У 2019 році на сході України 10 дітей загинули від мін і боєприпасів, що не розірвалися – ОБСЄ

У 2019 році 48 цивільних загинули від мін і боєприпасів, що не розірвалися, 10 з них були дітьми. Про це заявив Глава Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ) в Україні Яшар Халіт Чевік.

Про це повідомляє прес-служба організації – Укрінформ.

“Минулого року міни, боєприпаси та інші вибухонебезпечні предмети призвели до більшої кількості смертей, ніж обстріли зі стрілецької зброї та важкого озброєння. У 2019 році 10 з 48 цивільних жертв від мін і боєприпасів, що не розірвалися, — це діти”, – заявив Чевік.

Він додав, що починаючи з 2017 року СММ зафіксувала близько 300 жертв серед цивільного населення від спрацювання мін і боєприпасів, що не розірвалися. Цього року таких жертв вже 12 осіб.

Чевік також привітав недавнє розмінування на ділянках розведення в Луганській і Донецькій областях, проте наголосив, що належить зробити більше.

“Існує нагальна необхідність у протимінній діяльності в місцях зосередження громадян, зокрема поблизу шкіл, лікарень та контрольних пунктів в’їзду-виїзду вздовж лінії зіткнення, — сказав він.

За його словами, міни та інші вибухонебезпечні предмети також загрожують безпеці спостерігачів місії і перешкоджають виконанню мандата СММ, обмежуючи їх свободу пересування

“Ми готові і надалі підтримувати Україну не тільки шляхом надання обладнання та проведення тренінгів, але також у формі консультацій з питань формулювання політики, зокрема щодо вдосконалення відповідних законодавчих актів з метою реалізації такого міжвідомчого співробітництва», – зазначив Координатор проектів ОБСЄ в Україні Генрік Вілладсен.

 

З початку російської агресії Сходу України загрожує мінна небезпека — МЗС

З початку російської агресії проти України мінна небезпека особливо гостро постала на Сході нашої держави, призвівши до численних жертв та страждань серед мирного населення.

Про це йдеться у коментарі Міністерства закордонних справ з нагоди відзначення Міжнародного дня просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у розмінуванні – Укрінформ.

“З початку російської агресії проти України мінна небезпека особливо гостро постала на Сході нашої держави, призвівши до численних жертв та страждань серед мирного населення. Російсько-окупаційні збройні формування активно застосовують цей вид негуманної зброї на значних за масштабами територіях, що призводить до численних випадків загибелі та каліцтва серед цивільного населення, включаючи дітей. Україна спільно з міжнародними партнерами докладає значних зусиль для очищення забруднених внаслідок російської агресії територій”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у розмінуванні покликаний привернути увагу до масштабів цієї проблеми у світі та спонукати до активної допомоги жертвам мін та інших вибухонебезпечних пристроїв. Загальна поінформованість у сфері мінної небезпеки є вимогою сьогодення.

Як повідомлялося, 4 квітня світ відзначив Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у розмінуванні, який був започаткований відповідною резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 2005 році.

У 2019 році в Україні 48 цивільних загинули від мін і боєприпасів, що не розірвалися, 10 з них були дітьми.

 

Івана Вакарчука поховають на Личаківському кладовищі у Львові

Ексміністра освіти, батько лідера “Голосу” Святослава Вакарчука Івана Вакарчука поховають на Личаківському кладовищі у Львові.

Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий у Facebook – Укрінформ.

“Герой України, Львів’янин року, великий ректор. Людина честі і слова. Той, яким пишається вся країна і наше місто. На прохання родини похорон Івана Олександровича відбудеться камерно. Поховають на Личаківському кладовищі. Пам’ятатимемо і сумуємо”, — написав Садовий.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні, 4 квітня, помер колишній міністр освіти, батько лідера “Голосу” Святослава Вакарчука Іван Вакарчук.

Івану Вакарчуку було 74 роки. Він був українським фізиком, політиком і громадським діячем. Вакарчук був міністром освіти і науки України у 2007–2010 рр. Очолював кафедру теоретичної фізики Львівського університету імені Івана Франка.

 

Окупанти з гранатометів обстріляли селище на Донбасі, поранена місцева жителька

Сьогодні, 4 квітня, зі станкових протитанкових гранатометів окупанти обстріляли житловий сектор селища Верхньоторецького, у результаті розриву гранати місцева жителька отримала осколкове поранення.

Про це повідомляє штаб ООС – Укрінформ.

“Сьогодні, 4 квітня, близько 17.00, збройні формування Російської Федерації вкотре відкрили вогонь по населеному пункту неподалік лінії розмежування. Зі станкових протитанкових гранатометів окупанти обстріляли житловий сектор селища Верхньоторецького, який значно віддалений від позицій Об’єднаних сил. В результаті розриву гранати отримала осколкове поранення в ногу місцева мешканка громадянка Д., яка в цей час перебувала на присадибній ділянці власного будинку”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, жінку доставлено до міської лікарні м. Торецьк та надано кваліфіковану медичну допомогу.

На місці події працюють представники правоохоронних органів, української сторони СЦКК та цивільно-військового співробітництва ОС. Обставини з’ясовуються.

“Такими діями збройні формування РФ вкотре продемонстрували своє цинічне ставлення до життя та здоров’я мирних місцевих мешканців та знову підтвердили злочинну суть встановленого на захоплених територіях окупаційного режиму”, – додали у штабі.

 

Окупанти 17 разів за добу порушили “тишу”: поранена місцева жителька

За 4 квітня збройні формування Російської Федерації, традиційно порушуючи свої зобов’язання щодо припинення вогню, 14 разів обстріляли позиції Об’єднаних сил, ще 3 обстріли було зафіксовано 05 квітня по опівночі.

Про це йдеться у ранковому зведенні штабу сил ООС – Укрінформ.

“04 квітня противник застосовував заборонені до розміщення біля лінії розмежування міномети калібрів 120 мм та 82 мм, а також гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю… 05 квітня по опівночі російські окупаційні війська з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї тричі обстріляли наші позиції біля Кам’янки в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”, – йдеться у повідомленні.

У відповідь українські воїни застосовували чергові вогневі засоби, внаслідок чого ворожі провокації припинилися.

Сім обстрілів з боку окупаційних військ учора зафіксували наші підрозділи зі складу оперативно-тактичного угруповання “Схід”: маріонетки РФ вели вогонь по оборонцях Широкиного, Тарамчука, Новомихайлівки, Славного, Водяного та Опитного, а також застосували стрілецьку зброю в районі села Павлопіль.

“Усі випадки порушень російсько-окупаційними військами Мінських домовленостей щодо відведення важких озброєнь вчора зафіксовано в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”. Загалом противник здійснив тут сім обстрілів“, – йдеться у штабі ООС.

Відтак окупанти відкривали вогонь по українських військовослужбовцях поблизу Оріхового, на околицях Новотошківського та біля наших опорних пунктів поблизу села Новоолександрівка.

Окрім позицій Об’єднаних сил, окупанти 4 квітня зі станкових протитанкових гранатометів обстріляли також житловий сектор селища Верхньоторецьке. В результаті розриву гранати отримала осколкове поранення в ногу місцева мешканка, яку було доставлено до міської лікарні м. Торецьк та надано кваліфіковану медичну допомогу.

“Позиції Об’єднаних сил в районі населеного пункту Травневе окупанти обстріляли з мінометів калібру 82 мм – вісім мін, а також гранатометів різних систем, кулеметів великого калібру та стрілецької зброї. Вогонь російські найманці вели з напрямку селища Гольмівський поблизу Горлівки. В районі Південного і Новолуганського ворожі війська застосували гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю”, – додали у штабі.

За даними розвідки, 04 квітня наші воїни ліквідували двох російських окупантів, ще одного – поранили. Також українські військовослужбовці учора прицільним вогнем знищили ворожі безпілотний літальний апарат та станковий протитанковий гранатомет.

Там у штабі повідомили, що за втрат серед українських захисників немає, а випадків захворювання на коронавірусну інфекцію серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано.

 

Росія прагне використати коронавірус щоб розвалити Європейський Cоюз – посол України в ООН

УНН. Російські дипломати намагаються використати ситуацію із коронавірусом для просування власних пропагандистських меседжів. Про це в інтерв’ю “Голосу Америки” сказав постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, коментуючи спробу Росії провести через Генасамблею ООН проект резолюції щодо коронавірусу, інформує УНН. Проект містив формулювання щодо скасування міжнародних санкцій. За словами українського дипломата, російська сторона демонструє великий професоналізм, прагнучи досягнення своєї мети.

“Те, що Москва розробляє багаторівневі та багатокрокові плани — це факт”, — відзначив Кислиця.

Як відомо, Генасамблея ООН ухвалила Резолюцію про глобальну солідарність у боротьбі з COVID-19, яку ініціювали Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія, Гана, Індонезія, Сінгапур. Резолюція вказує на “безпрецедентні наслідки” пандемії та закликає до “посилення міжнародної кооперації з метою стримати, пом’якшити наслідки та перемогти” хворобу. Україна, серед інших країн, була співатором цієї резолюції.

Цьому передувало представлення Росією власного проекту резолюції щодо COVID-19, який містив вимогу щодо скасування міжнародних санкцій. Україна заблокувала проект. Київ підтримали Грузія, США, Велика Британія, ЄС та інші країни.

“В умовах глобальної кризи, коли світу особливо потрібна єдність, РФ вирішила скористатися ситуацією для просування власних вузькополітичних інтересів”, — йдеться у заяві МЗС щодо ухвалення резолюції ГА ООН “Глобальна солідарність для боротьби з COVID-19”.

“Ігноруючи відсутність підтримки абсолютної більшості держав-членів ООН, Російська Федерація подала паралельний проект резолюції, головний посил якого, попри включення до його назви питання COVID-19, повністю вписується в логіку її попередніх закликів до скасування обмежувальних заходів, що були запроваджені у відповідь на вчинення нею найтяжчого міжнародного злочину — збройної агресії”, — йдеться у заяві українського МЗС.

У коментарі “Голосу Америки” посол України в ООН наголосив, що позицію України щодо запропонованої Росією резолюції підтримала “дуже широка група держав”, пише видання. Посол окремо звернув увагу за позицію ЄС щодо російського проекту. ЄС виступив проти російського тексту документа за кілька хвилин до кінця голосування.

“Розумію і погоджуюсь із тим, що Європейський Союз має продемонструвати єдність, тому що частина ковідного плану Російської Федерації — це використати коронавірус, щоб посилити протиріччя всередині Європейського Союзу, і тим самим його розвалити, принаймні політично​”, – заявив посол України в ООН, — “Тому я з розумінням ставлюсь до того, що європейці до самої останньої миті виробляли ту формулу, яка би дозволила всім країнам приєднатися”.

Посол відзначив, що криза спричинена коронавірусом може “за злою іронією” стати нагодою для ООН, окремих країн, та регіональних об’єднань “позбутись старих методів” та ширше почати використовувати у роботі нові технології, зберігши при цьому демократичність.

2-го квітня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем. Як відзначає сайт голови держави, ключовим питанням стала роль ООН у боротьбі з пандемією коронавірусу у світі та підтримка України.

Напередодні Генасамблея ООН відхилила пропозицію Росії щодо відмови від односторонніх санкцій.

 

Кулеба заявив про спроби тиску посадовців РФ на учасників “Нормандського формату”

3 квітня. УНН. Зроблені вчора і сьогодні коментарі російських офіційних осіб та міністерства закордонних справ мають на меті здійснення певного тиску на Німеччину і Францію як учасників “Нормандського формату”. Про це у Facebook написав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, передає УНН.

