Новий радник з питань національної безпеки президента США генерал Герберт Макмастер закликав Росію переосмислити свою підтримку режиму президента Сирії Башара аль-Асада.

Про це він заявив у інтерв’ю  Fox News – Укрінформ.

“Наразі ми не говоримо, що ми ті, хто впливатиме на ці зміни. Ми кажемо, що інші країни мусять поставити собі кілька складних запитань. Росія має запитати себе: що ми тут робимо? Чому ми підтримуємо цей кривавий режим, який здійснює масові вбивства свого власного населення, використовуючи найогиднішу доступну зброю?” – наголосив Макмастер.

За його словами, метою ракетних ударів США по авіабазі сирійського уряду було надіслати дуже сильний політичний месидж Асаду і тим, хто його підтримує.

Він додав, що слід звернутися до Росії з запитанням: “Як так може бути, якщо у вас є радники на цьому аеродромі, що ви не знали, що сирійська авіація готує і проводить масові вбивства із застосуванням хімічної зброї ?”.

Генерал підкреслив, що потрібно зробити все можливе, аби припинити цю громадянську війну, зупинити гуманітарну та політичну катастрофу і знайти політичне рішення цієї проблеми.

“І Росія могла б бути частиною рішення. Зараз, я думаю, що всі у світі розглядають Росію як частину проблеми”, – підкреслив Макмастер.

Раніше державний секретар США Рекс Тіллерсон  розкритикував  Росію за те, що вона не змогла завадити сирійській владі здійснити хімічну атаку на місто, яке утримують повстанці.

 

Донька президента США Дональда Трампа Іванка переконала його завдати ракетний удар по авіабазі в Сирії.

Про це повідомляє  The Independent  з посиланням на The Sunday Times – Укрінформ.

“Позиція старшої доньки (Трампа – ред.) зробила “істотний вплив на Овальний кабінет”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, реакція адміністрації США на хіматаку в Сирії стала “сильнішою, ніж очікувалося”.

Повідомляється, що Іванка Трамп була “дійсно приголомшена” фотографіями з місця хімічної атаки в сирійській провінції Ідліб. Після удару США донька Трампа написала в своєму Twitter, що пишається рішенням батька нанести удар по  Сирії.

“Пишаюся своїм батьком за відмову змиритися з цими жахливими злочинами проти людства”, – підкреслила донька Трампа.

На її думку, “часи, в які ми живемо, вимагають прийняття складних рішень”.

Як відомо, Іванка Трамп займає посаду спеціального радника президента і на даний момент працює в Білому домі на безоплатній основі.

 

Сенатор-республіканець від штату Арізони Джон Маккейн вважає, що адміністрація президента США Дональда Трампа частково винна у застосуванні президентом Сирії Башаром Асадом хімічної зброї в провінції Ідліб.

Про це повідомляє  CBS – Укрінформ.

“Я думаю, можливо, частково є провина (Білого дому – Ред.)”, – сказав сенатор.

Маккейн відповів на зауваження, які держсекретар США Рекс Тіллерсон зробив наприкінці березня, до нападу, в тому числі на коментарі про те, що сирійський народ буде визначати долю Асада, і що його повалення не є головним пріоритетом.

Сенатор вважає, що  США  не повинні вибирати головний пріоритет в Сирії з двох – боротьба з терористами або політичне врегулювання, а вирішувати обидві проблеми одночасно, оскільки вони взаємопов’язані.

Водночас Маккейн все ж підтримав рішення президента завдати удар по Сирії.

“Я думаю, те, що зробив президент – це важливий перший крок, це зміна курсу політики останніх восьми років”, – заявив він.

Як повідомляв Укрінформу, військові США вночі 7 квітня атакували десятками ракет “Томагавк” аеродром Шейрат на заході Сирії. Метою атаки були злітно-посадочні смуги, літаки й заправні станції. Це стало відповіддю на загибель десятків людей у результаті хімічної атаки у провінції Ідліб.

 

Президент США Дональд Трамп і прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей провели телефонну розмову, основною темою якого стала ситуація в Сирії.

Про це йдеться в  повідомленні, опублікованому на сайті британського уряду – Укрінформ.

Зокрема Трамп і Мей обговорили підтримку Москвою сирійського лідера Башара Асада. Під час розмови сторони зійшлися на думці, що “в даний час існує вікно можливостей, в якому можна переконати Росію, що союз з  Асадом  не в її стратегічних інтересах”.

Трамп і Мей вважають, що допомогти цьому може запланований  візит держсекретаря США Рекса Тіллерсона Москви.

Згідно з повідомленням, лідери США і Великобританії обговорили також “загрозу, яку представляє Іран на Близькому Сході” і співпраця міжнародного співтовариства в інтересах тиску на політику КНДР.

Нагадаємо: раніше глава Міністерства закордонних справ Великобританії Борис Джонсон заявив, що під час саміту G7 міністри закордонних справ обговорять можливість введення нових санкцій проти російських і сирійських військових.

 

Велика Британія має намір підштовхнути Захід до введення нових санкцій відносно російського керівництва, якщо воно не припинить підтримку сирійського президента Башара Асада. 

Про це повідомляє  DW  з посиланням на британське видання The Times – Укрінформ.

“Британський міністр закордонних справ  Борис Джонсон  домагається, аби західні країни розробили “серйозні штрафні заходи” у відповідь на газову атаку, внаслідок якої загинули близько 90 осіб. Нові санкції покликані значно ускладнити життя російським урядовцям”, – пише The Times.

Згідно з його інформацією, документ про санкції був підготовлений Джонсоном для зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 в італійському м. Лукка.

Напередодні постійний представник США при ООН Ніккі Гейлі заявила, що не виключає посилення санкцій проти Москви і Тегерана за підтримку режиму президента Сирії Асада.

“Вважаю, ми обговоримо це питання. Вже почали його обговорювати. Наразі нічого не виключається”, – підкреслила вона.

Міністри закордонних справ “великої сімки” проведуть дводенні консультації в італійському м. Лукка 10 і 11 квітня.

Раніше стало відомо, що глава Міністерства закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон скасував візит до Москви, запланований на 10 квітня, через останні події у Сирії. Він підкреслив, що його країна засуджує те, що Росія продовжує захищати режим Асада навіть після нападу із застосуванням хімічної зброї проти мирних жителів.

 

Державний секретар США Рекс Тіллерсон під час участі на саміті G7 в Італії заявив, що всі, хто скоїв злочини проти людяності в будь-якому куточку світу, мають бути притягнуті до відповідальності.

Заяву Тіллерсона поширив у понеділок Державний департамент США, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми пам’ятаємо події 12 серпня 1944 року, які відбулися в Сант’Анні (Італія – ред.), і ми знову присвячуємо себе тому, щоб притягнути до відповідальності будь-кого, хто скоює злочини проти невинних людей в будь-якій точці світу”, – заявив Тіллерсон  під час перебування на міністерській зустрічі, яка проводиться в італійській провінції Лукка, куди адміністративно входить селище Сант’Анна.

Він підкреслив, що ця трагедія часів Другої світової й місце служитимуть джерелом натхнення для всіх лідерів G7, хто зібрався на зустріч.

У серпні 1944 року в італійському селищі Сант’Анна нацисти здійснили злочин проти людяності, вбивши близько 560 мирних жителів, у тому числі 130 дітей, а також біженців. Після цього вони спалили тіла жертв, керуючись сумнозвісною політикою “випаленої землі”.

Як повідомляв Укрінформ, держсекретар США Рекс Тіллерсон у понеділок та вівторок бере участь у міністерській зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн “Великої сімки” в Італії. Серед основних питань його переговорів обговорюються, в тому числі, підтримка з боку світових лідерів атаки США на авіабазу в Сирії, боротьба з тероризмом, ситуація в Україні, санкції проти Росії та інші питання регіонального й глобального масштабів.

 

Сполучені Штати дійшли до висновку, що Росія заздалегідь знала про напад з використанням хімічної зброї, який мав місце у Сирії минулого тижня.

Про це пише  “Голос Америки” – Укрінформ.

Урядовець заявив, що безпілотник керований росіянами облітав лікарню у Сирії, коли до неї надходили жертви хімічної зброї, щоб отримати допомогу.

“Росія повинна була знати, про те, що планується хімічний удар, після якого до лікарні будуть прибувати поранені”, – сказав він.

За кілька годин після обльоту, лікарню розбомбив винищувач російського виробництва. На думку американських чиновників, таким чином було здійснено спробу приховати попереднє використання  хімічної зброї.

При цьому високопосадовець не мав дозволу публічно говорити про дані розвідки і надав інфомрацію анонімно.

Як повідомляв Укрінформ, минулої п’ятниці два американських ескадрених міноносці  нанесли удар 59 ракетами “Томагавк” по авіабазі урядових сил Сирії.  Звідти, за підтвердженими даними розвідки, був нанесений удар хімічною зброєю по мирному населенню в провінції Ідліб. Його жертвами стали близько сотні людей, в тому числі жінки й діти.

 

Канада дуже занепокоєна через поведінку Північної Кореї на міжнародній арені та обіцяє докласти зусиль до зменшення загроз, що походять від Пхеньяну.

Про це заявив прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми вкрай стурбовані через Північну Корею та продовжуватимемо працювати із нашими союзниками над тим, аби гарантувати безпеку Канади та робити усе можливе для покращення та знешкодження ситуації у КНДР», – сказав Трюдо.

Він додав, що питання Північної Кореї виникає під час практично кожного його спілкування зі світовими лідерами.

«Нам слід працювати разом із союзниками над досягненням прогресу, тому що озброєна ядерною зброєю  КНДР, яка продемонструвала величезну безвідповідальність – аби не сказати безумство – викликає серйозне занепокоєння», – зазначив глава уряду Канади.

Водночас Трюдо не відповів на запитання про можливе приєднання Канади до системи протиракетної оборони, яку в Південній Кореї розгортає США.

«Канадці очікують, що їх уряд робитиме усе можливе, аби убезпечити їх в такий спосіб, що відповідатиме їх цінностям, тож ми завжди працюємо із партнерами над досягненням цього», – наголосив прем’єр.

 

За підсумками засідання Наглядової ради НСТУ, під час якого всі 8 кандидатів представляли свої концепції розвитку Суспільного мовлення, головою  НСТУ було обрано Зураба Аласанію.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

За Аласанію свої голоси віддали 10 із 17 членів Наглядової ради.

Водночас за Олега Наливайка, який також пройшов до другого туру конкурсу, проголосували 7 членів НСТУ.

Як відомо, до участі у конкурсі на посаду голови правління ПАТ НСТУ було допущено 8 осіб –  Зураб Аласанія, Роман Вибрановський,  Юрій Дараган, Олександр Зирін, Олександр Зорка, Олександр Коваленко, Олег Наливайко та Марек Сіерант.

Наглядова рада суспільного мовлення 3 лютого 2017 року оголосила конкурс на зайняття вакантної посади голови правління ПАТ НСТУ, який має бути проведено не пізніше 13 квітня 2017 року.

Зурабі Григорович Аласанія народився 3 січня 1965 року в м.Сухумі, Абхазька АРСР, Грузинська РСР. Український журналіст і медіаменеджер грузинського походження.

25 березня 2014 року призначений генеральним директором Національної телекомпанії України.

1 листопада 2016 року подав у відставку із займаної посади, за його словами, «у зв’язку з катастрофічною ситуацією з фінансуванням телерадіомовлення». 2 листопада Кабінет міністрів України схвалив звільнення Державним комітетом телебачення і радіомовлення генерального директора Національної телекомпанії України (НТКУ), заступника голови організаційного комітету міжнародного конкурсу естрадної пісні “Євробачення-2017” Зураба Аласанії.

Аласанія одружений, має сина і дочку.

 

Зураб Аласанія застерігає, що Суспільне мовлення не набере рейтингів у найближчі два-три роки, а щодо змін в ефірі, то вони можливі не раніше весни наступного року.

Про це кандидат на посаду голови правління ПАТ “НСТУ” заявив після презентації в Укрінформі своєї стратегії розвитку, відповідаючи на запитання членів наглядової ради Суспільного мовника.

“На жаль чи на щастя, і далі буде так, що канал не вискочить у першу “п’ятірку” за найближчі два-три роки. Країна не звикла до того, що показують на цьому каналі. На каналі багато чого змінилося. Люди ще мають звикнути до того, що він має такі цінності. Не найрейтинговіші програми там будуть і не найрейтинговіші теми там порушуватимуться”, – зазначив Аласанія.

Водночас він застеріг, що не дозволить “торгувати рейтингами і штурхати Суспільне саме за рейтинги”.

Відповідаючи на запитання, коли ж глядачі побачать зміни в ефірі  Суспільного мовника, Аласанія відповів: “В найкращому випадку – навесні наступного року ви побачите нові програми. Не буває так швидко”.

Він також розповів, як бачить напрямок роботи з дитячою та молодіжною аудиторією.

“Як на мене, діти не дивляться телебачення, з дітьми треба працювати там, де вони є – це в інтернеті, в мережах і в мобільних. Я наполягаю на тому, щоб ми розвивали окремо тему інтернет-ігор спеціально для дітей”, – сказав кандидат.

Водночас він додав, що запропонована ним команда правління наполягає на дитячих новинах.

“Це не означає, що ці новини ведуть діти. Але в них мова абсолютно інша – проста, зрозуміла мова. І ці новини, як не дивно, в Німеччині дивляться доволі багато дорослих. І ми спробуємо такий формат уперше зробити”, – сказав Аласанія.

