Дитячі іграшки та колискова: під МВС акція протесту “Безкарність вбиває”

Під будівлею Міністерства внутрішніх справ у Києві розпочалась акція протесту “Безкарність вбиває”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Поруч із будівлею встановили колонку та ввімкнули дитячу колискову.

Люди зносять на до входу в приміщення фото вбитого 5-річного хлопчика з Переяслава-Хмельницького, дитячі іграшки та свічки.

На місці вже перебуває понад сотня учасників акції, люди постійно прибувають. Наразі обстановка спокійна.

Раніше відповідні акції протесту анонсували у різних містах по всій країни. У Переяславі-Хмельницькому, де сталось вбивство 5-річної дитини, акція “Безкарність вбиває” стартує о 20:00.

Як повідомляв Укрінформ, 31 травня у Переяслав-Хмельницькому до лікарні доправили 5-річного хлопчика із закритою черепно-мозковою травмою, забоєм головного мозку, внутрішньо-мозковою гематомою, переломом скроневої кістки.

Було встановлено наявність у хлопчика проникаючих вогнепальних поранень голови. За підозрою у скоєнні злочину затримали двох поліцейських, які у нетверезому стані вистрелили з вогнепальної зброї у дитину.

У понеділок, 3 червня, хлопчик помер у лікарні.

Того ж дня начальник Головного управління Національної поліції в Київській області Дмитро Ценов подав у відставку.

4 червня Голосіївський суд міста Києва обрав запобіжний захід – тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави обидвом підозрюваним у справі – працівникам патрульної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Володимиру Петровцю та Івану Приходьку.

 

Аваков і Князєв зустрілися з родиною вбитого п’ятирічного хлопчика

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та голова Нацполіції Сергій Князєв зустрілися з родиною загиблого п’ятирічного Кирила Тлявова, в якого стріляли поліцейські.

Про це повідомляє у вівторок у Facebook прес-служба МВС України – Укрінформ.

“Арсен Аваков та Сергій Князєв зустрілися з родиною загиблого Кирила Тлявова”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, рідні Кирила попросили організувати психологічну допомогу для старшого сина Дениса Тлявова. Була досягнута домовленість, що Нацполіція направить в сім’ю Тлявових фахівців-психологів, що спеціалізуються на роботі з людьми, які пережили втрату близьких.

“Я вам обіцяю, що ми будемо уважно стежити за ходом розслідування і тісно комунікувати з ДБР і прокуратурою. Я сподіваюся, що суд призначить адекватне покарання”, – підкреслив Аваков.

Як повідомляв Укрінформ, 31 травня до реанімаційного відділення КНП “Переяслав-Хмельницька ЦРЛ” доправили хлопчика із тілесними ушкодженнями у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, внутрішньо-мозкової гематоми, перелому скроневої кістки. Було встановлено наявність у хлопчика проникаючих вогнепальних ушкоджень голови.

3 червня дитина померла у лікарні.

Двоє підозрюваних у пораненні дитини затримані – це поліцейські, які на той час були не на службі, без табельної зброї, у стані алкогольного сп’яніння. Наразі їм повідомили про підозру у порушенні п.2, 12 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство малолітньої дитини), а також ч. 2, 4 ст. 296 ККУ (хуліганство, вчинене групою осіб, із застосуванням зброї).

Після трагедії начальник Головного управління Національної поліції в Київській області Дмитро Ценов подав у відставку.

4 червня Голосіївський райсуд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб (без можливості внесення застави) двом працівникам патрульної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Володимиру Петровцю та Івану Приходьку, яких підозрюють у вбивстві 5-річного хлопчика.

Варто також зазначити, що петицію про відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова на сайті Президента вже підписали понад 5 тисяч осіб.

 

Зброю, з якої вбили 5-річного хлопчика, досі не знайшли

Правоохоронці ще не знайшли зброю, з якої вистрелили у 5-річного Кирила Тлявова у Переяславі-Хмельницькому.

Про це заявила прес-секретар прокуратури Київської області Мар’яна Гайовська в ефірі Громадського – Укрінформ.

«Правоохоронні органи вживають заходів, аби знайти цю зброю, тому зараз рано говорити, з якої зброї здійснили постріл», – зазначила вона.

Як повідомляв Укрінформ, 31 травня у Переяславі-Хмельницькому до лікарні доправили 5-річного Кирила Тлявова із закритою черепно-мозковою травмою, забоєм головного мозку, внутрішньо-мозковою гематомою, переломом скроневої кістки.

У хлопчика виявили вогнепальне поранення голови. Невдовзі затримали двох поліцейських, яких підозрюють у тому, що вони в нетверезому стані вистрелили в дитину.

У понеділок, 3 червня, Кирило помер у лікарні.

4 червня Голосіївський райсуд Києва обрав запобіжним заходом тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави обом підозрюваним у справі – працівникам патрульної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Володимиру Петровцю та Івану Приходьку.

Сьогодні ж таки в багатьох містах України активісти провели акцію «Безкарність вбиває».

 

Трагедія в Переяславі є свідченням провалу реформи поліції — експерт

Вбивство 5-річного Кирила Тлявова, у якому підозрюють двох поліцейських, є доказом того, що переатестація правоохоронців була провалена.

Про це в ефірі Громадського заявила представниця комісії з переатестації вищого керівництва міліції Катерина Бутко – Укрінформ.

«Насправді це те, про що ми говорили досить давно – реформа поліції, яка мала відбутися, абсолютно провалена. І вбивство цієї дитини є результатом проваленої атестації поліції», — зазначила Бутко.

Вона наголосила, що є дуже багато факторів, які свідчать на користь того, що двоє підозрюваних взагалі не мали працювати в поліції.

«Мені дуже складно називати їх поліцейськими, тому що фактично один з них є екс-беркутівцем, а другий – екс-працівником ДАІ. Це старі колишні мєнти, яким просто змінили форму. Жодних тестів або іншої підготовки вони не проходили», — пояснила Бутко.

Вона додала: «Якби вони не були поліціантами, то, можливо, у них би не було зброї, і цього нещасного випадку теж не сталося б».

Як повідомляв Укрінформ, 31 травня у Переяславі-Хмельницькому до лікарні доправили 5-річного Кирила Тлявова із закритою черепно-мозковою травмою, забоєм головного мозку, внутрішньо-мозковою гематомою, переломом скроневої кістки.

У хлопчика виявили вогнепальне поранення голови. Невдовзі затримали двох поліцейських, яких підозрюють у тому, що вони в нетверезому стані вистрелили в дитину.

У понеділок, 3 червня, Кирило помер у лікарні.

4 червня Голосіївський райсуд Києва обрав запобіжним заходом тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави обом підозрюваним у справі — працівникам патрульної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Володимиру Петровцю та Івану Приходьку.

Сьогодні ж таки в багатьох містах України активісти провели акцію «Безкарність вбиває».

 

Балух виглядає бадьоро і здаватися не збирається – російський єпископ

Засудженого “судом” в анексованому Криму українського активіста Володимира Балуха, якого після кількох місяців перебування в штрафному ізоляторі колонії Тверської області перевели до тюремної лікарні Торжка, помістили в палату. Він пройшов медичне обстеження, результати якого поки що не відомі.

Про це повідомляє “Крим.Реаліі” з посиланням на єпископа Апостольської православної церкви (АПЦ) Росії Григорія Міхнова-Вайтенка, який відвідав Балуха напередодні – Укрінформ.

“Володимир Балух перебуває один у лікарняній палаті тюремної лікарні, його переведенню сприяла уповноважена з прав людини у Тверській області Надія Єгорова”, – повідомив єпископ.

За його словами, українець має бадьорий вигляд і “здаватися не збирається”.

«Вигляд він має, треба сказати, в принципі, непоганий. Але, знову ж таки, ми все ділимо на обставини. Зрозуміло, що не курорт… Але, в будь-якому разі, це перепочинок зараз – тижнів зо два, а то й три, я сподіваюся, все-таки він пробуде (в лікарні – КР), це вже непогано. Тому що без вікон, без світла в ШІЗО, в якому він майже три місяці був… А тут, загалом, досить велика палата, з високою стелею, з вікнами на зелень. Тут йому буде принаймні трохи краще. Настрій у нього хороший, бадьорий. Він не здався і здаватися не збирається», – розповів Міхнов-Вайтенко.

Він висловив надію на те, що уповноважений з прав людини у Тверській області продовжить стежити за станом Володимира Балуха.

«Я маю надію, ми начебто вийшли на робочий контакт з уповноваженим, який допомагає. Сподіваюся, що ми його збережемо, і що можна – постараємося зробити», – зазначив Міхнов-Вайтенко.

Як повідомляв Укрінформ, засудженого в анексованому Криму українського активіста Володимира Балуха, який відбуває ув’язнення в колонії у Тверській області Росії, перевели до тюремної лікарні. Водночас, в адвоката Ольги Дінзе, яка планувала відвідати свого підзахисного, не було офіційного підтвердження цієї інформації.

Українського активіста Володимира Балуха “суд” в окупованому Криму засудив до 4 років 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тис. рублів (близько 4 тис. грн) за сукупністю двох кримінальних справ. Причиною кримінального переслідування Балуха є його проукраїнська позиція в окупованому Росією Криму. Українець з 29 березня 2019 року перебуває в колонії у місті Торжок Тверської області Росії, що є порушенням ст.49 IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, яким забороняється переміщення жителів окупованих територій на територію країни-окупанта. 4 квітня Балуха помістили до штрафного ізолятора колонії № 4 м.Торжок і продовжили перебування там до 31 травня.

 

На Банковій активісти вимагають громадянства України для іноземних добровольців

Під Адміністрацією Президента представники Нацкорпусу і ветеранських організацій проводять акцію з вимогою надати українське громадянство іноземним добровольцям.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Під АП зібралося більше п’яти сотень осіб, серед них багато осіб в футболках Нацдружин і Нацкорпусу.

Вони скандують “Паспорт добровольцям”, “Слава Україні – героям слава”, “Слава нації — смерть ворогам”, “Разом — і до кінця”, тримають у руках плакати із надписами “Що нам ще зробити, аби отримати громадянство?”, “Добровольці вибороли громадянство на передовій” тощо.

На місці присутні правоохоронці, зокрема поліція діалогу.

“Сьогодні ми вимагаємо від Президента Зеленського (підписати указ про надання іноземним добровольцям громадянства – ред.), він може це зробити”, – сказав представник Національного корпусу Денис Котенко.

Він наголосив, що це – “люди, які з 2014 року приїхали сюди, пожертвували своїми домівками, багато хто пожертвував своїм здоров’ям, – ці люди втратили все і ці люди сьогодні не мають навіть паспорту”.

“Сьогодні ми тут, щоб вимагати вже у нової влади: дайте паспорт, дайте громадянство іноземним добровольцям”, – зазначив Котенко.

Він зауважив, що “сьогодні насправді існує абсурдна ситуація: для того, щоб отримати (паспорт — ред.), один з документів, який потрібен, – це довідка про несудимість”.

Він навів як приклад деяких добровольців, які в Україну приїхали з Росії, “і виходить, їм потрібно їхати туди, і отримувати там довідку про несудимість; і всі розуміють, що це абсолютний абсурд та ідіотизм”.

Він зазначив, що учасники акції планують передати вимоги представнику Президенту Зеленського.

“Ця акція продовжиться вже у четвер, тоді ми вже будемо під Верховною Радою під час пленарного засідання. Ми сподіваємося, і ми будемо вимагати від народних депутатів, щоб вони проголосували за законопроект 3433 авторства народних депутатів Андрія Білецького та Андрія Петренко, який спрощує процедуру надання громадянства іноземним добровольцям”, – уточнив Котенко, зазначивши, що його вже проголосували минулого року в першому читанні.

 

Під Радою провели акцію на підтримку законопроекту про воєнних злочинців

Під Верховною Радою кілька десятків активістів провели акцію-інсталяцію на підтримку законопроекту про воєнних злочинців (№9438).

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Якби хтось з вас, шановні депутати, хоч на 10% уявляв, що відчували люди, які знаходилися в полоні, то ухвалили б негайно цей закон”, – зазначила присутня на акції дружина закатованого бойовиками Володимира Рибака, депутата міської ради Горлівки Олена Рибак.

Так, на площі Конституції перед будівлею Верховної Ради активісти виклали інсталяцію із побутових речей, “якими колишні в’язні підвалів ОРДЛО мали “за розкіш” користуватися в полоні”.

Впродовж акції організатори заходу через гучномовець вмикали записи розмов та розповіді людей, які пережили полон та катування.

Як зазначають активісти, законопроект №9438 передбачає зміни до Кримінального кодексу України, якими встановлюється відповідальність за злочини проти людяності, а також спрощується механізм розслідування воєнних злочинів для національного слідства і суду.

У свою чергу колишній заручник бойовиків “ЛНР” Євген Шляхтін зазначив, що, окрім покарання злочинців, треба надати особливий статус екс-полоненим, який передбачає безкоштовну медичну та матеріальну допомогу: “Багато полонених, які також є переселенцями, втратили абсолютно все, в них навіть немає можливості пройти нормальне медичне обстеження та реабілітацію”.

Як повідомляв Укрінформ, законопроект №9438 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права” було зареєстровано в парламенті 20 грудня 2018 року.

Ним, зокрема, пропонується доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 8-1 “Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів незалежно від місця їх вчинення», згідно з якою “громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які вчинили агресію (стаття 437), злочини проти людяності (стаття 437-1), воєнні злочини (статті 438-438-6) або геноцид (стаття 442), підлягають кримінальній відповідальності на підставі цього кодексу незалежно від місця вчинення злочину”.

Метою законопроекту є забезпечення криміналізації так званих основних злочинів за міжнародним правом (геноцид, агресія, злочини проти людяності та воєнні злочини); забезпечення виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання безкарності зазначених злочинів; удосконалення правового режиму кримінальної відповідальності за катування відповідно до вимог сучасного міжнародного права.

5 березня 2019 року Комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроект, який запроваджує криміналізацію воєнних злочинів.

 

Терористичні угрупування РФ тричі порушили “тишу” на лінії зіткнення з ОРДЛО, поранений боєць ЗСУ

Російські окупанти від початку доби тричі обстріляли позиції українських військових на Донбасі. Один боєць зазнав поранень.

Про це повідомляє прес-центр штабу операції Об’єднаних сил на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Від початку доби ворог тричі порушив режим припинення вогню, при цьому один раз – із застосуванням заборонених Мінськими угодами мінометів калібру 120 мм із загальною витратою 20 мін. Також збройні формування Російської Федерації вели вогонь по позиціях наших підрозділів зі станкових протитанкових гранатометів, автоматичної стрілецької та снайперської зброї”, – йдеться в повідомленні.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угрупування “Схід” противник здійснив два обстріли позицій Об’єднаних сил, з них: поблизу міста Авдіївка з напрямку населеного пункту Спартак – з мінометів калібру 120 мм, станкових протитанкових гранатометів та стрілецької зброї; в районі населеного пункту Опитне з напрямку населеного пункту Спартак – зі станкових протитанкових гранатометів.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” ворог з напрямку населеного пункту Садовий зі снайперської зброї обстріляв позиції наших захисників поблизу селища Золоте-4.

“Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення”, – поінформували в штабі, підкресливши, що на обстріли з боку збройних формувань Російської Федерації українські підрозділи дали адекватну відповідь, втрати противника уточнюються.

Як повідомлялося, за минулу добу збройні формування Російської Федерації 13 разів обстріляли позиції Об’єднаних сил.

 

Окупанти випустили два десятки мін у бік Авдіївки

Російсько-окупаційні війська від початку доби двічі відкривали вогонь по позиціях Об’єднаних сил на Донецькому напрямку.

Про це під час брифінгу повідомив речник Міноборони Олександр Мотузяник – Укрінформ.

“Від початку поточної доби, станом на 12.00 в районі проведення операції Об’єднаних сил противник відкривав вогонь двічі. Обидва ворожі обстріли фіксувалися на Донецькому напрямку”, – заявив речник.

За словами Мотузяника, перший обстріл відбувся о 05:15 ранку в районі Авдіївки, коли російсько-окупаційні війська здійснили вогневий наліт на позиції Об’єднаних сил. Обстріл із застосуванням мінометів вівся з боку населеного пункту Спартак і тривав майже годину. Загалом окупанти випустили два десятки мін. Другий обстріл стався неподалік Опитного, де російсько-окупаційні війська вели вогонь зі станкових протитанкових гранатометів.

Бойових втрат у лавах український військ від початку поточної доби немає, повідомив Мотузяник.

 

Батьки 444 тяжкохворих дітей просять Президента виділити кошти на лікування

До Президента України Володимира Зеленського із відкритим листом звернулися батьки дітей, які страждають на м’язову дистрофію Дюшена (МДД) – рідкісне генетичне захворювання.

Усі діти, батьки яких підписали лист, пройшли медичну консультативну комісію в Центрі орфанних захворювань Національної Дитячої Спеціалізованої Лікарні МОЗ України «Охматдит» і отримали консультативні висновки з рекомендаціями щодо лікування, йдеться у документі, який є у розпорядженні Укрінформа.

“Враховуючи клінічну картину захворювання та міжнародний досвід лікування згідно консультативних висновків таким дітям показана пожиттєва терапія”, – пишуть батьки. Разом з тим вони зауважують, що лікування МДД є дорогим, і коштів на медикаменти та на необхідні процедури сім’ям хворих дітей критично не вистачає. А “у 2019 році потреби дітей, які страждають на таке рідкісне захворювання, як МДД, були залишені поза увагою держави”.

 

Вітренко хоче через суд змінити статут партії, щоб піти на вибори

Лідер Прогресивної соціалістичної партії України Наталія Вітренко просить Окружний адміністративний суд Києва зобов’язати Міністерство юстиції здійснити реєстрацію змін до відомостей про ПСПУ.

Про це інформує прес-служба суду – Укрінформ.

