Окупанти п’ять разів зірвали «тишу», на Приазов’ї знешкоджені два ворожі БПЛА

18.10.2020 07:39

Минулої доби, 17 жовтня, збройні формування Російської Федерації п’ять разів порушили домовленості, досягнуті в рамках Тристоронньої контактної групи 22 липня.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на зведення пресцентру ООС.

Зокрема, російсько-окупаційні війська порушили режим припинення вогню поблизу населених пунктів Водяне, Авдіївка та Шуми. На цих ділянках зафіксовано поодинокі ворожі постріли із гранатометів різних систем. Неприцільні постріли не становили загрози життю і здоров’ю, тому українські воїни вогонь у відповідь не відкривали.

Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було.

Окрім того, на Приазов’ї задокументовано ще два порушення досягнутих домовленостей. Так, у районах населених пунктів Пищевик та Широкине зафіксовано прольоти двох ворожих безпілотників типу «квадрокоптер», із перетинами лінії розмежування. БПЛА противника були подавлені засобами радіоелектронної боротьби, що унеможливило їх подальше застосування.

Від початку поточної доби, 18 жовтня, порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. По всій лінії розмежування спостерігається тиша.

«Українські захисники, дотримуючись умов домовленостей, що вступили в дію 27 липня 2020 року, готові адекватно реагувати на будь-які підступні та провокаційні дії противник», – наголошується у повідомленні.

 

Окупанти чотири рази порушили «тишу» на Донбасі – стріляли з гранатометів

17.10.2020 18:56

Російські окупаційні війська з опівночі чотири рази порушили домовленості про режим припинення вогню, стріляли з гранатометів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр штабу ООС.

Зазначається, що від початку поточної доби, 17 жовтня, у районах відповідальності наших бригад зафіксовано чотири порушення домовленостей, досягнутих 22 липня 2020 року в рамках Тристоронньої контактної групи, з боку російсько-окупаційних військ.

“Так, уранці противник неприцільними пострілами зі станкового автоматичного гранатомета намагався спровокувати наших воїнів поблизу Водяного, а опівдні відкрив вогонь із ручного протитанкового гранатомета неподалік Авдіївки”, – йдеться у повідомленні.

Українські воїни на ворожу вогневу провокацію зброю у відповідь не застосовували.

Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат і поранень немає.

Окрім того, у районі населених пунктів Пищевик та Широкине задокументовано прольоти ворожих безпілотників типу «Квадрокоптер», які перетнули лінію розмежування. Безпілотні літальні апарати ворога були подавлені засобами радіоелектронної боротьби, що унеможливило їх подальше застосування.

“Ситуація в районі проведення операції залишається контрольованою підрозділами Об’єднаних сил. Українські захисники, сумлінно виконуючи завдання за призначенням, у повному обсязі дотримуються режиму припинення вогню”, – наголосили штабі ООС.

Крім того, у районах уздовж лінії розмежування сторін саперами ДСНС розміновано понад 15 гектарів території та передано на знищення 60 вибухонебезпечних предметів.

Для мінімізації наслідків артилерійських обстрілів попередніх років рятувальники Об’єднаних сил проводять роботи з відновлення пошкоджених житлових будинків та об’єктів інфраструктури. Наразі відремонтовано 1 будинок, на 7 об’єктах відновлювальні роботи ще тривають.

 

На Майдані Незалежності прощаються з ветераном АТО Микитенком

У Києві на Майдані 17 жовтня прощаються з Миколою Микитенком, ветераном АТО, який у ніч проти 11 жовтня підпалив себе на Майдані Незалежності.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, незважаючи на дощ, на церемонію прощання прийшли чимало людей. Станом на 10 годину ранку їх понад сотня. Люди принесли квіти. Це ветерани АТО, рідні Миколи Микитенка, активісти, просто кияни.

Прощання відбувається на тому місці, де Микола Микитенко у ніч проти 11 жовтня в однострої з бойовими нагородами вчинив самоспалення на знак протесту проти політики української влади. Тоді ветерана АТО госпіталізували з 97 % опіків тіла. Микитенко помер вранці 14 жовтня, в День захисника України.

Як зазначила донька ветерана Юлія, її батько чинив протест проти політики капітуляції Володимира Зеленського.

«Я, його донька, говоритиму від його імені. Він дуже любив життя, історію, Київ, писав вірші», – розповіла вона. І закликала владу почути ветеранів.

Юлія Микитенко повідомила, що батька поховають у Житомирській області.

Як повідомляв Укрінформ, ветеран АТО, який вчинив акт самоспалення на Майдані, Микола Микитенко помер вранці 14 жовтня, в День захисника України.

За словами доньки ветерана, мотиви вчинку батька – суто політичні – незгода з діями чинної влади, а саме: розведення військ на лінії розмежування і повзуча окупація Росії.

За даними громадської організації “Відсіч”, у 2014 році Микола Микитенко брав участь у боях під Слов‘янськом. Під час евакуації збитого вертольота на Карачуні він отримав поранення. Після лікування служив у різних бойових підрозділах в зоні ООС.

 

Мінветеранів висловило співчуття у зв’язку із загибеллю ветерана АТО Микитенка

Міністерство у справах ветеранів України висловлює щирі співчуття родині та побратимам ветерана АТО Миколи Микитенка, який вчинив самоспалення на Майдані Незалежності.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Мінветеранів.

«На жаль, Україна втратила ще одного патріота і свого захисника. Беззаперечно, як на війні, так і в цивільному житті, життя кожного ветерана є безцінним. І обов’язок держави – створити усі умови, щоб повернення ветеранів до цивільного життя були максимально доступними та ефективними», – йдеться в повідомленні.

Як наголосили в міністерстві, Україна не повинна втрачати воїнів ще й в мирному житті, тому загибель ветерана потребує посиленої уваги з боку усіх відомчих структур щодо причин, які призвели до даної трагедії.

Як повідомляв Укрінформ, ветеран АТО Микола Микитенко, який в ніч на 11 жовтня вчинив акт самоспалення на Майдані, помер вранці 14 жовтня, в День захисника України.

За словами доньки ветерана, мотиви вчинку батька суто політичні – «незгода з діями чинної влади, а саме: розведення військ на лінії розмежування і повзуча окупація Росії».

У суботу, 17 жовтня, на Майдані Незалежності відбулася церемонія прощання із загиблим ветераном. Його поховають у Житомирській області.

За даними громадської організації “Відсіч”, у 2014 році Микола Микитенко брав участь у боях під Слов‘янськом. Під час евакуації збитого вертольота на Карачуні він отримав поранення. Після лікування служив у різних бойових підрозділах в зоні ООС.

 

МЗС – генсеку РЄ перед її візитом до Москви: Тактика «умиротворення» Росії не працює

У Міністерстві закордонних справ України застрегли генерального секретаря Ради Європи Марію Пейчинович-Бурич напередодні її візиту до Москви 19 жовтня, що тактика її попередника щодо «умиротворення» Росії не дала результатів.

Про це заявила речниця МЗС Катерина Зеленко у відповідь на запитання кореспондента Укрінформу.

Вона нагадала, що стан з правами людини в РФ погіршується в геометричній прогресії щонайменше починаючи з 2008 року, коли розпочалася агресія країни-члена РЄ проти Грузії, а після спроби незаконної анексії Криму та агресії проти України на Донбасі ця тенденція набула особливо загрозливих масштабів.

«Спроби Ради Європи «образумить» Москву, тактика «умиротворення» та «залучення», яку сповідував попередник Марії Пейчинович-Бурич, не дали результатів», – констатувала речниця МЗС.

У цьому контексті вона зауважила, що Росія не тільки не дослухалася і не пішла назустріч Раді Європи, а й посилила свою агресивну політику і злочинні засоби, які призводять до порушень прав людини і злочинів проти людяності не лише на території РФ, а й на територіях країн-членів Ради Європи.

«За таких обставин пані генеральний секретар Ради Європи, яка має певні повноваження, мусить вжити всіх необхідних заходів у межах своєї компетенції, які б щонайменше створили передумови для повернення РФ на шлях виконання своїх зобов’язань», – зазначила Зеленко.

Вона додала, що йдеться насамперед про ті зобов’язання, які взяла на себе Росія як умову для запрошення до членства в Раді Європи, а також зобов’язання у рамках конвенційних механізмів.

«Ми чекаємо на доповідь пані генсекретаря керівному органу Ради Європи – Комітету міністрів – за підсумками її візиту до Москви», – резюмувала речниця МЗС.

 

Обвинуваченого у членстві в «кримськотатарському батальйоні» незаконно тримають у СІЗО

Адвокат Айдер Азаматов стверджує, що його підзахисного Меджита Аблямітова, якого в Криму звинувачують в участі в «українському нацбатальйоні», незаконно утримують у СІЗО №1 у Сімферополі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Крим.Реалії.

«З огляду на те, що відповідно до постанови Київського районного суду Сімферополя від 20 серпня 2020 року запобіжний захід йому було обрано до 17 жовтня 2020 року і, з огляду на те, що на сьогодні немає іншого документа про продовження йому запобіжного заходу, з 17 жовтня, з 00:01, Меджит Аблямітов повинен бути вільний. Однак, до теперішнього часу Аблямітов утримується в СІЗО і його там утримують незаконно», – сказав у відеокоментарі адвокат.

За його інформацією, з 30 вересня справу його підзахисного передано в підконтрольний Росії Кіровський районний суд Криму, де 20 жовтня планується слухання справи. Але при цьому, як стверджує Азаматов, відсутня будь-яка інформація про розгляд питання щодо запобіжного заходу Аблямітову.

«Я готую низку скарг до прокуратури Криму і Генеральної прокуратури Росії, до суду також буде направлено звернення, що людину незаконно утримують у СІЗО і щоб суд вжив заходів. Готуватиму в Слідком заяву щодо незаконного позбавлення волі людини», – додав Азаматов.

Зазначається, що коментарі представників ФСВП, судових інстанцій у Криму з цього приводу відсутні.

Як повідомлося, 20 серпня “Київський районний суд” Сімферополя обрав для Аблямітова запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 17 жовтня 2020 року.

За заявою ФСБ, житель Кіровського району Криму був затриманий за підозрою в участі в “українському націоналістичному батальйоні”. Пізніше родичі повідомили, що мова йде про 26-річного Меджі Аблямітова.

Дискусія про створення в структурі правоохоронних органів України «кримськотатарського батальйону» в честь національного суспільного діяча Номана Челебіджихана триває з 2016 року. Офіційно цей батальйон так і не був створений, проте, російські спецслужби переслідують кримчан за, нібито, участь в ньому. Правозахисники розглядають переслідування за участь в даній організації, як політично мотивоване.

На сьогодні фігурантами «справи» про, нібито, участю в діяльності батальйону імені Номана Челебіджихана, є Наріман Межмедінов, Едем Кадиров, Февзі Саганджі, Дилявер Гафаров.

Крім того, на початку червня 2020 року в окупованому Криму в селі Курське Білогірського району силовики прийшли з обшуком до Шейді Асановой, сина якої Рустема Асанова заочно підозрюють в участі в “кримськотатарському батальйоні”.

 

Єрмак вважає абсолютно успішним візит Зеленського до Туреччини

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак оцінив як абсолютно успішний візит глави держави Володимира Зеленського до Туреччини 16 жовтня.

Як передає Укрінформ, про це Єрмак повідомив у Фейсбуці.

«Репутація країни – це, перш за все, послідовна і системна робота на зовнішніх ринках. Партнери повинні бути впевненими, що ми думаємо не лише про свої інтереси, але й готові чути їх позицію. Тільки це і є справжнє партнерство. Тому мої найщиріші “співчуття” нашим шановним опонентам: абсолютно успішний закордонний візит Президента Володимира Зеленського, вже третій за два тижні, а у вас жодної зради», – написав він.

За словами Єрмака, українська делегація повертається з Туреччини, так само як і після саміту Україна-ЄС та Великої Британії, з відмінним результатом – конкретним і закріпленим в декількох документах.

«Сильно збільшується військове співробітництво. Працювати спільно з Туреччиною, яка наполегливо просувається саме в цьому напрямку, над розвитком військово-промислових проєктів для нас дуже перспективно. Суттєво посилюється співпраця по лінії безпекових структур. Знову ж таки, ми будемо співпрацювати з країною, яка дуже активно впроваджує інноваційні безпекові ідеї», – підкреслив глава ОП.

Він відзначив, що Туреччина абсолютно чітко підтримує прагнення України до повноправного вступу до НАТО. «І це не просто слова, це реальна, фактична, конкретна допомога на цьому шляху. Туреччина – партнер в реалізації цієї ідеї», – додав Єрмак.

Крім того, на його думку, українці вже помітили та оцінили бездоганну якість роботи турецьких компаній на українському ринку. «А зараз в нас буде ще більше спільної роботи в інфраструктурі, у розвитку портів, фінансового сектору та промисловості», – наголосив керівник ОП.

Як повідомлялося, Президент України Володимир Зеленський 16 жовтня перебував з робочим візитом у Туреччині, де, зокрема, провів переговори турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом.

Також в ході візиту між Україною і Туреччиною було підписано рамкову військову угоду, меморандум про наміри у галузі оборонно-промислових проєктів та інші угоди.

 

Україна зацікавлена у подальшому зростанні турецьких інвестицій – Петрашко

Україна зацікавлена у подальшому зростанні турецьких інвестицій та реалізації спільних проєктів, серед іншого інфраструктурних, на умовах державно-приватного партнерства.

Як передає Укрінформ, про це зазначив очільник Мінекономрозвитку Ігор Петрашко, якого цитує пресслужба Офісу Президента у Фейсбуці, під час візиту в складі делегації на чолі з Президентом Володимиром Зеленським до Туреччини.

«Найближчим часом буде затверджено перелік пріоритетних для держави інвестиційних проєктів. До нього, зокрема, будуть включені проєкти державно-приватного партнерства у транспортній сфері. Також в Україні формується нова законодавча платформа – це законопроєкт щодо «інвестнянь», який значно посилить привабливість України для інвесторів», – поінформував міністр.

У Туреччині делегація Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства зустрілася, зокрема, з СЕО Aksoy Ventures Бату Аксоєм.

Aksoy Ventures, яка поєднує діяльність у генерації електроенергії, дистрибуції пального та промисловому будівництві, висловила зацікавленість у приватизації українських енергетичних підприємств та реалізації інфраструктурних об’єктів.