За його словами, не можна нехтувати і мультиками та просвітницькими програмами.

“В мене є плани працювати з науковцями, з музеями в Харкові і в Києві, які працюють з дитячою аудиторією, дуже просто пояснюючи хімію і фізику, і роблять це класніше, ніж телевізійники. В планах – запровадити щонайменше 2 програми з такими музеями”, – зазначив він.

Щодо аудиторії з вадами слуху, то, за словами Аласанії, йому “не подобається, як у нашій країні все це побудовано”.

“Ми просто кожен день маємо, навіть не помічаючи, робити титри. Це як “добрий день” має бути. І ми робили насправді таке. Зараз дуже хочу, щоб пройшов закон, за яким 100 відсотків має бути титровано”, – сказав Аласанія.

Щодо мови жестів, то, за його словами, всі новини точно будуть із сурдоперекладом. “До решти програм треба думати, як підійти, бо в нас насправді немає стільки фахівців”, – сказав він.

Загалом, як зазначалося, кандидат відповів на 27 запитань членів наглядової ради ПАТ “НСТУ”.

 

Новий голова Суспільного мовлення Зураб Аласанія назвав трьох претендентів на посади до своєї команди.

Про це він повідомив в ефірі  Громадського – Укрінформ.

Першою претенденткою він назвав Дарію Юровську, якій буде запропонована посада директора дирекції програм.

«Це надважлива справа, якою я займатися не буду, бо це контент. Вона зараз завершує всі справи, вже знаючи, що я їй запропоную», – сказав Аласанія.

Він також назвав Миколая Кольчка. «Це не просто людина, яка робила мою презентацію. Це людина, яка в курсі всього. Зробив канал UA:музика. Він напоготові, ніхто його ще не знає. Ми можемо продемонструвати, як можна працювати в мережі», – наголосив новий голова Суспільного.

Третім претендентом на посаду у команді  Аласанії  було названо Дмитра Хоркіна. Йому буде запропоновано стати генеральним продюсером радіо.

«Зараз на Суспільному працює 7225 людей. Є невелика кількість, які не ходять на роботу місяцями. Тепер їх буде можливо звільнити. Велика кількість має бути перенавчена», – сказав голова Суспільного.

Нагадаємо: 10 квітня  Наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України  обрала керівником Суспільного мовлення Зураба Аласанію.

 

Міністр інформаційної політики Юрій Стець привітав Зураба Аласанію з обранням головою Національної суспільної телерадіокомпанії.

Про це він написав на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

“ПАТ “НСТУ” отримало керманича, рухаємось далі! Вітаю, Зураб Аласанія! “, – зазначив Стець.

Як повідомлялося, сьогодні Наглядова рада НСТУ обрала головою правління НСТУ  Зураба Аласанію. Він отримав 10 із 17 голосів членів НСТУ.

 

Наглядова рада ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» підпише контракт з обраним на посаду голови НСТУ Зурабом Аласанією протягом п’яти днів.

Про це заявила голова Наглядової ради НСТУ Тетяна Лебедєва після оголошення результатів голосування, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Згідно з нашим положенням, ми маємо впродовж п’ятьох днів підписати контракт з головою правління. Є драфт контракту, і я сьогодні викладу його в групі», –  зазначила Лебедєва.

Окрім того, член Наглядової ради НСТУ Світлана Остапа підкреслила, що протягом трьох годин сьогодні результати голосування будуть оприлюднені на офіційному сайті UA:Перший.

Як повідомлялося, сьогодні Наглядова рада  НСТУ  обрала головою правління НСТУ Зураба Аласанію. Він отримав 10 із 17 голосів членів НСТУ.

 

Кандидат на посаду голови правління НСТУ Олег Наливайко оприлюднив прізвища кандидатів у члени правління, з якими планує працювати в разі обрання керівником НСТУ.

Про це він сказав після презентації своєї стратегії, відповідаючи на запитання членів Наглядової ради ПАТ “НСТУ” під час засідання в Укрінформі.

“Це тільки ті, з ким проведені попередні розмови і які не заперечують доєднатися до цієї команди. Я не можу сказати, що та чи інша людина буде остаточно призначена”, – зазначив Наливайко.

За його словами, зі старої команди, з НТКУ, це Ганна Бичок. Це також Олександр Мельничук, Павло Грицак, які нині працюють в НСТУ; це Віталій Докаленко, який колись керував Національною телекомпанією; Михайло Шаманов, Анна Безулик, Юрій Лященко, Ярослав Літинський, юрист Ярослав Кургун.

“Що стосується Бичок, то з того переліку команди, яку я в п’ятницю (на міжнародній конференції. – Ред.) озвучував, вона найдосвідченіша людина, вже багато років працює (в телекомпанії. – Ред.). В нашій структурі ми бачимо її, що вона має бути відповідальною за питання фінансів і економіки, в чому вона розбирається. Я сподіваюся, що  Євробачення  ще раз закріпить її здібності в умінні розпоряджатися коштами”, – зазначив Наливайко.

 

На каналах суспільного мовлення мають працювати 20% людей з особливими потребами від загальної кількості працівників.

Про це заявив кандидат на посаду голови правління НСТУ Марек Сієрант, презентуючи в понеділок свою стратегію розвитку НСТУ на засіданні наглядової ради ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» в Укрінформі.

«Я хочу, щоб на суспільному мовленні працювали понад 20%  людей з особливими потребами. І щоб вони самі для себе робили передачі», – заявив Сіерант, підкреслюючи, що жоден журналіст не знає і не буде знати, що потрібно таким людям.

Він запевнив, що його команда цим людям буде допомагати, навчатиме писати сюжети і створювати передачі.

Кандидат на посаду голови  НСТУ  також нагадав про мільйони українців, котрі проживають за територією України.

«Вони також носії української культури, мови, люди, які лобіюють Україну по всьому світу, котрі борються з фейковими інформаціями по всьому світу. Треба цих людей підтримати, бо вони постійно її підтримують Україну, а вона трохи про них забуває», – зазначив Сіеран.

Він наголосив, що не всі стратегії, котрі вважаються хорошими для телебачення, можуть вважатися хорошими для радіо.

«Радіо і телебачення можуть себе взаємоцитувати, а це дає взаємопромоуцію. Тут без грошей на маркетинг ми промуємо самі себе», – вважає кандидат на посаду голови НСТУ.

 

Теле- та радіожурналісти мають працювати не в штаті, як досі, а за контрактом, у якому прописано строк дії та обов’язки журналіста.

Про це заявив кандидат на посаду голови правління НСТУ Олександр Зорка, презентуючи свою стратегію розвитку  НСТУ  на засіданні наглядової ради ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», – повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Навряд чи ми можемо говорити про серйозне конкурентне середовище в телерадіопросторі України, якщо ми говоримо про зарплату. Але лише впровадження системи громадського мовника і дає нам сьогодні можливість розпочати цю роботу – треба розірвати це коло безнадії і все-таки оптимізувати кадровий потенціал і протягом 3-4 років зробити професію теле- і радіожурналіста в системі суспільного мовлення привабливою, в тому числі і стосовно заробітної плати. Мова, з моєї точки зору, йде про повну відміну такого атавізму, що йде з радянських часів, як перебування в штаті – зміна статусу компанії дає таку можливість з дотриманням усіх юридичних і практичних кроків, щоб ми людей перевели на роботу за контрактами», – заявив Зорка.

За його словами, найбільші витрати кожної телерадіокомпанії йдуть саме на виплату заробітної плати своїм працівникам.

Зорка наголосив на перевагах роботи за контрактом.

«Контракт абсолютно чітко виписує не тільки строки діяльності, а й межі повноважень і кількість завдань, які повинен виконати той чи інший співробітник», – переконує Зорка.

Окрім того, кандидат сподівається завдяки спільній роботі разом із його командою «уже щось показати у вересні».

«А, скажімо, докорінну зміну привабливості суспільного мовника загалом ми можемо робити вже реально через три-чотири роки», – підкреслив Зорка.

 

Кандидат на посаду голови правління суспільного мовлення Юрій Дараган у разі обрання планує створити інститут позаштатних авторів і ведучих.

Про це він заявив на засіданні Наглядової ради ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Для відмінності від конкурентів пропоную запровадити ноу-хау – своєрідний інститут позаштатних авторів та ведучих. Іншими словами, ми надаємо можливість право нашим глядачам і слухачам стати активними повноцінними учасниками суспільного діалогу та навіть відчути себе в ролі журналістів», – зазначив Дараган.

Презентуючи свою стратегію розвитку суспільного мовлення в Україні, Дараган наголосив, що хоче запропонувати контент, який відрізнятиметься від центральних каналів.

«Згідно з власною концепцією пропоную основний акцент для нашої аудиторії зробити на інформаційному та суспільно-політичному мовленні в прямому ефірі та онлайн, інтерактивному спілкуванні, сучасних технологіях», – заявив кандидат.

Він також нагадав, що кілька років тому йому вдалося створити кілька медіа-центрів, зокрема на базі Академії банківської справи, що в місті Суми, на базі якої був створений телеканал, що й досі працює.

«Я і сьогодні можу за кілька місяців у будь-якому вищому навчальному закладі створити команду, редакцію з амбітної цікавої молоді, яка має своє бачення, потенціал», – заявив Дараган.

 

Міністри закордонних справ країн “Великої сімки” обговорять під час саміту підтримку України.

Про це заявили у міністерстві закордонних справ Канади, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Цього року глави МЗС країн  G7  обговорюють ряд нагальних питань, серед яких загострення насильства та використання хімічної зброї у Сирії і підтримка суверенітету України”, – зазначили у МЗС Канади.

Серед інших тем, винесених на обговорення, – міграційні потоки, зміни клімату, боротьба проти ІДІЛ, насильницький екстремізм, а також мир і безпека.

“Канада рішуче налаштована обговорити з партнерами ключові питання, можливості вирішення глобальних проблем і підтримки середнього класу. Наша робота продовжиться у 2018-ому, коли Канада вшосте очолить G7”, – сказала міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд.

Як відомо, саміт “Великої сімки” проходить нині в Італії.

 

Кабінет міністрів внесе до Верховної Ради пакет законопроектів щодо реформи системи охорони здоров’я цього тижня.

Про це журналістам у понеділок сказав заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми думаємо, що на цьому тижні буде внесено і буде розглядатися законопроект про фінансові гарантії, котрий власне дасть нам можливість відірватися від радянської системи фінансування охорони здоров’я, і нарешті гроші підуть за пацієнтом. Це центральний, найважливіший законопроект, який дозволить змінити систему охорони здоров’я і нарешті пустити гроші та фінансувати не стіни, а послуги, відповідно, лікар починає заробляти і всі державні гроші починають витрачатся на пацієнта”, – сказав Лінчевський.

Пакет законопроектів, розроблений урядом, містить 4 документа: законопроекти «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо видатків на первинну медичну допомогу», зміни до основ законодавства України про охорону здоров’я (зміни до ст.ст. 3, 8 та 35), «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та  лікарських засобів  особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в антитерористичній операції та забезпечують її проведення».

Метою законопроекту «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» є створення нового механізму фінансування медичних послуг і лікарських засобів за рахунок бюджетних коштів через систему державного солідарного медичного страхування.

Гарантований обсяг медпослуг та ліків, вартість яких покривається страхуванням, закріплюється на рівні закону в державному гарантованому пакеті. В межах цього пакету держава гарантуватиме повне покриття вартості послуг екстренної, паліативної та первинної допомоги і частково покриватиме вартість платних послуг на вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях. Здійснювати централізовану закупівлі медпослуг та контроль за дотриманням умов договорів про медичне обслуговування населення буде новий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом – Національна служба здоров’я України.

Також законопроектом визначаються такі поняття, як «державне солідарне медичне страхування», «застраховані особи», «Національна служба здоров’я України», «реімбурсація», «страховик», «страховий випадок», «тарифи» та ін. Крім того, документ визначає, хто є суб’єктом та об’єктом державного солідарного медичного страхування, права та обов’язки застрахованих осіб, регламентує договірні відносини між Національною службою здоров’я та закладами охорони здоров’я усіх форм власності, фізичними-особами підприємцями, які одержали ліцензію на приватну медичну практику.

 

Голова парламентського Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець має намір порушити питання про призначення міністра охорони здоров’я на засіданні фракції за участю Президента і Прем’єра.

Про це вона заявила журналістам перед початком засідання фракції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Безперечно (звернусь до Прем’єр-міністра – ред.). Ми зверталися, можливо, уже п’ять разів до Прем’єр-міністра з листами від Комітету з питань охорони здоров’я з вимогою винести кандидатуру міністра на голосування в парламент”, – сказала Богомолець.

Наразі виконувачем обов’язків міністра є Уляна Супрун, яка у липні 2016 року призначена заступником міністра охорони здоров’я України, а невдовзі – в.о. міністра.

 

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун презентувала фракції БПП чотири законопроекти щодо реформи охорони здоров’я, проте нардепи жодних рішень не приймали.

Про це вона сказала журналістам після  засідання фракції БПП, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Була гарна розмова, бо були поради, була критика, були питання, відповіді… Не залишилось багато депутатів під кінець, коли ми вже говорили про охорону здоров’я, і це трохи сумно, бо дуже важлива реформа. Коли залишається 30 депутатів, то показує, що можливо (питання реформи охорони здоров’я, – ред.) не є ще на такому високому рівні щодо пріоритетів», – сказала вона.

