Окупанти за добу дев’ять разів зривали «тишу» на Донбасі   

28.02.2021, 08:23

За минулу добу, 27 лютого, російські окупаційні війська дев’ять разів порушили режим тиші.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресцентр штабу Об’єднаних сил.

«Збройні формування Російської Федерації і надалі ігнорують режим припинення вогню і обстрілюють позиції підрозділів Об’єднаних сил. Так, вчора, 27 лютого, противник здійснив дев’ять порушень та використав заборонені Мінськими домовленостями види озброєння, водночас здійснюючи запит до СММ ОБСЄ на встановлення режиму «Тиша», – зазначається у повідомленні.

В районі населеного пункту Луганське окупанти відкривали прицільний вогонь зі 120 мм та 82 мм мінометів.

На цьому ж напрямку, внаслідок підриву на міні ПОМ-2 отримав осколкові поранення військовослужбовець Збройних Сил України. Пораненому оперативно надано медичну допомогу та доправлено до лікувального закладу.

Неподалік Миронівського окупанти вели вогонь з 82 мм мінометів, а поблизу Південного – ще й з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Біля Широкиного російсько-окупаційні війська відкривали вогонь з автоматичного станкового та станкового протитанкового гранатометів, а поруч Пищевика – з ручного протитанкового гранатомета. В передмісті Мар’їнки українськими воїнами було зафіксовано кілька пострілів снайпера.

Вогнева активність ворога спостерігалася і неподалік населених пунктів Зайцеве та Водяне. Тут збройні формування Російської Федерації здійснили прицільні постріли в бік українських позицій зі стрілецької зброї.

Також, з боку російсько-окупаційних військ продовжується систематичне перешкоджання діяльності СММ ОБСЄ на окупованих територіях. Так на блокпосту поблизу населеного пункту Оленівка окупанти дозволили рух патрулю Місії ОБСЄ лише після тривалої затримки.

Традиційно провокації з боку проросійських найманців супроводжувалися інформаційними фейками у соціальних мережах.

Метою дій противника було провокування ЗСУ на відкриття вогню у відповідь з подальшим звинуваченням в обстрілах цивільної інфраструктури.

Також, на полігоні поблизу населеного пункту Тернове, патруль ОБСЄ зафіксував 22 танки різних модифікацій, що суперечить забороні розміщення ОВТ за лініями відведення, але за межами виділених місць зберігання озброєння. А також, в тому ж районі, були розміщені 6 самохідних гаубиць «Гвоздика» та 6 протитанкових гармат «Рапіра» з порушенням ліній відведення.

Станом на 7 годину ранку 28 лютого, в районі проведення операції Об’єднаних сил обстрілів не зафіксовано.

 

ОБСЄ за добу нарахувала понад 70 порушень «тиші» на окупованому Донбасі 

28.02.2021, 02:54

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ впродовж доби, 26 лютого, зафіксувала на Донбасі 71 порушення режиму припинення вогню.

Про це йдеться у щоденному звіті СММ, передає Укрінформ.

Зокрема, у Донецькій області задокументували 41 порушення тиші, у тому числі 34 вибухи невизначеного походження. Більшість із них були в районах на південний схід від н.п. Чермалик (підконтрольний урядові, 77 км на південь від Донецька) і на захід від н.п. Новоселівка (підконтрольний урядові, 66 км на південь від Донецька).

На Луганщині спостерігачі зафіксували 30 порушень тиші (з них – 10 вибухів невизначеного походження), більшість з яких сталися в районах на схід і захід від ділянки розведення в районі н.п. Золоте (підконтрольний урядові, 60 км на захід від Луганська).

Нагадаємо: напередодні ОБСЄ заявила про 30 порушень режиму припинення вогню на Донбасі.

 

Окупанти п’ять разів обстрілювали позиції ЗСУ, один боєць підірвався на міні

27.02.2021, 18:00

Упродовж дня російські окупаційні війська 5 разів обстрілювали позиції підрозділів Об’єднаних сил з різних видів зброї.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресцентр штабу ОС.

“Станом на 17 годину 27 лютого, противник п’ять разів обстрілював позиції підрозділів Об’єднаних сил з різних видів зброї”, – зазначається у повідомленні.

Так, у районах населених пунктів Зайцеве, Південне та Водяне, що поблизу Донецька, російсько-окупаційні війська здійснили прицільні обстріли в напрямку українських позицій зі стрілецької зброї.

Поблизу Пищевика противник відкривав вогонь з ручного протитанкового гранатомета, а в передмісті Мар’їнки – зі снайперської зброї.

Неподалік населеного пункту Луганське внаслідок підриву на протипіхотній осколковій міні натяжної дії (ПОМ-2) отримав осколкові поранення військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил. Воїну оперативно надано медичну допомогу та доправлено до лікувального закладу. На місці події працює керівний склад військової частини та робоча група військової служби правопорядку. Обставини з’ясовуються.

Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.

Також мають місце випадки блокування КПВВ з боку ОРДЛО. Патруль СММ ОБСЄ, обстежуючи район поблизу КПВВ «Щастя» та «Золоте» відзначив, що відповідні блокпости збройних формувань були закритими для проходу громадян.

Піротехнічні розрахунки ДСНС України продовжують розміновувати ділянки місцевості населених пунктів та сільськогосподарських угідь в районі проведення операції Об’єднаних сил. Так, сьогодні сапери розмінували понад 2 гектарів території та передали на знищення 76 вибухонебезпечних предметів.

Українські воїни й надалі контролюють ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних сил та дотримуються режиму припинення вогню.

 

Боєць ООС підірвався на міні біля Луганського –  УП

Поблизу Луганського внаслідок підриву на протипіхотній осколковій міні поранено українського військового.

Джерело: оперативно-тактичне угруповання “Північ”

Дослівно: “Сьогодні, 27 лютого, неподалік населеного пункту Луганське, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, внаслідок підриву на протипіхотній осколковій міні натяжної дії (ПОМ-2) отримав поранення військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил.

Воїну оперативно надано медичну допомогу та доправлено до лікувального закладу. На місці події працює керівний склад військової частини та робоча група військової служби правопорядку. Обставини з’ясовуються”.

Що передувало: За добу 26 лютого на Донбасі 11 українських військовослужбовців дістали поранень або бойових травмувань.

Українська делегація в ТКГ чекає на реакцію держав-партнерів та керівництва міжнародних організацій щодо поранення і бойових травм 11 українських військових за добу на Донбасі.

 

Загострення на Донбасі у штабі ООС пов’язують з ротацією окупаційних військ РФ – УП

Значне збільшення кількості обстрілів українських позицій гібридними військами Росії на Донбасі, ймовірно, пов’язане з тим, що окупанти проводять ротацію.

Джерело: повідомлення штабу у Facebook

Деталі: Військові зазначають, що збройні формування РФ продовжують провокувати ЗСУ на відкриття вогню у відповідь з подальшим звинуваченням у порушенні режиму припинення вогню.

Станом на 17 годину 27 лютого противник п’ять разів обстрілював позиції підрозділів Об’єднаних сил з різних видів зброї.

Так, в районах населених пунктів Зайцеве, Південне та Водяне, що поблизу Донецька, російсько-окупаційні війська здійснили прицільні обстріли в напрямку українських позицій зі стрілецької зброї. Поблизу Пищевика противник відкривав вогонь з ручного протитанкового гранатомета, а в передмісті Мар’їнки – зі снайперської зброї.

Також неподалік населеного пункту Луганське внаслідок підриву на протипіхотній осколковій міні натяжної дії (ПОМ-2) отримав поранення військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил. Воїну оперативно надали медичну допомогу та доправили до лікувального закладу.

Дослівно: “Для збройних формувань Російської Федерації вже стало звичною практикою відкривати вогонь одночасно запитуючи тишу, посилаючись на здійснення обстрілу з боку наших захисників. Суттєве збільшення прицільних обстрілів, ймовірно, може означати здійснення ротації в російсько-окупаційних військах на тимчасово окупованих територіях України”.

Що передувало: За добу 26 лютого на Донбасі 11 українських військовослужбовців дістали поранень або бойових травмувань.

Українська делегація в ТКГ чекає на реакцію держав-партнерів та керівництва міжнародних організацій щодо поранення і бойових травм 11 українських військових за добу на Донбасі.

 

Загострення на Донбасі: делегація в ТКГ чекає на реакцію держав-партнерів – УП

Українська делегація в ТКГ чекає на реакцію держав-партнерів та керівництва міжнародних організацій щодо поранення і бойових травм 11 українських військових за добу на Донбасі.

Джерело: Українська делегація для участі у Тристоронній контактній групі

Дослівно: “Вчора, 26 лютого внаслідок обстрілів російськими військами наших позицій в районі Водяного отримали поранення дев’ять військовослужбовців ЗС України (ще один військовослужбовець отримав поранення в іншому районі, внаслідок підриву на поки невстановленому вибуховому пристрої), а потім ще один – кульове поранення ноги.

Стан поранених задовільний, їм надано медичну допомогу. Українська сторона СЦКК направила відповідні ноти до СММ ОБСЄ.

Чекаємо також відповідної реакції держав-партнерів та керівництва міжнародних організацій”.

Що передувало: За добу 26 лютого на Донбасі 11 українських військовослужбовців дістали поранень або бойових травмувань.

 

Українська сторона СЦКК направила ноти до місії ОБСЄ через поранення 11 військових

Українська сторона Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК) направила ноти до Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ ОБСЄ) через поранення 11 військовослужбовців Збройних сил України.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Українська делегація для участі у Тристоронній контактній групі.

“Українська сторона СЦКК направила відповідні ноти до СММ ОБСЄ. Чекаємо також відповідної реакції держав-партнерів та керівництва міжнародних організацій”, – зазначається у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ із посиланням на пресцентр штабу Об’єднаних сил, 26 лютого поблизу Водяного отримали поранення шість військовослужбовців ЗСУ, троє воїнів – бойове травмування. Поблизу Мар’їнки та Лебединського внаслідок ворожого обстрілу ще один український захисник отримав кульове поранення. А неподалік Невельського внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої також отримав осколкові поранення військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил.

 

Кравчук пов’язав загострення на Донбасі із санкціями проти Медведчука

Загострення ситуації на Донбасі пов’язане із санкціями щодо Віктора Медведчука і його телеканалів.

Як передає Укрінформ, про це заявив глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук в інтерв’ю Deutsche Welle.

Кравчук відмовився називати ситуацію на Донбасі «ескалацією конфлікту», однак визнав, що загострення все ж відбувається. Політик пов’язав це із санкціями проти Віктора Медведчука.