“Схоже, зроблені вчора і сьогодні упереджені та тенденційні коментарі російських офіційних осіб, а також їх Міністерства закордонних справ, мають на меті здійснення певного тиску на Німеччину і Францію як учасників “Нормандського формату”, — написав міністр.

До того ж, з його слів, ці коментарі “як і багато інших російських коментарів” містять:

— суттєві неточності, що спотворюють узгоджений наразі статус-кво;

— відверто неправдиві пасажі на адресу України, що не відповідають дійсності.

Кулеба підкріпив свою позицію наступними аргументами.

“Перше. Не існує в сформованій практиці консультацій в Мінську жодного прямого „діалогу Києва та Донбасу“, від якого будь-хто, включаючи Берлін і Париж, „можуть відхилитися у виконанні“. Є лише абсолютно прозорі домовленості в рамках єдиного Мінського процесу і Тристоронньої контактної групи, в яку входять Україна (захищається), ОБСЄ (посередник) і Російська Федерація (напала)”, — наголосив він.

Очільник МЗС закликав російських колег дотримуватися виключно наявної наразі практики і використовувати мову Мінських угод.

“Друге. Ані сьогодні, ані вчора, ані в будь-який іншій проміжок часу в Україні не “відбувається погіршення ситуації з правами людини”, — підкреслив і він.

Водночас, нагадав Кулеба, іноземні партнери та російські дипломати прекрасно знають, що такі порушення чітко зафіксовані представниками Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на тимчасово непідконтрольних територіях в Донецькій і Луганській областях України.

“Третє. Безсумнівно, глобальні події, безпосередньо пов’язані з поширенням коронавірусу та з подальшими суворими обмежувальними заходами, що вживаються різними країнами, істотно впливають на інтенсивність роботи Тристоронньої контактної групи і в цілому на переговори. Однак в цьому немає жодних спроб політизації, а є лише суворе дотримання загальноприйнятих зараз заходів безпеки та здорового глузду”, — додав міністр.

Нагадаємо, напередодні Генасамблея ООН відхилила пропозицію Росії щодо відмови від односторонніх санкцій.

 

Експерт назвав справжню мету “військово-гуманітарної” операції РФ у Європі

Росія пропонує допомогу Європі і США та провела так звану «військово-гуманітарну» операцію в Італії з метою підриву довіри громадян до своїх урядів, дестабілізації західних суспільств та досягнення пропагандистських цілей.

Таку думку в ексклюзивному коментарі власному кореспонденту Укрінформу висловив провідний аналітик з питань безпеки та оборони Німецького фонду Маршала Сполучених Штатів Брюно Лете (м. Брюссель).

«Російська допомога Європі і США є складовою ширших зусиль Кремля використати кризу, спричинену COVID-19, з метою підриву довіри західних суспільств до своїх національних урядів», – переконаний експерт.

Говорячи про справжню сутність і мету проведеної Росією у березні в Італії так званої «військово-гуманітарної» операції із боротьби з епідемією коронавірусу, Лете висловив переконання, що то були добре прораховані дії, спрямовані проти Заходу.

«Це не гуманізм і не співчуття, що спонукають Росію допомагати. Але це, скоріше, добре прорахована мета із нагнітання дезорієнтації та невпевненості Заходу», – наголосив аналітик.

Він також відзначив, що таку «гуманітарну допомогу» РФ поєднує із масштабними кампаніями з дезінформації в Європі і Північній Америці.

«Довготерміновими завданнями тут є дестабілізація західних суспільств», – підсумував Лете.

Як повідомлялося, російська армія з 22 березня розпочала в Італії, яка є членом НАТО, операцію з надання “гуманітарної допомоги” цій країні у боротьбі з пандемією коронавірусу. Операція, під час якої було доставлено не тільки непотріб під виглядом “гуманітарної допомоги”, але і військову техніку та понад 100 військовослужбовців, вже викликала великий резонанс. Як через те, що в одній із країн-членів НАТО вільно висаджуються війська РФ, так і справжніми мотивами Кремля, який намагається досягти зовсім інших цілей, аніж справді допомогти Італії з пандемією.

 

Норвегія запевняє, що санкції проти РФ збережуться до повного виконання нею “Мінська”

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та міністерка закордонних справ Норвегії Іне Еріксен Сьорейде провели телефонну розмову.

Про це повідомляє пресслужба МЗС – Укрінформ.

Як зазначається, під час телефонної розмови глави МЗС обговорили боротьбу з поширенням COVID-19, протидію спробам Росії послабити санкції, важливе місце України на порядку денному НАТО.

“Час мобілізувати всі ресурси. Я сподіваюся, що світ зможе за кілька місяців подолати пандемію. Втім, реалістично розумію, що треба готуватися до її наслідків для економік і суспільств, які можуть бути гіршими за вірус як такий”, – заявив Кулеба.

Глава МЗС України подякував за внесення Норвегією 14,5 млн євро до кризового фонду ООН задля протидії COVID-19, ресурси якого йдуть і на підтримку України.

Сьорейде поінформувала про вчорашню зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, на якому вони надали додаткову підтримку нашій державі. Вона запевнила, що Україна залишається високо на порядку денному Альянсу. Кулеба подякував за непохитну підтримку України.

Міністр звернув особливу увагу на результативну співпрацю України і Норвегії в ООН задля протидії спробам Росії підірвати санкції під прикриттям пандемії COVID-19. Глави МЗС погодилися, що одночасно з коронавірусною кризою у світі різко зріс обсяг дезінформації та пропаганди, яким потрібно спільно протидіяти.

Сьорейде запевнила Кулебу, що санкційний тиск на РФ буде зберігатися до повного виконання нею Мінських домовленостей. Вона підтвердила незмінність позиції Осло щодо підтримки суверенітету й територіальної цілісності України, європейських та євроатлантичних прагнень нашої держави.

Кулеба звернувся до норвезької колеги з проханням сприяти захисту громадян України, які залишаються в Норвегії у час обмеження сполучення, та отримав запевнення у такому сприянні.

Кулеба також подякував за запрошення відвідати Норвегію, щойно мине пандемія, та прийняв його. У свою чергу, він запросив норвезьку колегу відвідати з візитом Київ. Вона також з радістю прийняла запрошення.

 

Росія більше не повертатиме своїх громадян авіарейсами

Громадяни РФ з опівночі суботи більше не можуть повертатися на батьківщину авіарейсами через рішення уряду.

Про це повідомляє Interfax – Укрінформ.

“Росія з півночі суботи призупинила авіарейси для вивезення своїх громадян на батьківщину”, – повідомив оперативний штаб уряду з боротьби з коронавірусом.

Як зазначається, графік вивозу росіян оприлюднять у понеділок. Урядовий штаб пішов на такий крок з метою “максимального захисту здоров’я громадян та обмеження хвилі завезених випадків коронавірусної інфекції “до РФ.

Як повідомлялося, у світі наразі зафіксовано 1 118 562 випадки COVID-19, з них 59 226 летальних, 229 274 людини одужали.

У РФ протягом доби 3 квітня було виявлено ще 601 випадок захворювання на коронавірус (COVID-19). Загальна кількість хворих в країні досягла 4 149 осіб.

 

Коронавірус небезпечний для молоді – ВООЗ

Covid-19 становить загрозу для молодих людей, зокрема і тих, які дотримуються здорового способу життя.

Про це з посиланням на ВООЗ повідомляє портал Corona 24 – Укрінформ.

“Всесвітня організація охорони здоров’я фіксує поширення нового коронавірусу серед молодих та здорових людей, у них спостерігається важкий перебіг захворювання”, – йдеться у повідомленні.

За словами речниці ВООЗ Маргарет Гарріс, кожна людина вразлива до нової коронавірусної інфекції.

“Наразі ми бачимо підвищення рівня захворюваності серед людей молодого віку та звертаємо увагу на те, що симптоми та хід захворювання у них досить тяжкі”, – зазначила Гарріс.

Гарріс також поінформувала, що “вірус не мутував, але його поширення стало настільки масштабним, що всі люди зараз стають вразливими”.

У ВООЗ є інформація про те, що серед заражених коронавірусом є люди з міцним здоров’ям, наприклад, спортсмени, а також люди, які дотримуються здорового способу життя.

Як повідомлялося, у світі наразі зафіксовано 1 139 112 випадків COVID-19, з них 61 144 летальних, 236 214 людей одужали.

 

На COVID-19 у світі захворіло вже понад 1,2 млн осіб

5 квітня. УНН. Станом на 5:50 неділі загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 64 753 осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джона Хопкінса (США).

Найбільше смертей зафіксовано в Італії — 15 362 особи, в Іспанії — 11 947, США — 8 488 і Франції — 7 560. У Китаї за весь час поширення вірусу померло 3 330 осіб.

Кількість інфікованих у світі 2 квітня перевалила за 1 млн осіб. Наразі кількість підтверджених випадків COVID-19 у світі складає 1 202 236 осіб. У свою чергу, одужали 246 457 людей.

Країнами з найбільш швидким поширенням коронавірусу залишаються США (311 544), Іспанія (126 168), яка перегнала Італію (124 632), та посіла друге місце, Німеччина (96 092), Франція (90 848) та Іран (55 743). У Китаї — 82 558 інфікованих.

Нагадаємо, станом на вечір 4 квітня в Україні підтверджено 1225 випадків коронавірусної хвороби COVID-19.

Коронавірус SARS-CoV-2, який викликає захворювання COVID-19, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у більш ніж 170 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

Глава ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус заявив, що пандемія нового коронавірусу прискорюється з експоненційною швидкістю.

 

В Італії вперше від початку епідемії зменшилася кількість пацієнтів у реанімації

05.04.2020 07:25

В Італії вперше від початку кризи, викликаної пандемією коронавірусу, зафіксували зменшення кількості пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії.

Про це повідомляє агенція ANSA – Укрінформ.

“Вперше відбулося падіння кількості пацієнтів у реанімаційних відділеннях з початку надзвичайної ситуації у зв’язку з COVID-19”, – йдеться у повідомленні.

Наразі 3 994 пацієнти з коронавірусом в Італії перебувають у реанімаційних відділеннях, це на 74 менше, ніж учора.

“Ми вперше зафіксували дуже важливий факт. Кількість пацієнтів у реанімаційних відділах зменшилася на 74 особи, це важлива новина, оскільки вона дозволяє нашим лікарням видихнути. Це сталося вперше з моменту початку роботи у надзвичайних умовах”, – заявив керівник Служби цивільного захисту Італії Анджело Борреллі.

Як повідомлялося, в усьому світі вже нараховується 62 444 смертей від коронавірусу. Італія, США та Іспанія найбільше постраждали за кількістю летальних випадків. В Італії налічується 119 827 підтверджених випадків коронавірусу та 14 681 людина померла.

 

В Україні зафіксовано 1225 випадків коронавірусної хвороби

УНН. В Україні станом на 22:00 4 квітня зафіксовано 1225 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 32 – летальні. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Міністерства охорони здоров’я у Telegram.

“За даними ЦГЗ, станом на 22:00 4 квітня в Україні 1225 лабораторно підтверджених ПЛР-дослідженням випадків COVID-19 . Усього в Україні зафіксовано 32 летальні випадки від COVID-19 . Загалом 25 осіб вже одужало — повторне лабораторне дослідження не виявило вірусу в організмі”, – йдеться в повідомленні.

