки для всього Радянського Союзу, але і для півсвіту, який Союз контролював.

До речі, в кінці-80-х СРСР виробляв більше танків, ніж всі інші країни світу разом узяті! Оборонні підприємства часто були містоутворюючими підприємствами великих і маленьких міст країни, давали роботу і засоби для існування значної частини їх населення.

Після розпаду Радянського Союзу, очевидно, Україні така потужна оборонна промисловість була не тільки не потрібною, але й дуже обтяжливою для утримання. З іншого боку, злий жарт зіграла з оборонною промисловістю та армією величезна кількість надлишкового майна оборонних заводів та військової техніки, які мали попит у світі, особливо в країнах третього світу.

Тоді замість того, щоб реформувати оборонну промисловість, залишити і модернізувати те, що потрібно, і вигідно продати надлишкове та непрофільне майно, реформувати та переозброїти армію, політики та чиновники роками заробляли на безконтрольному продажі майна і озброєння армії та оборонних підприємств.

Мораторій на приватизацію підприємств тільки заморозив вирішення їх проблем, які з часом тільки наростали і наразі їх вирішення відкладати вже далі нікуди.

Хоча ймовірність агресивних дій Росії щодо України була очевидною, особливо після нападу Росії на Грузію в 2008 році, українська влада не тільки не готувалась до цього, але й продовжувала розбазарювати та розвалювати оборонний комплекс країни. Звичайно, цьому підігравали і спецслужби РФ, які мали і досі мають розгалужену агентуру в країні.

Те, що відбувалось в країні в цій сфері до 2014 року, можна трактувати, як державна зрада. І всі, хто в той час керували країною та її оборонною сферою, або були зрадниками, або злодіями, або недолугими керівниками, або “знали і мовчали”.

Як результат роботи “міцних господарників”, на початок воєнної агресії РФ в 2014 році Україна фактично не мала ні дієвої армії, ні сучасного ефективного озброєння, що здатні протистояти воєнній агресії навіть не на той час зовсім сучасної та ефективної армії РФ. На що власне і розраховувала Росія, і до чого “приклала свою руку” через агентів впливу в тому числі у владних коридорах.

Тоді, в 2014 році, країну фактично врятували волонтери та добровольці.

Але питання залишається відкритим: чи здатна країна себе захистити, зважаючи на те, що Росія нарощує свою агресію та воєнний потенціал?

Чи має наша армія сучасне, надійне та ефективне озброєння, здатне реально конкурувати із аналогічним російським озброєнням на полі битви, якщо таке станеться?

Чи здатна наша оборонна промисловість забезпечити армію сучасними озброєнням в достатній кількості в мирний час, і ефективно ремонтувати та поповнювати його у воєнний?

Ці питання, на жаль, є відкритими досі і, на жаль, не мають однозначно позитивної відповіді. А, отже, ворог, прораховуючи всі “за” і “проти” можливої повномасштабної агресії, може наважитись на агресію, якщо вважатиме нашу протидію і свої втрати несуттєвими і меншими від можливих виграшів (вода в Крим, контроль над Чорним морем, захоплення економічного потенціалу та геополітичні переваги).

Ключову роль в забезпеченні обороноздатності країни, звичайно, грає Державний Концерн “Укроборонпром”, який наразі з різних причин перебуває далеко не в “найкращій формі”.

Знову, трохи історії. До 2010 року державні оборонні підприємства підпорядковувались напряму міністерству промислової політики (МПП) України, але в 2010 в ході реформування і ліквідації міністерства, був створений державний концерн “Укроборонпром” – УОП.

Щодо доцільності ліквідації МПП є сумніви, а от щодо створення УОП рішення було цілком правильним. Тому що відповідно до стандартів належного урядування ОЕСD, функції створення “правил гри” (формування політики) та функції її реалізації та контролю, до яких належить і функція управління державними підприємствами, мають бути розділеними між суб’єктами урядування.

Концентрація в одних руках функцій замовника, виконавця і контролера завжди приводить до деградації та корупції.