«До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов від Прогресивної соціалістичної партії, Наталії Вітренко до Міністерства юстиції України щодо внесення змін до статуту партії», – ідеться в повідомленні.

Зокрема, зазначається, що Вітренко просить суд визнати протиправною бездіяльність Мін’юсту, яка, на її думку, полягає у створенні штучних перешкод для проведення реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про партію, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у складі керівних органів партії.

Окрім того, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації відповідних змін, а також зобов’язати його здійснити реєстрацію змін до відомостей про Прогресивну соціалістичну партію, зокрема щодо змін до статуту, програми та у складі керівних органів.

Наразі судом вирішується питання про відкриття провадження.

На сайті Вітренко зазначається, що відмова Мін’юсту в реєстрації документів ПСПУ блокує участь партії дострокових парламентських виборах.

 

ЄНП надала “Європейській солідарності” і “Самопомочі” статус спостерігача

Європейська народна партія (ЄНП) надала українським партіям “Європейська справедливість” та “Самопоміч” статус спостерігача.

Як повідомив у вівторок у Facebook народний депутат Володимир Ар’єв, “Європейська народна партія ухвалила рішення про прийняття “Європейської солідарності” в статусі спостерігача (статус членства для партій з країн, які не входять до складу Євросоюзу)” – Укрінформ.

Він додав, що це рішення набуде чинності у вересні.

“За цей час партія буде працювати в рамках імплементації антикорупційної стратегії ЄНП і має завершити трансформаційні процеси”, – також повідомив депутат.

Зі свого боку, парламентарій Оксана Сироїд повідомила про рішення ЄНП надати статус спостерігача “Самопомочі”.

“Прийняття (“Самопомочі” у статусі спостерігача – ред.) як політичної сили, яка своєю діяльністю довела відданість європейським цінностям і боротьбі з корупцією”, – зазначила вона. За словами депутата, окремо лідери ЄНП відзначили структуру “Самопомочі” і правдиву партійну роботу з людьми.

Як повідомляв Укрінформ, лідером партії “Європейська солідарність” обрано п’ятого президента України Петра Порошенка. Лідером “Самопомочі” було переобрано мера Львова Андрія Садового.

 

УДАР іде на вибори. Кличко запропонував Саакашвілі очолити партію

Київський міський голова Віталій Кличко заявив, що УДАР братиме участь у позачергових виборах народних депутатів 21 липня, та запропонував екс-президенту Грузії Міхеїлу Саакашвілі стати головою партії.

Про це Кличко зазначив у зверненні, опублікованому на сторінці мера столиці у Facebook – Укрінформ.

“УДАР іде на дострокові парламентські вибори. І пропоную нашим партнерам іти разом. Я залишаюся лідером партії УДАР, а Міхеїлу Саакашвілі пропоную стати головою партії”, – сказав Кличко.

Він розповів, що сьогодні бачив звернення Саакашвілі, політичній силі якого нібито створили перешкоди для участі у виборах, тому висловив готовність “підставити політичне плече”.

“Я переконаний, такий наш союз зможе подвоїти наші зусилля заради перетворень у країні і разом ми маємо план змін, ми маємо людей, які здатні їх втілити”, – додав Київський міський голова.

Водночас Кличко зауважив, що сам залишається мером Києва.

“У мене ще багато зобов’язань перед киянами, які я повинен реалізувати. Я залишаюся мером столиці, щоб вони стали реальністю”, – зазначив він.

Як повідомлялося, позачергові парламентські вибори відбудуться в Україні 21 липня.

 

ЦВК зареєструвала вже 32 кандидати у народні депутати

Центральна виборча комісія зареєструвала ще 11 кандидатів у народні депутати в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах до Верховної Ради.

Про це йдеться в переданому Укрінформу повідомленні ЦВК.

“Комісія зареєструвала 11 кандидатів у народні депутати України, які балотуються в ОВО у порядку самовисування, а саме: Грижука В.В., Товкун А.В. – в ОВО № 37, Аксьонова А.А. – в ОВО № 50, Чанова Д.Г. – в ОВО № 51, Іванову-Ємельяненко Н.Г. – в ОВО № 60, Василець О.О. – в ОВО № 114, Червачова С.М. – в ОВО № 140, Бублика Ю.В. – в ОВО № 145, Лінчевського І.В. – в ОВО № 148, Філімоненка В.К. – в ОВО № 211, Леденьову А.В. – в ОВО № 214”, – ідеться в повідомленні.

Таким чином, станом на 4 червня ЦВК зареєструвала 32 кандидатів у народні депутати України, які балотуються в округу у порядку самовисування.

Як повідомлялося, позачергові парламентські вибори відбудуться в Україні 21 липня.

 

CNN побачила конфлікт інтересів у статті прес-секретарки Зеленського

Американська газета The New York Times потрапила під нову хвилю критики через статтю Юлії Мендель – новопризначеного прес-секретаря Президента Україна Володимира Зеленського.

Про це повідомляє CNN – Укрінформ

“У понеділок, через кілька тижнів після того як The New York Times опублікувала статтю (про конфлікт інтересів Джо Байдена в Україні — ред.) Юлія Мендель, співавторка статті, повідомила, що вона долучилася до український влади, ставши прес-секретарем президента України. Її оголошення спричинило нову хвилю критику проти The New York Times за її статтю (про Байдена — ред.) від 1 травня. На думку критиків, Мендель мала конфлікт інтересів, коли писала для американської газети”, – йдеться у повідомленні.

У першій статті, де вона була співавтором, і яка вийшла 1 травня, Юлія писала про конфлікт інтересів віце-президента США Джо Байдена, який закликав колишнього президента України Петра Порошенка звільнити вже колишнього Генпрокурора Віктора Шокіна через розслідування проти компанії Burisma Group, де в раді директорів працював його син Хантер Байден. Проте, тільки в 19 абзаці було згадано про те, що жодних доказів проти Байдена немає.

У CNN додали, що сама Мендель відмовилася від коментарів, коли її запитали про можливий конфлікт інтересів. У прес-службі The New York Times заявили, якби Мендель одразу вказала, що подала документи на конкурс на посаду прес-секретаря Зеленського (вона подала заявку 3 травня), газета би одразу припинила би співпрацю з нею як з журналісткою-фрілансером.

Як зазначає американський телеканал, загалом новий прес-секретар Зеленського написала у травні три статті для The New York Times.

Як повідомлялося, у середині травня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що син кандидата в президенти США Джо Байдена – Хантер не порушував українські закони, коли працював в раді директорів газодобувної компанії Burisma Group, підконтрольній колишньому міністру екології України Миколі Злочевському.

 

Призначили нового главу Консультативної місії ЄС в Україні

Комітет з політики та безпеки Ради ЄС призначив новим головою Консультативної місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки в Україні (КМЄС) Антті Хартікайнен.

Про це йдеться у прес-релізі Ради ЄС – Укрінформ.

“4 червня 2019 року Антті Хартікайнен був призначений новим головою Консультативної місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки в Україні (КМЄС Україна)”, – йдеться у прес-релізі.

У Раді ЄС додали, що Хартікайнен почне виконання своїх обов’язків з 1 липня 2019 року, а його повноваження діятимуть до 30 червня 2020 року.

Повідомляється, що Антті Хартікайнен нині працює Генеральним директором на фінській митниці. До цього він керував місією з прикордонної допомоги Лівії, був заступником голови місії з прикордонної допомоги Молдові та Україні, а також керував підрозділ в Консультативній групі ЄС у Вірменії.

Загалом професійний досвід Хартікайнена – понад 20 років роботи на державній службі у Фінляндії, зокрема в МВС.

Зазначається, що Хартікайнен замінить Кястутіса Ланчінскаса, який очолював місію з 1 лютого 2016 року.

 

Управління “К” СБУ не можна ліквідувати указом Президента – Рябошапка

Президент Зеленський не може своїм указом ліквідувати Головне управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ, бо для цього потрібні зміни до закону про СБУ, нова редакція якого опрацьовується.

Про це заявив на брифінгу у вівторок, 4 червня, заступник глави Адміністрації Президента Руслан Рябошапка, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я знаю, що раніше в Службі безпеки була розроблена нова редакція закону про СБУ, зараз прийшов новий в.о. голови СБУ, необхідно знову відпрацювати цей документ і входити в парламент з новою редакцією закону про Службу безпеки, тому що так просто сьогодні ліквідувати указом Президента чи рішенням голови Служби безпеки так зване головне управління “К” неможливо, оскільки є декілька законів, які передбачають його як структурну одиницю Служби безпеки України. Тобто, в будь-якому випадку необхідно вносити зміни в закон, але, відповідно, є сенс уже робити це у вигляді нової редакції закону”, – сказав Рябошапка.

Він додав, що особисто чув багато скарг від підприємців, що головне управління “К” займалося не захистом бізнесу, а тим, що заробляло на цьому бізнесі.

“Те саме можна сказати про деякі інші структурні підрозділи СБУ, тому це проблема комплексна, і її необхідно вирішувати системно не лише щодо Головного управління по боротьбі з корупцією, а й деяких інших, таких як, наприклад, Головне управління щодо контррозвідувального захисту економіки, теж сумно відоме”, – констатував Рябошапка.

Як повідомлялося, Верховна Рада 21 червня 2018 року ухвалила закон «Про національну безпеку України», який визначає основи та принципи національної безпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики й започатковує реформу силових відомств відповідно до стандартів НАТО.

За півроку після набуття чинності законом про нацбезпеку, на розгляд парламенту мав бути внесений законопроект про створення спеціального комітету ВР, який займатиметься наглядом за діяльністю спеціальних правоохоронних, розвідувальних органів та органів із правоохоронними функціями, а також законопроект про внесення змін до закону «Про Службу безпеки України».

 

У Президента хочуть створити свій законопроект про СБУ

У Президента хочуть створити свій законопроект про Службу безпеки України, який позбавить відомство невластивих йому функцій. Про це заявив заступник глави Адміністрації Президента України Руслан Рябошапка під час брифінгу, передає кореспондент УНН.

“Минулого року був прийнятий закон про нацбезпеку, відповідно до якого ми повинні прийняти новий закон про СБУ. Цей закон повинен передбачати, окрім позбавлення СБУ невластивих функцій, наприклад, розслідування злочинів, крім деяких – як тероризм чи загроза у сфері безпеки і оборони, а також він повинен передбачати посилення цивільного контролю, зокрема парламентського контролю, за спецслужбою. Необхідно доопрацювати цей законопроект і входити в парламент із новою редакцією закону про Службу безпеки”, – зазначив Рябошапка.

За його словами, просто ліквідувати указом Президента чи рішенням голови Служби безпеки України так зване Управління-К неможливо, оскільки є декілька законів, які передбачають його як структурний підрозділ СБУ.

“Тобто в будь-якому випадку необхідно вносити зміни в закон, але є сенс це робити у вигляді нової редакції закону”, – наголосив чиновник.

При цьому він додав, що проблему треба вирішувати комплексно.

Також він наголосив, що раніше Головне управління СБУ по боротьбі з оргзлочинністю часто займалось невластивими їй функціями, в результаті чого страждали громадяни і бізнес. З призначенням нового голови Служби, як зазначив Рябошапка, ця практика буде припинена.

Нагадаємо, перший заступник голови Служби безпеки України і в.о. голови СБУ Іван Баканов заявив під час брифінгу, що очолить спецслужбу, якщо Верховна Рада погодить його кандидатуру.

 

Судовою реформою задоволені тільки топ-чиновники – Рябошапка

Президент Володимир Зеленський може провести нараду з керівниками органів судової гілки влади та інших інституцій щодо судової реформи.

Про це заявив заступник глави Адміністрації Президента Руслана Рябошапка на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні існує Рада з питань судової реформи, здається, при Адміністрації Президента чи при Президентові, ми повинні змінити її склад, думаю, що Президент, можливо, проведе нараду з питань судової реформи і з керівництвом не лише органів, які представляють судову гілку влади, а й з іншими інституціями, ми визначимося з планом дій і з першочерговою ініціативою законодавчою на цю тему”, – розповів він.

Рябошапка переконаний, що потрібно проводити зміни в судовій реформі, оскільки, за його словами, реформою останніх п’яти років задоволене тільки керівництво судової гілки влади, яке “почало отримувати нереально високі заробітні плати”.

Водночас заступник глави АП підкреслив, що судді судів нижчих інстанцій, пересічні громадяни та бізнес залишилися так само незадоволені роботою судів, які і п’ять років тому.

 

У Зеленського назвали політичним рішення КСУ щодо скасування статті про незаконне збагачення

Рішення Конституційного суду України щодо неконституційності норми про незаконне збагачення було політичним. Про це заявив заступник глави Адміністрації Президента Руслан Рябошапка під час брифінгу, передає кореспондент УНН.

“Ми прекрасно розуміємо, що рішення Конституційного суду України не було мотивовано юридичними мотивами – воно було політичним, і, власне, намагання отримати якусь свого роду індульгенцію чи амністію своїх капіталів тією владою, яка пішла, вона і була основною причиною для рішення КСУ”, – зазначив Рябошапка.

За його словами, відсутність підстав вважати неконституційною норму про незаконне збагачення у попередній редакції визнали й європейські партнери України.

“Це думка не лише наших експертів, а й іноземних теж”, – підкреслив чиновник.

Рябошапка додав, що президентський законопроект щодо незаконного збагачення не має нічого спільного із тим законопроектом, який був визнаний КСУ неконституційним. За його словами, в ньому немає норм, які б говорили про те, що проект закону порушує принцип презумпції невинуватості.

Нагадаємо, 27 березня Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. У результаті чого усі справи, які були порушені за цією статтею – скасовані.

3 червня Верховна Рада України зареєструвала законопроект Президента України Володимира Зеленського щодо незаконного збагачення.

В АП роз’яснили, що поданий до Верховної Ради Президентом України Володимиром Зеленським законопроект про відновлення покарання за незаконне збагачення топ-чиновників запроваджує новий механізм конфіскації незаконних активів посадовців.

 

Президентський законопроект “реанімує” закриті справи НАБУ і САП – Рябошапка

Стягнення необґрунтованих активів у цивільно-правовому порядку, передбачене президентським законопроектом про конфіскацію активів, дає змогу знову використати матеріали справ про незаконне збагачення, які закрили НАБУ і САП.

Про це заявив заступник глави Адміністрації Президента Руслан Рябошапка, коментуючи передбачену в законопроекті цивільну процедуру повернення незаконно набутих активів, повідомляє сайт Президента.

«Цивільна процедура є значно швидшою та ефективнішою», – заявив Рябошапка. До цього він додав, що цивільна процедура дає можливість ретроспективного застосування. «Тобто матеріали справ, які були раніше відкриті НАБУ та САП, можуть бути використані знову. У порядку цивільної процедури НАБУ та САП можуть звернутися до суду з тим, щоб стягнути ці необґрунтовані доходи у дохід держави», – наголосив він.

За словами Рябошапки, на Банковій очікують, що в четвер президентський законопроект має бути включений до порядку денного ВР.

«Можливо, за прискореною процедурою законопроект може бути ухвалений парламентом, і вже незабаром ми матимемо чинний закон», – зауважив він.

Водночас заступник глави АП підкреслив, що, на думку вітчизняних та іноземних експертів, у Конституційного Суду не було підстав визнавати неконституційною норму про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення (у попередній редакції). «Ми чудово розуміємо, що рішення Конституційного Суду було обґрунтоване політичними, а не юридичними мотивами», – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, 3 червня Президент Володимир Зеленський вніс до ВР законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (№ 10358).

Законопроектом, зокрема, пропонується доповнити Кримінальний кодекс положеннями, що встановлюють кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

Крім того, проектом закону пропонується на законодавчому рівні вирішити питання щодо забезпечення належного функціонування інституту стягнення необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У зв’язку з цим передбачається запровадження у Цивільному кодексі окремої підстави припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів (вартість, яка у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Також уточнюється обов’язок доказування у справах такої категорії. Зокрема, визначається предмет доказування для позивача, що є гарантією захисту прав осіб, проти яких можуть бути подані відповідні позови. Положеннями законопроекту в частині запровадження процедури визнання активів необґрунтованими та їх стягнення пропонується закріпити класичний стандарт доказування – “перевага доказів” (preponderance of the evidence), який закріплює принцип рівності сторін.

Конституційний суд 26 лютого визнав неконституційною ст. 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. вартості таких активів (вартість, яка у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

 

Банкова наступного тижня представить законопроект про перезапуск НАЗК

В Адміністрації Президента планують наступного тижня завершити розробку і публічно представити законопроект щодо перезапуску роботи Національного агентства з питань запобігання корупції.

Про це заявив на брифінгу у вівторок, 4 червня, заступник глави Адміністрації Президента Руслан Рябошапка, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На наступному тижні, я думаю, ми закінчимо роботу над законопроектом, який передбачатиме переформатування Національного агентства з питань запобігання корупції. Те керівництво, яке є сьогодні, не може дати результат і не залишає жодного шансу для відновлення роботи цього органу – там немає ані професійної компетенції, ані питань, які пов’язані з незалежністю і незаангажованістю. Тому ми, на жаль, маємо таку проблему. На наступному тижні цей законопроект буде закінчений і публічно представлений”, – сказав Рябошапка.

Він додав, що президент звертатиметься до парламенту з проханням розглянути його як невідкладний.

Рябошапка зазначив, що, окрім питань, пов’язаних з перезавантаженням НАЗК, є необхідність змінити структуру керівництва агентства. Він нагадав, що сьогодні це колегіальний орган, який складається з п’яти членів НАЗК. “Передбачається, що це буде один керівник НАЗК, передбачається запровадження аудиту цього органу, щоб протягом певного періоду часу ми могли мати публічну оцінку результатів роботи і ефективності НАЗК”, – поінформував він.

Заступник голови АПУ також констатував, що наразі існують проблеми, пов’язані з доступом агентства до реєстрів, які перешкоджають його роботі , а також з тим, що робота агентства може блокуватися іншими органами, наприклад, Мін’юстом.

