Обвал шахти на Луганщині: знайшли тіло гірника –  УП

Тіло одного шахтаря знайшли на шахті “Золоте”, на якій стався обвал гірничих мас.

Джерело: Відділ комунікації поліції Луганської області

Деталі: Зазначається, що під час обвалу під завалами знаходилися два працівники. Одному з шахтарів вдалося вибратись на поверхню, другого знайдено загиблим.

Поліція відкрила справу за статтею “Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою”.

Нагадаємо: В ніч на 28 грудня на шахті “Золоте”, яка входить до ДП “Первомайськвугілля”, стався обвал гірничих мас.

 

Україна направила ноту ОБСЄ через бойове травмування військового на Донбасі

Військовослужбовець Збройних Сил України 27 грудня близько 23 год. внаслідок обстрілу з боку противника отримав бойове травмування.

Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці Українська делегація для участі в ТКГ.

Зазначається, що стан його здоров’я задовільний, він евакуйований У медичний заклад.

Українською стороною СЦКК було задіяно координаційний механізм: введено «режим тиші», висунуто вимогу щодо припинення вогню, підготовлено та направлено ноту на СММ ОБСЄ, поінформували в Делегації України.

 

На Донбасі з початку доби фіксують «тишу»

29.12.2020

Від початку поточної доби, 29 грудня, порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. По всій лінії розмежування спостерігається “тиша”. Протягом минулої доби зафіксовано 13 порушень режиму припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба штабу операції Об’єднаних сил у Фейсбуці.

“В районі населеного пункту Водяне, на Приазов’ї, російсько-окупаційні війська неодноразово відкривали вогонь в бік українських позицій з мінометів 120-го калібру та гранатометів різних систем. Для коригування вогню противник застосував БпЛА, подальше використання якого, після перетину лінії розмежування, зупинили наші засоби РЕБ”, – йдеться у повідомленні.

Біля Південного збройні формування РФ також відкривали вогонь з мінометів, проте вже 82-го калібру. Крім них, застосували і великокаліберні кулемети.

Вогневу активність російсько-окупаційних військ зафіксували біля Мар’їнки та Авдіївки, де противник кілька разів вів вогонь в бік українських позицій з гранатометів різних систем. Поруч зі Світлодарськом противник застосував автоматичні станкові гранатомети та великокаліберні кулемети. А біля Новоолександрівки – ручні протитанкові гранатомети та стрілецьку зброю.

Поблизу Чермалика противник також застосував стрілецьку зброю. Внаслідок вогню український військовий отримав поранення.

Представників ОБСЄ через Українську сторону СЦКК повідомили про порушення режиму припинення вогню збройними формуваннями Російської Федерації.

 

Окупанти 13 разів порушили «тишу», поранений боєць ЗСУ

Російсько-окупаційні війська від початку доби 13 разів порушили режим припинення вогню на Донбасі, внаслідок чого поранено українського військовослужбовця.

Про це повідомляє пресслужба Об’єднаних сил у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Як зазначається, більшість порушень зафіксовано в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід». Зокрема, неподалік Водяного, що на Приазов’ї, окупанти неодноразово відкривали вогонь з мінометів 120-го калібру та гранатометів різних систем. “Для коригування вогню ворог застосував БпЛА, але оперативні дії наших засобів РЕБ зупинили подальше його використання”, – поінформували у пресслужбі.

Повідомляється, що поблизу Чермалика російсько-окупаційні війська застосували стрілецьку зброю, внаслідок чого був поранений український боєць. Військовослужбовця доправили до медичного закладу та надали кваліфіковану допомогу.

“Ворожу вогневу активність було помічено й неподалік Авдіївки та Мар’їнки, де противник кілька разів вів вогонь в бік українських позицій з гранатометів різних систем”, – зауважили у пресслужбі ОС.

Крім того, в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» поблизу Південного бойовики відкривали вогонь з мінометів 82-го калібру та великокаліберних кулеметів, біля Світлодарська застосували автоматичні станкові гранатомети та великокаліберні кулемети, а неподалік Новоолександрівки – ручні протитанкові гранатомети та стрілецьку зброю.

“Про всі факти порушень режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ”, – заявили у пресслужбі ОС.

 

Ворог обстріляв Чермалик: поранено бійця ООС –  УП

В результаті ворожого вогню у зоні проведення операції Об’єднаних сил поблизу Чермалика на Донбасі український військовослужбовець отримав поранення.

Джерело: сторінка Оперативно-тактичного угруповання “Схід” у Facebook

Дослівно: “28 грудня російсько-окупаційні війська вкотре порушили режим припинення вогню та здійснили обстріл позицій українських захисників поблизу населеного пункту Чермалик.

Внаслідок ворожого вогню один наш воїн отримав поранення. Військовослужбовця було доставлено до медичного закладу та оперативно надано кваліфіковану допомогу лікарів”.

Деталі: Зазначається, що про порушення режиму припинення вогню збройними формуваннями Російської Федерації через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.

Нагадаємо: Минулої доби 27 грудня збройні формування Російської Федерації на Донбасі 6 разів відкривали вогонь по позиціях ООС. Зафіксовано проліт БпЛА.

 

Росія почала новий етап тиску на Україну — експерт

УНН. Обстріли позицій української армії на Донбасі є початком нового етапу тиску Росії на Україну. Про це в ефірі одного з телеканалів заявив військовий експерт Олег Жданов, інформує УНН.

“Активізація може бути пов’язана з тим, що очікування Російської Федерації закінчилося, і вони розпочинають новий етап тиску на Україну шляхом конфронтації на фронті для примушення нас виконати Мінські домовленості так, як вони їх трактують. Це єдина причина”, – пояснив Жданов.

Нагадаємо, минулої доби, 27 грудня, бойовики сім разів порушили “режим тиші” на Донбасі.

Додамо, що станом на 24 грудня, з початку 2020 року у бойових діях на Донбасі загинуло майже пів сотні українських військових. Лише під час “перемир’я” – четверо з них.

Зазначимо, що у Кремлі вважають, що у виконанні Мінська нібито “неозброєним оком помітна пасивність Києва”.

 

КПВВ на межі з окупованими територіями захистять куленепробивними модулями

Кабінет Міністрів затвердив Положення про облаштування контрольно-пропускних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, території АР Крим і міста Севастополя та виїзду з них.

Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні в понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Нагальність ухвалення такого рішення, за словами віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, зумовлена необхідністю створення належних умов для громадян, які перетинають лінію розмежування.

«З самого початку створення всіх КПВВ, з початку 2014 року, з початку агресії РФ, по суті кожен КПВВ жив окремим своїм життям, і виникла проблема їх технічного облаштування, створення належних умов для людей, які перетинають лінію дотику та адміністративну межу. Тому це положення визначає основні вимоги до облаштування КПВВ. В першу чергу – це якраз визначення режимної зони, зони сервісного обслуговування тощо», – пояснив Резніков.

За його словами, режимну та сервісну зони КПВВ облаштовуватимуть тимчасовими модульними спорудами з відповідним захистом від стрілецької зброї. «Важливо, що КПВВ будуть об’єктами оборонного призначення, і також знімається питання відсутності єдиного господаря, що мало негативний вплив на якість їх утримання», – зазначив віцепрем’єр.

В одноденний термін проєкт документа буде доопрацьований з техніко-юридичними правками.

Раніше повідомлялось, що КПВВ підпорядковувались різним органам державної влади, що ускладнювало питання їх фінансування та облаштування.

 

Омбудсмен: у полоні в ОРДЛО перебуває 251 українець

УНН. У полоні в окупантів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей залишається 251 громадянин України. Про це написала у Telegram-каналі Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, передає УНН.

“Наразі в катівнях окупанта на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей залишаються 251 громадянин України. Їх звільнення є надважливим завданням усіх залучених компетентних органів до цього процесу”, — повідомила Денісова.

При цьому вона нагадала, що рік тому, 29 грудня 2019 року, до своїх родин на підконтрольну уряду України територію повернулося 76 громадян, у тому числі 12 військовослужбовців, які перебували у полоні на тимчасово окупованих територіях Донбасу. “Протягом року до мене надходили звернення від звільнених громадян щодо сприяння забезпечення їх соціального захисту”, — написала Денісова.

Вона додала, що зверталася до урядовців щодо законодавчого врегулювання питання встановлення статусу та правового захисту осіб, які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України та щодо необхідності формування переліку суб’єктів надання медичних та реабілітаційних послуг, яким відшкодовуватимуться витрати за надані звільненим особам послуги.

Нагадаємо, за інформацією СБУ, у слідчих ізоляторах та в’язницях на окупованих територіях Донбасу і Криму перебувають понад 400 українців.

 

Уряд урегулював питання виплати допомоги постраждалим від пожеж на Луганщині

Кабінет Міністрів схвалив проєкт розпорядження, що дасть змогу постраждалим від пожеж жителям Луганщини отримати допомогу вже до кінця року.

Відповідний проєкт розпорядження КМ «Про внесення змін до пункту 1 розпорядження Кабміну від 13 жовтня 2020 року № 1269» схвалено на засіданні уряду в понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«За вашим дорученням ми опрацювали причини затримки з виплатами допомоги постраждалим жителям Луганщини, які постраждали внаслідок пожеж. Причини виявилися юридичними, оскільки будинки були знищені, відповідно були істотні складнощі з приводу оформлення їх правовласності і доведення такого права під час оформлення допомоги. Ми пропонуємо удосконалити формулювання відповідного розпорядження Кабміну, щоб люди могли до кінця року вже отримати відповідно належну їм допомогу», – сказав міністр юстиції Денис Малюська, представляючи проєкт розпорядження.

Він закликав підтримати проєкт розпорядження і внести зміни, які корегують формулювання відповідного розпорядження Кабінету Міністрів.

Як повідомлялося, уряд на засіданні 13 жовтня 2020 року виділив з резервного фонду державного бюджету 185,04 млн гривень постраждалим внаслідок пожежі в Луганській області.

 

Схема на мільйон: СБУ викрила незаконну оренду нерухомості Укроборонпрому

У Харкові Служба безпеки України викрила та блокувала схему незаконної оренди нерухомості, яка перебуває в управлінні державного концерну «Укроборонпром», що призвело державі збитків на суму майже 1 млн грн.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні пресцентру СБУ

Оперативники спецслужби встановили, що посадовці одного з харківських держпідприємств, що входить до концерну, незаконно здавали в оренду нерухомість. У травні 2019 року вони передали комерційній структурі виробничі приміщення заводу та відкритий майданчик загальною площею понад 1 тис. кв м. Ще майже 700 кв м були орендовані взагалі без документального оформлення.

Згідно з чинним законодавством, договір оренди мав бути обов’язково погоджений з Фондом державного майна для визначення її реальної вартості. До державного бюджету мало надходити 30% від суми.

За попередніми оцінками фахівців, загальний розмір збитків, завданих державі становить майже 1 млн грн.

Вирішується питання щодо повідомлення фігурантам про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України.

Як повідомляв Укрінформ, на Запоріжжі оперативники СБУ блокували діяльність етнічного організованого злочинного угруповання, до якого входили чиновники.

 

Чотири ділянки розведення і 19 місць розмінування – Єрмак каже, що почнуть у січні на Донбасі

Реалізація домовленостей щодо чотирьох нових зон розведення військ і 19 місць для розмінування, досягнутих у рамках Тристоронньої контактної групи, почнеться з початку 2021 року.

Про це на зустрічі з журналістами повідомив керівник ОП Андрій Єрмак, передає Укрінформ.

Він нагадав, що в рамках ТКГ погоджено чотири нові зони розведення військ і 19 місць для розмінування. Ці домовленості почнуть реалізовуватися з початку 2021 року.

Говорячи про важливі досягнення 2020 року, Єрмак також нагадав про звільнення 20-х українців з полону у квітні 2020 року і відзначив, що робота зі звільнення полонених триває. За словами Єрмака, важливою перемогою є режим припинення вогню, який триває досі, і внаслідок чого кількість поранених і загиблих у зоні бойових дій зменшилася в десятки разів.

Також важливим керівник ОП вважає відкриття на лінії розмежування у цьому році двох нових КВПП – сучасних центрів, де можна отримати різні послуги. Крім того, він назвав важливим досягненням те, що дві тисячі абітурієнтів з окупованих територій вступили до українських вишів цього року – це найбільше за всі роки.

Як повідомлялося, раніше Тристороння контактна група узгодила чотири нові точки розведення сил і засобів на Донбасі (Григорівка, Слов’яносербськ, Петрівка і Нижньотепле), а також 19 зон для гуманітарного розмінування.

Віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков 16 жовтня заявив, що станом на сьогодні “вже визначені місця ще чотирьох пунктів можливого розведення сил та засобів, а також близько 19-ти нових локацій щодо можливого гуманітарного розмінування”.

 

У Зеленського тепер сподіваються на “нормандську” зустріч радників у січні – УП

В Офісі президента розраховують на зустріч в рамках “нормандського формату” на рівні радників у січні.

Джерело: керівник ОП Андрій Єрмак на зустрічі із журналістами 28 грудня

Пряма мова: “Ми плануємо, що зустріч радників (нормандського формату) відбудеться у січні. Вся робота радників спрямована на підготовку зустрічі лідерів. Дати зустрічі лідерів поки що немає.

Питання миру є і лишається пріоритетом”.

Що передувало: Українська сторона прагла нової зустрічі лідерів “нормандської четвірки” до кінця 2020 року. У річницю попередньої зустрічі, 9 грудня, джерело з оточення кремлівського куратора українського напрямку Дмитра Козака заявило, що найближчим часом такого саміту не буде, але Козак часто спілкується з керівником Офісу президента України Андрієм Єрмаком та колегами з Німеччини і Франції.

Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що врегулювання на сході України стає все складнішим із плином часу. Кремль продовжує офіційно відмежовуватись від війни на Донбасі, уперто називаючи це внутрішньоукраїнським конфліктом та схиляючи Київ до переговорів із сепаратистами – маріонетками РФ.

 

Українці найчастіше називають Викрадачем Різдва Путіна – УП

Українці переважно схильні вважати, що з іноземних лідерів президент Росії Володимир Путін найбільше підходить на роль Викрадача Різдва в цьому році.

Джерело: опитування проведене Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 5 до 13 грудня 2020 року

Деталі: Відповідаючи на запитання “Хто з іноземних лідерів, найбільше підходить на роль Викрадача Різдва цього року?”, 28 % опитаних назвали Володимира Путіна, 8 % – Дональда Трампа, 7 % – Олександра Лукашенка, 6 % – Джорджа Сороса і близько 3% – Ким Чен Ина і Сі Цзинпіня.

14 % сказали, що нікого з перелічених не можна назвати викрадачем Різдва, а 29 % – завагалися з відповіддю.

Соціологи зазначили, що першість Путіна  у ролі “викрадача Різдва” визнали в усіх регіонах України, крім Сходу: там він перше місце розділив із Дональдом Трампом і Джорджем Соросом.

 

Україна остаточно порвала з «руським міром» – Кулеба

Україна ніколи не поступиться своїми територіями та своїм курсом на європейську інтеграцію, її розрив із так званим «руським міром» є остаточним.

Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю журналу Internationale Politik, який видається Німецьким товариством зовнішньої політики (DGAP), передає Укрінформ.

«В жодному разі ми не будемо відступати від двох основних принципів. По-перше, Україна ніколи не відмовиться від Криму та Донбасу. І, по-друге, Україна продовжить свій шлях як європейська країна та частина Західного світу, тому що відмова від «руського міра» є остаточною», – підкреслив Кулеба, додавши, що все решта – це питання часу та дипломатії.

Глава МЗС вважає, що Росія могла б відвести свої війська з Донбасу з двох причин: якщо міжнародний тиск буде настільки сильним, що вона змушена буде виконувати умови у рамках “нормандського” формату; тому що витрати на утримання окупованих територій стануть для Кремля занадто високими.

Кулеба також вважає корисними зусилля Франції та Німеччини в рамках “нормандського” формату, а також США та інших партнерів задля підтримки України проти російської агресії, але підкреслює, що Захід ще досі не вказав «Кремлю на чіткі межі», що допомогло б ще більше. «Постійний пошук можливостей «нормалізації» відносин з Росією надихає Путіна тільки на курс на експансію. Тому що він не прагне нормальності», – застеріг Кулеба. Він також наголосив на важливості не лише утримання санкцій, але їх посилення, та зауважив, що «надзвичайно важливі санкції не можуть бути єдиним елементом стратегії стримування політики Росії».

Очільник української дипломатії звернув увагу на зміну за керівництва Президента Володимира Зеленського стратегії у переговорному процесі: риторика Києва стала «проактивною та ініціативною; це означає, що ми просуваємо власні ідеї та пропозиції по розв’язанню, у той час, як раніше ми лише чекали на пропозиції від іншої сторони та реагували на них».

Кулеба також прокоментував ситуацію в сусідній Білорусі. Він визнав, що якщо Росія візьме цю республіку під ще більший контроль, це буде означати надзвичайну небезпеку для України. Половина території України буде оточена військовою присутністю Росії: російські війська будуть розміщені у Білорусі, в окупованому Криму та на окупованому Донбасі, а ще й у Придністров’ї. Іншою проблемою буде те, що Росія отримає доступ до важливих секторів білоруської економіки, а саме до оборонної промисловості, де Київ і Мінськ тісно співпрацюють. Водночас у ЄС, Заходу небагато важелів впливу на Білорусь, визнав український політик.

 

Суд арештував майно лідера партії закарпатських угорців Брензовича

Закарпатський апеляційний суд постановив накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку в лідера партії закарпатських угорців КМКС Василя Брензовича.

Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба суду.

«У понеділок, 28 грудня 2020 року, Закарпатський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку у Василя Брензовича. Вивчивши матеріали провадження та заслухавши його учасників, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, а ухвалу слідчого судді від 11 грудня 2020 року частково скасувати», – йдеться у повідомленні.

Уточнюється, що з урахуванням того, що відповідне майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, а також для встановлення всіх обставин вчиненого злочину, своїм рішенням апеляційний суд наклав арешт на майно.

«Отже, клопотання слідчого задоволено повністю», – уточнили у судовій установі.

Як повідомлялося, раніше в голови КМКС Василя Брензовича СБУ провела обшуки. На першій сесії облради депутата від КМКС Брензовича не було. Як стало відомо з неофіційних джерел, напередодні він виїхав з нашої країни через загрозу вручення підозри.

 

Глава дипломатії ЄС звинуватив Росію у дезінформації про COVID-19 для продажу своєї вакцини – УП

Російські ЗМІ поширили неправдиву інформацію про європейські та американські вакцини від COVID-19 в країнах, де вони хочуть продати свій препарат проти коронавірусу.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це заявив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель.

“Західні розробники вакцин відкрито висміюються в багатомовних російських державних ЗМІ, що в деяких випадках призводить до абсурдних заяв про те, що вакцини перетворять людей у ​​мавп”, – написав Боррель в своєму блозі.

“Такі розповіді явно спрямовані на країни, в яких Росія хоче продавати свою вакцину Sputnik V”, – додав топдипломат, зазначивши, що ці дії загрожують громадському здоров’ю в умовах пандемії COVID-19.

Коли виробник вакцини AstraZeneca, який працював з Оксфордським університетом, призупинив клінічні випробування в вересні через тоді ще незрозумілу хворобу волонтера, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков сказав репортерам, що Sputnik V надійніший, бо він заснований на аденовірусі, виявленому у людей, тоді як британський кандидат є “мавпячою вакциною”.

Випробування вакцини, в якій використовується біоінженерна версія нешкідливого вірусу застуди, виявленого у шимпанзе, щоб інструктувати людські клітини виробляти антигени, були відновлені у Великобританії через кілька днів після отримання дозволу від регулятора.

Минулого тижня Росія відправила в Аргентину першу партію вакцини від коронавірусу в рамках угоди з постачання 10 мільйонів доз. Росія також підписала угоди про постачання з низкою інших країн Латинської Америки і Азії.

Нагадаємо, 27 грудня у країнах Європейського Союзу розпочалася кампанія із масової вакцинації населення від коронавірусу.

 

Російські спецслужби збирають інформацію про начальника ГУР – перехопили розмову агентів

Російські спецслужби шукають шляхи дестабілізації ситуації в Україні, намагаючись дискредитувати співробітників Головного управління розвідки Міноборони за допомогою зрадників з кримського главку СБУ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Головного управління розвідки Міноборони.

