Порошенко розповів, коли буде сформований новий Верховний суд

За його словами, це станеться вже за кілька тижнів.

У п’ятницю, 14 липня, президент України Петро Порошенко заявив, що за кілька тижнів буде сформовано новий Верховний суд. Про це на своїй сторінці у Twitter повідомив його прес-секретар Святослав Цеголко.  При цьому Порошенко зазначив, що новий суд має бути позбавлений корупції.

“За кілька тижнів буде сформовано новий Верховний суд, який має бути позбавлений корупції”, – зазначив голова держави.

Президент також зазначив, що новий Верховний суд дає права українцям на справедливість.

Як повідомлялося, понад 600 претендентів у судді оновленого Верховного суду України  взяли участь у анонімному тестуванні на предмет фахових знань,101 кандитат провалив конкурс.

Нагадаємо, 23 січня  НАБУ розпочало відбор суддів до Верховного Суду України.  Відповідно до змін до Конституції в частині правосуддя, які набули чинності 30 вересня 2016 року, вищим судом України має стати створений заново Верховний Суд  у складі не більше, ніж 200 суддів. Натомість Вищий господарський, Вищий адміністративний та Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ — ліквідуються.

 

Парубій підпише новий закон про Конституційний Суд

Народні депутати сьогодні не змогли прийняти два проекти постанов про скасування результатів голосування, цим самим дозволивши Голові Верховної Ради підписати прийнятий учора закон про КС.

Про це повідомляє прес-служба апарату ВР, передає «Закон і Бізнес».

Як відомо, вчора Рада ухвалила закон «Про Конституційний Суд України» №6427-д. Новим законом затверджується порядок призначення суддів і розширення повноважень судових розпорядників та уповноважених осіб секретаріату КС.

22 червня законопроект №6427-д був прийнятий за основу, а у другому читанні і в цілому підтримали 245 народних депутатів.

За словами виступаючих, до документу було близько шістсот поправок, з яких по суті враховано тільки 5.

 

Новый Конституционный суд: 2 сената, приостановка законов, конкурсный отбор и высокая зарплата

13 июля Верховной Раде удалось-таки с 3-й попытки за одну сессию (!) принять новый закон о Конституционном Суде. И это при том, что изменение принципов деятельности КС было заложено еще конституционными изменениям в части правосудия, принятым парламентом аж в июне 2016 года, пишут Українські новини.

Более года депутаты не могли привести в соответствии Конституции действующий закон о КС, не смотря на уверения Президента Петра Порошенко, что данный закон будет оперативно рассмотрен и принят парламентом еще до конца 2016 года.

Безусловно, репутация Конституционного Суда, значительная часть судей которого фигурирует в уголовном производстве об узурпации власти Президентом Януковичем, практически до основания уничтожена, в том числе, и самыми судьями.

Постоянные внутренние дрязги, сознательное затягивание рассмотрения резонансных дел (на данный момент в КС в подвешенном состоянии дела по закону о люстрации, моратории на продажу земли и закон о региональных языках), отсутствие председателя суда и почти 1/3 судейского состава – вот лишь малая часть доказательств того, что в нынешнем своем виде Конституционный Суд Украины оказался не жизнеспособен.

Оставив за скобками многочисленные нарушения депутатами регламента при рассмотрении и принятии нового закона о КС, поддержанного в том числе и фракцией “Оппозиционного блока”, Українські Новини попытались разобраться, какую все-таки модель работы наиглавнейшего суда Украины утвердили парламентарии.

Переформатируется структура суда

Итак, отныне, Конституционный Суд будет состоять из Большой палаты, 2 сенатов и 6 коллегий.

В Большую палату входят все 18 судей КС, этот орган рассматривает вопросы:

– конституционности законов и других правовых актов парламента, Президента, Кабинета Министров;

– официального толкования Конституции Украины;

– соответствия Конституции действующих международных договоров Украины;

– конституционности вопросов, предлагаемых для вынесения на всеукраинский референдум по народной инициативе;

– соблюдения конституционной процедуры расследования и рассмотрения дела об устранении Президента с поста в порядке импичмента.

Сенат действует в составе 9 судей КС (если количество судей меньше 18, то сенат является полномочным при участии в нем не менее 6 судей Конституционного Суда).

Сенаты рассматривают конституционные жалобы от граждан (жалоба на конституционность какого-либо закона, примененного против гражданина)

Сенат имеет право отказаться от рассмотрения жалобы и передать ее в Большую палату.

Коллегия действует в составе 3 судей и имеет полномочия решать вопрос об открытии производства по конституционному представлению, обращению или жалобе.

Единогласно вынесенное постановление коллегии об отказе в открытии конституционного производства является окончательным.

Устанавливается максимальный срок для рассмотрения дел в КС – 6 месяцев, в безотлагательных случаях – 1 месяц.

Начинается рассмотрение конституционных жалоб

Новый механизм защиты прав украинцев – конституционная жалоба – был внесен в Конституцию еще в июне 2016 года, но не применялся из-за того, что отсутствовал механизм ее рассмотрения.

По сути, конституционная жалоба – это право каждого физического и юридического лица обратиться в КС с просьбой признать неконституционным закон (или его отдельные положения), нормы которого применялись против него.

Право это лицо получает лишь после прохождения кассационной инстанции.

Интересно, что в случае особой важности для общества рассматриваемой жалобы, КС имеет право проигнорировать заявление субъекта, ее подавшего, об отзыве жалобы.

В Совете по вопросам судебной реформы прогнозируют, что в год в Конституционный суд может поступать от 4 до 7 тыс. конституционных жалоб (!).

Уже сейчас, даже не смотря на то, что отсутствовала процедура их рассмотрения, с 30 сентября 2016 года (день вступления в силу изменений в Конституцию в части правосудия) в КС поступило 108 жалоб.

Есть огромная вероятность, что такой поток жалоб в условиях кадрового дефицита в Конституционном Суде приведет к блокированию его работы.

Правда установлено, что конституционная жалоба может быть подана, если окончательное судебное решение по делу лица вступило в законную силу не ранее 30 сентября 2016 года.

КС получает право своим приказом приостанавливать действие любых нормативно-правовых актов

При рассмотрении конституционной жалобы Большая палата, в исключительных случаях (не на прописано, что может быть такими случаями), по собственной инициативе может принять меры по обеспечению конституционной жалобы, выдав обеспечительный приказ, который является исполнительным документом.

Основанием для обеспечения конституционной жалобы является необходимость предотвратить необратимые последствия, которые могут наступить в связи с исполнением окончательного судебного решения.

Способом обеспечения конституционной жалобы является установление временного запрета совершать определенное действие.

Обеспечительный приказ теряет силу со дня принятия решения или вынесения определения о прекращении конституционного производства по делу.

Таким образом, КС получает новый, достаточно мощный и очень размыто расписанный инструмент – по своему усмотрению приостанавливать действие любых нормативно-правовых актов.

Зарплата растет

Новый размер оплаты труда  судей КС ожидаемо вызвал немало жарких споров в зале парламента.

Первоначальный вариант закона, которым устанавливалась зарплата судей на уровне 300 тыс. гривен, был оглушительно провален еще в апреле.

