На Донбасі у травні загинули восьмеро українських військових
У травні загинуло восьмеро українських військовослужбовців, ще 42 бійці зазнали поранень і травм унаслідок бойових дій.
Про це йдеться у відповіді на запит Радіо Свобода, яку підготував начальник штабу ООС, перший заступник командувача Об’єднаних сил генерал-майор Ігор Танцюра – Укрінформ.
«Кількість поранених і загиблих українських військових за травень 2019 року – 42 поранених та травмованих внаслідок бойових дій, 19 бойових травмувань та 8 загиблих», – йдеться у документі.
Водночас, як зазначається, у повідомленні не уточнено, чи йдеться про загальну кількість загиблих, у тому числі з урахуванням померлих пізніше від поранень, чи лише про загиблих безпосередньо на полі бою чи відразу після обстрілів, дані про яких наводяться у щоденних зведеннях прес-центру ООС.
Також не уточнюється, чи йдеться про втрати всіх українських силових структур, чи тільки Збройних сил.
За оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, внаслідок російської гібридної агресії на Сході України з квітня 2014 року загинули від 12,8 тисячі до 13 тисяч людей, із них 3320 цивільних, 4 тисячі українських бійців і 5,5 тисячі представників російських гібридних збройних формувань.
Окупанти 13 разів порушили “тишу”, втрат немає
Збройні формування Російської Федерації 13 разів сьогодні обстріляли позиції наших підрозділів із застосуванням заборонених видів зброї
Про це повідомляє прес-центр штабу операції Об’єднаних сил на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.
“Від початку доби ворог тринадцять разів порушив режим припинення вогню. Збройні формування Російської Федерації обстрілювали позиції наших підрозділів із застосуванням заборонених Мінськими угодами мінометів калібру 82 мм, а також із гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї” – йдеться у вечірньому зведенні
Так, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник здійснив п’ять обстрілів позицій Об’єднаних сил, з них: поблизу населеного пункту ШИРОКИНЕ, з напрямку САХАНКА – з гранатометів різних систем, великокаліберного кулемету та стрілецької зброї; ЛЕБЕДИНСЬКЕ, з напрямку УЖІВКА – з ручного протитанкового гранатомету та великокаліберного кулемету; в районі селища ТАЛАКІВКА, з напрямку ПІКУЗИ – з автоматичних гранатометів та стрілецької зброї; ПИЩЕВИК, з напрямку ВЕРХНЬОШИРОКІВСЬКЕ – з великокаліберних кулеметів; поблизу ВОДЯНЕ, з напрямку населеного пункту УЖІВКА – із автоматичних гранатометів.
У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” противник здійснив вісім обстрілів позицій Об’єднаних сил: чотири рази населений пункт ПІВДЕННИЙ, з напрямку шахти імені ГАГАРІНА та ГОРЛІВКИ – з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї; НОВОТОШКІВСЬКЕ, з напрямку населеного пункту ГОЛУБІВСЬКЕ – з гранатометів різних систем, великокаліберного кулемету та стрілецької зброї; околиці КРИМСЬКОГО, з напрямку СЛОВ’ЯНОСЕРБСЬКА – із мінометів калібру 82 мм; ПОПАСНА, з напрямку МОЛОДІЖНЕ – з 82 мм міномету та станкового протитанкового гранатомету; поблизу населеного пункту ШУМИ, з напрямку ГОРЛІВКИ – зі стрілецької зброї.
Внаслідок ворожих обстрілів втрат серед українських військовослужбовців немає. На обстріли з боку збройних формувань Російської Федерації наші підрозділи дали адекватну відповідь, втрати противника уточнюються, зазначили у штабі.
ФСБ відмовляється госпіталізувати Бекірова всупереч рішенню ЄСПЛ
В окупованому Криму слідчий ФСБ відмовляє в госпіталізації тяжкохворому політв’язню Едему Бекірову, незважаючи на відповідне рішення Європейського суду з прав людини.
Про це з посиланням на адвоката Олексія Ладіна повідомляє “Крим. Реалії” – Укрінформ.
«Слідчий пояснив, що не бачить підстав для відправлення Бекірова в лікарню. Відмову він мотивував тим, що рішення ЄСПЛ – це не рішення, а лист, і він належним чином не засвідчений, а по офіційних каналах ніякої інформації йому не надходило. Крім того, він посилався на те, що Бекірова вже вивозили в лікарню, де він, на думку слідчих, пройшов належне медичне обстеження, за підсумками якого є висновок лікарів про те, що Бекірова можна тримати у СІЗО», – розповів виданню адвокат.
За словами Ладіна, він припускав такий розвиток ситуації, в зв’язку з чим надіслав ряд заяв в офіційні органи Росії: уповноваженому з прав людини в Криму Людмилі Лубіній, омбудсмену Тетяні Москальковій, керівництву УФСБ у Криму – генерал-лейтенанту Михайлюку, директору ФСБ, Міністерству юстиції , апарату при президентові Росії, уряду Росії, на адресу СІЗО і ФСВП Росії. У цих заявах адвокат просить посприяти в реалізації рішення ЄСПЛ.
Адвокат нагадав, що відмова слідчих виконувати рішення ЄСПЛ спричинить порушення інших статей Конвенції про захист прав людини.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський суд з прав людини постановив терміново госпіталізувати кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Згідно з правилом 39 Регламенту ЄСПЛ, застосованого стосовно Бекірова, влада Росії зобов’язана негайно помістити його в лікарню нетюремного типу.
6 червня рішенням Київського райсуду Сімферополя Бекірову продовжено арешт до 12 серпня.
28 травня адвокат Іслям Веліляєв відвідав свого підзахисного у СІЗО Сімферополя, після чого повідомив про критичне погіршення стану його здоров’я. За словами Веліляєва, крім болю в серці, головного болю, проблеми з підшлунковою залозою, оніміння ноги, високого тиску і високого рівня цукру в крові, у Бекірова з’явилися напади задухи і кашлю з кров’ю.
Бекіров був затриманий співробітниками ФСБ під час перетину адмінкордону в пункті пропуску “Чонгар” 12 грудня 2018 р. Його обвинувачують за ст.222 ч.2 (Незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння вогнепальної зброї, її основних частин, боєприпасів, організовані групою осіб за попередньою змовою) і ст.222.1 ч.2 (Незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв, організовані групою осіб за попередньою змовою) Кримінального кодексу РФ.
Бекіров – житель селища Новоолексіївка Херсонської області, інвалід першої групи. У СІЗО його здоров’я різко погіршилося.
Клиху у в’язниці пригрозили переведенням до “недружніх ув’язнених” – правозахисниця
Українському політв’язню Станіславу Клиху, якого в Росії засудили за нібито участь у війні в Чечні, погрожували перевести до камери з “недружніми засудженими”, якщо він почне голодування.
Про це в ефірі телеканалу ZIK розповіла російська правозахисниця, член Уральської правозахисної групи Тетяна Щур – Укрінформ.
«Є інформація про стан здоров’я Клиха від його адвоката та консула, який його постійно відвідує. Голодування не відбулося, бо, за словами Станіслава, його попередила адміністрація в’язниці, в якій перебуває: якщо він це зробить, до нього застосують такі заходи, як переселення у камеру з недружніми засудженими», – сказала Щур.
Вона розповіла, що за стіною у Клиха довгий час утримувалися чеченці, а його саме засудили за звинуваченням в участі у Чеченській війні.
«Загалом адміністрація в’язниці нейтрально ставиться до незаконно засудженого, але є такі спроби, як голодування. Тому Станіслав їсть, але обмежено», – зазначила вона.
За словами Щур, найбільше занепокоєння викликає психологічний стан політв’язня. “Тому що п’ять років перебуває в одиночній камері після тортур, а також періодично його переселяють в психіатричну лікарню. Тому все дуже погано”, – каже вона.
Як повідомлялося, 24 травня правозахисниця Тетяна Щур поінформувала з посиланням на матір Станіслава Клиха, що політв’язень оголосив голодування.
26 травня 2016 року суд Чечні засудив Миколу Карпюка на 22,5 року ув’язнення, Станіслава Клиха – на 20 років. Їх обвинуватили у вбивстві російських військових у Грозному в 1994-95 роках. Водночас стороною обвинувачення не було представлено жодних доказів того, що Клих і Карпюк перебували в Чечні в цей період.
Політв’язень Карпюк у листі активістці розповів про свій День вишиванки
Український політв’язень у РФ Микола Карпюк у листі українській активістці в Ризі Тетяні Лазді просив передати привіт політв’язням Володимиру Балуху та Євгену Панову і розповів, як відзначив День вишиванки.
Про це Лазда розповіла Укрінформу, передавши копію листа.
«Володі Балуху та Жені Панову – привіт і добрі слова! .. Вийшло так, що 16 травня вранці я отримав привітання від полтавського подружжя Наталії Криницької й Ігоря Глушка. Листівка зроблена на основі натуральної вишивки на канві з зав’язкою – «бантиком» (як на сорочці). Тому в День вишиванки я мав свою вишиванку», – пише Карпюк.
