Окупанти на Донбасі дев’ять разів порушили “тишу”, двоє українських військових поранені

За минулу добу збройні формування РФ порушили зобов’язання щодо припинення вогню та дев’ять разів обстріляли позиції Об’єднаних сил.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

«27 квітня противник застосував проти наших воїнів заборонені до розміщення на лінії зіткнення міномети калібру 120 мм та 82 мм, а також гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю. Злочинні та нахабні дії російських окупантів вздовж лінії розмежування безкарними не залишилися – вогнем зі штатного озброєння підрозділи Об’єднаних сил рішуче подавили ворожу активність. Сплановані та виконуються заходи щодо реагування на можливі загрози на будь-яких напрямках», – йдеться у повідомленні.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник зі стрілецької зброї вів вогонь по наших позиціях неподалік Мар’їнки.

Опорні пункти Об’єднаних сил неподалік Опитного ворог обстрілював з автоматичних станкових гранатометів.

Вночі біля Новоселівки Другої був зафіксований ворожий обстріл з великокаліберних кулеметів.

Підрозділи Об’єднаних сил у відповідь на провокації противника рішуче застосовували чергові вогневі засоби.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” збройні формування Російської Федерації обстріляли українських військовослужбовців біля Катеринівки зі станкових протитанкових і автоматичних гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а також випустили 5 мін 120-го калібру.

Проти українських захисників поблизу населеного пункту Кримське ворог вдень застосував гранатомети різних систем та великокаліберні кулемети, а надвечір обстріляв зі 120 мм міномета, використавши 7 мін.

По оборонцям Південного окупанти вели вогонь з автоматичних станкових гранатометів, а захисників Попасної увечері обстріляли з міномета 120-го калібру.

Позиції військовослужбовців ЗСУ поруч з Травневим загарбники обстріляли з мінометів 82-го калібру, станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.

Внаслідок ворожих обстрілів двоє українських захисників отримали поранення.

«Наші військовослужбовці, утримуючи оборону, діяли рішуче та дали ворожим підрозділам гідну відсіч. Будь-які злочинні спроби російських найманців вплинути на ситуацію в районі операції й надалі будуть, за допомогою наявних вогневих засобів, оперативно та жорстко припинятися підрозділами зі складу Об’єднаних сил», – зазначають у штабі.

За попередніми даними розвідки, 27 квітня українські військовослужбовці знищили двох окупантів та ще трьох поранили.

Від початку цієї доби збройні формування Російської Федерації двічі обстріляли наших захисників, які виконують завдання у складі оперативно-тактичного угруповання “Північ”. По оборонцях Кримського російські найманці відкривали вогонь зі 120 мм мінометів та гранатометів різних систем. У відповідь підрозділи Об’єднаних сил оперативно застосовували чергові вогневі засоби.

За поточну добу втрат серед українських захисників немає.

Випадків захворювання на коронавірусну інфекцію серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано.

 

“Гвоздики”, “Волошки” та 770 протитанкових мін — що знайшли дрони ОБСЄ у бойовиків на Донбасі

Місія ОБСЄ вкотре виявила гаубиці, міномети та інше озброєння російських окупаційних військ на тимчасово непідконтрольній території України. Крім того, від початку року було зафіксовано 365 випадків перешкоджання роботі патрулів СММ ОБСЄ з боку бойовиків.

Про це повідомляє пресслужба штабу ООС – Укрінформ.

«Минулого тижня безпілотний літальний апарат Місії дальнього радіуса дії поблизу населеного пункту Греччине Донецької області зафіксував три 122 мм самохідні гаубиці 2С1 «Гвоздика». Також на непідконтрольній уряду України території поза межами районів відведення було помічено 82-мм міномети 2Б9 «Волошка», 10 танків та 5 броньованих бойових машин. В цей же період в населених пунктах Соснівське, Набережне та Пікузи було виявлено протитанкові міни, які належать незаконним збройним формуванням РФ, загальною кількістю 770 штук», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що під час планових польотів над тимчасово окупованою територією БПЛА Місії двічі були обстріляні зі стрілецької зброї. Окрім цього, днями на блокпост біля мосту, що поруч зі Станицею Луганською, озброєні представники окупаційних військ заборонили патрулям Місії прохід до непідконтрольних урядові України районів, посилаючись на карантинні обмеження через COVID-19. Подібний інцидент стався також на блокпост поблизу населеного пункту Верхньошироківське.

«Загалом з початку 2020 року було зафіксовано 365 таких випадків перешкоджання роботі патрулів міжнародної організації», – наголосили в пресслужбі.

У повідомленні наголошується, що незаконні збройні формування РФ продовжують свідомо нехтувати Мінськими домовленостями, а їхні дії з розміщення озброєння в житлових кварталах свідчать про грубе порушення норми Міжнародного гуманітарного права.

 

Окупанти продовжують заважати роботі спостерігачів ОБСЄ на Донбасі

Бойовики російських збройних формувань протягом 25-27 квітня продовжували перешкоджати СММ ОБСЄ у доступі до окупованих районів Донбасу.

Про це свідчить оперативний звіт CММ ОБСЄ №18/2020, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“25, 26 та 27 квітня члени збройних формувань знову забороняли доступ патрулям Місії при спробах проїзду/проходу в непідконтрольні урядові райони офіційними дорожніми коридорами: тричі в Донецькій області та двічі у Луганській області”, – йдеться у звіті.

Крім того, зазначається, що бойовики відмовили патрулям СММ у доступі в райони, підконтрольні урядові: один раз у Донецькій області та ще раз – на Луганщині.

Згідно зі звітом, 25 квітня на блокпості біля окупованої Оленівки бойовик російських окупаційних військ відмовив патрулю СММ у проїзді до підконтрольних урядові районів, зазначивши, що “в місії немає дозволу на проїзд”. На тому самому блокпості бойовики відмовили іншому патрулю спостерігачів у проїзді до непідконтрольних районів – без жодних пояснень.

26 квітня на блокпості поблизу окупованої Олександрівки патруль СММ не зміг проїхати до непідконтрольних урядові районів через те, що “поперек дорожнього полотна були встановлені протитанкові загородження та шини”. При цьому присутні там члени російських збройних формувань “не прибрали перепони і не надали пояснення такому перешкоджанню”.

“25, 26 та 27 квітня на блокпості збройних формувань південніше мосту біля Станиці Луганської (15 км на північний схід від Луганська) члени збройних формувань двічі заборонили патрулям Місії прохід до непідконтрольних урядові районів і ще одного разу – до підконтрольних урядові районів, посилаючись на те, що блокпост закритий через COVID-19″, – повідомили в СММ.

27 квітня на блокпості за 600 м на захід від Верхньошироківського (непідконтрольний урядові, 85 км на південь від Донецька) член російських збройних формувань відмовив спостерігачам у проїзді до непідконтрольних урядові районів, мотивувавши це “карантинними обмеженнями через COVID-19”.

Місія нагадує, що почала стикатися з регулярним перешкоджанням при спробах перетину до непідконтрольних урядові районів на блокпостах російських збройних формувань у Донецькій області з 21 березня, а на Луганщині – з 23 березня.

“Такі обмеження свободи пересування Місії через лінію зіткнення перешкоджають виконанню її мандата по всій країні”, – зазначили в СММ.

 

Співробітник російських спецслужб привіз отруту для замаху на мера Праги – ЗМІ

Російські спецслужби, можливо, готують акцію з отруєння мера столиці Праги Зденека Гржиба та главу району Прага-6 Ондржея Коларжа.

Про це пише тижневик Respekt – Укрінформ.

«Чоловік з російським дипломатичним паспортом прибув до аеропорту Вацлава Гавела з Росії три тижні тому. На нього чекала машина місцевого російського дипломатичного корпусу, яка доставила його до посольства… Джерела стверджують, що пасажир їхав з портфелем, в якому міг мати смертельну отруту рицин», – йдеться у статті.

У ній зазначається, що сили безпеки заздалегідь повідомили про приїзд чоловіка, який  вважають «безпосереднім ризиком для двох чеських політиків, дії яких в останні місяці спровокували гнів Москви».

Зокрема, Коларж активно просував ідею демонтажу пам’ятника радянському воєначальнику Івану Конєву. Гржиб не був проти цього, до того ж, він відкривав перед посольством РФ площу Бориса Немцова в лютому цього року.

Чоловік, який ймовірно привіз отруту, за даними джерел Respect, є членом російської спецслужби. За інформацією того ж джерела, інші його колеги мали виїхати з Росії до різних частин Європи за деякий час.

У Москві вже відреагували на цю інформацію. Речник Путіна Дмитро Песков назвав це «черговою качкою».

Як повідомлялося, пам’ятник радянському маршалу Конєву у районі Прага-6  демонтували 3 квітня. Представник російського МЗС Марія Захарова назвала це злочином, яке може погіршити двосторонні відносини країн.

Конєв командував одним із трьох радянських фронтів, які брали участь у визволенні Праги від нацистських військ у травні 1945. У 1956 керував придушенням угорського повстання. В 1961–1962 був головнокомандувачем окупаційної групи радянських військ у східній Німеччині.

 

ФСБ затримала українського прикордонника на адмінмежі з Кримом — СБУ

Військова контррозвідка СБУ заявляє, що представники ФСБ РФ незаконно затримали українського прикордонника на адмінмежі з окупованим Кримом. Та намагалися змусити його зізнатися у, нібито, навмисному перетині адмінмежі.

Про це повідомляє пресцентр СБУ – Укрінформ.

“Оперативники СБУ задокументували факт незаконного затримання молодшого сержанта Держприкордонслужби України представниками ФСБ РФ на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією АР Крим. Після цього представники російських спецслужб, використовуючи насилля і тортури, намагалися змусити українця зізнатися у нібито навмисному перетині адмінмежі з півостровом. Також ФСБ схиляла чоловіка до конфіденційного співробітництва для одержання інформації щодо організації бойових чергувань підрозділами Держприкордонслужби. Після «вибиття» і відеофіксації зізнань у начебто перетині кордону представники РФ доправили українського військовослужбовця до контрольного пункту «Каланчак». Після цього Служба безпеки України здійснила перевірку інформації щодо обставин незаконного затримання прикордонника та його контактів з ФСБ РФ”, – йдеться у повідомленні.

Служба безпеки України рекомендує утримуватися від поїздок до РФ та на тимчасово окуповані території, а також нагадує, що відповідно до ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України від кримінальної відповідальності звільняються громадяни, які на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників не вчиняли ніяких дій і добровільно заявляли органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.

 

Кислиця розповів в ООН про порушення прав молоді у Криму та на Донбасі

Діти та молодь на тимчасово окупованих Росією територіях на сході України, а також у Криму, долають серйозні виклики власній безпеці та здоров’ю, що часто супроводжується порушеннями міжнародного права з боку держави-окупанта.

На цьому наголосив у заяві Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця на відкритих дебатах Ради безпеки ООН з питань молоді, миру й безпеки, які проходили в понеділок, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Минули шість років, але на тимчасово окупованих територіях України безліч загроз та викликів для молоді”, – заявив Кислиця.

Так, за його словами, окупаційна влада вдається до масштабних порушень прав людини проти молодих активістів, а також прагне стерти українську національну й культурну ідентичність серед дітей та молоді.

Ще один серйозний виклик – це грубе порушення Росією норм міжнародного гуманітарного права, РФ примушує тисячі молодих людей з окупованих територій йти на “військову службу” до своїх збройних сил. При цьому, Кислиця назвав “найбільш цинічною” відправку молодих людей з Криму у військові частини, які беруть участь у збройній агресії РФ проти України на Донбасі.

Тим часом, зауважив дипломат, пандемія COVID-19 створила нові виклики для життя й здоров’я населення – незалежно від віку – на тимчасово окупованих територіях.

“У цьому зв’язку ми нагадуємо про обов’язок для Російської Федерації як держави-окупанта вжити всіх необхідних заходів згідно з міжнародним гуманітарним правом для захисту життя та здоров’я населення окупованих територій”, – підкреслив Кислиця.

Він уточнив, що держава-окупант, зокрема, зобов’язана забезпечувати задовільні умови охорони здоров’я та гігієни на займаних територіях, а також проводити профілактичні заходи для боротьби з поширенням заразних захворювань та епідемій.

Підсумовуючи, Постійний представник України при ООН наголосив, що захист молоді та їхніх прав є “інвестицією” у майбутнє та закликав держави-члени ООН до повної імплементації порядку денного дебатів Радбезу щодо молоді, миру та безпеки.

 

Українська армія тестує ракетний комплекс “Нептун”

Тривають державні випробування ракетного комплексу “Нептун” в Одеській області.

Про це повідомляє Генштаб – Укрінформ.

“В Одеській області тривають державні випробування ракетного комплексу Р-360 “Нептун”. Льотні випробування проводяться зі створенням реальних радіоперешкод для головки самонаведення ракети та залученням авіації – літаків СУ-27″, – йдеться у повідомленні. Пуски здійснюються з Державного випробувального полігону Збройних Сил України “Алібей”.

РК-360 МЦ “Нептун” – комплекс крилатих ракет наземного базування з протикорабельною ракетою, який застосовують для ураження бойових кораблів класів крейсер, есмінець, фрегат, корвет, десантних, танкодесантних кораблів та інших транспортів та берегових радіоконтрасних цілей, в простих і складних метеорологічних умовах у будь-який час доби.

 

Боротьба з корупцією в армії: Міноборони назвало сім пріоритетних напрямків

У Міністерстві оборони визначили корупційні ризики у семи напрямках своєї діяльності й розробили відповідні антикорупційні заходи.

Про це під час брифінгу в Укрінформі повідомив начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міноборони України Вадим Приймак.

«Важливою складовою роботи є формування переліку пріоритетних корупційних ризиків. Наразі визначено 7 проблемних питань, які потребують невідкладного реагування. Серед них: 1) упорядкування та оптимізація управління землями оборони та об’єктами нерухомості. Ця робота розпочата та послідовно проводиться з 2015 року, за цей час поновлено право користування на більш ніж 64% самовільно зайнятих земель оборони; 2) проведення моніторингу об’єктів будівництва та реалізація нових механізмів забезпечення службово-посадовим та постійним житлом військовослужбовців; 3) ініціювання змін до системи оборонних закупівель, розширення конкуренції та впровадження механізмів персональної відповідальності за ефективне використання оборонних ресурсів», – зазначив Приймак.

Серед інших напрямків він назвав реформування системи управління майном та активами державних підприємств, визначення переліку необхідних для потреб Міноборони підприємств, запровадження логістичної інформаційної системи, зокрема автоматизованої системи контролю пального, речового та продовольчого забезпечення.

Приймак повідомив, що корупційні ризики у сфері кадрового менеджменту зменшуватимуться шляхом використання автоматизованого рейтингу військовослужбовців, створення системи роботи з викривачами, що забезпечить умови для залучення до антикорупційної діяльності широкого кола небайдужих військовослужбовців, гарантуючи при цьому їх захист.

Начальник управління наголосив, що зазначені антикорупційні напрями були визначені з врахуванням рекомендацій та за участю громадськості, фахівців Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони, міжнародних антикорупційних організацій, зокрема Transparency International, а також експертів НАТО, які минулого року завершили оцінку корупційних ризиків у секторі безпеки та оборони України.

«У рамках реалізації нового антикорупційного курсу для структурних підрозділів Міноборони та органів військового управління визначено 33 завдання та сплановано проведення 64-х заходів», – повідомив Приймак.

На його думку це має мінімізувати вплив корупції на оборонну сферу та підтримати престиж ЗСУ.

 

Військові можуть повідомляти про корупцію в ЗСУ через смартфон

В українській армії впроваджено новації, які спрощують отримання інформації про факти корупції та полегшують роботу з викривачами.

Про це під час брифінгу в Укрінформі повідомив начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міноборони України Вадим Приймак.

«Завдяки набутому досвіду та рекомендаціям міжнародних експертів запроваджено ряд антикорупційних новацій, в тому числі такі, що принципово змінюють методи отримання інформації про факти корупційних правопорушень та роботу з викривачами. Зокрема, встановлено захищені канали зв’язку (гарячі лінії, онлайн поштові скриньки) для повідомлення без зазначення авторства. Встановлено захищену спеціальну телефонну лінію з функцією прийому повідомлень на автовідповідач, що дозволяє здійснювати цілодобовий прийом інформації про корупційні правопорушення», – зазначив Приймак.

Крім того, він наголосив, що в міністерстві створено умови, за яких гарантується нерозголошення інформації про викривача, який повідомляє про правопорушення. «З 2020 року реалізована можливість надавати повідомлення про порушення антикорупційного законодавства за допомогою смартфону, відсканувавши QR-код, розміщений на інформаційних плакатах. Такі повідомлення надходять виключно до Управління з питань запобігання та виявлення корупції, що гарантує нерозголошення конфіденційної інформації про викривача», – додав начальник управління.

За словами Приймака, наразі завершується комплектування такими плакатами кожної військової частини та військових комісаріатів.

 

Програма дій уряду потребує доопрацювання у сфері оборони – Арахамія

Програма діяльності Кабінету Міністрів не буде ухвалена в тому вигляді, як її подав уряд, оскільки потребує доопрацювання в частині національної безпеки та оборони.

Про це в ефірі програми «Свобода слова» на ICTV заявив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, передає кореспондент Укрінформу.

«Програма дій уряду не була й не буде прийнята. Ми вже звернулися з дуже багатьма питаннями щодо цієї програми, тому що там треба врахувати дуже багато інших речей стосовно оборони…  Думаю, доопрацьований план буде виглядати набагато краще», – прокоментував Арахамія зауваження щодо недосконалості програми діяльності уряду в частині національної безпеки та оборони.

Як повідомляв Укрінформ, уряд 13 квітня зареєстрував у Верховній Раді проєкт постанови №3330 «Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України». Програму Кабмін затвердив на позачерговому засіданні 2 квітня. За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, вона є реалістичною і передбачає відновлення економічного зростання.

Представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан повідомив, що парламент зможе розглянути питання затвердження Програми діяльності Кабінету міністрів після ухвалення в другому читанні законопроєкту №2571-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності».

 

Україна показала ООН, як відроджується Чорнобильська зона

Україна, її міжнародні партнери та організації доклали колосальних зусиль для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, й тепер, через 34 роки, там відроджується життя рідкісних видів тварин та реалізуються нові економічні проєкти.

Про це розповідає віртуальна фотовиставка “Чорнобиль: Відродження”, яка відкрилася для держав-членів ООН у понеділок, розповів у коментарі Укрінформу Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.

“Мені надзвичайно приємно, що завдяки продуктивній роботі як в Україні, так і за її межами, в тому числі на рівні ООН, Чорнобильська зона не перетворилася на забуте місце на землі. Там зараз відроджується життя, запроваджуються сучасні технології. Саме це ми й хочемо показати для іноземних делегацій в ООН”, – прокоментував Кислиця мету експозиції.

Фотовиставка ілюструє, як повертається життя в зону ядерної аварії. За понад 30 років після катастрофи там відновилася унікальна популяція тварин і птахів, зокрема й види, які не представлені на решті території України.

Водночас, як уточнив дипломат, чорнобильський напрям є однією з найбільш продуктивних сторінок співпраці України з Організацією Об’єднаних Націй, і про це також треба розповідати.

“Завдяки допомозі ООН, її установ, а також міжнародних партнерів і фінансових установ минулого року було завершене будівництво нового безпечного саркофагу над ЧАЕС, який захищатиме від радіаційного випромінювання зруйнованого енергоблоку”, – пояснив представник України.