«Від початку збройної агресії Російської Федерації проти нашої держави, окрім військових, політичних та спеціальних заходів, кремлівські керманичі приділяють особливу увагу проведенню інформаційно-психологічних операцій. Метою таких операцій є комплексний вплив на населення України, який зокрема включає намагання всіляко дискредитувати представників вищого державного та військового керівництва нашої держави. З цією метою та за допомогою російських і проросійських інформаційних ресурсів та агентів впливу на території України розповсюджуються фейкові новини, документи, чутки, плітки, вкидаються нібито достовірні матеріали, які свідчать про професійну некомпетентність, факти корупції або якісь ганебні чи “зрадницькі” вчинки вітчизняних керівників», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, особливу увагу російські спецслужби приділяють дискредитації співробітників Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Так, у грудні ц. р. одним із підрозділів ГУР МОУ було перехоплено розмову між двома представниками російської Федеральної служби безпеки, які перебували у Сімферополі та Донецьку відповідно й обговорювали пошук інформації щодо начальника розвідувального органу МО України полковника Кирила Буданова та передачу її до управління ФСБ РФ, що спеціалізується на проведенні спеціальних та диверсійних операцій.

Головне управління розвідки оприлюднило аудіофайл розмови та повідомило, що співрозмовниками є колишні співробітники кримського Главку СБУ, які зрадили присязі та перейшли на службу до ФСБ РФ: Склянко Олександр Миколайович, 05.08.1973 р. н., колишній начальник відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки ГУ СБУ в АР Крим та Черних Микола Сергійович, 12.10.1978 р. н., колишній заступник начальника відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки ГУ СБУ в АР Крим.

Як відзначили в пресслужбі, на жаль, Україна має чимало прикладів зрадництва з боку колишніх офіцерів українських спецслужб. «Воєнна розвідка вкотре нагадує їм, а також усім російським військовим злочинцям про неминучість покарання за свої злочини», – зазначили в ГУР Міноборони.

 

Тероборону треба було створювати ще на початку 90-х – Кривонос

Законопроєкт про територіальну оборону необхідно прийняти якнайшвидше, щоб запустити процес створення тероборони в країні, а всі суперечливі питання можна буде врегулювати шляхом внесення змін та правок до законодавства.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив заступник секретаря РНБО генерал-майор Сергій Кривонос під час пресконференції на тему “Створення сучасної національної системи територіальної оборони України. Майбутні законодавчі зміни. Проєкт закону України №4504 “Про територіальну оборону України”.

«Головне завдання №1 зараз, що стосується територіальної оборони, – запустити цей процес… У нас обмежена кількість часу, в нас мало ресурсів, але між тим у нашому законопроєкті ми передбачили і ці нюанси, яким чином нам це максимально коротко і ефективно здійснити», – заявив Кривонос. Він додав, що необхідно максимально швидко прийняти згаданий законопроєкт, оскільки тероборону потрібно було створювати ще на початку 90-х років.

Кривонос також відзначив, що «наразі у ЗМІ йде така агресивна політика, що стосується безпосередньо різних поглядів на територіальну оборону». Водночас він зауважив, що виступає за конструктив, і що спірні питання розгляне парламентський Комітет із питань національної безпеки та оборони, та будуть враховані всі альтернативні точки зору.

Кривонос нагадав, що над підготовкою законопроєкту №4504, який був зареєстрований 16 грудня 2020 року, працювала велика кількість фахівців ще з травня 2019 року. В жовтні 2019 року опрацьована Концепція створення територіальної оборони була представлена на профільному парламентському комітеті з питань оборони, а також була створена робота група, яка працювала над законопроєктом з представниками різних силових структур.

Кривонос запевнив, що прийняття цього проєкту закону розставить всі крапки над «і» в питанні тероборони.

Своєю чергою, голова правління ГО “Всеукраїнське об’єднання “Патріот” Анна Майборода відзначила, що в основу проєкту закону покладний один принцип та можливість, за яким громадяни України, згідно з Конституцією, в законний спосіб зможуть реалізувати обов’язок на захист своєї країни та право на захист свого життя, родини, життя близьких і рідних, а Президент, як гарант Конституції, отримає інструмент для реалізації цих прав громадян.

«Основи територіальної оборони, які ми закладали – це система, яка базується на готовності та здатності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, національних органів виконавчої влади, сил безпеки, сил оборони, акредитованих громадських об’єднань реалізувати завдання, які здійснюються у межах зон територіальної оборони у мирний час та в особливий період», – повідомила Майборода.

Вона відзначила, що цей законопроєкт підвищує обороноздатність країни та створює систему, яка не залежатиме від персоналій, а працюватиме на місцях як злагоджений механізм.

Учасники пресконференції також повідомили, що на відміну від законопроєкту, який готується главою держави, в законопроєкті №4504 пропонується вивести війська територіальної оборони зі складу Збройних сил України (ЗСУ) в окреме військове формування.

Як повідомляв Укрінформ, проєкт Закону про територіальну оборону України (реєстр. №4504) був ініційований народним депутатом України Андрієм Шараськіним та зареєстрований в парламенті 16 грудня 2020 року.

22 грудня перший заступник секретаря РНБО Михайло Коваль заявив, що до кінця грудня Президент України Володимир Зеленський внесе на розгляд Верховної Ради свій законопроєкт про територіальну оборону, який врахував усі наявні загрози для країни, а також найкращі пропозиції альтернативних законопроєктів.

 

Міноборони виконало державне замовлення на 99,5% – Таран

Станом на кінець грудня Міністерство оборони виконало державне оборонне замовлення на 99,5%.

Як передає Укрінформ, про це заявив міністр оборони України Андрій Таран, повідомляє пресслужба оборонного відомства.

«Станом на 26 грудня Міністерство оборони виконало державне оборонне замовлення на 99,5%. Укладено державних контрактів на суму 21 млрд 897,87 млн гривень із загально виділених 22 млрд 004,74 млн гривень. Збільшено обсяги закупівлі нового і модернізованого озброєння, військової техніки та виробів спеціального призначення, поставленого до військ. Попри обмеження роботи підприємств оборонно-промислового комплексу, пов’язані з COVID-19, вдалось забезпечити постачання озброєння та військової техніки на рівні 2019 року, а за деякими напрямами (забезпечення боєприпасами, бронетанковою технікою, цифровими засобами зв’язку) навіть перевищити обсяги попереднього року», — сказав Таран.

За його словами, за державним оборонним замовленням до військ поставлені 10,5 тисяч одиниць техніки, 3,2 млн штук боєприпасів. Проавансовані виготовлення і постачання озброєння та військової техніки у 2021 році на суму 6,5 млрд гривень.

За словами міністра, основний ресурс наступного року слід планувати на закупівлю нового озброєння, а не на ремонт застарілих зразків. З цією метою будуть переглянуті підходи до розподілу та використання коштів на закупівлю нових (модернізованих) зразків озброєння, військової техніки.

«Також відповідним підрозділам Міністерства оборони поставлено завдання у найстисліші строки забезпечити імплементацію положень Закону «Про оборонні закупівлі». У 2021 році маємо перейти до нових процедур закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Для цього розробляємо нову методику закупівлі за вартістю зразка, яка враховуватиме його життєвий цикл», — заявив Таран.

Міністр наголосив, що вперше в історії оборонного відомства створена нормативна база і практично реалізовані прямі міжнародні угоди щодо закупівлі та постачання за імпортом озброєння і військової техніки, а також комплектуючих до них, що не виробляються в Україні.

Зокрема з турецькими компаніями укладені контракти на закупівлю безпілотних авіаційних комплексів та будівництво кораблів класу «корвет» з передачею відповідних технологій та подальшим нарощуванням будівництва суден в Україні.

Також проведена підготовча робота для укладання контракту на замовлення для потреб Збройних Сил України трьох літаків Ан-178, який буде підписаний уже найближчим часом.

Як повідомляв Укрінформ, у 2020 році на виконання державного оборонного замовлення було передбачено фінансування у сумі 25,848 млрд грн, що на 16% більше, ніж у 2019 році. У виконанні замовлення беруть участь 14 державних замовників.

 

Винищувачі НАТО протягом року 350 разів перехоплювали російські літаки – УП

Військово-повітряні сили НАТО в Європі в 2020 році понад 400 разів перехоплювали невідомі літаки, що наближалися до повітряного простору Північноатлантичного союзу.

Як повідомляє “Європейська правда“, така інформація розміщена на сайті НАТО.

Майже 90 відсотків цих вильотів – близько 350 – були викликані польотами російської військової авіації. Це помірне збільшення в порівнянні з 2019 роком, відзначили в Альянсі.

Російські військові літаки часто залишають вимкненим транспондер, який вказує їх місце розташування і висоту, не подають план польоту або не зв’язуються з авіадиспетчерами, що становить потенційну небезпеку для цивільних авіалайнерів.

“В останні роки ми спостерігаємо підвищений рівень російської військової авіації поблизу кордонів Північноатлантичного союзу. Ми завжди пильні. Винищувачі НАТО несуть цілодобове чергування, готові злетіти в повітря в разі підозрілих або несподіваних польотів поблизу повітряного простору наших союзників”, – сказала офіційний представник НАТО Оана Лунгеску.

По всій Європі близько 40 радарів повітряного спостереження та вузлів інформації і близько 60 літаків НАТО знаходяться на чергуванні 24 години на добу, 7 днів на тиждень в якості сил швидкого реагування для літаків, що зазнають лиха або порушують міжнародні правила польотів поблизу повітряного простору Північноатлантичного союзу.

НАТО виконує місію повітряної поліції в країнах Балтії в Естонії, Латвії та Литві. НАТО також забезпечує охорону повітряної поліції для союзників на Західних Балканах, у яких немає власних винищувачів: Албанія, Словенія і Чорногорія.

Також ведуться переговори про поширення охоплення повітряної поліції на Північну Македонію. Союзники також допомогли контролювати небо Румунії, Болгарії та Ісландії в 2020 році.

У НАТО є два центри повітряних операцій – один в Німеччині, що охоплює північну Європу, і один в Іспанії, що охоплює південь, – які контролюють всі повітряні перевезення по Європі.

 

Німецький уряд не втручається у будівництво Nord Stream 2

Про це заявив речник МЗС ФРН Крістоф Бургер на брифінгу в Берліні в понеділок, передає кореспондент Укрінформу.

«Це звісно є рішенням підприємців, адже підприємці будують цей проєкт, федеральний уряд не бере в цьому участь», – сказав дипломат у відповідь на запитання, чи буде проєкт добудований у разі набуття чинності нових санкцій США.

Він нагадав, що Берлін завжди позиціонував проєкт як виключно економічний, але такий, який має політичний вимір, через що ФРН багато років була в діалозі з європейськими партнерами. Представник МЗС визнав, що час обмежений, а тиск США зростає.

Бургер послався на інтерв’ю глави міністерства Гайко Мааса агентству dpa, під заголовком «Міністр закордонних справ не хоче поступатися у суперечці щодо Nord Stream 2. У ньому Маас заявив, що зміна влади в США, на яку німецький уряд «з нетерпінням чекає», не змінить ставлення Берліна до проєкту газопроводу. «Нам не треба говорити про європейський суверенітет, якщо це означає, що в майбутньому ми будемо робити все, що хоче Вашингтон», – сказав міністр, додавши, що в майбутньому будуть існувати теми, на які Сполучені Штати та Німеччина мають різні погляди, головне – мати спільну лінію щодо центральних стратегічних та геополітичних питань.

Як повідомлялося, газопровід з Росії до Німеччини, довжина якого перевищує 1200 кілометрів, побудований на 94 відсотки. Рік тому завдяки американським санкціям будівництво «Північного потоку-2» було призупинено. Наразі очікуються нові санкції. Втім, російська сторона поновила роботи власними силами за згоди німецької сторони.

Адміністрація президента Трампа готує пакет санкцій проти російського проєкту газопроводу Nord Stream 2, введення яких передбачене в затвердженому нещодавно Конгресом законопроєкті про фінансування оборонних потреб США.

Очікується, що нова хвиля обмежень буде запроваджена діючою адміністрацією Трампа, термін повноважень якої завершується 20 січня, та відповідатиме вимогам закону про оборонний бюджет, прийнятого недавно Конгресом.

 

У водах Німеччини завершили укладання труб для Nord Stream 2

В особливій економічній зоні Німеччини завершено укладання труб газопроводу Nord Stream 2 на ділянці завдовжки 2,6 кілометра.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW з посиланням на dpa.

“Укладання труб завершено на ділянці протяжністю 2,6 кілометра в особливій економічній зоні ФРН, повідомив оператор проєкту Nord Stream 2 AG в понеділок, 28 грудня”, – йдеться в повідомленні.

У середині січня оператор планує приступити до робіт у водах Данії.

Зазначається, що російське судно-трубоукладач “Академік Черський” прибуло з Находки в німецький порт Мукран ще в травні 2020-го, але влада Данії заборонила будь-які будівельні роботи в районі острова Борнгольм, пояснивши це нерестом тріски.

Як повідомлялося, газопровід з Росії до Німеччини, довжина якого перевищує 1200 кілометрів, побудований на 94%. Рік тому завдяки американським санкціям будівництво Nord Stream 2 було припинено. Зараз очікуються нові санкції. Втім, РФ відновила роботи власними силами за згодою німецької сторони.

Адміністрація Трампа готує пакет санкцій проти Nord Stream 2, введення яких передбачено в затвердженому нещодавно Конгресом законопроєкті про фінансування оборонних потреб США.

Очікується, що нова хвиля обмежень буде введена адміністрацією Трампа, термін повноважень якої минає 20 січня, і відповідатиме вимогам закону про оборонний бюджет, ухваленому нещодавно Конгресом.

 

Палата представників здолала вето Трампа на оборонний бюджет

Палата представників США здолала вето президента на законопроєкт про оборонний бюджет (NDAA-2021), який передбачає санкції проти Nord Stream 2 та допомогу Україні.

Для повного затвердження документа його також має підтримати Сенат США, передає власний кореспондент Укрінформу.

Під час голосування в понеділок щонайменше 322 конгресмени висловилися за документ, 87 виступили проти. Аби обійти блокування президента, від кожної палати американського Конгресу потрібно щонайменше дві третини голосів.

Як повідомляв Укрінформ, проєкт оборонного бюджету США на 2021 рік був ухвалений обома палатами Конгресу цього місяця. Однак після того, як документ був переданий на підпис до Білого дому, президент Трамп 23 грудня застосував право вето.

Нагадаємо, NDAA-2021 містить, у тому числі, розширені санкції проти російського проєкту газопроводу Nord Stream 2, а також компаній і підрядників, які долучатимуться до його будівництва, сертифікації та страхування. Він також установлює перелік заходів для запобігання агресії РФ та санкції проти Туреччини за закупівлю російських систем ППО С-400.

Крім того, документ передбачає виділення Україні 250 млн доларів оборонної допомоги, у тому числі 75 млн – на системи летального озброєння.

 

Команда Трампа перешкоджає передачі справ новій адміністрації – Байден

Джо Байден стверджує, що політичне керівництво Пентагону, а також одне з ключових управлінь Білого дому перешкоджають передачі справ новій адміністрації.

Про це Байден сказав на пресконференції після зустрічі з керівниками спецслужб і міноборони, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Ми стикнулися з перешкодами, які створює політичне керівництво міністерства оборони та управління (Білого дому – ред.) з питань менеджменту й бюджету. Зараз ми просто не отримуємо всієї необхідної інформації щодо ключових питань національної безпеки від адміністрації, яка йде», – наголосив обраний президент.

Байден назвав це проявом безвідповідальності з боку чинної влади. Він підкреслив, що його кабінет потребує «чіткого уявлення» про стан справ, зокрема про дії американських військ у світі та операції стримування ворожих проявів.

«Нам потрібна повна інформація про планування бюджету, що проводиться в міністерстві оборони та інших відомствах», – констатував Байден.

Він додав, що не можна допустити, аби противник скористався будь-якою паузою або плутаниною в період зміни адміністрацій.

Як повідомляв Укрінформ, Дональд Трамп відразу після поразки на виборах майже повністю змінив політичне керівництво міністерства оборони США. Причому відправив у відставку не тільки міністра, а й іще кількох найвищих посадовців. Замість них були призначені лояльні президенту посадовці.

У грудні команда Байдена неодноразово заявляла, що Пентагон відмовляється інформувати перехідну адміністрацію про масштабні кібератаки на державні установи та великі американські компанії. Зазначалося, що в Пентагоні запропонували зробити «святкову паузу» в процесі передачі справ, від чого команда обраного президента відмовилася публічно.

 

Байден закликає переосмислити підходи до кібербезпеки

29.12.2020, 00:42

Обраний президент США Джо Байден наголошує на необхідності модернізувати системи захисту інфраструктури країни від кібервтручання.

Про це Байден заявив на пресконференції після зустрічі з представниками спецслужб і міноборони, присвяченій питанням національної безпеки, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Ми продовжуємо дізнаватися про масштаби хакерського зламу SolarWinds, а також про уразливі місця, які були виявлені. Як я вже говорив минулого тижня, цей напад становить серйозний виклик для нашої національної безпеки», – вказав Байден.

Він наголосив на необхідності «зменшити розрив» між наявними можливостями кіберзахисту й тим, чого необхідно досягти – аби в майбутньому краще виявляти такі втручання й реагувати на них.

«Ми повинні вміти втілювати інновації та переосмислювати свій захист від дедалі більших загроз у нових сферах, таких як кіберпростір», – зазначив обраний президент США.

Як повідомлялося, урядові структури США та американські компанії останніми місяцями зазнали тривалої системної атаки хакерів, яких пов’язують з російськими спецслужбами. Зокрема, відомо, що хакери проводили операцію з березня з використанням уразливих місць у програмному забезпеченні SolarWinds.

Від зламу постраждали Держдепартамент, Пентагон, мінфін та міненергетики США, Національне управління ядерної безпеки, інші відомства, а також велика кількість американських компаній.

 

Репортер CNN заявив про «смертельні погрози» від прибічників Трампа

На тлі численних нападок Дональда Трампа на ЗМІ почастішали погрози на адресу журналістів з боку прихильників чинного президента США.

Таку думку висловив кореспондент CNN у Білому домі Джим Акоста, передає Укрінформ.

«Я не єдиний репортер, який висвітлював події в Білому домі за цієї адміністрації та отримував смертельні погрози», – зізнався Акоста в інтерв’ю.

Він зазначив, що чотири роки президентства Трампа були нескінченною кампанією нападок на пресу, а відносини між ЗМІ та Білим домом були суперечливими від самого початку. Це призвело до недовіри та посилення фізичних і словесних погроз на адресу журналістів.

За словами Акости, цьому неабияк сприяли висловлювання Трампа, який називав ЗМІ, що критикують його дії, «фейковими новинами» та «ворогами народу».

У цьому зв’язку журналіст підкреслив, що політичні репортери у Штатах, надто ті, які висвітлюють події в Білому домі, часом змушені наймати охоронців, аби мати змогу виконувати свою роботу.

Як повідомлялося, у січні 2017 року Трамп у грубій формі не дозволив Акості поставити запитання під час пресконференції, що відбулася після оприлюднення CNN історії про таємну зустріч його адвоката Коена з представниками влади РФ. Трамп тоді заявив: «Ваші новини фейкові».

Далі війна, оголошена Трампом CNN та іншим ліберальним ЗМІ, лише загострювалася. Після однієї з пресконференцій у 2018 році було скасовано акредитацію Акости в Білому домі, але згодом її відновили за рішенням суду. Телеканал назвав цей вчинок команди президента «безпрецедентним» і заявив, що це ставить під загрозу захист журналістів відповідно до Першої поправки Конституції США.

 

«Невелике непорозуміння»: у МЗС досі не отримали звіту Ірану щодо авіатрощі МАУ

Іран досі не передав Україні проєкт технічного звіту щодо причин катастрофи літака МАУ рейсу PS 752.

Про це в інтерв’ю ВВС News Україна повідомив заступник міністра закордонних справ Євгеній Єнін, передає Укрінформ.

“Українській стороні не надходив проєкт технічного звіту, підготовлений Іраном. Він обіцяє зробити це до кінця цього року. Ми чуємо ці обіцянки вже два місяці”, – наголосив дипломат.

За його словами, “сталося невелике непорозуміння”, коли ЗМІ повідомили про нібито передачу такого звіту Україні та іншим державам-учасницям розслідування. Насправді йшлося лише про відеоконференцію, в якій брали участь представники цих країн і де обговорили технічне розслідування авіакатастрофи.

Як зазначається, остаточний звіт щодо обставин трагедії є ключовим етапом встановлення справедливості в цій справі. Він має дати відповідь на питання щодо технічної справності літака, правильності дій пілотів, взаємодії іранських цивільних спеціалістів тегеранського аеропорту та військових, що відповідали за ППО тощо.

За словами заступника міністра, про будь-які компенсації можна буде говорити лише після визначення причин трагедії та притягнення винних до відповідальності.

“На жаль, ми змушені констатувати брак довіри у відносинах наших держав. Ми пропонували Ірану створити спільну слідчу групу. Наполягали на проведенні спільних слідчих дій за участю українських та іранських слідчих та прокурорів. Поки що дані ними обіцянки лишилися на папері”, – сказав Єнін.

Раніше речник Міністерства закордонних справ Ірану Саїд Хатібзаде заявив, що Україна була поінформована про остаточний технічний звіт щодо катастрофи літака МАУ рейсу PS 752. За його словами, Організація цивільної авіації Ірану як орган, що відповідає за технічні питання, представила онлайн-звіт про катастрофу літака МАУ для України та інших сторін.

