Вінниччина прощається із померлим у зоні ООС бійцем

Вінниччина у четвер, 31 грудня, прощається із померлим у зоні операції Об’єднаних сил бійцем Вадимом Єфременюком.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила волонтерка Олена Верлан-Кульшенко.

«Зовсім молодий хлопець, 1998 року народження. Сьогодні зранку вінничани прощаються з ним, а о 13.00 відбудеться похорон», – поінформувала Верлан-Кульшенко.

За її словами, Вадима Єфременюка поховають на кладовищі в селі Коло-Михайлівка поблизу Вінниці.

Як повідомили в департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА, 22-річний Вадим Єфременюк помер 29 грудня в зоні проведення ООС, «обставини його смерті уточнюються».

Військовослужбовець проживав у м. Вінниці. Вадим Єфременюк не був одружений, у бійця залишились батьки, двоє братів та сестра.

За даними ОДА, загалом у ході проведення антитерористичної операції та під час здійснення заходів Об’єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на Донбасі загинув 161 боєць із Вінниччини, померли від ран і хвороб 75 учасників бойових дій, безвісти зникли – 2 земляки.

 

Музей Майдану започатковує вшанування днів народження Героїв Небесної Сотні

У січні Музей Майдану започатковує вшанування днів народження Героїв Небесної Сотні.

Як повідомляє пресслужба музею, акція відбудеться 1,2 січня, о 12:00 на алеї Героїв Небесної Сотні, 6, біля Дзвону Гідності, передає Укрінформ.

«Національний музей Революції Гідності з 1 січня 2021 року започатковує комеморативну практику, головний посил якої – вшанувати персонально факт приходу у світ кожного нашого співвітчизника, який загинув, і традиційно подарувати, як за життя, квітку у цей день. А цим – висловити Небесній Сотні почуття вдячності за їхній громадянський вибір, за героїчний подвиг і самозречення», – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, це також можливість надати широким колам відвідувачів меморіального простору на алеї Героїв Небесної Сотні дізнатися більше про загиблих під час Революції Гідності.

У день народження Героя Небесної Сотні перед Дзвоном Гідності, який відкрили й освятили наприкінці 2020 року біля каплиці архістратига Михаїла й українських Новомучеників співробітники Національного музею Революції Гідності, рідні Героїв Небесної Сотні, волонтери виставлятимуть портрет Героя і кластимуть живу квітку, лунатиме пам’ятний дзвін.

«Дзвін Гідності стверджує громадянський подвиг Героїв Небесної Сотні, застерігає нас від втрати пам’яті, зміцнює нашу національну єдність і силу, виявляє готовність продовжувати боротьбу за нашу свободу, гідність, майбутнє. Дзвін Небесної Сотні – особливий церемоніальний і символічний об’єкт, що допоможе відвідувачам цього меморіального простору вшанувати пам’ять загиблих величним посилом до них крізь час і простір. А ще біля Дзвону у дні народження героїв з’являтиметься їхній портрет і жива біла квітка як символ чистоти і вічного життя, як знак нашої пам’яті і шани», – наголошує генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Як нагадали у пресслужбі, у січні відзначаються дні народження одинадцяти Героїв Небесної Сотні: Олександра Бадери (1 січня), Олександра Царька (2 січня), Олександра Щербанюка (2 січня), Володимира Чаплінського (13 січня), Андрія Мовчана (17 січня), Юрія Пасхаліна (18 січня), Анатолія Корнєєва (23 січня), Олександра Подригуна (23 січня), Михайла Жизневського (26 січня), Івана Тарасюка (28 січня), Богдана Калиняка (29 січня).

Більше про кожного з Небесної Сотні можна дізнатися на сайті Музею Майдану.

 

Наруга над пам’ятником воїнам АТО/ООС: Мінветеранів закликає провести об’єктивне розслідування

Мінветеранів закликає правоохоронні органи провести об’єктивне розслідування факту наруги над пам’ятником воїнам АТО/ООС у Шевченківському районі поблизу станції метро «Берестейська».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінветеранів.

«Закликаємо правоохоронні органи України вжити невідкладних заходів щодо встановлення осіб злочинців. Просимо провести об’єктивне розслідування цієї справи та винести справедливе рішення щодо покарання винних», – сказав заступник міністра у справах ветеранів Олександр Терещенко.

Він зазначив, що подібні злочинні дії є неприпустимими, бо це наруга над пам’яттю про українців, які боролися і продовжують відстоювати незалежність та територіальну цілісність України. “Своїм вчинком злочинці плюнули у душі матерям й батькам, родинам мужніх патріотів, відважних українських воїнів, які стали символом гідності, віддавши життя за Україну”, – наголосив Терещенко.

Як повідомлялося, у Києві невідомі облили фарбою пам’ятник воїнам АТО/ООС у Шевченківському районі поблизу станції метрополітену «Берестейська».

 

У новорічну ніч окупанти шість разів порушили “тишу”

01.01.2021, 07:41

Упродовж минулої доби, 31 грудня, в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано чотири порушення режиму припинення вогню, ще шість у штабі ООС нарахували у новорічну ніч.

Про це повідомляє штаб сил ООС у ранковому зведенні, передає Укрінформ.

Зазначається, що від початку поточної доби, 1 січня, в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано 6 порушень режиму припинення вогню.

“В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», неподалік населеного пункту Авдіївка, збройні формування Російської Федерації тричі відкривали вогонь в бік українських позицій з мінометів 82-го калібру, гранатометів різних систем та стрілецької зброї. На цьому ж напрямку, в районі населеного пункту Водяне, що на Приазов’ї ворог відкривав вогонь з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї”, – наголосили у штабі.

Неспокійно було й у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» поблизу населеного пункту Золоте-4. Там противник вів вогонь в бік наших позицій з гранатометів різних систем та великокаліберного кулемета, а неподалік Новолуганського – зі стрілецької зброї.

“На обстріли противника українські захисники надали адекватну відповідь. Бойових втрат та поранень серед особового складу Об’єднаних сил немає”, – зазначили у штабі.

Що ж до минулої доби, то зазначається, що 31 грудня всі порушення ворог здійснив у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», однак серед наших воїнів бойових втрат і поранень не було.

“Поблизу населеного пункту Старогнатівка збройні формування РФ відкривали вогонь в бік українських позицій з ручного протитанкового гранатомета та стрілецької зброї, а неподалік Широкиного – з мінометів 82-го калібру та ручного протитанкового гранатомета. В районі населеного пункту Водяне російсько-окупаційні війська відкривали вогонь з мінометів 120-го калібру, а поруч з Талаківкою – з підствольних гранатометів”, – повідомили у штабі сил ООС, додавши при цьому, що про всі факти порушень режиму припинення вогню через українську сторону СЦКК повідомили представникам ОБСЄ.

Як раніше повідомляло агентство, ОБСЄ зафіксувала 23 невідведені «Гради» на окупованій Луганщині.

 

Окупанти порушили «тишу» поблизу Старогнатівки

Станом на 18.30 31 грудня російські окупаційні війська один раз порушили режим тиші поблизу населеного пункту Старогнатівка у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”. Серед наших воїнів бойових втрат і поранень немає.

Про це у Фейсбуці повідомляє пресцентр штабу Об’єднаних сил, передає Укрінформ.

“Одне порушення припинення вогню було зафіксовано поблизу населеного пункту Старогнатівка у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”. Тут збройні формування Російської Федерації здійснили кілька провокативних пострілів у бік українських позицій з ручного протитанкового гранатомета та стрілецької зброї”, – зазначається у повідомленні.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” спостерігалася тиша.

Серед наших воїнів бойових втрат та поранень немає.

Про факт порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.

У районі проведення операції Об’єднаних сил виконують завдання й інші складові сил оборони. Сьогодні сапери ДСНС розмінували майже 4 гектари території та передали на знищення 66 вибухонебезпечних предметів.

Обстановка в районі проведення операції і надалі контрольована українськими воїнами.

 

Українська армія взяла на озброєння дві нові гвинтівки –УП

Українська армія взяла на дві гвинтівки Snipex T-REX та Snipex ALLIGATOR калібру 14,5 мм.

Джерело: виробник гвинтівок компанія Snipex у Facebook

Пряма мова: “Гвинтівки Snipex T-REX 14,5 та Snipex ALLIGATOR 14,5 успішно пройшли державні випробування і вдало витримали всі іспити!

За результатами державних випробувань гвинтівки Snipex калібру 14,5х114 прийняті на озброєння Збройних Сил України”.

Деталі: Snipex T-REX – однозарядна гвинтівка з прицільною дальністю до 2 тисяч метрів. Вона важить 25 кг без урахування боєприпасів.

Snipex ALLIGATOR – багатозарядна гвинтівка з магазином на пʼять патронів. Вона важить 25 кг, і бʼє на 2 км.

 

Лавров завів “у медикаментозний сон” нормандські переговори на рівні МЗС – Кулеба

УП

На думку глави МЗС України Дмитра Кулеби, Нормандський формат перемовин щодо війни на Донбасі ще “живий” та необхідний, хоча на рівні МЗС майже заморожений через дії РФ.

Як пише “Європейська правда”, про це він розповів в інтерв’ю ТСН.

На запитання про те, чи ще “живий” нормандський формат, Дмитро Кулеба відповів, що він “живіший від усіх живих”.

“На рівні міністрів закордонних справ він живий, але перебуває в медикаментозному сні. І в цей медикаментозний сон його поклало Міністерство закордонних справ РФ”, – зазначив він, додавши, що йдеться про главу МЗС РФ Сергія Лаврова.

Кулеба зазначив, що не вважає “глухим кутом” ситуацію з Нормандським форматом через відсутність повторної зустрічі на рівні лідерів (після 9 грудня 2019 року), попри те, що Росія ускладнила переговорний процес.

“Був перший рік, коли всі їхали по дуже швидкій дорозі і було досягнуто конкретних результатів, але потім РФ низкою своїх дій перетворила хайвей на роздовбаний шлях, яким дуже важко доводиться їхати, та ще й з максимальною обережністю, щоб не відірвати колесо. Але їдемо, будемо їхати, тому що наша мета, мета президента не змінюється. Це мир в Україні, відновлення територіальної цілісності України. І для досягнення цього результату треба говорити не з якимись посередниками, а з Росією, яка почала цю війну”, – наголосив  Кулеба.

Нагадаємо, нещодавно в Офісі президента заявили, що Україна розраховує на проведення зустрічі політичних радників щодо Донбасу в Нормандському форматі у січні 2021 року.

 

Туреччина говорить про російську окупацію Криму на всіх міжнародних платформах – посол

Позиція Туреччини щодо анексії Криму РФ зрозуміла з 2014 року – не визнали анексію і не визнаємо, що було сказано на міжнародних та двосторонніх платформах усіх рівнів.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні Ягмур Ахмет Гюльдере.

«Наша офіційна позиція щодо Криму була абсолютно зрозумілою з 2014 року. Ми не визнали анексію і не визнаємо її. Про це було сказано на міжнародних та двосторонніх платформах усіх рівнів», – сказав Ягмур Ахмет Гюльдере.

Дипломат нагадав про підтримку Анкарою ініціативи створення Кримської платформи.

«Ми координуємо підготовчі роботи з нашими колегами в Україні. Також підтримуємо ініціативи України на інших міжнародних аренах та майданчиках», – сказав посол.

За словами Ягмура Ахмета Гюльдере, Туреччина не схвалює обшуків та арештів кримських татар у Криму й неодноразово про це заявляла на рівні МЗС.

Дипломат також розповів про просування проєкту з будівництва житла для кримських татар в Україні.

«Зараз триває завершальний етап визначення найкращого місця для розміщення цих будинків та вибору законодавчої бази для цього проєкту. Ми сподіваємось, що цей процес буде незабаром закінчений і що в 2021 році ми зможемо розпочати будівництво та завершити його якнайшвидше», – сказав посол.

Як повідомляв Укрінформ, на початку грудня на 27-й Міністерській раді ОБСЄ міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив про те, що порушення прав людини в Криму, становище кримських татар залишається джерелом занепокоєння. А також про те, що позиція Туреччини щодо незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, включаючи Крим, залишається незмінною.

 

Євродепутати написали листи чотирьом українським політв’язням із Криму

Група депутатів Європарламенту направила листи солідарності чотирьом українським політв’язням з Криму, що утримуються у місцях позбавлення волі в Росії й окупованому Криму – Ремзі Бекірову, Осману Аріфмеметову, Євгену Каракашеву і Сергію Філатову.

Про це повідомляє в Фейсбук Кримська правозахисна група, передає Укрінформ.

«Ми, депутати Європейського парламенту, уважно стежимо за порушеннями прав людини, які відбуваються в Криму. Дуже боляче спостерігати за тим, як безкарність представників правоохоронних органів за скоєні ними викрадення, арешти, напади на активістів породила атмосферу повного страху», – йдеться у листі.

Європарламентарі пишуть, що їх вразили історії Османа Аріфмеметова і Ремзі Бекірова – цивільних журналістів, які «безстрашно висвітлювали переслідування кримських мусульман, зокрема, обшуки, арешти, суди, поки самі не стали жертвами цих переслідувань».