Своєю чергою Володимир Зеленський зауважив, що важливо не відкладати зустрічі на потім. «Якщо є шанс – зустрічаємось і у вихідні, обговорюємо деталі, щоб рухатися швидше для приваблення інвестицій. Турецький бізнес довів свою якість на міжнародній арені», – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський розпочав 16 жовтня офіційний візит до Туреччини.

 

Українські двигуни можуть з’явитися на турецькій військовій техніці – ОП

Під час робочого візиту Президента Володимира Зеленського до Туреччини делегація Міністерства оборони України відвідала низку турецьких підприємств оборонної промисловості, зокрема виробничу базу компанії Baykar Savunma, що виготовляє безпілотні авіаційні системи.

Про це повідомляється на сторінці Офісу Президента України у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Під час візитів на підприємства було обговорено перспективні двосторонні проєкти між Україною та Туреччиною в галузі оборонної промисловості, зокрема можливості встановлення двигунів українського виробництва на турецькі системи озброєння та військову техніку», – ідеться в повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський розпочав 16 жовтня офіційний візит до Туреччини.

 

FT: У Трампа вважають невдалою ідею Путіна продовжити на рік договір СНО-3

Адміністрація Трампа відхилила пропозицію президента РФ продовжити на рік Договір про скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Financial Times.

Зазначається, що Путін висунув пропозицію продовжити угоду, яка обмежує американську і російську ядерну зброю, напередодні на засіданні Ради безпеки РФ. Він сказав, що буде «дуже сумно», якщо термін чинності договору СНО-3 закінчиться 5 лютого, і запропонував «продовжити угоду без попередніх умов як мінімум на рік».

Але Роберт О’Браєн, радник президента США з національної безпеки, відхилив цю пропозицію, заявивши, що заморожування не торкнеться так званих тактичних боєголовок, які, за твердженнями Вашингтона, становлять 55% російського арсеналу.

«Сьогоднішня відповідь президента Путіна про продовження СНО-3 без заморожування ядерних боєголовок – невдала», – сказав О’Браєн. І додав: адміністрація Трампа очікувала, що Москва прийме пропозицію США про продовження договору і заморожування всіх запасів боєголовок на рік.

«Ми сподіваємося, що Росія перегляне свою позицію до того, як вибухне дороговартісна гонка озброєнь», – сказав він.

Нагадаємо, термін чинності СНО-3 спливає 5 лютого 2021 року. На думку Вашингтона, наступна угода має бути тристоронньою і включати, крім США і РФ, Китай.

 

НАТО застерігає Туреччину від використання російських систем С-400 – ЗМІ

У керівництві Північноатлантичного альянсу (НАТО) висловили стурбованість з приводу проведених Туреччиною пусків російської зенітно-ракетної системи С-400.

Про це, як передає Укрінформ, повідомляє Deutsche Welle.

“Ця система може представляти загрозу для повітряних суден союзників і чинити негативний вплив на відносини між партнерами по альянсу”, – заявила представниця НАТО агентству dpa в суботу, 17 жовтня.

За її словами, важливо, щоб Туреччина, будучи членом НАТО, разом з іншими союзниками продовжувала пошук альтернативних шляхів. Рішення є національною прерогативою Анкари, зазначила вона, але C-400 не може бути інтегрована в протиповітряну і протиракетну систему НАТО. “Кожний проведений Туреччиною тест С-400 – якщо ці випробування підтверджуються – викликає жаль”, – заявила представник НАТО.

У п’ятницю стало відомо, що турецькі військові вперше випробували С-400 в районі чорноморського міста Синоп на півночі країни.

Контракт на поставку чотирьох дивізіонів С-400 вартістю у 2,5 млрд доларів РФ і Туреччина підписали 2017 року. Зенітно-ракетні системи були передані Анкарі в повному обсязі у 2019 році. Ця угода серйозно ускладнила відносини Туреччини й США.

У відповідь на дії Анкари Вашингтон виключив Туреччину з-поміж партнерів програми виробництва новітнього винищувача F-35, а також відкликав пропозицію про постачання ракетних комплексів Patriot.

 

Вбивство вчителя у Франції: ЗМІ назвали ім’я підозрюваного

УНН. Французькі ЗМІ називають ім’я підозрюваного у вбивстві вчителя у Франції – чеченець Абдулак А. Про це повідомляє видання Le Figaro із посиланням на судове джерело, передає УНН.

Так, французькі ЗМІ повідомляють, що вчителя вбив чеченець, який був уродженцем Москви. Ім’я 18-річного підозрюваного вказали із посиланням на судове джерело – Абдулак А. Інші ЗМІ вказують і його прізвище – Анзоров.

Нагадаємо, напад стався на околиці Парижа біля середньої школи, де викладач працював, це приблизно в 30 км від центру французької столиці.

Як повідомляв УНН раніше, президент Франції Емануель Макрон назвав вбивство вчителя терактом.

 

У Мінську проходять марші жінок і студентів, почалися затримання

17.10.2020 14:19

У Мінську в суботу 17 жовтня проходять традиційний протестний жіночий марш, а також студентський «Марш молодості», почалися перші затримання.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на Телеграм-каналі Nexta.

Як зазначає видання, колона жінок, що протестують, дійшла до Академії Наук і рушила далі, там поки обходиться без затримань.

А ось 10 учасників студентського маршу вже затримали – на перехресті Незалежності і Козлова.

Крім того, були затримані фотокореспондент порталу TUT.BY Вадим Замировський, кореспондент TUT.BY і БелаПАН Всеволод Зарубін, журналістка Onliner Дарина Спевак, а також кореспондент РІА «Новини».

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий строк. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку акцій, за даними опозиції, були затримані понад 12 тисяч осіб, кілька учасників протестів загинули.

Євросоюз ввів персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Протести у Мінську: сьогодні затримали понад 20 осіб

17.10.2020 16:01

У Мінську під час протестних маршів затримали 21 людину, серед них є журналісти.

Як передає Укрінформ, список затриманих оновлюється на сайті правозахисної організації «Весна».

Більшість затриманих брали участь у «Марші молодості» студентів.

Як повідомлялося, сьогодні у Мінську відбулося два марші – традиційний жіночий, який цього разу обійшовся без затриманих, і студентський.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку акцій, за даними опозиції, були затримані понад 12 тис. людей, кілька учасників протестів загинули.

Євросоюз запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

На затриманих у Мінську журналістів завели справи

17.10.2020 17:45

Щодо затриманих сьогодні у Мінську журналістів розпочато адміністративний процес.

Як передає Укрінформ з посиланням на NEXTA, про це заявив представник пресслужби ГУВС Мінміськвиконкому Роман Лашкевич.

Раніше він заявляв, що журналісти були затримані, та доставлені в одне з територіальних РУВС для розгляду та перевірки документів.

Як повідомлялося, сьогодні у Мінську під час протестних маршів жінок і студентів було затримано 21 людину.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку акцій, за даними опозиції, були затримані понад 12 тис. осіб, кілька учасників протестів загинули.

Євросоюз запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

У Мінську затримали понад 40 протестувальників – правозахисники 

18.10.2020 01:59

За даними правозахисників, під час акцій протесту у столиці Білорусі 17 жовтня було затримано 44 особи.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Правозахисний центр “Вясна”.

Судячи з наведеного списку, більшість із 44 затриманих – учасники студентського маршу.

Як повідомлялося, у Мінську в суботу, 17 жовтня, відбулися традиційний протестний жіночий марш, а також студентський «Марш молодості».

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий строк. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку акцій, за даними опозиції, були затримані понад 12 тисяч осіб, кілька учасників протестів загинули.

Євросоюз ввів персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Азербайджан і Вірменія звинуватили один одного в ракетних обстрілах

17.10.2020 11:19

Влада Азербайджану і Вірменії звинуватили один одного в ракетних обстрілах в ніч на 17 жовтня, є жертви і постраждалі з обох сторін.

Як передає Укрінформ, про це свідчать повідомлення державних відомств і ЗМІ двох країн.

Як повідомляє АЗЕРТАДЖ з посиланням на прес-службу Генеральної прокуратури Азербайджану, в результаті ракетного обстрілу населених пунктів у центральній частині Гянджі в ніч на 17 жовтня загинули 12 осіб і більше 40 осіб отримали поранення. Обстріли також завдали значної шкоди численним об’єктам цивільної інфраструктури і транспортних засобів.

У Міністерстві закордонних справ Вірменії у свою чергу заявили про мінімум трьох постраждалих під час обстрілу у громаді Шош Аскеранського району Арцаха. Стан одного з поранених оцінили як важкий, загиблих немає. Зазначається, що громаді було завдано великої матеріальної шкоди.

Як повідомляють Новини Вірменії, за словами прес-секретаря Міноборони країни в ніч на 17 жовтня підрозділи ППО Збройних сил Вірменії також збили два азербайджанські безпілотники, проте в Азербайджані цю інформацію відкинули як неправдиву.

Як повідомлялося, Вірменія і Азербайджан вранці 27 вересня почали бойові дії в Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і у провокуванні насильства. Обидві країни оголосили військовий стан і мобілізацію. Бойові дії призвели до військових втрат з обох сторін і численних жертв серед мирного населення.

Україна закликала сторони врегулювати конфлікт з дотриманням принципу територіальної цілісності держав.

 

Посольство України в Азербайджані засуджує черговий обстріл міста Гянджа

17.10.2020 19:59

Посольство України в Азербайджанській Республіці засудило черговий обстріл азербайджанського міста Гянджа, внаслідок чого загинули і були поранені мирні жителі.

Про це йдеться на сторінці Посольства у Фейсбуці – Укрінформ.

“Посольство України в Азербайджанській Республіці рішуче засуджує черговий обстріл азербайджанського міста Гянджа, внаслідок чого загинули і були поранені мирні жителі та зруйновані їхні оселі. Будь-які атаки на цивільні об’єкти та мирне населення не мають виправдання і повинні бути негайно припинені”, – йдеться у дописі.

Посольство також висловлює щирі співчуття сім’ям і близьким загиблих і бажає швидкого одужання пораненим.

Як повідомляв Укрінформ, влада Азербайджану і Вірменії звинуватили один одного в ракетних обстрілах в ніч проти 17 жовтня, є жертви і постраждалі з обох сторін.

Зокрема, за повідомленням АЗЕРТАДЖ з посиланням на пресслужбу Генеральної прокуратури Азербайджану, в результаті ракетного обстрілу населених пунктів у центральній частині Гянджі в ніч проти 17 жовтня загинули 12 осіб і більше 40 осіб отримали поранення. Обстріли також завдали значної шкоди численним об’єктам цивільної інфраструктури і транспортних засобів.

Вірменія і Азербайджан вранці 27 вересня розпочали бойові дії в Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і в провокуванні насильства. Обидві країни оголосили військовий стан і мобілізацію. Бойові дії спричинили військові втрати з обох боків і численні жертви серед мирного населення.

Україна закликала сторони врегулювати конфлікт із дотриманням принципу територіальної цілісності держав.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах спалахнув в 1988 році. У 1994-му – після шести років війни – був підписаний Бішкекський протокол, згідно з яким Азербайджан і Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, проте Азербайджан не визнав цього, заявивши, що територію окупувала Вірменія.

 

Нагірний Карабах: Баку і Єреван оголосили про нове перемир’я

17.10.2020 22:59

Міністерства закордонних справ Азербайджану і Вірменії заявили про початок нового гуманітарного перемир’я в Нагірному Карабаху з півночі 18 жовтня.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW.

Вірменія й Азербайджан домовилися про нове гуманітарне перемир’я в зоні конфлікту в Нагірному Карабаху, яке має набути чинності з півночі (за місцевим часом) 18 жовтня.

Міністерства закордонних справ двох країн виступили з відповідними заявами, які містять однакові формулювання.

Як уточнює DW, в документах наголошується, що “рішення прийнято, відповідно до заяви президентів Французької Республіки, Російської Федерації та Сполучених Штатів Америки, які представляють країни – співголови Мінської групи ОБСЄ від 1 жовтня 2020 року, заяви співголів Мінської групи ОБСЄ від 5 жовтня 2020 року і відповідно до московської заяви від 10 жовтня 2020 року “.

Вірменія й Азербайджан уранці 27 вересня почали бойові дії в Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій і в провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії спричинили військові втрати з обох боків і жертви серед мирного населення.

Україна закликала сторони врегулювати конфлікт із дотриманням принципу територіальної цілісності держав.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах спалахнув в 1988 році. У 1994-му – після шести років війни – був підписаний Бішкекський протокол, згідно з яким Азербайджан і Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, проте Азербайджан не визнав цього, заявивши, що територію окупувала Вірменія.

 

Міноборони Вірменії повідомило про наступ ЗС Азербайджану

18 жовтня 2020, 09:00 . УНН. Міністерство оборони Вірменії повідомило в неділю — після вступу в силу гуманітарного перемир’я — про початок наступу ЗС Азербайджану на південному напрямку в Нагірному Карабасі. Про це на своїй сторінці в Facebook речниця вірменського оборонного відомства Шушан Степанян, передає УНН.

“Не дивлячись на оголошення про новий гуманітарному припинення вогню, Збройні сили Азербайджану в черговий раз грубо порушили угоду. До 7:20 (6:20 за часом Києва) з використанням артилерійського вогню противник почав наступ на південному напрямку (Худаферінське водосховище) з метою заняття вигідних позицій. Обидві сторони несуть втрати”, — написала Степанян.

17 жовтня зовнішньополітичні відомства Вірменії та Азербайджану оголосили про домовленість почати гуманітарне перемир’я з 00:00 за місцевим часом 18 жовтня (з 23:00 17 жовтня за київським часом). Після цього, в ніч на 18 жовтня, Вірменія звинуватила Азербайджан в зриві гуманітарного перемир’я.

 

Армения VS Азербайджан: война за Карабах или нефтепровод?

Укрінформ, 16.10.2020

Существует ли мирное решение конфликта? Кто и с какой целью спровоцировал нынешнее обострение между Баку и Ереваном?

Программа телеканала “Дом” “Код безопасности” организовала эксклюзивное интервью представителей обеих сторон конфликта между Азербайджаном и Арменией.