В окончательном проекте закона требования депутатов были учтены и зарплата судьи КС установлена на уровне около 120 тыс. гривен.

Согласно закону, вознаграждение судьи состоит из должностного оклада и доплаты за пребывание на административной должности.

Должностной оклад судьи Конституционного Суда устанавливается в размере должностного оклада судьи Верховного Суда – до 75 прожиточных минимумов (около 120 тыс. гривен).

Судьям, которые занимают должности секретаря коллегии, выплачивается ежемесячная доплата в размере 5% должностного оклада; заместителя председателя Суда – 10%; председателя суда – 15%.

Судья Конституционного Суда в отставке получает ежемесячное пожизненное денежное содержание, выплачиваемое в размере 50% вознаграждения судьи КС.

Будет конкурс

Как и раньше, парламент, Президент и съезд судей назначают по 6 судей КС, но отныне они это будут делать по результатам открытого конкурсного отбора.

В частности, не позднее чем за 3 месяца до дня истечения срока полномочий или достижении предельного возраста пребывания в должности судьи КС или не позднее одного месяца со дня возникновения вакансии на должность судьи, Аппарат Верховной Рады по представлению комитета, к предмету ведения которого относятся вопросы правового статуса Конституционного Суда, обнародует информацию на официальном сайте парламента и сообщает депутатским фракциям (депутатским группам) о начале приема предложений относительно кандидатов на должность судьи.

Депутатская фракция (группа) может предложить по одному кандидату на каждую вакантную должность.

Право внесения предложения по кандидату может реализовать также группа внефракционных депутатов в количестве не меньшем количественного состава наименьшей депутатской группы.

По результатам собеседований с кандидатами, профильный комитет Рады принимает рекомендации по каждому претенденту.

Отбор на должности судей Конституционного Суда осуществляется Верховной Радой открытым рейтинговым голосованием по каждому кандидату отдельно.

Для назначения судей по квоте Президента Глава государства создает конкурсную комиссию из специалистов в области права и затем назначает своим указом победителя конкурса.

Совет судей также в течение месяца принимает заявки от претендентов для участия в конкурсе на должность судьи КС.

Затем Съезд судей путем голосования избирает судью КС.

6. КС будет сам решать, снимать ли неприкосновенность с провинившегося судьи.

Парламент лишается права давать согласие на снятие неприкосновенности и арест судей КС.

Теперь эти полномочия переходят непосредственно к самому Конституционному Суду.

Судья без согласия КС не может быть задержан или арестован до вынесения обвинительного приговора судом, за исключением задержания судьи во время или сразу же после совершения тяжкого или особо тяжкого преступления.

Представление о даче согласия на задержание, арест судьи вносит в КС Генеральный прокурор или лицо, осуществляющее его полномочия.

Решение о предоставлении согласия на задержание, содержание под стражей или арест судьи суд принимает на специальном пленарном заседании в форме постановления.

Судья Конституционного Суда, задержанный за административное правонарушение или по подозрению в совершении деяния, за которое установлена уголовная ответственность, должен быть немедленно освобожден.

Другие интересные новшества:

– повышается максимальный возраст для работы судьей КС (с 65 до 70 лет)

– вводится ответственность за невыполнение решений КС и за неуважение к участникам конституционного производства.

– государство гарантирует безопасность судьи КС и членов его семьи

– временно (до 2020 года) вводится институт специального советника для предоставления экспертной помощи Конституционному Суду.

Спецсоветником (консультантом) может быть иностранный (но не российский) судья в отставке или представитель международной правительственной организации.

 

Закон про Конституційний суд України матиме серйозні негативні наслідки для держави

Про це в парламенті заявив народний депутат від фракції «Батьківщина» Юрій Одарченко, пише Грушевського, 5.

За його словами, ухвалення відповідного документу відбулося голосами Опозиційного блоку в обмін на ненадання голосів за арешт Михайла Добкіна.

На жаль, як зауважив Одарченко, редакція запропонованого провладною більшість закону про Конституційний суд не дає людям доступу до конституційної скарги, наприклад, щодо оскаржень антиконституційних рішень Кабміну про скасування пільг для чорнобильців чи дітей війни.

«Такі конституційні скарги будуть розглядатися у закритому режимі», – додав він.

Депутат від «Батьківщини» також пояснив, що обрання суддів КСУ відбуватиметься за нібито прозорою процедурою, «але все зроблено так, що комісія, яка обиратиме суддів, призначатиметься Адміністрацією президента».

«Чинна процедура обрання суддів КСУ є більш демократичною та дає більше перспектив мати неупереджений суд», – зазначив політик.

Окрім того, він зауважив, що провладна більшість змінила процедуру ухвалення рішення Конституційний судом: якщо раніше суд міг ухвалити рішення більшістю від загального складу, то зараз  утворено схему роботи Конституційного суду, коли рішення може приймати чотири судді.

«Утворено два сенати, до яких має входити по 9 суддів КСУ, а сенат може працювати навіть якщо не укомплектований. Наприклад, у складі 6 суддів і тоді рішення ухвалюється 4 суддями», – сказав депутат.

Юрій Одарченко обурений тим, що в такому випадку, наприклад, подання про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення не потребуватиме рішення більшості суддів.

«Янукович свого часу корумпував суддів і вони голосували більшістю за необхідні для нього рішення. Зараз президенту достатньо мати голоси 4 суддів, корумпування відбулося через призначення захмарних зарплат за рахунок коштів бюджетів, тобто за рахунок платників податків. Суддям КСУ встановили зарплати на рівні 120 тис грн і пенсії на рівні половини окладу – щонайменше  60 тис грн», – розповів парламентар і назвав таке рішення «нахабним» та таким, що йде всупереч всім гаслам про зменшення витрат Пенсійного фонду.

Він переконаний, що ухвалення такого закону про Конституційний суд матиме доленосні негативні наслідки для України.

«Конституційного суду як інституції, яка б вирішувала питання та урівноважувала протиріччя у суспільстві, більше не буде. КСУ не став тим арбітром, громовідводом, який би дозволив людям відчути справедливість у нашій державі. Люди будуть змушені вийти на вулиці з плакатами  і вирішувати свої питання. Це загострить стосунки у суспільстві. Це серйозний програш, який відбувся за рахунок торгів у парламенті», – заявив парламентар.

Юрій Одарченко нагадав, що фракція «Батьківщина» внесла понад 200 поправок до відповідного законопроекту, жодна з яких не була розглянута профільним комітетом, «який не посмів торкнутися священного тексту, який йому передала Адміністрація президента».

 

У Верховній Раді зареєстрували проект постанови про скасування закону про Конституційний суд

У Верховній Раді зареєстрували проект постанови про скасування ухваленого раніше в четвер рішення про ухвалення в цілому як закону законопроекту «Про Конституційний суд України» – Радіо Свобода.

Її автор – народний депутат Юрій Левченко (позафракційний, член партії «Свобода»).

У пояснювальній записці він обґрунтовує необхідність, на його думку, скасувати щойно ухвалений закон численними, за його словами, процедурними порушеннями в перебігу його розгляду.

Документ наразі переданий до розгляду парламентським комітетам.

