Техас визнав Голодомор 1932-33 років в Україні геноцидом

Американський штат Техас на місцевому законодавчому рівні визнав Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу та визначив листопад 2021 року місяцем пам’яті про жертв цієї трагедії.

Про це йдеться в тексті Резолюції №253 Палати представників штату Техас, оприлюдненій на офіційному сайті законодавчого органу, повідомляє Укрінформ.

«Палата представників 87-го скликання законодавчого органу штату Техас цим визнає листопад 2021 року Місяцем пам’яті жертв геноциду в Україні та закликає жителів штату замислитися про Голодомор та вшанувати пам’ять загиблих», – йдеться у резолюції.

Зазначається, що рішення підтримали 142 місцеві законодавці, і жоден не висловився проти.

Комітет США з визнання Голодомору в Україні геноцидом, зі свого боку, висловив вдячність почесному консулу України Грегу Бучаю «за його зусилля і старання, спрямовані на сприяння поінформованості про Голодомор у штаті Техас».

Таким чином, підкреслили в комітеті, Техас став 23-ім американським штатом, який визнав геноцидом Голодомор 1932-33 років в Україні.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці 2018 року обидві палати Конгресу США визнали Голодомор в Україні геноцидом. Водночас для остаточного визнання Сполученими Штатами цієї трагедії геноцидом необхідне відповідне рішення адміністрації США. Визнання на рівні кожного штату посилює цю позицію та сприяє поширенню правди про злочини сталінського режиму проти українського народу.

 

Марків підняв прапор на львівському меморіалі Героям Небесної сотні

Військовослужбовець Нацгвардії Віталій Марків 29 травня, у день вшанування пам’яті Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького, урочисто підняв державний прапор над меморіалом Героям Небесної сотні у Львові.

Про це повідомляє Львівська міська рада, передає Укрінформ.

До церемоніалу долучились духовий оркестр та прапороносна група військової частини 3002.

Зазначається, що зранку на Личаківському кладовищі відбулися заходи на вшанування пам’яті Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького у річницю його загибелі.

Як повідомлялося, 29 травня 2014 року поблизу Слов’янська терористи збили вертоліт Мі-8 після злету з гори Карачун. Тоді загинуло 12 чоловік – шестеро військовослужбовців Національної гвардії, включаючи екіпаж гелікоптера, та стільки ж представників спецпідрозділу МВС. Серед них був і генерал-майор Сергій Кульчицький. Вижив тоді лише штурман Олександр Макеєнко.

Віталій Марків — український військовослужбовець, головний сержант батальйону оперативного призначення імені генерала Сергія Кульчицького Національної гвардії України. Учасник Революції гідності. Брав участь у боях за Слов’янськ, Вуглегірськ, Станицю Луганську, Попасну.

У липні 2019 року італійський суд визнав Марківа винним у загибелі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі на Донбасі в травні 2014 року. У листопаді 2020 р. українець був повністю виправданий апеляційним судом Мілана та звільнений.

 

Сім років тому над Слов’янськом окупанти збили гелікоптер – загинув генерал Кульчицький

Рівно сім років тому у Слов’янську був збитий вертоліт, внаслідок чого загинули 11 бійців спецпідрозділу МВС та гвардійців і генерал-майор Сергій Кульчицький.

Як передає Укрінформ, про це нагадує пресслужба МВС.

«Сім років тому у Слов’янську в збитому вертольоті із 11-ма міліціонерами і гвардійцями загинув генерал-майор Сергій Кульчицький, хрещений батько першого добровольчого батальйону Національної гвардії. Перший Герой України на цій війні, бойовий офіцер», – зазначив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

У МВС зазначають, що Сергій Кульчицький був одним із тих, хто створював добровольчий рух у НГУ, зокрема перший резервний батальйон, з якого почалося формування усіх добровольчих гвардійських підрозділів. Після загибелі Кульчицького він став носити його ім‘я.

Як повідомлялося, 29 травня 2014 року вертоліт Мі-8 був збитий терористами після злету з гори Карачун.

Тоді загинуло 12 чоловік – шестеро військовослужбовців Національної гвардії, включаючи екіпаж гелікоптера, та стільки ж представників спецпідрозділу МВС. Один із членів екіпажу, штурман Олександр Макеєнко, дивом вижив.

20 червня 2014 року Сергію Кульчицькому посмертно присвоєно звання Героя України – за виняткові військові заслуги перед Українською державою, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету України. Інших загиблих відзначено орденом «За мужність» І ступеня (посмертно).

 

У зоні ООС окупанти шість разів порушили «тишу», втрат немає

За минулу добу, 29 травня, в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксували шість порушень режиму припинення вогню.

Про це повідомляє у Фейсбуці пресцентр штабу ООС.

“Неподалік Новозванівки противник застосував міномети 120-го калібру та протитанкові ракетні комплекси. Поблизу селища Майорськ ворог відкривав вогонь із протитанкових ракетних комплексів”, – йдеться у повідомленні.

Неподалік населеного пункту Новгородське російські окупанти двічі здійснили обстріл у бік позицій українських захисників із мінометів 82-го калібру, ручних та станкових протитанкових гранатометів.

У районі Причепилівки противник відкривав вогонь з ручних протитанкових та підствольних гранатометів.

Окрім цього, противник здійснив обстріл цивільної інфраструктури населеного пункту Шуми з протитанкового ракетного комплексу. Цивільні особи не постраждали.

Бойових втрат серед українських захисників немає.

Використовуючи координаційний механізм Українська сторона СЦКК оперативно реагувала на порушення через СММ ОБСЄ.

Станом на 7 годину ранку, 30 травня, порушень режиму припинення вогню не зафіксовано.

Ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил повністю контрольована українськими військовослужбовцями.

 

В ОБСЄ повідомили про вибухи біля Донецького аеропорту

УНН. За минулу добу на Донбасі зафіксували 457 порушень “тиші”. Про це йдеться у звіті СММ ОБСЄ за 29 травня, пише УНН.

Деталі

У Донецькій області зафіксували 383 обстріли, у тому числі 77 вибухів, 74 з яких розцінюються ними, як вибухи “невизначеного походження”, 2 вибухи прогриміли в повітрі, а 1 — це розрив.

Зазначають, що більшість порушень зафіксували в районі на південь від зруйнованого міжнародного аеропорту “Донецьк”, а також в районах на північ від Широкиного, де зафіксували 54 вибухи невизначеного походження.

Спалахи дулового полум’я зафіксували в Авдіївці, а обстріл зі стрілецької зброї у Богданівці та Петрівському.

У Луганській області місія зафіксувала 32 порушення режиму припинення вогню, серед них 3 вибухи невизначеного походження. Небезпека зосередилася в районі Попасної. Там чули 23 черги з великокаліберних кулеметів.

Нагадаємо

На Донбасі російсько-окупаційні війська обстріляли з протитанкових ракетних комплексів селище Північне.

 

Стріляли з протитанкових ракет: окупанти чотири рази зривали «тишу» на сході України

29.05.2021 18:01

З початку доби, 29 травня, зафіксовано чотири порушення режиму припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба штабу ООС у Фейсбуці.

“В районі проведення операції Об’єднаних сил від початку доби, 29 травня, зафіксовано 4 порушення режиму припинення вогню. Неподалік Новозванівки противник застосував міномети 120-го калібру та протитанкові ракетні комплекси. Поблизу селища Майорськ ворог відкривав вогонь із протитанкових ракетних комплексів”, – йдеться в повідомленні.

Неподалік населеного пункту Новгородське російські окупанти здійснили обстріл у бік позицій наших захисників зі станкових протитанкових гранатометів.

Окрім цього, противник здійснив обстріл цивільної інфраструктури населеного пункту Шуми з протитанкового ракетного комплексу. Постраждалих унаслідок обстрілу немає.

Про всі факти порушень Українська сторона СЦКК повідомила представників ОБСЄ.

У районі проведення операції Об’єднаних сил виконують завдання й інші складові сил оборони. Сьогодні піротехнічні розрахунки ДСНС розмінували 5 гектарів території та передали на знищення 224 вибухонебезпечні предмети.

Як повідомляв Укрінформ, протягом минулої доби, 28 травня, в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано 12 порушень режиму припинення вогню з боку російських окупантів.

 

Українська сторона довго не могла передати ліки полоненому «ДНР» Ставцеву

Українська сторона тривалий час не могла передати ліки полоненому у «ДНР» Євгенові Ставцеву, коли в нього загострилося захворювання і розпочалася кровотеча.

Про це Громадському радіо розповіла радниця голови української делегації у Тристоронній контактній групі Гайде Різаєва, передає Укрінформ.

«Мені вдалося це зробити, ліки потрапили до Євгена, його стан покращився. Але, повірте, щоб хоч один раз зробити таке для однієї людини, потрібно дуже багато часу, сил, нервів. Це як достукатися до небес», – сказала Різаєва.

Вона додала, що такі ситуації, коли українська сторона просить надати допомогу полоненим в ОРДЛО, виникають постійно.

Як повідомлялося, раніше уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова інформувала про проблеми зі здоров’ям Євгена Ставцева, який з 2017 року перебуває в Макіївській виправній колонії №32 на тимчасово окупованій території Донецької області.

За словами батька бранця, Євген унаслідок катувань втратив зуби та слух на праве вухо, а останнім часом у нього загострилися хронічні хвороби кишково-шлункового тракту, однак йому не надано жодної медичної допомоги.

Жителя Донецька Євгена Ставцева наприкінці 2019 року незаконно засуджено так званим судом у «ДНР» до 14 років позбавлення волі за нібито «участь у терористичній організації та шпигунстві».

 

На Луганщині викрили бойовика “ЛНР”: розчарувався й повернувся

29 травня 2021, 12:04  УП

На Луганщині поліцейські викрили 24-річного мешканця м. Сєвєродонецьк, який брав участь у незаконному збройному формуванні “Заря” так званої “ЛНР”.

Джерело: поліція Луганської області

Деталі: Чоловік розповів поліцейським, що у 2015 році він вступив до лав НЗФ так званої “ЛНР”, де обіймав посаду заступника командира взводу батальйону “Заря”, який дислокувався на території обласного військкомату у м. Луганськ.

Зі слів чоловіка, через пів року через конфлікт з командиром та погані умови служби він покинув ряди батальйону та вступив до іншого батальйону бойовиків – “Брянка СССР”. За свою “службу” чоловік отримував зарплатню в розмірі 15 000 російських рублів, але згодом також розчарувався в ідеях бойовиків, покинув їх лави і поїхав на заробітки до РФ.

В подальшому повернувся на підконтрольну Україні територію до рідного міста Сєвєродонецьк.

В рамках відкритого за даним фактом кримінального провадження за ч. 2 ст. 260 КК України “Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань” чоловікові повідомлено про підозру. Зазначається, що слідчі завершують досудове слідство і у найближчий час спрямують до суду обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження.