В беседе приняли участие Фарид Шафиев – председатель правления центра анализа международных отношений из Азербайджана, Тигран Авакян – эксзамминистра внутренних дел Украины и член Союза армян Украины, а также профессор Тогрул Исмаил – заведующий Отделением политологии и Международных отношений университета Сютчу Имам Кахраманмараш и создатель оппозиционного канала «Майдан ТБ» Эмин Милли.

Татьяна Попова (ведущая программы): – Тигран, первый вопрос к вам – с чем, по-вашему, связаны столкновения в июле этого года возле нефтепровода Баку–Тбилиси–Джейхан в Товузском районе? Ведь это более 100 км от Нагорного Карабаха!

Тигран Авакян: – Вы знаете, дело в том, что с момента установления перемирия – 12 мая 1994 года – подобные столкновения происходили с достаточно высокой интенсивностью на линии разграничения, фактически на линии фронта между армянскими, азербайджанскими силами. Подобные столкновения происходили постоянно. Я думаю, что данные столкновения являются результатом взаимной напряженности, градус которой фактически не снижался никогда. В том числе, я думаю, что возможно также участие каких-либо внешних сил, которые оказывали непосредственно влияние на зону конфликта, потому что в конфликт всегда были вовлечены также и внешние игроки.

Т.П.: – Фарид, а какая ваша версия, и вообще, если вы разбираетесь в этой ситуации, скажите мне, как может отразиться на положении России, например, на нефтяном рынке, захват или прекращение функционирования вследствие взрыва нефтепровода Баку–Тбилиси–Джейхан?

Фарид Шафиев: – Существовал режим прекращения огня с 1994 года, но, к сожалению, за 26 лет мы не смогли прийти к политическому диалогу, к политическому решению. В 2009 году были приняты так называемые «Мадридские принципы», вернее это обновленный вариант, он был в 2007 году. У каждой стороны – своя версия. Мы считаем, что достаточно хороший документ разработан и прежнее руководство Армении было согласно с ним, но, к сожалению, нынешнее руководство отказалось от этих документов весной этого года. Из-за того, что конфликт был неурегулирован и все время происходили столкновения.

Т.П.: – Это же большой нефтепровод? Он перекачивает достаточно большое количество нефти в год, насколько я понимаю.

Ф.Ш.: – Это основной нефтепровод. В целом наша нефть – это серьезно, скажем, мы серьезные игроки на турецком рынке, мы нацелены на южноевропейский рынок. Но Азербайджан не является, так скажем, заменителем российского газа на общеевропейском рынке, у нас своя ниша. Поэтому ответ вот таков, что мы конкуренцию России может быть представляем на турецком рынке, но на общеевропейском – вряд ли.

Т.П.: – А почему «Мадридские принципы», которые были предложены США, Франции и России в 2007 году, как уже сказал наш коллега, почему они не были приняты Арменией и действительно – весной этого года Армения даже отказалась от них?

Т.А.: – Я могу сказать настолько, насколько я знаю. Дело в том, что мы должны судить по, де-факто, последним заявлениям. Последние заявления руководителя внешнеполитического ведомства Армении подтверждают приверженность «Мадридским принципам» и мадридскому формату регулирования. Дело в том, что ни армяне, ни азербайджанцы не могут испариться и покинуть этот регион. Я уверен в том, что придет время, когда оба народы найдут формат взаимодействия. Но для этого нужно вести переговорный процесс, в том числе на более высоком уровне, чем это ведется сейчас.

Т.П.: – Подождите, «Мадридские принципы», они же должны были дать безопасность Нагорному Карабаху, но да, 7 регионов вокруг, 7 районов нужно было вернуть Азербайджану.

Т.А.: – «Мадридские принципы» не реализовываются. То есть, стороны ни к чему не приходят, у армян нет ощущения безопасности, нет гарантии. Тот статус-кво, который создался, он не решил вопросы ни для армян, ни для азербайджанцев в принципе. Проблема осталась в подвешенном состоянии. Я хотел бы отметить, что подобные проблемы существуют и будут существовать во всех бывших республиках Советского Союза. Потому что фактически советская власть – коммунизм, если мы назовем это как явление, закладывали определенные бомбы замедленного действия на заре создания Советского Союза, которые потом бы не позволили ни одной республике, ни Армении, ни Азербайджану, ни Грузии – отделиться и выйти из состава Советского Союза. То есть, я рассматриваю данный процесс как более глубинный. Дело в том, что и первый конфликт между армянами и азербайджанцами и тогда кавказскими татарами в то время, он был инспирирован, к сожалению. Я думаю, с этим согласятся азербайджанские эксперты: инспирирован Российской империей в 1865 году. Потому что до этого фактически, я хотел бы отметить, что конфликтов не наблюдалось даже в Нагорном Карабахе.

Т.А.: – Советская армия и российская армия принимали участие в операции «Кольцо», которой противостояли армянские добровольцы, в том числе из-за рубежа. Но это были исключительно армяне. На стороне армян не было отмечено участие иностранных добровольских подразделений, кроме, я могу обозначить: был отряд из 12 осетин, 12 человек исключительно.

Т.П.: – Ну, Тигран, на территории Армении находится российская военная база, давайте начнем с этого. Насколько я знаю, они там находились, и они оказывали поддержку армянам. Среди армян бытует мнение, что действия правительства Азербайджана в Нагорном Карабахе не поддерживаются большинством населения, особенно оппозиционерами. Послушаем, какое мнение нам сказал по сегодняшней ситуации – экс-топ менеджер и создатель оппозиционного канала «Майдан ТБ» Эмин Милли. Кстати, Эмин еще и бывший политзаключенный. Из Берлина, послушаем.

Эмин Милли: – В прошлом году министр обороны Армении – когда он в Нью-Йорке обнародовал новую военную доктрину Армении, – в чем она заключалась? В том, чтобы захватить еще больше территорий вокруг этих 7 оккупированных районов. Теперь вот я хочу задать вам вопрос, нашим украинским братьям и сестрам. Как вы считаете, вот если ваша соседняя страна приходит и захватывает вашу территорию, вы 26 лет ведете мирные переговоры, чтобы прийти к какому-то разумному компромиссу, и после 26 лет – вот эта соседняя страна, которая уже оккупировала часть ваших территорий, начинает вас обстреливать, унижать и объявлять военную доктрину, которая говорит, что мы хотим захватить еще больше ваших территорий. Вот какой будет адекватный ответ Украины? Подумайте об этом. И еще, это очень важно, как бы в продолжение этой агрессивной военной доктрины, армяне начали обстрел азербайджанских сел и позиций в Тулузе. Чтоб вы понимали, это уже вне Карабаха и это рядом с трубопроводом Баку–Джейхан. Это очень рядом. Опять-таки, как вы считаете, в такой ситуации нужно адекватно действовать Азербайджану или какой-либо другой стране?

Что касается вопроса насчет НАТО, если Азербайджан был бы членом НАТО, то по договору между всеми членами НАТО – нападение на одну из сторон, на одного из членов государств – это называется объявление войны с целом блоку НАТО, то есть – со всеми странами НАТО. И поэтому сейчас НАТО было бы в состоянии войны с Арменией, если бы Азербайджан был бы членом НАТО.

И насчёт трубопровода: в июле армяне напали уже на территории Азербайджана, которые выше Карабаха и не имеют никакого отношения к Карабаху, только с одной целью, потому что там этот трубопровод Баку–Джейхан идет. И они, в соответствии со своей военной доктриной, которую они официально объявили прошлым годом, они просто хотели завоевать еще больше азербайджанских территорий.

Ф.Ш.: – Что касается опять-же «Мадридских принципов», мой собеседник из Армении замечает, что нужно еще на высшем уровне отмечать. Переговорный лист – на самом высшем уровне между президентами, а потом премьер-министром Армении. «Мадридские принципы» в принципе, и там буквально есть пункт о гарантиях безопасности, поэтому говорить, что этого пункта не было, – там он был. Его армянская сторона, правительство Пашиняна, на которого возлагали азербайджанцы надежды, что будет совсем другой подход, а они от него отказались однозначно. То, что несколько дней назад армянская сторона согласилась вернутся к переговорам — это опять-же, после военных действий.

Т.П.: – А почему, как вы считаете, операцию было решено произвести именно сейчас, Фарид? 26 лет ничего не происходило?

Т.А.: – Происходили столкновения, постоянно там было напряжение.

Ф.Ш.: – Столкновения происходили. Самые крупные до сегодняшнего дня были в 2016 году, постоянно были обстрелы, нарушения режима прекращения огня. Здесь возможна динамика того, что на переговорном процессе произошло. 2019 год – это был самый мирный год, наименьшее количество жертв на линии соприкосновения, и были надежды, что переговорный процесс все-же двинется с мертвой точки. Однако, вместо этого мы услышали, что Пашинян, в общем-то, заявил, что Нагорный Карабах – это Армения. До этого президенты ни Кочарян, ни Саркисян об этом не говорили. То есть здесь уже идет вопрос о территориальной экспансии, потому что объединяется часть территорий Азербайджана и Армении с юридической точки зрения. Поэтому я думаю, что рухнули надежды на переговорный процесс, тем более в марте-апреле отказалась армянская сторона. И здесь нужно добавить еще одну вещь: министр обороны нынешний Армении Давид Тоноян, он объявил о новой военной стратегии Армении, новая война за новые территории. Была объявлена 30 марта 2019 года на встрече с армянской общиной в Нью-Йорке.

Т.П.: – Фарид, я бы не назвала это внезапными столкновениями, потому что это все-таки больше похоже, то, что произошло в сентябре, – на запланированную операцию. Тем более у вас были большие митинги в июле после того, как погиб генерал азербайджанской армии. У вас были большие митинги в Баку – десятитысячные.

Ф.Ш: – Внезапно, я имею ввиду: почему-то многие считают, что это внезапно. На самом деле, действительно к этому шло. Я сказал, что мирный процесс зашел в тупик и у нас была напряженность между двумя сторонами.

Т.П.: – Смотрите, несмотря на это, больше всего, в чем обвиняют обе стороны – это попадание под обстрелы мирного населения. Тот же обстрел церкви в Степанакерте, который предъявляют азербайджанцам, и обстрел Гянджи «Точкой У», который сейчас предъявляют армянам. Притом что известно, что в Гянджи погибла даже армянская женщина, которая жила в этом городе много лет. Вот почему происходят эти обстрелы мирного населения?

Т.А.: – Дело в том, что во время проникновения – после заявления президента Азербайджана Ильхама Алиева о захвате Гадрута, которого не было и нет сейчас, – во время проникновения подразделения турецкого спецназа, по данным информационного обмена, вместе с большими группами представителей террористических организаций ИДИЛА и Аль Нусри, на территории города Гадрута было убито 5 мирных жителей. То есть, 1 инвалид, двое стариков и двое молодых людей. Они были просто зарезаны в своих домах. Это касательно безопасности, это факт. Я могу сказать –запротоколировано соответствующими органами.

Т.П.: – Хорошо, давайте послушаем, Фарид, ваше мнение. Почему попадают по мирному населению?

Ф.Ш: – Вы знаете, с самого начала войны, еще в 1990-е годы нас обвиняли, что джихад, я думаю, что все это исламофобия, все, кто знает политику Азербайджана: мы сами арестовывали так называемых тех джихадистов, которые с Кавказа ездили в Сирию воевать. Поэтому это как бы пропаганда играет на чувствах, на антимусульманских чувствах. Людей, которые не знают, что вообще Сирия – это сунниты, а мы шииты. И также точно о турецких наемниках, я хотел бы, чтобы их все же показали: арестованные, плененные, убитые, кто-то должен показать перед тем, как говорить, что это факт. К сожалению, во время военных действий умирают мирные жители, печальный факт, естественно – с обеих сторон мирные жители гибнут. Что касается операции в Гадруте и так далее: вы знаете, Нагорный Карабах, будут Гадрут, будут другие населенные пункты и так далее – это территория Азербайджана. Азербайджанская армия старается целиться в военные объекты. То, что они находятся иногда в городах, идет передвижение, возможно это и вызвано тем, что в Ханкенди, то, что армяне называют Степанакертом, там погибают иногда и мирные жители. Но по количеству мирных жителей погиблих – все же больше у Азербайджана. Гянджа же находиться за сотни километров от военных действий, поэтому если идет ракетный обстріл – то что «Скат» называется по нашей системе, по нашей, говоря, бывшей советской системе «Эльбрус», – то это действительно целенаправленный удар по гражданскому объекту.

Т.П.: – Участвует ли Турция в конфликте, и если да, то каким образом – спросим у профессора Тогрула Исмаила – заведующего Отделением политологии и Международных отношений университета Сютчу Имам Кахраманмараш.

Профессор, добрый день! Скажите, а отправляет ли Турция своих военных специалистов, добровольцев воевать со стороны Азербайджана? Потому что эта информация очень активно распространяется в российских и армянских СМИ. Мы хотели бы задать этот вопрос вам.

Тогрул Исмаил: – Любая информация должна подтверждаться документально. То есть не исходить из каких-либо фейковых информаций. Я думаю, что здесь надо понять. Да, Турция обучает офицеров, солдат азербайджан, но на своей территории. Есть академия турецкая военная и так далее. Это, опять же, делается, исходя из совместных соглашений и договоренностей. Но чтобы Турция туда отправляла каких-то добровольцев, таких фактов нет. Тем более каких-то террористов – это вообще смешно. Почему? Потому что, если смотреть и обратить внимание: Азербайджан ведет современную войну, высокотехнологическую. А здесь нужны профессиональное воины, которые получили особое образование и знают технику, и так далее. То есть каким-то непонятным группам – это делать невозможно, тем более азербайджанская армия достаточно сильна и имеет достаточное количество и вооружения, и персонала… Даже, если обратите внимание, азербайджанская армия даже не использовала призывников, было объявлено о призыве дополнительно. Так что эта вся информация – фейковая, и я думаю, что, к сожалению, в этих информациях иногда участвует очень высокопоставленные лица других государств.

Т.П.: – Правильно ли я понимаю, что ситуация, которая произошла в июле на нефтепроводе Баку–Тбилиси–Джейхан, вызвала беспокойство Турецкой стороны и что Турция заинтересована в стабильности работы нефтепровода?