Відповідно до регламенту, після реєстрації постанови про скасування ухваленого, але ще не підписаного закону голова Верховної Ради не має права підписувати його і передавати на розгляд президентові, доки парламент не ухвалить рішення щодо такої постанови.

Час її розгляду наразі не встановлений.

Раніше в четвер Верховна Рада України схвалила в другому читанні і в цілому закон «Про Конституційний суд України», ухвалений у рамках судової реформи, розпочатої в червні 2016 року. При цьому депутати розглядали понад 500 поправок до законопроекту.

 

Парубій закрив шосту сесію Верховної Ради

Депутати пішли на канікули до 5 вересня, пише Український тиждень.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на ранковому засіданні в п’ятницю, 14 липня, оголосив закритою шосту сесію восьмого скликання.

Згідно з календарним планом 7-ма сесія має відкритися 5 вересня 2017 року

Нагадаємо, у четвер, 13 липня, Верховна Рада ухвалила запропоновані Кабінетом міністрів зміни до державного бюджету України на 2017 рік щодо збільшення доходів у зв’язку з перевиконанням планових показників і розподілом понадпланових надходжень.

Крім того, депутати проголосували за притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт нардепа Михайла Добкіна.

 

КВУ назвав кількість “мертвих душ” за поточну сесію Ради

У парламенті 6-го скликання налічується 49 депутатів, які належним чином не працюють.

Комітет виборців України нарахував 49 «мертвих душ» за поточну сесію Верховної Ради. Про це заявив генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель під час прес-конференції у п’ятницю, 14 липня.

«Ми маємо підстави говорити, що у парламенті 6-го скликання є близько 50 так званих мертвих душ. Тобто парламентарі, які належним чином не працюють. Так, 49 народних депутатів пропустили більше ніж 50 сесійних засідань ВР 6 скликання. Якщо знайти спільний знаменник, ми можемо побачити, що в середньому під час сесії на засіданнях були присутні 335 народних депутата із 422», – сказав він.

Найбільшу кількість засідань, за словами Кошеля, пропустили: Дмитро Добкін – 0 з 61 засідання, Михайло Добкін 4 з 61, Дмитро Ярош відвідав 1 засідання з 61, Андрій Білецький – 5 з 61, Семен Семенченко – 2 з 61.

Нагадаємо, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на ранковому засіданні 14 липня, оголосив закритою шосту сесію восьмого скликання.

 

США відмовились видавати візи російським дипломатами

Дипломати мали б замінити раніше видворених російських посадовців.

Вашингтон відмовляється видавати візи російським дипломатам, які повинні замінити видворених з США в грудні працівників посольства РФ. Про це заявила офіційний представник російського МЗС Марія Захарова у п’ятницю, 14 липня.

“Вашингтон не тільки не скасував рішення про видворення наших співробітників, але і відмовляється видавати візи тим, хто повинен їхати на заміну”, – сказала Захарова.

Як повідомлялося, 29 грудня 2016 року Сполучені Штати  вислали з країни 35 російських дипломатів  і закрили два російських дипломатичних компаунди в Нью-Йорку і Меріленді у відповідь на утиски американських дипломатів в Москві. Доступ в закриті об’єкти було припинено для всіх російських чиновників.

Також 29 грудня 2016 року президент США Барак Обама підписав указ про нові санкції щодо Росії, пов’язані з втручанням РФ у вибори в США.

 

Туреччина заблокувала візит членів Бундестагу до бази НАТО

Німецькі парламентарі просять перенести візит на базу в турецькій Коньї, де розміщено розвідувальні літаки НАТО, через “прохання” Анкари, яка посилається на напружені німецько-турецькі відносини – DW.

Анкара блокує запланований візит німецьких парламентарів до військових Бундесверу, розміщених на базі НАТО в Коньї в Туреччині. Про це у п’ятницю, 14 липня, повідомив голова комітету Бундестагу з питань оборони Вольфґанґ Гельміх (Wolfgang Hellmich). Депутати звернулися до Федерального міністерства закордонних справ з проханням перенести заплановану подорож з надією на те, що ситуація не дійде до цілковитої заборони візиту.

Звернення Анкари було сформульовано у вигляді “прохання” з посиланням на напружені турецько-німецькі відносини. Гельміх водночас наполягає, що члени Бундестагу мають право відвідувати військових на службі незалежно від того, які відносини між Анкарою та Берліном.

Візит німецьких депутатів було заплановано на понеділок, 17 липня. На базі в Коньї розміщено розвідувальні літаки AWACS, які беруть участь у військовій операції проти “Ісламської держави” в Сирії та Іраку. Частина їхніх екіпажів, від 20 до 30 осіб, – німці.

Це вже не перший випадок, коли німецькі депутати стикаються з труднощами через плани відвідати військових Бундесверу в Туреччині. Цього літа  Німеччина почала переміщення своїх розвідувальних та заправних літаків з турецької бази “Інджирлік” до Йорданії після того, як Анкара багаторазово забороняла візит депутатів Бундестагу до “Інджирліку”. Від самого початку літаки Бундесверу було розміщено на “Інджирліку” задля допомоги міжнародній коаліції у боротьбі з бойовиками “Ісламської держави” в Сирії.

 

Ранение Дейдея в зоне АТО квалифицировали как теракт

Ранение нардепа от “Народного фронта” Евгения Дейдея в зоне проведения антитеррористической операции на Донбассе предварительно квалифицировали как теракт. Об этом в Facebook сообщила пресс-секретарь генпрокурора Лариса Сарган, пишет РБК–Украина.. “Прокуратура Донецкой области осуществляет процессуальное руководство в уголовном производстве по факту получения ранения народным депутатом Украины Евгением Дейдеем… Уголовное преступление по факту ранения предварительно квалифицировано по ч. 2 ст. 258 (террористический акт) Уголовного кодекса Украины”, – сообщила Сарган.

Она также уточнила, что Дейдей получил ранение во время боевых действий примерно в 18:00 в районе промышленной зоны Авдеевка. После оказания первичной медицинской помощи с диагнозом осколочные ранения нардепа направили в военный госпиталь Покровска.

 

У Міноборони розповіли, скільки бойових підрозділів підготували за стандартами НАТО

Для підготовки 28 підрозділів були задіяні інструктори з Канади, Великої Британії, США, Литви та Польщі.

За стандартами НАТО у Збройних силах України підготовлені 28 повноцінних бойових підрозділів. Про це заявив речник Міністерства оборони України полковник Дмитро Гуцуляк під час брифінгу у п’ятницю, 14 липня.

“За стандартами НАТО у Збройних силах України підготовлені 28 повноцінних бойових підрозділів. Для підготовки цих підрозділів були задіяні інструктори з Канади, Великої Британії, США, Литви та Польщі”, – сказав Гуцуляк.

За його словами, у 2017 році за стандартами Альянсу для Збройних сил підготовлено вже 297 інструкторів, а загалом з початку оборонної реформи – близько 1 тисячі 200 військовослужбовців-інструкторів, з них близько 600 – за участю іноземних інструкторів.

 

У Києві правоохоронці затримали агента російських спецслужб

Затриманому, який намагався отримати таємну документацію, інкримінують державну зраду.