Питання не стільки в доцільності існування такої “прокладки”, як “Укроборонпром”, питання в тому, чому досі УОП не зміг не тільки наростити оборонно-промисловий потенціал країни, але й не зупинив його деградацію?

Наразі до складу концерну входить 116 підприємств, що складає 2/3 ОПК України. І ТОП-10 його підприємств забезпечують 70% доходів, а ТОП-25 забезпечують 90+% доходів.

70 підприємств УОП – малі та мікропідприємства, 30 з яких втратили своє значення для потреб ЗСУ.

75 підприємств УОП мають зношеність основних засобів понад 50%, 30 підприємств – понад 80%.

До складу Концерну входить велика кількість фінансово нестабільних підприємств, 15 підприємств перебувають у стані банкрутства.

Більшість підприємств концерну потребують фінансової підтримки та оздоровлення.

Протермінована заборгованість підприємств Концерну перевищує 13 млрд грн (!!!), зокрема перед бюджетами всіх рівнів – 4,6 млрд грн, перед працівниками – 1 млрд грн.

Основний контингент працівників підприємств концерну – люди віком 60+. Дохід на 1 працівника підприємств УОП в 20 разів менше ніж по галузі в світі через надлишковий персонал та низьку культуру виробництва.

Більшість підприємств не є привабливими для роботи через нестабільну фінансову ситуацію та совковий менеджмент.

І саме держава “приклала свою руку” до такої жалюгідної ситуації на багатьох підприємствах УОП.

Хоча після початку війни в 2014 році ситуація дещо змінилась в кращу сторону, вона не стала радикально кращою.

Державне оборонне замовлення (ДОЗ) на 2021 рік схвалено на початку року, а кошти на виготовлення та ремонт продукції, як і раніше, починають поступати на підприємства УОП десь із середини року. Через це фінансові проблеми та заборгованості підприємств в тому числі по заробітній платі продовжують наростати.

Дивно, як взагалі в такій ситуації підприємства оборонно-промислового комплексу країни продовжують існувати і випускати доволі конкурентоспроможну продукцію?

Наш основний зовнішній ворог на агресор Росія не жаліє коштів на свій агресивно (не оборонний же!)-промисловий комплекс, давно і успішно провела реформу свого ОПК.

Що ж робити із нашим ОПК?

Оскільки концерн “Укроборонпром”, який об’єднуватиме державні оборонні підприємства, в тому чи іншому вигляді має існувати, мова не йде про його ліквідацію, мова йде про необхідність його реформування.

Реально за великим рахунком відповідно до Статуту та чинного законодавства Укроборонпром не управляє і не може управляти 116 підприємствами, що входять до складу концерну.

Основними та самостійними господарюючими суб’єктами концерну є саме підприємства, а концерн може хіба що не продовжити контракт із директором того чи іншого підприємства в разі невиконання фінансового плану чи інших суттєвих причин. А самостійно більшість підприємств не тільки не спроможні розвиватись і виконувати оборонні замовлення належним чином, вони навіть не можуть вирішити власні проблеми, які постійно наростають.

Дійсно, за великим рахунком в нинішньому стані концерн “Укроборонпром” є непотрібною “прокладкою”.

На жаль, кризові явища багатьох державних оборонних підприємств наростають. В такому випадку ціна просто неприйнятих вчасно рішень є надто високою з точки зору розвалу ряду важливий підприємств і втрати унікальних виробничих та наукових компетенцій. Тому рішення потрібно приймати НЕГАЙНО, тому що через місяць ситуація буде гіршою, ніж зараз, і така тенденція не зупиниться, поки не почнуться реальні реформи в ОПК загалом та в Укроборонпромі зокрема.

Питання, які потребують відповіді – чи є реальна стратегія реформування УОП? Чи є вона оптимальною з точки зору різних сценаріїв реформування і чому?

І головне – чи здатне керівництво УОП реформувати його як мінімум без втрати наукового та виробничого потенціалу?

Чи є на це політична воля керівників держави, і чи є консенсус, як саме реформувати оборонну галузь країни?

