Окупанти 24 рази за добу порушили “тишу”, двоє українських військових поранені

30 квітня бройні формування Російської Федерації 15 разів порушили режим припинення вогню, ще 9 обстрілів у штабі нарахували вже з початку поточної доби.

Про це йдеться у ранковому зведенні штабу сил ООС – Укрінформ.

“Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 122 мм, мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також з протитанкового ракетного комплексу, гранатометів різних систем, озброєння бойових машин піхоти, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї… На усі обстріли українські воїни дали противнику результативну та вмотивовану відповідь, змусивши окупантів припинити злочинні дії… 30 квітня втрат серед наших захисників внаслідок ворожих обстрілів не було”, – йдеться у повідомлені.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник здійснив обстріл наших позицій неподалік Павлополя, Пісок, Кам’янки, Авдіївки та Тарамчука із використанням озброєння бойових машин піхоти, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” російські найманці тричі вели вогонь по позиціях Об’єднаних сил поблизу Новотошківського, Новоолександрівки, Новозванівки та двічі по Оріховому. Біля Хутора Вільного противник випустив 64 міни 82-го калібру по наших опорних пунктах, а також вів вогонь з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.

“За даними розвідки, 30 квітня наші військовослужбовці знищили двох російських окупантів та ще трьох поранили”, – повідомили у штабі.

За поточну добу збройні формування РФ війська 9 разів порушили режим припинення вогню.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник тричі обстрілював наші позиції неподалік Богданівки з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, снайперської та стрілецької зброї. Неподалік Водяного ворог двічі застосовував гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” російські найманці двічі вели вогонь по позиціях Об’єднаних сил поблизу Кримського. Для обстрілів окупанти використали 10 мін 120-го калібру, підствольні гранатомети та стрілецьку зброю.

“За поточну добу внаслідок ворожих обстрілів двоє українських воїнів отримали поранення. Їм було надано першу медичну допомогу та оперативно евакуйовано до лікувальних закладів. Стан здоров’я обох військовослужбовців задовільний”, – зазначили у штабі та додали, що об’єднані сили рішуче відреагувати на усі випадки злочинної активності окупантів, змусивши замовкнути ворожі вогневі засоби.

Також наголошується, що випадків захворювання на коронавірусну інфекцію серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано.

 

Замах на українського розвідника: двоє росіян отримали 7 та 8 років тюрми

Голосіївський райсуд Києва визнав двох росіян винними у замаху на вчинення теракту – підриву автомобіля українського розвідника – і засудив їх до 7 і 8 років позбавлення волі.

Про це повідомляє Офіс генпрокурора – Укрінформ.

“За публічного обвинувачення прокурорів Офісу генпрокурора Голосіївський райсуд м. Києва визнав винним двох громадян Російської Федерації у замаху на вчинення терористичного акту, незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, а також використанні підроблених документів (ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України). Їм призначено покарання у виді 7 та 8 років позбавлення волі”, – поінформували у пресслужбі.

У суді доведено, що 4 квітня 2019 року засуджені, виконуючи завдання спецслужб країни-агресора, здійснили спробу закласти під припаркований автомобіль службовця української розвідки вибуховий пристрій, проте вибухівка здетонувала в момент встановлення.

Встановлено, що один з виконавців злочину раніше проходив службу в особистій охороні голови Республіки Інгушетія, що входить до складу РФ, а також обіймав посаду заступника керівника його адміністрації.

За інформацією прокуратури, вчиненню замаху на теракт передувала ретельна та тривала підготовка, яка, зокрема, включала використання підроблених паспортів і водійських посвідчень громадян Киргизької Республіки, слідкування за можливими місцями перебування та маршрутами пересування потерпілого, виготовлення саморобного вибухового пристрою, придбання вогнепальної зброї і боєприпасів.

Цю справу розслідували працівники Служби безпеки.

Як повідомлялося, у ніч проти 4 квітня 2019 року на вулиці Вільямса в Голосіївському районі Києва вибухнув автомобіль Chevrolet Evanda. За даними правоохоронців, вибухівка здетонувала під час закладення, підривник зазнав тяжких поранень (йому відірвало п’ясть руки), згодом він помер у лікарні.

Автомобіль належав працівникові спецслужб. Згодом ЗМІ стало відомо, що йдеться про службовця Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова.

Спецслужба 17 квітня 2019-го заявила, що вважає організатором операцій проти українських офіцерів розвідки начальника департаменту Федеральної служби безпеки Росії генерала Дмитра Мінаєва. Повідомлялося, що українські силовики затримали сімох осіб зі складу групи спецслужб Росії та ще одного громадянина України, який сприяв цій групі.

 

Країнам Східного Партнерства необхідна нова стратегія у сфері безпеки – науковець

Країни Східного Партнерства, які практично всі відчувають на собі агресивну поведінку Росії, мають шукати форми регіонального співробітництва для координації зусиль та посилення безпеки у регіоні та у всій Європі.

Про це у четвер під час віртуальної дискусії щодо можливого впливу епідемії коронавірусу на країни Східного Партнерства заявив грузинський політолог Тенгіз Пкхаладзе (Tengiz Pkhaladze). Згаданий вебінар відбувся сьогодні під егідою CEPA – дислокованого у Вашингтоні Центру аналізу європейської політики, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Коли ми говоримо про загрози, ми маємо пам’ятати, що страх завдає більше шкоди, ніж речі, яких ми боїмося. Все залежить від нашого ставлення. Саме тому ми маємо думати, як вийти за чинні рамки (Східного Партнерства, – ред.), відкрити нові можливості для нашої безпеки, а також для європейської та трансатлантичної безпеки”, – зауважив грузинський експерт.

Він наголосив на тому, що всі країни регіону потребують оновленої стратегії та спільної політики стосовно реагування на загрози, що виходять від Росії.

“Поки що ми говоримо про прояви російської агресії окремо – окремо для України, для Молдови, окремо для Грузії. Але нам треба говорити про інше – про неприйнятність російської політики стосовно сусідніх країн, про неприйняття спроб втручання у вибори, у внутрішні справи країхн-сусідів. Тож ми маємо погодити об’єднану політику у цьому сенсі, яка посилить безпеку для наших держав та підвищить її для всієї євроатлантичної спільноти” – наголосив Пкхаладзе.

Він переконаний — безпека Європи або безпека ЄС не може бути досягнута без безпеки України, безпеки Молдови або Грузії.

 

Дебати у ПАРЄ: Росія порадила Україні “не переживати за Крим і Донбас”

УНН. Під час дебатів на засіданні постійного комітету Парламентської асамблеї Ради Європи, українські доповідачі наголосили на недопустимості політизації пандемії COVID-19 та захисту прав громадян на окупованих територіях. Росія ж порадила “не переживати за Донбас і Крим”. Про це у відеозверненні на Facebook повідомила глава української делегації в ПАРЄ Єлизавета Ясько, передає УНН.

“У своєму виступі я наголосила на важливості того, щоб країни балансували між моніторингом ситуації з пандемією, наданням прав медичних сервісів для населення, а також, щоб країни не політизували цими питаннями і надавали правдиву інформацію. Є країни, які використовують ситуацію з пандемією для своїх політичних цілей і це є дуже небезпечним. Тому що ті люди, як потребують медичних послуг і не мають можливості отримати якісну меддопомогу — вони від цього страждають”, — розповіла Ясько.

З її слів, в першу чергу мова йде про людей, які “не мають хати, живуть на вулицях…. про ромів і про ситуацію на окупованих територіях і в місцях позбавлення волі”.

“За нашою інформацією Комітет Червоного хреста підтверджує це, що ситуація з гуманітарною катастрофою погіршується на Донбасі. Ми, на жаль, маємо ситуацію, що медсистема на Донбасі зруйнована, і РФ не відновила цю інфраструктуру, що позбавляє населення Донбасу отримати якісну медичну допомогу”, — зазначила вона.

Коментуючи ситуацію в місцях позбавлення волі з політичними в’язнями, глава української делегації підкреслила, що представники міжнародних організацій не можуть відвідати політичних в’язнів, які знаходяться в Криму і в РФ, що є дуже небезпечним для їх здоров’я.

“Третя тема, яку я підняла, стосувалася санкцій, які РФ намагається зняти під приводом гуманізму і захисту від пандемії. Однак, я всім нагадала, що санкції були запроваджені проти агресора після агресивної політики і окупації територій. Нема ніякого зв’язку між пандемією і санкціями”, — сказала Ясько.

Вона наголосила, що санкції можна знімати лише тоді, коли відбудеться деокупація, коли буде припинення вогню і настане мир.

“Ось таким був мій виступ. В цьому я отримала „отвєтку“ від голови делегації РФ Петра Толстого, який порекомендував мені не переживати за Донбас і за Крим, бо він сказав, що Росія надає всю належну медичну допомогу в Криму. А ситуація на Донбасі, він сказав, що „independent republics“ (укр. „незалежні республіки“) „ЛНР“ і „ДНР“ також надають необхідну допомогу”, — додала вона.

Нагадаємо, Парламентська асамблея Ради Європи сьогодні прийняла рішення перенести літню сесію у зв’язку з пандемією коронавірусу.

 

Санкції проти РФ тісно пов’язані з повною імплементацією “Мінська” – речник ЄС

Зміни у політиці Євросоюзу стосовно Росії, включаючи перегляд режиму санкцій, накладених на РФ за порушення міжнародного законодавства, прямо залежать від змістовних та наочних змін у міжнародній поведінці РФ.

Про це у четвер під час віртуального брифінгу заявив речник ЄС Пітер Стано, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Стано нагадав, що політика Євросоюзу стосовно Росії ґрунтується на 5 принципах, які були погоджені країнами-членами як реакція на розвиток продій навколо України у 2014 році.

«Один із цих принципів говорить про те, що ЄС співпрацює з Росією там, де для нього є очевидні інтереси. Ще один принцип говорить про те, що будь-які змістовні зміни у політиці ЄС та у нашому співробітництві та діалозі з Росією залежать від повної імплементації Мінських угод – це для нас дуже важливо», – сказав Стано.

Він нагадав, що санкції проти Росії ЄС застосував внаслідок порушення нею міжнародного законодавства, зокрема під час незаконної анексії Кримського півострова, а також через дії Росії з дестабілізації ситуації на Сході України.

«Економічні санкції перебувають під постійною увагою, з урахуванням розвитку ситуації на місцях, і тісно пов’язані із повною імплементацією Мінських угод, про що ми багато разів говорили. Тож я хочу підкреслити і повторити, що перегляд санкцій стосується помітних та наочних змін у російській поведінці у тих політичних сферах, з якими пов’язані ці санкції», – сказав речник ЄС.

Він зауважив, що будь-які рішення щодо застосування або продовження санкцій належать до компетенції Європейської Ради, тобто, приймаються на рівні держав-членів ЄС.

 

Україна в ОБСЄ закликає змусити Росію виконати наказ ООН щодо Меджлісу

Україна закликає держав-учасниць ОБСЄ здійснити тиск на РФ та примусити її до виконання наказу Міжнародного суду ООН про відновлення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу в окупованому Криму.

Про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час онлайн-засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер, 30 квітня, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“У квітні 2017 року Міжнародний суд ООН своїм наказом зобов’язав Росію “утримуватися від встановлення обмежень на здатності кримськотатарської громади зберігати свої представницькі інституції, у тому числі Меджліс“. Дотепер цей наказ Міжнародного суду свідомо ігнорується Росією. Ми закликаємо держав-учасниць здійснити тиск на РФ у зв’язку з порушенням нею міжнародного права та змусити її, зокрема, виконати наказ МС ООН та припинити утиски кримськотатарської громади у Криму”, – заявив він.

Український посол поінформував присутні іноземні делегації про те, що будь-яка діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, який чотири роки тому Росія оголосила екстремістською організацією, залишається забороненою.

“Систематичні переслідування кримських татар та їх представницьких органів продовжуються. Введена заборона Меджлісу дозволяє російській окупаційній владі посадити за ґрати на строк до 8 років близько 2500 членів місцевих та регіональних меджлісів, або будь-кого, хто бере участь у зборах”, – заявив Євгеній Цимбалюк.

Дипломат підкреслив, що ця заборона у поєднанні з масовим переслідуванням політичних лідерів, активістів, правозахисників, журналістів, адвокатів та інших представників кримськотатарського народу є “явним проявом расової дискримінації”.

 

РФ продовжувала вбивати людей на Донбасі, вимагаючи в ООН скасувати санкції — Сироїд

Глобальна криза, яку нині переживає весь світ у зв’язку із пандемією COVID-19, не змінила агресивну поведінку Росії, яка намагається скористатися поточною ситуацією для вирішення своїх геополітичних завдань та посилення тиску на сусідні країни.

Таке переконання у четвер під час віртуальної дискусії щодо можливого впливу епідемії коронавірусу на країни Східного Партнерства, яка відбулася під егідою CEPA – дислокованого у Вашингтоні Центру аналізу європейської політики, висловила заступник голови ВР попереднього скликання, співголова Львівського безпекового форуму Оксана Сироїд, повідомляє кореспондент Укрінформу.

В ході дискусії український політик відповіла на запитання аудиторії вебінару, чи є можливим гуманітарне припинення вогню в зоні конфлікту на Сході України для допомоги населенню на окупованих територіях та забезпечення доступу до них міжнародних гуманітарних організацій.

“На жаль, припинення вогню не може бути досягнуто, поки Росія не буде зацікавлена у такому припиненні вогню. Адже не існує конфлікту на Донбасі або на Сході України. На Сході України немає конфлікту, а є війна Росії з Україною. У цій війні саме Росія виявляє активність. Протягом усього періоду пандемії кожного дня у нас були жертви на Донбасі, де в людей стріляли, підривали їх, вбивали та калічили. Саме в той час, як Росія вимагала скасувати санкції в ООН, вона кожного дня продовжувала вбивати людей на території України”, – сказала Сироїд.

Вона окремо наголосила, що ця війна не може бути завершена без повернення в Україну Криму.

“Не варто сподіватися, що війна може бути завершена без повернення Україні Криму. Саме у цьому й полягає мате Росії, – влаштувати торгівлю навколо Донбасу, повернути ці окуповані території на російських умовах та натомість утримати Крим, щоб контролювати Чорне море. Якщо будь-хто погодиться з такими умовами, – не так важливо, чи то буде українська влада, чи міжнародне співтовариство, – це означатиме, що вони відкриють ворота для нової війни. Таким є моє чітке послання”, – наголосила політик.

Сироїд висловилася за розширення формату Східного Партнерства, налагодження прямої співпраці між країнами, які потерпають від російської агресивної поведінки або відчувають загрози.

“Напевно, зараз прийшов час переосмислити Східне Партнерство, шукати додаткові формати. Східне Партнерство потребує нового народження, або переродження у ширші форми. Я вважаю, що головний фокус має бути зроблений на співпраці між Балтійським та Чорноморським регіонами. Якщо ми не зробимо цього вчасно, ми, на жаль, дамо Росії навіть більше важелів та сили у цьому регіоні. Єдиний шлях зупинити Росію та стримати її від ескалації та від посилення впливу у цьому регіоні – це дійсно тісніше співпрацювати між країнами Балтійсько-Чорноморського регіону”, – підкреслила вона.

Як повідомляв Укрінформ, Росія у квітні внесла на розгляд Генасамблеї ООН чергову резолюцію, яка зобов’язує інші країни припинити економічні обмеження.

 

Росія підписала “Мінськ” як учасниця конфлікту на Донбасі, а не посередник – Маас

Росія є стороною конфлікту в Україні, що підтвердила підписанням Мінських угод, тому саме в такій ролі її і розглядають партнери по нормандському формату.

Про це заявив міністр закорлонних справ Німеччини Гайко Маас після відеоконференції голів МЗС ФРН, Франції, України та Росії, повідомляє Укрінформ.

«Для нас було і залишається очевидним, що є також основою для нормандського формату, що сторонами угоди є Москва і Київ, що Росія і Україна підписали Мінські угоди, а не Німеччина або Франція, тому саме вони залишаються для нас сторонами конфлікту», – заявив Маас, відповідаючи на запитання про намагання Кремля представити стороною переговорів підтримуваних Росією бойовиків.

За словами Мааса, глава МЗС РФ Сергій Лавров підтвердив сьогодні визнання Мінських угод російською стороною, що має означати визнання відповідальності за їх виконання.

Керівник німецького зовнішньополітичного відомства також зазначив, що в другому півріччі минулого року на Заході «безпосередньо відчули, що прихід до влади Президента України Володимира Зеленського надав сильного імпульсу Мінському процесу». Новий український лідер показав готовність до компромісу і зробив великий внесок у те, щоби процес знову почав просуватися, зазначив Маас.

Він також зауважив, що, попри складність спілкування у відеорежимі, міністри показали спроможність обговорити «дуже-дуже багато пунктів при наявності подекуди дуже-дуже різних оцінок» і при цьому знайти певні компроміси і досягти певних результатів при надзвичайно складних стартових умовах. Утім, у веденні таких складних перемовин персональний контакт є надзвичайно важливим, вважає глава МЗС ФРН, який виступив ініціатором відеоконференції.

Наступну подібну зустріч планується провести приблизно за місяць.

Як повідомлялося, 30 квітня відбулася відеоконференція міністрів закордонних справ країн Нормандської четвірки.

Остання зустріч лідерів країн Нормандської четвірки відбулася 9 грудня 2019 року у Парижі за участю президентів України, Франції та Росії Володимира Зеленського, Емманюеля Макрона і Володимира Путіна, а також канцлера ФРН Ангели Меркель.

 

Наступна “нормадська” зустріч міністрів відбудеться за місяць – Маас

Міністри закордонних справ Німеччини, Франції, України та Росії домовилися провести чергові переговори через місяць з метою підготовки умов для саміту лідерів “нормандського формату”.

Про них розповів після відеоконференцією глава МЗС ФРН Гайко Маас, повідомляє Укрінформ.

“Не тільки пандемія заважає проведенню нового саміту, а й те, що виконання домовлених рішень ускладнилося… Умовою нового саміту є виконання вже досягнутих домовленостей”, – пояснив Маас.

За його словами, не є таємницею, що багато рішень Паризького саміту все ще не виконані, так само як невиконаними залишаються і багато пунктів власне Мінських угод.

Міністр наголосив, що метою нинішньої зустрічі було надати нового поштовху цьому процесові та створити “тиск” для втілення того, що можна зробити, а саме в питаннях створення нових переходів, розмінуванні та обміну утримуваними тощо.

Обидва західні партнери задоволені тим, що Росія і Україна підтверджують свою прихильність продовжувати виконувати паризькі домовленості. Важко досягнуті компроміси не повинні пропасти задарма, підкреслив Маас.

На його думку, кожна сторона має зробити свою роботу, щоб відкрити шлях до нової зустрічі на вищому рівні “в осяжному майбутньому”.

Міністри домовилися, що через 4 тижні знову зустрінуться в “нормандському форматі” на рівні міністрів для того, щоб перевірити, як ведуться роботи з виконання домовленостей на місцях, а також обговорити подальші теми, які ще залишаються відкритими, сказав Маас.

 

Україна не відступить від принципу “спершу безпека” щодо врегулювання на Донбасі – Кулеба

Україна під час перемовин у нормандському форматі чи в межах Мінського процесу не планує відмовлятися від фундаментального принципу «спершу безпека» щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час онлайн-брифінгу в четвер, 30 квітня, за результатами відеоконференції глав МЗС країн “нормандської четвірки”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні ми в основному обговорювали безпекові питання… Це фундаментальний принцип “спершу безпека”, і ми не плануємо від нього відступати. Ми домовилися продовжити наше спілкування з міністрами і обговорювати весь комплекс питань, пов’язаних з врегулюванням (на Донбасі), з нормандським і мінським порядком денним”, – сказав Кулеба.

У цьому контексті він поінформував, що під час зустрічі було наголошено, що спостерігачам ОБСЄ має бути забезпечена повна і беззастережна можливість доступу до окупованих територій і ефективного виконання поставлених перед ними задач.

За словами Кулеби, глави МЗС країн “нормандської четвірки” досягли домовленості про те, що ТКГ має якнайшвидше обговорити деталі проголошення всеосяжного припинення вогню і визначити дату, з якої його буде запроваджено.

“Ми проговорили півтори години. Загальна атмосфера була конструктивною, іноді було напружено, але ми рухалися вперед, пройшлися по всіх запланованих питаннях порядку денного і домовилися розмовляти далі”, – зазначив керівник українського зовнішньополітичного відомства.

Як повідомлялося, 30 квітня відбулася відеоконференція міністрів закордонних справ країн “нормандської четвірки”.

Остання зустріч лідерів країн Нормандської четвірки відбулася 9 грудня 2019 року у Парижі за участю президентів України, Франції та Росії Володимира Зеленського, Емманюеля Макрона і Володимира Путіна, а також канцлера ФРН Ангели Меркель.

 

Кулеба на “нормандській” зустрічі відкинув можливість прямого діалогу з бойовиками “Л/ДНР”

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час “нормандської” онлайн-зустрічі відкинув можливість прямого діалогу з бойовиками “Л/ДНР”, яку просував глава МЗС РФ Сергій Лавров.

Про це Кулеба заявив під час онлайн-брифінгу в четвер, 30 квітня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Позиція України залишається незмінною, і її цілком підтримують наші партнери з Франції та Німеччини, про те, що Тристороння контактна група, в якій присутні Росія як держава-агресор і Україна як держава, яка захищається від агресії, та ОБСЄ як посередник, а також запрошені учасники, залишається ключовим механізмом пошуку взаємоприйнятних рішень, які мають вести нас до припинення війни і деокупації наших територій. Я наголосив під час розмови, що ми готові до діалогу з будь-яких найчутливіших питань, але ніколи не перетинатимемо українські “червоні лінії”, – сказав Кулеба.