Служба безпеки України затримала у Києві агента спецслужб РФ, який намагався отримати таємну документацію у військовій сфері та завербувати представника Міністерства оборони. Про це повідомила прес-служба СБУ.

“Уродженець та мешканець Донецька, час від часу перебуваючи у Києві, за завданням російських спецслужб мав намір отримати інформацію про особовий склад, забезпечення, дислокацію, озброєння та переміщення вздовж лінії розмежування військових частин та з’єднань ЗСУ та Нацгвардії. Також його цікавило постачання до України військового озброєння і техніки країнами-членами НАТО, проведення українсько-американського навчання «СІ Бриз- 2017», установчі дані про офіцерів – інструкторів ЗС США, які здійснюють підготовку українських військовослужбовців”, – йдеться у повідомленні.

 

За результатами перевірок відсторонені 25 керівників підприємств Укроборонпрому – Порошенко

За словами президента, наразі відкрито 41 кримінальну справу за матеріалами служби безпеки.

За результатами перевірок підприємств державного концерну “Укроборонпром” були відсторонені від виконання обов’язків 25 керівників. Про це повідомив президент України Петро Порошенко у п’ятницю, 14 липня.

“Хочу повідомити, що за результатами перевірок відсторонені 25 керівників державних підприємств, і я просив би керівництво внутрішньої безпеки (Укроборонпрому – ред.) за моїм дорученням заохотити”, – сказав він, виступаючи на “Львівському бронетанковому заводі” у Львові.

Порошенко подякував за виконану роботу і принципову позицію працівникам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Генеральної прокуратури країни.

Глава держави зазначив, що завдяки роботі служби безпеки “Укроборонпрому” і правоохоронних органів не допущено розкрадання 631 млн грн на підприємствах оборонної промисловості: “Відкрито 41 кримінальну справу за матеріалами служби безпеки. Значна кількість знаходиться в судах”.

“Ніколи і ні в кого не буде “парасольки”, якщо він корупціонер, і це повною мірою відноситься до діючого керівництва заводу. Два місяці працювали правоохоронні органи, саме сьогодні проводяться відповідні процесуальні дії”, – сказав Порошенко, коментуючи затримання правоохоронцями п’ятьох людей, причетних до махінацій із закупівлями двигунів для танків ДП ​​”ЛБЗ”, в тому числі директора заводу і його заступника.

“Ми і далі будемо демонструвати свою рішучість у боротьбі з корупцією. Кримінальні провадження щодо присвоєння, розкрадання майна, зловживання службовим становищем отримають мою абсолютно рішучу реакцію”, – запевнив глава держави.

Нагадаємо, 14 липня детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціальної антикорупціної прокуратури затримали посадовців ЗСУ та директора Львівського бронетанкового заводу. Їх підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Наразі затримано п’ятьох осіб: начальника ЦБТУ ЗСУ Озброєння ЗСУ (генерал-майора), начальника відділу ЦБТУ ЗСУ Озброєння ЗСУ (полковника), директора та заступника директора ДП «Львівський бронетанковий завод»,  також засновника ТОВ, задіяного у схемі.

 

Порошенко пообіцяв армії 72 модернізованих танки Т-72 до кінця року

За його словами, Львівський бронетанковий завод має отримати 920 млн гривень, які будуть спрямовані на танки, пожежні машини, бронемашини “Дозори”.

Президент України Петро Порошенко повідомив, що до кінця 2017 року в українську армію надійдуть 72 модернізованих танки Т-72. Про це він сказав, виступаючи в п’ятницю на Львівському бронетанковому заводі.

“За моїм дорученням 72 модернізованих танки Т-72 в цьому році вашими зусиллями повинні надійти в Збройні сили. Ми закуповуємо нові, виготовлені у Львові, машини, ми побачили можливості нової пожежної машини на базі Т-72”, – сказав він.

 

У ЗСУ не вистачає офіцерів-танкістів – Президент

В ЗСУ не вистачає офіцерів-танкістів. Про це заявив Президент України Петро Порошенко на Львівському бронетанковому заводі, передає кореспондент УНН.

“Ми вимушені були перейти до… точкової мобілізації офіцерів – це вимушений крок, бо офіцерів у ЗСУ не вистачає, в тому числі офіцерівтанкістів,” – сказав П.Порошенко.

У зв’язку з цим, за словами Президента було прийнято рішення про підвищення статусу харківського факультету до інституту.

“Але хочу наголосити, аж ніяк це не зачепить Львівську академію,” – підкреслив П.Порошенко.

 

Конкурс в Нацакадемії сухопутних військ ім.П.Сагайдачного сягає 48 чоловік на місце – Президент

Конкурс на одне місце в Національній академії сухопутних військ ім.П.Сагайдачного сягає 48 чоловік на одне місце. Про це заявив Президент України Петро Порошенко на Львівському бронетанковому заводі, передає кореспондент УНН.

“Ми значно збільшили кількість курсантів, які зараз навчаються в стінах цього славетного учбового закладу. Конкурс на окремі професії сягає, мені написали, 48 осіб на одне місце,” – сказав П.Порошенко.

Він додав, що за його дорученням цього року було виділено додатково 90 млн грн на фінансування Національна академія сухопутних військ ім.П.Сагайдачного і 14 тис кв. м нових приміщень було введено в експлуатацію.

За його словами 8 випускників академії стали Героями України.

 

Трамп назвав умову, за якої з РФ можуть зняти санкції

США не скасує санкції проти Росії, якщо Москва не погодиться на розв’язання конфліктів в Україні та Сирії.

Президент США Дональд Трамп 13 липня заявив, що Сполучені Штати не скасують санкції проти Росії, якщо Москва не погодиться на розв’язання конфліктів в Україні та Сирії.

«Я ніколи не скасую санкції, поки не буде зроблено щось, що задовольнить нас і задовольнить усіх у Сирії та Україні», – наголосив Трамп.

Він також зазначив, що російський президент Владімір Путін не порушував питання про санкції під час зустрічі минулого тижня в Німеччині.

«Чому я маю скасовувати санкції, не отримуючи нічого?» – додав глава США.

Відповідні коментарі Трампа спершу були зібрані в режимі, що не передбачає оприлюднення, але згодом ці слова опублікував Білий дім.

Нагадаємо, що 20 червня США розширили санкції проти Росії через агресію щодо України, додавши до списку обмежувальних заходів ще 38 росіян та організацій.

У Конгресі США пропонують виділити Україні не менше $410 млн військової допомоги

Як повідомило посольство, кошторис допомоги Україні по лінії зовнішньополітичного відомства Сполучених Штатів і причетних агентств збережений на рівні 2017 року.

Комітет з питань асигнувань Палати представників Конгресу США пропонує у 2018 фінансовому році виділити не менше 410 млн доларів на військову допомогу Україні. Про це йдеться у повідомленні посольства України в США.

Зокрема, комітет представив проект закону про асигнування на потреби Держдепу США, зарубіжні операції і суміжні програми на 2018 фінансовий рік, яким виділяються кошти на програми підтримки України.