Супрун  повідомила, що фракція БПП не голосувала щодо підтримки чи несхвалення презентованих законопроектів медичного реформування.

«Не було рішення, бо залишилось мало депутатів. Але було рішення, що ми будемо разом із депутатами працювати, пояснювати, з нашим Комітетом співпрацювати… Будемо разом підтримувати концепцію, що потрібні реформи у сфері охорони здоровя», – додала вона.

За словами Супрун, вона презентувала фракції БПП чотири законопроекти, зокрема щодо державних фінансових гарантій надання медичних послуг.

 

На борту президентського літака Ту-154М перед катастрофою, ймовірно, стався вибух термобаричного заряду, що пояснює розпад літака на дрібні уламки і значне пошкодження тіл жертв катастрофи.

Про це йдеться у фільмі урядової підкомісії з розслідування  Смоленської катастрофи, представленого у понеділок у Варшаві, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Дуже багато чинників вказує на те, що 10 квітня 2010 року на борту урядового Туполева стався вибух. Аварії приладів, що зареєстровано в останніх секундах польоту, цілковита втрата енергопостачання перед першим контактом із землею, розташування уламків літака, специфічний характер ушкоджень тіл, аеродинамічні дослідження, сила, з якою одна із дверей (літака) була вбита у землю – ці та багато інших фактів вимагали від комісії сприйняти версію вибуху як цілком реальну”, – зазначається у представленому фільмі.

Зазначається, що з метою підтвердження версії вибуху було проведено ряд експериментів різних вибухових матеріалів: “В результаті проведених експериментів можна сказати, що найбільш ймовірною причиною вибуху був термобаричний заряд, який призвів до сильної вибухової хвилі, яка на своєму шляху знищувала перешкоди – розривала корпус літака, викидала назовні тіла жертв і зривала з них одяг”.

 

У Варшаві та по всій Польщі у понеділок відбудуться заходи з вшанування жертв Смоленської катастрофи у сьому річницю трагедії.

У них візьме участь керівництво Польщі, зокрема президент Анджей Дуда і і прем’єр-міністр Беата Шидло, передає власний кореспондент Укрінформу.

Зранку в одному з костелів у центрі Варшави відбудеться меса в пам’ять про жертв катастрофи. Згодом, символічно о 09:41 (за київським часом), у момент катастрофи, біля президентського палацу оголосять хвилину пам’яті, під час якої зачитають прізвища усіх 96-ти жертв трагедії. Упродовж дня на великому екрані навпроти президентського палацу демонструватимуться фільми, пов’язані зі  Смоленською катастрофою.

Президент Дуда разом з донькою загиблого у Смоленську екс-президента Мартою Качинською відвідають у Королівському замку у Кракові крипту, де покояться Лєх і Марія Качинські.

О 17:30 біля президентського палацу у Варшаві відбудуться урочистості за участю президента Анджея Дуди і глави уряду Беати Шидло.

Упродовж дня президент, а також представники партій відвідуватимуть кладовища по всій Польщі, де поховані жертви катастрофи.

У Сеймі маршалок Марек Кухцінський відкриває виставку “Пам’ятаємо. 10.04.2010”, а в канцелярії Ради міністрів глава уряду відкриє меморіальну таблицю у пам’ять про екс-президента Качинського та його співпрацівників.

Вдень у військово-технічній академії у Варшаві урядова підкомісія з розслідування причин Смоленської катастрофи представить результати своєї роботи.

Ввечері у Варшаві відбудеться ще одне жалобне богослужіння після чого запланований марш пам’яті, який попрямує до президентського палацу. Тоді планується виступ лідера правлячої партії “Право і Справедливість” Ярослава Качинського.

Сьогодні пам’ятні заходи відбудуться також і у Смоленську на місці катастрофи.  Як зазначають польські ЗМІ, цьогоріч Польща понизила ранг цих урочистостей до найнижчого рівня з моменту катастрофи – пам’ятні урочистості там очолить посол Польщі в Росії.

Як відомо, 10 квітня 2010 року неподалік від військового аеродрому під Смоленськом розбився літак із президентом Польщі Лєхом Качинським та високопосадовцями польської влади. Тоді в катастрофі загинули всі 96 осіб, які перебували на борту Ту-154М.

 

Президент Петро Порошенко вручив батькам загиблого на Донбасі оперного співака Василя Сліпака Золоту Зірку Героя.

Про це глава держави написав на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

“Мав честь вручити Золоту Зірку Героя батькам Героя України Василя Сліпака”, – зазначив Порошенко.

Президент також нагадав, що голос Василя Сліпака лунав з найкращих оперних сцен світу, але він вирішив, що коли говорять гармати, музи мовчать, і спершу пішов на Майдан, а потім – добровольцем на фронт.

“Ціною власного життя Василь врятував побратимів під час атаки російських збройних формувань на Луганське. Хочу подякувати батькам Героя за сина і вибачитись, що не вберегли. Поки є такі герої – ми непереможні! Вірю: Василь з вами, своїми рідними. Він – з Україною, теж такою рідною. Він – з усіма нами”, – підкреслив  Порошенко.

 

На Донбасі налічується близько 32-33 тис. окупаційних військ – В.Назаров

На  сьогодні на  неконтрольованих районах Донецької та  Луганської областей налічується близько 32-33 тис. окупаційних військ. Про це сказав в ефірі телеканалу “ZIK” т.в.о. першого заступника начальника Генерального штабу ЗСУ Віктор Назаров, передає  УНН.

“Кількість, яку ми зараз оцінюємо на території самих цих територіях Донецької та Луганської областей, вона сягає близько 32-33 тис. осіб, плюс ми нараховуємо певну кількість сил і засобів ЗС РФ, які знаходяться на нашому кордоні. Тобто, наближені до нашого кордону, на території Російської Федерації. Це близько ще до 30-40 тис. це доволі потужне угруповання”, — наголосив він.

В.Назаров додав, що за останній рік росіяни сформували біля українського кордону три нових дивізії.

Нагадаємо, генерал-майора ЗСУ В.Назарова звинувачують у службовій халатності, яка призвела до катастрофи Іл-76, під час якої загинуло 40 бійців АТО та 9 членів екіпажу.

Потерпілі у справі щодо катастрофи Іл-76 просили “посадити” В.Назарова на 49 років. Проте його  засудили до  7  років за  гратами.

 

З початку доби бойовики 28 разів відкривали вогонь по позиціях Збройних Сил України.

Про це повідомляє  прес-центр АТО  у Facebook – Укрінформ.

«Поблизу Маріуполя, вогнем мінометів калібру 120мм та 82мм, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та БМП ворог накривав захисників Новотроїцького. З мінометів калібру 82мм та великокаліберних кулеметів бив по позиціям в районі населеного пункту Березове. З гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів вів вогонь по оборонцях Гнутового, Водяного та Мар’їнки. Поблизу Мар’їнки та Новотроїцького активно діяли ворожі снайпери. На Донецькому напрямку з 82-міліметрових мінометів, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів противник бив по наших позиціях під Авдіївкою. Зі 120-міліметрових мінометів та великокаліберних кулеметів ворог обстріляв захисників шахти «Бутівка». По позиціям поруч населеного пункту Зайцевого ворог вів вогонь з гранатометів та стрілецької зброї», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що на Луганському напрямку міномети калібру 82мм бойовики застосували по позиціях поруч населеного пункту Кримське, а з гранатометів та стрілецької зброї обстріляв позиції поруч населених пунктів Станиця Луганська та Донець.

Двоє військовослужбовців сил  АТО  отримали поранення.

 

Представники Росії в СЦКК навмисне викривляють інформацію про обстріли з боку української армії, аби виправдати вогонь бойовиків по позиціях сил АТО.

Про це повідомляє прес-центр Головного управління розвідки Міноборони України у  Facebook – Укрінформ.

“Встановлено, що представники ЗС РФ у Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін умисно завищують показники кількості обстрілів, боєприпасів та їх калібру з боку сил АТО. Зазначене здійснюється з метою виправдання обстрілів “у відповідь на дії підрозділів ЗС України”, – йдеться в повідомленні.

 

На Донбасі противник продовжує дискредитацію ЗСУ – розвідка

Противник продовжує заходи з дискредитації ЗС України, умисно завищуючи показники кількості обстрілів, боєприпасів та їх калібру зі сторони сил АТО. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України у Facebook, передає УНН.

“Противник продовжує заходи з дискредитації ЗС України. Встановлено, що представники ЗС РФ у Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін умисно завищують показники кількості обстрілів, боєприпасів та їх калібру зі сторони сил АТО. Зазначене здійснюється з метою виправдання обстрілів “у відповідь на дії підрозділів ЗС України”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, за минулу добу, з 9 на 10 квітня,  в зоні проведення АТО бойовики 44 рази обстріляли позиції українських військових.

 

П.Жебрівський: проблему загрози екобезпеки в зоні АТО винесуть на міжнародний рівень

Обстріл підприємств, що діють поблизу лінії розмежування в зоні проведення антитерористичної операції можуть призвести до екологічної катастрофи, тому це питання буде винесено на міжнародний рівень. Про це на своїй сторінці у Facebook написав глава Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський, передає  УНН.

“Сьогодні з Іриною Геращенко та Марією Іонової зустрілися з керівниками цих підприємств (які знаходяться поблизу лінії розмежування на Донбасі – ред.). Вони добре розуміють серйозність загрози і будуть виносити ці питання на рівень міжнародних гуманітарних організацій та організацій з безпеки. А також будуть контролювати, щоб ці питання були в центрі уваги переговорної групи з Донбасу”, – зазначив П.Жебрівський.

Як стверджує П.Жебрівський, йдеться про Донецьку фільтрувальну станцію, Фенольний завод поблизу м. Торецка, Авдіївський коксохімічний завод та ін.

“Воєнні дії біля цих підприємств, несуть ще й серйозну екологічну загрозу, оскільки відсутність доступу до обслуговування їхніх об’єктів, або обстріли можуть привести до важких екологічних наслідків не тільки для області, а й для цілого регіону. Наприклад, прорив шламонакопичувачів Фенольного заводу чи руйнування дамби відстійників БАСу приведуть до виливу небезпечних стоків та потрапляння їх у басейн Сіверського Донця. Від цього постраждає не тільки Донеччина і Луганщина, але й суміжні області Росії, а також басейни Азовського і Чорного морів”, – повідомив П.Жебрівський.

Нагадаємо, 29 березня в результаті бойових дій сталося  пошкодження високовольтної лінії електропередачі  110 кВ, що призвело до припинення електропостачання міста Авдіївка, Авдіївського коксохімічного заводу та Донецької фільтрувальної станції, які централізовано забезпечують місто водою та теплопостачанням.

 

Автоколона з полтавськими депутатами та активістами прибула на вулицю Світанкову, де проживає міський голова Олександр Мамай, щоб запросити його на роботу. 

Про це Укрінформу повідомив громадський активіст та журналіст Дмитро Чикуров, який веде у  Facebook  відеорепортаж з місця події.

“Це мирна акція, ми нічого робити не будемо, не будемо піддаватися на провокації. Ми просто запрошуємо Мамая прийти на роботу”, – каже Чикуров.

Наразі перед будинком мера зібралося більше десятка автівок з українськими прапорами та прапором Полтави, кілька десятків представників від СДП, ВО “Свобода” й  “Самопомочі”.

На вулиці також стоїть патрульна поліція.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні зранку громадяни, які вимагають скликання позачергової сесії і відставки мера Полтави, заблокували вхід до міськради, пообіцявши пропускати на робочі місця лише працівників екстренних служб.

В суботу, 8 квітня, голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко та голова обласної ради Олександр Біленький прийняли спільне звернення до міського голови Мамая, попросивши його якомога швидше зібрати сесію міської ради для стабілізації ситуації, яка виникла в місті.

Міський голова Полтави Олександр Мамай повідомив у телефонному коментарі місцевому телеканалу  «Лтава», що поїхав у відрядження і планує повернутися не раніше 19.00-20.00. Щодо вимог скликати позачергову сесію, то Мамай відповів, що не зробить цього, і взагалі не збирається вести переговори з мітингувальниками. Він заявив, остання сесія міськради відбулася 24 березня, і згідно з законом він має скликати наступне засідання сесії не пізніше, ніж 24 червня, і на цій черговій сесії буде поставлено питання про мораторій на МАФи.

Він також нагадав, що підприємець Віктор Степаненко вирішив зупинити будівельні роботи в арці, через які стався конфлікт.

“На інші вимоги, у тому числі й на звільнення першого заступника Михайла Шевченка, я не піду, бо не бачу причин”, – підкреслив міський голова.

Мамай також заявив, що у разі небезпеки для його сім’ї, він діятиме адекватно.

Протестні події в  Полтаві  почалися 5 квітня, коли під час мітингу на знак протесту проти забудови арки в житловому будинку на вул.Соборності, 27, представники охоронної фірми “Скорпіон-2016” побили та травмували активістів. Зокрема, важкі поранення отримали ветерани АТО Олександр Коба та Дмитро Юденко, а також один з поліцейських, який захищав громадян від “скорпіонівців”.

 

Міністри енергетики “Великої сімки” (G7) на зустрічі в Італії не змогли домовитися щодо заяви про зміну клімату через сумніви США.

Про це повідомляє  AFP  з посиланням на італійського міністра економічного розвитку Карло Календа – Укрінформ.