Крім того, Чорнобильська станція стала унікальним майданчиком для вироблення альтернативної енергії. Так, у 2018 р. на території ЧАЕС стартував міжнародний проєкт “Solar Chornobyl”. Робота його сонячних панелей нині покриває потреби електроенергії для близько двох тисяч помешкань.

Всі ці зусилля, як зауважив Кислиця, мають на меті зменшення негативного впливу від техногенної катастрофи, допомагають відродитися дикій природі та водночас спрямовані на те, щоби не допустити подібних трагедій у майбутньому.

Віртуальна фотовиставка “Чорнобиль: Відродження” підготовлена Постійним представництвом України при ООН у співпраці з Державним агентством управління зоною відчуження. Дипломатичний корпус ООН, а також всі охочі можуть переглянути її з 27 квітня до 8 травня на сайті Постійного представництва.

 

Україна наполягає на поверненні Іраном “чорних скриньок” літака МАУ та компенсаціях

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час телефонної розмови з іранським колегою Мохаммадом Джавадом Заріфом підкреслив, що наполягає на доставці в Україну “чорних скриньок” збитого в Ірані літака МАУ та виплаті компенсацій.

Про це повідомляє пресслужба МЗС – Укрінформ.

«Глава МЗС окремо підкреслив, що наполягає на доставці, відповідно до Чиказької конвенції, бортових самописців до України, з подальшим рішенням щодо місця їх розшифрування та дослідження за участі країн, громадяни яких загинули внаслідок трагедії», – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що міністр закордонних справ Ірану зауважив, що заява одного з іранських депутатів, яка раніше збурила громадську думку в Україні, не відповідає дійсності та офіційній позиції Ірану і вже отримала відповідну правову оцінку. Він також нагадав, що ряд осіб вже були затримані у ході розслідування.

Заріф запевнив Кулебу, що Іран прагне якнайшвидше розслідувати трагедію, з’ясувати всі її обставини, встановити винних у тому, що сталося, і притягнути їх до відповідальності.

Кулеба зауважив, що Україна налаштована на подальший діалог із метою з’ясування всіх обставин трагедії, притягнення винних до відповідальності та виплати належних компенсацій рідним та близьким жертв катастрофи.

Співрозмовники також обговорили пандемію COVID-19 та зусилля двох країн задля протидії поширенню вірусу.

Як повідомлялося, пасажирський літак Boeing 737-800NG авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України” рейсу PS752 був збитий невдовзі після вильоту з Тегерана 8 січня 2020 року. Всі 176 людей, які були на борту, загинули. Серед них були громадяни семи країн, зокрема, 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

На початку квітня іранський депутат, член комісії з питань законодавства та юстиції парламенту Ірану Хассан Норузі назвав “правильним” збиття літака МАУ і заявив, що нікого з причетних не затримали.

Водночас офіційні особи Ірану спростувати заяву цього депутата і порушили проти нього кримінальну справу за статтями “розповсюдження неправдивої інформації” і “підбурювання громадської свідомості”.

 

У Британії на боротьбу з кібератаками можуть “мобілізувати” штучний інтелект

Використання штучного інтелекту допоможе розвідці Великої Британії боротися з новими видами загроз із боку інших держав.

Про це йдеться у звіті британського Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), повідомляє Express – Укрінформ.

«Використання штучного інтелекту рекомендується британській розвідці для боротьби з новими загрозами», – йдеться у повідомленні.

Згідно зі звітом RUSI, противники Британії можуть використовувати технології на основі штучного інтелекту для атак у кіберпросторі та на політичну систему країни.

Зокрема наводяться приклади таких атак у вигляді поширення оброблених з технологію «deep fake» фотографій та відео для маніпулювання думками й виборами.

На думку експертів, потрібно вже починати використовувати штучний інтелект, який зможе виявити та зупинити онлайн кібератаки, ще до того як вони з’являться.

 

Вибухи на артскладах: Раду проситимуть продовжити роботу ТСК ще на пів року

Члени Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування пожеж (вибухів) на складах боєприпасів у 2014-2018 роках звертатимуться до парламенту з проханням продовжити діяльність ТСК ще на шість місяців.

Про це сказав голова Тимчасової слідчої комісії, голова депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» Давид Арахамія 27 квітня під час брифінгу членів ТСК, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми будемо звертатися до парламенту, що депутати проголосували за продовження роботи нашої Тимчасової слідчої комісії ще на шість місяців для того, щоб розглянути й балаклійський інцидент, й інші шість інцидентів, які ми маємо розглянути загалом», – зазначив Арахамія.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 31 жовтня 2019 року на пів року створила ТСК щодо розслідування пожеж (вибухів) на складах боєприпасів в Ічні, Калинівці, Балаклії, Сватовому та Кривому Розі.

Головою цієї комісії обрали лідера фракції «Слуга народу» Давида Арахамію, а його заступником – курівника фракції «Голос» Сергія Рахманіна. Загалом до складу ТСК уввійшли 15 народних депутатів, що є представниками всіх фракцій і груп парламенту.

Напередодні Арахамія повідомив, що ТСК підготувала свій перший звіт, у якому, зокрема, ставиться під сумнів застосування безпілотників для підриву арсеналу в Балаклії.

Відповідно до закону, комісія має подати до ВР повний звіт 1 травня.

Довідково:

ІЧНЯ

У ніч на 9 жовтня 2018 року на території військового складу Міністерства оборони в Ічнянському районі Чернігівської області сталася пожежа. Із райцентру Ічня та 30 довколишніх сіл відразу було евакуйовано понад 12,5 тис. людей. У результаті надзвичайної ситуації постраждали 310 будівель, з яких 4 були зруйновані повністю, а 15 стали непридатними для проживання. Загиблих і постраждалих не було. На подолання наслідків надзвичайної події уряд виділив 100 млн грн.

У прокуратурі відкрили кримінальне провадження за частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану). Згодом головний військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив, що відкрите ще одне провадження – за статтею про диверсію.

13 листопада на технічній території військових складів у місті Ічня було виявлено квадрокоптер “ФАНТОМ”. Безпілотний літальний апарат знаходився на землі поблизу одного зі сховищ. Апарат було передано співробітникам Служби безпеки України.

Підозру нікому не оголошували.

КАЛИНІВКА

26 вересня 2017 року почалася пожежа на складах Міністерства оборони України в районі міста Калинівка Вінницької області з подальшою детонацією боєприпасів. З військової частини та населених пунктів в 10-кілометровій зоні було евакуйовано понад 30 тисяч осіб, закрито рух всіх видів транспорту. Вибухи припинилися вранці 28 вересня. Рух автомобільного і залізничного транспорту було відновлено, евакуйовані місцеві мешканці повернулися до своїх домівок.

Військова прокуратура Центрального регіону України відкрила кримінальне провадження за фактом вчинення диверсії на території військової частини. Водночас слідчі розглядали чотири основні версії пожежі в Калинівці.

22 листопада 2017 року пресслужба Військової прокуратури України повідомила про причину вибухів. За її даними, старший офіцер, порушуючи статутні вимоги, 26 вересня 2017 року неналежно виконував свої службові обов’язки зі здійснення контролю за станом пропускного режиму, через що працівники приватного підприємства із забороненими легкозаймистими речовинами потрапили на територію, де зберігалися боєприпаси до танкових гармат. 9 листопада прокуратура Центрального регіону України склала протокол щодо зазначеного офіцера за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 (Недбале ставлення до військової служби) Кодексу про адміністративні правопорушення. 10 листопада, за результатами розгляду цього протоколу Калинівським районним судом Вінницької області, майора притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу у розмірі 2465 гривень.

БАЛАКЛІЯ

23 березня 2017 року у м. Балаклія Харківської області на території військового арсеналу Міністерства оборони виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів та розльотом вибухонебезпечних предметів за межі арсеналу. Із зони ураження навколо артскладів було евакуйовано близько 36 тисяч осіб. Зруйновано 392 будівлі. До списку постраждалих внесено 3908 мешканців міста. Пожежу було ліквідовано 26 березня.

Кабінет міністрів України виділив на ліквідацію наслідків вибухів 145 млн грн, з резервного фонду обласного бюджету – ще 10 млн грн. Для надання матеріальної допомоги постраждалим з обласного бюджету виділено 30 млн грн, з районного – 5 млн, з міського – 4,5 млн грн.

За висновками експертів, причиною пожежі на кількох майданчиках зберігання ракетно-артилерійського озброєння поблизу Балаклії є диверсійний акт. Слідство встановило свідків, котрі бачили, як із безпілотного літального апарата було скинуто засоби, що спричинили детонацію та вибухи на складах 65-го ракетно-артилерійського арсеналу Міноборони поблизу Балаклії, внаслідок чого на технічній території арсеналу відбулася детонація ракет ЗМ9-ЗРК “Бук-М1” та снарядів 152 мм.

СВАТОВЕ

29 жовтня 2015 року на території складу боєприпасів ЗСУ під Сватовим Луганської області сталася пожежа, через що здетонували снаряди. У повітря злетіли 3,5 тисячі тонн боєприпасів різного калібру, в тому числі до реактивних систем залпового вогню «Смерч», «Град» та «Ураган». Було пошкоджено 25 об’єктів соціальної сфери, 59 багатоповерхівок, 3314 будинків приватного сектору. Загинула одна цивільна жінка та троє військових, постраждали 16 осіб.

На проведення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації були спрямовані кошти резервного фонду державного бюджету у сумі 33 млн 283,366 тис. грн, у тому числі на відновлювальні роботи закладів соціальної інфраструктури – 17 млн 557,789 тис. грн.

За словами тодішнього міністра оборони Степана Полторака, пожежа сталася внаслідок дій противника. Висувалися версії, що бойовики так званої ЛНР обстріляли склади з ракетниці, а також, що підпал стався через теракт.

У свою чергу, головний військовий прокурор України Анатолій Матіос тоді зазначав, що «причиною пожежі на складі боєприпасів в Сватовому стала недбалість посадових осіб, зокрема начальника цього складу».

За даними прокуратури, під час пожежі знищено боєприпасів на суму 134 млн грн.

У Генштабі розглядали різні причини, в тому числі і версію терористичного акту. СБУ кваліфікувала вибухи боєприпасів під Сватовим як терористичний акт, що спричинив загибель людей.

КРИВИЙ РІГ

20 березня 2014 року у Кривому Розі на Дніпропетровщині, на території 17-ї танкової дивізії 6-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України, загорілися склади з танками, повністю заправленими паливом і з повними боєкомплектами. Вибухи від боєприпасів, які здетонували, було чути в радіусі кількох кілометрів. На місці події працювали чотири пожежні бригади. Внаслідок пожежі згоріли два танки Т-64. З людей ніхто не постраждав.

За даними правоохоронців, інцидент стався під час проведення ремонтних робіт, внаслідок короткого замикання електропроводки виникло загоряння одного армійського танка, що призвело до детонації боєкомплекту.

 

Чумак про висновок ТСК по Балаклії: Нащо заплутувати і так не просте розслідування – УП

Колишній заступник генпрокурора Віктор Чумак висловив здивування щодо оприлюдненого висновку тимчасової слідчої комісії ВР щодо причини вибухів арсеналу у Балаклії на Харківщині у березні 2017 року, оскільки слідство “повністю відкинуло” версію закладеної в землю вибухівки.

Джерело: пост Чумака у Facebook

Пряма мова: “Коли, з подачі одного з керівників підрозділів ДБР та з ініціативи Давіда Арахамії була утворена ця ТСК, я зібрав всю слідчу групу – слідчих СБУ, що розслідують цю справу з самого початку, прокурорів, що здійснюють її процесуальне керівництво, експертів КНДІСЕ, що робили всі офіційні експертизи, і більше трьох годин заслуховував результати розслідування, в тому числі і висновки по кожній версії, які були у слідства. Так от версія “закладок у ґрунт” була повністю відкинута.

Зі всією повагою відношусь до експертів харківського інституту СЕ їм. Бакаріуса, але аж ніяк не розумію навіщо заплутувати і так не просте розслідування”.

Деталі: За словами Чумака, зробити багатокілограмові закладки на території арсеналу, щоб це ніхто не помітив неможливо.

Він також додав, що є й інші докази того, що перші вибухи були не з-під ґрунту.

Чумак відзначив, що передзвонив у прокуратуру, щоб запитати, чи там щось змінилося з того часу, але там його запевнили, що “нічого, вони і самі в прострації від цих заяв”.

Що було раніше: 26 квітрня тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування вибухів на українських складах боєприпасів підготувала свій перший звіт, з якого випливає, що у Балаклії мав місце підрив спеціальних зарядів, які заздалегідь були закладені в землю, а не атака безпілотника.

Знати більше: На пороховій бочці. Коли й чому в Україні вибухали армійські склади

Передісторія:

У ніч на 23 березня 2017 року почалися вибухи на складах військової частини А1352, що поблизу міста Балаклія Харківської області. Пожежу гасили декілька днів. Причиною називали диверсію і безпілотник. Близько 36 тисяч мешканців міста і довколишніх сіл евакуювали.

 

Лавров заявив, що Резніков блокує закріплення “особливого статусу Донбасу” 

26.04.2020, ЛБ

Він звинуватив українського віцепрем’єра в саботажі роботи політичної підгрупи ТКГ.

Росія не готова обговорювати проведення наступного саміту голів «Нормандської четвірки», поки не буде виконано те, про що домовилися в Парижі. Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в програмі «Велика політика» на «Першому каналі» російського телебачення.

Інтерв’ю Лаврова з’явилося напередодні онлайн-зустрічі голів зовнішньополітичних відомств країн «нормандського формату», запланованого наступного тижня.

За його словами, українська сторона «відповзає від домовленостей», «вередує», не хоче погоджувати нові точки розведення військ і гальмує питання розмінування. Єдина умова, яку вдалося виконати, за словами Лаврова, в неповному обсязі – це обмін утримуваними особами.

Лавров підкреслив, що його «дуже турбують» дії українського віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції Олексія Резнікова.

Глава російського МЗС зазначив, що робота в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи «мінського процесу», яку курирує Резніков, перетворилася в «повний саботаж».

Зокрема, Лавров вважає, що Україна не хоче імплементувати «формулу Штайнмаєра», відмовляється розглядати питання внесення «особливого статусу Донбасу в українське законодавство на постійній основі», не хоче обговорювати вибори на Донбасі, а замість цього вимагає виведення «міфічних найманців» і повного контролю над кордоном.

На думку Лаврова, Україна «замість налагодження прямого діалогу з Донецьком і Луганськом» намагається змістити акцент на майданчик «Нормандії».

Крім того, главі російського МЗС не сподобалася репліка, сказана Резніковим в одному з інтерв’ю, де український віцепрем’єр назвав «мінські угоди» «в кращому випадку політичними домовленостями», а не міжнародно-правовим документом.

«Українські колеги хочуть зробити «нормандський формат» єдиним каналом «мінських домовленостей. А в рамках цього «нормандського формату» вони вважають, що у них є Росія як країна-агресор, а Франція і Німеччина допомагають Україні змусити Росію виконати все те, що має виконувати сама Україна в прямому, підкреслю, діалозі з Донецьком і Луганськом» – сказав Лавров.

Нагадаємо, раніше в інтерв’ю LB.ua Олексій Резніков заявив, що мінські домовленості треба переглянути і модернізувати.

 

Остерігайтеся російських та китайських «троянських коней», які несуть пандемічну медичну допомогу

ЛБ, 24.04.20,  Маркіян Лубківський

Коли я прокинувся і прочитав заголовок «Росія відправила гуманітарну допомогу до США», у мене з’явилась ретроспектива. Я згадав ранок 11 серпня 2014 року, коли Росія надіслала свою “допомогу” на Східну Україну після обговорення цього питання з Жозе Мануелем Барозу. Єдиною різницею між нашими країнами на той момент була чисельність, військова сила, і Сполучені Штати не були під військовою атакою Росії.

Поки світ намагається стримувати і перемогти пандемію коронавірусу, російська військова розвідка ефективно використовує навички, здобуті за останні десятиліття під час подібних операцій.

Європейський Союз (ЄС) ламається роками. Вихід Британії з ЄС та постійні фінансові вливання в економіки середземноморських країн виявили слабкі сторони цього економічного союзу.

Не отримавши необхідну медичну підтримку від своїх європейських партнерів, Італія прийняла російського «Троянського коня» – 15 бортів, кожен з яких перевозить 60 тонн медичного обладнання, вісім команд лікарів, одну повну лабораторію, 66 військових біологів та хіміків та 122 фахівців з кризових ситуацій. До російських військових місій, та їх місій підтримки завжди входять офіцери розвідки.

Італійський народ повинен приймати допомогу з будь-якого місця, де вони можуть її отримати. Тим часом російська пропагандистська машина здатна провести великий державний переворот. Президент Росії Володимир Путін виріс, читаючи “Правду”, пропагандистську газету Радянського Союзу, яка щодня детально описувала чудеса досягнень уряду.

Тепер Путін хвалиться світові не лише тим, як Росія прийшла на допомогу південній Європі, а ще й Сполученим Штатам. У боротьбі з коронавірусом Америка закупила медичні засоби у Росії. Ігноруючи ключове слово “закупила”, російські ЗМІ говорять про те, що “США отримують російську допомогу”.

Китай, як джерело пандемії, також зміг висловити ті самі заяви. Сполучені Штати сильно залежать від Китаю щодо постачання медикаментів та медичного обладнання.

За всю свою історію, США ніколи не здавали жодної території жодній країні, але прогресивно віддавали більшу частину своєї фармацевтичної промисловості Китаю. Протягом десятиліть американські медичні та національні спільноти безпеки попереджають про цю зростаючу загрозу. Зараз, як і європейські країни, США повинні звернутися за допомогою до Росії та Китаю.

Раціонально тривожно, що Росія та Китай повідомляють про набагато менші жертви коронавірусу, ніж п’ять країн ЄС та США. Щодо приблизно 640 000 випадків Америки, Китай повідомляє про 83 000. У цю кількість важко повірити, враховуючи, що вірус розпочався в місті Ухань, та факт того що уряд президента Сі заперечував його існування майже два місяці. Необхідно провести розслідування щодо того, чи було це просто збігом обставин, що з усіх міст Китаю ця пандемія почалася з того, в якому знаходиться китайська лабораторія біологічних досліджень.

Як тоталітарні правителі Сі і Путін міцно тримають свої уряди і засоби масової інформації, та відповідно контролюють те, що сказано світу. Єдиний режим з ще більш міцним контролем над урядом, народом та його ЗМІ – Іран. Офіційні дані з Тегерану – це приблизно 78 000 загальних випадків, 4 800 з яких – смертельні. Поєднуючи джерела розвідки та суперечливі коментарі посадових осіб режиму, можна припустити що кількість заражених людей становить 800 000, а кількість загиблих – близько 30 000.

Світ не буде вільним від коронавірусу, поки вакцина не буде розроблена та не введена, як і наша історична реакція на поліовірус. Поки такі країни, як Росія, Китай та Іран приховують справжні дані, та поки люди можуть подорожувати, відродження постійно відбуватиметься.

Захід із зусиллями намагається стримувати та викорінювати цю біологічну загрозу. За винятком предметів життєзабезпечення, карантини зупинили виробничі галузі. Вільне підприємство фінансує військові служби, які перешкоджають повному виконанню своїх місій. Один американський та один французький авіаносець поза експлуатацією через внутрішні спалахи вірусів. Ці проблеми можуть бути набагато гіршими, якби Китай та Росія стримували медичне постачання.