 

Повноцінний перехід лінії розмежування працює лише у «Станиці»

З семи відкритих КПВВ повноцінний пропуск здійснюється лише в «Станиці Луганській», навпроти КПВВ «Новотроїцьке» окупанти розблоковують рух двічі на тиждень – у понеділок та п’ятницю.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МВС.

“За рішенням Командувача операції Об’єднаних сил усі КПВВ відкриті для пропуску через лінію розмежування. Контрольні пункти функціонують щоденно з 08.00 до 16.00. Однак рух у більшості гуманітарних дорожніх коридорів заблоковано з боку тимчасово окупованої території України. З семи відкритих КПВВ повноцінний пропуск здійснюється лише в «Станиці Луганській». Навпроти КПВВ «Новотроїцьке» окупанти розблоковують рух двічі на тиждень – у понеділок та п’ятницю”, – йдеться в повідомленні.

У контрольному пункті «Станиця Луганська» пасажиропотік у порівнянні з минулим тижнем збільшився на понад 10%. Загалом за тиждень через цей дорожній коридор на тимчасово окуповану територію України пройшло 6 486 осіб, а на контрольовану територію – 7 180 осіб.

У КПВВ «Новотроїцьке» лінію розмежування перетнули 284 особи та 50 транспортних засобів до тимчасово окупованої частини Донеччини, водночас 312 осіб та 66 транспортних засобів проїхали на підконтрольну українській владі територію.

Крім того, російські найманці не допустили на тимчасово окуповану територію України 21 особу, прикордонники забезпечили їх повернення на контрольовану територію.

Також прикордонники виявили 7 громадян, які прямували на контрольовану територію за частково підробленими документами. До Нацполіції направлені повідомлення про виявлення ознак кримінальних правопорушень.

Через КПВВ «Новотроїцьке» проїхало 12 вантажних автомобілів від Міжнародного Комітету Червоного Хреста та Міжнародної організації з міграції. Для потреб мешканців тимчасово окупованої території України доправлено будівельні матеріали, добрива та підгузки. Загальна вага гуманітарної допомоги склала близько 95 тонн.

 

Генсек ОБСЄ приємно вражена облаштуванням КПВВ «Новотроїцьке»

Генеральний секретар ОБСЄ Хельга Марія Шмід високо оцінила те, що з українського боку відкриті усі КПВВ на лінії розмежування у Донецькій області.

Про це вона сказала на зустрічі делегації ОБСЄ та першої заступниці міністра закордонних справ України Еміне Джапарової з головою Донецької облдержадміністрації, керівником обласної військово-цивільної адміністрації Павлом Кириленком, передає Укрінформ з посиланням на ОДА.

«Я відвідала контрольно-пропускний пункт «Новотроїцьке» і була приємно вражена тим, як воно облаштоване. Особливо в частині надання медичної допомоги, зокрема можливістю для людей, які перетинають КПВВ, пройти тестування на наявність COVID-19», – сказала генсек ОБСЄ.

Своєю чергою голова ОДА наголосив, що представники окупаційної влади залишають КПВВ зі свого боку закритими, перешкоджаючи тим самим жителям ОРДО виїхати на вільну частину України. Натомість українська сторона готова забезпечити нормальний пропуск усіх, хто побажає перетнути лінію розмежування через контрольно-пропускні пункти, наголосив він.

Під час зустрічі йшлося також про безпекову та гуманітарну ситуацію на Донеччині.

Як повідомлялося, генеральний секретар ОБСЄ Хельга Марія Шмід розпочала візит в Україну 26 травня. У Києві вона зустрілася з віцепрем’єр-міністром – міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексієм Резніковим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком.

28 травня Шмід прибула в Донецьку область з дводенною поїздкою.

Триватиме візит глави ОБСЄ в Україну до 30 травня.

 

Справа Сохіби Бурханової: «cуд» у Криму залишив чинним рішення про примусове видворення

В окупованому Криму так званий Верховний “суд” відмовив у задоволенні апеляційної скарги на рішення Совєтського районного “суду” про видворення за межі Криму і РФ Сохіби Бурханової – вдови убитого російськими силовиками Набі (Аюба) Рахімова.

Про це йдеться у відео, опублікованому в Фейсбуці Кримською солідарністю, передає Укрінформ.

“Рішення Совєтського районного суду залишили чинним. Тобто рішення набуло законної сили, і тепер Сохібу Бурханову можуть видворити“, – повідомив адвокат Едем Семедляєв, який вийшов з будівлі “суду”.

За його словами, захист вивчить підстави для відмови в задоволенні скарги, після чого ухвалить рішення, чи подавати далі скаргу.

Перед будівлею, де проходило засідання “суду”, зібралися люди, які очікували рішення у справі Бурханова. Територія, прилегла до будівлі “суду”, була оточена по периметру співробітниками Росгвардії. Там знаходилися три автозаки, два автобуси. На території самого Верховного “суду” перебували представники ОМОНу. Поліція вела оперативну зйомку людей, які зібралися підтримати сім’ю Бурханова. Після оголошення про рішення “суду” присутні розійшлися.

Нагадаємо, зараз громадянка Узбекистану Сохіба Бурханова перебуває в центрі тимчасового тримання іноземних громадян у Краснодарському краї РФ. ЄСПЛ виніс рішення залишити її в РФ на час розгляду справи, “згідно з правилом 39 регламенту Європейського суду про попередні заходи”.

За даними захисту, в ЄСПЛ вже є рішення у справі покійного чоловіка Сохіби, у зв’язку з чим є побоювання, що її права на батьківщині можуть бути порушені.

Як повідомлялося, 11 травня російські силовики в окупованому Криму розстріляли під час затримання громадянина Узбекистану Набі (Аюба) Рахімова, стверджуючи, що він чинив збройний опір. Цього ж дня ФСБ повезла на допит його дружину, а також Сейдамета Гафарова з дружиною, у домоволодінні якого був убитий Рахімов.

Щодо вдови Рахімова “суд” постановив призначити штраф у розмірі 2000 рублів та адміністративне видворення за порушення статті 18.8 КпАП РФ (порушення іноземним громадянином або особою без громадянства правил в’їзду до Російської Федерації або режиму перебування в Російській Федерації).

 

“Після всіх подій у Білорусі”: у ТКГ хочуть порушити питання майданчика для переговорів

УНН. Учасники підгруп Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу обговорять питання щодо нового майданчика для переговорів замість Мінська. Про це повідомила в ефірі телеканалу “Україна 24” учасниця української делегації у ТКГ Тетяна Іванова, передає УНН.

Цитата:

“Питання, яке буде першим підніматися в роботі підгруп – це, після всіх подій у Білорусі, питання майданчика, на якому мають відбуватися переговори. Дискусія з приводу того, чи мають вони відбуватися в Мінську, почалася ще після виборів у Білорусі. Українська делегація не вважає, що Білорусь зараз є нейтральною країною, яка може представляти майданчик як нейтральна країна. Вона дуже під впливом Росії. Думаю, це питання для ТКГ зараз важливе”, – заявила вона.

Деталі

На запитання, як зміна майданчика позначиться на роботі ТКГ, Іванова відповіла: “Я не бачу, що може зірватися, якщо зміниться майданчик”. “Я думаю, просто робота буде більш незалежною, якщо буде інший майданчик. А щоб щось зірвалося – таких бачень поки немає”, – додала вона.

Контекст

Голова української делегації у ТКГ Леонід Кравчук нещодавно заявив, що Україна буде звертатися до всіх сторін переговорів в контактній групі, в першу чергу до ОБСЄ, з питанням про пошук нового майданчика.

Йому вже встигла відповісти Москва. Так, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Росія “розраховує”, що Україна не буде нібито “використовувати ситуацію з екстреною посадкою літака Ryanair в Білорусі, щоб ухилитися від виконання мінських домовленостей” і що не представнику України “вирішувати”, як буде працювати переговорний процес.

Спікер української делегації Тристоронньої контактної групи, радник керівника Офісу Президента Олексій Арестович сказав, що пропозиція щодо можливого перенесення місця переговорів ТКГ з Мінську наразі не стоїть на порядку денному переговорів, це лише політична заява. Прогнозувати, як скоро сторони повернуться до переговорів в офлайн-форматі, на сьогодні зарано через “ковідні” обмеження.

 

Україна отримає оновлений пакет Цілей партнерства з НАТО

Україна першою серед країн-партнерів НАТО отримає оновлений пакет Цілей партнерства Україна – НАТО.

Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України, передає Укрінформ.

“Процес планування та оцінки сил є одним із найбільш дієвих інструментів наближення України до стандартів НАТО, посилення інституційних спроможностей оборонного відомства, розвитку спроможностей Збройних Сил України та набуття взаємосумісності”, — підкреслив заступник голови Міноборони України Анатолій Петренко.

Оновлений пакет Цілей партнерства для України містить завдання і заходи на період до 2025 року. У ньому також наведено сили та засоби, які Україна готує для участі у програмі “Партнерство заради мируˮ, операціях та місіях Альянсу. Цілі партнерства підтримують інші завдання з реформування сектору оборони й безпеки, насамперед — проєкти та заходи оборонної реформи.

Засідання Комітету з партнерств та колективної безпеки НАТО у форматі Процесу планування та оцінки сил з Україною проводилось у комбінованому форматі – в залі для засідань штаб-квартири НАТО та онлайн. У заході взяли участь делегації України та Альянсу.

Делегація України, яку очолював заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко, складалась із представників Міністерства оборони України та Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства у справах ветеранів України, Служби безпеки України, а також Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Делегацію НАТО, до якої увійшли представники держав-членів Альянсу, Департаменту операцій Міжнародного секретаріату НАТО, а також Міжнародного військового штабу НАТО, очолював Джон Манза, помічник Генерального секретаря НАТО з питань операцій.

“Україна є та залишається найбільш важливим партнером Альянсу. НАТО підтримує незалежність та територіальну цілісність України. Ми продовжимо надавати допомогу Україні у здійсненні необхідних реформ та розвитку спроможностей сил безпеки та оборониˮ, — зазначив помічник Генерального секретаря НАТО з питань операцій Джон Манза.

Відтак делегації України та Альянсу підтримали запропонований документ та домовились перейти до наступного етапу його узгодження — направлення на розгляд Північноатлантичної Ради.

Нагадаємо: черговий саміт лідерів країн альянсу відбудеться 14 червня в Брюсселі. Попередній саміт відбувся в грудні 2019 року у Великобританії. У 2020 році лідери альянсу не збиралися через пандемію коронавірусу. Як повідомлялося, рішення про надання Україні ПДЧ не буде ухвалюватися під час червневого саміту НАТО.

 

Україна першою з держав-партнерів отримає оновлений пакет цілей партнерства з НАТО

29 травня 2021, УП

Україна першою серед держав-партнерів отримає оновлений пакет цілей Партнерства з Альянсом до 2025 року.

Про це повідомляє “Європейська правда”, з посиланням на управління преси та інформації Міноборони.