За його словами, США “залишили за собою право сформулювати свою позицію” щодо тексту про зобов’язання Паризької кліматичної угоди, прийнятої країнами G7 у 2015 році.

“Не маючи одностайності, Італія, яка в даний час головує в сімці, виступила проти пропонованої спільної заяви”, – йдеться у повідомленні.

Паризька угода – міжнародний договір, з яким пов’язують основні надії у сфері боротьби з глобальною  зміною клімату. Вона має прийти на зміну Кіотському протоколу, термін дії якого закінчується в 2020 році. Умовою для вступу документа в силу була ратифікація 55 країнами, на які припадає принаймні 55% загальносвітового обсягу викидів парникових газів.

На відміну від Кіотського протоколу, паризька хартія передбачає, що зобов’язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, не залежно від ступеня їх економічного розвитку.

Угоду  було прийнято 12 грудня 2015 року за підсумками 21-ї конференції Рамкової конвенції про зміну клімату (РКЗК) в Парижі.

 

У столиці Сомалі Могадішо в результаті двох окремих вибухів загинули щонайменше 10 осіб.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на місцеву владу та правоохоронців – Укрінформ.

Як зазначається, перший вибух стався на околиці Могадішо.

“Внаслідок  вибуху смертника, одягненого в армійську уніформу, у військовому тренувальному таборі загинули щонайменше дев’ятеро військових та десятки дістали поранень”, – йдеться у повідомленні.

За даними правоохоронців, озброєний терорист-смертник, одягнутий у жилет із вибухівкою, увійшов у табір, обстріляв солдатів і підірвав себе.

Військовий полковник, ім’я якого не називається, повідомив, що вибух стався через кілька хвилин після тренувань.

Зазначається, що дехто з постраждалих перебуває у тяжкому стані.

За цей теракт узяли на себе відповідальність бойовики угруповання “Аль Шабаб”, пов’язаного з “Аль-Каїдою”.

Крім того, в іншій частині міста в результаті вибуху начиненого вибухівкою автомобіля загинув державний службовець. Про це повідомив прес-секретар мера Могадішо Абдіфатах Омар Халейн.

 

Водій вантажівки, затриманий за підозрою у скоєнні теракту у Стокгольмі, зізнався у нападі.

Про це повідомляє  The Local  з посиланням на щоденне видання Expressen – Укрінформ.

«Він сказав слідчим, що був «задоволений тим, що він зробив» і він «зробив те, що мав намір зробити», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, нападник – 39-річний уродженець Узбекистану. Видання Expressen та Aftonbladet називає його ім’я – Рахмат Акілов. За даними ЗМІ, чоловік працює будівельником і має чотирьох дітей.

Поліція вважає, що він пішов у «підпілля» після того, як його заява на видачу дозволу на проживання в Швеції була відхилена торік.

Видання Expressen не уточнило, чи чоловік, який стверджує, що вчинив теракт, зробив це від імені ІДІЛ.

Як повідомлялося, 7 квітня у центрі  Стокгольма  вантажівка в’їхала у натовп людей, після чого врізалася у вітрину магазина і зайнялася. Внаслідок інциденту було поранено 15 перехожих. Поліція підтвердила також загибель чотирьох осіб, з них троє померли на місці злочину і один – згодом у лікарні.

 

Уряд Ізраїлю закрив прикордонний пункт у єгипетському місті Таба і закликав своїх співгромадян залишити Синайський півострів через загрозу нових терактів.

Про це повідомляє агентство  Associated Press – Укрінформ.

“Закриття кордону сталося наступного дня після того, як бойовики в Єгипті розбомбили дві церкви, убивши десятки християнських віруючих під час святкування Вербної неділі”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, міністр транспорту і розвідки Ісраель Кац заявив, що його відомство отримало інформацію про можливі теракти. Наразі пункт пропуску залишається відкритим для тих, кто хоче повернутися з Єгипту.

За інформацією  The Jerusalem Рost, Таба буде перекритий мінімум до кінця свята Песах, який триватиме до 18 квітня.

У неділю, 9 квітня, у коптській церкві Святого Георгія в місті Танта в дельті Нілу, що за 130 км на південний схід від Александрії, прогримів перший  вибух – загинуло 25 людей. Через деякий час стався другий вибух: пристрій спрацював у храмі Св. Марка в самій Александрії. Там загинули 11 парафіян.

Влада привела єгипетські сили безпеки у бойову готовність через напад.

 

Іспанський суд уперше розпочав слухання свідчень стосовно потенційних військових злочинів режиму Башара аль-Асада в Сирії.

Про це повідомляє  Associated Press – Укрінформ.

“Позивачем у справі виступає громадянка Іспанії Амаль Хаг Хамдо Анфаліс, брат якої був викрадений і нібито зазнав тортур у сирійській столиці Дамаску перед стратою у 2013 році”, – йдеться у повідомленні.

Жінка розповіла судді національного суду Елой Веласко у Мадриді, що її брат був лише водієм вантажівки, перевозив горіхи та сухофрукти та не мав жодного стосунку до сирійської опозиції.

Вона також пояснила, що сім’я впізнала тіло чоловіка на одній з фотографій, які контрабандним шляхом вивіз із  Сирії  фотограф-криміналіст.

За словами адвоката позивачки Мейта Парехо, фотограф, ім’я якого не називається, найімовірніше свідчитиме у суді наступного місяця.

Сам Асад у справі не фігурує, з огляду на його імунітет відповідно до міжнародних законів, однак у справі проходять дев’ять сирійських високопоставлених чиновників зі служби безпеки та розвідки, наближених до сирійського президента.

Дев’ятьом чиновникам можуть бути пред’явлені звинувачення у тероризмі та насильницькому зникненні відповідно до принципу універсальної юрисдикції Іспанії.

 

Писанку, яку було вкрадено з виставки на Софійській площі в Києві, виявлено.

Про це повідомила автор роботи художниця Вероніка Михайлуца на своїй сторінці в  Facebook – Укрінформ.

“Знайшлася!!! … Організатори сказали, що знайшли в траві десь”, – написала вона.

За словами художниці, яйце “трохи пошкоджене”.

Михайлуца висловила подяку президентові проекту Folk Ukraine Ігорю Добруцькому і менеджеру проекту Єлизаветі Крестьянкиній.

Як повідомлялося, з експозиції на Софійській площі вкрали гігантську писанку, на якій було зображено собаку.

 

НАТО засуджує і не визнає нелегітимні вибори і референдум, проведені в окупованому регіоні Грузії Південній Осетії.

Про це заявила у понеділок речник Альянсу Оана Лунгеску, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

«НАТО не визнає так звані президентські вибори і так званий референдум, проведений у неділю у регіоні Грузії Південній Осетії», – наголосили в НАТО.

В Альянсі зазначили, що односторонні кроки з метою зміни назви і статусу регіону підривають зусилля із вирішення ситуації у Грузії.

«НАТО і союзники не визнають регіони Грузії Абхазію і Південну Осетію незалежними державами», – заявила Лунгеску.

Вона в черговий раз запевнила, що НАТО повністю підтримує суверенітет і територіальну цілісність Грузії у межах міжнародно визнаних кордонів.

У неділю, 9 квітня, в Цхінвальському регіоні/Південній Осетії, Грузія, російський окупаційний режим провів так звані вибори президента і референдум щодо перейменування цього регіону Грузії на «республіку Південна Осетія – держава Аланія».

Міністерство закордонних справ України засудило такі дії російського окупаційного режиму на території Грузії.

 

Міністерство закордонних справ України засудило проведення російським окупаційним режимом так званих “виборів президента” і “референдуму щодо перейменування цього регіону Грузії на “республіку Південна Осетія – держава Аланія”.

Про це йдеться у заяві  МЗС – Укрінформ.

“Міністерство закордонних справ України засуджує проведення 9 квітня 2017 року в Цхінвальському регіоні/Південній Осетії,  Грузія, російським окупаційним режимом так званих “виборів президента” і “референдуму щодо перейменування цього регіону Грузії на “республіку Південна Осетія – держава Аланія”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що такі незаконні дії, поряд із проведенням 12 березня 2017 року так званих “парламентських виборів” в окупованому Абхазькому регіоні Грузії, є грубим порушенням міжнародного права і складовим елементом неоімперської політики Росії, спрямованої на дестабілізацію та підкорення держав Східної Європи.

“Україна підтверджує свою відданість політиці підтримки суверенітету і територіальної цілісності Грузії та невизнання результатів згаданих нікчемних заходів, як і будь-яких інших неправомірних дій Кремля”, – наголосили у МЗС

 

В.Путін запевнив Південну Осетію у підтримці з боку РФ

Президент Російської Федерації Володимир Путін привітав переможця на президентських виборах у Південній Осетії Анатолія Бібілова та запевнив, що Росія продовжить надавати всебічне сприяння Південної Осетії у вирішенні актуальних питань. Про це йдеться в офіційному привітанні, опублікованому на сайті Кремля, передає УНН.

“Прийміть щирі вітання з нагоди Вашої переконливої ​​перемоги на виборах Президента Республіки Південна Осетія… Росія продовжить надавати всебічне сприяння Південної Осетії у вирішенні актуальних питань соціально-економічного розвитку, а також у забезпеченні національної безпеки”, — йдеться в телеграмі.

Нагадаємо, Міністерство закордонних справ Грузії назвало нелегітимними “президентські вибори” і “референдум”, що проходили в неділю, 9 квітня,  в самопроголошеній республіці Південна Осетія.

Як повідомляв  УНН,  Міністерство закордонних справ України засудило  проведення 9 квітня 2017 року в Цхінвальському регіоні (Південній Осетії) в Грузії російським окупаційним режимом так званих виборів президента і референдуму щодо перейменування цього регіону Грузії на “республіку Південна Осетія — держава Аланія”.

 

Поліцейського з опіком очей госпіталізовано з місця зіткнення правоохоронців і активістів біля заблокованого офісу “Сбербанку” у Харкові.

Про це кореспондентові Укрінформу розповіла начальник відділу комунікацій поліцейського главку в Харківській області Олена Баранник.

“Поліцейського з опіком обох очей госпіталізовано. В очі йому бризнули невідомою речовиною”, – зазначила Баранник.

За її словами, вхід в “Сбербанк” вже розблоковано.

“В оточенні залишаються представники поліції і Нацгвардії. Активісти поки що теж не розходяться”, – додала Баранник.

Водночас, кажуть очевидці, один з поліцейських назвав неприємним інцидентом інформацію про те, що активіста вдарили по голові гумовою палицею, і що був застосований сльозогінний газ з балончика.

“Це неприємний інцидент. У момент сутички службовців батальйону “Харків” на місці ще не було. Нехай постраждалі напишуть заяву в поліцію – для об’єктивного розслідування”, – кажуть протестувальники.

Як повідомляв раніше Укрінформ, близько 08:00 в Київський райвідділ поліції Харкова надійшло повідомлення про те, що “Сбербанк” по вулиці Донець-Захаржевського заблокували активісти організації “Громадянський корпус “Азов”. Не менше півсотні молодих людей заявляли, що мають намір стояти цілодобово, “поки банк не закриється”.

До полудня поліція відтіснила активістів від офісу “Сбербанку”. Правоохоронці в бронежилетах і касках оточили територію поблизу місця події.

Інформацію за фактом внесено до Журналу єдиного обліку правопорушень.

 

НАК “Нафтогаз України” та ПАТ “Укртрансгаз” підписали меморандум про взаєморозуміння з італійським оператором газотранспортної мережі Snam та словацьким – Eustream.

Про це йдеться у повідомленні  прес-служби НАК – Укрінформ.

“Сьогодні у Римі підписано меморандум про взаєморозуміння між Нафтогазом, Укртрансгазом, італійським оператором ГТС Snam та словацьким Eustream. Цей документ – офіційне визнання зацікавленості досвідчених європейських операторів у співпраці з управлінням українською ГТС”, – йдеться у повідомленні.

У Нафтогазі зазначають, що підписання меморандуму дозволить Україні інтегруватися в європейський ринок, використовуючи знання та досвід компаній, які давно і успішно працюють в ЄС.

“Крім того, наявність потужного європейського партнера – це додаткова впевненість усіх учасників ринку в тому, що новий український оператор ГТС буде незалежним та прозорим.

У НАК також відзначили, що вказані компанії – не єдині із зацікавлених великих європейських операторів.

“Рішення про кінцевий формат співпраці прийматиме український уряд, за результатами конкурсу та згідно з чинним законодавством”, – додали у  Нафтогазі.

 

Міністерство закордонних справ України направило ноту італійській стороні у зв’язку з поданням на виставці у Вероні кримських вин як таких, що є виробленими на території РФ.

Про це повідомила речник МЗС Мар’яна Беца – Укрінформ.

За словами представниці українського МЗС, організатори виставки направили вимогу російської сторони не експонувати товари з окупованого Криму в рамках Vinitaly-2017.

Нагадаємо: в італійській Вероні на міжнародній виставці вина Vanitaly після звернення в місцеву фінансову поліцію представники Росії прибрали зі свого стенду кримське вино.

До правоохоронних органів звернувся Олексій Любецький, керуючий партнер проекту UA2EU, який займається просуванням українського експорту.

“Після мого особистого звернення до фінансової поліції, місцевої, на тому місці, де, власне, були пляшки з кримським вином, їх більше немає”, – сказав він.