«Я думаю, це пов’язано саме з тим, що Україна почала активніше діяти, що Зеленський наклав санкції на проросійські канали за їх пропаганду, ввів санкції проти Медведчука. Тобто вони відчули, що Україна перейшла від слів до справи. Плюс, як Європа оцінила дії Росії, яка ситуація з “Північним потоком – 2”, виступи Байдена і його команди… Вони зрозуміли, що ситуація не в їх користь і почали показувати, що вони також мають силу і можуть щось зробити», – заявив Кравчук.

Водночас, на думку Кравчука, вважати загострення на Донбасі прямою помстою РФ за санкції щодо Медведчука не можна.

«Я не думаю. Це – не помста. Тому що вони ніколи не припиняли реалізацію ідеї, що Україна повинна бути “під Росією”, ніколи… Цю тезу ніхто не скасовував. Тому нам, щоб остаточно відірватися від Росії, потрібно реально стати членом ЄС, реально членом НАТО, реально отримати статус особливого партнера США. І це ми не просимо. Ми знаємо, що апетити Росії не закінчуються на Україні», – наголосив глава української делегації в ТКГ.

Як повідомляв Укрінформ, 2 лютого Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака та телеканалів “112 Україна”, NewsOne, ZIK. Підставою для санкцій проти нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака та пов’язаних з ним юридичних осіб стало розслідування СБУ, яке встановило, що схеми з постачанням вугілля з окупованих територій сприяють фінансуванню тероризму.

19 лютого РНБО включила нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука та його дружину Оксану Марченко в санкційний список через фінансування тероризму.

 

У Харкові біля консульства РФ розмістили банер із зображенням Криму та написом «Крадене»

Банер із зображенням анексованого Російською Федерацією півострова Крим та написом “Крадене” розмістили навпроти Генерального консульства РФ у Харкові.

Як передає Укрінформ, зображення розміщене на розі вулиць Максиміліанівської, де розташоване консульство, та Політехнічної, за парканом університету “ХПІ”, повідомляє Суспільне.

Праворуч на банері — емблема контррозвідки Служби безпеки України.

Влітку 2020 року на будинку біля російського консульства у Харкові з’явився мурал із символікою контррозвідки. На ньому зображено козака, який перемагає змія та напис “Пам’ятаємо — перемагаємо”.

До Дня кримського спротиву російській окупації біля посольства РФ у Києві СБУ розмістила банери з написом “Крим — це Україна”. Рекламні щити з аналогічним змістом днями з’явилися на центральній вулиці Харкова — Сумській.

 

Байден може взяти участь у саміті Кримської платформи – Джемілєв

Є вагомі підстави очікувати, що президент США Джо Байден візьме участь в міжнародному саміті Кримської платформи, проведення якого заплановане на 23 серпня в Києві.

Таку думку учора висловив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, передлає Укрінформ із посиланням на “Крим.Реалії“.

«Президент підписав указ про створення «Кримської платформи». Ми покладаємо на це великі надії. Багато країн світу, в тому числі країни Ради Європи, США, вже висловили згоду (приєднатися – ред.). Хоча я точно не можу сказати, чи будуть вони представлені 23 серпня цього року на саміті, але є дуже великі підстави сподіватися на те, що, в тому числі й Джо Байден 23-го числа буде тут. У всякому разі, над цією темою ми будемо дуже ретельно працювати», – сказав Джемілєв.

Він також зазначив, що вважає створення «Кримської платформи» істотним кроком на шляху до деокупації Криму.

«Питання окупованого Донбасу якоюсь мірою на базі Мінських угод обговорюється. Але тему деокупації Криму Путін взагалі обговорювати не хоче. І нахабно заявляє те, що це земля Росії, і те, що там діється, на окупованій території – це, мовляв, внутрішні справи Росії. Але з цим, зрозуміло, ні Україна, ні світова спільнота, ні в якій мірі не може погодитися, і робитимуться необхідні заходи з деокупації», – додав Джемілєв.

Нагадаємо: Білий дім поки офіційно не підтвердив участь президента Байдена в саміті Кримської платформи 23 серпня в Києві.

 

Глава дипломатії ЄС: Режим Путіна використовує дезінформацію для виживання – УП

Російський режим обрав курс конфронтації з Європейським Союзом і використовує всі наявні засоби для збереження своєї влади.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це заявив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель під час дискусії, організованої аналітичним центром Atlantic Council.

“Росія від’єднується від ЄС. Режим Путіна використовує всі засоби, включаючи дезінформацію, щоб забезпечити своє виживання і боротися проти опозиції”, – сказав Боррель, опублікувавши відео свого виступу у Twitter.

Він знову згадав про свій візит до Москви і сказав, що його агресивні дії Кремля показали, “що вони бачать демократичні цінності як екзистенціальну загрозу”.

“Цей досвід показав нам, що Росія не хоче взаємодії з Європейським Союзом, тому що для них, те що ми уособлюємо, ліберальні цінності і демократію, розглядається як загроза. Щось таке, з чим вони не можуть жити”, – зазначив дипломат.

Боррель днями заявляв, що нові санкції проти Росії за арешт та ув’язнення Алексєя Навального будуть готові за тиждень.

Обговорення нових санкцій відбувається після того, як Борреля гостро розкритикували у зв’язку з принизливою поїздкою в Москву минулого тижня, коли міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров використав спільну пресконференцію, щоб принизити блок.

Росія одночасно оголосила про висилку трьох дипломатів з Польщі, Німеччини та Швеції нібито за їх участь протестах проти ув’язнення Навального. Країни ЄС відповіли взаємністю.

 

Глава МЗС Литви про «Північний потік-2»: Ми фактично фінансуємо тирана

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс назвав продовження будівництва російського газопроводу “Північний потік-2” до Європи в обхід України “фактичним фінансуванням тирана”, як він назвав президента Росії Володимира Путіна.

Про це глава МЗС Литви сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, передає Укрінформ.

“Почну з того, що в проєкті «Північний потік-2» немає ніякого сенсу. Ані в економічному плані, ані в плані значення для регіону чи з екологічних міркувань. Наприклад, Європа має намір припинити використання викопного палива – це має статися до 2030 року. Цей газопровід лише додасть викопного палива в регіоні”, – сказав Ландсбергіс.

За його словами, цей проєкт також не приносить ніякої користі єдності Європи.

“З огляду на те, що наразі неможливо знайти компроміс у питанні застосування санкцій проти компаній, які будують «Північний потік-2», як це зробили США, – моя пропозиція до обговорення була, щоб ми подумали над тим, чого хочемо досягти у Росії. Моя ідея була в тому, щоб дати Росії шанс провести демократичні вибори. Мабуть, багато хто скаже, що це неможливо. Але треба подивитися. Може, Путін дозволить участь у виборах для опозиційних партій, для реальної опозиції? Чи вони зможуть зареєструватися? Чи він відпустить із в’язниці опозиційного лідера? Чи допустять до цих виборів спостерігачів? Перелік досить довгий. І якщо щось із цього трапиться, завдяки тиску ЄС, ми зрозуміємо, що наша політика на щось впливає”, – припустив Ландсбергіс.

При цьому він пропонує «дати Путіну шанс» на добровільну демократизацію країни, щоб із нею можна було співпрацювати щодо цього газогону.

“Якщо в Росії відбудуться демократичні вибори, то гаразд – будуйте далі. Якщо це економічний проєкт, то гаразд, ми зможемо далі співпрацювати щодо нього з демократичним урядом демократичної Росії – гаразд. Але за нинішніх умов цим проєктом ми фактично фінансуємо тирана. А це завжди погана ідея – бо на ці кошти він зрештою будує танки. Тож моя ідея була – відкласти будівництво до виборів. Перефразовуючи Джона Леннона, дамо Путінові шанс”, – заявив міністр закордонних справ Литви.

Як вже повідомляв Укрінформ, газопровід «Південний потік-2» з РФ до Німеччини, довжина якого перевищує 1 200 кілометрів, побудований на 94%. Рік тому завдяки американським санкціям будівництво «Північного потоку-2» було призупинене, однак російська сторона поновила роботи власними силами за згодою німецької сторони.

 

Новий посол України в США розповіла про завдання від президента і МЗС – УП

Президент України і міністр закордонних справ поставили завдання новому послу у США Оксані Маркаровій максимально розбудовувати стратегічне партнерство у всіх напрямках, які сьогодні є пріоритетними.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це Маркарова сказала в інтерв’ю Укрінформу.

“Це посилення співпраці з адміністрацією Джозефа Байдена і політичний діалог на базі їхньої широкої двопартійної підтримки; це активна участь у всіх безпекових питаннях, які стосуються відновлення суверенітету і територіальної цілісності України і повернення окупованих територій Донбасу і Криму, зміцнення безпеки нашої країни і регіону”, – сказала Маркарова.

Вона додала, що президент зараз ставить завдання всім дипломатам на фінансово-економічному напрямку, – бути економічними амбасадорами України.

“І максимально сприяти, з одного боку, розвиткові бізнесу українських компаній у США і підтримувати експорт, а з другого – залученню інвестиції американських компаній в Україну і втіленню спільних проєктів різного рівня, щоби торговельна та інвестиційна співпраця наших країн могла збільшитися в рази”, – додала вона.

Маркарова зазначила, що Україна сподівається за підтримки США максимально швидко зробити всередині країни усе необхідне, щоби отримання ПДЧ “і наш вступ до Альянсу стали реальністю якнайшвидше”.

“Наші партнери з 2008 року підтримують рішення щодо майбутнього вступу України до Альянсу. Тому наша мета зараз – максимально швидко пройти цей шлях, якнайшвидше отримати ПДЧ, а найголовніше – розбудовувати нашу військову спроможність відповідно до стандартів НАТО”, – сказала вона.

Нагадаємо, 25 лютого президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Оксани Маркарової надзвичайним і повноважним послом України у Сполучених Штатах Америки.

Оксана Маркарова була міністром фінансів України з 8 червня 2018 (до 22 листопада – в.о.) до 4 березня 2020 року, залишившись на посаді після виборів до Верховної ради та зміни уряду.

 

Питання вступу України до НАТО: Маркарова розраховує на підтримку США – УП

Новий посол України в США Оксана Маркарова назвала вступ України до НАТО одним з пріоритетних завдань, якнайшвидше виконання якого можливе за підтримки Сполучених Штатів.

Джерело: інтерв’ю Маркарової Укрінформу

Деталі: За словами дипломата, для України важливо бути залученою до світової системи колективної безпеки.

Пряма мова: “Це дуже важливий пріоритет, і ми сподіваємося за підтримки нашого стратегічного партнера (США – УП) максимально швидко зробити всередині країни усе необхідне, щоби отримання плану дій щодо членства і наш вступ до Альянсу стали реальністю якнайшвидше”.

Додатково: Маркарова також одним з пріоритетів назвала отримання від США допомоги у підвищенні спроможності Збройних сил України.