Окрім того, автори листів повідомляють, що були шоковані випадком євпаторійського анархіста Євгена Каракашева, якого «показово засудили за один ролик, переглянутий тільки один раз».

Також вони занепокоєні історією жителя Джанкоя, члена релігійної громади «Свідків Єгови» Сергія Філатова, якому «доведеться провести шість років у колонії загального режиму за організацію релігійних зустрічей».

Євродепутати планують поширювати інформацію про ці переслідування.

«Нашою метою є те, щоб якомога більше європейців з Праги, Брюсселя, Страсбурга, Женеви і багатьох інших міст Європи усвідомили, що за проблемою окупації Криму та порушень прав людини стоять реальні людські долі, і щоб сотні різних людей – від простих офісних працівників до міністрів – змогли висловити кримським політв’язням свою солідарність і занепокоєння за їхні долі », – зазначили автори листів.

Підтримку українських політв’язнів ініціювали депутати Європейського парламенту Маркета Грегорова (Marketa Gregorova) і Ондржей Коваржік (Ondrej Kovarik) – Чехія; Андрюс Кубілюс (Andrius Kubilius) – Литва; Рейнхард Бютікофер (Reinhard Butikofer) і Віола фон Крамон-Таубадель (Viola von Cramon-Taubadel) – Німеччина. Їх підтримали 22 інших європарламентаріїв.

 

З табору в Сирії звільнили двох українок – ЗМІ

УП

У Сирії із табору звільнили двох громадянок України з дітьми, чиїх чоловіків звинувачують у тому, що вони воювали за терористичний рух “Ісламська держава”.

Джерело: ТСН

Деталі: Жінок утримували в таборі аль-Хоул. Відомо, що одна з них родом із Кременчука, а інша – з Криму.

Наразі жінки евакуйовані з території Сирії. У них загалом семеро дітей. Таким чином, до України повернуться дев’ятеро людей.

Участь у звільненні українок брали в рамках спеціальної евакуаційної операції на доручення президента України Володимира Зеленського вітчизняні спецслужби, дипломати МЗС та інші урядові структури.

Спецоперація триватиме у декілька етапів. Повернення додому очікують загалом ще 57 осіб.

Табір аль-Хоул розрахований на 11 тисяч осіб, але тут мешкає понад 70 тисяч осіб, із яких понад 95% жінки і діти.

 

Російські хакери отримали доступ до вихідного коду Microsoft – ЗМІ

01.01.2021, 05:56

Ймовірні російські хакери, які в грудні зламали  ІТ-системи кількох американських державних установ, також отримали доступ до вихідного коду Microsoft.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це пише Bloomberg із посиланням на заяву Microsoft.

“Ми виявили незвичну діяльність у невеликій кількості внутрішніх облікових записів та після вивчення зрозуміли, що один із записів було використано для перегляду вихідного коду у кількох сховищах”, – заявили у Microsoft.

У компанії додали, що обліковий запис “не мав дозволу на зміну будь-якого коду чи інженерних систем, і наше подальше розслідування показало, що жодних змін внесено не було”.

Водночас речник Microsoft відмовився повідомити, який саме вихідний код переглянули хакери.

“Вихідний код показує, як комп’ютерні програми працюють й використовується для створення продукту. Отримання доступу до цього коду дає хакерам цінне розуміння того, як вони можуть зловживати програмами чи уникати виявлення”, – пояснює Bloomberg.

Своєю чергою у Microsoft зауважили, що розбудовують свою безпеку, виходячи із того, що вихідний код буде розкрито.

“Дії хакерів не поставили під загрозу безпеку наших послуг або дані будь-яких користувачів, однак ми хочемо бути відкритими й поділитися своїми знахідками, оскільки, на наше переконання, ми протистоїмо дуже просунутому державному супротивнику”, – підсумували у компанії.

Як повідомляв Укрінформ, позаминулого тижня хакери зламали систему Міністерства фінансів США і національного управління з телекомунікацій і інформації, отримавши доступ до внутрішнього електронного листування відомства.

На минулому тижні агентство Reuters опублікувало ексклюзивне розслідування, згідно з яким повідомило, що хакери, які зламали доступ до внутрішнього електронного листування Міністерства фінансів США, ймовірно, працюють на Росію.

Зокрема, за словами двох джерел, атаки на американський Мінфін пов’язані з недавно розкритим зломом великої американської компанії з кібербезпеки FireEye, яка обслуговує державні та комерційні організації.

Також повідомляється, що з кібератакою зіткнулася IТ-компанія SolarWinds, яка обслуговує державних замовників у виконавчій гілці влади, збройних силах і спецслужбах США.

У цілому джерела агентства зазначили, що атака російських хакерів не обмежується однією організацією, а є «масштабною кампанією кібершпіонажу, спрямованою проти уряду США і його інтересів».

За даними корпорації Microsoft, яка теж зазнала нападу, метою хакерів стали понад 40 урядових агентств, аналітичних центрів, неурядових організацій та IT-компаній. Цілі розташовувалася не тільки в США, але і в Канаді, Великобританії, Іспанії, Бельгії, Ізраїлі, Мексиці та Об’єднаних Арабських Еміратах.

 

У Білорусі понад 100 протестувальників зустрінуть Новий рік за гратами 

Більше ніж 100 учасників акцій протесту в Білорусі зустрінуть 2021 рік під адміністративним арештом.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє білоруська правозахисна організація “Вясна”.

За даними правозахисників, під арештом дотепер лишаються 112 осіб за участь у нібито несанкціонованих акціях. Серед заарештованих учасників протесту – 18 жінок і 94 чоловіки. Наймолодший – 19-річний юнак, а найстарший – чоловік 62 років.

Окрім них, Новий рік за гратами зустрінуть 169 політв’язнів.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Влада країни продовжуює застосовувати репресії проти учасників мирних протестів.

 

Сенцов побажав на Новий рік звільнення усіх українців, які знаходяться у полоні

Український режисер з Криму, колишній бранець Кремля Олег Сенцов побажав на Новий рік звільнення усіх українців, які знаходяться у полоні в Криму, Росії та на Донбасі.

Як передає Укрінформ, про це він написав у Фейсбуці.

“Бажання на Новий рік у мене тільки одне, щоб усі українці, хто досі знаходиться в полоні в Криму, Росії та на Донбасі, опинились на свободі”, – зазначив він.

Сенцов додав, що щастя – “ходити по вулицях, а не сидіти в клітці чи лежати в землі. Мати руки і ноги. Обіймати своїх дітей”.

Як повідомляв Укрінформ, 5 грудня Сенцов завершив зйомки свого фільму “Носоріг”. Режисер отримав фінансування на кримінальну драму «Носоріг» про життя в Україні у 90-х роках, вигравши конкурс проєктів Держкіно ще у 2012 році, але через його незаконне ув‘язнення російськими окупантами фільм завершено не було.

На зйомки фільму із держбюджету виділили 25 мільйонів гривень.

Восени у Кривому Розі розпочала роботу знімальна група на локаціях, які заздалегідь обрав режисер, зокрема, це цвітіння соняшникового поля та човнова станція у парку Мершавцева.

 

Бранець Кремля Шумков не вірив, що повернеться живим

Бранець Кремля херсонець Олександр Шумков вважає, що повернувся в Україну завдяки розголосу та підтримці.

Про це він заявив в інтерв’ю Укрінформу.

«Хочу сказати, що не всі вірили, що я повернуся додому, думали, що я потраплю у так звану розкрутку і мені «пришиють» ще якусь кримінальну справу. Я став для Росії незручним: надто великий розголос і підтримка», – зазначив Шумков.

За словами Шумкова, на перших порах він не вірив, що повернеться живим, і для нього було важливо, передусім, зберегти честь. Херсонець також звернув увагу, що повернувся не за обміном і це, на його думку, добре, бо він нікому нічого не винен.

Як повідомляв Укрінформ, бранець Кремля херсонець Олександр Шумков 4 грудня 2018 року був засуджений у РФ до чотирьох років ув’язнення. Відбував покарання в колонії у Тверській області. У вироку російського суду вказувалося, що він від 17 листопада 2014-го до 23 серпня 2017 року брав участь у діяльності «Правого сектора», яка була «спрямована проти інтересів Росії».

Олександр Шумков – учасник Революції Гідності, був в АТО. 24 грудня 2020 року депортований в Україну.

 

Цьогоріч в Україні з’явився ще один фронт: Разумков підбив підсумки та привітав українців

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков привітав українців з Новим роком та побажав відчути віру в нього.

Як повідомляє Укрінформ, вітання розміщене на сайті парламенту.

“Хочу побажати у Новому році кожній родині, кожній оселі, кожній людині в нашій державі затишку, добробуту, щастя, гармонії, успіхів, перемог та родинного тепла. Нехай кожен з вас, де б він зараз не був – за святковим столом чи на передовій, на самоізоляції чи на чергуванні в лікарні – відчує радість і віру в наступний рік. Нехай він буде щедрим на добрі новини і принесе нашій державі довгоочікуваний мир та спокій”, – йдеться у привітанні.

Разумков констатував, що за всю історію Україна і світ вперше зіштовхнулися з такою масштабною хворобою, яка кардинально змінила життя. “На жаль, окрім діючого фронту на сході України, з’явився ще один фронт – фронт медичний. Я знаю, що кожен був долучений до боротьби на ньому в межах своїх можливостей. Хтось боровся за власне здоров’я і здоров’я своєї родини, хтось опікувався і продовжує опікуватися здоров’ям своїх пацієнтів”, – зазначив Голова ВР.

За його словами, з одного боку, цей рік та пандемія роз’єднали українців, які іноді не мали змоги побачити своїх рідних та близьких. Але з іншого – рік навчив допомагати та підтримувати одне одного, спільно боротися з новими викликами.

“Цей рік, безперечно, показав світу, що здоров’я – це найцінніше, що ми можемо мати. Тому у 2021 році хочу побажати всім найголовнішого – міцного здоров’я”, – додав Разумков.

 

Меркель назвала 2020 рік найважчим за її 15 років канцлерства – УП

Канцлер Німеччини Ангела Меркель вважає, що 2020 рік був найважчим за всі її 15 років на посаді канцлера особисто для неї та для країни.

Як пише “Європейська правда” з посиланням на Deutsche Welle, про це канцлерка сказала у своїй передноворічній промові.

“Навряд чи я перебільшу, якщо скажу, що ніколи за останні 15 років у нас всіх не було настільки складного року”, – сказала вона у телезверненні, зазначивши, що виклики такого масштабу як пандемія коронавірусу стаються чи не раз на сторіччя.

“Це криза історичного масштабу, що вимагала величезних зусиль від кожного з нас і дуже великих – для деяких з нас. Я знаю, що для цих історичних зусиль були необхідні – і досі лишаються необхідними – ваша велика довіра та терпіння. І я вам щиро вдячна за них”, – зазначила канцлерка.

У своїй промові Ангела Меркель згадала і “коронаскептиків”, зазначивши, що теорії змов довкола коронавірусу і вакцин не лише небезпечні, але й є зневагою до тих, хто вже постраждав від епідемії.

Вона додала також, що відчуває надію на тлі початку масової вакцинації від коронавірусу, і повторила свою обіцянку вакцинуватися також, коли до неї дійде черга. На відміну від низки інших країн, у Німеччині топ-посадовці не були серед найперших вакцинованих.

Меркель також підтвердила, що не змінювала своїх планів і після виборів 2021 року піде з посади.

“За дев’ять місяців нас чекають федеральні вибори, і я не планую переобиратися. Ймовірно, це моє останнє новорічне звернення до вас як федеральної канцлерки”, – зазначила вона.

Нагадаємо, на початку червня Ангела Меркель заявила, що точно не буде намагатися залишитися на своїй посаді на п’ятий термін. Її партія, Християнсько-демократичний союз, тепер має обрати собі нового лідера, з яким піде на наступні вибори і який буде вважатися фаворитом на посаду канцлера.

ХДС через епідемію вже вдруге відклала з’їзд, на якому мала обрати нового лідера – він планувався на 4 грудня.

Федеральні вибори у Німеччині заплановані на 26 вересня 2021 року.

 

Цей рік допоміг усвідомити, наскільки неоціненним є здоров’я – Епіфаній

Рік, що минає, дозволив українцям усвідомити життєві цінності.

Як повідомляє Укрінформ, на цьому наголосив Предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній у Фейсбуці.

“З кожною хвилиною ми наближаємося до завершення календарного 2020-го року Божого. Він став нагодою для кожного з нас переосмислити, які саме цінності є вартісними у нашому житті. Ми усвідомили, наскільки неоціненним є дар Божий здоров’я і як люди потребують теплих взаємин: із ближніми, із собою та з Господом. Долаючи виклики ми мали можливість ставати духовно сильнішими. І з надією на Бога та Його допомогу віримо, що попереду нас очікують зміни на краще – якщо і ми самі готові змінюватися та змінювати світ навколо себе. Пам’ятаймо, що немає жодних обмежень і відстаней для того, щоби творити добрі діла та єднатися у Любові”, – зазначив Епіфаній.

