На Прикарпатті попрощалися з бійцем, який загинув у зоні ООС

На Прикарпатті в місті Долина сотні людей попрощалися з бійцем Сергієм Огінським, який загинув в зоні ООС.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомляє «Суспільне Карпати».

«Сотні людей прийшли попрощатися із загиблим у зоні ООС прикарпатцем Сергієм Огінським до його будинку. Бійця ховають у Долині, що на Прикарпатті», – зазначає «Суспільне Карпати».

Тут зауважили, що попрощатися з бійцем приїхали побратими з 14-ї окремої механізованої бригади, у якій Огінський служив.

Старший солдат 14-ї окремої механізованої бригади Сергій Огінський, який служив за контрактом, загинув у віці 27 років. У Долину тіло бійця привезли 27-го вересня.

 

Окупанти п’ять разів порушили “тишу” на Донбасі – гатили з гранатометів та стрілецької зброї

За минулу добу, 28 вересня, збройні формування РФ п’ять разів порушили режим припинення вогню.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.

«У ранковий час доби неподалік населеного пункту Старогнатівка противник відкривав вогонь зі стрілецької зброї, а у вечірній час – зі станкового протитанкового гранатомета. Поблизу Авдіївки ворог провокував наших військових зі стрілецької зброї та великокаліберного кулемета», – йдеться у повідомленні.

Як інформують в штабі, ще два порушення режиму припинення вогню зафіксовані біля населеного пункту Шуми. На цій ділянці противник застосовував стрілецьку зброю та підствольний гранатомет.

Бойових втрат і поранень унаслідок ворожих пострілів не було.

Українські захисники вогонь у відповідь не відкривали.

Окрім того, вчора військовослужбовці Збройних Сил і рятувальники ДСНС ліквідували пожежу неподалік населеного пункту Нижньотепле.

«Від початку поточної доби, 29 вересня, по всій лінії розмежування спостерігається тиша, пострілів із боку противника не зафіксовано», – пише штаб.

Українські захисники дотримуються умов домовленостей, що вступили в дію 27 липня 2020 року, та готові адекватно реагувати на будь-які підступні та провокаційні дії противника.

 

Італійський суд завтра почне розглядати апеляцію у справі Марківа

В Італії у вівторок, 29 вересня, о 9:00 за місцевим часом суд в Мілані розпочне розгляд апеляції у справі нацгвардійця Віталія Марківа, засудженого до 24 років позбавлення волі за нібито причетність до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі у травні 2014 року на Донбасі.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Про режим слухання і чи буде процес відкритим апеляційний суд в Мілані оголосить безпосередньо під час судового засідання.

Українська громада в Італії повідомила, що збирається на акцію підтримки захисника України Віталія Марківа у Мілані о 8:30 за місцевим часом.

Як повідомляв Укрінформ, інтерес до апеляційного процесу щодо справи нацгвардійця Віталія Марківа досить великий. У канцелярії суду зазначали, що отримали багато запитів на акредитацію з різних країн. Пряма трансляція засідань не передбачена.

Друге засідання з розгляду апеляції на вирок Марківу має відбутися 1 жовтня.

Нацгвардійця Марківа було затримано в Італії влітку 2017 року за обвинуваченням у нібито причетності до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та його перекладача росіянина Андрія Миронова у травні 2014 року у районі Слов’янська Донецької області.

12 липня 2019 року суд Павії засудив українця до 24 років позбавлення волі.

Група журналістів вирішила провести власне розслідування щодо загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та його перекладача росіянина Андрія Миронова. Вони зняли фільм під назвою «Не в тому місці, не в той час». Режисером стрічки став військовий кореспондент з Італії Крістіано Тінацці.

Над фільмом разом із Крістіано Тінацці працювали італійці Рубен Лагаттолла, Даніло Еліа та українка Ольга Токарюк. Також було залучено експертів, аналітиків, колишніх військових, картографів та багато інших фахівців.

У вересні в італійському парламенті відбувся показ частини документального фільму «Не в тому місці, не в той час».

 

У Києві презентувати стрічку The Wrong Place про справу нацгвардійця Марківа

В Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану представникам ЗМІ показали частину стрічки “Не в тому місці, не в той час” (The Wrong Place), що розповідає про непричетність нацгвардійця Віталія Марківа до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та російського правозахисника Андрія Миронова у травні 2014 року на Донбасі.

Показ відбувся за день до початку першого судового засідання в апеляційному суді в Мілані, яке призначене 29 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як розповіла Ольга Токарюк, українська незалежна журналістка, співавтор фільму, ідея зняти його зародилася після того, як суд Павії виніс вирок Віталію Марківу в липні 2019 року. З нею сконтактував італійський журналіст, відомий військовий кореспондент Крістіано Тінацці, який має досвід роботи і на сході України, і в багатьох інших зонах конфліктів, зокрема в Лівії, Єгипті, і запропонував зробити своє розслідування, який на той момент, рік тому, не зробили ні українські, ні італійські слідчі. Він залучив до команди журналіста Даніло Еліа, який теж мав досвід роботи на сході України, і оператора Рубена Лагаттолло.

“Таким складом ми працюємо над цим фільмом уже понад рік. І це – попередні проміжні результати нашої роботи. Це 34 хвилини, коротка технічна версія фільму. В ній – результати наших випробувань, які ми провели і на горі Карачун, на місці, де була розташована Національна гвардія України і де був Віталій Марків 24 травня 2014 року. Ми побували біля залізничного переїзду під Слов’янськом в районі села Андріївка, де у рові вздовж дороги ховалися від обстрілу і загинули під мінометним обстрілом Енді Роккеллі та Андрій Миронов. Результати цих випробувань, досліджень на місці події, випробувань зброї, які провели на полігоні, прокоментували незалежні італійські експерти, які не мають жодного інтересу в цій справі”, – сказала Токарюк.

Вона підкреслила, що автори фільму не шукали якогось одного висновку, одного результату цього розслідування.

“Ми не йшли до якоїсь наперед визначеної мети. Коли ми починали працювати над цим фільмом, ми не знали, куди нас приведе це розслідування, ми були відкриті до будь-якого фіналу. Тобто нам не йдеться лише про звільнення Віталія Марківа, нам ідеться про те, щоб встановити справедливість, і якщо ця справедливість суперечить вироку суду, сказати про це голосно”, – зазначила Токарюк.

Водночас вона уточнила, що саме цю частину адвокат Віталія Марківа просить долучити до доказів. “Будемо знати відповідь суду вже 1 жовтня на другому засіданні”, – сказала журналістка.

Також Токарюк зазначила, що повна версія цього фільму має вийти пізніше, автори сподіваються закінчити роботу над ним наприкінці осені, тоді й відбудуться публічні покази.

Своєю чергою Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова Центру громадянських свобод, розповіла, що вони разом із російською правозахисною організацією “Меморіал”, яку представляв Андрій Миронов, створили Міжнародну комісію для того, щоб проаналізувати наявні докази щодо справи, у якій засуджений Віталій Марків.

“У травні 2014 року під Слав’янськом загинули італійський журналіст Андреа Роккеллі, а також наш друг, російський правозахисник Андрій Миронов. Його у багатьох публікаціях всі ці роки по цій справі згадували як про перекладача, насправді це людина з величезною біографією, внеском у правозахист, з досвідом роботи в гарячих точках, з відсидкою в часи Радянського Союзу. Нас як його колег-правозахисників та наших колег з російського правозахисного центру “Меморіал”, турбують ситуація і суперечливі оцінки”, – заявила Матвійчук та підкреслила, що важливо знати реального вбивцю.

Вона повідомила, що 30 вересня о 17:00 в Українському кризовому медіацентрі відбудеться онлайн-презентація попередніх висновків цієї комісії. А також зазначила, що до роботи як незалежних експертів запросили адвокатів французької організації “Центр сприяння міжнародному захисту”, що веде сотні справ в Європейському суді з прав людини, з метою оцінити ефективність слідства і справедливість судового розгляду.

“Їхні спостерігачі вже виїхали Мілан, і якщо завтра суд буде відкритий, вони будуть присутні при апеляції”, – повідомила Матвійчук.

Вона зазначила, що є можливість звернення до Європейського суду з прав людини, якщо будуть вичерпані всі можливості захисту.

“Ця трагедія – вбивство двох людей і поранення французького фотожурналіста не відбулася сама по собі, контекст, в якому вона відбулася, – це війна. І тут мають діяти норми міжнародного гуманітарного права і вони мають вплив на кваліфікацію і оцінку того, що відбулося. Треба дочекатися 1 жовтня, коли, ми сподіваємося, буде рішення суду по апеляції. І вже після цього буде зрозуміло, як діяти далі”, – сказала правозахисниця.

Водночас вона зауважила, що їхня комісія буде продовжувати роботу незалежно від того, що відбудеться 1 жовтня. “Ми думаємо вийти на фінальні висновки в кінці жовтня або на початку листопада і представити їх не тільки в Україні, Росії і в Італії. Також ми будемо робити спеціальні презентації і проговорювати їх в міжнародних організаціях”», – сказала Матвійчук.

Як повідомляв Укрінформ, коротку версію фільму на початку вересня цього року презентували у Римі та Мілані за участі представників Італійської федерації прав людини, Демократичної партії, а також партії “Італійські радикали”. У вересні показ відбувся в італійському парламенті.

Стрічка сповнена детальними фаховими поясненнями картографів, балістів та інших експертів, які спростовують твердження присяжних, що з позиції Марківа на Карачуні можна було розрізнити людські постаті на відстані понад півтора кілометра. За словами режисера Тінацці, документальну стрічку пропонуватимуть для прокату міжнародним компаніям та для представлення на кінофестивалях.

Нацгвардійця Віталія Марківа було затримано в Італії влітку 2017 року за обвинуваченням у нібито причетності до загибелі загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та його перекладача росіянина Андрія Миронова у травні 2014 року у районі Слов’янська Донецької області.

12 липня 2019 року суд Павії засудив українця до 24 років позбавлення волі. Захист Марківа назвав вирок політичним і заявив про намір подати апеляцію. Перше засідання з розгляду справи Марківа в апеляції призначено на 29 вересня 2020 року.

11 вересня захист Віталія Марківа подав до італійського суду нові докази невинуватості нацгвардійця. В рамках розслідування, проведеного Міністерством внутрішніх справ, слідство встановило, що нацгвардієць Віталій Марків не міг бути причетний до вбивства Андреа Роккеллі та Андрія Миронова.

 

На Луганщині від учора гасять лісову пожежу площею 20 гектарів

Поблизу с. Нижньотепле Станично-Луганського району, що на Луганщині, станом на ранок відкритого вогню не спостерігається, здійснюється гасіння окремих осередків тління чагарників та лісової підстилки, яка загорілася вчора на площі 20 га.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба ДСНС України.

“Станом на 7 год. 28 вересня відкритого вогню не спостерігається, здійснюється гасіння окремих осередків тління чагарників та лісової підстилки”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що до гасіння залучили 101 людину та 38 одиниць техніки, з них від ДСНС 33 осіб та 10 одиниць техніки.

На місці працює оперативна група ГУ ДСНС України в Луганській області.

Як повідомлялося, 27 вересня поблизу с. Нижньотепле Станично-Луганського району сталося загорання лісового масиву. О 22 год. 05 хв. пожежу локалізовано. Площа пройдена вогнем становить близько 20 га.

 

На Луганщині ліквідували лісову пожежу

28.09.2020 19:49

У Станично-Луганському районі Луганської області ліквідовано пожежу лісового масиву.

Як передає Укрінформ про це повідомляє пресцентр ДСНС.

“28 вересня о 18:10 пожежу лісової підстилки поблизу с. Нижньотепле Станично-Луганського району ліквідовано”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, 27 вересня до ДСНС надійшла інформація, що поблизу с. Нижньотепле Станично-Луганського району сталося займання лісового масиву. О 22 год. 05 хв пожежу локалізовано. Площа пройдена вогнем становить близько 20 га.

 

Окупаційна “влада” Криму вирішила ​примусово викуповувати приватні колодязі у мешканців

“Водопостачання – спільна справа, і вода – для всіх, не чиясь власність”.  ЛБ  28 вересня 2020, 18:14

Глава окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов доручив викуповувати приватні свердловини та колодязі у зневоднених селах регіону, а в разі відмови їх продавати – запропонував “підключати прокуратуру”.

Про це він заявив на засіданні оперативного штабу з водопостачання півострова, передає “Нова газета”.

“Вода – це стратегічна сировина. Якщо в даному випадку є якісь непорозуміння з власниками, підключайте прокуратуру і приймайте рішення. Водопостачання – спільна справа, і вода – для всіх, не чиясь власність, – сказав Аксьонов. – Там де відмовляються – приймайте рішення про примусовий викуп. По-іншому, колеги, не буде. Сьогодні води не вистачає всім”.

Також на засіданні зазначили, що проблеми водопостачання є у Сімферопольському районі, Бахчисарайському та Ялтинському. За вихідні дні було подано близько тисячі звернень від жителів зі скаргами на недотримання графіка подачі води або жовто-коричневу рідину, що тече з водопроводу.

У деяких районах води не було до шести діб. Так, у деяких районах Сімферополя жителі верхньої половини багатоповерхівок кілька діб не отримують водопровідну воду за графіком через низький тиск в мережі і змушені набирати її відрами в найближчих баках з водою.

Після Сімферопольського і Бахчисарайського району “водна криза” настала в Північному Криму, на Південному березі , а також у деяких прибережних селищах в районі Алушти і Ялти.

Нагадаємо, до 2014 року близько 85% потреб жителів Криму у воді забезпечував Північно-Кримський канал, вода по якому йшла з України. Але після анексії Криму Росією Україна припинила постачання води. Українська влада неодноразово робила заяви про те, що водопостачання анексованого півострова буде відновлено тільки після деокупації.

У лютому 2020-го постпред президента Володимира Зеленського в Криму Антон Кориневич виключив подачу води до Криму до деокупації. Після цього глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що погодився б пустити воду в Крим в обмін на поступки з боку президента Росії Володимира Путіна щодо Донбасу. На початку серпня прем’єр Денис Шмигаль допустив можливість постачання прісної води з материкової частини України в анексований Крим виключно у разі гуманітарної катастрофи.

19 вересня російські окупанти попередили, що з наступного тижня обмежують водопостачання у курортній Алушті і декількох селищах на півдні Криму. У водосховищі, яке забезпечує цей регіон, води вистачить лише до грудня. У представництві президента вважають, що РФ буде добиватися відновлення водопостачання в Крим через тиск на партнерів України.

 

Заступник Авакова вважає, що потрібно оприлюднити записи пілотів Ан-26 перед аварією

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 15:28  УП

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив, що записи переговорів пілотів літака Ан-26, який зазнав катастрофи під Чугуєвом, потрібно оприлюднити, щоб уникнути спекуляції на тему причин аварії.

Джерело: Геращенко агентству “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “Я вважаю за необхідне опублікувати розмови в кабіні пілотів, розмови між диспетчером і пілотом – ці розмови і так вже є – для того, щоб і родичі загиблих, і суспільство знало, щоб не було різного роду інсинуацій і провокацій.

Зараз вкидається інформація, що все одно визнають винними пілотів, не керівництво, що літак погано обслуговувався, а це намагаються приховати. Так ось, якщо розмови в кабіні пілотів – якщо вони збереглися на чорному ящику, а вони повинні бути за регламентом, – якщо ця частина чорних ящиків ціла, то ми повинні почути те, що там було і таким чином буде зведена до мінімуму можливість спекуляції на цій темі”.

Деталі: Він додав, що фахівці вже приступили до розшифровки бортових самописців літака.

Раніше в ефірі телеканалу “Україна 24” він заявив, що в даний час запису цих переговорів, як і інші записи з бортового самописця (“чорного ящика”), вивчаються фахівцями: “У чорних ящиках є записи переговорів пілотів з диспетчерами, є запис того, що говорили диспетчери, що говорили пілоти в кабіні в останні секунди перед трагедією і також запис технічних параметрів роботи двигунів планера літака”.

Передісторія:

Ввечері 25 вересня у Харківській області на 530 кілометрі траси Київ-Харків поруч із дорогою впав військовий літакАн-26 та одразу загорівся. На борту були члени екіпажу, курсанти і офіцери Харківського університету Повітряних Сил ЗСУ ім. Кожедуба – всього 27 людей.

За даними РНБО, падіння військового літака у Харківській області сталося під час виконання навчально-тренувального польоту.

На місці авіакатастрофи знайшли тіла 25 загиблих. Ще одна особа померла у лікарні та одна особа травмована (перебуває у лікарні).

За інформацією СБУ, командир екіпажу літака Ан-26 перед катастрофою доповів про відмову лівого двигуна і запросив захід на посадку.

Міністр оборони Андрій Таран заявив, що літак Ан-26, скоріш за все, зачепився крилом за землю.

Слідчі ДБР розглядають чотири версії катастрофи військового літака Ан-26 на Харківщині.

 

Катастрофа Ан-26: Міноборони просить небайдужих не поспішати з висновками

Речник міністра оборони України Світлана Павловська закликає усіх небайдужих до теми авіакатастрофи Ан-26, у якій загинули 26 осіб, не вигадувати варіанти можливих причин цієї трагедії, а дочекатися завершення розслідування та оприлюднення офіційних висновків.

Про це вона заявила в коментарі Укрінформу.

“Дуже просимо усіх, хто сьогодні переймається темою трагедії під Чугуєвом, поки що не робити власних висновків та утриматися від інсинуацій. Будь ласка, дочекайтеся офіційних службових висновків після слідчих дій відносно цієї трагедії, яка сталася”, – сказала Павловська.

За її словами, нині лунає багато різних “історій” щодо можливих причин авіакатастрофи, багато інформації, яка не відповідає дійсності. Але ж слідчі дії тривають, тому офіційних даних поки немає, на які б могли спиратися такого роду висновки.

“Буквально усі сьогодні починають розглядати причини та наслідки. Дуже хотілося б, щоб відповідно до чинного законодавства люди дочекалися офіційних висновків, офіційного завершення тих слідчих дій, і потім вже спирались на ті дані, які будуть”, – додала речник міністра оборони.

Раніше Павловська у коментарі агентству спростувала інформацію про те, що курсанти Харківського Національного університету Повітряних сил після авіакатастрофи Ан-26 забирають документи, аби не продовжувати навчання. Тоді вона наголосила, що в Україні йде інформаційна війна, а поширення подібних чуток – “це один з інструментаріїв внесення розколу і мотивування громадян на деструктивні дії”.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків, несумісних із життям. Ще один перебуває на лікуванні.

За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

Для розслідування причин катастрофи створили державну комісію, яку очолив віцепрем’єр Олег Уруський. У суботу, 26 вересня, на позачерговому засіданні Кабміну ухвалено рішення про виділення сім’ям загиблих в авіакатастрофі літака Ан-26 грошової допомоги у розмірі по 1 млн 576 тис. грн.

 

Таран доповів на нараді в ОП про розшифровку “чорних скриньок” Ан-26

Розшифровка бортових самописців військового літака Ан-26, який зазнав катастрофи на Харківщині, триває.

До Державного бюро розслідувань направлені плівки із записами голосів екіпажу, заявив міністр оборони Андрій Таран на селекторній нараді під головуванням Президента Володимира Зеленського, повідомляє пресслужба глави держави.

“Триває розшифровка бортових самописців літака, який зазнав катастрофи. До Державного бюро розслідувань направлені плівки із записами голосів екіпажу”, – цитує міністра ОП.

Крім того, за словами Тарана, надається психологічна допомога родичам загиблих.

Також він нагадав, що до завершення розслідування авіакатастрофи заборонено використання літаків Ан-26.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Ще один – В’ячеслав Золочевський – перебуває на лікуванні.

 

Зеленський квапить з виплатами родичам загиблих у катастрофі Ан-26

Президент Володимир Зеленський наполягає на спрощенні бюрократичних процедур та пришвидшенні виплати матеріальної допомоги родичам загиблих в авіакатастрофі військового літака Ан-26 на Харківщині.

Про це він заявив під час селекторної наради за участю представників Кабінету Міністрів та правоохоронних органів, повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу глави держави.

«Потрібно зробити все необхідне, щоб спростити бюрократичні процедури. Ці виплати мають бути терміновими. Є закон про соціальний і правовий захист військових та членів їхніх сімей, яким передбачено порядок таких виплат», – сказав Зеленський.

Своєю чергою Прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що у Міністерства оборони є достатні кошти для здійснення цих виплат.

Він нагадав, що кожна родина загиблих отримає приблизно 1,5 млн грн.

Глава уряду проінформував, що виплати мають відбутися впродовж наступних трьох тижнів, коли проводитиметься ДНК-експертиза тіл загиблих.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Ще один – В’ячеслав Золочевський – перебуває на лікуванні.

 

“Слуги народу” закликали Зеленського нагородити курсанта, який вижив у катастрофі Ан-26

28.09.2020 11:57

Перший заступник голови фракції “Слуга народу” Олександр Корнієнко закликав Президента України Володимира Зеленського відзначити на державному рівні курсанта В’ячеслава Золочевського, який єдиний вижив у авіакатастрофі 25 вересня.

Як передає Укрінформ, із такою пропозицію парламентар виступив під час засідання погоджувальної ради 28 вересня.

“Ми приєднуємося до всіх слів співчуття родинам загиблих у страшній трагедії, яка сталася у п’ятницю. І бажаємо якнайшвидшого одужання В’ячеславу Золочевському, який вижив у цій трагедії, і за тими свідченнями, які є, проявив себе як справжній герой. Попри свій стан. І я вважаю, що такі герої мають відзначатися на державному рівні. І тому від фракції “Слуга народу” звертаюся до Президента України, який визначає ці моменти, з проханням відзначити цього сміливого воїна українського,” – зазначив Корнієнко.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб (20 курсантів і 7 офіцерів Харківського університету Повітряних сил ЗС України ім. Кожедуба). На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Один перебуває на лікуванні.

Стан здоров’я курсанта В’ячеслава Золочевського, який єдиний вижив у авіакатастрофі 25 вересня, наразі оцінюється як середньої тяжкості.

 

Катастрофа Ан-26: ДБР допитало 40 свідків та вимагає документи щодо ремонту двигунів

Слідчі Державного бюро розслідувань у рамках розслідування авіакатастрофи військового літака АН-26 на Харківщині провели низку слідчих дій, у тому числі опитали 40 свідків.