Як повідомлялося, іранські ЗМІ заявляли, що Організація цивільної авіації Ірану представила остаточний технічний звіт про катастрофу літака МАУ рейсу PS752, який був переданий 21 грудня шляхом відеоконференції представникам країн, громадяни яких загинули в авіакатастрофі.

Заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін заявив 23 грудня, що Україна не отримувала від Ірану звіт про катастрофу літака МАУ попри неодноразові запевнення іранської сторони у завершенні роботи над ним.

Літак МАУ рейсу PS752 з Тегерана до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були на борту, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн.

11 січня, після кількох днів заперечень, в Ірані офіційно визнали, що український літак був помилково збитий зенітно-ракетним комплексом протиповітряної оборони.

 

Іран наполягає, що Україні передали остаточний звіт щодо збитого літака МАУ –  УП

Тегеран наполягає, що Україна отримала інформацію про остаточний технічний звіт щодо катастрофи літака МАУ.

Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Ірану Саїд Хатібзаде, повідомляє “Європейська правда” із посиланням на іранське агентство IRNA.

“У відповідь на заяви з боку України про те, що вона не отримувала звіту щодо авіакатастрофи, Хатібзаде спочатку висловив співчуття родинам загиблих, а потім заявив, що Організація цивільної авіації Ірану як орган, що відповідає за технічні питання, представила онлайн відеозвіт про катастрофу літака МАУ для України та інших сторін”, – йдеться у повідомленні.

Цього тижня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба підтвердив, що Україна досі не отримала від Ірану фінальний технічний звіт про катастрофу літака МАУ.

Іранське агентство Tasnim  раніше повідомило, що Організація цивільної авіації Ірану представила остаточний технічний звіт про січневу авіакатастрофу українського пасажирського літака МАУ під Тегераном посадовцям інших країн, чиї громадяни постраждали у збитті літака.

Наступного дня заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін заперечив, що Іран передав фінальний технічний звіт.

Як відомо, український літак Boeing-737 авіакомпанії МАУ, який прямував рейсом PS 752 Тегеран – Київ, був збитий іранськими військовими у ніч на 8 січня 2020 року незабаром після зльоту.

На борту перебували 167 пасажирів і 9 членів екіпажу, всі вони загинули.

 

Лукашенко призначив дату Всебілоруських народних зборів –  УП

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Всебілоруські народні збори відбудуться 11 і 12 лютого.

Джерело: телеграм-канал “Пул Первого“, “Радыё Свабода”

Деталі: Всебілоруські народні збори (подібні до з’їздів КПРС – ред.) – це загальні збори представників уряду Білорусі, керівників підприємств та представників інших галузей економіки. Традиційно проводяться кожні п’ять років перед черговими президентськими виборами. Але в 2020 році до виборів цього не сталося.

На початку грудня Лукашенко запропонував зробити Всебілоруські народні збори конституційним органом. На думку аналітиків, таким кроком Лукашенко може формально покинути пост президента, але залишитися головою Всебілоруських зборів.

Нагадаємо: Лукашенко обіцяв перерозподіл владних повноважень і “красиву демократичну схему”, яку мають затвердити Всебілоруські народні збори.

 

У Білорусі активістку-пенсіонерку затримували вже в 11-й раз

У Білорусі вже в 11-й раз затримали 63-річну Олену Гнаук, яка активно підтримує акції протесту.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє правозахисний центр «Весна».

Пенсіонерка була затримана під час акції 27 грудня. Силовики відправили 63-річну активістку в Ленінське РВВС.

Пізніше, за даними 1reg.by, її відпустили без складання протоколу.

Зазначається, що це вже 11-е затримання Гнаук за останні чотири місяці.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Влада країни продовжує застосовувати репресії проти учасників мирних протестів.

 

Чотири роки тюрми в Китаї отримала журналістка, яка висвітлювала спалах COVID-19 в Ухані –  УП

Китайський суд виніс вирок громадській журналістці Жань Жан, яка повідомляла про початок коронавірусної епідемії у місті Ухань в лютому 2020 року: чотири роки ув’язнення.

Джерело: “Радіо Свобода”

Деталі: 37-річна колишня юристка Жань записувала відео переповнених крематоріїв і лікарень, які широко розходилися соцмережами. Ці кадри показували, як місто намагається протидіяти поширенню COVID-19 на початку спалаху.

Жінку звинуватили у “пошуку приводів для сварок та провокуванні турбот” за її висвітлення хаотичної першої реакції на перші випадки.

За словами адвоката жінки Рена Куаннью, є підстави турбуватися про здоров’я Жань. Вона оголосила голодування в червні, з того часу її годували силоміць через ніс.

Адвокат журналістки зазначив, що минулого тижня вона пообіцяла відмовлятися від їжі “до самого кінця”, якщо отримає важкий вирок.

Жань Жан – перша з групи громадських журналістів, яких затримали раніше цього року через висвітлення ситуації в Ухані.

Нагадаємо: Китай наражався на критику через першу реакцію на поширення коронавірусу, в тому числі на обвинувачення в приховуванні інформації про збудника та захворювання. Тільки 17 грудня Пекін погодився прийняти слідчу групу Всесвітньої організації охорони здоров’я надіслати групу розслідувачів, яка має виявити походження коронавірусу SARS-CoV-2.

 

Тісне житло сприяє поширенню COVID-19: дослідження

Софія Кочмар-Тимошенко,  спеціально УП.Життя

Перенаселеність, яка робить неможливою самоізоляцію, могла підвищити рівень смертності у бідних районах.

До таких висновків дійшли науковці британського Фонду охорони здоров’я.

Дослідницький центр цього фонду виявив, що люди, які живуть у тісних умовах, були більше піддані дії коронавірусу і менш здатні зменшити ризик зараження, оскільки їхні будинки були настільки малі, що неможливо було досягти самоізоляції.

Перенаселеність є основною причиною того, чому пандемія зазнала непропорційного впливу на бідніших людей, зокрема, на етнічні меншини.

Дослідники фонду також прийшли до висновку, що перенаселеність в поєднанні з іншими житловими умовами, такими як сирість в будинку чи ненадійність житла, привели до росту хвороб, які пов’язані з фізичним чи психічним здоров’ям.

“З березня багато із нас проводять набагато більше часу вдома.

Для багатьох якість їхнього дому погіршила переживання пандемії”, – розповів The Guardian Адам Тінсон, співавтор дослідження.

В той час як дехто пережив ізоляцію у великих будинках з садами і великою житловою площею, інші боролись в переповнених і небезпечних умовам.

Перенаселеність напряму пов’язана з поширенням COVID-19, що ускладнює самоізоляцію і дозволяє вірусу поширюватися серед більшої кількості людей у випадку зараження”.

“Житлові умови людей вплинули на їх здатність захищати себе і інших від вірусу.

Людей заохочують залишатися вдома якомога довше, але передача вірусу в середині домогосподарства зіграла серйозну роль в поширенні вірусу”, – йдеться в аналізі.

Люди, які змушені проводити більше часу в переповнених будинках під час кількох хвиль локдауну цього року, також мають підвищені ризики виникнення проблем із психічним здоров’ям, особливо ті, хто страждають від стресу.

“Бідність, як правило, вище в переповнених домогосподарствах.

Дані періоду пандемії показують, що це сприяло тому, що в часи серйозної ізоляції в квітні 2020 року, люди відчували психологічний стрес.

На це вказували 39% опитаних, порівняно із 29% тих, в кого згідно із дослідженням, будинки не були переповнені.

Цей аналіз показує, що психічне здоров’я було основною проблемою для тих, хто переживає пандемію в переповнених сім’ях, особливо під час першої ізоляції.

Хронічна відсутність доступного варіанту  житла в поєднанні із роками зменшення розходів на житло довело нас до цього моменту”, – зазначає Адам Тінсон.

В аналізі також вказується, що обмеження в пересуванні та соціальній взаємодії загострили самотність серед одиноких осіб.

 

Зеленський підписав закон про реабілітацію у сфері охорони здоров’я

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я».

Про це повідомляє пресслужба глави держави, передає Укрінформ.

Як зазначається, документ запроваджує функціонування сучасної системи «реабілітації у сфері охорони здоров’я» (health-related rehabilitation), тобто надання якісної реабілітаційної допомоги безпосередньо в закладах охорони здоров’я від самого початку захворювання або травми.

«Закон описує реабілітаційну допомогу до етапу настання стійкого обмеження життєдіяльності, тобто до проведення медико-соціальної експертизи та отримання особою статусу особи з інвалідністю», – наголошують у пресслужбі.

Цей документ визначає правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації осіб з обмеженнями повсякденного функціонування у сфері охорони здоров’я.

У ньому визначаються принципи здійснення реабілітації громадян України, дається визначення системи реабілітації та її складових, зокрема суб’єктів реабілітації, якими є особи, що потребують реабілітації, а також їхні законні представники та члени сімей; фахівці реабілітації; мультидисциплінарні реабілітаційні команди; реабілітаційні заклади, відділення, підрозділи; громадські об’єднання осіб з обмеженнями життєдіяльності, осіб з інвалідністю та фахівців з реабілітації; органи професійного самоврядування фахівців з реабілітації; суб’єкти, які здійснюють кадрове на наукове забезпечення системи реабілітації.

Водночас документ узгоджує національну термінологію щодо реабілітації у сфері охорони здоров’я з тією, яку використовує Всесвітня організація охорони здоров’я.

«Закон створить умови для формування в Україні сучасної системи реабілітації у сфері охорони здоров’я, яка функціонуватиме та розвиватиметься за принципами та стандартами країн Євросоюзу, забезпечить зниження впливу станів, що обмежують життєдіяльність або призводять до інвалідизації, та можливості досягнення оптимальної соціальної інтеграції для осіб з обмеженням життєдіяльності», – підкреслили у пресслужбі Президента.

Як повідомлялося, Верховна Рада 3 грудня прийняла у другому читанні та в цілому проєкт закону “Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я”. 16 грудня його підписав Голова ВР Дмитро Разумков.

 

Степанов про критику з боку ВООЗ: український протокол лікування від COVID-19 довів свою ефективність

УНН. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, коментуючи лист ВООЗ щодо рекомендації переглянути лікування хворих на коронавірус в Україні, заявив, що український протокол лікування від COVID-19 довів свою ефективність. Про це він сказав під час брифінгу, передає кореспондент УНН.

“На скільки я розумію, мова йде про виділення коштів, централізована закупівля лікарського засобу імуноглобулін та тоцилізумаб. Ці два лікарських засоби внесені до національного протоколу лікування. Цей національний протокол лікування складається нашими найкращими провідними фахівцями нашої країни, нашими спеціалістами, які кожного дня, підкреслюю, кожного дня з ранку й до вечора лікують українців, хворих на COVID-19. В тому числі імуноглобуліном, були проведені клінічні дослідження в Україні, які показали непоганий результат”, — розповів Степанов.

За його словами, ці лікарські засоби закуповуються централізовано через їхню високу вартість.

“Я, на відміну від багатьох так званих українських експертів, які вже, звичайно, почали висловлюватися, я довіряю українським лікарям, довіряю від початку й до кінця, і якщо український спеціаліст, використовуючи це, рятує життя українців,..то зрозуміло, що ми будемо закуповувати та постачати в лікарні ці лікарські засоби для того, щоб вони й далі рятували, щоб не було в українців обмежень…” — сказав Степанов.

Він наголосив, що національний протокол лікування довів свою ефективність.

“Свою ефективність довели й наші лікарі, які в тому числі користуються цим протоколом лікування. Ефективність дуже проста, ми в Європі знаходимося на 30-у місці по смертності, на один мільйон громадян від COVID-19… Тому ми будемо користуватися українським національним протоколом лікування”, — розповів Степанов.

Нагадаємо, лікар-інфекціоніст Ольга Голубовська відреагувала на лист від ВООЗ з рекомендацією переглянути лікування хворих на коронавірус в Україні. Вона вважає, що хтось із числа колишніх так званих державних діячів наскаржився в ВООЗ на українську медицину. Також вона вважає, що українські лікарі вчиняли правильно, не дотримуючись помилкових рекомендацій.

Як повідомлялося, комітет ВР з питань здоров’я нації на жодному засіданні не порушував питання про звернення до ВООЗ щодо лікування коронавірусу в Україні.

Додамо, Всесвітня організація охорони здоров’я 20 листопада опублікувала рекомендацію, у якій закликала не використовувати препарат “Ремдесивір” при лікуванні госпіталізованих пацієнтів з коронавірусною хворобою COVID-19.

А ще у вересні Україна почала процес закупівлі лікарського препарату “Ремдесивір”, який був включений до національного протоколу лікування COVID-19.

 

Степанов пояснив, чому в Україні знизилася кількість ПЛР-тестувань та щоденна статистика COVID-19

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

Кількість ПЛР-тестувань та щоденна статистика хворих на COVID-19 знизилися через те, що в Україні почали застосовувати експрес-тести на антиген.

А результати цих тестувань у Міністерстві охорони здоров’я вирішили повідомляти раз на тиждень.

Про це повідомив очільник МОЗ Максим Степанов під час брифінгу 28 грудня.

“Ми почали застосовувати, зокрема, тести на антиген, експрес-тести. Це тести, які робляться за 15 хв, ми цю статистику даємо щотижнево.

Чому щотижнево? Тому що кількість медичних працівників, які роблять ці тести, достатньо велика. Наприклад, ці тести роблять сімейні лікарі. Загальна кількість сімейних лікарів більше 23 тисяч в нашій країні.

Зрозуміло, що щодня давати таку статистику – це дуже великий ризик спотвореності вілповідної статистики, тому ми це будемо робити щотижня”, – розповів Степанов.

Міністр зазначив, що за минулий тиждень виявили 59 381 випадок COVID-19. Позаминулого тижня – 70 327. Методом ПЛР зробили 203 954 тестів. За позаминулий тиждень – 250 417.

За минулий тиждень також зробили 58 663 тестів на антиген.

Позаминулого тижня ця кількість становила 34 058.

“Вся кількість хворих, яка була виявлена під час тестування експрес-тестами – це більше 14 тисяч людей. Вона вся лягла в нашу статистику захворюваності”, – додав Степанов.

Водночас міністр зауважив, що кількість зразків, які доставляють в лабораторії МОЗ, таки знизилася.

“Наприклад, за вчорашній день, кількість зразків, доставлених в лабораторії МОЗ, складала трішки більше 4000 зразків. Дуже сильно впало все, що стосується тестування, доставки зразків в лабораторії.

Я вже дав доручення провести відповідний селектор, тому що ми вже розширили категорії осіб, які треба тестувати. Це не тільки з ознаками коронавірусної хвороби, це люди з респіраторними захворюваннями, люди, які мали контакти з близькою людиною”, – розповів Степанов.

 

Коронавірус на спаді. Степанов пояснив, чому січневий локдаун не скасують –  УП

Міністерство охорони здоров’я не планує скасовувати чи переносити посилений локдаун січня.

Джерело: міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу 28 грудня

Пряма мова: “Те, що стосується проведення жорсткого карантину з 8 по 24 січня, МОЗ не збирається вносити зміни”.

Деталі: Степанов пояснив, що окрім прогнозованого збільшення захворюваності на коронавірус після новорічних свят, очікується також сезонний спалах грипу. За словами міністра, важливо підійти до цього з максимальним зниженням навантаження на медичну систему.

Очільник МОЗ повідомив, що за минулий тиждень в Україні було зафіксовано 59 381 випадок зараження COVID-19 на противагу 70 327 від попереднього тижня. Степанов вважає це результатом протиепідемічних заходів уряду.

Міністр відзначив зменшення кількості ПЛР-тестів, він пояснив це збільшенням експрестестів на антигени.

Нагадаємо: Посилений карантин діятиме в Україні з 8 по 24 січня 2021 року. В уряді назвали це “зимовими канікулами заради безпеки”. Список заборон можна знайти тут.

Згідно з опитуванням “Рейтинга”, 56% українців підтримують рішення уряду запровадити жорсткий карантин із 8 січня. Представники ж малого бізнесу вийшли на протести проти заборони працювати під час локдауну.

 

В Україні за добу – 4 385 випадків коронавірусу

За минулу добу, 27 грудня, в Україні виявлено 4 385 нових випадків зараження коронавірусом, померло 75 пацієнтів.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“4 385 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 28 грудня 2020 року. Зокрема, захворіли 196 дітей та 141 медпрацівник”, – зазначив очільник МОЗ.

Також, за наведеними міністром даними, за минулу добу госпіталізовано 1 588 осіб; померло – 75; одужало – 7 191 особа;

здійснено тестувань за добу – 15 332 (зокрема методом ПЛР – 12 225, методом ІФА – 3 107).

За весь час пандемії в Україні захворіло 1 030 374 особи; одужало – 665 729 осіб; летальних випадків – 17 849; проведено ПЛР-тестувань – 5 485 214.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Києві (851), Запорізькій (472), Миколаївській (347), Дніпропетровській (303) та Київській (283) областях.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 28 грудня на планеті з початку пандемії в цілому підтверджено 81 144 994 випадки захворювання на коронавірус.

 

Коронавірус не скидає обертів у Києві: плюс 851 хворий за добу

28 грудня 2020, 12:12,  УП

Минулої доби на коронавірус захворів ще 851 киянин, 10 людей померли.

Джерело: мер Києва Віталій Кличко під час онлайн-брифінгу 28 грудня

Пряма мова: “У Києві за минулу добу – 851 хворий на коронавірус. Десять людей померли. Одужали за добу 188 людей”.

Деталі: Захворіли 27 грудня: 477 жінок віком від 18 до 91 року та 19 дівчаток від 2 тижнів до 17 років. А також 332 чоловіка віком від 18 до 90 рокiв та 23 хлопчики від п’яти місяців до 17 років. Заразився також 21 медик.

Найбільше випадків захворювання виявили в Дарницькому районі – 305, Дніпровському –180, Оболонському районі – 107 випадків.

До лікарень столиці госпіталізували 102 пацієнта. Інші – на самоізоляції, під контролем лікарів.

За словами Кличка, загалом у стаціонарах медзакладів столиці наразі лікуються 1875 хворих на коронавірус. Із них 12 дітей. 1220 пацієнтів – у важкому стані. Кисневу підтримку отримують 1344 людини. Під апаратами ШВЛ – 30 хворих. Заповненість ліжок в комунальних медзакладах – понад 45 відсотків.

Усього за період пандемії в столиці на сьогодні вже 108 055 підтверджених випадків захворювання, 1854 людей померли від вірусу. Подолав хворобу 37 461 мешканець столиці.

Нагадаємо: В Україні минулої доби зафіксували 4 385 нових випадків COVID-19, 75 смерті і 7 191 одужання.

Очільник МОЗ Максим Степанов повідомив, що за минулий тиждень в Україні було зафіксовано 59 381 випадок зараження COVID-19 на противагу 70 327 від попереднього тижня. Степанов вважає це результатом протиепідемічних заходів уряду, водночас МОЗ не планує скасовувати чи переносити посилений локдаун січня. Міністр пояснив чому.

 

В Україні немає проблем із киснем для COVID-хворих – Степанов

Проблем із забезпеченням ліжок для хворих COVID-19 киснем немає.

Про це в інтерв’ю Censor.net сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, передає Укрінформ.

“У нас був критичний період, коли була нестача ліжок з підведеним киснем. Зараз цей період вже минув. У жодному регіоні не існує на сьогоднішній день пацієнта, який потребував би кисневої терапії і не було місця для його госпіталізації”, – сказав Степанов.

Міністр навів як приклад Київ, де, за його словами, Олександрівська лікарня може бути заповнена на 95-100%, але при цьому в інших лікарнях, відведених під COVID-19, є місця з підведеними киснем.

Також, за словами Степанова, органи місцевої влади, які є власниками лікарень, ще в серпні отримали вказівку збільшити кількість ліжок з підведеним киснем до 80% від усіх виділених місць під лікування коронавірусної хвороби. На це було виділено спочатку 571 млн грн, потім ще 895 млн грн.

За словами Степанова, загалом у країні 63 тис. 680 ліжок для хворих COVID-19, з них забезпечені подачею кисню централізовано і кисневими концентраторами 37 тис. 309.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 28 грудня зареєстровано 1 030 374 випадки зараження коронавірусом, зокрема 17 849 летальних, одужали 665 729 осіб. За добу зафіксовано 4385 нових випадків COVID-19.

 

Бюджет на медицину за два роки зріс на 60% – Шмигаль

Про це на позачерговому засіданні Кабінету міністрів заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, передає Укрінформ.

“Бюджет на медицину за два роки збільшився на 60%, а це додаткові 65 млрд грн, які дозволять розпочати справжню трансформацію медичної системи”, – сказав Шмигаль.

За словами прем’єр-міністра, за 2020 рік система охорони здоров’я в Україні значно зміцнилася в частині боротьби з COVID-19.