“Є деякі інші нюанси, які ми теж хотіли б вирішити, наприклад, щодо декларацій представників громадянського суспільства… Плюс повернути у суб’єкти декларування керівників Адміністрації президента – те, що випало внаслідок змін до законодавства, можливо, розширити коло декларантів з органів влади і дещо звузити суб’єктів декларування, щодо яких корупційних ризиків насправді не так багато”, – поінформував Рябошапка.

 

Законопроект про незаконне збагачення погодили з МВФ – Рябошапка

Редакція статті президентського законопроекту про конфіскацію активів, набутих чиновниками незаконним шляхом, яка стосується кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, погоджена з експертами МВФ.

Про це заявив на брифінгу у вівторок, 4 червня, заступник глави Адміністрації Президента Руслан Рябошапка, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми дуже довго відшліфорували редакцію статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, з експертами Міжнародного валютного фонду, ви самі розумієте, чому. Оскільки у разі можливих зауважень з боку цієї міжнародної інституції ми могли б мати у майбутньому дуже гострі дискусії з МВФ, і це могло б призвести до певних складнощів у діалозі з МВФ у частині, яка стосується фінансової допомоги. Ми ці питання всі зняли, врешті-решт, у нас є підтримка як вітчизняних, так і міжнародних експертів, і після цього Президент вніс цей законопроект до парламенту”, – сказав Рябошапка.

Він також повідомив, що розробники законопроекту спілкувалися з вітчизняними і зарубіжними експертами, зокрема, американськими прокурорами, які мають практичний досвід застосування аналогічних правових норм, і їхні поради лягли в основу президентського законопроекту.

Як повідомляв Укрінформ, 3 червня Президент Володимир Зеленський вніс до ВР законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (№ 10358).

Законопроектом, зокрема, пропонується доповнити Кримінальний кодекс положеннями, що встановлюють кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

Крім того, проектом закону пропонується на законодавчому рівні вирішити питання щодо забезпечення належного функціонування інституту стягнення необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У зв’язку з цим передбачається запровадження у Цивільному кодексі окремої підстави припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів (вартість, яка у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Також уточнюється обов’язок доказування у справах такої категорії. Зокрема, визначається предмет доказування для позивача, що є гарантією захисту прав осіб, проти яких можуть бути подані відповідні позови. Положеннями законопроекту в частині запровадження процедури визнання активів необґрунтованими та їх стягнення пропонується закріпити класичний стандарт доказування – “перевага доказів” (preponderance of the evidence), який закріплює принцип рівності сторін.

Конституційний Суд 26 лютого визнав неконституційною ст. 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

 

Сьогодні Україна у суді ООН наведе аргументи за позовом проти Росії

Українська команда у вівторок, 4 червня, представить у Міжнародному суді ООН в Гаазі контраргументи на позицію Росії.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу у Гаазі.

Очолює українську делегацію заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль.

До складу делегації також увійшли посол України в Королівстві Нідерланди Всеволод Ченцов, заступник начальника відділу Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України Микола Говоруха, заступник директора Департаменту – начальник відділу Департаменту міжнародного права МЗС Оксана Золотарьова, заступник начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України Богдан Тиводар, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров та начальник відділу управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України Ігор Яновський.

Україні допомагатимуть юристи Марні Чик, Джонатан Гімблет та Девід Зайонтс, а також відомі професори, серед яких Жан-Марк Тювенін, Гарольд Коу.

Як повідомляв Укрінформ, 3-7 червня в Міжнародному суді ООН в Гаазі відбуваються слухання щодо попередніх заперечень Російської Федерації (юрисдикції) у справі про застосування та тлумачення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Напередодні, 3 червня, виступила РФ, яка намагалася довести відсутність юрисдикції Міжнародного суду щодо ініційованого Україною позову.

Україна 16 січня 2017 року подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації.

Звинувачення, висунуті до Росії, включають: надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням; збиття літака “Малайзійських авіаліній” рейсу MH17; обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи; смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові; дискримінація щодо української та кримськотатарської громад; заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу; хвилі зникнень, вбивства, самовільні обшуки, затримання; обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.

6 березня 2017 відбулися перші слухання в Гаазі. 19 квітня 2017 року було оголошено рішення про запобіжні заходи. Міжнародний суд ООН у Гаазі визначив, що Росія має поновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, забезпечити доступність освіти у Криму українською мовою.

 

Росія не заперечувала у Гаазі фінансування “Л/ДНР”

Україна не просто заявляє про терористичну діяльність РФ на окупованих територіях, зібрані докази свідчать про явні порушення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Про це у своєму виступі у Міжнародному суді ООН заявила представник України Марні Чік. Основні тези виступу наводить у Facebook заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль.

“Росія не заперечує, що російські громадяни, які фінансують “ДНР”, “ЛНР” та інших злочинців в Україні, усвідомлювали їхню терористичну діяльність.

Росія не заперечує кваліфікацію вибухів у Харкові та інших українських містах як злочинів за Конвенцією про боротьбу з бомбовим тероризмом.

Росія стверджує, що катування та вбивства цивільних осіб у так званих “ДНР” і “ЛНР” – просто звичайні злочини, які не мали мети залякати населення.

Росія стверджує, що контрольно-пропускний пункт був реальною метою “ДНР” в обстрілі Маріуполя і що він був військовою ціллю, проте увечері перед нападом члени “ДНР” обговорювали бажання знищити Східний район Маріуполя”, – заявила Чік.

“Україна надала повноцінні свідчення фінансування РФ тероризму, що підпадає під дію статті 2 (Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму — ред.). Більше того, високопосадовці РФ знали, на які цілі надавали підтримку і фінансували збройні групи”, – наголосила Чік у своєму виступі в суді, повідомляє кореспондент Укрінформу у Гаазі.

Також вона підкреслила, що “навіть якщо група осіб офіційно не визнана терористичною, це не означає, що вона не вчиняє терористичні акти”.

“Дії, які кваліфікуються, як терористичні, вчиняються ДНР та ЛНР. Не треба визнавати терористичну організацію, щоб визнати терористичні акти. Більше того Стаття 2.1 b визначає терористичні акти такі як – тортури та вбивства”, – наголосила Чік.

Як повідомляв Укрінформ, 3-7 червня відбуваються слухання щодо попередніх заперечень Російської Федерації у справі про застосування та тлумачення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

3 червня, виступила РФ, яка намагалася довести відсутність юрисдикції Міжнародного суду щодо ініційованого Україною позову.

16 січня 2017 року Україна подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії. Міжнародний суд ООН розглядає позов щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації.

Звинувачення, висунуті до Росії, включають: надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням; збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу MH17; обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи; смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові; дискримінацію щодо української та кримськотатарських громад; заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу; незаконні обшуки та затримання; обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.

6 березня 2017 відбулися перші слухання в Гаазі. 19 квітня 2017 року було оголошено рішення про запобіжні заходи. Міжнародний суд ООН у Гаазі визначив, що Росія має поновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, забезпечити доступність освіти у Криму українською мовою.

 

Росія намагається “зіграти” на окупації Криму – представник України в суді ООН

Росія прагне нав’язати Міжнародному суду ООН думку, що позов щодо систематичної дискримінації кримських татар, нібито, стосується правового статусу Криму.

Про це після перерви у засіданні суду заявив професор з міжнародного права Єльського університету Гарольд Гонджу Коу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“РФ продовжує давити на Меджліс, ігнорує всі рекомендації, затримує кримських татар та правозахисників. Чиняться утиски неугодних інформаційних ресурсів. РФ обмежила доступ до освіти українською та кримськотатарською мовами. 30 000 учнів навчалися українською до окупації у 7 школах. Наразі функціонує лише одна. Українська мова викорінюється в Криму. Росія за конвенцію зобов’язалася утримуватися від всіх видів дискримінації проте вчиняє прямо протилежне, замість того, щоб визнати свої злочини, вони намагаються уникнути відповідності ”, – наголосив Коу.

Разом з тим він підкреслив, що “масові порушення права, які чинить Росія, повністю підпадають під визначення расової дискримінації, викладеному у статті 1(1) Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD)”. Росія масово карає кримськотатарську та українську громади, наголосив Коу та ствердив, що такі дії “порушують принаймні 5 основних положень CERD – статті 2,4,5,6 і 7” головні тези виступу представника України навела заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль у Facebook.

Разом з тим Коу зауважив, що “Росія прагне відволікти Суд, неправильно характеризуючи спір як такий, що стосується не дискримінації, а правового статусу Криму. Це спір про систематичну дискримінацію народів, а не про статус території відповідно до міжнародного права”, – підкреслив він.

Коу нагадав, що “у справі Грузія проти РФ – Грузія довела існування спору за Конвенцією, оскільки її претензії також стосувалися етнічних чисток Росії”.

“І головне – незаконна окупація Криму Росією не може служити їй виправданням для порушень Конвенції чи допомогти їй уникнути юрисдикції Суду за Конвенцією” – наголосив Коу.

Як повідомляв Укрінформ, 3-7 червня відбуваються слухання щодо попередніх заперечень Російської Федерації (юрисдикції) у справі про застосування та тлумачення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Очолює українську делегацію Олена Зеркаль, заступник Міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції, Агент України у справі Україна проти Російської Федерації.

Україні допомагають юристи Марні Чик, Джонатан Гімблет та Девід Зайонтс. Також відомі професори. Серед них Жан-Марк Тювенін, Гарольд Коу.

16 січня 2017 року Україна подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії. Міжнародний суд ООН розглядає позов щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації.

Звинувачення, висунуті до Росії, включають: надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням; збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу MH17; обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи; смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові; дискримінацію щодо української та кримськотатарських громад; заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу; незаконні обшуки та затримання; обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.

6 березня 2017 відбулися перші слухання в Гаазі. 19 квітня 2017 року було оголошено рішення про запобіжні заходи. Міжнародний суд ООН у Гаазі визначив, що Росія має поновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, забезпечити доступність освіти у Криму українською мовою.

 

Міжнародний суд ООН оприлюднив меморандум України у справі проти Росії

Міжнародний суд ООН оприлюднив український меморандум, який документально підтверджує порушення Російською Федерацією Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Зокрема, на сайті суду опубліковано текст меморандуму, до якого долучено більше тисячі додатків. Поки що додатки недоступні, в них викладені докази по суті справи.

Як повідомлялося, Україна в рамках позову проти Росії 12 червня 2018 року відправила до Міжнародного суду ООН автобус із доказами порушення Росією міжнародного права в Криму і на Донбасі. Йдеться про меморандум – головний документ, який налічує понад 17,5 тис. сторінок і важить близько 90 кілограмів – Укрінформ.

Як повідомляв Укрінформ, 3-7 червня в Міжнародному суді ООН в Гаазі відбуваються слухання щодо попередніх заперечень Російської Федерації (юрисдикції) у справі про застосування та тлумачення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Напередодні, 3 червня, виступила РФ, яка намагалася довести відсутність юрисдикції Міжнародного суду щодо ініційованого Україною позову. У вівторок, 4 червня, свою позицію представляє українська делегація на чолі із заступником міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Оленою Зеркаль.

Україна 16 січня 2017 року подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації.

Звинувачення, висунуті до Росії, включають: надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням; збиття літака “Малайзійських авіаліній” рейсу MH17; обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи; смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові; дискримінація щодо української та кримськотатарської громад; заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу; хвилі зникнень, вбивства, самовільні обшуки, затримання; обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.

6 березня 2017 відбулися перші слухання в Гаазі. 19 квітня 2017 року було оголошено рішення про запобіжні заходи. Міжнародний суд ООН у Гаазі визначив, що Росія має поновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, забезпечити доступність освіти у Криму українською мовою.

 

Зеркаль – у суді ООН: Росія переслідує цілі етнічні групи в окупованому Криму

Росія як держава-окупант Кримського півострова застосовує практику колективного покарання цілих етнічних груп. Йдеться про численні порушення Міжнародної конвенції про ліквідацію расової дискримінації.

Таку позицію озвучила сьогодні, 4 червня, заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль, представляючи позицію України у Міжнародному суді ООН, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Росія вдалася до колективного покарання цілих етнічних груп у незаконно окупованому Криму. Продовжуються незаконні арешти і зникнення; Меджліс заборонено; придушуються важливі культурні зібрання; обмежується освіта кримськотатарською та українською мовами; а представники ЗМІ цих переслідуваних громад залякані. Це все – численні порушення Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації”, – йдеться у виступі Зеркаль.

Вона наголосила, що після незаконної окупації Криму, Росія запустила широкомасштабну кампанію із культурного знищення кримських татар та українців.

Також Зеркаль заявила, що політика Росії щодо України є порушенням Міжнародної конвенції про боротьбу із фінансуванням тероризму.

“Які заходи вжила Росія? Чи запобігала Росія фінансуванню тероризму в Україні? Ні. Чи проводила розслідування? Ні. Чи надавала нам допомогу у пошуку злочинців? Ні. У результаті, було збито літак МН17”, – зазначила вона.

Зеркаль підкреслила, що справжній зміст спору, який розглядає Міжнародний суд ООН, “полягає у тлумаченні та застосуванні Міжнародної конвенції про боротьбу із фінансуванням тероризму (ICSFT) та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD)”.

Як повідомляв Укрінформ, 3-7 червня у Міжнародному суді ООН відбуваються слухання щодо попередніх заперечень Російської Федерації у справі про застосування та тлумачення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

3 червня представники РФ намагалися довести відсутність юрисдикції Міжнародного суду щодо ініційованого Україною позову.

Позов проти Росії Україна подала до Міжнародного суду ООН 16 січня 2017 року.

Претензії до Росії, включають: надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням; збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу MH17; обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи; смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові; дискримінація щодо української та кримськотатарських громад; заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу; незаконні обшуки та затримання; обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.

6 березня 2017 відбулися перші слухання в Гаазі. 19 квітня 2017 року було оголошено рішення про запобіжні заходи. Міжнародний суд ООН у Гаазі визначив, що Росія має поновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, забезпечити доступність освіти у Криму українською мовою.

 

Окупанти кинули за грати 19-річного кримчанина через “вибухівку і екстремізм”

19-річного жителя окупованого Криму Альберта Круглова засуджено на один рік і вісім місяців за «виготовлення вибухівки і заклики до екстремізму».

Про це повідомляє “КрымЅОЅ” – Укрінформ.

«Встановлено, що молодий чоловік, будучи прихильником язичницької ідеології, зі своєї сторінки в соціальній мережі опублікував повідомлення, що містять заклики до насильницьких дій стосовно групи осіб за ознакою релігійної приналежності», – цитує громадська організація повідомлення «прес-служби» окупаційного управління ФСБ по Криму і Севастополю.

У липні 2018 року силовики окупованого Криму в ході так званих «оперативно-розшукових заходів» за місцем проживання Круглова, нібито, виявили та вилучили два виготовлені ним саморобних пристрої з уражаючими елементами, замасковані під термос і пляшку.

19-річний Круглов був затриманий, його звинуватили в незаконному виготовленні, зберіганні, носінні вибухових речовин і вибухових пристроїв, а також у публічних закликах до екстремістської діяльності. Підозрюваний, нібито, повністю визнав свою провину.

Алуштинський міський «суд» виніс йому вирок – позбавлення волі строком на один рік і вісім місяців, а також штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Затягування і бездіяльність: у Гаазі “розібрали” зловживання Росії в суді

Під час підготовки до розгляду в Міжнародному суді ООН справи Україна проти Росії, РФ вдавалася до різних зловживань — бездіяльності, затягування справи, відсутності співпраці тощо.

Про це під час свого виступу у Міжнародному суді ООН заявив професор Жан-Марк Тювенін. Заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль оприлюднила ключові елементи його виступу у Facebook.

“Це є зловживаннями перед Судом: бездіяльність, пасивність, недоговорки, затягування справи, відсутність співпраці; в цілому, поведінка, що є явним порушенням зобов’язань Росії за Конвенцією”, – заявив Тювенін.

Разом з тим він наголосив, що “Росія не забезпечила розслідування фактів щодо осіб, які були або є підозрювані в тому, що брали участь у фінансуванні тероризму в Україні, та не порушила кримінальних справ”.

“Росія вчинила збройну агресію проти України, окупувала частину її території, анексувала Крим. Це загальновідомі факти, які беззаперечно вказують, що Росія надає підтримку тероризму. Така поведінка неприйнятна. Але замість того, щоб визнати свою провину, Росія робить жалюгідні спроби виправдати себе”, – наводить кореспондент Укрінформа виступ Тювеніна.

Росія “намагається уникнути вивчення всіх доказів, тому просить суд на цій фазі визначити відсутність юрисдикції”, – заявила журналістам Зеркаль під час перерви у засіданні суду. Разом з тим вона висловила сподівання, що Міжнародний суд уважно вивчить усі надані Україною докази під час розгляду справи по суті.

Як повідомляв Укрінформ, 3-7 червня в Міжнародному суді ООН в Гаазі відбуваються слухання щодо попередніх заперечень Російської Федерації (юрисдикції) у справі про застосування та тлумачення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Напередодні, 3 червня, виступила РФ, яка намагалася довести відсутність юрисдикції Міжнародного суду щодо ініційованого Україною позову. У вівторок, 4 червня, свою позицію представляє українська делегація на чолі із заступником міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Оленою Зеркаль.

Україна 16 січня 2017 року подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації.

Звинувачення, висунуті до Росії, включають: надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням; збиття літака “Малайзійських авіаліній” рейсу MH17; обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи; смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові; дискримінація щодо української та кримськотатарської громад; заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу; хвилі зникнень, вбивства, самовільні обшуки, затримання; обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.

6 березня 2017 відбулися перші слухання в Гаазі. 19 квітня 2017 року було оголошено рішення про запобіжні заходи. Міжнародний суд ООН у Гаазі визначив, що Росія має поновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, забезпечити доступність освіти у Криму українською мовою.