Про це ДБР повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Станом на 28 вересня 2020 року слідчими ДБР проведено низку слідчих дій, а саме: огляд місця події, під час яких виявлено значну кількість речових доказів та 2 бортові самописці (чорні скриньки); огляд останків 25 загиблих за участю судово-медичних експертів; призначено 26 судово-медичних експертиз; вилучено зразки паливо-мастильних матеріалів літака та зразки ґрунту на місці події; у військовій частині проведено виїмку документів щодо організації та проведення польотів; отримано інформацію та документи з Українського гідрометеорологічного центру, державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Державного підприємства “Антонов”, командування Повітряних сил ЗС України; допитано як свідків понад 40 осіб”, – йдеться у повідомленні.

Крім того, як підкреслили в ДБР, забезпечено відбір біологічних зразків для подальшого проведення ДНК експертизи від 18-ти родичів загиблих курсантів та 7-ти родичів членів екіпажу, призначено 25 генетико-молекулярних експертиз.

Слідчі ДБР також витребували документи щодо проведення ремонту та продовження ресурсу двигунів, які використовувалися на літаку та подали 7 клопотань про накладення арешту на речі та документи, вилучені в ході оглядів, з метою подальшого забезпечення проведення генетично-молекулярних експертиз.

Зазначається, що слідчі ДБР намагаються зробити все, що якнайшвидше повернути тіла загиблих їх родичам.

Розслідування розпочато за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 416 КК України – порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило тяжкі наслідки, нагадали у відомстві. Його перебіг – на особливому контролі керівництва Державного бюро розслідувань.

Досудове розслідування триває.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків, несумісних із життям. Ще один перебуває на лікуванні.

Для розслідування причин катастрофи створили державну комісію, яку очолив віцепрем’єр Олег Уруський.

У суботу, 26 вересня, на позачерговому засіданні Кабміну ухвалено рішення про виділення сім’ям загиблих в авіакатастрофі літака Ан-26 грошової допомоги у розмірі по 1 млн 576 тис. грн.

 

“ЄС – не банкомат”: у Брюсселі пояснили видалення фрази зі статті Борреля

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 14:52  УП

У Європейській службі зовнішніх дій пояснили, чому зі статті головного дипломата ЄС Жозепа Борреля про його візит до Києва прибрали фразу про те, що Україна не має сприймати ЄС як “банкомат”.

Як пише “Європейська правда”, про це сказав речник Європейської служби зовнішніх дій Петер Стано у коментарі Deutsche Welle.

“Ця фраза була згодом видалена, щоб краще відобразити візит високого представника до Києва, який був дуже продуктивним”, – заявив речник Євросоюзу із зовнішньої політики Петер Стано в понеділок, 28 вересня, у коментарі кореспонденту DW.

Нагадаємо, у Брюсселі вирішили прибрати зі статті Борреля, українську версію якої опублікувала “Європейська правда”, фразу про те, що Україна не має сприймати ЄС як “банкомат”.

Відповідні зміни внесені у текст статті на сайті Європейської служби зовнішніх дій; також зміну позиційної статті ЄвроПравді підтвердили у представництві ЄС.

Зі статті посадовця прибрали наступне речення: “Як я вже сказав президенту, ЄС не є благодійною організацією або банкоматом”.  Одне з джерел “Європейської правди” також стверджує, що від Борреля не чули такої фрази під час його зустрічі із президентом Зеленським.

Решта тексту статті лишилася без змін.

 

Посли ЄС схвалили розширення санкцій за Керченський міст – ЗМІ

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 12:39  УП

Посли Євросоюзу схвалили розширення списку осіб, стосовно яких можуть бути застосовані санкції за підривання територіальної цілісності та суверенітету України.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це написав у Twitter кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Джозвяк.

“Посли ЄС дали зелене світло санкціям проти двох осіб і чотирьох компаній, відповідальних за будівництво Керченського мосту. Рішення буде офіційно оформлено пізніше цього тижня”, – написав він.

Відомо, що раніше українська сторона висловлювалася за запровадження санкцій стосовно осіб, пов’язаних із будівництвом Керченського мосту.

Слід зазначити, що у 2018 році Євросоюз офіційно запровадив санкції щодо шести російських компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту.

Як вже повідомлялося, анонсовані санкції ЄС проти посадовців режиму Лукашенка блокує Кіпр – в обмін Нікосія вимагає заходи щодо Туреччини у зв’язку з її бурильною діяльністю у Східному Середземномор’ї. Кіпр також блокував санкції за Керченський міст.

 

У Києві біля посольства РФ провели 50-ту акцію з вимогою розслідувати зникнення кримчан ЛБ,  28 вересня 2020, 12:06

Активісти щомісяця приходять до будівлі посольства.

Під посольством Росії в Києві 28 вересня відбулася акція на підтримку родин жертв насильницьких зникнень в окупованому Криму.

Про це повідомляє кореспондент LB.ua з місця події.

Це вже 50-та акція в рамках інформаційної кампанії “FIND & FREE” під назвою “Історія акцій КримSOS”.

Її організатори наголошують, що з 2014 року 44 людини були викрадені в окупованому Криму, 15 з них досі не знайдені. Всього було викрадено і пізніше знайдено 20 осіб. Шестеро знайдені мертвими.

Після анексії Криму на території півострова почастішали випадки викрадення людей, переважно з числа кримських татар. При цьому в кримському управлінні Слідкому Росії стверджують, що “масових зникнень кримських татар на півострові немає”.

За даними Меджлісу кримськотатарського народу, тільки 2018 року шість осіб стали жертвами окупаційного режиму в Криму. Відповідно до міжнародного права повну відповідальність за те, що відбувається на окупованих територіях несе країна-окупант. У випадку з Кримом це Росія.

 

НАТО може зробити свій внесок у боротьбу з кліматичними змінами – Столтенберг

Північноатлантичний альянс може і має зробити власний внесок у боротьбу з кліматичними змінами, оскільки це відповідає головному призначенню НАТО із збереження миру і безпеки.

Як повідомляє Укрінформ, про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у статті для одного із популярних видань у Німеччині, що оприлюднена на сайті Альянсу.

«Моя відповідальність як генерального секретаря НАТО – це пошук рішення для загроз нашій спільній безпеці, також для тих, що пов’язані із кліматичними змінами. Кліматичні зміни є одним із найбільших викликів нашого часу… Тож НАТО має більше зробити, щоб краще розуміти та інтегрувати явище кліматичних змін у всі аспекти нашої роботи, від військового планування до організації навчань та тренувань для наших сил», – наголосив керівник Альянсу.

Він зауважив, що нагрівання планети призводить до змін погоди, до небувалих вітрів або посухи, що спричиняє тиск на суспільство, скорочує доступ людей до продуктів харчування, прісної води та енергії. Ці процеси мають різні прояви – від посухи у Африці, що спричиняє масову міграцію, до безпрецедентних руйнівних повеней або лісових пожеж у Європі, яких щороку більшає. Кліматичні зміни виявилися здатними розтопити лід в Арктиці та підвищити геополітичну напругу у світі.

Генеральний секретар нагадав, що такі зміни прямо впливають на військовослужбовців НАТО, які виконують обов’язки у важких кліматичних умовах, – наприклад персонал Місії НАТО в Іраку часто змушений діяти в умовах, коли температура повітря перевищує 50 градусів Цельсія.

«Важливо, щоб ми адаптувалися до цієї нової реальності. Це означає кращу бойову екіпіровку, кращі технічні засоби та інфраструктуру. Це означає повне включення кліматичних змін в нашу роботу із підвищення стійкості союзників і партнерів», – сказав Столтенберг.

НАТО, за словами його керівника, має бути готовим реагувати на надзвичайні події, що пов’язані із змінами клімату, аналогічно до того, як союзники діяли під час кризи COVID-19. Він нагадав, що протягом поточного року країни НАТО доставили сотні тонн медичного обладнання по усьому світу, встановили сотні польових шпиталів, здійснювали авіаційне транспортування хворих та медичного персоналу.

Він зауважив, що НАТО та його країни-члени мають можливість підвищити енергоефективність інфраструктури та техніки та зменшити, таким чином, обсяги шкідливих викидів в атмосферу, не ставлячи під загрозу власну боєздатність або виконання головних завдань.

«Вже тривалий час союзники по Альянсу приділяли увагу підвищенню військової ефективності. Зменшення залежності від запасів пального, наприклад, шляхом використання сонячних панелей для енергозабезпечення військових баз, не лише допоможе боротися з кліматичними змінами, але й надасть додаткову безпеку нашим військам та обладнанню, підвищить їх спроможність діяти незалежно та гнучко», – наголосив генеральний секретар НАТО.

Ще одним напрямком боротьби з кліматичними змінами може стати ширше використання військовими структурами союзників по Альянсу біопального, застосування гібридних машин, вдосконалення енергоефективності баз та іншої інфраструктури.

Столтенберг зауважив, що НАТО може зробити власний внесок у реалізацію амбітних планів європейських країн щодо повного скорочення шкідливих викидів до 2050 року за рахунок ретельного обліку таких викидів та добровільних заходів з їх скорочення.

«Кліматичні зміни роблять світ навколо нас більш небезпечним. Завданням НАТО є збереження миру та всіх нас у безпеці. Для того, щоб виконати цю головну відповідальність, НАТО має допомогти у стримуванні кліматичних змін, заради нашої безпеки сьогодні, та заради безпеки майбутніх поколінь», – додав генеральний секретар НАТО.

 

Справа МН17: Пулатов хоче виступити на суді попри загрозу арешту

Один із чотирьох обвинувачених у справі МН17 підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов, який виявив бажання долучитися до процесу, хоче виступити на суді в Нідерландах.

Захист Пулатова – проти появи свого клієнта у судовому комплексі “Схіпхол”, повідомляє кореспондент Укрінформу в Нідерландах.

Як заявила адвокат Пулатова Сабіна тен Дуссхате, захист виступає проти, оскільки фотографії їхнього клієнта публікувалися у багатьох ЗМІ, і йому нібито загрожує небезпека.

“Також його можуть затримати, щодо Пулатова діє міжнародний ордер на арешт, тому, якщо він приїде, йому загрожує арешт, попри те, що він є невинуватим”, – зазначила тен Дуссхате.

Як повідомляв Укрінформ, 31 серпня в Нідерландах стартувала третя сесія судового процесу у справі збитого у небі над Донбасом літака рейсу МН17.

Окружний суд Гааги у березні цього року розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу МН17 у небі над Донбасом.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 із Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий над окупованою частиною Донбасу 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак рейсу MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-й зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування “Бука”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

 

Судове засідання у справі МН17 завершилося, наступне – 3 листопада

У Нідерландах у судовому комплексі “Схіпхол” закінчилося чергове судове засідання у справі МН17. Наступне призначено на 3 листопада.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Нідерландах.

Суд пішов назустріч адвокатам обвинувачуваного у справі росіянина Олега Пулатова та надав їм можливість подати свої запити на розслідування у листопаді.

Як повідомляв Укрінформ, адвокати одного з чотирьох обвинувачених у справі МН17 зустрілися зі своїм клієнтом Пулатовим у Росії. За словами нідерландського адвоката Сабіни тен Дуссхате, яка представляє інтереси Пулатова, спілкування з клієнтом було “плідним та корисним”.

Вона також зазначила, що Пулатов розповів адвокатам, що бачив лише наслідки збиття МН17. А ще підкреслила, що через коронавірус захист довго не мав змоги зустрітися з Пулатовим, тож не змогли подати всі клопотання в червні. Захист наполягає, що їм потрібно скласти “повну картину подій” після зустрічі з Пулатовим. Вони пообіцяли подати всі клопотання в листопаді.

Окружний суд Гааги у березні цього року розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу МН17 у небі над Донбасом.

31 серпня в Нідерландах стартувала третя сесія судового процесу у справі МН17.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 із Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий над окупованою частиною Донбасу 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак рейсу MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-й зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування “Бука”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

 

Справа МН17: адвокати Пулатова зустрілися зі своїм клієнтом у Росії

Адвокати одного з чотирьох обвинувачених у справі МН17 зустрілися зі своїм клієнтом Олегом Пулатовим у Росії.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Гаазі.

Через пів року після старту процесу, захисту вдалося з’їздити до Росії і поговорити з Пулатовим. За словами нідерландського адвоката Сабіни тен Дуссхате, яка представляє інтереси Пулатова, спілкування з клієнтом було плідним та корисним. “Наш клієнт заявляє, що не має відношення до транспортування, охорони «Бука» або збиття MH17. Він не знає, як був збитий MH17. Заявляє, що сам він ніякого «Бука» не бачив, і ні він, ні його підлеглі не контактували з «Буком», – розповіла під час свого виступу Сабіна тен Дуссхате.

Вона також зазначила, що Пулатов розповів адвокатам, що бачив лише наслідки збиття МН17.

За її словами, через коронавірус захист довго не мав змоги зустрітися з Пулатовим, тож не змогли подати всі клопотання в червні. Тепер наполягають, що їм потрібно скласти повну картину після зустрічі з Пулатовим. Тож, знову не вкладаються у терміни.

“Наші попередні клопотання стосувалися альтернативних версій трагедії, бо не можна вважати вину доведеною, якщо не можна виключати альтернативну версію… Суду потрібно більше інформації щодо позиції нашого клієнта, щоб прийняти рішення по деяких клопотаннях, а нам детально поговорити з ним щодо матеріалів справи”, – зазначила вона.

У свою чергу головуючий суддя Гендрік Стейнгаюсна наголосив, що “неприємно здивований” відсутністю запитів та клопотань в узгоджений час.

Адвокати Пулатова пообіцяли подати всі клопотання в листопаді.

Як повідомляв Укрінформ, 31 серпня в Нідерландах стартувала третя сесія судового процесу у справі збитого у небі над Донбасом літака рейсу МН17.

Окружний суд Гааги у березні цього року розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу МН17 у небі над Донбасом.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 із Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий над окупованою частиною Донбасу 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак рейсу MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-й зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування “Бука”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

 

Біля суду у Нідерландах російська пропаганда знову крутить “кіно” про МН17

У Нідерландах навпроти судового комплексу “Схіпхол”, де відбувається чергове судове засідання у справі МН17, російська пропаганда знову крутить “кіно” про МН17.

Про це повідомляє класний кореспондент Укрінформу в Гаазі.

Свою версію трагедії МН17 під будівлею суду російська пропаганда показує вже втретє. На великому екрані демонструють фільм, автори якого намагаються поставити під сумнів результати офіційного розслідування Міжнародної спільної слідчої групи (JIT), стверджуючи, що в офіційного слідства недостатньо доказів причетності Росії. Як і попередні рази акція не зібрала глядачів.

Як повідомляв Укрінформ, 31 серпня 2020 року у Нідерландах російська пропаганда вдруге показувала фільм про МН17. Вперше “сеанс” під судом організували 3 липня 2020 року.

Акції проводить організація “Глобальні права мирних людей”.

Окружний суд Гааги у березні цього року розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу МН17 у небі над Донбасом.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 із Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий над окупованою частиною Донбасу 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-й зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування “Бука”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

 

Меркель таємно відвідала Навального у клініці “Шаріте” – ЗМІ

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 10:14 УП

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель таємно відвідала російського опозиціонера Олексія Навального, коли той лікувався від отруєння “Новічком” у клініці “Шаріте”.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Spiegel.

Видання називає візит Меркель незвичним жестом і стверджує, що це ще один знак того, наскільки канцлерка серйозно сприймає інцидент з Навальним і не збирається спустити справу на гальмах.

Деталі візиту Меркель у клініку не повідомляються.

Нагадаємо, минулого тижня Навального виписали зі стаціонару берлінської клініки “Шаріте”, де він проходив лікування після отруєння “Новічком”.

Як повідомлялося, для отруєння Навального був застосований новий, більш смертоносний варіант “Новічка”, який має більш повільну дію і від якого Навальний мав померти ще в літаку.

14 вересня речник німецького уряду повідомив, що лабораторії у Франції і Швеції підтвердили отруєння Навального нервовим агентом з групи “Новічок”.

 

МЗС Німеччини не обмежувало доступ російським дипломатам до Навального

Речник федерального канцлера та федерального уряду ФРН Штеффен Зайберт підтвердив факт відвідання Ангелою Меркель російського опозиціонера Олексія Навального під час його лікування в берлінській клініці “Шаріте”.

Як повідомляє власний кореспондент Укрінформу, про це Зайберт сказав на брифінгу в понеділок, 28 вересня.

“Так, я можу це підтвердити”, – заявив Зайберт у відповідь на запитання, чи може він підтвердити повідомлення видання Spiegel про “таємний візит Меркель до Навального”.

Утім, речник не погодився з формулюванням “таємний”. За його словами, це не був таємний візит, адже не всі візити, які не є публічними, є таємними. “Це була приватна зустріч канцлера з паном Навальним, це був візит до хворої людини, яку лікують у нас у Німеччині після атаки нервово-паралітичною речовиною”, – заявив Зайберт. Він не став розкривати деталі щодо формату візиту в “Шаріте” та його змісту.

Зайберт повторив, що офіційний Берлін очікує, що Росія прояснить ситуацію з Навальним.

Речниця МЗС Німеччини Марія Адебар зі свого боку повідомила, що німецька сторона буде продовжувати слідкувати за справою Навального. Вона не стала коментувати заяву російського МЗС минулої п’ятниці, у якій було вчергове піддано критиці позицію ФРН щодо цієї справи та в якій містилися закиди в її “інсценуванні”.

Речниця підкреслила, що німецька сторона оприлюднила інформацію про те, які лабораторії робили аналізи Навального і яких висновків вони дійшли, що все це було передано ОЗХЗ, адже йдеться не про двосторонні відносини, а справа має міжнародний вимір.

Адебар також зауважила, що МЗС не обмежувало консульський доступ російським дипломатам до Навального. Опозиціонера Навального було повідомлено про таке бажання. Німеччина чітко дотримується Віденської консульської конвенції, підкреслила представниця МЗС ФРН. Але Навальний сам обирає, чи хоче він консульської підтримки, чи хоче він, щоб його відвідав посол або інший представник дипломатичної місії його країни, додала вона.

Як повідомлялося, російському опозиціонеру стало зле під час польоту з Томська в Москву 20 серпня, його було терміново госпіталізовано в лікарню Омська. Через два дні його перевезли до Берліна. Німецькі фахівці встановили факт отруєння опозиціонера нервово-паралітичною речовиною групи “Новічок”, що згодом підтвердили лабораторії Франції та Швеції.

Наразі матеріали знаходяться в Організації із заборони хімічної зброї. Західні лідери вважають, що до отруєння причетні російські спецслужби. Російська сторони все заперечує.

Самого Навального виписали з клініки “Шаріте” після 32 днів лікування. Він планує залишатися в Німеччині на час реабілітації.

 

Пропагандист Кисельов для сюжету поголився в номері Навального і вдягнув білий халат

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 14:03  уп

Російський пропагандист Дмитро Кисельов для свого сюжету про російського опозиціонера Олексія Навального відвідав готель, де попередньо політика могли отруїти.

Джерело: сюжет на телеканалі “Россия-1”

Деталі: Кисельов в сюжеті голиться в номері 239 готелю Xander і розповідає, що його дружина відмовилася з ним їхати в Томск, оскільки “гидує”.

Кисельов розказує, що, якби в номері були виявлені сліди отрути “Новічок”, то весь готель би закрили і проводили б дезінфекцію. Кисельов же каже, що він “просто в халаті” і йому нічого не загрожує.

Передісторія:

20 серпня російський опозиційний політик Олексій Навальний потрапив до реанімації з отруєнням – йому стало зле в літаку на рейсі з Томська до Москви. Після госпіталізації його перевезли до німецької клініки Charité.

23 вересня в німецькій клініці Charité, в якій лікувався російський політик, повідомили, що виписали Навального, адже стан його здоров’я покращився до такої міри, що у стаціонарі не було потреби.

На початку вересня німецький уряд заявив, що Навального отруїли нервово-паралітичною речовиною з групи “Новічок”.

Пляшка мінеральної води, на якій німецькі фахівці знайшли сліди отрути з групи “Новічок”, була вилучена з готельного номера Навального в Томську.

Пізніше лабораторії у Франції і Швеції підтвердили отруєння Навального нервовим агентом з групи “Новічок”. Росія усі обвинувачення у свій бік заперечує.

 

Німеччина перевірятиме законність американських санкцій проти Nord Steam 2

Відповідні німецькі органи перевірятимуть законність санкцій США, пов’язаних з газопроводом «Північний Потік 2».

Про це, як передає кореспондент Укрінформу, сказав 28 вересня на брифінгу в Берліні офіційний представник федерального уряду Штеффен Зайберт.

«Уряд має серйозні сумніви щодо законності таких екстратеріотеріальних санкцій», – сказав Зайберт.

Так він прокоментував висновок експертів-економістів Бундестагу, в якому ті «не бачать явного порушення міжнародного права» в санкціях США проти німецьких компаній у зв’язку з будівництвом трубопроводу по дну Балтійського моря. Зайберт зазначив, що уряд «звісно буде тепер перевіряти» такий висновок.

«Міжнародне право мало що може протиставити прийняттю екстериторіальних санкцій», – йдеться у доповіді, частини якої наводить німецька преса.

Як повідомлялося, США погрожують санкціями європейським компаніям, задіяним у будівництві газогону з Росії в Німеччину. Зокрема, в серпні американський Сенат заявив про можливі санкції операційним компаніям порту Мукран на острові Рюген, який вважається найважливішим перевалочним пунктом для завершення будівництва трубопроводу, яке було зупинено в грудні 2019 року через так само санкції США.

Федеральний уряд, а також Єврокомісія від початку відкидали екстериторіальні санкції як такі, що не йдуть проти міжнародного права.

 

Пашинян попросив Меркель “приборкати” політику Туреччини щодо Карабаху

29 вересня 2020, 02:51 УНН. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян обговорив по телефону з канцлером Німеччини Ангелою Меркель ситуацію в Нагірному Карабасі і попросив вжити необхідних заходів, щоб утримати від участі в конфлікті Туреччину. Про це повідомила прес-служба прем’єр-міністра, передає УНН із посиланням на Armenpress.

“Прем’єр-міністр Пашинян закликав канцлера Німеччини докласти всіх зусиль, щоб приборкати агресивну, деструктивну позицію Туреччини і виключити її участь у цих заходах в регіоні”, — наголошується в повідомленні.

Пашинян заявив, що Нагірний Карабах зазнав агресії Азербайджану і висловив заклопотаність у зв’язку з триваючими зіткненнями. У свою чергу німецький лідер вказала, що нагірно-карабахська криза слід дозволити виключно мирним шляхом. Меркель повідомила про необхідність відновити процес пошуку способів мирного врегулювання протиріч за допомогою мінської групи ОБСЄ.