Це не залишилося непоміченим Путіним, Сі і Хаменеєм. Думати, що їхні військові стратеги не вивчають те, що відбувається, і не вивчають можливість включення біологічної атаки у майбутні довгострокові сценарії небезпечно наївно.

Той факт, що Путін зміг негайно відправити до зарубіжної країни 66 хімічних / біологічних військових фахівців разом із 122 експертами з кризових ситуацій, повинен був відразу бути знаком небезпеки. Масивна кількість розвідувальної інформації, яку вони отримають, буде включена у майбутні оперативні плани та військові ігри.

Сподіваємось, коли ця пандемія закінчиться, Західна Європа та Сполучені Штати зрозуміють та усунуть недоліки в галузі медичної та національної безпеки. Наступна подія подібного характеру та такого масштабу наслідків може бути навмисною, з супротивниками які будуть готовими використати всі вразливості. Також настав час зупинити російські та китайські “троянські коні” у всьому світі. Текст був опублікований у Washington times. Маркіян Лубківський

 

”Дух Ельби” чи ”дух путінізму”?

УП, Соломія Бобровська, народна депутатка України, секретарка Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

Історичні заяви політиків є не лише коментарями минулого, що показують солідарність – вони є декларацією цінностей та показником того, що є нормальним у сучасному світі.

Про що говорить документ “Спільна заява президента США Дональда Трампа та президента Росії Володимира Путіна щодо 75-ої річниці зустрічі на Ельбі”, опублікований на сайтах Білого дому та Кремля одночасно 25 квітня 2020 року?

Це – чергова спроба з боку Росії уявити себе неіснуючою наддержавою СРСР, привласнюючи розгром нацизму одноосібно самій собі. Жодного слова – про жертви, які були принесені іншими країнами та народами, зокрема, тими, які насильно знаходились у складі найбільшої у світі тюрми народів. Це не дивує, адже керівництво Кремля історична справедливість в питанні Другої світової війни цікавить в останню чергу. Для офіційної Москви – це підстава пропаганди мілітаризму всередині своєї країни та засіб політичного просування в зовнішньому світі. У цій “історії” дивує мовчанка та сліпота з боку керівництва нашої країни щодо того, що держава-агресор вчергове одноосібно забрала собі право на перемогу над нацизмом – у першу чергу в України, яка понесла чи не найбільші втрати у цій війні.

Звичайно ж, у найкращих традиціях радянської пропаганди керівництво Кремля не згадує у цьому спільному тексті, що саме Радянський Союз розв’язував Другу світову війну разом нацистською Німеччиною. Документ заявляє, що “зустріч на Ельбі – кульмінація колосальних зусиль багатьох країн і народів, які об’єдналися в рамках Декларації Об’єднаних Націй від 1942 року”, – хоча саме факт посилання на цей документ є дуже промовистим. Адже документ називається Декларацією, а не Договором, як мало би бути для укладення військового союзу. Союзний договір у вигляді декларації був запропонований американською стороною, аби уникнути процесу ратифікації такого договору сенатом США і неминучої тоді гострої критики СРСР за укладення Пакту Молотова-Ріббентропа 1939 року, який, власне, і став передумовою і поштовхом для розв’язування Другої світової війни гітлерівською Німеччиною та Радянським Союзом.

“Дух Ельби” є прикладом того, як наші країни можуть відкласти в сторону суперечності, збудувати довіру і співпрацювати в ім’я спільної мети”, – каже спільна заява. Але ж це була зустріч радянських (серед яких були українці, білоруси, росіяни, грузини та інші), американських та британських солдат, а не російсько-американська зустріч Путіна-Трампа. Зрештою, не згадується, що керівництво СРСР “відкласти суперечності” із Заходом змусила лише загроза повного розгрому з боку гітлерівських військ в 1941 році – до цього план Сталіна був такий, що полум’я світової революції мало би запалати і на Заході.

Симптоматично, що цей текст не каже про наслідки Другої світової війни. Адже тоді доведеться говорити про Холодну війну і про 45 років “залізної завіси” через весь європейський континент “від Штеттіна на Балтиці до Трієста на Адріатиці”. Про мільйони післявоєнних жертв репресій в СРСР та країнах, які опинились в його сфері контролю. Про радянські танки в Берліні в 53-му, в Будапешті в 56-му та Празі в 68-му роках.

Ідемо далі. “Даючи сьогодні відсіч найбільш серйозним викликам XXI століття, ми віддаємо данину поваги доблесті і мужності всіх тих, хто разом бився для розгрому фашизму”. Якщо Москва ставить підпис під цією тезою, то вона має в першу чергу дати відсіч сама собі за анексію території іншої країни у 2014 році, за гібридну війну на Донбасі та 14 тисяч вбитих українців, за брехню та пропаганду ненависті до решти світу в кращих традиціях Геббельса. Найбільшим викликом XXI століття є саме імперські амбіції Кремля та його зазіхання на Україну, Грузію, Молдову та країни Балтії, базовані на концепції “русского міра”, співзвучної гітлерівському Третьому рейху для “фольксдойчів”.

Те, що не згадується у документі – це істеричні намагання Кремля переконати світ у “нацистському” характері держави Україна, а також запакувати свої терористичні дії на Донбасі та на всій території України під маску “боротьби з нацизмом”. Мабуть, перейменування Донецька на Сталіно – теж частина святкування 75-річчя сталінської “перемоги”?

Дивує також те, що ця заява суперечить багатьом попереднім заявам уряду США, котрі засуджують як агресивний мілітаризм, так і ресталінізацію Росії.

Керівництво української держави має відреагувати на цей текст та поставити такі питання американським та британським партнерам:

Чому про 75-ту річницю зустрічі на Ельбі роблять заяви два президенти, оминаючи керівників інших держав, причетних до цієї зустрічі та розгрому нацистських злочинців у 1945 році?

Чи підписуються вони під амбіціями Москви привласнити собі одноосібно перемогу в Другій світовій війні за рахунок жертв, у тому числі українців?

Чи є “духом Ельби” фальсифікація історії та пропаганда мілітаризму та сталінізму?

Які цінності транслює дана заява в контексті намагання Росії сьогодні зруйнувати міжнародний світовий порядок та підірвати демократію в різних державах світу, включно із США?

Якщо ні, то чи не ходить привид путінізму світом?

 

Президент Литви розповів про значні інвестиції в Україну, які планує Європа

Під час телефонної розмови з Президентом Володимиром Зеленським Президент Литви Гітанас Науседа наголосив на важливості антикорупційних заходів «для європейських компаній, які розглядають значні інвестиції в Україну».

Про це повідомляється на сайті Президента Литви – Укрінформ.

«Необхідно забезпечити незалежність українських структур і впровадити антикорупційні заходи. Це особливо важливо для громадян, демократії, економічного зростання і європейських компаній, які планують значні інвестиції в економіку України», – сказав Науседа.

Він також наголосив на принциповій позиції Литви щодо безпеки Білоруської АЕС та рішенні Литви не купувати небезпечно вироблену електроенергію у третіх країн. Президент звернувся до України з проханням переглянути питання про відмову від закупівлі електроенергії з Білоруської АЕС.

Як повідомлялося раніше, під час спілкування Президент України запросив лідера Литви відвідати Київ наприкінці року. Володимир Зеленський і Гітанас Науседа також обговорили заходи щодо протидії поширенню коронавірусу, ситуацію на Донбасі і підготовку до саміту Україна-ЄС.

Президент Литовської Республіки Гітанас Науседа в останні дні провів цілу серію переговорів з лідерами країн “Східного партнерства” ЄС.

 

На межі Чорнобильської зони ліквідували лісову пожежу

На Житомирщині і Київщині майже 1500 рятувальників продовжують гасіння осередків лісових пожеж.

Про це повідомляє ДСНС України – Укрінформ.

«У Житомирській області, ситуація з лісовими пожежами в Олевському та Овруцькому районах Житомирської області контрольована. Минулої доби, 26 квітня, ліквідовано найбільший осередок пожежі в Овруцькому районі (Виступовичі – Жолудівка), продовжуються роботи на чотирьох локалізованих осередках (Острови, Можари, Нагоряни, Першотравневе)», – йдеться у повідомленні.

Крім того, в Олевському районі ліквідовано один осередок пожежі (Жовтневе, 24 квітня), здійснюються заходи по ліквідації чотирьох локалізованих осередків (Замисловичі, Перга, Озеряни, Пояски).

До робіт в Олевському та Овруцькому районах залучено понад 500 осіб та 95 од. техніки (від ДСНС 60 чол. та 15 од. техніки).

Водночас, на Київщині протягом минулої доби в Зоні відчуження ліквідовано осередок торфу у Денисовицькому лісництві (Поліське), а також пожежу (2 га), що виникла на межі Зони відчуження (с. Стара Марківка Поліського району) і загрожувала поширитися на територію Зони відчуження в лісовий масив. Оперативними діями на вечір пожежу локалізовано, а на ранок було ліквідовано.

Як повідомляють рятувальники, 27 квітня продовжуються роботи по ліквідації осередків пожеж поблизу сіл Крива Гора та Рудьки – Буряківка.

Загроза розповсюдження вогню на всіх осередках відсутня. Спостерігається незначне задимлення на окремих ділянках. Здійснюється проливання тліючої лісової підстилки, пеньків та деревини.

Інженерною технікою з початку робіт створено близько 1 тис. км. мінералізованих смуг і доріг.

До гасіння пожеж в Зоні відчуження залучено 1 тис. 60 осіб та 235 од. техніки (з них від ДСНС понад 1 тис. осіб та 220 од. техніки, у тому числі 3 вертольоти).

Радіаційний фон по м. Києву, Київській області та у Зоні відчуження у межах природних фонових значень.

Як повідомляв Укрінформ, пожежа у Зоні відчуження спалахнула 4 квітня. За даними Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ), в Чорнобильській зоні відчуження від пожеж постраждали 20 тисяч гектарів територій, з яких 30% становлять ліси.

Пожежі в Житомирській області виникли 16 квітня, вогонь пройшов 4300 га території та знищив 39 будинків, у яких проживали люди. Кабінет міністрів виділив 25 млн грн на ліквідацію наслідків пожеж у Житомирській області.

 

В Україні за тиждень зафіксували майже три тисячі кібератак

Команда CERT-UA Держспецзв’язку з 18 по 24 квітня зареєструвала 2882 кіберінциденти. Це втричі більше, ніж було зареєстровано тижнем раніше і у 2-2,5 рази більше, ніж у середньому щотижнево реєструвалося у березні-квітні.

Про це повідомляється на сайті Держспецзв`язку – Укрінформ.

“У рамках взаємодії з центрами реагування на комп’ютерні інциденти, участі у міжнародному співробітництві у сфері реагування на комп’ютерні загрози команда CERT-UA Держспецзв’язку в період з 18 по 24 квітня зареєструвала 2882 кіберінциденти. Опрацьовано 2878 інцидентів (у доменних зонах uagov – 5, uacom – 2873, fgov – 0, fcom – 0; з них запитів іноземних CERT – 2867)”, – йдеться в повідомленні.

Так, було зафіксовано 17 фактів DDoS-атак (серед них на сайти Офісу Президента України, ДБР, Держспецзв’язку).

Протягом зазначеного періоду було посилено заходи безпеки та надано рекомендації щодо роботи 22 сайтів органів державної влади (сайт Луганської ОДА, Держспецзв’язку, МВС, НАБУ, КМУ, Мінінфраструктури, ДФС).

Система кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інфраструктури також зафіксувала 10761 підозрілу подію. Серед них – спроби викрадення інформації – 9, мережеве сканування – 2803, виявлення мережевого трояна – 1574, Web-атаки – 458, виявлення нестандартних протоколів або подій – 4344, спроби отримання прав адміністратора – 1531, спроби отримання прав користувача – 42.

Для порівняння з 11 по 17 квітня було зафіксовано 951 кіберінцидент. З 3 по 10 квітня зареєстровано 1174 кіберінциденти. З 28 березня по 2 квітня Держспецв`язку зареєструвала 1375 кіберінцидентів. З 21 до 27 березня було зафіксовано 1148 кіберінцидентів.

 

Євросоюз розробить “COVID-паспорт” для туристичної галузі

Міністри туризму країн ЄС погодилися розробити єдиний документ з умовною назвою “COVID-паспорт”, який у всіх країнах ЄС гратиме роль сертифіката безпеки в галузі.

Про це за підсумками віртуальної конференції очільників туристичних відомств країн Євросоюзу розповів міністр туризму Хорватії, яка головує в ЄС, Гарі Капеллі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми завершили неформальну конференцію міністрів за участю всіх країн-членів та єврокомісара з питань внутрішнього ринку Террі Бретона. Ми дійшли кількох висновків, зокрема в організації спільного європейського підходу для виходу з кризи. Це включатиме створення спільних протоколів і заходів у сфері здоров’я та безпеки. Міністри погодилися, що має бути створений спільний документ, з умовною назвою “COVID-паспорт”, який буде чинним в усьому Євросоюзі”, – зазначив Капеллі.

За його словами, міністри та Єврокомісія погодили спільну позицію про те, що короткостроковий Фонд відновлення, який буде створюватися під егідою ЄК та за участі країн-членів, включатиме видатки на відновлення туристичної галузі в обсязі 20-25%. Такий самий відсоток туристична галузь має отримати у Багаторічній фінансовій перспективі ЄС на 2021-27 роки.

“У звичайних умовах туризм не грає такої значущої ролі у БФП, але зараз склалася унікальна позиція з боку країн-членів: галузь має становити 20-25% довгострокового бюджету. Саме туризм має відіграти дуже важливу роль у відроджені економіки всіх наших країн. Ми завжди вважали, що він займає забагато місця в економіці Хорватії, але сьогодні почули про таку саму ситуацію в інших країнах, таких як Італія, Іспанія, Португалія, Греція. Наприклад, в Італії на туризм припадає 12-13% ВНП та близько 15% усієї робочої сили. Тож цей напрямок є важливим для всіх” – підсумував представник Хорватського головування ЄС.

 

Франція запустила цифрову платформу для моніторингу епідемії

У Франції з понеділка, 27 квітня, запрацювала цифрова платформа AlloCOVID – мобільний додаток, призначений для моніторингу епідемії коронавірусу в режимі реального часу.

Про це йдеться у заяві розробників застосунку – науковців Паризького університету та Французького національного інституту здоров’я і медичних досліджень, повідомляє The Huffington Post – Укрінформ.

«AlloCOVID покликаний інформувати та забезпечувати моніторинг епідемії в реальному часі завдяки штучному інтелекту, 7 днів на тиждень, 24 години на добу. Люди віком старше 15 років, бажаючи перевірити, чи потребує особливої уваги їхнє здоров’я, можуть безкоштовно звернутися на номер 0 806 800 540 стільки разів, скільки потребує їхній реальний стан», – ідеться у заяві.

Розробники пояснюють, що після звернення користувач контактуватиме із «віртуальним розумним асистентом, здатним синтезувати передану медичну інформацію та надавати рекомендації щодо сприйнятливості людини до COVID-19».

Цифровий асистент здатний «виявити ознаки тяжкості захворювання, а також уразливих пацієнтів, які потребують особливої уваги».

Платформа дозволяє оптимізувати збір даних, щоб забезпечити моніторинг епідемії в реальному часі по всій території Франції. Крім того, застосунок спроможний надати допомогу під час карантину та негайно визначити найближчі до місця перебування абонента центри швидкої допомоги. Розробники наголошують, що всі дані, отримані від абонентів, залишаться конфіденційними, до того ж AlloCOVID пройшов тижневе випробування, перш ніж був запущений для загального користування.

Як повідомляв Укрінформ, у Франції з початку епідемії 1 березня підтверджено 124 575 випадків інфікування. 22 856 хворих померли, 44 903 виписалися з лікарень після одужання.

 

Медики кажуть, що пік захворюваності на COVID-19 у Тернополі ще попереду

Медики Тернополя вважають, що пік захворюваності на коронавірус в обласному центрі ще попереду.

Про це вони заявили під час сьогоднішнього засідання оперативного штабу, повідомляє пресслужба міськради – Укрінформ.

«Пік захворюваності на COVID-19 у Тернополі тільки попереду. Лише на початку травня ми зможемо спостерігати реальну «картину» захворюваності на коронавірус», – розповів начальник відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення Василь Даньчак.

За його словами, нині у місті виявлено 44 мешканців обласного центру, на самоізоляції – 467 пацієнтів.

Зараз у місті продовжується експрес-тестування цільових груп ризику.

Як вважає головний епідеміолог Володимир Паничев, про пом’якшення карантинних норм поки мови йти не може, оскільки минуло небагато часу від Великодніх свят, під час яких люди нехтували карантинними нормами.

Позитивні зміни спостерігаються лише завдяки діючим обмежувальним заходам.

Як повідомляв Укрінформ, на 47-ий день карантину із 44 жителів Тернополя з діагнозом COVID-19, нині 38 хворих, шестеро вилікувалися.

Станом на ранок 27 квітня в Україні 9 009 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 220 летальних, 864 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 392 нові випадки.

 

Кількість жертв коронавірусу у світі перевищила 200 тисяч осіб

28 квітня. УНН. Станом на 5:31 вівторка загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 211167 осіб. У свою чергу, одужали 893967 людей. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джона Хопкінса (США).

Найбільше у світі смертей зафіксовано в США – 56259 осіб, Італії – 26977 осіб, Іспанії – 23521 і в Франції – 23327. У Китаї загалом – 4637.

Всього у світі 3041764 інфікованих.

Країнами з найбільш швидким поширенням коронавірусу залишаються США (988197), Іспанія (229422), Італія (199414), Франція (165963), Німеччина (158758) Велика Британія (158348) та Туреччина (112261).

Нагадаємо, в Україні зафіксовано вже понад 9 тис. випадків COVID-19, з них 220 летальних.

 

В Україні підтвердили 9 009 випадків коронавірусу, за добу – 392

Станом на 27 квітня в Україні лабораторно підтверджено 9 009 випадків захворювання на COVID-19, за добу 392 нових.

Про це у Facebook повідомляє Центр громадського здоров’я.

“Підтверджено 9 009 випадків COVID-19, з них 392 протягом останньої доби. Зокрема хворобу підтверджено у 614 дітей та 1 749 медиків”, – йдеться у повідомленні.

На амбулаторному лікуванні 6 176 пацієнтів, з них 490 дітей та 1 455 медпрацівників. Усього потребували госпіталізації 2 833 осіб, з них 124 дитини та 294 медики. На апараті штучної вентиляції легенів знаходиться 110 людей, у тому числі одна дитина та 7 медиків.

Внаслідок ускладнень, викликаних хворобою, померли 220 людей, з них 116 чоловіків та 104 жінки. Серед померлих переважають особи віком від 50 років (86%).

Загалом 864 пацієнти вже одужали, з них 169 медиків.

Усього в Україні досліджено 93 519 зразків методом ПЛР.