Він розповів, що, коли під час суду знаходився в Грозному, отримав у подарунок 5 сорочок-вишиванок, але всі їх роздарив, за його словами, хорошим людям різних національностей: росіянам, чеченцям, ногайцю. І радий, що так зробив, оскільки з січня 2017 року його речі знаходяться на зберіганні в невідомих умовах, і не виключено, що якісь речі вже «згнили або кудись зникли». (Політв’язень ось уже більш як два роки знаходиться в московському Володимирському централі.)
Політв’язень повідомляє, що 14 червня новий адвокат Олексій Барановський приніс йому конверти і марки, після чого він сів писати листи всім знайомим.
Як повідомлялося, 26 травня 2016 року суд Чечні засудив українця Миколу Карпюка до 22,5 років ув’язнення і Станіслава Клиха до 20 років. Їх звинуватили у вбивстві російських військових у Грозному в 1994-1995 роках.
За версією російського слідства, Клих і Карпюк були членами організації УНА-УНСО і наприкінці 1994 – початку 1995 року воювали проти російських федеральних сил у складі збройних формувань самопроголошеної республіки Ічкерія. Обидва заперечують всі обвинувачення. Водночас сторона обвинувачення не надала жодних доказів того, що Клих і Карпюк знаходилися в Чечні в цей період.
Всього в Росії й анексованому Криму утримують близько 70 українських політв’язнів, серед них і журналіста Укрінформу Романа Сущенка, якого в РФ засудили до 12 років колонії суворого режиму нібито за шпигунство.
Зеленський запросив великий французький бізнес до України
Президент України обговорив із флагманами французького бізнесу конкретні проекти, які можна буде реалізувати в нашій країні.
Про це інформує Офіційне інтернет-представництво глави держави – Укрінформ.
“Зокрема, йдеться про запрошення на ринок великих французьких автомобільних компаній, масштабний проект електричної станції у Чорнобильській зоні, розширення мереж гіпермаркетів, логістичні та транспортні проекти”, – зазначається в повідомленні.
Президент наголосив, що нова українська влада працюватиме над поліпшенням інвестиційного клімату та захистом бізнесу. А від французьких підприємців потрібні якісний товар, чесна конкуренція та створення робочих місць в Україні, зазначив глава держави.
“Я зроблю все можливе, щоб ви знайшли місце на українському ринку”, – запевнив Володимир Зеленський.
Польща пропонує продовжувати санкції проти Росії на рік
Польща виступила з ініціативою продовжувати європейські санкції проти РФ не на шість місяців, як зараз, а на рік.
Про це заявив глава МЗС Польщі Яцек Чапутович, передає кореспондент Укрінформу
Виступаючи перед польськими журналістами в Люксембургу після засідання Ради ЄС у закордонних справах, він зазначив: “На нашу думку, це була б добра ідея (санкції на 12 місяців – ред.), але побачимо, яким буде остаточне рішення”.
Чапутович зауважив, що ініціативу Польщі підтримали балтійські країни. За його словами, якби ЄС прийняв цю пропозицію, то не треба було б кожні пів року повертатися до питання, що діяти з Росією.
Міністр наголосив, що Кремль не змінив своєї поведінки стосовно України, тому необхідна відповідна реакція Євросоюзу.
“Щоразу з’являються якісь нові проблеми. Затримані росіянами моряки перебувають у в’язниці в Москві, а зараз з’явилося питання паспортів. Було б важливо підтримати українські питання, зробити щось важливіше, ніж дотепер”, – констатував глава польської дипломатії.
Ще однією пропозицією з боку Польщі є покарання осіб, відповідальних за видачу російських паспортів.
“На нашу думку, це було б добрим рішенням, хоча цей не було предметом поглибленого аналізу. Це питання координуватиметься у столицях країн ЄС, і на нашому рівні, можливо, якісь рішення буде прийнято”, – підкреслив Чапутович.
Прийняття політичного рішення стосовно продовження санкцій проти Росії очікується на саміті ЄС у четвер-п’ятницю.
Чехія засудила рішення РФ про “паспортизацію” Донбасу – посол
МЗС Чехії засудило рішення РФ про видачу паспортів громадянам України, які мешкають на Донбасі.
Про це повідомив у Twitter надзвичайний і повноважний посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс – Укрінформ.
“МЗС Чехії Томаш Петршічек за результатами засідання #FAC: Чехія засудила рішення РФ про видачу паспортів громадянам України, які мешкають на Донбасі. Це порушує суверенітет України та Мінські домовленості. Невизнання ЄС цих паспортів було б правильним кроком”, – йдеться у дописі.
Раніше повідомлялося, що мешканці Донецької та Луганської “народних республік” почали отримувати російські паспорти у спрощеному порядку відповідно до указу президента РФ Володимира Путіна. Процедура видачі включає знімання відбитків пальців та прийняття присяги громадянина РФ.
Ольга Харлан здобула “золото” на чемпіонаті Європи-2019 з фехтування
Олімпійська чемпіонка українська шаблістка Ольга Харлан стала переможницею чемпіонату Європи з фехтування, який стартував 17 червня у Дюссельдорфі (Німеччина).
У фіналі турніру шаблісток Харлан взяла гору над француженкою Манон Брюне (15:12), повідомляє Укрінформ.
Для Харлан це восьмий титул чемпіонки Європи, шість з яких – індивідуальні.
Континентальна першість з фехтування, на якій розіграють 12 комплектів нагород – по шість серед чоловіків і жінок (особистих і командних), пройде до 22 червня.
Євросоюз закликає нову владу Молдови до обережності та до продовження реформ
Євросоюз уважно слідкуватиме за конкретними діями нової влади в Молдові та сподівається, що країна продовжить рухатися шляхом реформ, зокрема тих, що передбачені Угодою про асоціацію ЄС-Молдова.
Про це у понеділок під час прес-конференції за підсумками зустрічі європейських міністрів закордонних справ у Люксембурзі заявила Високий представник ЄС Федеріка Могеріні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми уважно слідкували за розвитком подій та робили дуже чіткі послання впродовж минулих десяти днів, закликаючи до мирного, впорядкованого та демократичного передання влади, відповідно до результатів парламентських виборів у лютому. Для нас завжди було зрозумілим, що саме має бути зроблено (в Молдові), щоб мати повну підтримку з боку Європейського Союзу, включаючи фінансову. Це – робота над імплементацією Угоди про асоціацію, продовження реформ у країні. І не тому, що є запит від Європейського Союзу, а внаслідок прагнень народу Молдови, який хотів би бачити здійснення цих реформ», – наголосила Високий представник ЄС.
Вона привітала той факт, що на цей момент Молдові вдалося знайти мирне та демократичне рішення для політичної кризи. За її словами, Євросоюз активно долучається до процесу врегулювання. Вже за кілька днів до Молдови з візитом прибуде Єврокомісар Йоганнес Ган, щоб донести конструктивну позицію Євросоюзу. Європейська сторона також сподівається, що невдовзі відбудеться візит представників влади Молдови до Брюсселя, зокрема, для участі у Раді асоціації, головною темою якої стане імплементація порядку денного двосторонньої Угоди про Асоціацію, включаючи створення зони вільної торгівлі.
«Ще одне наше послання – певної обережності в підходах. Ми будемо проводити уважний моніторинг наступних кроків, чи виконає влада ті зобов’язання, які вона висловила, чи вони будуть втілюватися в реальності. Ми закликаємо наших молдовських друзів залишатися відданими позитивним і конкретним зобов’язанням, продовжувати працювати у напрямку реалізації порядку денного реформ, яких ця країна так довго очікує. Зараз, на моє переконання, настав час, щоб їх втілити», – наголосила Могеріні.
Могеріні заявляє, що ескалація в Перській затоці сягнула ліміту
Високий представник ЄС Федеріка Могеріні вважає, що ситуація у регіоні Перської затоки після інцидентів із підривом танкерів є вкрай небезпечною.
Вона закликала докласти всіх зусиль, щоб уникнути військової ескалації, яка є однаково небезпечною для країн регіону, для Європи та для решти світу – Укрінформ.
Про це Могеріні заявила в понеділок під час прес-конференції за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Окрім оцінки та обміну даними розвідки, я почула від міністрів дуже велике занепокоєння ризиком помилки або ненавмисної ескалації, що може статися в регіоні, який і без того підійшов до лімітів «стрес-тесту». Спільний підхід усіх країн-членів у тому, що ми маємо зосередити всі наші дії, всю дипломатичну роботу, щоб спробувати уникнути ескалації, допомогти деескалації ситуації. Чого б ми не хотіли бачити – це військової ескалації в регіоні», – зауважила Високий представник ЄС.
Вона наголосила, що такий розвиток, за визначенням, не принесе жодного позитиву, він є надзвичайно небезпечним як для країн Перської затоки, так і для Європи та решти країн світу.
«Тож, понад оцінки щодо відповідальності, ми закликаємо до максимальної стриманості та деескалації, яка відповідає інтересам усіх», – додала Могеріні.