Т.И.: – Да. Но не нефтепровода, а близ нефтепровода, когда армянская сторона напала на Азербайджанский район Тулуз, который никакого отношения к спорному Нагорному Карабаху не имеет. Там не только нефтепровод Баку–Тбилиси–Джейхан, там есть и газопровод Баку–Тбилиси–Ерзурум, там есть проект газопровода TANAP, там есть и железнодорожная магистраль Баку–Тбилиси–Карс и, естественно, европейский, исходя из трасы, проект автомобильных узлов. То есть Тулузский регион и последующие Казахские районы – ворота Азербайджана, которые открываются через Грузию, Турцию в Европу. Конечно, нападая на эти регионы – это понятно, что хотят, или что хочет армянская сторона. Это очень обеспокоило турецкое и руководство, и общественность.

Т.П.: – Спасибо большое, профессор. Напомню, что это был профессор Тагрул Исмаил – заведующий отделением политологии и международных отношений университета Сютчуйам Кахраманмараш.

Тигран, мы видим часть российских журналистов из прошлой работы на Донбассе – военных журналистов, скажем так – сейчас в Нагорном Карабахе. Мне кажется, что это все-таки некие признаки определенных информационно-психологических операций, которые проводятся этими людьми на территории Армении, на территории Нагорного Карабаха – на ваших граждан. Что ты об этом думаешь?

Т.А.: – Я думаю, что буквально сегодня было заявление армянской стороны касательно корреспондентов ТАСС. Дело в том, что были высказаны подозрения, что в принципе эти журналисты находятся не только с целями журналисткой работы в том числе, но аккредитуют большое количество журналистов, в том числе и российских. С азербайджанской стороны: дело в том, что армяне дают полную свободу и работе журналистов, они снимают непосредственно…

Т.П.: – Извини, я бы так не сказала. Потому что абсолютно недавно журналист «Новой газеты» Илья Азар был лишен МИДом Армении аккредитации за то, что он сделал репортаж, кстати из Нагорного Карабаха. То есть он работал на стороне Нагорного Карабаха, в репортаже было 2 вещи – он рассказал, что в этом разбомбленном концертном зале находились военные, забыла город. Фарид, может вы напомните?

Ф.Ш.: – Шуши.

Т.П.: – В городе Шуши находились военные – и попали своей артиллерией азербайджанцы достаточно четко, они знали, что там находились военные. А второе – это то, что он беседовал с военнослужащими армянской армии, которая там воюет, и они сказали о том, что мы воюем как армия 20-го века против азербайджанской армии, которая оснащена уже как армия 21-го века.

Т.А.: – Это правда.

Т.П.: – С боевыми беспилотниками и так далее. Но вот просили у Ильи Азара вырезать эти пункты, и когда он отказался вырезать, его лишили аккредитации. Так что я бы не сказала, что там полная свобода слова.

Т.А.: – Я бы тоже не сказал. В зоне военный боевых действий невозможна полная свобода слова – ни в одном конфликте, даже если взять идеальные как бы условия. Но в принципе, если сравнивать все-таки по оценке международных структур, как бы ни было – Армения считается демократической страной, во всяком случае при Пашиняне, но и до этого.

То есть привлечение боевиков в принципе было достаточно большим, назовем их террористами, потому что они признаны представителями террористическими организациями. Сейчас происходит то же самое, мы видим кадры Аль-Джазира, мы видим карды Фран-Пресс, мы видим заявления Макрона.

Т.П.: – Из того, что я видела в кадрах, – это были только какие-то НАТОвские…

Т.А.: – Турецкие знаки различия.

Т.П.: – Ну, а что в этом такого? Турция поставляет им оружие, в этом нет ничего… Если можно, Фарид, теперь ваше мнение по вот этой ситуации, о которой говорит Тигран.

Ф.Ш.: – Да, вы знаете, я сам из Шуши, и я туда уже 30 лет не могу поехать – и таких историй много. Я знаю, у меня были друзья армяне в Баку, в школе мы вместе учились, они вынуждены были покинуть Баку. 200 000 азербайджанцев покинули Армению, полностью этническая чистка произошла на оккупированных территориях. К сожалению, все это последствия конфликта, развязанного в феврале 1988 года армянскими националистами. Сейчас идет такая исламофобия. Я опять же хотел, чтобы мне показали исламских террористов, воюющих на нашей стороне. Потому что пока что все это, даже Макрон об этом заявил и представил нашему президенту доказательства. В 1990-х годах на обеих сторонах воевали люди, не граждане двух государств. Наша армия тогда в 1990-е годы застрелила известного террориста, он действительно был осужден в Америке за тероризм – Темел Камьян. И это был представитель армянской террористической организации АСАЛ. Поэтому если говорить о террористах, то был официальный человек осужден за свои террористические действия и потом занимался уничтожением азербайджанского населения. В целом, говоря о демократии, вы знаете, говорить, что Пашинян – демократ, у меня с этим проблемы. По крайней мере, первое время, когда пришел, он проводил какие-то реформы. Но у меня понятие демократия – это означает, что демократия для всех этнических групп. У Пашиняна демократия – в основном демократия для армян. Если в этой демократии, в понятии «демократия» нет азербайджанцев, то это не демократия. Сама Европа достигла мира при помощи 2 принципов. Первое – это территориальная целостность, второе – это обеспечение прав меньшинств. Вот это я думаю, что 2 принципа должны лечь в основу будущего мира на Кавказе, в других местах – в Молдове, Украине, Грузии. Пока нарушен принцип территориальной целостности, пока на территории наших государств находятся войска иностранных государств, конечно, трудно говорить о том, что можно урегулировать конфлікт, и так далее. Вот мой подход из этого состоит.

Т.П.: – Тигран, а ты как видишь окончание конфликта?

Т.А: – Я хочу сказать, что футурологически и абсолютно уверен, что и армяне, и азербайджанцы будут жить вместе и будут жить мирно, несмотря на то, что сейчас происходит острая фаза войны. Потому что, я еще раз повторюсь, что не могут исчезнуть с региона ни армяне, ни азербайджанцы. Безусловно, нужно находить точки соприкосновения. Я хотел бы сказать, что армянам нужно давать позитивный пример. Вот я говорю объективно. Дело в том, что вот эти бомбежки мирного населения – это работает против Азербайджана.

Т.П.: – Точно так же бомбежка Гянджи работает против армян.

Т.А.: – Я не поддерживаю бомбежки мирного азербайджанского населения однозначно. Это работает против азербайджан и много, что происходит, также работает против азербайджан. Если бы армяне увидели, что, например, талыши, лезгины, аварцы свободно изучают свой язык в Азербайджане, что они пользуются правами хотя бы культурной автономии, чтобы показать пример. Но мы знаем, что это не так. У армян нет примера даже на территории Азербайджана. Это очень важно. Дело в том, что, безусловно, влияние внешних игроков очень существенно. Ни Турции, ни России – это объективно, это не фантазии – не выгоден мир на Кавказе. Представьте, что, если будет на Кавказе мир, соответственно – Российская Федерация с Кавказа уйдет. Армения не интересна Российской Федерации, у Армении нет ресурсов.

Т.П.: – Подожди. Я вот немножко хотела бы перебить. Нефтепровод из Азербайджана идет в Турцию. Он оперируется «British Petroleum». Например, и Британии, и Турции по факту выгодна стабильная ситуация на южном Кавказе. Единственная, кому она экономически не выгодна – это Россия, из-за нефти прежде всего.

Т.А.: – Но мы видим именно агрессию Турции на данном этапе, это в принципе, без поддержки Турции, Азербайджан бы не…

Т.П.: – Тигран, учитывая, что у вас там работают на территории российские известные специалисты по информационным психологическим операциям, я бы не сильно доверяла тем вбросам.

Т.А.: – Но мы не видим участие России. Россия ничем не помогает в Армении в этом конфликте.

Ф.Ш.: – Были же поставки, об этом комментировал сам министр обороны России, правда он сказал, что стройматериалы передвигались в Армению, хотя непонятно – почему стройматериалы должны были передвигаться в обход Азербайджана через Казахстан, Туркменистан, Иран на территорию Армении. Поэтому были поставки вооружения, они всегда были. Да, мы покупаем оружие у России, вернее покупали. На данный момент покупок нет. Мы покупаем оружие и в Украине, и в Белоруссии, и в Израиле, и у Турции. То есть мы не скрываем, что покупаем оружие. Наши территории оккупированные и мы стараемся увеличить свою военную мощь. Поэтому представить, что ИГИЛовцы могут воевать на стороне Азербайджана, – я не знаю кто, если хочет верить, пускай верит. Поэтому я опять же говорю, что очень много мифов, очень много людей, вот вы правильно сказали – как распространяются эти мифы по телевидению и как там действуют. До сих пор на территории Нагорного Карабаха, там есть один товарищ, Пегов фамилия, его WarGonzo называют. Он из России.

Т.П.: – Он и в Украине тоже работал.

Ф.Ш.: – Мы, когда все это наблюдали, можно было подумать, что там эти бандеровцы ожили из могил, все вышли и встали. В общем, я не хочу долго на эту тему распространяться. Я думаю, что надо действовать в рамках международного права, я опять же возвращаюсь: что, если нам удастся весь этот конфликт привести к принципу территориальной целостности и защиты прав меньшинств? Кстати, вот мой собеседник говорит, что лезгины, талыши: я не говорю, что все прекрасно в Азербайджане, но по крайней мере у нас есть на должностях талыши и лезгины. В школах в этих районах преподаётся, кстати, лезгинский язык и талышский язык. А вот Армения, я извиняюсь, – моноэтническое государство, в процентном отношении там 99% армян, поэтому легко говорить о том, что как находится, какие права у меньшинств в Азербайджане, если в самой Армении этих меньшинств просто нету.

Т.П.: – Спасибо вам большое. Хотела бы ответить, что ни одна война не длится вечно, все в конце концов когда-нибудь заканчивается. Будем надеяться, что закончиться и это противостояние. Напомню, что с нами был Фарид Шафиев – председатель правления центра анализа международных отношений из Азербайджана и Тигран Авакян – эксзамминистра внутренних дел Украины и член Союза армян Украины.Телеканал ДОМ

 

Кількість інфікованих коронавірусом у світі перевалила за 39,5 млн

УНН. Станом на ранок неділі у світі від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, заразились понад 39,5 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 39 589 400 осіб, з них одужало 27 206 777. Кількість померлих зросла до 1 108 607 людей.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (8 102 142), Індія (7 432 680), Бразилія (5 224 362), Росія (1 376 020), а також Аргентина, Колумбія та Іспанія.

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (219 157), Бразилії (153 675), Індії (112 998) та Мексиці (86 059).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 293 641 випадок коронавірусної хвороби COVID-19, з них 5 517  — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за минулу добу виявили 6 410 випадків коронавірусу

17.10.2020 08:46

В Україні станом на 17 жовтня лабораторно підтверджено 293 641 випадок COVID-19, з них за добу – 6 410.

Як передає Укрінформ, такі дані містить система моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО.

Протягом доби зафіксували 109 нових летальних випадків. Одужали 2 194 хворих.

Загалом в Україні зареєстровано 5 517 смертей від COVID-19. Хворіють нині 164011 осіб.

Найбільше випадків коронавірусу за добу виявлено у Києві (598), Одеській (506), Харківській (472), Дніпропетровській (464) та Хмельницькій (382) областях.

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу зареєстрували 5 992 випадки коронавірусу.

 

В українській армії – 141 новий випадок COVID-19

У Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19 хворіє 1024 особи, за добу виявлено 141 новий випадок.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба командування Медичних сил.

“Станом на 10.00 17 жовтня в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє – 1024 особи. Всього за час пандемії одужало – 3187 осіб, летальних випадків – 12.

На ізоляції (втому числі самоізоляція) перебуває 473 особи. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби – 64 особи”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що за минулу добу зареєстровано 141 новий випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, з них у закладах охорони здоров’я перебуває 13 осіб. Стан здоров’я пацієнтів задовільний, отримують необхідне лікування.

На лікуванні вдома під наглядом медичної служби перебуває 128 осіб.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 16 жовтня було лабораторно підтверджено 287 231 випадок COVID-19, з них за добу – 5 992.

 

Найбільше випадків COVID-19 за добу в Києві та Одеській області – МОЗ

Минулої доби в Україні найбільше випадків короновірусної хвороби зафіксовано у Києві та 4-х областях.

Про це повідомив на брифінгу 17 жовтня міністр охорони здоров’я Максим Степанов, передає Укрінформ.

«Найбільша кількість підтверджених випадків за минулу добу зареєстрована в місті Києві – 598, в Одеській області – 506, в Харківській області – 472, Дніпропетровські області – 464, Хмельницькій області – 382 випадки», – сказав Степанов.

Водночас він закликав людей, які входять до групи ризику та які старші за 60-65 років, без необхідності не виходити з дому, а якщо виходити, то обов’язково надягати маску, дотримуватися соціальної дистанції, мати з собою антисептики і постійно обробляти руки.

«Це точно знизить ризик інфікування короновірусною хворобою. Тому що у нас дійсно найбільша кількість важких хворих – це люди, які з групи ризику. Це стосується як літніх людей, так і людей, які мають хронічні захворювання. Особливо цукровий діабет, серцево-судинні, злоякісні захворювання або хронічні захворювання легень», – зазначив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні за минулу добу захворіло 6410 осіб. З них 319 дітей, а також 359 медичних працівників. Минулої доби було зафіксовано 109 летальних випадків. При цьому одужало 2194 пацієнти.

 

Інтернів можна залучати до боротьби з COVID-19 лише під керівництвом лікарів – Степанов

Лікарі-інтерни або студенти 5-6 курсів можуть бути залучені до боротьби з COVID-19, але виключно під керівництвом фахівців.

На цьому наголосив на брифінгу 17 жовтня міністр охорони здоров’я Максим Степанов, передає Укрінформ.

«У нас дійсно достатньо напружена ситуація з кількістю людей, які госпіталізуються, і зрозуміло, що збільшиться навантаження на наших лікарів, які працюють в лікарнях, в реанімаційних відділеннях. І ми розглядаємо таку можливість, у нас є чітке розуміння, в який спосіб і як саме ми можемо додатково залучати або лікарів-інтернів, або студентів 5-6 курсів», – сказав Степанов.

Водночас він наголосив, що кваліфіковану медичну допомогу можуть надавати виключно спеціалісти – лікарі, які закінчили медичний університет, пройшли відповідну інтернатуру.

Ані лікарі-інтерни, ані студенти медичних університетів не є такими спеціалістами. «Можливість залучення лікарів-інтернів існує, але їх робота може бути виключно під керівництвом лікаря. В інший спосіб це неможливо», – запевнив міністр.