Загалом випадки підтверджено:

Вінницька обл. — 398 випадків (64 одужали);

Волинська обл. — 254 випадки (49 одужали);

Дніпропетровська обл. — 319 випадків (13 одужали);

Донецька обл. — 52 випадки (10 одужали);

Житомирська обл. — 351 випадок (10 одужали);

Закарпатська обл. — 375 випадків (30 одужали);

Запорізька обл. — 204 випадки (39 одужали);

Івано-Франківська обл. — 761 випадок (66 одужали);

м. Київ — 1 220 випадків (60 одужали);

Київська обл. — 570 випадків (57 одужали);

Кіровоградська обл. — 337 випадків (54 одужали);

Львівська обл. — 358 випадків (57 одужали);

Луганська обл. — 29 випадків (3 одужали);

Миколаївська обл. — 115 випадків;

Одеська обл. — 240 випадків (9 одужали);

Полтавська обл. — 173 випадки (14 одужали);

Рівненська обл. — 522 випадки (46 одужали);

Сумська обл. — 95 випадків (48 одужали);

Тернопільська обл. — 612 випадків (70 одужали);

Харківська обл. — 196 випадків (15 одужали);

Херсонська обл. — 88 випадків (15 одужали);

Хмельницька обл. — 72 випадки (16 одужали);

Черкаська обл. — 267 випадків (55 одужали);

Чернівецька обл. — 1375 випадків (60 одужали);

Чернігівська обл. — 35 випадків (4 одужали).

 

Станцію медичної допомоги в Мукачеві закрили через спалах коронавірусу – УП

У 16 працівників станції екстреної медичної допомоги Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги в Мукачеві діагностували COVID-19.

Джерело: Мукачівська міська рада у Facebook

Дослівно: “Із 25 працівників які вже пройшли тестування методом ПЛР, у 16 діагноз підтвердився. Також COVID-19 виявлено у трьох контактних осіб… Працівників швидкої відправлено на самоізоляцію, усі вони пройдуть в найближчі ПЛР-тестування.

Всіх працівників буде протестовано методом плр, і до роботи будуть допускатися лише здорові працівники”.

Деталі: Поки не будуть відомі результати досліджень, станцію швидкої медичної допомоги тимчасово зачинили.

Згідно із даними на 27 квітня, в Закарпатській області виявлено 375 випадків захворювання на COVID-19. Вранці у Мукачеві повідомили, що кількість лабораторно підтверджених випадків на COVID-19 у місті складає 52, з яких активних випадків на – 29.

 

На Донеччині більш як половина хворих із коронавірусом – медпрацівники

У Донецькій області з 52-х зареєстрованих випадків захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19, медичних працівників – 28 осіб.

Про це 27 квітня на пресбрифінгу в Краматорську заявив заступник начальника управління – начальник відділу стратегічного розвитку охорони здоров’я та забезпечення лікарськими засобами управління організації та розвитку медичної допомоги населенню Олександр Педенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«В Донецькій області кількість лабораторних підтверджень випадків коронавірусної інфекції складає 52 особи… З числа цих осіб, на жаль, є медичні працівники, їх 28. Це як лікарі, так і медичні сестри, фельдшери, санітарки, а також водій швидкої допомоги», – сказав Педенко.

Він також повідомив, що територіально кількість всіх, хто захворів на COVID-19, виглядає так: по Маріуполю – 34 особи, по місту Бахмут – 5, по містах Дружківка, Слов’янськ, Костянтинівка та в Нікольському районі – по 2 особи, по містах Білозерське, Мирноград, Миколаївка, Покровськ та Мангушский район – по 1 особі.

Серед медпрацівників, які захворіли, найбільша кількість в Маріуполі – 19 працівників обласної лікарні інтенсивного лікування, констатував Педенко.

Як повідомлялося, в Україні підтверджено 9 009 випадків COVID-19, з них 392 протягом останньої доби. Зокрема хворобу підтверджено у 614 дітей та 1 749 медиків.

У Донецькій області 52 зареєстрованих випадків захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19, з яких 1 – летальний, 10 – одужали та 41 – на лікуванні.

 

Мілітаризація Криму створює загрози поширення епідемії COVID-19 – Мінреінтеграції

Мілітаризація анексованого Криму створює загрози поширення епідемії COVID-19.

Про це повідомляє пресслужба Мінреінтеграції – Укрінформ.

“В умовах погіршення стану епідеміологічної ситуації та захворюваності на коронавірус на тимчасово окупованих Росією територіях АР Крим і м. Севастополь підрозділи окупаційного контингенту РФ не припиняють активність, яка створює ризики для цивільного населення”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, станом на 27 квітня російські окупаційні адміністрації у Криму та Севастополі зазначили, що у Криму 70 підтверджених випадків захворювань на COVID-19 (у різних режимах медичного нагляду – 1523 особи), а у Севастополі – 31 (у різних режимах медичного нагляду – близько 1900 осіб).

Водночас окупаційні підрозділи Чорноморського флоту РФ, інших частин і з’єднань Південного військового округу РФ та силових органів держави-окупанта продовжують навчальні заходи, здійснюють бойову підготовку та господарську діяльність, уточнили у міністерстві.

“Минулого тижня тільки за офіційними повідомленнями командування окупаційними військовими контингентами на території українського Кримського півострову та в прилеглій акваторії відбулося 6 помітних навчань, у яких взяли учать підрозділи РХБЗ, мінно-розшукова служба інженерного полку, морська авіація та сили ППО, загін кораблів, аварійно-рятувальний загін, підрозділ морської піхоти тощо”, – поінформували у Мінреінтеграції.

Зокрема, 24 квітня у бухті Козачій міста Севастополя підрозділи ЧФ РФ відпрацьовували завантаження бронетехніки на великий десантний корабель, було задіяно понад 20 БТР-82АМ.

На цьому тлі у тимчасово окупованому Севастополі 25 квітня підтверджено захворювання на COVID-19 у 5 осіб.

“У тому числі: 1) – у військового будівельника, який працює на будівництві у районі бухти Омега, внаслідок чого все будівництво переведено у режим обсерватора (за узгодженим рішенням очільника окупаційної адміністрації та командувача ЧФ РФ ізольовано 700 осіб, у т.ч. – 200 мешканців Севастополя, які відділені від родин); 2) у військового будівельника на об’єкті в районі Бельбеку (в обсервацію направлені 84 особи); 3) у медсестри інфекційного шпиталю”, – зазначили у відомстві.

Уточнюється, що у тимчасово окупованій АРК 25 квітня підтверджено 10 нових випадків захворювання на COVID-19 і ще 7 осіб шпиталізовано з діагнозом «позалікарняна пневмонія».

Внаслідок виявлення COVID-19 за останні 3 дні закрито на обсервацію: Сімферопольську клінічну лікарню (колишня Залізнична), всередині заблоковано 28 пацієнтів та 87 медпрацівників; лікарню у Курмані (колишнє Красногвардійське), в обсервації 89 медпрацівників та 60 пацієнтів; терапевтичне відділення лікарні в Алушті, в обсервації 15 медиків і 2 пацієнти, тощо.

“Під загрозою закриття через виявлення коронавірусу у пацієнтів та/або персоналу також опинилися лікарні у Білогірську, Саках, «Республіканська дитяча клінічна лікарня» (м. Сімферополь)”, – зазначили у відомстві.

Уточнюється, що 27 квітня підтверджено захворювання у медпрацівника Іслям-Терецької (колишньої Кіровської) центральної райлікарні, внаслідок чого 26 працівників ЦРЛ відправлені на самоізоляцію додому.

У Мінреінтеграції наголосили, що спалах захворювання в окупаційному військовому контингенті, де неможливо дотриматися самоізоляції, може призвести до перевантаження не тільки військових шпиталів, але й звичайних лікарень, частина з яких вже закрита через Covid-19.

“Цивільні громадяни не отримають належної допомоги, що може призвести до важких гуманітарних наслідків. Це абсолютно безвідповідальне ставлення Російської Федерації як держави-окупанта до своїх обов’язків. Замість пропагандистських акцій з перекиданням частин РХБЗ до окупованої Абхазії, варто було б припинити активність окупаційних підрозділів у Криму. Натомість, російська влада оголосила намір звозити до Криму хворих на коронавірус з Південного військового округу. Кримчани все більше схожі на заручників, які на військовій базі», – зазначили в Мінреінтеграції.

Станом на 27 квітня в Україні лабораторно підтверджено 9 009 випадків захворювання на COVID-19, за добу 392 нових.

 

У Києво-Печерській лаврі COVID-19 заразилися ще 20 семінаристів

За минулу добу ще у 20 семінаристів Києво-Печерської лаври підтвердили коронавірус.

Про це на брифінгу поінформував Київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Із чоловіків, у яких за минулу добу підтвердили захворювання на коронавірус, – 20 семінаристів з Києво-Печерської лаври”, – сказав він.

Мер зазначив, що одного пацієнта госпіталізували до Олександрівської лікарні. Інші лікуються на самоізоляції, під контролем медиків.

Як повідомляв Укрінформ, 13 квітня Київський міський голова Віталій Кличко заявив, що Києво-Печерська лавра закривається на карантин через масовий спалах коронавірусу.

За даними столичної влади, у Києво-Печерській лаврі виявили понад 160 хворих на коронавірусну хворобу.

Речник УПЦ МП Климент заявив, що практично всі мешканці Києво-Печерської лаври за останній місяць перехворіли на коронавірусну хворобу COVID-19, але вже велика частина з них вже одужала.

Станом на 27 квітня в Україні лабораторно підтверджено 9 009 випадків захворювання на COVID-19, за добу 392 нових. У Києві зареєстовано 1220 випадків.

 

Суд отримав 22 позови до Кабміну через карантинні обмеження

До Окружного адміністративного суду Києва надійшло 22 позови щодо оскарження постанови Кабінету міністрів про обмеження під час карантину.

У 10 справах суд відкрив провадження, інформує пресслужба ОАСК – Укрінформ.

«З початку квітня 2020 року канцелярією Окружного адміністративного суду міста Києва зареєстровано 22 позови до Кабінету міністрів України щодо оскарження встановлених обмежень через поширення коронавірусу», – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, серед осіб, котрі звернулися до суду, – фізичні особи, громадські організації та адвокатські об’єднання.

Також повідомляється, що позивачі просять суд скасувати як окремі положення стосовно заборони регулярних перевезень, відвідування парків, скверів, роботи закладів харчування тощо, так і цілком всю постанову Кабінету міністрів від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Наразі судом відкрито провадження у 10 адміністративних справах, ще стільки ж позовів залишено без руху для усунення позивачами недоліків, щодо решти позовів – судом вирішується питання про відкриття провадження.

Як повідомлялося, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

Наразі карантин в Україні продовжено до 11 травня 2020 року.

24 квітня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль оприлюднив 5-етапний план виходу України з карантину. За його словами, реалізація цього плану може розпочатися з 11 травня за умови сприятливої епідемічної ситуації.

 

Чилі хоче видавати спеціальні посвідчення людям, що вилікувалися від коронавірусу

Влада Чилі заявила про намір запровадити спеціальні сертифікати для тих осіб, які одужали від COVID-19.

Такий документ дозволить людям повернутися на роботу, повідомляє BBC – Укрінформ.

«Чилійський уряд заявив, що втілить контроверсійний план запровадження посвідчень для людей, які перехворіли COVID-19. Ці документи дозволили би їм повернутися на роботу», – йдеться в повідомленні.

Ця ініціатива базується на впевненості чилійської влади в тому, що люди, які вилікувалися від коронавірусу, мають дуже низький шанс підхопити його вдруге.

Водночас Всесвітня організація охорони здоров’я виступає проти запровадження таких спецпосвідчень, оскільки «немає жодних свідчень, що люди, котрі одужали від COVID-19, не можуть заразитися знову». Тому, як заявили у ВООЗ, такі посвідчення можуть створити фальшиве «враження безпеки».

Більше того, такі «сертифікати імунітету» можуть стати ще й шкідливими, оскільки призведуть до повного ігнорування людьми медичних порад та підвищення ризику поширення хвороби, додали у ВООЗ.

Як повідомлялося, станом на ранок 27 квітня кількість підтверджених випадків зараження коронавірусом у Чилі становить 13 331, включаючи 189 летальних.

 

Медслужби США розповіли про нові симптоми коронавірусу

Центри з контролю та запобігання захворюваностям США (CDC) заявили про існування шести можливих симптомів коронавірусу COVID-19.

Про це повідомляється на сайті центрів – Укрінформ.

«Ці симптоми можуть проявлятися через 2-14 днів після впливу вірусу: лихоманка, кашель, задишка або ускладнене дихання, застуда, повторюваний тремор з ознобом, біль у м’язах, головний біль, біль у горлі, повторна втрата смаку або відчуття запаху», – йдеться у повідомленні.

Раніше серед можливих симптомів COVID-19 вказувались підвищена температура, задишка та кашель.

У Центрах з контролю та запобігання захворюваностям США радять, що якщо у хворого з’явиться ускладнене дихання, постійний біль або тиск у грудях, втрата орієнтації або неможливість розбудити людину, посиніння губ або обличчя – необхідно негайно звернутися до лікаря.

Також зазначається, що люди похилого віку та ті, хто страждає від важких захворювань серця, легенів або мають діабет, схильні до більш високого ризику розвитку ускладнень від хвороби COVID-19.

Як повідомляв Укрінформ, кількість підтверджених випадків заражень COVID-19 у світі досягла 3 004 120 та включає 207 119 смертей від цієї хвороби і 882 772 одужання.

 

Назвали можливі причини високої захворюваності медиків в Україні

В Україні кожен п’ятий інфікований COVID-19 – медичний працівник. Серед причин – порушення маршрутів пацієнта, неправильне користування засобами захисту та недостатня забезпеченість засобами захисту.

Про це в Facebook повідомляє Центр громадського здоров’я – Укрінформ.

“Станом на 27 квітня в Україні COVID-19 підтверджено у 1749 медпрацівників, що становить 19,4% від усіх підтверджених випадків. Тобто, фактично кожен 5-й інфікований в Україні – працівник медзакладу. Серед причин, що зумовлюють поширення захворювання серед медпрацівників, можуть бути: відсутність чіткого плану дій медичного закладу, порушення визначеного маршруту пацієнта та стандартів ведення пацієнтів; неправильне користування засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), їх зберігання та утилізації; недостатнє забезпечення медперсоналу необхідними ЗІЗ”, – йдеться у повідомленні.

В Центрі зазначили, що забезпечення лікарень засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) здійснюється органами місцевого самоврядування та за рахунок централізованих закупівель або благодійної/гуманітарної допомоги з урахуванням потреби, яку формує керівництво лікувального закладу.

Однак, якщо заклади не мають чіткого плану консультування населення, так званих “маршрутів” пацієнта, надання екстреної медичної допомоги, транспортування, госпіталізації і догляду за пацієнтами з підозрою чи підтвердженим COVID-19, необхідність у ЗІЗ значно зростає, а ефективність їх використання знижується.

Так в Центрі наголосили, що розробка та затвердження плану є виключною компетенцією керівництва лікувального закладу.

Зокрема, такий план має передбачати: скринінг пацієнтів, медичне сортування, та розподіл потоків пацієнтів, а також розподіл всередині медзакладу на “брудні” (зона високого ризику інфікування) та “чисті” зони – приміщення, у яких рівень забруднення є мінімальним.

“Визначення і маркування “брудних” зон передусім надає медичному працівнику сигнал і змушує використовувати додатковий захист”, – зазначили в ЦГЗ.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство охорони здоров’я збирає інформацію з регіонів про стан закупівель за кошти місцевих бюджетів засобів індивідуального захисту для медичних працівників.

Станом на ранок 27 квітня в Україні 9 009 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 220 летальних, 864 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 392 нові випадки.

 

МОЗ опублікувало вимоги для ринків: дезінфекція щотри години й один покупець на 10 м²

Міністерство охорони здоров’я підготувало проєкт постанови щодо відновлення роботи 280 продовольчих ринків.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Facebook – Укрінформ.

“На найближчому засіданні Уряду будемо розглядати питання відновлення продовольчих ринків. Міністерство охорони здоров‘я підготувало відповідну постанову”, – зазначив він.

Степанов додав, що для того, аби робота ринків була безпечною, МОЗ та Мінекономіки розробили чіткий алгоритм санітарного контролю.

“Зараз планується відкриття понад 280 продовольчих ринків — тих, що зможуть забезпечити все необхідне для дотримання санітарних норм”, – пояснив міністр.

Він підкреслив, що це серйозний крок до послаблення карантину і закликав дотримуватися всіх профілактичних вимог, щоб зусилля щодо недопущення розповсюдження вірусу не були марними.

Степанов також опублікував інфографіку про умови відновлення роботи ринків, серед яких:

– допуск працівників, продавців і відвідувачів виключно в медичних масках чи респіраторах, й обов’язковий безконтактний температурний скринінг;

– наявність на кожному вході на ринку антисептиків;

– не більше одного покупця на 10 м.кв;

– дезінфекція контактних поверхонь кожні три години;

– прибирання та дезінфекція всіх приміщень у кінці кожного робочого дня;

– відсутність стихійної торгівлі на прилеглих до ринку територіях;

– відстань між робочими місцями продавців — не менше 3 метрів;

– захисні екрани між продавцями і покупцями.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок в офісі Президента відбулася традиційна нарада з питань запобігання поширенню епідемії COVID-19. На ній Володимир Зеленський схвалив ідею можливого відкриття ринків за певним протоколом дотримання правил безпеки.

Пізніше у відеозверненні Президент заявив, що продовольчі ринки можуть відновити роботу вже цієї п’ятниці, але за умови дотримання всіх правил безпеки.

 

У 20-поверховому гуртожитку під Києвом – черговий спалах коронавірусу

Черговий випадок масового захворювання на коронавірус стався у гуртожитку у селі Петропавлівська Борщагівка по вул. Оксамитова, 18-А у Києво-Святошинському районі.

Про це повідомляє пресслужба Київської обласної державної адміністрації у Facebook – Укрінформ.

“Вогнище виявили випадково. У ніч проти п’ятниці 22-річному хлопцю стало зле і він втратив свідомість. Ніяких симптомів коронавірусу не мав. Проте, у лікарні йому зробили ПЛР-тест і за добу дізналися про позитивний результат. В неділю почали тестувати контактних осіб. На сьогодні протестували 20 людей. У вечорі надійшло ще 50 зразків. Тестування триває”, – йдеться у повідомленні.

Гуртожиток – 20-поверхова споруда, що належить приватному ВНЗ. Система – блочна. На кожному поверсі по 4 блоки. На кожні три кімнати: кухня та санвузол.

За попередніми оцінками, наразі там знаходиться 152 людини, переважно іноземні студенти. Захворіло 6 з них та комендант гуртожитку.

Наразі вживаються стандартні протиепідеміологічні заходи: обмеження доступу до гуртожитку сторонніх осіб; обмеження пересування мешканців між поверхами; щоденний температурний скринінг усіх мешканців.

Вже проведено ґрунтовну дезінфекцію гуртожитку та надано рекомендацію щоденної дезінфекції.

Протиепідеміологічному штабу Києво-Святошинської райдержадміністрації доручено встановити на вході санітарно-карантинний пункт.

Згідно з рішенням Кабінету міністрів України вказаний гуртожиток визначено ізолятором.

Як повідомляв Укрінформ, у приватному гуртожитку міста Вишневого, що біля Києва, зафіксували спалах коронавірусу. Станом на ранок 22 квітня серед мешканців гуртожитку було виявлено 38 інфікованих (але ще не всі результати тестування було відомо), ще двоє людей померли.

 

Село на Рівненщині “закрили” на карантин – встановлюють блокпости

У селі Зоря Рівненської області, в якому коронавірус підтверджено у 28 осіб, облаштовують контрольно-карантинні блокпости.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації – Укрінформ.

«На в’їздах і виїздах з села Зоря Рівненського району розпочнуть діяти КПП. На даний час кількість хворих на коронавірус Covid-19 у населеному пункті становить 28 осіб. Рішення про таке карантинне обмеження прийнято на засіданні обласної комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій», – йдеться у повідомленні.