Так, повідомив Шмигаль, кількість ліжок для хворих на COVID-19 зібльшилася з 12 тисяч у квітні до майже 65 тисяч, ліжок з киснем – з 3,5 тисяч до понад 45 тисяч.

Також, повідомив Шмигаль, потужності лабораторних центрів Міністерства охорони здоров’я у проведенні ПЛР-тестування на виявлення COVID-19 зросли з 200 на добу у квітні до 55 тисяч на добу зараз.

Також встановлено систему додаткових виплат українським медикам, які лікують хворих на COIVID-19, нагадав прем’єр.

Окрім того, за словами Шмигаля, з наступного року передбачено постійне підвищення зарплат лікарям на 30%.

 

Зарплата лікаря наступного року буде близько 9 тисяч – Степанов

Про це в інтерв’ю Censor.net сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, передає Укрінформ.

“Виходячи з тієї вартості, яка закладена на фінансування медицини на наступний рік, зарплата лікаря буде на рівні 9 тисяч на місяць. Тобто те, що лікар отримує зараз, те саме він буде отримувати і в наступному році. На більше сьогодні грошей немає”, – сказав Степанов.

Так, за його словами, МОЗ у бюджетному запиті закладав суму в 225 млрд грн лише на Програму медичних гарантій, в яку входила і вартість ліків і зарплата медикам. Загальний обсяг фінансування медичної сфери МОЗ хотів встановити на рівні 296 млрд грн.

Зараз у бюджеті на 2021 рік на фінансування медицини виділено 123 млрд грн.

Степанов наголосив, що були підвищені тарифи на лікування інсультів, інфарктів, екстрену медичну допомогу, медикам з вересня виплачуються надбавки. Також 300% надбавок отримують ті медпрацівники, які працюють у ковід-лікарнях.

“Зараз лікарі, які працюють у “ковідних” лікарнях, завдяки 300% надбавкам, отримують близько 30 тис. грн на місяць”, – сказав Степанов.

 

Закон щодо протидії COVID-19: лікарі з України та Білорусі подають заяви на роботу в Польщі

Лікарі з-за східного кордону, передусім із України та Білорусі, хочуть їхати на роботу до Польщі в рамках прийнятого там закону щодо протидії пандемії коронавірусу.

Як стверджує польське видання Dziennik Gazeta Prawna, з 30 листопада до 22 грудня в МОЗ Польщі зареєстровано 30 заяв від лікарів з українським та білоруським громадянством, які хочуть працевлаштуватися в РП.

За інформацією варшавської рекрутингової компанії Optimus Work, упродовж трьох місяців у її базі даних з’явилося понад 200 лікарів, які хочуть приїхати до Польщі, в основному з України, Білорусі, Таджикистану. Усі мають стаж роботи понад п’ять років, серед них є багато професорів. За твердженням представника Optimus Work Кацпера Гонсєніци-Бирцина, основний аргумент переїзду до Польщі є зарплата, яка у три-чотири рази вища, ніж удома. За його словами, прийняти лікарів з-за східного кордону хочуть багато польських лікарень, де не вистачає медичного персоналу.

Як зазначає керівник рекрутингової компанії Personnel Service Кшиштоф Інглот, у польських лікарнях найбільше потребують пульмонологів, кардіологів, анестезіологів і терапевтів. Він зазначив, що в базі його компанії є вже 1,5 тис. лікарів та стільки ж медсестер, які хочуть приїхати на роботу до Польщі.

За словами керівника агентства працевлаштування Gremi Personal Томаса Богдевіца, на ажіотаж серед іноземних медиків можна буде очікувати після призначення в Польщі так званих національних консультантів, які допомагатимуть перевіряти досвід роботи лікарів із-за меж ЄС.

Іноземні лікарі можуть приїжджати до Польщі у відповідності із законом про додаткові заходи щодо протидії COVID-19, який польський парламент прийняв 28 листопада. Тож діятимуть спрощені умови підтвердження дипломів: не потрібними будуть його нострифікація, проходження відповідного післядипломного стажу та здача відповідного лікарського екзамену. Натомість необхідними вимогами є мінімум трирічний досвід роботи за фахом упродовж останніх п’яти років, отримання дозвільних документів на перебування в Польщі, знання польської мови.

Проти працевлаштування лікарів із-за кордону виступає Головна лікарська палата, яка твердить, що досвід роботи таких лікарів може бути сумнівним, відтак це може загрожувати безпеці пацієнтів.

 

Єрмак запевняє: Україна не веде жодних переговорів щодо російської вакцини

Україна веде переговори з усіма виробниками вакцин від коронавірусу, крім Російської Федерації.

Про це повідомив керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак під час зустрічі з журналістами.

За його словами, Україна веде переговори з усіма виробниками, щоб якнайшвидше отримати вакцину.

“Ми працюємо над тим, щоб отримати її найближчим часом”, – сказав Єрмак.

На уточнювальне запитання щодо російської вакцини Єрмак відповів, що переговори з РФ не ведуться, оскільки вакцина, вироблена в Російській Федерації, не сертифікована на міжнародному рівні.

Як повідомлялося, згідно з “дорожньою картою”, яку МОЗ розробило спільно з міжнародними експертами, вакцинація від коронавірусу пройде в Україні протягом 2021-2022 років. Планується охопити щонайменше 50% населення країни.

У рамках глобальної ініціативи COVAX Україна в березні 2021 року безоплатно має отримати 8 млн доз вакцини, чого вистачить для 4 млн осіб, оскільки препарат має вводитися двічі.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 27 грудня повідомив, що уряд та Офіс Президента активно працюють, щоб у 2021 році Україна гарантовано мала значно більшу кількість вакцин, окрім запланованих 8 млн доз у межах глобальної ініціативи COVAX.

За минулу добу, 27 грудня, в Україні виявлено 4 385 нових випадків зараження COVID-19, померли 75 пацієнтів. Загалом з початку пандемії в Україні захворіли на коронавірус 1 030 374 людей.

 

Холодильники на сотні тисяч доз: у Києві створять Центр зберігання COVID-вакцин

У Києві або у безпосередній близькості до міжнародного аеропорту «Бориспіль» буде створено спеціальний Центр тривалого зберігання вакцин від коронавірусу в наднизьких температурах.

Про це, як передає Укрінформ, повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький (фракція “Слуга народу”) у Фейсбуці.

За його словами, у центрі будуть встановлені холодильники, що здатні одночасно зберігати сотні тисяч доз вакцин.

“Один холодильник об’ємом 1000 літрів (розрахунково, вміщує 250 тисяч доз) вже перебуває в Україні. Ще двадцять аналогічних установок можуть бути завезені до країни протягом декількох тижнів. Це дасть нам можливість отримати перші партії вакцини, які вимагають зберігання у наднизьких температурах”, – розповів Радуцький.

При цьому голова парламентського комітету уточнив, що Україна очікує на поставку перших партій вакцини вже наприкінці січня – лютому 2021 року.

Радцький відзначив, що Україна залучить приватні логістичні компанії до транспортування та тривалого зберігання вакцини від COVID-19 у наднизьких температурах.

За його словами, з Центру зберігання логістична компанія у спеціальних термобоксах транспортуватиме вакцини до пунктів щеплення у регіонах, де вона зможе зберігатись до 5 днів в звичайному холодильному обладнанні (від +2 до +8 градусів Цельсія).

“У держави наразі є важливе завдання – організувати процес щеплення на місцях. Нещодавно МОЗ затвердив Дорожню карту з проведення вакцинації від COVID-19. Її планують проводити у понад 4000 пунктах щеплень, буде працювати більше 500 мобільних бригад. Розглядається і можливість створення тимчасових центрів вакцинації, за прикладом країн ЄС. Це означає, що доведеться мобілізувати та навчити велику кількість медичних працівників, а ще сформувати списки людей, котрі будуть вакцинуватись першими, відпрацювати механізм контролю за використанням вакцини, щоб безкоштовна вакцина не почала розповсюджуватись за тіньовими схемами”, – зауважив Радуцький.

Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак повідомив, що Україна веде переговори з усіма виробниками вакцин від коронавірусу, крім Російської Федерації.

 

Кабмін дав «зелене світло» створенню Мінагрополітики

Кабінет Міністрів на засіданні 28 грудня своєю постановою «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» вирішив скасувати рішення про приєднання Міністерства аграрної політики та продовольства до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«17.12.20 року призначено Лещенка Романа Миколайовича на посаду міністра аграрної політики та продовольства України. Відповідно до закону України про центральні органи виконавчої влади міністерство організується, реорганізується та ліквідовується Кабінетом Міністрів за поданням прем’єр-міністра. А члени Кабінету Міністрів можуть вносити прем’єр-міністру пропозиції щодо утворення, реорганізації або ліквідації міністерств. Тому проєктом постанови пропонується відмінити рішення про організацію міністерства аграрної політики та продовольства України шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Це дає старт створенню нового Міністерства аграрної політики», – сказав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко під час представлення постанови на засіданні уряду.

Постанову ухвалено з доопрацюванням у секретаріаті Кабінету Міністрів.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2019 року уряд ухвалив рішення про реорганізацію Міністерства аграрної політики та продовольства шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

2 грудня 2020 року Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що Кабінет Міністрів повернеться до питання виведення Мінагрополітики з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на початку наступного 2021 року.

17 грудня Верховна Рада 242 голосами призначила голову Держгеокадастру Романа Лещенка міністром аграрної політики та продовольства України.

 

Податкова перевиконала річний план надходжень на 60 мільярдів – Прем’єр

Податкові органи у 2020 році забезпечили на 60 млрд грн більше надходжень до бюджету, ніж було заплановано.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це на позачерговому засіданні уряду заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

“Бюджет 2020 року по доходах отримав більше, ніж було заплановано, і це при тому, що коли наш уряд прийшов у березні, то відставання по дохідній частині було майже 40 млрд грн… Отже, податкові органи зібрали на 60 млрд грн більше, ніж було заплановано”,- сказав Шмигаль.

Збільшення доходів бюджету, на думку Прем’єр-міністра, стало можливим завдяки тому, що вперше держава почала ефективно боротись з різними схемами та “скрутками”.

Він також зазначив, що цього року приватизація принесла бюджету 2,5 млрд грн.

“Це більше, ніж надходження 2018 та 2019 років разом узяті”,- сказав Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, річний розпис по платежах, закріплених за ДПС на цей рік, становить 458,3 млрд грн.

 

Міненерго має до 25 січня 2021 року подати уряду оновлений баланс ПЕК – Шмигаль

Міністерство енергетики отримало доручення до 25 січня 2021 року подати на розгляд уряду оновлений паливно-енергетичний баланс.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це на позачерговому засіданні уряду заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

“До 25 січня 2021 року Міністерство енергетики має подати на розгляд уряду та РНБО оновлений паливно-енергетичний баланс України. Оновлення балансу має показати усім українцям, що уряд розуміє проблеми галузі і шукає компроміс між соціальною складовою та інтересами бізнесу”, – сказав Шмигаль.

 

Уряд схвалив відсоткові ставки за позиками під державні гарантії на виконання оборонних програм

Кабінет Міністрів затвердив відсоткові ставки за кредитами під державні гарантії на виконання програм із підвищення обороноздатності та безпеки держави.

Як передає кореспондент Укрінформу, відповідну постанову уряд підтримав з доопрацюванням в одноденний термін на своєму засіданні.

За словами віце-прем’єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського, прийнята постанова визначає відсоткові ставки за позиками в національній валюті, на рівні не вище 6% українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб строком від 3 місяців, але не більше 30,5% річних.

Ставки за позиками в іноземній валюті не можуть перевищувати 6% європейської міжбанківської ставки пропозицій на строк до 6 місяців і становити більше 11% річних.

 

Уряд вніс зміни до програми «Доступні кредити 5-7-9»

Кабінет Міністрів вніс зміни до державної програми “Доступні кредити 5-7-9”.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це на позачерговому засіданні уряду повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

“Проєктом постанови передбачається внести зміни до державної програми “Доступні кредити 5-7-9″ розширення кола суб’єктів господарювання, максимальний рівень річного доходу у сумі, що не перевищує еквівалент в 20 млн євро. Пом’якшуються вимоги щодо рефінансування кредитів у частині забезпечення збереження фонду оплати праці з 65% та чисельності персоналу до 75%. Встановлюються максимальна сума кредитів, за якими може надаватись компенсація процентів на рівні 50 млн грн”,- сказав Марченко.

Як повідомляв Укрінформ, урядова програма “Доступні кредити 5-7-9%” стартувала з 1 лютого 2020 року. Надання трьох можливих ставок залежить від розміру бізнесу та терміну його діяльності. У квітні Кабінет Міністрів розширив державну програму “Доступні кредити 5-7-9%” на бізнес із річним доходом у 100 млн грн, тоді як раніше відповідна сума обмежувалася 50 млн грн. Також урядом була збільшена максимальна сума кредиту за програмою з 2 млн грн до 3 млн грн. Також, у частині максимального рівня річного доходу суб’єктів підприємництва був еквівалент у розмірі 10 млн євро.

 

Мінфін створив Українську фінансову житлову компанію – УП

Міністр фінансів Сергій Марченко підписав статут “Української фінансової житлової компанії”, що буде забезпечувати роботу ринку іпотечного кредитування.

Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.

Гендиректором створеної житлової компанії призначили Василя Шкуракова.

З 2018 року він працював заступником міністра фінансів, де відповідав за місцеві запозичення, гарантії та фіскальні ризики. 24 грудня уряд постановою звільнив його з цієї посади.

“Українська фінансова житлова компанія” створена для розробки та втілення механізму доступної іпотеки, зокрема, можливості кредитування до 7% річних строком до 20 років із залученням до співпраці банків.

Нагадаємо:

16 листопада Кабмін доручив Мінфіну забезпечити створення приватного акціонерного товариства “Українська фінансова житлова компанія” для впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом та рефінансування іпотечних кредитів.

 

АМКУ та Міненерго перевірять ціни у платіжках за газ

Міністерство енергетики та Антимонопольний комітет України (АМКУ) отримали доручення уряду перевірити обґрунтованість цін на газ приватних газзбутів.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час засідання уряду заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

«Є кілька доручень для т.в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка: разом з АМКУ перевірити обґрунтованість цін на газ. Необхідно провести аудит формування тарифів, а також зниження цих складових тарифу, які є несправедливими і невиправданими з точки зору ринку: тариф на транспортування газу, газові коефіцієнти”, – зазначив Шмигаль.

Прем’єр-міністр розповів, що наразі серед постачальників газу найнижчу ціну пропонує державний “Нафтогаз”.

«Це ціни, які нижчі, ніж були у попередні роки. Нещодавно я особисто подав заявку на зміну постачальника газу. Зробив це онлайн. Економія для мого домогосподарства становитиме близько 30%”, – відзначив Шмигаль.

Він нагадав, що ринок газу для населення відкрився 1 серпня.

«Закликаю громадян обрати найкращого постачальника газу і не переплачувати тим, хто ще намагається спекулятивно заробити”, – відзначив Шмигаль.

 

Нардеп Качура вимагає у Шмигаля звільнити голову “Нафтогазу” Коболєва –  УП

Нардеп від “Слуги народу” Олександр Качура звернувся до прем’єра Дениса Шмигаля та голови наглядової ради “Нафтогазу” Клер Споттісвуд з вимогою звільнити голову правління НАК Андрія Коболєва та скасувати збільшення тарифів на газ “Нафогазу”, запланованих на січень 2021 року.

Про це Качура повідомив у Telegram.

“Разом з колегами звернулися до прем’єр-міністра та голови наглядової ради НАК “Нафтогаз України”. Вимагаємо зупинки підвищення тарифів і негайного звільнення Коболєва з займаної посади”, – написав нардеп.

У зверненні до Шмигаля і Споттісвуд від 27 грудня, зокрема, йдеться, що “Нафтогаз” підвищив ціну газу для побутових клієнтів на 14% у січні.

“Серед експертного середовища панує єдиний погляд – передумов для подальшого стрімкого зростання цін не вбачається. А тому подорожчання ціни на газ несе виключно штучний характер”, – заявив нардеп.

“Така тарифна політика НАК “Нафтогаз” регулярного підвищення вартості на газ для побутових споживачів формує кабальні тарифи, створює соціальну напругу серед населення, сприяє додатковому фінансовому навантеаженню і як результат неплатоспроможності громадян розраховуватися за отримані послуги”, – вважає Качура.

Також Качура згадав про результати аудиту “Нафтогазу”, який виявив порушень на 226 млрд гривень, через які бюджет недоотримав понад 75 млрд гривень.

Нардеп вимагає “скасувати збільшення тарифів, що заплановані на січень 2021 року та надалі”, а також – “у передбаченому законодавством порядку звільнити з займаної посади голову правління НАК “Нафтогаз” Андрія Коболєва у зв’язку із деструктивною та антисоціальною діяльністю”.

Нагадаємо:

Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” підвищила ціну газу для побутових клієнтів на 14% у січні.

Ціни на природний газ для побутових клієнтів в січні 2021 року встановлено на рівні 7,22 гривень за куб.м з ПДВ і без урахування вартості розподілу (доставки).

У грудні поточного року ціна складала 6,33 грн.

 

Ціни на газ для населення зростуть: скільки українці платитимуть у січні – ЕП

Напередодні більшість постачальників газу оприлюднили свої цінові пропозиції на січень. Що змінилося у порівнянні з груднем і якою буде вартість блакитного палива після нового року?

Після лібералізації газового ринку в Україні більше не існує єдиної ціни на блакитне паливо для населення.

За п’ять днів до кінця місяця кожен постачальник повинен оприлюднити свої цінові пропозиції на наступний місяць. Напередодні це зробили майже всі трейдери.

В 2021 році українці платитимуть більше не тільки за газ як товар, але й за його постачання. Відповідні зміни в кінці року ухвалив тарифний регулятор.

Що змінилося у порівнянні з груднем і скільки блакитне паливо коштуватиме у січні?

У кожного постачальника своя ціна

З 1 серпня 2020 року в Україні нема єдиної ціни для всіх клієнтів. Ціни не встановлюються для окремих областей, громад чи міст.

Навіть на одному поверсі багатоквартирного будинку вартість газу для різних квартир може відрізнятися на кілька гривень.

Щоб дізнатися вартість газу на наступний місяць, споживач повинен знайти в квитанції назву постачальника, яких наразі понад 50, і перейти на його сайт. Саме там постачальник вказує актуальну ціну.

Згідно із законом, кожен постачальник повинен оприлюднити свою цінову пропозицію за 5 днів до початку нового місяця.

Якщо споживача не влаштовують ціна або якість послуги трейдера, можна перейти до іншого постачальника: напередодні запуску ринку ця процедура була суттєво спрощена.

Що там на європейських хабах

Ціни в Україні наразі формуються за принципом імпортного паритету. Тобто в основі розрахунків лежить вартість палива на європейських газових хабах за попередній місяць (ціна на січень встановлюється на основі його вартості за грудень).

Навіть якщо постачальник придбав газ у так званий низький період за низькими цінами, у рахунках для споживачів він вказує ціну, актуальну для європейського ринку.

З моменту оприлюднення цін для українських споживачів на грудень вартість блакитного палива на європейських хабах почала зростати.

З кінця листопада ціни на європейському ринку зростали у декілька етапів через низку факторів, відзначають аналітики Української енергетичної біржі.

На початку грудня стимулюючим фактором були страйки у Франції проти ядерних реформ.

Підвищенню цін сприяла ситуація і на ринку LNG. Азіатські спотові ціни на скраплений газ в середині грудня зросли до найвищих з вересня 2018 року показників через високий попит на опалення та проблеми з постачанням. Холодна погода в Європі також сприяла зростанню цін.

“Таким чином, в результаті впливу зазначених факторів спотові ціни на європейському ринку досягли річних максимумів”, – зазначили в Українській енергетичній біржі.

Згодом спостерігалась легка понижувальна динаміка через зростання поставок з Норвегії, зниження споживання за умов карантинних обмежень, а також через стабільне зниження попиту перед різдвяними святами.

Відреагували на зростання цін в Європі і більшість вітчизняних постачальників.

Якими будуть ціни в січні

На ранок 28 грудня більшість постачальників оприлюднили свої ціни на січень. Не виконали вимогу законодавства лише “Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія” та “Херсонрегіонгаз”.

Усі без виключення постачальники підвищили свої ціни у порівнянні з попереднім місяцем.

Найнижчу ціну на січень встановили компанії “Газ АП”, “Асканія Енерджі”, “ВКВ Теплобуд” та ГК “Нафтогаз України”. Газ у цих компаній коштуватиме від 7 до 7,22 грн за кубометр.

Нижче 8 грн за кубометр тримають ціни і компанії “Донецькі енергетичні послуги” YASNO, TAS Energy, “Кременчукгаз-трейдинг”, “Галнафтогаз” та “Газпостачсервіс”.

Найвищу ціну станом на 28 грудня запропонувала компанія “Львівенергозбут” – 10,8 грн. Це єдина компанія, чия пропозиція перевищила 10 гривень за кубометр.