 

Депутати не включили до розгляду ще один президентський законопроект

Народні депутати не включили в порядок денний сесії законопроект Президента Володимира Зеленського “Про внесення змін до закону України “Про вибори народних депутатів України” щодо забезпечення виборчих прав військовослужбовців” (№10356).

За внесення законопроекту в порядок денний проголосували 109 депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як повідомлялося, Зеленський 31 травня вніс у Раду проект закону про забезпечення виборчих прав військовослужбовців.

Законопроектом пропонується передбачити в законі «Про вибори народних депутатів» положення про можливість утворення Центральною виборчою комісією за поданням Міноборони спеціальних виборчих дільниць у місцях тимчасової дислокації військових частин і підрозділів Збройних сил.

 

Рада взялася за друге читання законопроекту про ТСК із процедурою імпічменту

ВР у вівторок почала розглядати у другому читанні законопроект № 1098 “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України”, який передбачає запровадження процедури імпічменту.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Хочу наголосити, що цей проект закону має 748 поправок, із них 437 відхилено. Я впевнений, що то очікуваний момент. Над законопроектом працював професійно і якісно комітет, апарат забезпечив роздрук таблиць. Я оголошую про перехід до проекту закону №1098 “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України”, – сказав спікер Андрій Парубій.

Зі свого боку, заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради Олег Купрієнко, доповідаючи з трибуни парламенту, уточнив, що комітет врахував 311 поправок. Водночас він додав, що законопроект доповнено новим розділом, який і стосується процедури імпічменту.

“Таким чином, у прикінцевих положеннях законопроекту запропоновано зміни до Кримінального кодексу та закону про Нацполіцію. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді ухвалити його в другому читанні та в цілому”, – сказав Купрієнко.

Документ має на меті законодавчо врегулювати повноваження ВР щодо визначення статусу, порядку створення та діяльності тимчасових слідчих комісій, тимчасових спеціальних комісій та спеціальної тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування під час процедури усунення Президента з посади в порядку імпічменту.

Так, підставою для ініціювання імпічменту та утворення спеціальної слідчої комісії є подання, підписане більшістю народних депутатів від конституційного складу парламенту, підписи яких не відкликаються.

Як повідомлялося, законопроект №1098 було зареєстровано у ВР в листопаді 2014 року. У першому читанні депутати ухвалили його 25 квітня 2019 року. При підготовці до другого читання профільний комітет отримав понад 1600 поправок до документа, більшість із яких депутати згодом відкликали.

Напередодні Голова ВР прогнозував, що Рада зможе провести обговорення поправок до законопроекту протягом вівторка-середи, а в четвер, 6 червня, близько 11:00 вийти на ухвалення рішення.

 

Депутати не включили у порядок денний президентський законопроект про імпічмент

Народні депутати не включили в порядок денний сесії ВР законопроект Президента № 10340 “Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Під час голосування про включення в порядок денний законопроект набрав 110 голосів при мінімально необхідних 226.

Верховна Рада почала розглядати законопроект 1098 “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України”, в якому передбачені положення щодо запровадження процедури імпічменту Президента.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроект №10340 “Про особливу процедуру усунення президента України з поста (імпічмент)”.

Зокрема, проект закону №10340 передбачає, що імпічмент Президента може бути ініційований більшістю народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

Претензії до глави держави має дослідити спеціальна слідча комісія ВР – і зробити висновки щодо наявності у його діях державної зради або іншого злочину.

Під час процедури імпічменту в Президента мають бути захисники, які стежитимуть за дотриманням його прав і свобод. Висновки слідчої комісії Верховна Рада має розглянути на відкритому засіданні.

Конституційний суд має підтвердити, що рішення ВР про імпічмент ухвалено з дотриманням процедур, вимог Конституції та законодавства України, а Верховний суд – підтвердити наявність ознак злочину у діях Президента. І остаточно за імпічмент мають проголосувати не менш як три чверті депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

 

Кінцевими бенефіціарами грантів Фонду енергоефективності будуть ОСББ – Зубко

На засіданні Координаційної ради донорів, що затвердила сьогодні остаточну грантову політику Фонду енергоефективності (Фонду ЕЕ), визначено: кінцевими бенефіціарами грантів Фонду будуть співвласники багатоквартирних будинків.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко за результатами заcідання Координаційної ради донорів з енергоефективності – Укрінформ.

«Деталізували грантову політику Фонду (енергоефективності – ред.). Серед ключового — кінцевими бенефіціарами грантів є співвласники багатоквартирних будинків. Гранти надаватимуться ОСББ в обсязі: 40% вартості заходів у рамках Пакета «А» та 50% для Пакета «Б». Для перших 300 заявок ОСББ — додатковий грант у розмірі 20%. Згодом також буде можливість надавати додаткові гранти для пакета «Б» в розмірі 20% для ОСББ, у яких принаймні половина співвласників – субсидіанти», — зазначив Зубко.

За його словами, сьогоднішня Координаційна рада донорів з енергоефективності – справжній brainstorming єдиної команди міжнародних партнерів, Мінрегіону та Фонду енергоефективності, які об’єднались навколо реформи та запуску Фонду.

Зубко додав, що програма «Перші ластівки», участь в яких беруть 15 ОСББ з різних регіонів України, виявилась успішною і дуже корисна для тестування всіх процедур Фонду. Наразі всі 15 проектів пройшли енергоаудит.

«Підписання Угоди між Фондом ЕЕ та IFC щодо повноцінного запуску Фонду з урахуванням грантової політики заплановано на початок липня поінформував віце-прем’єр-міністр.

Як відомо, Фонд енергоефективності – це єдина в Україні державна установа, яка була створена з метою підтримки здійснення заходів з підвищення рівня енергоефективності будівель та енергозбереження, зокрема в житловому секторі. Діяльність Фонду фінансується за рахунок коштів держбюджету, фінансової підтримки ЄС та уряду Німеччини.

Фонд енергоефективності розпочав свою роботу наприкінці березня 2019 року. Тоді повідомлялося, що на його рахунках закумульовано знаходиться 1,5 млрд грн, ще 1,6 млрд грн мають надйти до кінця року.

Програма Фонду ЕЕ передбачає часткове відшкодування вартості реалізації проектів термореновації (впровадження комплексу, а не окремих заходів), що повинні відповідати одному з двох визначених пакетів. Кожен пакет містить обов’язкові та додаткові заходи для реалізації. Остаточне рішення про вибір заходів до проекту ухвалює ОСББ на основі енергетичного аудиту з урахуванням економічної та технічної доцільності.

Пакет A (“Легкий”) складається з відносно недорогих заходів енергоефективності з високим рівнем окупності інвестицій (насамперед – модернізація інженерних систем будинку).

Пакет Б (“Комплексний”) включає в себе всі заходи пакета А (якщо вони не були впроваджені раніше), а також теплоізоляцію будівельних конструкцій (стіни, даху, горища, підвалу).

 

ВРП перевела 20 суддів до новостворених апеляційних судів

Вища рада правосуддя перевела до новостворених апеляційних судів 20 суддів.

Про це інформують у ВРП – Укрінформ.

«ВРП ухвалила рішення про переведення 20 суддів до новостворених апеляційних судів», – ідеться в повідомленні.

У ВРП інформують, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендувала суддів для переведення до новостворених апеляційних судів.

Як зазначається, п. 1 ч. 2 ст. 53 закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути переведено до іншого суду без його згоди у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 82 цього закону, переведення судді на посаду до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду.

З прізвищами рекомендованих до переведення суддів та судами, куди їх переведено, можна ознайомитися на сайті ВРП.

Як повідомлялося, 29 грудня 2017 року Президент України підписав укази про ліквідацію, створення та реорганізацію судів в Україні.

 

Зеленський прибув до Брюсселя з першим закордонним візитом

Президент України Володимир Зеленський прибув до Брюсселя з дводенним візитом.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на “Інтерфакс-Україна”.

Президентський літак приземлився в другій половині дня вівторка в міжнародному аеропорту Завентем. Це перший закордонний візит Зеленського після обрання його президентом України.

Згідно з програмою, першою відбудеться зустріч з президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером, яка розпочнеться о 15.30 церемонією офіційного рукостискання і фотографуванням в спеціальному VIP-corner будівлі Єврокомісії без заяв для преси.

Після цього президент Зеленський прибуде в штаб-квартиру НАТО, де проведе зустріч з генеральним секретарем Альянсу Єнсом Столтенбергом, після якої о 16.45 відбудеться спільна прес-конференція. Після закінчення спілкування з пресою обидві високопосадовці візьмуть участь у засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні послів.

В той же день о 18.20 в будівлі Єврокомісії розпочнеться зустріч з президентом ЄК з питань євро, соціального діалогу, фінансової стабільності і фінансових послуг Валдісом Домбровскісом, який курирує питання макрофінансової допомоги Україні.

Завершує програму зустріч з президентом Польщі Анджеєм Дудою, яка пройде в представництві Польщі в ЄС, по закінченні її президенти зроблять заяви для преси.

На другий день заплановані зустрічі з високим представником ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Федерікою Могеріні і президентом Європейської Ради Дональдом Туском, по закінченні якої буде дана спільна прес-конференція.

Коментуючи майбутній візит, прес-секретар глави держави Юлія Мендель 3 червня повідомила, що президент задекларує незмінність курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, а також хоче почути від керівництва ЄС сигнали про підтримку України в її боротьбі проти агресії Російської Федерації та проведенні реформ.

До складу української делегації увійшли заступник глави адміністрації президента Вадим Пристайко, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

 

Зеленський сказав, з чого почне свою розмову з лідерами ЄС

Президент Володимир Зеленський має намір порушити під час переговорів з міжнародними партнерами у Брюсселі проблеми дітей, які постраждали від війни на Донбасі, і питання санкцій щодо Росії.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Прилетів до Брюсселя. Попереду – низка зустрічей на найвищому рівні. Але з голови не йде 5-річний Кирило. І ще сотні дітей, які загинули від куль дорослих на сході України… Сьогодні, в Міжнародний день безневинних дітей, я користуюся нагодою, щоб іще раз нагадати нашим європейським друзям ці жахливі цифри й закликати Росію припинити війну. Заради того, щоб зберегти життя, зокрема дітей”, – зазначив Зеленський.

Він нагадав, що, за даними моніторингової місії ООН, станом на 1 червня цього року на Донбасі втратили життя 147 дітей, 363 дитини зазнали поранень.

Крім цього, підкреслив Президент, близько 200 тисяч дітей є внутрішньо переміщеними особами, а статус жертв війни отримали майже 23 тисячі українських дітей. При цьому, наголосив він, для десятків тисяч ця війна обернулася насильством – психологічним, сексуальним, фізичним.

Зеленський визнав, що закликів до Росії припинити війну на сході України замало, тому він має намір обговорити з лідерами Європи питання подальшого тиску на агресора. “Тому мої розмови з лідерами Європи почнуться сьогодні з питання – як ми разом будемо тиснути на агресора? Як ми примушуватимемо його до миру? Вірю, що разом ми знайдемо рішення. Нехай не сьогодні, але обов’язково знайдемо. Зобов’язані знайти – заради дітей”, – наголосив Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Зеленський прибув 4 червня з першим закордонним візитом до Брюсселя. Він планує зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером, головою Європейської ради Дональдом Туском, Європейським комісаром з питань євро і соціального діалогу Валдісом Домбровскісом і своїм колегою президентом Польщі Анджеєм Дудою.

4 червня – Міжнародний день безневинних дітей-жертв агресії.

 

Зеленський у Брюсселі зустрівся з Юнкером

Президент України Володимир Зеленський зустрівся у Брюсселі з президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером.

Лідери проводять зустріч у рамках першого офіційного візиту глави Української держави в Брюссель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Для ЗМІ відкритою була лише церемонія рукостискання президентів, надалі лідери проводять зустріч тет-а-тет.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Зеленський прибув 4 червня з першим закордонним візитом до Брюсселя.

Він планує зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером, головою Європейської ради Дональдом Туском, європейським комісаром з питань євро і соціального діалогу Валдісом Домбровскісом і своїм колегою – президентом Польщі Анджеєм Дудою.

 

Юнкер розповів, чому не сумує за Порошенком

Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським – УП.

Церемонію зустрічі транслювало супутникове телебачення Єврокомісії.

“У мене є новий друг”, сказав Юнкер відповідаючи на питання одного з журналістів, чи не сумує він за своїм старим другом Петром Порошенком.

“Новий друг кращий за старого” – заявив у свою чергу Володимир Зеленський.

Зустріч Зеленського, який перебуває з першим закордонним візитом у Брюсселі, і Юнкера відбудеться без заяв для преси.

У середині травня в адміністрації президента розповіли, що голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер розчулився на останній для тодішнього президента України Петра Порошенка в якості глави держави зустрічі в Брюсселі і навіть розплакався.

 

Єврокомісія назвала теплою зустріч Юнкера й Зеленського

Єврокомісія назвала теплою зустріч між лідерами Єврокомісії і України, яка відбулася у вівторок у першій половині дня.

Жорсткий графік зустрічей не передбачав спілкування з пресою, тож коротку інформацію щодо цієї зустрічі Укрінформ отримав у відповідь на письмовий запит.

«Тепла перша зустріч між двома лідерами – у присутності єврокомісара (Йоганнеса – ред.) Гана – підтвердила потужну підтримку Єврокомісії зусиль України у реформах економіки, держави і суспільства. ЄС буде продовжувати підтримувати територіальну цілісність України, шлях країни до миру, добробуту і демократії під керівництвом Президента Зеленського», – йдеться у відповіді Єврокомісії.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський зустрівся у Брюсселі з Президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером. Лідери провели зустріч у рамках першого офіційного візиту глави Української держави в Брюссель.

 

Зеленський у Брюсселі спростував чутки про дефолт України

Президент Володимир Зеленський запевнив, що інформація про нібито дефолт в Україні є чутками, які не мають нічого спільного з його офіційною позицією.

Про це він заявив під час зустрічі з Європейським комісаром з питань євро і соціального діалогу Валдісом Домбровскісом у Брюсселі, повідомляє Адміністрація Президента у Тwitter – Укрінформ.

“Що стосується дефолту – це чутки. Це продумані акції, які не мають нічого спільного з моєю офіційною позицією”,- сказав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Зеленський прибув 4 червня з першим закордонним візитом до Брюсселя.

Зараз він проводить зустріч з європейським комісаром з питань євро і соціального діалогу Валдісом Домбровскісом.

 

Зеленський: Ігри колишніх власників ПриватБанку у судах мене не цікавлять

Президент України Володимир Зеленський заявив, що у ситуації навколо ПриватБанку захищатиме державу та інтереси громадян.

Про це він сказав у Брюсселі на зустрічі з Європейським комісаром з питань євро і соціального діалогу Валдісом Домбровскісом, повідомляє Адміністрація Президента у Тwitter.

«Що стосується «Приватбанку», я захищатиму тільки державу, тільки громадян. Мене ці ігри колишніх власників в судах не цікавлять. Я не збираюся бути на їхньому боці»,- заявив Зеленський на зустрічі з Єврокомісаром Домбровскісом», – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів ПриватБанку, найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 млрд грн.

Втім, 18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва, розглянувши справу за позовом бізнесмена Ігоря Коломойського до НБУ, Кабінету міністрів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку. Розгляд цієї справи тривав із червня 2017 року. В Окружному адміністративному суді Києва пояснили своє рішення про визнання незаконною націоналізацію ПриватБанку тим, що відповідачі в цій справі не довели правомірність віднесення банку до категорії неплатоспроможних. ПриватБанк оскаржив рішення Окружного адмінсуду Києва щодо незаконності процедури націоналізації банку.

Загалом в судах, як в Україні, так і за кордоном, перебуває близько 240 справ, пов’язаних з націоналізацією ПриватБанку і боргами його колишніх власників за кредити рефінансування.

 

Зміни військового керівництва в Україні не вплинуть на співпрацю з НАТО – Столтенберг

Зміни, які відбулися останнім часом в керівництві Збройних сил України, не змінять характер двостороннього військового співробітництва.

Про це у вівторок під час спільної прес-конференції з Президентом України заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.

“Президент Зеленський дуже чітко зазначив, що Україна буде продовжувати співробітництво з НАТО, а НАТО буде продовжувати підтримувати Україну. Ми маємо політичну співпрацю, але ми також працюємо разом у різних військових сферах, – у вдосконаленні системи управління, у тренуванні військ. НАТО надає підтримку та дорадчу допомогу у реформуванні та модернізації структур безпеки України, у її зусиллях з боротьби проти корупції. Тож ми будемо продовжувати працювати разом, у тому числі у підтриманні контактів між військовими”, – сказав Столтенберг.

Він, зокрема, наголосив, що НАТО має намір продовжувати сприяння розвитку військово-морських спроможностей України, допомагати українській береговій обороні, а також діяльності Військово-морській академії в Одесі.

“Ми будемо продовжувати нашу військову співпрацю з Україною. Це потужне зобов’язання з боку союзників, яке сьогодні привітав Президент України”, – додав Столтенберг.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Зеленський прибув 4 червня з першим закордонним візитом до Брюсселя.

 

Столтенберг нагадав Зеленському про реформи, які наблизять Україну до НАТО

НАТО вітає намір нового Президента Володимира Зеленського шукати спосіб для вирішення конфлікту на Донбасі мирним демократичним шляхом та висловлює намір продовжувати підтримку України на шляху реформ, зокрема, у сфері безпеки й оборони.

Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час спільної прес-конференції з Зеленським у вівторок у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні Комісія НАТО-Україна зустрінеться саме для того, щоб обговорити ситуацію з безпеки в Україні. Союзники мають намір почути вашу оцінку, оскільки конфлікт на сході України продовжує забирати життя, у бойових діях вже загинули близько 13 тисяч людей. Народ України заслуговує на мир, і ми вітаємо ваш намір завершити конфлікт мирним шляхом», – зауважив Столтенберг, звертаючись до Зеленського.