В Україні станом на 17 жовтня лабораторно підтверджено 293 641 випадок COVID-19, з них за останню добу – 6 410.

 

У Харкові пройшов студентський бал-маскарад

“Студентський бал-маскарад 2020” пройшов напередодні увечері в готелі “Харків Палас”, що у центрі міста.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Харківської міськради.

“У заході взяли участь танцювальні команди з дев’яти вишів міста. Змішані команди представили на суд журі чотири танцювальні номери. За результатами виступів, у команді кожного вишу були визначені кращі пари, а Королем та Королевою всього балу стали Тетяна Єгорова та Артем Бутенко з Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Василенка”, – йдеться у повідомленні.

Учасників балу-маскараду привітав перший заступник Харківського міського голови Ігор Терехов.

“Сьогодні ми закладемо фундамент нової традиції – студентського балу-маскараду. І якщо зараз у нас на сцені – представники дев’яти вишів, то далі, сподіваюся, їх буде ще більше. Звичайно ж, студенти сильно хвилюються, вони довго готувалися до виступу, тому прошу журі гідно оцінити їхню майстерність. У будь-якому випадку, перемогу сьогодні одержать усі учасники, які вийдуть на сцену”, – сказав він.

Бал був успішним, але, як свідчать фото з заходу, не всі учасники події, включаючи почесних гостей з міської ради та більшість членів журі, дотримувалися дистанції та масочного режиму. Кількість учасників також була вищою за встановлену урядом в умовах карантину.

Як повідомляв Укрінформ, 16 жовтня на позачерговому засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій ухвалено рішення про те, що у зв’язку з віднесенням Харкова до “червоної зони” у місті з 00:00 19 жовтня вводяться необхідні протиепідемічні заходи. Водночас міський пасажирський транспорт, в тому числі, метро, зупиняти не будуть. Дитячі садки, продуктові магазини і ринки продовжують роботу в звичайному режимі. Об’єкти харчування та ТРЦ працюють до 20:00. Спортзали і фітнес-центри працюють за умови суворого дотримання протиепідемічних норм. Установи культури, включаючи кінотеатри, розважальні центрі та нічні клуби, припиняють роботу. Шкільні канікули починаються 19 жовтня і триватимуть до 30 жовтня. Студенти вишів навчатимуться дистанційно.

 

Ляшко: Жорсткий локдаун в Україні – «виключно резервний момент»

Система охорони здоров’я в Україні на даний час справляється з приростом хворих на коронавірусне захворювання COVID-19.

Про це заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, передає Укрінформ.

Можливе запровадження жорсткого локдауну, як на початку пандемії, Ляшко назвав «виключно резервним моментом».

«Сьогодні ми реєструємо по 5 000-5700 випадків в Україні – колапсу немає. Система охорони здоров’я справляється. Ми говоримо, що і до 10 тисяч – будемо справлятися… Певні лікарні будуть завантажуватися, госпіталізувати, перепрофільовувати нові ліжка і буде досить велика кількість хворих. Тому для того, щоб цьому запобігти, ми просимо всіх дотримуватися всіх протиепідеміологічних норм і правил», – сказав Ляшко.

За його словами, робиться все можливе на національному рівні, щоб запобігти, по-перше, колапсу системи охорони здоров’я, по-друге, щоб не зупиняти економіку.

«Ми розуміємо, що впровадження жорсткого локдауну – це вже виключно такий резервний момент, коли не можна буде нічого іншого зробити», – підкреслив він.

Як повідомлялося, в Україні станом на ранок 17 жовтня зафіксовано нову рекордну кількість захворювання коронавірусною хворобою COVID-19 за добу – 6 410 нових випадків.

Загалом кількість інфікованих від початку пандемії становить 293 641 людину, померли від COVID-19 – 5 517 людей, одужали – 124 113.

Попереднє рекордне добове значення нових виявлених хворих складало 5 992 – 16 жовтня

 

Як Україну ділять на епідзони: МОЗ нагадав про п’ять ознак

Залежно від епідситуації в регіоні або районі чи місті обласного значення, відповідно до постанови Кабміну «Про встановлення карантину», може бути встановлений рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Про це нагадали в Міністерстві охорони здоров’я, зазначаючи, що «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки встановлюється на території регіону, в якому наявне значне поширення COVID-19.

«Регіоном зі значним поширенням COVID-19 вважається регіон, в якому наявна хоча б одна з таких ознак: завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить більш як 50% протягом 5 днів поспіль; середня кількість тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу становить менш як 24 тестування на 100 тис. населення протягом останніх 7 днів; показник захворюваності на COVID-19 за 14 днів на 100 тис. населення перевищує базовий рівень захворюваності; коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить понад 11%; показник зростання кількості випадків COVID-19 становить понад 10%», – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, МОЗ щодня оновлює ознаки для визначення регіону зі значним поширенням COVID-19 та публікує їх на сайті.

На підставі цих ознак Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій раз на 7 днів приймає рішення про встановлення на території регіону або окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону рівня епідемічної небезпеки «жовтий», «помаранчевий» або «червоний». Рішення про послаблення «червоного», «помаранчевого» та «жовтого» рівня епідемічної небезпеки не може бути переглянуто раніше ніж через 14 днів з дня встановлення такого рівня епідемічної небезпеки.

З діючими рівнями епідемічної небезпеки можна ознайомитись за посиланням.

 

В Японії розробили систему, здатну вловлювати коронавірус у диханні

Науковці Японії заявили, що розробили систему, яка дозволяє виявляти коронавірус у видихуваному людиною повітрі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє NHK.

Університет Тохоку і компанія Shimadzu, яка виробляє високоточне обладнання, завершили виготовлення прототипу тестової системи.

Як зазначається, вона складається з трьох компонентів.

«Перший абсорбує видихуване повітря протягом приблизно п’яти хвилин. Другий дезактивує всі коронавіруси, виявлені в видихах, і поглинає білки, що містяться у вірусах. Третій аналізує ці білки», – йдеться в повідомленні.

Розробники стверджують, що система здатна показати результат протягом приблизно однієї години.

За даними NHK, вже було проведено клінічне випробування за участю близько десятка інфікованих пацієнтів. Розробники продовжать випробування і роботу над тим, щоб зробити систему компактнішою та впровадити її в практичне застосування.

 

Авіаспівпраця з Туреччиною і відмова в ній Китаю приведе Україну до 3,5 млрд дол. штрафу щодо “Мотор Січі” – експерт

УНН. Інформація керівника Укрспецекспорту Вадима Ноздрі про пріоритетність військово-технічного співробітництва з приватними компаніями Туреччини в сфері авіаційного двигунобудування в контексті порушення прав приватних китайських інвесторів ПАТ “Мотор Січ” – приклад подвійних стандартів і показник ненадійності України як партнера в міжнародних відносинах. Про це заявив Павло Розенко, ексвіце-прем’єр-міністр України, коментуючи недавнє інтерв’ю керівника Укрспецекспорту Ноздрі інтернет-виданню lb.ua, про яке ЗМІ згадали у зв’язку з візитом Зеленського в Туреччину, передає УНН.

Як відомо, з 2016 року українські органи влади блокують угоду китайських інвесторів з купівлі авіабудівного ПАТ “Мотор Січ”. Накладений судом з ініціативи СБУ арешт на акції не дає можливості новим власникам брати участь в управлінні і модернізувати виробництво. Таку лінію дій української влади китайські інвестори назвали державним рейдерством, оцінили свої збитки від експропрійованих інвестицій і недоотриманого доходу в 3,5 млрд дол., а тепер найняли імениту американську юркомпанію і йдуть в міжнародний арбітраж з високими шансами на перемогу.

Однією з причин зупинки приватної комерційної трансакції в СБУ спочатку назвали ризики можливого трансферу технологій в сфері авіаційного двигунобудування в КНР.

“Дивовижна історія. Як ми бачимо із заяв Ноздрі, а також зі складу делегації, яка поїхала із Зеленським у Туреччину, українська влада дозволяє і вітає трансфер технологій авіабудування в цю країну, яка поводиться дуже активно на ринку озброєнь і в “гарячих точках планети”. Причому мова йде не про древні радянські технологічні рішення, а про новітні ноу-хау для безпілотників.

І не про якесь заштатне держпідприємство, а про ЗМКБ “Івченко-Прогрес”, яке володіє патентами на розробки, якими користується ПАТ “Мотор Січ”. Тобто це державне КБ може передавити технології туркам – зауважимо, приватній турецькій компанії. А китайські інвестори “Мотор Січі” не можуть почати розвивати підприємство, яке взагалі не має патентів, тому що всі права інтелектуальної власності у “Івченко-Прогрес”. Може, українська влада спеціально не пускає іноземних інвесторів на “Мотор Січ”, щоб каламутити там схеми, як раніше?” – дивується Павло Розенко.

Нагадаємо, в своєму інтерв’ю гендиректор Укрспецекспорту Вадим Ноздря розповів про можливу співпрацю в сфері розробок і створення спільних виробництв у сфері авіаційного двигунобудування між Україною, ЗМКБ “Івченко-Прогрес” і приватної турецької компанії Baykar Makina. Зокрема, мова може йти про участь турецьких компаній в розробках двигунів для крилатих ракет – турецька сторона цікавиться цілою лінійкою двигунів ЗМКБ “Івченко-Прогрес” і ВАТ “Мотор Січ” для використання на своїх новітніх авіаційних платформах. ЗМКБ “Івченко-Прогрес” безпосередньо поставляє турбогвинтові двигуни АІ-450С для нового турецького стратегічного безпілотника Akinci.

“Про яку рівність інвесторів перед українським законом йдеться? Що дозволено Юпітеру не дозволено бику? Але ж рівність – одне з ключових положень двосторонньої Угоди про захист інвестицій між Україною і Китаєм, про порушення якої кричать на весь світ китайські інвестори “Мотор Січі”. Вустами Ноздрі держава прямо зізнається в подвійних стандартах і нерівному ставленні до партнерів з різних країн! Дивно, що нашого посла в Китаї ще нікуди не викликали і не поставили хрест на серйозних двосторонніх відносинах і якихось контактах на вищому рівні”, – вважає Павло Розенко.

Раніше Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю агентству “Сіньхуа” висловився за поглиблення політичного, культурного і економічного україно-китайського співробітництва, а також розширення партнерства в сфері взаємної торгівлі. З цією метою, як повідомив президент Зеленський, готується засідання міжурядової україно-китайської комісії, а також висловив надію на зустріч з Главою КНР Сі Цзіньпіном.

 

Завод «Палада» уклав контракт з Міноборони на 23,5 мільйона

Херсонський державний завод «Палада» уклав контракт з Міноборони на 23,5 мільйона гривень.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв.

«На виконання доручення Президента України Володимира Зеленського, укладено державний контракт між Міністерством оборони України та Херсонським державним заводом «Палада» на суму 23,5 мільйона гривень», – йдеться у повідомленні.

Згідно з документом, завод має побудувати та поставити плавучий причал для потреб ВМС ЗС України.

Як зазначив Гусєв, питання підписання державного контракту порушив під час своєї поїздки в серпні на Херсонщину Президент Володимир Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України під час спілкування зі ЗМІ 20 серпня у Херсоні запевнив, що завод «Палада», який виготовляє унікальні доки, підпише контракт з Міністерством оборони України.

Херсонський державний завод «Палада» розташований на Карантинному острові поблизу херсонських портів – морського й річкового. Завод має державну форму власності – органом управління є державний концерн «Укроборонпром». Підприємство будує різні за призначенням доки – від монолітних залізобетонних вантажопідйомністю 400 т до композитних доків вантажопідйомністю понад 30 тис. тонн, чимало з яких є унікальними. У квітні 2014 р. на заводі було створено новий підрозділ – проєктно-конструкторське бюро «Палада».

У державному оборонному замовленні на 2020 рік передбачені кошти на закупівлю плавучого причалу для ВМС ЗСУ.

 

Україна найближчим часом зможе збирати і виготовляти електромобілі – радник віцепрем’єра

Радник віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Олексій Рябчин впевнений, що найближчим часом Україна сама зможе збирати і виготовляти електромобілі.

Про це він сказав у програмі “Офіційний розмова” на телеканалі “Дом”, передає Укрінформ.

“Я абсолютно впевнений, що ми можемо частково, з компонентів, збирати електромобілі в Україні, створювати тут робочі місця, і не виключаю, що можемо виробляти їх повністю. Так, не хочеться мати “електрозапорожець”, умовно кажучи, який буде некомфортний. Але Україна, як країна з розвиненим автопромом, цілком готова збирати електромобілі, і це теж їх здешевить і дозволить створити додаткові робочі місця, завантажити наші промислові підприємства”, – підкреслив Рябчин.

Зараз, за його словами, в Україні вже понад 30 тисяч електромобілів.

“Українці купують. Поки що в основному привезені з Європи або Америки б/в автомобілі», – зазначив Рябчин.

На його думку, до масових покупок електромобілів українців змусило безмитне ввезення екотранспорту в країну.

“Якщо ти хочеш купити електромобіль і привезти його з-за кордону, ти заплатиш нуль податку на додану вартість, нуль митного збору, невеликий акциз буде залежно від ємності твоєї батареї, і це на 20-25% здешевлює електромобілі. Якщо подивитися на графік, просто в рази злетів продаж електромобілів. А найприємніше, що статистика продажу електромобілів з США в Україну зросла, і навіть ціна підвищилася на тисячу доларів, тому що українці масово почали купувати електромобілі”, – зазначив радник віцепрем’єра.

Як повідомлялося, власникам електротранспорту в Україні почали видавати спеціальні номерні знаки зеленого кольору.

 

Японія високо оцінює втілювані в Україні реформи – посол

Суттєві реформи, проведені в Україні після Революції гідності, заслуговують на усіляке схвалення та заохочення.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав посол Японії в Україні Такаші Кураі.

“Реформа – це завжди надзвичайно складна справа. Уявіть, що ви маєте змінити своє життя. Змінювати щось завжди дуже складно. Тому я хвалю зусилля України, які вона доклала з моменту незалежності, а особливо після революції Майдану (Революції гідності – ред.), здійснюючи реформи. Хоча, можливо, не можна сказати, що цього було достатньо, але я щиро вважаю ці зусилля чудовими”, – сказав Кураі.

За його словами, “ці зміни – не просте досягнення”.