“Ми вже почули від президента Байдена про готовність США більше допомагати Україні, в тому числі з озброєнням. Але питання не тільки в тому, щоби отримати зброю, а також  у розбудові спроможності наших Збройних Сил. Я думаю, що у нас є багато можливостей і для двосторонньої співпраці з США для посилення нашої армії, і для підвищення безпеки в Чорноморському регіоні”, – наголосила вона.

Маркарова запевнила, що дипломати будуть розвивати інвестиційну співпрацю з США в оборонній сфері і залучати стратегічних партнерів України до всіх існуючих на сьогоднішній день форматів протидії російській агресії проти нашої держави.

Нагадаємо: 25 лютого президент Володимир Зеленський заявив генсеку НАТО Єнсу Столтенбергу про те, що отримання Плану дій щодо членства в НАТО є найближчою метою України.

 

У Варшаві підкреслили потенціал співпраці України, Польщі та Румунії

Найближчим часом може відбутися зустріч радників президентів України, Польщі та Румунії з питань безпеки з огляду на значний потенціал такої співпраці між країнами.

Про це заявив голова Бюро національної безпеки Польщі (BBN) Павел Солох після візиту до Румунії, інформує пресслужба BBN Польщі.

“Думаю, що польсько-румунська співпраця має значний регіональний потенціал. Ми знаємо, що є позитивна реакція з боку України, ми намагатимемося провести зустріч президентських радників у трикутнику Польща-Румунія-Україна”,- заявив Солох.

Він також додав, що є зацікавлення поширення співпраці трикутника Польща-Румунія-Туреччина, який зараз функціонує на рівні глав МЗС трьох країн.

Як зазначив Солох, під час візиту до Бухаресту піднімалися, зокрема, питання двостороннього співробітництва, співпраці в рамках НАТО, реагування на традиційні та гібридні загрози, зокрема у кіберпросторі.

“Джерелом цих загроз, і не лише з нашої точки зору, є насамперед Росія. На комплексні загрози необхідною є комплексна відповідь”,- наголосив глава BBN Польщі.

Під час візиту до Румунії глава бюро нацбезпеки Польщі зустрівся з радником президента Румунії з питань безпеки Іоном Опрісором, главою МЗС країни Богданом Ауреску та міністром оборони Ніколае-Іонелем Чуке.

 

У Росії вшанували пам’ять Бориса Нємцова, вбитого 6 років тому – УП

У Росії в суботу проходять пам’ятні заходи у роковини вбивства опозиційного політика Бориса Нємцова.

Джерело: Радио Свобода, Настоящее время

Деталі: Колишній віце-прем’єр уряду РФ і опонент Володимира Путіна був застрелений на мосту навпроти Кремля 27 лютого 2015 року.

Посилаючись на протиепідемічні заходи, російські регіональні представники влади відмовляють громадянам у дозволах проводити ходи і збори в роковини смерті опозиціонера.

Незважаючи на це, в Москві в покладанні квітів на Великому Москворецькому мосту взяли участь посол США в Росії Джон Салліван, посли Великобританії та Латвії Дебора Броннерт і Маріс Рієкстіньш, а також тимчасовий повірений Польщі Яцек Щлядевскі й інші дипломати Євросоюзу.

Ambassador Sullivan joined colleagues to mark 6th anniversary of the brutal murder of Boris Nemtsov, a Russian politician dedicated to pursuing a better future for his country & his fellow citizens. He remains an inspiration to many who strive for justice, transparency, freedom. pic.twitter.com/bInmZA0b8W

— Rebecca Ross (@USEmbRuPress) February 27, 2021

Організатори акції неофіційно домовилися з мерією Москви, що на місці вбивства влада дозволить протягом чотирьох годин покладати квіти без політичних гасел і виступів, з дотриманням соціальної дистанції.

Акції в пам’ять про політика також пройшли в Омську, Тюмені, Новосибірську і Іркутську. У Барнаулі єдиний в Сибіру узгоджений мітинг запланований на 28 лютого.

Заходи проходять в Сиктивкарі, Архангельську, Санкт-Петербурзі. Влада заборонила проведення пам’ятних акцій в Сочі, Пскові, Челябінську і Краснодарі. У Пскові пройшла серія одиночних пікетів.

Нагадаємо:

Рідні Нємцова і його колеги вважають, що до організації вбивства можуть бути причетні люди з оточення президента Росії Володимира Путіна.

Володимир Путін заявляв, що вбивство Нємцова нібито “носить виключно провокаційний характер”. При цьому вбитого російського опозиціонера президент РФ назвав “середньостатистичним громадянином”.

 

В Україні за добу – 8 172 випадки коронавірусу

27.02.2021, 08:14

В Україні за минулу добу, 26 лютого, зареєстрували 8 172 випадки COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці написав міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

“8 172 нових випадки коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 27 лютого 2021 року. Зокрема, захворіли 519 дітей та 292 медпрацівники”, – зазначається у повідомленні.

За інформацією міністра, за минулу добу госпіталізовано – 2 806 осіб; летальних випадків – 151; одужало – 4 766 осіб;

здійснено тестувань за добу – 78 040 (зокрема методом ПЛР – 35 714, методом ІФА – 16 990, досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 25 336).

За весь час пандемії в Україні захворіло – 1 342 016 осіб; одужало – 1 168 321 особа; летальних випадків – 25 893; проведено ПЛР-тестувань – 6 881 688.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована в Івано-Франківській (892), Львівській (696), Вінницькій (694), Чернівецькій (670) та Закарпатській (621) областях.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 26 лютого в Україні зареєстрували 8 003 нових випадки COVID-19.

 

У COVID-лікарні Чернівців стався вибух – загинула людина

Внаслідок вибуху кисневої трубки у лікарні Чернівців, де надають допомогу хворим на коронавірус, загинула одна людина, ще одна постраждала.

Про це повідомляє пресцентр Управління ДСНС України в Чернівецькій області, передає Укрінформ.

“27 лютого о 13:15 у м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, 226 в палаті на 2 поверсі п’ятиповерхової будівлі Міської клінічної лікарні № 1 стався спалах кисневої труби (хлопок). О 13:30 пожежу ліквідовано. Внаслідок події загинула 1 та постраждала 1 особа”, – йдеться у повідомленні.

Також інформують, що було евакуйовано 20 осіб.

 

Пожежа у чернівецькій лікарні: повідомили про другого загиблого

УНН. Внаслідок пожежі, яка сталася 27 лютого у міській клінічній лікарні №1 міста Чернівці загинули двоє людей. Про це пише УНН з посиланням на пресслужбу ДСНС.

Деталі

Рятувальники інформують про те, що 77-річний пацієнт, який отримав 75% опіків тіла, помер у відділенні міської клінічної лікарні Чернівців сьогодні вночі, 28 лютого.

Додають, що під час загоряння евакуювали 20 осіб. Вогонь знищив меблі та медичне обладнання на площі 30 м2.

Нагадаємо

27 лютого у місті Чернівеці на 2 поверсі п’ятиповерхової будівлі міської клінічної лікарні № 1 попередньо стався спалах кисневої труби з подальшим загоранням. У результаті пожежі загинув 76-річний буковинець. За фактом пожежі із загиблим в лікарні в Чернівцях відкрито кримінальне провадження – розслідують порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

Поліцейські встановили, що загоряння 27 лютого ймовірно сталося внаслідок недотримання пожежної безпеки одним із пацієнтів у боксі відділення, де лікуються хворі на гостру респіраторну хворобу COVID-19.

 

Епідеміолог пояснила, кому не варто робити щеплення від COVID-19

Вакцинація від коронавірусу потрібна, проте щеплення можна не робити, якщо людина має достатній титр антитіл.

Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю телеканалу “Дом” розповіла доктор медичних наук, епідеміолог Наталія Виноград.

“Якщо ти хворів, якщо у тебе є обстеження про наявність хорошого титру антитіл, навіщо тоді робити сьогодні вакцинацію. Її можна зробити пізніше, коли цей титр знизиться. А сьогодні — ти вже захищений постінфекційним імунітетом. Якщо ж його немає і ти — група ризику, вакцинація — варіант не потрапити у велику біду”, — пояснила епідеміолог.

Вона наголосила, що якщо є можливість пройти вакцинацію, її все ж треба це зробити. Крім того, запевнила, що українські медики добре навчені процесу вакцинації та чітко знають всі протипоказання при щепленнях.

Як повідомляв Укрінформ, 24 лютого в Україні розпочалася вакцинація від коронавірусу. За день до цього, 23 лютого, в Україну прибуло 500 тисяч доз вакцини Covishield, розробленої Oxford/AstraZeneca і виробленої на потужностях Serum Institute. До 31 березня МОЗ розраховує отримати ще 1,5 млн доз цієї вакцини. Також на початку березня очікується поставка 117 тис. доз вакцини Pfizer в межах глобальної ініціативи COVAX.

 

Третій день вакцинації від COVID: щеплено більше, ніж за попередні два – УП

26 лютого в Україні від COVID-19 щеплено 1713 осіб, що на 534 більше, ніж за минулу добу.

Джерело: головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко у коментарі УП

Деталі: Ляшко зазначив, що, оскільки кампанія вакцинації розгортається каскадним методом, то за добу 26 лютого мобільними бригадами зроблено на 534 щеплення більше, ніж за минулу.

Щеплення проводилось 33 мобільними бригадами з імунізації.

За добу щеплено на 31,58% більше жінок, ніж чоловіків.

Найбільша кількість щеплених 26 лютого – у Миколаївській області (170 щеплень).

Від початку кампанії в Україні від коронавірусу щеплено 3051 особу. Найбільше з них – у Черкаській області (270 щеплень).

Що передувало: За перші два дні вакцинаційної кампанії щеплення проти коронавірусної хвороби COVID-19 зробили 1 338 особам у різних регіонах України, більшість із них тоді складали чоловіки.

 

Вакцинація зменшить кількість інфікованих коронавірусом на 92% – BioNTech

Масова вакцинація населення від COVID-19 дозволить зменшити кількість інфікованих людей на понад 90%.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це в інтерв’ю Bild розповів керівник компанії BioNTech Угур Шахін, посилаючись на результати нового дослідження.

“Після вакцинації кількість людей, які отримують позитивний ПЛР-тест на COVID-19 та є заразними, зменшується на 92%”, – сказав Шахін.

За його словами, це доводить, що “пандемію можна ефективно стримувати, якщо щеплення отримає достатня кількість людей”.

Він додав, що наявна вакцина може захистити й від нових небезпечних штамів COVID-19.

“У разі появи небезпечного штаму, дієвим підходом може бути введення третьої дози наявної вакцини. Таке підсилення щеплення може спровокувати настільки сильну імунну реакцію, що навіть сильніший штам не зможе її подолати”, – зазначив Шахін.