Він нагадав, що українці продовжують захищати свою незалежність і свободу від країни-агресора. “Старанно молимося, щоби Господь благословив Україну й дарував справедливий мир, а українському народу – духовну силу та відвагу”, – написав Епіфаній.

Він побажав українцям у новому році примножувати щирі наміри, добрі діла, чисті почуття, правдиві слова. “Прямуйте шляхом добра й милосердя до ближніх. Цінуйте кожну мить і повсякчас дякуйте Господу за всі Його благодіяння. Нехай Господь, Який є джерелом істинного щастя, радості та любові, благословить всіх у новому році”, – додав Епіфаній.

 

Зеленський вітає українців: У 2020-му були і сльози болю, і сльози гордості

Президент Володимир Зеленський переконаний, що 2020 рік був сповнений як сльозами від болю, так і від гордості, було чого соромитися і чим пишатися, та показав, як багато героїв серед українців.

Про це він зазначив у новорічному відеовітанні, повідомляє Укрінформ.

Вітання записане у Маріїнському палаці за участі дітей, які слухали його промову та спілкувалися з главою держави у святково прикрашеній залі з ялинкою.

“Тож яким був цей рік? У ньому були сльози від болю. І сльози від гордості. Було те, за що нам соромно, і те, чим ми пишаємось. Те, що хочеться забути. І те, чого ніколи не забудемо”, – сказав Президент.

Він наголосив, що у 2020-му були ті, з ким ми стали ще більшими друзями, а також ті, з ким стали стратегічними партнерами.

Крім того, за словами глави держави, були ті, з ким нас намагалися посварити, але не вдалося, та ті, хто підтримував Україну завжди та продовжує це робити.

“2020-й нагадав, як насправді багато героїв серед нас”, – переконаний Зеленський.

Під час кожної фрази Президента про здобутки і втрати на екранах транслювали кадри із найзнаковіших за 2020 рік подій. Зокрема, прибуття в Україну тіл загиблих в авіакатастрофі літака МАУ в Ірані, зустріч автобуса з українцями з Уханя у Нових Санжарах, переможного голу української збірної з футболу, роботи лікарів в умовах пандемії COVID-19, а також міжнародних зустрічей з лідерами інших держав.

 

З приходом пандемії ситуацію могли врятувати тільки супергерої – Зеленський

Навесні 2020 року із приходом в Україну пандемії COVID-19 відсутність необхідних речей у лікарнях і аптеках показала, що нюх дехто втратив задовго до коронавірусу, й ситуацію могли врятувати тільки супергерої.

Такими супергероями стали медики, заявив Президент Володимир Зеленський у новорічному відеовітанні, повідомляє Укрінформ.

Вітання записане у Маріїнському палаці за участі дітей, які слухали його промову та спілкувалися з главою держави у святково прикрашеній залі з ялинкою.

“Навесні ми почали всі хворіти. Виявилось, що в лікарнях та аптеках багато чого немає. Чому? Просто дехто втратив нюх ще задовго до «ковіду». І от всі ми були як у фільмах, коли здається, що врятувати можуть тільки супергерої”, – сказав Президент.

Глава держави підкреслив, що у 2020-му, як і у 2014-му, ми знову переконалися – супергерої існують, і до наших військових приєднались наші медики.

“Наші суперлікарі. Суперлаборанти. Суперводії швидкої. Суперпілоти. Суперприкордонники. Суперучителі. Наші суперпожежники та суперрятувальники. І ми точно не маємо іншого варіанту, аніж бути супер-Україною”, – наголосив Зеленський.

 

На Донбасі уже 158 днів тиші, хоч і не бездоганної — Зеленський

Президент Володимир Зеленський заявив, що на Донбасі вже 158 днів триває режим припинення вогню.

Про це він заявив у Новорічному відеовітанні, повідомляє Укрінформ.

Вітання записане у Маріїнському палаці за участі дітлахів, які слухали його промову та спілкувалися з Главою держави у святково прикрашеній залі з ялинкою.

“Цей рік нагадав нам, що таке тиша. Слова «сьогодні не стріляли». Дні, коли в новинах кажуть: «За добу немає втрат». Тижні, коли матері, дружини й діти не плачуть. Місяці, коли наші військові не гинуть. 158 днів припинення вогню на Донбасі”, – зазначив Президент.

Нін нагадав, що нинішнє перемир’я — найдовше від початку війни.

“158 днів перемир’я. Небездоганного? Так, і це правда. Та хіба через це – непотрібного? Ні. І це також правда”, – підкреслив Зеленський.

Глава держави наголосив, що українські захисники – найкращі у світі, сміливі й дуже-дуже сильні.

“Та, на жаль, так стається, і декого з них Бог забирає до себе на небо. Найкращих  і найвідважніших. Цього року ми дуже старались, щоб Бог залишив якомога більше з них в Україні. Щоб вони й далі могли нас захищати й принести мир. Він можливий. Він близько. Він обов’язково буде”, – переконаний Президент.

Раніше Зеленський наголосив, що сказати про настання миру не в Києві, а в Донецьку.

 

Зеленський про складність отримання СOVID-вакцини: Усі держави жорстко борються за себе – УП

Президент Володимир Зеленський заявив, що отримати вакцину від коронавірусу непросто, бо всі країни борються виключно за свій інтерес, і у глобальній черзі за вакцинами першими стоять найбагатші з них.

Джерело: Зеленський у Telegram

Пряма мова: “Чому це аж настільки складне завдання? Світ і зараз перебуває у тому ж стані надзвичайного спалаху національного егоїзму, який був спровокований ще початком пандемії…

Усі держави дуже жорстко борються виключно за себе та свій інтерес… Не дивно, що найбагатші виявились першими у глобальній черзі за вакцинами у світі”.

Деталі: Водночас Зеленський запевнив, що Україна “постійно та професійно” веде всю необхідну переговорну роботу, а тому українці якнайшвидше отримають вакцину “попри часто не дуже чесну міждержавну конкуренцію”.

Він нагадав, що Україна домовилась про пряме постачання “дійсно надійної вакцини – від китайської компанії Sinovac Biotech”, яка надійде в “найкоротші терміни”.

Зеленський уточнив, що люди отримають її лише після офіційної реєстрації, яка можлива вже на початку січня або в країні-виробнику, або в одній з країн Європи, або у США. Водночас він підкреслив, що “абсолютно реально отримати вакцину вже цієї зими”.

Підписання контракту ще до реєстрації він пояснив наміром “не гаяти дорогоцінний час”.
За словами Зеленського, на початку Україна отримає 1,9 мільйона доз від Sinovac на додачу до 8 мільйонів доз, які надійдуть через глобальний механізм COVAX.

Він додав, що влада працює над тим, щоб збільшити постачання через COVAX до 16 мільйонів доз і веде переговори з іншими виробниками вакцин проти коронавірусу.

Також, за словами президента, наразі важливо переконати українців скористатися вакциною.

Зеленський запевнив, що “держава забезпечить наявність безкоштовних для людей і справді безпечних вакцин”.

 

В Україні – 9 699 нових випадків коронавірусу

31.12.2020, 08:20

В Україні станом на 31 грудня лабораторно підтверджено 1 055 047 випадків COVID-19, з них за добу – 9 699.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці.

«9 699 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 31 грудня 2020 року. Зокрема, захворіли 341 дитина та 439 медпрацівників», – йдеться в повідомленні.

За минулу добу померли 209 пацієнтів, одужали – 11 803.

Крім того, за добу госпіталізовано – 2 704 особи. Здійснено тестувань за добу – 58 547 (зокрема методом ПЛР – 38 932, методом ІФА – 19 615).

За весь час пандемії в Україні одужали 709 993 особи. Водночас зафіксовано 18 533 летальних випадки від COVID-19. Проведено 5 585 615 тестів методом ПЛР.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1 332), Київській (669), Запорізькій (660), Харківській (570) та Одеській (533) областях.

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу зареєстрували 7 986 випадків коронавірусу.

 

НБУ видав банкам понад 3,5 мільярда гривень рефінансу – УП

Нацбанк за результатами тендеру 31 грудня задовольнив заявки 3 банків щодо рефінансування на суму 3,56 млрд грн терміном до 86 днів за ставкою 6%.

Про це свідчать дані регулятора.

“Національний банк України повідомляє, що 30.12.2020 відбувся кількісний тендер з рефінансування банків строком до 86 днів, за результатами якого задоволено заявки 3-х банків на суму 3 556,0 млн. грн. за процентною ставкою у розмірі 6,00 % річних”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо:

Нацбанк за результатами тендеру 24 грудня задовольнив заявки 2 банків щодо рефінансування на суму 5,16 млрд грн терміном до 84 днів за ставкою 6%. Тоді Ощадбанк отримав 5 млрд грн рефінансу, “МТБ банк” – ще 160 мільйонів гривень.

На аукціоні 18 грудня 5 банків отримали 9,26 млрд грн короткочасного рефінансування від НБУ, зокрема, Ощадбанк отримав 8 млрд грн терміном до 84 днів під 6% річних.

Національний банк на тендері з підтримки ліквідності банків 11 грудні сумарно видав 20 банкам 11,11 млрд рефінансування строком до 84 днів та 1820 днів.

 

Китайські інвестори та Ярославський скликають збори акціонерів “Мотор Січ” – УП

Китайська компанія Skyrizon Aircraft Holdings Limited та ТОВ “МС-4” Олександра Ярославського скликають позачергові збори інвесторів “Мотор Січ” на 31 січня.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

В системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) зазначають, що на збори виносять питання зміни наглядової ради та затвердження статуту в новій редакції.

У повідомленні зазначено сайт проведення зборів mc-osa.com.ua, що наразі не працює. Також агентству не вдалось отримати коментарів щодо того, чому повна дата зборів зазначена 31 січня 2020 року.

Попередні збори акціонерів могли відбутися 29 квітня 2020 року, проте депозитарій відмовився скласти реєстр акціонерів.

Повідомляється, що Апеляційний суд Києва планує 11 січня 2021 року продовжити слухання клопотання про скасування арешту акцій “Мотор Січ”.

Нагадаємо:

Китайські інвестори ПАТ “Мотор Cіч” у грудні 2020 року направили українському уряду звернення в міжнародний арбітраж проти держави Україна.

Як повідомлялося, китайські компанії Skyrizon Aircraft і Xinwei Technology Group купують більше 50% акцій компанії “Мотор Січ”. У разі отримання дозволу Антимонопольного комітету на покупку, інвестори зобов’язалися надати авіабудівної галузі України грантове фінансування на суму 100 млн доларів. Більше 25% акцій залишалися за “Укроборонпромом”.

У грудні 2019-го президент АТ “Мотор Січ” В’ячеслав Богуслаєв підтвердив продаж акцій підприємства китайським компаніям. За його словами унікальні розробки ДП “Івченко-Прогрес”, запатентовані як в Україні, так і в інших країнах, залишаться інтелектуальною власністю підприємства і не будуть продані разом з акціями АТ “Мотор Січ”.

Уряд виступає за те, щоб стратегічні українські підприємства залишалися в Україні, розуміє важливість залучення інвесторів до “Мотор Січ”, але йому “абсолютно не потрібні жодні посередники в пошуку інвесторів”.

Дочірня компанія китайської Beijing Skyrizon та DCH Group українського бізнесмена Олександра Ярославського і її афільовані компанії 4 серпня спільно подали нову заяву в Антимонопольний комітет України про покупку акцій “Мотор Січ”.

Президент групи DCH Олександр Ярославський заявив, що прокуратура наклала додатковий арешт на акції “Мотор Січ” після того, як китайські інвестори разом із DCH оголосили про спільну заявку в АМКУ про купівлю акцій, та поскаржився на тиск.

21 листопада 2019 року Антимонопольний комітет відклав винесення рішення про розгляд заявки.

Видання “The Wall Street Journal” із посиланням на джерела в американській адміністрації повідомляло, що США намагаються завадити придбанню китайською компанією українського заводу “Мотор Січ”, адже це в рази підвищить оборонні позиції Китаю.

 

Кількість німецьких компаній у Росії впала на 7% в 2020 році – УП

Кількість німецьких компаній, що працюють в Росії, скоротилося на 7% за минулий рік на тлі загострення політичної напруженості і пандемії коронавірусу.

Про це заявила Німецько-російська торгова палата (АНК), повідомляє “Європейська правда” з посиланням на dpa.

За даними AHK, в кінці 2020 року в податкових органах Росії зареєстрована 3971 німецька компанія або представники компаній з використанням німецького капіталу, що на 303 менше, ніж в 2019 році.

Причиною зниження активності німецького бізнесу в РФ, крім пандемії, називають напружені політичні відносини між Берліном і Москвою.  ЄС і Росія ввели один проти одного численні санкції і контрсанкціі.

Згідно з даними AHK, німецька економіка продовжує активно інвестувати в найбільшу за площею країну світу. Однак тенденція відходу німецьких компаній з Росії триває. З 2011 року кількість компаній скоротилася більш ніж на третину, або більш ніж на 2 тисячі, йдеться в повідомленні.