Як уже повідомлялося, 14 червня в Оманській затоці сталися вибухи на двох танкерах. Саудівська Аравія, а також США і Великобританія, звинуватили Іран у здійсненні навмисного нападу на комерційні судна. Іран же відкидає такі звинувачення та називає їх бездоказовими
США звинуватили Іран у ядерному шантажі та пообіцяли нові санкції
Сполучені Штати назвали “ядерним шантажем” висловлені Іраном наміри перевищити ліміти запасів збагаченого урану та заявили про необхідність посилення міжнародного тиску на Тегеран.
З відповідною заявою виступив у понеділок речник Ради нацбезпеки Білого дому Гарретт Маркі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
“Ядерний шантаж режиму (в Тегерані – ред.) має відчути у відповідь посилений міжнародний тиск”, – заявив представник адміністрації.
Раніше в понеділок Іран оголосив, що має намір перевищити кількість збагаченого урану, що зберігається, понад встановлений ліміт, вказаний у “ядерній угоді” від 2015 року. США вийшли в односторонньому порядку з цієї домовленості у 2017 році, однак решта сторін (крім Ірану) здебільшого залишилися на своїх позиціях.
Як заявив у цьому зв’язку речник Ради нацбезпеки Білого дому, плани Ірану зі збагачення “можливі тільки через те, що “жахлива” ядерна угода залишила свої можливості незмінними”.
Напередодні державний секретар США Майк Помпео заявив, що Вашингтон посилить санкції проти Ірану у відповідь на будь-які кроки щодо активізації ним ядерної програми.
Іран звинуватив Саудівську Аравію в “неправильній політиці”
Офіційний Тегеран вважає, що “неправильний підхід” Ер-Ріяда викликає напруженість у регіоні.
Про це повідомляє Al-Jazeera.
“Іран звинуватив свого головного регіонального суперника Саудівську Аравію у застосуванні “мілітаристського підходу, що ґрунтується на поглибленні кризи”. Це сталося після того, як Ер-Ріяд заявив, що Тегеран стоїть за нападами на два танкери біля Ормузької протоки минулого тижня”, – йдеться в повідомленні.
Коментар МЗС Ірану в понеділок вийшов на наступний день після того, як спадкоємний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман, закликав міжнародне співтовариство зайняти рішучу позицію у зв’язку з цими нападами – і водночас наголосив, що королівство не хоче війни у регіоні.
У понеділок речник іранського МЗС Аббас Мусаві заявив, що “неправильна політика” Ер-Ріяда викликає ескалацію регіональної напруженості, яка спричинилоа стрибок цін на нафту та загрозу військового конфлікту в регіоні.
Як повідомляв Укрінформ, 14 червня в Оманській затоці сталися вибухи на двох танкерах. Саудівська Аравія, а також США та Велика Британія звинуватили Іран у нападі на комерційні судна. Тегеран своєю чергою відкидає ці звинувачення та називає їх бездоказовими.
Макрон обіцяє поговорити з Путіним про звільнення Сущенка
Президент Франції Еммануель Макрон обіцяє вкотре порушити питання перед президентом Росії Володимиром Путіним щодо звільнення українських політичних в’язнів і військовополонених, включаючи журналіста Укрінформу Романа Сущенка.
Про це Макрон заявив на спільній прес-конференції з Президентом України Володимиром Зеленським у понеділок у Парижі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Ми приділяємо особливу увагу полоненим журналістам і митцям. Тому я ще раз під час перемовин із Путіним буду про це говорити», – заявив Макрон, відповідаючи на запитання про допомогу Франції у звільненні Сущенка.
Французький лідер також особливо відзначив необхідність звільнення полонених Росією українських військових моряків.
Зеленський у Парижі відвідав найбільший європейський стартап-інкубатор Station
Президент України Володимир Зеленський планує посилити боротьбу з корупцією шляхом запровадження інноваційних та цифрових технологій.
Про це він заявив на зустрічі у Парижі з керівництвом найбільшого у Європі стартап-інкубатора Station, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Для мене всі інновації дуже близькі. Я вирішив іти у політику, щоб боротися з головною проблемою – корупцією. Але я розумію, що боротьба з корупцією – це, по-перше, інновації, діджітал. Наша ідея – зробити “країну у смартфоні”», – сказав Зеленський.
Він зазначив, що почувається дуже вільно і комфортно у середовищі фахівців ІТ-галузі.
«Зараз ми збираємо дуже потужну команду молодих людей зі світлим поглядом. Працюємо над цією програмою», – зазначив Президент.
Він висловив сподівання, що висококласні фахівці ІТ-галузі залишатимуться працювати в Україні.
Цифрові рішення є пріоритетом розвитку України — Зеленський
Президент Володимир Зеленський заявив, що для України пріоритетом розвитку є цифрові рішення.
Про це він сказав на зустрічі у Парижі з керівництвом найбільшого у Європі стартап-інкубатора Station, повідомляється на сторінці Адміністрації Президента у Twitter – Укрінформ.
«Цифрові рішення – пріоритет нашого розвитку. Торік частка ІТ-індустрії в українській економіці становила 4% ВВП, а експорт інформаційних послуг до Франції зріс на 1,5%», – сказав Зеленський.
Як повідомляє прес-служба глави держави, Президент поспілкувався з українськими стартаперами та представниками ІТ-індустрії, а також ознайомився з презентацією французького проекту La French Tech, оглянув креативну зону стартап-інкубатора.
Він зазначив, що в Україні у сфері ІТ та у стартапах працює 150 тисяч осіб. «Ми розвиватимемося у цьому напрямі», – зауважив Президент.
Як повідомлялося, Президент України Володимир Зеленський під час офіційного візиту до Франції відвідав стартап-інкубатор Station F у Парижі.
Маючи майже 1 тис. проектів із 50 країн світу, Station F є найбільшим стартап-комплексом у Європі.
Зеленський запросив великий французький бізнес до України
Президент України обговорив із флагманами французького бізнесу конкретні проекти, які можна буде реалізувати в нашій країні.
Про це інформує Офіційне інтернет-представництво глави держави – Укрінформ.
“Зокрема, йдеться про запрошення на ринок великих французьких автомобільних компаній, масштабний проект електричної станції у Чорнобильській зоні, розширення мереж гіпермаркетів, логістичні та транспортні проекти”, – зазначається в повідомленні.
Президент наголосив, що нова українська влада працюватиме над поліпшенням інвестиційного клімату та захистом бізнесу. А від французьких підприємців потрібні якісний товар, чесна конкуренція та створення робочих місць в Україні, зазначив глава держави.
“Я зроблю все можливе, щоб ви знайшли місце на українському ринку”, – запевнив Володимир Зеленський.
Розпуск Ради: Зеленський заявив, що не хоче впливати на рішення КСУ
Відповідаючи на запитання журналістів про рішення КСУ щодо розпуску Ради, президент України Володимир Зеленський заявив, що не хоче впливати на рішення Конституційного Суду.
Про це Зеленський сказав під час візиту до Франції, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Давайте подивимося, дочекаємося, рішення (Конституційного Суду — ред.), й так затягують, мені здається… Найголовніше — я не хочу впливати на український суд”, – сказав Зеленський.
На його переконання, президентський указ про розпуск Ради є законним.
“Мені здається, що рішення Конституційного Суду буде однозначним. Я вважаю, що ми все робили за законом. Я розпустив Раду і за законом, і за запитом суспільства, і думаю, що таке рішення і буде. Навіть не думаю, що буде інше рішення”, – наголосив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Велика палата Конституційного Суду 18 червня продовжить розгляд справи щодо конституційності указу Президента України Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради, який розпочала 10 червня.
Суддею-доповідачем у цій справі виступає Віктор Кривенко.
Як повідомлялося, позачергові парламентські вибори, згідно з указом Президента, призначено на 21 липня цього року.
Зеленський сказав, про що говорив з Макроном
Основним у перемовинах між Президентом України Володимиром Зеленським та президентом Франції Еммануелем Макроном було обговорення проблем миру в Україні.
Про це заявив глава Української держави на спільній прес-конференції із французьким колегою у понеділок у Парижі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Новий рівень партнерства України та Франції буде одним із ключових напрямків моєї зовнішньої політики. Ми мали теплу та дуже конструктивну розмову з президентом Макроном. Насамперед, йшлося про повернення миру в Україну. Це — моя людська позиція та позиція як президента України. Це те, з чим я засинаю і прокидаюся кожного дня”, – наголосив Зеленський.
За його словами, Європа не зможе відчувати себе у повній безпеці доки Росія робить вигляд, що міжнародного права просто не існує.
“І Франція, і решта наших міжнародних партнерів знають та розуміють, що болить кожному українцеві. Ніхто не хоче, щоб Україна ставала пороховою бочкою, де Крим та Донбас — бікфордів шнур”, – сказав Зеленський.
Росія має виконати рішення Міжнародного трибуналу щодо звільнення моряків — президент
РФ має має виконати рішення Міжнародного трибуналу і звільнити 24-ох військовополонених українських моряків.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський на спільній прес-конференції із президентом Франції Еммануелем Макроном у понеділок у Парижі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Я дуже дякую президенту Макрону за увагу до долі ув’язнених та полонених українських громадян. Усі вони мають бути якнайшвидше звільнені. Росія має виконати рішення міжнародного трибуналу та повернути 24 українських моряків. Я в це дуже вірю. Я вдячний за тверду та послідовну позицію Франції у засудженні дій Росії в Азовському морі та Керченській протоці”, – сказав глава держави.