28 травня 2021 року відбулося засідання Комітету з партнерства та колективної безпеки НАТО у форматі процесу планування та оцінки сил з України. Засідання проводилося в комбінованому форматі – в залі засідань штаб-квартири НАТО і онлайн. У заході взяли участь делегації України та Альянсу.

Оновлений пакет Цілей партнерства для України містить завдання і заходи на період до 2025 року. У ньому також наведено сили і засоби, які Україна готує для участі у програмі “Партнерство заради миру”, операціях та місіях Альянсу. Цілі партнерства підтримують інші завдання з реформування сектору оборони й безпеки, насамперед — проекти і заходи оборонної реформи.

Під час обговорення, в своїх коментарях, представники Болгарії, Великої Британії, Данії, Канади, Латвії, Литви, Польщі, Сполучених Штатів Америки та Франції одноголосно відмітили прогрес оборонної реформи в Україні, а також зусилля, які докладає військово-політичне керівництва держави для наближення до стандартів і принципів НАТО. Всі виступаючі висловили незаперечну підтримку суверенітету і територіальній цілісності України, та її євроатлантичним прагненням.

Учасники засідання обговорили проєкт Цілей партнерства та окремо наголосили на важливості побудови системи дієвого демократичного цивільного контролю, необхідності підпорядкування військових складових сектору оборони цивільному міністерству, подальшої трансформації системи управління Збройних Сил України, досягнення взаємосумісності з НАТО на стратегічному та оперативному рівнях, що є ключовими умовами вступу України до Альянсу.

Делегації України та Альянсу підтримали запропонований документ та домовились перейти до наступного етапу його узгодження — направлення на розгляд Північноатлантичної Ради.

 

У Москві скасували рейс до Криму через загрозу вибуху літака

29 травня 2021, 12:04  УП

Російські ЗМІ написали про те, що невідомий повідомив про загрозу вибуху борту, який повинен був у суботу вилетіти з Москви в окупований Сімферополь.

Джерело: ТАСС з посиланням на співрозмовника в екстрених службах РФ

Дослівно: “Невідомий надіслав анонімне повідомлення про загрозу вибуху на борту літака Москва-Сімферополь, що вилітає з Шереметьєво”.

Деталі: У московський аеропорт направили кінологів. Джерело не уточнило, про який саме рейс йдеться, але, за даними ЗМІ, на вечір суботи були заплановані два рейси до Сімферополя, один з них на 18:25 відмінено, виліт другого призначений на 20:00.

 

Актор Стівен Сігал став членом російської партії, яку очолює Прилєпін

УНН. Голлівудський актор Стівен Сігал, який раніше прийняв російське громадянство, став членом російської партії “Справедлива Росія – За правду”, співголовою якої є Захар Прілєпін. Відео вручення йому партійного квитка оприлюднив телеканал “Дождь”, передає УНН.

Деталі

За даними російських ЗМІ, Сігал буде займатися питаннями екології. Як зазначають ЗМІ, новий член партії вже розробив свій перший законопроект, який стосується питань екології.

Сігал офіційно отримав російське громадянство в листопаді 2016 року. Паспорт Сігалу особисто вручив президент Росії Володимир Путін.

Додамо

Співголовою партії є Захар Прилєпін, за даними з відкритих джерел, справжнє ім’я якого – Євген Прилєпін. СБУ ще у 2017 році відкрила кримінальне провадження проти Прилєпіна – за ч. 1 ст. 258-3 (участь у діяльності терористичної організації) та ч. 1 ст. 258-5 (фінансування тероризму) Кримінального кодексу України.

Доповнення

У серпні 2018 року Стівен Сігал був призначений спеціальним представником Міністерства закордонних справ Росії з питань гуманітарних зв’язків між Росією і США. Тоді Держдепартамент США відмовився коментувати призначення Сігала спецпредставником МЗС РФ.

Пізніше Сігал заявляв, що хотів би стати губернатором Приморського краю.

 

Європа вивішує біло-червоно-білі прапори: як країни підтримують Білорусь

У містах Європи 29 травня проходять мітинги в рамках акції “Глобальний пікет солідарності з Білоруссю”.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на DW.

Відзначається, що в Берліні біля посольства Росії близько 300 осіб провели мітинг з критикою Олександра Лукашенка і російського президента Володимира Путіна.

Потім відбулася хода демонстрантів по центру столиці ФРН у супроводі поліції. Повідомляється, що акція мала мирний характер. Присутні вшанували пам’ять загиблих під час протестів у Білорусі хвилиною мовчання.

Як повідомляє телеграм-канал “Беларусы зарубежья”, у Швеції влада муніципалітету Нака вивісила на будівлі адміністрації біло-червоно-білий прапор, який став одним із символів протестів у Білорусі. Аналогічним чином зробила адміністрація нідерландського міста Куворден.

Tелеграм-канал Nexta повідомляє, що біло-червоно-білі прапори вивісили на будівлі Ризької думи і на палаці Браницьких у польському Білостоці.

Міністр закордонних справ Норвегії Іне Еріксен Сорейде висловила солідарність з білорусами, які борються за демократію. “Осло поважає хоробрість і стійкість мирних протестуючих у Білорусі й підтримує їх”, – запевнила глава МЗС Норвегії.

Як повідомлялося, раніше лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила, що 29 травня по всьому світу пройде Глобальний пікет солідарності з Білоруссю, в якому візьмуть участь політики, жителі різних країн і діаспора.

23 травня білоруська влада вдалася до примусової посадки літака компанії Ryanair з Афін до Вільнюса під приводом можливого здійснення теракту на борту. Після посадки були заарештовані активіст і опозиційний журналіст, у минулому головний редактор телеграм-каналу Nexta Роман Протасевич і його супутниця Софія Сапега.

У ЄС і США засудили примусову посадку в Мінську лайнера Ryanair і вимагають звільнити Протасевича.

 

Росія плете павутиння навколо Лукашенка — політолог

Росія намагається використати кризу, в якій опинилася Білорусь через агресивні необдумані кроки Олександра Лукашенка, щоб схилити його до активізації інтеграційних процесів у межах Союзної держави.

Таку думку висловив в ефірі телеканалу “Дом” політолог Володимир Фесенко, передає Укрінформ.

На думку експерта, Кремль намагається використати нинішню ситуацію у власних інтересах, отримавши в Білорусі сферу додаткового впливу. Лукашенко ж опирається такій перспективі.

“Але тепер, коли Лукашенко через свої авантюрні дії опинився в ізоляції, в жорсткому системному конфлікті з Євросоюзом, з країнами Заходу, — він сподівається лише на підтримку Китаю та Росії. Росія може скористатися ситуацією, щоб сплести навколо Лукашенка павутиння, з якого він не зможе вибратися, — щоб поступово інтегрувати Білорусь до складу Союзної держави”, — резюмував експерт.

Нагадаємо: договір про утворення Співтовариства Росії та Білорусі був підписаний 2 квітня 1996 року, а через рік посилений Договором про Союз Білорусі та Росії. У квітні на переговорах у Москві Путін і Лукашенко вже узгодили 26 “дорожніх карт” з інтеграції країн.

 

Зустріч Лукашенка з Путіним: Білорусь отримає пів мільярда доларів від РФ

29 травня 2021, УП

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков за підсумками переговорів Володимира Путіна з Олександром Лукашенком зазначив, що керівники двох країн обговорювали транш в 500 млн доларів, ситуацію з літаком Ryanair та інші питання.

Джерело: Радыё Свабода

Деталі: Під час зустрічі самопроголошеного президента Білорусі з Путіним йшлося про те, що найближчим часом Мінськ отримає від Москви другий транш позики у розмірі 500 мільйонів доларів з загального обсягу в 1,5 мільярди.

За словами Пєскова, “перешкод немає” оскільки між Путіним та Лукашенком у цьому питанні вже “все узгоджено”.

Угода про російський кредит була підписана ще 21 грудня 2020 року, а перший транш у розмірі 500 мільйонів доларів Міністерство фінансів Білорусі отримало 30 грудня минулого року.

Пєсков також додав, що Путін і Лукашенко в Сочі не торкалися тем переходу на єдину валюту та додаткової допомоги Білорусі.

Крім того, за словами Пєскова, міністерствам транспорту Росії та Білорусі доручено “організувати співпрацю з урахуванням початку канікул і необхідності повернення білорусів з Європи”.

У розмові з Лукашенком президент РФ порушив питання про затриману в Білорусі Софію Сапегу, російську подругу Романа Протасевича. Міністерству закордонних справ Росії доручили стежити за її долею.

За словами Пєскова, Лукашенко також обговорював з Путіним інцидент з літаком Ryanair.

Водночас Лукашенко на переговори з президентом Росії привіз свого молодшого сина Миколу Лукашенка.

Довідково: Це вже третя зустріч Лукашенка та Путіна у 2021 році. Переговори у п’ятницю тривали більше 5 годин, але про їх результати заяв не робилося.

 

Путін пообіцяв Лукашенку другий транш на $500 мільйонів «найближчим часом»

Росія готова переказати нинішній владі Білорусі другий транш свого державного кредиту на суму в 500 мільйонів доларів «найближчим часом».

Про це повідомив журналістам у Москві речник Кремля Дмитро Пєсков за наслідками другого дня зустрічі президента Росії Володимира Путіна з Олександром Лукашенком, яка відбувається в російському курортному місті Сочі, передає Укрінформ із посиланням на Радіо Свобода.

За словами речника, для надання траншу не лишається ніяких перешкод, і все вже узгоджено.

При цьому Пєсков заявив, що цей другий транш був анонсований іще до останніх подій, пов’язаних із примусовою посадкою в Білорусі пасажирського літака з метою захопити й арештувати білоруського опозиціонера, який летів у ньому через білоруську територію, що викликало різке засудження багатьох країн і міжнародних організацій і призвело до обмежень повітряного сполучення з Білоруссю.

Також, сказав він, про додаткову економічну допомогу Білорусі під час зустрічі не йшлося.

Перший транш у 500 мільйонів доларів російського державного кредиту загалом на суму 1 мільярда доларів, Росія вирішила надати владі Лукашенка наприкінці 2020 року,

Нагадаємо: Лукашенко прибув на зустріч із Путіним до Сочі 28 травня, і ще під вечір того дня йшлося про те, що їхнє спілкування протриває лише один день. 29 травня, як сказав Пєсков, зустріч усе-таки продовжилася, вже як неформальна.

 

У КНДР діти-сироти працюють на шахтах і фермах — ЗМІ

Державні ЗМІ Північної Кореї заявили, що діти-сироти добровільно йдуть працювати на державні шахти та ферми.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ВВС.

Центральне інформаційне агентство Кореї повідомило, що сотні дітей, «виявивши мудрість і мужність у розквіті своєї юності», вибрали фізичну працю на благо держави.

Їх вік невідомий, але судячи з фотографій, мова йде про підлітків.

Правозахисні організації давно звинувачують Північну Корею у використанні примусової дитячої праці, але держава це заперечує.

У лютому BBC повідомляла, що, за наявною інформацією, південнокорейські військовополонені використовуються як раби на вугільних шахтах Північної Кореї.