“Незважаючи на суттєве скорочення загального бюджету Державного департаменту, кошторис допомоги Україні по лінії зовнішньополітичного відомства Сполучених Штатів і причетних агентств збережений на рівні 2017 року – в обсязі не менше 410,465 млн доларів”, – йдеться в повідомленні.

Документ передбачає фінансування на оборонні цілі за програмою “Міжнародне військове фінансування” для України на рівні не меншому поточного бюджетного року, а також законодавчу можливість для виділення у разі необхідності коштів для надання додаткових кредитних гарантій.

Нагадаємо, в травні Білий дім представив проект федерального бюджету США на 2018 фінансовий рік, який передбачає, в тому числі, допомогу Україні за різними програмами на загальну суму близько $350 млн. Зокрема, документ передбачав кошти Україні на програми допомоги у військовій сфері та сфері безпеки, а також в рамках програм Держдепу і Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

 

Велика Британія вперше визнала борги перед ЄС через Brexit

Цей крок може запобігти конфлікту на переговорах.

Велика Британія вперше визнала, що у неї є фінансові зобов’язання перед Європейським союзом в зв’язку з виходом країни з блоку. Цей крок може запобігти конфлікту на переговорах щодо Brexit, які починаються наступного тижня в Брюсселі, пише The Financial Times.

У письмовій заяві, направленій 13 липня у парламент щодо питань “фінансового врегулювання”, британський уряд визнає, що “Британія має зобов’язання перед ЄС, а у ЄС є зобов’язання перед Великою Британією, які залишаться після виходу королівства з блоку – і цю ситуацію необхідно вирішити”.

“Уряд добре розуміє, що ми будемо працювати з ЄС для визначення справедливого врегулювання прав та обов’язків Великої Британії через вихід з Євросоюзу”, – йдеться в заяві заступника міністра у справах Brexit Джойса Енелея.

“У цій заяві Британі заходить далі, ніж було раніше, – заявив FT один з європейських дипломатів, який бере участь в процесі підготовки Brexit. – Воно зможе запобігти “удару електрошокером” наступного тижня. Виникла б справжня проблема, якби ми не досягли прогресу в плані фінансового врегулювання”.

Раніше голова міністерства закордонних справ (МЗС) Великої Британії Борис Джонсон заявив, що ЄС вимагає невиправдано велику суму від Лондона за Brexit. Про це він заявив у відповідь на статтю газети Financial Times, яка проаналізувала нові вимоги групи країн на чолі з Францією і Німеччиною, повідомила, що вихід Британії з ЄС може коштувати їй до 100 млрд євро.

 

У Великій Британії на п’ять років засудили бойовика “ДНР”

Суд вперше визнав громадянина країни винним у терористичній діяльності.

Суд в Манчестері засудив британця Бенджаміна Стімсона, який знаходився в складі незаконних збройних формувань “ДНР” і “ЛНР”, до п’яти років і чотирьох місяців в’язниці, повідомляє BBC.

Підкреслюється, що британський суд вперше визнав громадянина країни винним у терористичній діяльності в зв’язку з його участю в конфлікті в Донбасі.

Суддя уточнив, що засуджує Стимсона до восьми років ув’язнення, але віднімає третину цього терміну за визнання провини.

Суд погодився з аргументами сторони обвинувачення про те, що Стімпсон мав наміри “за сприяння інших осіб здійснити акти тероризму шляхом приєднання до лав сепаратистів, які протистоять законному уряду України”. Однак суддя не знайшов доказів того, що Стімсон безпосередньо брав участь у збройному конфлікті.

Суддя постановив, що Бенджамін Стімсон не має екстремістських поглядів і не представляє зараз небезпеки для населення Британії.

Як повідомлялося, у Чехії вперше  судять чоловіка  за участь у бойових діях на сході України на боці бойовиків.

Раніше громадянина Австрії Бенджаміна Фішера, якого підозрювали у скоєнні військових злочинів на сході України,  звільнили  з-під варти через відсутність достовірних доказів.

 

Хакер зламав пошту розвідника з Держдепу США, який відповідав за Росію – Foreign Policy

Повідомляється, що чиновник був бажаною мішенню для кіберзлочинців.

Хакер на прізвисько Johnnie Walker зробив масову розсилку змісту зламаної поштової скриньки одного з працівників Держдепартаменту США. Про це повідомляє сайт американського журналу Foreign Policy.

За непідтвердженою інформацією, посадовець керував розвідувальним підрозділом, у сферу відповідальності якого входила Росія.

Зазначається, що архів містить листування за останні два роки з офіцерами ЦРУ, іншими розвідувальними органами, рейтинговими ЗМІ, недержавними організаціями та міжнародними фондами. При цьому вказується, що зміст листування нібито надає докази того, хто саме стоїть за формуванням порядку денного в багатьох країнах, особливо з нестабільною політичною ситуацією. Кількість адресатів, які могли отримати архів наразі встановлюється.

За даними видання, посадовець обіймає одну з керівних посад в Бюро з розвідки та досліджень Держдепу США, і хоча він є публічною персоною, за вимогами безпеки його особисті дані не розголошуються. Його професійна діяльність і компетенція в питаннях російської політики та організованої злочинності роблять його доволі бажаною мішенню для кіберзлочинців.

Водночас, Державний департамент не підтвердив і не спростував належність поштової скриньки. Повідомлялося, що американська влада добре розуміє, що зловмисники постійно намагаються отримати доступ до пошти державних службовців Сполучених Штатів різного рівня, однак, згідно встановленої внутрішньої політики, жодні такі спроби не обговорюються.

Поки що немає інформації щодо того, хто стоїть за зламом. Однак, за версією Foreign Policy, вперше зміст пошти з’явився на маловідомому кримському інформаційному порталі. Втім, пізніше стаття зникла, а редактор, який територіально перебуває в Донецьку, заперечив зв’язки хакера з РФ і відмовився коментувати подробиці американському виданню.

В той же час експерти з кібербезпеки та розвідки повідомляли, що схожі атаки проводяться російською стороною постійно, і тому причетність Росії до цього інциденту не буде сюрпризом.

Нагадаємо, центральне управління розвідки США  дійшло висновку, що Росія втрутилася в президентські вибори, щоб допомогти Дональду Трампу перемогти. Через це США  вислали з країни 35 російських дипломатів  і закрили два російських дипломатичних компаунди в Нью-Йорку і Меріленді у відповідь на  втручання Росії у вибори у США  та утиски американських дипломатів в Москві. Розслідування про ймовірне втручання Росії в проведення минулорічних президентських виборів у США  доручили надсекретному відділу ФБР.

Міністерство юстиції США 17 травня  призначило спеціального прокурора  для розслідування втручання Росії в американські вибори і зв’язків Дональда Трампа з російськими чиновниками. Ним став 72-річний екс-глава ФБР Роберт Мюллер, який вважається незалежною фігурою, що не пов’язана ні з однією з двох провідних політичних партій Сполучених Штатів.

 

Палата представників США ухвалила оборонний бюджет на 2018 рік

Білий дім запросив у 2018 году на військові потреби 603 мільярдів доларів плюс 65 мільярдів на проведення операцій за кордоном.