Він запевнив, що Україна співпрацюватиме з Францією та іншими партнерами НАТО, щоб гарантувати безпеку у мореплавстві у Чорному та Азовському морях.
Як повідомлялося, 25 листопада 2018 року російські прикордонники біля берегів анексованого Криму обстріляли й захопили три кораблі Військово-морських сил України, які прямували з Одеси в Маріуполь, а також їхні екіпажі. У полон потрапили 24 українці, троє з них були поранені.
Підконтрольний Росії «суд» в окупованому Криму заарештував всіх затриманих українських військових за обвинуваченням у нібито незаконному перетині кордону. Зараз їх утримують в СІЗО в Москві.
24 січня 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій офіційно вимагає від Росії поводитися з захопленими у районі Керченської протоки українськими військовими моряками відповідно до Женевської конвенції про військовополонених.
Лефортовський районний суд Москви продовжив до 24 липня строк тримання під вартою всім захопленим морякам.
Суд ООН з морського права 25 травня ухвалив рішення щодо тимчасових заходів за позовом України проти РФ, яким зобов’язав Росію негайно відпустити і дати можливість повернутися в Україну 24 захопленим поблизу Керченської протоки морякам і 3 кораблям.
Росія ж заявила, що не визнає компетентність цього вироку, і позиція Кремля щодо звільнення українських моряків не змінилася.
Для повернення Росії до ПАРЄ немає передумов – Зеленський
Росія не виконала жодних зобов’язань, а відтак передумов для її повернення до Парламентської асамблеї Ради Європи немає.
Про це заявив Президент України Володимир Зеленський на спільній прес-конференції із Президентом Франції Еммануелем Макроном у понеділок у Парижі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Щодо повернення Росії до ПАРЄ, ми обговорювали це питання з президентом Макроном. Я говорив про те, що Росія нічого не виконала. Тому ми не можемо говорити про зняття санкцій, на мою думку, поки Україна не повернула свої території. Ми захищаємо наш суверенітет. Поки що для повернення Росії до ПАРЄ не зроблено відповідних кроків», – заявив глава держави.
У свою чергу, президент Франції пояснив позицію своєї країни відносно підтримки Росії у ПАРЄ турботою про російських громадян, які можуть бути позбавлені захисту своїх прав у Європейському суді з прав людини.
Макрон зазначив, що санкції відносно РФ у ПАРЄ не завдають шкоди російській владі, але мають негативні наслідки для росіян.
Як відомо, у Росії у порушення правил і принципів Ради Європи діє закон, який дозволяє не виконувати рішення ЄСПЛ, якщо вони нібито суперечать конституції РФ.
Зеленський: Радники скоро почнуть готувати “нормандську зустріч”
Зовнішньополітичні радники країн-членів “нормандського формату” найближчим часом зустрінуться для підготовки зустрічі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський на спільному з Президентом Франції Емануелем Макроном брифінгу у Парижі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми дійшли згоди щодо важливості відновлення співпраці у рамках “нормандського формату”. Наші зовнішньополітичні радники зустрінуться найближчим часом і підготують наступну зустріч лідерів. Це є ключовим питанням”, – сказав Зеленський.
Він висловив переконання, що Європа не зможе почуватися у повній безпеці, доки Росія вдає, що міжнародного права просто не існує.
Глава держави зазначив, що український народ довірив йому пошук складних компромісів у Мінському переговорному процесі.
“Завершення війни і повернення анексованих українських територій – це моє головне завдання. Але я розумію, що неможливо встановити мир військовим шляхом – він матиме занадто високу ціну у тисячі людських життів. Єдиний ключ до миру – це дипломатичний і санкційний тиск. Тому я прошу його зберегти”, – підкреслив Зеленський.
Макрон високо оцінив співпрацю з Україною в авіасфері — Аваков
На Міжнародному авіакосмічному салоні Ле Бурже президент Франції Еммануель Макрон і міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков обговорили питання співпраці в авіаційній галузі.
Про це Аваков написав у Twitter – Укрінформ.
«Президент Франції Еммануель Макрон високо оцінив співпрацю України та Франції: разом з AirbusHeli розвиваємо систему безпеки МВС, Антонов та SAFRAN – створюємо військово-транспортний Ан-188. Зміцнюємо наше партнерство і технічну потужність України», – написав Аваков.
Як повідомлялося, 14 липня 2018 року МВС підписало контракт з Airbus Helicopters на закупівлю 55 вертольотів моделей H225, H145, Н125 для МВС. У грудні 2018 року надійшли два перші вертольоти за контрактом із французькою компанією Airbus Helicopters.
30 січня в Україну прибув третій вертоліт Airbus, призначений для потреб ДСНС.
Пізніше перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий повідомив, що в Україні до 2022 року заплановано розширення кількості місць чергувань авіації ДСНС і створення єдиної авіаційної системи, яка включатиме 55 вертольотів.
В Ле Бурже українці представили ракети “Антарес”, “Циклон” та космічний апарат
На 53-ому Міжнародному авіакосмічному салоні Paris Air Show у Ле Бурже українські конструктори з КБ “Південне” та ДП ВО “Південний машинобудівний завод” представили макети діючої та перспективних ракет-носіїв, макет космічного апарата та кріогенний паливний бак.
Про це повідомляє у Facebook прес-служба конструкторського бюро “Південне” – Укрінформ.
“На нашій, спільній з ДП ВО «Південний машинобудівний завод», експозиції представлено макети діючої ракети-носія “Антарес”, перспективних РН – “Циклон-4М”, “Циклон-1М” та “Маяк-SH-5”, макет космічного апарата “YuzhSat-1” та кріогенний паливний бак, який виготовлено на новітніх сучасних виробничих потужностях КБ “Південне”, – йдеться у повідомленні.
Зазначають, що експозиція українських виробників розміщена на стенді F249 у павільйоні 5. Делегацію очолює генеральний директор ДП “КБ “Південне” Олександр Дегтярев. У програмі роботи української делегації заплановано проведення низки зустрічей і переговорів з налагодження та розвитку співробітництва у сфері освоєння мирного космосу. Особливу увагу буде приділено питанням імпортозаміщення.
У прес-службі КБ нагадали, що Paris Air Show – одна з найбільших і найпрестижніших виставок у світі. Вона відбувається один раз на два роки, і саме тут презентуються новинки та перспективні розробки провідних підприємств у сфері літако- і двигунобудування, космічної й оборонної техніки, новітніх матеріалів і технологій.
За даними організаторів заходу, цьогоріч у авіасалоні беруть участь 2462 компанії з 50 країн світу. Окрім ДП “КБ “Південне” та ДП ВО “ПМЗ”, Україну також представляють ДП “Антонов”, АТ “Мотор Січ”, ДП “Івченко-Прогрес” та ДК “Укроборонпром”.
Перші леді України і Франції зустрілись у Єлисейському палаці
Перша леді України Олена Зеленська зустрілася з дружиною Президента Франції Бріжит Макрон у Єлисейському палаці.
Зустріч відбулася під час офіційного візиту Президента України до Франції, повідомляє прес-служба глави держави – Укрінформ.
“Перші леді України та Франції мали дружнє спілкування”, – зазначається у повідомленні.
Як інформує прес-служба, Бріжит Макрон розповіла Олені Зеленській про структуру її офісу й Хартію, що окреслює завдання та ініціативи, які курує перша леді. Дружина Президента Франції також поділилася досвідом організації різних проектів, що проходять під патронатом першої леді. Основна увага при цьому зосереджена на освіті та охороні здоров’я, питаннях, пов’язаних з дітьми та підлітками.
У свою чергу Олена Зеленська розповіла про свої задуми щодо майбутніх проектів, над якими планує працювати в Україні. Вона запросила Бріжит Макрон відвідати нашу країну.
Як відомо, з початку президентства Еммануеля Макрона у Франції було офіціалізовано статус першої леді і в 2017 році презентовано «Хартію прозорості статусу дружини глави держави», у якій визначено роль, завдання та засоби їх виконання з боку дружини Президента Франції.
Зокрема, перша леді Франції опікується комунікацією з суспільством у сфері освіти, зокрема інклюзивної, охорони здоров’я, захисту прав людей з особливими потребами, культури та культурної спадщини, охорони дитинства, боротьби зі шкільним булінгом, гендерної рівності, прав жінок, захисту довкілля.
Бріжит Макрон активно комунікує з паризькою інтелектуальною спільнотою та провідними діячами культури.
Анна Музичук фінішувала другою в турнірі претенденток
В останньому турі Марія Музичук обіграла переможницю турніру.
В Казані завершився турнір претенденток на матч за звання чемпіона світу серед жінок з шахів. В останньому турі українські шахістки Марія та Анна Музичук набрали очки, але ще раніше вони втратили усі шанси посісти перше місце. Про це повідомляє Укрінформ.