Раніше повідомлялось про 1096 випадків коронавірусної хвороби COVID-19.

Коронавірус SARS-CoV-2, який викликає захворювання COVID-19, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у більш ніж 170 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

Глава ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус заявив, що пандемія нового коронавірусу прискорюється з експоненційною швидкістю.

 

У Китаї вшанували пам’ять загиблих від коронавірусу

У Китаї на офіційному рівні вшанували пам’ять жертв пандемії коронавірусу. По всій країні було оголошено три хвилини мовчання.

Про це повідомляє TRT World – Укрінформ.

“Китай зупинився, щоб вшанувати пацієнтів та медичних працівників, які померли унаслідок спалаху коронавірусу”, – йдеться у повідомленні.

Протягом 3-хвилинної церемонії мовчання громадяни КНР зупинили свою діяльність, автомобілі, потяги та кораблі вмикали клаксони, окрім того, у містах Китаю пролунали сирени на згадку про понад три тисячі життів, які забрав коронавірус у Китаї.

В Ухані – місті, де вірус вперше з’явився наприкінці минулого року, люди мовчали, стоячи на міських вулицях.

Державні ЗМІ транслювали, як президент КНР Сі Цзіньпінь та інші урядовці після завершення мовчазної церемонії поклали білі квіти біля урядового комплексу у Пекіні.

Як повідомлялося, загалом у світі наразі зафіксовано 1 мільйон 118 тисяч 562 випадки коронавірусної інфекції. 59 226 хворих померли, 229 274 особи одужали.

У світі наразі зафіксовано 1 118 562 випадки COVID-19, з них 59 226 летальних, 229 274 людини одужали.

 

Науковці припускають, що СОVID-19 може передаватися навіть при диханні зараженої людини

В США науковці вважають, що коронавірус може передаватися від хворої людини не лише при чханні або кашлі, але й під час розмови, а можливо, навіть просто під час дихання.

Про це повідомляє CNN – Укрінформ.

«Результати здійснених досліджень не спростовують можливість аерозолізації вірусу під час звичайного процесу дихання», – йдеться у листі американського епідеміолога Гарві Файнберга у відповідь на запит Білого дому.

Дослідження показує, що аерозольні частинки, які людина віділяє в навколишнє середовище під час розмови та, можливо, навіть під час дихання, також можуть передавати коронавірус.

“Наявні наразі результати досліджень підтверджують можливість поширення [коронавірусу] через біоаерозолі, що утворюються безпосередньо при видиху хворих пацієнтів”, – йдеться у матеріалі.

За даними Центру контролю та профілактики захворювань США, вірус поширюється від людини до людини через дрібні краплини, що утворюються, коли заражена людина кашляє або чхає.

Як повідомлялося, у світі станом на вечір 3 квітня зафіксовано більше 1 мільйона 79 тисяч випадків коронавірусної інфекції СОVID-19, при цьому понад 58 тисяч осіб померли, а одужали майже 228 тисяч людей.

 

В Україні зафіксували 1096 випадків коронавірусу, 28 летальних

В Україні зафіксовано 1096 випадків COVID-19.

Про це повідомляє МОЗ у Facebook – Укрінформ.

“В Україні зафіксовано 1096 випадків коронавірусної хвороби COVID-19. За даними ЦГЗ, станом на 10:00 4 квітня в Україні 1096 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 28 летальних, 23 пацієнти одужало. За добу було зафіксовано 154 нові випадки”, – йдеться у повідомленні.

Наразі коронавірусна хвороба виявлена:

▪Вінницька область — 66 випадків;

▪Волинська область — 17 випадків;

▪️Дніпропетровська область — 14 випадків;

▪️Донецька область — 8 випадків;

▪️Житомирська область — 9 випадків;

▪️Закарпатська область — 24 випадки;

▪️Запорізька область — 28 випадків;

▪️Івано-Франківська область — 94 випадки;

▪️Кіровоградська область — 19 випадків;

▪️м. Київ — 195 випадків;

▪️Київська область — 77 випадків;

▪️Львівська область — 14 випадків;

▪️Луганська область — 3 випадки;

▪️Одеська область — 26 випадків;

▪️Полтавська область — 8 випадків;

▪️Рівненська область — 31 випадок;

▪️Сумська область — 37 випадків;

▪️Тернопільська область — 135 випадків;

▪️Харківська область — 1 випадок;

▪️Херсонська область — 8 випадків;

▪️Хмельницька область — 10 випадків;

▪️Чернівецька область — 206 випадків;

▪️Черкаська область — 61 випадок;

▪️Чернігівська область — 5 випадків.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

 

Уряд доручив ОДА потурбуватися про одиноких пенсіонерів на самоізоляції

Кабінет міністрів України доручив обласним державним адміністраціям вжити додаткових заходів до виявлення та обслуговування одиноких громадян похилого віку, які перебувають на самоізоляції.

Про це йдеться в Роз’ясненні щодо нових обмежувальних заходів на період карантину, опублікованому на Урядовому порталі – Укрінформ.

“Уряд доручив обласним державним адміністраціям вжити додаткових заходів до виявлення та обслуговування одиноких осіб та осіб, які одиноко проживають, серед громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, осіб, які перебувають на самоізоляції, та організувати належний соціальний супровід”, – йдеться у тексті роз’яснення.

Також люди, що знаходяться на самоізоляції (крім хворих на COVID-19) та про яких немає кому подбати, мають право відвідувати магазини та інші місця торгівлі, які розміщені на відстані не більше ніж 2 кілометри від місця самоізоляції. Ці люди мають дотримуватися масочного режиму.

Як повідомляв Укрінформ, з 12 березня в Україні запровадили карантин у навчальних закладах та низку інших заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Згодом карантин продовжили до 24 квітня.

З 6 квітня в Україні буде посилено обмежувальні заходи. Зокрема, не можна буде перебувати в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски.

Також заборонене переміщення групою більш як дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону, або повнолітніми родичами дитини. Дітям не можна перебувати у громадських місцях.

Відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та у випадку службової необхідності, спортивних та дитячих майданчиків, а також проведення всіх масових заходів також під забороною.

Не можна буде перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи її спеціальний статус.

Нагадаємо: станом на 22:00 4 квітня в Україні нарахували вже 1225 лабораторно підтверджених ПЛР-дослідженням випадків COVID-19, з них 32 летальних, 25 пацієнтів одужали.

 

МВС та Нацгвардія слідкуватимуть за дотриманням правил карантину в публічних місцях

Міністерство внутрішніх справ України та Національна гвардія України контролюватимуть дотримання правил карантину в публічних місцях.

Про це йдеться в Роз’ясненні щодо нових обмежувальних заходів на період карантину, опублікованому на Урядовому порталі – Укрінформ.

“Контроль за дотриманням правил карантину в публічних місцях буде здійснювати МВС та Нацгвардія”, – йдеться в тексті роз’яснення.

Також буде здійснюватися контроль над тим, як громадяни дотримуються самоізоляції або правил перебування в обсервації. Саме тому під час перебування на вулиці потрібно мати при собі документи які засвідчують особу. Це також дасть можливість органам правопорядку застосовувати адміністративну відповідальність для порушників правил карантину.

Так, за порушення правил карантину – штраф від 17 тис. грн до 34 тис. грн. За порушення санітарних правил та норм щодо запобігання інфекційним захворюванням може бути кримінальна відповідальність.

У Кабміні зазначили, що з 6 квітня вулицею можна пересуватися лише вдвох. Виняток – супроводження дітей незалежно від їх кількості. Відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон забороняється.

Уряд не закриває церкви, проте одночасно з цим діє заборона на масові та релігійні заходи.

Як повідомляв Укрінформ, з 12 березня в Україні запровадили карантин у навчальних закладах та низку інших заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Згодом карантин продовжили до 24 квітня.

З 6 квітня в Україні буде посилено обмежувальні заходи: не можна буде перебувати в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, в тому числі виготовлених самостійно.

Також заборонене переміщення групою більш як дві осіб, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону, або повнолітніми родичами дитини. Дітям не можна перебувати у громадських місцях.

Відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та у випадку службової необхідності, спортивних та дитячих майданчиків, а також проведення всіх масових заходів також під забороною.

Не можна буде перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи її спеціальний статус.

Станом на 10:00 4 квітня в Україні зафіксовано 1096 випадків COVID-19, з них 28 летальних, 23 пацієнти одужали.

 

Роз’яснення щодо нових обмежувальних заходів на період карантину

Прийняті Постановою №211 нові норми обмежувальних заходів викликали в українців безліч запитань

У Кабміні надали роз’яснення щодо найбільш поширених запитань – Укрінформ.

Чому запровадили правило носити з собою документи, що посвідчують особу?

Наявність у людини документів дозволить перевірити, чи не мусить вона бути на самоізоляції, або в обсервації. А також це дасть можливість органам правопорядку застосовувати адміністративну відповідальність для порушників правил карантину.

Чи можна ходити по вулиці без маски?

В Постанові №211 сказано, що в усіх громадських місцях ви маєте бути в масці чи респіраторі.

Громадське місце – частина будь-якої споруди, яка доступна або відкрита для населення, в тому числі за плату (під’їзди, підземні переходи, стадіони; парки, сквери, дитячі майданчики, стадіони, зупинки громадського транспорту, ліфти, державні установи, медичні установи та інше).

Але! Перелік громадських місць може бути розширений органами місцевої влади. Наприклад, у м. Києві до громадських місць відносяться також зупинки громадського транспорту та 50-метрова зона навколо них; церкви та 50-метрова зона навколо них; заклади торгівлі закритого і відкритого типів, зокрема торгові ряди та ринки; кінотеатри та прилегла до них територія; тощо.

Тому ми наполегливо рекомендуємо перебувати на вулиці в масці, оскільки у будь-який момент можете опинитись на території, яка підпадає під визначення «громадське місце».

Навіщо запроваджується обов’язковий масковий режим? 

Це потрібно заради безпеки всіх нас. Враховуючи темпи розповсюдженя коронавірусної хвороби всі люди розглядаються як потенційно інфіковані. Ви можете не знати, що є переносником вірусу, проте можете наражати на небезпеку інших. Маска запобігає можливому інфікуванню оточуючих. Коли маска на обличчі, тоді виділення біологічного матеріалу, який може містити збудник, зменшується.

Яка відповідальність за порушення правил карантину? Чи можуть мене оштрафувати за похід в парк чи відсутність маски?

Можуть. За порушення правил карантину – штраф від 17 тис. грн до 34 тис. грн. А якщо ви порушуєте санітарні правила та норми щодо запобігання інфекційним захворюванням, може бути й кримінальна відповідальність.

Чи закривають церкви на період карантину?

Уряд не закриває церкви, проте масові та релігійні заходи заборонені. Ми закликаємо всіх українців залишатися вдома на період карантину.

Хто контролюватиме дотримання заходів карантину? Чи буде поліція стояти на входах в парки?

Контроль за дотриманням правил карантину в публічних місцях буде здійснювати МВС та Нацгвардія.

Чи можна ходити по вулиці втрьох?

Вулицею можна пересуватися лише вдвох. Виняток – супроводження дітей незалежно від їх кількості.

В якому випадку людям старше 60 років можна тепер виходити на вулицю?

Люди старше 60 років поки що мають сидіти вдома. Вони відносяться до групи підвищеного ризику, відтак – потребують самоізоляції. Що це означає? По-перше, вони мають перебувати у визначеному ними місці самоізоляції. По-друге, утримуватися від контакту з іншими особами – крім тих, з якими вони спільно проживають.