 

Посол України не виключив зміни позиції ФРН стосовно “Північного потоку-2” після виборів восени

УНН. Посол України в Німеччині Андрій Мельник не виключає, що позиція німецького уряду щодо проекту газопроводу “Північний потік-2” після федеральних виборів восени може змінитися. Про це він заявив в інтерв’ю Berliner-Zeitung, передає УНН.

Цитата:

“Зелені” чітко дали зрозуміти, що вони проти “Північного потоку-2”. Вони не можуть поступитися цією позицією, не втративши довіру до себе. “Вільна демократична партія” хоче мораторій на будівництво. ХДС розділився з цього питання. Але противників стає все більше, і для нас “Північний потік-2″ ще не закінчений. Цілком може бути, що після виборів відбудеться переосмислення”, – зазначив Мельник в оприлюдненому напередодні інтерв’ю у відповідь на запитання, чи сподівається на іншу позицію федерального уряду з приводу “Північного потоку-2” після федеральних виборів.

Додамо, вибори в Бундестаг відбудуться 26 вересня 2021 року.

Деталі

Як зауважив посол, це питання також має важливий аспект з огляду на безпекову політику: “трубопроводи в Україні створюють позитивну взаємозалежність між Росією, Україною та Німеччиною. Ця залежність завжди мала стабілізуючий ефект. Втрата їх може значно збільшити ризик нового втручання Росії”.

Доповнення

Робота над суперечливим трубопроводом по дну Балтійського моря “Північний потік – 2” у водах Данії майже завершена. У водах Німеччини бракує менше 20 кілометрів.

Федеральне відомство із судноплавства та гідрографії (BSH) 17 травня повідомило, що дозволило прокласти ще частину газопроводу “Північний потік – 2” у водах Німеччини – рішення стосується ділянки у два кілометри біля межі німецьких і данських територіальних вод.

Перед цим екологи із Naturschutzbund Deutschland (NABU) та Deutsche Umwelthilfe звернулись до суду проти січневого дозволу на подальше будівництво “Північного потоку – 2” у німецькій ВЕЗ до кінця травня через перелітних птахів. Через це до кінця травня не було дозволу на будівництво, пояснили у BSH.

Проти будівництва газопроводу активно виступають США, Польща, Україна та країни Балтії, які побоюються посилення впливу Росії на європейському енергетичному ринку. Натомість уряд у Берліні стверджує, що “Північний потік – 2” є передусім економічним проєктом, наголошуючи водночас на необхідності збереження за Україною статусу транзитера газу.

При цьому 19 травня адміністрація Джо Байдена ввела і відразу припинила дію санкцій проти компанії-оператора проекту газопроводу Nord Stream 2 AG і її гендиректора Маттіаса Варніга. Вашингтон пояснив свою позицію “національними інтересами”. Рішення розкритикував глава комітету із закордонних справ Сенату Роберт Менендес. Адміністрація Байдена раніше називала “Північний потік-2” “поганою ідеєю” і прикладом “шкідливого впливу Росії”, зазначив Менендес.

25 травня канцлер ФРН Ангела Меркель закликала враховувати інтереси України в переговорах США і Німеччини по “Північному потоку-2”. Також вона повідомила, що Німеччина продовжить обговорювати з США питання реалізації проекту і що Берлін завжди виступав проти екстериторіальних санкцій.

 

Байден вважає, що Сі Цзіньпін вірить у здатність Китаю “заволодіти Америкою до 2035 року”

УНН. Президент США Джо Байден заявив, що глава КНР Сі Цзіньпін вважає, що Китай зможе “заволодіти Америкою до 2035 року”. Таку заяву лідер США зробив в п’ятницю, виступаючи перед військовослужбовцями на базі в штаті Вірджинія, пише УНН.

Цитата:

“Ми перебуваємо в битві між демократіями і автократіями. Чим складніше стає світ, тим важче демократичним країнам об’єднатися і прийти до консенсусу. Я провів більше часу з головою КНР Сі Цзіньпіном, ніж будь-який інший світовий лідер: 24 години приватних зустрічей з одним лише перекладачем, 70 тис. миль (112,6 тис. км) проїхали в Китаї і тут. Він твердо вірить, що Китай до ’30, ’35 року заволодіє Америкою, тому що автократії можуть швидко ухвалювати рішення”, – зазначив Байден.

Доповнення

Перші для адміністрації президента США Джо Байдена американо-китайські переговори на високому рівні, які у березні відбулися в Анкориджі в Алясці, почалися з різкої публічної перепалки між сторонами перед камерами.

На початку травня Держсекретар США Ентоні Блінкен звинуватив Китай в більш агресивних діях за кордоном і більш репресивних діях всередині країни. Він сказав в інтерв’ю CBS News, що США не хочуть стримувати Китай, але не дозволять йому підірвати міжнародний порядок, заснований на правилах. Він зазначив, що військова конфронтація глибоко суперечить інтересам обох країн.

Останнім часом між країнами різко зросла напруженість через торгівлю, обвинувачення у шпигунстві і пандемію.

 

В Україні за добу – 3 096 нових випадків COVID-19

В Україні станом на 29 травня зафіксували 3 096 нових випадків COVID-19, летальних випадків – 156.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

“(Станом на) 29 травня 2021 року в Україні зафіксовано 3 096 нових випадків захворювань на COVID-19. Серед них – 144 дитини та 55 медпрацівників”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що за минулу добу️ госпіталізовано 1 309 осіб, сталося 156 ️ летальних випадків,️ одужало – 10 199 осіб.

Крім того, за добу протестовано: методом ПЛР – 25 401 особи, методом ІФА – 10 963 особи, експрес-тестами – 21 020 осіб.

За весь час пандемії в Україні захворіло 2 199 769 особи; одужало – 2 030 415 осіб; летальних випадків – 50 388; проведено ПЛР-тестувань – 10 156 756.

“За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (377), Дніпропетровській (261), Львівській (231), Київській (197) та Запорізькій (170) областях”, – додали у МОЗ.

 

У червні в Україну приїде Pfizer і AstraZeneca – Ляшко

29 травня 2021, УП

У червні в Україну прибуде кілька сотень тисяч вакцини Pfizer, закупленої за держкошт, та 700 тисяч доз AstraZeneca від механізму COVAX.

Джерело: міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко на зустрічі з журналістами

Пряма мова: “До кінця червня в країні точно має бути 3,7 мільйона доз вакцини. Це з поставками тими, що прийшли і з тими, що приходять. Це як мінімум.

Прораховуємо: 500 тисяч доз CoronaVac розвезли, 500 тисяч CoronaVac буде розвезено наступного тижня, тобто вони завершили лабораторний контроль, 500 тисяч CoronaVac завершить лабораторний контроль 10-15 червня. Це півтора мільйона.

Pfizer 473 (тисячі доз – УП) по COVAX уже приїхав, 473 (тисячі доз – УП) очікується на тижнях після 7 червня. І 500 тисяч доз вакцини Pfizer – це перша поставка вакцини, закуплена (за держкошт – УП), 117 приїхало, потім ще 40 приїхало, потім кожен тиждень по 60 тисяч – тобто до кінця червня. Це вже три мільйона.

І 700 AstraZeneca, яку ми очікуємо від механізму COVAX. AstraZeneca ось-ось приїде”.

Деталі: Ляшко зазначив, що окрім 8 мільйонів доз вакцин від COVAX і 34 мільйонів доз законтрактованих вакцин, він підписав ще один контракт на поставку вакцин. Але деталей щодо того, хто є виробником цієї вакцини та який її об’єм законтрактувала Україна, не повідомив.

Він додав, що підписав контракт “з певною особливістю”, і зможе повідомити деталі, коли його підтвердять.

 

Розробка української вакцини від Covid: перші результати оприлюднять у вересні

29 травня 2021, УП

Два українські інститути, які займаються розробкою вакцини від коронавірусу, презентують перші результати роботи вже у вересні 2021 року.

Джерело: міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко на зустрічі з журналістами

Пряма мова: “У вересні 2021 року повинні презентувати звіти ті, хто отримав фінансування з національного фонду досліджень. Це інститути Сибірного (Інститут біології клітини у Львові – УП) і Комісаренка (Інститут біохімії ім. Палладіна у Києві).

Щодо приватної компанії (Діапрофмед – УП), то ми не робили туди інвестиції, я не можу їм говорити, коли представити результати.

Чи перейдуть результати, які вони зараз приведуть, в інші стадії – це питання, побачимо. Це те, на що ми повинні зважати, але не робити пріоритетом. Тут головне, що ми запустили розробку і пішов розвиток науки в сторону розробки імунобіологічних препаратів”.

Деталі: У вересні мають презентувати не готову вакцину від коронавірусу, а результати певного етапу дослідження.

Ляшко не знає, чи розглядається наразі питання подачі української вакцини на прекваліфікацію ВООЗ, але додав, що це дуже дороге задоволення.

Передісторія: Про те, що в Україні працюють над розробкою вакцини від коронавірусу, стало відомо в середині травня.

 

Ляшко анонсував зміни індикаторів “зелених” зон, каже – це допоможе їздити в ЄС

29 травня 2021, УП

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко анонсував зміни індикаторів для “зелених” зон.

Джерело: Ляшко на зустрічі з журналістами

Пряма мова: “Ми змінимо індикатори (зеленої зони – УП), які будуть відображати ті, що є в Європейському Союзі. Бо якщо країна перейде в зелену зону, зелений рівень епідемічної небезпеки, це буде свідченням того, що ми навіть без паспортів вакцинації можемо відвідувати країни ЄС. Тобто це те, до чого ми повинні рухатись”.

Деталі: За словами Ляшка, “зелена” зона має бути встановлена не на території області, як це відбувається нині, а на території всієї країни.

Нагадаємо: У Євросоюзі вже створені необхідні умови для безпечного відновлення туризму влітку.

 

Ляшко каже, що вакцинувати 5 мільйонів українців за літо – це не популізм

29 травня 2021, УП

Новопризначений міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко переконаний, що його ціль вакцинувати від коронавірусу 5 мільйонів українців за літо є реалістичною.

Джерело: Ляшко на зустрічі з журналістами

Пряма мова: “Коли я робив цю ціль, я її не просто взяв як популістичну. Були певні графіки поставки вакцин, які озвучував ексміністр охорони здоров’я. Я знаю спроможності системи, оскільки був відповідальним за організацію процесу щеплення. Після приходу на посаду міністра охорони здоров’я я побачив певні речі, до яких раніше не мав доступу, але не сказав, що змінюю свою ціль.

Тому якщо ми говоримо про ціль, значить, буде така можливість”.

Деталі: Аби повністю вакцинувати 5 мільйонів громадян протягом літа, Україні потрібні 10 мільйонів доз вакцин, але поки що до кінця червня в країні буде лише 3,7 мільйона доз.