Також повідомляється, що у селі чотири особи госпіталізовані, у 24-х – легкий або середній стан важкості. Наразі встановлюються контактні особи.

Напередодні у селі почав діяти мобільно-консультаційний пункт для громадян, де чергують рятувальники, медики, поліцейські та представники сільради.

Як повідомляло агентство, на ранок 27 квітня на Рівненщині зафіксовано 538 випадків коронавірусу. За добу виявлено 21 новий випадок COVID-19. 14 випадків – летальні. Сьогодні, померла 81-річна жінка з Рівного та 71-річний чоловік з смт Квасилів. В обох були супутні захворювання.

Станом на ранок 27 квітня в Україні 9 009 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 220 летальних, 864 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 392 нові випадки.

 

Держпраці запускає гарячу лінію для медиків, які захворіли на COVID-19

Державна служба України з питань праці запроваджує для медичних працівників, які захворіли на коронавірус, окрему гарячу лінію.

Про це повідомляється на Урядовому порталі – Укрінформ.

“З метою проведення своєчасних розслідувань нещасних випадків/гострих професійних захворювань (інфікування COVID-19) у медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19, та забезпечення їх соціального захисту Держпраці запроваджує гарячу лінію 044 279 03 28 для медичних працівників, які захворіли на COVID-19”, – зазначається в повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 27 квітня в Україні 9009 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 220 летальних, 864 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 392 нові випадки.

При цьому коронавірус діагностовано у 1749 медпрацівників.

 

МОЗ отримало близько пів мільйона українських ПЛР-тестів – Зеленський

ПЛР-тести українського виробництва за якістю та точністю відповідають світовим стандартам.

У цьому запевнив Президент Володимир Зеленський у відеозверненні – Укрінформ.

“Міністерство охорони здоров’я вже отримало близько пів мільйона ПЛР-тестів українського виробництва. А сьогодні буде відвантажено ще майже 200 тисяч таких тестів. За якістю та точністю вони відповідають світовим стандартам”, – сказав Зеленський.

Він підкреслив, що своєчасно виявити вірус дуже важливо у боротьбі з COVID-19. “Саме тому ми посилюємо потужність наших лабораторій. Наша мета – робити не менше 10 тисяч ПЛР-тестувань на добу”, – заявив Президент.

Разом з тим він поінформував, що очікується традиційне прибуття з Китаю літаків, які доставлять в Україну засоби індивідуального захисту та медичне обладнання. “Наші пріоритети залишаються незмінними – це забезпечення країни всім необхідним, захист і підтримка українських медиків, допомога громадянам та бізнесу, які опинились у скрутному становищі”, – запевнив глава держави.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 9:00 27 квітня в Україні 9009 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 220 летальних, 864 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 392 нові випадки.

 

Ляшко розповів, як держава контролюватиме роботу ринків

Контроль за роботою продовольчих ринків в умовах карантину будуть здійснювати державні структури без залучення органів місцевого самоврядування.

Про це у програмі “Свобода слова” на ICTV повідомив заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, передає кореспондент Укрінформу.

“Буде щоденне інспектування представниками державної служби з питань безпечності харчових продуктів та щоденний дозвіл на відкриття й закриття ринків. Якщо ринок порушив норми, то наступного разу він зможе відкритися не раніше ніж через сім днів після того як усуне порушення. Буде контроль держави без залучення органів місцевого самоврядування”, – розповів Ляшко.

Він додав, що минулого разу органи місцевого самоврядування замість забезпечення дотримання певних вимог, відкрили всі ринки, в тому числі ті, які працювали з порушеннями протиепідемічних норм.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок в Офісі Президента відбулася традиційна нарада з питань запобігання поширенню епідемії COVID-19. Володимир Зеленський схвалив ідею відкриття ринків за умови дотримання належних правил безпеки.

 

Новий закон про фінмоніторинг вимагає ідентифікації для власників електронних гаманців – НБУ

Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, який набирає чинності з 28 квітня 2020 року, запроваджує ідентифікацію власників електронних гаманців.

Окрім того, запроваджується ідентифікація платників при розрахунках, переказах посередництвом мобільних операторів. Водночас, закон встановлює для цього перехідний період до 1 січня 2021 року, заявив на брифінгу директор департаменту платіжних систем Олексій Шабан.

“Новий закон запроваджує ідентифікацію власників електронних гаманців. До кінця поточного року діє перехідний період. Після чого власники електронних гаманців мають бути ідентифіковані. Але це спрощена ідентифікація. Зазвичай досить буде паспорту та ідентифікаційного коду”,- зазначив Шабан.

Також має відбутися ідентифікація платників при розрахунках з мобільними операторами.

“Якихось окремих вимог до мобільних операторів у цьому зв`язку закон не встановлює. Тобто, з завтрашнього дня у питаннях розрахунків, переказів, оплати якихось сервісів чи контенту нічого не змінюється. Просто, включається 8 місяців, коли потрібно буде пройти ідентифікацію. А правила, яким чином це здійснюватиметься, будуть прописані компаніями, які ці сервіси надають”, – зазначив представник НБУ.

Також, відбуватиметься верифікація клієнтів поштових операторів, якщо сума переказу перевищуватиме 5 тис. грн.

“Якщо ви будете робити переказ готівкою (понад 5 тис грн, – ред.) через поштового оператора, чи фінансову компанію, яка працює через поштового оператора, то до кінця поточного року такі фінансові компанії мають час для налаштування своїх процесів (для верифікації клієнтів, – ред.).

Шабан наголосив, що Національний банк установить тривалий перехідний період, для того, щоб усі учасники ринку – банки та небанківські установи, мали перехідний період для налаштування своїх автоматизованих систем та перебудови внутрішніх процесів.

Нагадаємо, Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” набирає чинності з 28 квітня 2020 року. Він встановлює, зокрема, нові вимоги до належної перевірки клієнтів фінансових установ. Законом передбачено обов`язок державних регуляторів привести свої нормативно-правові акти у відповідність до вимог Закону протягом трьох місяців із дати набрання його чинності, тобто до 28 липня 2020 року.

Наразі НБУ вже готує: оновлене Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердження та впровадження якого очікується до кінця квітня; аналогічні норми регулювання для небанківського фінансового ринку, затвердження та впровадження яких очікується до кінця липня.

При цьому норми статті 14 Закону не поширюються на: сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми); сплату кредиту в сумі до 30 тис. грн (за умови, що фінансова установа може визначити особу платника, якій уклав договір з отримувачем); перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми); всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн; зняття коштів із власного рахунку.

 

Шмигаль прокоментував звільнення керівників митниці і податкової

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що ситуація у митній та податковій службах вимагає комплексного підходу, а не просто звільнення топчиновників.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

«Наразі ситуація вимагає комплексного підходу, а не просто звільнення топчиновників. Сама по собі заміна керівництва мало що змінює. Потрібно більш рішуче впроваджувати інституційні зміни. Зараз Кабінет міністрів перебуває в процесі підбору ефективних команд, які зможуть реалізовувати цю роботу в надскладний час», – заявив Шмигаль.

Він нагадав про те, що у п’ятницю, 24 квітня, Кабінет міністрів ухвалив рішення про звільнення керівників цих двох служб. «Уряд вжив такі заходи, адже робота митниці та податкової — це, перш за все, питання економічної безпеки країни. Тут не може бути ніяких виправдань. Бюджет-2019 показав один із найгірших показників по надходженнях за останні роки. Ми бачимо, що ситуація в 2020 році не покращилася, і не тільки через коронакризу», – підкреслив Прем’єр-міністр.

Шмигаль запевнив у тому, що уряд також підтримує створення парламентом Тимчасової слідчої комісії щодо перевірки інформації про можливі зловживання у податковій та на митниці за останні роки. «Це і є реальний «аудит держави», який ми готові проводити разом із народними депутатами. Водночас я закликаю правоохоронні органи прозоро провести розслідування інформації щодо можливих махінацій у митній та податковій сферах. І поставити крапку в цьому питанні», – зазначив він.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів опублікував постанови про звільнення голови Державної митної служби Максима Нефьодова та голови Державної податкової служби Сергія Верланова одразу після їх прийняття 24 квітня.

 

Милованов: Шмигаль сказав неправду щодо недонадходжень до держбюджету від податкової за керівництва Верланова

УНН. Загальна сума надходжень в державний бюджет за останній рік показала зростання, тоді як прем’єр-міністр Денис Шмигаль поширює неправдиві відомості. Про це написав екс-міністр економіки Тимофій Милованов на своїй сторінці в Facebook, передає УНН.

“Прем’єр-міністр пояснив звільнення Нефьодова та Верланова. Цитата: “бюджет 2019 показав один з найгірших показників по надходженням за останні роки”. Це неправда”, – написав Милованов.

За його словами, враховуючи посилення гривні у 2019 році, відповідні показники в доларах також показують зростання.

“У відсотках ВВП, надходження також в рамках останніх років – 25%. Бюджетний дефіцит – 1,96% – теж маленький, і в рамках тренду”, – додав Милованов.

Милованов припускає, що ймовірно прем’єр-міністр мав на увазі інші надходження, а не бюджетні. Наприклад, виконання плану по надходження з митниці та податкової.

“У випадку з Максом Нефьодовим план дійсно був не виконаний. Але він пояснював це кількома об’єктивними факторами – зменшення курсу гривні, нижче споживання енергоносіїв та зниження цін на них тощо. Сергій Верланов на шоу Шустера в п’ятницю сказав, що план з податкових надходжень був виконаний. Хто правий? Прем’єр-міністр чи колишні керівники митниці та податкової. І чому насправді їх звільнили?” – резюмував Милованов.

Нагадаємо, 24 квітня уряд звільнив з займаних посад голову ДМС Максима Нефьодова та керівника ДПС Сергія Верланова відповідно до статті 87 (1) закону про “Про державну службу”.

 

Звільнення Верланова і Нефьодова не вплине на співпрацю з МВФ – Мінфін

У Міністерстві фінансів переконані, що звільнення глав Державної податкової та Державної митної служб не вплине на продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Про це сказав міністр фінансів Сергій Марченко під час засідання парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми діємо відповідно до законодавства, ми не робимо жодних протиправних кроків. Ми пояснимо їм (МВФ – ред.) термінову необхідність наших дій. Це не стане перешкодою в програмі з МВФ“, – сказав Марченко.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів призначить нових голів Державної податкової та Державної митної служб за спрощеною процедурою, а після закінчення карантину проведе конкурсний відбір.

Раніше, на позачерговому засіданні 24 квітня, уряд звільнив голову Державної податкової служби Сергія Верланова та голову Державної митної служби Максима Нефьодова. Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що Верланов та Нефьодов втратили довіру людей і мали піти з посад.

 

Нових керівників митниці та податкової призначать за спрощеною процедурою

Кабінет міністрів призначить нових голів Державної податкової та Державної митної служби за спрощеною процедурою, а після закінчення карантину проведе конкурсний відбір.

Про це в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” сказав міністр фінансів Сергій Марченко – Укрінформ.

“Найближчим часом буде призначено нового голову податкової, пізніше – і митниці. В умовах карантину діє тимчасово спрощена процедура відбору кандидатів на ці посади”, – сказав Марченко.

На його думку, в поточній ситуації – це оптимальний підхід, оскільки йдеться про відомства з тисячами службовців.

“Після закінчення карантину, як це передбачено законодавством, ми проведемо конкурсний відбір – із залученням експертів і громадськості”, – зазначив Марченко.

Як повідомлялося, уряд на позачерговому засіданні 24 квітня звільнив голову Державної податкової служби Сергія Верланова та голову Митної служби Максима Нефьодова. Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що звільнені з посад голова Державної податкової служби Сергій Верланов та голова Митної служби Максим Нефьодов втратили довіру людей і мали піти.

 

ЄС і США – про зміну керівників митниці та податкової: Важливо не ризикувати реформами

Європейський Союз і США наголошують на необхідності дотримуватися чесних, конкурентних і прозорих процедур при призначенні керівників митної та податкової служб, щоб не ризикувати вже розпочатими за їх підтримки реформами.

Про це йдеться у заяві, оприлюдненій у Twitter Представництва ЄС в Україні – Укрінформ.

«ЄС і США пильно слідкують за призначеннями у Кабінет міністрів України високопосадовців у митній та податковій службах. Важливо дотримуватися чесних, конкурентних процедур, що ґрунтуються на заслугах, та не ризикувати довготривалими реформами, що їх підтримують міжнародні партнери», – зазначається у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів 24 квітня звільнив голову Державної митної служби Максима Нефьодова та голову Державної податкової служби Сергія Верланова.

Тимчасовими виконувачами обов’язків голови Державної митної служби призначено Ігоря Муратова, Державної податкової служби – Михайла Тітарчука.

Раніше Кабінет міністрів затвердив особливий порядок призначення на посади державної служби на період карантину, згідно з яким держслужбовців дозволяється призначати на посади без конкурсу.

 

На посаду керівника податкової вже подали 43 заявки – Немчінов

Від кандидатів на посаду керівника Державної податкової служби, призначення якого відбудеться за спрощеною процедурою, вже надійшло 43 заявки.

Про це у вечірньому ефірі телеканалу ICTV повідомив міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов, передає кореспондент Укрінформу.

«За цих два дні на посаду керівника податкової вже є 43 заявки», – зазначив Немчінов.

За його словами, Кабінет міністрів призначить нових голів податкової та митної служб за спрощеною процедурою, а після закінчення карантину проведе конкурсний відбір.

«Неможливо призначити (керівників – ред.) за один день, хоч як би міністр цього хотів. Ще буде співбесіда, ще буде, як я вже сказав, передкваліфікація, тобто має відповідати наявності сертифікатів – з іноземної мови, досвіду тощо. А після цього, якщо людина буде не системна, буде ще спецперевірка. Ну неможливо все це зробити в один день на посаду державної служби категорії А», – наголосив Немчінов, відкидаючи звинувачення у тому, що КМУ поспішає, аби призначити «потрібних» людей.

Як повідомлялося, уряд на позачерговому засіданні 24 квітня звільнив голову Державної податкової служби Сергія Верланова та голову Державної митної служби Максима Нефьодова. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що вони втратили довіру людей і мусили піти з посад.

 

У гірських районах українських Карпат уже висадили 3,5 мільйона дерев

Лісогосподарські підприємства Карпатського регіону з початку відновлення лісових масивів уже висадили 3,5 мільйона дерев.

Про це повідомляє Державне агентство лісових ресурсів України – Укрінформ.

“Нарешті настала активна пора, коли майже зійшов сніг, і лісівники почали відновлювати лісові масиви в гірських районах українських Карпат. На Закарпатті вже висаджено майже один мільйон саджанців, на Львівщині – майже 1,2 млн, в Івано-Франківській області – 700 тис., у Чернівецькій області – 700 тис.”, – йдеться у повідомленні

Загалом, у Карпатському регіоні вже відновлено більше 1,5 тисячі га лісу.

У профільному відомстві зазначили, що державні лісогосподарські підприємства, що входять до сфери управління Держлісагентства, відновлюють всі суцільні зруби, на яких відбулася заготівля деревини. Під час весняної лісокультурної кампанії у Карпатах заплановано відновити більше двох тисяч гектарів лісу.

Як повідомлялося, до Міжнародного дня лісів в Україні вже було висаджено 100 мільйонів дерев.

 

На Закарпатті підприємці перекрили дорогу і вимагають відкриття магазинів і ринків

Мітингувальники пропускають по 10 авто що п’ять хвилин – ЛБ.

У місті Хуст Закарпатської області підприємці перекрили трасу, вимагаючи скасувати рішення про закриття закладів торгівлі, пише місцеве видання ZAK-Insider.

Трасу Мукачево-Рогатин перекрили близько 12:00, люди пропускають по десять авто що п’ять хвилин.

В акції беруть участь кілька десятків людей – вони вимагають відкриття ринків і магазинів.

“У всіх інших містах працюють, не працюють тільки у нас у Хусті”, – заявив один з учасників акції.

Раніше в Хусті вже протестували через закриття закладів торгівлі, пише “Закарпаття онлайн”. 16 квітня підприємці місцевих ринків перекривали дорогу біля моста над річкою Ріка.

Нагадаємо, вчора близько 250 фермерів перекрили дорогу в Херсонській області, вимагаючи відновити роботу ринків.

В Офісі президента повідомили, що Кабмін на найближчому засіданні, 29 квітня, розгляне питання відкриття 280 критих ринків, які забезпечують продуктами українців і дають можливість збуту продукції малим фермерам.

 

Після пікету влада Чернівців дозволила роботу продовольчих ринків

У Чернівцях виконком міськради прийняв рішення, яким дозволив роботу продовольчих ринків на території міста за умови дотримання протиепідемічних заходів.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Оптова торгівля продуктами харчування має здійснюватися за умови забезпечення персоналу та відвідувачів засобами захисту, зокрема респіраторами, захисними масками, в тому числі, виготовленими самостійно. У приміщенні не має бути більше одного відвідувача на 10 кв.м площі, також мають бути дотримані інші санітарні та протиепідемічні заходи”, – зачитав проєкт рішення на початку засідання виконкому міський голова Олексій Каспрук.

Під час обговорення цього проєкту рішення з нього вилучили слово “оптова” і залишили просто “торгівля продуктами харчування”. Таким чином, цим рішенням дозволили роботу усіх продовольчих ринків міста.

Іншим пунктом цього рішення члени виконкому обмежили роботу на продовольчих ринках міста Чернівці і тимчасово припинити торгівлю на ринках з 20:00 до 4:00.

Як повідомляв Укрінформ, вранці 27 квітня підприємці продовольчих ринків Чернівців прийшли до місцевої обласної адміністрації з вимогою дозволити їм працювати в умовах карантину.

 

На Херсонщині вимагали відновити роботу ринків: голова ОДА зустрівся з аграріями

Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв 27 квітня зустрівся з представниками ініціативної групи дрібних аграріїв Херсонщини, які напередодні провели акцію протесту під Херсоном, перекривши автомобільний міст через Дніпро.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наскільки мені відомо, сьогодні або найближчими днями уряд розгляне рішення про відновлення роботи ринків з повністю дотримуваними санепіднормами. І ми про це, зокрема, говорили з риночниками ще місяць тому… якщо ринки відповідають санепіднормам… вони, я переконаний, мають працювати», – сказав Гусєв.

Він повідомив, що на зустрічі присутні представники мереж супермаркетів, які можуть розповісти, що треба, аби херсонська продукція потрапляла на прилавки цих магазинів. У відповідь представники дрібних сільгоспвиробників Херсонщини пояснили проблему: супермаркети зараз диктують ціни, вони купують на оптовому ринку продукцію задешево, а продають задорого, адже не мають конкуренції, бо ринки закриті.

Під час зустрічі представники дрібних сільгоспвиробників Херсонщини, які, зокрема, вирощують овочі, акцентували на необхідності відкриття ринків по всій Україні, а не лише на Херсонщині, вони також наголошували, що ринки створюють здорову конкуренцію супермаркетам, відзначали, що наразі потрібно підтримувати товаровиробників українських, а не завозити овочі з-за кордону. Учасники зустрічі також говорили про те, що санітарні вимоги до роботи ринків мають бути такими, які виконати реально. Вони зазначали, що питання відкриття ринків треба вирішувати вже сьогодні, адже ситуація за кілька тижнів ще більше загостриться.