В останньому турі Анна Музичук зіграла внічию з росіянкою Олександрою Костенюк, а Марія Музичук перемогла переможницю турніру Олександру Горячкіну з Росії.
У підсумку Анна Музичук набрала 8 очок і посіла друге місце, заробивши 40 тисяч євро призових. Марія Музичук набрала 6,5 очок, вона розділила 4-е місце з Наною Дзагнідзе (Грузія)
А перемогла в турнірі Олександра Горячкіна (Росія), яка завершила змаганнях з 9,5 очками.
Таким чином, Горячкіна зіграє з чинною чемпіонкою світу Ю Веньюнь. Призовий фонд чемпіонського матчу з Ю Веньюнь – 500 тисяч євро.
У Бельгії офіцера звільнили зі спецслужб за підозрою у зв’язках з РФ
Бельгійські спецслужби звільнили офіцера, якого підозрюють у зв’язках з російським олігархом.
Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на місцеву пресу – Укрінформ.
За даними журналістів, офіцера взяли на службу в 2004 році. У нього був досвід роботи в міжнародній торгівлі з однією з республік колишнього СРСР. Військовому відкрили доступ до документів з грифом “таємно”.
“Через спілкування з якимось російським бізнесменом він викликав підозри у служби держбезпеки Бельгії. Паралельно розслідування вела і військова розвідка. В результаті офіцера звільнили”, – йдеться в повідомленні.
Сам офіцер стверджував, що йому “не дали можливості пояснити свої ділові зв’язки”.
Як відомо, у січні в Бельгії усунули з посади главу військової контррозвідки Клемента Ванденборре. Його запідозрили у шпигунстві на користь Росії.
ЦВК зареєструвала ще 100 кандидатів-мажоритарників
Центральна виборча комісія на засіданні 17 червня зареєструвала 100 кандидатів у народні депутати, які балотуються в одномандатних виборчих округах.
Засідання провела голова ЦВК Тетяна Сліпачук, повідомила прес-служба Центрвиборчкому – Укрінформ.
“Сьогодні комісія зареєструвала 100 кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах, у тому числі: які балотуються у порядку самовисування – 97, висунутих політичними партіями – 3”, – йдеться у повідомленні.
Водночас зазначається, що скасовано реєстрацію кандидата Гончаренка О.В., який балотується в ОВО № 137 у порядку самовисування, у звʼязку з його заявою.
Крім того, ЦВК визнала В.І.Коновалюка таким, що відмовився від балотування, оскільки він відкликав свою заяву про самовисування кандидатом у народні депутати в ОВО №60.
Центрвиборчком також відмовив у реєстрації трьом особам: Герговському А.Ю., висунутого в порядку самовисування в ОВО № 62, Кривошеї Г.Г. – в ОВО № 93 та Гінак А.Ф. – в ОВО № 141, у зв’язку з відсутністю документів, зазначених у частині другій статті 55 виборчого закону.
Таким чином, на сьогодні в одномандатних виборчих округах зареєстровано 461 кандидата у народні депутати України, зокрема: які балотуються у порядку самовисування – 414, висунутих політичними партіями – 47.
Як повідомлялося, дострокові парламентські вибори в Україні мають відбутися 21 липня.
ЦВК зареєструвала список “Громадянської позиції”
Центральна виборча комісія зареєструвала 164 кандидатів у депутати виборчого списку партії “Громадянська позиція” в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.
Про це повідомляє прес-служба ЦВК – Укрінформ.
“Комісія зареєструвала 164 кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку політичної партії “Громадянська позиція”, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що на засіданні зареєстровано також довірених осіб деяких кандидатів у депутати в одномандатних виборчих округах.
Також зареєстровано представника партії “Голос” у ЦВК з правом дорадчого голосу Гевка А. Є. та представника партії “Всеукраїнське об’єднання “Факел” у ЦВК з правом дорадчого голосу Гейваха О.В.
Крім того, ЦВК затвердила Порядок передачі виборчим комісіям бюлетенів та внесла зміни до складу окружних виборчкомів, утворених відповідно до постанови ЦВК від 31 травня 2019 року.
Хомчак назвав одну з основних проблем у ЗСУ
Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак вважає, що кадрові перепризначення не у змозі вирішити основні проблеми у лавах ЗСУ.
Про це він сказав в інтерв’ю“Донбас.Реалії” – Укрінформ.
“Оцінка результатів перевірки має бути не те, що я когось перепризначив – 10-20-30 посадовців різних рівнів. Основне завдання не просто усіх познімати. Це ж не піар, це — робота. Головне не втратити управління, не зламати правильну систему, що працює, а підкоригувати її. І це не означає, що треба усіх звільняти. І, якщо мене хтось не зрозуміє і не змінить стосунки — на усіх рівнях, як вони повинні відбуватися, – звичайно будуть кадрові рішення”, – сказав Хомчак.
За його словами, однією з основних проблем у ЗСУ є “нездорові стосунки” між військовослужбовцями.
“Проблема, яку я бачу, – проблема стосунків у військових колективах. Ми збирали заступників командирів з морально-психологічного забезпечення… Тих, які мають знати усі проблеми, якими живуть їхні підлеглі. Я сьогодні розумію, що тут є якісь недопрацювання… Коли солдат має проблему чи бачить проблему, чи порушення, і йде не до свого командира, щоб повідомити про це, а телефонує волонтерам чи ще комусь, і щоб її вирішити, треба “зайти наверх”, щоб “зверху” це питання вирішили… Я так розумію, що в колективі при цьому – нездорові стосунки, потрібно їх змінити”, – сказав Хомчак.
Як повідомляв Укрінформ, 21 травня Президент України Володимир Зеленський звільнив з посади начальника Генштабу – головнокомандувача ЗСУ Віктора Муженка і призначив замість нього Руслана Хомчака.
Доти Хомчак обіймав посаду головного інспектора Міністерства оборони.
Українські військові не повторюватимуть спроб перетнути Керченську протоку — Хомчак
Українські військові кораблі не повторюватимуть спроби перетнути Керченську протоку.
Про це начальник Генерального штабу ЗСУ – головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак заявив в інтерв’ю “Донбас.Реалії” – Укрінформ.
“Через Керченську протоку у нас кожен день проходять судна, як українські, так і інші. Повторювати військові спроби, як воно було (у 2018 році — ред.), ми не збираємося. Але будемо думати, як це робити так, щоб не було таких наслідків”, – сказав Хомчак.
Як повідомляв Укрінформ, 25 листопада 2018 року російські прикордонники біля берегів анексованого Криму обстріляли і захопили три кораблі Військово-морських сил України: катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу», – що прямували з Одеси до Маріуполя, а також їхні екіпажі. У полон потрапили 24 українці, троє з них були поранені.
Європейські міністри погодили Глобальну стратегію ЄС
Спільні підходи до Глобальної стратегії ЄС були розглянуті в понеділок, 17 червня, під час спільного засідання Ради ЄС, яке відбулося у Люксембурзі за участю міністрів закордонних справ і оборони всіх 28 країн Євросоюзу.
Урядовці обговорили фактори, які впливають на спільні оборонні та безпекові спроможності та розглянути шляхи подальшого зміцнення ролі Євросоюзу як глобального гравця. Підсумком обговорення стала резолюція Ради ЄС, із текстом якої можна ознайомитися на сайті Європейської Ради.
«Відповідаючи на поточні потреби Європи в сферах оборони і безпеки, ЄС підвищує власну спроможність до дій як постачальник безпеки, свою стратегічну автономію та здатність співпрацювати з партнерами. У резолюції Рада ЄС підбила підсумок досягнутому прогресу та визначила рекомендації щодо кількох напрямків співпраці у сферах безпеки і оборони», – йдеться у документі.
Серед таких ключових безпекових напрямків міністри відзначили, зокрема, місії та операції в рамках Спільної політики ЄС у сфері безпеки і оборони (CSDP), які дозволили Євросоюзу зробити суттєвий внесок у міжнародний мир та стабільність, відпрацювати інтегрований підхід до реагування на конфлікти та кризи. Зокрема, у форматі CSDP Євросоюз на сьогодні здійснює десять цивільних та шість військових місій на трьох континентах, до яких залучено 4500 європейських фахівців.
Ще один напрямок – протидія кліматичним змінам. Міністри відзначили, що питання охорони довкілля та кліматичних змін мають безпосередній вплив на проблеми безпеки й оборони.
Важливе значення має також цивільна складова Спільної політики ЄС з безпеки й оборони, так званий CSDP compact – зведені правила, які регулюють політичні та матеріальні зобов’язання країн-членів під час проведення цивільних місій, включаючи гуманітарні, поліцейські та інші, спрощують процеси прийняття рішень, координацію дій та співпрацю з іншими міжнародними акторами. Рада ЄС привітала зусилля Служби зовнішніх дій ЄС та Єврокомісії, які представили спільний План дій з подальшого вдосконалення такої діяльності.