Раніше в телефонній розмові з лідером Франції Еммануелем Макроном Пашинян назвав позицію Туреччини по відношенню до загострення конфлікту в Нагірному Карабасі “жорсткою” і “упереджено-агресивною”. Тоді глава вірменського уряду також зазначив, що необхідно не допустити турецьке втручання в напружену ситуацію.

Міноборони Вірменії повідомило, що азербайджанські військові використовують в Карабасі турецьке озброєння. Крім того, військове відомство припустило участь на їхньому боці турецьких найманців. Пізніше президент Вірменії Армен Саркісян заявив, що Туреччина постачає Баку дрони, винищувачі F-16, найманців і військових радників і постійно проводить проти Єревана кібератаки.

Нагадаємо, що вранці 27 вересня міноборони Азербайджану заявило про початок контрнаступальної операції на лінії зіткнення з Вірменією. Президент Азербайджану заявив, що операція є відповіддю на вірменські артобстріли, внаслідок яких загинули азербайджанські громадяни. Згодом Азербайджан оголосив про запровадження в країні воєнного стану, а в окремих районах і містах комендантської години. Влада Вірменії та невизнаної “Нагірно-Карабаської Республіки” також оголосили про запровадження воєнного стану і мобілізацію.

За два дні боїв міністерство оборони невизнаної “Нагірно-Карабської Республіки” повідомило про загибель 31 свого військового.

Тим часом міністерство оборони Азербайджану заявляє, що втрати Вірменії за перший день загострення конфлікту становлять понад 550 військових. Вірменія це спростовує і зі свого боку заявляє, що Азербайджан втратив близько 200 військових. Офіційний Баку про свої втрати поки не повідомляє.

 

Нагірний Карабах: Вірменія звинувачує Туреччину у підтримці конфлікту, Азербайджан спростовує

28.09.2020 18:40

Вірменія звинуватила Туреччину в тому, що її військові воюють на боці Азербайджану, використовуючи зброю турецького виробництва, зокрема військові літаки і БПЛА.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в повідомленні МЗС Вірменії, розміщеному на офіційній сторінці відомства в Фейсбуці.

«Турецькі військові фахівці б’ються пліч-о-пліч з Азербайджаном, використовуючи зброю турецького виробництва, в тому числі безпілотні літальні апарати і військові літаки», – йдеться в повідомленні.

Також в тексті зазначено, що Туреччина нібито вербує іноземців і переправляє їх до Азербайджану.

«Азербайджан отримує повномасштабну військово-політичну підтримку з Туреччини. Примітно, що Туреччина завжди підтримувала Азербайджан у рамках карабахського конфлікту з 90-х років минулого століття, коли піддала Республіку Вірменія сухопутній блокаді», – зазначає зовнішньополітичне відомство.

Офіційного спростування цієї заяви з боку МЗС Азербайджану або Туреччини поки не надходило.

В інтерв’ю іноземним ЗМІ глава МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов назвав звинувачення Вірменії безпідставними, спростував будь-яке втручання з боку Туреччини. За його словами, військові навчання з Туреччиною мають виключно плановий характер. У свою чергу він звинуватив Вірменію в нібито спробах залучення найманців в сирійському Ідлібі на свій бік.

Раніше офіційний представник МЗС Туреччини Хамі Аксой заявив, що Туреччина засудила дії Вірменії в Нагірному Карабасі і висловила повну підтримку Азербайджану.

Як відомо, наприкінці липня Туреччина направляла до Азербайджану підрозділи збройних сил для участі в спільних масштабних тактичних і льотно-тактичних навчаннях за участю сухопутних і військово-повітряних сил. Навчання за участю військової авіації проходили з 29 липня до 10 серпня – в Баку, Нахічевані, Гянджі, Кюрдамірі і Євласі, за участю сухопутних військ – з 1 до 5 серпня в Баку і Нахічевані. Тоді навчання ЗС Азербайджану і Туреччини стартували на тлі загострення відносин між Баку і Єреваном.

Як повідомляв Укрінформ, вранці 27 вересня Вірменія і Азербайджан відновили бойові дії в Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства.

Обидві країни оголосили військовий стан і мобілізацію.

 

У Держдумі Росії запропонували окупований Крим як “майданчик для переговорів” по Карабаху

“Ми готові надати майданчик на півострові і пропонуємо офіційним Баку і Єревану сісти за стіл переговорів”.  ЛБ  28 вересня 2020, 17:09

 

Депутат Державної Думи Росії Руслан Бальбек запропонував зробити окупований Крим майданчиком для проведення переговорів Вірменії та Азербайджану щодо Нагорного Карабаху.

Про це повідомляють російські ЗМІ.

Бальбек зазначив, що кримська вірменська та азербайджанська громади вкрай стривожені тим, що відбувається в Нагорному Карабасі. За його словами, громади “звернулися до воюючих сторін із закликом про перемир’я і перетворенням гарячої фази конфлікту в переговорну”.

“Прикладом того, як різні культури і конфесії живуть мирно пліч-о-пліч, може послужити Крим. Ми готові надати майданчик на півострові і пропонуємо офіційним Баку і Єревану сісти за стіл переговорів і вирішити проблему мирним шляхом”, – сказав депутат.

Нагадаємо, суперечка навколо Нагірного Карабаху триває з 1991 року. Найгостріша фаза протистояння була припинена у 1994 році після підписання так званого Бішкекського протоколу, результатом якого стало утворення невизнаної Нагірно-Карабаської республіки.

27 вересня бойові дії у Нагірному Карабаху перейшли в активну фазу. Азербайджан назвав свою операцію контрнаступом у відповідь на обстріл з боку Вірменії. Обидві сторони заявили про жертви серед військових та мирних жителів.

Вірменія та невизнана Нагірно-Карабаська республіка оголосили воєнний стан і загальну мобілізацію. Згодом воєнний стан та комендантську годину ввели в Азербайджані.

В Кремлі назвали загострення конфлікту “причиною для серйозного занепокоєння” і заявили, що президент РФ Володимир Путін в разі потреби проведе телефонну розмову з керівництвом Азербайджану.

В ООН закликали Вірменію та Азербайджан до негайних переговорів.

 

Туреччина підтримала Азербайджан у конфлікті з Вірменією

28.09.2020 15:34

Туреччина засудила дії Вірменії в Нагірному Карабасі та висловила повну підтримку Азербайджану.

Про це повідомляє власкор Укрінформу в Туреччині з посиланням на заяву речника МЗС Туреччини Хамі Аксоя.

«Ми рішуче засуджуємо напади Вірменії, які є явним порушенням міжнародного права та спричинили людські жертви. Цими нападами Вірменія ще раз показала, що є найбільшою перешкодою миру та стабільності в регіоні», – йдеться в заяві.

В Анкарі запевнили у повній підтримці Азербайджану.

«Азербайджан неодмінно скористається своїм правом на самооборону для захисту свого народу та своєї територіальної цілісності. У цьому ключі Туреччина повністю підтримує Азербайджан непохитною солідарністю. Ми будемо відстоювати Азербайджан в будь-який спосіб, який він вбачатиме за краще», – заявили в МЗС Туреччини.

Також вчора відбулася телефонна розмова міністрів закордонних справ Туреччини та РФ Мевлюта Чавушоглу та Сергія Лаврова. Як повідомили турецькі ЗМІ, з посиланням на дипломатичні джерела, темою розмови став конфлікт у Нагірному Карабасі.

Як повідомлялося, Вірменія та Азербайджан почали бойові дії на кордоні та звинуватили один одного в ескалації насильства у Нагірному Карабасі.

У Міністерстві оборони Азербайджану поінформували, що азербайджанські військові розпочали контрнаступальну операцію по всій лінії фронту у Нагірному Карабасі у відповідь на провокації Вірменії.

МЗС Вірменії заявило, що ” азербайджанська сторона завдала ракетних ударів по всій лінії зіткнення також по мирних населених пунктах, включаючи столицю (Нагірного Карабаху – ред.) Степанакерт”.

Вірменія оголосила воєнний стан та повну військову мобілізацію.

МЗС України закликало сторони повернутися до діалогу заради мирного врегулювання конфлікту.

 

В ЄС застерігають інші країни від втручання у конфлікт в Нагірному Карабасі

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 15:25 УП

В ЄС заявили, що жодна з країн регіону не має бути зацікавлена в ескалації конфлікту між Вірменією і Азербайджаном.

Як повідомляє кореспондент “Європейської правди”, про це заявив представник Європейської комісії Пітер Стано на щоденному брифінгу у Брюсселі.

Він зазначив, що на тлі міжнародних закликів до припинення насильства у Нагірному Карабасі, були заяви на підтримку тої чи іншої сторони.

“Але те, що дуже важливо, і це частина повідомлення, яке ми надсилаємо нашим партнерам, всі, кожен гравець в регіоні, мають зробити внесок до припинення збройної конфронтації і досягнення мирного врегулювання” – сказав Стано.

За його словами, ЄС занепокоєний ескалацією в регіоні, оскільки вона загрожує дуже серйозними наслідками для стабільності.

“Ніхто не має бути зацікавлений, нікому не вигідний військовий конфлікт і ми цьому намагаємося всіляко запобігти. Ми як ЄС, як міжнародна спільнота закликаємо всі причетні сторони зупинитися, а всіх інших гравців регіону – зробити внесок у зупинку конфронтації” – наголосив представник Єврокомісії.

Нагадаємо, Вірменія і Азербайджан в неділю вранці почали бойові дії і звинуватили одне одного в ескалації насильства в Нагірному Карабаху.

За кілька годин Вірменія оголосила мобілізацію і воєнний стан.

Слід зазначити, що попередні бойові дії проходили на міжнародно визнаній ділянці азербайджано-вірменського кордону. Натомість сьогоднішнє загострення відбувається всередині Азербайджану – на межі між Нагірним Карабахом (який Україна та більша частина світу, вважають окупованою частиною Азербайджану) та підконтрольною урядові територією.

 

Вірменія оновила дані про військові втрати у Нагірному Карабасі – 31 загиблий28.09.2020 15:13

У Вірменії заявили про загибель 31 військового та понад 200 поранених в результаті бойових дій у Нагірному Карабасі 27 вересня.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на ARMENPRESS.

У регіоні тривають активні бойові дії.

За словами представника Міноборони Вірменії Арцруну Ованнісяна, частина поранених доставлена в Єреван.

Азербайджан раніше заявив про 550 убитих і поранених вірменських військових.

28 вересня бої у регіоні знову поновилися з обох боків. Генеральна прокуратура Азербайджану звинувачує Вірменію в тому, що їхні війська продовжують завдавати ударів по цивільному населенню – станом на ранок 28 вересня було госпіталізовано 26 мирних жителів із різними тілесними ушкодженнями. Зазначалося, що в будівлю Тертерського районного суду потрапив артилерійський снаряд, в результаті чого загинула одна людина, ще троє дістали поранення.

Як повідомляв Укрінформ, вранці 27 вересня Вірменія і Азербайджан відновили бойові дії у Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши одна одну в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства.

У Міністерстві оборони Азербайджану повідомили, що азербайджанські військові почали контрнаступальну операцію по всій лінії фронту в Нагірному Карабаху у відповідь на провокації Вірменії.

МЗС Вірменії заявило, що сьогодні рано вранці азербайджанська сторона завдала ракетних ударів по всій лінії зіткнення, а також по мирних населених пунктах, включаючи столицю (Нагірного Карабаху – ред.) Степанакерт.

Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію.

 

У Кремлі прокоментували конфлікт в Нагірному Карабаху

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 14:11 УП

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що в Росії стурбовані відновленням військових дій між Вірменією і Азербайджаном і в разі потреби Володимир Путін проведе телефонну розмову з керівництвом Азербайджану.

Джерело: російське видання ТАСС, “РБК”

Пряма мова Пєскова: “Вчора, на жаль, день був затьмарений надзвичайним загостренням ситуації на лінії зіткнення в зоні Нагірного Карабаху. Це, звичайно ж, є… причиною серйозного занепокоєння…

Вважаємо, що бойові дії повинні бути припинені і конфлікт повинен перейти в політико-дипломатичне русло…

На даний момент ми закликаємо всі сторони, перш за все, сторони конфлікту до максимальної стриманості, до відмови від військових методів ведення справ і також до відмови від будь-яких кроків, які можуть спровокувати подальше небажане загострення ситуації, яка і без того перебуває на стадії по суті військового зіткнення”.

Деталі: За його словами, з перших годин поновлення воєнних дій міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров був в контакті з колегами з Вірменії та Азербайджану.

Пєсков додав, що президент Росії Володимир Путін в разі потреби проведе телефонну розмову з керівництвом Азербайджану.

Нагадаємо:

Вірменія і Азербайджан у неділю вранці почали бойові дії і звинуватили один одного в ескалації насильства в Нагірному Карабаху.

За кілька годин Вірменія оголосила мобілізацію і військовий стан.

Попередні бойові дії проходили на міжнародно визнаній ділянці азербайджано-вірменського кордону. Наразі загострення відбувається всередині Азербайджану – на межі між Нагірним Карабахом (який Україна та більша частина світу, вважають окупованою частиною Азербайджану) та підконтрольною урядові територією.

 

Азербайджан заявляє про артобстріл будівлі Тертерського суду, є загиблий і поранені

28.09.2020 14:10

В Азербайджані в будівлю Тертерського районного суду потрапив артилерійський снаряд, в результаті чого загинула одна людина, ще троє дістали поранення.

Про це повідомили Trend у пресслужбі Генпрокуратури Азербайджану, передає Укрінформ.

«Під час чергового артобстрілу густонаселених мирними жителями територій Азербайджану близько 11:00 28 вересня, в результаті попадання артилерійського снаряда в адміністративну будівлю Тертерського районного суду, помер Алієв Мехман Совєт огли, 1975 року народження, тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості отримав водій автомобіля швидкої допомоги, який проїжджав, Асадов Ганбар Аскер огли, 1968 року народження, його пасажир – співробітник військової поліції Гусейнов Фахраддін Фарман огли, 1994 року народження, а також місцевий житель Турал Фірдовсі, 1991 року народження», – йдеться в повідомленні.

За даними АЗЕРТАДЖ, з 07:00 28 вересня в результаті артилерійського обстрілу силами противника центру Тертерського району, а також густонаселених сіл було завдано значної шкоди будинкам жителів села Азадгарагоюнлу Ахмедова Майіла Алескер огли, Салахова Нізамі Маджид огли і Керімова Ельшана Шахмат огли, завдано ударів по головному стратегічному мосту району та відділу поліції. Жителів двох будинків довелося евакуювати.

Читайте також: ПА ОБСЄ закликає Азербайджан та Вірменію припинити бої

Як повідомляє сайт Новини-Вірменія, представник Міністерства оборони Вірменії Арцрун Ованнісян у понеділок під час брифінгу в Єдиному інформаційному центрі заявив, що Азербайджан продовжує обстріли населених пунктів Арцаха.

“Населені пункти Арцаха на даний момент залишаються мішенню для обстрілу, зокрема, азербайджанська артилерія продовжує обстрілювати місто Мартакерт”, – сказав Ованнісян .

Як повідомляв Укрінформ, вранці 27 вересня Вірменія і Азербайджан відновили бойові дії у Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши одна одну в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства.

У Міністерстві оборони Азербайджану повідомили, що азербайджанські військові почали контрнаступальну операцію по всій лінії фронту в Нагірному Карабаху у відповідь на провокації Вірменії.

МЗС Вірменії заявило, що сьогодні рано вранці азербайджанська сторона завдала ракетних ударів по всій лінії зіткнення, а також по мирних населених пунктах, включаючи столицю (Нагірного Карабаху – ред.) Степанакерт.

Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію.

 

В ООН закликали Вірменію та Азербайджан до негайних переговорів

ЛБ,    28 вересня 2020, 11:02

Гуттереш засудив застосування сили та висловив жаль з приводу загибелі військових і цивільних внаслідок конфлікту.

Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреш надзвичайно стурбований відновленням нових бойових дій на лінії зіткнення в зоні конфлікту в Нагірному Карабасі. Він засуджує застосування сили та висловлює жаль із приводу загибелі військових і цивільних внаслідок конфлікту.

Про це йдеться у заяві речника Генсека ООН Стефана Дюжарріка, оприлюдненій на сайті організації.

“Генеральний секретар настійно закликає сторони негайно припинити бойові дії, деескалацію конфлікту та негайно повернутися до змістовних переговорів. Він поспілкується з президентом Азербайджану та прем’єр-міністром Вірменії”, – сказано в документі.

Антоніу Гутерреш підтвердив свою повну підтримку важливої ролі співголів Мінської групи ОБСЄ та закликав сторони тісно співпрацювати з ними для термінового відновлення діалогу.

Раніше Державний департамент США засудив поновлення бойових дій між Вірменією та Азербайджаном і закликав інші країни утриматися від втручання у конфлікт у Нагірному Карабасі.

Суперечка навколо Нагірного Карабаху триває з 1991 року. Найгостріша фаза протистояння була припинена у 1994 році після підписання так званого Бішкекського протоколу, результатом якого стало утворення невизнаної Нагірно-Карабаської республіки.

27 вересня бойові дії у Нагірному Карабаху перейшли в активну фазу. Азербайджан назвав свою операцію контрнаступом у відповідь на обстріл з боку Вірменії. Обидві сторони заявили про жертви серед військових та мирних жителів.

Вірменія та невизнана Нагірно-Карабаська республіка оголосили воєнний стан і загальну мобілізацію. Згодом воєнний стан та комендантську годину ввели в Азербайджані.

 

Вірменія і Азербайджан поновили взаємні обстріли, кількість загиблих зросла

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 08:49  УП

Вірменія і Азербайджан звинувачують одна одну у відновленні бойових дій у понеділок вранці.

Про це повідомляє “Європейська правда“.

Так, Міноборони Азербайджану заявляє про те, що зранку 28 вересня вірменські збройні сили обстрілюють місто Тартар.

“Керівництво Міноборони востаннє попередило іншу сторону, що ми будемо вживати адекватних заходів у відповідь” – йдеться у повідомленні.

У свою чергу в Міноборони Вірменії заявляють, що бойові дії протягом ночі на понеділок відбувалися з різною інтенсивністю.

“Рано вранці противник відновив наступальні дії із застосуванням артилерії, бронетехніки, в тому числі важкої вогнеметної системи “ТОС”. Вірменські підрозділи холоднокровно протистоять зазіханням азербайджанських ЗС, вживають відповідних заходів, завдаючи противнику значних втрат у живій силі і техніці”, – заявила речниця Міноборони Вірменії Шушан Степанян.

В той же час повідомляється про збільшення кількості загиблих.

Як повідомляє “Интерфакс” із посиланням на міноборони невизнаної “Нагірно-Карабаської Республіки”, кількість загиблих зросла на 15. В неділю відомство повідомило про 16 загиблих.

У ніч на 28 вересня Міноборони Азербайджану оцінило втрати Вірменії в 550 убитих. У Єревані це заперечують.

Нагадаємо, Вірменія і Азербайджан в неділю вранці почали бойові дії і звинуватили один одного в ескалації насильства в Нагірному Карабаху.

За кілька годин Вірменія оголосила мобілізацію і військовий стан.

Слід зазначити, що попередні бойові дії проходили на міжнародно визнаній ділянці азербайджано-вірменського кордону. Натомість сьогоднішнє загострення відбувається всередині Азербайджану – на межі між Нагірним Карабахом (який Україна та більша частина світу, вважають окупованою частиною Азербайджану) та підконтрольною урядові територією.

 

Макрон: Ми не можемо діяти, нібито Європа є ізольованим від Росії островом

28.09.2020 23:23

Президент Франції Еммануель Макрон продовжує свою політику підтримки діалогу з Москвою.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, про це французький лідер заявив у понеділок у Вільнюсі на спільній пресконференції з президентом Литви Ґітанасам Науседом

«Якщо ми хочемо встановити довготривалий мир, ми повинні співпрацювати з Росією», – заявив Макрон.

При цьому він вкотре зауважив, що у цьому процесі Європа «не є наївною».

Президент Франції додав, що Європа має з Росією спільну географію та історію.

«Ми не можемо діяти, нібито Європа є ізольованим від Росії островом», – також пояснив свою позицію Макрон.

Президент Франції підтвердив, що зустрінеться у Вільнюсі з лідером білоруської опозиції, екскандидатом у президенти Білорусі Світланою Тихановською.

Макрон підтримав необхідність уведення санкцій проти представників режиму Олександра Лукашенка.

Президент Франції 28-30 вересня перебуває з офіційним візитом у Литві і Латвії.

Як повідомлялося, у 2019 році Париж ініціював стратегічні переговори і створення з РФ спільної комісії у форматі «2+2» на рівні міністрів закордонних справ і оборони. Друге засідання комісії мало відбутися на початку вересня, але було скасоване французькою стороною у зв’язку із отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального бойовою хімічною речовиною із групи «Новічок».

Єлисейський палац також скасував запланований до кінця року візит Макрона до Росії.

 

Макрон зустрінеться з Тихановською – Єлисейський палац

28.09.2020 19:51

Президент Франції Еммануель Макрон зустрінеться з лідером білоруської опозиції, екскандидатом на пост президента Білорусі Світланою Тихановською.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив Єлисейській палац.

Зустріч відбудеться у вівторок у Вільнюсі, де Макрон перебуває з офіційним візитом.

Раніше така зустріч не була запланована програмою візиту французького лідера до Литви.

Сама Тихановська публічно заявила, що прагне зустрітися з Макроном та попросити його про допомогу та посередництво з налагодження політичного діалогу між білоруською протестною опозицією і режимом Олександра Лукашенка. При цьому Тихановська вважає, що у такому діалозі має взяти участь президент РФ Володимир Путін.

Президент Франції заявив, що Лукашенко, на його думку, повинен залишити владу у Білорусі.

Як повідомлялося Франція і Європейський Союз, США, Канада, Україна та низка інших демократичних держав не визнали президентство Лукашенка після фальсифікованих виборів 9 серпня.

Президент Франції Макрон 28-30 серпня перебуває з офіційним візитом у Литві і Латвії.

 

Тихановська виступає за персональні санкції проти режиму Лукашенка

28.09.2020 18:22

Лідер опозиції Білорусі Світлана Тихановська заявила, що підтримує не галузеві, а точкові та персональні санкції проти тих, хто виступає за режим Олександра Лукашенка.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу Тихановської.