Він поінформував, що певна частина розмови була присвячена спробам Сергія Лаврова “завести інтерпретацію реальності в прямий діалог між Києвом і умовним “Донецьком” та “Луганськом”.

“Я у зв’язку з цим хочу ще раз публічно наголосити, що Україна готова говорити з українцями, які проживають на окупованих територіях, ба більше, ми прагнемо такого діалогу. Але ми не повинні говорити з тими незаконними формуваннями, які не уповноважені належним чином представляти інтереси українців з окупованих територій, а також внутрішньопереміщених осіб, які були вимушені залишити зону бойовий дій”, – підкреслив глава українського зовнішньополітичного відомства.

Кулеба ще раз акцентував, що діалог має розвиватися, але для цього існують відпрацьовані механізми взаємодії в ТКГ, і “вона залишається основою для нашої роботи”.

 

Кулеба: Глави МЗС “норманді” не обговорювали створення “Консультативної ради з ОРДЛО”

Міністри закордонних справ України, Німеччини та Франції під час онлайн-зустрічі не обговорювали питання створення так званої Консультативної ради в рамках політичної підгрупи ТКГ, а тільки вислухали російську позицію щодо цього.

Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час онлайн-брифінгу в четвер, 30 квітня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Мій російський колега Сергій Лавров порушив це питання (створення так званої Консультативної ради – ред.) і доволі детально висвітлив російську позицію з цього приводу, але ми це питання не обговорювали. Ми вислухали позицію російського колеги щодо Консультативної ради», – сказав Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, на засіданні Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі 11 березня, на якому були присутні керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак і заступник керівника Адміністрації президента РФ Дмитро Козак, було досягнуто домовленості про створення Консультативної ради в складі політичної підгрупи ТКГ після консультацій з представниками ОБСЄ, Франції і ФРН щодо виконання домовленостей, досягнутих під час саміту в нормандському форматі.

За словами Єрмака, на засіданні ТКГ не було зроблено ніяких кроків, які створювали б правове поле для визнання представників ОРДЛО.

13 березня представники партії “Слуга народу” заявили про неприпустимість участі представників ОРДЛО в переговорах України з РФ в рамках Тристоронньої контактної групи.

Пізніше Єрмак запевнив, що формат переговорів ТКГ в Мінську у складі представників України, Російської Федерації та Організації з безпеки і співробітництва в Європі залишається незмінним.

 

У Раді схвалили текст звернення щодо збереження санкцій проти Росії

Члени Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва проголосували за текст звернення Комітету щодо необхідності збереження санкцій проти Росії в контексті COVID-19.

Про це повідомила член комітету, керівник Постійної делегації ВР у Парламентській асамблеї Ради Європи Єлизавета Ясько (фракція”Слуга народу”) у Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні за моєю ініціативою на комітеті з питань зовнішньої політики і міжпарламентської співпраці проголосували за текст звернення Комітету щодо необхідності збереження санкцій проти Росії в контексті COVID-19”, – написала депутат.

Вона додала, що отримує повідомлення про наміри РФ та її друзів домогтися зняття санкцій.

“Щодня я отримую повідомлення про наміри РФ та її друзів домогтися зняття санкцій – ніби з гуманістичних міркувань та для боротьби з коронавірусом. Будемо цьому протидіяти. Санкції цивілізованого світу не заважають Кремлю боротися з пандемією, бо вони не стосуються медичної сфери. Вони запроваджені через агресивну політику Москви проти України, загарбання наших територій та збиття MH17 – і лише після подолання наслідків цих злочинів можуть бути послаблені чи скасовані”, – зауважила Ясько.

Депутатка зазначила, на засіданні комітету також відбулися дискусії щодо інших питань порядку денного. Зокрема, про підготовку Звернення Комітету до парламентів іноземних країн та міжнародних організацій з приводу намагань послабити або взагалі скасувати міжнародні санкції, введені проти РФ за анексію АР Крим та ведення збройної агресії проти України, під приводом боротьби з пандемією коронавірусу. А також про роботу Тристоронньої контактної групи у Мінську та про проєкт Постанови Верховної Ради «Про результати роботи засідання Тристоронньої контактної групи від 11 березня 2020 року в м.Мінськ, Республіка Білорусь» (№3229) і про звернення місцевих рад різних рівнів щодо недопустимості створення Консультативної ради за участю представників ОРДЛО.

За її словами, окрім депутатів та співробітників секретаріату в дискусії брав участь заступник міністра закордонних справ Василь Боднар.

Як повідомляв Укрінформ, Росія у квітні внесла на розгляд Генасамблеї ООН чергову резолюцію, яка зобов’язує інші країни припинити економічні обмеження.

 

Кулеба закликав Лаврова звільнити українських в’язнів у Росії та Криму

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час нормандської онлайн-зустрічі закликав главу МЗС Росії Сергія Лаврова активніше працювати над звільненням українських в’язнів в РФ та окупованому Криму.

Про це Кулеба заявив під час онлайн-брифінгу в четвер, 30 квітня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Звісно, ми приділили увагу питанню обміну утримуваними особами і привітали обміни, які відбулися. Але, безумовно, ми ще далекі від реалізації формули обміну „всіх на всіх“, тому потрібно рухатись уперед. Тут Росія і Україна мають продовжити взаємодіяти. Я окремо наголосив, скориставшись нагодою “нормандської” розмови, на необхідності звільнення українців, яких утримують на території РФ та в окупованому Криму, і звернувся до свого російського колеги із закликом вести активну роботу з метою їхнього звільнення”, – сказав Кулеба.

Він додав, що зі свого боку підтвердив готовність до взаємодії, щоб українці поверталися додому не лише з окупованих частин Донецької та Луганської областей, а також з РФ та окупованого Криму.

Як повідомлялося, 16 квітня відбувся обмін утримуваними особами, в рамках якого з непідконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей було повернуто 20 громадян України. Усі вони були прийняті на обсервацію на Донеччині.

 

В Україні запрацює Директорат формування державної політики в обороні

У структурі Міноборони незабаром запрацює Директорат політики у сфері оборони, який формуватиме державну політику з питань нацбезпеки в оборонній, воєнній та у сфері військового будівництва тощо.

Про це під час онлайн-брифінг в Укрінформі на тему «Положення Директорату оборонної політики Міністерства оборони: нові підходи в реформуванні» повідомив доктор воєнних наук, експерт Юрій Пунда.

«Відповідно до постанови Кабінету міністрів та рішення міністра оборони створюється Директорат політики у сфері оборони Міністерства оборони України. На Директорат покладається виконання завдань із забезпечення формування державної політики з питань національної безпеки у сфері оборони, у воєнній сфері, у сфері військового будівництва, визначення засад воєнної, військово-технічної та військової кадрової політик, а також організації виконання завдань оборонної реформи в Україні», – повідомив Пунда.

За його словами, створення такого директорату дозволяє ефективніше використовувати наявні спроможності та ресурси Міноборони і при цьому відповідальність за оборонну реформу не розмиватиметься між консультантами, експертами та виконавцями, а покладатиметься на професійних держслужбовців, яким надаються необхідні повноваження.

За інформацією Пунди, на сьогодні розроблено положення про Директорат, в якому міститься низка підходів, що спрямовані на підвищення ефективності діяльності Міністерства оборони.

Зокрема, передбачено, що Директорат формуватиме політику та процеси досягнення рівня спроможностей ЗСУ, що відповідатимуть умовам сучасних та майбутніх воєнних конфліктів, а також процеси забезпечення армії підготовленим особовим складом, необхідним озброєнням, військовою технікою, матеріально-технічними засобами та інфраструктурою.

Експерт звернув увагу, що Директорат формуватиме політику та процеси поетапного досягнення рівня європейської та євроатлантичної інтеграції, який буде визнано країнами-партнерами та українським суспільством, братиме участь у розробці документів, спрямованих на реалізацію засад політики у сфері оборони та впровадження організаційної культури та стандартів НАТО. До повноважень Директорату також віднесено підготовку пропозицій керівництву оборонного відомства щодо формування пріоритетів, цілей та першочергових проєктів оборонної реформи.

Крім іншого, Директорат координуватиме роботу та взаємодію з іноземними радниками, дорадчо-консультативними органами, громадськими організаціями, узагальнюватиме дорадчу та консультативну підтримку з питань реформ.

На думку експерта, реалізація таких амбітних завдань неможлива без високопідготовлених фахівців.

«Затверджена структура передбачає створення чотирьох експертних груп: доктрин і стратегій; політики персоналу і соціального захисту; ресурсної політики; політики європейської та євроатлантичної інтеграції. Всього до складу цих груп, відповідно до штату, увійдуть 17 фахівців, кожен з яких працюватиме на окремому напрямі роботи — від політики розвитку спроможностей до інфраструктурних проєктів, проте основною вимогою є командна робота», – повідомив Пунда.

За його словами, на сьогодні завершується організаційна робота щодо початку комплектування Директорату і найближчим часом розпочнуться процедури відбору фахівців на посади відповідно до чинного законодавства України.

Як повідомляв Укрінформ, проєктний офіс реформ Міністерства оборони України був ліквідований згідно з наказом міністра оборони України № 120 від 10.04.2020. Наразі в структурі Міноборони створено Директорат політики у сфері оборони.

 

Володимир Кравченко, командувач ООС, генерал-лейтенант. За всі ці довгі роки ми вивчили ворога, і знаємо,  як діяти за будь-якого розвитку ситуацій-Укрінформ

Два роки тому, 30 квітня 2018 року о 14.00 розпочалася операція Об’єднаних сил, і підрозділи, що увійшли до її складу, приступили до виконання бойових завдань на території Донеччини і Луганщини. Відтоді новини з району ООС стали невід’ємною частиною нашого життя, а ситуація на лінії бойового зіткнення фактично є барометром безпеки нашої держави.

Кореспондентка Укрінформу напередодні річниці ООС поспілкувалася з командувачем операції Об’єднаних сил генерал-лейтенантом Володимиром Кравченком та дізналася, чим сьогодні живуть українські захисники на лінії зіткнення, як вплинула епідемія коронавірусу на проходження служби в армії, скільки російських кадрових військових зараз перебуває на неконтрольованій частині Донбасу і чи багато хворих на коронавірус на тимчасово окупованих територіях.

– Володимире Анатолійовичу, сьогодні два роки, як розпочалася операція Об’єднаних сил. Що змінилося за цей час?

– Перш за все зазначу, що операція розпочиналась не з «нуля», а стала логічним, вдосконаленим і переформатованим продовженням Антитерористичної операції як відповідь на збройну агресію Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях України. Два роки тому Об’єднаним силам було поставлено чіткі завдання щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування окупаційних військ на Донбасі. Сьогодні можу упевнено заявити, що ми ці завдання сумлінно та самовіддано виконуємо.

Головним досягненням вважаю те, що жодного метра нашої території, попри всі намагання загарбників, ми не віддали. Об’єднані сили забезпечили повний контроль над лінією зіткнення, не допустили загострення обстановки та вживають усіх заходів щодо створення безпечних умов для особового складу.

Окрім цього на час проведення встановлено чіткі межі району операції Об’єднаних сил, у тому числі зон безпеки, районів обмеженого та забороненого доступу, остаточно врегульовано питання підпорядкування та застосування сил і засобів, що залучаються до проведення операції. Також досягнуто такого рівня стабільності на Донбасі, який дозволяє створити та підтримувати необхідні для безпеки цивільного населення умови, дає змогу зберегти і розвивати існуючу інфраструктуру регіону.

Водночас триває переоснащення частин Збройних сил України новітніми зразками озброєння та військової техніки. На даний час у складі Об’єднаних сил діють підрозділи, укомплектовані модернізованими танками Т-64 «Булат», бронетранспортерами БТР-3ДА, БТР-4Е, БТР-70Ді, спеціальними броньованими автомобілями «Новатор», вантажними повнопривідними автомобілями КРАЗ 6322, «Богдан» (МАЗ 5316).

Підготовка наших військ триває не лише в пунктах постійної дислокації, навчальних центрах та полігонах, а й в районі проведення операції, під час безпосереднього виконання підрозділами бойових завдань. Зокрема, на території Донецької та Луганської областей розгорнуто й використовується близько трьох десятків навчальних ділянок місцевості. Протягом двох років зі штабами бригад, батальйонів і дивізіонів проведено понад півтисячі заходів оперативної підготовки, а також близько 25 тисяч занять зі стрільб та водіння техніки.

З ПОЧАТКУ 2020 РОКУ СММ ОБСЄ ЗАФІКСУВАЛА ПОНАД СІМ ТИСЯЧ ВИПАДКІВ ПОРУШЕННЯ РЕЖИМУ ПРИПИНЕННЯ ВОГНЮ З БОКУ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ РФ

– Яка сьогодні ситуація у районі проведення операції Об’єднаних сил? Чи є тенденція до зменшення кількості обстрілів? До яких провокацій нині найчастіше вдається ворог?

– Якщо виходити з характеру дій та оперативної побудови військ противника, то зрозуміло, що метою збройних формувань Російської Федерації на нашій території є намагання завдати втрат ЗС України та не допустити відновлення територіальної цілісності України, повернення контролю над тимчасово окупованими територіями.

Незважаючи на досягнуті домовленості щодо припинення обстрілів, загарбники продовжують вести вогонь на ураження по підрозділах Об’єднаних сил. Так, з початку 2020 року Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні у своїх щоденних звітах зафіксувала понад сім тисяч випадків порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань РФ. Уздовж усієї лінії зіткнення широко застосовується стрілецьке озброєння, міномети та протитанкові ракетні комплекси.

Окупанти не допускають спостерігачів ОБСЄ до перевірки власних військових об’єктів, посилаючись на епідемію

Слід зауважити, що окупаційні війська не відвели значну частину важкого озброєння на безпечні відстані та своїми діями грубо порушують Мінські домовленості. Періодично противник здійснює артилерійські обстріли з прихованих вогневих позицій, які, як правило, обладнанні в межах окупованих сіл та містечок. Відверто порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, бойовики систематично обстрілюють населені пункти, внаслідок чого гинуть мирні люди, руйнуються житлові будинки та об’єкти критичної інфраструктури.

Найбільша активізація противника спостерігається на Сєверодонецькому, Попаснянському, Авдіївському та Маріупольському напрямках.

При цьому окупаційна влада продовжує перешкоджати Місії ОБСЄ в об’єктивній оцінці порушень Мінських домовленостей – у першу чергу в частині, що стосується припинення вогню та відведення озброєння. Зокрема, противник регулярно не допускає спостерігачів ОБСЄ до власних військових об’єктів та неконтрольованих пунктів пропуску на кордоні з РФ. З цією метою російсько-окупаційні війська регулярно повідомляють про закриття певних районів начебто для проведення навчань та робіт з розмінування місцевості, що не відповідає дійсності. Останнім часом такі дії окупанти пояснюють ще й проведенням заходів з протидії поширення коронавірусної інфекції.

Проте, за всі ці роки ми добре вивчили ворога, його підступну та злочинну тактику, знаємо, як нам діяти за будь-якого розвитку ситуації. Майже кожна провокація окупантів отримує нашу адекватну відповідь. Тільки за цей рік підтверджено ліквідацію 143 загарбників та ще 273 було поранено. Окрім цього нашими воїнами знищено 28 одиниць техніки. Всього за час проведення ООС втрати російсько-окупаційних військ склали 1234 убитими та 2074 пораненими.

РФ ПРОВОДИТЬ НА ДОНБАСІ ДОСЛІДЖЕННЯ НОВІТНІХ СИСТЕМ ОЗБРОЄННЯ ДЛЯ СВОЄЇ АРМІЇ

– Що ви можете розповісти про противника? Яка зараз його чисельність, кількість озброєння? Хто командує цими військами?

Сьогодні на окупованій частині Донбасу перебуває понад дві тисячі кадрових російських офіцерів

– Для контролю над тимчасово окупованими територіями Донбасу генеральним штабом збройних сил РФ сформовано та утримується оперативне угруповання російських окупаційних військ у складі 1-го (ДОНЕЦЬК) та 2-го (ЛУГАНСЬК) армійських корпусів загальною чисельністю понад 35 тисяч осіб, які оперативно підпорядковані 8 загальновійськовій армії Південного військового округу ЗС РФ. Основу керівного і командного складу полків, бригад та штабів армійських корпусів складають кадрові офіцери і генерали ЗС РФ, які на ротаційній основі відряджаються до тимчасово окупованих територій України. Сьогодні на окупованій частині Донбасу перебуває понад дві тисячі кадрових російських офіцерів. При цьому посади рядового, сержантського складу та командирів тактичної ланки комплектуються переважно місцевими мешканцями та найманцями з Росії.

Крім цього, для підтримання адміністративно-поліцейського режиму, забезпечення функціонування окупаційних адміністрацій, боротьби з проукраїнським рухом та охорони важливих об’єктів системи життєзабезпечення регіону створено інші так звані “силові відомства” – міністерство внутрішніх справ і міністерство державної безпеки, якими безпосередньо керують російські МВС та ФСБ.

За час збройного протистояння ми захопили та задокументували чимало зразків, які перебувають на озброєнні виключно ЗС РФ

Поряд з утриманням та забезпеченням збройних формувань, Російська Федерація, використовуючи територію Донбасу як військовий полігон, проводить тут дослідження новітніх систем озброєння для своєї армії. Найбільш широко випробуються комплекси радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, безпілотні літальні апарати, системи наведення високоточної зброї, наземні станції артилерійської розвідки, захищені засоби цифрового зв’язку, тактичне спорядження та снайперська зброя.

За час військового протистояння ми захопили та задокументували чимало зразків зброї, яка перебуває на озброєнні виключно ЗС РФ, що черговий раз доводить безпосередню участь Росії у збройному конфлікті на території України.

Також засобами розвідки на окупованих територіях виявлено російські – комплекс радіоелектронної розвідки “Торн-МДМ” і комплекси радіоелектронної боротьби РБ-341В “Леер-3”, РЕБ 1Л269 “Красуха-2”, РБ-109A “Биліна”, “Репеллент-1”, радіолокаційні станції “Каста-2Е2” тощо. Зафіксовано застосування противником протитанкових керованих ракет 9М133 “Корнет”, керованих снарядів 3ОФ39 “Краснополь”, безпілотних літальних апаратів “Орлан-10”, “Елерон”. Також відмічається застосування БпЛА в ударному варіанті. Як бойове навантаження використовуються гранати з автоматичних гранатометів та ручні осколкові гранати.

Відзначу, що, нехтуючи досягнутими домовленостями, загарбники встановлюють мінні поля вздовж усієї лінії розмежування та в районах транспортних комунікацій. Розширення мінних полів та відсутність позначок суттєво підвищує рівень небезпеки. Регулярно відмічаються випадки підриву місцевих мешканців та цивільного автотранспорту.

Поточні соціально-економічні показники окупованих територій Донбасу демонструють збереження системних проблем – закриття підприємств, простій виробничих потужностей, відсутність прибутку, неможливість сплачувати заробітну плату та податки, накопичення боргів, нерівномірність економічного розвитку окремих районів. У цілому, окупаційні адміністрації демонструють неспроможність самостійної економічної діяльності без фінансової підтримки та ринків збуту Російської Федерації.

Окремо зазначу, що одним із найбільш дестабілізуючих факторів як у районі проведення ООС, так і в нашій державі, є дії російського уряду щодо надання громадянства РФ мешканцям окремих районів Донецької та Луганської областей. За офіційними даними міграційних служб, упродовж 2019 року російське громадянство отримали 136 тисяч мешканців тимчасово окупованих територій. За умов збереження активності жителів цих квазідержавних утворень та розширення можливостей російських міграційних служб, у 2020 році вказаний показник може перевищити відмітку в 300 тисяч осіб.

ЛІКАРНІ «ОРДЛО» ПЕРЕПОВНЕНІ ХВОРИМИ НА ПНЕВМОНІЮ ТА ГРВІ

– Дуже мало інформації щодо ситуації із поширенням коронавірусу на тій стороні. Чи є у вас якісь дані, як там ситуація?

Окупаційна адміністрація окремих районів Донецької і Луганської областей намагається приховати реальний стан епідемічної ситуації

– Як відомо, нині кількість хворих на коронавірус в Росії перевищила кількість інфікованих у Китаї. Тож під час ротації російсько-окупаційних військ спостерігається і суттєве збільшення захворюваності на тимчасово окупованих територіях Донбасу.

Окупаційна адміністрація прогнозовано намагається приховати реальний стан епідемічної ситуації. Значна більшість випадків захворювань, які мають схожі з коронавірусом симптоми, кваліфікуються як пневмонія або гостра респіраторно-вірусна інфекція.

Безпосередньо в сфері охорони здоров’я ситуація в окупованих районах Донецької та Луганської областей характеризується тим, що в лікарнях інфекційні відділення переповнені хворими на ГРВІ та пневмонію, фактично відсутні запаси медичних масок, рукавиць та противірусних препаратів, не вистачає профільних медичних працівників і необхідного обладнання. При цьому діючий медперсонал зобов’язали під розписку не розголошувати відомостей щодо епідеміологічної ситуації.

На даний час на тимчасово окупованих територіях нами зафіксовано понад чотири сотні випадків інфікування COVID-19

На цьому фоні спостерігається суттєве збільшення кількості місцевих мешканців, які висловлюють незадоволення політикою “голів республік” щодо протидії поширенню коронавірусної інфекції та не довіряють офіційним даним так званих „держорганів” про реальний розвиток ситуації з розповсюдження пандемії і заходи з протидії захворюванню.

При цьому російське командування реалізує невідкладні заходи щодо захисту саме військовослужбовців ЗС РФ – усі медикаменти та відповідні засоби направляються у першу чергу на потреби російських військових.

На даний час на тимчасово окупованих територіях нами зафіксовано понад чотири сотні випадків інфікування COVID-19, хоча за “офіційними даними” окупаційних адміністрацій обліковано лише близько півтори сотні таких випадків.