Водночас він звернув увагу на можливу потребу у кількаразовому щепленні.

“Якщо ми хочемо сповільнити поширення вірусу у майбутньому й зменшити рівень інфікування, то підсилювати щеплення треба частіше, можливо щорічно, або що півтора року”, – зауважив Шахін.

Як повідомляв Укрінформ, 24 лютого в Україні розпочалася вакцинація від коронавірусу. За день до цього, 23 лютого, в Україну прибуло 500 тисяч доз вакцини Covishield, розробленої Oxford/AstraZeneca і виробленої на потужностях Serum Institute. До 31 березня МОЗ розраховує отримати ще 1,5 млн доз цієї вакцини. Також на початку березня очікується постачання 117 тис. доз вакцини Pfizer в межах глобальної ініціативи COVAX.

 

Чехія продовжила надзвичайний стан: пересування обмежене, школи зачинені – УП

Уряд Чехії ухвалив рішення продовжити надзвичайний стан ще на 30 днів та запровадив низку жорстких обмежень у зв’язку з важкою епідеміологічною ситуацією.

Про це повідомляє “Європейська правда” із посиланням на Novinky.

Рішення, яке було оголошене у п’ятницю пізно ввечері, передбачає продовження дії надзвичайного стану до 28 березня.

Відповідно до нових правил, з 1 березня маски обов’язково носити на вулиці незалежно від того, чи є можливість дотримуватися дистанції з іншими людьми чи ні. Виняток застосовується лише в тому випадку, якщо людина перебуває на самоті.

Маски також будуть обов’язковим на робочому місці. Виняток становлять лише люди, які в кімнаті самі. Їх необхідно вдягати у магазинах, закладах та в транспорті.

З понеділка школи, садочки та дитячі групи не працюватимуть, за винятком тих, які відвідують діти медичних працівників.

Протягом місяця діє заборона на пересування між регіонами, не дозволяється виїжджати за межі району, де людина прописана, окрім кількох виняткових причин.

Вигул собак вночі можливий лише в радіусі 500 метрів від помешкання.

Закриваються деякі магазини, які до цього часу мали право працювати, наприклад, канцелярські магазини, взуттєві чи магазини зброї.

Уряд продовжив надзвичайний стан власним рішенням, що йому дозволив Сенат. Парламент раніше того ж дня відмовив схвалити його попри заклик прем’єра підтримати прохання через загрозу повного колапсу системи охорони здоров’я.

Останній тиждень в країні кожного дня кількість нових заражень у середньому є на 3 тисячі більшою, ніж тиждень тому. Середній показник захворюваності становить 761 на 100 тисяч населення, в деяких районах показник перевищує 1000.

 

Covid-вакцина Johnson & Johnson за крок до схвалення у США

27 лютого 2021, 19:07, УП

Уряд США має намір незабаром схвалити однодозову вакцину проти коронавірусу виробництва Johnson & Johnson.

Джерело: Голос Америки з посиланням на Федерального регулятора США

Деталі: Рішення про схвалення вакцини може бути ухвалено вже в суботу.

Днем раніше консультативна група Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і лікарських препаратів (FDA), проаналізувала результати тестів вакцини і рекомендувала її до використання для людей у віці 18 років і старше, оскільки переваги використання вакцини переважують ризики.

На відміну від вакцин Pfizer чи Moderna, які треба вводити двома дозами, вакцина Johnson & Johnson діє з першої ж дози. Також її можна зберігати у звичайному холодильнику, тому препарат простіше транспортувати та зберігати.

Тести, в яких взяли участь 44 тисяч осіб, показали, що ефективність вакцини Johnson & Johnson становить 66% (у вакцин Pfizer і Moderna цей показник становить приблизно 95%). Однак експерти закликають звернути увагу на те, що тести Pfizer і Moderna були проведені до появи бразильського, південноафриканського і британського штамів коронавірусу, а тести Johnson & Johnson – тоді, коли ці штами вже набули широкого поширення.

Урядовий аналіз вказує, що препарат є безпечним та ефективним, особливо у протидії ускладненням Covid.

Компанія Johnson & Johnson повідомила, що готова негайно почати поставки вакцини після отримання дозволу на її застосування і що здатна надати 20 млн доз до кінця березня.

Американська професорка біології Моріін Ферран привітала появу нової вакцини.

Пряма мова Ферран: “Хоча загальна ефективність вакцин Moderna та Pfizer вища, ніж Johnson & Johnson, не чекайте доки ви зможете отримати вакцину, яка вам подобається… Вакцина Johnson & Johnson майже настільки ж хороша, як і вакцини базовані на mRNA для попередження серйозної хвороби, і це єдине, що має значення”.

Нагадаємо: 16 лютого стало відомо, що Європейське агентство з лікарських засобів (ЕMA) отримало офіційну заявку від компанії Johnson&Johnson на отримання дозволу для її вакцини від коронавірусу.

 

Штати схвалили COVID-вакцину Johnson & Johnson

28.02.2021, 04:55

Уряд США в суботу схвалив використання вакцини від коронавірусу компанії Johnson & Johnson.

Про це передає Укрінформ із посиланням на Reuters.

Адміністрація США з питань харчових продуктів і медикаментів оголосила про екстрене дозвіл на використання вакцини J&J для дорослих віком від 18 років після одностайного схвалення колегією зовнішніх експертів агентства. Очікується, що постачання до місць вакцинації почнуться в неділю або понеділок.

Президент Джо Байден привітав цей крок, але застерігав американців не святкувати занадто рано.

“В міру поширення нових варіантів ситуація все ще може погіршитися… У кінці тунелю є світло, але ми не можемо зараз  послабити пильність або припустити, що перемога неминуча”, – сказав він у заяві, закликаючи людей продовжувати мити руки, носити маски та підтримувати соціальну дистанцію.

Нагадаємо: тести, в яких взяли участь 44 тисяч осіб, показали, що ефективність вакцини Johnson & Johnson становить 66%, в той час, як у вакцин Pfizer і Moderna цей показник становить приблизно 95%.

На відміну від інших, вакцина Johnson & Johnson потребує лише однієї дози. Крім того, її можна зберігати у звичайному холодильнику, що полегшує транспортування і поширення препарату.

 

Парламент Словаччини на 40 днів продовжив надзвичайний стан – УП

Парламент Словаччини за пропозицією уряду на 40 діб продовжив надзвичайний стан, запроваджений у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Про це повідомляє “Європейська правда” із посиланням на Aktuality.

Уряд стверджував, що без продовження надзвичайного стану він втратить важелі, які допомагають йому впоратися з пандемією. Він також вказав на погіршення ситуації в лікарнях та поширення більш агресивного британського штаму коронавірусу.

Уряд звернувся до громадян із закликом за можливості працювати вдома, на роботу в цій країні можна ходити тільки з негативним тестом на COVID-19.

З 17 лютого в’їзд до країни можливий тільки після 14 днів карантину, який можна скоротити наполовину, пройшовши тестування й отримавши негативний результат.

У транспорті громадяни повинні мати з собою документ про негативний тест на COVID-19, зроблений не пізніше, ніж за 7 днів до перевірки.

Словаччина розділена на чотири зони, в кожній із яких установлені свої протиепідемічні правила.

Нагадаємо, уряд Чехії ухвалив рішення продовжити надзвичайний стан ще на 30 днів та запровадив низку жорстких обмежень у зв’язку з важкою епідеміологічною ситуацією.

 

Борщ потрапив до рейтингу найсмачніших супів у світі від СNN

Українська національна страва – борщ – опинилася у списку 20 найсмачніших супів у світі за версією американського видання СNN.

Про це йдеться у відповідному матеріалі, повідомляє Укрінформ.

«Шматочки ніжного буряка плавають у блискучому червоному бульйоні для супу, котрий люблять в Україні та по всій Східній Європі. Борщ, який часто приправлений рясною порцією сметани, є чим завгодно, але не простим буряковим супом», – описують страву редактори СNN.

Як наголошує видання, борщ іноді відносять до російської кухні, але це твердження викликає «гарячі суперечки». Наразі українські кухарі ведуть кампанію за включення українського борщу до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Окрім борщу у цьому списку представлені ще 19 супів з різних куточків світу, серед них іспанський гаспачо, суп гамбо з Америки, харіро з Марокко та інші.

 

Fitch підтвердив рейтинг України на рівні “В” зі стабільним прогнозом – УП

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило валютний довготривалий рейтинг дефолту України на рівні “В” зі стабільним прогнозом.

Про це повідомляє “Інтерфакс – Україна”.

“РДЕ України “B” відображає її послужний список багатосторонньої підтримки і надійну основу макроекономічної політики, яка підтримує відносно високу ступінь стійкості до шоку, викликаного коронавірусів”, – наголошується в повідомленні агентства.

У Fitch повідомили, що кредиторська позиція близька до 13% ВВП, а борг сектора державного управління трохи нижче за медіанне значення для рівня “B”.

Недоліками ж на думку агентства, є слабкий рівень управління, висока ступінь законодавчого і судового ризику для реалізації політик і низька зовнішня ліквідність у порівнянні з високими вимогами по обслуговуванню суверенного зовнішнього боргу.

Нагадуємо:

Раніше, рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента України в іноземній валюті на рівні “B” зі стабільним прогнозом.

 

Fitch назвало терміни відновлення економіки України

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує зростання реального ВВП України в 2021 році на 4,1%. Економіка майже відновиться після спаду на 4,2% у 2020 році.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті агентства.

«Ми прогнозуємо зростання ВВП на 4,1% у 2021 році за рахунок приватного споживання, зростання виробництва сільськогосподарської продукції та часткового відновлення інвестицій», – йдеться в повідомленні.

Водночас агентство прогнозує зниження темпів зростання ВВП до 3,8% у 2022 році у зв’язку зі скасуванням політичних стимулів.

За оцінками Fitch Ratings, друга хвиля пандемії коронавірусу була набагато серйознішою, ніж перша. “Але рівень смертності знижується, і ми припускаємо, що економічні заборони залишаються обмеженими”, – відзначили в агентстві.

 

Кулеба запросив французький бізнес взяти участь у “Великому будівництві” і великій приватизації – УП

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба провів зустріч бізнес-ради з представниками великого і середнього французького бізнесу і запросив їх  взяти участь у “Великому будівництві” і великій приватизації.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ.

“У наступні роки в Україні відкриваються величезні можливості, зокрема у сферах будівництва, інфраструктури та енергетики”, – зазначив Кулеба.

Кулеба також уточнив, що йдеться насамперед про будівництво та концесію доріг і мостів, концесію та приватизацію портів, модернізацію прикордонної інфраструктури, проекти з електрифікації громадського транспорту, розвиток систем водопостачання, переробку сміття тощо.