Один з головних напрямків політики ЄС у сфері оборони безпеки – впровадження так званого Постійного структурованого співробітництва (PESCO), яке стосується розвитку оборонних спроможностей ЄС, інноваційних, дослідницьких та виробничих потужностей європейської оборонної промисловості. Рада ЄС привітала завершення першого річного циклу в рамках цієї ініціативи та зусилля країн-членів у виконанні власних зобов’язань, зокрема, у питаннях формування оборонного бюджету, спільних оборонних інвестицій та використання спільних європейських інструментів та ініціатив в ході національного оборонного планування. Наразі в рамках PESCO реалізуються 34 спільні європейські проекти
«Рада ЄС визнала, що треті країни можуть і мають потребу надавати суттєву додану вартість проектам PESCO, що підсилить як цю ініціативу, так і CSDP… за повної поваги до принципів автономії ЄС та країн-членів у прийнятті рішень. У цьому контексті, Рада сподівається на щонайшвидше ухвалення Європейською Радою загальних умов, за якими треті країни, як виняток, можуть бути запрошені до участі в індивідуальних проектах PESCO», – йдеться у документі.
Міністри погодили також започаткування першого Скоординованого річного оборонного огляду (Coordinated Annual Review on Defence – CARD), початок циклу якого, як передбачається, припадатиме на вересень 2019 року. Ця робота дасть змогу міністрам уже восени 2020 року оцінити реальні європейські спроможності у сфері оборони.
Окремим пунктом у резолюції Ради ЄС позначається формування Європейського оборонного фонду, щодо якого у лютому було досягнуто політичну згоду між Європарламентом та Європейською Радою, в тому числі, у контексті формування Багаторічної Фінансової перспективи на 2021-2027 роки. Міністри зазначили, що існування такого фінансування є важливим фактором для підвищення конкурентоспроможності, ефективності та інноваційного потенціалу оборонної промисловості в країнах усього Євросоюзу.
Окремо у резолюції позначено роль та вагу співпраці між ЄС і НАТО у вирішенні питань безпеки й оборони.
«Зважаючи на те, що ЄС і НАТО мають спільні цінності та продовжують стикатися зі спільними викликами у сфері безпеки, Рада ЄС привітала четверту доповідь щодо досягнутого прогресу, представлену Високим Представником та Генеральним Секретарем НАТО з виконання спільного пакету дій (усього – 74 заходи), підкреслюючи головні досягнення в таких питаннях, як політичний діалог, військова мобільність, протидія гібридним загрозам, проведення паралельних та скоординованих навчань, спільний розвиток оборонних спроможностей», – йдеться у документі.
Зокрема, в контексті згаданого спільного пакету дій ЄС-НАТО міністри відзначили досягнення у протидії гібридним загрозам. Ці зусилля були значно посилені після атаки у Солсбері, зокрема, в таких сферах, як підвищення обізнаності населення, розвиток системи стратегічних комунікацій, оцінка та протидія хімічним, біологічним, радіологічним та ядерним ризикам, кібернетична безпека та контррозвідка.
Рада ЄС привітала запровадження нових європейських правових інструментів з протидії таким загрозам, включаючи можливість автономного введення санкційного режиму в рамках реагування на кібернетичні напади або на порушення правил щодо обмеження хімічної зброї.
За оцінкою міністрів, Євросоюз зміг також надати скоординовану відповідь феномену дезінформації, зокрема, шляхом розробки тематичного плану дій та заснування системи швидкого оповіщення із залученням всіх країн-членів.
Окремим важливим пунктом у переліку спільних заходів між ЄС і НАТО Рада ЄС відзначила продовження зусиль з удосконалення військової мобільності як на рівні ЄС, так і на рівні окремих країн-членів, що має суттєво сприяти підвищенню спільних оборонних спроможностей.
Рада ЄС ухвалила оновлену стратегію щодо Центральної Азії
Міністри закордонних справ ЄС у понеділок під час зустрічі у Люксембурзі ухвалили нову Стратегію Євросоюзу щодо Центральної Азії, яка сприятиме економічному розвитку та зміцненню прав людини у цьому регіоні.
Відповідне повідомлення оприлюднено на сайті Європейської Ради – Укрінформ.
«Рада ЄС привітала зміцнення відносин між ЄС та Казахстаном, Киргизькою Республікою, Таджикистаном, Туркменістаном та Узбекистаном з моменту ухвалення першої стратегії ЄС для Центральної Азії у 2007 році… Нова стратегія фокусує увагу на розвитку стійкості, заможності та регіональної співпраці (країн) у Центральній Азії», – йдеться в документі.
В основу нової стратегії покладено спільну Комунікацію Високого представника ЄС та Єврокомісії під назвою «ЄС та Центральна Азія: нові можливості для міцнішого партнерства», яку сьогодні формально підтримали європейські міністри закордонних справ.
Зокрема, Євросоюз висловив намір укласти взаємовигідні угоди про Розширене партнерство та співпрацю (Enhanced Partnership and Cooperation Agreements – EPCAs) з усіма зацікавленими країнами регіону. Головною метою таких угод є розвиток ринкової економіки та підтримка приватного сектору, а також впровадження реформ, зміцнення демократії та поваги до прав людини, сприяння верховенству права та незалежності судової системи.
«Визнаючи стратегічну роль Центральної Азії у розвитку Євро-Азійського сполучення, а також наголошуючи на вигодах, які така політика принесе регіону, Рада ЄС висловлює намір збільшити рівень співпраці з країнами Центральної Азії для сприяння стійкому, всеохоплюючому та основаному на правилах (транспортному) сполученню. Рада також наголошує на спільному інтересі ЄС та країн Центральної Азії у більш інтенсивному співробітництві для сприяння миру в Афганістані», – йдеться у документі.
ЄС підготував комплекс заходів щодо чорноморського регіонального співробітництва
Міністри закордонних справ ЄС, які проводять у понеділок зустріч у Люксембурзі, прийняли резолюції щодо участі ЄС у розвитку співпраці в Чорноморському регіоні, у якій наголосили, що повага до міжнародного права, суверенітету та незалежності країн регіону, а також політичне рішення щодо невизнання анексії Криму Росією залишаються основою Чорноморської політики Євросоюзу.
Відповідний документ оприлюднено на сайті Європейської Ради – Укрінформ.
«Рада ЄС знову наголосила на тому, що повага до міжнародного права, включаючи принципи незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, Морської Конвенції ООН, включаючи свободу судноплавства, а також політичні рішення ЄС щодо невизнання анексії Криму, є фундаментальними у підходах ЄС до регіональної співпраці в Чорноморському регіоні», – йдеться у документі.
Рада ЄС підтвердила також довгострокові зобов’язання із розвитку заможності, стабільності та стійкості (країн) в регіоні Чорного моря. Резолюція підкреслює стратегічну важливість Чорноморського регіону для ЄС та закликає до поглибленої участі ЄС у регіональній співпраці, зокрема, участі в економічних, транспортних та інфраструктурних проектах, на основі Ініціативи ЄС щодо Чорноморської синергії.
Міністри закордонних справ і оборони ЄС обговорюють глобальну роль Євросоюзу
Міністри закордонних справ ЄС, які зустрічаються у понеділок в Люксембурзі, проведуть спільне засідання з міністрами оборони 28 країн Євросоюзу для того, щоб обговорити Глобальну стратегію ЄС.
Про це перед початком зустрічі заявила високий представник ЄС Федеріка Могеріні – Укрінформ.
«Головним пунктом порядку денного сьогодні є Глобальна стратегія ЄС. Ми матимемо спільну зустріч міністрів закордонних справ з міністрами оборони 28 країн. Це звучить надто теоретично, але йдеться про розвиток (політики) Європейського Союзу в сфері оборони, де все ще багато має бути зроблено. Але це передбачає також підтримку багатосторонності, системи ООН, зокрема Глобального порядку. Це саме той шлях, яким ми як ЄС працюємо над глобальними питаннями у зовнішніх відносинах і яким набуваємо навіть більшої ваги у світі. Ми подивимося, як Європейський Союз може краще відігравати свою глобальну роль в той момент, коли він найбільше потрібний», – сказала високий представник ЄС.
Як очікується, серед інших тем зустрічі міністрів буде розвиток ситуації в Судані та у Венесуелі, санкції США проти Куби, поглиблення співпраці ЄС з Йорданією та іншими країнами регіону.
За оголошеною напередодні інформацією, міністри ухвалять без обговорення низку резолюцій, серед іншого – щодо оновленої стратегії ЄС у Центральній Азії та щодо залучення ЄС до співпраці з країнами Чорноморського регіону.
Як повідомлялося, країни ЄС на рівні постійних представників підтримали пропозицію щодо продовження «кримського» пакету санкцій проти Росії без обговорення. Ймовірно, міністри закордонних справ ЄС можуть розглянути і це питання напередодні саміту ЄС, який відбудеться вже наприкінці поточного тижня. В офіційному порядку денному це питання не відображено.
Єврокомісія може призупинити безвіз для окремих країн
ЄС може призупинити безвізовий режим для окремих країн через зростання кількості прохачів притулку, і передусім це може стосуватися країн Західних Балкан та Латинської Америки.
Про це заявив єврокомісар з питань міграції Дімітріс Аврамопулос в інтерв’ю газетам групи Funke, повідомляє DW – Укрінформ.