За словами глави Альянсу, під час зустрічі вони також обговорили ситуацію на сході України, включаючи спробу Росії видавати російські паспорти українським громадянам. Столтенберг наголосив, що цей крок є черговим свідченням наміру Росії дестабілізувати східну Україну.

«НАТО залишається твердим у підтримці суверенітету й територіальної цілісності України. Союзники не визнають зараз і не визнаватимуть у майбутньому анексію Криму Росією. Ми засуджуємо агресивні дії Росії у Чорноморському регіоні. Ми вітаємо рішення Міжнародного трибуналу з морського права, за яким Росія має звільнити українських моряків та кораблі, які були захоплені у листопаді минулого року. Союзники будуть продовжувати чітко демонструвати Росії, що вона має відповідати власним міжнародним зобов’язанням», – наголосив Столтенберг.

Він нагадав, що у відповідь на незаконні дії Росії НАТО вже збільшило власну присутність у Чорному морі коштом більшої кількості кораблів та літаків. Також, за словами Столтенберга, Альянс підвищив інтенсивність співпраці з партнерами в регіоні, зокрема з Україною і Грузією, проводить постійний моніторинг ситуації. У квітні міністри закордонних справ країн НАТО погодили пакет додаткових заходів допомоги, включаючи розширення тренування Військово-морських сил України та берегової охорони.

«У липні ми проведемо більше навчань у Чорному морі разом з Україною. Ми також будемо надавати потужну практичну підтримку в інших сферах. Союзники по НАТО вже виділили понад 40 мільйонів євро на підтримку України у таких сферах, як вдосконалення структури командування, кібернетична безпека та медична реабілітація. Союзники по НАТО також надають військове тренування для українських Збройних сил, підтримують реформи України у сфері безпеки і оборони», – сказав генеральний секретар НАТО.

Він додав, що союзники по НАТО високо цінують партнерство з Україною, яка продовжує робити внесок в місії НАТО в Афганістані та у Косово, навіть у умовах, коли Україна сама стикаєтеся з масштабними загрозами вдома. Цей факт, за словами Столтенберга, демонструє відданість України міжнародній безпеці.

Він також закликав Зеленського здійснити необхідні реформи, що наблизити Україну до НАТО.

«У вас є потужний мандат, щоб впровадити ключові реформи, вести боротьбу з корупцією та зміцнити верховенство права. Ці реформи є вирішальними для того, щоб забезпечити безпеку та добробут всіх українців і привести Україну ближче до НАТО. Союзники вітали ухвалення Україною закону про національну безпеку і ми закликаємо вас виконати цей важливий законодавчий акт. НАТО буде продовжувати підтримувати вас на цьому шляху», – додав Столтенберг.

«Дуже хочу надати новий імпульс нашим відносинам з Альянсом. Збройна агресія Росії залишається основним викликом для євроатлантичної безпеки. Серед наших спільних завдань – стабільність і безпека в Чорному морі, що потребує додаткових зусиль Альянсу», – наголосив Зеленський.

Про це у вівторок під час спільної прес-конференції з Президентом України заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.

«Президент Зеленський дуже чітко зазначив, що Україна буде продовжувати співробітництво з НАТО, а НАТО буде продовжувати підтримувати Україну. Ми маємо політичну співпрацю, але ми також працюємо разом у різних військових сферах, – у вдосконаленні системи управління, у тренуванні військ. НАТО надає підтримку та дорадчу допомогу у реформуванні та модернізації структур безпеки України, у її зусиллях з боротьби проти корупції. Тож ми будемо продовжувати працювати разом, у тому числі у підтриманні контактів між військовими», – сказав Єнс Столтенберг.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Зеленський прибув 4 червня з першим закордонним візитом до Брюсселя.

 

Безпека у Чорноморському регіоні потребує додаткових зусиль НАТО — Зеленський

Забезпечення стабільності та безпеки в регіоні Чорного моря у зв’язку з триваючою російською агресією потребує додаткових зусиль з боку НАТО.

Про це заявив Президент України Володимир Зеленський на спільній прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Триваюча російська військова агресія залишається викликом євроатлантичній безпеці. Наше ключове завдання – забезпечити стабільність та безпеку в регіоні Чорного моря, що потребує додаткових зусиль зі сторони Альянсу”, – сказав Зеленський.

У цьому контексті він додав, що Україна вітає ухвалені Альянсом у квітні заходи щодо посилення безпеки в Чорноморському регіоні та підтримки українського флоту.

Як повідомлялося, міністри закордонних справ країн-членів НАТО під час зустрічі 6 квітня, присвяченої 70-річчю з дня заснування Альянсу, затвердили програму посилення присутності Альянсу в Чорноморському регіоні через агресивні дії РФ. Зокрема, йдеться про спільні навчання морських сил і берегової охорони країн НАТО та України і Грузії , візити кораблів до портів і обмін інформацією.

 

Комісія Україна-НАТО: Зеленський виступає за відновлення діалогу на всіх рівнях

Україна розраховує на відновлення регулярного діалогу в рамках Комісії Україна-НАТО на всіх рівнях і запрошує Північноатлантичну раду провести засідання в нашій країні.

Про це заявив Президент України Володимир Зеленський на спільній прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми сподіваємося поновити наш регулярний діалог в рамках Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів, міністрів оборони та міністрів закордонних справ. Ми запрошуємо Північноатлантичну раду в Україну”, – сказав Зеленський.

Він додав, що українська влада прагне зберегти існуючі механізми співпраці і всі інші, які Альянс готовий нам запропонувати, але на даному етапі нам потрібно зосередитися на впровадженні внутрішніх реформ, які наблизять Україну до стандартів НАТО.

“Належне виконання закону про національну безпеку — це одне з моїх найперших завдань. Я маю на увазі реформу Служби безпеки, розвідки, оборонного сектора, демократичний контроль за безпековим сектором”, – акцентував Президент.

За його словами, Україна, яка є стабільною і демократичною державою, здатною себе захистити, — це невід’ємна частина європейської безпеки.

“Я впевнений, що партнерство в рамках Альянсу буде просуватися ефективно. Сподіваюсь, що у подальшій перспективі ми зможемо перетворити наше партнерство у повномасштабне членство в Альянсі”, – резюмував Зеленський.

 

Зеленський у Брюсселі: Курс до НАТО залишається незмінним

Президент Володимир Зеленський запевнив, що стратегічний курс України на членство в Північноатлантичному альянсі залишається незмінним.

Про це він заявив під час спільної прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Стратегічний курс України для того, щоб отримати повноцінне членство в НАТО, що записано в Конституції України, залишається незмінним, це пріоритет нашої зовнішньої політики”, – підкреслив Зеленський.

За його словами, Україна прагне досягти високих стандартів життя, викорінити корупцію та модернізувати державу.

Президент переконаний, що це можливо зробити лише забезпечивши національну безпеку.

“Ми готові вести переговори з Росією, ми готові впровадити Мінські домовленості, але ми повинні спочатку мати змогу захищати себе і стати сильнішими у економічному, політичному та військовому сенсах”, – наголосив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Зеленський прибув 4 червня з першим закордонним візитом до Брюсселя.

Наразі він вже провів зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером. Крім того, заплановані зустрічі з головою Європейської ради Дональдом Туском, Європейським комісаром з питань євро і соціального діалогу Валдісом Домбровскісом і Президентом Польщі Анджеєм Дудою.

 

Розкрадання в армії: парламентська ТСК схвалила звіт

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування відомостей про факти розкрадання в Збройних силах України та підриву обороноздатності держави попередньо затвердила світ про свою діяльність.

Про це сказав голова ТСК Іван Вінник під час підсумкового засідання комісії у вівторок, 4 червня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я пропоную попередньо схвалити (звіт), фактично прийнявши до доопрацювання цей текст. Далі нам треба протягом десяти днів зареєструвати проект постанови з додатками у вигляді звіту. Ми будемо пропонувати включити її до порядку денного, а Верховна Рада хай визначатиметься, прийняти (звіт) чи відхилити, чи відправляти його до правоохоронних органів, чи створити нову тимчасову слідчу комісію. У цьому звіті є інформація й про ті матеріали, які ми не отримали”, – сказав Вінник.

Зареєструвати проект постанови ТСК має до 6 червня. У цьому документі члени комісії планують викласти, зокрема, рекомендації Міністерству оборони перейти на блокчейн щодо обліку майна і земель, розсекретити частину державного оборонного замовлення, частину програми розвитку озброєння та військової техніки, а також гарантувати учасникам бойових дій право на працевлаштування до підприємств оборонно-промислового комплексу.

Загалом, за словами Вінника, звіт про діяльність ТСК включає понад 500 сторінок.

Як повідомляв Укрінформ, 7 червня 2018 року Рада ухвалила постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії, яка розслідуватиме розкрадання у ЗСУ за 2004-2017 роки. Було визначено, що термін діяльності Тимчасової слідчої комісії та термін подання нею звіту про виконану роботу на розгляд ВР становить 6 місяців з дня її утворення.

6 грудня Рада затвердила звіт Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки і продовжила термін її діяльності ще на шість місяців.

У лютому Верховна Рада доручила ТСК вивчити інформацію, оприлюднену журналістами “Bihus.info” щодо корупції в оборонній сфері та зловживань у державному концерні “Укроборонпром” при закупівлі комплектуючих.

 

Заступник міністра оборони Павловський зібрався у відставку

Заступник міністра оборони Ігор Павловський ухвалить рішення про свою відставку після проходження лікарської комісії

Про це повідомляє прес-служба Міноборони – Укрінформ.

“На виконання вимог Закону «Про національну безпеку України», Указу Президента «Про Стратегічний оборонний бюлетень України», де визначено принципи впровадження демократично-цивільного контролю над Збройними Силами України, заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Ігор Павловський подав рапорт для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до проходження військової служби, з подальшим прийняттям рішення про звільнення з військової служби”, – повідомляють у прес-службі.

Як повідомлялось, Ігор Павловський обійняв посаду заступника Міністра оборони України 8 квітня 2015 року. 11 грудня 2017 року детективи НАБУ під керівництвом САП затримали Павловського і директора департаменту держзакупівель і постачання матеріальних ресурсів Міноборони Володимира Гулевича за підозрою у причетності до розтрати понад 149 млн грн держкоштів при закупівлі палива.

12 жовтня 2017 року Солом’янський райсуд Києва обрав Павловському запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

9 листопада Апеляційний суд міста Києва змінив цей запобіжний захід на особисте зобов’язання двох військовослужбовців, які мають звання Героя України – Олександра Порхуна та Ігоря Герасименка.

30 листопада суд відмовив у задоволенні клопотання САП про відсторонення Павловського від посади заступника міністра оборони на час досудового розслідування.

 

Норвежці починають будувати сонячну станцію на Миколаївщині

Норвезька компанія Scatec Solar починає будівництво сонячної станції «Прогресівка» потужністю 148 МВт. Вона буде розташована на території Березанської ОТГ Миколаївської області.

Про це йдеться у прес-релізі компанії – Укрінформ.

«Scatec Solar починає будівництво сонячної станції «Прогресівка» потужністю 148 МВт в Україні. Проект буде реалізований у співпраці з PowerChina Guizhou Engineering Co. Ltd., яка надасть послуги з фінансування, інжинірингових закупівель та будівництва (EPC). Scatec Solar буде інвестором в акціонерний капітал і забезпечить управління EPC, експлуатацію та технічне обслуговування, а також послуги з управління активами», – йдеться у повідомленні.

За словами генерального директора Scatec Solar Раймонда Карлсена, проект «Прогресівка» є ще одним підтвердженням їхньої сильної позиції в Україні, де портфель проектів сягає 500 МВт.

«Співпраця з Power China за цим проектом дає нам доступ до конкурентоспроможного фінансування в рамках рішення EPC під ключ. Залишок нашого портфеля проектів в Україні буде реалізований зі Scatec Solar в якості постачальника EPC і з фінансуванням від багатосторонніх банків розвитку», – розповів Карлсен.

Дворічне фінансування будівництва від Power China покриває 65% капітальних витрат на проект в розмірі 124 млн євро.

Проект буде реалізований в рамках 10-річної схеми пільгових тарифів в Україні і, як очікується, буде забезпечувати близько 187 ГВт-год на рік.

Завод, розташований на півдні України, буде забезпечувати чистою енергією близько 76 тисяч домашніх господарств і сприятиме запобіганню близько 150 тисяч тонн викидів вуглецю в рік.

 

Інфраструктурі в ОТГ катастрофічно бракує кінотеатрів

Проведене у 75 об’єднаних територіальних громадах опитування засвідчило, що в інфраструктурі ОТГ практично відсутні кінотеатри.

На цьому наголосив під час круглого столу керівник мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру Леонід Марущак, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Цього року завдяки Програмі USAID DOBRE було проведено невелике опитування у громадах, які є учасниками цієї програми, – це 75 ОТГ. Наші запитання стосувалися культурної інфраструктури в умовах децентралізації… Найголовніше, що ми дізналися, – що в 75 ОТГ є 488 Будинків культури, 271 бібліотека, 19 музеїв, 22 музичні школи, 11 шкіл мистецтв, 1 художня школа. І нуль — кінотеатрів. Це актуальне питання, тому що ми знаємо, що за останні декілька років за підтримки Держкіно знято велику кількість українського кіно. І з цього дослідження ми бачимо, що місця, де його можна показувати, відсутні”, – сказав Марущак, попросивши при цьому не плутати наявність кінозалу і проектора в клубі з поняттям “кінотеатр”.

За його словами, головною метою опитування було зрозуміти, хто на місцях займається управлінням у сфері культури, хто надає культурний продукт, яке на це є фінансування.

“Ми ще раз усвідомили, що в програмі DOBRE учасниками ОТГ є переважно селищні і сільські громади. Це важливо, тому що в подальшому, коли ми аналізували відповіді, зрозуміли, що більше населення живе в селищних і сільських, а працівників у сфері культури там якраз найменше. Найважливіше, що ми дізналися з цього опитування, – це надзвичайне бажання до навчання у сфері культури. 91% опитаних — а це начальники управлінь культури і управлінці, що займаються цими питаннями, – повідомили, що готові брати участь, 97% заявили, що готові делегувати своїх підлеглих до навчання”, – зазначив представник Українського кризового медіа-центру.

Марущак уточнив, що 70% опитаних заявили про те, що ніколи не брали участь у написанні грантових гроектів і взагалі у грантових програмах. Тож управлінців насамперед цікавлять теми написання грантових проектів, міжнародний досвід, комунікація.

“Ми дізналися, скільки людей працює в сфері культури – 0,34%. Це ті, хто надають культурний продукт. У сільських і селищних громадах ця цифра ще менша. Процент бюджетів, які виділяються на культуру, – 4,29%. По областях трохи краща ситуація в Тернопільській області, трохи гірша – у Харківській і Кіровоградській”, – сказав він.

 

Український культурний фонд планує запустити програми для громад

Український культурний фонд планує відкрити свої представництва в обласних центрах і запустити кілька програм з метою виправити культурний дисбаланс між столицею та регіонами.

Про це розповіла під час круглого столу виконавчий директор Українського культурного фонду Юлія Федів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Цьогоріч Український культурний фонд у рамках 6 запущених програм отримав близько 2020 заявок. З них 979 — з Києва, близько 100 — з Київської області. Це половина заявок. Четвірка найбільших областей після Київської — це Львівська, Одеська, Харківська та Рівненська. Всі інші представлені здебільшого 10 – 50 заявками. Якщо дивитися за юридичною формою, то об’єднані територіальні громади – лише на п’ятому місці”, – сказала Юлія Федів.

Вона уточнила, що на першому – незалежні митці, які оформлені як фізичні особи-підприємці, – близько 700 заявок. На другому — товариства, здебільшого в сфері кіно- та телеіндустрії. Третє і четверте місця — це державні і комунальні організації.

“Тому Український культурний фонд планує виправити цей дисбаланс. І наше завдання – відкрити територіальні представництва в областях. Згідно закону про Український культурний фонд у нас передбачено відкриття регіональних представництв, і ми вже подали до Міністерства культури запит на збільшення кількості штатних одиниць, щоб з 2020 року в кожному обласному центрі були свої представники, які будуть більш мобільними, будуть проводити в області тренінги, інформаційні дії, навчання, консультації”, – поінформувала виконавчий директор УКФ.

За її словами, фонд планує відкрити Школу проектного менеджменту в сфері культури.

“В кінці липня ми її апробуємо на нашому рівні і в серпні ми її запустимо також для представників з регіонів”, – повідомила Федів.

Також вона зазначила, що УКФ має намір запустити ще 2 програми, одну — в липні, одну — у вересні, що пов’язана саме з місцевими громадами.

“У рамках конкурсів УКФ є можливість подати індивідуальний проект, проект національної співпраці і проект міжнародної співпраці. Статистика цього року показала, що 80% заявників подають проекти самостійно і тільки 10% – це проекти національної співпраці. Тобто рівень бажання кооперуватися геть низький, що негативно впливає на залучення місцевих громад. Якби вони об’єднувалися і подавали спільні проекти, то була би републікація досвіду і це давало би більше плюсів, ніж коли кожна громада подається окремо. Тому ми запустимо окрему програму з підтримки створення спільних платформ на рівні України в секторах культури і мистецтва”, – сказала представниця фонду.

Вона додала, що остання програма, яку планується оголосити у вересні, — це Мала і Велика культурна столиці. Велика культурна столиця буде орієнтуватися на обласні центри, Мала культурна столиця – на територіальні громади.

“В рамках цих двох конкурсів будемо обирати 2 міста на рік — велике і мале, які отримають статус культурної столиці, що, за концепцією, яку ми розробляємо, дозволить залучати зовнішні сили — і креативні агенції, і консалтинг, – щоб піднімати рівень культури в тому чи іншому місті”, – повідомила Федів.

 

Де найкраще навчають “айтішників” в Україні

Програмісти порекомендували університети, в які варто вступати для здобуття IT-спеціальності. Перше місце розділили Києво-Могилянська академія та Український католицький університет.