Крім того, сторони приділили особливу увагу енергетичній сфері. Кулеба відзначив потенціал виробництва в Україні зеленого водню та синхронізацію нашої держави з курсом Європейської зеленої угоди, яка відкриває нові можливості у сфері відновлюваної енергетики.

Зазначається, що участь у раді взяли топ-менеджери компаній, які вже працюють або зацікавлені у реалізації бізнес-проектів в Україні: Airbus, Air Liquide, Alstom, Crédit Agricole, Egis, RTE International, TOTAL Eren, Tryba Energy тощо.

Нагадуємо:

У 2021 році держава планує витратити менше коштів на розвиток дорожньої інфраструктури, причина – значну частину видатків “Укравтодору” становитиме обслуговування боргів. Якщо у 2020 році на це витратили 5,6 млрд грн, то у 2021 році сума зросте до 13,54 млрд грн.

Це стало наслідком політики видачі державних гарантій дорожньому відомству, під які останній у 2020 році отримав 19,3 млрд грн.

У 2021 році під державні гарантії “Укравтодор” планує отримати кредити на 71 млрд грн. Це означає, що в наступні роки служба витрачатиме все більше грошей на виплату боргів і все менше – на утримання доріг.

 

Facebook виплатить користувачам $650 млн за втручання у приватні дані – УП

У США суд у Каліфорнії ухвалив мирову угоду у судовій справі проти компанії Facebook, до якої позивались через алгоритм розпізнавання обличчя та використання біометричних даних без дозволу користувачів.

Джерело: Голос Америки

Деталі: Компанія погодилась виплатити позивачам 650 мільйонів доларів. Позов подав ще у 2015 році адвокат з Іллінойса Джей Едделсон. Понад півтора мільйона людей, які проживають у штаті Іллінойс, подали заявки як постраждалі.

Суддя Джеймс Донейто назвав цю справу “найбільшою мировою угодою у справі втручання в приватне життя”.

Донейто написав, що “345 доларів потрапить до рук учасника цієї справи, який буде зацікавлений отримати компенсацію”.

Позов стосувався функції “пропозиція тегів” у Facebook, яка дозволяла ідентифікувати обличчя людей на фотографіях для позначення користувачів.

За даними судової заяви, позивачі стверджували, що соціальна мережа використовувала та зберігала цифрові скани облич користувачів без попередньої на це згоди, що порушує закон про конфіденційність, чинний у штаті Іллінойс.

Позивач Едделсон у Twitter назвав себе “адвокатом, якого найбільш ненавидять у Кремнієвій долині”. Він привітав мирову угоду і назвав її “найбільш дорогою мировою угодою в історії у сфері приватності даних”.

 

В одеському СІЗО, де перебуває Стерненко, сталася пожежа – УП

У суботу в одеському слідчому ізоляторі, де знаходиться Сергій Стерненко, сталася пожежа, яку оперативно загасили.

Джерело: відділ комунікації державної кримінально-виконавчої служби в коментарі Українській правді

Деталі: У відомстві зазначили, що загоряння було в харчовому блоці СІЗО, його швидко ліквідували. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав.

Додатково: В одеському телеграм-каналі з’явилося відео з уточненням, що горить СІЗО на вулиці Водопровідній.

Пізніше відео опублікувало місцеве видання “Думская”.

Доповнено: У Департаменті з питань виконання кримінальних покарань розповіли, що пожежа сталася о 19:50 в результаті необережного поводження з вогнем. Загоряння сталося у підсобному приміщенні для господарського інвентарю, яке прилягає до харчоблоку державної установи “Одеський слідчий ізолятор”.

В результаті пожежі було пошкоджено покрівлю площею 5 кв.м.

Дослівно : “Травмованих серед засуджених та співробітників немає. Харчоблок установи працює у штатному режимі. Пожежу ліквідовано о 20:40”.

Передісторія:

23 лютого 2021 року одеський суд засудив Сергія Стерненка та Руслана Демчука до 7 років і 3 місяців ув’язнення з конфіскацією половини майна у справі викрадення і катування людини. Нібито Стерненко й Демчук навесні 2015 року на Одещині напали на депутата Комінтернівської райради Сергія Щербича, аби той склав мандат.

Також Стерненка визнали винним у незаконному зберіганні травматичного пістолета.

У 9 містах організували акції на підтримку Стерненка, який називає себе невинним. У Києві 23 лютого мітингували біля Офісу президента, там були сутички, затримали 24 людини, але потім відпустили.

 

МВС подякувало учасникам мітингу на підтримку Стерненка в Києві –  УП

Міністерство внутрішніх справ подякувало учасникам акції на підтримку одеського активіста Сергія Стерненка за дотримання законодавства під час мирної акції на Банковій у Києві.

Джерело: МВС

Дослівно: “Дякуємо громадянам за дотримання чинного законодавства під час мирної акції на Банковій у центрі столиці, а також поліцейським, нацгвардійцям та рятувальникам, які охороняють публічну безпеку на місці.

Конституція України гарантує право на акції та зібрання. Правоохоронці готові забезпечувати правопорядок під час мирних протестів на території всієї України”.

Що передувало: У суботу в Києві пройшла акція на підтримку засудженого в Одесі активіста Сергія Стерненка, в якій взяли участь близько 10 тисяч людей.

Мітингувальники спочатку зібралися під Офісом президента, а згодом рушили до Офісу генпрокурора, де кидали в будівлю фаєри. Вони також вигукували гасла, зокрема, “Венедіктова чума” і “Аваков чорт”.

Близько 15 години мітинг завершився. Наступну акцію анонсували на 9 березня.

Передісторія:

23 лютого 2021 року одеський суд засудив Сергія Стерненка та Руслана Демчука до 7 років і 3 місяців ув’язнення з конфіскацією половини майна у справі викрадення і катування людини. Нібито Стерненко й Демчук навесні 2015 року на Одещині напали на депутата Комінтернівської райради Сергія Щербича, аби той склав мандат.

Також Стерненка визнали винним у незаконному зберіганні травматичного пістолета.

У 9 містах організували акції на підтримку Стерненка, який називає себе невинним.

У Києві 23 лютого мітингували біля Офісу президента, там були сутички, затримали 24 людини, але потім відпустили.

 

Прихильники Стерненка готуються до безстрокової акції, палять фаєри і шашки – УП

Прихильники активіста Сергія Стерненка очікують його звільнення протягом тижня, з 9 березня акція на його захист може стати безстроковою.

Джерело: Інтерфакс-Україна, кореспондент УП

Деталі: Перед присутніми на мітингу під Офісом президента в Києві зачитали спільну заяву організаторів акції, друзів Стерненка і адвокатів.

Дослівно: “Вимоги учасників акції: по-перше, негайно звільнити Стерненка, друге – відновити судову систему і перезапустити Вищу раду правосуддя, третє – обрати нових членів судових органів шляхом обрання на чесному конкурсі”.

“У Зеленського є тиждень, щоб звільнити Стерненка. Ми закликаємо всіх прийти. 9 березня оголошуємо акцію безстроковою”.

Деталі: Активісти також вимагають у президента Володимира Зеленського перегляду поданих ним до Верховної Ради законопроєктів про реформування судової системи та внесення в них виправлень, про необхідність яких раніше заявляли міжнародні партнери.

Колона з-під Офісу президента висунулася під гасла “Свободу політв’язням” в бік Офісу генпрокурора. Учасники акції палили фаєри і використовували димові шашки.

За оцінкою кореспондента УП, станом на 14 годину в акції беруть участь близько 10 тисяч людей.

Біля Офісу генпрокурора на Різницькій мітингувальники запалили фаєри.

Вони вигукують “Свободу політв’язням!”, а також “Венедіктова чума”, “Аваков чорт”.

Потім будівлю Офісу генпрокурора закидали фаєрами.

Поліція не втручається, на місці працюють пожежники.

Близько 15 години мітинг завершився. Наступну акцію анонсували на 9 березня.

Що передувало: Близько 12 години акція на підтримку Стерненка почалася біля Офісу президента.

Передісторія:

23 лютого 2021 року одеський суд засудив Сергія Стерненка та Руслана Демчука до 7 років і 3 місяців ув’язнення з конфіскацією половини майна у справі викрадення і катування людини. Нібито Стерненко й Демчук навесні 2015 року на Одещині напали на депутата Комінтернівської райради Сергія Щербича, аби той склав мандат.

Також Стерненка визнали винним у незаконному зберіганні травматичного пістолета.

У 9 містах організували акції на підтримку Стерненка, який називає себе невинним.

У Києві 23 лютого мітингували біля Офісу президента, там були сутички, затримали 24 людини, але потім відпустили.

 

В Одесі акція на підтримку Стерненка проходить біля СІЗО – УП

В Одесі кілька десятків людей зібралися в суботу під слідчим ізолятором, де утримується активіст Сергій Стерненко.

Джерело: Радіо Свобода

Деталі: Організаторами акції виступили молодіжні організації партій “Європейська солідарність” і “Демократична сокира”, але виступали і активісти з інших організацій.

Присутні вимагають політичної відповідальності для генерального прокурора, міністра внутрішніх справ і президента.

Аналогічні акції відбуваються також в інших містах України.

Зокрема, в Києві до стін Офісу президента України прийшли кілька тисяч людей.

Передісторія:

23 лютого 2021 року одеський суд засудив Сергія Стерненка та Руслана Демчука до 7 років і 3 місяців ув’язнення з конфіскацією половини майна у справі викрадення і катування людини. Нібито Стерненко й Демчук навесні 2015 року на Одещині напали на депутата Комінтернівської райради Сергія Щербича, аби той склав мандат.

Також Стерненка визнали винним у незаконному зберіганні травматичного пістолета.

У 9 містах організували акції на підтримку Стерненка, який називає себе невинним.

У Києві 23 лютого мітингували біля Офісу президента, там були сутички, затримали 24 людини, але потім відпустили.

Знати більше  Напад на “Родіну”. За що Стерненку і його

 

У Торонто відбулась акція на підтримку Стерненка

У Торонто в суботу відбулася акція на підтримку ув’язненого в Україні Сергія Стерненка.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Участь в акції взяло близько десятка людей, які зібралися поблизу Генерального консульства України у Торонто. Учасники акції тримали українські прапори та кілька плакатів, які закликали до звільнення Стерненка й реформування судової системи в Україні.

Організатором акції виступила Міжнародна організація українських громад “Четверта хвиля”.

“Ми зібралися біля Генерального консульства України в Торонто, аби підтримати всесвітню акцію, яка проводиться, аби сказати “ні” політичним репресіям в Україні”, – розповіла президент МОУГ “Четверта хвиля” Любов Славатинська.

З огляду на те, що в Торонто діють обмеження на проведення масових заходів, пов’язані із COVID-19, організаторам довелося отримати спеціальний дозвіл та забезпечити дотримання карантинних вимог під час мітингу.