«Продукція гниє, а через два тижні піде масова здача сільгосппродукції, і буде економічний колапс для мешканців сіл, не спіть, дайте нам до ранку стратегію, як нам далі жити. Кожен з нас віддав останні гроші, а у більшості взяті кредити. На наступний рік нам не буде за що саджати. А потім нам лишиться лише продати наші паї агрохолдингам», – сказав один із сільгоспвиробників – учасників зустрічі.

Як зазначив голова ОДА у розмові з кореспондентом Укрінформу, сьогодні буде оприлюднено обласний план антикризових заходів, і якщо у дрібних фермерів є до нього пропозиції та зауваження, вони будуть обов’язково враховані. За його словами, серед антикризових заходів обласна влада передбачає створення стабілізаційного фонду підтримки, наразі думають над тим, за рахунок яких коштів його наповнювати.

«Також сьогодні після обіду ми плануємо засідання комісії з питань ТЕБ та НС (техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій – ред.), на якій розглянемо питання можливості відкриття сільськогосподарських ринків за умов виконання певних санепіднорм і за умови прийняття рішень урядом», – зазначив Гусєв.

Гусєв також зазначив, що на засіданні обласної комісії з питань ТЕБ та НС розглянуть питання про ті санітарні норми для ринків, які виконати реально для їхнього відкриття. А виконання цих умов влада обіцяє контролювати за участю відповідних служб, що входять до складу комісії з питань ТЕБ на НС.

Раніше 27 квітня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів на засіданні у середу розгляне питання про відновлення роботи деяких продовольчих ринків.

Як повідомляв Укрінформ, 26 квітня на Херсонщині на акцію протесту на Антонівському (Херсонському) автомобільному мосту через Дніпро біля Херсона вийшли сільгоспвиробники, перекривши рух на дорозі. Вони протестували проти закриття ринків на території як області, так і держави, оскільки їм немає куди збувати сільгосппродукцію.

На Херсонщині працює єдиний ринок – найбільший на півдні України гуртовий овочевий ринок у Великих Копанях «Нежданний».

 

Садовий просить уряд дозволити працювати продуктовим ринкам

Міський голова Львова Андрій Садовий звернувся до прем’єр-міністра та головного санітарного лікаря України з проханням дозволити продуктовим ринкам працювати.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Я звертаюсь до прем’єр-міністра та головного санітарного лікаря України з проханням дозволити продуктовим ринкам працювати або затверджувати рішення про їх відкриття на місцевому рівні. Кожен міський голова дуже добре знає ринки свого міста і чого від них чекати. У Львові від початку карантину були жорсткі правила: порушуєш – закриваємо. Але я б дуже не хотів, щоб через одного-двох порушників страждали мільйони людей”, – наголошує Садовий.

Він підкреслив, що карантин на всіх наклав певні обмеження. Люди є заручниками цієї ситуації і мають навчитися жити в нових умовах. Але треба впливати на ці умови, якщо це не суперечить здоровому глузду.

“Я розумію ситуацію, в якій сьогодні опинилися власники продуктових ринків, продавці і фермери. Товари швидко псуються, і часу обмаль. З іншого боку – покупець, який купує дорожчі закордонні товари, не маючи права вибору. Є також позиція епідеміологів, які кажуть, що на відкритому повітрі вірус поширюється значно слабше. Та все це розуміння не має жодного значення, поки робота ринків заборонена на державному рівні. Таке рішення ухвалила державна комісія з надзвичайних ситуацій”, – уточнив Садовий.

Сьогодні у Львові представники бізнесу організували під стінами ЛОДА акцію протесту “Захисти малий і середній бізнес від смерті”. Щоб не порушувати карантину, учасники проводили мітинг на колесах. Вони передали звернення зі своїми вимогами голові Львівської ОДА Максиму Козицькому та міському голові Андрію Садовому.

Як повідомлялося, у Львові працює оптовий ринок Шувар.

З 12 березня уряд запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

Наразі карантин в Україні продовжено до 11 травня 2020 року.

Станом на ранок 27 квітня в Україні 9 009 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 220 летальних, 864 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 392 нові випадки.

 

Уряд у середу може дозволити відкриття ринків

Кабінет міністрів України відпрацьовує можливість відкриття ринків за певним протоколом дотримання правил безпеки під час епідемії COVID-19.

Розгляд цього питання на найближчому засіданні уряду схвалив Президент України Володимир Зеленський на традиційній нараді з питань запобігання поширенню епідемії COVID-19, що відбулася під його головуванням, повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

«Ми розуміємо, що є певна психологічна втома. COVID втомив не тільки українців. Оскільки продовольчі ринки надзвичайно важливі для виживання та харчування багатьох громадян, потрібно думати, як дати їм можливість працювати безпечно. Встановімо чіткі правила й давайте дозволимо їх відкрити. Треба вчитися жити й працювати у нових умовах», – наголосив Зеленський.

Загалом йдеться про понад 280 критих продовольчих ринків, які забезпечують харчами українців і дають можливість збуту продукції малим фермерам.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль погодився, що питання відкриття ринків, механізму їхнього безпечного функціонування та чітких санкцій за недотримання правил потрібно розглянути вже в середу, 29 квітня, щоб почати відкривати ринки до кінця цього тижня.

Як написав глава уряду у своєму Тelegram-каналі, він не виключає, що перелік із 280 ринків може бути розширений, якщо й інші ринки зможуть забезпечити належні умови роботи.

“За порушення вимог буде встановлена відповідальність, аж до закриття ринків на певний період”, – підкреслив прем’єр.

Водночас, як додали у пресслужбі, на нараді стало зрозуміло, що українці дуже відповідально ставляться до карантину – як на католицький та православний Великдень, так і в поминальні дні більшість із них дослухалися до закликів дотриматися обмежень. За даними Міністерства розвитку громад та територій України, цьогоріч поки лише 13 тисяч людей відвідали кладовища для вшанування померлих, тоді як у минулі роки ця цифра дорівнювала 5-7 мільйонам.

Як повідомлялося, у раді українських міст підприємці проводять акції протесту, вимагаючи відновити роботу ринків.

В Україні до 11 травня уряд продовжив карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції.

Станом на ранок 27 квітня в країні підтверджено 9009 випадків COVID-19, з них 220 летальних, 864 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 392 нові випадки.

 

Поради і порадники: як зараз забезпечити зростання економіки – ЛБ

Під час карантину зросла кількість порад від екзальтованих індивідуумів щодо того, як розвивати економіку (напевно, у цих експертів з’явився додатковий вільний час, так як багато хто з них – члени найкоротшого Уряду за роки незалежності). Причому часто нам пропонують чудодійні рецепти, ґрунтуючись на якомусь універсальному факторі, який сам по собі, єдиний, може перетворити економіку нашої країни. Пропоную в цій колонці розібратися з такого роду типовими порадами та рекомендаціями. Богдан Данилишин , Академик НАН України

Але відразу хочу передбачити дії «доброзичливців» – не пишіть, мовляв, Данилишин закликає відмовитися від співпраці з міжнародними організаціями. Цей уявний заклик існує тільки в уяві «доброзичливців». Я завжди підтримую таку співпрацю за умови, що вона максимально враховує інтереси розвитку України. Тим більше, що наші офіційні кредитори надають збалансовані комплексні рекомендації, готові вислухати точку зору української сторони і йти на компроміс. Але ми не завжди всіємо чи не хочемо відстоювати своє.

Те ж саме і тепер, як завили «реформатори» з колишнього Уряду та структур, які попрацювали пів року, розвалили все, що ще якось працювало, а тепер ще і поради дають як дальше «реформувати». Ось приклад: у квітні (без 5 робочих днів до кінця місяця) план доходів за податковою виконується на 22%, за митницею – на 48% (від плану попереднього бюджету). Фактично весь прибуток НБУ «з‘їдений» за місяць невиконанням плану по податкових та митних органах. У новому бюджеті план за податковими надходженнями зменшено на 17%, але ризики його невиконання залишаються високими.

Але я до свого. Отже, погодьтеся – це ж майже чудово, коли хтось стверджує, мовляв, бідні країни є такими тому, що їм не вистачає лише якогось фактору X (або Y або Z – не настільки важлива буква). Варто забезпечити цей фактор Х і матеріальні блага поллються на жителів цих країн з рогу достатку. Одні кажуть – забезпечте непорушність прав власності і все у вас буде чудово. У відповідь я хочу запитати – якщо у нас все буде з правами власності так, як в Німеччині, то це призведе до того, що в Україні з’явиться цілий розсип успішних підприємців? Негативна відповідь очевидна. Інші кажуть – цим фактором Х є кредити за низькими ставками. Знову запитаю – якщо кожному підприємцю дати кредит по екстранизькій процентній ставці, то лише від цього процес розвитку економіки і її зростання піде сам собою? Це бажана умова, але аж ніяк вона не гарантує позитивний результат.

Що нам найчастіше в останні 7-8 років рекомендують? Мало скорочення імпортних тарифів, а в ідеалі їх скасування зовсім, тотальну приватизацію і мінімізацію мало не нульового рівня ролі держави в економіці. Економічні успіхи нам здатні принести тільки корінні інституційні зміни. Але говорити Україні (або іншим бідним країнам) про те, що їй потрібно створити у себе такі ж інститути, які існують в Німеччині або США, рівнозначно твердженню, що єдиний спосіб розвиватися – це стати розвиненою. На проведення таких змін в розвинених країнах пішло по 5-6 століть. А нам жити тут і зараз. Не думаю, що в нашій країні є багато людей, які готові жертвувати інтересами 3-5 поколінь українців, заради можливого світлого майбутнього. Соціальні зміни відбуваються вкрай повільно, навіть в нинішньому турбо-столітті. Серед прихильників домінуючого акценту на побудові інститутів є фахівці, які тверезо оцінюють тяжкість і тривалість роботи. Безперечно, інституційні зміни вкрай важливі, але не можу погодитися з тим, щоб зміни перетворилися в наддовгий порядок денний, в кілька-віковий марафон. Ще один недолік таких порад в тому, що їх автори виходять з сумнівною посилу – всі країни, що розвиваються мають однакову хворобу і вимагають подібних рецептів дій. І, звичайно, порадникам точно відома природа хвороби і як її лікувати для того, щоб задіяти амбітні, довгострокові і витратні заходи. Ось тільки тут як у Л.Толстого – «… кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму».

Але що мене найбільше турбує – концентрація переважно на інституційних змінах може служити залізобетонним виправданням в тих випадках, коли не виходить досягти помітних результатів.

Ще одна група порадників – прихильники превалювання торгової політики над промисловою політикою, які бачать чудодійні рецепти стабільного економічного зростання виключно в приєднанні до різних зон вільної торгівлі. Вони вважали, що вже тільки одним цим фактом ми забезпечимо відродження економіки України. Сувора реальність посоромила їх наївність (хочу вірити, що це була саме наївність, а не безграмотність і тим більше не зловмисність). Один прихильник вільної торгівлі, відповідаючи на питання, чому зони вільної торгівлі не дали серйозного імпульсу для зростання української економіки, сказав – «справді, вільної торгівлі самої по собі недостатньо для економічного зростання – потрібні також макроекономічна і політична стабільність, а також безліч інших заходів». Невже це стало зрозуміло, лише через 5 років після підписання ЗВТ з ЄС? Втім, обнадіює, що цей фахівець (не буду називати його прізвище) усвідомив – немає одного чарівного заходу, яка вирішить всі наші проблеми.

Апофеозом «продуктивних» порад є дуже популярна думка, що активно тиражується – мовляв, краще, що можна зробити, це забезпечити, щоб держава не стояла на шляху розвитку, що зароджується знизу. А те, що в Західній Європі цей самий шлях розвитку був пройдений за 500-700 років, та ще й при активній ролі держави, порадників не хвилює. У нинішніх умовах можна витратити життя багатьох поколінь, чекаючи, коли розвиток почнеться само собою, при цьому воно може і не розпочатися. Не кажучи вже про те, що в жодній розвиненій країні роль держави не зведена до нуля. Особливо в перехідні і кризові періоди.

Контрдоводи цих порадників наводять на висновок – одержувача поради завжди можна звинуватити в тому, що він зробив щось неправильно або просто зробив недостатньо багато.

Що ж робити, запитають читачі? По-перше, не вірити в те, що всі питання можна вирішити виходячи з приказки – «одним махом сімох побивахом». По-друге, перестати слухати тих, хто закликає мінімізувати роль держави в економіці. Спочатку потрібно запропонувати їм вивчити досвід промислового розвитку навіть найбільш економічно ліберальних країн – США чи Великобританії, наприклад. Почитати істориків економіки – Дж.Мокіра, Р. Аллена, Е.Фелпса, наприклад. Вивчити дії Д. Трампа, які він робив навіть до кризи – повернення промислового виробництва до США, заходи податкової політики, жорстке відстоювання інтересів у зовнішній торгівлі. Якщо і це не допоможе, просто перестати слухати тих, хто пропонує усунути державу від участі в економіці – нехай спілкуються всередині своєї ультраліберальної тусовки – десь там в якійсь школі чи дитсадку з економіки, або в ще якійсь бурсі. По-третє, Правлінню Нацбанку визнати власне хронічне запізнювання із заходами щодо пом’якшення монетарної політики і почати впроваджувати ці заходи своєчасно. Це особливо важливо зараз, під час кризи. По-четверте, переагітувати тих, хто палко виступав за виняткову роль торгової політики – буде добре, якщо вони з таким же запалом почнуть займатися пропагандою промполітики. Адже навіть найсприятливіші умови торгівлі не допоможуть, якщо ми не навчимося виробляти конкурентоспроможну продукцію. По-п’яте, проводити активні інституційні перетворення, але віддавати собі звіт в тому, що їх відчутними результатами зможуть скористатися в кращому випадку наші внуки (радше – правнуки). Тому необхідні заходи, які прямо зараз дозволять економіці зростати і якісно розвиватися – маю на увазі проактивну роль держави в економіці. Слаборозвинені країни з сильним втручанням держави в економіку, починаючи з 1960-х років, зробили величезні ривки в економічному розвитку – Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Малайзія. Вони і повинні служити орієнтиром. З коригуванням на поточний момент і наші особливості.

Про конкретні заходи. Необхідні і побудова інститутів, і забезпечення прав власності, і доступні кредити. Але не добитися нам успіху, якщо Україна не буде розвивати науку, промислову освіту і виробничу культуру, змінювати ставлення людей до праці, якщо наші промисловці і чиновники не матимуть амбіцій у створенні конкурентоспроможних товарів для світових ринків і якісної національної господарсько-правової системи (інституційні заходи дуже важливі, але вони самі по собі, без створення сучасної промисловості, дадуть результат дуже нескоро). Стимулювати нашу промисловість можна за допомогою субсидованих кредитів, як в Південній Кореї або податкових стимулів, як в Тайвані. Потрібно задіяти і експортні субсидії, за прикладом тих же Південної Кореї, Тайваню, а також В’єтнаму – якщо у нас створено експортно-кредитне агентство, воно має реалізовувати цей захід.

А поки ми все цього не робимо, не варто дивуватися свіжим даним Держстату – за січень-березень 2020 року порівняно з січнем-березнем 2019 року промислове виробництво в Україні скоротилося на 5,1% (не все потрібно списувати на карантин, з трьох перших місяців року карантин склав два тижні). А промислове виробництво – це мільйони працівників та їх зарплати, експорт, податки до державного та місцевих бюджетів. Якщо ми будемо слухати порадників щодо вільного від держави розвитку економіки, то вільне падіння нашої економіки, особливо в нинішній кризовий період, буде забезпечено.  Богдан Данилишин , Академік НАН України

 

Комітет Ради завершив розгляд “банківських” поправок

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити в другому читанні законопроєкт №2571-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності”.

Про це повідомив перший заступник голови комітету Ярослав Железняк (фракція «Голос») на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Розгляд всіх правок до закону про банки на Комітеті завершено! Чотири дні обговорення рекордної кількості поправок – і наш фінансовий комітет рекомендував закон про банки до другого читання”, – зазначив Железняк.

При цьому він зауважив, що всі норми, які стосуються кейсу ПриватБанку та забороняють повернення банків ексвласникам, залишилися без змін, але деякі зміни в тексті закону є.

«Отже, в редакції до другого читання прибрали норму про обмеження державної реєстрації. Питання може бути вирішено на рівні підзаконних нормативно-правових актів, без змін до закону; змінено процедури по призначенню судом аудиторської компанії, яка визначатиме розмір збитків; судові провадження, які розпочалися, але не отримали остаточне рішення до дня набрання чинності цим Законом, вирішуються, розглядаються або переглядаються за новими правилами, передбаченими цим Законом; внесли уточнюючі зміни в норму про заборону зупинення аукціонів; техніко-юридичні зміни, які покращують якість законопроєкту. Включно з усіма моїми десяти правками», – уточнив Железняк.

Водночас депутат наголосив, що багато змін, які б покращили банківське регулювання не включені в текст законопроєкту через обмеження згідно зі статтю 116 Регламенту (Строки подання пропозицій і поправок до законопроєкту, який готується до другого читання). Але члени комітету домовилися, що найближчим часом голова підкомітету з питань банківської діяльності, монетарної стабільності, взаємодії з Національним банком України та захисту прав споживачів фінансових послуг Ольга Бєлькова (фракція “Батьківщина”) внесе відповідний законопроєкт.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада на позачерговому засіданні 30 березня ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д) і скоротила терміни підготовки його до другого читання.

Закон, зокрема, унеможливить скасування рішення НБУ про націоналізацію/ліквідацію банків та повернення несправедливої компенсації з держбюджету їхнім попереднім власникам.

За час підготовки законопроєкту №2571-д до другого читання депутати внесли до нього понад 16 тисяч поправок.

 

НБУ: що дасть ухвалення “банківського” закону

У Нацбанку сподіваються на ухвалення депутатами законопроєкту №2571-д про регулювання банківської діяльності, який Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував підтримати у другому читанні та в цілому.

Про це повідомляє пресслужба НБУ у Facebook – Укрінформ.

“Щойно комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував підтримати “банківський” законопроєкт №2571-д у другому читанні та в цілому… Сподіваємося на швидкий розгляд законопроєкту у Верховній Раді”, – йдеться в повідомленні.

У Нацбанку наголошують, що цей закон є однією з попередніх умов для нової програми співпраці України з МВФ. Він дозволить зробити невідворотнім процес виведення банків з ринку. Рішення НБУ про виведення банків не можна буде скасувати, а банк повернути до життя. Ліквідація банку продовжиться при будь-яких умовах, а суди не зможуть собою підміняти Національний банк.

Документом чітко визначаються передумови та процедура отримання компенсації. Власник банку зможе звернутися до суду і довести свою правоту, якщо НБУ незаконно прийняв рішення про виведення банку, а потім довести, що йому нанесена шкода. Для того, щоб процес був справедливим, призначатиметься арбітр у вигляді міжнародної аудиторської фірми, яка відповідатиме за правильність розрахунків компенсації.

“Від його (законопроєкту №2571-д – ред.) ухвалення залежить не тільки здоров’я банківського сектору, а і в цілому фінансової системи України”, – зазначають в НБУ.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада на позачерговому засіданні 30 березня ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д) і скоротила терміни підготовки його до другого читання.

За час підготовки законопроєкту №2571-д до другого читання депутати внесли до нього понад 16 тисяч поправок.

Профільний комітет із 21 квітня розглядав поправки до законопроекту.

 

Нафтогаз вважає наразі недоцільним імпорт газу

НАК “Нафтогаз України” припинив імпорт газу, оскільки вважає це недоцільним.