Нагадаємо: У червні в Україну прибуде кілька сотень тисяч вакцини Pfizer, закупленої за держкошт, та 700 тисяч доз AstraZeneca від механізму COVAX.

 

Стало відомо, чому у Києві цими вихідними проти Covid вакцинують усіх охочих

29 травня 2021, УП

Вакцинація проти коронавірусу в пілотному пункті масового щеплювання в Києві 29 травня відбувалася не лише за попереднім узгодженням, а й у форматі живої черги для всіх, хто виявив бажання й мав відповідний запис у “Дії”.

Джерело: hromadske

Деталі: У столиці в суботу, 29 травня, відкрився один із трьох пілотних пунктів масової вакцинації проти Covid. І хоча наразі в Україні триває лише третій етап вакцинації і щеплювати можуть лише пріоритетні групи, у вказаному пункті препарат CoronaVac вдалося отримати багатьом киянам поза чергою.

Аби отримати вакцину, громадяни показували медикам, що зареєстровані на щеплення у додатку “Дія”, а також надавали свої ідентифікаційний код та паспорт.

Координатор з вакцинації у Києві Василь Животенюк пояснив, що за день до початку роботи пункту обдзвонили майже 8 тисяч людей, які перебувають у пріоритетних групах. Із них планували вакцинувати 1600 осіб, проте бажання зробити це підтвердили тільки 560 з них.

Пряма мова: “Ще 2510 — думають. Приблизно 800 людей уже встигли провакцинуватися до цього. Дуже багато людей не брали слухавку. Сьогодні й завтра (29-30 травня) ми будемо пропускати тих, хто просто зареєстрований у “Дії”. Ще три-чотири дні тому ми не знали точно, чи буде центр вакцинації в Києві уже на ці вихідні.

Ми не проводили активного запису населення зі списку “Дії”. З понеділка ми будемо вести запис, обдзвонювати, тому до наступних вихідних ми будемо вакцинувати лише за списками”.

Довідково: Пункт в столиці працюватиме щовихідних із 10:00 до 18:00, для щеплення використовуватимуть китайську вакцину CoronaVac.

 

На стадіоні Арена Львів запрацював пункт масової вакцинації проти Covid

29 травня 2021, УП

У Львові у суботу на міському стадіоні відкрився Центр вакцинації, що працюватиме щовихідних з 10:00 до 19:00.

Джерело: заступник міського голови Львова Андрій Москаленко у Facebook

Деталі: За словами чиновника, у пункті вакцинації на стадіоні Арена Львів щеплення здійснюють міські бригади комунальних поліклінік.

Пряма мова: “Вже від наступного тижня за наявності додаткової вакцини готові розгортати такі центри у кожному районі міста – торгових центрах та спеціально облаштованих місцях у різних районах міста”.

Нагадаємо: У Києві 29 травня почалася вакцинація проти коронавірусу в пілотному пункті масового щеплювання. Вона відбувалася не лише за попереднім узгодженням, а й у форматі живої черги для всіх, хто виявив бажання й мав відповідний запис у “Дії”.

 

Ляшко повідомив, яких заступників Степанова залишає в МОЗі

29 травня 2021, УП

Новопризначений міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко залишає собі трьох заступників свого попередника Максима Степанова – першу заступницю Ірину Садов’як, Ірину Микитчак і Ярослава Кучера.

Джерело: Ляшко на зустрічі з журналістами

Деталі: Ідуть з посади заступників – Світлана Шаталова та заступник з питань європейської інтеграції Ігор Іващенко.

Як пояснює Ляшко, заступників свого попередника він залишає, щоб зберегти інституційну пам’ять та не переривати повністю процес роботи. Кожен з трьох заступників має 100 днів, щоб “виконати свої індикатори” ефективності – утім самі індикати Ляшко наразі не розкриває, обіцяє їх презентувати згодом.

Кандидатури ще двох заступників Ляшко подав на затвердження Кабміну – це чинний виконувач обов’язків голови Центру громадського здоров’я Ігор Кузін, якого Ляшко назвав “кваліфікованим спеціалістом”, та Петро Ємець, який раніше був заступником очільника департаменту з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та фінансової звітності МОЗ.

Ім’я ще одного кандидата заступника Ляшко наразі не розголошує. Йому в підпорядкування залишиться питання фармацевтичної галузі, трансплантації та європейської інтеграції.

Державна секретарка Інна Солодка наразі лишається на посаді. Ляшко заявляє, що питання її перебування на посаді “є на порядку денному, але не є пріоритетним”, оскільки її посада не є політичною.

Передісторія:

18 травня Верховна Рада відправила у відставку міністра охорони здоров’я Максима Степанова.

Його звільнення прем’єр-міністр Денис Шмигаль мотивував провалом вакцинальної кампанії проти COVID-19.

Степанов заявив, що залишає посаду міністра охорони здоров’яз чистим сумлінням.

20 травня Верховна Рада призначила міністром охорони здоров’я головного санітарного лікаря країни Віктора Ляшка.

 

Наглядову раду «Медзакупівель» буде затверджувати Кабмін – Ляшко

Наглядова рада ДП “Медзакупівлі” буде затверджуватися постановою КМУ.

Як передає Укрінформ, про це журналістам у суботу сказав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

“Чому скасовано наказ про створення наглядової ради ДП “Медзакупівлі”? За період проведення конкурсу значно збільшилися обігові кошти через рахунки ДП “Медзакупівлі”, тому ми переходимо до зовсім іншої процедури створення наглядової ради. Вона буде створена не наказом МОЗ, а відповідно до постанови КМУ№ 777, буде затверджена постановою Кабінету Міністрів”, – сказав Ляшко.

Він додав, що в подальшому МОЗ не займатиметься технічними речами, які пов’язані із закупівлями лікарських засобів, медичних виробів. За його словами, наказом МОЗ будуть створені експертні групи, але вони працюватимуть на базі ДП “Медзакупівлі”. МОЗ лише надаватиме номенклатуру лікарських засобів та медвиробів і потребу в них.

Також, за словами Ляшка, з профільним комітетом ВР обговорюється можливість створення алгоритму, за яким ДП “Медзакупівлі” зможуть закуповувати в екстрених випадках певні речі поза процедурою державних закупівель.

Як повідомляв Укрінформ, раніше Міністерство охорони здоров’я скасувало накази щодо конкурсного відбору про утворення наглядової ради ДП “Медзакупівлі” і проведе новий конкурс на визначення членів наглядової ради.

 

Протести у Бразилії: люди вимагають вакцин та імпічменту президента

У Бразилії ситуація з коронавірусом змусила людей вийти на вулиці в різних містах. Вони вимагають імпічменту президента Жаіра Болсонару і вакцин від коронавірусу.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на The Guardian.

У суботу в Бразилії масові протести пройшли як у великих містах, так і в невеликих селищах. Повідомляється, що на вулиці вийшли півмільйона людей. Найбільші акції протестів пройшли в містах Бразиліа, Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу, Белу-Орізонті, Ресіфі.

Причиною масових протестів стали зрив вакцинації в країні та недбале ставлення президента Жаіра Болсонару до боротьби з пандемією. Люди кажуть, що втрачають через хворобу рідних. Вони вшанували пам’ять загиблих від коронавірусу.

“Ми не можемо більше втрачати бразильських життів. Нам потрібно виходити на вулиці кожен божий день, поки цей уряд не впаде”,- кажуть протестувальники.

У Ріо багато учасників маршу несли саморобні плакати в пам’ять про близьких, яких вони втратили в результаті епідемії.

Люди дорікають у загибелі рідних президента країни й вимагають його відставки. Бразильці вважають, що Болсонару не ставився серйозно до коронавірусу і називав його маленьким грипом.

 

Ринок землі дозволить фермерам масштабніше інвестувати у свій бізнес – Милованов 

30.05.2021 00:23

Підписаний Президентом закон про децентралізацію ринку землі допоможе українським малим і середнім фермерам поліпшити добробут, а територіальним громадам — розвиватися та нарощувати потенціал.

Про це в ефірі телеканалу “Дом” заявив радник керівника Офісу Президента, колишній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, передає Укрінформ.

За словами Милованова, цей закон відкриває фермерам перспективи стати реальними, а не декларативними власниками землі, а також масштабніше інвестувати у свій бізнес.

Крім того, він підкреслив значущість конкуренції за купівлю землі на аукціонах. При цьому фермери за рахунок підтримки держави зможуть конкурувати з великими агрохолдингами.

“Для цього є – і буде розширена – програма кредитування “5-7-9%”, це обговорювалося з Прем’єр-міністром. Там 49% людей, які за програмою “5-7-9%” отримують кредити, — це аграрії. Програму можна розширити й на можливості для купівлі землі. Таким чином, можна отримувати під 0%, або 3%, або 5% річних у гривні гроші, необхідні для купівлі землі”, — пояснив радник глави ОП.

Він додав, що на стадії розгляду перебуває законопроєкт про створення агентства “Фонд гарантування кредитів для покупки землі” для малих і середніх фермерів.

“І якщо ви маєте реальний агробізнес, і ви збираєтеся цю землю не просто спекулятивно утримувати роками, поки вона виросте в ціні, а саме розвивати бізнес, то маєте право скористатися цим агентством. Тоді воно гарантує банку зниження певних ризиків, і ви отримуєте фінансування”, — підкреслив Милованов.

За його словами, також заплановані програми компенсації кредитних ставок, а питання кредитування вирішиться, коли ця система буде створена. Милованов наголосив, що це дасть змогу фермерам конкурувати на рівних.

“Боятися конкуренції не потрібно, тому що середній і малий фермер люблять землю більше, й дуже часто є більш ефективними. Чого не вистачає — так це фінансування. А реформа дасть можливість фінансування”, — зазначив він.

Радник глави ОП також зауважив, що коли від держави земля перейшла в розпорядження територіальних громад, експерти висловлюють побоювання щодо можливих корупційних ризиків на рівні місцевих адміністрацій. Милованов підкреслив, що для запобігання корупції будуть створені додаткові перевірчі органи. Наприклад, ініційовано створення координаційної ради з питань моніторингу реформи.

“Туди увійдуть люди й від Мін’юсту, й від Мінекономрозвитку, й від Мінагрополітики, й від обласних і місцевої влади, — щоб усі ці речі дуже швидко розглядати. Це частина питання прав власності. І в Мін’юсті точно буде антирейдерський відділ або комісія, яка стежитиме за цим. Але я думаю, що потрібно це робити більш широко, з залученням усіх зацікавлених сторін, — щоб проблем не було”, — резюмував Милованов.

Як повідомлялося, 24 травня Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”, ухвалений Верховною Радою 28 квітня 2021 року.

 

Міжнародний інвестфорум на Арабатській Стрілці – під патронатом Президента та голів п’яти ОДА

Форум Південна стратегія розвитку, що відбудеться 10-11 червня на Арабатській Стрілці на Херсонщині, пройде під патронатом Президента України та голів п’яти облдержадміністрацій півдня України.

Як передає Укрінформ, про це на брифінгу 28 травня заявив голова Херсонської ОДА Сергій Козир.