Палата представників конгресу США 14 липня ухвалила проект оборонного бюджету країни на 2018 фінансовий рік, який починається з 1 жовтня 2017 року.

Сума витрат становить майже 700 мільярдів доларів.

Білий дім запросив у 2018 году на військові потреби 603 мільярдів доларів плюс 65 мільярдів на проведення операцій за кордоном.

У Сенаті США наразі розглядають свій проект оборонного бюджету, з яким повинен бути узгоджений ухвалений у нижній палаті. Якщо сенаторам вдасться це зробити, законопроект направлять на підпис президенту.

Оборонний бюджет США на 2017 рік становить 619 мільярдів доларів.

Як повідомлялося, Комітет з питань асигнувань Палати представників Конгресу США запропонував у 2018 фінансовому році виділити не менше 410 млн доларів на військову допомогу Україні.

У травні Білий дім  представив проект федерального бюджету США на 2018 фінансовий рік, який передбачає, в тому числі, допомогу Україні за різними програмами на загальну суму близько $350 млн. Зокрема, документ передбачав кошти Україні на програми допомоги у військовій сфері та сфері безпеки, а також в рамках програм Держдепу і Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

 

Леонід Кантер: Причини ксенофобії криються в тому, що українці не подорожують

Україннський мандрівник зазначає, що люди не подорожують не лише через відсутність грошей, а й через незнання мови.

Причиною ксенофобії в Україні є той факт, що українці не подорожують. Таку думку в інтерв’ю Українському тижню висловив відомий мандрівник, організатор мистецького екохутора Обирок, письменник та режисер Леонід Кантер.

“За статистикою, близько 70% наших співгромадян ніколи не виїжджали за межі країни. З тих 30%, що це робили, дуже малюсінька частка мандрувала не до Європи чи США, а до Африки. Навіть якщо вони туди виїжджали, то проводили час у попсових готелях, не бачачи країни, до якої завітали. Тих, хто подорожував Африкою та бачив її не з готельних вікон, одиниці”, – каже він.

На думку Кантера, саме необізнаність спричиняє страх перед невідомим, який, власне, і є ксенофобією. Він разом із однодумцями організовує фестиваль «Мама Африка», аби, за його словами, між людьми відбувся не розумовий, а творчий контакт. Кантер зазначає, що люди не подорожують не лише через відсутність грошей, а й через незнання мови.

“На нашому фестивалі не критична необхідність у знанні мови. Тому що буде багато людей, здатних перекласти, а також через те, що він буде сповнений активностями, де мова не відіграватиме провідної ролі, що дасть змогу долучитися максимуму людей. А також познайомитися й подружитися”, – розповів мандрівник

 

Під час нападу на курорт в Єгипті загинуло двоє українців – ЗМІ

В одному з готелів Єгипту невідомий з ножем напав на туристів.

Двоє українських туристів загинули та ще чотири туриста поранені під час збройного нападу в одному з єгипетських курортів в Хургаді, повідомляє Reuters.

Мотиви нападника поки не відомо. За інформацією МВС країни нападник, ймовірно, потрапив на територію готелю з сусіднього громадського пляжу.

Єгипетський портал Elbalad з посиланням на свої джерела в службах безпеки повідомляє, що серед постраждалих – троє громадян Сербії, а також один польський чи український громадянин.

Джерела порталу також розповіли, що нападник затриманий, документів при ньому не було. Територія готелю після нападу оточена.

Нагадаємо, нещодавно міністерство закордонних справ України закликало громадян нашої держави утриматися від поїздок до Єгипту.

 

Черновецкого подозревают по делу о вертолетной площадке Януковича

Бывший мэр Киева  Леонид Черновецкий  получил статус подозреваемого в деле о незаконном строительстве в столице вертолетной площадки, которое связывают с  Виктором Януковичем. Об этом  сообщает  пресс-служба Генпрокуратуры, пишет Лига.Новости.

Согласно сообщению, ведомство расследует уголовное производство по факту незаконного строительства объекта инженерной и транспортной инфраструктуры (вертолетной площадки) на столичной Парковой дороге по ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 298, ст. 356, ч. 1 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 368-4 УК.

Отмечается, что следствие получило доказательства противоправных действий экс-чиновников Киевсовета благодаря сотрудничеству с работниками межрегионального управления ГФС по борьбе с отмыванием доходов, полученных преступным путем.

Как утверждают в ГПУ, Черновецкий, действуя в интересах пока неустановленных лиц из ближайшего окружения Януковича, якобы способствовал незаконному изъятию, изменению целевого назначения и передаче особо ценных земель в аренду для строительства площадки.

При этом, отмечают в Генпрокуратуре, арендная плата за землю была занижена и, как следствие, произошло “уничтожение объекта археологического наследия”, чем общине Киева был нанесен ущерб на общую сумму более 250 млн грн.

По результатам расследования, сегодня, 14 июля, Черновецкому было сообщено о подозрении в злоупотреблении служебным положением (ч. 2 ст. 364 УК), подчеркнули в ГПУ.

4 июля 2017 года генпрокурор Юрий Луценко сообщил, что правоохранители расследуют действия Черновецкого при выведении из собственности киевской общины земель заповедного фонда.

 

Правоохоронці обшукують понад 180 помешкань, які належать екс-міністру Клименку

Обшуки проходять у справі злочинної організації Януковича-Клименка.

Правоохоронці обшукують понад 180 помешкань, які належать екс-міністру Олександру Клименку. Про це 14 липня повідомив на своїй сторінці у Facebook головний військовий прокурор Анатолій Матіос.

Він зазначив, що обшуки проходять у справі злочинної організації Януковича-Клименка.

“Головна військова прокуратура спільно з Департаментом захисту Нацполіціі та спецпідрозділом “Корд” проводить “другу хвилю” реалізаціі у справі злочинноі організації Януковича-Клименка. Зараз проводиться 183 обшуки в приміщеннях, які належать екс-міністру Клименку. У тому числі в офісному центрі “Гулівер” у місті Києві, декілька поверхів якого є власністю екс-міністра та членів його родини”, – йдеться у повідомленні.

 

Копії техпаспортів на тисячу вагонів знайшли в одній із квартир О.Клименка – джерело

Сьогодні під час обшуку в одній із квартир екс-міністра Олександра Клименка було виявлено копії технічний паспортів на тисячу вагонів. Про це УНН повідомило поінформоване джерело.

“Знайшли копії технічних паспортів на тисячу вагонів під час обшуків в одній із квартир Клименка”, – повідомило джерело.

За словами співрозмовника УНН, кошти від оренди вагонів ішли на медіабізнес О.Клименка.

Нагадаємо, 14 липня Головний військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив, що до сьогоднішнього дня дохід екс-міністру Олександру Клименко приносила 1 тис. залізничних вагонів.

Він також повідомив, що протягом 2011-2013 років екс-міністр доходів і зборів Клименко створив ряд офшорів на Британських Віргінських островах, Кіпрі, Ліхтенштейні, кінцевим власником яких був батько Клименка.

За його словами, розкрадені через податкові майданчиків державні кошти були легалізовані екс-міністром та його адвокатами в Європейських банках.