А якщо вони не мають близьких людей молодшого віку, які можуть про них піклуватися? 

Люди, що знаходяться на самоізоляції (крім хворих на COVID-19) та про яких немає кому подбати, дозволено відвідувати магазини та інші місця торгівлі, які розміщені на відстані не більше ніж 2 кілометри від місця самоізоляції. Ці люди мають дотримуватися масочного режиму.

Окрім того, Уряд доручив обласним державним адміністраціям вжити додаткових заходів до виявлення та обслуговування одиноких осіб та осіб, які одиноко проживають, серед громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, осіб, які перебувають на самоізоляції, та організувати належний соціальний супровід.

Чи можна буде гуляти навколо будинку?

Це не заборонено, але діють інші обмеження: не можна пересуватися групами більше двох осіб та ходити в парки/сквери, зони відпочинку тощо.

 Чи дозволено виходити на вулицю з дітьми? Чи можна дітям молодше 14 років виходити самим на вулицю?

Діти до 14 років рекомендовано виходити на вулицю тільки у супроводі батьків чи опікунів. В постанові №211 вказано, що дітям не дозволено перебувати без супроводу тільки в громадських місцях. Але! Як сказано вище, навіть під’їзд та територія навколо вашого будинку можуть підпадати під визначення громадського місця. Тому рекомендуємо дітям не покидати домівку без супроводу дорослих.

Чи можна ходити в парк чи сквер? 

Ні, відтепер – не можна. Відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон забороняється. Це дозволяється лише у випадку, якщо вам потрібно вигуляти домашню тварину, або через службову необхідність.

Як тепер вигулювати домашніх тварин? 

Як і раніше ви можете вигулювати домашніх тварин, проте не більше ніж вдвох. Вигул домашніх тварин в парках та скверах дозволяється лише однією людиною.

 Коли діти знову підуть у школу?

Заходи карантину наразі діють до 24 квітня, а тому всі освітні заклади переведені в онлайн. За ініціативи Президента починає працювати проект «Всеукраїнська школа онлайн». Старт трансляції – 6 квітня.

Чи правда, що магазини, банки та аптеки мають забезпечувати відвідувачів масками або респіраторами?

Ні, це неправда. Установи та магазини, робота яких дозволена у період карантину, мають лише контролювати, щоб відвідувачі перебували у будівлях та на території закладів виключно в масках та респіраторах. Обов’язок забезпечення себе масками покладається на відвідувачів.

Дотримуйтесь рекомендацій та будьте здорові!

Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України

 

Для померлих від коронавірусу у протоколі прописана кремація – Кличко

Згідно з протоколом лікарів, для померлих від коронавірусу у Києві церемонії поховання скасовані та передбачена кремація.

Про це заявив мер міста Києва Віталій Кличко в інтерв’ю для Радіо Свобода, відповідаючи на питання щодо вирішення питань поховання людей, які померли від COVID-19 – Укрінформ.

“Є протокол лікарів для того, щоб розповсюдження інфекції не відбувалося. Щодо цього протоколу церемонії поховання скасовані і прописана у цьому протоколі кремація”, – підкреслив Кличко.

В Україні зафіксовано 1096 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 28 летальних, 23 пацієнти одужало.

 

У Києві карантин може закінчитися за два тижні – Кличко

У Києві карантин, введений для обмеження поширення коронавірусної інфекції, може за сприятливих умов закінчитися через 2 тижні.

Про це сказав мер Києва Віталій Кличко в інтерв’ю Радіо Свобода, у відповідь на запитання, як він оцінюєте, чи швидко закінчиться карантин – Укрінформ.

“Я сподіваюся, що швидко. Сподіваюся. Що стосується обмеження карантину в місті Києві, ми можемо через 2 тижні побороти цю інфекцію, але це залежить від кожного з нас. Нам потрібно зробити все для того, щоб цей ланцюг передачі інфекції від людини до людини обірвався”, – сказав Кличко

Він додав, що потрібно пройти виклик фінансових випробувань для кожного, для бюджету і міста, і кожної родини. “Але, якщо ми будемо відповідально ставитися до кожного кроку, до порад і до всіх дій, ми зможемо це подолати. Я переконаний в цьому”, – підкреслив мер столиці.

Як повідомляв Укрінформ, з 12 березня в Україні запровадили карантин у навчальних закладах та низку інших заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Згодом карантин продовжили до 24 квітня.

З 6 квітня в Україні буде посилено обмежувальні заходи. Зокрема, не можна буде перебувати в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски.

Станом на 4 квітня в Києві зафіксовано 214 підтверджених випадків захворювання на COVID-19.

В Україні зафіксовано 1096 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 28 летальних, 23 пацієнти одужало.

 

Медичній системі в Україні має приділятися особлива увага – Президент

Всі звернення щодо лікарів та медичних закладів в Україні мають перевірятися. Їм має приділятися особлива увага.

Про це заявив Президент України Володимир Зеленський на традиційній селекторній нараді щодо боротьби з поширенням коронавірусу, повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

«Ми отримали неймовірно багато звернень за останні кілька днів. Ми знали, що українська медична система не повністю готова до таких викликів як епідемія. Адже протягом усіх років незалежності її просто знищували. Ми не зробимо її ідеальною за місяць чи півроку. Але я наполягаю на тому, щоб лікарям і медичним закладам була приділена особлива увага. Звернення повинні перевірятися, на них потрібно реагувати. Ситуацію в медицині треба терміново налагоджувати. Крок за кроком», – сказав Зеленський.

Президент заслухав інформацію про ситуацію на Тернопільщині, де виникли проблеми з найбільшою кількістю заражених лікарів та невиплатою зарплат. Головний санітарний Віктор Ляшко поінформував, що гроші на виплати були знайдені, і вже скоро їх почнуть виплачувати.

Також під час наради було додатково обговорено стан місць для обсервації тих, хто в’їжджає в Україну. Нині правоохоронці, Міністерство охорони здоров’я та місцева влада перевіряють приміщення за новою інструкцією МОЗ. Кількість місць для обсервації за новими вимогами буде визначена наступного тижня.

«Як ми хочемо, щоб люди проводили два тижні в умовах, коли немає не те що нормального ремонту, а елементарного – води чи світла? Ви ж розумієте, що ми повинні забезпечити комфортні умови обсервації», – наголосив Зеленський.

Як повідомлялося, 25 березня в Україні оголошено надзвичайну ситуацію у зв’язку з поширенням коронавірусу і продовжено карантин до 24 квітня.

29 березня уряд ухвалив рішення про обов’язковість дотримання режиму обсервації для тих українців, які повертаються з-за кордону.

 

Головний санлікар пояснив, чому не відвідав епіцентр коронавірусу на Тернопільщині

Заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санлікар Віктор Ляшко пояснив, що під час поїздки на Тернопільщину не відвідав Монастириський район тому, що лікарню, де нині майже 100 захворілих коронавірусом, вже забезпечено всім необхідним.

Про це Ляшко написав на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

«Відповідаю на питання: Чому не поїхали до Монастириськ? Ще вчора розбирались із ситуацією. Наразі в лікарні є 4 апарати ШВЛ (штучної вентиляції легенів – ред.). Місцеве управління планує закупити ще. На жаль, є дефіцит на ринку. Працівників забезпечено костюмами й респіраторами на найближчі дні, йде робота над повним забезпеченням усім необхідним. Ми на постійному зв’язку із головним лікарем. Також прошу всіх медичних працівників з Монастириськ, якщо у вас залишились невирішені проблеми, повідомте про це Департамент охорони здоров’я Тернопільської ОДА та напишіть мені в приватні повідомлення», – каже Ляшко.

Водночас він зазначає, що для економії часу та максимальної конструктивності вважає за необхідне говорити саме з людьми, які на передовій, безпосередньо, з медичними працівниками. Тільки вони можуть дати реальну картину.

Читачі соцмереж відповіли головному санлікарю під його постом. “Пане Віктор, чому не поїхали до епіцентру пандемії в області – до Монастириська? Чому сказали в інтерв’ю неправду про повне забезпечення всім необхідним лікарів, а також неправду про кількість апаратів ШВЛ? Хто Вас вводить в оману? Волонтери і небайдужі люди чим можуть, тим і допомагають. А апаратів ШВЛ в Монастириській лікарні аж цілих один”, – пише Владислав Некіпелий. За словами користувача Світлани Бездиль, “з представниками громадськості (Монастириського району) і лікарями, які готові казати правду, з самого початку, ніхто не зконтактував”.

Разом з тим, головний лікар КНП “Монастириська центральна районна лікарня” Стефанія Підгірна підтвердила кореспонденту Укрінформу, що у лікарні таки є 4 апарати ШВЛ, але з них лише 2 можна використати для підключення подачі хворим кисню. Тобто, реально в боротьбі за життя хворих з коронавірусом допомагатимуть лише вони. Лікарня подала на ProZorro на закупівлю ще двох апаратів ШВЛ, наразі гроші на них збирають небайдужі люди.

Як повідомляло агентство, 3 квітня під час робочої поїздки на Тернопільщину заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко зустрівся з медиками Козівської центральної районної клінічної лікарні, Тернопільської університетської лікарні, працівниками Центру екстреної медичної допомоги.

Окрім цього Ляшко взяв участь у засіданні обласного штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації державного рівня.

Ляшко поїхав на Тернопільщину після того, як в мережі з’явився відкритий лист Президентові України Володимиру Зеленському громади м. Монастириська Тернопільської області щодо загострення ситуації у зв’язку з поширенням COVID-19 у Монастириському районі. У зверненні йшлося, що “25 березня під час брифінгу новопризначений голова Тернопільської ОДА Володимир Труш заявив (голослівно!!!!) про високе матеріально-технічне забезпечення лікарні в Монастириську, яка, за його словами, найкраще підготовлена в області і готова приймати хворих на коронавірус. Такі заяви свідчать про некомпетентність! Адже у Монастириську уже кілька років поспіль не функціонує інфекційне відділення лікарні, а медичні працівники залишилися наодинці з проблемою… Самі намагаються закупити апаратуру і все необхідне за кошти громади у той час, коли місцева влада демонструє бездіяльність!”

За останніми даними, у Монастириському районі лабораторно підтверджено 95 випадків захворювання на коронавірус та два летальних випадки, в Тернопільській області – 114, хворих на COVID-19.

В Україні на ранок 4 квітня підтверджено 1096 випадків коронавірусної хвороби COVID-19З, з них 28 летальних, 23 пацієнти одужало. За добу було зафіксовано 154 нові випадки.

 

У Монастириському районі на Тернопільщині вже 107 хворих на коронавірус

За останню добу у Монастириському районі Тернопільської області кількість хворих на COVID-19 сягнула вже 107 осіб.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив заступник голови райдержадміністрації Павло Дронь – Укрінформ.

“На 21.00 в Монастириському районі інфікованих коронавірусом – 107 осіб. Серед них – медперсоналу – 37 (11 лікарів, 26 медсестер та фельдшерів), шестеро дітей, 6 держслужбовців, троє поліцейських, священник, завдитсадком, вчитель, рятівник, голова ОТГ, сільський староста”, – повідомив Дронь.

За його словами, у Монастириському шпиталі перебуває 22 хворих.

Станом на 10:00 4 квітня в Україні зафіксовано 1096 випадків COVID-19, з них 28 летальних, 23 пацієнти одужали.