 

Департамент спецрозслідувань Генпрокуратури у спільній слідчій групі з Національним антикорупційним бюро здійснює розслідування “чорної бухгалтерії” Партії регіонів.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив керівник Департаменту Сергій Горбатюк.

“Наш Департамент у ході слідства перевіряє  “чорну бухгалтерію”  саме як можливий доказ діяльності злочинної організації. Ми пропрацьовуємо всі записи в першу чергу під цим кутом, з’ясовуючи як формувалася “чорна каса”, як роздавалися гроші, які цілі перелідувалися у кожному випадку”, – сказав він.

За словами Горбатюка, між відомствами є співпраця у проведенні перевірки записів “чорної бухгалтерії”, у тому числі шляхом обміну документами та інформацією.

Як повідомлялося, у лютому поточного року директор НАБУ Артем Ситник розповів про намір створити спільну слідчу групу з Департаментом спецрозслідувань у справі  “чорної бухгалтерії”.

За його словами, справа “чорної бухгалтерії” перетинається з розслідуванням стосовно узурпації влади екс-президентом Віктором Януковичем, яким займається Департамент спецрозслідувань, тому доцільно об’єднати зусилля детективів НАБУ і слідчих ГПУ.

Наприкінці травня 2016 року колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак передав до НАБУ “чорну бухгалтерію” ПР із зафіксованими виплатами на суму близько 2 мільярдів доларів. Після піврічного розслідування у справі з’явився перший підозрюваний – голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський. Напередодні нового року – 13 грудня прокурори САП вручили йому підозру. Правоохоронці стверджують: у 2012 році Охендовський власноруч розписався в “амбарній книзі” в центральному офісі регіоналів за понад 16 тисяч доларів. Також є записи про отримання ним іще двох виплат – у розмірі 100 і 45 тисяч доларів.

 

У Києві поліція затримала п’ятьох учасників акції з вимогою відставки керівника поліції Донецької області В’ячеслава Аброськіна та полковника Національної поліції, командира роти спецпризначення ГУНП Донецької області Юрія Голубана.

Про це повідомляє  Радіо Свобода – Укрінформ.

“Близько 30 протестувальників прийшли до будівлі Міністерства внутрішніх справ у Києві 10 квітня, вимагаючи відставки Голубана, якого звинувачують у причетності до діяльності угруповання бойовиків “ДНР”, і Аброськіна, який узяв його на роботу до поліції Донеччини. Серед протестувальників були представники добровольчих батальйонів “Донбас” і “Азов”. Між активістами й охороною будівлі виникла невелика штовханина”, – йдеться у повідомленні.

Приблизно за 30 хвилин після початку мітингу до будівлі під’їхав автозак спецназу, в який силою заштовхали п’ятьох активістів.

Радник голови МВС Ілля Ківа, який вийшов до мітингувальників, заявив, що у міністерстві зацікавлені в тому, щоб винні сіли за грати, але для цього, за його словами, потрібно провести розслідування.

Щодо причин затримання протестувальників – Ківа заявив, що має намір з’ясувати, за що їх затримали.

Минулого тижня голова МВС України  Арсен Аваков  заявив, що з метою перевірки оприлюдненої інформації щодо участі Юрія Голубана у діяльності угруповання “ДНР” поліція звернеться до Генеральної прокуратури України. Паралельно цю інформацію перевіряє і підрозділ внутрішньої безпеки, додав Аваков. Він також повідомив, що Голубан готовий пройти “детектор брехні”.

 

Чемпіон світу за версією WBO у другій напівлегкій вазі Василь Ломаченко не розглядає проведення бою з легендарним 38-річним філіппінцем Менні Пакьяо, який володіє титулом WBO у напівсередній вазі, як одну зі своїх цілей.

На думку українського боксера, є гідні суперники в його ваговій категорії, а також у легкому дивізіоні, повідомляє  Boxingnews – Укрінформ.

“Менні Пакьяо вже близький до завершення кар’єри. Я не збираюся виходити і бити старого. Було б цілковитим нонсенсом ганятися за ним. У нього своя кар’єра, у мене – своя. У мене є хороші суперники і в моєму дивізіоні, і в легкій вазі. Можемо визначити, хто з нас найкращий. А ганятися ніны за Пакьяо було б божевіллям”, – сказав Ломаченко.

Нагадаємо, 9 квітня українські боксери Василь Ломаченко, Олександр Усик та Олександр Гвоздик здобули впевнені перемоги над суперниками на вечорі боксу в американському місті Оксон-Гілл. Ломаченко та Гвоздик виграли достроково, а Усик – одноголосним рішенням суддів.

 

У вівторок, 11 квітня у братній Ризі сядуть за шахівниці учасниці жіночого чемпіонат Європи із шахів. Для участі у змаганнях заявлені 146 учасниць, серед них 75 гросмейстерів. Вони розіграють звання чемпіонок континенту в 11 турів за швейцарською системою.

Рейтинг-фаворитами турніру вважаються українські шахістки Анна (рейтинг – 2587) та Марія Музичук (2546), які є  віце- та екс-чемпіонками світу – Укрінформ.

Найбільшу конкуренцію нашим шахісткам складуть: росіянки Катерина Лагно (2543), Наталія Погоніна (2478), Ольга Гиря (2470) та Олександра Горячкіна (2452), грузинки Нана Дзагнідзе (2528), Ніно Баціашвілі (2496), Лела Джавахашвілі (2456), а також Антоанета Стефанова (2527, Болгарія), Моніка Сочко (2462, Польща), Хоанг Тхань Чанг (2459, Угорщина),  Елізабет Петч (Німеччина, 2454) та Піа Крамлінг (Швеція, 2452).

Українська дружина буде представлена “футбольною командою” з 11-ти учасниць. Окрім лідерів, сестер Музичук, у Ризі гратимуть дворазова чемпіонка Європи 2002 і 2015 років Наталія Жукова (2438), їхня подруга по збірній України Інна Гапоненко (2416) та молоді перспективні шахістки, які теж були б не проти пробитися до головної команди країни. Це – Ольга Бабій (2359), Юлія Осьмак (2348), діюча чемпіонка України Єлізавета Малахова (2324), Наталія Букса (2314), яка відмінно себе зарекомендувала на чемпіонаті світу в Ірані у лютому, Євгенія Долуханова (2287), а також чемпіонка України 2015 року Анастасія Рахмангулова (2260) і Ольга Іваненко (2252).

Контроль часу: 90 хвилин на 40 ходів та 30 хвилин до кінця партії з додаванням  30 секунд за кожний зроблений хід, починаючи з першого. Після сьомого туру передбачено один вихідний день. Початок ігор о 15.00 за Києвом, а останній раунд відбудеться об 11-ій годині. При розподілі місць враховуються такі показники: 1. Особисті зустрічі; 2. Усічений Бухгольц, 3. Бухгольц, 4. Середній рейтинг суперниць, 5. Більша кількість перемог.

Призовий фонд змагань: 70 000 євро. Перший приз – 12 тисяч, другий – 10, третій – 8.

Нагадаємо, що два останні роки континентальний титул їхав до України. У 2015 році його завоювала Жукова, а минулого року – Анна Ушеніна. Цього разу харків’янка не поїхала на чемпіонат.

Нинішні прогнози року теж видаються оптимістичними. Найбільше шансів на успіх мають, звичайно, наші королеви – Анна та Марія. Вони не лише рейтинг-фаворитки, але й за грою є найсильнішими учасницями. Утім, дуже важливе значення має їхня психологічна налаштованість на турнір. Після минулорічної прикрої невдачі у матчі за корону Музичук-молодша довго не могла прийти до тями. Та, здається, її криза вже минула, та й шаховий апетит вона нагуляла, не зігравши в “хіджаб-чемпіонаті” світу.

Її сестра Анна теж зазнала моральних втрат, коли корона останньої миті спливла з її рук у Тегерані. Та все ж вона здається більш врівноваженою, ніж  Марічка, а прагнення реваншу навіть посилить її шанси.

Як на мене, найбільшою конкуренткою сестер стане колишня українка Катерина Лагно, яка через справи сердечні переїхала спочатку до Парижа, а потім до Москви. Після народження другої дитини вона трохи знизила шахову активність, але її сила лишається при ній.

Не можна не рахуватися і з Жуковою та Стефановою, які зовсім не проти повторити свій континентальний успіх.

Словом, на прихильників шахів чекає цікава боротьба, а перемогти за традицією мала б українка!?

Петро МАРУСЕНКО, міжнародний майстер, тренер ФІДЕ.

 

Британські слідчі, які вели справу про отруєння екс-агента ФСБ Олександра Литвиненка, заявили, що їх намагалися отруїти у Росії, аби завадити розслідуванню.

Про це повідомляє видання  Daily Mail – Укрінформ.

Як зазначається, британські офіцери, розшукуючи підозрюваних у вбивстві Литвиненка, були відряджені на два дні до Москви. Тепер один з детективів розповів, що він та його колега стали жертвами отруєння, симптоми якого були схожі на гастроентерит.

“Я пам’ятаю, як одного разу ввечері мій офіцер (колега, який подорожував з ним) скаржився на спазми у шлунку і погане самопочуття”, – повідомив детектив Брайан Тарпі.

За його словами, наступного дня обидва офіцери були у Генеральній прокуратурі РФ, після чого у нього теж виникли проблеми зі шлунком.

Детективи розповіли, що за ними велося стеження, а їхні готельні номери таємно обшукали. Також зник важливий доказ – запис інтерв’ю з одним з підозрюваних.

Британські детективи зазначали, що їхньою головною метою була зустріч із підозрюваними у вбивстві Литвиненка Андрієм Луговим і Дмитром Ковтуном. Їм дозволили поспілкуватися з Ковтуном, який перебував у лікарні. Однак чоловік був повністю забинтований, було видно лише його очі, тому, зазначають слідчі, на його місці міг бути хто завгодно.

Як відомо, Олександр Литвиненко загинув 23 листопада 2006 року в Лондоні в результаті отруєння радіоактивним полонієм-210.

Експерт з радіації Метью Панчер, який розслідував отруєння агента російських спецслужб Олександра Литвиненка, був знайдений мертвим через п’ять місяців після поїздки до  Росії.

 

NYT отримала Пулітцерівську премію за матеріали про вплив В.Путіна за кордоном

Газета The New York Times отримала Пулітцерівську премію за міжнародною журналістикою за матеріали про російського президента Володимира Путіна. Про це повідомляється на сайті премії, передає УНН.

“За матеріали про спроби Володимира Путіна поширити російський вплив за кордоном,” — йдеться в коментарі.

Серія матеріалів називалася “Російські темні мистецтва”.

Також повідомляється, що премію за розслідування в журналістиці отримало видання Charleston Gazette-Mail.

Пулітцерівська премію вручають із  1917  року, вона є однією з найпрестижніших нагород США в галузі літератури, журналістики, музики і театру.

 

Перша в історії жінка-керівник лондонської поліції Скотленд-Ярд, 56-річна Крессида Дік у понеділок розпочала роботу на новій посаді.

Як повідомляє  DW,  у зв’язку з цим мер британської столиці Садік Хан заявив про “історичний день для Лондона” – Укрінформ.

Як наголошується, в числі найважливіших завдань Дік на чолі Скотланд-Ярду, що має бюджет у більш як 3 мільярда фунтів на рік, буде зміцнення безпеки в мегаполісі, який нещодавно знову став метою терористів. Їй підпорядковуються близько 43 тисяч співробітників.

За словами прем’єр-міністра  Великої Британії  Терези Мей, “Дік має унікальні якості, необхідні для того, щоб впоратися з складними завданнями, що стоять перед керівником лондонської поліції”.

У поліції Крессида Дік працює вже понад 30 років. Останнім часом випускниця Оксфордського університету займала посаду в міністерстві закордонних справ Великої Британії.

 

До Великодня, 16 квітня, Уряд не звітуватиме у Верховній Раді щодо року своєї роботи.

Про це сказала журналістам представник Президента України у  Верховній Раді  нардеп Ірина Луценко, вийшовши із засідання фракції БПП, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Йде робота зараз по комітетах, ми хочемо почути звіт кожного міністра за цей рік роботи уряду Гройсмана. Після результатів такого проговорення, думаю, що висновки фракцією (БПП – ред.) будуть зроблені. Тобто до Великодня питання звітування уряду не стоїть», – сказала вона.

Луценко додала, що на засіданні фракції БПП також обговорювалось питання подальшої співпраці з Кабміном і Президентом.

«Особливо це стосується регіональних проектів, контролю за використання коштів Світового банку, банку реконструкції і розвитку для того, щоб залучались депутати до контролю місцевих органів влади, місцевих підприємств», – пояснила нардеп.

Як раніше повідомлялося, міністр соціальної політики  Андрій Рева у понеділок припустив, що звіт уряду в парламенті за результатами першого року роботи може відбутися у п’ятницю, 14 квітня.

 

Уряд спільно з бізнесом проведе засідання, де будуть обговорені шляхи полегшення доступу промисловості до кредитів.

Про це під час ІІ Українського форуму бізнесу сказав Прем’єр-міністр України  Володимир Гройсман, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Доступ до ресурсів – це питання нашої конкурентності. Коли ми бачимо країни, з якими ми потенційно конкуруємо у різних сферах, ми розуміємо, що і терміни, і ціна ресурсів у них є нижчою, що однозначно послаблює нашу позицію у конкурентному середовищі”, – сказав Гройсман.

Він анонсував, що буде проведене спільне з промисловістю засідання Кабінету міністрів, де обговорюватиметься доступ бізнесу до кредитних ресурсів.