– Як вплинуло поширення коронавірусної інфекції в Україні на проведення ООС?

Сьогодні в зоні ООС накопичено необхідний запас апаратів ШВЛ, захисного одягу, швидких тестів і ліків для боротьби з COVID-19

– Для протидії поширенню COVID-19, з урахуванням вимог керівних документів та рекомендацій Міністерства охорони здоров’я, ми запровадили низку протиепідемічних режимно-обмежувальних заходів. Зокрема, з 28 березня в районі операції призупинено роботу контрольних пунктів в’їзду-виїзду з непідконтрольних територій, а також обмежено проїзд транспорту через блок-пости, розташовані на межі з Харківською, Дніпропетровською та Запорізькою областями. Окрім цього, обмежено пересування військовослужбовців за межами розташування своїх частин, проведення колективних заходів, окрім бойової підготовки, в’їзд та виїзд транспортних засобів.

У військових частинах і підрозділах зі складу Об’єднаних сил організовано санітарну обробку автомобільного транспорту на контрольно-пропускних пунктах, ведеться моніторинг стану здоров’я особового складу, проводиться активне виявлення хворих і підозрілих на COVID-19 для їх своєчасної ізоляції у лікувальних закладах.

В усіх військових мобільних госпіталях та військових частинах розгорнуто ізолятори, здійснюються регулярні тренування медичного персоналу щодо роботи в умовах суворого протиепідемічного режиму, налагоджено дієву взаємодію з військово-цивільними адміністраціями Луганської та Донецької областей щодо спільного використання інфекційних відділень цивільних лікарень.

Сьогодні у нас накопичено запас із 45 апаратів штучної вентиляції легень, близько 30 тисяч медичних масок і 90 тисяч пов’язок бавовняних багаторазового використання, 2,5 тисячі швидких тестів на COVID-19, а також необхідні обсяги медичного одягу, лікарських засобів та іншого медичного майна для боротьби з епідемією COVID-19.

Водночас ведеться активна роз’яснювальна робота серед населення та військовослужбовців щодо профілактичних санітарно-епідеміологічних заходів з попередження інфікування на COVID-19.

Об’єднані сили постійно надають допомогу місцевому населенню. Наразі військові медики ніколи не відмовляють цивільним громадянам, коли ті звертаються до них.

Про дієвість вжитих протиепідемічних заходів опосередковано свідчить зниження в Об’єднаних силах удвічі проти попереднього місяця числа хворих на гострі респіраторні інфекції та пневмонії. Станом на сьогодні випадків захворювання саме на коронавірусну інфекцію серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано.

– Які головні завдання сьогодні ви ставите перед Об’єднаними силами?

Наше завдання – змусити збройні формування РФ дотримуватись зобов’язань щодо режиму припинення вогню

– Найперше – це зберегти життя і здоров’я як українських солдат, так і цивільного населення. А ще – ні за яких умов не допустити втрати нашої території.

Зазначу, що усі рішення командування Об’єднаних сил сфокусовані на досягнення найважливішої мети – здобуття перемоги над ворогом. І щодня, крок за кроком, ми працюємо в цьому напрямку.

Жоден обстріл з боку ворога не залишиться безкарним, на кожен такий факт буде дано жорстку відповідь

Найперше, що нам потрібно – змусити збройні формування Російської Федерації дотримуватись взятих на себе зобов’язань щодо режиму припинення вогню. І для цього у нас є всі необхідні засоби та добре підготовлений особовий склад.

Вкотре хочу наголосити, що жоден обстріл з боку ворога не залишиться безкарним. Українські захисники надають і, в разі необхідності, будуть надавати жорстку та рішучу відповідь на кожен злочинний факт ведення вогню противником.

Зберігаючи сьогодні контроль над ситуацією в регіоні, ми невпинно наближаємо момент повернення тимчасово окупованих територій і повного відновлення мирного життя і добробуту мешканців Донеччини та Луганщини.

На завершення зазначу, що головним надбанням операції за два роки стали люди, причетні до її проведення. Тож сьогодні висловлюю щиру вдячність усім громадянам, як військовим, так і цивільним, які упродовж цього періоду доклали максимум зусиль для успішного виконання визначених нам завдань на сході країни. А також закликаю усіх підтримувати тих воїнів, які в боях на Донбасі пожертвували своїм здоров’ям, берегти світлу пам’ять про українських героїв, які поклали на захист Батьківщини найдорожче – своє життя, і не забувати про їхні родини.Ірина Кожухар

 

Зеленський присвоїв звання генерал-майора Дейнеку та його заступнику

Президент Володимир Зеленський присвоїв звання генерал-майора голові Державної прикордонної служби Сергію Дейнеку та його першому заступнику Володимиру Нікіфоренку.

Текст відповідного указу опублікований на сайті глави держави – Укрінформ.

Як повідомлялося, Сергій Дейнеко був призначений на посаду голови Державної прикордонної служби Указом від 13 червня 2019 року.

 

Керченська криза: Порошенко закликає відсудити у РФ компенсацію в Міжнародному арбітражі

П’ятий президент України, лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко закликав владу України довести до кінця у Міжнародному арбітражі справу проти Росії за агресію у Керченській протоці і стягнути з Кремля компенсацію.

Про це він заявив у своєму зверненні, повідомляє пресслужба політсили – укрінформ.

Зокрема, Порошенко наголосив, що у травні спливає термін, коли Україна має подати свою позицію до Міжнародного арбітражу з морського права щодо компенсації Російською Федерацією збитків за порушення міжнародних норм під час акту військової агресії в листопаді 2018 року.

«Майже рік, як 25 травня 2019 року Міжнародний трибунал з морського права у Гамбурзі ухвалив попереднє рішення на користь України у справі «Україна проти Росії про затримання військових кораблів та їхніх екіпажів у Керченській протоці в листопаді 2018 року». Трибунал оголосив про застосування тимчасових заходів по відношенню до Російської Федерації за порушення нею імунітету трьох українських військових кораблів та двадцяти чотирьох членів екіпажу. Він зобов’язав Кремль віддати наші кораблі і звільнити моряків. Завдяки цьому вердикту наших героїв вдалося повернути додому», – нагадав Порошенко.

Він зазначив, що це рішення трибуналу стало наслідком високопрофесійної роботи української дипломатичної команди відповідно до підписаних ним директив.

«Директиви давали чітке завдання – притягнути агресора до відповідальності. Вже наступного місяця Україна має подати меморандум із роз’ясненням своєї позиції до Спеціального міжнародного арбітражу, створеного згідно з Конвенцією ООН з морського права. На даному етапі йдеться вже про компенсацію збитків, завданих Україні», – зазначає Порошенко.

При цьому він висловив сумніви у готовності України продовжити міжнародно-правовий процес.

Порошенко також розкритикував дії Державного бюро розслідувань, яке, за його словами, «хоче пред’явити підозру командувачу Військово-морських сил України адміралу Ігорю Воронченку», та продовжує розслідувати кримінальну справу за фактом подій в Керченській протоці, що була розпочата з подачі ексзаступника глави Адміністрації президента часів Януковича Андрія Портнова. «Цією справою теперішня українська влада створює ризик скасування «азовського пакету» санкцій проти Кремля, запровадженого Євросоюзом та Сполученими Штатами», – застерігає Порошенко.

«Влада в межах міжнародного морського права і за підтримки наших закордонних партнерів могла і мусила наполягати на нашому законному суверенному праві здійснювати такі переходи в інтересах зміцнення обороноздатності країни. Очевидно, що сам факт наявності в Україні кримінальної справи по подіях в Керченській протоці підриває позиції нашої держави в Спеціальному міжнародному арбітражі», – переконаний Порошенко.

Він також заявив, що вимагає від МЗС надати суспільству інформацію, яким чином країна готується до арбітражу, якщо взагалі готується.

Як повідомляв Укрінформ, 25 листопада 2018 року Росія здійснила черговий акт агресії проти України: віроломно напала на три кораблі ВМС ЗС України у міжнародних водах Чорного моря поблизу Керченської протоки, обстріляла їх, поранила українських військовослужбовців, а згодом захопила кораблі у полон разом із 24-ма членами екіпажів.

16 квітня 2019 року Україна подала до Міжнародного трибуналу ООН з морського права запит про призначення тимчасових заходів відповідно до пункту 5 статті 290 Конвенції ООН про морське право у спорі між Україною та Росією щодо «імунітету трьох кораблів України та двадцяти чотирьох військовослужбовців на борту». У своїй заяві про вжиття тимчасових заходів Україна зробила запит «вимагати від Російської Федерації оперативно: звільнити судна і повернути їх Україні; призупинити кримінальне провадження проти 24 затриманих українських військовослужбовців і утримуватися від порушення нового провадження щодо них; відпустити затриманих військовослужбовців і дозволити їм повернутися в Україну».

25 травня Трибунал майже повністю задовольнив український позов під час розгляду тимчасових заходів і зобов’язав Росію негайно звільнити три українські військові кораблі та 24 захоплених моряків.

Варто також зазначити, що експрезидент Петро Порошенко фігурує як свідок у розслідуваній ДБР так званій справі українських моряків.

25 квітня 2020 року народний депутат із фракції політичної партії «Європейська солідарність» Вікторія Сюмар заявила, що командувач ВМС адмірал Ігор Воронченко, колишній секретар РНБО Олександр Турчинов і п’ятий Президент України Петро Порошенко можуть отримати звинувачення в державній зраді у зв’язку з наданням команди на проходження українських військових через Керченську протоку в листопаді 2018 року.

 

Німецький експерт не вірить, що Путін втратить інтерес до контролю над “Л/ДНР”

Погіршення гуманітарної ситуації в зоні конфлікту на Донбасі, особливо на окупованих територіях, в умовах пандемії коронавірусу викликає велике занепокоєння.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловила експерт берлінського Фонду “Наука і політика” Сюзан Стюарт.

“Найбільш тривожним є погіршення гуманітарної ситуації в зоні конфлікту, особливо на окупованих територіях. Тож потрібно зосередитись на цьому аспекті навіть більше, ніж раніше. Вирішення саме цієї ситуації має бути зараз пріоритетом, адже треба врятувати життя та забезпечити людей необхідними товарами та послугами в достатній кількості”, – підкреслила Стюарт.

На її думку, коронариза посилює багато проблем в Україні. Натомість Росія, хоч і сама стоїть перед викликами в зв’язку з COVID-19, свій порядок денний щодо України не змінила.

На думку експерта, пандемія відволікає увагу світової спільноти від теми війни в Україні, що й до того певний час “була внизу європейського списку пріоритетів”. Утім, додала Стюарт, глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив нещодавно, що планує зробити Україну пріоритетом, і пообіцяв відвідати країну, щойно дозволять умови.

За словами Стюарт, Німеччина та Франція продовжують брати активну участь у “нормандському форматі”, тож вона “не вірить, що ЄС, країни-члени проігнорують ситуацію і дадуть Путіну діяти з розв’язаними руками”.

Проте не вірить експерт і в те, що Росія втратить інтерес до утримання контролю над так званими “Л/ДНР”.

“Путін та його зовнішньополітична еліта виявилися дуже вмілими у використанні слабких сторони інших”, – важає аналітик.

На її думку, важко спрогнозувати, чого можна досягти на віртуальній зустрічі міністрів “нормандського формату” 30 квітня, “крім повторення заяв про волю всіх сторін продовжувати працювати над виконанням пунктів”. Наразі є очевидним, що більшість пунктів, погоджених на паризькому саміті в грудні 2019 року, ще не виконані, констатувала вона.

Як повідомлялося, 30 квітня запланована відеоконференція міністрів закордонних справ країн “нормандської четвірки”.

Остання зустріч лідерів країн “нормандської четвірки” відбулася 9 грудня 2019 року. Тоді на саміті у Парижі зібралися президенти України, Франції та Росії Володимир Зеленський, Емманюель Макрон і Володимир Путін, а також канцлер ФРН Ангела Меркель. Сторони домовилися про припинення вогню на Сході України.

 

Роботу ТСК з розслідування вибухів на артскладах продовжили на пів року

Верховна Рада продовжила на пів року роботу парламентської слідчої комісії, що вивчала обставини пожеж на п’яти складах боєприпасів у 2014-2018 роках у містах Ічня, Калинівка, Балаклія, Сватове та Кривий Ріг.

За відповідну постанову проголосували 30 квітня 332 народних депутати – Укрінформ.

«Відповідно до частини 7 статті 3 та частини 3 статті 22 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», з метою подальшого розслідування відомостей щодо фактів пожежі (вибухів) на складах боєприпасів з 2014 по 2018 роки продовжити роботу Тимчасової слідчої комісії на 6 (шість) місяців відповідно до завдань, передбачених Постановою Верховної Ради від 31 жовтня 2019 року, №262-ІХ», – йдеться у тексті постанови.

У матеріалах, які були надані народним депутатам, зазначається, що ТСК загалом провела три засідання та встигла вивчити матеріали справ, що стосуються вибухів на складах боєприпасів лише в Балаклії (Харківська обл.) та Калинівці (Вінницька обл.).

Зокрема, у звіті комісії депутати звернули увагу на те, що згідно з матеріалами слідства, основною версією вибухів на технічній території військової частини А1352 (м.Балаклія) є атака безпілотного літального апарату на один зі штабелів зберігання боєприпасів з подальшим розльотом ракет з цього штабеля по інших сховищах, де розміщувалися снаряди та ракети. Однак, на думку комісії, «необхідно додатково перевірити, чи не могли вибухи статися через умисні сплановані дії винних осіб, які діяли протягом певного часу в умовах очевидності для військовослужбовців та працівників 65 арсеналу ГРАУ ЗСУ».

Крім того, на початку березня ц.р. на засіданні комісії депутати заслухали інформацію щодо стану розслідування пожежі на території 48-го арсеналу ЦРАУ ЗСУ у м. Калинівка, яка сталася 26 вересня 2017 року.

Факти пожеж на арсеналах в м. Ічня (Чернігівська обл.), м. Сватове, (Луганська обл.) та м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) ще вивчаються депутатами, і засідання комісії з цих питань не проводилися.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 31 жовтня 2019 року на пів року створила ТСК щодо розслідування пожеж (вибухів) на складах боєприпасів в Ічні, Калинівці, Балаклії, Сватовому та Кривому Розі. Головою цієї комісії обрали лідера фракції «Слуга народу» Давида Арахамію, а його заступником – керівника фракції «Голос» Сергія Рахманіна. Загалом до складу ТСК увійшли 15 народних депутатів, що є представниками всіх фракцій і груп парламенту.

26 квітня 2020 року Арахамія повідомив, що ТСК підготувала свій перший звіт, у якому, зокрема, ставить під сумнів застосування безпілотників для підриву арсеналу у Балаклії. За його словами, експертиза встановила, що причиною одного з перших вибухів, з якого все почалося, був підрив спеціальних зарядів, які заздалегідь були закладені в землю. В результаті вибуху утворилась воронка, яка має величезні розміри. Водночас після гасіння пожежі на території арсеналу виявлено до 10 аналогічних воронок, що свідчить про тотожний характер їх мінування. Крім того, матеріали слідства підтверджують, що в момент вибуху “в районі Балаклії не було жодних літальних апаратів, а відомості Укравіаруху про прольот безпілотника не витримують будь-якої перевірки та суперечать здоровому глузду”.

Своєю чергою, ексзаступник генпрокурора України Віктор Чумак відкинув версію, яку озвучив Арахамія. Він повідомив, що перевірив звіти слідчих СБУ та прокурорів, експертів, які вели справу від початку, та наголосив, що версія «закладок у ґрунт» була повністю відкинута. «Зробити багатокілограмові закладки на території арсеналу, щоб це ніхто не помітив, неможливо. Є й інші докази щодо того, що перші вибухи були не з під ґрунту», – повідомив Чумак. Він також висловив здивування спробою депутатів заплутати і так непросте слідство щодо вибухів на складах.

 

Кулеба назвав пріоритет України у зовнішній політиці

Нині слушний час для переходу до більшої активності у побудовуванні відносин з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону, якому Україна надаватиме пріоритет у своїй зовнішній політиці.

Про це йдеться в статті міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби для видання The Diplomat – Укрінформ.

«Справді, ми хочемо вітати більше Азії в Україні, а також більше бачити України в Азії. Останні події спонукають усіх нас переосмислити поняття «international business as usual» («міжнародний бізнес як зазвичай» – ред.) та шукати нові рішення й розвивати нові надійні довгострокові партнерські відносини», – написав Кулеба.

Він переконаний, що Україна має всі передумови стати важливою сполучною ланкою між ЄС та Азією.

«Шлях України до інтеграції в Європейський Союз залишається незмінним, і ми маємо намір продовжувати зміцнювати трансатлантичні зв’язки. Бачу, що нова швидкість партнерства з Азією є природною і доповнює наші європейські прагнення. Ідея полягає в тому, щоб стати важливою сполучною ланкою економічних зв’язків між Європейським Союзом та Азією», – йдеться в статті.

З 2016 року торгівля товарами та послугами Україна-АСЕАН зросла майже на 45%, експорт України – на 48%.

«І все-таки я щиро вірю, що нинішні показники не відповідають існуючому потенціалу. Україна та АСЕАН можуть природно доповнювати економіку один одного, скориставшись ІТ та сільськогосподарським потенціалом», – зазначив Кулеба.

Як приклад успішної співпраці він наводить відносини України з Сінгапуром, де за останні три роки двостороння торгівля зросла в чотири рази.

«Посольства України в Індонезії, Малайзії, Таїланді, Сінгапурі та В’єтнамі забезпечують міцну основу для поглиблення наших відносин з АСЕАН у сфері торгівлі, інвестицій та туризму. Минулого року кількість туристів з Південно-Східної Азії в Україну зросла, і я знаю, що українцям завжди раді у цій частині світу», – повідомив міністр.

Він переконаний, що зміни, які відбуваються у світі через пандемію коронавірусу – слушний час для всіх країн переглянути власні вразливі місця, працювати над забезпеченням безперебійного постачання, підтримкою малих та середніх підприємств, допомогою громадянам у пошуку роботи та розвитку бізнесу.

 

Радник глави МЗС Польщі: Нам немає про що говорити з Росією

Росія від початку свого існування експортує своїм сусідам дестабілізацію і смерть. Кремль має відмовитися від імперських амбіцій, агресія повинна йому дорого коштувати.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив польський експерт, радник глави МЗС Польщі Пшемислав Журавський вел Граєвський.

“Ми щодня маємо нові могили в Україні, мали їх у Грузії і можемо мати в будь-якому іншому місці, де Росія вдасться до дестабілізації. Росія від початку свого існування – від Московського князівства – експортує сусідам дестабілізацію. Доки це відбуватиметься, доти найоптимальнішим варіантом буде спільна протидія”, – заявив експерт.

Він підкреслив, що народи нашого регіону зацікавлені в “розвалі Російської імперії”.

“Інші можуть вести переговори з Росією, але нам немає про що з нею говорити. Така дискусія зводилася б лише до питання: існувати нам чи ні”, – наголосив радник глави МЗС РП.

За його словами, поки Росія не відмовиться від імперських амбіцій, з нею потрібно буде боротися. Це стосується не лише України та Польщі, а й інших країн, які межують з Росією. Він додав, що російський імперіалізм торкнувся всіх – від Центральної Європи до Кавказу й Далекого Сходу.

Журавський вел Граєвський також зазначив: якщо Європа дасть зрозуміти Росії, що охолодження відносин із нею у зв’язку з агресією в Україні є тимчасовим явищем, то це лише заохотить Кремль до продовження такої політики щодо сусідів.

“Тому агресія має дорого коштувати для Росії, аби вона зазнавала великих втрат, аж до припинення таких дій”, – констатував експерт

 

Розвідка США підтвердила, що коронавірус не був створений штучно

Американська розвідувальна спільнота погодилася з широким науковим консенсусом, що коронавірус нового типу не є штучним чи генетично модифікованим.

Про це йдеться в заяві Офісу директора національної розвідки, оприлюдненим у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Розвідувальна спільнота погоджується з широким науковим консенсусом, що вірус (що причиняє захворювання на) COVID-19 не був штучно створеним чи генетично модифікованим”, – зазначається в документі.

При цьому зазначається, що вірус походить з китайського міста Ухань, де його могли досліджувати у місцевій лабораторії.

“Розвідувальна спільнота продовжить ретельно вивчати нову інформацію та розвідувальні дані, щоби визначити, чи розпочався спалах через контакт із зараженими тваринами, чи це стало наслідком аварії в лабораторії в Ухані”, – зауважили в Офісі директора Національної розвідки США.

Таким чином, американська розвідка підтвердила необґрунтованість спекуляцій та конспірологічних теорій про те, що COVID-19 міг начебто міг бути розроблений штучно в лабораторних умовах.

Як повідомляв Укрінформ, саме у китайському місті Ухані в грудні 2019 року було зареєстровано перші випадки захворювання на пневмонію, спричиненого новим коронавірусом.

За даними Worldometer, у світі зафіксовано 3 261 690 випадків зараження коронавірусом, з них 230 390 летальних, 1 030 709 людей одужало.

 

Штати готують санкції та інші покарання проти Китаю через коронавірус – CNN

Влада Сполучених Штатів працює над масштабним пакетом покарання, у тому числі санкцій проти Китаю через його навмисні дії щодо спроб приховати справжні масштаби поширення коронавірусу.

Про це йдеться в повідомленні американського телеканалу CNN із посиланням на кілька джерел, знайомих із ситуацією – Укрінформ.

“Адміністрація Трампа працює над довгостроковим планом покарання Китаю одразу на кількох фронтах через пандемію коронавірусу”, – зазначається в повідомленні.

Сам президент Трамп та його виборча кампанія неодноразово звинувачували Пекін у неприпустимих помилках та спробах приховати поширення епідемії COVID-19. Однак цього разу зусилля США “виходять далеко за рамки стратегії виборчої кампанії” Трампа, запевняють джерела.