Стратегія реформи Укроборонпрому почала розроблятись  ще командою Айвараса Амбромавічуса і завершена вже за призначення нового очільника УОП Юрія Гусєва, і включає в себе декілька ключових рішень:

створення семи галузевих об’єднань (ГО) – Броньована техніка, Радарні системи, Морські системи, Високоточне озброєння, Авіаремонт, Боєприпаси та спеціальна хімія, Спецекспорт, що об’єднуватимуть підприємства свого напрямку. Сама ці галузеві об’єднання стануть ключовими господарюючими суб’єктами реформованого Укроборонпрому;

реструктуризація складу підприємств концерну – розвиток підприємств з високим потенціалом та можливостями для включення до ГО (таких виділено 65-70), передача інших підприємств іншим органам управління або на приватизацію у Фонд держмайна, або ліквідація безнадійних. При цьому обов’язково має бути збережені ключові унікальні компетенції підприємств Укроборонпрому;

зміни ролі центрального офісу УОП, як корпоративного центру стратегування, контролю та формування корпоративних стандартів управління;

розвиток та модернізація – розробка нових видів продукції та сервісів у перспективних напрямках, залучення міжнародного капіталу, створення міжнародної кооперації, – цифрова трансформація та впровадження інновацій, будівництво нових заводів та реконструкція виробничих потужностей.

Власне реформування концерну має початись із його корпоратизації та корпоратизації тих підприємств, що входитимуть до оборонного об’єднання.

Старт реформуванню та корпоратизації Укроборонпрому має дати законопроект №3822, вже схвалений в першому читанні у ВР і який очікує на друге читання та схвалення вцілому (правда, це очікування щось занадто затягнулось). Без цього законопроекту реформування галузі не тільки ускладниться, воно буде просто неможливим. Тому що існує безліч законодавчих обмежень, що просто унеможливлюють будь-який рух в напрямку реформ.

До речі, таких обмежень (а актів законодавства наразі в Україні є більше 90 тисяч), які роками накопичувались і багато з яких діють ще з радянських часів, достатньо в будь-якій галузі, що потребує реформування.

Кожний професійний бюрократ чи саботажник завжди знайде серед цих 90 тисяч актів законодавчу норму, що виправдає будь-яку бездіяльність та унеможливить будь-яку діяльність.

Україна фактично перебуває в стані перманентного “італійського страйку”, коли буквальне виконання законодавства паралізує будь-яку діяльність державних органів.

В такому разі навіщо вороги, коли ми самі собі такі “друзі”?

Хто і чому чинить супротив реформам Укроборонпрому – питання відкрите і риторичне. Які мотиви переслідують опоненти реформи – теж. Сподіваюсь, більшість прихильників “нічого не робити чи робити нічого” просто не зовсім розуміють суть реформи і керуються принципом “як би чого не вийшло” і не стало гірше.

Справа в тому що наразі найгіршим є сценарій, якщо не будуть прийняті будь-які рішення.

 

Пастка для Путіна: які наслідки матиме зустріч президентів США та РФ

17 червня 2021, УП, Володимир Дубовик, Юрій Панченко

“Завжди краще зустрічатися віч-на-віч”, – прокоментував зустріч із Владіміром Путіним президент США Джо Байден.

Саміт США та РФ у Женеві очікувано завершився без видимих результатів. Певні натяки про можливість співпраці щодо протидії кліматичним змінам, а також у питаннях Сирії та Ірану, певні позитивні сигнали щодо політики ядерного нерозповсюдження та кібербезпеки. За великим рахунком, це все.

У такій ситуації найбільшим досягненням саміту є рішення повернути послів до країн свого призначення – крок, який, звичайно, свідчить про певну розрядку у відносинах, проте надавати йому особливого значення явно не варто.

Зрештою, після усіх дипломатичних скандалів країни рано чи пізно йдуть назустріч та повертають взаємну дипломатичну присутність. Тобто і у відносинах США і РФ цей крок був неминучий. Можливо навіть, що якби не саміт, повернення послів відбулося б навіть раніше – а так сторонам треба було приберегти цей позитивний меседж аж до особистої зустрічі.