 

Медики розповіли, як правильно носити маску

Центр громадського здоров’я України зазначив, що неправильне використання медичних масок може знизити їхню ефективність та надав рекомендації щодо надягання, носіння, знімання та утилізації масок.

Про це повідомляє ЦГЗ у Facebook – Укрінформ.

“Під час використання масок треба дотримуватися рекомендацій щодо їх надягання, носіння, знімання та утилізації”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що маска повинна затуляти рот і ніс, а її краї щільно прилягати до обличчя. Також не можна торкатися до зовнішньої поверхні маски під час використання.

Змінювати маску рекомендується кожні 2-4 години або коли вона стала вогкою. Також не можна використовувати одноразові маски повторно. Знімати маску слід за гумки і не торкатися її передньої частини.

Одразу після використання маски потрібно викинути її в закритий контейнер для відходів. Після зняття маски, або при торканні до використаної маски, потрібно вимити руки з милом чи обробити засобом зі вмістом спирту.

Зазначається, що неправильне використання медичних масок може знизити їхню ефективність.

Також у ЦГЗ повідомляють, що медична маска не потрібна здоровій людині, адже не захищає від зараження новим коронавірусом. Однак у деяких країнах маски носять усі, на вимогу влади.

Як повідомляв Укрінформ, за даними ЦГЗ, станом на 10:00 4 квітня в Україні 1096 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 28 летальних, 23 пацієнти одужали.

 

Під час пандемії світ має об’єднатися – Зеленський

Під час пандемії COVID-19  країни повинні підтримувати одна одну.

Про це зазначив у Twitter Президент України Володимир зеленський – Укрінформ.

Під час пандемії #COVID19 світ має єднатися, країни повинні підтримувати одна одну. Сьогодні 20 найкращих українських лікарів прибули до Італії, щоб допомогти з лікуванням пацієнтів. Вони привезуть додому неоціненний досвід.

«Під час пандемії #COVID19 світ має єднатися, країни повинні підтримувати одна одну. Сьогодні 20 найкращих українських лікарів прибули до Італії, щоб допомогти з лікуванням пацієнтів. Вони привезуть додому неоціненний досвід», – еаписав він.

Як повідомлялося, Президент України Володимир Зеленський підписав указ про надання гуманітарної допомоги Італійській Республіці.

Сьогодні до Італії вилетіли 20 лікарів – з системи МОЗ та МВС.

 

Троє львівських медиків у складі делегації МОЗ відправилися до Італії

Двоє лікарів-анастезіологів Західноукраїнського спеціалізованого дитячого центру та один медик з Львівської обласної клінічної лікарні добровільно у складі делегації МОЗ України полетіли до Італії для перейняття досвіду у лікуванні пацієнтів із коронавірусом.

Про це повідомляє пресслужба Львівської облдержадміністрації – Укрінформ.

«Дякую нашим лікарям за самовіддану працю. Впевнений, що ці знання допоможуть врятувати не одне життя. Також велика подяка страховій компанії «УНІКА», яка покрила витрати, пов`язані зі страхуванням життя та здоров`я цих лікарів», – наголосив очільник Львівщини Максим Козицький.

Як повідомлялося, учора Президент України Володимир Зеленський підписав указ про допомогу Італії в боротьбі з пандемією коронавірусу. Документом передбачається, що бригада українських медиків вирушить до Італії для допомоги в боротьбі з пандемією COVID-19 та обміну досвідом.

Частина лікарів буде визначена Міністерством охорони здоров’я України, інші – Міністерством внутрішніх справ. Відтак, Україна забезпечить оплату та захист лікарям, а італійська сторона – проживання та харчування.

Як повідомив сьогодні, 4 квітня, на брифінгу головний санітарний лікар України Віктор Ляшко повідомив, що 20 лікарів уже полетіли до Італії.

 

У комітеті Ради запевняють, що продовольчій безпеці України ніщо не загрожує

Наразі немає підстав для заборони експорту зернових з України. Продовольчій безпеці країни ніщо не загрожує.

Про це заявив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, повідомляє пресслужба партії “Слуга народу” у Facebook – Укрінформ.

“Продовольчій безпеці України ніщо не загрожує. А підстав для заборони експорту зернових немає”, – заявив Сольський.

За його словами, про це свідчать дані моніторингу аграрних ринків країни.

Відтак Україна виробляє 28,3 мільйона тонн, споживає близько 8 мільйонів. Станом на 1 квітня 2020 року Україна експортувала 17,7 мільйона тонн пшениці. “Тому до кінця червня в нашому запасі близько 2,5 мільйона тонн пшениці для експорту“, – зазначив Сольський.

Що ж до інших зернових культур, то на внутрішньому ринку станом на 1 квітня доступно 8,5 мільйона тонн кукурудзи при потребі у внутрішньому споживанні до кінця поточного маркетингового року 1,8 мільйона та необхідності в перехідних залишках 1 мільйону тонн. Наразі 5,7 мільйона тонн доступно для експорту протягом квітня-червня 2020 року.

Те ж саме – з ячменем: для експорту в квітні-червні доступно 0,7 мільйона тонн.

«Україна не лише повністю забезпечує власні потреби в усіх соціально значущих продуктах харчування, а й є одним із провідних світових експортерів пшениці, кукурудзи, ячменю, сої», – підкреслив депутат.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський на традиційній селекторній нараді щодо боротьби з поширенням коронавірусу заявив, що в Україні не буде нестачі продуктів харчування, тож поки потреби в додаткових обмеженнях їх експорту немає.

 

На Сумщині третина хворих з коронавірусом не мають жодних симптомів

На Сумщині третина осіб з підтвердженим зараженням коронавірусом не мають жодних симптомів хвороби.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив в.о. директора Сумського лабораторного центру Володимир Збаражський.

«За даними центру, станом на 4 квітня у 14 із 37 осіб з виявленим коронавірусом немає жодних клінічних проявів. З них десять – із села Козацьке Конотопського району. Це переважно перевірені контактні особи, які перебували у близьких зв’язках із раніше виявленими хворими», – зазначив Збаражський.

За його інформацією, з 23 осіб, у яких клінічні прояви COVID-19 були, у 8 випадках захворювання виявлено на 1-2 день після потрапляння вірусу до організму, у 5 – на 3-4 день, у 7 – на 5-6 день і в 3 – на 8-10 день.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 4 квітня на Сумщині зареєстровано 37 лабораторно підтверджених випадків захворювання на коронавірус. З них 2 – у Конотопському районі – летальних.

В Україні на ранок 4 квітня підтверджено 1096 випадків коронавірусної хвороби COVID-19З, з них 28 летальних, 23 пацієнти одужало. За добу було зафіксовано 154 нові випадки.

 

У Почаєві на Тернопільщині на обсервацію закрили лікарню разом із 27 медиками

У містечку Почаїв одразу майже три десятки медиків місцевої лікарні помістили на обсервацію, а медичний заклад зачинили.

Про це у своєму сюжеті повідомило ТСН – Укрінформ.

“Ще один епіцентр поширення коронавірусу може з’явитися у Тернопільській області. Раніше від COVID-19 злягли медики Монастириського району – їхня кількість уже доходить до 40. А тепер аналогічний сценарій розгортається в Почаєві. Недугу діагностували в чотирьох медсестер. І тепер 27-х контактних медиків закрили на обсервацію. Як і лікарню, де вони працювали”, – йдеться у сюжеті.

Також повідомляється, що зараз Почаївська лікарня зачинена на замок разом із персоналом усередині. Замість пацієнтів там двадцять семеро контактних медиків, зачинених на обсервацію. Вони лікували хвору дитину на коронавірус, не відаючи про її діагноз. Двоє з них – уже хворі.

“Двоє в лікарні, двоє – вдома під спостереженням сімейного лікаря. Усі в задовільному стані, легкий ступінь”, – заявив головний лікар Почаївської районної лікарні Богдан Кучер.

Першими злягли санітарки, зізнаються тамтешні медики, бо геть не мали засобів індивідуального захисту. Іще у березні у них не було навіть масок, розповіла Тетяна Демчук, яка працює в рентгенкабінеті.

“Нам видавали перших чотири маски на пів місяця. А потім дали тридцять масок нам на два тижні. Халати одноразові ми купили за свої кошти в аптеці”, – розповідає жінка.

Із відчаю, медичка вирішила самостійно пошити собі захисний костюм – з дощовика і тканини з гумою.

Містяни терміново кинулися складати гроші, щоби закупити для лікарні найнеобхідніше. Бо, як з’ясувалося, саме цей заклад – одна з опорних лікарень для боротьби з коронавірусом під час першої хвилі епідемії.

Інфекційне відділення Почаївської лікарні розраховане лише на сім місць, два з яких уже зайняті хворими медиками. З апаратами штучної вентиляції легень теж кепсько, з двох справний лише один.

Як повідомляло агентство, у Монастириському районі Тернопільської області кількість хворих на COVID-19 сягнула вже 107 осіб.

Серед них – медперсоналу – 37 (11 лікарів, 26 медсестер та фельдшерів), шестеро дітей, 6 держслужбовців, три поліцейські, священник, завдитсадком, вчитель, рятівник. голова ОТГ, сільський староста.

За останньою інформацією Тернопільського обласного лабораторного центру, в області кількість хворих на коронавірус сягнула 135 осіб, 35 випадків на підозрі, два – летальних.

 

Світові ціни на продовольство різко знижуються через пандемію

Світові ціни на продовольство різко знижуються внаслідок скорочення попиту, пов’язаного з наслідками пандемії COVID-19, зазначають у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (FAO).

Про це повідомляється на сайті організації – Укрінформ.

“Послаблення попиту та падіння цін на нафту через глобальну пандемію знижують міжнародні ціни на основні продовольчі товари”, – йдеться у повідомленні.

Середнє значення Індексу продовольчих цін FAO, котра відстежує помісячні зміни міжнародних цін на основні види продовольства, становило у березні 172, 2 пункти, що на 4,3 пункти нижче, ніж було у лютому.

“Зниження цін переважно обумовлюється тенденціями попиту, а не пропозиції. На тенденції попиту впливають все більш кепські економічні перспективи”, – сказав старший економіст FAO Абдолреза Аббассіан.

Найбільше падіння відзначається для індексу цін на цукор, що знизився на 19,1%. Серед причин – зниження попиту на споживання поза домом, що пов’язано з заходами щодо самоізоляції, а також зменшення попиту з боку виробників етилового спирту у зв’язку з різким падінням цін на сиру нафту.

Індекс цін FAO на зернові культури у березні знизився на 1,9% порівняно з лютим та практично повернувся на рівень березня 2019 року.

Як повідомлялося, у світі наразі зафіксовано 1 118 562 випадки COVID-19, з них 59 226 летальних, 229 274 людини одужали.

 

Кулеба: Попри пандемію динаміка відносин з Казахстаном збережеться

Динаміка відносин з Казахстаном збережеться попри пандемію, досягнуто домовленості ближчим часом провести друге засідання Робочої групи зі збільшення товарообігу між Україною та Казахстаном.

Про це йшлося в телефонній розмові міністрів закордонних справ України Дмитра Кулеби та Республіки Казахстан Мухтара Тлєубєрді, повідомляє МЗС України – Укрінформ.

“Дмитро Кулеба наголосив, що, аби не втрачати динаміку взаємодії, необхідно докладати зусиль, щоб розвивати українсько-казахстанський діалог. Його казахстанський колега підтримав такий підхід. Важливим кроком у цьому напрямі стала домовленість про проведення вже ближчим часом другого засідання Робочої групи зі збільшення товарообігу між Україною та Казахстаном у режимі он-лайн конференції”, – йдеться в повідомленні.