“Ми всі розуміємо це і високо оцінюємо намір українців усе одно змінювати себе, попри складність. Складність реформ полягає в досягненні консенсусу щодо напряму і швидкості змін та у визначенні пріоритетних сфер”, – зазначив дипломат.

Як повідомлялося, Такаші Кураі перебуває на посаді в Україні з 23 січня 2019 року.

 

Японія назвала пріоритетні для G7 реформи в Україні

Серед усіх необхідних Україні реформ посли “Групи семи (G7) щодо підтримки України” вважають найважливішими досягнення верховенства права та боротьбу з корупцією.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів посол Японії в Україні Такаші Кураі.

“Щороку ми визначаємо пріоритетні сфери реформ, у яких ми інтенсивно допомагатимемо Україні. Цього року є п’ять таких сфер: верховенство права та боротьба з корупцією; економічне зростання; ефективне управління; людський розвиток; безпека та оборона. Хоча всі п’ять є важливими, серед них ми вважаємо “верховенство права та боротьбу з корупцією” пріоритетною та найобширнішою. У цьому питанні у G7 є консенсус. І, звичайно, знаю, що уряд України теж займається цим важливим питанням”, – сказав Кураі.

За його словами, міжнародні партнери активно допомагають Україні у розробці необхідних законопроєктів. “Найважливіше – це правильно створити правові рамки. Відколи в Україні розпочалася нинішня реформаторська хвиля, було ухвалено дуже багато законів. Ми в цьому процесі допомагаємо Україні здебільшого в акуратній розробці законопроєктів й у внесенні змін до чинних законів, відповідно до міжнародних стандартів. Але важливим є те, що головну роль відіграє Україна, тобто парламент, уряд, органи влади є основними гравцями в цьому. Ми лише як допоміжна сила, допомагаємо створити кістяк законопроєктів”, – зазначив дипломат.

Як відомо, до Великої сімки входять США, Канада, Японія, Італія, Великобританія, Франція та Італія. “Група семи щодо підтримки України” розпочала свою діяльність 2015 року й відтоді регулярно зустрічається для обговорення нагальних питань.

 

На першому етапі приватизації на аукціони виставлять 30 заводів Укрспирту – Шмигаль

На першому етапі приватизації на аукціони будуть виставлені 30 спиртових заводів, які входять до складу державного підприємства «Укрспирт».

Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Державне підприємство «Укрспирт» у попередні роки було синонімом багатомільярдної корупції. За оцінками Фонду держмайна через тіньові схеми в спиртовій галузі бюджет щороку недоотримує 8-10 млрд грн. Тепер цьому покладено край. Минулого року парламент ухвалив закон, яким демонополізував виробництво спирту, а цього тижня відбулася історична подія — приватизація першого спиртового заводу у Немирові», – написав Шмигаль.

Він зазначив, що фінальна ціна виявилася на 5 млн грн більше за стартову, а головне те, що актив придбав профільний інвестор. Це означає додаткові інвестиції у підприємство, а як наслідок — збільшення кількості робочих місць та надходжень до бюджету громади.

«Загалом, на першому етапі приватизації на аукціони будуть виставлені 30 спиртових заводів, які входять у склад державного підприємства «Укрспирт», – підсумував Прем’єр-міністр.

Як повідомляв Укрінформ, у 2020 році приватизація має принести державному бюджету України близько 12 млрд грн, з них 6 млрд будуть отримані від малої приватизації та 6 млрд грн – від великої.

 

Інститут нацпам’яті закликає відновити імена воїнів УПА на горі Монастир

Український інститут національної пам’яті закликає польську сторону впорядкувати поруйновані українські місця пам’яті і відновити імена воїнів УПА на могилі, що на горі Монастир.

Про це йдеться в заяві УІНП, оприлюдненій на сайті інституту, щодо українсько-польської співпраці у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, передає Укрінформ.

«У світлі нещодавнього офіційного візиту в Україну Президента Республіки Польща Анджея Дуди та підписання спільної із Президентом України Володимиром Зеленським заяви, яка засуджує акти наруги над пам’ятниками в обох країнах, а також проголошує необхідність віддати належне їхній пам’яті та їхнім ще живим родичам і нащадкам у дусі пошанування історичної правди, Інститут оптимістично оцінює перспективи співпраці та добру комунікацію з офіційними особами Республіки Польща», – зазначається в заяві.

Проте, зауважують в УІНП, досі всі випадки вандалізму (щонайменше 19), скоєні в Польщі з 2014 по 2020 рік щодо українських місць пам’яті, не були розслідувані належним чином. «Винні залишаються непокараними, а місця пам’яті понівеченими. Неприпустимою є і наруга над державними символами України, що мало місце під час цих акцій вандалізму. Висловлюємо щире сподівання, що такі випадки більше не повторяться у майбутньому і не затінятимуть сторінки спільного успіху», – наголошують автори.

Водночас вони констатують, що цього року у Польщі була реалізована низка меморіальних ініціатив, які сприяли інформуванню про спільну славну історію українсько-польської співпраці у протистоянні більшовизму сто років тому, зокрема йдеться про відновлення у Варшаві частини Вольського цвинтаря, відкриття скверу імені Марка Безручка, а також відкриття оновленого меморіалу воїнам Армії Української Народної Республіки та Української Галицької Армії у Ланьцуті. Своєю чергою Україна цього року теж реалізувала низку проєктів, які сприяли висвітленню спільної історії та побудові порозуміння й співпраці між нашими народами, зокрема йдеться про видання українського перекладу з польської мови наукової праці «УПА та ВІН у боротьбі з тоталітаризмом 1945-1947».

«Україна також виконала в повному обсязі взяті на себе у 2019 році зобов’язання – процес видачі дозволів на пошукові роботи був розблокований, і представники польської сторони не лише отримали два дозволи на пошукові роботи у Львові (в місцевостях Голоски та Збоїща), але вже і провели їх. Натомість Польща виконала своє єдине зобов’язання лише частково – таблиця на могилі воїнів УПА горі Монастир не була відновлена у первинному вигляді, а замінена на іншу – без згадки імен воїнів, що загинули в тій місцевості. Наша позиція у цій справі чітка і недвозначна: надгробна плита має бути відновлена з її первинним текстом. Як і було обіцяно раніше польською стороною – відновлена, а не замінена», – акцентують в УІНП.

Автори заяви нагадали, що необхідність повернення імен на надгробну плиту підтвердив Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою 12 жовтня 2020 року.

Вони також зазначили, що до відновлення надгробка на братській могилі на горі Монастир у тому вигляді, в якому він був, розмови про видачу нових дозволів польським партнерам на проведення пошукових земляних та ексгумаційних робіт передчасні.

«Це в першу чергу зумовлено тим, що паритетний обмін дозволами логічним своїм наслідком має меморіалізацію досліджуваних локацій шляхом встановлення нових пам’ятників та пам’ятних знаків, а це не може відбуватися, допоки не усунена загроза їх нищення та вандалізму. Водночас українська сторона проведе всі необхідні організаційні та процедурні дії, щоб обмін дозволами відбувся у найкоротші терміни після виконання польською стороною свого зобов’язання», – запевнили в УІНП.

 

У Броварах вночі на білбордах кандидата замінили номери у бюлетені

У місті Бровари на Київщині двоє невідомих упродовж ночі замінили номери, присвоєні кандидату у виборчому бюлетені, на 18 агітаційних білбордах.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє поліція Київської області.

Співробітники Броварського відділу поліції встановили, що до порушення виборчого законодавства причетні двоє молодиків. Ними виявились кияни 21 та 23 років, у них поліцейські вилучили драбину та різноманітне приладдя.

«Порушники заклеїли на агітаційних матеріалах справжній номер кандидата, замінивши його на видуманий», – поінформували в поліції.

За перешкоджання здійсненню виборчого права поліцейські склали 18 протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 212-24 (перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, або діяльності суб’єкта виборчого процесу, процесу референдуму) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Матеріали направлено до суду для прийняття рішення.

Як повідомлялося, за даними МВС, в Україні за останню добу поліцейські відкрили 24 кримінальні провадження за фактами порушень виборчого процесу. Загалом від початку виборчої кампанії 5 вересня територіальні органи Нацполіції зареєстрували 5206 повідомлень, пов’язаних із відповідними порушеннями.

Чергові місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня.

 

Такаші Кураі, Посол Японії в Україні: За нового уряду Японії курс щодо України та позиція щодо Криму залишаться незмінними

Укрінформ, 16.10.20 19.29.

Посол Кураі, прибувши до Києва трохи більше ніж півтора року тому, почав активно вивчати українську мову, і тепер вже говорить нею під час кожного заходу. Він часто одягає вишиванку, наголошує, що “Японія підтримує Україну”, і набирає довіру українців.

Так, ми знаємо, що Токіо підтримує Київ. Водночас, іноді виникає невелике занепокоєння – наскільки ця підтримка справді стійка. Наприклад, у вересні цього року, коли Росія проводила псевдовибори в тимчасово окупованому Криму, Японія не зробила заяви, на відміну від інших країн Групи семи (G7) та ЄС.

Коронакриза, як туман, робить дипломатичний намір кожної країни менш видним. Чи триває японська підтримка України? Чи японці цікавляться співпрацею з українцями? Якщо так, у яких сферах бачать перспективу? Доки триватимуть японські антиросійські санкції? Якою буде зовнішня політика Японії за нового прем’єр-міністра Йошіхіде Суґа? За що 31 серпня Президент України Володимир Зеленський нагородив Посла Японії Такаші Кураі орденом «За заслуги» ІІІ ступеня?

Про все це Укрінформ поговорив із Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні Такаші Кураі, дотримуючись півтораметрової соціальної дистанції.

ПІДТРИМКА ЯПОНІЇ: З ТОКІО ТА ЯК ЧЛЕНА G7

– Пане Посол, вітаю з нагородженням орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Це, напевне, рідкість, бо зазвичай посли отримують ордени наприкінці своїх каденцій. Президент Зеленський пояснив причину цього?

– Ні, Президент безпосередньо не пояснив причини. Але я знаю, що орденом “За заслуги” нагороджують тих, хто зробив значний внесок у політичне, економічне та суспільне життя країни. 31 серпня відбулася церемонія, під час якої я висловив подяку Президентові та заявив українською, що я розцінюю це нагородження як надзвичайну честь. Окрім того, я вважаю дуже важливим те, що це нагорода не мені особисто, вона є проявом подяки Японії та японцям за допомогу, яку Україна отримала.

– Ми вас найчастіше бачимо в діяльності групи послів “Групи семи (G7) щодо підтримки Україні”. Ви працюєте активно, попри пандемію. Ваш мандат — підтримка реформ. Які реформи зараз цікавлять послів?

– Група послів G7 розпочала свою діяльність 2015 року, і діє вже 5 років. Коли почалася коронакриза, то ми задумалися, що далі робити. Але все ж таки ми намагаємося якимось чином зустрічатися з чиновниками – чи через відео, чи фізично, – оскільки країни G7 та Євросоюз переконані, що реформи в Україні зупиняти не можна. Ми організовуємо зустрічі принаймні раз на тиждень, інколи частіше. Напередодні зустрілися з Дмитром Разумковим (головою Верховної Ради – ред.) у резиденції посла США, а ще раніше з представником МВФ в Україні. (Сміється) На щастя, ми поки що всі здорові.

Якщо говорити конкретніше, то щороку ми визначаємо пріоритетні сфери реформ, у яких ми інтенсивно допомагатимемо Україні. Цього року є п’ять таких сфер: верховенство права та боротьба з корупцією; економічне зростання; ефективне управління; людський розвиток; безпека та оборона. Хоча всі п’ять є важливими, серед них ми вважаємо “верховенство права та боротьбу з корупцією” пріоритетною та найобширнішою. У цьому питанні у G7 є консенсус. І, звичайно, знаю, що уряд України теж займається цим важливим питанням.

– Яким чином Група послів допомагає Україні в галузі судової та антикорупційної реформ?

– Найважливіше – це правильно створити правові рамки. Відколи в Україні розпочалася нинішня реформаторська хвиля, було ухвалено дуже багато законів. Ми в цьому процесі допомагаємо Україні здебільшого в акуратній розробці законопроєктів й у внесенні змін до чинних законів, відповідно до міжнародних стандартів. Але важливим є те, що головну роль відіграє Україна, тобто парламент, уряд, органи влади є основними гравцями в цьому. Ми лише як допоміжна сила, допомагаємо створити кістяк законопроєктів.

– Знаємо, що допомога в реформах не завжди йде гладко. Де саме відчуваєте її складність?

– Реформа — це завжди надзвичайно складна справа. Уявіть, що ви маєте змінити своє життя. Змінювати щось завжди дуже складно. Тому я хвалю зусилля України, які вона доклала з моменту незалежності, а особливо після революції Майдану (Революції Гідності – ред.), здійснюючи реформи. Хоча, можливо, не можна сказати, що цього було достатньо, але я щиро вважаю ці зусилля чудовими. Змінили так багато систем країни, і ці зміни – не просте досягнення. Ми всі розуміємо це, і високо оцінюємо намір українців усе одно змінювати себе, попри складність. Складність реформ полягає в досягненні консенсусу щодо напряму і швидкості змін та у визначенні пріоритетних сфер.

– Як часто посли G7 зустрічаються?

– Між собою кілька разів на місяць. Враховуючи ще наші зустрічі з українськими урядовцями, ми бачимося від одного до кількох разів на тиждень.

– Ви доволі інтенсивно працюєте разом.

– Так і є.

– Нещодавно до України прибув новий очільник офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Києві. Це, напевно, означає, що Японія має намір продовжувати різнопланово допомагати Україні. Розкажіть, будь ласка, про основну допомогу, яку отримує Україна.

– З моменту здобуття Україною незалежності у 1991 році загальна сума нашої допомоги перевищила 3,1 млрд доларів США. З них 1,87 млрд доларів було залучено після революції Майдану, коли ми пришвидшили реалізацію допомоги реформам.

Серед наших найбільших проєктів – реконструкція Бортницької аеростанції. Біля неї, особливо влітку, відчувається дивний запах. Ми реалізуємо проєкт її реконструкції, щоб покласти край цій ситуації для жителів. Зараз триває тендер. Хочемо застосувати найпрогресивнішу технологію Японії.