Після слабкого другого кварталу німецькі фірми в Росії інвестували в третьому кварталі близько 700 мільйонів євро.

 

Держгеокадастр передав 2 мільйони гектарів землі “на місця” – УП

Держгеокадастр відзвітував про передачу 2 мільйонів га сільськогосподарських земель у власність територіальних громад на кінець 2020 року.

Про це повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Землі надійшли у власність 1 251 територіальної громади. Зазначається, що найбільше земель отримали громади у 4 областях:

Одеська – 171,29 тис. га;

Вінницька – 168, 69 тис. га;

Херсонська – 140,16 тис. га;

Кіровоградська – 138,5 тис. га.

“Водночас на сьогодні ще не всі територіальні громади отримали від Держгеокадастру землі у комунальну власність, оскільки у частини з них ще не проведено першу сесію з причин перевиборів голів, судових справ тощо”, – зазначають у відомстві.

Ці землі планується передати у 2021 році.

Нагадаємо:

16 листопада Кабмін своєю постановою запустив механізм передачі державних сільгоспземель об’єднаним територіальним громадам. Це близько 2 мільйонів гектарів територій.

15 жовтня Президент Володимир Зеленський підписав указ щодо передачі земель з державної у комунальну власність.

 

“Нафтогаз” хоче виставити на біржу від 15% видобутого газу – УП

НАК “Нафтогаз України” надав пропозицію Антимонопольному комітету щодо продажу на товарних біржах не менше 15% видобутого газу, АМКУ її схвалив.

Про це повідомляє пресслужба “Нафтогазу”.

Цю пропозицію компанія надала АМКУ під час процедури отримання дозволу на купівлю ТОВ “Надра Юзівська”.

“Розрахунок 15% обсягів здійснюється без врахування ресурсу газу, що реалізується в межах спеціальних обов’язків на виконання статті 11 Закону України “Про ринок природного газу”, – йдеться у повідомленні.

Так, АМКУ схвалив пропозиції “Нафтогазу”. У компанії зазначають, що частку газу виставлять на продаж після завершення процесу концентрації – до початку видобування вуглеводнів на Юзівській площі.

У “Нафтогазі” кажуть, що, якщо компанія суттєво збільшить обсяги видобування після розробки надр на площі, продаж частки газу на біржі зменшить потенційні ризики для конкуренції.

Нагадаємо:

18 грудня НАК “Нафтогаз” та НАК “Надра України” підписали необхідні договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Надра Юзівська”.

Юзівська площа має території у 8 тисяч квадратних кілометрів у межах Донецької та Харківської областей. “Надра України” оцінює потенціал площі у понад 3 трильйони кубічних метрів умовного палива, а річний видобуток прогнозується на рівні 10-20 мільярдів кубічних метрів.

Секретаріат Європейської Спільноти вважає, що виведення ПАТ “Укргазвидобування” (“дочка” “Нафтогазу”) на біржу забезпечить рівний доступ до ресурсу на ринку.

Раніше колишній т.в.о. міністра енергетики Юрій Бойко заявив, що для підвищення конкуренції на ринку газу необхідно забезпечити вихід ПАТ “Укргазвидобування” (“дочка” “Нафтогазу” – ред.) на біржу.

Громадська рада Нацкомісії з тарифів пропонує Кабміну зобов’язати два підприємства зі структури НАК “Нафтогаз” продавати газ для потреб населення на Українській енергетичній біржі.

 

Президент запевнив, що ціни держкомпанії на газ будуть найнижчими на ринку

Президент Володимир Зеленський сказав, що НАК “Нафтогаз України” зберігатиме низькі ціни на ринку газу та нагадав про можливість обрати будь-якого постачальника газу дистанційно.

Про це він заявив під час робочої поїздки, повідомляє пресслужба президента.

Зеленський нагадав, що з серпня запрацював ринок газу для населення, тож українці можуть самостійно обирати постачальника з найкращими для них умовами.

За словами президента, він обговорив з головою правління НАК “Нафтогаз України” Андрієм Коболєвим питання цін для населення. Наразі на ринку для населення оперує понад 50 компаній.

Зеленський стверджує, що ціни приватних постачальників подекуди на 30-40% вище за ціни НАК: “Залежно від постачальника та регіону, ціни на газ відрізняються суттєво. Наприклад, ціна на газ на січень 2021 року від ГК “Нафтогаз України” становить 7,22 грн/куб. м з ПДВ, тоді як ціна обласних газзбутів у середньому дорівнює 9,9 грн/куб. м з ПДВ”.

“Нафтогаз” буде пропонувати найменші ціни на ринку. І буде боротися за зменшення ціни, незважаючи на ринок. У нас COVID-19, і людям треба допомагати”, – додав він.

 

Угода про вільну торгівлю зробить економіки України й Туреччини сильнішими – посол

Угода про вільну торгівлю між Туреччиною та Україною, яка кілька років перебуває на заключному етапі, буде взаємовигідною та зробить економіки обох країн сильнішими.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав Надзвичайний і Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні Ягмур Ахмет Гюльдере.

«Буде період адаптації. Але після нього, безумовно, вона зробить наші економіки сильнішими, стійкішими та більш конкурентоспроможними, і стане інструментом, який допоможе залучити інвесторів з обох сторін не лише для торгівлі, а для інвестування один в одного, обміну технологіями, спільного виробництва», – сказав посол.

Він нагадав, що у 1995 році Туреччина підписувала угоду про митний союз з Європейським Союзом й в країні багато хто вигадував «кошмарні сценарії», прогнозуючи руйнування та занепад турецькій економіці, зникнення окремих її секторів, безробіття.

«Але подивившись на турецьку економіку сьогодні, побачите, що ми експортуємо високотехнологічні товари на найбільш конкурентні ринки, включаючи США та ЄС. Частково це пов’язано з конкурентоспроможністю, якої ми досягли в результаті угоди про митний союз», – сказав Ягмур Ахмет Гюльдере.

Він переконаний, що Угода про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною матиме подібний вплив та вважає природнім існування певних викликів у переговорному процесі.

«Річ у тім, що нам потрібно зустрітися посередині. Нам потрібно зробити кілька кроків назустріч Україні. А Україні слід зробити кілька кроків назустріч нам», – додав дипломат.

Як відомо, нині робота над Угодою про вільну торгівлю України і Туреччини триває, зокрема відбувається дискусія між технічним і політичним рівнями.

 

США висунули нові обвинувачення Коломойському та Боголюбову –  УП

Прокурори США висунули нові звинувачення проти ексакціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова через незаконне привласнення ними коштів банку для купівлі нерухомості у штаті Огайо.

Про це повідомляє Reuters – Укрінформ.

Зазначається, що раніше схожі обвинувачення Мін’юст США виносив щодо нерухомості у штатах Кентукі та Техас.

Ігор Коломойський відкинув звинувачення прокуратури, а адвокат олігарха у США Брюс Маркс наразі коментар виданню не надав. Ані сам Боголюбов, ні його представники справу також не коментували.

Мін’юст США стверджує, що олігархи незаконно привласнили кошти Приватбанку для купівлі нерухомості у штаті Огайо. Прокурори зазначають, що з 2008 по 2016 роки Коломойський та Боголюбов незаконно отримували позики у банку, що пізніше відмивали через офшори Приватбанку на Кіпрі та перераховували у США.

Загалом вартість нерухомості у трьох штатах оцінюють у понад 60 мільйонів доларів.

Нагадаємо:

У серпні повідомлялось, що Мін’юст США вимагає конфіскувати у олігарха Ігоря Коломойського офісну вежу в Луїсвіллі і офісний парк в Далласі, які придбали за гроші, незаконно привласнені у ПриватБанку.

 

OCCRP назвав злочинця року. Коломойський вийшов у фінал – УП

Центр дослідження корупції та організованої злочинності назвав президента Бразилії Жаїра Болсонару “людиною року у сфері організованої злочинності та корупції”.

Джерело: “Радіо Свобода” з посиланням на Центр дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP)

Деталі: В організації зазначили, що Болсонару обирали як антикорупційного кандидата, “натомість він оточив себе корупційними фігурами, використовував пропаганду, щоб просувати свій популістський порядок денний, підривав систему правосуддя та вів деструктивну війну проти Амазонського регіону”.

Там звертають увагу, що Болсонару “на тоненького” переміг двох інших лідерів – президента Туреччини Реджепа Ердогана та президента США Дональда Трампа.

Як зазначає OOCRP, “обидва фіналісти також отримували блага від пропаганди, підривали демократичні інституції у своїх країнах, політизували свої системи правосуддя, уникали багатосторонніх угод, винагороджували корумповані внутрішніх кола та відсували свої країни від демократичного правопорядку до самодержавства”.

Перелік фіналістів завершив український бізнесмен Ігор Коломойський. Його звинувачують у тому, що він отримав позику від свого тодішнього банку “Приватбанку” на понад 5 мільярдів доларів.

Гроші зникли в серії офшорів. Збитки становили 40% усіх приватних депозитів у країні. Але Коломойський не був заарештований, і зараз він лобіює можливість повернути контроль над банком після того, як установу врятувала держава, наголосили в OOCRP.

Експерти звертають увагу, що Коломойський має історію “корпоративних рейдів, шахрайства, розкрадання державних активів та політичних інтриг і представляє багатьох ідеологічних та корумпованих мільярдерів від братів Кох до Арона Банкса, які підірвали демократію заради особистої вигоди”.

Попередні “переможці” рейтингу OCCRP

Нагадаємо: “Приватбанк” націоналізували в грудні 2016 року. У НБУ заявляли, що банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав “маячнею” дані Нацбанку.

 

У США вимагають конфіскувати будівлю Коломойського – справа стосується грошей “Привату” – УП

Міністерство юстиції США направило позов до Окружного суду Південної Флориди з вимогою конфіскації будівлі українського олігарха Ігоря Коломойського.

Про це повідомила пресслужба відомства 30 грудня, пише “Європейська правда”.

Мін’юст США вказує, що йдеться про комерційну нерухомість у Клівленді, що в штаті Огайо. В американському міністерстві вважають, що вона була придбана за рахунок незаконно присвоєних коштів “Приватбанку” до його націоналізації.

Мін’юст нагадує, що в серпні 2020 року в Південному окрузі Флориди були подані два інших цивільних позови про конфіскацію власності в Луїсвіллі, Кентуккі і Далласі, Техасі. Стверджувалось, що ця власність також була куплена з використанням незаконно привласнених коштів “Приватбанку”.

Усі три об’єкти підлягають конфіскації на підставі порушень федерального законодавства про відмивання грошей, заявили в американському Мін’юсті.

У трьох скаргах йдеться про те, що Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, колишні власники банку, розтратили кошти та ошукали банк на мільярди доларів. У скаргах також стверджується, що вони відмивали частину злочинних доходів, використовуючи ряд банківських рахунків підставних компаній, до того, як переводили кошти в Сполучені Штати.

У США, як стверджується в скаргах, партнери Коломойського, Мордехай Корф і Уріель Лабер, відмивали незаконні кошти. Вони придбали нерухомість і підприємства по всій країні на сотні мільйонів доларів, в тому числі об’єкти, що, на думку влади США, підлягають конфіскації: хмарочос у Клівленді, бізнес-центр в Луїсвіллі і офісний центр в Далласі.

Загальна вартість нерухомості перевищує 60 мільйонів доларів.

 

У Венедіктової відповіли на критику НАБУ щодо міністра часів Януковича – УП

Офіс генерального прокурора назвав брехнею заяви НАБУ про те, що Офіс нібито захищає ексміністра екології та природних ресурсів Миколу Злочевського у справі про величезний хабар керівництву САП.

Джерело: ОГП у Telegram

Деталі: У четвер Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили, що через “безпрецедентний опір” із боку окремих осіб Офісу генерального прокурора та Печерського суду Києва Злочевський може уникнути відповідальності за вчинений тяжкий корупційний злочин. Справа в тому, що Печерський суд 24 грудня таємно, без участі прокурорів САП, ухвалив рішення, яким фактично зобов’язав генерального прокурора забрати провадження в НАБУ та передати до іншого органу досудового розслідування. Цей факт, на переконання НАБУ  і САП, “може призвести до того, що топчиновник уникне відповідальності за вчинене”.

В ОГП на це заявили, що дійсно, суддя Печерського суду Т.Ільєва 24 грудня задовольнила скаргу адвоката Злочевського на бездіяльність генпрокурора Ірини Венедіктової щодо вирішення спору про підслідність. У своїй ухвалі суддя Ільєва постановила змінити підслідність в зазначеному кримінальному провадженні та доручити розслідування іншому органу досудового розслідування. Проте Офіс генпрокурора подав апеляцію на цю ухвалу і “станом на 31.12.2020 ні генпрокурором Венедіктовою, ні будь-ким іншим з числа керівництва Офісу генерального прокурора не приймалося рішення про зміну підслідності в кримінальному провадженні. Будь-яка інформація, яка прямо або опосередковано підтверджує це твердження – брехня”.