Пропозиції більшості компаній перебувають в діапазоні 8,8-9,9 грн за кубометр.

Однак вартість газу постачальника – не вся сума, яку повинен заплатити споживач. З початку 2020 року українці отримують окремий рахунок за постачання газу.

Плата за доставку зросте

Постачають блакитне паливо оператори ГРМ або так звані облгази, які отримують плату за кожен доставлений споживачу кубометр газу.

Вартість доставки встановлює Національна комісія з регулювання тарифів, і в кожному регіоні вона різна.

Щоб вирахувати повну суму, до ціни постачальника необхідно додати вартість доставки, яка з 1 січня 2021 року зросте. Попередній перегляд тарифів операторів ГРМ відбувся 1 липня 2020 року.

Наразі найвищі тарифи встановлені для компаній “Газовик” та “Спектргаз”, які обслуговують споживачів Вінницької та Луганської областей.

На третьому, четвертому і п’ятому місцях компанії “Лубнигаз”, “Тисменицягаз” та “Чергнігівгаз”.

З усіх операторів ГРМ найнижчі тарифи – у “Харківміськгазу”, “Кременчукгазу” та “Криворіжгазу”.

У середньому по країні вартість цієї послуги з 1 січня становитиме близько 2 грн за куб м, тоді як до підвищення середня вартість була на рівні 1,2 грн.

 

8 тисяч допомоги: У мережі Multiplex заявили про неправомірну відмову –  УП

У мережі кінотеатрів Multiplex заявили про неправомірну відмову у наданні одноразової держдопомоги (виплати у 8 тис грн) своїм співробітникам.

Про це повідомляє прес-служба компанії.

“У мережі кінотеатрів Multiplex на таку допомогу мають право 514 співробітників, натомість її надали лише чотирьом, а решті працівників неправомірно відмовили.

Відповідно до затвердженої процедури отримання державної допомоги (заповнити заявку через портал Дія) співробітники Multiplex, починаючи з першого дня дії програми, намагалися подати свої заявки і отримували автоматичні відмови з різних причин. Найпоширенішою з них є відсутність КВЕДів Multiplex у списку набувачів допомоги, а також відмова через те, що деякі співробітники працюють за сумісництвом”, – йдеться у заяві.

У компанії зазначають, що і перша, і друга підстави відмови є неправомірними.

“Адже у представленому на сайті Дії переліку КВЕДів, що підпадають під надання допомоги, основний КВЕД кінотеатрів присутній. Співробітники-сумісники ж числяться у мережі Multiplex за основним місцем роботи, що також відповідає вимогам отримання державної фінансової виплати згідно закону.

Співробітники Multiplex, а також керівництво компанії, неодноразово звертались до служби технічної підтримки Дія, представників Пенсійного фонду, Міністерства цифрової трансформації та інших відомств, проте в результаті цих звернень фінансову допомогу спромоглися отримати лише четверо співробітників”, – підкреслили в Multiplex.

“Кінцевим терміном дії програми є 31 грудня, а це означає, якщо до кінця року співробітники Multiplex не отримають позитивного рішення в рамках програми, надання допомоги автоматично припиниться та робітники залишаться без виплат, які їм гарантує зазначений вище закон”, – йдеться у позиції компанії.

Зазначається, що Multiplex готує офіційні запити до відповідних державних установ, міжнародних бізнес- та професійних асоціацій, веде переговори з міністерствами.

“Крім того, Multiplex ініціює флешмоб у соціальних мережах під хештегом #державнаНЕдопомога, щоб зібрати історії від інших бізнесів та робітників, які зіткнулися з незаконною відмовою у отриманні фінансової допомоги постраждалим від протиепідемічних заходів по всій країні”, – додали у прес-службі.

Нагадаємо:

У першу чергу виплат через “Дію” ФОПам та найманим працівникам перерахували 2,2 мільярда гривень – це майже 280 тисяч українців.

За тиждень в “Дії” 283 595 українців оформили заявки на одноразові виплати для ФОПів та найманих працівників.

Фізособи-підприємці та наймані працівники з 14 грудня можуть подавати заявки на отримання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тисяч гривень.

14 грудня у Мінцифри повідомляли, що сервіс “Дія” може працювати зі збоями через надмірну кількість заявок на отримання фінансової допомоги, у Мінцифри просять зачекати.

Верховна Рада ухвалила президентський законопроєкт № 4431, який передбачає виділення коштів із фонду протидії коронавірусу на підтримку бізнесу і українців у разі посилення карантинних обмежень.

Верховна Рада прийняла законопроєкт президента Зеленського №4429 про одноразову фінансову допомогу для українців, що втратили частину доходів, та бізнесів, які змушені скорочувати видатки на працівників.

 

Очільник Нацбанку назвав основні ризики закону про держбюджет-2021

УП

Голова НБУ Кирило Шевченко розповів про основні ризики закону держбюджет на 2021 рік, серед них – потенційні наслідки закладених запозичень у пів трильйона та питання фінансової незалежності регулятора.

Про це голова Нацбанку Кирило Шевченко розповів в інтерв’ю Економічній правді.

У законі про держбюджет-2021 очільник НБУ вбачає два основні ризики.

Так, визначені Мінфіном та НБУ доходи регулятора розійшлись на понад 10 мільярдів гривень.

“Згідно з прогнозом Національного банку, ця сума буде (за підсумками 2020 року, – ЕП) на рівні 21,6 мільярдів гривень. В законі стоїть 33. Наш прогноз максимально наближений до реальності. Він ще може бути відкоригований за рахунок останніх днів року. Крім того, його ще треба буде підтвердити висновком незалежного аудитора і після цього перерахувати до державного бюджету.

В будь-якому випадку ця сума не буде в півтора рази більшою. Для нас це ще й питання нашої фінансової незалежності”.

Також голова НБУ зазначив потенційний ризик “ефекту фіскального витіснення”:

“Обсяги запозичень, які закладено в закон, тільки на внутрішньому ринку – 497 мільярдів гривень. Це майже пів трильйона. Загальна ліквідність банківської системи, в залежності від дня, становить 160-170 мільярдів.

Щоб запозичити таку величезну суму, треба сподіватись на те, що всі борги, які держава має повернути в 2021 році на внутрішньому ринку, будуть перекладені в нові – так званий “роловер”.

В НБУ припущення, що усі борги знову вкладуть в ОВДП називають оптимістичним, адже для запозичення у пів трильйона Мінфін буде конкурувати за кошти банків з бізнесом. Для цього ставки за ОВДП зростатимуть. Шевченко зазначає, що для банків інвестиції в держоблігації є більш вигідними – вони не потребує значних витрат ресурсів та ризиків, яких вимагає кредитування малого та середнього бізнесу.

“Якщо дохідність ОВДП на певному рівні, то для того, щоб фінансувати інші сегменти, залежно від їх ризиковості, банки будуть давати премію за ризик. І мінімальним рівнем є саме ставка за ОВДП.

Ми бачимо ризик того, що запас зниження відсоткових ставок буде вичерпаний. Якщо такий ефект спрацює, банки не зможуть далі знижувати відсоткові ставки”, – пояснює голова Нацбанку.

Він зазначив, що триває відновлення кредитування бізнесу – за 11 місяців 2020 року зростання становить близько 5%, а обсяг кредитного портфеля фізосіб наблизився до рівня початку року.

Проте це відновлення залежить від зазначених очільником НБУ ризиків.

“Якщо вони реалізуються, то наше завдання по відновленню або по перезапуску кредитування може бути ускладнене саме цим ефектом витіснення”, – підсумовує Шевченко.

 

“У нас не стоїть питання відмови від відносин з МВФ” – голова НБУ

УП

Голова НБУ Кирило Шевченко заявив, що Україна не має на меті відмовитись від кредитних відносин з МВФ чи іншими міжнародними фінансовими інституціями.

Про це він розповів в інтерв’ю Економічній правді.

Раніше міністр фінансів Сергій Марченко окреслював мету повернути МВФ усі борги до 2022 року та залишити співпрацю з Фондом.

Проте Голова НБУ Кирило Шевченко зазначив, що наразі питання відмови від відносин з МВФ не стоїть”.

Він зазначив, що під час вибору кредитора “ти обираєш найбільш вигідні для себе умови”. Надійність бізнесу, наприклад, якісне корпоративне управління дозволяє корпорації бути “перебірливою”.

“Такий самий принцип відносин з міжнародними кредиторами. Чим краще в Україні управління, державне управління, я вже не кажу, чим краще країна працює, чим кращі в неї показники, тим більше шансів обирати між кредиторами.

Тут я скажу, що ми з паном Марченком знаходимось на одній стороні. Ми обидва зацікавлені у тому, щоб і у фіскальному і монетарному напрямку Україна залишалася стабільною країною. Але для того, щоб отримати таку картину, щоб це стало дійсністю, треба ще багато уваги приділити реальному сектору економіки”.

 

Захист прав кредиторів: Шевченко пояснив, чому треба створювати окремий судовий орган –  УП

НБУ і МВФ розпочали дискусію, яку саме інфраструктуру Україна має застосовувати для того, щоб захистити права кредиторів, зараз в обговоренні дві ідеї: або створювати окрему судову інституцію для захисту прав кредитора, або створювати окрему судову палату.

Про це в інтерв’ю ЕП розповів голова Нацбанку Кирило Шевченко.

“Маємо зробити так, щоб система не отримувала нові погані кредити. І тут вже питання до інфраструктури, яка знаходиться поза межами Національного банку. Це судова система, правоохоронні органи. Це питання захисту прав кредиторів.

У нас кредитний портфель банківської системи – близько трильйона гривень. Умовно кажучи, 40 мільярдів доларів. Мені здається, що така сума вартує того, щоб її захищати. Що ми можемо зробити? Сьогодні в обговоренні є дві ідеї. Це або створювати окрему судову інституцію для захисту прав кредитора, або створювати окрему судову палату”, – зазначив Шевченко.

За його словами, це законотворча робота.

“Національний банк цього створити не може. Це окремий шлях. Для цього потрібна політична воля”, – сказав голова НБУ.

“Банки закладають у вартість кредитів ризики потенційних витрат на стягнення застави. Як тільки ми врегульовуємо це питання, то і вартість кредитів знизиться. Кредитор буде впевнений, що він зможе стягнути заставу, а не отримає позови або блокування цього процесу в судах”, – додав він.

 

Голова Ради НБУ назвав позови Рожкової та Сологуба “демаршем” –  УП

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин прокоментував позови проти Ради НБУ та звинуватив заступників голови НБУ у банківській кризі 2014-2018 років та “маніпуляціях з відсотковими ставками”

Про це він написав у своєму Facebook.

Данилишин вважає, що перша заступниця та заступник голови НБУ Катерина Рожкова та Дмитро Сологуб мали час “на пошук конструктивної тональності взаємин з Радою НБУ як зі своїм роботодавцем”.

На його думку, Рожкова та Сологуб зокрема “винні” у втратах ВВП під час масового “очищення” банківського сектору у 2014-2018 роках:

“Все таки – заступник Голови НБУ – найманий клерк, який затверджується Радою з подачі Голови НБУ. І Рада має право як похвалити так і покарати за певні дії. А карати є за що – від “банкопаду” – найбільшої авантюри періоду 2014-2018 років, який разом з спецоперацією по відомому банку забрав майже 38 % втрат ВВП,  так маніпуляціями з відсотковими ставками, що суттєво пригальмувало розвиток економіки , починаючи з 2017 року”.

Голова Ради НБУ назвав позови “демаршем”: “Думаю, що неспроста позови подані напередодні прибуття до України місії МВФ! Не забули ще аналогічний демарш пана Смолія, коли були зірвані багатомільярдні запозичення за прийнятними відсотками!”

 

І дещо із не зовсім передноворічного

Богдан Данилишин – Фейсбук

Із здивуванням дізнався, що напередодні приїзду місії МВФ заступники голови НБУ Катерина Рожкова та Дмитро Сологуб подали позов до Ради Національного банку.
Оскільки сам позов офіційно до нас ще не надійшов, то залишається лише здогадуватися про його суть: чи то йдеться про оскарження винесеної догани, чи дійсно Рожкова та Сологуб прагнуть відсудити собі багатомільйонні премії, як пишуть деякі ЗМІ.

Звісно, ми живемо у демократичній країні, і будь-яка людина вільна у своїх діях. Але мушу звернути увагу, що у добродіїв Рожкової та Сологуба було декілька місяців на пошук конструктивної тональності взаємин з Радою НБУ як зі своїм роботодавцем, чи оскарження невмотивованих – на їх думку – стягнень, або висловлення фінансових претензії до роботодавців. Все таки – заступник Голови НБУ – найманий клерк, який затверджується Радою з подачі Голови НБУ. І Рада має право як похвалити так і покарати за певні дії. А карати є за що – від «банкопаду» – найбільшої авантюри періоду 2014-2018 років, який разом з спецопераціює по відомому банку забрав майже 38 % втрат ВВП, так маніпуляціями з відсотковими ставками, що суттєво пригальмувало розвиток економіки , починаючи з 2017 року.

Думаю, що неспроста позови подані напередодні прибуття до України місії МВФ! Не забули ще аналогічний демарш пана Смолія, коли були зірвані багатомільярдні запозичення за прийнятними відсотками!

Пані Рожкова свого часу була задіяна в переговорних процедурах з керівництвом Фонду, і добре знає усі чутливі моменти взаємного спілкування і, схоже, вирішила всі ці «знання» задіяти. Відтак я роблю висновок, що мета отого юридичного демаршу – послабити позиції української сторони у перемовинах з представниками МВФ.

У кожного з нас можуть бути різні політичні інтереси, але ми повинні бути єдиними, коли йдеться про Державу Україна та її Національні Інтереси. Це перше, на що я хотів би звернути увагу Катерини Рожкової та Дмитра Сологуба.

Друге, навіть після порушення зазначеними добродіями one voice policy, Рада НБУ утримувалася від офіційних коментарів на їх адресу, розуміючи, що професійні питання слід вирішувати не на шпальтах інформаційних видань, а за робочим столом.

Тому я закликаю колег повернутися у формат експертної дискусії. Сподіваюся, що Катерині Рожковій та Дмитрові Сологубу вистачить самоповаги та професійної гідності не влаштовувати в подальшому інформаційних воєн, фейкових вкидів компромату, бо цей рік виявився і так заскладним для фінансової системи країни, чергові маніпуляції з боку деяких високопосадовців НБУ їй витримати буде не просто.

Нагадаємо:

Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова і заступник голови НБУ Дмитро Сологуб оскаржують в Окружному адмінсуді Києва рішення Ради НБУ про порушення ними трудової дисципліни.

Рада Національного банку 5 жовтня оголосила догану та недовіру першим заступникам голови НБУ Катерині Рожковій та Дмитру Сологубу, які раніше працювали у команді ексголови регулятора – Якова Смолія, звільненого у серпні.

Рожковій та Сологубові висловили недовіру через їх публічні виступи, заявив член Ради Національного банку Василь Горбаль.

Заступники голови Національного банку Катерина Рожкова та Дмитро Сологуб порушили політику “єдиного голосу”, що могло зашкодити порозумінню регулятора із міжнародними партнерами України, заявив голова НБУ Кирило Шевченко.

 

Шкарлет пояснив, чому заговорив про навчання з 5 років і чому 12-річна освіта має залишитися в школах

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет в інтерв’ю Українському радіо розповів, що розмови про навчання з 5 років з’явилися після спілкування більше ніж з 3000 батьками.

«Суспільне обговорення триває. Воно почалося не з того, що мені особистого захотілось навчати дітей 5 років. Я дуже багато говорив з психологами.

Є країни, де діти починають навчання з 4 років, якщо створити особливі умови організації освітнього процесу. Це виникло виключно після спілкування більше ніж з 3000 батьків», – зазначив Шкарлет.

А 12 років – це той базовий стандарт, який сьогодні є у світі.

«Питання в необхідності 12-річної освіти є світовим і європейським освітнім брендом. 12 років – це є той базовий стандарт, який сьогодні є у світі. І головна відмінність між 11-річкою 12-річкою полягає саме у профілізації», – розповів міністр. Нагадаємо, раніше Шкарлет вже озвучував ідею щодо початку навчання з 5 років. 

Він також розповідав, яким бачить навчання з 5 років в школі.

 

Справа щодо сина Гладковського пішла до суду –  УП

Національне антикорупційне бюро завершило досудове розслідування, в якому сина експершого заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олега Гладковського Ігоря підозрюють у розкраданні.

Джерело: повідомлення НАБУ

Дослівно: “Завершено досудове розслідування за підозрою особи в одержанні 950 тис. грн неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішення генеральним директором Державної компанії “Укрспецекспорт”. 28 грудня 2020 року стороні захисту відкрито матеріали слідства для ознайомлення перед скеруванням обвинувального акта до суду. Дії особи кваліфіковані за ч.2 ст.369-2 КК України (“Зловживання впливом”)”.

Деталі: За версією слідства Гладковський разом зі ще низкою осіб у 2015-2017 рр. реалізували корупційну схему з постачання товарів невідомого походження підприємствам ДК “Укроборонпром” із використанням ТОВ “Оптимумспецдеталь” та інших суб’єктів господарювання.

Вказується, що “Оптимумспецдеталь” отримувало преференції під час укладення договорів та розрахунків з підприємствами “Укроборонпрому”.

За один із таких договорів підозрюваниий отримав 950 тисяч грн неправомірної вигоди.

На переконання слідства, це не єдиний випадок протиправної діяльності — решту фактів наразі досліджують.

Загалом слідство встановило вісім учасників корупційної схеми, реалізованої за участі ТОВ “Оптимумспецдеталь”. Із них дві особи засуджено, троє — на лаві підсудних. Ще троє залишаються підозрюваними.

В межах розслідування встановлено, що за час дії схеми за участі ТОВ “Оптимумспецдеталь”, ДК “Укроборонпрому” поставлено товарів на суму близько 165 млн грн, при цьому до бюджету не надійшло понад 49 млн грн, із яких 25,77 — податок на додану вартість, 23,57 — податок на прибуток.

Передісторія:

21 грудня НАБУ та САП повідомили про підозру в одержанні 950 тисяч гривень хабаря сину експершого заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олега Гладковського Ігорю.

Олег Гладковський – один із головних ексбізнес-партнерів попереднього президента Петра Порошенка. Він керував корпорацією “Богдан”, частку в якій мав також і Порошенко. У 2015 році Гладковський обійняв посаду заступника секретаря РНБО.

Видання “Bihus.info” у лютому – березні 2019 року оприлюднило розслідування про те, як люди з оточення Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері.

За даними журналістів, постачання контрабандних російських деталей за завищеними цінами організував 22-річнийсин Гладковського Ігор. Його батько нібито щонайменше один раз отримував “відкат” у 30 тисяч доларів з цієї схеми, а усі слідчі органи, включно з НАБУ, “зливали” справи по Гладковському за хабарі.

Після резонансного журналістського розслідування НАБУ відкрило провадження “за фактом заволодіння грошовими коштами державного бюджету України та державних підприємств”.

 

Суд відкрив провадження щодо банкрутства компанії Гладковського –  УП

Госпсуд Дніпропетровської області відкрив провадження у справі щодо банкрутства автокомпанії “Богдан Моторс”, що належить ексзаступнику секретаря РНБО Олегу Гладковському.

Про це повідомляє Finbalance, пресслужба “Богдан Моторс”.

Ініціювало процедуру ТОВ “Фінансова компанія “Фінворк”.

ПрАТ “Автомобільна компанія “Богдан Моторс” входить у корпорацію “Богдан” Олега Гладковського.

У компанії повідомили, що, через скорочення обсягів держзамовлень та карантинні обмеження, доходи компанії впали:

“Наприклад у 2019 році загальна сума сплачених податків та зборів становила понад 384 млн грн. А за 11 місяців цього року цей показник ледве перевищив 120 млн грн”, – йдеться у повідомленні “Богдан Моторс”.

Як наслідок, один із кредиторів подав до суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство компанії.

У листопаді Госпсуд Дніпропетровської області визнав банкрутом іншу пов’язану з “Богданом” компанію – ТОВ “Мегатерм” (раніше називалося ТОВ “Мега Авто Логістик”).

Нагадаємо:

Олег Гладковський – один із головних ексбізнес-партнерів попереднього президента Петра Порошенка. Він керував корпорацією “Богдан”, частку в якій мав також і Порошенко. У 2015 році Гладковський обійняв посаду заступника секретаря РНБО.

У липні 2019 року повідомлялось, що Олег Гладковський повернувся на роботу керівника корпорації “Богдан”.

Видання “Bihus.info” у лютому – березні 2019 року оприлюднило розслідування про те, як люди з оточення Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері.

За даними журналістів, постачання контрабандних російських деталей за завищеними цінами організував 22-річний син Гладковського Ігор. Його батько нібито щонайменше один раз отримував “відкат” у 30 тисяч доларів з цієї схеми, а усі слідчі органи, включно з НАБУ, “зливали” справи по Гладковському за хабарі.