Відповідне дослідження з 15 квітня по 7 травня 2019 року провів портал спільноти програмістів DOU.ua – Укрінформ

“Цього року багаторічний лідер рейтингу НаУКМА розділив першу сходинку рейтингу з УКУ (Українським католицьким університетом). Готовність рекомендувати НаУКМА цьогоріч складає 9,4 бала з 10, а УКУ — 9,3 бала з 10 (різниця між оцінками цих університетів статистично незначна)”, – йдеться у повідомленні.

На третьому місці – Чорноморський університет ім. Петра Могили (7,8 бала з 10).

Четверту сходинку посідає Харківський національний економічний університет ім. Кузнеця (7,7 бала з 10 балів).

На п’ятому місці – ДонНУ ім. В. Стуса (7,7 бала з 10).

Харківський національний університет електроніки опинився на шостому місці ( 7,4 бала з 10).

Сумський державний університет – на сьомому місці (7,07 бала з 10).

Київський національний університет ім. Шевченка – на восьмому місці (6,9 бала з 10).

Чернівецький національний університет ім. Федьковича – на дев’ятому місці (6,6 бала з 10).

На десятій сходинці рейтингу – Львівський національний університет ім. Франка – 6,3 бала з 10.

Згідно з дослідженням, українські ІТ-спеціалісти не надто схильні рекомендувати виші, у яких вони навчалися: у середньому готовність рекомендувати свій виш чи факультет становить 6,1 бала з 10.

При цьому українські IT-спеціалісти рекомендують отримувати вищу освіту: 69% з них рекомендують українські університети, 24% — університети за кордоном.

Окрім цього, учасники опитування наголошували на важливості самоосвіти, оскільки, на їхню думку, сучасний український університет не може дати випускнику всі необхідні знання.

Також популярною є порада з 1-2 курсу шукати стажування чи роботу в ІТ-компаніях, щоб розуміти, які знання та навички реально потрібні спеціалісту.

Опитування проводилося з 15 квітня по 7 травня 2019 року на сайті DOU.ua. Цього року в опитуванні взяли участь 3038 респондентів, які навчаються чи закінчили український виш.

 

Шість українських вишів увійшли до світового ТОП-1000

Шість українських університетів потрапили в рейтинг 1000 найкращих університетів світу за версією The QS World University Rankings.

Рейтинг опублікований на сайті QS TopUniversities – Укрінформ.

Зокрема, на 481 позиції рейтингу знаходиться Харківський університет ім. Каразіна (в минулому році – на 401-410 позиції).

Позицію 531-540 посідає Київський національний університет ім. Шевченка (у 2018 році – 411-420 позиція).

Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут ім. Сікорського” посів 601-650 позицію (в 2018 році – 501-550 позиція).

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” – 701-750 позиція (у 2018 році також 701-750 позиція).

Цього року в рейтинг увійшов Львівський політехнічний національний університет, який розділив з Сумським державним університетом 751-800 позиції. В минулому році Сумський держуніверситет посів 801-1000 позицію.

В цьогорічний рейтинг не потрапив Донецький національний університет ім. Василя Стуса, який в 2018 році посідав 801-1000 позиції.

В першу десятку університетів увійшли Массачусетський технологічний університет (США), Стенфордський університет (США), Гарвардський університет (США), Каліфорнійський технологічний університет (США), Оксфордський університет (Велика Британія), Кембриджський університет (Велика Британія), Швейцарський федеральний технологічний інститут, Імперський коледж Лондона, Чиказький університет, UCL (Велика Британія).

Рейтинг найкращих університетів світу (QS World University Rankings) – глобальне дослідження за методикою британської консалтингової компанії Quacquarelli Symonds (QS).

Рейтинг оцінює університети за наступними показниками: репутація в академічному середовищі, цитованість наукових публікацій представників університету, співвідношення кількості викладачів і студентів, ставлення роботодавців до випускників, відносна чисельність іноземних викладачів і студентів.

 

Понад 200 вишів та наукових установ отримали доступ до Scopus та Web of Science

Міністерство освіти та науки забезпечило підключення понад 200 вишів та наукових установ до баз даних Scopus та Web of Science за кошти бюджету.

Про це повідомив очільник директорату науки МОН Дмитро Чеберкус, повідомляє прес-служба Міністерства освіти та науки – Укрінформ.

“16 травня цього року ми завершили всі процедури, щоб кожен український державний чи комунальний виш або наукова установа могли підключитися до визнаних міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science. Передплата надається за кошти держбюджету для всіх закладів – незалежно від відомчого підпорядкування”, – зазначив Чеберкус.

За його словами, уже 20 травня розпочався прийом заявок на підключення, а сам доступ був відкритий з 1 червня. Наразі подали заявки та отримали доступ до баз понад 200 закладів.

Чеберкус зауважив, що ця кількість – близько 30% від очікуваної, тому закликав університети та наукові установи активніше подавати заявки.

“Ми плануємо до кінця червня завершити підключення більшості закладів до баз даних. Хочу нагадати, що передплата забезпечується на рік з можливим продовженням цього терміну”, – сказав керівник директорату.

Водночас Дмитро Чеберкус наголосив, що більше половини вже підключених зараз закладів – це наукові установи, переважно підпорядковані НАН та галузевим академіям наук.

 

Мер Дніпра позивається до єпископа ПЦУ

Міський голова міста Дніпро Борис Філатов звернувся до суду з позовом проти архієрея ПЦУ – єпископа Дніпропетровського та Криворізького Симеона (Олега Зінченка).

Мер стверджує, що священик висунув проти нього неправдиві звинувачення і не спростував їх, повідомляє прес-служба Дніпровської міської ради – Укрінформ.

“Борис Філатов не дочекався спростування звинувачень від Зінкевича та подав на нього до суду”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначили в міськраді, Зінкевич під час офіційної прес-конференції озвучив “власні судження”, які, на думку мера, не відповідають дійсності.

За кілька днів Філатов передав єпископу листа, яким вимагав публічного спростування слів на свою адресу. У відеозаписі з прес-конференції, долученому до листа мера у Facebook, архієрей засуджує “легковажні”, на його думку, коментарі Філатова з приводу отримання Томосу Православною церквою України.

“Тепер із голослівними звинуваченнями пана Зінкевича розбиратиметься Бабушкінський районний суд. Умисне привселюдне обмовляння очільника Дніпра має згубний вплив на його ділову репутацію та думку про нього серед містян”, – наголошують в міськраді.

Справу розглядатиме суддя Катерина Лукінова.

 

Мінветеранів спільно з фондом “Повернись живим” готуватимуть збірну Invictus Games

Міністерство у справах ветеранів спільно з благодійним фондом “Повернись живим” готуватимуть національну збірну ветеранів до участі у змаганнях “Ігри нескорених” 2020 року.

Про це повідомила глава відомства Ірина Фріз на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Щиро вдячна благодійному фонду «Повернись живим» та Страткому за готовність пройти шлях відбіркових турнірів та прозоро формувати команду до змагань в 2020 році. Фактично вони взяли на себе левову частину роботи з підготовки нашої збірної”, – написала вона.

Фріз повідомила, що Урядовий комітет з питань соціальної політики вже підготував проект розпорядження Кабміну щодо організації та забезпечення підготовки збірної команди України та її участі в міжнародних спортивних змаганнях “Ігри нескорених” у 2020 році.

“Також закликаю ветеранів активно долучатись як до участі у відборі, так і до комісій з визначення учасників майбутньої команди України. Ми маємо об’єднати наші зусилля і тоді Україна все зможе завдяки нашим ветеранам”, – наголосила глава Мінвтеранів.

Вона також відзначила, що розгляд та ухвалення рішення планується на засіданні Кабміну 5 червня.

Як зазначається, документом планується визначити Міністерство у справах ветеранів відповідальним за проведення національних змагань “Ігри нескорених” у 2019 році, а також відбір та підготовку національної збірної України для участі у міжнародних “Invictus Games” у 2020 році в м. Гаага, Королівство Нідерланди.

 

“Літопис українського Донбасу”: представники МІП відвідали Луганщину

Представники Мінінформполітики України та ГО “Українська ініціатива” здійснили робочу поїздку в Луганську область в рамках просвітницької кампанії, що присвячена історії Cходу країни – “Літопис українського Донбасу”.

Про це повідомляє прес-служба МІП – Укрінформ.

“Під час поїздки пройшли презентації книги “Літопис українського Донбасу. Донбас в часи Визвольних Змагань 1917 – 1921 років”, книжок, надрукованих за підтримки МІП для потреб Сходу, та документальних відеороликів, виготовлених на замовлення Міністерства, присвячених герою бою під Крутами Семену Лощенку, класику української літератури Миколі Чернявському та феномену Розстріляного Відродження на Донбасі”, – йдеться у повідомленні.

Заходи відбулися в Луганському обласному краєзнавчому музеї (м. Старобільськ), у Кризовому медіа-центрі “Сіверський Донець” (м. Сєверодонецьк), у Центральній міській бібліотеці (м. Лисичанськ) та в Центральній бібліотеці м. Сватове.

Участь у них взяли керівник сектору інформаційної реінтеграції Криму та Донбасу МІП України Віктор Литвінов, куратор книжкової програми міністерства Марія Ліфтерова, голова правління ГО “Українська ініціатива” Юрій Косенко, керівник осередку ГО в Луганській області Олег Якубов, представники громадськості, освітяни, бібліотекарі, а також офіцери групи Цивільно-військового співробітництва штабу Оперативно-тактичного угрупування “Північ”.

 

Рада прийняла у першому читанні законопроект про сільськогосподарську кооперацію

За прийняття законопроекту України “Про сільськогосподарську кооперацію” за основу та з техніко-юридичними правками у першому читанні проголосувало 233 народних депутата.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Новий законопроект регулює основні питання, пов’язані з організацією сільськогосподарських кооперативів в Україні. Зокрема, він передбачає відміну поділу сільськогосподарських кооперативів на виробничі та обслуговуючі і надає змогу членам сільськогосподарських кооперативів самостійно обирати вид та форму діяльності.

Згідно з документом, сільськогосподарські кооперативи зможуть отримувати компенсацію у розмірі до 90% від суми сплачуваного єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування.

Також законопроект передбачає створення Агенції сприяння розвитку сільськогосподарської кооперації, яка займатиметься інформаційною, консультативною та методологічною допомогою кооперативам.

 

В Україні до кінця 2019 року можуть затвердити нові межі районів

До кінця 2019 року Україна може отримати нову мапу районів, яку готова змоделювати Українська асоціація районних та обласних рад.

Про це повідомили експерти Української асоціації районних та обласних рад, інформує портал “Децентралізація” – Укрінформ.

“До кінця 2019 року Українська асоціація районних та обласних рад готова змоделювати нову мапу спроможного субрегіонального рівня країни. Тому місцеві вибори 2020 року мають всі шанси відбутися на новій територіальній основі громад і районів”, – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що вже напрацьований покроковий план реалізації відповідних заходів та попереднє бачення кількості районів у кожній області.

Як наголошують фахівці, досвід, отриманий у Донецькій, Луганській, Тернопільській та Харківській областях, довів ефективність критеріїв, що лягли в основу моделювання. Мова йде про чисельність населення, кількість громад, площу територій та доступність до нових райцентрів.

“Також й надалі планується застосовувати форму широких обговорень. За словами експертів, тільки безпосередня комунікація з представниками місцевого самоврядування конкретної області може дати необхідний ефект при вирішенні питань територіальної організації влади”, – наголошується у повідомленні.

Серед новацій, які застосовуватиме асоціація у своїх заходах – залучення регіональних та місцевих засобів масової інформації з метою популяризації процесів децентралізації. Крім того, майбутні обговорення зачіпатимуть тему розмежування повноважень.

Як повідомлялося, що проект з моделювання адмінтерустрою у Донецькій, Луганській, Тернопільській та Харківській областях завершився у березні. За результатами напрацьовано 4 законопроекти про зміну та встановлення меж районів. Ініціатива реалізовувалась за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні». Результати проекту позитивно схвалені парламентаріями, високопосадовцями центральних органів державної влади, місцевим самоврядування та фаховими експертами.

 

Супрун заявляє, що Одеський медуніверситет захопили рейдери

Будівля Одеського національного медичного університету захоплена рейдерами, а рішення МОЗ саботуються.

Про це у Facebook написала в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун – Укрінформ.

Вона нагадала, що 3 червня невідомі увірвалися на позачергове засідання Наглядової ради медуніверситету та розпилили сльозогінний газ, внаслідок чого постраждали 28 людей. “Рада мала розв’язувати питання щодо розгляду численних скарг від співробітників про вчинення тиску на них. Зокрема стосовно незаконних звільнень, що відбуваються в університеті”, – підкреслила Супрун.

За її словами, “будівля університету захоплена рейдерами”, рішення МОЗ саботуються, ” судами блокуються рішення про реорганізацію медуніверситету”. А заручниками цієї ситуації стали студенти та викладачі медуніверситету, які шостий місяць не отримують стипендії та зарплати.

“Екс-ректор ОНМедУ Валерій Запорожан з сотнями тисяч доларів готівкою може дозволити собі затяжну боротьбу за “свій” університет. Корупціонери, які проплачують тітушок і адвокатів, які “організовують” необхідні рішення корумпованих суддів — це справжня реальність “вищої освіти”, – обурюється Супрун.

Вона підкреслила, що в Одеському медуніверситеті МОЗ не може провести ані аудит роботи керівництва університету (людей не пускають на територію), ані незалежне тестування якості освіти студентів “— організовують акції та протести, поширюють брехню про тести й залякують усіх навколо, прикриваючись студентами”.

На думку Супрун, реорганізації медвишу заважають “медичні феодали”, бо хочуть зберегти свої кабінети. “Мене завжди дивувало, що у ректорів українських університетів кабінети виглядають більш вражаюче, ніж у мерів міст чи голів ОДА. Великі картини, бурштин, дорогі меблі та аксесуари. У цих самих кабінетах мова зазвичай йде про критичне недофінансування закладів і так далі”, – підкреслила Супрун.

Як повідомляв Укрінформ, 3 червня молодики спортивної статури зірвали засідання Наглядової ради Одеського медуніверситету з участю в.о. ректора Владлени Дубініної та інших представників призначеної МОЗ адміністрації університету. У приміщенні розпилили сльозогінний газ. Після бійки поліція затримала близько 50 нападників.

18 квітня в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що МОЗ не підпише кошторис Одеського національного медичного університету за підписом “самопроголошеного в.о. ректора університету Юрій Сухіна”.

Водночас тривають суди щодо права підпису Сухіна. 8 травня вже п’ятий апеляційний суд задовольнив скаргу МОЗ України і скасував фінансові повноваження самопроголошеного в.о. ректора Одеського національного медичного університету Юрія Сухіна.

15 січня Кабінет міністрів розпорядився створити новий Національний Одеський медичний університет на базі Одеського національного медуніверситету. Це рішення було заблоковано через суд. 27 лютого МОЗ оголосив про реорганізацію медвишів шляхом злиття Національного одеського медичного університету, Одеського національного медичного університету (ОНМедУ) та Кримського державного медичного університету імені С. І. Георгієвського.

 

Петиція за відставку Авакова вже зібрала понад 5 тисяч підписів

Петицію про відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова вже підписали понад 5 тисяч осіб.

Відповідна електронна петиція на сайті Президента оприлюднена 2 червня.

Так, петицію “Про негайне відсторонення від виконання службових обов’язків з подальшим звільненням з посади міністра внутрішніх справ Авакова” подав громадянин України Роман Василенко – Укрінформ.

Станом на 11:20 за Києвом 4 червня її підписали вже 5045 осіб.

Кількість підписів за відставку очільника МВС стрімко зростає.

Як повідомляв Укрінформ, 31 травня у Переяслав-Хмельницькому до лікарні доправили 5-річного хлопчика із тілесними ушкодженнями у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, внутрішньо-мозкової гематоми, перелому скроневої кістки. Було встановлено наявність у хлопчика проникаючих вогнепальних ушкоджень голови.

За підозрою у пораненні дитини затримали двох поліцейських, які у нетверезому стані вистрелили з вогнепальної зброї у дитину.

У понеділок, 3 червня, хлопчик помер у лікарні.

Вчора ввечері під стінами МВС проходив мітинг з вимогою покарання винних у смерті 5-річного хлопчика в Переяслав-Хмельницькому, у пораненні якого підозрюють правоохоронців.

Як повідомлялося, сьогодні у Раді депутати вимагали викликати до Верховної Ради міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, голову Національної поліції Сергія Князєва, генерального прокурора Юрія Луценка і директора Державного бюро розслідувань Романа Трубу через загибель 5-річного хлопчика від кулі поліцейських.

 

В Адміністрації президента хочуть проводити дитячі екскурсії до Зеленського

Команда Володимира Зеленського хоче зробити екскурсії в Адміністрацію президента, щоб люди могли приходити і вітатися з главою держави.

Про це в інтерв’ю “Українській правді” заявив перший заступник голови Адміністрації президента Сергій Трофімов – Укрінформ.

Він розповів, що його життя після призначення перевернулося “з ніг на голову” і що саме приміщення АП дуже тисне.

“Дуже давить атмосфера, вона витягує сили, і ти тут знаходишся у вакуумі. Це велика проблема. Я зараз починаю розуміти, чому люди відривалися від реальності – тому що комунікаційно по відчуттях ти перебуваєш в ізоляції”, – сказав Трофімов.

Саме тому, за його словами, команда Зеленського хоче це змінити.

“У нас є бажання вводити якісь щомісячні стратегічні сесії з людьми, з експертами, які би нас чогось навчали. Ми хочемо тут зробити екскурсії, щоб, наприклад, дітей сюди запустити, щоб вони могли прийти, побачити президента, привітатися з ним і піти далі. Тобто сюди треба впустити життя. Перше враження – тут все ізольоване”, – поділився планами Трофімов.

Він додав, що будівля АП дуже велика, і що він наразі на всіх поверхах ще не побував.