Як інформувало агентство, у багатьох містах України та за кордоном в суботу відбулася акція на підтримку Стерненка.

Це вже друга аналогічна акція. Перша відбулася в багатьох містах України 23 лютого, коли Приморський районний суд Одеси визнав Стерненка винним у викраденні людини за попередньою змовою групи осіб, а також у незаконному зберіганні зброї й засудив до 7 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна. До оскарження вироку йому обрали запобіжний захід тримання під вартою.

Стерненко заперечує свою причетність до викрадення і наполягає на політичній умотивованості справи. Захист Стерненка заявив про намір якнайшвидше подати апеляцію на вирок активісту.

Під час акції 23 лютого у Києві відбулися сутички між активістами та поліцією.

 

Кримська платформа: Порошенко підтримує дії Зеленського, але є “проблема” – УП

Колишній президент Петро Порошенко назвав вірними ініціативи влади по роботі Кримської платформи для повернення окупованого Росією півострова, проте звернув увагу на те, що реалізувати деокупацію буде складно.

Джерело: повідомлення Порошенка у Facebook

Деталі: У грудні 2020 року Україна представила концепцію Кримської платформи Європейському Союзу під час обговорення наслідків захоплення Криму.

Кримську платформу ініціювали як міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини у Криму та сприяння його деокупації.

За словами Порошенка, він готовий долучитися до цих проєктів та процесів, проте має перестороги до нинішньої влади від надмірного захоплення декларативними заходами, які можуть зруйнувати попередні здобутки міжнародної коаліції на підтримку України.

Пряма мова: “Створення так званої Кримської платформи – правильне рішення, яке базується на стратегії деокупації Криму, впровадженій моєю командою.

Створення Кримської платформи – це правильно. Кримську платформу запропоновано в базових документах Європарламенту, які підготовлені за пропозицією України ще в 2016-му році. Проблема не в тому, щоб запросити представників або лідерів низки країн. Проблема в тому, щоб забезпечити механізм, який би реалізовував деокупацію Криму.

Я буду дуже щасливий, якщо саміт Кримської платформи буде успішний. Мені байдуже, хто це принесе в Україну – Порошенко, Зеленський, громадянське суспільство чи будь-хто”.

Нагадаємо: 26 лютого президент Володимир Зеленський видав указ про створення організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні установчого саміту Кримської платформи.

Перший саміт Кримської платформи запланований на 23 серпня 2021 року.

 

Оксана Маркарова, посол України в США: В Україні є яскраві паростки того, що стало секретом успіху США

27.02.21, Укрінформ

Призначення ексміністра фінансів Оксани Маркарової Надзвичайним і Повноважним Послом України в США відбувалося безпрецедентно публічно. Попри усталену дипломатичну практику широкий загал був обізнаний про всі етапи цього процесу – від номінування і отримання агреману до прогнозованих дат підписання відповідного Указу.

Окрім того, лунало багато версій про причини такого рішення та сумнівів щодо доцільності заміни на цій дуже важливій посаді кадрового дипломата Володимира Єльченка на політичного призначенця з фінансової сфери.

Але все це стало історією, коли Президент України Володимир Зеленський 25 лютого видав Указ про призначення Оксани Маркарової Надзвичайним і Повноважним Послом України в США.

Укрінформ мав нагоду одним з перших привітати новопризначену пані посла з офіційним початком дипломатичної кар’єри і розпитати у Маркарової про її мотиви, плани, завдання і пріоритети на чолі українського посольства у Вашингтоні.

Я ВІДЧУВАЮ, ЩО ГОТОВА ДО ЦІЄЇ РОБОТИ

-Пані посол, нещодавно Фейсбук нагадав, як понад шість років тому після пропозиції Наталії Яресько приєднатися до команди Мінфіну ви написали: «Іноді ти робиш вибір, а іноді вибір робить тебе». А хто кого «зробив» у випадку з пропозицією очолити посольство України у США?

– Фейсбук днями підкинув мені ще один спогад: відразу після перемоги Революції Гідності я написала, що перше, що треба зробити після призначення нового уряду, – зайнятися публічними фінансами. Тоді я точно не думала, що саме мені й доведеться цим займатися (сміється).

Але коли Наталя Яресько запропонувала долучитися до команди Мінфіну, я взагалі не допускала можливості відмовитися, бо вважала своїм обов’язком допомогти там, де можу, хоча не думала, що затримаюся так надовго.

Коли в березні минулого року я після майже п’яти років роботи залишала Мінфін, як мені здається, з досить непоганими результатами, повернення на якусь державну службу найближчим часом не входило в мої плани.

Однак коли пропозиція очолити посольство України у США прозвучала і від міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, і від Президента, вона також стала однією з тих, від яких неможливо відмовитися.

– Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба казав, що ваша кандидатура ідеально вписалася в уявний портрет посла України у Вашингтоні. Чи можете ви назвати свої ідеальні в цьому сенсі риси?

– Цікаве запитання, але, мабуть, буде правильніше, коли про «ідеальні риси» будуть казати інші. Я краще розкажу,  чим люблю займатися і що, як мені здається, допоможе мені в дипломатичній роботі.

По-перше, мені дуже подобається будувати і вирішувати питання комплексно – від розробки ідеї, стратегії, плану дій і до втілення та, найголовніше, до створення інституції, яка зможе виконувати свою функцію в подальшому.

По-друге, мені подобається працювати з різними людьми і досягати домовленостей там, де це , здавалося б, неможливо, причому не в конфліктний спосіб, коли ти переміг, а інша сторона програла, а так, щоб усі їх прийняли.

Насправді міжнародні і внутрішні перемовини були великою частиною моєї роботи в Мінфіні, і, думаю, цей досвід стане мені в пригоді на дипломатичній службі.

По-третє, мені дуже подобається робити більше, ніж від тебе очікують. Наприклад, у Мінфіні на додаток до типово мінфінівської робити це був запуск Українського фонду стартапів, проекту Є-data, Офісу із залучення і підтримки інвестицій UkrainеInvest. На мою думку, на дипломатичній посаді в синергії з посольством теж можна буде започаткувати багато додаткових результативних проектів.

Ну й насправді, мені здається, найголовніше, що мене підштовхнуло, – любов до України, як би пафосно це не звучало, віра у її велике майбутнє і можливість долучитися до його наближення.

Звісно, в кожній роботі є чого вчитися, однак я точно не відчуваю в собі браку знань чи вмінь. Крім того, я працюватиму в команді з досвідченими дипломатами як у посольстві в США, так і Міністерстві закордонних справ і всій дипломатичній родині. Україна до мене мала чудових послів у США, і я бачу, що на базі зробленого ними і моїм безпосереднім попередником – паном Володимиром Єльченко  – можна зробити ще більше. Відчуваю, що готова до цієї роботи.

-А ви комунікували з Володимиром Єльченком?

– Звичайно!

– Все було окей? Між вами не виникало якоїсь напруженості чи відчуття незручності?

– У комунікації з тими, хто був міністром фінансів до і після мене, з іншими урядовцями, я завжди виходила з того, що ми всі члени однієї команди «Україна» і працюємо на одну справу, просто сьогодні в одній конфігурації, а завтра в іншій.

Тому мені, навпаки, абсолютно зручно кооперуватись, телефонувати, ініціювати якісь дискусії, і я відчуваю такий самий підхід від моїх колег.

Володимир Єльченко є прекрасною людиною і надзвичайно досвідченим дипломатом, тож я отримала від нього підтримку і розуміння.

РОБОТА З МВФ – ДАЛЕКО НЕ ОСНОВНА І НЕ ПЕРША ЗАДАЧА ПОСЛА У ВАШИНГТОНІ

– Які завдання вам поставили керівники держави перед від’їздом до США ?

–  Загальне завдання було поставлено Президентом України і міністром закордонних справ: максимальна розбудова нашого стратегічного партнерства з США у всіх напрямках, які сьогодні є пріоритетними.

Це посилення співпраці з адміністрацією Джозефа Байдена і політичний діалог на базі їхньої широкої двопартійної підтримки; це активна участь у всіх безпекових питаннях, які стосуються відновлення суверенітету і територіальної цілісності України і повернення окупованих територій Донбасу і Криму, зміцнення безпеки нашої країни і регіону.

Окрім того, це нові завдання, які Президент зараз ставить дипломатам на фінансово-економічному напрямку, – бути економічними амбасадорами України і максимально сприяти, з одного боку, розвиткові бізнесу українських компаній у США і підтримувати експорт, а з другого – залученню інвестиції американських компаній в Україну і втіленню спільних проектів різного рівня, щоби торговельна та інвестиційна співпраця наших країн могла збільшитися в рази.

Усі ці питання є пріоритетами, якими я буду займатися з перших днів на посаді.

– У експертних коментарях висловлювалася думка, що ваше призначення пов’язане з необхідністю налагодити ефективну комунікацію з МВФ з метою отримання наступних траншів. Чи отримували ви таке доручення?

– Я взагалі з подивом читала подібні коментарі, особливо від деяких досвідчених дипломатів, які мали би знати, чим займаються посли і якою є їхня участь у вирішення питань з МВФ.

Є команда перемовників у Мінфіні і Нацбанку, які щоденно працюють над цим, є прекрасний представник України в МВФ – Владислав Рашкован, так само, як Роман Качур у Світовому банку та Артем Шевальов в ЄБРР, які вже не перший рік високопрофесійно та ефективно займаються нашою співпрацею з міжнародними фінансовими партнерами.

Я, звичайно, як посол готова і буду долучатися до всіх питань, де можу бути корисною і допомагати українській стороні у цій роботі. У Вашингтоні знаходиться більшість центральних органів фінансових організацій, а я маю величезний успішний досвід роботи з ними і широку базу персональних контактів на всіх рівнях, включно з керівництвом, однак робота з МВФ – далеко не основна і не перша задача посла у Вашингтоні.

– Чи повезете ви офіційне запрошення президенту Байдену відвідати Україну на 30-річчя Незалежності?

– Давайте не говорити про дати, але, безумовно, ми активно працюємо – і ця робота вже розпочалась – і над телефонною розмовою президентів України і США, і над візитами президента Зеленського до США, і президента Байдена в Україну.

НАШІ ПАРТНЕРИ В США ЧІТКО РОЗУМІЮТЬ, ДЕ МИ МАЄМО РУХАТИСЯ САМІ, А ДЕ ПОТРІБНА ЇХНЯ ДОПОМОГА

– Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква повідомляв, що Україна напрацьовує нову дорожню карту відносин зі Сполученими Штатами Америки. Ви можете розповісти про якісь її деталі? Чи є в найближчих планах проведення засідання Комісії стратегічного партнерства України і США?