“Я не пропоную вводити загальні, галузеві економічні санкції. Я турбуюся, що можуть постраждати приватні компанії і невинні люди. Тому я виступаю за точкові індивідуальні санкції проти конкретних особистостей і підприємств, які підтримують або фінансують режим Лукашенка”, – йдеться в заяві Тихановької.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня “вступив” на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Євросоюз не визнав результатів президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

У листі з в’язниці Колесникова закликала білорусів “не здаватися”

28.09.2020 16:06

Член президії Координаційної ради Білорусі Марія Колесникова, яка перебуває під арештом, написала другого листа з Жодінської в’язниці.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє телеграм-канал «Мая краіна Беларусь».

«Всім друзям і білорусам – гарячий привіт і обнімашки. Мені дуже приємно й дуже важливо, що так багато людей про мене думають і піклуються. Тільки вперед! Не здавайтесь!” – написано в листі Марії Колесникової своєму батькові Олександру.

Лист підписаний 19 вересня. Це другий лист Колесникової з Жодінської в’язниці. У першому вона також висловила оптимізм і закликала до продовження боротьби.

Як повідомлялося, 7 вересня в центрі Мінська група невідомих викрала Марію Колесникову. У ніч на 8 вересня стало відомо, що вона відмовилася виїжджати з Білорусі, порвавши паспорта на білорусько-українському кордоні. Невдовзі її помістили до слідчого ізолятора № 1 на вулиці Володарського.

9 вересня Слідчий комітет Білорусі повідомив, що Колесникову затримали у справі про підбурювання до захоплення влади. Сама вона вважає те, що сталося з нею, викраденням.

Тим часом у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановскька – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

 

“Немає совісті”: Білорусь не відправляє гурт VAL на Євробачення

28.09.2020 15:42

Група VAL не представлятиме Білорусь на міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення-2021» після інтерв’ю її учасників, яке не влаштувало владу країни.

Про це повідомляє Белтелерадіокомпанія, передає Укрінформ.

«Прочитавши інтерв’ю (учасників групи VAL – ред.), хочемо сказати лише одне. Група VAL уже й справді не поїде на «Євробачення-2021», і станеться це не тому, що на БТ щось «зламалося» чи лютує цензура, а тому, що в артистів групи VAL відсутня совість», – заявляє Белтелерадіокомпанія.

В інтерв’ю проєкту «Цікаві люди» учасники групи Влад Пашкевич і Валерія Грибусова розкритикували примушування до виступу 17 вересня на жіночому форумі на підтримку Олександра Лукашенка на «Мінськ-Арені». Раніше артисти висловили своє ставлення до агітаційного шоу в спеціальному відеозверненні.

Тому рішення керівництва Белтелерадіокомпанії музиканти пояснюють реакцією на активну громадянську позицію, інтерв’ю та відеозвернення до слухачів. «Сказати, що дуже засмучені, – це самообман. Коли ми робимо певні кроки, ми розуміємо їхні можливі наслідки. Для нас такі поняття, як честь, порядність, свобода, повага, любов, набагато важливіші за особисті переваги будь-якої державної організації», – заявили виконавці.

У лютому цього року група VAL виграла національний відбір на конкурс «Євробачення», який мав пройти в травні у Нідерландах. Однак через поширення коронавірусу захід було скасовано.

У червні організатори оголосили, що телеведучий кожної країни може сам вирішити, хто виступить на «Євробаченні-2021»: переможець відбору цього року або хтось інший. Спочатку Белтелерадіокомпанія не бачила потреби шукати заміну дуету VAL, але після заяв музикантів змінила своє рішення.

«VAL» – білоруський музичний дует, який виконує свої пісні в жанрі R&B, поп і хіп-хоп. Був створений 2016 року вокалісткою Валерією Грибусовою і музичним продюсером Владом Пашкевичем. Мали представляти Білорусь на пісенному конкурсі «Євробачення-2020» з піснею білоруською мовою «Да відна».

Багато музикантів підтримують білоруські протести, проводять концерти у дворах, на різних майданчиках. З іншого боку ряд білоруських і російських музикантів, серед яких Філіп Кіркоров, Микола Басков, Діана Гурцька, Олександр Буйнов, записали кліп із піснею, в якій ключовою фразою є передвиборні слова Лукашенка «Любимую не отдают».

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

 

Головреду «Наша Ніва» заборонили виїжджати з Білорусі

28.09.2020 15:21

Головного редактора інтернет-видання «Наша Ніва» Єгора Мартиновича визнали винним у справі про наклеп, а Слідчий комітет Білорусі заборонив виїжджати з країни.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє телеграм-канал TUT.BY.

Суд призначив йому штраф у 405 білоруських рублів.

«Сьогодні вранці я був у Слідчому комітеті, щоб забрати речі, і мені слідчий Долженок видав постанову про те, що мені заборонено виїжджати з країни», – розповів Мартинович, повідомляє Naviny.by.

Головний редактор видання «Наша Ніва» Єгор Мартинович перебував у статусі підозрюваного у кримінальній справі про наклеп стосовно заступника міністра внутрішніх справ Олександра Барсукова. Приводом стала стаття, в якій діджей Влад Соколовський заявляв, що Барсуков нібито бив його у СІЗО в Мінську після затримання за те, що Соколовський за пару днів до президентських виборів у Білорусі включив у Київському сквері пісню «Перемен».

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

 

Тихановська просить посередництва Макрона

28.09.2020 14:50

Лідер білоруської опозиції, екскандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська закликає президента Франції Еммануеля Макрона виступити посередником у діалозі з режимом Олександра Лукашенка щодо урегулювання політичної кризи у країні.

Про це Тихановська заявила в інтерв’ю AFP напередодні офіційного візиту до Вільнюса французького лідера, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Нині настав час, коли Білорусь потребує допомоги у започаткуванні діалогу”, – цитує Тихановську France 24 з посиланням на AFP.

Білоруський опозиційний лідер додала, що президент Франції Макрон може стати одним із посередників у такому діалозі щодо виходу Білорусі з політичної кризи.

Тихановська також висловила прагнення зустрітися з Макроном у Вільнюсі під час його дводенного візиту до Литви.

Як заявив раніше Єлисейський палац, така зустріч програмою офіційного візиту Макрона не передбачена, але вона не виключається.

При цьому Тихановська заявила, що посередником у діалозі між білоруською опозицією і режимом Лукашенка також має стати й президент РФ Володимир Путін.

Білоруська опозиціонерка також висловилася за запровадження міжнародних санкцій не лише проти окремих чиновників, причетних до насильства, порушення прав людини та фальсифікації виборів, але й санкцій економічних – проти бізнесу, який фінансує режим Лукашенка.

Як повідомлялося, Макрон 28-30 вересня перебуватиме з офіційним візитом у Литві і Латвії. Це буде перший візит французького лідера до країн Балтії з 2001 року.

 

Алексієвич полетіла до Німеччини, але планує повернутися в Білорусь

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 14:07

Нобелівський лауреат і член президії Координаційної ради Білорусі Світлана Алексієвич вранці 28 вересня полетіла до Німеччини, але її від’їзд не пов’язаний з кримінальною справою проти Координаційної ради.

Джерело: TUT.BY з посиланням на помічницю письменниці Тетяну, білоруська служба “Радіо Свобода” з посиланням на друзів письменниці

Пряма мова: “Чому Світлана Олександрівна повинна їхати зі своєї країни назовсім? Нічого подібного, вона полетіла у своїх особистих справах. У неї заплановані зустрічі, книжковий ярмарок у Швеції, на Сицилії їй вручатимуть нагороду”.

Деталі: За її словами, Алексієвич не емігрувала, її від’їзд ніяк не пов’язаний з кримінальною справою проти Координаційної ради.

Помічниця зазначила, що “це нормальне життя” письменниці, і вона “просто довго не могла виїхати через самопочуття”.

На питання, коли Алексієвич повернеться в Білорусь, помічниця сказала, що все буде залежати від того, як будуть розвиватися події в країні і від самопочуття письменниці.

Друзі письменниці уточнили, що вона полетіла до лікаря, який давно її консультує, для планового огляду.

За словами співрозмовників видання, після Німеччини Алексієвич має намір відвідати Італію, де їй було присуджено премію, а через місяць збирається повернутися до Білорусі.

Також друг письменниці заявив, що вона не відмовляється від своєї діяльності в складі Координаційної ради

Що було раніше: У серпні Генпрокуратура Білорусі порушила кримінальну справу щодо Координаційної ради, яку створила опозиція.

Передісторія:

Після таємної інавгурації Олександра Лукашенка білоруси вийшли на чергові акції протесту та проводили стихійну “інавгурацію Тихановської”.

27 вересня Міністерство внутрішніх справ Білорусі зафіксувало 22 акції протесту у всіх обласних центрах. Силовики підтвердили затримання 350 протестувальників, правоохоронці заявляють про 380 затриманих.

Представники білоруської еміграції Європи, США та Канади провели акції солідарності з білоруським народом 27 вересня, деякі з яких носили формат “народних інавгураці”.

 

Засипати тюремників листами: Тихановська закликала всіх білорусів писати політв’язням

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 13:19 УП

Один з лідерів протесту Світлана Тихановська закликала всіх білорусів писати політв’язням – щоб співробітники в’язниць побачили: противників режиму Олександра Лукашенка – більшість.

Джерело: Тихановська, яку цитує “Пул Первой”

Деталі: Тихановська від імені білоруського народу і представників країн ЄС закликала режим звільнити політичних ув’язнених.

Пряма мова: “І якщо люди з системи не хочуть слухати і не відчувають, що нас – більшість, давайте допоможемо їм це зрозуміти.

Постійно пишіть листи політв’язням, щоб у працівників в’язниць не залишилося часу ні на що, крім читання ваших послань. Не переживайте про те, що ви не знайомі особисто або що вам нічого повідомити адресату, – повірте, він буде радий будь-якому вашому листу або листівці.

Для початку напишіть сам текст листа, знайдіть найближчого відділення пошти, купіть конверт з маркою і підпишіть його. Всі адреси політв’язнів є на сайті правозахисного центру “Весна” і доступні через VPN. Вкладіть додатковий лист і конверт з маркою, щоб ви змогли отримати відповідь. Можете сфотографувати штрих-коди на конвертах, тоді на сайті “Белпошта” вийде відстежити відправлення. Якщо ви не можете написати від руки або відправити лист самостійно – скористайтеся сервісом “Письмо.бел”.

Пишіть якомога частіше і якомога більшій кількості людей. Давайте відправимо політв’язням стільки листів, щоб і вони, і навіть цензори відчули нашу солідарність. Листи з волі – це важливий капітал. Чим більше послань отримує людина, тим більш значущою її вважають навіть співробітники місць відбування покарань – адже вони бачать: разом ми – сила”.

Деталі: Тихановська нагадує, що 21 вересня суд залишив під вартою одного з лідерів білоруської протесту Марію Колесникову. Марія продовжує перебувати у в’язниці за абсурдним звинуваченням в неіснуючих закликах, нібито спрямованих проти національної безпеки.

Організація “Міжнародна амністія” визнала Колесникову в’язнем совісті, ООН вимагає звільнити її. Її утримання незаконне, як і ув’язнення членів Координаційної ради, правозахисників, лідерів протесту, адвоката Максима Знака, який тримає голодування, претендентів на пост президента Віктора Бабарико та Сергія Тихановського.

Нагадаємо: Після таємної інавгурації Олександра Лукашенка білоруси вийшли на чергові акції протесту та проводили стихійну “інавгурацію Тихановської”.

27 вересня Міністерство внутрішніх справ Білорусі зафіксувало 22 акції протесту у всіх обласних центрах. Силовики підтвердили затримання 350 протестувальників, правоохоронці заявляють про 380 затриманих.

Представники білоруської еміграції Європи, США та Канади провели акції солідарності з білоруським народом 27 вересня, деякі з яких носили формат “народних інавгураці”.

Що передувало: Координаційна рада закликала білоруський народ до безстрокової непокори проти самопроголошеного президента Олександра Лукашенка, який фальсифікував вибори, та не випускає владу в країні вже 26 років.

 

Пандемія: у світі виявлено понад 33 млн випадків COVID-19, жертв – понад 1 млн

29 вересня. УНН. Станом на ранок вівторка у світі на інфекцію, викликану новим коронавірусом SARS-CoV-2, захворіли понад 33,2 млн осіб, а кількість жертв перевалила за 1 млн. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 33 279 488 осіб, з них одужало 23 064 260. Кількість померлих зросла до 1 000 825 людей.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (7 147 751), Індія (6 074 702), Бразилія (4 745 464), Росія (1 154 299), Колумбія, Перу, Іспанія, а також Мексика, Аргентина та Південно-Африканська Республіка.

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (205 062), Бразилії (142 058), Індії (95 542), Мексиці (76 603), Великій Британії (42 090), Італії, Перу, Франції, Іспанії та Ірані.

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 201 305 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 3 996 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні 2 671 новий хворий на COVID, кількість померлих підбирається до 4 тисяч

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 09:00  УП

За добу 27 вересня в Україні діагноз COVID-19 встановили 2 671 особі, 37 хворих померли від ускладнень, 571 людину визнали видужалою в неділю, госпіталізували 472 людини.

Джерело: дані РНБО та МОЗ

Деталі: Загалом за час пандемії коронавірусну хворобу нового типу виявили вже у 201 305 жителів України, з них 3 996 хворих померли, а 88 453 пацієнти одужали. Зараз на COVID-19 у країні хворіють 108 856 осіб.

За останню добу найгірша ситуація в Харківській області, у столиці та Київській області, в Одеській та Тернопільській областях. А в Дніпропетровській області ситуація покращилася (66 нових випадків, тоді як за добу 23 вересня було 298 випадків, з яких 242 випадки були у місті Дніпро).

У Харківській області в неділю коронавірус SARS CoV 2 підтвердили у 339 осіб, 2 хворих померли.

У Києві зафіксували 328 нових випадків і 8 летальних випадків. У Київській області – ще 140 нових випадків і 1 летальний.

В Одеській області – 203 нових хворих, 4 особи померли.

У Тернопільській області – 153 нових випадки, 3 летальних.

У Волинській області – 143 нових випадки, 1 летальний.

У Сумській області – 141 новий випадок, без втрат.

У Львівській області – 132 нових випадки, без жертв.

У Хмельницькій області – 125 нових випадків, 6 летальних.

У Житомирській області – 123 нових випадки, 2 летальних.

У Рівненській області – 113 нових випадків, без померлих.

У Запорізькій області – 110 нових випадків, без летальних.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу повідомив, що за останню добу госпіталізували 472 людини.

З виявлених у цю неділю хворих було 164 дитини та 122 медпрацівника, а за весь час пандемії на COVID-19 захворіли 13 244 дитини та 14 921 медпрацівник.

27 вересня було здійснено 20 312 тестувань, із них 16 533 методом ПЛР і 3 779 методом ІФА.

 

Степанов розповів, як “червоним зонам” допомогли жорсткіші обмеження

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 10:16  УП

З понеділка, з опівночі 28 вересня, набули чинності карантинні обмеження відповідно до нового поділу на зони епідемічної небезпеки, у Міністерстві охорони здоров’я говорять про дієвість жорсткіших  обмежень для “червоних зон”.

Джерело: міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу в понеділок

Пряма мова Степанова: “Міста, які перебували у червоному рівні епідемічної небезпеки (з 14 вересня – ред.), 12 міст і районів вийшли з червоного  рівня – і в багатьох із них було суттєве покращення епідемічної ситуації у зв’язку з тими обмеженнями, які діяли.

Ну, наприклад, у місті Чоп Закарпатської області захворюваність за 14 днів знизилася зі 170 до 56 нових випадків на 100 000 населення. Або міста Славута Хмельницької області – з 201 до 139 на 100 000 населення. Така ситуація у нас відбувалася по всіх районах і містах – і ми бачимо дієвість цих заходів щодо стримування розповсюдження коронавірусної хвороби”.

Деталі: З понеділка, 28 вересня, до “червоної зони” віднесено лише Тернопіль і Бережани Тернопільської області.

Нові додаткові обмеження, що вступили у дію з опівночі 28 вересня, будуть стосуватися роботи закладів харчування, фітнес- і спорт-центрів, роботи громадського транспорту, посилення заходів безпеки у навчальних закладах.

До помаранчевого рівня епідемічної небезпеки комісія ТЕБ та НС у минулий четвер, 24 вересня, віднесла 111 адміністративних одиниць. Це на 26 одиниць більше, ніж минулого тижня, сказав Степанов.

Відповідні “помаранчевій зоні” обмеження набувають чинності, зокрема, в Івано-Франківську, Ужгороді, Сумах, Хмельницькому, Харкові, Чернівцях.

Комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) при встановлення зон епдіемінчої небезпеки враховує захворюваність на 100 000 мешканців за останні 14 днів і зайнятість ліжок хворими на COVID-19 у лікарнях, які для них виділені.

 

Які послуги для хворих на COVID-19 мають бути безкоштовними. Пояснює Нацслужба здоров’я

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя, 28 вересня 2020

Медзаклади, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з COVID-19 та з підозрою на нього, мають надавати низку послуг безкоштовно.

Зокрема, йдеться про діагностику та аналізи.

Про це повідомляє Національна служба здоров’я у Facebook.

Пацієнт з CОVID-19 або з підозрою на нього має безкоштовно отримати таку допомогу за Програмою медгарантій:

1) допомога лікаря, з яким ви уклали декларацію.

Саме до нього насамперед потрібно зателефонувати при симптомах захворювання, зокрема при лихоманці, кашлі, задишці, утрудненому диханні.

Лікар за необхідності направить до вас мобільну бригаду для взяття зразків для тестування на COVID-19 методом ПЛР.

В разі підтвердження діагнозу він надасть рекомендації щодо самоізоляції та лікування в домашніх умовах, якщо перебіг захворювання легкий.

Або порекомендує звернутись до лікарні, якщо перебіг важкий.

2) послуги мобільної бригади, яка за направленням вашого лікаря або диспетчера регіональної телефонної “гарячої лінії” з питань COVID-19, приїздить до вас для взяття аналізів на тестування.

В НСЗУ наголошують, що пацієнт з підозрою на COVID-19 не повинен самостійно йти до лабораторії, щоб здати аналіз, до нього зобов’язана приїхати мобільна бригада.

3) допомога бригади “швидкої”.

Якщо у вас критичний стан (утруднене дихання, висока температура), потрібно телефонувати до “швидкої” за номером 103.

Бригада екстреної меддопомоги оцінить стан вашого здоров’я та за необхідності доставить вас у лікарню.

Або ж надасть допомогу на місці та рекомендації щодо самоізоляції. А також направить до вас мобільну бригаду для забору зразків для тестування.

4) допомога в медзакладі в умовах стаціонару.

В разі госпіталізації пацієнт має отримати такий безоплатний пакет послуг:
тестування на COVID-19,

лабораторні та інструментальні дослідження,

меддопомога відповідно до галузевих стандартів,

киснева підтримка, інтенсивна терапія та підключення до ШВЛ або ЕКМО за необхідністю,

медикаментозна терапія та знеболення за потреби,

консультації лікарів інших спеціальностей.

 

Доплати медикам: Зеленський каже, що підписані менше чверті договорів

Президент Володимир Зеленський заявив, що з Нацслужбою здоров’я договорів про доплату медикам підписано менше ніж на чверть від поданих заявок.

Про це він сказав 28 вересня під час селекторної наради з урядовцями та представниками правоохоронних органів, повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу глави держави.

Президент, зокрема, акцентував увагу на тому, що нині надто мало лікарень уклали угоди з Національною службою здоров’я для отримання доплат, і Міністерство охорони здоров’я має тримати цей процес під контролем.

«Вже кінець місяця, і медпрацівники за декілька днів мають одержувати зарплати, а згідно з даними, які я отримав, договорів про доплату медикам підписано менше ніж на чверть від поданих заявок. Залишається відкритим питання і щодо забезпечення понад 80% ліжок киснем для хворих на COVID-19. Усі ці питання мають бути вирішені», – сказав Зеленський.

Своєю чергою Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що Нацслужба здоров’я почала проводити оплати закладам за укладеними договорами для забезпечення доплат медичним працівникам з 25 вересня.

«Протягом наступних двох днів 500 закладів охорони здоров’я отримають кошти. Інші заклади отримають їх після підписання ними контрактів до кінця тижня. Важливо зазначити, що понад 200 закладів ще досі не подали пропозиції про укладення договору з НСЗУ, що унеможливлює вчасну виплату доплат медичним працівникам. Контроль за виплатами – особисто на міністрі охорони здоров’я», – доповів очільник уряду.

Також, за даними ОП, під час наради було наголошено на необхідності вирішення питання з лікарнями другої хвилі та їхнім забезпеченням.

Крім того, зазначається, що НСЗУ підписала менш ніж половину договорів про фінансування закладів охорони здоров’я, які його недоотримали у зв’язку з ІІ етапом реформи.

Як повідомляв Укрінформ, міністр охорони здоров’я Максим Степанов 6 вересня заявив, що медичні працівники з вересня почнуть отримувати доплати. У бюджеті на це передбачено майже 6 млрд грн.

 

Половина українців не погодилися б на безкоштовну вакцинацію від коронавірусу

28.09.2020 18:25

Половина українців не погодилися б на безкоштовну вакцинацію від коронавірусу, тоді як погодився б кожен третій.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати дослідження “Українці і COVID-19. Осінь”, проведеного компанією Research & Branding Group у вересні 2020 року.

“Ставлення до вакцинації залишається негативним. У вересні 2020 року половина українців (50%) не погодилися б на безкоштовну вакцинацію від коронавірусу, тоді як погодився б кожен третій (35%), а ще 15% – не визначились”, – йдеться в повідомленні.

При цьому порівняно з червнем число тих, хто не погодився б на безкоштовну вакцинацію від коронавірусу, практично не змінилося, тоді як число тих, хто погодився б, скоротилося на 6%, а збільшилося на 7% число тих, хто не визначився.

Загальнонаціональне дослідження “Українці і COVID-19. Осінь” проводилося 5-15 вересня 2020 року методом масового опитування населення (особисте інтерв’ю) старше 18 років у 24 областях України та місті Києві (за винятком АР Крим, міста Севастополя та непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей). Вибірка – 1801 респондент, похибка вибірки – плюс/мінус 2,4%.

Як повідомлялося, в Україні станом на 28 вересня лабораторно підтверджені 201 305 випадків COVID-19, з них за добу – 2671.