“Тут дуже великий простір, можна видавати якийсь самокат, сігвей, щоб доїхати в інший кабінет. Пам’ятаю, перші дні я шукав кабінет Дніпрова і не міг зрозуміти, де він знаходиться. По-чесному, я був лише на кількох поверхах у цій будівлі”, – зазначив перший заступник голови АП.

Він також додав, що ще не бачив ні басейна, ні тренажерного залу.

“Не знайшов. Я з подивом дізнався, що тут є тренажерний зал, хімчистка, бібліотека, пошта, маса якихось речей. Але, чесно кажучи, я ще всього не подивився, просто немає коли. Знаю точно, що президент і глава АП вже тренуються тут у залі, приходять до 7 ранку на роботу”, – підсумував Трофімов.

 

Богдан, Шефір, Рябошапка: на Банковій розповіли, хто за що відповідає в АП

Адміністрація Президента України найближчим часом презентує бачення роботи кожного структурного підрозділу, шляхи налагодження ефективного менеджменту і переходу до стратегічного управління.

Про це заявив перший заступник голови Адміністрації Президента Сергій Трофімов в інтерв’ю “Українській правді” – Укрінформ.

“У найближчий час ми презентуємо своє бачення кожного підрозділу і напряму, ми його допрацьовуємо… Нам треба вникнути, як всім цим управляти, зробити менеджмент ефективним і перейти до наступного кроку – стратегічного управління”, – сказав Трофімов.

Відповідаючи на запитання про розподіл обов’язків між заступниками голови АПУ, він розповів, що Юрій Костюк відповідає за гуманітарну політику, і в нього “досить серйозне пересікання” з Кирилом Тимошенком, який відповідає за інформаційну політику. Руслану Рябошапці довірено правовий блок і відносини Президента із судами, а Вадиму Пристайку – зовнішньополітичні питання. Олексій Гончарук є заступником голови АПУ з економічних питань, а Олексій Дніпров керує апаратом Президента.

Трофімов також повідомив, що фунціонал першого помічника Президента Сергія Шефіра полягає в організації щоденної роботи роботи глави держави.

“Це дуже складне завдання: нереально велика кількість листів, дзвінків, прохань, якихось завдань, складних рішень, підписів. Сергій Нахманович допомагає саме у вирішенні цих питань”, – зазначив перший заступник голови АПУ.

Стосовно обов’язків голови АПУ, він розповів, що Андрій Богдан відповідає за всю комунікацію, за правові і політичні питання.

“З-поміж нас усіх він найкраще розуміє, як працює держава, як вибудувані процеси, як приймають рішення, які сигнали сприймають політики. І ми тут на нього спираємося”, – зазначив Трофімов.

 

Стало відоме військове звання Баканова

Перший заступник голови Служби безпеки України і в.о. голови СБУ Іван Баканов має звання лейтенанта. Про це УНН стало відомо з власних джерел після першого брифінгу Баканова.

Військове звання лейтенанта т.в.о голови СБу отримав кілька днів тому. Зроблено це було для того аби Баканов отримав можливість бути призначеним на посаду першого заступника голови Служби безпеки.

Також відомо, що Баканов не служив та не перебував на військовому обліку.

Нагадаємо, Зеленський призначив Баканова першим заступником голови СБУ 22 травня.

Відомо, що Іван Баканов родом із Кривого Рогу. Закінчив Академію праці, соціальних відносин у Києві. З 25 січня 2013 року він є керівником ТОВ “Квартал 95”, а з 27 грудня 2013 — керівником ТОВ “Студія Квартал-95”.

 

СБУ відмовилася показати декларацію Баканова – “Схеми”

Служба безпеки офіційно відмовила журналістам в ознайомленні з декларацією про доходи тимчасово виконуючого обов’язки голови Івана Баканова.

Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на відповідь СБУ програмі «Схеми».

Зокрема, у відповіді від 4 червня від Управління взаємодії зі ЗМІ та громадськістю спецслужба посилається на 521 статтю Закону «Про запобігання корупції», яка передбачає «окремий порядок контролю осіб, які займають посади у органах, що здійснюють оперативно-розшукову та контррозвідувальну діяльність» – Укрінформ.

«Жодних винятків в частині відкритого опублікування декларацій для таких посадовців (навіть тих, хто призначається на посади в СБУ Указами Президента України) законом не визначено», − йдеться у відповіді.

У СБУ також зазначили, що метою вказаної норми є «унеможливлення розкриття» належності таких осіб до вищезазначених органів, персональних даних членів їхніх сімей тощо. Та додали, що декларації співробітників подаються до внутрішньої автоматизованої системи СБУ, до якої мають доступ співробітники Національного агентства з питань запобігання корупції як контролюючого органу.

Разом з тим у спецслужбі не уточнили, чи подав Баканов декларацію до внутрішньої системи.

Як повідомляв Укрінформ, тимчасово виконуючий обов’язки голови Служби безпеки України Іван Баканов заявив, що він готовий розкрити свою декларацію, але закон забороняє йому це зробити. Баканов запевнив журналістів, що в його декларації немає жодних таємниць.

 

КСУ розгляне справу щодо конституційності указу про розпуск Ради 11 червня

Конституційний суд України розгляне справу щодо конституційності Указу Президента України Володимира Зеленського про розпуск парламенту 11 червня. Про це повідомили у прес-службі КСУ, передає УНН.

“Відкрита частина пленарного засідання Великої палати Конституційного Суду України щодо розгляду справи за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів” відбудеться 11 червня 2019 року о 10 годині”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що КСУ розглядатиме справу у формі усного провадження.

Крім того, відповідно до статті 75 Закону України “Про Конституційний Суд України” Велика палата Конституційного Суду України визнала конституційне провадження цієї справи невідкладним.

Нагадаємо, 24 травня до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 62 народних депутатів щодо конституційності указу Президента України Володимира Зеленського про розпуск парламенту.

Сьогодні, 4 червня, КСУ почав розгляд подання нардепів щодо розпуску парламенту.

Як повідомляв УНН, більшість суддів КСУ вважають указ Зеленського про розпуск Ради неконституційним.

 

Конституційний суд узявся за указ Зеленського про розпуск Ради

Велика палата Конституційного суду розпочала розглядати подання 62 нардепів щодо конституційності указу Президента про розпуск Верховної Ради.

Відповідна інформація оприлюднена на сайті суду – Укрінформ.

“Розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) указу Президента України “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів”, – йдеться у порядку денному на четверте червня.

У ході засідання у вівторок суд має вирішити, у письмовій чи усній формі розглядати дане провадження, повідомили агентству у прес-службі суду.

Суддею-доповідачем у даній справі виступає Віктор Кривенко.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 20 травня під час інавгураційної промови оголосив про розпуск парламенту. У вівторок, 21 травня, він підписав указ про дострокове припинення повноважень парламенту та призначення виборів на 21 липня. У четвер, 23 травня, указ набув чинності після опублікування в “Урядовому кур’єрі”.

Вранці 23 травня координатор громадянського руху “Спільна справа” Олександр Данилюк заявив про оскарження у Верховному суді указу Президента про розпуск Ради.

24 травня народні депутати від фракції “Народний фронт” Андрій Тетерук та Ігор Алексєєв внесли до КСУ подання з 62 підписами народних депутатів про неконституційність указу Президента про дострокове припинення повноважень ВР. Вони попросили розглянути це подання упродовж місяця.

 

Штати хочуть “взятися” за Apple, Google, Amazon і Facebook

Федеральна торгова комісія планує почати антимонопольну перевірку щодо Amazon і Facebook, а міністерство юстиції США – щодо Apple і Google.

Про це повідомляє CNN – Укрінформ.

“Федеральна торгова комісія та міністерство юстиції, як повідомляється, розподілили між собою контроль за Facebook (FB), Google (GOOGL), Apple (AAPL) і Amazon (AMZN), що відкриває шлях для потенційних розслідувань антимонопольних порушень”, – йдеться у повідомленні.

Хоча ці перші кроки можуть послужити сигналом, що технологічні гіганти проходять ретельну перевірку органами, немає гарантії, що агентства відкриють антимонопольні розслідування проти зазначених компаній.

Як пише Independent, одночасно з цим про початок власного розслідування оголосили демократи в Палаті представників Конгресу США.

Вони мають намір перевірити діяльність Amazon, Apple, Facebook і Google, а також інших технологічних гігантів, щоб визначити, чи не стали ці компанії занадто великими і впливовими, загрожуючи тим самим чесній конкуренції та інтересам споживачів.

За словами конгресмена Девіда Сісіліні, який оголосив про початок розслідування, воно не буде спрямоване проти будь-яких конкретних компаній, а його метою стане вивчення того, як працює вся галузь.

Розслідування буде включати слухання, на які можуть бути запрошені глави найбільших компаній. Також демократи можуть подати запит на необхідні документи.

Як повідомлялося, у березні Єврокомісія наклала штраф в 1,49 млрд євро на корпорацію Google за порушення європейських норм щодо конкуренції при розміщенні реклами в інтернеті та її надання при пошуку в мережі.

 

Реформа Укроборонпрому: Гройсман і радник США почали предметні переговори

Україна зацікавлена у співпраці зі Сполученими Штатами Америки у питанні підвищення ефективності і прозорості вітчизняного військово-промислового комплексу.

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі зі старшим радником США з питань реформування оборонно-промислового комплексу України Дональдом Вінтером, повідомляє Урядовий портал – Укрінформ.

“Без сумніву у вас важлива роль, і ми зацікавлені в тому, аби об’єднати зусилля, знання і досвід, аби зробити український ВПК максимально ефективним”, – сказав Гройсман.

Прем’єр-міністр відзначив, що реформа українського сектору оборони – один з фундаментальних пріоритетів уряду, який є незмінним протягом останніх років. Україні, яка обороняє східний кордон Європейського Союзу, вкрай важливо, аби вітчизняний ВПК повністю покривав критичні потреби Збройних сил України та зміцнював свої позиції на міжнародному ринку озброєнь.

“Я дуже радий бути в Україні. У мене важливе завдання. І для мене честь надавати сприяння тим, хто зараз на передньому краї і стримує агресію. Сподіваюся, я зможу використати свій досвід, а це 45 років праці на різних посадах, аби давати поради для розвитку і реформування оборонного сектору України.”, – зазначив у свою чергу Дональд Вінтер, наголосивши, що Україна може пишатися своєю історією і своїми технологіями – передусім в оборонно-промисловому комплексі.

Вінтер – у минулому міністр Військово-морських сил США і керівник оборонних та аерокосмічних підприємств. Він має необхідний досвід і можливість сприяти ухваленню рішень щодо активізації двостороннього військово-технічного співробітництва та розміщення замовлень на українських оборонних підприємствах. Призначений на посаду старшого радника 28 травня – в рамках активної співпраці Пентагону з українським оборонним відомством. Одним із його стратегічних завдань є всебічна допомога у реформуванні державного концерну «Укроборонпром».

Це вже другий візит чиновника до України. Перший – ознайомчий – відбувся у лютому поточного року. Тепер за планом мають відбутися більш предметні перемовини, передусім з урядовцями, керівництвом «Укроборонпрому» та керівництвом низки українських підприємств, що входять до концерну.

 

Із Франції незабаром екстрадують підозрюваного у шахрайстві Малиновського

Французькі правоохоронці повідомили Генпрокуратурі про готовність екстрадувати в Україну підозрюваного у шахрайстві в особливо великих розмірах, фіктивному замінуванні суду та підробці документів про свою смерть Дмитра Малиновського.

Про це повідомило Укрінформу джерело у Генпрокуратурі.

“Франція повідомила Генпрокуратурі, що готові видати на наш запит у порядку екстрадиції міжнародного шахрая Дмитра Малиновського”, – повідомив співрозмовник агентства.

За його словами, найближчим часом мають бути узгоджені дата і канали передачі Малиновського. І вже приблизно за два-три тижні він постане перед українським слідством одразу в кількох органах досудового розслідування.

“Українські правоохоронці провели низку спецоперацій перш ніж встановили його місцеперебування у Франції. Після цього у взаємодії з французькими колегами ми довели цю справу до фінального завершення”, – резюмував співрозмовник агентства.

Як повідомлялося, у жовтні 2018 року Малиновського затримали у Франції в регіоні Бургундія. Його підозрюють у міжнародному шахрайстві й відмиванні грошей. Під час обшуків у чоловіка виявили активи на 4,6 млн євро, враховуючи замок, а також вінтажний Rolls Royce Phantom і три роботи Сальвадора Далі.

Варто зазначити, що раніше Малиновський був визнаний мертвим рішенням суду на основі “документів”, виданих в окупованому Луганську. Рішення про смерть українця ухвалила суддя Приморського райсуду Одеси Юлія Свячена.

Дружина підозрюваного стверджувала, ніби в листопаді 2014 року одержала урну з його прахом, свідоцтвом про смерть і квитанцією про сплату за ритуальні послуги, виданими в Луганську.

Як повідомляє Bihus.info, на момент інсценування смерті Малиновський був основним підозрюваним у кількох кримінальних провадженнях. Перша справа стосувалася шахрайства з приватною фірмою одеситів, які, за версією слідства, завдали шкоди потерпілим на суму понад 340 тис. дол. Розслідування проводилося з 2012 року. У 2014 році ГПУ також звинуватила Малиновського у фіктивному замінуванні суду й підробленні документів. А навесні 2015 року Малиновський провернув найбільшу свою аферу: пообіцяв сінгапурській фірмі Dreymoor Fertilizers Ltd поставити хімікатів виробництва ОПЗ на суму понад 12 млн євро, однак забрав гроші й зник. Кримінальне провадження зареєстрували на початку 2016 року.

 

Начальник Генштабу ЗСУ візьме участь у засіданні “Мінська”

Президент Володимир Зеленський запевнив, що новий начальник Генерального штабу Руслан Хомчак працюватиме згідно з українською військовою доктриною.

Про це він заявив під час спільної прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у Брюсселі, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.

“Начальник Генерального штабу буде працювати згідно з нашою українською доктриною”, – заявив Зеленський у відповідь на питання, як вплине зміна військового керівництва України на військову співпрацю та політику.

Водночас Президент нагадав, що у середу, 5 червня відбудеться відновлення переговорів у Мінському форматі, та анонсував пропозиції щодо перших кроків, які будуть там розглядатися. За його словами, начальник Генштабу також перебуватиме на цій зустрічі ТКГ у Мінську.

Зеленський додав, що у Мінську Україна підніматиме теми “припинення вогню, обміну полоненими згідно з нашими домовленостями з головою Мінської тристоронньої групи Леонідом Даниловичем Кучмою. Ми будемо потужно працювати у гуманітарному напрямку”, – наголосив глава держави.

Він також зазначив, що є напрацювання і в економічному напрямку. “Думаю, що ми опублікуємо найближчим часом наші домовленості”, – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Зеленський прибув 4 червня з першим закордонним візитом до Брюсселя.

21 травня Президент України Володимир Зеленський звільнив Віктора Муженка з посади начальника Генерального штабу – головнокомандувача Збройних сил України і призначив на цю посаду Руслана Хомчака.

 

Британія підтримає українську армію у стримуванні російської агресії — Генштаб ЗСУ

Посол Британії в Україні Джудіт Гоф під час зустрічі з начальником Генштабу ЗСУ Русланом Хомчаком запевнила у подальшій співпраці двох країн в сфері реформування армії та пообіцяла підтримку у стримуванні агресії РФ.

Про це повідомляє прес-служба Генштабу ЗСУ – Укрінформ.

“Сьогодні, 4 червня 2019 року, начальник Генерального штабу — головнокомандувач Збройних сил України генерал-лейтенант Руслан Хомчак провів протокольну зустріч із Надзвичайним і Повноважним послом Великої Британії в Україні Джудіт Гоф. У ході зустрічі було обговорено напрямки подальшої військової співпраці між Україною та Великою Британією, зокрема, щодо подальшого реформування Збройних сил, підготовки українських підрозділів у рамках програми «Orbital» та розширення мовної підготовки для офіцерів вищих штабів ЗС України”, – повідомляють в Генштабі.

Як зазначається, під час зустрічі Джудіт Гоф запевнила, що Велика Британія підтримувала і надалі підтримуватиме Україну у стримуванні російської агресії.

 

Рахункова палата назвала Міноборони неефективним розпорядником бюджетних коштів

Аудит Рахункової палати за 2018 рік встановив факти неефективного використання Міністерством оборони бюджетних коштів на житло для військових на 600 млн грн.

Про це йдеться в роз’ясненні Рахункової палати – Укрінформ.

“Через прийняття керівництвом Міноборони непослідовних і несистемних рішень щодо використання бюджетних асигнувань кошти розпорошувалися між об’єктами власного будівництва (реконструкції), що призводило до зростання вартості незавершеного житлового будівництва. Підрядними організаціями за бездіяльності посадових осіб Міноборони допускалися випадки завищення вартості виконаних робіт. Кошти спрямовувалися на оплату отриманого житла за недостовірними актами приймання-передачі житла”, – повідомляють в Рахунковій палаті.

Як зазначається в документі, всього аудитом в Міноборони ідентифіковано неефективного використання понад 600 млн грн бюджетних коштів, що становило 50% від використаних у 2016-2017 роках асигнувань. Зокрема, 348,7 млн грн витрачено на оплату квартир, які на папері були готові до заселення, а за фактом не були готові для проживання; 165,4 млн грн було спрямовано у незавершене житлове будівництво; 78,4 млн грн використано на оплату квартир, потреби у яких не існувало; 8,9 млн грн – оплата «готових для заселення» квартир, які не отримано; 6,4 млн грн виплачено як компенсація за неотримане житло військовослужбовцям Головного управління розвідки, які передбачено окремим кошторисом; 1,5 млн грн – оплата інфляційних та судових витрат.

“Відсоток неефективного управління та використання коштів у загальній сумі перевірених коштів розпорядника бюджетних коштів (Міноборони – ред.) – 42%”, – резюмували в Рахунковій палаті.