Також зазначається, що після нормалізації епідеміологічної ситуації уповноважені представники обох держав проведуть чергове засідання Міждержавної українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва.

Глави зовнішньополітичних відомств також домовилися інтенсифікувати співпрацю на рівні міністерств. З цією метою дипломати домовилися про обмін візитами.

За підсумками минулого року загальний обсяг торгівлі між Україною і Казахстаном склав 894,3 млн дол.США і зменшився порівняно з 2018 роком на 29,71 млн дол. США або на 3,2%.

Востаннє міністри закордонних справ України і Казахстану зустрічалися у рамках роботи 73-ї сесії ГА ООН у м. Нью-Йорк 25 вересня 2018 року.

 

Очільниця МВФ назвала період пандемії “найтемнішою годиною” для людства

Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва зазначила, що період пандемії коронавірусу є “найтемнішою годиною” для людства.

Про це вона сказала на спільній з головою Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедросом Гебреісусом пресконференції – Укрінформ.

“Це найтемніша година для людства протягом мого життя”, – сказала Георгієва.

За її словами, економіки країн, що розвиваються, особливо вразливі у цей момент. Їхні системи охорони здоров’я нестійкі, вони вже сильно постраждали від економічних негараздів.

“Оскільки світ реагує на пандемію коронавірусу, іноді може здатися, що необхідно знайти компроміс: або рятувати життя, або здобувати кошти для існування. Насправді, це помилкова дилема: взяття вірусу під контроль та порятунок життів – необхідна умова для порятунку засобів до існування”, – зазначила Георгієва.

За словами чиновниці, МВФ використовує ресурс у розмірі 1 трильйона доларів для допомоги країнам. Крім того, МВФ має намір подвоїти доступність надзвичайних ресурсів з 50 до 100 млрд доларів – коштів, що можуть допомогти країнам, що розвиваються.

Як повідомлялося, у світі наразі зафіксовано 1 118 562 випадки COVID-19, з них 59 226 летальних, 229 274 людини одужали.

 

МВФ очікує від України ухвалення “банківського” закону та змін до бюджету

Міжнародний валютний фонд очікує на остаточне ухвалення українським парламентом законодавства про реструктуризацію банків та внесення змін до держбюджету-2020 у звязку з поширенням коронавірусу.

Про це йдеться в заяві, яку сьогодні, 4 квітня, зробив Постійний Представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, повідомили Укрінформу в офісі МВФ в Україні.

“Ми вітаємо підтримку парламентом України в першому читанні законодавства, спрямованого на посилення засад реструктуризації банків, і очікуємо на його остаточне ухвалення. Ми також очікуємо на ухвалення змін до бюджету на 2020 рік, які допоможуть владі дати відповідь на надзвичайні виклики, що постали внаслідок COVID-19″, – йдеться в заяві.

Водночас, МВФ закликав українську владу продовжувати роботу із Світовим Банком “для забезпечення ефективного, прозорого і конкурентноздатного ринку землі”

Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д) і скоротила терміни підготовки його до другого читання.

Закон унеможливить скасування рішення НБУ про націоналізацію/ліквідацію банків та повернення несправедливої компенсації з держбюджету їхнім попереднім власникам.

Законом пропонується удосконалити регулювання діяльності банків, зокрема шляхом надання Національному банку необхідних інструментів впливу у цій сфері. Передбачається визначити особливості судового провадження у справах щодо оскарження рішень Національного банку про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, рішень Фонду про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших рішень, ухвалених на його виконання, а також рішень щодо призначення уповноважених осіб Фонду, делегування їм повноважень, рішень КМУ про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, рішень Міністерства фінансів, ухвалених на виконання таких рішень Кабміну, а також встановлення чітких законодавчих приписів щодо неможливості зупинення або припинення розпочатих на підставі таких рішень процедур.

Документом планується й удосконалення регулювання ліквідаційної процедури банків, механізму відшкодування збитків (стягнення шкоди) з пов’язаних з банком осіб та інших осіб, якими банку та кредиторам банку були завдані збитки (нанесена шкода), розширення та удосконалення механізмів участі держави у виведення банку з ринку.

 

Мінцифри розробляє освітній серіал про захист персональних даних

У Міністерстві цифрової трансформації України розробляють новий освітній серіал для захисту персональних даних.

Про це повідомляється у Telegram-каналі мобільного застосунку “Дія” – Укрінформ.

“Українці повинні вміти захищати свої персональні дані в інтернеті. Для цього розробляємо новий освітній серіал — з персональних даних”, – йдеться у повідомленні.

У відомстві додали, що нещодавно там проводили опитування серед підписників. За його результатами, майже 99% респондентів знають, що таке персональні дані. Водночас лише 30% вказали широкий список даних, які є персональними. Тоді як інші вважають персональними даними лише ПІБ та дані з документів.

Найбільше респонденти хочуть дізнатись: як захистити персональні дані від передачі іншим особам, а також від шахраїв у мережі; які вимоги до обробки персональних даних є для компаній; які персональні дані зберігає компанія; які права є в особи у сфері персональних даних;

куди звертатись за захистом у разі порушення прав; про поради з цифрової гігієни.

Як повідомлялося, 10 квітня Мінцифри запустить освітній курс з пошуку роботи.

 

Рятувальники розповіли подробиці гасіння пожежі в Чорнобильській зоні

У Державній службі з надзвичайних ситуацій навели нові дані про перебіг ліквідації пожежі, яка триває в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення навколо Чорнобильської АЕС – Укрінформ.

Як повідомили в ДСНС, станом на 20-у годину верхової пожежі вже не спостерігалося.

Раніше 4 квітня рятувальники повідомляли, що біля села Володимирівки на площі 20 гектарів спалахнула верхова лісова пожежа. Це змусило їх викликати посилення, щоб у гасінні загалом брали участь 131 рятувальник і 27 одиниць техніки, серед якої два пожежні літаки та вертоліт.

За вечірнім повідомленням, на той час, коли верхова пожежа припинилася, до гасіння було залучено понад 90 пожежників і 21 одиниця техніки.

У ДСНС звертають увагу, що гасіння пожежі ускладнене через підвищений радіаційний фон на окремих ділянках горіння. Але загрози від неї населеним пунктам немає, запевняють рятувальники.

Як раніше повідомляло агентство, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС виникла верхова лісова пожежа на площі 20 гектарів, на допомогу вогнеборцям направили авіацію.

 

Німеччина передала ДСНС оснащення для боротьби з COVID-19

Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен передала Державній службі України з надзвичайних ситуацій оснащення на загальну суму 175 тисяч євро.

Про це йдеться у повідомленні ДСНС у Facebook – Укрінформ.

“Усе це оснащення, зазначила Фельдгузен, має допомогти стримати розповсюдження Covid-19 в Україні.

Окрім того, Німеччина передала Україні транспортні засоби, котрі сьогодні використовуються по всій країні для інформування – за допомогою потужних гучномовців – українських громадян про загрози розповсюдження вірусу”, йдеться у повідомленні.

Голова ДСНС Микола Чечоткін подякував Посольству Німеччини та німецькому уряду за допомогу і зауважив, що у непрості для України часи Німеччина завжди приходить на допомогу одною з перших.

Як повідомлялось, станом на 22:00 3 квітня в Україні ПЛР-дослідженням лабораторно підтверджено 1072 випадки коронавірусної інфекції, 27 хворих померли, 23 одужали.

 

Трамп заявив, що США введуть військових в Нью-Йорк для допомоги в боротьбі з коронавірусом

УНН. США направлять додатково тисячі військових для допомоги штатам в боротьбі з коронавірусом. Про це заявив в суботу на брифінгу в Білому домі президент США Дональд Трамп, передає УНН.

“Ми збираємося виділити додатково значну кількість військовослужбовців для допомоги штатам. Це будуть тисячі і тисячі військовослужбовців, військових медиків, професіоналів, медсестер і лікарів”, — зазначив глава держави.

Він уточнив, що це підкріплення “скоро отримає” інформацію про строки та місце дислокації. “Вони вирушать на війну, на бій, до якого не були підготовлені належним чином”, — додав президент США.

“Я можу проінформувати також про те, що моїм розпорядженням 1 тис. військовослужбовців буде направлена в місто Нью-Йорк для надання допомоги там, де вона потрібна найбільше”, — зазначив Трамп, назвавши цей мегаполіс вогнищем поширення захворювання, що викликається новим коронавірусом.

У минулий понеділок в гавань Нью-Йорка прибув плавучий госпіталь ВМС США Comfort, здатний прийняти до 1 тис. пацієнтів. На борту є 12 операційних, радіологічний кабінет, лабораторія і дві установки для отримання кисню. Госпіталь призначений для прийому пацієнтів, які заразилися коронавірусом. Плавучий госпіталь знизить навантаження на лікарні Нью-Йорка.

Нагадаємо, в США кількість інфікованих коронавірусом перевищила 300 тис. осіб.

 

Трамп назвав ОПЕК незаконною структурою та картелем

Президент США Дональд Трамп заявив, що ОПЕК (організація країн, що видобувають нафту) є незаконною структурою, яка «знищує сама себе».

Глава Білого дому відзначив, що ОПЕК несправедливо ставиться до США – Укрінформ.

“Я все життя виступав проти ОПЕК, тому що що це таке? Це незаконна структура, можете називати її картелем, можете називати її монополією. ОПЕК не могла б хвилювати мене менше, ніж вона хвилює мене зараз. ОПЕК відноситься несправедливо до США”, – заявив Трамп.

Президент США підтвердив готовність ввести мита на імпорт нафти для захисту “тисяч, десятків тисяч робочих місць в США”.

Він також повідомив, що веде переговори з РФ і Саудівською Аравією над скороченням рівня видобутку нафти.

Як раніше повідомляло агентство, Трамп закликав Росію та Саудівську Аравію скоротити видобуток нафти на 10 мільйонів барелів.

 

Засідання ОПЕК+ щодо цін на нафту перенесли на 9 квітня – Bloomberg

Засідання альянсу найбільших світових нафтовиробників ОПЕК+, заплановане на початок наступного тижня, перенесли на 9 квітня після нового дипломатичного демаршу Саудівської Аравії, яка в черговий раз звинуватила Кремль у брехні.

Про це повідомило в суботу агентство Bloomberg із посиланням на одного з делегатів альянсу, ознайомленого із ситуацією – Укрінформ.

“ОПЕК+ відклала зустріч щодо припинення цінової війни в нафтовій галузі, у той час як Ер-Ріяд і Москва обмінюються шпильками щодо краху цін на нафту. Попередньо, альянс планує провести віртуальне засідання 9 квітня замість цього понеділка, як планувалося раніше”, – зауважується в повідомленні.

Водночас зазначається, що інші країни також потребують більше часу для переговорів.

Очікується, що на засіданні мають обговорюватися заходи щодо стабілізації цін на нафту, насамперед, скорочення видобутку з боку Саудівської Аравії та Росії, які минулого місяця розпочали протистояння через маневри Кремля. Тим часом, Ер-Ріяд і Москва перед переговорами заявили, що не тільки вони, а й інші нафтовиробники також мають скоротити видобуток нафти.