 

НАБУ та САП затримали посадовців ЗСУ та директора Львівського бронетанкового заводу

Причина затримання – корупція та розкрадання державного майна.

У п’ятницю, 14 липня, детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціальної антикорупціної прокуратури затримали посадовців ЗСУ та директора Львівського бронетанкового заводу. Про це повідомила прес-служба НАБУ. Зазанчається, що причина затримання – корупція та розкрадання державного майна.

“14 липня детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів САП затримали низку посадових осіб Збройних сил України та ДП «Львівський бронетанковий завод» за підозрою у вчиненні злочину за ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»). Також затримано засновника комерційної структури — ТОВ”, – йдеться  у повідомленні.

У НАБУ також повідомили, що затримані вчинили  розтрату бюджетних коштів на суму 28,5 мільйонів гривень.

“В ході досудового розслідування детективи НАБУ встановили, що службові особи ЦБТУ ЗСУ Озброєння Збройних Сил України у змові зі службовими особами ДП «Львівський бронетанковий завод», засновником ТОВ та за участі фірм з ознаками фіктивності розробили та реалізували корупційну схему із закупівлі запасних частин та комплектуючих до бронетанкового озброєння і техніки, чим вчинили  розтрату бюджетних коштів у 2015 році на суму 28,5 млн. грн.”, – зазначили у прес-службі.

Наразі затримано п’ятьох осіб: начальника ЦБТУ ЗСУ Озброєння ЗСУ (генерал-майора), начальника відділу ЦБТУ ЗСУ Озброєння ЗСУ (полковника), директора та заступника директора ДП «Львівський бронетанковий завод»,  також засновника ТОВ, задіяного у схемі.

 

Відмова від мандата: Константиновський пояснив, чому прийняв таке рішення

Українському парламенту нині не довіряють, і люди мають на це право, адже дехто з депутатів багато зробив для цього, пише ZIK.

Про це в ефірі програми FACE 2 FACE з Тетяною Даниленко (щосереди та щоп’ятниці на телеканалі ZIK) заявив В’ячеслав Константиновський, народний депутат України, позафракційний.

Учора, нагадаємо, нардеп написав заяву про складання депутатських повноважень.

«Сьогодні подали до секретаріату, але коли це винесуть на порядок денний? Сподіваюся, що буде перша сесія у вересні», – зазначив гість програми, коментуючи питання, коли його позбавлять депутатського мандата.

Думки щодо такого кроку, зауважив В’ячеслав Константиновський, з’явилися ще два роки тому, проте це питання він відкладав з огляду на різні обставини. Проте учора він остаточно зрозумів, що до парламенту, і до нього особисто як одного із парламентарів, немає довіри. Тож, як каже гість програми, він не хоче, щоб його асоціювали з тим, що коїться у ВРУ.

«Це недовіра. Люди мають на це право. Деякі з депутатів – не всі, я підкреслюю, – багато чого зробили для цього. Особливо, в останні дні ми бачили голосування по Розенблату, по Полякову. То я не хочу, щоб мене з цим усім асоціювали», – наголосив В’ячеслав Константиновський.

«Це такий був період у моєму житті, багато чого нового я зрозумів. Я не шкодую – що було, те було, але треба починати щось інше, тому що там мені некомфортно», – каже про роботу у ВРУ гість програми.

З його слів, дії депутатського мандату так і не відчув, адже лише раз показав своє посвідчення нардепа, коли розпочалася історія із «діамантовими прокурорами». Більше цього посвідчення, каже В’ячеслав Константиновський, він ніде не показував, жодного разу не скористався дипломатичним паспортом та не ховався за депутатським імунітетом від допитів, на які його свого часу викликали у справі про несплату податків. Гість програми розповів, що пройшов усю процедуру перевірки ДФС, ГПУ та НАЗК, у результаті яких жодних порушень не було виявлено.

 

Понад 600 суден незаконно заходили в окупований Крим – прокуратура АРК

Прокуратура АР Крим розслідує кримінальні провадження щодо незаконного в’їзду та виїзду 600 суден на окуповану територію Криму, передає УНН з посиланням на прес-службу прокуратуру АРК.

“На сьогодні прокуратурою розпочато кримінальні провадження за фактами порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї понад 600 суднами, арешт накладено на 3 судна. Необхідно активізувати роботу у цьому напрямку”, – зазначив прокурор Автономної Республіки Крим Гюндуз Мамедов.

Також прокурор АРК наголосив, що є перші позови до авіакомпаній Російської Федерації та інших держав про стягнення сум заборгованостей за здійснення авіаперельотів над тимчасово окупованою територією.

“Прошу охопити не тільки повітряний транспорт, а й морський та інші види транспорту”, – сказав Г.Мамедов.

Зокрема, за інформацією відомства, прокуратурою Автономної Республіки Крим заявлено позов до компанії-боржника, яка здійснює щоденні польоти на тимчасово окуповану територію, про стягнення 354,4 тис. євро, що становить понад 10 млн грн.

Нагадаємо, суд Одеси заарештував судно “Bospor”, яке незаконно переправляло моряків на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим.

 

Хакер зламав пошту розвідника з Держдепу США, який відповідав за Росію – Foreign Policy

Повідомляється, що чиновник був бажаною мішенню для кіберзлочинців, пише Тиждень.

Хакер на прізвисько Johnnie Walker зробив масову розсилку змісту зламаної поштової скриньки одного з працівників Держдепартаменту США. Про це повідомляє сайт американського журналу Foreign Policy.

За непідтвердженою інформацією, посадовець керував розвідувальним підрозділом, у сферу відповідальності якого входила Росія.

Зазначається, що архів містить листування за останні два роки з офіцерами ЦРУ, іншими розвідувальними органами, рейтинговими ЗМІ, недержавними організаціями та міжнародними фондами. При цьому вказується, що зміст листування нібито надає докази того, хто саме стоїть за формуванням порядку денного в багатьох країнах, особливо з нестабільною політичною ситуацією. Кількість адресатів, які могли отримати архів наразі встановлюється.

За даними видання, посадовець обіймає одну з керівних посад в Бюро з розвідки та досліджень Держдепу США, і хоча він є публічною персоною, за вимогами безпеки його особисті дані не розголошуються. Його професійна діяльність і компетенція в питаннях російської політики та організованої злочинності роблять його доволі бажаною мішенню для кіберзлочинців.

Водночас, Державний департамент не підтвердив і не спростував належність поштової скриньки. Повідомлялося, що американська влада добре розуміє, що зловмисники постійно намагаються отримати доступ до пошти державних службовців Сполучених Штатів різного рівня, однак, згідно встановленої внутрішньої політики, жодні такі спроби не обговорюються.

Поки що немає інформації щодо того, хто стоїть за зламом. Однак, за версією Foreign Policy, вперше зміст пошти з’явився на маловідомому кримському інформаційному порталі. Втім, пізніше стаття зникла, а редактор, який територіально перебуває в Донецьку, заперечив зв’язки хакера з РФ і відмовився коментувати подробиці американському виданню.

В той же час експерти з кібербезпеки та розвідки повідомляли, що схожі атаки проводяться російською стороною постійно, і тому причетність Росії до цього інциденту не буде сюрпризом.