При цьому, за інформацією чиновників, у Вашингтоні розглядають запровадження цілого комплексу інструментів, у тому числі, “санкцій, скасування боргових зобов’язань США, а також розроблення нової торговельної політики”.

Один із членів адміністрації при цьому зауважив, що наразі існує потреба запустити американську економіку.

“Ми повинні бути обережними щодо того, як це зробити. Однак ми знайдемо спосіб показати китайцям, що їхні дії є абсолютно вартими покарання”, – підкреслив чиновник.

Нагадаємо: після запровадження адміністрацією Дональда Трампа змін в торговельній політиці США, відносини між Вашингтоном і Пекіном різко погіршились. Наразі обидві країни працюють над всеосяжною мирною угодою у сфері торгівлі.

 

У Туреччині зафіксували перший випадок одужання після введення імунної плазми

У Туреччині, в провінції Малатьйа, що на сході країни, зафіксовано перший випадок одужання після введення імунної плазми пацієнту інфікованому коронавірусом.

Про це повідомляє телеканал NTV – Укрінформ.

“58-річний чоловік перебував у важкому стані в реанімації, коли медики прийняли рішення про введення йому імунної плазми. Після цього його стан покращився”, – йдеться у повідомленні.

На момент введення плазми, пацієнт вже був підключений до апарату ШВЛ. Лікарі прогнозують, що через кілька днів пацієнт повністю одужає і його можна буде виписувати з лікарні додому.

Минулого тижня у Червоному Півмісяці Туреччини повідомляли про те, що МОЗ Туреччини вже підготував понад 800 доз імунної плазми для використання в процесі лікування інфікованих коронавірусом. Більшість пацієнтів, що одужали, відгукнулися на прохання МОЗ здати плазму для лікування інших інфікованих.

Планується, що кількість доз імунної плазми буде зростати

 

У Києві підготували план виходу з карантину закладами освіти

Про це під час наради з начальниками районних державних адміністрацій заявив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський, повідомляє пресслужба КМДА – Укрінформ.

«У Києві підготували план виходу з карантину закладами освіти… У разі планового завершення карантину, заклади освіти Києва готові до прийому учнівського та педагогічного колективів. Здоров’я киян завжди було і буде нашим пріоритетом. Більшість закладів освіти вже придбали дезінфікуючі, антисептичні засоби, засоби індивідуального захисту. Наша мета – гарантувати безпечне та системне відновлення освітнього процесу. Департамент освіти і науки напрацював відповідний «Регламент», що допоможе максимально уникати ризиків поширення вірусу, в тому числі і в новому навчальному році», –зазначив Мондриївський.

Наразі заклади освіти Києва активно готуються до нового 2020-2021 навчального року. У районах триває закупівля меблів, обладнання для їдалень та харчоблоків, техніки для STEM-освіти, дидактичних матеріалів.

“Така підготовка є традиційною для цього періоду і наше завдання створити в садочках та школах максимально комфортні умови для наших з вами дітей», – зазначив Мондриївський.

На підготовку до 2020-2021 навчального року місто виділило майже 4 мільярди гривень. Ця сума є п’ятою частиною від усього бюджету галузі «Освіта» та на 1,1 мільярда більшою, ніж попереднього року. Найбільше коштів (1,8 млрд) спрямовано на ремонтні роботи в закладах освіти та видатки на загальноміські програми. На нараді обговорили рейтинг районних державних адміністрацій щодо освоєння коштів за програмами.

Кожне питання сьогоднішньої наради розглядали в контексті пріоритетності безпекової складової закладів освіти міста. Наразі на придбання миючих і дезінфікуючих засобів бюджетом столиці вже виділено 24,5 млн грн.

 

У Луцьку знайшли альтернативу відкриттю ринків

У Луцьку попри дозвіл уряду вирішили не відкривати продуктові ринки, натомість організувавши роботу сільськогосподарських ярмарків просто неба.

Про це йшлося під час дистанційного пленарного засідання позачергової 76-ої сесії Луцької міської ради, повідомляє пресслужба мерії – Укрінформ.

“Ринки міста Луцька поки відкривати не будуть… йдеться про роботу лише сільськогосподарських ярмарків, місця яких визначать відповідними документами міської ради та виконавчого комітету Луцької міської ради”, – зазначено у повідомленні.

За словами депутата міської ради Ігоря Поліщука, на таких ярмарках просто неба зможуть здійснювати продаж сільськогосподарської продукції власного виробництва фермери, фермерські господарства та інші підприємства. Таким рішенням міська влада хоче підтримати фермерів, а лучан забезпечити можливістю купувати продукцію вітчизняного виробництва за цінами, що зазвичай нижче, ніж в супермаркетах та підтримати малий бізнес міста.

На територіях, де продаватимуть сільськогосподарську продукцію, чергуватиме інспектор муніципальної варти, який здійснюватиме температурний скринінг, а керівники торговельний місць мають забезпечити за допомогою розмітки відстань між відвідувачами не менше 1,5 метра, відстань між місцями торгівлі не менше 3 метри, а також здійснювати регулярне додаткове прибирання та дезінфекцію. Якість і безпека продуктів має бути підтверджена документально.

Ярмарки проходитимуть щоденно, крім неділі, з 8.00 до 16.00. З переліком місць їх розташування можна ознайомитися за посиланням.

Крім того, у місті дозволили роботу всім тимчасовим спорудам міста (МАФи, лотки, кіоски та ін.), які мають здійснювати не заборонену на період карантину діяльність; будівельним магазинам; майстерням з ремонту одягу та фотоательє; стоматологічним клінікам усім форм власності, які обслуговуватимуть лише пацієнтів із гострим болем (у зв’язку з перенавантаженням комунальної поліклініки).

Також буде дозволено приготування та реалізацію на винос продукції, кавових та інших напоїв у закладах ресторанного господарства, торгівлі (в тому числі розміщених у стаціонарних тимчасових спорудах) з використанням захисних екранів між продавцем і покупцем із плівки або пластику, за умови доставки товару продавцем за межі закладу або передачі через обладнане торгівельне віконце. При цьому використання кавових автоматів та самостійне приготування кави відвідувачами залишається забороненим.

Як повідомляв Укрінформ, 29 квітня цього року Кабінет міністрів України дозволив роботу продовольчих ринків під час карантину за умови дотримання вимог безпеки для нерозповсюдження коронавірусної хвороби COVID-19. Основною умовою відкриття таких ринків є рішення відповідного територіального органу Держпродспоживслужби про дотримання протиепідемічних вимог.

Станом на 30 квітня в Україні лабораторно підтверджено 10 406 випадків захворювання на COVID-19, з них 2663 – у медичних працівників. За добу зареєстровано 540 випадків. Загалом з початку епідемії 1238 осіб одужали, зафіксовано 261 летальних випадків.

На Волині зареєстровано 280 випадків COVID-19. Одужало 60 осіб. Шість випадків хвороби завершилось летально.

 

В Україні створять санітарно-епідеміологічну службу зразка ЄС — Степанов

В Україні планується створення санітарно-епідеміологічної служби європейського зразка, однак вона не буде центральним органом виконавчої влади.

Про це в ефірі телеканалу ZIK сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“В країні має існувати служба, яка здатна реагувати на ті виклики, які ми побачили при коронавірусній хворобі. У нас є призначений рішенням уряду від 11 березня головний санітарний лікар Віктор Ляшко. Дійсно, на сьогодні немає повноцінної служби, тобто є покладання різних обов’язків на різні підрозділи, в тому числі й на МОЗ. Ми не плануємо її робити як центральний орган виконавчої влади, але плануємо створити таку службу, яка буде європейського зразка”, – сказав Степанов.

Він додав, що така служба матиме змогу реагувати й водночас не матиме “радянських рудиментів щодо корупційних складових і решти нарікань, які були на цю службу, коли вона існувала”.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів у березні 2017 року ліквідував Державну санітарно-епідеміологічну службу, пояснивши, зокрема, що її функції вже виконують Міністерство охорони здоров’я, Державна служба з питань праці, Держпродспоживслужба.

У лютому 2020 року, після спалаху коронавірусу, уряд призначив заступника міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка головним державним санітарно-епідеміологічним лікарем.

 

У світі від коронавірусу одужали уже більше мільйона осіб

1 травня. УНН. Станом на 5:32 п’ятниці загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 233 388 осіб. У свою чергу, одужали 1 014 753 людей. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джона Хопкінса (США).

Найбільше у світі смертей зафіксовано в США – 62 996 осіб, Італії – 27 967 осіб, Великій Британії – 26 842, Іспанії – 24 543 і в Франції – 24 410. У Китаї загалом – 4637, без змін майже тиждень.

Всього у світі 3 256 846 інфікованих.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (1 069 424), Іспанія (213 435), Італія (205 463), Велика Британія (172 481), Франція (167 299), Німеччина (163 009), Туреччина (120 204) і Росія (106 498).

Нагадаємо, в Україні зафіксовано вже понад 10 тис. випадків COVID-19, з них 261 летальний.

 

В Україні вже 10406 випадків COVID-19, за добу – 540

30.04.2020 09:14

Станом на 30 квітня в Україні лабораторно підтверджено 10 406 випадків захворювання на COVID-19, за добу зареєстровано 540 випадків.

Про це на брифінгу сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За весь час пандемії захворіло 10 406 людей, з них 717 дітей, а також 2663 медичних працівники”, – зазначив Степанов.

Він додав, що за останню добу захворіло 540 людей, з них 45 дітей та 87 медиків. Госпіталізовано 121 особу. За добу зареєстровано 11 летальних випадків, більшість з померлих мали хронічні захворювання.

Загалом з початку епідемії 1238 осіб одужали, зафіксовано 261 летальних випадків.

Як повідомлялося, в Україні станом на ранок 29 квітня було підтверджено 9866 випадків COVID-19, з них 250 летальних, 1103 пацієнти одужали.

 

Що не так зі спецрейсами з Китаю для боротьби із COVID-19?

УП, Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції

Що не так зі спецрейсами з Китаю для боротьби із COVID-19?

Учора “Українська правда” опублікувала лист нардепа Олександра Гереги до Кличка з проханням звертатися до “Епіцентрів” щодо поставок засобів захисту. Схожі листи, за інформацією журналістів, Герега розсилав також іншим парламентарям.

Далі виявилося, що засоби захисту, якими торгують в “Епіцентрі”, в аеропорту зустрічав особисто президент. В офісі Зеленського пояснили, що літак “Мрія”, як і попередні спецрейси, привіз для України поряд з гуманітарним вантажем також комерційний. Тобто частину засобів захисту ми отримуємо безкоштовно і вона оплачується благодійними фондами, а частину купують певні компанії, в тому числі й “Епіцентр”, які надалі вже торгують цими засобами. В такій торгівлі в магазині насправді немає нічого незаконного.

Незаконно тут лише те, що Герега використовує депутатський мандат для подального перепродажу цих товарів. Щодо цього ми в ЦПК уже звернулися до Національного агенства з питань запобігання корупції.

Звичайно, організація ввезення медичних товарів у вигляді гуманітарної допомоги є позитивним досягненням Офісу Президента. Але є одне але.
Дані системи Prozorro свідчать, що той самий “Епіцентр” уже продав державі товарів для боротьби з COVID-19 на 24 мільйони гривень. Серед них є і засоби захисту, привезені з Китаю. Їх у “Епіцентру” купують лікарні, комунальні підприємства, Укразалізниця і поліція.

Водночас у Офісі Президента неодноразово наголошували на тому, що саме вони організовують логістику поставок та ведуть перемовини на найвищому рівні, аби такі поставки відбувалися.

В такому разі абсолютно не зрозуміло, чому державні замовники купують засоби захисту не напряму в китайських чи корейських виробників та постачальників, а в українських посередників. Адже посередники – це завжди додаткова націнка. Чому держава, домовляючись про такі спецвантажі, не домовляється про централізовані комерційні поставки на публічні закупівлі для своїх замовників?

Міністерство охорони здоров’я, до речі, також закупило захисні костюми китайського виробника в українського посередника – невідомого ТОВ “Меддів”. Відбулося це через скандальний тендер із завищенням ціни на 40 % більше від українських аналогів.

Наголошу, що наразі є всі інструменти для того, аби поставки за закупівлями держави також організовувалися напряму в китайських, корейських чи українських виробників. Ухвалене ще в березні законодавство цілком дозволяє закуповувати товари напряму з-за кордону. Спеціально створене державне підприємство “Медичні закупівлі України” могло б укладати такі прямі контракти за результатами перемовин на офіційному рівні. Чому цього не трапилося досі – для нас загадка. Може, тому, що все-таки хтось зацікавлений у додатковій “маржі” за рахунок посередників?

Днями в Офісі Президента повідомили, що відтепер організацію таких вантажів перекладають на Міністерство охорони здоров’я. А це означає що надалі саме МОЗ та уряд нестимуть відповідальність за кожну втрачену гривню наших податків під час закупівель засобів захисту.

 

У Зеленського пояснили, як маски з “Мрії” потрапили в “Епіцентр” Гереги  

УП

На літаку “Мрія”, який доставляє в Україну медичні товари, частина вантажу є гуманітарною, а частина закуплена за кошти комерційних структур.

Джерело: коментар “Українській правді” заступника керівника Офіса президента Кирила Тимошенка щодо медичних товарів, які були доставлені в Україну літаком “Мрія”

Пряма мова Тимошенка: “Все дуже просто, як і говорив президент, цей літак (“Мрія” – ред.) оплачувався не із державного бюджету. Він оплачувався комерційними структурами.

Тому на цьому літаку, знову ж таки, як говорив президент, був як гуманітарний вантаж, так і комерційний, який везли для продажу.

Гуманітарний вантаж везли для того, щоб його роздавати в лікарні та інші заклади, де необхідна ця гуманітарка. Тут немає жодного секрету. Там на цьому літаку був як гуманітарний, так і комерційний вантаж”

Що цьому передувало:

Народний депутат Олександр Герега написав листи меру Києва Віталію Кличку та нардепам ВР з пропозицією купувати медичні товари протиепідемічного призначення у його компанії “Епіцентр К”.

У своїх листав він вказав, що ці товари доставлені в Україну літаком “Мрія”.

23 квітня в Україну прибув транспортний літак АН-225“Мрія” з медичним вантажем. Літак у Києві зустрічали президент Володимир Зеленський, міністр інфраструктури Владисдлав Криклій, головний санітарний лікар Віктор Ляшко та інші чиновники. Загалом “Мрія” привезла 103 тонни медичного вантажу.

Тоді президент Володимир Зеленський заявляв, що “наша “Мрія” привезла в Україну 12 мільйонів масок як для лікарень, так і для аптечних мереж, привезли близько 260 тисяч захисних окулярів для медиків і більше 100 тисяч захисних костюмів 5-го рівня захисту”.

 

“Голос” проситиме НАЗК розібратись з пропозицією Гереги про закупівлю масок

Депутатська фракція політичної партії «Голос» звертається до Нацагентства з питань запобігання корупції з проханням розслідувати інцидент щодо розсилки народним депутатом Олександром Герегою (група “За майбутнє”) повідомлень із пропозицією придбати засоби індивідуального захисту.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук (фракція «Голос»)

«Я можу підтвердити, що на мою офіційну поштову адресу депутата Верховної Ради надходила комерційна пропозиція з офіційної поштової адреси депутата Верховної Ради Гереги щодо придбання захисних масок, костюмів та інших засобів захисту. Аналогічні пропозиції надходили на поштові адреси й інших депутатів фракції «Голос». Я особисто вбачаю в цих діях корупційне правопорушення, а саме дії в режимі реального конфлікту інтересів. У зв’язку з цим сьогодні ми звертаємося до Національного агентства з питань запобігання корупції з проханням розслідувати цей інцидент, дати йому правову оцінку і притягнути винних до відповідальності відповідно до вимог законодавства», – зазначив Осадчук.

Окрім того, депутат поінформував, що «Голос» має намір звернутися до НАЗК з іншою заявою щодо необхідності провести перевірку всіх обстави здійснення доставки з Китаю до України гуманітарного вантажу транспортним літаком «Мрія».

«Ми вбачає ознаки вчинення корупційного правопорущення посадовими особами, а саме зловживання службовим становим в інтересах підприємницьких структур, які очевидно діють з метою отримання прибутку», – додав Осадчук.

Як повідомляв Укрінформ, заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко зазначив, що на літаку “Мрія”, який доставляє в Україну медичні товари, частина вантажу є гуманітарною, а частина закуплена за кошти комерційних структур.

Раніше ЗМІ повідомляли, що народний депутат Олександр Герега написав листи меру Києва Віталію Кличку та нардепам ВР з пропозицією купувати медичні товари протиепідемічного призначення у його компанії “Епіцентр К”. У своїх листах він вказав, що ці товари доставлені в Україну літаком “Мрія”.

Водночас помічник Гереги Ольга Григор’єва повідомила, що лист на ім’я Кличка був єдиним подібним надісланим листом, він був помилкою іншої помічниці, і що наразі народний депутат із цим розбирається.

23 квітня в Україну прибув транспортний літак АН-225 “Мрія” з медичним вантажем. Літак у Києві зустрічали Президент Володимир Зеленський, міністр інфраструктури Владислав Криклій, головний санітарний лікар Віктор Ляшкота інші чиновники. Загалом “Мрія” привезла 103 тонни медичного вантажу.

Тоді Президент Володимир Зеленський заявляв, що “наша “Мрія” привезла в Україну 12 мільйонів масок як для лікарень, так і для аптечних мереж, привезли близько 260 тисяч захисних окулярів для медиків і більше 100 тисяч захисних костюмів 5-го рівня захисту”.

 

Офіс Генпрокурора вивчить ситуацію із діяльністю “Епіцентру” – Венедіктова

Офіс Генпрокурора вивчить ситуацію із діяльністю компанії “Епіцентр” та депутата Олександра Гереги в період карантину.

Про це Генпрокурор Ірина Венедіктова заявила в ефірі програми “Мокрик По Живому” на телеканалі Hromadske, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Оскільки це питання, яке реально для громадськості актуальне і резонансне, звичайно ми також будемо його досліджувати та вивчати. Воно повз нас не пройде, це питання”, – заявила вона.

Раніше Венедіктова зачитала в ефірі запитання від глядачів. Питання стосувалось, зокрема, діяльності мережі “Епіцентр” та ДТЕК в період карантину.

Як повідомлялось у ЗМІ, народний депутат Олександр Герега написав листи меру Києва Віталію Кличку та нардепам ВР з пропозицією купувати медичні товари протиепідемічного призначення у його компанії “Епіцентр К”. У своїх листах він вказав, що ці товари доставлені в Україну літаком “Мрія”.

Водночас помічник Гереги Ольга Григор’єва повідомила, що лист на ім’я Кличка був єдиним подібним надісланим листом, він був помилкою іншої помічниці, і що наразі народний депутат із цим розбирається.

Своєю чергою заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко повідомив, що на літаку “Мрія”, який доставляв в Україну медичні товари, частина вантажу є гуманітарною, а частина закуплена за кошти комерційних структур.

У компанії “Епіцентр” наголосили, що авіарейс з Китаю, який здійснював літак “Мрія”, був профінансований компанією, а частина вантажу дійсно призначалась для продажу в мережі.

23 квітня в Україну прибув транспортний літак АН-225 “Мрія” з медичним вантажем. Літак у Києві зустрічали Президент Володимир Зеленський, міністр інфраструктури Владислав Криклій, головний санітарний лікар Віктор Ляшкота інші чиновники.

Загалом “Мрія” привезла 103 тонни медичного вантажу.

Тоді Президент Володимир Зеленський заявляв, що “наша “Мрія” привезла в Україну 12 мільйонів масок як для лікарень, так і для аптечних мереж, привезли близько 260 тисяч захисних окулярів для медиків і понад 100 тисяч захисних костюмів 5-го рівня захисту”.

 

В “Епіцентрі” заявляють, що оплатили рейс “Мрії” з гумвантажем

Рейс літака Ан-225 “Мрія” авіакомпанії “Антонов” з гуманітарним вантажем, що був здійснений 23 квітня оплатила мережа торговельних центрів “Епіцентр”.

Про це йдеться у заяві на сайті компанії – Укрінформ.

“З початку розповсюдження коронавірусної інфекції компанія “Епіцентр” відгукнулася на ініціативу Президента України Володимира Зеленського щодо забезпечення закладів охорони здоров’я необхідними засобами захисту та обладнанням для боротьби з СОVID-19. У межах цієї співпраці національна мережа торгових центрів “Епіцентр” оплатила авіарейс із Китаю, який здійснював літак Ан-225 “Мрія” авіакомпанії “Антонов”, – йдеться у повідомленні.

У компанії також заявили, що готові надати фінансовий звіт про оплату, яку було здійснено авіакомпанії “Антонов”.

У компанії відмітили, що “частина вантажу дійсно призначалася для продажу в мережі “Епіцентр”.

“З моменту прильоту “Мрії” в Україну всім обласним державним адміністраціям та регіональним благодійним фондам були розіслані листи з проханням надати потреби області в засобах захисту. Частина вантажу вже передана до Хмельницької області, яку “Епіцентр” згідно зі зверненням Президента забезпечує всім необхідним для боротьби з коронавірусом”, – наголосили у компанії.

Крім того, у компанії наголосили, що вантаж оформлений зі звільненням від сплати ввізного мита й ПДВ, від якого, згідно зі змінами до законодавства, звільняються всі медичні товари, як гуманітарного, так і комерційного призначення.

Раніше ЗМІ повідомляли, що народний депутат Олександр Герега написав листи меру Києва Віталію Кличку та нардепам ВР з пропозицією купувати медичні товари протиепідемічного призначення у його компанії “Епіцентр К”. У своїх листах він вказав, що ці товари доставлені в Україну літаком “Мрія”.