Після резонансного журналістського розслідування НАБУ відкрило провадження “за фактом заволодіння грошовими коштами державного бюджету України та державних підприємств”.

 

Татарову не змогли обрати запобіжний захід, не прийшли прокурори –  УП

Вищий антикорупційний суд не зміг провести засідання щодо обрання запобіжного заходу заступнику голови офісу президента Олегу Татарову, оскільки на засідання не з’явилися прокурори.

Джерело: Засідання ВАКС

Деталі: Головуючий суддя переніс засідання на 10 годину 30 грудня, оскільки до суду не прийшли прокурори. Татаров із двома захисниками погодилися на цю дату.

Що цьому передувало:  24 грудня стало відомо, що Офіс генпрокурора передав справу, в якій фігурує Татаров, з НАБУ в СБУ.

НАБУ вважає, що Офіс генпрокурора здійснює безпрецедентне в історії України втручання в розслідування бюро тим, що забрав у детективів справу Татарова.

Передісторія:

1 грудня стало відомо, що НАБУ розслідуєсправу стосовно заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. Вона стосується можливої причетності Татарова до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася.

14 грудня Печерський суд ухвалив передати справу,в якій фігурує Татаров, від НАБУ до Держбюро розслідувань. У НАБУ на це відповіли, що такі рішення суперечать закону.

18 грудня в.о. керівника САП Максим Грищук підписав підозруТатарову. Детективи НАБУ також отримали право на затримання Татарова і проведення обшуків в Офісі президента і за місцем проживання Татарова.

Представники САП та НАБУ прийшли в ОПУі залишили підозру для Татарова. В Офісі президента заявили, що не пустили представників НАБУ вручити підозру Татарову, оскільки прохання правоохоронців нібито було незаконним.

21 грудня радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Татаров написав заявупро призупинення своїх службових обов’язків.

 

Рада звернеться до КСУ через відмову роз’яснити скандальне рішення щодо декларацій

Верховна Рада звернеться до Конституційного Суду у зв’язку з відмовою суду задовольнити клопотання про роз’яснення рішення КСУ щодо антикорупційного законодавства.

Про це, як передає Укрінфом, повідомила представник Верховної Ради у Конституційному Суді, заступник голови Комітету ВР з питань правової політики Ольга Совгиря (фракція “Слуга народу”) в Фейсбуці.

“Щодо позиції Верховної Ради стосовно клопотання про роз’яснення Рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року №13-р/2020 (щодо антикорупційного законодавства) (далі – рішення), повідомляю, що парламент подаватиме клопотання до Суду про відмову в його задоволенні”, – написала Совгиря.

За її словами, основні аргументи звернення парламенту до суду такі: по-перше, за законом про КСУ право звернення до суду передбачене з приводу роз’яснення порядку виконання рішення, а не роз’яснення та тлумачення його змісту або окремих положень. “Отже, Суд може роз’яснювати свої власні рішення тільки тоді, коли в них встановлюється особливий порядок їх виконання. Проте Конституційний Суд не встановлював у Рішенні будь-якого порядку його виконання”, – уточнила депутат.

По-друге, зауважила Совгиря, у рішенні КС надав відповідь лише на частину питань, поставлених у конституційному поданні, вивівши іншу частину в окреме провадження, за якою рішення ще не постановлене. “Отже, звернення щодо надання тлумачення Судом стосовно окремих позицій Рішення до завершення провадження у справі може розглядатися як намагання вплинути на формулювання правової позиції в остаточному рішенні у справі і є недопустимим з точки зору необхідності дотримання суддями Конституційного Суду основних засад здійснення правосуддя, передбачених статтями 129, 149 Конституції України та статтею 2 Закону “Про КСУ””, – резюмувала представник ВР у КСУ.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК щодо перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

15 грудня, Верховна Рада ухвалила закони, покликані відновити повноваження НАЗК.

23 грудня Президент підписав закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації.

 

У КСУ заявляють, що законних підстав для відсторонення Тупицького немає

Наразі немає законних підстав для відсторонення з посади голови Конституційного Суду Олександра Тупицького.

Як передає Укрінформ, відповідна інформація оприлюднена на сайті КСУ.

Зазначається, що рішення про звільнення з посади судді КС ухвалює сам суд, і жоден інший орган чи посадова особа не можуть ухвалити таке рішення.

“Як вбачається із зазначених положень, питання звільнення судді Конституційного Суду України з посади за відсутності його власної ініціативи є неможливим без застосування запобіжних заходів від його незаконного звільнення, що обумовлено незалежністю Суду в цілому та судді зокрема”, – йдеться в інформації Правового департаменту Секретаріату Конституційного Суду.

У КС нагадали, що для звільнення з посади судді необхідно щонайменше 12 голосів суддів КС. У разі, якщо за відповідне рішення не проголосувала необхідна кількість суддів Конституційного Суду, суддя продовжує виконання обов’язків за посадою.

“Жоден орган чи посадова особа не може ухвалити інше рішення щодо такого судді”, – відзначили у КС.

У суді також зауважили, що однією із законних підстав для звільнення судді є набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення злочину.

А тому відсторонення з посади судді чи голови суду на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування суперечитиме статті 1491 Конституції України, – резюмували в КСУ.

Як повідомляв Укрінформ, голові КСУ Олександру Тупицькому повідомили про підозру в здійсненні впливу на свідка шляхом підкупу, а також в наданні завідомо неправдивих показань свідка. Справа стосується приватизації Зуївського енергомеханічного заводу в Донецькій області.

Очільник КС Тупицький не з’явився на 9 год. 30 хв. 28 грудня в Офісі Генпрокурора для вручення повідомлення про підозру. Він послався на сімейні обставини і попросив перенести візит до прокуратури на інший день.

Офіс генпрокурора підготував клопотання до Офісу Президента, у якому йдеться про дозвіл на відсторонення від посади голови КС Тупицького.

 

У КС кажуть, що Тупицький не з’явився в ОГП з поважної причини – УП

В Конституційному суді стверджують, що їхній голова Олександр Тупицький не прийшов у понеділок в Офіс генпрокурора для проведення процесуальних дій з поважної причини.

Джерело: “Інтерфакс-Україна” з посиланням на співрозмовника в КС

Пряма мова: “Тупицький не з’явився з поважних причин. І у нього немає намірів ухилятися від процесуальних дій”.

Деталі: Коментуючи направлення Офісом генпрокурора президенту клопотання про відсторонення Тупицького з посади судді КС терміном на два місяці, в суді підкреслили: “Ні Конституція, ні закон України “Про Конституційний суд” не оперують таким поняттям як відсторонення судді КС від займаної посади”.

Що передувало: Офіс генерального прокурора направив поштою повідомлення про підозру голові Конституційного суду України Олександру Тупицькому через його неявку в понеділок на процесуальні дії. Тупицького підозрюєюють у підкупі свідка і введенні в оману суду шляхом завідомо неправдивого показання свідка.

Голову Конституційного суду України Олександра Тупицького викликали на 28 грудня до Офісу генерального прокурора для проведення процесуальних дій у справі колишнього голови Вищого господарського суду Віктора Татькова, який перебуває в розшуку.

Передісторія:

Журналісти “Схем” із посиланням на запис розмови за участю Олександра Тупицького повідомили, що чинний голова КС, коли був суддею в Донецьку у 2006–2010 роках, за допомогою впливу та знайомств серед суддів сприяв заволодінню майном заводу в місті Зугрес та, ймовірно, отримав частку у цьому підприємстві.

У жовтні 2018 року слідчі Генпрокуратури за участю СБУ записали розмову Тупицького в рамках кримінального провадження щодо колишнього голови Вищого господарського суду Віктора Татькова, який перебуває в розшуку.

Тупицький, який на той момент був заступником голови КС, у кафе поблизу КСУ переконував донецького бізнесмена Владислава Дрегера не свідчити про його роль у подіях навколо “Зуївського енергомеханічного заводу”, в заволодінні яким підозрюють Татькова.

 

Голова КС не з’явився для вручення підозри, Офіс генпрокурора робить наступний хід –  УП

Офіс генерального прокурора направив поштою повідомлення про підозру голові Конституційного суду України Олександру Тупицькому через його неявку в понеділок на процесуальні дії.

Джерело: “Інтерфакс-Україна” з посиланням на пресслужбу Офісу генпрокурора.

Дослівно ОГП: “Він (Тупицький – ред.) повідомив, що не може прибути за сімейними обставинами, проте не надав документи про поважність причин неявки. Повідомлення про підозру вручається в день його складання, а в разі неможливості вручення відправляється поштою в той же самий день. У зв’язку з цим повідомлення про підозру, як таке, що складено Офісом генерального прокурора сьогодні, відправлено поштовим зв’язком на відповідні адреси”.

Деталі: Тупицького підозрюєюють у підкупі свідка і введенні в оману суду шляхом завідомо неправдивого показання свідка.

Також Офіс генпрокурора направив клопотання президенту України про відсторонення Тупицького з посади судді строком на два місяці.

Що передувало: Голову Конституційного суду України Олександра Тупицького викликали на 28 грудня до Офісу генерального прокурора для проведення процесуальних дій у справі колишнього голови Вищого господарського суду Віктора Татькова, який перебуває в розшуку.

У суді підтвердили, що отримали повістку про виклик Тупицького, однак повідомили, що голова КС у відповідь підготував низку клопотань до Офісу генпрокурора через цей виклик.

Передісторія:

Днями журналісти “Схем” із посиланням на запис розмови за участю Олександра Тупицького повідомили, що чинний голова КС, коли був суддею в Донецьку у 2006–2010 роках, за допомогою впливу та знайомств серед суддів сприяв заволодінню майном заводу в місті Зугрес та, ймовірно, отримав частку у цьому підприємстві.

У жовтні 2018 року слідчі Генпрокуратури за участю СБУ записали розмову Тупицького в рамках кримінального провадження щодо колишнього голови Вищого господарського суду Віктора Татькова, який перебуває в розшуку.

Тупицький, який на той момент був заступником голови КС, у кафе поблизу КСУ переконував донецького бізнесмена Владислава Дрегера не свідчити про його роль у подіях навколо “Зуївського енергомеханічного заводу”, в заволодінні яким підозрюють Татькова.

 

Закрито ще 6 справ про брехню в деклараціях: екснардепи, мер, суддя КС – УП

Правоохоронні органи закрили ще 6 кримінальних проваджень за умисне декларування недостовірної інформації на підставі рішення Конституційного суду, яке скасувало покарання за брехню в декларації.

Джерело: Національне агентство з питань запобігання корупції

Деталі: Зокрема, Національне антикорупційне бюро  закрило провадження стосовно таких осіб:

Ігор Шкіря, народний депутат України VIIІ скликання (не задекларував майно на загальну суму 63 млн грн, зокрема 6 земельних ділянок, які належать дружині, власні корпоративні права, дохід члена сім’ї, фінансові зобов’язання свої та дружини);

Борис Філатов, Дніпровський міський голова (у деклараціях за 2016 і 2017 роки виявлено недостовірні відомості на суму 485,8 тис. грн та 519,7 тис. грн);

Ірина Завгородня, суддя Конституційного суду України (не задекларувала авто Land Rover вартістю 615,3 тис. грн, яке належить чоловіку);

Андрій Павелко, народний депутат України VIIІ скликання (не задекларував набуття у власність аксесуару вартістю 425 тис. грн, отримані подарунки у вигляді користування готельним номером; не вказав члена сім’ї (цивільну дружину) та її майно (авто “Bentley Continental”, “Land Rover Range Rover”, користування квартирою)).

Станіслав Ричка, суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (не вказав користування дружиною квартирою, автомобіль дружини та її фінансові зобов’язання; не задекларував доходи члена сім’ї у вигляді соціальної допомоги та подарунка у вигляді квартир. Загальна сума недостовірних відомостей – 1,6 млн грн).

Крім того, Державне бюро розслідувань закрило кримінальне провадження щодо начальника слідчого відділу Покровського відділення поліції в Дніпропетровській області Сергія Удовенка, який не задекларував власні грошові активи сумарно на 762,1 тис. грн.

Правоохоронні органи закрили ці провадження, оскільки рішенням КСУ статтю 366-1 ККУ визнано неконституційною.

Зазначається, що всього з травня 2020 року НАЗК встановило ознаки умисного декларування недостовірної інформації за ст. 366-1 ККУ в 97 деклараціях. Матеріали були направлені до правоохоронних органів.

Через рішення КСУ притягнути до відповідальності осіб, які вказали недостовірні відомості в деклараціях за попередні роки, наразі неможливо.

Також лишається заблокованою робота НАЗК. Закон, який відновлює функції Агентства, досі не набув чинності.

 

Зеленський внесе новий законопроєкт про в’язницю за брехню в декларації –  УП

Президент Володимир Зеленський внесе до Верховної Ради новий проєкт закону, що посилює відповідальність за порушення антикорупційного законодавства, в січні 2021 року.

Джерело: “Інтерфакс-Україна“, який цитує голову Офісу президента Андрія Єрмака

Пряма мова Єрмака: “Новий законопроект про відповідальність за порушення антикорупційного законодавства президент подасть у січні 2021 року. Цей законопроект передбачатиме не обмеження волі, а позбавлення її”.

Передісторія: 23 грудня Зеленський підписав закон щодо відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Він передбачає покарання у вигляді обмеження волі.

 

“Голос” обрав нового голову фракції – УП

Новим головою фракції “Голос” у Верховній Раді буде Ярослав Железняк.

Джерело: Железняк у Telegram, “Голос” у Facebook

Пряма мова Железняка: “Новий рік починаю з нових викликів. Щойно колеги з “Голосу” обрали мене новим головою нашої фракції, а Романа Костенка заступником.

Тепер в наступному році планую працювати так, аби бути не лише наймолодшим керівником фракції в історії Верховної Ради, але й найефективнішим для нашої команди”.

Деталі: Фракція ухвалила рішення про ротацію на посаді голови фракції, задовольнивши заяву Сергія Рахманіна. Новим головою фракції обраний Ярослав Железняк.

Пряма мова Рахманіна: “Головування у фракції не є пожиттєвим привілеєм чи довічним ув’язненням. Ротація керівництва є не тільки нормальним, а й необхідним процесом для молодої політичної сили, де є достатня кількість яскравих, самодостатніх особистостей.

У час, коли безпекові питання набули надзвичайної гостроти, є нагальна потреба зосередитися на цій проблематиці (Рахманін є членом комітету ВР з питань національної безпеки – ред.). Мої знання та досвід мають бути максимально використані у цій сфері з огляду на те, що у фракції є політики, спроможні ефективно керувати фракцією”.

Нагадаємо:

В кінці березня Святослав Вакарчук відійшов від керівництва партії “Голос”. Її очолила Кіра Рудик.

11 червня Вакарчук заявив, що складає мандат нардепа. Вдруге в історії.

Нардепка від “Голосу” Інна Совсун запевнила, що Вакарчук залишається в партії і буде працювати на місцевих виборах.

 

Дмитро Разумков: Конфлікт по лінії Зеленський – Разумков? Не розумію, про що ви говорите – УП

У середині грудня соціологічна служба Центру Разумкова опублікувала результати свого дослідження щодо настроїв українців.

Вперше за півтора роки Зеленський поступився рівнем довіри іншому політику. Це — голова Верховної Ради Дмитро Разумков, якого на політичний Олімп винесло саме “зеленою хвилею”.

Це і стало головною причиною, чому “Українська правда” вирішила записати інтерв’ю зі спікером українського парламенту. Останнім часом Разумков все більше відмежовується від “лінії партії” та намагається вибудовувати власний політичний імідж.

Яскравий приклад — реакція з боку голови Верховної Ради на так звану “конституційну кризу”. Разумков у відповідь на президентський законопроєкт, який фактично зносив нинішній склад КС, подав свій — більш юридично правильний, компромісний, зважений.

Власне, ці прикметники добре характеризують і самого спікера. Разумков рідко вступає в конфлікти, зміг налагодити роботу з усіма парламентськими фракціями та їхніми лідерами, не робить гучних заяв, через що його інтерв’ю часто виходять прісними та повторюють одні й ті самі тези.

Під час президентської кампанії 2019 року, де на той час політтехнологу Разумкову була відведена фактично роль голосу Володимира Зеленського, це мало успіх. Але у 2020, на фоні розмов щодо перспектив самостійної політичної кар’єри таку “поміркованість” спікера списують на відсутність харизми. Та, як наслідок, списують з рахунків.

Ми вирішили спробувати проаналізувати політика Дмитра Разумкова через бестселлер Роберта Гріна “48 законів влади” — книгу, яку вивчають у школах держуправління та яку дуже люблять політтехнологи.

Інтерв’ю записується в кабінеті спікера, стіни якого прикрашають портрети Святослава Хороброго, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Данила Галицького, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи. Тож і розмову, поки оператори виставляють світло для відеозйомки, ми починаємо з цього.

— Хто вам найбільше імпонує з історичних постатей, зображених на стінах цього кабінету?

— Мабуть, все ж таки Богдан Хмельницький.

— Чому?

— Тому, що це була перша визвольна війна, якщо ми беремо успішну і майже доведену до кінця.

— Але деякі вітчизняні історики вважають його ледь не запроданцем через угоду з Росією.

— Якщо порівнювати, те, що вважають історики, то те, що ви сказали, більше відноситься до Мазепи. Оскільки Мазепа був близький до Петра Першого.

— А ви історичні паралелі проводите із нинішньою ситуацією в Україні?

— Я думаю, що все в історії повторюється мінімум два рази. Перший раз, як трагедія, інший раз, як фарс.

— Ми зараз в трагедії чи у фарсі?

— Я думаю, що немає якоїсь єдиної позиції. По кожній історії, які відбуваються сьогодні, може щось вперше відбуватися, може щось повторюватись і фраза говорить про те, що по факту історія обертається. І ви зможете знайти паралелі з різними епохами існування держави. А якщо повертатися до особистостей, то кожна з них внесла свій вклад в історію держави.

— З чим би ви порівняли нинішній час, якщо говорити про історію України?

— Він унікальний, я думаю. Чому? Тому що, якщо ми говоримо про революції, про війни, яких було в історії нашої країни багато, різного рівня, різного об’єму, то 2019-й рік в цьому плані був унікальний.

Це була революція, але вона була абсолютно мирна, на позитиві. Це була електоральна революція. Тому що навіть якщо ми візьмемо з вами історію сучасної України, то, наприклад, чим вона відрізняється від Революції на граніті? Тоді не все суспільство було охоплено тією революцією.

Якщо ми порівнюємо з 2004 роком, то, не дивлячись на те, що вона була безкровною, вона не була абсолютно мирною, тому що були різні табори. Якщо ми з вами говоримо про 13-й-14-й рік, Революція Гідності, то це, на жаль, трагічна історія, трагічний момент в історії нашої держави. Ми всі добре розуміємо, чому, і що за цим пішло далі: війна, анексія Криму, окупована частина Донецької і Луганської області.

— Ви зараз говорите більше про явище, а я все ж таки хотіла поговорити про наслідки цього явища. За підсумками 2020 року Володимир Зеленський став головним розчаруванням для українців. Ви не бачите в цьому загрозу? Які тут історичні паралелі можна провести?

— Дивіться, в 2019-му році були дуже великі сподівання. І навіть занадто великі. І завжди, коли швидко не збувається те, на що ти розраховуєш, більшість людей якось трохи втрачають довіру, надію і все, що з цим пов’язано.

Я також не знімаю відповідальності за те, і ми всі робимо помилки, тому що ми також всі люди. І я, як голова Верховної Ради, адекватно оцінюю події, які відбуваються в стінах Верховної Ради і за її межами — те, що дуже часто люблять називати скандальні ситуації. Це теж правда, це теж не додає ні владі, ні інституціям, ні, на жаль, державі.

І все це в сукупності впливає на процес сприйняття як влади. Тому що якщо ви подивитеся по рівню довіри до всіх інституцій, і до Офісу президента, і до Кабінету міністрів України, і до Верховної Ради, то ми бачимо, на жаль, від’ємну динаміку.

— Щодо довіри. Зізнаюся чесно, ви даєте багато інтерв’ю, які схожі і нецікаві. Це інтерв’ю ми вирішили записати після того, як оприлюднили дослідження, де ви за довірою посіли перше місце. Тобто до вас довіри більше, ніж до Володимира Зеленського, завдяки якому ви опинилися у владі у 2019 році. Як ви можете це пояснити?

— Чесно, не знаю, я не задаюся цим питанням. Я виходжу з іншого, що треба робити те, що ти повинен робити, і будь що буде.

Якщо навіть ви згадали про кількість інтерв’ю, то найбільша кількість інтерв’ю у мене була якраз під час виборчої кампанії. Мій рекорд, якщо я не помиляюсь 17 інтерв’ю за день, з коментарями, з виступами тощо. І саме тоді був, мабуть, пік спілкування з журналістами, але я і до цього багато спілкувався, і зараз намагаюся не втрачати це, тому що, в принципі, ви також можете критикувати.