“Наше послання державам, громадяни яких мають право в’їжджати в ЄС без віз, недвозначне: ваша відповідальність – захищати цей привілей”, – наголосив єврокомісар.
Водночас він висловив сподівання, що таких крайніх заходів ще можна уникнути.
Як повідомляється, нині кількість мігрантів, котрі хочуть отримати притулок у ЄС, загалом зменшилася до рівня 2014 року, тобто до початку міграційної кризи. “Впродовж перших п’яти місяців 2019 року зафіксовано близько 32 400 таких осіб, що на 31 відсоток менше порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
За даними Європейського бюро підтримки міграційних процесів (EASO), в перші чотири місяці поточного року майже кожна четверта заява про притулок в ЄС надходила від громадянина однієї з країн, що уклали з Євросоюзом угоди про безвізовий режим.
Приміром, кількість претендентів на отримання притулку в ЄС з Венесуели зросла порівняно з аналогічним періодом 2018 року на 121 відсоток, досягши 14 257 осіб, з Колумбії – на 156 відсотків (8097 осіб), з Албанії – на 30 відсотків (7138 осіб).
ЄС планує розпочати переговори про членство з Північною Македонією та Албанією одночасно
Міністри закордонних справ країн ЄС, які проводять у понеділок зустріч у Люксембурзі, найімовірніше, розглянуть питання щодо початку переговорів про членство в ЄС із Північною Македонією і Албанією одночасно, незважаючи на політичні ускладнення у випадку з Албанією.
Про це перед початком зустрічі заявив чинний голова ОБСЄ, віце-прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Словацької Республіки Мирослав Лайчак, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Якщо ми хочемо підтвердити свою важливість, показати, що ми надаємо цьому значення, що м є глобальним гравцем і є серйозними щодо політики розширення, ми маємо запросити їх (Албанію та Північну Македонію – ред.) розпочати переговори щодо членства вже завтра», – зауважив Лайчак.
Відповідаючи на уточнююче запитання, чи має Північна Македонія більше шансів отримати таке запрошення, ніж Албанія, Лайчак сказав, що «ситуація під контролем».
«В Албанії зараз політична криза, щодо цього немає жодних сумнівів. Але початок переговорів про членство – це не те й саме, що їх завершення. Це процес, який ми повною мірою контролюємо. Якщо вони (країни) розпочинають переговори одночасно, це не означає, що вони мають завершити ці переговори також одночасно. Але таке рішення (щодо початку переговорів) могло б посилити голос Європейського Союзу», – зауважив він.
Як повідомляв Укрінформ, низка країн ЄС, зокрема, Нідерланди і Німеччина, на офіційному рівні висловлювали критичні зауваження щодо готовності Албанії до переговорів з ЄС щодо членства. Зокрема, парламент Нідерландів рекомендував уряду не підтримувати пропозицію Єврокомісії щодо початку таких переговорів та скасувати для Албанії режим безвізових поїздок до ЄС через недостатній прогрес країни у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.
Делегація Литви відвідала район ООС
Представницька литовська делегація відвідала район проведення операції Об’єднаних сил.
Про це повідомляється на сторінці ООС у Facebook – Укрінформ.
“Представницька делегація на чолі з Канцлером Міністерства оборони краю Литовської Республіки пані Дайвою Бєлєцкієнє відвідала район проведення операції Об’єднаних сил. Під час візиту литовські посадовці побували в Селидовому, Кураховому та Авдіївці. Іноземні гості ознайомилися з організаційною структурою системи медичного забезпечення ООС, алгоритмом і особливостями надання медичної допомоги українським військовим”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що представники литовської та української сторін обговорили, зокрема, питання щодо розширення співробітництва.
США і Росія модернізують арсенали ядерної зброї — SIPRI
У світі за рік скоротилася загальна кількість ядерної зброї.
Про це йдеться у доповіді Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI) – Укрінформ.
“На початку 2019 року дев’ять держав: США, РФ, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль та Північна Корея – мали в своєму арсеналі 13 865 одиниць ядерної зброї. Таким чином у світі зменшилася кількість одиниць ядерної зброї, адже за підрахунками SIPRI, на початку 2018 році, названі держави мали 14 465 одиниць у своєму арсеналі”, – йдеться у прес-релізі.
Як повідомили в Інституті, скорочення ядерної зброї сталося за рахунок Сполучених Штатів й Росії, які разом володіють 90% ядерної зброї у світі.
Зазначається, що попри скорочення ядерної зброї Вашингтон і Москва готують масштабні й коштовні програми щодо заміни й модернізації своїх ядерних боєголовок, ракетних і повітряних систем доставки і об’єктів з виробництва ядерної зброї.
Інші країни, які мають значно менші арсенали ядерної зброї, також працюють над розробкою нових систем озброєнь.
Як повідомлялося, Україна у світовому рейтингу країн за видатками на військові потреби посіла 39-те місце, піднявшись на 4 сходинки порівняно з попереднім роком.
Комітет захисту журналістів нагадав Зеленському про Шеремета і Сущенка
Комітет захисту журналістів закликав Володимира Зеленського зробити свободу преси пріоритетом.
Про це йдеться у зверненні комітету до Президента України, інформує Громадське – Укрінформ.
«Останніми роками ряд українських журналістів зіткнулися з репресивними атаками за свою діяльність, що свідчить про погіршення свободи преси в країні», – йдеться у зверненні.
Зокрема, наголошується, що комітет неодноразово закликав українську владу провести ретельне і незалежне розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета та притягнути винних, включно з організаторами, до відповідальності.
«Безкарність у вбивствах журналістів справляє негативний вплив на пресу країни, особливо серед журналістів, які займаються потенційно чутливими та спірними питаннями», – констатують у комітеті.
Організація також закликала звільнити керівника бюро російського державного інформаційного агентства РИА Новости у Києві Кирила Вишинського, якого в Україні обвинувачують у державній зраді.
Крім того, Комітет захисту журналістів закликав президента використати всі можливі важелі впливу для звільнення позаштатного журналіста «Радіо Свободи» Станіслава Асєєва, який уже два роки перебуває у полоні бойовиків на Донбасі, а також українського політв’язня, кореспондента Укрінформу Романа Сущенка, якого незаконно засудили в Росії на 12 років за «шпигунство».
Комітет захисту журналістів закликав Зеленського зробити пріоритетом свободу преси
Комітет з захисту журналістів (Committee to protect journalists – CPJ) закликав президента України Володимира Зеленського зробити одним зі своїх пріоритетів – свободу преси. Про це повідомляє УНН із посиланням на заяву CPJ до українського президента.
“Останніми роками ряд українських журналістів зіткнулися з репресивними атаками за свою діяльність, що свідчить про погіршення свободи преси в країні”, — йдеться у повідомленні.
Так, в комітеті підкреслили, що неодноразово звертались до української влади провести незалежне і ретельне розслідування підриву автомобіля, в якому їхав на роботу журналіст Павла Шеремет. Вибух стався 20 липня 2016 року у центрі Києва. Комітет закликав притягнути винних осіб, включно з організаторами, до відповідальності.
“Поточна безкарність у вбивствах журналістів створює негативний вплив на пресу країни, особливо серед журналістів, які займаються потенційно чутливими та спірними питаннями”, — додали у зверненні.
Крім того, у CPJ закликали звільнити керівника бюро державного інформагентства Росії “РИА-Новости” Кирила Вишинського,якого в Україні обвинувачують у держзраді.
Зокрема, організація закликала президента використати можливі важелі впливу для звільнення позаштатного журналіста “Радіо Свободи” Станіслава Асєєва, який вже понад два роки перебуває у полоні бойовиків на Сході України, а також іншого українського політв’язня і журналіста Романа Сущенка, якого засудили в Росії до 12 років за так зване “шпигунство”.
Нова влада Молдови вирішила взятися за попередників
Прем’єр-міністр Молдови Мая Санду закликала громадян повідомляти урядові про зловживання та злочини «режиму Плахотнюка».
Про це Санду заявила на прес-конференції в Кишиневі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Молдові.
«Ми сповнені рішучості розслідувати ці злочини і вимагати застосування заслужених покарань перед незалежними суддями, але для цього нам потрібні докази. Ми знаємо, що багато з вас мають такі докази, але ви слушно не довіряєте прокурорам. Я теж сьогодні не довіряю прокуратурі, яка все ще перебуває під контролем Плахотнюка, тому прошу вас повідомляти про це в уряд і прем’єрові», – заявила Санду.
За її словами, в уряді буде працювати телефон довіри, за яким громадяни зможуть повідомляти про всі випадки зловживань, тиску та інші злочини попередньої влади.
Санду також заявила, що найближчим часом при уряді буде створено Бюро боротьби з корупцією та реформи правосуддя, до складу якого ввійдуть вітчизняні й міжнародні експерти.
Як повідомляв Укрінформ, після врегулювання політичної кризи в Молдові лідер Демократичної партії Влад Плахотнюк покинув країну, і про його місцезнаходження нічого не відомо.