Водночас помічник Гереги Ольга Григор’єва повідомила, що лист на ім’я Кличка був єдиним подібним надісланим листом, він був помилкою іншої помічниці, і що наразі народний депутат із цим розбирається.

Своєю чергою заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко повідомив, що на літаку “Мрія”, який доставляв в Україну медичні товари, частина вантажу є гуманітарною, а частина закуплена за кошти комерційних структур.

23 квітня в Україну прибув транспортний літак АН-225 “Мрія” з медичним вантажем. Літак у Києві зустрічали Президент Володимир Зеленський, міністр інфраструктури Владислав Криклій, головний санітарний лікар Віктор Ляшко та інші чиновники.

Загалом “Мрія” привезла 103 тонни медичного вантажу.

Тоді Президент Володимир Зеленський заявляв, що “наша “Мрія” привезла в Україну 12 мільйонів масок як для лікарень, так і для аптечних мереж, привезли близько 260 тисяч захисних окулярів для медиків і більше 100 тисяч захисних костюмів 5-го рівня захисту”.

 

Коронакриза може залишити без грошей майже половину робочої сили у світі

Згідно з даними Міжнародної організації праці, різке скорочення трудової активності у всьому світі через пандемію коронавірусу може позбавити 1,6 мільярда людей працездатного віку планети коштів для існування.

Про це йдеться у пресрелізі МОП – Укрінформ.

“Різке скорочення робочих годин в усьому світі через спалах хвороби COVID-19 означає, що 1,6 мільярда працівників неформальної економіки, це майже половина світової робочої сили, знаходяться у безпосередній небезпеці позбавлення засобів до існування”, – йдеться у релізі.

У Міжнародній організації праці акцентують увагу на неформальних працівниках, оскільки вони особливо вразливі, майже не мають правового захисту, крім того, їх праця часто небезпечна.

Як зазначається, скорочення робочих годин у 2-му кварталі 2020 року, як очікується, буде значно більшим, ніж раніше оцінювали експерти.

МОП очікує зниження зайнятості у світі на 10,5% або на 305 млн місць праці порівняно з “докризовим” 4 кварталом 2019 року. У попередньому прогнозі організації йшлося про 6,7% (195 млн місць праці). Ці розбіжності пов’язані з продовженням та розширенням карантинних заходів.

Прогноз погіршився для всіх регіонів світу. В обох Америках втрати робочих годин прогнозують на рівні 12,4 відсотка у ІІ кварталі (порівняно з рівнем до кризи), на 11,8 відсотка передбачається скорочення для Європи та Центральної Азії. Прогнози для решти регіонів подібні й становлять понад 9,5 відсотка.

Як повідомлялося, у світі станом на 30 квітня перший мільйон людей вилікувався від коронавірусної хвороби. Активними залишаються 1 990 000 випадків захворювання. Померло 228 267 осіб.

 

В центральному парку шведського міста розкидали тонну посліду – щоб не гуляли

Влада шведського міста Лунд розпорядилася розкидати курячий послід у головному парку, щоб уникнути масових зібрань та поширення коронавірусу через скупчення людей.

Про це інформує CNN – Укрінформ.

“У шведському містечку Лунд у розкидають 1000 кілограмів курячого посліду у головному парку міста, щоб запобігти скупченню людей та не допустити того, щоб місто стало епіцентром епідемії коронавірусу”, – заявив міський голова Лунда Філіп Сендберг в ефірі CNN.

У Швеції через пандемію заборонені зібрання понад 50 людей, Сандберг заявив, що в Лунді влада намагається максимально тримати людей на відстані, оскільки доведено, що “парки можуть нести серйозний ризик поширення коронавірусу“.

“Ми не хочемо стати епіцентром коронавірусу, тому робимо все можливе, щоб підживити газон та зберегти здоров’я людей”, – додав Сендберг.

Як повідомлялося, за даними Worldometers, станом на 30 квітня у світі зафіксовано 3 241 495 випадків зараження коронавірусом, з них 228 884 – летальні, 1 011 162 людини одужали.

 

На Київщині відновлюють роботу ринків, але “карантинні” вимоги жорсткі

На Київщині зможуть відновити роботу агропродовольчі ринки при дотриманні всіх встановлених протиепідемічних вимог.

Про це на брифінгу повідомив тимчасово виконуючий обов’язки голови Київської обласної державної адміністрації Василь Володін, інформує кореспондент Укрінформу.

“На позачерговому засіданні Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій прийнято рішення від сьогодні відновити роботу агропродовольчих ринків Київщини за умови жорсткого дотримання норм, встановлених головним санітарним лікарем”, – сказав Володін.

За його словами, до ринків встановлені такі вимоги: бути зареєстрованим як оператор ринку харчових продуктів; температурний скринінг працівників ринку, продавців і відвідувачів; перебування на ринку лише у масці; на кожному вході мають бути диспенсер з антисептиком; кількість покупців не більше 1 на 10 м² торгівельної площі ринку; відстань між продавцями – не менше ніж 3 метри та інші.

Він додав, що представники Держпродспоживслужби контролюватимуть дотримання продовольчим ринком протиепідемічних вимог. У разі допущення порушень накладатимуться штрафи.

Рішення щодо врегулювання роботи агропродовольчих ринків в Україні в умовах карантину було прийняте 29 квітня на засіданні уряду України.

 

На Прикарпатті COVID-19 підтвердили у 189 медиків, у лікарнях не вистачає медсестер

В Івано-Франківській області коронавірусну інфекцію підтвердили у 189 медпрацівників, з них 38 одужали і троє померли.

Про це в Івано-Франківську на брифінгу розповів голова Івано-Франківської ОДА Віталій Федорів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На сьогодні лабораторно підтверджені 189 випадків захворювання на COVID-19 серед медпрацівників, з них 38 одужали… Від середини березня в області померли троє медпрацівників, з них двоє – в Івано-Франківську», – сказав Федорів.

Він також підтвердив летальний випадок 41-річної лікарки Калуської райлікарні, яка померла 29 квітня. Цей випадок, каже посадовець, поки не внесений у загальний облік смертності від коронавірусу.

За його словами, лікарка захворіла 8 квітня і потрапила до Калуської районної лікарні з пневмонією і підозрою на COVID-19. 16 квітня жінку перевели до інтенсивної терапії. Підключення до апарату ШВЛ не дали бажаних результатів і пацієнтка померла.

«У колі її контактних осіб є 5 людей. Усі вони – на самоізоляції», – зазначив Федорів.

Він також повідомив, що на Прикарпатті більше сотні лікарів шукають роботу, але в медзакладах бракує робочих рук.

«У лікарнях потрібні медичні сестри. Лікарі знаходять себе на оновленому ринку медичних послуг. Наразі 101 лікар знаходиться на обліку обласного центру зайнятості, з них 56 стоматологів і лише 45 – це інші медичні фахівці», – додав посадовець.

Раніше в Івано-Франківську від коронавірусної інфекції померла дитячий лікар.

Станом на 30 квітня, в області COVID-19 лабораторно підтвердили у 862 випадках, з них 51 – летальний.

 

Дніпро послаблює карантин: що запрацює з 4 травня

У Дніпрі міська влада послаблює карантинні заходи, дозволяючи роботу СТО, хімчисток, ремонтних майстерень.

Про це повідомив міський голова Дніпра Борис Філатов в Facebook – Укрінформ.

“Наразі, за рішенням спеціальної комісії, в місті будуть відкриті не лише аптеки, супермаркети, бакалії, магазини з технікою, АЗС і банки, але також і хімчистки, СТО, майстерні з ремонту будь-якого устаткування. Кав’ярні та ресторани зможуть працювати як за адресною доставкою, так і за послугою take away. Тобто без допуску гостей у залу”, – написав Філатов.

Також він повідомив, що в понеділок, 4 травня, будуть доступні для прогулянок біля сотні зелених зон, бульварних частин вулиць, які не підпадають під заборону відвідування.

“Зокрема й ділянки вулиць набережних Січеславської, Перемоги, Заводської, бульвару Слави та інших. Повний список ви можете побачити на нашій інтерактивній карті”, – повідомив Філатов.

За його словами, міська влада ухвалила відповідне рішення, проаналізувавши постанови і рекомендації Кабінету міністрів і відкривши можливості, які не заборонені.

“Нумо чесно: що не заборонено, то дозволено”, – зазначив мер.

Міський голова Дніпра запевнив, що ситуацію з епідемією міська влада контролює.

“Наразі кількість хворих для мільйонного міста дійсно мінімальна. її неможливо порівнювати з показниками міст, наприклад, по Чернівецькій області, де був основний спалах. Проте місто готове до різних, в тому числі і до гірших сценаріїв. Наша 21-а інфекційна лікарня, за кошти міського бюджету, всіх платників податків, а також волонтерів і підприємців, забезпечена всіма необхідними ліками і обладнанням. При цьому продовжується перепрофілювання 8-ї лікарні, яка, за необхідності, буде в змозі прийняти до 500 пацієнтів. Далі ми сподіваємося на свідомість, відповідальність і дисципліну кожного з вас”, – наголосив мер.

Він зазначив, що послаблення обмежень карантину передбачає основне правило – наявність маски, рукавичок і антисептиків.

Також Філатов попросив городян не збиратися у великі скупчення, не розпивати спиртні напої, не смажити шашлики, беззаперечно виконувати вимоги поліції.

Навіть в умовах поетапного послаблення карантину за дотриманням правил безпеки стежитимуть патрулі.

Як повідомляв Укрінформ, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавирусної інфекції. Зокрема, були закриті заклади торгівлі, окрім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Зупинено роботу метрополітенів в Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське і міжобласне автомобільне, залізничне і авіасполучення.

Кабінет міністрів збілишив термін карантину в Україні до 11 травня, дозволивши працювати продовольчим ринкам. На Дніпропетровщині з 1 травня відновлюють роботу 154 ринки, де повинні дотримуватися карантинних вимог.

Загалом на Дніпропетровщині – 347 лабораторно підтверджених випадків коронавирусної інфекції, з них 24 виявили за останню добу. 23 людини подолали хворобу, двоє – померли.

Станом на 9:00 30 квітня в Україні 10 406 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 261 летальний, 1238 пацієнтів одужали. Зокрема, хвороба підтверджена у 717 дітей та 2063 медиків. За добу зафіксовано 540 нових випадків.

 

Держава має забезпечити надійний план виходу з карантину – Зеленський

Президент Володимир Зеленський наголосив, що держава має забезпечити надійний план повернення до звичайного життя після карантину.

На цьому акцентував Зеленський під час традиційної наради з представниками Кабінету міністрів та головних державних відомств, відповідальних за заходи із запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19, повідомляється на сайті Офісу Президента – Укрінформ.

Зазначається, що під час наради було наголошено на потребі розробки плану виходу з режиму карантину.

«Ми ще не здолали коронавірус повністю, але вже маємо думати наперед, як правильно виходити з карантину. Знаю, що цього хочуть усі. І держава має забезпечити надійний план повернення до звичайного життя, але з новими правилами безпеки», – наголосив Зеленський.

Міністерство охорони здоров’я повідомило, що Україна поступово збільшує кількість тестувань на коронавірус.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль поінформував, що уряд уже працює над механізмами щодо послаблення карантинних обмежень.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів у середу дозволив працювати продовольчим ринкам під час карантину, але за умови дотримання певних критеріїв.

24 квітня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль оприлюднив план виходу з карантину в Україні, який складається з 5 етапів. Глава уряду також поінформував, що стартова точка реалізації цього плану може настати 11 травня за умови сприятливої епідемічної ситуації. Кожен етап має чіткі індикатори та залежить від динаміки поширення захворюваності.

З 12 березня уряд запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

Наразі карантин в Україні продовжено до 11 травня 2020 року.

Кабінет міністрів після 11 травня застосовуватиме механізм адаптивного карантину в регіонах, де, можливо, будуть зафіксовані спалахи коронавірусної хвороби.

 

ВООЗ закликає не припиняти вакцинацію через коронавірус

Країни світу не повинні припиняти програми вакцинації у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Про це повідомляє європейське бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у Twitter – Укрінформ.

“Я закликаю уряди країн продовжувати надавати перевагу імунізації, інноваційним послугам, спілкуватися з батьками та ретельно відстежувати кожну пропущену вакцинацію. Батьки, не припускайтесь помилок, найбезпечнішим варіантом і під час цієї пандемії, є щеплення ваших дітей. Скористайтеся цією можливістю, щоб захистити їх та інших від захворювань, яких ми навчилися запобігати”, – заявив директор європейського бюро ВООЗ Ганс Клюге.

Читайте також: У світі розробляють 120 проєктів вакцин – вісім уже випробовують на людях

Як повідомлялося, за даними Worldometers, у світі зафіксовано 3 241 495 випадків зараження коронавірусом, з них 228 884 – летальних, 1 011 162 людини одужали.

 

Китайські бізнесмени передали лікарням Дніпропетровщини 40 апаратів ШВЛ

Лікарням Дніпропетровщини передали 40 апаратів штучної вентиляції легенів. Це допомога від партнерів КБ «Південне» – китайської компанії Hongda Blasting Company. Обладнання допоможе рятувати мешканців регіону, хворих на коронавірус.

Про це повідомив голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко, інформує пресслужба Дніпропетровської ОДА – Укрінформ.

“Наш космічний гігант – Конструкторське бюро «Південне» – домовився з китайськими бізнес-партнерами про безкоштовну передачу регіону великої партії апаратів ШВЛ”, – зазначив Бондаренко.

З 40 переданих китайськими бізнесменами апаратів 25 отримала Дніпропетровська обласна лікарня ім. Мечникова. Ще 15 розподілять до інших лікарень регіону. Зокрема, до спеціалізованої багатопрофільної лікарні №1 (м. Кривий Ріг), клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, Дніпровської дитячої міської лікарні №3 ім. Руднєва, обласного клінічного центру кардіології та кардіохірургії, обласного онкологічного диспансеру, дніпровських міських лікарень № 4 та 11.

«Сьогоднішня поставка обладнання – взаємодія на міжнародному рівні та повага до України як до космічної держави. Перш за все – від наших китайських партнерів. Ми також не стоїмо осторонь. Маємо благодійний фонд. Вже передали декілька комплектів різного обладнання до лікарні Мечникова та інших госпітальних баз» – наголосив генеральний директор КБ «Південне» Олександр Дегтярьов.

Апарати портативні, мають два роки гарантії. А найголовніше, вони турбінного типу, а значить сумісні з кисневими концентраторами.

У лікарні Мечникова зазначили, що апарати ШВЛ встановлять у палатах та реанімаційних залах терапевтичного корпусу, де лікують пацієнтів з коронавірусом.

Нині в Дніпропетровській області 347 лабораторно підтверджених випадків COVID-19. Одужали 23 людини, двоє — померли.

В Україні 10406 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 261 летальний, 1238 пацієнтів одужали. Зокрема хворобу підтверджено у 717 дітей та 2 063 медиків. За добу зафіксовано 540 нових випадків

 

Укрспирт реалізував 4 мільйони літрів сировини для антисептиків

ДП «Укрспирт» 30 квітня, згідно із законодавством, завершує виробництво дезінфекційного засобу на базі заводів підприємства; із 2 квітня вони реалізували 4 млн літрів сировини для антисептиків.

Про це повідомляє пресслужба ДП «Укрспирт» – Укрінформ.

«З 2 квітня 12 заводів “Укрспирту” виробляли сировину для антисептиків. Станом на сьогодні ми поставили 4 мільйони літрів дезінфекційного засобу українським виробникам… Сьогодні останній день роботи “Укрспирту” у цьому напрямку, згідно із законодавством», — йдеться у повідомленні.

З 2 по 30 квітня дезінфекційний засіб у ДП «Укрспирт» закупив 41 український виробник антисептиків. Процес виробництва та відвантаження дезінфекційного засобу контролював представник податкової, який складав відповідний акт.

Як повідомляв Укрінформ, 30 березня 2020 року Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила законопроєкт №3275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який, зокрема дозволив виготовляти дезінфікуючий засіб (сировину для антисептиків) на базі заводів ДП «Укрспирт» до 30 квітня 2020 року включно.

 

У Києві коронавірус підтвердили у 148 медиків

У Києві 148 медиків комунальних медзакладів мають підтверджений діагноз на коронавірус.

Про це на брифінгу поінформував Київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“10% із киян, що захворіли, саме медики. Лікарі, медсестри, інший медичний персонал. 148 медиків комунальних медзакладів мають підтверджений діагноз коронавірус”, – сказав Кличко.

Так, за його словами, серед захворілих медиків є лікарі Олександрівської лікарні, медичний персонал інфекційних відділень міських лікарень №4, №5, №6, №9 й інших медзакладів першої та другої хвилі прийому хворих на коронавірус. Серед хворих є лікарі та медсестри непрофільних відділень, сімейні лікарі, які, надаючи допомогу, не знали, що людина інфікована.

За словами Кличка, сьогодні у станціонарах перебувають 22 медики. Інших хвороба зачепила в більш легкій формі і вони лікуються вдома на самоізоляції.

У Києві підтверджено вже 1401 випадок COVID-19, з них за останню добу – 60.

Як повідомлялося, станом на 30 квітня в Україні лабораторно підтверджено 10 406 випадків захворювання на COVID-19, одужали 1238 осіб, летальних випадків 261. За добу зареєстровано 540 нових випадків COVID-19.

 

Порошенко наполягає на проведенні ще однієї позачергової Ради

Лідер партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко закликає народних депутатів підписати лист з вимогою скликати позачергове засідання ВР для ухвалення законопроєкту щодо визначення розмірів обов’язкового страхування медпрацівників.

З такою ініціативою він виступив на засіданні Погоджувальної ради в четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми отримали підписні листи… Я звертаюся до всіх, хто присутній в цьому залі, до керівників фракцій..: давайте спільно підпишемо і проведемо, в тому числі, і сьогодні позачергове засідання, яке дозволить розглянути законопроєкт №3376, який вже з травня забезпечить належне страхування лікарів”, – сказав Порошенко.

Політик зазначив, що фракція “Євросолідарності” 22 квітня запропонувала законопроєкт, який передбачає забезпечення і визначення обсягів страхування лікарів на випадок захворювання або смерті.

“Наголошую, що з часу реєстрації законопроєкту захворіло більше 600 лікарів, які, на жаль, страховку не отримають”, – зауважив Порошенко.

Як повідомлялося, станом на 30 квітня в Україні лабораторно підтверджено 10 406 випадків захворювання на COVID-19, з них 261 летальний, 1238 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 540 нових випадків.

 

Рада хоче звільнити від податків доходи медиків, які протидіють COVID-19

Верховна Рада підтримала за основу зміни до Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування доходів медичних працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19).

За відповідне рішення проголосувало 336 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Згідно з пояснювальною запискою, зважаючи на ризики, на які щодня наражаються медпрацівники, вважається за необхідне звільнити їх доходи від оподаткування на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемії та пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19), визначений у рішенні Кабінету міністрів про встановлення карантину, до завершення виконання цих заходів.

Як повідомлялося, 1 квітня Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким передбачені додаткові соціальні та економічні гарантії для підтримки громадян і бізнесу в умовах протидії поширенню коронавірусу в Україні.

Закон, зокрема, передбачає доплату в розмірі 300% заробітної плати медикам та іншим працівникам, задіяним у лікуванні хворих на COVID-19, а працівникам соціального захисту населення, які надають послуги громадянам, котрі перебувають удома, – до 100% зарплатні.

З 12 березня уряд запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Наразі його продовжено до 11 травня 2020 року.

Станом на 9:00 30 квітня в Україні 10 406 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 261 летальний, 1238 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 540 нових випадків.

 

Рівненщина отримала майже два мільйони для зарплат і надбавок для медиків

Майже 2 млн грн надійшло у Рівненську область для виплати медикам заробітних плат та 300-відсоткових надбавок тим, хто лікує хворих на коронавірус.

Про це повідомляє пресслужба Рівненської ОДА – Укрінформ.

«Рівненщина отримала майже 2 млн грн для зарплат і 300% надбавок для медиків. В області проведено детальний розрахунок надбавки для лікарів, які надавали медичну допомогу хворим із COVID- 19 в березні. Це Рівненська міська лікарня і Сарненська ЦРЛ. Для медиків цих закладів із субвенції виділено 1 млн грн і 950 тис. грн. Цих коштів достатньо, щоб виплатити зарплату і 300% надбавку для медиків першої хвилі», – йдеться у повідомленні.

Також повідомляється, що зараз в області очікують документи від Національної служби здоров’я України щодо оплати праці інших медпрацівників – первинної ланки, екстреної допомоги, лікарень вторинного і третинного рівня.

Як повідомляло агентство, заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, коментуючи затримку із виплатою заробітних плат медикам, сказав, що «незважаючи на будь-які огріхи в управлінських рішеннях районних політиків, для нас важлива вчасна виплата заробітної плати медичним працівникам».

Він також повідомив, що певна заборгованість сформувалась через маніпулятивне ставлення у всі попередні роки місцевої влади до планування бюджетів лікарень.

Ляшко запевнив, що медики отримають 300% доплати за роботу з пацієнтами з коронавірусом разом із нарахуванням зарплати за квітень.

 

Львів виплатить по ₴20 тисяч допомоги медикам, які захворіли на коронавірус

Львів виплатить по 20 тисяч грн допомоги медикам, які інфікувалися коронавірусом, надаючи допомогу хворим. Відповідне рішення прийняв 30 квітня виконавчий комітет міської ради Львова.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради – Укрінформ.

«Сьогодні розглянули питання про надання матеріальної допомоги медичним працівникам закладів охорони здоров’я міста Львова, які захворіли на коронавірус. Це 27 медичних працівників. Серед них є лікарі, медичні сестри, лаборанти, рентген-лаборанти і санітарки, тому кожен з них отримає таку допомогу в розмірі 20 тис. грн”, – йдеться в повідомленні.