– Коли ми говоримо про новий день у наших відносинах з США, то маємо на увазі, що він починається не з нуля, а після тривалої історії нашого стратегічного партнерства. А новий він тому, що ми хочемо зробити це партнерство набагато інтенсивнішим.

Всі наші пріоритети зрозумілі – політична підтримка, безпекова співпраця, розвиток економічних зв’язків, гуманітарні питання. Ми працюємо над комплексною дорожньою картою. Вона включає як питання змісту нашої співпраці, тобто що ми будемо робити, так і питання форматів – як ми це робитимемо.

По кожному з пріоритетів у дорожній карті є конкретні напрямки роботи. Безумовно, вона включає засідання Комісії стратегічного партнерства на рівні міністрів закордонних справ.

Можливо, будуть нові формати співпраці у сферах протидії кіберзагрозам та військовій агресії, де Україна має досвід, який може бути корисним для США.

– Ця дорожня карта має якісь часові рамки чи це набір ідей?

– Це набір конкретних пропозицій з чіткими темами і функціоналом, а також форматами, які ми пропонуємо.

Звісно, є пропозиції по часовим проміжкам, які ми наразі для себе виставляємо. Але, як ми всі пам’ятаємо, для танцю потрібні двоє, тому як тільки ми визначимо, що і як ми робитимемо по кожній з наших пропозицій, часові рамки будуть уточнені.

Ми розуміємо, що часу в нас дуже мало, і Президент ставить ці завдання як термінові, тому в багатьох напрямах будемо діяти настільки швидко, наскільки буде згода наших партнерів.

-За вашим прогнозом, те, що президент США Джо Байден добре орієнтується в українських реаліях, полегшить чи, навпаки, ускладнить вашу роботу як посла?

– Я вважаю, безумовно, дуже позитивним аспектом те, що зараз державу, яка є нашим стратегічним партнером, очолює президент, який дуже добре знає Україну.

– Але ж йому відомі не тільки наші гарні риси, а й недоліки…

– Я б тут провела паралель із справжньою дружбою чи щасливим сімейним життям, які можна побудувати тільки приймаючи один в одному і позитивне, і негативне.

Мені здається, що глибока обізнаність і президента США, і багатьох членів його команди з Україною, – великий плюс. Це дозволить нашому стратегічному партнеру не витрачати час на вивчення «українського досьє».

До того ж, вони чітко бачать не тільки наші позитивні і негативні сторони, якщо можна так говорити про країну, а й контекст і ті виклики, з якими ми стикаємося, і розуміють, де ми маємо рухатися самі, а де нам потрібна їхня допомога.

– Чи можна розраховувати на ефективний діалог з командою нового президента США з огляду на ситуацію щодо боротьби з корупцією в Україні, зокрема відновлення у пом’якшеному вигляді покарання за брехню в е-деклараціях, пробуксовування судової реформи? Тобто виглядає так, що ми вимушено робимо по півкроку в тому основному напрямку, просування на якому вони від нас вимагають.

– Пропоную відійти від парадигми, що боротьби з корупцією від нас вимагають наші міжнародні партнери, –  насамперед це вимога наших громадян.

Всі передвиборчої програми українських політсил містять пункти про необхідність побудови верховенства права і зменшення корупції, бо це те, чого вимагають люди, сумлінний український бізнес, і без чого неможливий рух вперед.

Можливо, цей рух не зовсім прямолінійний і не такий швидкий, як нам усім хотілося б. Але ми демократична країна, тож просуватися у складних реформах можна за умови обговорення і згоди  багатьох сторін, а також спільної ефективної протидії противникам поступальних змін.

Приміром, судова реформа є найскладнішою з усіх: вона вимагає багато часу, і на цьому шляху будуть проблеми – це теж треба розуміти і мати терпіння та завзяття їх вирішувати.

Якщо говорити про антикорупційну державну структуру в Україні, то, попри всю невіру в те, що її можна побудувати, попри всю критику і можливі недоліки, вона існує, працює і, мені здається, вже стала частиною нашого життя.

Стосовно моніторингу способу життя, то ми насправді безпрецедентно відкрита держава – я не знайшла у публічному доступі більшості країн такої кількості інформації про практично всіх державних службовців. А в питаннях фінансового моніторингу і визначення бенефіціарів ми самі вже можемо багато чого навчити інших.

При цьому я впевнена, що в Україні існує критична маса людей – у владі, в громадському секторі, в бізнесі, які хочуть побороти корупцію. Чи все у нас виходить? Безумовно, ні.  Однак це тільки привід наполегливіше працювати, а для наших американських партнерів – підтримувати ці позитивні трансформації.

МИ СПОДІВАЄМОСЯ НА ПІДТРИМКУ США У ВІДНОВЛЕННІ МИРУ ТА РУХУ В НАТО

– Головним пріоритетом нашої зовнішньої політики є встановлення миру на Донбасі і повернення Криму. Якої підтримки ми чекаємо від нової адміністрації США для досягнення цих цілей?

– Найперше, це, безумовно, максимальний тиск і посилення санкцій США та наших європейських партнерів, щоби ціна агресії проти України для Росії не тільки не знижувалася, а підвищувалася весь час до моменту, поки агресор не змінить своєї поведінки.

Наступне  – це залученість України до системи колективної безпеки і наш вступ у НАТО. Це дуже важливий пріоритет, і ми сподіваємося за підтримки нашого стратегічного партнера максимально швидко зробити всередині країни усе необхідне, щоби отримання ПДЧ і наш вступ до Альянсу стали реальністю якнайшвидше.

Третє – це допомога у підвищенні спроможності наших збройних сил та системи безпеки.

Ми вже почули від президента Байдена про готовність США більше допомагати Україні, в тому числі з озброєнням. Але питання не тільки в тому, щоби отримати зброю, а також  у розбудові спроможності наших Збройних Сил.

Я думаю, що у нас є багато можливостей і для двосторонньої співпраці з США для посилення нашої армії, і для підвищення безпеки в Чорноморському регіоні.

Звичайно, ми будемо розвивати інвестиційну співпрацю з США в оборонній сфері і залученість наших стратегічних партнерів до всіх існуючих на сьогоднішній день форматів протидії російській агресії проти України.

– Чи плануєте ви розпочинати у Вашингтоні діалог щодо безпекових гарантій для України в рамках Будапештського меморандуму?

– Давайте виходити з того, де ми знаходимося зараз.

Можна порушувати багато питань, які стосуються попередніх гарантій, але ми бачимо, що, на жаль, це не зупинило одного з підписантів цього документа від того, щоб окупувати Крим і вже протягом семи років здійснювати агресію проти України.

Тому будемо використовувати всі можливі інструменти і формати з фокусом на ті речі, які можуть гарантувати нам безпеку на майбутнє, а це НАТО і розбудова спроможності Збройних Сил України.

– Все ж таки вступ до НАТО – це питання на роки. Що для вас є пріоритетом на найближчу перспективу – підтримка Сполученими Штатами надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО чи отримання Україною статусу головного союзника США поза НАТО?

– Є дуже багато форматів двостороннього співробітництва шляхом укладення різних угод, які ми точно будемо розвивати. Але щодо руху в НАТО Україна чітко визначилася,  і ми записали це у Конституції.

Наші партнери з 2008 року підтримують рішення щодо майбутнього вступу України до Альянсу. Тому наша мета зараз – максимально швидко пройти цей шлях, якнайшвидше отримати ПДЧ, а найголовніше – розбудовувати нашу військову спроможність відповідно до стандартів НАТО.

Я ХОТІЛА Б, ЩОБ УКРАЇНА СТАЛА НОВОЮ КРЕМНІЄВОЮ ДОЛИНОЮ

– Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю New York Times говорив про важливість посилення економічного напрямку співпраці з США. Ви маєте якісь ідеї стосовно проєктів співпраці чи залучення американських інвестицій?

– Так, звісно. Є декілька секторів, у які нам було би цікаво отримати більше інвестицій і в яких, на мою думку, ми могли би запропонувати американському бізнесу дуже цікаві перспективи.

Це, безумовно, інновації – я маю на увазі не тільки «чисту» IT-сферу, а передусім високі технології в інших галузях – хайтек, агротек, медицині, а також військово-оборонному секторі.

Зараз зарано говорити про назви, але ми вже обговорюємо низку проєктів в оборонному секторі, енергетиці, видобувній промисловості, сільському господарстві, де, я сподіваюсь, зможемо показати поступ протягом перших шести-дванадцяти місяців роботи.

-Україна має багато побажань та очікувань стосовно підтримки Сполученими Штатами Америки наших зусиль у протидії російській агресії, реформуванні країни, деокупації Криму. А що Україна може запропонувати нашому стратегічному партнеру, щоб відносини між країнами були справді партнерськими?

– По-перше – що ми можемо відігравати набагато більшу роль як регіональний партнер США у зміцненні безпеки Чорноморського регіону.

По-друге, Україна одна з небагатьох європейських країн з величезним потенціалом зростання, яка завдяки розташуванню, ресурсам, інноваціям та людському потенціалу може забезпечити серйозні можливості для розвитку бізнесу.

Будь-яка глобальна компанія, додавши Україну до свого інвестиційного портфеля, незалежно від того, це будуть послуги чи продукція, може вирости і стати більш конкурентоспроможною. Тобто інвестиції в Україну стануть історією успіху не тільки нашої держави, а й самої компанії.

До того ж, Україна наразі здійснює трансформацію, яку інші держави зробили за сторіччя, і при цьому ми є демократичною, толерантною і дуже життєстійкою нацією.

А зараз із новими викликами в кібербезпеці, соціальними мережами, тероризмом, Україна, яка не тільки зазнала цих атак раніше, а й дала їм гідну відсіч і напрацювала запобіжники, може допомогти Америці та Європі у відповіді на ці виклики і бути ключем для вирішення багатьох глобальних питань.

– Чи не стане елементом токсичності у вашій роботі посла те, що у нашому політичному дискурсі присутня антиамериканська риторика і обвинувачення США у зовнішньому управлінні?

– Я знаю з моєї роботи у Мінфіні, що чим більше ти робиш правильних речей, які ідуть на користь України та її розбудові, тим більшу кількість людей ти позбавляєш корупційних грошей і впливу. Звісно, вони реагують на це інформаційними атаками чи поширенням міфів.

Мені здається, що в цьому випадку треба не втрачати фокус і не відволікатися, а продовжувати рухатися вперед. Тому що насправді відволікання від руху в правильному напрямку якраз і є однією з цілей подібної політичної активності.

Зрозуміло, звідки походить цей наратив і якою є його мета, але, мені здається, ми іноді приділяємо йому забагато уваги.