Пряма мова: “Офіс Генерального прокурора вважає за необхідне відреагувати на непрофесійну риторику, яку собі дозволили окремі співробітники НАБУ щодо ролі Офісу генпрокурора у питанні розслідування так званої справи про надання хабара керівництву НАБУ і САП, в якому підозрюється колишній міністр екології.

Сьогодні в ЗМІ з’явилася новина про те, що Офіс генпрокурора намагається захистити ексміністра екології часів Януковича. Хочемо застерегти авторів цієї фантастичної замітки – введення суспільства в оману і свідомо спланована фальсифікація фактів не робить честі офіцерам правоохоронних органів України. Професіонал своєї справи доводить свою придатність вчинками, а не написанням недостовірних повідомлень.

Офіс генпрокурора пропонує своїм партнерам в особі керівництва НАБУ перейти від практики спілкування на сторінках Інтернету до живої ділової дискусії, припинити розповсюджувати неправдиву інформацію та ділитися службовими даними зі сторонніми особами з метою поширення їх у ЗМІ – все це не робить сильнішими ні вас, ні громадян України”.

Нагадаємо: В НАБУ наголошують, що ексміністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський у змові з топпосадовцями податкових органів влітку 2020 року організували підкуп керівників НАБУ та САП, аби ті закрили кримінальне провадження за підозрою ексміністра у заволодінні та подальшій легалізації коштів, виділених Національним банком як рефінансування приватному “Реал Банку”. Бюро також у четвер оприлюднило частину розмов зі справи, яку вони розслідували.

Детективи НАБУ викрили пособників ексміністра  в червні 2020 року, одразу після надання ними неправомірної вигоди у 5 млн доларів в інтересах ексміністра. Зазначається, що це — найбільший в історії України задокументований хабар правоохоронцям.

Розслідування зазначених фактів детективи НАБУ завершили на початку грудня 2020 року. Прокурори визнали зібрані докази достатніми для скерування справи до суду. Наразі триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи.

Українська правда

 

Шабунін повідомив про ще одну підкинуту вибухівку – УП

Голова правління та співзасновник “Центру протидії корупції” Віталій Шабунін каже, що вибуховий пристрій підклали не лише його матері, а й батькам дружини.

Джерело: Шабунін у Facebook

Пряма мова: “Вибуховий пристрій підклали не лише під двері моєї мами, а й борщагівську квартиру батьків дружини.

Поліція, схоже, всі дев’ять поверхів евакуювала, поки вибухотехніки працювали. Чекаю офіційного повідомлення поліції з деталями”.

Що передувало: 30 грудня біля квартири матері Шабуніна у Рівному було виявлено 2 предмети, схожі на гранати та пластикову коробку, перемотані скотчем.

Мешканців евакуювали, на місці працювала вибухотехнічна група. За попередніми даними, в корпусах гранат вибухівки не виявлено.

Шабунін вважає, що це було зроблено, щоб залякати його, а сприяла цьому безкарність злочинів проти активістів.

 

Офіс Венедіктової: Гранати під дверима у матері Шабуніна були без вибухівки – УП

Рівненська обласна прокуратура здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактами погрози вбивством та хуліганства, вчиненого із застосуванням зброї під дверима матері антикорупційного активіста.

Джерело: Офіс генпрокурора 

Деталі: Досудове розслідування в кримінальному провадженні за ч.1 ст.129, ч.4 ст.296 КК України також взято на контроль керівництвом Офісу генерального прокурора.

За даними слідства, ввечері 30 грудня 2020 року в м. Рівне біля дверей квартири, де мешкає мати громадського діяча в сфері боротьби з корупцією, виявлено 2 предмети, схожі на гранати та пластикову коробку, перемотані скотчем.

Мешканців було евакуйовано, на місці працювала вибухотехнічна група. За попередніми даними, в корпусах гранат вибухівки не виявлено.

Наразі слідчі дії для встановлення осіб, причетних до злочину, тривають.

Будуть призначені вибухово-технічна та молекулярно-генетична експертизи.

Передісторія:

30 грудня біля квартири матері голови правління та співзасновника “Центру протидії корупції” Віталія Шабуніна у Рівному виявили саморобний вибуховий пристрій.

Керівник “Центру протидії корупції” Віталій Шабунін вважає, що його мамі підклали вибухівку під двері у Рівному, щоб залякати його, а сприяла цьому безкарність злочинів проти активістів.

23 липня голова правління та співзасновник “Центру протидії корупції” Віталій Шабунін повідомив, що його будинок підпалили, минулося без жертв.

На підпал будинку активіста відреагував президент Володимир Зеленський, заявивши, що чекає від правоохоронців оперативних відповідей.

У вересні стали відомі результати експертизи, яка визначила причиною пожежі умисний підпал.

 

Микитась не з’явився в суд, поліції дали дозвіл на привід – УП

Шевченківський районний суд через неявку на засідання з обрання запобіжного заходу підозрюваного у замовному викраденні людини забудовника екснардепа Максима Микитася виніс ухвалу про його привід.

Джерело: трансляція засідання суду 31 грудня, адвокат Микитася Артур Гарбрієлян у коментарі УП

Деталі: Суддя Наталія Аббасова задовольнила клопотання сторони обвинувачення, зазначивши, що Микитась був повідомлений про час засідання, але не з’явився і не надав інформацію про причини неявки.

Поліція має доставити Микитася в суд на 13 годину.

Водночас адвокат підозрюваного у коментарі УП пояснив, що 29 грудня його підзахисного викликали на допит у поліцію (це підтверджує повістка, яка є в розпорядженні УП -ред.). Допит мав відбутись 31 грудня о 10 годині ранку. У час, коли почався суд, Микитась саме з’явився до слідчого, однак, за словами Габрієляна, слідчу дію скасували, завчасно не попередивши захист.

Що передувало: 30 грудня суд не зміг обрати запобіжний захід Микитасю. Захист екснардепа Максима Микитася, який дав покази проти заступника голови Офісу президента Олега Татарова, заявив про провокацію в поліцейському розслідуванні.

Передісторія:

Із 2 грудня Максим Микитась перебуває під домашнім арештом. Він пішов на угоду зі слідством у справі, яку розслідує НАБУ.

29 грудня Національна поліція повідомила, що Микитась замовив викрадення людини у Києві 8 грудня. Йому оголосили нову підозру.

З 2017 року НАБУ розслідує можливі зловживання та розкрадання грошей під час будівництва житла для Нацгвардії. Будівництво вела компанія “Укрбуд” Микитася.

Микитась отримав підозру від НАБУ у жовтні 2019 року. 20 січня 2020 року його зняли з рейсу при спробі вильоту з України.

Антикорупційні органи вважають, що на прохання забудовників нинішній заступник керівника Офісу президента Олег Татаров міг домовитись про написання позитивної для фірми експертизи. Її зробив Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ.

 

Шевченківський райсуд арештував Микитася без права на заставу

Шевченківський райсуд обирав запобіжний захід експрезиденту “Укрбуду” і екснардепу Максиму Микитасю у вигляді арешту без права на внесення застави.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, відповідне рішення 31 грудня о 22:22 ухвалила суддя Наталія Аббасова.

“Клопотання слідчого задовольнити. Застосувати до підозрюваного Микитася Максима Вікторовича 1980 року народження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права на внесення застави”, – оголосила суддя.

Дане рішення може бути оскаржене в апеляційній інстанції.

Після цього Микитася арештували у залі суду.

Раніше слідча суддя задовольнила клопотання прокурора про примусовий привід Микитася, оскільки він не з’явився на судове засідання.

Після відновлення судового засідання прокурор висловив клопотання про обрання Микитасю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас Микитась повідомив, що вранці 31 грудня він вже був у суді, але через повістку на допит в поліцію покинув будівлю суду.

Як повідомлялося, 30 грудня суд переніс засідання з розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу колишньому народному депутату Максиму Микитасю у зв’язку з тим, що його адвокати подали заяву про відвід судді.

8 грудня на паркуванні супермаркету NOVUS у Києві четверо осіб викрали юриста фірми, що надавала послуги власнику відомої будівельної компанії. Поліціянти затримали виконавців і звільнили потерпілого.

Правоохоронці встановили організаторів, серед яких — лідер злочинної групи (ув’язнений за вбивство) і кримінальний авторитет (перебуває в РФ), а також замовника злочину – власника відомої будівельної компанії.

За вказівкою замовника викраденого юриста змусили написати боргову розписку на 800 тис. дол.

29 грудня Нацполіція повідомила про підозру Микитасю у причетності до викрадення юриста. Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко уточнив, що правоохоронці проситимуть для Микитася запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також у Нацполіції відзначили, що оголошення підозри експрезиденту “Укрбуду” Максиму Микитасю не пов’язане із розслідуванням корупційних злочинів, в яких він фігурує.

1 грудня редактор інтернет-видання “Цензор.net” Юрій Бутусов у Фейсбуці поінформував, що Микитась дав викривальні покази на заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова у справі про махінації з квартирами для Нацгвардії.

За повідомленням Офісу Президента, наразі Татаров відсторонений від виконання службових обов’язків.

 

Своє спілкування у колонії я поставив так, щоб до українців не використовували слово «хохли»

Олександр Шумков, бранець Кремля, Укрінформ

Бранець Кремля 31-річний Олександр Шумков, якого називали охоронцем Яроша, 4 грудня 2018 року був засуджений у РФ до чотирьох років ув’язнення. Відбував покарання в колонії у Тверській області. Його рідні відразу заявили: Олександра викрали і перевезли в Росію, бо він намагався як оперативний дізнавач військової прокуратури розслідувати справу про наркотрафік.

У вироку російського суду вказувалося, що він від 17 листопада 2014-го до 23 серпня 2017 року брав участь у діяльності “Правого сектора”, яка була «спрямована проти інтересів Росії». Олександр – учасник Революції Гідності, був в АТО.

Його не включали у списки під час обмінів, рідні переймалися, що живим Сашка додому не відпустять, росіяни карали Шумкова за непокору одиночними камерами та штрафним ізолятором, а він подав на них у суд і виграв його. Шумков заявляв, що виступає проти обміну між Україною та Росією ціною поступок агресору. Проте щиро радів за іншого політв’язня, Володимира Балуха, який перебував із ним в одній колонії, коли той потрапив додому.

Про те, що з Шумковим відбувається, українці дізнавалися від правозахисників, українського омбудсмена, від латвійської активістки Тетяни Лазде та з інформації, яку оприлюднювали його рідні – зокрема, тітка Людмила Шумкова.

І ось 24 грудня, напередодні Різдва, сталося диво – росіяни його депортували, він, як то кажуть, відсидів «від дзвінка до дзвінка» строк, який йому присудили.

Про це інтерв’ю з Олександром кореспондентка Укрінформу домовилася з Людмилою Шумковою ще коли він перебував у російській колонії – сподівалися на краще.

Розмовляємо на кухні у їхній квартирі, розповідають про те, що їх родина зазнавала репресій і за радянської влади: було вислання за Урал, потерпали від русифікації (насправді, раніше їхнє прізвище звучало Шумко). Обережно, поки племінник не чує, Людмила тихенько каже: час від часу Сашко розповідає про те, як його катували, раніше він це приховував від них.

– Сашко, вас називали охоронником Дмитра Яроша, а ваші рідні заявляли, що він від вас відрікся. Це справді так?

– Ну, я був в охороні тепер уже екслідера “Правого сектора” Яроша деякий час, недовго, але охороняв, це була зима-весна 2014 року. Що стосується того, що Ярош відрікся, то говорити на цю тему не хочу, власне, я від нього іншого не очікував. Може, дам оцінку через кілька років, коли опублікую свої спомини часів 2014 року. А зараз не буду.

– А як ви взагалі потрапили у “Правий сектор”?

– Я за переконаннями українським націоналістом був ще зі старшої школи. До речі, закінчував академічний ліцей при Херсонському державному університеті, це були чудові три роки, мене навчили, як знаходити інформацію, як користуватися нею, це більше, ніж просто багаж знань. Потім отримав вищу юридичну освіту.

Я до всіх цих подій був членом Спілки української молоді, брав активну участь у діяльності такої структури, як Молодіжна референтура Конгресу Українських Націоналістів. Це були виховні акції, на 2006-2008 роки навіть силові акції, коли треба було захищати інтереси української державності. Був у зоні АТО – Піски, Широкине. Був, коли бої з бандами Гіркіна зав’язувалися під Слов’янськом. Потім пішов служити на контрактну військову службу в бригаду армійської авіації – вона дислокується на Херсонщині.

– Хто для вас є ідеалом політика?

– З українців, мабуть, Роман Шухевич і Павло Скоропадський. З іноземних – Арієль Шарон.

– Чи то детективна, чи то шпигунська історія, як вас викрали і переправили в Росію. Що насправді сталося?

– Детально, як я вже казав, розповім це правоохоронним органам…

– А ще не спілкувалися з цими самими органами?