Ще один масштабний проєкт, який ми прагнемо реалізувати, — будівництво нового мосту в Миколаєві. У Причорномор’ї дуже часто бувають затори на дорогах у напрямку на захід, зокрема там, де вони з’єднуються з центральними вулицями Миколаєва. Суть нашого проєкту полягає в подоланні цих дорожніх корків шляхом будівництва мосту і створення об’їзної дороги. На превеликий жаль, зараз Крим незаконно окупований Росією і, як наслідок, дороги на Причорномор’ї стали стратегічно важливими. Ми хочемо зробити цей маршрут зручнішим. Уже завершилася фаза техніко-економічного обґрунтування з японського боку.

Крім того, в міністерстві фінансів працює японський експерт як радник міністра. Також здійснюємо допомогу Суспільному мовленню України. Ще маємо бажання займатися питанням управління відходами. Зараз складно відправляти експертів до України через коронакризу, але продовжимо, як тільки вона вирішиться.

УКРАЇНСЬКА IT-ГАЛУЗЬ: ІНТЕРЕС ЯПОНСЬКИХ КОМПАНІЙ ЗРОСТАЄ

– Японська організація з розвитку зовнішньої торгівлі (JETRO) нещодавно опублікувала звіт щодо стану IT-галузі в Україні, в якому розглянуто її потенціал. Президент Зеленський обговорював тему IT із експрем’єром Японії Шіндзо Абе під час торішнього візиту до Японії. На ваш погляд, чи є перспектива співпраці в IT-сфері між Японією та Україною?

– Думаю, що є величезна перспектива. Перед цією зустріччю глав держав України та Японії в жовтні минулого року ми звернулися до Токіо, нашого МЗС, з особливою рекомендацією просувати співпрацю в IT-галузі, тому що в України є великий потенціал. У червні 2019 року генеральний директор японської компанії Rakuten Хіроші Мікітані, відвідав Україну. Rakuten відомий комунікаційною платформою Viber в Україні. Ця компанія зараз планує розширити свою діяльність в Україні. Думаю, що це дуже добре.

І хочу, щоб й інші японські компанії усвідомили справжній потенціал України в IT-сфері, й почали співпрацю. Відчуваю, що їхня зацікавленість поступово посилюється. Наприклад, коли ми запросили віцепрем’єра — міністра цифрової трансформації, Михайла Федорова (тоді — заступник голови ОП) та японських бізнесменів до моєї резиденції й провели презентацію про IT-сферу в Україні, то у цій події взяли участь не тільки представники японських компаній в Україні, а й також Польщі та інших країн.

– У чому саме полягає зацікавлення цих японських компаній?

– Я не експерт у цій галузі, але думаю, що в Україні відмінно розробляють нові програми, тобто є перевага в технологічній розробці. Бувають випадки, коли ми щоденно користуємося додатками, не знаючи, що насправді їх створили українські розробники. У світі Естонія стала відомою в IT-галузі, але мало, хто знає, що коли естонські IT-компанії просуваються за кордон, то вони часто відкривають свої офіси насамперед в Україні.

– Тому що в Україні є вмілі розробники.

– Саме так. І їх чимало. Мабуть, експерти розуміють це.

– Якими ще сферами японські інвестори цікавляться в Україні?

– Японці традиційно працюють у сферах продажу автомобілів та виробництва автомобільних запчастин, які потім вони експортують до ЄС. Виробництво електропроводів для автомобілів потребує інтенсивної праці та високої кваліфікації. Японські компанії Fujikura, Yazaki та Sumitomo виробляють їх в Україні й експортують до інших країн. Panasonic теж присутній. Тютюнова компанія JT international теж інвестує тут.

Останньою тенденцією є збільшення інвестицій в аграрній галузі. Я думаю, що аграрні інвестиції можуть ще зростати, але, мабуть, є проблема у відстані, тому що виходить дорого експортувати українську аграрну продукцію кораблем до Японії. Утім є більше потенціалу в інвестиціях у цю сферу для збуту продукції до Європи чи Середнього Сходу.

Думаю, що є багато сфер, які розвиватимуться далі.

ЗМІНА УРЯДУ В ЯПОНІЇ: ЧОГО ОЧІКУВАТИ ВІД НОВИХ «СЛУГ НАРОДУ»

– Новий прем’єр-міністр Японії Йошіхіде Суґа сформував свій уряд. До речі, Суґа назвав його “кабмін, який слугуватиме народу”. Звучить це як “Слуга народу” японського типу. Думаю, що влади обох країн можуть мати схожість якоюсь мірою. Що нам варто очікувати від нового японського уряду?

– Під час нещодавнього конкурсу очільника партії Суґа постійно заявляв, що він продовжить політику Абе. Тому, я думаю, що Суґа продовжуватиме й зовнішню політику свого попередника. Протягом періоду правління Абе, який тривав 7 років і 8 місяців, між нами було налагоджено чимало контактів, і реалізовано багато проєктів співпраці. Думаю, що триватимуть і надалі. В уряді Суґи не буде змін курсу щодо України.

– Згідно з різними офіційними повідомленнями, ви часто обговорюєте безпекові питання і співпрацю з українськими урядовцями. 2018 року між двома країнами було підписано оборонний меморандум, міністри оборони обох країн вперше зустрілися в лютому цього року в Мюнхені, а представники високих чинів Сухопутних сил Самооборони Японії відвідали Київ цього року. Чи можете назвати головні результати співпраці в цій сфері?

– Спочатку зауважу, що я зустрічаюся з різними представниками влади, і особливо не виділяю очільників безпекового чи оборонного відомств України. Водночас, безпекова сфера загалом є надзвичайно важливою для відносин з будь-якою державою. Передусім треба ретельно вибудувати взаєморозуміння в цій сфері, тому що вона має великий вплив на інші сфери, такі, як політична, економічна й суспільна.

Восени 2018 року Японія та Україна провели політико-оборонні перемовини, на яких зустрілися представники міністерств закордонних справ та оборони обох країн і підписали меморандум щодо оборонного обміну. Важливо починати з таких кроків, щоб обидві сторони зрозуміли безпекові обставини одна одної та побудували вичерпне розуміння щодо них, аби просувати подальшу співпрацю. Зараз найголовніше – створити передумови такого розуміння, здійснюючи взаємні візити, проводячи зустрічі.

Крім того, є ще одна важлива галузь — співпраця в кібербезпеці. Мало хто знає, але для України Японія була першою державою, з якою вона провела експертно-міжвідомчі консультації щодо кібербезпеки. Японія та Україна вперше провели їх в грудні 2016 року, у січні цього року – вдруге, й обидві країни зазначили, що це було дуже корисно. Японія проводить такі консультації лише з обмеженою кількістю країн (трохи більше десятка), й Україна є однією з них. Ми високо оцінюємо можливості України в цій сфері, й також віримо, що співпраця з Японією є корисною для України, тож і надалі хочемо її продовжувати.

– Ви надаєте медичне обладнання до військових госпіталів. Чи це теж співпраця в цій галузі?

– Реабілітацію солдатів, поранених на Донбасі, надання різного обладнання до військових госпіталів теж можна сприймати як частину оборонно-безпекового обміну, але така допомога має також гуманітарний аспект.

– Українською стороною було оголошено, що японські представники візьмуть участь у військових навчаннях “Сі Бриз” 2020 року, але цього не сталося. Чи дійсно був такий план?

– Є різні формати участі у військових навчаннях. Японія розглядала участь у форматі відправлення спостерігачів, а не військових кораблів. Проте, знову ж таки через коронавірус, змінився план навчання “Сі Бриз”, і було вирішено проводити його на безконтактній основі, тобто тільки на воді. Тому ми не змогли відправити нашого спостерігача. Але ми дійсно розглядали варіант участі у форматі спостереження.

– Сі Бриз – це щорічне навчання. Чи є ймовірність участі Японії в майбутньому?

– Звичайно, Японія постійно стежить за цим навчанням із зацікавленням.

– Що потрібно, аби розвивати співпрацю між Японією та Україною в безпеково-оборонній сфері надалі? Чи є якісь перепони зараз?

– Про якісь перепони думок не виникало. Але знову повторюся: найважливіше зрозуміти, які безпекові занепокоєння має кожна сторона, і яких заходів ми плануємо вживати. Побудова такого розуміння — це найголовніше. Не тільки обмін словами, а також і спільна діяльність, як-от участь у навчаннях, проведення кіберконсультацій – це і є кроки вперед, які поступово будують таке розуміння між обома країнами.

ПОЗІЦИЯ ЯПОНІЇ ЩОДО КРИМУ: ТВЕРДА І ПРИНЦИПОВА

– Українські експерти часто називають Російську Федерацію “спільною загрозою” для України та Японії, вказуючи на існування окупованих нею територій — Крим і Північні території. Однак, згідно з різними офіційними документами Японії щодо оборони та безпеки, Токіо не вважає Росію загрозою. Наприклад, у Білій книзі оборони Японії, яка була опублікована в липні цього року, у центрі уваги перебуває КНР, і меншою мірою Північна Корея. Тим часом, Україна визнала Китай стратегічним партнером, і сьогодні надає важливість економічним відносинам з ним. Очевидно, що між Токіо та Києвом є різні безпекові бачення відповідно до обставин, у яких вони опиняються. Чи ця відмінність бачень не створює якісь непорозуміння, коли ви обговорюєте можливу співпрацю в сфері оборони та безпеки?

– Під час зустрічей та обговорень з українськими чиновниками питань безпеки й оборони я іноді думав, що треба ще поглиблювати розуміння, але жодного разу не відчував наявність якогось непорозуміння. Українська сторона добре розуміє ситуацію, в якій опинилася Японія щодо Росії та інших країн, а також наші безпекові обставини. Потрібно поглиблювати розуміння деяких аспектів, але зовсім не думаю, що колись виникне непорозуміння між нами.

– Росія в червні-липні провела голосування щодо змін до конституції, а 13 вересня місцеві вибори, однак різні країни оголосили, що вони не визнають частини “голосування”, яке було “проведено” в тимчасово окупованому Криму, тому що Крим — це Україна. Нагадаю, що 2016-го і 2018-го років посольство Японії також робило заяви, що уряд Японії не визнає виборів та їхніх результатів у Криму, тому що “Японія не визнає незаконної анексії Криму Російською Федерацією у березні 2014 року”. Але цього року подібних заяв не прозвучало. Якою є позиція уряду Японії щодо проведення цього “голосування” та “виборів” Росією в окупованому Криму?

– Найголовніше, що позиція уряду Японії про те, що “анексія” Криму Росією є незаконною й такою, яку ми абсолютно не можемо визнати, є чіткою. Це є нашою принциповою позицією щодо цього питання, і вона не зміниться. Відповідно, виходячи з цієї позиції, ми ніколи не визнаємо будь-яких дій, у тому числі, “місцевих виборів” і будь-чого іншого, які Росія здійснює в Криму на основі того, що немов юрисдикція російської влади поширюється на цю територію. Я скажу чітко, що, незважаючи на те, чи ми щоразу робимо заяви, чи ні, ця наша принципова позиція ніколи не зміниться. Я підтверджую це в різних випадках за необхідності.

– Торік, як у попередні роки, Японія підтримала дві кримські резолюції в ГА ООН, але вона вперше не стала їхнім співавтором. Це не є ознакою коригування позиції Японії щодо Криму?

– Зовсім ні. Як я вже сказав, найважливіше, що позиція японського уряду, яка полягає в невизнанні незаконної “анексії” Криму, зовсім незмінна. Щодо резолюцій ГА ООН, ми завжди всебічно аналізуємо їхні проєкти, але торік ми не стали співавтором, хоча ми проголосували за них. Ми будемо діяти відповідно до своєї незмінної позиції щодо невизнання незаконної “анексії” Криму. Хочу, щоб ви зрозуміли, що це тверда позиція Японії, незважаючи на те, виступаємо ми співавтором чи ні.

– Зрозуміло. Водночас зауважу, що Україна звертає увагу на такі зміни. Таким чином, в Україні виникає побоювання, що міжнародна спільнота, у тому числі Японія, можливо, тепер меншою мірою звертає увагу на українсько-російську війну та питання окупації Криму, ніж раніше, і повертається до стану “business as usual (звичайної співпраці)” з Російською Федерацією. Тому я попрошу вас ще раз підтвердити японську позицію щодо Криму й Донбасу.

– Передусім ми неухильно підтримуємо суверенітет та територіальну цілісність України. Ми не визнали, не визнаємо, і не визнаємо незаконної “анексії” Криму Росією. Слово “анексія” має бути в лапках. Щодо Донбасу, японська позиція полягає в тому, що важливим є те, щоб усі сторони, а насамперед Росія, повністю виконали Мінські домовленості.

– Японські санкції проти РФ продовжуватимуться доти, доки не буде відновлено територіальної цілісності України, включно з українським Кримом?

– Ми вважаємо важливою солідарність G7 щодо санкцій проти Росії. Я часто озвучую у різних випадках, що продовження цих санкцій пов’язане з виконанням Росією Мінських домовленостей та повагою нею суверенітету України.

– А як щодо санкцій, пов’язаних із питанням Криму?

– Ми вважаємо важливою солідарність G7 і щодо питання Криму.

– Як Японія ставиться до ідеї Трампа – повернути Росію до великої сімки?

– Президент Трамп, здається, торік поговорив про G8 (повернення Росії до G7/8 — ред.), а цього року виступив з ідеєю включити ще кілька країн до цієї групи. Утім позиція Японії дуже чітка й проста — надзвичайно важливо зберегти рамки G7.

АЗІЙСЬКА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ: ТОКІО ВІТАЄ

– Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наголошує, що Україна має намір розвивати азійський вектор зовнішньої політики. У МЗС розробляють азійську стратегію, і новий посол України в Японії Сергій Корсунський в інтерв’ю для Укрінформу говорив про неї. Також заступник голови ОП Ігор Жовква назвав Японію однією з пріоритетних країн в регіоні для України. Що ми можемо очікувати з цієї поки що декларативної активізації?

– Для України важливим стрижнем зовнішньополітичної стратегії є євроінтеграція. Ми це добре розуміємо, і підтримуємо її у цьому. Здається, що міністр Кулеба вжив вислів “поворот до Азії”. І ми розуміємо, що це означає, що Україна й далі просуватиметься в своєму євроінтеграційному напрямку, і водночас поширюватиме свою зовнішньополітичну присутність в Азії, тобто це є розширенням рамок української дипломатії. Ми вітаємо таке міркування.