Перенесення віртуальної зустрічі ОПЕК+ відбулося після того, як Саудівська Аравія здійснила різкий дипломатичний демарш проти президента РФ Володимира Путіна. У своїй заяві в суботу міністр закордонних справ Саудівської Аравії принц Фейсал бен Фархан заявив, що коментарі Путіна зі звинуваченнями Ер-Ріяда у розриві пакту між двома країнами в березні, були “повністю позбавлені правди”.

Як повідомлялося, після скандальної відмови Москви виконувати домовленості в межах ОПЕК+ про скорочення видобутку нафти Саудівська Аравія практично оголосила економічну війну РФ та різко опустила ціни на свої нафтові пропозиції.

 

Засідання ОПЕК+ відклали через суперечку між Саудівською Аравією та Росією

УНН. Саудівська Аравія виступила з різкою критикою Росії, поставивши під загрозу досягнення угоди про стабілізацію нафтових цін. Раніше очікувалось, що оголошення про домовленість буде зроблено під час телеконференції між двома країнами в понеділок, передає УНН із посиланням на Reuters та Голос Америки.

В суботу Саудівська Аравія розкритикувала Росію, бо побачила в її діях спроби покласти на королівство провину за нестабільність на нафтовому ринку. “Саме Росія відмовилась домовлятись, в той час, як королівство та 22 інші країни намагались переконати Росію збільшити обмеження та подовжити дію угоди”, — заявив саудівський міністр закордонних справ принц Фейзал. Він також заявив, що намагання Росії представити ситуацію, немов “королівство планувало позбутись виробників сланцевої нафти” є також неправомірними, пише Reuters.

Міністр енергетики країни принц Абдулазіз бін Салман розкритикував російського міністра енергетики Олександра Новака за його заяви, що буцімто саме Саудівська Аравія хотіла зашкодити сланцевому нафтовидобутку. Принц “висловив здивування спробами втягнути Саудівську Аравію у протистояння проти галузі з видобутку сланцевої нафти, що абсолютно несправедливо, як добре розуміють наші російські друзі”, — йдеться у заяві.

Падіння цін на нафту шкодить, зокрема, й нафтовидобувній галузі у США. Швидке зростання видобутку сланцевої нафти протягом останніх років, вивело США на провідні позиції серед світових нафтовиробників.

В березні під час зустрічі з ОПЕК, Росія не підтримала нову домовленість про підвищення обмежень, що спонукало Саудівську Аравію заявити про нарощування продажів до 12 мільйонів барелів на день з близько 9,7 мільйона в лютому. Росія та ОАЕ на той час також заявили про плани збільшити продажі. Це та зменшення попиту на нафту на тлі пандемії коронавірусу, призвело до значного падіння нафтових цін та ринкової нестабільності.

 

Трамп звільнив з посади інспектора, який займався скаргою викривача щодо політики стосовно України

Президент США Дональд Трамп звільнив з посади генерального інспектора з питань розвідувальної спільноти Майкла Аткінсона – «Голос Америки».

Аткінсон відіграв важливу роль у процедурі імпічменту президента США минулого року. Саме він надав «невідкладного» статусу скарзі викривача корупції про буцімто політичний тиск адміністрації Трампа на Україну та назвав скаргу такою, що заслуговує на довіру. Палата представників США оголосила імпічмент Трампу, але в Сенаті було прийнято виправдальне рішення.

Про звільнення Аткінсона, Трамп повідомив в п’ятницю листом адресованим керівництву комітетів з розвідки Сенату США та Палати представників США. «Життєво важливо, щоб я мав повну довіру до призначених на посаду генеральних інспекторів. Цього немає у випадку цього генерального інспектора», – йдеться у листі.

Генеральний інспектор виконує роль внутрішньоурядового аудитора у ввірених йому відомствах. У випадку з розвідувальною спільнотою, інспектор також займається скаргами поданими в рамках програми захисту для викривачів корупції і в яких йдеться про вище керівництво. Якщо генеральний інспектор в цій сфері встановлює, що скарга є нагальною і заслуговує на довіру, то Директор національної розвідки США має поінформувати про неї Конгрес. Зволікання з інформуванням Конгресу про скаргу стосовно політики щодо України минулого, привернула додаткову увагу законодавців до скарги, що стала основою для процедури імпічменту.

Законодавці від Демократичної партії США різко відреагували на рішення Трампа звільнити Аткінсона.

«У часи надзвичайної ситуації для нашої країни, коли потрібні представники розвідувальної спільноти готові говорити правду владі, рішення президента, прийняте посеред ночі, наражає нашу країну та національну безпеку на ще більший ризик», – заявив голова Комітету з розвідки Палати представників США Адам Шифф.

Звільнення «може негативно вплинути на всіх, хто готовий говорити правду владі», – наголосила спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі.

Голова Ради генеральних інспекторів з питань справедливості та ефективності Майкл Горовіц став на захист репутації Аткінсона. «Генеральний інспектор Аткінсон відомий серед генеральних інспекторів своїм справедливим ставленням, професіоналізмом та відданістю верховенству права і незалежному нагляду», – заявив Горовіц.

Білий дім нещодавно оголосив п‘ять нових призначень на посаду генеральних інспекторів, пише The New York Times. Це включає подання кандидатури Браяна Міллера з юридичної служби Білого дому на посаду генерального інспектора з питань подолання наслідків пандемії. Його призначення потребує схвалення Сенату. Також група генеральних інспекторів висунула свого кандидата, який би інспектував витрачання частини пакету допомоги з подолання наслідків епідемії, затвердженого Конгресуом у обсязі 2 трильйонів доларів, пише видання.

 

Віктор Трепак: Венедіктова була вкрай незадоволена моєю позицією у справі Стерненка

04.04. 2020

Віктор Трепак – кадровий співробітник СБУ, який у жовтні 2019 року став одним із заступників Руслана Рябошапки. Тому не дивно, що зоною його відповідальності стала співпраця із спецслужбами.

Від команди Рябошапки очікували і розкриття резонансних злочинів, зокрема вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк, і саме під процесуальним керівництвом Трепака ця справа зрушила з місця.

Так, у січні 2020 року у Болгарії був затриманий один із ключових фігурантів цієї справи Олексій Левін. Саме він, на думку слідства, мав дати важливі свідчення на ймовірного замовника нападу на активістку, голову Херсонської облради Владислава Мангера.

Українській стороні навіть вдалося у короткі терміни домовитися про екстрадицію Левіна до України.

Літак із підозрюваним у справі приземлився в Україні 16 березня. А вже наступного дня Верховна Рада 269 голосами призначила новим генеральним прокурором в.о. голови ДБР Ірину Венедіктову.

Зміни у роботі Офісу генерального прокурора не змусили чекати довго. Під час представлення двох нових заступників, Андрія Любовича та Олексія Симоненка, Віктор Трепак несподівано дізнався, що він більше не курує роботу департаменту нагляду за СБУ, який займався розслідуванням справ вбивства Катерини Гандзюк та нападу на Сергія Стерненка.

Трепак впевнений, що нова очільниця прокуратури зробила це свідомо, тож того дня він написав заяву на звільнення, яку Венедіктова підписала за кілька днів.

В інтерв’ю “Українській правді” Віктор Трепак розповідає про відносини з Венедіктовою, а також про те, що відбувалося зі справами Гандзюк, Шеремета та Стерненка.

– Пане Вікторе, ви не звільнялись після відставки Руслана Рябошапки, очікуючи заміни. Коли на посаду генпрокурора прийшла Ірина Венедіктова, чому ви вирішили залишитись?

– Десь у лютому стало остаточно зрозуміло, що Рябошапка не задовольняє тих осіб, які сьогодні приймають рішення у державі.

Ми розуміли, що його будуть усувати з посади генпрокурора і це станеться найближчим часом. Однак не очікували, що це буде зроблено у пожежному порядку і в досить брутальний спосіб.

Ми, звісно, знали, хто зайде замість Рябошапки – основним кандидатом була Венедіктова.

Можна, безперечно, було піти разом з Рябошапкою. Не зробив я цього з двох причин.

По-перше, було невелике сподівання, що стратегічний курс на реформування прокуратури, на її очищення, на запровадження нових принципів роботи залишиться незмінним.

Все ж вони – і Рябошапка, і Венедіктова – формально з однієї політичної команди. Хоча, як виявилося, немає там ніякої команди – є лише інтереси певних осіб і певних груп.

По-друге, у мене був моральний і професійний обов’язок завершити кілька важливих справ, передусім справу про вбивство Катерини Гандзюк.

Я сподівався, що мені дадуть таку можливість, виходячи з її суспільної резонансності і публічних обіцянок президента Зеленського про те, що всіх замовників убивства активістки буде знайдено і покарано. Ми істотно просунулись у розслідуванні цієї справи і фактично вийшли на фінішну пряму – на основного замовника.

– Коли змінився генпрокурор, як на початку відбувалась ваша комунікація?

– З самого початку – дуже, я б сказав, оптимістично і навіть показово обнадійливо. У день свого призначення Ірина Валентинівна зателефонувала мені, запитала, чи ми чекаємо на неї, сказала, що їде на Різницьку і попросила її зустріти. Відверто кажучи, я навіть здивувався такому дзвінку і такому проханню.

При першій же розмові Венедіктова сказала, що ми – команда, працюємо разом. Вона повідомила, що ми – я і Гюндуз Мамедов – залишаємося на посадах заступників генпрокурора. І, що важливо, наголосила, що кожен залишається на своїй ділянці роботи і з тією сферою відповідальності, яку кожен з нас мав до цього.

Дещо пізніше вона повідомила, що у неї будуть нові заступники, але наша сфера компетенції залишиться незмінною.

У наступні дні я неодноразово мав робочі зустрічі з новим генпрокурором, доповідав Венедіктовій про стан розслідування найбільш резонансних справ, про перспективні реалізації. Вона була задоволена. Жодних претензій до моєї роботи не висловлювала.

Принципово різні підходи у мене з генпрокурором виявилися лише стосовно одного кримінального провадження, яким вона відразу неприховано зацікавилась.

– Поясніть все ж, у чому саме полягали кадрові зміни? Венедіктова сказала, що за вами залишились старі справи. Чи відбуваються зміни у прокурорських групах?

– Генпрокурор Венедіктова своїм наказом змінила функціональні обов’язки заступників. У мене було забрано курування діяльністю двох департаментів, які здійснюють процесуальне керівництво у “справах Майдану” та у справах, що розслідуються слідчими СБУ. Другий департамент здійснював процесуальне керівництво у справі про напад на Катерину Гандзюк.

Як можуть за мною залишатися “старі” справи, якщо підрозділи, які займаються розслідуванням цих справ, виведені зі сфери моєї компетенції і передані у відання іншому заступнику генпрокурора?

Тому, публічно заявляючи, що усі “старі” справи залишаться за мною, Венедіктова, м’яко кажучи, покривила душею. Бо вона добре знала, що це не так.

Що стосується складу прокурорських груп, у тому числі по суспільно резонансних справах, то певні зміни у них вже відбулися.

Практично одночасно зі мною заяву про відставку з посади начальника департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку подав Олег Денега. Саме цей департамент під його керівництвом займався розслідуванням “справи Гандзюк” і справи про діяльність злочинної організації, що діяла на території Херсонської області.

Денега був однією з ключових фігур в організації розслідування цих справ, бачив картину в цілому, знав куди і які сили спрямовувати.

Він керував спецоперацією у Херсоні, коли одночасно було проведено понад 30 обшуків та інші слідчі дії. Мені Олег Петрович пояснив своє рішення неможливістю довести ці справи до логічного завершення без тієї командної роботи і самовіддачі прокурорів, яка у нас була.