Відсутність результатів змушує порівняти нинішній саміт із попередньою, ще більш пропіареною, зустріччю президентів США та РФ. Йдеться про переговори Дональда Трампа та Владіміра Путіна у Гельсінкі у липні 2018 року.

Втім, відсутність результатів – ледь не єдина спільна риса цих самітів.

Дональд Трамп, слабко усвідомлюючи, у чому полягають інтереси Сполучених Штатів, щиро прагнув “великої угоди” з Путіним, досягнення якої було би неможливим без нехтування інтересами України. Питання лише в тому, що реалізувати цей план експрезиденту просто не вдалося – це викликало спільний двопартійний опір у Вашингтоні.

Джо Байден від початку підкреслив незмінну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. За таких червоних ліній можливостей домовитися з Путіним майже не було.

А на додачу – навіть у тих сферах, де ніби, за словами Путіна, “зажевріла надія”, віри у щирі наміри президента РФ дуже небагато.

І це не приховують. Як визнав Джо Байден на своїй фінальній пресконференції, він не має ілюзій, що особиста зустріч дозволить змінити поведінку Путіна, але вважає правильним дати йому такий шанс.

Тож навіщо взагалі була потрібна ця зустріч? Звісно, можна говорити про відданість Байдена правилам традиційної дипломатії, яка вимагає зустрічей та переговорів навіть із несимпатичними тобі людьми.

Зрештою, це також частина “повернення Америки” – нового зовнішньополітичного курсу Сполучених Штатів.

Проте є і ще одне пояснення.

Ще одна принципова відмінність нинішнього саміту від гельсінського – на ньому президент США представляв не лише свою країну, а виступав справжнім лідером вільного світу.

Відновлення єдності із союзниками – ключова складова зовнішньополітичного курсу Джо Байдена. Для досягнення цього він навіть пішов на пом’якшення санкцій проти “Північного потоку-2”, що було боляче сприйнято Україною.

Відзначимо, Байден пішов на цей крок не заради відносин з РФ, а заради відновлення стратегічного партнерства з Німеччиною.

Зустрічі з Путіним передувало тривале європейське турне американського президента: візит до Британії та підписання Атлантичної хартії, участь у неформальному саміті G7 та формальному – НАТО.

Тим самим США повернули собі звичний статус лідера “вільного світу”.

Все це давало Джо Байдену можливість говорити з Путіним, озвучуючи єдину позицію Заходу. Останнє – принципово важливо, остільки саме це може посилити аргументи Вашингтона в обговоренні нових санкцій проти РФ.

Путін отримав шанс змінити свою поведінку.

І очевидно, що надання цього шансу є своєрідним компромісом США та їхніх союзників у ЄС. Невипадково у пасажі про незмінність підтримки України Байден згадав і про відданість Мінським домовленостям – теза, яку частіше можна почути від дипломатів ЄС, аніж США.

Проте такі поступки європейським союзникам мають і свій зворотний бік.

Саміт навряд чи змінить поведінку Кремля. Навіть у тих сферах, де у Вашингтона є обережні сподівання, шансів на покращення відверто небагато. Хоча б тому, що нинішня РФ мало зацікавлена у спільному вирішенні з США певних глобальних проблем. Її більше цікавить питання підриву впливу Сполучених Штатів, а це фактично унеможливлює будь-яку співпрацю.

Тож вже за декілька місяців сторонам доведеться визнати очевидне: Владімір Путін не захотів скористатися наданим йому шансом. А це своєю чергою ставить питання про нові санкції проти РФ.

І в такій ситуації противникам нових санкцій, в першу чергу Німеччині або Франції, буде набагато складніше опиратися аргументам США. Адже, як вони й хотіли, президент Байден зробив крок назустріч Путіну і запропонував йому альтернативу санкційній війні.

Тому відмовитися від продовження санкційного тису на РФ Євросоюзу стане набагато складніше. Ймовірно, саме це і буде основним результатом саміту в Женеві.

Публікації в рубриці “Експертна думка” не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова

Юрій Панченко, редактор “Європейської правди”