Якщо буде збільшуватися кількість медиків, які захворіли, вони також будуть отримувати таку допомогу. Це позиція міської ради — допомагати тим людям, які наразилися на таку небезпеку і захворіли, зазначила Галина Слічна, заступниця міського голови з гуманітарних питань, очільниця міського штабу протидії COVID-19.

Як уточнили у міському штабі протидії поширенню коронавірусу, мова йде про 27 медичних працівників міських установ, зокрема: 5 — лікарів, 9 — медичних сестер, 8 — лаборантів, 2 — рентген-лаборантів, 3 осіб молодшого медичного персоналу.

Як повідомлялося, раніше місто виплатило допомогу по 10 тис. грн для 13 працівників Львівського обласного лабораторного центру МОЗ України, 237 працівників Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні, для 8 лаборантів Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та 45 працівників 1-ї міської клінічної лікарні імені Князя Лева.

Станом на 30 квітня в Україні лабораторно підтверджено 10 406 випадків захворювання на COVID-19, одужали 1238 осіб, летальних випадків 261. За добу зареєстровано 540 нових випадків COVID-19.

 

Кличко обіцяє зарплати до 50 тисяч лікарям, які борються з COVID-19

У Києві медичні працівники які борються з коронавірусом, отримають такі ж доплати, як і за березень.

Про це на брифінгу повідомив Київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Лікарі ж, які працюють з пацієнтами з підозрою та хворими на COVID-19, отримали доплати до заробітної платні за роботу з 13 березня. Місто встановило їм доплату у розмірі дев’яти посадових окладів Таким чином лікарі за березень отримали загалом від 30 до 50 тисяч гривень зарплати, медсестри – 25-30 тисяч і молодший медичний персонал від 20 до 25 тисяч гривень. Таку ж зарплату вони отримають і за квітень”, – сказав Кличко.

Він зазначив, що працівники Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а саме медики виїзних бригад та санітари, задіяні в заходах із дезінфекції автомобілів, також отримали премію за березень.

За даними ЦГЗ, станом на 9:00 30 квітня в Україні 10406 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 261 летальний, 1238 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 540 нових випадків.

 

У київській лікарні №8 розраховують на підвищену оплату за роботу з COVID-19

Медичні працівники Київської лікарні №8, яка не включена до переліку лікарень “першої” хвилі, але працює з пацієнтами з COVID-19, розраховують на підвищену оплату, обіцяну урядом.

Про це Укрінформу повідомив заступник директора КНП Київська міська клінічної лікарня №8 Богдан Легінь.

“Починаючи з 17 березня наша лікарня приймає хворих з вірусними пневмоніями, в тому числі і з підозрою на COVID-19. Тобто з 17 березня ми не приймаємо планових, ургентних та інших хворих. Ми багатопрофільна лікарня, у нас два відділення алергології, два відділення неврології, три хіругічних відділення, є стоматологи, окулісти , отоларингологи. Зараз ліжка 11 відділень перепрофільованні під прийом пацієнтів з вірусними пневмоніями. І ми приймаємо вже не 870 хворих, а 250. На сьогодні у нас 136 пацієнтів з пневмоніями”, – розповів Легінь.

За його словами, при госпіталізації хворого з пневмонією ще в прийомному віддленні роблять експрес-тест на COVID-19.

“Якщо COVID-19 підтверджений, пацієнта в той же день переводять до інфекційної лікарні, якщо ні — він лікується у нас. За період з 17 березня у нас було проведено близько 700 тестів, з яких виявлено 72 позитивних, це ті, які були виявлені в приймальному відділенні швидкими тестами. І проведено більше 700 ПЛР-тестувань тих пацієнтів, які перебували в лікарні , з них позитивні близько 80. Вчора медпрацівники отримали заробітну плату, але ніяких надбавок немає”, – сказав Легінь, додавши, що нараховано від 3 до 8 тисяч в залежності від посади.

За його словами, лікарня уклала контракти з НСЗУ на надання меддопомоги за 11 пакетами медпослуг, але у зв’язку з тим, що планові госпіталізації відтерміновано, лікарня не приймає пацєнтів і відповідно не заробляє.

Водночас заступник директора уточнив, що лікарня отримала в повному обсязі ту виплату, яку гарантувала НСЗУ по глобальному бюджету.

“НСЗУ виплатила те, що гарантувала, ми як багатопрофільна лікарня були закриті і не працювали по хірургії, терапії , алергології тощо. В іншому випадку ми отримували б гроші за пролікованих пацієнтів. Ми потужна лікарня і змогли б заробити на себе самі. Але якщо ми закриті (на планові госпіталізації — ред.), то інших доплат у нас немає. Так як ми не в списку лікарень “першої хвилі”, нікому 200-300% не заплатили. І тієї муніціпальної надбавки, яку обіцяв мер, у нас теж не було. У нас працюють люди не тільки з Києва, багато хто їде з-за міста, вони чують, що говорить міністр, що говорить мер, і сподівалися, що будуть якісь доплати, тим більше хворі з COVID-19 у нас були і ще будуть, враховуючи ситуацію”, – сказав Легінь.

Він додав, що в лікарні немає інфекційних боксів, на першому поверсі з окремим входом можна облаштувати не більше 20 ліжок. Тому при транспортуванні хворих на інші поверхи ліфтами, якими користуються багато інших співробітників медзакладу, на ризик захворіти наражаються усі.

“На сьогодні у нас захворіли на COVID-19 один лікар і одна медсестра, вони знаходяться на амбулаторному лікуванні. Всі, хто контактував з хворими на COVID-19, здали тести на ПЛР-тестування, очікуємо результатів. З тих 700 тестів, що були зроблені, біля сотні — це тестування медпрацівників. От за вчорашній день надійшло 11 пацієнтів, є позитивні експрес -тести, і підтверджено COVID-19 у п`яти пацієнтів, що були госпіталізовані і перебували у нас. Вони всі переведені до інфекційних лікарень. Лікарня працює в своєму режимі”, – сказав Легінь.

За його словами, з березня, коли були відмінені планові госпіталізації, з лікарні звільнилися 4 лікарі, які були старшого віку і знаходилися в зоні ризику, 16 медсестер та 20 санітарок.

Легінь зазначив, що лікарня звітує в електронному вигляді про всіх пацієнтів, в тому числі і про випадки COVID-19, а також, що лікарня подала свої пропозиції по наданю меддопомоги при COVID-19 до НСЗУ.

“НСЗУ зараз розглядає цей пакет. Якщо затвердить, ми можемо розраховувати на ті виплати, які мають піти більше ніж 100 лікарням, які не в першій хвилі”, – сказав він.

На запитання щодо забезпеченості засобами індивідуального захисту Легінь відповів, що зараз лікарня має все необхідне. До забезпечення долучилися волонтери, які регулярно надають лікарні захисні костюми, респіратори , бахіли, маски, антисептичні засоби тощо. Також від місцевої влади лікарня отримала маски, пульсоксиметри і захисні костюми, але це був, за його словами, один транш.

За даними, які надав Укрінформу Легінь, в лікарні працює біля 170 лікарів, більше 350 медсестер, понад 200 санітарок. Лікарня має 25 апаратів штучної вентиляції легень, які зараз задіюються для лікування пацієнтів з пневмоніями, в тому числі з COVID-19.

Як повідомляла низка ЗМІ, в Київській міській клінічній лікарні №8 медичні працівники влаштували бойкот через низьку заробітну плану за квітень.

 

Вступна кампанія-2020: Міносвіти має два сценарії ЗНО

У Міністерства освіти і науки розробили два сценарії проведення цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання.

Про це розповів заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний під час прямої трансляції на Facebook-сторінці МОН, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми повідомляли, що маємо два сценарії проведення зовнішнього незалежного оцінювання. І залежно від того, коли ми проводимо ЗНО, будуть послідовно розгорнуті всі наступні етапи вступної кампанії… Якщо ми завершуємо ті обмежувальні заходи, які нам не дозволяють проводити ЗНО зараз, якщо ми завершуємо ці обмежувальні заходи до початку червня, то ЗНО відбувається з 25 червня по 17 липня. Відповідно, далі вступна кампанія розгортається теж послідовно, і в такому варіанті реєстрація електронних кабінетів вступників розпочинається 1 серпня», – зазначив Стадний.

Водночас, зауважив він, розглядається й можливість того, що обмежувальні заходи будуть зняті до початку серпня, й ЗНО проводитиметься протягом 17 серпня – 4 вересня. У такому разі реєстрація електронних кабінетів вступників, через які абітурієнти подаватимуть заяви, відбуватиметься з 25 вересня.

«Ці сценарії описані, вони у нас є на спеціальному ресурсі на сайті Міністерства освіти і науки України. Там зібрані відповіді на найпоширеніші питання і можна з ними ознайомитися», – розповів заступник міністра.

Він додав, що «абсолютна більшість вступників, а цього року ще більше, тому що буде організована електронна подача заяв на магістратуру, буде подавати електронні заяви, не треба буде нікуди їздити».

Як повідомлялося, з 12 березня уряд запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

Наразі карантин в Україні продовжено до 11 травня 2020 року.

24 квітня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль оприлюднив план виходу з карантину в Україні, який складається з 5 етапів і реалізація якого може розпочатися після 11 травня за умови сприятливої епідемічної ситуації.

За даними ЦГЗ, станом на 9:00 30 квітня в Україні 10406 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 261 летальний, 1238 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 540 нових випадків.

 

Закарпаття чекає зростання туристичного потоку в листопаді – експерт

На Закарпатті переконані, що після скасування карантину потік туристів відновлюватиметься поступово, а зросте – не раніше листопада 2020 року.

Про це заявив експерт із туризму, президент Регіональної туристичної організації Закарпаття Федір Шандор у сюжеті “Суспільне Закарпаття” – Укрінформ.

“Ми очікуємо головні маси туристів, які матимуть з собою фінанси, не раніше листопада, починаючи з винних фестивалів типу “Божоле”, “Червене вино”. Підрахунок нульовий почнемо лише в лютому 2021 року. Не раніше”, – сказав Шандор.

За його словами, до впровадження карантину Ужгород щодня відвідували 2-3 тисячі туристів. У суперсезони – новорічно-різдвяний і період цвітіння сакур – в день могли приїхати різними видами транспорту до 50 тисяч.

Зараз же, поінформував голова асоціації фахівців туристичного супроводу Закарпаття Олександр Шершун, частину екскурсій, які закарпатські гіди запланували на весну, перенесли на літо. Екскурсії, які стосувалися цвітіння сакур, скасували повністю.

“Переносити саме ці тури, саме ці екскурсії (пов’язані із цвітінням сакур – ред.) досить важко – хіба що на наступний рік, а так довго чекати ніхто не готовий. Травневий сезон мав бути дуже жвавий. Судячи з завантаженості готелів, екскурсоводів, попит був шалений. На травневі свята знайти вільний готель і вільного екскурсовода, вільний транспорт було дуже важко. Однак це все перекреслив карантин”, – сказав Шершун.

В ОДА зазначають, що через карантин без прибутку залишилися всі підприємці, які надавали послуги туристам: туроператори, екскурсоводи, власники готелів, санаторних комплексів. Збитків зазнали й інші галузі, пов’язані з туризмом. Так, за словами начальниці управління туризму закарпатської ОДА Любові Когуч, йдеться про тих, хто надає супутні послуги: харчування, сувенірна продукція, б’юті-індустрія, видавнича діяльність (промоція, маркетингові компанії), крафтові виробники й сільськогосподарська продукція – немає такого попиту, який був за наявності туристів.

Як відомо, з 12 березня уряд запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

Наразі карантин в Україні продовжено до 11 травня 2020 року.

 

Уряд призначив виконувача обов’язків голови правління державної зернової корпорації

Кабінет міністрів призначив Василя Коваленка виконуючим обов’язки голови правління АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Про це повідомляє пресслужба ДПЗКУ – Укрінформ.

«29 квітня Кабінет Міністрів України погодив призначення Василя Коваленка виконуючим обов’язки голови правління акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», – йдеться у повідомленні.

Василь Коваленко народився у 1977 році. Закінчив Національну академію внутрішніх справ за спеціальністю правознавство. У1998-2002 роках служив у органах внутрішніх справ України; у 2003-2016 роках працював у бізнес-структурах. З 2016 року по 2018 рів Коваленко очолював департамент з питань взаємодії з правоохоронними органами, внутрішнього аудиту, антикорупційної діяльності та оборонної роботи Київської обласної державної адміністрації.

З 2018 року працював радником голови Правління АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». З 21 серпня 2019 року обіймав посаду заступника голови правління ДПЗКУ.

Як повідомляв Укрінформ, АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” – національний оператор зернового ринку України. Підприємство було створено у 2010 році. За підсумками 2018/2019 маркетингового року ДПЗКУ збільшила свій консолідований дохід на 3,41 млрд грн порівняно з попереднім сезоном – до 13,81 млрд грн. Операційний прибуток корпорації за 2018/2019 МР становив близько 223 млн грн.

У липні 2019 року Кабмін призначив на посаду голови правління ДПЗКУ Ірину Марченко; 4 грудня 2019 року уряд узгодив призначення виконувачем обов’язків голови правління АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” Саймона Чернявського, який 8 квітня 2020 року звільнився з цієї посади.

 

Рада схвалила розгляд “банківського” законопроєкту за особливою процедурою

Верховна Рада вирішила застосувати особливу процедуру розгляду в другому читанні проєкту закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д).

Відповідне рішення підтримали 30 квітня 255 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Особлива процедура дозволить пришвидшити розгляд у другому читанні законопроєкту №2571-д, до якого внесено понад 16 тисяч поправок.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила закон “Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури” (законопроєкт №1043).

Ним передбачається, що у випадку, коли до законопроєкту вноситься більше поправок, ніж у ньому є пунктів, але не менше 500 поправок, він може розглядатися за спеціальною процедурою. Ініціювати її можуть не менше 150-ти депутатів, які звертаються з таким клопотанням до Голови ВР. А рішення про розгляд за спеціальною процедурою може ухвалити лише парламент 226 голосами. Спеціальна процедура означає, що кожна фракція та група може наполягати на розгляді п’яти поправок, а депутат – на розгляді однієї не врахованої комітетом поправки.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада на позачерговому засіданні 30 березня ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д) і скоротила терміни підготовки його до другого читання.

Закон, зокрема, унеможливить скасування рішення НБУ про націоналізацію/ліквідацію банків та повернення несправедливої компенсації з держбюджету їхнім попереднім власникам.

За час підготовки законопроєкту №2571-д до другого читання депутати внесли до нього понад 16 тисяч поправок.

27 квітня Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити в другому читанні законопроєкт №2571-д. При цьому голова профільного комітету Данило Гетманцев (фракція “Слуга народу”) прогнозує, що у разі застосування спеціальної процедури Рада може наступного тижня розпочати розгляд у другому читанні законопроєкту №2571-д та ухвалити його в цілому як закон за півтора дня.

27 квітня голова фракції партії “Слуга народу” Давид Арахамія припустив, що фінальне голосування в другому читанні за законопроєкт №2571-д може відбутися 10-11 травня.

 

Кияни заборгували за комуналку майже шість мільярдів

На сьогодні в Києві загальна заборгованість за комунальні послуги сягає майже 6 млрд гривень.

Про це на брифінгу поінформував Київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Через обмежувальні заходи люди та підприємства зіштовхнулися з фінансовими проблемами, і це вплинуло також на рівень розрахунків за комунальні послуги. Сьогодні в Києві загальна заборгованість за комунальні послуги сягає майже 6 млрд гривень. Це дуже велика сума”, – сказав Кличко.

Він наголосив, що тенденція до зменшення рівня сплати може призвести до перебоїв із наданням комунальних послуг.

Також він нагадав, що термін дії 10%-ої знижки подовжений до 30 числа кожного місяця.

Кличко нагадав, що сплатити всі комунальні послуги кияни можуть онлайн через “Центр комунального сервісу”.

 

Рада ухвалила проєкт, що сприятиме погашенню боргів перед “Енергоринком”

Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» (№ 2386).

За це рішення проголосувало 258 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначають автори законопроєкту, станом на 31 серпня 2019 року дебіторська заборгованість ДП “Енергоринок” становила 30,9 млрд грн, з неї заборгованість, яка виникла після ведення в дію роздрібного ринку електричної енергії і І півріччі 2019 року, становить 2,4 млрд грн. Кредиторська заборгованість ДП “Енергоринок” становить 28,1 млрд грн.

Найбільша питома вага дебіторської та кредиторської заборгованості ДП “Енергоринок” припадає на державні підприємства: ДП “Регіональні електричні мережі”, яке постачає електричну енергію державним вугледобувним підприємствам, та ДП НАЕК “Енергоатом”, яке здійснює виробництво електроенергії на атомних станціях. На обидва ДП припадає по 42% боргів.

Автори проєкту зазначають, що основні причини виникнення заборгованості – відсутність повного покриття собівартості вугілля вугледобувним підприємствам з державного бюджету, низький рівень платіжної дисципліни підприємств водопровідно- каналізаційного господарства, низький рівень платіжної дисципліни споживачів електричної енергії на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областях.

Проєкт пропонує низку рішень для погашення дебіторської та кредиторської заборгованості ДП “Енергоринок”, зокрема збір коштів від постачальників універсальних послуг та постачальника “останньої надії” на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.

При цьому вони вказують чотири джерела погашення заборгованості.

Як повідомлялося, з 1 липня 2019 року відбувся перехід на нову модель ринку електричної енергії. Новий ринок “на добу наперед” та “внутрішньодобовий ринок” функціонально є біржею, на якій визначається єдина ціна на електроенергію за принципом маржинального ціноутворення на основі балансу сукупного попиту та сукупної пропозиції.

 

Міненерго розробило комплекс кроків для виведення енергосистеми України з кризи

Міністерство енергетики та захисту довкілля для виведення енергосистеми з кризи планує укладення меморандуму з інвесторами про зниження “зеленого тарифу”.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики та захисту довкілля за підсумками першого засідання Антикризового енергетичного штабу за участю Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля і в.о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольги Буславець – Укрінформ.

“Одним із ключових наших викликів, на який треба було зосередити увагу ще минулого року, є стрімке неконтрольоване збільшення потужності відновлюваної енергетики в рамках застарілої моделі “зеленого” тарифу. На жаль, час було втрачено, і за минулий рік така потужність зросла майже втричі. Швидке зростання продовжилось і в поточному році. Високий «зелений» тариф створює значне фінансове навантаження на ринок електричної енергії. Крім того, це негарантоване виробництво, яке дуже важко регулювати системі”, – підкреслила в.о. міністра Ольга Буславець.

На її думку, фізична розбалансованість енергетичної галузі виникла, зокрема, через зменшення споживання електроенергії з жовтня минулого року внаслідок теплої зими і карантинних заходів; імпорт електроенергії з Білорусі і Росії, поставки з якої становили приблизно 5 млрд гривень; накопичення на складах шахт і ТЕС надмірної кількості вугілля, на яке нема попиту; зростання генерації з ВДЕ з негарантованим графіком виробництва електроенергії, що створює значні ризики для роботи енергетичної системи.

Фінансова розбалансованість виникла через надлишковий обсяг електроенергії та штучні адміністративні обмеження, що спотворило ціноутворення на ринку електроенергії та спричинило збиткову роботу енергогенеруючих підприємств.

У підсумку це призвело до того, що ДП “Гарантований покупець” заборгувало підприємством з ВДЕ 7,5 млрд гривень, Енергоатому – 4 млрд грн. У свою чергу “Гарантований покупець” та АЕС не отримали від Укренерго 11,1 млрд гривень, а “Укренерго” від споживачів та електропостачальників – 5,3 млрд гривень.

При цьому ТЕС останні 6 місяців закінчили зі збитками 3,1 млрд гривень, а гідроелектростанції не отримали від Укренерго і “Гарантованого покупця” 650 млн гривень.

Аби виправити ситуацію, Міністерство енергетики та захисту довкілля вже затвердило новий Прогнозний баланс електричної енергії на 2020 рік і розробило ряд подальших кроків.

Йдеться, зокрема, про ініційовані Мінекоенерго укладення меморандуму з інвесторами про зниження “зеленого тарифу”, зупинення будівництва нових сонячних та вітрових генеруючих потужностей за системою “зеленого” тарифу та перехід на конкурентну систему підтримки (аукціони).

Крім того, щоб підвищити гнучкість енергосистеми і збільшити, у тому числі, частку генерації атомними станціями, планується надати оператору системи передачі право безоплатних обмежень «зеленої» генерації впродовж визначеної кількості годин. Водночас умови реструктуризації, як і тривалість таких обмежень, буде погоджено з інвесторами для уникнення ризиків арбітражів.

Серед наступних кроків у Мінекоенерго називають перегляд паливного балансу Україні на основі оновленого балансу електричної енергії, щоб визначити кількість вугілля, яка реально потрібна ТЕС. Паливний баланс планується розраховувати на 2-5 років.

Також планується усунути адміністративні обмеження на ринку електроенергії, щоб виробники не несли збитків через спотворені ціни, вдосконалити систему ПСО з перспективою переходу на європейську модель підтримки населення.

“Серед невідкладних заходів – прийняття трьох законопроєктів, які дозволять погасити заборгованість перед “Енергоатомом” і “Укргідроенерго” у розмірі 12 млрд гривень, яка сформувалася в старій моделі ринку, спрямувати по 700 млн гривень вивільнених коштів на погашення заборгованості “Укренерго” перед ВДЕ та АЕС, а також – спрямувати 200 млн євро на заходи з безпеки експлуатації атомних енергоблоків”, – зазначили в міністерстві.

Крім того, планується перегляд фінпланів державних компаній і інвестиційних програм. Також планується надати гарантії повернення інвестицій для будівництва маневрених потужностей, які дозволять балансувати енергетичну систему.