Про це в ефірі марафону “На карантині” сказав голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми наразі газ не імпортуємо, ми закачуємо газ власного видобутку. Імпортований газ завозиться переважно приватними трейдерами, в яких бізнес-модель дозволяє це робити. Для Нафтогазу ми не бачимо у цьому сенсу. Якщо і будемо щось імпортувати, то з метою, щоб миттєво перепродати”, – розповів Коболєв.

Він нагадав, що минулий опалювальний сезон був завершений із рекордними запасами газу в сховищах.

“Газ закачується у штатному режимі. Зараз обсяг газу у сховищах перевищує 16,2 млрд кубометрів. Думаю, цього газу буде достатньо, щоб пройти наступну зиму”, – сказав Коболєв.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Держстату, із 1 березня по 1 квітня 2020 року в Україні збільшилися запаси майже всіх видів палива, за винятком моторних бензинів.

 

Укргазвидобування у І кварталі скоротило видобуток газу на 0,4%

АТ “Укргазвидобування” у січні-березні 2020 року скоротило видобуток газу на 0,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Про це йдеться у повідомленні компанії – Укрінформ.

“Укргазвидобуванню, що входить в групу Нафтогаз, вдалося вийти на показники видобутку товарного газу на рівні аналогічного періоду минулого року і втримати відхилення в межах мінус 0,4%. За оперативними даними, обсяг видобутку Укргазвидобування за січень-березень 2020 року становить 3,4 млрд кубометрів природного газу, який був відпущений населенню і ТКЕ”, – йдеться у повідомленні.

У компанії зазначають, що скорочення попиту на локальних та міжнародних ринках ціни на нафту і газ, а також низькі ціни на ресурс означають скорочення інвестицій у галузі.

“Сьогодні видобувна галузь переживає непрості часи. По-перше, через кардинальне скорочення попиту на локальних та міжнародних ринках ціни на нафту і газ знаходяться на рекордно низькому рівні. Для споживачів – це позитивна новина. Проте для видобувних компаній – це скорочення доходів і, як наслідок – згортання інвестицій. По-друге, через пандемію коронавірусу підрядні організації не завжди можуть дотримуватися договірних термінів робіт і поставок. До кінця року ми відчуємо негативний вплив цих факторів на виробничі показники”, – прокоментував перший заступник генерального директора Укргазвидобування Олександр Романюк.

Він нагадав, що компанія нещодавно підписала сервісний контракт з компанією Expert Petroleum.

“Ми активно працюємо над тим, аби зменшити наслідки кризи. Сервісний контракт, який ми уклали з міжнародною компанією Expert Petroleum, дасть змогу залучити іноземні інвестиції та практики управління виснаженими родовищами вже цього року”, – зазначив представник УГВ.

Компанія продовжує модернізацію наземної інфраструктури, зокрема заплановані проєкти переоснащення наявних та будівництва нових установок комплексної підготовки газу.

Також продовжуються спільні проєкти з компанією Schlumberger щодо буріння свердловини №888 Шебелинського родовища та Halliburton щодо відновлення роботи свердловин з недіючого фонду, шляхом буріння бічних стовбурів.

 

ПриватБанк впроваджує антикризові програми фінансування малого бізнесу

ПриватБанк впроваджує антикризові програми фінансування підприємств малого та середнього бізнесу (МСБ).

Про це повідомляє пресслужба банку – Укрінформ.

“ПриватБанк впроваджує нові антикризові програми фінансування малого бізнесу у 2020 році, у тому числі в рамках держпрограми Доступні кредити 5-7-9%”,- йдеться у повідомленні.

Зазначається, що, за попередніми оцінками, ПриватБанк зможе розглянути фінансування за антикризовими програмами не менше ніж 50 тис. компаній та підприємців МСБ, яких він обслуговує. У тому числі це стосується програми рефінансування вже виданих кредитів на розвиток малого бізнесу, а також пільгового фінансування оборотного капіталу для підприємств медичного та аграрного секторів.

Щоб стати учасником програми, достатньо подати заявку онлайн на спеціальній сторінці сайту банку.

Як повідомлялося, у березні 2020 року ПриватБанк розпочав програму надання кредитних канікул клієнтам малого та середнього бізнесу: відстрочення платежів за кредитами до кінця липня надано більш ніж 5 тис. клієнтів МСБ.

 

Прямі ефіри з закарпатськими виноробами допоможуть туристам обрати маршрут

Відсьогодні, 27 квітня, на Закарпатті проводитимуть прямі ефіри з місцевими виноробами, стартуватимуть включення щодня о 13-й годині.

Про це організатори повідомляють у Fасebook – Укрінформ.

“Сьогодні завдяки карантину є трохи часу показати десятку кращих виноробів Закарпаття, котрі не привозять свої вина в Київ. Чому? Дивіться наші прямі ефіри, дізнаєтесь багато цікавого. Щоденно, починаючи з понеділка, 27 квітня, десять днів поспіль о 13:00 прямий ефір з виноробом”, – йдеться в повідомленні.

Як інформують організатори, в ефір вийдуть топ-10 найкращих приватних виноробів Закарпаття.

Зазначається, що список складав особисто голова спілки приватних виноградарів та виноробів Закарпаття Олександр Ковач, виходячи з власного досвіду багаторічної роботи членом журі закарпатських дегустаційних конкурсів «Червене вино» (м.Мукачево), «Сонячний напій» (м.Ужгород), «Біле вино» (м.Берегово), «Угочанська лоза» (м.Виноградів), «Бобовищенське гроно» (с.Бобовище).

Наприкінці кожного ефіру анонсуватимуть наступного винороба.

“Для тих, хто планує побувати на Закарпатті індивідуально чи в складі туристичної групи, ефіри з виноробами допоможуть правильно обрати маршрут, екскурсовода та турфірму для приємної подорожі”, – йдеться в дописі.

Як повідомляв Укрінформ, на Закарпатті провели віртуальні екскурсії мініскульптурками різних міст, а ще — віртуальну подорож сакуровими містами регіону.

 

Світовий конґрес українців застерігає українську владу від політично вмотивованого правосуддя

Cвітовий конґрес українців (СКУ) наголошує на важливості дотримання в Україні принципів верховенства права та неможливості здійснення політичного правосуддя й тиску на судову гілку влади.

Про це повідомляється на сайті СКУ – Укрінформ.

«Cвітовий конґрес українців (СКУ) та світова українська діаспора поділяють стурбованість громадянського суспільства у зв’язку з ознаками тиску на незалежність судових та правоохоронних органів, спробами переслідування політичних опонентів та перекручення правозахисних подій Революції Гідності. СКУ вчергове підкреслює важливість дотримання принципів верховенства права та неможливості здійснення політичного правосуддя й тиску на судову гілку влади», – йдеться в заяві.

В СКУ зауважують, що «будь-які розслідування мають відбуватися у повній відповідності до норм чинного законодавства, а не скеровуватися політичними рішеннями». «Це є першочергові завдання для забезпечення людської гідності та утвердження міжнародного іміджу України як демократичної держави. Кожен громадянин України має право на законний захист і справедливий суд», – йдеться в заяві.

«Без дотримання принципів верховенства права, поваги до прав людини подібні процеси будуть розглядатися на міжнародному рівні як політично вмотивоване правосуддя. Таке політичне правосуддя може обернутися трагедією не лише для жертв переслідувань, а й для країни в цілому» – зазначив президент СКУ Павло Ґрод.

 

На карантині депутати проігнорували майже половину голосувань – КВУ

Показники участі народних депутатів у голосуваннях Верховної Ради під час карантину погіршилися.

Про це повідомляє Комітет виборців України – Укрінформ.

«Під час карантину народні депутати розглядали не лише закони, спрямовані на боротьбу з коронавірусом, але й низку інших важливих законодавчих рішень. Зокрема, було прийнято так званий закон про ринок землі, який супроводжувалася значною кількістю правок. Саме це суттєво вплинуло на низькі показники участі народних депутатів у голосуваннях. Адже традиційно розгляд правок сприймається багатьма депутатами як технічне голосування, в яке не варто особливо вникати», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Окрім того, за його словами, деякі фракції і групи Ради свідомо саботували голосування з окремих питань, мотивуючи це своєю політичною позицією і повним несприйняттям запропонованих законодавчих змін.

У середньому, за даними КВУ, один народний депутат взяв участь (натиснув «за», «проти» чи «утримався») лише в 57% голосувань Ради. Таким чином народні депутати проігнорували майже половину голосувань Ради під час карантину. Це найнижчий показник за весь час роботи ВР IX скликання.

Для порівняння: у березні показники участі в голосуваннях були на рівні 66%, лютому – 73%, січні – 82%, грудні – 79%, листопаді – 80%, жовтні – 65%, вересні – 71%.

Загалом 51 народний депутат взяв участь у менше, ніж 10% голосувань Ради під час карантину. Три депутати взяли участь в 100% голосувань (Олександр Бакумов, Георгій Мазурашу, Олександр Літвінов (всі з фракції «Слуга народу» – ред.).

Найактивніше голосували депутати «Слуги народу» (в середньому взяли участь у 84% голосувань) та «Європейської солідарності» (75%), які взяли участь в більшості голосувань Ради. У групи «Довіра» показники на рівні 64%, «Голосу» – 57%, ОПЗЖ – 56%, «Батьківщини» – 50%. Депутати групи «За майбутнє» в середньому взяли участь лише в 39% голосувань.

Усього з моменту оголошення карантину відбулося вісім пленарних засідань Верховної Ради (17, 30 березня, 13, 16 і 25 квітня), на яких було проведено 384 голосування.

 

Дії Єрмака та Кучми у Мінську: В’ятрович каже, що суд відхилив його скаргу на ДБР

Народний депутат від фракції “Європейська солідарність” Володимир В’ятрович заявив, що суд відхилив його скаргу на ДБР за бездіяльність, яку він раніше подавав з вимогою відкрити провадження за фактом дій Андрія Єрмака і Леоніда Кучми у Мінську.

Про це В’ятрович написав у Facebook – Укрінформ.

Народний депутат нагадав, що 10 квітня подав в суд на ДБР за бездіяльність з вимогою відкрити провадження за фактом дій глави Офісу Президента Андрія Єрмака і представника України у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Леоніда Кучми у Мінську.

“Сьогодні Шевченківський районний суд Києва мою скаргу до ДБР відхилив. Але не тому, що дії Єрмака і Кучми не треба розслідувати. А тому, що 23 квітня цей самий суд задовольнив мою аналогічну скаргу до СБУ, зобов’язавши відкрити провадження і розпочати розслідування, а отже саме СБУ відповідатиме за це розслідування”, – уточнив В’ятрович.

Депутат також висловив переконання, що “ми разом захистимо і наші національні інтереси, і нашу національну пам’ять попри всі залякування і сфабриковані кримінальні справи”.

Як повідомлялося, раніше суд задовільнив скаргу ексголови Інституту національної пам’яті, зобов’язавши СБУ внести до ЄРДР відомості щодо можливої державної зради Андрія Єрмака та Леоніда Кучми.

 

Єрмак ініціює створення Ради ветеранів при Офісі Президента

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак ініціює створення ради ветеранів, яка працюватиме як дорадчий орган при Офісі глави держави.

Про це Єрмак сказав під час робочої наради зі своїми заступниками, повідомляється на сайті Президента – Укрінформ.

«Керівник Офісу Президента також виступив з ініціативою створення ради ветеранів, яка працюватиме як дорадчий орган при Офісі глави держави. На переконання Андрія Єрмака, до її складу можуть увійти учасники бойових дій, які нині захищають територіальну цілісність і суверенітет України, члени їхніх родин, волонтери, військові», – йдеться у повідомленні.

Як зазначили в ОП, такий орган пропонується створити з метою оперативного реагування на запити ветеранів та їхніх рідних, надання підтримки у розв’язання нагальних питань.

На нараді також йшлося про фінансування лікарень, які першими приймають недужих з коронавірусом у Кропивницькому, забезпечення надбавки до заробітної плати соціальним працівникам у Полтавській області, збереження дотацій у низці регіонів.

Голова ОП Єрмак зі своїми заступниками обговорив необхідність продовження законів щодо забезпечення подолання COVID-19 в Україні, термін дії яких закінчується.

 

Інститут нацпам’яті не планує зупиняти проєкти через скорочення бюджету

Хоч кошти на Український інститут національної пам’яті внаслідок секвестру держбюджету скорочено вдвічі – 65 млн грн замість 129 млн грн, – фінансування більшості запланованих на 2020 рік проєктів планується зберегти.

Про це повідомляє пресслужба УІНП – Укрінформ.

“У результаті оптимізації держбюджету зупиниться реконструкція Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті у 2020 році, скорочено видатки на створення Музею Революції Гідності та на окремі проєкти УІНП”, – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, на програму “Заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Галузевого державного архіву УІНП”, яка включає видатки на проєкти усіх трьох установ, а також капітальні видатки, заробітну плату тощо, – виділено 35,1 млн грн (замість майже 97 млн грн).

“Попри те, що в цілому фінансування скоротилося вдвічі, видатки на проєкти та заходи Інституту планується зменшити не більше ніж на 25%”, – підкреслили в УІНП.

Там додали, що замість трохи більш як 9 млн грн на проєкти інституту наразі передбачено 7 млн грн. Значною мірою зберегти фінансування проєктів та заходів вдалося завдяки перерозподілу коштів із програми “Керівництво та управління у сфері відновлення та збереження національної пам’яті”, на яку виділено 29,9 млн грн (замість 32 млн грн).

Щодо Музею Революції Гідності, то він майже повністю зберігає виділене на 2020 рік фінансування основної діяльності, яке складе 23,9 млн грн замість 26 млн.

Натомість Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті втратив 57,6 млн грн, раніше виділених на реконструкцію приміщення, яка в цьому році не відбудеться. Збережене фінансування передбачає лише оплату праці працівників, розрахунок за експертизу проєкту реконструкції тощо.

Зазначається також, що значно скорочено – з 554 млн грн до 100 млн грн – фінансування програми будівництва об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури, в якій були передбачені кошти й на будівництво другої черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору та Музею Революції Гідності.

 

Верещук вважає, що Саакашвілі буде краще в ОП, а не у Кабміні

Член фракції “Слуга народу” Ірина Верещук заявляє про юридичні застереження у зв’язку з можливим призначення Міхеїла Саакашвілі членом Кабміну та вважає, що його робота могла б бути ефективнішою в Офісі Президента.

Про це заявила 27 квітня під час брифінгу членів Тимчасової слідчої комісії з розслідування вибухів на складах боєприпасів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я справді маю юридичні застереження щодо номінування на посаду в КМУ як члена Кабінету міністрів України громадянина України Саакашвілі Міхеїла Ніколозовича. Йдеться про статтю 7 закону про КМУ (відповідно до неї, не може бути членом Кабміну особа, яка має не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість – ред.). Наш діалог з Давидом Арахамією триває: ми намагаємося переконати одне одного. Але в будь-якому випадку я переконана, що Міхеїл Ніколозович знайде своє місце… Так, дійсно, я вважаю, що для нього буде краще та ефективніше зайняти місце в Офісі Президента. Нам не вистачає комунікації в трикутнику Офіс Президента – парламент – Кабмін”, – пояснила Верещук.

Як повідомляв Укрінформ, 22 квітня народний депутат Олександр Качура (фракція партії “Слуга народу”) заявив, що експрезидент Грузії і колишній глава Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі розглядається як кандидат на посаду віцепрем’єр-міністра з реформ.

Сам Саакашвілі заявив, що стати віцепрем’єром з реформ йому запропонував Президент Володимир Зеленський.

 

Зеленський запросив Макрона відвідати Україну після пандемії

Президенти України та Франції Володимир Зеленський й Еммануель Макрон обговорили координацію зусиль для подолання наслідків пандемії COVID-19 та ситуацію на Донбасі.

Про це йшлося під час телефонної розмови лідерів двох країн, повідомляє пресслужба глави Української держави – Укрінформ.

Зазначається, що співрозмовники обговорили ситуацію в обох країнах у зв’язку з пандемією коронавірусу. Зеленський, зокрема, висловив солідарність України з Францією, яка зараз перебуває в епіцентрі пандемії COVID-19.

«Україна робить свій внесок у боротьбу з пандемією. У межах програми стратегічних перевезень НАТО українські вантажні літаки «Мрія» та «Руслан» залучені до доставки гуманітарної й медичної допомоги по всьому світу, серед іншого до Франції», – зауважив Зеленський.

Як поінформували в ОП, глави держав погодилися з необхідністю тісної координації зусиль для подолання наслідків пандемії та відновлення економічної активності.

Окрема увага була приділена ситуації на сході України та стану реалізації домовленостей, досягнутих під час паризького саміту в Нормандському форматі.

За даними ОП, Макрон привітав взаємне звільнення утримуваних осіб 16 квітня цього року, у межах якого в Україну повернулося 20 людей.

Відзначено важливість продовження переговорів для досягнення миру на Донбасі.

Сторони також відзначили обопільний інтерес до відновлення динаміки двосторонньої співпраці після нормалізації епідемічної ситуації.

Водночас Зеленський нагадав Макрону про запрошення відвідати Україну.

«Знаю, що ви хотіли відвідати Україну. Буду радий вітати вас, щойно закінчиться пандемія коронавірусу і щойно цей візит стане можливим», – сказав Президент України французькому колезі.

У свою чергу Макрон підтвердив свій намір відвідати Україну.

 

МВФ, “банківський” закон та допомога від ЄС: Зеленський поговорив з Макроном

Президент Володимир Зеленський впевнений, що Верховна Рада ухвалить закон про банки, необхідний для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Про це він заявив під час телефонної розмови з Президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном, повідомляє пресслужба глави Української держави – Укрінформ.

“Закон про банки є для нас пріоритетним. Я впевнений, що ми проголосуємо його, бо це важливо для нас і відкриває можливості для співпраці з МВФ“, – наголосив Зеленський.

Президент поінформував французького колегу про перебіг переговорів з МВФ щодо започаткування нової програми співпраці з Україною.

Глава Української держави також відзначив важливість подальшої макрофінансової підтримки України з боку ЄС і висловив сподівання щодо швидкого ухвалення на рівні Євросоюзу рішення про надання Україні макрофінансової допомоги обсягом 1,2 млрд євро для подолання наслідків пандемії COVID-19.

Своєю чергою Макрон, як зазначили в ОП, високо оцінив прогрес у впровадженні реформ в Україні та особисту роль Зеленського в цьому процесі.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада на позачерговому засіданні 30 березня ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д) і скоротила терміни підготовки його до другого читання.

За час підготовки законопроєкту №2571-д до другого читання депутати внесли до нього понад 16 тисяч поправок.

Профільний комітет із 21 квітня розглядав поправки до законопроєкту і у понеділок, 27 квітня, рекомендував Раді ухвалити законопроєкт у другому читанні.

 

Справа Гандзюк: заступник генпрокурора каже, що зібрали достатньо доказів для суду

Зібраних доказів у справі убивства Катерини Гандзюк достатньо для завершення слідства і направлення до суду обвинувального акта.

Про це повідомив під час брифінгу заступник генпрокурора Олексій Симоненко – Укрінформ.

“Провівши додаткові допити, експертизи та інші слідчі дії, прокурори дійшли висновку, що зібраних доказів достатньо для складання обвинувального акта та передачі справи до суду”, – сказав він.