«10-11 червня відбудеться форум “Південна стратегія розвитку”, який презентує програму випереджального розвитку південних регіонів», – зазначив Козир.

За його словами, представники уряду, місцевого самоврядування, бізнесу, інвестори розглядатимуть десятки проєктів, аби створити стратегію розвитку півдня України.

Як сказав Козир, 60 мерів міст та голів громад вже приєдналися до форуму.

Наразі триває реєстрація учасників на головну регіональну подію року, що проходить під патронатом Президента України та голів п’яти облдержадміністрацій півдня України, зазначив голова Херсонської ОДА.

Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині поблизу ТОТ АР Крим, на Арабатській Стрілці, у червні проведуть Міжнародний інвестиційний форум «Південна стратегія розвитку». Під час форуму, зокрема, презентують перший в області індустріальний парк, що створять у курортному Скадовську, він буде орієнтований на переробку та збереження сільгосппродукції. Під майбутній індустріальний парк виділено близько 20 гектарів землі, поряд з виділеною ділянкою є злітна смуга.

 

Як технологія блокчейн змінює економічні взаємовідносини

Які перспективи для економіки відкриває технологія блокчейн та чому не варто зводити її роль лише до криптовалюти.

29 травня 2021, УП

Макс Дем’янюк? керівник експертної групи з розвитку віртуальних активів Міністерства цифрової трансформації

Криптоентузіасти палко вірять у потенціал першої криптовалюти, називаючи Біткоїн “активом на трильйон доларів” і передрікають обвал старої фінансової системи.

Скептики наполягають, що цінність першої криптовалюти дорівнює нулю, а сам Біткоїн не має нічого спільного з грошима, і прирікають його на таке ж знецінення, як під час тюльпаноманії.

Спробуємо з’ясувати як технологія блокчейн і, зокрема, Біткоїн, впливають на розвиток децентралізованих моделей бізнесу.

Біткоїн — нова піраміда чи нова економіка?

Економісти впевнені у своїй правоті, коли вказують на обмеження Біткоїна як віртуальних грошей та нової платіжної системи, яка начебто замінить теперішню фінансову систему.

Апологети Біткоїна на рівні особистого досвіду також абсолютно впевнені щодо економічного потенціалу першої криптовалюти. Якщо всі праві, то хто ж помиляється?

Визначення “криптовалюта” — ось головний камінь спотикання щодо феномену Біткоїна між криптоентузіатстами і класичними економістами.

Іронія полягає в тому, що на практиці Біткоїн зазнав успіху зовсім іншого характеру — він виявився затребуваним для застосування не так, як задумувалося винахідником, чи як того хотілося б криптоентузіастам.

Сьогодні основне застосування Біткоїна — це засіб накопичення. Водночас Біткоїн не обмежується виключно функцією заощадження, це інструмент, що забезпечує фінансову суверенність особистості, його неможливо заборонити та конфіскувати.

Біткоїн не відбувся як платіжний засіб, але еволюціонував у щось значно більше, ніж виключно платіжна система чи цифрові гроші.

Не платіжна система, не цифрові гроші, але схожий на інтернет

Появу Біткоїна можна порівняти з винаходом інтернету та його подальшим впливом на світову економіку. Подібність полягає в тому, що вся криптоекосистема — це така ж децентралізована структура, що дозволяє взаємодіяти контрагентам в середовищі з відкритими уніфікованими правилами протоколів.

Одним із перших протокольних рішень в інтернеті, що “злетіло” була електронна пошта. На початку становлення глобальної мережі інтернет користувачі могли листуватися поміж собою виключно в рамках локальної мережі.

З поширенням протоколу SMTP (Простий Протокол Пересилання Пошти) з’явилася можливість листуватися з ким завгодно.

Завдяки оновленням у відкритій архітектурі інтернет став платформою для розвитку електронної комерції та онлайн-медіа.

Згодом поповнився такими гігантами як Amazon, eBay, Skype та Google. Водночас електронні листи досі залишаються важливою нішею глобального інтернету.

Біткоїн — це перше успішне рішення децентралізованих блокчейн-мереж, як свого часу електронна пошта стала “першим додатком” на ранньому етапі розвитку мережі інтернету.

Криптопротоколи та криптоактиви — це всього лиш частина значно ширшої екосистеми, навколо якої розвинулась своя окрема інфраструктура, децентралізовані сервіси та безліч інших цифрових продуктів.

Основний внесок Біткоїна полягає в розвитку нових соціальних та економічних способів взаємодії людей.

Децентралізовані механізми управління знижують трансакційні витрати

Теперішня економічна система — це сукупність різних форм і організацій співпраці людей та організацій один з одним.

Однак способи взаємодії між учасниками економічних процесів не уніфіковані, здебільшого зафіксовані усними домовленостями чи письмовим контрактом.

Якщо і є автоматизація взаємодії, то здебільшого це не екосистемне рішення, а локальне, тобто таке, що працює для обмеженої кількості учасників.

Криптоекономіка, яка розвивається на базі технології блокчейн, є основою для побудови нових шаблонів взаємодії між економічними агентами. Такі шаблони є уніфікованими, з відкритим кодом та вбудованим механізмом арбітражу.

У традиційній ринковій економіці в разі невиконання умов контракту арбітраж здійснює третя сторона, в криптоекономіці — алгоритм протоколу.

Криптопротоколи можна порівняти з основними принципами, за якими побудована транспортна система, що сполучає безліч вулиць, міст та країн.

До прикладу, ми можемо безперешкодно долати кордони за умови, що стандарти побудови транспортного полотна сформовані за схожим принципом на території решти країн. Криптопротоколи як і вищезгадані стандарти доступні для використання всім і кожному, і водночас не належать нікому зокрема.

Cпробуємо розібратися в економічних перевагах децентралізованих механізмів управління крізь призму теорії трансакційних витрат. Нобелівський лауреат з економіки Рональд Коуз вперше сформулював в роботі 1937 року “Природа фірми”.

До трансакційних витрат належать ті, що люди та організації виділяють на підтримку взаємодії одне з одним. Такі витрати відомі ще як “холості витрати”, оскільки вони не створюють доданої вартості, але суттєво гальмують економічні процеси в ринкових системах.

Зниження “холостих витрат” сприяє більш якісному перерозподілу ресурсів та збільшенню прибутку, що є головною метою компаній. Наприклад, зі здешевленням та поширенням техніки копіювання і цифрових засобів комунікацій витрати на пошук інформації та її передачу знижуються майже до нуля. Крім цього, зменшуються витрати на ведення переговорів та укладення договорів.

Використання криптотехнологій радикально змінює співвідношення трансакційних витрат.

Впровадження уніфікованих криптопротоколів та вбудований механізм арбітражу дозволяють учасникам економічних процесів порозумітись між собою, мінімузуючи витрату ресурсів. Один протокол — необмежена кількість економічних агентів!

В криптоекономіці при формуванні бізнес-процесів та подальшій економічній діяльності не виникають витрати на збір та обробку інформації, проведення переговорів, прийняття рішень та юридичний захист.

Завдяки розвитку криптоалгоритмів, вищезазначені функції можуть бути повністю прописані в смарт-контрактах, а трансакційні витрати зведені до мінімуму.

Еволюція децентралізованих економічних моделей

Зводити Біткоїн виключно до транзакцій, грошей та інвестиційного активу — це доволі обмежений погляд на технологію.

Блокчейн Біткоїна може слугувати базисом для інших застосувань. Зокрема, корпорація Microsoft запустила технологічне рішення децентралізованої ідентифікації (DID) особистості ION на блокчейні першопрохідця.

Крім цього, сьогодні існують тисячі проєктів побудови екосистемних рішень на базі публічних блокчейнів. Одним із найуспішніших прикладів експериментів з криптопротоколами та подальшого розвитку децентралізованих систем є поява так званого “DeFi”.

Децентралізовані фінанси (DeFi) — це загальнодоступна екосистема фінансових сервісів на базі публічних блокчейнів, переважно Ethereum.

Біткоїн можна вважати першим прототипом DeFi, функціонал якого обмежений виключно платежами, оскільки в ньому немає смарт-контрактів.

Якщо класичний контракт — це здебільшого письмова угода з переліком певних умов, то смарт-контракт — це закодований контракт, що виконується на блокчейні.

Смарт-контракти дозволяють автоматизувати значну кількість процесів. Завдяки самоуправлінню зменшуються трансакційні витрати, натомість досягаються дешевизна і швидкість.

Смарт-контракти простимулювали розвиток децентралізованих додатків (DApp), призначених для фінансового застосування. У кілька кліків на вашому смартфоні стають доступними всі аспекти фінансових послуг: кредитування, страхування, позикові операції, торгівля в рамках децентралізованих структур.

Сервіси децентралізованого кредитування дозволяють користувачам позичати криптоактиви й надавати їх у позику, та в новий спосіб заробляти додаткові відсотки на вільних активах.

Децентралізовані обмінники — обмінювати криптоактиви без посередтництва централізованих бірж.

Концепція пулу ліквідності дозволяє DeFi-системі автоматично знаходити контрагентів на основі загального попиту та пропозиції. Наприклад, визначати ставку по позиках, аналізуючи загальну пропозиції капіталу і попиту на кредити, що дотепер було неможливим в традиційній фінансовій системі.

Децентралізоване страхування мінімізує ризики при зберіганні активів у випадку помилки в смарт-контракті.

Стейблкоїни — криптоактиви з фіксованою ціною, прив’язані до фіатної валюти, стабілізують притаманну криптоактивам загальну волатильність.

Синтетичні криптоактиви створюють похідні фінансові інструменти — деривативи на блокчейні.

DeFi-сектор нагадує конструктор Lego, елегантність рішення, якого полягає в комбінуванні безлічі децентралізованих програм. Кожна з них взаємодіють та інтегруються поміж собою, утворюючи цілковито новий пласт продуктів та в підсумку — окрему екосистему фінансових сервісів. Це, зокрема, пояснює стрімке зростання капіталізації крипторинку та DeFi-сектору.

Стихійно утворилась нова економічна реальність, з окремими стейкхолдерами, чиї економічні інтереси підсилюють одне одного. Це і є значною перевагою криптоекономіки та, можливо, єдиним критерієм її виживання.

Майбутнє за економікою децентралізованих екосистем

Поява публічних блокчейнів створила умови для кардинального зниження “холостих витрат”, об’єднання різних пластів бізнесу та зменшення “тертя”.

Біткоїн першочергово цікавий тим, що перед нами розгортається унікальний живий соціально-економічний експеримент, в якому реалізуються децентралізовані механізми управління активами з використанням криптографії.

На прикладі DeFi-сегменту бачимо, що прозорі децентралізовані економічні моделі, які автономно працюють за внутрішніми незмінними алгоритмами, винагороджують своїх учасників та розвиваються завдяки їхньому зворотному зв’язку, поступово конкуруватимуть з економіками старого типу.