Якщо Україна хоче зміцнити відносини з Японією у цьому контексті, то нам було б ще приємніше. Але я хочу наголосити, що Японія підтримує Україну не як “азійський представник”. Ми не позиціонуємо себе таким. Японія підтримує Україну й співпрацює з нею через те, що Японія поділяє з Україною основні цінності, такі як свобода, демократія, верховенство права тощо. Також ми не думаємо, що питання Донбасу та Криму є характерними питаннями тільки в Європі, або в регіоні, де є Україна. Ми усвідомлюємо, що це глобальні проблеми, і виходячи з цього розуміння, ми маємо намір і надалі політично й економічно підтримувати Україну і продовжувати співпрацю. Це важливо.

Я сказав, що ми вітатимемо, якщо Україна більше зміцнюватиме відносини з Азією. Якщо у цьому процесі Україна зможе донести до багатьох азійських країн, що виклики, які Україна хоче подолати зараз, мають глобальні підтексти, то це буде чудово, на мою думку.

– Традиційно Японія має успішний досвід та сприятливі відносини з багатьма азійськими країнами, такими як Індія чи країни АСЕАН. Японська дипломатична концепція “Вільний і відкритий Індо-Тихоокеанський регіон (Free and Open Indo-Pacific)” також здебільшого фокусується на відносинах з азійськими країнами. Водночас, присутність України в цьому регіоні наразі невисока, що підтверджується результатом голосування за кримські резолюції в ГА ООН, які з Азії підтримують лише Японія та Туреччина. Чи може Японія допомогти Україні у просуванні інтересів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні? Що японці можуть порадити українцям у цьому напрямі?

– В історії української зовнішньої політики було відносно мало контактів з азійськими країнами. Під час зустрічей з українськими чиновниками я ділюся і надалі теж ділитимуся своїми думками про те, що відбувається в Азії; що думають азійські країни; що вони думають про співпрацю з Європою; як Європа виглядає з боку Азії й т.д. І повторю, що проблеми, які Україна хоче розв’язати, не є суто європейськими, а такими, які мають глобальний підтекст. Я вважаю важливим, щоб азійські країни зрозуміли це.

– Маєте на увазі проблеми Донбасу та Криму?

– Так, і не тільки. Питання будування верховенства права та демократизаційні процеси, які йдуть в Україні. Усі проблеми мають глобальний характер.

ПАНДЕМІЯ: ЩО ТАКЕ «САНМІЦУ» І ЧОМУ «АВІҐАН» ЩЕ НЕ ПЕРЕДАНО УКРАЇНІ

– Коронавірусна пандемія триває. Чи впливає це якось на вашу щоденну роботу? Як ви працюєте серед обмежень?

– Робота дипломатів ефективна, коли ми зустрічаємося з іншими людьми. Тому велика проблема в тому, що зараз складно проводити великі зустрічі та прийоми через пандемію. Проте, є можливість проводити зустрічі при дотриманні запобіжних заходів. Я намагаюся проводити зустрічі, одягаючи маску та дотримуючись соціальної дистанції. Також часто організовуємо відеоконференції.

– Кількість випадків COVID-19 в Україні останнім часом – приблизно 5000 за добу, а в Японії – 600. У чому секрет японського помірного успіху? У чому полягає різниця з українськими заходами?

– Неможливо порівнювати повноцінно, коли у кожній країні різні обставини, історія, традиції та сприйняття людей. Тож я розкажу лише, яких заходів вживають у Японії. На мою думку, найголовнішим є те, що великою мірою існує спільне розуміння в суспільстві – що саме кожний громадянин має робити для запобігання поширення вірусу. Наприклад, досі багато людей їздять у метро чи потягах, але майже всі одягають маски. Варто нагадати, що маски є не так для захисту себе від інфікування, як для запобігання передачі вірусу іншим. Тому лише тоді, коли всі користуються ними, вони ефективні, а якщо носять тільки одна-дві людини, то в цьому немає сенсу. У Японії люди це дуже добре розуміють.

А також необхідно уникати “санміцу”, як ми називаємо це японською. Англійською — “Avoid the 3Cs” (“Уникай трьох C”), тобто, “Closed spaces (закритий простір)”, “Crowded spaces (скупчення людей в одному місці)”, та “Closed-contact setting (розмови в тісній близькості)”. Треба уникати місця, в яких ці три умови задоволені одночасно. Це гасло – “уникай трьох C” – досить поширене в японському суспільстві. До речі, ВООЗ також прийняла це гасло. Окрім того, у деяких ресторанах встановлені пластикові перегородки між відвідувачами. Трішки дивно, але ми теж встановили такі перегородки на столі в своїй резиденції, й так проводимо обід і вечерю. Окрім того, у закладах соціальної допомоги для літніх людей теж персонал надзвичайно уважний.

Отже, важливим чинником є те, що серед більшості громадян уже сформувалося спільне розуміння щодо того, що треба робити. Це перше. Друге, велику роль відіграє загальнодержавна соціальна система страхування. Практично все населення має медичне страхування, тому людям не треба платити великої суми в лікарнях, і вони ходять до лікарів без бар’єрів. Коли почуваються погано, то одразу зустрічаються з лікарями. Така соціальна система теж важлива.

– Останнім часом на київських вулицях мало людей надягають маски. А чому в Японії поширене таке спільне розуміння щодо превентивних заходів?

– Як я зазначив раніше, недоречно просто порівнювати Україну з Японією. Але, можливо, японці мають сильне переконання, що потрібно дотримуватися встановлених правил. Наприклад, японський уряд вирішує рекомендувати щось для запобігання: зокрема, ресторани варто закривати до конкретної години ввечері, або в поїздах слід проводити себе так чи інше. При цьому уряд не зобов’язує громадян діяти так чи інакше, а тільки рекомендує. Штрафів не було запроваджено жодного разу, але все одно люди дотримуються цих рекомендацій.

– Навесні цього року Японія оголосила рішення надати Україні препарат «Авіґан», який, за очікуваннями, має бути ефективним у лікуванні коронавірусної інфекції. Упродовж пів року не було подальших новин щодо цього, а 9 жовтня на засіданні Кабміну України було прийняте рішення щодо отримання Авіґану. Коли буде надано Авіґан Україні?

– Ми дуже тішимося тим, що Кабмін нарешті прийняв офіційне рішення щодо отримання препаратів, які мають загальну назву «Фавіпіравір». Японська сторона була готова вже пів року тому, тож ми зможемо надіслати їх до України найближчим часом, як тільки буде відповідне доручення уряду України для посольства України в Токіо та відбудеться обмін необхідними документами з МЗС Японії.

Принагідно розкажу вам про хронологію цієї історії. У березні цього року через посольство України в Токіо ми отримали звернення Києва з проханням надати ці препарати Україні. Ми в посольстві Японії в Україні, дізнавшись це, хотіли прийняти рішення якнайшвидше, зважаючи на важливість відносин з Україною. І на початку квітня японський уряд прийняв винятково швидке рішення надати ці препарати Україні.

Хочу зазначити один важливий момент. Міністерством добробуту та праці Японії «Фавіпіравір» ще не визначено ліками проти COVID-19. Наскільки мені відомо, абсолютно ефективних і безпечних препаратів, визнаних світом, ще немає, окрім кількох препаратів, які визнали лише кілька країн. «Авіґан», себто «Фавіпіравір», так само проходить останню фазу клінічного випробування в Японії. Ми безкоштовно надаємо «Фавіпіравір» країнам, які готові разом проводити це клінічне випробування й надавати нам його результати. Так ми почали цю співпрацю. Отже, ми не маємо жодного наміру нав’язувати цей препарат. Ми вирішили надати їх на прохання України, але не змушуємо брати участь у клінічному випробуванні. Ми поважаємо рішення України, тому просто чекали на її остаточний висновок.

До речі, ми отримали звернення від приблизно 80 держав, у тому числі країн ЄС. Ми мали вибрати приблизно 50 країн через обмежену кількість препарату. Протягом останніх 5 місяців уже завершено передачу до майже всіх країн, крім України.

– Скільки «Авіґану»/«Фавіпіравіру» плануєте надати Україні?

– 12200 таблеток, це для ста людей. Порівняно з іншими країнами, які звернулися за препаратом, це багато. І я сердечно молюся, щоб коронавірусна пандемія в Україні якомога скоріше завершилася.

УКРАЇНСЬКА МОВА: ЯКЕ УЛЮБЛЕНЕ СЛОВО ПОСЛА

– Запитаю про ваш особистий досвід в Україні. Уже минуло приблизно півтора року від початку вашої каденції в Україні?

– Рік і дев’ять місяців.

– Вже досить довго. Знаю, що раніше ви також були в Україні, але з початку цієї каденції, чи дізналися або відкрили щось нове для себе тут?

– Я б скоріше назвав це підтвердженням своїх минулих вражень, щодо теплоти людей. Люди в Україні ставляться до нас дуже тепло. Це можна зрозуміти тільки коли живеш тут. Я раніше був в Україні кілька разів, але зараз уперше живу. І мені дуже приємно відчувати таку теплоту людей. Наприклад, коли лиш почав працювати в Посольстві Японії, під час прогулянки вулицями Києва незнайома жінка мені сказала: “Ласкаво просимо до України!” Я почув це від зовсім незнайомої людини у ще незнайомому місті. За 39 років свого життя як дипломата такий досвід у мене був вперше. При цьому я відчув, що вона сказала це зовсім не жартома, а щиро. І мені це було дуже приємно. Я відчуваю таку доброту та теплоту людей у цій країні, й це найбільша радість для мене.

– А як на роботі? Що найбільше вражає вас на посаді посла Японії в Україні? У чому відчуваєте особливість і виклики вашої місії в Україні?

– У мене є особливе відчуття, що ми допомагаємо реформам та виконанню різних завдань, щоб цей шлях був кращий для держави та громадян України, попри те, що мої сили скромні. Я відчуваю у цьому цінність своєї роботи. До речі, в багатьох інших країнах подібного відчуття не виникає.

– Допомога, яка рухає країну вперед.

– Так. І українці нам дуже відверто розповідають свої думки, і серйозно ставляться до нас, проводять серйозні дискусії з нами. Це дуже мотивує мене.

– Ви є експертом з російської мови в японському МЗС, але в інтерв’ю газеті “День” ви сказали, що маєте бажання розмовляти українською мовою. Бачимо, що ви відвантажуєте різні відео українською мовою на сторінці посольства у Фейсбуку. Якого рівня володіння українською ви досягли?

– Тепер умію розмовляти нею непогано (сміється). Щоправда, будь-яка мова має свою глибину, й українська мова є особливо глибока, тому нелегко вивчити її. Але я можу купувати речі в магазинах, проводити повсякденні розмови українською. А з промовами ситуація трохи інакша, бо я готую їх заздалегідь, тому вмію виступати повністю українською. І також тепер краще розумію співрозмовників, коли вони говорять на повсякденні теми. Хоча мені ще вчитися і вчитися.

– Чи є у вас улюблене українське слово?

– “Гарна”.

– О так, воно класне.

– Дуже красиве слово. “Гарна”.

– Після призначення заступниці міністра закордонних справ Еміне Джапарової, ви привітали її кримськотатарською мовою. Ви вивчаєте її також?

– Мені особисто цікаво, але ще не почав вивчати кримськотатарської мови. Якщо чесно, я запам’ятав тільки привітання “Selâm aleyküm (Селям алейкум)” перед зустріччю з пані Джапаровою. Я працював раніше послом Японії в Пакистані, й тамтешнє привітання “Ассалам алейкум” дещо схоже на кримськотатарське, тому запам’ятав його.

– Багато українців закохані в японську культуру. Чи плануються, незважаючи на епідемію, якісь культурні акції в Україні на кшталт Днів японської культури чи історії, чи сучасного мистецтва, на кшталт тих, що кілька років тому проводилися в Мистецькому арсеналі? Чи, можливо, якісь онлайн-акції, наприклад, про сучасну японську літературу й кінематограф?

– Дні Японії, то мабуть, маєте на увазі заходи в рамках проведення Року Японії в Україні (2017 року — ред.). Це тоді, коли було проведено багато різних яскравих заходів. Я хотів, щоб було так само, і ми планували різні заходи цього року, але, на превеликий жаль, це стало неможливим у зв’язку з коронавірусом. Зараз важко прогнозувати на майбутнє, але є ідеї – що провести, коли ситуація стабілізується. Іще розглядаємо онлайн-заходи, наприклад про японське мистецтво чи культуру, щоб потішити українців. Думаємо, як можна реалізувати. Звичайно, хочемо продовжити всілякі заходи.Такаші Хірано. Київ

 

Ломаченко програв Лопесу і втратив усі чемпіонські пояси  

Теофімо Лопес – абсолютний чемпіон світу у легкій вазі.

Українець Василь Ломаченко програв американцю Теофімо Лопесу одноголосним рішенням суддів, повідомляє Укрінформ.

В ніч на 18 жовтня 2020 року на арені MGM Grand в Лас-Вегасі відбувся вечір боксу від Top Rank. В головному бою вечора Ломаченко програв Лопесу одноголосним рішенням суддів: 119-109, 117-111, 116-112.

Василь втратив свої пояси WBA Super, WBC Franchise і WBO. Лопес став абсолютним чемпіоном світу в легкій вазі.

Нагадаємо, що в контракті на бій не була прописала опція про реванш.

 

Ломаченко не погодився з рішенням суддів і вважає себе переможцем бою

УНН. Українець Василь Ломаченко не згоден з рішенням суддів за результатом поєдинку, в якому перемогу отримав американець Теофімо Лопес. За рішенням суддів, Ломаченко програв Лопесу за звання абсолютного чемпіона світу та втратив всі свої пояси. Про таке ставлення до рішення суддів Ломаченко заявив відразу після бою, передає УНН.

“Я точно був найкращим у другій половині бою, — зазначив 32-річний українець. — Я безумовно не згоден з оцінками суддів. Я вважаю, що переміг. Треба ще раз переглянути поєдинок”.

Нагадаємо, напередодні Ломаченко в 12-раундовому поєдинку поступився Лопесу одноголосним рішенням суддів.

Через другу в кар’єрі поразку і першу з 2014 року Ломаченко втратив титули чемпіона світу за версіями Всесвітньої боксерської асоціації (WBA), Всесвітньої боксерської організації (WBO) і Всесвітньої боксерської ради (WBC) в легкій вазі. На рахунку українського боксера 14 перемог (10 нокаутом) і дві поразки.