 

Українці більше бояться “другої хвилі” пандемії, але менше бережуть себе

Страх «другої хвилі» пандемії COVID-19 в Україні зростає, але при цьому дотримання заходів безпеки слабшає.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати дослідження «Українці і COVID-19.Осінь», проведеного компанією Research & Branding Group у вересні 2020 року.

Так, за даними дослідження, станом на вересень дві третини українців (67%) побоюються «другої хвилі» коронавірусу, тоді як не боїться її кожний четвертий в Україні (27%).

З червня по вересень кількість українців, які бояться «другої хвилі» коронавірусу, зросла на 17%, тоді як кількість тих, хто її не боїться, на 15% зменшилася.

При цьому, згідно з дослідженням, дотримання заходів безпеки слабшає: станом на вересень більшість українців дотримуються лише двох превентивних заходів для уникнення зараження коронавірусом: носять маску в громадських місцях поза домом (72%) і частіше і ретельніше миють руки (68%). Значно менше жителі України уникають місць скупчення людей (38%), дотримуються соціальної дистанції (37%), дезінфікують поверхні (36%), частіше провітрюють приміщення (29%), не виходять з дому без необхідності (27%). Найменше уникають громадського транспорту (16%), рідше відвідують продуктові магазини (11%), перейшли на роботу дистанційно (7%) і роблять покупки онлайн (3%).

Як наголошується у дослідженні, у порівнянні з початком квітня українці стали менше дотримуватися всіх можливих заходів безпеки від зараження коронавірусом. Найбільшою мірою скорочення дотримання заходів безпеки від зараження коронавірусом стосується не настільки частого відвідання продуктових магазинів без потреби (зменшення на 49%), не виходити без потреби з дому (зменшення на 48%), відмови від користування громадським транспортом (зменшення на 36%) і частого провітрювання приміщень (зменшення на 30%).

У вересні більш як половина опитаних (53%) констатують, що після ослаблення карантину люди навколо не дотримуються запобіжних заходів, а ще 12% вважають, що оточуючі їх не дотримувалися і раніше. Тільки третина опитаних (30%) вважають, що оточуючі продовжують дотримуватися заходів безпеки від коронавірусу і після ослаблення карантину.

У порівнянні з початком червня кількість тих, хто констатує недотримання заходів оточуючими, зросла на 8%, а кількість тих, хто вважає, що оточуючі їх дотримуються так само, знизилася на 5%.

Що стосується оцінки особистої загрози зараження коронавірусом, то станом на вересень більшість українців (59%) в тій чи іншій мірі бояться загрози зараження коронавірусом особисто або когось із родини: 25% бояться дуже, а ще 34% швидше побоюються. Загалом протилежної думки дотримуються лише 15% жителів країни: 5% взагалі не бояться можливості зараження коронавірусом, а ще 10% вважають її малоймовірною. Чверть опитаних (26%) не визначилися, бояться чи не бояться небезпеки зараження особисто або когось із родичів коронавірусом.

У порівнянні з квітнем у ставленні українців до небезпеки зараження коронавірусом відбулися такі зміни: найбільше знизилася кількість тих, хто цієї небезпеки боїться дуже (на 15%), але на 10% зросла кількість тих, хто її швидше побоюється. Також істотно (на 12%) зросла кількість тих, хто не визначився.

Загальнонаціональне дослідження «Українці і COVID-19.Осінь» проводилося 5-15 вересня 2020 року методом масового опитування населення (особисте інтерв’ю) старше 18 років у 24 областях України і місті Києві (за винятком АР Крим, міста Севастополя і непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей). Вибірка – 1 801 респондент, похибка вибірки – плюс/мінус 2,4%.

Як повідомлялося, в Україні станом на 28 вересня лабораторно підтверджені 201 305 випадків COVID-19, з них за добу – 2 671.

 

МКІП підготувало “апгрейд” закону про туризм

Міністерство культури та інформаційної політики України підготувало новий законопроєкт про туризм, який містить низку важливих новацій.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сказав, презентуючи на пресконференції в Укрінформі цей проєкт закону.

“Вже у процесі реєстрації (у Верховній Раді – ред.) новий законопроєкт про туризм… Сьогодні нарешті він побачить світ”, – зазначив Ткаченко.

За його словами, законопроєкт передбачає системне оновлення застарілого закону “Про туризм”. Ним передбачено, зокрема, створення Єдиного туристичного реєстру, запровадження сучасної термінології, закладено механізми створення цільових туристичних фондів та інші нововведення.”Багато речей цей закон зможе оновити”, – додав міністр

“Я дуже сподіваюсь, що цей закон стане основою тих змін, які ми усі очікуємо в цій галузі”, – підкреслив Ткаченко.

Як наголосив міністр, новий закон потрібен, адже нині відсутня єдина стратегія розвитку туризму як на державному, так і на регіональному рівнях, а чинна нормативна база не синхронізована зі світовою та загальноприйнятою. Крім того, неефективною є взаємодія між бізнесом та державою, і це треба виправляти.

 

НАЗК виявило корупційні ризики у створенні нацоператора тютюнових виробів УП

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 14:08

Національне агентство з питань запобігання корупції виявило корупціогенні фактори у постанові Кабінету міністрів про створення Національного оператора на ринку тютюнових виробів.

Про це відомства повідомило на запит “Ліги антитрасту”.

НАЗК надішле звернення до Міністерства юстиції з пропозицією включити зазначену постанови до плану проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів.

Крім того, Антимонопольний комітет та Міністерство внутрішніх справ на запити “Ліга антитрасту” повідомили, що зазначений проєкт постанови до них на погодження також не надходив .

Попри те, що Міністерство фінансів у листі на Уряд зазначило про необхідність погодження проєкту постанови з АМКУ .

“Зазначеною постановою фактично легалізується монопольне становище компанії “Тедіс” на ринку оптової реалізації тютюнових виробів”, – вважують у “Лізі антитрасту”.

Постанова була прийнята на засіданні уряду 9 вересня, після внесення цього питання з голосу в порядок денний заступницею Міністра економіки.

Нагадаємо:

Кабінет міністрів створює Національного оператора на ринку тютюнових виробів. Критеріям його відбору фактично відповідає тільки ТОВ “Тедіс Україна”, яка вже була оштрафована Антимонопольним комітетом за зловживання своїм монопольним положенням.

 

Фонд держмайна програв суд Ахметову за “Укртелеком”

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 09:50  УП

Суд відмовився задовольнити позов Фонду держмайна до ТОВ “ЕСУ” про розірвання договору купівлі-продажу 92,79% акцій “Укртелекому” та стягнення 2,17 мільярда гривень пені.

Про це йдеться у рішенні Господарського суду м. Києва, повідомляє Finbalance.

“Позивач не довів факту невиконання ТОВ “ЕСУ” умов договору купівлі-продажу пакета акцій та істотного порушення покупцем своїх зобов’язань, яке б значною мірою позбавило позивача (продавця) того, на що він розраховував при укладенні цього договору”, – йдеться в судовому рішенні.

Нагадуємо:

Фонд держмайна у 2011 році продав 92,79% акцій “Укртелекому” українській “дочці” австрійської компанії EPIC – ТОВ “ЕСУ” – за 10,575 млрд грн.

Група “СКМ” українського олігарха Ріната Ахметова придбала “ЕСУ” в 2013 році за 860 мільйонів доларів у Raga Establishment, яка на початку 2017 року викупила “Укртелеком” у EPIC.

Raga Establishment заявила, що отримала лише 100 млн доларів за продаж пакету акцій і подала у суд.

Суд Лондона у червні 2017 року зобов’язав “СКМ” доплатити 760 мільйонів доларів Raga Establishment за “Укртелеком”.

У жовтні 2019 року “СКМ” виплатила ще понад 700 мільйонів доларів Raga Establishment.

За даними ЕП, афілійованю з Raga Establishment особою є олігарх Дмитро Фірташ.

 

Уряд погодив ексзаступницю Єрмака на голову Чернігівської ОДА

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 10:58  УП

Кабінет міністрів погодив кандидатуру колишньої заступниці голови Офісу президента Андрія Єрмака Анни Коваленко на посаду голови Чернігівської обласної державної адміністрації.

Джерело: нардеп від “Слуги народу”, представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан у Telegram

Пряма мова: “На сьогоднішньому позачерговому засіданні Кабмін ухвалив низку кадрових рішень: погодити призначення (проєкт указу президента України) Коваленко Анни Миколаївни – головою Чернігівської обласної державної адміністрації”.

Деталі: Крім того, на засіданні 28 вересня уряд погодив звільнення Валерія Жалдака з посади заступника міністра молоді та спорту з питань європейської інтеграції (у зв’язку із переходом на іншу роботу – на посаду першого заступника Кіровоградської ОДА).

А також звільнення Володимира Купрія з посади першого заступника голови Нацагентства з питань державної служби (відповідно до ч. 1 ст. 87 закону “Про державну службу” – припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення).

Що було раніше: 12 вересня голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко подав заяву про відставку. Кабінет міністрів погодив його звільнення.

Передісторія:

29-річна Коваленко є головою всеукраїнської ГО “39 жіноча сотня Самооборони Майдану” і координаторкою ГО “Антикорупційний рух України”, а також радницею голови держслужби спецзв’язку та захисту інформації.

Вона була консультанткою при комітеті Верховної Ради з питань безпеки і оборони, а також радником трьох міністрів оборони і міністра інформполітики Юрія Стеця у 2014-2015 рр.

У 2019 році була обрана депутатом ВР від “Слуги народу”. 10 вересня 2019 року достроково склала повноваження у зв’язку з призначенням її заступником керівника Офісу Президента.

22 квітня президент Володимир Зеленський звільнив Коваленко з посади заступниці з питань оборони керівника ОП Андрія Єрмака і призначив замість неї Романа Машовця.

Саму ж Коваленко призначили заступницею міністра розвитку громад та територій.

 

Дубілет на прикладі Уругваю порадив, як переманити в Україну креативних білорусів

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 11:25  УП

Колишній міністр Кабінету міністрів, співзасновник monobank, Koto і Smartass Дмитро Дубілет пропонує уряду перейняти досвід Уругваю, чтобі залучити білоруський креативний клас на переїзд в Україну.

Джерело: Дубілет в Facebook

Пряма мова: “Уругвай схожий на Україну тим, що там теж є проблема скорочення населення, яке старішає. Нещодавно там прийшов до влади новий президент, і вже через кілька місяців він запустив ряд заходів стимулювання іноземців на переїзд до них у країну.

Щоб отримати дозвіл на проживання, в Уругваї тепер досить купити нерухомість на суму $380.000 або інвестувати в бізнес $1.7м. Новий іноземний бізнес отримує податкові канікули на 10 років. Щоб отримати податкове резидентство, досить провести в країні 60 днів в році (раніше було 180)”.

Деталі: За словами Дубілета, поки в якості головного джерела іммігрантів для Уругваю виступає Аргентина. Уругвайці навіть поставили собі конкретний план – домогтися переїзду 100.000 аргентинців.

Ексміністр зазначає, що Україні поки до таких системних заходів далеко.

Пряма мова: “Формально у нас теж можна отримати посвідку на проживання або громадянство в обмін на інвестиції, але українські юристи, які займаються цими питаннями, говорять про суцільну корупцію і бюрократичне пекло в ДМС та СБУ, які задіяні в цьому процесі.

А приплив інвестицій, так само як і хоч якась імміграція нам ой як не завадив би “.

Нагадаємо: В зв’язку із складною обстановкою в Білорусі на сьогоднішній день (з 9 серпня громадяни масово протестують проти фальсифікованих виборів президента) різні країни поглиблюють консультації про перенесення діяльності білоруських компаній і приватних осіб.

Наприклад, 12 білоруських компаній, які представляють галузь інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) та інші технологічні галузі, такі як “зелена” енергетика, перенесли діяльність до Латвії.

 

62 працівники шахт КЗРК продовжують підземний протест — голова профспілки

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 11:42  УП

Голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець заявив, що 62 працівники шахт “Октябрьська” та “Родіна” КЗРК продовжують підземний протест.

Про це він повідомив у Facebook.

“62 працівники шахт “Октябрьська” та “Родіна” КЗРК продовжують підземний протест.  До 60 гірників, які протестують 26 діб, приєдналися дві сигналістки – вчора в 3 зміну жінки відмовилися підійматися на поверхню”, – написав Волинець.

Нагадаємо:

Частина працівників ПАТ “Кривбасзалізрудком” все ще залишається під землею – у зв’язку з тим, що спроби досягти компромісу шляхом переговорів були відкинуті, підприємство почало підготовку до тривалого простою, та готове продовжити переговори з протестувальниками виключно тоді, коли всі вони піднімуться на поверхню.

8 вересня 393 гірники шахт “Батьківщина”, “Гвардійська”, “Тернівська” та “Жовтнева” залишись під землею і вимагають збільшення зарплат та покращення умов праці.

На 14-ий день підземного протесту гірників у Кривому Розі під землею залишалось 184 робітники чотирьох шахт – “Жовтнева”, “Родіна”, “Тернівська”, “Гвардійська” ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат”.

Публічне акціонерне товариство “Криворізький залізорудний комбінат” – найбільше приватне підприємство України з видобутку залізної руди підземним способом. Шахти “Батьківщина”, “Жовтнева”, “Гвардійська”, “Тернівська” — основні структурні підрозділи, що входять до складу комбінату.

Комбінат знаходиться в управлінні групи “Приват” Ігоря Коломойського та компанії “Метінвест” Ріната Ахметова.

 

“Отримуємо лише образи і перешкоди”: Ослунд йде з наглядової ради УЗ

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 13:00 УП

Шведський економіст, науковий співробітник Atlantic Council Андерс Ослунд заявив, що подає у відставку із посади члена наглядової ради “Укрзалізниці”.

Про це він написав у колонці для KyivPost.

“З червня 2018 року я є незалежним членом наглядової ради “Укрзалізниці”. Я був вдячний за надану честь і служив у міру своїх можливостей, але нині почуваюся вимушеним піти у відставку”, – підкреслив Ослунд.

Пояснюючи причини свого рішення, він заявив про юридичні ризики, на які він наражається як член наглядової ради УЗ.

“Хоча в нашій угоді про призначення нам було обіцяно страхування відповідальності директорів і посадових осіб, що є стандартом для членства в раді, ми не отримували такого страхування від нашого акціонера”, – підкреслив Ослунд.

Крім цього, за його словами, багато рішень наглядової ради компанії керівництво УЗ не виконує.

“Уряд також не надає “Укрзалізниці” розумних нормативних або фінансових умов для модернізації та підвищення ефективності (необґрунтований земельний податок, тарифи, значно занижені рівнем витрат, наполегливі вимоги до надмірного укомплектування штатів тощо). Ці обставини ставлять компанію в хитке фінансове становище”, – додав він.

Ослунд у своїй колонці також підкреслив, що з квітня 2020 року члени наглядової ради УЗ не отримують зарплати.

“Після 5 місяців заборгованості по зарплаті я вважаю малоймовірним, що нинішній український уряд виплачуватиме якусь винагороду членам наглядової ради. Це розпочалося з виступу президента Володимира Зеленського у Верховній Раді, парламенті України, 4 березня.Але він запровадив мінімальну заробітну плату популістськи.

Наприкінці квітня Верховна Рада внесла правки до закону про бюджет, обмеживши заробітну плату всіх державних службовців, а також членів правління і наглядових рад державних компаній на рівні 10-кратного розміру офіційної мінімальної заробітної плати, з 1 квітня до кінця карантину. Це було представлено як тимчасовий надзвичайний захід, але він триває вже п’ять місяців і може зберегтися”, – зазначив член наглядової ради УЗ.

“Найгірше те, що це не заохочує компетентних і чесних людей працювати на українську державу та є атакою на хороше управління. Парламентарі “Слуги народу” нападають на іноземних членів наглядових рад державних українських компаній за те, що вони – іноземці і їм надто багато платять, але з квітня нам нічого не платять”, – підкреслив він.

За його словами, основна проблема в тому, що президент і депутати не вірять у хороше корпоративне управління.

“Ми, іноземні члени наглядових рад 13 великих державних компаній і банків, багато працювали, щоб спробувати поліпшити державні компанії України. Від президента (єдиного президента України, якого я ніколи не зустрічав) ми отримуємо лише образи і перешкоди”, – наголосив Ослунд.

Ослунда призначили членом наглядової ради УЗ 20 червня 2018 року.

 

Кіберполіція “прикрила” айтішників, які створили та адміністрували 20 онлайн-казино

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 16:23  УП

Кібеполіція припинила протиправну діяльність компанії, яка на замовлення створювала онлайн-казино “під ключ”, щомісяця прибуток компанії складав понад пів мільйона доларів

Про це повідомляє пресслужба правоохоронців.

Кіберполіція встановила, що учасники злочинної групи створили фірму, нібито для розвитку вебресурсів та онлайн-ігор в Україні. Натомість, вони надавали послуги зі створення, технічної підтримки та обслуговування клієнтів онлайн-казино.

Для технічної підтримки вебресурсів у штаті налічувалось більше 80-ти IT-спеціалістів.

Так, замовник сплачував 20 тисяч доларів та отримував у власність онлайн-казино із його постійною підтримкою. Крім того, зловмисники за додаткові 100 тисяч доларів, налаштовували інструменти інтернет-маркетингу для просування ресурсу в мережі та залучення нових користувачів.

Встановлено більше 20-ти онлайн-казино, розробниками та адміністраторами яких є вказана компанія. База користувачів їх вебресурсів налічувала близько пів мільйона осіб.

Наразі діяльність їх ресурсів заблоковано. Вирішується питання, щодо оголошення підозри усім членам злочинного угрупування.

Правоохоронці провели обшук в офісному приміщенні розробників онлайн-казино. За результатами вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони, чорнову документацію та грошові кошти

 

Зеленський закликав Раду затвердити Антикорупційну стратегію на 2020-2024 роки

Президент України Володимир Зеленський провів засідання Національної ради з питань антикорупційної політики для обговорення проєкту Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомляє пресслужба глави держави.

На початку зустрічі учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих унаслідок катастрофи літака Ан-26 біля Чугуєва Харківської області. Далі обговорили запропоновану стратегію.

“Антикорупційна стратегія має стати фундаментом протидії корупції. Антикорупційна стратегія – це система заходів, впровадження яких може забезпечити координацію роботи правоохоронних, антикорупційних державних органів на загальнодержавному та місцевому рівнях”, – зазначив Президент.

Він зауважив, що ця стратегія передбачає конкретні заходи для забезпечення невідворотності покарання за корупційні діяння.

За словами глави держави, починаючи з 2018 року в Україні відсутній основний стратегічний документ у сфері протидії корупції, що є однією з причин низької ефективності діяльності антикорупційних органів.

Зеленський нагадав, що за його президентства відбулося перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції, повернуто кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, упроваджений механізм цивільної конфіскації майна та розпочато роботу Вищого антикорупційного суду.

“Проте цього недостатньо. Суспільство очікує системних та скоординованих дій у запобіганні корупції, ефективних результатів діяльності антикорупційних органів України”, – наголосив Президент.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доповів, що 21 вересня Кабінет Міністрів схвалив та подав на розгляд Верховної Ради проєкт закону “Про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки”, яким має бути затверджена Антикорупційна стратегія на 2020-2024 роки. Законопроект № 4135 вже зареєстрований у парламенті.

“Концептуальними підходами формування антикорупційної політики є поєднання принципів подальшого вдосконалення загальної системи запобігання та протидії корупції й мінімізації корупційних проявів у найбільш пріоритетних з точки зору подолання корупції сферах, у тому числі за рахунок проведення реформ в економічній, соціальній, медичній, освітній, правоохоронній сферах. Практично кожна сфера цією стратегією охоплюється”, – наголосив очільник уряду.

За його словами, основними пріоритетами проекту є збалансоване поєднання зазначених підходів, що дасть змогу не лише знизити рівень корупції, а й підвищити довіру громадян до органів влади та суттєво пришвидшити темпи соціально-економічного розвитку, зокрема покращити інвестиційну привабливість і розвиток бізнесу тощо.

Презентуючи проєкт Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки, голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков зазначив, що створення такого документа є абсолютно необхідним кроком, адже 91% українців вважають корупцію серйозною або дуже серйозною проблемою.

Стратегія містить п’ять головних принципів: оптимізація функцій державних органів та усунення їхнього дублювання, цифрова трансформація та відкриті дані, зручні й законні сервіси, нетерпимість до корупції серед населення, а також забезпечення невідворотності покарання.

Стратегія визначає вісім головних сфер, де необхідні зміни: суд, прокуратура, поліція; державне регулювання економіки; державний та приватний сектори економіки; податки та митниця; будівництво, земля, інфраструктура; сектор оборони; охорона здоров’я, соціальний захист; система запобігання та протидії корупції в цілому.

Новіков зазначив, що народні депутати до початку жовтня мають схвалити відповідний законопроєкт, і впродовж трьох місяців НАЗК разом з урядом розробить план дій щодо виконання стратегії.

Після реалізації документа збитки від корупції зменшаться на 200 мільярдів гривень на рік. Це, у свою чергу, сприятиме більшому залученню інвестицій.

“Вже за рік-два кожен громадянин України відчує помітні результати від її впровадження, тобто у грудні 2021 року. Загалом її термін – це п’ять років. На 2025 рік передбачена фінальна оцінка Антикорупційної стратегії”, – сказав Новіков.

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова зазначила, що стратегія передбачає чимало ефективних інструментів для боротьби з корупцією, та наголосила, що Офіс генерального прокурора працює над визначенням процедури конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

“Ми дуже щільно працюємо над конкурсом на керівника САП, формуємо всі можливості прозорого, зрозумілого, чіткого конкурсу для того, щоб і українське суспільство, і міжнародні партнери, і самі правоохоронці розуміли, що цей конкурс відбувається чесно, у встановлені законом строки та з певною метою”, – зауважила Венедіктова.

За результатами засідання Національної ради з питань антикорупційної політики Президент закликав народних депутатів якнайшвидше розглянути законопроєкт “Про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки”.

Як повідомляв Укрінформ, Національне агентство із запобігання корупції на засіданні Кабінету міністрів 9 вересня презентувало проєкт Національної антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки.

При розробці стратегії був застосований таргетований підхід, коли пріоритети визначалися на основі вивчення думки громадян, бізнесу, експертів, аналізу ефективності реалізації антикорупційної політики, експертних досліджень, міжнародних практик, зобов’язань України в рамках конвенції ООН проти корупції та європейських конвенцій, відкритих фахових та громадських обговорень. За підсумком такого аналізу було визначено вісім пріоритетів Національної антикорупційної стратегії.