Можна передбачити, що у майбутньому ми спостерігатимемо розвиток криптоAmazonів та криптоFacebookів. Це будуть не звичні в нашому розумінні компанії, а екосистеми — без конкретного засновника, але такі, що оптимізують використання ресурсів, відкриють людству доступ до капіталу, знизять “холості витрати” та започаткують нову еру підприємництва.

Криптоекономіка на базі технології блокчейн задала новий формат для взаємодії економічних агентів. Децентралізована модель бізнесу — це той внесок криптопротоколів та, зокрема, Біткоїна, що наразі недоступний для розуміння переважної частини класичних економістів.

Співавторка: Лілія Тулупенко, комунікаційниця експертної групи з розвитку віртуальних активів Міністерства цифрової трансформації

 

Зеленський просить уряд змінити закон про запобігання корупції

29 травня 2021, УП

Президент Володимир Зеленський звернувся до уряду щодо необхідності вдосконалення окремих положень закону “Про запобігання корупції”.

Джерело: пресслужба президента

Деталі: Зеленський спрямував листа до прем’єрміністра Дениса Шмигаля, в якому закликав уряд невідкладно підготувати та внести до Верховної Ради проєкт змін до закону “Про запобігання корупції” з метою підвищення прозорості процедури декларування.

Зокрема, він акцентує увагу на необхідності чіткого визначення строку, протягом якого щодо посадовця після його призначення чи обрання не діятимуть обмеження стосовно припинення підприємницької діяльності або припинення його повноважень у складі правління, наглядових рад компаній.

Крім того, на думку президента, має бути відновлено тридцятиденний період, протягом якого посадові особи зобов’язані передати в управління інших осіб належні їм підприємства та корпоративні права.

Також потребує уточнення положення про те, що вимоги стосовно передачі в управління іншій особі не застосовуються саме в частині акцій акціонерного товариства сукупною номінальною вартістю не більше 0,25 прожиткового мінімуму, в якому особа призначена чи обрана на посаду, та які сукупно не перевищують 5% голосуючих акцій АТ, зазначає президент у листі.

Зеленський наголошує на необхідності обов’язкового декларування операцій з купівлі/продажу іноземної валюти суб’єктів декларування або членів їхніх сімей, якщо сума перевищує 50 прожиткових мінімумів.

Президент також виступає за відновлення обов’язкової повної перевірки декларацій осіб, які обіймають посади радника або помічника голови Верховної Ради, та проведення спеціальної перевірки претендентів на ці посади.

Разом з тим, Зеленський підписав закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих аспектів декларування”, який Верховна Рада ухвалила 29 квітня.

Закон удосконалює кампанію антикорупційного декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поточного року.

Зокрема, документ впроваджує нижню межу в 0,25 прожиткового мінімуму, до якої не здійснюється передача в управління цінних паперів акціонерного товариства (АТ).

Крім того, закон виводить з-під декларування номери рахунків, на яких зберігаються некомпенсовані заощадження Ощадного банку СРСР, та операції з обміну валют. Такі операції також не потребують подачі повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Довідка: Закон України “Про запобігання корупції” був прийнятий 14 жовтня 2014 року і введений у дію 26 квітня 2015 року.

17 жовтня 2019 року Верховна Рада підтримала зміни до закону про запобігання корупції щодо викривачів корупції.

 

Що буде з білоруським бензином у разі санкцій – прогноз експерта 

Україні не варто боятися погроз з боку Білорусі щодо припинення експорту бензину марки А-95 у разі приєднання Києва до нових санкцій проти Мінська.

Таку думку в ефірі телеканалу “Дом” висловив політолог Володимир Фесенко, передає Укрінформ.

“Якщо це відбудеться, то Білорусь себе проявить як несумлінний постачальник і в підсумку втратить український ринок, значимий для білоруських виробників нафтопродуктів. Думаю, поки що Лукашенко нас намагається шантажувати. Якщо це станеться, Білорусь покарає сама себе”, — вважає політолог.

Говорячи про перспективи українсько-білоруських відносин, він зазначив, що вони у кризі з літа-осені 2020 року, коли велика частина міжнародної спільноти не визнала результатів президентських виборів у Білорусі.

“Тому справа не в наших діях та реакціях — а в тих неправових, недемократичних, провокаційних кроках, які здійснює білоруське керівництво. Україна не зацікавлена в кризі відносин з Білоруссю. Ми хочемо, щоб наші країни залишалися в добросусідських відносинах. Але, на жаль, Лукашенко діє зараз дуже нервово, не дотримуючись міжнародних правил. І ось у цьому головне джерело проблеми”, — наголосив Фесенко.

Він також зауважив, що з боку України припинення авіасполучення з Білоруссю після примусової посадки в Мінську літака для затримання опозиційного журналіста Романа Протасевича було актом солідарності з Євросоюзом і більшою частиною міжнародної спільноти, яка засудила дії Олександра Лукашенка.

У контексті обговорення у Євросоюзі теми введення санкцій проти Білорусі та її керівництва політолог висловив думку, що ЄС може піти на такі кроки як відповідь на нові переслідування опозиції в Білорусі або ж на дії Лукашенка проти Євросоюзу. При цьому він не виключає, що Україна також їх підтримає.

Водночас, наголосив Фесенко, Україна не відмовляється від дипломатичних відносин з Білоруссю та не припиняє двосторонню торгівлю з нею.

Як повідомлялося, напередодні у ЗМІ з’явилась інформація, що Білоруська нафтова компанія (БНК) поки не підтверджує постачання бензину марки А-95 для українських контрагентів на червень.

Водночас заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка заявив, що це пов‘язано “з технологічними процесами на виробництві білоруського виробника і не матиме довгострокових наслідків для імпорту бензину з Білорусі”.

23 травня у Мінську примусову посадку здійснив літак компанії Ryanair, що здійснював рейс Афіни-Вільнюс. Приводом став сигнал про наявність вибухівки на борту літака, що надійшов від білоруських диспетчерів. При цьому пасажирський літак супроводжував білоруський військовий винищувач.

У Мінську влада Білорусі затримала одного з засновників опозиційного Телеграм-каналу Nexta Романа Протасевича, який був на борту цього літака.

 

Білорусь опублікувала список українських товарів під обмеженнями імпорту

КИЇВ. 29 травня. УНН. Уряд Білорусі опублікував перелік українських товарів, які потрапили під індивідуальне ліцензування для імпорту. Відповідну урядову постанову №292 від 26 травня розміщено на білоруському національному правовому інтернет-порталі, повідомляє УНН.

Деталі

У документі вказано, що імпорт в Білорусь окремих видів товарів, що походять з України, здійснюється за разовими ліцензіями. Видавати такі ліцензії уповноважене Міністерство антимонопольного регулювання і торгівлі Білорусі за погодженням з державними органами та іншими організаціями.

У список продукції, що потрапила під обмеження імпорту, увійшли кондитерські вироби з цукру, шоколаду та інших готових харчових продуктів, що містять какао, фруктові та овочеві соки, пиво. Також дія постанови поширюється на плити деревостружкові і деревоволокнисті, шпалери і аналогічні настінні покриття, туалетний папір і окремі види картонної та паперової упаковки, будівельну цеглу з кераміки, керамічну плитку, скляні ампули, радіатори та інші вироби і їх частини з чорних металів, сільськогосподарські машини для обробки грунту, пральні машини, меблі і їх частини.

Основна частина постанови набирає чинності через 10 днів після офіційного опублікування і буде діяти протягом 6 місяців.

Коментар з МЗС Білорусі

“Ми аналізували і вжили заходів, які де-факто обмежують імпорт з України шляхом введення додаткового контролю, причому на тимчасовій основі, як це допускають норми міжнародної торгівлі, які багато країн активно застосовують. Хочу зазначити, що ми готові до переговорів у будь-який момент”, – йдеться у коментарі з приводу ухвалення постанови першого заступника міністра закордонних справ Білорусі Олександра Гурьянова.

З його слів, білоруська сторона готова “повністю скасувати всі наші рішення, ми готові повернути в повному обсязі режим вільної торгівлі”, але за умови: Україна має переглянути заходи щодо продукції білоруської сторони, які, як вважає Мінськ, спрямовані на обмеження конкуренції з боку білоруських виробників.

Реакція України

Міністерство закордонних справ разом з торговельним представником України готове допомогти українським компаніям знайти альтернативні ринки збуту їхніх товарів, якщо Білорусь вирішить застосувати проти них необґрунтовані обмежувальні заходи, заявив напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

“Будь-яка українська компанія, яка постраждає від білоруських санкцій, має відразу звернутися до Міністерства закордонних справ, і ми разом з торговельним представником України знайдемо способи і докладемо усіх зусиль, щоб знайти цій компанії альтернативний ринок продажу її товарів”, — заявив Кулеба.

Міністр пояснив, що ухвалюючи рішення щодо Білорусі, українська влада одразу прораховувала можливі подальші сценарії дій влади Білорусі у відповідь. Він нагадав, що Україна не застосувала секторальних економічних санкцій проти Білорусі, натомість використовуючи інші інструменти тиску. Водночас, необґрунтоване запровадження Білоруссю режиму індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів є політичним сигналом, оскільки ці обмеження можуть як бути застосовані до конкретних компаній, так і ні, вважають у МЗС.

Що було раніше

Україна зупинила авіасполучення з Білоруссю з 26 травня, українським авіакомпаніям та літакам забороняється виконувати польоти в повітряному просторі Республіки Білорусь, а білоруським літакам з 29 травня – в авіапросторі України.

Це послідувало після того, як Мінськ 23 травня, за повідомленнями, підняв у повітря військовий літак, щоб змусити пасажирський літак Ryanair приземлитися. Після цього білоруська влада затримала опозиційного журналіста Романа Протасєвіча, який перебував на борту посадженого літака, що викликало міжнародний резонанс.

 

Колишні політв’язні Кремля хочуть зустрітися з Зеленським

29 травня 2021, УП

Колишні політв’язні Кремля просять зустрічі з президентом Володимиром Зеленським для означення бачення проблеми звільнення незаконно ув’язнених в РФ українців.

Джерело: Укрінформ з посиланням на колишнього політв’язня, першого заступника голови Черкаської ОДА Романа Сущенка

Деталі: З відповідною заявою колишні політв’язні виступили 29 травня на Тарасовій горі у Каневі.

Колишні політв’язні, об’єднані у Платформу за звільнення політичних в’язнів, підкреслюють, що на початку травня звернулися до держсекретаря США Ентоні Блінкена та трьох міністрів закордонних справ країн Бенілюксу з відкритими листами під час їхніх візитів до Києва.

“Нас почули. Ми хочемо, щоб нас почули і Ви, пане президенте”, – йдеться в заяві.

Суть звернення і до президента, і до зарубіжних партнерів України – одна й та ж: колишні політв’язні вимагають, щоб у контактах з Росією була поставлена чітка вимога безумовного звільнення українців-політичних бранців Кремля – для подальшого продовження переговорів на будь-яку тему.