– Ще ні. Вони й бажання не висловлювали, чекаю від них кроку, якщо не буде – то сам зроблю цей крок. Бо там багато є інформації, яку варто донести до них і, сподіваюсь, співробітникам СБУ буде цікаво.

– А все ж, якщо коротко…

– Це була зрада одного колишнього військовослужбовця. І, на мою думку, він ще задовго до подій 2014 року був засланий у військові структури України російськими спецслужбами.

– То чому щодо вас провели таку спецоперацію?

– Збіг інтересів, бо я дізнався певну інформацію про те, що робили представники і наших органів, і деякі високопосадовці у питаннях міжнародного наркотрафіку. І мав намір дізнатися про так звані «кухні» – лабораторії, де виготовляються наркотики, які потім розповсюджуються на півдні України. Цим людям було цікаво мене позбутися. А якщо подивитися на ситуацію очима ФСБ-шників, то для них теж було цікаво реалізувати такий план з викраденням: взяти колишнього охоронця Яроша і активіста “Правого сектора”.

– А фізично, як вони це організували?

– Потрапив в оперативну підставу. При зустрічі з інформатором, який мав надати потрібну інформацію, під Києвом мені обманним шляхом ввели психотропну речовину, я відключився, у такому стані до мене застосували фізичну силу, і остаточно я прийшов до тями вже на території РФ.

– Росіянам була цікава інформація про наркотрафік?

– Вони на цю тему і так все знали. Російські спецслужби були зацікавлені в тому, щоб я дав зізнання, що буцімто на території Москви, за спільною вказівкою СБУ та “Правого сектора”, уже діє, як це в російському законодавстві звучить – «организованное преступное сообщество».

Вони вимагали, щоб я записав відео з даним зізнанням. Тобто, планувалася інша кримінальна справа (за статтею не тільки 282.2), за яку вже передбачено термін від 15 до 25 років.

– Ви намагалися проводити розслідування щодо наркотрафіку як громадянин чи в межах своєї службової діяльності?

– Я був військовослужбовцем, якого відрядили до військової прокуратури Херсонського гарнізону як оперативного дізнавача. Тобто, як я в той момент вважав, я був на своєму місці, бо робив те, що було важливо для моєї держави. Бо, скажу прямо, наче здається, що наркотрафік і політика – це ніяк не пов’язані речі, але в сучасних умовах війна, коли Гіркін стріляє в Шумкова, а Шумков у Гіркіна – це найбільш примітивний варіант. Є економічні, психологічні, інформаційні війни, і наразі розгортається по всьому світу наркотична війна. Для чого ризикувати своїм людським ресурсом, якщо можна, не вступаючи в бій, знищити людський ресурс потенційного ворога?

– Наразі інформація кількарічної давності для наших спецслужб, можливо, вже не актуальна…

– Вона актуальна.

– Завдяки вашим рідним, зокрема, інформації, яку оприлюднювала ваша тітка, Людмила Шумкова, ми стежили за тим, що відбувалося з вами в російському ув’язненні. Проте, як вона каже, зараз сама дізнається, коли спілкується з вами, багато того, що раніше не знала.

– Перший період, скажу чесно, не хотілося б згадувати. Найважче було, коли тримали ФСБ-шники – цей період був пов’язаний з катуваннями фізичними. Це і стандартний їхній «джентльменський набір» – катування електричним струмом через детонатор, катування протигазом без клапана і побиття, що направлені на внутрішні органи, але без слідів – це спеціальна техніка спецслужб. Були психотропні препарати, щоб я почав говорити. Я не дав зізнання і коли ФСБ-шники зрозуміли, що зможуть відкрити справу лише за статтею російського карного кодексу за участь в екстремістській організації, і коли почалася хвиля розголосу й пошуку з України, катування різко зупинилися. Через тиждень мене офіційно оформили і завезли вже в Брянський централ – у слідчий ізолятор. І пішов довгий процес слідства і суду, який тривав з вересня 2017 року, остаточний вирок суду мені було оголошено 4 грудня 2018 року.

– У вас був адвокат, вас підтримували правозахисники, активісти, ЗМІ, причому – не лише українці.

– Підтримка ця і розголос спонукали й державні структури України рухатися, проявляти свою небайдужість щодо мене, цікавитися моєю долею. Консульська служба спрацювала. Це давало розуміння російській владі, що про мене пам’ятають і що потрібно поводитися у межах їх чинного законодавства. Щодо самого ходу справи – у мене не було ілюзій, я розумів, що мене осудять по-максимуму. Дивимося на ситуацію їхніми очима: вони запустили цей механізм, їм потрібно було допрацьовувати його до логічного кінця. За виправдальний по Шумкову їх по голові не погладили б.

– У колонії ви були частим «гостем» у штрафному ізоляторі. За які «гріхи», це якісь принципові речі?

– Половину терміну я пробув у централі – у слідчому ізоляторі, половину вже у колонії. У централі мене тримали постійно у спецблоці, бо я вважався особою особливо небезпечною, був на багатьох профобліках, мені було присвоєно червоні «полоски» в особовій справі. Це означає за інструкціями російських спецслужб, що я особливо небезпечна людина, схильна до втечі, до нападу на співробітників. Там цілий «букет».

– Ви проявляли агресію?

– Відкритої агресії не проявляв, треба розуміти реалії силових структур Росії – всі вони діють за вказівками ФСБ. Спочатку зі мною працювали ФСБ-шники, які проводили оперативну роботу, «розколювали», схиляли до співпраці… Усі ці співробітники ФСБ, хоч не всі за освітою психологи, але на практиці вони «бачать» людину. І за їх вказівкою у моїй справі з’явилися ті червоні «полоски».

Щодо побуту, то у централі мене постійно тримали на спецблоках у двомісних камерах.

– Серед співкамерників були «підсаджені»?

– Кілька разів, а потім адміністрація перестала цим займатися, це були випадкові люди.

– Коли дізнавалися, що ви українець, не проявлялася у цих людей до вас агресія?

– Ні, не було. За весь час з політичних мотивів жодної агресії з боку засуджених чи підозрюваних не було. Звісно, провокації були, деякі від адміністрації вже у колонії, деякі напряму (і не напряму) від засуджених, так званих «днювальних» – це ті, які співпрацюють з адміністрацією. Але Бог уберіг мене, і навіть деякі інші адекватні засуджені допомагали мені уникати таких ситуацій. Після етапування в колонію, при прибутті відразу з прийомки я потрапив у штрафний ізолятор. За що? Бо в російських колоніях є така процедура прийомки, вони пропускають людей через «тряпку». На вахті, на штабі колонії, у кабінеті начальника кидають ганчірку і ти маєш протерти за ними підлогу і це знімають на мобільний телефон для свого архіву.

– Це компромат чи просто задля приниження?

– Це для визначення тих, хто «отрицает режим содержания», і тих, хто погоджується з режимом. Тих, хто відмовляється брати ганчірку, спочатку піддають пресингу. Ну, не такому сильному… трохи поб’ють, і морально… І коли бачать, що людина стоїть на своєму, її просто закривають під «кришу» – у штрафний ізолятор, і потім так само, якщо далі вона відмовляється виконати цю так звану 106 статтю правил внутрішнього розпорядку, це називається «общественные работы на благо колонии». Якщо ти відмовляєшся і далі виконувати, тебе не випускають і тримають під «кришею» весь термін. Тобто штрафні ізолятори, одиночна камера. Найбільший мій здобуток у колонії, що я і мій адвокат подали до місцевого адміністративного суду і він, врешті-решт, прийняв рішення, що мене спочатку незаконно закрили під «кришу». Усі акти були анульовані, з мене було знято статус «злісного порушника» й адміністрація колонії вимушена була перевести мене у загальний барак – на «жилку». До речі, там такий комічний момент був після того виграного адмінсуду. Один зі співробітників колонії майже рекламував цього адвоката потім: «Шумков, я первый раз вижу, чтобы адвокат отрабатывал свои деньги. Где ты его взял, такого адвоката?!».

Людмила Шумкова: Ми дуже вдячні курському адвокату Роману Лизлову. Наш перший адвокат несподівано пішов у довготривалу відпустку, практично вийшов зі справи. І ми вимушені були терміново шукати іншого, бо вже тривав розгляд у суді, це був кінець липня – початок серпня. Я напряму звернулася до голови «Агори» – це правозахисна організація з мережею адвокатів у регіонах Росії. Вони рекомендували саме Лизлова, суди проходили у Брянській області у місті Севськ. Він для нас був практично як родич, бо постійне спілкування і зв’язок ішли через адвоката. Ми з Олександром спілкувалися лише через електронні листи, бо не дозволяли телефонувати.

О.Ш.: тут я уточню, мені телефонувати, як злісному порушникові режиму, не дозволяли, там є певні обмеження в отриманні передач, у дзвінках від родичів, побаченнях.

Л.Ш.: І на побачення, звісно, ми не поїхали, оскільки питання у ФСБ були й по родині. І консул просив, щоб ми не їхали на побачення.

О.Ш.: Я сам просив не їздити – мені так було спокійніше.

Л.Ш.: З працівником консульства Сергієм Дерезою ми були постійно на зв’язку. Він відвідував і судові засідання. Передачі ми не могли також у колонію давати, але можна було на особистий рахунок переказати гроші – і Сашко скуплявся у магазині колонії. Але оскільки він постійно потрапляв у штрафний ізолятор, то не завжди мав і таку можливість.

О.Ш.: Штрафний ізолятор – то такий найбільш суворий каральний захід до порушника режиму, закривати там можуть поспіль не довше ніж на 15 діб. Хоча я сидів поспіль 40 діб. Це одиночна камера, з собою ти береш туди лише рушника, шматок мила, туалетний папір – і все. Книги там дозволяють читати лише двічі на добу по півтори години. О п’ятій підйом, о дев’ятій вечора – відбій. І годують тричі на день баландою, штрафна пайка. Коли виходив зі штрафного ізолятора, була можливість скупитися у магазині трохи і від’їстися.

На «жилці» перший раз я протримався три місяці, але оскільки продовжував порушувати режим, то отримував нові покарання (щоб заробити акт про порушення режиму, достатньо просто не привітатися з одним зі співробітників чи не застібнути верхній ґудзик на робі), щотижня все одно була 106 стаття. А потім знову мене закрили під «кришу», знову оголосили злісним порушником режиму.

– Ви мали можливість читати? Як підтримували фізичну форму? Зараз ви розмовляєте українською так, наче не було цих чотирьох років у російськомовному оточенні.

– Займався спортом за спеціальними програмами, щоб зберегти силу м’язів. Зараз уже почав бігати. Найбільше, що страждає у в’язниці це дихання та витривалість організму. Читав і навіть почав вивчати іноземні мови – арабську і фарсі, англійську не забував. Думав українською, перекладав для себе інформацію на українську в голові.

– Там була можливість вивчати іноземні мови?

– Як я вже казав, російська тюрма – це тюрма народів, там багато представників різних націй. Фарсі учити мені допомагали таджики, арабську – там багато у суворих режимах під «кришею» сидить так званих терористів з Кавказу, навіть тих, які ще у першій чеченській воювали проти РФ, є і ті, що взяті в Сирії, громадяни Росії, за участь в ІДІЛ. Вони знають арабську мову, трохи допомагали.

– Дивилися російське телебачення?

– Дивився, звісно, коли був на «жилці», радіо слухав. Тюремний барак – це щось на кшталт казарми, там є окрема кімната з телевізором. Що показують по телебаченню російському – це пропаганда, звісно, проте в обговорення не включався.

Л.Ш.: Сашко не лише про себе дбав, але й підтримував інших в’язнів. Для прикладу – громадянина Росії Багаудіна Опієва.

О.Ш.: Треба його згадати, бо людина сидить за політичними мотивами. Ми з ним в одному етапі їхали, разом заїжджали у колонію. У першу чеченську кампанію він був на боці Ічкерії, справа та закрита, він був амністований ще колись указом Єльцина. Наразі його розкрутили за те, що він після перестрілки в Інгушетії відвіз пораненого представника незаконних збройних формувань до лікарні. Допоміг я йому порадами, певним розголосом, стикував з адвокатами.

– Прочитала, що після тебе у колонії тепер українців хохлами не назвуть.

– По прибуттю, коли я потрапив з-під «криші» так званої у житлову частину колонії – у «жилой барак», там перебувало близько 400 людей у кількох будівлях. І ми один з одним контактували. І своє спілкування я поставив так, щоб до мене, до інших українців не використовували слово «хохли».

– Крім вас там ще були українці?

З Балухом спілкувався через “гофру” – каналізаційні отвори в умивальнику

– Так. Були ті, хто сидів за кримінал. І, звісно, Володимир Балух (політв’язень, якого обміняли у вересні 2019 року – авт.). Влітку я був у ПКТ (приміщенні камерного типу) – це одиночна камера для злісних порушників. Я сидів у четвертому ПКТ, Балух – у другому. Один одного ми не виділи, але була змога спілкуватися через «гофру». Умивальник стоїть, з нього викручуєш гофру і через каналізацію добре один одного чути. Про цей спосіб спілкування охорона знає, до речі. Бо умивальник біля дверей, і коли розмовляєш, все чути на коридор.