Симоненко додав, що прокурор 27 квітня оголосив про завершення слідства фігурантам справи Владиславу Мангеру, Олексію Левіну та іншим учасникам провадження.

Наразі сторонам надано доступ до матеріалів слідства. Після того як сторона захисту ознайомиться з матеріалами кримінального провадження, їх буде скеровано до суду для розгляду по суті.

Як повідомлялося, 17 березня Печерський райсуд заарештував Левіна без права внесення застави до 2 квітня, коли у цій справі завершувалися терміни слідства.

У січні Левін був затриманий на території Болгарії. Особу його встановили за відбитками пальців, оскільки він змінив зовнішність.

16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну.

Підозрюваний в організації нападу на Катерину Гандзюк залишив Україну в серпні 2018 року, його оголосили у міжнародний розшук.

На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців (“групу Торбіна”) і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, щодо місця проживання Гандзюк.

Активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Гандзюк перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані 5 людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але той вийшов під заставу у 2 млн 497 тис. 300 гривень. 25 квітня стало відомо, що Мангеру змінили підозру – на “замовлення завдання тілесних ушкоджень”.

6 червня 2019 року 5 безпосередніх виконавців нападу були засуджені на строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі.

 

СБУ завершила досудове розслідування у справі Гандзюк

Служба безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера та помічника-консультанта депутата цієї ж ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк.

Про це йдеться на сайті СБУ – Укрінформ.

«Усі матеріали готові, співробітники СБУ фахово зробили свою роботу й зібрали доказову базу, яка дасть можливість чітко довести позицію обвинувачення в суді. Сподіваюся, що ця справа буде розглянута першочергово. Виконавці та замовники вбивства Катерини Гандзюк отримують заслужене покарання», ‒ заявив голова Служби безпеки України Іван Баканов.

За версією слідства, Мангер підозрюється у тому, що за попередньою змовою з Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті. Мангер і Левін підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України.

Слідчі СБУ повідомили підозрюваним, їхнім захисникам, потерпілим та їхнім представникам про завершення досудового розслідування. Всім сторонам надано доступ до матеріалів слідства. Після того, як сторона захисту ознайомиться з матеріалами кримінального провадження, їх буде скеровано до суду для розгляду по суті.

Як повідомлялося, у справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну та його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському та Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Ключового фігуранта справи, Олексія Левіна, було затримано 24 січня 2020 року у Болгарії завдяки співпраці місцевих правоохоронців з СБУ та Офісом генерального прокурора України. 16 березня Олексія Левіна було екстрадовано в Україну.

 

Павловський пішов на угоду зі слідством у справі Гандзюк

Підозрюваний у причетності до нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк Ігор Павловський пішов на угоду із слідством і дає покази у справі.

Про це сказав під час брифінгу у понеділок, 27 квітня, заступник начальника департаменту Офісу генпрокурора Роман Романчук, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Обвинувальний акт стосовно Ігоря Павловського розглядається Приморським районним судом міста Одеса. Він уклав угоду із прокурором про надання викривальних показів стосовно організаторів злочину”, – повідомив прокурор.

Романчук також зазначив, що наступне засідання у справі Павловського має відбутись на початку травня.

Як повідомлялося, Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Гандзюк перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ятеро людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але той вийшов під заставу у 2 млн 497 тис. 300 гривень. 25 квітня стало відомо, що Мангеру змінили підозру – на “замовлення завдання тілесних ушкоджень”.

6 червня 2019 року п’ятеро безпосередніх виконавців нападу були засуджені на строки від 3 до 6,5 року позбавлення волі.

Сьогодні, 27 квітня, в СБУ заявили, що завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою Мангера та помічника-консультанта депутата цієї ж ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк.

 

Левін пропонував $5 тисяч, аби Гандзюк переламали кінцівки – прокурор

Олексій Левін, підозрюваний в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк пропонував виконавцям злочину 5 тисяч доларів за те, щоб жінці переламали кінцівки, та 2,5 — 3 тисячі за те, щоб облили кислотою.

Про це на брифінгу 27 квітня повідомив заступник начальника Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Роман Романчук, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Він (Левін – прим.) запропонував Сергію Торбіну, колишньому працівнику карного розшуку та бійцю Української добровольчої армії за грошову винагороду організувати та здійснити разом з іншими напад на Гандзюк. З метою її залякування було вказано про необхідність переламати їй кістки рук та ніг або облити сірчаною кислотою”, – повідомив він.

Романчук додав, що виконавцям було запропоновано 5 тисяч доларів за те, щоб вони переламали жінці кінцівки, та від 2,5 до 3 тисяч доларів за те, щоб її облили кислотою. Так, на пропозицію Сергій Торбін погодився, отримав 500 доларів завдатку та залучив ще 4 осіб.

Він додав, що група залучених до вбивства осіб була знайома з Гандзюк, бо та неодноразово надавала їм волонтерську допомогу, однак Торбін ввів майбутніх виконавців “в оману що проросійської позиції” Катерини Гандзюк, і ті погодились вчинити злочин.

“Спочатку задумали побити жінку, однак це не вдалось через відсутність для цього зручної нагоди…Тому замовники та нападники погодили замість побиття облити її кислотою. На їхню думку, це мало зайняти менше часу і дати їм можливість утекти від правоохоронців”, – повідомив Романчук.

За свої дії, як зазначив представник Офісу Генпрокурора, зловмисники запросили більшу суму – 5 тисяч доларів і, отримавши згоду, перейшли до реалізації злочину.

Раніше в ході брифінгу у понеділок 27 квітня заступник генпрокурора Олексій Симоненко повідомив, що “зібраних доказів у справі убивства Катерини Гандзюк достатньо для завершення слідства і направлення до суду обвинувального акту”.

Як повідомлялося, 17 березня Печерський райсуд заарештував Левіна без права внесення застави до 2 квітня, коли у цій справі завершувалися терміни слідства.

У січні Левін був затриманий на території Болгарії. Особу його встановили за відбитками пальців, оскільки він змінив зовнішність.

16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну.

На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців (“групу Торбіна”) і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, щодо місця проживання Гандзюк.

Активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Гандзюк перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ятеро людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але той вийшов під заставу у 2 млн 497 тис. 300 гривень. 25 квітня стало відомо, що Мангеру змінили підозру – на “замовлення завдання тілесних ушкоджень”.

6 червня 2019 року 5 безпосередніх виконавців нападу були засуджені на строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі.

 

Активісти вважають передчасною передачу справи Гандзюк до суду

Активісти обурені, що справу про організацію нападу на активістку Катерину Гандзюк правоохоронці передають до суду, не завершивши проведення усіх слідчих дій.

Про це йдеться у заяві ініціативної групи “Хто замовив Катю Гандзюк?” – Укрінформ.

“До кінця розслідування ще три місяці. Слідчі дії та негласні слідчі дії – незавершені. Не завершили навіть ті слідчі дії, які були ініційовані потерпілими й клопотання по яким були задоволені”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначають активісти ініціативної групи, передати справу до суду без збору додаткових доказів уже дуже довго просять адвокати підозрюваного у замовленні нападу Владислава Мангера.

Своєю чергою в ході брифінгу у понеділок, 27 квітня, заступник генпрокурора Олексій Симоненко заявив, що “зібраних доказів у справі убивства Катерини Гандзюк достатньо для завершення слідства і направлення до суду обвинувального акту”.

Як повідомлялося, 27 квітня Офіс генпрокурора і СБУ оголосили про завершення слідства у справі про організацію нападу на Гандзюк.

Активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Гандзюк перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ятеро людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але той вийшов під заставу у 2 млн 497 тис. 300 гривень.

6 червня 2019 року п’ятьох безпосередніх виконавців нападу були засуджені на строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі.

Крім того, у січні на території Болгарії затримали за організацію нападу на Гандзюк Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради.

16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну.

На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців (“групу Торбіна”) і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, щодо місця проживання Гандзюк.

У березні суд продовжив до 29 липня строк розслідування справи проти Левіна.

 

Під будинком Венедіктової провели акцію “Хто замовив Катю Гандзюк?”

У Києві ініціативна група “Хто замовив Катю Гадзюк?” провела під будинком генпрокурора Ірини Венедіктової акцію протесту проти рішення про завершення розслідування справи вбитої активістки.

Подія транслювалась на сторінці групи у Facebook – Укрінформ.

Зокрема, кілька десятків учасників акції встановили портативну колонку та скандували “Венедіктова, виходь!” під будинком у центрі Києва, в якому, за словами активістів, проживає генпрокурор.

На заході були присутні також правоохоронці та представники поліції діалогу.

Наприкінці учасники протесту написали фарбою на асфальті “Тут живе подруга вбивць” та подякували усім, хто долучився до протесту.

Раніше акція протесту проти передчасної передачі до суду справи про вбивство активістки Катерини Гандзюк пройшла під стінами Офісу Президента України.

Учасники протесту виступили з вимогою відставки генпрокурора Венедіктової. До активістів вийшли поспілкуватись речниця Президента України Юлія Мендель та прокурор у справі Андрій Сенюк. Трохи згодом до них долучився заступник генпрокурора Олексій Симоненко.

Між активістами та представниками Офісу генпрокурора сталась словесна перепалка. Учасники акції вимагали озвучити імена замовників вбивства Катерини Гандзюк.

Як повідомлялося, 27 квітня Офіс генпрокурора і СБУ оголосили про завершення слідства у справі про організацію нападу на Гандзюк.

Своєю чергою активісти виступили із заявою, що справу про організацію нападу на активістку Катерину Гандзюк правоохоронці передають до суду, не завершивши проведення усіх слідчих дій.

Активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Гандзюк перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ятеро людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але той вийшов під заставу у 2 млн 497 тис. 300 гривень.

6 червня 2019 року п’ятьох безпосередніх виконавців нападу були засуджені на строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі.

Крім того, у січні цього року на території Болгарії затримали за організацію нападу на Гандзюк Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради.

16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну.

На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців (“групу Торбіна”) і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, щодо місця проживання Гандзюк.

У березні суд продовжив до 29 липня строк розслідування справи проти Левіна.

 

Венедіктова прокоментувала акцію протесту біля її будинку

Генпрокурор Ірина Венедіктова не вважає правозахисниками активістів, які влаштували акцію протесту проти завершення розслідування справи про вбивство Катерини Гандзюк.

Про це Венедіктова написала у Facebook – Укрінформ.

«Правозахисники не приходять волати на дитячі майданчики, не плюють в пісочниці, не лякають пенсіонерів… Правозахисники – це зовсім про інше», – зазначила вона.

При цьому генпрокурор дорікнула активістам, які не довіряють слідству, а також прокуратурі та суду.

«Є тільки власне бачення як має бути… 55 томів справи – не цікавить. Ви хочете правди? – Почався процес ознайомлення з матеріалами слідства», – резюмувала Венедіктова.

Як повідомлялося, увечері 27 квітня ініціативна група “Хто замовив Катю Гадзюк?” провела акцію протесту проти рішення про завершення розслідування справи про вбивство активістки.

Зокрема, кілька десятків учасників акції встановили портативну колонку та скандували “Венедіктова, виходь!” під будинком у центрі Києва, в якому, за словами активістів, мешкає генпрокурор.

 

Стратегія прокурорів у справі Гандзюк працює на користь підозрюваних – адвокат

Стратегія Офісу генпрокурора у справі вбивства активістки Катерини Гандзюк не працює на притягнення винних до відповідальності.

Про це у програмі “Свобода слова” на ICTV заявила адвокат Євгенія Закревська, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Якщо ми оцінюємо всі кроки, які розпочались із призначенням нового генпрокурора, то, вибачте, я бачу пряму і чітку стратегію. І ця стратегія конкретно не на користь ні справі, ні пошуку вбивці, ні притягненню до відповідальності всіх замовників і всіх організаторів. Це відбувається виключно в інтересах самих підозрюваних”, – заявила захисниця.

Вона наголосила, що рішення про завершення досудового розслідування приймалося без урахування думки потерпілих.

Закревська також зазначила, що дослідження додаткових доказів при закритті досудового розслідування стане надзвичайно проблемним питанням – і цим зможе скористатись сторона захисту.

Своєю чергою заступник генпрокурора Роман Романчук сказав: “Ми не ставимо крапку і ні на кого не скидаємо відповідальність, так говорити неправильно. Бо цьому ж прокурору йти у суд і підтримувати там обвинувачення, відкривати докази у змагальному процесі, їх відстоювати і відстоювати свою позицію”.

Він також наголосив, що, прокуратура має достатньо доказів, аби передати справу до суду.

Як повідомлялося, 27 квітня Офіс генпрокурора та СБУ оголосили про завершення слідства у справі щодо організації нападу на Катерину Гандзюк.

Натомість активісти виступили із заявою, що справу передають до суду, не завершивши всіх слідчих дій.

Активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Вона перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до вбивства були затримані п’ятеро осіб, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але той вийшов під заставу у 2 млн 497,3 тис. грн.

6 червня п’ятьох безпосередніх виконавців нападу засудили до позбавлення волі терміном від 3 до 6,5 року.

У січні цього року в Болгарії за організацію нападу на Катерину Гандзюк затримали Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради. 16 березня його екстрадували в Україну.

На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців (“групу Торбіна”) і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, про місце проживання Гандзюк.

У березні суд продовжив строк розслідування справи проти Левіна до 29 липня.

 

ЄС разом зі своїми громадянами евакуював з ПАР чотирьох українців – посол

Європейський Союз разом зі своїми громадянами узяв на літак з Південної Африки чотирьох українців.

Про це повідомило у Facebook Посольство України в ПАР – Укрінформ.

“Рейс ЄС на репатріацію забрав 4 українців додому», – йдеться в повідомленні.

Відзначена гарна робота українського консула Андрія Синельникова.

Як поінформувало у Facebook Представництво ЄС у Південній Африці, близько 5400 громадян майже з усіх країн ЄС, членів їх сімей і громадян третіх країн, які проживають в ЄС, вже повернулися додому з Південної Африки.

 

Верховний Суд зняв з розгляду справу Суркісів проти ПриватБанку

Велика палата Верховного Суду зняла з розгляду справу родини Суркісів через тиск на суд.

Про це повідомляє пресслужба НБУ у Facebook – Укрінформ.

“Велика палата Верховного Суду сьогодні зняла з розгляду справу родини Суркісів. Судді звернуться до Офісу генерального прокурора та Вищої ради правосуддя із заявою про тиск на суд”, – йдеться у повідомленні.

У Нацбанку зазначили, що наступне засідання суд повідомить додатково.

Як повідомлялося, Велика палата Верховного Суду 16 березня розпочала розгляд справи за позовом родини Суркісів до Національного банку.

Члени сім’ї Суркісів намагаються у суді довести, що не є пов’язаними з ексвласниками ПриватБанку особами. Також вони хочуть скасувати конвертацію їхніх коштів на акції ПриватБанку під час націоналізації (процедура bail-in).

Bail-in є стандартною міжнародною практикою, коли кошти власників та пов’язаних з ними осіб конвертуються в капітал банку. При входженні держави в капітал такого банку це робиться для того, щоб гроші платників податків не витрачалися на компенсацію грошей ексвласникам та пов’язаним з ними особами. Під процедуру bail-in потрапили кошти пов’язаних осіб на загальну суму 29,4 млрд грн. Завдяки цьому вдалось зменшити фінансове навантаження на державу.

18 грудня 2016 року Кабінет міністрів ухвалив рішення про входження держави в капітал ПриватБанку. У межах націоналізації банку його зобов’язання перед пов’язаними особами підлягали процедурі bail-in і були обміняні на акції додаткової емісії банку. 17 травня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним і скасував рішення комісії НБУ про визнання пов’язаними з ПриватБанком особами сім’ю Суркісів, а також скасував накази тимчасового адміністратора ПриватБанку, які стосувалися рахунків фізосіб. Суркіси, а також пов’язані з ними особи, подали 42 позови проти Національного банку України.

 

Витрати на оборону у світі торік були найбільшими за десятиліття – $1917 мільярдів

Світові військові витрати у 2019 році зросли до $ 1917 млрд, це найбільший річний приріст з 2010 року.

Про це свідчать дані Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу (SIPRI) – Укрінформ.

«У 2019 році світові військові витрати збільшилися на 7,2% у порівнянні з 2010 роком, демонструючи тенденцію прискорення зростання військових витрат в останні роки … Це найвищий рівень витрат з часів світової фінансової кризи 2008 року, він, ймовірно, є піком військових витрат», – повідомив науковий співробітник Програми озброєнь і військових витрат SIPRI Нан Тьян.

У 2019 році світові військові витрати склали 2,2% світового валового внутрішнього продукту (ВВП), або $ 249 на людину.

США, Китай, Індія, Росія і Саудівська Аравія увійшли до першої п’ятірки країн з найбільшими військовими витратами у світі. На них припадало 62% світових військових витрат. Вперше дві країни Азії одночасно потрапили до топ-3 країн з найбільшими військовими витратами.

Як наголошується, зростання світових військових витрат було обумовлено збільшенням військових витрат у США. В 2019 році військові витрати країни зросли на 5,3% і досягли $ 732 млрд. На них припадало 38% світового показника. Збільшення витрат США в 2019 році було еквівалентним загальному обсягу військових витрат Німеччини за 2019 рік.

«Зростання військових витрат США, що спостерігається останнім часом, значною мірою є заснованим на передбачуваному поверненні конкуренції між великими державами», – зазначив старший науковий співробітник SIPRI Пітер Веземан.

У 2019 році Китай та Індія опинилися на другому і третьому місці в рейтингу країн з найбільшими військовими витратами в світі.

У 2019 році військові витрати Китаю виросли на 5,1% порівняно з 2018 роком і досягли $ 261 млрд. Індія збільшила свої військові витрати на 6,8% до $ 71,1 млрд. «Суперництво і напружені відносини між Індією, Пакистаном і Китаєм є одними з основних факторів збільшення військових витрат Індією», – пояснив старший науковий співробітник SIPRI Симон Веземан.

Крім Китаю та Індії, Японія ($ 47,6 млрд) і Південна Корея ($ 43,9 млрд) були країнами з найбільшими військовими витратами в Азії та Океанії. Військові витрати Азії та Океанії збільшувались щорічно, принаймні, з 1989 року.

Щодо європейських країн, то в 2019 році військові витрати Німеччини зросли на 10% і склали $ 49,3 млрд. Це було найбільше зростання витрат серед 15 країн з найбільшими військовими витратами у світі в 2019 році. «Зростання військових витрат у Німеччині частково є пов’язаним з відчуттям зростаючої загрози з боку Росії, яке розділяється багатьма державами-членами НАТО. Однак в той же час військові витрати Франції і Великобританії залишилися відносно стабільними», – повідомив науковий співробітник SIPRI Дієго Лопес да Сілва.

Держави-члени НАТО в Центральній Європі значно збільшили свої військові витрати у 2019 році. Наприклад, військові витрати Болгарії зросли на 127% – головним чином за рахунок платежів за нові бойові літаки. Військові витрати Румунії зросли на 17%.

Сукупний обсяг військових витрат всіх 29 країн-членів НАТО склав $ 1035 млрд у 2019 році.

У 2019 році військові витрати Росії збільшилися на 4,5% і склали $ 65,1 млрд. РФ опинилася на четвертому місці в списку країн з найвищими військовими витратами.

Україна за обсягом витрат піднялася з 41-го на 35-те місце, витративши в 2019 році на оборону, за даними SIPRI, $ 5,2 млрд. Зростання у порівнянні з 2018 роком склало 9,3%.