 

Мер Умані заявив, що подав заяву до поліції щодо реєстрації «клонів» на виборах

Мер Умані Олександр Цебрій заявив, що подав заяву до поліції щодо ситуації із спробою зареєструвати себе для участі у місцевих виборах.

Про це він заявив у ефірі програми «Свобода слова» на ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Він нагадав, що раніше було зареєстровано двох осіб Уманською ТВК як кандидатів на посаду мера Умані із повністю схожим прізвищем, ім’ям і по-батькові, як в нього – Цебрій Олександр Володимирович.

«Я маю прізвище Цебрій, а це не зовсім звичайне прізвище. За 2 місяці зробили клонів, змінили ПІБ. Ці люди проживають у Кіровоградській області, на одній адресі, в одному населеному пункті, і люди були зареєстровані. У мене претензії до членів Уманської ТВК, які, я переконаний, у шахрайський спосіб… ухвалюють рішення, які не піддаються здоровому глузду. Чому клони були зареєстровані о дванадцятій годині ночі, під світлом ліхтариків, загалом навіть не в приміщенні ТВК… У мене, людини, яка прийшла здавати документи, маючи ім’я – Цебрій Олександр Володимирович, знайшли якусь технічну помилку, не дали можливості її усунути, і після того, як я усунув цю помилку, мене не зареєстрували. Як ви можете, як Нацоінальна поліція, відреагувати? Я звернувся до Національної поліції, наша юридична служба написала відповідну заяву (щодо цієї ситуації – ред.)», – зазначив Цебрій.

Зі свого боку голова НПУ Ігор Клименко сказав, що Національна поліція виконує виключно вимоги закону.

«Ми не тлумачимо закон, ми його виконуємо. І це позиція на весь виборчий процес від Національної поліції. Якщо пан Цебрій, так як він говорить, звернувся до Національної поліції, це буде зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань», – поінформував голова Нацполіції.

Він уточнив, що правоохоронці перевірять всі факти, які були озвучені під час цього ефіру, зокрема, ті факти, які будуть викладені у зверненні народних депутатів (щодо інших питань – ред.) та Цебрія.

«І якщо це повноваження Нацполіції – ми все зробимо відповідно до закону, більше того, ми офіційно повідомимо у ЗМІ про нашу роботу», – зазначив Клименко.

Як повідомляв Укрінформ, Уманська міська ТВК зареєструвала двох кандидатів на посаду міського голови, які мають ті ж імена, по-батькові та прізвища, що і чинний керівник міста – Олександр Володимирович Цебрій.

Меру Умані Олександру Цебрію заборонили балотуватися на посаду міського голови на місцевих виборах, що пройдуть 25 жовтня. Міська територіальна виборча комісія відмовилася реєструвати його, посилаючись на порушення в наданих документах.

 

Разумков прокоментував ініціативу щодо “клонів” на виборах

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що внесення змін до законодавства в частині необхідності вказувати у бюлетені нове та старе прізвище кандидата у разі його зміни менш ніж за півроку до виборів варто передбачити перед стартом наступного виборчого процесу в Україні.

Як передає Укрінформ, таким чином спікер 28 вересня під час програми “Свобода слова” на телеканалі ICTV прокоментував відповідну ініціативу депутатської фракції політичної партії “Європейська солідарність”.

“Скажу навіть не як Голова Верховної Ради, а з точки зору політичного консультанта: це непогана ідея. Але це неможливо буде зробити сьогодні, перед виборами, які відбудуться 25 жовтня. Можливо, це треба закласти для наступних виборів. Це реальний механізм, оскільки ми розглядаємо питання зміни по батькові – такий законопроєкт також знаходиться у Верховній Раді України. То можливо, це і було би правильним аргументом, щоб не створювали клонів… Але на сьогодні цей законопроєкт ще не подано, після чого треба буде 14 днів для внесення альтернативних законопроєктів, далі – перше читання, друге читання,” – пояснив Разумков.

Як повідомляв Укрінформ, на погоджувальній раді 28 вересня співголова фракції партії “Європейська солідарність” Артур Герасимов озвучив ініціативу, щоб у разі зміни прізвища кандидата менш ніж за півроку до виборів у виборчому бюлетені вказувалось не тільки його нове прізвище, а й старе.

Верховна Рада призначила чергові місцеві вибори в Україні на 25 жовтня.

Виборчий процес розпочався 5 вересня, а впродовж 15-24 вересня відбувається офіційне висування кандидатів.

 

Депутат Юрченко заявляє, що кримінальна справа проти нього потрібна “сміттєвій мафії”

Народний депутат Олександр Юрченко стверджує, що не вчиняв жодного злочину, в яких його підозрюють і звинуватив працівників Національного антикорупційного бюро в численних порушеннях у ході слідства.

Як передає Укрінформ, про це Юрченко заявив у відеозверненні, яке оприлюднив у Фейсбуці.

“Шановні українці! У зв’язку з розповсюдженою проти мене неправдивою інформацією, я повідомляю: я не вчиняв жодного злочину, жодної неправомірної вигоди я не отримував, ні в кого нічого не вимагав та не спонукав нікого до надання мені грошових коштів. Вивчивши повідомлення про підозру та матеріали досудового розслідування, я стверджую, що не маю жодного відношення до інкримінованих мені злочинів”, – сказав депутат.

За його словами, “це підтверджується багатогодинними обшуками, які проходили в усіх приміщеннях, які можна прив’язати як до мого приватного життя, так і до депутатської діяльності”.

“Обшуки проходили з численною кількістю порушень, вони робилися працівниками НАБУ і під час них не було знайдено нічого, що можна було б використати у кримінальних справах. Натомість, ознаки злочину вбачаються безпосередньо в діях сами працівників НАБУ”, – заявляє Юрченко.

Як вважає депутат, кримінальна справа проти нього, потрібна “сміттєвій мафії”.

“Кому це потрібно? Сміттєва мафія та упаковщики, які отримують мільйони доларів від того, що в Україні не функціонує законодавча база, яка б регулювала поводження з відходами, декілька скликань не дають українському парламенту прийняти профільні закони. І ось сьогодні, коли ми з доопрацьованим законопроєктом вийшли на друге читання, сміттєва мафія почала робити все для того, щоб не допустити, щоб в Україні працювала та законодавча база, яка функціонує в усьому цивілізованому світі”, – сказав Юрченко.

Депутат також запевнив, що не перешкоджатиме всебічному, прозорому та об’єктивному досудовому розслідуванню і доведе свою непричетність до інкримінованих правопорушень.

Як повідомляв Укрінформ, за народного депутата Олександра Юрченка 24 вересня внесли заставу у розмірі 3,1 млн грн, і він вийшов із СІЗО.

21 вересня ВАКС ухвалив узяти під варту народного депутата Юрченка у залі суду із можливістю внесення застави у розмірі понад 3,1 млн грн.

13 вересня народний депутат Гео Лерос поінформував у соцмережі, що кілька днів тому НАБУ затримало на хабарі помічника народного депутата Олександра Юрченка (фракція партії “Слуга народу”), який, за словами Лероса, “взяв перші 13 тисяч з 200 тисяч доларів, які передбачались народному депутату Юрченку за законопроєкт, пов’язаний із побутовими відходами”.

15 вересня Вищий антикорупційний суд обрав помічнику депутата Юрченка Івану Фіщенку, якого НАБУ підозрює в хабарництві у змові з депутатом, запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави більше як 1 млн грн.

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова 17 вересня підписала повідомлення про підозру народному депутату Юрченку.

 

Соколову і Бутусова викликали на допит до ДБР через справу “вагнерівців”

Українських журналістів Яніну Соколову та Юрія Бутусова викликали на допит до Державного бюро розслідувань у зв’язку зі справою щодо ймовірного зриву спецоперації із затримання найманців ПВК Вагнера.

Як передає Укрінформ, про це Соколова та Бутусов повідомили у Фейсбуці.

“Мене викликають на допит у ДБР. Якщо ви думаєте, що це з приводу пошуку імені високопосадовця, який зірвав спецоперацію по “вагнерівцях“, то ви помиляєтеся. Шукають тих, хто розголосив “секретні відомості“, — написала журналістка, і додала: — На допит із радістю піду”.

Свій допис вона проілюструвала фотокопією повістки про виклик. У цьому документі зазначається, що її викликають у якості свідка для участі в допиті у кримінальному правопорушенні за ознаками кримінального порушення, передбаченого частиною другою, статті 328 ККУ, за фактом можливого розголошення відомостей, що становлять державну таємницю та спричинило тяжкі наслідки.

Аналогічну повістку від ДБР отримав і головний редактор видання “Цензор.нет” Юрій Бутусов.

“Судячи з усього, мета – дати оцінку матеріалам із кримінальної справи щодо “вагнерівців, які оприлюднили народні депутати та Яніна Соколова. Звісно я скажу усі ключові факти, щоб у справі опинилися усі реальні учасники і свідки наради в ОП напередодні провалу операції, щоб дали свідчення всі – включаючи президента Володимира Зеленського, главу ОП Андрія Єрмака, начальника комітету з розвідки Руслана Демченка, заступника голови ОП Романа Машовця, начальника ГУР МО Василя Бурбу, першого заступника голови СБУ Руслана Баранецького, секретаря президента Марію Левченко. Думаю, це допоможе якнайшвидшому створенню Тимчасової слідчої комісії ВР”, – зазначив він.

При цьому Бутусов звернув увагу на те, що “виходить парадокс – провал операції є, а розслідують не провал, а витік документів після провалу. Витік документів – злочин, а провал операції – поки ні ”, – написав журналіст.

Як повідомляв Укрінформ, 24 вересня Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував Верховній Раді винести проєкт постанови про створення тимчасової слідчої комісії щодо розслідування справи “вагнерівців” у зал засідань для голосування.

Наприкінці липня під Мінськом затримали 33 бойовиків ПВК Вагнера. Україна скерувала Білорусі запит на екстрадицію “вагнерівців”.

14 серпня генпрокуратура РФ повідомила, що 32 із 33 затриманих у Мінську повернулися у Росію. Один залишився в Білорусі, оскільки має і російське, і білоруське громадянство.

18 серпня журналіст Юрій Бутусов написав, посилаючись на свої джерела в правоохоронних органах, що затримання в Білорусі найманців ПВК Вагнера, нібито, було спецоперацією українських спецслужб, яка провалилася через витік інформації з Офісу Президента.

Керівник ОП Андрій Єрмак заявив, що вважає інформацію про, нібито, підготовку українськими спецслужбами операції із затримання бойовиків ПВК Вагнера, яка була зірвана через ймовірний витік інформації після наради у глави держави, спланованою дезінформаційною кампанією.

18 серпня Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки Міноборони в коментарі Укрінформу повідомив, що російська сторона завчасно готувала фейкову версію про, нібито, причетність СБУ до затримання 33 “вагнерівців”.

4 вересня в коментарі Укрінформу віцепрем’єр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що створення ТСК у Верховній Раді щодо справи “вагнерівців” дасть змогу довести, що звинувачення на адресу найвищих посадовців України у зриві спецоперації із затримання бойовиків не знайшли свого підтвердження.

9 вересня секретар РНБО Олексій Данілов повідомив в ефірі телеканалу “Україна 24”, що Апарат Ради національної безпеки й оборони не має інформації або документів щодо проведення спецоперації із затримання найманців ПВК Вагнера.

Народний депутат від “Європейської солідарності” Володимир Ар’єв 9 вересня повідомив у Фейсбуці, що Шевченківський суд зобов‘язав СБУ відкрити провадження за статтями 111 (державна зрада) та 114 (шпигунство) щодо голови Офісу Президента Андрія Єрмака. За словами Ар’єва, справа пов‘язана зі зливом інформації про спецоперацію щодо “вагнерівців”.

Зі свого боку, Єрмак вважає піаром відкриття провадження СБУ щодо його ролі в історії із так званою спецоперацією з “вагнерівцями”.

16 вересня депутатська фракція “Голос” зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови щодо створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) щодо розслідування справи “вагнерівців”.

 

Поліція закрила справу щодо Портнова через погрози журналістам “Схем”

Поліція закрила кримінальне провадження щодо погроз колишнього заступника глави Адміністрації президента Андрія Портнова журналістам “Радіо Свобода”.

Про це йдеться у відповіді Головного слідчого управління Національної поліції на інформаційний запит Укрінформу.

“Повідомляємо, що ГСУ НПУ здійснювалося досудове розслідування в окремих кримінальних провадженнях за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) Кримінального кодексу України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) КК України. Наразі у вказаних кримінальних провадженнях прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі статті 284 (закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи) Кримінального процесуального кодексу України”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Олександр Ковтун поінформував, що 6 листопада 2019 року було відкрито кримінальне провадження на підставі інформації про те, що Портнов вчинив дії, спрямовані на перешкоджання законній журналістській діяльності.

За даними слідства, Портнов опублікував у Телеграмі персональні дані водія знімальної групи редакції Радіо Свобода, яка розслідує його діяльність. Склад правопорушення кваліфіковано за частиною 2 статті 171 та частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу.

Паралельно до поліції надійшла заява представника Портнова про перешкоджання його професійній діяльності як журналіста та збирання конфіденційної інформації про нього. У цьому зв’язку було відкрито кримінальне провадження за статтями 171 та 182 (порушення недоторканності приватного життя) Кримінального кодексу.

Розслідування вело Головне слідче управління Нацполіції.

 

Слідство не встановило організаторів убивства Шеремета – прокурор

У Шевченківському райсуді столиці прокурор зачитав короткий виклад обвинувального акту у справі про убивство журналіста Павла Шеремета.

Як передає кореспондент Укрінформу, в обвинувальному акті йдеться, що слідство не встановило замовників убивства журналіста.

“У липні 2016 року, але не пізніше 15.07.2016 року, не встановлені слідством особи на території Києва умовили організовану групу, до числа якої увійшли Антоненко, Кузьменко, Дугарь та інші особи, не встановлені на цей час судом, до вчинення злочину”, – зазначив прокурор.

За його словами, організатори повідомили виконавцям інформацію про місце проживання Шеремета і транспортний засіб, яким він користується.

Обвинувачені у вчиненні злочину Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко і Яна Дугарь заявили, що не визнають своєї вини.

Як повідомлялося, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Дугарь у травні 2020 р. обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 тис. гривень.

11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко на цілодобовий домашній арешт. Антоненко залишається у СІЗО.

4 вересня суд визначив присяжних у цій справ. За авторозподілом від 9 вересня були визначені троє основних присяжних: Григорій Валерійович Фірсов; Наталя Олександрівна Глоба; Юрій Іванович Михайленко – і двоє запасних: Юрій Олександрович Федоренко і Людмила Михайлівна Яковенко.

Таким чином, справу по суті розглядатиме суд присяжних у складі двох професійних суддів – Оксани Голуб і Марини Антонюк – і трьох присяжних: Григорія Фірсова, Наталі Глоби і Юрія Михайленка.

 

Справа Шеремета: суд залишив Антоненка під вартою

Шевченківський райсуд залишив під вартою обвинуваченого у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, ветерана АТО та музиканта Андрія Антоненка («Ріффмастера»).

Про це оголосила головуюча суддя Оксана Голуб, передає кореспондент Укрінформу.

«Суд ухвалив клопотання захисника Кругового про зміну запобіжного заходу Антоненку залишити без задоволення», – сказала Голуб.

За її словами, наступне судове засідання у цій справі призначене на 8 жовтня на 14:30, де, як зазначила головуюча, будуть заслуховуватися вступні промови сторін, а також думки сторін щодо визначення порядку дослідження доказів і клопотань.

Як повідомлялося, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Дугарь у травні 2020 р. обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 тис. гривень.

11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко на цілодобовий домашній арешт. Антоненко залишається у СІЗО.

4 вересня суд визначив присяжних у цій справ.

 

Слідство не встановило організаторів убивства Шеремета – прокурор

У Шевченківському райсуді столиці прокурор зачитав короткий виклад обвинувального акту у справі про убивство журналіста Павла Шеремета.

Як передає кореспондент Укрінформу, в обвинувальному акті йдеться, що слідство не встановило замовників убивства журналіста.

“У липні 2016 року, але не пізніше 15.07.2016 року, не встановлені слідством особи на території Києва умовили організовану групу, до числа якої увійшли Антоненко, Кузьменко, Дугарь та інші особи, не встановлені на цей час судом, до вчинення злочину”, – зазначив прокурор.

За його словами, організатори повідомили виконавцям інформацію про місце проживання Шеремета і транспортний засіб, яким він користується.

Обвинувачені у вчиненні злочину Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко і Яна Дугарь заявили, що не визнають своєї вини.

Як повідомлялося, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Дугарь у травні 2020 р. обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 тис. гривень.

11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко на цілодобовий домашній арешт. Антоненко залишається у СІЗО.

4 вересня суд визначив присяжних у цій справ. За авторозподілом від 9 вересня були визначені троє основних присяжних: Григорій Валерійович Фірсов; Наталя Олександрівна Глоба; Юрій Іванович Михайленко – і двоє запасних: Юрій Олександрович Федоренко і Людмила Михайлівна Яковенко.

Таким чином, справу по суті розглядатиме суд присяжних у складі двох професійних суддів – Оксани Голуб і Марини Антонюк – і трьох присяжних: Григорія Фірсова, Наталі Глоби і Юрія Михайленка.

 

Справа Шеремета: прокурор у суді оголосив обвинувальний акт

Представник обвинувачення у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета оголосив під час засідання у Шевченківському райсуді Києва обвинувальний акт.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Після цього суддя опитала обвинувачених у справі – Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко, Яну Дугарь – щодо їх анкетних даних, освіти, наявності неповнолітніх дітей, сімейного стану, освіти, державних нагород, а також – чи розуміють вони суть обвинувального акту і чи погоджуються з написаним у ньому.

Усі обвинувачені зазначили, що не визнають свою вину.

Наразі суд розглядає питання щодо зміни запобіжного заходу Антоненку за клопотанням, яке раніше подав його адвокат Дмитро Круговий.

При цьому суд відмовився дозволити Антоненку сидіти поруч із його захисниками.

Відповідно до клопотання, Антоненку просять змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов’язання.

Як повідомлялося, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Дугарь у травні 2020 р. обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 тис. гривень.

11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко на цілодобовий домашній арешт. Антоненко залишається у СІЗО.

4 вересня суд визначив присяжних у цій справ. Таким чином, суд розглядатиме справу у такому складі: двоє професійних суддів – Оксана Голуб і Марина Антонюк, і троє присяжних – Григорій Фірсов, Наталя Глоба і Юрій Михайленко.

 

“Голос” закликає провести позачергову Раду через поширення коронавірусу

Депутатська фракція партії “Голос” закликає Верховну Раду провести позачергове засідання задля обговорення ситуації щодо поширення в Україні коронавірусної хвороби та проведення тестування на COVID-19.

Як передає Укрінформ, із такою пропозицію виступив заступник голови фракції Ярослав Железняк під час засідання погоджувальної ради 28 вересня.

“Щодо ситуації з ковідом: вона справді неконтрольована. Була вже цифра захворілих на добу 3800 і більше. За оцінками деяких експертів, зокрема і МОЗ, якщо цифра на добу буде більшою ніж 4500, це означає, що в нас заповнені всі лікарні, не вистачає ліжок… Тому буде правильно, що якщо ми перетинаємо межу 4000 хворих на день, парламент повинен зібратися на позачергове засідання. Дати відповіді, що у нас відбувається з тестуванням, чому насправді у нас залишається проблема, що деякі тестування ми чекаємо тижнями, що відбувається з виплатами лікарям, чому є бюрократичні перепони, коли люди хворіють, а держава не може їм дати гарантовану законом допомогу”, – зазначив Железняк.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 28 вересня зафіксовано 201305 випадків коронавірусу, за минулу добу виявлено 2671 хворого.

 

ТСК щодо “вагнерівців”: “Голос” збере підписи для позачергової Ради

Депутатська фракція “Голос” збиратиме підписи на підтримку проведення позачергової сесії Верховної Ради для розгляду проєкту постанови про створення тимчасової слідчої комісії щодо розслідування справи “вагнерівців”.

Як передає Укрінформ, про це повідомив голова фракції Сергій Рахманін у Фейсбуці.

“Ініційований фракцією “Голос” проект постанови про створення тимчасової слідчої комісії щодо “вагнерівців” був поданий ще позаминулого тижня. На початку минулого тижня остаточно зареєстрований. 22 вересня, тобто за 2 дні до засідання комітету, на мою вимогу як керівника фракції, нам передали бланки підписних листів щодо скликання позачергової сесії Верховної Ради. Запропонований нами порядок денний позачергової сесії ВР – створення ТСК щодо “вагнерівців”, – зазначив політик.

Він уточнив, що для того, щоб ТСК нарешті змогла запрацювати, проект постанови щодо створення ТСК має бути розглянутий регламентним комітетом і підтриманий Верховною Радою.

“Як швидко запрацює ТСК, сказати важко. З одного боку, не бракує крикунів, які все ще вимагають розпочати процес створення комісії. Вперто ігноруючи ту обставину, що він уже давно розпочався. З іншого, – противників комісії теж до біса”, – додав Рахманін.

Як повідомляв Укрінформ, 24 вересня Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував Верховній Раді винести проєкт постанови про створення тимчасової слідчої комісії щодо розслідування справи “вагнерівців” у зал засідань для голосування.

Наприкінці липня під Мінськом затримали 33 бойовиків ПВК Вагнера. Україна скерувала Білорусі запит на екстрадицію “вагнерівців”.

14 серпня генпрокуратура РФ повідомила, що 32 із 33 затриманих у Мінську повернулися у Росію. Один залишився в Білорусі, оскільки має і російське, і білоруське громадянство.

18 серпня журналіст Юрій Бутусов написав, посилаючись на свої джерела в правоохоронних органах, що затримання в Білорусі найманців ПВК Вагнера, нібито, було спецоперацією українських спецслужб, яка провалилася через витік інформації з Офісу Президента.

Керівник ОП Андрій Єрмак заявив, що вважає інформацію про, нібито, підготовку українськими спецслужбами операції із затримання бойовиків ПВК Вагнера, яка була зірвана через ймовірний витік інформації після наради у глави держави, спланованою дезінформаційною кампанією.

18 серпня Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки Міноборони в коментарі Укрінформу повідомив, що російська сторона завчасно готувала фейкову версію про, нібито, причетність СБУ до затримання 33 “вагнерівців”.