Ми як країна давно визначилися щодо нашого руху до членства в ЄС і НАТО, це записано в нашій Конституції і має підтримку більшості громадян. Тому тези про зовнішнє управління від деяких творців політичних чи економічних міфів іноді просто смішно читати… Яким чином рівноправна співпраця з нашими європейськими чи американськими партнерами може бути зовнішнім управлінням? Це нормальна внутрішня робота з нашою європейською родиною або з стратегічними американськими партнерами.

Найголовніше, як на мене, щоби належну оцінку отримувала антиукраїнська діяльність. Тобто коли це відверта пропаганда і робота на країну-агресора, держава повинна на це реагувати, щоб припиняти подібні гібридні атаки.

І в цьому сенсі ми бачимо рішучі дії і Президента, і РНБО, які я особисто дуже вітаю.

– Президент Володимир Зеленський розповідав про мрію побудувати в Україні Голлівуд і Діснейленд. А що вам хотілося б пересадити з американського ґрунту на український?

– В Україні є яскраві паростки того, що, як я вважаю, стало секретом успіху США, – це дух підприємництва та інновацій, особливо серед молоді. Ми унікальні, бо є місцем, на якому виростають ідеї, хоча, на жаль, вони часто втілюються поза межами нашої країни.

Тому я би хотіла пересадити на наш грунт креативні індустрії та інновації у широкому сенсі цього слова, щоби вся Україна стала новою Кремнієвою долиною. Це має стати нашим великим успіхом!  Надія Юрченко, Київ.

 

Зеленський як (невивчений) урок української демократії

25 лютого 2021, УП, ОЛЕКСІЙ ПАНИЧ, доктор філософських наук, провідний науковий співробітник НВО “Дух і Літера”

Дивлячись на те, як драматично складаються відносини влади Зеленського з тими, хто чекав від неї якнайшвидших і якнайрадикальніших реформ, мимоволі згадуєш фразу двохсотрічної з чимось давнини: “Революція, як (бог) Сатурн, пожирає власних дітей” (в різних джерелах приписується Верньо, Дантону та Демулену).

Звісно, до страт вчорашніх активних прибічників нової влади справа (поки) ще не дійшла — хоча до політично вмотивованих посадок вже дійшла.

Хай там як, але ті, хто не просто сподівалися отримати зі зміною президента радикальний “стрибок вперед”, а й взялися бути активними рушіями цього стрибка, тепер змушено — хто з сумом, хто з подивом, хто з жахом — констатують, що замість просування вперед ми маємо багатовимірний “відкат”.

Не лише порівняно з президентством “раннього Зеленського”, а навіть і порівняно з президентством Порошенка, за якого — якщо вірити його тодішнім критикам — корупція була “гірше, ніж за Януковича”.

Констатувати цей “відкат” — справа нехитра. Але важливіше розібратися, якими причинами він зумовлений.

Я спробую довести, що цей “відкат” — включно зі щойно оголошеним резонансним вироком Сергію Стерненку — став закономірним наслідком того протистояння, яке почалося не на Майдані, а дещо пізніше, приблизно п’ять років тому.

Тобто, в районі 2016 року, коли постмайданна влада остаточно “побила горщики” з радикально налаштованими активістами, незадоволеними темпами реформ (антикорупційної, судової, тощо).

Від того моменту й до президентських виборів 2019 року запекла боротьба “радикальних реформістів” проти надто повільної та нерішучої щодо ключових реформ постмайданної влади велася нон-стоп, по суті, відкривши проти цієї влади “третій фронт”.

На додачу до її протистояння російській агресії та її спробам хоч якось обмежити внутрішньополітичний вплив олігархів — зокрема й насамперед Коломойського, який кинув цій владі найбільш безкомпромісний виклик.

Весь цей час “радикальні реформісти” не припиняли шукати іншу кандидатуру, яка могла б “очолити реформи” й надати їм жадано високого темпу. Тодішній же владі вони насамперед закидали відсутність “політичної волі”.

Буде “політична воля” — і радикальні реформи стануться чи не миттєво. А ми всі одразу опинимося (прокинемося) в докорінно іншій та кращій країні.

Перемога на виборах Володимира Зеленського дала “радикальним реформістам” унікальний, казковий шанс перевірити свої політичні переконання на практиці. Президент, якого вони палко підтримали й допомогли йому щонайменше тим, що активно нищили рейтинг його головного суперника.

Монобільшість, готова голосувати за будь-які радикальні реформістські закони (одним помітним успіхом це справді обернулося: започаткуванням хай калічного, але все ж таки легального ринку землі сільськогосподарського призначення).

Уряд реформаторів, які мали повний карт-бланш і беззастережну підтримку того ж таки президента.

І що сталося?

Сталося те, що “політична воля” виявилося мало чого вартою — без, по-перше, системності та професіоналізму, а по-друге, і ще важливіше, без політичної сили, яка підпирає цю волю й забезпечує практичну реалізацію її волінь.

Ні, я не про партію “Слуга народу”, яку “політичною силою” можна назвати хіба шаблонно й номінально.

Я про реальну політичну силу, якою володіють ті, хто в цій країні має дієвий вплив на (А) грошові потоки, та (Б) зміст і якість ухвалених управлінських рішень.

А це насамперед (1) олігархи, та (2) судді.

Перші, через своїх представників в кожному парламенті (тут змінюються лише пропорції), впливають на перспективи ухвалення та зміст конкретних законів, а через своїх представників у виконавчій владі забезпечують ухвалення в своїх інтересах поточних розпорядчих рішень.

Від других залежить, які саме з законів та підзаконних актів будуть у певний момент зупинені, і як саме у спірних ситуаціях будуть застосовані всі решта.

У разі злагодженого опору цих реально найбільших політичних сил будь-які реформи можна сміливо множити на нуль. Відтак, ігнорувати їх неможливо: політика — штука жорстка, тут з наявною реальною силою завжди доводиться рахуватися.

Від “надто повільних” реформ за часів президентства Порошенка ці сили гнулися, позиційно опиралися, але загалом, мало-помалу, піддавалися. Рух у бік реформ відбувався інколи повзком та з зупинками, але… у потрібному напрямі, відповідно до “європейського вибору України”.

Натомість “радикальні реформісти”, які отримали карт-бланш у перші півроку президентства Зеленського, швидко “нагнули” цю ситуацію до того, що сукупна (хоч і непублічна) сила опору реформам стала відчутно переважати силу цих кабінетних реформаторів.

Додаткову вразливість реформаторів забезпечили також непрофесіоналізм та низька якість частини їхніх управлінських рішень, але не це стало головним чинником.

Відтак, опір надто радикальним (і не завжди продуманим) реформам вперше від часів Майдану розгорнув вектор подальшого розвитку країни.

Замість “швидких та радикальних реформ” прибічники радикального курсу своїми діями зумовили — практично вибороли — реванш.

Сукупний тиск з боку тих, кого реформатори безтурботно “нагнули” до точки нестерпності, виявився настільки потужним, що миттєво зніс уряд Гончарука й докорінно змінив ситуацію в оточенні Президента Зеленського.

А наступний уряд виявився класичним “пайовим” урядом олігархів та деяких “галузевих мафій” (особливо виразно ці останні проявили себе в МОН та МОЗ).

Головне, що випливає зі всього сказаного — такий результат був закономірним. Насправді він не міг бути іншим. “Політична воля” реформаторів, діючи у відриві від реального балансу політичних сил, просто “перегнула палицю”, і ця палиця, розігнувшись, насамперед вдарила по них самих.

Ось чому я з сумною іронією ставлюся до лементу Віталія Шабуніна, що Зеленський з особами, які підозрюються в корупції в його найближчому оточенні, поводиться ще гірше, ніж свого часу поводився Порошенко.

“Свинарчука”, обурюється Шабунін, “Порошенко звільнив. Татарова Зеленський кришує”. “Я абсолютно відповідально заявляю: такого кричущого бєспрєдєлу Порошенко собі не дозволяв”.

Як сказав би ідеолог “пролетарської революції”, маємо класичну ситуацію: “(непродуманий) крок вперед — (закономірні) два кроки назад”.

Звідки така відмінність між реакціями Порошенка та Зеленського в схожих, здавалося б, ситуаціях?

“Попередній президент”, коментує в тому ж дописі Шабунін, “здав свого не через справедливість (як ви розумієте), а від розуміння, що пояснити таке просто неможливо. Ніяк. Жодним чином. Для мене загадка, як такої простої речі не розуміє Зеленський”.

Я поясню Віталію.

Річ у тім, що Зеленський — вже позбавившись ілюзій щодо реальних меж його влади та “політичної волі” — тим не менше зберіг в собі, бодай як схильність, той самий політичний волюнтаризм, який був світоглядною основою війни “радикальних реформаторів” проти “надто нерішучого” в своїх реформах Порошенка.

Звідси спроба “кавалерійського наскоку” Зеленського на Конституційний Суд — атаки, яка наразі захлинулася, не призвівши до жодних наслідків.

Звідси такий самий “кавалерійський наскок” на Медведчука — швидкий та ефектний прояв “політичної волі” на дуже хиткій — і з кожним днем дедалі хиткішій правовій підставі (фактично, оголошений РНБО громадянину України судовий вирок за статтею 258-5 ККУ в обхід української судової системи).

Тому якщо президенту, в його планах, потрібні Єрмак чи Татаров — жоден Шабунін не може стати йому на заваді. Перефразовуючи радянську кінокласику, “не вважайте себе постаттю, рівною Ахметову”.

Підсумовуючи сказане, повернуся до головного.

Що стало головною причиною розвороту країни в бік вже всіма й відверто констатованого реваншу домайданних сил?

Бажання “радикальних реформаторів” проводити реформи, істотно випереджаючи фактично наявний в країні — хоча й повільно змінюваний — баланс реальних політичних сил та впливів.

Просто у попереднього президента, як досвідченого політика, вистачало політичної інтуїції, щоб цей баланс відчувати й не виходити надто далеко за його межі.

Утім, під кінець своєї каденції він і так нажив собі надто багато ворогів, причому одних — за рахунок своїх помилок, а інших — якраз за рахунок своїх успіхів.

Зеленському й тим, хто активно допоміг йому прийти до влади, такої інтуїції забракло.

Тому Рябошапка та Єгор Фірсов тепер “відставні”, Стерненко сидить, а Шабунін протестує на Банковій.

Головне пам’ятати, що протест з вимогою до влади знову проявити “правильну політичну волю” й перейти, нарешті, до (нереалістично) радикальних реформ ніякого результату, крім нульового чи зворотного, дати не може.

А обирати владу на засадах компромісного “стратегічного союзу”, коли безсумнівно заданий лише вектор розвитку країни, натомість темпи просування у визначеному напрямі визначаються міркуваннями політичного реалізму — цього наша проєвропейськи налаштована громадськість ще не навчилася.

Чи навчиться?

Олексій Панич, для УП