Посол України в Берліні звинуватив німецьких політиків у зраді
Напередодні візиту Президента України Володимира Зеленського до Німеччини у цей вівторок Посол України в Берліні Андрій Мельник закликав не ставити під сумнів продовження санкцій проти Росії. Гострій критиці піддав він висловлювання політиків з партії СДПН Штефана Вайля і Мануели Швезіг — назвавши їх дії “зрадою українського народу”. Про це повідомляє УННіз посиланням на німецьке видання Osnabrücker Zeitung.
“Росія, як і раніше, веде вдень і вночі криваву війну проти України”, — пояснює Посол Мельник ситуацію редакції газети. Ті, хто в Німеччині виступає проти санкцій, “лише заохочують деспота Путіна і надалі безкарно продовжувати свою воєнну політику інтервенцій всередині Європи”.
Так, зазначається, що український дипломат критикує за їхні висловлювання особисто діючу прем’єр-міністра Мекленбург-Передньої Померанії Мануелу Швезіг і прем’єр-міністра Нижньої Саксонії Штефана Вайля.
Минулого тижня виконуюча обов’язки співголови СДПН Швезіг закликала приділяти більше уваги питанням “реальної політики” і визнати, що санкції, які були прийняті ЄС проти Росії як відповідь на кризу в Україні, не досягли своєї мети. За її словами, замість того, вони тільки шкодять обом сторонам.
Посол Мельник закинув прем’єр-міністру Ш. Вайлю, що поширення таких закликів є “зрадою українського народу”. На переконання дипломата, він, а також Швезіг, “беруть на себе відповідальність за злочини кремля”.
Посол наголосив, що обидва “самопризначені великі зовнішньополітичні експерти” в такий спосіб не лише завдають шкоди своїй партії, але й торпедують зусилля Федерального уряду, спрямовані на досягнення миру, а також ставлять під сумнів довіру до Німеччини як країни-посередника.
Нагадаємо, сьогодні, 18 червня, очікується зустріч президента України Володимира Зеленського та канцлера Німеччини Ангели Меркель. Як повідомлялось раніше, очікується, що українського лідера будуть зустрічати з військовими почестями.
Зеленський на зустрічі з Меркель говоритиме про продовження санкцій проти РФ – Bild
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з канцлером ФРН буде продовжувати наполягати на продовжені санкцій проти Росії. Про це Зеленський розповів у інтерв’ю видання Bild, передає УНН.
Інтерв’юер нагадав президенту України про те, що його попередник, Петро Порошенко, вимагав від Німеччини в минулому, щоб поставки зброї були зупинені, а санкції були посилені проти Росії. Після цього він поставив запитання про те, чого сам Зеленський хоче від цієї зустрічі з канцлером ФРН Ангелою Меркель.
“Канцлер Меркель є сильною особистістю з безперечним авторитетом і величезним досвідом. Українці сподіваються, що Ангела Меркель, як впливовий європейський і світовий авторитет, допоможе моїй країні протистояти викликам, з якими ми стикаємося. Ми впевнені, що політика санкцій повинна залишатися допоки не буде відновлена територіальна цілісність і суверенітет України”, — відповів український президент.
Він також додав, що Україні буде потрібна допомога з боку Німеччини.
“Нам також знадобиться допомога в проведенні глибоких структурних реформ, які ми починаємо. Ми також бачимо загрози у енергетичному секторі через „Північний поток-2“, який завдасть шкоди енергетичній безпеці України і Європи”, — додав він.
Зокрема, інтерв’юер запитав наступне “Прем’єр-міністр Саксонії Кречмер зустрівся з Путіним і висловився за ослаблення санкцій (проти Росії – ред). Як ви до цього відноситесь?”
“Це не перший раз, коли обговорюються питання скасування санкцій в умовах триваючої війни. Швидше за все, цим посланцям слід нагадати, чому в першу чергу ці санкції були введені. Моя позиція зрозуміла та проста. Тільки важелі санкцій можуть звільнити окуповану територію, відновити нашу територіальну цілісність і суверенітет, а також повернути наш народ”, — відповів Зеленський.
Після цього, репортери видання Bild поставили запитання про те, що “В Україні все ще вмирають солдати, тому, чи вважаєте ви, що санкції повинні бути посилені?”
“Санкції — це дипломатичний інструмент для досягнення результатів, я маю на увазі припинення вогню і відновлення територіальної цілісності і суверенітету України. Якщо цей інструмент не спрацює, то механізм необхідно розширювати”, – резюмував український президент.
Нагадаємо, зустріч президента України Володимира Зеленського та канцлера Німеччини Ангели Меркель очікується сьогодні, 18 червня. Як повідомлялось раніше, очікується, що українського лідера будуть зустрічати з військовими почестями.
Як повідомляв УНН, раніше, 17 червня, Володимир Зеленський прибув з візитом до Парижа. Під час візиту він провів зустріч з президентом Франції Еммануелєм Макроном. У свою чергу, перша леді Франції поділилася досвідом з Оленою Зеленською.
Зеленський назвав своє головне завдання на посту президента
Головне завдання на посту президента – завершення війни та повернення анексованих територій України. Про це заявив Президент Володимир Зеленський після зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном, передає кореспондент УНН.
“Завершення війни та повернення українських анексованих територій – це моє основне завдання”, – сказав він.
Як повідомляв УНН, у рамках офіційного візиту до Парижа Зеленський зустрівся з Макроном.
Нагадаємо, що Макрон заявив про те, що Франція готова провести засідання у нормандському форматі, коли будуть зроблені певні жести, щоб підтвердити зобов’язання досягнути миру на Донбасі.
Президент Франції звернувся до родин українських військовополонених моряків
Ми зробимо все, аби українські військовополонені моряки якнайшвидше повернулися додому. Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон після зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, передає кореспондент УНН.
“Щодо українських моряків, які перебувають у російському полоні, я постійно пам’ятаю про них. Я хочу запевнити родини полонених, що ми зробимо усе для того, щоб вони якомога швидше повернулися в Україну”, – сказав він.
Як повідомляв УНН, Президент України Володимир Зеленський у рамках офіцінйного візиту до Парижу зустрівся з Макроном.
Нагадаємо, 25 листопада 2018 року прикордонні кораблі ФСБ РФ обстріляли і захопили три судна Військово-морських сил ЗС України у складі двох малих броньованих артилерійських катерів “Бердянськ” і “Нікополь” і рейдового буксира “Яни Капу”, які здійснювали плановий перехід з порту Одеси в Чорному морі в порт Маріуполь в Азовському морі. Після цього 24 українських моряків заарештували в Криму, потім їх перемістили в російські СІЗО в Москві.
Північний потік-2″ побудований на 58,7% – “Газпром”
Газопровід “Північний потік-2” побудований на 58,7% від його загальної протяжності. Про це повідомили в “Газпромі”, передає УНН з посиланням на ТАСС.
“Триває будівництво газопроводу “Північний потік-2″. До теперішнього часу по дну Балтійського моря покладено 1441 км газопроводу – 58,7% від загальної протяжності”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомляв УНН, якщо Данія надасть дозвіл на будівництво газопроводу “Північний потік-2”, то він буде готовий до експлуатації в другій половині 2020 року.
Також нагадаємо, що в Конгрес США внесли законопроект про санкції проти “Північного потоку-2”.
Газопровід “Північний потік-2” йде в обхід України.
В рамках проекту передбачається прокладка двох ниток газопроводу по Балтійському морю від російського узбережжя до Німеччини. Газопровід потужністю 55 мільярдів кубометрів газу в рік пройде через територіальні або виняткові економічні зони Фінляндії, Швеції та Данії, яка поки не дала дозвіл на будівництво.
У Європі проект підтримують Німеччина, Австрія та Норвегія. Прихильники його реалізації зацікавлені в надійних безперебійних поставках газу. Противниками російського проекту виступають Польща, Латвія, Литва, а також Україна.
Зеленський хоче боротися з корупцією за допомогою сучасних технологій
Президент України Володимир Зеленський заявив, що буде боротися проти корупції за допомогою сучасних технологій. Про це він сказав під час відвідання стартап-інкубатора у Парижі, передає кореспондент УНН.
“Для мене вся ця історія, всі ці інновації, дуже близькі, тому що я вирішив йти в політику, щоб боротися з корупцією, але я розумію, що боротьба з корупцією це, по-перше, інновації і діджитал. Наша ідея, щоб зробити “країну в смартфоні”, і наразі ми збираємо дуже потужних молодих людей, зі світлим поглядом, як у вас, та працюємо над цією програмою. Я думаю, у нас вийде це зробити”, – сказав Зеленський.
Раніше Зеленський заявив про намір зробити “державу в смартфоні”.
Нагадаємо, сьогодні Президент України прибув з візитом до Парижа.
Програмою візитів передбачено зустрічі Глави держави з керівництвом Франції, очільниками парламентів, а також із провідними представниками французького бізнесу.
Українські КАБи матимуть серійне виробництво
Канада може виробляти Gripen для України?
Ударна зброя дальністю понад 2000 км: спільний проєкт
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 04.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 18.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 17.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 12.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.12.2025
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 09.12.2025