Зазначається, що учасники засідання прийняли за основу проєкт рішення Антикризового енергетичного штабу та домовилися в одноденний строк надати свої пропозиції і доповнення.

Як повідомлялось, перше засідання Антикризового енергетичного штабу відбулося 29 квітня. До штабу увійшли понад 30 представників зацікавлених ЦОВВ, енергогенеруючих компаній, вугільної галузі, профспілок, народні депутати.

 

Тимошенко вимагає викликати Шмигаля в Раду через “колапс в енергетиці”

Голова фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко вимагає викликати до Верховної Ради Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, щоб він доповів про ситуацію в енергетиці.

Про це Тимошенко заявила на засіданні погоджувальної ради в четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я прошу негайно викликати прем’єр-міністра для того, щоб доповів ситуацію в енергетиці. Такого в житті ніколи в Україні не було, я це стверджую”, – сказала Тимошенко.

Вона зазначила, що “зараз у нас енергетика знаходиться в стані повного розбалансування”, що один за другим закриваються блоки атомних електростанцій і шахти.

“Колапс в енергетиці такого масштабу, що, можливо, ще тиждень-два – і ми будемо мати віялові відключення електроенергії в країні”, – вважає Тимошенко.

Вона також акцентувала на зниженні заробітної плати енергетиків і шахтарів.

 

Рада продовжила термін реалізації проєкту щодо покращення якості питної води в Миколаєві

Верховна Рада 30 квітня ухвалила закон “Про ратифікацію Листа про внесення змін № 3 до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв)”.

Відповідний законопроєкт № 0028 підтримало 309 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Проєктом закону України передбачається здійснення внутрішньодержавної процедури щодо набрання чинності Листом про внесення змін № 3 до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв)”, – йдеться у пояснювальній записці.

Ратифікація Листа про внесення змін забезпечить подовження терміну реалізації проєкту “Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв” до 31 грудня 2020 року.

“Ратифікація Листа про внесення змін дозволить продовжити реалізацію інвестиційного Проєкту задля забезпечення європейського рівня екологічної безпеки, досягнення повної відповідності національним стандартам щодо очищення стічних вод, приведення системи очистки та подачі споживачам питної води до європейських”, – зазначається у пояснювальній записці.

Автори проєкту нагадують, що 19 жовтня 2018 року в Києві підписано Лист про внесення змін №3 до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв) з метою продовження терміну реалізації інвестиційного проєкту для покращення якості питної води шляхом модернізації систем водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв.

Закон України про ратифікацію є формою надання Україною згоди на обов’язковість виконання нею положень Листа про внесення змін № 3 до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв), що є умовою набрання чинності вказаним Листом про внесення змін.

 

За три роки бюджет втратив майже 30 мільярдів через “сірий” ринок тютюну – Баканов

Упродовж останніх трьох років (2017-2019 рр.) держбюджет недоотримав майже 30 млрд грн через нелегальний ринок тютюну.

Про це голова СБУ Іван Баканов заявив під час другої координаційної наради з проблемних питань тютюнового ринку України, повідомляє Служба безпеки України – Укрінформ.

“Мова йде, перш за все, про інтереси держави. Щороку бюджет недоотримує мільярди гривень через несплачені податки. Навіть за звичайних умов – це величезна сума! А що вже говорити про час, коли Україна не лише бореться з коронавірусом, але й потерпає від наслідків вимушеного карантину для економіки”, – заявив очільник СБУ.

На нараді було зазначено, що за останні 3 роки (2017-2019 рр.) державний бюджет недоотримав майже 30 мільярдів гривень. Це зумовлено, в першу чергу, недонадходженнями по національному акцизу, роздрібному 5% акцизу та збитками від нелегальної торгівлі, яка збільшилась з 1% у 2016 до 7% у 2019 році.

Баканов закликав присутніх докладати ще більше зусиль, аби “тіньовий ринок тютюну здавав свої позиції”. Служба безпеки зі свого боку продовжуватиме системну роботу в цьому напрямку.

За останні місяці СБУ провела низку важливих операцій у різних регіонах. Зокрема, на Дніпропетровщині вилучила контрафактні цигарки – 6 мільйонів пачок вартістю понад 100 мільйонів гривень. У Волинській області – вилучено 500 тисяч пачок сигарет на 15 мільйонів гривень.

На Буковині заблокували роботу підпільного цеху, де виявили 7 тонн сировини, понад 80 тисяч пачок цигарок, іноземні акцизні марки (вартість продукції та обладнання – 6 мільйонів гривень). На Закарпатті та в Чернівецькій області затримали інспекторів прикордонної служби, які сприяли контрабанді. Також вдалі операції пройшли у Дніпрі й Полтаві.

“Запевняю – ми не збираємось на цьому зупинятися. Але сьогодні нам потрібна спільна робота правоохоронних органів та інших державних інституцій для активізації за всіма напрямами”, – додав голова СБУ.

Присутні підтримали позицію очільника СБУ. У ході наради учасники обговорили, серед іншого, впровадження додаткових заходів у боротьбі з недобросовісними контрагентами; недопущення податкових втрат державного бюджету; аналітичні дані Мінфіну, ДПС та Мінекономіки щодо ризиків збільшення нелегальної торгівлі внаслідок запланованого зростання ставок акцизного податку.

У нараді взяли участь голова СБУ Іван Баканов, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв та представники профільної бізнес-спільноти.

 

Україна посіла 26-те місце у світовому рейтингу бюджетної прозорості

Україна за підсумками 2019 року посіла 26-те місце серед 117 країн за рівнем бюджетної прозорості, набравши 63 бали.

Про це на пресконференції на тему: “Україна в рейтингу бюджетної прозорості International Budget Partnership” сказав експерт International Budget Partnership в Україні Володимир Тарнай, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Цей аналіз охоплює 117 країн світу і зводить показники до спільного знаменника. Всього методологія охоплює 109 індикаторів і 8 ключових документів. Також охоплює діяльність парламенту, Казначейства, Міністерства фінансів, Рахункової палати протягом всього бюджетного процесу. Якщо подивитись світовий зріз, то середній показник бюджетної прозорості в світі становить 45 із 100 можливих балів. В 2019 році Україна спромоглася піднятись з 39-го на 26-те місце в світі із 63 балами”,- сказав Тарнай.

На його думку, Україна перетнула той поріг, який показує, що країна публікує достатньо інформації для проведення публічних дебатів всіма зацікавленими сторонами про використання бюджетних коштів.

Тарнай додав, що за цим показником Україна випередила такі країни, як Японія, Південна Корея та ін. У Східній Європі Україна має зіставну позицію із Польщею, Словаччиною, Румунією, які мають по 60-61 бали.

Він нагадав, що у 2017 році Україна посіла 39-те місце із 115 – і це на 18 позицій вище, ніж у 2015 році. Тоді Україна, набравши 54 бали за стобальною шкалою, опинилася між Іспанією та Киргизькою Республікою.

Як повідомлялось, International Budget Partnership – це об’єднання незалежних експертів із бюджетної прозорості різних країн. Вони мають єдину методологію, за якою раз на два роки складають міжнародний рейтинг бюджетної прозорості Open Budget Index (OBI).

 

“Голос України” опублікував закон про ринок землі

У парламентській газеті “Голос України” опубліковано закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення”.

Закон України № 552-IX також оприлюднено на сайті видання – Укрінформ.

Як повідомлялося, 31 березня Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”.

За ухвалення відповідного законопроєкту №2178-10 проголосували 259 депутатів.

Документ передбачає формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Закон, який підписав глава держави, дасть змогу забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на вільне розпоряджання своєю власністю та створити прозорі умови для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами України.

Зокрема, законом передбачено, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України. З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі. Заборонено також продаж державних та комунальних земель. Відповідно до підписаного закону, питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься на референдумі.

Закон також забезпечить повноцінну реалізацію права приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для громадян України, він сприятиме значному розширенню інвестиційних можливостей в аграрному секторі.

Президент України Володимир Зеленський 28 квітня підписав Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення” № 552-ІХ.

 

У Раді створили робочу групу для підготовки законопроєкту про опозицію

На виконання Розпорядження Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова в парламенті була створена робоча група щодо напрацювання закону про опозицію.

Про це повідомив перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук на засіданні погоджувальної ради в четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Розпорядженням Голови Верховної Ради України також була створена робоча група щодо напрацювання закону про опозицію. Я вдячний всім тим головам фракцій, які своєчасно подали свої кандидатури до складу цієї комісії. Зараз ми доопрацьовуємо ще з експертами у сфері конституційного права, і я думаю, найближчим часом ми почнемо працювати в цьому напрямку”, – сказав Стефанчук.

Віцеспікер також повідомив, що після карантину Рада внесе до розгляду План законопроєктних робіт.

 

Місцеві вибори: Рада планує зменшити заставу для кандидатів у мери

Верховна Рада на позачерговому засіданні 30 квітня ухвалила за основу закон “Про внесення змін до статті 225 Виборчого кодексу України (щодо розміру грошової застави)” (законопроєкт №2769).

Документ підтримали 248 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Метою ухвалення законопроєкту “Про внесення змін до статті 225 Виборчого кодексу України (щодо розміру грошової застави)” є усунення дискримінаційного підходу, що встановлений Виборчим кодексом України до розміру грошової застави для кандидатів у міські голови у містах з кількістю виборців понад 90 тисяч та виборчих списків партій до місцевих рад (обласних та міських з кількістю виборців більше 90 тисяч)”, – йдеться у пояснювальній записці.

Закон вносить зміни до абзацу першого частини другої статті 225 Виборчого кодексу України, уніфікувавши підхід до розміру грошової застави для кандидатів у міські голови у містах з кількістю виборців понад 90 тисяч та виборчих списків партій до місцевих рад (обласних та міських з кількістю виборців більше 90 тисяч). Встановлюється розмір грошової застави у сумі 4 мінімальні заробітні плати за кожних 90 тисяч виборців, тоді як чинна редакція передбачала розмір грошової застави у сумі 4 мінімальні заробітні плати за кожних 10 тисяч виборців.

Як зазначають автори документа в пояснювальній записці, згідно з чинною редакцією Виборчого кодексу, розмір застави для кандидатів на посаду міського голови м. Києва становить 4 005 807 грн, що перевищує навіть розмір грошової застави для кандидатів на посаду Президента України, та у 375 разів – середньомісячну заробітну плату.

 

ЦВК назвала основні проблеми у підготовці до місцевих виборів

Центральна виборча комісія передала до профільного комітету Верховної Ради узагальнений перелік проблемних питань, які можуть виникнути під час підготовки до чергових місцевих виборів.

Про це повідомляється на сайті ЦВК – Укрінформ.

“У зв’язку із зверненням Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Центральна виборча комісія узагальнила та систематизувала проблемні питання, які можуть потенційно виникнути щодо призначення, підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року”, – ідеться в повідомленні.

За даними ЦВК, серед наведених профільному комітету ВР проблемних питань, які створюють значні складнощі в підготовці до місцевих виборів, невизначеність із епідемічною ситуацією в Україні у зв’язку із поширенням COVID-19 під час виборчого процесу чергових місцевих виборів та необхідність вжиття додаткових засобів захисту всіма суб’єктами виборчого процесу в разі проведення виборчого процесу в умовах карантину.

Крім того, у ЦВК підкреслили, що на підготовку до місцевих виборів впливає незавершеність реформи адміністративно-територіального устрою, вірогідність перегляду низки положень Виборчого кодексу у разі її реалізації; імовірність виборчої системи для окремих видів місцевих виборів незадовго до початку виборчого процесу; необхідність якнайшвидшого внесення змін до Виборчого кодексу України в частині усунення прогалин та неузгодженостей, кореляції строків та спрощення виборчих процедур.

Також у ЦВК зауважили, що проблемною лишається наявність тимчасово окупованих територій, визначення меж територій, на яких вибори не можуть організовуватися та проводитися; проблеми з фінансуванням місцевих виборів (скорочення бюджету); можливі проблеми з формуванням та функціонуванням виборчих комісій усіх рівнів. У ЦВК додали, що під час організації, підготовки і проведення місцевих виборів можуть виникнути труднощі із застосуванням положень закону «Про публічні закупівлі».

“Чергові та перші місцеві вибори 25 жовтня 2020 року ставлять перед державою ряд викликів та задач, що пов’язані між собою та мають комплексний характер. Проблеми, які ми описали вище, можуть створити загрозу для забезпечення належної організації та проведення місцевих виборів у жовтні 2020 року. Тому ми просимо належним чином оцінити ці ризики та закликаємо мінімізувати їх злагодженою роботою Комісії, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України”, – резюмували в ЦВК.

Як повідомлялося, Верховна Рада України 13 квітня 2020 року підтримала законопроєкт 3279-д “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” за основу та в цілому.

Згідно зі змінами, субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів зменшена на 1 млрд 154 млн 988 тис. грн і становить 1 млрд грн.

У затвердженому парламентом законі про Державний бюджет на 2020 рік видатки за цією статтею становили 2 млрд 154 млн 988 гривень.

Як відомо, відповідно до статті 141 Конституції України чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах. Таким чином, чергові місцеві вибори мають відбутися 25 жовтня 2020 року.

Згідно з чинним законодавством Верховна Рада призначає чергові місцеві вибори не пізніше ніж за 90 днів до дня виборів.

 

Заяви Уманського: Рада розширила проміжок часу, який охопить ТСК

Верховна Рада ухвалила постанову “Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України “Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України” (№0034).

Документ 30 квітня підтримали 352 народних депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Постанова розширює проміжок часу, який буде досліджувати Тимчасова слідча комісія. А саме – розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, зокрема Державної фіскальної служби, Державної податкової служби та Державної митної служби, які призвели до недоотримання доходів державного бюджету в особливо великих розмірах, буде охоплювати період з 1 січня 2019 року, а не з вересня 2019 року, щоб проаналізувати весь 2019 рік.

Крім того, постанова вводить до складу ТСК члена фракції “Слуга народу” Мар’яна Заблоцького.

Як повідомляв Укріноформ, Верховна Рада на позачерговому засіданні утворила Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини державного бюджету України.

Приводом для створення ТСК стала оприлюднена у ЗМІ інформація колишнього міністра фінансів Ігоря Уманського щодо корупційних дій посадових осіб органів державної влади, зокрема Державної фіскальної служби, Державної податкової служби та Державної митної служби, які призвели до недоотримання доходів держбюджету в особливо великих розмірах.

Згідно з оприлюдненою інформацією, корупційні оборудки, які нібито здійснюються посадовими особами податкової та митної служби, позбавляють бюджет доходів у 120 млрд грн на рік.

 

Комітет ВР завернув “мовний” законопроєкт Бужанського

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив відправити на доопрацювання законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти» (№2362).

Відповідне рішення комітет ухвалив на засіданні 30 квітня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наразі ми маємо додаткову експертизу від Міністерства освіти, яку отримали вже під час карантину, стосовно витрат, пов’язаних із цим проєктом. Більше 56 млн грн буде коштувати внесення змін до цього законопроєкту. З огляду на те, що є ці зауваження від Міністерства освіти, нам потрібно з ними щось зробити, тому пропозиція наразі полягає в тому, щоб повернути цей законопроєкт авторам на доопрацювання, і в найближчі терміни все ж повернутися до розгляду», – зазначив голова комітету Олександр Ткаченко.

Він також наголосив, що якщо цей законопроєкт стосується цього навчального року, тому зволікати з його розглядом не слід.

Як повідомляв Укрінформ, 18 березня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики відклав ухвалення рішення стосовно законопроєкту №2362 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти» на наступне засідання для проведення додаткових консультацій.

Автором законопроекту є член Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Максим Бужанський (фракція «Слуга народу»). Цей документ було зареєстровано в парламенті 31 жовтня 2019 року. Він передбачає внесення змін до законів про мову і про освіту та переносить з 2020 на 2023 рік перехід російськомовних 5−11 класів на навчання українською мовою. Проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота.

 

Суд призначив екзаступнику міністра оборони заставу у 168 тисяч

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишньому заступникові міністра оборони у вигляді застави в розмірі 168 тис 160 грн.

Про це інформує пресслужба ВАКС – Укрінформ.

“Учора, 29 квітня, слідча суддя Вищого антикорупційного суду застосувала щодо колишнього заступника міністра оборони України (2015-2019 роки) запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 168 тисяч 160 грн”, – йдеться у повідомленні.

У ВАКС зазначили, що ексзаступника міністра оборони підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 ККУ.

На підозрюваного також покладені додаткові обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у провадженні; здати на зберігання до НАБУ свої документи для виїзду за кордон.

Строк дії обов’язків – до 29 червня 2020 року включно.

За даними ЗМІ, йдеться про Ігоря Павловського, який був певний час заступником міністра оборони Степана Полторака.

Як повідомлялося, Павловський є фігурантом кримінальної справи НАБУ за фактом розтрати 149 млн грн під час закупівлі пального у 2016 році для потреб Міноборони.

 

На Арабатській Стрілці невдоволені перспективним планом формування тергромад

На Херсонщині жителі на Арабатській Стрілці невдоволені перспективним планом формування тергромад, що був схвалений урядом і передбачає об’єднання всього Генічеського району в одну об’єднану територіальну громаду.

Про це повідомляє офіційний сайт Щасливцевської сільської ради – Укрінформ.

«На жаль, сьогодні ми бачимо, що Кабінет міністрів України не дослухається до думки народу, адже ще тиждень тому було написано листа Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю з проханням врахувати думку мешканців Арабатської Стрілки. Наразі ми розуміємо, що «один район, одна громада» – це шлях у забуття саме для Арабатської Стрілки. Поданий до затвердження варіант даного перспективного плану – це результат бажання та особистої думки окремої кількості людей і аж ніяк не більшості. Тому ми маємо твердий намір звертатися безпосередньо до гаранта Конституції Володимира Зеленського», – йдеться у повідомленні.

Громада хоче донести до Президента України думку мешканців Арабатської Стрілки, яка полягає в тому, що згідно з Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» думка громади має бути пріоритетною в прийнятті остаточного рішення. Зазначається, що є відповідність методиці Кабміну та ресурси, а головне – відповідальність, яку на себе не боїться взяти громада.

«Можливо, сьогоднішнє рішення не на нашу користь, але воно не є фінальним, тому ми маємо відстоювати своє законне право на добровільне об’єднання в об’єднану територіальну громаду на Арабатській Стрілці, в яку увійдуть Стрілківська та Щасливцевська сільські ради», – йдеться у повідомленні.

Як раніше повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів України схвалив перспективні плани формування тергромад ще трьох областей України: Херсонської, Хмельницької та Луганської.

Раніше представники громади заявляли, що готові, якщо Кабмін не підтримає утворення ОТГ на Арабатській Стрілці, захищати свою позицію всіма законними методами.

 

Уряд схвалив перспективні плани формування тергромад трьох областей

Кабінет міністрів України схвалив перспективні плани формування тергромад ще трьох областей України: Херсонської, Хмельницької та Луганської.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, відповідні розпорядження Кабмін схвалив на засіданні 29 квітня.

“Прийняття розпоряджень Кабінету міністрів забезпечить формування та функціонування спроможних територіальних громад, відповідно, Херсонської, Хмельницької та Луганської областей, здатних надавати населенню якісні послуги. Що, своєю чергою, створить більш комфортні умови для проживання жителів області, покращення інвестиційного середовища для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність”, – зазначив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов під час обговорення зазначених проєктів розпоряджень.

Так, згідно з проєктами розпоряджень, у Херсонській області буде створено 49 громад, у Хмельницькій області – 60, а в Луганській – 37.

Як повідомляв Укрінформ, 22 квітня Кабінет міністрів на засіданні затвердив перспективні плани формування територій громад Івано-Франківської та Тернопільської областей.

Станом на січень 2020 року в Україні створено 1029 об’єднаних територіальних громад з населенням 11,7 млн людей. Перспективними планами формування територій громад покрито 90,3% території країни.

 

Зеленський видав указ щодо самопредставництва Президента у судах

Президент Володимир Зеленський видав указ “Про забезпечення самопредставництва Президента України та створених ним допоміжних органів і служб у судах України”.

Відповідний документ №162/2020 опублікований на сайті Офісу Президента – Укрінформ.

Згідно з указом, Зеленський установив, що самопредставництво Президента України та створених ним для виконання своїх повноважень консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, їх посадових та службових осіб у судах України здійснюється Офісом Президента через Головне управління представництва інтересів Президента в судах Директорату з питань правової політики ОП.

Також в указі зазначається, що працівники директорату без окремого доручення беруть участь у справах з усіма правами, що надані законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, кримінальним процесуальним законодавством України, Законом України “Про виконавче провадження” позивачу, відповідачу, третій особі, учаснику судового провадження, учаснику виконавчого провадження.

 

“Слуга народу” має голоси для Саакашвілі, але Зеленський бачить його на іншій посаді – Арахамія

Депутатська фракція політичної партії «Слуга народу» має необхідну кількість голосів на підтримку призначення експрезидента Грузії і колишнього голови Одеської облдержадміністрації Міхеїла Саакашвілі, проте Президент Володимир Зеленський розглядає інший формат співпраці з ним.

Про це заявив голова фракції Давид Арахамія під час брифінгу після позачергового засідання парламенту 30 квітня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Насправді голосів вистачає, але Міхеїл Саакашвілі останні кілька днів вів тривалі консультації з Президентом – і вони знайшли інший формат, в якому вони будуть працювати. Це буде нова посада, але я не можу про це казати, бо це ініціатива Президента. Нехай це залишається інтригою. Якщо Міхеїл Саакашвілі разом із Президентом визначать, що його треба призначати віцепрем’єром, то ми зараз маємо достатньо голосів для того, щоб це рішення прийняти. Але за моєю інформацією, буде інше рішення, і Президент уже відпрацював його з паном Міхеїлом – і про це буде повідомлено, можливо, сьогодні трошки пізніше, а можливо, на початку наступного тижня», – пояснив Арахамія.