Новому керівництву Офісу генпрокурора, якщо воно дійсно бажає досягти прогресу у розслідуванні цих справ, важливо зберегти цю групу прокурорів – вона фахова, мотивована на повне розкриття вказаних злочинів. Залишається сподіватися, що новий керівник департаменту зможе так же вміло спрямовувати її на результативну роботу.

– Розкажіть про заступників – Любовича та Симоненка. За що вони відповідають сьогодні? Хто з них сьогодні займається резонансними справами?

– Любовича я до цього не знав, а Симоненка пам’ятаю по службі в СБУ.

Генпрокурор віднесла до сфери відповідальності Любовича ДБР і справи Майдану (наразі вони розслідуються ДБР), а Симоненка – слідство Нацполіції і СБУ.

Справами про вбивство Шеремета і про напад на Гандзюк тепер безпосередньо займається Симоненко. Наскільки я знаю, він уже як один з процесуальних керівників увійшов до групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у справі Гандзюк.

Безперечно, у цю групу новим керівникам можна входити, бо нею ще до них досягнуто відчутного прогресу у розслідуванні, у неї є серйозні наробки. Про що, до речі, Офіс генпрокурора поспішив публічно відрапортувати у контексті вже начебто роботи нового керівництва.

Але я хотів би, щоб вони це також зробили і по справі Шеремета – повідомили суспільству про свої успіхи у її розслідуванні, а новий заступник генпрокурора став процесуальним керівником у цій справі. Бо рапортувати і досягати реального результату – це різні речі.

– У чому саме причина вашого відсторонення? Чия це була ініціатива, лише генпрокурора?

– Істинну причину знає генпрокурор і ті, хто прагнув усунення мене від певних справ. Думаю, це пов’язано з моєю незалежністю як прокурора, з моєю самостійністю як керівника і відповідального за певну ділянку роботи, з моєю непоступливістю у принципових питаннях.

На мене не можна натиснути. Венедіктова це відчула відразу.

Можливо причина ще й в тому, що навіть за цей короткий час ми далеко просунулися у низці важливих справ. Ми готували кілька дуже серйозних реалізацій, які зачіпали інтереси певних олігархів і недружньої Україні держави. За певними ознаками особи, яких це стосувалося, могли відчувати, що ми “йдемо” у їхню сторону, і спрацювали на випередження.

Не знаю, чиєю була ініціатива про моє усунення від розслідування ключових справ, але рішення прийняла генпрокурор Венедіктова – без будь-якого попередження і пояснення.

Свій наказ генпрокурор оголосила на нараді, на якій представляла своїх нових заступників – Любовича і Симоненка – і на якій були присутні усі керівники підрозділів Офісу генпрокурора.

Це було несподівано, оскільки напередодні ми з нею обговорювали перспективу розслідування певних справ, намічали плани. Але для мене одразу все стало зрозуміло. За півгодини я був у генпрокурора Венедіктової і поклав їй на стіл заяву про звільнення.

За таких обставин залишатися не було жодного сенсу. Сенс посади у тому, що вона дає можливість професійної реалізації, дає можливість досягати результату. Мене такої можливості умисно позбавили, і вибору у мене не було.

Але проблема не в мені особисто. Боляче за конкретні справи, розслідування яких можна було реально просунути вперед, за діяльність прокуратури загалом.

Наразі я не маю жодних ілюзій щодо того, куди буде спрямовано діяльність прокуратури і якими методами це буде робитися.

Переконаний, що зі звільненням Рябошапки і призначенням Венедіктової президент Зеленський допустив чергову величезну кадрову помилку. Глава держави, якщо він насправді прагне забезпечити правопорядок, має бути зацікавлений у тому, щоб генпрокурор був “правильним” (принциповим і компетентним), а не стовідсотково “своїм” (вірним).

У Януковича був “триставідсотково свій” Пшонка. Де тепер Янукович і його Пшонка? Усі генпрокурори при Порошенку були, образно кажучи, продовженням рук Петра Олексійовича. І що Україна має в результаті?

– Ви заявляли, що слідство у справі про вбивство Каті Гандзюк вийшло на фінішну пряму. Як ви вважаєте, після вашого звільнення, які перспективи у справи?

– Насправді за кілька місяців у “справі Гандзюк” був зроблений прорив – ми змінили стратегію і тактику розслідування. Ми фактично пішли шляхом Катерини Гандзюк – “підняли” усі справи про злочини, які вона викривала як громадський активіст. Побачили, що, а точніше хто об’єднує ці злочини.

І коли склали штучно розкидану юридичну конструкцію в одне ціле, то чітко вималювалася злочинна організація, яка діяла на території Херсонської області. 13 членам цієї організації було повідомлено про підозри, деяким підозрюваним було змінено запобіжний захід на тримання під вартою.

Було затримано і екстрадовано до України Олексія Левіна. Впритул “підійшли” до замовника нападу на Катерину Гандзюк. За нашим клопотанням суд продовжив строки розслідування у цій справі до кінця липня, бо попередня група прокурорів і слідчих залишила нам у “спадок” усього 17 днів на розслідування.

Найоптимістичніша перспектива подальшого розслідування, на мій погляд, це утримати ті позиції, на які ми вийшли. Якщо прокурорам не будуть заважати, то вони належно їх процесуально закріплять і приймуть відповідні процесуальні рішення.

А ось на рахунок подальшого ривка у цій справі – у мене великі сумніви.

Успіх у розслідуванні складних справ забезпечується поєднанням кількох моментів: вмінням скласти і тримати цілісну картину розслідування, професіоналізмом і наполегливістю оперативників, слідчих і прокурорів.

У будь-якому разі замовники і організатори нападу на Катерину Гандзюк можуть уже “накривати стіл” тим, хто домігся таких змін в організації розслідування цієї справи.

– Що буде з іншою справою, про ОЗУ в Херсонській області? Чи були там останнім часом зрушення?

– Ми активно працювали по цій справі, бо вона безпосередньо пов’язана зі справою про напад на Гандзюк. Посягання на Гандзюк відбулося у контексті вчинення тих злочинів, які інкримінуються членам цієї злочинної організації.

Ця справа дала розуміння того, що у Херсонській області діяв клан, який мав серйозні позиції у владі, був пов’язаний з кримінальними структурами і здійснював злочинну діяльність.

Тому, на моє глибоке переконання, стратегію розслідування цієї справи змінювати не можна. Бо йдеться про національну безпеку, про можливу втрату контролю за цим регіоном з боку держави. З усіма наслідками, які можуть бути в умовах війни і посилення реваншистського руху.

– Чи відомо вам про будь-які домовленості або спроби домовитись між керівництвом прокуратури та підозрюваним у справі?

– Про це мені не відомо. Хоча інтернетом “гуляє” різна інформація. Те, що такі спроби матимуть місце, не сумніваюсь.

– Що відбувається зі справою Стерненка? Чи справді у керівництва прокуратури є бажання покарати Стерненка за нібито вбивство? Чия це ініціатива, хто саме педалює питання?

– Взагалі є три кримінальні провадження про напади на Сергія Стерненка. Коли ми говоримо про “справу Стерненка”, то маємо на увазі кримінальне провадження щодо останнього нападу на Стерненка, коли одному з нападаючих на нього було заподіяно смерть.

Саме через цю справу у мене стався серйозний конфлікт з новим генпрокурором. Венедіктова виявила величезну зацікавленість до цієї справи і при першій же розмові про неї сказала мені, що потрібно негайно повідомити Стерненку про підозру у вчиненні ним злочину.

Я не те, що був здивований такій постановці питання – я був просто вражений. Як можна говорити про підозру, не вивчивши справу і достеменно не знаючи її обставин?

– Ви знаєте більше про цю справу. Яка ваша позиція? Чи є підстави для підозри?

– Моя позиція ґрунтується на тих матеріалах, які є у справі. Я доповів про неї Венедіктовій, сказавши, що, виходячи з матеріалів справи, підстав для такого процесуального рішення немає.

Тобто така підозра буде безпідставно, а отже – незаконною. У справі нез’ясованими залишаються істотні обставини події нападу і захисту. Призначено комплексну експертизу у зв’язку з тим, що по двох попередніх експертизах дано суперечливі висновки. Ця експертиза не завершена, а тому без її результатів говорити про підозру – це юридичний нонсенс.

Генпрокурор була вкрай незадоволена моєю позицією.

Повернувшись від генпрокурора, я зібрав керівництво відповідного департаменту і прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво розслідуванням цієї справи. Ми ще раз ретельно проаналізували матеріали справи.

Висновок був одностайний і однозначний – за матеріалами справи підстав для повідомлення Стерненку про підозру у вчиненні будь-якого злочину немає.

Генпрокурору Венедіктовій був направлений рапорт, підписаний усіма причетними до цього розслідування прокурорами, у якому аргументовано доведено відсутність підстав для виконання її вказівки щодо повідомлення про підозру Стерненку.

– Крім справи Гандзюк та Стерненка, чи є інші резонансні справи, де ваше бачення розійшлось з керівництвом?

– По інших справах наше бачення розійтись не встигло – часу просто не було.

– Ви якийсь час курували розслідування справи Шеремета. Як ви можете оцінити докази? Чи вважаєте їх достатніми, а підозри обґрунтованими? Чи встигли прийняти за цей час якісь важливі рішення у справі?

– Відповідальним за організацію розслідування справи Шеремета був перший заступник генпрокурора Касько. Коли він на початку березня звільнився з посади, ця справа тимчасово “перейшла” до мене.

Перше, що я зробив, провів нараду-заслуховування по цій справі – за участю керівництва Нацполіції, оперативних працівників, слідчих, прокурорів. Мені важливо було зрозуміти, на якому етапі знаходиться розслідування, як воно організовано, над якими ключовими питаннями наразі йде робота.

Після цього були дані відповідні доручення. У робочому порядку вирішувались інші питання організаційного, оперативного та процесуального характеру.

Більшого, на жаль, за цей короткий проміжок часу зробити не вдалося. Але було зрозуміло, що у цій справі є над чим серйозно працювати. Для себе вже визначив основні напрямки і заходи.

І навіть став думати, про те, щоб переговорити з новим генеральним прокурором про передачу цієї справи у моє відання. Поділився цією думкою з підлеглими прокурорами і вони підтримали її – я бачив, як у них загорілися очі, їхнє бажання разом взятися за цю справу. Але все, як бачите, склалося по-іншому.

– Ви говорили, що керівництво Офісу генпрокурора може зупинити реформу прокуратури. Що ви маєте на увазі, в яких конкретно діях це може реалізуватися?

– Нове керівництво прокуратури виношує ідею утворення апеляційної атестаційної комісії, яка б переглянула рішення атестаційних комісій, якими були звільнені працівники ГПУ з підстав професійної некомпетентності чи недоброчесності.

Це може нанівець звести усю попередню роботу нашої команди щодо оновлення кадрового складу прокуратури. Крім того, наразі “завис” другий етап цього процесу, який стосується регіональних прокуратур.

І на сьогодні я б не виключав в цьому питанні повернення до попередньої негативної практики кадрового формування прокуратури та принципів її діяльності.

– Що було після того, як ви подали у відставку? Чи переконувало керівництво вас залишитись?

– Коли я заніс заяву генпрокурору Венедіктовій, вона сказала, щоб я подумав, що, можливо, цього робити не варто. Я відповів, що це моє тверде рішення.

Більше ми не бачились і не спілкувались.

Соня Лукашова, УП