4 вересня в коментарі Укрінформу віцепрем’єр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що створення ТСК у Верховній Раді щодо справи “вагнерівців” дасть змогу довести, що звинувачення на адресу найвищих посадовців України у зриві спецоперації із затримання бойовиків не знайшли свого підтвердження.

9 вересня секретар РНБО Олексій Данілов повідомив в ефірі телеканалу “Україна 24”, що Апарат Ради національної безпеки й оборони не має інформації або документів щодо проведення спецоперації із затримання найманців ПВК Вагнера.

Народний депутат від “Європейської солідарності” Володимир Ар’єв 9 вересня повідомив у Фейсбуці, що Шевченківський суд зобов‘язав СБУ відкрити провадження за статтями 111 (державна зрада) та 114 (шпигунство) щодо голови Офісу Президента Андрія Єрмака. За словами Ар’єва, справа пов‘язана зі зливом інформації про спецоперацію щодо “вагнерівців”.

Зі свого боку, Єрмак вважає піаром відкриття провадження СБУ щодо його ролі в історії із так званою спецоперацією з “вагнерівцями”.

16 вересня депутатська фракція “Голос” зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови щодо створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) щодо розслідування справи “вагнерівців”.

 

Ексглаву СБУ Смешка зареєстрували кандидатом в мери Києва

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 15:57 УП

Київська міська територіальна виборча комісія зареєструвала ще чотирьох кандидатів на посаду мера столиці, в тому числі голову партії “Сила і честь” Ігоря Смешка.

Джерело: “Інтерфакс-Україна” з посиланням на постанови комісії

Дослівно: “Офіційно кандидатами на посаду міського голови стали Віктор Петрук (висунутий Київською міською організацією партії “Громадянський рух “Хвиля”), Ігор Смешко (від Київської міської організації партії “Сила і честь”), Максим Гольдарб (лідер партії “Союз лівих сил”) і Сергій Шахов (висунутий Київською міською організацією партії “Наш край”)”.

Деталі: Комісія відмовилася реєструвати кандидатами на посаду мера Києва Віталію Стрілець і Івана Войцеховського.

Що було раніше: Кандидат у міські голови Києва Ігор Смешко заявив, що журналіста Дмитра Гордона немає і не буде у списку партії “Сила і честь” на виборах до Київради.

Передісторія:

Раніше Київський міськвиборчком зареєстрував на посаду міського голови столиці Андрія Пальчевського, Ірину Верещук, Михайла Поживанова, Віталія Кличка, Олексія Кучеренка, Єгора Фірсова, Сергія Притулу, Діану Гранцеву, Миколу Томенка, Сергія Гусовського, Юрія Левченка, Олександра Омельченка та Олександра Попова.

Подача документів для реєстрації кандидатів завершилася 24 вересня.

Місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня.

Смешко з 4 вересня 2003 року по 4 лютого 2005 року очолював СБУ.

 

“Слуга народу” показала, кого веде на вибори, і хоче рахувати голоси паралельно

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 14:06  УП

У партії “Слуга народу” планують проводити паралельний підрахунок голосів на запланованих на 25 жовтня місцевих виборах в обласних центрах України, зокрема, на виборах до обласних рад.

Джерело: лідер партії Олександр Корнієнко на презентації підсумків висунення кандидатів на чергових місцевих виборах, пресслужба “Слуги народу“, “Інтерфакс-Україна”

Деталі: Корнієнко зазначив, що проведення на всіх виборчих дільницях паралельного підрахунку партія не обіцяє, “але основні моменти, міста-мільйонники, обласні центри, обласні ради” будуть ним охоплені.

Партія “Слуга народу” зареєструвала понад 30 тисяч кандидатів у депутати місцевих рад, а також мерів і голів об’єднаних територіальних громад (ОТГ) у всіх регіонах України.

Висунута кількість претендентів становить 73% від максимально можливої кількості.

У депутати 1 087 місцевих рад від партії йде 31 тисяч 527 кандидатів. Із них в обласні ради – 1 583, у районні ради – 5 268, міські – 10 340, сільські та селищні ради – 6 766 і 7 570 кандидатів відповідно.

У мери міст, сіл і селищ йдуть 952 кандидати від “Слуги народу”. Із них 280 претендентів на пости градоначальників, 313 кандидатів від партії балотуються на голів селищ, ще 359 беруть участь у виборах сільських голів.

Серед кандидатів у депутати від “Слуги народу” жінки становлять 41,3%, серед претендентів у мери, на посаду селищного або сільського голови ця цифра становить 30,7%.

Кандидати в депутати віком 18-35 років становлять 29,5% від загальної кількості, 36-55 років – 55,51%, 56 років і старше – 11,99%. Претенденти на посади мерів, сільських і селищних голів віком 18-35 років становлять 21,08% від загальної кількості, 36-55 років – 68,42%, 56 років і старше – 10,5%.

У професійному розрізі кандидати від “Слуги народу” представлені так: представники сфери освіти – 18,5%, громадські діячі – 16%, підприємці – 10,9%, юристи – 9,4%, медики – 9,2%, управлінці – 9,2%, держслужбовці – 8,9%, економісти – 8,1% і робітники – 8%.

Довідка: До 24 вересня кандидати чи партії, які їх висувають, мали подати документи для реєстрації на вибори (щонайменше за 30 днів до голосування). До 5 жовтня вони ще можуть відкликати заяву про балотування (не пізніше як за 19 днів до виборів).

Місцеві вибори в Україні мають пройти 25 жовтня

 

Рада 20 жовтня має погодити пропозиції до проєкту держбюджету — Разумков

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 13:52  УП

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що 20 жовтня Рада має провести планерне засідання, щоб направити свої пропозиції до проєкту держбюджету-2021 в Кабмін.

Про це він сказав під час погоджувальної ради 28 вересня, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Потрібно врахувати, що 20 жовтня у нас було пленарне засідання, оскільки це крайній термін, коли Верховна Рада має схвалити і направити свої пропозиції в Кабінет міністрів. Тому 20 жовтня потрібно буде також провести пленарне засідання Верховної Ради”, – зазначив спікер ВР.

Перед цим ВР внесла зміни до календарного плану проведення 4 сесії у вересні-жовтні, згідно з якими нардепи з 28 вересня до 2 жовтня працюватимуть у пленарному режимі (раніше план передбачав, що цей тиждень депутати працюють із виборцями).
Нагадаємо:

Кабмін представив у Раді проєкт держбюджету-2021, нардепи від різних фракцій та груп розкритикували документ, назвавши його, зокрема, “утопією” і “катастрофою” і заявили про необхідність доопрацювання.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що країна потребує рестарту, а проєкт бюджету-2021 можна назвати бюджетом можливостей для подальшого розвитку.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що серед основних пріоритетів проєкту держбюджету-2021 – підвищення мінімальної зарплати (на це передбачено 41,4 млрд грн), якісна освіта (+34 млрд грн), доступна медицина (+27,5 млрд грн), у тому числі 2,6 млрд грн на COVID-вакцинацію.

14 вересня Кабінет міністрів затвердив проєкт закону “Про Державний бюджет України на 2021 рік” і направив його на розгляд Верховної Ради.

Кабінет міністрів у проєкті державного бюджету на 2021-й рік заклав 270,35 мільярдів граничного обсягу дефіциту.

На засіданні 14 вересня проєкт держбюджету України на 2021 рік не підтримали два міністри: голова МОЗ Максим Степанов та очільник Мінекології Роман Абрамовський.

Компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації розкритикували проєкт держбюджету на 2021 рік, зокрема, вважають категорично неприйнятним збільшення податків та зборів задля збалансування бюджетних надходжень.

 

Нагорный Карабах. Если сегодня война  ЛБ…27 вересня 2020, 15:04

Ныне по всей протяженности линии соприкосновения между Нагорным Карабахом (контролируется по факту Арменией) и Азербайджаном идут боевые столкновения. Армяне объявили о всеобщей мобилизации, а также о введении военного положения, азербайджанцы – о начале контрнаступления по всей линии фактического фронта. Последние взяли под контроль семь поселков в Карабахе. Представляется, что на этом Баку не остановится. Впрочем, даже сейчас пока неизвестно, будет ли начата полноценная война с применением тяжелого и летального вооружения.

Мы уже видим призыв некоторых так называемых гарантов кавказского Минского процесса (да, там тоже нечто подобное имеется) обеспечить мирное разрешение кризиса. В то же время Турция ожидаемо поддержала Азербайджан. Проблема заключается в том, кто поддержит Пашиняна, к кому он обратится за помощью: к Вашингтону или к Москве, с которой в последнее время у Еревана наблюдаются довольно-таки прохладные взаимоотношения. Однако самое важное – то, как на это обращение ответит сама Москва.Александр Демченко

Сейчас стороны обвиняют друг друга в нападении на мирные поселения. Армянская сторона говорит, что азербайджанские войска атаковали при помощи зенитных систем, танков и беспилотников многочисленные населённые пункты и объекты инфраструктуры Нагорного Карабаха. Азербайджанцы указывают на вооружённую провокацию противника в отношении армейских подразделений и поселений, расположенных вдоль линии фронта. В Баку уже сообщили о 14 раненых среди гражданского населения.

Здесь стоит напомнить, что это уже не первая военная провокация, произошедшая по линии Нагорного Карабаха с начала текущего года. Жестокие бои прошли этим летом. Тогда стороны всё так же обвиняли друг друга в попытке развязать военное противостояние и захватить территории.

На самом деле во всей этой истории важно понять несколько нюансов, после чего каждый, думаю, сможет собрать весь логический паззл воедино.

Сейчас позиции Пашиняна очень ослаблены. Вашингтону на фоне президентских выборов точно не до Еревана, а уж тем более не до армянского президента, который получил на поддержание экономики от американцев немалые деньги, а потом вдруг решил отправить саперную группу в Сирию на помощь РФ. Однако существует и недовольство со стороны Москвы, которая изначально закрыла (причём довольно жёстко) границу с Арменией под видом борьбы с коронавирусом. Все это значительно ослабило экономику последней и привело к все растущему негодованию среди армян, зарабатывающих в России неплохие деньги.

 

Вообще за последние полтора года правления Пашинян и его окружение допустили немало промахов, которые точно Москва не простит. Нужно напомнить, что именно армянский лидер просил Кремль применить договор ОДКБ и выступить против Баку на стороне Еревана. После отказа РФ Пашинян попросту посадил в тюрьму генерального секретаря ОДКБ Хачатурова.

Именно Пашинян открыл дело против дочерней компании Российских железных дорог (РЖД). Его же команда стала распространять слухи о выводе российской военной базы с территории Армении. И буквально несколько дней назад был заключен под стражу армянский миллионер, основной оппонент премьера – Гагик Царукян. Последний, к слову, является абсолютно пророссийским политиком, а его партия «Процветающая Армения» вообще входит в число партнёров путинской «Единой России».

Учитывая, что арест произошёл на днях, что как политическая, так и экономическая ситуация в Армении очень напряжены, что США точно пока не будут поддерживать Ереван, можно сделать предположение, что Пашинян просчитывает, как ему удержаться у власти и избежать госпереворота. На фоне последних событий подобное легко спровоцировать.

И вот теперь происходит масштабное боевое противостояние по линии Нагорного Карабаха и Азербайджана. Ереван проводит мобилизацию, вновь запускается национальный, этнический фактор, временно забываются политические проблемы, экономика уходит на второй план. Пашинян снова находится на острие войны. Однако допускается знаковая ошибка: он не учитывает, что в Баку осознают его шаткие позиции.

На самом деле президент Азербайджана Ильхам Алиев правильно заявил: при желании азербайджанские войска (при военной поддержке со стороны Турции) смогли бы с боями захватить Армению, во всяком случае вернуть семь оккупированных районов и перехватить инициативу в Карабахе. То, что азербайджанские войска захватили семь населенных пунктов на спорной территории (на этом они вряд ли остановятся), – это показательный момент. Но пока речь все равно не идёт о начале крупной войны. Азербайджан ранее уже брал под контроль поселения Карабаха. Однако ситуация потом затихала. Почему подобное происходит? Потому что все прекрасно осознают: Москва не позволит полного ослабления Армении. По различным причинам. Во всяком случае пока.

В Баку внимательно следят за теми взаимоотношениями, которые складываются по линии Ереван – Вашингтон и Ереван – Москва. И сейчас азербайджанцы, конечно же, будут наблюдать за тем, к какой столице за помощью обратится Пашинян, что будет после подобных переговоров. И если ситуация в самой Армении станет неконтролируемой, попытаются воспользоваться этим. Сейчас азербайджанцы решают позиционно проблему, беря под контроль поселение за поселением. Однако пока не рискуют идти на масштабное противостояние.

Вообще-то каждый из вариантов плох: к чьей бы помощи ни прибегнул Пашинян, каждая опция толкает Кремль на радикальные действия, любой вариант означает или в краткосрочной, или в среднесрочной перспективе смену власти в Армении на более пророссийскую. Здесь важно помнить, что многие события конца 1980-х начала 1990-х годов связаны не столько с этническим конфликтом, который несомненно был в регионе до, во время и после царской России, сколько с ролью, скажем так, отдельных людей из силового блока уже советской и постсоветской России.

Изменится ли состояние дел в регионе? Для местных стран-противников – нет. Просто все станет более предсказуемо: так, как было раньше. Вопрос лишь во времени и в инструментарии. Впрочем, остается неясным: захочет ли тогда Россия, как, допустим, сейчас вести с Баку переговоры о возвращении семи оккупированных районов, которые были захвачены в ходе войны в 1990-е годы. Кроме того, уже в текущей ситуации интересно понять, а что будет с уже взятыми азербайджанской стороной населенными пунктами. Вряд ли Баку их обратно отдаст. А это, кстати, значительно повлияет на позиции Пашиняна.

Также необходимо понимать, что Кавказ для западных стран – это такой же глобальный фронт, как и Украина или, в меньшей мере, Беларусь. Кавказ очень важен – как географически, так и с точки зрения ресурсов. Однако сейчас нужно осознать: всё зависит от того, что конкретно от Пашиняна затребует Москва и на что он в конечном счёте согласится.

Киев из нынешней ситуации должен вынести хороший урок, который звучит так: нет никаких замороженных конфликтов, когда они управляются извне. Нагорный Карабах случился по вине Москвы, и только Москвы. Остальное уже – следствие.

В кавказских переговорах есть свой Минский формат, где 11 стран и ОБСЕ, где одним из сопредседателей выступает Россия. Там наличествуют свои Минские соглашения (Мадридские принципы). Там миссия ОБСЕ так же пытается подыграть каждой из сторон. Существует свой аналог «формулы Штайнмайера» и особого статуса. Вообще всё, что вы видите в Украине, берёт свое начало с решения Карабахского конфликта. Который тлеющий, а не замороженный.

Поэтому Украине, глядя на противостояние Армении и Азербайджана, важно помнить: то, что начинается в Москве, в Москве и завершается. Во всяком случае, когда речь заходит о договорах, написанных в Кремле. Единственный противный вариант – это формирование собственной повестки дня, которая российским властям всегда не нравится. И это доказывают сегодняшние события в Нагорном Карабахе.Александр Демченко

 

За крок від великої війни: чим особливий новий конфлікт Вірменії та Азербайджану

ПОНЕДІЛОК, 28 ВЕРЕСНЯ 2020, 09:37 — ЮРІЙ ПАНЧЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА

Чи розпочнеться на Південному Кавказі повноцінна війна?

Військове загострення, що розпочалося зранку 27 вересня між Азербайджаном та Вірменією – далеко не перше зіткнення між цими країнами, та воно має як ніколи багато шансів перерости у повномасштабну війну.

Для України це стало додатковим викликом, адже одну зі сторін конфлікту ми визначили серед наших стратегічних партнерів. Це накладає певні зобов’язання, проте дії Києва виявилися зовсім не партнерськими.

Спробуємо розібратися, чому нинішнє зіткнення було неминучим, чи можливо уникнути великої війни і які наслідки матиме нинішній конфлікт, у тому числі для України.

Конфлікт із багатьма невідомими

Традиційно для вірмено-азербайджанських конфліктів сторони поклали одна на одну провину за початок військових дій.

“Близько 6 години ранку збройні сили Вірменії, здійснивши масштабні провокації, піддали інтенсивному обстрілу позиції азербайджанської армії уздовж усієї лінії фронту і наші населені пункти, розташовані у прифронтовій зоні”, – заявило Міноборони Азербайджану. 

Своєю чергою в Єревані стверджують, що події почалися через обстріли з боку Азербайджану. “Зранку по всій довжині лінії зіткнення азербайджанська сторона почала активні артобстріли, вибираючи в якості мішеней мирні населені пункти, в тому числі Степанакерт”, – йдеться в заяві вірменського МЗС.

Степанакерт є столицею “Арцаху” – невизнаної республіки, що проголосила свою “незалежність” у 1991 році на території азербайджанської автономії, Нагірного Карабаху, але фактично контролюється Вірменією. Україна та більша частина світу вважають Нагірний Карабах та прилеглі до нього території окупованою частиною Азербайджану.

Останній раз військовий конфлікт у Карабаху відбувся у квітні 2016 року. Та між подіями 2020 та 2016 років є суттєва відмінність.

Нинішній конфлікт сягнув давно не баченого масштабу.

Ще зранку Вірменія оголосила мобілізацію та воєнний стан по всій країні. Згодом про введення воєнного стану заявив і президент Азербайджану Ільхам Алієв. У 2016 році до загальної мобілізації справа не дійшла. Як і до обстрілів Степанкарерту.

Особливість нинішнього конфлікту стала очевидною вже у перші години – навіть попри звичку обох сторін занижувати бойові втрати. У Міноборони Вірменії визнали смерть 16 своїх військових (згодом ця цифра зросла до 33), двох цивільних та поранення близько сотні осіб. Азербайджанська сторона заявила лише про загибель 19 мирних жителів.

Хоча наявні відео знищення ворожої військової техніки, які поширили міністерства оборони обох сторін, дозволяють припустити значно більшу кількість загиблих.

Вірменська сторона стверджує про загибель близько 200 солдатів противника, а також про захоплення 11 одиниць азербайджанської військової техніки, знищення 4 гелікоптерів, 33 танків та БМП, 27 безпілотних літальних апаратів.

Міноборони Азербайджану це спростовує, а натомість заявляє про встановлення контролю наш шістьма селами у Нагірному Карабаху. Цю інформацію своєю чергою заперечує офіційний Єреван; втім, карабаський лідер Араік Аратюнян підтверджує втрату низки позицій.

“Це не квітень 2016 року, не товушські події (конфлікт у липні цього року). Це класична війна, до якої було проведено підготовчу роботу”, – вважає він.

Фактор загострення

Чому нинішній конфлікт має шанси виявитися набагато масштабнішим за попередні?

В першу чергу – через активну мілітаризацію обох країн, що давно готувалися до війни.

“Неможливо перебільшити, наскільки це небезпечно. Дві сторони наразі сильно воєнізовані, здатні як ніколи завдавати ударів по цивільних районах та стратегічних об’єктах. У 2016 році у них була “обмежена”, але трагічна коротка війна, в якій загинуло 200 людей (офіційна статистика сторін дає вдвічі меншу цифру). Наразі обидві сторони відчувають більший тиск, щоб діяти активніше”, – оцінює ситуацію аналітик Центра Carnegie Europe Томас де Ваал. 

Що стало причиною такого загострення?

Насамперед – втрата владою Азербайджану сподівань на те, що вони дочекаються поступок від вірменського прем’єра Нікола Пашиняна.

Після приходу до влади Пашиняна сторони домовилися про припинення вогню, і довгий час ця домовленість діяла. Баку сподівався, що, на відміну від попередньої вірменської влади, яку значно мірою формували вихідці з Карабаху, нова буде більш поступливою.

Втім, такі сподівання Баку не виправдалися. Позиція офіційного Єревана щодо Карабаху залишилася незмінною.

Натомість успіхи у війні були вкрай необхідні Алієву.

У такій ситуації відновлення бойових дій було неминучим.

Варто наголосити: попри переговори, у Баку давно готувалися до імовірної масштабної війни, проводячи масштабні закупівлі військової техніки.

Те ж саме, але у менших масштабах через обмеженість бюджету, робив і Єреван.

Перший конфлікт відбувся у липні цього року, проте не у Карабаху, а на міжнародно визнаній ділянці азербайджано-вірменського кордону. Зважаючи на це, можливість для повноцінного наступу азербайджанської армії була обмеженою.

Є також ще один фактор, що може виявитися визначальним.

Його назва – Туреччина.

Від Туреччини до Росії

Туреччина є давнім соратником Азербайджану. Країни мають культурну та релігійну схожість; подібною є також їхня мова; обидві столиці роблять заяви про “братські народи” та є близькими партнерами на міжнародній арені.

Після загострення у липні цього року Анкара не лише підтримала союзника на словах, а й продемонструвала можливість безпосередньої участі у конфлікті. Зокрема, відразу після стабілізації ситуації на кордоні обидві країни провели показові спільні військові навчання у Нахічеванській автономній республіці – азербайджанському анклаві, що розташований між Вірменією, Іраном та Туреччиною.

У неділю, після початку зіткнень, Анкара стала на бік Баку та підтримала його версію причин конфлікту. Не виключена й турецька військова допомога – якщо не у вигляді безпосередньої участи у конфлікті, то у вигляді військової техніки та радників.

У самопроголошеному Карабаху вже кажуть про участь у конфлікті безпілотних літаків, що прилітають з території Туреччини. Втім, напевно підтвердити чи спростувати ці дані неможливо.

До слова, вірменсько-азербайджанський конфлікт традиційно багатий на фейки.

Протягом багаторічного конфлікту обидві держави довели готовність поширювати дезінформацію навіть за офіційними каналами. А нині доступ до інформації ускладнило також рішення Азербайджану обмежити доступ до інтернету по всій країні.

Про проблеми з виходом в інтернет повідомляють також з контрольованого Вірменією Нагірного Карабаху.

Між тим у відповідь на можливе долучення Туреччини до конфлікту в Єревані також оголосили про намір підвищити ставки. Пашинян, зокрема, заявив про можливість офіційного визнання незалежності Нагірного Карабаху – крок, який суттєво збільшить градус напруги у регіоні.

А от із допомогою Росії – симетрично до можливого долучення Туреччини – поки не все так просто. З Москви не лунає заяв про безумовну підтримку дій Вірменії та натяків про військову допомогу.

Попри членство Вірменії в інтеграційних проєктах РФ, відносини з Азербайджаном для Кремля не менш важливі через масштабні контракти на купівлю військової техніки.