При цьому він уточнив, що під час консультацій Саакашвілі та Зеленського стосовно очікування від двох сторін виявилося, що «є інший формат, який забезпечить успіх цієї програми, яку він хоче виконувати щодо реформ».

«На мою думку, віцепрем’єр із реформ «без портфеля» – це не та посада, на якій можна справді глибокі реформи реалізувати», – додав парламентарій.

Як повідомляв Укрінформ, 22 квітня народний депутат Олександр Качура (фракція партії “Слуга народу”) повідомив, що експрезидент Грузії і колишній глава Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі розглядається кандидатом на посаду віцепрем’єр-міністра з реформ.

Сам Саакашвілі заявив, що Президент Володимир Зеленський запропонував йому стати віцепрем’єром з реформ і що він вже спілкувався з Прем’єр-міністром з цього приводу.

30 квітня заступник голови депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» Євгенія Кравчук в ефірі одного з телеканалів заявила, що Рада під час позачергового засідання 30 квітня не розглядатиме питання про ймовірне призначення Саакашвілі на посаду віцепрем’єр-міністра з реформ через брак голосів на його підтримку.

 

Землю продали – людей закріпачили

УП, Олег Тягнибок, голова ВО “Свобода”

Це не кінець епохи бідності. Це – відновлення кріпацтва.

Уряд заборонив українцям виїжджати з країни на заробітки (нібито для безпеки під час карантину). Європа зреагувала миттєво – влада Фінляндії заявила, що може відмовитись від наших робітників узагалі! Тим часом мережею розійшлися феєричні заяви прем’єра Шмигаля. Спочатку публічно принизив мільйони українських заробітчан (мовляв, вони – “добре навчена робоча сила”), а потім ще й обіцяв їм кріпацтво – робочі місця із зарплатами в 6-8 тис. грн…

І вистачило совісті на таке?! На носі собі зарубайте: заробітчани – не ваша рабсила, а стратегічний інвестор української економіки (тільки за минулий рік вони вклали в державу 12 млрд дол. – ТРЕТИНУ бюджету)! Тому не ультиматуми перед ними вам ставити і не заборони на виїзд впроваджувати. А низько кланятися в ноги, питатися: “Чого панство забажають?” Тому, якщо збираєтесь щось терміново закрити – почніть з олігархів! Закрийте їм виїзд, виверніть їхні офшори, поверніть до бюджету накрадене! Чи слабо?

Ваше завдання – зробити так, щоб українці більше не мусили шукати долі по світу, а мали всі гідні умови для розвитку тут, в Україні. Від заробітчан же – геть руки! Вони як ніхто в цій державі відчули всі ваші багаторічні олігархічні “покращення”. І цього вони вам просто так не пробачать.

 

СБУ викрила інтернет-агітаторів, які закликали до протестів на травневі

Служба безпеки України викрила трьох мешканців Дніпропетровщини, які у соціальних мережах поширювали заклики до протестних заходів на травневі свята через карантин.

Про це повідомляє 30 квітня пресцентр СБУ – Укрінформ.

«Аналіз електронного листування зловмисників вказує на координацію їхніх дій мешканцями Російської Федерації. За задумом кураторів, розповсюдження фейкової інформації мало загострити соціально-політичну обстановку в державі через підбурення населення до масових заворушень», – йдеться у повідомленні.

Кіберфахівці спецслужби виявили та деанонімізували фейкові облікові записи, що використовували для розповсюдження закликів до порушення територіальної цілісності України. Подальший аналіз контенту, який поширювали інтернет-агітатори, зафіксував також заклики до масових протестів, у першу чергу через проведення в Україні карантинних заходів. Кількість тенденційних публікацій значно збільшилася напередодні травневих свят.

Оперативники СБУ встановили, що одного з інтернет-агітаторів замовники з РФ примушували розміщувати інформацію із закликами до порушення територіальної цілісності нашої держави, погрожуючи депортацією матері, яка є трудовою мігранткою у Москві.

Під процесуальним керівництвом прокуратури Дніпропетровської області правоохоронці провели обшуки та вилучили обладнання, яке використовували зловмисники.

Одному з інтернет-агітаторів слідчі СБУ вже повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) Кримінального кодексу України, щодо інших відбуваються процесуальні дії.

Тривають заходи із викриття та документування інших джерел розповсюдження заборонених законодавством матеріалів.

 

Проросійські рухи готували провокації у роковини трагічних подій в Одесі – СБУ

Служба безпеки України запобігла спробі представників проросійського руху «Куликове поле» організувати 2 травня в Одесі низку провокаційних акцій у роковини трагічних подій 2014 року.

Про це повідомляє пресцентр СБ України – Укрінформ.

“Встановлено, що одним з напрямків антидержавних проявів мало стати розповсюдження в Одесі друкованої агітаційної продукції сепаратистського характеру із закликами до створення так званої «республіки новоросія» і силового захоплення державної влади. За задумом організаторів, ці дії мали стати інформаційним приводом для дискредитації України на міжнародній арені пропагандистами РФ”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що під час обшуків у активістів проросійського руху правоохоронці виявили значну кількість друкованої продукції, яка містить відверту антиукраїнську пропаганду сепаратистського характеру. Зокрема, вилучено листівки з поділом України на фейкову «республіку новоросія» і «бандерівську Україну», наліпки з написами «Одесса русский город» та «Одесса – Новороссия», символіку із пропагандою тоталітарного режиму, друковані видання, так звану газету «новоросія» та іншу заборонену законодавством продукцію”, – йдеться у повідомленні.

У межах кримінального провадження, розпочатого за ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 14 та ч. 1 ст. 294 Кримінального кодексу України, тривають слідчі дії. За їх результатами прийматимуться відповідні процесуальні рішення.

Нагадаємо, 2 травня 2014 року в центрі Одеси відбулися зіткнення між проросійськими і проукраїнськими активістами.

Учасники одеського Антимайдану напали на колону вболівальників одеського ФК «Чорноморець» і харківського «Металіста», активістів місцевої «Самооборони» та Євромайдану. Під час сутичок пролунали постріли, загинуло кілька людей.

Проукраїнські сили почали тіснити антимайданівців до Куликового поля, де спалили їхній табір. Антимайданівці забарикадувалися у Будинку профспілок. Сторони конфлікту закидали одні одних пляшками із запальною сумішшю, стріляли. Невдовзі в будівлі виникла пожежа.

Загалом під час заворушень в Одесі загинуло 48 людей, більшість – у Будинку профспілок. Понад 200 людей звернулися по медичну допомогу.

Слідство встановило, що масові заворушення в Одесі були організовані й умисно сплановані.

 

Законопроєкт “Про медіа” направили на повторне перше читання

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив направити на повторне перше читання законопроєкт №2693 «Про медіа».

Про це повідомила заступник голови комітету Євгенія Кравчук (фракція «Слуга народу») на своїй сторінці у Facebook за результатами засідання комітету, що відбулося 30 квітня – Укрінформ.

«Про перегляд висновку Комітету до проєкту закону про медіа №2693. Навіть тільки за час карантину вдалося провести низку робочих сесій, зокрема в рамках співпраці з Радою Європи. Ми отримали значну кількість слушних пропозицій, особливо щодо регулювання онлайн-медіа та платформ спільного доступу. На 70-80% наявний проєкт знаходить схвалення у експертів, решта – простір для доопрацювання. Приємно, до речі, що нашим позитивним досвідом зацікавилася (низка – ред.) європейських країн (Велика Британія, Литва та ін.), які зараз також займаються розробкою аналогічного законодавства. Комітет вирішив затвердити новий висновок по законопроєкту та направити його на повторне перше читання. Робота триває», – зазначила Кравчук.

Як повідомляв Укрінформ, 5 лютого гуманітарний комітет рекомендував Раді ухвалити в першому читанні законопроєкт №2693 «Про медіа», який складається зі 124 статей.

Законопроєкт «Про медіа», зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.

 

За позовом батька Гандзюк арештували рахунки депутата Киви – юристи

На виконання рішення Солом’янського райсуду Києва щодо позову батька активістки Катерини Гандзюк держвиконавець ухвалив постанову про накладення арешту на кошти нардепа Іллі Киви для забезпечення сплати судового збору.

Про це у Facebook повідомляє юридична компанія “Міллер”, яка раніше від імені батька активістки подала позов до Киви про захист честі і гідності Катерини Гандзюк – Укрінформ

“Арештовано рахунки І. Киви по справі Катерини Гандзюк”, – йдеться у повідомленні.

У юридичній компанії зазначили, що нардеп Кива “безпідставно звинуватив Катерину Гандзюк в корупції, що не відповідає дійсності”. Зокрема, мова йде про висловлювання Киви у ефірі телеканалу “Еспресо” у жовтні 2018 року, коли нардеп звинуватив активістку в розкраданні бюджету.

“26 червня 2019 року Солом’янський районний суд м. Києва задовольнив позов батька Катерини Гандзюк до Іллі Киви та ТОВ «Голдберрі» про захист, честі гідності, ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію”, – нагадали юристи.

Як уточнили в юридичній компанії, рішенням Солом’янського райсуду Києва було визнано недостовірною інформацію, поширену 2 жовтня 2018 року Кивою в ефірі телеканалу «Еспресо. TV» наступного змісту: «Я знаю, что Гандзюк сидела на разворовывании городского бюджета».

Також суд зобов`язав Киву спростувати недостовірну інформацію, шляхом повідомлення в ефірі телеканалу «Еспресо. TV» про те, що поширена інформація не відповідає дійсності, і зобов’язав стягнути з Киви на користь Віктора Гандзюка судовий збір у розмірі 1409,60 грн.

“22 квітня 2020 року на виконання рішення Солом’янського районного суду м. Києва державним виконавцем Дніпровського районного відділу ДВС у м. Києві ухвалено постанову про накладення арешту на кошти Іллі Володимировича для забезпечення сплати судового збору”, – уточнили юристи.

Зазначається, що у разі невиконанні іншої частини рішення суду до Киви будуть застосовані заходи, передбачені ст. 63 закону України «Про виконавче провадження», у вигляді штрафу, а потім і відкриття кримінального провадження.

“Таким чином, якщо Ілля Кива не виконає рішення суду у повній мірі, до органу досудового розслідування буде повідомлено про вчинення останнім кримінального правопорушення у відповідності зі ст. 382 КК України”, – поінформували у компанії “Міллер”.

Раніше ЗМІ повідомляли, що 30 жовтня 2018 року юридична компанія “Міллер” звернулася до суду з позовом до Іллі Киви та “Еспресо.TV” про захист честі, гідності та ділової репутації Катерини Гандзюк.

Згодом, 2 листопада, Солом’янський районний суд відкрив спрощене позовне провадження у цій цивільній справі, але 30 листопада судове провадження закрили через смерть позивача.

Після цього юридична компанія “Міллер” від імені батька Катерини Гандзюк Віктора повторно подала позов до Солом’янського районного суду Києва з тих ж підстав.

Як повідомлялося, 27 квітня Офіс генпрокурора та СБУ оголосили про завершення слідства у справі щодо організації нападу на Катерину Гандзюк.

Натомість активісти виступили із заявою, що справу передають до суду, не завершивши всіх слідчих дій.

Увечері 27 квітня ініціативна група “Хто замовив Катю Гадзюк?” провела акцію протесту проти рішення про завершення розслідування справи про вбивство активістки.

29 квітня активісти знову прийшли під будинок у Києві, де проживає Венедіктова.

Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Вона перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до вбивства були затримані п’ятеро осіб, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але той вийшов під заставу у 2 млн 497,3 тис. грн.

6 червня п’ятьох безпосередніх виконавців нападу засудили до позбавлення волі терміном від 3 до 6,5 року.

У січні цього року в Болгарії за організацію нападу на Катерину Гандзюк затримали Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради. 16 березня його екстрадували в Україну.

На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців (“групу Торбіна”) і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, про місце проживання Гандзюк.

У березні суд продовжив строк розслідування справи проти Левіна до 29 липня.

 

ТСК у справі Гандзюк чекає на Венедіктову – Баканов на засідання не прийде

Члени Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років чекають на своєму засіданні 30 квітня генерального прокурора Ірину Венедіктову.

Про це журналістам сказала заступник голови ТСК Соломія Бобровська (фракція «Голосу») – Укінформ.

За її словами, на засіданні присутні прокурори у справах Гандзюк та Сергія Стерненка, а також представники Служби безпеки України.

«Очікуємо ще керівницю Офісу генерального прокурора пані Венедіктову, але керівника СБУ пана Баканова не буде», – сказала Бобровська.

Як повідомляв Укрінформ, ТСК із здійснення контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років провела засідання 29 квітня. Очікувалося, що на ньому заслухають генпрокурора Венедіктову та голову СБУ Баканова. Однак вони не з’явилися на засідання, яке проходило у дворі київського кафе, через відсутність гарантії безпеки.

27 квітня Офіс генпрокурора і СБУ оголосили про завершення слідства у справі про організацію нападу на Гандзюк.

Своєю чергою активісти заявлють, що справу про організацію нападу на Гандзюк правоохоронці передають до суду, не завершивши усіх слідчих дій.

Активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Гандзюк перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ятеро людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 млн 497 тис. 300 гривень.

6 червня 2019 року п’ятьох безпосередніх виконавців нападу засуджено на строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі.

Крім того, у січні 2020 року на території Болгарії затримали за організацію нападу на Гандзюк Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради.

16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну. На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців (“групу Торбіна”) і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, щодо місця проживання Гандзюк. У березні суд продовжив до 29 липня строк розслідування справи проти Левіна.

 

Рябошапка вважає, що замовників убивства Гандзюк можуть не знайти

У справі щодо вбивства активістки Катерини Гандзюк наразі недостатньо доказів, які б доводили затримання головного замовника цього злочину.

Таку думку висловив колишній генпрокурор Руслан Рябошапка в інтерв’ю, оприлюдненому на Youtube-каналі народного депутата Олексія Гончаренка (фракція “Європейської солідарності”) – Укрінформ.

«Для нас було не так важливо засудити виконавців цього злочину, як зрозуміти, хто був головним замовником і які були мотиви. Але зараз доказів, які б давали можливість стверджувати, що головним замовником є саме ця особа і що її засудять за цей злочин, здається, недостатньо в матеріалах справи», – сказав Рябошапка.

Він зазначив, що за його каденції на посаді генпрокурора вдалося зробити “майже неможливе”, знайшовши підозрюваного в організації вбивства, Олексія Левіна.

«Нам вдалося дуже швидко повернути Левіна до України, розплутати декілька досить резонансних злочинів у Херсонській області, з чого стало зрозуміло, що там діяло велике злочинне угруповання. Багато людей з цього угруповання отримали підозру, і ми наближалися достатньо швидко до того, щоб розслідувати цей злочин», – розповів ексгенпрокурор.

За його словами, з великими труднощами було продовжено строк досудового розслідування ще на чотири місяці, і тому викликає подив, що справу квапляться передати до суду.

«Для мене було досить дивно почути, що так швидко, не провівши всіх слідчих дій, які були ще необхідні, не отримавши всіх необхідних пояснень, свідчень від фігурантів, справу так швидко передано до суду», – наголосив Рябошапка.

На його думку, це може бути свідченням того, що справу Гандзюк «зливають» і головного замовника не знайдуть.

Як повідомлялося, 27 квітня Офіс генпрокурора та СБУ оголосили про завершення слідства у справі щодо організації нападу на Катерину Гандзюк.

Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Вона перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до вбивства були затримані п’ятеро осіб, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але той вийшов під заставу у 2 млн 497,3 тис. грн.

6 червня п’ятьох безпосередніх виконавців нападу засудили до позбавлення волі терміном від 3 до 6,5 року.

У січні 2020 року в Болгарії за організацію нападу на Катерину Гандзюк затримали Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради. 16 березня його екстрадували в Україну.

На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців (“групу Торбіна”) і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, про місце проживання Гандзюк.

У березні суд продовжив строк розслідування справи проти Левіна до 29 липня.

 

Ліквідація підрозділу прокурорів не стосується справи Гандзюк — Венедіктова

Ліквідація Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу генпрокурора не пов’язана із рішенням про завершення розслідування у справі вбивства активістки Катерини Гандзюк.

Так заявила в ефірі програми “Мокрик По Живому” на телеканалі Hromadske генпрокурор Ірина Венедіктова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ці справи (ліквідація підрозділу – ред.) ніяк не пов’язані зі справою Катерини Гандзюк чи ще якоюсь справою. Це йде нормальний процес після оптимізації департаментів”, – зазначила вона.

При цьому Венедіктова заперечила, що наразі прокурори перебувають “у підвішеному стані”.

“Це зараз відбувається масштабно і не стосується тільки цієї справи”, – додала генпрокурор.

Раніше ініціативна група “Хто замовив Катю Гандзюк?” повідомила, що перед завершенням слідства у справі вбивства Катерини Гандзюк генпрокурор Ірина Венедіктова 21 квітня ліквідувала департамент, в якому працювали прокурори, що займались справою активістки.

Активісти наголошують, що рішення про дочасне завершення слідства у справі Гандзюк приймалось одноосібно генпрокурором Іриною Венедіктовою, а прокурори у справі не мали можливості заперечити.

Як повідомляв Укрінформ, 27 квітня Офіс генпрокурора і СБУ оголосили про завершення слідства у справі про організацію нападу на Гандзюк.

Своєю чергою, активісти виступили із заявою про те, що справу про організацію нападу на активістку Катерину Гандзюк правоохоронці передають до суду, не завершивши проведення усіх слідчих дій. З критикою виступив також і батько загиблої активістки Віктор Гандзюк.

Активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Гандзюк перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ятеро людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але той вийшов під заставу у 2 млн 497 тис. 300 гривень.

6 червня 2019 року п’ятьох безпосередніх виконавців нападу були засуджені на строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі. Крім того, у січні цього року на території Болгарії затримали за організацію нападу на Гандзюк Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради. 16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну.

На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців (“групу Торбіна”) і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, щодо місця проживання Гандзюк.

У березні суд продовжив до 29 липня строк розслідування справи проти Левіна.

 

Клопотань адвокатів у справі Гандзюк немає – Венедіктова

Прокурори у справі про вбивство активістки Катерини Гандзюк не отримували клопотань від захисників потерпілої сторони.

Про це в телеканалу Hromadske заявила генеральний прокурор Ірина Венедіктова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Жодних клопотань у справі (вбивства Катерина Гандзюк – прим.) від адвокатів немає офіційно. Жодних. Запитайте про це у прокурорів. Усі, які були, усі були зроблені”, – заявила вона.

Вона додала, що у справі Гандзюк “не буде хайпувати”, вказуючи на основних фігурантів у справі.

Раніше адвокат Євгенія Закревська розкритикувала дочасне завершення розслідування у справі про вбивство Катерини Гандзюк. Вона наголосила, що стратегія прокурорів працює на користь підозрюваних, а розслідування завершили ще до проведення ряду слідчих та негласних слідчих дій.

Адвокат також відмітила, що ряд клопотань, які вона подала в рамках справи, не були розглянуті прокурорами.

Як повідомляв Укрінформ, 27 квітня Офіс генпрокурора і СБУ оголосили про завершення слідства у справі про організацію нападу на Гандзюк.

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради із здійснення контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років провела засідання 29 квітня, на кому очікувалося заслухати генпрокурора Венедіктову та голову СБУ Івана Баканова. Однак вони не з’явилися на засідання, яке проходило у дворі київського кафе, через відсутність гарантії безпеки.

Активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Гандзюк перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ятеро людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 млн 497 тис. 300 гривень, яку було внесено.

6 червня 2019 року п’ятьох безпосередніх виконавців нападу засуджено на строки від 3 до 6,5 року позбавлення волі.

Крім того, у січні 2020 року на території Болгарії затримали за організацію нападу на Гандзюк Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради.

16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну. На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців (“групу Торбіна”) і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, щодо місця проживання Гандзюк. У березні суд продовжив до 29 липня строк розслідування справи проти Левіна.

 

Справи Гандзюк і Стерненка: ТСК проситиме Президента про зустріч

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, що здійснює контроль за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів, має намір звернутися з листом до Президента для проведення зустрічі.

Про це журналістам сказала заступник голови ТСК Соломія Бобровська (фракція «Голосу») після завершення засідання, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Через те, що засідання було закритим, можу розповісти небагато. Комісія взяла свідчення у запрошених і направить декілька звернень у правоохоронні органи для отримання додаткової інформації, зокрема до Генпрокуратри та СБУ. Ми також готуємо листа до Президента про необхідність скорої зустрічі через актуальні події у справах Катерини Гандзюк та Сергія Стерненка. Президент рік тому обіцяв, що це будуть принципові «червоні лінії» для нього – зараз найкращий час довести це діями”, – зазначила Бобровська.

Вона додала, що на сьогоднішньому засіданні була присутня генеральний прокурор Ірина Венедіктова, а голова СБУ Іван Баканов не прийшов.

Як повідомляв Укрінформ, ТСК зі здійснення контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років провела засідання у середу, 29 квітня. Очікувалося, що на ньому заслухають генпрокурора Венедіктову та голову СБУ Баканова. Однак вони не з’явилися на засідання, яке відбувалося у дворі київського кафе, через відсутність гарантій безпеки.

27 квітня Офіс генпрокурора і СБУ оголосили про завершення слідства у справі про організацію нападу на Гандзюк. Однак активісти заявляють, що справу про організацію нападу на Гандзюк правоохоронці передають до суду, не завершивши усіх слідчих дій.

Активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Гандзюк перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

6 червня 2019 року п’ятеро безпосередніх виконавців нападу були засуджені на строки від 3 до 6,5 року позбавлення волі.