– А звідки ви знали, що в колонії є ще один український політв’язень, і в якій камері?

– О, це цікава історія була. Четверте квітня 2019 року – день мого заїзду в колонію Торжок, прийомка. Я забігаю на прийомку, мене розтягують, починають трохи… бити. І коментарі емоційні. І серед цих коментарів, коли лякають, кошмарять, чую діалог співробітників: «Куда еще одного бандеровца! Одного Балуха неделю назад привезли!». А я знав його історію ще до цього. Коли з прийомки я потрапив у штрафний ізолятор, розумів, що місце Балуха після прийомки як справжнього політичного в’язня – у штрафному ізоляторі. Я почав просто на коридор кричати: «Балух, в какой он хате?!». Він відгукнувся, особисто я його не бачив. Згодом вдавалося бачитися інколи. Нас спеціально на прогулянки виводили у різний час, така була інструкція, але один зі співробітників все ж робив по-людськи, і ми бачилися. Пам’ятаю, як Балуха вивозили на обмін, він не знав, куди його повезуть. Його помістили у штрафний ізолятор, і ранок – це була п’ятниця – він іде з речами по коридору і кричить біля моєї камери, що його кудись вивозять, не знає куди, щоб як тільки буде нагода, зробив розголос.

– Які найближчі ваші плани, крім новорічного святкування у колі родини?

– Вирішую поточні справи. Звільняюся з військової служби, мені пропонували лишитися, але я вирішив, що аби працювати на благо держави, мені наразі не потрібна форма. Механізми я сам знайду. Бачу себе у бізнесі, бо нашому національно-патріотичному руху не вистачає фінансових ресурсів, щоб бути незалежними, партії залежать від олігархів. Я себе бачу в державотворенні, скажімо так – це і громадська діяльність, і політична.

– Вам уже пропонували допомогу в медичній реабілітації, оздоровленні, як іншим політв’язням, які поверталися за обміном?

– Державні особи чи органи – ні. Приватно, люди, близькі до моїх побратимів, організацій, які мене підтримували – так. Хочу подякувати Офісу омбудсмена за їх роботу – за інформаційну підтримку, за штурхання російської системи. Хочу сказати, що не всі вірили, що я повернуся додому, думали, що я потраплю у так звану розкрутку і мені «пришиють» ще якусь кримінальну справу. Я став для Росії незручним: надто великий розголос і підтримка. Що мені допомогло триматися? Я ні на що не сподівався: на обмін не сподівався, на перших порах узагалі не сподівався, що повернуся живим. І потім мені було все одно, і тоді, коли все одно, важливо до кінця зберегти своє лице, свою честь. Щодо обміну скажу: я радий, що повернувся «за дзвоником», а не по обміну, я нікому нічого не винен. Та й якби мені пропонували, я готовий був поступитися місцем будь-кому з наших громадян.

– Відчуття, що вас покинули, коли ви не потрапили у списки на обмін, не було?

– Ні, не було. Значить, так треба було, щоб ці люди звільнилися, а мені треба було там лишитися. (Ірина Староселець, Херсон)

 

Ягмур Ахмет Гюльдере, Посол Туреччини в Україні: Незважаючи на сумніви щодо двосторонньої угоди про вільну торгівлю, вона зміцнить обидві економіки 

Укрінформ

Нещодавня зустріч у форматі «квадрига» в Києві вивела українсько-турецький діалог у міжнародних питаннях та безпековій сфері на якісно новий рівень. Це цілком логічне поєднання, зокрема з огляду на успіхи двостороннього співробітництва між нашими країнами в оборонній та військово-технічній галузях протягом року, що минає. Зараз відносини між нашими країнами на підйомі у більшості сфер. Єдиним невирішеним питанням є Угода про вільну торгівлю, яка ще не підписана.

Про успіхи та проблеми, що вимагають спільних зусиль України та Туреччини, кроки, які слід зробити назустріч одне одному, а також поточні та майбутні проєкти Укрінформ поспілкувався з Надзвичайним і Повноважним Послом Турецької Республіки в Україні Ягмуром Ахметом Гюльдере.

«КВАДРИГА» СТАЛА ПОТУЖНИМ ПІДСУМКОМ ПЛІДНОГО РОКУ

– Пане Посол, перша зустріч міністрів закордонних справ та міністрів оборони України й Туреччини у форматі «квадрига» відбулася в Києві 18 грудня. Які ключові моменти цієї зустрічі ви можете відзначити? Чим важливий та особливий цей новий формат спілкування «два плюс два»?

– Перша зустріч у форматі «два плюс два» стала важливою подією. Це новий формат для Туреччини й України, але він уже показав, наскільки є вигідним та потужним. Він дозволяє дуже структуровано обговорювати двосторонні, багатосторонні та регіональні питання з точок зору зовнішньої політики й безпеки. Президент і прем’єр-міністр прийняли наших міністрів, що також дозволило нам слідувати порядку денному попередніх візитів, зокрема Президента України Володимира Зеленського в жовтні та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля до Туреччини в листопаді.

Крім того, міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу був почесним гостем на конференції послів у Міністерстві закордонних справ України. Він зробив звернення до українських послів, а після виступу йому було вручено нагороду від української громадської організації за щорічну програму, започатковану ним у 2015 році для сімей військовослужбовців та представників силових структур, які постраждали від ситуації на Донбасі. Щороку ми приймаємо майже 200 поранених, їхніх дітей та інших членів сімей у Туреччині в рамках реабілітаційної програми. Це унікальний зв’язок між нашими країнами та людьми.

Також хочу звернути увагу на ширше бачення, поза форматом «два плюс два». Звичайно, всі заходи у рамках візиту були важливі самі по собі, але це також був позитивний і потужний підсумок дуже плідного року в наших двосторонніх відносинах. Навіть незважаючи на пандемію, нам вдалося здійснити два президентські візити, один візит прем’єр-міністра, багато візитів на рівні міністрів. Отож «квадрига» підсумувала цю активність і стала гарним почином до 2021 року, у першій половині якого ми проведемо засідання Стратегічної ради.

– На сьогодні найактивнішою сферою українсько-турецьких відносин є співпраця у військово-технічній галузі. Угода про спільне виробництво бойових БПЛА та корветів була підписана під час останньої зустрічі на рівні міністра оборони України та президента Директорату оборонної промисловості Туреччини. Будь ласка, розкажіть більше про це.

– Так, оборонна промисловість схожа на зірку, що сходить на небосхилі турецько-українського співробітництва. Наші двосторонні відносини розвиваються у всіх сферах, але в оборонній промисловості існують особлива енергія та динамізм. Нова угода про БПЛА та корвети була підписана під час візиту нашого президента Директорату оборонної промисловості Ісмаїла Деміра. Ми бачимо велику синергію між оборонними промисловостями Туреччини й України. Ми віримо у можливості спільного виробництва, що дозволить нам зміцнитися на національному рівні та розробляти кращу, конкурентоспроможну продукцію, яку разом можемо продавати третім країнам. Це, як і завжди, буде для наших країн взаємовигідним рішенням.

САНКЦІЇ США ЩОДО ТУРЕЧЧИНИ НЕ ВПЛИНУТЬ НА НАШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

– Суднобудівний завод «Океан» був обраний Директоратом оборонної промисловості Туреччини для реалізації української програми з будівництва корветів. А як щодо безпілотних літальних апаратів? Це будуть нові підприємства чи БПЛА створюватимуть на вже існуючих?

– Наша співпраця в оборонній промисловості не є дорогою з одностороннім рухом. Це взаємний процес, в якому ми завжди звертаємо увагу на обмін технологіями та їхню локалізацію. Ми розуміємо, що українська сторона прагне максимізувати вклад України у всі ці контракти. Компанії й органи влади, які ведуть перемовини з турецького боку, намагаються максимально врахувати ці побажання. Ми говоримо не лише про продаж Туреччиною, коли Україна є замовником, говоримо про спільні проєкти та спільне виробництво. Це і державні компанії, і приватні. Саме від них залежить, чи це буде місцеве виробництво. І я не здивуюся, якщо станеться так, що українська оборонна промисловість матиме велику частку виробництва.

Це далеко не єдині проєкти, про які йде мова. Ми вже деякий час говоримо про спільні проєкти з ДП «Антонов». Це також було темою обговорення на зустрічі «квадриги». Ми продовжимо вивчати можливості співпраці в авіаційній сфері. Ще одна сфера, в якій маємо перспективи, – це космос. Цього року голова нашого космічного агентства відвідав Україну й зустрівся з українськими колегами, обговорив можливості співробітництва. Ми продовжимо наступного року. Все це зближує і робить нас сильнішими.

– Чи вплинуть санкції США щодо Туреччини на цю співпрацю між нашими країнами?

– Я не думаю, що це може кинути тінь на нашу співпрацю. Це те, що ми не вважаємо справедливим і правильним. Зрештою, наші пропозиції дуже конкурентоспроможні, очікувані, й тому саме ці угоди були підписані в першу чергу. Турецька оборонна промисловість буде розвиватися надалі, незважаючи на все це (санкції з боку США – ред.), і ми будемо з радістю співпрацювати з третіми країнами, які хочуть пройти цей шлях разом із нами.

УГОДА ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ ПОТРЕБУЄ КІЛЬКОХ КРОКІВ НАЗУСТРІЧ З ОБОХ СТОРІН

– Пане Посол, 2020 рік став викликом для економік усього світу через пандемію коронавірусу. Ні Україна, ні Туреччина не є винятками. Проте нам вдалося зберегти позитивне сальдо торгового балансу. Як пандемія вплинула на торгівлю між Україною й Туреччиною порівняно з минулим роком?

– Це був важкий рік для всіх: для компаній, інвесторів, економік, але як ви зауважили, цифри показують, що цього року ми не здали позицій. Ми майже на тому рівні, на якому були минулого року. Згідно з турецькою статистикою, за перші десять місяців наш торговельний баланс склав $3,5 млрд. Минулого року це було близько $4,5 млрд. І якщо поглянути на показники перших десяти місяців 2020 року, то зараз ми майже там, де й були минулого року, і вони дуже збалансовані між двома сторонами.

Разом з тим, якщо поглянути на Туреччину та Україну, їхній потенціал, що вони можуть зробити разом, то ми не вважаємо, що $5 млрд це та цифра, яка має бути. Тому першочергова ціль – довести обсяг торгівлі до $10 млрд, і очевидно, найдієвішим інструментом стане Угода про вільну торгівлю.

– Угода про вільну торгівлю між нашими країнами вже кілька років залишається на етапі «до підписання один крок». Нещодавно відбулося «перезавантаження» переговорного процесу. Які пункти викликають найактивнішу дискусію? Чи є у Туреччини питання чи зауваження до будь-яких розділів?

– Думаю, доцільніше використовувати не термін «перезавантаження», бо він про «починати спочатку». Ми фактично цього не робили, а повторно активізували переговорний процес. Знаю, що переговорні команди наших країн спілкувалися в Інтернеті, віч-на-віч, ведучи конструктивне обговорення частин угоди. Звичайно, є питання, по яких сторони не мають спільного бачення, і це нормально. Але ми хочемо, щоб ці остаточні питання якнайшвидше були доопрацьовані та подолані, щоб ми могли перейти до мети – $10 млрд торговельного обороту, задекларованої нашими президентами.

Не хочу вдаватися в подробиці, бо це частина переговорного процесу. Але скажу наступне: коли ми говоримо про дві великі країни та дві великі економіки, такі, як Туреччина й Україна, природно мати певні виклики на переговорах. Україна має відносну перевагу в деяких галузях, таких як вугільна та металургія, сільське господарство. Туреччина має переваги в деяких інших секторах, таких як машинобудування, виробництво обладнання, текстиль тощо. Річ у тім, що нам потрібно зустрітися посередині. Нам потрібно зробити кілька кроків назустріч Україні. А Україні слід зробити кілька кроків назустріч нам.

УГОДА ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ БУДЕ ВЗАЄМОВИГІДНОЮ

– На жаль, не на всіх рівнях цю угоду активно підтримують. Які ваші аргументи щодо цього?

– Безумовно, в обох країнах є кола, стурбовані тим, що ця угода може негативно вплинути на їхній бізнес. Деякі з них мають рацію, інші – ні. У 1995 році ми підписували угоду про митний союз з Європейським Союзом. У Туреччині багато хто вигадував усі ці «кошмарні сценарії», кажучи, що угода зруйнує турецьку економіку. Вони стверджували, що вона призведе до зникнення окремих секторів, а тисячі людей стануть безробітними, економіка занепаде й т.п. Але подивившись на турецьку економіку сьогодні, побачите, що ми експортуємо високотехнологічні товари на найбільш конкурентні ринки, включаючи США та ЄС. Частково це пов’язане з конкурентоспроможністю, якої ми досягли в результаті угоди про митний союз. На початку були певні труднощі, але це допомогло перетворити турецьку економіку на більш конкурентоспроможну та високотехнологічну.