Нагадаємо, центральне управління розвідки США дійшло висновку, що Росія втрутилася в президентські вибори, щоб допомогти Дональду Трампу перемогти. Через це США вислали з країни 35 російських дипломатів і закрили два російських дипломатичних компаунди в Нью-Йорку і Меріленді у відповідь на втручання Росії у вибори у США та утиски американських дипломатів в Москві. Розслідування про ймовірне втручання Росії в проведення минулорічних президентських виборів у США доручили надсекретному відділу ФБР.

Міністерство юстиції США 17 травня призначило спеціального прокурора для розслідування втручання Росії в американські вибори і зв’язків Дональда Трампа з російськими чиновниками. Ним став 72-річний екс-глава ФБР Роберт Мюллер, який вважається незалежною фігурою, що не пов’язана ні з однією з двох провідних політичних партій Сполучених Штатів.

 

Князєв анонсував створення тактичної поліції

Одним з основних завдань нової структури – боротьба з вуличною злочинністю, пише Тиждень.

Національна поліція планує створити тактичну поліцію для боротьби з вуличною злочинністю. Про це розповів керівник Нацполіції України Сергій Князєв в інтерв’ю Цензор.нет.

“Зараз ми створюємо тактичну поліцію – цей спеціально навчені правоохоронці, одна з основних задач для них – боротьба з вуличною злочинністю. Там будуть фізично підготовлені, мотивовані, готові ситуаційно перемогти. Тому що вулиця-це ситуація”. – сказав Князєв.

За його словами, наразі створюється абсолютно нова структура, яка буде ефективно здійснювати охорону громадського порядку і працювати над деескалацією конфліктів під час масових заходів. Поки тактичний підрозділ є тільки у Києві.

“Тактична поліція в Європі – це підрозділ, який забезпечує порядок під час масових заходів, акцій протесту. Це поліцейські, які спілкуються з людьми, а не спецназ, який стоїть з гумовими палицями, відгородившись щитами”, – додав керівник Нацполіції.

“Ми зараз одночасно почали набір в тактичну поліцію, дорожню та донабір в патрульну. Плануємо взяти на службу 5,5 тис. працівників по всій країні і навчити їх”, – підсумував Князєв.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Національна поліція України планує у 2017 році набрати 2600 працівників для дорожньої патрульної поліції. Перший етап набору кандидатів на посади триває до 1 серпня 2017 року, другий триватиме до 1 грудня 2017 року.

 

Едвард Лукас: Головні імперіалісти G20 — не західні, а російські та китайські лідери

Публіцист наголошує, що з протестувальниками-антиглобалістами обійшлися б значно жорсткіше, якби саміт проходив у Росії чи Китаї.

Західні демократії мають багато вад, але не обмежують мирних протестів, як це відбувається у Росії та Китаї й де з протестувальниками проти саміту G20 обійшлися б значно жорсткіше. Про це на сторінках Українського тижня пише британський журналіст і публіцист Едвард Лукас.

“Оговтуючись після нападів на поліцію і підпалів, протестувальники могли б поміркувати, наскільки гірше їм велося б, якби саміт відбувався в Москві чи Пекіні. Західні демократії мають чимало вад, але принаймні не обмежують мирних протестів. Росія та Китай поводяться з незгодними набагато суворіше. Я не побачив у Гамбурзі плакатів на підтримку Лю Сяобо — китайського дисидента й Нобелівського лауреата, який зараз помирає від раку”, – пише він.

Лукас зазначає, що протестувальників розпалює імперіалізм, однак головні імперіалісти G20 — не західні, а російські та китайські лідери.

“Комуністичний Китай на чолі із Сі Цзіньпіном окупував Тибет (а ще Східний Туркестан і Внутрішню Монголію). Путінська Росія жорстоко придушила чеченців і провадить шовіністську політику в дусі «росіяни передусім» у республіках Російської Федерації: Татарстані, Марій Ел і Комі. Антиглобалісти, певно, і не чули таких назв”, – зазначає автор.

Він також дивується, що протестувальники ненавидять як президента США Дональда Трампа, так і глобальну торгівлю.

“У цьому Трамп певною мірою їхній союзник. Адже йому теж не подобається базований на чітких правилах міжнародний порядок, бо він вважає його несправедливим. Щоправда, розуміння несправедливості в них різне. Антиглобалісти вважають, що система налаштована проти бідних країн, а Трамп переконаний, що проти США — найбільшої та найзаможнішої країни світу”, – додає Лукас.

 

Антуан Ґарапон: Цілком реально боротися з тероризмом без обмежень фундаментальних прав

Правник вважає недоцільним, що надзвичайний стан, який триває місяцями, й називає його політичною пропагандою.

Французький правник Антуан Ґарапон вважає, що боротися з тероризмом можна без обмежень фундаментальних прав. Таку думку він висловив в інтерв’ю Українському тижню.

” Я дуже вражений тим, як це робиться у Великій Британії. Там немає жодних винятків у законодавстві навіть після всіх тих атак. Вони борються з цим явищем виключно в межах чинного законодавства. Певна річ, існують спеціальні антитерористичні закони, які обмежують деякі права громадян, але система загалом залишається без змін”, – каже юрист.

За його словами, французи не відчувають режиму надзвичайного стану в щоденному житті.

“Він (надзвичайний стан – Ред.) призначений дати людям відчуття безпеки, але це не працює. Можливо, нам потрібен надзвичайний стан одразу після атаки, протягом трьох діб чи тижня, для забезпечення контролю над ситуацією. Але не довше ніж тиждень. Надзвичайний стан, що триває місяці, недоцільний, це лише політична пропаганда”, – вважає Ґарапон.

Він упевнений, що з тероризмом можна боротися відповідно до чинного законодавства, без надзвичайних заходів. Ґарапон вважає такі заходи небезпечними, адже у влади може з’явитися шкідлива звичка порушувати права та свободи громадян, втручатися в їхнє приватне життя.

 

Конфлікт у 54-ій ОМБр: добровольців перевели до батальйону “Донбас-Україна”

Наразі бійці відбувають до нового місця служби, пише Український тиждень.

Добровльців 54 ОМБр, які оголосили голодування, протестуючи проти їх розподілу в різні підрозділи ЗСУ, перевели у 46-й окремий батальйон спеціального призначення «Донбас-Україна». Про це повідомила командир мінометного розрахунку Валерія Бурлакова.

Таким чином вимоги бійців задоволені, і зараз вони відбувають до нового місця служби.

Нагадаємо, що 12 липня добровольці 54 окремої механізованої бригади оголосили голодування після того, як дізналися, що їх розподілили в різні підрозділи ЗСУ. Керівництво проігнорувало прохання та численні рапорти про те, що бійці хочуть воювати в межах одного підрозділу.

Раніше повідомлялося, що командування 54 окремої механізованої бригади перешкоджає переведенню до батальйону «Донбас-Україна» добровольців, які просять зберегти склад їхнього підрозділу.

Також зазначимо, бійці різних добровольчих батальйонів неодноразово нарікали на те, що після підписання контрактів зі Збройними Силами їхній особовий склад зазвичай не залишають в межах одного підрозділу, а розкидають по різних.