 

Україні потребує зовнішніх вливань для утримання макроекономічної стабільності.

Про це Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман сказав на ІІ Українському форумі бізнесу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми потребуємо сьогодні підтримки зовнішніх вливань для того, щоб утримати макроекономічну стабільність”, – зазначив Гройсман.

Він визнав, що нині держава має слабку економіку. Але влада проводить реформи, які через певний проміжок часу дадуть позитивні результати, переконаний Гройсман.

 

У Кабінеті міністрів створено робочу групу, яка готує низку законопроектів щодо врегулювання в Україні діяльності індустріальних парків.

Про це на ІІ Українському форумі бізнесу поінформував Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Нам потрібні нові інструменти. Абсолютно чітко хочу підкреслити, що нам потрібно завершити роботу над створенням, виходячи із наших міжнародних зобов’язань, у тому числі з прикладів країн-партнерів, законодавства про індустріальні парки”, – сказав  Гройсман.

На його переконання, технопарки — це той інструмент, який дасть відповідь на питання, пов’язані з оновленням фондів, а також із пришвидшеним процесом інвестування.

“Наступна позиція, з якою ми маємо вийти в український парламент, це законодавство для технологічних парків. Це абсолютно сучасний інструмент для створення наших високотехнологічних продуктів. По всьому світу такі парки є, вони забезпечують пришвидшений розвиток країн”, – додав глава уряду.

 

Міністр фінансів Олександр Данилюк сподівається, що на місце глави Національного банку Валерії Гонтаревої, яка оголосила сьогодні про відставку, прийде фахівець, який продовжить розпочаті нею зміни.

Про це він написав на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

“Нацбанк зараз – міцна інституція, але не варто недооцінювати роль майбутнього керівника. Сподіваюся, що головою  Нацбанку  буде призначений професіонал, який зможе впевнено продовжити розпочатий рух”, – зазначив Данилюк.

Він вважає, що Гонтаревій вдалося втримати стабільність банківської системи в складних умовах.

“Валерія Гонтарева – справжній change-maker. Вона зібрала сильну команду, яка перетворила Національний банк України на дійсно ефективного регулятора та рушійну силу реформ у всьому фінансовому секторі. Команді Нацбанку вдалося втримати стабільність банківської системи в дуже складних умовах”, – наголосив Данилюк.

 

Фракція “Батьківщини” не буде підтримувати жодну кандидатуру на посаду глави Національного банку, яку Президент Петро Порошенко внесе на розгляд парламенту.

Про це журналістам сказала голова фракції Юлія Тимошенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я відразу кажу, що наша фракція, наша партія не голосуватиме за наступну кандидатуру Порошенка на главу  Нацбанку, якою б ця кандидатура не була”, – сказала вона.

Як повідомляв Укрінформ, Валерія Гонтарева майже після трирічного перебування на посаді глави Національного банку у понеділок, 10 квітня, заявила, що йде у відставку.

 

В останню ніч перед націоналізацією ПриватБанк провів шахрайських операцій на понад 16 млрд грн.

Про це голова Національного банку України Валерія Гонтарева сказала під час прес-конференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«В останню ніч вони (керівництво ПриватБанку – ред.) провели шахрайські операції на суму понад 16 млрд грн», – сказала Гонтарева.

За її словами, постаудит виявив, що не 97%, а 100% корпоративного кредитного портфеля було видано наближеним до керівництва особам.

«Це означає, що потреба у докапіталізації ще більша і державі доведеться викласти ще більше грошей аби компенсувати збитки за управління банком цією так званою «командою олігархів», – наголосила Гонтарева.

 

Голова Національного банку Валерія Гонтарева назвала п’ять неплатоспроможних банків, що є найбільшими боржниками за кредитами рефінансування.

Перелік вона оголосила на прес-конференції у понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наведу вам перелік неплатоспроможних  банків – найбільших боржників за кредитами рефінансування та імена їх екс-власників, тому що це дуже відомі нам імена олігархів та бізнесменів. Банк “Надра” – Дмитро Фірташ, винен Національному банку 9,8 млрд грн. Олег Бахматюк за кредитами двох своїх банків – “Фінансової ініціативи” та “VAB Банку” – винен понад 10 млрд грн. Наступний – це Микола Лагун, який винен за кредитами “Дельта банку”. Ще один – це Костянтин Жеваго та його банк “Фінанси та кредит” – винен Національному банку 6,3 млрд грн. Леонід Клімов – 3,4 млрд грн за кредитами “Імексбанку”», – заявила Гонтарева.

Вона наголосила, що банкрутство банків не означає, що їхні власники вільні від боргів.

«Державні кошти треба повертати і крапка», – сказала глава НБУ.

 

Голова Національного банку України Валерія Гонтарева заявила, що за час її перебування на посту глави НБУ було досягнуто макрофінансової стабільності та країна перейшла на гнучкий валютний курс.

«Ми здійснили повну трансформацію Національного банку, перебудували всі процеси і перетворили НБУ в потужну інституцію. Я вважаю, що моя місія повністю виконана, реформи зроблені», – наголосила Гонтарева.

За її словами, було досягнуто макрофінансової стабільності, країна перейшла на гнучкий валютний курс. Окрім цього, співпраця з МВФ та іншими міжнародними кредиторами дозволила наростити валютні резерви до 16,7 млрд дол. Також була очищена банківська система від неплатоспроможних банків та посилена її стійкість.

Як повідомляв Укрінформ, майже після трирічного перебування на посаді глави Національного банку Гонтарева прийняла рішення залишити цю посаду і Нацбанк.

 

Плата за користування газорозподільними потужностями та транспортування газу є одним з елементів лібералізації ринку газу для побутових споживачів.

Про це у інтерв’ю “5 каналу” розповів голова НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв – Укрінформ.

“Абонплата  існує у європейських країнах. Інше питання – яким чином правильно і коректно впроваджувати її в Україні. На разі цього окремого елементу недостатньо, щоб лібералізувати ринок газу для населення”, – сказав очільник Нафтогазу.

Він пояснив, що оскільки кінцева ціна для населення нині встановлюється урядом, а не вільним ринком, та є нижчою, ніж ціна газу для промисловості, приватним трейдерам не вигідно продавати газ побутовим споживачам.

“По-перше, треба прибрати регулювання ціни газу для населення. По-друге, питання, чи є на цьому ринку конкуренція? На разі, оскільки постачання газу кінцевому споживачу де-факто є монопольним бізнесом Дмитра Фірташа, це є ризиковано, несправедливо та неринково”, – прокоментував Коболєв.

Він наголосив, що на ринку необхідно прибрати посередника між споживачем та постачальником, це є додатковою умовою наближення до вільного ринку. На думку Коболєва, за таких умов на ринку газу для побутових споживачів з’явиться конкуренція, навіть якщо регулювання кінцевої ціни для населення Урядом збережеться.

 

Реалізація так званого “плану Маршалла” для України, який підтримала Європейська народна партія (ЄНП), дозволила би підняти зростання української економіки до 6-8% з нинішніх 2%.

Про це в інтерв’ю  “Українській правді”  заявив колишній прем’єр-міністр, а нині депутат парламенту Литви, один з авторів так званого “плану Маршалла для України” Андрюс Кубілюс – Укрінформ.

“Щоб втримати вас на шляху  реформ, потрібно щось нове (окрім перспектив членства в ЄС – ред.). Ми дійшли висновку, що цю роль може виконати “план Маршалла” – пакет інвестицій у реальну економіку, подібний до того, що був після Другої світової війни в Західній Німеччині й Італії. Є підрахунки експертів. Скажімо, ваша екс-міністр Наталія Яресько вважає, що за 5 років потрібно влити в реальну економіку десь 25 мільярдів доларів. Інший експерт, Андерс Аслунд, говорить про 5 мільярдів на рік, тобто виходимо на ту ж суму. За оцінками Аслунда, це підняло б зростання економіки до 6-8% з нинішніх 2%”, – зазначив Кубілюс.

За його словами, філософія “плану Маршалла” – це підтримка євроінтеграційних прагнень України.

“У Путіна стратегія дуже чітка – чекати, щоб люди тут, не побачивши руху вперед, розчарувалися в реформах і обрали шлях Молдови, де, як відомо, прийшов до влади проросійський Додон”, – сказав Кубілюс.

Він також зазначив, що крім інвестицій розглядається ідея виділити для України 3% бюджету ЄС за рахунок європейських платників податків.

“Йдеться про 30 мільярдів євро. Це додатково до тих 5 млрд на рік, про які ми говорили. Подивіться на нашому прикладі: зараз Литва отримує близько 10 мільярдів євро на рік. Скорочення на 3% означає, що ми б отримували 9,7 мільярда. Ну, ми прожили б. Наші бюрократи не випили б кави на 300 мільйонів, але я не бачу тут великих проблем. Звісно, інші країни можуть заперечувати, але я не вважаю, що це має заважати нам виходити з такою ініціативою. Ми порушуємо це питання, оскільки зараз ЄС підходить до обговорення своєї нової фінансової перспективи на 2020-27 роки. Чи буде це затверджено – звичайно, впевненості немає. Але така можливість є”, – сказав Кубілюс.

Як відомо, в останніх числах березня, на конгресі Європейської народної партії на Мальті, було запропоновано резолюцію про підтримку “плана Маршалла” для України. Резолюція була схвалена одностайно.

Резолюція, ухвалена на Мальті, означає, що “план Маршалла” для України став офіційною політикою Європейської народної партії – найвпливовішої фракції Європейського парламенту.

 

Парламентський комітет з питань національної безпеки та оборони ініціює роботу щодо притягнення до відповідальності всіх причетних до розкрадання майна Збройних сил України.

Про це заявив голова комітету Сергій Пашинський під час засідання Погоджувальної ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На минулому засіданні нашого комітету ми прийняли рішення створити робочу групу по змінах до законодавства, що дасть можливість притягнути всіх винуватців до відповідальності за крадіжки й за те, що практично наші  Збройні сили  були знищені”, – сказав Пашинський.

Він також повідомив, що на наступне засідання комітету запрошений голова НАБУ Артем Ситник для “подальшої співпраці і почтку роботи з повернення вкраденого майна і притягнення до відповідальності”.

За словами Пашинського, майно Збройних сил розкрадалося десятками років.

 

Заступнику міністра закордонних справ Сирії заборонили доступ до будівлі Європарламенту, де у понеділок мала проходити конференція з питань ситуації у країні.

Рішення про заборону ухвалив особисто президент Європарламенту Антоніо Таяні, реагуючи на петицію депутатів, які наголосили на неприпустимості перебування у ЄП високопоставленого представника режиму сирійського лідера Башара Асада, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

У понеділок у приміщенні Європарламенту мала відбутися конференція, організована неформальною групою «сприяння мирному процесу у  Сирії». Шість із десяти депутатів цієї групи у середині березня відвідали Дамаск, де зустрічалися з Асадом.

До групи входять депутати, які традиційно підтримують агресивну політику Росії.

 

Впродовж останнього року дозвіл на в’їзд на територію Криму через українську територію отримало близько 70 іноземних ЗМІ.

Про це у понеділок на прес-конференції в Укрінформі заявила перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова.

«Будь-який іноземець, а це й іноземні журналісти, мають потрапляти в  Крим  через українські контрольно-пропускні пункти. В межах існуючого законодавства МІП і Державна міграційна служба спростили процедуру отримання такого дозволу максимально. Фактично дозвіл можна отримати за кілька годин. Упродовж останнього року ми видали приблизно 70 дозволів іноземним ЗМІ з більш ніж 25 країн, серед яких – BBC, Deutsche Welle і багатьом провідним світовим ЗМІ, і жодних проблем з цим для журналістів не було», – сказала Джапарова.

Вона наголосила, що станом на сьогодні фактично проблеми для міжнародних журналістів з отриманням дозволу на в’їзд до Криму немає.

Перший заступник міністра інформаційної політики підкреслила, що, окупувавши Крим, РФ намагається створити там паралельну реальність за допомогою насаджування своїх штучних, маріонеткових ЗМІ.

«І дуже важливим у цьому контексті є надання журналістам, в тому числі і міжнародним, доступу до Криму, – щоб не дозволити цим маніпуляціям РФ бути», – додала Джапарова.

 

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький не виключає, що слідство у справі голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського може бути продовжене ще на 2 місяці.

Про це він сказав кореспондентові Укрінформу, відповідаючи на запитання, чи готова САП направити 14 квітня обвинувальний акт до суду.

“Поки що не направили, тому що детективи не завершили слідство, воно ще триває. Якщо є необхідність, то доведеться продовжувати слідство. Мені детективи обіцяли закінчити цю справу ще до лютого. Не змогли. Зараз будемо бачити. Я чекаю пропозицій детективів. Поки що їх немає, можливо, будуть завтра”, – сказав Холодницький.

За його словами, голова ЦВК поки що залишається єдиним фігурантом справи про “чорну бухгалтерію” Партії регіонів, якому повідомлено про підозру.

Раніше керівник САП повідомляв, що слідство у справі голови ЦВК триватиме до 14 квітня.

Детективи НАБУ 13 грудня 2016 р. повідомили  Охендовському  про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 та ч.4 ст. 368 ККУ (“Одержання хабарів у великому та особливо великому розмірах особою, яка займає особливо відповідальне становище”).