Угода про вільну торгівлю між нами матиме подібний вплив. Це точно. Буде період адаптації. Але після нього, безумовно, вона зробить наші економіки сильнішими, стійкішими та більш конкурентоспроможними, і стане інструментом, який допоможе залучити інвесторів з обох сторін не лише для торгівлі, а й для інвестування один в одного, обміну технологіями, спільного виробництва. Це буде безпрограшна угода. Сподіваюся, що наші країни зможуть подолати ці розбіжності, зустрітися посередині й забезпечити отримання вигоди обома сторонами.

ТУРЕЦЬКІ ІНВЕСТОРИ СТАЛИ ЧАСТИНОЮ УКРАЇНИ В ЕКОНОМІЧНІЙ, СОЦІАЛЬНІЙ, КУЛЬТУРНІЙ СФЕРАХ

– Багато турецьких компаній успішно працюють в Україні. Турецький бізнес неодноразово висловлював зацікавленість у збільшенні інвестицій та приватизації земель в Україні. З якими найбільшими труднощами стикаються турецькі бізнесмени в Україні?

– Турецькі інвестори щиро вірять в Україну і дуже активні. Ми маємо тут понад $3,5 мільярда інвестицій, і є одними з найбільших інвесторів в Україні. І це не зосередження на одному конкретному секторі. Ми інвестуємо в різні сфери – від телекомунікацій до лісового господарства, від видобутку корисних копалин до зеленої енергії (як сонячної, так і вітрової). Будівництво та інфраструктура – це та сфера, де наші люди дуже активні. Цифри кажуть, що вони тут, аби залишитися, а не лише укласти разову угоду і поїхати геть. Багато з них живуть тут уже немало років. Вони стали частиною України економічно, соціально, культурно. Вони не просто займаються бізнесом і повертають гроші до Туреччини, вони продовжують тут реалізувати новий бізнес, шукають нових можливостей і вони дуже активні з точки зору соціальної відповідальності, спонсорської підтримки культурних заходів. Це також допомагає зблизити наших людей та країни.

Проблеми… Проблеми є завжди. Коли ми звертаємось до уряду України, нас завжди слухають, у них завжди позитивний підхід, намагаються вирішити проблеми. Деякі з них легко вирішити, інші потребують більшої уваги, але ми вдячні керівництву України в політиці та економіці за інтерес, який виявляють до наших запитів.

– За якою підтримкою звертаються найчастіше?

– Я не хотів би висвітлювати конкретну проблему, вона є загальною. Якщо ми будемо застосовувати правила конкуренції найкращим чином, більшість цих проблем зникнуть. Головне – це правильне та повне впровадження верховенства права, і це дозволить викорінити більшість проблем, з якими ми стикаємось. Стурбованість компаній, які звертаються до нас, здебільшого пов’язана саме з цим. У нас є проблеми у судовій системі, бюрократії тощо. В цілому, я думаю, що Україна рухається в правильному напрямку, і стан справ буде тільки покращуватися. Вирішення всіх цих проблем, очевидно, є найкращим і для залучення нових інвесторів. Ми, як завжди, бачимо у цьому великий потенціал.

ІЗ ЗЕМЕЛЬНОЮ РЕФОРМОЮ НАСТУПНОГО РОКУ БУДЕ БІЛЬШЕ ДИНАМІЗМУ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

– Які значні проєкти в даний час розвиваються найбільш активно? Які будуть втілені найближчим часом?

– Одним із напрямків нашої діяльності є створення промислових зон, які, як відомо, перетворили деякі турецькі міста та селища на потужні економічні зони. Це та структура, де бізнес та держава працюють спільно. Уряд надає землю та зменшує податки або навіть вводить нульові податки, знижує тарифи на електроенергію, газ тощо. Бізнес інвестує і розвивається, і це також є взаємовигідним підходом. У нас вже є подібна модель у Маріуполі, інші міста також цікавляться нею.

Ще однією успішною та перспективною сферою є державно-приватне партнерство (ДПП). Коли прем’єр-міністр України Денис Шмигаль приїздив до Туреччини, він відвідав міську лікарню Анкари, що є одним із найкращих прикладів втілення концепції ДПП в Туреччині. Ми очікуємо на делегацію України, яка вивчатиме цю модель, і будемо раді побачити, як вона наступного року перетвориться на конкретні проєкти.

Інше питання, за яким слідкує наш бізнес, – це можливості приватизації плюс сільське господарство. Я впевнений, що наступного року, із земельною реформою в Україні, ми побачимо більше динамізму в галузі сільського господарства. Ми дуже уважно стежимо за цим. Думаю, що наступний рік буде ще активнішим за поточний, і наш бізнес продовжить зростання.

МІЛЬЙОН УКРАЇНЦІВ, ЩО ВІДВІДАЛИ ТУРЕЧЧИНУ В 2020 РОЦІ, – ЦЕ КОЛОСАЛЬНО

– Цього року українці серед перших, хто, незважаючи на пандемію, приїхав до Туреччини на відпочинок. Завдяки Програмі «Сертифікат безпечного туризму», втіленій міністерством культури і туризму, вони були задоволені відпочинком. Яка статистика турецького туристичного сектору за підсумками цього сезону?

– Туризм – унікальна сфера. Розглядаю його не лише з точки зору доходів. Бачу туризм як те, що об’єднує людей, адже кожен турист з України, який їде до Туреччини, повертається із зацікавленням нашою культурою, кухнею, мовою, навіть бізнесом. Те саме стосується туристів з Туреччини, які відвідують Україну. Вони їдуть до невідомої країни і повертаються з Україною, яка назавжди лишається в серці. Тому я особливо задоволений результатами, яких ми досягли цього року в туристичній галузі. Минулого року ми побили рекорд у двосторонньому туризмі. У нас було 1,5 мільйона українців, які відвідали Туреччину, та 300 тисяч турків, які приїздили в Україну. Незважаючи на цьогорічну пандемію, за десять місяців ми прийняли 925 тисяч українців. До кінця року ми очікуємо досягти одного мільйона. Я думаю, що це величезний успіх обох сторін, тому що ми раді дати українцям шанс залишити труднощі цього року позаду, навіть якщо це одно-двотижневий відпочинок.

Якщо поглянути на світову статистику, деякі країни взагалі не мали туристичної активності. У більшості випадків ми спостерігаємо падіння на 80-90%, але в нашому випадку – лише на 30%. Це результат дуже сумлінної роботи багатьох установ, починаючи з міністерства туризму і культури, а також туристичних компаній. Програма («Сертифікат безпечного туризму» – ред.) була реалізована спільними зусиллями і працювала дуже успішно.

– Чим наступного року будете приваблювати туристів, зокрема з України?

– Існування цієї програми безпечного туризму є величезною страховкою і саме по собі вже запрошенням для наших українських гостей на наступний рік. Будемо сподіватися, що із застосуванням вакцини пандемія сповільниться, і ми будемо ще краще підготовлені до наступного року. Наступного року ми, звичайно, залишимо ці цифри і поступово перейдемо до показників, які мали раніше.

Як відомо, вони стали можливими завдяки численним крокам, здійсненим нашими урядами. Спочатку ми продовжили термін перебування, потім скасували візи, а згодом дозволили їздити по внутрішніх паспортах. Наші дві країни рухаються разом, приємно бачити взаємодію між людьми. Оскільки протягом багатьох років, незважаючи на те, що ми по різні боки одного моря, на дуже короткій відстані одне від одного, ми не мали можливості поговорити і навіть випити чаю. Зараз маємо, і чим більше людей спілкуються, тим більше усвідомлюють, скільки у нас спільного. Бачу це, живучи тут майже два роки. Це природна синергія. І мільйон українців, які відвідали Туреччину в 2020 році, – це колосально, підтверджує унікальний зв’язок між нами.

Крім того, зростає кількість українців, які приїжджають до Туреччини в рамках медичного туризму, а спортсмени – на спортивні тренування. Цього року вже запущено рейси з Києва до Кайсері, й тепер гості з України можуть відвідати один із турецьких гірськолижних курортів у рамках пакетних турів.

МИ НЕ ВИЗНАВАЛИ ТА НЕ ВИ́ЗНАЄМО АНЕКСІЇ КРИМУ

– Туреччина заявляє на всіх міжнародних майданчиках про свою підтримку територіальної цілісності України та невизнання тимчасової окупації Криму Росією. Туреччина висловила підтримку Кримській платформі, яку ініціював Київ. Ми вдячні за цю позицію.

Нещодавно прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Москва продовжує доводити турецькій владі свою позицію щодо Криму. Як Туреччина протистоїть цьому, а також арештам та обшукам татар у Криму?

– Наша офіційна позиція щодо Криму була абсолютно зрозумілою з 2014 року. Ми не визнали анексію і не ви́знаємо її. Про це було сказано на міжнародних та двосторонніх платформах усіх рівнів.

Що стосується питань, пов’язаних з Кримською платформою, ми заявили, що вітаємо цю ініціативу. Ми координуємо підготовчі роботи з нашими колегами в Україні. Також підтримуємо ініціативи України на інших міжнародних аренах та майданчиках.

Щодо обшуків та арештів у Криму, міністерство закордонних справ Туреччини опублікувало заяви про те, як ми оцінюємо ці дії. Ці заяви чітко показують, що ми не схвалюємо їх. Ми будемо продовжувати займати єдину з Україною позицію з цього питання, продовжуватимемо підтримувати Україну та кримських татар у всіх ініціативах.

– Багато кримських татар переїхали до Туреччини після російської окупації. Загалом історично відбувалося кілька хвиль імміграції кримських татар в Туреччину. Будь ласка, окресліть ці етапи та їхні особливості. Яку роль кримськотатарські тюрки займають у турецькому суспільстві зараз?

– Як ви зазначили, з кінця 18-го століття сталося багато хвиль переміщення кримських татар в Анатолію. З часом у нас стало багато кримських татар, які приїхали і оселились тут. Сьогодні ми не розрізняємо їх і не виокремлюємо, тому що вони є частиною нас. Тим часом у них дуже чітка самоідентичність, яку їм вдалося зберегти за дуже складних обставин в останні 200 років. Вони переживали багато трагедій, але їм вдалося зберегти свою релігію, мову та культуру. Це заслуговує величезної поваги.

Сьогодні говоримо про 3-5 мільйонів турків, які мають кримськотатарське коріння. Я теж один із них. В мені є татарська кров, але не безпосередньо з Криму, мати мого батька – з татар у Румунії. Навіть моя мама навчилася у свекрухи робити чебуреки. Сьогодні, коли сім’я збирається разом, це наша улюблена страва.

У Туреччині багато людей у політиці, культурі, мистецтві, наукових колах, які мають кримськотатарське коріння. Маємо багато видатних людей, які досягли значного авторитету в Туреччині. Це просто ще один унікальний і чудовий елемент мозаїки, яку маємо.

– Туреччина активно підтримує кримськотатарську громаду в Україні. Планувалося побудувати житло в деяких регіонах. На якому етапі зараз цей проєкт?

– Кримські татари зазнали багато страждань за всю історію, в тому числі після 2014 року. Ми, Туреччина, разом з урядом України намагаємось активно допомогти Україні та кримським татарам подолати ці проблеми. Вони не обмежуються лише житлом, але також культовими місцями, освітою тощо. Це великий пакет.

Ми маємо домовленість з Україною про забезпечення житлом кримських татар, і це питання знову обговорювалося під час зустрічі «квадриги». З лютого ми підтримуємо зв’язок з українською владою з цього питання. Зараз триває завершальний етап визначення найкращого місця для розміщення цих будинків та вибору законодавчої бази для цього проєкту. Ми сподіваємось, що цей процес буде незабаром закінчений і що в 2021 році ми зможемо розпочати будівництво та завершити його якнайшвидше. З нашого боку за реалізацію проєкту відповідає державне житлове агентство TOKI.

ЩОДЕННІ КРОКИ У ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИНАХ – ЦЕ ДИВОВИЖНИЙ ДОСВІД

– Пане Посол, ви перебуваєте в країні майже два роки. Вас було нагороджено за внесок у розвиток відносин між нашими країнами. Що ви вважаєте своїм найбільшим досягненням за цей час?

– Як посольство, ми раді бути частиною цієї величезної синергії. Волію не виокремлювати одну конкретну річ як своє найбільше досягнення. Все, що було тут, – це дивовижний досвід. Проєкти оборонної промисловості, медична допомога, яку надавали під час пандемії, евакуація, яку проводили разом з українською владою в період з березня по квітень, проєкти, які тут реалізуємо через ТІКА та Інститут Юнуса Емре, ремонт будинків, культурних центрів, мовні курси, відкриття магазинів турецьких брендів тут, в Україні…

Іншим особливим моментом було з’ясування того, що посольство Османської імперії за часів Української Народної Республіки працювало в готелі «Прем’єр Палац» (у Києві – ред.), та встановлення меморіальну дошки на стіні готелю.

Отже, бути частиною цієї хвилі, сприяти, робити ці іноді маленькі, іноді великі щоденні кроки, – це дивовижний досвід. (Ольга Будник, Анкара – Київ)