Тому, якщо ми говоримо про довіру, я думаю, що це оцінка моєї роботи як голови Верховної Ради, можливо, як людини, я сподіваюсь і на це. Я буду робити і далі так, щоб цей рівень довіри хоча б не падав. Хоча об’єктивно рівень довіри до будь-якої влади він буде йти по спадаючій траєкторій. Це практика, яка є не лише в Україні, а і в усьому світі.

— Ви згадували, що давали безліч інтерв’ю в 2019 році. Давайте будемо відвертими, ви були тією людиною, яка була голосом Володимира Зеленського. Ви — політтехнолог, який став політиком. Мені вранці нагадали історію. Набоков колись хотів стати керівником кафедри літератури у Гарвардському університеті. І не став, а на закид до заступника керівника цієї кафедри щодо того, що це великий письменник, той відповів: “Слон це теж велика тварина, але це ж не означає, що його можна призначати директором зоопарку”. Це про політиків та політтехнологів теж. Ці ролі не заважають одна одній і в якій ви якості себе більше відчуваєте впевненим?

— Дивіться, якщо ролі будуть одна іншій заважати, то це буде роздвоєння особистості. Цього не повинно бути. Так, дійсно, в мене були різні періоди мого життя, і бізнес, і політконсалтинг, який займав багато-багато років. Я не можу сказати, що не було нічого іншого, були й інші напрямки діяльності. Але я це дуже любив.

Майже жодні вибори не проходили, щоб я в них не брав в тій чи іншій якості участі. Якщо ми говоримо сьогодні, то дійсно, я політик і я до цього в принципі йшов. Це так чи інакше було моєю мрією, я хотів прийти, потрапити до політики, і мати можливість змінити, змінити в позитивному плані.

— В інтерв’ю Дмитру Гордону ви говорили трошки інакше.

— Що?

— Ви казали, що політика фактично почала займатися вами.

— Я зараз до цього прийду. Я добре пам’ятаю, що я говорив, і від цього вислову я також не відмовляюся. Коли я змінив посаду політконсультанта, політтехнолога на позицію народного депутата і голови Верховної Ради, для мене це був новий виклик і я сподіваюсь, що я на ньому буду також успішним.

Якщо повертатися до вашого питання, дійсно трапилося так, що в моєму житті я до певного часу був впевненим, що я не буду займатися політикою, прямо на 100%. Мені вистачило, що в 16 років не стало батька, він більш ніж плотно займався політикою. До цього точно не прагнула моя мама, до цього і не хотів доєднатися я.

Я був впевнений, що я буду займатися бізнесом, я почав працювати з першого курсу інституту. І політика була, але точно не моє.

А далі вийшло так, як є в прислів’ї: якщо ти не займаєшся політикою, то політика займеться тобою. У мене вийшло так само. І я потрапив у 22 роки до цієї течії, до цього вихору і потроху, потроху в ньому рухався.

— А давайте спробуємо подивитися на молодого політика, а вас представляють саме так зараз, Дмитра Разумкова, очима політтехнолога Дмитра Разумкова. Можемо подивитися?

— Ну, дивитися можемо,

— А що ми там побачимо? Є така чудова книга Роберта Гріна “48 законів влади”

— Знаю.

— Ви її читали, і я була впевнена в цьому. Давайте спробуємо пройтися, можливо, не по всім, але по деяких законах, зважаючи на ваш поки короткий політичний шлях. Взагалі, як ви ставитеся до цієї книги? Я особисто вважаю її книгою для такої собі політичної тварини. Хоча у Гарвардській школі управління це абсолютний маст рід та ледь не настільна книга.

— Дивіться, там є правильні речі, причому.. (задумується — УП). Давайте розрізняти, давайте візьмемо три позиції: Дмитра Разумкова технолога, Дмитра Разумкова політика, і Дмитра Разумкова людини.

Якщо ми з вами говоримо про “48 законів влади”, з точки зору політконсультанта і політтехнолога, там дуже багато речей, які правильні, правильно описані і запропоновані можливим кандидатам.

Але, як показує практика, все ж таки… Не сприйміть це як намагання сподобатись, я чесно вірю в те, що політик і людина — це повинні бути, не дивлячись ні на що, дуже тісно пов’язані особистості. Тому що якщо у вас є розрив між політиком і людиною, то це рано чи пізно призведе до краху вас як політика. Я бачив багато таких прикладів у житті.

І якщо ми повертаємося до технолога, то ви знаєте, що є зручний образ, а є підібраний образ. Зручний образ — це той, який ти на себе одягаєш і це, як вдалий костюм, який твій, який тобі пасує і в якому тобі зручно, тобі не треба кожного разу думати про те, а чи правильно ти робиш. Це твоє. Це твій образ життя, це твоє сприйняття тих чи інших процесів.

Є підібраний. І технологи часто можуть підібрати більш кращий образ, ніж той, що є насправді. Але з часом це перестає працювати. Це корисно використовувати, знаєте, на виборчих кампаніях.

— А у Дмитра Разумкова підібраний образ чи зручний?

— Свій.

— Як ви можете його охарактеризувати?

— Не знаю. Знаєте, людині завжди важко охарактеризувати себе. Якщо б у мене він був підібраний, я б провів аналіз, виходячи з точки зору політтехнолога, де плюс, де мінус.

Мені важко зараз говорити про свій образ, тому що це я. А говорити про себе не хочеться, потім скажуть, що дуже багато про себе говорить. Це раз. А два – мені оцінити його важко, тому що він зі своїми плюсами та мінусами.

— А вам цікаво, що думають про вас політичні журналісти?

— Звісно.

— Журналісти вважають, що Дмитро Разумков людина поміркована, чудово розуміється на тому, як побудована влада. Але при цьому всьому, незважаючи на якісь здібності, йому не вистачає харизми.

— Може бути. І це теж треба враховувати. Я можу з цим погоджуватися, не погоджуватися, але знов — якщо ми говоримо про те, як ти себе оцінюєш — це одне. А завжди з боку видніше.

Ми ж починали з вами про це говорити, що з журналістами варто достатньо часто спілкуватися, тому що ви можете критикувати. Це також елемент критики. А якщо ти знаєш, де тебе критикують, ти розумієш, де тобі треба виправлятися.

— Давайте до законів влади повернемося тоді. Перший закон влади – “не затьмарюйте своїх зверхників”. І ви його, можна сказати, вже порушили, зважаючи на те, що рівень довіри до вас більший, ніж до Володимира Зеленського.

— Ну це не моя забаганка, я цього не робив, це та оцінка, яку дали мені колеги.

— А щодо вирішення кризи з Конституційним Судом? Можна сказати, що тут ви затьмарили Володимира Зеленського?

— Я вважаю, що завжди мають бути альтернативні шляхи досягнення результату

— Я знаю, що це була доволі непроста ситуація. Коли Володимир Зеленський подав свій проєкт вирішення конституційної кризи, а ви подали свій законопроект. І під час обговорення на фракції Володимир Зеленський вам закинув: “Можливо, ви б мене ставили до відома, що ви плануєте робити?” Він, як глава держави не знав, що буде якийсь альтернативний законопроект щодо рішення Конституційного Суду.

— Це не був альтернативний законопроект, це був інший законопроект.

Позиції, які були відображені в законопроекті Володимира Олександровича, в деякій мірі відрізнялися від того, що було запропоновано Верховною Радою. І це не був альтернативний проєкт до президентського в повному розумінні слова.

Під ним підписалася достатньо велика кількість народних депутатів: 126, якщо я не помиляюся. І він був направлений на те, щоб відновити повну систему у форматі, в якому вона існувала до рішення Конституційного Суду, а далі — рухатися і виправляти ті проблеми, які виникли після 27 жовтня.

Ми виходили з того, що цей шлях вирішення кризи дійсно не був абсолютно ідеальним, але він був таким, який би дав можливість в новий рік зайти з реальним механізмом декларування, щоб не дати можливість нікому відійти від цього.

— Ви згадали дату 27 жовтня, це якраз дата, коли було опубліковане рішення Конституційного Суду. Крапка у ситуації з КС так і не поставлена. Від антикорупційних активістів я чула думку, що особисто Дмитро Олександрович не зацікавлений у вирішенні цього питання, більше поділяє сторону Конституційного Суду і робить усе можливе, аби нинішній склад Конституційного Суду зберігся…

— Дивіться, щодо позиції моєї особистої. Перше: приймати закони з порушенням закону не можна. Навіть якщо нам хтось чи щось не подобається.

Ви можете подивитися, що я говорив після рішення Конституційного Суду, це була більш, ніж жорстка критика. Мене це питання застало у відрядженні, я був у Німеччині, і можна підняти подивитися, що було сказано тим самим Разумковим про цю подію.

Але якщо ми говоримо, що для досягнення цілі будемо використовувати будь-які методи, то це може призвести до того, що ми будемо жити в системі “Благими намерениями выстелена дорога в ад”. Я на це точно не готовий і нікому не раджу. Тому що рано чи пізно це повернеться до тебе і тебе ж вб’є, я зараз у переносному сенсі цього слова.

Якщо ми говоримо про позицію, ми тільки що з вами згадували законопроект, який повністю відновлював ту систему, яка була до рішення Конституційного Суду. Першим підписантом цього закону також був ваш покірний слуга. І сьогодні говорити мені, що я займав іншу позицію — ну не варто.

Якщо б ми його проголосували тоді, в нас було би більше таймінгу, щоб виправити ті аспекти, які були. На жаль, ми не змогли проголосувати його – раз. Далі я захворів, мене не було деякий час на роботі – два. І 17 листопада 2020 року за розпорядженням виконуючої обов’язків голови Верховної Ради, Олени Костянтинівни Кондратюк, на базі Верховної Ради була створена робоча група, перед якою стояли завдання

— Чи це не затягування роботи?

— Ні. Перше: відновлення статті 366 (кримінальна відповідальність за брехню в деклараціях — УП) в тій чи іншій формі для того, щоб у 2021 році система електронного декларування залишилася так само обов’язковою. Це було зроблено.

Там багато критики. Хтось говорив про більш жорстку систему, хтось говорив про менш жорстку систему. Хтось наполягав на тому, що абсолютно повністю треба вивести кримінальну відповідальність, тому що в рішенні того ж Конституційного Суду було зазначено, що кримінальна відповідальність є надмірною. Хтось навпаки займав жорстку позицію щодо того, що повинно бути позбавлення волі. Але ми прийшли до більш-менш збалансованого варіанту.

Якщо ми говоримо про цей законопроект, то в нас було два варіанти. Перший варіант – кожен подав би свій варіант, і ми би прийшли до того, що до кінця цього року не було прийнято жодного закону. І в наступному році ми би знесли систему електронного декларування на рік.

— Ну це ж можна назвати консенсусом?

— Так, це було консенсусом. Це було консенсусом задля того, щоб зберегти систему боротьби з корупцією

— Але зараз вона на такому костилі фактично…

— Дивіться, є ще інша позиція, яку ми також повинні були враховувати. Нам може не подобатися Конституційний Суд і те рішення, яке було прийняте. І ми можемо його дуже жорстко критикувати. Але, на жаль, ми повинні враховувати ті рішення, тому що вони навіть не підлягають оскарженню.

Пропонували і знести Конституційний Суд. Ну просто взяти і обнулити. Ви бачили, яку позицію зайняла Венеційська комісія? Іншу позицію. І тут вони також зайняли позицію українського парламенту.

Тому що якщо парламент через 226 буде зносити будь-яку установу, зараз не про Конституційний Суд, а в цілому, і приймати зміну до Конституції такою більшістю, я думаю, що це не додасть демократії, стабільності і може занурити державу у хаос. Так не можна.

У кожної гілки влади є свої запобіжники. Можливо, якісь запобіжники треба зробити більш жорсткими.

— Це правда, що у вас є відносини з паном Тупицьким як головою Конституційного Суду, що ви є знайомими і ніби навіть близькими друзями?

— Ні, це абсолютно не відповідає дійсності. З паном Тупицьким я дійсно знайомий, тому що не може бути голова Верховної Ради не знайомим з головою Конституційного Суду.

За цей час, коли я працюю, якщо я не помиляюся, я з ним зустрічався два чи три рази. Але ми постійно знаходимося в режимі листувань, оскільки ви бачите, наскільки швидко працює Конституційний Суд за останні півтора роки, багато питань іде, Верховна Рада також висловлює свою позицію з цього питання. Те, що я не знаходжусь в дружніх або якихось близьких стосунках, це точно правда.

— Ця історія з Конституційним Судом, вона посилила конфлікт по лінії Зеленський-Разумков?

— Я не розумію, про який конфлікт ви говорите. Якщо ви говорите про ситуацію з Конституційним Судом, я думаю, що всі зайняли державницьку позицію.

— Ви з Володимиром Зеленським коли востаннє спілкувалися?

— На минулому тижні ми на фракції спілкувались.

— А взагалі ваші відносини зараз як можна охарактеризувати?

— Нормальні робочі відносини, як і раніше. Абсолютно нормальні.

“Не думаю, що зараз варто оцінювати свої електоральні перспективи”

— Повернемося до книги. Закон другий: “не надто довіряйте друзям, вчіться використовувати ворогів”. Друзі і вороги Дмитра Разумкова – це хто?

— Ой, ну ворогів не так багато, а друзів зараз вистачає.

— Це хто?

— Багато. Багато людей із різних сфер, і з так званого минулого життя, і ті, хто з’явилися

— Їх стало більше після того, як ви стали спікером?

— Як став головою Верховної Ради, точно стало більше. Скоро новорічні свята, дуже хочу собі побажати, щоб їх стало не набагато менше, коли я не буду головою Верховної Ради.

Дійсно, за ці півтора року в мене з’явилася велика кількість людей, яких я можу назвати друзями. Це люди, які з’явилися під час виборчої кампанії. Я зараз не буду переходити на прізвища, тому що ми з вами на цьому і закінчимо. Є і політики, є журналісти, є і представники громадського сектору.

— Олігархи серед них є?

— Ні. На щастя, немає

— А у вас які взагалі відносини з представниками крупного бізнесу?

— Жодного разу мені не пропонували вони кошти, жодного разу в мене не було якихось таємних перемовин, і з деякими навіть я не знайомий особисто.

— А те, що Дмитро Разумков частий гість на олігархічних телеканалах, таких як ICTV, телеканал “Україна”, на цьому тижні у вас, наприклад, там було два єфіри. Потім на каналах групи Медведчука 112, Newsone, на каналі “Прямий” навіть ви з’являєтеся. Це свідчить про те, що у вас є якісь домовленості щодо медійного представництва?

— Дивіться, домовленості з власниками каналів щодо моєї присутності або неприсутності на цих каналах я не вів. Сьогодні я маю честь бути в ефірі “Української правди” і ви берете в мене інтерв’ю. Але це ж не означає, що хтось пролобіював це питання.

— Закон третій: “приховуйте свої наміри”. Зараз дуже багато говорять про перспективи Дмитра Разумкова як політика, який має всі шанси отримати посаду президента через кілька років. Ви це коментували в інтерв’ю німецькій газеті, якщо я не помиляюся. І відповідь на це запитання розтиражували майже всі українські медіа з заголовками, що “Я майже президент”.

— Багато що розказувалося.

— У вас дійсно є такі амбіції?

— Дивіться, якщо ви подивитеся це інтерв’ю, я дійсно тоді відповів, що українською мовою я – голова Верховної Ради. Якщо ми говоримо за німецькими стандартами, там немає голови Бундестагу. Там є президент Бундестагу. Тому в деякій мірі я президент. Це було сказано, але далі я багато ще що відповідав на це запитання. Однак наші колеги взяли лише цю цитату.

— І тут ми доходимо до четвертого закону влади за Гріном – “завжди говоріть менше, ніж потрібно”.

— Можливо.

— Можливо, є такі амбіції, про які не варто говорити?

— Якщо ми з вами зараз обговорюємо мою позицію, то, можливо, і варто притримуватися цього закону. Я думаю, що я його більш-менш дотримуюся – говорити так, щоб тобі потім не було соромно за те, що ти говориш.

— А як ви, власне, оцінюєте свої електоральні перспективи?

— Не думаю, що зараз варто оцінювати електоральні перспективи на будь-якій і з посад, в тому числі голови Верховної Ради. Я думаю, що варто говорити про те, що ти робиш сьогодні, і чи відповідаєш ти тій посаді, яка є сьогодні. Дуже велика ще каденція у Верховної Ради, тим більше у президента.

— Мені подобається ще 11-й закон, його також можна трохи проаналізувати: “учіться робити так, щоб люди залежали від вас”. Згадую 2019 рік. Один із політтехнологів Порошенка тоді сказав у розмові, що Разумков має стати головою фракції: “якщо він стане спікером, я буду сумніватися в його розумових здібностях”.

Я тоді заперечила, що навпаки це вам допоможе відмежуватись від Зеленського і він буде залежати від вас. Зважаючи на те, як зараз розгортаються події навколо фракцій, навколо монобільшості, навколо парламенту, я можу сказати, що ви все ж таки зробили правильний вибір.

— Я сподіваюся. Я думаю, що треба завжди виважено підходити до вибору і намагатися робити правильно.

— А чому, до речі, спікер?

— Це не я вирішив, це загальна була позиція. І мені була цікава ця посада. Об’єктивно, я не буду зараз розповідати.

— Самостійність була ключовою причиною?

— Це те, це та посада, на якій, як мені тоді здавалося, я зможу бути ефективним. Сподіваюся, що я все ж таки правильно, не вгадав, а розрахував свої можливості.

—  Бути ефективним чи означає це в тому числі мати можливість відмежуватись від скандалів усередині фракції? Це можливість будувати свій імідж?

— Знаєте, “имидж – это то, то строится годами, а рушится в секунду”. Імідж я свій, навіть не імідж, а ім’я я своє будував протягом свого життя і сподіваюся, що моїм дітям за мене не доведеться червоніти. Це раз.

А якщо ми говоримо про скандали, ну давайте будемо реалістами, в 2019-му році, 29 серпня, точно ніхто ні про скандали, ні про якісь інші негативні кейси, ще не думав. Сподівання були, що і не буде таких прикладів.

— Володимир Зеленський зараз залежить від спікера Дмитра Разумкова?

— Я не думаю що хтось від когось залежить, і не повинні так формуватися відносини у будь-яких вертикалях влади. І у будь-якій структурі, тим більше і в будь-яких вертикалях влади. У кожного є свої задачі і свій функціонал і всі повинні працювати об’єктивно на функціонал. Функціонал повинен бути спільним.

— Ну результат теж спільний – це Володимир Зеленський в якості розчарування року 2020. Можна це також називати спільним досягненням…

— Ні, не думаю.

— Чому?

— Тому що така задача не ставилася ні ним, ні будь-ким іншим – монобільшості, парламентом.

— Задача яка?

— Ну, досягнути такого результату, про який ви сказали.

— Але він досягнутий….

— Я тільки що сказав, що цілі і завдання повинні бути єдиними. Я впевнений, що таке завдання перед собою не ставив ніхто.

— Ви сказали про репутацію, і один із законів Гріна говорить так: “чимало залежить від репутації, бережіть її ціною життя”. Є якісь епізоди в біографії, за які вам соромно? Ну наприклад, давайте згадаємо передвиборчу кампанію 2019 року — усі любили згадувати вам Партію регіонів. Це клеймо для вас?

— Ні.

— Можете пояснити, чому?

— Поясню. В Партії регіонів, як і в будь-якій іншій структурі, було багато достойних професійних людей. В Партію регіонів я потрапив в 2006 році, коли Партія регіонів була в опозиції. З Партії регіонів я пішов у 2010 році, коли вона прийшла до влади. Я за це не отримав ні посад, ні фінансових якихось плюсів.

Я отримав досвід. Як говорить один мій колега – все, що не приносить гроші, називається досвідом.

Тому мені точно не соромно. Мені на той момент було шкода людей, які пройшли такий же шлях, а потім стали непотрібні.

Коли в 10-му році змінилася влада, багато тих, хто був у опозиції, був з правильними морально-етичними позиціями, з цілями, з якими йшли багато років, вони потім були висунуті на задній план. І да, це погано. Але за це соромно точно не мені, тому що не я це робив.

— А щодо кейсу з Сергієм Тігіпком?

— Я багато років працював із Сергієм Леонідовичем, я з великою повагою до нього ставлюся. Я думаю, це той проміжок часу, який мене навчив багато чого… Я працював в різних іпостасях на той час, був і керівником протоколу, якщо ми говоримо про “Сильну Україну”, керівником секретаріату Київської організації. Я працював безпосередньо в штабах Сергія Леонідовича. Тому я не розумію, за що мені повинно бути соромно.

— З точки зору Дмитра Разумкова як політтехнолога, Сергій Тігіпко – це вдалий проект чи ні? Зважаючи на те, що це людина, яка не може отримати і, скоріше за все, не отримає високі посади у найближчому майбутньому через те, що дуже запізно вилізла із потягу під назвою “Партія регіонів” ?