Дослівно: “Сьогодні ми тут, у Каневі, над Дніпром, на Тарасовій горі, звертаємось до Вас із вимогою консолідувати зусилля з нашими стратегічними партнерами задля звільнення кількасот громадян України. І не шляхом закулісних торгів та загляданням в очі російсько-імперському загарбникові, а відвертою і чесною позицією.

Ми хочемо зустрічі з Вами для означення нашого бачення проблеми звільнення українців – політичних бранців Кремля з російських застінків”.

Довідка: Платформа “Звільнення в’язнів”, яка є позапартійним об’єднанням, створена для захисту прав і звільнення усіх, хто позбавлений волі через політичні переслідування РФ. Її презентація відбулася 4 березня 2021 року.

Засновниками платформи є 16 колишніх політв’язнів, зокрема Станіслав Асєєв, Володимир Балух, Едем Бекіров, Павло Гриб, Володимир Жемчугов, Микола Карпюк, Олександр Кольченко, Ігор Козловський, Ігор Мовенко, Євген Панов, Ісмаїл Рамазанов, Микола Семена, Олег Сенцов, Роман Сущенко, Ахтем Чийгоз, Олександр Шумков.

 

Зустріч Путіна і Лукашенка: «Дорожня карта» в російський глухий кут

29.05.2021 13:46

Приховані підсумки третіх у 2021 році переговорів останніх диктаторів Європи

Пройшов уже третій за п’ять місяців саміт Путіна з Лукашенком. Перший був у кінці лютого, другий – в кінці квітня. І ось третій – в кінці травня. Щось зачастили. Причому формат зустрічей незмінний: Лукашенко гостює в ролі «бідного родича». Він, щоправда, в стані вже не настільки приниженому, як було в критичний для нього час – у вересні минулого року, та однак залежному. Ніяких брифінгів і преспідходів, всього лише невелике відео для преси. А також новини, які свідчать не стільки про предмет обговорення, скільки про зміну пір року: «Після переговорів Путін і Лукашенко каталися на лижах і снігоходах». «Путін запропонував Лукашенку скупатися в Сочі». Психологічний практикум – вгадайте з трьох разів, яка зустріч була в лютому, а яка – в травні.

Та все ж із заявленого порядку денного, з дрібних невипадкових деталей переговорів можна робити деякі висновки. І вони невтішні, як для Лукашенка, так і для країни, якою він все ще керує.

АКТИВНОСТІ «ЛУ» І «ПУ» НАПЕРЕДОДНІ ЇХ САМІТУ

Але спочатку слід розглянути події, які передували сочинській зустрічі останніх диктаторів Європи. Лукашенко в четвер брав участь у мінському засіданні Ради глав урядів країн СНД. А в п’ятницю з ранку, перед вильотом у східному напрямку (з західним – тепер великі проблеми), встиг зустрітися в Мінську з главами делегацій цієї Ради, зокрема з російським прем’єром Мішустіним. Для білоруського диктатора в цих зустрічах були два найважливіші акценти.

По-перше, йому важливо було показати, що ситуація в Білорусі цілком і надійно під його контролем. Він окремо наголосив на цьому, вітаючи гостей: «Я радий, що ви на білоруській землі. Незважаючи на атаки на Білорусь – в основному в Інтернеті, Telegram-каналах, – ви бачите, що обстановка у нас спокійна, Мінськ, як і раніше, тихе і спокійне, затишне місто для життя людей. Тож, ласкаво просимо в будь-який час до нас і громадян ваших держав». (Але які ж красномовні ось ці «атаки на Білорусь, в основному в Telegram-каналах»! Ну так вже болить Вусатому NEXTA, так йому важливо самого себе переконати, що правильно роздув такий скандал, затримуючи Протасевича).

По-друге, варто звернути увагу на дифірамби Лукашенка на адресу СНД, Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) та інтеграції в цьому напрямку: «Очевидно, що основну увагу урядів країн СНД і його робочих органів слід зосередити на розвитку спільного економічного простору. Скажу відверто і прямо. Якщо ми найближчим часом не вирішимо це, говорити про існування ефективної Співдружності незалежних держав не доведеться. Навіть скажу – і ЄАЕС. Настав час остаточно розставити всі крапки над i, прийняти рішення щодо формування справжніх підвалин взаємин наших держав. Підвалини – це економіка».

Вибачте за розлогу цитату, але про що вона говорить? Схоже, економічний зашморг «поглибленої інтеграції» з РФ настільки тугий, що Григорович вже змирився з тим, що цього не уникнути. Тому він намагається «розчинити» єднання з Росією – у СПІЛЬНІЙ більш тісній інтеграції в рамках СНД, ЄАЕС. «Розчинити», як мінімум, піарівськи. Але, якщо вийде, то й реально. Тобто якщо вже й поглинатися Москвою, то не самому – сподіваючись, що в співдружності з іншими «монархами» (яких в СНД більшість) йому буде простіше зберігати залишки суверенітету власної диктатури.

Корисно провів четвер-п’ятницю і Путін. У четвер він зустрічався з Шойгу. Тільки-но світ відсміявся з приводу головного храму ЗС Росії кольору хакі, з язичницько нумерологічною прив’язкою його параметрів до статистики Другої світової війни. А тут вже Шойгу презентував проект головного музею Збройних сил РФ. І це взагалі щось вражаюче – п’ять накладених одна на одну пентаграм – чистий сатанізм (і досить вартісний, який простір для розпилу!). А в п’ятницю Путін провів там же, в Сочі, нараду з постійними членами Ради безпеки РФ на тему – «Стратегія національної безпеки».

7 ХВИЛИН ВІДКРИТОСТІ І 5 ГОДИН ТАЄМНИХ ПЕРЕГОВОРІВ

Тобто в сумі – мілітаристський акцент очевидний. І це саме в ту мить, коли Лукашенко приїхав до Сочі подорожче продавати Кремлю свою наростаючу токсичність для Заходу: «Тепер я увесь ваш! Краще мене в Мінську не знайти! Тримайтеся за мене!». І Путін, нехай і з саркастичною посмішкою, але розкриває над «молодшим братом» парасольку безпеки…

В анонсованій і відкритій частині зустрічі Путін-Лукашенко превалювали дві теми: ситуація навколо затриманого літака Ryanair і букет економічних питань (що подається держпресою двох країн у тонах виключно яскравих і позитивних – поглиблення співробітництва, збільшення обігу, зростання економіки).

Варто нагадати, що ця зустріч планувалася ще на початку травня, до лукашенківського авіапіратства. І, до речі, по тому, як анонсував цю тему Пєсков, складалося враження, що для Кремля дії мінського колеги були значно несподіваними: «Я думаю, що президент Лукашенко все ж інформує президента (Путіна, – ред.) про історію з літаком. Звичайно ж, напевно, буде порушуватися і питання російської громадянки, яка була затримана і перебуває зараз в слідчому ізоляторі в Мінську». (Ніхто не повинен обманюватись з приводу згадки тут Софії Сапеги. Це всього лише нагадування Путіна, що своїх громадян, підданих має право садити, щемити тільки він. А мінський васал повинен питати на те спеціальний дозвіл).

Треба також було бачити, як кілька разів під час розмови Лукашенко кивав у бік чорної валізки-«дипломата», взятої ним на зустріч. Ось, мовляв, саме там важлива інформація для Путіна про Ryanair, про необхідність якої говорив Пєсков. (Напевно там якийсь аналог минулорічної анекдотичної продукції КДБ – «переговорів Майка і Ніка» про «міцного горішка Лукашенка»).

У семихвилинному відео, опублікованому провладним Telegram-каналом «Пул Первого» (ось уже в ньому «атаки на Білорусь» точно немає), варто звернути увагу на одну фразу мінського диктатора «Нам же, знаєте, пророкували мало не стагнацію якусь… Економіка в Росії зростає, природно, прив’язана до Росії і наша економіка нормально рухається». https://t.me/pul_1/2931

І ось це виглядало якось зовсім безнадійно, безпорадно. «Білоруська економіка, природно, прив’язана до Росії»? Як же це далеко від нещодавніх розмов Лукашенка про рівноправне співробітництво братніх країн і народів. Не менш показовою є й акуратно принижена градація, дана двом країнам: російська економіка зростає, а білоруська всього лише – «нормально рухається» (на жаль, не уточнено в якому напрямку або в яких ритмах).

Тобто і тут, з обмовок, стає очевидним: в тому чи іншому вигляді аншлюсу, для початку економічного, – не уникнути. Очевидно, цим самим пояснюється і іронічний погляд Путіна на фотографії, що ілюструє зустріч, на Кремлин.ру. Опосередковано про те саме може говорити й те, що з промов Путіна якось вивітрилося досі обов’язкове нагадування про необхідність конституційної реформи в Білорусі. Схоже, в нинішній ситуації в Білорусі Путіна все влаштовує.

Але згадане відео – лише сім хвилин. А зустріч Путіна з Лукашенком тривала 5 годині 15 хвилин. І ось про це нічого не відомо.

ПОВІЛЬНА, АЛЕ НАДІЙНА ДОРОГА В МОСКОВСЬКИЙ ГЛУХИЙ КУТ

Втім, що там було, зрозуміти неважко: наполегливий тиск господаря-сюзерена і слизькі ухиляння гостя-васала.

За кремлівськими інсайдами – схоже, самим Кремлем санкціонованими, – ситуація в нинішніх російсько-білоруських відносинах наразі така: колишні 31-33 «дорожні карти поглибленої інтеграції» зменшено до 28 «союзних програм». Але таке скорочення відбулося не за рахунок урізання побажань Кремля, а в зв’язку з об’єднанням деяких елементів, «карт». При цьому показовим є нове синонімічне визначення: «союзні програми» виглядають як «поглиблена інтеграція», яка проте де-факто вже відбулася. І якщо в опублікованих уривках зустрічі 28 травня у промовах Путіна немає «конституційної реформи», то в словах Лукашенка відсутня хоча б якась згадка білоруської суб’єктності.

Дозовані кремлівські інсайди кажуть, що 26 з 28 «дорожніх карт», дорога яких привела до «союзних програм», вже повністю погоджені. Залишилися дві, тісно взаємопов’язані: податково-митна і нафтогазова. Лукашенко, який зі своїм режимом зазнає все більших економічних проблем, хоче знижок цін на нафту і газ вже до 1 січня наступного року, в той час як уніфікація податково-митної передбачена на 2024 рік. Традиційна «батьківська» хитрість – сподівання на те, що за два роки «чи то віслюк здохне, чи то хан помре». Але хан, все ж, не віслюк, він наполягає: ні, спочатку уніфікація, потім – знижки. У крайньому разі – поетапна синхронізація двох процесів.

І тут Лукашенко може ще якийсь час хитрувати, проте іншого виходу у нього немає. Мінський Ходжа Насреддін, він же «хамасівець», який розсилає мейли про замінування, повільно, але точно йде в російський глухий кут. І веде туди окуповану його режимом країну.

Олег Кудрін, Рига.