Серед інших неефективних розпорядників бюджетних коштів, крім Міноборони, в Рахунковій палаті також назвали: МОЗ, Генпрокуратуру, Мінінфраструктури та Держслужбу у справах ветеранів війни та учасників АТО.

 

Негативний небаланс на ринку газу за березень-квітень перевищив 2,5 мільярда

В Україні загалом вдалося нормалізувати ринок газу, однак негативний небаланс, що утворюється внаслідок несанкціонованого відбору газу з мереж Укртрансгазу, за підсумками березня і квітня перевищив 2,5 млрд гривень.

Про це повідомляє прес-служба АТ “Укртрансгаз” – Укрінформ.

“За фактом роботи в березні та квітні 2019 р. об’єм негативного небалансу склав понад 2,5 млрд грн. Він сформувався, переважно, через несанкціонований відбір газу операторами ГРМ на власні виробничо-технологічні витрати з мереж Укртрансгазу. З цієї суми боргу Оператору ГТС було погашено аж 0,05 млрд грн за два місяці!” – йдеться у повідомленні.

В Укртрансгазі наголошують, що за підсумками двох місяців функціонування інформаційної платформи добового балансування, завдяки співпраці з учасниками ринку та Регулятором, вдалось нормалізувати ринок газу України. Нині інформаційна платформа синхронізує принципи роботи національного ринку відповідно до прийнятих в країнах ЄС: впроваджено електронний документообіг між Оператором ГТС та учасниками ринку, використовується електронний цифровий підпис та алгоритмічне оброблення даних.

Разом з тим, впровадження добового балансування посилило низку проблемних питань, які потребують оперативного вирішення. Передусім ідеться про негативні небаланси в системі, які утворюються через регулярні відбори з ГТС природного газу або понад затверджені номінації, або взагалі без номінацій.

Одночасно загальний обсяг позитивних небалансів за цей період, які підлягають виплаті учасникам ринку, наразі становить 0,53 млрд грн. Укртрансгаз виплатив контрагентам 0,27 млрд грн.

У компанії вказують на те, що обсяги відшкодування Укртрансгазу спожитого газу, який становить його негативний небаланс, “фактично мізерні”. Більш того, заборгованість із балансування попередніх періодів, яка на момент переходу ринку на режим добового балансування становила 38,6 млрд грн, також відшкодовується виключно в судовому порядку та в неповному обсязі. Тож ресурсів для сплати позитивних небалансів учасникам ринку Оператор ГТС наразі немає.

“Як наслідок на ринку виникла переддефолтна ситуація – Оператор ГТС не має можливості повністю погасити свої фінансові зобов’язання перед замовниками послуг транспортування. Найбільший борг наразі склався перед НАК «Нафтогаз України», обсяг позитивного небалансу якого, за підсумком двох місяців, становить 176,8 млн грн”, – заявили в Укртрансгазі.

Як повідомляв Укрінформ, 1 березня 2019 року газовий ринок України повністю перейшов на добове балансування відповідно до вимог Третього енергопакета ЄС.

Як відомо, добове балансування – це точне покриття попиту на газ його реальною пропозицією протягом однієї доби. Балансування передбачає подачу заявок від постачальника газу з визначенням обсягу постачання газу в ГТС на наступну добу.

В Укртрансгазі за підсумками першого місяця роботи у режимі добового балансування заявляли, що загальний облік позитивних та негативних добових небалансів точніший приблизно в 6 разів, ніж було під час місячного балансування.

 

Відповіддю на російські санкції стане реформування ринку нафти – експерти

Негативний ефект від російських обмежень на поставки нафтопродуктів в Україну можна зменшити шляхом підтримки альтернативних напрямків імпорту, стимулювання внутрішньої нафтопереробки й посилення контролю на ринку нафтопродуктів.

Про це йдеться в прес-релізі «Консалтингової групи А-95», який є в розпорядженні Укрінформу.

“Істотні обмеження Російською Федерацією поставок нафтопродуктів у червні 2019 року, а також перехід на щомісячне узгодження обсягів експорту палива в Україну диктують необхідність проведення термінових заходів щодо підвищення стійкості ринку і зниження залежності від цих поставок шляхом підтримки альтернативних напрямків – внутрішньої нафтопереробки і морського імпорту”, – йдеться в прес-релізі.

На думку експертів групи, в першу чергу має бути сформовано запас нафтопродуктів у стратегічних сферах – оборонній та транспортній, а стратегічним напрямком альтернативних поставок має бути імпорт по морю, який наразі забезпечує не більше 10% національного балансу дизельного палива. За розрахунками експертів, існуюча портова інфраструктура потенційно здатна замістити не лише російські, а й білоруські поставки.

Щоб зробити морські поставки нафти і нафтопродуктів економічно ефективними, вважають в А-95, необхідно: вдвічі знизити портові збори до рівня середньоєвропейських; ввести пільговий залізничний тариф на вивезення палива з портів; пріоритетно забезпечити нафтоперевалочні комплекси рухомим складом.

Щоправда при переорієнтації на поставки палива і нафти по морю існує ризик монополізації внутрішнього ринку моторних палив.

«Основним ризиком під час переорієнтації на «морські» поставки є домінуюче становище групи «Приват» (контрольованої Ігорем Коломойським – ред.) у сфері портової нафтоперевалки, що в сумі з контролем над найбільшим у країні Кременчуцьким НПЗ створює загрозу монополізації ринку», – зазначають в А-95.

Щоб знизити ці ризики, на думку експертів групи, уряду необхідно повернутися до активної участі в управлінні Кременчуцьким НПЗ, в якому державі належить 43% акцій, і розглянути можливість участі в завантаженні підприємства нафтою силами НАК «Нафтогаз України».

Крім зменшення портових зборів, які знизять собівартість перевезення сировини і підвищать конкурентоспроможність продукції українських НПЗ, найважливішим кроком для її підтримки стане ліквідація «тіньового» ринку нафтопродуктів.

«Центральним елементом цієї програми є запуск з 1 липня 2019 року ліцензування операцій з нафтопродуктами, впровадження системи моніторингу фактичних залишків палива на складах за допомогою рівнемірів у стаціонарних і пересувних сховищах, а також модернізація системи адміністрування паливного акцизу», – підкреслюється в прес-релізі.

 

У Софії Київський пройде історичний форум

Дводенний історичний форум “Історик і Кліо в академічному, публічному та медійному просторах до 100-річчя від дня народження Омеляна Пріцака, Івана Лисяка-Рудницького та 120-річчя Олександра Оглоблина” розпочнеться 5 червня у Києві.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті – Укрінформ.

“Засідання форуму проходитимуть 5-6 червня в Національному заповіднику “Софія Київська”. Форум покликаний актуалізувати спадщину українських істориків, а також сприяти приверненню уваги держави і суспільства до здобутків української історичної науки та піднесенню її ролі та авторитету”, – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, під час форуму обговорюватимуться питання непростого українського минулого, а також їх репрезентації сучасними істориками та політиками. Спеціальні дискусії заходу присвячені різним підходам у вивченні історії Русі, козацтва, Українській революції 1917-1921 років, імперського та радянського минулого, а також пам’яті про світові війни. Крім того, учасники форуму звернуть увагу на співіснування академічної та популярної історії, а також можливість участі історика в сучасних політичних процесах й інформаційних війнах.

Серед учасників будуть провідні українські вчені-історики з різних міст України та з-за кордону, журналісти та громадські діячі. За два дні роботи буде виголошено понад 40 доповідей на 11 панельних дискусіях. Усі зацікавлені зможуть відвідати тематичну лекцію, а також взяти участь у майстер-класі “Як писати при минуле популярно”.

Організовує захід Український інститут національної пам’яті разом із Інститутом історії України, Інститутом української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського, Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, проектом “Лікбез: історичний фронт” та Національним заповідником “Софія Київська”.

Як нагадали в УІНП, 7 квітня минуло 100 років від дня народження Омеляна Пріцака (1919 – 2006), історика, сходознавця, філолога, джерелознавця, професора Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновника й першого директора Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту сходознавства НАН України. Пріцак – автор понад 1000 наукових праць з філології, лінгвістики, сходознавства, всесвітньої історії, історії України.

27 жовтня відзначатиметься 100 років від дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984рр.), історика, політолога, публіциста, одного із засновників Канадського інституту українських студій при Альбертському університеті, автора близько 200 наукових праць з новітньої історії України, формування модерної української нації та української політичної думки.

6 грудня – 120 років від дня народження Олександра Оглоблина (1899-1992 рр.), історика, архівіста, професора, засновника і голова Українського історичного товариства і президент Української Вільної академії наук у США, автора близько 700 публікацій, у т. ч. 30 книг, дослідницький доробок якого охоплює ключові періоди української історії.

 

Клімкін: Повернути Росію в ПАРЄ – це як відпустити злочинця, який не покаявся

Повернення Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи без виконання нею ключових умов послабить Раду Європи і призведе до втрати цією інституцією важливого кредиту довіри.

Таку думку висловив у Twitter міністр закордонних справ України Павло Клімкін – Укрінформ.

“Дозволити РФ повернутись до ПАРЄ без виконання нею ключових умов – це як змінити злочинцю покарання з позбавлення волі на умовне засудження. Про цьому, злочинець аж ніяк не покаявся. Рада Європи ризикує стати слабшою і втратити важливий кредит довіри. Європа, на жаль, теж”, – написав Клімкін.

Як повідомлялося, Регламентний комітет Парламентської асамблеї Ради Європи 3 червня схвалив проект резолюції, яка може ускладнити накладання санкцій на російську делегацію та забезпечити її можливе повернення до ПАРЄ без виконання міжнародних зобов’язань.

 

Україна і Польща будуть разом творити історію успіху — Зеленський

Україна і Польща розбудовують справжнє стратегічне партнерство, яке дозволяє разом творити історію успіху у двосторонніх відносинах, а також в інтересах усієї Європи.

Про це у Брюсселі заявив Президент України Володимир Зеленський за підсумками двосторонньої зустрічі з польським колегою Анджеєм Дудою, передає кореспондент Укрінформу.

«Дуже вдячний за можливість зустрітися з президентом Дудою. Це символічно, що перший візит до європейських інституцій я здійснюю одночасно з візитом до Брюсселя президента Польщі. Наші держави мають не лише спільне минуле, а й спільне, впевнений, європейське майбутнє. Невипадково ця перша зустріч відбувається в знаковий не лише для  історії  Польщі, але й для усієї Європи день. Рівно 30 років тому, 4 червня  1989 року, вибори у Польщі відкрили шлях до  повалення комуністичного режиму та сприяли  відновленню  незалежності держав регіону», – наголосив Володимир Зеленський.

Він зауважив, що Польща є давнім та відданим другом України в ЄС, наполегливим прихильником її європейської перспективи, непохитним захисником на міжнародній арені суверенітету і територіальної цілісності нашої країни.

«У нашій державі дуже високо цінують діяльність та рішучу підтримку з боку Польщі як  непостійного члена Ради Безпеки ООН. Я щиро вдячний шановному пану президенту за те, що ми можемо і надалі розраховувати на  надійне плече друга і подальшу плідну співпрацю у багатосторонніх форматах взаємодії», – зазначив Президент України.

За його словами, українсько-польське партнерство має стратегічне  значення не лише на  двосторонньому рівні, але є  надзвичайно важливим і на європейському рівні. Україна глибоко вдячна за щоденну підтримку, яку надає Польща для захисту українських інтересів на рівні ЄС та у просуванні більш амбітного порядку денного наших відносин з Євросоюзом. Теж саме стосується розвитку відносин з НАТО, де  Польща наполегливо сприяє інтересам України.

«Наші держави поділяють бачення ключових для майбутнього Європи питань зовнішньополітичного та безпекового порядку денного.  Як дві найбільші держави Центрально-Східної Європи, ми маємо зберегти нашу єдність, аби наш спільний голос було чутно у загальноєвропейському контексті. Ми маємо спільне розуміння глибини загроз, які  несе для всієї Європи Росія, і разом боремося за те, аби ЄС залишався єдиним і солідарним з Україною у її боротьбі проти агресії», – наголосив Зеленський.

Він зауважив, що завдяки консолідованим зусиллям обох країн удалося залучити Євросоюз до активнішої протидії спробам Росії втручатися у виборчі процеси як в ЄС, так і в Україні. Іншим важливим напрямком взаємодії на європейському рівні є питання енергетичної безпеки, збереження стратегічної ролі української ГТС та протидії будівництву Північного потоку-2 .

«Я налаштований на сприйняття процесу примирення і недопущення домінування тематики складних  періодів історії українсько-польських взаємин у порядку денному стратегічного партнерства між Україною і Польщею. Ми обговорили ці питання і визначили алгоритм наших подальших дій», – підкреслив Президент України.

Володимир Зеленський із вдячністю прийняв запрошення Анджея Дуди здійснити візит до Варшави. «Сподіваюся і вірю, що ми спільними зусиллями творитимемо історію успіху щирих відносин дружби, партнерства і взаємодії між Україною та Республікою Польща. Переконаний: перелік наших спільних цілей, інтересів та проектів, які ми разом  будемо захищати та реалізовувати, у тому числі на європейському рівні, лише зростатиме. У цьому є покликання нашого стратегічного  партнерства і спільного   майбутнього», – підсумував Володимир Зеленський.

 

ПЦУ надала доказ ліквідації УПЦ КП

Православна церква України оприлюднила підтвердження факту ліквідації Української православної церкви Київського патріархату.

Відповідне відео розміщено на Youtube-каналі ПЦУ – Укрінформ.

“Помісний Собор УПЦ Київського Патріархату 15.12.2018 р. – аудіо та відео, які спростовують твердження, що “такого Собору не було”, – зазначається в коментарі до відео.

Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2018 року в Києві відбувся об’єднавчий церковний Собор, на якому створили ПЦУ та обрали її предстоятелем митрополита Епіфанія.

У ході Собору до складу новоствореної церкви увійшли Українська православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква та окремі єпископи УПЦ Московського патріархату.

На початку січня 2019 року новостворена церква отримала Томос про автокефалію від Вселенського патріарха.

Однак 14 травня почесний патріарх Філарет оприлюднив звернення, у якому оголосив, що Київський патріархат продовжує існувати, а він залишається чинним патріархом. Також Філарет додав, що Епіфаній порушує домовленості, нібито досягнуті на об’єднавчому Соборі 15 грудня, що призвело до двовладдя у ПЦУ. За його словами, Епіфаній має нести відповідальність за зовнішнє представництво церкви, а патріарх – за внутрішнє церковне життя в Україні.

 

У російській Раді Федерації вирішили прокоментувати слова президента України про “Північний потік-2”

Українська газотранспортна система “втратить стратегічне значення без російського газу”, заявив член Ради Федерації Олексій Пушков в Twitter, передає УНН.

Сенатор зазначив, що “спроби президента України Володимира Зеленського” протидіяти будівництву газопроводу “Північний потік-2” будуть “марними”.

“Зеленський йде уторованим шляхом — має намір разом з Варшавою боротися з Пів.потоком-2. Порошенко боровся-боровся — надірвався. Ніж даремно боротися, Зеленському краще б подумати, як зберегти українську ГТС. Без нашого газу від її „стратегічного значення“ пшик один залишиться”, — написав політик.

Раніше Зеленський під час брифінгу з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявив, що для Києва вкрай важливопротистояння будівництву російського газопроводу.

В рамках проекту “Північний потік-2” передбачається прокладка двох ниток газопроводу по Балтійському морю від російського узбережжя до Німеччини. Газопровід потужністю 55 мільярдів кубометрів газу в рік пройде через територіальні або виняткові економічні зони Фінляндії, Швеції та Данії, яка поки не дала дозвіл на будівництво.

У Європі проект підтримують Німеччина, Австрія та Норвегія. Прихильники його реалізації зацікавлені в надійних безперебійних поставках газу. Противниками російського проекту виступають Польща, Латвія, Литва, а також Україна.

 

Посольство РФ вважає звинувачення Мей проти Москви – “фальсифікацією”

Посольство Росії в Великій Британії назвало сфальсифікованими обвинувачення стосовно Москви, з якими прем’єр-міністерка Сполученого Королівства Тереза Мей виступила у вівторок на прес-конференції з президентом США Дональдом Трампом. Відповідну заяву журналістам зробив прес-секретар російського дипломатичного представництва, передає УНН.

У вівторок Мей подякувала голові американської адміністрації за висилку російських дипломатів після інциденту в березні минулого року з отруєнням в Солсбері екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля та його дочки Юлії. За твердженнями Лондона, до інциденту причетна Росія.

“Дуже прикро, що у виступі, яке почалося зі слів подяки солдатам Другої світової війни, глава британського уряду знову звернулася до сфальсифікованих звинувачень на адресу нашої країни. Як ми неодноразово заявляли, замість багаторазового повторення закликів про відповідальність Росії британській владі слід якомога швидше представити громадськості результати розслідування, що заслуговують на довіру і повернутися на шлях дотримання міжнародно-правових зобов’язань”, — сказав російський дипломат.

“Що стосується „особливих відносин“ з США, то, якщо судити за словами Терези Мей, їх зміст зводиться до протидії неіснуючій „загрозі“ з боку Росії, боротьбі з недоведеними актами „застосування хімічної зброї“ військами Сирії, нічим не обґрунтованого нарощування військових витрат НАТО, які перевищили 1 трлн доларів, розміщення збройних сил в різних регіонах світу, спільним військовим операціям, координації шпигунської діяльності”, — додав представник посольства РФ.

“Переконані, що народи всього світу, як і громадяни Великої Британії і США, очікують більш творчого порядку денного від союзу, який претендує на роль „найбільшого альянсу в історії“. Якщо ж ідея „глобальної Британії“ полягає в прагненні до проекції військової сили (причому не своєї, а американської), то вона навряд чи буде мати успіх”, — зауважив дипломат.

Як повідомляв УНН, російське посольство у США розкритикувало статтю The Washington Post про роззброєння.