— Дивіться, я думаю, що, по-перше, Тігіпко — це не проєкт. Це — людина. Якщо ми говоримо з вами про вдалий чи невдалий – не буває єдиного кейсу всього життя або про нього можна говорити лише через великий проміжок часу.

2010-й рік показав 13%, якщо я не помиляюся  з фактично відсутнього рейтингу на початку виборчої кампанії. Це вдалий кейс? 100% вдалий.

“Сильна Україна” на той момент, коли вона будувалася, була дуже цікавим проектом, в гарному розумінні. Я не люблю називати партії проєктами, але це була достатньо незвичайна історія і мені шкода, що вона свого часу пішла в лєту. Були й інші. У будь-якого політика є дні перемоги й дні поразки

— Як, до речі, буде називатися партія Дмитра Разумкова?

— Я не знаю, я поки жодними партійними проєктами не займаюся. Я навіть на місцевих виборах не брав участі – перші вибори, коли я не брав участі у виборчій кампанії.

— А чому так сталося?

— Ну мені було чим тут зайнятися. Колеги займалися виборчою кампанією

— Це я розумію, але ви як політтехнолог можете об’єктивно подивитися на результат своїх колег з партії “Слуга народу”? Вони кажуть, що для них вибори – це перемога, частина суспільства вважає, що це абсолютна поразка як для людини, чия політична сила у 2019 змогла сформувати монобільшість.

— Ну, перемога 100% була в 19-му році, двічі. Якщо ми говоримо про ці вибори, проміжок часу, коли будь-яка політична сила знаходиться при владі, він негативно впливає на її рейтинг. Це факт.

Чи все було зроблено? Думаю, що ні. Тому що ну не буває все ідеально. Є прорахунки, так, є і перемоги.

Багато що залежало від того, хто працював на території і кого висували. Тому що велика різниця між місцевими і парламентськими виборами, да вибачать мене колеги, якщо це парламентські вибори – це телевізор і загальні мас-медіа, то місцеві вибори – це безпосередньо люди, які можуть дойти, достукатися, пояснити позицію і отримати підтримку виборців.

— Але для частини суспільства — це велика поразка особисто Володимира Зеленського. Цими виборами і цими результатами хтось говорить і про початок кінця “Слуги народу.

І мені, напевно, хотілося б почути, чи не відчуваєте ви, що стали заручником? Тобто та політична сила, яка свого часу привела вас до влади, зараз тягне ваш рейтинг донизу? Оскільки ви все одно асоціюєтеся з Володимиром Зеленським.

— Будь-яка влада все одно асоціюється з владою, а я сьогодні є також частиною цієї влади. Об’єктивно весь парламент, не дивлячись, чи це опозиція, чи влада, це також влада. Дуже часто ми приймаємо рішення консолідовано у стінах Верховної Ради.

Чивідчуваю я себе заручником? Ні, не відчуваю. Я працюю достатньо багато, тому на це намагаюся не звертати уваги.

Якщо ми говоримо про роботу Верховної Ради, то ви бачите і рішення, які приймаються, і кількість голосів, які за них віддаються… Ну от був, наприклад, бюджет, коли за нього проголосувало 226 народних депутатів України від більшості, вкотре підтвердивши існування коаліції або монобільшості.

“Завтра прийдуть і запропонують плюшки, пончики, пиріжки і депутат на них поведеться”

— Український парламентаризм зразка 2020 року – він взагалі про що?

— 20 року він, мабуть, про ковід. І при чому це питання не лише українського парламентаризму, це питання всього світу. І в даному випадку, як всередині держави, так і за її межами — це боротьба з ковідом. Навіть не війна, тому що війна — це питання українського парламентаризму й державності, починаючи з 14-го року. І ні в якому випадку, щоб потім ніхто не пересмикував, це питання не зменшує і проблематику, і відповідальність як держави, так і армії, яка захищає територіальну цілісність України.

Я зараз говорю в цілому про той виклик, який з’явився в 20-му році, якого не було до цього. І ми от тільки що заговорили про війну — я навіть не пам’ятаю прикладів в історії, з чим це можливо було б порівняти. Навіть глобальні світові війни вони не охоплювали всю земну кулю.

— Виклики дійсно грандіозні, але якщо говорити про якість парламенту… Вибори 2019 року фактично оновили склад парламенту. Але при цьому прийшли люди, які не мали політичного досвіду. Це люди, у яких не було імунітету, скажімо так, до тих проблем, які завжди були перед парламентом — лобіювання інтересів великого капіталу, корупція. Парламент зразку 2020 – це більше парламент людей,  до яких доречно використовувати вислів “соціальні ліфти запрацювали так швидко, що деякі пропустили свій поверх”. Чи ні?

— По-різному. Не готовий вами погодитися, тому що соціальний ліфт – така штука, що вона може підняти, а потім ти знайдеш свій поверх або поверх знайде тебе. Якщо ми говоримо про ліфти, багато хто вже з них вийшов, багато хто вийде.

— Хто, наприклад?

— Давайте подивимось історію української політики за останні півтора роки. Багато хто вийшов, багато хто вийшов, але повернеться. А багато хто поки що в них їде. Чи доїде він до кінця – подивимось. Якщо порівняти з тим, що було раніше, ми можемо порівняти з вами 2002 рік, потім порівняти 2006 рік. Теж були свої ліфти.

— Але у 2020, скажімо так, коли спілкуєшся і з колишніми представниками влади і з деякими народними депутатами, вони характеризують так: парламент 2020 року дуже сильно “обмільчав”. Я маю на увазі навіть розмір “виплат” народним депутатам…

— Ви зараз про зарплату?

— Я зараз про зарплату в конвертах. Вам про це хіба невідомо?

— Не знаю, я жодного разу не отримував зарплату в конверті. Це погано?

— Ні, добре.

— Я думаю, й інші не отримували.

— Відкрию для вас таємницю: більша частина депутатів, в тому числі монобільшості, отримує зарплату в конверті. 

— Ну тоді це корупція. Якщо це корупція, правоохоронні і антикорупційні органи повинні це фіксувати і відповідно реагувати. Тут не має бути різниці – це представник більшості, меншості, інших якихось політичних сил. Тут повинен бути закон один для всіх. Ну правда, ну дивіться, я вам доведу, що я так вважаю.

— Давайте.

— Давайте подивимось на мою роботу в стінах парламенту. Мене можуть не любити, мене можуть любити, але всі говорять, що я рівний по відношенню до всіх.

Я думаю, якщо з колегами ви поспілкуєтеся, якщо правило є, записано в регламенті, воно діє однаково для представників опозиції або для представників більшості. І так воно повинно бути. І тоді мені легко працювати, тому що я кажу – дивіться, є правило, правило для всіх. Тому що якщо в мене почнуть з’являтися правила для своїх і правила для чужих, то я думаю, що цей парламент достатньо швидко розбалансується.

Сьогодні я вдячний всім колегам, особливо за останній рік, починаючи з початку ковіду, коли всі почали працювати консолідовано над ключовими, важливими питаннями. Я зараз не говорю про банки, я зараз не говорю про землю, які мали високе політичне забарвлення і, скажемо так, рівень дискусії навколо них був іноді занадто жорстким. А я говорю в цілому про роботу парламенту, про об’єднання навколо законів ковідівських, змін до бюджету, багато інших речей, які мої колеги робили, відкладаючи всі політичні свої “хотєлки”. Іноді працювали цілодобово, це також часто зустрічалося у великому парламенті.

— А як викорінити конверти у парламенті?

— Нормальна заробітна плата

— Це яка?

— Не знаю, яка. Я вам скажу, чому. Сьогодні моя зарплата як голови Верховної Ради – я на руки отримую 38-42 тисячі. Чи це достатньо для державних службовців високого рівня? Не знаю, не впевнений.

З іншого боку, прийти сьогодні і сказати: давайте піднімемо мені зарплату, коли в лікарнях люди отримують 5, 3 тисячі, 6 тисяч… Ну мені совість не дозволяє.

З іншого боку, повинен бути високий рівень контролю з боку антикорупційних органів. Я вам поясню, чому я про це говорю. Стаття про незаконне збагачення її не зносив Конституційний Суд, правда? І там є і обмеження волі, і кримінальна відповідальність, і втрата посади. Ну це теж серйозні аргументи для того, щоб адекватна людина цього не робила, бо можна отримати реальний строк і відправитися, кажучи російською, в “места не столь отдаленные”.

Якщо людина готова брати хабарі і готова займатися корупцією, ви їй зарплату в мільйон гривень поставте…

І вона буде шукати плюшки.

— Завтра прийдуть і запропонують плюшки, пончики, пиріжки, дадуть ще 20 тисяч гривень і вона і на них поведеться. Тут повинен бути запобіжник. Який буде чітко давати розуміти, що якщо ти погодишся на цю спокусу, ти можеш отримати реальний строк.

І ще один важливий аспект, чому це не так працює в Європі, в інших державах. Там високий рівень поваги до державних службовців. Відповідальність їх і повага. І вони розуміють. Я вже не говорю про великий соціальний пакет для них, для їх родин. І вони добре розуміють, що якщо ти хоча б раз встрягнеш в проблему, ти на собі поставиш великий чорний хрест. І вони на це не йдуть. А хто йде, отримує…

Ну я ж адекватна людина, я розумію, що корупція є у всьому світі. Немає держави, де б не було корупції. Навіть смертне покарання за це у Китаі…

— Чи склала Рада іспит кейсом депутата від СН Олександра Юрченка, який перебуває під слідством НАБУ, зважаючи на те, як зараз розвиваються обставини, а Юрченко і далі ходить до сесійної сесійної?

— Я не буду відмежовуватись, тому що якраз говоримо про парламент, а парламент це все ж таки спільна відповідальність. Я вам більше скажу, так звані кейси – це відповідальність не лише “Слуги народу”, не лише Дмитра Разумкова. Це відповідальність всіх політиків і всіх депутатів.

— Значить, нічия.

— Ні, я ж не сказав “колективна безвідповідальність”. Це відповідальність і розуміння, це б’є по всіх. Це не б’є по комусь одному.

І негатив, про який ми сьогодні говорили, про рейтинги тієї ж Верховної ради, це ж б’є по рейтингах всіх : і моєму, і моїх колег, і інших політичних сил. По всіх. Тут не можна відмежуватися.

Моя позиція така, яка і була – якщо людина в цьому замішана, вона повинна понести максимальне покарання. Я точно не буду нікого покривати. І впевнений, що інші не повинні цього робити.

Це той кейс, який рано чи пізно вийде назовні, і він дискредитує всю політичну силу, а може, й політику. Це погано.

Це ж не перший випадок і в цьому скликанні, і в минулих скликаннях. Але, на жаль, вони не доводяться до кінця.

— Які найбільші виклики ви бачите перед українським парламентом на початку 2021 року?

— Фінансове важке становище, пов’язане з ковід, і можлива третя хвиля, про яку вже сьогодні почали говорити. Я маю на увазі так званий британський ковід і багато інших речей. Це також вакцинація, це забезпечення системи охорони здоров’я всім необхідним, обороноздатність.

Плюс, я все ж таки сподіваюсь ми зможемо вийти з цього глухого кута, який ми спостерігаємо на рівні Нормандського формату. Тому що пройшов рік, але це не проблема України, на жаль – це проблема одного, іншого перемовника, позиція якого достатньо деструктивна як в ТКГ, так і в нормандському форматі, я маю на увазі Росію. В цьому плані також парламент буде готовий долучитися.

Це, мабуть, три ключових питання, які будуть стояти перед нами.

І все ж таки зміна динаміки в плані економічного розвитку. Нас дуже сильно підбив той рік, який йде. Ціна коштів стала занадто високою – ви бачите рівень перемовин з кредиторами, я зараз не лише про МВФ, а про всіх, у кого ми запозичуємо ресурси. Ресурси отримати важко, як всередині держави так і за її межами. І це також буде стримувати наші можливості.

Севгіль Мусаєва, УП

 

4 партії потрапили б в нову Раду, ще у 2 – непогані шанси

УП

Лідерами партійних рейтингів в Україні залишаються політичні партії “Опозиційна платформа – За життя”, “Слуга народу” і “Європейська солідарність”.

Джерело: “Інтерфакс-Україна“, який цитує генерального директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто

Деталі: Паніотто порівняв результати двох досліджень, проведених в грудні фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології і розповів, що за першість на політичній арені зараз змагаються “Слуга Народу”, “ОПЗЖ” і “Євросолідарність”.

Він заявив, що різниця між ними приблизно в 3%.

Пряма мова Паніотто: “У парламент впевнено б пройшли 4 партії – ОПЗЖ, “Слуга народу “, “Європейська солідарність” і “Батьківщина”. Непогані шанси (подолати 5% бар’єр – ред.) у партії “Сила і честь”, яка в деяких дослідженнях теж проходить необхідний бар’єр, але в межах похибки. І також “За майбутнє” має певні шанси”.

Деталі: В ході соціологічного опитування, проведеного фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва 5-13 грудня методом особистого інтерв’ю було опитано 2000 респондентів у віці від 18 років у всіх регіонах, крім тимчасово непідконтрольних територій Криму і Донбасу. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%.

У той же час, в ході опитування, проведеного КМІС 4-8 грудня методом телефонного інтерв’ю було опитано 2000 респондентів у віці від 18 років у всіх регіонах, крім тимчасового непідконтрольних територій Криму і Донбасу. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%.

 

Реформа політичних партій — це шлях до подолання політичної корупції – УП

21 грудня 2020

Дмитро Сінченко, голова ГО “Асоціація Політичних Наук”

Засади державної антикорупційної політики в Україні, або Антикорупційна стратегія — це масштабний і амбітний документ, який охоплює різні сфери державної політики.

За відповідний урядовий законопроєкт № 4135 “Про засади державної антикорупційної політики на 2020–2024 роки” в першому читанні проголосували 320 народних депутатів.

Антикорупційною стратегією визначено як проблему “Надмірний вплив на політичні партії та виборчі кампанії з боку окремих фізичних та юридичних осіб, який призводить до превалювання у представницьких органах приватних інтересів над публічними”.

Проте очікувані стратегічні результати жодним чином не вирішують, а навіть поглиблюють згадану проблему.

Так, для вирішення проблеми автори пропонують встановити заборону на підтримку політичних партій юридичними особами, усунути можливості для здійснення внесків фізичними особами, які не мають достатніх легальних доходів для здійснення таких внесків, встановлення заборон щодо витрачання партіями коштів.

Ці заходи не сприятимуть зменшенню впливу на партії з боку олігархічних груп, адже цей вплив здійснюється не через офіційне фінансування, а через тіньове.

Навпаки, встановлення штучних обмежень та перепон для офіційного фінансування політичних партій сприяє їх тіньовому фінансуванню з боку олігархічних груп та блокує розвиток партійних організацій.

На мою думку проблема не у самому факті фінансування партійних організацій “з боку окремих фізичних осіб”, а у непрозорості такого фінансування.

Тому не потрібно встановлювати жодних обмежень щодо фінансування партійних організацій, але потрібно встановити відповідальність за приховане фінансування чи підтримку політичної партії у будь-якій формі, і ретельно таку підтримку відслідковувати.

Для того, щоб партійні фінанси вийшли з тіні, партії повинні отримати повну фінансову свободу як щодо отримання коштів, товарів чи послуг (у т. ч. на волонтерських засадах), так і щодо їх використання, у тому числі і на оплату праці агітаторів, спостерігачів чи офісних співробітників.

З метою унеможливлення політичної корупції та залучення більшої кількості громадян в політичні процеси, зокрема і в діяльність політичних партій, змін має зазнати і інше законодавство щодо політичних партій.

Так, однією з причин підконтрольності політичних партій олігархічним групам є відсутність внутрішньопартійної демократії. Члени політичних партій абсолютно безправні і жодним чином не впливають на партійне керівництво, партійні статути не виконуються, а всі процедури відбуваються виключно на папері.

Саме це дає змогу партійним босам самостійно формувати виборчі списки і отримувати хабарі від кандидатів за прохідні місця, або хабарі від місцевих олігархічних груп за купівлю “франшизи” для місцевих виборів.

Ця проблема може бути вирішена за рахунок прозорості в діяльності політичних партій та дотримання ними партійних статутів. Що для цього потрібно?

Створення відкритого реєстру політичних партій, на якому можна було б ознайомитись із усією актуальною інформацією про партію, а саме: зі статутом, програмою, інформацією про керівні органи, чинних і попередніх керівників, історією змін у назвах та у програмних засадах, адресами партійних офісів та іншими контактами, результатами цієї партії на всіх виборах, а також із річними планами статутних партійних заходів.

При цьому засідання керівних органів щодо прийому чи виключення з членів партії, обрання керівних органів, прийняття партійних програм, затвердження партійних списків, створення та ліквідації партійних організацій мають відбуватися публічно та відкрито, а недотримання партійними організаціями власних статутів має бути підставою для їх ліквідації.

Саме такі кроки унеможливлять або суттєво ускладнять політичну корупцію, зокрема “продаж франшизи”, продаж місць у партійних списках, і загалом унеможливить існування “фейкових” партій.

Партії нарешті належатимуть своїм членам, а не партійним босам-диктаторам та їхнім спонсорам, а виборці зможуть відстежувати діяльність своїх партій і давати їм належну оцінку.

Ще однією необхідною законодавчою зміною має стати децентралізація політичних партій. Наприклад, право висувати кандидатів на місцевих виборах необхідно закріпити виключно за партійними організаціями відповідного рівня зі статусом юридичних осіб.

Щодо державного фінансування політичних партій, то тут я теж хотів би запропонувати певні зміни. Станом на сьогодні державне фінансування відбувається залежно від отриманих результатів на парламентських виборах, а всі позапарламентські партії позбавлені будь-якої підтримки.

Розмір державного фінансування залишається незмінним протягом всієї каденції Верховної Ради, не зважаючи на те, чи зберегла та чи інша партія суспільну підтримку.

Такий стан справ не зменшує вплив олігархів на політичні партії, навіть навпаки — державне фінансування призводить до економії олігархічних коштів на утримання партій, при збереженні їх контролю над партійними організаціями.

Щоб партії дійсно були залежними від своїх виборців, необхідно надати самим виборцям право визначати отримувачів бюджетних коштів та змінювати своє рішення залежно від дій самої партії.

Тобто, я пропоную здійснювати фінансування політичних партій за рахунок 1% від сплаченого ПДФО, з можливістю змінювати свій вибір щоквартально або щорічно.

Унаслідок запропонованої вище реформи партії почнуть конкурувати за частку доходу фізосіб, як за одне з головних джерел своїх доходів, розробляючи та комунікуючи оптимальні для громадян секторальні політики, агітуючи громадян віддати саме їм частину своїх податків.

Щоб мати велику мережу поширення своєї політичної програми виборцям, партії нарешті розпочнуть будувати партійні структури, розуміючи, що в кожній громаді потрібно мати свої осередки та агітаторів, які системно займаються політичною роботою.

Політичні партії нарешті почнуть здійснювати позитивний відбір кадрів, припинивши корупційну практику “продажу франшизи”, бо інакше ризикуватимуть втратити фінансування від громадян. Люди переважно жертвують не партійному бренду, а іншим людям, яким довіряють.

Рядові члени партій будуть захищені від порушення їхніх прав з боку партійного керівництва, їх роль та вплив у партіях зросте, виборці ж зможуть контролювати свої фінансові інвестиції у політичні партії через прозорість діяльності партійних організацій.

Ще одним позитивом стане розвиток внутрішньопартійної демократії. Партії почнуть боротись за залучення авторитетних та досвідчених місцевих лідерів.

Відтак звичною практикою для всіх партій стануть справжні внутрішні праймеріз, а керівниками партійних організацій ставатимуть найдостойніші партійці, такі ж ставатимуть кандидатами на виборах усіх рівнів.

Політичні партії нарешті почнуть цінувати власну репутацію, вони будуть менше обіцяти та більше виконувати з обіцяного, оскільки розчарування громадян-жертводавців, які природним чином голосують за свою партію, потягне відмови від фінансування тих, хто не виконуватиме обіцяне.

Збудувати велику партійну структуру буде довгим і дорогим процесом, тому політики не ризикуватимуть втратити все через намагання позагравати з виборцем на одній виборчій кампанії і піти в небуття назавжди.

Популізму та непрофесіоналізму в політиці ставатиме дедалі менше, а відповідальності та осмислених рішень — більше.

Партії почнуть зважати не лише на інтереси власників великих ФПГ та корпорацій, а й на малий та середній бізнес, які зможуть в складчину акумулювати в своєму політичному фонді співмірні великим гравцям бюджети. Такі політичні фонди стануть важливим джерелом фінансування партій.

Резюмуючи, я пропонував би внести відповідні зміни до Антикорупційної стратегії, щоби врахувати в ній необхідність повноцінної партійної реформи як одного з найголовніших напрямків протидії політичній корупції.