Як повідомлялося, наприкінці травня 2016 року колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак передав у НАБУ так звану “чорну бухгалтерію” ПР із зафіксованими виплатами на суму близько 2 мільярдів доларів. Пізніше копії “бухгалтерії” оприлюднив і нардеп Сергій Лещенко. У матеріалах фігурують відомі політики, міністри, депутати, судді, а також американський політтехнолог Пол Манафорт.

 

Рішення Міжнародного суду ООН за позовом України проти Російської Федерації оголосять 19 квітня.

Про це повідомляється в  заяві суду – Укрінформ.

“Публічне засідання проходитиме о 3 годині дня в Палаці миру в Гаазі, в ході якого суддя Ронні Абрахам, голова суду, зачитає рішення суду”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що засідання транслюватиметься в прямому ефірі на  веб-сайті суду, а також онлайн телеканалом ООН.

Йдеться про позов, який 16 січня МЗС України подало в  Міжнародний суд ООН  в Гаазі з приводу порушення РФ Конвенції ООН з протидії фінансуванню тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

 

Тема «угорського сепаратизму» у вітчизняних медіа спливає перманентно – і що примітно, останнім часом напрочуд регулярно. 

Досить заяви когось із топових угорських політиків чи українських, що представляють інтереси меншини в Україні, – і тему підхоплюють на загал ЗМІ з криками “зрада!” “сепаратизм!” За цим, як правило, на голову українця виливається ще й купа експертних думок щодо того, які є загрози від «угорського питання» на Закарпатті, чи забере Угорщина собі прикордонну область, як і коли це відбудеться…

Від того типовий українець починає бачити в типовому угорцеві потенційного сепаратиста – без бажання розбиратися, чи так це насправді, чи дійсно усі закарпатські угорці сплять і бачать себе в складі Угорщини й плювати хотіли на непорушність кордонів України – та ще й в умовах війни! А угорці зі свого боку кричать на всю Європу, що тут утискають їхні права як нацменшини, що історично проживає на цій території.

Цієї бурі в склянці води могло б і не бути, вважає експерт Комітету виборців України, політолог Дмитро Тужанський, якби Київ та Будапешт співпрацювали активніше. «Ніхто не каже про швидкі результати та успіхи цієї співпраці, але розуміння ситуації в українському суспільстві вона точно додала би. Адже наразі ми усе спрощуємо до двох варіантів: або крику про сепаратизм, або легковажних коментарів, що в українсько-угорських відносинах усе прекрасно. Обидва варіанти – це насправді привід нічого не робити. А нам із угорцями варто нарощувати співпрацю».

Співпраця із угорцями нам вигідна. В інтерв’ю Укрінформу політолог пояснив, чим саме.

МАЄМО ЗВІЛЬНИТИ НАШ ДІАЛОГ З УГОРЦЯМИ ВІД РОСІЙСЬКИХ ПРОПАГАНДИСТСЬКИХ ДОМІШОК

– Хоч останній скандал в українсько-угорських відносинах – це зірваний начебто-то вандалами прапор у Берегові, на що відреагував сам міністр Клімкін, а місцева влада швидко списала все на сильний вітер – але, напевно, нашу розмову варто розпочати зі скандалу довкола останньої заяви Жолтана Шем’єна щодо автономії для етнічних угорців, які проживають за межами Угорщини. В Україні здійнявся неабиякий галас, що закінчився реакцією «стурбованого заявою» МЗС. Поки усі раділи цій заяві наших дипломатів, мовляв, молодці, відстоюють країну – ви, один із небагатьох, казали, що ці реакції – і суспільства, й відомства – дивні, бо те, про що сказав Шем’єн – це послідовна політика уряду Угорщини.

– Тут треба сказати, що будь-яка реакція на такі заяви – це вже добре, але щодо змісту того, як МЗС відреагувало – так, виникли деякі питання. У тексті заяви йшлося про те, що МЗС України здивоване заявою Шем’єна з приводу автономії. Вони також апелювали до того, що можливо – це особиста позиція Шем’єна. Ось це якраз дивно, бо МЗС уже реагувало в 2014 році нотою на майже дослівно таку саму за змістом заяву Орбана. Чому наші дипломати здивовані через два роки тим самим?

– Тобто, насправді державну політику близького сусіда, очевидно, у нас не надто розуміють? 

– Розуміння, насправді, є – і доволі чітке, інакше б рік тому послом України в Будапешті не призначили Любов Непоп – кадрового дипломата, який чудово розуміється не тільки на специфіці українсько-угорських відносин, а й на змінах всередині самої Угорщини за останні 7-10 років.

Щодо коментаря українського МЗС на заяву Жолта Шем’єна, то складається враження, що наше міністерство відреагувало не на слова угорського політика, а на резонанс, який ці слова викликали в українських медіа. Не беруся оцінювати, наскільки це правильно. Але ця заява МЗС точно не додала розуміння українському суспільству, чого насправді прагне Будапешт у відносинах з Києвом, і як ми до цього офіційно ставимося.

Хоча нещодавня заява прес-служби Петра Порошенка, зроблена після його зустрічі з Віктором Орбаном на Мальті, була, на мою думкою, куди чіткішою: у ній підкреслювалося, що Україна проти саме територіальної автономії угорців, а не культурної чи політичної.

Ми повинні звільнити наш діалог з угорцями від російських пропагандистських домішок

Треба відзначити, що за останній місяць обговорення українсько-угорських відносин у наших медіа містилося значно менше «зради» і спекуляцій. У всякому разі, за моїми спостереженнями. Це дуже важливий сигнал, адже за останні 2-3 роки 99% фейків про вимоги створити на Закарпатті угорську автономію – тиражувалися в українському інформпросторі за безпосередньої та активної участі російської пропагандистської машини.

Тому ми повинні звільнити наш діалог з угорцями від російських пропагандистських домішок. Це був один із моїх мотивів, коли я взявся за аналітичне висвітлення українсько-угорських відносин.

Те, що сьогодні прагне Кремль – створити псевдореальність, яка затьмарюватиме голови і українцям, і угорцям

Звичайно, вплив Москви залишиться, адже Україна воює з Росією, а Угорщина – активно взаємодіє з нею попри санкції ЄС, а в деяких питаннях, як-от енергетика, Будапешт навіть критично залежний від Росії. Але ми повинні прагнути чистоти дискурсу саме українсько-угорських відносин. Це має бути прагнення і Києва, і Будапешта. Тоді не буде таких прикрих непорозумінь, як останній курйоз із угорським прапором на горі Керек у закарпатському Берегові: як з’ясувалося, полотно понівечив дощ і вітер, але угорські та українські урядовці встигли заявити про акт вандалізму та засудити його. Уявляю, як самовдоволено посміхалися у відповідних кабінетах російські пропагандисти, читаючи ці заяви Києва і Будапешта. Це те, чого сьогодні прагне Кремль: створити псевдореальність, яка затьмарюватиме голови і українцям, і угорцям, змусить їх помилятися та руйнувати зведені мости між двома країнами навіть без безпосередньої «допомоги» зі сторони.

Тому Україні та Угорщині треба бути уважними, вибудовувати довіру, а це означає – надолужувати у відносинах двох країн, бо ми втратили дуже багато часу за останні 5-7 років.

– Це те, що ви називаєте «прірвою» в україно-угорських відносинах? 

– Так. Причому це проблема не тільки українців, а й угорців також. У них також дуже багато чого недоговорено, не пояснено. Всередині Угорщини відбувається чимало дуже неоднозначних процесів, на які критично реагує увесь світ. Відтак, важливо не тільки, аби Україна прагнула розуміти – що ж насправді робиться з країною-сусідом, а й щоб Будапешт пояснював свої дії та прагнення.

– Ви наводите низку наших стереотипів щодо угорців – це, наприклад, наявність угорських паспортів у закарпатських угорців. А які у них стереотипи щодо нас?

– Угорські стереотипи схожі на європейські, якими намагається маніпулювати російська пропаганда. Нас в Угорщині сприймають, як країну, де тотальна корупція, іде війна, а у владі безлад. У заявах партійців Йоббік ці стереотипи звучать у дуже різких формулюваннях: вони називають Україну failed state. Але навіть ці заяви нам треба сприймати серйозно, бо Йоббік – парламентська політична сила в Угорщині, яка впливає на думку як угорців всередині країни, так і європейців. Ми повинні думати, що ми можемо цим твердженням протиставити. Реформи – непоганий аргумент, але…

Як на мене, аби ці стереотипи спростувати, діалог із Угорщиною, власне, як і з іншими сусідами з ЄС – Румунією, Словаччиною, Польщею, повинен бути активнішим. І це має бути не просто міждержавний діалог, а частина нашої євроінтеграції – щоденних практичних кроків у бік ЄС.

ТЕ, ЩО УГОРЩИНА НЕЗАБАРОМ ВІДБЕРЕ ЗАКАРПАТТЯ – СОЛІПСИЗМ

– Подібні заяви з угорського боку, що її зробив нещодавно Шем’єн, очевидно, виникатимуть знову і знову. Аби не нагнітати ситуацію, як нам розрізняти – це маніпуляція чи те, що вписується в послідовну зовнішню політику сусіда? Який лакмус для цього, чи існує він?

– Дуже важливо читати першоджерело, особливо для ЗМІ, ретельно ставитися до того, що оприлюднюється. Ще один важливий момент – активна робота угорської та української дипломатії, політикуму, експертного середовища. Сьогодні українсько-угорські відносини потребують чимало пояснень на різних рівнях, у тому числі публічних коментарів, дискусій. Давно вже прийшов час обом сторонам ставити одне одному, зокрема, й незручні запитання і бути готовими чути різні відповіді на них.

Так, ще донедавна тема подвійного громадянства в українських угорців – це було табу в діалозі між Києвом та Будапештом. Але політична ситуація всередині України каталізувала цю тему й у відносинах з Угорщиною.

Інший приклад – мовний закон Ківалова-Колесніченка. Щойно Конституційний Суд взявся за нього, офіційний Будапешт відразу ж публічно висловився проти його скасування. Більше того, угорська громада Закарпаття зібрала підписи, звернулася до керівництва України та навіть підняла це питання на рівні Європарламенту. Не впевнений, що це конструктивний сценарій, адже можна чутливу тему обговорити на рівні двосторонніх консультацій та гарантій: українська сторона пояснює, чому мовний закон Ківалова-Колесніченка недолугий, а його скасування не призведе до обмеження прав угорської громади, бо після скасування цієї редакції закону буде ухвалена нова, яка дасть відповідні гарантії і нацменшинам.

Можливо, спроби такого діалогу вже були раніше, хай і не щодо мовного питання. Не виключено, що ці спроби були невдалими. Але це не означає, що їх не варто ініціювати знову і знову, вибудовувати позитивну практику, довіру, сталість і прогнозованість відносин.

– На вашу думку, як потрібно реагувати на ці заяви угорців? Бо попри те, що підтримка закордонних етнічних угорців – це їхня державна політика, більшості таки не подобається ідея розширення прав угорців на Закарпатті, скажімо, мало хто готовий сприйняти питання угорської автономії без емоцій, так би мовити. Навіть якщо розкласти по поличках…

– Реагувати потрібно виважено та розумно. Ніхто не каже, що Україна має ігнорувати або толерувати всі амбіції Будапешта. Зовсім ні. Але ми повинні вийти за рамки фобії про анексію та сепаратизм за кримським або донбаським сценарієм. Те, що Угорщина незабаром відбере Закарпаття – це соліпсизм, тобто окремі думки окремих людей, які мають обмаль спільного з об’єктивною реальністю. Так, лідери Йоббік постійно заявляють, що Закарпаття зовсім скоро «повернеться» до Угорщини, і тому правильно, що їм заборонено в’їзд до України. Так само варто усвідомлювати всю важливість для угорців теми Тріанону та духовного відродження Великої Угорщини, однак є велика кількість не таких пасіонарних, але значно об’єктивніших аргументів, чому територіальні претензії щодо Закарпаття наразі безпідставні. Це і фактор ЄС, і фактор НАТО, і банально те, що Угорщина – доволі бідна країна, з якої масово емігрують люди в пошуках кращої долі, хай її ВВП і значно вищий, ніж наш. Звісно, політика Віктора Орбана насторожує всю Європу, і навіть нову адміністрацію у Вашингтоні, але це не має нічого спільного з російським імперіалізмом. У всякому разі, поки що. Тема з видачею угорських паспортів на Закарпатті практично вичерпала себе, бо останні 2 роки українців почали їх навіть позбавляти – за порушення процедури. Тим паче, що з моменту запровадження спрощеного механізму отримання угорського громадянства, куди більше угорських паспортів роздано в Румунії та навіть Сербії.

УГОРСЬКИЙ ПАСПОРТ ДЛЯ ЗАКАРПАТЦІВ – ЦЕ НАСАМПЕРЕД ЕКОНОМІЧНІ ПРЕФЕРЕНЦІЇ

– От щодо угорців у цьому сенсі ми бачимо якісь поступки – після останньої зустрічі Порошенка (котрий до того робив низку гучних заяв щодо заборони подвійного громадянства) та Орбана, який після зустрічі заявив, що у питанні подвійного громадянства для етнічних угорців із українською стороною досягнуто компромісу. У більшості одразу виникає питання: а чому їм мають бути поблажки?

– Дуже важливо не виривати з контексту й не робити висновки виключно зі слів угорського лідера. Віктора Орбана цікавить саме право на подвійне громадянство для закордонних угорців, і це нормально, тому він на цьому й акцентує.