Можливість вплинути на Туреччину наразі має лише НАТО, а точніше – Сполучені Штати. Варто нагадати, що нещодавно Альянсу вдалося змусити Анкару утриматися від конфронтації із Грецією.

Та невідомо, чи виявиться Вашингтон так само наполегливим і чи буде Ердоган готовим чути своїх союзників, коли йдеться про підтримку “братнього Азербайджану” у війні з Вірменією.

 

Випробування для України

Для України нинішній конфлікт теж став особливим. У тому числі через те, що лише два тижні тому ми запевнили Азербайджан у своїй підтримці, лишивши цю країну у вузькому списку наших стратегічних партнерів.

Поза тим, ставати на бік Баку офіційний Київ не поспішає.

Українське МЗС обмежилося заявою, де висловило “глибоке занепокоєння” загостренням конфлікту, висловило співчуття родичам усіх загиблих та закликало сторони “повернутися до діалогу заради мирного врегулювання конфлікту”.

Та найбільше вражає те, що у заяві не знайшлося місця фразі про підтримку цілісності Азербайджану.

Адже, нагадаємо, йдеться про бойові дії не на азербайджансько-вірменському кордоні, а на межі між окупованою та підконтрольною урядові територією Азербайджану. Принаймні, такою є офіційна позиція України щодо Карабаху.

Наочним є порівняння нинішньої короткої заяви, яка є лише у твіттері та навіть не продубльована на сайті МЗС, і заяви України під час аналогічного конфлікту у Карабаху в 2016 році. У заяві чотирирічної давнини була визначальна фраза: Україна наголошувала на потребі врешті-решт “врегулювати нагірнокарабаський конфлікт на основі дотримання суверенітету та територіальної цілісності Азербайджанської Республіки в рамках її міжнародно визнаних кордонів”. 

Варто окремо наголосити: позиція України про те, щоби не поспішати наперед і безоглядно підтримувати одну зі сторін конфлікту, цілком може виявитися правильною.

На жаль, конфлікт у Нагірному Карабасі не має простого рішення. Він багато у чому відмінний від ситуації у Криму чи на Донбасі, тож, попри схожі елементи, абсолютної аналогії між ними немає.

Натомість повномасштабні бойові дії на Південному Кавказі можуть мати жахливі гуманітарні наслідки, і поділяти відповідальність за них, а тим більше активно долучатися до конфлікту, може бути не найкращим рішенням.

Та попри це, одного дня Києву все ж доведеться визначатися з пріоритетами.

У тому числі – приміряючи свою відповідь до того, що ми хочемо чути від наших стратегічних партнерів у разі загострення бойових дій між Україною та РФ.

Автор: Юрій Панченко,

редактор “Європейської правди”

 

Донбас як Крим: на що дав згоду Зеленський у новій безпековій стратегії України

ВІВТОРОК, 15 ВЕРЕСНЯ 2020, 14:05 — СЕРГІЙ СИДОРЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА

У понеділок ввечері президент Зеленський ввів у дію нову стратегію національної безпеки, схвалену перед тим членами РНБО.

Такий комплексний документ, що визначає напрямок розвитку безпекового сектору та до певної міри, зовнішньополітичні пріоритети,  в Україні затверджується утретє. Уперше він з’явився за Ющенка, у 2007 році (за Януковича його змінили, підчистивши і без того обережні згадки про НАТО). Другу стратегію ухвалили за Порошенка, у травні 2015 року. Нинішня редакція – третя.

Цікава деталь: хоча указ підписав Зеленський, та під самою стратегією, тобто документом із пріоритетами нашої держави, стоїть підпис не президента, а глави його офісу, Андрія Єрмака. Це може видаватися дивним, але такою є традиція: попередні документи схвалювали глави секретаріату та адміністрації президента, Віктор Балога та Борис Ложкін відповідно.

Та найбільшою несподіванкою – цього разу приємною – можна вважати зміст цього документа.

Документ рясніє згадками та жорсткими формулюваннями щодо держави-агресора, визначає амбітні завдання щодо НАТО.

А от у зовнішньополітичній сфері до пріоритетів України є питання.

Росія – агресор, Донбас – окупований

Документ сформований структурно інакше, ніж попередній і доволі системно – є підстави припустити, що його кістяк готували не на Банковій – джерела кажуть, що до його розробки був залучений Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД).

Документ відштовхується від норми Конституції про те, що “людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю в Україні”. Реалізація цієї норми визначена як головна ціль державної політики нацбезпеки, а прагнення миру задеклароване як ключовий пріоритет.

Та попри це, документ не уникає напряму називати Росію “державою-агресором” та “окупантом”. В цьому сенсі кидається у вічі разюча відмінність між політичною лексикою Зеленського та Єрмака, які усіляко намагаються уникати будь-яких образливих для РФ термінів, та Стратегією, під якою стоять підписи тих самих Єрмака за Зеленського!

Новий документ вживає навіть жорсткішу термінологію щодо російського контролю на Донбасі – його статус прирівняли до кримського.

“Де-факто владу” на цих територіях Стратегія відтепер згадує як “російську окупаційну адміністрацію… на тимчасово окупованих територіях АР Крим та Севастополя і в окремих районах Донецької та Луганської областей”. Для порівняння, 5 років тому йшлося про “маріонеткові квазідержавні утворення на тимчасово окупованій території частини Донецької та Луганської областей”, без окремого визначення окупаційної влади в Криму.

До слова, у оновленій Стратегії Криму взагалі приділено дещо більше уваги, ніж у попередній її редакції. І йдеться не лише про зростання числа згадок про нього.

Уперше одним з напрямів дій держави названий захист громадян на окупованих територіях, включно із Кримом.

“Україна захищатиме права, свободи і законні інтереси своїх громадян на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, реалізовуватиме ініціативи щодо реінтеграції цих територій, соціального захисту та підтримки населення, яке проживає на зазначених територіях, а також захисту прав і свобод осіб, що належать до кримськотатарського народу, караїмів і кримчаків, утримуватиме зазначені питання на міжнародному порядку денному” – йдеться у документі.

Це – перша згадка про кримськотатарське корінне населення півострова у документі такого статусу.

Як перемогти Росію?

Тези, які визначають шлях до повернення Донбасу та Криму, який бачить нинішнє керівництво держави, заслуговують на окрему увагу.

Звісно, жодних дат та термінів там немає, але конкретика наявна.

Зокрема, з документу випливає, що військовий шлях повернення Донбасу не розглядається або принаймні не є пріоритетним. Головний пріоритет – міжнародний тиск на РФ.

“Україна вживатиме заходів для запобігання ескалації конфлікту з Російською Федерацією, насамперед шляхом збільшення її потенційної ціни до неприйнятного для Російської Федерації рівня. Пріоритетними напрямами є посилення оборонних і безпекових спроможностей, зміцнення міжнародної підтримки України та ефективне використання міжнародної допомоги, а також збереження консолідованого міжнародного політичного, економічного та правового тиску на агресора”, – йдеться у документі.

Привертає увагу те, що жодної згадки про “Мінськ” у Стратегії немає. Ба більше, президент лишив шанс для зміни переговорного формату з Кремлем та залучення інших посередників, у тому числі в трансатлантичному форматі.

“Україна вестиме переговори з Російською Федерацією за посередництва партнерів з числа держав – членів ЄС та НАТО, а також ОБСЄ”, – йдеться у Стратегії. Без жодної згадки саме про Німеччину та Францію у цьому контексті.

Окремо Стратегія обіцяє, що Україна “продовжить позовну роботу у міжнародних судових інстанціях із притягнення Російської Федерації до міжнародно-правової відповідальності”. У попередній стратегії подібного твердження не було, оскільки ключові скарги “Україна проти РФ”, у тому числі в Суді ООН, були подані вже після розробки цього документу.

Йдемо до НАТО – але не так, як досі

А от абревіатура НАТО зустрічається удвічі рідше, ніж 5 років тому – 11 згадок проти 24. Втім, це не означає  зменшення уваги до блоку. Навпаки – як не дивно – за меншої кількості згадок, їхня амбітність зросла.  Це є природним, зважаючи на розвиток відносин із Альянсом за минулі роки.

Одним з ключових напрямів гарантування національної безпеки є “розвиток особливого партнерства з Організацією Північноатлантичного договору з метою набуття повноправного членства України в НАТО”, при цьому набуття повноправного членства у блоці визначене як “стратегічний курс держави”.

Для порівняння, у Стратегії, ухваленій у 2015 році, йшлося лише про “формування умов для вступу в НАТО”. Та й загалом, до 2020 року включно у ній розраховували лише на “розвиток особливого партнерства з НАТО”.

Та реальність перевищила амбіції, визначені за президентства Порошенка.

Україна суттєво перевиконала плани щодо зближення з Альянсом.

Як відомо, у 2018 році блок визнав за нами статус держави, що прагне вступу до Альянсу, (чи, спрощено, “держави-аспіранта”). У 2019 році прагнення до вступу закріпили в Конституції, а у 2020 Альянс офіційно надав нам статус “партнера з розширеними можливостями”

Що конкретно має робити Україна, щоби досягти нових цілей? Стратегія визначає такі завдання-вектори:

– досягти у максимально стислі строки достатньої взаємосумісності Збройних Сил України та інших складових сектору безпеки і оборони з відповідними структурами держав Альянсу;

– суттєво активізувати реформи, які необхідно впровадити з метою досягнення відповідності критеріям членства в НАТО у рамках імплементації річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО;

– отримати запрошення та приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО.

Від редакції додамо, що напрями визначені вірно, і тепер головне, щоби так само коректною була їхня реалізація.

Втім, маємо і ложку дьогтю.

Амбітність завдань могла би бути вищою, але чомусь в РНБО випустили з уваги важливий пріоритет: у документ взагалі не увійшло прагнення України до участі у формуванні стратегії оновлення НАТО, відомою також як  #NATO2030 або NATO reflection process.

А це має бути пріоритетом України, якщо ми бачимо для себе місце у майбутньому Альянсі!

Виникає питання: а чи радилися автори стратегії з урядом на фінальному етапі?

Адже щонайменше в офісі профільного віцепрем’єра, в Урядовому офісі з євроінтеграції та у МЗС цим питанням опікуються вельми предметно. Лишається сподіватися, що і без фіксації цього напрямку в стратегії робота у цій сфері не припиниться.

І, насамкінець, згадаємо кілька пріоритетних реформ, критично важливих для зближення з НАТО.

Позитивна новина: стратегія зазначає, що реформа СБУ має відбутися за стандартами НАТО – Служба має перетворитися на “уповноважений держорган у сферах контррозвідувальної діяльності та охорони державної таємниці, головний орган у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю”. Це може стати  вагомим аргументом на користь повноцінної реформи СБУ (відповідний законопроєкт зараз перебуває на розгляді у парламенті).

Також Стратегія доручає “прискорити оборонну та безпекову реформи за нормами, принципами і стандартами НАТО” та зміцнити бойовий потенціал ЗСУ, зокрема, через “трансформації професійної культури на основі доктринальних підходів і принципів командування й контролю, підготовки, освіти НАТО”.

Підсумовуючи: попри дивну відсутність #NATO2030, блоки щодо НАТО та щодо протидії російській агресії вийшли доволі непоганими.

Цього не скажеш про наступний блок – зовнішньополітичні пріоритети нашої держави.

Несподівані міжнародні пріоритети

“Порошенківська” редакція Стратегії визначала лише одну державу, відносини з якою мають стратегічне значення – це Сполучені штати Америки. Крім США, пріоритетними були також відносини з міжнародними організаціями (НАТО, ЄС, Рада Європи, ООН, ОБСЄ); жодну іншу державу документ виділяти не став.

Нинішня стратегія змінила цей підхід, що загалом можна вітати. Але градація ключових партнерів викликає низку запитань.

На першому місці у розділі за назвою “Основні напрями зовнішньополітичної діяльності” – ЄС та НАТО із визначеною метою про набуття повноправного членства. Тут питань немає.

Наступний рівень – 5 основних партнерів, з якими ми плануємо розвивати “всебічне співробітництво”. Це США, Британія, Канада, Німеччина, Франція (саме у такому не алфавітному порядку). Співпраця із ними “має для України пріоритетний стратегічний характер та спрямовується на зміцнення гарантій незалежності й суверенітету, сприяння демократичному поступу та розвитку України”, каже стратегія.

Звісно, про окремі держави з цього списку можна дискутувати; так само хтось може ставити питання, чому до переліку додали, приміром, Польщу – та загалом ці пріоритети не заперечити. Ця п’ятірка точно входить до числа тих держав Заходу, які є для нас найвагомішими партнерами.

А от далі у списку починається якась дивина.

На другому рівні за пріоритетністю ще 5 держав: Азербайджан, Грузія, Литва, Польща, Туреччина (наведені у документі за алфавітним порядком, а, очевидно, не за пріоритетністю).  Із цими державами Україна розвиватиме “стратегічне партнерство”.

Присутність Азербайджану в цьому переліку, м’яко кажучи, дивує.

Ця держава точно не є для нас партнером у просуванні демократії. Вона не допомагає боротися з російською агресією. Економічних підстав для цього також немає: за перше півріччя 2020 року ми експортували до Азербайджану товарів на $179 млн, це лише 0,78% українського експорту.

Так, ми імпортуємо звідти певні обсяги нафти; ба більше, формально Азербайджан є ключовим постачальником (63% імпорту сирої нафти  у 1 половині 2020 року), але не йдеться про обсяги аж такої стратегічної ваги! По-перше, власний український видобуток є вищим за імпорт з Баку та має великий потенціал зростання; по-друге, Україна імпортує кількаразово більші обсяги перероблених нафтопродуктів.

Словом, поява Азербайджану у переліку стратегічних партнерів змушує замислитися – чи йдеться про прорахунок, чи про банальний лобізм (а про те, що Азербайджан вміє “зацікавити” іноземних посадовців, здавна ходять легенди).

А от для Румунії – чорноморської держави-члена НАТО, яка має доволі сильні антиросійські настрої і в суспільстві, і серед політиків, місця серед стратегічних пріоритетів України знову не знайшлося.

І це – ще сумніше. Бо ця держава має вагомий потенціал підтримки України, у тому числі безпекової, який Київ чомусь системно ігнорує.

Та й загалом, на жаль, ми досі недооцінюємо вагу відносин із сусідами. У пріоритетних напрямках у новій стратегії взагалі немає також Словаччини, яка має для нашої енергетичної незалежності ще більшу вагу, ніж Азербайджан – майже весь обсяг газу іде через словацький кордон. Але для неї подібного місця у Стратегії не знайшлося. Всіх їх об’єднали у єдину групу “держав Центральної та Південно-Східної Європи”, з якими ми будемо розвивати “тісні добросусідські відносини”, незалежно від наявності спільного кордону.

Втім, інші зовнішньополітичні пріоритети можна лише підтримати.

Трохи нижчий рівень важливості, ніж з 10 стратегічними партнерами, Стратегія присвоїла “іншим державам Балтії (крім Литви) та державам Північної Європи”. Це блок держав із “партнерськими відносинами”. Ще дві держави-сусідки, Молдова та Білорусь, де рівень проросійських сентиментів є доволі високим, проходять у блоці “прагматичні відносини”. А із державами Азії, Близького Сходу, Африки та Південної Америки (без виділення жодної з них) Україна розвиватиме “взаємовигідне економічне співробітництво”.

Стратегічному партнерству з Китаєм, таким чином, покладено край. І це, певно, правильний вибір у нинішній ситуації, адже дружба з Пекіном була би здатна зруйнувати партнерство із нашим найважливішим стратегічним партнером – США. Історія з “Мотор Січчю” це дуже яскраво проілюструвала.

Між реформами і реалізмом

Попри критику окремих деталей зовнішньополітичного блоку, треба визнати: це лише невелика частина Стратегії. А загалом документ справляє дуже непогане враження.

Треба зауважити, що безпекова стратегія зачіпає не лише питання “жорсткої безпеки”, як-то військову співпрацю чи реформу силового блоку. Її предметом є також економічна,енергетична, інформаційна, кібербезпека тощо. Окремий наголос на проведенні реформ, включаючи “повну імплементацію та подальшу адаптацію Угоди про асоціацію” як необхідний крок на шляху до членства в ЄС.

При цьому звертає на себе увагу реалістичність у оцінці стану держави. Ось лише кілька цитат, які це ілюструють:

“Джерелом загроз незалежності України, її суверенітету і демократії залишається недостатня ефективність державних органів, що ускладнює вироблення і реалізацію ефективної політики…

Непослідовність та незавершеність реформ і корупція перешкоджають виведенню української економіки з депресивного стану, унеможливлюють її стале і динамічне зростання, підвищують уразливість до загроз, підживлюють кримінальне середовище”

Необхідні реформи, які згадує документ як шлях до виходу з цього глухого кута, також не викликають заперечень – від боротьби з корупцією до підвищення рівня цифрової грамотності населення.

Втім, очевидно, що це – лише рамковий перелік реформ. Стратегія  це напряму визнає та зазначає: окремі напрямки мають бути деталізовані. І тут – чи не найбільша несподіванка. Вже ближчим часом РНБО має підготувати (а президент – затвердити) також Стратегію зовнішньополітичної діяльності. Такий документ з’явиться вперше; хоча неясно, чи буде це документ публічним, чи матиме обмежений рівень доступу.

Є шанс, що у цьому документі будуть уточнені чи виправлені речі, які викликали подив у загальній Стратегії.

Також в Україні мають з’явитися ще 14 секторальних стратегій, що стосуються нацбезпеки, як-то стратегія енергетичної безпеки, воєнної безпеки, кібербезпеки, продовольчої безпеки тощо. Звісно, багато залежить від змісту цих майбутніх документів, тому рано говорити про “перемогу”, однак фактом є те, що подібного комплексного підходу до стратегування в історії України ще не було

Крім того, якість та сміливість нинішнього документу, дає підстави для принаймні обережних позитивних сподівань.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор “Європейської правди”

 

Зараз, як ніколи, Європа має зберегти свою історичну пам’ять

НЕДІЛЯ, 27 ВЕРЕСНЯ 2020, 12:22  УПОЛЕКСАНДР КВАСНЄВСЬКИЙ
експрезидент Польщі, член Наглядової ради Меморіального Центру Голокосту “Бабин Яр”

Разом з коронавірусом, що продовжує поширюватися у всьому світі в масштабах, які мало хто з нас може осягнути, фанатизм та нетерпимість також набувають сили. Глибокі шрами європейської історії містять свідчення того, до чого це може призвести.

Зараз, як ніколи, європейську історію необхідно взяти на озброєння, щоб нагадати континенту й світові про те, що може статися, коли ненависть заповнює вакуум зневіри і страху. Ми не можемо дозволити собі перевигадування нашої історії та перетворення її на альтернативну, хибну реальність.

У сучасній атмосфері плутанини є тривожні ознаки того, що цей процес триває. Повсюдно у Німеччині відбуваються великі акції протесту, які гротескно порівнюють карантинні обмеження з нацистською диктатурою проти євреїв.

Так само в американському штаті Іллінойс – протестуючі проти карантину затаврували губернатора штату нацистськими епітетами.

Ефект применшення і нехтування серйозністю Голокосту є не лише символічним. Така ганебна риторика швидко переросла у небезпечні дії. Кількість випадків антисемітизму у всьому світі різко зросла за останні місяці, підсилена пандемією коронавірусу.

Для молодого покоління європейців криза коронавірусу, швидше за все, надовго вріжеться у пам’ять. На відміну від цього, для сьогоднішньої молоді Голокост та його вічні уроки для людства – це, мабуть, не більше ніж далека концепція; історична подія десь у віддаленому минулому.

Ми повинні виправити ситуацію. Ми повинні знайти нові способи залучити нове покоління до усвідомлення того зла, яке сталося на європейській землі всього два покоління тому.

Іншими словами, ми повинні зробити все, щоб зберегти нашу історію.

Щоб покласти цьому край, наразі запроваджуються кілька важливих ініціатив, які належним чином мають вшанувати трагедію Бабиного Яру вересня 1941 року.

Всього за кілька днів після того, як нацисти окупували Київ, столицю України, третє за величиною місто в Радянському Союзі на той час, близько 34 тисяч київських євреїв відправили до урочища Бабин Яр на околиці міста, де вони були страчені протягом двох днів. Десятки тисяч українців, ромів, психічно хворих та інших осіб були так само вбиті у Бабиному Яру під час нацистської окупації.

Однак немислимий жах цих подій досі не був належним чином згаданий в результаті десятиліть правління радянської влади, яка намагалася викреслити єврейські страждання та й саму єврейську ідентичність з історичного наративу регіону.

Як наслідок, житло і дороги будувались на місці, не менш заклятому чи трагічному, ніж Освенцім. Менш відоме злодіяння у Бабиному Ярі стало могутнім символом близько 1,5 мільйона євреїв, розстріляних нацистами в Східній Європі, долю яких значною мірою обходили історичні записи.

Щодо становлення історії, моя власна країна Польща подала чудовий надихаючий приклад. Як і в Україні, жахи нацистської епохи глибоко закладені у її національній психіці.

Влада Польщі створила відповідні меморіали, музеї та навчальні заклади, щоб гарантувати, що історія Голокосту не лише запам’ятається, але є невід’ємною частиною історичного наративу країни.

На щастя, русло історичної пам’яті змінюється. Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”, до Наглядової ради якого я з гордістю приєднався, створений не лише для того, щоб побудувати меморіал, але й щоб записати ще живу історію тих трагічних подій, що там відбулися.

Дослідники Меморіалу вже виявили не тільки невідомі раніше імена жертв трагедії, а й українців, які ризикували своїм життям, щоб врятувати сусідів-євреїв. За допомогою нових, інноваційних інструментів, таких як 3D-картографування, визначено точні місця розстрілів, раніше достеменно невідомі. Вперше історія Бабиного Яру розповідається повністю так, як ніколи раніше.

Важливість цієї історії має резонувати по всій Європі та за її межами. Бабин Яр є шокуючим прикладом того, як над історією, нашою європейською історією, можна наругатися, маніпулювати і врешті забути про неї. Бабин Яр демонструє, як можна закрити очі навіть на абсолютне зло, якщо ми це дозволимо.

Сьогодні ми починаємо спостерігати неминучий результат такого процесу. Як свідчить нинішній підйом антисемітизму, хаос є благодатним середовищем для розмноження екстремізму та ненависті.

Саме тому рішуче відновлення пам’яті Бабиного Яру повинно стати закликом до усієї Європи й усього світу. Забуття не можна допустити.

Олександр Квасьнєвський