Нещодавно спікер Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що президент Порошенко погодився на правки до законопроекту про громадянство, які передбачають санкції за другий паспорт для тих, хто працює у владі. Всіх інших ці санкції не стосуватимуться. Не здивуюся, якщо законопроект буде ухвалено з такою нормою, а Віктор Орбан заявить, що це він домігся преференцій для українських угорців, хоча це не так. Тим паче, через рік в Угорщині парламентські вибори, і закордонні угорці для Віктора Орбана зараз – це, у першу чергу, електорат. Вважайте, кампанія уже стартувала, і останні заяви з Будапешта – також під її впливом.

– Справді, враховуючи те, що тільки на Закарпатті проживає угорців 150 тисяч.

– Це згідно з переписом 2001 року. Боюся, чимало з етнічних угорців виїхали з Закарпаття. До речі, один із мотивів особливої уваги Угорщини до Закарпаття – утримати етнічних угорців на їхніх історичних землях, зберегти ідентичність і зв’язок із місцями, які безпосередньо асоціюються з угорськими героями як то Ілона Зріні, Ференц Ракоці ІІ.

– Ви кажете цікаву річ: для Угорщини Орбана наявність угорських паспортів у етнічних угорців, що проживають за межами країни, це можливість втримати їх на історичній землі – адже паспорт надає певні преференції, й це, мовляв, змушує не виїжджати у пошуках заробітку. 

– Так, угорські паспорти для закарпатців – це, перш за все, економічні преференції у вигляді дотацій, пільг, можливість придбати авто в Європі значно дешевше, ніж в Україні, або працювати у сусідньому угорському селі, хай і по той бік кордону, і заробляти значно більше.

Звичайно, для молоді угорський паспорт – це можливість еміграції у більш розвинені країни. І закарпатці не так часто обирають саме Угорщину. Навіть у Дебрецені, другому за розміром угорському місті, спостерігається відтік населення в останні роки. З угорським паспортом переважно виїздять до країн Західної Європи або Британії, чи навіть США. За щорічним рейтингом індексу паспортів, угорський «утлевел» стабільно перебуває у топ-20.

– Закарпаття угорцями сприймається як історична земля. Навіть туристи помічають оцю купу меморіальних дошок, пам’ятників, прапорів… Іноді така кількість угорської символіки дратує… 

– Це можна називати як завгодно – ностальгія за минулим, мітка території… Але якщо дивитися глибше, Угорщина – це новітня національна держава. Будапешт велику увагу приділяє темі ідентичності, угорської культури, національного духу та відродження. Оце все і є виявом таким, через пам’ятники, меморіальні дошки, прапори та вінки. І це не просто забаганка Віктора Орбана, а настрій у країні, в угорському суспільстві. Це прояв їхньої пасіонарності. Угорці так зараз бачать світ навколо, хочуть показати, що вони – нація повноцінна, героїчна, але, водночас, європейська. Остання амбіція Будапешта – особливо надихає, хоча угорське бачення майбутнього Європи тривожить Брюссель. Та поки там не панікують. І нам не варто.

– Щодо мема про угорців-сепаратистів – як правильно вловлювати ці моменти? От із заявами Йоббіка більш-менш зрозуміло, вони попахують сепаратизмом…

– Чому ж тільки угорців-сепаратистів? Є мем про закарпатців-сепаратистів. Він підживлюється експертами, які на Закарпатті бувають лише проїздом, інколи затримуючись лише у термальних басейнах на Берегівщині. Можливо, усі ці прапори й меморіальні дошки якраз і спонукають їх розповідати про те, як Угорщина анексує собі все Закарпаття.

Хоча навряд чи хтось із них донедавна знав, де саме компактно проживає угорська громада, який відсоток населення Закарпатської області вона складає, і яке представництво має, скажімо, на Рахівщині, Перечинщині, Свалявщині, або Міжгірщині. Або про події доби Карпатської України та Красне Поле.

Тим паче, є дуже показові сучасні моменти якраз у тій частині Закарпаття, де мешкають переважно етнічні угорці. Так, у 2010 році було проведено місцевий референдум щодо перейменування Берегового на Берегсас – історична угорська назва міста. Голосів не вистачило.

Інший приклад: щойно почалася агресія Росії проти України, громада Берегового у березні 2014-го поставила питання про закриття в місті офісу представника партії Йоббік та Євродепутата Бейли Ковача, який визнав анексію Криму та підозрюється у шпигунстві на користь Росії. Завважте, саме громада – не силовики!

– Тобто, угорці добре відчувають, коли гаряче?

– Мотиви можуть бути різні, але показово – що не силовики, скажімо, СБУ, закрили цей офіс у Береговому, а громада міста.

ПРИТИСЯНСЬКИЙ УГОРСЬКИЙ ОКРУГ ЗАЧІПАЄ БАГАТО БОЛЮЧИХ УКРАЇНСЬКИХ ТЕМ

– Ми зачепили цей анклав Берегове-Виноградів, де компактно проживає угорська меншина. Тут час від часу виникає скандал довкола Притисянського округу. Чому так його бояться українці, і так вимагають угорці?

– Я не називав би це анклавом, і мені також дуже цікаво, чому щонайменше два кандидати у президенти – Віктор Ющенко та Петро Порошенко – обіцяли відновити Притисянський округ, але коли їх обирали на найвищий пост, зволікали з розглядом цього питання.

Є загроза, що відновлення Притисянського округу може бути використане проросійськими силами в Україні для «розкачки» теми федералізації

До речі, у 2014 році один із лідерів угорської громади Закарпаття Ласло Брензович, який, власне, підписував політичну угоду з Петром Порошенком під час президентської кампанії, погрожував звернутися до Європейського Суду щодо цього округу. Конфлікт вирішили, включивши Брензовича у прохідний список БПП. Але угорців це зовсім не влаштовує. Їхня позиція така: вони хочуть, щоб усе було, як на виборах до ВР у 1998 році, коли угорська громада обирала з-поміж «угорських» кандидатів свого представника до парламенту. Тоді Притисянський, або «угорський округ» діяв на рівні законодавства.

Чому його бояться відновити? У мене пояснення таке, що вирішення цього питання чіпляє значно більше інших болючих українських тем – змін виборчого, мовного законодавства, децентралізації, адміністративної реформи, статусу нацменшин, не тільки угорської, а румунської, кримськотатарської.

Є також загроза, що відновлення Притисянського округу може бути використане проросійськими силами в Україні для «розкачки» вже заїждженої, як китайська платівка, теми федералізації, що в інтерпретації Медведчука та Суркова є радше розвалом і колоніалізацією країни, ніж оптимізацією державного устрою.

Таким чином, через усілякі фейки у ЗМІ та круглі столи, була фактично похована тема відновлення у межах Закарпаття вільної економічної зони. Свого часу, коли вона діяла, в область прийшли крупні світові інвестори – Jabil, Yazaki, Flex. Нещодавно усі вони майже синхронно заявили про бажання розширювати потужності, й натякнули на додаткові преференції від уряду у вигляді податкових пільг вільної економічної зони. Дуже швидко ця тема вже обговорювалася на специфічних круглих столах, де усілякі експерти розповідали, що слідом за економічною автономією має йти політична.

Жодних сумнівів, ні українська, ні тим паче, угорська сторона не зацікавлені, аби тема Притисянського округу, який уже діяв, була «похована» у такий спосіб. Тому, повторюся, дуже потрібен серйозний діалог без «допомоги» сторонніх.

– А є насправді загрози для України із введенням Притисянського округу? 

– На мою думку, ні, якщо мова йде виключно про політичне представництво інтересів угорської громади. Тим паче, що за нинішньої виборчої моделі, йдеться про одного депутата на рівні парламенту. Для порівняння, в Румунії та Словаччині угорські партії мають цілі фракції за підсумками останніх виборів, які пройшли у 2016 році: Демократичний союз угорців у Румунії здобув в обох палатах парламенту 30 мандатів, а партія словацьких угорців Most-Hid має 11 місць.

На мою думку, все ж не випадково за підсумками останньої зустрічі Порошенка та Орбана, останній ні словом не згадав про автономію та Притисянський округ, лише акцентував на подвійному громадянстві. Це добрий знак. Схоже, Будапешт не хоче загострювати теми, які для нього дуже важливі, але поки не на часі. В Україні чергові вибори мають пройти у 2019 році. Жодних сумнівів, що тоді питання відновлення Притисянського округу знову постане гостро. А можливо і раніше, якщо будуть дострокові вибори.

УГОРЦІ НА ЗАКАРПАТТІ МАЮТЬ РЕАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА ГУМАНІТАРНУ СФЕРУ

– Питання щодо угорців в українській політиці – ну, на державному рівні, це, як ми сказали, один Ласло Брензович від КМКС у списку БПП. Але на Закарпатті зараз угорці мають «золоту акцію». Ми маємо першого заступника угорця плюс 8 депутатів в облраді. На що реально вони впливають?

– На рівні обласної ради – це гуманітарна сфера. Відчутний вплив угорські партії та політики мають у Берегівській міській та районній радах, є також їхнє представництво у багатьох інших міських та районних радах області. За підсумками останніх місцевих виборів угорці відчутно додали в представництві. Свою роль зіграла підтримка Будапешта та об’єднання двох угорських політичних партій, які пішли одним списком.

З огляду на це, дуже важливий баланс, який можна гарантувати чіткою державною політикою в області, і не тільки щодо статусу та прав нацменшин. З цим, на жаль, кволо.

– Чому? Адже на останні невдоволення щодо мовних законів був круглий стіл із губернатором і навіть його звернення до ВР переглянути закони?

– Проблема у тому, що інтереси українських угорців прив’язані до дуже кон’юнктурних політичних питань на Закарпатті. Власне, через це і з’явилося таке поняття в Закарпатській облраді, як «золота акція» угорців. Їх Банкова запросила приєднатися до умовної коаліції БПП, Відродження та Опоблоку лише з однією метою – не дозволити створити власну більшість та обрати голову облради команді Віктора Балоги. Тобто виключно політика. На мою думку, неправильно прив’язувати інтереси держави та регіону до політичних розбірок, робити їх заручниками чиїхось амбіцій чи образ.

– Угорців у цьому плані знову використали?

– Думаю, цього разу вони свідомо пішли на це, добре пам’ятаючи, як їх відверто використовували різні політичні сили в попередні роки.

ЩОДО ГРОШЕЙ ЗА ПЛАНОМ ЕГАНА – УКРАЇНА МАЛА ДІЯТИ БІЛЬШ АКТИВНО

– Питання щодо плану Егана – 100 млн євро, які переважно у вигляді кредитів видають етнічним угорцям Закарпаття під розвиток бізнесу. У багатьох виникає питання – якщо в регіон послідовно вкладають такі гроші, значить, не просто так… 

– Для Будапешта – це продовження урядової лінії підтримки закордонних угорців з усіма тими цілями, про які ми вже говорили. Усе це оформили в дуже патріотичний ідейний план, адже Едмунд Еган – це угорець ірландського походження, який свого часу приділяв багато уваги саме розвитку Закарпаття, як дуже бідного регіону, де мешкають етнічні угорці.

Насправді, це інвестиція в економіку Закарпаття. Але нею можуть скористатися лише ті, хто має угорський паспорт. І тут, як на мене, недопрацювала саме українська сторона. Треба було вести перемовини, аби кредити у рамках плану Егана могли отримати й закарпатці без угорського паспорта, щоб не було цієї графи.

Але паралельно угорський уряд уже фактично надав інший кредит – 50 мільйонів євро – на будівництво окружної навколо Берегового та траси у бік Мукачевого, як продовження європейського транспортного коридору М3. Це дуже важливий проект. Гроші вже практично виділені. Тому важливо нічого не зіпсувати.

– У вас є цікава теза про те, що із меншинами своїми треба працювати інакше, так, як у ХХІ столітті. Як саме? Які методи?

– На останньому зібранні угорських депутатів країн Карпатського басейну, де були присутні також високопосадовці Угорщини, було заявлено, що права закордонних угорців мають бути на порядку денному ЄС.

Так ось, на мою думку, Україна має прагнути цього не менше, ніж Угорщина. Тобто ми повинні прив’язувати нашу політику щодо нацменшин до євроінтеграції – вдосконалювати наше законодавство, одночасно стандартизуючи його з європейським, вирішувати будь-які конфліктні питання за участі європейських інституцій. Але не тільки з оглядом на угорську нацменшину в Україні, а й на всі інші. Це має бути повноцінна політика держави. Це гра по-дорослому.

Хоч концепцію «європейського котла» та мультикультуралізм зараз жорстко критикують на тлі мігрантської кризи, зокрема й та ж Угорщина, але ЄС має найкращу в світі експертизу, як вирішувати етнічні питання, проблеми окремих регіонів, де історично проживають різні етнічні групи та національності.

Це дасть нам і додаткові гарантії, запобіжники, і додаткові можливості співпраці, при чому не тільки з Угорщиною, а й з Румунією, Словаччиною, Польщею та іншими країнами ЄС. Це євроінтеграція різних швидкостей, про що так багато говорять, але мало над цим працюють в Україні.

До речі, якраз Угорщина – чудовий приклад для України: уряд Віктора Орбана є одним із найгостріших критиків та опонентів політики Брюсселя, але коли йдеться про захист власних інтересів, зокрема прав закордонних угорців, Будапешт на 100% намагається використати важелі та інструменти ЄС. Україна повинна діяти аналогічно.